Page 166

КОХАТИ Cудили, судили люди, Тавром заліпили світ. - Ти ж любиш? Скажи, що любиш!... Не просто ж горюють груди... Не просто ж душа болить... Крізь дощ і тіняву сутінь Ми виберемось на світ. І святом нам буде будень, І сяйвом засяє грудень, СТРУКТУРА ДНК Народиться білий світ... Непізнана, непізнанна, Думки летіли під укіс, Блаженна і навісна... Як під колеса візника. - Ти, мила, моя кохана. Чуттями ти в мені проріс. Єдина моя коханка. Коли ж здавалася гірка Кохана моя жона. Надемоційності ріка, Свідомість зондувала смисл. І вигострила долі спис, Що вишиною обпіка: Ти у мені. У душу вріс. Та у структуру ДНК.

Profile for TheNorDar

TheNorDar # 8  

Home, sweet home

TheNorDar # 8  

Home, sweet home

Profile for thenordar
Advertisement