Issuu on Google+

«Нафтогаз» зіскакує з труби

Час энергії

Держава власноруч ліквідовує свої успішні газорозподільні підприємства на користь малоефективних приватних структур

Виставка «Енергоефективність 2008»: багатообіцяльні відповіді чи невтішні запитання? стор. 6

№ 49

стор. 45

Чи допоможе впровадження нових жорстких критеріїв безпеки дорожнього руху зберегти життя тисячам українців?

4 грудня 2008 року

www.tehnichka.com

За законом дороги

info@tehnichka.com

стор.1213

Газовий шах Новий борг України перед «Газпромом» — ознака неплатоспроможності чи «важіль тиску» Москви при визначенні ціни газу на 2009 рік?

Ніщо не передвіщало нових боргів і ультиматумів... Прем’єрміністри Юлія Тимошенко й Володимир Путін після підписання меморандуму про газове співробітництво (2 жовтня 2008 року) стор. 23


Епіцентр газовый ультиматум газовий ультиматум

Дмитро Корнійчук

Москва—Київ: війна недомовок

Я

кщо раніше неприємні «газові» вісті для України з Москви тра диційно озвучував шеф «Газпро му» Олексій Міллер або прессекре тар компанії Сергій Куприянов, то восени 2008 року головним спічрайтером став сам президент Дмитро Медведєв. Уперше про черговий борг перед Росією широкий загал довідався 20 листопада, коли президент Мед ведєв провів зустріч із главою «Газ прому» Міллером. Причому це дійство нагадувало заздалегідь доб ре зрежисовану виставу. Медведєв привселюдно по цікавився: «Я звернув увагу, що наші українські партнери винні нам більше $2,4 млрд. Це великі гроші для будьякої держави і будьякої компанії, у тому числі й «Газпрому». У відповідь керівник «Газпрому» Міллер відрапортував: «Сума заборгованості — астроно мічна, і ваше питання, де гроші, цілком доречне. Ми не бачимо ніякого прогресу у відносинах з українською стороною, і в нас немає впевненості, що гроші по бачимо» Вислухавши аргументи, Мед ведєв дав цінну вказівку: «З боргом України треба остаточно визначити ся і стягнути його або в добровільно му порядку, або в примусовому. Так, як це встановлено чинним законо давством і у рамках наших двосто ронніх відносин». І закрутилася карусель взаємних обвинувачень і натяків між Моск вою і Києвом. Уже 20 листопада глава «Газпрому» Міллер заявив, що газ для України з 2009 року може коштувати більше $400 за тис. кубо метрів. Так би мовити, у рамках пе

Новий борг України перед «Газпромом» — ознака чи «важіль тиску» Москви при визначенні реходу до ринкових цін. Зрозуміло було, що Міллер натякає на поло ження «газового» меморандуму, підписаного 2 жовтня прем’єрами Володимиром Путіним і Юлією Ти мошенко. Де чорним по білому про писано у п. 2: сторони підтверджу ють готовність поетапного перехо ду протягом трьох років до ринко вих цін на газ і транзит. Наскільки до «поетапного» можна віднести стрибок від нинішніх $179,5 до $ 400 за тисячу кубів «блакитного» палива — запитання риторичне. Цікаве пояснення озвученої вартості в $400 дав прессекретар «Газпрому» Сергій Куприянов: «Ця ціна названа не просто так. Якщо ми переходимо на ринкові відноси ни не в 2011 році, а зараз, то саме така ціна складеться для України з 1 січня». Крім того, зі смутком у го лосі натякнув, що коли не буде по гашений борг, то підписання кон трактів на 2009 рік може не відбу тися. Отже, «блакитне» паливо в Ук раїну взагалі не піде з 1 січня. «Ми хотіли б встигнути за дні, що зали шилися до нового року, про все до

мовитися, але, як ви розумієте, по ставляти газ без контракту ми не можемо», — сказав Куприянов. У Києві, схоже, публічний «при мус» негайно розплатитися за бор ги став певною несподіванкою. Принаймні таке враження було від слів прем’єрміністра Юлії Тимо шенко. Відреагувала вона досить неоднозначно, обвинувативши у всьому посередника — «РосУкр Енерго». «Це не борги України, а борги «RosUkrEnergo», які залиши лися з колишніх періодів, і Україна «RosUkrEnergo» нічого не винна. Мені здається, що треба розібрати ся з корупцією в газовому секторі, а не перекладати якісь питання на Україну й уряд», — заявила прем’єр 21 листопада. У той же день до гри приєднався Віктор Ющенко. На засіданні РНБО Президент дав п’ять днів на пога шення боргу перед «Газпромом». А також відзначив, що сам факт ви никнення чергової заборгованості — вина уряду й особисто прем’єра Тимошенко. Тим часом ніхто в Україні так і не зважувався озвучити як саму струк туру боргу, так і його розмір. Мовча ли і представники НАК «Нафтогаз», і Міністерства палива й енергетики. Офіційно фігурувала цифра $2,4 млрд. Москва також не поспішала вдаватися в деталі, але й далі «тис нула» на українських партнерів.

91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а.

Email: info@tehnichka.com

24 листопада вийшло інтерв’ю Олексія Міллера німецькому видан ню «Handelsblatt», у якому глава «Газпрому» намагався заспокоїти європейських партнерів. Мовляв, чергові розбирайлівки між Моск вою і Києвом ніяк не позначаться на режимі поставок газу в ЄС. І май же одночасно заступник Міллера Олександр Медведєв повідав: «Газ пром» підготував позов проти Украї ни в міжнародний Стокгольмський арбітражний суд про стягнення бор гу в $2,4 млрд.

Знайомтесь, борг!

У

перше більшменш чітко розмір мусованого боргу «Газ прому» почав прояснюватися з 24 листопада. Спочатку на засіданні Кабміну прем’єрміністр Тимошен ко, яка раніше заперечувала сам факт будьякої заборгованості, офі ційно попросила в Росії відстрочку на кілька місяців для її погашення. Гроші ж необхідно виплатити, за її

У Києві, схоже, публічний «примус» негайно роз% платитися за борги став цілковитою несподіванкою. Принаймні таке враження склалося зі слів прем’єр% міністра Юлії Тимошенко. Відреагувала вона досить неоднозначно, обвинувативши у всьому посередни% ка «РосУкрЕнерго».

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8

Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

4 грудня 2008 року

Газовий

Початок на 1й стор.

Наша держава знову опинилася в газових боржниках у Росії. Сума вимірюється мільярдами доларів. А точніше — $2,4 млрд. І знову заборгованість привселюдно озвучили саме напередодні фінальної стадії непростих консультацій НАК «Нафтогаз» і «Газпрому», на яких визначається вартість газу на 2009 рік. У результаті Україна, не маючи зараз реальної можливості оплатити виставлені рахунки, втратила майже всі аргументи у переговорному процесі з Москвою. І, схоже, буде змушена приймати будьякі умови — від ціни й мінімізації ставки транзиту до перспективи залишити монопольним постачальником посередника — «РосУкрЕнерго».

№ 49

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 129931877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

словами, за газ, закачаний у жовтні у підземні сховища. «Раніше завж ди закладалася відстрочка випла ти за газ, що закачаний у ПСГ, але ще не був спожитий. Зараз Росій ська Федерація висунула до нас дуже жорстку умову — оплачувати весь газ. Щодо цього зараз точать ся дискусії. Ми хочемо одержати

Главі «Нафтогазу» Олегу Дубині є про що подумати. І в першу чергу — де знайти $2,4 млрд. ваність «Нафтогазу» перед «РосУкр Енерго» (і відповідно — «Газпромом») за вересеньжовтень 2008 року ста новить $1,26 млрд. «Цю суму компа нія погашає за рахунок коштів, які надходять на її рахунки від україн ських споживачів. Інших підтвердже них фінансовими документами боргів української компанії НАК «Нафтогаз України» перед швейцарською ком панією «RosUkrEnergo» на цей час не існує», — запевняв Шлапак. А впов новажений Президента з міжнарод них питань енергетичної безпеки Бог дан Соколовський навіть поставив від імені Ющенка ультиматум Кабмі ну: «Очевидно, якщо уряд не впо рається із цим завданням (урегулю ванням боргу. — Прим. авт авт.), то Пре зидентові України доведеться само му вирішувати це питання». Але втручатися в переговори з «Газпромом» Ющенку не довелося. Уже в ході зустрічі 25 листопада Ду бина і Міллер домовилися, що «На фтогаз» погасить до 1 грудня части

Тільки 26 листопада «Газпром» вустами глави прес%служби Куприянова озвучив структуру боргу. Формується він так: $430 млн за неоплачені до кінця поставки у вересні, близько $800 млн — у жовтні, пов’язані із цим штрафи за несвоєчасну оплату — близько $340 млн. Ну й виставлений ра% хунок за листопад — близько $840 млн. У загальній сумі виходить $2,4 млрд. невелику відстрочку на кілька місяців», — заявила Тимошенко. І в Москву терміново вилетів голова «Нафтогазу» Олег Дубина. На про щання він бадьоро заявив журнал істам: «Я думаю, що ми вирішимо ці питання». Свої «п’ять копійок» навколо «га зового» конфлікту не міг не встави ти Секретаріат Президента. Причо му версія Банкової традиційно відрізнялася від позиції прем’єра. 25 листопада на брифінгу перший заступник глави СП Олександр Шла пак висловив думку, що заборго

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ. РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 347247) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 347247, ел. адреса tehnomysl@gmail.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 347247, ел. адреса otdelnauki@gmail.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 4408209, ел. адреса korneychukdima@gmail.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 4408209, ел. адреса ingvar@bigmir.net); Відділ маркети��гу і реклами Олександр Слесаренко — начальник відділу (тел. 8 0642 599391, ел. адреса tehnichka@gts.lg.ua) Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 599392, ел. адреса marketing_utg@ukr.net)

ну заборгованості. А далі почнеться черговий етап пошуку компромісу. Правда, офіційно так ніхто й не уточ нив, скільки саме виплатять пер шим траншем. І от нарешті тільки 26 листопада «Газпром» вустами глави пресслуж би Куприянова озвучив структуру боргу. Формується він так: $430 млн за неоплачені до кінця поставки у вересні, близько $800 млн — у жовтні, пов’язані із цим штрафи за несвоєчасну оплату — близько $340 млн. Ну й виставлений рахунок за листопад — близько $840 млн. У загальній сумі і виходить $2,4 млрд.

27 листопада прозвучав перший мессідж і з української сторони. В інтерв’ю газеті «КомерсантУкраїна» глава «Нафтогазу» Дубина досить розпливчасто постарався пояснити, як саме утворився борг. «Заборго ваність НАК частково пов’язана з падінням споживання газу в країні. За галузевим наказом 15 жовтня ми повинні були припинити накачуван ня газу в ПСГ, але через теплу зиму й недовибірку газу споживачами ми продовжували його накачувати. У вересні споживання газу впало на 300 млн кубометрів до плану, у жовтні — на 1,5 млрд, а в листопаді падіння становитиме 1,9—2 млрд кубометрів газу… Крім того, треба враховувати проблему неплатежів в Україні», — відзначив Дубина. Іншими словами, керівник НАК не заперечував ні опубліковану «Газпромом» структуру боргу, ні його розмір. Єдине, що вдалося прояс нити, — «Нафтогаз» змушений нака чувати зайві обсяги газу у вітчиз няні ПСГ, не використовувані про мисловими споживачами. Постає запитання: чому тоді газ взагалі надходить до нас, а «Нафто газ» змушений розплачуватися, якщо споживання впало? Це пояс нюється тим, що НАК зафрахтував певні фіксовані й щомісячні обсяги «блакитного» палива в «РосУкр Енерго» і «Газпрому». За них, зви чайно, необхідно розплачуватися до останнього долара. І головне — до кінця кожного місяця. Що роби ти з газом далі і як одержати за ньо го гроші в Україні — проблеми вик лючно «Нафтогазу». Москву мало хвилює також те, що українські промпідприємства скорочують спо живання. От і вийшло, що у вітчиз няних ПСГ, за даними Дубини, на копичилося близько 17,5 млрд кубів. До речі, там же тимчасово зберігається і паливо, недопостав лене комунальним підприємствам, яким НАК зараз різко обрізав ліміти за борги.

Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

українською мовою — 99309; російською мовою — 99340.

Позиція авторів публі кацій не завжди збі гається з позицією ре дакції. Редакція зали шає за собою право ви правляти матеріали та рецензувати рукописи.

Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «ПресЕкспрес» . Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 500854

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.

ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 17870 прим.: українською мовою 5250 прим., російською мовою 12620 прим. ЗАМОВЛЕННЯ № 2385


№ 49

4 грудня 2008 року

Епіцентр

газовый ультиматум газовий ультиматум

шах неплатоспроможності ціни газу на 2009 рік? Також Дубина в інтерв’ю підтвердив: до 1 грудня НАК пови нен перерахувати «Газпрому» $550 млн. Це заборгованість за вере сень. Далі — знову в Москву за стіл переговорів. Ну а Кремль ні на хвилину не доз воляє своїм українським партнерам забути про борг. Навіть 27 листопа да, поздоровляючи по телефону Юлію Тимошенко з 48річчям, росій ський прем’єр Володимир Путін «відзначив важливість якнайшвид шого погашення Києвом наявних боргів і укладання контракту на по ставки російського газу в 2009 році».

А якщо не повернемо...

П

ротягом останнього тижня се ред політиків та експертів ак тивно обговорюються два ос новних питання. Чи зможе «Нафто газ» виплатити борг до кінця року? І з якою метою Москва порушила цю тему привселюдно, якщо можна було вирішити все в робочому по рядку?

лення і обвинувачень фінансового регулятора в порушенні ринкових правил від представників комер ційних банків, що представляють інтереси інших великих імпортерів. Та й у МВФ можуть обуритися: мов ляв, ми вам гроші виділяли на ста білізацію фінансової системи, а не на погашення боргів за газ Москві. ПОДРУГЕ, сума боргу перед «Газпромом» у переддень фіналь них переговорів про ціну на газ наприкінці грудня може навіть збільшитися. Це припущення прямо виникає як з факту наявності в НАК дефіци ту валюти, так і внаслідок склад нощів одержання гривневих оплат у самій Україні. Так, за даними тижневика «Зер кало недели», за станом на 28 лис топада «Нафтогаз» погасив «РосУкрЕнерго» й «Газпрому» тільки

Крім того, ще однією «болючою точкою» «Нафтогазу» є проблема з одержанням гривневих оплат за по ставлений газ. Як підтвердив Дуби на, у зв’язку з економічною кризою знижується споживання газу усере дині країни промпідприємствами — металургами, хіміками. А комунальні підприємства взагалі не радують, ут воривши заборгованість тільки за 2008 рік, за даними на кінець листо пада, у розмірі 1 млрд грн. Хоча Кабмін усіляко допома гає НАК утримати фінансові по токи в колишніх обсягах. Так, 19

У березні 2008 року «Газпрому» довелося укласти якісь не афішовані домовленості з середньоазіатськими партнерами. Загальна теза: з 2009 року переходимо на ринкові ціни. Тому якщо прив’язка йде до європейських тарифів, то навряд чи можна чекати трирічного поетапного «антистресу» для «На фтогазу». Не буде ж «Газпром» купувати, приміром, туркменсь кий газ по $300 за тис. кубів, а Україні продавати по $250? листопада уряд опублікував по станову №998, у якій дозволив «Нафтогазу» з 15 листопада 2008 року збільшити вартість газу для промислових спожи вачів і бюджетних організацій на 23,2% — до 1152 грн за 1 тис. кубів. У цьому ж документі пе редбачена можливість «Нафтога зу» щомісяця коректувати тари фи залежно від коливань курсу долара. У наших реаліях — про сто їх підвищувати.

В імовірності своєчасного по вернення Україною $2, 4 млрд є серйозні сумніви. ПОПЕРШЕ, «Нафтогаз» має великі проблеми із запасами ва люти. Тому що її ніде в нормаль ному ринковому режимі купити в Україні, а за кордоном доларових кредитів просто не дають. Як відомо, НАК оплачує постав ки палива в доларах. Однак останні пару місяців країна зазнає справ жнього «валютного голоду». Запо вітних «зелених» немає не тільки в «обмінках», а й на міжбанку. Чим, власне кажучи, і спричинений такий високий курс долара, що переви щив 7 грн. Відчувають дефіцит ва люти й компанії, що займаються критичним імпортом. До числа яких входить «Нафтогаз». 26 листопада глава НАК Дубина привселюдно журився: «Учора суму близько 600 млн (гривень) ми заг нали на біржу й валюту не купили». За словами Дубини, зараз розгля дається варіант купити валюту пря мо в Нацбанку. У той же час «На фтогаз» у кожному разі зазнає збитків від того, що в бюджеті ком панії прописаний курс купівлі на рівні 5,05 грн за 1$. А це явно не відповідає сьогоднішнім реаліям. І хто буде «Нафтогазу» покривати різницю — не відомо. Ще одне можливе джерело одер жання валюти озвучив перший за ступник Дубини Ігор Діденко: «Мож ливі переговори із МВФ, щоб чер говий спеціальний транш був виді лений для цих потреб». У принципі, такий механізм реалізувати реаль но. Однак не за тією процедурою, про яку згадав Діденко (перего ворів НАК і МВФ бути просто не може), а в рамках підтримки Нац банком стабільного валютного кур су в Україні. Простіше кажучи, Нац банк продасть пару мільярдів до ларів з отриманого 10 листопада першого траншу МВФ ($4,5 млрд) «Нафтогазу» прямо або на міжбан ку, в обхід інших претендентів на валюту. Правда, у цьому випадку слід очікувати публічного невдово

Чи лякатимуть Україну наприкінці грудня, як і в 2005 році, демонстративним «закручуванням вентиля»? $100 млн з обіцяних до 1 грудня $550 млн. Отже, якщо інформація є достовірною, то НАК так і не зміг у достатніх обсягах знайти навіть 1/6 частину від боргу, що був на ли стопад. Однак до вже існуючої за боргованості на початку грудня «Газпром» виставить Україні черго вий платіж за поточний місяць у розмірі близько $800 млн. Плюс нова пеня і штрафи за неоплачені поставки в листопаді. Тобто бачи мо, що борг дедалі збільшується. І не виключено, що до кінця грудня він перевищить $3 млрд. Підтверджують проблеми з виплатою першої частини боргу і в «Газпромі». «Перші платежі ми вже бачимо, поки це не вся сума, про яку ми домовлялися. Ми роз раховуємо, що 1 грудня, як домо вилися, отримаємо борги за ве ресень, частину за жовтень і дру гого числа зможемо почати пере говори про подальшу співпрацю», — заявив 30 листопада в інтерв’ю програмі «Вісті» (телеканал «Ро сія») офіційний спікер компанії Сергій Куприянов. Тому якщо до 1 грудня Украї на збере необхідні $500 млн, то треб а тільки поаплодувати героїчним зусиллям глави «На фтогазу» Олега Дубини. Та чи зможе він повторити подвиг у по шуках набагато більшої суми ва люти, що залишилася, — питан ня суперечливе.

перепродається далі за допомогою «РосУкрЕнерго» в Україну. У березні 2008 року «Газпрому» довелося ук ласти якісь неафішовані домовле ності із середньоазіатськими парт нерами. Загальна теза — з 2009 року переходимо на ринкові ціни. Тому, якщо прив’язка йде до євро пейських тарифів, то навряд чи можна чекати трирічного поетапно го «антистресу» для «Нафтогазу». Не буде ж «Газпром» купувати, при міром, туркменський газ по $300 за тис. кубів, а Україні продавати по $250? Ну а якщо раптом буде, тоді

Усіляко намагаються держава й НАК «вибити» гроші з комунальних боржників. Ситуація виникла над звичайно складна. Адже це тільки на папірці, що описує рішення РНБО, легко зобов’язати НАК не поставляти паливо боржникам. На практиці ж уведена «Нафтогазом» в 2008 році процедура «прикручуван ня вентиля» тим, хто заборгував теплокомуненерго з початком опа лювального сезону призвела до справжньої війни на місцевому рівні. Доходить аж до примусового зривання пломб на трубах, постав лених фахівцями компанії. І всетаки, як тепер Москва використовуватиме «борговий козир» у майбутніх переговорах з Києвом? ПЕРШЕ: «Газпром» має намір домагатися максимально можли вої ціни на середньоазіатський газ для України. Так, тези меморандуму Путіна— Тимошенко про трирічний перехід на ринкові ціни звучать, звичайно, красиво. Та перед «Газпромом» по стало чимало нагальних проблем, так чи інакше пов’язаних із валют ними надходженнями з України. З одного боку, щосили вимага ють більше платити керівники Тур кменистану, Казахстану й Узбекис тану. Де, власне, російський газо вий монополіст і купує паливо, що

слід очікувати, що для компенсації збитків Києву доведеться не збільшувати або взагалі знизити тариф на транзит російського газу в Європу. Або, приміром, «Газпром збут Україна» одержить право реа лізовувати промспоживачам в Ук раїні не 7,5 млрд м3, а у два або три рази більше. З іншого боку, в «Газпрому», в умовах економічної кризи почали падати фінансові надходження від європейських споживачів. Де так само, як і в Україні, різко зменшив ся попит. І на 2009 рік, крім обсягів, прогнозується різке зниження вар тості газу в порівнянні з поточним роком, коли ціна доходила до $500 за тис. кубів. Цей факт у листопаді офіційно визнав навіть Олексій Міллер. Справа в тому, що в розра хунках з Європою в «Газпрому» діє чітка формула ціни, прив’язана до вартості нафти. А котирування «чор ного золота» у зв’язку з кризою про гнозується на нинішньому рівні $50—60 за барель. Отже, для євро пейських споживачів газ має кош тувати близько $250—350 за тис. кубів. Але в «Газпрому» безліч інве стиційних проектів, боргових зобо в’язань, відрахувань у російський бюджет. Тому було б зовсім непога но, користуючись боргом, змусити Україну купувати газ доларів по 300. І при цьому ще забезпечити мінімізацію тарифних ставок і при сутність газпромівської «дочки» на внутрішньому ринку.

торгу на сьогоднішній день. Якщо мене «тягають», я відповідаю тим же. Якщо газ коштуватиме $400 за тис. кубометрів — це більше, ніж об’єк тивна ціна на газ у Європі. Тоді мож на згадати про вартість транзиту, як у Словаччині, — до $3,98 за тис. ку бометрів на 100 км або в Чехії — до $4». Зараз, як відомо, для транзиту російського газу діє ставка $1,7 за тис. кубів. Така ж ситуація і з орен дою «РосУкрЕнерго» наших підзем них сховищ газу за заниженими та рифами: $8—12 замість $20—30 у Європі. Утім, багато експертів сумніва ються, що Україна зможе на прак тиці відповісти Москві різким підви щенням транзитної ставки або орен ди ПСГ. Адже в цьому році «Газпром» просто може висунути ультиматум: ніяких нових контрактів до повного погашення всієї суми боргу. А далі назвати будьяку цифру. Включаючи й 400 доларів. Не подобається — не купуйте. По суті, може повторитися ситуація зими 2006 року з демонст ративним «закручуванням вентиля» першого січня незговірливій Україні. У Києві, у принципі, такий сце нарій добре розуміють. Тому нама гаються домовитися з «Газпромом» полюбовно. Так, глава «Нафтогазу» Дубина хоча спростував, але тим самим підтвердив ідею зарахувати борг за газ як плату за російський транзит. «Поки я не можу цього зро бити, оскільки не зрозумілі подат кові розстрочки, а транзитний платіж є значним фінансовим над ходженням у бюджет. За 10 місяців цього року тільки центральний апа рат НАК перерахував у бюджет краї ни 13,8 млрд гривень, або 17% від його дохідної частини. Тому таке рішення має приймати уряд», — відзначив Дубина в інтерв’ю. Серед інших варіантів викорис тання «боргового важеля» розгля дається ідея «Газпрому» не перехо дити на прямі поставки, залишивши посередника «РосУкрЕнерго». Не зважаючи на те, що в цієї компанії є свої високопоставлені лобісти в обох країнах, всетаки, здається, її роль практично виконано. Хоча не виключено, що «РосУкрЕнерго» зможе продовжити життя, якщо в Москві задумають чергову хитру комбінацію, відмовившись від чіткої формули ціни на газ. До речі, зверніть увагу, яку роль відіграло РУЕ, приміром, навесні 2008 року. Тоді, під час газового конфлікту, раптом з’ясувалося, що компанія в січнілютому поставила замість се

Утім, багато експертів сумніваються, що Україна зможе на практиці відповісти Москві різким підви щенням транзитної ставки або оренди ПСГ. Адже в цьому році «Газпром» просто може поставити ультима тум: ніяких нових контрактів до повного погашення всієї суми боргу. А далі назвати будьяку цифру. Вклю чаючи й 400 доларів. Не подобається — не купуйте. По суті, може повторитися ситуація зими 2006 року з демонстративним «закручуванням вентиля» першо го січня незговірливій Україні. До речі, слід звернути увагу на мессіджі, що з’являються в останні дні: мовляв, можливий варіант у новому договорі на два роки фіксу вати вартість газу для Києва. І це замість такої активно лобійованої раніше з Москви формули ціни. Здається, якщо в «Газпромі» вважа тимуть більш вигідною фіксовану планку, особливо з огляду на мож ливість подальшого падіння котиру вань нафти, то «Нафтогазу» дове деться змиритися з цією умовою. ДРУГЕ: слід очікувати спроби нівелювати транзитний контрар гумент України. Як тільки Росія заговорила про $400 за тис. кубів, глава «Нафтога зу» Дубина адекватно прореагував в інтерв’ю «КомерсантуУкраїна» (і, здається, перед цим доніс думку до Москви): «Ставка є інструментом

редньоазіатського ($179,5 за тис. кубів) близько 2 млрд м3 російсько го газу ($315). А це дозволило да вити на Україну вже не тільки авто ритетом РУЕ, а й «Газпрому». І, в ос таточному підсумку, довелося за газ платити саме по $315. Бо посеред ницька схема має багато своїх плюсів. У будьякому разі необхідно виз нати: БОРГ перед Росією дійсно ІСНУЄ. Отже, його необхідно пога сити. Що в нинішніх умовах мало можливо. На жаль, Україна знову власними руками поставила себе в невигідні умови в переговірному процесі з Москвою. Тому що це чер говий діалог боржника із кредито ром. Як розв’яжеться ситуація — по бачимо вже в грудні. Хотілося б од ного: розумного компромісу, а не істерії з демонстративним обмежен ням поставок...


Основний ресурс пріоритети Початок на 1й стор.

Енергоефективність — найнагальніша проблема української економіки. Але може стати ключем до її оздоровлення. Цю істину підтвердила і всеукраїнська спеціалізована виставка «Енергоефективність2008», організатором якої стало Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР).

Марина Савінова

Е

нергоємність вітчизняного ВВП сьогодні перевищує се редній світовий рівень у 2,6 ра за. Причин на те декілька. Одна з го ловних: ризиковане сподівання на дешевину енергії виявилося сильні шим за ризик залишитися на задвір ках світової економіки. Криза вима гає змінити свідомість. У своєму привітанні учасникам виставки це відзначила прем’єрміністр Ук раїни, назвавши основним зав данням у сфері енергоефектив ності «проведення комплексу за ходів, спрямованих на ф о р м у  вання в суспільстві свідомого с т а в л е н н я до необхідності її підвищення, поступовий перехід до європейських норм споживан ня енергетичних ресурсів на оди ницю виробленої продукції, замі щення традиційних енергоносіїв поновлюваними й альтернатив ними джерелами енергії». Про необхідність нової енергосвідо мості говорив, відкриваючи вис тавку, і віцепрем’єр Олександр Турчинов. Виставка і повинна була стати одним із «заходів» у державній політиці підвищення енергоефек тивності. Треба віддати належне організаторам: вони все зробили бездоганно. Виставка показала: так, стрибок цін на енергоносії спровокував (без перебільшен ня!) своєрідний бум енергоефек тивних проектів і технологій. Ра зом з тим вона надзвичайно гос тро поставила запитання: чи гото ва Україна до їхнього впровад ження? Фахівці стверджують, що не готова. Основний бар’єр на шляху масштабної реалізації ук раїнського потенціалу енерго ефективності — саме непослі довність державної політики, не досконалість вітчизняних норма тивноправових і фінансовоеко номічних механізмів. Іншими сло вами, між тим, що пропонують ук раїнські вчені, і конкретними ва желями впровадження суперак туальних і вигідних проектів — провалля. Як же в таких умовах формувати нову «енергозбережну» свідомість? Запитання риторичне. Але ви рішувати його треба. І шлях один — взаємодія органів влади, бізнесструктур, учених і пред ставників громадськості. Свою частину шляху ті, хто творить і створює, уже пройшли. І готові до діалогу, що наочно показало засі дання «круглого столу» з теми «Влада і підприємства галузі енергозбереження: поглиблення співробітництва». Правда, слово «поглиблення» у цьому контексті викликає здорову іронію. З огля ду хоча б на той факт, що заступ ник керівника секретаріату Комі тету Верховної Ради з питань па

№ 49

4 грудня 2008 року

Час ливноенергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпе ки Олександр Матвійчук на засі данні так і не з’явився. Тому зно ву: «зустрілисяпоговорили», як не без сарказму зауважив Сергій Довлатов.

Добре забуте старе

Т

ематика виступів учасників «круглого столу» охоплювала всілякі аспекти сучасного па ливноенергетичного комплексу. Одна з найбільш наболілих його проблем — комунальна тепло енергетика. На думку директора Інституту технічної теплофізи ки НАН У країни академіка Ана України толія Долинського, цей сектор сьогодні гостро потребує комп лексної модернізації.

котлоагрегатів, удосконалення і широке впровадження утилізації тепла відхідних димових газів, комбіноване виробництво тепло вої та електричної енергії (коге нерація), застосування сучасних приладів теплового обліку й сис тем контролю повноти хімічного й механічного згоряння палива, ви користання місцевих видів пали ва (торфу, деревини, соломи), створення нових високоефектив них теплообмінних поверхонь, широке використання теплових помп і теплоізоляції систем гаря чого водопостачання. Необхідна також система моніторингу об’єктів комунальної теплоенер гетики. Останнім часом особливий ак цент все частіше робиться на можливості використання елект роопалення в системі теплопоста чання. Обґрунтовується це про сто: власної електроенергії на відміну від газу в нас у надлишку, про що минулого тижня нагадала Україні прем’єрміністр, запропо нувавши ідею «електрика замість газу».

усе більше використовуються, так би мовити, харчові продукти: ку курудза, ріпак та інші. У підсумку їхнє виробництво скоротилося і відповідно ціни на них підвищили ся. Представники ООН та інших організацій звернулися із закли ком скоротити або виключити ви користання харчових продуктів як енергетичної сировини.

Вирощуються мікроводорості в закритих системах, де використо вуються прозорі пластикові труби — похилі, горизонтальні і верти кальні — діаметром 300—900 мм і довжиною 8—12 м. Це основна ланка таких біореакторів. — У нас уже готові оригінальні технічні вирішення для цілого ряду ключових вузлів біореакторів, — говорить Віктор Горбунко. — Зок рема, дуже важливо мати стабіль не живильне середовище (так

Однак, за словами Анатолія Долинського, застосування елек Такі труднощі постали і перед трики для виробництва теплової Україною. Приміром, для того, енергії може бути дійсно вигідним щоб вирішити енергетичні про лише у двох випадках: у 50кілометровій зоні на вколо атомних електро Використання водоростей як енергетичної сировини за станцій і при використанні продуктивністю в 50—100 разів вище, ніж олійних культур. комбінованої схеми опа Вихід біодизелю з 1 га зернових — 0,17 т, сої — 0,45 т, со лення (вночі — електро няшника — 0,95 т, ріпаку — 1,2 т, а з мікроводоростей — енергія, удень — звичайне опалення). Крім того, для від 46 до 100 ттонн. онн. забезпечення таким теп Їх виробництво не «знекровлює» землю, одночасно вирі лом неможливо користува шує енергетичні й екологічні проблеми. Учені Київського тися старими лініями, а щоб інституту автоматики вже створили біоенергетичну установ прокласти нові — високо ку, у якій для живлення мікроводоростей використовуються вольтні — потрібно 15—20 Анатолій Долинський відходи птахоферм, що стали справжньою катастрофою для років. Тому доведеться все навколишніх територій. У перспективі — замкнуті енерге таки лагодити звичайні Наведені Анатолієм Андрійови теплотраси і водночас , тичні системи. чем дані свідчать про глибоку якщо державна політика кризу в комунальній теплоенерге дозволить, прокладати тиці України. Її підприємства ви звану суспензію). Для цього не нові електролінії. блеми одного тільки АПК, по користовують 30—35% органіч обхідні автоматизовані датчики, трібно близько 10% площ засія За дорученням Кабінету Мі ного палива від загального обся системи дозування, регулювальні ти ріпаком. Цього року ним було ністрів програма комплексної гу споживання всіма секторами системи, які дозволяють тримати засіяно приблизно 1,5 млн га. І модернізації комунальної тепло економіки. У комунальній сфері стабільні витрати. А силова части де ж наше біопаливо? Енерге енергетики вже розроблена. Од сьогодні працюють 14 тисяч коте на оснащена оригінальними сис тичних проблем ми поки не вирі нак її широке впровадження — лень (близько 50 тисяч котлів); темами, розробленими вченими шили. Зате успішно виснажуємо запитання все те ж, риторичне. більше 20% котлів експлуатують нашого інституту. Вони забезпе землю. ся понад 20 років, 38% є мало чують захист не тільки всіх при ефективними і морально застарі Використання як енергетичної водів від будьяких переванта лими. 35% такого устаткування сировини водоростей у світі стає жень, а й обслуговуючого персо повністю відробило свій ресурс. стійкою тенденцією. У цьому на налу від ураження електричним 40% допоміжного устаткування прямку активно працюють Амери струмом. (бойлерів і помпових систем) у за ка, Канада, Іспанія... Відповідний Біореактори можна встановлю пущеному або аварійному стані. У науковотехнічний потенціал є і в вати на дахах теплових станцій, і такому ж стані — приблизно Україні. За підтримки НАЕР Київ дним їз найбільш «модних» 7,5 тис. км теплових мереж (або тоді вони використовуватимуть ський інститут автоматики став альтернативних напрямів 32%) і понад 1760 теплопунктів викиди вуглекислого газу і дар головним виконавцем програми сьогодні вважається вироб (близько 29%). Таке становище в мове низькопотенційне тепло для з виробництва біодизелю з водо ництво біодизелю з мікроводоро комунальній теплоенергетиці підігріву суспензії взимку. Щоб ростей. одержати тонну сухої біомаси во У чому перевага використання доростей, використовується водоростей як енергетичної сиро 1,7 тонни СО2, а після переробки Із промисловими й побутовими стічними вода вини? За словами Віктора Горбун виходить 1,2 тонни чистого кисню. ка, їхній потенціал за продуктивні ми в Україні за рік скидається близько 70 тис. МВт Ученими інституту вже створе стю в 50—100 разів вище, ніж потенційної енергії. Завдяки теплопомпам її мож на біоенергетична установка, де олійних культур. Цифри говорять на використовувати для теплопостачання. для живлення мікроводоростей самі за себе: вихід біодизелю з 1 га використовуються відходи птахо зернових — 0,17 т, сої — 0,45 т, со ферм. няшника — 0,95 т, ріпаку — 1,2 т. стей, не дуже давно анонсоване Мікроводорості дозволяють одер призводить до перевитрат паль — Тільки під Києвом працюють нашим прем’єром. Про розробки жати від 46 до 100 тонн біодизелю ного, які на 15% перевищують се три найбільші виробники курячого Київського інституту автомати з гектара. редньосвітовий рівень (на 1 Гкал м’яса, — говорить Віктор Миколай к и розповів заступник генераль у нас витрачається 171 кг у.п. про ович. — Екологічне становище на При цьому їхнє виробництво не орбунко ного директора Віктор ГГорбунко орбунко. ти 145—150 кг у розвинених вколо цих ферм просто катастрофі вимагає використання родючих країнах). У результаті комунальна — Розробок з біопалива в Ук чне. Частину пташиного посліду ви земель і дозволяє вирішити не теплоенергетика споживає 43% раїні безліч, — відзначив він. — возять і розкидають по полях. Хоча тільки енергетичні, а й екологічні усього природного газу. Кілька років тому були ухвалені це додаткове джерело метану та проблеми. Адже одна з переваг програми з біоетанолу й біодизе інших «радощів». А рідкі стоки й ви водоростей у тому, що для живлен На думку Анатолія Долинсько лю. На жаль, вони недостатньо ня їм потрібні всього три речі: со киди в навколишнє середовище? го, в основі комплексної модерні ефективно працюють. При цьому нячне світло, вуглекислий газ і Наша технологія дозволяє і по зації комунальної теплоенергети у світі для виробництва біомаси вітряні викиди птахофабрик, і мінеральне живлення. ки повинні бути розробки нових

Мікроводорості на тлі макропроблем

О


№ 49

4 грудня 2008 року

Основний ресурс пріоритети

енергії рідкі отрутні стоки використати для живлення мікроводоростей, одер жувати біогаз і використовувати його для коагуляційної установки, що оснащуватиме електричною і тепловою енергією цей комплекс. При нормальній роботі такий комплекс дозволяє одержати близько 10 млн євро річної еко номії. Технологія використання біо водоростей дозволяє вирішити не тільки сьогоднішні енергетичні й екологічні проблеми. Її сміливо можна назвати технологією май бутнього. Адже завдяки їй надалі з’явиться можливість створювати замкнуті системи, що ґрунтують ся на стоках селищ або міст, відхо дах тваринництва й рослинницт ва. У результаті можна буде одер жувати і біодизель, і біоетанол, і біомасу.

енергетичного комітету, до 2020 ро ку розвинені країни 75% загальної потреби в тепловій енергії одержу ватимуть за рахунок експлуатації теплових помп. Приміром, у Стокгольмі вста новлена теплова помпа, що пра цює на теплі Балтійського моря. Обсяг виробленої нею теплової енергії становить 12% від всіх по треб міста. У цілому ж Швеція вже наблизилася до межі 50відсотко вого виробництва теплової енергії за допомогою теплових помп. Цікавий досвід Японії. Там екс плуатується близько 57 млн теп лових помп. Зокрема, у Токіо впро ваджена велика теплова помпа потужністю 38 мегаватів. Джерело

для її роботи — неочищені стічні води. У кожному українському місті величезна кількість стоків. При міром, узимку температура води в них становить 13—18°С. Джерело колосальних проблем можна пере творити на колосальне джерело енергії. Світовий досвід показує, що до 30% тепла, яке сьогодні мар нується, можна знову повернути в систему опалення і водопостачання тільки за рахунок використання цих стоків. Але для цього необхідні про екти, програми, фінансування... Слід сказати і про російський досвід. Кілька років тому в одному з міст в експлуатацію був уведений готель загальною площею 20 тис. м2,

де експлуатується одночасно 450 теплових помп. Всі вони встанов лені в номерах і можуть забезпечи ти режим як нагрівання, так і кон диціонування незалежно від пори року. Помпи з’єднані у так звану кільцеву систему. При дефіциті теп ла вмикається невелика котельня, при дефіциті холоду — або котель ня, або градирня. Упроваджуються й інші проекти: приміром, в УстьЛабінську вже запу щена теплова помпа, що працює на теплих водах, що скидають ТЕЦ. Вона забезпечує опалення школи загаль ною площею 2820 м 2. Подібний проект впроваджений в Адлері. У Росії діє державна програма розвитку теплопомпової техніки, що визначила конкретні цифри введення теплових потужностей. Наші сусіди одночасно будують два великих заводи: один (продук тивністю до 20 тис. теплопомпових установок у рік) — у Єлабузі, дру гий — у Краснодарі. А що у нас? «А у нас в квартирі газ»... — Наше досить потужне

Чи цікавий такий проект для України? Теоретично — так. Учені дуже покладаються на підтримку уряду. Вони щиро хочуть «як кра ще». Чи не вийде «як завжди»?

підприємство здатне випускати таку техніку, — говорить голов ний фахівець мелітопольс ь ко мелітопольсь го заводу холодильного маши нобу дування «Рефма» Валерій нобудування Тараканов. — Але, на жаль сьо годні практично немає спожи вачів. Більшість потенційних по купців не вірять у високу ефек тивність технології. Але головне країні навіть не в цьому. В У Ук немає законодавчої основи, яка б з о б о в ’ я з уув вала спожи вачів заощаджувати електрич ну енергію. Але ж вона теж неза баром подорожчає — так само швидко, як і газ. На тлі процесів, що відбувають ся у світі, ситуація виглядає абсур дною. У нас зараз немає необхід ності будувати нові підприємства для виробництва теплових помп. Досить використати, приміром, потенціал нашого заводу. Та чи є в нас типові проекти систем опа лення із застосуванням теплових помп? Немає. Як же нашому підприємству визначитися: яка державна потреба, у яких типороз мірах, з якими технічними харак теристиками? Що нам проектува ти і виготовляти для того, щоб ця продукція була дійсно затре бувана і давала ефект? Запитання, запитання... Щоб відповісти на них, необхідна державна програма, де була б передбачена система заходів щодо стимулювання і виробни ка, і споживача. Саме так ро биться в усьому світі. От лише кілька прикладів. У Швеції в рамках програми відмови від імпорту енергоносіїв на вста новлення теплових помп нада ються субсидії у розмірі 1800— 3000 доларів США до 2011 року. У Бельгії уряд надає субсидії у розмірі 75% від вартості устатку вання, в Іспанії — до 50%... Тому в цих та інших країнах реально працюють передові енергозбе режні технології.

Хтось втрачає, хтось знаходить

Н

е менш цікавий і перспек тивний для України напрям — використання теплових помп. І знову цифри говорять самі за себе. Із промисловими й кому нальнопобутовими стічними во дами в нас скидається близько 70 тис. МВт тепла в рік. Завдяки теп ловим помпам його можна вико ристати для теплопостачання ко мунальних і промислових об’єктів. Електростанції (у тому числі й атомні) скидають для охолоджен ня воду з температурою 30°С, яку теж можна «пускати в діло» за до помогою теплових помп. Крім того, вони дозволяють використа ти як джерело низькопотенційної енергії тепло землі, рік і морів.

Україна поки йде своїм шля хом. Плутаним і сумбурним. Спроби формування принципово нової енергосвідомості, звичай но, похвальні. Однак без конк ретних і розумних дій «згори» вони залишаться лише деклара ціями. А заходи, подібні до вис тавки «Енергоефективність 2008», такі необхідні нашому сус пільству — і особливо в період фінансової кризи — залишати муть після себе тільки все більше запитань.

У світі цей потенціал давно оці нили. За прогнозами світового

Энергосбережение спасет

Мировой финансовый кризис обнажил и показал низкий запас прочности ведущих отраслей украинской экономики — метал лургии, машиностроения, химической и др. Мы слишком долго использовали достав шиеся нам в наследство производственные мощности, не обновляя и не модернизируя их. Чего нельзя сказать о наших главных конкурентах на мировом рынке. Например, производственные возмож ности Китая по выпуску стали к концу 2007 года превысили треть от мировых. При этом

70% этих производств оснащены современ ным оборудованием, которое дает наимень шие потери сырья и энергоресурсов. Россия, с которой Украина конкурирует на мировом рынке, в последнее время также бойко модернизирует металлургический сектор экономики. В целом за последние пять лет РФ нарастила мощности с 63 до 75 млн тонн стали. Из этого объема 25 млн тонн — новые производства, отвечающие совре менным стандартам. А в Украине за тот же отрезок времени модернизация производственных мощностей носила разовый и бессистемный характер. Высокая ресурсо и энергоемкость про изводств национальной экономики в усло виях приближения цен на энергоресурсы к мировому уровню (уже в 2009 году они мо гут достигнуть 300 долларов за тысячу кубо метров) способна критически ослабить по зиции Украины на мировом рынке.

Чтобы этого не произошло, необходимо как можно быстрее внедрять в производ ства новые энергосберегающие технологии и оборудование, благо, они у нас есть. Компания ЗАО «Кераммаш» создает и ре конструирует тепловые агрегаты для метал лургии и машиностроения на качественно новом техническом уровне, используя со временные энергосберегающие технологии, способные снизить энергозатраты на термообработку до 33. 33... .70 куб. м газа/ тонну в зависимости от графика термо обработки обработки. Такие показатели по расходу газа могут серьезно повлиять на себестои мость продукции, делая ее конкурентной, что немаловажно в сложившейся ситуации. По примеру западных стран это вполне реаль но. Когда цена на газ в 2007 году для метал лургической промышленности Германии со ставляла 360 долл., а для украинских метал лургов — 130 долл., немецкие производи

84105, Украина, Донецкая обл., г. Славянск, ул. Свердлова, 1а тел.:+38 (06262) 35488, тел./ф.:+38 ( (0626) 667338 факс: +38 (06262) 35516

тели успешно конкурировали с украинскими за счет уменьшения расхода энергоносите лей на единицу продукции. Другим конкурентным преимуществом печей производства «Кераммаш» является качество термической обработки, которое достигается высокоточным поддержанием градиента температуры, равномерности теп лового поля в режимах нагрева, выдержки и охлаждения. Суммируя вышесказанное, мы с уверен ностью говорим: термическое оборудование компании «Кераммаш» позволяет проводить оптимальный процесс термообработки при максимальной экономии энергетических затрат и высоком качестве продукции. Энергосберегающая модернизация на гревательных и термических печей — реаль ный путь повышения конкурентной способ ности предприятия, достойный выход из кри зисной ситуации.

Email:commerce@ikm.donbass.com http//www.kerammash.ua


Економіка ПЕК

«Нафтогаз» зіскакує з труби Рішення НАК «Нафтогаз України» ліквідувати ДП «Укргазмережі» мало для чернівецької філії цього дочірнього підприємства ефект потужного газового вибуху. Філія автоматично також підлягала ліквідації, 900 її співробітників, які знають чи не кожну гайку на обласних газогонах, опинялися невідомо де. Самі ж газогони довжиною 6,2 тис. км залишалися без господарського нагляду зі всіма наслідками, про які краще не говорити. Початок на 1й стор.

Світлана Ісаченко

Т

акого повороту подій ніхто не міг навіть уявити. Адже ще зовсім недавно «Нафто газ» побатьківськи опікувався долею ре гіонального представника «Укргазмереж». У своєму листі від 17 червня до Національної комісії з регулювання енергетики за підписом заступника голови правління компанії Воло димира Триколича (сьогодні пан Триколич без посередньо займається ліквідацією «Укргаз мереж») НАК рішуче вимагала від НКРЕ при пинити врештірешт порушувати чинне законо давство і вирішити питання щодо розширення території ліцензійної діяльності ДП «Укр газмережі» на всю область за рахунок ВАТ «Чернівцігаз». А ВАТ, навпаки, позбавити ліцензії за численні порушення ліцензійних умов провадження гос подарської діяльності з постачання і розподілу природного газу і тим на вести лад в області, де існування двох ліцензіатів уже не один рік ство рює усім — державі, населенню, місцевій владі — чималі проблеми.

підтримає висунуту пропозицію (а це, схоже, таки станеться), газове господарство області опиниться в руках акціонованого «Чернівціга зу», який обслуговує лише 8% споживачів, не забезпечений ні технікою, ні кадрами і який той же «Нафтогаз» намагався взагалі прибра ти з ринку газопостачання за, так би мовити, профнепридатність. Претензії до ВАТ висували, до речі, і черні вецькі правоохоронці, порушивши у листопаді 2006 року проти його посадових осіб кримі нальну справу за фактом зловживань на 2,4 млн грн з бюджетних інвестицій, виділе них області на будівництво підвідних газопро водів. Обласне КРУ навіть офіційно заявляло про розкрадання 7 млн грн і аргументовано доводило, що загалом з виділених державою на розбудову газових мереж західного регіо

Найголовніша проблема в тому, що ВАТ продає своїм споживачам газ, який йому не належить, а отри мані гроші спокійнісінько акумулює на своєму рахунку. — Зі всього виходить, що ВАТ сьо годні займається несанкціонованим відбором газу, і ніхто не може досте менно сказати, скільки ж він його насправді бере, — говорить керів ник представництва НКРЕ у Черні вецькій області Анатолій Маляр. — Адже вхідний лічильник газу на кор доні області знаходиться на балансі місцевої філії «Укргазмереж», а спо живачі «Чернівцігазу» просто під’єднані до за гальної труби. Технічних засобів з подальшого розподілу і обліку газу між двома оператора ми газорозподільних мереж наразі немає. За нашими даними, на рахунку ВАТ накопичилось 6 млн грн. Але ми не маємо до них доступу і не можемо розщепити за визначеним алгорит мом, оскільки акціонерне товариство досі пра цює без угоди з постачальником газу ДК «Газ України». Таким, по суті, нелегальним поставкам газу одним з газових операторів області давно слід було покласти край. Аж раптом думка «Нафто газу» пішла в реверсному напрямку. Він вирі

ну 400 мільйонів (вони впали на рахунки 6 обл газів, підконтрольних знаним в країні бізнес менам Ігорю Єремєєву і Олегу Бахматюку) в невідомому напрямку зникло 120 млн грн. Кримінальна справа, втім, успішно завис ла в Генпрокуратурі, яка витребувала з об ласті усі зібрані чернівецькими убозівцями матеріали. Цілком імовірно, це стало розмінною мо нетою, на яку вимушені були «купитися» Єремєєв з Бахматюком і врешті поступитися своїми володіннями газовому королю Дмит ру Фірташу.

Газова революція в масштабах держави так і не відбулася. Проте дове! дена до логічного кінця реорганізація на Буковині таки принесла жадані плоди. Чернівецька філія «Укргазмереж» продемонструвала всій країні, що на газових трубах можна успішно господарювати, вкладати інвестиції в їх розбудову, сплачувати усі податки без будь!яких «лівих» схем і навіть впро! ваджувати енергозбережні технології. Зібрані кошти одразу поступали по! стачальнику газу, а не накопичувалися на рахунках, як у випадках з облга! зами, які їх потім використовували як заставу під банківські кредити. шив зробити собі, образно кажучи, самообрі зання, відсторонивши, зокрема, від буко винських газових труб свою ж стовідсотково державну структуру на користь приватної, на яку жодний орган державної влади не має сьо годні ніякого впливу. Якщо Мінпаливенерго

Саме ті події дворічної давнини висвітлили практичну неспроможність «Чернівцігазу» керу вати стратегічно важливим сектором економі ки регіону. Підприємство мало мільйонні бор ги (недоплата за виробничі технологічні втрати та використання газу становила понад

14 млн грн), за словами його ж керівників, було цілком убите, порушувало умови договору з державою щодо експлуатації розподільних ме реж, виділяючи копійки на їх розбудову і модер нізацію. Така ситуація змусила «Нафтогаз Украї ни» не пролонговувати з ВАТ контракт на кори стування розподільними газопроводами, дія якого закінчилася у грудні 2006 року, і переда ти функції з обслуговування мереж і постачан ня газу чернівецькій філії своєї щойно утворе ної дочірньої компанії «Укргазмережі». Останню, до речі, Мінпаливенерго, яким на той час керував Юрій Бойко, якраз і ство рювало з метою навести лад з держмайном,

№ 49

4 грудня 2008 року

споживачів на відповідні категорії з подальшим застосуванням диференційованих тарифів, як того вимагає законодавство. З ліквідацією на шого підприємства усе це буде втрачено. А ми обслуговуємо 92% споживачів природного газу області. Можна уявити, який почнеться хаос в розрахунках. У результаті область недоотримає газ, оскільки обсяги його надходження напряму залежать від рівня проплат, і зазнає колосаль них збитків. Цього тижня сесія Чернівецької обласної ради з подачі регіональної організації Народної партії звернулася до президента і уряду із застережен нями щодо негативних наслідків ліквідації місце вої філії «Укргазмережі». «Ми переконані, — йдеться у заяві, — що підготовлене рішення є необґрунтованим і небезпечним. Його ініціато ри повинні дати відповідь на запитання, чому на магаються ліквідувати державну структуру, яка працює стабільно і прозоро, гарантуючи спожи вачам безперебійне і безпечне постачання газу. Масштаби наслідків такого кроку ніхто з чинов ників НАК «Нафтогаз України» не аналізував. А вони можуть призвести до збурення суспільного спокою в краї, зачепити інтереси громадян і дер жавного сектору економіки». Стурбованість влади цілком зрозуміла. Повер татися до колишнього стану газового господар ства і з’ясування стосунків з облгазом нікому не хочеться. Спеціалісти ж чернівецької філії «Укр газмереж» не раз засвідчували високий фаховий рівень і здатність оперативно вирішувати на

Таким, по суті, нелегальним поставкам газу одним із газових операторів області давно слід було покласти край. Аж раптом думка «Нафтогазу» пішла в реверсному напрямку. Він вирішив зробити собі, образно кажучи, само! обрізання, відсторонивши, зокрема, від буковинських газових труб свою ж стовідсотково державну структуру на користь приватної, на яку жодний орган державної влади практично не має сьогодні ніякого впливу. перевівши на баланс нової компанії всю дер жавну регіональну газову структуру. При наймні так заявляв тодішній речник міністер ства Костянтин Бородін. Аналогічна ситуація із зловживаннями з боку прива тизованих облгазів була мало не в кожній області, про що свідчи ли перевірки Фонду держмайна і ГоловКРУ. Виправити її в інший спосіб не було можливості. Більшість облгазів відмовилися тоді приймати запропоновані Мінпаливенерго зміни (досить жорсткі щодо посилення захис ту державних інтересів) до дого ворів на експлуатацію газопро водів. До речі, Всеукраїнська асоціація обласних газорозпо дільних компаній у відповідь на дії влади розповсюдила заяву, що «Мінпаливенерго за допомо гою НКРЕ намагається дестабі лізувати ринок газу в Україні з метою його подальшої монопо лізації компанією «РосУкрЕнер го». Два роки тому ці слова ви глядали навіть не фантазією — хворобливою маячнею. Сьогодні вони несподівано набули сенсу. Але про це перегодом. Газова революція в масштабах держави так і не відбулася. Проте доведена до логічно го кінця реорганізація на Буковині таки при несла жадані плоди. Чернівецька філія «Укр газмереж» продемонструвала всій країні, що на газових трубах можна успішно господарю вати, вкладати інвестиції в їх розбудову, спла чувати усі податки без будьяких «лівих» схем і навіть впроваджувати енергозбережні техно логії. А головне — вести прозорий, вчасний і повний розрахунок за спожитий, у тому числі і населенням, газ. Зібрані кошти одразу надхо дили постачальнику газу, а не накопичували ся на рахунках, як у випадках з облгазами, які їх потім використовували як заставу під банківські кредити. До того ж спеціалісти філії створили, можна сказати, унікальну базу да них з досконалим програмним забезпечен ням, яка містить вичерпну інформацію по кож ному абоненту. — Ця база даних є інтелектуальною влас ністю нашого колективу, — говорить голова профспілкового комітету ЧФ ДП «Укргазме режі» Зоряна Петихачна. — Ми почали її ство рювати ще коли були філією «Газ України» — попередницею філії «Укргазмереж». На форму вання бази знадобилось десять років копіткої праці. Зате тепер ми знаємо усе про наших абонентів — від площі помешкання до конт рольних показників лічильника. Це до��воляє об’єктивно визначити пільговиків, розділити

гальні проблеми. Так, силами трудового колек тиву за власний кошт в короткі строки було ліквідовано наслідки липневої повені й понов лено газопостачання до населених пунктів. На це підприємство витратило майже 10 млн грн. Хоча, здавалося б, області і її основним га зовикам нема чого непокоїтися. Механізму ліквідації такого складного і великого держав ного підприємства, як регіональна філія «Укр газмереж», наразі не існує. До того ж Закон «Про трубопровідний транспорт» забороняє будьякі дії, що можуть призвести до відчужен ня основних фондів державних газових підприємств, зокрема передачу державного майна, яким є газова труба, у приватні руки. Але не секрет, що давно чекає свого часу проект Закону «Про концесію газових мереж», який передбачає пріоритетне право користу вання мережами для тих, хто триматиме їх на момент прийняття закону. Це означатиме па нування не тільки на газогонах, а й на україн ському роздрібному ринку газу з його високою рентабельністю і безмежним впливом на всі без винятку рівні і гілки влади, а також на еко номіку регіонів і країни в цілому. Про що дав но мріють фінансовопромислові групи (не тільки вітчизняні), які скупили акції облгазів або ще прагнуть заволодіти ними. Держава вже сьогодні демонструє не так не спроможність, як відверте небажання захис тити власні інтереси і корпоративні права на своїх же газових мережах. Історія з двома ліцензіатами на Буковині, що так довго триває, тому наочний приклад. Схоже, прагнення «На фтогазу» ліквідувати «Укргазмережі» з їхніми досить успішними регіональними державними підприємствами якраз і є намаганням будь якою ціною розчистити шлях приватним струк турам до газових мереж і роздрібного ринку газу. А ціна надто висока. Можливо, втратою та ких значних державницьких інтересів Україні ще не доводилося розплачуватись за вирішен ня жодних проблемних питань. Наразі на колі нах перед «Газпромом» стоїть ніби лише «На фтогаз», який не знає, де взяти гроші ні на по гашення визнаного ним боргу у 1,27 млрд до ларів перед «РосУкрЕнерго» (крім вже оголо шеного «Газпромом» боргу у 2.4 мільярда), ні на поточні розрахунки за російський газ (не ка жучи вже про те, чим платити, якщо тисяча кубів газу таки коштуватиме 400 доларів). На тлі нинішніх великих газових переговорів ліквідація ДП «Укргазмережі» виглядає однією з поступок газовим трейдерам, які не тільки на кинули оком на українську газотранспортну і газорозподільну систему, а й наклали на неї обидві руки. Тепер, користуючись нагодою, за лишилося запустити в неї кігті.


№ 49

Пріоритети вільні думки рядки

4 грудня 2008 року

Метелик і цунамі, або Слово про «економічний массаракш» Про фінансовоекономічну кризу, що охопила весь світ, пишуть сьогодні всі — від солідних економічних журналів до жовтих «таблоїдів». Сакраментальні запитання «хто винен?» і — особливо — «що робити?» і вченітеоретики, і пролазливі бізнесменипрактики, і навіть моторні жартівники, що веселять публіку порадами на зразок «штопайте шкарпетки на перегорілій лампочці». Бажання усвідомити явище, яке звичайному розуму важко збагнути, нагадує індійську байку про сліпих, які на дотик намагалися описати слона.

Олег Супруненко

Світ навиворіт

С

вітову кризу, що почалася явно не сьогодні, а закін читься аж ніяк не завтра і ще невідомо чим, кожен з аналітиків описує, ґрунтуючись на власному досвіді, освіті, і головне — світогляді. Зазвичай у ній бачать результат серйозного розладу складного фінансового механізму, у якому гроші вже давно не узгоджуються навіть із власним визначенням, яке заучують студентипершокурс ники економічних вузів, і з функ ціями, виведеними вченимиеко номістами. Який там об’єктивний аналіз, коли причиною кризи численні «ліві» називають кричущу соціаль ну нерівність, а «ліберали» бачать її в соціальній політиці підтримки справжніх ледарів на шкоду году вальникамбізнесменам. А тут ще й «зелені» зловтішаються — мов ляв, давно ми колапс світу через вичерпання непоновлюваних ре сурсів прогнозували! Що ж, кожен посвоєму правий. Проаналізувавши зі своєї точки зору хоча б невелику частину ве личезної проблеми, він може вста вити свій пазл у складну картину. Чим і займеться автор цих рядків, спробувавши описати явище під умовною назвою «економічний массаракш». Слівце «массаракш», упевнений, незабаром увійде у широкий вжиток — у січні наступ ного року в кінопрокат запускають екранізацію повісті братів Стру гацьких «Населений острів». Фільм Федора Бондарчука обійшовся у мільйони доларів, і серйозне про сування фільму гарантоване. Ну а покоління радянської інтелігенції, що виросло на фантастиці братів, і так знає, про що мова. Події відбуваються на далекій планеті Саракш, дуже схожій на нашу ни нішню. З тією істотною різницею, що жителі планети переконані в тому, що їх «населений острів» є єдиним світом у Всесвіті, розташо ваним на дні гігантської, але не не скінченної газової кулі. Фантасти наділили атмосферу Саракша не звичайними властивостями: вона через сильну рефракцію «задира ла» обрій, і кораблі, що йшли у море, в очах аборигенів підніма лися вгору. Через надгусту атмо сферу люди ніколи не бачили зірок, і лише кілька разів за всю історію планети астрономи спосте рігали Сонце. Тому й існував на ви

гаданій планеті проклін «масса ракш» — світ навиворіт. Найбільш далекоглядні з аборигенів здогаду валися про справжній стан справ, але, як заведено, переслідувалися церквою за єресь. Перевернути світ у свідомості аборигенів нале жало і головному герою книги, і, певне, фільмублокбастеру.

Адам Сміт здивувався б

Д

о чого цей ліричний відступ? До того, що, на думку автора, у нашому невигаданому світі господарська система поступово набула вигляду такого собі вивер нутого навиворіт «массаракшу». І оскільки прибуття богів, якими бути важко, не передбачається, по вернути світ у нормальний стан уже навряд чи кому вдасться. Дове деться чекати, поки це не відбу деться саме собою — і світова кри за, як це не сумно, тут буде дуже доречною. А тепер перейдемо до прикладів. В економічних вузах студенти обо в’язково вивчають праці великого шотландського економіста Адама Сміта. Основоположник ліберальної економічної теорії починає своє зна мените «Дослідження про природу й причини багатства народів» гла вою «Про поділ праці», приділяючи велику увагу непомітній галузі тодіш ньої промисловості — виробництву шпильок. Економіста вражає поділ праці на мануфактурі: «...Один робі тник тягне дріт, інший випрямляє його, третій обрізає, четвертий заго стрює кінець, п’ятий обточує один кінець, щоб насадити голівку; виго товлення самої голівки вимагає двох або трьох самостійних опе рацій; насадка її є однією операцією, полірування шпильки — іншою; са мостійною операцією є навіть загор тання готових шпильок у пакетики». Така нехитра справа, як шпилькове виробництво, вимагала поділу праці на 18 окремих операцій, що мало приголомшливий результат — про дуктивність стала у сотні разів більшою, ніж ремісників, які нама галися кожну шпильку виготовляти самостійно. Поділ праці на мануфактурах мав такі дивовижні результати, що захоплений ними містер Сміт коре лював і все суспільство в глобаль ну мануфактуру із чітким розподі лом функцій його працівників. Власне, так воно і сталося. Однак великий шотландець, напевне, дуже здивувався б, побачивши «мануфактуру» сучасну, у якій дріт

для голки тягнуть в Індії, ріжуть на шпильки і заточують голівки в Китаї, а упаковують у Польщі. При цьому виробників зовсім не ціка вить якість шпильок — навіть на впаки, чим вона гірше, тим краще: вони не затримаються в госпо дарстві покупця, і йому доведеться купувати їх ще і ще. А щоб бажан ня купувати не зникало, міські гла шатаї день і ніч закликають купу вати нові шпильки, і при цьому спо віщають, що сьогоднішня шпилька — це зовсім не вчорашня, безна дійно застаріла, якій місце на смітнику, зате завтрашня назавж ди випередить за своєю доскона лістю шпильку сьогоднішню. Без глуздо звучить? Однак саме такі «мануфактури» працюють сьогодні по усьому світу, і, напевно, колине будь нашу чудову економіку істори ки вивчатимуть, дивуючись не мен ше, ніж сьогоднішні дослідники ос трова Пасхи, де «народне господа рювання» у свій час знищило всю пишну рослинність і живність. І, уже пожираючи одне одного в міжплемінних війнах, люди все ще вирізали з каменю велетнів, зма гаючись одне з одним (точніше, во рог з ворогом) у «крутизні»... Ось приклад «економічного мас саракшу», що став класичним після виходу у світ в 1995 році книги Е. Вайцзекера, Е. і Х. Ловінсів «Фактор чотири: витрат половина, віддача по двійна». Дослідниця з Вупперталь ського інституту Стефані Беге в один день стала відомою всій Німеччині,

патське Берегове. У радянські часи тутешній консервний завод виробляв досить великий асортимент фрукто воовочевих консервів, тепер тут роз ливають соки в яскраві упаковки в асортименті простотаки вражаючо му — від яблучного і сливового до напоїв з апельсина, ананаса і навіть маракуйї. Що до апельсинів з мара куйєю, то з ними все зрозуміло — у Закарпатті вони точно не ростуть, отже, сировина привізна. Але, вияв ляється, і зовсім не екзотичні яблука і сливи теж не місцеві. Все це приво зиться в концентрованому вигляді в бочках і полімерних мішках з далеких країн. Концентрати розводять водою («відновлюють») і цукром, розлива ють по картонних (типу «комбіблок») пакетах, розвозять по всій Україні і навіть експортують. Більшість за водів України працюють за схожою схемою, за імпортну сировину в країні ще й запекла боротьба точить ся. Ну чим не «массаракш»?.. Хтось ще про горезвісні чорноземи говорить? І рядки «моя батьківщина — Мічури на сад» ще пам’ятає?

Зрозуміло, що «екологічний слід» (витрати викопного палива, вироб ництво відходів, викиди в атмосфе ру, забруднення води та інше, пов’я зане з випуском будьякого товару) виробниківкапіталістів хвилює найменше. Тому що, як ми пам’ятає мо зі слів Карла Маркса, який зно ву став популярним, «немає такого злочину, який не скоїв би капітал заради 300 відсотків прибутку». Ну, нехай не трьохсот, а скромніше, але злочином наплювацьке ставлення до навколишнього середовища у нас вважають хіба що «зелені». Дер

Суб’єктивно, але факт! Цікаво, що часом краще за професіоналів подібні розлади бачать люди творчі, від фінансів начебто далекі. Взяти, приміром, досить здорові міркування російського письменника Віктора Пелевіна, вис" ловлені ним за пару років до сьогоднішніх економічних потрясінь: «Вважається, що... гроші, викачані з Росії, нічим не відрізняються від грошей з військового бюджету Пентагона, особистих статків Білла Гейтса або зовнішнього боргу Бразилії. Тим часом сутності, про які йдеться, настільки різняться за своєю природою, що їх у жодному разі не можна поєднувати». коли всі німецькі газети надрукува ли карту мандрівок полуничного йо гурту, продукту, який дуже полюбля ють бюргери — вони з’їдають його по 3 мільярди баночок за рік. Фрау Беге розрахувала, що інгредієнти для полуничного йогурту і матеріали для скляного стаканчика вимагають у цілому перевезень на відстань в 3500 км. До цього можна додати ще 4500 км на транспорт для поста чальників. І так практично по кожно му продукту з небідного споживчо го кошика! «Фактор чотири» наво дить також справжню ціну апельси нового соку, який теж дуже полюб ляють німці — чемпіони світу зі спо живання цього продукту. Щоб зро бити 1,5 мільярда літрів апельсино вого соку (в 100 разів більше, ніж 50 років тому), необхідного Німеччині щорічно, потрібна територія площею із Саар, одну з 16 федеральних зе мель країни. 40 мільйонів літрів па лива необхідно для транспортуван ня апельсинового концентрату до місць розливу. Сто тисяч тонн СО2 по трапить при цьому в атмосферу. І таку ціну доводиться платити прак тично за все! Власне, навіщо за прикладом у Німеччину їхати? От моє рідне закар

жава ж порушенням досить лібе рального екологічного законодав ства навіть радіє: будуть штрафи, а отже, і надходження в бюджет. Але чого ще від капіталістів чекати, коли навіть такий екологічно правиль ний бізнес, як перероблення відходів, має явні ознаки «еконо мічного массаракшу»? Так, два роки тому в складі гру пи українських природозахисників автору довелось побувати в Калі форнії, найбільш прогресивному щодо охорони природи і екологіч них технологій штаті США (див. «Ви ховання Каліфорнією», «ВТГ» № 42/ 2006 р.). Крім іншого, гостям пока зали сміттєсортувальний завод у СанФранциско, де 150 чоловік у три зміни сортують вміст спеціаль них синіх контейнерів, куди свідомі городяни (після тривалої агіткам панії) викидають тільки всіляке упа кування. Це набагато ефективніше, ніж установлювати безліч окремих баків спеціально для скляних і пла стикових пляшок, паперу, алюміні євих банок тощо — все одно без ручного досортування не обійтися. Величезні тюки різноманітної втор сировини чекали свого вивезення, і я поцікавився, куди саме. Вияви

лося, вся макулатура, зібрана ве ликим і марнотратним, як і вся Аме рика, містом, із заводу поїде на пе реробку... у Китай! Це вигідніше, ніж переробляти її вдома, у Калі форнії (штаті з 33 мільйонами на селення і площею більшою, ніж Німеччина). Ну, зрозуміло: пере робка макулатури — справа бруд на, а вотчина Шварценеггера бо реться за чисте навколишнє сере довище! Адже недарма і величез на кількість «електронного брухту» (викинутих телевізорів, комп’ю терів, мобільників тощо) з Європи та Америки потрапляє на ручне розбирання і найпримітивнішу ути лізацію в той же Китай. А канал «Нейшнл Джеографік» не раз транс лював передачу про завод у Ве ликій Британії, на якому з усієї краї ни відправляють в останню путь ав томобілі, холодильники, а також по бутову техніку. Металевий мотлох перемелюється у величезній дро барці, і тоді за металобрухтом при ходить корабель із Росії і везе його на переплавлення в Індію. На бать ківщині промислової революції взагалі і металургійної зокрема пе реплавлення брухту у метал, вияв ляється, є справою недоцільною...

За порухом «невидимої руки»

Л

юдина із класичною економіч ною освітою на це скаже: «На все воля Ринку» і, мабуть, до дасть про його «невидиму руку», про яку вперше нам сказав Адам Сміт. Рука ця, мовляв, все розведе, по по личках розставить і т.п., усе буде добропорядно, логічно і прибутково. І до чого тут «світ навиворіт»? Та й то так. Тому що «людина економічна» (теж термін містера Сміта) виносить за рамки всі збитки, якщо вони не мають точного виміру і не б’ють по його власній кишені. Скільки коштує життя морської фауни, що стрімко скорочується від забруднення Світо вого океану? Адже кораблі з маку латурою, металобрухтом і концент ратом маракуйї, курсуючи сюди, не минуче забруднюють води сміттям і нафтопродуктами. А хто рахував справжню вартість самих нафтопро дуктів на всьому їхньому шляху, від видобутку зпід аравійських пустель і полярної тундри до переробки на українських нафтопереробних заво дах? Хіба життя загубленого північного оленя або здоров’я дити ни з Лисичанська закладено у вартість літра бензину? І тим більше — у літр апельсинового соку? Я не знаю навіть малої частини всіх причин світової економічної кри зи і можу тільки припускати, чим вона закінчиться. Але впевнений, що описаний «економічний масса ракш» безпосередньо її стосується. «Змах крила метелика на одному боці океану спричинить цунамі на іншому» — щось подібне говорили давні китайці. Неврожай маракуйї на одному кінці світу здатний загаль мувати прихід корабля з макулату рою на іншому. То може, якщо після тривалої лихоманки такий світ пере вернеться з голови на ноги, нам усім полегшає?


Тперспектива ехносфера

№ 49

4 грудня 2008 року

МКС: неземний ювілей

Десять років тому, 20 листопада 1998 року, із запуску російського модуля «Зоря» почалася реалізація найамбітнішого космічного проекту ХХ і XXI століть — створення Міжнародної космічної станції (МКС)

Побудований у Росії Центром Хрунічева за контрактом із компанією «Боїнг» на американські гроші (тому його часто називають російсько* американським), модуль став першим елементом найбільшої на сьогоднішній день споруди в космосі. «Зорю» на орбіту вивела ракета*носій «Протон», що стартувала з Байконуру.

Валерій Тирнов

Сьогодні

В

ісімнадцятий екіпаж МКС — Майкл Фінк, Юрій Лончаков і Грегорі Шемітофф, а також їх ко" леги — астронавти шатла «Індевор» — не відзначали на орбіті 10"річчя станції. У них було занадто багато роботи. Цього дня астронавти шат" ла здійснили черговий вихід у кос" мос, а основний екіпаж провів рег" ламентне обслуговування рідинно" го блоку системи регенерації кисню «Електрон», телефонні переговори з інвентаризації, чітко виконуючи жорстку програму. Зараз у реалізації проекту бе" руть участь 16 країн. Крім тради" ційних «космічних» Росії, США і країн Євросоюзу — Японія, Кана" да й Бразилія. Найближчим часом можуть приєднатися Україна і Ки" тай. Для завершення складання всієї МКС треба виконати 43 за" пуски (без урахування експлуата" ційних польотів). Після закінчення будівництва це буде величезна споруда масою 470 т, довжиною 109 м і шириною 88,4 м. Загальні витрати приблизно становитимуть $40 млрд.

Джерела

«С

тарт» станції було дано в 1984 році, коли прези" дент США Р. Рейган оголо" сив про початок робіт зі створен" ня національної орбітальної станції. Із цього часу розроблявся проект великогабаритної пілото" ваної станції, що складається на навколоземній орбіті кораблями багаторазового використання «Space Shuttle». У 1988"му станція дістала назву «Freedom» (воля). Дос" лідження велися протягом 10 років, на них було витрачено близько

Тим часом у СРСР працювали над проектом станції п’ятого поко" ління «Мир"2». Через те, що термін експлуатації орбітального комп" лексу «Мир» був обмежений (вва" жалося, що комплекс працювати" ме протягом трьох років – 1986— 1989), то передбачалося, що скла" дання станції «Мир"2» почнеться на початку 1990"х років. Тому Дер"

На 1996 рік визначилася кон" фігурація станції: російський сег" мент — переглянутий варіант про" екту «Мир"2» і американський — за участю Канади, Японії, Італії,

Destiny ще заслужено називають першою орб��тальною станцією США після «Скайлеба». У ньому розташований цілий ряд службо" вих систем МКС. Але найголовні" ше — американський лаборатор" ний модуль (LAB) дозволив екіпа" жу розпочати виконання програ"

17 червня 1992 року Росія і США уклали угоду про співробіт" ництво в дослідженні космосу. Відповідно до неї Російське кос" мічне агентство й NASA розроби" ли спільну програму «Мир"Shuttle», що складалася з трьох взаємоза" лежних проектів: польотів росій" ських космонавтів на кораблях «Спейс шатл», експедицій амери" канських астронавтів на ОК «Мир» і спільного польоту екіпажів, що включав стикування шатла з ком" плексом «Мир». Подальше розроблення перс" пективних напрямів у спільних космічних дослідженнях спонука" ло сторони до концепції об’єднан" ня національних програм створен" ня пілотованих комплексів. Мож" ливість внесення російських еле" ментів у конфігурацію Міжнарод" ної космічної станції почала роз" глядатися з серпня 1993 року. Свою позицію і пропозиції росій" ська сторона сформулювала в жовтні 1993"го на спільній нараді представників РКА, NASA, ДКНВЦ і РКК «Енергія».

Об’єднання

У

1993 році в США дуже багато політиків були проти спільно" го будівництва дослідної станції. У червні цього року в кон" гресі США обговорювалася пропо" зиція про відмову від створення

МКС. Її було відхилено з перева" гою тільки в один голос: 216 го" лосів проти 215. 1 листопада 1993 року в Москві керівниками РКА й NASA було підписано «Угоду про порядок створення постійної космічної станції». План, що складається з трьох етапів, став довгостроковою програмою пілотованих польотів двох країн. Перший етап передба" чав спільні космічні польоти на ОК «Мир», другий — початок створен" ня принципово нової орбітальної станції на основі російського і

Дослідження проводяться за до" помогою наукового устаткування, розташованого переважно у спеці" алізованих наукових модулях"лабо" раторіях, частина устаткування для експериментів, що вимагають ваку" уму, закріплена зовні станції, поза її герметичним обсягом. На 2008 рік у складі станції — три спеціальних наукових модулі — американська лабораторія «Destiny», запущена в лютому 2001 року, євро" пейський дослідний модуль «Колам" бус», доставлений на станцію в лю" тому 2008 року, і японський дослід" ний модуль «Кібо». У європейському дослідному модулі обладнані 10 стійок, в яких установлюються прилади для досліджень у різних розділах науки. Деякі стійки спец" іалізовані й обладнані для дослід" жень у галузі біології, біомедицини і фізики рідин. Інші — універсальні, устаткування тут може змінювати" ся залежно від проведених експе" риментів.

жавний космічний науково"вироб" ничий центр ім. М.В. Хрунічева (ДКНВЦ) розпочав розроблення першого орбітального модуля. Од" нак економічна ситуація сповіль" нила темпи робіт над проектом. Було вирішено продовжити експ" луатацію комплексу «Мир», тим більше що наукові модулі «Спектр» і «Природа» для його оснащення ще не були готові до запуску. Це змусило керівництво російської космічної галузі переглянути по" зиції з проекту.

Головне «земне» завдання МКС — одержання нових матеріалів в умовах невагомості, вивчен ня реакцій людини на тривалий політ, досліджен ня космічних променів і біологічні досліди, що мають допомогти у створенні нових ліків. Про грама роботи станції передбачає лавинопо дібне зростання таких експериментів, прове дених одночасно. $20 млрд. Однак численні пере" робки і перегляд проекту показа" ли, що створити такий складний і дорогий орбітальний комплекс можна тільки при міжнародній ко" операції.

американського сегментів. Третій етап — повне завершення будів" ництва МКС.

країн ESA і Бразилії. Відповідно до досягнутих угод перший етап було успішно виконано. Здійснено два польоти російських космонавтів на борту кораблів «Спейс шатл» і сім тривалих «відряджень» амери" канських астронавтів на борту ОК «Мир» в 1995—1998 роках. 29 січня 1998 року у Вашинг" тоні були підписані міжурядові уго" ди за проектом МКС і меморанду" ми між NASA і космічними агент" ствами Росії, Європи і Канади про співробітництво в розробленні елементів станції. Згідно з прийня" тими документами російський і американський сегменти по" вністю використовуються РКА і NASA відповідно, а європейський і японський модулі поділені між NASA (46,7%), ESA (51%) і NASDA (51%). На етапі складання нарівно поділили роботи на борту станції між російськими і американськи" ми космонавтами. При експлуа" тації російський екіпаж із трьох чоловік постійно працюватиме на своєму сегменті, а час на амери" канському сегменті для чотирьох астронавтів поділено: США — 76,6%, Японія — 12,8%, ESA — 8,3% і Канада — 2,3%. Російська сторона дістала доступ до викори" стання 33% ресурсів МКС.

Як вона побудована

П

обудова станціії ґрунтується на модульному принципі. Першим елементом МКС став функціонально"вантажний блок (ФВБ) «Зоря». Він обладнаний реактивними двигунами для ко" рекції орбіти й великих сонячних батарей. Із цього модуля почина" лося складання МКС на навколо" земній орбіті. На початковій стадії складання ФВБ забезпечував ке" рування польотом, зв’язки мо" дулів, електроживлення, зв’язок, прийом, зберігання і перекачуван" ня палива. Лабораторний модуль Destiny («Доля») — ключовий елемент аме" риканського сегмента (АС). З його прибуттям у лютому 2001 року на МКС дійсно з’явився американ" ський сегмент. Вузловий модуль Unity, секції ферми Z1 і P6, які вхо" дили до складу станції, були допо" міжними елементами. Крім того,

ми наукових досліджень. Його історія почалася більше 20 років тому. За ці роки він побував у де" кількох проектах американських орбітальних станцій і, нарешті, увійшов до складу МКС. Службовий модуль (СМ) «Зірка» є основою російського сегмента МКС. СМ забезпечує діяльність екіпажу чисельністю до шести чо" ловік і керування станцією з ре" гулярно змінюваною конфігура" цією. На етапі розгортання МКС він був базовим для всієї станції — основним місцем для життя і роботи екіпажу. Крім того, це найбільш складний і насичений апаратурою російський модуль. Він був зістикований із «Зорею» 26 липня 2000 року, а 2 листопада 2000"го транспортний корабель «Союз ТМ"31» доставив на борт МКС екіпаж першої основної екс" педиції: космонавтів С. Крикальо" ва, У. Шепарда, Ю. Гідзенко. З цьо" го моменту МКС стає населеною. У вересні 2006 року російський сегмент був дооснащений стику" вальним відсіком «Пірс», що конструктивно є самостійним модулем. До речі, розташування модулів відносно одне одного часто змінюється. Тому фотографії МКС, зроблені в різний час, можуть відрізнятися. Усього у складі станції сплано" вано близько 20 постійно діючих модулів. Крім них, є ще й транспор" тувальні модулі, які можуть за по" треби пристиковуватися до неї і відстиковуватися.

Наукові дослідження

О

сновною метою при ство" ренні МКС були експери" менти, що вимагають уні" кальних умов космічного польоту — мікрогравітації, вакууму і кос" мічних випромінювань, не ослаб" лених земною атмосферою. До головних сфер досліджень належать біологія (у тому числі біомедичні дослідження і біотехно" логія), фізика (включаючи фізику рідин, матеріалознавство і кванто" ву фізику), астрономія, космологія і метеорологія.

Японський дослідний модуль «Кібо» складається з декількох ча" стин, які послідовно доставляти" муться й монтуватимуться на орбіті. Його перший відсік (герметичний експериментально"транспортний) був доставлений на станцію в бе" резні 2008 року під час польоту шатла «Індевор» STS"123. Остання частина модуля «Кібо» буде при" єднана до станції у квітні 2009 року, коли шатл доставить на МКС негерметичний експерименталь" но"транспортний відсік. Росія планує доставити на орбі" ту три дослідних модулі: два «Малі дослідні модулі» (МДМ, раніше на" зивалися СО"2 і СГМ), а також «Ба" гатофункціональний лабораторний модуль» (БЛМ). Повноцінні наукові можливості матиме тільки ос" танній, кількість наукової апарату" ри, розміщеної на двох МДМ, буде мінімальною.

Плановані події

З

2009 року передбачається до" вести чисельність постійної команди на станції до 6 чоловік. Великою мірою ці плани визначають" ся тим, що очікується збільшення можливостей з доставки вантажів на станцію. Мається на увазі початок ек" сплуатації транспортних кораблів ATV Європейського космічного агентства (перший запуск відбувся 9 березня 2008 року, корисний вантаж — 7,7 тонни, 1 політ у рік). Крім того, очі" кується, що в 2009 році польоти до станції почне японський автоматич" ний вантажний корабель H"II Transport Vehicle (корисний вантаж — 6 тонн). У планах також істотна модер" нізація російських космічних ко" раблів «Союз» до 2010 року. У 2010 році завершаться польо" ти багаторазових кораблів «Спейс шатл». Після 2010 року США можуть залишитися без власних пілотованих кораблів і не мати незалежного до" ступу на МКС. Тому НАСА намагаєть" ся форсувати розроблення і створен" ня нового пілотованого космічного корабля «Оріон». Але в будь"якому разі перші пілотовані польоти «Орі" онів» почнуться не раніше 2014 року. НАСА також залучає приватні фірми до створення вантажних космічних кораблів. За замовленням НАСА фірма SpaceX розробляє вантажний космічний корабель «Dragon». За найбільш оптимістичними планами, перший політ цього корабля може відбутися в 2009 році.


№ 49

4 грудня 2008 року

Виробництво ситуація

Кому потрібні міндобрива? На початку листопада ВАТ «Рівнеазот» зменшив свою потужність удвічі. Зупинився цех аміачної селітри, не виробляються органічні добрива Людмила Ступчук

—С

итуація дуже складна, — коментує події головний інженер підприємства Володимир Коваленко. — Щоб якось привабити клієнтів, ми знач но знизили ціни на добрива, про понуємо їх дешевше за со бівартість, але продукцію все одно ніхто не купує. Грошей у селян немає. Всі вони — у землі або в товарі, який нема кому продати, бідкаються фермери. Фермер Василь Радзивіл показує нам цьогорічний врожай. Вродило стільки, каже, що ніде зберігати. Тільки капусти залишилося просто неба сімдесят тонн. А ще тридцять

тонн моркви і буряків зібрав, і те пер сушить голову, кому все це про дати, щоб якось перебутися… Сьогодні на ВАТ «Рівнеазот» працюють п’ять тисяч робітників. Ще місяць тому вони не лише справно отримували заробітну платню, а й премію. Які ще підводні рифи приховує в собі економічна криза, не знає ніхто. Керівництво заводу звернулося до Кабінету Міністрів України з проханням вирішити проблему. Насамперед допомогти селянам збути продукцію. Прем’єрміністр Юлія Тимошенко, у свою чергу, по просила керівництво підприєм ства не скорочувати і не звільня ти робітників.

Довідка «УТГ» Відкрите акціонерне товариство «Рівнеазот» створене у листопаді 1995 року на базі орендного підприємства «Азот», яке до 1994 року мало статус державного. Процес приватизації завершено у 2003 ро ці. Пріоритетним напрямом діяльності оновленого підприємства ста ло підвищення ефективності діючих цехів, модернізація обладнан ня, поліпшення і розширення асортименту продукції. Рівненські міне ральні добрива використовують у 22 областях України, АР Крим. Продукція підприємства має попит і в 40 країнах близького та да лекого зарубіжжя.

Як повідомив генеральний ди ректор «Рівнеазоту» Михайло Заб луда, на підприємстві поки що цього робити не збираються, а далі — діятимуть за обставинами. Якщо підприємство зупиниться,

про які зарплати і утримання ро бітників може йтися? На думку ж голови Рівненської обласної дер жавної адміністрації Віктора Марчука, держава повинна за платити сільгоспвиробникам за

врожай зернових через Аграр ний фонд і Держрезерв. Тоді в селян будуть кошти, у тому числі і на міндобрива. На заводі кажуть: якщо зараз не підтримати сільське господар ство, то хімпідприємствам втру чання уряду вже не знадобиться — вони все одно зупиняться. Че кають на допомогу і селяни. Зреш тою, вони прогодуються і на влас них городах. А що їстимуть меш канці промислових міст?.. До речі, ще рік тому експортно орієнтоване успішне підприєм ство «Рівнеазот» працювало пере важно на зовнішній ринок, і про блеми українських селян не вва жалися пріоритетними...

Злітаємо! Пілоти знають, що зліт — найскладніший і найнебезпечніший етап польоту, коли літак працює на межі своїх можливостей, і безпека пасажирів у цей момент прямо залежить від довжини і стану злітно&посадкової смуги. У міжнародному аеропорту «Донецьк» і у льотчиків, і у наземних служб труднощів поменшає — тут будується нова ЗПС, що відповідає європейським стандартам.

дає Євген Куменко, головний інженер ТОВ «Дорожнє будівницт во «Альтком». Площа нової ЗПС — 259 тис. м2. Звичайно, такий обсяг робіт по требує і особливих технологій. Як відзначив Євген Куменко, для бу дівництва смуги уведений в експ луатацію найбільший у Європі мо більний завод з виробництва бе тону LIEBHERR, оснащений чотир

Микола Столяров

садкові смуги у Франкфурті й Мюн хені. Донецька ЗПС відповідатиме європейським нормам.

В

иїзну нараду провів у Донець кому аеропорту голова До нецької обласної ради Ана толій Близнюк. Разом з його учасниками з ходом будівельних робіт ознайомився і кореспон дент «УТГ». — Відкрийте карту Європи, і ви побачите на ній міста, наприклад Мюнхен, від яких тягнуться чер воні лінії повітряних маршрутів, — звернувся до присутніх Анатолій Близнюк. — З однієї точки можуть виходити сотні маршрутів. Ми за думали будівництво чотирикіло метрової смуги, що забезпечить прийом літаків будьяких типів. Саме така довжина дозволить важким, завантаженим літакам сідати і злітати тут. На думку глави облради, місце розташування Донецька дозволяє місту стати таким же Мюнхеном щодо забезпечення транспортних потоків на Захід і в Азію.

— Злітнопосадкова смуга міжнародного аеропорту «До нецьк» унікальна тим, що зможе приймати всі існуючі сьогодні типи літаків, у тому числі й найбільший у світі «Аеробус 380», — розпові

Довідка Генеральним планом модернізації аеропорту «Донецьк» перед бачене будівництво нової злітнопосадкової смуги (4000 на 60 м). Кількість місць стоянок для літаків — 60. Заплановано будівницт во нового пасажирського термінала пропускною здатністю 1000 пасажирів на годину з відповідною інфраструктурою (закритий і відкритий паркінги на 600 і 1200 машиномісць відповідно), а та кож реконструкція існуючого термінала до пропускної здатності 600 пасажирів на годину.

ма установками продуктивністю 150 м3 бетону на годину. Також змонтовані найбільші в Україні 500тонні резервуари для збері гання цементу. Підключено додат кові компресори для його перека чування. Роботи на стратегічному націо нальному об’єкті ведуться цілодо бово. Будівництво йде за графі ком, і до кінця року будуть освоєні виділені на 2008 рік кошти. У лис топаді завершено бетонування злітнопосадкової смуги. До тех нології будівництва ЗПС аеро портів висуваються жорсткі вимо ги міжнародного стандарту. Тому

на будівництві в Донецьку вико ристовують професійну дорожню техніку й передові світові техно логії, наприклад унікальний укла дальник бетону «sp 1600». Цей аг регат, що прибув з Німеччини, здатний укладати смугу важкого бетону завширшки 15 метрів і зав товшки 50 сантиметрів двома ша рами, паралельно «упаковуючи» й арматуру. — Наші партнери з Німеччини дають консультації з використан ня спеціальних хімічних домішок у бетоні, — розповідає Євген Ку менко. — Ми запозичуємо їхній досвід і вже оглянули злітнопо

Будівельники впроваджують і власні ноухау: при перенесенні магістрального водопроводу діа метром 1,2 метра за межі будівель ного майданчика застосували не стандартний спосіб монтажу кому нікацій і побудували тюбінг — гоф ровану збірну металеву трубу, усе редину якої помістили магістраль, що постачає водою донецьке сели ще Жовтневе. Причому з підзем ним тунелем для технічного обслу говування водопроводу. Раціоналі заторська пропозиція завідувача виробництва мобільного бетонно го комплексу Михайла Азарова значно здешевила проектні робо ти. Новий тюбінг унікальний свої ми розмірами: його довжина — 300 метрів. На будівництві задіяно 38 оди ниць землерийної техніки, більше 100 вантажних автомобілів, близь ко 350—400 робітників. Голова об ласної ради також відзначив, що після здачі злітнопосадкової сму ги аеропорт почне освоювати нові напрямки польотів. «Найближчим часом ми проведемо конкурс на здачу в оренду аеровокзального комплексу, щоб до 2012 року підго тувати і цей об’єкт. Це сучасний європейський аеропорт. І все тут буде зроблено за останнім словом техніки», — зауважив Анатолій Близнюк.


Соціум за обрієм

негайно будьякими засобами зупинити на родження дітей; категорично заборонити державам третього світу індустріальний роз виток і «використання природних ресурсів»; замінити більшість предметів і дисциплін «екологічним вихованням» і формуванням видатної схильності до «самообмеження». Такі висновки небезпечні! Адже йдеться не про «простий» песимізм, а про щось з розряду полпотівських заходів. Але для всього людства. (Нагадаємо: Пол Пот піклувався про тотальне знищення «західного» впливу на камбоджійців і збереження з усього населення лише непись менної і фізично дужої частини, спроможної до примітивної праці на рисових полях). Цей то тальний песимізм є наслідком відсутності у його пропагандистів хоча б приблизного уяв лення про закони розвитку біосфери.

Костянтин Корсак, завідувач відділення Інституту вищої освіти АПН, доктор філософських наук

У

цих питаннях — суть очевидних труд нощів, що виникли «перед усіма» у про цесі позначення того суспільства, що не минуче буде побудоване в ХХІ столітті спершу в державахлідерах, а згодом і на всій планеті.

Пошлюся на публікацію В.Тирнова, присвя чену новій книзі «Обіцянка технології: екс пертне знання про трансформацію бізнесу і

всім читачам для поступової зміни свого світогляду, сформованого в «індустріальну епоху», і формування виваженого та об’єктив ного ставлення до будьяких повідомлень і матеріалів, де фігурують терміни із префікса ми «нано», «піко» і «фемто». Відчуття цього обов’язку тим гостріше, що на наших теренах «нанотема», на відміну від розвинених держав Заходу і Сходу, а також Росії, майже не звучить як в освітній, полі тичній, економічній, так і в науковій сферах. Нічого, окрім розчарування, не викликає, на приклад, той факт, що навіть спеціалізований

Чи можна планувати майбутнє і здійснювати серйозні фу туристичні передбачення, якщо не бачити і не враховува ти настання епохи нано та інших квантових технологій, найглибший фундамент, на якому людство спроможне втілити у життя те, що неможливе у макросвіті?

суспільства» американського футуролога і од ного із засновників Інституту знань та інно вацій В. Халала («Українська технічна газета», №38 від 18 вересня 2008 року). Американець, опитавши 100 «авторитет них експертів», скомпонував книгу «про май бутнє». Та тільки слово «майбутнє», певне, В.Халал використав безпідставно. Адже екс перти і він сам описують доволі похмуру су часність, аж по вінця заповнену найпотужні шими комп’ютерами та інтенсифікованішою комунікацією. Жоден з цих експертів чомусь не звернув уваги на стан і найближчі (не ка жучи вже про віддалені) перспективи нанотех нологій, тому використали цей термін як при кладний — виключно для опису очікуваного прогресу в комп’ютерних процесорах, де мікронні елементи вже почали поступатися значно меншим, які мають розміри 30—60 нм (1 нм = 10–9 м). Чому так? І чи можна планувати майбутнє і робити серйозні футуристичні прогнози, якщо не бачити і не враховувати настання епохи нано та інших квантових технологій, найглибший фундамент, на якому людство спроможне втілити у життя те, що неможливе у макросвіті? Виходячи з цього називатиме мо соціум майбутнього «наносуспільством». Для уважних і неупереджених спостері гачів за усіма головними світовими подіями в науковотехнологічних та виробничожиттє забезпечувальних сферах на зламі сторіч ста ло очевидним: починається безприкладно важлива для виживання людства чергова революція у його стосунках з природним се редовищем і використанні ресурсів біосфери. За відсутності узгодженої міжнародної назви цієї революції пропонуємо кілька варіантів: нанореволюція, четверта хвиля, квантова, ноосферна. Маючи фундаментальну природ ничу освіту і достатньо глибоку обізнаність у квантових розділах точних наук, вважаю своїм моральним обов’язком надати у цій статті ту інформацію, яка може бути корисною

4 грудня 2008 року

Ім’я

Сьогодні навіть діти знають: як кораблик назвемо, так він і попливе. Та наслідки невдалої назви корабля просто мізерні у порівнянні з тим, що може статися у разі помилкового вибору терміну для позначення майбутнього. Тим більше, що до пошуку «формули майбутнього» настійно спонукає світова економічна криза. Куди йдемо? Що дасть можливість людському суспільству розвиватися з максимальним ефектом за мінімуму негативних (протилежних) наслідків?

Упродовж 1990х років майже всі автори тетні представники більшості наук висловили свої уявлення і про рушійні сили, які визнача ють рух людства у млисте майбутнє, і про саме суспільство (зауважимо: щодо суспільства — помилкові у 100% випадків). Не припиняють ся подібні акції і зараз, що лише множить труд нощі на шляху людства до омріяного гармон ійного співіснування з біосферою і так зва ного сталого розвитку.

№ 49

науковопопулярний орган нашої Академії наук за назвою «Світогляд» цілковито ігнорує весь колосальний потенціал нанореволюції у своїх футурологічних та фундаментально світоглядних публікаціях. Прикладом є дуже велика стаття луцького вченого — доктора фізикоматематичних наук професора А.Свідзинського «Синерге тична парадигма, антропний принцип та куль тура» («Світогляд», 2008, №3, с. 26—35). Хоч вона розміщена у рубриці «Футурологія», але на 98% є не передбаченням майбутнього, а детальним описом подій з моменту Великого вибуху аж до сьогодення. Неувага до новітніх джерел завадила А.Свідзинському помітити появу великої групи нанорозділів природни чих наук, молодого і динамічного сектору то варів 6го і 7го технологічних укладів (нано технології, найбільш імовірно, становитимуть основу 7го і 8го укладів), багатомільярдних економічних нанопроектів у США, Європейсь кому Союзі, Японії, Росії. Оперуючи лише застарілою інформацією, автор на її підставі будує доволі песимістичну футурологію. І це не дивно. «Світоглядна» тема вимагає бачити ті паростки, що сходять. Без цього ми приречені на «страшилки». От і А. Свідзинський висвітлює походження різно манітних криз у стосунках людства з природ ним середовищем, доводить неможливість подолання їх негативних наслідків, вказує на дедалі зростаючу «категоричність самообме ження» для всього людства. Вподобавши на укові праці польського філософа і оксфордсь кого професора Л.Колаковського, автор підтверджує невідворотність колапсу люд ства багатьма цитатами з книги дослідника «Мої правильні погляди на все» (Вид. дім «Киє воМогилянська академія», 2005, 280 с.). Ос кільки її польський оригінал створювався у середині 1990х років, він не містить ключо вих для футурології ХХІ століття термінів «на нотехнології» та «інноваційна економіка». Це, звичайно, цілком зрозуміло, адже у той час навіть у спеціалізованих наукових часописах лише зрідка з’являлися терміни «наноматері

али» (переважно малися на увазі фулерени) і ще рідше — «нанотехнології». Прогнозуючи майбутнє людства, А.Свід зинський наголошує лише на двох варіантах розвитку подій: «У будьякому випадку, повно го «кінця світу» не буде. Можливо, ситуація, яка складеться, вже зараз моделюється нинішнім станом Чорнобильської зони: по ріділе населення, яке поступово вимирає се ред кількісно великих, але збіднілих за видо вим складом популяцій тварин і рослин, що вижили. Не виключений, однак, зовсім інший варіант розвитку подій, якщо К онструктор все ж таки захоче зберегти цвіт розуму розуму,, який розквітнув було на нашій Землі, і несповідимими для нас шляхами виведе людство з пастки, в яку воно себе загна ло» (виділено мною — К.К.). Терміном «Конструктор» автор позначає «щось над Всесвітом», яке якось і колись спро вокувало Великий вибух, узгодило всі фізичні та хімічні константи для невідворотної появи на Землі життя і людини, а тепер з цікавістю спостерігає за психічним станом свого влас ного витвору перед загрозою «війни за залиш ки ресурсів планети». У людства таким чином, свого шансу немає, його доля залежатиме від «капризів» чогось над Всесвітом! Може, комусь такі апокаліптичні міркуван ня і сподобаються, але проблема у тому, що інформаційні обрії Колаковського і Свідзин ського грунтуються на «здоровому глузді» і до сягненнях алхімічноіндустріальних техно логій. Тобто, смерть тих технологічних укладів, які повинні померти, є основою для висновків про згасання цивілізації. У межах такої логі ки і справді неможливо передбачити оптимі стичний сценарій розвитку. Наш відомий педагогнауковець Іван Підла сий, також ігноруючи нанонауки, зробив на прикінці 2007 року такого висновку: «За ос танні 20 років не з’явилося жодного оптимі стичного прогнозу розвитку цивілізації і життя на Землі. Один похмуріший за інший. Під усіма прогнозами — реальні підстави, яким важко не вірити. Головні тенденції стають невідво ротними, життєво важливі процеси набули такої сили, що зупинити їх уже неможливо» (Підласий І. Виклики життя і виховання мо лоді // Відкритий урок. — 2008. — №12. — С. 19—21). Наприкінці ХХ століття практично не було хоч якихнебудь реальних і доцільних для ви користання пропозицій ліквідації всієї вели кої групи екологічних загроз і відвернення ще страшнішої небезпеки — повного колапсу людства у середині ХХІ століття, яке так пере конливо передбачала група Д.Медоуза в рам ках діяльності славетного Римського клубу. Не пообіцяли нам нічого хорошого й організатори великої кількості наукових зборів і конгресів. Тому, якщо узагальнити всі конкретні пропозиції щодо «самообме ження» і виключити з рекомендацій світових екологічних форумів 1992го і 2002 років політичні декларації і семантичний туман, то перелік ультимативних і термінових всепла нетних заходів зводиться усього до трьох:

На жаль, існують не тільки застарілі, а й новітні міфи. На перший погляд, протилежні старим.У книзі російського науковця А.О. Да видова «Системная социология: Введение в анализ динамики социума» (М.: Издательство ЛКИ, 2007, 248 с.), який, як і невелика група інших науковців, пропонує називати суспіль ство майбутнього «наносуспільством» і покла дає великі надії на нанотехнології (утім, взагалі не згадуючи про піко і фемтотехнології) наво диться багато прикладів того, наскільки вели кою є увага урядів, науковців та інших грома дян розвинених держав до проблеми приско реного розвитку нанонаук і нанотехнологій. Фінансуються багатомільонні національні про грами розвитку нанотехнологій, публікуються тисячі спеціалізованих і науковопопулярних статей і матеріалів, студентам пропонуються перші курси з нанонаук, створені консульта тивні урядові ради з питань уникнення ризиків у процесі використання нанотехнологій тощо. Все це правильно, але звідки вражаюче при мітивне і некритичне запозичення маскульто вих уявлень і висловлювань? Майже всі вони сконцентровані у таких рядках: «Нанотехнології — це сукупність методів виробництва об’єктів живої та неживої приро ди із заданою атомною структурою шляхом ц��леспрямованого маніпулювання атомами і молекулами. Зокрема, нанотехнології дозво ляють подовжити життя людини до 1000 років, «вирощувати» продукти харчування, одяг, ко рисні копалини, вироби і т.д. з атомів за допо могою асемблерів — молекулярних нанома шин (біотехнічних систем) розміром 10—9 м (одна мільярдна частка метра), здатних до са мовідтворення, які можуть за завданням по будувати будьяку молекулярну структуру. У цьому зв’язку Р.Меркле відзначає, що нанотех нології зроблять таку ж революцію в маніпу люванні матерією, яку зробили комп’ютери у маніпулюванні інформацією. Відомий нанофу туролог Е.Дрекслер пророкує, що нанотехно логії кардинально змінять не тільки всі сфери суспільства, а й сам біологічний вид homo sapiens, замінивши його новим біотехнологі чним видом, що саморозвивається, — hano sapiens» (А.О. Давидов, с.145146). Це цілковито примітизоване і неправиль не визначення нанотехнологій. В усій «нанос фері» раз і назавжди треба домовитися: не всі способи виготовлення дуже малих продуктів автоматично слід називати «нанотехнологія ми». Зараз для виробництва перших з отри маних ще років 20 тому справжніх нанопро дуктів — сферичних вуглецевих фулеренів — використовуються звичайнісінькі індустрі альні технології (інтенсивний температурний і хімічний вплив на природний графіт або інші речовини), що супроводжуються великими шкідливими викидами у довкілля. Це аж ніяк не нанотехнології, а типовий приклад недоско налості алхімічноіндустріальних методів ви робництва, що шкодили, шкодять і надалі шко дитимуть біосфері. Що ж потрібно? Поперше, до «справжніх» нанотехнологій слід віднести лише ті способи виробництва, що не мають навіть мінімально го шкідливого впливу на природне середови ще і людину. Подруге, науковотеоретичною основою подібних досконалих технологій є квантові розділи сучасних і майбутніх наук, які врахову


№ 49

Соціум

4 грудня 2008 року

за обрієм

прийдешнє ють природні закони, що діють на «нано» і ще менших просторових інтервалах. Наукові знання і теорії неквантового рівня (механічні, термодинамічні та всі інші) вже відіграли свою роль, їх ніхто не заперечува тиме і надалі, але на основі цих знань немож ливо ліквідувати екологічні загрози і забез печити «якісне життя» багатьом мільярдам мешканців планети у ХХІ столітті. Друга примітивність, автором якої є аме риканець Е.Дрекслер, полягає у припущенні, що єдиним способом масового і практичного втілення нанотехнологій є попереднє виготов лення таких малих і програмованих «асемб лерів», що вони будуть спроможні «хапати» ок ремі атоми і молекули і ставити їх у «потрібне місце».

родковостовбурних і спроможні керовано модифікуватися у бажаному напрямі. Насна га науковців зросла, а тому вони сподівають ся невдовзі ліквідувати появу рубців на ве ликих ранах і навіть «відрощувати» цілі кінцівки з того місця, де вони були втрачені повністю або частково. Тому усім нам лишається сподіватися на високий, а не примітивний науковий прогрес, на розум і порядність людини, на її свідому відмову від заміни всіх влас

світла. Подібні багатофотонні процеси фізич но неможливі у клітинах рослин, тому вони порадили біологам шукати нові шляхи. Біологи прислухалися і помітили: у рос линах і водоростях водень для кінцевих органічних сполук (нашої їжі) утворюєть ся не з води, а з молекул перекису вод ню, які незрівнянно легше розкласти на частини і звільнити водень. За якихось два роки вони зробили десятки відкриттів, подали безліч патентів і доволі

Наносуспільство у провідних державах світу досить швидко перетворюється з мрії на дійсність. Європейський Союз роз робив Лісабонський проект повернення собі світового лідер ства у надвисоких технологіях. Для цього швидко збільшуєть ся підготовка молодих науковців, «імпортується» молодь з Ук раїни, Росії та держав третього світу. ЄС прискорено скорочує своє технологічне відставання від США.

Тут ми маємо справу з відомим з історії ідей та винаходів ефектом «лінійного прогнозуван ня». Наприклад, у середині ХІХ століття апара ти, за допомогою яких люди могли пересува тися у повітрі, уявляли у вигляді довгастих по вітряних куль, під якими у човнігондолі сидять люди і розмахують великими легкими весла ми, як гребці на галерах. Уявити, що насправді це будуть металеві конструкції з нерухомими крилами і колосальною швидкістю руху, у ХІХ столітті не спромігся ніхто.

них частин і елементів «чіпами», «скніда ми», датчиками і асемблерами. Набагато доцільніше ліквідувати невеликі недоліки і жити тим життям, яке співмірне з логікою біос фери і розумного наносуспільства.

От і у цьому випадку використано надто примітивні передбачення. Адже пропозиція Дрекслера лікувати людей уведенням в капі ляри «підводних човнів з нанорозмірами і фрезами для зрізання холестеринових бля шок» є точним аналогом пропозиції викорис товувати весла для пересування у повітрі. На справді медицина ХХІ століття полягатиме у використанні управління діяльністю наших молекул, клітин і цілих органів. Остання нови на з «медичної серії» — створення тканин і органів з тих клітин хворих, які подібні до за

Вже недовго до того часу, коли людина на завжди припинить вилучення з біосфери все більшої частини її первинного продукту, бо навчиться самостійно виготовляти багато мільярдів тонн вуглеводнів, жирів і білків. Ті біологи і біохіміки, які понад сто років марно намагалися здійснити штучний фотосинтез, врешті дослухалися до настійних порад фізиків. Фізики вказували, що зелені росли ни не можуть розкласти молекулу води на ча стини, бо для цього слід поглинути і сконцен трувати на ній одразу три фотони видимого

швидко рухаються до повного циклу штуч ного фотосинтезу. Вміючи синтезувати різні види хлорофілу і створюючи «штучні поля», що зручно розташовувати у соняч них місцевостях на висоті 20—30 метрів, років через 5—10 (щонайбільше — 15) людство почне ефективно перетворюва ти сонячні промені у прості та дешеві хімічні сполуки, у мільярди тонн первин них продуктів, на основі яких легко про дукувати і більш звичну для нас їжу. Сподіватимемося і проситимемо Бога і науковців здійснити штучний фотосинтез швидко — в іншому разі «людина індустрі альна» встигне цілковито забруднити пла нету генномодифікованими рослинами і тваринами…

Віднайдення реального шляху до штучно го фотосинтезу — найважливіша і найваго міша, на мою думку, «наноновина» останніх двох років. Рамки статті не дозволяють опи сати багато інших нових відкриттів і досяг нень, кращі з яких доводять: нешкідливі для біосфери технології існують і обов’язково бу дуть винайдені і застосовані (кілька при кладів перших технологій цього типу я наво див у своїх публікаціях в «УТГ»). З моменту усвідомлення еволюційної приреченості індустріального суспільства (чи не перший крок до цього — книги амери канського соціолога Д.Белла «Майбутнє по стіндустріальне суспільство» 1974 р. і «Куль турні суперечності капіталізму» 1976 р.) відбувалася зміна назв суспільства майбут нього: постіндустріальне, інформаційне, сітьове, цифрове, знаннєве… Перша назва цілком банальна і мало інформативна, друга, третя і четверта — гранично примітизовані та неправильні (це щось на рівні «кукурудзяного комун ізму» М.Хрущова), остання (суспільство знань) містить у собі неокреслене і май же безмежне поняття «знання». Термін «наносуспільство» кращий від них тим, що є логічним розвитком і продовжен ням терміну «індустріальне суспільство», але відрізняється чіткістю та однознач ністю. Наносуспільство у провідних державах світу досить швидко перетворюється з мрії на дійсність. Найбільше нам імпонує те, що Європейський Союз розробив Лісабон ський проект повернення собі світового лідерства у надвисоких технологіях. Для цього швидко збільшується підготовка мо лодих науковців, «імпортується» молодь з України, Росії та держав третього світу. ЄС прискорено скорочує своє технологічне відставання від США. На наш погляд, подібні раціональні дії на ших західних сусідів можна вважати дуже пе реконливим доказом того, що і нам слід при пинити «консервувати» себе в індустріаль них технологіях і не зосереджуватися на їх модернізації, не тішити себе «гуманізацією» освіти, адже невдовзі навіть науковці Украї ни втратять здатність розуміти те, що роблять їхні «західні» колеги. А головне: як ми кораб лик назвемо, так він і попливе.

Багатопрофільний акорд осені «УТГ» брала участь у Міжнародному промисловому форумі2008

Ігор Павлюк З 25 по 28 листопада у Києві у Міжнародному виставко вому центрі проходила найзначніша у своїй галузі подія — Міжнародний промисловий форум2008. Зазначимо, що форум відбувається вже всьоме і цього року на його базі діяли дванадцять хоч і окремих, але взаємопов’язаних спеціалізованих виставок. Дуже приємно для нас, що цьо го року учасником форуму була також «Українська технічна газета», свіжі примірники якої буквально розлетілися поміж гостей виставки.

Вкотре відзначимо потужний «десант» іноземних вироб ників на виставці — понад 600 учасників із 26 країн світу. Цьог�� разу перед вели німці і турки. Останні, до слова, зро били просту, проте ефективну річ, видавши безкоштовний довідничок із переліком турецьких компаній, які бажають працювати на ринку України. Звичайно, турки тут Америки не відкрили, те ж саме регулярно роблять чехи. Однак у ка талогах чехів дуже важко знайти щось конкретне, а от у турків все акуратно та просто. Ще один плюс для підприємців з Туреччини — надзвичайно ввічливе спілку вання із відвідувачами та знання іноземних мов, зазвичай російської. Розмаїття спеціалізованих виставок можна назвати як плю сом, так і мінусом форуму. Чому мінусом? Тому що величезна кількість учасників різного профілю призводила до справж нього запаморочення. Проте плюсів, гадаю, було більше. Місце, де солідний завод твердих сплавів сусідить із «будкою» приватного підприємця, а від стенду із робочим взуттям ви маєте можливість перейти до книжкової ятки, не залишить байдужим жодного відвідувача. Тим більше, що цьогоріч ба гато експонентів вирішили справити ефект на публіку, розгор нувши виробництво просто в залі. Причому можна було поба чити роботу як відносно невеликої електродрелі, так і верстатів завбільшки з вантажівку. Саме завдяки цим двом особливос тям — розмаїтості та наочній демонстрації можливостей техні ки виставка становила інтерес для потенційних експонентів. До речі, дуже приємно, що подібні заходи відбуваються, не зважаючи ні на які кризи, адже виставки є чудовою нагодою довести, що саме твоя продукція — найкраща.

Довідка Виставки Міжнародного промислового форуму Металообробка (металообробні технології та ех (промислові технології, обладнання); УкрМашТ крМашТех обладнання для машинобудування); У крЗварю в а н н я (технології, обладнання, матеріали); ех (обладнання і технології для вироб УкрПластТ крПластТех ництва та переробки пластмас); Гідравліка, Пнев матика матика; Підйомнотранспортне, складське об ладнання ладнання; Зразки, стандарти, еталони, прила д и (контрольновимірювальні прилади, лаборатор не та випробувальне обладнання, метрологія, сер тифікація); Безпека виробництва (засоби колек тивного та індивідуального захисту, безпека робо чої зони); Субконтракти (пошук партнерів для роз міщення замовлень з видів виробництва, деталей, ех (комісійна техніка, об вузлів, виробів); УкрВторТ крВторТех ладнання); УкрПромАвтоматизація (автоматиза ція виробництва, автоматизовані системи управлі ння технологічними процесами, автоматизація об’єктів промисловості); Підшипники (підшипники котіння та ковзання, вільні деталі: шарики та роли ки, втулки стягувальні, технології, обладнання та інструмент для виробництва підшипників)


Безпека буква буква закону закону Початок на 1%й стор.

Новий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (№ 586%VI), що набув чинності 17 листопада, б’є рекорди популярності: за листопад відвідувачі сайта Верховної Ради читали його 24935 разів! Штрафи за порушення Правил дорожнього руху сьогодні обговорюють навіть ті, у кого немає автомобіля, що, у принципі, не дивно, адже недбайливим пішоходам у законі теж приділено чимало уваги, а з 17 по 21 листопада працівники Державтоінспекції оштрафували водіїв%порушників на загальну суму 10368,68 тис. грн. Концепція Державної цільової програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху на 2009—2012 роки, затверджена Кабінетом Міністрів України 30 жовтня 2008 року, побачила світ якраз перед набуттям чинності закону, може, тому вона й не мала такого ж приголомшливого успіху. Тим часом документи ці взаємозалежні.

Анна Гречаник

Про що мовчить статистика

З

а даними Всесвітньої орга нізації охорони здоров’я, що річно внаслідок дорожньо транспортних пригод у світі гине 1,2 млн чоловік. ДТП завдають світу збитків у розмірі $518 млрд. Найчастіше смерть внаслідок ДТП фіксується в державах Афри ки (20 і більше смертей на 100 тис. населення), у країнах Близь кого Сходу (15—20 смертей). Більшість держав Європи, Північної і Південної Америки, а також країни колишнього СРСР потрапили в третю групу (від 10 до 15 смертей на 100 тис.). Найбез печніші дороги в Австралії, Індії, Пакистані й державах Індокитаю. У Європі ДТП забирають життя близько 350 чоловік у день, або понад 127 тис. чоловік у рік, що по рівнянне із загибеллю середнього за розмірами європейського міста. Яке місце в цьому сумному списку посідає Україна? За ос танні п’ять років проблема без пеки дорожнього руху в Україні дуже загострилася, зареєстрова но 247,7 тис. дорожньотранс портних пригод із потерпілими, у яких загинуло 38478 і травмова но 295953 чоловік. У 2007 році зареєстровано 62,9 тис. дорож ньотранспортних пригод, у яких загинуло 9481 і дістало травми 77893 чоловіки.

4 грудня 2008 року

За законом Чи допоможе впровадження нових жорстких руху зберегти життя

засобів і їхньої конструкції не відповідає вимогам міжнародних договорів України, європейських норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху. Нарешті, ситуа цію на дорогах дуже ускладнює не досконалість системи оповіщення про дорожньотранспортні приго ди й надання допомоги потерпі лим. Крім цього, кількість авто мобілів на дорогах постійно зрос тає, і пропускну можливість вулич нодорожньої мережі майже ви черпано. І не можна сказати, що з ли хом ніхто не боровся. У 2003 році розпорядженням Кабінету Мі ністрів України була схвалена Державна програма убезпечен ня руху на автомобільних дорогах, вулицях міст, інших населених пунктів і залізничних переїздів на 2003—2007 роки. Судячи з даних статистики, реалізувати її не вда лося. Причини зрозумілі. Зусилля, спрямовані центральними орга нами виконавчої влади на вирі шення проблем цієї сфери, мали неузгоджений характер, та й відсутність належного фінансу вання давалася взнаки, що і зве ло ефективність дій до мінімуму. Зрозуміло, Державна авто інспекція не спала на своїх по стах, та й міська влада бачила не досконалість системи боротьби із ДТП і пропонувала свої варіанти вирішення проблеми. Наприклад, торік управління ДАІ ІваноФран ківської області вирішило встано вити уздовж автодоріг на метале вих стовпах розбиті в результаті аварій автомобілі. Причому увага приділялася десяти найнебезпеч нішим ділянкам трас. Поруч із по крученими машинами були таб

Цифрамінус Рівень аварійності й число потерпілих в Україні переви щують відповідні показники західноєвропейських країн у 3—5 разів: в Україні 164 чоловіки на мільйон стають жертвами ДТП. Причин такої сумної статистики чимало. Це і недосконалість зако нодавства, у тому числі адміністра тивного, у сфері безпеки дорожньо го руху, і відсутність координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, і низький рівень дорожньої дисципліни учас ників дорожнього руху. Слід зазна чити неефективність інженерних за ходів, спрямованих на вдоскона лення організації руху транспорту й пішоходів у містах, а також відсутність фінансування. Система навчання правил дорожнього руху громадян і підготовки водіїв не найкраща. Проведення контролю за технічним станом транспортних

№ 49

лички з інформацією про кількість загиблих у цьому автомобілі й ста тистика ДТП... Як це подіяло на водіїв, статистика мовчить, але ідея в цілому непогана. Напевно були й інші нетривіальні рішення, менш відомі широкому загалу.

На шляху до програми

Н

езадовільна ситуація на до рогах країни — це цілий комплекс проблем, отже, для її виправлення слід застосо

вувати комплексний підхід — шляхом об’єднання зусиль органів державної влади, місце вого самоврядування і всього суспільства. Цього принципу і дот римується Концепція державної цільової програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху на 20092012 роки. Через три місяці МВС і Мінтрансзв’язку представ лять широкій громадськості свій проект нової програми, однак ба гато чого про неї можна сказати вже після ознайомлення з кон цепцією. Основна мета програми — зни ження рівня аварійності й тяжкості наслідків дорожньотранспортних пригод, створення безпечних і ком фортних умов руху транспортних засобів на вуличнодорожній ме режі, а також удосконалення сис теми державного керування без пекою дорожнього руху. Визначено у Концепції і опти мальний варіант вирішення про блеми. Як завжди, вибрати його треба було з трьох найбільш мож ливих і реальних. А). У разі відсутності фінан сування заходів, спрямованих на зниження рівня аварій ності, щорічні аварійність і кількість загиблих у дорож ньотранспортних пригодах зростуть на 8—10%. В). У разі п’ятдесятивідсотко вого фінансування таких заходів передбачається зменшення кількості загиблих у дорожньо транспортних пригодах зростуть на 10—15%. С). У разі забезпечення 100відсоткового фінансуван ня заходів передбачається зменшення кількості загиблих у дорожньотранспортних при годах на 25—30% і досягнен ня протягом 10—15 років рівня розвинених європей ських країн. За негласною традицією і з ог ляду на співвідношення завдання і його фінансового забезпечення

оптимальним був названий третій варіант. У концепції намічені й можливі шляхи вирішення дорож ньотранспортних проблем. 1. У д о с к о н а л е н н я законо Уд давства у сфері безпеки дорож нього руху. (Про ефективність цього методу свідчить і попу лярність закону № 586VI, і той факт, що він уже набув певної чинності.) 2. У порядкування системи Упорядкування підготовки учасників дорожнього руху всіх категорій. (На цей пункт, насамперед, слід звернути увагу на курсах водіїв і в автошколах.) 3. Підвищення ефективності профілактичної роботи, спрямо ваної на запобігання дорожньо транспортному травматизму і рівня правосвідомості учасників дорожнього руху. (Взагалі така робота проводиться, але її ефек тивність і результативність, пев не, можна й підвищити.) 4. Поліпшення експлуатацій них показників автомобільних доріг і вулиць. (Без коментарів...) 5. У д о с к о н а л е н н я системи Уд організації руху транспортних за собів і пішоходів у містах, підви щення рівня безпеки пасажир ських і вантажних перевезень. (Перші результати жителі міст не забаром повинні відчути, стоячи у черзі на маршрутку.) 6 . П р и в е д е н н я системи здійснення контролю за техніч ним станом транспортних засобів і їхньою конструкцією у відпо відність до вимог міжнародних договорів України і європейських норм і стандартів у сфері безпе ки дорожнього руху. (Тобто дого вори є, а от відповідності ще тре ба домагатися!) 7. Створення ефективної сис теми оповіщення про дорожньо транспортні пригоди і надання медичної допомоги потерпілим. (На погляд обивателя, цей пункт, мабуть, слід було б зробити пер шим...)

Фінансуватиметься програма, швидше за все, за рахунок коштів державного й місцевого бюд жетів. Що ж до поліпшення експ луатаційних показників автомо більних доріг і вулиць, тобто їхньо го будівництва, реконструкції, ре монту й утримання, то ці роботи здійснюватимуться відповідно до Державної програми розвитку ав томобільних доріг загального ко ристування на 2007—2011 роки, затвердженої постановою Кабіне ту Міністрів України ще 3 серпня 2005 року, а також Державною цільовою програмою підготовки й проведення в Україні фінальної ча стини чемпіонату Європи 2012 ро ку з футболу, затвердженої постано вою Кабміну 22 лютого 2008 року. Таким чином передбачається вирі шити відразу дві проблеми — і доріг, і пригод на них. У концепції прогнозується, що за чотири роки, відведені на ви конання програми під контролем МВС і Мінтрансзв’язку, призупи ниться ріст аварійності з наступ ним його зменшенням: зміниться на краще стан безпеки дорожньо го руху, набагато менше людей ставатимуть жертвами ДТП, по кращаться умови руху на вулицях і дорогах, стане більш ефектив ною система підготовки, пере підготовки і підвищення кваліфі кації водіїв, підвищиться рівень надання медичної допомоги по терпілим і т.д. Дійсно, ефективність і дієвість майбутньої програми поки що можна тільки прогнозувати. Але, судячи з досвіду ІваноФранківсь ка і популярності в народі Закону «Про внесення змін до деяких за конодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», на ак тивних учасників дорожнього руху найкраще діють радикальні захо ди: в обох випадках, нехай різни ми способами, але звернулися до найсильнішого з людських по чуттів — страху.


№ 49

4 грудня 2008 року

Безпека

буква буква закону закону

дороги Х

Коментар фахівця

Закон у дії

критеріїв безпеки дорожнього тисячам українців? Галопом у Європу… Не перевищуючи швидкості

Н

авіть судячи з концепції, у найближчі чотири роки на нас чекає масштабна робо та з радикального перетворен ня доріг і руху ними, а згаданий закон — тільки перший крок до здійснення наміченої програми. Це тільки на перший погляд здається, що змінилися, збіль шившись у багато разів, суми штрафів. Насправді ж, відповід но до закону № 586VI, зазнали змін понад 100 статей із попе редніх законодавчих актів, з’я вилися нові, присвячені такому нововведенню, як суспільні ро боти, названо порушення, які раніше такими не вважалися. Наприклад, за розмову за кер мом по мобільному телефону (без пристрою «вільні руки») мо жуть оштрафувати на 525—850 грн. До речі, за керування транс портним засобом у стані алко гольного, наркотичного або іншого сп’яніння або під впли вом лікарських препаратів, а та кож передачу керування ТЗ особі, що перебуває в такому стані, відмову від проходження перевірки на стан сп’яніння або щодо вживання препаратів до ведеться попрацювати на сус пільство 40—50 годин. Або ж заплатити штраф у розмірі 2550—3400 грн. Ще одна забо рона — перебування під впли вом препаратів, що знижують увагу, викликала чимало роз мов: добрим здоров’ям можуть похвалитися аж ніяк не всі, а препаратів, що мають такий по бічний ефект, багато... Найбільша сума штрафу за порушення ПДР тепер дорівнює 8500 грн, що, імовірно, і поро дило думку про штрафи євро пейського рівня. Насправді слід зрівняти наші штрафи і, скажі мо, російські або німецькі і тільки тоді робити висновки.

У Німеччині, наприклад, за пе ревищення швидкості (залежно від того, на скільки і де вона була перевищена) вам доведеться розстатися із сумою від 15 до 425 євро. В Україні ця цифра до рівнює 510—680 грн, у Росії — від 2 до 2,5 тис. руб. За непри стебнутий ремінь безпеки німець заплатить 30 євро, українець — 170—255 грн, росіянин — 500 руб. і т.д. Можна, звичайно, підрахувати, але дотримувати ПДР, напевно, буде простіше й мудріше. До речі, у Росії суми штрафів змінюються досить час то. Вищезгадані дані — це ос танні зміни, датовані січнем 2008 року, і до цього вони зміню валися не раз. Що ж до суворості нового закону і великої кількості заборон, слід відзначити, що в Німеччині штрафи вище й різно манітніше. Суворий тамтешній закон і до тих, хто любить поба луватися наркотичними препара тами. Вживання сильнодіючих наркотичних засобів (навіть для неучасників дорожнього руху) обов’язково приводить до поз бавлення прав водія. Підвищені показники вимірів на наявність продуктів розпаду канабісу (THC COOH) також можуть стати осно вою для заборони водіння, тому що ці показники свідчать про ре гулярне вживання наркотику. У разі виявлення наркотичних за собів у крові водія ТЗ можлива медикопсихологічна перевірка. І це відзначено окремо (отже, є в них така проблема...). А от у нас такі тонкощі не обговорю ються. Наш новий закон поширюється навіть на тих, хто ходить пішки. Наприклад, за перехід дороги на червоний сигнал світлофора, у не встановлених місцях або безпосе редньо перед ТЗ, невиконання інших правил дорожнього руху стя гується штраф у розмірі 51—85 грн, за те ж саме у нетверезому стані – 136—170 грн, а якщо по ведінка пішохода стала причиною аварії — 170—255 грн. У Німеч чині, до речі, недбайливого пішо хода можуть оштрафувати на 30—35 євро.

оча закон № 586VI набув чин ності зовсім недавно, життя міст, вулиць і доріг уже встигло трохи змінитися. Своїми враженнями ділить ся виконуючий обов’язки начальника Луганського обласного управління ДАІ уцурубов. Валерій К Куцурубов. — Що змінилося на дорогах з 17 листопада? — Результати із набуттям чинності зміненого законодавства навіч. У Луганську вже наво диться лад. Раніше хаотичні зупинки автомобілів були зви чайною справою, то зараз відчувається організованість. Аварійність на дорогах знизилася в 2—2,5 раза. Раніше ми оформляли за добу 20 ДТП, зараз — не більше деся ти. Людей зовсім не налякали штрафами, а просто поча ли привчати до порядку. Правопорушень стало набагато менше, а ми, як і раніше, працюємо у всіх напрямах. — Інспектори ДАІ відразу штрафують порушників чи спочатку попереджають про зміни в законі? — Всі попередження закінчилися — закон набув чин ності. — За новим законам за ту саму дію, наприклад, відсутність при собі прав водія, техпаспорта, пол іса ОСГВ, можна бути оштрафованим і на 510, і на 850 грн. Від чого це залежить? — Від самого порушника. Коли інспектор виносить постанову, він з’ясовує, наприклад, соціальний стан лю дини, робить запит, чи були в нього раніше порушення... — А незадоволення новим законом люди не вис ловлюють? — Всім не догодиш. Раніше люди нарікали на те, що

закон занадто м’який, що безладдя на дорогах. Лад почали наводити — зно ву не так... Звичайне невдоволення висловлюють потенційні порушники. —К Кууди йдуть «штрафні» гроші? — У бюджет, місцевий і державний — 50 на 50. Є рахунки, які нам видало казначейство, отже, ні в чиї кишені гроші не підуть. Це питання вирішене на рівні держави. — А як справи з хабарами? — Є відповідні документи, що кон тролюють це питання. Є закон, є кри мінальний кодекс, стаття 97 КПК, цим органи прокуратури займаються. Це і ми жорстко конт ролюємо. Виявимо — позбудемося... Новий закон спря мований на наведення ладу, і його бояться. Тим більше що зараз усе фіксується на фото і відеокамери, скла дається протокол — є повна доказова база всіх дій по рушника. Тому й з хабарами поки проблем не виникало. — Що мається на увазі під препаратами, які зни жують увагу? — Для того щоб засудити людину за ст.130, необхідний медичний огляд. Тут вирішує лікарексперт, який робить висновок. Препарати на основі спирту, наприклад, зни жують реакцію, підвищують стомлюваність, та це питан ня до медиків. Ми займаємося своєю справою, вони своєю. І це найкращий варіант. — Наскільки, на ваш пог ляд вдалий новий за погляд кон? — Цей закон, поперше, почасти розвантажив наші суди, і Феміда зітхнула з полегшенням. Зараз ми контро люємо навіть стягування по всіх постановах. Отож, люди дійсно оплачують свої штрафи, каються у своїх діях. Ну, це зрозуміло: одного разу заплатила людина 300 грн, і більше ПДР не порушуватиме... — Закон і концепція програми дійсно допоможуть виправити ситуацію на доро гах УУкраїни? країни? — Між ними прямий зв’язок, вони одне одного вдало доповнюють. У концепції і про грамі зацікавлена місцева влада. Якщо буде нормальне фінансування, то ситуація на до рогах поліпшуватиметься щодня.

P.S. Цифраплюс

Так загинули прикордонники

25 листопада 2008 року в країні зафіксовано 86 ДТП, у яких загину ли 13 чоловік, травмовано 104. Майже рік тому, 17 листопада 2007 року, цифри були дещо іншими: того дня сталося 975 дорожньотранс портних пригод, у яких 32 людини загинули, 202 постраждали…

На суші, у повітрі й у воді Цією інформацією під знаком плюс можна було б і закінчити статтю. Однак ситуація з аваріями транспортних засобів потребує негайного втручання не тільки на сухопутних трасах, а й на водних і повітряних. Повідомлення про катастрофи вертольотів або плавзасобів, у яких майже немає шансів вижити, постійно непокоять суспіль ство. Особливої гіркоти їм надає те, що в таких рейсах, які здійснюються переважно за службовою потребою, гинуть висококваліфіковані фахівці. Так, 28 квітня країну сколихнула звістка про аварію вертольота Мі8, що впав на бурову плавучу платформу «Таврида». Катастрофа обірвала життя 20 чоловік — трьох членів екіпажу вертольота й 17 нафтовиків. Власник платформи — держпідприємство «Чорноморнафтогаз». Те саме, якому належав і затонулий місяцем раніше в Гонконгівській протоці буксир «Нафтогаз67». Тоді з 25 членів екіпажу врятувалися тільки семеро. Навряд чи хтось побачить містику і в тому, що аналогічна авіаморська катастрофа трапилась 27 березня в плавнях Дністра, коли розбився Мі8 із прикордонниками. Вертоліт перевозив вантажі з Вилкового на прикор донну заставу острова Зміїний. На борту було 14 чоловік, вижив тільки один — 22літній лейтенант Державної прикордонної служби Євген Челарський.

ПОДРОБИЦІ

10 мільйонів за п’ять днів Упродовж 17—21 листопада працівники Державтоінспекції оштрафували водіїв!порушників на загальну суму 10368,68 тис. грн.

Я

к повідомили у Департаменті зв‘язків із громадськістю МВС України, за цей період на автошляхах виявлено 55 495 правопорушень, з яких 36363 є грубими. Виявлено 2553 порушників, які керували авто у нетверезому стані, з них 101 був за кермом

престижних автомашин. Серед інших грубих порушень Правил дорожнього руху за п’ять діб пра цівники ДАІ зафіксували 2608 випадків порушень правил обго ну, з них 363 — водіями транс портних засобів престижних ма рок; порушень проїзду пере хресть — 2200 (престижних ма рок — 233); порушень швидкісно

го режиму — 10674 (1792); пору шень проїзду на заборонний сиг нал світлофора або жест регулю вальника — 1786 (241); порушень правил зупинки, стоянки — 15808 (1541); порушень, пов’язаних із проїздом тротуарами або пішохі дними доріжками — 734 (пре стижних марок — 90). Серед задокументованих праців никами ДАІ за п’ять днів порушень Правил дорожнього руху 8039 вияв лено за допомогою приладів фото та відеофіксації.


Енергоефективність досвід В Україні давно вже говорять про необхідність мінімізувати витрати дорогих енергоресурсів. Особливо — у бюджетній сфері. Та оскільки до практичної реалізації на державному рівні майже не доходить, то ініціативу у свої руки все частіше бере місцеве самоврядування. Бо саме в регіонах, де формується рівень комунальних тарифів, люди самі зацікавлені спожити менше газу або електрики. Одним із перших міст, що реалізували європейську методику наочного енергоаудиту будинків, став Львів. Місцеві чиновники впевнені: вона стане стимулом для добровільної економії ресурсів.

Адже сплачені платежі за місяць не да ють загальної картини. Наступний крок після енергоаудиту — практичне зниження ресурсозатрат: замі на освітлювальних ламп на енергозбе режні, утеплення дахів ізолюючим матері алом, заміна вікон, дверей, модернізація систем опалення, водопостачання і водо відведення. А плакати «Display» стануть красномов ним свідченням того, як на ділі бюджетна організація намагається заощаджувати енергоресурси.

№ 49

4 грудня 2008 року

жетні будинки маркуються за їхнім призна ченням і використанням. Наступна класи фікація — за споживанням енергоносіїв. Вносяться річні дані, загальні технічні ха рактеристики, паспортні дані будинку. У такий спосіб одержуємо сумарний резуль тат. А потім уже присвоюється загальна си стема класифікації конкретного підкласу споживання кожного енергоносія. Уже сьогодні можна констатувати, що є надзвичайно низькі показники ефективності використання енергоресурсів. Такі статис тичні дані спостерігаються в лікарнях і дитя чих навчальних закладах, установах культу

Практична економія У Львові впроваджується європейська система сертифікатів «Display», що визначають рівень енергоспоживання бюджетних будинків Зоряна Іленко

С

уть методики полягає в присвоєнні спеціального енергетичного сертифі ката майже кожному міському бюд жетному будинку в рамках європейського проекту «Display». Виконано документ у вигляді плаката, на якому розміщена інформація про назву будинку, клас його енергоефективності за рівнем викидів вуглекислого газу, споживання води й

Для тих, кому класифікація енергоефек тивності за допомогою латинських букв може здатися складною, на плакаті є роз’яснювальна інформація про принци пи маркування класів «А» — «G».

Приклад плаката «Display», що характеризує енерговитрати будинку

Передусім плакати «Display» розміща ються в навчальних закладах, дитячих сад ках, будинках культури, театрах, лікарнях і так званих адміністративних будинках. До речі, на думку психологів, у школах такий сертифікат — інструмент виховання, ос

1 — система класифікації

Суть методики полягає в присвоєнні спеціального енерге тичного сертифіката майже кожному міському бюджетно му будинку в рамках європейського проекту «Display». Ви конано документ у вигляді плаката, на якому розміщена інформація про назву будинку, клас його енергоефектив ності за рівнем викидів вуглекислого газу, споживання води й енергії. енергії. З його допомогою можна довіда тися і про основні енергозбережні захо ди, необхідні для досягнення максималь ної економії ресурсів. Для оцінки енергетичних витрат вико ристовується річна статистика з оплати ко мунальних послуг. А сам будинок класифі кується за допомогою восьмирівневої шкали: від класу «А» (ресурси споживають ся найефективніше) до «G» (мінімальна ефективність).

кільки формує в дітей дбайливе ставлен ня до природних ресурсів. — Основна роль плаката — підвищен ня поінформованості й компетенції працівників і відвідувачів наших бюджет них будинків у питанні раціонального ви користання енергоносіїв, — пояснює Мар’яна Бохонко. — Це не просто папі рець, а перша сходинка в енергоаудиті кожного бюджетного будинку.

2 — рекомендації для класу А

3

4

1 5

3 — назва будинку 4 — клас енергоефек тивності

6

5 — викиди СО2 6 — споживання води та електрики

2

7 — контактна інформація

7 Поки що в будинках висять плакати за 2007 рік. Але вже готуються сертифікати за результатами 2008го. Слова й справи, як то кажуть, будуть навіч. — Ми збираємо річні дані спо живання конкретним будинком теплової, газової, електричної енергії, холодної води, — пояс нює принцип одержання резуль татів аудиту Мар’яна Бохонко. — Вся інформація вноситься на вебсайт програми «Display». Там автоматично, завдяки відповід ним програмам, обчислюються цифри викидів вуглекислого газу. Після всіх підрахунків бюд

ри. Це пояснюється їхньою специфікою. При міром, школи працюють неповний день, і се редня комфортна температура будинку на багато менше, ніж дитячого саду або дитя чого будинку. Тому всі бюджетні будинки ще поділяють на категорії: лікарні, дитячі уста нови, школи, адміністративні будинки.

Реалізація цієї методики енер Звичайно, зберегти енергоносії плакати гоаудиту стала можливою завдя Якщо експеримент приведе до запла самі по собі не можуть. Суть кампанії — сти ки підписаній 6 березня 2008 ро нованих результатів, уже найближчим ку хартії про приєднання Львова до мулювати керівництво й співробітників бюд часом львівська влада може впровади проекту «Display». У свою чергу жетної організації більше заощаджувати. ти сертифікаційну систему «Display» у хартія стала логічним продовжен Іншими словами, спробувати змінити мис житловому секторі. Інші українські міста ням членства міста в європейській також могли б взяти «Display» на озбро лення людей, що забувають закручувати асоціації муніципалітетів «Енер єння. І відмовитися від надій на «добрий гоефективні міста». Чиїм «діти крани з водою або зайвий раз не вимика уряд» і МінЖКГ, що колись повинне до щем» і є «Display». Завдяки тому, ють світло. помогти... що Львів одним із перших в Ук раїні приєднався до проекту, З весни надруковано 357 плакатів, що аудит буде зроблено безкоштовно — вит демонструють споживання енергоре рати беруть на себе європейські партне Львівська міська рада виграла грант у розмірі 1 млн грн на реалізацію сурсів в 2007 році. Всі вони розміщені в ри. Бюджетним установам доведеться оп бюджетних установах, де щодня буває проекту «Розроблення і впровадження заходів щодо енергозбереження в латити тільки вартість друку плакатів у безліч відвідувачів. Взагалі ж у Львові 520 ціновому діапазоні 20—30 грн/шт. житловокомунальному господарстві м. Львова». Як повідомляють у прес бюджетних будинків, але деякі з них ми не службі Львівської міськради, програмою передбачене розроблення ефектив Начальник відділу енергоменеджменту брали до уваги (гаражі, харчоблоки). них та економічно обгрунтованих заходів з енергозбереження для житлових і департаменту економічної політики бюджетних будинків міста. Звичайно, зберегти енергоносії плака Львівської міської ради Мар’яна Бохонко ти самі по собі не можуть. Суть кампанії докладно розповіла «УТГ» про основні З цією метою планується закупівля тепловізора для комплексного енерго — стимулювати керівництво і співробіт принципи проведення енергоаудиту. Дані, аудиту. Використання тепловізорної техніки дозволить визначити потенціал ників бюджетної організації більше за що стосуються рівня споживання кому економії теплової енергії в бюджетних будинках. Очікується зниження енер ощаджувати. Іншими словами, спробува нальних послуг бюджетними будинками, госпоживання більш ніж на 50%. вносяться на вебсайт програми «Display». ти змінити мислення людей, що забувають Далі автоматично виконуються певні роз закручувати крани з водою або зайвий Ще один напрям економії теплової енергії передбачено програмою зі змен рахунки і формується електронний плакат раз не вимикають світло. шення втрат теплової енергії в будинках. За даними пресслужби міськради, кожного конкретного будинку. Одержавши — Приміром, будинок міської ради на її фінансування з державного бюджету виділено 2 млн 167 тис. грн, а з аналіз енергоаудиту, міськрада робить дістав невтішне маркування з викорис міського — 650 тис. грн. За ці кошти будуть установлені 130 лічильників у роздруківку плаката форматом А1 або тання енергії, води, викидів вуглекис А2 і розміщає на вході тієї або іншої бюд будинках комунальної власності. лого газу, — веде далі Бохонко. — Всі жетної організації. три графи на останньому місці «G» че Нові прилади регуляції тепла в будинках автоматично коректуватимуть тем Одна з переваг енергетичного сертифі рез марнотратне використання енерго пературний режим залежно від погоди на вулиці. Що, у свою чергу, дозво ката «Display» — він виконаний у легко ресурсів. Тут настільки все неекономно лить жителям заощаджувати від 15% до 20% коштів на оплаті комунальних сприйманій формі. І кожен львів’янин використовується, що давно треба вжи послуг. Право на установку на тендері виграло приватне підприємство «Арх може наочно побачити, як ставляться до вати відповідних заходів. Але я переко конур Альянс». енергозбереження саме в цьому будинку. нана, що про це просто ніхто не знав.

Тим часом


№ 49

Техноспорт нюанс

4 грудня 2008 року

Технічні види спорту, до яких належать і автоперегони, приваблюють все більше учасників і вболівальників. Багато їх було і під час змагань у новій для України перегонно#ралі#рейдовій дисципліні — джип#спринті, що відбулися на околиці Тернополя.

Велика автопрогулянка на кожному колі його машина випереджала всі інші не менш як на хвилину. А от Віктору Соко лову лідерство дісталося нелегко. Рахунок йшов буквально на секунди. Скажімо, у першо му заїзді одразу два екіпажі — Олексія Лебед єва і Василя Осадчука — йшли із Соколовим, «колесо в колесо». Та всетаки він встиг про їхати за сім залікових кіл на одне більше, ніж його суперники.

Олег Снітовський

З

У другому заїзді ця ж трійка знову проде монструвала яскраве видовище, коли всі май же одночасно прийшли на фініш. І тільки се кундомір розставив усе на свої місця: інтер вал між першим місцем Соколова і другим Осадчука — 13 секунд.

магання на «Кубок Профі Тернопіль 2008» були своєрідним автодебютом як для тутешніх спортсменів, так і для гля дачів. Адже ніхто в цьому західноукраїнсько му місті досі не бачив нічого подібного. А по дивитися, дійсно, було на що. У турнірі взяли участь не тільки автолюбителі, а й водіїпере гінники, що прибули до Тернополя на джипах, мото та квадроциклах. — Джипспринт — це доволі молодий спорт, — сказав президент громадської організації “Автоспорт Тернопільщини” Мак сим Мохнач. — В Україні такі змагання про водилися кілька разів, переважно у Києві. У Тернополі — вперше, але вони одразу набу ли міжнародного статусу: окрім професійних українських спортсменів, сюди приїхали гості з Польщі. У турнірі взяли участь п’ятнадцять екіпажів по два перегінники в кожному джипі. Голов ний суддя змагань Богдан Сухецький роз повів, що перегони проходили на величезно му, довжиною до десяти кілометрів, колі, і за відведені півгодини треба було якомога більше «намотати» кіл на цій дистанції.

Коментуючи змагання, Віктор Соколов зауважив, що траса мала лише кілька місць для можливого обгону, що внесло певну інтригу у змагання. Василь Осадчук, гонщик із Києва, який посів друге місце, сказав, що хоча після такого турніру машину треба ре монтувати, перегони і дух суперництва на них йому сподобалися. Під час джипспринту «Кубок Профі Тернопіль — 2008» Сама траса досить важка для гоночної техніки (крім прямих ділянок, є тут і підйоми, і несподівані повороти, і круті спуски), але не для джипівпозашляховиків, водії яких упев нено вийшли на старт. Учасників змагань розділили на дві кате горії по сім джипів.

У категорії «Рейд» виступали п’ятнадцять екіпажів у двох залікових групах. У кожній з них були свої фаворити. Передусім це київські екіпажі Віктора Соколова і Дмитра Тимошен ка. На першому етапі саме кияни здобули «зо лото» і «срібло». Екіпаж Тимошенка виступав на DADI Shutle, що, зрозуміло, давало йому фору перед «ГАЗами» та «ВАЗами» суперників:

Думка господарів змагань така: коли б мали трохи кращу техніку, посіли б перше, а не друге місце. Автоперегінники з Тернополя вва жають, що під час другого етапу джипспринту власники джипів, кросоверів, позашляхо виків, квадроциклів відчули смак змагань, от римали чудову нагоду показати можливості своїх автомобілів, а це добрий стимул до кра щого опанування справою, якій вони віддають свій вільний час. Фото автора

ПЕРЕДПЛАТА

Передплатити «Українську технічну газету» і бюлетень «Нещасні випадки на виробництві. Аналіз і профілактика» ви можете, звернувшись до поштових відділень, а також до передплатних агентств: БІЛА ЦЕРКВА Фрідман 49704 БЕР ДЯНСЬК БЕРДЯНСЬК Поплавська 70344, 66548

Саміт Дніпропетровськ 3704423, 3704512 Передплатне агентство «KSS» 335289

ВІННИЦЯ БліцІнформ 276658

ДРОГ ОБИЧ ДРОГОБИЧ Паращак 415474

ГО Р ЛІВКА РЛІВКА А.В. Сервіс 553000, 552475 Колегія 552582 ДОНЕЦЬК ДонбасДеЮре 3826825/26 Ідея 3810932 Кріотехніка 3117681 ДНІПРОПЕТ РОВСЬК Меркурій 7447315, 7441661

ЖИТОМИР БліцІнформ 360400 ЗАПОРІЖЖЯ БліцІнформ 639182 Прессервіс Кур’єр 2200797 Меркурій 2208761 ІВАНО ФР АНКІВСЬК РАНКІВСЬК Світ преси 49188 Філіпова Н.О. 501320 БліцІнформ 522870

КИЇВ БліцІнформ 2055110 ВПА 5020222 Кондор 4087625 4087652 Статус 3917453 3917454 Пресцентр 5361175 Саміт 2807745 Передплатне агентство «KSS» 5858080 Меркурій 2488808 КІРОВОГР АД КІРОВОГРА БліцІнформ 320306 КРЕМЕНЧУК Меркурій 700384 Саміт Кременчук 32188

МИК ОЛАЇВ МИКОЛАЇВ КРИВ ИЙ РІГ КРИВИЙ ТЕПС & С БліцІнформ 474775, 662436 474735 Кур’єрська НОУХАУ служба 472003, передплати і 471777 доставки СамітМиколаїв 040494 561069 ЛЬВІВ Ділова преса 703468 Західний кур’єр 230410 Фактор 418391 Циндра 971515 ЛУГ АНСЬК ЛУГАНСЬК Ребрик 501364, 501433 ЛУЦЬК БліцІнформ 720548 МАРІУПОЛЬ БліцІнформ 335498

НІК ОПОЛЬ НІКОПОЛЬ АйДжі Електронікс 42248 НОВО ВОЛИНСЬК Мазурова 40771 НОВОМОС К ОВСЬК Меркурій 75191 ОДЕСА Ласка 7116616 Пугачова 2371780 Агентство Наш Бізнес 7180608, 7144168

ПАВЛОГР АД ПАВЛОГРА Меркурій 60093 ПОЛТ АВА ПОЛТАВА Агентство передплати АНП 509310 БліцІнформ 509261 СЕВА СТОПОЛЬ БліцІнформ 554451 ФакторПреса 455582 СІМФЕРО ПОЛЬ Бліц Інформ 249300 СамітКрим 512493 Флора 270092 Фактор Преса 279456

СУМИ ДІАДА 780355 Еллада S 251249 ТЕРНО ПІЛЬ Попович 251823 ХАРКІВ Фактор Преса 7382973 Александ рова 7545827 ХЕРСОН Кобзар 420909 ЧЕРНІВЦІ Ключук 570317, 247383 ЯЛТ А ЯЛТА СамітКрим 324135

Передплату можна оформити в редакції, звернувшись до відділу передплати і реалізації за телефоном: (0642) 59#93#92, т/ф 59#93#91, E#mail: marketing_utg@ukr.net

передплата на

2009 рік

триває

Передплачуйте у відділеннях «Укрпошти», передплатних агентствах, відділі передплати редакції.

Тел. (0642) 59#93#92

Передплатні індекси: українською мовою

російською мовою

99309

99340

Вартість передплати: на 1 місяць — 19,24 грн на 6 місяців — 115,44 грн на рік — 230,88 грн


Розслабтес Роз слабтеся! я! Для Європи такий бізнес — не новина. Першими такі фірми почали відкривати у Франції. Одна співробітниця приватного детективного агентства довго викривала подр��жні зради, поки їй не спало на думку зайнятися протилежним.

Володимир Отрощенко

«Обманюємо всіх, крім держави»

І

дею створення такого агентства мій добрий знайомий Вольде мар фон Дітліх (зрозуміло, ім’я і прізвище змінені) виношував 15 років. У 1993 році, у Німеччині, по бачив подібне оголошення, з того часу і перейнявся. Спочатку не було ні грошей, ні часу, потім були гроші, але не було часу, і навпаки... І тільки торік якось усе зійшлося. За слова ми заповзятливого дніпропетров ця, не так важко відкрити агентство, як придумати рекламу: без неї не обійтися, але, у той же час, небажа но, щоб про фірму знав кожен го родянин. — Починав справу я самотужки, — розповідає Вольдемар. — Провів рекламну акцію на вулицях міста, а через час запустив ролик на місцевому каналі під грифом «для еліти». Потім розсилав прайслисти на фірми. Там спочатку дівчата смія лися, але невдовзі пролунав дзвінок: «А скільки коштують ваші послуги?» Агентство Вольдемара фон Дітліха на ринку вже більше року. У середньому в них до 10 клієнтів на місяць, хоча для окупності виста чить і п’яти, ділиться секретами бізнесмен. — Ми працюємо для людей се реднього статку, як правило, всі вони підкаблучники. Діємо цілком легально — ПП офіційно зареєстро

№ 49

Алібі з доставкою У Дніпропетровську діє агентство, що забезпечує надійне сімейне й ділове алібі

ване як таке, що надає посеред ницькі послуги. Я плачу податки, плачу штатним працівникам зар плату, — пояснює Вольдемар. У штаті — студенти театрального училища, що і гроші заробляють, і набувають досвіду, а також актори, які вийшли на пенсію. Вони можуть забезпечити алібі на день, тиждень, та хоч на місяць, з підставними свідками, телефонним прикриттям — все як слід. Якщо якомусь бізнес менові треба поїхати, у Москві, на приклад, роблять запрошення на якусь суперпуперпрезентацію і відсилають кур’єрською поштою, там і штампи ставлять — не при скіпаєшся. Співробітники під вигля дом листонош доставляють банде роль не на фірму, а додому, і обо в’язково так, щоб дружина бачила. Помилок у них поки що не було. Сценарії — найправдоподібніші, відпрацьовані вже не раз, до того ж, для більшої вірогідності, агентство вивчає факти з життя своїх клієнтів. — Ми все придумаємо, перед дружиною розіграємо будьяку сце ну — повірить. Не займаємося тільки підробкою офіційних доку ментів і не поставляємо клієнтам жінок легкої поведінки, — резюмує Вольдемар фон Дітліх. — Обманю вати державу собі дорожче!

Компетентно Олександр Цаплін, юрист: — Тут правоохоронцям при/ скіпатися нема до чого. Якщо це агентство не підробляє офіційні документи, не прикриває кримі/ нальні та інші незаконні діяння, і це все виключно на побутово/ му рівні, то ніяких порушень немає. Якщо ПП офіційно за/ реєстроване як таке, що надає посередницькі послуги, то й по/ даток там мінімальний — яки/ хось 200 гривень на місяць.

«Ми рятуємо родини!»

П

ро алібі, не юридичне, а сімей не, є сотні анекдотів: «Я на засіданні, у неї і заночую!», «Чому від тебе парфумами пахне? — Я в більярд грав із друзями! Що, києм повинен пахнути?» І таке по дібне... А як же все влаштовують фахівці з алібі? Покривати пригоди дружини не складно. За словами підприємця, чоловіки звичайно довірливі. Якось зателефонувала жінка й попросила допомогти. Її не було вдома дві доби, і вона вже мало не біля під’їзду стояла. Все зробили опера тивно: дама повернулася додому в компанії нібито подруги і її чолові ка. Той буквально з порога кидаєть

ся на шию розлюченому горечоло віку, мовляв, яка в тебе дружина, Васю! Врятувала мою родину! Ході мо, вип’ємо за її здоров’я. А далі підставний чоловік розпо відає жалісливу історію про те, що його друга половинка вступила в сек ту, виносила все з будинку, поки по завчора не зустріла подругу, з якою не бачилася з університету. Розгово рилися, прийшли додому, і та протя гом згаданого часу напоумлювала нещасну. Звичайно, у неї це вийш ло, і в нестямі від радості вся трійця прийшла відзначати це з Васею. Му жик повірить. Особливо коли вип’є. Зате, щоб забезпечити алібі чолові ка, треба постаратися. Тут, як у по вноцінній виставі, уже не обійтися без найдокладнішого сценарію і реквізитів, а іноді й без масовки. — Якщо чоловік мисливець, приїжджаємо під виглядом єгерів до нього додому, — розкриває тає

4 грудня 2008 року

Учися, наречений! У Німеччині молодий наре/ чений побажав забезпечити собі алібі на місяць. Майбут/ нього чоловіка «відмазали» надійно. Але він навіть не ду/ мав загуляти перед одружен/ ням: цілий місяць таємно від нареченої готував пишну це/ ремонію в замку... мниці бізнесу Вольдемар. — «Ви являється», він уже давно не ро бив «контрольний відстріл». Гово римо, або платіть штраф 500— 600 доларів, або поїдемо з нами, проведемо. Ніяка дружина, зви чайно, не погодиться на такі вит рати із сімейного бюджету заради якоїсь бюрократичної процедури. Приїжджаємо на «бобику» із заго ном «мисливців» і забираємо клієнта. Те ж і з рибною ловлею. Зараз у будьякому супермаркеті нескладно знайти речовий доказ — і жива риб ка з раками, і дичина. Можуть улаш тувати ту ж конференцію, у фото шопі «намалюють» вас у будьякому антуражі. До речі, не завжди дово диться приховувати погані наміри — іноді робиться алібі для чолові ка, що дійсно пішов на футбол або в пивбар із друзями — особливо ревниві дружини і за це зчиняють скандал! Вартість послуг «алібійновідма зочної фірми» залежить від рівня складності й терміновості замов лення — від $ 300 до 3000. До речі, у Вольдемара є ще й інші бізнес напрями — ливарка і столярка, які він ділить зі своїм сином. І хоча сам наш герой хороший сім’янин, від дружини і знайомих своє основне заняття приховує: адже можуть за підозрити і його в зраді. — Ніяких докорів сумління я не відчуваю. Та й чого б — нехай кра ще совість мучить самих зрадників. Ми навіть допомагаємо зберегти родини. У житті буває всяке: часом чоловік занадто захопився або жінка зустріла «фатальну» любов. Не кидати ж заради цього родину! Вза галі ж, проект створювався під чо ловіків, але 80% моїх клієнтів — жінки. Я сам за голову схопився! — дивується друг.

ШАШКИ

КРОСВОРД Ми зібрали всі відповіді на цей кросворд у групи за кількістю літер і розставили їх за абеткою. Серед них ви не знайдете тільки відповідей до картинок. Їх вам доведеться відгадати самостійно.

4 літери: Агат Алла Анод Бита Блюм Брас Брат Ґава Гавр Гала Етна Збут Літр Матч Нога Нора Раба Руан Ряба

Темп Торс Тост Уран Юрба 5 літер: Азарт Кокур Колос Масло Новак Опади Ретро Рубін Сазан Тирло Тупик Хамса

6 літер: Бричка Вершок Виступ Газета Гудвін Дракон Клопіт Ковток Нажива Пустун Савана Сокира Тамада Тюрбан Фашина Фігаро 7 літер: Атакама Вивіска

Гикавка Еквадор Естрада Нірвана Одиниця Панчоха 9 літер: Драматург Інкасатор Катаракта Лермонтов Маргарита Опричнина Передмова Перукарка Плагіатор Ротвейлер Спекулянт Субмарина Татарстан

Відповіді на кросворд, надрукований у № 48

Білі починають і виграють

Відповідь на етюд, надрукований у № 48 1. f4e5! d6:f4 2. d2c3! f4:b4 3. f2e3 h6:d2 4. e1:c7 d8:b6 5. h2g3 c5:e3 6. g3 f4 e3:g5 7. h4:a5 х В.Задорожній, майстер спорту

ГОЛОВОЛОМКА Розгорнення Перед вами розгорнення трьох різних ку биків. На кожній грані намальо вана частина лінії, що прохо дить через весь кубик. Два роз горнення нале жать одному ку бику. Їх вам і тре ба знайти. Склала Оксана БАЛАЗАНОВА Рубрику веде Андрій ГЕРМАН


Украинская техническая газета №49