Issuu on Google+

„Вісник законів” 01.56.591 РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІНІСТРА ЮСТИЦІЇ РП від 18 травня 2001 р. про порядок проведення процедури медіації у справах щодо неповнолітніх („Вісник законів” від 6 червня 2001 р.) Відповідно до § 3 ст. 3а закону від 26 жовтня 1982 р. про провадження у справах щодо неповнолітніх („Вісник законів” № 35, ст. 228; за 1992 р. № 24, ст. 101; за 1995 р. № 89, ст. 443; за 1998 р. № 106, ст. 668; за 1999 р. № 83, ст. 931; за 2000 р. № 12, ст. 136, і № 91, ст. 1010), постановляю: §1 Ця постанова визначає основні засади і порядок проведення медіації, зокрема: 1) вимоги, яким мають відповідати установи й особи, наділені правом проведення процедури медіації; 2) спосіб реєстрації установ і осіб, наділених правом проведення процедури медіації; 3) спосіб навчальної підготовки медіаторів; 4) об‘єм та умови надання матеріалів справи медіаторам; 5) форму та об‘єм звіту про хід та результати процедури медіації. §2 На процедуру медіації, зокрема, направляються справи, в яких обставини суті не викликають жодного сумніву. §3 1. Суд, з метою проведення процедури медіації, може передати справу установі, включеній до реєстру, про який говориться в абзаці 1 § 7 (із застереженням абзацу 2), яка згідно зі своїм статутом була створена для виконання завдань у сфері: 1) медіації; 2) ресоціалізації (залучення до суспільного життя); 3) консультування з питань виховання та надання психологічної допомоги; 4) психологічного діагностування; 5) профілактики злочинності; 6) захисту прав і свобод людини. 2. Установою, яка має право на проведення процедури медіації, є також діагностичноконсультаційний осередок з питань сім‘ї, утворений на підставі окремих положень, який не підлягає включенню до реєстру, про який говориться в абзаці 1 § 7.


3. Процедуру медіації від імені установи, про яку говориться в абзацах 1 і 2, веде її представник, уповноважений у письмовій формі, який повинен відповідати вимогам, викладеним у пунктах 1-7 § 4. §4 Суд, з метою проведення процедури медіації, може передати справу гідній довіри особі, яка: 1) досягла віку 26 років; 2) не обмежена в користуванні правами людини й громадянина; 3) вільно володіє польською мовою (в усній і письмовій формі); 4) має вищу освіту в області психології, педагогіки, соціології, ресоціалізації (залучення до суспільного життя) або юриспруденції, а також має досвід в області виховання і ресоціалізації молоді; 5) володіє вмінням усунення конфліктів і налагодження міжлюдських контактів; 6) дає запоруку належного виконання обов‘язків; 7) пройшла спеціальний курс підготовки для медіаторів, про який говориться в § 8. 8) включена до реєстру, про який говориться в абзаці 1 § 7. §5 Процедуру медіації має право проводити гідна довіри особа або представник установи, про яких говориться в абзацах 1 або 2 § 3; така людина у подальшому називається „медіатор”. §6 1. Медіатором не може бути професійний: 1) суддя, прокурор, суддя-стажер чи прокурор-стажер, а також інша особа, яка працює в суді, прокуратурі, поліції або в іншій установі, завданням якої є переслідування злочинів; 2) адвокат і адвокат-стажер, юрисконсульт і юрисконсульт-стажер, нотаріус і нотаріусстажер; 3) судовий виконавець і судовий виконавець-стажер чи працівник його канцелярії; 4) службовець і працівник пенітенціарного закладу; 5) працівник опікунсько-виховного осередку, виправно-трудової колонії або притулку для неповнолітніх; 6) працівник установи або член організації, яка надає допомогу жертвам злочинів або здійснює діяльність на їх користь . 2. Медіатором також не може бути судовий засідатель під час строку тривання його повноважень та громадський судовий попечитель. 3. Медіатором у даній справі не може бути особа, яка в справі неповнолітнього проходила свідком, давала відзив, перевіряла умови життя й побуту або проводила курс санації з неповнолітнім, а також особа, відносно якої міг б виникнути обґрунтований сумнів щодо її безкорисливості.


§7 1. В окружному суді ведеться реєстр установ і гідних довіри осіб, наділених правом проведення процедури медіації. 2. Голова окружного суду включає до реєстру установу або гідну довіри особу, яка висловила готовність проведення процедури медіації, якщо вона відповідає вимогам, передбаченим у §§ 3 і 4, із застереженням абзаців 1 і 2 § 6. 3. Голова окружного суду виключає з реєстру, про який говориться в абзаці 1, установу або гідну довіри особу: 1) за її заявою; 2) у випадку смерті гідної довіри особи або ліквідації установи; 3) у випадку обмеження її дієздатності; 4) у випадку позбавлення її громадянських прав на виконання правомочного судового вироку; 5) у випадку невиконання або неналежного виконання нею обов‘язків, пов‘язаних з проведенням процедури медіації, 6) яка не дає запоруки належного виконання своїх обов‘язків. §8 1. Суть підготовки медіаторів полягає у ознайомленні їх з проблематикою процедури медіації та оволодінні знаннями, необхідними для виконання обов‘язків медіатора. 2. Підготовка, про яку говориться в абзаці 1, передбачає теоретичні й практичні заняття. 3. Підготовка проводиться згідно з „Положенням про підготовку медіаторів”, що додається до цієї постанови. §9 1. В постанові про направлення справи на процедуру медіації сімейний суд встановлює термін, протягом якого він повинен отримати звіт з ходу й результатів процедури медіації, що не повинен перевищувати 6 тижнів. У виняткових ситуаціях, коли існує велика вірогідність укладення угоди, суд може продовжити цей термін на визначений час, проте не довше ніж на 14-денний строк. 2. Відлік терміну, про який говориться в абзаці 1, починається з дня вручення гідній довіри особі або установі, зазначеній в абзаці 1 або 2 § 3, постанови про направлення справи на процедуру медіації. § 10 У процедурі медіації участь беруть: неповнолітній, потерпілий та батьки або опікун неповнолітнього, а якщо потерпілим є неповнолітній, то ще і його батьки або опікун, які надалі називаються „учасниками”. § 11


Процедура медіації проводиться за згодою всіх учасників. Ця згода може бути скасована на кожній стадії процедури медіації. § 12 Процедура медіації проводиться в умовах конфіденційності, що виключає доступ сторонніх осіб до інформації, отриманої в її ході. Порушення засади конфіденційності процедури медіації дозволяється виключно за згодою всіх учасників. § 13 Процедура медіації не проводиться ні в приміщенні, якій займає хтось з учасників або членів їх родини, незалежно від призначення цього приміщення та права на його використання, ні в будинку суду. § 14 Після направлення справи на процедуру медіації медіатор: 1) ознайомлюється з матеріалами справи; 2) налагоджує контакт з учасниками і отримує від них згоду на участь у процедурі медіації; 3) проводить з учасниками індивідуальні зустрічі, роз‘яснюючи суть і засади процедури медіації, а також роль і права учасників; 4) проводить медіаційну зустріч за участю всіх учасників; 5) допомагає сформулювати зміст угоди між учасниками та перевіряє виконання зобов‘язань, що витікають з неї, 6) подає в сімейний суд письмовий звіт про хід і результати проведеної процедури медіації. § 15 У разі неможливості організувати безпосередню зустріч учасників медіатор може проводити процедуру медіації опосередкованим чином, передаючи кожному з учасників інформацію та пропозиції, а також повідомляючи позицію протилежної сторони щодо укладення угоди, якщо це у виховному аспекті не зашкодить неповнолітньому. § 16 1. Родинний суд, направляючи справу на процедуру медіації, надає медіатору інформацію з матеріалів справи лише в обсязі, необхідному для проведення процедури медіації, зокрема дані, зазначені в постанові про порушення розслідування. 2. Медіаторові не надаються матеріали справи, що вважаються державною або службовою таємницею, матеріали, що стосуються стану здоров‘я неповнолітнього, даних про його судимість. 3. Доступ до інформації, про яку говориться в абзаці 1, медіатору надається в присутності начальника секретаріату суду. 4. Копії й ксерокопії документів, а також виписки з матеріалів справи й процедури медіації медіатор зберігає з додержанням засади їх недоступності для сторонніх осіб і повертає їх родинному суду разом зі звітом з ходу й результатів процедури медіації.


§ 17 1. Після проведення процедури медіації медіатор складає письмовий звіт, який він подає родинному суду. 2. Звіт повинен мати: 1) шифр матеріалів справи; прізвище, ім‘я та адресу гідної довіри особи або назву установи, що проводила процедуру медіації; 2) інформацію стосовно кількості, термінів і місця проведення індивідуальних і спільних зустрічей, а також перелік осіб, що брали в них участь; 3) інформацію про результати процедури медіації; 3. У звіті не можна описувати ні перебігу зустрічей, ні давати оцінку поведінки учасників під час цих зустрічей, ні переказувати змісту заяв і свідчень учасників, окрім випадків, коли учасник наполягає на внесенні цих даних до звіту в частині, що стосується його особи. 4. У випадку укладення угоди вона стає додатком до звіту. § 18 Постанова набуває чинності через 14 днів з дня її оприлюднення.

Додаток

Положення про підготовку медіаторів І. Перелік тем, які підлягають вивченню й обговоренню під час навчально-підготовчого курсу: 1. Правові та організаційні аспекти проведення процедури медіації між потерпілим і правопорушником: -

правова основа застосування процедури медіації в справах неповнолітніх з елементами знань про медіацію при провадженні в кримінальних справах;

-

детальне обговорення засад проведення процедури медіації;

-

права й обов‘язки медіатора;

-

питання професійної етики медіаторів;

-

практичні питання, пов‘язані з організацією процедури медіації;

-

засади співпраці з органами правосуддя;

-

ведення документації;

-

міжнародні стандарти процедури медіації.

2. Психологічні механізми виникнення, посилення й вирішення конфліктів: -

вибрані питання з соціальної психології, зокрема з області практичного застосування знань про механізми виникнення, посилення й вирішення конфліктів;

-

процедури вирішення конфліктів (переговори, медіації, арбітраж, суд) – спільні й відмінні риси;


-

застосування процедури медіації в Польщі й на світі (колективні спори, конфлікти в місцевих громадах, конфлікти між сусідами, між родичами, судові спори);

-

різні моделі медіації між потерпілим і правопорушником;

-

фахові знання про процес медіації (специфіка ролі медіатора, етапи медіації, роль сатисфакції за суттю конфлікту, психологічної та процедурної сатисфакції).

3. Тренінг медіаційних вмінь в області: -

проведення попередніх зустрічей зі сторонами та аналіз висловлювань, що відкривають шлях до медіації;

-

проведення аналізу й діагностики конфлікту, який передбачається улагодити шляхом медіації;

-

проведення медіаційних сесій та зустрічей з учасниками процедури медіації, з кожним осібно (опанування різних технік);

-

спілкування з учасниками медіації з використанням способу, що дозволяє зрозуміти проблему (активне слухання, задавання запитань);

-

надання допомоги в укладенні такої угоди між сторонами, яка влаштовує обидві сторони;

-

опанування термінології, завдяки якій можна співпрацювати і ділитись досвідом з іншими медіаторами.

ІІ. Вимоги до установ і осіб, що проводять підготовку: 2. Кваліфікація осіб, що проводять підготовку медіаторів: -

вища освіта та принаймні двохрічна практика в проведенні медіацій;

-

дидактичний досвід у проведенні занять і тренінгів у сфері вирішення конфліктів – знання та акцепція засад професійної етики медіатора.

3. Вимоги до організації навчальної підготовки: -

розробка детальної програми навчально-підготовчого курсу разом з кошторисом і зазначенням розміру оплати за курс навчальної підготовки;

-

перевірка, протягом навчально-підготовчого курсу, знань слухачів у окремих галузях, включених до навчально-підготовчої програми, а також ведення журналу присутності слухачів;

-

видача посвідчень про закінчення навчально-підготовчого курсу із зазначенням спеціалізації, кількості годин, результатів перевірки знань (оцінок з конкретних предметів), прізвищ викладачів та рецензії щодо придатності слухача до виконання функцій медіатора.


ЦІННОСТІ, ЯКИМИ ПОВИНЕН КЕРУВАТИСЯ В СВОЇЙ ПОВЕДІНЦІ МЕДІАТОР, ЩО НАЛЕЖИТЬ ДО ПОЛЬСЬКОГО ЦЕНТРУ МЕДІАЦІЇ терплячість точність делікатність відкритість зрілість доброчинність гнучкість відвага відповідальність лояльність незалежність невтомність мудрість простота у спілкуванні правдивість зосередженість дисциплінованість

самоконтроль спокійність повага до інших повага до себе стабільність скромність розрізнення диференціювання толерантність привітність почуття гумору категоричність задоволення врівноваженість рішучість ввічливість вмінні співпрацювати з іншими

чистота помислів, мови, вчинків, зв‘язків, намірів і мотивацій

Медіатор визнає необхідність сенсу життя та цінностей. „Людина, яка власне і чуже життя вважає безглуздістю, є не лише нещасливою, а й взагалі непридатною для життя” А. Ейнштейн


Про порядок проведення процедури медіації у справах щодо неповнолітніх