Issuu on Google+

Регіональна модель профілактики підліткової злочинності: досвід упровадження За матеріалами практичної роботи в громадах України


Регіональна модель профілактики підліткової злочинності: досвід упровадження За матеріалами практичної роботи в громадах України

Київ 2009


ЗМІСТ Передмова ...........................................................................................4 Розділ 1. Регіональна трирівнева модель профілактики підліткової злочинності........................................................................6 1.1. Про проект «Стратегії міліції щодо профілактики підліткової злочинності в Україні» .................................................................6 1.2. Принципи, на яких базується трирівнева модель профілактики злочинності...........................................................8 1.3. Три рівні профілактики .............................................................10

Розділ 2. Стратегії та завдання міліції в трирівневій моделі профілактики .........................................................................13 Розділ 3. Як функціонує регіональна модель профілактики злочинності ................................................................15 3.1. Схема моделі. .............................................................................15 3.2. Завдання і діяльність суб’єктів моделі .......................................16 3.3. Концепція оцінювання роботи моделі ........................................24 Розділ 4. Проміжна оцінка реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності (грудень 2008 – березень 2009) .........................................................30 Глосарій .............................................................................................50 Додатки ..............................................................................................52

Видання здійснене за фінансової підтримки Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва в рамках проекту «Стратегії міліції щодо профілактики підліткової злочинності в Україні», який виконує консорціум організацій: БО «Український Центр Порозуміння», ГО «Інститут проблем наркоманії та наркозлочинності», Київський національний університет внутрішніх справ.

1. Положення про соціальну програму «Впровадження трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей» ...52 2. Положення про координаційну раду з профілактики підліткової злочинності і координації діяльності державних та недержавних установ у впровадженні комплексної моделі профілактики підліткової злочинності в громаді ................................................57 3. Договір про співпрацю з місцевою владою ...................................59 4. Інструкція для співробітників закладів освіти Дарницького району м. Києва (проект) щодо дій у разі скоєння дітьми протиправного діяння або конфліктної ситуації ...............62 5. Аналіз існуючої нормативно-правової бази України, що регулює діяльність правоохоронних органів, з метою її адаптації до практичного впровадження регіональної моделі профілактики дитячої та підліткової злочинності .......................65 6. Організації, які впроваджують відновні підходи в Україні ..........79


Передмова Відколи існують закони, які регулюють співжиття членів певної людської спільноти, відтоді постійно знаходяться порушники цих законів. Тож таке соціальне явище як злочинність є незмінно актуальним для суспільств усіх епох. Коли ж рівень злочинності зростає, це свідчить про наявність у суспільстві серйозних негараздів. Зокрема, можливими причинами зростання злочинності є втрата цінностей, слабкість влади, складна економічна ситуація, бідність та інші соціальні проблеми. Жити в суспільстві, де панує беззаконня і засилля злочинності, страшно і небезпечно. Тому громадяни більшості країн світу завдання зменшення злочинності, зокрема серед дітей і молоді, відносять до п’ятірки найбільш важливих проблем сучасності. Для українського суспільства проблема зростання рівня агресії та злочинності серед неповнолітніх є актуальною як ніколи. Справді, частка правопорушень, вчинених підлітками, нині становить 10% від загальної кількості злочинів. До того ж серйозну занепокоєність викликають такі факти, як зниження віку неповнолітніх правопорушників, зростання кількості тяжких злочинів, груповий характер злочинності серед цієї вікової категорії тощо. Зважаючи на складну ситуацію з підлітковою злочинністю, для України нагальною є потреба в розробці та впровадженні дієвої системи профілактики правопорушень серед неповнолітніх. Така система, по-перше, повинна використовувати справді ефективні методи профілактики та, по-друге, передбачати чітке координування зусиль і ресурсів як правоохоронних органів держави, так і громадськості. Тільки за умови активної участі громади, ми вважаємо, стане можливим якісно змінити криміногенну ситуацію в суспільстві. У даному виданні ми пропонуємо Вашій увазі досвід упровадження комплексної інноваційної моделі профілактики підліткової злочинності, розробленої в рамках проекту «Стратегії міліції щодо профілактики підліткової злочинності в Україні» та впровадженої у чотирьох пілотних громадах. Дана модель є трирівневою (описує три рівні профілактики) і ґрунтується на принципах відновного підходу (самовизначення сторін та активна участь учасників конфліктів у розв’язанні ситуації), відповідальність за свої вчинки, самоповага, повага до інших, толерантність тощо). Важливою особливістю даної моделі є те, що вона передбачає впровадження системи профілактики на 4

рівні конкретного регіону та координування роботи правоохоронних структур, місцевої влади, державних соціальних служб і громади. Ці матеріали ми адресуємо, перш за все, усім потенційним учасникам регіональної трирівневої моделі профілактики підліткової злочинності: представникам правоохоронних органів, державних та муніципальних соціальних служб, громадських організацій, закладів освіти, а також читачам, яких цікавлять питання побудови безпечних і згуртованих громад. Щиро сподіваємося, що наше видання розширить Ваші професійні та життєві горизонти, наснажить на використання нових підходів у роботі! Цікавого читання!

5


Представлена в даному посібнику трирівнева модель профілактики злочинності серед дітей та молоді була розроблена і впроваджена в 4 пілотних регіонах у рамках проекту «Стратегії міліції щодо профілактики підліткової злочинності в Україні». Протягом 2007–2009 років даний проект виконував консорціум з трьох організацій: БО «Український Центр Порозуміння», ГО «Інститут проблем наркоманій та наркозлочинності» та Київський національний університет внутрішніх справ, за фінансової підтримки Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва. Проект «Стратегії міліції щодо профілактики підліткової злочинності в Україні» було ініційовано з метою зменшення рівня злочинності серед неповнолітніх в Україні шляхом підтримки розвитку

стратегій профілактики відповідними навчальними закладами та управліннями органів внутрішніх справ. Проект складався з чотирьох компонентів: 1. Підвищення потенціалу органів внутрішніх справ. Підвищення потенціалу органів внутрішніх справ, зокрема кримінальної міліції в справах дітей (КМСД) та дільничних інспекторів, шляхом поліпшення їхніх знань та вмінь щодо попередження злочинності серед неповнолітніх. 2. Регіональна модель роботи в громаді. Розробка та пілотування інструментів практичної діяльності у форматі інтегрованої та комплексної моделі роботи в громаді з метою попередження неправомірної поведінки неповнолітніх для запобігання їхнім злочинним діям. 3. Вдосконалення законодавчої бази. Аналіз та надання рекомендацій стосовно вдосконалення чинного законодавства щодо заходів попередження злочинності серед неповнолітніх. 4. Міжсекторальне партнерство. Налагодження належної координації та регулярної взаємодії державних органів між собою, координації урядових та неурядових організацій задля об’єднання зусиль з метою ефективного попередження злочинності серед неповнолітніх та збереження ресурсів через уникнення дублювання діяльності. Перший етап реалізації проекту, що тривав з квітня 2005 року до травня 2006 року, головним чином був спрямований на роботу з органами внутрішніх справ України, зокрема на розробку, апробацію та подальше поширення навчального модуля для працівників міліції, які працюють з підлітками, – кримінальної міліції у справах неповнолітніх. Загальною метою другого етапу проекту, який тривав з березня 2008 року до грудня 2009 року, була розробка та впровадження інноваційної трирівневої регіональної моделі профілактики підліткової злочинності, прив’язаної до громади. Кінцевою метою впровадження даної моделі є зменшення кількості правопорушень серед неповнолітніх в Україні. У рамках проекту трирівневу модель профілактики було апробовано в чотирьох пілотних громадах: у місті Івано-Франківську, містах Жмеринка (Вінницька обл.) та Вінниця, а також у Дарницькому районі м. Києва. Згідно з висновками внутрішнього оцінювання, результати якого викладені далі, модель мала позитивний вплив

6

Регіональна трирівнева модель профілактики підліткової злочинності

Розділ 1. Регіональна трирівнева модель профілактики підліткової злочинності Необхідність створення комплексної інноваційної моделі профілактики підліткової злочинності зумовлена передусім потребою в новій, більш ефективній системі реагування на правопорушення та запобіган��я злочинності серед неповнолітніх. Нова модель профілактики має замінити неефективний каральний підхід, що лишився Україні в спадок від радянського тоталітаризму. Нове розуміння принципів профілактики злочинності ґрунтується на рекомендаціях Європейського Союзу, документах ООН та ЮНІСЕФ стосовно сучасного досвіду ювенальної юстиції, на передовому досвіді Канади, Швейцарії, інших європейських країн у здійснені профілактики підліткової злочинності.

1.1. Про проект «Стратегії міліції щодо профілактики підліткової злочинності в Україні»

Розділ I

7


на посилення роботи з дітьми та молоддю в кожному з регіонів. Незважаючи на те, що в кожній з пілотних громад модель профілактики підліткової злочинності набула унікальних рис, фахівці зазначають про позитивні зрушення, характерні для всіх громад. Серед них – посилення та підвищення ефективності співпраці міліції, шкіл, органів місцевої влади та самоуправління, а також соціальних служб у роботі з дітьми та молоддю. Не менш важливим є те, що розроблена модель пропонує дієві інструменти профілактики правопорушень, які базуються на відновному та проактивному підходах, та направлена на роботу як з дітьми, які вчинили злочин (третинний рівень профілактики), так і з тими, які схильні до вчинення незначних правопорушень (первинний та вторинний рівні профілактики)1.

1.2. Принципи, на яких базується трирівнева модель профілактики злочинності 1. Проактивний, відновний підхід

Трирівнева модель профілактики підліткової злочинності забезпечує зниження рівня злочинності серед неповнолітніх і захист інтересів громади в такий спосіб: y запобігає правопорушенням, усуваючи причини та обставини, що можуть спонукати підлітків чинити протиправні дії (проактивний підхід); y передбачає активну участь громади в процесі реабілітації дітей та молоді, що перебувають у конфлікті з законом або виявляють девіантну поведінку, зокрема надання підтримки та допомоги в їхній ресоціалізації та реінтеграції (включення в громаду); y створює умови для того, щоби правопорушники взяли на себе належну відповідальність за свої вчинки: усвідомили наслідки скоєного й спрямували свої дії на їх виправлення та відновлення стосунків і миру в громаді (відновний підхід).

1

Детальніше про проект та його результати, а також про практичне впровадження трирівневої моделі профілактики моделі можна дізнатися на сайті «Співпраця міліції та громади заради безпеки»: www.bezpekagromad.org.ua.

8

Розділ I

2. Врахування психологічних особливостей

Трирівнева модель профілактики враховує особливості психічного та фізичного стану молодої людини в період формування її особистості, коли їй особливо потрібні підтримка і турбота з боку дорослих, і тому вона має нести справедливу та пропорційну відповідальність за свої дії.

3. Повага до суспільних цінностей

Трирівнева модель профілактики ґрунтується на засадах поваги до суспільних цінностей, орієнтована на формування в підлітків (і в громаді загалом) шанобливого ставлення до загальнолюдських моральних засад, поваги до особистості, а також ґендерних, етнічних, культурних та мовних відмінностей, що є в громаді.

4. Визнання прав дитини

Модель визнає права та свободи дитини, закріплені в Конвенції про права дитини, зокрема право дитини бути вислуханою та брати участь у процесі прийняття рішень, які впливають на її життя. Також підходи та інструменти, запропоновані в моделі, створюють багато можливостей для реалізації принципу прийняття рішень в «найкращих інтересах дитини». Головною ж особливістю трирівневої моделі профілактики є те, що вона передбачає об’єднання ресурсів громади з метою зменшення рівня злочинності серед неповнолітніх. Передусім ідеться про залучення до профілактичної роботи представників правової системи, зокрема правоохоронних органів, а також органів місцевої влади, соціальних служб і неурядових організацій, які спільно створюють Координаційну раду з профілактики злочинності. Координаційна рада має своїм завданням ухвалення рішення щодо адаптації і забезпечення функціонування моделі на рівні міста, району чи області. Координаційна рада також сприяє формуванню мультидисциплінарної команди, до складу якої входять представники відповідних служб громади. Члени мультидисциплінарної команди — це фахівці, які об’єдналися для надання безпосередньої допомоги в кожному конкретному випадку, — у цьому полягає комплексний підхід до роботи з дітьми та молоддю, що виявляють девіантну чи делінквенту поведінку.

Регіональна трирівнева модель профілактики підліткової злочинності

9


1.3. Три рівні профілактики Три рівні профілактики підліткової злочинності різняться цільовими групами, застосовуваними методами роботи та інструментами.

Первинна профілактика

Спрямована на налагодження конструктивної соціальної взаємодії підлітків (соціально прийнятної, законослухняної поведінки). Основними суб’єктами профілактичної діяльності на цьому рівні є система освіти та шкільні служби порозуміння (ШСП), які під час тренінгів та «кіл» проводять ціннісно-орієнтоване навчання підлітків навичкам конструктивної взаємодії. Передбачається також включення навчальних компонентів з відновного та проактивного підходів в інформаційну стратегію міліції для інформування громадськості та дітей, учнів навчальних закладів. Стратегію інформаційної кампанії на рівні громади як невід’ємну частину регіональної моделі профілактики підліткової злочинності (далі — Регіональна модель, РМ) розробляє координаційна рада.

Вторинна профілактика

— рівному», тобто профілактичну діяльність виконують переважно старшокласники, які пройшли спеціальне навчання. Старшокласники є нейтральними посередниками в розв’язанні конфліктів, що виникають між учнями школи, і проводять «кола» в класах та профілактичні заняття. Варто зауважити, що більшість конфліктів у школах, де є така шкільна служба, вдається розв’язати без втручання дорослих або застосування дисциплінарних заходів реагування. Але найбільша перевага цього способу реагування полягає в тому, що завдяки участі в процедурах розв’язання конфліктів учні приймають для себе інший спосіб побудови стосунків з однолітками. ШСП також працює над розв’язанням групових конфліктів та побудовою безпечного середовища в навчальному закладі — проводить так звані «кола» для розв’язання певної проблеми, ухвалення рішення, підтримання одного з учасників тощо. Ще один напрямок діяльності ШСП — упровадження програми розвитку життєвих навичок, яка сприяє соціальній реабілітації девіантних підлітків. Якщо до координатора шкільної служби надходить інформація від інспектора міліції про те, що учень певної школи скоїв некримінальне правопорушення, застосовують мотиваційне консультування для залучення підлітка до програми життєвих навичок (або кіл підтримки). Якщо в родині підлітка складна (кризова) ситуація, координатор ШСП вивчає можливість провести сімейну групову нараду або вжити інших заходів родинного консультування та соціальної допомоги. Сімейна групова нарада є програмою відновного підходу, її мета — розв’язати певні проблеми чи усунути кризу в родині, наснажуючи членів родини до активної участі в процесі прийняття рішення та його виконання. Члени мультидисциплінарної команди надають потрібну ресурсну підтримку, якщо сім’я звертається по допомогу.

Переважно застосовується по відношенню до дітей, віднесених до групи ризику, тоді, коли інспектор кримінальної міліції у справах дітей або дільничний інспектор міліції реєструють адміністративне правопорушення або інший прояв девіантної/делінквентної поведінки, що не підпадає під дію статей Кримінального кодексу України. У такому разі координатор центру відновного правосуддя (ЦВП) у громаді може застосувати такий самий механізм реагування і подальшої реабілітації та реінтеграції, що й на третинному рівні профілактики. Однак якщо випадок менш серйозний, профілактичну діяльність здійснює шкільна служба порозуміння, діяльність якої координує практичний психолог або соціальний педагог із числа членів мультидисциплінарної команди. Діяльність ШСП здебільшого пов’язана саме з вторинною профілактикою злочинності — розв’язанням конфліктів та реагуванням на прояви девіантної поведінки учнів школи. Робота шкільної служби, як і вся модель профілактики злочинності, побудована на принципах відновного підходу. Важливим її елементом є підхід «рівний

Цей рівень стосується підлітків, які скоїли правопорушення або злочини. Тож мета профілактики цього рівня — реабілітація правопорушника та реінтеграція його в громаду. Для цього суб’єкти регіональної моделі залучають належні ресурси громади та створюють середовище підтримки, що допомагає усунути причини кримінальної поведінки.

10

Регіональна трирівнева модель профілактики підліткової злочинності

Розділ I

Третинна профілактика

11


Основним інструментом моделі на цьому рівні є програма відновного правосуддя. Її суть полягає в тому, що всі особи, причетні до злочину, мають змогу зустрітися і спільно обговорити його причини й наслідки та визначити дії, які допоможуть усунути (виправити) завдану злочином шкоду. Завдяки такій зустрічі підліток має усвідомити вплив своєї протиправної поведінки та взяти відповідальність за її наслідки, виявивши це через власноручне виправлення заподіяної шкоди. Програма відновного правосуддя має кілька форм: 1. медіація між потерпілим та правопорушником; 2. коло громади (або підтримки, примирення тощо); 3. сімейна конференція та ін. Послуги з проведення програм відновного правосуддя надає центр відновного правосуддя (ЦВП) в громаді, модель якого розробили БО «Український центр порозуміння» та його регіональні партнери в рамках проекту Європейської Комісії «Розбудова мережі центрів відновного правосуддя в громадах України». Важливим елементом програм відновного правосуддя є зв’язок із соціальними послугами в громаді, які можуть надати потрібну допомогу в процесі реінтеграції правопорушника. Наприклад, лікування від алко- та наркозалежності, психіатрична/ психологічна допомога та соціальна робота з підлітком і, можливо, його найближчим соціальним оточенням. Дуже важливу роль у цьому відіграє мультидисциплінарна команда, яку координатор ЦВП у громаді за потреби залучає до участі в програмі відновного правосуддя. Наприклад, коли інспектор кримінальної міліції у справах дітей залучає до профілактичних дій за фактом скоєння правопорушення координатора ЦВП у громаді (якщо неповнолітній визнав, що скоїв протиправну дію), він може повідомити про складні соціальні обставини, у яких перебуває дитина (незадовільна родинна підтримка, бездоглядність, жебрацтво тощо). У такому разі координатор ЦВП залучає соціального працівника від самого початку роботи з підлітком. Соціальний працівник бере участь у процедурі медіації (сімейної конференції, кола громади) та допомагає скласти й виконати план реабілітації молодої людини.

12

Розділ 2. Стратегії та завдання міліції в трирівневій моделі профілактики Первинний рівень профілактики Передбачає зміни в інформаційній стратегії правоохоронних органів, а саме: 1. формування в дитячому середовищі поваги до суспільних цінностей, що сприятиме налаштуванню конструктивної соціальної взаємодії – соціально прийнятної, законослухняної поведінки; 2. формування позитивного ставлення громадськості до діяльності правоохоронних органів; 3. активізація та залучення громадськості (неурядові організації, ЗМІ тощо) до створення безпечного та мирного середовища для дітей.

Вторинний рівень профілактики На цьому рівні в роботу правоохоронних органів впроваджуються інноваційні стратегії (методики, форми роботи, інструменти) профілактичної роботи з дітьми, які виявляють девіантну поведінку. Використання інноваційних стратегій допомагає: 1. Формувати у підлітків повагу до суспільних цінностей, навичок ненасильницького розв’язання конфліктів. Це, у свою чергу, сприятиме налаштуванню конструктивної соціальної взаємодії – соціально прийнятної, законослухняної поведінки. 2. Надавати послуги з первинного втручання та оцінювання потреб сімей, діти в яких виявляють девіантну поведінку, перенаправляючи такі родини до інших служб, де їм нададуть кваліфіковані, доступні й достатні послуги. Такі заходи допоможуть родині вийти з кризи. 3. Активізувати та залучати громадськість (неурядові організації, ЗМІ тощо), державні та муніципальні служби до наданСтратегії та завдання міліції в трирівневій моделі профілактики

13


4.

ня соціально-психологічної, реінтеграційної (та інших видів) підтримки дітям із девіантною поведінкою та їхнім родинам. Забезпечувати доступ дітей із девіантною поведінкою, сімей групи ризику до потрібних ресурсів. З цією метою складається мапа соціально-психологічних, юридичних та інших видів доступних у громаді послуг для подальшого залучення таких сервісів до регіональної моделі (РМ).

Розділ 3. Як функціонує регіональна модель профілактики злочинності

Третинний рівень профілактики

3.1. Схема моделі Регіональна модель профілактики підліткової злочинності. Стратегії міліції £ÇÇɽÁƹόÂƹɹ½¹ ©ÇÀÉǺÄؓ˹À¹Ë»¾É½¿Ì“ŌÊϾ»ÌÈÉǼɹÅÌÈÉÇ͌ĹÃËÁÃÁȌ½ÄŒËÃǻǘÀÄÇÐÁÆÆÇÊˌ  ¹º¾ÀȾÐ̓ɾ¹ÄŒÀ¹ÏŒ×ÈÉǼɹÅÁ

¨ž©ž™¦¦¸ª¨©™›

‹ÆьÊÄÌ¿ºÁ

ªÄÌ¿º¹ÌÊÈɹ»¹Î½ŒË¾Â

¬Èɹ»ÄŒÆÆØÇÊ»ŒËÁ

°Ä¾ÆÁ¼ÉÇŹ½Á

‹Æь¼ÉÇŹ½ÊÕÌÇɼ¹ÆŒÀ¹ÏŒ˜

±ÃŒÄÕƌÊÄÌ¿ºÁÈÇÉÇÀÌŌÆÆØ

¯¾ÆËÉ»Œ½ÆÇ»ÆǼÇÈɹ»ÇÊ̽½Ø »¼ÉÇŹ½Œ

›‹¦§›¦‹¨©™£«¡£¡

¯¾ÆËÉÊÇό¹ÄÕÆÁÎ ÊÄÌ¿º½ÄØʌÅo˜ ½ŒË¾Â˹ÅÇÄǽŒ

¾É¿¹»ÆŒ ˹ÅÌƌÏÁȹÄÕƌ ÊÄÌ¿ºÁ

œÉÇŹ½ÊÕÌÊËÕ ¾É¿¹»ÆÁ½¾È¹É˹žÆˬÃɹ˜ÆÁ ÀÈÁ˹ÆÕ»ÁÃÇƹÆÆØÈÇùɹÆÕ

ªÌ½

¨ÉÇÃÌɹËÌɹ

£ÉÁŌƹÄÕƹŌČόØ ÌÊÈɹ»¹Î½ŒË¾Â

¨É¹»Ç»¹ÊÁÊ˾Ź

ŒÄÕÆÁÐƌŒÆÊȾÃËÇÉÁŌČό˜

Передбачає впровадження в роботу правоохоронних органів інноваційних стратегій (методик, форм, інструментів) роботи з дітьми, які перебувають у конфлікті з законом. Дані стратегії допомагають: 1. Допомогти дітям усвідомити та взяти відповідальність за наслідки своїх дій, виправити завдану шкоду; залучити членів громади до цього процесу для надання підтримки, сприяння реінтеграції таких дітей, що зменшує ризик повторного скоєння правопорушень. 2. Активізувати та залучати громадськість (неурядові організації, ЗМІ та ін.), державні та муніципальні служб до надання соціально-психологічної, реінтеграційної (та інших видів) підтримки дітям у конфлікті з законом та їхнім родинам.

ª¬¨©§›‹

¥ÌÄÕËÁ½ÁÊÏÁÈČƹÉƹÃÇŹƽ¹  ½ŒÂÊÆדÈÉÇ͌ĹÃËÁÐÆÌÉǺÇËÌ ©ÇÀ¼Äؽ¹“»Áȹ½ÃÁ˹Ìλ¹ÄדɌѾÆÆØÒǽÇ»ËÉÌйÆÆØ  ¹ÄÌй“ɾÊÌÉÊÁ¼ÉÇŹ½ÁÀ¹½ÄØɾ¹ºŒÄŒË¹ÏŒ˜ ɾŒÆ˾¼É¹ÏŒ˜ËÇÒÇ

14

Як функціонує регіональна модель профілактики злочинності

15


3.2. Завдання і діяльність суб’єктів моделі

2. Правова система Кримінальна міліція у справах дітей

1. Координаційна рада

y Розробляє та затверджує місцеву програму профілактики підліткової злочинності y Забезпечує реалізацію програми Діяльність суб’єкта в рамках РМ

Очікуваний результат діяльності

Створює робочу групу, яка адаптує модель і програму профілактики. Приймає місцеву програму профілактики (фінансове забезпечення приймається через сесію)

Місцева програма профілактики підліткової злочинності. Опис функціонування моделі профілактики в конкретній громаді (з персоналіями та розподілом відповідальності)

Забезпечує функціонування моделі через нормативно-правову підтримку

Інструкції та положення щодо функціонування суб’єктів РМ та відповідного персоналу. Механізми взаємодії суб’єктів РМ між собою та з правовою системою зокрема

Залучає місцеві ЗМІ до розв’язання завдань профілактики та інформування громадськості

Цільові й інформаційні програми та публікації в місцевих ЗМІ. Видання інформаційних матеріалів, спрямованих на підвищення обізнаності цільових груп та громадськості

Розглядає дані міліції та ЦВП про стан криміногенної ситуації в громаді та ухвалює рішення щодо потрібних профілактичних заходів

16

Заходи комплексного реагування громади, ініційовані координаційною радою, для усунення причин дитячої та підліткової злочинності та криміногенних чинників

Розділ III

Діяльність суб’єкта в рамках РМ

Очікуваний результат діяльності

Виявляє правопорушників, передає справи до ЦВП у громаді

Належне реагування громади на кожний випадок правопорушення з застосуванням відновних практик та/ або інших форм реагування

Веде облік неповнолітніх правопорушників, (ставить або знімає з обліку за результатами роботи ЦВП у громаді)

Наявний реєстр правопорушників, облік і контролювання відповідних профілактичних заходів у кожному випадку

Управління громадської безпеки Діяльність суб’єкта в рамках РМ

Очікуваний результат діяльності

Виявляє підлітків групи ризику та скеровує їх до координаційної ради, ЦВП у громаді. Виявляє кризові сім’ї (девіантна, злочинна поведінка дітей) у співпраці зі службою у справах дітей та скеровує випадок до координаційної ради

Рішення координаційної ради, ЦВП у громаді щодо потрібних профілактичних заходів. Належне та регулярне інформування дільничного інспектора міліції про результати застосованих профілактичних заходів

Аналізує наявну криміногенну ситуацію, її ймовірні причини та доповідає (ставить завдання) на засіданні координаційної ради. Розробляє мапу соціальних служб регіону

Картина наявної криміногенної ситуації, що дає змогу аналізувати ймовірні причини підліткової злочинності. Мапа соціальних служб району

Як функціонує регіональна модель профілактики злочинності

17


3. Громадськість Діяльність суб’єкта в рамках РМ

Шкільна служба порозуміння Діяльність суб’єкта в рамках РМ Первинна профілактика Діяльність учнів-медіаторів (методика «рівний — рівному»): • проведення «кіл» для учнів 5–11 класів (процедура побудови безпечного/ мирного середовища/атмосфери), що базується на відновному підході; • проведення тренінгів програми розвитку життєвих навичок для учнів 5–11 класів. Діяльність координатора шкільної служби розв’язання конфліктів: • координація діяльності учнів-медіаторів із проведення «кіл» та тренінгів. Вторинна профілактика Діял��ність учнів-медіаторів («рівний — рівному»): • проведення медіацій (процедура розв’язання конфліктів, що базується на відновному підході) для учнів 5–11 класів, у яких виникла конфліктна ситуація; • проведення кіл розв’язання конфліктів для учнів 5–11 класів; • проведення тренінгів програми розвитку життєвих навичок для учнів 5–11 класів, які виявляють девіантну поведінку. Діяльність координатора ШСП: • координація діяльності учнівмедіаторів із проведення «кіл», медіацій та тренінгів; • проведення медіацій для учнів 5–11 класів у складних випадках; • проведення кіл розв’язання конфліктів • для учнів 5–11 класів у складних випадках; • консультування батьків, діти яких виявляють девіантну поведінку. 18

Очікуваний результат діяльності Два координатори шкільної служби розв’язання конфліктів поділяють цінності відновного підходу, мають знання та володіють навичками проводити «кола», медіації, тренінги та консультації для дітей з девіантною чи делінквентною поведінкою та їхніх батьків. Десять старшокласників/ медіаторів/ (14–17 років) у кожній з обраних шкіл поділяють цінності відновного підходу, мають знання та володіють навичками проводити «кола», медіації та тренінги. Позитивне сприйняття відновного підходу до розв’язання конфліктів учнями 5–11 класів обраних шкіл. Учні 5–11 класів обраних шкіл мають знання та володіють навичками розв’язання конфліктів згідно з відновним підходом

Розділ III

Очікуваний результат діяльності

Третинна профілактика Діяльність учнів-медіаторів («рівний — рівному»): • проведення кіл підтримки з залученням дітей у конфлікті з законом. Діяльність координатора ШСП: • консультування дітей у конфлікті з законом; • проведення кіл примирення та кіл підтримки для дітей у конфлікті з законом; • проведення тренінгів програми розвитку життєвих навичок для дітей у конфлікті з законом; • консультування батьків, діти яких виявляють делінквентну поведінку Центр відновного правосуддя в громаді Діяльність суб’єкта в рамках РМ Подає пропозиції до координаційної ради ухвалити відповідні рішення для усунення причин криміногенної ситуації на підставі даних міліції та власного аналізу стану правопорушень, які вчиняють у громаді діти

Очікуваний результат діяльності Заходи, які з ініціативи координаційної ради спрямовані на активізацію громади в системному реагуванні на ситуацію з дитячими правопорушеннями та усунення їхніх причин. Місцева програма профілактики правопорушень серед дітей, яка ґрунтується на принципах відновного правосуддя та враховує потреби громади. У перспективі: часткове фінансування діяльності ЦВП у громаді з місцевого бюджету

Як функціонує регіональна модель профілактики злочинності

19


Діяльність суб’єкта в рамках РМ

Діяльність суб’єкта в рамках РМ

Очікуваний результат діяльності

Розглядає справи, які направляє міліція, та приймає рішення щодо конкретних профілактичних заходів у кожному випадку правопорушення

Рішення щодо подальшої роботи з родиною ґрунтується на результатах комплексного первинного оцінювання та враховує інтереси дитини

Організовує впровадження відновних практик у громаді (програми відновного правосуддя, сімейні групові наради, кола правосуддя), залучає ключових фахівців із державних організацій та органів, недержавних організацій до участі в програмах

Використання в кожному випадку протиправної дії ресурсів родини та громади з метою усунути причини, що призвели до скоєння правопорушення чи виникнення кризи в родині. Делегування родині та громаді відповідальності за усунення причин правопорушення/кризи та її наслідків (у т.ч. завданої шкоди). Наявність розробленого плану реабілітації дитини (родини), що найкраще враховує її інтереси та ресурси громади (родини). Утримання правопорушників від протиправної поведінки впродовж року після проходження програми відновного правосуддя (або залежно від ситуації: утримання дітей від девіантної поведінки, утримання батьків, інших дорослих членів родини від дій або бездіяльності, які призвели до виникнення кризи в родині)

Надає соціальні послуги учасникам програм відновного правосуддя, опікується випадком

Отримання кожним неповнолітнім учасником програм відновного правосуддя, який потребує додаткової підтримки з боку фахівців ЦВП у громаді, доступу до інтенсивного соціального супроводу, послуг із представництва інтересів, консультування, інших послуг, створених в межах діяльності ЦВП у громаді (у т.ч. низькопорогового підліткового клубу). Зміна поведінки дитини (батьків) з делінквентної (девіантної) на соціально прийнятну

20

Розділ III

Інформує громаду (фахівців, потенційних учасників програм відновного правосуддя та інших членів громади) про відновний підхід та можливості цих програм

Очікуваний результат діяльності Поінформованість членів громади про відновне правосуддя, можливості відповідних програм, альтернативні способи розв’язання конфліктів. Поінформованість фахівців, що працюють у громаді, мають доступ до потенційних учасників програм відновного правосуддя, однак не є членами мультидисциплінарної команди, про можливості зазначених програм. Направлення до Центру потенційних учасників програм відновного правосуддя фахівцями, що не є членами мультидисциплінарної команди. Самостійне звернення потенційних учасників програм відновного правосуддя до Центру

Як функціонує регіональна модель профілактики злочинності

21


4. Державні та муніципальні служби

До цих служб, крім інших, входять служби у справах дітей (ССД) місцевих державних адміністрацій та центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (ЦСССДМ), які залучаються на вторинному та третинному рівнях профілактики та, в межах своїх повноважень, надають соціальні послуги дітям у конфлікті з законом та їхнім родинам. Діяльність суб’єкта в рамках РМ

Очікуваний результат діяльності

В рамках РМ державні та муніципальні соціальні служби беруть участь у роботі мультідисциплінарної команди, та разом з іншими учасниками моделі розробляють план реабілітації дітей та підлітків у конфлікті з законом, а також тих, які постраждали від протиправних дій.

Рішення координаційної ради щодо потрібних профілактичних заходів та соціальних програм щодо попередження правопорушень. Отримання кожним неповнолітнім учасником програм відновного правосуддя, який потребує додаткової підтримки інтенсивного соціального супроводу, послуг із представництва інтересів, консультування та інших послуг із соціальної реабілітації. Зміна поведінки дитини (батьків) з делінквентної (девіантної) на соціально прийнятну

Зокрема: • ССД розробляє і здійснює разом з ЦВП у громаді та школами заходи щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх, запобігання вчиненню ними правопорушень. • ЦСССДМ забезпечують соціальне обслуговування дітей та їхніх сімей шляхом надання їм соціально-педагогічних, психологічних, соціально-медичних, соціально-економічних, юридичних та інформаційних послуг, а також здійснюють соціально-реабілітаційні заходи, спрямовані на надання правопорушниками чи потерпілим від злочинів відповідних соціальних послуг.

22

Розділ III

5. Мультидисциплінарна команда

y Здійснює профілактичну роботу y Розглядає випадки правопорушень та ухвалює рішення щодо втручання y Залучає ресурси громади задля реабілітації, реінтеграції тощо Діяльність суб’єкта в рамках РМ

Очікуваний результат діяльності

Бере участь у програмах відновного правосуддя — коли координатор ЦВП у громаді (координатор шкільної служби розв’язання конфліктів, соціальний педагог школи) залучає її для участі в сімейних групових нарадах, колах правосуддя громади та ін.

Спеціальні послуги та підтримка, що їх надає громада неповнолітнім правопорушникам. Отримання кожним неповнолітнім учасником програм відновного правосуддя, який потребує додаткової підтримки з боку фахівців ЦВП у громаді, доступу до інтенсивного соціального супроводу, послуг із представництва інтересів, консультування, інших послуг у межах діяльності ЦВП у громаді (зокрема низькопорогового підліткового клубу). Зміна поведінки дитини (батьків) з делінквентної (девіантної) на соціально прийнятну. Використання наявного ресурсу громади для усунення причин протиправної поведінки підлітків у конкретних випадках

Як функціонує регіональна модель профілактики злочинності

23


3.3. Концепція оцінювання моделі Очікуваний результат

Очікуваний результат Запланований результат 2

Індикатори виконання

Вплив моделі Громада, у якій функціонує програма профілактики підліткової злочинності, є: • безпечною (рівень злочинності та адміністративних правопорушень серед підлітків у довгостроковій перспективі знизиться на 50 %); • сприятливою для формування в підлітків законослухняної поведінки

Громада залучена до процесу профілактики підліткової злочинності на всіх трьох рівнях. Профілактична діяльність охоплює всі рівні профілактики, базується на принципах відновного правосуддя та проактивного підходу й зорієнтована на формування в підлітків навичок конструктивної соціальної взаємодії (соціально прийнятної, законослухняної поведінки). Стратегії міліції щодо профілактики підліткової злочинності в громаді визначені, розроблені, впроваджені та базуються на принципах відновного правосуддя та проактивного підходу

Запланований результат 1 Громада володіє потенціалом (знаннями, навичками, ресурсами) для реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності всіх рівнів профілактики, базуючись на принципах відновного правосуддя та проактивного підходу

Місцева програма профілактики підліткової злочинності, що охоплює всі рівні профілактики та базується на принципах відновного правосуддя та проактивного підходу, розроблена, прийнята до виконання муніципальними органами влади та реалізується в громаді Представники громади (громадські організації, школи, служба у справах дітей, центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, волонтери тощо) мають потенціал та залучені до реалізації Регіональної моделі Члени громади володіють інформацією та позитивно сприймають відновне правосуддя

24

Індикатори виконання

Розділ III

Профілактична діяльність зорієнтована на формування середовища підтримки для розвитку підлітків та їхнього становлення як законослухняних особистостей

Місцева програма профілактики підліткової злочинності передбачає діяльність: • у сім’ях групи ризику та в тих, де діти виявляють девіантну чи делінквенту поведінку; • у навчальних закладах Профілактична діяльність спрямована на формування конструктивної соціальної взаємодії (соціально прийнятної, законослухняної поведінки) підлітків

Запланований результат 3 Міліція (дільничні інспектори та інспектори кримінальної міліції у справах дітей) володіє потенціалом (знаннями, навичками, інструментами) для здійснення профілактики, що охоплює: • роботу з підлітками з девіантною та делінквентною поведінкою на принципах відновного правосуддя та проактивного підходу; • залучення (активізацію) громади до участі в профілактичних програмах

Представники МВС беруть участь у розробці та реалізації Регіональної моделі Профілактичну діяльність дільничні інспектори та інспектори кримінальної міліції у справах дітей будують на принципах відновного правосуддя та проактивного підходу Принаймні 50 % представників МВС (жінок і чоловіків) демонструють знання та наводять конкретні приклади застосування відновного правосуддя та проактивного підходу

Як функціонує регіональна модель профілактики злочинності

25


Очікуваний результат

Індикатори виконання Продукти

Результат 1 Розроблено та впроваджено місцеву програму профілактики підліткової злочинності

Створена та функціонує координаційна рада, до якої залучено: • представників правової системи (МВС); • державні та муніципальні служби; • громадськість Засідання координаційної ради відбуваються принаймні 1 раз на квартал Регіональна програма профілактики підліткової злочинності передбачає забезпечення ресурсів силами громади (зокрема фінансове – з місцевого бюджету)

Очікуваний результат

Індикатори виконання

У громаді функціонує організація (ЦВП), яка проводить програми відновного правосуддя (медіацію у кримінальних випадках, кола громадського правосуддя, сімейні групові наради)

У громаді є фахівці (медіатори), які володіють знаннями та навичками для проведення програм відновного правосуддя. Кількість медіаторів: 1 на 3-5 тис. населення

У громаді створені та функціонують шкільні служби розв’язання конфліктів

Проведено навчання щодо функціонування Регіональної моделі та принципів відновного правосуддя та проактивного підходу Принаймні 50 % ключових учасників (жінок і чоловіків) демонструють знання та наводять конкретні приклади застосування відновного правосуддя та проактивного підходу Ключові залучені учасники беруть участь принаймні у 50 % програм відновного правосуддя

У навчальних закладах є фахівці (у кожному принаймні 1 координатор та 8 медіаторіводнолітків), які володіють знаннями та навичками, щоб забезпечити функціонування шкільних служб розв’язання конфліктів Принаймні у 50 % навчальних закладів громади створені та функціонують шкільні служби розв’язання конфліктів

Місцева програма профілактики підліткової злочинності охоплює: • механізм взаємодії ключових учасників; • функціональні обов’язки кожного з ключових учасників; • ресурсне забезпечення для всіх видів профілактичної діяльності Ключові учасники мають знання та володіють навичками для реалізації Регіональної програми профілактики підліткової злочинності

Місцева програма профілактики підліткової злочинності передбачає матеріально-технічну та фінансову підтримку для функціонування ЦВП

Місцева програма профілактики підліткової злочинності передбачає матеріально-технічну та фінансову підтримку шкільних служб розв’язання конфліктів Результат 2 Місцева програма профілактики підліткової злочинності функціонує на рівні формування середовища підтримки для підлітків

Розроблено та впроваджено регіональну інформаційну стратегію щодо Регіональної програми, яка має на меті сформувати позитивне ставлення до відновного правосуддя та проактивного підходу як у фахівців, так і серед широких верств населення Місцева програма профілактики підліткової злочинності передбачає матеріально-технічну та фінансову підтримку для соціального супроводу підлітка, що виявляє девіантну чи делінквенту поведінку, або його родини (ведення випадку) Принаймні у 50 % випадків правопорушень, які розглядають у рамках програм відновного правосуддя, застосовують соціальний супровід підлітка або родини

26

Розділ III

Як функціонує регіональна модель профілактики злочинності

27


Очікуваний результат

Індикатори виконання

Очікуваний результат

Принаймні у 50 % програм відновного правосуддя, які проводить ЦВП у громаді, залучають до участі представників громади Принаймні у 50 % конфліктних випадків, які стали відомими адміністрації школи, застосовують відновні практики (шкільна служба розв’язання конфліктів) Місцева програма профілактики підліткової злочинності сприяє формуванню знань та навичок конструктивної соціальної взаємодії (соціально прийнятної, законослухняної поведінки) підлітків

Шкільна служба розв’язання конфліктів проводить: • медіації однолітків (орієнтовно 3 медіації на тиждень); • тренінги з формування життєвих навичок для дітей, що виявляють девіантну поведінку (принаймні 1 курс на навчальний рік); • тематичні «кола» за принципом «рівний — рівному» (принаймні 1 процедура на місяць для кожного класу, починаючи з 5-го) ЦВП проводить: • медіації у кримінальних випадках; • «кола» Щонайменше 70 % підлітків (дівчат і юнаків), які виявляли делінквентну поведінку та були долучені до програм відновного правосуддя шкільною службою розв’язання конфліктів, мають знання й володіють навичками побудови соціально конструктивної взаємодії

Індикатори виконання

Результат 3 Представники МВС (кримінальної міліції у справах дітей та дільничні інспектори) володіють знаннями та навичками для реалізації Регіональної моделі

Проведено навчання щодо функціонування Регіональної моделі, принципів відновного правосуддя та проактивного підходу для представників МВС

Представники МВС передають справи для розгляду на програмах відновного правосуддя

Принаймні 50 % випадків, які перебувають у провадженні дільничного інспектора міліції та пов’язані з адміністративними правопорушеннями й виявами девіантної поведінки підлітків та відповідають критеріям «медіабельності», розглядають на програмах відновного правосуддя

Представники МВС беруть участь у роботі координаційної ради

Принаймні 75 % кримінальних справ, які перебувають у провадженні кримінальної міліції у справах дітей та відповідають критеріям «медіабельності», розглядають на програмах відновного правосуддя Представники МВС беруть участь не менш ніж у 25 % програм відновного правосуддя

Щонайменше 50 % підлітків у конфлікті з законом (дівчат та юнаків), які були долучені до програм відновного правосуддя ЦВП, мають знання й володіють навичками побудови соціально конструктивної взаємодії

28

Розділ III

Як функціонує регіональна модель профілактики злочинності

29


підліткової злочинності в Україні», а саме: у Дарницькому районі м. Києва, м. Жмеринці Вінницької області, м. Вінниці, м. ІваноФранківську.

Розділ 4. Проміжна оцінка реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності (грудень 2008 – березень 2009)2

Було визначено такі завдання оцінки впровадження трирівневої моделі: 1. визначити поточний стан реалізації проекту, стан громади; 2. виявити вплив (якщо вже є), ефективність та результативність реалізації РМППЗ; 3. описати успішні історії реалізації; 4. визначити ймовірні шляхи розвитку та вдосконалення; розробити рекомендації для подальшого впровадження моделі.

Наталя Пилипів, координатор з моніторингу й оцінки, БО «Український Центр Порозуміння» Перелік скорочень, використаних у тексті: ДІМ – дільничний інспектор міліції; ГО – громадська організація; ЗОШ – загальноосвітня школа; КМСД – кримінальна міліція у справах дітей; МВС – Міністерство внутрішніх справ; ОБЛВНО – обласний відділ науки і освіти; ПТУ – професійно-технічне училище; РМППЗ – регіональна модель профілактики підліткової злочинності; ССД – служба у справах дітей; ЦВПГ – центр відновного правосуддя в громаді; ЦСССДМ – центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; ШСРК – шкільна служба розв’язання конфліктів. Регіональна модель профілактики підліткової злочинності була остаточно розроблена на початку 2008 року та почала впроваджуватися у квітні. Перше проміжне оцінювання, поєднанеіз ретроспективним аналізом, проведено в грудні 2008 року у двох регіонах. У даній статті представлено результати ще одного проміжного оцінювання, проведеного в березні 2009 року у всіх чотирьох регіонах, де реалізується проект «Стратегії міліції щодо профілактики 2

Фінальну оцінку реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності у пілотних регіонах проекту можна знайти на сайті “Співпраця міліції та громади задля безпеки»: (bezpekagromad.org.ua).

30

Розділ IV

Оскільки методи дослідження підбиралися відповідно до місцевих особливостей та попередньо проведених досліджень, то далі представлено досить детальний аналіз стану реалізації проекту в кожному регіоні. Зокрема, описано методологію дослідження, часові рамки та основні результати оцінки по кожному із компонентів моделі. Укінці представлено загальні висновки.

Дарницький район міста Києва

Цією проміжною оцінкою було охоплено період із грудня 2008 року по березень 2009 року. Оскільки в цьому регіоні попередня оцінка проводилася в листопаді 2008 року, то на даному етапі були проведені лише інтерв’ю із координаторами проекту. У даному регіоні на момент проведення оцінки проект було завершено, тому основна увага була спрямована на визначення досягнутих результатів, впливу, труднощів реалізації моделі, можливих шляхів покращення моделі в майбутньому. Реалізація РМППЗ В останні місяці роботи особливу увагу було спрямовано на первинну профілактику, тобто роботу зі школами. Було окреслено можливі напрямки розвитку, зокрема планується продовжити навчання медіаторів з метою збільшення кількості ШСРК в Дарницькому районі. Окрім цього, до наступного тренінгу медіаторів буде залучено так званих негативних лідерів та «ізгоїв». На думку координаторів, такі інновації збільшать ефективність шкільних центрів розв’язання конфліктів. Проміжна оцінка реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності

31


Щодо вторинного та третинного рівня профілактики, то все ще залишаються певні труднощі з передачею справ. Наприклад, «пересторога з боку міліції про те, що розкриття інформації про справу може зашкодити її розкриттю». Окрім цього, у листопаді 2008 року Департамент кримінальної міліції у справах дітей видав інструкцію, у якій зазначено, що кількість розкритих справ є показником, за яким оцінюється ефективність роботи працівників КМСД. «Тобто, фактично, ця інструкція є перешкодою для втілення ідей відновного правосуддя.» Втім, координатори відзначають, що на даному етапі стало «простіше співпрацювати з органами МВС, залученими до моделі, за рахунок покращення міжособистісних стосунків». Джерела надходження справ представлено в Таблиці 1.

Таблиця 1. Джерела надходження справ до ЦВПГ Джерела надходження справ

Кількість переданих справ

Дільничні інспектори міліції

25

Кримінальна міліція у справах дітей

6

Дарницький суд

2

Громадська організація

1

Самостійне звернення сторін (переважно обвинувачені)

6

Школа (за рекомендацією Прокуратури)

3

Всього

43

Доцільно зазначити, що більшість переданих справ стосувалися сімейних конфліктів: подружні, сімейні (між батьками і дорослими дітьми) сварки. Справи, передані ДІМ, часто не відповідали критеріям медіабельності, адже переважно були пов’язані з алкогольною залежністю одного з членів родини, тому фактично не було проведено програм примирення як таких; натомість координатори ЦВПГ надавали консультаційні послуги та перенаправляли їх в соціальні служби. Тому в період із березня по вересень 2008 року лише 25 переданих справ підлягали розгляду фахівцями ЦВПГ. Також варто 32

Розділ IV

зазначити, що серед цих справ було два випадки, коли не вдалося встановити, звідки сторони дізналися про програми відновного правосуддя, що може бути свідченням того, що інформація про ЦВПГ поступово поширюється в громаді. На думку координаторів ЦВПГ, на програми відновного правосуддя можна було б перенаправляти так звані «відмовні» справи, а також справи, класифіковані як крадіжки, хуліганство, дрібні бійки, пошкодження шкільного майна. Щодо реалізації такого компоненту моделі як інформування громади, то в даному регіоні можна виділити два напрямки: інформування фахівців та чиновників. Значну роль у реалізації цього аспекту мала Координаційна рада, адже участь у ній сприяла інформуванню та формуванню позитивного іміджу. Інформування фахівців відбувалося шляхом організації спільних заходів, наприклад для дільничних інспекторів міліції, заступників директорів з виховної роботи, шкільних психологів. Що ж до інформування громадськості загалом, то це не було визначено ціллю даного етапу, адже «співпраця з громадськістю потребує значно більшої кількості ресурсів». За результатами проведеної оцінки, можна визначити позитивні зміни, які відбулися внаслідок реалізації проекту. Виконання ключових елементів моделі передусім вплинуло на свідомість: починаючи від безпосередніх учасників до фахівців, особливо органів МВС. Фактично було створено передумови для того, щоб ця модель могла будуватися та розвиватися в регіоні. На думку координаторів, у громаді з’явилося базове розуміння цінностей та принципів відновного підходу, що сприятиме подальшій реалізації моделі профілактики. Також до позитивного впливу моделі можна віднести покращення співпраці між органами та структурами, залученими до профілактики, що є особливо актуальним для Дарницького району, адже всі зв’язки між службами були порушені чи відсутні. На даному етапі до координаторів звертається навіть адміністрація шкіл з ініціативою створити шкільний центр розв’язання конфліктів. Це можна трактувати як показник довіри чиновників та адміністрації школи до ЦВПГ та відновних підходів загалом. Під час оцінки значну увагу було приділено вивченню труднощів в реалізації РМППЗ та відповідно заходам, які можна вжити для покращення реалізації моделі; також було визначено можливі шляхи подальшого розвитку після завершення проекту. Проміжна оцінка реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності

33


Отже, було виділено такі основні проблеми в реалізації РМППЗ: y брак фахівця, який відповідав би за розвиток шкільних центрів розв’язання конфліктів, адже в Дарницькому районі 36 закладів освіти, тому навіть не вистачає тренерів для проведення навчання медіаторів; y брак фахівців, наприклад психологів. Це становить значну трудність, адже реалізація моделі залежить від «середньої ланки», і навіть воля та підтримка керівництва повинна підкріплюватися мотивацією та вміннями безпосередніх виконавців; y брак ресурсів у громаді, зокрема соціальних послуг, послуг групової роботи, навчання для дітей, яке було б спрямоване на вдосконалення життєвих навичок. На сьогодні ЦСССДМ не здатний охопити всі клієнтів; y відсутність інформаційних матеріалів з проекту: немає буклету для ДІМ, нема буклету про регіональну модель загалом. На думку координаторів, це негативним чином впливає на просування ідеї моделі. У зв’язку з завершенням проекту значну увагу було приділено можливості продовження реалізації моделі за рахунок ресурсів громади. На сьогодні суттєву підтримку надає Управління у справах сім’ї, молоді та спорту та заступник голови райдержадміністрації. Зокрема, у 2008 році було підготовлено програму для отримання фінансування. За словами координатора, це перший випадок в Дарницькому районі, коли громадській організації запропонували подати заявку на отримання фінансування від міської влади, що свідчить про високий рівень довіри та актуальність моделі в регіоні. Однак через кризу фінансування на соціальні видатки було скорочено приблизно в 10 разів, тому грошей так і не було надано. Більше того, міський бюджет може профінансувати лише заходи, але не оплату праці координатора. Також деякі заходи, зокрема пов’язані з ШСРК, могло б підтримувати управління освіти Дарницького району. Однак на сьогодні комплексна підтримка реалізації моделі за рахунок місцевих ресурсів є неможливою. Отже, на основі отриманої інформації було запропонувати такі заходи для більшої ефективності реалізації РМППЗ надалі: y проводити навчання фахівців на перших етапах реалізації; 34

Розділ IV

y проводити заходи, спрямовані на згуртування команди на початку реалізації проекту. Це особливо актуально в Дарницькому районі, адже всі служби не мали партнерських стосунків між собою; КМСД взагалі було відсторонено від усіх служб; y постійно підтримувати ціннісні основи відновного підходу; y вкладати більше ресурсів саме на первинну профілактику в школах, адже на цьому рівні профілактика є більш ефективною; більше того, прямий вплив моделі на цьому рівні визначити досить просто; y впровадження відновних практик як таких, які вже інтегровані в повсякденні обов’язки безпосередніх реалізаторів моделі.

Місто Жмеринка, Вінницька область

У Жмеринці для проведення попередньої оцінки в листопаді 2008 року було обрано інтерв’ю, тому в даній оцінці було використано метод включеного спостереження під час засідання депутатської комісії з питань сім’ї, молоді та спорту, до повноважень якої входить розгляд питань щодо профілактики підліткової злочинності. На засіданні були присутні голова Координаційної ради; депутат міської ради, координатор проекту в м. Жмеринка; старший оперуповноважений КМСД Жмеринського району; помічник начальника лінійного відділу на станції Жмеринка; керівник відділу у справах дітей; директор ЦСССДМ; методист відділу освіти; соціальний педагог гімназії №5; координатор ШСРК школи №7; секретар міської ради. Всі учасники засідання активно залучені до реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності в м. Жмеринці. Основну увагу в даному регіоні було спрямовано на визначення досягнутих результатів, впливу, труднощів реалізації моделі, можливих шляхів покращення моделі в майбутньому. Реалізація РМППЗ Особливістю реалізації моделі в м. Жмеринці є особливий акцент на розвиток Шкільних служб Порозуміння, що є первинним рівнем профілактики. Зокрема, з початку року в Жмеринці функціонує 7 ШСРК3, якими проведено 34 медіації та 124 кола. Варто зазначити, що адміністрація шкіл, відділ освіти та навіть місцева влада вже помітили позитивний вплив відновних практик у школах. Передусім 3

У Жмеринці функціонує 7 загальноосвітніх шкіл.

Проміжна оцінка реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності

35


було виявлено більше конфліктів, ніж при використанні адміністративних методів, у той самий час адміністрація школи майже не залучена до вирішення конфліктів, адже вони тепер вирішуються на початковій стадії за допомогою медіацій чи кіл. Також адміністрація шкіл, у яких функціонують ШСРК, стверджує, що внаслідок використання відновних підходів зменшується кількість дітей, які перебувають на внутрішньому шкільному обліку. Для прикладу, у 2008 році на шкільному обліку перебувало 50 учнів, у той час як за перші 3 місяці 2009 року це число зменшилося до 44. Також міська влада зазначає, що проведення кіл у школах підвищує рівень культури дітей, що помітно під час проведення загальноміських заходів, зокрема у порівнянні з учнями ПТУ, де поки що не впроваджуються відновні підходи. Вищезгадані судження підтверджуються результатами дослідження, які проводив Центр психології. Було встановлено, що в тих школах, де ШСРК функціонує не менше ніж 6 місяців, знизився рівень девіантної поведінки. Зараз шкільна медіація впроваджується офіційно в області під егідою ОБЛВНО (за угодою з ГО «Ініціатива»). Внаслідок чого ШСРК було створено в 13 районах області (у тому числі в трьох школах-інтернатах). Щодо другого рівня профілактики, то, на відміну від інших регіонів, у м. Жмеринці він тісно пов’язаний із роботою в школах. Було проведено 3 профілактичні бесіди з умовно засудженими. Зокрема, з початку 2009 року було проведено 2 кримінальні медіації та 16 попередніх зустрічей у двох школах міста. Зокрема, було використано досвід Швейцарії з залучення працівників КМСД до співпраці зі школами. Координатор ШСРК повідомляє про кримінальну ситуацію та викликає працівника КМСД, після чого проводяться відповідні відновні програми. Станом на початок березня 2009 року в м. Жмеринці не було зафіксовано злочинів, які можна було б передати на кримінальну медіацію. Представники правоохоронних органів пояснюють це тим, що останнім часом проводилася активна профілактична робота серед неповнолітніх (в основному в школах). Влада міста також відзначила, що за останні півроку зменшилась кількість підлітків, які вчиняють правопорушення. Працівники міліції також зазначають, що ті діти, які мали кримінальну відповідальність, але пройшли відновні програми, реінтегрувались в гро-

маду, не мали повторних правопорушень і на сьогодні навчаються або працюють. Оскільки однією із складових проекту було підвищення обізнаності та навчання, то за звітний період було проведено 8 тренінгів для нових медіаторів для потреб ШСРК, у результаті яких було навчено близько 120 нових медіаторів. Також було проведено ряд освітньопросвітницьких заходів (публікації, відеорепортажі, презентації, квести та флешмоби). Варто зазначити, що в м. Жмеринці ведеться співпраця з засобами масової інформації. Зокрема, місцеве телебачення висвітлює всі заходи, що відбуваються в межах моделі, у тому числі засідання Координаційної ради чи інших органів місцевого управління з питань профілактики. Проаналізувавши отримані в процесі оцінки дані, можна визначити такі позитивні результати реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності в м. Жмеринці: y зменшення кількості злочинів за участі неповнолітніх. З початку 2009 року не було виявлено жодного злочину, вчиненого неповнолітніми, незважаючи на очікуваний ріст злочинності у зв’язку з економічною кризою та збільшенням кількості заходів, спрямованих на виявлення неповнолітніх правопорушників; y покращення співпраці між органами, що здійснюють профілактику злочинності. На даному етапі проводяться спільні рейди за участю представників органів внутрішніх справ, відділу освіти, ССД, соціальних служб; y покращено співпрацю між Координаційною радою та місцевими органами влади. Зокрема, на початку 2009 року було проведено спільне засідання Координаційної ради з профілактики підліткової злочинності та депутатської комісії з питань сім’ї, молоді та спорту, у результаті якої було розроблено міжвідомчу стратегію спільної профілактичної діяльності на 2009 рік; y підвищується рівень поінформованості населення внаслідок висвітлення місцевими засобами інформації заходів, проведених у межах реалізації моделі, організації масових заходів у громаді; y внаслідок реалізації моделі створено умови та інфраструктуру для забезпечення дитини, яка перебуває в конфлікті з законом або у складних життєвих обставинах: соціальний гуртожиток обласного підпорядкування, притулок, будинок сімейного типу, центр психологічної реабілітації;

36

Проміжна оцінка реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності

Розділ IV

37


y створюються умови для позаурочних заходів; зокрема, було створено центр позашкільної роботи, який об’єднує велику мережу гуртків; відбувається також відновлення залів та басейнів. Також було визначено подальші напрямки розвитку моделі профілактики підліткової злочинності: включення до реалізації моделі працівників лінійної міліції та суду для того, щоб залучити всіх суб’єктів роботи з неповнолітніми правопорушниками. Також було визначено пріоритетні завдання для подальшої роботи: (1) формування та підвищення фахової та нормативно-правової компетенції суб’єктів моделі профілактики; (2) розробка чітких інструментів реалізації;(3) подальше інформування громади.

Реалізація РМППЗ На основі отриманих в процесі оцінки даних можна сказати, що впровадження моделі у м. Вінниці має свої характерні особливості порівняно з іншими регіонами. Зокрема, як і в Дарницькому районі міста Києва, було використано існуючу Координаційну раду, однак до її складу було включено представників ГО та Центру практичної психології та соціальної роботи. Кількісний та структурний склад Ради представлено в нижченаведеній таблиці.

Таблиця 2. Склад Координаційної ради у м. Вінниці Кількість чоловіків

Місто Вінниця

Кількість жінок

Загальна кількість осіб

На даному етапі оцінювався період із червня 2008 року по березень 2009 року. Було використано такі методи збору інформації: аналіз документів (звіти координатора), фокус-група, інтерв’ю. Учасниками оцінки були: регіональний координатор; заступник міського голови; завідувач методичним кабінетом міського відділу освіти; заступник директора Вінницького обласного Центру практичної психології та соціальної роботи; начальник Служби у справах дітей Вінницької міської ради, начальник КМСД Вінницького міського управління МВС, начальник КМСД Ленінського району м. Вінниці. Оскільки у Вінниці це була перша оцінка, то також було здійснено ретроспективний аналіз стану громади, у результаті якого підтверджено актуальну потребу впровадження регіональної моделі профілактики злочинності серед неповнолітніх. Адже в останні роки спостерігається ріст злочинності серед дітей, що створило потребу в пошуку більш ефективних методів профілактики. Незважаючи на існування досить великої кількості профілактичних програм, які реалізовувалися різними суб’єктами профілактики у м. Вінниці, РМППЗ має свої суттєві переваги, адже вона є єдиною комплексною програмою, що ��осереджує особливу увагу на первинній профілактиці, яка відповідно є більш ефективною та довготривалою, ніж інші методи. Проведена оцінка підтвердила, що РМППЗ є унікальною моделлю, що пропонує новий професійний підхід до профілактики, дозволяє створити сталий механізм роботи з конфліктами та створити систему попередження виникнення правопорушень, об’єднати ресурси та зусилля суб’єктів профілактики, які діють в громаді.

Цікаво зазначити, що раніше майже кожна служба, яка входила до складу Координаційної ради, мала свої програми профілактики, які не узгоджувалися між собою. На сьогодні в межах координаційної

38

Проміжна оцінка реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності

Розділ IV

ДІМ КМСД Правова система Прокуратура Суд Нач. МУВС УМВС Управління освіти ЦСССДМ ССД Державні та Центр практичної муніципальні психології та соціслужби альної роботи Заступник міського голови ЦВПГ ШСРК Громадськість Інші громадські організації Члени громади Всього

6

6

1 1 1 1

1 1 1 2

1

1

1

1

1

1

1

13

1

2

2

16

39


ради формується мультидисциплінарна команда фахівців, яка планує спільні заходи, наприклад рейди (КМСД спільно із ССД по неблагополучних сім’ях; КМСД спільно з працівникам освіти по культових спорудах та розважальних закладах, тощо). Тобто крім управлінської функції, Координаційна рада виконує ще й об’єднавчу функцію, що суттєво сприяє роботі. На сьогодні в регіоні досить поширена практика робочих круглих столів для вирішення проблем профілактики підліткової злочинності, які нерідко відбуваються за ініціативи КМСД. Отже, покращення співпраці управлінь, які є суб’єктами профілактики, можна вважати одним із позитивних впливів реалізації моделі в регіоні. Аналізуючи діяльність по рівнях профілактики, варто зазначити, що, як і в інших громадах, особливо ефективно реалізується діяльність на первинному рівні профілактики. На сьогодні шкільні центри порозуміння діють у трьох школах міста; до діяльності залучено 25 медіаторів. На початку березня 2009 року з ініціативи заступника мера прийнято рішення про обов’язкове впровадження ШСРК у всіх школах м. Вінниці. [36 ЗОШ та 4 приватних школи.] Також можна сказати, що за час реалізації моделі було налагоджено успішну співпрацю з управлінням освіти, обласним Центром практичної психології та соціальної роботи, міською владою. Отже, реалізація діяльності, спрямованої на первинну та вторинну профілактику, відбувається досить успішно. Проте, як і в інших громадах, виникли певні труднощі з реалізацією третинної профілактики, що в першу чергу пов’язано з законодавчими аспектами. Зокрема, на даному етапі у м. Вінниці ведуться переговори щодо можливості передавати кримінальні справи на медіацію, однак цьому є чимало перешкод. Тому на сьогодні до ЦВПГ було передано одну справу ССД, по якій навесні відбулися попередні зустрічі. Незважаючи на ряд ускладнень, які унеможливлюють передачу справ на кримінальну медіацію, таких як відсутність законодавчої бази, особливості оцінки роботи структур МВС (за статистичними показниками, порівняно із минулим роком), значна завантаженість працівників правової системи, нерозуміння цінності моделі з боку керівник осіб, тощо, все ж розглядаються інші варіанти реалізації цього компоненту моделі. Деякі з них представлено нижче. Передусім у м. Вінниці обговорюється можливість розгляду кримінальних справ у ШСРК. Зокрема, координатори існуючих ШСРК погодилися

працювати з кримінальними справами з інших шкіл, якщо на це погодяться сторони конфлікту. Така форма роботи дозволила б вирішити ряд проблем, зокрема з передачею справ. Також було б вирішене питання, пов’язане з тим, чи інформація про кримінальну справу є відкритою, чи закритою. Адже шкільного психолога чи соціального педагога у будь-якому разі повідомляють про неповнолітнього, якого поставили на облік. Відтак, шкільні координатори так чи інакше проводять роботу з цими дітьми, тому абсолютно прийнятним буде використання відновних програм як однієї із форм роботи. На думку начальника КМСД, ще однією важливою можливістю впроваджувати відновні програми є ті справи, у яких суд виносить постанову про відмову (якщо завдана шкода становить менше ніж 750 грн.). У такому разі правопорушника звільняють від відповідальності і він випадає з інших рівнів профілактики. Саме на цьому етапі варто було б залучити медіатора та провести програму відновного правосуддя. Окрім цього, у ході оцінки було виявлено ще кілька можливостей та напрямків розвитку моделі. Зокрема, є необхідність проводити профілактику не лише в школах, а й в сім’ях. На думку працівників КМСД та ССД, типовими є випадки сімейних сварок, які не розглядатимуться в ШСРК, але все ж є серйозними конфліктами, які потребують вирішення. Зокрема, ситуації втечі дітей із дому через конфлікти з батьками, на думку правоохоронців, потребують втручання медіаторів. Цікаво також і те, що всі служби (КМСД, ССД тощо) одностайно визнали необхідність впровадження та використання сімейних групових нарад. Також під час оцінки було виявлено, що існує певна група неповнолітніх, не охоплених моделлю. Зокрема йдеться про дітей, які не ходять до школи, перебувають у кризових родинах та проводять більшість свого часу на вулиці. Очевидно, що при виникненні конфліктів вони не звертаються ні в правоохоронні органи, ні в спеціалізовані служби, що часто веде до вчинення ними правопорушень. На думку працівників КМСД, було б доцільно залучати медіаторів до підліткових клубів, які працюють на базі ЖЕКів міста. Адже, на думку фахівців, «важливо, щоб відновні програми були доступні не тільки в школах, а й у вільний від навчання час». Насамкінець варто відзначити, що у Вінниці досить успішно реалізується такий компонент моделі як інформування громадськості та співпраця зі ЗМІ. І хоча співпрацю зі ЗМІ не можна вважати

40

Проміжна оцінка реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності

Розділ IV

41


систематичною, все ж місцева преса та телебачення висвітлюють ключові кроки реалізації моделі: координаційні ради, заходи, навчання медіаторів, спільні заходи служб тощо. Також регіональний координатор постійно проводить моніторинг преси з метою відстеження інформації про РМППЗ та профілактику злочинності серед неповнолітніх. Під час оцінки значну увагу було приділено вивченню труднощів реалізації РМППЗ та відповідно заходам, які можна вжити для покращення реалізації моделі; також було визначено можливі шляхи подальшого розвитку. Отже, було виділено такі основні проблеми реалізації РМППЗ: y брак чіткої методології роботи з ШСРК; y відсутність чіткого механізму супроводу ШСРК дорослим (психологом чи соціальним педагогом). Зокрема потребують прояснення такі питання, як: за рахунок якого часу їм потрібно виконувати цю діяльність, яким чином фіксувати це у своїх робочих записах, у яких ситуаціях координатор повинен втручатися в роботу ШСРК; y відсутність ліцензій Українського Центру практичної психології та соціальної роботи, та МОН; y брак спілкування та обміну досвідом з представниками міліції з інших регіонів, де реалізується модель; y брак знань про процедуру передачі справ. На основі отриманої інформації можна запропонувати такі заходи для покращення реалізації РМППЗ: 1. Організація та здійснення систематичного навчання суб’єктів моделі на всіх трьох рівнях з метою збільшення кількості спеціалістів, які працюватимуть в громаді, підвищення їх професійного рівня. 2. Систематичне спілкування та обмін досвідом із іншими регіонами, які впроваджують модель. 3. Запровадження супервізії як елементу реалізації моделі, особливо для шкіл, які залучені до РМППЗ. 4. Розробка чітких критеріїв роботи координаторів ШСРК. 5. Інституалізація моделі через отримання необхідних ліцензій. 6. Подальша робота з органами правової системи з метою їх залучення до реалізації моделі.

42

Розділ IV

7.

8.

Пошук нових шляхів та можливостей для передачі справ на кримінальну медіацію, здійснення профілактики на третинному рівні (робота зі справами, по яких виносять постанови про відмови, доступність відновних програм і за межами школи, проведення кримінальних медіацій на базі ШСРК). Посилення співпраці зі ЗМІ з метою інформування громадськості про модель.

Місто Івано-Франківськ

Як і у м. Вінниці, у м. Івано-Франківську не проводилася попередня оцінка, тому в березні оцінювався період із червня 2008 року по лютий 2009 року. Для дослідження як методи збору інформації було використано аналіз документів (звіт регіонального координатора), інтерв’ю та ретроспективний аналіз. Оцінкою було охоплено таких учасників реалізації моделі: регіонального координатора в м. Івано-Франківську; заступника міського голови з соціальних питань, голову координаційної ради; директор Центру соціальних служб для сім’ї, дітей, молоді; представника управління освіти і наук, координатора ШСРК у ЗОШ №7. Отже, попередній аналіз стану громади та проведена проміжна оцінка виявили, що регіональна модель профілактики підліткової злочинності є безумовно актуальною. Передусім тому, що в останні місяці спостерігається ріст злочинності в м. Івано-Франківську, особливо серед студентів. Також, на думку координатора, свідченням актуальності моделі є значна підтримка міської влади, ініціатива щодо співпраці від самих служб, залучених до профілактики підліткової злочинності, від адміністрації навчальних закладів. Як і в інших пілотних регіонах, в м. Івано-Франківську реалізується досить багато профілактичних програм, однак на думку заступника мера, саме РМППЗ дозволяє досягнути найбільш ефективних результатів, адже також враховує ті ситуації, які знаходяться на межі повноважень різних суб’єктів профілактики. Реалізація РМППЗ В м. Івано-Франківську було прийнято Розпорядження міського голови Про підтримку Проекту «Стратегії міліції для профілактики підліткової злочинності» від 27.06.2008р. №400-р., відповідно до якого створено Координаційну раду з профілактики злочинності серед Проміжна оцінка реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності

43


неповнолітніх для впровадження регіональної моделі зниження рівня підліткової злочинності. До складу увійшли керівники служб та органів, які є відповідальними за здійснення профілактики злочинності серед неповнолітніх. Кількісний склад Координаційної ради та розподіл за статтю представлено у таблиці:

1 1

На сьогодні в Івано-Франківську із 26 середніх навчальних закладів у 3 функціонує шкільний центр розв’язання конфліктів. Перший центр розв’язання конфліктів виник у школі №7; потім було обрано школу, у якій навчаються діти п’яти національностей, у зв’язку з чим там часто виникають конфлікти на етнічній основі. За 4 місяці функціонування шкільних центрів порозуміння було проведено 15 медіацій. Також школярі самостійно зняли фільм про впровадження та розвиток ШСРК. Варто зазначити, що Івано-Франківськ чи не єдиний регіон, у якому досить успішно ведеться робота із правоохоронними органами. Центру відновного правосуддя вдалося налагодити плідну співпрацю з установами правової системи. Зокрема, було підписано договір про співпрацю з судом, КМСД, службою у справах дітей. Джерела надходження справ наведено в таблиці:

1

Таблиця 4

Таблиця 3. клад Координаційної ради в м. Івано-Франківськ Кількість чоловіків ДІМ КМСД Правова система Кримінальновиконавча інспекція Управління освіти Державні та ЦСССДМ муніципальні ССД служби Інше ЦВПГ Громадськість Інші громадські організації Всього

Кількість жінок

1 1 1

Загальна кількість осіб

2 1

1 1 1 1 -

1 1 1 3 1

1

-

1

6

5

11

Отже, у Координаційній раді досить широко представлені всі органи та служби громади, залучені до профілактики підліткової злочинності. Аналізуючи діяльність по рівнях профілактики, варто зазначити, що цілеспрямована робота зі створення ШСРК розпочалася в регіоні з вересня 2008 року, у той час як підготовчий етап проводився із червня. Зокрема, 4 липня 2008р. було проведено презентаційний семінар у ВПТУ-13 м. Івано-Франківська про відновний підхід при розв’язанні кримінально-правових конфліктів, а також конфліктів серед школярів (студентів). (Загальна кількість присутніх складала 63 особи). У результаті семінару було досягнуто домовленості з керівництвом ВПТУ про створення служби розв’язання конфліктів учнів (студентів) ВПТУ-13 м. Івано-Франківська. 44

Розділ IV

Джерела надходження справ

Кількість справ, переданих у ЦВПГ

КМСД

6

Суд

1

ДДУПВП

1

Звернення потерпілої сторони

1

Звернення правопорушника

2

Адвокат потерпілого

1

Адвокат правопорушника

2

Інша ГО

1

Служба у справах неповнолітніх

2

Всього

174

Також кілька дотичних справ було направлено Центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та адвокатським об’єднанням. 4

Кількість справ за 2008 рік, у період із червня по грудень.

Проміжна оцінка реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності

45


За типами конфліктів передані справи можна класифікувати наступним чином: 9 кримінальних, 7 сусідських та інші. Із них у ЦВПГ було вирішено 5 кримінальних справ та 6 сусідських та сімейних. Для розгляду даних справ у 8 випадках було проведено медіацію, у 3 – арбітраж. Також за початок 2009 року в ЦВПГ було передано ще 17 справ, які переважно стосувалися сімейних або земельних спорів; кримінальні справи класифікувалися як крадіжки, легкі тілесні ушкодження. З них 5 справ було скеровано на медіацію. Центром відновного правосуддя в громаді також добре організована робота мультидисциплінарної команди з залучення ресурсів громади та надання додаткових послуг. Надані послуги представлено в таблиці:

Таблиця 5. Типи послуг, наданих у ЦВПГ Тип послуг

Кількість наданих послуг

Організація, що надавала дані послуги

соціальний супровід підлітка

7

ЦСССДМ

соціальний супровід родини

2

ЦСССДМ

юридичні консультації

14

Професійна асоціація «Юридичний центр»

представництво інтересів

5

Професійна асоціація «Юридичний центр»

психологічні консультації

4

ЦСССДМ

сприяння в працевлаштуванні

2

ЦСССДМ, ПОС «Віра в майбутнє»

конфліктологічне консультування

4

ЦСССДМ, ССД

інформаційні послуги

9

ЦСССДМ, ПА «Юридичний центр», КМСД

Ще одним компонентом РММПЗ було інформування громади, яке відбувалося через місцеві ЗМІ, включно з місцевим телебаченням. 46

Розділ IV

Було також використано веб-сайт міської ради для інформування про заходи, що відбуваються. Одним із шляхів інформування було проведення спільних заходів для фахівців (наприклад, на початку лютого відбувся тренінг-семінар для представників міліції). Окрім цього, використовуються інформаційні стенди в суді та в Службі у справах дітей. Проаналізувавши отримані в процесі оцінки дані, можна визначити такі позитивні результати реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності в м. Івано-Франківську: y незважаючи на загальний ріст рівня злочинності серед молоді в місті, у період із жовтня по лютий у школах, у яких діють ШСРК, не було вчинено жодного правопорушення; y значне залучення ресурсів місцевої громади (надано приміщення; отримано часткове фінансування заходів від міської влади, управління освіти та ЦССДМ); y значна співпраця з вищими навчальними закладами: ЦВПГ діє на базі юридичного інституту, студентів залучають як волонтерів, впроваджують курси з відновного правосуддя в навчальну програму студентів юридичного інституту; y залучення державних структур до реалізації моделі та профілактики злочинності, об’єднання ресурсів громади; y підтримка місцевої влади; y формування більшого рівня довіри до моделі, краще сприйняття ідеї відновного правосуддя; y укладено угоди про співпрацю з органами правової системи; y покращення співпраці з органами внутрішніх справ (на даному етапі справ їхні працівники можуть самостійно телефонувати, щоб повідомити про випадки, які можуть підлягати медіації); y збільшення рівня поінформованості громади щодо моделі та відновного правосуддя (під час проведення опитування серед відвідувачів суду щодо того, як можна було б покращити роботу судової системи, один з десяти казав, що це можливо шляхом запровадження медіації); y підвищення інтересу професіоналів до проблеми профілактики підліткової злочинності та супутніх проблем; y підвищення рівня зацікавленості серед адміністрації шкіл міста в запровадженні ШСРК.

Проміжна оцінка реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності

47


Під час оцінки було виявлено також труднощі в реалізації моделі, основними з y якими є такі: y відсутність нормативно-правової бази для співпраці з органами внутрішніх справ; y велика завантаженість органів міліції; чітко визначені напрямки та методи роботи, які досить важко міняти; y все ще невисока поінформованість населення; y можливість отримувати лише часткове фінансування заходів із місцевого бюджету.

До загальних позитивних тенденцій у всіх регіонах можна віднести: y зменшення кількості злочинів, учинених неповнолітніми, y посилення взаємодії між суб’єктами профілактики, y формування більшого рівня довіри до моделі, y краще сприйняття ідеї відновного правосуддя, y покращення співпраці між органами місцевої влади, школами, органами внутрішніх справ, y підвищення інтересу професіоналів до проблеми профілактики підліткової злочинності та супутніх проблем тощо.

Також було визначено такі подальші напрямки розвитку моделі в м. Івано-Франківську: y максимально можливе залучення місцевих коштів: у місті використовується програмно-цільовий метод фінансування, що робить можливим отримання місцевих коштів на розвиток моделі; y розвиток мережі ШСРК, спрямування ресурсів на навчання дітей; y використання широких громадських кіл відновного правосуддя для вирішення інших соціальних проблем, актуальних для молодіжного середовища (наприклад тютюнопаління, нарко- чи алкозалежність); y розвиток двостороннього зворотного зв’язку між адміністрацією, школярами та ШСРК . Незважаючи на те, що модель профілактики реалізується в регіоні лише з червня 2008 року, все ж досягнуто значних результатів, сформовано базу та бачення подальшого розвитку моделі в м. ІваноФранківську.

Можна також визначити ряд труднощів, які є ��арактерними для всіх регіонів: y відсутність нормативно-правової бази для співпраці з органами внутрішніх справ; y брак фінансування заходів із місцевого бюджету; y нестача фахівців, які могли б впроваджувати відновний підхід. Насамкінець варто зазначити, що в кожному з міст сформувалися певні регіональні особливості, бачення подальшої реалізації моделі.

Загальні висновки

Результати оцінки, яка була проведена в чотирьох пілотних регіонах, підтверджують ефективність регіональної моделі профілактики підліткової злочинності. Навіть на проміжному етапі можна визначити ряд позитивних змін, що відбулися внаслідок впровадження програми профілактики.

48

Розділ IV

Проміжна оцінка реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності

49


Глосарій Відновне правосуддя – підхід у реагуванні на злочини, який базується на принципах усунення завданої потерпілому емоційної, матеріальної та фізичної шкоди та прийнятті правопорушником відповідальності за скоєне. Відновний підхід – підхід до вирішення конфліктів, який базується на таких принципах: y повага до особистості, віра в її здатність вирішувати конфлікти в найкращий для себе спосіб; учасники конфлікту активно залучені до процесу обговорення та самостійно приймають рішення щодо подальших дій; тому медіатор – це не суддя, не порадник, а «той, хто допомагає спілкуватися»; y відповідальність у стосунках – процес переговорів побудовано таким чином, щоб учасники конфлікту мали можливість зрозуміти одне одного, усвідомити власні вчинки та наслідки, до яких вони призводять, тобто власну відповідальність. Атмосфера довіри і поваги сприяє тому, що учасники конфлікту охочіше беруть на себе зобов’язання щодо виправлення ситуації або відновлення стосунків; y віра в кожну особистість та її здатність змінюватися – вирішення конфлікту за участю медіатора побудовано як процес переговорів партнерів, а не суперників, що сприяє засвоєнню конструктивної моделі розв’язання конфліктів, яка використовуватиметься в майбутньому. Кола правосуддя – одна з програм відновного правосуддя, яка передбачає участь у процедурі вирішення кримінального конфлікту представників громади, у якій було скоєно злочин чи правопорушення (наприклад, жителів селища, представників навчального закладу тощо). Медіація – метод розв’язання конфліктів із залученням посередника, який допомагає сторонам налагодити процес комунікації та аналізу конфліктної ситуації таким чином, щоб вони самі могли виявити та вибрати той варіант вирішення конфлікту, який задовольнив би потреби та інтереси всіх учасників. Медіація ґрунтується на 50

принципах добровільної участі сторін, конфіденційності, нейтральності медіатора та відповідальності сторін за виконання прийнятого рішення. Медіація в кримінальних справах – добровільний і конфіденційний процес, у результаті якого потерпілий та правопорушник мають можливість за участі медіатора примиритися. Програми відновного правосуддя – процедури, за допомогою яких принципи відновного правосуддя застосовуються під час вирішення кримінальних ситуацій. Серед програм відновного правосуддя, зокрема, розрізняють медіацію в кримінальних справах, кола правосуддя та сімейні конференції. Сімейні конференції – одна з програм відновного правосуддя, під час якої до процесу обговорення долучаються, крім потерпілого та правопорушника, також члени родини правопорушника. Мета їхньої участі – допомогти правопорушнику розробити план його реабілітації та підтримувати його під час реалізації цього плану. Зазвичай сімейні конференції застосовуються у випадках, коли правопорушення було вчинене неповнолітньою особою. Центр відновного правосуддя в громаді – структура (організація), яка впроваджує відновний підхід у процес розв’язання кримінальних конфліктів, активно залучаючи для цього ресурси громади. Шкільна служба порозуміння (ШСП) – це команда підготовлених старшокласників-посередників (медіаторів), які допомагають своїм ровесникам розв’язувати конфлікти мирним шляхом, використовуючи в роботі відновні практики: медіацію однолітків, коло прийняття рішень тощо, і працюють над формуванням безпечної атмосфери в навчальному закладі. Роботу ШСП організовує координатор, зазвичай психолог або соціальний педагог, який пройшов підготовку і володіє знаннями та навичками з організації та управління ШСП. Більш детальну інформацію про вирішення конфліктів, впровадження відновного правосуддя та відновного підходу можна знайти на Інтернет-сайтах: y y y y

Співпраця міліції та громади заради безпеки: www.bezpekagromad.org.ua. Відновне правосуддя в Україні: www.rj.org.ua. Практика розв’язання конфліктів: www.commongrpound.org.ua. Відновні практики в школах: www.safeschool.org.ua.

51


Додатки Додаток 1

ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації «___»______________2008 р.

ПОЛОЖЕННЯ про соціальну програму «Впровадження трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей» Відповідальна організація за реалізацію: Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, благодійна організація «Український Центр Порозуміння» Рівень проведення: Дарницький район м. Києва. Цільова спрямованість: Заходи соціальної спрямованості щодо уваги, турботи про окремі категорії дітей, молоді та сімей Дарницького району м. Києва, підтримка та стимулювання обдарованих дітей (неформальних лідерів), розвиток їх творчого потенціалу. Зміст: Соціальна підтримка сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, та проведення виховно-профілактичної роботи у закладах освіти. Розділ І. 1.1. Назва програми: Соціальна програма «Впровадження трирівневої моделі попередження правопорушень серед дітей». 1.2. Відповідальна організація за реалізацію: Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, благодійна організація «Український Центр Порозуміння». 1.3. Цільова спрямованість:

52

Додатки

Заходи соціальної спрямованості щодо уваги, турботи про окремі категорії дітей, молоді та сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах, та підтримка обдарованих верств населення. 1.4. Рівень проведення: Дарницький район м. Києва. 1.5. Цільова група: діти, молодь, сім’ї, які опинилися в складних життєвих обставинах, обдаровані діти. 1.6. Термін реалізації: 01.10.08 – 31.12.09. 1.7. Підстава для розробки положення: y Закон України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 21.06.2001р.; y Закон України “Про соціальні послуги» від 16.07.03 р.; y Договір про спільну діяльність між управлінням у справах сім’ї, молоді та спорту Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації та БО «Український Центр Порозуміння» від 4 липня 2008 року. 1.8. Актуальність Програми: Ситуація в Дарницькому районі м. Києва щодо показників та динаміки правопорушень, скоюваних дітьми, є подібною до стану справ в інших районах міста. У період з січня по вересень поточного року кількість правопорушень, вчинених дітьми, зросла на 70%. Разом з тим практика роботи з дітьми-правопорушниками та законодавство України не дозволяють притягувати до відповідальності більшість неповнолітніх, що вчинили діяння, які можливо кваліфікувати як злочин. У переважній більшості випадків потерпілим, а також їхнім батькам відмовляють у порушенні кримінальної справи, якщо правопорушником виступає дитина. Це пов’язано з тим, що вік настання кримінальної відповідальності згідно з кримінальним законодавством становить 16 років (14 - для особливо тяжких злочинів), у той час як загальною тенденцією є «молодшання» групи дітей-правопорушників: вже на початку нового навчального року зафіксовані випадки нанесення тілесних ушкоджень потерпілим учнями 5-6 класів. Крім того, у випадках, де мова йде про викрадення майна на суму до 772 гривень (наприклад, мобільних телефонів), батькам потерпілих дітей відмовляють у порушенні справи, оскільки від 2005 р. дрібна крадіжка обсягом до трьох податкових соціальних пільг не вважається кримінальним злочином. З іншого боку діти, які перебувають на обліку в кримінальній міліції у справах дітей або внутрішньошкільному обліку, часто не мають можливості отримати кваліфіковану допомогу, яка б дозволила усунути

53


причини, що призвели до скоєння правопорушення. Це сприяє активному вчиненню дітьми повторних конфліктів або порушень дисципліни чи навіть закону. На сьогодні в районі існує потреба у впровадженні нових підходів та методів до профілактики підліткової злочинності, у тому числі задля попередження вчинення повторних правопорушень. Пропонована програма дозволить запровадити в територіальній громаді інноваційні соціальні послуги та об’єднати зусилля тих фахівців району, які працюють задля вирішення проблеми дитячих правопорушень. 1.9. Мета Програми: Головною метою реалізації програми є зниження рівня правопорушень та конфліктів, скоюваних дітьми та молоддю, шляхом надання різноманітних соціальних та освітньо-профілактичних послуг. 1.

2.

3.

4.

5.

y

54

1.10. Завдання Програми: Створ��ти в Дарницькому районі м. Києва комплексну систему профілактики підліткової злочинності, яка дозволяє об’єднати та скоординувати зусилля фахівців, залучених до вирішення проблеми. Підвищити рівень знань, вмінь та навичок щодо профілактики підліткової злочинності у фахівців, залучених у Дарницькому районі м. Києва до вирішення проблеми; Залучити обдарованих дітей та неформальних лідерів до зниження рівня профілактики правопорушень та конфліктів у закладах освіти; Організувати для дітей та молоді, які скоїли правопорушення або перебувають у конфліктній ситуації, доступ до програм відновного правосуддя. Забезпечити надання інших видів соціальних послуг для суб’єктів соціальної роботи 1.11. Соціальна послуга та результат Програми: Соціальні послуги: соціально-педагогічні: створення та підтримка діяльності шкільних служб порозуміння (у формі групового навчання, групових та індивідуальних консультацій для учнів старших класів та фахівців закладів освіти, відповідальних за профілактики підліткової злочинності), проведення програм відновного правосуддя (попередніх зустрічей для правопорушників та потерпілих, спільних зустрічей для сторін конфлікту); Розділ IV

y

y

y y y y

соціально-психологічні (індивідуальне та групове консультування дітей та молоді, що перебувають у конфлікті з законом, а також їхніх батьків, інших суб’єктів соціальної роботи); інформаційні. Очікувані результати: Зниження рівня правопорушень серед учнів у закладах освіти; Зниження рівня конфліктів та пропусків навчання серед учнів середніх та старших класів; Зменшення кількості випадків правопорушень, скованих повторно дітьми та молоддю; Формування сприятливого соціально-психологічного клімату в закладах освіти, виховання у дітей цінностей гуманізму та толерантності. 1.12. Соціальна категорія, на яку розрахована Програма: 1. Діти та молодь у конфлікті з законом та їхні сім’ї. 2. Інші суб’єкти соціальної роботи. 3. Обдаровані діти.

Розділ ІІ. 2.1. Замовник: Дарницька районна у м. Києві державна адміністрація. 2.2. Організація, відповідальна за виконання програми: Благодійна організація «Український Центр Порозуміння». 2.3. Відповідальний від організації за виконання: Назаренко Богдан Станіславович – начальник управління у справах сім’ї, молоді та спорту Синюшко Марія Леонідівна – координатор з впровадження регіональної моделі профілактики підліткової злочинності БО «Український Центр Порозуміння». Розділ ІІІ. 3.1 Кількість розділів Програми – 3. 3.2.Кількість основних завдань Програми – 5. 3.3 Кількість підпрограм – 0. 3.4 Кількість спеціалістів, які беруть участь у реалізації програми – 5. 3.5. Планована кількість осіб, охоплених програмою – 1200 осіб. Проміжна оцінка реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності

55


3.6 Графік роботи:

Додаток 2

День тижня

Робочі години

Прийомні години

Понеділок

10.00-18.00

-

Вівторок

10.00-18.00

10.00-14.00

Середа

10.00-18.00

-

Четвер

10.00-18.00

14.00-18.00

П’ятниця

10.00-18.00

-

Субота

За потреби

-

Неділя

Додаток № 2 До рішення виконкому №17 від 18 січня 2007 року

ПОЛОЖЕННЯ Про координаційну раду з профілактики підліткової злочинності і координації діяльності державних та недержавних установ у впровадженні комплексної моделі профілактики підліткової злочинності в громаді

-

3.7.Місце реалізації програми: вул. Вербицького, 16, кімнати 9-10. Координатор з впровадження регіональної моделі профілактики підліткової злочинності

М.Л. Синюшко

1. Загальні положення 1.1. Координаційна рада з профілактики підліткової злочинності і координації діяльності державних та недержавних установ у впровадженні комплексної моделі профілактики підліткової злочинності в громаді (далі КР) створюється міською радою з метою реалізації державної політики у сфері профілактики підліткової злочинності і координації діяльності державних та недержавних установ у впровадженні комплексної моделі профілактики підліткової злочинності в громаді. 1.2. У своїй діяльності КР керується чинним законодавством України, постановами, розпорядженнями Кабінету Міністрів України, розпорядженнями міського голови, цим положенням, іншими нормативними документами. 1.3. Очолює КР перший заступник міського голови, який призначається відповідним рішенням. 2. Основні завдання Координаційної ради 2.1. Організовує дослідження проблеми підліткової злочинності шляхом проведення моніторингу ситуації злочинності серед неповнолітніх, визначає шляхи їх вирішення. 2.2. Надає рекомендації щодо впровадження комплексної моделі профілактики підліткової злочинності в громаді. 2.3. Сприяє соціальній рекламі, інформаційній діяльності, спрямованим на реалізацію заходів з профілактики підліткової злочинності. 2.4. Організовує проведення підготовки та навчання працівників державних та недержавних організацій, залучених до попередження злочинності серед неповнолітніх.

56

Додатки

57


2.5. Здійснює аналіз роботи державних установ, взятих зобов’язань, результатів роботи моделі профілактики підліткової злочинності в громаді, надає рекомендації щодо покращення роботи. 2.6. Сприяє налагодженню контактів з вітчизняними та закордонними організаціями відповідної спрямованості – освітніми, науковими, громадськими. 3. Організаційні засади діяльності КР 3.1. Робота КР здійснюється на громадських засадах. До роботи на громадських засадах залучаються фахівці, які сприяють якісному виконанню завдань КР. 3.2. У своїй діяльності КР керується принципом колегіальності. 3.3. Засідання КР проводяться за рішенням голови КР, але не рідше, ніж раз на квартал. 3.4. Припинення діяльності КР відбувається за рішенням міської ради. 3.5. КР має право обговорювати питання та приймати рішення за наявності більшості членів КР. 3.6. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість членів КР, присутніх на засіданні.

Додаток 3 ДОГОВІР про співпрацю щодо впровадження в Дарницькому районі м. Києва трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей м. Київ

«__» червня 2008 р.

Дарницька районна у м. Києві державна адміністрація, іменована далі «Райдержадміністрація», в особі її голови _____________________, що діє на підставі Положення, з одного боку, та Благодійна організація «Український Центр Порозуміння», іменована далі «УЦП», в особі Президента Коваля Романа Георгійовича, що діє на підставі Статуту, з другого боку, разом іменовані надалі «Сторони», уклали цей договір про наступне: I. МЕТА ДОГОВОРУ 1.1. Сторони уклали цей договір з метою врегулювання співпраці щодо впровадження трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей у Дарницькому районі м. Києва. II. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ 2.1. Трирівнева модель профілактики правопорушень серед дітей – система заходів та видів діяльності, спрямованих на дітей, фахівців та територіальну громаду загалом, яка: 1. ґрунтується на принципах відповідальності (у тому числі правопорушників за скоєне правопорушення), поваги, толерантності та партнерства, 2. враховує потреби дітей загальної групи, дітей у конфлікті з законом, а також потерпілих та інших груп, що проживають і/або працюють у громаді, 3. та має на меті попередити вчинення дитиною правопорушення вперше або повторно. 2.2. Програми відновного правосуддя та вирішення конфліктів – послуги з організації діалогу між фізичними особами, які перебувають у конфлікті (кримінальному, сімейному, шкільному тощо), у присутності та/або за участі третьої нейтральної сторони, метою якого є відновлення порушених внаслідок конфлікту соціально-психологічного стану, зв’язків і стосунків у житті його учасників та їхнього соціального оточення, усунення завданої конфліктом шкоди.

58

Додатки

59


III. ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН 3.1. УЦП зобов’язується: 3.1.1. організовувати програми відновного правосуддя та вирішення конфліктів для мешканців Дарницького району м. Києва; 3.1.2. надавати інші види соціальних послуг для учасників програм відновного правосуддя, дітей та молоді у конфлікті з законом, які проживають на території Дарницького району, проводити навчання для фахівців району (відповідно до наявних ресурсів Сторін); 3.1.3. надавати на запит Райдержадміністрації інформацію про поточну роботу з сім’ями та дітьми, що опинились у складних життєвих обставинах і проживають на території Дарницького району м. Києва, а також річні звіти про свою діяльність на користь названої територіальної громади; 3.1.4. надавати на запит Райдержадміністрації пропозиції та рекомендації щодо планування в Дарницькому районі м. Києва роботи з питань профілактики правопорушень серед дітей; 3.1.5. надавати інформаційну, організаційну, методичну підтримку для впровадження шкільних служб розв’язання конфліктів, інших програм, спрямованих на зниження рівня дитячої злочинності, конфліктів у родинах, жорстокого поводження з дітьми. 3.2. Райдержадміністрація зобов’язується: 3.2.1. включити представника УЦП до складу дорадчого органу; 3.2.2. враховувати результати впровадження моделі попередження правопорушень серед дітей, а також пропозиції та рекомендації УЦП під час планування місцевої політики з відповідних питань; 3.2.3. сприяти розвитку шкіль��их служб розв’язання конфліктів як інноваційної та ефективної програми попередження проявів делінквентної поведінки в шкільному середовищі; інших видів послуг та інноваційних підходів до вирішення проблеми дитячих і молодіжних правопорушень, жорстокого поводження з дітьми 3.2.4. інформувати територіальну громаду Дарницького району про функціонування моделі; 3.2.5. інформувати учасників програм відновного правосуддя, які можуть потребувати послуг Центру, про їхній перелік та умови їх отримання. IV. ПРАВА СТОРІН 4.1. Райдержадміністрація має право: 4.1.1. направляти для отримання послуг УЦП такі групи клієнтів: y дітей, схильних до девіантної/делінквентної поведінки;

дітей та молодь у конфлікті з законом; сім’ї, у яких має місце конфлікт; сім’ї, у яких є ризик позбавлення батьків батьківських прав; особи, що повернулись з місць позбавлення волі і виявляють бажання усунути шкоду, завдану протиправною поведінкою. 4.1.2. отримувати від УЦП інформацію про поточну роботу з сім’ями та дітьми, що опинились у складних життєвих обставинах і проживають на території Дарницького району м. Києва, а також річні звіти про діяльність на користь названої територіальної громади; 4.1.3. звертатись до УЦП із запитом щодо вивчення ситуації в Дарницькому районі з дитячою (молодіжною) злочинністю, жорстокого поводження з дітьми, підготовки пропозицій і рекомендацій за результатами такого вивчення; 4.1.4. звертатись до УЦП із запитом щодо організації та проведення навчання фахівців району з метою попередження правопорушень та жорстокого поводження з дітьми. y y y y

4.2. УЦП має право: 4.2.1. організовувати та проводити програми відновного правосуддя та вирішення конфліктів, надавати інші види послуг для клієнтів; 4.2.2. проводити навчання фахівців, залучених до попередження правопорушень серед дітей Дарницького району м. Києва; 4.2.3. ініціювати розробку та створення районних програм, спрямованих на зниження рівня підліткової та молодіжної злочинності, конфліктів у родинах, жорстокого поводження з дітьми, та подавати їх на розгляд Центру для подальшого затвердження; 4.2.4. обмежувати обсяг надаваних послуг дітям та молоді в конфлікті з законом, сім’ям, у яких відбуваються конфлікти, а також обмежувати проведення навчання для фахівців, якщо на момент звернення Центру ресурси УЦП є недостатніми для здійснення запитуваного виду діяльності. V. ТЕРМІН РЕАЛІЗАЦІЇ ДОГОВОРУ 5.1. Договір укладений строком з «__» червня 2008 року по 31 грудня 2008 року. 5.2. Зміни в термінах реалізації договору вносяться Сторонами в письмовій формі. 5.3. Якщо жодна зі Сторін не виявила бажання розірвати Договір, його дія подовжується на наступний рік.

61


Додаток 4 ПРОЕКТ ІНСТРУКЦІЯ для співробітників закладів освіти Дарницького району м. Києва щодо дій у разі скоєння дітьми протиправного діяння або конфліктної ситуації

1.8. Інструкція є обов’язковою до виконання для класних керівників, психологів, соціальних педагогів, адміністрації закладів загальної середньої та професійно-технічної освіти. Розділ ІІ. Підстави перенаправлення справи на медіації в разі скоєння дитиною правопорушення чи злочину невеликої або середньої тяжкості

Розділ І. Загальні положення 1.1. Дана інструкція розроблена на виконання положень Конвенції ООН про права дитини, Кримінального Кодексу України, рішення громадської колегії при Дарницькій районній у м. Києві адміністрації. 1.2. Цілями її прийняття є створення умов для вдосконалення системи профілактики правопорушень серед дітей у районі; впровадження у діяльність закладів освіти інноваційних технологій попередження скоєння дітьми повторних правопорушень. 1.3. Документ встановлює порядок передачі справи на медіацію в разі скоєння правопорушення учнями закладів загальної середньої та професійно-технічної освіти. 1.4. Під терміном «медіація» слід розуміти серію зустрічей між правопорушником та потерпілим або між сторонами конфлікту, спрямованих на з’ясування причин і наслідків конфлікту, завданої ним шкоди та можливих шляхів її усунення. Медіація провадиться за участю (або за підтримки) навчених дітей або фахівців, на підставі принципів конфіденційності, поваги до сторін, відповідальності за власну поведінку, нейтральності медіатора. У медіації за згодою сторін можуть брати участь треті особи (батьки, друзі дітей, вчителі, адміністрація закладу тощо). 1.5. Юридичним наслідком проведення медіації для дитини, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнення судом від покарання або його пом’якшення, закриття кримінальної справи у зв’язку з примиренням сторін. 1.6. Шкільна служба порозуміння – осередок навчених старшокласників, які за підтримки координатора служби (психолога, соціального педагога) впроваджують у закладі освіти медіацію в разі виникнення конфліктної ситуації між дітьми чи між дітьми та дорослими. 1.7. Центр відновного правосуддя – осередок у Дарницькому районі, завданнями якого є впровадження програм медіації в районі, створення та розвиток шкільних служб порозуміння.

62

Додатки

y y y

y y y y

y y y

2.2. Справи, які можуть бути перенаправлені на медіацію: адміністративне правопорушення, злочин невеликої або середньої тяжкості; проступок, який неможливо кваліфікувати як правопорушення або як злочин, однак він суттєво впливає на життя сторін або класу (дрібна крадіжка, бійка, пошкодження майна тощо); між сторонами має місце конфлікт, який перешкоджає їхньому навчанню або шкільному, позашкільному життю; є контактна інформація про обидві сторони конфлікту; обидві сторони конфлікту проживають у м. Києві; обидві сторони погоджуються з тим, що існує конфлікт або що мало місце правопорушення; є фізична особа, яка постраждала фізично або морально через вчинення дитиною правопорушення або через конфлікт. 2.3. Справи, які не можуть бути перенаправлені на медіацію: де відсутня фізична особа, що постраждала фізично або морально через вчинення дитиною правопорушення або через конфлікт; де одна зі сторін не визнає існування конфліктної ситуації; ініціатор конфлікту має залежність від психоактивних або токсичних речовин.

Розділ ІІІ. Дії співробітників, адміністрації закладів освіти в разі виникнення підстав для перенаправлення справ на медіацію 3.1. У разі виникнення ситуацій, ознаки яких відповідають п. 2.1, справи можуть бути перенаправлені на медіацію з метою створення умов для вирішення конфлікту та попередження вчинення сторонами повторного конфлікту. 3.2. Осередками в Дарницькому районі м. Києва, що провадять програми медіації є – шкільні служби порозуміння (у тих закладах освіти, що ініціювали їх створення) та центр відновного правосуддя в громаді

63


(створений за підтримки управління у справах сім’ї, молоді та спорту Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації та благодійної організації «Український центр порозуміння»). 3.3. У закладах освіти, де функціонують шкільні служби порозуміння, інформацію про справу має бути передано координатору служби (психологу або соціальному педагогу) із зазначенням її обставин та контактів сторін. Також порядок передачі справи до осередки може бути врегульовано внутрішнім положенням закладу освіти про службу порозуміння (за умови прийняття зазначеного документу). 3.4. До центру відновного правосуддя інформацію має бути передано в письмовій формі з зазначенням фабули справи та контактів сторін (згідно з Додатком 1), за номером факсу 2803918. <…>

Додаток 5 АНАЛІЗ існуючої нормативно-правової бази України, що регулює діяльність правоохоронних органів, з метою її адаптації до практичного впровадження регіональної моделі профілактики дитячої та підліткової злочинності

О. О. Лазаренко, Заступник начальника управління – начальник відділу профілактики правопорушень серед дітей Департаменту кримінальної міліції у справах дітей МВС України

«Забезпечення правопорядку здійснюється шляхом виявлення винних у вчиненні протиправних дій осіб та притягнення їх до передбаченої законом відповідальності, а також запровадження форм і методів профілактики правопорушень з метою усунення причин та запобігання виникненню умов, що сприяють їх вчиненню» (КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА профілактики правопорушень на 2007-2009 роки5)

Вступ

Аналізуючи українське чинне законодавство, іноді складно зрозуміти, як здійснюється одна з найважливіших функцій правоохоронної системи – запобігання та попередження вчиненню правопорушень та злочинів. Чому найважливіша? Бо, здійснюючи таку функцію, держава забезпечує безпеку громадянського суспільства, права і свободи громадян. З розпадом СРСР система профілактичних заходів, побудованих на суспільно-політичній основі (“радянська людина» не повинна була скоювати правопорушень, до того ж вплив політичних організацій КП, ВЛКСМ і т.п.) також розпалася. Дав тріщину і сам напрямок діяльності міліції – профілактика. Середина 90-х років відзначилася боротьбою з організованими злочинними угрупуваннями, рекетом, створенням підрозділів УБОЗУ6 в системі МВС, ліквідуванням різного роду комісій при виконкомах рад та великої кількості статей в Адміністративному кодексі7, що був прийнятий у 1984 році. Особливо небезпечним був вплив на молодь. Відсутність будь якої системи запобігання правопорушення (крім явно каральної) спровокувало спалах дитячої злочинності. 5

64

Додатки

Затверджена Постановою КМУ від 20 грудня 2006 року № 1767.

6

Управління по боротьбі з організованою злочинністю.

7

Кодексі України про адміністративні правопорушення.

65


З розвитком країни постала нагальна необхідність створення системи заходів, що зможуть запобігти негативним явищам в дитячому середовищі, особливо вчиненню дітьми злочинів та правопорушень. Але, на жаль, замінити неефективний каральний підхід, що лишився Україні в спадок від радянських часів, не вдалося. Нове розуміння принципів профілактики злочинності, що повинне ґрунтуватися на рекомендаціях Європейського Союзу, документах ООН та ЮНІСЕФ, прийшло у зв’язку з ратифікацією Україною ряду міжнародних документів, зокрема Конвенції ООН Про права дитини, низки Факультативних протоколів Ради Європи та ін. Започаткування в Україні досвіду ювенальної юстиції, відновних підходів до здійснення правосуддя надало можливість розробити нові моделі профілактики дитячої та підліткової злочинності.

Українське законодавство та регіональні моделі профілактики дитячої та підліткової злочинності

Під профілактикою правопорушень серед дітей слід розуміти діяльність органів і служб у справах дітей, спеціальних установ для дітей, спрямовану на виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню дітьми правопорушень, а також позитивний вплив на поведінку окремих дітей на території України, у її окремому регіоні, в сім’ї, на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності, за місцем проживання8. Концептуально трирівнева модель якнайкраще відповідає поняттю профілактики:

8

Поняття профілактики

Концепція трирівневої моделі профілактики

…діяльність органів і служб у справах дітей, спеціальних установ для дітей…

…Головна особливість моделі — громада об’єднує свої ресурси для профілактики злочинності серед дітей. Передусім ідеться про залучення представників правової системи (зокрема правоохоронних органів), органів місцевої влади, соціальних служб та неурядових організацій … до формування мультидисциплінарної команди на рівні громади. Члени мультидисциплінарної команди — це фахівці, які об’єдналися для надання безпосередньої допомоги в кожному конкретному випадку…

Закон України Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей N 609-V ( 609-16 ) від 7.02.2007}.

66

Додатки

Поняття профілактики

Концепція трирівневої моделі профілактики

…виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню дітьми правопорушень…

Основним інструментом моделі є програма відновного правосуддя. Її суть полягає в тому, що всі особи, причетні до злочину, мають змогу спільно обговорити його причини й наслідки та визначити дії, що допоможуть усунути (виправити) завдану ним шкоду. Завдяки такій зустрічі підліток має усвідомити вплив своєї протиправної поведінки та взяти відповідальність за її наслідки, виявивши це через виправлення заподіяної шкоди.

…позитивний вплив на поведінку окремих дітей на території України, у її окремому регіоні, у сім’ї, на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності, за місцем проживання…

А. Залучення належних ресурсів громади та створення середовища підтримки, що допомагає усунути причини кримінальної поведінки. Б. Зв’язок із соціальними послугами в громаді, які можуть надати потрібну допомогу в процесі реінтеграції правопорушника. В. Розв’язання групових конфліктів та побудова безпечного середовища в навчальному закладі. Г. Сприяти налагодженню конструктивної соціальної взаємодії підлітків (соціально прийнятної, законослухняної поведінки)

Регіональна модель трирівневої профілактики (залежно від того, на якому етапі розвитку знаходиться проблема, та від її впливу на ту чи іншу соціальну групу) вирішує такі завдання: Первинна профілактика – більшою мірою носить інформаційний характер, оскільки спрямована на формування в особистості неприйняття та категоричної відмови від певних стандартів поведінки та негативних звичок. Її змістом є: y надання інформації про наслідки асоціальних дій, ризикованої поведінки; y роз’яснення правових норм стосовно різних аспектів асоціальної поведінки; y популяризація переваг здорового способу життя; y формування навичок культурного проведення дозвілля; y створення умов для самореалізації особистості в різних видах творчої, інтелектуальної та громадської діяльності.

67


68

Додатки

Компетенція відповідно до чинного законодавства

Діяльність суб’єкта в рамках РМ

Кримінальна міліція у справах дітей • проводить роботу щодо запобігання правопорушенням неповнолітніх; • виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню правопорушень неповнолітніми, вживає в межах своєї компетенції заходи з їх усунення; • бере участь у правовому вихованні неповнолітніх; виявляє дорослих осіб, які втягують неповнолітніх у злочинну діяльність, проституцію, пияцтво, наркоманію та жебрацтво; • веде облік неповнолітніх правопорушників, у тому числі звільнених з спеціальних виховних установ, з метою проведення профілактичної роботи; інформує відповідні служби у справах неповнолітніх про цих неповнолітніх; • відвідує неповнолітніх правопорушників за місцем їх проживання, навчання, роботи, проводить бесіди з ними, їхніми батьками (усиновителями) або опікунами (піклувальниками); • складає протоколи про адміністративні правопорушення неповнолітніх, а також їхніх батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників), які не виконують обов’язків щодо виховання і навчання неповнолітніх; інформує відповідні служби у справах неповнолітніх; • повідомляє органи опіки та піклування за місцем перебування неповнолітнього про відомий факт залишення його без опіки (піклування) батьків. • розшукує неповнолітніх, що зникли безвісті, та повертає їх до місця проживання; (Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», ст. 5)

• виявляє правопорушників, передає справи до ЦВП у громаді; • веде облік неповнолітніх правопорушників (ставить або знімає з обліку за результатами роботи ЦВП у громаді); • виявляє підлітків групи ризику та скеровує їх до координаційної ради, ЦВП у громаді. • виявляє кризові сім’ї (девіантна, злочинна поведінка дітей) у співпраці зі службою у справах дітей та скеровує випадок до координаційної ради; • аналізує наявну криміногенну ситуацію, її ймовірні причини та доповідає (ставить завдання) на засіданні координаційної ради.

Правоохоронна система

Вторинна профілактика має на меті обмеження поширення певних негативних явищ, що мають місце в суспільстві чи окремій соціальній групі (у регіональній моделі це школи) Тому соціально-педагогічна діяльність у межах вторинної профілактики зосереджується в різноманітних закладах допомоги особистості: кризових центрах, центрах відновного правосуддя в громаді, шкільних службах порозуміння тощо. Третинна профілактика – це робота, здійснювана з особами, котрі постраждали від проблем та спрямована на попередження її рецидивів. Часто не обходиться без кваліфікованої допомоги лікарів (при вчинені злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків). Подібна модель профілактики може здійснюватися на рівні всього суспільства, окремого регіону – макросередовища (макрорівень), окремої соціальної групи, закладу, організації – мікросередовища (мікрорівень), окремого індивіда (індивідуальний рівень). Профілактична робота на макрорівні здійснюється у вигляді комплексних профілактичних програм, кампаній у засобах масової інформації, масових заходів, скоординованої діяльності в межах закладів та організацій. На мікрорівні профілактика здійснюється у вигляді спеціальних програм, заходів та окремих дійств у межах закладів та організацій та за місцем проживання. Індивідуальний рівень профілактики – це робота, що здійснюється спеціалістами й волонтерами (у ШСП – старшокласниками) з окремими особами. Суб’єктами профілактичної роботи виступають як спеціально створені організації, спеціалісти, так і будь-який заклад, окремі особи, зацікавлені в попередженні та подоланні проблеми і наділені необхідними для цього ресурсами. Профілактика буде ефективною в тому разі, якщо об’єкт профілактичного впливу сам виступить суб’єктом профілактики. Адже необхідною умовою регіональної моделі профілактики є комплексність та координація дій усіх суб’єктів профілактики на всіх рівнях, а також привернення до попередження проблем представників цільових груп. Отже, профілактика будь-якої соціальної проблеми повинна бути спрямована як на соціальне середовище, у якому вона виникає, так і на особистість, котра від цієї проблеми страждає.

69


Компетенція відповідно до чинного законодавства

Діяльність суб’єкта в рамках РМ

Служби у справах неповнолітніх місцевих державних адміністрацій • розроблення і здійснення самостійно або р��зом з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими організаціями заходів щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх, запобігання вчиненню ними правопорушень; • контроль за виконанням цих заходів; координація зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності) щодо вирішення питань соціального захисту неповнолітніх та організації роботи щодо запобігання бездоглядності і правопорушень серед них; • подання органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям (незалежно від форми власності), громадським організаціям, громадянам практичної та методичної допомоги, консультацій з питань соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх (Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», ст. 4).

ССД розробляє і здійснює разом з ЦВП у громаді та школами заходи щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх, запобігання вчиненню ними правопорушень.

Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді • забезпечують соціальне обслуговування сімей, дітей та молоді шляхом надання їм соціально-педагогічних, психологічних, соціально-медичних, соціально-економічних, юридичних та інформаційних послуг; • здійснюють соціальний супровід прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, соціальний патронаж молоді, що відбуває чи відбула покарання у формі обмеження або позбавлення волі на певний строк; • проводять соціально-профілактичну роботу з запобігання правопорушенням та іншим негативним явищам у дитячому та молодіжному середовищі, подолання їх наслідків, пропагують здоровий спосіб життя; • здійснюють соціально-реабілітаційні заходи, спрямовані на надання особам, які перебувають у складних життєвих обставинах (в тому числі, які постраждали від насильства в сім’ї), допомоги у відновленні ними порушених функцій організму, компенсації обмежень життєдіяльності та підтриманні оптимального фізичного, психологічного, соціального рівня для досягнення соціальної адаптації; (п. 11 Загального положення про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2004 р. № 1126). • здійснюють соціальне інспектування з метою забезпечення супроводу неблагополучних сімей, (Наказ Державного Комітету України у справах сім’ї та молоді від 04.02.2002 р. №11)

ЦСССДМ забезпечують соціальне обслуговування дітей та їх сімей шляхом надання їм соціально-педагогічних, психологічних, соціальномедичних, соціальноекономічних, юридичних та інформаційних послуг, а також здійснюють соціально-реабілітаційні заходи, спрямовані на надання правопорушниками чи потерпілим від злочинів відповідних соціальних послуг.

70

Додатки

Державні та муніципальні служби

Діяльність суб’єкта в рамках РМ

Державні та муніципальні служби

Компетенція відповідно до чинного законодавства

71


Компетенція відповідно до чинного законодавства

Діяльність суб’єкта в рамках РМ

Психолог навчального закладу: • розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми навчальновиховної діяльності з урахуванням індивідуальних, статевих, вікових особливостей різних категорій дітей; • здійснює превентивне виховання, профілактику злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших залежностей і шкідливих звичок серед підлітків; • проводить психологічну експертизу і психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки неповнолітніх; • консультує з питань психології, практичного використання методів психології в організації навчальновиховного процесу.

- бере участь у програмах відновного правосуддя — коли координатор ЦВП у громаді (координатор шкільної служби розв’язання конфліктів, соціальний педагог школи) залучає її для участі в сімейних групових нарадах, колах правосуддя громади та ін.

Соціальний педагог навчального закладу: • здійснює посередництво між освітніми установами, сім’єю, трудовими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію з метою створення умов для всебічного розвитку дітей і підлітків; • сприяє участі вихованців у науковій, технічній, художній творчості, спортивній, суспільно-корисній діяльності, виявленню задатків, обдарувань, розкриттю здібностей, талантів, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію учнівської молоді; • залучає до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивнооздоровчої, творчої роботи різні установи, громадські організації, творчі спілки, окремих громадян; • впливає на подолання особистісних, міжособистісних, внутрішньосімейних конфліктів, надає потрібну консультативну психолого-педагогічну допомогу дітям і підліткам, молоді груп соціального ризику, дітям, які потребують піклування тощо (п. 4.3, 4.5. Положення про психологічну службу системи освіти України, затверджене Наказом Міністерства освіти України від 03.05.1999 р. № 127).

- бере участь у програмах відновного правосуддя — коли координатор ЦВП у громаді (координатор шкільної служби розв’язання конфліктів, соціальний педагог школи) залучає її для участі в сімейних групових нарадах, колах правосуддя громади та ін.

72

Додатки

Заклади освіти

Діяльність суб’єкта в рамках РМ

Заклади освіти

Компетенція відповідно до чинного законодавства

73


Діяльність суб’єкта в рамках РМ

Громадськість

Компетенція відповідно до чинного законодавства

74

Центр відновного правосуддя в громаді • подає пропозиції до координаційної ради ухвалити відповідні рішення для усунення причин криміногенної ситуації на підставі даних міліції та власного аналізу стану правопорушень, які вчиняють у громаді діти; • розглядає справи, які направляє міліція, та приймає рішення щодо конкретних профілактичних заходів у кожному випадку правопорушення; • організовує впровадження відновних практик у громаді (програми відновного правосуддя, сімейні групові наради, кола правосуддя), залучає ключових фахівців із державних організацій та органів, недержавних організацій до участі в програмах; • надає соціальні послуги учасникам програм відновного правосуддя, опікується випадком; • інформує громаду (фахівців, потенційних учасників програм відновного правосуддя та інших членів громади) про відновний підхід та можливості цих програм. Додатки

На мій погляд, додаткового врегулювання потребує визначення ролі державних та муніципальних служб в регіональній моделі профілактики. У будь-якому разі громадські організації (у РМ – центри відновного правосуддя в громаді) повинні кимось координуватися (можливо залучатися), особливо в питаннях надання соціального супроводу кризовим сім’ям, у яких виховуються діти, що перебувають у конфлікті з законом. Особливо актуальна така координація на первинному та вторинному етапі. Бо саме на спеціально уповноважений орган (управління у справах сім’ї та молоді) виконавчої влади як суб’єкта соціальної роботи із сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах, покладається ведення обліку таких сімей9 . Порядок надання та види соціальної допомоги сім’ям, які опинились у складних життєвих обставинах, визначені у законах України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» ( 2558-14 ), «Про соціальні послуги» ( 966-15 ), «Про попередження насильства в сім’ї» ( 2789-14 ). Також в регіональній моделі не визначена роль Служб у справах дітей. На ці служби покладається обов’язок щодо захисту прав дитини, у тому числі дитини, яка перебуває в конфлікті з законом. Ці служби визначають потреби дитини в захисті її базових прав, обсяг необхідної соціальної допомоги, здійснюють соціальний супровід. Вони можуть виступати в ролі законного представника дитини (як правили дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування). ССД можуть і повинні спрямовувати дітей, що вчинили правопорушення або схильні до їх вчинення (діти з девіантної поведінкою), до центрів відновного правосуддя, кризових центрів, ШСП. Аналіз швейцарського досвіду щодо регулювання діяльності правоохоронних органів стосовно профілактики дитячої та підліткової злочинності10 Робота з профілактики підліткової злочинності здійснюється також на декількох рівнях – школи (РМ – первинний профілактика), громад та кварталів (РМ – вторинна профілактика). Третина профілактика полягає в проведені нагляду та надання комплексної допомоги поліцією та консультативними групами особам, яким суд призначив альтернативні види покарання, у т.ч. пробацію. 9

Спільний наказ Мінсім’ямолодьспорту, МОЗ, МОН, Міністерства праці та соціальної політики, МВС, Міністерства транспорту та зв’язку, ДДУВП від 14.06.2006 N 1983/388/452/221/556/596/106 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 липня 2006 р. за N 824/12698) Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставин��х.

10

За матеріалами статті консультанта з вирішення кризових ситуацій за допомогою громади Департаменту народної освіти Домініка Шотем Лера «Концепції та методи профілактики насильства в школі та на вулиці», а також матеріалів навчального візиту до Швейцарії.

75


Координація цієї роботи належить до компетенції консультативних груп (аналог мультідисциплінарної команди). Як приклад, консультативна група «Le Point» у кантоні Женева працює вже протягом 15 років. До первинної профілактики можна віднести програму «пружина», яка діє в школах кантону Фрібург. Це індивідуально-профілактична програма, направлена на роботу з дітьми, які мають девіантну поведінку, яка проводиться шкільним психологом. Стратегії поліції полягають у наступному. Для більш тісної взаємодії в питаннях профілактики поліцією підписані протоколи взаємодії з середніми школами (DSCO). За цим протоколом школа повинна реалізувати всі можливості для проведення профілактичної роботи з підлітками, які перебувають у конфлікті з законом, і лише після цього звертатися до поліції. Крім цього, школа зобов’язана систематично нагадувати правила поведінки дітям, якщо казати юридичними термінами – проводити правове виховання дітей. Дільничний інспектор – квартальний «ілот’є» (L’ilotier – фр.) проводить регулярні зустрічі з адміністрацією шкіл. Справа в тому, що за цим протоколом поліція має право відвідати школу лише у трьох випадках: а. переслідування злочинця; в. юридичне розслідування (розслідування злочину, який мав місце на території школи); с. для проведення уроків профілактики на початку та в кінці навчального року (загальна профілактика). Три принципи роботи поліції в школі: ПАРТНЕРСТВО, ВЗАЄМОДІЯ, НАГАДУВАННЯ ПРО ЗАКОН (відповідальність). Як це працює. Для прикладу – здійснення профілактики вживання наркотичних речовин:

Учні школи

Police Попередження про відповідальність за придбання, розповсюдження та вживання наркотиків Дирекція школи Роз’яснення шкоди від наркотиків, скорочення ризиків, терапія

76

Додатки

За словами міністра освіти кантону Женева п.Шарля Біра (Charles Bear), каральна парадигма в профілактиці правопорушень серед підлітків себе вичерпала і необхідно від “репресивності» переходити до “ефективності» завдяки чіткому розподілу суб’єктів, що здійснюють профілактику, та їх взаємодії.

Головні засади профілактики в школі Попередження правопорушень

Увага до проблем учнів

Медіація

Партнерство вчителів та учнів

“Санкціонування» (виховання та покарання )

Значне місце в стратегії поліції з попередження негативних проявів в підлітковому середовищі, у т.ч. вчиненню правопорушень (необхідно відмітити, що кримінальна відповідальність за вчинення суспільно-небезпечних діянь у Швейцарії передбачена з 10 років!), відводиться координаційній роботі з соціальною службою FASe. Для прикладу, Женевській підрозділ FASe нараховує 42 центри, у яких працює 577соціальних працівників та 19 соціальних працівників на вулиці. Центри (квартальні клуби) виконують місію профілактики правопорушень серед молоді, популяризують здоровий образ життя. За словами Домініка Шотем Лера, центри виконують роль «місць для спілкування зацікавлених партнерів». Я особисто відвідував такі клуби і можу сказати, що це дійсно місце, де створені умови і можливості для спілкування різних верств населення, особливо молодіжних команд різної направленості: від байкерів, ролерів до любителів шахів. Дитина запросто може взяти велосипед або скейт «на прокат», влаштувати за допомогою «соціального працівника на вулиці» (є така штатна одиниця) день народження, на яке запросити друзів і т.п. Основними функціями такого працівника є попередження правопорушень з боку підлітків шляхом проведення бесід та так зване “нерепресивне» втручання. У клубі можна дізнатися про наявність вакансій про додаткову роботу. Також є “mini Box», де члени громади залишають записки з проханням за невелику платню в чомусь допомогти: вигуляти собаку, винести сміття і т.п.. Діяльність клубів можлива завдяки самоврядуванню молоді (хоча є штатний директор). Єдиними правилами під час відвідування клубів є: не курити, не вживати наркотиків та алкоголю, поважати одне одного (не сваритися). У такому клубі постійно у встановлені години здійснює прийом дільничний – «ілотье», який відноситься до поліції кантону. Крім

77


кантонального ілот’е, у клубі постійно можна зустріти муніципального ілот’є, який працює з соціальними службами у більш тісному контакті, на відміну від свого кантонального колеги. Взагалі ілот’є – це особливий тип поліцейського. Його завданням є не розкриття злочинів, а налагодження партнерських відносин з членами громади та організації громадської безпеки за рахунок діяльності самої громади. Він навіть не здійснює арештів на території обслуговування, щоб не псувати відношення з членами громади (бо хтось завжди буде в добрих стосунках з тим, кого заарештовують). Для цього викликаються інші поліцейські. Основним девізом швейцарської поліції в роботі з попередження злочинності є: «Жити разом і поліпшувати взаємовідносини». Поліцією (на стадії третинної профілактики) до процесу реінтеграції правопорушника залучається широке коло громадськості для керування та нагляду за випробуваними, з метою розуміння суспільством того, задля чого правопорушник звільняється від традиційного покарання, плюс розуміння відповідальності за безпеку в цілому шляхом контролю та унеможливлення скоєння повторного злочину з подальшою реінтеграцією правопорушника. Необхідним елементом забезпечення профілактичної роботи на третинному етапі є здійснення корекційних програм, спрямованих на профілактику агресивної поведінки, рецидиву злочинів, мотивацію позитивних змін особистості та поліпшення соціальних стосунків. З метою врегулювання функціонування регіональної моделі профілактики підліткової та дитячої злочинності у діяльності правоохоронних органів на регіональному рівні необхідно: 1. Внести зміни до Закону України «Про органи та служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», у частині визначення профілактики. На мою думку, це повинно бути визначення СИСТЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ. 2. Підготувати спільний наказ МВС України, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, МОН України щодо затвердження алгоритму проведення профілактичної роботи з підлітками, що схильні до вчинення правопорушень або вже вчинили їх. 3. Законодавчо закріпити можливість проведення медіацій для вирішення питання щодо примирення сторін конфлікту і врахування цього при розгляді справ у суді. 4. Внести зміни до відомчих наказів МВС, якими затверджені Положення про службу ДІМ та КМСД в частині можливості сповіщення громадськості про випадки, у яких доцільно використати процедуру примирення, здійснення обміну інформацією між суб’єктами, що беруть участь у РМ профілактики.

78

Додатки

Додаток 6 Організації, які впроваджують відновні підходи в Україні Регіон м. Біла Церква, Київська обл.

м. Вінниця м. Дрогобич, Львівська обл. м. Жмеринка, Вінницька обл. м. ІваноФранківськ

Організація Регіональний осередок Всеукраїнської фундації «Захист прав дітей» у Київській обл. ВОГО «Подільська агенція регіонального розвитку» «Молодіжний клуб Дрогобиччини» «Ініціатива»

Регіональна громадська організація «Інститут права і демократичного розвитку Прикарпаття» м. Луганськ «Луганська обласна група медіації» м. Львів Благодійний фонд «Простір без конфлікту» м. Одеса «Одеська обласна група медіації» м. Пирятин, Пирятинська Полтавська обл. районна громадська організація «Жіночі ініціативи» м. Сімферополь, «Український Центр АР Крим Порозуміння» м. Харків «Молодь за демократію» смт КрасноАгентство гвардійське, регіонального АР Крим розвитку «Гармонія»

Контактна Телефон,e-mail особа Луценко (095) 806-0068 Інна Inna_lko@ukr.net

Величко Наталія Марічка Николаїшин Святослав Ніколайчук Юрій Микитин

Галина Тищенко Олеся Бік

(0432) 350-022 (063)626 67 85 (050) 661-1650 mpdr@mail.ru mkddr@mail.ru

(096) 315-0267 zhmediator@gmail.com

(063) 414-6099

mykytyn@mail.ru

(0642) 717-378

lrmg@tele.com.ua

(050) 936-8450 (032) 233-4384 obik.space@gmail.com

Інна Терещенко Ірина Таран

(048) 728-6290 orgm@paco.net (050) 015-7747

Ірина Камілова Галина Овчарова Галина Садичко

(050) 917-7415 irikami@mail.ru (057) 719-4939 y_f_d@ukr.net (06556) 208-94 (050) 932-6876

irishataran@ukr.net

ooarrgarmonia@mail.ru

79


Український Центр Порозуміння Український Центр Порозуміння розпочав свою роботу в 1994 р. як представник міжнародної організації Search for Common Ground («Пошук порозуміння») в Україні. У березні 2002 р. управлінням юстиції м. Києва зареєстровано благодійну організацію «Український Центр Порозуміння». Місія УЦП Сприяння розвитку стабільного українського суспільства шляхом упровадження відновних практик і підходів. Серед відновних практик, які розвиває УЦП: y медіація та фасилітація; y програми примирення потерпілих і правопорушників; y кола правосуддя/примирення; y сімейні конференції; y відкритий простір; y інші практики побудови консенсусу. УЦП впроваджує відновні практики у системі правосуддя, бізнесі, школах та громадах.

y y y y y y y y

Діяльність Робота в громадах для зміцнення безпеки Відновні практики в школах Трирівнева мо��ель профілактики правопорушень серед дітей Альтернативні способи розв’язання конфліктів у системі правосуддя Упровадження відновного правосуддя в систему кримінальної юстиції Фасилітація професійного співтовариства Тренінги та навчання Медіа-продукти про відновні практики

Ці та інші напрямки діяльності втілено у минулих та поточних проектах, підтриманих Європейською комісією, Агентством Сполучених Штатів з міжнародного розвитку, Фондом «Євразія», Інститутом Сталих Спільнот (США), Швейцарським бюро співробітництва, Посольством Великої Британії в Україні, Фондом «Відродження» та Радою Європи. Контакти УЦП: Український Центр Порозуміння Печерський узвіз 8, к. 7 м. Київ, 01133, Україна Teл.: (+38 044) 537-1007 Teл./факс: (+38 044) 280-3918 E-mail: uccg@uccg.org.ua

80

Інтернет-сайти www.commonground.org.ua www.rj.org.ua www.bezpekagromad.org.ua www.safeschool.org.ua

Додатки


Регіональна модель профілактики підліткової злочинності: досвід упровадження