The AIR by KBP - May 2021

Page 1

№ 12 Травень, 2021

ОЛЕГ КОХАН: Канни, карантин, кіно ПТАХА ФЕНІКС ЛЕСЯ ПАТОКА НАЙДОРОЖЧІ КАБРІОЛЕТИ ЖИТТЯ У ТИСЯЧІ СВІТІВ: анімація ДИВОВИЖНА МЕКСИКА, ЯКУ НЕ ЗНАЄМО

ОЛЕСЯ ЯКУСЕВИЧ: «Я ЗАВЖДИ ТАМ, ДЕ КРАСА»

THE NO LIMITS ISSUE May ‘21 | INSPIRE

1


2

INSPIRE | May ‘21


May ‘21 | INSPIRE

1


2

INTRO | May ‘21


ШАНОВНІ ПАСАЖИРИ, команда КВР вітає вас!

Склянка наполовину повна чи наполовину порожня? Час обмежень чи час можливостей? Відповідь залежить від людини, обставин, настрою та безлічі інших чинників. Уже понад рік туристичні напрямки в багатьох країнах світу недоступні через пандемію COVID-19. Хтось скаже, що нині час суворих обмежень, а хтось — що час неймовірних можливостей. І кожен по-своєму матиме рацію. Безумовною правдою про наше сьогодення є те, що зараз — вдалий час краще пізнати Україну, її чудові краєвиди та дивовижні незвідані місця. Це може бути і відпочинок у горах, біля моря, і в місті з цікавою історією. Із КВР можна полетіти прямим рейсом до Львова, Харкова, Одеси, Дніпра, Запоріжжя, Івано-Франківська, Херсона, Миколаєва та зовсім скоро — до Ужгорода, Чернівців і Кривого Рогу. Відкрийте Україну для себе. Почніть подорож із КВР.

З любов’ю, ваш КВР

May ‘21 | INTRO

3


ЗМІСТ 10

БЕЗДОННИЙ ВИМІР:

№ 12

ТРАВЕНЬ 2021

підводні скульптури

18 22

28

28

ОЛЕСЯ ЯКУСЕВИЧ:

«Я завжди там, де краса»

ЖИТТЯ В ТИСЯЧІ СВІТІВ

44 50 56

через анімацію

ДИВОВИЖНА МЕКСИКА,

Відділ реклами: Юлія АГЕЄВА (097) 849-85-86 air@inline.in.ua

ЛЕСЯ ПАТОКА.

Видавець і засновник: ТОВ «ІН ЛАЙН» 03189, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Академіка Вільямса, буд. 6д, оф. 43 (050) 198-56-94

Птаха фенікс

ОЛЕГ КОХАН:

Канни, карантин, кіно

З ВІТЕРЦЕМ:

58 62

Адреса редакції: 03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 6д, оф. 43 Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 24125-13965P. Видане Міністерством юстиції України 01.10.2019.

найдорожчі кабріолети

Шрифт: Bandera Display Cyrillic

«АВІАЦІЙНИЙ БЕЗВІЗ».

Друк: ТОВ «Перша зразкова друкарня» 61001, м. Харків, вул. Конєва, 21 www.exp-print.com.ua Наклад: 5000 примірників Вихід із друку: 5 травня 2021 року

Чого від нього чекати?

36

Літературна редакторка: Ксенія ЛИТВИН Дизайн і верстка: Юлія БАБУШКО, Оксана КАТЕРЕНЧУК, Даша АКУЛОВА, Наталія ЛУК’ЯНЕНКО

яку ми не знаємо

36

Головна редакторка: Олена ІВАНОВА (063) 837-14-52 helena.ivanova.mail@gmail.com

ГРУЗІЯ ПРЕКРАСНА.

А нині — найбільше!

ФІЛОСОФІЯ СВОБОДИ

Над номером працювали: Ганна Панахно, Ганна Безрукова, Ксенія Литвин, Олена Іванова, Хелен Скейлз, Андрій і Ольга Андрєєви, Юлія Козда, Тарас Андрієвський, Ірина Баранівська, Юлія Риндіна, Артем Рісухін, Альона Намейко

у часи нової туристичної етики

68 72 62

ГАБРІЕЛЬ ОРОСКО.

Віртуоз реді-мейду

ЛЮБОВ ТА БАСЕЙНИ

Девіда Гокні

76 82

NFT-МАНІЯ,

яка захопила світ

ГОСТРОТА ЗА МЕЖАМИ:

пекельні соуси

86 88 82

4

#KBPARTHUB

Виставка Назара Білика

ЩО ПОЧИТАТИ В ТРАВНІ?

Білл Ґейтс про кліматичну катастрофу

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЖУРНАЛУ Журнал розповсюджується безкоштовно на території міжнародного аеропорту «Бориспіль». Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів. У разі надання готових оригінал-макетів рекламодавець підтверджує, що макет відповідає вимогам законодавства України. У цьому випадку рекламодавець несе відповідальність за збереження прав третіх осіб і підтверджує, що використані в макеті знаки для товарів і послуг мають реєстрацію і дозвіл на розміщення та використання на території України, а всі рекламовані товари та послуги, що підлягають обов’язковій сертифікації та вимагають наявності ліцензії, сертифіковані й мають відповідну ліцензію. Також у разі надання оригінал-макетів, що містять зображення фізичних осіб, рекламодавець підтверджує, що володіє всіма необхідними правами на розміщення таких зображень і це жодним чином не обмежує права третіх осіб. Думка редакції може не збігатися з думкою авторів. Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали. Рукописи не рецензуються і не повертаються. Усі права захищені. Передрук і будь-яке використання матеріалів можливі тільки з письмового дозволу редакції.

INTRO | May ‘21


May ‘21 | INSPIRE

5


KBP: НОВИНИ

МИТНИЦЯ: ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ «ЗЕЛЕНИМ» ТА «ЧЕРВОНИМ» КОРИДОРАМИ Проходження митного контролю передбачає здійснення пасажирами усного або письмового декларування товарів, які переміщуються в ручній поклажі або супроводжуваному багажі. Для зручності пасажирів у пунктах пропуску запроваджені «зелений» та «червоний» коридори. Ви маєте право самостійно вибирати: зелений коридор, якщо переміщуєте: • особисті речі: два мобільні телефони, одна відеокамера, один фотоапарат, два переносні персональні комп’ютери; спортивне спорядження; особисті прикраси, які були в користуванні; одяг, взуття, призначені виключно для власного користування; 500 мл туалетної води або 100 мл парфумів, інші речі для особистого користування, перелік яких наведено у статті 370 Митного кодексу України; • товари, загальна вартість яких не перевищує 10 000 євро (крім товарів, на які законом встановлено вивізне мито та / або відповідно до закону державними органами видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів); • платіжні документи та цінні папери

(тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 євро; • валютні цінності (національну валюту, іноземну валюту та банківські метали) в сумі / вартістю до 10 000 євро. Проходження митного контролю зеленим коридором: • звільняє громадян від заповнення митної декларації; • не звільняє від обов’язкового дотримання порядку переміщення товарів (у т. ч. особистих речей). Пам’ятайте: вибравши зелений коридор, ви підтверджуєте відсутність у вас будь-яких товарів, які підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню, і які заборонені або обмежені до переміщення через митний кордон України. червоний коридор, якщо переміщуєте: • товари: а) на пропуск яких потрібні дозвільні документи; б) культурні цінності; в) платіжні документи та цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акреди-

(акції, облігації, купони до них, векселі

тиви, чеки, банківські накази, депозитні

6

сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 євро; г) лікарські засоби із вмістом наркотичних, психотропних речовин або прекурсорів; • товари, загальна вартість яких перевищує 10 000 євро; • валютні цінності (національну валюту, іноземну валюту та банківські метали) в сумі / вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10 000 євро; • домашніх тварин за умови застосування до них заходів контролю, визначених Законом України «Про ветеринарну медицину». Проходження червоного коридору передбачає: • заповнення громадянами митної декларації; • пред’явлення визначених законом дозвільних документів на товари; • сплату митних платежів (за наявності товарів, які перевищують встановлені норми). Пам’ятайте: у митній декларації ви повинні зазначати точні відомості про наявні у вас товари, їхню кількість та найменування. Більше про проходження митного контролю на сайті customs.gov.ua.

KBP | May ‘21


KBP: НОВИНИ

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ТА ЯК УСПІШНО ПРОЙТИ РЕЄСТРАЦІЮ НА РЕЙС З пандемією COVID-19 з’явилося багато нововведень для мандрівників, а разом із ними інколи трапляються неприємні ситуації. Наприклад, коли на стійці реєстрації пасажирам відмовляють в реєстрації на рейс через відсутність ПЛР-тесту або іншого документа. І щоб уникнути таких ситуацій, варто знати хто за що відповідає та як успішно пройти реєстрацію. Хто за що відповідає? Коли ви підходите до стійки реєстрації, вас зустрічає представник авіакомпанії. Це може бути співробітник державного підприємства «Міжнародний аеропорт “Бориспіль”» або приватної (хендлінгової) компанії. Усе залежить від авіаліній, які ви вибрали для перельоту. До речі, в аеропорту «Бориспіль» обслуговується понад два десятки авіакомпаній, і кожна має власні правила перевезень пасажирів. Але вимоги щодо перетину кордону (тести на COVID, щеплення тощо) встановлюють держави, а не авіакомпанії. Саме тому працівник на стійці реєстрації перевіряє у пасажирів необхідні для подорожі документи, зокрема візи, доз-

рішення про можливість перельоту може прийняти тільки представник авіакомпанії. Інколи ще під час реєстрації в аеропорту відбувається узгодження повного пакету документів із прикордонною службою та візовим контролем у країні, до якої ви прямуєте. Це певною мірою захищає вас. Адже ви уникаєте ризику, коли по прильоту в іншу країну не зможете перетнути кордон через, наприклад, відсутність певних документів. Як успішно пройти реєстрацію на рейс? Отож, ділимося ТОП-6 порад, щоб уникнути неприємностей під час реєстрації на рейс. Перед тим як придбати квиток, перевіряйте умови перетину кордону та перебування в країні прильоту. Використовуйте офіційні джерела інформації. • Зручний довідник від Міністерства закордонних справ України: tripadvisor.mfa.gov.ua • Інформаційна сторінка для туристів: visitukraine.today/departure/ua • Вебсайт IATA з актуальними вимогами в’їзду в пункт призначення, до якого ви прямуєте, — Interactive Coronavirus (COVID-19) Travel Regulations

воли, довідки, які вимагає країна прибуття та авіаперевізник. Однак остаточне

Map: www.iatatravelcentre.com/ international-travel-document-news

May ‘21 | KBP

• Довідник щодо відкриття кордонів в Європі від Єврокомісії: reopen. europa.eu/en 1. Завчасно перевіряйте правила перельоту на сайті саме тієї авіакомпанії, якою летите. 2. Правила можуть змінюватись. За 24 години до вильоту обов’язково перевірте умови перетину кордону та перебування в країні прильоту, а також перевірте наявність всіх необхідних документів для подорожі. 3. Заплануйте виїзд із дому заздалегідь, щоб мати достатньо часу на дорогу в аеропорт та проходження обов’язкових формальностей. Радимо прибувати в термінал не пізніше ніж за три-чотири години до запланованого відправлення вашого рейсу. 4. На стійці реєстрації пред’явіть всі необхідні документи (на виїзд, в’їзд, транзит, стан здоров’я тощо). Сприймайте перевірку спокійно — це проста формальність, яку проходять всі, а не особиста забаганка працівника. Починайте подорожі з КВР.

КВР: НАЙПОПУЛЯРНІШІ РЕЙСИ У БЕРЕЗНІ 2021-ГО Пасажири Міжнародного аеропорту «Бориспіль» найчастіше в березні 2021 року вибирали курортні країни, як-от Єгипет, Туреччина та Об’єднані Арабські Емірати. ТОП-5 напрямками стали: • Шарм-ель-Шейх • Хургада • Стамбул • Дубай • Мінськ

7


АВІАЦІЙНІ НОВИНИ

«AIRBUS» ЗМЕНШИТЬ ВИКИДИ CO2 НА 400 ТОНН У НАЙБЛИЖЧІ ТРИ МІСЯЦІ Перший політ транспортного літака «Beluga» на екологічно чистому паливі був виконаний із заводу «Airbus» у Броутоні (Велика Британія). Це стало наступним кроком «Airbus» щодо зниження промислового впливу на екологію. Завод «Airbus» у Броутоні, в Північному Уельсі, який використовує лайнери «Beluga» для транспортування крил літаків у Тулузу, Гамбург і Бремен, став другим виробничим майданчиком «Airbus» в Європі, де використовується екологічне авіаційне паливо. Вперше таке паливо використали 2019 року в Гамбурзі для вантажних перевезень. «Ця подія — важлива віха в реалізації амбіцій “Airbus” з декарбонізації галузі, — сказав Тоні Дер’єн (Tony Derrien), керівник проєкту з екологічного авіаційного

палива (Sustainable Aviation Fuels), “Airbus”. — Поряд із нашим поточним дослідженням потенціалу використання 100% екологічного палива для виконання комерційних рейсів, це підкреслює прагнення «Airbus» знизити вплив промислового виробництва на довкілля і сприяти сталому розвитку авіаційної галузі». Сьогодні для виконання комерційних рейсів дозволено використовувати екологічне авіаційне паливо в пропорції 50%. Парк літаків «Beluga», що виконує рейси з Броутона, буде спочатку заправлений на 35% альтернативним видом палива, що скоротить викиди CO2 на 400 тонн у найближчі три місяці. Екологічно чисте паливо, яке використовується парком «Beluga», зроблено з екологічних видів сировини, як-от харчова олія, і поставляється «Airbus» у Броутоні й Гамбурзі компанією «Air bp». Джерело: avianews.com

«SKYUP» НАПРИКІНЦІ ТРАВНЯ ПОЧНЕ ЗДІЙСНЮВАТИ РЕЙСИ З КИЄВА В ІЗМІР Із 27 травня авіакомпанія «SkyUp» відкриває польотну програму в напрямку Київ — Ізмір. Розклад передбачає вильоти тричі на тиждень. Літак «SkyUp» вилітатиме з Києва щовівторка і щочетверга о 09:55, щонеділі — о 16:30. Зворотні рейси з Ізміра заплановані по вівторках і четвергах о 13:15, по неділях — о 19:50. Час у дорозі — 2,5 години. В авіакомпанії нагадують щодо важливості звертати увагу на правила в’їзду до Туреччини для українських громадян. Джерело: ЦТС

«BOEING» ВІДНОВЛЮЄТЬСЯ ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇ. ПОСТАВКИ ЛІТАКІВ ЗНОВУ РОСТУТЬ У березні авіабудівний концерн «Boeing» поставив 29 літаків проти 20 в березні минулого року. Компанія другий місяць поспіль утримує позитивну динаміку щодо замовлень, повідомляє «Reuters». За перший квартал концерн поставив 77 літаків проти 50 роком раніше. Наприкінці березня компанія відновила постачання 787 літаків, які були відкладені через дефекти. Загальний обсяг замовлень «Boeing» за перший квартал склав 282 судів. Чисті замовлення (без скасувань і конверсій) склали 76 літаків. Джерело: «Reuters»

8

KBP | May ‘21


АВІАЦІЙНІ НОВИНИ

«WINDROSE» РОЗШИРЮЄ ВНУТРІШНЮ МЕРЕЖУ: ЧЕРНІВЦІ, УЖГОРОД ТА КРИВИЙ РІГ Із 1 червня авіакомпанія «Роза Вітрів» («Windrose») має намір запустити дев’ятий внутрішній маршрут Київ — Чернівці. Вона обслуговуватиме його з частотою тричі на тиждень у денний час. Наразі «Роза Вітрів» продає квитки на рейси з міжнародного аеропорту «Бориспіль» в Дніпро, Одесу, Львів, Харків, Миколаїв, Херсон, Івано-Франківськ, Запоріжжя. Також авіакомпанія планує запустити нові внутрішні рейси Київ — Ужгород та Київ — Кривий Ріг (у квітні розпочали підготовчу роботу). На внутрішніх маршрутах «Роза Вітрів» використовує невеликі реактивні літаки «Embraer 145» на 48 місць та турбоґвинтові ATR 72-600 з 72 кріслами. Джерело: avianews.com

ЛЮДИНА ВІДБУКСИРУВАЛА ВЕЛИКИЙ ЛІТАК: ЯК ВСТАНОВИЛИ НОВИЙ СВІТОВИЙ РЕКОРД ГІННЕСА Буксируванням великих пасажирських літаків в аеропортах займаються спеціальні тягачі з потужними двигунами. Але іноді це можуть зробити і люди — для встановлення нових рекордів. На колишній військовій базі «СанктАтан» у Великій Британії спортсмени змагалися за швидкістю буксирування на 20 метрів найпопулярнішого європейського літака «Airbus A320», який може перевозити 180 пасажирів. Вага порожнього авіалайнера становить 41 тонну. Потрібні небувалі зусилля навіть для того, щоби зру-

шити авіалайнер на кілька сантиметрів. Силачі мали перетягнути літак за допомогою каната. Результати фіксували представники книги рекордів Гіннеса. Серед чоловіків рекордсменом став стронгмен Марк Джинс. Він відбуксирував A320 на 20 метрів за 31,3 секунди. Серед жінок рекорд встановила команда із Сем і Сью Франклін. Вони зуміли пересунути повітряне судно на необхідну відстань за 36,63 секунди. У заході задіяли авіалайнер «Air Moldova» з реєстрацією ER-AXV, який перебував на зберіганні в аеропорту «Санкт-Атан». Джерело: avianews.com

МАУ ВІДНОВИТЬ РЕЙСИ В ХОРВАТІЮ Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (МАУ) із 2 червня 2021-го відновить рейси за напрямками Київ — Спліт — Київ і Київ — Пула — Київ. Відзначається, що рейси в напрямку Київ — Пула — Київ виконуватимуться по середах і суботах за таким розкладом: Київ (KBP) — Пула (PUY) — виліт о 06:30 (за місцевим часом), приліт — о 08:00 (за місцевим часом); Пула (PUY) — Київ (KBP) — виліт о 09:00 (за місцевим часом), приліт — о 12:25 (за місцевим часом). Рейси за напрямком Київ — Спліт — Київ

о 15:30 (за місцевим часом), приліт — о 16:45 (за місцевим часом); Спліт (SPU) — Київ (KBP) — виліт о 17:45 (за місцевим часом), приліт о 21:05 (за місцевим часом); і щонеділі: Київ (KBP) — Спліт (SPU) — виліт о 05:15 (за місцевим часом), приліт — о 06:30 (за місцевим часом); Спліт (SPU) — Київ (KBP) — виліт о 07:25 (за місцевим часом), приліт — о 10:45 (за місцевим часом). У компанії нагадують, що при перетині кордонів поки діють деякі епідеміологічні обмеження й потрібно користуватися інформацією з офіційних джерел. Джерело: «Ukrinform»

виконуватимуться щочетверга за розкладом: Київ (KBP) — Спліт (SPU) — виліт

May ‘21 | KBP

9


Inspire ПУСКАЮЧИСЬ У ФАНТАЗІЇ, МИ НЕ ПОВИННІ ВИПУСКАТИ З УВАГИ ДІЙСНІСТЬ. — ВОЛТ ДІСНЕЙ

10

INSPIRE | May ‘21


БЕЗДОННИЙ ВИМІР:

«Silent Evolution» («Тиха еволюція»), Мексика, 2012

підводні скульптури

May ‘21 | INSPIRE

11


Якщо добре подумати, говорячи «земна поверхня», зазвичай маємо на увазі тільки сушу. А це всього лише 30% площі планети! Що ж інші 70%? Якщо подивитися на них очима художника, цей простір теж може стати галереєю. Текст: Олена ІВАНОВА і Хелен СКЕЙЛЗ, морська біологиня Автор усіх скульптур: Джейсон ДЕ КАЙРЕС ТЕЙЛОР (Jason de Caires Taylor) www.underwatersculpture.com

«The Raft of Lampedusa» («Пліт Лампедузи»), Канарські острови, 2016

12

INSPIRE | May ‘21


С

початку під водою з’явився кореспондент, що загубився («The Lost Correspondent»). От уже 16 років він сидить за столом із друкарською машинкою на морському дні біля острова Гренада. Джейсон де Кайрес Тейлор обожнював дайвінг, ще не знав, що і як потрібно робити під водою, але точно відкрив для себе новий світ нескінченних галерей. На одній статуї не зупинився. Незабаром їх стало 26 — так народився перший підводний парк скульптур (Molinere Underwater Sculpture Park). Після цього Джейсон вирушив до берегів Мексики й знов якось непомітно створив ще один парк. Спершу митець хотів зобразити тамтешнього рибалку, проте задум масштабувався: під водою опинилося ціле селище — 420 фігур, натурниками для яких стали місцеві жителі. Цей проєкт називається «The Silent Evolution». За словами Джейсона, попри всю складність, він відчуває щось особливе, розуміючи, що після встановлення статуї перестають належати йому. Їх забирає океан та його бурхливе життя: наче вени обличчя й тіло покривають водорості, «дихають» у такт воді морські губки, дорощують кінцівки фіолетові корали та «вибухають» морські їжаки. Неймовірне, найкраще можливе середовище, щоби показати плинність життя...

МАЛЕНЬКІ ВЕЛИКІ ХИТРОЩІ ВІД ТЕЙЛОРА Усі свідомі люди, закохані в океан, не можуть стояти осторонь його проблем — про це говорить практика. Джейсон також учасник великого світового руху «Mission Blue», одне з головних завдань якого — створення локальних заповідників в океані — hope spots («острівці надії»). «Трохи тут, трохи там заповідних зон — а в результаті можна зберегти океанічну екосистему. І рослини, і морська фауна матимуть змогу відновлювати репродуктивні цикли», — пояснює ідею лідерка руху та легендарна океанографиня Сильвія Ерл. Так от, Джейсон вчинив хитро, збуду-

місці розміщення скульптур. Звичайно ж, відвідування туристами подібних локацій платне — саме ці гроші забезпечують можливість охороняти «острівці надії». На Багамах, де Тейлор встановив «Ocean Atlas», найбільшу у світі підводну скульптуру, протягом 10 років у воду просочувалася нафта із нафтопереробного заводу. Після того як черговий турист обмазався нею, милуючись інсталяцією, завод був змушений вжити заходів, щоби, нарешті, не забруднювати океан. А уряд, через тиск міжнародної преси, спричинений інцидентом, виділив 10 мільйонів доларів на очищення територій. «Переманюючи» туристів до своїх статуй, скульптор ставить за мету зменшити

шкоду крихким екосистемам. Завдяки появі «конкурентів» корали мають час, щоби укріпитися й розвинутися без зайвого стресу від втручання людей. Задум успішно здійснюється: потік туристів скоротився на 50%. Також скульптури створюють штучний риф, що слугує домівкою для морської флори

вавши парк біля Гренади: уряд був змушений зробити велику заповідну зону на

надвисокий попит на відвідування коралових рифів — там, де це приносить

і фауни. Саме тому вони зазвичай об’єднані у великі групи.

May ‘21 | INSPIRE

Коралові рифи, що займають менш ніж 1% Світового океану, — домівка для чверті або навіть третини всіх морських видів

13


MOUA (Museum of Underwater Art) — єдиний австралійський підводний музей, розташований на Великому Бар’єрному рифі. Тут можна познайомитися з деякими найновішими проєктами Джейсона. «The Coral Greenhouse» — велика 58-тонна інсталяція з 20 фігурами, присвячена океанічним дослідженням. «Ocean Siren» — скульптура, яку видно над водою і яка змінює колір залежно від зміни її температури. Завдяки цим роботам MOUA планує щорічно генерувати 42 мільйони австралійських доларів в економіку регіону, що щільно пов’язана з місією захисту й насадження коралів.

МІНЛИВІСТЬ І МАЙБУТНЄ Сам Джейсон де Кайрес Тейлор прагне за допомогою своїх проєктів відкрити нову еру в туризмі, який звертатиметься до культурної та екологічної свідомості. Сподівається, що завдяки підводним скульптурам дедалі більше туристів почнуть сприймати пляжі не як «сонячний рай», а як живу екосистему. А місцеві громади, що стають його моделями, — як захисників своїх морів. Дивлячись згори, стає зрозуміло, що коралові рифи містять буйні форми життя, оберігають край суші від штормів і годують мільйони людей. Наблизьтесь до них, подивіться на це диво через мікроскоп — перед вами відкриється інший світ. Колонії коралів, які будують рифи, складаються з тисяч поліпів. Останні схожі на мініатюрні пульсівні квіти, що визирають із перфорацій скелета, виліпленого з білого карбонату кальцію. Усередині кожного поліпа — мільйони клітин, скупчених, як крихітні кульки. Ці зооксантели, або зукси, надають коралам яскравого забарвлення і роблять можливим життя в тих частинах океану, де бракує поживних речовин.

Попри всю складність, Джейсон відчуває щось особливе, розуміючи, що після встановлення статуї перестають належати йому. Їх забирає океан та його бурхливе життя

14

«Human Gyre» («Людський колообіг»), Канарські острови, 2016

«Vicissitudes» («Мінливість»), Гренада, 2006

INSPIRE | May ‘21


«Переманюючи» туристів до своїх статуй, скульптор ставить за мету зменшити надвисокий попит на відвідування коралових рифів. Також скульптури створюють штучний риф

Вони використовують сонячну енергію для створення цукрів, частина яких просочується в кораловий поліп. На заміну за цю безкоштовну їжу зукси отримують безпечний сонячний дім. Коралові рифи, що займають менш ніж 1% Світового океану, — домівка для чверті або навіть третини всіх морських видів. Наповнені такою кількістю життя, вони стають одним із найбільш колоритних і динамічних видовищ світу природи. Як саме стільки життя накопичується в такій невеликій частині океану, залишається загадкою. А дослідження відкривають нове й нове. Вчені по всій земній кулі наполегливо працюють над тим, щоби виявити всі види, які живуть на рифах, і з’ясувати, як ці складні екосистеми поєднуються між собою. Сьогодні всі знають, що корали — під загрозою вимирання, насамперед через зміну температури Світового океану та його забруднення. Але є й неочевидна причина — надлишковий вилов риби. Кожен морський вид має свою «роботу»: одні очищують риф від агресивних водоростей, інші — від піску тощо. Саме через це ті, хто привертають увагу до коралів, до їхньої краси та проблеми зникнення, роблять це не для того, щоби викликати почуття провини. А тому що є багато рішень, які можна реалізувати вже зараз і змінити ситуацію. Як у цій, так і в інших сферах, де життя також дуже крихке. Ми, люди, так само крихкі, як ті корали. І, можливо, тільки відчуваючи цей зв’язок, є шанс знайти більш універсальні рішення... Як-от для ситуації, коли нормальне життя, надії, плани, радощі мільйонів «The Bankers» («Банкіри»), Мексика, 2012

May ‘21 | INSPIRE

невинних перериваються війнами, де дві безликі сили борються за володіння

15


ще одним мільярдом доларів. Про це Джейсон також говорить через свої роботи. «The Raft of Lampedusa» («Пліт Лампедузи»), скульптура у складі «Museo Atlantico» біля Канарських островів, розповідає про13 біженців різних рас і віку, які на надувному човні очікують, куди їх занесуть море та доля. Це, до речі, звернення до відомої картини «Пліт Медузи» 1819 року авторства француза Теодора Жеріко. Там на уламках корабля люди теж сподіваються на милість вищих сил. Чи, імовірно, ці біженці, як і тисячі інших, уже знайшли свій дім тут, на морському дні — і так само стали частиною бурливого життя океану. Але у Тейлора немає песимістичного

лейтмотиву. Навпаки — варто подивитися на «Vicissitudes» (що може бути перекладено як «Мінливість»). Діти різних рас стоять у колі спиною одне до одного, міцно тримаючись за руки. Така форма допомагає вистоювати течії, а діти, на відміну від більшості дорослих, неймовірно схильні до будь-яких трансформацій. Люди на морському дні, життя, що вирує на бетоні, нові домівки для морської фауни. Можливість спостерігати за трансформаціями, бачити все це, пірнаючи з аквалангом чи маскою. Новий світ чи нове бачення старого. Для мене це те, за що хочеться подякувати Художнику. І, звичайно, захопливій мудрості природи.

Джейсон де Кайрес Тейлор (Jason de Caires Taylor) — британський скульптор, що першим перемістив концепцію ленд-арту в підводний простір. Створив понад 1000 скульптур, які відвідують тисячі туристів щотижня. Його роботи розташувалися біля берегів Мексики, Багамських островів, Індонезії, Франції, Норвегії, Австралії, Мальдівів. Усі скульптури створені з pH-нейтрального бетону, чутливого до довкілля. Завдяки цьому вони не шкодять середовищу, а, навпаки, стають домівкою для морської фауни і флори.

Джейсон вчинив хитро, збудувавши парк біля Гренади: уряд був змушений зробити велику заповідну зону на місці розміщення скульптур

16

INSPIRE | May ‘21


May ‘21 | INSPIRE

17


Модель: Олеся Якусевич best_expert Фото: Катя Коренєва kate_koreneva_images Мейк: Ната Нісс nata_niss Стиль: Олеся Якусевич best_expert PR: Катрінка Басік the_magazine_for_you

18

PROMOTION | May ‘21


ОЛЕСЯ ЯКУСЕВИЧ: «Я ЗАВЖДИ ТАМ, ДЕ КРАСА»

Естетика та краса в сучасному світі набувають особливого значення. Знайомимо вас зі справжньою експерткою цієї галузі. Олеся Якусевич — модель, дизайнерка, Леді Лексус — 2016, головна дизайнерка конкурсу «Міс Київ — 2018», власниця й ідейна натхненниця салону краси та стилю «Autograph».

У

соцмережах ваш нік @best_expert. Що за ним стоїть?

відмовити людину. Зрештою зрозуміла: немає такого запитання в темі краси, на яке б я не знала відповіді. Тому вважаю себе справжньою експерткою в б‘юті-індустрії.

Майже 15 років я навчаюся, вдоскона-

косметологи й лікарі, публічні персони — багатьох із гордістю можу назвати друзями. Ми спілкуємося, ділимося досвідом, разом відвідуємо пізнавальні заходи і навіть навчаємося. Що я тільки не вивчала: від б’юті-бізнесу, стилістики та психології краси до естетики обличчя й тіла. На сьогодні маю 31 диплом — і всі на відмінно. Іншого я собі просто не дозволяю. Мене регулярно запрошують як журі на конкурси краси, презентації трендів в одязі, тестування нової косметики або косметологічних апаратів останнього покоління. Я завжди там, де краса. Це моя атмосфера, я в ній — мов риба у воді. Мені часто пишуть, радяться щодо догляду за собою, запитують про дієві процедури для себе. Обличчя, тіло, волосся,

лююся, знайомлюся з цікавими людьми. Дизайнери, стилісти, відомі візажисти,

харчування — можу багато розповісти, порекомендувати або, навпаки,

дитині — так я називаю простір краси та стилю «Autograph».

Цей «псевдонім» я не вигадувала — так мене назвало оточення. Скільки себе пам’ятаю, завжди цікавилася всім, що стосується краси та естетики. Постійно щось вивчала, відвідувала семінари, тренінги, різноманітні заходи, присвячені темам і зовнішньої, і внутрішньої краси. Це надихало. Згодом мене почали впізнавати і запрошувати на такі події уже як експертку. Так і почалася історія @best_expert.

Чи справді вважаєте себе експерткою в індустрії краси? Що саме робите, адже експертка — це не професія?

May ‘21 | PROMOTION

Розкажіть про свій салон краси та стилю «Autograph». Як прийшли до цього? Як народився «Autograph»? Це мрія ще з дитинства. Я завжди хотіла створити простір, у якому все було б максимально ідеально. Лише найкращі майстри, тільки досвідчені лікарі естетичної медицини, найякісніші препарати та апарати для догляду за обличчям і тілом. Акцент саме на дієвому та перевіреному — на менше я навіть не марную час. І ось два роки тому здійснила мрію й дала життя своїй наймолодшій

19


Обожнюю досконалість і красу в усьому — мабуть, тому мене оточують найкращі та найкраще

Що плануєте на найближче майбутнє? Чи, може, вирішили поки що відпочити? У жодному разі! Для мене найстрашнішим буде саме той день, не дай Боже, коли я прокинуся і мені нічого буде робити. Навіть думати про таке страшно! Наразі маю кілька проєктів-пропозицій, які розглядаю. Ретельно зважую всі за та проти. Поки що не хочу ділитися, інакше потім нецікаво й очікувано. Однак обіцяю: буде гучно.

Що б порадили тим, хто лише починає шлях в індустрії краси? Або тим, хто мріє започаткувати власну справу? Як підбирали концепцію для «Autograph»? За якими критеріями запрошували персонал, майстрів? Було важко? Знаєте, ніколи не підтримувала лише один вузький напрям у цій сфері. Перш ніж відкрити власний простір краси, ретельно вивчала різне. Відвідувала конкурентів, оцінювала, приміряла на себе переваги й недоліки роботи салонів, відзначала найкраще, що хотіла би бачити у своєму просторі і за що мені б ніколи не було соромно. Згодом втілила в реальність. Я не працюю абияк, аби з чим і аби з ким. Обожнюю досконалість і красу в усьому — мабуть, тому мене оточують найкращі та найкраще. Майже всіх своїх дівчат знаю багато років. Колись сама була їхньою клієнткою, з деякими навіть працювала в «Академії Краси». Коли народився «Autograph», вони мене підтримали й пішли за мною. Тепер ми велика дружня родина. Не буває легко, особливо в індустрії краси, де величезна конкуренція.

20

Та я настільки впевнена в собі, у своїх силах та у своєму колективі, що вважаю: в нас немає конкурентів — хоч як зухвало це звучить!

Що для вас табу в житті, у роботі? Брехня і зрада. Я не дозволяю такого ані щодо інших, ані стосовно себе.

Як думаєте, яка ви керівниця? Чи змінили б щось у собі? Вважаю себе чесною і справедливою. Та інколи я надмірно запальна. Звикла і в роботі, і в житті віддаватися справам на мільйон відсотків, тож від інших вимагаю аналогічного. Коли цього не бачу, не відчуваю — з легкістю можу розпрощатися з людиною. Іноді дію імпульсивно, та є й плюси: зі мною працюють сильні люди, фанати своєї справи, як і я. З ними переживемо навіть землетрус і все одно залишимося разом. Пишаюся командою, щиро її люблю і поважаю. Вона в мене найкраща!

Найперше маю сказати: індустрія краси — один із найважчих напрямів, який потребує максимального віддавання, постійного розвитку і навіть медійності. Якщо відкриватимете салон як іграшку для себе — про вас швидко забудуть, якщо взагалі знатимуть і якщо до того часу не з‘їдять акули з багаторічним досвідом у цій сфері. Коли ж готові віддаватися й обожнюєте свою справу, працюйте над нею і, звісно, над собою 24/7. Те, що створюєте навколо себе — відображення вас самих. Будьте прикладом для оточення. Тоді до вас тягнутимуться, хотітимуть бути кращими, приходитимуть до вашого простору краси знову й знову. Ретельно обдумайте, що вкладатимете у бізнес, пропишіть і кілька разів перечитайте. А вже потім свідомо вирішуйте. Бажаю всім краси та натхнення!

best_expert autograph.fashion Алеся Якусевич

PROMOTION | May ‘21


Модель: Олеся Якусевич best_expert Фото: Катя Коренєва kate_koreneva_images Мейк: Ната Нісс nata_niss Стиль: Олеся Якусевич best_expert PR: Катрінка Басік the_magazine_for_you

May ‘21 | PROMOTION

21


ЖИТТЯ В ТИСЯЧІ СВІТІВ 22

INSPIRE | May ‘21


Чи можна знайти вихід із критичної ситуації або відповіді на важливі запитання, проживаючи інші життя в інших тілах? Ніби марення божевільного, чи не так? Але ми розкажемо, чому це — те, що робив кожен із нас, і не одноразово. Це інтерв’ю з людиною, яка створює світи, де ми проживаємо такі життя. Знайомтесь, Tory Polska. Текст: Олена ІВАНОВА Ілюстрації: Tory POLSKA

www.torypolska.com

T

несподівано випливає та стає у пригоді у реальній ситуації. Мене звати Tory Polska, я visual development artist. Створюю візуальний світ нового мультфільму, приходячи на проєкт на стадії, коли немає нічого, крім затвердженого сценарію. Художники вже потім промальовують світ у деталях. У створених світах, як і в реальних, є обмеження — це важливо для достовірності. Але у вигаданих можна ще й підлаштувати дійсність до нашої потреби. Дозволяємо історії статися у такий спосіб, щоби вона була максимально зрозумілою глядачам. Якщо дизайн хороший, його ніхто не помічає і не аналізує — він не турбує глядачів. Просто спрямовує і дає змогу пережити досвід, закладений в сюжеті. Ми все робимо заради історії. Тому місія анімації — створювати сюжети, які зможуть поділитися специфічним досвідом. Вони розповідають про те, що робити, якщо зустріли дружбу, любов, якщо спіткала втрата — все те, що рано чи пізно стається з усіма. І нехай ці історії романтизовані й ідеалізовані, у них є дракони й магія — це просто гіперболізована версія реальності. Даємо всім відчути її за допомогою фільму. Є емоції, яких не вистачає, і ми переживаємо їх через життя героїв, роблячи палітру почуттів більш насиченою.

ПРОЖИТИ ЖИТТЯ ГЕРОЯ: СЕКРЕТИ СТВОРЕННЯ СВІТУ, В ЯКИЙ МИ ПОВІРИМО

ory Polska — дизайнерка анімаційних фільмів. Зараз працює на Netflix, до цього — на DreamWorks TV, Disney Publishing та DNEG. Вона створює візуальну мову і розробляє локації. По суті, новий світ, у який оселяються персонажі. А ми, споглядаючи за ними та співпереживаючи їм, як нарешті науково доведено, маємо змогу отримати не тільки кілька годин релаксу під попкорн, а й неймовір-

Що більш ефективне — ігрові фільми чи анімація, якщо сприймати їх як спосіб отримання нового життєвого досвіду?

ний життєвий досвід, що підсвідомо проникає у мозок. І потім у потрібний момент

клад, в анімації «Кінь БоДжек»). Тобто маємо більше свободи, ніж в ігрових

May ‘21 | INSPIRE

Цього року вчені університетів штатів Огайо та Орегон вирішили дізнатися, що спільного у діяльності мозку людини у двох ситуаціях: коли з нею відбуваються важливі події в реальному житті та коли екшн стається з вигаданим екранним персонажем. З таким, якому вона симпатизує, співчуває або якого асоціює з собою. Запросивши фокус-групу, вони замірювали активність у вентральній медіальній префронтальній корі (частині мозку, яка активується, коли думаємо про себе і близьких друзів) під час перегляду художніх фільмів. Активність була майже однаковою: мозок не дуже розрізняє реальний і вигаданий світи. І от який висновок: художні історії дають доступ до емоцій, які зазвичай не дозволяємо собі відчувати. Але у художніх історіях такі емоції безпечні, тому можна сповна віддатися новому досвіду. Є цілюща сила у тому, щоби побачити, як наша історія цілком або частково втілюється у цих героях — вона дає змогу повернутися у реальний світ більш підготовленими. Вивчення персонажів і ототожнення з ними робить менш лякливим момент, коли дізнаємося, хто ми і чому саме такі. Це може зменшити прояв почуттів, як-от сором і провина.

Вони різні, але у певному сенсі анімація ефективніша. Створюючи абсолютно новий світ, можемо все сильно утрирувати, зокрема пропорції та рухи, вигинаючи реальність під сюжет. Зробити ідеального актора, вийшовши за будь-які рамки рас і навіть видової належності (як, напри-

Навіть якщо після перегляду фільму «Душа» людина не філософствуватиме про сенс життя, у якийсь момент, коли це буде дійсно потрібно, мозок згадає його елементи як вже пережитий і корисний досвід

23


фільмах. Звичайно, це робота великої кількості людей: дизайнерів, аніматорів, СG-спеціалістів, монтажерів, композиторів та інших — все для того, щоби у серці глядача щось йокнуло. Відпочатку ставимося до мультфільму як до розваги, хоча тема може бути дуже глибокою. Тому мозок не опирається, ідея всмоктується легко. Завдяки всьому цьому анімація залишає післясмак: навіть якщо після перегляду того ж фільму «Душа» людина не філософствуватиме про сенс життя, у якийсь момент, коли це буде дійсно потрібно, мозок згадає його елементи як вже пережитий і корисний досвід.

Тож все починається з дизайн-дослідження. Якщо це місце, ви представляєте його історію, легенду. Якщо персонаж — психологію. Здається, це може бути вельми суб’єктивним. Чи є об’єктивні ознаки хорошого дизайн-дослідження? Роблячи дослідження, я повинна помітити характеристики епохи, місцевості, культурні особливості... Наприклад, простий стілець всюди різний: дизайн,

24

висота, ширина. Його вигляд залежить від побутових звичок певного класу людей певної країни. Вони їдять за столом або ближче до підлоги? Сидять рівно або напівлежачи? Як дослідниця маю виявити все це, зрозуміти та вибудувати у певну систему, щоби з’явилася цільна витримана картинка. І тоді глядачів не турбуватиме, що десь у такому світі пролетів дракон — вони віритимуть у нього, базуючись на інших даних. Наприклад, один мій проєкт присвячений міфології Китаю. А я ніколи там не була та не дуже цікавилася цією країною. Але дизайн вийшов автентичним і правдоподібним не тільки для таких, як я, а й для місцевих. Ще один важливий момент: ми не можемо грати виключно на стереотипних враженнях про країну чи культуру, повинні прагнути глибшого пізнання, знаходити щось максимально цікаве. Бо навіть якщо діти дивляться мультфільм про китайську міфологію, вони відчувають щось неправдиве. Ось і детектор якості дослідження. Поганий аналіз призводить до поганого дизайну, все починає розвалюватися, аудиторія втрачає

Глядач не може сприймати вигаданий на 100% світ — мозок вибухає. Згідно з нещодавнім дослідженням, цей показник має перебувати на рівні 15–20%

інтерес, не отримує емоційний досвід і занурення. Глядач не може сприймати вигаданий на 100% світ — мозок вибухає. Згідно з нещодавнім дослідженням, цей показник має перебувати на рівні 15–20%. Тому беремо наявне і міксуємо його з фантазійним.

Але чи можна це виявити до того, як фільм побачив глядач? Це колективна відповідальність і вміння комунікувати в команді. Як дизайнерка середовища я спочатку пітчу свої ідеї перед артдиректором. Аналізуємо, чи вдалося мені передати атмосферу

INSPIRE | May ‘21


Контраст героїв мультфільму «Вперед і вгору»: характер трохи незграбного Карла переданий квадратними рисами, енергійної Еллі — всім округлим і живим рожевим. Коли вона помирає, цей колір майже повністю зникає з кадру.

тилежні асоціації? Білий, наприклад, асоціюється з трауром у Китаї... Є дуже узагальнена базова система сприйняття форми і кольору. Грубо кажучи, червоне — то любов, а чорне — то журба. Кругле — добро, квадратне — стабільність, гостре — динаміка. Але створюючи мультфільм, формуємо власну візуальну мову. І от у ній червоний (а не звичний зелений) може асоціюватися з оновленням природи та весною: глядач має звикнути до нового. Перші 15–20 хвилин фільму навчаємо цій мові, а потім щось нею розповідаємо. Наприклад, як зробити, щоби «радісний» жовтий відповідав за журбу? Створюємо кілька сумних сцен, де все жовте. І десь з середини достатньо буде просто показати цей колір — аудиторія відчує тугу. Значить, вона вивчила нову мову. Аналогічно з будь-яким кольором або образом.

Які ще є прийоми? конкретної культури і конкретного середовища. Так, щоби глядач буквально вловив запах того місця. Якщо все добре, йду на режисерський пітчинґ. І тільки після цього починається формування деталей. Колись засмучувалася, якщо мої розробки не приймали — думала, що я погана дизайнерка. А потім зрозуміла,

May ‘21 | INSPIRE

що режисер сам може бути ще в пошуку (і це добре), моя головна роль — допомогти йому методом проб і помилок.

Чи існує чітка система візуальних ключів, які зчитуються однаково успішно всіма у світі? Як бути з тим, що навіть кольори у різних культурах мають про

Існує безліч прийомів: щоби їх вивчити, потрібно аналізувати побачене. Це неймовірно цікаво — зупинитися неможливо, світ вже ніколи не буде таким, як раніше! Простіше за все почати з тих мультфільмів, де є два світи. Наприклад, ще свіжа в пам’яті «Душа»: тут і реальний, і абстрактний. У кожного з них — протилежні дизайн-рішення. У першому

25


все прямокутне, з чіткими жорсткими текстурами поверхонь (метал, дерево, скло, бруківка), теплі, землисті кольори. У світі душ все кругле, з розпливчатими текстурам, контрастна фіолетово-блакитна гама. Навіть відволікаючись від перегляду, дорослі та діти легко орієнтуються, де вони, який контекст цієї секунди.

Що таке поганий мультфільм? Той, після перегляду якого виникає думка «що від мене взагалі хотіли?». Коли не розумієш не те, чого прагнув режисер, а те, яку емоцію ти мав відчути (але не відчув). Анімація не може собі такого дозволити: це занадто довго і дорого, як мінімум.

ПОДОРОЖ ГЕРОЯ TORY POLSKA

Подорож героя, або мономіф, — концепція про те, що всі хороші історії та міфи, незалежно від культурних особливостей, мають більш-менш однакову структуру. Її сформулював Джозеф Кемпбелл у книзі «Герой з тисячею облич». Є 12 основних етапів, що проходить герой, долаючи шлях між невизначеним життям, у якому не знає, хто він і на що здатен (своєрідна «зона комфорту», яку полишає), йде за покликом, вагається, відкидає його. Проходить ініціацію труднощами, зазвичай зустрічає надприродне заступництво або любов, робить вибір — і повертається зміненим, починає нове, свідоме життя (або ж не витримує і сходить з дистанції). Тією чи іншою мірою цей шаблон застосований в абсолютно всіх успішних книгах, фільмах і навіть статтях: «Гаррі Поттер», «Матриця», «Зоряні війни», «Король Лев» і багато інших. Мономіф працює ефективно, бо співвідноситься з нашими найглибшими очікуваннями і надіями щодо власного життя.

26

Чого варто повчитися в організації роботи великих студій, з якими ви працювали? Того, як вибудовувати комунікацію. Над одним фільмом працюють багато дизайн-команд, де кожна відповідає за свій сегмент і керується артдиректором. Над всім цим — режисер, а іноді

й продакшн-дизайнер. Але вибудована чудова комунікація між департаментами, тому в усіх вимальовується єдина картинка про цей фільм і хід робіт. Продакшн-менеджери слідкують за комунікацією між відділами, щоби, наприклад, 3Д-художники правильно зрозуміли, що я хочу бачити. Придумати дизайн будинку —

INSPIRE | May ‘21


це тільки половина роботи. Інша половина — вміння розписати інструкцію, зрозумілу всім, як його намалювати та анімувати. Розписати кожну текстуру і деталь. Чітко не тільки ставляться дедлайни, а й вираховується швидкість робіт: продакшн-менеджери професійно слідкують за змінами у розкладі й продук-

тивності. Все коштує дуже дорого, зокрема робота аніматорів, які працюють із нашими матеріалами, тому недопустимо мати простої або запізнення у строках.

Що найболючіше у вашій професії? Зі всього, над чим я працювала протягом останніх 10 років, поки вийшов

лише один фільм. Решта — або лежить на полиці десь на студії та чекає свого часу, або закінчення локдауну, фінансування, заморожений, відкладений... Я підписую згоду про нерозголошення, тобто не маю права показувати свої роботи у портфоліо, іноді навіть після виходу фільму. Тому доводиться створювати окремі проєкти для себе, якщо хочу продемонструвати майбутнім роботодавцям чи колегам якісь вміння. Крім того, усі зустрічаються з кризою після початку кар’єри. Дуже швидко ростеш і опиняєшся там, де твій смак і надивленість зростають із неймовірною швидкістю, а руки не встигають за цим. Тоді сильно хочеться все кинути! У творчих професіях потрібно звикнути до думки, що ніколи не станеш таким, яким бачиш себе в голові, і прийняти власний темп, щоби не бути заблокованим. Викладаючи студентам і підбиваючи підсумки чого завгодно, я часто повторюю: «І це нормально». Дуже важливо приймати, що будь-які труднощі та недоліки — природні речі. Якщо інші впоралися, ти теж впораєшся.

Контраст між світами у мультфільмі «Душа»: квадратні та круглі форми, землисті та блакитні кольори.

May ‘21 | INSPIRE

27


Travel РІЧ НЕ В ДОРОЗІ, ЯКУ ВИБИРАЄМО. ТЕ, ЩО ВСЕРЕДИНІ НАС, ЗМУШУЄ ВИБИРАТИ ДОРОГУ. — О. ГЕНРІ

28

TRAVEL | May ‘21


Ґуанахуато

ДИВОВИЖНА МЕКСИКА,

яку ми не знаємо

Де китів можна покликати піснею, куди прилітають казкові метелики та хто вирощував сад, яким надихалися Магрітт і Далі? Про такі місця розповідають Андрій і Ольга Андрєєви — мандрівники, засновники «Paganel Studio», власники кількасот міжнародних кінонагород за документальні фільми про Землю. Текст: Андрій і Ольга АНДРЄЄВИ

«Paganel Studio» — www.paganel.tv May ‘21 | TRAVEL

29


30

TRAVEL | May ‘21


В

еличезна бульбашка повітря гучно виринула поряд із нашим човном — й усі, хто перебував на борту, здригнулися від несподіванки. Через секунду на місці повітряної бульки показалася величезна, сплюснена з боків голова сірого кита, посередині якої красувалося невелике, проте дуже уважне око. Кит повернувся до судна боком і вимогливо вперся очима в Олю, яка на всі груди старалася, наспівуючи старовинну колискову індіанців лакота. Ліворуч і праворуч від човна то тут, то там стали визирати голови інших китів, зацікавившись нами. Почулися голосні зітхання, у повітрі замаяли пливці та хвости. Фантастика! Вирушаючи сюди, на самий північний захід Мексики, я знав: сірі кити особливі, допитливі й контактні. Однак про їхню товариськість і любов до музики ми могли лише припускати в найсміливіших фантазіях. Кит уважним поглядом вивчив Олю і, послухавши кілька хвилин пісню, шумно видихнув, після чого потягнувся вище до борту, запрошуючи себе почухати. Сірі кити обожнюють, коли їм чухають навколо рота, нижню й верхню частину голови. Головне не чіпати дихало, пливці та хвіст. Морський мешканець розцінить це як акт агресії і попливе геть.

May ‘21 | TRAVEL

Кити люблять, коли їм співають. Вони можуть довго плавати навколо, слухаючи концерт на свою честь

Готуватися до мексиканської пригоди ми почали заздалегідь. З’ясували точний час, коли краще приїжджати, підладнали плани та розклад, щоб одночасно застати в Мексиці кілька дивовижних явищ: міграції сірих китів, китових акул і метеликів монархів. Хотіли відвідати печеру ластівок та зрештою побачити іншу Мексику — не ту класичну, туристична програма якої складається з руїн цивілізацій майя, ацтеків, а також пірамід і пляжів Канкуна.

ЧАСТИНА 1. СІРІ КИТИ Нам довелося безліч разів спостерігати за китами в різних частинах нашої маленької планети. Здебільшого це були горбаті кити — як представники найчисленнішої популяції китоподібних у світі. Їх можна зустріти на Алясці, в Ісландії, Норвегії, Антарктиді, Ґренландії. Ми навіть поплавали з ними в тихоокеанському королівстві Тонга. Крім горбатих, пощастило побачити гігантських синіх китів, фінвалів, мінке. Однак такого близького контакту, як із сірими, більше ні з ким не сталося. Товариськість і допитливість сірих китів зіграла з ними злий жарт: їх ледь

31


Найбільше вражає те, що жоден метелик не здійснює всієї подорожі. Протягом періоду міграції змінюється від трьох до чотирьох поколінь

Встановлюючи контакт із китами, потрібно чимось їх здивувати, привернути увагу. Ми з Олею вирішили закликати до нашого човна піснями. Я читав, що кити люблять, коли їм співають. Деякі мелодії їх зачаровують, і вони можуть довго плавати навколо, слухаючи концерт на свою честь. У першій локації, яку ми відвідали на півострові Баха-Каліфорнія, Оля виконала щось із репертуару Едіт Піаф французькою. Потім тестувала пісні «Квінів». Проте ніхто до нас не підплив... Ба більше: почувши композиції Піаф у Оліному виконанні, кити, що пропливали неподалік, прискорювалися і зникали вдалині.

Як я вже писав, весняна Мексика — це спостереження не лише за сірими китами, а й за унікальним світовим явищем — міграцією метеликів монархів.

ЧАСТИНА 2. МЕТЕЛИКИ МОНАРХИ Метелик монарх, або по-науковому данаїда монарх, — вид метеликів із сімейства німфалід. Щоосені мільйони монархів летять на зимівлю з Канади до Каліфорнії та Мексики і повертаються назад влітку. Це єдині метелики на планеті, які регулярно мігрують із півночі на південь, як птахи. Та найбільше вражає те, що жоден метелик не здійснює всієї подорожі. Так стається тому, що його життя коротке, а протягом періоду міграції змінюється від трьох до чотирьох поколінь.

Аж ось ми прибули в бухту ҐеррероНеґро. Оскільки на човні, крім нас, більше нікого не було, Оля вдалася до експерименту. Вона почала наспівувати колискову шаманську пісню північноамериканських індіанців лакота, яку ми давно любимо і часто слухаємо. Спрацювало. У перший день навколо нас заворожено крутилося дев’ятеро китів.

Метелики монархи перед відльотом збираються у величезні колонії на хвойних деревах і обліплюють їх так, що ті стають оранжевого кольору, а гілки провисають. Міграція відбувається зазвичай у жовтні, але може початися й раніше, якщо холоднішає. Метелики подорожують на відстань від 1200 до 2800 км — з Канади до центральних мексиканських лісів із теплим кліматом. Неймовірно, що для зимівлі монархи вибирають ті самі дерева щороку. Як метелики повертаються до старих місць, маючи розрив у кілька поколінь? Це досі загадка для вчених. Припускають, що схеми перельоту передаються у спадок. Деякі дослідження показують: метелики орі-

Наступного дня — шестеро чи семеро. Швидше за все, другого дня приплили ті

єнтуються на положення сонця в небі та магнітне поле Землі.

32

Метелики монархи

самі кити, що й першого. Вони вже більше довіряли, давали довше себе чухати й ледь не просилися на руки. Неймовірно!

Толантонґо

не винищили китобої в XIX — на початку XX століття. Сірі кити полюбляли збиратися великими групами в мілководних лагунах у період розмноження, часто підпливали до людей. А ті у відповідь палили із гарпунних рушниць, вбиваючи і дорослих ссавців, і дитинчат. До середини ХХ століття популяція настільки зменшилася, що сірих китів занесли до Червоної книги. Нині завдяки охоронним заходам у США, Мексиці та Канаді частина сімейства уздовж західного узбережжя Північної Америки почала відновлюватися.

TRAVEL | May ‘21


Ґуанахуато May ‘21 | TRAVEL

33


Лас-Посас

ЧАСТИНА 3. НЕВІДОМА МЕКСИКА

Лас-Посас — витвір британського аристократа, поета, денді, мецената, колекціонера, патрона і покровителя сюр-

та Олдосом Гакслі. Рене Магрітт писав Едвардові портрети, а британський король Едуард VII — його хрещений. У своєму стилі життя Джеймс пристрасно любив і наслідував сюрреалізм: колекціонував предмети мистецтва, рідкісні орхідеї, папуг. Вбирався в кольорові пончо або просто ходив голяка. Сучасники називали Едварда останнім із видатних ексцентриків. Спадкоємець солідного статку, Джеймс фінансово допомагав багатьом митцям: купував картини художників, видавав за власний кошт книжки

від мексиканського містечка Ксілітла. Там разом зі своїм другом і провідником Плутарко Гастелумом заснував Лас-Посас. Спочатку сад був плантацією для приголомшливої колекції орхідей, а також домівкою для рідкісних тварин, зібраних аристократом, — оленів, оцелотів, змій, фламінго. До початку 1960-х Едвард Джеймс володів однією з найбільших колекцій орхідей у світі. Проте все закінчилося 1962-го, коли вдарили нетипові для цієї місцевості морози зі снігом. Орхідеї масово загинули. Міс-

реалістів Едварда Джеймса. Він близько товаришував із Сальвадором Далі

молодих поетів і письменників. У 1947-му придбав кавову плантацію неподалік

цеві жителі казали, що все спалив білий попіл. Після того Джеймс вирішив

Мексика величезна. Окрім відомих усім пірамід, узбережжя Канкуна, Мериди, Тулума, сенотів тут ще безліч дивовижних місць. Хочу розповісти вам про сюрреалістичний сад Лас-Посас у субтропічних джунглях гір Сьєрра-Мадре.

34

TRAVEL | May ‘21


створити щось непідвладне примхам природи. Так виникла ідея саду з бетонних скульптур. Смерть Едварда Джеймса 1984 року поклала кінець будівельним роботам. І хоча британець не встиг привести до ладу багато споруд і скульптур, йому все ж вдалося втілити мрію про власний Едем. «Я бачив у житті таку красу, яку не всім довелося побачити», — писав він у щоденнику, перебуваючи в Лас-Посас. Едвард не залишив після себе нащадків, тож попервах після його смерті сад занепав. Влітку 2007-го фонд «Fundación Pedro y Elena Hernández», компанія «Cemex» (один із найбільших у світі виробників цементу) і уряд штату Сан-ЛуїсПотосі зібрали $2 200 000, на які заснували «Fondo Xilitla». Серед основних завдань фонду — збереження і відновлення унікального парку. 2012 року Національний інститут витончених мистецтв у Мексиці присвоїв Лас-Посас статус художньої пам’ятки. Дістатися сюди хоч і не просто, але обов’язково треба кожному, сповненому самоповаги, дослідникові Мексики! Крім дивовижного саду Лас Посас, в центральній частині країни розкинулося безліч унікальних місць та старовинних містечок, які варто відвідати. Серед них Ґуанахуато — надзвичайне місто кольорових церков, маріачі та тунелів. Містечко богеми Сан-Міґель-де-Альєнде — там Голлівуд знімав фільми «Одного разу в Мексиці» і «Панчо Вілья». Також потрібно згадати національну й туристичну визначну пам’ятку Мексики — прекрасне містечко Текіла, де почали виготовляти знаменитий на весь світ алкогольний напій. І не можу не розповісти про мало кому відоме Толантонґо. Це мальовничий каньйон у горах із термальною рікою, печерами, водоспадами і спеціально обладнаними ваннами. Місце знане своїми цілющими властивостями завдяки мікроелементам, що містяться у воді. Користується популярністю в мексиканців, а туристи практично про нього не знають через віддаленість. Тож збирайте валізи і вирушайте вивчати маловідомі точки на мапі Мексики, де так багато унікального, смачного та цікавого!

May ‘21 | TRAVEL

35


Interview ЩОБ РОБИТИ КІНО, ДОСТАТНЬО ЗНІМАТИ ВІЛЬНИХ ЛЮДЕЙ. — ЖАН-ЛЮК ҐОДАР

36

INTERVIEW | May ‘21


Птаха фенікс

ЛЕСЯ ПАТОКА

Як кажуть у старих повір’ях, земля, як і птаха Фенікс, згорає восени жовто-багряним листям, щоби навесні знову відродитися молодістю зелені. Наша героїня — українська художниця з костюмів, дизайнерка та стилістка Леся Патока розпустила команду «Patoka Studio», відновилася і вирішила крокувати зі свою майстернею «Patoka» сольно — ще яскравіше й амбітніше. Текст: Юлія КОЗДА

Фото:

May ‘21 | INTERVIEW

lesiapatoka nagolovy lola_mamadzhanova

37


Я

к часто виникає необхідність поставити життя на паузу?

Напевно, як у всіх творчих людей — періодично. Добре, якщо це трапляється раз на пів року. Але у мене це буває не сезонно, а внаслідок великої кількості проєктів, вигорання або простого знесилення. Щоби щось створювати, потрібно зупинитися, у моєму випадку — обнулитися. Ідеальним прикладом тут буде метафоричне порівняння із птахою фенікс, здатною спопелити себе й потім повстати з попелу. Я можу сама себе доводити до стану золи й сама себе з тієї золи підіймати. Це залежить від кількості навантажень, безсонних ночей та неймовірної відповідальності, яка лежить на мені в цей момент.

Паризький модельєр Поль Пуаре одного разу сказав: «Жіночий рух бореться за свободу, я ж даю жінкам свободу руху». Що транслюєте через свої костюми? Дуже широке запитання. Можу точно сказати, що я не та людина, яка рухається в одному напрямку. Усі мої клієнти та проєкти різнопланові, мають окремі завдання й цілі. Тож маю адаптуватися і виконати все круто. Наприклад, з ONUKA почали розвивати задум із мінімалізму, лаконічних форм і обмеженої кількості кольорів. Інтегрували туди українську етніку, але зробили це смачно й актуально. Через цю взаємодію хочу донести відчуття прекрасного, те, як може виглядати сучасна Україна без класичного розуміння вишиванки, шароварів і віночка з маків та соняшнику. Якщо казати про відео «ZENIT», це не про стале і зрозуміле. Я транслюю новий погляд на українську етніку, міксую її з африканськими мотивами, із моєю улюбленою азійською тематикою. У ньому дуже різні герої, але усюди простежуються українські елементи. Відчуваєш, що це насправді етно. Мурашки біжать по тілу, і тут вже не можна казати «шароварщина». Це ідеальний баланс сучасного й етнічного. Давно співпрацюю з Гаріком Корогодським, і це вже інший бік моєї творчості. Тут шию рожеві шуби, фантастичні футболки в єдиному екземплярі з об’ємними

38

Кліп «ZENIT» by ONUKA. Стиль: Леся Патока

INTERVIEW | May ‘21


портретами, які поєднані в древо сім’ї, бо Гарік — фанат тактильності. Усе, що створюємо для нього, має 3Д-ефект. Наприклад, наші витвори з фантастичними вишивками чи оголеними жінками, коси яких можна переплітати, вигадуючи щось нове. Головне, що хочу донести через Гаріка, — вік ніколи не є показником свободи. Можеш бути вільним будь-коли. Але ця внутрішня свобода, на жаль, притаманна дуже маленькій кількості людей.

Чи маєте у своїй творчості етичні норми, які ніколи не порушите? Так, безумовно. Є безліч речей, на які не можу погодитися, незалежно від того, скільки грошей пропонують. Ці установки — найцінніше, що маю всередині. Щоби творити, мусиш бути трішки «голодним художником». Коли настає момент стовідсоткової стабільності, припиняєш творити. Народжувати щось нове й амбітне, не йти на поводі в суспільства, а крокувати за власними переконаннями можуть лише ті, які готові ризикнути й не бояться втратити все. Якщо проєкт не лежить до душі, 90 відсотків ймовірності, що відмовлюся від нього. Ніколи не буду робити вульгарні речі. Те, що може осквернити мою країну, бо для мене це святе. Ратую за розвиток етнічності та ДНК України. Дуже хочеться, щоби молоді люди ідентифікували себе як українці та пишалися цим.

Часто мої роботи стають цінними для оточення та усвідомлюються ним через певний час. У моїй творчості є приклади, коли була облаяна хейтерами. Мені неодноразово обіцяли повідрізати руки за те, що працюю з українськими елементами, міксуючи їх достатньо сміливо й сучасно. Так, було важко від такої реакції — я теж людина і можу впасти в депресію від злості та гніву, що панують навколо. У сучасному світі найголовніше — викликати емоцію. Бо люди трішечки зажралися, їм лінь поставити зайвий лайк і щось прокоментувати. Коли своєю творчістю можеш резонувати — у позитивному чи негативному сенсі — це вже перемога. Тому, так, можу назвати себе бунтаркою. А після проєкту «Маска» — ще й людиною, яка вміє створювати й приборкувати драконів, фантастичних чорних левів, яких ніхто не бачив, неймовірних мольфарів, у яких вірять інші, думаючи, що саме так вони й виглядають. Насправді ж це мольфар із моїх снів, з усіх матеріалів, які знайшли по всьому світу та зміксували воєдино. Це справжній виклик — показати, як це може бути.

Під час виготовлення костюма Носорога для шоу «Маска» використали матеріал, що на 90% складається із вторинної сировини. Чи важко на таких масштабних проєктах творити сталий арт? Реалізація цього костюма — ще один приклад того, що я якоюсь мірою вважаю себе реформаторкою. Це популярний тренд, який закликає до свідомості. Планета і людство перевантажені. Попри те, що працюю зі світами арту, моди й великою кількістю сировини, можу з упевненістю сказати: нам не потрібна така купа ганчір’я щосезону. Імениті дизайнери та стилісти повторюють, що гардероб має бути сформований із базових речей, які можна доповнювати трендовими аксесуарами й елементами. Було прикро, що Україна відстає від світових тенденцій. Тому знову вирішила ризикнути. Звичайно, сама собі ускладнила життя, запропонувавши цей хід. Дуже вдячна керівництву каналу за те, що воно пішло назустріч і ми змогли створити такий сучасний проєкт.

Відео «ZENIT» — не про стале і зрозуміле. Я транслюю новий погляд на українську етніку, міксую її з африканськими мотивами, із моєю улюбленою азійською тематикою. Це ідеальний баланс сучасного й етнічного

Чи вважаєте себе реформаторкою та бунтаркою? Саме такою і почуваюся. Маю палкий характер і, на жаль, не дуже гарну рису — впадаю в крайнощі. Це мій бич, як більшості творчих людей. Але в цьому і моя сила. Створюю все на 100 відсотків і досить часто страждаю від цього. Можу віддати свій гонорар, щоби зробити щось ще крутіше і якісніше, вразивши замовників. (Сміється.) Навряд чи буду думати, що мені нема чого їсти — настільки захоплюся проєктом. Легко розлучаюся з якимись речами. Готова йти на ризики, адже творчість і всі переломні моменти вчиняються тільки сміливими. Їх не бентежить те, що скажуть навколишні. Маєш завжди йти ва-банк і бути готовим до того, що їм можуть не сподобатися твої задуми.

May ‘21 | INTERVIEW

Кліп «ZENIT» by ONUKA. Стиль: Леся Патока

39


Я вірю в Україну. Вірю в те, що маю можливості, ресурси й сили підіймати культуру в нашій країні, що набагато більше потрібна тут, ніж у Голлівуді

Деякі почуваються незатишно, говорячи про себе відкрито. Чи потрібно освоювати мистецтво камуфляжу? Чи опанували його? Здається, нині (зважаючи на умови пандемії) живемо соцмережами більше, ніж реальним життям. Це велика проблема. Можна бути ким завгодно в інстаграмі чи тік-тоці, але в якийсь момент реальність настигне — треба буде вийти за кордони мобільного телефона. Коли тебе не можуть ідентифікувати на реальній зустрічі — це вже страшно. Якщо ж казати про публічну людину, яка бажає не бути впізнаною на прогулянці місцевою барахолкою, камуфляж дійсно рятує. Маю особисті сфери, до яких не залучаю багато людей. Однак я досить відкрита і не вдаю із себе персону, якою не є у звичайному житті.

Що вас особливо надихає? Мене надихають безліч талановитих митців: архітектори, дизайнери, актори. Стежу за світовими тенденціями. Дивлюся на цих людей із великим захопленням: вони мають величезний досвід і можливість навчатися у своїх країнах. Переймаю цей досвід, тому що, на жаль, в Україні немає місць для навчання за спеціальністю «художник із костюмів». Наші освітні заклади в цих профільних напрямах дуже слабкі. Серед світових діячів виділю мого улюбленого режисера Веса Андерсона, що знімає в абсолютно унікальній естетиці, яку сам і вигадав. Це найвищий пілотаж, коли всі країни намагаються створити щось на кшталт «Готелю “Ґранд Будапешт”». Витвір мистецтва в кіноіндустрії — встановлення трендів для інших

сфер. Для мене він геній. Людина, яка вміло комбінує костюми, реквізит, найменші деталі (я фанатка таких дрібничок) з повним бекґраундом. Напевно, це найвдаліший зв’язок між усіма спеціалістами кінопроцесу: коли на виході можна насолоджуватися кожним кадром. З превеликим задоволенням долучилася б до співпраці над будь-якою його роботою навіть як помічниця помічника костюмера. (Усміхається.)

Чи хочете потрапити в Голлівуд, зробити собі там ім’я? Леся Патока та Оля Костюкевич, співзасновниці сервісу виробництва та прокату головних уборів «NAGOLOVY»

40

Ні. Тому що я вірю в Україну. Вірю в те, що маю можливості, ресурси й сили

INTERVIEW | May ‘21


May ‘21 | INTERVIEW

41


підіймати культуру в нашій країні, що набагато більше потрібна тут, ніж у Голлівуді. Для мене він завжди буде чужим. Так, Голлівуд — мрії та рожеві окуляри, але, приїжджаючи туди із метою стати зіркою, мусиш пам’ятати: ти не народився там, це інша культура та інший менталітет. Це конкуренція серед своїх та іноземців. І навряд чи зможеш витримати на повну конкуренцію з місцевими. Але мрію потрапити до Центрального коледжу мистецтва та дизайну імені Святого Мартіна в Лондоні й здобути там другу освіту. Вважаю, що мій вік — не перешкода для такої цілі. І досі не втрачаю надії. Повернувшись, зможу створювати ще більш неймовірні речі, адже це найсильніше місце у світі у своїй галузі.

А як щодо «Met Gala»? Яка тема запам’яталася найбільше? Це приклад ідеального масштабного заходу, що дає можливість вигуляти найкутюрніші наряди видатних дизайнерів, які не завжди можна вдягнути на сцену. Звичайно, з величезним задоволенням слідкую за цією розкішною подією. Ба більше, наводжу її як приклад, коли українські зірки роблять тематичні вечірки. Млію від того, як світові знаменитості органічно перевтілюються в той чи інший образ. Це культура, якої нам треба повчитися. Йдеш на захід із дрес-кодом «блек тай» — маєш одягнути смокінг або вечірню сукню та слідувати цим мінімальним правилам гри. Мені б дуже хотілося, щоби в нас було якомога більше івентів, на яких можна було б розслабитися, поекспериментувати й перевтілитися на когось іншого. Як це круто, коли блондинка на один вечір має змогу стати брюнеткою чи взагалі вигадати щось у стилістиці «Божевільного Макса»! «Met Gala» — неймовірний рівень світового перфомансу й арту. Мені запам’ятався захід 2018-го з темою «Мода та релігія», на якому кожен гість міг продемонструвати свій погляд на цей взаємозв’язок.

Як часто берете участь у костюмованих вечірках? Тут я, що називається, швець без чобіт. Завжди допомагаю підібрати образи клієнтам, гостям чи друзям, а коли настає та сама новорічна ніч чи Гелловін, у мене

42

INTERVIEW | May ‘21


Можу назвати себе бунтаркою. А після проєкту «Маска» — ще й людиною, яка вміє створювати й приборкувати драконів, фантастичних чорних левів, неймовірних мольфарів, у яких вірять інші

розпеченому сонці, усі подумали, що це були професійні моделі — так круто й органічно все вийшло. Отримала величезну кількість відгуків про те, що в Україні теж можливий «Burning Man», бо в Україні є я. (Усміхається.) Усе стало настільки серйозно, що мені почали писати з пропозиціями фінансової підтримки такої феєричної події. Це дуже цікаво, і я не покидаю цю ідею. Можливо, колись зробимо локальний «Burning Man»!

Наразі маєте амбітну мету — реалізувати великий етнічний проєкт, покликаний вдихнути нове життя в українські традиції. Розкажіть, як просувається робота.

не вистачає сил робити щось для себе. Звичайно, коли маю змогу (мушу зізнатися, досить рідко), залюбки відвідую тематичні вечірки. Завжди маю бажання наряджатися, сипати на себе блискітки та приміряти образи, у яких мене не впізнають. Проте інколи затьмарюю всіх присутніх своєю зовнішністю, стає досить незручно. Тоді починаю потроху знімати із себе різні частини реквізиту, щоби бути менш яскравою й масштабною.

Як ставитеся до філософії експерименту «Burning Man»? Це моя любов № 1. На другому місці — «Met Gala». Далі крокують окремі фільми, вистави та дизайнери. Саме образами гостей «Burning Man» надихаюсь у пінтересті. Це геть інший світ, інша філософія та інші люди, абсолютно вільні всередині. Ніколи не була на цьому фестивалі. Це моя мрія поруч із навчанням у Лондоні — не знаю навіть, яка сильніша. До пандемії щороку створювали фантастичні костюми та головні убори для гостей фесту. Якось клієнтка поїхала на «Burning Man» із трьома валізами, одна

May ‘21 | INTERVIEW

Минулого літа ми з подружками поїхали в коротку подорож мальовничими місцями України. Мали їхати в Херсонську область на рожеві озера, і я вмовила їх заїхати на Олешківські піски — це єдина пустеля в країні. Взяла із собою прикраси з нашого сервісу оренди головних уборів «Nagolovy», щоби пофото-

Так, це ще одна моя заповітна мрія. Щоби втілити її, маю власні ресурси, неймовірні амбіції та бажання, а найголовніше — суперсилу: зі мною погодилися співпрацювати надвеликі професіонали з різних сфер. Вони зголосилися йти пліч-о-пліч навіть з огляду на факт, що наразі не маємо фінансування. Ці люди — найкрутіші етнографи, режисери, оператори, кіномитці, виставкові організатори, піарники. Як і я, вони вірять, що разом зможемо зробити неймовірний проєкт. Початок базуватиметься на зимових святах і традиційних обрядах. На жаль, з кожним роком про них забувають, у Центральній та Східній Україні взагалі мало знають про засівалки, водіння кози, Меланку, спалювання дідуха. Усі ці речі бачу настільки смачно! Відчуваю, що зможу реалізувати задум артово та дуже фешн. Впевнена, завдяки цьому проєкту можна не тільки підняти український дух і гордість молоді, а й привернути світову увагу. Так, в обряді спалювання дідуха мене завжди цікавило питання розміру. Мало хто знає, що той дідух іноді сягає двоповерхового будинку. Чим не «Burning Man»?! Тобто маю на меті не тільки показати українські традиції. Хочу, щоби цей проєкт був дійсно позачасовим. Моя конкретна ціль сьогодні — доробити якісну захопливу презентацію і вирушити до меценатів та інвесторів, щоби реалізувати такий культурний задум. Хочу зробити проєкт досить автономним, без спонсорської реклами. Вірю, що знайду

графуватися. Побачивши результат цього шаленого експірієнсу серед пустелі на

тих, хто прагне доторкнутися до справжнього українського мистецтва.

з яких важила 36 кілограмів — і це були лише наші костюми й прикраси. Завжди із заздрістю займаюся такими зборами, розумію, який кайф очікує учасників події. Коли опинюся там, напевно, буду постійно фотографувати всіх навкруги й публікувати безліч сторіз. Пообіцяла собі не лінуватися, зробити усілякі екстравагантні мейки, повезти силу-силенну костюмів. Навіть пообіцяла, що потраплю у фотокамери світових фотографів, щоби весь світ дізнався: в Україні теж здатні створювати неймовірні референси. Але спочатку збожеволію від передчуття цілого тижня абсолютного відриву.

Чи хотіли б зробити щось подібне в Україні?

43


ОЛЕГ КОХАН:

Фото: Олена Божко

Канни, карантин, кіно

44

INTERVIEW | May ‘21


Хто той атлант, який підтримує якісні фільми й закохує в них інших? Знайомтеся із неймовірним професіоналом своєї справи — українським продюсером Олегом Коханом. У кожній думці — пристрасна небайдужість до кіно та його авторів. Текст: Ксенія ЛИТВИН

ОЛЕГ КОХАН

Український продюсер театру та кіно, засновник групи компаній «SOTA Cinema Group».

• Продюсер фільмів-учасників і призерів МКФ у Каннах, Берліні, Венеції, Санденсі, Торонто та ін. • Перший український продюсер, чий фільм представив Україну в основному конкурсі Каннського МКФ («Щастя моє», реж. Сергій Лозниця, 2010). • Чотирикратний володар кінопремії «Ніка» в категорії «Найкращий фільм країн СНД і Балтії» — єдиний серед вітчизняних продюсерів. • Людина року у сфері кінобізнесу й найвпливовіший діяч українського кінематографа 2010 року за версією видання «Дзеркало тижня». • Єдиний представник продюсерського цеху кіноіндустрії в щорічному рейтингу «Топ-100 найвпливовіших українців» журналу «Корреспондент» протягом чотирьох років.

У

сім відомо, що головною подією весни у світі кіно завжди був і лишається Каннський кінофестиваль. Але цьогоріч карантин вніс корективи, чи не так? Справді, цього року через пандемію кінофестиваль перенесли поки на літо. Сподіваюся, що блискучий режисер Спайк Лі, який повинен був очолити журі скасованого 73-го Каннського кінофестивалю 2020-го, зможе разом із колегами, а головне — із фільмами, їхніми авторами та глядачами повернутися на Круазет на 74-й кіноперегляд. Адже це один із маяків, на який орієнтується галузь. Кінофестивалі категорії А — не лише червоні доріжки, призи та преса. Це насамперед ринок нових проєктів, пітчингів і продажів. Переоцінити участь фільму у фестивалях, як-от Канни, Берлін,

Рим, Санденс або Венеція, неможливо. Це галузетворні майданчики, де оцінку вашому проєктові на будь-якому етапі — від ідеї до постпродакшну — дають найкращі кіноексперти світу. Словом, приїжджайте в Канни на пітчинг із новими проєктами, а участь вашого фільму в конкурсній програмі забезпечить вам величезний кредит довіри в очах ключових гравців ринку, які вже завтра можуть стати вашими партнерами.

Ваші фільми неодноразово були учасниками й переможцями всіх кінофестивалів категорії А, а в Каннах брали участь тричі. Як це відбилося на подальшій долі фільмів? Так, трьом нашим картинам пощастило брати участь у програмах Каннського кінофестивалю. 2010-го «Щастя моє» Сергія Лозниці став першим ігровим

Продюсер художніх фільмів Кіри Муратової, Романа Балаяна, Кшиштофа Зануссі, Отара Іоселіані, Сергія Лозниці, Кирила Міхановського, Олександра Міндадзе. Продюсер документальних фільмів про Богдана Ступку («Театральний роман Богдана Ступки», реж. О. Столяров, 2009), Романа Балаяна («Да будем мы к своим друзьям пристрастны!», реж. М. Агранович; «Політ у нельотну погоду», реж. О. Столяров).

May ‘21 | INTERVIEW

Антон Муратов, Валерій Кулик, Кіра Муратова, Євгеній Голубенко, Рената Литвинова, Олег Кохан. Світова прем’єра фільму «Вічне повернення» на Римському МКФ

45


Канни — це своєрідний знак якості, який підтвердить професіоналізм авторів та актуальність кіно

А коли українські глядачі побачать картину Кирила Міхановського «Give me liberty»?

фільмом, який представив Україну в основному конкурсі Каннського МКФ. «Шантрапа» режисера Отара Іоселіані з Богданом Ступкою в головній ролі прикрасив програму «Un Certain Regard». 2019-го у межах найпрестижнішої незалежної програми Канн «Двотижневик режисерів» відбулася прем’єра трагікомедії Кирила Міхановського «Give me liberty». Щораз така подія в житті картини ставала визначальною — тут вирішувалася доля міжнародного прокату, підписувалися договори про продажі й покази по всьому світові. Адже Канни — це своєрідний знак якості, який не лише прикрасить гілочками постер, а й підтвердить професіоналізм авторів та актуальність кіно.

Попередній рік став унікальним в історії кінематографа. Навіть під час Другої світової люди ходили в кіно, збиралися разом, щоби пережити складні часи та отримати заряд оптимізму і надії. Саме тоді світ познайомився із шедеврами, як-от «Касабланка» і «Серенада сонячної долини». А нині ми вчимося виживати поодинці. Ми — це глядачі. Пандемія диктує свої умови, і можна сказати, що кіноіндустрія переносить COVID-19 у важкій формі. Перманентно на лікарняному практично всі складові бізнесу: знімання, прокат, фестивалі. Однак з іншого боку — це час нових можливостей і сучасних маркетингових інструментів для молодих авторів. В умовах глобальної диджиталізації стираються

На жаль, через пандемію прем’єра і прокат «Give me liberty» в Україні переносилися. Та вже цьогоріч, упевнений, українські глядачі побачать цей прекрасний фільм на екранах і зможуть гідно оцінити тонкий гумор, режисуру, блискучу гру акторів і головні смисли цієї історії одного незабутнього дня в житті героїв.

Другий рік пандемії руйнує плани і прогнози. Як COVID вплинув на індустрію загалом?

географічні та мовні кордони, якісний відеоконтент стає дедалі затребуванішим у світі, а стримінгові майданчики борються за право першими показати цікаві історії багатомільйонній глядацькій аудиторії. Адже домашні кіносеанси стали улюбленою розвагою «карантинного» глядача.

Тобто ви вважаєте, що українські кінематографісти здатні виробляти актуальне кіно й готові конкурувати із західними колегами за світового глядача? Звичайно, далеко не всі. Але, безумовно, в нас є дуже талановиті автори, яким є що сказати не тільки українському і навіть європейському глядачеві. Головне — скористатися унікальним шансом не просто представитися світу, використовуючи впізнавані шаблони, а увірватися в майбутнє візіонерським способом і вбудуватися у світовий контекст. Тому що нині, якщо у вас є дійсно крута історія і ви володієте кіномовою, то можете без студій та Держкіно зустрітися з ключовими продюсерами ринку, зайшовши в клабгауз. Згадайте «Гаррі Поттера»: «На світі немає нічого неможливого — йдеться лише про те, чи вистачить у тебе сміливості».

Як оцінюєте стан українського кінематографа, не враховуючи пандемію? Ми повільно, але впевнено йдемо до формування конкурентоспроможного дієвого ринку. Законодавство доводять до європейських стандартів, а наші талановиті режисери показують свої роботи на знакових кінофестивалях. Їх починають запам’ятовувати на ім’я, але поки не так багато, як хотілося б. Тому про ідентифікацію національного кінематографа на світовому кіноринку говорити зарано. Я б назвав цей етап розвитку етапом внутрішнього розподілу. Зауважте, не завоювання, а саме розподілу — сил, ресурсів, гравців. І тільки після того, як результатом стануть талановиті та актуальні фільми, які постійно з’являтимуться, а їхні автори усвідомлюватимуть необхідність стратегічно мислити й діяти спільно, ми зможемо казати як про власну самоіденти-

Богдан Ступка, Отар Іоселіані та Олег Кохан під час знімання фільму «Шантрапа»

46

фікацію, так і про впізнаваність у світі. Поки ж стандартизувати український

INTERVIEW | May ‘21


кіноринок не вдається ні головам Держкіно, які часто змінюються, ні міністрам культури, ні самим гравцям, більшість із яких продовжують жити за принципом «моя хата скраю».

Яку роль у розвитку ринку відіграє держава? За останні кілька років досить великий обсяг державних інвестицій і серйозне збільшення середньої вартості квитка привели до певного зростання українського кіноринку. Водночас частка національного кіно за шість років не змогла досягти двозначного показника, а прагнення надмірно українізувати і політизувати вітчизняний кіноконтент за, скажімо так, не дуже високої якості виконання заважає його просуванню на сусідні ринки.

Тому ви віддаєте перевагу роботі з міжнародними партнерами, а не з українськими? Ви маєте рацію, останні кілька років більше працюю з міжнародними, ніж з українськими компаніями і персоналіями. Бо в кожному проєкті хочемо вийти за рамки загальноприйнятих і стандартних тем та смислів, щоб це було цікаво світу, де кіно вже більше ніж просто перегляд. Ми завжди прагнули розширювати межі екрану й робити те, чого не було раніше.

Над якими проєктами наразі працюєте? Я продовжую продюсувати фільми та вистави. Активно готуємо до знімального періоду новий проєкт відомого й дуже цікавого своїм баченням форми та змісту кіновисловлювання режисера Мирослава Слабошпицького — фільм «Антропоцен» зі зніманням у Чорнобилі, а також документальну картину «Плем’я. Від першої особи». У роботі великий міжнародний серіал, а в розробленні ще кілька дуже цікавих проєктів, які я із задоволенням проанонсую після фіналізації пулу партнерів і фінансування. І позаяк анонсувати будь-які дати сьогодні з огляду на зовнішні обставини справа невдячна, буду презентувати кожен із проєктів на стадії готовності. А ще сподіваюся, що вдасться повернути в Україну одного з найбільш обдарованих і неординарних театральних режисерів сучасності — Андрія Жолдака.

May ‘21 | INTERVIEW

Премія «Ніка» за український фільм «Вічне повернення», реж. Кіра Муратова, 2012

І ми станемо щасливими свідками його нових театральних прем’єр в Україні. Також готую до запуску великий проєкт, який, маю надію, об’єднає всі елементи відеоконтенту в одну систему і стане комунікаційним майданчиком для всіх, хто робить, дивиться й любить кіно.

Для більшості велика загадка, на чому заробляють у жанрі авторського кіно. Кому з потенційних інвесторів воно

Ми завжди прагнули розширювати межі екрану й робити те, чого не було раніше

47


Якщо ви як продюсер впевнені у своєму кіно, то зможете переконати в цьому й інших

І причетність до фільму, який увійшов у «Золоту колекцію» світового кіно, визнаний міжнародною кіноспільнотою як актуальне талановите висловлювання, вартує дорого. Про це можна розповісти дітям та онукам, а не тільки покласти в кишеню.

Чи все добре з маркетингом і рекламою українського кіно? У коментарях популярних українських блогерів, які розповідають про вітчизняне кіно, помітно, що про багато фільмів люди ніколи не чули. Немає великих промокампаній. Хто винен? Чи не вигідніше все-таки вкласти гроші в рекламу й відбити їх?

Фото: Олена Божко

може бути цікавим, коли витрати не окупаються? Безумовно, в нашому світі наживи багато що вирішують касові збори та продажі на всіх майданчиках — від ТБ до стримінгових платформ. Але авторське кіно живе за іншими законами, що відрізняються від комерційного кіно. Ці відмінності починаються з моделі інвестування

велике значення відіграють міжнародні фестивалі, участь у яких підвищує вартість фільму в очах прокатників та глядачів, як і партнерство з іншими країнами — копродукція. Це забезпечує прокат на всіх територіях учасників проєкту, а значить, збільшує територію просування й прокату фільму, а отже, і прибуток. Що стосується інвесторів, то часто

й закінчуються інструментами просування. У випадку з авторським кіно

йдеться не лише про гроші, а й про ім’я, імідж, репутацію інвестора або компанії.

48

Це наступний важливий етап розвитку не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому ринку. Упевнений: нове покоління продюсерів на своєму досвіді проб і помилок побудує нові моделі маркетингових кампаній, використовуючи весь арсенал сучасних ефективних, а не тільки ефектних інструментів. Навіть за обмеженого бюджету авторського кіно (за умови якості — як виробничої, так і творчої) завжди є змога донести фільм до глядача. Кажу вам це як продюсер фільмів Кіри Муратової, Романа Балаяна, Кшиштофа Зануссі, Олександра Міндадзе, Кирила Міхановського, Отара Іоселіані, Сергія Лозниці, стрічки яких важко назвати масовими або розважальними. Але це важливе кіно, і глядач повинен його побачити! Якщо ви як продюсер впевнені у своєму кіно, то зможете переконати в цьому й інших. Зокрема й партнерів, які допоможуть із показів зробити цікаві та резонансні події за участю не тільки шанувальників творчості авторів, а й хейтерів, дискутуючи з якими ви ще раз переконаєтеся в якості та актуальності свого фільму. А ЗМІ про це напишуть. Нові маркетингові інструменти і соцмережі дають змогу максимально ефективно просунути гарне кіно, навіть не виходячи з дому.

Назвіть головні кінотренди 2021-го. Важливо вистояти в битві із зовнішніми викликами і зберегти енергію для нових цікавих відкриттів у світі кіно. А найголовніший кінотренд будь-якого року — знімати й дивитися дуже різні, якісні та актуальні фільми.

INTERVIEW | May ‘21


• приберіть із раціону швидкі вуглеводи Тонусу шкірі додадуть препарати з достатнім вмістом мікроелементів, вітамінів, рослинних імуностимуляторів, екстрактів, багатих на поліфенольні сполуки (хвоя, виноградні шкірки й кісточки, зелений чай), з високим вмістом рослинних волокон.

ПОСТАВТЕ СТАРІННЯ ШКІРИ НА ПАУЗУ Шкіра — найбільший орган, площа якого охоплює орієнтовно 2 м². Виконує багато функцій, пов’язаних із належною роботою внутрішніх органів і систем. Догляд за нею — ритуал, на 100% необхідний для підтримання здоров’я.

В основі концепції системного догляду — філософія якості шкіри. Сучасні процедури та препарати для обличчя, які рекомендуємо гостям «Edem Resort Medical & SPA»: • «HydraFacial» і «OXYjet» — ефективне очищення і догляд • нейропротеїни — запобігання появі глибоких зморщок • «SMAS lifting» — повноцінна альтернатива класичному підтягуванню обличчя • колагеностимулювальні препарати «Radiesse» і «Sculptra» — більш молодий і свіжий вигляд без зміни рис обличчя • препарати із вмістом гіалуронової кислоти — розв’язання проблем якості шкіри • процедури лазерного омолодження — забезпечення ефекту «нової шкіри» (допомагає позбутися грубої шкіри, пігментації, куперозу, розширених пор за 3–4 дні)

Кілька століть тому лікарі казали: «Що добре діагностується, те добре лікується».

Щоби поставити час на паузу й подарувати шкірі тривалішу молодість, дотримуйтеся наступних рекомендацій: • зверніть увагу на гіпокалорійну дієту • вживайте високобілкові продукти, жири (лляна, оливкова, горіхова олії)

Обов’язково враховуйте черговість, сполучуваність і кратність застосування процедур. Інноваційні косметологічні технології спрямовані на оновлення шкіри. У медичному центрі «Edem Resort Medical & SPA» працюємо з новим поколінням лазерів. Зокрема робимо 4Днеінвазивний лазерний ліфтинг обличчя. Процедура не вимагає анестезії, періоду відновлення, спеціальної підготовки, її можна проводити будь-якої пори року. Лазерні випромінювання «Er:YAG» і «Nd:YAG» та 4 запатентовані технології забезпечують дійсно крутий результат. Також центр оснащений унікальним сепаратором, який дає змогу отримувати дані щодо основних чинників росту з клітин крові та жирових клітин. Саме ця інформація допомагає дарувати нашим гостям нові обличчя і нові можливості.

Перед проведенням нових ритуалів зверніться до дерматолога і косметолога.

та поліненасичені жирні кислоти (морська риба)

edemresort.com

Як же вберегти шкіру від впливу зовнішніх чинників і призупинити процес її старіння? Про це розповідає Ольга Полак — керівниця відділу естетичної медицини «Edem Resort Medical & SPA», викладачка естетичної медицини, сертифікована тренерка компаній «Ipsen» («Диспорт») та «Innova Aesthetic» («Sculptra», «Restylane»), косметологиня, дерматологиня, дерматовенерологиня, експертка з антивікової медицини.

May ‘21 | PROMOTION

Послухайте, що вони скажуть про стан вашої шкіри, дізнайтеся, як правильно доглядати за нею. На підставі розширеного косметологічного діагнозу для вас розроблять індивідуальний курс лікування та план естетичної корекції із видимим і довгостроковим результатом.

49


Speed

ЯКИЙ СЕНС У ШВИДКІЙ ЇЗДІ, КОЛИ ЇХАТИ НІКУДИ. — ВАЛЕНТИН ДОМІЛЬ

50

SPEED | May ‘21


З вітерцем:

НАЙДОРОЖЧІ КАБРІОЛЕТИ Весна — час кабріолетів. Цієї пори так приємно проїхатися з опущеним дахом і насолодитися теплим вітром... У сучасному світі кабріолети поступово втрачають популярність, проте колись автомобілі здебільшого мали складаний дах. Поступово вони перетворилися із транспортних засобів на предмети розкоші. Найексклюзивніші коштують десятки мільйонів доларів. Ми відібрали найдорожчі моделі. Текст: Тарас АНДРІЄВСЬКИЙ

May ‘21 | SPEED

51


«MERCEDES-BENZ 540K SPEZIAL ROADSTER» $11 770 000 У довоєнні роки 540K була найдорожчою моделлю серед усіх «Mercedes-Benz». Особливо шикарною вважали версію «Special Roadster», виготовлену в 58 екземплярах. «Mercedes-Benz 540K Spezial Roadster» 1936 року вирізняє монументальний дизайн

і потужність: 180-сильний компресорний двигун дає змогу розганятися до 170 км/год. Нині такий кабріолет коштує не менше $10 000 000.

«FERRARI 250 CALIFORNIA» $18 500 000 «Ferrari 250 California» 1958 року, створений для ринку США, підкорив автолюбителів витонченим дизайном і двигуном V12 потужністю 280 к. с. Він розвивав 240 км/год і був однією з найшвидших машин свого часу. Усього виготовили трохи більше сотні екземплярів моделі. Серед власників —

52

кінозірки, магнати й аристократи. Нині на аукціонах колекціонери влаштовують за неї справжню боротьбу: за кабріолет Алена Делона 2015 року віддали майже $18 500 000. Навіть попри те, що він потребував реставрації та ремонту.

SPEED | May ‘21


May ‘21 | SPEED

53


54

SPEED | May ‘21


«ROLLS-ROYCE SILVER GHOST» $75 000 000 «Rolls-Royce Silver Ghost» 1906 року — найдорожчий автомобіль у світі. Інженери бренда мали за мету створити найкращу автівку — їм це вдалося. Свою назву «Срібний привид» дістав за незвичний на той час сріблястий колір кузова та дивовижно

тихий і плавний двигун. Один із кабріолетів серії продемонстрував виняткову надійність — подолав 24 000 км без жодного поламання. Саме цей витривалий «Silver Ghost» продали за рекордну суму.

«ALFA ROMEO 8C 2900B LUNGO SPIDER» $19 800 000 «Alfa Romeo 8C 2900» — переможниця не одних престижних перегонів. Інноваційний компресорний двигун розганяв авто до 190 км/год — і це 1937-го. Модель стала базою для 12 стрімких

за майже $20 000 000. Перші власники не жаліли ексклюзивне авто й активно використовували в перегонах. Нині ретельно відреставрований «Alfa Romeo 8C 2900B Lungo Spider» збирає

кабріолетів «Lungo Spider», розроблених в ательє «Touring». Серед них не було двох однакових. Версію 2016 року придбали

нагороди на шоу ретроавтомобілів.

May ‘21 | SPEED

55


ЧОГО ЧЕКАТИ ВІД «АВІАЦІЙНОГО БЕЗВІЗУ» «Єврокомісія схвалила оновлений проєкт рішення Ради ЄС про підписання Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною, Європейським Союзом та його державамичленами. Наступний крок — внесення проєкту на розгляд Ради ЄС та його остаточне схвалення», — нещодавно зазначили на сайті Міністерства інфраструктури України. Розберемося, наскільки це вигідно для України, які передумови цьому сприяли та що чекає на український авіаринок. Текст: Георгій ЗУБКО, комерційний директор аеропорту «Бориспіль»

Останнім часом активізувалися розмови щодо укладення Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС (Угода про САП), що передбачено Угодою про асоціацію. Передісторія. Роботу над угодою розпочали ще 2007-го, у 2013-му її завершили та парафували у Вільнюсі, втім не підписали. Причиною став конфлікт усередині Євросоюзу, територіальна суперечка між Великою Британією та Іспанією про статус аеропорту Гібралтару. Коли Велика Британія вийшла з ЄС, ця проблема вирішилася сама собою. Тож Єврокомісія мала всі підстави поновити переговори щодо цієї угоди (а минуло сім років і документ потребує змін), однак на прохання України не стала цього робити. Тобто є всі підстави вважати, що угода може бути затверджена вже цього року. Повітряний транспорт завжди був одним із найбільш суворо регульованих секторів. І угода про САП спрямована насамперед на лібералізацію допуску авіакомпаній на внутрішні ринки одне одного. Тобто щоб почати літати, авіакомпаніям не треба чекати дозволів від регулятора, а достатньо напряму домовитися

56

з аеропортами про слоти. Крім того, вона спрямована на формування ідентичних правил у сфері безпеки польотів, авіаційної безпеки, управління повітряним рухом, захисту довкілля, захисту прав споживачів, систем бронювання, соціальних норм в авіаційній галузі тощо. Підписання угоди розпочне довгий процес адаптації національного законодавства до норм ЄС. Хоча за останні п’ять років провели значну роботу в цьому напрямі, залишається ще багато норм та регуляторних документів, які потрібно адаптувати й затвердити. Варто пам’ятати, що Україна має власну авіабудівну галузь, мережу регіональних аеропортів і міжнародний авіахаб «Бориспіль», низку національних авіакомпаній, хендлінгових служб та інших гравців ринку, що вимагає зваженого підходу й підготовки під час впровадження нових правил. Вважається, що конкурентні ринки повітряного транспорту сприяють підвищенню ефективності діяльності авіакомпаній та збільшенню зайнятості в авіаційному та суміжних секторах, як-от туризм. У більшості економічно розвинених країнах лібералізація

авіаринків приводила до приросту пасажиропотоків у середньому на 10% та зниження середнього базового тарифу на 6–23%. З іншого боку, така лібералізація може призводити до «руйнівної конкуренції» або «посиленої конкуренції» та домінування глобальних альянсів авіакомпаній. Усе йде до того, що в зоні «відкритого неба» може залишитися п’ять-шість великих компаній, які за появи конкурентів будуть видавлювати їх ціною, а потім повертати ціни на колишній рівень. Після декількох спроб ввести нового гравця інвестори переконаються, що це безперспективно й конкурувати на ринку залишаться тільки ці компанії, які триматимуть ціни на прийнятному для пасажирів і авіакомпанії рівні. Схожу тенденцію можна спостерігати на ринку Північної Америки, на якому п’ять компаній контролюють до 80% ринку авіаперевезень на континенті. Розберемося на прикладах. Грузія та Молдова вже давно підписали Угоду про Спільний авіаційний простір (2010-го та 2012 року відповідно), тому можна проаналізувати, які довгострокові економічні наслідки це принесло країнам.

KBP | May ‘21


перевезення. Також угода може принести додаткові вигоди як авіаційній галузі,

May ‘21 | KBP

Грузія

Молдова

Україна

Безвізовий режим

Угода про САП

Графік 1. Пасажиропотоки аеропортів, млн (дані: сайти аеропортів) 90

6000

80 5000 70 60

4000

50 3000 40 30

2000

20 1000 10 0 20

00 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 20 07 20 08 20 09 20 10 20 11 20 12 20 13 20 14 20 15 20 16 20 17 20 18 20 19

0

Грузія

Молдова

Україна

EU

Графік 2. Відправлених міжнародних рейсів, тис (дані: World Bank) 8

500

7

450 400

6 350 5

300 250

4

200

3

150 2 100 1

50

0 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 20 07 20 08 20 09 20 10 20 11 20 12 20 13 20 14 20 15 20 16 20 17 20 18 20 19

20

0

0 20 0

Враховуючи переваги лібералізації, протекціонізм небажаний для добре функціонуючої авіакомпанії в країні із сильною економікою. Але він може мати місце в країнах, що розвиваються, де галузь все ще регулюється з метою створення рівних та справедливих умов роботи національних авіакомпаній. Маю на увазі авіакомпанії, які не мають доступу до ресурсів як їхні європейські колеги. Останні дослідження вказують на те, що перевізники, які працюють на маршрутах, що регулюються міждержавними угодами, мають вищу завантаженість бортів, але, як правило, у них дещо вищі тарифи на авіаперевезення. Аналізуючи дані щодо надходження доходу від міжнародного туризму, в цьому плані дива також не варто очікувати. Ці показники насамперед залежать від загального стану світової економіки та безпекових факторів в окремо взятій країні. Ми бачимо, що статистичні дані демонструють певну залежність зі збільшення пасажиропотоків після запровадження безвізового режиму. Разом із тим, наявні дані не підтверджують якої-небудь суттєвої залежності між запровадженням режиму відкритого неба та збільшенням пасажиропотоків чи кількості повітряних операцій в аеропортах країни. З іншого боку, перевізники, які працюють на маршрутах, що регулюються угодами, мають вищу завантаженість пропускної спроможності та залишають менший карбоновий слід. Якщо українці хочуть потрапити за кордон, то їм загалом без різниці за інших рівних: їх буде везти українська чи закордонна авіакомпанія. Водночас українська компанія буде платити податки в Україні, працевлаштовувати українців і сприяти підтримці трудових місць у суміжних сферах. Угода про Спільний авіаційний простір між Україною та Європейським Союзом може бути підписана у другій половині червня. Загальні аргументи є достатньо вагомими, щоб припустити, що лібералізація авіаційного ринку з ЄС матиме очевидно сприятливий вплив на добробут споживачів у формі зниження тарифів та певного зростання попиту на авіа-

Грузія

Молдова

Україна

EU

Графік 3. Виручка від міжнародного туризму, млрд USD (дані: World Bank)

так і економіці в цілому. Але перш ніж відкриється небо ЄС, Україні потрібно створити умови для своїх національних перевізників, щоб вони могли на рівних конкурувати з європейськими авіакомпаніями.

Настання так званого режиму «відкритого неба» неминуче. Рано чи пізно це відбудеться, тому ми маємо разом із нашим авіаційним ринком докласти необхідних зусиль та бути якнайкраще до цього підготовленими.

57


ГРУЗІЯ ПРЕКРАСНА БУДЬ-ЯКОЇ ПОРИ

А нині — найбільше! Після першого відвідування карантинної Грузії в мене залишилися неоднозначні враження. З одного боку, я й раніше їздив туди не для нічних посиденьок у ресторанах, а заради природи та колориту. З іншого — без нічних посиденьок колорит теж відчувається не одразу. Текст: Євгеній ДИХНЕ, СЕО авіакомпанії МАУ

В

ирішив поділитися емоціями від візиту до Тбілісі, щоб ви не боялися літати та подорожувати. На жаль, карантинні обмеження — нова реальність на майбутній невизначений час, тому треба знаходити в ній свої плюси. Отже, Грузія, як і більшість країн для українців, починається з негативного ПЛР-тесту. Щоправда, Грузія визнає також сертифікат про вакцинацію. І це чи не найкраще, що може зробити національний уряд для пропаганди вакцинування. Шкода, що Україна досі не йде цим шляхом. Для перетину кордону вам також потрібно заповнити спеціальну форму на сайті, про що вас електронним листом має повідомити авіакомпанія. Вказуйте свої чинні телефони та адреси — щоб не пропустити важливу інформацію. Посилання на сайт: https://registration.gov.ge/ Номер, який надходить після реєстрації, треба обов’язково зберегти — його мають право запитати на кордоні. За відсутності реєстрації вас можуть не впустити в Грузію, а отже, фактично — депортувати. Негативний тест та реєстраційний номер перевірять під час посадки до літака. А ось в аеропорту Тбілісі в мене нічого не перевіряли. У Грузії наразі діє комендантська година. Усі заклади після 21:00 зачиняються, а людям заборонено перебувати на

58

SPEED | May ‘21


вулицях. Виняток — лікарі, спеціалізовані таксі (наприклад, аеропорт-таксі), а також особи, які отримали спеціальну перепустку. Її видають одноразово на машину і людину. У разі порушення умов комендантської години — штраф 2000 ларі. Це величезна сума для пересічного громадянина. Можливо, з цієї причини, а можливо — через притаманну реформованій Грузії законослухняність, грузини не порушують це правило. Якщо ви, як я, прилітатимете до Грузії у комендантську годину, виїхати з аеропорту можна тільки офіційним авто. Це білі машини на першій лінії. Вартість — 65 ларі. Якщо вам пропонують «піти на стоянку біля терміналу, де на вас очікує автомобіль» — не погоджуйтеся! На жаль, серед грузинів, як і в нас, усе ще поширені «аеропортові бомбіли».

May ‘21 | SPEED

Я це знаю точно, бо три роки боровся з ними в базовому «Борисполі». Допоки в Україні таксі не стане легальним та офіційним (за різними підрахунками, наразі в нашій країні лише 5% таксі ліцензовані), явище «підвезу недорого» побороти неможливо — хоч який директор аеропорту за це візьметься. Перебувати на території Грузії можна вільно до 72 годин. Якщо приїжджаєте на довший термін, кожні 72 години необхідно робити новий ПЛР-тест. У Тбілісі немає проблем із тестуванням, вартість — орієнтовно $35 (залежно від лабораторії, приблизно, як і в Україні). Трохи гірша ситуація із лабораторіями в Гудаурі та Батумі, де їх налічують по одній офіційній. (Під офіційною мається на увазі та, яка направляє результати безпосередньо на офіційний урядовий портал.)

Зважайте на це, якщо плануєте відхилитися від Тбілісі та пробути у Грузії довше ніж 72 години. Якщо не перездасте тест повторно через 72 години, під час вильоту додому вас очікуватиме штраф. У вихідні ресторани поза готелями працюють виключно на винос. Особисто я такого не очікував — так і не відвідав свій улюблений ресторан «Хлібний дім». Враховуйте ці обмеження під час вибору готелю. Умовний B&B буде не таким зручним для організації харчування. Напевно, найбільший бонус від карантинних обмежень — вільні від натовпів туристів місто та гори. Для тих, хто, як і я, їздить до Грузії саме за цим, час прекрасний. Крім того, ціни в готелях, навіть найелітніших, нині надзвичайно привабливі.

59


«DOMA TRABOTTI» З повагою до історії великого міста

Як поєднати дух давнини і нестримність сучасності? Про це знають архітектори, які з любов’ю та напрочуд органічно доповнили панораму Одеси апартаментами «Doma Trabotti». І як тут не почати нову історію? trabotti.com.ua

ЕКЛЕКТИКА ІЗ ФРАНЦУЗЬКИМ ШИКОМ

«Doma Trabotti» — це преміальний комплекс з найкращою в Одесі локацією на Французькому бульварі. Якщо жити біля моря, то лише так. Насолоджуючись його краєвидами — з одного боку, а з іншого — розкішною зеленою панорамою. Комплекс розташований поруч

розваг, але з максимальним рівнем приватності. Тут поєдналося все, що так приваблює в готелях класу люкс: захопливий морський краєвид, стильні лобі, спа, басейн і зони релаксу, модні кав’ярні, бездоганний сервіс і якість у кожній деталі

Історія видатного міста важлива. Тому принцип «Doma Trabotti» — дбайливе ставлення до наявних цінностей та навколишніх архітектурних мотивів.

із центром, але водночас якнайдалі від його метушні. У фокусі всіх міських

оздоблення, функціональність середовища і його досконалий дизайн.

Проєкт доповнює і переосмислює саме те, що найбільше відповідає сучасності.

60

PROMOTION | May ‘21


Шляхетні фасади комплексу витонченим каскадом струмують до Французького бульвару, нагадуючи про часи, коли на місцевих дачах італійських архітекторів влаштовували бали

Разом із «Archimatika», однією з найкращих архітектурних компаній країни, ми створили проєкт, яким органічно доповнили скайлайн Одеси — в еклектичному стилі побудовано багато її історично важливих будівель, зокрема Оперний театр. Водночас «Doma Trabotti»

вигідно відрізняються від навколишньої забудови: світлі шляхетні фасади комплексу витонченим каскадом струмують до Французького бульвару, нагадуючи про часи, коли на місцевих дачах італійських архітекторів влаштовували бали.

ПЕРША КВАРТАЛЬНА ЗАБУДОВА В ОДЕСІ

кварталів, відокремлено від автомобільних проїздів, що сприяє підвищенню безпеки і комфорту для мешканців комплексу. На великій головній площі сформована жвава комерційна інфраструктура з галереями, ресторанами, магазинами. Продумана дитяча інфраструктура із різноманітними ігровими зонами і плескальними басейнами. Все пристосовано для комфортного користування територією».

Величність історій минулого та вражаючі можливості сьогодення — як два орієнтири «Doma Trabotti», що поєднують найкраще. Звісно, це про еклектику, де зустрічається досвід минулих років і модерністська естетика, а функціональність будівлі та її ергономіка відповідають

Дмитро Васильєв, співзасновник і головний архітектор компанії «Archimatika» «Різновисотні секції від 8 до 23 поверхів і терасування формують цікавий живий силует, що вигідно відрізняє цей комплекс з-поміж навколишніх висотних будинків-стін. Більш того, в комплексі передбачені також і малоповерхові житлові будинки у вигляді окремих таунхаусів зі своїми терасами. Ми створили об’єднане двосвітне лобі між двома секціями з величезними консольними накриттями, які нагадують найкращі готелі Нью-Йорка. У квартири можна піднятися на ліфті безпосередньо з підземного паркінгу. Зберегли існуючі дерева на головному променаді в центрі всього району. Архітектори сформували величезну рекреаційну зону, яка об’єднує тихі двори і активні зони загальною прогулянковою алеєю.

найсучаснішим вимогам. Саме в такій атмосфері зводяться «Doma Trabotti».

При цьому весь пішохідний простір, у тому числі в затишних тихих дворах всередині

Будувати в Одесі — значить, шанувати її історію, насамперед — архітектурну. Альфред і Олександр Тработті, на честь яких ми назвали комплекс, були одними з найбільш шанованих підприємців міста й, певною мірою, будували його. Їхній завод працював тут же, на Малому Фонтані, з 1868 року і виробляв найкращу в Одесі червону цеглу. На жаль, ані завод, ані маєтки Тработті не збереглися. Та збереглася пам’ять про людей, які створювали велику Одесу. І цю пам’ять ми хочемо примножити в новому архітектурному шедеврі від компаній-девелоперів «Perfect Group» і «Citex Development».

Дозвіл ДАБІУ на виконання будівельних робіт № ІУ 113201842607 від 02.07.2020. Ліцензія ДАБІУ на господарську діяльність № 79-Л від 08.01.2019. Реєстраційний запис 2013057647. Договір землі зареєстрований в реєстрі за № 3453. Кадастрові номери: 5110137500:51:003:0398, 5110137500:51:003:0397. May ‘21оренди | PROMOTION

61


Guide Я ВВАЖАЮ, ЩО КОЖНЕ ПОЛОТНО, НАТЮРМОРТ, ЛАНДШАФТ, ЩО ЗАВГОДНО — У ГЛИБИНІ ДУШІ АВТОПОРТРЕТ. — ТУВЕ ЯНССОН

62

GUIDE | May ‘21


ФІЛОСОФІЯ СВОБОДИ У часи нової туристичної етики з соціальною дистанцією на чолі у ціні незнані готелі. Ізольовані від натовпу і метушні, але максимально поєднані з природою. Візьміть у таку подорож бінокль — небокрай надзвичайно далеко.

May ‘21 | GUIDE

«Omaanda», Віндгук, Намібія Фото: «Zannier Hotels»

Текст: Ірина БАРАНІВСЬКА

63


Фото: «Six Senses Shaharut» / Assaf Pinchuk

«SIX SENSES SHAHARUT» Шахарут, Ізраїль «Plesner Architects» Біля селища Шахарут, у давнину відомого верблюжим базаром, серед суворого пейзажу пустелі Негев причаївся новий філіал готелю «Six Senses». Місцеве архітектурне бюро запропонувало свіжий погляд на споруди набатеїв — впливового напівкочового племені, що проживало в пустелі у III столітті до нашої ери. Гостьові вілли, які майже розчиняються у просторі, архітектори виконали з місцевих матеріалів: вапняку та пігментів, міді та переробленого тику. А локальні художники, керамісти і ткачі наповнили інтер’єри реквізитом, що відтворює культуру Набатейського царства. Ландшафтний дизайн доповнюють популярні в регіоні квіти та кактуси. Зовнішнє освітлення комплексу майже номінальне — це дає змогу насолодитися яскравим зірковим небом. Антураж готелю відповідає історичному і культурному контексту. Сучасна екологічна філософія втілена тут у відсутності пластику, органічній їжі, безвідходності та фінансуванні соціальних ініціатив.

Є все, щоб отримати максимум від вогняних місцевих заходів і піших прогулянок. У барі можна почути музику, народжену в пустелях всього світу, в амфітеатрі — побачити фольклорні вистави. Крім гостей, у готелі живуть 12 верблюдів, яких є шанс погодувати і осідлати, вирушивши у мандрівку безкрайнім Негевом.

Локальні художники, керамісти і ткачі наповнили інтер’єри реквізитом, що відтворює культуру Набатейського царства

У номері на гостей чекають тераса, мат для йоги, панами і палиці для хайкінгу.

64

GUIDE | May ‘21


Фото: «Nomadic Resorts»

Між територією з найбільшою у світі концентрацією леопардів і готельним комплексом — жодної перешкоди

Фото: Marc Hernandez Folguera

May ‘21 | GUIDE

«WILD COAST TENTED LODGE» Палатупана, Шрі-Ланка «Nomadic Resorts» Команда «Nomadic Resorts» спеціалізується на інноваціях у сталому будівництві, конструюванні хатинок на деревах,

підвісних стежках, застосуванні бамбука і натяжних мембран, пермакультурі та низьковуглецевій інженерії. Для створення кемп-готелю на кордоні з національним парком Яла бюро повною мірою використало власну експертизу. Органічна архітектура цього курорту непомітна в ландшафті, де густі засушливі ліси переходять спочатку в кам’янисту, потім — в піщану берегову лінію Індійського океану. Між територією з найбільшою у світі концентрацією леопардів і готельним комплексом — жодної перешкоди. З висоти здається, що на порослій вічнозеленими кущами цейлонській землі лежать валуни. Зблизька ж вони стають дизайнерськими тентами зі скляними фасадами та інтер’єрами у колоніальному стилі. Ці мембранні споруди формували заздалегідь і встановлювали на палі вже на місці. Цікаво, що для будівництва головного корпусу не знайшлося кадрів, тому «Nomadic Resorts» зібрали місцевих рибалок і навчили їх секретам ручної інженерії. Тепер під бамбуковими і тиковими куполами працюють ресторан, бібліотека, СПА і басейн. Але найголовніший атракціон тут — Яла, куди готельні рейнджери супроводжують пішки або на колесах.

65


Ізоляція ще ніколи не була такою прекрасною: панорама на савану, тераси, басейн і СПА, два ресторани і яскраве нічне небо

Віндгук, Намібія «Geraldine Dohogne» Що відрізняє «Omaanda» від десятка подібних готелів в африканській савані? Теплим підходом до ведення бізнесу, підтримкою Анджеліни Джолі та притулком для поранених носорогів. Голлівудська частина цієї історії почалася на камбоджийських віллах «Phum Baitang» готельєра Арно Заньє. Зіркову акторку, яка відвідала їх однією з перших, вразили збережені місцеві традиції та приголомшлива природа. Тож коли вона дізналася, що в Намібії її друг

66

продає 9000 гектарів заповідної території, одразу повідомила про це Арно — він точно дасть раду землі, на якій живуть дикі тварини. Заньє купив ділянку і побудував новий комплекс із 10 вілл в архітектурній традиції народності овамбо. А фонд Джолі та Пітта профінансував будівництво шпиталю для хворих слонів і носорогів, що розмістився неподалік. Ізоляція ще ніколи не була такою прекрасною: панорама на савану, тераси, басейн і СПА, два ресторани з місцевою кухнею і яскраве нічне небо. Персональне сафарі з пікніком у майже дикій природі додається.

Фото: «Zannier Hotels»

«OMAANDA»

GUIDE | May ‘21


May ‘21 | GUIDE

67


ГАБРІЕЛЬ ОРОСКО.

Віртуоз реді-мейду

Харизматичний чоловік із прямим поглядом і виразним іспанським акцентом прогулюється галерею «Тейт Модерн» у Лондоні, розмірковуючи про свою майбутню ретроспективу у цьому просторі. Один з найвідоміших мексиканських митців сучасності Габріель Ороско завдяки професії став людиною світу. Текст: Юлія РИНДІНА

68

GUIDE | May ‘21


Маріо Ороско Рівері. Хлопець допомагав з реалістичними розписами, але згодом поїхав навчатися новому в Мадриді, не задовольнившись здобутим дипломом факультету дизайну в Мехіко. Він шукав свій шлях, уникаючи вторинності та кліше, пов’язаних із Мексикою та її екзотичною культурою. До таких стереотипів часто вдаються мексиканські художникипочатківці. Саме тому Ороско поставив на концептуальне мистецтво та реді-мейд. І не прогадав.

ПОЄДНАННЯ НЕПОЄДНУВАНОГО

Важливо не те, що саме люди бачать у галереях, а те, що побачать, повернувшись у реальний світ. Хороше мистецтво відновлює всі рецептори — і картина дійсності стає насиченою. Кращою чи гіршою — неважливо, але точно іншою Габріель Ороско

Н

ині він проживає і працює між Нью-Йорком, Парижем і Мехіко. Концептуаліст використовує готові предмети, знаходячи у них нові чи приховані сенси, і розкриває сутність звичних речей з неочікуваного боку. Його авторський стиль називають доповненим реді-мейдом: майже завжди художник доробляє речі, які використовує у мистецьких творах. Багато з них створені зі знайденого на вулицях непотребу. Габріель Ороско не обмежується однією технікою: працює з фотографією, відео, інсталяцією і скульптурою. Його роботи брали участь у десятках виставках, зокрема «Carnegie International» у Піттсбурзі (1999), «documenta» у Касселі (2002), на Венеційській бієнале (2003, 2005).

Габріель Ороско вперше з’явився на артсцені Нью-Йорка у ранні 1990-ті. Його мистецтво від початку вражало ліризмом і тонким гумором. Наприклад, для роботи «Ping Pond Table» (1998) художник розробив стіл для гри в настільний теніс для чотирьох гравців одночасно, а посередині розташував ставок із водяними ліліями. Та найбільше вражає історія відомої інсталяції-автомобіля «La DS» (1993), вперше продемонстрованої в Парижі. Готуючись до виставки, Ороско вирушив до столиці Франції, де майже два місяці працював над реконструкцією «Citroën DS». Митець вибрав класичний французький автомобіль 1950-х через статус у місцевій попкультурі — символ винахідливості після Другої світової війни. Він вирізав внутрішню горизонтальну секцію автівки і зібрав дві половини, що залишилися, щоби машина зберегла формальні якості. Дзеркало, вставлене з боку водія, створювало ілюзію того, що автомобіль залишається керованим. Виготовлення і презентація «La DS» засвідчує інтерес художника до ментальних і фізичних аспектів скульптурного простору. А також створює прецедент для ігрових відносин глядач-об’єкт, які митець і далі досліджує у скульптурних роботах.

РЕАЛІЗМ — ЦЕ ЛИШЕ ПОЧАТОК У бурхливий світ мистецтва майбутній концептуаліст занурився у ранньому дитинстві завдяки батькові, художнику-монументалісту

May ‘21 | GUIDE

«Four Bicycles», 1994

69


Реді-мейд — техніка створення артоб’єкта шляхом переносу побутових речей, що мають нульову естетичну цінність, у художній простір без змін. Вперше такий прийом використав Марсель Дюшан 1913 року, поставивши колесо на табурет і назвавши це скульптурою. Згодом на подіумі з’явився пісуар (з підписом і датою, як належить). Хоча розгорівся скандал, це стало точкою неповернення. Що принципово різнить побутову річ і шедевр? Якщо помістити звичайне у незвичайний контекст, чи не змусить це глядача по-іншому оцінювати візуальну довершеність і цінність? Як можна щось намальоване (яблуко, наприклад) вважати більш довершеним за реальний фрукт? Такі питання розбивали традиційні рамки вщент і дарували безкінечність у ролі полотна. Тож тепер те, що можна назвати мистецтвом, народжувалося не у візуальній, а в концептуальній площині. «Mobile Matrix»

«MOBILE MATRIX», АБО ЩО СПІЛЬНОГО МІЖ СКЕЛЕТОМ КИТА І МИСТЕЦТВОМ Зазвичай Габріель Ороско не робить публічні інсталяції та не працює на замовлення, але ця ситуація стала винятком. Національна бібліотека Мехіко запропонувала художнику розробити проєкт для нової будівлі — ідея йому сподобалася. В уяві митця виник образ величезного кита, який дрейфує у центрі бібліотеки між монументальними полицями з книжками. Але знайти справжній скелет морського ссавця для реалізації художнього задуму виявилося непростим завданням — полювати на них суворо заборонено. Ороско з командою вирушили у Нижню Каліфорнію до одного з трьох найбільших національних парків Мексики, де розташований заповідник для цих тварин. Серед піщаних дюн, які розкинулися на 30 кілометрів, вони знайшли і розкопали придатний скелет сірого кита. Так до артпроєкту «Mobile Matrix» додали археологічну складову. Далі художник з допомогою 20 помічників розмалював підготовлені кістки кита: виводив кола

70

«Ping Pond Table», 1998

з різних точок скелету ссавця, розширюючи радіус. Вони перетиналися, іноді у дуже дивний спосіб. За задумом художника ці кола на кістках — опис руху і тривимірності конструкції. Малюнок демонструє механіку

GUIDE | May ‘21


переміщення кита. Це відбиває концептуальний підхід митця: коли Ороско працює з готовим об’єктом, предметом із реального життя, нама-

весь скелет графітом. Габріель полюбляє працювати саме з цією речовиною: піддатливий темний мінерал виразно контрастує на білизні кісток. Він використовував графіт і для розпису черепа людини у ранньому творі «Чорні повітряні змії» (1997). Подейкують, що саме ця робота Ороско надихнула Дем’єна Герста створити знаменитий діамантовий череп «За любов Господа». За словами самого художника, його місія полягає у тому, щоби брати реальний об’єкт і, видобувши з нього певну частину, показувати глядачеві тільки одну його властивість. Це своєрідний варіант колажу. В процесі творчості Ороско пропускає через себе і змінює структуру об’єкта з реальності. Готовий результат — це ніби те саме, що було, але перероблене у певний спосіб, на який здатна тільки уява митця. У «Mobile Matrix» є так званий молодший брат — скульптура «Dark Wave» (2006). Це штучний скелет кита, який на замовлення Ороско виготовили в Іспанії спеціально для показу в приміщеннях галерей. Адже оригінальна інсталяція не може подорожувати світом через крихкість. Нова скульптура меншого розміру і виглядає темнішою, тому що розма-

гається зрозуміти логіку його взаємодії зі світом. Чимало часу знадобилося, щоби розмалювати

льована протилежно оригіналу, розміщеному в Національній бібліотеці Мехіко.

«La DS», 1993

May ‘21 | GUIDE

71


72

GUIDE | May ‘21


ЛЮБОВ ТА БАСЕЙНИ

Девіда Гокні

Девід Гокні — одна з найдивовижніших фігур у світі живопису. У 82 роки він досі захоплюється фотографією, малює ландшафти, створює полотна в жанрах кубізму та попарту. До 2018-го Гокні вважався найдорожчим художником із нині живих: його картина «Портрет художника (Басейн із двома фігурами)» пішла з молотка на аукціоні «Christie’s» за $90 312 500. Текст: Альона НАМЕЙКО

СЕРІЯ «СПЛЕСК» Величезну популярність та славу художникові принесла серія картин «Сплеск», яка налічує три полотна: «Сплеск», «Маленький сплеск» і «Великий сплеск». Гокні намалював цю серію в 1966-1967-х після закінчення художньої школи. Тоді він уперше потрапив до Каліфорнії й був вражений, що майже кожний будинок обладнувався басейном. Саме басейни, а ще насичені пейзажі та яскраве світло надихнули митця написати картини, які стали відомими на весь світ. 11 лютого 2020-го під час лондонського аукціону «Sotheby’s» полотно «Сплеск» за $29 800 000 купила особа, що побажала залишитися невідомою. Картина «Маленький сплеск» зберігається в приватній колекції й ніколи відкрито не демонструвалася. Подивитися на «Великий сплеск» можна в галереї «Тейт Британія». Одна з найбільш знакових робіт художника дивовижна у простоті, а разом із тим — у геніальності.

May ‘21 | GUIDE

«Великий сплеск», 1967

73


«Портрет художника (Басейн із двома фігурами)», 1972

ПРО ЩО «ВЕЛИКИЙ СПЛЕСК»?

СТВОРЕННЯ ШЕДЕВРУ

На перший погляд, картина безхитрісна і зрозуміла: гарний будинок, басейн, пальми — німі свідки достатку, безтурботного й приємного життя. Усе спокійно, розмірено, аж раптом... сплеск! Хто ж ця людина, яка тільки-но стрибнула у воду? Можливо, вона щойно сиділа на стільці біля басейну і вирішила освіжитися? А може статися, що це режисер або актор. Якщо довго вдивлятися в намальоване, розглядати деталі, бризки сплеску, легко відчути прохолоду, уявити, ніби ти сам — той, хто стрибнув. Нирець начебто існує, але його образ витіснила вода. Тому сюжет, що здається таким простим, легко утримує увагу глядача й дає простір для уяви. Це могло бути полотно про красиве життя, але Гокні запевняє: картина лише про сплеск води, про короткий момент буття. Цікаво, що під час написання художник зіштовхнувся із парадоксом: на те, щоби зобразити сплеск, який триває частку секунд, він витрачає дні й навіть тижні, а будинок, що стоя-

У серії «Сплеск» і в картині «Великий сплеск» зокрема простежується любов автора до чітких ліній, форм, візуальних ефектів світла й тіні. У роки, коли Гокні писав полотна, присвячені каліфорнійським басейнам, зародилася його пристрасть до води, її текстури та глибини. Він одним із перших у той період використовував акрилові фарби: спочатку малював великі об’єкти, потім додавав деталі. Митець вважав, що акрил ідеально підходить для зображення спекотної Каліфорнії з її ландшафтом, на відміну від олійних фарб. Відтворити сплеск у «Великому сплеску» вдалося приблизно за два тижні: використовуючи маленькі пензлики й здійснюючи вивірені мазки, Гокні ретельно виводив невеликі точки, каскад бризок, струмені піни. До речі, цю картину він написав, надихнувшись фотографіями, які сам зробив. Порожні рамки, залишені ним по периметру, вірогідно, відсилають до першоджерела — такий самий вигляд мали й фото, зроблені

тиме десятиліття, реально намалювати за кілька годин.

на «Polaroid». Ставлення художника до фотографії особливе. Спочатку він

74

використовував знімки як натхнення для майбутніх робіт. У 1970–1980-х впровадив у творчість інший підхід: із декількох тематичних фото створював масштабні композиції. 1982-го з’явилося полотно «Плавання Нейтана», у центрі якого — величезний басейн, де пливе чоловік. Та варто очам звикнути, як стають помітними й деталі по краях композиції: пляжні стільці, парасольки, паркан, нарешті — бортики басейну.

РІЗНИЙ ГОКНІ Басейни хоч і цікавили Гокні довгий час, однак це не єдина тема, яка його хвилювала. Серед картин художника — портрети батьків, друзів. На полотна потрапляли їхні будинки, тераси, прилеглі до території парки. Девід Гокні — один із небагатьох, хто публічно заговорив про свою гомосексуальність, а також зобразив у роботах зворушливу, спокійну, навіть «затишну» любов між чоловіками. Яскравий приклад — картина «Домашня сцена». Навіть на ній, далекій від каліфорнійських мотивів, помітна любов Гокні до води.

GUIDE | May ‘21


May ‘21 | GUIDE

75


76

GUIDE | May ‘21


П’ЯТЬ СЛІВ ВАРТІСТЮ ТРИ МІЛЬЙОНИ ДОЛАРІВ Який зв’язок між блокчейном, авторським правом і майбутнім креативних індустрій? Текст: Артем РІСУХІН

Н

а початку березня на аукціоні «Christie’s» за 69 мільйонів доларів продали твір диджиталавтора Beeple — колаж «The First 5000 Days». Сума не рекордна — ці мистецькі торги бачили значно більші цифри. Але унікальність лоту в тому, що його новий володар отримає не скульптуру, не полотно і навіть не репродукцію — він отримає NFT (non-fungible token). Хвиля хайпу щодо NFT прокотилася ЗМІ. Особливої висоти вона набрала, коли більш відомі масовому споживачеві персони почали виставляти на продаж... твіти. Так, засновник твітеру Джек Дорсі отримав за свій першій допис — «just setting up my twttr» — майже 3 мільйони доларів! До божевілля приєдналися навіть видання: наприкінці березня «The New York Times» продав свою статтю про NFT як NFT за 560 мільйонів доларів.

Що таке NFT? NFT, або non-fungible token, — невзаємозамінні токени. Більшість з них є частиною блокчейну «Етеріум», криптовалюта якого (етер) подібна до відомого біткоїна. Але особливість нової технології в тому, що вона підтримує NFT-токени, які зберігають додаткову інформацію і влаштовані інакше, ніж, скажімо, сама криптовалюта. Токен — унікальний, не може бути замінений чимось іншим. На відміну від, наприклад, взаємозамінних біткоїнів: продасте один, купите інший, і все одно матимете ту саму річ. А NFT-токен — це своєрідна колекційна поштова марка, яка існує у єдиному екземплярі. Але ж будь-хто може скопіювати картинку з інтернету! Це правда: ніхто не заборонить скачати першій твіт Джека Дорсі або гіфку «Nyan Cat», яку теж продали як NFT-токен. Цифрові файли можна розповсюджувати скільки заманеться, навіть ті, що тепер прив’язані до NFT. Але! У токенів своя цінність: придбавши їх, ви станете власником оригіналу (якщо автор передасть повні права). Хто завгодно може робити репродукцію картини Веласкеса, але справжній твір мистецтва завжди залишатиметься в однієї людини.

Чому NFT-манія захопила світ? Однією з головних причин, яка підштовхнула неабиякий інтерес до NFT, стала пандемія. Вона з особливим цинізмом пройшлася по креативній індустрії, залишивши авторів без Гіфка «Nyan Cat»

May ‘21 | GUIDE

стабільного прибутку. Сама ідея токенізації так чи інакше формувалася протягом останніх

77


років. Втім, саме 2021-й став вирішальним, відкривши всім сторонам ринку нові перспективи. Якщо створюєте диджитал-арт, NFT надає можливість продати роботу, яка за інших умов не мала б великого попиту. Наприклад, ви придумали анімацію, яку, на жаль, не купує жодна студія, бо вона або занадто нішева, або не є готовим до використання продуктом. І тут на допомогу приходять NFT-аукціони. Наразі їх кілька, наприклад «OpenSea». NFT навіть дасть змогу заробляти відсотки за перепродажі вашої роботи. Якщо ж колекціонуєте твори мистецтва, це реальна можливість не просто спекулювати і заробляти на них, а й підтримати авторів. NFT стають більш ніж методом розрахунку — вони створюють важливу ланку між автором та аудиторією.

Це революція у мистецтві? На перший погляд — так. Але все трохи складніше і не зовсім однозначно. По-перше, NFT не приносить нічого кардинально нового у метод комунікації на ринку. Аукціони, що потребують комісії, оцінка робіт — це дуже схоже на те, як функціонує «Christie’s». Адже на мистецьких торгах ключове не те, скільки фарби або часу митець витратив на роботу, а те, наскільки цей твір цінний. Втім, тут бачимо важливу різницю між NFT і класичними аукціонами. Токени дають змогу будь-кому стати митцем. І саме у цій деталі ховається диявол.

Можна продати твір як NFT, навіть якщо він мені не належить? На аукціони NFT-арту дедалі частіше потрапляють цифрові митці, які або не дотримуються концепту оригінальності своїх творів, або взагалі видають чужі роботи за власні. Так, один автор створює NFT у стилі Бенксі. І найстрашніше те, що принцип NFT ніяк не допомагає ідентифікувати: це — справжній Бенксі, це — ні. Тобто ви можете створити NFT із логотипом BMW. Звісно, не матимете прав на нього або копірайту. Але якщо візьмете роботу не дуже відомого автора?.. Шанси, що зможете продати її як NFT під своїм авторством збільшуються. Звісно, аукціони вже починають використовувати стандарти сертифікації, а у суди потрапляють справи щодо NFT-порушень. Та до чіткої регуляції далеко.

використовує стільки ж електроенергії, скільки й… Лівія. І обсяги тільки зростатимуть, що і далі завдаватиме удару по екології через викиди парникових газів. Річ у тому, що ця система, як деякі інші, побудована на алгоритмі «Proof of Work». Блокчейн децентралізований і не прив’язаний до банківських систем, які валідували б операції та перевіряли б їх. У системі PoW валідація і додавання нових блоків транзакцій забезпечується розв’язанням складних математичних задач, для яких використовується дедалі більш потужне обладнання. Відтак, використання електроенергії також зростає гігантськими темпами. Та концепт PoW застарілий, і вже цього року «Етеріум» планує перейти на більш досконалий «Proof of Stake», що має допомогти зменшити негативний вплив на довкілля.

NFT — майбутнє для мистецтва у постковідну еру?

NFT сприяє глобальному потеплінню?

Цінність в очах того, хто дивиться. NFT-манія ще довго котитиметься на хвилі хайпу. Для деяких митців це справді новий шанс знайти якщо не визнання, то заробіток. Але ми цінуємо оригінальні твори не тільки тому, що можемо похизуватися правами на них, а тому, що у них є історія. Емоційна прив’язаність до мистецтва не вмі-

Це одна з найбільш приголомшливих сторінок новітньої історії блокчейну. Адже «Етеріум»

щається у пікселі, її не скопіюєш і не запишеш у вигляді нулів та одиниць.

78

Токени дають змогу будь-кому стати митцем. І саме у цій деталі ховається диявол

GUIDE | May ‘21


May ‘21 | GUIDE

79


ТУСОВКА

ДЖЕНТЛЬМЕН КЛУБ Відбулася друга закрита вечірка брендів «PLAYBOY» та «PARIMATCH». 4 березня в центрі Києва під покровом ночі відбулася друга закрита вечірка для поважних клієнтів «Parimatch» і друзів «Playboy». Велика гра «Parimatch» пронизала дух вечора азартом і відсутністю кордонів. Гості поринули в атмосферу гри без лімітів і правил — можливість відчути себе головним героєм фільму «Блеф» була доступна протягом всієї ночі. А переможці отримали сертифікати від «Parimatch». У такій атмосфері неможливо було не піддатися азарту: дівчина «Playboy» або зайка «Parimatch», червоне або чорне — ставки високі. Далі — більше: «Playboy» і «Parimatch» для клієнтів із ВІП-статусом дедалі підвищуватимуть планку для своїх гостей — зірки зі світу спорту та великої гри, розіграш ексклюзивних поїздок на матчі та зустрічі з кумирами, унікальні спортивні артефакти та ще більше азарту, гри й високих ставок. Вечірки продовжать бути закритими, без висвітлення в пресі та анонсу, вхід тільки для своїх. Клієнти із ВІП-статусом «Parimatch» і друзі бренду «Playboy», більше нікого — задоволення для обраних, а краще — тільки для ВІП-клієнтів «Parimatch».

80

PROMOTION | May ‘21


May ‘21 | PROMOTION

81


ГОСТРОТА ЗА МЕЖАМИ:

пекельні соуси Яке на смак пекло? Про це знають деякі жителі планети, що одного разу чи то з цікавості, чи то з дурості спробували найпекучіші перці світу. Розповідаємо та подекуди застерігаємо. Текст: Ксенія ЛИТВИН

ТОЧКА ВІДЛІКУ Жив-був талановитий британський учений-хімік Вілбур Сковіл, який працював у фармацевтичній компанії «Parke-Davis» в Детройті. До слова: нині підприємство належить корпорації «Pfizer» — цікавий збіг у часи пандемії, чи не так? На початку ХХ століття Сковіл очолив масштабні експерименти, пристрасно досліджуючи різні види червоного перцю. Ученого хвилював елемент капсаїцин. Саме ця речовина спричиняє ефект пекельності — від помірного до в прямому сенсі вибухового: недарма на основі капсаїцину виготовляють перцеві балончики та газові пістолети. П’ятеро дегустаторів, зразки перців, розчинені у спирті й розбавлені солодкою водою, ретельне спостереження за поступовим зменшенням гостроти — і світ побачив революційну класифікацію. Своєрідний чек-лист Вілбур назвав на свою честь. За шкалою Сковіла пекучість перців вимірюється у спеціальній одиниці — Scoville Heat Units (SHU). Згідно з нею, найм’якіші червоні перці — піменто та пеперончино — мають усього 100–500 SHU. Найпекельніші — понад 1 500 000.

82

GUIDE | May ‘21


Завдяки Сковілу харчова промисловість здобула нову характеристику — пекучість. Насправді пекучий смак не виділяють за окремий, та яка різниця: охочих перевірити себе на гастрономічну витривалість вдосталь. Від споживання гострого перцю по тілу розливається тепло, однак варто переборщити — і «вогню» всередині не уникнути. Зрештою, якщо нерозбавлений капсаїцин потрапить на шкіру — буде хімічний опік. Настільки все серйозно

ТОЙ ЩЕ ПЕРЕЦЬ! Перед тим, як перейти до найполум’яніших соусів, розгляньмо ближче самі перці. Ну що, здавалося б, цікавого? Зморщений червоний овоч. Однак дегустація пекучих перців здатна подарувати незабутні смакові емоції. Кожен зі зразків вразить по-своєму.

«Carolina Reaper» Пекучість: до 2 200 000 SHU Король серед пекучих чилі — каролінський жнець. Це один із найсмачніших та найцікавіших перців у світі з приємним ароматом і специфічним солодкуватим смаком. Хвилі гострого полум’я охоплять

May ‘21 | GUIDE

язик майже миттєво, лиш варто відкусити малесенький шматочок.

«Trinidad Moruga Scorpion» Пекучість: до 2 000 000 SHU Різновид чилі родом із Трінідаду. Попри шалену гостроту цей перець має ніжний фруктовий смак і легкий аромат. Та все ж його пекельність може завадити непідготовленим рецепторам пройнятися смаковою насолодою сповна.

Навіщо приборкувати хижаків, пірнати в глибини океану до акул чи пересікати смертельні ущелини, якщо можна вдома вичавити кілька краплин соусу й дістати дозу збудженого жару

«Naga Jolokia» («Bhut Jolokia») Пекучість: до 1 040 000 SHU На батьківщині в Індії його називають перцем-привидом («Ghost pepper»). Має виражений фруктовий післясмак і чудовий тонкий аромат. Якщо бажаєте щось гостріше за звичайний чилі — спробуйте витримати таку міць.

Каєнський перець Пекучість: до 50 000 SHU А це вже більш знаний яскраво-червоний чилі — один із найпопулярніших перців у Західній півкулі. Зазвичай його вживають як сушену спецію. Цей перець — прекрасний лікар: поліпшує роботу серця, відновлює процес травлення, допомагає у разі виразки.

83


НАЙГАРЯЧІШЕ «ПЕКЛО» СВІТУ А тепер перейдімо до соусів. Полоскотати нерви, не зіштовхнувшись із реальною небезпекою — саме так можна назвати авантюристів, готових додавати до своїх страв пекло. Навіщо приборкувати хижаків, пірнати в глибини океану до акул чи пересікати смертельні ущелини, якщо можна вдома вичавити кілька краплин соусу й дістати дозу збудженого жару. Ось, наприклад, деякі найвогненніші смакові пригоди, поширені у світі. (На які краще не наважуватися.)

«The End» Рівень екстриму: 6 000 000 SHU Соус із промовистою назвою «Кінець», яка, хочеться вірити, ніколи не справджується в реальності. Екстремально гострий. В основі — сорти хабанеро та каролінський жнець. Якщо хтось ризикне скуштувати його в ресторані, доведеться підписати спеціальний документ про власну відповідальність за наслідки. Оригінальний соус міститься у стильній лаконічній пляшці з восковою печаткою.

«The Source» Рівень екстриму: 7 100 000 SHU Назва соусу перекладається як «джерело». Саркастичні коментатори поспішають запитати: «Джерело усього зла на планеті?» Та виробники соусу стверджують, що це джерело любові. Пояснюють

84

просто: в давнину бог любові володів джерелом усієї енергії, а потім сховав його подалі від злих сил. Мабуть, енергійне збудження від вживання цього соусу справді максимальне, бо ефект пекла в організмі обіцяють від 5 до 30 хвилин.

«Mad Dog 357 No. 9 Plutonium» Рівень екстриму: 9 000 000 SHU «Божевільний собака 357 № 9 Плутоній» сам собою навіть не є соусом. Через високу концентрацію капсаїцину (60%) та приголомшливий рейтинг

у 9 000 000 SHU іноді надходить до замовників затверділим, тож спочатку його треба довести до рідкого стану. Про цей соус пишуть, що на смак він як люта ненависть. Потрапити до лікарні з тяжкими наслідками можна від неймовірно крихітної кількості.

«Blair’s 16 Million Reserve» Рівень екстриму: 16 000 000 SHU А ось і перлина серед полум’яних соусів, точніше — отрута. Фірма «Blair» славиться цілою серією соусів на мільйони за Сковілом, та зрештою перевершила всіх. У колбі ємністю 1 мілілітр — чистий капсаїцин. Так-так, той самий, який спричиняє хімічний опік. Його пекучість оцінюється в максимальні 16 000 000 SHU. Соус не для вживання, а скоріше для колекціонування: усього випустили 999 таких пляшок.

ПЕКЕЛЬНО, АЛЕ НЕ ЗАНАДТО Та все ж не радимо вдаватися до надмірного екстриму. Розбавити будні можна й більш безпечними способами, тобто соусами.

По-американськи «Tabasco» Основні інгредієнти: каєнський перець, морська сіль, вода, білий винний оцет Табаско — класика серед пікантних соусів. Ще 1868-го його почав виготовляти

іммігрант ірландського походження Едмунд Макаленні на острові Ейвері, штат Луїзіана. Оригінальний соус, витриманий протягом трьох років у дубових бочках, роблять тільки з перцю табаско. Цей соус — важлива складова багатьох рецептів, зокрема коктейлю «Кривава Мері». А ще подейкують, що любительками табаско є королева Великої Британії Єлизавета ІІ та співачка Мадонна.

По-азійськи «Sriracha» Основні інгредієнти: свіжий перець чилі, часник, оцет, сіль, цукор Сірача — соус, який дістав назву від тайського міста Сі Рача. Помірно гострий та солодкуватий. У Південно-Східній Азії сірачу зазвичай вживають із морепродуктами або як топінг для спрінг-ролів.

GUIDE | May ‘21


У Таїланді соус подають в окремій ємності й ніколи не додають безпосередньо у страву. Також його можна спробувати навіть у десерт: відомо, що чилі прекрасно поєднується із шоколадом.

По-африканськи

По-карибськи

Найулюбленіша приправа в Північній Африці — харіса — місцева версія кетчупу. Поширена в Алжирі, Лівії, Тунісі, Марокко. Це густа і злегка зерниста паста чилі зі спеціями. Соус додасть сонячного тепла до смаженого на грилі м’яса, фалафеля, супів і салатів.

«Ti-Malice» Основні інгредієнти: сорти шотландський капелюх і хабанеро, цибуля, часник, цибуля-шалот, оцет, томат Цей гаїтянський прянистий соус дарує жар із виразною цитрусовою кислинкою. Згідно з народними переказами, Ті-Малісу набридло, що його друг Букі постійно з’їдав усю їжу. Щоб відвадити товариша, винахідливий гаїтянин зробив особливо гострий соус. Але план спрацював навпаки: Букі так уподобав гастрономічний винахід, що з ентузіазмом побіг усім про нього розказувати. Ті-маліс традиційно подають до смаженої кози, свинини або риби.

May ‘21 | GUIDE

«Harissa» Основні інгредієнти: перець чилі (іноді в’ялений), оливкова олія, часник, кмин, коріандр

Подейкують, що любительками табаско є королева Великої Британії Єлизавета ІІ та співачка Мадонна

Нехай смакує безпечно!

85


#KBPARTHUB Прем’єр VIP зала KBP разом із Abramovych Art Agency завжди готова дивувати й надихати пасажирів. Зустрічайте виставку робіт українського художника та скульптора Назара Білика.

Експозиція називається «FROM THE SPACE AROUND SERIES». Скульптури Назара Білика мають унікальний стиль. Не фокусуючись на скульптурному зображенні, художник пропонує глядачеві за допомогою власної уяви добути зображення із середовища навколо «неіснуючої скульптури» людини. Таким чином глядач має змогу самостійно, за допомогою власної свідомості, завершити процес творення об’єкта, звертаю-

Творчість відомого українського скульптора Назара Білика стала популярною не тільки в Україні. Його робота «Лапки» була відібрана до участі в міжнародній бієнале лендарту SMACH (Constellation of Art, Culture and History), яка 2019-го відбувалася в італійських Доломітах. Інсталяція, що являє собою дві пари чорних велетенських лапок, тепер обрамлює альпійський краєвид на висоті орієнтовно 2000 м над рівнем

Це вже не перша робота майстра для природних ландшафтів і далеко не перша — у площині паблік-арту. Скульптури Назара Білика встановлені в різних країнах. Одну з них можна побачити в Києві на Пейзажній алеї — скульптура «Дощ», виконана з бронзи та скла. А її копію замовили для скульптурного парку «Turn park», штат Массачусетс, США.

чись до середовища, що визначає його властивості.

моря, змушуючи подивитися на нього по-іншому.

Починайте подорожі з КВР та відкривайте для себе українське мистецтво.

86

KBP | May ‘21


Я ніби кидаю рідку матерію білого гіпсу в середовище, і вона оточує порожнечу та виявляє присутність людини Назар Білик

May ‘21 | KBP

87


ЩО ПОЧИТАТИ В ТРАВНІ? «Як відвернути кліматичну катастрофу. Де ми зараз і що нам робити далі». Білл Ґейтс Видавництво: «Лабораторія»

них підходів. Сьогодні практично будьяка діяльність супроводжується викидами парникових газів: ми вирощуємо їжу, виробляємо речі, мандруємо з місця на місце. З плином часу дедалі більше людей переймають сучасний стиль життя. І це добре, адже їхнє життя стає кращим. Однак якщо нічого не змінити, світ і далі вироблятиме парникові гази, зміна клімату набиратиме обертів, а її вплив на людство, без сумніву, буде катастрофічний».

«Коли йдеться про зміну клімату, вам варто знати дві цифри. Перша — 51 мільярд. Друга — нуль. П’ятдесят один мільярд тонн парникових газів потрапляє в атмосферу щороку. Це середнє значення — буває більше, буває менше — але загалом воно має тенденцію зростати. Нуль має стати нашою метою. Щоб зупинити глобальне потепління і не допустити руйнівних наслідків зміни клімату — а вони будуть дуже страшні, — людство мусить зовсім припинити викидати парникові гази в атмосферу». «Хто забере більше життів — COVID-19 чи зміна клімату? Оскільки ми порівнюємо різночасні події (пандемію у 2020-му і зміну клімату, скажімо, у 2030-му), а кількість людей на планеті змінюється, зіставляти абсолютну кількість загиблих не можна. Натомість використаємо показники смертності на 100 000 населення. Щоб дізнатися,

88

на скільки світова пандемія збільшує глобальну смертність, візьмімо дані про іспанський грип у 1918 році й пандемію COVID-19 і виведімо середнє значення на століття. Виходить приблизно 14 додаткових смертей на 100 000 осіб на рік. Чи можна це зіставити зі зміною клімату? Спроєктувавши зростання середньої температури до 2050-х на глобальну смертність, ми отримаємо аналогічну цифру — 14 смертей на 100 000 осіб. Якщо викиди продовжать збільшуватися, наприкінці століття зміна клімату додатково забиратиме 75 життів на 100 000 осіб. Інакше кажучи, через тридцять років зміна клімату дорівняється до COVID-19, а у 2100 році буде в п’ять разів смертоноснішою».

«Насправді бракує консенсусу в питанні зміни клімату. І я кажу не про 97% учених, переконаних, що клімат змінюється через діяльність людини. На жаль, існують невеликі, але помітні в публічному просторі — іноді ще й політично впливові — групи людей, яких наука не переконала». «Я написав цю книжку, бо бачу не тільки проблему, а й можливість її вирішити. Й оптимізм небезпідставний. Для будьякої великої справи потрібні три речі, і дві ми вже маємо. По-перше, є завзяття. Молодь по всьому світу горить цією ідеєю, і лави захисників клімату невпинно зростають. По-друге, у нас є масштабні цілі, і дедалі більше державних і локальних лідерів зобов’язуються внести свою лепту. Залишився третій інгредієнт — конкретний план, щоб досягти мети».

«Людство ще ніколи не стикалося із завданням таких масштабів. Кожній країні доведеться відмовитися від звич-

PROMOTION | May ‘21


КОМПАНІЯ «THERMALL GROUP» — ЦЕ КОМАНДА ФАХІВЦІВ, ЯКІ ОБ’ЄДНАЛИ СВІЙ ДОСВІД І ЗНАННЯ У СФЕРІ ПРОЄКТУВАННЯ ТА БУДІВНИЦТВА WELLNESS-ОБ’ЄКТІВ.

ThermallGroup

May ‘21 | PROMOTION

89

«EDEM RESORT MEDICAL & SPA»


90

GUIDE | May ‘21

Дозвіл ДАБІУ на виконання будівельних робіт № ІУ 113201842607 від 02.07.2020. Ліцензія ДАБІУ на господарську діяльність № 79-Л від 08.01.2019. Реєстраційний запис 2013057647. Договір оренди землі зареєстрований в реєстрі за № 3453. Кадастрові номери: 5110137500:51:003:0398, 5110137500:51:003:0397.


Millions discover their favorite reads on issuu every month.

Give your content the digital home it deserves. Get it to any device in seconds.