Issuu on Google+


ÑÎÖ²ÎËÎò×ÍÅ ÎÏÈÒÓÂÀÍÍß Òåòÿíà Ìîíòÿí — áåçïåðå÷íèé ë³äåð íà âèáîðàõ äåïóòàò³â Âåðõîâíî¿ Ðàäè ó íàøîìó ðàéîí³ Çà äàíèìè ñîö³îëîã³÷íîãî îïèòóâàííÿ, àäâîêàò Òåòÿíà Ìîíòÿí ïåðåêîíëèâî ë³äèðóº ñåðåä ³íøèõ êàíäèäàò³â íà âèáîðàõ äî ÂÐ ó íàøîìó îêðóç³. Âèñîêèé ð³âåíü ï³äòðèìêè âèáîðö³â ìîæíà ïîÿñíèòè òèì ôàêòîì, ùî Òåòÿíà º íàøèì ñóñ³äîì. ¯¿ ÷àñòî ìîæíà çóñòð³òè â ìàãàçèí³, øêîë³, äå â÷àòüñÿ ¿¿ ä³òè, ÷è ó ì³ñöåâîìó ñïîðòçàë³. Áàãàòüîõ ìåøêàíö³â íàøîãî ðàéîíó Ìîíòÿí çàõèñòèëà, äîïîì³ãøè ó âèð³øåíí³ ñêëàäíèõ æèòòºâèõ ïðîáëåì, ÷àñòî áåçêîøòîâíî.

Çà ìèíóë³ ðîêè ¿¿ ïð³çâèùå ñòàëî â³äîìå â íàøîìó ðàéîí³. ² ¿é äîâ³ðÿþòü. Íàòîì³ñòü âèáîðö³ ïðîõîëîäíî ñòàâëÿòüñÿ äî «ïðîôåñ³éíèõ» ïîë³òèê³â, êîòð³ ìåøêàþòü ó øèêàðíèõ â³ëëàõ äåñü çà ì³ñòîì, ñòðèáàþòü ³ç ïàðò³¿ â ïàðò³þ, ñïîä³âàþ÷èñü, ùî ïàðò³éíèé ïðàïîð äîïîìîæå ¿ì ïåðåìîãòè íà âèáîðàõ. Âàðòî òàêîæ çâåðíóòè óâàãó íà âèñîêèé â³äñîòîê òèõ, õòî íå äîâ³ðÿº í³êîìó. Öå — íàñë³äîê ðîç÷àðóâàííÿ âèáîðö³â ó «âåëèê³é» ïîë³òèö³.

Хто з кандидатів у депутати по виборчому округу №212 найкраще захистить інтереси його мешканців?

Кирило КУЛИКОВ (партія “Удар”)

4,4%

Богдан ГРЕБЕНЮК (самовисуванець)

5,9%

2

МОНТЯН захистить!

ЯК ГРАБУЄ комунальна мафія

Тетяна МОНТЯН (незалежний кандидат)

Ëþäè ïëàòÿòü ÆÅÊó øàëåí³ ãðîø³ ³ íå çíàþòü, êîìó íàñïðàâä³ íàëåæèòü ¿õí³é ä³ì

28,4%

Віталій ЯРЕМА (Об’єднана опозиція)

8,6%

Тарас ЧОРНОВІЛ (екс- “регіонал”)

Жоден з кандидатів

45,2%

Опитування передбачало можливість вибирати кількох претендентів одночасно. Загалом опитано 1225 мешканців округу. Теоретична похибка складає 2,8%.

Опитування проведено у липні 2012 року волонтерами Тетяни Монтян.

12,3%

ЧОМУ ВОНИ ДОПОМАГАЮТЬ МОНТЯН Äîáðîâîëüö³ ó âèáîð÷³é êàìïàí³¿ — ùîñü íåçâè÷íå äëÿ Óêðà¿íè. Ìè çâèêëè, ùî òàê³ ëþäè çóñòð³÷àþòüñÿ õ³áà ùî äåñü íà Çàõîä³, à â íàñ íàâ³òü íàéá³ëüø³ ïàðò³¿ íàéìàþòü çà ãðîø³ õî÷ àã³òàòîð³â, õî÷ ì³òèíãóþ÷èõ. Àëå êàíäàäèòó Òåòÿí³ Ìîíòÿí ñïðàâä³ äîïîìîãàþòü âîëîíòåðè. ¯õ á³ëüøå äâîõ ñîòåíü, ³ ïðèõîäÿòü íîâ³. Âîíè ðîçäàþòü ãàçåòè, îðãàí³çîâóþòü çóñòð³÷³ ç âèáîðöÿìè ³ ðîáëÿòü ³ùå áàãàòî ÷îãî. ² ðîáëÿòü öå áåçêîøòîâíî. Ìè ïîö³êàâèëèñÿ ó äâîõ äîáðîâîëüö³â ³ç Äàðíèöüêîãî ðàéîíó: «×îìó âè ñòàëè âîëîíòåðàìè ó âèáîð÷³é êàìïàí³¿ Òåòÿíè Ìîíòÿí?»

«Вона — справжній професіонал із захисту людей» Владислав РОСПОТНЮК, юрист, мешкає на Ревуцького: — ß çóñòð³âñÿ ç Ìîíòÿí âèïàäêîâî — îäíîãî ðàçó íà ðîáîò³ â ñóä³ ïî÷óâ, ÿê âîíà çàõèùàëà ïîñòðàæäàëèõ ó ñïðàâ³ øàõðàéñòâà ç íåðóõîì³ñòþ. Òàíÿ òîä³ õâîð³ëà, ³ öå áóëî âèäíî ïî í³é, àëå ñâî¿ äîâîäè ñóääÿì âîíà âèêëàäàëà ëîã³÷íî ³ ïåðåêîíëèâî. Ïîò³ì ÿ áà÷èâ ¿¿ íà ³íøèõ çàñ³äàííÿõ — ³ òåæ çàõîïëþâàâñÿ ÷³òê³ñòþ ¿¿ þðèäè÷íèõ àðãóìåíò³â. Òàêîæ ìåí³ ïîäîáàºòüñÿ òå, ùî Ìîíòÿí — äóæå â³äîìèé àäâîêàò, àëå çíàõîäèòü ÷àñ ³ äëÿ çàõèñòó ïåðåñ³÷íèõ ãðîìàäÿí.  òàêèé ÷àñ, ÿê çàðàç, ïîòðåáà ëþäåé ó õîðîøèõ àäâîêàòàõ îñîáëèâî âåëèêà. ² äóìàþ, ÿêùî áóòè õîðîøèì àäâîêàòîì, òî ñàìå òàêèì, ÿê Òåòÿíà. Âîíà — ñïðàâæí³é ïðîôåñ³îíàë ³ç çàõèñòó ëþäåé. Òàêèõ ëþäåé íå âèñ-

òà÷ຠñåðåä ïîë³òèê³â. Òîìó ÿ áåçêîøòîâíî âèòðà÷àþ ñâ³é ÷àñ, àáè Òåòÿíà ñòàëà äåïóòàòîì Âåðõîâíî¿ Ðàäè.

«Хочу віддячити Тані за всю її допомогу» Олеся КОШЕЛЕНКО, редактор, мешкає на Урлівській: — ß äîïîìàãàþ Òàí³, áî íå çíàþ ³íøîãî ñïîñîáó, ÿê â³ääÿ÷èòè ¿é çà âñå, ùî âîíà çðîáèëà äëÿ ìåíå ³ ì äèòèíè. Çà òå, ùî â³äãóêíóëàñÿ íà ìîº ïðîõàííÿ â ³íòåðíåò³ ³ çà òèæäåíü çðîáèëà òå, ÷îãî ñóää³ íå ìîãëè çðîáèòè äâà ðîêè — ïîâåðíóëà ñâ³äîöòâî ïðî ðîçëó÷åííÿ, ÿêå ââàæàëîñÿ âòðà÷åíèì. Çðîáèëà öå áåçêîøòîâíî, áî çâ³äêè â ìåíå òîä³ áóëè ãðîø³? Çà òå, ùî äîïîìîãëà ìåí³ îòðèìàòè ç ìîãî «êîëèøíüîãî» àë³ìåíòè. ß äàâíî íå â³ðèëà, ùî öå ìîæëèâî, à Òàíÿ âçÿëà ³ çðîáèëà — ÷åðåç ñóä, íàâ³òü áåç ì ó÷àñò³. Çà òå, ùî âëàøòóâàëà ìîãî ñèíà ó ñïîðòèâíó ñåêö³þ. Àëå öå ùå íå âñå. ß îñîáèñòî çíàþ áàãàòüîõ ëþäåé, ÿêèõ Òåòÿíà ðÿòóâàëà â ïîä³áíèõ ñèòóàö³ÿõ. Ïîâåðòàëà öèì ëþäÿì òå, ùî íàëåæèòü ¿ì çà çàêîíîì. Áåç 100 äîëàð³â ãîíîðàðó çà ãîäèíó ðîáîòè àäâîêàòà, ïðîñòî ðÿòóâàëà. ² ÿ áà÷èëà ëèñòè, äå ëþäè ïèøóòü «Òåòÿíî Ìèêîëà¿âíî, êð³ì âàñ, í³õòî íå äîïîìîæå ìåí³, îäíà íàä³ÿ íà âàñ — âè òàê äîïîìîãëè ìîºìó ñóñ³äó...» ² âîíà ¿õ ÷èòàº, â³äïîâ³äຠ³ âèð³øóº, âèð³øóº âåëè÷åçí³ ïðîáëåìè ìàëåíüêèõ ëþäåé. Âîíà ïðîñòî ïîâèííà ñòàòè äåïóòàòîì. Öÿ ïîñàäà äàñòü ¿é ³ùå á³ëüøå ìîæëèâîñòåé äîïîìàãàòè ëþäÿì.

Ñòàíü âîëîíòåðîì Ìîíòÿí! Ïðèõîäü ó øòàá çà àäðåñîþ Êíÿæèé Çàòîí, 9, àáî òåëåôîíóé: 222 50 55

ідразу після розвалу СРСР майже все майно в країні перебувало в державній власності. Цей стан «Все вокруг колхоз ное» продовжується вже 20 років навіть у столиці. Незважаючи на те, що всі ці роки триває приватизація житла, 99% населення країни досі вважає, що їм належать тільки їхні квартири, а от весь будинок як цілісність — нале жить комусь іншому. Може, ЖЕКу, може, мерії, а може — державі. І дуже часто люди готові завалювати листами депутатів, прокуратуру, президента, щоб їм полагодили ліфт, або ґанок, або пофарбувати стіни у під’їзді, але палець об палець не вдарять, щоб зробити це са мостійно. Тому цих людей і далі про довжує обкрадати комунальна мафія, малюючи вигадані циф ри у платіжках. Так відбу вається у більшості багатопо верхівок країни, в яких працю ють ЖЕКи. «Мешканці нашого будин ку оплачують експлуатаційні витрати по 2 гривні за квад ратний метр [порівняйте платіжку на 1ій сторінці з ва шою квитанцією за квартпла ту — і, як то кажуть, відчуйте різницю], — говорить адвокат Тетяна Монтян, яка вже 12 років вивчає наукові та практичні аспекти управління спільною власністю. — Це то му, що ми самі управляємо своїм будинком. Сусідні ж бу динки, якими «управляє» ЖЕК, платять по 3–5 грн за метр». Згідно з Цивільним Кодек сом України (частина 2 статті 382) — багатоквартирний бу динок є спільною власністю

В

його мешканців. Він належить їм і тільки їм. І ніхто, крім них самих, будинком займатися не буде, бо у мешканців і у ЖЕКів — абсолютно різні цілі. Цілі мешканців — щоб їхній будинок простояв якнай довше, нормально обслугову вався, щоб в ньому функціону вали всі внутрішньобудинкові та прибудинкові комунікації. Це — їхній інтерес. А ЖЕК — це просто ко мерційна організація, метою якої є банальне отримання прибутку. І при цьому ЖЕКу глибоко байдуже, що буде з да ним будинком. Комунальна мафія зацікавлена отримувати якнайбільший прибуток — і нести при цьому якнайменші витрати. С ер едньо с татис тичний ЖЕК грабує середньостатис тичний київський багатоквар тирний будинок на 50 000 гри вень на місяць. Саме на стільки цифри в платіжках пе

Монтян розробила законопроекти, які дозволять громадянам легко взяти у свої руки управління власним будинком — і зменшити витрати на його обслуговування

ревищують реальні витрати на будинок. «Зі стандартного для Поз няків будинку на 20 тисяч квад ратів кожна зайва гривня у ряд ку платіжки «Експлуатаційні витрати» — це 20 тисяч гри вень, — пояснює Тетяна Мон тян. — Дві зайві гривні — це 40 тисяч, три — 60 тисяч. І хоча гроші надходять на рахунки, є безліч «талантів», які знають, як перевести їх в «чорну» готівку. А вам не пояснюють, на що витрачаються ці гроші, малюючи натомість взяті з не ба цифри у платіжках». Те ж саме відбувається і в масштабах країни. Тільки замість ЖЕКу, який грабує бу динок, державне майно дери банять чиновники. Приватні ЖЕКи (які зазви чай належать забудовникам) «відстібують» міській владі за право грабувати мешканців. Комунальні ЖЕКи взагалі пе ребувають у фактичній влас ності чиновників із міської адміністрації (управління жит лового господарства), хоча формально належать громаді міста. Ще раз повторимо: на справді ЖЕК — це просто ко мерційна фірма, а зовсім не власник вашого будинку. Він тільки обслуговує будинок — і зазвичай неякісно. Комунальна мафія досі грабує людей лише через недо сконале законодавство. Мон тян розробила законопроекти, які дозволять громадянам лег ко взяти в свої руки уп равління власним будинком — і зменшити витрати на його обслуговування. Є ЖЕКи, які не так на хабніють, але таких абсолютна меншість.

Валентина ЖУКОВСЬКА

Ïðî òå, ÿê ñóñ³äè, êîòð³ æèâóòü â îäí³é áàãàòîïîâåðõ³âö³ ç Òåòÿíîþ Ìîíòÿí, çäåøåâøèëè ñîá³ êâàðòïëàòó, ÷èòàéòå íà 3-³é ñòîð³íö³


МОНТЯН захистить!

У

грудні 2010 року в будинку на вулиці Срібнокільській, 14А, де мешкає адвокат Тетяна Монтян, було створене об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Срібне коло». «Багато років я намагалася об’єднати сусідів для того, щоб усунути від грабування нашого будинку приватний ЖЕК під назвою «Рада 2», — говорить Монтян. — Цей ЖЕК стягував з мешканців величезні суми — без жодного обгрунтування цифр у платіжках. Але тільки після того, як почав протікати дах, а ЖЕК відмовився його ремонтувати, процес пішов». Спершу мешканці Тетяниного під’їзду скинулися грошима на ремонт даху. Після звіту за витрачені кошти навіть скептики по бачили, що можуть дуже дешево й самотужки робити те, що жадібний до грошей ЖЕК тільки обіцяє. Потім — самі відремонтували вічно розбиті сходи. Після кількох сутичок і судів управляти будинком замість ЖЕКу стало об’єднання співвласників «Срібне коло». Тобто, самі мешканці. «Нарешті я змогла застосувати свої теоре тичні знання з управління спільним на прак тиці, — каже Таня. — Бо одна річ — говорити розумні речі, а інша — втілювати їх у життя. Мій власний будинок став «діючою моделлю» моєї методики створення ефективного ме ханізму для прийняття колективних рішень». Ми запитали мешканців будинку на Срібнокільській, 14А, як змінилося їхнє жит тя після того, як вони почали самі керувати своїм будинком.

ßÊ ÏÅÐÅÌÎÃÒÈ ÊÎÌÓÍÀËÜÍÓ ÌÀÔ²Þ Ñóñ³äè Ìîíòÿí ðîçïîâ³äàþòü, ùî çì³íèëîñÿ ï³ñëÿ òîãî, ÿê çàì³ñòü ÆÅÊó áóäèíêîì ñòàëè êåðóâàòè âîíè ñàì³

Платили за тепло утричі більше, ніж зараз, і платили цілий рік, а тепер — платимо тільки взимку. І є можливість самим регулювати рівень тепла

Ðàí³øå òóò áóâ ïóñòèð...

«За тепло стали платити утричі менше» — Раніше платили гроші ні за що, а буди нок руйнувався! Тепер ми точно знаємо, за що ми платимо. В будинку нарешті стало тепло, бо раніше ЖЕК навмисно прикручував теплорегулятор, щоб менше платити в «Київенерго» за лічиль ником гігакалорій (одиниця теплової потуж

«У нас відкриті всі документи — хто, за що і скільки платить, куди вирачаються гроші»

— Ми самі найняли тих, хто виконує всі роботи по будинку. Двірник поливає росли ни, фарбує і ремонтує огорожі, контролює, щоб акуратно вивозили сміття, загалом сте жить за порядком на прибудинковій тери торії. А його жінка щодня ретельно миє під’їзди — з технічним шампунем, між іншим. Зараз ми можемо самі стежити за тим, у якому стані наш будинок — з’явився до ступ у кожен куточок будинку, в кожне

Îëüãà ÌÀÒ²ªÂÑÜÊÀ, 3-èé ï³ä’¿çä:

Îëåêñ³é ÏÓÑÒβÒ, 1-é ï³ä’¿çä:

стежив за якістю вивозу. І це було о шостій восьмій ранку, коли всі сплять або їдуть на роботу, а сміттєвоз гучно гупає контейнера ми і блокує виїзд. Наше «Срібне коло» провело конкурс — і ми обрали фірму, яка вивозить сміття о 9 ій ранку, я тепер навіть не помічаю, коли йо го вивозять. Чисто — і все.

Âàëåð³é ÃËÓÙÅÍÊÎ, ãîëîâà ïðàâë³ííÿ ÎÑÁÁ «Ñð³áíå Êîëî»:

«Нарешті відремонтували всі труби в підвалі» — Раніше у підвал було страшно зайти (та ЖЕК і не пускав нас туди). Жахливий смітник, калюжі, іржаві труби, щось текло й парувало. Зараз повністю відремонтували внутрішньо будинкові комунікації, пофарбували і заізо лювали труби, винищили комарів. Зробили озеленення території, красиві ліхтарі, огорожі. Там, де раніше паркувалися в бур’яні машини — зараз квіти. Ліфти нарешті почали своєчасно лагоди ти, усе працює — і удвічі дешевше! А головне — ми ні від кого не залежимо, наймаємо кого хочемо — за цінами, які вста новлює ринок, а не корумпована міська влада.

3

ПРО ТЕ, ЯК ПЕРЕРАХУВАТИ КОШТИ НА РАХУНОК ТЕТЯНИ, ЧИТАЙТЕ ВНИЗУ СТОРІНКИ

ності). При цьому людям ЖЕК виставляв та рифи у квадратних метрах (одиниця площі). І ніяк було не перевірити, на скільки нас дурять, бо ж до лічильника не пускали! Ми припинили платити ЖЕКу, як і Монтян, доби валися того, щоб суд змусив ЖЕК надати дані з лічильника, але наш ЖЕК «имел в виду» навіть судові запити.

Платили за тепло утричі більше, ніж за раз, і платили цілий рік, а тепер — платимо тільки взимку. І є можливість самим регулю вати рівень теплопостачання: якщо холод но — більше, якщо морозів нема — менше. Далі — вивіз сміття. Раніше по півгодини вивантажували контейнери, залишаючи го ри залишків і смердючої рідини, бо ЖЕК не

підсобне приміщення, яке раніше ЖЕК ста ранно від нас ховав. І тепер ми можемо запу стити в дім будьякого інтернетпровайдера, бо раніше ЖЕК пускав тільки «своїх», за відкати. Зараз усе відкрито і в документах. Кожен може прийти у правління і подивитися, хто за що скільки платить і в кого які борги. У наших платіжках, згідно з рішенням загальних зборів, є пункт «На розвиток бу динку»— ми збираємо кошти на ремонт. За раз, наприклад, утепляємо «холодні» сходи, бо там великі тепловтрати. Та що там розповідати: приходьте, поба чите самі — Срібнокільська, 14А.

Не можеш стати волонтером? Підтримай Монтян грошима! Äëÿ çä³éñíåííÿ âíåñêó äî âèáîð÷îãî ôîíäó Ò. Ìîíòÿí îáîâ’ÿçêîâî â³çüì³òü ³ç ñîáîþ ïàñïîðò. Реквізити, які потрібно вказати для здійснення проплати: à) Îòðèìóâà÷ ïëàòåæó: Ìîíòÿí Òåòÿíà Ìèêîëà¿âíà á) Êîä îòðèìóâà÷à: 2653909640 â) Áàíê îòðèìóâà÷à: ÏÓÌÁ ã) ÌÔÎ áàíêó îòðèìóâà÷à: 334851 ä) ðàõóíîê îòðèìóâà÷à: 264339 Ïåðåðàõîâóþ÷è ãðîø³, â ïîë³ ðåêâ³çèòó «Ïðèçíà÷åííÿ ïëàòåæó» îáîâ’ÿçêîâî потрібно зазначити: • Ïð³çâèùå, ³ì’ÿ òà ïî áàòüêîâ³ îñîáè, ÿêà çä³éñíþº âíåñîê

• Äàòó íàðîäæåííÿ • Àäðåñó ì³ñöÿ ïîñò³éíîãî ïðîæèâàííÿ (ðåºñòðàö³¿) • Íàïèñàòè ñëîâà «âíåñîê äî âèáîð÷îãî ôîíäó Ìîíòÿí Òåòÿíè Ìèêîëà¿âíè». Зразок заповнення поля реквізиту «Призначення платежу»: +;3;Ãîí÷àðåíêî Îëåêñ³é ²âàíîâè÷; 17.07.1977; ì. Êè¿â, âóë. Òèìîøåíêà, 13, êâ.85; âíåñîê äî âèáîð÷îãî ôîíäó Ìîíòÿí Òåòÿíè Ìèêîëà¿âíè. Ïðîñèìî íå çàáóâàòè âñòàâëÿòè ïåðåä ïð³çâèùåì ïëàòíèêà ñèìâîëè +;3; — öå âèìîãà çàêîíó. ²íàêøå ãðîø³ ï³äóòü íà êîðèñòü äåðæáþäæåòó.

Можливі проблеми в банку Касир відмовляється приймати кошти, стверджуючи, що рахунок неправильний, у ньому нібито не вистачає цифр. Вирішення: ϳäòâåðäèòè, ùî ðàõóíîê ïðàâèëüíèé, ïîÿñíèòè, ùî öå íå òàêèé òèïîâèé ðàõóíîê, ç ÿêèì êàñèð çàçâè÷àé ïðàöþº; ïîïðîñèòè ââåñòè â ñèñòåìó íîìåð ðàõóíêó ³ ïåðåêîíàòèñÿ, ùî ñèñòåìà ãîòîâà éîãî ïðèéíÿòè.

Касир зі здивуванням каже: «Тут мені вискакує повідомлення «Спеціальне призначення платежу!» Вирішення: ϳäòâåðäèòè, ùî ä³éñíî ïðèçíà÷åííÿ ïëàòåæó ñïåö³àëüíå ³ âèãëÿäຠíàñòóïíèì ÷èíîì: «+;3;Âàøå ïð³çâèùå òà ³í³ö³àëè; Âàøà äàòà íàðîäæåííÿ; âàøà àäðåñà ç ïàñïîðòà áåç ³íäåêñó, ñëîâà «âíåñîê äî âèáîð÷îãî ôîíäó Ìîíòÿí Òåòÿíè Ìèêîëà¿âíè».

Касир каже, що йому треба відксерити Ваш паспорт. Вирішення: Öå çàêîííà âèìîãà. Íå õâèëþéòåñÿ — ÿêùî Âè êóïóºòå ÷è ïðîäàºòå âàëþòó, ó áóäü-ÿêîìó áàíêó òàêîæ ðîáëÿòü êîﳿ ïàñïîðòó. Æåðòâóâàòè ìîæå êîæåí ãðîìàäÿíèí Óêðà¿íè, íåçàëåæíî â³ä ì³ñöÿ ïðîæèâàííÿ. Çàãàëüíà ñóìà ïëàòåæ³â â³ä îäí³º¿ ëþäèíè íå ïîâèííà ïåðåâèùóâàòè 22 040 ãðí. Ïîæåðòâè ìîæóòü çä³éñíþâàòè ò³ëüêè ô³çè÷í³ îñîáè.


4

МОНТЯН захистить!

ÁÅÇ

×ÈÍÎÂÍÈʲÂÏÀÐÀÇÈÒ²Â

Ãðóçèíñüêèé äîñâ³ä ðåôîðì íà âëàñí³ î÷³

В

и колинебудь продаваликупували квартиру, будинок, земельну ділянку, іншу нерухомість? Хамство чиновників, приниження, гігантські черги, хабарі, купа витраченого часу (тижні, місяці!) на біганину по інстанціям. БТІ, земельні уп равління, ЖЕКи, нотаріуси... І все це не гарантує вам повноцінного захисту вашої власності. Ви інвестуєте в новобудову, а забудовник не мо же знайти грошей на хабар чиновникам — і ваш будинок залишається непідключеним до каналізації, газу, електри ки та інших мереж. Або у дворі вашого будинку можуть збудувати хмаро чос — на місці вашої парковки чи дитячого майданчику. Бо прав власності на прибудинкову територію вашої багато поверхівки просто... немає. Немає документу, хоча ця зем ля по закону має належати вам. Закон — є, а документів — немає. Це Україна, шановні сусіди.

Публічний реєстр — все про майнові права Ключовий момент у купівліпродажу нерухомості — реєстрація прав власності на неї. Знаю, це звучить нудно, але це значно важливіше від усіх красивих слів про «покращен ня». І ось чому.

Як експерт Єврокомісії, я побувала у Грузії. 12 років займалася питаннями власності — і раптом на власні очі побачила, як здійснено те, про що я мріяла Як експерт Єврокомісії, я побувала у Грузії — в На ціональному агенстві публічного реєстру (НАПР). 12 років займалася питаннями власності — і раптом на власні очі по бачила, як здійснено те, про що я мріяла. Функції НАПР, розташованого в невеличкій будівлі в центрі Тбілісі (і на інтернетсайті, до якого мають доступ усі!), такі: ведення реєстру прав на нерухоме майно, реєстру про на кладення арешту на майно, реєстру податкової заста ви/іпотеки; облік кадастрових даних про нерухоме майно; повна відкритість інформації про зареєстровані права та правовстановлюючі документи. Тобто, це інтерактивна «карта» всієї Грузії, яка містить всі дані про усі землі країни разом з усім, що на них побудо вано. Внаслідок тотальної відкритості корупція політиків та чиновництва, рейдерство, шахрайство на ринку нерухо мості, самозахоплення земельних ділянок, «ущільнювальні забудови» та тому подібні «прєлєсті» у Грузії зникли. І тепер у країні нема жодних БТІ, відділів земресурсів та інших організаційпаразитів.

Навіщо це Грузії? Постійна загроза з боку Росії не залишила маленькій країні вибору, крім як стати максимально просунутою —

некорумпованою, заможною, соціально орієнтованою, інвестиційно привабливою. За підсумками дослідження, проведеного Світовим Банком у 183 країнах, Грузія посіла друге місце у світі у сфері реєстрації майнових прав. За показниками: 2 про цедури, строк 3 дні, плата за реєстрацію — копійчана. Порівнюємо з Україною: для того, аби зареєструвати нерухомість, потрібно 10 процедур, 93 дні, плата за ре єстрацію — 2,6% від вартості нерухомості. Це — без ха барів. Крім того, величезна кількість людей не може отри мати правовстановлюючі документи ВЗАГАЛІ. Така плутанина і дорожнеча вигідна тільки чиновни кам, яким зручно стригти з нас додаткові гроші, гроші, гроші...

Коли документи не горять Я у Тбіліському бюро реєстрації в годину пік. Люди от римують талончики та чекають в черзі 1015 хвилин. Адміністратор зали через камери стежить, аби люди не че кали довше. Людям безкоштовно надають юридичні консультації з заплутаних майнових питань. Поруч, біля стійки, люди оформлюють свої правочини — і нотаріуси з їхніми додат ковими тарифами вже непотрібні. Таких реєстраційних офісів НАПР — 67 по всій Грузії. Вони об’єднані в єдину комп’ютерну мережу. Бази даних щодо майна грузинів скануються зі старих паперових архівів, зберігаються в електронному вигляді і дублюються на різних серверах. Під Києвом якось підпалили відділення земельних ре сурсів, і паперові документи на права власності просто щезли. У Грузії тепер таке неможливо в принципі.

Довідка про право власності — за кілька хвилин В офісах НАПР стоять автомати, які надають довідки про майнові права. На будьяке майно по всій території Грузії. Це просто — апарат зчитує номер заявки і друкує довідку. ВСЕ! Без біганини по установах, без купи чинов ницьких підписів і печаток. Знаючи адресу, прізвище, кадастровий номер тощо, ви можете отримати довідку про майно хоч Саакашвілі, хоч Бурджанадзе. А тепер згадайте, як довго українські жур налісти з’ясовують, кому за документами належить маєток у Межигір’ї — хоч усі й так знають, кому він належить...

Чим ми гірші? Після зробленої роботи грузинам не страшні рейдери та ущільнювальні забудови. Громадяни Грузії почуваються захищеними. Кожен володіє документом на кожен шмато чок своєї землі. Люди можуть спокійно, без нервів і диких переплат продавати і купувати це майно, отримувати під нього кредити. Вони можуть розвивати власну справу і власну країну.

Тетяна МОНТЯН, юрист, експерт комісії Євросоюзу з питань захисту майнових прав та управління комунальним і державним майном

ÌÎÍÒßÍ ÇÀÕÈÙÀª Щодня до Тетяни Монтян люди звертаються по допомогу. Від матері0одиночки, яка не може от0 римати аліменти (дивись коментар волонтера на сторінці 2), до об’єднання мешканців, яке захи0 щає свій будинок від рейдерів. Комусь потрібен юридичний захист, комусь — порада або кон0 сультація. Наводимо приклади кількох справ, до яких Монтян долучилася останнім часом. ...повернула квартири пенсіонерам, які постраждали від «чорних ріелторів» Çàâåðøèëàñÿ ñóäîâà åïîïåÿ ó ñïðàâ³ «÷îðíèõ ð³åëòîð³â» — êðèì³íàëüíîãî óãðóïîâàííÿ, ÿêå çíàõîäèëî ó Êèºâ³ ñàìîòí³õ ïåíñ³îíåð³â ³ îáìàíîì â³äáèðàëî â íèõ êâàðòèðè. Çëî÷èíö³ âõîäèëè â äîâ³ðó äî ñòàðåíüêèõ ³ çìóøóâàëè ¿õ îáì³íÿòè ñâî¿ äîì³âêè íà «çðó÷í³ áóäèíî÷êè çà ì³ñòîì». ϳñëÿ îôîðìëåííÿ äîêóìåíò³â ïåíñ³îíåð³â ïåðåñåëÿëè â ðàáñòâî â ñåëà ï³ä Êèºâîì, à êâàðòèðè ïåðåïðîäàâàëè. Ñïðàâà òÿãíóëàñÿ 8 ðîê³â. Ó í³é áóëî òðîº ïîñòðàæäàëèõ, óñ³ ç ˳âîãî áåðåãà — â³ä Òðîºùèíè äî Õàðê³âñüêîãî ìàñèâó. Íåçâàæàþ÷è íà ïîãðîçè ³ ïðîïîçèö³¿ õàáàðÿ, àäâîêàò Ìîíòÿí äîâåëà ñïðàâó äî ïåðåìîæíîãî ê³íöÿ. Âåðõîâíèé ñóä âèçíàâ ïðîâèíó çëî÷èííîãî óãðóïóâàííÿ, à Âèùèé àäì³íñóä ïîâåðíóâ ïåíñ³îíåðàì ³ ¿õí³ì íàùàäêàì êâàðòèðè.

…не дозволила забудовнику знищити шкільний стадіон на Княжому Затоні Ó Äàðíèöüêîìó ðàéîí³ õîò³ëè ïîáóäóâàòè õìàðî÷îñ íà 200 êâàðòèð — íà âóëèö³ Êíÿæèé Çàòîí, á³ëÿ øêîëè ¹314. Çã³äíî ç ïëàíàìè çàáóäîâíèêà, ÷àñòèíà ñïîðóäè ìàëà ðîçì³ñòèòèñÿ íà øê³ëüíîìó ñòàä³îí³. Ïðîåêò óù³ëüíþâàíî¿ çàáóäîâè íå ò³ëüêè çíèùóâàâ ñòàä³îí ³ äâîðè ñóñ³äí³õ áóäèíê³â, àëå é ñâî¿ì ï³äçåìíèì ïàðê³íãîì íà 200 ì³ñöü çàãðîæóâàâ îáâàëîì ñò³í øêîëè. Âîíè ìîãëè òð³ñíóòè, ÿê öå ñòàëîñÿ ç áóäèíêîì íà Ñð³áíîê³ëüñüê³é, 20. ̳ñöåâ³ ìåøêàíö³ çà ï³äòðèìêè àäâîêàòà Ìîíòÿí âèñòóïèëè ïðîòè çàáóäîâè âëàñíèõ äâîð³â ³ øê³ëüíîãî ïîäâ³ð’ÿ, äå â÷àòüñÿ ¿õí³ ä³òè, ³ ïåðåìîãëè. Çàáóäîâíèêà çîáîâ’ÿçàëè ðîçáèòè íà ì³ñö³ ïëàíîâàíîãî õìàðî÷îñó ïàðê, ùî é áóëî çðîáëåíî.

...розповіла тим, хто протестував проти «мовного» закону, як захиститися від міліції Ó ëèïí³ Òåòÿíà Ìîíòÿí âèñòóïèëà ïåðåä ïðîòåñòóâàëüíèêàìè, êîòð³ ç³áðàëèñÿ á³ëÿ «Óêðà¿íñüêîãî äîìó». Âîíà äàëà ëåêö³þ íà òåìó ïðàâîâîãî çàõèñòó â³ä íåçàêîííèõ ä³é ì³ë³ö³¿ ³ ïîä³ëèëàñÿ âëàñíèì äîñâ³äîì ãîëîäóâàííÿ. Þðèñò ïîÿñíèëà ïðîòåñòóþ÷èì, ÿê çàõèñòèòèñÿ â³ä íåçàêîííèõ ä³é ï³ä ÷àñ äîïèòó ³ çàòðèìàííÿ, ÿê³ çàêîíè ïðè öüîìó çàñòîñîâóâàòè. Òàêîæ Ìîíòÿí ðîçïîâ³ëà ïðî ñâ³é ìèíóëîð³÷íèé äîñâ³ä 42-äåííîãî ãîëîäóâàííÿ íà çíàê ïðîòåñòó ïðîòè ïðèéíÿòòÿ Æèòëîâîãî êîäåêñó, ÿêèé ïîðóøóâàâ ïðàâà âëàñíèê³â æèòëà (çðåøòîþ, êîäåêñ òàê ³ íå áóëî ïðèéíÿòî). Ó÷àñíèêè àêö³¿ ï³ä Óêðà¿íñüêèì äîìîì áóëè âäÿ÷í³ Òåòÿí³ çà ¿¿ ïðàêòè÷í³ ïîðàäè ùîäî ìàêñèìàëüíîãî çáåðåæåííÿ çäîðîâ’ÿ ï³ä ÷àñ ãîëîäóâàííÿ.

...допомогла повернути квартири, захоплені рейдерами Ìåøêàíö³ áóäèíêó íà Áàæàíà, 1Ì ñòâîðèëè îá’ºäíàííÿ ñï³ââëàñíèê³â ³ óïðàâëÿëè áóäèíêîì ñàì³. Îäíèì ³ç äæåðåë äîõîäó îá’ºäíàííÿ áóëè 5 ñëóæáîâèõ êâàðòèð. ¯õ çäàâàëè â îðåíäó, à îòðèìàí³ êîøòè âèòðà÷àëè ñï³ëüíî, íà ïîòðåáè áóäèíêó. Ó ÷åðâí³ ö³ êâàðòèðè ñïðîáóâàâ çàõîïèòè êîëèøí³é çàáóäîâíèê. ³í íàä³ñëàâ «ñïîðòñìåí³â», ÿê³ âèëàìàëè äâåð³ â îäí³é ³ç êâàðòèð ³ çàáàðèêàäóâàëèñÿ òàì. ̳ë³ö³ÿ, çàì³ñòü òîãî, àáè äîïîìàãàòè ìåøêàíöÿìè, ïðèêðèâàëà ðåéäåð³â. Æèòåë³ áóäèíêó ÷åðåç ³íòåðíåò çâåðíóëèñÿ çà çàõèñòîì äî Òåòÿíè Ìîíòÿí. Ñï³ëüíî ç ìåøêàíöÿìè Òåòÿíà òà ¿¿ âîëîíòåðè âèêèíóëè çàãàðáíèê³â ç áóäèíêó, à ïîò³ì çâåðíóëèñÿ äî ñóäó. Ñóä çóïèíèâ 䳿 ðåéäåð³â.

http://montyan.org/ Êè¿â, âóë. Êíÿæèé Çàòîí, 9 (ìåòðî «Ïîçíÿêè»). ØÒÀÁ ÒÅÒßÍÈ ÌÎÍÒßÍ: Òåëåôîí: 0(44) 222 50 55 montyan2012@gmail.com На замовлення êàíäèäàòà â íàðîäí³ äåïóòàòè Óêðà¿íè ó âèáîð÷îìó îêðóç³ ¹212 Òåòÿíè Ìîíòÿí, типографія «Â²ÑÒ²», òèðàæ 30 000 ïðèì., відповідальний за друк Êóçíåöîâ Ä. À.


Бойовий листок Тетяни Монтян №3