Page 1

20.10.2016 №84-85 (10026-10027) Освітній меридіан

ГОЛОС КАЗАНКІВЩИНИ

5

Реформи у системі освіти: їх зміст та наслідки для районів

6 жовтня Верховна Рада України прийняла у першому читанні проект Закону України «Про освіту», а 3 жовтня Український кризовий медіа-центр (УКМЦ) організував і провів в Миколаєві черговий тренінг для представників друкованих ЗМІ нашої області, присвячений освітній реформі та її ефективному управлінню в об’єднаній територіальній громаді від створення органу управління до реалізації оптимізації мережі шкіл, в якому була нагода і редакторові «Голосу Казанківщини» взяти активну участь. Тренінг став надзвичайно інформативним для присутніх. Тим більше, що його проводили куратор проекту, керівник напрямку по роботі з національними аудиторіями УКМЦ Тетяна Колосова, експерт аналітичного центру CEDOS, фахівець з питань середньої освіти Ірина Когут та експерт шведськоукраїнського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» Айдер Сеїтосманов. Як зазначила Т. Колосова, тема реформування у системі освіти була обрана невипадково, адже журналісти на попередніх тренінгах у своїх анкетах висловили побажання попрацювати з фахівцями саме з освітніх питань. І це не дивно, адже всі ми спостерігаємо за дискусіями навколо освітніх питань, на центральному рівні (тобто у Києві) є розбіжності в баченні, концептуальних підходах. Це породжує плутанину. А в районах – і поготів. Ірина Когут, як фахівець з питань середньої освіти, змалювала перш за все проблеми, які має вирішити освітня реформа: погане адміністрування в цілому і школою на місці; неефективний розподіл фінансування; негативний відбір у професію вчителя; погане матеріальне забезпечення; слабкий контакт із громадою та батьківською спільнотою. І. Когут наголосила, що зараз Міносвіти і науки не має реєстру шкіл із зазначенням проблем, які потрібно невідкладно розв’язувати, на місцях, в багатьох регіонах простежується конфлікт райради, яка хоче подобатись виборцям і райдержадміністрації, яка фінансує галузь. Як зазначалося експертом, в Україні функціонує 17 тис. шкіл, з них 12 тис. – сільських. Перед громадами постає питання: як ефективно вкласти ресурси, адже в середніх містечках витрати на одну дитину становлять 5-6 тис. грн., а в інших (в т. ч. в деяких школах нашого району) – 30 тис. грн. на школяра. Тут є над чим розмірковувати в умовах об’єднання громад: освітня субвенція йтиме лише на заробітну плату і надбавки вчителям, решта витрат (в тому числі оплата праці техпрацівників, медперсоналу…) – за кошти місцевого бюджету. Тож вже прийнятий в першому читанні Закон «Про освіту» передбачає розподіл повноважень між органами управління; переформатування Центрального органу виконавчої влади (ЦОВВ) із забезпечення якості освіти; запровадження вимоги конкурсного призначення директорів; надання більших повно-

УТВ: активний відпочинок

важень батькам та громаді. Говорячи про теперішній зміст освіти, Ірина Когут, окреслила те, як має бути, відповідно до концепції закону. Зараз держава дуже докладно регламентує, що вивчати у школі, натомість держава має визначати кінцеві результати, а освітній заклад – те, як їх досягти; тепер немає можливості вибору предметів і профілів навчання, а має бути профільна старша школа з 25% вибіркових предметів; зараз існує неефективна система профорієнтації, пропонується загальна освіта до 9 класу і подальший свідомий інформований вибір профілю навчання; зараз підручники, м’яко кажучи, є неякісними, передбачено відкритий конкурс підручників або їх закупівля самою школою; маємо низький рівень підготовки вчителів, передбачається, що у новій школі вчителі будуть більш компетентними завдяки часу і ресурсу для навчання; зараз у школі є «казармений» стиль викладання, натомість прийде демократична школа, де поважатимуть гідність учнів і вчителів; тепер маємо нерівність, великий розрив у навчальних досягненнях між учнями, а по-

трібно досягати навчальних результатів та шансів на продовження освіти, що мінімально залежать від місця проживання, освіти та статків батьків. До речі, в Україні - 444 тис. вчителів, 30% дітей навчаються у сільській місцевості, а 270 тис. дітей підвозять до навчальних закладів. Що ж пропонують зробити автори проекту Закону «Про освіту»? Запровадити: - новий держстандарт, побудований на компетентному підході; - нову структуру освіти (з 2018 року «запуститься» лише 1-й клас), з чотирирічною початковою, п’ятирічною середньою і трирічною профільною старшою школою; - вільний вибір способів підвищення кваліфікації вчителів, сертифікацію; - підвищення зарплатні вчителям; - гарантії прав та свобод усіх учасників навчального процесу, захист прав (планується введення посади освітнього омбудсмена); - розробку системи моніторингу якості освіти.

В той же час розробники проекту закону планують, що запровадження зазначених вище змін дасть можливість досягнути консенсусу щодо змін, які пропонуються новим держстандартом; навчити педагогів формувати навчальні плани та програми в умовах автономії, впустити в школу «свіжу кров», тобто спростити доступ до педагогічної діяльності; зменшити паперообіг, але натомість розробити перелік індикаторів, які дійсно свідчитимуть про якість освіти; уніфікувати типи шкіл, забезпечити прозору систему вступу до них; реформувати мережу і створити опорні школи у сільській місцевості, старші школи (ліцеї і т. ін.). Розробники освітньої реформи працюють за чітким графіком. У 2016-2017 р. р. заплановано затвердити Закон «Про освіту»; розробити новий держстандарт початкової, базової та повної середньої освіти; створити пілотні опорні школи; розвантажити програми початкової школи; створити державну інформаційну систему освіти (ДІСО); реформувати фінансування середньої освіти. У 2017-2018 р. р. планується провести апробацію нового держстандарту та базового навчального плану; затвердити новий Закон «Про загальну середню освіту»; продовжити формувати мережу опорних шкіл; підготувати до впровадження систему сертифікації вчителів; запровадити конкурсне призначення директорів шкіл. У 2018-2019 р. р. заплановано запустити нову структуру середньої освіти з 12-річним терміном навчання (з першого класу) та новий держстандарт, впровадити сертифікацію вчителів, подбати про початок роботи реформованого Центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти (шкільна інспекція). Що робиться в напрямку реформи вже зараз: - триває розробка держстандарту; - розпочалася робота над Концепцією Закону «Про загальну середню освіту»; - запущено державну інформаційну систему освіти; - триває трансформація системи держзамовлення на друк підручників. Прогрес - важлива річ, але можуть бути ризики. Тож журналісти у ході тренінгу поділилися на групи, кожна з яких розглядала позитивні і негативні сторони створення опорних шкіл, запровадження 12-річної школи, нового держстандарту, нового підходу. Другу частину тренінгу вів Айдер Сеїтосманов, приділивши увагу ефективному управлінню освітою в об’єднаній територіальній громаді, посилаючись на досвід найбільш репрезентативних громад Хмельниччини. Що ж, є сподівання, що реформування освітньої галузі забезпечить дітей якісними освітніми послугами. Сергій БІЛЕНКО.

На екскурсії в дивовижному світі живої природи

15 жовтня наші земляки поважного віку відвідали Криворізький ботанічний сад. Саме таким виїзним засіданням було заохочено слухачів університету третього віку керівництвом Казанківського району. Зі слів студентів УТВ для них це було справжнім святом. Шляхом до міста Кривого Рогу нікому не довелося сумувати. Про це потурбувалися викладачі УТВ: соціальний педагог терцентру соціального обслуговування В. Перевозчикова запропонувала до уваги університетців розповідь про історію виникнення, становлення, розвитку інфраструктури с. Михайлівка, а фахівець районної бібліотеки О. Буднік цікаво розповіла про те, як виникла назва м. Кривий Ріг та розкрила значення цього міста для нашої країни. Всі разом подискутували, згадавши тих персон, уродженців с. Михайлівка та м. Кривий Ріг, котрі зробили свій безцінний внесок у розвиток нашої країни. У ботанічному саду студенти поважного віку, разом із викладачами УТВ та місцевим екскурсоводом милувалися різнобарв’ям світової флори, вдихали дивовижні аромати хвойної колекції та спілкувалися із екскурсоводом, котра повідомила казанківцям, що Криворізький ботанічний сад один з найкращих ботанічних садів степової зони України, площа якого становить 52,4 га. У парку росте більше 4 тисяч видів рослин світової флори - хвойних і листяних дерев, чагарників. Тільки тут можна побачити занесені до Червоної книги України (61 вид), до Світового (13 видів) та до Європейського Червоних списків (23 види) зникаючі рослини та гербарні зразки, які до-

деревних та чагарникових; 811 квітково-декоративних видів, форм і сортів; 890 тропічних і субтропічних таксонів; 170 лікарських видів; 165 рідкісних та зникаючих видів; 124 грунтопокривних видів; 520 видів рослин природної флори. Казанківців цікавили види рослин, найбільш пристосованих

до умов нашого регіону. Як було влучно зауважено університетівцями - територія ботанічного саду виглядає справжньою перлиною серед техногенного міського ландшафту. Припала до душі казанківцям заповідна зона зі степовою рослинністю, подібною до нашої місцевості. Територію ботанічного саду розміщено на ділянках, “порізаних” яружно-балковою системою, що декому навіть нагадали картини із далекого босоногого дитинства. Не лишили байдужими нашу екскурсійну групу і види сосен у дендрарії хвойних рослин, більшість з яких належить до найдавніших груп. Вразили уяву багатьох модрини - хвойні дерева, що скидають на зиму голочки та вид родини платанових, що скидає на зиму кору, за що й отримала ця рослина прізвисько “безсоромниця”, воно ж - оспіване у дагестанських казках дерево-печера, котре зветься чинар. Цікавило екскурсантів і те, чому осінь розфарбовує рослини в різні кольори. Як виявилося - в екскурсовода готова відповідь і на це запитання. Фахівці називають осіннє пожовтіння дерев захисною реакцією на умови, в яких вони існують. Сезонні осінні зміни в житті дерев, пожовтіння кументують флористичні знахідки, як-от новий для науки вид - та почервоніння крони спричинено зменшенням соастрагал висунський. нячної активності, зниженням температури, скороКолекційний фонд саду налічує 665 видів і форм, 120 сортів ченням світового дня та появою через ці причини у

листі жовтого пігменту ксантофілу та багряного пігменту антоціану. При зниженні температури, а також при яскравому світлі кількість багряного пігменту в клітинному соку зростає. Таким чином, червоний колір листя під час листопаду просто свідчить про те, що відбувається згасання життєдіяльності в листках, які невдовзі опадуть. Та у дерев своя історія, адже для них осінь - не тільки час покрасуватися, а й підготуватися до зимової сплячки. Вони призупиняють свій ріст, у них дозріває пагін. Не лишилось поза увагою студентів поважного віку й те, що у Криворізькому ботанічному саду - 4000 різновидів рослин, з-поміж яких тисяча - це дерева. Практично всі вони нині різноколірні. Проте на такий екземпляр ботсаду, як магонія падуболиста, сезонні зміни не поширюються: вона тішить червоно-коричневим забарвленням своєї крони цілий рік, і не скидає її восени. Як гарно висловились у своєму письмовому відгуку до редакці відвідувачі УТВ: “Всі ми ніби помолодшали, стільки сил та енергії додала нам осіння краса саду”. Всі відвідувачі УТВ щиро й безмежно вдячні організаторам цієї захоплюючої екскурсії за турботу й увагу: голові РДА О. Жоровій, котра разом із заступником голови райради М. Євдокімовим прибули провести учасників екскурсії, побажали гарного настрою та вдалої й комфортної дороги. Вдячні університетівці й селищному голові О. Асмолову, начальнику УСЗН В. Перчиць, начальнику терцентру соціального обслуговування Н. Чернецькій, викладачам УТВ В. Перевозчиковій та О. Буднік за чудову нагоду відчути всю чарівність палітри осінніх кольорів, що неможливо передати словами, їх потрібно споглядати, щоб оцінити і насолодитися чарівною красою руху і переливів кольорів. Інна БУЛІЧ.

"Голос Казанківщини", №84  

Публікація у газеті Казанківського району "Голос Казанківщини" за результатами тренінгу по реформі освіти

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you