Page 1

Економіка

Фарватер

Полювання на синиць Українська влада запекло тримається за тарифи й мита в переговорах з ЄС, не бажаючи помічати «журавлів» зони вільної торгівлі Стор. 4

Автосалон

Промисловість

Курсом «Титаніка»

Інновації на берегах Азова

Держава вважає, що в суднобудівників усе гаразд, ті ж запевняють, що без її сприяння просто «підуть на дно»

Маріупольський машинобудівний завод завдяки вчасно проведеній модернізації майже подолав наслідки кризи

Стор. 5

Стор. 8

Із Парижа з любов’ю Відгримівши в прес-дні, найбільша автомобільна виставка Європи ще тиждень радувала відвідувачів, яким пощастило побувати на цьому святі засобів пересування ання

Стор. 12

Щотижневик Виходит щовівторка

www.tehnichka.com

№ 41 (145) 19 жовтня 2010 року

«Генеральський ефект»

Взяти в електронний обіг Таке відчуття, що ефективні схеми організації СЕД не ростуть на українському ґрунті

Земля стрімко стає нанопланетою. Ні, з її розмірами все гаразд — наближається глобальне пришестя нанотехнологій. Понад 50 країн світу ухвалили національні нанотехнологічні програми. А от з їхнім практичним утіленням усе не так просто.

Закінчення на стор. 11

Етюд у багряних тонах Причиною найбільшої в Європі промислової катастрофи, яка сталася 4 жовтня на угорському алюмінієвому заводі, попередньо називають недбалість керівництва підприємства. За офіційною версією, його менеджмент знав про руйнування резервуара з токсичними виробничими відходами, але не вжив вчасно необхідних заходів.

Стор. 10

Вийти із зачарованого кола Україна може стати в найближчі п’ять років локомотивом економічного зростання у Східній Європі. Але для цього їй доведеться дотримуватися рекомендацій Світового банку. Про це говориться в новому меморандумі цієї впливової фінансової організації. Презентації його відбулися в Києві, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Львові та Одесі.

Стор. 6

Закінчення на стор. 13

Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ

Тут буде шахта-сад

Крісло для машиніста

«Заводи-сади» 60-х років (як на Дніпродзержинському коксохімічному заводі, де між коксовими батареями цвіли клумби із трояндами), на жаль, залишилися у світлому минулому. Але з’явилася можливість облаштувати «шахтисади», де замість териконів квітнутимуть яблуні. І це не фантазія — такі вже є в Китаї, Голландії, у німецькому Рурі й польській Сілезії. Повинні вони бути й в Україні.

Після впровадження практики «довгих плечей» (більшої тривалості робочого дня) питання комфортабельності кабін локомотивів набуло особливої актуальності. Машиністи почали проводити по 10—12 годин у замкнутому й досить тісному просторі, де влітку спека до 50°С. Проблема мінімальних вигод вирішена в моделях нових тепловозів і електровозів, але їх у загальному парку локомотивів дуже мало.

Стор. 7

Стор. 9

Резонансна терапія Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я України б’є на сполох: у країні збільшилася кількість шахраїв, які продають побутові прилади під виглядом медичних.

Стор. 14

Happy BOSSday! От уже більше півстоліття 16 жовтня світ відзначає День боса. Правда, за межами Америки його почали широко святкувати недавно, а для України ця подія поки що взагалі екзотика.

Стор. 15


2

№ 41 (145)

19 жовтня 2010 року

Тут і тепер

Цитати тижня

Миколаївці дісталися Африки Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект» (Миколаїв) розпочав поставки енергообладнання для споруджуваної в Гані електростанції потужністю 138 МВт.

Єжі Бузек Президент Європарламенту

Україна повинна дотримуватися європейських стандартів не тільки на словах, а й на ділі. Це важливо як для наших двосторонніх відносин, так і для самої України. Відносини між Україною та ЄС є глибокими, і країни можуть допомогти одна одній у розвитку двосторонніх відносин, зокрема в політичній і економічній сферах

Відповідно до контракту, підписаного 2009 року з канадською компанією ORENDA, на об’єкт до 2011 року буде поставлено чотири двигуни потужністю 25 МВт кожен. «У жовтні здійснене перше відвантаження в Африку промислового обладнання для станції. Поставка першого двигуна намічена на

Микола Азаров Прем’єр-міністр України

Марганецька трагедія

кінець року», — повідомили в прес-службі підприємства. Енергоблоки й паротурбінне обладнання виробить ORENDA. Загальну реалізацію проекту здійснює американська компанія HPI. Це не перший досвід співробітництва «Зорі-Машпроекту» з канадцями: енергетична установка миколаївського підприємства використовується канадською компанією для забезпечення електроенергією й теплом. У Канаді успішно застосовується українське енергообладнання з використанням біопалива, є й інші проекти.

Товар — фасадом

Наша зовнішня політика збалансована. Вона не проросійська, не прозахідна. Це українська політика. І такою буде завжди. Вона, насамперед, реалізовуватиме економічні інтереси нашої країни

20-та ювілейна національна виставка будівництва та архітектури «Фасад — осінь-2010», яка відбулася в Дніпропетровську, зафіксувала новітні тенденції в будівельній індустрії. Олена НЕПОКОРА Крім звичних презентацій компаній, які випускають будівельне обладнання, цього разу виставка ознаменувалася проведенням

Георгій Барамідзе Віце-прем’єр Грузії, держміністр з євроінтеграції

бажаючі могли навчитися наносити декоративно-оздоблювальні покриття або працювати з новітніми матеріалами, такими, наприклад,

Зараз в Україні ми бачимо успішний процес подолання світової економічної кризи, ваша держава на сьогодні має дуже чіткі плани

Такі заходи спричинені складною ситуацією, у якій опинилося підприємство: у 2009 році його доходи скоротилися більш ніж у 3 рази, а чистий збиток зріс на 39,5%. За підсумками першого півріччя цього року він становив 5,89 млн грн. Санація приведе до серйозної реорганізації заводу, відновлення номенклатури товарів, що випускаються, і збільшення щорічного валового доходу до 200 млн грн на 2012 рік.

Михайло Добкін, голова Харківської облдержадміністрації, відзначив: найближчим часом на завод надійдуть значні кошти в рамках отриманих замовлень, що дозволить вирішити питання заборгованості

із заробітної плати, яка, за даними профкому, становить близько 20 млн грн.

Адреса редакції: Засновник і видавець — колектив редакції «УТГ»

www.tehnichka.com Е. пошта: info@tehnichka.com ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

гальмування. Однак гальмівний шлях 180-тонного двосекційного електровоза на такій швидкості становить 630 м, тому зіткнення уникнути не вдалося. Урізавшись в автобус, локомотив протяг його ще 300 м. Розглядаються дві основні версії катастрофи. Відповідно до першої автобус заглух на переїзді. За другою

Того дня недалеко від м. Марганець (Дніпропетровська область) пасажирський автобус «Еталон», що перевозив понад 50 пасажирів, на переїзді зіштовхнувся з маневровим локомотивом. За інформацією «Укрзалізниці», машиніст із відстані 500 м побачив зупинений перед переїздом автобус і подав звуковий сигнал. Не звертаючи уваги на попереджувальний сигнал локомотива й заборонний сигнал світлофора (переїзд не обладнаний шлагбаумом), автобус рушив і зупинився на колії локомотива. Швидкість електровоза становила 75 км/год. Побачивши автобус на колії, машиніст за 175 м від переїзду застосував екстрене

— водій маршрутки пропустив рейсову електричку, але не помітив маневрового локомотива, який позапланово їхав на ліквідацію наслідків аналогічної аварії в с. Нове Запоріжжя (Запорізька область). У січні-серпні цього року на залізниці сталося 75 ДТП. Із них 68 — на переїздах. У більшості випадків винуватцями аварій ставали водії автотранспорту, які грубо порушували правила переїзду залізничних колій.

В один абзац

Рятівний круг — приладобудівникам Кабмін затвердив план санації державного підприємства «Приладобудівний завод ім. Шевченка» (Харків).

Зауважень до технічного стану рейкової колії, електровоза, обладнання переїзду на 114-му км ділянки залізниці Кривий Ріг — Запоріжжя, де 12 жовтня сталася катастрофа, що забрала життя 44 чоловік, в «Укрзалізниці» нема, повідомила прес-служба держкомпанії.

бліц-конкурсу для молодих архітекторів «Проект 950*600», організованого Дніпропетровською обласною організацією Спілки архітекторів України. Крім компетентного журі, свою оцінку представленим проектам могли дати всі відвідувачі форуму. На виставкових стендах українські виробники й зарубіжні фірми продемонстрували найсучасніші зразки оздоблювальних та інтер’єрних будівельних матеріалів. Новинкою був стенд, який представляє схему кредитування в сучасному будівництві. Як завжди, виставку супроводжували конференції, семінари, а також майстер-класи, на яких усі

як сухі будівельні суміші ТМ EKOMIX. Але головною подією стала перша південноукраїнська конференція «Технологія будівництва «Пасивний будинок-2010», на якій продемонстровані новітні технології енергозбереження. Проект створювався як інформаційний міст для залучення та впровадження ноу-хау за системою «енергоефективний будинок» в Україні й Східній Європі. А сьогодні він пропонує реальну допомогу в будівництві добротного енергоекономного будинку, який правильно функціонує за розумних фінансових витрат.

Головний редактор Світлана Ісаченко

04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а

тел. 044 221-06-51, e-mail: isachenkosv@tehnichka.com

91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98в.

РЕДАКЦІЯ:

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

Людмила Мельникова —

Ігор Павлюк — редактор відділу промисловості

відповідальний секретар тел. 0642 34-72-47

тел. 044 278-42-37 e-mail: pavluk@tehnichka.com;

Людмила Гречаник — редактор відділу технічної думки

Іван Спасокукоцький — редактор відділу IT

тел. 0642 34-72-47 e-mail: tehnomysl@tehnichka.com

тел. 044 278-42-37 e-mail: ivanspas@tehnichka.com

Державне підприємство «Завод «Електроважмаш» (Харків) завершило відвантаження турбогенератора потужністю 330 МВт для Новочеркаської ГРЕС (Ростовська область, Росія). Для транспортування цього обладнання вагою понад 300 тонн використовувався спеціальний потяг, який включає 9 вагонів і єдину в СНД двадцятиосьову залізничну платформу, на якій розміщався наднегабаритний елемент — 250-тонний статор генератора. Підписано меморандум Львівської міськради з Бізнес-асоціацією Королівства Данії про створення сприятливого інвестиційного клімату в місті. Його мета — створення робочих місць і вкладення коштів у економіку Львова. Загалом у місті з датськими інвестиціями сьогодні працюють 22 підприємства. Кременчуцький завод дорожніх машин «Кредмаш» уперше поставив два асфальтозмішувальних заводи на Курильські острови (Росія). Стаціонарна асфальтозмішувальна установка ДС-185 призначена для виконання дорожніх робіт і має продуктивність 42—56 тонн/год. Компанія «Нібулон» відкрила новий удосконалений зерновий комплекс у Полтавській області. Це вже шостий об’єкт компанії, побудований у цьому регіоні в умовах фінансової кризи. Він здатний зберігати до 76,8 тис. тонн зернових і олійних культур, потужності з добового відвантаження на залізничний транспорт становлять 4 тис. тонн.

ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Тамара Лазаренко — тел./факс:

Газета видається українською та російською мовами

(044) 278 42 37, тел.: (067) 483 88 99, Позиція авторів публікацій не завжди

e-mail: reklama@tehnichka.com

ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов — тел./факс:

збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.Матеріали, позначені (R),

(044) 440 82 09, тел.: (044) 221 06 50 публікуються на правах реклами.

Передплатні індекси: українською мовою — 99309 російською мовою — 99340 Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54

Любов Соловйова — тел./факс: (0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92,

e-mail: podpiska@tehnichka.com

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

Загальний наклад 16055 прим. Замовлення № 2219


3

№ 41 (145)

19 жовтня 2010 року

Тут і тепер СПІВРОБІТНИЦТВО Україна повертається до багатовекторної зовнішньої політики. Про це заявив прем’єр-міністр Микола Азаров. Він відзначив, що Україна традиційно зацікавлена в розвитку співробітництва зі своїми найближчими сусідами — Росією та Європейським Союзом, а також із Китаєм, Індією, Бразилією.

буде зобов’язаний забезпечити позитивний фінансовий результат діяльності компанії до кінця третього фінансового року після купівлі й у наступні періоди. Такі вимоги зазначені в умовах приватизації оператора, затверджених урядовим розпорядженням від 12 жовтня 2010 року.

ПЕК Україна й Литва домовилися про співробітництво на 2011— 2012 роки. Президент Віктор Янукович і президент Литви Даля Грібаускайте підписали дорожню карту розвитку стратегічного партнерства між Україною та Литвою на 2011— 2012 роки.

ЕКОНОМІКА Українці ще відчують реформи нової влади. Про це заявив Президент України Віктор Янукович в інтерв’ю українській службі ВПС. «Будь-які реформи не дають миттєвого результату. Миттєвий результат можна робити тільки язиком, як деякі з політиків роблять...» — заявив голова держави. За нової влади такі реформи почалися, зокрема, на сьогоднішній день схвалена концепція проведення реформ. Європейський Союз надасть Україні 43 млн євро для подальшої євроінтеграції. Відповідний меморандум підписаний у Брюсселі в рамках візиту прем’єр-міністра України Миколи Азарова. Документ передбачає надання допомоги для зміцнення здатності українських інститутів виконувати зобов’язання щодо інтеграції в ЄС. Посол України в ЄС Костянтин Єлисєєв відзначив, що гроші надаватимуться в рамках програми «Східне партнерство», а сам меморандум розрахований на два роки починаючи з 2011-го. Європейський банк реконструкції та розвитку надасть ВАТ «Укрпластик» (Київ) кредит 29,8 млн євро для фінансування інвестицій компанії в підвищення енергоефективності, випуск нової продукції й реструктуризацію балансу.

Українські підприємства можуть брати участь у будівництві електростанцій у Казахстані. Україна, зокрема, вивчить можливість участі в спорудженні Балхаської атомної електростанції, реконструкції Екибастузької ГРЕС-1, ГРЕС-2 і будівництві теплових електростанцій. Пробне прокачування нафти в аверсному режимі нафтопроводом Одеса—Броди в Білорусі відбудеться наприкінці листопада. Про це повідомив міністр палива та енергетики України Юрій Бойко. За його словами, обсяги пробного прокачування становитимуть 80 тис. тонн.

Переможець конкурсу із продажу 92,79-відсоткового держпакета акцій ВАТ «Укртелеком»

Уряд планує законодавчо зарахувати шахтарські населені пункти до окремої групи депресивних територій. Віце-прем’єр-міністр України Віктор Тихонов відзначив, що визнання шахтарських населених пунктів депресивними територіями дозволить вирішити соціальноекономічні та екологічні проблеми, які виникли внаслідок ліквідації вугільних підприємств. Крім того, змінами до закону програма подолання стану депресивності територій визначена як цільова регіональна, що має державне значення. Канадська Lysander Minerals Corp. вклала $11,5 млн у розвиток вугільної шахти «Вертикальна» (Свердловськ Луганської області)

Приріст виробництва в машинобудівній галузі України за 8 місяців 2010 року становив 32,7%. Підприємствам із січня до серпня вдалося збільшити обсяги виробництва на 57%. Лідер у нарощуванні обсягів виробництва — залізничне машинобудування. У серпні 2010 року випуск залізничного рухомого складу зріс більш ніж у 6 разів (порівняно із серпнем 2009 р.). Таким чином, виробництво українських вагонів досягло максимуму для галузі не тільки в Україні, а й у країнах СНД.

Цифра На 56,9% у січні-вересні 2010 року феросплавні заводи України збільшили виробництво феросплавів у порівнянні з таким самим періодом 2009-го. Підприємства наростили випуск силікомарганцю на 42,1%, феромарганцю — у 2,8 раза, феросиліцію — на 43%, однак знизили випуск марганцю металевого на 1,8%.

Вуглевидобувні підприємства України в січні-вересні 2010 року збільшили видобуток вугілля на 3,5% у порівнянні з таким самим періодом 2009-го. Видобуток коксівного вугілля за 9 місяців скоротився на 7,9%, енергетичного — зріс на 10%. Підприємства Мінвуглепрому в січні-вересні цього року видобули 28,167 млн тонн рядового вугілля, у тому числі коксівного —

не згодні із цією оцінкою», — сказав комісар ЄС із питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле. Він відзначив, що, навпаки, зростання економічної діяльності приведе в майбутньому до збільшення бюджетних доходів. При цьому, на думку Ш.Фюле, вплив угоди буде скоріше позитивним, оскільки вона реально сприятиме підвищенню прибутку підприємств, зростанню міжнародної торгівлі, збільшенню продуктивності праці й зайнятості. Уряд України готовий надавати підтримку реалізації великих інвестиційних проектів у країні, у яких братимуть участь іноземні компанії. Прем’єр-міністр України Микола Азаров відзначив, що Кабмін вирішуватиме всі конфліктні ситуації, з якими матимуть справу іноземні інвестори в процесі реалізації проектів. Світовий банк має намір виділити Україні кредит $200 млн у 2011 році на реалізацію проектів з енергоефективності. Це питання банк розгляне в березні 2011 року. Кошти надаватимуться під уже розроблені проекти з енергоефективності в бюджетній і комунальній сферах, а також у промисловості.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

ВУГЛЕПРОМ

У представництві ЄБРР додали, що кредитна угода планується до підписання найближчим часом.

5,612 млн тонн, енергетичного — 22,555 млн тонн.

На цій шахті канадська компанія має намір видобути 30 млн тонн вугілля протягом 15 років, завершивши період її відновлення за три-чотири роки. При цьому необхідне фінансування оцінюється в $210 млн. За розрахунками Lysander Minerals, собівартість видобутку становитиме близько $31,2 за тонну. За оцінками компанії, уже через три-п’ять років «Вертикальна» зможе щорічно видобувати 1,4—1,5 млн тонн вугілля, що зробить її роботу рентабельною.

ФІНАНСИ За підсумками 9 місяців поточного року загальний фонд держбюджету недоодержав 7,2 млрд грн доходів. За перші три квартали 2010 року в загальний фонд держбюджету (з офіційними трансфертами) за планового завдання 151 млрд грн надійшло тільки 143,8 млрд грн. При цьому головні адміністратори бюджетних надходжень (митна й податкова служби) спільними зусиллями організували навіть більший «недобір» (частково компенсований іншими «збирачами») — 8,9 млрд грн, з яких 4,9 — на совісті ДПАУ, а 4 млрд грн — ДТСУ. Створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом не приведе до зниження доходів Державного бюджету України. «Дуже шкода, що Україна втрачає 20% державних доходів через введення вільної торгівлі, але ми

Як повідомила прес-служба Мінтрансзв’язку, наразі міністерство відпрацьовує технікоекономічне обґрунтування цього проекту.

АПК Україна має намір створити з Європейським Союзом 9 робочих груп для підготовки стратегії розвитку аграрного ринку. Міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк відзначив, що міністерство займатиметься введенням комплексної аграрної політики, гармонізацією ветеринарного контролю й фітосанітарних норм, переустаткуванням діагностичних центрів, питаннями екології, реформування науки та освіти, а також гармонізації законодавства в сфері земельних відносин. Міністр також відзначив, що Україна «детально вивчила й далі вивчає» досвід аналогічних процесів реформування аграрного ринку в країнах Східної Європи під час їхньої підготовки та приєднання до Євросоюзу. Катар веде переговори із владою Аргентини й України із приводу купівлі сільськогосподарських земель для вирощування зернових культур.

БУДІВНИЦТВО У державному бюджеті на наступний рік необхідно передбачити кошти на розробку генеральних планів міст. «Виділимо гроші на розробку генеральних планів міст. Кабмін затверджуватиме генплани, щоб архітектура й промисловий вид були ув’язані», — сказав прем’єрміністр України Микола Азаров.

ТРАНСПОРТ Україна планує в 2011 році домовитися про спільний повітряний простір з Європейським Союзом. Переговори про це тривають вже понад 5 років. «Готуємося наступного року до підписання з ЄС договору про спільний повітряний простір», — заявив міністр транспорту й зв’язку України Костянтин Єфименко. Будівництво мостового переходу через Південний Буг довжиною 2 км у Миколаєві почнеться в 2015 році.

За словами керівника Катарської національної програми продовольчої безпеки Махендри Шаха, кожна з угод з Аргентиною та Україною оцінюється в $100 млн. Один із найбільших українських операторів ринку соняшникової олії та експортерів зерна «Кернел Груп» підписав попередню угоду про купівлю агрогосподарства в Кіровоградській області за $1,6 млн. Завершення угоди планується в січні 2011 року. У біржовому повідомленні компанії відзначається, що активи агропідприємства включають права оренди 2,356 тис. га на строк до семи років з оцінною орендною платою $265 за га, а також устаткування, запаси й біологічні активи. Підготувала Людмила МЕЛЬНИКОВА за матеріалами ЛігаБізнес, e-news.com.ua, РБК Україна РІА Новини-Україна, «Інтерфакс-Україна», ЛІГАБізнесІнформ, АПК-інформ


4

№ 41 (145)

19 жовтня 2010 року

Економіка

Полювання на синиць

відразу: нашим виробникам до них — як пішки до Парижа, тобто далеко.

того ж Азарова — мовляв, ніякої конкретики, наступного разу поговоримо наприкінці листопада. По-перше, власне проект угоди (DCFTA) нічиї чужі очі не бачили, тим більше представників преси, що за мірками демократії західного зразка просто неймовірно. Навіщо така таємничість — незрозуміло. По-друге, за словами самих представників Євросоюзу, договір з Україною, який готується, — унікальний. Як унікальний, додамо від себе, той натиск, з яким європейці змушують нас погодитись на їх умови. Близькі до переговірної групи не приховують, що чиновники ЄС не готові відкрити ринки своїх країн для українських товарів, вимагаючи при цьому однобічного скасування обмежень із боку України. При цьому головною «морквиною» для нас називають те, що DCFTA сприятиме зростанню інвестицій, як внутрішніх, так і іноземних, а також уведе Україну в загальний ринок ЄС і стане наступним кроком після вступу до СОТ до її інтеграції у світову економіку. Отакий журавель в аж ніяк не безхмарному небі Старого континенту.

Тепер про синиць. Найжирнішою з них, яку так і хочуть вирвати з рук, треба назвати агропромисловий комплекс. Наприклад, соняшникова олія, якої в нашій країні виробляється майже стільки ж, скільки у всьому Євросоюзі. Вона дешевше й, відповідно, добре продається скрізь — від Ісландії до Індії. Чого хочуть у Брюсселі? Усього-навсього скасувати експортне мито на насіння соняшнику. У підсумку ми продаватимемо за кордон не готовий продукт, а сировину. За підрахунками експертів Українського клубу аграрного бізнесу, втрати країни від такого великодушного кроку становитимуть не менше півтора мільярда гривень. Такі сюрпризи так чи інакше чекають на всі галузі сільського господарства. Ще одну нездійсненну вимогу Євросоюзу привселюдно розгромив Президент України Віктор Янукович на ялтинському самміті «Україна і світ: переосмислення перспектив». Ідеться про одномоментне скасування тарифних і нетарифних обмежень на імпорт. За словами голови держави, це означає 20% втрат бюджету від надходжень товарів з Європи, тобто втрату мільярдів євро. Плюс важкий камінь спотикання — необхідність відповідати різноманітним стандартам і нормам, щоб мати можливість експортувати свою продукцію в ЄС, — екологічним, вимогам до упаковки тощо. Скажемо

Усього названого вище розумній людині, на перший погляд, досить, щоб, по-чапаївськи рубанувши шашкою повітря, винести вердикт у стилі «та пішли вони всі...». Щось схоже вимовили кілька років тому в Росії, яка відмовилася від наміру підписати аналогічну угоду з ЄС. Нез’ясованим тоді залишиться тільки одне питання: а чому ж інші країни Європи вступили в зону? Що, ці правила спеціально писані, щоб із них познущатися й останню сорочку відібрати?.. Відповідь проста. Українська влада досі живе й почувається на початку 90-х, як пацієнт усесвітнього економічного лазарету, якому все можна. Його треба підтримувати, вибачати й доручати йому найлегшу роботу. На початковому етапі переходу до ринку такий підхід мав право на існування, але завжди хворіти не можна — з роботи виженуть. Аналогічно не можна бути вічно неконкурентоспроможним на світовому ринку й прикриватися тарифними бар’єрами та пільгами з дотаціями. Відповідно підписання угоди

про зону вільної торгівлі — це жорсткий, але надійний метод лікування економіки й відокремлення зерен від плевел. Не можеш зробити таку праску за ціною і якістю, як у Чехії, — модернізуй підприємство, оптимізуй його роботу, займися просуванням продукції, тобто справою, а не звертай страждальницький погляд на парламент — заборонити, обкласти, скасувати, виділити, словом, будь-якими способами подовжити борсання у власному соку, якщо не сказати гірше. Так, це непросто. Але натомість ми одержимо півмільярдний ринок європейських споживачів. От право продавати їм безперешкодно товари саме треба виторгувати, а не відстоювати кайдани у вигляді різних надбавок на імпорт та експорт. Націнка, приміром, на побутову техніку з Європи становить у нас до 50%, і переплачуємо за неї ми всі. Купувати вітчизняну? Добре, покажіть — яку... Інша річ, що такі питання рідко вирішуються в лоб — переговори вимагають часу для торгів і компромісів, а підприємства — для «припасування» виробництв і продукції під євростандарти. От нехай їм цей час і дадуть, а то дійсно добра половина вітчизняних галузей полетить у трубу з лементом «а я не знав». Знання ж не тільки породжує скорботу, а й спонукає до дій — людей мислячих.

куратура займеться перевіркою доводів власників підприємства про виконання інвестзобов’язань, узятих ними під час придбання в держави цього підприємства. Ключову роль у розвитку подій, схоже, намагається взяти на себе пані СеменюкСамсоненко. 12 жовтня вона навіть брала участь у засіданні Господарського суду Києва, висловивши бажання представляти в цьому процесі інтереси профспілки комбінату. — Приватизація закінчується строком виконання інвестиційних зобов’язань, — сказала вона в залі суду. — У цьому випадку підписані додаткові домовленості відсторонили профспілки від контролю за виконанням інвестзобов’язань, що порушує Закон України «Про програму приватизації». Валентина Семенюк-Самсоненко також відзначила, що профспілка виконання інвестзобов’язань, у тому

числі й соціального характеру, не визнає, оскільки їхнє реальне виконання не відповідає заявленому, а сформована ситуація обумовлена слабкістю профспілки на тлі очевидної державної політики «потурання» дуже великому капіталу. Але того дня в суду було інше завдання, ніж розглядати безпосередньо виконання інвестзобов’язань. Дотримавшись усіх формальних процедур, суд ухвалив: задовольнити заяву Генпрокуратури за підписом заступника Генерального прокурора Віктора Кудрявцева про відмову від позову й зупинити розгляд справи. — Не приховуватимемо, ми якоюсь мірою чекали, що це може статися, але сказати, що були абсолютно впевнені, не можемо, — прокоментував «задній хід» Генпрокуратури Рінат Старков, генеральний директор ВАТ «AрселорМіттал Кривий

Ріг». — Тепер ми зможемо повернутися до нормального діалогу. Якщо у Фонду держмайна або в Кабінету міністрів є якісь пропозиції або критика на нашу адресу, то ми завжди готові це у відкритому діалозі вислухати, сісти за стіл переговорів і знайти компромісне рішення. Нас не влаштовував адміністративний тиск і спроба вирішення питань через суд. Життя не стоїть на місці. Незабаром буде п’ять років інвестиційному договору. Щось змінилося, щось необхідно додати, щось прибрати із цього договору. Але це треба робити у відкритому режимі, за згодою профспілки, Фонду держмайна та Кабінету Міністрів. Тому ми готові найближчим часом надати наше бачення змін, одержати коментарі й зустрічні пропозиції. Ідеться в першу чергу про інвестиційну складову договору, оскільки соціальна складова, навіть у додаткових

угодах, не змінювалася. Більш того, є жорстко прописана стаття, що доповнення не зачіпають соціальних складових... Як політичний аспект розцінив Рінат Старков бажання представників профспілки, присутніх на засіданні, знову позвати на ВАТ «АрселорМіттал» за невиконання соціальних зобов’язань: — Пані СеменюкСамсоненко була присутня раніше на профспілковій конференції на запрошення профспілки. Але нічого крім передвиборної агітації я, чесно кажучи, від неї не почув. Бо на сьогоднішній день є спільна заява адміністрації й профспілки, що більше 90% (а за певними підрахунками — 98%) соціальних зобов’язань уже виконано. Крім того, у серпні закінчився аудит Фонду держмайна, який підтвердив, що всі зобов’язання виконуються.

Українська влада запекло тримається за тарифи й мита в переговорах з ЄС, не бажаючи помічати «журавлів» зони вільної торгівлі Олег ВАСИЛЕНКО

Регулярно оновлювана інформація про торги з Європою за угодою про зону вільної торгівлі в широкого загалу ажіотажу не викликає. Проте саме зараз вирішується ключове питання для багатьох вітчизняних виробників: крок уліво або вправо на папері — і за лічені місяці може занепасти ціла галузь. Або ж, навпаки, піднятися. Для початку — трохи «матчастини». Отже, зона вільної торгівлі — це «тип міжнародної інтеграції, у рамках якої країни-учасниці скасовують митні ставки, податки й збори, а також кількісні обмеження у взаємній торгівлі. За кожною країною-учасницею зберігається право на самостійне й незалежне визначення режиму торгівлі щодо третіх країн. Між країнами-учасницями зберігаються митні кордони й пости, які контролюють походження товарів, що перетинають державні кордони». Тобто, простіше кажучи, в ідеалі, ставши членом такого торговельного союзу, Україна одержує можливість майже безперешкодно продавати більшість видів продукції іншим країнам. Але, з іншого боку, підприємства цих держав зможуть

торгувати в нас мало не як у себе вдома. Процес створення зони почався ще 2007 року, коли у відчайдушному прагненні євроінтегруватися нерідко ухвалювалися суперечливі рішення, як у випадку з однобічним скасуванням віз для громадян західних країн. Ішлося про три напрями зближення: підвищення статусу України в переговорах з ЄС, скасування візового режиму й створення зони вільної торгівлі. Через рік ми вступили в жадану СОТ. Начебто добре. Було б погано із цією зоною — ніхто нікуди не вступав би. Однак знову ж процитуємо «класиків». Прем’єр-міністр Микола Азаров, який недавно відвідав Брюссель з офіційним візитом для участі в черговому раунді переговорів із цього питання: «Нам не треба визначати для себе ніяких строків, працювати наполегливо, послідовно, на реалізацію всеохопної угоди». Із ним згодний заступник голови директорату торгівлі Європейської комісії Філіп Куїссон: «Підготовка може тривати ще кілька місяців, угода взагалі дуже складна». Що це так, можна зрозуміти з візиту, який завершився минулого четверга,

Повний назад Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ

Справу про законність внесених у зв’язку із кризою змін в інвестиційні зобов’язання металургійного комбінату «AрселорМіттал Кривий Ріг» закрито. Але подальші судові розгляди з цього питання цілком можливі. Генеральна прокуратура відкликала свій позов, поданий до Господарського суду Києва 26 липня цього року в інтересах держави проти Фонду держмайна й компанії «АрселорМіттал Дуйсбург ГМбХ», що викупила «Криворіжсталь». Зазначене в ньому питання про правомірність дій ФДМУ й представників корпорації Arcelor Mittal, які підписали в травні минулого року без офіційного затвердження Кабміном додаткову угоду до основного договору купівліпродажу підприємства про пролонгування строків ви-

конання інвестзобов’язань, начебто закрито. Тим більше, що Окружний адміністративний суд Києва, куди ще у квітні з аналогічним позовом звернулася екс-голова фонду Валентина СеменюкСамсоненко, після піврічних роздумів усвідомив днями, що ця справа йому непідсудна, і відмовився її розглядати. Тепер із площини правових відносин іноземного інвестора з органами влади ситуація навколо найбільшого в країні меткомбінату перейшла в площину практичну. Не дивно, бо тільки й розмов про те, що кінцевою метою судових засідань було заперечити право власності на колишню «Криворіжсталь» шляхом «розбору польотів» щодо інвестдоговору. Відмовившись від позову, Генпро-

Упритул

Усесвітній пацієнт


№ 41 (145)

19 жовтня 2010 року

5

Фарватер

Курсом «Титаніка» Держава вважає, що в суднобудівників усе гаразд, ті ж запевняють, що без її сприяння просто «підуть на дно» Дмитро ТИМЧУК

Верховна Рада відмовилася подовжити термін дії заходів із державної допомоги кораблебудуванню до 1 січня 2016 року. Законопроект передбачав пролонгацію Закону «Про заходи державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні», чинного з 2000 по 2012 рік, що надає податкові та інші пільги, а також прямі фінансові уливання в галузь. Таким чином, українське суднобудування в уже перманентній кризовій ситуації потроху втрачає допомогу від влади. У 2005 році був скасований закон, який установлює пільгове оподаткування імпорту матеріалів, обладнання та комплектувальних, використовуваних для будівництва суден, і звільнення від сплати земельного податку. А після нинішньої відмови держава фактично тримає корабелів на плаву лише до кінця 2011 року. Далі — «вільне плавання». Для суднобудівників це стало несподіванкою з огляду на надії, які вони покладали на нинішню владу. На підприємствах добре пам’ятають передвиборчі обіцянки Віктора Януковича, який під час виступу в Миколаєві збирався «відновити закони про пріоритетність розвитку суднобудівної галузі в обов’язковому порядку». Експерти відзначали: з огляду на практику роботи очолюваних Януковичем урядів, уведення таких пільг більш ніж імовірне. Називалися варіанти у вигляді подовження пільгового оподаткування й зобов’язання держави надавати фінансову допомогу судноверфям, частково компенсуючи процентні ставки за банківськими кредитами. У підсумку у корабелів забирають навіть те, що ще залишилося з минулих часів. Із приводу цієї ситуації віцепрезидент асоціації суднобудівників України «Укрсуд-

пром» Віктор Лисицький відзначає: — Після того, як були ухвалені жахливі зміни в держбюджет-2005, майже всі політичні сили об’єдналися в своєму бажанні знищити вітчизняний морегосподарський комплекс. Така одностайність незрозуміла в умовах гострих суперечностей, які спостерігаються у нашій владі. Ця одностайність

проявляється в невтручанні в процес вимирання галузі.

Якщо розібратися

Цифровий шторм Опоненти, які не вважають допомогу держави суднобудуванню в умовах кризи необхідною, відзначають: українські корабели й без того непогано виживають порівняно з іншими. За даними Мінпромполітики, у 2009 році вони виробили й передали замовникам продукції на $238,2 млн, що на 71% більше, ніж у 2008-му. Було побудовано 30 суден. При цьому портфель замовлень на кінець 2009 року становив ще 40 одиниць на загальну суму $352,5 млн. Провідними підприємствами, на які припало понад 60% обсягів виробництва, стали «Затока», Wadan Yards Okean і Херсонський суднобудівний завод.

Початок нинішнього року теж ніби дав привід для оптимізму. За перші чотири місяці суднобудівні підприємства збільшили випуск продукції на 55% щодо аналогічного періоду 2009 року. А реалізація взагалі зросла у 2,6 раза. Словом, жити б і радіти. Але якщо проаналізувати дані Мінпромполітики, можна зробити висновок, що має-

мо не більш як приклад гри цифрами. Насамперед, «прорив» галузі торік у порівнянні з 2008-м пояснюється тільки збільшенням курсу долара. «Оптимістичні» показники ґрунтуються на курсовій різниці й подорожчанні матеріалів, переважно металопродукції, тобто інфляційні процеси в підсумку дали зростання фінансових показників, не пов’язаних із виробництвом. Також у гонитві за позитивом у міністерстві прив’язують до суднобудування ті суміжні підприємства, які не виробляють продукцію у вигляді реальних суден і плавзасобів. Наприклад, не менше 50% від загальної суми обсягу виробництва дає НВКГ «Зоря-Машпроект», що випускає газотурбінне обладнання. У підсумку на папері фіксується зростання, у той час як добра половина заводів простоюють, а то й зовсім дихають на ладан.

Суднобудівники відзначають, що об’єктивно оцінити стан галузі дуже проблематично. В «Укрсудпромі» пояснюють, що за радянських часів левову частку завантаження формували замовлення на будівництво складних і великих кораблів, які зараз у нас майже не роблять. Однак саме такі проекти визначають ефективне використання ключових чинників виробництва (робочої сили, основних активів, матеріалів і комплектувальних). Одночасно неможливо врахувати обсяги непрофільної діяльності (випуск товарів народного споживання, житлове будівництво), що раніше відігравала велику роль у завантаженні підприємств. Щось неможливо визначити через загрозу порушення режимності (таємності). Крім того, не беруться до уваги витрати на підготовку кадрів, які різко скоротилися. Віктор Лисицький із цього приводу відзначає: — Динаміка зайнятості залишається мало не єдиним більш-менш універсальним показником. І вона свідчить, що за роки незалежності загальна чисельність штатних працівників підприємств суднобудівного комплексу зменшилася разів у п’ять. Особливо бентежить, що це скорочення радикально суперечить сформованим в Україні тенденціям. У 2000 році економіка країни в цілому почала зростати і, зрозуміло, підвищилася зайнятість. У корабелів, навпаки, вона впала з 58,7 тисячі у 2000 році до 30,9 тисячі у 2009-му. Крім цих цифр є й непрямі дані, які дозволяють судити про стан галузі. Так, у ціні побудованого в Україні судна 25—35% вартості металу й 65—75% обладнання та механізмів становить імпорт. Причина зрозуміла: занепад виробництва високотехнологічної продукції. На сьогодні Україна фактично втратила морський транспортний флот, дедвейт якого скоротився майже в 10 разів. Обсяги вантажів, перевезених нашими морськими суднами, у порівнянні з 1990 роком зменшилися майже в 6 разів, пасажиропотік — у 2,5 раза. Перевезення суднами під україн-

Під усіма вітрилами

Шаланди, повні надій

Вантажопотоки Миколаївського морського порту буде збільшено. Рішення для реалізації цього завдання ухвалив Мінтранс. Так, будуть уведені знижки на проведення Бузько-ДніпровськоЛиманським каналом суден, які перевозять транзитні вантажі. Планується активно підтримувати спеціалізований порт

Державне підприємство водних шляхів «Укрводшлях» закінчило будівництво на Кілійському судноремонтному заводі першого за останні 20 років несамохідного судна КШ-1, збудованого для потреб галузі.

Октябрьск, що може стати новим плацдармом для розвитку регіону. Висловлено впевненість і у своєчасному завершенні основних інвестиційних проектів порту — введення в експлуатацію першого й другого причалів, що дозволить підприємству перевалювати більше генеральних вантажів. Також до кінця року стане до ладу зерновий термінал компанії Bunge.

ським прапором між іноземними портами фактично припинилися. Характерно, що в таких умовах держава не може забезпечити корабелів серйозними замовленнями на продукцію, яка визначала стан галузі і її розвиток за старих часів, зокрема на будівництво бойових кораблів. На ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» ще на початку року дуже розраховували на замовлення зі створення корветів для українських ВМС, але у вересні фінансування програми фактично заморожене.

Упритул

Європейський шанс Але корабели здаватися не мають наміру. Нинішній їхній крок — це вимога включити розділ «Відновлення й розвиток морегосподарського комплексу» у програму економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». У підготовлених пропозиціях суднобудівники вказують, що підняти галузь і вийти на світові ринки можна, тільки застосувавши спеціальні режими регуляції діяльності морегосподарського комплексу, які забезпечать конкурентні умови. Економічна політика країни не враховувала досвід використання таких режимів за кордоном, хіба що за винятком 2000—2004 рр. У підсумку в період швидкого загальносвітового зростання в 2003—2008 рр. галузь майже повністю втратила свої позиції на зовнішніх ринках, що призвело до різкого скорочення завантаження її підприємств. Автори пропозицій, крім іншого, вимагають створити міжнародний реєстр суден України, ухвалити загальнодержавні програми розвитку морського й річкового транспортних флотів. А також упровадити механізм державно-приватного партнерства й заснувати орган для супроводу проектів у цій сфері.

Шаланду взято в експлуатацію й уведено до складу днопоглиблювального каравану для робіт на об’єктах внутрішніх водних шляхів. Найближчим часом буде уведене ще одне таке ж судно. Унікальність шаланд — у можливості їхнього дис-

танційного управління, що забезпечує технічну ефективність і безпеку робочого процесу.

Крім того, працівники морегосподарського комплексу пропонують забезпечити державі замовлення на будівництво повнокомплектних суден на українських верфях із загальним дедвейтом 200 тис. тонн до 2014 року й 1000 тис. — до 2025-го. А одне робоче місце в суднобудуванні означає появу 5—7 вакансій у суміжних виробництвах (металургія, хімпром, машино- і приладобудування), кожна гривня, вкладена в розвиток морегосподарського комплексу, стимулює приплив інвестицій у 3—4 інші галузі. За оцінками «Укрсудпрому», у випадку бездіяльності влади через 5—10 років в Україні залишиться тільки 2—3 суднобудівних підприємства з декількома тисячами працівників, які намагатимуться вижити в умовах зростання конкуренції з боку насамперед росіян. Через 3—4 роки в РФ стануть до ладу дві судноверфі — біля Кронштадта й на Далекому Сході, з яких сходитимуть великотоннажні кораблі з висотою борта до 20 м (в Україні такі судна можуть виробляти «Затока», Wadan Yards Okean і ЧСЗ). У той же час на Заході через нерентабельність згортаються суднобудівні потужності. У першу чергу через високу оплату праці й податків, а також високу вартість матеріалів. Наприклад, ціна тонни товстого листа коштує $720, тоді як в Україні — близько $530. Вони потихеньку «переселяються» у Східну Європу — у Польщу, Румунію, Хорватію, що дозволяє розраховувати на замовлення й Україні. З іншого боку, світовий фрахтовий ринок падає (переважно в результаті надлишку вільного тоннажу), що визначає й прогнозоване зниження обсягів замовлень з-за кордону. Обидва ці чинники потребують державної підтримки вітчизняних суднобудівників для того, щоб у перспективі (10—15 років) перебрати на себе істотну частину європейських замовлень, а також дати стимул до розвитку суміжних виробництв, транспортного флоту й ВМС України. — Відновлення внутрішнього й технічного флоту дозволить відродити судноплавство внутрішніми водними шляхами і забезпечити збільшення вантажопотоків у міста уздовж Дніпра, — сказав міністр транспорту і зв’язку України Костянтин Єфименко. Загальна вартість будівництва нових суден — близько 10 млн грн.


6

№ 41 (145)

19 жовтня 2010 року

Пріоритети

Вийти із зачарованого кола Світовий банк оприлюднив прогноз для України Олена ЗЕЛЕНІНА

Україна може стати в найближчі п’ять років локомотивом економічного зростання у Східній Європі. Але для цього їй доведеться дотримуватися рекомендацій Світового банку. Про це говориться в новому меморандумі цієї впливової фінансової організації. Презентації його відбулися в Києві, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Львові та Одесі.

Куди рулити? Одне з головних аналітичних досліджень Світового банку з перспектив зростання й розвитку держав традиційно готується раз на чотири-п’ять років. Останній такий звіт для України був опублікований наприкінці 2004-го. Тоді, як нагадав старший економіст Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Пабло Сааведра, аналітики зосереджували увагу на проблемах державного управління українською економікою, гармонізації інтересів. — У попередньому звіті, зокрема, ми зробили акценти на захисті прав міноритарних акціонерів. І прогрес є — ухвалено закон про акціонерні товариства. Нинішній звіт має більш глибокий зміст. Коли ми його готували, проводили опитування представників бізнесу, спілкувалися з величезною кількістю іноземних інвесторів. І всі вони говорять про нерозвинену інфраструктуру та слабке забезпечення прав власності на землю. Щоб сюди зайшли іноземні інвестиції, необхідно вирішити ці ключові питання. Вам же потрібні не тільки китайські й арабські інвестори, а й такі, які принесуть у країну нові технології, — відзначає пан Сааведра. Свіжий звіт його автори назвали так: «Стратегічний вибір для прискорення та підтримки зростання в Україні». Тобто в зростанні нашої економіки аналітики СБ уже не сумніваються. Але обкладинку меморандуму прикрашає досить багатозначна картинка: пряме шосе роздвоюється. Можна поїхати «вліво» — і це буде дорога зльотів і падінь, криз і катаклізмів. Поворот уліво, за образним визначенням банківських фахівців, не обіцяє ніяких змін. Якщо все залишиться так, як є,

Пабло Сааведра

то ми зможемо домогтися максимум 3% зростання за нестабільності й невпевненості в завтрашньому дні. Інша річ, чи задовольнять нас такі темпи зростання в найближчі 10 років? Якщо ж поїхати вправо — то це непопулярні реформи, за які доведеться заплатити всьому суспільству. Зате нам обіцяють зростання економіки в 8—10%, стабільність і навіть процвітання. — І таке зростання дійсно відрізнятиме економічний розвиток України від попередніх років і буде прикладом для інших країн, — уважає аналітик СБ.

Три аспекти реформ Власне, Світовий банк у своєму меморандумі дає відповіді на три блоки запитань. Відзначається, що двигуном економічного зростання в Україні до кризи були зовнішні й минущі чинники: змінний валютний курс, використання старого, ще радянського, виробничого потенціалу. Це привело до того, що виробництво зростало без серйозних інвестицій. Дуже сприяли експортна ситуація, ціни на український метал на світових ринках, субсидована ціна на газ із Росії й приплив капіталів. Банки шляхом позик вливали гроші в економіку, і ці кошти йшли переважно на внутрішнє споживання. — Усі ці чинники, якщо оцінювати середньострокову перспективу, не впливатимуть на зростання виробництва в Україні в найближчі три-п’ять років, — прогнозує П. Сааведра. — І економічного зростання доведеться домагатися за рахунок інтенсифікації, прискорення й підвищення продуктивності. Але щоб цього досягти, Україні необхідно здійснити цілий ряд фіскальних і структурних реформ, які раніше відклада-

лися, і їхня відсутність сьогодні робить уразливою українську економіку у випадку наступних криз. Перший блок проблем стосується необхідності фіскальної реформи. У короткостроковій перспективі вона надзвичайно важлива: якщо її не провести, не буде ані можливості повернення заборгованості з ПДВ, ані скорочення дефіциту бюджету й державного боргу. Ця реформа забезпечить ту макроекономічну стабільність, на яку так чекають інвестори. Якщо ж говорити про середньострокову перспективу, то відсутність фіскальної реформи — обмежувальний чинник для зростання інфраструктури в країні. Держава має інвестувати інфраструктурні проекти, які, у свою чергу, підтримували б зростання виробництва в приватному секторі економіки. А щоб уряд міг більше вкладати в інфраструктуру, необхідно створити відповідний фіскальний простір. Інша сфера реформ — інвестиційний бум і конкурентоспроможність. Інвестиційний клімат в Україні, за оцінками аналітиків Світового банку, потрапив у зачароване коло. — В Україні дуже високі бар’єри входження в ринок, складне регуляторне середовище (дозволи, ліцензії тощо), — озвучує давно відому нам істину Пабло Сааведра. — Звідси — дуже низька конкуренція в кожному із сегментів ринку. А це, у свою чергу, веде до відсутності стимулів, необхідних для сприйняття нових технологій. Брак інновацій призводить до того, що українська економіка перебуває в «клінчі», диверсифікація іде важко й експортний кошик недостатньо наповнений. Країна, як і раніше, є залежною лише від двох експортних галузей — металургійної та хімічної (понад 60% усього експорту). І це дуже уразливий момент для економіки. Завершують зачароване коло великі державні підприємства і їхні лобі, які бояться вільної конкуренції й появи на українському ринку нових виробництв. Тому вони роблять все можливе, щоб бар’єри для входження в ринок залишалися високими. Щоб українська економіка могла розвиватися, вона повинна вирватися із зачаро-

ваного кола, радять у Світовому банку. І, нарешті, третій аспект реформ, який експерти вважають ключовим для забезпечення зростання нашої економіки в середньостроковій перспективі. Це реформа управління державним сектором. — І ми наголошуємо у своєму звіті на тому, що без реформ державного сектора, діяльності уряду, судової й регуляторної систем неможливі ані реформа фіскального сектора, ані модернізація й поліпшення інвестиційного клімату, — робить висновок Пабло Сааведра. — Приміром, як можна оптимізувати ліцензійну або дозвільну діяльність, якщо не реформувати структури, які видають усі ці дозволи, створюють величезні перешкоди на шляху інвесторів і плодять корупцію? Тобто необхідно змінити способи спілкування держави з підприємствами, підприємцями та громадянами. Без радикальної зміни моделі приватно-державного партнерства не буде в населення довіри до органів влади. Ми пропонуємо своє бачення, як зробити так, щоб державний сек-

в середньостроковій перспективі вона може навіть зменшитися, але для цього знов-таки необхідно декілька фіскальних реформ. До речі, українське відділення Світового банку періодично оприлюднює інфляційний прогноз. Останній з’явився минулого літа й обіцяє нам 11,9% інфляції на кінець року. При цьому він не дуже відрізняється від офіційного урядового прогнозу, закладеного в законі про бюджет. Наступний чинник, який необхідно враховувати: улітку, як правило, спостерігається дефляція за рахунок появи на ринку нового врожаю овочів і фруктів. І кожної осені можна спостерігати зворотний процес. Преса починає писати про небувалий сплеск інфляції, хоча це просто сезонні коливання. — Люди схильні більше звертати уваги на підвищення цін, ніж на зниження. Таким чином, я не перебільшував би цю загрозу, — говорить експерт. — Якщо ми подивимося на дані інфляції з кінця серпня минулого року до кінця серпня нинішнього, то вона становить лише трохи більше 8%.

Малюнок Ігоря КИЙКА

тор після скорочення став більш ефективним, а бізнес — процвітав. І інновації розвивалися завдяки конкуренції, а не зв’язкам того або іншого підприємця в коридорах влади.

Час «пожежників» добігає кінця Цікаво, як Світовий банк оцінює зусилля українського уряду зі стримування інфляції та зростання цін на основні продукти харчування. — До кризи зарплати й пенсії зростали швидше, ніж інфляція. І все це також було інфляційним чинником, — сказав, відповідаючи на запитання «УТГ», П.Сааведра. — Після кризи зростання пенсій і зарплат зупинилося. І ми прогнозували, що інфляція 2010 року становитиме 12%, а

А от про антикризові рекомендації МВФ для України Пабло Сааведра відгукнувся так: — Програма МВФ зосереджена на короткостроковій перспективі. А наш звіт призначений для того, щоб зазирнути значно далі найближчих шести місяців. Ідеться про те, чого ми хочемо досягти через п’ятьшість років. Найперша проблема української політики в тому, що влада країни звертає більше уваги на короткострокову перспективу: до найближчих виборів або на найближчі півроку. Я думаю, в Україні вже самі люди втомилися від короткострокових перспектив. Вони хочуть знати, у яких умовах житимуть українські родини в майбутньому, їхні діти, онуки, тому час «пожежних» заходів і зусиль в економіці закінчується. Потрібні рішення й дії стратегічного характеру.

Метро і дороги Ірина КОНДРАТЬЄВА

Розширене засідання регіонального комітету з економічних реформ, що відбулося під головуванням Президента України Віктора Януковича в Дніпропетровську, розставило точки над «і» у ключових питаннях подальшого розвитку всієї області. Перелік невідкладних завдань солідний. Це вирішення екологічних проблем, пов’язаних зі зберіганням радіоактивних відходів (Дніпродзержинськ, Жовті Води) і переробкою твердого ракетного палива (Павлоград), грамотне використання космічного потенціалу провідних українських підприємств, зміцнення науково-виробничих зв’язків, розвиток промислового сектора, підвищення соціальних стандартів. Серед найпріоритетніших у 2011 році визначені два об’єкти — метрополітен і Південна об’їзна дорога. Президент відзначив, що не тільки в Дніпропетровську, а й в інших містах-мільйонниках метро обов’язково добудовуватимуться. Практиці виділення величезних грошових сум для охорони довгобудів і підтримки їх у черговому режимі треба покласти край. А щоб надалі програми будівництва нових ліній метро не гальмувалися, держава має вчасно подбати про їх належне фінансування. Зокрема, на подальше будівництво Дніпропетровського метро в держбюджеті на 2011 рік має бути закладено не менше 250 млн грн. Питання будівництва Південної об’їзної дороги В.Янукович назвав «перезрілим», а ситуацію із щодобовим транзитом внутрішньоміськими дорогами 30 тисяч автомобілів — неприпустимою. Він запропонував почати спорудження об’їзної дороги вже навесні наступного року й закінчити до осені. Вартість проекту в цілому — близько 4 млрд грн. Освоїти таку суму буде нелегко. Але навіть якщо вдасться реалізувати першу частину проекту й увести до ладу 18 км нової дороги, можна говорити про значний успіх у масштабах всієї Дніпропетровської області, а не тільки мегаполіса.


7

№ 41 (145)

19 жовтня 2010 року

Основний ресурс

Тут буде шахта-сад Новий виклик старим технологіям кинули вчені Донбасу Володимир ОТРОЩЕНКО

«Заводи-сади» 60-х років (як на Дніпродзержинському коксохімічному заводі, де між коксовими батареями й бензольними колонами плодоносили абрикоси й цвіли клумби із трояндами), на жаль, залишилися у світлому минулому. А ле з’явилася можливість облашт увати «шахти-сади», де замість териконів квітнутимуть яблуні. І це не фантазія — такі вже є в Китаї, Голландії, у німецькому Рурі й польській Сілезії. Повинні вони бути й в Україні. Професор Донбаського гірничотехнічного університету (м. Алчевськ) Гаррі Литвинський (на знімку) на науковій конференції в Національному гірничому університеті (м. Дніпропетровськ) виступив із надзвичайно цікавою щодо технічної новизни доповіддю. Її тема — радикальний інноваційний спосіб видобутку корисних копалин — вугілля, різних руд, коштовних металів та інших надзвичайно важливих підземних скарбів. А доктрина Литвинського «Mine of ХХ1 century» ще зовсім недавно широко обговорювалася в гірничій науці. — Професоре, почну з кінця вашої концепціїдоктрини. Такі «шахтисади» дійсно можна зробити в Україні? — А я все-таки повернуся до її початку. Нове століття на перший план висунуло проблему переходу на потокові безлюдні технології в гірничій промисловості з дуже широким використанням автоматизованих систем управління. Відомо, що найнебезпечніші технічні процеси — створення підземних виробок, видобуток вугілля й руд в очисних вибоях. А оскільки людина все-таки вивчила закони природи, але на ці закони найчастіше не зважає, то зі згаданих процесів вона повинна бути максимально виключена як активний їхній учасник. При цьому її управлінські функції повинні замінити IT-технології, мехатроніка й робототехніка. Технічна архаїка, від якої треба відмовитися, — різці для руйнування порід, рейки в підземному транспорті, водовідливні й вентиляційні труби, підйомні канати, кабелі в енергопостачанні, проводи для зв’язку, примусове провітрювання у вентиляції, циклічність у технології... Без розв’язання цих накопичених проблем і суперечностей подальший розвиток гірничої техніки й технології приречений на стагнацію й неминуче витіснення альтернативними, більш дешевими та екологічно чистими, способами одержання енергії та сировини. Гірничорудна справа сьогодні небезпечна й шкідлива для планети: забруднює поверхню відвалами породи, водні

ресурси — стічними рудничними водами, повітряний басейн — викидами метану й газів, вимагає складних робіт із рекультивації землі. Якщо ж наша доктрина буде втілена в життя, то нові «шахтисади» згодом замінять наявні нині. — Ви пропонуєте новий техпроцес у вуглевидобутку: підземний бартер вугілля на пусту породу й доставку його на поверхню зовсім по-новому. Як працює ваша «Шахта МММС»? — Абсолютно впевнений, що гірнича техніка й технологія мають великі, ще не розкриті можливості для переходу на якісно новий технічний рівень. Ми в ДонГТУ виробили звід «священних заповідей» для гірника, порушення яких під час проектування, експлуатації або реконструкції шахти за новою технологією призведе до важких технікоекономічних наслідків. Перший: виїмкові роботи вести лише на одному горизонті. Друге: застосовувати тільки зворотний порядок відпрацьовування пласта. Третє: завжди використовувати стовпову систему розробки. Далі. Лави слід відпрацьовувати стовпами за падінням; швидкість прохідницьких і виїмкових вибоїв повинна бути максимальною; необхідно виключити зупинки й перерви під час ведення гірничих робіт; порода має бути залишена в шахті; не допускати ремонтів у шахті, а обладнання замінювати заздалегідь із вичерпанням його моторесурсу, не чекаючи, поки воно зламається. На цих основних принципах нової доктрини гірничих робіт під час безлюдного виймання вугілля шнековими агрегатами АФШВ розроблена нова універсальна система розкриття, підготовки й розробки високогазоносних

тонких і надтонких вугільних пластів у нейтральному газо-метановому середовищі на глибинах у 2—3 км і більше, із залишенням всієї породи в шахті, скороченням загальної довжини всіх виробок у 1,5—2 раза. При цьому розкриття проводять вертикальними стовбурами, завжди в центрі нижньої межі шахтного поля, де споруджують навколостовбурний двір мінімального об’єму (близько 700 м3). Далі широким ходом проходять пластову магістральну виробку майже до межі шахтного поля, ведучи зворотний порядок відпрацьовування стовпів за падінням. — Судячи із проекту, цей процес схожий на стару комп’ютерну гру на зразок «Тетріс», де треба об-

їмковим. Вони залишаються там, де й були, а не нагромаджуються у вигляді териконів або золовідвалів. Так сполучаються прохідницькі й виїмкові роботи під час спорудження підняттєвої виробки, що служить для нарізки виїмкового стовпа вугілля. Гірничу службу ведуть дві бригади гірників по 4—6 чоловік: одна на підготовці стовпа, друга — на вийманні вугілля. Шахтарі по двоє завжди перебувають у спеціальних автокарах із комфортним мікрокліматом. Виходить, у шахті працюють у автоматичному режимі за потоковою технологією й видобувають по 4—7 тисяч тонн вугілля на добу навіть на тонкому пласті. Час відпрацьовування одного стовпа 100—150 метрів завширшки за падінням — 2 місяці, термін служби всього горизонту площею близько 8 квадратних кілометрів – 8—12 років. — Піднімати із глибоких надр що тисячі тонн вугілля й руд, що сотні шахтарів — справа складна, іноді навіть небезпечна. А ще для такого підйому потрібні складні й дорогі наземні конструкції. Ваша концепція все це заперечує? — На жаль, сучасний шахтний підйом має серйозні й

Сучасна шахта

рушити якнайбільше кольорових стовпчиків для повної перемоги на «новому рівні»... — Правильно помічено. Відпрацьовування пласта за новою технологією починають на ділянці шахтного поля розмірами 4 кілометри завширшки й 2 кілометри завглибшки комбайном «MIR». Виїмкові стовпи споруджують прохідкою підняттєвих виробок широким ходом із його допомогою. Для цього споруджують виробку знизу вгору по пласту вугілля, а залишкову породу шнековим транспортером подають у вироблений простір допоміжної лави, яку відпрацьовують виїмковим агрегатом АФШВ слідом за проходкою пласта комбайном «MIR». Гірські відходи забирають бутовим фронтальним агрегатом АФШБ, який переміщається слідом за ви-

принципові недоліки, що унеможливлює його використання на гірничих підприємствах майбутнього. У ДонГТУ зроблено аналіз найперспективніших напрямків розвитку шахтного підйому й запропоноване альтернативне й, на перший погляд, незвичайне вирішення цієї проблеми — гідродомкратний підйом (ГДП) і водовідлив (ГДПВ). Він складається з піднімальних боксів обсягом близько 1 м3, провідників і гідродомкратів на опорних станціях, розташованих у стовбурі через 120—150 метрів. Паралельно з колоною боксів із підйому вантажів у стовбурі рухається зі швидкістю 0,2—0,3 м/с така ж колона зі спуску порожніх боксів-скіпів у шахту. Угору й униз — циклічно. — Ця система нагадує подачу залізної руди скіпами в доменну піч.

— Так, принцип роботи той самий, тільки з-під землі. Але ми застосуємо в цій новій шахті не механіку, а новітню гідравліку. ГДП працює безперервно й автоматично під управлінням комп’ютера. На нижньому горизонті бокси-скіпи через проміжний бункер за допомогою автоматичної роторної лінії наповнюються вугіллям або водою й піднімаються у вигляді вантажної колони боксів, а на поверхні працює компактна (лише 3 м2) автоматична роторна лінія їхнього розвантаження. Потужність одного стовбура із ГДПВ — 20 тисяч кубометрів на добу, незалежно від глибини підйому, питомі енерговитрати на тонну вантажу удвічі менше, ніж у нинішнього канатного підйому, знижується вартість обладнання та обслуговування в 3—4 рази. Також виключаються піднімальні машини, копри, канати, пристовбурні камери, споруди на поверхні. Запас продуктивності 35—40 тисяч кубометрів на добу для двох стовбурів дозволяє також вести рудничний водовідлив, відмовившись від помп, труб, складного обладнання, камер водовідливу. — Гаррі Григоровичу, з вугіллям начебто все зрозуміло. Та куди ж подіти дуже небезпечні шахтні води? Їхня величезна кількість може підтопити цілі міста, як на шахті ім. Горького. — Після повного відпрацьовування всіх наявних на шахтному полі пластів вугілля стовбури «Шахти МММС» залишають для роботи в автоматичному режимі з підйому води й дренування метану з усього розробленого масиву. Це створює локальний цикл кругообігу води «масивповерхня» на шахтному полі, стає постійним джерелом зрошення сільгоспугідь і дешевої енергії із дренованого шахтного метану. У рамках доктрини «Шахта нового століття» ми пропонуємо використовувати підземні води для поливу полів, теплиць і оранжерей (витрата води — 300 літрів на квадратний кілометр), тут же будувати котеджні селища на 2—5 тис. жителів із ділянками в 10—20 соток і ландшафтним дизайном. А ще можна весь рік вирощувати овочі й фрукти в парниках, розбити сади, лісосмуги з кедрами, дубами й горіховими деревами за контуром гірничоаграрного анклаву. — От ми й повернулися знову до початку бесіди. Чи виростуть колись на місці териконів сади й чи зацвітуть троянди? І чи дадуть країні більше вугілля шахти моделі МММС? — Можна відповісти, як Леся Українка: «Contra spem spero» — без надії — сподіваюся! А краще, як Декарт: «Dum spriro spero» — поки дихаю — сподіваюся!

Епіцентр ідей і проектів

НВК «Гірничі машини» (м. Донецьк) створила власний інженернотехнічний центр для проектування нових зразків гірничо-шахтного обладнання. Основне його завдання — повне обслуговування потреб підприємств компанії в конструкторськотехнологічній підготовці виробництва. Насамперед, створення принципово нових зразків техніки в усіх напрямах продуктових груп (очисні комбайни, секції механізованого кріплення, прохідницькі машини, скребкові й стрічкові конвеєри, піднімальні машини, вентиляторне обладнання, лебідки, шахтний транспорт, електрообладнання, обладнання для відкритих гірничих робіт) і об’єднання в єдине ціле комплексу обладнання для гірничої промисловості. В ІТЦ буде впроваджена наскрізна система проектування, що дозволяє оптимізувати роботу конструкторів та істотно підвищити якість підготовчої роботи в процесі виробництва обладнання. Генеральним директором центру призначений Віктор Павлович Кучма, який пройшов шлях від інженера-конструктора до головного конструктора й головного інженера на найбільших машинобудівних заводах України. Інженерно-технічний центр планує сконцентрувати зусилля кращих конструкторів гірничошахтного обладнання. Для досягнення цієї мети впроваджується ефективна система мотивації співробітників і професійного зростання молодих фахівців. Планується, що штат ІТЦ НВК «Гірничі машини» ТОВ «Донгіпровуглемаш» становитиме близько 700 співробітників. Первісні інвестиції в створення та розвиток центру становитимуть понад 30 млн грн. За повідомленнями департаменту копоративних комунікацій НВК «Гірничі машини»


8

№ 41 (145)

19 жовтня 2010 року

Промисловість

Інновації на берегах Азова Маріупольський машинобудівний завод завдяки вчасно проведеній модернізації майже подолав наслідки кризи Роман ЛАЗОРЕНКО

Українське машинобудування, скоротивши обсяги виробництва в кризу більше від інших галузей, сьогодні показує найшвидші темпи зростання (плюс 42,1% у серпні). Судячи з висловлень перших осіб найбільших заводів країни, це тільки початок. Так, президент ВАТ «Азовмаш» Олександр Савчук заявив, що в порівнянні з двома попередніми важкими роками нинішні перспективи підприємства є дуже оптимістичними.

ми вважаємо правильним: у порівнянні з початком року заборгованість знизили на 20%, — говорить О. Савчук. Основна сума запозичень виникла в підприємства ще до кризи, коли брали кредити на технічне переозброєння. Приміром, 300 млн грн ви-

сельність працівників на 25% і при цьому збільшило обсяг виробництва на 30%. Оце, я розумію, інновації, без них неможливо працювати. Завод повністю закінчив модернізацію сталеплавильного комплексу, стала до

Переродження зі знаком «плюс» тратили на створення нового сталеплавильного комплексу. Однак саме завдяки відновленню потужностей сьогодні «Азовмаш» не просто виходить із кризового піке, а й будує грандіозні плани. — Інновації дозволили нам зробити новий більш якісний продукт, поліпшити систему організації, — пояснив президент ВАТ. — На відміну від інших, «Азовмаш» вийшов із кризи вже новим підприємством, що зменшило чи-

ладу машина безперервного лиття заготівок і в жовтні почне працювати лінія великовагонного лиття, що дозволить у півтора раза збільшити обсяги випуску. Якщо раніше досягненням для «Азовмашу» було

різних показах майже ту саму цивільну продукцію — дизель-генератори й бурошнекові комплекси для видобутку вугілля. Але ця техніка так і не знайшла свого гідного споживача. Схоже, вона нікому не потрібна й ніхто не замовлятиме її. Але завод чомусь не дуже прагне вдосконалювати ці розробки.

ньої роботи в тому, говорять місцеві чиновники, що вони підпорядковані безпосередньо Мінпромполітики, і облдержадміністрація не завжди може швидко вплинути на їхні проблеми. У результаті узгодження й затвердження нових керівників, процес санації й подібні дії досить тривалі.

Харківська область, яка має величезний промисловий потенціал, нині втрачає колишню славу індустріального центру через управлінські проблеми на багатьох великих підприємствах. Складність їх-

А невирішених питань в індустріальних гігантів краю достатньо. Через них, а також унаслідок кризи в машинобудуванні регіону відзначається значне зниження обсягів виробництва та

експорту продукції. Майже 30% працівників перебувають в умовах змушеної неповної зайнятості. — Для вирішення цих проблем центральна влада повинна, насамперед, підтримати оборотний капітал експортоспроможних підприємств і знизити фіскальне навантаження. Крім того, Україні необхідно терміново коректувати промислову політику й більше уваги приділяти підтримці вітчизняного виробника, а також стимулювати технічне переоснащення, — уважає перший заступник голови Харківської облдержадміністрації Володимир Бабаєв. На його думку, виробники України зможуть випускати конкурентоспроможну на світовому ринку техніку, якщо вчасно проведуть модернізацію. Це питання актуальне. Адже спрацювання обладнання в машинобудуванні як Харкова, так і України в цілому досягає 70—80%.

Зростання обсягів виробництва цілком співвідноситься з портфелем замовлень, якими маріупольські машинобудівники забезпечені на весь 2011 рік. Близько 80% випущених вагонів «Азовмаш» поставить у Росію, решту — у Казахстан. На внутрішньому ринку ця продукція поки не реалізовувалася. Чого не можна сказати про продукцію важкого машинобудування. Українським металургам буде поставлено приблизно 50% від обсягу випущеного обладнання. Меткомбінати Угорщини, Алжиру, Росії та Сербії одержать від «азовмашівців» конвертерне й доменне обладнання. Крім того, у травні наступного року буде завершений контракт зі спорудження космодрому в Бразилії. Нагадаємо, «Азовмаш» бере активну участь

Із початку року на «Азовмаші» виготовлено понад 7,2 тисячі вантажних вагонів, що в 2,2 раза більше, ніж торік. Обсяг реалізації досяг 3,8 млрд грн, що в 2,4 раза вище, ніж за відповідний період 2009 року. Експорт становить 76% виробленої продукції.

Вітчизняні машинобудівники гостро потребують відновлення обладнання й державного підходу до галузі Павло ГУК

Увазі відвідувачів були запропоновані верстати й компресори, інструмент і обладнання, приводи й насоси, електродвигуни й пневмоапаратура, контрольно-вимірювальні прилади й видаткові матеріали. Найбільше гостей збиралося біля стендів київської фірми «Енергокомплект», іванофранківської «Файнел», українського представництва чеської Hydroma. — Представляємо на виставці корпусні вироби з металу, електротехнічні шафи, вироби із пластмаси, — розповідає маркетолог НВП «Хартрон-плант» Антон Шкуратов. — Цього року наше підприємство почало виготовляти системи управління для заліз-

Вагони йдуть на експорт

Мовою цифр

На модернізацію нема сил

Масштаби чергової виставки «Машинобудування. Металургія. Металообробка», яка нещодавно відбулася в Харкові, цього разу були набагато меншими, ніж торік. У ній взяли участь близько півсотні підприємств із дванадцяти міст України. Лариса Келлерман, директор фірми K.I. – Kharkiv InfoExpo, яка організувала форум, пояснює це станом ринку: «Яке становище в нашому машинобудуванні, така й виставка». Проте організатори залишилися задоволені відвідуваністю. До того ж помітно активізувалися гості з Донбасу — таких відомих індустріальних центрів, як Донецьк, Краматорськ, Слов’янськ, Сєверодонецьк.

Упевненість керівника «Азовмашу» цілком виправдана з двох причин. Ще недавно вагонобудівні заводи майже стояли — не було замовлень. Сьогодні потреби і «Укрзалізниці», і РЗ у нових транспортних засобах величезні. Тому, на думку експертів, ще недавно не найбільш ліквідний актив — вагонобудівне виробництво — на очах перетворюється на дуже перспективний напрям бізнесу.

Докладно

Із перших уст

— Справи чудові, але ще відчуваються наслідки кризи. Запасу міцності вистачило, щоб вирішити всі проблеми — і з падінням попиту на ринках, і з виплатами з кредиторської заборгованості, яку ми сьогодні активно почали погашати. Думаю, на кінець року ввійдемо в докризові рамки. Є безліч пропозицій із рефінансування наших позик, але поки ми не хочемо цього робити, упевнені, що розберемося, домовимося, ситуація розвивається в тому напрямку, який

в українсько-бразильській програмі зі створення ракетно-космічного комплексу «Циклон-4» в Алькантарі. Завод уже має чималий досвід модернізації російських космодромів — Байконуру й Плесецька. Нові замовлення дозволяють підприємству не тільки підвищувати середню заробітну плату (сьогодні вона становить 2,4 тис. грн, а робітників основної професії — сталеварів — досягає 6—8 тис. грн), а й створювати нові робочі місця. Найближчим часом планують прийняти на завод ще тисячу чоловік. «Ми зараз почали установку нової лінії для дрібного й середнього лиття, — говорить Олександр Савчук. — Це, у принципі, два цехи, чоловік на 500 кожен». Керівництво «Азовмашу» дістало для себе серйозну науку із кризи й живе за новою філософією розвитку підприємства на найближче майбутнє. Усе-таки президент компанії сповнений сьогодні обережного оптимізму. — Ці два роки навчили нас прагнути кращого, а готуватися до гіршого. Буває, приходять до нас із прожектами божевільними, але ми дуже обережно до них ставимося — не хочемо наступити на граблі. Але найближчі прогнози обіцяють, що наступний рік буде тільки роком зростання. У нашому секторі я не бачу причин для занепокоєння, — уважає Олександр Савчук.

виробництво 1000 вагонів, то на наступний рік планується виготовити 1500 одиниць цієї техніки. У найближчих планах — монтаж ковальсько-пресового цеху для випуску осей.

ниці — пульти управління для чергового станції (для перемикання стрілок, семафорів тощо). Це обладнання полегшує й спрощує роботу персоналу, бо оператор може мати інформацію про всю станцію на мнемосхемі. Застосовувані зараз на «Укрзалізниці» системи застаріли й потребують заміни. Нові вже впроваджуються на Південній залізниці. Сподіваємося, що це дасть нам певне завантаження потужностей. Адже залізничних станцій в Україні багато, і всі їх треба переобладнати. Однак не всі учасники демонстрували на форумі свої новинки. Так, завод імені Малишева вже 10 років представляє на

До приходу інвестора готові Незважаючи на посткризове зростання, маріупольські машинобудівники не відмовилися б від співробітництва зі стратегічним інвестором. Але, з огляду на непогане сьогодення, «Азовмаш» готовий виступити в ролі вередливої нареченої. І тут будуть раді бізнесу, який зможе повністю відповідати високій планці очікувань. — Раніше кому ми були потрібні? Усі думали: коли вони вже потонуть? Та не дочекалися... І сьогодні я хочу вам сказати, що привабливість «Азовмашу» різко зросла, але наші корпоративні питання всі врегульовані. Якщо з’явиться довгостроковий інвестор, правильний у нашому розумінні — чому б і ні? Адже це вічний процес. Ми відкриті. Що ж до ворожого поглинання — ми цього не допустимо, — резюмує президент «Азовмашу».


№ 41 (145)

19 жовтня 2010 року

9

Промисловість

Крісло для машиніста «Укрзалізниця» планує зробити більш комфортабельними кабіни магістральних електровозів. Поки тільки чотирьох із них... Назар КОНДРАТЮК

Після впровадження практики «довгих плечей» (більшої тривалості робочого дня) питання комфортабельності кабін локомотивів набуло особливої актуальності. Машиністи почали проводити по 10—12 годин у замкнутому й досить тісному просторі, де влітку спека до 50°С. Проблема мінімальних вигод вирішена в моделях нових тепловозів і електровозів, але їх у загальному парку локомотивів дуже мало. Грошей на відновлення тягових поїздів у вітчизняного залізничного монополіста, звичайно, немає. Тому було вирішено модернізувати під час капремонту хоча б невелику частину кабін старих машин. Вибір припав на електровози постійного струму серії ВЛ10 і ВЛ11, зроблені тбіліським заводом. Треба сказати, що це питання порушувалося ще три роки тому на всеукраїнському з’їзді машиністів. Пункт про необхідність модернізації кабін був внесений у резолюцію

й увесь цей час залишався тільки на папері. А недавно керівництво «Укрзалізниці» внесло у фінансовий план галузі на 2011 рік витрати на реконструкцію робочих місць машиністів електровозів цих серій. Монтажні й проектно-дослідні роботи доручені Львівському локомотиворемонтному заводу й Полтавському проектноконструкторському технічному бюро. За основу взято наробітки дніпропетровської науково-виробничої фірми МДС, яка спеціалізується на розробленні та виробництві пультів управління та модульних кабін локомотивів.

Докладно

Пам’ятаючи про ГОСТи Це рішення було продиктоване не тільки фізичним зношенням електровозів. Кабіни машин за багатьма технічними характеристиками уже не відповідають новим

Від закупівлі — до виробництва Південнокорейська корпорація Hyundai планує поставити в Україну 10 швидкісних міжрегіональних електропоїздів.

Основні технічні вимоги української сторони до поїздів уже майже узгоджені «Укрзалізницею». Дру-

За даними Володимира Бабаєва, обсяг інвестицій у відновлення потужностей підприємств цієї галузі в регіоні за перше півріччя становив 79 млн грн. Правда, переоснащенням займаються нині лічені заводи. Так, ВАТ «Турбоатом» планує цього року вкласти в технічне переозброєння обладнання 29 млн гривень. Корпорація УПЕК реалізує на своїх активах інвестпроекти із заміни верстатів. Про сучасні тенденції нового покоління закордонних верстатів відвідувачі й учасники виставки могли довідатися на семінарі «Технології та обладнання для металообробної промисловості», проведеному фірмою «Абпланалп Україна». Її фахівці розповіли про особливості токарно-фрезерних Нааs, модельний ряд електроіскрових агрегатів Mitsubishi Electric і Accutex. Це, по суті,

цілі обробні центри, оснащені комп’ютером. Таке обладнання працює не один десяток років. Але слухачі семінару були дещо збентежені вар-

тістю закордонної техніки. Якщо тайваньський фрезерний верстат коштує сьогодні $50 тис., то швейцарські сягають і $100 тис. Такі ціни надто високі для вітчизняних виробників. Але це не єдина причина, чому наші заводи модернізуються повільно. — Увозячи обладнання в Україну, відразу треба виплатити 20% ПДВ і 5% мита. Нам повинні надійти 10 верстатів, і мені дове-

ГОСТам. Так, за теперішніми стандартами внутрішні габарити «командирської рубки» поїзда значно більші — крісло машиніста має повертатися на 360 градусів.

кований пульт управління. Розробники також обіцяють бортову систему діагностики, що дає можливість машиністові перевіряти технічний стан локомотива, не виходячи з кабіни. Усі необхідні дані виводитимуться на монітор, установлений на робочому місці. Швидкостемір та інші контрольновимірювальні прилади стануть електронними, що зекономить чимало місця. Відповідна інформація записуватиметься в цифро-

шиніста й помічника. У них буде комфортабельне крісло, кондиціонер і навіть красиве оздоблення кабіни із сучасних матеріалів. Таким чином, локомотивне господарство одержить електровози, у яких умови праці бригад наближені до європейських стандартів. Це має позитивно позначитися на безпеці руху. Однак поки йдеться про дослідну партію машин, кабіни яких планується переобладнати. Залізничне відомство зараз має у своєму розпорядженні кошти для реконструкції лише чотирьох локомотивів. До того ж нові кабіни вони одержать лише за умови затвердження Кабінетом Міністрів фінансового плану «Укрзалізниці» на 2011 рік без урізання витрат на капітальний ремонт тягових поїздів.

Якщо розібратися

Звичайно, розширити «життєвий простір» локомотивних бригад у старих електровозах неможливо. Однак зробити його просторішим за рахунок принципово нових і компактних приладів управління цілком реально. Інженери запропонували використовувати замість громіздкого контролера, який займає багато місця, уніфі-

гий етап проекту передбачає створення відповідного виробництва в Україні: спочатку великовузлового складання, згодом — дрібновузлового, а потім — виробництва запчастин.

деться відразу в день увезення заплатити 10 мільйонів гривень. Як у цій ситуації проводити технічне переозброєння? — говорить директор харківського заводу «ФЕД» Олександр Жданов. Підприємство в процесі модернізації стало перед ще однією проблемою. Знайти кваліфікованого або хоча б підготовленого робітника дуже непросто — молоді люди, які приходять на завод, не вміють працювати на верстатах із числовим програмним управлінням. — Набирати нема кого! Система профтехосвіти і в країні, і в Харкові зруйнована. ПТУ мають почати працювати, інакше нічого не вийде, — переконаний Олександр Жданов, справедливо вважаючи, що проблема кадрів зараз дуже серйозна й вирішувати її треба на державному рівні. Фото автора

вому вигляді на електронні носії. Усе це спричинить заміну всіх ланцюгів управління. Тобто така модернізація можлива тільки у разі капітального ремонту локомотивів. А такі процедури коштують досить дорого. Крім того, технічне вдосконалення передбачає й нововведення — суто для поліпшення умов роботи ма-

Неприємні дрібниці Зараз електровози вищезгаданих серій експлуатуються переважно в чотирьох локомотивних депо: Мукачеве, Мелітополь, Львів-Захід і Куп’янськ. Здебільшого їх використовують для вантажних перевезень на електрифікованих ділянках із постійним струмом. Машиністи вигоди ВЛ 11-х оціню-

ють досить невисоко, хоча про інші їхні характеристики відгуки непогані. Що ж до передбачуваних змін систем управління поїздом, то машиністи не завжди схвалюють мікропроцесорну техніку. Вона, як правило, скорочує свободу «технічної самодіяльності» залізничників. Також досвід експлуатації бортових комп’ютерів на локомотивах ДС-3 показав, що вони можуть тимчасово виходити з ладу, якщо є так звані вставки — ділянки контактної мережі, у яких немає напруги. Іноді в такі моменти комп’ютер, не одержуючи живлення, перезавантажується, ускладнюючи управління машиною. Очевидно, що цю несправність легко виправити: досить оснастити систему безперебійним джерелом електроенергії. Модернізація такої невеликої кількості локомотивів, звичайно, не зможе повністю вирішити проблему комфортних умов праці бригад. Адже, приміром, в одному тільки Мелітополі налічується 20 електровозів ВЛ11... Проте плани «Укрзалізниці» можна вважати знаковими. Оскільки вперше модернізація поїздів проводиться в тій сфері, яка безпосередньо стосується життєвих інтересів машиністів.


10

№ 41 (145)

19 жовтня 2010 року

IT

Креслення на моніторі Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ

НБУ й ЗАТ «Сєверодонецький ОРГХІМ» успішно модернізують діловодство

Взяти в електронний обіг Таке відчуття, що ефективні схеми організації СЕД не ростуть на українському ґрунті Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ

Системи електронного документообігу (СЕД) в Україні у парадоксальному становищі. З одного боку, не можна заперечувати очевидну необхідність їхнього впровадження, з іншого — доводиться констатувати повну неготовність менеджменту до переходу на «безпаперовий» офіс. Діалектична суперечність у діяльності будь-якої сучасної української компанії полягає в тому, що майже вся реальна робота з паперами давно відбувається в електронній формі, а от документообіг як такий доводиться вести по-дідівському — як за часів друкарських машинок і арифмометрів. За Гегелем, такі суперечності — джерело розвитку. Однак час минає, а прогрес у галузі залишається вкрай безсистемним. Сумна дійсність: багато компаній і підприємств готові витрачати сотні людино-годин на підтримку неефективної та давно застарілої системи документообігу, навіть не замислюючись про можливості, які відкривають перед ними сучасні інформаційні технології. А перед деякими сміливцями, які зважилися на впровадження СЕД, постали необхідність дублювати електронні версії документів друкованими (наприклад, для подачі в органи державної влади) і колосальний опір інновації з боку своїх співробітників. Як повідомили в київському представництві великої транснаціональної корпорації, система електронного документообігу й управління контентом, успішно застосовувана цією компанією в усьому світі, у нашій країні використовується тільки для галочки, а діловодство дефакто ведеться на папері. Показовою щодо цього стала науково-технічна кон-

ференція-виставка з електронного документообігу й керування бізнес-процесами «DOCFLOW Україна-2010», яка відбулася в Києві. Щорічно цей захід збирає провідних гравців світового ринку СЕД і систем керування бізнеспроцесами, а також локальних розробників систем з України й країн СНД. Але якщо раніше конференція тривала два дні (і викликала інтерес, близький до ажіотажного — до стендів багатьох виробників буквально стояли черги), то цього разу її програма була скорочена до одного неповного дня. Спад інтересу виробників ІТпродукції до нашого ринку учасники конференції в кулуарах пояснювали, зокрема, позицією влади щодо СЕД. Так, Державною службою спеціального зв’язку й захисту інформації України (ДССЗЗІУ) активно просувається ідея переведення всіх державних органів на єдину систему електронного документообігу на базі системи «Електронна Україна» і центру сертифікації ключів «ЦЕЗАРІС». Це розробки державного підприємства ДССЗЗІУ «Українські спеціальні системи» і приватної компанії AMB Group. Як повідомив представник ДССЗЗІУ Олексій Яременко на «круглому столі» із проблем упровадження системи електронного документообігу в Україні, який відбувся 25 вересня, розроблена ними система перебуває на етапі дороблення, і вже в жовтні почнуться її дослідні випробування. У той же час деякі експерти відзначають, що система має істотні недоліки, особливо щодо безпеки. Радник губернатора Одеської області Андрій Деменщик уважає, що «рівень захисту системи, пропонованої Держспецзв’язку... низький. Програма реалізова-

на на ключових парах, а в цьому випадку треба застосовувати апаратне рішення проблеми. У зв’язку із цим імовірність компрометації електронного ключа дуже велика». Як би то не було, упровадження навіть дуже доброї типової системи в усіх державних органах приведе, по-перше, до ефективної монополізації ринку, а подруге, до знищення нерідко дуже вдалих і вже існуючих у різних держструктурах наробітків, які коштували чималих грошей і зусиль. Тим більше що сьогодні активно реалізується ініціатива Державного комітету зв’язку та інформатизації України із забезпечення взаємодії різних платформ СЕД на базі єдиних специфікацій, що значною мірою вирішує проблему стандартизації. Але несправедливо було б сказати, що проблема держзамовлень — головна перешкода на шляху впровадження СЕД у нашій країні. За даними американської інформаційно-аналітичної компанії Gartner, швидкість зростання ринку систем електронного документообігу в кризу скоротилася на порядок. Звичайно, на цій нерозвиненій у нас галузі рецесія позначилася великою мірою, ставши справжнім «випробуванням на виживання». Утім, ситуація почала виправлятися: за прогнозами, загальний виторг від продажу й обслуговування ліцензій на системи електронного документообігу до 2013 року має перевищити $5,1 млрд (проти $3,3 млрд у докризовому 2008-му.). Відновлюється попит на СЕД і в Україні, але процес іде набагато повільніше, ніж розраховували провідні постачальники. Традиційними лідерами з упровадження систем електронного документообігу залишаються фінан-

сові й банківські установи. Це й не дивно, адже банки за родом своєї діяльності змушені працювати в міжнародному середовищі, де СЕД успішно освоєні ще наприкінці вісімдесятих. Як приклад можна навести масштабний проект в «УкрСиббанку», де був побудований єдиний архів клієнтських справ, реалізовані система й процедури централізованого створення й зберігання документів, а також забезпечений доступ більш ніж 6 тис. користувачів до бази даних. На другому місці — промислові підприємства: спрацьовує той фактор, що за впровадження засобів підтримки електронного документообігу знижуються витрати, а отже, проект одержує економічне обґрунтування. Тут важливо зробити застереження: хоча кількість замовлень від промисловості зростає, годі й говорити про хоч трохи порівнянне із банківським сектором проникнення СЕД у індустрію. Принаймні саме така точка зору не раз озвучувалася учасниками «DOCFLOW Україна-2010». На жаль, аналітичних досліджень ринку СЕД у нашій країні не проводиться (ще одне непряме свідчення низького інтересу до галузі), і будь-які оцінки необ’єктивні, бо залежать від точки зору того або іншого експерта на розглянуте питання. Ахіллесовою п’ятою ланцюжка «товар-гроші-товар», у випадку із СЕД, виявляється навіть не так недостатня інформованість потенційних замовників про переваги переходу на нову систему, як відсутність певності щодо того, як саме її експлуатувати. У підсумку виявляється, що на СЕД переходять тільки компанії, які мають у штаті грамотних ІТ-фахівців або активно співробітничають із компаніями-впроваджувачами. З огляду на цілком реальні вигоди від «безпаперового» офісу, обидва підходи вочевидь заслуговують на найпильнішу увагу.

Поки багато держустанов навіть не замислюються про електронний документообіг, Національний банк України успішно модернізує свою систему. Торік він оголосив тендер на закупівлю «послуг із розробки пакетних програмних засобів (модернізації системи електронного документообігу та електронного архіву)». Основне завдання — створення єдиної системи електронного документообігу в центральному апараті й у структурних підрозділах. Серед вимог також такі: упроваджувана СЕД має вирішувати проблему організації збері-

Передбачається організувати на програмно-апаратному рівні три взаємозалежні підсистеми — безпосередньої організації документообігу (обробки всіх видів документів і звернень, їхньої нумерації та первинного обліку), оперативного (короткострокового) зберігання документів та електронного архіву. Пілотний проект, який передбачає формування макету майбутньої СЕД, реалізувавши її в головному офісі НБУ й одному з регіональних представництв, стартував у червні, а його

гання документів відповідно до правил діловодства цього банку, мати ефективні механізми роботи з великими обсягами документів, взаємодіяти з наявними в Нацбанку системами захисту інформації. Переможцем стала компанія «ЛАН Сервіс» із проектом автоматизації на платформі системи DIRECTUM.

завершення планується на грудень. У перспективі СЕД Нацбанку охоплюватиме близько 10 тис. користувачів по всій Україні, у тому числі й вище керівництво фінансової установи, і справлятиметься з більш ніж 5 тис. одночасних підключень. Вартість проекту сторони не розголошують.

Із перших уст Сергій ОЛІШЕВСЬКИЙ Директор із роботи з корпоративними структурами компанії «ЛАН Сервіс» — Головна конкурентна перевага нашого проекту — швидкодія запропонованої системи документообігу та її масштабованість, доведені на конкретних практичних прикладах. Представники Національного банку оцінювали проекти не тільки за наявністю всього необхідного функціоналу, заявленого у вимогах, а й за максимально можливою кількістю користувачів, а також за тим, як залежить швидкість роботи від кількості одночасних підключень до системи. Серед проектів, реалізованих на промислових підприємствах, викликає інтерес упровадження СЕД у ЗАТ «Сєверодонецький ОРГХІМ». Це проектна організація,

яка спеціалізується на інжинірингових послугах, у документообігу якої — специфічна документація (плани, креслення, схеми) в електронному й паперовому форматі. До листопада будуть автоматизовані канцелярія, робота з організаційнорозпорядницькою документацією та проектний документообіг. А також проведена інтеграція СЕД із системою керування проектами Primavera, щоб усі дані із цієї системи автоматично синхронізувалися з відповідними документами. Завдання на перспективу — сервери мобільного й веб-доступу. З їхньою допомогою в електронний документообіг будуть включені співробітники, які працюють віддалено. Проект не дуже масштабний і розрахований на 150—200 користувачів.


№ 41 (145)

19 жовтня 2010 року

11

Наука

Від «Шнобеля» до «Нобеля» Матеріал графен, за створення якого Андрієві Гейму й Костянтинові Новосьолову вручена Нобелівська премія з фізики за 2010 рік, унікальний. За оцінками експертів, він зробить революцію в електроніці, дозволивши в майбутньому в тисячі разів збільшити швидкість комп’ютерів. Анатолій ЛЕМИШ

Андрій Гейм одного разу вже здобув премію. Правда, Антинобелівську, або Шнобелівську, яка присуджується за найбезглуздіші експерименти. «Шнобеля» йому дали за те, що він учив жабу літати... за допомогою двох магнітів. Зневажлива оцінка його наукових праць, однак, не перешкодила вченому здобути й справжнього «Нобеля». Така колізія сталася у світовій науці вперше.

Світове відкриття за допомогою скотча Теоретично графен був передвіщений півстоліття тому. У структурі графіту, знайомій нам зі шкільної лави, атоми вуглецю, взаємодіючи, утворюють тонкі шари, які багаторазово нашаровуються один на одного. Проблема полягала в тому, щоб відокремити одинєдиний шар, який складається з шестикутних комірок, зістикованих одна з одною, як бджолині стільники, від усіх інших. Для одиночного шару цього двовимірного кристала передвіщалося багато цікавих фі-

зичних властивостей, ставилася безліч експериментів. Але домогтися стійких результатів не вдавалося. Андрій Гейм і Костянтин Новосьолов знайшли спосіб виділення цього шару. Їхній метод дуже простий: учені взяли звичайний стрижень від олівця, липкою стрічкою зняли з нього шар графіту, а потім почали його відшелушувати, знов-таки за допомогою скотча. Коли залишалися 1—2 шари, графіт переносили на кремнієву підкладку. Далі дослідники довели в експерименті, що шар дійсно один. Вони змогли виміряти його фізичні властивості й перевірити, що теоретичні прогнози правильні. Звичайно, відразу постала проблема: як зняти плівку з основи й перенести, приміром, на монітор? Довго експерименти не вдавалися, бо (і це передвіщалося теоретично) графенова плівка надзвичайно нестійка до скручування. У вільному стані вона негайно починала жмакатися. Але Гейму й Новосьолову із цією проблемою впоратися вдало-

Андрій Гейм

Винайдений у 1981 році тунельний мікроскоп дозволив не тільки вивести зображення окремих атомів і молекул на екран комп’ютерного монітора — з його допомогою тепер можна «доторкнутися» до окремого атома, а надавивши на нього супергострою голкою — перемістити куди заманеться. Це перший нанотехнологічний інструмент, що потрапив до рук учених. Часто можна почути, що кращим виходом із нинішньої глобальної кризи була б поява в економіці нової технологічної основи. Таким «паровозом» повинні й можуть стати нанотехнології й прив’язка всієї нашої техніки й способу життя до нановиробів. Про це — у бесіді із членом робочої групи при науковій раді програми «Наноструктурні системи, наноматеріали, нанотехнології» НАН України, заступником генерального директо-

ра Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» із технологічних і дослідно-конструкторських робіт В. Шулаєвим (на знімку).

— Валерію Михайловичу, чому про нанотехнології говорять як про майбутнє світової економіки? — Почну із прикладу. Технологічний ланцюжок виробництва мікропроцесорів досить довгий — від одержання надчистого кремнію, вирощування з нього монокристалів, наступного їх розрізання на пластини до створення усе дрібніших де-

при цьому майже прозорий. Остання властивість робить його перспективним матеріалом для створення, наприклад, сенсорних дисплеїв нового покоління. Графен непроникний для газів, тож його можна використовувати, наприклад, як найтонше покриття для захисту від корозії. Але насамперед це унікальний матеріал для наноелектроніки. У Монреалі на конференції NanoTubes-2010

Андрій Гейм, син сочинських інженерів, у 1982 році закінчив Московський фізикотехнічний інститут. У 1987-му здобув ступінь кандидата фізико-математичних наук в Інституті фізики твердого тіла АН СРСР. «Це був, звичайно, заділ на все життя. Такої освіти не здобудеш ні в Кембриджі, ні в Гарварді — ніде», — говорить Гейм. І додає: «А от експериментальна база науки являла собою сумне видовище...»

назву «висхідного», тобто «знизу вгору» (bottom up). У цьому випадку атоми й молекули самостійно, у процесі самоорганізації, збираються у відповідні наноструктури під дією хімічних і каталітичних реакцій. Роль людини зводиться до того, щоб створити необхідні умови, якесь зовнішнє поле, що спрямовує процес самоскладання. Це максимально економічний процес. Керування на рівні атомів і молекул — це і є вищий пілотаж у мистецтві управління матерією. Ми до нього підійшли впритул і навіть подекуди вступили на цю територію. І все-таки поки нанотехнологи тільки мріють, щоб у майбутньому всі мікропроцесори й інші електронні прилади складалися саме в такий спосіб. У такому випадку досить потужні нанокомп’ютери зможуть уміститися на «блошиній підкові». І таких прикладів у різних галузях нанонауки – хоч греблю гати. Потік наноновин такий стрімкий, що його подробиці навіть нема сенсу обговорю-

вати — вони дуже швидко застарівають. — Але в магазинах нанокомп’ютерів усе ще немає... — Річ у тім, що розвиток нанотехнологій зазнав певних методологічних труднощів. Одиничний інноваційний виріб зробити набагато легше, ніж просунути його на ринок. У радянській науці, яка «живилася» бюджетними грошима, існував термін «генеральський ефект». Для успіху випробувань або іншої демонстрації остаточного результату має бути щось, що справить належне враження на комісію, яка підписує прийомний акт, нехай навіть воно й не має прямого відношення до суті справи. Якщо, фігурально кажучи, у товару скромне обличчя, його треба розмалювати. А в нанотоварів обличчя не просто скромне — воно невидиме. «Де у вашій пральній машині наносрібло? Покажіть!» — наполягає покупець. А показати нема чого. Є, звичайно, і об’єктивні причини гігантського роз-

риву між можливостями нанотехнологій та їх сприйняттям суспільством. Наприклад, практична реалізація багатьох найцікавіших сфер застосування нанотехнологій настійно вимагає від учених та інженерів створення так званих інтерфейсів. Це перехідні структури, які з’єднують наноматеріали або нанооб’єкти з мікроскопічними пристроями або біологічними тканинами. Забезпечення необхідного контакту в таких сполуках — дуже непросте науково-технічне завдання. Зараз майбутнє нанотехнологій забезпечується талантом та енергією людей, які вже працюють у цій галузі й заклали засади як самої нанонауки, так і її окремих додатків. У цій сфері накопичилася та «критична маса» знань, практичне освоєння якої в найближчі 10—15 років приведе до значно більшої зміни життя людей і суспільства, ніж сучасні персональні комп’ютери й біотехнології. Розмовляв Валерій ТИРНОВ

Революційна ситуація в мікроелектроніці На сьогоднішній день графен є найтоншим і найміцнішим матеріалом. Він проводить електричний струм і

Костянтин Новосьолов

Хом’як як співавтор нобелівського лауреата ся. Відкриття вчених було зроблено в 2004 році, а в 2009-му отриманий лист графену майже сантиметрової довжини. Зараз уже йдеться про десятки квадратних сантиметрів. Після відкриття матеріалу до його вивчення підключилися вчені багатьох країн і наукових центрів. Ведеться пошук оптимальної технології одержання графену. Більш того, недавні дослідження пока-

«Генеральський ефект» Початок на стор. 1

фірма Samsung демонструвала гнучкі дисплеї з діагоналлю до 70 см, де один із провідних електродів зроблений із графену. Інший напрямок — високопровідні прозорі покриття, сонячні батареї. «Майбутнє пристроїв на основі графену фантастичне. Він має дійсно дивовижні властивості. Якщо технологія одержання графену буде доведена до промислових масштабів, то на нас чекає революція в електроніці», — заявив нобелівський лауреат Жорес Алфьоров. Судячи з деяких повідомлень, саме на розробку пристроїв на основі графену будуть спрямовані зусилля російських учених, у тому числі й у створюваному науковому центрі в Сколковому. Що ж до України, то наші вчені в цій галузі поки більшою мірою є спостерігачами.

Тому, коли в 1990 році з’явилася нагода попрацювати в науковому центрі в Англії, він виїхав з Росії. Одержав голландське громадянство. Останні 10 років керує центром із мезонауки й нанотехнологій Манчестерського університету, куди й викликав свого учня Костянтина Новосьолова. У тандемі нових лауреатів лідером є Гейм. Треба сказати, що він цілком відповідає своєму прізвищу, яке з англійської перекладається як «гра». Так, у 1997 році в журналі European Journal of Physics учений опублікував статтю «Про летючих жаб і левітронів», де розповів про експерименти з нещасними земноводними. Саме ці досліди й були оцінені Шнобелівською премією. Але Андрій Костянтинович аж ніяк не став більш статечним. У 2001 році під час публікації статті «Виявлення обертання Землі за допомогою діамагнетично левітуючого гіроскопа» Гейм як співавтора указав... свого улюбленого хом’ячка Тишу, який значився як H. A. M. S. ter Tisha і, за словами вченого, зробив безпосередній внесок у роботу. Та й ідея одержання графену за допомогою банальної липкої стрічки говорить про парадоксальний і ігровий склад мислення вченого. Мабуть, академік, поглинений одними тільки формулами, до такого б не додумався.

зали, що існує цілий клас двовимірних кристалів різного хімічного складу.

талей на поверхні кремнієвої пластини, які формуються за допомогою складних макро- і мікроінструментів, величезної кількості хімікалій, шаблонів тощо. Сам же технологічний процес використовує «спадний» підхід — «зверху вниз» (top down), коли великий вихідний монокристал надчистого кремнію розбивається на усе більш дрібні фрагменти. Усе це нагадує роботу великого Мікеланджело, який створював шедевр, відсікаючи від брили мармуру все зайве. Отож, щоб виготовити один мікропроцесор, необхідно спалити 240 кілограмів викопних енергоносіїв, витратити 22 кілограми різних хімічних речовин і 1500 літрів води. Такого марнотратства планета не витримає. А тим часом такий підхід практикується не тільки в мікроелектроніці — він усюди. — Є інший? — Так, і його пропонують нанотехнологи. Він дістав


12

№ 41 (145)

19 жовтня 2010 року

Автосалон

Із Парижа з любов’ю Відгримівши в прес-дні, найбільша автомобільна виставка Європи ще тиждень радувала відвідувачів, яким пощастило побувати на цьому святі засобів пересування Іван КУЗЬМЕНКО Найперший у світі автосалон, який відкрив свої двері для відвідувачів ще наприкінці XIX століття, офіційно стартував 30 вересня в Парижі. Тут дебютують 54 зовсім нових автомобілі, а також 20 «першопрохідників» європейського ринку.

дорогих суперкарів. Компанія Lotus показала відразу п’ять таких машин, причому всі вони в найближчі два-три роки повинні стати на конвеєр. Відразу видно, що криза добігає кінця, хоча на сегменті люксових автомобілів вона позначилася найменше. У цілому виставка

тепер виглядає більш солідно, успадкувавши деякі риси в «старшого брата» Volkswagen Phaeton. Новий Passat одержить на вибір відразу 10 бензинових і дизельних моторів потужністю від 105 до 300 к. с. Крім того, седан і універсал мають безліч сучасних «наворотів», таких як адаптивні

запам’яталася розмаїтістю й розмахом. Лінійка машин, які вже завтра можуть з’явитися на європейських дорогах, була представлена великим модельним рядом. Однією з перших прем’єр автошоу був дебют нового покоління Volkswagen Passat, який

фари головного світла, система, що стежить за втомою водія, круїз-контроль, здатний зупинити машину перед перешкодою на швидкості до 30 км/год. Найцікавіше, мабуть, те, що багажник новинки можна відкрити, поводивши ногою під заднім бампером.

Дорого й не сердито За традицією останніх років спеціальний павільйон отримали транспортні засоби, максимально лояльні до довкілля, — електромобілі, а також машини, які працюють на інших альтернативних нафтопродуктам джерелах енергії. При цьому мало не вперше відразу декілька виробників представили серійні версії, які працюють на акумуляторах. Цього року, до речі, у рамках заходу можна протестувати електромобіль у дії, а також одержати уроки «екологічного» водіння. Крім того, Паризький автосалон-2010 відзначився безліччю концептів, а також

Автоекзотика від МАРКа Дніпропетровський мотоавторетроклуб (МАРК) знову представив городянам колекцію небачених дорожніх дивин Ігор ГУСАРОВ Експозиція стала традиційним подарунком дніпропетровцям до Дня міста. На площі вишикувалися з півсотні ретромобілів — від лімузинів, які заворожують своїми формами першої половини минулого століття, до зворушливих «газиків», «москвичів», «волжанок». Окремо вишикувалась військова техніка, «флагманом» якої став озброєний кулеметом «максим» легендарний американський «Вілліс», який обслуговувався групою людей у формі Другої світової. Публіка була у захваті. Клуб існує з 1998 року і є найпершим у країні ретроклубом «нової хвилі» — до цього рух підтримувався людьми старшого покоління. Сьогодні МАРК нараховує близько 50 чоловік, але щодня поповнюється новими членами. На останній виставці до нього приєдна-

лися ще троє. Економічна криза ентузіазму ретромобілістів не зменшила. Можливо, тому, що його прихильники — люди, зрозуміло, аж ніяк не бідні. Отож, про економіку. — Ретромобілі поділяються на три категорії, — говорить один із лідерів МАРКа Володимир Завальний. — Це оригінали — машини, які гвинтик у гвинтик відповідають своїм прототипам. Реплікари — зовні точна копія старого авто, начинка — сучасна. І, нарешті, хотроди, які точно не відповідають жодному прототипу, але створені в стилістиці ретродизайну. Збирати оригінали сьогодні дуже дорого — до 100 тисяч доларів і більше. Навіть реставрація не такої рідкісної «Побєди» коштувала клубу 30 тисяч доларів. Створювати реплікари дешевше, але складніше технічно.

Якщо, приміром, прототип мав руховий відсік метр завширшки, а нерідний движок на 5 сантиметрів ширше, то вже постає проблема. Найвищий політ фантазії можуть дозволити собі створювачі хотродів. Движок не влазить? Подовжимо капот! У цьому випадку зовнішні розміри можуть бути будь-якими. Що таке хотрод (правда, він досить близький до прототипу), Володимир демонструє відразу, у своєму гаражі. За основу взято «Б’юік» 1934 року випуску, куплений років п’ять тому за $500. Тоді це була в буквальному значенні купа металу. Сьогодні машина просто красуня й використовується для обслуговування весіль. Усіх витрат на реставрацію власник не пам’ятає, але саме тільки фарбування кузова коштувало $6 тис.

Серед позашляховиків відзначається Range Rover Evoque — перша передньопривідна модель компанії Land Rover, а також найменша машина в лінійці виробника. Новинка має футуристичний зовнішній вигляд у розрахунку на уподобання молоді, а також економічні чотирициліндрові мотори, які з легкістю ввезуть позашляховик у суворі європейські еконорми. Попри скромні, як для Land Rover, показники прохідності, автомобіль має два різних виконання кузова — для міста й для пересіченої місцевості. Гідний конкурент «британцеві» — нове покоління BMW X3, кросовер, який тепер виглядає значно солідніше й коштує дорожче, що тільки додасть йому балів у боротьбі з найближчими «однокласниками». Концерн General Motors представив у Парижі Chevrolet Aveo, який за своєю популярністю на українських дорогах поступається хіба що тільки «Ланосу». Нова генерація хетчбека виглядає серйозніше, ніж теперішня модель, а сховані ручки задніх дверей і зовсім натякають на спортивну спрямованість. Цікавим для українських автомобілістів буде нове покоління Citroen C4. Цей хетчбек, який з’явиться в продажі вже до кінця року, судячи із зовнішнього вигля— Ось, усередині телевізор, — хвалиться Завальний, — акустична система, від якої «дах зриває», і двигун від «Волги». Особливо вражає бар із висувним столиком, обладнаний у багажному відділенні автомобіля, і три типи сигналів, які може подавати цей «монстрик», — звичай-

ду, має стати гідною заміною своєму попередникові. От тільки на тридверну версію, яка у нинішній генерації відрізнялася екстравагантною задньою частиною, чекати не варто — відтепер Citroen C4 буде тільки п’ятидверним. Найважливішу новинку тут, зрозуміло, показали представники Peugeot. У французькій столиці дебютували седан і універсал Peugeot 508. Ця модель повинна замінити відразу два автомобілі — Peugeot 407 і Peugeot 607. З’явившись як змушений продукт кризового періоду, машина обіцяє стати досить популярною. Серійне сьогодення люксових німецьких марок у Парижі представляли прототип купе BMW 6-ї серії, чотиридверне купе Audi A7 Sportback і родоначальник цього класу автомобілів Mercedes-Benz CLS другого покоління. Усі автомобілі, зовні дуже виразні, зберегли фірмові риси всіх останніх моделей своїх марок.

Атака акумуляторів Але найяскравіше враження на Паризькому автосалоні справляли все-таки електрокари. Компанії Nissan, Daimler AG, Mitsubishi, Peugeot, Renault представили серійні версії для міста. Більшість із них за своїми показникаСоюзі було зроблено лише чотири й усі давно пущено під прес. Довелося їхати в Москву, розмовляти з 97-літнім випробувачем, дивитися фотографії, знаходити в музеї креслення. Зрозуміло, що такі екземпляри — не для далеких поїздок. Не дай Боже, щось на трасі зламається. Запчас-

«Б’юік» 1934 року випуску

ний, сирена й гучний дзвінок. За словами Володимира, недавно за це диво техніки йому пропонували кругленьку суму, але він відмовився. Ще б пак! На машину ще стільки планів. Хочеться замінити крила, поставити інші диски. Усі ці «дрібниці» разюче позначаються на зовнішньому вигляді авто. Звичайно ж, кожен ретромобіль — ціла історія. Приміром, один із «марковців» склав «ЗІМ»-кабріолет, яких у

тин удень зі свічкою не знайдеш! Це машини музейні, виставкові, колекційні. А про те, на що здатний вміло зроблений реплікар, свідчить історія, яку розповів Володимир Завальний. — Довелося якось брати участь у нелегальних автоперегонах. Це коли молодь збирається вночі на аеропортівській трасі, ганяє під гроші, на зло ДАІ й міліції. Я потрапив туди майже випадково на «Москвичі-401»

ми досить близькі. При цьому кожен виробник заявляє, що вже зараз готовий почати серійний випуск моделей. Усі електрокари невеликого розміру. Запас ходу на одному заряді акумуляторних батарей — близько 150 км зі швидкістю до 140 км/год., а заповнити необхідну кількість енергії можна від звичайної побутової розетки за шість-вісім годин. Єдиний «недолік» — висока вартість авто. Інша річ — концептуальні електромобілі: на будь-який смак, колір, зі значно більшими можливостями зарядки й прийнятною ціною. Масовим десантом тут відзначилася компанія Renault. Приміром, концепт Renault Twizy, який має виїхати на дороги в 2012 році, коштуватиме не дорожче звичайного триколісного скутера. Утім, і перевозити він може лише двох чоловік — пасажир сяде просто за водієм. Концепт за назвою Renault ZOE бере іншим — за десять хвилин акумулятори можна зарядити для 60 км шляху. При цьому компактний хетчбек на 90% готовий до серійного виробництва, що може стартувати вже 2012 року. Словом, автосалон у Парижі примудрився показати не тільки сьогоднішній день, а й відкрити автолюбителям двері в найближче майбутнє. на прізвисько «місяцехід» — через величезну кількість установлених спереду фар. Отож, підкатує до мене такий собі герой на «Жигулях» і говорить: «Давай під сотку баксів поганяймося!» Звідки йому, бідоласі, знати, що в мене під капотом движок від «Опеля»! Ну, хто прийшов першим — самі здогадаєтеся. Аж тут підрулює ще один — на «Ауді». Говорить: «Давай під 500 зелених!» Коли я й цього «зробив» як дитину, більше бажаючих не знайшлося. Усі тільки потилиці чухали. Заняття ретротехнікою — складна наука. У МАРКа є своя база даних зі старих автомобілів, які навіть купити — часом велика удача, налагоджений обмін запчастинами. Новачків тут проконсультують із питань реєстрації та інших премудростей. Своїм брендом члени клубу пишаються. Навіть на недавно замовлений у Києві прапор не пошкодували $600, зрозуміло, із членських внесків. Правда, як зізнається сам Володимир, нормальних людей серед ретромобілістів немає. Усі «хворі». У хорошому значенні цього слова...


13

№ 41 (145)

19 жовтня 2010 року

SOSтан

Етюд у багряних тонах

ОФІЦІЙНО

Ефективні дії влади Угорщини не дозволили аварії на алюмінієвому заводі перетворитися на екологічну катастрофу загальноєвропейського масштабу Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ Зелені луки, що оточують давнє західноугорське місто Айка, сьогодні нагадують декорації до голлівудського фільму про експедицію на Марс. Багряно-червоним кольором пофарбовано все, що потрапило у зону розливу токсичних відходів після аварії 4 жовтня на місцевому глиноземному заводі. Того ж дня в зоні екологічної катастрофи опинилися 7 населених пунктів. Трагедія забрала життя 9 людей, ще 122 дістали хімічні опіки різного ступеня важкості й інші поранення. У результаті часткового руйнування північнозахідного кута резервуара №10 було викинуто в цілому понад 1 млн кубометрів відходів алюмінієвого виробництва. Висота хвилі червоного шламу досягала двох метрів. Спочатку затопило територію розміром близько 40 км2, а до 7 жовтня потік досяг Дунаю. Після аварії була небезпека обвалення ослабленої стіни резервуара, що могло призвести до додаткового викиду півмільйона кубів шламу. Червоний шлам — результат найпоширенішого у світовій алюмінієвій промисловості методу одержання алюмінію з бокситів, так званого «способу Байєра». Відповідно до цієї технології боксит дроблять, а потім розмелюють у середовищі концентрованого лужного розчину. Для більш повного переведення оксиду алюмінію в розчин процес вилуговування здійснюється за невеликих кількостей вапна. У результаті утворюється пульпа, що складається з розчину алюмінату натрію й червоного шламу. Потім шлам відокремлюють від розчину відстоюванням і відправляють на відвал. Основна маса червоного шламу складається з дуже дрібних частинок (розміром 1—10 мкм і навіть менше), які осаджуються дуже повільно. Через це постає необхідність у використанні відстійних ставків або резервуарів (карт), у яких шлам осаджується й поступово розділяється на так звану підшламову воду й тверду породу, яка потім відправляється у відвал.

Шлам має інтенсивну лужну реакцію, а його точний хімічний склад залежить від використовуваних у виробництві бокситів і особливостей технічного процесу. У червоний колір його офарблює головний компонент — оксид заліза (III). За офіційними даними компанії «Угорський алюміній» (MAL Magyar Alumínium Termelő és Kereskedelmi Zrt.), якій належить айкський завод, розлитий шлам складається з оксиду заліза (40—45%), неперероблених залишків оксиду алюмінію (10—15%), кремнезему (10—15%), вапна (6—10%), аморфного діоксиду титану (4—5%) і зв’язаного діоксиду натрію (5—6%). Деякі експерти, зокрема представник «Грінпіс» Хервіг Шустер, занепокоєні можливою наявністю

пляння шламу у води невеликої річки Марцаль (притоки Дунаю) призвело до повного знищення в ній всього живого. Першочерговим завданням для ліквідаторів стала спроба знизити лужність потоку хоча б у тих місцях, де він потрапив у водойми, щоб не допустити подальшого забруднення гідрологічної системи. Було вирішено використовувати оцтову кислоту, яка в суміші із глиною скидалася в акваторії забруднених рік. Щоб утримати отрутну рі-

ра №10, але не вжив вчасно необхідних заходів. Прес-служба підприємства, однак, заявляє про чітке дотримання на виробництві технічних регламентів і наводить на підтвердження своїх слів той факт, що «звіти про стан і безпеку заводу регулярно надавалися у відповідні органи». Правоту сторін визначить угорський суд, який готується висунути обвинувачення взятому під варту голові компанії Золтану Баконьї.

А що в нас?

в складі червоного шламу високих концентрацій важких металів. За даними цієї організації, рідина, що розлилася, містить високі рівні хрому (660 мг/кг), миш’яку (110 мг/кг) і ртуті (1,2мг/кг). У той же час уряд Угорщини не підтвердив ці цифри, а їхня Академія наук заявила, що концентрації важких металів у шламі не є загрозою для довкілля. Точка зору академіків більш переконлива, бо звичайно вміст важких металів у шламі глиноземних заводів перевищує їхній уміст у землі лише в кілька разів (для відходів більшості інших металургійних і видобувних виробництв цей показник у 10—100 разів вище). Головною небезпекою є саме виражене лужне середовище червоного шламу. Отруйна речовина спричиняє сильні хімічні опіки і є смертельною, якщо негайно не змити її чистою водою. Так, потра-

дину на місці, застосовувався гіпс, здатний увібрати зайву воду, забезпечивши таким чином затвердіння потоку. Завдяки ефективним діям влади вже до 10 жовтня рівень лужності в Дунаї й дрібних річках, які було забруднено, повернувся до норми. Наступною проблемою стала небезпека подальшого руйнування резервуара №10, яку міністр із питань охорони довкілля Угорщини Золтан Іллеш 11 жовтня назвав неминучою. Щоб назовні не потрапило ще 0,5 млн м3 червоного шламу, у рекордний термін було споруджено дамбу, здатну зупинити новий розлив відходів. Причиною катастрофи попередньо називають недбалість керівництва заводу. За офіційною версією того, що сталося, менеджмент підприємства знав про руйнування резервуа-

Перший віце-прем’єрміністр України Андрій Клюєв 8 жовтня підписав указ про створення спеціальної комісії, чиїм обов’язком буде перевіряти всі потенційно небезпечні об’єкти в Україні. Цей захід має допомогти запобігти аваріям, схожим з угорською. У фокусі уваги в — у першу чергу Запорізький алюмінієвий комбінат і Миколаївський глиноземний завод. На першому розташоване законсервоване сховище шламу обсягом близько 6 млн м3, на другому — два сховища для переробки відходів загальним обсягом понад 20 млн кубів. Як повідомили «УТГ» у прес-службі Мінприроди, за дорученням міністерства державна екологічна інспекція 11 жовтня силами обласних екологічних інспекцій почала проводити перевірку шламонакопичувачів та інших місць зберігання небезпечних відходів. 22 жовтня її результати будуть передані для аналізу департаменту екологічної безпеки Мінприроди України. За прогнозами Гідрометеослужби міністерства, проходження плями забруднюючих речовин українською акваторією Дунаю імовірне 19—20 жовтня.

Віктор ОРБАН Прем’єр-міністр Угорщини «Збиток має бути покритий за рахунок не платників податків, а тих, хто винний у катастрофі» — Настав час продемонструвати й довести, що ми відстоюємо інтереси суспільства. Визначаючи наші завдання, ми повинні пам’ятати: те, що сталося, не було стихійним лихом. Катастрофа трапилася на спорудженому руками людей заводі, де велися роботи зі штучно створеними небезпечними речовинами, у поводженні з якими не дотримувалися правил. Перед нами чотири завдання. Перше — забезпечити компенсації потерпілим і повернути їм дах над головою. Збиток має бути покритий за рахунок не платників податків, а тих, хто винний у катастрофі. Друге завдання — зберегти робочі місця. У наших спільних інтересах — відновити безпечний процес виробництва на алюмінієвому заводі. Третє — прояснити ситуацію з резервуаром, бо ми не можемо далі жити під постійною прихованою загрозою. Є причини підозрювати, що деякі люди знали про проблему, але через свої особисті інтереси не шукали її вирішення, сподіваючись, що катастрофи не трапиться. Четверте завдання — розглянути питання відповідальності і назвати винних. Ми повинні відкинути утопічну ілюзію про те, що приватний бізнес здатний до самообмеження. Головний зв’язок держави полягає в тому, щоб забезпечити першочерговий захист інтересів суспільства, а не бізнесу.

Андрій ПОГОРЄЛОВ Начальник держуправління охорони довкілля в Закарпатській області «Навіть гіпотетичної небезпеки для Закарпаття нема» —У держуправлінні працює підрозділ системи попередження про виникнення аварійних і надзвичайних ситуацій у басейні Дунаю, який забезпечує обмін інформацією у випадку появи аварійних забруднень у басейні Тиси. Цю ситуацію ми обговорювали з нашими угорськими колегами й дійшли висновку, що аварія в угорському містечку не загрожує області. Від українсько-угорського кордону до місця аварії відстань по прямій (повітрям) — 370 кілометрів, тож навіть гіпотетичної небезпеки для Закарпаття немає. Забруднення водним шляхом також неможливе, оскільки Тиса, витікаючи з території області, тече через всю Угорщину і на території сучасної Сербії, неподалік Белграда, впадає в Дунай. Відстань від кордону України до місця, де Тиса впадає в Дунай, становить понад 1000 кілометрів. Навіть у разі забруднення Дунаю важко уявити, що забруднююча речовина потрапить на Закарпаття, долаючи проти течії 1000 кілометрів.

Хервіг ШУСТЕР Експерт у галузі хімії, громадська організація «Грінпіс» «Це одна з найбільших катастроф» — Розлив шламу — одна із трьох найбільших катастроф у Європі за останні 20—30 років. Очевидно, що 40 квадратних кілометрів землі, переважно сільськогосподарських угідь, забруднені й знищені надовго. Наявність таких речовин, як миш’як або ртуть, може мати довгостроковий негативний вплив на річкову систему й підземні води. Ми здивовані тим, що угорський уряд й відповідальні особи не роблять публічної заяви із приводу реальної кількості токсичних речовин.


14

№ 41 (145)

19 жовтня 2010 року

Соціум

Резонансна терапія

Шприц до Євро

Анатолій ЛЕМИШ

Валентина ГАТАШ

Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я України б’є на сполох: у країні збільшилася кількість шахраїв, які продають побутові прилади під виглядом медичних.

Як лікує — невідомо, від якої хвороби — незрозуміло Прес-секретар Держлікінспекції Олена Ліцоєва стурбована тим, що в останні місяці надходить дуже багато скарг від людей, переважно літнього віку, на продавців таких «чудодійних» приладів. — Їх рекламують по ТБ і в пресі як панацею від різних захворювань, — говорить О. Ліцоєва. — Особливість цієї системи продажів у тому, що вас не запрошують обстежитися в медзаклад — за дзвінком вам відразу привезуть унікальний апарат просто додому. Продавці видають себе за лікарів, а свої фірми-одноденки представляють як медичні й наукові центри. Люди вірять рекламі, і, не порадившись із лікарями, купують прилади за сотні й тисячі гривень. Очікуючи на позитивний ефект, якого все нема й нема, вони усвідомлюють, що стали жертвами шахраїв. (Грошей при цьому їм не повертають, запевняючи, що виріб не подіяв, бо для лікування треба купити якісь таблетки або ще один прилад.) Зневірившись у можливості покарати шахраїв, звертаються до Держлікінспекції. Перевірки показують, що пристрої, продані в таких фірмах, не внесені до Державного реєстру медичної техніки й виробів медичного призначення й не дозволені до застосування в медичній практиці на території України. Тобто це не медичні, а всього лише побутові електричні прилади. — Можете назвати конкретні приклади такого шахрайства? — І не один! По ТБ на різних каналах крутили рекламний ролик апарата «Нормоген КВ-100» — мовляв, це чарівна паличка, здатна вилікувати від багатьох недугів, насамперед нормалізувати тиск. Побачивши рекламу в перерві улюбленого серіалу, люди старшого віку вірили їй і дзвонили за за-

значеними телефонами. Платили за прилад майже 2 тисячі гривень. А від нього їм ставало тільки гірше. Але телефонувати на фірму із претензіями не було сенсу — там просто не відповідали. В іншому випадку тільки за один тиждень у Хмельницькому від цього апарата потерпіли двоє людей — після його застосування вони потрапили до лікарні з діагнозом «гіпертонічна хвороба другого ступеня, криз». Повернути свої гроші їм не вдалося. Коли ж наші фахівці досліджували апарат, виявилося, що під наклейкою «Нормоген» схована інша назва — «Luckey KB-100» Diabetes instrument. Тобто це був прилад для лікування діабету, зроблений, напевне, у Китаї. З інструкції, прикладеної до нього, зовсім не зрозумілий механізм його дії. Немає ніякої інформації про те, на який лікувальний ефект споді-

ваються виробники. Якщо апарат діє у хвильовому режимі, то мають бути зазначені частота хвилі і її потужність. Тут нічого цього немає. Звичайно, ні про який позитивний ефект для гіпертоніків не може бути й мови. Як потрапили в Україну китайські прилади і які насправді їхні лікувальні властивості — невідомо. Держлікінспекція зібрала скарги — кілька десятків — і передала їх у Генпрокуратуру для перевірки.

«Піратам» від медтехніки буде непереливки «Диво-прилади» продають геть усім, не переймаючись через такі «нюанси», як медпоказання й лікарський контроль. Хоча навіть перевірений апарат може комусь допомогти, а комусь завдати непоправної шкоди — якщо використовувати його не за чіткими вказівками лікаря. Крім того, зараз з’явилася безліч пристроїв із недоведеними медичними властивостями. Якісь винахідники роблять їх, описуючи як панацею від усіх хвороб, але за критеріями на-

уки довести їхні лікувальні властивості не можуть. Тому вони не входять до Державного реєстру медичної техніки й виробів медичного призначення. Їх не продають в офіційних магазинах медтехніки, а рекламують у ЗМІ, сподіваючись на довіру виснажених хворобами людей. Це велика проблема, і нарешті на неї звернули увагу Міністерство охорони здоров’я і Держлікінспекція, які серйозно мають намір припинити таку практику, у тому числі вибити з ринку медичних товарів «піратів», які продають усілякі підробки під маркою західних фірм.

Упритул

Перевірено на собі Якось я побачив рекламу апарата «Альфарія». Мовляв, впливаючи на мозок слабкими альфаструмами, він знімає втому, рятує від депресії, неврозів, поліпшує сон. Удалося дізнатися адресу фірми, де продава лося це диво техніки. Вона була розташована у винайнятій квартирі, без будь-якої вивіски. Менеджер відразу почав говорити про унікальні властивості приладу, що може лікувати порушення мозкової діяльності — від інсультів до алкогольної залежності. «Прикріпіть кліпси-електроди до вух, увімкніть — і відчуєте легке поколювання. Десять хвилин — і ви немов відпочинете!» Що ж, прикріпив кліпси, увімкнув... і нічого. Попросив інший прилад. Той же результат. «Мабуть, сіли батарейки», — припустив менеджер. Поміняли живлення, увімкнули — ефект аналогічний. Уся партія апаратури, яка була на фірмі, не працювала. Я попросив сертифікат на прилад. За словами менеджера, він був у головному офісі. Від покупки довелося відмовитися. Удома за допомогою Інтернету з’ясував, що цей прилад для електричної стимуляції мозку, виявляється, має багато протипоказань (про що мені не сказали) і що в багатьох користувачів невроз й депресія посилилися. Адже вплив на мозок — річ дуже тонка й небезпечна. Проте в Україні «Альфарію» продають усім бажаючим, причому її застосовують без лікарського контролю.

Мали рацію прихильники проведення в нашій країні чемпіонату Європи з футболу, які твердили, що Євро-2012 дасть імпульс упровадженню найрізноманітніших нововведень вітчизняних учених і винахідників. Так, фахівці НДІ радіотехнічних вимірів розробили й упровадили в Харкові першу в Україні систему GPS-навігації машин «швидкої допомоги». Новинка, що входить до концепції медичного забезпечення Євро-2012, обійшлася міській скарбниці у 2 млн грн. Тепер на карті в диспетчерській в режимі реального часу відображається місцезнаходження всіх медичних бригад. Координати й швидкість пересування машин передаються на пульт з іннтервалом у 1—60 секунд. д. А онлайн-зв’язок дозволяє яє екіпажам консультуватися я в складних випадках із ліікарями стаціонару. Готові до прийому футтбольних фанатів і технологи харківської парфюмерно-косметичної фабрики «Аромат». Вони

розробили рецептуру й освоїли виробництво серії гелів для рук, здатних знищити 99,9% небезпечних мікробів. Їх основний компонент — антисептик триклозан — бактерицидний продукт, який має широкий спектр протимікробної й противірусної активності. Зокрема, препарат ефективний відносно вірусу пташиного грипу H5N1. Як показали дослідження, триклозан є нетоксичним, неканцерогенним продуктом, не акумулюється в органах і тканинах і не викликає мутагенних змін. А винахід уродженця України Володимира Макарова й росіянина Владислава Кропачова не дійшов до етапу впровадження, хоча й був позитивно оцінений експертами й медиками. Уче-

Малюнок Ігоря КИЙКА

ні придумали одноразовий шприц-кнопку. Зовні ця конструкція, яка поєднує в собі три основні складові — пузир для повітря, капсулу для ліків і голку, дійсно нагадує об’ємну кнопку з утопленою всередину голкою. Достатньо прикласти такий шприц до шкіри й натиснути зверху пальцем — і далі все відбувається саме собою. Защіпки, які притримують поршень від опускання, обламуються, і він починає рухатися вниз разом із голкою. Дійшовши до упору, поршень роздавлює прокладку, і голка гострим кінцем проколює капсулу з ліками. Тепер починає діяти конструкція з пузирів: повітряний роздувається й надавлює на пузир-капсулу з ліками, уприскуючи їх через голку в потрібне місце. От і все — двічі використовуватися шприц-кнопка не може. Така конструкція дозволяє за потреби робити ін’єкції швидко, безпечно, без спеціальної підготовки й навіть самостійно. Відповідно сфера застосування такого шприца велика: від різних екстрених випадків до вакцинації населення й використання пацієнтами, яким необхідний регулярний прийом ліків ін’єкційним способом.


15

№ 41 (145)

19 жовтня 2010 року

Розслабтеся

Happy BOSSday! Святослав РИБНІКОВ От уже більше півстоліття 16 жовтня світ відзначає День боса. Правда, за межами Америки його почали широко святкувати недавно, а для України ця подія поки що взагалі екзотика. Традиційно автором ініціативи вважають скромну працівницю однієї іллінойської страхової компанії Патрисію Бейз Хароскі — це вона в 1959 році зареєструвала свято в Торговельній палаті США. Дату було обрано не випадково — за днем народження батька, а за сумісництвом і начальника дівчини. А в 1962 році ініціативу на державному рівні підтримав губернатор штату Отто Кернер, з легкої руки якого свято швидко стало популярним. У міру ж розширення сфери впливу американських транснаціональних корпорацій традиція набула шанувальників і за кордоном. Хоча День боса скоріше мав з’явитися в нас. За даними голландського аналітичного центру Гірта Хофстеда, американська й слов’янська бізнес-культури принципово різняться: якщо для США характерне сполучення високого індивідуалізму (91 бал із 100) і слабкого почуття субординації (41 бал із 100), то на пострадянському просторі, навпаки, індивідуальність низька (39 балів), а от почуття су-

бординації зашкалює (93 бали). Можливо, за властивого нашій людині рівня шанування начальства нікому не могло спасти на думку виділяти для висловлення своїх почуттів якийсь окремий день — у нас для цього є весь рік. А от для демократичних західних трудових колективів свято більш органічне. Напевно, тому в оригінальному американському варіанті ця традиція набагато щиросердніша, ніж у нас. Там ніхто не подарує босові якусь надзвичайно дотепну річ на зразок різок (із поясненням, щоб той, мовляв, під час чергового нападу люті міг краще «випустити пару»), як це радять інструкції, яких повно в Інтернеті. Навпаки, американський керівник цього дня, швидше за все, одержить щось «людяне» — на подяку за теплоту й порядність, виявлені протягом минулого звітного року. І вже точно подарунок буде від імені всього колективу: особисті презенти вважаються неприпустимими, несумісни-

ми із принципами рівності й неупередженості. Фахівці з корпоративного етикету твердять, що напівжартівливість і неофіційність свята дозволяють співробітникам не привітати несимпатичного їм боса, не ризикуючи його скривдити — така ситуація має бути розцінена начальником як тонкий натяк на необхідність переглянути стиль керівництва. Що ж до того, чим боси догоджають або не догоджають своїм колективам, усі країни схожі. Цікаві дослідження провели російські психологи з Інституту проблем управління РАН. Виявилося, що, незважаючи на багатогранність особистості керівника, яку підлеглі можуть описувати десятками найрізноманітніших характеристик, істотними для класифікації є буквально кілька ознак. В експериментах усіх керівників удалося чітко розділити за їхнім ставленням до нового (інноваційностратегічний чинник) і за атмосферою в колективі (соціально-психологічний чинник). Порівняння ж керівників різних психологічних типів за їхніми професійними характеристиками показало, що найбільш компетентними є «босиноватори». До речі, у таких начальників і стосунки в колективі тепліші за середні. А от «суворі боси», усупереч поширеній думці, щодо професійних успіхів виглядали досить скромно — гірше «надійних босів», які відстоюють інтереси колективу.

Перегони на пляшковому плоту Олександр ЛЯСКОВСЬКИЙ Холодна дощова погода не перешкодила дніпропетровцям взяти участь у змаганнях на саморобних плавальних засобах Такий нестандартний чемпіонат, організований ентузіастами, проводиться на Комсомольському острові вже не перший рік. Головні умови для учасників — плавзасіб має бути саморобним, при цьому ще й плавати, а для його будівництва й спуску на воду можна використовувати виключно підручні засоби. У той же час дозволене застосування винайдених людством технічних засобів: електродвигунів (якщо буде чим їх «заживити»), педальних приводів, вітрових установок. Цікавий плавзасіб виготовив колишній офіцер обласного управління МНС Валерій Чернета, а нині — вузівський викладач дисципліни «Безпека життєдіяльності». Його човеневакуатор складений із 15 дволітрових пластикових

БЕРДЯНСЬК Передплатне агентство «KSS» 4-85-91 ВІННИЦЯ Бліц-Інформ 27-66-58 ГОРЛІВКА ООО «ЕкспресМедіа» 22-12-34 Передплатне агентство «KSS» 19-53-61 ДОНЕЦЬК Донбас-Де-Юре 382-68-25/26 Ідея 381-09-32 Кріотехніка 311-76-81 Бліц-Інформ 389-12-21 (22) Передплатне агентство «KSS» 343-58-99, 345-03-59

СамітДніпропетровськ 370-44-23, 370-45-12 Передплатне агентство «KSS» 790-06-53, 790-06 -53, 790-10-69 ДРОГОБИЧ Паращак 41-54-74 ЖИТОМИР Бліц-Інформ 36-04-00 ЗАПОРІЖЖЯ Бліц-Інформ 33-20-34 ПрессервісКур’єр 220-07-97 Меркурій 220-87-61 Передплатне Пер едплатне агентство агентс тво «KSS» 213-49-50, 213 -49-50, 220-96-00

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК Світ преси п еси 4-91-88 Філіпова Н.О. ДНІПРОПЕТРОВСЬК 50-13-20 Меркурій Бліц-Інформ 744-73-15, 744-16-61 55-96-05 55 -96-05

КИЇВ Бліц-Інформ 205-51-10 20551-10 ВПА 502-02-22 502-02 -22 Кондор 408-76-25 408-76-52 Прес-центр 536-11-75 Саміт 521-26-05 Передплатне Пе редплатне агентство «KSS» 585-80-80 Меркурій 248-88-08 КІРОВОГРАД Бліц-Інформ 32-03-06 КРЕМЕНЧУК Меркурій 70-03-84 Саміт-Кременчук Саміт-Кременчук 3-21-88 Передплатне агентство «KSS» 79-63-56 КРИВИЙ РІГ Бліц-Інформ Бліц-Інфор 26-63-03

Кур’єрська служба передплати та доставки 404-04-94 СПД «Соколов» 404-82-71 ЛЬВІВ Ділова преса 70-54-82 Західний кур’єр 23-04-10 Фактор 41-83-91 ПресМаксимум 97-15-15 Передплатне агентство «KSS» 241-91-65 ЛУГАНСЬК Бліц-Інформ 50-10-56 Передплатне Пер едплатне агентство «КSS» 71-07-02 ЛУЦЬК Бліц-Інформ 72-05-48 МАРІУПОЛЬ МАРІУПОЛЬ Бліц-Інформ 47-01-08 Передплатне агентство «KSS» 40-46-06

МИКОЛАЇВ ТЕПС & С 47-47-75, 47-47-35 НОУ-ХАУ 47-20-03, 47-17-77 Саміт-Миколаїв Саміт-Мико лаїв 56-10-69 Передплатне агентство «KSS» 58-00-99 НІКОПОЛЬ Ай-Джі-Електронікс 2-59-90 Передплатне агентство «KSS» 65-09-44 НОВОВОЛИНСЬК Мазур Ма зурова ова 4-07-71 НОВОМОСКОВСЬК Меркурій 721-93-93 ОДЕСА ОДЕСА Ласка 711-66-16 Пугачова Пуга чова 237-17-80 Агентство Агентст во Наш Бізнес 718-06-08, 714-41-68

Передплатне агентство «KSS» 777-03-55 ПАВЛОГРАД Меркурій 6-00-93 ПОЛТАВА Агентство передплати передп лати АНП 50-93-10 Бліц-Інформ 50-92-61 Передплатне агентство «KSS» 50-93-10 РІВНЕ Передпл тне Передплатне агентство «KSS» 43-20-12 Бліц-Інформ 62-33-06, СЕВАСТОПОЛЬ СЕВАСТОПОЛЬ Бліц-Інформ 45-37-76 Фактор-Преса 45-55-82 Передплатне агентство «KSS» 54-90-64 СІМФЕРОПОЛЬ Бліц-Інформ 249-300 Саміт-Крим 51-24-93

но за кілька хвилин за допомогою троса. Для цього в комплект входить ручна лебідка для транспортування врятованих як водою, так і тонкою кригою. А рятувальний жилет із таких же пляшок здатний довго втримувати людину на плаву. Ним можна також лікувати захворювання опорно-рухового апарату за розробленою автором методикою. Найкращим досягненням технічної думки глядачі й учасники назвали плавзасіб, виготовлений Ігорем Кочетом — одним з організаторів свята. Принцип його роботи такий: зверху в резервуар наливається вода, яка трубкою стікає на лопаті. Ті, у свою чергу, обертають «шестірні», якщо так можна назвати диски із забитими в них цвяхами. Такі вузли, говорить Ігор, застосовувалися на старих млинах. Далі крутний момент передається на підводний вал і гвинт, який, обертаючись, рухає пліт.

Камера для екстремалів Відомий виробник спортивного одягу — австралійська компанія Speedo — ухвалила рішення про випуск фото камери, спеціально призначеної для тих, кому до вподоби екстремальні водні види спорту. Спортивний електронний пристрій установлюється у водонепроникному корпусі, розрахованому на занурення на глибину до трьох метрів. За словами розробників, це робить камеру ідеальною для басейнів, рафтінгу й навіть для дайверів. Камера легша за воду, завдяки чому

Передплатити «Українську технічну газету» ви можете, звернувшись до поштових відділень, а також до передплатних агентств: БІЛА ЦЕРКВА Передплатне агентство «KSS» 4-71-93

пляшок, заповнених пінопластом, і має компактний рамковий каркас у вигляді сходів. Попри свою легкість, він здатний витримувати вагу понад 120 кг. Як відзначили фахівці, цей човен незамінний улітку для порятунку тих, хто потопає, особливо в болотистій місцевості, а взимку — на обмерзлих ділянках, де просування штатних рятувальних засобів ускладнене або неможливе. За словами Валерія Чернети, людину, яка потопає, можна витягти на берег букваль-

Флора 27-00-92 Фактор-Преса 60-04-56 Передплатне агентство «KSS» 62-07-56 СУМИ ДІАДА 78-03-55 Еллада S 25-12-49 Передплатне агентство «KSS» 61-95-50 ТЕРНОПІЛЬ Попович 25-18-23 Передплатне агентство «KSS» 23-51-51 ХАРКІВ Фактор-Преса 738-29-73 Передплатне агентство «KSS» 756-68-48 ХЕРСОН Кобзар 42-09-09

Передплатне агентство «KSS» 26-63-59 ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ Фактор-Преса 63-50-68 Бліц-Інформ 78-82-20, 78-77-38 ЧЕРКАСИ ЧЕР КАСИ Бліц-Інформ 36-10-29, 36-10-31 Передплатне агентство «КSS» 56-97-69 ЧЕРНІГіВ Бліц-Інформ 65-18-82 Передплатне агентство «КSS» 60-45-13

не тоне, а якщо її кинути — спливе на поверхню. Технічні характеристики фотоапарата досить непогані для такого спеціалізованого пристрою. У Speedo Aquashot використаний 5-мегапіксельний сенсор і реалізована можливість чотириразового цифрового збільшення. Камера також обладнана 2,4-дюймовим рідкокристалічним дисплеєм і підтримує карти пам’яті стандартів SD і SDHC. Модель виходить у зеленому або рожевому корпусі, а її ціна — лише 140 доларів.

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ» НА 2011 РІК Передплачуйте у відділеннях «Укрпошти», передплатних агентствах та у відділі передплати редакції м. Київ тел./факс: (044) 440-82-09, тел.: (044) 221-06-50 м. Луганськ тел./факс: (0642) 59-93-91, тел.: (0642) 59-93-92 Е-mail: podpiska@tehnichka.com

Передплатні індекси: українською мовою

російською мовою

99309

99340

ЧЕРНІВЦІ Ключук 24-73-83 Передплатне агентство «KSS» 58-40-57

ВАРТІСТЬ ПЕРЕДПЛАТИ:

ЯЛТА Саміт-Крим 32-41-35 Передплатне агентство «KSS» 506-27-73

на 1 міс. — 21,40 грн на 6 міс. — 128,40 грн на 12 міс. — 256,80 грн


16

№ 41 (145)

Яхта з інноваційним корпусом Днями верф Heesen Yachts (Нідерланди) нарешті представила увазі публіки нову 65-метрову яхту, випробування якої закінчилися ще у квітні. В основі нової моделі — швидкісний водотоннажний корпус (FDHF) — ре-

ра навантаження на мотор яхти звичайно складається із тривалих періодів пересування на низькій швидкості й тільки короткочасних максимальних прискорень. Це свідчить про те, що, проектуючи корпус яхти, необхідно звер-

зультат багаторічних досліджень голландської суднобудівної компнии «Ван Ооссанен і партнери». Ідею нового корпуса сам Перрі Ван Ооссанен описав так: «Типова структу-

тати увагу на всі швидкісні режими, а не тільки на режим максимальної швидкості. Швидкісний водотоннажний корпус має декілька особливостей, які дозволяють знизити гідро-

Мишка на пальці Будова таких звичних для нас речей, як комп’ютерна миша й клавіатура, майже не змінилася з часу їхньої появи. З одного боку, це свідчить про вдалий дизайн, з іншого — кидає виклик кожному інженерові. Періодично у винахідників виникає думка про те, чим можна замінити настільного «гризуна», але більша частина проектів не доживають до етапу масового виробництва. Єдиною альтернативою звичній миші став маніпулятор «тачпад», установлюваний у ноутбуках. За сумнівної зручності «тачпад» має важливу перевагу — для його роботи не потрібна рівна поверхня.

Але не виключено, що на нас чекає нова революція. Минулого тижня компанія Genius офіційно представила в Україні нову оптичну мишу Ring Mouse. Оригінальність цієї розроб-

ки помітна неозброєним оком, адже для використання маніпулятор треба надягати на палець, як кільце.

динамічний опір на будьякій швидкості. Змінені, зокрема, занурена частина транця, бульбового носового краю, системи регулювання диференту й конструкції бризковідбивача. Дизайн яхти виконаний у дусі стилістики перегонових автомобілів. На нижній палубі двоярусної пляжної зони розміщені сауна, хамам, душова кабіна, повністю обладнаний бар. Цікава особливість моделі — скляне дно басейну на основній палубі. Завдяки цьому рішенню розташований рівнем нижче бар може освітлюватися природним світлом. На передній палубі велика зона для загоряння може трансформуватися у вертолітний майданчик. Водотоннажність концептяхти — 550 тонн, а максимальна швидкість за половинного завантаження — 27 вузлів. Щоб переміщати екраном курсор, пропонується використовувати невелику сенсорну поверхню, яка відслідковує рухи великого пальця. У такий же спосіб перегортаються сторінки (скролінг). Дві клавіші, розташовані нижче, виконують традиційні функції правої й лівої кнопок миші. «Кільце» з’єднується з комп’ютером за допомогою радіозв’язку на частоті 2,4 ГГц і може працювати в радіусі 10 м від комп’ютера. Для заряджання акумуляторів використовується USB-порт. Управляти комп’ютером за допомогою Ring Mouse можна не тільки сидячи за столом, а й лежачи на дивані. Поставляється із драйверами для операційних систем Windows 7, Vista і ХР за ціною близько 600 грн.

Повернення інженерного калькулятора Інженерні калькулятори, раніше невід’ємний елемент робочого місця будьякого технічного фахівця, останнім часом відступають на другий план. І правильно — прості обчислення зручніше й швидше робити в комп’ютерній програмі-калькуляторі, а для складних є спеціальні математичні пакети. Але одна безперечна перевага в кишенькового калькулятора є — зручність користування, особливо в польових умовах. Згадати традиції допоможе нова розробка компанії Casio — графічний калькулятор PRIZM fx-CG10, здатний будувати графіки на вбудованому кольоровому LCD дисплеї з діагоналлю 3,7 дюйма й розрізненням 384 х 216 пікселів. Пристрій може робити обчислення в діапазоні

від –1 · 10-99 до 9,9 · 10 99, що в багато разів перевищує можливості звичайних калькуляторів. Серед інших функцій — здатність чисельно розв’язувати рівняння, будувати кілька типів діаграм і графіків, виконувати різноманітні математичні алгоритми. Користувачеві доступно 16 Мб пам’яті для зберігання програм і результатів обчислень, а час автономної роботи гаджета становить аж 140 годин. Ще одна цікава функція PRIZM fx-CG10 — можливість відновлювати (апроксимувати) математичний запис функції за її графіком. Причому як гра-

фік можна використовувати кольорові фотографії майже чого завгодно. Наприклад, загальновідомо, що край купи піску, насипаного на рівну поверхню, має вигляд графіка експонентної функції. За допомогою нової моделі від Casio такі залежності в навколишньому світі можна буде знаходити одним натисканням кнопки. Калькулятор також уміє працювати з електронними таблицями, діаграмами, робити статистичні й фінансові обчислення. Очікується, що новинка надійде в продаж у січні наступного року й коштуватиме близько $130.

Підготував Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ

19 жовтня 2010 року

Украинская техническая газета №145  

№41, 2010 (украинская версия)

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you