Page 1

Танок над прірвою

№ 28 (80)

21 липня 2009 року

www.tehnichka.com

info@tehnichka.com

Темп падіння українського ВВП виявився найвищим у Європі й СНД. І майбутнє виглядає досить песимістичним стор. 6

День поля#2009: хто посіяв, кому жати

Куди дрейфує малий флот

Українське мале суднобудування в обіймах кризи стор. 8

Немає добра без лиха Стратегія господаря та державна політика: разом чи порізно? стор. 2

Вітер, вітер... Ти могутній?

Національна політика має бути спрямована на негайне вирішення питання мінімізації пластикових відходів стор. 11

Чи виростуть будинки восени?

У якому стані перебуває зараз колись локомотив економіки України — галузь житлового будівництва?

Вітроенергетика: між потенціалом і реальністю стор. 4

стор. 13


Епіцентр ПЕК АПК

№ 28 (80)

21 липня 2009 року

День поля-2009: хто посіяв, кому жати Стратегія господаря та державна політика: разом чи порізно? Двояке відчуття залишилось в учасників Дня поля, проведеного на Тернопільщині. Меншість з них почувалися впевнено. Більшість — не могли приховати тривогу і сум’яття Олег СНІТОВСЬКИЙ

У першу чергу — технології

На що розраховувати?

В

же не в перший раз місцем проведення щорічної наради семінару з нагоди Дня поля, в якому взяли участь представники влади, уряду, парламентарі та, зви чайно, керівники сільськогоспо дарських підприємств, було обра но ТОВ «Бучачагрохлібпром», що в Бучацькому районі. Дев’ять років це успішне підприємство очолює заслужений працівник сільського господарства України Петро Гадз. Їхали до нього цього року ра зом із заступником голови Терно пільської ОДА Петром Вовчуком. Обабіч дороги вже починали по ловіти поля, і, природно, розмо ва велася саме про поле і тих, хто на ньому працює. Петро Богдано вич бідкався: падіння цін на то варних ринках погіршило фінан совий стан сільгоспвиробників і значно зменшило привабливість інвестицій в агробізнес. Та й полі тика українського уряду зробила весняну посівну кампанію 2009 року досить непростою. Сільгосп товаровиробники Тернопільщини отримали мізерні кредити. Сіяли господарники в більшості за свої кошти — аби земля не простоюва ла. Але й засіяні майже 407 тис. га у порівнянні з минулим роком — це на 39 тис. га менше, ніж торік. Аг рарії зробили все можливе, та чи повернуться труд і гроші? – І до жнивного комплексу підійшли також із певним дефіци том коштів, — каже Петро Вовчук. — Коли у минулому році ми заку повували достатню кількість техні ки і отримали в держави 340 млн грн, то цього року — в 15 разів менше. І тільки певний фінансо вий, насіннєвий та матеріально технічний запас дозволив нам

В

ідкриваючи День поля, зас тупник міністра аграрної політики У країни Ярослав України Гадзало (на знімку) сказав, що головне завдання цієї нарадисе мінару — зробити акценти на про блемах, які постають перед керів никами, спеціалістами сільсько господарських підприємств. А ще — обмінятися досвідом господа рювання, ознайомитися з новими зразками техніки для села, енер гозбережними, ефективними тех нологіями. Ділова розмова розпочалася у вражаючому ангарі, де понад півтисячі учасників нарадисемі нару розмістилися поруч із потуж ними, заввишки у кілька поверхів конструкціями — зерноочисними агрегатами насіннєвого заводу відомої датської фірми. — Створили цей насіннєвий за вод ще три роки тому, — розповів Петро Гадз. — Перша зерноочисна лінія мала потужність 150 тонн на добу, інша, яку ввели в експлуата цію минулого року, може очистити за цей час до 250 тонн насіння. Є у

Падіння цін на товарних ринках погіршило фінансовий стан сільгоспвиробників та значно зменшило привабливість інвестицій в агробізнес. Та й політика українського уряду зробила весняну посівну кампанію 2009 року досить непростою. вчасно засіяти усі площі. Торік ми купили близько 60 комбайнів імпортного виробництва, а в цьо му році спромоглися на закупівлю лише семи. У попередні роки онов ляли до 8 відсотків техніки. Тобто, йшлося про певну стабільність. А цього року, щоб нормально про вести жнива, нам потрібно не мен ше 30 млн грн, яких немає…

нас система спеціалізованих складів загальною площею 120 ти сяч квадратних метрів, маємо дві насінні лабораторії, спеціалісти яких контролюють чистоту насіння, підвищення його посівних якостей та врожайних властивостей. Є відповідна інфраструктура, побу тові умови праці. Все це для того, щоб видавати високоякісний про

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а. Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

Email: info@tehnichka.com

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 129931877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

У нас шість переробних олійних заводівгігантів. Шість олігархів зібралися і сказали: бути ціні на со няшник 1200 грн за тонну. І все — ніхто нічого не зробить. У нас — монополія у молочній галузі. Так, це чудово, що по селах є супермар кети і магазини. Але як туди здати свою продукцію? Якщо ти через 90 днів отримаєш кошти за неї, то бу деш щасливою людиною! А щодо аграрних програм, то у нас, по суті, сповна не фінансується жодна з них, — резюмував Віктор Слаута.

дукт. А починали у 2001 році. Було 600 гектарів землі, один трактор, культиватор, старенька сівалка… Зараз у нас 25 з половиною тисяч гектарів землі, чудова матеріаль нотехнічна база, будуємо новий елеватор, тваринницький комп лекс на 800 голів худоби. Ми не на рікаємо ні на кого. Господарі брали кредити у вітчиз няних комерційних банків. Серйоз но ставлячись до тваринницької га лузі, закупили нову кормову німець ку лінію, залучили до співпраці нау ковців. Зараз у господарстві виро щують три з половиною тисячі голів свиней. У минулому році створили триста робочих місць, виплатили майже 8,5 млн грн зарплати, роз рахувалися з селянами за паї. На думку П. Гадза, основа всьому — командна робота, впровадження нових технологій і сучасної сільсько господарської техніки. Та чи переможе стратегія гос подаря відсутність державної по літики в агропромисловості?

Хто шукає — той...

О

дин з основних факторів підвищення врожайності — нові сорти. З новими сорта ми пшениці, створеними в Інституті фізіології та генетики рос лин, ознайомив присутніх його ди ректор, Герой України, академік Володимир Моргун. За його слова ми, хліб у широкому розумінні роз

Програмні програми

За оцінками фахівців, врожай цього року добрий. Але, як завжди, цінову політику на зерновому ринку руйнують зернотрейдери, які скуповують продукцію за демпінговими цінами. Щоб аграрії мали можливість отримати прибуток, уряд ухвалив постанову щодо введення державних закупівель на врожай ячменю за заставними цінами.

Н

евеселу картину в україн ському агропромисловому комплексі змалював у своє му виступі перший заступник голо ви Комітету з питань аграрної полі тики та земельних відносин Вер ховної Ради України Віктор Слаута. – Розмовляв я нещодавно із Володимиром Литвином, коли він із Білорусі повернувся. Спікер ди вувався з того, що побачив у сусідів. Які сільськогосподарські центри на полях, яка худоба!.. У мене в руках «Державна програ ма розвитку і відродження села Білорусі на 2005—2010 роки». І там є відповідний указ президен та, за яким вже у березні 2005 року аграрники у перерахунку на наші гривні отримали 9 млрд. Ук раїнський президент у тому ж році дав доручення прем’єрміністру розробити таку ж програму. Два роки ніхто й не думав починати розроблення цього документа. І лише у 2007 році нарешті було напрацьовано Державну цільову програму розвитку українського села на період до 2015 року. Але програми — програмами... Я маю довідку про імпорт сільськогоспо дарської продукції з Білорусі в Ук раїну в минулому році. Що ж ми ввозимо з Білорусі? Худобу, м’ясо та м’ясопродукти, рибу, згущене молоко, йогурти, масло, яйця. Як це сприймати вітчизняним това ровиробникам?

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ. РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 347247) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 347247, ел. адреса tehnomysl@gmail.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 347247, ел. адреса otdelnauki@gmail.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 4408209, ел. адреса korneychukdima@gmail.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 4408209, ел. адреса ingvar@bigmir.net); Відділ маркетингу і реклами Олександр Слесаренко — начальник відділу (тел. 8 0642 599391, ел. адреса tehnichka@gts.lg.ua) Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 599392, ел. адреса marketing_utg@ukr.net)

починається із сорту, із насіння. Ви сокоякісний сорт, добре насіння — це десять центнерів надбавки за рівних затрат і умов вирощування. Вченим є що дати сільгоспвироб никам, питання лише в тому, як їм взяти. Криза змушує диверсифікувати взаємовідносини аграріїв та по стачальників техніки. Спільну мову треба шукати. Наприклад, у тому ж «Бучачагрохлібпромі» сьогодні майже двадцять одиниць нової техніки — комбайни із клавішною сепарацією, універсальні тракто ри, кормозбиральні комбайни «Ягуар», ціла лінійка пристроїв для заготівлі зелених кормів. Фірма партнер поставила у Бучач весь модельний ряд комбайнів, трак торів і техніки для збирання зеле ної маси. Застосовуються різно манітні схеми для купівлі сільсько господарської техніки. Перш за все, продаж техніки в обмін на зер но, продаж із відстроченням опла ти, оренда техніки з наступним ви купом. Такі гнучкі схеми співробіт ництва — вимога часу. Генеральний директор Аграрно го фонду України Володимир Івані шин розповів, що зараз держава виходить на ринок сільськогоспо дарської продукції як повноправ ний партнер. На сьогодні сформо

Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

вана нормативноправова база, щоб Аграрний фонд закуповував зерно у товаровиробників. За сло вами В. Іванішина, нові стандар ти вигідні для господарників. Той, хто вклав кошти в нову тех нологію, матиме фінансовий ефект. Зараз в Аграрному фонді у наявності більше мільйона тонн зерна і закуплено за форвардом ще майже 700 тис. тонн. Володи мир Іванішин нагадав, що з 1 лип ня фонд розпочав закупівлю яч меню в аграріїв за заставними цінами. За оцінками фахівців, врожай добрий, але, як завжди, зернотрейдери руйнують цінову політику на зерновому ринку. Вони скуповують врожай за дем пінговими цінами. І ось для того, щоб аграрії мали можливість от римати прибуток, уряд ухвалив постанову щодо введення дер жавних закупівель на врожай яч меню за заставними цінами. На тлі такої інформації День поля продовжився безпосеред ньо на машиннотракторних базах

українською мовою — 99309; російською мовою — 99340.

Позиція авторів публі кацій не завжди збі гається з позицією ре дакції. Редакція зали шає за собою право ви правляти матеріали та рецензувати рукописи.

Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «ПресЕкспрес» . Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 500854

«Бучачагрохлібпрому» та ланах фірми. Демонстрація вийшла пе реконливою: навіть за нинішньої непростої ситуації в агросекторі України є сільськогосподарські підприємства, які працюють за чітко виробленою стратегією. Цьо

Цифра2008 Врожайність озимої пшениці у минулому році в ТОВ «Бучачагрох лібпром» сягнула 63,5 ц/га, ози мий ячмінь — 83,2 ц/га, цукрові буряки — 585 ц/га. У 2008 році інвестували в основні засоби майже 50 млн грн, з них 34 млн грн — на придбання сільськогос подарської техніки. Рента бельність сягнула 59 %. Виручка за реалізацію продукції минуло го року становила 122 млн грн. му підпорядкований і потужний технічний парк, і новітні технології агровиробництва — від вирощу вання майбутнього врожаю до його зберігання, переробки та реалізації. Вчитися і набиратися досвіду є у кого. Тільки коли пере довий досвід стане правилом для всіх? Тоді й в Україні Дні поля що року змінюватимуть свою адресу. Фото автора

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.Матеріали, позначені ®, публікуються на правах реклами.

ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 13811 прим., українською мовою 3945 прим., російською мовою 9866 прим. ЗАМОВЛЕННЯ № 1516


№ 28 (80)

21 липня 2009 року

ПЕК

Економіка актуально сказав він. При цьому Г. Райн додав, що пи тання безпеки на шахтах є одним із найваж ливіших. «Проект займатиметься в тому числі і пи таннями безпеки шахт... І в рамках цього про екту буде запущений пілотний проект за на звою «Безпечна шахта», у якому ми постарає мося втілити всі найкращі європейського стандарту заходи із забезпечення безпеки», — наголосив він.

У січні—травні У країна скоротила Ук імпорт природного газу на 7,6% у по рівнянні з аналогічним періодом 2008 року — до $3 млрд 875,448 млн, повідом ляє Державний комітет статистики. За даними комітету, обсяг імпорту при родного газу в січні—травні в загальному обсязі імпорту становив 23,4%. Експорт природного газу збільшився на 53,4% — до $1 млн 152,3 тис. Одночасно у січні—травні скорочений імпорт сирої нафти з газовим конденсатом на 58,3%, у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року — до $834 млн 114,7 тис. Обсяг імпорту нафти в загальному обсязі імпорту в січні—травні становив 5%.

Керівник групи експертів «Програми підтримки вугільного сектора» в Україні Вой тек Млоджієвський у свою чергу повідомив, що реалізацію проекту планується заверши ти до кінця 2010 року. «У рамках проекту про вадитиметься оцінка матеріальних активів шахт, розроблення технікоекономічного об ґрунтування зі створення Фонду соціального розвитку. Кінцевою метою є розроблення Стратегії розвитку вугільної галузі України», — уточнив він.

Керівник асоціації також відзначив, що в 2008 році український агропромисловий комплекс втратив 1,6 млрд грн внаслідок по дорожчання паливномастильних матеріалів. «Якщо хоча б п’яту частину цих коштів виді ляти на розвиток виробництва біодизелю, проблему можна вирішити», — сказав А.Ко неченков. Ук р а ї н с ь к і нафтогазовидобувні підприємства в січні—червні поточного року збільшили видобуток природного газу на 4,5% у порівнянні з аналогічним пе ріодом 2008го — до 10,3 млрд м3. Про це повідомили в Державному комітеті статисти ки України. Видобуток нафти в січні—червні п.р. ско ротився на 6,5% — до 1,457 млн тонн. Видо буток газового конденсату скоротився на 7,1% — до 517 тис. тонн, нафтового попутно го газу — на 12,7%, до 386 млн м3. За даними Держкомстату,, українські на фтопереробні заводи в січні—червні по точного року скоротили виробництво ав т о м о б і л ь н о г о б е н з и н у н а 8 , 1 % у по рівнянні з аналогічним періодом 2008 року — до 1,577 млн тонн. Виробництво дизельного палива збільши лося на 10,6% — до 1,876 млн тонн, а вироб ництво топкового мазуту скоротилося на 5,9% — до 1,190 млн тонн.

Вуглепром Європейський Союз у рамках проекту T ACIS виділив У країні 8,9 млн євро на Україні «Програму підтримки вугільного сектора». Про це 13 липня повідомив керівник третьо го відділу представництва Європейської комісії в Україні Ганс Райн.

Бенефіціаром проекту є Міністерство ву гільної промисловості України.

В У країні спад промислового вироб Україні ництва в червні 2009 року у порівнянні з червнем 2008го становив 27,5%, по відомляє Державний комітет статистики. Спад обсягів промвиробництва у червні п. р. проти червня 2008 за галузями становив: у добувній промисловості — 16,2% (у червні до травня 2009 року — ріст 2,3%), у тому числі у видобутку корисних копалин, крім паливноенергетичних, — 31,8% (до трав ня — ріст 4,4%), у видобутку паливноенерге тичних корисних копалин — 1,9% (до травня — ріст 1,1%); в обробній промисловості зниження обсягів виробництва становило 31,4% (у по рівнянні з травнем2009 — ріст 3%), у тому числі у виробництві харчових продуктів, на поїв і тютюнових виробів зафіксований ріст на рівні 0,9% (до травня — ріст 1,4%). у легкій промисловості зафіксоване па діння обсягів виробництва на рівні 21,9% (до травня — ріст 14,2%), у тому числі в тек стильній промисловості й виробництві одягу, хутра й виробів з нього — 24,8% (до травня — ріст 14,4%), у виробництві шкіри, виробів з неї — 6,8% (до травня — ріст 13,3%);

у хімічній і нафтохімічній промисло вості зафіксоване зниження обсягів вироб ництва на 25,3% (до травня — ріст 4,2%), у тому числі в хімічному виробництві –25,2% (до травня — ріст 4,2%), у виробництві гумових і пластмасових виробів — 25,9% (до травня — ріст 4,2%), у виробництві інших неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів, склови робів) — 42,2% (до травня — ріст 5,1%). За даними Держкомстату, у січнічервні 2009 року у порівнянні з аналогічним періо дом 2008го спад промвиробництва становив 31,1%.

За даними Держкомстату Держкомстату,, загальне тво продукції сільського госпо виробництво виробниц дарства у всіх категоріях господарств за січень—червень 2009 року зросло на 2,6%, у т.ч. у сільськогосподарських підприєм ствах — на 7,9%, у господарствах населення скоротилося на 1,1%. За I півріччя загальний обсяг виробницт ва продукції рослинництва у порівнянні з відповідним періодом 2008 року збільшився на 4,9%, у тому числі в аграрних підприємствах — на 13,5%, у господарствах населення змен шився на 1,8%.

Зокрема, зараз для автомобіля з обсягом двигуна 10,85 м3 діє ставка в розмірі 2,71 тис. грн у рік. Відповідно до законопроекту, при повній масі такого автомобіля 11,6 тонни за стосовується ставка 978 грн у рік, 14,74 тон ни — 2,42 тис. грн, 20,7 тонни — 7,03 тис. грн. Відповідно до проекту документа, нова систе ма оподатковування вантажного транспорту дозволить забезпечити додаткові надходжен ня в бюджет у розмірі 551,66 млн грн. Разом з тим, відповідно до другого кравтодором» проекту «Укравтодором» підготовленого «У Закону «Про паливний збір», пропонуєть ся з 1 січня 2010 року встановити став ки паливного збору на бензини й дизель не паливо у розмірі 0,55 грн за 1 лл, які стягуватимуться з кінцевого споживача. Ухва лення цього проекту закону дозволить збільшити дохідну частину Державного бюд жету України на 7,5 млрд грн у рік.

Виробництво тракторів для сільсько го й лісового господарства в січні— червні 2009 року скоротилося на 90,8% у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року — до 379, повідомляє Державний ко мітет статистики. Виробництво сівалок у січні—червні п.р. скоротилося на 85,8% — до 761, дискових борін — на 92,3% — до 254.

Автопром Виробництво легкових автомобілів в Україні у січні—червні скоротилося на 84% у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року — до 36,548 тисяч. Про це повідо мили в Асоціації автовиробників України «УкрАвтоПром». За даними асоціації, виробництво авто бусів у січні—червні скоротилося на 91,9% у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року — до 456 штук. У січні—червні вироблено 935 тільки вантажних автомобілів.

Транспорт

в обробці дерев ини й виробництві ви деревини робів з неї, крім меблів меблів, спад виробництва становив 25,5% (до травня — спад 10,1%), у целюлознопаперовій промисловості, видав ничій справі — 22,2% (до травня — ріст 3,9%), у виробництві коксу й продуктів нафтопере робки — 17,8% (до травня — спад 2,6%);

АПК

«Проект націлений на розроблення стра тегії допомоги в цій галузі і містить у собі ре структуризацію, питання видобутку, утилі зації метану та інших важливих питань», —

У січні—червні випуск пестицидів та іншої агрохімічної продукції збільшився в 2,5 раза — до 4,149 млн тонн у порівнянні з січнем— червнем 2008 року.

Млоджієвський також відзначив, що про ект складається з п’яти компонентів: інститу ціональне зміцнення вугільної галузі України; стратегічний розвиток галузі; питання соціаль ної політики; питання безпеки на шахтах; еко логічні питання.

Промисловість Реалізація біоенергетичного потенці алу дозволяє У країні замінити викорис Україні тання 20 млрд м3 природного газу в рік. Про це 14 липня заявив голова правління Ук раїнської вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков. «Це четверта частина всього спо живаного обсягу», — відзначив він.

Підприємства хімічної промисловості України у січні—червні поточного року скоротили випуск азотних добрив (міне ральних та хімічних) на 22,4% у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року до 1,144 млн тонн, повідомляє Державний комітет ста тистики.

Державна служба автомобільних д о р іігг У країни («У кравтодор») ініціює України («Укравтодор») підвищення акцизних зборів на нафто продукти і податків, що стягуються з власників транспортних засобів . Відпо відний проект Закону «Про внесення змін у деякі закони України для забезпечення діяль ності дорожнього господарства України», підготовлений «Укравтодором», оприлюдне ний на сайті відомства. У законопроекті пропонується збільшити рівень збору для моторних бензинів на 64% — до 180 євро/тонна з 1 січня 2010 року. Документ передбачає підвищення збору на дизельне паливо із вмістом сірки більше 0,2% з діючих 45 євро/тонна до 120 євро/ тонна. Із вмістом сірки від 0,035% до 0,2% — з 35 євро/тонна до 95 євро/тонна. Із вмістом сірки від 0,005% до 0,035% — з 30 євро/тон на до 80 євро/тонна. Із вмістом сірки не більше 0,005% — з 20 євро/тонна до 55 євро/тонна з 1 січня 2010 року. Відповідно до законопроекту, обсяг додат кових надходжень у бюджет від підвищення акцизних зборів на паливо в 2010 році ста новитиме 7,3 млрд грн. У проекті передбачається введення дифе ренційованих ставок податку, що стягується з власників вантажних транспортних засобів з однаковим обсягом двигуна, але з різною повною масою.

«У крбу дтранс» за 6 місяців 2009 року «Укрбу крбудтранс» скоротив обсяг вантажоперевезень на 61,12% у порівнянні з аналогічним показ ником минулого року — до 7 млн 96 тис. 22 грн. План виконаний на 70,02%, по відомляє пресслужба компанії. Географія вантажоперевезень у по рівнянні з аналогічним періодом минулого року залишилася незмінною. Основні напря ми, за якими компанія «Укрбудтранс» здійсню вала вантажоперевезення, — Київська, До нецька, Луганська, Запорізька, Дніпропет ровська й Одеська області.

Зв’язок Підвищення компанією «У кртелеком» з «Укртелеком» 1 липня тари фів на користування кабель тарифів ною каналізацією призведе до важких наслідків для галузі зв’язку й операторів. Про це йдеться у спільному зверненні Інтер нетасоціації України (ІнАУ) і УСПП. Відзначається, що ВАТ «Укртелеком» були прийняті й оприлюднені нові тарифи на послу ги із бронювання, доступу й використання місця в каналі кабельної каналізації електро зв’язку; змінилися також умови здійснення послуг із прокладання кабелю в каналі ка бельної каналізації. У зверненні говориться, що нові тарифи й умови здійснення послуг уже набули чинності. Відповідно до документа, аналіз нових та рифів на використання кабельної каналізації електрозв’язку вказує на їхнє зростання у се редньому в 6–8 разів у порівнянні з тарифа ми, що діяли до 1 липня 2009 року. На думку авторів звернення, в умовах дер жавного регулювання тарифів на телекомуні каційні послуги проводового зв’язку, а також постійного зменшення доходів операторів те лекомунікацій на тлі фінансовоекономічної кризи при одночасному підвищенні вимог до якості послуг подібне підвищення тарифів на доступ до кабельної каналізації електрозв’яз ку призведе до стагнації галузі телекомуні кацій.

Президент України Віктор Ющенко підписав Закон «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України» (щодо погодинної оплати праці). Про це 13 липня повідомила пресслужба гла ви держави. Цей закон містить норми, що регулюють не тільки місячний, а й погодинний рівень мінімальної оплати праці. Тобто роботодавець повинен оплачувати найману працю не ниж че мінімального рівня за кожну відпрацьова ну годину. Конкретний розмір погодинної ставки по винен визначатися парламентом з урахуван ням індексації рівня доходів на кожний наступ ний рік у законі про державний бюджет.

Підготувала Тетяна ЖМУД за матеріалами «УНІАН», «РБК#Україна», «Кореспондент», «Економічна правда», УГМК#інфо, Укррудпром, сайту Президента України


Енергоємність перспектива

тей, його найменше цікавлять питання реконструкції мереж: це величезні додаткові витра ти, які можуть бути більше, ніж вартість самого вітроенергетич ного проекту. І третє питання (хоча воно, ма буть, найважливіше): в і т р о  по тенціал. Свого часу Національ потенціал. на Академія наук і Інститут елект родинаміки створили атлас вітро потенціалу України. На жаль, цей документ далекий від реальних даних. Якщо дотримуватися світо вої практики, необхідно проводи ти сертифіковані вимірювання з урахуванням вимог сучасних вітротурбін: це дає досить повну

За даними НАН України, розвиток вітроенергетики щорічно може давати країні 30–45 млрд кВт. год. електроенергії. Освоєння цього значного потенціалу в нас, можна сказати, ще не почалося. А тим часом саме вітроенергетику можна назвати основним напрямом освоєння поновлюваних джерел енергії у світі. Які ж українські перспективи розвитку такого важливого сектора? Про це наша бесіда з головою правління Української вітроенергетичної асоціації Андрієм Конеченковим (на знімку).

Тетяна КОВРИГА — Ваша характеристика тен

денцій розвитку вітроенергети

ки у світі досить оптимістична. Чим це підтверджується? — За прогнозами Міжнародно го енергетичного агентства, по новлювана енергетика після 2010 року вийде на друге місце після газу. Ставка на неї робиться сьогодні з декількох причин. П Е Р Ш А : весь світ говорить про глобальне потепління, про зміну клімату і можливості скоро чення викидів парникових газів (і в першу чергу СО2) в атмосфе ру. Використання поновлюваної енергії — один зі шляхів вирішен ня цих проблем. ДР УГ А: використання місцевих ДРУГ УГА: ресурсів. Замисліться: сьогодні основні військові конфлікти про ходять там, де є запаси газу і на фти. В Афганістані, Іраку, інших країнах війни так чи інакше пов’я зані з боротьбою за енергоресур ання ж місцевих си. Використ Використання енерг оресурсів, зокрема аль енергоресурсів, тернативних і поновлюваних джерел, — це інвестування в м і с ц е в у е к о н о м і к уу.. Іншими словами, розвиток поновлюва ної енергетики — захист націо нальної та енергетичної безпе ки країни. Що ж до вітроенергетики. . . Сьогодні потужність всіх вітроаг регатів, уведених в експлуатацію у світі, — близько 130 тис. МВт. Ефективність роботи сучасних вітротурбін досягає 40% від уста новленої потужності (ефек тивність приблизно така, як у 70 сучасних атомних блоків мільйон ників). Це досить високий показ ник. Лідери з експлуатації вітроаг регатів — Іспанія та Німеччина. Серйозні кроки в цьому напрямку робить Китай: за останній рік у них 6298 МВт вітроенергетичних по тужностей. Польща в минулому році мала 196 МВт. В Україні ж за весь період дії Комплексної про грами будівництва ВЕС, що існує з 1997 року, — усього лише 90 МВт. — Чи має Україна потенціал для розвитку цього напряму? — Відповідаючи на це запитан ня, доречно згадати американ ський досвід. Тільки за 2008 рік там уведено в експлуатацію 8351 МВт вітроенергетичних потужностей. Українські ж експерти підраху вали, що якщо піти шляхом розвит ку вітроенергетики з урахуванням всіх існуючих проблем (як економ ічних, так і технічних), то реально ми можемо вийти на цифру 16 тис. МВт потужності до 2030 року. Як

Вітер, вітер... Ти могутній? бачите, США за рік установлюють більше 8 тис. МВт, а ми плануємо досягти рівня в 16 тис. через 21 рік. Але такий прогноз реалістич ний, уже зараз для втілення цих планів зроблено чимало, насам перед — щодо законодавчої бази. — Експерти часто говорять про те, що кілька років тому розвиток вітроенергетики за

гальмували наші виробничі по

тужності... — Порівняймо з Польщею: ефективність їхніх машин разів у 20 вище, ніж тих, які були зроб лені в Україні. Коефіцієнт викори стання установленої потужності (КВУП) польських машин – 35— 37%. КВУП наших (я говорю про встановлені в Криму) — 0,5%. Це офіційна статистика. Подальша доля цих вітро станцій — велика проблема. Нам треба визначитися, що робити: залишити їх як металобрухт при відсутності запчастин чи демонту вати і використовувати досить непогані майданчики під будів ництво нових вітростанцій. Якщо говорити про розвиток вітроенергетики в Україні, нам у

Україна та Японія давно ведуть переговори щодо співпраці. У ході зустрічі президента компанії «Міцубісі Хеві Індастріз» Кацуо Цукуди з головою НАЕР Сергієм Єрміловим досягнуто домовленості про співпрацю у багатьох напрямах. Це масштабні проекти, пов’язані з модернізацією теплової енергетики, газотранспортної мережі, енергомашинобудування.

першу чергу треба вирішити три питання. Перше: землі землі, на яких можна будувати вітроелектростанції (відо мий ряд конфліктів із законодав ства у цій сфері). Зокрема, викори стовувати пайові ділянки під будів ництво вітростанції практично не можливо. Їх треба спочатку переве сти в землі запасу, а саме тут і ви никають серйозні проблеми. У країнах Європи таких про блем немає: фермери масово зда ють землю в оренду, бо законо давство дозволяє встановлювати вітроагрегати там, де високий вітропотенціал, щоб забезпечува ти електроенергією місцевий ре гіон і не шкодити при цьому еко логії. Друге питання: підключення до енерг омережі енергомережі омережі. Стан мереж в Україні не найкращий. Я вва жаю, що якби Комплексна про грама будівництва ВЕС в Україні була частково переорієнтована на реконструкцію енергомереж, було б набагато більше користі. Адже інвестор, що приходить в Україну, у першу чергу хоче вкладати кошти в будівництво вітроенергетичних потужнос

картину того, на яких територіях і з якою ефективністю можна роз вивати вітроенергетику. Вирішення цих питань треба закріпити законодавчо. Тільки тоді можна розвивати вітроенер гетику. — Чи готові інвестори буду

вати виробничі потужності в Україні? — Західні компанії зацікав лені у розвитку виробництва, але не такими темпами і спосо бами, як це робилося в рамках Комплексної програми будів ництва ВЕС в Україні. Скажімо, у Севастополі майже готове до здачі в експлуатацію ук раїнськошвейцарське підприєм ство з виробництва веж. Якщо воно почне працювати, це стане позитивним прикладом розвитку виробництва сучасних вітротурбін. Що ж до самих вітротурбін, імпортованих з Європи... Ми вва жаємо, що вони повинні спочат ку проходити апробацію (хоча б 2—3 роки) в інших країнах. Запус кати зовсім нові моделі вітро турбін — величезний ризик. Усього ж вітротурбіна повинна працювати не менше 20 років. У цьому плані необхідні контроль або створення експертної групи, що може провести, скажімо, аналіз для визначення найбільш прийнят них для України вітротурбін. При міром, сьогодні Китай готовий по ставляти їх у нашу країну, але ніхто не гарантує, що вони працювати муть належний строк. А Україна вже має невдалий досвід розвитку вітроенергетики, тому ми не можемо вдруге насту пити на ті ж граблі. — Скільки проектів із вітро

енергетики реалізовано в Ук

раїні? — Сьогодні близько 10 ком паній декларують свою готовність реалізовувати вітроенергетичні проекти. Якщо ж говорити про проекти, які відповідно до міжна родних норм уже пройшли стадію підготовки на рівні технікоеконо мічного обґрунтування, оцінки вітровимірювань і так далі, то за раз це дві компанії. У найближчій перспективі — розвиток вітро енергетики в Запорізькому, До нецькому, Миколаївському, Одесь кому регіонах. За нашими прогнозами, перші потужні вітроагрегати будуть вве

Час діяти Японські корпорації зацікавлені інвестувати в українську економіку Тетяна КОВРИГА

Г

№ 28 (80)

олова НАЕР поінформував представ ників Японії, що наразі підготовлено 100 пілотних проектів із впровадження теп лових насосів. Їх реалізація дасть мож ливість Україні зекономити 700 млн м3 газу

та забезпечити стабільне тепло і водопоста чання 1 мільйону чоловік. Першим практичним кроком було підпи сання меморандуму про взаєморозумін ня між японськими корпораціями «Міцубісі Хеві Індастріз» та «Сумітомо» і НАЕР та НКАУ НКАУ.. Його головна мета — роз виток співпраці у сфері вітроенергетики.

21 липня 2009 року

дені в експлуатацію до кінця 2010 року. — В Україні стає популярним сектор малої вітроенергетики. Які прогнози його розвитку? — Мала вітроенергетика не може стати панацеєю для вирішен ня всіх енергетичних проблем. Але, з іншого боку, це, можна сказати так, досить зручний сектор. Під Киє вом, тільки в одному районі Осо корків, працює більше 30 малих вітроустановок. Чому? Та тому, що підвести лінію електропередачі і підключитися до мережі в кілька разів дорожче, ніж поставити вітряк. Плюс малої вітроенергети ки в тому, що вона працює при до сить низькому вітровому потенціалі. Якщо підходити до цього питання комплексно (сонячні панелі, теплові насоси тощо), то деякі проекти бу дуть досить економічно вигідними. Такий підхід намагалися реалі зовувати, приміром, на Тендрів ській косі в Миколаївській області для роботи маяка. Там були про блеми з доставкою дизельного па лива, особливо в період штормо вих днів. Їх вирішили, коли поста вили 3 малих вітроагрегати по 750 Вт і три фотобатареї. У резуль таті на 70% знизилася потреба у споживанні дизельного палива і його доставки. У цілому мала вітроенергетика ефективна там, де вона вигідна як джерело автономної електро енергії. Наприклад, Велика Бри танія використовує цей потенціал навіть для перемикання залізнич них стрілок. У США малі вітряки ставлять на дахах хмарочосів, використовують для роботи сиг налізаційних систем, чергового освітлення... — Наскільки малі вітроуста

новки доступні для масового споживача? — Щоб, приміром, провести до дачної ділянки лінію електропере дач довжиною в 1 км, у середньо му потрібно близько 25 тис. до ларів. На купівлю і установку ма лого вітряка ви витратите 4 тис. доларів. При цьому одержите свій автономний енергоносій. — В Україні виробляють малі вітротурбіни? — Так. Наприклад, у Харкові компанія «Світ Вітру» виробляє вітроагрегати до 1 кВт. Перші мо делі працюють уже 8 років без якихось проблем. — Давайте підсумуємо. В Україні є необхідний потен

ціал і розуміння необхідності розвитку поновлюваної енер

гетики. Але чогось бракує... — У перспективі Україна повин на перейти на власне виробництво устаткування, у тому числі й вітро турбін. Поки ж ми експортуємо наш метал у ті країни, які виробляють, приміром, ті ж вежі. Але ж цю сиро вину можна використовувати і у нас. Коли ми це зрозуміємо, карди нально зміниться структура енер госпоживання. Крім того, необхід но створити стимулюючу базу, сприятливий інвестиційний клімат, щоб гарантувати інвесторові за хист і безпеку його вкладень. Треба комплексно прорахува ти всі витрати на газову промис ловість, сферу теплозабезпечен ня, атомну енергетику. Тоді буде зрозуміло, скільки витрачається на все це, і можна буде оцінити витрати на розвиток поновлюва ної енергетики.

Сторони мають намір розпочати най ближчим часом проект щодо спільного ви робництва вітроагрегатів потужністю 1 та 2,4 МВт на базі державного підприємства «Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова». Також вже цього року планується розпочати реалізацію першого пілотного проекту вітрової електростанції з прямими японськими інвестиціями. Під час зустрічі, яка передувала підписан ню меморандуму, сторони обговорили пи тання наявних в Україні виробничих потуж ностей, вітропотенціалу і можливі техно логічні рішення.


№ 28 (80)

21 липня 2009 року

Економіка технології

Йохан Кемпе: «Ми продаємо не просто устаткування — ми пропонуємо вирішення проблеми» Шведська компанія «Атлас Копко» — світовий лідер в галузі виробництва і сервісу устаткування для гірничорудної, будівельної, автомобільної галузей, новітніх компресорів, генераторів, різних промислових інструментів і складальних систем. На підприємствах і в структурних підрозділах компанії працюють 34 тисяч співробітників. Продукція «Атлас Копко» сьогодні присутня на 160 міжнародних ринках. Її використовують у роботі провідні промислові групи світу. Світлана ІСАЧЕНКО — Ми випускаємо не так бага то найменувань продукції, — гово рить директор компанії «Атлас Коп ко Україна» Йохан Кемпе (на знімку). — Але якщо вже щось ви робляємо, то це завжди техніка найвищого класу і якості. Недарма наш девіз «Перші в думках — перші у виборі!» Це означає, що ми постійно розробляємо і купуємо новітні промислові технології, удосконалюємо своє виробництво за допомогою інновацій і впровад ження наукових розробок. Про те, що ми вибрали правиль ний шлях розвитку, свідчать показ ники нашої роботи. Торік обсяг продажів досяг 7,7 млрд євро при 8% щорічного зростання вироб ництва. Ми не боїмося показувати свої доходи. Саме навпаки — з гор дістю їх демонструємо, оскільки вони без зайвих слів доводять, що «Атлас Копко» — успішна й відома світова компанія, продукція якої має великий попит. — Пане Кемпе, яка страте гія роботи «Атлас Копко» в Ук раїні? Що ви пропонуєте нашим підприємствам? — Найбільший сегмент нашої присутності на українському ринку — будівництво і гірнича справа. Відразу відзначу, що «Атлас Копко» — мультибрендова компанія, що володіє більш ніж 30 фірмамиви робниками того або іншого устат кування. Це дуже відомі компанії. Завдяки такому об’єднанню, «Ат лас Копко» забезпечує своїм по купцям широкий вибір техніки, у тому числі різноманітні і спе цифічні сфери виробництва — від дорожньобудівельної техніки, без мастилових компресорів і бурових верстатів, здатних бурити кіломет рові свердловини великого діамет ра навіть під водою, до пневматич них гайковертів із системою ком п’ютерного документування вико наних операцій. Сьогодні наш продукт — це не тільки машини, а й система сервіс ної підтримки. Частина нашої дов гострокової стратегії — ринок післяпродажного обслуговування. Наше основне завдання — забез печити покупця найкращим серві сом. Саме для цього нам потрібні бізнеспартнери тут, в Україні. На приклад, уже багато років ми плідно співробітничаємо з україн ською фірмою «Н.Стоун», і впев

— Як ви завойовуєте україн україн ський ринок?

нені, що поруч із нашими замовни ками завжди кваліфікований пер сонал, який у потрібну мить і в най коротший термін надасть їм необ хідну допомогу — відремонтує тех ніку, вчасно забезпечить доставку запасних частин, дасть потрібні по ради, консультації про подальше впровадження пропонованого нами новітнього устаткування. Крім того, часто наші бізнес партнери допомагають замовни кам вирішувати таке важливе пи тання, як фінансування закупівель. «Атлас Копко» традиційно дотри мується досить консервативних правил фінансування. Наші ж бізнеспартнери, які добре знають вітчизняні підприємства, можуть дозволити собі безбоязно надати їм необхідний кредит, забезпечую чи таким чином спільній справі ви сокий ступінь підтримки. Ми виробляємо не просто про дукт, а орієнтуємося, насамперед, на вирішення певних виробничих проблем наших замовників. Щоб бути лідером ринку, ми повинні гли боко розуміти сферу застосування нашої техніки, де і для чого вона працюватиме. Приміром, ми не ставимо завдання створити просто добрий надійний буровий верстат. За всіх своїх дійсно високих техніч них характеристик він повинен пра цювати максимально швидко і де шево. «Атлас Копко» виходить на ринок з технікою, що може замінити 3—4 машини, якими керуватиме один оператор, а не 5—6, як в інших ви робників. Крім того, наші бурові вер стати здатні бурити прямі свердлови ни, що дуже важливо, і в потрібному місці, з великою точністю систем опозиціонування. А це економія не тільки на собівартості одного буро метра, а й у цілому на буропідривних роботах, оскільки значно підви щується ККД вибуху, зменшується обсяг негабариту, на наступне руйну вання якого треба зновтаки витра чати кошти. У результаті наш замов ник виходить на потрібний йому ре зультат — собівартість готової про дукції істотно знижується. Тобто ми не тільки розуміємо, що замовнику треба пробурити свердловину, а знаємо, як йому за допомогою нашої техніки поліпшити весь виробничий процес і домогтися в остаточному підсумку більшого прибутку. — Чи розуміють це замов ники? — Це одне з найскладніших пи тань у нашій роботі. Добре, коли

ти виробничих аварій, техніка «Ат лас Копко» дає додаткову еконо мію коштів, які довелося б витра тити на ліквідацію їхніх наслідків. Не кажучи вже про те, що люди, які працюють на підприємстві, зали шаються живими й здоровими.

— Комунікацією, переконання ми. При цьому важливо розмовля ти з людьми, які розуміють, про що йдеться, і можуть професійно вес ти діалог, бо доводиться заглиблю ватися в складні технічні питання. З іншого боку, вони повинні мати повноваження для прийняття рішень, зокрема, про закупівлю нової техніки, переустаткування виробництва.

компанія замовника від самого по чатку орієнтована на передові тех нології. Однак таких підприємств не так багато. Як правило, лише кілька людей, причому із середньо го технічного персоналу, дійсно гли боко розуміють переваги нової тех ніки. А от на найвищому рівні ме неджменту й на рівні простих робіт ників досить часто такого розумін ня, на жаль, немає. Воно, втім, при ходить значно швидше, треба тільки продати й запустити в робо ту першу машину. Треба відзначити, що в про відних гірничодобувних країнах — в Австралії, Канаді, ПАР, де гірнича індустрія домінує на фондовому ринку, вищий менеджмент підпри ємств, що займаються розроблен ням корисних копалин, представле ний професійними гірниками. Вони добре розуміють ситуацію. З ними легко розмовляти. В Україні все ще багато часу і зусиль іде на роз’яс нення як специфіки, так і основ тех нологічного застосування пропоно ваного нами устаткування. Українська підземна гірничоруд на промисловість буквально доне давна майже не застосовувала нові технології. Але деякі шахти вже розпочали модернізацію і досить швидко побачили й оцінили нашу техніку. «Атлас Копко» має високо ефективне устаткування з програм ним забезпеченням для залізоруд них, уранових, вугільних шахт. Про цес керування ним максимально механізований, що підвищує без пеку ведення гірничих робіт на всіх стадіях. Приміром, кріплення покрівлі в гірничих виробках мож на робити, взагалі не виходячи з кабіни. Такий рівень технологій сьогодні мало хто може запропону вати. Людський фактор, що часто є причиною нещасних випадків і ка тастроф, майже цілком виключе ний. Для України, погодьтесь, це дуже важливо. Дозволяючи уникну

Як я вже говорив, знайти таких людей, посадити їх за стіл перего ворів — непросте завдання. Хоча потреби українських підприємств у новій техніці і технологіях дуже ве ликі. Утім, в усьому світі компанії гірничої промисловості, незалеж но від титулу власності, досить кон сервативні. Тут не перестрибують з технології на технологію. Це зрозу міло: будьякі зміни пов’язані з ве ликими ризиками. Спочатку хочуть придивитися до нової техніки, ви пробувати, довідатися результати її роботи. Переконати замовника щось змінити і взяти на себе ризик змін можна за умови, що він абсолют но довіряє тому, з ким контактує. У цьому нам допомагають дистри б’юторські фірми, що знають особ ливості українського ринку. Та ж фірма «Н.Стоун”, де працюють доб ре підготовлені фахівці. — З підприємствами якої форми власності вам легше працювати? — Ми бачимо, що приватні ком панії, особливо якщо там гене ральний директор — власник або співвласник, мають значно більше мотивацій для пошуку високопро дуктивного устаткування. Вони прагнуть якнайшвидше одержати кращий фінансовий результат, ви робити більше продукції з меншою собівартістю, а для цього треба йти в ногу з технічним прогресом. Ак тивність власника визначає більш швидке рішення. Так в усіх країнах. Україна — не виняток. — Що б ви віднесли до кон курентних переваг вашої ком панії? — У нашому сегменті бізнесу традиційно дуже сильні сканди навські країни. Швеція здавна була однією з передових країн світу з видобутку твердих корисних копалин, що дало імпульс розвит ку виробництва гірничодобувного устаткування. Ми вважаємо, що продукція «Атлас Копко» — найкра

ща, і постійно прагнемо відповіда ти своєму іміджу, бути на піку най сучасніших технічних вирішень. Зрозуміло, що наші конкуренти думають про себе те ж саме. Вирі шує все, в остаточному підсумку, замовник. Але крім високої якості нашої продукції ми гарантуємо йому, як я вже говорив, всебічну післяпродажну сервісну підтримку. Це надзвичайно важливий момент у конкурентній боротьбі. І звичай но ж — професійний рівень фа хівців, що працюють у нашій ком панії і в наших бізнеспартнерів. — Можна впевнено сказа ти, що «Атлас Копко Україна» робить великий внесок у роз виток української промисло вості, зокрема гірничодобув ної, сприяючи її модернізації. З якими підприємствами ви вже працюєте, хто найбільш зацікавлений вивести своє виробництво на світовий рівень? — Наші великі замовники — «Арселор Міттал і Кривий Ріг», За порізький і Криворізький залізо рудні комбінати, СхідГЗК, Пол тавський ГЗК, «Метінвест Холдинг». АвтоЗАЗ придбав наші компресо ри, пневматичні інструменти для складальних ліній. Продукцію «Ат лас Копко» зараз активно викори стовують українські будівельні, ав тодорожні фірми. Ми прагнемо, щоб із придбан ням сучасної техніки «Атлас Копко» наші замовники одержували по тенціал для розвитку свого бізне су, істотні конкурентні переваги. Це стосується енергозбереження, оптимізації виробничих процесів, можливості максимально точного планування. Адже зобов’язання в контрактах на надання тих або інших послуг, поставку продукції, особливо сировини, дуже жорсткі. Причина ж їхніх зривів полягає саме у використанні відсталих тех нологій, частих поломках і просто ях устаткування. Ми даємо мож ливість підприємствам уникнути таких проблем. Техніка «Атлас Коп ко» — високопродуктивна і на дійна. З іншого боку, завдяки на лагодженій системі сервісного об слуговування коефіцієнт готов ності наших машин і устаткування завжди максимально високий. При їхньому повнокровному вико ристанні простої майже повністю виключені. Керівник підприєм ства може бути абсолютно впев неним у високій продуктивності придбаної у нас техніки, що дає також упевненість у виконанні контрактів. У тому, що співробітництво з «Ат лас Копко» сприяє розвитку бізне су, уже переконалися багато ком паній з багатьох країн. Приємно відзначити, що серед них усе більше українських підприємств.


Економіка макропоказники

№ 28 (80)

Танок над прірвою Темп падіння українського ВВП виявився найвищим у Європі й СНД. І майбутнє виглядає досить песимістичним За даними Держкомстату України, опублікованими 1 липня, падіння ВВП у першому кварталі 2009 року становило 20,3 %. Оголошені нарешті «досягнення» нашої країни виявилися шокуючими. Але очікуваними. Саме такі результати прогнозували численні аналітики. І, як показало життя, не помилилися, на жаль. Ці показники виявилися найгіршими у світі. Навіть гірше, ніж у багатостраждальній Латвії. Наталя САВЕЛЬЄВА

Що впало — те пропало?

Н

апевно, недарма прем’єр міністр Юлія Тимошенко дов го не зважувалася надати інформацію Держкомстату. І чомусь комітет почав публікувати не місяч ний, а квартальний звіт про стан ВВП. Та й то майже з тримісячним запізненням. Задля справедливості треба ска зати, що громадяни так чи інакше цю інформацію одержували. Адже, крім наших вітчизняних інституцій, її збирають та аналізують багато шанованих міжнародних структур: МВФ, Світовий банк, ЄБРР та інші. А є ще у вільному доступі аналітика за галузями. Але саме Держкомстат України є офіційним джерелом ста тистичних даних у нашій країні. І от, нарешті, сталося. Показник падіння ВВП, опублікований Держ комстатом, відрізняється від напо легливих прогнозів уряду на 2009 рік (зростання на 0,4%). На думку народного депутата Юрія Полунєєва — одного з про відних економістів БЮТ, висловле ну ним у інтерв’ю інформаційному порталу «proUA», те, що сталося з нашою економікою, — «це ка та стро фа! Це безпрецедентно, таких темпів падіння ВВП немає в жодній країні світу!» І дійсно, навіть швидке ознайом лення зі статистичними даними щодо стану світової економіки свідчить про унікальність нашої си туації. Звичайно, одержати опера тивні і при цьому точні й наочні дані і в сучасному світі непросто. Хитрість цифр, якими оперують аналітики та оглядачі, полягає в тому, що у фахівців є декілька «об рахувань» того самого показника економічного розвитку. У цьому випадку — валового внутрішнього продукту (ВВП).

Якщо в країнах Європи мінус 1,8% вважається справжньою рецесією, то як же назвати те, що відбувається з нами, з мінус 20%? Його зміни можуть бути зафіксо вані щомісячно і поквартально, у річному обчисленні, а також у по рівнянні з аналогічним періодом минулого року. А ще — у порівнянні з попереднім місяцем. На жаль, джерела інформації не завжди точ но вказують метод обчислення, чим вносять чималу плутанину в спільну справу. Але як не крути, а ситуація в нашій економіці дуже гнітюча. За непали в першу чергу бюджето

що відбувається з нами, з мінус 20%? Зрозуміло, неминуче постає за питання: а як це так вийшло? На жаль, усе дуже просто: українська економіка занадто слабка й занад то залежна від експорту. Наслідком економічної кризи на заході, і навіть на сході, стало зниження по питу на продукцію основних україн ських експортерів. Саме вони й на повнювали бюджет країни і визна чали обсяг ВВП нашої надмірно відкритої економіки. До речі, аналогічна проблема постала перед Китаєм і Японією, бо обидві ці країни — експортно орі єнтовані, відповідно падіння попи ту в імпортерів спричинило зни ження ВВП у країнах виробниках. Але якщо в Китаї це лише легке упо вільнення росту, то в Японії — справжній обвал на 9,1%!

творчі галузі: металургія, хімія, ви добувна промисловість, будівницт во. Складові сумарних 20% падіння, за даними Держкомстату України, такі: за січень березень 2009 року (у порівнянні з аналогічним періо дом минулого року) зафіксоване таке падіння обсягів виробництва: від 6% у видобутку вуглеводнів до 30% у видобутку металевих руд і 38% у переробній промисловості. Виробництво коксу — падіння на 26%, хімія і нафтохімія — на 26%, при цьому основна хімічна продук ція — на 43%. Вражає падіння виробництва в металургії — усього на 43%, але при цьому випуск труб скоротився на 48%, а готових металевих виробів — на 51%. Ще більш серйозна ситуація скла лася в машинобудуванні. Загальний

П

показник тут — падіння 53%. Сильн іше криза вдарила по виробництву машин і механізмів для автотранс порту — воно впало на рекордні 84%. Серед галузей, що потерпіли найбільше, будівництво — падіння на 56%, транспорт — на 32%, транс портування вантажів магістральни ми трубопроводами — на 31,6%, причому природного газу — на 45,8%, аміаку — на 41,3 % і так далі. У зв’язку з падінням обсягів ек спорту й будівництва різко скороти лося вантажоперевезення мор ським і річковим транспортом — на 62,5%. На щастя, помітно пожвавилося українське сільське господарство. Зростання показників відбувається практично за всіма його напряма ми, що зайвий раз підтверджує ак сіому: їсти хочеться завжди! У ціло му загальний обсяг виробництва продукції сільського господарства зріс на 2,3%, у тому числі на підприємствах АПК — на 7,1, ско ротившись, однак, на 1% в особис тих господарствах населення. І якщо в країнах Європи мінус 1,8% вважається справжньою рецесією, то як же назвати те,

лення економіки, найбільш прий нятні для конкретних національних умов. Приміром, Франція так і не пішла на поступки вимогам ЄС про скорочення дефіциту бюджету, ані трохи не переймаючись, що її в цьому показнику випередила су перниця — Німеччина, яка була ще рік тому справжнім взірцем для наслідування. Передбачається, що в 2009 му дефіцит становитиме не менше 7% ВВП. Однак міністр бюджету Фран ції Ерік Верт із цього приводу зау важив, що дефіцит — це результат економічної кризи і водночас ціна його подолання. Але ж саме скоро чення дефіциту бюджету дома гається МВФ від одержувачів своїх кредитів, у тому числі й від Ук раїни! За підсумками І кварталу серед розвинених країн лідерами зни ження були Німеччина і Японія, де ВВП скоротився на 6,9% і 9,1% відповідно (у порівнянні з тим же періодом попереднього року). Зни ження ВВП у Франції у січні–бе резні у порівнянні з тим же періо дом 2008 року становило 3,2%. Еко

Загальних антикризових рецептів не існує оки українська влада на сло вах займається виведенням країни з кризи, у світі гаряч ково шукають свої шляхи віднов

номіка країни скорочується вже чет вертий квартал поспіль. Проте у Франції багато хто переконаний, що найважчі часи минули, і на 2010 рік навіть планується невелике зрос тання економіки — 0,5% ВВП. Хоча це відбуватиметься на рекордно високому рівні безробіття в 10%. МВФ недавно опублікував аналі тичний звіт за підсумками 4 місяців 2009 року. У ньому зазначається,

21 липня 2009 року

«Нинішня політика скорочення бюд жету веде країну до банкрутства». Щодо заходів, ухвалених країна ми Балтії, включаючи Литву й Лат вію, віце президент шведського банку Svenska handelsbanken Бу Краг в інтерв’ю талліннській газеті «Столиця» сказав так: «Я насправді переконаний, що ситуація в країнах Балтії настільки важка, що вже не важливо, яких кроків вживає уряд: дефіцит все одно буде вище 3 відсотків... Це моя думка, але я пе реконаний: боротьба з девальва цією — боротьба Дон Кіхота з вітря ками. Що довше ця боротьба три ває, то більш негативними стають можливі наслідки для економіки в цілому». При цьому експерт відзначив, що США й Китай останнім часом стали на шлях кейнсіанського підходу до

Здавалося б, криза – найсприятливіший час для модернізації, реконструкції і будівництва нових об’єктів, більш ефективних та екологічних. Але поки що до такої роботи ніхто не брався. Власників зрозуміти можна: політична нестабільність не сприяє інвестиціям. що всі розвинені країни і країни, що розвиваються, борються з кризою по своєму, але всі вони мають на цьому шляху певні успіхи. Головне — не сидіти склавши руки. І навіть Ро сія зі своїм показником падіння ВВП 9,8%, що завершує двадцятку «найсильніших», домоглася, на дум ку аналітиків МВФ, певних успіхів. Зокрема, з позитивною оцінкою відзначається інвестування в обо рону й сільське господарство, а та кож інші заходи державного стиму лювання економіки. Інакше кажучи, для успішної боротьби з кризою дер жава все таки повинна мати додат кові витрати, незважаючи на зрос тання дефіциту бюджету. МВФ відзначає, що серед країн «великої двадцятки» є значні розбі жності в розмірі або спрямованості антикризових пакетів. Фіскальні стимули містяться в третині антикри зових програм, і дві третини з них містять заходи щодо зміни спрямо ваності урядових витрат. Мета — скорочення податків на громадян і зменшення непрямих податків, але в той же час відбувається ріст вит рат на інфраструктуру, що свідчить про важливість витратних статей. Фахівці МВФ думають, що вит рати на інфраструктуру мають най більший вплив на ріст економіки, хоча в них найбільший часовий роз рив із впровадження. А от знижен ня податків, на думку МВФ, матиме значно менший вплив на ріст, зок рема, якщо воно не буде спрямова не на споживачів, що потерпають від споживчих кредитів. Інші заходи у сфері витрат, що вживаються в країнах G20, містять у собі трансферти місцевим орга нам влади, підтримку комунального сектора, а також малого й серед нього бізнесу. Майже всі країни двадцятки так чи інакше збільшили витрати на соціальні програми. Навіть Японія зі своїм рекордним падінням ВВП! Однак зовсім інша ситуація в країнах — друзях України по неща стю. В Естонії (падіння ВВП за І квар тал — 15%) найбільше на падінні позначилося зниження приватного споживання. Така була реакція обе режних і розважливих естонців на світову кризу. А через те, що в спо живачів не було ні грошей, ні рішу чості споживати, і у підприємств не було ні можливості, ні приводу для інвестицій. Проте законодавці вирішили піти на другий за поточний рік секвестр бюджету, що ще погіршить важке становище країни. З цього приво ду відомий естонський економічний аналітик Юрі Уусталу сказав:

економіки (державне втручання шляхом збільшення грошової маси і зниження процентних ставок із внесків), тоді як Естонія разом з Євросоюзом дотримується проти лежного курсу. «Що це означає? Тут два варіан ти відповіді — або хтось із нас зовсім не правий, або істина десь посередині. Правда, знайти істину в ситуації, коли ніхто навіть не замис люється над тим, як можуть мати рацію одночасно США, Китай та ЄС, досить важко», — сказав Краг. Ангела Меркель, виступаючи на початку липня в бундестазі з урядо вою заявою у зв’язку із самітом «ве ликої вісімки», що має відбутися в Італії, висловила своє бачення май бутнього світової фінансово еконо мічної системи. Вона наголосила на необхідності затвердження у світовій економіці принципів соціального ринкового господарства, причому, за її слова ми, «це повинне відбуватися в міжнародному масштабі, і цього нікому не вдасться уникнути». Однак заходи, виконання яких МВФ ви магає від країн — реципієнтів кре дитів, жодним чином не вписують ся в поняття «соціального ринково го господарства». Більш того, навіть ЄС категорич но відмовив у допомозі новим чле нам — країнам Балтії. А от МВФ ці країни підтримує. Однак за умови виконання певних вимог. У першу чергу це секвестр бюджету, що пе редбачає значне скорочення дер жавних витрат, у тому числі соціаль них програм та інвестицій у розви ток економіки, відмова від програм підтримки вітчизняного виробника, але — порятунок банків з інозем ним капіталом і компенсація втрат іноземних інвесторів. У Латвії це все інакше, як відо мим «обанкручуванням» країни, не називають. Особливо наочно цей процес проявляє себе зростанням активності великих банків і фінан сових груп з розвинених країн, що виявляють найбільший інтерес до різних об’єктів економіки Латвії.

Як жити далі?

З

а словами начальника відділу аналізу і досліджень Райф файзен Банку Аваль (Київ) Дмитра Сологуба, якщо тенденція до поліпшення ситуації у світовій еко номіці з другого кварталу буде стійкою, темп падіння ВВП України за підсумками року, швидше за все, (Закінчення на 7 й стор.)


№ 28 (80)

Техносфера технології технології

21 липня 2009 року

Цементовоз із надійним дахом Поява нових видів продукції у вагонобудуванні у розпал глобальної економічної кризи — погодьтесь, подія неординарна. Але тим більш втішні новини з підприємств, які знаходять сили й можливості для реалізації свіжих конструкторських вирішень. Щодо цього вирізнилися дніпродзержинські вагонобудівники. Жанна КУЗЬМИЧОВА

О

дна з останніх розробок ВАТ «ДнІпро+ вагонмаш» — критий хопер+цементовоз моделі 19+4142. 2009 року ця модель одержала сертифікат у російському Регістрі сертифікації на федеральному залізничному транспорті — єдиній у СНД організації, що надає право на експлуатацію, а виходить, і виробництво нових видів рухомого складу. Як пояснив головний конструктор ВАТ «ДВМ» Валерій Худина, вагон для цементу

ДОВІДКА ВАТ «Дніпровагонмаш» — одне з про* відних підприємств України та СНД з проектування і виготовлення вантажних магістральних і промислових вагонів. Тривалий час воно було дослідно*конст* рукторською базою зі створення спец* іалізованих і промислових вагонів у СРСР. Сьогодні в активі підприємства більше 150 моделей різних вагонів май* же всіх типів, що є абсолютним рекор* дом у вагонобудуванні. Щорічно на ДВМ розробляються і модернізуються як мінімум 2—3 нові моделі вагона. За ос* танні 5 років номенклатура підприєм* ства зросла більш ніж на десяток нових моделей, частина яких не має аналогів у вагонобудуванні.

— це саморозвантажувальний критий хо+ пер з кузовом, що становить єдине ціле з дахом вагона. Така конструкція робить виріб більш технологічним, полегшує про+ цес висипання вантажу. За своїми технічними характеристиками новий вагон для цементу не дуже відріз+ няється від аналогічної продукції інших ва+ гонобудівних компаній СНД. Але, за слова+ ми В. Худини, у дніпродзержинського хопе+ ра є цілий ряд переваг, що поліпшують його експлуатаційні характеристики. Зокрема, вагон обладнаний двома ручними гвинтови+ ми механізмами розвантаження, що дають можливість попарно відчиняти й зачиняти кришки розвантажувальних люків. До того ж ущільнення кришок лабіринтового типу повністю виключає просипання вантажу. Конструкція бункерів дозволяє використову+ вати навісні вібратори. У приводі механізму розвантаження застосовані радіально+ упорні підшипники і збільшені до 600 мм штурвали, що полегшує зачинення і відчи+ нення кришок механізму. У відділі випробувань нових зразків тех+ ніки підтвердили, що дослідний зразок ва+ гона моделі 19+4142 успішно пройшов весь комплекс випробувань і прийнятий Між+ відомчою транспортною комісією. Новий вагон+цементовоз з’явився в не+ простий період і для вагонобудування, і для будівельної галузі, для якої він призначаєть+ ся в першу чергу. Але на ВАТ «Дніпровагон+ маш» упевнені в тому, що їхня новинка вже найближчим часом буде затребувана на рин+ ку рухомого складу.

Нове життя гудронів На Львівщині застосовують новітні технології переробки гудронів для промислових потреб. Спеціальне підприємство нейтралізує гудрони, що накопичилися в кар’єрних річках Грибовичів. Марія ДОРОТИЧ

О

дин із способів переробки гудронів — нейтралізація за допомогою ультразву+ ку. Внаслідок цього отримують мазут марки М+100, собівартість якого становить 1000—1200 грн за тонну. Таке паливо є де+ шевшим за котельне. Мазут з гудронів вико+ ристовуватимуть на ТЕЦ Львова, а також для промислових потреб на локомотивно+ремонт+ ному заводі. Інша технологія його переробки — змішу+ вання з вугільним пилом для виготовлення брикетів, які можна використовувати для опа+ лення в котельнях. Перевага такого палива очевидна: воно високоенергетичне завдяки великій теплотворній здатності гудронів. З гудронів також роблять покриття для доріг для ремонтів. Експерт з будівництва доріг Вадим Голубченко запевняє, що змішу+ вання гудронів з асфальтовою сумішшю за+ безпечує міцність дорожнього покриття на десятки років. Він розповів і про інші способи знешкодження гудронів. Так, розроблено еко+ логічно безпечну, без шкідливого впливу на зовнішнє середовище технологію переробки

ДОВІДКА

Критий хопер*цементовоз моделі 19*4142

(Закінчення. Початок на 6 й стор.) становитиме близько 11%. У той же час якщо світова економіка зазнає цього року ще одного відчутного удару, не виключене падіння ВВП країни на 15% і більше. У свою чергу експерти ІНГ Банку (Київ) не бачать підстав для віднов+ лення економіки України в най+ ближчі три місяці і прогнозують зни+ ження ВВП в 2009 році до 14,6%.

Причому не уточнюється, врахо+ вувалося при складанні прогнозів прийняття державою антикризових заходів чи брали до уваги нинішню ситуацію, коли економіка країни фактично кинута напризволяще й перебуває у стані вільного падіння в прірву. Тож залишається відкритим пи+ тання: чи то нам удасться зачепити+ ся за виступи скелі й за величез+ них зусиль видратися нагору, чи то падіння триватиме аж до летально+ го результату.

Гудрони — це шкідливі залишки нафто* переробки, до хімічного складу яких вхо* дять токсичні речовини, важкі метали та інші небезпечні сполуки, які спричиняють у людини алергію, розвиток ракових клітин та інші захворювання. За статисти* кою, у Львівській області зберігаються приблизно 550 тис. тонн кислих гудронів. Майже 17 тис. тонн гудронів накопичені у Новому Роздолі на підприємстві «Сірка», 1,2 тис. тонн — на Добротвірській ТЕС, 0,5 тис. тонн — у Дрогобичі, решта — у Да* шаві Стрийського району.

На жаль, у нас є всі умови для того, щоб збувся другий варіант. Адже уряд, який ще на початку року оприлюднив свій офіційний прогноз — зростання в 2009 році на 0,4%, працює за старим, не актуалізова+ ним бюджетом. А політичне стано+ вище в країні досі не дозволяло прийняти новий бюджет. Тепер от постало питання про бюджет уже 2010 року. Але і з ним, очевидно, будуть аналогічні проблеми. І це в той час, коли, наприклад, Росія ухвалює вже другий відкорек+

кислих гудронів на бітум. Створення заводу з їх переробки продуктивністю 100 тисяч тонн у рік коштуватиме близько 5 млн євро. Раніше деякі підприємства спалювали гуд+ рони на цементному заводі Миколаївського району Львівської області. Щоправда, еколо+ ги не схвалювали такий метод. Однак новітні технології, які випробовують у Львові, дово+ дять протилежне: якщо змішати гудрони з ву+ гіллям, то спалювання буде безпечним. Грибовицькі гудрони, які належать Львівсько+ му дослідному нафтомаслозаводу, планують ак+ тивно переробляти цього року. Як зазначив на+ чальник головного управління промисловості Львівської облдержадміністрації Олег Немчинов, проект із переробки вже погоджено двома про+ фільними львівськими інститутами. На його реа+ лізацію передбачено 30 млн грн, цього року ви+ ділено половину цієї суми. Наразі перероблятиметься лише частина гудронів, які зберігаються у двох найбільших озерах. Гудрони, що перемішані зі сміттям, наразі не можна знешкодити, спочатку треба розробити технологію їх переробки. Олег Немчинов вважає технологію пере+ робки на мазутне паливо вигідною, оскільки воно придатне для ТЕЦ. Промислова переробка гудронів — цілком реальна справа, але треба все ре+ тельно зважити. Наприклад, чи не призведе до небажаних екологічних наслідків додаван+ ня гудронів до асфальту або вугільних бри+ кетів, адже продуктами розпаду гудронів є кислоти, які можуть всочуватися у асфальт і під час випаровування можуть забруднюва+ ти навколишнє середовище. Таку думку вис+ ловив голова громадського об’єднання «Еко+ Форум Львів» кандидат географічних наук Мирон Колодко. У разі додавання гудронів до брикетів під час спалювання має бути налагоджена систе+ ма очищення від шкідливих домішок.

тований бюджет на поточний рік. Здавалося б, криза — найспри+ ятливіший час для модернізації, ре+ конструкції та будівництва нових об’єктів, більш ефективних та еко+ логічних. Але поки що до такої робо+ ти ніхто не брався. Власників зрозу+ міти можна: політична неста+ більність не сприяє інвестиціям. Але і на старому устаткуванні вже нічого не вдасться одержати, адже якість продукції не найкраща, а виходить, остаточно втрачає конкурентоспро+ можність на світових ринках.

За влучним висловом пана Яце+ нюка, недавнього спікера Верховної Ради, Україна 17 років жила в кредит і, розуміючи, що йде світова гонитва, задовольнялася «хуторянщиною». І це поки триває. Держава також не квапиться вкладати гроші у роз+ виток, хоча б у інфраструктурні про+ екти, як це робиться в багатьох кра+ їнах, які зазнали кризи. Мотивація проста: немає грошей. Загалом, що на нас чекає далі — поки незрозуміло. Живемо, споді+ ваючись на щасливу нагоду...


Фарватер пошук

№ 28 (80)

Куди дрейфує малий флот

КОМЕНТАРІ Ігор ПЕРЕСТЮК ПЕРЕСТЮК,, конструктор яхт: — Зараз український ринок малого суд нобудування завойовує іноземна продук ція. Це означає, що в Україні працюють іноземні гроші, і працюють вони не на Ук раїну. Проте імпорт не завжди відзначаєть ся високою якістю. Це й не дивно, якщо врахувати велику кількість несертифікова ної суднобудівної продукції на українсько му ринку. Разом з тим у порівнянні з іноземними виробниками у нас відстає технологія та організація виробництва. А без цих фак торів нам свого ринку не завоювати.

Українське мале суднобудування в обіймах кризи Жодна з європейських країн не може похвалитися такими умовами для розвитку малого суднобудування, як Україна. Хвилі двох морів омивають її береги довжиною 3,5 тисячі кілометрів, під її сонцем срібляться води 22 морських лиманів, десятків озер, сотень великих і малих річок. Донедавна Україна входила до десятки лідерів світового суднобудування, а нині наше мале суднобудування фактично тихо йде під воду, як старий вітрильник у шторм... Сергій ПОНОМАРЬОВ

вітрил перейшов на випуск одягу «в стилі ях тинг». Нині масовий попит на яхти є неплатоспро можним. Багачі ж не поспішають вкладати гроші в такий складний механізм, як вітриль а роки незалежності український ринок на яхта, воліючи епатувати оточуючих швидкі малого суднобудування двічі піднімався і сними катерами. двічі падав під ударами економічних не Всі ці чинники визначають початковий етап гараздів у країні. Вперше — після розвалу розвитку ринку малого суднобудування, який в СРСР, коли було зруйновано систему постачан Україні надто затягнувся. У країні поки не роз ня з Росії, Естонії та Польщі малих суден (в Ук роблено ні стратегії, ні концепції, ні програми роз раїні їх майже не виробляли). І тількино ма витку малого суднобудування. Не вирішено про лий флот почав піднімати вітрила і запускати блему сертифікації в Україні імпортної суднобуд двигуни, як вдарив Великий економічний ко івної продукції. Досі немає так званого націо лапс 90х років. нального класу яхт, який у розвинених країнах Історія повторилася за 10 років. За цей час структурує ринок і формує замовлення для суд окреслилися контури ринку малих суден, виник нобудування і торгівлі. У масштабах країни нема попит, вийшли з підпілля яхтовий чартер і орен кому координувати зусилля окремих конструк да яхт, з’явився національний виробник майже торів, виробників і трейдерів малих суден. всіх видів малих суден для спорту та відпочинку. Виробництво малих суден досі ведеться зде більшого «гаражносарайним» методом. Великі українські корабельні відмовляються від «дрібноти» через складність і нерентабельність виробництва. инішня криза вдарила по ринку малого Сьогодні, скажімо, ринок яхт «тримають» суднобудування, наче карибський ураган. лише кілька фірм — «Оріяна» з Києва, «На Як стверджують експерти, масовий попит вігаль» з Миколаєва, «Майстер ЛТД» і «Бора яхт» звузився з яхт і катерів до дешевих «надувну із Черкас, «СпортСервісцентр» і «Джемонд» з шок» — з початку нинішнього року вони станов Дніпропетровська, нещодавно з’явилася яхто лять до половини усього обсягу продажу малих будівна база в Севастополі. Структуризація суден. Устояв лише преміумсегмент ринку. ринку тільки починається, асортимент про Втім, на люкспродукцію припадає не більше дукції поки бідний. Кожен з виробників спе 5% загального обсягу ринку, тож погоди на ньо ціалізується на якомусь одному типі судна. му вона ніколи не робила. Двигуни для малого флоту до України імпор Найбільше постраждали від кризи виробни туються. Лише перед кризою в Запоріжжі ком ки. За словами київського конструктора малих панія «Мотор Січ» створила перше вітчизняне суден Петра Тяпкіна, ще торік до нього по про виробництво малих двигунів для катерів і яхт. ект яхти або катера стояла черга у 10—15 за Усе яхтовокатерне обладнання — також іно мовників, а зараз — жодного. Під ударом кри земного виробництва, окрім невеликої зи щезла з ринку київська фірма «Аерола» — її кількості продукції українських виробників, ви швидкісні й дорогі яхти вже не мають попиту. конаної за індивідуальними за мовленнями. Маркетингові дослідження, реклама і промоушн яхт і ка терів, брендування продукції, робота зі споживачем, цінова конкуренція — ці атрибути рин ку лише зароджуються. Харак терно, що жоден із двох десятків опитаних автором експертів — конструкторів, будівників і влас ників яхт — не зміг навіть оці нити потенційний обсяг націо нального яхтового ринку. Подібна ситуація і в інших секторах ринку малого суднобу дування. Останнім часом український ринок заполонила імпортна суднобудівна продукція. Втім, Під час економічної кризи найзатребуванішими на як говорив колись авторові та ринку виявилися «надувнушки» лановитий конструктор яхт і ка терів Олександр Бородянський Сеціалізований столичний магазин «Боцман» (на жаль, його вже нема з нами), «життя до спочатку змушений був переключитися з про сить коротке, і не варто витрачати його на ре дажу імпортного яхтового обладнання на ка алізацію чужих проектів. У прірву імпорту чу терне — поки геть не закрився. Навіть один з жих ідей і проектів нас вабить бідність кишені, найкращих столичних майстрів з пошиття думки і совісті».

З

Ринок штормить

Н

21 липня 2009 року

Важливо також усвідомити, куди має розвиватися мале суднобудування. Бо коли багата людина купує статусний імпортний катер з потужністю двигунів у 600 к. с., щоб їздити на ньому Дніпром, то, скажімо, з точ ки зору негативного впливу на довкілля зрозуміти це неможливо.

Петро ТЯПКІН ТЯПКІН,, конструктор яхт:

Інфраструктура

Р

инок малого суднобудування потерпає від не розвиненості інфраструктури. Щоправда, нині в Києві вже можна придбати яхту з будь якого куточка світу — аби гроші були. Проте ще й досі в Україні практично немає європейських ма рин, тобто стоянок для яхт і катерів з комплекс ним обслуговуванням високого рівня, таких, ска жімо, як Атакьоймарина у Стамбулі. Ті ж яхтклу би, які виросли за радянських часів чи не в кож ному прирічному та приморському місті, зараз зазнають важких часів. Деякі геть закрилися, деякі доживають віку з розпродажу наявного майна, інші було «прихватизовано» й перетворе но на елітні, закриті для більшості населення. Поки що справжніми маринами можна вважати лише стоянки «Золотий символ» у Балаклаві та «Бартоломео» у Дніпропетровську. Така сама доля спіткала і так звані ре монтновідстійні пункти, на яких за радянсь ких часів базувалися десятки тисяч катерів і моточовнів. Тепер ці бази масово зника ють з берегів річок і морів, а заміни їм поки немає.

ЦІНИ Віндсерфер (вітрильна дошка) «Акваг лайд» «Акваглайд» (Франція) — 500 євро. Човен надувний двомісний «Мастер2» (Харків) — 1000 євро. Човен вітрильний відкритий 4місний «Пілігрим» (Одеса—Миколаїв) — 8 тис. євро. Яхта озерна каютна 4місна «Оріяна21» (Київ) — 16 тис. євро. Яхта морська 6місна за проектом «Баварія» (Севастополь) — 65 тис. євро. Яхта морська 6місна «Жану36» (Франція) — 100 тис. євро. Катер річковий каютний 3місний «Аzurа520» (Харків) — 9,6 тис. євро. Катер морський 6місний «Принцес50» (Італія) — 500 тис. євро.

Крім цього, в Україні практично немає спе ціалізованих ремонтних підприємств для мало го флоту. Не зустрінеш ні на морі, ні на річках плавучих заправних станцій для катерів і яхт. Нема де купити або орендувати автомобільний трейлер, щоб швидко перегнати яхту або катер до моря суходолом (подорож яхти своїм ходом з Києва до Одеси через шість дніпровських шлюзів триватиме тиждень і коштуватиме десь 1200 грн — за кожне шлюзування шляховики беруть з маленької яхти так само, як із вели чезного теплохода — по 200 грн). Ось приклад нерозвиненості інфраструкту ри ринку: всі 9 яхтклубів Києва і області «об шивають» лише два вітрильні майстри. За кордоном є сервісні фірми, які забезпечу ють яхтсменів усіма необхідними послугами і матеріалами. Ми ж про це можемо лише мріяти.

— Останнім часом стає помітною неви сока загалом якість імортної суднобудів ної продукції, деякі суденця розвалюють ся вже буквально за один сезон. Тим ча сом вітчизняні правила малого судно будування зараз чи не найсуворіші у світі, і це дає свої плоди: за якістю наші катери та яхти вже перевершують іноземну суд нобудівну продукцію.

Артем СОК ОВНІН КО Н,, д и р е к т о р СП «Оріяна»: — З початком економічної кризи ми були змушені диверсифікувати свою діяльність. Тепер, крім яхтобудування, продаємо яхти і обладнання до них, на даємо послуги зі зберігання яхт і катерів, а також ремонтуємо і відновлюємо малі судна. Нещодавно відкрили у Вишгороді під Києвом цілий яхтовий центр. У його складі цех із будівництва яхт, магазин об ладнання для них, платна стоянка для яхт і катерів і ремонтна ділянка. На мій по гляд, саме такий комплексний підхід має майбутнє для ринку. Проте для нас найважливішим зали шається будівництво яхт. Але тут маємо і найбільші проблеми. В останні роки на ук раїнський ринок прийшли польські вироб ники. Вони просувають яхти подібних до наших розмірів з мінімальним набором обладнання за демпінговими цінами. Імпортери вміло обходять українське мит не законодавство. Конкурувати з такою продукцією дуже важко. Ми не можемо продавати свої яхти дешевше, ніж за 16 тисяч євро, оскільки всі комплектувальні застосовуємо лише високоякісні, від захід ноєвропейських виробників. А це, між іншим, ціна автомобіля середнього класу!

Володимир ФАЙНГ ОЛЬД ФАЙНГОЛЬД ОЛЬД,, яхтовий капітан, яхтовий стаж 62 роки: — Мале суднобудування в Україні впев нено дрейфує у бік катеробудування. Су часна людина живе в індустріальному се редовищі і для відпочинку воліє обирати також індустріальний засіб — швидкісний катер. Проте це зовсім не означає кінець яхтингу. Є чимало бажаючих відпочивати і на яхті, як і чимало бажаючих збудувати яхту власними руками. Крім того, що такий шлях значно дешевший, він дає мож ливість втілити власні ідеї, вдовольнити свою потребу у творчості і створити судно на свій смак.

Майбутнє українськог о ринку малог о су днобу дування — за масовою вітчизня$ українського малого суднобу днобудування ною продукцією, адже тільки велика серія дозволяє гговорити оворити про зниження собіварт ості продукції тта а про насичення попиту собівартості попиту.. Незважаючи на безліч рифів, підводних каменів і течій на цьому ринку ринку,, більшість йог о учасників з оптимізмом оцінюють майбутнє. Адже дії ринкових його законів не зупинити. Р ано чи пізно в У країні бу де створено середній клас, Рано Україні буде і сімейна яхт а або катер ст ануть повноцінним атрибут ом стилю йог о життя. яхта стануть атрибутом його А з ним діст ане розвитку і мале су днобу дування. дістане суднобу днобудування. Фото Олександра і Влада ПОНОМАРЬОВИХ


№ 28 (80)

21 липня 2009 року

Фарватер пошук

Залізобетон на плаву Капітан Дмитро Бірюкович за штурвалом шхуни «Батьківщина» (фото з особистого архіву Д.Бірюковича)

Легка, як чайка, красуня яхта розсікає хвилю. І мало кому відомо, що легкість її ... залізобетонна. Про можливості цього матеріалу в яхтобудуванні «УТГ» розмовляє з київським яхтовим конструктором, будівником і капітаном Дмитром Бірюковичем. — Дмитре Львовичу, звідки з’явився армоцемент? — Армоцемент — це той самий залізобетон, тільки без щебеню та з більш щільним дисперс ним армуванням. Це дозволяє робити з армо цементу тонкостінні та значно легші вироби. Перші вироби з армоцементу з’явилися понад 150 років тому у Франції. Це були звичайна діжка для квітів і човен «Ламбо», який багато років служив прогулянковим судном в паризь ких парках і сприймався сучасниками як диво техніки. Ми звикли до залізобетону у вигляді масив них конструкцій, і враження від нього зали шається як про матеріал дуже важкий. На справді ж він має майже таку саму питому вагу, як і алюміній: «крилатий метал» — 2,5 тонни на кубометр, а щільно армова ний залізобетон (армоцемент) — не більше 2,7. Порівняймо: сталь — 7,8 т/ м3, свинець — 11. При цьому нікого не дивує той факт, що плавають сталеві та алюмінієві судна. І якщо правильно зробити човен навіть зі свинцю — він теж плаватиме! А от плавальні якості судна з армоцементу у людей досі вик ликають сумнів. Тим часом плавучі спо руди із залізобетону — дебаркадери, брандвахти, майстерні, готелі, кафе й ресторани — вже десятки років буду ються та експлуатуються на ріках Украї ни. — Будь ласка, розкажіть про конструкційні якості армоцементу. — Ідеального конструкційного мате ріалу у світі не існує, у кожного свої пе реваги і недоліки. Головний позитив ар моцементу — його експлуатаційна надійність. За десятки років плавань на армоцементних яхтах я неодноразово виходив зі складних ситуацій, в яких де рев’яне, металеве або пластикове судно напевно загинуло б. У нашому яхтклубі яхти з армоцементу по кілька сезонів не піднімаються з води і «почуваються» при цьому чудово. Армоцементний корпус не гниє, як дерев’яний, не іржавіє, як металевий. Він потребує мінімального догляду і відрізняється великою міцністю, висо кою живучістю за штормових умов, а також довговічністю. До того ж армо цементна оболонка дозволяє проек тувати такі вигини поверхні корпусу, які складно виконати з деревини або металу. Ще одна перевага армоцементу — його ви сока ремонтопридатність. Пооббивав молотком пошкоджену ділянку обшивки, прибрав уламки — і замонолітив розчином наново. Жоден інший матеріал такої свободи не дає. Працюючи з ар моцементом, почуваєшся просто скульптором. З нього можна будувати корпус яхти просто неба і набагато швидше, ніж з інших матеріалів. Не потрібні дорогі дерево, метал або пластик. Та й ква ліфікація будівників може бути не такою високою. Опоненти закидають армоцементові його більшу, ніж у дерева, відносну вагу. Проте це сто сується лише малих яхт. Для яхт довжиною по над 10 м цей матеріал цілком конкурентоспро можний щодо металу, пластику та дерева — звісно, за умови грамотної побудови судна та догляду за ним. — Чого найбільше боїться армоцемент? — Корозії арматури, особливо у мор

ській воді. Волога може потрапляти до ар матури через тріщинки і пори у поверхне вому цементному шарі. Тому готову армо цементну обшивку вкривають захисними полімерами. — Як цей матеріал почали використо" вувати в яхтобудуванні? — У 1956 році в СРСР вийшла книга італійського архітектора П’єра Луїджі Нерві «Будувати правильно». В ній він виклав свій досвід використання так зва ного фероцементу, який у нас назвали ар моцементом. Нерві, якого сучасники ох рестили «поетом залізобетону», виготов ляв з нього тонкі криволінійні оболонки для стадіонів, концертних і виставкових

Армоцементна яхта в процесі будівництва. Видно арматурні прути, арматурну сітку та цементний шар обшивки

залів тощо. Для таких поверхонь було дуже складно використовувати традицій ну дерев’яну опалубку, і Нерві застосову вав замість неї армоцемент. Ця ідея за безпечила новому матеріалу тріумф у світі. Згодом Нерві збудував з нього 12метрову яхту «Ненелі», а тоді вже більшого розміру ри бальський катер. Після цього армоцемент став модним матеріалом у суднобудуванні, з нього робили навіть авіаносці. Перше в СРСР судно з нового матеріалу було створене в 50ті роки на Дарницькому заводі будівельних конструкцій, де я тоді працював майстром. У той час завод виконував замов лення Чернігівської теплостанції на виготов лення армоцементних оболонок для накриття її машинного залу. Це були чверті циліндру діа метром 30 м. І тоді я замислився над тим, як за допомогою армоцементу втілити в життя мрію про яхту. Але спочатку збудував 9метровий ар

моцементний катер для свого підприємства. Звісно, припустився попервах чималих поми лок і набив чимало синців — проте здобув без цінний досвід. Катер зійшов на воду і плавав багато років. Згодом я купив на заводі відходи арматур ної сітки і в 1960 році збудував першу армоце ментну яхту, назвавши її «Цементал» («цемент +метал»). Вона і досі, після багатьох реконст рукцій, залишається на воді і використовуєть ся за призначенням. — Коли розпочалося в Україні масове будівництво яхт з армоцементу? — Піонером у цій справі не лише в Україні та СРСР, а й в усій Східній Європі став наш Киї вський міський крейсерський яхтклуб, створе ний у 1967 році. Треба було робити для нього яхти, і армоцемент тоді був для нас найдоступ нішим матеріалом. З тих пір зі стапелів клубу зійшло майже два десятки яхт з армоцементу, більшість з яких успішно експлуатується і донині. З часом армоцементні яхти почали будувати в Кременчуці, Дніпропетровську, Новій Каховці та Херсоні. — Як створюється корпус яхти? — Спочатку з металевого профілю або тру би зварюють каркас, або, як говорять моряки, набір яхти. Потім його обв’язують кількома ша рами арматурної сітки з м’якого сталевого дро ту діаметром 1 мм і вічком 10х10 мм — це май бутні обшивка, палуба, перегородки трюмів, ос нова суднових меблів тощо. Насамкінець на сітку з двох боків наносять цементнопіщаний розчин, роблять його густим, дають затверді ти протягом 28 днів, постійно зволожуючи — і отримують міцну і доволі легку оболонку зав товшки 15—20 мм. Хочу зазначити, що цей матеріал потребує особливого підходу. Скажімо, спочатку ми, на магаючись досягти гладенької поверхні яхтової обшивки, щосили затирали в сітку цементний розчин. У результаті руйнувалася структура ма теріалу, і його міцність ставала меншою. Пізніше ми запровадили нову технологію: наносимо розчин, даємо йому час затужавіти, а тоді знімаємо надлишок. Крім того, треба знати систему армування обшивки і забезпечити режим набору бетоном міцності. — За яких погодних умов найкраще мо" нолітити обшивку? — Найкраща температура повітря — від 5 до 15 градусів тепла. А ще як сіється мжичка — така мерзотна осіння погода найліпша для ар моцементу. Щоб цементна суміш у процесі зат вердіння не пересушувалася і не втрачала міцності, готовий корпус після нанесення роз чину треба постійно зволожувати протягом місяця за допомогою мокрої тканини. — Чи додаєте до цементної суміші якісь спеціальні домішки? — Ні, я звик працювати з чистим порт ландцементом марки 400 або 500, аби він був свіжим. Звісно, можна додавати плас тифікатор, який дозволяє зменшити кількість води у розчині. Адже чим менше води в розчині, тим потім буде менше небез печних пор у матеріалі готової обшивки. — Як сприйняли появу яхт і з нового матеріалу наг лядові органи? наглядові — Спочатку з боку Технічної комісії Фе дерації вітрильного спорту СРСР був вели кий опір. На армоцементні яхти нам відмов лялися видавати документи, мовляв, ми цього вашого матеріалу не знаємо. Дове лося самотужки розробляти «Правила побу дови та класифікації армоцементних кор пусів крейсерських яхт», я брав безпосе редню участь у цій роботі. У 2004 році ар моцемент як матеріал для будівництва кор пусів яхт нарешті визнав Державний регістр України. — Чи будують судна з армоцементу в інших країнах? — Так, я знаю кілька фірм — виробників малих прогулянкових і риболовних суден в

Шхуна «Почайна». Її корпус від старого сейнера вкрито захисною армоцемент2 ною шкаралупою

Польщі, США, Великій Британії, Новій Зеландії та Австралії. Бачив і їхню продукцію, вона має великий попит. — Розкажіть про використання армо" цементу для відновлення старих корпусів металевих суден. — Свого часу мені довелося застосовува ти таку технологію. У 2002—2004 роках шху на «Батьківщина», де я був капітаном, в рам ках експедиції «Хай світ пізнає Україну» здійснила плавання з Києва до США, побува ла на східному та західному узбережжі краї ни, пройшла по Міссісіпі та Великих амери канських озерах, відвідала Гавайї та заверши ла свою подорож у Новій Зеландії та Австралії. Ось на тому причалі ви бачите однотипну з нею шхуну «Почайна». Корпуси обох цих суден во дотоннажністю по 100 тонн — від старих ри боловних сейнерів. Для захисту їхньої зноше ної обшивки ми застосували армоцементну шкаралупу. На поверхні сталевого корпусу суд на приварювали анкери, до них в’язали ар матурну сітку, потім її омонолічували цемент нопіщаним розчином. Завдяки новій шкаралупі корпус набага то зміцнів. Вона захистила усі проблемні місця старої обшивки. Зрештою, замінюва ти металеві листи обшивки за традиційною технологією було б настільки дорого, що вже дешевше було придбати новий корпус. У ре зультаті відновлений таким чином корпус «Батьківщини» витримав чотирирічне випро бування штормами трьох океанів. (Про епо пею шхуни «Батьківщина» читайте в одному з наступних номерів «УТГ» — Ред Ред.. ) — Свого часу в Київському міському крейсерському яхт"клубі були спроби бу" дівництва яхт зі склоцементу — коли шари склотканини просочуються цементним розчином. Чому цю технологію забуто? — До речі, її винайшов мій старший брат Костянтин Бирюкович, на жаль, його вже немає з нами... Дійсно, склоцемент не набув в Україні поширення через несумісність його компонентів. В матеріалі готової обшивки кристали цементу з часом просто руйнують скловолокно. Врятувати ситуацію може вико ристання гіпсоглиноземних цементів, дотри мання спеціального водного режиму розчи ну, а також додавання до розчину великої дози пластифікатора. Одне слово, морока! Проте за кордоном є фірми, які виробля ють будівельні конструкції зі склоцементу. До речі, в одному з нових католицьких храмів на київському Лівобережжі купол виконано саме з цього матеріалу. І я вва жаю, що склоцемент ще заявить про себе в майбутньому. — Дякую вам за цікаву розповідь. Попутного вітру усій армоцементній віт рильній ескадрі України! вітрильній Розмовляв Сергій ПОНОМАРЬОВ Фото Влада ПОНОМАРЬОВА


Соціум проблема Щорічний грошовий обіг побутової корупції в нашій країні, за даними регулярних опитувань, становить понад $ 700 мільйонів. Це сума, що дорівнює річним бюджетам країни на освіту й охорону здоров’я разом. Українці переконані, що найбільше корупціонерів у ДАІ (63%), судовій системі (59%), міліції (58%) та охороні здоров’я (54%).

№ 28 (80)

«Не віримо!»

21 липня 2009 року

У той же час громадяни, що мають справу з корупцією, не намагаються обстоювати свої права, бо впевнені, що така спроба од наково буде марною. Хоча в 2009 році 36% опитаних відзначили, що готові протидіяти корупціонерам (порівняно з 33% при опиту ванні 2007 року). Протягом останніх двох років українці почали схилятися у бік більш жорстких методів боротьби з корупцією. Зок рема, зросла кількість тих, хто підтримує жорсткість кримінальної відповідальності чиновників і звільнення з роботи із заборо ною надалі обіймати державну посаду.

Так відповіли громадяни України на запитання соціологів: «Чи здатна влада боротися з корупцією?»

Уроки Людовика

Ц

Олена ЗЕЛЕНІНА

Всі «беруть»?

П

ротягом 2007—2009 років проект «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції «Гідна Україна» у співробітництві з Київським міжнародним інститутом соціології провів три загальнона ціональні опитування суспільної думки про стан корупції в Україні. Це найбільше в історії країни досліджен ня (з інтервалом у два роки було опитано по над 10500 респондентів) продемонструвало суперечливі тенденції. У той час як громадя ни вважають, що за останні два роки рівень корупції у країні зріс, дані дослідження свідчать про незначне зменшення корупцій ного досвіду. Ноухау Київського міжнародного інститу ту соціології: на відміну навіть від такої впли вової міжнародної експертної організації, як «Трансперенсі Інтернейшнл», що вимірює тільки індекс сприйняття корупції, київські соціологи спробували вимірити реальний корупційний досвід. І виявилося, що, по перше, рівень корупції в країні насправді дещо нижче, ніж ми про нього думаємо, а по друге, що з кожним роком, нехай ненабага то, але знижується. Так, 2007 року на те, що були залучені в корупційні відносини з поса довими особами, указали 67% респондентів, а в 2009 році — 62,5%. країни У цілому в половині областей У України індекс сприйняття корупції (показник, який визначає, що думають громадяни про поширеність цього явища) зріс більш ніж на п’ять пунктів. Правда, лідер 2007 року (м. Київ) трохи поліпшив свій імідж. Крім сто лиці, відповідний показник значно зменшив ся в Полтавській, Тернопільській і Мико лаївській областях. І всетаки загальний рівень корупції в Ук раїні залишається дуже високим. Незмінним

двічі є і той факт, що хабарі вимагають уудвічі частіше, ніж їх пропонують пропонують. Хоча 2009 року зафіксоване зниження поборів під час контактів з органами призову на військову службу (з 32% до 20%) і державними медич ними закладами (з 65% до 63%), підключен ня зв’язку або комунальних послуг (з 37% до 26%), оформлення і одержання соціальних виплат (з 7% до 3%). Значна частина опитаних (51,1%) роз г лядає корупцію як ринковий механізм для прискорення вирішення проблем і вважає таку поведінку виправданою виправданою. Од нак протягом двох минулих років менше доб ровільних хабарів пропонували державним нотаріусам (рівень знизився з 11% до 5%), представникам судової системи (з 14% до 9%), реєстрації або приватизації об’єктів не рухомості (з 12% до 9%). Поряд із цим гро мадяни У країни почали більше викори України стовувати особисті зв’язки. Так, збільши лася кількість випадків кумівства й протекці онізму у сферах регуляторної політики й пе ревірок бізнесу (з 23,6% до 25,2%), земель них відносин (з 16,7% до 18,7%), у системі державного нотаріату (з 6% до 11,5%) і у ви щих навчальних закладах (з 21,9% до 26,9%).

Заходи, що могли б бути ефективнішими у боротьбі з корупцією та запобіганні їй (2009 р.): Позбавити народних депутатів України депутатської недоторканності — 35,8%. Посилити кримінальну відповідальність за корупцію — 15,7%. Звільняти чиновників з роботи із забороною в подальшому обіймати таку посаду — 13,2%. Чітко регламентувати повноваження і функції органів влади та покращити внутрішній контроль в органах влади — 9,0%. Удосконалити законодавство з покарання за злочини та запобігання корупції, у тому числі захисту громадян, що заявляють про корупцію, та захисту свідків — 7,5%. Інші (підвищити рівень правової грамотності громадян, розслідувань та прокурорського нагляду, громадського контролю; накладати грошові штрафи тощо) — 18,8%.

Вимагання як форма корупції частіше зуст річається на сході, а добровільне хабарницт во, кумівство, особисті зв’язки — на заході нашої країни. Приміром, з вимагання Харків ська область посідає третє місце з кінця, «фа воритами» ж є Львів і Київ. З використання особистих зв’язків лідерують Львівська, Хмельницька, Чернівецька і Сумська області.

ього року парламент ухвалив ряд за конів про протидію корупції, які дуже не обхідні через те, що «корупція в Україні стала складовою державної влади». Спікер навіть запропонував прирівняти її до дер жавної зради. Закон про довічне покарання за хабарництво для співробітників судової системи і правоохоронних органів поки ве тований Президентом. Але ми, ті, хто вир виріі с у тоталітарній державі, за звичкою по кладаємось на батіг батіг.. Тут доречно згадати повчальну історію з часів правління у Франції одного з Людо виків. Тоді в Парижі надзвичайно зросла кількість кишенькових крадіжок. Король роз порядився привселюдно четвертувати пійма них злодюжок на міській площі. Подивитися на це видовище збиралися юрби людей. У ре зультаті саме під час страт, коли обивателі стояли на площі, роззявивши рота від ціка вості й про все забувши, вони втрачали свої гаманці. На думку експертів проекту «Гідна Ук раїна», оскільки корупція в нашому сус пільстві перетворилася на ринковий інструмент, то й методи протидії їй повинні бути регуляторними. Наприклад, два роки

РЕГІОН Індекс сприйняття корупції в Харківській області ще два роки тому становив 37,6% ( 20Aе місце серед інших областей України). Найвищий показник був у Києві — 54,4%, найнижчий — у Вінницькій області (23,2%). Сьогодні з цього показника Харківщина опинилася на одному з перших місць (52,9%). То що ж, з кожним роком ми усе більше переконуємося: усе продається й купується?

«Верхи» — погані, «низи» — гарні?

М

ожливо, це відбувається через ката строфічне падіння довіри громадян до влади. Звідси й переконання: всі «бе

руть»! Найбільше падіння довіри спостерігаєть ся щодо Президента і його секретаріату, а та кож Кабінету Міністрів, яким в 2009 році до віряють лише близько 5—7% населення (проти 15—16% в 2007 році). Найбільше до віряє населення місцевим органам влади, хоча їм тією чи іншою мірою довіряє лише одна п’ята опитаних. Незважаючи на низький рівень довіри до інститутів влади, населення України все ще вважає її вищі органи найбільш відповідаль ними за боротьбу з корупцією. Як і раніше, більшість (68,8%) вважає боротьбу з корупцією обов’язком Президента; трохи менше полови ни українців покладають цю відповідальність на Верховну Раду (48,8%) і Кабмін (44,2%).

тому серед найбільш корумпованих сфер респонденти називали органи митного контролю. Сьогодні митниця вибула з топ списку. — В історії нашої держави було багато жорстких каральних заходів, — вважає ме неджер проекту Світлана Горна, — але, як правило, вони не давали результатів. Впро вадження нових інструментів впливу — найоптимальніший механізм механізм. Так, у судах почали практикувати випадкову вибірку справ; комп’ютер, а не голова суду, вибирає, хто слухатиме вашу справу. В Інтернеті з’явив ся реєстр судових справ у відкритому доступі. Ви можете побачити свою справу і те, як ана логічну вирішив суддя у будьякому іншому регіоні України. І, звичайно, порівняти. З’яви лася єдина митна декларація, що заповнюєть ся в Німеччині або Франції; на українському кордоні її вже не можна змінити або перепи сати. Митник втрачає можливості зловжи вань не тому, що йому пригрозили в’язницею, а тому, що його позбавили інструмента. Хоча неминучість покарання — теж дуже важли вий чинник.

Україна — країна корупції? Недавно був опублікований звіт правозахисної компанії Transparency International, відповідно до якого Україна посіла одну з провідних позицій за рівнем... корумпованості державного апарата.

О

цінки країнамреспондентам ставилися в добрих традиціях радянської середньої шко ли — за п’ятибальною системою (оцінка «1» — найвищий бал, що свідчить про прийнятний рівень корупції в країні). Україна одержала 4,3 бала — це умовна шкільна двійка з мінусом. Градація корумпованості установ така: дер жавні установи — 28%, парламент — 25%, юстиція — 21%, бізнес — 11%, медіа — 2%.

Неефективною боротьбу української влади з корупцією вважають 73% опитаних українців, ніякою — 19%; 7% визнали її ефективною. Серед світових «двієчників» за рівнем ко рупції, крім України, є Боснія і Герцоговина (4,2 бала); Хорватія (4,1 бала); Камерун, Румунія та Болгарія (по 4 бали). Заповітну одиницю не одержав ніхто. Найниж чий рівень корупції відзначений у Сінгапурі,

Данії, Фінляндії, Кувейті та Голландії (від 2 до 2,6 балів). Інші цікаві результати дослідження: ко жен десятий респондент зізнався в тому, що хоча б раз протягом минулого року давав хабар. Причому, четверо з десяти «хабаро давців» віддавали майже 10% свого річно го доходу. Традиційно високий рівень корупції збері гається на Близькому Сході та в Північній Африці, у «нових незалежних країнах» і в нижньому регі оні Сахари.


№ 28 (80)

Середовище проживання SOSтан

21 липня 2009 року

Немає добра без лиха Національна політика має бути спрямована на негайне вирішення питання мінімізації пластикових відходів, переконані українські вчені, які мислять екологічно Парадокс, що увійшов у нашу свідомість завдяки письменникамфантастам: людина робить прорив у науці, виробляє неймовірний продукт (як, наприклад, «вічний хліб» О. Бєляєва) — і сама ж потім гине від того, що створила. Щось подібне відбувається з людством після винайдення пластику. Усього півстоліття тому у США з’явився перший кульок, трохи пізніше — перша ПЕТпляшка. Але вже сьогодні зрозуміло: пластикові відходи,

для розкладання яких потрібно близько 400 років, витісняють свого створювача. Цивілізація ризикує не дожити до щасливого дня, коли природа переробить більйони тонн небезпечного сміття... Щоб нарешті привернути увагу українських законотворців до проблеми, у Києві відбувся «круглий стіл» «Оцінка ризиків застосування поліетиленової тари для здоров’я людини та навколишнього середовища». Cитуацію оцінювали вчені.

Олена БУЄВИЧ

ючись у супермаркет, він бере пакет з дому. Дружина дивується: невже шкода 30 копійок, щоб купити новий? Але ж справа не в копій

ках. Дійсно, пропозиція цього товару давно перевищує попит. Тому наші господарки вже припинили прати й сушити пакети, щоб ви

користовувати їх повторно.

Винайдений, щоб убивати?

А от за кордоном поширені не поліетиле

нові, а паперові сумки для продуктів. Яск

раві, барвисті (на деяких навіть написано щось «грінписівське») і досить міцні, вони іноді потрапляють і в наші «секонд хенди». У супермаркетах США їхня середня ціна — 1 долар. А в Ірландії практикується інша фор

ма мінімізації шкоди від поліетилену: пакет, як і ПЕТ пляшка, має заставну ціну: повер

неш пластик — одержиш гроші.

О

строви ПЕТ пляшок, що дрейфують і застрягають у плавнях Дністра; диво

вижні за своїми розмірами полігони, зайняті поліетиленом, що не розкладається; узбережжя і ліси, засмічені відходами, які ле

жатимуть там майже вічно: зібрати нема кому, та й нікуди. Це реальна картинка з життя сьо

годнішньої України. У нас поліетиленова тара досі виробляється і використовується надзви

чайно активно. Така упаковка — товар, що «живе» найменше. Не встигли його випустити — вже і використали, а використаний кинули у відро для сміття. Хіба ми замислюємося, ви

кидаючи один за одним кульочок, формочку від йогурту або пляшку від мінералки, що буде з ними далі? Пластик не можна спалити через виділен

ня небезпечних поліциклічних вуглеводнів, у тому числі 3,4 бензопірену, діоксину. Не можна і поховати: цикл розкладання поліме

ру на мономери надзвичайно довгий, а ро

дючих земель уже сьогодні не вистачає. Ви

користовувати їх повторно проблематично: викинутий пластик забруднений, і абразив — пісок або пил — пошкодить устаткуван

ня. Правда, удруге перероблений пластик використовується в будівельних матеріалах. У Чернігові, наприклад, завод «Слов’яни» займається виключно переробкою полімер

них відходів (потужність — до 100 т на місяць): полівінілхлориду, поліпропілену, поліетилену й полістиролу. Але це лише не

значна частина того, що людство щодня ви

носить на смітник. Крім того, процес пере

робки трудомісткий і дуже неекологічний. У Європі й США взяли курс на зменшення виробництва такої тари. У Китаї недавно закритий найбільший виробник пластико

вих пакетів — завод «Хуачан». Навіть там уже замислилися про мінімізацію шкоди від пластику.

— В Україні є багато законодавчих актів, розпоряджень, постанов і загальнодержав

них програм, які тією чи іншою мірою стосу

ються побутових відходів. Такий великий ма

сив міг би відрегулювати і питання з пласти

ком. Але, на жаль, цього не робиться, — по

відомила організатор «круглого столу» Тетя

лави Все

на Тимочко, перший заступник гглави української екологічної ліги (на знімку). — Тому ми й хочемо привернути увагу до цієї проблеми. Національна політика повинна бути спрямована на негайне вирішення питан

ня з мінімізацією пластикових відходів. Ви

робництво в Україні має бути організоване таким чином, щоб ці відходи створювалися у якомога меншій кількості. Дуже цікавий щодо цього досвід зарубіжних країн, де виробнич

ників стимулюють на державному рівні вико

ристовувати тільки ту тару, що потрапляє у при

родний коловорот і може бути перероблена природним шляхом.

У той же час наша країна поки що не може наслідувати приклад ближніх і далеких сусідів через відсутність відповідної законодавчої бази.

О

Річ не у 30 копійках дин із доповідачів розповів тим, хто зібрався за «круглим столом», побутову історію. От уже кілька років, відправля

У Європі давно увійшли в моду ткані, по

лотняні сумки, які носять замість пакетів на плечі або в руках. Так, складена вчетверо така сумочка важить трохи більше кулька, зате і з її утилізацією проблем не буде. Вза

галі ж у ЄС уже з наступного року набуває чинності директива, відповідно до якої всі пластикові пакети повинні вироблятися з матеріалів, що розкладаються в природно

му середовищі й не залишають після себе шкідливих речовин.

дітям. Їм просто на фізичному рівні прищеп

лювалося почуття огиди до такої тари, про

хання не купувати те, що упаковано в полі

етилен і не пити з пластикових склянок. Не дивно, що дитина, яка прийшла з батьками в маркет, веде їх до полиць, де продукти сто

ять у паперових або солом’яних коробочках. Там навчилися пресувати пергаментні лис

точки, залишки рослин, соломи (у нас її спа

люють у посадках), з яких роблять чудову екологічно чисту тару для продуктів... Як розповіла Галина Лезенко, кандидат хімічних наук, доцент Університету сучасних знань, у США вже 30 років діє комплексна програма зі скорочення вживання пласти

кової упаковки. Додатковими податками об

кладають виробників, які все ще випускають її. А наявні відходи сортуються на етапі зби

рання сміття і потім переробляються. Якщо жителі розділяють своє побутове сміття на скло, алюміній і пластик, то вони менше пла

тять за його вивезення. У Пенсільванії про

водилося дослідження, як населення ставить

ся до програм рециклізації сміття. Виявило

ся, що 31% жителів з ентузіазмом готові бра

ти участь у його розподілі, 46% — не актив

но, але доброзичливо сприймають таку ідею, 21% — без ентузіазму, але розділяти сміття не відмовляються, і лише 2% вважають, що сортувати сміття — це клопіт виключно дер

жави.

Найнебезпечніші сполуки — продукти деструкції поліетиленів (ПВД, ПНД, ПСД): — 3, 4бензопірен — барвники (кадмієвий жовтий, фталоціаніновий зелений) — розчинники (бензин) — спирти (метиловий, ізопропіловий) — формальдегід, етилен.

Крім пакетів не вирішене нагальне питан

ня нагромадження ПЕТ пляшок і тари для молочних продуктів. Два роки тому вчені оголосили, що створено новий вид посудин, які не забруднюють навколишнє середови

ще. Виробляються вони із зернових культур, таку тару можна використовувати протягом півроку, після чого вона починає розклада

тися.

Спалювати солому — багато розуму не треба

–М

ені доводилося бути присутнім на уроці у 2 му класі муніципальної школи Лос Анджелеса, де дітям по

яснювали, чому упаковка з пластику недруж

ня природі й людині, — розповідає Тетяна Тимочко. — Перекладач іноді не міг переда

ти емоції, з якими проблема подавалася

Важко дорікнути українській науковій гро

мадськості у відсутності екологічного мислен

ня: нові методи переробки і вторинного ви

користання пластикових відходів пропонують і колективи фахівців, і винахідники одинаки, і навіть студенти. Однак за відсутності спе

ціальної державної програми і за низького рівня свідомості переважної більшості наших громадян такі спроби залишаться краплею в морі пластикового сміття.

КОМЕНТАРІ ФАХІВЦІВ Олександр ШЕВЧЕНКО, кандидат медичних наук, до цент, завідувач кафедри еко логії та гігієни Дніпропетров ської державної медичної академії:

— Чому виникають проблеми з утилізацією поліетилену? Будь який полімер прагне стати мономером. Він хоче поверну

тися у початковий стан. Допомагає час, зношування, механічні впливи, вплив кисню і будь які інші окислювачі, агресивні се

редовища (у тому числі й продукти харчування людини), ультра

фіолетове випромінювання, температура (висока), різкі її зміни. Чим більш багатокомпонентні та інтенсивні такі впливи на полі

етилен, тим швидше утворюються з полімерних матеріалів ба

гатокомпонентні композиції або мономери. А вони набагато ток

сичніші за полімери. Багаторічними дослідженнями доведено, що поліетилен є речовиною, що не має істотного загальнотоксичного впливу на живі організми. Однак це не означає, що він є єдиною прийнят

ною упаковкою. Стійкість поліетилену, з одного боку, дозволяє людині одержувати дешевий матеріал для зберігання продуктів. Але, з іншого боку, створює величезні проблеми з його вторин

ним використанням. Цей матеріал не вбудовується в екологічні системи, і через 20 років, якщо ми не змінимо ставлення до без

думного його використання, всі ці проблеми позначаться на здо

ров’ї суспільства. Розуміємо ми сьогодні це чи ні, але майбутнє — за упаковкою, яку б приймала природа, тобто за такою, яку можна утилізувати швидко й безпечно.

Юрій РОМАНОВ, кандидат фізикома тематичних наук, про ректор з наукової робо ти Одеського націо нального університету ім. І.І.Мечникова:

— Пластикове сміття сьогодні забруднює ліси, озера, ріки, океани і навіть космос. В остаточному підсумку, весь той пластик, що сьогодні обертається у космічному про

сторі навколо Землі, входитиме в густі шари атмосфери, перегріватиметься, виділяючи багато діоксину. Навіть мінімальний вплив пластику на навколишнє середовище накладається на загальне його забруднення. Усе разом може призвести до непередбачених наслідків. Ідеальним варіантом вирішення проблеми була б відмова від використання пластику і поліетилену. Але очевидно, що це не так просто зробити. Тому зараз треба вжити деяких заходів: змінити маркування, розділити реактопласти і термопласти. До викорис

тання вторинного пластику для будівельних матері

алів треба підходити обережно — там його експлуа

тація пов’язана з температурним режимом. Рішення повинне бути поетапним, комплексним. Ми пропо

нуємо пресувати пластик з наступним його викорис

танням для виготовлення аналогічної тари, тих же контейнерів. А населення України треба переконати складувати пластикове сміття окремо, для наступної його переробки.


Соціум ексклюзив

№ 28 (80)

21 липня 2009 року

Пресом по кризовому «пресу» Один зі способів порятунку автопрому на Заході — виплата компенсацій за здачу старого і купівлю нового автомобіля. В Україні поки про це не йдеться, хоча б через банальну відсутність відповідних потужностей Криза на глобальному автомобільному ринку змусила серйозно замислитися про порятунок підприємств автомобільної сфери не тільки їхніх безпосередніх власників, а й держави. Адже навіть коли у якійсь конкретній країні автомобільна галузь не є ключовою, то в ній принаймні задіяна величезна кількість робочої сили, кинути напризволяще яку влада не має права.

Іван КУЗЬМЕНКО

Доплата за активність

Н

айпростішим, але аж ніяк не найефективнішим способом «порятунку потопаючого» може стати пряма фінансова допо мога з державного бюджету, що, втім, не гарантує миттєвого по жвавлення галузі, а навпаки, ви магає багато часу на переорієнта цію модельного ряду й модерніза цію існуючих моделей, а також пев ної кон’юнктури ринку. Інші варіан ти допомоги — послаблення подат кового тягаря або інші преференції для конкретних виробників, що та кож жодним чином не сприяє мит тєвому оздоровленню, а в деяких випадках дає зовсім протилежні результати. Найскладнішим, з погляду авто виробників, є стимулювання не ви робників автомобілів, а купівельної спроможності рядових автолюби телів, які, по суті, і є основними ру шійними силами прогресу автопро му. При цьому реальних методів збільшення попиту на автомобілі може бути декілька. Приміром, у Росії влада пішла шляхом компен сації покупцям автомобілів певних марок недорогої цінової категорії частини кредиту на придбання авто. У такий спосіб російська влада на магається захистити свій автопром, адже ні для кого не секрет, що зде більшого під умови пільгового кре дитування потраплять або «ВАЗи», або недорогі іномарки, що випуска ються на заводах Росії. Утім, у Європі найпоширенішим і найдієвішим методом «підігріву» споживчого ринку є надання пільго вих умов придбання нової машини замість утилізації старої. Такий шлях обрала Німеччина, Франція, Японія, Словаччина, Італія, Австрія та Іспа нія. Можливість надання премій за утилізацію старих автомобілів роз глядається також владою Канади: напередодні міністр навколиш

нього середовища країни Джим Прентіс заявив, що уряд платити ме за старі авто $3500. Слід від значити, що в кожній із країн свій власний рецепт розрахунку вар тості утилізованого автомобіля, і коливається ця сума від $1245 у Японії до 5000 євро в Італії. Сьогодні успішнішим прикладом реалізації програми утилізації ста рих автомобілів є Німеччина, де зав дяки вжитим заходам удалося не тільки зберегти поточний рівень продажів, а й збільшити показник реалізації на 40%. Тут при купівлі нового автомобіля і одночасній ути лізації старого надається знижка на нове авто у розмірі 2500 євро. Слід сказати, що премію за утилізацію можуть одержати власники авто мобілів тільки старше 9 років, які перебувають у власності не менше року. Програма почала діяти з 14 січня 2009 року і триватиме до кінця

пит всіх бажаючих, яких щодня стає більше на 5—6 тисяч. Досить цікавим є той факт, що трохи менше половини всіх бажаю чих обміняти старе авто на знижку для придбання нового в Німеччині становлять представниці жіночої статі. І цьому є досить просте пояс нення: в умовах кризи найпопу лярніші компактні автомобілі, яким переважно віддають перевагу жінки. Одночасно з пожвавленням на автомобільному ринку завидну ди наміку зростання відповідно демон струють і підприємства, що спеціа лізуються на утилізації старих авто мобілів.

Найбільший ефект — у Німеччині

Є,

проте, у «німецького дива» і зворотний бік медалі: у той час як виробники компакт них автомобілів, такі як Volkswagen, Renault, Fiat, Dacia, Skoda, здебільшого не німецькі, підраховують прибутки, виробники автомобілів класу «люкс», пере важно німецькі, б’ють на сполох. На думку компаній BMW і Daimler, такі програми не сприяють виходу

лися через них, то тепер вони йдуть під прес. Утім, судячи з росту продажів ав томобілів у Німеччині цього року на тлі досить успішного минулого року й масового падіння майже у всій Європі, можна стверджувати, що програма діє. При цьому уряд не тільки пожвавлює кризовий авто мобільний ринок, а й значно омо лоджує автомобільний парк країни, що істотно знизить викиди шкідли вих речовин в атмосферу. В інших країнах Європи ситуація не така райдужна, але однаково там є над чим поміркувати. Приміром, у Франції та Італії, де діють схожі про грами, наявна тенденція до росту автомобільного ринку: французи у першому місяці літа придбали на 7,1% більше автомобілів, а італійці поліпшили показник продажів но вих автомобілів на 12,4%. Ще дві європейські країни — Іспанія та Ве лика Британія — поки не можуть похвалитися позитивними показни ками в кінцевому результаті, але динаміка зниження падіння ринків свідчить про те, що і в цих країнах програма преміювання за утиль принесла свої плоди. Решта країн також мають намір наслідувати корисний досвід. Крім згаданої Канади, субсидування за відмову від старого авто мають

шляхом — премія за зданий старий автомобіль (близько 1000 доларів) пропонується як один із варіантів бонусів, а крім цього також надають ся значні знижки при купівлі гібрид них або електромобілів (близько $3000), а також авто з обсягом дви гуна не більше 600 см 3 (близько $1000). З найближчих до України сусідів введення програми преміювання за утилізацію старих автомобілів розг лядають у Росії. Не дуже давно прем’єрміністр РФ Володимир Путін доручив профільним міністерствам розробити ряд заходів щодо розвит ку автомобільного ринку в Росії, у тому числі виплат «власникам транс портних засобів за передані на утилі зацію легкові автомобілі», термін ек сплуатації яких більше 10 років. Утім, строки реалізації цього проек ту не називаються. За деякими дани ми, росіянам удасться ввести пре міювання за здачу старих авто мобілів не раніше ніж через два роки. І не дивно, адже сьогодні в Росії немає необхідної кількості під приємств з утилізації автомобілів, а також необхідної законодавчої бази. Зараз старі автомобілі в Росії не про ходять утилізацію — з них знімають усе більшменш придатне устаткуван ня, а решту викидають на смітник.

А як у нас?

А

року. Усього федеральний уряд має намір витратити на субсидії 5 млрд євро. При цьому згодом влада пла нує зменшити розмір компенсації до 2000 євро, щоб задовольнити за

із кризи, а лише підривають конку ренцію на ринку. Також незадово лені продавці старих автомобілів: якщо раніше автомобілі цінової категорії 3—4 тис. євро продава

намір увести в США, де вже на прикінці літа за утилізований авто мобіль можна буде одержати $3500—4500 за умови купівлі но вого. У Японії пішли своїм власним

як справи в Україні? Наша влада вирішила рятувати вітчизняний автопром шляхом надання по даткових пільг і збільшення мит для імпортерів, а не пожвавлення купі вельної спроможності. Що до утилі зації, то українські проблеми з пере робкою старих автомобілів схожі з ро сійськими — немає необхідної кількості переробних заводів, а також чіткої концепції утилізації автомобілів в Україні. При цьому залишаються пи тання, що стосуються фінансування не тільки самих субсидій на купівлю но вих автомобілів, а й витрат на повну утилізацію старої машини. Джерела фінансування можуть бути дуже різни ми. Приміром, у Європі утилізацію ав томобілів фінансує автовиробник, включаючи її вартість у відпускну ціну дилера. Але в Україні це все поки тільки на рівні планів. Утім, у будь якому разі самою лише премією за утилізацію авторинок України не вря тувати, адже, якщо вірити статистиці, після певного уповільнення падіння у квітні й травні в червні 2009 року спад продажів нових автомобілів ста новив аж 78%!

Зроблено в Україні ДП «Завод «Електроважмаш» у рамках співробіт ництва з «Євроазіатською енергетичною корпорацією» відвантажив третій турбогенератор потужністю 325 МВт для ТЕС «Аксу» у Казахстані. Як повідомляється, перші два турбо генератори були надані наприкінці минулого й початку ниніш нього року. У планах підприємства — розширення діяльності як на ринку Казахстану, так і в інших країнах середньоазіат ського регіону в цілому. «Електроважмаш» розраховує на нові замовлення з модернізації Екібастузької ГРЕС1, де раніше підприємство вже проводило певні роботи. ДП «Завод «Електроважмаш» є єдиним підприєм ством України з розроблення і випуску потужних гідро генераторів, гідрогенераторівдвигунів, турбогенераторів для теплових і атомних електростанцій тощо. Продукція успішно

експлуатується як в Україні, так і в країнах ближнього і далеко го зарубіжжя. Краматорський завод «Альфа» розпочав реалізацію великого замовлення від «Укрзалізниці» з оснащення україн ських вагонів новими потужнішими та надійнішими лампами. Як повідомляється, у планах — виробництво 220 тис. ламп цього року, що має забезпечити потребу всієї «Укрзалізниці». Фахівці заводу стверджують, що з новими лампами світловідда ча зросте практично на чверть, збільшиться і термін експлуатації в півтори тисячі годин. Таким чином, тепер можна буде скоротити за купівлі ламп за кордоном, стимулюючи їхнє виробництво в Україні. Завод «Альфа» на ринку з випуску джерел світла вже більше 35 років. Продукцію заводу використовують майже у всіх галу

зях — як в авіації, так і на залізниці, міському транспорті, у виготовленні побутових електроприладів тощо. ВА Т «Т урбоатом» і Міжнародний торговельний консор ВАТ «Турбоатом» ціум (Уругвай) підписали протокол про співробітництво в га лузі енергетики. Суть співробітництва полягає в модернізації турбін на ГЕС «Сальто Гранді», що розташована на кордоні Ар гентини та Уругваю. Планується заміна робочих коліс 14 гідро турбін (по 7 агрегатів у кожній країні) більш новими та економіч ними. Після модернізації передбачається підвищення потужності до 10% і збільшення ККД до 1,5%. Так само у ході переговорів обговорювалися питання поставки «Турбоатомом» двох парових турбін потужністю 300 МВт на споруджувану ТЕС в Аргентині. Попередня вартість замовлень оцінюється в $100 млн. Підг отувала Нат аля КОЗЛОВЕЦЬ Підго Наталя


№ 28 (80)

Будіндустрія SOSтан

21 липня 2009 року

Welcome у Delcam!

Прибутковість, що існувала в будівельній галузі до початку фінансово&економічної кризи, давно стала для багатьох притчею во язицех. Здавалося, що будівельні компанії назавжди застраховані від краху — навіть падіння доходів у рази повинне було зробити галузь із надприбуткової просто прибутковою. Однак життя показало, що це зовсім не так.

Чи виростуть будинки восени?

Англійська компанія допомагає готувати українських фахівців

У якому стані перебуває зараз колись локомотив економіки України — галузь житлового будівництва? Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ

Б

удівельна галузь, напевно, як ніяка інша, залежить від можливості залучення інве стицій. Забудовники в Україні, як прави ло, не мають достатніх власних ресурсів для повного, від початку і до кінця, фінансування будівництва того або іншого об’єкта. Отже, будьяке будівництво починається з пошуку інвестиційних ресурсів. А як відомо, у першу чергу криза вдарила саме по можливості за лучення позикового капіталу. Сьогодні інве стори не поспішають вкладати свої гроші, а банки — видавати кредити. Щоб галузь потрапила у скрутне станови ще, досить було тільки відсутності можливості отримати гроші під нові будівельні проекти. Однак цією проблемою безладдя в будів ництві не вичерпується: споруджувані сьо годні об’єкти також раптово виявилися ніко му не потрібними. З одного боку, через різке падіння попиту на первинному ринку житла, з іншого — через нездатність інвесторів роз платитися. Дуже багато споруджуваних сьо годні будинків мають всі можливості перетво ритися на класичний «довгобуд». На цьому тлі трохи парадоксально вигля дають цифри Держкомстату, який щомісяця показує невелике, але всетаки зростання обсягу виконаних будівельних робіт. Чи оз начає це, що галузь, усупереч об’єктивним економічним факторам, уже досягла нижчої точки і тепер починає поступово виходити з кризи? Із запитаннями про загальне становище в галузі, значення цифр Держкомстату і пер спективи на майбутнє ми звернулися до про відних українських експертів у галузі будів ництва й нерухомості.

Сергій КОСТЕЦЬКИЙ, провідний спе ціаліст відділу маркетингу компанії SV Development: — Дані про зростання обсягів житлового будівництва дуже перебільшені. Близько 70% об’єктів на первинному ринку житла фінан сувалися за рахунок іпотеки, а це джерело зараз практично зникло. Взагалі, будьякі інвестиції в житлове будівництво зараз є дуже ризикованими. Квартири на вторинно му ринку сьогодні дешевші, ніж у новобудо вах. Природно, що в такій ситуації кількість угод на первинному ринку житла у порівнянні з минулим роком скоротилася майже в 10 разів. Забудовникам стає усе складніше залуча ти гроші, необхідні для завершення будівниц тва. Оскільки серед них дуже мало великих компаній, на свої кошти розраховувати не доводиться, отже, необхідно залучати креди ти зі сторони. Однак іноземні інвестори або банки не хочуть вкладати гроші у будівельну галузь. У такій ситуації можна сподіватися тільки на державу. Так, Верховна Рада ухвалила Закон «Про запобігання впливу світової фінансової кри зи на розвиток будівельної галузі і житлово го будівництва», яким передбачено, зокрема, що уряд виділить грошові кошти на завершен ня будівництва об’єктів, що мають високий ступінь готовності. Цей закон припускає ви ділення 5 млрд гривень у вигляді допомоги

будівельним компаніям. Але, поперше, ре ально на сьогоднішній день пройшов тільки перший транш у 50 млн гривень — для буді вельної галузі це крапля в морі, і до виборів більше грошей, швидше за все, не знайдуть. Подруге, одна річ виділити гроші, а інша — розумно їх розподілити. Складається вражен ня, що більша частина зазначеної суми не дійде до адресатів. Таким чином, на мій погляд, будівельна галузь досягне цінового дна десь у вересні цього року. До середини 2010 року ціни на житло не зростатимуть, а отже, грошей на те, щоб закінчити недобудовані об’єкти, у ком паній не з’явиться. На якусь активізацію по питу можна розраховувати тільки до початку 2011 року. Ірина С Е Р ДЮК РД К,, директор компанії «ВЕГ А консалтинг»: «ВЕГА — Відповідно до досліджень нашої ком панії, падіння ринку нерухомості усе ще три ває. Цей процес сягне піку десь наприкінці літа цього року. Незначний ріст у будівельній галузі може початися з осені і стане більш менш відчутним до 2010 року. Традиційно влітку на ринку нерухомості завжди спостерігається певний спад. У квітні травні цього року оператори ринку пристосу валися до нових економічних умов, заморо зили будівництво деяких об’єктів, інші ж по вільно добудовуються. Однак улітку і без того не занадто активна діяльність будівельних компаній ще більшою мірою сповільниться, основні зусилля будуть спрямовані на упоряд кування документації і вирішення організа ційних проблем. Дані Держкомстату про невелике щомісяч не збільшення обсягів виконаних будівельних робіт пояснюються тим, що при розрахунках ураховуються будівельні роботи, які викону ються в інших галузях економіки, наприклад, у сільському господарстві і промисловості. Ніякого росту на ринку комерційної і житло вої нерухомості зараз немає. Денис СЄДАК ОВ СЄДАКО В,, генеральний дирек тор компанії «Нове місто»: — Зараз складно говорити про вихід рин ку будівельних послуг із кризи. Добудовують ся тільки ті об’єкти, що вже близькі до здачі в експлуатацію. Будівництво більшої частини інших об’єктів, за поодинокими випадковими винятками, практично заморожене. Причиною такого стану справ є низький споживчий попит на житло. На первинному ринку житла продаються квартири тільки з мінімальним метражем і за мінімальними цінами. У Києві, наприклад, це нерухомість вартістю до 8 тис. гривень за 1 м2. Ситуація з комерційною (нежитловою) нерухомістю при близно така сама. Незважаючи на обіцянки уряду, реально кошти для допомоги будівельним компаніям не виділили. Фінансової допомоги від держа ви не мають навіть компанії, що відгукнулися на заклик уряду знизити ціни на квартири. Прогнози щодо майбутнього галузі не певні. З одного боку, економіка начебто де монструє перші ознаки видужання. З іншого — важко виділити напрями, у яких ринок не рухомості почне рухатися восени цього року. Це може бути як невеликий стрибок, так і па

уза, або навіть продовження спаду. У будь якому разі реального відновлення будівель ної галузі не станеться раніше ніж за рік півтора. Василь АНДРЄЄВ АНДРЄЄВ,, заступник голови дівництва й будівництва профспілки працівників бу пром исловості бу дівельних матеріалів промисловості будівельних України: — Про економічний стан галузі ми можемо судити переважно з непрямих ознак. Так, з огляду на рівень зарплат будівельників і зай нятість, можна дійти висновку, що будівельна галузь поки не відновлюється. Великі буді вельні фірми досі не вийшли зі штопора. Відомо, що найбільш сприятливим періо дом для будівельної галузі є період із травня до вересня. Зараз уже кінець червня, а оз нак виходу галузі з кризи не видно. Таким чи ном, можна припустити, що до кінця сезону якихось особливих змін на краще чекати не варто. Тенденція може почати вирівнювати ся десь до квітнятравня наступного року. Першою почне відновлюватися галузь буді вельних матеріалів, а потім і інші. Криза в галузі надзвичайно сильно по значалася на зарплатах працівників. Так, якщо торік середня місячна зарплата буді вельника становила приблизно 2300 гри вень, то сьогодні вона не перевищує 1300 гривень — падіння становить 45%. Якщо раніше денна зарплата робітникановачка в Києві дорівнювала близько 200 гривням, то зараз кваліфікований робітник має в най кращому разі 70 гривень у день. Невтішно виглядає і ситуація із зайняті стю. До лютого цього року будівельні ком панії масово відправляли працівників у бе зоплатні відпустки, а потім почали звільня ти. Тільки за офіційними даними, 150 тисяч будівельників втратили роботу. Фактично ж її втратив кожен другий працівник.

УПРИТУЛ

Я

к бачимо, опитані нами експерти одно стайні в тому, що ніякого підйому в буді вельній галузі сьогодні немає. Це і не дивно. Набагато цікавіше те, що всі вони про гнозують початок зростання восени цього або навесні наступного року. Звичайно, хотілося б вірити, що так і буде. Однак, зрозуміло, що будівельна галузь почне виходити з кризи тільки разом з усією економікою країни. А українська економіка, у свою чергу, значною мірою залежить від економіки світової. Сьогодні провідні еконо місти світу сперечаються про те, який харак тер має нинішня світова фінансовоекономіч на криза і як довго вона триватиме. І якщо деякі з них вважають, що криза вже майже минула, інші обіцяють другий виток або навіть затяжну депресію. Наскільки економіка України в цілому і будівельна галузь зокрема будуть здатні про тистояти глобальним негативним тенденціям у випадку, якщо ситуація у світі найближчим часом не почне змінюватись на краще, не відомо.

Вісім років тому відома англійська компанія Delcam, розробник CAD/CAM продуктів для моделювання, виготовлення та контролю складних виробів і технологічного оснащення, розпочала співробітництво з Україною. Іноземні фахівці створили представництво фірми у Запоріжжі, а в Запорізькому національному технічному університеті відкрили свій перший навчальний центр. Відповідно до європейської програми «Передові комп’ютерні технології Delcam для університетів України», кілька таких центрів незабаром було створено в інших університетських містах нашої країни.

Людмила СТУПЧУК

Н

айближчим часом навчальний центр планують відкрити і у Львові, у Націо нальному університеті «Львівська по літехніка». З цією метою директор компанії Х’ю Хамфріс, ректор Запорізького НТУ Сергій Бєліков та ректор «Львівської по літехніки» Юрій Бобало підписали тристо ронню угоду про співпрацю. Х’ю Хамфріс пе

Такий вигляд має дипломний проект, виконаний за допомогою програмного забезпечення Delcam редав Юрію Бобалу ліцензійне програмне забезпечення на 25 робочих місць вартістю $ 1,5 млн. Однак це тільки частина співпраці. Англійські фахівці запросили українських сту дентів і викладачів взяти участь у науково дослідній програмі, до якої можна залучити навіть школярів. Х’ю Хамфріс розповів про діяльність ком панії і її програмну продукцію, а представ ники фірми наочно продемонстрували мож ливості таких програм. Зокрема, запорізькі студенти вже активно працюють з цим про грамним забезпеченням, виконуючи за його допомогою дипломні проекти та кон курсні роботи. Ректор «Львівської політехніки» розповів, що такий навчальний центр допоможе кра ще готувати студентів щодо систем автома тизованого проектування. В одному з класів Інституту інженерної механіки та транспор ту вже облаштовано 15 робочих місць. Ди ректор цього інституту Зиновій Стецько за уважив, що програми можна використову вати не лише в навчальному процесі, а й для наукових досліджень, у співпраці з вироб ничниками. Зараз програмне забезпечен ня вивчають викладачі інституту, щоб вже з нового навчального року навчати студентів, інтегруючи програми у різні навчальні кур си. А ще студенти і викладачі Запорізького НТУ та «Львівської політехніки» мають намір взяти участь у конкурсах, які оголошує ком панія з Бірмінгема, і сподіваються, що про демонструють високу якість роботи.


Закон збереження особистості думки

№ 28 (80)

Траверси академіка Александрова «Після відкриття неевклідової геометрії Н. І. Лобачевським і до появи робіт О. Д. Александрова в Росії було зроблено єдине геомет" ричне відкриття світового рівня — побудова теорії кристалографіч" них груп Є. С. Федоровим», — пи" сали після смерті Олександра Да" ниловича його учні.

Святослав РИБНІКОВ

Ч

итач, зайнятий науковою ді яльністю, напевно знає, що написання дисертацій пов’я зане з творчими муками. У той же час «скоростиглий» науковий сту пінь сьогодні, на жаль, нерідко здо бувають за технічно досконалий, але далекий від справжньої науки компілят. Вітчизняна Вища атеста ційна комісія окремою своєю по становою навіть рекомендувала спеціалізованим вченим радам особливо уважно підходити до роз гляду докторських дисертацій, на писаних менш ніж через п’ять років після захисту кандидатської. Олександр Данилович Алексан дров захистив докторську дисерта цію всього через два роки після

Він дійсно був ученим першої зоряної величини, що просунув математику далеко вперед у розумінні тих питань, які його геніальні попередники Бернхард Риман, Герман Мінковський і Давид Гільберт змогли тільки сформулювати. При цьому створювач нових напрямів схилявся перед генієм Евкліда: на його переконання, «пафос сучасної математики полягає в тому, що відбувається повернення до греків». Неоціненний методологічний потенціал аксіоматичного методу Олександр Данилович намагався донести кожному, і це йому, безперечно, удалося: ім’я Александрова знали мільйони радянських дітей — це за його підручником вони опановували ази геометрії. кандидатської — факт, безпреце дентний для далекої від кар’єризму і профанації радянської науки. Див ним може бути хіба що вік новоспе ченого доктора — 25 років! А ще — його нематематична освіта, бо всі свої студентські роки майбутній класик геометрії займався фізи кою: з відзнакою закінчив Ленін градський університет за фахом «теоретична фізика» та ще й підроб ляв під час навчання: з другого кур су — у Державному оптичному інституті, а на четвертому влашту вався у теоретичний відділ Фізично го інституту при своїй альмаматер. Учителем Александрова був метр, один із основоположників кванто вої механіки і квантової теорії поля Володимир Олександрович Фок, і всі передрікали молодому науков цю блискучу кар’єру фізика.

А от про те, що радянська наука завдячує Олександру Даниловичу Александрову десятками не тільки відомих геометрів, вирощених у різних куточках країни, а й талановитими генетиками, збереженими в певні часи гонінь на «буржуазний вейсманізм; морганізм», мало хто знає, навіть при тому, що за свій внесок у розвиток генетики вчений (до речі, єдиний математик у групі біологів) в 1990 році був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Напередодні десятилітньої річниці пам’яті академіка ми пропонуємо читачам «УТГ» згадати деякі яскраві моменти наукового і життєвого шляху цієї світлої людини.

Але фізиком Олександр Дани лович всетаки не став. Можливо, позначилося знайомство з іншим видатним ученим — основополож ником обчислювальної геометрії Борисом Миколайовичем Делоне, чиї лекції справили на Александ ровастудента велике враження. Як би там не було, але після захи сту дисертацій Олександр Данило вич остаточно пішов у геометрію, де й зробив всі свої знакові для су часної математики відкриття. Знайомство з Делоне визначи ло не тільки математичну кар’єру Александрова: під впливом учите ля, основоположника радянсько го альпінізму, Олександр Данило вич перейнявся щирою любов’ю до гір. 1935 рік став для них обох серйозним випробуванням: Алек сандров одержав диплом канди

Коронований теплоенергетик

В

ідомий літературознавець, про фесор Національного універси тету «КиєвоМогилянська ака демія», керівник конкурсу «Корона ція слова» і голова журі у номінації «Романи» Володимир Панченко відзначив, що до фіналу експерти відібрали 17 рукописів. Це істо ричні, психологічні, молодіжні ро мани і детективи. Першу премію присуджено журналістці Галині Вдовиченко (Львів) за «Замок Гер буртів», другу — Максиму Кідруку (Рівне) за роман «Мексиканські хроніки. Історія однієї Мрії». М. Кідрук також отримав відзнаку «Кращий твір про подорожі» від журналу «Мандри». Максим Кідрук закінчив механі коенергетичний факультет Націо

нального університету водного гос подарства і природокористування за спеціальністю «теплоенергетика» чотири роки тому і зараз навчаєть ся в аспірантурах Національного університету «Київський політехніч ний інститут» і Шведського королів ського технологічного інституту. Саме на ниві технічної літератури Максим вже дістав визнання: одна з його книг, присвячена комп’ютер ному моделюванню і програмуван ню, видана російським видавницт вом «Пітер». «Мексиканські хроніки» напи сані у результаті реальної подорожі Максима, який побував у Мексиці минулого літа. Твір почав друкува ти літературний журнал «Дніпро», а восени він побачить світ у київ ському видавництві «Норідрук». Його директор Елеонора Симоно ва, випередивши інших видавців, домовилася з Максимом Кідруком

Гори стали такою ж невід’ємною частиною життя Олександра Дани ловича, як і математика: своє ос таннє сходження він зробив у... сімдесятирічному віці, скоривши «невеликий» («усього» 4300

метрів) пік Панфілова. Робота і альпінізм виявилися нерозривно пов’язаними в житті вченого. Цю єдність сьогодні можемо навіч спостерігати і ми — у вигляді піка Ленінградського університету в Шахдаринському хребті: цей па мірський шеститисячник дістав своє нинішнє ім’я завдяки акаде мікові Александрову, що скорив його, на той момент ректорові цьо го навчального закладу. Маневри, схожі на знамениті траверси, які роблять Александ ров і його вчитель у горах, неспо дівано стали їм у пригоді в іншій справі — порятунку вітчизняної генетики. Це зусиллями Бориса Делоне і його друзівфізиків ге нетична лабораторія була ство рена і почала успішно працюва ти... у стінах потужного курча товського інституту, як жартува ли автори цієї ідеї, «під охороною атомних установок». «Своїх», ле нінградських генетиків усіляко захищав і Олександр Данилович під час роботи ректором. Більш того, Ленінградський університет єдиний у Союзі мав мужність приймати до себе студентів, відрахованих з інших вузів краї ни за неповагу до «мічуринської біології» і нелегальне вивчення буржуазної генетики. Ректора не зупинило навіть пряме обвину вачення в «меншовизмі» з боку Хрущова, що для вченого не такої величини могло закінчитися дуже сумно.

*** Олександр Александров не був фахівцем у галузі генетики, не знався на тонкощах спадкування набутих ознак та інших вузькоспе ціальних проблем, про які спере чалися «лисенківці» із західними біологами, — точно так само, як і в нюансах опальних тоді соціології та економетрії. Він знав одне: сут тю науки є свобода, а отже, між на укою і владою, що обмежує прояви свободи, — провалля. Як першо класний альпініст, він знав, чим загрожує падіння в цю безодню, і траверсами обходив ці згубні місця, піднімаючись до вершин сам і ведучи свою зв’язку.

Як повідомив авторитетний сайт для українських школярів «Острів знань», запорізький дев’ятикласник Олексій Стреляєв винайшов унікальний прилад, який працює від енергії росту рослин.

Неймовірно, але воно працює!

Нещодавно у Національному академічному театрі ім. Івана Франка відбулася IX урочиста церемонія нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс і пісенної лірики «Коронація слова; 2009». Друге місце у цьому престижному конкурсі, де брали участь як відомі письменники, так і аматори, виборов Максим Кідрук з Рівного. Теплоенергетик за фахом, молодий автор опублікував вже декілька книг, всі вони – з технічної тематики. Людмила СТУПЧУК

дата наук, а Делоне — майстра спорту СРСР з альпінізму. Утім, учень не довго доганяв учителя: норматив майстра Олександр Да нилович виконав уже в 1940 році, зробивши рекордний траверс — обхідний горизонтальний маневр. Заслуженого титулу він тоді, що правда, не одержав — війна віддавнила вручення на десять років, але це було і неважливо: на тому підйомі Олександр Данило вич склав набагато серйозніший «норматив» — урятував життя то варишеві по зв’язці, який зірвав ся зі сніжного карниза.

21 липня 2009 року

П Максим Кідрук під час урочистої церемонії «Коронації слова»

про серію романів під рубрикою «Мандри». Вона зізнається, що у прозу Максима закохалася відра зу: — У світі романи про мандрівки дуже популярні. Я вже багато років чекала, коли й у нас нарешті почнуть писати про пригоди в екзотичних країнах без любовних ліній, — го ворить пані Елеонора. — Незаба ром Максим збирається подорожу вати Південною Америкою, потім — Близьким Сходом. І з кожної краї ни писатиме по роману.

рилад величиною з долоньку зібраний з пластинок і гайок. Новинка вже встигла перемогти на Всеукраїнському конкурсі юних винахід ників та раціоналізаторів, в журі якого були імениті професори з вітчизняних ВНЗ. — Я його назвав ошийником, і неспроста — аж надто він схожий на собачий аксесуар. Може виробляти напругу близько 900 вольтів. Прилад стане у пригоді під час відпочинку на природі, адже від «ошийника» мож на і телефон зарядити за 4 години, і музику послухати. При цьому кількість енергії, яку він виробляє, абсолютно не залежить ані від породи дерева, ані від його віку, – говорить Олексій. Прилад треба лише надіти на дерево, почекати близько півгодини, потім увіт кнути в його вбудовану розетку штеп сель від дроту мобільного телефону, маг нітоли або кип’ятильника — і вони зап рацюють. «Ошийник» сам витягує енер гію з дерева і передає її підключеній техніці. «Дерев’яна» напруга в 900 вольтів прирівнюється до 220 вольтів в одній електроточці, тому стакан води нагріватиметься «від дерева» стільки ж часу, скільки і від звичайної мережі. Над своїм унікальним винаходом учень працював близько півроку. Зараз хлопець працює над новою, вдоскона леною, моделлю приладу. Пластинки і гайки він замінив гумовим ремінцем: чим тугіше його затягувати навколо сто вбура, тим більше енергії він зможе ви тягувати.


№ 28 (80)

Реклама

21 липня 2009 року

Федерація сприяння навчанню та роботі з персоналом Дослідницький центр Міносвіти і науки (при НУ «Львівська політехніка») Львівський навчально&технологічний комбінат ПРОВОДЯТЬ

7—13 вересня 2009 р. (АР Крим, м. Алушта) міжгалузеву виробничу нараду: «Попередження аварійності і травматизму на виробництві»; міжгалузеву методичновиробничу нараду: «Підготовка і підвищення кваліфікації персоналу на виробництві». Довідки і заявки: тел. 8032 2709011, тел /факс 80322442601

email: lvivntk@mail.ru Оргкомітет

ПЕРЕДПЛАТА

Передплатити видання

передплата

і

на

ви можете, звернувшись до поштових відділень, а також до передплатних агентств:

БЕР ДЯНСЬК БЕРДЯНСЬК Поплавська 70344, 66548

Саміт Дніпропетровськ 3704423, 3704512 Передплатне агентство «KSS» 335289

ВІННИЦЯ БліцІнформ 276658

ДРОГ ОБИЧ ДРОГОБИЧ Паращак 415474

БІЛА ЦЕРКВА Фрідман 49704

ГО Р ЛІВКА РЛІВКА А.В. Сервіс 553000, 552475 Колегія 552582 ДОНЕЦЬК ДонбасДеЮре 3826825/26 Ідея 3810932 Кріотехніка 3117681 ДНІПРОПЕТ РОВСЬК Меркурій 7447315, 7441661

ЖИТОМИР БліцІнформ 360400 ЗАПОРІЖЖЯ БліцІнформ 639182 Прессервіс Кур’єр 2200797 Меркурій 2208761 ІВАНО АНКІВСЬК ФР РАНКІВСЬК Світ преси 49188 Філіпова Н.О. 501320 БліцІнформ 522870

КИЇВ БліцІнформ 2055110 ВПА 5020222 Кондор 4087625 4087652 Статус 3917453 3917454 Пресцентр 5361175 Саміт 2807745 Передплатне агентство «KSS» 5858080 Меркурій 2488808 КІРОВОГР АД КІРОВОГРА БліцІнформ 320306 КРЕМЕНЧУК Меркурій 700384 Саміт Кременчук 32188

КРИ ВИЙ РІГ КРИВИЙ МИ К ОЛАЇВ КОЛАЇВ БліцІнформ ТЕПС & С 662436 474775, Кур’єрська 474735 служба НОУХАУ передплати і 472003, доставки 471777 040494 СамітМиколаїв СПД «Соколов» 561069 4048271 ЛЬВІВ Ділова преса 703468 Західний кур’єр 230410 Фактор 418391 ПресМаксимум 971515 ЛУГ АНСЬК ЛУГАНСЬК Ребрик 501364, 501433 ЛУЦЬК БліцІнформ 720548 МАРІУПОЛЬ БліцІнформ 335498

НІК ОПОЛЬ НІКОПОЛЬ АйДжі Електронікс 42248 НОВО ВОЛИНСЬК Мазурова 40771 НОВОМОС К ОВСЬК Меркурій 75191 ОДЕСА Ласка 7116616 Пугачова 2371780 Агентство Наш Бізнес 7180608, 7144168

ПАВЛОГР АД ПАВЛОГРА Меркурій 60093 ПОЛТ АВА ПОЛТАВА Агентство передплати АНП 509310 БліцІнформ 509261 СЕВА СТОПОЛЬ БліцІнформ 554451 ФакторПреса 455582 СІМФЕРО ПОЛЬ Бліц Інформ 249300 СамітКрим 512493 Флора 270092 Фактор Преса 279456

С УМИ ДІАДА 780355 Еллада S 251249 ТЕРНО ПІЛЬ Попович 251823 ХАРКІВ Фактор Преса 7382973 Александ рова 7545827

2009 рік

триває

Передплачуйте у відділеннях «Укрпошти», передплатних агентствах, відділі передплати редакції.

Тел. (0642) 599392

Передплатні індекси: українською мовою

російською мовою

99309

99340

Вартість передплати: на 1 міс. — 19,24 грн на 4 міс. — 76,96 грн

ХЕРСОН Кобзар 420909 ЧЕРНІВЦІ Ключук 570317, 247383 ЯЛТ А ЯЛТА СамітКрим 324135

Передплату можна оформити в редакції, звернувшись до відділу передплати і реалізації за телефоном: (0642) 599392, т/ф 599391, Email: marketing_utg@ukr.net

на на

1 4

місяць місяця

— —

12,57 50,28

грн грн


Розслабтеся!

№ 28 (80)

Вбрання для валюти

21 липня 2009 року

КРОСВОРД

Деякі американці переконані: єдиний спосіб швидко вибратися з кризи — змінити дизайн долара

Проект — переможець конкурсу «Новий бакс» зі штрихкодом або намиста з дерев’яних доларів по $1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 на одній нитці намиста намиста.. Відразу виникають спога ди про історичну купівлю Манхетте на в індіанців за кілька ниток нами ста, дзеркальце й «вогненну воду». Конкурс закінчився 4 липня 2009 року, у День незалежності США. Безперечним переможцем омпсон з Каліфорнії став Кайл ТТомпсон (ескіз на фото). Він і надягне екс клюзивну футболку персонального дизайну Річарда Сміта.

Не паладієм — то сталлю!

І

сторія російського рубля, колись забезпеченого золотом, теж може зробити крутий поворот: тут пропонується введення нової одиниці, виконаної з паладію. Світ відмовився від прямого забезпе чення валюти дорогоцінними мета лами десятки років тому, але ідеєю повернення до «золотого стандарту» переймаються економісти і обива телі у різних країнах. Російські де путати пішли далі: вони пропонують увести своєрідний «паладієвий стандарт» для рубля. — Ми можемо запропонувати усьому світу новий російський рубль, — стверджує, зокрема, Борис Гриз лов. — Це була б дуже стала валюта. Тут можна згадати миколаївські червінці, які були вільно конверто ваними і мали добрий обіг. Але чи може держава погодитись на такий ризик, як прив’язка рубля до одного з товарів, чиї котируван

Один з ескізів нового долара

Британські ляпи

Р

оків 80 тому Ілля Ільф записав у свою «Записну книжку» у чомусь провісний вислів: «Книги редак тировали 10 редакторов. Держали 20 корректур. И все равно на переплете красовалось золотом « Британская ». У британців, які зав ЭнциклопУдия». жди скрупульозно ставляться до фінансів, останнім часом з’явилися безглузді речі — і на банкнотах, і на монетах. Так, 200 тисяч 20пенсових монет недавно були викарбувані Ко ролівським монетним двором Вели кої Британії без зазначення дати ви пуску. Таке трапилося вперше за ос танні три століття. Сталося це через редизайн монети: частина їх була випущена зі старим аверсом і новим реверсом, а тому й дата карбування на пенсах зникла. Помилку помітили тільки тоді, коли монети потрапили в обіг. Монетний двір Її Величності відзначив, що такі гроші не вилуча ються з обігу і приймаються за номі налом. От де воля для нелегальних карбувальників, адже на монетах немає серійних номерів, як на купю рах — карбуй фальшивки, і якнайб ільше! А незадовго до цього Централь ний банк Королівства випустив нову купюру в 20 (знову це закляте чис ло!) фунтів. Вона присвячена 150 літтю історичної подорожі Чарльза Дарвіна на кораблі «Бігль» на Гала пагоські острови. Саме тут народи лися визначні і, як і раніше, спірні ідеї про те, що всі ми вийшли з мавпя чих шкір. На цій гарній банкноті зоб ражена не менш гарна пташка колібрі, якої ніколи на Галапагосах не було. Ученібіологи відразу ж ска зали своє голосне «фі!» британським виробникам грошей. Але останні відмовчалися, фунти пішли в обо рот... Швидше за все, вони стануть «боністичною» рідкістю, ціною разів у 10 більше номіналу. Куди там нашій гривні з колонами давнього Херсо неса, які князь Володимир Ясне Со нечко ніяк зруйнувати не міг, бо не встигав за віком!

ГОРИЗОНТ АЛЬ: 1. Сани у формі велосипеда. 6. Плювок вулкана в люд ОРИЗОНТАЛЬ: ство. 8. Злив для дощової води. 9. Порція вареного металу. 10. Японська горілка. 13. Худобячий колектив. 18. Кращі роки італійського мистецтва. 19. Модельна показуха. 20. П’ятничний товариш. 21. Співаюче чадо «Лу койлу». 26. Скакун Насреддіна. 27. Нічна казкарка. 28. Парубок в ком панії з дурепою (Сувор.). 30. Другий сніданок. 32. Колега наяди і русалки. 33. Гарячливий вміст дубових бочок. 34. Секретний капітан (Грін). 37. Епі граміст «Сучасника». 39. Прізвище автомата. 40. Ударний інструмент ко заків. 41. Необпалений фарфор. 44. Наречений для Сильви. 47. Герой Пушкіна, що вийшов з конструкторського бюро Антонова. 48. Мінілист без конверта. 49. Від поля до поля. 52. 1852 метри. 53. Венеціанець, що відверто поговорив зі своєю дружиною. 54. Пристосування для пом’як шення ударів у вагонах. 55. Місто, знамените завдяки вежі, що поки не впала. 56. Солодкий кінець обіду. ВЕРТИКАЛЬ: 2. Тренажер для білки. 3. Зброя слона. 4. Снасть, за до помогою якої рею повертають в горизонтальній площині. 5. Морське вов ченя. 6. Зашморг на шию коню. 7. Флагман Магеллана. 11. Вігвам каза ха. 12. Лукавий бог. 14. Вимірювальний інструмент в зодіаку. 15. Борець із запахами. 16. Дика родичка анютиних оченят. 17. «Хай буде світло!» (пристрій). 22. Документ на право пільгового або безкоштовного проїзду. 23. Піратське судно новгородців. 24. Раз сходинка, два сходинка. 25. Крижані володіння Данії. 29. Відповіді на кросворд, Дочка дочки. 30. Апартаменти надрукований у № 27 (79) вовка. 31. Основа багатства Арабських еміратів. 34. Афри канський спринтер. 35. Старо давній тосканець. 36. Метал Мар са. 38. Гібрид плоскогубців і куса чок. 42. Губить людей не воно (пісень.). 43. Джерело води. 45. Престижна марка годинника. 46. Професія Джузеппе Сизого Носа. 49. Золотоносна курка. 50. Англієць, що поселив моряка з Йорка на нежилий острів. 51. Ске лет автомобільної покришки. Склала Оксана БАЛАЗАНОВА

ГОЛОВОЛОМКА

Змія Морська змія лежить під во дою. Ми бачимо тільки її голову і хвіст. Її тіло може згинатися го ризонтально і вертикально, але не стикається саме із собою навіть по діагоналі. Тіло змії зай має 45 клітинок. Цифри зовні квадрата показують, скільки клітинок тіла змії знаходиться під кожним горизонтальним і верти кальним рядом. Числами в клітинках показані початок, кінець і середина тіла змії. Чи зможете ви визначити її точне розташування?

Рубрику веде Андрій ГЕРМАН Відповідь на головоломку «Знайдіть пари», надруковану у № 27 (79)

Ф

ахівець із ребрендингу і ди зайну Річард Сміт із Нью Йорка заявив: «Перемалюй ». Він нага долар — врятуй Штати!». дує, що дизайн американської ва люти не змінювався з 1930х років. Річард Сміт переконаний, що реб рендинг найпотужнішого світового бренда — доларової купюри — ста не для Америки «каталізатором но вого старту у важкому й поступаль ному розвитку», допоможе боротьбі з рецесією. Переможець конкурсу на кра щий дизайн нового долара одер жить як приз спеціальну дизай нерську футболку, створену «міжна родним експертом із брендів», обі цяє Річард Сміт. Ось деякі з «добрих» коментарів росіян, які відвідали сайт Сміта: «Стільки років усе влаштовува ло... І чого б це раптом вирішили змінити дизайн? Що, кепські спра ви?! Звичайно, треба розфарбува ти, а то старі бляклі, незабаром і тубільці вже не братимуть...» «Я думаю, на нових банкнотах повинні бути зображені китайські культурні цінності, так би мовити, напередодні чергових переговорів щодо підтримки й кредитування з боку Китаю. Зробіть китайцям при ємно, може, і допоможуть стабілізу вати вашу економіку...» Проте свої проекти дизайну но вого долара на конкурс «Новий бакс» уже надіслали автори з Угор щини, Франції, Англії і тієї ж Росії. Причому тут представлені зовсім нестандартні дизайни штатівських грошей. Зокрема, пропонується портрет найбагатшої афроамери канки, товстушки й телеведучої Опри Уінфрі; образ Буффало Білла, мисливця і завойовника Дикого Заходу наприкінці ХІХ століття; ме дальйони вбитих братів Кеннеді, Рейгана та Ейзенхауера; портрети Барака Обами, одіозно вродливої Брітні Спірс і «Джека Горобця» — Джонні Деппа. І всетаки, напевно, «найпри кольнішими» виявилися ескізи долара у виг ляді касової стрічки вигляді

1. d2e3! f4:b4 (1… e5:c7 2. c5b6 х) 2. d6:h6 b4:d6 3. g1f2 g3:e1 4. b2c3 e1:b4 5. a3:e7 f8:d6 6. h6:a3 х

Нове плаття короля валют?

ня піддаються сильним коливан ням? Навряд чи, адже тоді величез на країна віддає долю валюти на поталу ринку. Є й інші причини, з яких втілення в життя «паладієвої» ідеї неможли ве. Зараз монети виготовляють зі срібла й золота. Це м’які метали, їх можна навіть подряпати нігтем. А паладій та інші метали платинової групи — важкі й дуже тверді, пра цювати з ними надзвичайно важко, на це скаржаться всі ювеліри. Тому карбувати такі монети буде дуже проблематично. І всетаки «грошові» новації не обминули Росію. Так, департамент зовнішніх і суспільних зв’язків ЦБР повідомляє, що з другого кварталу 2009 року в обіг випускаються мо нети номіналом 1, 2 і 5 рублів, ви готовлені зі сталі з нікелевим галь ванопокриттям. Ці монети в обігу на території Російської Федерації як законні кошти наявного платежу нарівні з існуючими — виготовле ними з міднонікелевого сплаву (1 і 2 рублі) і міді, вкритої міднонікеле вим сплавом (5 рублів). Графіка й розміри монет нового різновиду збережені без змін.

Відповідь на етюд, надрукований у № 27 (79)

Володимир ОТРОЩЕНКО


Украинская техническая газета №80  

№28, 2009 (украинская версия)

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you