Вiсник Щотижнева громадсько-інформаційна газета
№30 (395) П’ЯТНИЦЯ 31 липня 2015 року
Семенiвщини
ЖНИВА-2015
Збирання озимої пшениці в районі завершено на площі 7,7 тис. гектар, валовий збір по сільськогосподарських підприємствах склав 33,7 тис. тонн, що на 5,2 тис. тонн більше, ніж у 2014 році, при врожайності 44,0 ц/га (в минулому році 38,9 ц/га). Найбільше намолотили озимої пшениці такі господарства: ПСП «Дружба» (керівник Андрій Колісник) – 5,5 тис. т; АФ «Семенівська» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» (керівник Петро Сліпаченко) – 4 тис. т. Найвищу врожайність озимої пшениці отримали господарства: ФГ «Дослідне» (керівник Володимир Мокляк) – 63,6 ц/га, ТОВ «Прогрес-НТ» (керівник Михайло Шпаковський) – 58,4 ц/га. Обмолот ярого ячменю, жита наближається до завершення.
УВАГА ДО ЗАПИТІВ ВИБОРЦІВ
27 липня у районній раді відбувся особистий прийом громадян народним депутатом України Костянтином Іщейкіним та головою Полтавської обласної ради Петром Вороною. Виборці порушували як питання життєдіяльності громад, так і проблеми особистого характеру. Степанівський сільський голова Раїса Сап’ян та депутат районної ради Тетяна Тарапунець звернулися із проханням посприяти поверненню державних кредитних зобов’язань за будівництво підвідного газопроводу, введеного в дію понад два роки тому. Питання добудови підвідного газопроводу до населених пунктів громади порушив і Липнягівський сільський голова Дмитро Соколовський, але в даному випадку рекомендовано у співпраці з районними службами прорахувати фінансові можливості та варіанти використання альтернативних джерел опалення. Голова та бухгалтер кооперативу «Горизонт» із села Крива Руда, що займається заготівлею молока у населення, звернулися за сприянням у поверненні півторамісячної заборгованості компанією «Гадячсир», адже значний відсоток селян виживають саме за рахунок реалізації сільськогосподарської продукції. Депутат районної ради Володимир Куцовол наголосив на необхідності врегулювання законодавства у сфері аграрного виробництва, адже існуючі нестиковки значно ускладнюють роботу, зокрема, і співпрацю з власниками земельних паїв. Семенівський селищний голова Людмила Милашевич загострила увагу на моментах конкретизації процесу об’єднання громад, зокрема, щодо дій у контексті наступних місцевих виборів. Голова районної ради Ольга Мохун зробила акцент на питанні допомоги з підготовки практичних фахівців, які б займалися на місцях питаннями психологічної реабілітації демобілізованих учасників АТО. Жителі району також просили допомоги у питаннях лікування, працевлаштування, соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, прискорення розгляду звернень до правоохоронних органів тощо. Більшість питань Костянтин Іщейкін та Петро Ворона намагалися вирішити безпосередньо на місці через спілкування з відповідними обласними службами в телефонному режимі. Прес-служба районної ради
Шановні земляки! У п’ятницю, 31 липня, о 18:00 год. в Семенівському районному Будинку культури відбудеться благодійний концерт Наталії Май «Єднаймося, друзі!». Вартість квитка 30 грн. На зібрані кошти будуть закуплені комплекти змінної форми для бійців АТО Семенівського району. Заздалегідь квитки можна придбати у приміщенні «Оранти», Семенівка, вул. Шевченка, 2/39 або за дві години перед концертом у приміщенні РБК.
Я – З ОБОЛОНІ
З яких тайників душі і по чиєму сигналу народжується ота найтонша нитка, з якої сплітаються поетичні рядки? І дзвенять вони, зачаровують, розбуджують у самій глибині світлу пам’ять і тиху радість. Прочитаєш і відчуваєш, що все це бачив сам майже щодня, що сам поет. То чому ж у моїй душі іскрами не запалали ті ж слова? Нехай не зовсім ті, але ж такі ніжні, світлі, глибокі, ліричні: Отам, за тихим небокраєм, За двісті з гаком щемних верст, Я часто подумки гортаю Прадавній свій Полтавський степ. Село моє, мов горда птаха, Присіло нишком відпочить. Отам, під грушею, та хата, Така вже біла, аж болить... Там кожна стежка, кожна балка Зорею в душу загука, Там перша зустріч, мов русалка, Поміж осиками блука. ...Ідуть, мов на Великдень, в поле – Від Оболоні до Санжар... Там, не пречистому пристолі, Із свіжим хлібом хлібодар! Вірш – це форма очищення від жорстокості і бруду. Але ж хіба цієї жорстокості і бруду іншим дістається менше, особливо зараз? Зовсім ні. Тож саме для того на землі нашій існують поети, щоб пропустити крізь себе біль і страждання, знайти в своїй душі такі слова, які, як чарівний бальзам, зцілювали б інших, знімали б їхній біль, розправляли плечі і душі, воскресали любов, уселяли надії. Розповідати про вірші – це, мабуть, те ж саме, що пробувати перекласти на ноти солов’їну пісню. Вірші необхідно читати і перечитувати. Ними треба насолоджуватися і, як склянкою джерельної води в спекотний день, вгамовувати спрагу. Саме такі почуття охоплюють, коли читаєш, перечитуєш із величезною насолодою поезію нашого земляка Віктора Женченка (на фото). Я – з Оболоні. З тиші, що припала хмільною хвилею на груди чорнозему, Я скупаний в купальську ніч – ще змалу! – В таємнім шепоті вербового гарему. Віктор Женченко – постать висока, яку видно здалека, як пише наш земляк Борис Олійник. Його знають і шанують не лише в Україні, а й у світі. Його твори читаються з величезним інтересом. У жовтні наступного року поет зустрічатиме свою 80-у осінь. Тож у своїй «осінній сповіді» він ділиться найпотаємнішим: «Прийшла і до мене ота пора, коли щоденна безпредметна метушня уже ні до чого. Настав час змінити ритм, подумати, проаналізувати пройдене, оглянутися навколо себе, оглянутися на дорогу, якою йшов, якою прийшов у сьогоднішній день. Бо
дорога моя була складною, часом навіть жорстокою… Я народився в селі Оболонь року Божого, 1936-го, місяця жовтня, одинадцятого дня. Хрещений потайки від лихого ока. Такі тоді були часи...».
Рід Женченків за батьківським древом – козацький. Коли починалися війни, чоловіки роду ставали воїнами. Сурмили відбій – і вони ставали сівачами. Батько Віктора, Василь, перший порушив родоводу хліборобську традицію – став сільським учителем. А ще блискуче грав на скрипці, керував оркестром народних інструментів, мав чудовий голос, гарно співав. Святу любов до пісні, музики успадкував від батька син. На початку Другої світової війни батька було призвано на дійсну військову службу. Останнього листа від нього родина одержала в середині липня 1941 року. Десь під Києвом, при обороні столиці, обірвався його життєвий шлях. Малого Віктора виховували дід Яків і бабуся Параска. Дідусь із ранку й до пізнього вечора працював у колгоспі, а бабуся наприкінці вересня 1943 року, отримавши похоронку на сина Василя і дядька Андрія, тяжко захворіла. У родині виникла проблема, де ж подіти малого Віктора, який на той час уже був круглим сиротою і відданий на відкуп сільської вулиці. Тож вирішили влаштувати його тимчасово в Хорольський дитячий будинок, з якого він більше тікав, аніж перебував у сиротинці, блукаючи по світу в пошуках батьків, родичів. Хоч як не бунтувала маленька душа, та його щоразу повертали голодного, обмороженого, напівроздягненого, хворого. Весною 1945 року Віктора, знесиленого від постійного недоїдання, звалила дитбудинівська епідемія. Медична сестра, не виявивши в непритомного пульсу, віднесла хлоп’я в якусь темну комірчину, як безнадійно хворого, щоб там «долежав». «Урятували мене двоє, – пригадує Віктор, – моя бабуся Параска, якій у ту ніч наснився віщий сон, і дідусь Яків. Він за півночі дійшов з Оболоні
навпростець до Хорола, відшукав мене, напівживого онука, і на руках від села до села доніс до отчої хати, де бабуся кілька тижнів чаклувала наді мною, відпоюючи різними цілющими травами, настойками». Першим учителем Віктора був дід Яків. Він мав світлий розум, добру пам’ять і багато читав книжок. Крім того, був майстром на всі руки. Привчив до книги й онука. Перші спроби Віктора писати вірші дід Яків сприйняв з неприхованою радістю і вже перед смертю, як заповіт, онукові тихо прошепотів: «Не підведи ж мене, Вітько, напиши хоча б одну книжку і сина свого обов’язково назви Василем». У школі Віктор не був відмінником. Захоплювався переважно українською мовою, літературою, історією, любив спорт. Писав вірші, малював, гарно співав, на що звернув увагу керівник шкільного хору Іван Іванович Сироватка. Саме він навчив Віктора елементарної техніки співу, склав репертуар з відомих українських народних пісень і почав працювати з юним співаком за окремою програмою. На обласному огляді художньої самодіяльності Віктор виборов перше місце, а далі виступ на столичному огляді і знову перемога, запис пісень на республіканському радіо. Після закінчення школи йому запропонували вступати на вокальний факультет Харківської державної консерваторії. На третьому курсі навчання в ній Женченко вже отримував підвищену стипендію. Свою першу нагороду здобув на Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Москві, ставши його дипломантом. Великим сольним концертом, який пройшов з успіхом, закінчив Віктор консерваторію. Співав зарубіжну класику, романси та пісні сучасних українських композиторів. Призначення мав у Донецький театр опери та балету. Згодом отримує запрошення від дирекції Узбецького академічного великого театру опери та балету імені Алішера Навої, виконував провідні басові партії в операх вітчизняної і зарубіжної класики: «Князь Ігор», «Князь Галицький», «Хан Кончак» Бородіна, «Фауст» Гуно (Мефістофель), «Моцарт і Сальєрі» Римського-Корсакова (Сальєрі), «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка (Виборний), «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського (Карась) та інші.
НАЙСВІЖІШІ НОВИНИ ДЕРЖАВИ, ОБЛАСТІ ТА РАЙОНУ НА SEMENIVKA.COM.UA
Шановні жителі району! З метою раннього виявлення та запобігання поширення захворювання на туберкульоз у нашому районі з 3 по 12 серпня буде працювати пересувний флюорограф Полтавського обласного протитуберкульозного диспансеру згідно з графіком: 3 серпня – Біляки, 4 серпня – Заїчинці, 5 серпня – Василівка, 6 серпня – Веселий Поділ, 7 серпня – Устимівка, 8 серпня – Очеретувате, 9 серпня – Оболонь, 10 серпня – Іванівка, 11 серпня – Погребняки, 12 серпня – Горошине. Запрошуються на обстеження всі бажаючі, а також обов’язковому обстеженню підлягають усі, кого запрошують медичні працівники. Не будьте байдужими до свого здоров’я – пройдіть обстеження.
Віталій ЧЕРЕВКО, в. о. головного лікаря центру ПМСД
Графік прийому громадян дільничними інспекторами міліції на 2015 рік Артикульний Петро Миколайович: Худоліївська сільська рада – понеділок, 9:00-14:00 год., Пузирівська сільська рада – вівторок, 9:00-14:00 год., Жовтнева сільська рада – середа, 13:00-16:00 год., Богданівська сільська рада – четвер, 13:00-16:00 год., Липнягівська сільська рада – п’ятниця, 9:0014:00 год. Пилипенко Руслан Григорович: Очеретуватська сільська рада – вівторок, 13:0016:00 год., Устимівська сільська рада – середа, 13:00-16:00 год. Кащенко Роман Юрійович: Веселоподільська сільська рада – вівторок, 13:0016:00 год., Веремііївська сільська рада – середа, 14:00-16:00 год. Ятло Віктор Володимирович: Василівська сільська рада – понеділок, 11:0015:00 год., Заїчинська сільська рада – четвер, 14:00-16:00 год., Біляківська сільська рада – п’ятниця, 13:00-16:00 год. Дороженко Максим Сергійович: Оболонська сільська рада – понеділок, 9:0012:00 год., Іванівська сільська рада – понеділок 14:00-16:00 год., Погребняківська сільська рада – вівторок 9:00-12:00 год., Горошинська сільська рада – вівторок 14:0016:00 год., Наріжанська сільська рада – четвер 11:00-15:00 год. Мисик Сергій Миколайович: Криворудська сільська рада – середа, 9:00-13:00 год., Степанівська сільська рада – середа, 15:0017:00 год., Товстівська сільська рада – п’ятниця, 13:00-16:00 год. Кражан Віталій Юрійович: Семенівська селищна рада – п’ятниця, 13:00-16:00 год. О. А. ЛУТ, начальник СДІМ Семенівського РВ УМВС України в Полтавській області, майор міліції До відома мисливців!
8 серпня о 16:00 год. у мисливських угіддях ТОВ «Сапсан-Семенівка» розпочинається сезон полювання. Прохання до тих, хто бажає полювати: приведіть мисливські документи у відповідність. Запрошуємо мисливців у наші мисливські угіддя на полювання. Адміністрація ТОВ «Сапсан-Семенівка»