Дайджест "Тваринництво та ветеринарія" 05/21

Digest

\\ Доїння не терпить помилок \\ Придбати техніку: з мінімальними витратами фінансів та часу. \ Як це працює? \\ Інфекційна патологія \ респіраторного тракту у свиней: \ фігурантів справи було двоє?..

ЕЛЕКТРОЗАГОРОЖІ ДЛЯ ВИПАСУ: ВСЕ, ЩО ТРЕБА ЗНАТИ \\ Коли мухи атакують… \\ Впроваджувати \ новітні технології поетапно, \ не забуваючи про «класику» Передплатний індекс:

97901

5/2021

<<<

КОЖНА ШОСТА ФЕРМА У ШВЕЙЦАРІЇ Є ОРГАНІЧНОЮ!

Reuters повідомляє, що пандемія та каран­ тин сприяли зростанню світового продуктового сектору в 2020 році на рекордні 10% — під жорст­ кими обмеженнями COVID-19 споживачі по всьому світу почали більш активно скуповувати продукти харчування, причому 15 із 20 категорій товарів — продукти рослинного та тваринного походження. Зокрема, споживання м’ясної консервованої про­ дукції зросло на 26%, цукру — на 15%, овочів — на 13%. Окрім того, у 2020 році споживачі вживали більше алкоголю, продажі якого виросли на 20–25% (залежно від країни) порівняно з 2019. Дані для звіту були зібрані з 42 країн (де проживає орієнтовно 66% світового населення).

У

кра­ї­ні ча­ст­ка рин­ку ор­га­ні­ки у 2020 ро­ці зрос­ла до 10,8%, а рі­вень про­ да­жу ор­га­ніч­них про­дук­тів хар­чу­ван­ня — на 19%. Кіль­кість ор­га­ніч­них ферм та­кож про­дов­жує збіль­шу­ва­ти­ся — най­біль­ший ріст бу­ло від­зна­че­но в кан­то­ні Берн (нім. Bern, фр. Berne) у за­хід­ній час­ти­ні Швей­ца­рії. Там з’явилося 36 но­вих ор­га­ніч­них ферм. «Тен­ден­ція до збіль­шен­ня спо­жи­ван­ня ор­га­ніч­них про­дук­тів про­тя­гом ос­тан­ніх ро­ків безу­пин­но зро­стає. Пан­де­мія COVID-19 да­ла цьо­му роз­ви­т­ ку до­дат­ко­вий пош­товх, а та­кож по­ка­за­ла, як­що у лю­дей є ви­бір, во­ни бу­дуть ку­пу­ва­ти і спо­жи­ва­ти на­ба­га­то біль­ше ор­га­ніч­них про­дук­тів», — на­го­ло­сив у своє­му ви­сту­пі Урс Брандл, пре­зи­дент Bio-Suisse. У ми­ну­ло­ му ро­ці швей­цар­ці за­к у­пи­ли еко­ло­гіч­но чис­тих про­дук­тів хар­чу­ван­ня на су­му по­над 3,8 млрд фран­ків. Для по­рів­нян­ня, у 2019 р. — всьо­го на 3,2 млрд. ТОП-про­дук­та­ми ор­га­ніч­но­го сег­мен­та є яй­ця (28,9%), хліб (26,2%) та ово­чі (23,9%).

Вагенінгенський університет (Нідер­ ланди) запустив ініціативу щодо ство­ рення онлайн бази даних з інформацією про глобальну практику ведення тварин­ ництва. Автори ініціативи закликають фермерів, дослідни­ ків та підприємства з усього світу допомогти зі створен­ ням та пройти онлайн-опитування (англійською мовою). Респонденти зможуть заповнити дані про свою практику виробництва продукції тваринни­ цтва, а самі питання будуть згруповані у декілька блоків: породний склад, структура стада, виробни­ чі показники продуктивності, кормова база, техно­ логія утримання та робота з органікою.

РОСЛИННА КУРЯТИНА НА ПОЛИЦЯХ СУПЕРМАКЕТІВ

B

Фото: www.mawazin.net

5/21

Фото: www.indiatimes.com

Фото: es.wikipedia.org

eyond Meat, про­від­на аме­ри­кан­ська ком­па­ нія з ви­пус­ку аль­тер­на­тив­но­го м’яса, пла­нує до­да­ти до сво­го про­дук­то­во­го порт­фе­лю ку­ря­чі про­ дук­ти на рос­лин­ній ос­но­ві. «Кур­ка є най­по­пу­ляр­ні­шим ви­дом м’яса у США, то­му поя­ва рос­лин­ної ку­ря­ти­ни мо­же до­по­мог­ти знач­но роз­ши­ри­ти асор­ти­мент ком­па­нії», — ді­лить­ся ген­ди­рек­тор ком­ па­нії Ітан Бра­ун. Beyond Meat уже за­крі­пи­ла­ся на рин­ку як ви­роб­ник яло­ви­чи­ни, бур­ге­рів та со­си­сок на го­ро­хо­вій ос­но­ві. За пе­ре­ко­нан­ням очіль­ни­ка, до­слід­ ни­ки ек­спе­ри­мен­ту­ва­ли з ку­ря­ти­ною про­тя­гом ба­га­ тьох ро­ків — зок­ре­ма ос­нов­на ро­бо­та ве­ла­ся над м’язовою струк­ту­рою та від­тво­рен­ням сма­ко­вих якос­тей про­дук­ту. В по­даль­ших пла­нах ком­па­нії — ви­пус­ти­ти до лі­та рос­лин­не ку­ря­че м’ясо у най­біль­ ших ме­ре­жах сві­то­вих су­пер­мар­ке­тів. Ітан Бра­ун На­ціо­наль­на ра­да пта­хів­ни­ків, не­ко­мер­цій­на асо­ ціа­ція, яка пред­став­ляє ін­те­ре­си ку­ря­чої про­ми­сло­во­сті США, про­гно­зує ни­зькі пер­спек­ти­ви по­даль­шої по­пу­ля­ри­за­ції ку­ря­ти­ни, ви­ро­ще­ної у ла­бо­ра­ тор­них умо­вах. За їх­ні­ми да­ни­ми, се­ред­нє спо­жи­ван­ня м’яса птиці в сві­ті ста­но­вить бли­зько 45 кг на лю­ди­ну в рік, що й зу­мов­лює ін­те­рес но­вих ви­роб­ ни­ків до рин­ку. «Це ве­ли­ка при­чи­на, чо­му грав­ці рос­лин­но­го м’ясного сек­то­ру роз­роб­ля­ють влас­ну аль­тер­на­ти­ву ку­ря­ти­ні. На­віть не­ве­ли­ка ча­ст­ка цьо­го рин­ку мо­же при­нес­ти ком­па­нії де­кіль­ка млн до­ла­рів при­бут­ку», — йде­ть­ся у по­ві­дом­лен­ні асо­ціа­ції. Тобто, за пе­ре­ко­нан­ням ек­спер­тів, про­дук­ція ли­шить­ ся ні­ше­вою. «М’ясо пти­ці є і бу­де най­більш дос­туп­ним і ко­рис­ним ви­дом тва­ рин­но­го біл­ка, то­му ви­пуск до­рож­чої рос­лин­ної аль­тер­на­ти­ви не ста­не дос­ тат­нім ар­гу­мен­том для від­мо­ви спо­жи­ва­чів від на­ту­раль­ної ку­ря­ти­ни».

У поточному році Польща несе колосальні втрати птиці через пташиний грип. У період з січня по квітень влада країни повідомила про 202 спалахи підтипу H5N8 та наслідкову необхідність ліквідувати близько 6,2 млн голів домашньої птиці. За інформа­ цією Державного ветеринарного управління, найбільших втрат зазнали Мазовецьке (столиця — м. Варшава) та Великопольське (столиця — м. Познань) воєводства. Однак, незважаючи на регіональну концентрацію вірусу, випадки пташиного грипу широко поширені територією всієї країни. Голова Національної палати виробників птиці та кормів Катаржина Гавроньська зау­ важила, що таке розповсюдження пташиного грипу передує суттєвому зростанню цін на м’ясо птиці та яйця.

2

Фото: www.i.pinimg.com

Фото: www.news.hotsmi.com

IНФОРМАЦIЯ

у­ку­ру­дзя­на лис­то­ва сов­ка стає сер­йоз­ним за­не­по­ко­єн­ням для фер­ ме­рів Аф­ри­ки — за пів­ро­ку 2021 шкід­ник при­звів до втрат 8–20 млн т ку­ку­ру­дзи по всьо­му кон­ти­нен­ту. Куль­ту­ра ши­ро­ко ви­ко­ри­сто­ву­є­ть­ся на ма­те­ри­ку як з ме­тою хар­чу­ван­ня, так і для го­дів­лі тва­рин, а пря­мо та опо­ се­ред­ко­ва­но ро­бо­та з ку­ку­ру­дзою пра­це­влаш­то­вує по­над 300 млн лю­дей. З ча­сів пер­шо­го ви­яв­лен­ ня ку­ку­ру­дзя­ної лис­то­вої сов­ ки у Схід­ній Аф­ри­ці Між­на­ род­ний центр фі­зіо­ло­гії та еко­ло­гії ко­мах (ICIPE) по­чав ряд до­слі­джень для кра­що­го ро­зу­мін­ня еко­ло­гії шкід­ни­ка на кон­ти­нен­ті та по­даль­шої роз­роб­ки стра­те­гії бо­роть­би з Са­мі­ра Мо­ха­мед ним. Змі­ша­ні по­сі­ви ку­ку­ру­д­ зи та бо­бо­вих куль­тур, а та­кож ви­ко­ри­стан­ня хі­міч­них ін­сек­ти­ци­дів ши­ро­ко­го спек­тру дії за­ре­ко­мен­ду­ва­ли свою ефек­тив­ність, тим не менш 50% фер­ме­рів Ефіо­пії та Ке­нії по­ві­до­ ми­ли, що ці за­хо­ди ос­тан­нім ча­сом втра­ча­ють свою ефек­тив­ність. Та­ка тен­ден­ція зу­мо­ви­ла про­дов­жен­ня до­слі­джень, у рам­ках яких на­ро­ди­ла­ся ще од­на іні­ціа­ти­ва — ви­ко­ри­стан­ня ос, тоб­то при­род­них во­ро­гів ку­ку­ру­д­ зя­ної сов­ки. «Мо­ва йде про па­ра­зи­то­ї­дів ви­дів Telenomus remus, Trichogramma chilonis та Cotesia icipe, а точ­ні­ше — про їх­ню здат­ність ус­піш­но па­ра­зи­ ту­ва­ти та вби­ва­ти ін­ва­зій­них шкід­ни­ків», — по­ді­ли­ла­ся док­тор Са­мі­ра Мо­ха­мед, стар­ший нау­ко­вий спів­ро­біт­ник ICIPE. Під­хід ко­ман­ди зо­се­ред­ ­жу­вав­ся на оцін­ці ефек­тив­но­сті цих ло­каль­них па­ра­зи­то­ї­дів на різ­них ета­пах жит­тя ку­ку­ру­дзя­ної сов­ки. Фа­хів­ці ви­пус­ти­ли в 5 ок­ру­гах Ке­нії по­над 140 000 ос ви­дів Telenomus remus та Trichogramma chilonis, які па­ра­зи­ту­ють на яй­цях сов­ки, а та­кож 5000 ос ви­ду Cotesia icipe, які па­ра­зи­ту­ють на ран­ніх ли­чин­ко­вих ста­ді­ях

Фото: en.wikipedia.org

К

Фото: www.allaboutfeed.net

БОРОТЬБА З КУКУРУДЗЯНОЮ СОВКОЮ ЗА ДОПОМОГОЮ… ОС

шкід­ни­ка. Пер­шо­чер­го­ві по­льо­ві оцін­ки по­ка­за­ли, що рі­вень па­ра­зи­тиз­му на сов­ках збіль­шив­ся на 55% для ви­ду Trichogramma chilonis, а та­кож на 50% та 38% для Telenomus remus та Cotesia icipe від­по­від­но. Сво­єю чер­ гою, це спри­чи­ни­ло сут­тє­ве змен­шен­ня кіль­ко­сті шкід­ни­ка на ку­ку­ру­дзя­ них по­лях всіх 5 ок­ру­гів. «Па­ра­зи­то­ї­ди пра­цю­ють си­нер­гіч­но, ефек­тив­но зни­щую­чи по­пу­ля­цію сов­ки. Од­нак для то­го, щоб оси мог­ли спри­яти бо­роть­бі зі шкід­ни­ком, фер­ме­рам не­об­хід­но мі­ні­мі­зу­ва­ли ви­ко­ри­стан­ня хі­міч­них ін­сек­ти­ци­дів ши­ро­ко­го спек­тру дії, ос­кіль­ки ос­тан­ні є згуб­ни­ми для ви­жи­ван­ня цих ко­мах», — до­да­ла д-р Мо­ха­мед. Нау­ков­ці та­кож під­су­му­ва­ли, що та­ка ме­то­ди­ка бо­роть­би зі шкід­ни­ ком є «при­род­ньою», а са­мі па­ра­зи­то­ї­ди ата­ку­ють сов­ку в за­леж­но­сті від щіль­но­сті її по­пу­ля­ції. Ін­ши­ми сло­ва­ми, ме­тод ви­ко­ри­стан­ня ос зу­мов­лю­ ва­ти­ме ли­ше кон­троль сов­ки на рів­ні, ниж­чо­му за еко­но­міч­но не­без­печ­ ний, за­мість то­таль­но­го її ви­ни­щен­ня.

5/21

3

<<<

IНФОРМАЦIЯ

РОБОТА З ПОРОСЯТАМИ: ПІДВИЩИТИ ШАНСИ НА ВИЖИВАННЯ

З

а останні 20 років розвитку галузі свин­ раства ми спостерігали суттєве збіль­ шення розмірів гнізда — у 2021 році середня кількість живонароджених поросят у госпо­ дарствах світу перевищує 14, а на свино­ комплексах Данії взагалі становить 17,5. Це говорить не лише про те, що продуктивність маток зростає на світовому рівні, але й те, що чим більше поросят, тим важче забезпе­ чити їхню виживаність з огляду на обмежену кількість сосків. Саме тому мінімізація відсо­ тку падежу перед відлученням потребує дедалі більшої уваги зі сторони персоналу.

Teagasc, управління сільського господар­ ства та продовольства (Ірландія) разом із доктором Осеаною Шмітт з Единбурзького університету провели дослідження на про­ мислових фермах Великобританії, у рамках якого намагалися визначити найкращі умови для проведення амессо за роботи з гіперпро­ дуктивною генетикою. У процесі експерименту фахівці спосте­ рігали за декількома гніздами свиноматок з-понад 14 живонародженими поросятами та проводили відсаджування під «мачуху» через 24 години після народження — тобто після отримання поросятами належної кіль­ кості молозива від матері.

який імітуватиме для неї процес створен­ ня гнізда. Така стратегія дозволяє знизи­ ти рівень стресу тварини — велика кіль­ кість ферм із цією метою використовує солому; споживання молозива. Навіть якщо гос­ подарство прийняло рішення щодо про­ ведення підсаджування, упродовж пер­ ших 12–24 годин життя поросята мають перебувати під мамою, щоб спожити яко­ мога більше молозива; доступ до сосків. Боротьба між порося­

тами може тривати кілька хвилин, у той час як молоковіддача — лише до 30 секунд, тож поросята ризикують легко пропустити свою чергу, якщо їх швидко не зафіксувати на соску. Контролюйте, щоб тварини визначилися зі своїми сосками у максимально швидкі терміни; п ідсаджування. Порося можна підсаджу­  вати або індивідуально, поміщаючи його під групу іншої матки з більшою кількіс­ тю сосків, або переміщувати одразу цілою групою новонароджених, утворю­ ючи окреме гніздо під лактуючою мат­ кою, від якої вже відлучили власних поросят; п оросят, яких переміщують під мачуху,  потрібно окремо маркувати. Це допомо­ же фахівцям ферми чітко їх ідентифіку­ вати та не плутати.

Фото: www.ca.linkedin.com

У першій групі забирали найменших поро­

 сят, у другій — найбільших.



В обох групах тварин відсаджували у

такій кількості, щоб лишити під «рідною маткою» 12 поросят.

Згідно з результатами тижневого спосте­

 реження середньодобовий приріст для найменших та слабших поросят не покра­ щився після проведення підсаджування — понад 30% з них все одно загинули.

Для важчих поросят, які були сильнішими

 при народженні, середньодобовий при­ ріст залишився на належному рівні, а загинуло лише 13%. Це дозволило науковцям зробити висно­ вок, що для більших поросят у великому гнізді користь від переведення під нову сви­ номатку була вищою. «За такого сценарію слабші поросята, яких лишили під мамою, були більш вмотивовані підходити до вільних сосків, а сильніші все одно могли краще при­ стосовувалися до переходу під "мачуху"», — говориться у прес-релізі дослідження. Ба більше, до моменту відлучення слабші поро­ сята, які залишалися зі своєю свиноматкою, наздоганяли сильніших, яких підсаджували. Крім того, у рамках оприлюднення результатів дослідження, науковці акценту­ вали увагу на ключових правилах проведен­ ня амессо: мнімізація стресу матки. Перед підса­ джуванням свиноматку необхідно наго­ дувати та насипати у станок матеріал,

4

5/21

МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ СУХОСТОЮ Су­час­не мо­лоч­не ско­тар­ст­во де­да­лі ак­тив­ні­ше ру­ха­є­ть­ся у на­прям­ку пое­тап­но­го під­ви­щен­ня мо­лоч­ної про­дук­тив­но­сті ко­рів за ра­ху­нок різ­них еко­но­міч­них роз­ра­хун­ків та су­час­них тех­но­ло­гій. На­ра­зі фа­хів­ці вже здат­ні точ­но ви­зна­ча­ти оп­ти­маль­ний час осі­ме­нін­ня та ді­аг­нос­ту­ва­ти тіль­ність у ко­ро­ви вже за де­кіль­ка тиж­нів пі­сля її осі­ме­нін­ня. «Ін­ди­ві­ду­ аль­ну три­ва­лість су­хо­стою та­кож мож­на оп­ти­мі­зу­ва­ти», — пе­ре­ко­нує про­фе­сор Аль­берт де Фріз з ка­фед­ри тва­рин­ництва Уні­вер­си­те­ту Фло­ ри­ди. За сло­ва­ми нау­ков­ця, у кож­ної ко­ро­ви є оп­ти­маль­ний по­каз­ник DPL (по­каз­ник три­ва­ло­сті су­хо­стою), який мак­си­мі­зує її очі­ку­ва­ну при­бут­ко­ вість про­тя­гом на­ступ­них пе­ріо­дів лак­та­ції. Але до­по­ки у фер­ме­рів не бу­ло точ­но­го ін­ст­ру­мен­ту для йо­го ви­зна­чен­ня. В яко­сті ос­нов­но­го кро­ку де Фріз із ко­ле­га­ми ство­рив на­бір рів­нянь, за­сно­ва­них на ма­те­ма­тич­них мо­де­лях (ба­зую­чись на да­них, от­ри­ма­них від ти­сяч ко­рів). Пер­ші ре­зуль­ та­ти бу­ли опуб­лі­ко­ва­ні у січ­не­во­му ви­дан­ні Journal of Dairy Science 2021 ро­ку. Рів­нян­ня до­зво­ля­ли пе­ред­ба­чи­ти, скіль­ки мо­ло­ка, жи­ру та біл­ка мо­же втра­ти­ти ко­ро­ва на­ступ­ної лак­та­ції, ви­хо­дя­чи з її DPL. Вче­ні на­ра­зі пра­цю­ють над ство­рен­ням пов­но­цін­но­го еко­но­міч­но­го ін­ст­ру­мен­ту, який вра­хо­ву­ва­ти­ме вплив три­ва­ло­сті су­хо­стою на ін­тен­сив­ність від­тво­рен­ня, ці­ну на мо­ло­ко та кор­ми з ме­тою мак­си­мі­за­ції при­бут­ко­во­сті.

Важ­ли­ві ню­ан­си су­хо­стою

За іде­аль­них умов ко­рів до­ять уп­ро­довж 305 днів на рік, а су­хо­стій­ ний пе­рі­од три­ває 60 днів. «Як­що тер­мін су­хо­стою ста­но­вить мен­ше 45 днів, то­ді ча­су для від­нов­лен­ня тка­нин мо­лоч­ної за­ло­зи не­дос­тат­ньо, що мо­же спри­чи­ни­ти втра­ту 20–40% на­дою впро­довж на­ступ­ної лак­та­ ції. Су­хо­стій­ний пе­рі­од, дов­ший за 80 днів, та­кож не за­без­пе­чить ви­со­ ко­го рів­ня мо­лоч­ної про­дук­тив­но­сті, а мо­же, на­впа­ки, ви­кли­ка­ти уск­ лад­нен­ня під час оте­лен­ня, що здо­рож­чить ви­роб­ництво. При цьо­му слід від­зна­чи­ти, що су­хо­стій три­ва­лі­стю 80 днів має біль­ше не­га­тив­них на­слід­ків, ніж 30-ден­ний». Ра­зом із тим, нау­ко­вець до­дає, що оп­ти­ маль­на три­ва­лість, яка не по­зна­чить­ся на за­галь­но­му рів­ні мо­лоч­ної про­дук­тив­но­сті, мо­же різ­ни­ти­ся і три­ва­ти не рів­но 60 днів, а від 45 до по­над 70 днів. Та­кож слід ро­зу­мі­ти, що за­леж­ність рів­ня мо­лоч­ної про­ дук­тив­но­сті від ско­ро­чен­ня три­ва­ло­сті су­хо­стою у ко­рів пер­шої та дру­ гої лак­та­ції є не та­кою знач­ною, як у більш «до­рос­лих» тва­рин — во­ни мен­ше втра­ча­ють у про­дук­тив­но­сті при змен­шен­ні три­ва­ло­сті су­хо­стій­ но­го пе­ріо­ду до 40–45 днів.

Ви­ко­ри­стан­ня ін­ст­ру­мен­ту

Ко­ли ін­ст­ру­мент ко­мер­ціа­лі­зу­є­ть­ся, фер­ мер от­ри­має мож­ли­вість кон­вер­ту­ва­ти да­ні про кіль­кість лак­та­цій, три­ва­лість су­хо­стою, ви­ди кор­мів та рі­вень мо­лоч­ної про­дук­тив­но­ сті у ви­роб­ни­чі ре­ко­мен­да­ції: в який день при­пи­ня­ти до­їн­ня кож­ної тва­ри­ни, щоб от­ри­ ма­ти з то­го най­біль­шу ви­го­ду. На­ра­зі вче­ні Аль­берт де Фріз до­пра­цьо­ву­ють код з ме­тою під­ви­щен­ня точ­ но­сті мо­де­лі за ра­х у­нок біль­шої кіль­ко­сті пе­ре­мін­них, зок­ре­ма вар­ то­сті кор­мів та про­гно­зо­ва­них май­бут­ніх цін на мо­ло­ко. «Ал­го­ритм вра­хо­ву­ва­ти­ме всі да­ні, які фер­мер ма­ти­ме про цю ко­ро­ву, — го­во­ рить Де Фріз. — Ін­фор­ма­ція про стан ор­га­ніз­му тва­ри­ни та­кож мо­же бу­ти ко­рис­ною». Ос­нов­ною склад­ні­стю ро­бо­ти мо­де­лі де Фріз вва­жає іг­но­ру­ван­ня її по­рад фер­ме­ра­ми. «Ска­жі­мо, у вас є ви­со­ко­про­дук­тив­на ко­ро­ва, а мо­дель вка­зує, що її слід «су­ши­ти», щоб от­ри­ма­ти біль­ше мо­ло­ка у на­ступ­ну лак­та­цію», — го­во­рить він. Але за пе­ре­ко­нан­ням нау­ков­ця, до­сить час­то фер­ме­ри ду­ма­ють у ка­те­го­рі­ях «тут і за­раз», не звер­ таю­чи на­леж­ної ува­ги на пер­спек­ти­ви при­бут­ку у на­ступ­но­му ро­ці. Так, ге­не­ти­ка ви­со­ко­про­дук­тив­них тва­рин до­зво­ляє їм збе­рег­ти ви­со­кий на­дій прак­тич­но до оте­лен­ня, а за­пус­ка­ти ко­рів, що да­ють ча­сом біль­ше 25 кг на день, до­сить важ­ко. У цьо­му ра­зі фер­ме­ри штуч­но за­тя­гу­ють тер­мін за­пус­ку — а це не­без­печ­но! Є ри­зик, що ко­ро­ва не від­по­чи­не як слід, не від­но­вить си­ли, а та­кож не сфор­му­є­ ть­ся но­ва епі­те­лі­аль­на тка­ни­на її ви­ме­ні для на­ступ­но­го про­дук­тив­ но­го се­зо­ну. «От­же, з пер­шо­го по­гля­ду пе­ре­ве­ден­ня ви­со­ко­про­дук­тив­ної ко­ро­ви на су­хо­стій ра­ні­ше, ніж во­на то­го пот­ре­бує, мо­же зда­ти­ся по­га­ною іде­єю, але ал­го­ритм від­штов­х у­ва­ти­ме­ть­ся від пер­спек­ти­ви усьо­го про­дук­тив­но­го лак­та­цій­но­го ві­ку, а не ко­рот­ко­тер­мі­но­во­го на­дою за од­ну лак­та­цію». Для зруч­но­сті ме­недж­мен­ту ав­тор ви­на­хо­ду хо­че на­да­ти фер­ме­рам мож­ли­вість вруч­ну фор­му­ва­ти гру­пи по­діб­них за про­дук­тив­ні­стю тва­рин за­мість то­го, щоб від­прав­ля­ти їх на су­хо­стій в ок­ре­мо­му по­ряд­ку. Що сто­су­є­ть­ся по­даль­шої ко­мер­ціа­лі­за­ції, то за пе­ре­ко­нан­ням до­слід­ни­ків, пе­ре­до­ві сві­то­ві ком­па­нії вже за­ці­кав­ле­ні от­ри­ма­ти про­то­тип ал­го­рит­му, щоб на йо­го ос­но­ві по­ча­ти ви­роб­ля­ти влас­не про­грам­не за­без­пе­чен­ня, яке ін­тег­ру­ва­ти­ме­ть­ся в іс­ную­чі сис­те­ми управ­лін­ня ста­дом.

5/21

5

<<< КОЛОНКА ФАХІВЦЯ

IНФОРМАЦIЯ

рат на ви­ме­ні мо­же змі­щу­ва­ти­ся, що при­з­ во­ди­ти­ме до по­ру­­ше­ння ва­ку­ум­но­го ре­жи­ му та під­ви­щен­ня ча­су до­їн­ня, спри­яю­чи ви­ник­нен­ню мас­ти­ту.

Н

а­ сучасному етапі ве­ли­­кою по­пу­ляр­­ під­ві­ше­ні до­го­ри (щоб під їх­ньою ва­гою ністю ко­ри­с­ту­­єт­ь­­ся ав­то­ма­ти­зо­ва­не пе­ред­ні дій­ки не від­тя­гу­ва­лись до­ни­зу), та­ким до­їль­не об­лад­нан­ня, од­ним із ос­нов­них зав­ чи­ном змен­шить­ся на­ван­та­жен­ня на них. дань яко­го є по­лег­шен­ня фі­зич­но­го на­ван­та­ До­в о­л і час­т о ви­с на­жен­н я ви­м е­н і ви­н и­ жен­ня на опе­ра­то­рів до­їн­­ня. Про­те до­сить кає у ра­з і про­л он­г о­в а­н о­г о про­ц е­с у до­д ою­ час­то тра­п­ля­є­ть­ся так, що пра­ців­ни­ки мо­лоч­ ван­н я, що зу­м ов­л е­н е спа­д аю­ч им над­хо­д ­ них гос­по­дарств за­над­то силь­но по­кла­да­ю­ть­ся жен­н ям цис­т е­р аль­н о­г о мо­л о­к а. на ав­то­­м­ат­из­ов­ане ви­роб­ництво, Будь-якою ці­н ою уни­к ай­т е дов­ геть за­бу­ваю­­чи про ін­ди­ві­ду­аль­ го­т ри­в а­л о­г о про­ц е­с у до­ї н­н я, не на­лаш­ту­ван­ня об­лад­нан­ня від­ ос­к іль­к и та­к а «по­г о­н я» за про­ по­від­но до па­ра­мет­рів і пот­реб дук­т ив­н і­с ­т ю мо­же не­г а­т ив­н о кож­ної ок­ре­мої ко­ро­ви. А як ві­до­ по­з на­ч и­т и­с я на ви­р об­н и­ч ій мо, на­віть най­мен­ша нев­ра­хо­ва­на по­т уж­н о­с ті ко­р ів у да­л е­ко­­гля­д ­ дріб­ни­ця мо­же при­зве­сти до ній пер­с пек­т и­в і, а від­к ри­т і дов­ фа­таль­них на­слід­ків. гий час дій­ко­в і сфінк­т е­р и здат­ Так, не­пра­виль­но вста­нов­ ні силь­н о пос­л а­б и­т и імун­н у ле­ні до­їль­ні апа­ра­ти спри­чи­ню­ сис­т е­м у ви­м е­н і. За­п о­б іг­т и цьо­ Валентин Дріго, ють над­мір­не на­ван­та­жен­ня на му до­п о­м о­ж уть вста­н ов­л е­н і на дій­ки ко­рів, що зреш­тою при­зво­ головний конструктор фер­ м і ав­т о­м а­т и­з о­в а­н і до­­їль­н і компанії «Брацлав» дить до знач­но­го збіль­шен­­ня апа­р а­т и з від­п о­в ід­н и­м и па­р а­ ви­пад­ків ви­сна­жен­ня вим’я та ура­жен­ня йо­го мет­р а­м и пуль­с а­ц ії та ав­т о­м а­т ич­н о­г о кон­т­ мас­ти­том. Для за­по­бі­ган­ня цьо­му не­об­хід­но ро­л ю по­т о­к у мо­л о­к а. пе­ре­ві­ря­ти до­їль­ний апа­рат пі­сля кож­но­го Під час про­ве­ден­ня ек­спер­тиз до­їль­них до­їн­ня та на­лаш­то­ву­ва­ти йо­го ін­ди­ві­ду­аль­но ус­та­но­вок у віт­чиз­ня­них гос­по­дар­ст­вах най­ під кож­ну тва­ри­ну, дот­ри­мую­чись та­ких час­ті­ше за все на­ші фа­хів­ці сти­ка­ю­ть­ся з ви­мог: він має віль­но ви­сі­ти під вим'ям, а дій­ та­ким про­бле­ма­ми як: ко­ва гу­ма — до­во­лі щіль­но охо­п­лю­­в­ати дій­ки  мо­ло­ко­про­від змон­то­ва­ний без крон­ (але не здав­лю­ва­ти їх!). Та­кож пот­ріб­но слід­ штей­нів. У ре­зуль­та­ті цьо­го до­їль­ний апа­ ку­ва­ти, щоб труб­ки до­їль­но­го апа­ра­та бу­ли

6

5/21

 на лі­нії мо­ло­ко­про­во­ду і про­мив­но­го тру­ бо­про­во­ду від­сут­ні ку­ти 35° та 180°. Та­ке сти­ку­ван­ня по­гір­шує про­мив­ку, а з ча­сом зу­мов­лює руй­ну­ван­ня муф­ти і роз­гер­ме­ти­ за­цію сис­те­ми, тоб­то пов­не ви­ве­ден­ня до­їль­ної ус­та­нов­ки з ла­ду.  міс­це за­пус­ку проб­ки пі­сля про­мив­ки вста­нов­ле­но не­пра­­вил­ьно. Це при­зво­ дить до пов­ної від­сут­но­сті про­ми­ван­ня на дея­ких ді­лян­ках мо­ло­ко­про­во­ду, що сти­­м­у­ лює по­ши­рен­ня бак­те­рій і за­ра­­же­ння чис­ то­го мо­ло­ка.  сис­те­ма за­пус­ку проб­ки пі­сля про­мив­ки в транс­порт­ну лі­нію вза­га­лі не вста­нов­ ле­на. Най­важ­ли­ві­ший мо­мент у про­мив­­ці транс­порт­ної лі­нії. Та­ка по­мил­ка уне­мож­ лив­лює ви­ко­ри­стан­ня про­­ми­вн­ого пи­жа, не даю­чи якіс­но про­ми­ти тран­­спор­тну лі­нію. На­то­мість пос­тій­но бруд­на лі­нія за­бруд­нює мо­ло­ко. Гру­бою по­мил­кою є уком­плек­ту­ван­ня до­їль­но­го апа­ра­та різ­ни­ми за кон­ст­рук­ці­єю і па­ра­мет­ра­ми до­їль­ни­ми ста­ка­на­ми. У ре­зуль­ та­ті чо­го різ­ні со­ски до­ять на різ­них ва­ку­­у­мних ре­жи­мах і різ­но­му спів­від­но­шен­ні так­тів, що спри­чи­няє не­рів­но­мір­не на­ван­та­жен­ня на чвер­ті ви­ме­ні. До то­го ж, не­пра­виль­но роз­роб­ ле­ні ви­ги­ни зу­мов­­л­юють знач­не збіль­шен­ня сти­ків мо­лоч­них труб і від­по­від­но по­гір­шу­ють про­мив­ку всі­єї сис­те­ми, а не­якіс­на про­мив­ка при­зво­дить до збіль­шен­ня кіль­ко­сті бак­те­рій і за­ра­жен­ня чис­то­го мо­ло­ка.

Фото надані компанією «Брацлав»

Доїння не терпить помилок

 на всіх по­во­ро­тах мо­ло­ко­про­во­ду вста­ нов­лю­ю­ть­ся тру­би з ра­діу­сом 60 мм, за­мість ре­ко­мен­до­ва­них 250 мм. Це ство­рює до­дат­ко­вий опір ру­х у мо­ло­ка і від­по­від­но по­гір­­шує ста­біль­ність ва­ку­ум­ но­го ре­жи­му та якість ро­бо­ти до­їль­но­го апа­ра­та. Мож­ли­ве трав­му­­ва­ння со­сків, що, сво­єю чер­гою, при­зво­ди­ти­ме до ура­ жен­ня мас­ти­та­ми.

Фото: www.feednavigator.com

У НІМЕЧЧИНІ ЗРОСТАЄ ПОПИТ НА ПРОДУКТИ БЕЗ ГМО

З

а останні десять років у Німеччині про­ дукти, що не містять ГМО, зайняли міцне місце на продуктових полицях та в кошиках для покупок. Споживачі високо оцінюють від­ сутність ГМО у харчових продуктах. Під цим також маються на увазі рослини, які були вирощені за використання технології редагу­ вання генів CRISPR. Торік, зокрема, у Німеччині відбулося збільшення споживчих витрат на 12%�������� ������� на хар­ чові продукти, що не містять ГМО. За 2020 рік німецькі покупці заплатили близько 12,6 млрд євро за товари з маркою «Ohne GenTechnik» (без ГМО). Найбільшу їхню частку (70%) скла­ ли молоко та молочні продукти — покупці при­ дбали цих товарів на 8,8 млрд євро. Продукція з м’яса птиці склала 2,2 млрд. євро (17%), продажі яєць досягли позначки в 1,1 млрд євро (9%), інші види м’яса, включаю­ чи свинину та рибу, становили 0,5 млрд євро (4%). Ці цифри базуються на інформації, нада­ ній ліцензіатами марки "Ohne GenTechnik". Виходячи з прогнозів дослідників, продажі продуктів, що не містять ГМО, збільшаться щонайменше ще на 3,5% протягом 2021 року.

Збільшення споживчих витрат на харчові продукти за категоріями

Молочна продукція Курятина Яйця Інше

Продажі у млн € Продажі за 2017 7,0 млрд €

Продажі за 2018 9,8 млрд €

ü±ÏåÆŅŅĩţÏŅĵx ĵ±č±DŽĜĹåţƚ±

#журналякомудовіряють Передплатний індекс:

97901

Продажі за 2019 11,3 млрд €

Продажі за 2020 12,6 млрд €

Прогноз на 2021 13,1 млрд €

Джерело: асоціація «Продукти харчування без ГМО»

<<<

IНФОРМАЦIЯ

IНФОРМАЦIЯ

Лю­ди­на, що впер­ше раз чує тер­мін «елек­тро­пас­тух», пред­ ­став­ляє у сво­їй уя­ві на­тяг­ну­ тий дріт, по яко­му про­ве­де­но елек­трич­ний струм. Це не зов­ сім так. Для то­го, щоб зро­зу­мі­ ти як пра­цює ця сис­те­ма, ви­зна­чи­мо­ся із са­мим по­нят­ тям… Елек­тро­за­го­ро­жі — це лег­кі дро­тя­ні кон­ст­рук­ції, на які по­да­ю­ть­ся ім­пуль­си ви­со­ кої на­пру­ги від спе­ці­аль­но­го ге­не­ра­то­ра (для кож­но­го ви­ду тва­рин є ре­ко­мен­да­ції по на­пру­зі та час­то­ті ім­пуль­сів).

Електрозагорожі для випасу: все, що треба знати

Ізо­ля­то­ри для про­від­ни­ків Елек­тро­пас­тух (ге­не­ра­тор)

Ком­плект для хвірт­ки

О. Титаренко, спецільно для журналу «Тваринництво та ветеринарія»

Хвірт­ка

Жер­ди­на за­зем­лен­ня

Е

Елек­тро­пас­ту­хи за­без­пе­чу­ють ефек­тив­не ви­ко­ри­стан­ня тра­ во­стою як у дріб­них за­го­нах, так і на ве­ли­ких пло­щах (ос­тан­нім ча­сом за­мість до­ро­гої ка­пі­таль­ної ого­ро­жі у гос­по­дар­ст­вах най­ час­ті­ше за­сто­со­ву­ють більш де­ше­вий елек­тро­пас­тух). Для різ­ них ви­дів тва­рин пе­ред­ба­че­на різ­на ви­со­та роз­мі­щен­ня про­від­ ни­ків і кіль­кість лі­ній. Роз­гля­не­мо ос­нов­ні еле­мен­ти елек­тро­ пас­ту­ха на при­кла­ді ого­ро­жі з трьо­ма лі­нія­ми:

Кількість ліній: 3 шт. Висота ліній: 90 см / 55 см / 25 см

Про­від­ни­ки (дро­ти, стріч­ки, шну­ри)

Ос­нов­ні кон­ст­рук­тив­ні еле­мен­ти елек­тро­за­го­ро­жі

 елек­тро­пас­тух (ге­не­ра­тор);  про­від­ни­ки (дро­ти, стріч­ки, шну­ри);

Кількість ліній: 3 шт. Висота ліній: 100 см / 70 см / 50 см / 30 см

Спеціальний високовольтний кабель

 ізо­ля­то­ри для про­від­ни­ків;  стов­пи;  ком­плект для хвірт­ки. Ши­ри­на хвірт­ки мо­же ва­рію­ва­ти від 2,5 до 4,5 м в за­леж­но­сті від ви­ко­ри­ сто­ву­в а­н о­г о ком­п лек­т у (пру­жи­ни, ізо­льо­ва­ної руч­ ки та ізо­ля­то­рів для хвірт­ки. Ізо­льо­ва­ні руч­ки до­зво­ля­ють від­кри­ва­ти і за­кри­ва­ти хвірт­ку, не від­ ми­каю­чи при цьо­му струм);  з’єднувачі;  жер­ди­на за­зем­лен­ня;

Фото: www.motorsmarine.ru

 блис­кав­ко­від­від;

Кількість ліній: 3 шт. Висота ліній: 75 см / 45 см / 25 см

Кількість ліній: 2 шт. Висота ліній: 140 см / 80 см

За­леж­ність ви­со­ти роз­мі­щен­ня про­від­ни­ків і кіль­кість лі­ній від ви­ду с.-г. тва­рин

 тес­тер;  спе­ці­аль­ний ви­со­ко­вольт­ний ка­бель;  до­дат­ко­ві еле­мен­ти.

Фото: www.cyclopsfence.com

Фото: www.geograph.org.uk

Електрозагорожа «подвійний контакт»

Фото: www.geograph.org.uk

Ви­ди еле­мен­тів жив­лен­ня для елек­ тро­за­го­ро­жі: ста­ціо­нар­на ме­ре­жа на­пру­гою 220 В, вбу­до­ва­ні аку­му­ля­ то­ри або жив­лен­ня від со­няч­ної ба­та­реї. Су­час­ні ком­плек­ти об­лад­на­ ні ком­бі­но­ва­ни­ми дже­ре­ла­ми жив­ лен­ня з мож­ли­ві­стю са­мо­стій­но ре­гу­ лю­ва­ти час­то­ту ім­пуль­сів

Фото: www.pastuh.pro

Яким же ос­нов­ним ви­мо­гам має від­по­ві­да­ти якіс­на су­час­на сис­те­ма елек­тро­за­хис­ту? За­без­пе­чу­ва­ти с.-г. тва­ри­нам ком­форт­ні умо­ви ви­па­су на ді­лян­ках із со­ко­ви­тою рос­лин­ні­стю. Не до­зво­ля­ти ди­ким тва­ри­нам, а го­лов­не хи­жа­кам, про­ни­ка­ти на ого­ро­

дже­не па­со­ви­ще. Без­про­блем­но зби­ра­ти­ся і вста­нов­лю­ва­ти­ся, за не­об­хід­ні­стю — лег­кий де­мон­таж.

Елек­тро­за­го­ро­жа зі стріч­кою ти­пу «тов­ста дош­ка» Зимова стрічка

Стрічка ти­пу «тов­ста дош­ка»

Для зи­мо­вих пот­реб до­б­ре за­ре­ко­мен­ду­ва­ли се­бе огоро­жа «под­вій­ний кон­такт» та ого­ро­жа з зи­мо­вої стріч­ки

На що звер­ну­ти ува­гу? Елек­т ро­п ас­т ух (ге­н е­р а­т ор) ви­р об­л яє ім­п уль­с и ви­с о­кої на­п ру­г и, які про­хо­д ять по про­в ід­н и­кам із час­то­тою один раз на се­кун­д у (60-80 ім­п уль­с ів за хв.). При зітк­н ен­н і тва­р и­н и з ого­р о­жею (за умов її од­н о­ час­н о­г о тор­кан­н я зем­л і та про­в ід­н и­ка) во­н а от­р и­м ує слаб­к ий удар елек­т рич­н им стру­м ом. Дея­к і гос­п о­д ар­с т­в а на­р і­ка­ють на не­е фек­т ив­ ність ви­ко­р и­с тан­н я елек­т ро­з а­г о­р о­ж і — у цьо­м у ви­п ад­ку вар­то від­з на­ чи­т и, що біль­ш ість фер­м е­р ів ко­р и­с ту­в а­л и­ся нею мен­ш е тиж­н я. Ін­ш и­ ми сло­в а­м и, їм про­с то не ви­с та­ч и­л о тер­п ін­н я по­­­че­­­ка­т и, по­к и тва­р и­н и звик­н уть до но­в ої охо­р о­н и. До ре­ч і, удар стру­м ом є аб­с о­л ют­н о не­б ез­ печ­н им для жит­тя ху­д о­б и, втім, зда­тен ви­р о­б и­т и у неї стій­к ий умов­ ний реф­л екс не на­бли­жа­т и­ся до ого­р о­ж і (ко­л и у тва­р ин ви­р о­б ить­ся стій­к ий реф­л екс, на­п ру­г у мож­н а пе­р іо­д ич­н о від­к лю­ч а­т и). При цьо­м у слід за­з на­ч и­т и, що хи­жа­к и та­кож не змо­жуть про­н ик­н у­т и че­р ез за­г о­ ро­жу, що зна­хо­д ить­ся під на­п ру­г ою. Взим­ку де­що ін­ша си­туа­ція. Ос­кіль­ки зем­ля вкри­та сні­гом (сніг є хо­ро­ шим ізо­ля­то­ром), тва­ри­на не бу­де без­по­се­ред­ньо сти­ка­ти­ся з зем­лею, тож не от­ри­має уда­ру стру­мом. Тож, як­що ви хо­че­те ко­ри­сту­ва­ти­ся елек­тро­ ого­ро­жою взим­ку, не­об­хід­но под­ба­ти про це на ета­пах її при­дбан­ня. Для зи­мо­вих пот­реб до­б­ре за­ре­ко­мен­ду­ва­ли се­бе ого­ро­жа «под­вій­ний кон­ такт» та ого­ро­жа з зи­мо­вої стріч­ки.

5/21

9

<<<

IНФОРМАЦIЯ

На силу імпульсу впливають вологість і високий травостій на пасовищі. Потрібно своєчасно підкошувати траву, вирізати кущі



Тип кон­ст­рук­ції Елек­т ро­з а­г о­р о­ж і бу­в а­ють двох ви­дів: пос­тій­ні і тим­ча­со­ві. Пер­ші при­ зна­че­ні для пос­тій­но­го ви­па­су ху­до­би і від­різ­няю­ть­ся ве­ли­ки­ми роз­мі­р а­ми. Це ро­бить­ся для то­го, щоб мак­си­маль­ но ого­ро­ди­ти не­об­хід­ну те­ри­то­рію, на якій тва­ри­ни змо­жуть ви­па­са­ти­ся весь се­з он. Дру­гі, пред­с тав­ля­ють со­б ою мо­біль­ні при­строї, які мо­жуть лег­ко де­мон­ту­ва­ти­ся та вста­нов­лю­ва­ти­ся на но­в о­му міс­ці — цей про­цес за­ймає не­ба­га­то ча­су і не ви­ма­гає яки­хось спе­ ці­аль­них знань і на­ви­чок. 

Дже­ре­ло жив­лен­ня При за­мов­лен­ні елек­тро­з а­го­р о­жі гос­по­дар­ст­ва сти­ка­ю­ть­ся з пи­тан­ням ви­бо­ру її жив­лен­ня — все за­ле­жить від ма­те­рі­аль­но­го за­без­пе­чен­ня та влас­ них упо­до­б ань за­мов­ни­ка. Це мо­же бу­ти ста­ціо­нар­на ме­р е­жа на­пру­гою 220 В, вбу­до­ва­ні аку­му­ля­то­ри або жив­ лен­ням від со­няч­ної ба­та­реї (су­час­ні ком­плек­ти об­лад­на­ні ком­бі­но­в а­ни­ми дже­р е­ла­ми жив­лен­ня з мож­ли­ві­стю са­м о­с тій­н о ре­г у­л ю­в а­т и час­т о­т у ім­пуль­сів). Фа­хів­ці ре­ко­мен­ду­ють в якос­­ті більш на­дій­но­го ва­рі­ан­ту зу­пи­ ни­ти свій ви­бір на за­го­ро­жі, яка пра­ цює від елек­тро­ме­р е­жі. Втім, яке б

10

5/21

Застосування попереджувальних знаків дозволить правильно експлуа­тувати електричну огорожу та уникати ураження струмом людей

дже­ре­ло жив­лен­ ня не бу­ло об­ра­ но, пам’ятайте про обов’язкове за­зем­ лен­ня (cистему за­з ем­лен­ня тре­ба роз­ та­шо­ву­ва­ти на ді­лян­ці, за якою лег­ко вес­ти спос­те­ре­жен­ня для про­ве­ден­ня тех­ніч­но­го об­слу­го­ву­ван­ня). 

По­туж­ність По­туж­ність елек­тро­пас­ту­ха без­по­се­ ред­ньо за­ле­жить від ого­ро­дже­ної ді­лян­ ки: чим біль­ше пло­ща ого­ро­жі, тим слаб­ кі­шим бу­де ім­пульс у край­ній її точ­ці, від­по­від­но, тим по­туж­ні­шим має бу­ти ге­не­ра­тор. До то­го ж, для кож­но­го ви­ду тва­рин є спе­ці­аль­ні нор­ми роз­ра­хун­ку си­ли ім­пуль­су (так, на­прик­лад, ко­ні у 10 ра­зів чут­ли­ві­ші до елек­трич­но­го стру­му, ніж ве­ли­ка ро­га­та ху­до­ба). По­туж­ний пас­тух не­об­хід­ний у ра­зі ви­па­су тва­рин із дов­гою шер­стю, ко­ли у ста­ді є сам­ці, як­що лі­нія ого­ро­жі роз­та­шо­ва­на ни­зько (є ри­зик, що тра­ва мо­же тор­ка­ти­ся ого­ ро­жі) або має ве­ли­ку про­тяж­ність. 

Якість ма­те­ріа­лів Не вар­то ски­д а­ти з ра­хун­ків і ма­те­ рі­ал, з яко­го бу­де ви­го­тов­ле­но при­ стрій. Зро­зу­м і­л о, що елек­т ро­п ас­т ух

має бу­ти ви­ко­на­ний тіль­ки з якіс­них ма­те­ріа­лів — у цьо­му ви­пад­ку та­кий при­с трій мо­же без­пе­р е­бій­но пра­цю­ ва­ти за будь-яких по­год­них умов і тем­пе­р а­тур­них пе­р е­па­дів. По мож­ли­ во­с ті не за­с то­со­вуй­те ста­ле­вий дріт без по­к рит­т я (швид­ш е під­д а­є ­т ь­с я ко­р о­зії) — він має бу­ти оцин­ко­в а­ним діа­мет­р ом не мен­ше 1,2 мм. Опор­ні стов­п и, за­з ви­ч ай, роб­л ять з де­р е­в а або ме­т а­л у. Пер­ш ий ва­р і­а нт більш де­ше­вий, за­те дру­гий — на­б а­га­то дов­ го­віч­ні­ше. 

Мон­таж Ви­со­та стов­пів має бу­ти за­фік­со­ва­ на по всьо­му пе­ри­мет­ру ого­ро­дже­ної те­ри­то­рії та прив’язана до ланд­шаф­ту (від­стань між стов­па­ми під­би­ра­є­ть­ся з ура­ху­ван­ням ланд­шафт­них особ­ли­во­ с­тей міс­це­во­сті). Зро­зу­мі­ло, що чим біль­ше пе­ре­па­дів ви­сот, па­гор­бів чи ярів, тим час­ті­ше тре­ба вста­нов­лю­ва­ ти стов­пи — мак­си­маль­на від­стань між стов­па­ми 10 м. Не роз­та­шо­вуй­те елек­ тро­пас­тух ни­зько до зем­лі — рос­лин­ ність, тор­каю­чись лі­нії ого­ро­жі ви­кли­ кає струм ви­то­ку і тим са­мим зни­жує ефек­тив­ність пар­ка­ну. 

Фото: www. tt.linkedin.com

Л. Крюкова l.kryukova@univest-media.com

ПРИДБАТИ ТЕХНІКУ: з мінімальними витратами фінансів та часу. Як це працює? Наразі, як то кажуть, вітчизняним сільгоспвиробникам не позаздриш, адже для того, щоб «йти в ногу з часом» сучасні ринкові умови вима­ гають зниження витрат на виробництво, освоєння нової техніки і тех­ нологій, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції. Втім, сучасні реалії говорять про інше — більшість с.-г. підприємств і досі вимушені експлуатувати фізично зношені та морально застарілі технічні засоби, оскільки не в змозі фінансувати оновлення матеріально-технічного потенціалу. вам при­дба­ти якіс­ну, ви­со­ко­тех­но­ло­ гіч­ну тех­ні­ку у влас­ність за най­ко­рот­ші тер­мі­ни та з мі­ні­маль­ни­ми ви­тра­та­ми го­во­ри­мо з Яні­ною Го­рен­ко, пер­шим за­ступ­ни­ком ге­не­раль­но­го ди­рек­то­ра ком­па­нії «ОТП Лі­зинг».

? На­ра­зі чи­ма­ло бан­ків­ських струк­тур ак­тив­но спів­пра­цю­ють з

Н

На сьо­го­дні лі­зинг є ефек­тив­ним фі­нан­со­вим ін­ст­ру­мен­том для ук­ра­їн­ сь­ко­го аг­ра­рія, особ­ли­во ко­ли мо­ва йде про при­дбан­ня ви­со­ко­вар­тіс­них с.-г. аг­ре­га­тів та швид­ке онов­лен­ня ма­шин­ но-трак­тор­но­го пар­ку гос­по­д ар­с т­в а. Го­лов­не при цьо­му — не тіль­ки пра­ виль­но оці­ни­ти влас­ні пот­ре­би та мож­ ли­во­сті, а і знай­ти та­ко­го лі­зин­го­дав­ця, який за­про­по­нує умо­ви, що бу­дуть ви­гі­дни­ми усім сто­р о­нам кон­трак­ту. Про лі­зин­го­ві пла­те­жі, по­ря­док їх здійс­нен­ня та ін­ди­ві­ду­аль­ні про­гра­ми, які да­ють мож­ли­вість с.-г. під­при­єм­ст­

аг­рар­ним сек­то­ром, на­даю­чи пос­лу­ги кре­ди­ту­ван­ня при ку­пів­лі сіль­госп­ тех­ні­ки. Які про­гра­ми та умо­ви фі­нан­су­ван­ня сіль­госп­тех­ні­ки про­по­ нує «ОТП Лі­зинг»? І чим во­ни від­різ­ няю­ть­ся від про­по­зи­цій ін­ших бан­ків? По-пер­ше, хо­чу вне­с ти яс­ність що­д о ді­я ль­н о­с ті на­ш ої ком­п а­н ії. «ОТП Лі­зинг» — це ок­ре­ма лі­зин­го­ва

ПРО­ЦЕ­ДУ­РА ОТРИМАННЯ С.-Г. ТЕХНІКИ В ЛІЗИНГ Обе­ріть сіль­госп­тех­ні­ку у офі­цій­но­го ди­ле­ра, ­ уз­го­дьте ком­плек­та­цію та вар­тість Направте заявку та сфор­муй­те па­кет необхідних до­ку­мен­тів Спла­тіть аванс та під­пи­шіть до­го­вір лі­зин­гу

От­ри­май­те тех­ні­ку у ко­ри­сту­ван­ня

Що­мі­сяч­но спла­чуй­те пла­те­жі згід­но з уз­го­дже­ним гра­фі­ком

5/21

11

<<<

АКТУАЛЬНЕ IНТЕРВ’Ю

ком­па­нія, яка вхо­дить до скла­ду єв­ро­ пей­ської фі­нан­со­вої гру­пи OTP Group. Во­на бу­ла за­сно­ва­на у черв­ні 2008 ро­ку як до­чір­нє під­при­єм­ст­во АТ «ОТП Банк» і на­ра­зі це єди­на лі­зин­го­ва ком­па­нія на ук­ра­їн­сь­ко­му рин­ку, що на­ле­жить між­ на­род­ній бан­ків­ській гру­пі, ак­ції якої ко­ти­ру­ю­ть­ся на Лон­дон­ській фон­до­вій бір­жі. Фі­нан­сує­мо лег­ко­вий ав­то­транс­ порт, ван­та­жів­ки, ва­го­ни, бу­ді­вель­ну тех­ні­ку, втім, най­біль­шою час­ти­ною на­шо­го про­дук­то­во­го порт­фе­лю вже ба­га­то ро­ків пос­піль є сіль­госп­тех­ні­ка. На сьо­го­дні має­мо до­го­во­ри з та­ки­ми ві­до­ми­ми мар­ка­ми с.-г. тех­ні­ки як, CNHi (брен­ди Case IH, New Holland), CLAAS, Manitou, Fendt, Chal­lenger, Massey Ferguson, John Deere, Lemken, Gaspardo, Kuhn, Versatile. Як ба­чи­те, спи­сок ком­па­ній до­во­лі ва­го­мий, тож, го­то­ві за­про­по­ну­ва­ти на­шим клі­єн­там най­шир­ший пе­ре­лік парт­нер­ських про­ грам фі­нан­су­ван­ня з ком­пен­са­ці­єю час­ ти­ни лі­зин­го­вої ви­на­го­ро­ди без­по­се­ ред­ньо від ви­роб­ни­ка с.- г. тех­ні­ки. Як­що ко­р от­ко, фі­нан­сує­мо до 6 ро­ків із стар­то­вою оп­ла­тою в роз­мі­рі від 20% від вар­то­сті по­куп­ки — як у грив­ні, так і з прив’язкою во ва­лю­ти (до­ла­ри та єв­ро). Про­по­нує­мо се­зон­ ність, ін­ди­ві­ду­аль­но під­лаш­то­вую­чись під ді­яль­ність кож­но­го клі­єн­та. Так, чи­ма­ло аг­р о­ви­р об­ни­ків по­га­шу­ють го­лов­ну су­му лі­зин­гу в кін­ці ро­ку, тоб­ то то­ді, ко­ли їм ви­гі­дно, ко­ли у них є про­дук­ція, яку во­ни мо­жуть про­да­ти. По­годь­те­ся, це до­во­лі зруч­но. До ре­чі, крім про­цент­ної став­ки «ОТП Лі­зинг» до­д ат­ко­в о фі­нан­сує (вклю­ча­є­ть­ся у гра­фік по­га­шен­ня) стра­ху­ван­ня пред­ ме­та лі­зин­гу, реє­ст­ра­цію тех­ні­ки у дер­ жав­них ор­га­нах, кон­вер­та­цію ва­лю­ти. Вва­жаю, на­шою силь­ною сто­ро­ною є те, що ми ні­ко­ли не го­во­ри­мо клі­єн­ту «Ні!», а про­по­нує­мо на ви­бір різ­ні ва­­ ріан­­ти фі­нан­су­ван­ня та­ким чи­ном, щоб у пи­тан­нях коо­пе­ра­ції бу­ло од­но­знач­не «Так!». Та­кож ми ак­тив­но спів­пра­цює­мо з між­на­род­ни­ми фі­нан­со­ви­ми ус­та­но­ва­ ми і мо­же­мо про­по­ну­ва­ти на­шим клі­єн­ там гран­то­ві про­гра­ми (на­прик­лад, про­ гра­ма з ЕБРР, де лі­зин­го­от­ри­му­ва­чу по­вер­та­є­ть­ся 10% фі­нан­су­ван­ня).

? Що на сьо­го­дні ви­гі­дні­ше: взя­ти кош­ти в кре­дит, на який при­дба­ти тех­ні­ку, чи взяти тех­ні­ку у лі­зинг? Зви­чай­но, я ска­жу, що лі­зинг ви­гі­д­ ні­ше. Лі­зинг дає мож­ли­вість аг­ра­рію зе­ко­но­ми­ти і по­збав­ляє йо­го так зва­ної «па­пе­ро­вої ру­ти­ни», це пов­ний ком­

12

5/21

Яні­на Го­рен­ко

плекс пос­луг із при­дбан­ня, стра­ху­ван­ня, су­про­во­ду та сер­віс­но­го об­слу­го­ву­ван­ ня. Як на ме­не, лі­зинг — це на­ба­га­то біль­ше, ніж про­сто кре­ди­ту­ван­ня.

?

Який ва­рі­ант най­час­ті­ше оби­ра­ ють віт­чиз­ня­ні сіль­госп­ви­роб­ни­ки? На жаль, у ме­не не­має чіт­кої ста­ти­с­ ти­ки, але за влас­ним від­чут­тям мо­жу ствер­джу­ва­ти, що по­рів­ня­но з ми­ну­ли­ ми ро­ка­ми до­ля лі­зин­гу впев­не­но збіль­ шу­є­ть­ся. Сві­то­вий до­свід свід­чить, що лі­зинг є од­ним із ефек­тив­них ме­то­дів ін­ве­сту­ван­ня, який дає змо­гу будь-яко­ му сіль­госп­під­при­єм­ст­ву без різ­кої фі­нан­со­вої на­пру­ги за­без­пе­чи­ти ак­тив­ не фор­му­ван­ня влас­ної ма­те­рі­аль­нотех­ніч­ної ба­зи. До то­го ж, лі­зинг до­зво­ ляє не за­лу­ча­ти по­зи­че­ний ка­пі­тал і не «за­мо­ро­жу­ва­ти» влас­ний, еко­но­ми­ти на ви­тра­тах, пов’язаних із во­ло­дін­ням май­ном, вста­нов­лю­ва­ти за по­го­джен­ ням з лі­зин­го­дав­цем гнуч­кий по­ря­док здій­снен­ня лі­зин­го­вих пла­те­жів.

? Який по­ря­док от­ри­ман­ня сіль­ госп­тех­ні­ки в лі­зин­г? Взя­ти сіль­сь­ко­гос­по­дар­ську тех­ні­ку в лі­зинг мож­на не ли­ше ви­гі­дно, а й без зай­вих кло­по­тів та ви­трат до­ро­го­цін­но­ го ча­су (тер­мін оформ­лен­ня лі­зин­гу скла­дає від 4 ро­бо­чих днів). Для цьо­го дос­тат­ньо зро­би­ти де­кіль­ка про­стих кро­ків:

ви­бра­ти тех­ні­ку у ди­ле­ра, уз­го­ди­ти ком­плек­та­цію і вар­тість;

на­пра­ви­ти

за­яв­ку і па­кет не­об­хід­ них до­ку­мен­тів в «ОТП Лі­зинг»;

ук­ла­сти до­го­вір лі­зин­гу та по­куп­ки, оп­ла­ти­ти пер­ший аванс;

 от­ри­ма­ти тех­ні­ку.

? Чи на­да­є­ть­ся пред­мет фі­нан­со­ во­го лі­зин­гу у во­ло­дін­ня (а не ко­ри­с­ ту­ван­ня) лі­зін­го­одер­жу­ва­чу? Лі­зин­го­ва ком­па­нія пе­ре­дає пра­во во­ло­дін­ня та ко­ри­сту­ван­ня пред­ме­том лі­зин­гу, а пра­во роз­по­ря­джен­ня пе­ре­да­ є­ть­ся тіль­ки за умо­ви ви­пла­ти всіх лі­зин­го­вих пла­те­жів. ? Ва­ша ком­па­нія спів­пра­цює з ком­па­ні­єю Кун-Ук­ра­ї­на. Як дав­но роз­по­ча­ла­ся ця спів­пра­ця і що во­на з се­бе пред­став­ляє? «ОТП Лі­зинг» спів­пра­цює з Кун-Ук­ ра­ї­на вже ба­га­то ро­ків, про­по­ную­чи клієн­­там спе­ці­аль­ні умо­ви фі­нан­су­ван­ ня, де час­ти­на ви­трат, як я вже зазнача­ ла, ком­пен­су­є­ть­ся ви­роб­ни­ком. ? Скіль­ки оди­ниць тех­ні­ки КУН бу­ло реа­лі­зо­ва­но за пе­рі­од спів­пра­ці? Бли­зько 200 оди­ниць. ? Яку тех­ні­ку най­час­ті­ше ку­пу­ ють за Ва­ши­ми про­гра­ма­ми? В ці­ло­му по ком­па­нії це трак­то­ри, об­при­ску­ва­чі, ком­бай­ни, при­чіп­на та на­віс­на тех­ні­ка. ? Які най­час­ті­ше пи­тан­ня за­да­ ють сіль­госп­ви­роб­ни­ки, ці­кав­ля­чись при­дбан­ням тех­ні­ки в лі­зинг? За­зви­чай, сти­кає­мо­ся з пи­тан­ня­ми, пов’язаними з опо­дат­ку­ван­ням, пе­ре­да­ чею пра­ва влас­но­сті, мож­ли­ві­стю до­ст­ ро­ко­во­го по­га­шен­ня. 

<<<

ВЕТЕРИНАРIЯ

Інфекційна патологія ФІГУРАНТІВ респіраторного СПРАВИ тракту у свиней: БУЛО ДВОЄ?.. На сьогодні інфекційна патологія респіратор­ ного тракту у свиней вражає своїм різноманіт­ тям та поліфакторністю. Такий стан речей не є унікальним — його можна спостерігати майже у кожному господарстві, навіть із най­ сучаснішими високотехнологічними умовами ведення свинарства. Олії у полум’я підлива­ ють самі збудники респіраторних захворю­ вань, які набувають усе більшої резистентнос­ ті до лікарських препаратів, створюючи сер­ йозні труднощі як у діагностиці, так і під час лікування. Тож свинарські підприємства опи­ няються мало не у безвихідному становищі при зустрічі з непередбачуваною у всіх відно­ шеннях «респіраторкою». О. Титаренко, спецільно для журалу «Тваринництво та ветеринарія»

І

Ін­фек­цій­на скла­до­ва рес­пі­ра­тор­них за­хво­рю­вань пред­ став­ле­на різ­но­ма­ніт­ни­ми асо­ціа­ція­ми ві­ру­сів і бак­те­рій. «Чис­тих» ін­фек­цій, — ствер­джу­ють фа­хів­ці, — на­ра­зі про­сто не бу­ває! Зав­жди по­пе­ре­ду йде “танк”, а вслід за ним — “пі­хо­ та”. Тоб­то як­що є пев­ний збуд­ник-пер­шо­від­кри­вач, то зго­дом він ство­рить умо­ви для “про­ри­ву” ще кіль­кох, які обов’язково до ньо­го до­лу­чять­ся». У та­ких склад­них ін­фек­цій­них умо­вах, ко­ли на фер­мі од­но­час­но при­сут­ні де­кіль­ка па­то­ге­нів, що по­тен­цію­ють один од­но­го, спос­те­рі­га­ють знач­ний від­хід по­го­лів’я че­рез па­діж та ви­му­ше­ний за­бій, кон­ста­ту­ють ве­ли­ кий від­со­ток тва­рин із втра­тою тем­пів рос­ту, знач­ним змен­ шен­ням ін­дек­су кон­вер­сії кор­му та не­об­хід­ні­стю за­сто­су­ван­ ня різ­них про­фі­лак­тич­них та лі­ку­валь­них пре­па­ра­тів. Ре­зуль­ тат — сут­тє­ві фі­нан­со­ві втра­ти на ви­роб­ни­чих ета­пах до­ро­ щу­ван­ня та від­го­дів­лі.

Но­зо­ло­гіч­ний про­філь ін­фекцій­них респіратор­них за­хво­рю­вань У 2009 ро­ці M.J.Yaeger, L.A. Karriker, L. Layman et al. на­оч­но про­де­мон­ст­ру­ва­ли ре­зуль­та­ти роз­ти­ну 56 від­го­ді­вель­них сви­ней із про­ми­сло­вої фер­ми (США). Так, бу­ло вста­нов­ле­но, що у за­галь­ній струк­ту­рі смерт­но­сті тва­рин пре­ва­лю­ва­ли ін­фек­цій­ні хво­ро­би, а са­ме PCV-2, PRRS, стреп­то­ко­ко­ва ін­фек­ція, ен­зо­отич­ на пнев­мо­нія, пас­те­ре­льоз, лав­со­ні­оз (табл. 1). Ок­рім то­го, звер­ та­ло на се­бе ува­гу ве­ли­ка кіль­кість ви­пад­ків брон­хо­пнев­мо­нії без *

Г. І. Ре­бен­ко. «Етіо­ло­гія та епі­зо­ото­ло­гія ін­фек­цій­них хво­роб рес­пі­ра­тор­но­го трак­ту сви­ней». Сум­ський НАУ

13

5/21

5/21

13

<<<

ВЕТЕРИНАРIЯ

ДО ВІ­ДО­МА… Не ос­тан­ню роль у ви­ник­нен­ні рес­пі­ра­ тор­них за­хво­рю­вань сви­ней ві­ді­грає стан мік­ро­фло­ри рес­пі­ра­тор­но­го трак­ту сви­ней на мо­мент їх­ньо­го за­ра­жен­ня. Сли­зо­ві обо­лон­ки ди­халь­них шля­хів по­ро­сят за­се­ляю­ть­ся мік­ ро­фло­рою у пер­ші го­ди­ни їх­ньо­го жит­тя. На­да­лі фор­му­ван­ня скла­ду мік­ро­біо­це­но­зу за­ле­жить від чи­ма­лої кіль­ко­сті фак­то­рів: від фі­зіо­ло­гіч­но­го ста­ну ор­га­ніз­му тва­ри­ни до мік­ро­фло­ри нав­ко­лиш­ньо­го се­ре­до­ви­ща. За да­ни­ми В.В. Па­лу­ні­ної (2005), мік­ро­біо­це­но­зи верх­ніх ди­халь­них шля­хів клі­ніч­но здо­ро­вих по­ро­сят пред­став­ле­ні са­про­фіт­ни­ми ста­фі­ло­ ко­ка­ми, мік­ро­ко­ка­ми, не­ге­мо­лі­тич­ни­ми стреп­ то­ко­ка­ми, ко­ри­не­бак­те­рія­ми, бак­те­рія­ми ро­ду Bacillus, грам­не­га­тив­ни­ми ко­ка­ми. Знач­но рід­ше ви­яв­ля­ють аль­фа- та бе­та-ге­мо­лі­тич­ні стреп­то­ко­ки, S. aureus, S. hyicus, ен­те­ро­бак­ те­рії (еше­ри­хії, саль­мо­не­ли, про­теї та ін.), пас­те­ре­ли, мі­ко­плаз­ми, си­ньог­ній­ну па­лич­ку, гри­би ро­ду Candida. Як ві­до­мо, кіль­кіс­ний та якіс­ний склад об­лі­гат­ної мік­ро­фло­ри ди­халь­ них шля­хів сви­ней ха­рак­те­ри­зу­є­ть­ся від­нос­ ною ста­лі­стю, од­нак у ре­зуль­та­ті дії дес­та­бі­лі­ зую­чих фак­то­рів від­бу­ва­ю­ть­ся пев­ні змі­ни в скла­ді мік­ро­біо­це­но­зу, що при­зво­дять до роз­ ви­тку дис­бак­те­ріо­зу та зни­жен­ня ре­зи­стент­ но­сті ор­га­ніз­му в ці­ло­му*.

Уражена легеня Проникнення бактерій і забруднювальних часток у дихальні шляхи здорової свині Прогресуюча колонізація в трахеї і бронхах шляхом адгезії до похідних епітелію

Легеневі альвеоли — місце обміну киснем і вуглекислим газом між повітрям і кров’ю

Зміни в легеневій тканині внаслідок запалення Руйнування війок

Альвеолярні капіляри

Лімфоцити безрезультатно намагаються вплинути на збудників Запалення периальвеолярної тканини спричинює стискання альвеол Утворені вогнища перешкоджають нормальному процесу нейтралізації бактерій і виділень дихальних шляхів. Неспецифічні системи імунного захисту легень змінюються. На фоні зниженого імунітету, виникають вторинні захворювання, спричинені умовно-патогенними бактеріями

1

В.И. Ба­ла­ба­но­ва. «Па­то­мор­фо­ло­гия и па­то­ге­нез бо­лез­ней откормочных сви­ней в хо­зяй­ст­ вах промышленного ти­па». ФГБОУ ВО «Санкт-Пе­тер­бург­ский государственный уни­вер­си­тет ветеринарный медицины», 2020 2 В. Ба­ра­нов, кон­суль­тант із про­фі­лак­ти­ки хво­роб сви­ней, УВТ. 2016

Табл. 1. Струк­ту­ра та ста­ти­сти­ка за­хво­рю­вань сви­ней на від­го­дів­лі, що бу­ло ді­аг­но­сто­ва­но на про­ми­сло­вій фер­мі у США За­хво­рю­ван­ня

Кіль­кість ви­пад­ків

%

PCV-2

9

16,1

Стреп­то­ко­коз

6

10,7

Ен­зо­отич­на пнев­мо­нія (M.Hyo)

8

14,3

Пас­те­ре­льоз

6

10,7

PRRS

4

7,1

Ас­ка­рі­доз­на пнев­мо­нія

7

12,5

Лав­со­ні­оз

4

7,1

Брон­хо­пнев­мо­нія

12

21,5

Ра­зом

56

100

5/21

Вібруючі війки захоплюють та нейтралізують ізольовані чужорідні частинки і виділення дихальних шляхів за рахунок руху назовні

Червона набрякла консолідована нефункціональна легенева тканина

за­зна­чен­ня точ­ної но­зо­ло­гіч­ної фор­ми1. Про що це нам го­во­ рить? Про сер­йоз­ність на­мі­рів ін­фек­цій­ної па­то­ло­гії рес­пі­ра­тор­ но­го трак­ту, а та­кож її по­лі­фак­тор­ність та по­ліе­тіо­ло­гіч­ність. До ос­нов­них етіо­ло­гіч­них чин­ни­ків ін­фек­цій­них за­хво­рю­ вань рес­пі­ра­тор­ної сис­те­ми від­но­сять: ві­ру­си — ре­про­дук­тив­но-рес­пі­ра­тор­ний син­дром сви­ней (PRRS), цир­ко­ві­рус (PCV-2), хво­ро­ба Ау­є­скі, рес­пі­ра­тор­ ний ко­ро­на­ві­рус; бак­те­рії — ак­ти­но­ба­ци­ляр­на плев­ро­пнев­мо­нія, ге­мо­фі­ льоз­ний по­лі­се­ро­зит, ін­фек­цій­ний ат­ро­фіч­ний ри­ніт, стреп­то­ко­ко­ва ін­фек­ція; мі­ко­плаз­ми — M. hyopneumoniae.

14

Здо­ро­ва ле­ге­ня

Альвеолярні макрофаги, які поглинають бактерії та чужорідні частинки, що досягають легенів, шляхом фагоцитозу



Ві­рус­ні па­то­ге­ни До­в о­л і ак­т ив­н у по­з и­ц ію у по­ш и­р ен­н і рес­п і­р а­тор­н их за­хво­рю­в ань сви­но­по­го­лів’я за­ймає цир­ко­ві­рус (PCV-2). Так, у всіх кра­ї­нах із роз­ви­не­ним сви­нар­с т­в ом се­р о­ло­гіч­ні ме­то­д и до­слі­д жен­н я де­м он­с т­ру­ють 100% йо­г о по­ш и­р е­ ність — як­що го­в о­ри­ти про рі­в ень за­хво­рю­в а­но­с ті, то у різ­ них гос­по­д ар­с т­в ах він ся­гає від 5–20 до 50–70%, а ле­таль­ ність мо­же до­хо­ди­ти до 70–80%. Дея­кі фа­хів­ці по­рів­ню­ють цир­ко­ві­рус зі збуд­ни­ком СНІ­Ду у лю­дей, адже «роз­мно­жу­є­ ть­ся він в іму­но­ком­пе­тент­них ор­га­нах — ти­му­сі, се­ле­зін­ці, лім­ф о­вуз­лах, сли­з о­вих но­са, ле­гень, ки­шеч­ни­ка. При­хо­в а­на ж фа­з а роз­мно­жен­ня від­бу­в а­є­ть­ся у мо­но­ци­тах, мак­р о­ф а­гах, гіс­тіо­ци­тах, які влас­не і за­хи­ща­ють рес­пі­р а­тор­ний тракт2». Слід за­зна­чи­ти, що у ви­ник­нен­ні ін­фек­цій­ної па­то­ло­гії рес­ пі­ра­тор­но­го трак­ту за­зви­чай бе­руть участь де­кіль­ка ві­рус­них

Табл. 2. Збуд­ни­ки ві­рус­них ін­фек­цій, які зу­мов­лю­ють рес­пі­ра­тор­ні роз­ла­ди у сви­ней І гру­па – пер­вин­ні па­то­ге­ни PRRS PCV-2 ВГС Ві­рус хво­ро­би Ау­є­ски Рес­пі­ра­тор­ний ко­ро­на­ві­рус сви­ней ІІ гру­па – вто­рин­ні па­то­ге­ни Ци­то­ме­га­ло­ві­рус сви­ней (PCMV) ІІІ гру­па – па­то­ге­ни «гру­пи під­трим­ки» Па­ра­мік­со­ві­рус Пар­во­ві­рус Аде­но­ві­рус Ре­о­ві­рус Ві­рус аце­фа­ло­міє­лі­ту

аген­тів (най­час­ті­ше це PCV-2, PRRS) — за да­ни­ми Б.Г. Ор­лян­кі­на, в ура­же­них ле­ге­нях по­ро­сят у 76–88% ви­пад­ ків ви­яв­ля­ють два і біль­ше ві­рус­них аген­тів, що су­про­во­джу­є­ ть­ся важ­ки­ми рес­пі­ра­тор­ни­ми роз­ла­да­ми (табл. 2). Як­що по­рів­ня­ти, ска­жі­мо, спектр збуд­ни­ків хво­роб у сви­ ней у Єв­ро­пі та Азії, то вия­вить­ся, що рі­вень за­хво­рю­ва­но­сті ма­ти­ме пев­ні роз­біж­но­сті. Так, в Єв­ро­пі PCV-2 ви­яв­ля­ють у 63,89% ви­пад­ків, PRRS — 35,2, мі­ко­плаз­му — 30,6%. Під­ твер­джен­ням то­го, що ви­со­кі тех­но­ло­гії у сви­нар­ст­ві не є га­ран­ті­єю міц­но­го здо­ров’я тва­рин, є до­слі­джен­ня рес­пі­ра­ тор­них ін­фек­цій у Да­нії (Хан­сен, 2010). Там бу­ло вив­че­но 144 про­би ле­гень за­гиб­лих тва­рин і за до­по­мо­гою ПЛР ви­яв­ле­но п’ять ос­нов­них збуд­ни­ків у різ­них ком­бі­на­ці­ях: два ви­ди мі­ко­плазм і п’ять ві­ру­сів (PRRS, PCV-2, ВГС-2, грип сви­ней А, ко­ро­на­ві­рус). А от в Азії си­туа­ція ще кри­тич­ні­ше: PCV-2 там тра­п­ля­є­ть­ся у 81% ви­пад­ків, PRRS — у 63, пар­во­ві­рус — у 57%. Як­що го­во­ри­ти, при­мі­ром, про Ки­тай, то там PRRS по­ши­ре­ний у 68,9% ви­пад­ків, PCV-2 — у 62,4, хво­ро­ба Ау­е­ ски — у 11,3, кла­сич­на чу­ма сви­ней (КЧС) — у 4,41%. Із бак­ те­рі­аль­них збуд­ни­ків у них по­ши­ре­ні Streptococcus suis – 77,92%, E. coli – 52, Haemophilus parasuis – 51, Pasteurella multocida – 26,7, Bordetella bronchiseptica – 18,6%2. Бак­те­рі­аль­ні аген­ти 

Роль бак­те­рій у ви­ник­нен­ні рес­пі­ра­тор­них ін­фек­цій не мож­на при­мен­шу­ва­ти — во­ни ста­нов­лять до­во­лі ве­ли­ку за­гро­зу че­рез свою ви­со­ку адап­тив­ність до при­зна­че­но­го лі­ку­ван­ня, не­пе­ред­ба­чу­ва­ність від­ст­ро­че­них на­слід­ків за­хво­ рю­ван­ня, уск­лад­не­ний клі­ніч­ний пе­ре­біг. У пер­шо­чер­го­во­му по­ряд­ку не­об­хід­но ви­ді­ли­ти Actinobacillus pleuropneumoniae, Bordetella bronchiseptica, мен­ше зна­чен­ня ма­ють Pasteurella multocida, Haemophilus parasuis, Streptococcus suis, Mycoplasma hyorhinus, Actinobacillus suis та ін. Як і ві­ру­си, бак­те­рії по­ді­ ляю­ть­ся на три гру­пи (табл. 3).  Ак­цен­то­ва­ної ува­ги пот­ре­бу­ють два гріз­них бак­те­рі­аль­них па­то­ге­ни — Bordetella bronchiseptica та Pasteurella multocida, які ви­кли­ка­ють так зва­ну кри­во­ри­лість у сви­ней. Пер­ший є 3

А. Grechuhin. «Diagnostic of mycoplasmas swine pneumonia». Vet. Practica, 2002

Табл. 3. Збуд­ни­ки бак­те­рі­аль­них ін­фек­цій, які зу­мов­лю­ють респіратор­ні роз­ла­ди у сви­ней І гру­па – пер­вин­ні збуд­ни­ки Mycoplasma hyopneumoniae Actinobacillus pleuropneumoniae Bordetella bronchiseptica ІІ гру­па – вто­рин­ні збуд­ни­ки Pasteurella multocida Haemophilus parasuis Streptococcus suis Mycoplasma hyorhinis ІІІ гру­па – до­дат­ко­ві збуд­ни­ки Salmonella cholerae Actinobacillus suis Actinomyces pyogenes

Табл. 4. Види мікроорганізмів, виділених із легенів свиней, загиблих від інфек­ційної патології респіраторного тракту Вид мікроорганізму

Кількість виділених культур

E. coli

39

Mycoplasma hyopneumoniae

16

Mycoplasma hyorginis

1

Salmonella choleraesuis

10

Pasteurella multocida

3

Bordetella bronchiseptica

3

Proteus mirabilis

1

Proteus vulgaris

2

pleuropneumoniae

1

H. parasuis

2

Streptococcus spp.

2

Diplococcus spp.

1

Enterobacter spp.

1

Citrobacter spp.

1

Staphylococcus aureus

1

Klebsiella pneumonia

1

Загалом

85

збуд­ни­ком ат­ро­фіч­но­го ри­ні­ту сви­ней, дру­гий йо­го «під­стра­ хо­вує» і, крім то­го, ви­кли­кає пас­те­ре­льоз. Bordetella ура­жує до 50–80% по­ро­сят у ві­ці од­но­го-трьох тиж­нів. У ре­зуль­та­ті у них ви­ни­кає гній­но-ка­та­раль­ний ри­ніт, дис­тро­фія кро­во­ нос­них су­дин, а це при­зво­дить до ат­ро­фії но­со­вих ра­ко­вин, аси­мет­рії ли­цьо­вої час­ти­ни че­ре­па. Хро­ніч­ний пе­ре­біг, а та­кож та­кі ка­ліцтва, як моп­со­по­діб­ність і кри­во­ри­лість, спос­те­рі­га­ю­ть­ся у 50% за­хво­рі­лих тва­рин.  Особ­ли­ву по­зи­цію се­р ед ін­ф ек­цій­них аген­тів за­ймає Mycoplasma hyopneumoniae, яка спри­чи­нює ен­зо­отич­ну пнев­ мо­нію у сви­ней. Пнев­мо­нія, спри­чи­не­на M.hyo, це, за­зви­чай, ка­та­раль­на брон­хо­пнев­мо­нія з не­ви­ра­же­ни­ми клі­ніч­ни­ми оз­на­ка­ми: під­ви­щен­ня тем­пе­ра­ту­ри ті­ла мож­ли­ве че­рез тиж­ день пі­сля ін­фі­ку­ван­ня, не­пос­тій­ний ка­шель че­рез 8–10 тиж­ нів (мо­же три­ва­ти до де­кіль­кох мі­ся­ців), спос­те­рі­га­ю­ть­ся від­ста­ван­ня в рос­ті, ни­зька смерт­ність та ви­со­кий рі­вень за­хво­рю­ва­но­сті. За­хво­рю­ва­ність в ок­ре­мих гос­по­дар­ст­вах мо­же до­ся­га­ти 100%, про­те смерт­ність ко­ли­ва­є­ть­ся від 0,5 до 20%. Як­що ін­фек­ція уск­лад­ня­є­ть­ся се­кун­дар­ною мік­ро­фло­ рою (пас­те­ре­ла­ми, бор­де­те­ла­ми, ге­мо­фі­ла­ми, стреп­то­ко­ка­ ми, ста­фі­ло­ко­ка­ми то­що), то мо­жуть ма­ти міс­це й ін­ші сим­ пто­ми, та­кі як ут­руд­не­не ди­хан­ня, ли­хо­ман­ка і на­віть смерть3. За да­ни­ми фа­хів­ців, за бак­те­рі­аль­них асо­ціа­цій рі­в ень ле­таль­но­сті збіль­шу­є­ть­ся до 80–90%.  До вто­рин­них збуд­ни­ків (або пред­став­ни­ків дру­гої гру­пи) від­но­сять ае­р о­ген­ні па­то­ге­ни, за про­ник­нен­ня яких у тра­ хею тва­ри­ни пнев­мо­нія роз­ви­в а­є­ть­ся ли­ше на фо­ні уш­ко­ джен­ня ле­гень, що зу­мов­лю­ють пнев­мо­троп­ні ві­ру­си чи мі­ко­плаз­ми.  Тре­тю гру­пу фор­му­ють бак­те­рі­аль­ні аген­ти, які пот­ра­п­ля­ ють у ле­ге­ні з то­ком кро­ві під час роз­ви­тку сеп­ти­це­мії: Salmonella choleraesuis, Actinobacillus suis, Actinomyces (Arcanobacterium) pyogenes. 

5/21

15

<<<

ВЕТЕРИНАРIЯ

ЧО­ГО ОЧІ­КУ­ВА­ТИ ВІД БАК­ТЕ­РІ­АЛЬ­НО­ГО ЗБУД­НИ­КА?

? Які хво­ро­би сви­ней мож­на на­зва­ти най­про­блем­ні­ши­ ми для гос­по­дарств? Із-по­між рес­пі­ра­тор­них ін­фек­цій — ак­ти­но­ ба­ц и­л яр­н а плев­р о­п нев­м о­н ія (збуд­н ик — Actinobacillus pleuropneumoniae), ат­р о­ф іч­н ий ри­ніт (Pasteurella multocida ти­пу D, Bordetella bronchiseptica), пас­те­ре­льоз (Pasteurella multocida) та ен­зо­отич­на пнев­мо­нія сви­ней (Mycoplasma hyopneumoniae). Про­те слід пам’ятати і про ін­ші, не менш не­без­печ­ні, мік­ро­ор­га­ніз­ми, які цир­ку­ лю­ють у сви­нар­ських при­мі­щен­нях: Haemophilus parasuis, Myco­p lasma hyorhinis, Mycoplasma Олена Айшпур hyosynoviae, E. coli, Salmonella spp., Streptococcus ? Оле­но Єв­ге­нів­но, яку роль ві­ді­грає бак­те­рі­ suis. Ці па­то­ге­ни за взає­мо­дії з рес­пі­ра­тор­ни­ми аль­на скла­до­ва в ін­фек­цій­ній па­то­ло­гії рес­пі­ра­тор­но­го збуд­ни­ка­ми ство­рю­ють сис­тем­ні муль­ти­фак­тор­ні ін­фек­ції. трак­ту сви­ней? За­зви­чай ця гру­па за­хво­рю­вань має хро­ніч­ний ха­рак­тер. Бак­те­рі­аль­ні рес­пі­ра­тор­ні хво­ро­би сви­ней ви­зна­но еко­ Іден­ти­фі­ка­ція збуд­ни­ка або гру­пи збуд­ни­ків і є клю­чо­вим но­міч­но зна­чу­щи­ми хво­ро­ба­ми. До них від­но­сять­ся та­кі фак­то­ром під час про­ве­ден­ня ді­аг­но­сти­ки рес­пі­ра­тор­них хво­ро­би, як ен­зо­отич­на пнев­мо­нія сви­ней, ак­ти­но­ба­ци­ляр­ хво­роб сви­ней. на плев­ро­пнев­мо­нія, ге­мо­фі­льоз­ний по­лі­се­ро­зит, ін­фек­цій­ ний ат­ро­фіч­ний ри­ніт, пас­те­ре­льоз, саль­мо­не­льоз­на пнев­ ? Сво­го ча­су Ви вив­ча­ли етіо­ло­гію бак­те­рі­аль­них мо­нія та ін. Зби­ток, яко­го зав­да­ють та­кі хво­ро­би, на­справ­ді пнев­мо­ній у сви­нар­ських гос­по­дар­ст­вах Ук­ра­ї­ни. Як ві­до­ ве­ли­чез­ний! Це і зни­жен­ня при­рос­ту жи­вої ма­си, і не­рів­но­ мо, рес­пі­ра­тор­ні ін­фек­ції ма­ють по­ліе­тіо­ло­гіч­ну струк­ мір­ні тем­пи на­би­ран­ня ва­ги по­ро­ся­та­ми, які пе­ре­бу­ва­ють на ту­ру. Який спектр збуд­ни­ків і в якій кіль­ко­сті бу­ло ви­яв­ під­си­сан­ні, і по­гір­шен­ня по­каз­ни­ків кон­в ер­сії кор­му в ле­но у ре­зуль­та­ті цьо­го до­слі­джен­ня? ре­зуль­та­ті по­ру­шен­ня трав­лен­ня. Без сум­ні­ву, пе­ре­ра­хо­ву­ва­ Згід­но з да­ни­ми на­ших клі­ніч­них і па­то­ло­го­ана­то­міч­них ти не­га­тив­ні на­слід­ки мож­на дов­го, але в ре­зуль­та­ті сви­но­ спос­те­ре­жень і до­слі­джень, рес­пі­ра­тор­ні хво­ро­би вста­нов­ле­но гос­по­дар­ст­ва кон­ста­ту­ють по­гір­шен­ня еко­но­міч­них по­каз­ у 44,3% за­гиб­лих тва­рин. Се­ред них — ле­ге­не­вий мі­ко­плаз­моз ни­ків ви­роб­ництва сви­ни­ни і збіль­шен­ня по­каз­ни­ка від­хо­ду ді­аг­но­сту­ва­ли у 39,8% ви­пад­ків. Реш­ту ста­но­ви­ли про­я­ви тва­рин че­рез ви­со­кий рі­вень смерт­но­сті. ге­мо­фі­льоз­но­го по­лі­се­ро­зи­ту, ак­ти­но­ ба­ци­ляр­ної плев­ро­пнев­мо­нії та пас­те­ ре­льо­зу. Всі рес­пі­ра­тор­ні хво­ро­би пе­ре­бі­га­ли в асо­ці­йо­ва­ній фор­мі, і збуд­ни­ки хво­роб ви­ді­ля­ли­ся у різ­них ком­бі­на­ці­ях. Про­від­ни­ми бу­ли мі­ко­ плаз­ми, пас­те­ре­ли, саль­мо­не­ли, ге­мо­ філь­ні бак­те­рії, бор­де­те­ли і ко­ко­ва мік­ро­фло­ра. За­г а­л ом ми зро­б и­л и мік­р о­б іо­л о­ гіч­н і до­слі­д жен­н я 127 пат­м а­те­р іа­л ів (час­т ок ура­же­н их ле­г ень за­г иб­л их тва­р ин із рес­п і­р а­т ор­н им син­д ро­ Легені здорового поросяти Легені поросяти забійних кондицій мом) зі сви­н ар­с ьких гос­п о­д арств із після забою з ураженнями, характерними для M. hyo. різ­н и­м и тех­н о­л о­г іч­н и­м и сис­те­м а­м и Ураження легеневої тканини — близько 48% ве­д ен­н я га­л у­з і і кіль­к і­с тю по­г о­л ів’я Поліетіологічна структура бактеріальних пневмоній сви­н ей. У ре­зуль­т а­т і ви­д і­л е­н о 85 куль­т ур різ­н их мік­р о­о р­г а­н із­м ів M. hyo + E. coli 4,8% (табл. 4).

4,8% Salmonella choleraesuis + E. colі 19% Як вид­но з на­ве­де­них да­них, із 4,8% Bordetella bronchiseptica + E. coli ле­ г ень за­гиб­лих по­ро­сят бу­ло ви­ді­ле­ 4,8% но 16 ви­дів мік­ро­ор­га­ніз­мів: E. сoli — Pasteurella multocida + E. coli 4,8% 45,9%, Mycoplasma hyopneumoniae — E. coli + Proteus mirabilis, Proteus vulgaris 18,8, Salmonella choleraesuis — 1,7, E. coli + Enterobacter Pasteurella multocida — 3,5, Bordetella bronchiseptica — 3,5, ін­ших —16,5%.

Bordetella bronchiseptica + M. hyo Але що особ­ли­во важ­ли­во, в од­но­му M. hyo + E. coli + Proteus vulgaris 14% пат­ма­те­ріа­лі (16,5% ви­пад­ків) іден­ти­ E. coli + Stafilococcus aureus 23,8% фі­ко­ва­но по два та біль­ше ви­дів мік­ Streptococcus spp. + E. coli + ро­ор­га­ніз­мів (рисунок).

14% 4,8% У су­час­но­му сви­нар­ст­ві од­ні­єю з гос­трих про­блем є рес­пі­ ра­тор­ні хво­ро­би ві­рус­но-бак­те­рі­аль­ної етіо­ло­гії. Во­ни ши­ро­ко по­ши­ре­ні у ба­га­тьох кра­ї­нах із роз­ви­не­ним сви­нар­ ст­вом, зав­да­ють знач­них еко­но­міч­них збит­ків і галь­му­ють роз­ви­ток га­лу­зі. Про особ­ли­во­сті пе­ре­ бі­гу рес­пі­ра­тор­них хво­роб у сви­ней, етіо­ло­гіч­ним чин­ни­ком яких ви­сту­пає той чи ін­ший бак­те­рі­аль­ ний збуд­них го­во­ри­мо з Оле­ною Айш­пур, д-ром вет. на­ук, за­ві­ду­вач­кою ла­бо­ра­то­рії бактеріальних хвороб тварин Ін­сти­ту­ту ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни НА­АН Ук­ра­ї­ни (м. Ки­їв).

Salmonella choleraesuis

16

5/21

<<<

ТЕХНОЛОГIЯ УТРИМАННЯ

Фото: www.jcehrlich.com

Л. Крюкова, l.kryukova@univest-media.com

Коли мухи атакують…

Б

Бо­роть­ба з му­ха­ми на тва­рин­ни­цьких фер­мах має ве­ли­ке зна­ чен­ня, адже ці ко­ма­хи є ре­зер­вуа­ра­ми та пе­ре­нос­ни­ка­ми збуд­ни­ ків чи­ма­лої кіль­­к­ості ін­фек­цій, не­без­печ­них як для лю­ди­ни, так і тва­рин. Му­хи ду­же ак­тив­ні і впро­довж дня пос­тій­но змі­ню­ють міс­ця жив­лен­ня та від­кла­дан­ня яєць на суб­стра­тах ор­га­ніч­но­го по­хо­джен­ня (про­дук­ти хар­чу­ван­ня та пе­ре­роб­ки, їх­ні від­хо­ди та від­хо­ди тва­рин­но­го по­хо­джен­ня то­що). Із сли­ною, на лап­ках, хо­бот­ку та ін­ших час­ти­нах ті­ла во­ни здат­ні пе­ре­но­си­ти:  про­то­зій­ні хвороби: Criptosporidiumparvum, Toxoplasmagondi, Sarcocystisspp.;  ві­рус­ні па­то­ге­ни: хо­ле­ру сви­ней, ві­рус транс­мі­сив­но­го га­стро­ ен­те­ри­ту, ві­рус РРСС;  бак­те­рі­аль­ні па­то­ге­ни: Yersinia enterocolitica, Salmonella spp., Campilobaster spp., E. coli, Shigella spp., Streptococcus suis. До то­го ж, нав’язливі ата­ки цих ко­мах спри­чи­ню­ють у тва­рин зни­жен­ня ви­роб­ни­чих по­каз­ни­ків, а та­кож при­зво­ дять до по­гір­шен­ня са­ні­тар­ної яко­сті про­дук­ції тва­рин­ництва, псу­ван­ня кор­мів, по­ши­рен­ня збуд­ни­ків ін­ва­зій­них за­хво­рю­ вань. Так, за ви­со­ко­го рів­ня чи­сель­но­сті мух на мо­лоч­ній фер­мі рі­вень на­до­їв зни­жу­є­ть­ся на 15–35%, а при­ріст ва­ги тва­рин на від­го­дів­лі — на 10–12%.

Та­кі важ­ли­ві ен­то­мо­ло­гіч­ні ас­пек­ти Най­біль­ше шко­дять тва­рин­ництву зви­чай­на кім­нат­на му­ха (Musca Domestica), ко­ров’яча жи­гал­ка (Haematobia Stimulans), ма­ла ко­ров'яча жи­гал­ка (Liperosia irritans), сі­ра яй­це­клад­на ко­рів­ни­ця або по­льо­ва му­ха (Musca automnalis) та осін­ня му­хажи­гал­ка (Stomoxys calcitrans).

Настав теплий сезон, а разом із ним на голову агровиробників звалилася чергова проблема у вигляді численної армії синан­ тропних комах . Ентомологи впев­ нені, сучасні зміни клімату на кшталт глобального потепління створюють сприятливі умови для процесу їхнього відтворення (про­ цес розплодження мух тісно пов’язаний із температурою навколиш­нього середовища) — особливо на тій стадії, коли від­ кладене яйце перетворюється на дорослу комаху.  Кім­н ат­н а му­ха (Musca domestica) має по­пе­ля­сто-сі­ре за­барв­лен­ня, роз­мір ті­ла 6—8 мм, хо­бо­ток ли­жу­чо-сис­но­го ти­пу. Жи­ве іма­го 1—2 міс. і за цей час від­кла­дає 500— 600 яєць.

 Ма­ла кім­нат­на му­ха (Fannia canicularis) роз­мі­ром до 6 мм, ду­же схо­жа на кім­нат­ну. Цю му­ху най­ час­ті­ше мож­на зу­ст­рі­ти у тва­рин­ ни­цьких при­мі­щен­нях, там­бу­рах, мо­лоч­них бло­ках та на гно­їв­ці.  Сі­ра яй­це­клад­на ко­рів­ни­ця або по­льо­ва му­ха (Musca automnalis) від­різ­ня­є­ть­ся від кім­нат­ної му­хи біль­шим роз­мі­ром (до 10 мм), ши­ри­на го­ло­ви та гру­дей од­на­ко­ ва. Во­на жи­вить­ся сли­зом, який ви­ді­ля­є­ть­ся з очей та ніз­д­рів ве­ли­ кої ро­га­тої ху­до­би, а та­кож охо­че під­ли­зує кра­п­лі кро­ві на будь-якій час­ти­ні ті­ла тва­ри­ни від уку­сів мух-жи­га­лок та ґе­дзів. Жи­ве бі­ля фер­ми у за­го­нах, на па­со­ви­щах та літ­ніх та­бо­рах. Яй­ця від­кла­дає у сві­жі фе­ка­лії ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би. У ви­роб­ни­чі при­мі­щен­ня та жит­ла лю­дей ці му­хи за­лі­та­ють ли­ше во­се­ни.  Осін­ня му­ха-жи­гал­ка (Stomoxys calcitrans) зов­ніш­нім ви­гля­дом на­га­дує кім­нат­ну му­ху, але, на від­мі­ну від ос­тан­ньої, має щіт­ко­ по­діб­ний хо­бо­ток, який не втя­гу­є­ть­ся, тем­ні ве­ли­кі пля­ми на

НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ВИСОКОЇ ПОПУЛЯЦІЇ МУХ НА МОЛОЧНІЙ ФЕРМІ КОМФОРТ  Дратують тварин  Час відпочинку скорочується

ПРОДУКТИВНІСТЬ  Низьке споживання корму  Підвищена рухливість  Знижується активність прояву охоти  Загальні втрати продуктивності можуть становити від 10 до 20%

ЗДОРОВ’Я  Переносять близько 100 видів патогених мікроорганізмів  ������������������������������������������������������ Укуси кровосисних мух �������������������������������� можуть викликати загальну інток­ сикацію, підвищення температури тіла  Рани після укусів кровосисних комах слугують вхідними воротами для інфекції

5/21

17

<<<

ТЕХНОЛОГIЯ УТРИМАННЯ

міс­цях їх­ніх уку­сів при­зво­дить до чис­ лен­них шкі­ря­них по­шко­джень і под­ря­ пин, що, сво­єю чер­гою, «від­кри­ває» Цикл: к імнатна — 7–14 діб во­ро­та ін­фек­ції, спри­я­ю­чи швид­ко­му жигалка —18–30 діб про­ник­нен­ню па­то­ген­них аген­тів у • може відразу ж харчуватися кров’яне рус­ло. Внас­лі­док пос­тій­ної КІМНАТНА • готова до розмноження ЛИЧИНКИ через 1,5 дня роз­дра­то­ва­но­сті тва­рин че­рез без­пе­ (3–21 день) МУХА • самка відкладає до 2000 яєць довжиною 1–2 мм, які не люблять рерв­не пе­ре­слі­ду­ван­ня цих ко­мах уже світла і живуть скопищами під • за 2–4 тижні встигає зробити за кіль­ка днів мож­на очі­ку­ва­ти ці­лу поверхнею субстрату на глибині до 6 кладок 10–20 см у місцях з вологістю не низ­ку не­га­тив­них на­слід­ків: нижче 50 % і не вище 80 %. Дорослу особину привертають:  ско­ро­чен­ня спо­жи­ван­ня кор­му = Сприятливою для їхнього розви­ • сонячне світло та випроміню­ зни­жен­ня ви­роб­ництва; тку є температура 30–40 °С. вання аналогічного спектру  пос­тій­на на­пру­га, роз­дра­то­ва­ність = ЛЯЛЕЧКА (3–28 днів) • колір (особливо жовтий) Личинка третьої стадії стає лялечкою.��������������������������������������������� По мірі дозрівання шукає більш сухий матері­ стрес = ве­ли­ка спри­йнят­ли­вість до • запах: статеві атрактанти ал і зариваються глибше під поверхнею (на 1–3 см) — переповзають у місця з тем­ (феромони) ін­фек­цій. пературою 20–25 °С і вологістю 20–40 %, де власне і перетворюються у лялечок Що­до ко­мах із ли­жу­чо-сис­ним ти­пом ро­то­во­го апа­ра­ту, то са­ме їх слід че­рев­ці. Од­на ге­не­ра­ція цих мух (від роз­гля­да­ти ос­нов­ним ре­зер­вуа­ра­ми та пе­ре­нос­ни­ка­ми збуд­ни­ яй­ця до іма­го) роз­ви­ва­є­ть­ся про­тя­ ків ін­фек­цій­них хво­роб — на хо­бот­ку, лап­ках, криль­цях, гом 4—б тиж­нів. Ви­пло­джу­ю­ть­ся у ще­тин­ках во­ни ме­ха­ніч­но по­ши­рю­ють і дов­гий час збе­рі­га­ють гною, си­ло­сі. Па­ра­зи­тує на тва­ри­нах в ор­га­нах трав­лен­ня ве­ли­ку кіль­кість па­то­ген­них аген­тів. До у при­мі­щен­нях, на ви­гу­лах та па­со­ то­го ж, нек­ро­во­сис­ні му­хи здат­ні пе­ре­но­си­ти яй­ця гель­мін­тів ви­щах. (на­прик­лад, ас­ка­рид, во­ло­со­го­лов­ців то­що).  Ко­ров’яча жи­гал­ка (Haematobia Stimulans) па­ра­зи­тує на ве­ли­кій ро­га­тій Слідкуємо за поведінковими реакціями мух ху­до­бі, ко­ли та ви­па­са­є­ть­ся на па­со­ви­ Му­хи роз­ви­ва­ю­ть­ся за ти­пом пов­но­го пе­ре­тво­рен­ня: яй­це щах або пе­ре­бу­ває на ви­гуль­них май­ → ли­чин­ка → ля­леч­ка → іма­го або до­рос­ла му­ха. Жит­тє­вий дан­чи­ках. Во­на біль­ша за роз­мі­ром від цикл кім­нат­ної му­хи від яй­ця до до­рос­лої ко­ма­хи, що здат­на осін­ньої жи­гал­ки. Міс­цем від­кла­дан­ня роз­мно­жу­ва­ти­ся, три­ває бли­зько двох тиж­нів. Жи­гал­ка має яєць є сві­жі фе­ка­лії ВРХ. де­що дов­ший цикл — 18–30 днів.  Ма­ла ко­ров'яча жи­гал­ка (Liperosia irritans) — дріб­на за роз­мі­ром Му­хи за­зви­чай скуп­чу­ю­ть­ся і від­кла­да­ють яй­ця у гної/гно­ (дов­жи­ною 3–4 мм) ко­ма­ха, ті­ло якої за­барв­ле­не у жов­то-бу­рий їв­ці та будь-яких во­ло­гих міс­цях, особ­ли­во, як­що там є чим ко­лір. по­жи­ви­ти­ся. Слід за­зна­чи­ти, що ці ко­ма­хи до­сить пло­дю­чі. Так,  Пів­ден­на ко­ров'яча жи­гал­ка (Liperosia titilans) май­же не від­ од­на сам­ка кім­нат­ної му­хи ро­бить клад­ку яєць по шість і біль­ше різ­ня­є­ть­ся від по­пе­ред­ньої, тіль­ки па­ра­зи­тує зде­біль­шо­го у ра­зів (у кож­ній клад­ці бли­зько 100 яєць). За спри­ят­ли­вих умов сте­по­вих ра­йо­нах Ук­ра­ї­ни. Обид­ва ви­ди цих мух ду­же не­по­ че­рез 15—20 год. із яєць ви­лу­п­лю­ю­ть­ся ли­чин­ки дов­жи­ною ко­ять ху­до­бу, ос­кіль­ки пос­тій­но у ве­ли­кій кіль­ко­сті (кіль­ка 1—2 мм, які не люб­лять світ­ла і жи­вуть ско­пи­ща­ми під по­верх­ ти­сяч) ссуть кров на хол­ці (при­пи­ня­ють це ро­би­ти ли­ше для нею суб­стра­ту на гли­би­ні 10—20 см у міс­цях з во­ло­гі­стю не ниж­ від­кла­дан­ня яєць у сві­жі фе­ка­лії ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би). че 50 % і не ви­ще 80 %. Спри­ят­ли­вою для їх­ньо­го роз­ви­тку є тем­пе­ра­ту­ра 30—40 °С. У цей пе­рі­од єди­ною ді­яль­ні­стю ли­чи­ нок є хар­чу­ван­ня і скрит­ність. По мі­рі до­зрі­ван­ня во­ни шу­ка­ють більш су­хий ма­те­рі­ал і за­ри­ва­ю­ть­ся глиб­ше під по­верх­нею (на 1–3 см) — пе­ре­по­вза­ють у міс­ця з тем­пе­ра­ту­рою 20—25 °С і во­ло­гі­стю 20—40 %, де влас­не і пе­ре­тво­рю­ю­ть­ся у ля­ле­чок. Пі­сля то­го як до­рос­ла му­ха ви­лу­п­лю­є­ть­ся, во­на про­яв­ляє свою ак­тив­ність в ос­нов­но­му вдень, ко­ли роз­мно­жу­є­ть­ся і хар­чу­ є­ть­ся. Діа­па­зон по­льо­ту до­рос­лих по­пу­ля­цій цих ко­мах ся­гає 0,8–3,2 км (мо­жуть до­ла­ти і більш три­ва­лі дис­тан­ції). «Пе­ре­ Яйця мі­щаю­чись» в ав­то­мо­бі­лі або ван­та­жів­ці, вно­чі та у будь-який ін­ший час, ко­ли во­ни не їдять і не роз­мно­жу­ю­ть­ся, до­рос­лі Імаго 20% осо­би­ни зна­хо­дять­ся у ста­ні спо­кою або «но­чів­лі». До­рос­лі І хо­ча кім­нат­на му­ха Личинки му­хи но­чу­ють на будь-який стій­кій по­верх­ні, яку во­ни мо­жуть ста­но­вить най­біль­шу по­пу­ знай­ти (під­ло­га, сті­ни, сте­лі, ус­тат­ку­ван­ня на фер­мі, рос­ли­ни, ля­цію (90% і біль­ше), ін­ші пар­ка­ни, сміт­тє­ві ба­ки то­що), вва­жаю­чи за кра­ще ті міс­ця, які Лялечка пред­став­ни­ки цих ко­мах бли­зькі до місць роз­мно­жен­ня і хар­чу­ван­ня. Іно­ді во­ни адап­ту­ зав­да­ють тва­ри­нам не мен­ше ють свою ді­яль­ність до гра­фі­ків ро­бо­ти штуч­но­го ос­віт­лен­ня. кло­по­ту, особ­ли­во це сто­су­є­ть­ся До­рос­лі осо­би­ни мух про­яв­ля­ють свою най­біль­шу ак­тив­ кро­в о­сис­них ви­дів (Stomoxys ність за тем­пе­ра­ту­ри 20-25°C та ни­зької во­ло­го­сті. При більш calcitrans, Haematobia Stimulans, Liperosia ви­со­ких тем­пе­ра­ту­рах (ви­ще 35°C) во­ни бу­дуть біль­ше від­по­чи­ irritans, Liperosia titilans). Так, уку­си жи­га­лок, які ма­ють щіт­ко­ ва­ти і вва­жа­ють за кра­ще зна­хо­ди­ти­ся на від­кри­то­му по­віт­рі. За по­діб­ний хо­бо­ток і від­но­сять­ся до кро­во­сис­них ко­мах, є не тем­пе­ра­ту­ри ниж­че 10°C до­рос­лі осо­би­ни мух і ля­леч­ки мо­жуть тіль­ки бо­лю­чи­ми, а і до­во­лі не­без­печ­ни­ми. Роз­дра­ту­ван­ня у жи­ти, але бу­дуть пе­ре­бу­ва­ти в не­ак­тив­но­му ста­ні. ІМАГО (10–12 дней) Утворюється з лялечки

18

5/21

ЯЙЦЯ (8–48 год.) Відкладає у гної/гноївці та будьяких вологих місцях, особливо, якщо там є чим поживитися

Фото: www.centralflycontrol.com

си­нан­троп­них ко­мах на тва­рин­ни­ цьких фер­мах є хі­міч­ний. Су­час­ний ри­нок ін­сек­ти­цид­них пре­па­р а­тів ха­р ак­те­р и­зу­є ­т ь­ся різ­н о­м а­н іт­н і­с тю про­по­зи­цій, утім із ча­сом до біль­шо­сті з них у мух сфор­му­ва­ла­ся пев­на ре­зи­ стент­ність. При цьо­му час­ти­на пре­па­ ра­тів є ви­со­ко­ток­сич­ни­ми для тва­рин, а дея­кі з них є за­над­то ви­со­ки­ми за ці­ною, тож, їх­нє ви­ко­ри­стан­ня для дея­ких гос­по­дарств є не­до­ціль­ним. Ос­нов­ні фак­то­ри, що уск­лад­ню­ють за­сто­су­ван­ня хі­міч­них пре­па­ра­тів для бо­роть­би з му­ха­ми:  склад­на та прак­тич­но зав­жди уні­каль­на ор­га­ні­за­ція тва­рин­ни­цьких виробничих при­мі­щень;  ве­ли­ка кіль­кість ор­га­ніч­них за­бруд­нень, які слу­гу­ють відмінним суб­ стра­том для роз­мно­жен­ня мух;  три­ва­лий пе­рі­од зай­ня­то­сті ви­роб­ни­чих при­мі­щень;  на­яв­ність скри­тих по­рож­нин, які ду­же важ­ко очи­сти­ти від ор­га­ніч­но­го за­бруд­нен­ня. Вра­хо­вую­чи ви­ще­за­зна­че­ні ви­роб­ни­чі фак­то­ри, а та­кож біо­ло­гіч­ні особ­ли­во­сті мух, стає зро­зу­мі­лим, що де­зін­сек­цій­ні за­хо­ди ма­ють від­бу­ва­ти­ся за про­пи­са­ни­ми пра­ви­ла­ми і бу­ти ком­плекс­ни­ми.  Бо­роть­бу з му­ха­ми слід про­во­ди­ти ці­ло­річ­но! Тре­ба ро­зу­мі­ти, що ці ко­ма­хи не бе­руть­ся на фер­мі ніз­від­ки — во­ни при­во­зять­ся з транс­пор­ том та/або за­лі­та­ють із су­сід­ніх те­ри­то­рій.  Пер­шо­чер­го­вою за­да­чею має бу­ти їх­нє зни­щен­ня до то­го ча­су, по­ки во­ни не від­кла­дуть яй­ця. Вра­хо­вуй­те той факт, що кож­на са­ми­ця за своє жит­тя від­кла­дає до 2000 яєць, які за оп­ти­маль­них умов че­рез два тиж­ня пе­ре­тво­ рять­ся на до­рос­лих осо­бин. У цей пе­рі­од не­по­га­ний ефект мож­на от­ри­ма­ ти, ви­ко­ри­сто­вую­чи кле­йо­ві стріч­ки, ін­сек­ти­цид­ні лам­пи та мос­кіт­ні сіт­ки.  Зро­зу­мі­ло, що на 100% за­хис­ти­ти фер­му прак­тич­но не­мож­ли­во. Од­на чи де­кіль­ка са­миць, що б ви не ро­би­ли, а від­кла­дуть яй­ця (пам’ятаймо про 80% ко­мах пре­іма­гі­наль­них ста­дій роз­ви­тку). Ось тут і тре­ба дія­ти як мож­на ско­рі­ше — са­ме на ста­дії ли­чин­ки — при­ чо­му до то­го, як ті пе­ре­тво­рять­ся на ля­ле­чок. Як пра­виль­но про­во­ди­ти де­зін­сек­цію у тва­рин­ни­цько­му при­мі­щен­ні? По-пер­ше, слід зав­жди пам’ятати, що ін­сек­ти­ци­ди тре­ба ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти від­по­від­но до ін­ст­рук­цій ви­роб­ни­ка (із дот­ри­ман­ням ре­ко­мен­до­ва­ної до­зи і пе­ріо­ду за­сто­су­ван­ня). Та­кож об­ра­ний пре­па­рат не­об­хід­но на­но­си­ти на по­пе­ред­ньо ви­ми­ті, чис­ті та су­хі по­верх­ні. Звіс­но, ко­жен із пре­па­ра­тів має свої ню­ан­си. Так, лар­ві­ци­ди слід ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти про­ти мух, мо­шок і ли­чи­нок по пе­ри­мет­ру бу­ді­вель, у міс­цях на­гро­ма­джен­ня гною, а та­кож бі­ля ре­зер­вуа­рів і тран­шей із гно­їв­кою — у до­зі 250 г на 10 м2 (тоб­то на во­ло­гих ді­лян­ках, ба­га­тих на гній або ін­ші рі­ди­ни, які іде­аль­ но при­дат­ні для роз­ви­тку ли­чи­нок). Ок­рім то­го, не­об­хід­но об­ро­би­ти міс­ця на­в­ко­ло го­дів­ниць та на­пу­ва­лок. Під час за­сто­су­ ван­ня пре­па­ра­тів за ме­жа­ми тва­рин­ни­ цьких при­мі­щень (кор­мо­ві та во­до­стіч­ні жо­ло­би, ями, ка­на­ви) — по­ши­рю­ва­ти на всю по­верх­ню в до­зі 25 г/м2. Лар­віциди не при­пи­няють сво­єї дії про­тя­гом вось­ми тиж­нів. Та­ким чи­ном, для за­без­пе­чен­ня три­ва­ло­го без­пе­рерв­но­го впли­ву ці пре­ па­рати не­об­хід­но на­но­си­ти кож­ні ві­сім тиж­нів. І го­лов­не — ро­би­ти це мож­на у при­сут­но­сті тва­рин. 

ПРО­ВОДЬ­ТЕ МО­НІ­ТО­РИНГ МУХ НА ФЕР­МІ!

Що­ден­ний ві­зу­аль­ний під­ра­ху­нок до­рос­лих осо­бин без­по­

се­ред­ньо на тва­ри­ні. Під­ра­хо­вуй­те кіль­кість до­рос­лих мух на го­ло­ві кож­но­го де­ся­то­го те­ля­ти (або на ту­лу­бі кож­но­го три­дця­ то­го по­ро­ся­ти). Під­ра­ху­нок за до­по­мо­гою кле­йо­вої стріч­ки. Стріч­ка роз­мі­ром 30х60 см роз­мі­щу­є­ть­ся у міс­ці, не­дос­туп­но­му для тва­рин (згор­­ таєть­­ся у труб­ку та фік­су­є­ть­ся у та­ко­му по­ло­жен­ні або крі­пить­ся до тру­би як ман­же­та). Стріч­ки роз­та­шо­ву­ють із роз­ра­хун­ку: одна зо­на кон­тро­лю при­близ­но на 10 те­лят (або 30 сви­ней). Для спро­щен­ня про­це­су під­ра­ху­нок про­во­дить­ся тіль­ки на ви­ди­мій час­ти­ні стріч­ки. Мо­ні­то­ри вста­нов­лю­ю­ть­ся один раз на тиж­день, по­каз­ни­ки зні­ма­ ють­­ся че­рез до­бу. Ви­во­дить­ся се­ред­нє зна­чен­ня та фік­су­є­ть­ся у спе­ці­аль­ний жур­нал мо­ні­то­рин­гу. Рі­вень за­бруд­не­но­сті роз­ра­хо­­ вуєть­­ся, ви­хо­дя­чи з на­ступ­них по­каз­ни­ків:  0–3 ко­мах — ни­зький рі­вень за­бруд­не­но­сті;  30–60 ко­мах — се­ред­ній рі­вень за­бруд­не­но­сті;  біль­ше 60 ко­мах — ви­со­кий рі­вень за­бруд­не­но­сті.

При­пи­ни­ти «зло в за­род­ку»! На біль­шо­сті фер­мах стан­дарт­на схе­ма бо­роть­би з му­ха­ми по­ля­гає у за­сто­су­ван­ні ін­сек­ти­ци­дів тіль­ки для зни­щен­ня до­рос­ лих ок­ри­ле­них осо­бин (об­при­ску­ван­ня, кле­йо­ві стріч­ки, роз­клад­ка при­ма­нок то­що) — це ве­ли­ка по­мил­ка! Пра­цюю­чи за та­кою схе­ мою, мож­на до­мог­ти­ся зни­щен­ня у най­кра­що­му ви­пад­ку тіль­ки 20% по­пу­ля­ції, у той час як, ті, що за­ли­ши­ли­ся бу­дуть не­торк­ну­ ти­ми. Пам’ятайте, бли­зько 80% ко­мах у ви­гля­ді яєць, ли­чи­нок та ля­ле­чок зна­хо­дять­ся у гно­їв­ці, яка слу­гує іде­аль­ним по­жив­ним се­ре­до­ви­щем для їх­ньо­го роз­ви­тку. От­же, зни­щую­чи тіль­ки до­рос­лих ко­мах, ви не по­збу­де­те­ся по­пу­ля­ ції при­скі­п­ли­вих «дзиж­ча­лок» і «ку­са­лок». Ук­рай важ­ли­во при­пи­ни­ти «зло в за­род­ ку», тоб­то на ста­дії ли­чин­ки, при­­ч­ому до то­го, як ті пе­ре­т­во­рять­ся на ля­ле­чок.

Ін­сек­ти­цид­на об­роб­ка: комплекс­ність та своєчасність про­ве­ден­ня Се­ред усіх іс­ную­чих ме­то­дів та за­со­ бів штуч­но­го зни­жен­ня чи­сель­но­сті Першочерговою задачею має бути знищення мух до того часу, поки вони не відкладуть яйця. Враховуйте той факт, що кожна самиця за своє життя відкладає до 2000 яєць, які за оптимальних умов через два тижня перетворяться на дорослих особин. У цей період непоганий ефект можна отримати, використовуючи клейові стрічки, інсектицидні лампи та москітні сітки

5/21

19

<<<

ТЕХНОЛОГIЯ ТА ГОДIВЛЯ

Впроваджувати новітні технології поетапно,

НЕ ЗАБУВАЮЧИ ПРО «КЛАСИКУ» Сьогоднішній ринок с.-г. техніки вражає різно­ маніттям. Асортимент імпортних та вітчизня­ них машин постійно збільшується, а у щоден­ ному виробництві дедалі активніше імплемен­ туються нові технології. Саме тому, при виборі техніки дуже важливо орієнтуватися на реаль­ ні потреби господарства, щоб у гонитві за новим агрегатом не забути про ефективність та економічну доцільність його використання. В’ячеслав Рос­тов­ський Д. Крю­ков, d.kriukov@univest-media.com

С

Л. Крюкова, l.kryukova@univest-media.com

«Су­час­ний під­хід до ви­бо­ру тех­ні­ки сут­тє­во від­різ­ня­є­ть­ся від то­го, що бу­ло ще 10 ро­ків на­зад», — роз­по­чи­нає наш ві­зит у ПСП «Гей­си­ське» (с. Гей­си­ха Ки­їв­ської об­лас­ті) го­лов­ний ін­же­нер під­при­єм­ст­ва В’ячеслав Рос­тов­ський. Од­ра­зу від­зна­ чає­мо, що ши­ро­кий спектр ви­роб­ни­чої ді­яль­но­сті гос­по­дар­ст­ ва пот­ре­бує ве­ли­кої кіль­ко­сті спе­ціа­лі­зо­ва­ної тех­ні­ки — «Гей­ си­ське» за­йма­є­ть­ся ви­ро­щу­ван­ням зер­но­вих та бо­бо­вих куль­ тур, ко­няр­ст­вом та мо­лоч­ним ско­тар­ст­вом. За пе­ре­ко­нан­ням фа­хів­ця, ча­си, ко­ли аг­ра­рії зу­пи­ня­ли­ся на тех­ні­ці ви­роб­ни­ка, який пер­шим «по­зна­йо­мив­ся» із ке­рів­ ництвом, дав­но про­йшли. «За­раз не ли­ше зро­стає кон­ку­рен­ція між ком­па­нія­ми, але й са­мі лю­ди по­ча­ли кра­ще ро­зу­мі­ти, що їм пот­ріб­но від тої чи ін­шої оди­ни­ці тех­ні­ки». Тож на за­мі­ну осо­ би­стіс­ним зв’язкам та прив’язаності до брен­ду пос­ту­по­во при­

20

5/21

хо­дять пра­ви­ла, яки­ми гос­по­дар­ст­во ке­ру­є­ть­ся в своє­му ба­жан­ні при­дба­ти аг­ре­гат, най­більш від­по­від­ний під умо­ви влас­но­го ви­роб­ництва.

Пер­ше пра­ви­ло — не прив’язуватися до брен­ду «Перш ніж ку­п­ля­ти ту чи ін­шу оди­ни­цю тех­ні­ки, я по­ви­нен ви­рі­ши­ти, для яких ці­лей ме­ні пот­рі­бен аг­ре­гат: для змен­шен­ня ви­трат, впро­ва­джен­ня но­вої тех­но­ло­гії, ав­то­ма­ти­за­ції ви­роб­ ництва чи за­лу­чен­ня в ро­бо­ту но­вих пра­ців­ни­ків», — під­во­дить нас до ав­то­пар­ку го­лов­ний ін­же­нер. Ра­ні­ше у ПСП «Гей­си­ське» пра­цю­ва­ли пе­ре­важ­но з ук­ра­їн­ ським та бі­ло­ру­ським ви­роб­ництвом, але ос­тан­ні ро­ків 10 гос­ по­дар­ст­во ак­тив­но «пе­ре­сі­дає» на за­хід­но­єв­ро­пей­ські та аме­ ри­кан­ські аг­ре­га­ти. «Як­що мо­ва про якість ро­бо­ти, то як не кру­ти, а віт­чиз­ня­не ви­роб­ництво сьо­го­дні, на жаль, від­стає від за­хід­них ана­ло­гів». Од­ра­зу звер­тає­мо ува­гу на те, що ар­се­нал тех­ні­ки у ав­то­ пар­ку ПСП «Гей­си­ське» ма­йо­рить різ­ни­ми фар­ба­ми. На пи­тан­ня, чи є у гос­по­дар­ст­ва прив’я­ заність до яко­гось брен­ду, В’ячеслав без зай­вих ду­мок відпо­ві­дає:

Дру­ге пра­ви­ло — пі­діб­ра­ти під влас­ні умо­ви

Гос­по­дар­ст­во пре­сує со­ло­му в ру­ло­ни ва­гою 300 кг, які три­має під дво­ма скир­та­ми

«Не­ма сен­су ку­п­ля­ти все у од­но­го ви­роб­ни­ка». Так, за пе­ре­ко­ нан­ням ін­же­не­ра, яс­к­ра­во ви­ра­же­но­го фа­во­ри­та в усіх сег­ мен­тах у ньо­го не­має, ос­кіль­ки в усіх ви­роб­ни­ків є на що по­ди­ви­ти­ся: «За­раз на рин­ку не­ма по­га­них грав­ців, ос­кіль­ки кож­на ком­па­нія зму­ше­на пос­тав­ля­ти якіс­ну про­дук­цію че­рез кон­ку­рен­цію». З ці­єї при­чи­ни, у кож­но­му ви­р об­ни­чо­му сег­мен­ті фа­хів­ ці гос­п о­д ар­с т­в а на­м а­г а­ю­т ь­ся знай­т и та­к і аг­р е­г а­т и, які оп­ти­маль­но пі­дій­дуть під особ­ли­в о­с ті са­ме їх­ньо­го ви­р об­ ництва: «На­п рик­л ад, ком­б ай­н и у нас від Claas та New Holland, а зе­ле­на лі­нія — від P ttinger». За про­це­ду­ру кор­ моз­мі­шу­в ан­ня на фер­мі від­по­ві­д а­ють два по­ко­лін­ня двош­ не­ко­вих Trioliet на 24 м3. «Пер­шій ма­ши­ні ми вже стер­ли дни­ще, але за­мість то­го, щоб ре­мон­ту­в а­ти змі­шу­в ач, по­р а­ ху­в а­ли, що де­шев­ше при­д ба­ти но­вий, а ста­рий ли­ши­ти на зап­ча­сти­ни». Всю транс­порт­ну до­по­між­ну ро­б о­ту в гос­по­ дар­с т­в і ви­ко­н ує два те­л е­с ко­п іч­н их на­в ан­т а­жу­в а­ч а від Manitou — один за­лу­че­ний у що­ден­ну ро­б о­ту ви­ключ­но на тва­рин­ни­цькій фер­мі, а дру­гий пра­ цює в ме­жах усьо­го гос­по­д ар­с т­в а. Що сто­су­є­ть­ся по­сів­ної та ґрун­то­ об­р об­ної тех­ні­ки, гос­по­д ар­с т­в о вже по­над 15 ро­ків збе­рі­гає прив’язаність до аг­ре­га­тів від KUHN. «Пер­шу сі­вал­ку цьо­го ви­роб­ни­ка ми при­д ба­ли у 2004 ро­ці — цей Planter 2 до сьо­го­дні пра­цює в на­шо­му гос­по­дар­ст­ві. Це не­ви­баг­ли­ва ма­ши­на, який чу­до­во ви­ко­нує свою за­да­ чу, а та­кий три­ва­лий тер­мін служ­би став для ме­не дос­тат­ньо пе­ре­кон­ли­вим ар­гу­мен­том, щоб піз­ні­ше при­д ба­ти на­ступ­ну мо­дель, Planter 3», — про­во­дить нас ря­дом чер­ во­них аг­р е­га­тів го­лов­ний ін­же­нер. По­руч із сі­вал­ка­ми по­чес­не міс­це в ар­се­на­лі фран­цу­зької тех­ні­ки за­йма­ють роз­ки­да­чі мі­не­раль­них до­б­ рив Axis та сис­те­ма вер­ти­каль­но­го об­ро­біт­ку ґрун­ту Excelerator.

Най­но­ві­шим осу­час­нен­ням для гос­по­дар­ст­ва став ру­лон­ ний прес-під­би­рач VB 3160, та­кож від KUHN, при­дба­ний ми­ну­ло­го ро­ку. Йо­го ви­ко­ри­сто­ву­ють у гос­по­дар­ст­ві для фор­ му­ван­ня ру­ло­нів со­ло­ми, які дві­чі на тиж­день под­ріб­ню­ю­ть­ся та йдуть на січ­ку. «До цьо­го в нас дов­гий час пра­цю­вав ста­рень­ кий прес бі­ло­русь­ко­го ви­роб­ництва, який ро­бив тю­ки на 20–25 кг для руч­ної ро­бо­ти. Але з по­даль­шою ме­ха­ні­за­ці­єю під­ при­єм­ст­ва ви­ник­ла пот­ре­ба в онов­лен­ні і ці­єї оди­ни­ці», — під­ во­дить нас до аг­ре­га­ту В’ячеслав. Сво­єю чер­гою, ці­ка­ви­мо­ся, чо­му ви­бір впав са­ме на цю ма­ши­ну. За пе­ре­ко­нан­ням го­лов­но­го ін­же­не­ра, ви­бір та­кої тех­ні­ки, як прес-під­би­рач, по­ви­нен ґрун­ту­ва­ти­ся перш за все на об­ся­гах, які на­ле­жить за­го­то­ви­ти, ви­дах кор­мів, куль­ту­рі та тер­мі­нах за­го­тів­ лі. «Тю­ко­ві прес-під­би­ра­чі ма­ють ви­щу щіль­ність тю­ку­ван­ня, во­ни швид­ші та про­дук­тив­ні­ші. Крім то­го пря­мо­кут­ні тю­ки зруч­ но транс­пор­ту­ва­ти та збе­рі­га­ти, — ді­лить­ся до­сві­дом ін­же­нер. Ін­ши­ми сло­ва­ми, як­що гос­по­дар­ст­во за­го­тов­ляє со­ло­му в про­ ми­сло­вих мас­шта­бах, то мож­на роз­гля­да­ти при­дбан­ня тю­ко­во­го прес-під­би­ра­ча. Тим не менш, свій ви­бір ПСП «Гей­си­ське» зу­пи­ ни­ло на ру­лон­них ма­ши­нах: «Нам пот­рі­бен був аг­ре­гат, який би від­по­ві­дав трьом кри­те­рі­ям: був про­стим в ек­с­п­луа­та­ції, був не за­над­то до­ро­гим та міг пра­цю­ва­ти від ВВП трак­то­ра МТЗ-80. То­му ми зу­пи­ни­ли свій ви­бір на ру­лон­но­му прес-під­би­ра­чі без под­ ріб­ню­ва­ча зі швид­ким цик­лом згор­тан­ня». Гос­по­дар­ст­во пре­сує со­ло­му в ру­ло­ни ва­гою 300 кг, які три­ має під дво­ма скир­та­ми. «Як­що ро­би­ти мен­шу ва­гу, то ви­йде біль­ше скирт. Ра­ні­ше нам бу­ло важ­ли­ві­ше змен­ши­ти об’єми тю­ків, бо їх­нє транс­пор­ту­ван­ня про­во­ди­ло­ся вруч­ну, але за­раз на­ван­та­жу­ва­чі пов­ні­стю ав­то­ма­ти­зу­ва­ли цей про­цес». За пот­ ре­би опе­ра­тор за­би­рає «те­ле­ско­пом» тюк, від­во­зить йо­го на тва­рин­ни­цьку фер­му, де за­ван­та­жує у под­ріб­ню­вач, який на фер­мі вже ох­ре­сти­ли «дра­ко­ном» (мож­ли­во, че­рез йо­го над­зви­ чай­ну гуч­ність у про­це­сі ро­бо­ти).

Тре­тє пра­ви­ло — під­го­ту­ва­ти фа­хів­ців «Як би це ба­наль­но не зву­ча­ло, але в ро­бо­ті з тех­ні­кою най­го­ лов­ні­ший ву­зол — це опе­ра­тор, який си­дить у ка­бі­ні. То­му моя від­по­ві­даль­ність – не ли­ше ав­то­парк, але й ме­ха­ні­за­то­ри, — ді­лить­ся ін­же­нер. — Од­на спра­ва — при­дба­ти хо­ро­шу оди­ни­цю тех­ні­ ки, а ін­ша — зро­зу­мі­ти, ко­му її да­ти Мож­на Окрім кукурудзяного силосу, господарство практикує технологію заготівлі корнажу з цієї культури. Корм закладають і трамбують в 7 рукавах по 120 т кожен

5/21

21

<<<

ТЕХНОЛОГIЯ ТА ГОДIВЛЯ

ку­пи­ти над­зви­чай­но до­ро­гий аг­ре­гат за кіль­ка міль­йо­нів, але Ві­зит по­чи­на­є­ть­ся з си­лос­них ям. За­зви­чай для за­без­пе­чен­ по­са­ди­ти за кер­мо без­від­по­ві­даль­но­го пра­ців­ни­ка, який не реа­лі­ ня влас­но­го по­го­лів’я ви­со­ко­по­жив­ним ра­ціо­ном гос­по­дар­ст­во зує і 10% її по­тен­ціа­лу». Са­ме то­му, на дум­ку за­кла­дає 4 тран­шеї по 10 тис. ку­бів, з яких три від­ве­ В’ячеслава Рос­тов­сь­ко­го, най­важ­ли­ві­ша сфе­ра від­ де­но під ку­ку­ру­дзя­ний си­лос, ще одна — під лю­цер­ по­ві­даль­но­сті в ро­бо­ті го­лов­но­го ін­же­не­ра — не но­вий сі­наж. «Пер­ший укіс лю­цер­ни йде на сі­наж, аг­ре­га­ти, а лю­ди, які на них пра­цю­ють. Із ці­єю дру­гий — на сі­но. Як­що по­год­ні умо­ви до­зво­ля­ють ме­тою ке­рів­ник не ли­ше са­мо­стій­но від­ві­дує ви­став­ зі­бра­ти лю­цер­ну з третьо­го уко­су, до­дат­ко­во вклю­ ко­ві за­хо­ди, але й за­лу­чає до цьо­го фа­хів­ців гос­по­ чає­мо її до ра­ціо­ну дій­но­го ста­да», — по­чи­нає на­шу дар­ст­ва. За пе­ре­ко­нан­ням В’ячеслава, це до­зво­ляє роз­мо­ву го­лов­ний зоо­тех­нік. Ок­рім ку­ку­ру­дзя­но­го змі­сти­ти фо­кус з пос­тій­ної ро­бо­ти на фер­мі, згур­ту­ си­ло­су, гос­по­дар­ст­во прак­ти­кує тех­но­ло­гію за­го­тів­лі ва­ти ко­ман­ду та три­ма­ти ру­ку на пуль­сі що­до но­вих кор­на­жу з ці­єї куль­ту­ри: «Корм за­кла­дає­мо і трам­ ін­но­ва­цій у роз­рі­зі сіль­сь­ко­гос­по­дар­ської тех­ні­ки. бує­мо в 7 ру­ка­вах по 120 т ко­жен, де він збе­рі­га­є­ть­ся Ві­та­лі­й По­лі­щу­к «До­дат­ко­во до­по­ма­га­ти в цьо­му по­кли­ка­ні у гер­ме­тич­них умо­вах. Ми на­ма­гає­мо­ся роз­мі­щу­ва­ти су­час­ні про­гра­ми кон­тро­лю, які комп’ютеризують управ­лін­ня ру­ка­ва на твер­дій та рів­ній по­верх­ні, щоб збе­ріг­ти ці­ліс­ність. аг­ре­га­ту та кон­тро­лю­ють пра­виль­ність ви­ко­нан­ня тої чи Адже від пра­виль­ної за­клад­ки та умов збе­рі­ган­ня за­ле­жить і кін­ ін­шої про­це­ду­ри», — під­хо­ди­мо з ін­же­не­ром до кор­моз­мі­шу­ це­ва якість кор­му», — ді­лить­ся сво­єю прак­ти­кою Ві­та­лій. За­га­ валь­ної тех­ні­ки. При­кла­дом цьо­го твер­джен­ня ін­же­нер на­во­ лом зе­мель­ний банк гос­по­дар­ст­ва скла­дає 1,5 тис. га зем­лю, під дить про­гра­му кон­тро­лю ра­ціо­нів, вста­нов­ле­ну в обох на­ван­ кор­мо­ві куль­ту­ри від­ве­де­но 400 га (200 га — під си­лос­ну ку­ку­ру­ та­жу­ва­чах та мік­се­рі. «Про­гра­ма ін­фор­мує опе­ра­то­ра що­до дзу, 50–70 га — під кор­наж, реш­та — під лю­цер­ну). ра­ціо­нів на кож­ну гру­пу тва­рин — скіль­ки ко­му пот­ріб­но да­ти Ре­тель­ний під­хід до кор­мо­вої ба­зи ви­прав­да­ний праг­нен­ конц­кор­мів, си­ло­су, сі­на­жу та со­ло­ми». ням гос­по­дар­ст­ва до­сяг­ти ви­со­ких по­каз­ни­ків мо­лоч­ної про­ дук­тив­но­сті. До сло­ва про тва­рин…  Дій­не ста­до на­ра­хо­вує 550 го­лів із се­ред­нім на­до­єм Са­мі ро­зу­міє­те, від­ві­да­ти тва­рин­ни­цьке гос­по­дар­ст­во з 7,5 тис. кг/ко­ро­ву/рік, а по­каз­ни­ки біл­ку та жи­ру в мо­ло­ці мо­лоч­ним на­пря­мом ви­роб­ництва і не по­ба­чи­ти дій­не ста­до ми скла­да­ють від­по­від­но 3,02% та 4,2–4,3%. не мог­ли со­бі до­зво­ли­ти. Тож, із ці­єю ме­тою ви­ру­шає­мо до  Крат­ність до­їн­ня ста­но­вить дві­чі на день (о 5 ран­ку та ви­роб­ни­чих при­мі­щень фер­ми, щоб пос­піл­ку­ва­ти­ся з го­лов­ним о 5 ве­чо­ра), а сам про­цес здій­сню­є­ть­ся на ус­та­нов­ці ти­пу зоо­тех­ні­ком гос­по­дар­ст­ва Ві­та­лі­єм По­лі­щу­ком. «мо­ло­ко­про­від». «Ра­ні­ше дої­ли тричі… Зро­би­ли ре­кон­ст­рук­ цію ос­нов­но­го ко­рів­ни­ка, тож му­си­ли пе­ре­йти на дво­змін­ку. Так Для забезпечення власного поголів’я високопоживним раціоном і пра­цює­мо, адже тре­ба ра­ху­ва­ти еко­но­міч­ну сто­ро­ну пи­тан­ господарство закладає 4 траншеї по 10 тис. кубів, з яких три відведено під кукурудзяний силос, ще одна — під люцерновий сінаж ня. Три­ра­зо­ве до­їн­ня тяг­не біль­ше елек­три­ки та ва­куу­му». От­ри­ма­не мо­ло­ко екс­т­ра-кла­су ПСП «Гей­си­ське» здає на «Ан­д­ру­шів­ський мас­ло­сир­за­вод» Жи­то­мир­ської об­лас­ті та ТОВ «Бі­ло­­цер­ків­ський мо­лоч­ний ком­бі­нат».  Вар­тує від­мі­ти­ти, що по­при по­ба­че­ну ам­біт­ність у пи­тан­ні ви­бо­ру тех­ні­ки та під­хо­ду до ор­га­ні­за­ції го­дів­лі, гос­по­дар­ст­во все ще пра­цює з прив’язним ут­ри­ман­ням. За­галь­не по­го­лів’я у кіль­ко­сті 1250 го­лів чер­во­но- та чор­но-ря­бих ко­рів ут­ри­му­є­ ть­ся у 5 ви­роб­ни­чих при­мі­щен­нях: «Звіс­но, ми б хо­ті­ли пе­ре­ вес­ти тва­рин на без­прив’язь, але ви­хо­ди­мо з то­го, що має­мо. Сво­го ча­су от­ри­ма­ли у спа­док ста­рі 50-річ­ні при­мі­щен­ня з ни­зькою сте­лею та ву­зьким кор­мо­вим сто­лом. То­му за­раз наш пріо­ри­тет — пое­тап­но їх ре­кон­ст­рую­ва­ти. Так, не­що­дав­но за­кін­чи­ли онов­лю­ва­ти од­не з них». Щоб мак­си­мі­зу­ва­ти ком­

22

5/21

форт­ні умо­ви ут­ри­ман­ня за іс­ную­чих умов, тва­ри­ни пе­ре­бу­ ва­ють на прив’язному ут­ри­ман­ні ли­ше у хо­лод­ний пе­рі­од, на­вес­ні ж їх ви­во­дять в обо­ри.  Гос­по­дар­ст­во прак­ти­кує пое­тап­ний за­пуск на су­хо­стій: «Спер­шу пе­ре­во­ди­мо ко­рів на менш на­си­че­ний со­ко­ви­ти­ми кор­ма­ми ра­ці­он, а по­тім — на со­ло­му. Про­бу­ва­ли за­пус­ка­ти од­но­мо­мент­но, але у на­ших умо­вах кра­ще се­бе за­ре­ко­мен­ду­вав за­пуск за кла­си­кою».  Но­во­на­ро­дже­них те­лят за­ли­ша­ють «під ма­мою» на од­ну до­бу, пі­сля чо­го пе­ре­во­дять на ін­ди­ві­ду­аль­не ут­ри­ман­ня. У гос­по­дар­ст­ва є свій банк мо­ло­зи­ва, тож пер­ші сім днів пі­сля на­ро­джен­ня те­лят ви­пою­ють че­рез со­ску (зон­до­ве ви­пою­ ван­ня за­сто­со­ву­ють тіль­ки у слаб­ких тва­рин). Пі­сля 20-ден­но­го ві­ку те­лят пе­р е­в о­дять у гру­по­ві кліт­ки по 5–6 го­лів. Ок­рім ви­ро­щу­ван­ня не­те­лей на ре­монт ста­да гос­по­дар­ст­во за­йма­є­ть­ся від­го­дів­лею бич­ків, яких до­ро­щу­ ють до 400 кг. Що сто­су­є­ть­ся по­д аль­шо­го тех­но­ло­гіч­но­го рос­ту, гос­ по­д ар­ст­во ста­вить на ме­ті пое­тап­не осу­час­нен­ня ви­роб­ни­ чих при­мі­щень та впро­в а­джен­ня но­віт­ніх тех­но­ло­гій ут­ри­ ман­ня. «На­рос­ти­ти по­го­лів’я — не про­бле­ма, про­бле­ма да­лі йо­го ут­ри­ма­ти. А для цьо­го пот­ріб­но ство­ри­ти від­по­від­ні умо­ви, і нав­чи­ти пер­со­нал», — під­су­мо­вує на­шу зу­ст­річ Ві­та­лій По­лі­щук.  Господарство пресує солому в рулони вагою 300 кг, які тримає під двома скиртами. «Якщо робити меншу вагу, то вийде більше скирт. Раніше нам було важливіше зменшити об’єми тюків, бо їхнє транспортування проводилося вручну, але зараз навантажувачі повністю автоматизували цей процес»

РУ­ЛОН­НИЙ ПРЕС-ПІД­БИ­РАЧ VB 3160

 ТЕХНІКА ГОСПОДАРСТВА

У перші сім днів після народження телят випоюють через соску (зондове випоювання застосовують тільки у слабких тварин). Після 20-денного віку телят переводять у групові клітки по 5–6 голів

Параметри Габарити рулону • Діаметр, см • Ширина, см Ширина підбирання, см Кількість рядів зубців Формування рулонів Обв’язування Мінімальні вимоги до потужності трактора, кВт (к. с.) Габаритні розміри машини, м

VB 3160 • 80–160/185 • 120 230 5 рядів 5 ременів + 3 ролики Сітка / шпагат і сітка

≥ 50 (67) 4.02 x 2.46 x ≥ 2.87

АГРЕГАТУЄТЬСЯ З: МТЗ-80 ГОСПОДАРСТВО ХВАЛИТЬ: • Простоту в експлуатації та демократичну ціну за агрегат.

•П рес-підбирач ефективно працює від ВВП трактора МТЗ-80.

• І нтегрований ротор для кращого підбирання та втягування рослинної маси забезпечує рівномірну щільність пресування та довготривале зберігання грубих кормів.

•З авдяки пульту управління механізатор може з кабіни трактора включати та виключати пресувальну камеру, наглядати за процесом утворення рулонів та їх обмоткою. БЛІЦ-ПИТАННЯ ІЗ ГОЛОВНИМ ІНЖЕНЕРОМ:

? Як давно агрегат працює у господарстві? Ми придбали цей прес-підбирач минулого року. ? Чому зупинилися на рулонній машині? Нам потрібен був агрегат, який би відповідав трьом критеріям: був простим в експлуатації, був не занадто дорогим та міг працювати від ВВП трактора МТЗ-80. Тому ми зупинили свій вибір на рулонному прес-підбирачі. ? Прес-підбирач має подрібнювач? Ні, ми шукали машину без подрібнювача, оскільки з цією роботою у нас справляється окремий агрегат. ? З рулонами якої ваги ви працюєте? Ми пресуємо солому в рулони вагою 300 кг, які тримаємо під двома скиртами. Якби ми зменшували вагу, то довелося б збільшувати кількість скирт. У нас в цьому немає потреби. ? Солома йде на підстилку чи корм для худоби? Лише в якості об’ємного корму. Рулони двічі на тиждень подрібнюються та йдуть на січку. ? Як тюкували солому до придбання цього агрегату? У нас довгий час працював старенький прес білоруського виробництва, який робив тюки на 20–25 кг для ручної роботи. Але з подальшою механізацією підприємства виникла потреба в оновленні і цієї одиниці.

5/21

23