__MAIN_TEXT__

Page 1

IN LAW Школа права УКУ у 2017 році

№1 (2018)


Зміст 03 Школа права УКУ: історія створення 04 Вступне слово 06 Етапи становлення та діяльності Школи

12

07 Команда СЕРТИФІКАТНІ ПРОГРАМИ ШКОЛИ ПРАВА

10 Адвокація прав людини 12 Захистити бізнес: як подати скаргу бізнес-омбудсмену 14 Програма з IT права УКУ 15 «Якби не Axon Partners, ми б відкрили пиріжкову» 20 Бізнес і права людини

15

ПАРТНЕРИ ШКОЛИ І ДОРАДЧА РАДА

24 Партнери Школи права УКУ 2017 25 Дорадча рада Школи права 26 Сергій Гошовський: бути юристом у Нью-Йорку МАГІСТЕРСЬКА ПРОГРАМА

32 Магістерська програма УКУ з прав людини 34 Фундатори стипендій 2017

26

35 Стипендії 2018 ПРОЕКТИ

38 Заходи Школи права УКУ та географія експертів 39 UCU Rule of Law Lecture Series 40 «Диваки змінюють світ», — Андрій Стельмащук про етичні виклики правничої професії

42 Перехідне правосуддя та примирення в Україні

40

43 «Україна вчергове писатиме історію», — Микола Гнатовський про відшкодування шкоди, завданої збройним конфліктом

46 UCU Law Book Discussions 48 Human Rights: Talks 49 Кіноклуб Школи права УКУ 52 HeinOnline 56 Чим ще запам’ятався 2017 рік

43

58 Підтримати Школу права 59 Контакти

2

IN LAW 2018


ШКОЛА ПРАВА УКУ: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ Юридичний напрям в Українському католицькому університеті почав розвиватися у 2014 році зі створення Центру верховенства права, директором якого став Іван Городиський. На базі Центру університет почав організовувати заходи (лекції, семінари, конференції, зустрічі) для юристів і запроваджувати сертифікатні навчальні програми для практикуючих правників із залученням найкращих українських та закордонних експертів. У 2016 році університет відкрив Магістерську програму з прав людини, випускники якої отримують диплом магістра за спеціальністю 081 «Право». У травні 2017 року УКУ створив новий підрозділ на базі факультету суспільних наук — Школу права, яка об’єднала у собі весь правничий напрям. Директором Школи став засновник Центру верховенства права Іван Городиський.

IN LAW 2018

У травні 2017 року УКУ створив новий підрозділ на базі факультету суспільних наук – Школу права

3


ІВАН ГОРОДИСЬКИЙ ДИРЕКТОР ШКОЛИ ПРАВА УКУ 2017 рік став роком відкриття нових можливостей для правничих проектів Українського католицького університету. Водночас цей рік став роком осмислення та усвідомлення цілої низки принципів та орієнтирів, які є важливими для нашого подальшого розвитку і росту. Нашою метою є якісні зміни в правничому середовищі, проте ми свідомі, що лише своїми силами цього зробити не зможемо. Тому задаємо стандарти і готові всіляко сприяти їх поширенню а також масштабуванню наших найкращих практик і результатів. Цього року ми пройшли і внутрішній тест: слідувати цим стандартам чи йти на компроміси, і попри важкість прийнятих рішень, я радий, що ми вибрали перше.

2017 рік став роком відкриття нових можливостей для правничих проектів Українського католицького університету.

4

Особливо важливо, що на цьому шляху щоразу знаходимо все більше партнерів та однодумців. З весни минулого року при Школі працює Дорадча рада, в яку увійшли провідні правники Львова та України, які своїм часом і досвідом всіляко сприяють формуванню подальшої візії нашого розвитку. Ми офіційно оформили партнерську співпрацю з Асоціацією правників України, Програмою USAID з реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» та Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство і довкілля», що є драйверами змін у своїх галузях. 2018 рік має стати роком, коли ми повинні закласти ґрунт для наступних етапів розвитку. У Школи права УКУ є розуміння відповідальності за якість та високий рівень нашої роботи і цілей, яких ми прагнемо досягнути. Тому наш слоган #notanotherlawschool є не просто словами, а й мотиватором і зобов’язанням ставити нові завдання і виклики.

IN LAW 2018


ВОЛОДИМИР ТУРЧИНОВСЬКИЙ ДЕКАН ФАКУЛЬТЕТУ СУСПІЛЬНИХ НАУК УКУ 2017 рік заслуговуватиме на особливу згадку в історії розвитку та становлення Школи права УКУ. У цьому році Школа інавгурує перших випускників своєї магістерської програми з права. Перед нами ще тривалий процес вдосконалення програми, позиціонування її в українському та міжнародному полі освітніх правничих програм, але вже сьогодні команда Школи заклала важливі елементи сталого та успішного розвитку програми: вмотивовані студенти з найвищими в Україні балами ЗНО, робочою англійською мовою та досвідом бакалаврських програм із провідних українських університетів, талановита команда викладачів зі щоденним професійним досвідом, широка палітра міжнародних експертів, а також постійна співпраця із усіма стейкхолдерами Школи.

Динаміка розвитку Школи права, яку Ви демонструєте, говорить про Ваш потенціал створити провідний осередок правничої думки та практики, вкорінений у гідності, правах людини.

Сьогодні я не можу докладно спрогнозувати, який вплив матимуть випускники Школи права та у чому полягатимуть їхні найбільші професійні досягнення. Зрештою, хто з нас може з певністю описати, як виглядатиме майбутнє світу, що сьогодні так стрімко змінюється на наших очах? Водночас я переконаний, що його долю визначатимуть люди з моральним хребтом, відкриті до комунікації та навігації у міждисциплінарному та міжнародномому просторі сучасного світу. Тому для нас так важливо, щоб випускник Школи права плекав власну моральну чуттєвість та здобув віртуозне розуміння природи суспільних стосунків і глибинної мотивації людини, що дало б йому вміння бачити суспільство в оптиці гідності, справедливості та суспільного блага. Ми в Україні на власному досвіді переконуємося, що свобода та вільне суспільство є моральним здобутком. Іншими словами, простір свободи є також і простором цінностей та відповідальності. Ця ж інтуїція лежить в основі діяльності факультету суспільних наук УКУ, в якому зародилася Школа права. Я дякую управлінській команді Школи, студентам та викладачам за рік наполегливої і часто виснажливої, але успішної та плідної праці, а також за важливе свідчення про можливість змін і проривних проектів в Україні. Динаміка розвитку Школи права, яку Ви демонструєте, говорить про Ваш потенціал створити провідний осередок правничої думки та практики, вкорінений у гідності, правах людини та впізнаваний не тільки в Україні, але й у просторі глобалізованого світу. Я переконаний, що у 2018 році ми разом зробимо ще декілька важливих кроків, ілюструючи та підтверджуючи цю думку.

IN LAW 2018

5


ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛИ Створення Центру верховенства права УКУ

Перші публічні заходи на правові тематики

першого підрозділу УКУ, орієнтованого на реалізацію правничих проектів

09.14

11.14

Створення кафедри теорії права та прав людини УКУ

04.16

6

02.15

Старт спільного проекту з USAID Ukraine:

серії відкритих лекцій UCU Rule of Law Lecture Series

між УКУ та Радою Європи і Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради з прав людини

07.15

05.15

Створення Школи права УКУ

Старт Сертифікатної програми з ІТ права УКУ

09.16

05.17

Старт Сертифікатної програми «Адвокація прав людини»

Підписання меморандуму про співпрацю із Асоціацією правників України 11.17

Сертифікатної програми «Права людини в бізнессередовищі»

Підписання меморандумів про співпрацю

Запуск Магістерської програми УКУ з прав людини

06.16

Запуск першої навчальної програми з права:

за підтримки Посольства Німеччини в Україні

09.17

Проведення Форуму адвокації прав людини

за підтримки Посольства Німеччини в Україні

05.17

IN LAW 2018


КОМАНДА

Іван Городиський директор Школи права УКУ

Марія Тарас

виконавчий директор Центру верховенства права

Світлана Хилюк керівник Магістерської програми з прав людини

керівник проектів та програм

Оксана Гулкевич

Андрій Хімяк

Тарас Цимбрівський

Вячеслав Навроцький

асистент проекту «Адвокація прав людини»

грантовий менеджер

завідувач кафедри теорії права та прав людини

Оксана Котис

професор кафедри теорії права та прав людини

Мирослава Білак

Оксана Коцовська

Наталія Галецька старший викладач кафедри теорії права та прав людини

старший викладач кафедри теорії права та прав людини

Христина Ковцун

Марія Дерев’янко

Анастасія Онопрійчук

Віталій Качур

доцент кафедри теорії права та прав людини

менеджер юридичної клініки

IN LAW 2018

доцент кафедри теорії права та прав людини

методист кафедри теорії права та прав людини

PR-менеджер

Маркіян Бем

Ірина Шаровська менеджер з адміністративної діяльності

Ірина Заверуха

професор кафедри теорії права та прав людини

Христина Думич старший викладач кафедри теорії права та прав людини

фотограф

7


Сертифікатні програми Школи права

8

IN LAW 2018


IN LAW 2018

9


«АДВОКАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ» Напрям «Адвокація прав людини» — масштабний проект, який Школа права УКУ розпочала у травні 2017 року за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні. Проект став майданчиком для обговорення питань та навчання усім аспектам адвокації прав людини.

СЕРТИФІКАТНА ПРОГРАМА «АДВОКАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ» Сертифікатна програма «Адвокація прав людини» — модульна програма для практикуючих юристів та громадських активістів. Програма стала другим етапом реалізації однойменного напряму за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні. Протягом навчання учасники розглядають усі аспекти діяльності з адвокації і захисту прав людини: від основ прав людини й супроводу таких кейсів до психологічної підтримки клієнтів та ведення інформаційних кампаній. → Формат програми: 6 модулів тривалістю 2 дні кожен → Період: вересень-грудень 2017

«Я на собі відчула, що таке некласична освіта і підходи, про які говорив Джуліо Дзанетті. Ця методологія втілена у нас, в Україні. І зроблено це без підтримки держави за кошти української діаспори. Тренери — люди з величезним практичним досвідом. Люди, з якими цікаво обмінюватися досвідом! Люди, які відкриті до подальшого спілкування. Я впевнена, що за такою системою освіти і є майбутнє». Дарія Говорун

учасниця сертифікатної програми «Адвокація прав людини»

10

IN LAW 2018


«Рівень розуміння і сприйняття прав людини Й основоположних свобод у суспільстві досить низький і, відповідно, викривлене розуміння багатьох базових речей. Такий майданчик як цей форум обов’язково повинен призвести до підвищення рівня обізнаності людей». Богдан Крикливенко

керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини

ФОРУМ АДВОКАЦІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ Форум адвокації прав людини — міжнародний форум, присвячений сучасним викликам адвокації прав людини І правозахисного руху. Форум відбувся за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні та Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та став першим етапом реалізації напряму «Адвокація прав людини». Перший Форум відбувся у травні 2017 року і зібрав в Українському католицькому університеті близько 100 правозахисників, громадських активістів та міжнародних експертів. Чотири тематичні панельні дискусії форуму були присвячені адвокації прав людини в національному та міжнародному вимірах, проблемам правозахисного руху, успішним практикам у галузі захисту прав людини та співпраці між основними стейкхолдерами цієї сфери. Партнери Форуму: Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», ГО «Львівський центр міжнародного права та прав людини», АО «Матвіїв і партнери» та Відділення Асоціації правників України у Львівській області.

IN LAW 2018

11


ЗАХИСТИТИ БІЗНЕС: ЯК ПОДАТИ СКАРГУ БІЗНЕС-ОМБУДСМЕНУ У грудні 2014 року вперше за історію незалежної України було започатковано Раду бізнес-омбудсмена, яка представляє та захищає інтереси бізнесу у державних органах. Під час сертифікатної програми «Адвокація прав людини» Ярослав Грегірчак, заступник бізнес-омбудсмена України, розповів про те, яким критеріям має відповідати скарга, щоб її розглянули, та як відбувається розгляд скарги. Від того, наскільки якісно написана скарга, залежить те, наскільки швидко ми зможемо почати працювати над нею. Скаргу можна подати у письмовому вигляді: надіслати поштою, принести особисто або надіслати в електронному вигляді. Будь-який спосіб подачі передбачає необхідність написати саму скаргу та показати певні документальні чи будь-які інші підтвердження факту наявності недобросовісної поведінки.

12

Нам хотілося б, щоб Ви відповіли на такі прості питання, як: 1. На кого Ви скаржитесь? 2. У чому полягає суть недобросовісної поведінки? 3. Який Ви очікуєте результат від втручання бізнес-омбудсмена? Найпростіший спосіб бути певним, що Ви відповіли на питання, на які нам важливо побачити відповідь — це подати скаргу в електронному вигляді через сайт boi.org.ua.

IN LAW 2018


Як відбувається розгляд скарги? У нас є внутрішній базовий цикл роботи по розслідуванню. Коли приходить скарга, є максимум 10 днів, протягом яких ми приймаємо рішення: беремо скаргу в роботу, чи ні. Якщо бачимо, що скарга добре написана, але немає документів, немає достатньої доказової бази, ми можемо дати додаткових максимум 10 днів, щоб надіслати необхідні документи. І це спрацьовує у 75% випадків. Хоча за регламентом у нас є 10 днів, ми постійно намагаємося скоротити час опрацювання. Зараз це займає орієнтовно 5 днів, або навіть і менше: залежить від того, чи беремо скаргу в роботу, чи ні.

Важливо розуміти, що після цього наше залучення у ситуацію не закінчується. Важливим елементом нашої роботи є робота по моніторингу виконання індивідуальних рекомендацій. Це обов’язок інспекторів. Ідея така: якщо ми вже в чомусь впевнені, якщо видали якусь певну рекомендацію, ми не відчепимося до кінця. Не хочу прикрашати, але система моніторингу доволі дієва. Детальніше про роботу бізнес-омбудсмена — на сайті boi.org.ua

Якщо скарга не була прийнята, то її можна подати повторно. Але вона буде відкинута у разі, якщо Ви не надали нововиявлені обставини. Якщо беремо скаргу в роботу, починаємо розслідування. Максимальний орієнтовний строк розслідування — 90 днів. Можемо видати рекомендацію під час розслідування, і якщо вона виконалась, тоді справа закривається як така, що була успішно вирішена. Або можемо закрити розслідування після закінчення 90-денного строку і видати рекомендацію, що скаргу визнано обґрунтованою і, наприклад, рекомендуємо правоохоронцям розглянути можливість закрити кримінальне провадження та розглянути можливість притягнення когось зі своїх колег до дисциплінарної чи якоїсь іншої відповідальності.

IN LAW 2018

13


ПРОГРАМА З IT ПРАВА УКУ Сертифікатна програма з ІТ права від УКУ — модульна навчальна програма для правників і представників IT-бізнесу. Серед експертів та викладачів програми — провідні юристи і топ-менеджери юридичних та ІТ-компаній.

У жовтні 2017 року стартував другий набір програми. Тематики модулів: • Start-up Companies: U.S. Structuring and Transactions; • Corporate & Tax Structuring of IT Business; • Contracts in IT; • New Technologies & Law; • IP in IT; • Security in IT Business: Data Protection, Criminal Issues, Information Security. → Формат програми: 7 модулів тривалістю 2 дні кожен → Період: жовтень 2017 – січень 2018

14

IN LAW 2018


«ЯКБИ НЕ AXON PARTNERS, МИ Б ВІДКРИЛИ ПИРІЖКОВУ» Інтерв’ю з експертами Програми з IT права Юрієм Корнагою та Орестом Гавриляком Якщо порівнювати юридичні компанії України, то з дуже суб’єктивної точки зору Axon Partners нагадує героїв британського фільму «Рок-хвиля» (The Boat That Rocked) Річарда Кьортіса. Це вигадана історія про те, як у 60-их роках, у час розквіту британської поп- та рок-музики, заборонена піратська радіостанція «Радіо Рок» перебралася на корабель, де з Північного моря транслювала все те, що уряд вважав неприйнятним. У той час BBC і решта радіостанцій були консервативними, нудними та правильними, а влада Об’єднаного королівства не схвалювала молодіжну бунтарську культуру, вважаючи за краще транслювати по телебаченню і радіо пристойні, на їхній погляд, пісні, які вганяли населення у нудьгу. Натомість, команда «Радіо Рок» дозволяла собі в ефірах таку свободу, на яку решта радіостанцій ніколи би не наважились. Ви відчуваєте якусь відмінність у підходах та управлінні компанією порівняно з іншими юридичними фірмами України? Юрій Корнага (ЮК): Так, тільки ми в порівнянні з цими чуваками не відпливаємо від юридичної тусовки. Орест Гавриляк (ОГ): Юр, та ні, тут йдеться про відмінність. Ти просто робиш щось по-іншому для того, щоб вести свій бізнес. Ніби адаптуєшся під обставини сьогодення. Напевно, це стараємось робити і ми — адаптуватись під тенденції сьогодення. Особисто я би не сказав, що дуже чимось відрізняємось від інших юридичних компаній. Багато чого залежить, з ким ти працюєш. Якщо працюєш із чуваком, який хоче, щоб ти з ним працював як будь-яка інша юридична компанія, ти з ним по-іншому не дуже й будеш працювати. Він платить гроші, тому замовляє музику. Деколи мусимо робити щось як олдскульні юристи, але ми не ходимо в костюмі. Хоча, це гарно іноді прийти в костюмі. Проте, якщо дивитися зі сторони внутрішньої кухні ­— це як зараз на інтерв’ю з тобою, коли ти не

IN LAW 2018

паришся, як виглядаєш, не паришся, що ти можеш сказати щось Гадомському чи комусь іншому.

«Традиційні бізнеси не дають відповідь на питання “чому?”. Вони тобі дають лише твою ділянку роботи». ЮК: У юридичному консалтингу за останні 150 років, напевно, нічого не змінювалося. Люди ходили в костюмах-трійках, тепер у костюмахдвійках, ну ще може в п’ятницю ходять у джинсах і піджаку, тому ми вирішили робити щось, чого не роблять інші для того, щоб інші теж почали це робити. Чим я це мотивую? У першу чергу – теорією поколінь: я особисто представник покоління Y, а покоління Z — це покоління, яке взагалі не здатне працювати в ієрархії. Покоління, яке не здатне працювати, коли не знає відповідь на питання “чому?”. Традиційні бізнеси не дають відповідь на питання “чому?”. Вони тобі дають лише твою ділянку роботи. У вас фактично немає ієрархії. Як ви приймаєте стратегічно важливі для компанії рішення? ЮК: У нас об’єктивно немає ієрархії. Тобто в нас є посади, наприклад, CEO Дмитро Гадомський, але якщо брати джерела їх виникнення, то у нас немає такого, щоб одна особа була decision maker’ом. Рішення приймаються спільно і кар’єрний ріст по дефолту неможливий. Однак, можливий професійний ріст, саморозвиток, ти можеш фінансово рости в тому числі. Коли росте рівень твоєї експертизи, ти береш складнішу роботу і підвищуєш свою кваліфікацію, ти можеш претендувати на опціон і отримати частку в компанії, але стати старшим юристом, потім три рази старшим-старшим юристом у нас неможливо. І це спрощує нам життя. У нас комунікації не розірвані. Ми всі сидимо й у Львові, і в Києві в одному просторі — партнери, джуніори, стажери — ми всі спілкуємося. Наприклад, стажери чують, що відбувається у компанії і які кейси обговорюються. У нас також не гасяться ініціативи від будь-кого з членів команди. Раніше

15


й не підозрював, що ми працюємо за принципом design thinking. Коли хтось говорив щось, що мені здавалося не зовсім правильним, я був таким собі агресором: зразу вискакував із кущів із мечем і починав щось комусь доводити. Потім дізнався більше про концепцію дизайн-мислення і зрозумів, що цей нативний метод кльовий. Не заперечувати ініціативу, а давати їй запрацювати і або вдосконалювати, або вже за підсумками тестового періоду хоронити її. Тобто не хоронити ідеї на старті. Тепер я намагаюся бути чемним. ОГ: Якщо грубо так порівнювати, то в іншій юридичній компанії ти просто не хочеш працювати. Тобі нецікаво. Тебе заставляють. Дизайн-мислення там відсутнє. Чому це така чудова алегорія, яку сказав Юра? В інших юридичних компаніях тебе можуть заставити працювати до ночі, розбудити тебе не знати о котрій годині, тому що ти раб, ти мусиш закінчити роботу. В Аксон ти може працюєш і більше, взагалі кожної ночі, не лише одну ніч на тиждень, але працюєш, бо хочеш цього. Є щось, що тебе мотивує робити те, що тобі подобається.

«Ми, не зберігаючи ієрархію, зберігаємо якість роботи за рахунок того, що вона проходить верифікацію в 3-2 рази» ЮК: У понеділок, коли ми розподіляємо завдання, у нас нема такого, що я чи ще хтось каже джуніору: «Слухай, ти маєш зробити те і те до понеділка». В нас кожен product-owner (особа, яка принесла замовлення у компанію від клієнта) приходить і каже: «Хлопці, дівчата, от є таке-то завдання. Хто візьметься?». І завжди знаходиться хтось, хто візьметься. Що ми винесли з ієрархічних компаній, так це стадії вичитки в контексті якості. Роботу може робити джуніор, перше рев’ю робитиме сіньйор (за компетенціями, не за посадою), а остаточне рев’ю і видачу результату клієнтові буде робити партнер. Тобто ми, не зберігаючи ієрархію управлінську, зберігаємо якість роботи за рахунок того, що вона проходить верифікацію в 2-3 рази. У вас є якесь бачення того, з якими людьми ви готові співпрацювати, а з якими – ні? ЮК: Звичайно! І це навіть не стосується репутаційних ризиків, а більше світоглядних. Наші клієнти — це, в першу чергу, люди, які розуміють, що їм потрібно, по-друге, ті, чиє походження бізнесу не заплямоване 90-тими роками і сумнівним

16

минулим. Це люди, які не є токсичними по своїй природі і не кричать, що всі дураки, зробили тут не то, там не так. Токсичних на ринку насправді багато і юридичний бізнес, який обслуговує таких людей, заробляє непогані гроші, але ми від таких клієнтів відмовляємося. Водночас дивимося трошки стратегічно на юридичну екосистему, зокрема в Україні, і розуміємо, що нашими клієнтами іноді є ті, хто нам взагалі не може заплатити. Ми їх підтримуємо за частку в їхній іноді нічого не вартій компанії або й взагалі на умовах pro bono тільки тому, що в окремих проектах вбачаємо якісь екосистемні моменти, з якими світ стане кращим. ОГ: Але ми про це ніколи не розказуємо, щоб Гадомський і Назар не знали, що щось там pro bono робимо. Це я типу пожартував, якщо щось. ЮК: Ось, наприклад, один із наших показових кейсів із відмовою від клієнта. Коли до нас прилетів проект, учасника якого Комісія США з цінних паперів і бірж США (U.S. Securities and Exchange Commission) оштрафувала на кілька десятків мільйонів доларів. Цей клієнт хотів купити в нас певний сервіс, тому що інші юристи йому цей сервіс не дуже хотіли надавати через його некримінальну, але досить негативну репутацію. А таке може потягнути за собою певні наслідки і ми не хочемо, щоб до нас прийшли якісь дядьки з автоматами через якогось іншого дядька, на якому ми вирішили заробити, переривали всю документацію, перевіряли всіх наших добросовісних клієнтів і т.д. Тому вирішили, що краще будемо заробляти не миттєві гроші, а будуватимемо компанію. ОГ: До мене прилітав і інший кейс — сурогатне материнство. В Україні жінки згідні це робити за великі гроші. Питання в тому, чи варто допомагати їм вивезти ту дитину закордон. Тут юридичних наслідків до нас би не застосовували, заплатили б великий гонорар, але ми принципово не беремось за такі справи. ЮК: Це набір цінностей, яким ми керуємося. До того ж, у нас індустріальний фокус, ми працюємо з технологічним бізнесом. Тобто, навіть якщо це аграрний бізнес, ми з ним працюватимемо, але в контексті технологічних рішень. Ми не беремо на себе переоформлення земельних ділянок чи схожу роботу. Чому ви вирішили обрати саме такий вектор? Це було світоглядне рішення чи більш матеріальне? ЮК: Ми з Орестом прийшли вже в існуючу компанію (Axon Partners), почали переговорний

IN LAW 2018


процес у липні минулого року, приєдналися до компанії в кінці жовтня, переїхали в Київ. Тобто, ми з аксонівцями 3 місяці один до одного приглядались, їздили в Київ на переговори, хлопці їздили до нас до Львова. Особисто мною керувало бажання працювати з адекватними людьми. Люди з ІТ-бізнесу — це, як правило, self-made люди, які тверезо оцінюють реальність і, щонайголовніше, мають доволі високий рівень експертизи, в юриспруденції в тому числі. Виключно через свою зацікавленість. Відповідно, коли ти з цими людьми спілкуєшся і пропонуєш якесь юридичне рішення їхнього питання чи проблеми, вони розуміють, про що ти говориш, розуміють причиннонаслідкові зв’язки та не ставлять дурних питань.

«Рішення про найм людей приймають ті, хто з тими людьми в подальшому працюватиме» Ви пам’ятаєте історію, як ви потрапили в Axon Partners? ЮК: Ми зробили дуже смішну штуку, ну, як на мене, смішну. В мене погане почуття гумору, але я сподіваюся, що ця презентація когось повеселила. Мені здається, що до нас інші юристи при комунікації з іншими юристами ніколи такого підходу не використовували. Ми надіслали нашу презентацію Дімі Гадомському і запропонували співпрацю, після чого… ОГ: Після чого Діма через декілька хвилин відписав: «Давайте скайпитись». А потім одразу сказав: «Ми вас беремо»? ОГ: Та, так і було. ЮК: Та ні, це було би так в ієрархічній моделі управління. Діма не міг сказати «ми вас беремо», бо йому треба було отримати згоду від інших членів команди. Рішення в команді приймаються майже одноголосно. Звісно, в нас є розподіл відповідно до компетенцій, і стратегічні рішення приймають тільки ті, хто мають частку в компанії. А от рішення про найм людей приймають ті, хто з тими людьми в подальшому працюватиме. В нас партнери наймають сіньйорів, сіньйори наймають джуніорів, а джуніори нікого не наймають, зате вони можуть голосувати за інтернів і вирішувати багато інших питань. Але всі завжди мають право висувати свої ініціативи. Я працював в різних компаніях, де ініціативи губляться десь внизу. Так працюють здебільшого всі компанії, бо молода кров, яка вливається в ту чи іншу компанію, завжди бачить якісь болючі key point’и, які варто виправити. Вони хочуть щось

IN LAW 2018

17


змінювати, але корпоративне болото їх поступово засмоктує. Бачать, що їхні ініціативи стикаються зі стіною, нерозумінням і небажанням що-небуть змінювати, бо всіх усе влаштовує. Тоді вони стають безініціативними. До вас дуже часто приходять з ідеями. Як ви оцінюєте їхній потенціал? ЮК: У мене є дуже простий критерій, яким я охоче зі всіма ділюся. Коли людина приходить і починає розказувати: «Ми такі класні. В нас бізнес з потенційним ринком сім мільярдів користувачів. Ми печемо булочки. Сім мільярдів людей їдять булочки, значить сім мільярдів людей — це потенційно наші клієнти. Відповідно, якщо почнемо продавати булочки вже сьогодні, через півроку ми продаватимемо в десять мільйонів більше булочок. А через два роки — в сто мільйонів більше булочок, а через 5 років ми всі будемо мільярдерами і ви також будете мільярдерами, якщо в нас повірите». Булочки тут, звісно, метафоричні, але такі люди не самокритичні. Самокритичність – це те, що я ціную в людях, можливо, чи не найбільше. А коли приходить людина і каже: «Слухай, в нас от з цим проблеми, і з цим проблеми, але якщо ми ось тут виправимо, а ви нам ось тут допоможете, то, можливо, не здохнемо до кінця цього року і в нас щось таки вийде». Ці люди підкуповують своєю відвертістю, розумінням ситуації, в якій вони перебувають, і мають більше шансів із цієї ситуації вийти. В таких людей очі не затьмарені якимось уявним успіхом, який вже там майорить на горизонті. ОГ: Коли спілкуєшся з командою, відразу бачиш, чи це команда спеціалістів, яка здійснить розвиток цієї ідеї, чи ні. В нас, наприклад, у п’ятницю є безкоштовні юридичні консультації. Завжди спілкуємось із людьми

18

і розказуємо, як можна зробити тут чи покращити тут. Але іноді засмучуємо людей, які до нас приходять, коли бачимо, що ідея провальна. Ми завжди чесні з клієнтами, бо вважаємо, що краще це сказати одразу, ніж підсилювати їхні мрії про примарні золоті гори. ЮК: У нас є ще така штука в контексті pro bono як самостійне діагностування якихось екосистемних проблем — певних окремих компаній і проектів. Тобто, можемо самостійно пропонувати свою допомогу. Зокрема, у Львові є окремі проекти, освітні і не тільки, яким ми самостійно запропонували допомогу. Що найкумедніше — нам навіть деколи доводилося переконувати, що наша допомога потрібна тій чи іншій організації і що ми за це нічого не хочемо. Але поведінкові патерни в суспільстві завжди змушують людей шукати зраду. Багато людей не думають, що інші можуть робити щось хороше просто так. Ми спілкуємося, на щастя, з людьми, які роблять те саме, що робимо ми. Вони так само інвестують свої гроші та час в екосистему, бо хто, як не ти. І тому ми живемо в якомусь такому вакуумі, де нам здається, що всі люди кльові, але деколи ми з цього вакууму виходимо.

«Минулого модуля на програмі з ІТ права Діма вивів поняття «включити Юру» — це стати нудним довгограючим спікером». Ви дуже часто виступаєте на різних конференціях, мітапах, читаєте також лекції pro bono. Вам це просто цікаво, чи тут більше грає роль селф-брендингу кожного з членів команди,

IN LAW 2018


щоб разом із тим підсилювати та розвивати бренд Axon Partners? ОГ: Ми просто не відмовляємо. В нас є принцип – якщо тебе запрошують, то ти повинен піти. Негарно відмовляти. Навіть, якщо вас запросить умовна сирна компанія «Творожко»? ЮК: Якщо в них смачний сир, то ми підем. Може нас навіть пригостять сирочками за виступ. ОГ: Нам насправді ніде нічого, крім їжі, не пропонують. Якби не було Axon Partners і Діми Гадомського, який створив це разом із іншими партнерами, що би ви робили? ЮК: Ми колись працювали з Орестом в одній компанії у 2013 році, потім Орест поїхав спочатку на навчання у мовну школу в Дублін, після чого в Женеві вивчав IT право, далі вступив на LL.M. в Нідерландах, потім пішов в інтернатуру в Гаазі, а наприкінці вирішив повернутися в Україну. Після його повернення ми працювали фактично в сусідніх будинках і часто перетиналися. У якийсь момент Орест сказав: «Давай щось будемо думати». Ми почали аналізувати ринок і зрозуміли, що треба йти туди, де є класні люди, з якими цікаво спілкуватися і які роблять якісь інновації. У результаті побачили, що вже є компанія, яка робить те, що цікаво нам. І стартувати щось своє ідентичне й конкурувати з ними менш вигідно, ніж разом будувати бізнес. Проте, якщо б не було Axon Partners, ми б мусили почати його робити. ОГ: Або ми би просто відкрили якусь пиріжкову. ЮК: Так, пиріжки — це наша слабкість. ОГ: Я би ще книжку для дітей написав.

говорити про себе. Але я би точно збудував у Львові метро. Мені здається, це місто має право на метро. ОГ: Я розумію, про що Юра говорить, і його в тому абсолютно підтримую. Давно думав про те, що необхідно створити певну екосистему, але вона створюється лише при якісній освіті. По УКУ це видно, але не всі мають доступ до нього. Я зробив би так, щоб до якісної освіти мало доступ більше громадян, тому що люди з второпною головою пізніше теж будуть робити хороші речі і створювати навколо себе такі ж спільноти, виступати за будівництво метро у Львові, не бути «Пшонка-стайл» і т.д. Все впирається завжди в освіту. Я би допомагав творити такі середовища. ЮК: Я не пригадую, чи це Львів, чи це Київ, але якісь чуваки вирішили зібрати гроші, аби простих школярів відправити їздити по Європі. Просто, щоб вони подивилися на інші міста та країни. Коли в людини є бажання, але немає можливостей, то вона не може вирватися з цього замкнутого кола. Середовище впливає, я по собі це знаю. З 2003 року не курю і не вживаю алкоголю. Через це в той момент 95% мого кола спілкування автоматично відпало, бо мені не треба було виходити покурити на вулицю під під’зд. Не треба було йти пити пиво з чуваками, з якими не було спільних тем для розмови. В мене тоді з’явилось дуже багато часу читати книжки. І мені це подобалося, але це тому, що я мізантроп. Чому ж я head of sofa Axon Partners? Бо я чувак, який залипає. Можу зранку збиратися, взяти каву, сісти, втикнути у вікно і нічого в той момент не думати. Я прокрастинатор, причому професійний.

«Більше читай. І чим більше, тим краще. Кожна книга тебе складатиме по пазлах. Читай, імпрувся і ти сам створиш або знайдеш своє середовище»

Дуже часто на конкурсах краси дівчат запитують, що би вони змінили у світі і т.д. Якщо була б така можливість, на що ви би витратили наступні 100 років?

Що б ви сказали собі 20-річному?

ОГ: Я би блокчейн запихав всюди, де можна.

ЮК: Вчи краще англійську.

ЮК: Колись вирішив, що хочу заробити кілька мільярдів доларів. Чому я так вирішив? Мені дуже подобалось і подобається місто, в якому народився і живу (Львів). І я подумав, якщо зароблю кілька мільярдів, то зможу інвестувати в інфраструктурні та архітектурні проекти Львова. Відверто кажучи, по-іншому навіть не знав би, на що ті гроші витрачати, якщо

ОГ: Більше читай. І чим більше, тим краще. Кожна книга тебе складатиме по пазлах. Читай, імпрувся і ти сам створиш або знайдеш своє середовище.

IN LAW 2018

Розмовляла Марта Дацюк Фото: Віталій Качур

19


БІЗНЕС І ПРАВА ЛЮДИНИ Напрям «Бізнес і права людини» започаткував Центр верховенства права УКУ у 2015 році. З того часу щороку в Українському католицькому університеті відбувається сертифікатна програма «Права людини у бізнес-середовищі». Окрім третього набору сертифікатної програми, цьогоріч Школа права розширила напрям та започаткувала серію майстер-класів «UCU Law For Business».

UCU LAW FOR BUSINESS У 2017 р. Школа права УКУ розпочала серію майстер-класів «UCU Law For Business». Під час майстер-класів провідні експерти у своїх сферах навчають, як представляти та захищати бізнес. Після завершення кожного заходу учасники отримують сертифікати. Серію майстер-класів із темою «Менеджмент інтелектуальної власності: як бізнесу захистити і правильно використовувати свої права?» відкрила Марія Ортинська, адвокат, патентний повірений України, засновник та керуючий партнер патентно-юридичної компанії IPStyle.

20

IN LAW 2018


СЕРТИФІКАТНА ПРОГРАМА «ПРАВА ЛЮДИНИ У БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩІ» Сертифікатна програма «Права людини в бізнес-середовищі» — це перша в Україні програма підготовки практикуючих юристів, правозахисників і корпоративних менеджерів, присвячена найкращим практикам захисту прав людини в процесі ведення підприємницької діяльності та можливостям використання інструментів захисту прав і свобод людини для забезпечення інтересів бізнесу та захисту права власності. У рамках програми інноваційно поєднано сфери права, бізнесу і прав людини. Після проходження навчання учасники отримують: • знання щодо дієвих шляхів застосування в Україні міжнародних та європейських стандартів захисту прав людини у сфері бізнесу • консультації найкращих вітчизняних і закордонних фахівців, які займаються практичними питаннями у сфері бізнесу і захисту прав людини • знання про механізми протидії корупції і роль бізнес-середовища у забезпеченні прозорості в суспільстві • навчаться використовувати інструменти у сфері захисту прав людини і отримають досвід спілкування та навчання у середовищі одного з провідних університетів України У 2017 році відбувся третій набір програми. → Формат програми: 4 модулі тривалістю 2 дні кожен → Період: лютий-травень 2017

Степан Госедло

учасник програми «Права людини у бізнес-середовищі ІІІ»

IN LAW 2018

«Ми вчились і досліджували права люлини у бізнес-середовищі, і це було дуже ефективно, практично і пізнавально. Дізнався дуже багато нового про право, бізнес, правозастосування. Але головне — це натхнення. УКУ надає крила. Мав змогу поспілкуватися з великою кількістю позитивно налаштованих людей, які хочуть і будуть змінювати нашу країну. Не все так погано в нас, і Центр верховенства права УКУ дає це усвідомити. Окрема подяка за зустріч з паном Мирославом Мариновичем. У світі є мало настільки сильних і світлих людей. Також дякую всім експертам, які читали лекції, за високий професіоналізм і цікавий матеріал».

21


Партнери Школи і Дорадча рада

22

IN LAW 2018


IN LAW 2018

23


ПАРТНЕРИ ШКОЛИ ПРАВА УКУ 2017 У 2017 р. Школа права УКУ підписала Меморандуми про співпрацю із Програмою USAID реформування сектору юстиції «Нове правосуддя», Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство і довкілля» та Асоціацією правників України.

Генеральний партнер Школи права УКУ у 2017 році — АО «МАТВІЇВ І ПАРТНЕРИ»

1

4 1

Партнерські інституції громадянського суспільства Асоціація правників України РАЦ «Суспільство і довкілля» Львівський ІТ Кластер Львівський центр міжнародного права та прав людини

Міжнародні партнери Рада Європи Програма реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» USAID Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Посольство Федеративної Республіки Німеччина в Україні

ЗМІ Твоє Місто

24

10 4

Юридичні фірми Sayenko Kharenko Axon Partners Кульчицький, Кулаков і Біднягін Гринчук і партнери Марусяк і партнери Арцінгер Кодарі Партнерс Дексіс Партнерс Павленко і партнери Василь Кісіль і партнери

Державні інституції Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини

IN LAW 2018


ДОРАДЧА РАДА ШКОЛИ ПРАВА УКУ

Андрій Костюк

Андрій Гринчук

голова Дорадчої ради, адвокат, партнер адвокатського об’єднання «Павленко та партнери», викладач Магістерської програми УКУ з прав людини

керуючий партнер юридичної фірми «Гринчук та партнери», викладач Магістерської програми УКУ з прав людини та Львівської бізнес-школи УКУ

Данило Білак

Сергій Верланов

радник Прем’єр-міністра України, директор Офісу інвестицій Кабінету міністрів України

к.ю.н. , адвокат, партнер юридичної фірми «Саєнко Харенко», член Громадської ради доброчесності

Сергій Гошовський керуючий партнер Hoshovsky Law Firm (Нью-Йорк, США)

Роксолана Костур

адвокат, партнер адвокатського об’єднання «Матвіїв та партнери»

Андрій Бойко

д.ю.н. , член Вищої ради правосуддя

IN LAW 2018

25


СЕРГІЙ ГОШОВСЬКИЙ: БУТИ ЮРИСТОМ У НЬЮ-ЙОРКУ Сергій Гошовський — керуючий партнер нью-йоркської юридичної фірми Hoshovsky Law Firm LLC. Вже понад 17 років він практикує у Нью-Йорку. Також Сергій голова Комітету Східної Європи Асоціації Адвокатів Штату Нью-Йорк та член Дорадчої ради Школи права УКУ. Ми поспілкувалися зі Сергієм про те, як це — бути юристом у Нью-Йорку.

26

IN LAW 2018


Як Ви переїхали до Нью-Йорка і з чого все почалося? Насправді я поїхав на навчання всього на 1 рік. Працював тут на юридичну фірму, і потім мене відправили на рік навчання на магістерську програму в університет у США. Під час навчання вирішив, що буду здавати на адвокатський іспит у Нью-Йорку, та вирішив паралельно попрацювати. Робота, яку мені запропонували, була у фірмі, що займалася виключно судовими справами зі судом присяжних. Коли я потрапив на перше судове засідання за участю присяжних, це мені настільки сподобалося і так затягнуло, що вирішив ще трішки попрацювати. І так рік за роком розтягнулися вже на багато років. Як людині, яка вже працювала в українській системі права важко було адаптуватися до американської? Насправді сама адаптація не була складною. Фактично, як юрист, якщо Ти розумієш, де шукати, як шукати, то все не настільки кардинально відрізняється. Але що було спочатку незвичним — це як адвокати працюють у судовій системі. В Україні суддя вирішує все самостійно і, фактично, сам бере на себе роль витребувати докази, збирати документи, щоб встановити істину у справі. В Америці, зокрема у Нью-Йорку, система працює трішки по-іншому. Там повністю діє принцип змагальності. Тобто сторона має сама зібрати докази і прийти довести у суді, чому вона є права. Суд не виконує ніякої активної ролі у судовому процесі, а лише здійснює загальний нагляд за ним. Це спочатку досить важко зрозуміти, сприйняти, але потім, коли Ти вже зрозумів, це стає нормальним. Момент, про який Ви згадали — це одна із ключових відмінностей між роботою в Україні і США. Які ще є речі, що їх варто знати та відрізняються у роботі юриста в Україні й Америці? Оскільки система права трошки інша, то в Америці роль адвоката є набагато більша. В Україні є законодавство, і при бажанні його можна почитати, можна зрозуміти, скажімо, що та чи інша норма права каже. В Америці, оскільки основний наголос іде на common law, на прецеденти, а їх є дуже багато, виникає питання як їх правильно інтерпретувати. Також треба не просто знати, яке є право, яка є правова норма, але й, як її застосувати до конкретних фактів. Тому що ніби ззовні факти можуть бути однакові, а застосувавши

IN LAW 2018

до їх нюансів різні норми права, можна дістати зовсім інші результати. Саме тому роль юриста в Америці значно-значно більша, ніж в Україні. А чи відчували Ви якусь різницю у ставленні? Ви як неамериканець, українець, чи було інше ставлення до Вас клієнтів? Навіть від наших юристів часто можна почути, що айтішники можуть легко емігрувати, легко адаптуватися. А юристам, які вже заточені під українське право, працювати в інших країнах складно. Чи відчували подібні труднощі? Це цікаве запитання. В принципі, ні. Чому? Тому що, знову ж таки, якщо ми говоримо конкренто про Нью-Йорк – це досить відкритий штат, там більшість населення звідкись приїхали. І навіть на побутовому рівні багато людей спілкуються або пересікаються з людьми, які звідкись приїхали, не володіють англійською досконало або англійська не є їхньою першою мовою. У загальному сприйнятті населення Нью-Йорка те, що Ти маєш акцент, чи те, що Ти звідкись приїхав — не є негативним фактором, однозначно. Це по-перше. А по-друге, у Нью-Йорку досить поширена практика, коли багато людей не є американцями чи навіть англомовними. Це стосується як корпоративних юристів, так і юристів, які працюють в інших сферах, і так само судових юристів. Часто в суді можна зустріти людей, які працювали юристами в якійсь іншій країні, і представляють клієнта в американському суді. Й, очевидно, англійська для них є рідною мовою. Навіть суди присяжних до того досить відкрито ставляться, бо для них така ситуація звична. Наскільки образ Харві Спектора відповідає дійсності? Чи партнер успішної Нью-Йоркської юридичної компанії відповідає цьому образу? У кожній історії є якась доля правди. Але потрібно розуміти, що американський юридичний ринок величезний. Там є фірми від великих, так званих фабрик, гігантів, на які працюють тисячі юристів, до маленьких юридичних фірм, у яких працює кілька юристів. Так само у тому спектрі, в якому вони працюють, є юридичні фірми, які вже існують сотні років на ринку. Не обов’язково такі, про яких всі знають, але добре відомі і з доброю репутацією на американському ринку. А є фірми, які, можна сказати, ні з чого виникають, стають величезними гігантами, а через пару років або розпадаються, або переформатовуються, про них ніхто ніколи не знає. Тому буває дуже

27


по-різному. Сказати, що це типовий представник американського юридичного ринку не можна. Чи правда, що робочий день починається о 7-ій ранку і закінчується часом після 10-ої вечора? Це дуже залежить, хто як працює, і від спеціалізації. Тобто люди, які працюють більше з міжнародними клієнтами, особливо з Європи, Азії — вони починають раніше. Люди, які працюють із судовими справами — зазвичай у них робочий день починається о 09:30, 10:00, не раніше. Це пов’язано з тим, що так працюють суди, й, очевидно, їхній робочий день затягується до вечірніх годин після шостої, сьомої, дев’ятої. Все дуже залежить від специфіки. Який був найбільший виклик, можливо, і лишається таким, у Вашій роботі у Нью-Йорку? Коли я працював в Україні, то існувало таке поняття, що законодавство постійно змінюється, постійно треба щось читати, бо воно нестабільне. Думав, що якщо настане такий час, коли в Україні буде одне законодавство, не буде багато змін, то можна буде собі спокійно працювати. Коли я приїхав

28

в Америку, то, напевно, першим із відкриттів чи навіть шоків для мене стало те, що там теж законодавство змінюється. Там теж треба постійно за ним слідкувати, оскільки це пов’язано з прецедентами. І воно змінюється набагато швидше навіть, ніж в Україні, тому що справи вирішуються щодня і потенційно щодня може бути щось нове. Постійно треба читати, постійно треба бути на плаву, розуміти, які нові зміни, які нові тенденції є. Це, напевно, найбільший виклик для юриста в Америці. Що б Ви порадили НЕ робити у жодному разі українським юристам, які їдуть працювати до Нью-Йорка? Ставити перед собою замалі амбіції. Нью-Йорк — це глобальний ринок, а не суто американський. Тут фірми присутні з усього світу, клієнти присутні з усього світу, і якщо не мати великих амбіцій, великого бажання до боротьби на цьому ринку — тоді дуже важко. Бути юристом у Нью-Йорку – це... Це цікаво. Розмовляла Анастасія Онопрійчук Фото: Віталій Качур

IN LAW 2018


IN LAW 2018

29


Магістерська програма

30

IN LAW 2018


IN LAW 2018

31


МАГІСТЕРСЬКА ПРОГРАМА УКУ З ПРАВ ЛЮДИНИ Магістерська програма УКУ з прав людини — півторарічна професійно орієнтована програма підготовки студентів-правників, випускники якої отримуватимуть дипломи державного зразка зі спеціальності 081 «Право». Нові стандарти освіти Українського католицького університету дозволяють навчити ціннісно-орієнтованих правників, які впливатимуть на подальший розвиток юридичної сфери в Україні. «У лютому 2018 року Магістерська програма з прав людини Українського католицького університету випустила перших магістрів правників. Успішне проходження державної акредитації програми та перше місце в рейтингу серед магістерських програм з права в Україні за рівнем вступника дає нам підстави констатувати, що ми успішно стартували, але попереду ще дуже багато праці». Світлана Хилюк

керівник Магістерської програми УКУ з прав людини

UCU LAW: OPEN HOUSE Студенти Магістерської програми УКУ з прав людини мають змогу навчатися в одних із найкращих фахівців. Цьогоріч Програма надала таку ж змогу студентам інших університетів. UCU Law: Open House — це серія лекцій від викладачів-експертів УКУ, які є обов’язковими

32

для студентів Магістерської програма з прав людини, але участь у них можуть взяти і студенти-правники з інших навчальних закладів. Таким чином ми відкриваємо двері нашої спільноти та запрошуємо скористатися можливостями, які надає Школа права.

IN LAW 2018


ШКОЛА ПРАВА УКУ СТАЛА НАЙКРАЩОЮ В УКРАЇНІ ЗА СЕРЕДНІМ БАЛОМ ЗНО ВСТУПНИКІВ НА МАГІСТРАТУРУ Студенти Магістерської програми з прав людини УКУ мають найвищий середній бал за результатами ЗНО. Про це свідчить аналіз результатів Єдиного фахового вступного випробування при вступі в магістратуру «Право» в 2017 році, проведений за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

вступного випробування при вступі в магістратуру «Право» в 2017 році, студенти Магістерської програми з права УКУ мають можливість професійно зростати в найкращому середовищі, яке є в цій країні. Це той випадок, коли почерпнути знання, почути оригінальні думки можна не лише від викладачів, але й від тих, хто вчиться поруч», — зазначила Світлана Хилюк, керівник Магістерської програми з прав людини УКУ.

Середній рейтинг зарахованих на Магістерську програму з прав людини УКУ — 520,9. Цей результат став найвищим показником серед магістерських програм з права в Україні.

Цьогоріч студентами магістратури з права УКУ стали 15 студентів: «Попри порівняно невелику кількість студентів, вони разом є студентською спільнотою з величезним потенціалом», — додала Світлана Хилюк.

«Середовище має чималий вплив як на формування особистості, так і на становлення як професіонала. Як показує аналіз результатів Єдиного фахового

МАГІСТЕРСЬКА ПРОГРАМА УКУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ВСТУП 2017 СТАТИСТИКА ВСТУПУ

ГЕОГРАФІЯ СТУДЕНТІВ Львівська область Івано-Франківськ Волинь Тернопіль

1

Зараховано студентів

Подано заяв

15

11

1 1

29 1

жінок

Автономна Республіка Крим

чоловіків студентів забезпечено житлом

СЕРЕДНІЙ БАЛ ЗНО студентів отримали стипендії кількість студентів

57

IN LAW 2018

10

13

33


ФУНДАТОРИ СТИПЕНДІЙ 2017 Повні стипендії: • Стипендія Анни Бабич • ЮФ «Василь Кісіль і партнери» • АО «Кульчицький, Кулаков і Біднягін» • АО «Павленко і партнери» • Стипендія імені Лемкіна (Філіп Сендс, ЮФ «Кодарі Партнерс», ЮФ «Дексіс Партнерс»)

«Ідея запровадження стипендії базується на розумінні, що ніхто крім нас самих не в змозі навести лад у нашій країні. Зараз для України та кожного українця дуже непростий та відповідальний час, оскільки ми знаходимось на історичному «роздоріжжі» і перед кожним з нас стоїть безліч запитань, на які потрібно дати відповідь та зробити вибір. Від цього вибору залежатиме доля не одного покоління українців. Arzinger робить вибір будувати правову державу, вільну від корупції та зловживань. Звісно, не можливо поміняти все за один день, і ми розуміємо, що для втілення нашої мрії про краще майбутнє потрібно готувати наступні покоління юристів, які продовжуватимуть нашу справу. Саме тому ми вирішили започаткувати стипендію в Українському католицькому університеті, адже віримо, що це середовище, в якому формуються правильні цінності, де навчають працювати на базі етики та моралі. Саме цього не вистачає правникам сьогодення».

34

Річна стипендія +: • Стипендія Данила та Мирослави Білак Річні стипендії: • Arzinger • ЮФ «Гринчук і партнери» • АО «Матвіїв і партнери»

Маркіян Мальський

партнер, керівник Західноукраїнської філії «Arzinger»

IN LAW 2018


СТИПЕНДІЇ 2018 Надаючи стипендію для навчання на Магістерській програмі з прав людини УКУ, Ви: 1.

Долучаєтеся до спільноти, яка змінює правниче середовище. 2. Підтримуєте найкращих студентів країни. Хто отримає стипендію? Стипендії отримають найкращі студенти за результатами стипендійного конкурсу або вступного рейтингу. Які витрати покриває стипендія? • •

Собівартість навчання студентів на програмі. Інституційний розвиток програми: формування бібліотеки, доступ до іноземних юридичних баз даних, організацію навчальних візитів та стажування студентів, залучення

IN LAW 2018

іноземних та українських гостьових лекторів й експертів. Благодійники, які нададуть стипендії, мають змогу зробити їх іменними (від приватних осіб, компаній чи інших осіб за бажанням благодійника), контактувати зі стипендіатами та брати участь у їхньому доборі. Інформаційна підтримка факту надання стипендії буде забезпечена через інформаційні ресурси УКУ та партнерів. Якщо Ви або Ваша компанія маєте бажання долучитися до розвитку правничої освіти в Україні та заснувати іменну стипендію для студентів Магістерської програми УКУ з прав людини, просимо контактувати з директором Школи права УКУ Іваном Городиським: ih@ucu.edu.ua +38 (093) 993-93-51

35


Проекти

36

IN LAW 2018


IN LAW 2018

37


ЗАХОДИ ШКОЛИ ПРАВА 2017 7 Презентації

110+

слухачів та випусників навчальних програм

1100+

учасників заходів

24

Відкриті лекції

4

2 Форуми та конференції 3 Майстер-класи

Сертифікатні програми

1 Публічна дискусія

(16 дводенних модулів)

40+

учасників студентських змагань та конкурсів

3 Кіно-перегляди змагання та 3 Студентські конкурси

ГЕОГРАФІЯ ЕКСПЕРТІВ Канада —

4

Британія —

2

Нідерланди Німеччина

Литва Естонія Білорусь

Польща — Австрія Швейцарія Франція —

США —

38

4

Україна —

78

3

6

IN LAW 2018


СЕРІЯ ЮРИДИЧНИХ ЛЕКЦІЙ «ПРАВОВЛАДДЯ» UCU Rule of Law Lecture Series — це серія лекцій від провідних американських, європейських та українських правників, присвячених актуальним викликам і проблемам у сфері забезпечення верховенства права, правосуддя та справедливості. Проект «Підвищення обізнаності правничої спільноти України щодо сучасних викликів верховенства права через організацію та проведення серії юридичних лекцій Українського католицького університету «Правовладдя» реалізовує Центр верховенства права Школи права УКУ за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми «Нове правосуддя» у співпраці з Відділенням Асоціації правників України у Львівській області.

На сайті law.ucu.edu.ua Ви знайдете: • • • • •

Інформацію про лекторів, які брали участь у проекті Відеозаписи усіх лекцій Інтерв’ю із лекторами Презентації, які лектори використовували під час виступів Анонси майбутніх лекцій

За посиланням law.ucu.edu.ua/video/ доступні відеозаписи цьогорічних лекцій: • • • • • • • •

Миколи Хавронюка Михайла Савчина Андрія Гринчука Андрія Стельмащука Андрія Бойка Філіпа Сендса Костянтина Горобця Шеннон Салтер

IN LAW 2018

39


«ДИВАКИ ЗМІНЮЮТЬ СВІТ», — АНДРІЙ СТЕЛЬМАЩУК ПРО ЕТИЧНІ ВИКЛИКИ ПРАВНИЧОЇ ПРОФЕСІЇ Про те, які етичні виклики стоять перед правниками, під час відкритої лекції у рамках проекту UCU Rule of Law Lecture Series розповів Андрій Стельмащук, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і партнери», Президент Асоціації правників України. Ми занотували найцікавіші тези Андрія. У 2004 році я був дуже юний і особливо не бачив, як можу щось змінювати навколо себе. Вірив, що зміни можуть настати з чиєїсь високої ласки. Так от, у 2014 стало чітко зрозуміло, що, якщо Ти хочеш щось змінювати, то не варто чекати, що це хтось зробить. Яка би там демократична команда не прийшла — Ти повинен щось робити сам. І з цим розумінням, а також того, як взагалі працює юридичний ринок, які є виклики, у тому числі етичні, я для себе зрозумів, що можу, звичайно, пристосуватися до цих умов, як і будь-яка нормальна здорова людина. Ми всі дуже добре адаптуємося, я теж можу адаптуватися. А можу піти спробувати щось там побуянити. І я подумав, що це, мабуть, кращий варіант.

40

Найбільш складна для управління складова — це, все ж таки, люди. І їх змінити не так просто. Треба, звичайно, змінювати тих людей, які будуть вершити правосуддя. Але, з іншої сторони, треба змінювати і той юридичний ринок, який працює на ринку правосуддя, який за допомогою правосуддя досягає певних результатів для своїх клієнтів. У 2014 році ще зрозумів, що це та точка докладення зусиль, де можу себе проявити, де можу цим займатися і можу про це говорити. Я збагнув, що проблема етики не стоїть на порядку денному. І вона не стоїть на порядку денному тому, мабуть, що за 25 років нашої незалежності ми постійно думали про виживання.

IN LAW 2018


Ми думали про те, що потрібно якось там економічно ставати на ноги. Ми думали про те, що нас зі Сходу сусіди піджимають, ми хочемо на Захід, і не пускають, ми постійно на такій розтяжці, плюс олігархи забирають все, що можна забрати. Тому ми вели боротьбу за виживання, і нам не було просто часу думати над такими високими матеріями, над формуванням якихось ідей, не говорячи вже про національну ідею. Не говорячи вже про ідеї для таких високих матерій у юридичному бізнесі. Тому важко звинувачувати юридичний ринок у тому, що він такий: ми його представники. Висновок в тому, що ми рано чи пізно повинні ставити це питання на порядок денний. Не звинувачуючи один одного в тому, що так є, що ми маємо ту ситуацію, яку маємо: достатньо плачевну з питанням етики у юридичному бізнесі, з питанням стандартів ведення юридичного бізнесу. Ми маємо визнати, що є проблема, і починати дискусію на цю тему: що ми можемо змінити персонально кожен для того, щоб виправити цю ситуацію. Мені здається, що юристи як ті, хто мають бути, на мій погляд, в авангарді змін у країні, в авангарді реформ у країні, вони здатні зробити значно більше, ніж вони думають про себе. І здатні значно більше зробити в частині тих реформ, яких потребує наша країна, зокрема, в частині судової реформи. Якщо юристи розпочнуть етично вести бізнес, зокрема, етично поводити себе з клієнтами, в судах, сплачувати податки, то частина тієї корупції, про яку ми зараз говоримо і всі камінці летять в сторону суддів — частина цих проблем відпаде. Бо, мабуть, важко сказати, що корупція буде процвітати в судах (особливо такими темпами), якщо юристи

IN LAW 2018

як ланка, яка в принципі забезпечує функціонування цієї корупції (треба визнавати) припинить це робити. Звичайно, святе місце порожнім не буває. Завжди знайдеться хтось, хто замінить юристів, але на це буде потрібен якийсь час. І протягом цього часу можна буде зорієнтуватися і побудувати якісь запобіжники, які надалі не дадуть системі працювати за старими методами. Тому я вірю в силу того, що ми як правники про ті етичні виклики, які існують поміж нас, можемо зробити значно більше, ніж ми собі думаємо. Насправді, питання етики часто постає, і бути етичним у нашій країні — це дорого. Тому що, якщо Ти ведеш бізнес етично, то, як правило, Ти бідніший, ніж інші. Дуже важко змінювати інших людей. Ти не можеш ходити, приставати до всіх і казати: «Ану, давай, змінись». У людини має виникнути якась внутрішня мотивація змінитися. В мене були спроби ходити когось переконувати. І я знаю, що це ні до чого не приводить, і не приведе. Тому просто зробив філософський висновок, що зроблю все те, що в моїх силах, і не буду засмучуватись, якщо це не вплине на когось. І, на превеликий жаль, у цій ситуації залишається тільки діяти в полі свого впливу. Диваки змінюють світ. І якщо Ти дивак, і маєш якісь нестандартні ідеї, то, як Ганді говорив, спершу з Тебе насміхаються, потім Тебе ігнорують, а потім Ти перемагаєш. І рано чи пізно такі люди переможуть. Погляди автора не обов’язково відображують погляди Школи права Українського католицького університету, Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.

41


ПЕРЕХІДНЕ ПРАВОСУДДЯ ТА ПРИМИРЕННЯ В УКРАЇНІ “Перехідне правосуддя та примирення в Україні” — проект Школи права УКУ, мета якого — створити майданчик для фахового обговорення цієї тематики. У фокусі проекту механізми переходу від війни до миру в Україні й інструменти соціального примирення.

У ході реалізації проекту команда планує започаткувати спеціалізовану платформу для поширення професійних знань та досвіду постконфліктного врегулювання інших країн, створити тематичні інформаційні ресурси, розробити методичні та практичні рекомендації для забезпечення перехідного правосуддя та примирення в Україні.

• •

“заморожені” конфлікти соціальне примирення

Формат проекту передбачає серію публічних лекцій від провідних вітчизняних та іноземних експертів із питань перехідного правосуддя, воркшопи та moot-court для студентів.

Відкриті лекції у рамках проекту У 2017 р. у рамках проекту Школа права організувала 4 відкриті лекції у Львові. Експертами лекцій стали Філіп Вінер, керівник юридичного департаменту надзвичайних палат у судах Камбоджі, Катерина Бусол, юрист юридичного партнерства Global Rights Compliance, Сінді Віттке, асистент професора зі Східних та Південносхідних європейських студій в Інституті Ляйбніца (Регенсбург, Німеччина) та Микола Гнатовський, президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність поводженню чи покаранню.

Тематика лекцій: • механізми переходу від війни до миру • іноземний досвід постконфліктного врегулювання • кримінальне переслідування за воєнні злочини

Наукові блоги Проект став майданчиком для обговорення тематики перехідного правосуддя. З 2017 року на сайті Школи права регулярно публікуються наукові блоги українських експертів, зацікавлених у цій тематиці.

Проект буде корисним для юристів, адвокатів, суддів, прокурорів, академічного середовища, громадських організацій та студентів-правників.

42

IN LAW 2018


«УКРАЇНА ВЧЕРГОВЕ ПИСАТИМЕ ІСТОРІЮ», — МИКОЛА ГНАТОВСЬКИЙ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ЗБРОЙНИМ КОНФЛІКТОМ Тематика відшкодування шкоди, завданої у зв’язку зі збройним конфліктом, є достатньо чутливою, оскільки вона стосується безпосередньо громадян. У рамках проекту Школи права УКУ «Перехідне правосуддя та примирення в Україні» Микола Гнатовський, президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність поводженню чи покаранню, прочитав відкриту лекцію «Відшкодування шкоди, завданої у зв’язку зі збройним конфліктом». Нижче пропонуємо короткі нотатки з лекції, а з повним відеозаписом рекомендуємо ознайомитися на Facebook-сторінці Школи права УКУ. Унікальність цієї ситуації, в якій опинилася Україна, і те, що робить цей кофлікт малоподібним до того, що було раніше і до чого вже у міжнародній практиці були вироблені якісь рецепти, — це те, що він відбувається в Європі, відбувається між державами, які беруть участь в усіх можливих конвенціях і міжнародних організаціях. Коли ми говоримо про відшкодування завданої шкоди жертвам збройного конфлікту, ми маємо на увазі, насамперед, повернення ситуації у той стан, який існував до збройного конфлікту. Перша думка, яка виникає у цьому контексті, що це доволі таки нереалістична ідея. Для того, щоб таке відшкодування відбулося, і для того, щоб треба продумати модель, як би воно спрацювало, ми повинні обов’язково дати відповідь на ключові питання: 1. Навіщо це робити? Чого ми прагнемо досягнути? Тобто в чому ідея? Чому ми взагалі

IN LAW 2018

починаємо про це говорити і думати? 2. Кому будемо відшкодовувати? Жертвам збройного конфлікту? Тоді хто жертви збройного конфлікту? Хто з них заслуговує на відшкодування, а хто — ні? 3. Хто буде відшкодовувати? Для України це, напевно, ледь не найголовніше питання. 4. Як? Тобто яка буде процедура? Судова, несудова? Потрібно звертатися до суду по відшкодування, чи треба створити адміністративну процедуру, яка б давала можливість забезпечити відновлення в правах, наскільки це можливо, для жертв, поле яких нам доведеться теж визначити? Спробуймо подумати над відповідями на ці питання, і я запропоную деякі варіанти.

43


Отже, навіщо ми це робимо? Думаю, тут є два основні аспекти відповіді на це питання. Почну з першого аспекту — індивідуального. Тобто, насамперед, це робиться для тих людей, які реально постраждали, для них особисто це важливо. По-друге, необхідно робити це для суспільства. У суспільстві, яке отримало страшні удари не просто збройною силою, але ще й через величезний ідеологічний фронт. Як у такому разі можна обійтися без реального відшкодування? Ми це робимо заради людини, але ми це робимо також заради майбутнього України. Друге: кому відшкодовувати? Можна піти найпростішим для мене шляхом і взяти поняття «жертв збройних конфліктів» відоме у міжнародному гуманітарному праві. Скільки таких людей на сьогодні в Україні? Важко порахувати, але йдеться про кілька мільйонів. І всі постраждали різною мірою. Ми компенсуємо тільки жертвам порушень міжнародного гуманітарного права і прав людини, чи ми компенсуємо кожному, хто постраждав? Відповідь, скоріше за все, буде:

44

і тим, і тим, але це буде відображатися і на розмірі, і на механізмі компенсації. Хто буде компенсувати? Чому в Україні це болюче питання? Тому що перше бажання відповісти буде таке: от хай агресор і компенсує. Компетенція визначати, хто є агресором, у сучасному міжнародному праві належить Раді безпеки Організації Об’єднаних Націй. Ради безпеки ООН у питаннях російсько-українського конфлікту недієздатна, як вона доводила це неодноразово. Так ось: хто буде це робити? Чи може Україна сказати: «Ми цього не будемо робити взагалі»? Може. Але наскільки дорого Україні стане, така відмова? І як знайти баланс: сказати, що ми робимо, і що ми не робимо, і за чий кошт? Є в міжнародному праві приклади, коли постконфліктне врегулювання і відшкодування відбувалося міжнародними механізмами. Так, якщо війна припиниться, можна уявити створення міжнародного фонду для відбудови України, куди держави, які відчувають, що їм до цього є діло, роблять внески, і звідти кошти для компенсації якось будуть братися. Тобто, по суті,

IN LAW 2018


такий собі благодійний формат. Він потенційно можливий, але гарантій ніяких немає. Наскільки можуть бути використані наявні механізми в українському національному праві? Мій достатньо поверхневий аналіз свідчить про те, що майже ніяк. Тобто я не бачу зараз без ухвалення якогось суттєво нового додаткового законодавства реального механізму для відшкодування. Висновок приблизно такий, що юридичний обов’язок відшкодовувати шкоду існує. Об’єктивна необхідність для забезпечення прав індивідів і відновлення нормального функціонування українського суспільства теж існує. А кому, скільки і конкретно за що ми будемо компенсовувати неясно. І відповіді немає, треба вирішувати. Хто це буде робити — питання відкрите. Наскільки у нашому випадку спрацюють механізми, які коли-небудь існували – питання більш ніж спірне. Скоріше за все, потрібно буде придумувати щось нове. Україна вчергове писатиме історію. Щось ми, зрештою, придумаємо, я думаю. Але коли цей процес закінчиться та як саме — теж більш ніж відкрите питання.

IN LAW 2018

На сайті law.ucu.edu.ua опубліковано наукові блоги у рамках проекту: • • • • •

Ірина Заверуха “Навігація екстремальних правових механізмів в умовах перехідної юстиції” Антон Кориневич “Думки та коментарі щодо Звіту Офісу Прокурора МКС щодо дій з попереднього вивчення за 2017 рік” Ірина Виртосу “Донбас, який надихає” Віталій Набухотний “Документування злочинів в умовах збройного конфлікту” Аліна Павлюк “Право на правду в конфліктному і постконфліктному середовищі: досвід перехідного правосуддя” Дмитро Коваль “Символізм образу Міжнародного кримінального суду в українському інформаційному просторі”

Координатор проекту “Перехідне правосуддя та примирення в Україні” — Тарас Цимбрівський, tsymbrivskyy@ucu.edu.ua

45


UCU LAW BOOK DISCUSSIONS UCU Law Book Discussions — проект Магістерської програми УКУ з прав людини, спрямований на популяризацію книжкових новинок правничої літератури, що стосуються актуальних питань юриспрунденції. Формат презентації видань передбачає участь автора, двох експертів-рецензентів, модератора та запрошених гостей, які беруть участь в обговоренні ключових положень дослідження. Проект UCU Law Book Discussions буде цікавим для академічного середовища, практикуючих юристів, адвокатів, громадських активістів і студентів-правників.

У рамках проекту розглянули: • колективну монографію “Цивільні особи у сучасних збройних конфліктах: спадщина Рафала Лемкіна” • український переклад книги “Цивільний кодекс Галичини 1797” • монографію Наталії Галецької “Форми імплементації міжнародних договорів європейськими державами: теорія та практика”

ЯКІ КНИГИ ПОЧИТАТИ? ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ ШКОЛИ ПРАВА Джордан Елленберґ «Як ніколи не помилятися. Сила математичного мислення» «Дуже крута книжка про те, як важливо застосовувати математику у прийнятті рішень. Математика для правників — це, на мій погляд, дуже важлива дисципліна, і шкода, що у вищій правничій школі її не вивчають». Рекомендує Андрій Стельмащук

Рей Бредбері «Вино з кульбабок» «Мабуть, завжди так буває, що перша книга, яка спадає на думку, це та, яка прочитана останньою, звісно, якщо вона сподобалася. У моєму випадку це книга, яка жодним чином не пов’язана ані з верховенством права, ані з правами людини. Це “Вино з кульбабок” Рея Бредбері. Я думаю, що це книга, яку має прочитати, зрештою, кожен». Рекомендує Костянти Горобець

46

IN LAW 2018


В УКУ ПРЕЗЕНТУВАЛИ ВИДАННЯ ПРО РАФАЛА ЛЕМКІНА, АВТОРА ТЕРМІНУ «ГЕНОЦИД» Школа права УКУ в рамках проекту «UCU Law Book Discussions» презентувала колективну монографію “Цивільні особи у сучасних збройних конфліктах: спадщина Рафала Лемкіна”. Над виданням працювали автори з України, Польщі та Німеччини. Під час презентації монографії науковці розповіли про життєвий і науковий шлях Рафала Лемкіна та пояснили, чому ця постать насправді важлива для України. У монографії йдеться про спадщину Рафала Лемкіна — першого з фахівців міжнародного права, який визначив злочини сталінського комуністичного режиму проти українців як геноцид та проаналізував геноцид в Україні в контексті міжнародного права.

координатор проекту Школи права УКУ «UCU Law Book Discussions».

«Спадщина Лемкіна дуже важлива. Він придумав концепт геноциду. І все ж треба мати на увазі, що це було 70 років тому, а тому деякі його думки не зовсім відповідають сучасним конфліктам, особливо у такому конфлікті, як в Україні. Адже Лемкін працював у часи міждержавних конфліктів, де можна було чітко визначити чия відповідальність. Зараз ситуація більш складна», — зазначив під час презентації монографії її співавтор, професор Інституту міжнародних відносин Варшавського університету Анджей Шептицький.

«Рафал Лемкін, його життєвий шлях, наукова спадщина досі залишаються мало знаними або й взагалі невідкритими нами. Очевидно, що наш обов’язок починати ділитися його думками та ідеями. А особистістю він є, як ми вже побачили, достатньо багатогранною», — зазначив Тарас Цимбрівський.

«Лемкін прожив недостатньо довге життя, він помер у віці 59 років у бідності, не був одружений. Як було написано в газеті «The New York Times»: пам’ять людини, яка зробила так багато для людства, вшанувала дуже невелика кількість людей», — розповів Тарас Цимбрівський,

IN LAW 2018

Постать Рафала Лемкіна може бути цікавою як історикам, правникам, так і людям, які цікавляться питанням геноциду.

Придбати видання “Цивільні особи у сучасних збройних конфліктах: спадщина Рафала Лемкіна” можна було у Школі права УКУ. Отримані кошти стали внеском на встановлення меморіальної дошки для Герша Лаутерпахта, англійського юриста єврейського походження, спеціаліста з міжнародного права, який, як і Лемкін, у міжвоєнний період навчався у Львові в Університеті Яна Казимира. Меморіальну дошку встановлено у Жовкві, де народився Герш Лаутерпахт.

47


HUMAN RIGHTS: TALK Human Rigths: Talk – серія круглих столів, які Школа права УКУ започаткувала у 2017 році. У рамках проекту учасників запрошують на доповіді провідних експертів та подальше обговорення актуальних питань, пов’язаних із правами людини. Цьогоріч у рамках проекту відбулися круглі столи: • Олена Харитонова “Legal@Fashion: як мода ставала правом, а право – модою” • Тарас Куліш “Право благодійності”: як воно працює в Канаді; благодійність і боротьба з шахрайством, корупцією та міжнародним тероризмом” • Ірина Іванків «Права людства: (анти)утопія?» • Лаурі Мелксоо «Чи є права людини універсальними? Історичний контекст»

48

IN LAW 2018


КІНОКЛУБ ШКОЛИ ПРАВА УКУ Раз на місяць Школа права запрошує студентів на перегляд і дискусію фільму, який обере модератор заходу. В якості модератора ми запрошуємо одного з наших друзів — практикуючих юристів або експертів проектів та програм. Проект розпочався вкінці 2017 року. За цей період ми проглянули і обговорили: • Фільм «Анатомія вбивства». Модератор — Валерія Коломієць • Фільм «Жінка в золотому». Модератор — Дмитро Вовк • Фільм «Перелом». Модератор — Андрій Гринчук

ЯКІ ФІЛЬМИ ПОДИВИТИСЯ? ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ ШКОЛИ ПРАВА «Адвокат диявола» «Це старий фільм. Але це фільм, який можна переглядати сотню разів. Він про найбільшу спокусу, яка виникає у роботі правника, і про те, яким чином треба цьому протистояти та як уникати. Дійсно дуже повчальний фільм: метафоричний, фантастичний, нереальний, але класний». Рекомендує Андрій Стельмащук

«Він важливий з точки зору розуміння адвокатом своєї ролі. Клієнт наймає адвоката для того, щоб він робив якусь роботу. Тобто до певної міри це є найманець. Але завжди навіть той найманець повинен мати свої певні принципи, свої правила, за якими він працює. І це, напевно, важливий фільм для пізнання цього». Рекомендує Сергій Гошовський

«Фонтан» Дарена Аранофскі «Щодо фільму, тут знову ж таки все складно з юридичною тематикою (можливо, тому що я не надто полюбляю історичні фільми чи фільми, базовані на реальних подіях). Але я часто рекомендую “Фонтан” Дарена Аранофскі, який, як на мене, є самим недооціненим і незаслужено найменш відомим фільмом цього режисера». Рекомендує Костянтин Горобець

IN LAW 2018

49


HeinOnline

50

IN LAW 2018


IN LAW 2018

51


HEINONLINE Одна із найбільших у світі баз результатів правових досліджень «HeinOnline» відтепер доступна в Україні. Користуватися нею можна на базі Центру Митрополита Андрея Шептицького у Львові.

«УКУ — це перший в Україні вищий навчальний заклад, якому ми із задоволенням і зі стовідсотковою впевненістю у правильному рішенні надали підтримку в отриманні доступу до бази «HeinOnline». Тому що Український католицький університет — це один із найпродуктивніших вищих навчальних закладів в Україні сьогодні, і тому що мати партнерство з ними це приємно, результативно і ефективно, в тому ми вже впевнились». Олена Лунгол

представник Національного координатора проектів ОБСЄ в Україні

Україна увійшла до клубу 175 країн світу, які отримали доступ до однієї із найбільших юридичних баз даних. Вже сьогодні представники усіх правничих шкіл можуть скористатися «HeinOnline» на базі Школи права УКУ завдяки підтримці Національного координатора проектів ОБСЄ в Україні. Вся юридична класика, конституції 170 країн світу, рішення британських судів, які започаткували

розвиток багатьох сучасних правових інститутів, матеріали з історії міжнародного права, починаючи з 1690 року, література по правах людини – це далеко не повний перелік того, що охоплює «HeinOnline». Перлиною бази даних є бібліотека правової періодики (понад 2400 періодичних видань на правову і пов’язану з нею тематику з 29 країн світу, більше 1 млн. статей).

«Щоб зрозуміти об’єм «HeinOnline» – то це 160 тисяч найменувань і понад 150 мільйонів сторінок. Специфіка бази в тому, що всі джерела доступні у PDF-форматі. Бібліотека УКУ стала першою бібліотекою у нашій країні, яка надає своїм відвідувачам цей доступ, і ми будемо завжди вдячні за це Національному координатору проектів ОБСЄ в Україні». Світлана Хилюк

керівник Магістерської програми з прав людини УКУ

ЯК І ДЕ МОЖНА СКОРИСТАТИСЯ «HEINONLINE»? Отримати доступ можна безпосередньо у Центрі Митрополита Андрея Шептицького (м. Львів, вул. Козельницька, 2а). Для цього є два варіанти: 1.

52

Користуватися базою з власного ноутбука, під’єднавшись до Wi-Fi мережі UCU-Guests у Центрі Шептицького. Почати роботу можна, перейшовши за посиланням https:// home.heinonline.org/

2. Скористатися одним зі стаціонарних комп’ютерів, розміщених на поверхах Центру Шептицького, або орендувати ноутбук в адміністрації Центру. Для цього потрібно придбати читацький квиток у Центрі Митрополита Андрея Шептицького. Почати роботу можна, перейшовши за посиланням https://home.heinonline.org/

IN LAW 2018


HEINONLINE: ПІДБІРКА МАТЕРІАЛІВ НА ТЕМУ АНЕКСІЇ КРИМУ З вересня на базі Школи права УКУ стала доступна одна із найбільших у світі баз результатів правових досліджень «HeinOnline». Завдяки підтримці Національного координатора проектів ОБСЄ в Україні безкоштовно скористатися базою у Центрі Митрополита Андрея Шептицького можуть усі охочі. Наша команда ділитиметься власними тематичними підбірками матеріалів, які стали доступними завдяки «HeinOnline». Першим про матеріали на тему анексії Криму розповів Тарас Цимбрівський, завідувач кафедри теорії права та прав людини УКУ: «База «Heoinonline» — незамінна річ у моїй професії. Система має широке меню можливостей (опції пошуку за ключовими словами, прізвищем автора, найбільш цитованими працями, роками, а також ряд інших корисних функцій) і, водночас, є достатньо простою у використанні. Тут немає жодних кордонів між користувачем та іноземними фаховими юридичними виданнями. Кожного разу я звертаюсь до наявних ресурсів у пошуку потрібної інформації для підготовки до лекційних занять, публічних виступів, для написання наукових статей або ж в цілях надання консультацій, експертних висновків. Мій останній досвід роботи з Heionline стосувався підбірки матеріалів на тему анексії Криму. Особливо цінною знахідкою для мене стала стаття Glen Anderson, присвячена інтерпретації принципу рівноправ’я і самовизначення народів із перспективи теорії та практики міжнародного права, опублікована у Brooklyn Journal of International Law. У дослідженні автор обґрунтовує поняття сецесії, що передбачає дії одностороннього чи консенсуального характеру, спрямовані на вихід адміністративно-територіальної одиниці зі складу державної території. Також сецесія як одна з форм самовизначення розглядається виключно як крайній засіб, що може підлягати застосуванню в умовах грубих і масових порушень прав людини, наприклад, у випадку етнічних чисток, геноциду. Не менш цікавий інтерес становить наукова стаття Jure Vidmar, розміщена у виданні German Law Journal, щодо юридичного аналізу «приєднання» Криму до складу Російської Федерації. У даному контексті наголошується

IN LAW 2018

на тому, що декларації незалежності, прийняті у порушення імперативних норм міжнародного права (приміром, заборона застосування сили або погрози силою) є не лише незаконними, але й передбачають юридичний обов’язок держав не визнавати будь-які зміни, які настали в результаті таких дій. За інших обставин сецесія не може автоматично перетворюватись у незаконний акт із точки зору міжнародного права. Доктрина відновлювальної сецесії (remedial secession) не може бути застосовною до ситуації Криму з тих причин, що на той час не було жодних ознак гуманітарної катастрофи. Водночас заслуговує на увагу стаття Alisa Gdalina у виданні Cardozo Journal of International and Comparative Law, у якій ґрунтовно досліджується сецесія через призму норм і принципів міжнародного права. У питанні співвідношення принципу рівноправ’я і самовизначення з принципом територіальної цілісності важливим є розуміння того, що держава, яка створює відповідні умови та гарантії для реалізації внутрішнього самовизначення може покликатися на принцип територіальної цілісності з метою захисту від фрагментації власної території. Незважаючи на те, що принцип рівноправ’я і самовизначення народів є одним із загальновизнаних принципів міжнародного права, до цього часу дискусійним питанням залишається «носій» цього права (іншими словами — суб’єкт самовизначення). Попри деякі спроби у міжнародному праві досі не розроблено загальноприйнятого поняття «народ». З-поміж іншого, також необхідно виокремити статтю Thomas D. Grant в журналі Indonesian Journal of International and Comparative Law. У фокусі дослідження збройна інтервенція Російської Федерації на території України, що аналізується в контексті листа-звернення В. Януковича до президента Російської Федерації. У статті надано правову оцінку фактичним обставинам справи як з точки зору національного, так і міжнародного права. Незаконність дій В. Януковича є настільки очевидною, що навіть якщо презюмувати його чинний статус Президента на той час, то навіть це можна поставити під сумнів з огляду на порушення ним істотних вимог національного права щодо компетенції укладати міжнародні договори, що передбачено ст. 46 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.»

53


Чим ще запам’ятався 2017 рік

54

IN LAW 2018


IN LAW 2018

55


УКУ — НАЦІОНАЛЬНИЙ ОРГАНІЗАТОР МІЖНАРОДНИХ СУДОВИХ ЗМАГАНЬ ІМЕНІ БЕНА ТЕЛДЕРСА Судові змагання імені Бена Телдерса (Telders International Law Moot Court Competition) — одні з найавторитетніших студентських змагань із міжнародного права у світі. Сотні команд, моделюючи розгляд справи Міжнародним Судом ООН, зустрічаються у національних раундах. Згодом переможці представляють свої країни вже на міжнародному етапі. У 2017 році Центр верховенства права УКУ вдруге став міжнародним партнером Національних судових змагань імені Бена Телдерса. Організатора національного раунду обирають самі учасники. Проведення конкурсу в Україні підтримали Львівський центр міжнародного права та прав людини та АО «Матвіїв та партнери». У 2018 році УКУ також обрали організатором національного етапу змагань.

МІЖНАРОДНИЙ ОНЛАЙН-КУРС ІЗ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ Протягом чотирьох місяців студенти 3-5 курсів зі Львова спільно з американськими та українськими фахівцями досліджували явище корупції та вивчали інструменти її запобігання. Крім Львова, участь у курсі також взяли студенти з Одеси, Харкова, Чернівців та США. Навчання відбувалося у 2 етапи. Першу частину курсу у режимі онлайн провів професор Томас Г. Спіді Райс із Правничої школи Університету Вашингтона та Лі, США. Друга частина занять відбувалася у Львові на базі Магістерської програми з прав людини УКУ. Експертом цієї частини курсу став Антон Подільчак, керуючий партнер консалтингової компанії «Advice Group».

56

IN LAW 2018


ПОСІБНИК З ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЛЯ НДО Що повинні знати громадські організації та люди, які працюють з онлайн-контентом, про безпеку у мережі? Посібник «Що повинні знати НДО, аби захистити себе в інформаційному колі» видали Львівська бізнес-школа УКУ (LvBS) та Громадська спілка «Форум НДО в Україні» у партнерстві зі Школою права Українського католицького університету у межах проекту «Інформаційна безпека для НДО». Авторами підручника стали директор Школи права Іван Городиський та викладач Магістерської програми з прав людини Маркіян Бем.

ШКОЛА ПРАКТИЧНОГО ПРАВА У лютому Магістерська програма з прав людини розпочала Школу практичного права для студентів-правників. Протягом 16 щотижневих майстер-класів практикуючі правники та судді розкрили теми стратегії і тактики судового процесу, інструментів захисту прав і свобод людини для забезпечення інтересів бізнесу та захисту права власності. Генеральний партнер проекту АО «Юридична фірма «Марусяк і Партнери».

LAW CAREER DAY Як молодому юристу збудувати успішну кар’єру? Секретами успіху зі студентамиправниками поділилися провідні юридичні компанії Львова та України. Експертами заходу стали представники компаній «Arzinger», «Axon Partners», «Бачинський, Коломієць та партнери», «Гринчук та партнери», «Марусяк і партнери» та «Матвіїв і партнери».

Партнерами Школи практичного права також стали Ліга студентів Асоціації правників України та студентська організація ELSA Lviv.

Захід організували Магістерська програма з прав людини УКУ за підтримки Ліги студентів Асоціації правників України, ELSA Lviv та АО «Матвіїв і партнери».

IN LAW 2018

57


ПІДТРИМАТИ ШКОЛУ ПРАВА Український католицький університет — некомерційний вищий навчальний заклад. Завдяки підтримці юридичного середовища та міжнародних організацій Школа права УКУ має змогу реалізовувати проекти, спрямовані на підвищення рівня юридичної освіти в Україні. Навчальні програми Школи спрямовані як на здобуття освітнього рівня “Магістр” за спеціальністю “081 Право”, так і на підвищення кваліфікації практикуючих правників. Запрошуємо долучатися до розвитку правничої освіти в Україні. Підтримати Школу права можна: • надавши стипендію на навчання на Магістерській програмі • підтримавши одну зі сертифікатних програм Школи права • ставши партнером одного з проектів Школи права Для отримання детальнішої інформації стосовно підтримки Школи та можливих умов співпраці просимо контактувати з директором Школи права УКУ Іваном Городиським: ih@ucu.edu.ua, +38 (093) 993-93-51.

58

IN LAW 2018


КОНТАКТИ: Наша адреса: вул. І. Свєнціцького, 17 (ауд. 430) м. Львів, 79011 тел.: (38/032) 240 99 44 (внутр. 3148), факс: (38/032) 240 99 50 ел. пошта: law@ucu.edu.ua сайт: law.ucu.edu.ua Facebook: law.ucu Instagram: uculawschool

IN LAW 2018

59


#NotAnotherLawSchool

60

IN LAW 2018

Profile for UCU Law School

IN LAW  

Звіт Школи права УКУ за 2017 рік

IN LAW  

Звіт Школи права УКУ за 2017 рік

Profile for uculaw
Advertisement