Page 1

Нарада з питань протидії корупції у сфері енергетики України Міжнародний фонд «Відродження» 23 липня 2015 Питання для обговорення: *** співпраця в «форматі трьох» (громадськість – влада – корпоративний сектор) при розробці енергетичного та дотичного до нього законодавства; *** проблеми прозорості і підзвітності у процесі імплементації прийнятого законодавства (закон про ринок газу) та законотворчої діяльності (закон про ринок електроенергії, національного регулятора тощо); *** громадська експертиза діяльності антимонопольного органу та регулятора у сфері енергетики, перспективи прийняття законодавства, що забезпечує їх незалежне функціонування. У обговорені взяли участь: Юлія Ковалів, Перший заступник міністра, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Тетяна Бойко, експерт, Громадська мережа ОПОРА Юрій Вітренко, Директор з розвитку бізнесу, НАК «Нафтогаз України» Ольга Белькова, Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Віктор Буток, експерт з енергетичних питань, Реанімаційний Пакет Реформ (РПР) Тарас Качка, Керівник, Український Медіа-центр реформ Олексій Рябчин, Голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Роман Ніцович, Керівник програм, аналітичний центр Dixi Group Сергій Дяченко, Провідний експерт енергетичних програм, Центр Разумкова Михайло Гончар, Президент, Центр глобалістики "Стратегія ХХІ" Ольга Кошарна, Провідний експерт з ядерної енергетики, Центр Разумкова Наталія Кацер-Бучковська, Голова підкомітету з питань сталого розвитку, стратегії та інвестицій Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олег Гетман, менеджер групи «Реформа енергетичного сектору», Реанімаційний Пакет Реформ (РПР) Антон Антоненко, експерт, аналітичний центр Dixi Group Альона Герус, Центр Підтримки Реформ Євген Бистрицький, Виконавчий директор, Міжнародний фонд «Відродження» Бистрицький: Мета наради визначити пріоритети громадських ініціатив, які може підтримати Міжнародний фонд «Відродження» та які спрямовані на вирішення визначених у порядку денному та дотичних до них питань задля збільшення прозорості та підзвітності та у перспективі дотримання європейських підходів в управлінні та громадському контролі над енергосектором країни. Нам дуже важливо зафіксувати напрямки, в яких ми можемо бути допоміжні вам, урядовим інституціям, громадським організаціям, які тут є, експертним організаціям, аналітичним центрам, щоби разом щось пробувати зробити в цій сфері, покращити ситуацію.

1


Юлія Ковалів: Сектор дуже важкий. Насправді поки ми докорінно не реформуємо самі ринки, як ринок електричної енергетики, так і ринок природного газу, цей ринок дуже зарегульований. Відповідно на сьогодні у нас є Кабінет Міністрів, міністерства, сама комісія НКРЕКП, які мають насправді дуже великий обсяг повноважень на цих ринках. І в результаті такого великого обсягу повноважень і обсягу регулювання насправді рівень прозорості тільки знижується. Тому що на будь-яких ринках, де є державне регулювання, існує дуже багато ризиків і потенційних можливостей для гравців по збільшенню його непрозорості. Візьмемо різницю цін, яка у нас є на природний газ для населення, для ТКЕ і для промислових споживачів. Тільки цей арбітраж цін може створювати значні, корупційні ризики на ринку. Будь-яке закрите, непрозоре тарифне регулювання, знову-таки, може саме по собі як факт створювати такі ризики непрозорості. І ще великий блок питань – це, насправді, кадрова політика. Тому що будь-який великий державний сектор в тій чи іншій галузі і державне управління великими компаніями, а в розумінні українського суспільства це є великі потоки -- це мільярді ринки, при яких будь-які непрозорі кадрові призначення на цьому ринку теж створюють непрозорість. Ми вже всі зробили великий крок вперед. Перше – це ми вже, як Міністерство економіки, минулого року прийняли постанову Кабінету міністрів і визначили перелік з близько 60 великих стратегічних компаній в країні, призначення на які відбувається через відкриті конкурси, номінаційні комітети. Практично по такій же процедурі, за невеликим виключенням, вчора було призначено нового керівника Укрнафти. Його кандидатура проходила через номінаційний комітет і була, одноголосно всіма затверджена. Далі – всі великі компанії повинні пройти через таку процедуру. І це один з тих механізмів, який може зменшити суб'єктивний фактор при призначенні менеджменту. Друге – це закон про ринок газу, який вже з 1 жовтня починає діяти. На ньому відповідно ми дуже обмежуємо державне втручання в цей ринок. Як колишній працівник Регулятора [НКРЕКП] скажу, що у нас в світогляді людей в комісії просто ламалася свідомість. Як це так, ми не будемо ціни встановлювати. Насправді, що каже закон? Регулятор регулює виключно природні монополії, виключно доступ до інфраструктури і їхній тариф. Все решта – це сам ринок або лише за окремими рішеннями Уряду. Тому чим більше ми будемо обмежувати державне втручання в ринок енергетики, тим прозоріший цей ринок буде. Тому що на цьому ринку буде конкуренція. Третє питання – це прозорість природних монополій. Вони все одно в будь-якій країні світу на те вони і природні монополії, що вони регулюються. Тут прозорість їхніх тарифів насправді теж має дуже велике значення. Скажу зі свого досвіду, що ми зробили минулого року складом Комісії [НКРЕКП]. Ми заставили всіх монополістів публікувати, по-перше, структури тарифів, щоб стали відкритими. До того це була таємниця за сімома замками. В кожного з обленерго, облгазу і т.д. Крім того, ми примусили всіх публікувати на сайтах найбільше джерело коштів -- це інвестиційні програми. Як проекти за місяць до їх затвердження, так і далі на сьогодні вони всі повинні бути опубліковані на їх веб-сайтах, щоб кожен з вас міг ознайомитися, що купується за тарифні гроші, за гроші споживачів. В рамках вже Міністерства економіки ми реалізуємо проект електронних державних закупівель ProZorro. Ми маємо вже багато пілотних проектів. Але я тут, насправді, буду звертатися до Комісії і рекомендувати всі великі державні закупівлі природних монополій проводити через електронні торги. Тому що це гроші споживачів. Ці закупівлі повинні бути прозорими, ці закупівлі мають бути без жодного втручання так званих корпусних комісій, які незрозуміло яким чином потім відкривають ці тендерні пропозиції.

2


Тобто, якщо ми зробимо прозорі витрати, прозору для споживачів структуру тарифів, то в тих галузях, які ми як держава все одно будемо регулювати і надалі, як на мене, ми зможемо значним чином там підвищити прозорість. Євген Бистрицький: Запитання: Скажімо, Кабмін визначає нормативи для споживачів, тих, в кого немає лічильників. Приймає Міністерство економіки участь в цьому? Юлія Ковалів: На жаль, попереднє рішення, як на мене, було прийнято поспішно і без детального аналізу. Ми вже двічі за останній рік зменшували норми. Якщо перше зменшення норм, я так розумію, зроблено, коли працював великий проект разом з Мінрегіоном, який обраховував, то, як на мене, друге рішення всетаки не мало під собою достатнього підґрунтя і обрахунку. Насправді, [не було повної статистики] не бачачи статистики, а вона відрізняється дуже сильно від регіону в регіоні. Я ще працюючи в комісії, збирала компанії, збирала споживачів. Не така проста ситуація. Насправді, [було] просто так зменшено з 6 до 3, якщо я не помиляюся. Тетяна Бойко: В чому я бачу проблему. У нас є стики двох ринків, вірніше - двох сфер впливу міністерств, які до кінця між собою [не ясно] розподілені. Одне – це енергетика, це Демчишин, Міністерство ПЕК. І далі в комісії зосереджено, це комісія з регулювання ринку енергетики, газу і комунальних послуг. Комунальні послуги – це у нас Міністерство регіональної політики. Але тут у нас є ще Держенергоефективність, яке відповідає за енергоефективність. Є Нацрада реформ. І за реформи у сфері енергетики у нас знову-таки відповідає Демчишин. Дуже незрозуміло, хто в результаті відповідає за той чи інший регуляторний акт і ту чи іншу зміну. Законопроекти, без яких ми не можемо рухатися далі - Про Національну комісію з регулювання ринку комунальних послуг, це все обговорюється, але він ніколи не попадає в Мінрегіон, хоча там є слово комунальні послуги. Мінрегіон ніколи там не бере участі. І потім, коли доходить до імплементації, він каже: а що ви туди таке написали, яке взагалі не підходить. Закон Про комерційний облік - немає єдиного підходу. Цього року дозволили закладати інвестиційну складову. Відповідно підприємства мають право включати витрати на встановлення комерційних приладів обліку. Особливо нас цікавлять додаткові і особливо по теплу. Але по факту коли ми подивимося, жодної інвестиційної програми на сайті не знайшли. Ми це робили, звичайно, вибірково і перш за все теплокомуненерго, водоканали, те, на що безпосередньо зросли ціни кінцевих споживачів, - жодної програми в будь-якому випадку в нормальному вигляді ми не знайшли опублікованою. Закон про комерційний облік – все зводиться до тієї самої проблеми, хто розробник. Мінрегіон. Потім він попадає на урядовий комітет. Невідомо, який комітет його має розглядати. В результаті немає закону. Є громадський проект, розроблений Реанімаційним Пакетом Реформ (РПР), але його поки ніхто не готовий з депутатів взяти. Далі йдуть суміжні законопроекти про енергетичну ефективність будівель. Це стандарти, є ДБН. Але знову-таки ДБН розробляв Мінрегіон. Закон про енергоефективність в будівлях розробляв Мінрегіон, розглядав комітет В. Демчишина. Комітет В. Демчишина завалив, немає закону. Міжнародні інвестори кажуть: оскільки у вас немає стандартів будівель, ми не готові вкладати, тому що ми не розуміємо, яка у вас енергетична ефективність буде, на скільки ви зможете зменшувати в кінцевому випадку енергоспоживання в будівлях, до чого ви прямуєте, немає грошей. Тому є така глобальна проблема з розподілом повноважень в самих центральних виконавчих органах влади. Чим би міг допомогти Фонд «Відродження» - це все-таки добитися того, щоби нормально публікувалися інвестиційні програми. Створення порталу, на якому у доступному форматі публікується інформація про тарифи. Інформація по кожному підприємству про склад і структуру тарифів. І щоб проста людина подивилася, скільки в цьому тарифі на воду закладено інвестиційної

3


складової, скільки лічильників мають встановити, якої марки ці лічильники мають бути, на яких будинках конкретно. Юрій Вітренко: Я бы начал с Регулятора, потому, что у нас регулятор должен быть. Регулятор почему-то решил, что он для того, чтобы устанавливать в первую очередь тарифы, это его основная цель, устанавливать цены, утверждать программы, каким-то образом в ручном режиме управлять отраслью. А это фундаментально противоречит смыслу регулятора. Регулятор должен делать так, чтобы был эффективный рынок. И даже то, что эти функции, о которых мы говорим, регулировать природные монополии, цель этого – это обеспечить другим рыночным игрокам свободный доступ на рынок, чтобы увеличить конкуренцию на этом рынке. И то, что регулятор раньше регулировал цены на различные товары, например, на газ или даже на электроэнергию, говорит о том, что регулятор не понимал и не понимает свою функцию. В этом заложены все и коррупционные риски, и просто неэффективность. Если речь идет только о регулировании тарифов, речь идет о ручном управлении, то регулятор вообще не нужен. Для этого есть министерство. Административно устанавливать цены – для этого не нужен регулятор. Регулятор должен понимать, что его основная функция и основной КPI, основной показатель – это эффективность рынка, это свободная конкуренция, ликвидность рынка и т.д. Регулятор – это определенного рода арбитр на этом свободном рынке. Одна из основных ценностей регулятора – это его авторитетность и независимость. Чтобы участники рынка понимали, что регулятор никому не подыгрывает, ни хорошему олигарху, ни плохому олигарху, а вообще никому. Второй вопрос – авторитет. Если Регулятор есть, а он неавторитетный для людей, неавторитетный для участников рынка, - зачем он нужен? Это саму идею независимого Регулятора убивает. То же самое закон. Если кто-то считает, что в этой стране невозможен независимый Регулятор, тогда просто ликвидируйте это, как класс. Скажите: в этой стране не может быть независимых регуляторов рынка, рынка не может быть, регулятора не может быть. И тогда возьмите политическую ответственность кто угодно, пускай в ручном режиме это регулируют. Это просто как свидетельство того, насколько мы отстали от европейской практики, и как мы ни стараемся, все равно эти рецидивы сознания вызывают проблемы. Инвестпрограмма не должна прямым образом перекладываться на потребителя. Потому что если мы говорим о стимулирующем тарифе, о методологии, которая фактически является единственной разрешенной в Европе, речь идет о том, что есть база капитала, и эта база капитала через умножение на доходность попадает в тариф. То есть, нет принципа, как сейчас: давайте дадим деньги участникам рынка, договоримся с лицензиатом, чтобы они эти деньги переложили в тариф. Нет, мы должны стимулировать инвестиции со стороны этих людей. Они должны проинвестировать. А Регулятор должен обеспечить через тариф необходимую доходность, чтобы эти инвестиции окупались. А почему Регулятор регулирует эти инвестпрограммы? С двух точек зрения. Первая точка зрения – чтобы не была раздута база активов, когда база активов регулируется. Всегда есть какие-то Мерседесы, как мы обсуждали вчера, которые, скорее всего, не являются необходимыми для предоставления услуг. Они не должны попадать в базу активов, не должны потом умножаться на требуемую доходность. Регулятор должен стимулировать инвестировать в отрасль для того, чтобы отрасль развивалась, обеспечивался равный доступ, обеспечивались инфраструктурные возможности для увеличения ликвидности рынка. Все это должно заставлять в какой-то степени участников рынка инвестировать в развитие этой структуры, а не наоборот говорить: я это не буду делать, это не буду делать, это разрешаю, это вычеркиваю, это не вычеркиваю. Потому что это – чистая коррупция Регулятора. Он может убить полностью ваш бизнес, не согласовав вам инвестпрограмму. Или сказать: я согласую инвестпрограмму, если ты сделаешь то или то.

4


Юлія Ковалів: В першу чергу завдання Регулятора – це вільний доступ до інфраструктури. Жодних тарифних регулювань, цінових регулювань. Доступ до інфраструктури. Що має моніторити Регулятор і чого насправді зараз немає? Всі інвестиції повинні бути спрямовані на те, щоб в кінці кінців споживач отримав якісну послугу. Якість в електриці – кількість, частота переривань. Якість в газі, в послузі газопостачання ще у нас в країні не придумали, але потрібно. І далі оцінювати не купив лінію, трансформатор чи будь-що інше. А що в кінці кінців ти маєш за 5 років дійти до тих чи інших показників якості твоєї послуги. Юрій Вітренко: Должен быть рынок, и участники рынка предлагают сочетание цены и качества. Потому что если Регулятор скажет: это некачественная услуга, я хочу, чтобы ты увеличил качество, уменьшил качество, - это не функция регулятора. Опять-таки, вы создайте условия для того, чтобы дальше участники рынка сами говорили, где нужно увеличить, предлагали покупатели. И покупатели голосуют своим кошельком. Ликвидность – это и есть достаточное предложение и достаточный спрос. Когда будет достаточное предложение, у покупателя будет возможность выбрать соотношение цены и качества. Ольга Белькова: Закон про Регулятор – потрібен. Ми вже дійшли першого результату. Світ вже придумав декілька моделей регулювання ринків. Я стою на позиції більш ліберальній. На мій погляд, Регулятор є для того, щоб він усував усі асиметрії на ринку – всі проблемні питання ринку. Якщо він дійсно буде працювати нормально, ми прийдемо до того, що споживач сам викине того постачальника, який йому не подобається. Але до цього ще багато йти. Виділяйте певний ресурс, мається на увазі гроші, час, ідеї, - будемо працювати над цим Законом про Регулятор. Сьогодні є багато фіскальних моментів, але є дуже багато дозвільних моментів, які не дають фактично сьогодні ходу будь-якому інвестору. Пропоную вас виділити таку робочу групу, яка би спростила ліцензування, розібралася, що там Мінекології, що там Мінпаливенерго. Прозорість ліцензій в усьому світі визнана як один із способів боротьби з корупцією. Як тільки ми дізнаємося, чиї то СД сьогодні так сильно всі обговорюють, з прізвищами, так як ми знаємо сьогодні про банки – це перший дуже простий крок. Нова позиція держкомпаній у сфері енергетики – яка буде доля Нафтогазу в новій енергетичній системі України, чим ви будете займатися, чим ви не будете займатися. Яка буде доля у ГД, чи ми будемо продавати, чи ми будемо купувати, чи ми будемо розділяти, чи щось іще. Зараз в центрі дискусії – проблема Регулятора. І там були дотичні питання про монополізацію, демонополізацію, природні монополії і т.д. Віктор Буток: В чем заключается работа любого Регулятора во всем мире? Огромнейший блок – это Регулятор устанавливает некие правила отбора, проведение общественной экспертизы, работы с консультантами и т.д. Потому что в принципе ни один регулятор, особенно на стыке, на сломе, на вот таких этапах бифуркации не в состоянии охватить все до одного вопросы, четко разобраться в них. Поэтому механизмы и формы создания таких консультативных органов – это есть один из ключевых механизмов сегодня работы любого Регулятора. Сегодня недофинансирование наших участников рынка сказывается в общем-то и на структуре затрат, и вообще на такой очень вывернутой модели нашего рынка. Есть такое понятие, как механизм урегулирования споров, специальный механизм. Потому что общие суды сегодня не в состоянии с этим разобраться. Процедура и сроки рассмотрения очень длительные. И плюс они не специализированные, они не понимают, о чем идет речь.

5


Поэтому если мы говорим, что в любой модели Регулятора, во всем мире есть такое понятие, как группа или механизм урегулирование споров. Это как отдельный механизм, стоящий в рамках комиссии НКРЕ, но это совсем отдельный механизм. Он сегодня у нас не отработан. Юлія Ковалів: Є три базові речі, щоб зробити ринок прозорим. Перше – це лібералізація самих ринків і в тому числі ринкові ціни і тарифи. Допоки цього не буде, у нас все одно будуть на ринку перекоси. Друге – це максимальна приватизація всіх суб'єктів цих ринків. Тому що поки там буде велика державна доля, доти у нас будуть перекоси. І третє – це максимальна професійність кадрів. Закон про Регулятор дуже важливо. В усіх країнах це високий професійний рівень регуляторів і достатнє фінансування для того. Тарас Качка: Всі ці наші дискусії не мають жодного значення, якщо в органі влади немає авторитету. Регулятор прийняв рішення по тарифах – і ми його почали легітимізувати після цього. Тобто, ця ситуація повинна змінитися докорінно. Рішення має бути легітимним вже в силу того, що його прийняли авторитетні люди. Навіть якщо це складне рішення, люди знають, що Регулятор з кваліфікованих людей, професійних і т.д. У нас є насправді три блоки, де нам потрібно цей авторитет наробляти. Перше – це розвиток законодавства. У нас дуже зраз гарна дискусія в комітеті відбувається. Другий блок – це блок Регулятора і практичних рішень. І третій елемент – це власність. У нас дуже гарний почався проект по управлінню державної власності. Це стосується всіх без винятку державних активів. Це їхня прозорість, їхня підзвітність і т.д. Питання приватизації, неприватизації – це політика. Якщо ви вважаєте, що приватизація є кращим способом прозорості забезпечення – це добре. Але я думаю, що ми якщо не Нафтогаз, то Енергоатом точно ніколи не продамо. ….. Юрій Вітренко: Есть международные обязательства Украины, связанное с тем, что мы подписали договор о присоединении к Энергетическому сообществу. В этом Энергетическом сообществе есть секретариат сообщества, который разработал два проекта закона. Разработали два законопроекта, один о Регуляторе, второй о рынке газа. Второй закон, который шел пакетом – о Регуляторе. Он должен был быть принят еще в марте. Потому что это два закона, который друг без друга существовать не могут. Не может быть закон о рынке газа, а независимого Регулятора рынка нет. У нас на самом деле сейчас критическая черта. У нас закон вступает в силу 1 октября. Нет регулятора, который сделает так, чтобы этот закон на самом деле заработал. Нет Регулятора, который сделает так, чтобы в рамках нового закона ему верили. Это все не работает. Роман Ніцович: Я хотів би трохи повернути дискусії від з'ясування політичних позицій щодо законопроекту про регулятора до теми підзвітності і прозорості. Яка мета того, щоб робити ринки підзвітними і прозорими? Говорять, що законопроекти, які лібералізують ринок і вводять нову модель, ставлять в центр ринку не гравців, не компанії, а споживача. Власне споживач має бути тим, хто виграє від тих нових масивів інформації, які будуть з'являтися, тієї нової ролі і міністерства, і Регулятора, і компанії. Тут дві складових. Перша – це власне навчити працівників і міністерства, і регулятора працювати з ринками, робити якийсь бейчмаркінг по певним критеріям, як цей ринок відкривається, яку інформацію отримує споживач, наскільки прозорими є учасники ринку постачання, компанії і т.д.

6


Наступна складова – це власне прозорість самих учасників ринку. Перший елемент – це виконання чинних законів про кінцевих бенефеціарів, про прозорість у видобувній галузі, про публікацію у форматі відкритих даних. Наступне – це нові вимоги до учасників ринку. Це, по-перше, запровадження обов’язкового звітування за міжнародними стандартами. Навіть якщо це на початку буде для великих і середніх компаній, але ми маємо цей процес хоча би почати з ринку. Не тільки на банківському ринку, як зараз є обов’язковим, але в принципі і на енергетичному ринку. І друге – це звітність на рівні проектів, проектна звітність. Те, що називається дезагрегація звітності, тобто подання учасниками ринку даних не в консолідованому, агрегованому вигляді, а з максимальною розбивкою. Сергій Дяченко: Источник коррупции и теневой сектор – это не только государственные. Это могут быть такие предприятия, как облгазы, облэнерго. Частные добывающие компании – тоже не последний источник контрафакта. Поэтому если мы сегодня говорим о прозрачности, понятно, что максимально добиваться прозрачности информации о ресурсных потоках, финансовых, но, опять же, там есть предел, который продиктован вопросами безопасности. Михайло Гончар: На Регулятора можна мінімізувати негативне навантаження тоді, коли середовище, в якому є Регулятор теж буде більш прозорим. Як зробити? Перший крок було зроблено Міністерством екології, коли відкрили доступ до реєстру всіх власників видобувних ліцензій по різних типах корисних копалин. Перший крок зроблений, це достатньо серйозний крок. Але потрібно зробити ще півроку для того, щоб показати кінцевих бенефеціарів. Ініціатива прозорості непогана, але вона робилася для країн чорної Африки, там де є видобуток і експорт. Ми не видобувна країна в цьому сенсі. Ми видобуваємо і переробляємо. Газ видобули і далі по ланцюжку пішли. Себто у нас треба дивитися весь фінансовий потік. Спочатку ресурсний, тому що ресурсний потік первинний, фінансовий – похідний. Потрібно далі продовжувати цю транспаретизацію в сферу до кінцевого вигодоотримувача. Створення нових баз даних, тому що це по лінії Мінекології, а якщо ви візьмемо облгази, обленерго, це, очевидно, по лінії Міністерства енергетики. Я думаю, що ні в Нафтогазі, ні в Міненерго, ні в Мінекології немає реєстру і статусу видобувних потужностей. Грубо кажучи, скільки свердловин на конкретному родовищі працює, скільки законсервовано. Чи немає такого, що свердловина формально законсервована, а насправді там видобуток іде по повній програмі. Тому ці речі є базовими, фундаментальними. Тут може бути і підтримка з боку Фонду «Відродження», на мій погляд, з точки зору, щоб робити якісь пілотні проекти на кшталт розробки методології, наприклад, інвентаризації видобувних потужностей, розробки таких баз даних. Спочатку вони можуть стартувати як ініційовані з неурядового сектору, але потім і державні ресурси можуть бути підключені. В принципі, так, як десь і було в Мінекології. Ольга Кошарна: Сейчас идет обсуждение законопроекта о рынке электроэнергии. И хотя процесс выглядит вроде бы с привлечением общественности, на самом деле это чистая имитация. Там опять гарантированный покупатель подразумевается, в роли которого будет выступать ядерная генерация, которая будет выкупать всю зеленую электроэнергию. Поэтому, каким образом общественность может все-таки давить на министерство, чтобы оно не только изображало процесс с участием общественности? Я уверена, что даже наши предложения, которые мы будем посылать, не будут учтены. Создание экспертных советов при министерствах в противовес общественным советам. Наталія Кацер-Бучковська: Якщо фокус того, чим може допомогти Фонд «Відродження» у впровадженні реформи і законодавчих ініціатив щодо посилення прозорості ринку. -- У нас зараз декілька основних напрямків, законопроектів, над якими потрібно працювати, які потрібно довести до Верховної Ради і прийняти. Це в першу чергу є закон про Регулятора. І оскільки є дуже багато різних напрацювань і

7


бачень і бажань допомогти, я думаю, що може бути роль координуюча. 1-2 людини, яка збере всі ці ініціативи, їх систематизує. І інформаційна підтримка того, щоб все-таки правильний закон, з правильним фокусом пройшов у Верховній Раді. І для того, щоб ми його прийняли вже на початку вересня, і ринок електроенергетики, природного газу запрацювали, нам потрібна все-таки публічна кампанія. Друге питання – це закон про ринок електроенергетики. Тут також потрібно зібрати експертів і попрацювати, щоб там не було таких речей, що десь влада не залучила громадськість. І третя ключова ініціатива, що стосується законодавчих ініціатив. Я не буду говорити про ринок газу, про те, що потрібно робити підзаконні нормативні акти. Те, що стосується нашої роботи, - це, звичайно, закон про облік споживання, який розробляє РПР і з іншої сторони агентство енергозбереження. Це також дуже важливий закон. Його варто прийняти перед опалювальним сезоном, щоб люди мали можливість самі собі допомогти платити менше за енергоносії. Якщо в усіх трьох аспектах у вас буде ресурс, можливість скоординувати, то це було би прекрасно. Олег Гетман: Я хотел бы расширить список тех проектов, над которыми хотелось бы поработать в ближайшие полгода. Что мы еще наметили в своей работе совместно с депутатами комитета – это базовый закон про энергоэффективность. Эско то мы приняли, но Эско не будет полноценно работать без закона про энергоаудит, а также должности энергоменеджеров на местах. Теперь что касается учета. Мы совместно с депутатами комитета на протяжении полугода разрабатывали этот законопроект, который предусматривает 100%-ый учет до конца 2017 года. Параллельно с нами госэнергоэффективность также разрабатывал проект. Антон Антоненко: Перед нами всіма є два порядки денних, які фактично доповнюються. Перший порядок денний – це наші зобов’язання перед енергетичним співтовариством. Другий порядок денний – це наші зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію. Це фактично доповнює енергетичне співтовариство. Ми би пропонували просто рухатися і працювати в контексті цього порядку денного, розглядаючи законопроекти, розглядаючи їх виконання і розглядаючи підзаконні акти, в чому, я думаю, є консенсус. Для цього постановою Кабміну було створено робочу групу при Міністерстві енергетики, але вона не працює. Тому одне з завдань - наповнити цю робочу групу змістом, нами з вами, експертами, міністерством, Нафтогазом, народними депутатами. Євген Бистрицький: Кроки Фонду. Наскільки я розумію, обговорення концентрувалося навколо підготовки, лобіювання і просування закону про незалежного Регулятора – це раз, і законопроектів, які відносяться до ринку енергетики. По-друге, очевидно, є питання прозорості доступу до всіх власників ліцензій і т.д. Це дуже важливо теж для цього процесу. Річ у тім, що зараз Україна стоїть перед ситуацією, коли люди не розуміють, що є реформи взагалі. Значить, потрібні такі кроки, де люди б зрозуміли, що відбувається. І такі кроки пов’язані з тим, що приймаються державні рішення, в яких хтось зацікавлений, мабуть. Є конфлікт інтересів, є непрозорість, породжується корупція і т.д. Юрій Вітренко: Вопрос в том, чтобы гражданское общество стало давить на тех, кто эти решения блокируют. Потому что эти все решения понятны. Пока не будет давления на того же министра, который не хочет проводить секретариатский законопроект, пока не будет давления на людей, которые идут к министру командой, они не будут нормальные законы или нормальное регулирование в жизнь претворять.

8


Шановні учасники наради з питань протидії корупції у сфері енергетики України! Наступні дії Фонду. Ми плануємо швидко підтримати такі взаємопов'язані ініціативи: 1. Сприяти швидкій організації роботи відповідної групи експертів, яка може включати експертів, представників міністерств, Нафтогазу, народних депутатів, зацікавлених у вирішенні питання, по завершенню процесу редагування закону про Регулятор, враховуючи всі ті складності, які таку роботу супроводжували, починаючи з отримання проекту закону від Секретаріата Енргетичного Співтовариства. 2. Підтримати широку громадську інформаційну кампанію, включаючи відповідні антикорпупційні журналістські розслідування, спрямовану на адвокацію цього проекту закону про Регулятор та активне лобіювання його прийняттям ВР, а також роз'яснення, чому такий закон важливий для подолання різного рівня конфліктів інтересів, закритості та корупції в енергосекторі. 3. За вашої ініціативи, Фонд підтримуватиме дотичні ініціативи, у тому числі названі на Нараді, а саме: експертну та адвокаційнуі лобістську діяльність щодо закону про ринок електроенергетики, питання прозорості учасників ринку у видобувній галузі та щодо інших державних активів у енергосекторі, пілоти з розробки методології інвентаризації видобувних потужностей тощо. Сподіваємося, що ці пропозиції зацікавлять вас. Чекаю на ваші критичні зауваження та пропозиції з вашого боку. Зауважу, що Фонд буде працювати над цими питаннями і інціативами й у серпні за потребою. З повагою та подякою за досить успішне обговорення на нараді, Євген Бистрицький

9

Стенограма Наради з питань протидії корупції у сфері енергетики України  
Стенограма Наради з питань протидії корупції у сфері енергетики України  
Advertisement