Issuu on Google+

№10 (114) 16 березня 2010 року

E-mail: info@tehnichka.com

www.tehnichka.com

Виходить щовівторка

У НОМЕРІ: ТЕХНОЛОГІЇ Час синтезувати каміння? Учені всього світу не одне десятиліття б’ються над удосконаленням виробництва керамічних матеріалів під високими статичними тисками Стор. 5

Затребувані у світі... кризи

НАУКА Портрет на тлі нескінченного обертання Зниження темпів глобального потепління вимагає розроблення нових енергозбережних технологій Стор. 7

БЕЗМЕЖНЕ НЕБО Мир дому сьому! Сонячна система — будинок, у якому людству судилося провести мільярди років свого існування, що йому залишилися. А що ми знаємо про нього? Стор. 11

СОЦІУМ «Розумне» = економічне Системи автоматизації будинків можу ть скоротити витра ти підприємства на тепло на 2 5 %, а кіль к іс т ь с п оживаної електроенергії — наполовину Стор. 13

Завдяки тривалим контрактам із закордонними замовниками, херсонський державний завод «Паллада» не відчув впливу світової економічної кризи. На підприємстві відсутні такі поняття, як скорочення робочих місць, заборгованість із зарплати. Стор. 8–9

Білі нитки «Білої книги» Міноборони провело презентацію чергового — уже п’ятого — щорічного видання «Біла книга», яке висвітлює основні напрямки оборонної політики та розвитку ЗС України за минулий рік. Стор. 10

Троїстий союз третього тисячоліття Програма управління інноваційним розвитком із чітко прописаними «правилами поведінки» для всіх учасників цього непростого процесу стартувала в Придніпровському регіоні Стор. 4

Прогар у паперових деклараціях Добрими намірами, не підкріпленими реальною турботою про промислову безпеку, устелений шлях до виробничих трагедій Стор. 6


2 № 10 (114) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

16 б е р е з н я 2 010

ТУТ І ТЕПЕР

Крани на комплектувальних SWF: європейська якість за українськими цінами ТОВ «Харківський експериментальний завод підйомно-транс портного машинобудування» є регіональним партнером компанії SWF Krantechnik GmbH (Німеччина), яка входить до складу корпорації KCI Konecranes (Фінляндія, Konecranes Group) — світового лідера з виробництва вантажопідйомного обладнання. ТОВ «ХЕЗ ПТМ» навіть в умовах економічної кризи виготовляє крани на європейські комплектувальні. На сьогоднішній день комплектувальні SWF дозволяють домогтися кращих результатів і пропонують споживачам більше можливостей, ніж середній рівень пропозицій на ринку.

П

ропонуючи кран на комплектувальних SWF, ТОВ «ХЕЗ ПТМ» поставляє не тільки сучасну техніку з українським паспортом і за українськими цінами (у цьому випадку підпри-

Інакше не скажеш Кеннет Рогофф

Професор Гарвардського університету

Франція зазнавала банкрутства дев’ять разів, Іспанія — 13... Боргова ситуація вийшла з-під контролю, економічний же розвиток обіцяє бути вкрай незначним. Затягти паски доведеться більшості країн... У скрутному становищі перебувають багато країн, зокрема в Східній Європі. Якщо подивитися на їхню кількість, то Європа схожа на якийсь Ground Zero, епіцентр руйнувань. Значні коректування необхідні в Греції, Ірландії, Португалії, Іспанії, Латвії, Україні». Мартін Райзер

Голова представництва Світового банку в Україні

Ситуація в Україні така, що для подолання наслідків кризи потрібні реформи. Список найнеобхідніших ми вже підготували». Анатолій Кінах

Народний депутат України

Непопулярні реформи необхідні. І новий уряд вживе їх, як тільки проведе аудит, у якому стані нам залишила економіку Юлія Тимошенко. Але шановні міжнародні експерти забувають про розміри падіння доходів населення України (на 11—13%). Тому перед проведенням непопулярних реформ треба підвищити рівень життя населення».

Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

www. tehnichka.com E-mail: info@tehnichka.com

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а.

ємство виготовляє тільки пролітні балки та огородження), а й надає бездоганний сервіс, доставку, шеф-монтаж, гарантійне та післягарантійне обслуговування. Наявність на складі в

Харкові ремонтних комплектів і запасних частин забезпечує своєчасне виконання гарантійних зобов’язань. Відомо, що якість крана багато в чому визначається правильністю вибору механічних комплектувальних і конструктивного вирішення. Стандарти продукції, яких дотримується підприємство ТОВ «ХЕЗ ПТМ», вимагають комплектувальних високої та гарантованої якості. На базі комплектувальних SWF підприємство ТОВ «ХЕЗ ПТМ» виготовляє крани як у загальнопромисловому, так і у вибухобезпечному виконанні з урахуванням реальних умов експлуатації: однобалкові опорні крани вантажопідйомністю до 20 т, однобалкові підві-

сні — до 12,5 т, двобалкові — до 80 т, козлові — до 50 т, консольноповоротні — до 5 т зі ступенем захисту електрообладнання IP 55, IP 66. Усі проекти проходять затвердження та технічний аудит у SWF Krantechnik GmbH. Підприємством ТОВ «ХЕЗ ПТМ» було виготовлено 36 вантажопідйомних кранів на базі комплектувальних SWF. ТОВ «ХЕЗ ПТМ» пропонує споживачам крани, виконані на найсучаснішому технічному рівні на базі готових вирішень із використанням кранових комплектів SWF, що втілили кращі, перевірені часом досягнення європейського кранобудування, за українськими цінами. Джерело: www.hezptm.com

Обсяги виробництва зростають, рентабельність знижується Такі тенденції в роботі вітчизняного ГМК намітилися цього року Ірина КОНДРАТЬЄВА Підприємства ГМК України повинні навчитися вчити ся виживати в умовах жорсткої світової конкур конкуренції енції та зростання цін на сировинні ресурси — такого висновку дійшли учасники балансової комісії з розподілу основних видів сировини та матеріалів по підприємствах галузі на квітень 2010 року, що відбулося в об’єднанні «Металургпром».

С

табільності в роботі металургійних і гірничо-добувних підприємств за минулі два місяці не спостерігалося. Були і спади, і підйоми у співвідношенні з аналогічним періодом 2009 року. У цілому за січень-лютий обсяги виробництва основних видів продукції збільшилися: з чавуну — на 15% (4,420 млн тонн) до січнялютого 2009 року, зі сталі — на 12% (5,069 млн тонн), із прокату — на 10% (4,680 млн тонн). Але, за словами генерального ди-

ректора «Металургпрому» Василя Харахулаха, порівнювати початок поточного й минулого року не зовсім правильно. Річ не тільки в кількісних показниках. При все більших середньодобових обсягах і оптимістичних прогнозах на квітень лише три підприємства працюють рентабельно. За попередніми даними, металургійні підприємства за підсумками роботи за перші два місяці одержали негативний фінансовий результат оподаткування в розмірі 1,6 млрд грн.

Після остаточного підрахунку показник може збільшитися до 1,8 млрд грн. Щодня загострюється проблема невідповідності цін: на сировину вони зростають швидко, а на продукцію українських метпідприємств — набагато повільніше. Шукати вихід із ситуації учасники балансової наради домовилися наприкінці березня в Донецьку разом із представниками Мінпромполітики, Мінвуглепрому, Донецької облдержадміністрації, підприємств та галузевих асоціацій ГМК України.

З вогню — в енергію

П’ятдесят на п’ятдесят

ВАТ «Сумське НВО ім. М.Фрунзе» у короткий строк завершило відвантаження продукції на замовлення ВАТ «Сургутнафтогаз». умські машинобудівники виготовили три комплекти газотурбінних енергоблоків для оснащення електростанції на Північно-Лабатьюганському родовищі. Агрегати загальною потужністю 36 МВт виготовлені в ангарному виконанні, із застосуванням систем автоматики фінського виробництва. Вони дозволять ВАТ «Сургутнафтогаз» використовувати одержуваний при видобутку нафти попутний газ для виробництва електроенергії. Раніше він спалювався на смолоскипах. У 2005 році українське машинобудівне об’єднання виготовило два газотурбінних енергоблоки для першої черги ПівнічноЛабатьюганської газотурбінної електростанції. У 2008-му сумські фахівці поставили російській нафтовій компанії ВАТ «Сургутнафтогаз» обладнання для оснащення газотурбінної електростанції на Талаканському родовищі. У 2009 році на замовлення росіян виготовлені енергоблоки, які склали другу чергу Рогожниківської ГТЕС, а також обладнання для реконструкції компресорної станції на Федорівському нафтовому родовищі.

Г

С

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ (тел. 0642 34-72-47, e-mail: editor@tehnichka.com)

РЕДАКЦІЯ: Світлана Ісаченко - заступник головного редактора (тел. 044 221-06-51, e-mail: isachenkosv@tehnichka.com) Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 0642 34-72-47) Свідоцтво Людмила Гречаник — відділ технічної думки про державну реєстрацію (тел. 0642 34-72-47, e-mail: tehnomysl@tehnichka.com); КВ № 12993-1877Р Марина Савінова — відділ науки та освіти від 20.08.2007 р., (тел. 0642 34-72-47, e-mail: otdelnauki@tehnichka.com); видано Міністерством Ігор Павлюк — відділ промисловості юстиції України. (тел. 044 440-82-09, e-mail: pavluk@tehnichka.com);

ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Антон Яременко - тел./факс: (044) 440 82 09, Ганна Бусова - тел./факс: (0642) 59 93 91, тел.: (0642) 59 93 92, e-mail: reklama@tehnichka.com ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов - тел./факс: (044) 440 82 09, тел.: (044) 221 06 50 Любов Соловйова - тел./факс: (0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92, e-mail: podpiska@tehnichka.com

олова ради директорів ВАТ «Мотор Січ» (Україна) В’ячеслав Богуслаєв на колегії Міністерства промисловості та торгі��лі Татарстану повідомив, що підприємство вийшло із пропозицією виробляти в Татарстані турбовальний двигун МС-500В для вертольотів «Ансат» виробництва ВАТ «Казанський вертолітний завод» (КВЗ). «До кінця року плануємо скласти цей двигун у вас на моторобудівному підприємстві, — сказав Богуслаєв. — Підписали угоду із Казанським моторобудівним виробничим об’єднанням». Генеральний директор об’єднання Дамір Каримуллін уточнив, що між «Мотор Січ» і казанським підприємством підписаний поки «програмний контракт, який надалі припускає підписання ліцензійної угоди наприкінці березня — на початку квітня». Відповідно до контракту, «Мотор Січ» передасть КМВО технічну документацію, і підприємства в кооперації вироблятимуть двигуни. За словами В’ячеслава Богуслаєва, трудозатрати становитимуть п’ятдесят на п’ятдесят. Потужності виробництва поки не визначені, але в перший рік роботи планується випустити не менше 50 двигунів. Підготував Олександр МОРОЗОВ Газета видається українською та російською мовами

ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

українською мовою — 99309 99309; російською мовою — 99340 99340. Номер віддрукований офсетним

Позиція авторів публікацій не завжди способом на друкарському компзбі гається з позицією редакції. Редакція залишає за собою лексі ТОВ «Прес-Експрес». право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а.

За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець. Тел. (0624) 50-08-54 Матеріали, позначені (R), публікуються на правах реклами. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 17287 прим., При ВИКОРИСТАННІ матерІалІв ПОСИЛАННЯ на «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

українською мовою 5613 прим., російською мовою 11674 прим. ЗАМОВЛЕННЯ № 651


Українська технічна газета

В і в т о р о к , 16 б е р е з н я 2 010 №10 (114)

3

ТУТ І ТЕПЕР ПРОМИСЛОВІСТЬ ВАТ «Крюковський вагонобудівний завод» у січні-лютому 2010 року збільшив виробництво вантажних вагонів утричі в порівнянні з аналогічним періодом 2009-го. З початку 2010 року завод збільшив обсяги виробництва й поступово виходить із кризи, працюючи п’ять днів на тиждень. У 2010 році підприємство планує

збільшити виробництво вантажних вагонів майже удвічі — до 6 тисяч.

ВАТ «Азовзагальмаш», що входить до холдингу «Азовмаш», уклало контракт із бінаціональною компанією «Алкантара Циклон Спейс» (БК АЦС) на поставку обладнання для космічного ракетного комплексу «Циклон-4» у Бразилії (місто Алкантара). В «Азовмаші» вже підготовлена технічна документація. У роботу включать майже всі виробничі потужності підприємства, у першу чергу «Азовзагальмашу». Строк виготовлення за планом від 14 до 18 місяців після надходження платежів. Обладнання доставлятиметься морським шляхом. Після укладення контракту та виконання контрактних зобов’язань замовник передбачає подальшу співпрацю з «Азовмашем», виходячи на другий етап розвитку комплексу. Він стосується проектування та виготовлення продукції вагонобудування. Зуївським енергомеханічним заводом запланована щоквартальна поставка в Узбекистан дев’яти конічних форм ОК-22,6. Узбекистан уже неодноразово був серед покупців продукції ЗАТ «ЗЕМЗ». Установивши тісне співробітництво, завод щомісяця поставлятиме по три конічні форми ОК-22,6.

ПЕК На думку Світового банку (СБ), українська влада повинна підвищити тарифи на газ і комунальні послуги в 2 рази до кінця поточного року. Про це заявив директор Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер. При цьому він зауважив, що підвищити тарифи треба не тільки для населення, а й для промислових споживачів. У цілому СБ уважає, що тарифи на газ та комунальні послуги повинні подвоїтися вже в першому півріччі. Крім того, необхідно відкрити спеціальний раху-

нок для забезпечення централізованого стягнення платежів з підприємств теплопостачання. Далі треба створити централізований орган регулювання (працюватиме тимчасово, тільки в 2010 році) на національному рівні для зміцнення механізму затвердження тарифів на опалення. Наступний крок — підвищення адресності системи захисту бідних верств населення від підвищення тарифів. Також експерти СБ відзначають, що Україні в 2011—2012 рр. необхідно створити національний (централізований) постійний орган регулювання тарифів на опалення, який мав би адміністративну та фінансову незалежність, і розпочати реформування системи пільг у секторі комунальних послуг. НАЕК «Енергоатом» оголосила торги із закупівлі гексафториду урану. Відповідно до повідомлення прес-служби компанії, НАЕК планує закупити гексафторид природного урану та збагачений гексафторид, у тому числі його виробництво із сировини замовника. За словами директора із закупівель ядерного палива та регулювання зовнішньоекономічної діяльності НАЕК Олександра Болібока, торги оголошені в рамках виконання контракту з компанією Westinghouse (США), підписаного в березні 2008 року про поставку з 2011 року американського ядерного палива на українські АЕС. Гексафторид планується закупити в кількості, необхідній для забезпечення перевантаження двох енергоблоків ВВЕР-1000 у 2011 р. і щорічного перевантаження трьох енергоблоків ВВЕР-1000 в 2012—2015 рр. Так, у 2010 році компанія планує закупити 369,5 гексафториду з поставкою в липні та грудні, а у 2011— 2014 рр. — 519,6 тонни. Після закупівлі ядерні матеріали планується передати Westinghouse для фабрикації ТВС на заводі американської компанії у Швеції. ЦИФРА Цього року українська газотранспортна система (ГТС) прокачає близько 3 що на

15%

110

млрд м газу,

більше від торішнього показника.

ТРАНСПОРТ Авіаційний науково-технічний комплекс (АНТК) імені Олега Антонова в нинішньому році завершить будівництво ще чотирьох літаків Ан-148. За словами президента — генерального конструктора підприємства Дмитра Ківи, цього року вже завершено будівництво одного літака. Таким чином, напрікінці року заплановано випустити 5 літаків. А вже наступного року виробництво Ан-148 планують подвоїти — до 10 літаків. Також Дмитро Ківа анонсував, що в травні 2010 року вперше підніметься в повітря літак Ан-158. Він зараз на стадії закінчення складання. На літак уже є контракти, і після випробувань та сертифікації підприємство готується до його серійного складання. У 2010 році корпорація «Богдан» на потужностях у Черкасах планує виробити близько 22 600 легкових авто, що на 56,98% більше, ніж у 2009-му. Про це повідомив президент корпорації «Богдан» Олег Свинарчук.

«Частину зроблених авто ми плануємо реалізувати на експорт», — відзначив Свинарчук. За його словами, зараз корпорація веде активні переговори про надходження власного легкового комерційного автомобіля «Богдан 2310 pick-up» на ринки країн СНД. «У нас уже підписані дві дилерські угоди в Росії. На черзі підписання угод ще в декількох країнах», — зазначив керівник корпорації. У 2010 році компанія планує випустити кілька модифікацій власного авто. На ринку з’являться авто з відкритою платформою, тентова версія, а також невеликий рефрижератор.

Український авіапром одержав найбільший контракт за останні роки. Індія заплатить Україні за ремонт Ан-32 $400 млн. Індія відремонтує 105 літаків: їх розкладуть, а потім складуть із новими деталями. Літаки одержать нову авіоніку, сучасне обладнання в кабіні пілота, добру шумоізоляцію, посилене крило, а, отже, збільшене максимальне навантаження.

Українські авіабудівники визнають, що це добрий контракт. За їхніми словами, він дасть можливість побудувати нові моделі літаків уже найближчим часом.

ВЕРХОВНА РАДА Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (про активізацію інвестиційно-інноваційної діяльності). Цим законопроектом передбачається внести зміни в Закон «Про оподаткування прибутку підприємств» і в Закон «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Законопроект спрямований на створення умов для стимулювання інвестиційноінноваційної діяльності суб’єктів підприємницької діяльності. Зокрема, пропонується знизити з 25 до 20 відсотків ставку податку на прибуток підприємств відносно прибутку, інвестованого у звітному періоді на придбання основних фондів груп 2 і 3 (обладнання, машини та обладнання, вантажний транспорт) і нематеріальних активів (прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ноу-хау), які повинні використовуватися в господарській діяльності не менше 3 років. Крім того, пропонується надавати спеціальні інвестиційні пільги у вигляді інвестиційно-інноваційного податкового кредиту.

ЕКОНОМІКА Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poors підвищило рейтинг України із зобов’язань в іноземній валюті до рівня «B-» з рівня «CCC+», прогноз рейтингу — «позитивний». Рейтингове агентство, говориться в прес-релізі S&P, уважає, що формування

нової урядової коаліції створює основу для кращої політичної координації та відновлення відносин із Міжнародним валютним фондом. ФІНАНСИ Двигуном інфляції в 2010 році стали надлишкові видатки держбюджету в останні два місяці 2009 року. Це створило традиційний «синдром високої інфляції першого кварталу», заявив керівник групи радників глави Національного банку України Валерій Литвицький. Він також відзначив, що в січні-лютому економіка перебувала у фазі пожвавлення. «Особливість поточного макроциклу — розігрів ділової активності. Індикатор цього процесу — інфляція цін виробників. Другий місяць поспіль вона тримається на рівні 1,9%. За два місяці ціни виробників зросли на 3,8% проти 1,7% за такий же період 2009 року. Ціни виробників зросли навіть на 0,1% швидше, ніж споживчі (3,8% проти 3,7%). Рік тому споживчі ціни випереджали зростання цін виробників на 2,7% (4,4% проти 1,7%)», — підсумував експерт.

АПК Асоціації виноградарів і виноробів Одеської області та України 10 березня 2010 р. звернулися до Президента України, голови Верховної Ради та уряду України з вимогою не допустити «розвалу українського села» і врегулювати питання розвитку галузі. У зверненні говориться, що одне з найболючіших питань сьогодні — законодавча неврегульованість майнових прав на багаторічні насадження та відносин власників багаторічних насаджень і земельних ділянок під багаторічними насадженнями, що призводить до зловживань у галузі та протистояння між селянами та виноградарськими господарствами.

Асоціації просять забезпечити ухвалення змін до ряду чинних законів України, а також ухвалити галузеву підпрограму «Столовий виноград України» у рамках галузевої програми розвитку виноградарства та виноробства на період до 2025 року, а також скасувати податок на додану вартість для виробників сільськогосподарської продукції. Підготувала Людмила МЕЛЬНИКОВА за матеріалами «УНІАН», Держкомстату України, РБК-Україна, АПК-Інформ, «ЛІгаБІзнесІнформ», РІА Новини, dengi-info.com


4 №10 (114) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

16 б е р е з н я 2 010

ПРІОРИТЕТИ

Троїстий союз третього тисячоліття Програма управління інноваційним розвитком із чітко прописаними «правилами поведінки» для всіх учасників цього непростого процесу стартувала в Придніпровському регіоні Ірина КОНДРАТЬЄВА УЧЕНІ, ІНВЕСТОРИ ТА ПРОМИСЛОВЦІ, ЄДНАЙТЕСЯ! ридніпровський регіон помітно виділяється серед інших не тільки своїм неповторним ландшафтом, колосальними покладами корисних копалин, кількістю промислових підприємств, а й величезним науковим потенціалом. То не жарт: на території Дніпропетровської, Запорізької та Кіровоградської областей працює понад 16000 докторів і кандидатів наук! Це набагато більше, ніж у будь-якій європейській країні. Але чомусь результатів праці славної когорти вчених в останні роки майже не видно. Підприємства застосовують відсталі технології, парк машин зношений і скорочується, щороку населення та промисловість усе гостріше відчувають енергетичний голод, сільськогосподарські угіддя занепадають, екологічна ситуація погіршується... Як зупинити негативні процеси? Чи можливо в нинішніх економічних умовах змусити власників підприємств і структури влади дати «зелене світло» найпрогресивнішим вітчизняним технологіям, інноваціям, економічним програмам? Своєю точкою зору на ці проблеми з читачами «УТГ» ділиться Віктор Бєляков — доктор технічних наук, директор Дніпровського регіонального центру інноваційного розвитку Держінвестицій України (ДРЦІР) і заступник голови Придніпровського наукового центру (ПНЦ) НАНУ й МОН України. — Вікторе Миколайовичу, про інноваційний шлях розвитку України — як про найголовніше, що дозволяє вийти з економічної кризи, — сьогодні не згадує тільки ледачий... — Про інноваційний розвиток говорить багато хто, та запитайте першого-ліпшого або навіть досить підготовлену та освічену людину: що треба зробити буквально завтра вранці, щоб активізувати інноваційний процес? У найкращому разі ви почуєте у відповідь, що треба залучити інвестиції, взяти в учених розробки та забезпечити їхню реалізацію за рахунок отриманих інвестицій. Та що таке «залучити інвестиції»? Хіба можна це зробити абстрактно, без конкретної прив’язки до тих або інших проектів?

ВІЗИТІВКА Віктор Миколайович БЄЛЯКОВ У 1975 році закінчив Дніпропетровський гірничий інститут. Працював у Інституті геотехнічної механіки та Інституті проблем природокористування НАН України. У 1982 році став кандидатом, а в 1992-му — доктором технічних наук. Автор близько 100 наукових праць, у тому числі двох монографій. З 1995 по 2004 рік працював у декількох чеських фірмах, де створюють нову техніку. Після повернення в Україну розпочав інноваційну діяльність. Один з організаторів і засновників технологічного парку «Машинобудівні технології», розробник регіональних програм інноваційного розвитку Дніпропетровської та Запорізької областей.

П

А що означає «взяти розробки»? Яким чином, якщо в Україні немає механізму, який дозволяє це зробити? Так само, як і методичного підґрунтя для інноваційної діяльності в принципі. — Однак держава протягом ряду років виділяє чималі кошти на впровадження інновацій. Чому ж не видно плодів такої підтримки? — Дійсно, у другій половині дев’яностих років державний інноваційний фонд досить інтенсивно фінансував інноваційні проекти. Аналіз ситуації показав, що значна частина коштів була видана під конкретні проекти. Але практичний результат державної підтримки виявився невисоким, успішними були тільки кожен п’ятий або шостий проект. Багато з них не доведені до логічного завершення через некомпетентність їх авторів. Одні не знали, як і з ким треба укладати договори, щоб залучити виробничу складову. Інші не змогли обрахувати реальну видаткову частину свого проекту, і в підсумку їм просто не вистачило грошей. Треті стали перед бюрократичними перепонами у структурах влади. Тому реалізація більшості проектів зупинялася на самому початку або на половині шляху. Звичайно, не можна не згадати й про банальну несумлінність одержувачів кредитів: значна частина бюджетних коштів, виданих у 90-х роках, просто зникла. — Що, на вашу думку, треба зробити, щоб надалі не припускатися тих самих помилок і не викидати гроші на вітер? — Разом із Придніпровським науковим центром Національної Академії наук України та Міністерством освіти та науки України ми поставили собі завдання створити оптимальні умови для реалізації вітчизняних інновацій. Насамперед, визначити

ДОВІДКА «УТГ» В Україні діють 13 регіональних центрів інноваційного розвитку держінвестицій. Кожен охоплює 2—4 області. У Дніпровський центр входять Дніпропетровська та Запорізька області. Наукових центрів НАН України й МОН України зараз лише шість — у Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Одесі, Сімферополі та Харкові. До Придніпровського наукового центру належать три області — Дніпропетровська, Запорізька та Кіровоградська. Головою ПНЦ із 2009 року є академік НАН України Анатолій Булат.

стратегічні напрямки й розробити методичне підґрунтя для державних структур, які мають відповідати за розвиток і зміцнення економіки. А для цього необхідно об’єднати зусилля науки, виробничого сектора та потенційних інвесторів. Образно кажучи, створити троїстий союз із чітко виписаними правами та обов’язками сторін. Забезпечити високий рівень інформованості кожної з них. Науково обґрунтувати відбір інноваційних проектів, організувати колегіальний контроль за використанням бюджетних коштів і виконанням проектів на всіх стадіях аж до пуску нового або модернізованого виробництва. ВІД МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ — ДО РЕА ЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ РОЗРАХУНКІВ рограми інноваційного розвитку Дніпропетровської та Запорізької областей, розроблені спільними зусиллями Придніпровського наукового й Дніпровського інноваційного центрів, затверджені обласними радами. Вони, зокрема, передбачають створення баз даних інноваційних пропозицій, потенційних виконавців інноваційних проектів, створення методики з формування, державної реєстрації та супроводу інноваційних проектів, а також визначення джерел їхнього фінансування, у тому числі з державного та обласного бюджетів. Налагоджуються відносини з юридичними й позабюджетними фінансовими структурами. Працюючи над створенням бази даних потенційних виконавців інноваційних проектів, співробітники ДРЦІР звертають увагу передусім на підприємства або виробничі потужності, які наразі майже не задіяні або тимчасово не працюють. Бо для створення нових виробництв вигідніше використовувати вже існуючі промислові об’єкти, ніж будувати все з нуля. — Зусилля спрямовані на те, щоб підтримати талановитих винахідників і вчених, допомогти їм грамотно поводитись в умовах ринкової економіки, — пояснює В. Бєляков. — Практика показує, що багато з них готові за-

П

пропонувати суспільству чудові наукові розробки, але зовсім не уявляють, яким чином перетворити їх на інноваційні проекти, зробити кожну ідею зрозумілою та привабливою для фінансистів і виробничників. Ми ж навчимо «переробляти» формули та графіки на обґрунтовані економічні розрахунки, з якими можна й треба виходити «в люди». Для цього в нашому центрі розроблені, зокрема, методики підготовки інноваційної пропозиції, проекту, оцінки інноваційного потенціалу підприємства та інші нормативні документи. ЗГ УРТУВАТИ ВЧЕНИХ — ЗАВДАННЯ №1 нноваційний розвиток будьякого окремого регіону та України в цілому неможливий без активної участі в цьому процесі вчених. Тому два центри — Придніпровський науковий і Дніпровський регіональний — об’єднали зусилля й почали працювати на загальну мету однією згуртованою командою. — Ми повинні активізувати весь той величезний науковий і винахідницький потенціал, який сконцентрований у Придніпров’ї, — переконаний Віктор Бєляков. — Для цього розробили цілу систему, створили 13 секцій за напрямами наук, 3 комісії та 5 інноваційних кластерів із прив’язкою до регіонального промислового та наукового потенціалу. Так, центр кластера сільськогосподарського машинобудування розташований у Мелітополі, гірничого машинобудування — у Кривому Розі, металургійного машинобудування, ракетної та космічної техніки — у Дніпропетровську, моторо- та авіабудування — у Запоріжжі. Крім того, частина навантаження покладена на 3 ради: з викладання інноваційних дисциплін у ВНЗ, із роботи з молодими вченими та з вирішення проблеми антропогенного впливу на зміну клімату. На чолі рад (як і секцій, комісій, інноваційних кластерів) стоять маститі вчені зі світовим ім’ям. Це академіки С. Конюхов і В.Большаков, доктор технічних наук В.Вахрушева, доктор біоло-

І

гічних наук С.Корогод, доктор медичних наук А.Лоскутов, доктор фізико-математичних наук В.Скалозуб та інші. Підготовчий, організаційний етап нових підходів до вирішення проблем інноваційного розвитку Придніпров’я стартував досить успішно. Наприкінці лютого в Дніпропетровську відбувся перший семінар-нарада з ученими секретарями секцій, комісій та інноваційних кластерів. Співробітники ДРЦІР і ПНЦ познайомили їх з історією створення двох центрів і основними принципами роботи із залучення науково-технічної громадськості до інноваційних процесів. Завдяки сучасним засобам телекомунікації вдалося організувати кілька телемостів із центральними органами управління в Києві. З учасниками семінару прямо спілкувалися голова Придніпровського наукового центру, директор Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова академік НАН України Анатолій Булат, заступник голови Державного агентства України з інвестицій та інновацій кандидат фізико-математичних наук Сергій Маргащук, директор Центру практичної інформатики президії НАН України кандидат технічних наук Олександр Платонов. Підсумком спільних зусиль повинні стати розробки та впровадження нових наукомістких, прогресивних технологій, які забезпечують підвищення ефективності виробництва, формування ринку високоякісних продуктів, збільшення експортного потенціалу, а також будівництво в регіоні серії нових підприємств або структурних підрозділів уже наявних, створення нових робочих місць. Добротна, науково обґрунтована інфраструктура сприяння інноваційному розвитку Придніпровського регіону — також унікальний інноваційний проект у галузі управління організаційними системами. Нічого подібного ні в Україні, ні в інших пострадянських державах наразі не існує. Його реалізація дозволить почути кожного вченого з тих самих шістнадцяти тисяч, донести їхні голоси не тільки до всієї України, а й світу. У тому числі за допомогою інтернетпорталів, на яких можна знайти безліч цікавої та корисної інформації про діяльність Придніпровського наукового центру та Дніпровського регіонального центру інноваційного розвитку. Зокрема, сьогодні там уже розміщені методичні матеріали з формування регіональної інноваційної інфраструктури і, що особливо важливо, більше двох десятків інноваційних пропозицій, інформація про виконувані інноваційні проекти, перелік яких постійно збільшується.


Українська технічна газета

В і в т о р о к , 16 б е р е з н я 2 010 №10 (114)

5

ТЕХНОЛОГІЇ

Час синтезувати каміння? Марина САВІНОВА Учені всього світу не одне десятиліття б’ються над удосконаленням виробництва керамічних матеріалів під високими статичними тисками. Тим часом відповідні оригінальні технології були запропоновані в Україні ще в 70-х роках минулого століття. І... залишилися на папері. КЕРАМІЧНИЙ РЕНЕСАНС радиційно керамічна промисловість виробляла скло, посуд, будівельні та вогнетривкі матеріали. Зараз уже важко сказати, коли саме на промислову арену вийшла кераміка, яку тепер називають високотехнологічною. Можливо, першим її різновидом був карбід кремнію, виробництво якого одна з американських фірм почала близько 100 років тому. Уже тоді термін «кераміка» набув ширшого значення: крім традиційних матеріалів, виготовлених із глин, до неї почали зараховувати матеріали, одержувані з чистих, простих і складних оксидів, карбідів, нітридів... Потім у «керамічну» сферу потрапили мікрокомп’ютери та найважливіші елементи електронної техніки: конденсатори, підкладки інтегральних схем, термістори… Зараз же під керамікою розуміють будь-які напівкристалічні матеріали, одержувані спіканням неметалевих порошків природного або штучного походження. Не дуже давно у світових ЗМІ пролунав прогноз: незабаром настане керамічна ера. Стверджувалося, що в історії людської цивілізації вона посяде місце не менш важливе, ніж кам’яний або бронзовий вік. Учені розуміють гіперболічність таких прогнозів. Але при цьому віддають належне перспективності розвитку кераміки. Чому? Кераміка надзвичайно багатофункціональна в порівнянні з іншими типами матеріалів. Серед її видів є такі, які з успіхом заміняють метали та полімери (протилежне можливе далеко не завжди). Додамо сюди більш високі в порівнянні з металами корозійну стійкість і стійкість до радіаційних впливів. Звідси — довговічність керамічних конструкцій у агресивних середовищах. Приміром, спроба заміни в космічних апаратах магнітної кераміки на напівпровідникові інтегральні елементи не вдалася. Виявилося, що останні під дією радіації перестають нормально функціонувати. Ще одна безперечна перевага — доступність сировини. У тому числі для одержання безкисневої кераміки типу карбідів і нітридів кремнію, цирконію або алюмінію, які заміняють дефіцитні матеріали. Технологія одержання конструкційної кераміки, як правило, менш енергоємна, ніж виробництво альтернативних металевих матеріалів. Крім того, вона набагато менше впливає на навколишнє середовище, ніж металургійне виробництво. Про безпеку взагалі розмова особлива. Кераміка зі спеціальними електричними властивостями дозволяє створювати високоефективні протипожежні системи та системи попередження вибухів (електрохімічні детектори, або сенсори).

Т

Незамінна кераміка й у медицині. Такі матеріали мають більшу біологічну сумісність, ніж метали та полімери, що дозволяє використовувати їх для імплантації штучних органів. Кераміка відкриває можливості для створення різноманітних за властивостями матеріалів навіть у межах тієї самої хімічної композиції. Будь-який керамічний виріб складається з величезної кількости кристалів, розмір, форма й відносне розташування яких визначають їхні властивості. Звідси — перспектива подальшої мікромініатюризації приладів. Це зовсім не всі з причин керамічного ренесансу — найважливішої тенденції сучасного матеріалознавства. Обсяги виробництва керамічних матеріалів у багатьох країнах світу зростають надзвичайно швидко. Передбачається, що в найближчі 20 років світовий обсяг виробництва кераміки збільшиться у 10 разів. Світові лідери — США та Японія. Америка лідерує в галузі конструкційної кераміки, призначеної в першу чергу для металообробних потреб. Японія домінує в галузі функціональної кераміки (основного компонента електронних пристроїв).

Віталій Адамович

Наявна раніше схема об’ємного стискання сипких речовин під високим статичним тиском багаторазово описана у технічній літературі. Це простенькі пристрої з 2—3 металевих тришарових дисків, які вставлялися в гідропреси з одним силовим гідроциліндром. Неможливо було досягти необхідного тиску до 60 Кбар і в шестипуансонному апараті. Була потрібна принципово інша конструкція, яка дозволяє при наростанні статичного тиску багаторазово зменшувати вихідний об’єм досліджуваної речовини з низькою густиною (приміром, графітошихти для синтезу алмазу). ЗаНЕЕФЕКТИВНИЙ ЕФЕКТ пропонована мною схема передбачала акий перспективний напрям потра- механічну підтримку пірофілітом стонпив у сферу пильної уваги й укра- шеної частини конусного пуансона, що їнських дослідників. Один із них — ав- дозволяло максимально навантажувати тор декількох оригінальних розробок його автономним зусиллям гідроциліну галузі техніки високих тисків Віталій дра. У результаті робочий хід збільшуАдамович. Ще в 70-ті роки минулого сто- вався в десятки разів. ліття він створив принципово нову схеЗа словами Віталія Адамовича, розму об’ємного стискання сипких речовин роблена ним конструкція гідропресової і спеціальну гідропресову установку, яка установки універсальна, її можна викодозволяє створювати небачені статичні ристовувати для багатьох технічних протиски (причому в робочих обсягах, у де- цесів, які вимагають надвисоких статичсять разів більших за наявні). них тисків. У ній шість силових джерел — У 60-ті роки я працював провідним тиску: чотири гідроциліндри працюють конструктором в ОКТБ Інституту про- на стискання камери високого тиску, а два блем матеріалознавства АН УРСР, а по- змінюють форму підтримки пірофіліту в тім — керівником групи в науковому від- зоні зовнішнього каскаду. Звідси — багаділі, — розповідає Віталій Миколайович. торазово збільшений робочий хід пуан— Ми займалися розробками в галузі ви- сонів, які нарощують тиск у центрі робосоких статичних тисків. Це був час буму в чої камери. Установка дозволяє досягати у створенні металевого водню, який астро- твердій фазі 3 Мбар, у рідині — 30 Кбар, у фізики США хотіли одержати в земних середовищі газу — 45 Кбар за температуумовах при статичному тиску близько ри 1650° С. А це, за розрахунками вчених 3 мільйонів атмосфер. Я розумів, що в на- — теоретичні умови переходу графіту в явних потужних гідропресах примітив- справжній алмаз. них конструкцій (35 метрів заввишки й — У 1969 році, — веде далі Віталій вагою більше 20 тисяч тонн) досягти та- Миколайович, — уряд виділив 50 мільких тисків неможливо. йонів рублів комплексному об’єкту АН СРСР — Інституту фізики високих тисків — для створення гідропреса зусиллям 50000 тонно-сил. А Новокраматорському машзаводу виділили 20 мільйонів рублів для проектування та виготовлення цього гідропреса висотою 34 метри й вагою 5000 тонн. Його більше півроку проектували на НКМЗ близько сотні фахівців. У ньому вчені обіцяли синтезувати алмаз завбільшки з куряче яйце й «шматок» металевого водню. Я повідомив Академію наук і Радмін СРСР, що цей гідропрес — непрацездатна конструкція і величезні гроші будуть, як то кажуть, викинуті на вітер. Згодом практика це підтвердила: у 1978-му після першого й останнього Деталь із алюмінію, виготовлена в «настільній» установці шляхом холодного формоутворення під «експерименту» цій купі металобрухту тиском більше 7 Кбар благополучно дали спокій.

Т

Я від самого початку пропонував за ті ж гроші виготовити десять (!) розроблених мною гідропресових установок (кожна зусиллям до 25000 т-с, висотою 12 м, вагою 350 т). Строк виготовлення однієї установки не перевищив би трьох років. Це дозволило б із упевненістю говорити про синтез алмазу й спробу синтезу металевого водню. А для виготовлення надміцних керамічних пластин невеликих розмірів для різального інструменту нового покоління була розроблена спецгідропресова установка зусиллям близько 5000 т-с, висотою 6 м і вагою 45 т. У ній реально можна досягти 70 Кбар у твердій фазі й синтезувати технічний алмаз більших фракцій. Щоб зачеканити керамічні різці в металеві бурові коронки, фрези, потрібна інша гідропресова установка для холодного формоутворення з тиском робочої рідини 14—18 Кбар. Під таким тиском всі метали-сплави переходять у пластичний стан без нагрівання. Шляхом обтиснення в рідині керамічна пластина «намертво» закріплюється в металевій обоймі. Зауважу, що розроблена мною рідинна установка з діаметром робочої камери 200 мм, висотою 3,5 м і вагою 25 тонн у багато разів дешевше аналога виробництва швейцарської фірми ASEA. Наша країна реально могла стати світовим лідером із виробництва надміцного різального інструменту. Це обіцяло, звичайно, величезний економічний ефект. На жаль, тоді мене не почули, як не чули й багато років потім... Хоча я стукався в багато дверей. ДОБРЕ БУЛО НА ПАПЕРІ... з листа директора інституту надтвердих матеріалів, академіка НАНУ Миколи Новикова: «…Мультиплікатор тиску В.М. Адамовича завдяки конструктивним особливостям... забезпечує розширення технологічних можливостей за рахунок підвищення тиску, що розвивається мультиплікатором. Підвищення робочого тиску в мультиплікаторі досягається завдяки можливості забезпечити в міру його підвищення пропорційне скріплення найбільш навантажених деталей — циліндричної втулки та пуансонів. Це... раціональне технічне вирішення, яке підтверджується його широким використанням у патентній літературі...». Із листа кандидата технічних наук, лауреата Державної премії України в галузі науки й техніки Олексія Мужилка: «Шановний Віталію Миколайовичу!.. За дорученням «Цивільного контролю»... розглянутий комплект поданих вами документів і матеріалів, а також ваша робота «Апаратура, обладнання та методи створення максимально досяжних статичних тисків»... Ваша робота досить цікава й оригінальна, ... значно випереджає досягнутий рівень знань. Уважаємо: для ухвалення остаточних рішень із широкого впровадження ваших розробок необхідно провести науковий семінар із залученням вітчизняних і зарубіжних учених, які працюють у різних галузях науки й техніки». Із висновку учасників наукового семінару, який відбувся в Київському політехнічному інституті: «1. Роботу В.М. Адамовича у галузі створення гідроприводу й гідропресових установок високих параметрів схвалити. 2. Для якнайшвидшого завершення науково-конструкторських розробок доцільно створити тимчасовий творчий колектив із представників зацікавлених підприємств та організацій...» Однак, здається, час синтезувати каміння в Україні ще не настав.

І


6 №10 (114) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

16 б е р е з н я 2 010

ПРОМБЕЗПЕКА

Прогар у паперових деклараціях Добрими намірами, не підкріпленими реальною турботою про промислову безпеку, устелений шлях до виробничих трагедій Світлана ІСАЧЕНКО 27 лютого в мартенівському цеху ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» бригада з ремонту металургійних печей під керівництвом в. о. змінного майстра виконувала позаплановий ремонт вогнетривкої кладки сталеплавильного агрегату №6. Вигорілу діру в стінці шлаковика виявила нічна зміна сталеварів. А вже в денну зміну ремонтники почали швидко замуровувати прогар і розчищати кладку, не чекаючи, коли в шлаковику спаде температура, і навіть не встановивши тимчасових перекриттів.

Б

ільш того, як свідчать висновки Криворізького гірничопромислового теруправління Держгірпромнагляду, роботи розпочали без технологічної документації із чітко розписаним комплексом організаційних та технічних заходів при гарячих ремонтах. Критична маса порушень з охорони праці далася взнаки, коли почали руйнувати конструктивні елементи арко-

У будь-якому разі, уже зараз можна сказати, що при екстреному ремонті обладнання роботодавець не подбав про безпечні умови його проведення. Хоча головним пріоритетом своєї діяльності комбінат декларує саме виробничу безпеку та здоров’я персоналу. — Моє першочергове завдання — забезпечити безпеку наших працівників, — говорить генеральний директор ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Жан Жуе (на знімку). — За останні роки ми досягли певних успіхів у цьому напрям-

Начальник Криворізького гірничопромислового теруправління Держгірпромнагляду Олег Чередниченко: «Збільшення кількості виробничих травм — прямий наслідок так званої оптимізації кількості робочого персоналу, а фактично — його скорочення, яке проводиться на «АрселорМіттал Кривий Ріг» уже кілька років поспіль». вого склепіння шлаковика. Три тонни цегли звалилися на голови робітників. «Непередбачене обвалення», — запевняє керівництво комбінату. У загиблого 24-річного вогнетривника цеху з ремонту металургійних печей залишився син, якому не виповнилося й року. Троє працівників зазнали серйозних травм. Остаточні висновки про обставини трагедії зробить створена наказом Держгірпромнагляду комісія зі спецрозслідування її причин. Комісії треба також з’ясувати, чому при недавньому капітальному ремонті печі (а вона була запущена 15 лютого) залишили поза увагою її шлаковик. Товщина вогнетриву, як говорять досвідчені металурги, уже тоді могла бути мінімальною, а вчасно усунутий дефект не призвів би до прогару футерівки.

ку. Але не можемо задовольнятися ними доти, доки трапляються нещасні випадки, тим більше зі смертельним результатом. Ми відслідковуємо ризики, аналізуємо та оцінюємо свою роботу в сфері охорони праці (для цього навіть залучи-

лотих правил виробничої безпеки», мета якого — допомогти працівникам вибрати з усієї величезної кількості рекомендацій та вимог із безпечної праці найголовніші та неухильно їх дотримуватись. Поліпшать показники з охорони праці й інвестиції у відновлення обладнання та засоби індивідуального захисту. У наших внутрішніх правилах, образно кажучи, — завжди пристібати ремені безпеки. — Схоже, пане Жуе, цього разу не пристебнули. Погодьтеся, якби не довели обладнання до прогару, якби правильно проводили його ремонт, не сталося б цього нещасного випадку. — У нас є прислів’я: із усякими «якщо» можна було б і Париж перебудувати. Металургійне виробництво часто вимагає різних ремонтів, у тому числі й гарячих. Це звичайна, поширена практика. З багатьох напрямів металургійного бізнесу ми працюємо з вогнетривами й вогнетривкою кладкою. Звичайно, ми, як завжди в таких випадках, проведемо причинно-наслідковий аналіз інциденту в металургійному цеху, щоб виявити передумови, які до нього призвели, усунути їх і виключити у подальшому подібні аварії. Можу також сказати, що ми й надалі модернізуватимемо підприємство та вживатимемо всіх необхідних заходів з охорони праці. Безпека наших робітників залишається для нас пріоритетом номер один... Париж, зрозуміло, без перебудови не пропаде. А от колишня «Криворіжсталь» з її 75-літнім стажем давно її потребує. Частина застарілого обладнання та виробничих споруд виве-

У 2009 р. на ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» потерпіли 53 людини, три з них загинули; у 2008-му таких надзвичайних подій було 43, дві — зі смертельним результатом (2007 р. — 71 випадок, 5 з яких закінчилися трагічно). У Держгірпромнагляді не виключають, що кількість виробничих травм може бути ще більшою, але багато з них на підприємстві фіксують як побутові, отже — вони не потрапляють до офіційної статистики. ли зовнішніх консультантів) і вживаємо ефективних заходів із запобігання виробничим трагедіям. Особливо це стосується виконання робіт на висоті. Недавно, приміром, упровадили на нашому комбінаті апробований і розповсюджений у корпорації проект «Десять зо-

дена з експлуатації й підлягає демонтажу. Але з ним на комбінаті не поспішають, виправдовуючись нестачею коштів, тим більше зараз — у кризу. Хоча обвалення будівельних конструкцій — одне за одним. Зовсім недавно у вогнетривко-вапняному цеху сталеплавильного департаменту

Електростанція на ...звалищі Микола СТОЛЯРОВ У Маріуполі на місці колишнього полігона твердих відходів відходів змонтували та ввели в експлуатацію установку для збирання та утилізації «звалищного» біогазу.

– П

впала плита перекриття. Цього разу якимсь дивом ніхто не потерпів... Криворізьке гірничопромислове теруправління Держгірпромнагляду у своїх розпорядженнях і приписах неодноразово ставило перед керівництвом комбінату питання про незадовільний стан основних фондів (особливо акцентували увагу на бункерному господарстві), вимагаючи привести їх у відповідність до норм виробництва. Перший крок, можна сказати, уже зроблено — на «АрселорМіттал Кривий Ріг» проводиться технічна експертиза будинків і споруд, що дозволить принаймні мати чітку картину того, на чому сьогодні тримається найбільше металургійне підприємство країни. Але коли буде наступний крок — системне усунення виявлених експертами несправностей і дефектів — ніхто сказати не може... Разом з тим при значному зношенні обладнання адміністрація підприємства взяла курс на скорочення обслугового та технічного персоналу, причому зовсім не за рахунок відповідної модернізації та автоматизації виробничих процесів. Тільки в гірничо-збагачувальному комплексі неукомплектованість штату досягає 40%. За словами фахівців Криворізького теруправління, звільнення з комбінату 18 тис. працівників призвело до серйозних порушень та відхилень від регламенту технологічних карт обслуговування обладнання та механізмів, особливо електроустановок. А також скоротилися своєчасні ремонти та

ершим етапом освоєння «звалищної цілини» стала рекультивація полігона, — говорить начальник

управління комунального господарства Маріупольської міськради Герман Іванченко. Тоді ж на полігоні пробурили 44 свердловини, проклали 4 кілометри трубопроводів і встановили смолоскипову вишку швейцарського виробництва. Увели в експлуатацію й спеціальну установку з утилізації газу, який раніше викидався та забруднював атмосферу. Зараз її потужність — 300 кубометрів на годину, однак

обсяги робіт, необхідні для підтримання виробничих потужностей у належному стані. Неухильне загальнотехнічне погіршення виробництва, у свою чергу, підвищує ступінь небезпеки експлуатації обладнання, спричиняє нещасні випадки та зростання профзахворюваності.

згодом обсяги «видобутку» збільшаться до 4 мільйонів кубометрів на рік. Технологія одержання газу зі звалища досить проста. Бурять шурфи, у них вкладають труби, які підключаються за допомогою горизонтальних колекторів до загальної системи газозбору, і все це виводиться за полігон. Там установлюють компресорне обладнання, яке «висмоктує» біогаз із полігона. У майбутньому планується спорудження когенераційної установки потужністю 1 мегават. Так зва-

Правда, після настійних звернень Держгірпромнагляду привести чисельність технічного персоналу у відповідність до нормативних документів, на комбінаті видали наказ, який дає право керівникам окремих цехів, насамперед цеху електромереж та підстанцій, приймати додатково на роботу фахівців із тих виробничих напрямів, де помічено серйозні відхилення від технологічних карт. Здавалося б, за такого стану справ на «АрселорМіттал Кривий Ріг» мали б приділяти особливу увагу питанням промбезпеки. Однак, як говорять у Криворізькому теруправлінні, більша частина заходів з охорони праці проводиться переважно на папері.

— Аналіз травматизму на комбінаті свідчить про те, що роботи тут часто виконують будь-що, ігноруючи вимоги промислової безпеки, — розповідає перший заступник начальника Криворізького гірничопромислового теруправління Олександр Кононенко (на знімку). — Відомчий контроль на підприємстві не найкращий, як і виробнича дисципліна. Більше 80% нещасних випадків трапляються з організаційних причин. Майже половина з них — через недотримання інструкцій із промбезпеки посадовими особами. От і 27 лютого під час ремонту агрегату в мартенівському цеху були численні порушення правил охорони праці, передбачені нормативними актами при проведенні таких робіт на підприємствах чорної металургії... За фактом порушень вимог законодавства про охорону праці посадовими особами ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», які призвели до групового нещасного випадку та людських жертв, прокуратура м. Кривий Ріг проводить окрему перевірку за статтею 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

лище стане діючою електростанцією, яка працює на викидній сировині. Вироблена електроенергія піде в розподільну мережу, а теплова — на прилеглі підприємства. Проект із дегазації маріупольських полігонів розрахований на 15 років. У перспективі планується спорудження аналогічної установки ще в одному — Орджонікідзевському — районі міста. Відповідно до розрахунків, окупність проекту становитиме 4—5 років.


Українська технічна газета

В і в т о р о к , 16 б е р е з н я 2 010 №10 (114)

7

НАУКА

Портрет на тлі нескінченного обертання Олена ЗЕЛЕНІНА

ПРЯМА МОВА

Зниження темпів глобального потепління вимагає розроблення нових енергозбережних технологій. Одне з немаловажливих завдань у розв’язанні цієї проблеми — підвищення ККД теплових електричних станцій.

Завідувач відділу оптимізації процесів та конструкцій турбомашин Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного член-кореспондент НАНУ Олександр Шубенко: — На початку 60-х років у Харкові були випущені перші турбіни К-300-240. У той час це були унікальні машини — перші турбіни на надкритичні параметри пари. Вони були одними з кращих у світі. На надкритичні параметри тоді зважилися тільки Харківський турбінний завод і американські виробники. Парову турбіну нового покоління потужністю 325 МВт можна вважати плодом цього велетенського дерева.

ЩОНАЙПЕРШЕ — ККД а створення парових турбін нового покоління потужністю 325 МВт колектив учених, конструкторів і керівників підприємств та організацій теплоенергетичної галузі в 2009 р. був визнаний гідним Державної премії України в галузі науки й техніки. Обладнання українських ТЕС працює по 30—40 років і, звичайно, не забезпечує сучасних показників економічності, маневреності та надійності. Застаріле морально й фізично, воно вимагає майже повної заміни або модернізації. — Наша робота саме й спрямована на розв’зання цього найважливішого науково-технічного завдання, — говорить завідувач відділу загальнотехнічних досліджень у енергетиці Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного член-кореспондент НАНУ Анатолій Тарелін. — Ми бачимо його у створенні та впровадженні високоефективних і надійних турбін нового покоління, які можуть використовуватися як при будівництві нових теплоелектростанцій, так і при модернізації діючих ТЕС. Причому завдяки збереженню конструктивної схеми турбіна нового покоління легко встановлюється на фундамент замість колишнього агрегату. Практика підтверджує це. Приміром, у рамках довгострокової програми реконструкції енергоблоків українських теплоелектростанцій ТОВ «Східенерго» модернізація старих турбін К-300-240-2 проведена на Зуївській ТЕС. Блок №2 з новою турбіною введений тут у

З

— на американських станціях Конесвіль і Пейдж). Ще один немаловажливий момент — зниження питомої витрати палива. За оцінкою президента Євроазіатської енергетичної корпорації Абдуазіма Рустамбаєва, упровадження харківської турбіни нового покоління на теплоелектростанції «Аксу» дозволило за рік заощадити до півмільйона тонн вугілля..

Анатолій Тарелін (ліворуч) і Олександр Шубенко експлуатацію в грудні 2008 року. Після реконструкції його потужність зросла на 25 МВт, ККД збільшився на 5%, що дозволяє істотно знизити витрату палива. Фінансові витрати на модернізацію турбін у кілька разів менше витрат на спорудження нового енергоблоку. — Особливу увагу конструктори ВАТ «Турбоатом» і ми ��риділили створенню робочої лопатки останнього ступеня турбіни з активною частиною великої довжини, — веде далі Анатолій Тарелін. — Вона забезпечує високі техніко-економічні показники в широкому діапазоні режимів роботи. До речі, не зупиняємося на досягнутому. Зараз розробляються нові конструкції лопаток, які дозволять обійтися без циліндрів низького тиску — а це економія сотень тонн дорогого металу! Розробки співробітників очолюваного ним відділу загально-

технічних досліджень у енергетиці Анатолій Олексійович презентував у брошурі «Енерго- і ресурсозбережні технології в енергетиці та енергомашинобудуванні». Багато з них супроводжуються оцінкою: «аналогів не має». Приміром, є проблема, яка стосується циліндра низького тиску, де робоче середовище — волога пара (парокрапельне середовище). Переохолодження пари може призвести до поломки робочих лопаток турбіни. В ІПМаш НАН України ведуться роботи зі створення спеціальної технології іонізації пари. Вона підвищує потужність парової турбіни й забезпечує економічний ефект 1—2 млн грн на рік тільки на одному енергоблоці потужністю 300 МВт. Ця технологія запатентована в Україні та США (багато новинок ІПМаш випробовує не тільки на вітчизняних ТЕС, а й за океаном

СУПЕРНАДКРИТИЧНІ ПАРАМЕТРИ учасні парові турбіни працюють на надкритичних початкових параметрах пари. Такими вважають тиск 240 атмо-

С

ДОВІДКА «УТГ» Швецову Віктору Леонідовичу — головному За створення парових турбін нового покоління потужністю 325 МВт Державну премію України в га- конструктору відкритого акціонерного товариства «Турбоатом»; лузі науки і техніки присуджено: Борисову Миколі Андрійовичу — кандидату Тареліну Анатолію Олексійовичу — членутехнічних наук, заступнику директора департаменкореспонденту Національної Академії наук Украту Міністерства палива та енергетики України; їни, завідувачу відділу Інституту проблем машиноСуботовичу Валерію Петровичу — кандидабудування імені А.М.Підгорного НАН України; ту технічних наук, професору Національного техШубенку Олександру Леонідовичу — членунічного університету «Харківський політехнічкореспонденту Національної Академії наук Украний інститут»; їни, завідувачу відділу Інституту проблем машиноТуранову Геннадію Юрійовичу — генеральбудування імені А.М.Підгорного НАН України; ному директору товариства з обмеженою відповіСуботіну Віктору Георгійовичу — кандидату дальністю «Східенерго»; економічних наук, генеральному директору відНагорському Олександру Миколайовичу — технічному директору товариства з обмеженою критого акціонерного товариства «Турбоатом»; відповідальністю «Східенерго»; Левченку Євгену Володимировичу — кандиДанилюку Івану Павловичу — раднику дирекдату технічних наук, першому заступнику генетора структурної одиниці «Зуївська ТЕС» товарирального директора, генеральному конструктору ства з обмеженою відповідальністю «Східенерго». відкритого акціонерного товариства «Турбоатом»;

двигуна. А що вище ККД, то менше палива треба використовувати. З огляду на постійне подорожчання останнього актуальність завдання весь час зростає. Одна з модифікацій харківської турбіни має початкову температуру 560° С і монтується на Новочеркаській ГРЕС (Росія). Звичайно, постає питання про ступінь напруження конкуренції з росіянами. — Суперництво в хорошому значенні слова було завжди, — говорить завідувач відділу оптимізації процесів та конструкцій турбомашин Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного член-кореспондент НАНУ

Турбіна К-325 сфер і температуру 540°С. Дійсність же диктує необхідність супернадкритичних 300 атмосфер і 600° С. До таких ризиків ще 30 років тому вдався академік НАНУ, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії СРСР Леонід Шубенко-Шубін. Тоді під його керівництвом був створений перший блок СКР-100, розрахований на супернадкритичні параметри. Таких турбін у світі поки дуже мало. Тим часом учені ставлять завдання підвищити температуру до 800° С — зростання ККД, безперечно, пов’язане з підвищенням параметрів теплового

Олександр Шубенко. — Але кожне підприємство має свою нішу. Приміром, якщо говорити про атомну енергетику, то традиційна відмінність пітерських турбін для АЕС — швидкохідність (3000 об/хв), а харківські турбіни завжди спеціалізувалися як тихохідні (1500 об/хв). Зате їхній коник — надійність. Турбіни нового покоління встановлені та експлуатуються за кордоном: на ТЕС «Аксу» (Казахстан), Новочеркаській ГРЕС (Росія), ТЕС «Нанкін» і ТЕС «Інкоу» (Китай). Економічний ефект від упровадження турбін та модернізації старого обладнання — понад два мільярди гривень.


8 №10 (114) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

16 б е р е з н я 2 010

ПІДПРИЄМСТВО

Затребувані у світі... кризи Завдяки тривалим контрактам із закордонними замовниками, херсонський державний завод «Паллада» не відчув впливу світової економічної кризи. На підприємстві відсутні такі поняття, як скорочення робочих місць, заборгованість із зарплати. Поки... Адже дія угод незабаром закінчується, і сьогодні питання номер один для адміністрації єдиного у світі заводу з виробництва залізобетонних плавучих доків — пошук нових замовників. Ми розмовляли з головним інженером заводу Валерієм Маломаном. — Валерію Федоровичу, зупинімося безпосередньо на сьогоднішніх замовленнях підприємства й на тому, як просувається робота з укладання нових договорів. — Майже все, що ми робимо, йде на експорт. За останні роки завод побудував кілька доків різної підйомної сили: на 13500 т для утилізації атомних підводних човнів і ремонтний док на 25000 т для ВМФ Росії, док на 8500 т для Арабських Еміратів і 20-тисячотонний — для Болгарії. Для українських замовників ми переважно будуємо плавучі ресторани, готелі, офіси, житло на воді. У 2008 році добудували готельний комплекс «Баккара» розміром 138х16х4,5, який зараз базується в Києві. Ці споруди мають попит в Україні, оскільки розміщення їх на воді — економічно вигідна справа. Нам також надійшли запити з Росії про будівництво таких плавучих готелів для міста Сочі у зв’язку з підготовкою до Олімпійських ігор 2014 року. У стадії обговорення пропозиції про участь нашого заводу у створенні причалів, хвилеломів та інших складових елементів інфраструктури місця проведення Олімпійських ігор 2014 року. Триває серійне будівництво понтонів різного призначення для облаштування чорноморського узбережжя Туреччини. У тому числі плавучий госпіталь і плавучий острів для сейсмонестійких районів. Сьогодні можна говорити про декілька майже рівноцінних векторів розвитку підприємства, кожен з яких здатний забезпечити економічну стабільність підприємства.

Один залізобетонний док ми будуємо в середньому три роки. Не всіх замовників це влаштовує, і часто вони зверт а ю т ь с я до виро бників мета левих доків, хоча ті дорожчі за наші. Ще один критерій — це глибина занурення. Залізобетонний понтон приблизно на 20—25% вище, ніж мета левий, тобто йому потрібна більша глибина зану рення. — Свого часу завод був відомий виробництвом доків для ремонту атомних підводних човнів. Чи зберігся цей напрямок вашої діяльності?

же всі наші замовлення були пов’язані з виготовленням доків саме для ремонту атомних човнів та військових кораблів. Після розпаду СРСР фінансування припинилося. А вже в 1995 році Міжурядовою угодою ухвалене рішення про відновлення будівництва. Таким чином, ми знову почали роботу над створенням двох доків для Росії, закладених ще в 1991 році. Один із них, підйомною силою 13500 т, призначався для заводу з утилізації атомних підводних човнів, розташованого на Камчатці. Це найунікальніший об’єкт зі зведених нами за весь час іс-

— На підприємстві використовується унікальна технологія — безкесонне поздовжнє й поперечне зрощування залізобетонних понтонів на плаву з окремих частин. Це дає нам можливість будувати дійсно гігантські доки, що відповідає як вимогам замовників, так і правилам класифікаційних товариств. Запас їхньої міцності такий, що плавучі доки, а також інші плавучі споруди можна відбуксувати океаном у будь-яку частину світу. Також на підприємстві закінчується будівництво нової лінії випрямлення, очищення та фарбування листового металу. Для цього ми придбали обладнання для вальцювання металу — листоправильні машини та дробометальні машини — для очищення металу, а також фарбувальну камеру — для попереднього ґрунтування. Вся ця лінія автоматизована. Крім того, завод придбав дві газорізальні машини на програмному управлінні — газову й плазмову. Взагалі, за останні два роки в нас значно оновилося виробництво. Ми це зробили виключно за рахунок власного прибутку. — Чи розробляються нові проекти? — На підставі вивчення попиту на світовому ринку ми впроваджуємо свої перспек-

— Підприємство взагалі було створене для роботи з Військово-Морськими Силами Радянського Союзу. У той час під кожний проект підводного човна випускався спеціальний ремонтний док. Таким чином, май-

нування. Його будівництво ми закінчили в 2002 році. За технологією, розробленою нашим заводом разом із Центральним конструкторським б��ро — проектною організацією Херсона, док дозволяє утилізувати до 10 підводних човнів на рік. У той час як раніше потужності заводу-замовника дозволяли утилізувати лише два човни щорічно. У ньому передбачено все, що необхідно для роботи окремого підприємства. — Які ще унікальні технології ви використовуєте у своїй роботі й чи вистачає заводу коштів для модернізації обладнання?

тивні розробки в будівництві залізобетонних понтонів різного призначення. Зокрема для будівництва на них стоякових суден, де верхні будови можна обладнати як елітне житло, розважальні комплекси, плавучі готелі та інші споруди. Вони певною мірою зможуть заповнити дефіцит таких об’єктів у прибережних зонах морів та рік, а отже, будуть затребувані вже найближчим часом. Освоєно виробництво хвилеломних і берегозахисних плавучих і стаціонарних залізобетонних гідротехнічних споруд, які запобігають розмиванню пляжів і берегів, будівництво штучних островів для мілководних

ВІЗИТІВКА Валерій МАЛОМАН Народився 8 грудня 1953 року в Херсоні. З 1969 по 1973 рік — навчання в Херсонському судномеханічному технікумі МВССО СРСР У 1982 році закінчив Херсонську філію Миколаївського кораблебудівного інституту. З 1976 по 1998 рік працює на Херсонському суднобудівному заводі на посадах інженера-конструктора технологоконструкторського відділу машинобудування, заступника начальника технічного відділу з конструкторської підготовки спеціалізованого виробництва докобудування, начальника технічного відділу докобудівного виробництва. З 1998 по 2003 рік — начальник технічного відділу, заступник головного інженера херсонського державного заводу «Паллада». З 2003 року дотепер — головний інженер херсонського державного заводу «Паллада». Зараз добудовуємо ремонтний док, конструкція якого розрахована на обслуговування суден дедвейтом 10—20 тис. тонн. Такі судна становлять близько 50% світового торговельного флоту. Також у нас у роботі плавучі причали для росіян. Конструкція причалів дозволяє ставити їх на палі й використовувати як стаціонарні, але за потреби палі обрізають, а причал переправляють в інше місце. — Чим цікаві замовникові саме ваші доки? І чому не поширена практика виробництва залізобетонних доків? «Паллада» — єдине підприємство у світі, яке їх випускає? — У першу чергу цікаві якістю. Доки, виготовлені нашим підприємством ще в 1936—1937 роках, досі успішно експлуатуються. Крім того, залізобетонні плавучі доки істотно виграють у порівнянні з металевими, які, за регістром, повинні кожні 3—5 років проходити докування та обстеження підводної частини, оскільки, перебуваючи під водою, піддаються корозії. А розрахунковий термін служби бетонного доку — 50 років. І ніяких ремонтних робіт виконувати на них немає потреби (крім позаштатних ситуацій). У той же час композитні плавучі споруди будуються з використанням спеціальних технологій, а процес керування будівництвом таких виробів має істотні особливості. Це тривалий цикл створення, висока трудомісткість робіт; значний обсяг і номенклатура використовуваних ресурсів, нерівномірність витрат ресурсів на різних етапах будівництва.

ДОВІДКА «УТГ» Херсонський державний завод «Паллада» Заснований у 1936 році за назвою «Докбуд». У 1944 році перейменований на «Херсонську суднобудівну верф», а в 1970 році — на херсонський суднобудівний завод «Паллада». У 1977 році ввійшов до складу херсонського суднобудівного виробничого об’єднання як самостійний структурний підрозділ. Свою теперішню назву й повну юридичну та господарську самостійність дістав у 1998 році. Однак незалежно від назви та підпорядкованості ХДЗ «Паллада» протягом усього часу свого існування є унікальним підприємством, яке створює найсучасніші плавучі доки залізобетонної та композитної конструкції, багато з яких не мають аналогів у світовій практиці докобудування. Завод спеціалізується на будівництві плавучих доків різного призначення підйомною силою від 400 до 28000 тонн. З моменту заснування заводу замовникам було здано більше 90 споруд.


Українська технічна газета

В і в т о р о к , 16 б е р е з н я 2 010 №10 (114)

9

ВІДКРИТИЙ СВІТ

Наука: об’єктивно — через об’єктив Валентина ГАТАШ Підбито підсумки українського фотоконкурсу FOCUScience-2009, який проходив у рамках проекту «Наука та інновації — суспільству» за підтримки центру «Харківські Технології», Харківського національного університету ім. В. Каразіна, «Української технічної газети» та журналу Digital Photografer (Київ).

Д

руга премія присуджена москвичці Анастасії Тюриній. В її оригінальній композиції із трьох знімків «Sementis» насіння різних рослин відображене з використанням сканувального електронного мікроскопа. Третю премію здобув харків’янин Сергій Солонський, чий конкурсний знімок являє собою макрозйомку природного каменя «Тигрове око». У номінації «Вода» переможцем став Сергій Куранов із міста Кремінна, який представив на конкурс знімок «Мелодія дощу». Докладніше ознайомитися з надісланими на конкурс роботами можна за адресою http://www.focuscience.org/ ВІДКРИТТЯ У «СПІВАВТОРСТВІ» аукова фотографія давно стала складовою наукових досліджень. Основна вимога до неї — об’єктивність, максимальна неупередженість і точність відображення матеріальних ознак об’єкта вивчення. Звичайно, неминуча й певна суб’єктивність (наприклад, у виборі умов зйомки), але вона зумовлена конкретними науковими завданнями.

Н

шельфів Каспійського, Чорного та інших морів, глибоководних стаціонарних причалів для Росії, залізобетонних підмурків для вітроелектростанцій. Однак є й такі проекти, з якими ми готові самі виходити на потенційних замовників. Ідеться про плавучі споруди, будова яких цікава з погляду професійної майстерності та демонстрації можливостей підприємства. Так, наприклад, у задекларованій Росією програмі створення плавучих атомних електростанцій поки немає ніяких згадок про передбачуваний тип їхньої понтонної частини. Тим часом можна говорити, що саме залізобетонні підмурки для таких АЕС мають безаль-

Тільки завдяки фотографії ми можемо побачити колоритних мешканців крижаних вод біля узбережжя Антарктиди. Щоб зробити знімки, учасникові однієї з антарктичних експедицій, ученому-біологові Андрію Утевському довелося багато годин провести на глибині з фотоапаратом, піддаючись небезпеці нападу морського леопарда — безжального хижака, на рахунку якого є і людські жертви. Зате дослідник запам’ятав морську зірку, яка добре почувається у воді за температури, близької до нуля. А ще — тюленя Уедделла з дитинчам (в Антарктиді заборонено поМорська зірка лювати на тварин, і вони не бояться Фотографія дає усе більше відомостей людини). про явища, недоступні безпосередньому Окремо треба сказати про макроспостереженню дослідника, стаючи тим фотографію — зйомку об’єктів, порівсамим «співавтором» все більшої кількості нянних за величиною з розміром кадру відкриттів у різних галузях науки і техніки. плівки, сенсора або значно менше від Прикладом може бути фотографія атома, зроблена вченими НТЦ «Харківський нього. Вона стала незамінним інструфізико-технічний інститут». Для одер- ментом дослідження в багатьох сферах жання знімка дослідники помістили од- науки — від матеріалознавства до біолономірну вуглецеву нитку з декількох де- гії та медицини. Приміром, учені Інституту проблем сятків атомів у вакуум при температукріобіології та кріомедицини НАНУ рарі, максимально близькій до абсолютно-

го нуля, і створили навколо неї електричне поле максимальної напруженості. Під дією напруги останній атом на вільному кінці ланцюжка почав випускати електрони на зовнішній екран, вкритий фосфором. У результаті вперше у світі вдалося одержати зображення структури атома, яке підтвердило теорію — електрон не є одинарною точкою, він оточує ядро у вигляді хмари. Наукова фотографія використовується також для безсторонньої фіксації зовнішніх ознак об’єкта, які є нестійкими, короткочасними або, навпаки, занадто довгими за часом. Прикладом є фотографії, які знадобилися для вивчення ефективності нового виду багатошарової броні на основі сапфіру (розробка харківських фахівців разом з ученими інших європейських країн). У рентгенівських променях відбита бронебійна куля, яка летить зі швидкістю 950 метрів на секунду, а також процеси, що відбуваються в новій броні при влученні в ціль. Фотографії показали: навіть якщо постріл буде зроблений бронебійною зброєю з близької відстані, куля крізь цю Мати і дитина броню не проникне.

тернативні переваги з огляду на радіаційну безпеку, довговічність та міцність у льодових умовах експлуатації. — Держава стимулює якимсь чином розвиток підприємства? — Ні. Підприємство виживає за рахунок власних замовлень. Хоча, звичайно, такої підтримки нам бракує. Приміром, у питаннях змін у законодавчій базі. Два роки тому на урядовій нараді із суднобудування були внесені зміни в Програму з розвитку суднобудівної галузі України. Основні питання стосувалися пільгового оподаткування й повернення ПДВ. Але, на жаль, нара-

ДЕРЗАЙТЕ, ВИ ТА ЛАНОВИТІ! ро перспективи наукової фотографії ми розмовляємо з Олександром Жиліним, членом журі FOCUScience-2009, лауреатом міжнародних конкурсів фотографій, заступником головного редактора журналу Photographer. — Олександре, наскільки популярні зараз у світі конкурси наукової фотографії? — Вони надзвичайно популярні в багатьох країнах. Конкурси проводять як наукові та громадські організації, так і великі фотографічні бренди та компанії, які хочуть залучити клієнтів нестандартним способом. Широке і коло учасників — від фахівців у різних галузях науки і техніки з науковими ступенями до звичайних людей із фотокамерою. Приміром, видання Popular Science презентувало добірку найяскравіших наукових фотографій 2009 року. Серед них і знімок сенсорних клітин внутрішнього вуха, зроблений за допомогою сканувального електронного мікроскопа, і зображення космічного шаттла «Атлантида» на тлі Сонця, отримане за допомогою рефракторного телескопа. А компанія Olympus проводить конкурс BioScapes Digital Imaging Competition, у рамках якого професіонали та аматори всього світу представляють на суд журі фотографії найменших живих організмів. Спеціальна макрозйомка входить до числа пріоритетів і фотоконкурсів, проведених Американським товариством сприяння розвитку науки. У той же час переможцем змагання, організованого британською Радою біотехнологічних і біологічних науСтовбурні клітини-люмінофори кових досліджень, став доктор наук Томас Ендлейн із Кембриджу, який не зом зі співробітниками НТК «Інститут використовував спеціальної техніки. На монокристалів» одержали фотографії його фотографії зображений мураха, стовбурних клітин із нанесеними на їхню який несе мікроскопічний тягарець, вага поверхню люмінесцентними мітками- якого перевищує його масу в сто разів. маячками, які були введені в кров лабо— Як ви розцінюєте можливості розраторних тварин. Завдяки спеціально- витку наукової фотографії в Україні? му флуоресцентному мікроскопу фахівці — Його гальмують дві обставини. Це змогли довести, що введені в кров міче- відставання української науки в порівні стовбурні клітини не тільки дістали- нянні з розвиненими країнами та світося вогнища ушкодження в нервовій тка- ва економічна криза, яка призвела до сконині, а й почали активно ділитися, від- рочення рекламних бюджетів навіть найновлюючи її. більших фотографічних брендів. ЗокреВідкриваючи перед глядачем світ, рані- ма, стало малоприбутковим, а то й зовсім ше недоступний людині через недоскона- збитковим видання друкованих журналів лість зорового апарату, фотокамера по- про фотографію. І все-таки, на мій погляд, казала глибинну спільність усього сущо- наукова фотографія в Україні розвиватиго — від космосу до наносвіту. меться.

зі жоден пункт програми не виконаний. Тим часом проблема повернення державою ПДВ для нас сьогодні особливо актуальна. Після продажу замовлення на експорт держава має повернути нам суму ПДВ, витрачену раніше при купівлі товару. Торік ми одержали лише півтора мільйона гривень. Хоча заборгованість держави перед заводом за 2009 рік становить більше 8 мільйонів гривень. З такою ж проблемою в суднобудівній г а л у зі м а ю ть спр а ву в сі пі дприємс тв а, які пр а цюю ть на експорт. — Яка ситуація на заводі з іноземними інвестиціями?

П

— Наразі інвестицій у нас немає. Це, цілком імовірно, пов’язано з економічною кризою, яка не дає закордонному інвесторові йти на українські підприємства, і до нас у тому числі. Іноді інвесторів нам пропонує Міністерство промислової політики, у яке ми регулярно надсилаємо свої пропозиції з інвестування заводу. Але більшою мірою працювати в цьому напрямку доводиться самостійно. — Про що конкретно йдеться? — Один із напрямів, які ми сьогодні починаємо розвивати, — це судноремонт. Також підмога для нашої основної діяль-

ності — перевалка лісу та зерна. Для цього нам треба провести певні роботи. У першу чергу — зі зміцнення набережної. Ми надавали пропозиції, розписували, скільки нам треба грошей, але поки питання з інвестором залишається невирішеним. Тому ми намагаємося проводити ці роботи за рахунок власного прибутку. Як, утім, і всі види діяльності на підприємстві. Головне, все, що виготовляється на херсонськомуо державному заводі «Паллада», конкурентоспроможне та затребуване на світовому ринку. Розмовляла Тетяна НАЗАРЕНКО


10 №10 (114) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

16 б е р е з н я 2 010

ВІЙСЬКОВА ТАЄМНИЦЯ

Білі нитки «Білої книги» Дмитро ТИМЧУК Крім аналізу ситуації в армії та на флоті, у «Білій книзі» визначені пріоритети на 2010 рік, оголошений військовим відомством Роком розвитку системи керування та відновлення процесу нарощування боєздатності Збройних Сил України.

«Б

іла книга» готується фахівцями Міністерства оборони. Через відомчу приналежність вони навряд чи можуть об’єктивно й досить критично аналізувати актуальні проблеми Збройних Сил. Робити висновки на підставі постулатів цього видання було б нерозумно. Але поставити безліч запитань воно дозволяє. Які ж аспекти безпосередньо визначають це саме «нарощування боєздатності Збройних Сил України»? Насамперед — «збереження готовності певних військових частин і підрозділів Об’єднаних сил швидкого реагування до виконання завдань за призначенням, забезпечення здатності чергових сил протиповітряної оборони до прикриття важливих об’єктів, нарощування боєздатності Сил спеціальних операцій і відновлення бойових можливостей високотехнологічних видів Збройних Сил — Повітряних Сил та Військово-Морських Сил». Разом з іншими чинниками все назване вище визначає оснащеність армії та флоту зразками ОВТ (озброєння та військової техніки), які відповідають сучасним вимогам. У якому стані сьогодні за своїм технічним оснащенням Збройні Сили і які їхні перспективи в найближчій перспективі? ДВА ДОРІВНЮЄ «МАЙЖЕ 350»? арактеризуючи процес відновлення ОВТ у Збройних Силах України в цілому, «Біла книга» зазначає: «Прийняття на озброєння нових зразків ОВТ протягом 2006—2009 рр. дозволило підвищити бойовий потенціал, польову навченість і майстерність особового складу військ». І далі — щодо стану в Сухопутних військах: «За рахунок закупівлі та модернізації оновлено парк основних типів ОВТ військових частин Сухопутних військ майже на 350 одиниць». Це — лукавство. Видання називається «Біла книга-2009», а нам зі старту розповідають про те, що трапилося за чотири (!) роки — з 2006-го по 2009-й. Запитання: навіщо? Адже якщо потрібні дані за 2008 рік, можна подивитися «Білу книгу-2008», за 2007-й — відповідне видання. Відповідь проста: для втішної ілюзії. Бо в 2009 році «за рахунок закупівлі та модернізації» весь «парк основних типів ОВТ військових частин Сухопутних військ» оновлений аж... на 2 (дві) одиниці. З них закуплено 0 (нуль) одиниць озброєння та військової техніки. Для армії, у якій більше 80% ОВТ застаріли морально й вичерпали всі ресурси експлуатації, — цифри, скажемо так, не вражаючі. А тому й дається статистика відразу за 4 роки, у тому числі «найуспішніші» щодо бюджету. У цілому, згідно з даними Міноборони, відновлення парку ОВТ Сухопутних військ відбувалося в такій динаміці.

Х

Початок на стор. 1

біднішого військового бюджету за всю історію незалежності України. Неважко порахувати, скільки на ОВТ було виділено в 2009 році від «нормального» бюджету Збройних Сил України, який (тобто нормативна потреба) був визначений у 32,4 млрд грн. Шляхом нескладних розрахунків одержуємо результат: на ОВТ Україна витратила в 2009 році 1,5%. При мінімальній нормі 20—25%. Це навіть не деградація — це ганьба. МОДЕРНІЗАЦІЯ ВЧОРАШНЬОГО ДНЯ іла книга» детально розписує, що відбувалося в сфері відновлення парку ОВТ Збройних Сил України в 2009 році: «Протягом року вдалося завершити державні випробування та прийняти на озброєння бойовий танк БМ «Оплот», інформаційно-аналітичну систему планування мобілізаційного розгортання Збройних Сил, виготовити дослідний зразок автоматизованого мобільного командного пункту підрозділу радіотехнічних військ. Тривало проведення науково-дослідних робіт із модернізації радіолокаційних станцій, зенітних ракетних комплексів, у тому числі переносних, та інших ОВТ Повітряних Сил, зокрема військово-транспортного літака Ан-70 (це анекдот: Ан-70 ще у військах ніхто не бачив, а його вже модернізують. — Прим. авт.) і літаків МіГ-29, Су-25, Л-39. У 2009 р. отримані перші зразки модернізованих літаків. Завдяки поліпшенню характеристик двигунів, новому навігаційному, прицільному обладнанню та засобам реєстрації польотної інформації, модернізовані літаки дозволяють із більшою ефективністю виконувати бойові завдання. Почато відновлення технічного стану озброєння військ протиповітряної оборони Сухопутних військ, проведення робіт із подовження термінів технічної придатності зенітних керованих ракет, модернізації двигунів вертольотів. Уточнено оперативно-технічні вимоги до вітчизняного оперативно-тактичного ракетного комплексу. Завершено розроблення технічного проекту корабля класу «корвет». Виконавцем державного оборонного замовлення з будівництва кораблів визначена Державна акціонерна холдингова компанія «Чорноморський суднобудівний завод», м. Миколаїв. Триває ремонт підводного човна «Запоріжжя». Декларацій багато, але радіти особливо нема чому. Модернізація та подовження ресурсу в більшості випадків не вирішує питання переоснащення армії та флоту — ніякими «припарками» зразки озброєння не довести до наступного «повновагого» покоління. Іноді НДДКР щодо модернізації взагалі викликають сумніви. Наприклад, «проведення науково-дослідних робіт із модернізації радіолокаційних станцій». В умовах, коли у світі елементна база змінюється кожні 2—3 роки, ефективність проведення НДДКР з модернізації РЛС навіть тридцятирічної давнини дійсно сізіфова робота.

«Б

Закуплено зразків ОВТ, од.: 2006 р. 80

2007 р. 176

2008 р. 71

Модернізовано ресурс, од.:

й

2006 р. 6

2008 р. 5

2007 р. 2

2009 р. —

подовжено 2009 р. 2

Чим же за минулий рік поповнилася армія? З 2 модернізованих зразків — один танк Т-64Б і бойова машина піхоти БМП-1У. При тому, що на сьогодні в Сухопутних військах налічується 735 танків (ще 39 танків у Військово-Морських Силах, де бронетанкова техніка взагалі не модернізувалася) і 2155 бойових броньованих машин (плюс 177 у ВМС). За таких темпів і учень молодшого класу легко відповість, скільки треба років, щоб модернізувати весь танковий парк і парк ББМ Збройних Сил України. Потрібно буде не одне століття. Попри відсутність можливостей в армії та флоту закуповувати техніку, вона досить активно приймається на озброєння. Динаміка тут така: Прийнято на озброєння зразків ОВТ, од.: 2006 р. 3

2007 р. 5

2008 р. 4

2009 р. 7

Цікава картина. За весь рік не закупили жодного зразка, жодної одиниці ОВТ, а прийняли на озброєння відразу 7 нових найменувань (це тільки в Сухопутних військах, разом у ЗС України — 19 найменувань, і це на третину менше, ніж у 2008 році!). У Міноборони прийняття нових ОВТ на озброєння називають «заділом на майбутнє». Уряд нову техніку прийняв, а закуповувати — грошей немає. Та як тільки кошти з’являться, відразу почнемо переозброюватися. Діє заспокійливо: влада дуже турбується про переоснащення армії та флоту, усі тільки й чекають можливості, щоб дати Міноборони грошей на закупівлю нових зразків... ПАПІР ТЕРПИТЬ асправді причини такого активного переозброєння на папері — турбота зовсім не про армійські потреби. Цілком очевидно, що йдеться про інтереси оборонно-промислового комплексу, який виробляє ВВТ переважно на експорт.

Н

Адже один із основних критеріїв при виборі на світовому збройовому ринку товару клієнтом — досвід та ефективність його експлуатації. Якщо йдеться про нову техніку, то тут звертаються до досвіду армії країни-виробника. І важко комусь пояснити, що зброя дійсно ефективна, а власні війська її не мають? Це абсурд. Адже будь-яка країна, яка дбає про власну обороноздатність, все найкраще дає своїй армії. Але українська дійсність ніякій логіці не піддається. А тому й доводиться отаким нехитрим чином обманювати потенційних покупців. А заразом і себе. Найдивніше, що лобіювання інтересів ОПК виходить за всякі межі.. Приклад: цього року ми святкуватимемо десятиліття прийняття (!) на озброєння ЗС України українського військово-транспортного літака Ан-70. Того самого, який ніяк не дійде до серійного виробництва. Приймати в такий спосіб нову техніку на озброєння — багато розуму не треба. А от закуповувати та модернізувати — інша річ. Тут потрібні реальні кошти, а не тільки видатки на папір та чорнило. Тут, власне, і починаються проблеми. «Біла книга» вказує, що «за темпами поставок ОВТ у війська (сили) спостерігається значне відставання від прийнятих у світі нормативів їхнього планового відновлення». При цьому «у 2009 р. фактичне фінансування за бюджетними програмами створення, закупівлі та модернізації ОВТ становило 483,3 млн грн». Одне пояснення з приводу світових нормативів та «української цифри». Світовий досвід указує, що «бюджет розвитку» армії будь-якої країни є таким, якщо він має чіткі процентні показники. А саме: якщо на утримання особового складу виділяється не більше 50% від усього оборонного фінансування (критична межа — 75%). Решта має йти на бойову підготовку, розвиток ОВТ та інфраструктури. Якщо менше — то це вже «бюджет проїдання», що загрожує різким скороченням боєздатності та деградацією армії. Приміром, на розвиток ОВТ та інфраструктури в сусідній Польщі йде 25,3% військового бюджету, у Німеччині — також близько 25%, у Франції — 46,1%, у Туреччині — 32,4%. Український військовий бюджет у 2009 році становив 8,3 млрд грн. Таким чином, на розвиток ОВТ було витрачено 5,8% від військового фінансування! Але й це — погляд крізь рожеві окуляри. Оскільки ми рахуємо відсотки від най-

В

ихід може бути один: ухвалення нормального оборонного бюджету (з урахуванням вищезгаданих світових стандартів) і забезпечення повнокровного фінансування Збройних Сил. Тільки так можна запобігти деградації армії та флоту. Все інше — самообман.


Українська технічна газета

В і в т о р о к , 16 б е р е з н я 2 010 №10 (114)

11

БЕЗМЕЖНЕ НЕБО

Мир дому сьому! Валентина ВЛАДИМИРОВА Сонячна система — будинок, у якому людству судилося провести мільярди років свого існування, що йому залишилися. А що ми знаємо про нього? Підсумки багаторічних досліджень зоряної системи підбито в 2009 році, оголошеному Міжнародним роком астрономії.

Н

авколо Сонця обертається 8 планет: групи Землі (Меркурій, Венера, Земля й Марс), планети-гіганти (Юпітер і Сатурн) і крижані гіганти (Уран і Нептун). Навколо планет у свою чергу обертаються 166 відомих зараз супутників, і їхня кількість увесь час зростає з виявленням усе дрібніших об’єктів. У кожної з планет-гігантів є своя система кілець. Між орбітами Марса та Юпітера існує пояс астероїдів — кілька сотень тисяч малих тіл діаметром більше одного кілометра й мільйони дрібніших. Між орбітами Юпітера та Нептуна обертаються окремі транснептунові об’єкти. За межами орбіти Нептуна розташований пояс ЕджвортаКойпера, подібний до інших поясів астероїдів, однак набагато більший від них за довжиною та масою. Тут розташовано також як мінімум три карликові планети, у тому числі Плутон, який ще недавно вважався повноцінною планетою. Але й це ще не все. На зовнішніх межах гравітаційного впливу Сонця збереглися малі об’єкти (у тому числі комети Хмари Орта), які залишилися від формування зоряної системи. Крім того, є багато взаємодіючих факторів, які впливають на процеси, що відбуваються у просторі навколо Землі. Це космічний пил, електромагнітне випромінювання Сонця, потоки заряджених частинок від нього, галактичні космічні промені та речовина, яка приходить із міжзоряного середовища у вигляді нейтральних атомів. «ЧИ Є ЖИТТЯ НА МАРСІ?..» івстоліття досліджень космосу за допомогою космічних апаратів дозволили визначити різноманітність умов на планетах, їхніх супутниках, уточнити будову планет, моделі їхнього походження з газопилової хмари й краще зрозуміти утворення та еволюцію Сонячної системи. Проте в космогонії — науці про її походження та еволюцію — ще безліч білих плям. Одна з них — можливість існування життя на якій-небудь із планет, крім Зем-

П

лі. Ще філософи античності намагалися аналізувати його ймовірність у інших світах. Мабуть, в астрономії немає ідеї більш «гарячої»... З цього погляду Марс, де умови найбільш схожі на земні, — найпопулярніша планета Сонячної системи, говориться в статті «Дослідження Сонячної системи, стан і перспективи», опублікованій у журналі «Успіхи фізичних наук» (жовтень, 2009 рік). Відкриття криги на полюсах та у вигляді підповерхневої вічної мерзлоти тільки підігріває цей інтерес. Правда, Марс — занадто холодна планета, її атмосфера дуже розріджена, і рідкої води тут не знайдено. А наявність останньої — важливий аспект для виникнення життя. Може, вода була? Тоді чому не збереглася? Ці й інші запитання зробили «Червону планету» об’єктом найдетальніших досліджень космічними методами.

Зараз на поверхні Марса працюють три космічних апарати, а з орбіти його вивчають супутники. Однак незважаючи на інтенсивні дослідження, відповідей на безліч запитань поки немає. Для їхнього одержання, швидше за все, буде потрібна доставка зразків ґрунту з Марса на Землю. Завдання складне. Але воно позначене в програмі всіх провідних космічних агентств на перспективу 2020—2025 років. Перед експедиціями, які цим займатимуться, поставлено кілька завдань. І насамперед — пошук слідів передбіологічних процесів, реліктового або наявного примітивного життя. Навіть якщо таких слідів не знайдуть, дослідження хімічного, мінералогічного та ізотопного складу реголіту надзвичайно важливі для розуміння процесів, які могли б підтримувати життя на Марсі, — минуле або наявне. Учені не виключають також можливості пілотованої експедиції з висадженням людини на поверхню цієї планети. Особливий інтерес учених викликає й супутник Юпітера Європа. За даними магнітних спостережень космічного корабля Galileo, який пролітав поруч, установлено, що під товстим,

приблизно 10-кілометровим шаром криги, що вкриває Європу, є океан рідкої води. Отже, теоретично на цьому супутнику могло б (зараз або колись раніше) існувати життя. Тому цілком можливо, що якісь його форми можуть бути й на інших планетах Сонячної системи. Або в перспективі там з’являться. 25 СЦЕНАРІЇ�� «КІНЦЯ СВІТУ» аме стільки гіпотетичних джерел небезпеки для життя нарахували фахівці для Землі — єдиного космічного тіла, де життя точно є. Використання зброї масового ураження, катастрофічна зміна клімату, наслідки застосування нанотехнологій, результат втручання генної інженерії в живі організми, виникнення «чорної діри» при роботі Великого адронного колайдера... У цьому переліку — і небезпека зіткнення Землі з іншим космічним тілом. Останню гіпотезу коментує доктор фізико-математичних наук, віце-президент Української астрономічної асоціації, відомий у світі дослідник астероїдів Дмитро Лупишко (на знімку).

С

— Дмитре Федоровичу, теоретично небезпека зіткнення нашої планети з кометою або астероїдом існує стільки ж, скільки живе людство. Чи є підстави говорити про якийсь конкретний об’єкт, що загрожує Землі? — Так. Це астероїд Апофіс, донедавна відомий під позначенням 2004 MN4, який дістав свою назву на честь єгипетського бога зла та руйну-

— Але пізніше фахівці виключили можливість зіткнення... — Дійсно, подальші спостереження показали, що у квітні 2029 року «гаряча» зустріч відміняється. Хоча зближення буде таким тісним, що астероїд зайде всередину орбіт геостаціонарних штучних супутників Землі. Проблема в тому, що завдяки особливостям своєї орбіти цей астероїд повернеться до нашої планети в 2034—2037 роках. А найнебезпечнішим стане зближення в 2036-му. Однак наскільки близько підійде Апофіс, поки точно не відомо — сприятлива для спостережень видимість буває короткою й досить рідкісною через те, що основна частина його орбіти перебуває усередині земної. Отже, більшу частину часу Апофіс видно з боку Сонця (на денному або сутінковому небі), і він недоступний для оптичних спостережень. На нічному небі, його стане видно в 2012 році. Тоді й можна буде провести оптичні й радарні спостереження, щоб одержати детальну інформацію про геоме-

Генеральна Асамблея ЮНЕСКО проголосила 2010 рік Міжнародним роком біорізноманіття. Щоб привернути увагу до цієї теми, вона рекомендувала всім державам-членам створити відповідні національні комітети. Відкрито сайт Міжнародного року біорізноманіття — http://www.cbd. int/2010/welcome/. вання. Він відкритий 19 червня 2004 року в обсерваторії Кітт Пік (Аризона, США) — одній із кращих як за оснащенням, так і за астрокліматом (коли я був там, мене вразила кількість ясних ночей і якість неба). Однак спостережень виявилося недостатньо для впевненого визначення орбіти цього астероїда. Незабаром він був загублений і знову відкритий у грудні цього ж року австралійською обсерваторією. Тоді ж учені вказали на істотно більшу від нуля ймовірність його зіткнення із Землею в 2029 році.

тричні, мінералогічні та фізичні властивості астероїда. А найголовніше — точніше оцінити його масу. Поки відомі тільки відбивна здатність, приналежність до силікатного типу астероїдів і приблизний діаметр — близько 320 метрів. — Доведеться чекати на появу астероїда до 2012 року? — Так, це необхідно для безпосередніх спостережень. Але вивчення Апофіса триває. Так, на міжнародній конференції в Санкт-Петербурзі «Астероїднокометна небезпека-2009», у якій

я брав участь, було представлено кілька доповідей з цієї теми. Один із важливих результатів вивчення та аналізу орбіти Апофіса — висновок про можливі резонансні повернення цього астероїда до Землі протягом декількох років після 2029 року. Приблизно існує ряд резонансних або ключових орбіт (а якщо точніше — просторів для орбіт), потрапляючи в які при зближенні із Землею, Апофіс неминуче зіштовхнеться з нею через кілька обертів навколо Сонця. Ці резонансні простори дуже вузькі (близько 600 метрів завширшки), тому ймовірність влучення невелика. Але вона є. Поки ніхто не може дати точного прогнозу поводження «бога зла та руйнування». При кожному зближенні із Землею його орбіта зазнає помітних змін, і точність її прогнозування на найближчі десятиліття погіршується — аж до повної непередбачуваності після кількох зближень. Така особливість цього астероїда. На конференції фахівці пропонували різні способи уточнення орбіти Апофіса. Приміром, послати до цього астероїда космічний апарат із установленим на його поверхні радіопередавачем, за допомогою сигналів якого можна досягти необхідної точності у визначенні орбіти. — А що робити у випадку реальної небезпеки зіткнення? — Найпростіше та найреальніше — завчасно змінити орбіту Апофіса так, щоб зіткнення не сталося. Технічно зараз це можна зробити. Розглядаються й інші варіанти: наприклад, зробити астероїд супутником Землі або спрямувати його на Місяць. Підраховано, що такий експеримент не вплине на орбіту нашого супутника, але, крім нейтралізації небезпечного об’єкта, може дати нову інформацію про міцність та склад місячного реголіту. До речі, не виключено, що багато інших, ще не відкритих об’єктів мають такі екзотичні орбіти.


12 №10 (114) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

16 б е р е з н я 2 010

СОЦІУМ

Дайте книгу скарг! З досить невеликим перебільшенням можна сказати, що 15 березня — професійне свято всіх представників людства: ця дата відома як Всесвітній день захисту прав споживачів. Чи порушуються сьогодні права українського споживача? Наскільки ефективною є державна політика в їхньому захисті? І чи є права чимось таким, що вимагає безперечного захисту? Відповіді на ці запитання зовсім не такі тривіальні, як здаються на перший погляд. Наталя ПРОВОРОВА ПОРУШИВ? У МОНАСТИРІ, НА РОБОТУ! іжнародному споживчому руху незабаром півстоліття: у 1960 році утворилася Міжнародна федерація споживчих організацій Consumers International, яка нині включає в себе понад 200 національних державних, суспільних і регіональних споживчих організацій країн світу. Як маніфест обрані права споживачів, окреслені Джоном Кеннеді в його промові в Конгресі 15 березня 1962 року (власне, саме ця подія стала ключовою при виборі дати свята): право на інформацію, на безпеку, на вибір і право бути почутим. Пізніше Кодекс споживача поповнився правами на відшкодування збитку, на споживчу освіту, на задоволення базових потреб і на здорове навколишнє середовище. Слідом за «Біллем про права споживача» 1962 року ухвалені «Хартія захисту споживачів» (1973) і «Ключові принципи для захисту ін-

М

тересів споживачів» (1985). Ці три документи й стали підґрунтям адміністративно-правового механізму захисту споживача в усьому світі. Однак сама ідея руху на захист прав споживачів виникла набагато раніше. Приміром, у Росії його засновником уважається Петро Перший, який указом від 11 січня 1723 року наказав «...власника Тульської фабрики Корнила Бєлоглазова бити батогом і заслати на роботу в монастирі, оскільки він, негідник, насмілився війську держави продати негідні пищалі й фузії. Старшину Фрола Фукса бити батогом і заслати на Азов, нехай не ставить клейма на погані рушниці...» Сьогоднішні покарання набагато ліберальніші, однак мета залишається незмінною, і в Конституції сучасної України чорним по білому написано: «Дер-

«своєчасність інформації»? Наприклад, чи вчасно те, що досі немає щорічної доповіді про стан забезпечення прав споживачів, яку повинен з 2003 року готувати Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики? Ну й, звичайно, відсутність вагомих покарань — адже ніхто не обіцяє «бити батогом і заслати на роботу в монастирі». Можливо, тому в 2009 році серед перевірених 45 тисяч суб’єктів господарювання у сфері торгівлі, ресторанного бізнесу та надання послуг у 89% випадків виявлені порушення вимог законодавства про захист прав споживачів.

норм поводження є не чим іншим, як змушеним запобіжним заходом надто «просунутої» поведінки. Західні споживачі свої права знають і порушувати їх не дозволяють. Однак безперечний успіх споживчого руху в західному світі виявляє й інший, менш привабливий як для окремого індивіда, так і для суспільства в цілому бік. Нарощування темпів споживання, виявляється, не дає відчуття щастя, а пігулка шопінг-терапії, яка нав’язується рекламодавцями, не така вже й солодка. Ще півтора століття тому Карл Маркс писав: «Занадто велика кількість корисних речей

породжує занадто велику кількість непотрібних людей». У сучасної людини є багато всього: комп’ютер, факс, мобільний телефон, електронна пошта, мікрохвильова піч, автоматична пральна машина, але вільного часу, необхідного для розмови із самим собою, стає усе менше. «Якби сучасна людина зважилася описати словами свої уявлення про те, як виглядає рай, вона зобразила б найбільший у світі універсам», — говорив Ерік Фромм. Сучасна людина працює усе більше, щоб забезпечити свої все більші потреби. Саме тут і виникає питання про обмеження прав людини як споживача. І пригадується споконвічне значення слова «споживати» — з’їдати, пожирати, губити, знищувати. І навіть порушується питання про перегляд показника ВВП як єдиного й непохитного індикатора добробуту нації. Уявіть собі: друзі повідомляють у листі, що рік минув якнайкраще, бо вони витратили більше грошей, ніж у попередні роки. Усе почалося із рясних дощів, коли в них протік дах, а подвір’я їхнього будинку почало зсуватися. Незабаром вони потрапили в аварію. Лікування, хірургічне втручання, курс фізіотерапії, заміна автомобіля, домробітниця, найнята для допомоги господині, змусили ваших друзів пожертвувати певною частиною своїх заощаджень. Потім їх обікрали, і довелося купити новий комп’ютер, телевізор і фотоапарат. Крім того, вони встановили сигналізацію, щоб убезпечити свої нові придбання... Проте родина витратила багато грошей і зробила істотний внесок у зростання обсягу валового внутрішнього продукту. А тим часом простий індикатор добробуту полягає в тому, чи відчуваєте ви тривогу, прокидаючись уранці. У тому числі й із приводу обмеження ваших прав як споживача.

— Миколо Олексійовичу, чому центр, а не, скажімо, академія? — Якщо дивитися правді в очі, якщо не обманювати себе, то Донецька область, маючи у своєму розпорядженні ресурс агрономів (вистачає його чи ні — це інше питання), не має тієї самої середньої ланки фахівців, з якою і повинен працювати агроном. Йдеться про бригадиріврільників, про бригадирів як таких. Уявіть собі армію без сержантів або старшин. На них тримається все. Зараз інші господарства не те що бригадирів і агрономів не мають, свята святих — карти історії полів у них миші сточили. — У чому ж вихід? — Навчати по-справжньому. Ґрунтуючись на нових наукомістких технологіях. — Але ж для цього є технікуми...

— Вони дійсно зробили свою справу. Але знов-таки тверезо дивитимемося на речі. Матеріальна база технікумів затрималася десь на рівні «Нив». В інших класах такий мотлох зустрінеш — хоч у музей здавай. Наприклад, машину «ГАЗ-52». І по ній учать матчастину, а потім приходять у господарство, яке за мільйони купило сучасні комбайни й машини. Відбувається деградація технікумів і повна профанація того, чим вони займаються. У найкращому разі тягнуть вони сьогодні на ПТУ — не більше. — А що в результаті? — А в результаті ми втратили ту саму середню ланку в сільгоспвиробництві, на якій воно й трималося. Агроном (якщо такий є в господарстві, що, погодьтесь, звучить дико) робить не властиві

йому справи: і швець, і жнець... Але ж за ним часом не сотня гектарів, а десятки тисяч. За масштабами — і відповідальність. З ким розділити її агрономові? Кому доручити нову справу? Хто дасть їй лад? У Червоноармійському районі Донецької області «АПК-Інвест» запустив першу чергу великого свинокомплексу. Новітнє виробництво, проектна потужність — 600 тисяч голів, а от фахівці переважно

невідповідної якості, звернення до суду щодо захисту порушених прав і об’єднання в громадські організації споживачів. При уважному розгляді двох переліків — міжнародного та українського — у списку прав вітчизняного споживача ми не побачимо права на споживчу освіту, здорове навколишнє середовище та задоволення базових потреб. Крім того, сам по собі цей перелік дає привід згадати відоме «по-перше, не брала, по-друге, давно поклала на місце, а по-третє, на, вдавися!» І правда, який сенс звертатися в суд або об’єднуватися в громадські організації із захисту своїх прав, якщо вони й так захищені, причому державою? Розпливчастість формулювань зазначених прав українського споживача відкриває можливості для порушень: справді, що означає поняття

ЯК ВИГЛЯДАЄ РАЙ? адля справедливості відзначимо, що обов’язками український споживач теж не обтяжений. У Законі «Про захист прав споживачів» говориться, що він зобов’язаний ознайомлюватися з правилами експлуатації товару, за потреби звертатися до продавця за роз’ясненнями умов і правил використання товару, застосовувати товар за призначенням і дотримуватися розумних заходів безпеки, установлених для тих або інших товарів, якщо інше не передбачене інструкцією користування. Такі привільні умови непорівнянні, приміром, з умовами споживача американського: його поведінка жорстко зарегульована такими «нормами», як, наприклад, заборона на шпурляння копиці сіна з другого поверху або використання слонів для оранки полів. Напевно, винайдення таких

З

«Всі ми — споживачі, незалежно від віку, статі, освіти, соціального статусу та посади, оскільки протягом життя споживаємо товари й послуги та платимо за них. Людина народжується — і вже стає споживачем медичних послуг, помирає — ритуальних. Тому кожен повинен знати, на що має право й на що може розраховувати». Така преамбула до опису діяльності Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики — органа, уповноваженого забезпечувати реалізацію державної політики в сфері захисту прав споживачів, гарантованої 42 і 106 статтями Конституції України. жава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів». Наші права закріплені Законом «Про захист прав споживача», четверта стаття якого нараховує сім прав: на захист своїх прав державою, відповідну якість продукції та обслуговування, безпеку продукції, необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про якість, кількість, асортимент і виробника продукції, компенсацію збитків, заподіяних дефектною продукцією або продукцією

АПК

Середня ланка Наукомісткі технології в сільському господарстві потребують... старих кадрів. Де їх взяти? Микола СТОЛЯРОВ В Україні 24 сільгоспвузи, десятки й навіть сотні технікумів та аграрних ліцеїв. Країна із мало не найбільшими запасами чорнозему просто зобов’язана мати свої кадри, які вміли б ними розпорядитися. Вищими сільськогосподарськими школами (інститутами, університетами та академіями) обділена, мабуть, тільки Донецька область. Ідея створення аграрного ВНЗ обговорювалася в регіоні давно. Але його так і не створили. А чи треба?

Ц

ю, здавалося б, крамольну думку висловлює завідувач кафедри Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Микола Олексійович Рябченко (на знімку). Він просуває ідею створення в області сільськогосподарського освітнього центру, який вбере в себе найпередовіші досягнення сільськогосподарської освіти та новітні аграрні технології. Навіщо? Із цим запитанням кореспондент «УТГ» звернувся до академіка Рябченка.


Українська технічна газета

В і в т о р о к , 16 б е р е з н я 2 010 №10 (114)

13

СОЦІУМ ЯКЩО РОЗІБРАТИСЯ

«Розумне» = економічне Системи автоматизації будинків можуть скоротити витрати підприємства на тепло на 25%, а кількість споживаної електроенергії — наполовину Про технології автоматизації приміщень уперше п почали очали говорити наприкінці дев’яностих років минулого століття. Інтересу до цієї ідеї сприяв загальний бум інформаційних новинок, а також проекти «цифрових будинків», побудованих відомими людьми. Тут можна згадати, наприклад, про будинок Білла Гейтса, при зведенні якого застосовані всі найсучасніші (на той час) технологічні вирішення. Приблизно тоді ж сформувався стереотип «розумного будинку» як дуже дорогого і, узагалі, непотрібного предмета розкоші. Проте такі технології доречні не тільки в побуті, а й на виробництві...

редньому до 40% сумарного використання енергії. Цей показник збільшується для країн, розташованих у зонах із холодним кліматом. Що, безперечно, треба враховувати при розробленні будь-якого плану з підвищення енергетичної ефективності. У 2002 році Європейський Союз випустив директиву, відповідно до якої всі споруди, які будуються або капітально ремонтуються, повинні пройти обов’язкову сертифікацію для визначення класу енергетичної ефективності. У листопаді минулого року директиву переглянули й посилили вимоги до зменшення енергоспоживання. Крім того, до 2018 року всі будинки, які належать до державного сектора економіки, повинні бути сертифіковані як високоефективні із цієї ж точки зору.

З

Основний шлях для досягнення цієї мети — застосування систем будівельної автоматизації.

Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ

а описами дверей, що відкриваються автоматично, холодильників, які замовляють продукти через Інтернет, і суперсучасних розважальних систем, були залишені поза увагою дві головні переваги такого будинку — енергетична ефективність та безпека. Якщо «розважальні» можливості «розумного» будинку можуть бути затребувані тільки в досить вузькому секторі житлового будівництва, то до економії ресурсів і збільшення безпеки треба прагнути при проектуванні будь-якої споруди — від заводу або офісного центру до студентського гуртожитку. Сьогодні будинки — одні з основних споживачів енергетичних ресурсів: у се-

з-за кордону. Головний ветеринар — француз, головний зоотехнік — француз... — А не влаштували б цей комплекс випускники наших технікумів? — Запитання майже риторичне — не потребує відповіді. — І що робити? — Учитися. І вчитися поновому. Ось завдання, яке стоїть перед новим освітнім центром. Базу для нього вже підібрано. Це Донецький аграрний технікум у селищі Красногорівка Мар’їнського району Донецької області. У технікуму чотири корпуси, кілька гуртожитків, тісні зв’язки із Сумським аграрним університетом. Що пропонується? За сприяння регіональної влади створювати новий освітній центр у

ПЕРЕВАГ И АВТОМАТИЗАЦІЇ ПЕРЕВАГИ ерші ��роекти «розумних» будинків з’явилися ще наприкінці сімдесятих років. Інформаційні технології тоді тільки зароджувалися, тому такі розробки мали індивідуальний характер і справлялися лише з обмеженим набором завдань. Сьогодні ж система автоматизації являє собою комп’ютеризовану, повністю інтегровану мережу, розроблену для контролю над всіма комунікаціями та функціями об’єкта.

П

складчину. За кошти великих сільгоспоб’єднань області, агрофірм і компаній, які прийшли в АПК і потребують сучасних кадрів. Робота під замовлення. Але й забезпечення теж під замовлення. Новітньою технікою й новітнім обладнанням. Щоб не вприглядку, як раніше. — Однак це тільки півсправи... — Звичайно ж, гарний навчальний заклад — це й гарна бібліотека, і кваліфіковані викладацькі кадри, і стажування в провідних фірмах і компаніях. Сам інноваційно-інвестиційний спосіб організації нового навчального центру припускає це. Люди знайдуться. Тут і вчені Донецького інституту агропромислового виробництва, і Донецького національного університету економіки і торгівлі, і де-

Такий підхід дозволяє керувати енергоспоживанням, освітленням, мікрокліматом, засобами зв’язку, охоронними системами та системами безпеки. Це відповідає нормам законодавства про охорону праці, а також вимагає менших витрат. Автоматизована система керування може, наприклад, динамічно регулювати ступінь обігріву приміщення залежно від присутності або відсутності там людей, від температури та відносної вологості повітря та інших параметрів. Це дозволяє майже повністю виключити невиправдану витрату енергії. Програмувальні таймери, датчики освітленості, руху, сили вітру, температури та вологості забезпечують оптимальну енергетичну ефективність при функціонуванні систем залежно від пори року, дня тижня та конкретних зовнішніх умов. На практиці це приводить до значної економії: у середньому для закордонних проектів показники заощадження тепла — до 25—35%, електроенергії — до 40—60% на рік. Не треба забувати й про те, що найбільших витрат при експлуатації приміщення потребують ремонт і заміна обладнання. Система автоматизації відслідковує стан усього обладнання, негайно сигналізуючи про неполадки. Можна вчасно робити профілактичний ремонт, знижуючи тим самим ризик повної відмови приладів. Ще одна перевага «інтелектуального» будинку — підвищена безпека. Інтеграція системи пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння з іншими системами дозволяє у випадку загоряння більш оперативно вжити всіх необхідних заходів. Все це відбувається автоматично й у остаточному підсумку збільшує ймовірність запобігання можливим жертвам і псуванню матеріальних цінностей. Убезпечення будинку або комплексу будинків на території підприємства також спрощується за рахунок об’єднання систем відеоспостереження, охоронної сигналізації та контролю доступу в єдиний комплекс. Це дозволяє, по-перше, розширити можливості кожної із систем, а, по-друге, уникнути дублювання елементів, призначених для виконання однакових функцій.

кількох інших ВНЗ. Можливе запрошення закордонних фахівців. Надзавдання центру — конвертованість його дипломів за кордоном. Власне, чи це не один зі способів стати конкурентоспроможними у сфері АПК? — Виходить, будуть у нас свої сержанти полів і ферм? — І не тільки полів і ферм. Як показують анкетування, численні опитування, дослідження в АПК, село сьогодні конче потребує фахівців із землевпорядження, меліораторів, городників... Спочатку освітній центр готуватиме бакалаврів, причому найширшого спектра. А при належній увазі до справи за допомогою ВНЗ країни освітній центр незабаром зможе вирости й готувати фахівців найвищого класу.

АВТОМАТИЗАЦІЯ НА ЗЛЬОТІ е секрет, що за існуючих економічних умов збільшення ефективності та зменшення споживання ресурсів — це дійсно спільне завдання. Його розв’язання сьогодні — один із головних пріоритетів для багатьох держав, комерційних компаній або навіть приватних осіб. З огляду на це не дивно, що зростає інтерес до можливостей автоматизації будинків. В «інтелектуальних» системах експерти бачать не тільки шлях до скорочення споживання електроенергії або тепла, а взагалі до зменшення всіх видів витрат. Намітилася тенденція об’єднання цілих комплексів будинків, часто розташованих на значній відстані один від одного, у рамках єдиної системи. Завдяки цьому керівництво компаній матиме надійний інструмент для прогнозування витрат на утримання та обслуговування комплексу будівель, а також можливість розроблення оптимальних варіантів їхньої експлуатації. Інший напрямок розвитку можливостей автоматизації будинків — їхня інтеграція в локальну мережу компанії або підприємства та мережу Інтернет. Доцільність такого кроку поки не до кінця зрозуміла: з одного боку, це відкриває додаткові можливості керування системою, з іншого — піддає її певному ризику у зв’язку з можливістю порушень режиму інформаційної безпеки. Дослідження тенденцій у галузі будівельної автоматизації, опубліковане в грудні минулого року американською компанією ESI, показало, що значна частина експертів уважає довгостроковою метою галузі створення будинків із нульовим енергетичним балансом. Такі приміщення повинні використовувати власні поновлювані джерела енергії та якнайменше залежати від зовнішніх ресурсів. І хоча до їхнього поширення ще далеко, ця ідея значно впливає на розроблювані сьогодні проекти. Поступово розвивається будівельна автоматизація і в Україні, хоча представники компаній, які працюють у цій галузі, оцінюють її розвиток як такий, що «перебуває на початковому етапі». Головна перешкода в нашій країні — нерозуміння потенційним замовником переваг «інтелектуального» будинку і, відповідно, обережне ставлення до ідеї вкласти гроші в таку систему. У той же час досвід сусідньої Росії показує, що витрати на автоматизацію споруд, як правило, окуповуються менш ніж за рік.

Н

Доля міст-супутників залежить від розвитку АЕС Людмила СТУПЧУК Розвиток атомної енергетиРозвиток ки,, подовження термінів екски плуатації енергоблоків — це не лише умови зміцнення економіки України, а й запорука розвитку регіону, де розташована АЕС. Про це йшлося на семінарі «Досвід взаємодії мерій містсупутників з об’єктами ядерної енергетики», який організувало Українське ядерне товариство у Кузнецовську — місті-супутнику Рівненської АЕС. Міський голова Кузнецовська Володимир Коровкін презентував програму розвитку соціальної сфери міста, яка включає бу-

дівництво скидного колектора очисних споруд, школи, дитячого садка, художньої школи, кінотеатру, комплексу спортивних споруд, льодового палацу. Впровадження цієї програми цілком реальне, адже бюджет міста минулого року на 90% складався з відрахувань Рівненської АЕС і становив понад 75 млн грн. Учасники семінару обговорили проблеми взаємодії мерій міст-супутників та підприємств ядерної енергетики, подовження експлуатації енергоблоків, розвитку ядерної енергетики та ядерної промисловості України, міжнародну діяльність Українського ядерного товариства.


14 №10 (114) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

16 б е р е з н я 2 010

ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ ДУМКИ

Прохідник Дожити до XXI віртуальних стежок століття До 120-річчя видатного американського ученого та інженера Ванневара Буша

До 150-річчя видатного російського фізика та біолога Порфирія Бахметьєва

Святослав РИБНІКОВ

Святослав РИБНІКОВ

«На жаль, я зараз не готовий відповісти, у чому сенс життя, — зв’язку нема»... Милий жарт про нинішні реалії, у яких все частіше істиною в останній інстанції, Вищим Розумом стає Інтернет. Смішно й водночас сумно — адже в кожному жарті, як відомо, є своя правда... Чи таким бачили інформаційне суспільство люди, які стояли біля його джерел? На перший погляд, їхні мрії справдилися. Але, схоже, людство вкотре переплутало мету й засоби.

«Якщо одного чудового ранку повісити перед цим апаратом щойно видрукуваний номер «Нового часу», то через декілька секунд у Владивостоці, наприклад, вийде фотографічне факсиміле першої сторінки цієї газети. Недалекий час, коли він буде уведений у загальний ужиток як апарат, що є для ока тим же, чим є телефон для вуха». Так описував майбутнє свого витвору — телефотографа — самобутній російський фізик-винахідник Порфирій Іванович Бахметьєв. У 1885 році, коли були написані ці рядки, йому було двадцять п’ять. Безпосередньо продемонструвати передачу зображення на відстані вченому, на жаль, не вдалося, тож серед створювачів телевізора його ім’я згадується нечасто. А тим часом саме Бахметьєву належить покладена в основу телебачення ідея — розкладання картинки для її поелементної передачі.

Щ

е в 1945 році Ванневар Буш, створювач аналогових комп’ютерів і прообразу сучасних гіпертекстових технологій, писав про швидку появу енциклопедичних сховищ знань нового типу, де одні статті будуть пов’язані посиланнями з іншими, і виникнення нової професії — прохідник віртуальних стежок, представники якої знаходитимуть «радість від створення й побудови корисних шляхів крізь безліч звичайн��х даних». Аналогові комп’ютери Ванневара Буша, на відміну від своїх цифрових нащадків, які стали невід’ємною складовою сучасної цивілізації, кодують інформацію різними фізичними величинами: кількістю поворотів шестірень, тиском рідини в посудині, напругою в колі. Теорія таких механізмів бере початок у 1878 році, коли польський математик Бруно АбданкАбаканович обґрунтував принцип роботи інтеграфа, здатного аналізувати зображену довільну криву та обчислювати площу обмеженої нею фігури. Перший діючий зразок виготовлений у 1904 році батьком російського кораблебудування Олексієм Криловим. І все-таки ще протягом двадцяти років аналогові обчислювальні машини залишалися технічною дивиною, яка скоріше символізувала перемогу людської думки, ніж відкривала нові обрії. Лише наприкінці 1920-х років зусиллями групи Ванневара Буша аналогові комп’ютери не тільки подолали планку елементарних арифметичних операцій, а й зарекомендували себе як потужний інструмент у розв’язанні диференціальних та інтегральних рівнянь, а також їхніх систем, аж до вищих порядків. Зокрема, диференціальний аналізатор, сконструйований Бушем у 1930 році, успішно розраховував оптимальну траєкторію стрільби корабельних гармат. Пристрій, за спогадами очевидця тих подій Норберта Вінера, кодував цифрову інформацію кутами обертання осей, а для виведення остаточного результату був особливий диск. Істотним недоліком аналогової техніки була низька точність обчислень — це розумів уже сам її створювач. Тому в 1936 році вчений почав роботу над перетворенням своїх електромеханічних комп’ютерів на електронні. На жаль, розробки Буша не вписалися в магістральну лінію проекту ENIAC, і в 1942 році він припинив працювати в цьо-

му напрямку. І все-таки можна сміливо твердити, що перший американський програмувальний цифровий комп’ютер не був би створений без Ванневара Буша: свої розрахунки конструктори ENIAC проводили за допомогою електромеханічних аналізаторів. Однак внесок Буша в становлення сучасного інформаційного суспільства набагато вагоміший. З 1940-х років учений зосередив свої сили на організаторській роботі, по суті, визначивши науковотехнічну політику США в період другої світової та наступної «холодної війни». Це йому, тоді радникові президента Рузвельта з науки, Америка завдячує створенням Національного фонду науки як «найкращого способу досягнення державних інтересів». Ця людина мала рідкісний дар наукового передбачення. Що можуть дати людству комп’ютеризовані системи зберігання та обробки накопиченої ним інформації? На це запитання Ванневар Буш відповів у 1945 році — задовго до появи Інтернету. «Людина створила таку складну цивілізацію, що їй потрібні механізми обробки даних, які вже не вміщаються в її пам’ять, — міркує вчений у своїй знаменитій статті «Як ми можемо мислити». — Її екскурсії в минуле й сьогодення стануть значно приємнішими, якщо вона матиме можливість забувати деякі речі, бувши впевненою, що надалі легко зможе відновити свої записи... Якщо ми полегшимо процедуру збереження минулого й дозволимо більш повно аналізувати проблеми сьогодення, можливо, душі людській буде легше літати». Таке незвичайне вплітання художніх образів у стилістично сухий і строгий науково-технічний текст — відмітна риса Ванневара Буша. Він недарма закінчив одночасно два кращих ВНЗ країни: Гарвардський університет — серце американської вищої школи та її мозок — Массачусетський технологічний інститут. Перший привніс у його науковий світогляд розуміння важливості тонких матерій — властивість, якої так бракувало переважній більшості «технарів», які вийшли із другого. «Віра може бути важливішою за факти, — говорив він. — Якби наука обмежувалася тільки логічними міркуваннями та розрахунками, вона б не далеко просунулася в розумінні світу — так само, як самого лише знання теорії імовірності недостатньо для доброї гри в покер».

Н

а думку про прилад «далекобачення» ученого наштовхнув «телеграф, що розмовляє» Олександра Белла — запатентований у 1876 році перший електричний телефон. Однак до своєї революційної ідеї сам Порфирій Іванович, схоже, ставився не дуже серйозно, принаймні детальних схем не залишив. Це можна списати на вік винахідника: біографи вважають, що ідея телефотографа в Бахметьєва виникла ще в 1880 році, у двадцятилітньому віці. І тільки через п’ять років молодий фізик чомусь несподівано повернувся до свого студентського захоплення й опублікував про нього статтю в журналі «Електрика», рядки з якої ми навели вище. Цікаво, що таку ж недбалість виявив інший батько телебачення — німець Пауль Ніпков: у 1884 році він запатентував обертовий диск із розташованими за спіраллю маленькими отворами, за допомогою якого можна було розкладати вихідне зображення, однак, не зустрівши підтримки свого винаходу, зрештою забув про нього, поки через сорок років зовсім випадково не побачив його на виставці радіоапаратури. Будова бахметьєвського телефотографа була дуже оригінальною: фотокамера, що рухається, зчитувала зображення та передавала сигнал на... газовий пальник, але не прямо, а через електромагніт, що

дозволяло регулювати яскравість. Це невипадково: ще бувши студентом Цюріхського університету, молодий фізик захопився явищами на суміжжі електрики та інших галузей — термоелектрики, електромагнетизму, електролізу розплавів. Ці розробки він не облишив і після того, як у сорокалітньому віці з фізика «перекваліфікувався» на біолога. Тільки тепер винайдення приладів стало для Порфирія Івановича не метою, а засобом. Наприклад, для вивчення температури тіла комах учений сконструював оригінальний термоелектричний термометр. Бахметьєв-біолог відомий насамперед своїми роботами з анабіозу. Про можливість заморозити тварин, а пізніше розморозити й повернути їх до нормального життя ще в XVII столітті писав Роберт Бойль, один із кумирів Бахметьєва-фізика, тож несподіване захоплення Порфирія Івановича кріобіологією не таке вже й несподіване. Ученому вдалося продемонструвати реалістичність припущень Бойля, які два століття вважалися фантазіями, — спочатку на лялечках метеликів, а пізніше на кажанах. Правда, сьогодні біологи сперечаються, чи мав місце в дослідах Бахметьєва справжній анабіоз або ж спостережувані ним стани були просто глибоким охолодженням. Однак незаперечна заслуга вченого полягає у встановленні принципової закономірності: вихід з анабіозу можливий тільки доти, доки вода в клітинах організму перебуває в рідкому стані. Успішні (принаймні у його власному розумінні) досліди з анабіозу ссавців вселили в ученого віру в можливість заморозити людину. Він був уражений перспективами, які відкривалися перед ним: писав про боротьбу з туберкульозом, про подовження життя, «подорожі в майбутнє». Одну зі своїх статей (напівжартівливо він визначав їхній жанр як «наукова фантазія») Порфирій Бахметьєв назвав «Рецепт дожити до XXI століття». «Остудити» науковий захват ученого та його прихильників (серед них були навіть добровольці, готові перевірити правильність бахметьєвських ідей на собі) намагався Дмитро Іванович Менделєєв, але наукові дискусії тільки підвищили суспільний інтерес до модної теми. Про харизму вченого й популярність його ідей у Росії говорить той факт, що після смерті В. Леніна керівництво ВКП(б) всерйоз обговорювало можливість заморожування вождя для відродження у світлому майбутньому, хоча на той час проповідника анабіозу вже більше десяти років не було в живих. Популярність ця ще дивніша, якщо врахувати, що з більшістю ідей Порфирія Бахметьєва в Росії знайомилися заочно — за публікаціями в «Природознавстві та географії». Сам же вчений викладав у Софійському університеті, довго не наважуючись повертатися на батьківщину, де на нього чекав циркуляр царської поліції про арешт за організований ще в студентські роки в Цюріху «Соціалістичний гурток».


Українська технічна газета

В і в т о р о к , 16 б е р е з н я 2 010 №10 (114)

15

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА НА 2010 РІК Передплачуйте у відділеннях «Укрпошти», передплатних агентствах, у відділі передплати редакції, а також на сайті www.tehnichka.com

м. Київ тел./факс: (044) 440-82-09, тел.: (044) 221-06-50 e-mail: podpiska_kiev@tehnichka.com м. Луганськ тел./факс: (0642) 59-93-91, тел.: (0642) 59-93-92 e-mail: podpiska@tehnichka.com

Передплатні індекси: українською мовою

російською мовою

99309

99340

Вартість передплати: на 1 міс. - 21,40 грн на 6 міс. - 128,40 грн на 9 міс. - 192,60 грн

Передплатити видання ви можете, звернувшись до поштових відділень, а також до передплатних агентств:

і БІЛА ЦЕРКВА БІЛА Фрідман 4-97-04 БЕРДЯНСЬК Поплавська 70-344, 66-548 ВІННИЦЯ Бліц-Інформ 27-66-58 ГОРЛІВКА А.В. Сервіс 55-30-00, 55-24-75 Колегія 55-25-82 ДОНЕЦЬК Донбас-Де-Юре 382-68-25/26 Ідея 381-09-32 Кріотехніка 311-76-81 Бліц-Інформ 389-12-21 (22)

Передплатне агентство «KSS» 387-21-75, 304-69-83 ДНІПРОПЕТРОВСЬК ДНІПРОПЕТРОВСЬК Меркурій 744-73-15, 744-16-61 СамітДніпропетровськ 370-44-23, 370-45-12 Передплатне агентство «KSS» 33-52-89 ДРОГОБИЧ Паращак 41-54-74 41-54-7 ЖИТОМИР Бліц-Інформ 36-04-00 ЗАПОРІЖЖЯ Бліц-Інформ 63-91-82 ПрессервісКур’єр

220-07-97 220-07-97 Меркурій Меркурі й 220-87-61 ІВАНОФРАНКІВСЬК ФРАН КІВСЬК Світ преси 4-91-88 Філіпова Н.О. 50-13-20 Бліц-Інформ 52-28-70 КИЇВ Бліц-Інформ 205-51-10 ВПА 502-02-22 Кондор 408-76-25 408-76-52 Статус 391-74-53 391-74-54 Прес-центр 536-11-75 Саміт 280-77-45 80-77-45

Передплатне агентство «KSS» агентство 585-80-80 Меркурій 248-88-08 КІРОВОГРАД Бліц-Інформ 32-03-06 КРЕМЕНЧУК Меркурій 70-03-84 СамітКременчук 3-21-88 КРИВИЙ РИВИЙ РІГ Бліц-Інформ 66-24-36 Кур’єрська служба передплати та доставки 04-04-94 СПД «Соколов» 404-82-71 ЛЬВІВ Ділова преса 70-34-68 Західний кур’єр

ПАВЛОГРАД ПАВЛОГРАД Меркурій 6-00-93 6-00-9 ПОЛТАВА Агентство передплати АНП 50-93-10 Бліц-Інформ 50-92-61

23-04-10 Фактор 41-83-91 ПресМаксимум 97-15-15 ЛУГАНСЬК Бліц-Інформ 50-10-56, 50-11-30 Передплатне агентство «КSS» 71-07-02

Саміт-Миколаїв Саміт-Миколаїв 56-10-69 НІКОПОЛЬ НІКОП ОЛЬ Ай-Джі-Електронікс 4-22-48

ЛУЦЬК Бліц-Інформ 72-05-48

НОВОМОСКОВСЬК Меркурій 7-51-91

РІВНЕ Передплатне агентство «KSS» 43-20-12 Бліц-Інформ 62-33-06, 62-56-26

ОДЕСА Ласка 711-66-16 711-6 6-16 Пугачова Пугачов а 237-17-80 Агентство Наш Бізнес 718-06-08, 714-41-68

СЕВАСТОПОЛЬ Бліц-Інформ 55-44-51 55-44-5 Фактор-Преса 45-55-82 СІМФЕРОПОЛЬ БліцІнформ 249-300 Саміт-Крим 51-24-93

МАРІУПОЛЬ Бліц-Інформ 33-54-98 МИКОЛАЇВ ТЕПС & С 47-47-75, 47-47-35 НОУ-ХАУ 47-20-03, 47-17-77 7-17-77

НОВОВОЛИНСЬК Мазурова 4-07-71

Флора 27-00-92 ФакторПреса 27-94-56 СУМИ ДІАДА 78-03-55 Еллада S 25-12-49 ТЕРНОПІЛЬ Попович 25-18-23 ХАРКІВ Фактор-Преса 738-29-73 Александрова 754-58-27 ХЕРСОН Кобзар 42-09-09 ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ Фактор-Преса

63-50-68 63-5068 Бліц-Інформ 78-82-20, 78-77-38 ЧЕРКАСИ ЧЕР КАСИ Бліц-Інформ 36-10-29, 36-10-31 Передплатне агентство «КSS» 56-97-69 ЧЕРНІГіВ Бліц-Інформ 65-18-82 Передплатне агентство «КSS» 60-45-13 ЧЕРНІВЦІ Ключук 57-03-17, 24-73-83 ЯЛТА Саміт-Крим 32-41-35

Передплат у можна оформити в редакції, звернувшись до відділу передплати та реалізації за телефонами: м. Київ (044) 221-06-50, т/ф: (044) 440-82-09, e-mail: podpiska@ podpiska@prombezpeka.com, prombezpeka.com, м. Луганськ (0642) 59-93-92, т/ф: (0642) 59-93-91, e-mail: podpiska@tehnichka.com

Ми потрібні один одному!


16

Українська технічна газета

№10 (114) В і в т о р о к , 16 б е р е з н я 2 010

ТРЕБА БАЧИТИ

Новий імідж для хот-дога

КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТОДАВЦІВ ПІДПРИЄМСТВ ГІРНИЧОВИДОБУВНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Дизайнери працюють над знешкодженням хот-дога

ТОВ «КИЇВСЬКА ГІРНИЧА КОМПАНІЯ»

Н

а думку Американської академії педіатрії, два факти про хот-доги ні наука, ні промисловість не можуть заперечити. Перший: діти люблять хот-доги, другий: через свою форму хот-доги небезпечні для дітей, оскільки ними легко вдавитися. «Якби найкращому інженерові дали завдання придумати ідеальну «пробку» для дихальних шляхів, він не зміг би винайти нічого кращого, ніж хот-дог», — обґрунтовує занепокоєність академії один з її представників. Тому хот-догу потрібний новий дизайн. Його розробляла каліфорнійська фірма RKS. Поекспериментувавши з порожнистими хот-догами, хот-догами

НАДАЄ ПОСЛУГИ: 1) З підготовки документів для отримання дозволів на початок робіт підвищеної небезпеки. 2) З підготовки матеріалів для отримання спеціальних дозволів на користування надрами.

e-mail: girnuk-VT@yandex.ru тел. моб. (067) 502-00-45, тел. моб. (097) 948-33-80, тел. моб. (067) 520-82-72, тел.факс (044) 278-42-37

з жолобками з боків і продуктом, що нагадує органоїди клітин, вони зупинилися на проекті, представленому на знімку.

Зоряні притулки

Аватари на Місяці

Dutch Docklands, яка виготовляє плавучі будинки. Фірма розробила для Мальдівів проект міні-міст у формі зірки. Таким плавучим містам-зіркам не страшне підвищення рівня океану. Під зеленими дахами багаторівневих поселень будуть розташовані басейни та пляжі. Вони не тільки стануть притулком для населення, а й за допомогою новітніх «зелених» технологій значно зменшать забруднення океану.

Мальдіви, невелика держава, розташована на 1200 островах у Індійському океані, поступово зникає через підвищення рівня моря

Через 1000 днів НАСА планує відправити на Місяць роботів, керованих дистанційно із Землі

Щ

Роботи-вчителі

Лабораторія в кишені

«А

Нестача вчителів англійської змусила Південну Корею вдатися до допомоги... роботів

Малюсінький чип проводить точну діагностику й коштує лише один пенні

об урятувати її, уряд вирішив створити плавальні міста. Він звернувся в голландську компанію

ватари» пересуватимуться по поверхні супутника Землі, а вчені, які управлятимуть ними за допомогою костюмів дистанційної присутності, зможуть бачити те, що відбувається, так, наче вони самі перебувають на Місяці. Раніше астронавтів доводилося навчати дослідницької роботи, учити збору потрібної вченим інформації. Тепер же вчені самі вивчатимуть Місяць, не виходячи з лабораторій, при цьому необхідні дослідження по черзі зможуть проводити геологи, фізики та представники інших галузей науки.

®

Н

а програму R-Learning уряд країни виділить 45 млн дол., у результаті навчальні заклади одержать роботів-учителів, що викладають англійську. Уже в 2011 році роботи-вчителі з’являться в 500 дошкільних установах, а в 2013-му — у 8 тис. підготовчих шкіл і дитячих садків. Роботи зможуть компенсувати нестачу вчителів англійської в сільській місцевості та на островах.

Х

імік із Гарвардського університету винайшов «паперову лабораторію», яка допомагає не тільки встановити наявність того або іншого захворювання, а й ступінь його важкості. Для проведення діагностики краплю крові пацієнта поміщають на поверхню паперового чипа, який містить реактиви, що змінюють

свій колір при реакції з речовинами крові. Проаналізувавши отримані кольори, можна визначити наявність у пацієнта туберкульозу, малярії, СНІДу та інших захворювань. Учений уважає, що такий простий і дешевий спосіб діагностики знайде застосування в країнах, де не вистачає кваліфікованого медперсоналу.

За матеріалами Fast Company, Inhabitat, Gizmodo, CNN, Popular Science підготувала Наталія ЧАЙКА РОЗСЛАБТЕСЯ!

КРОСВОРД

Усі відповіді наведені тут за абеткою. Вам треба лише розставити їх по місцях. 4 літери: Того Шпик Арно Гума Кліо Торс Ткач Нуга Натс Верп Хаща Суец Лель Сніг Нерв

5 літер: Силос Марат Солод Утеча Ослін Місце Козуб Іртиш Цапфа Обсяг Нуаре Оргія Скетч Калка Кукса

Санта Еразм Рюрик Латин Анапа Гомін Орлан Кіану Стиск Сапфо Розор Келих Стаут Таган Огайо Хонсю

Відповіді на кросворд, надрукований у №9 (113)

Склала Оксана Балазанова

Уклін Осіма Доход Еркер Щітка Ейлер Брова Гаваї Вінок Суміш Клаус Тромб Пярну Тальк Ласти Краги Авізо Кносс Скотч Агапе Лігво Френч Хенкс Макао Скунс Аюдаг Мавпа Аксіс Розум Архів

Естет Флейц Тобол Алеко Іудеї Бьорк Стояк Плюс Янгол Аматі Тягар Оттон Литво Алмаз Уткін Гамуз Округ Дишло Мінер Абрек 7 літер: Роммель Новатор Експерт Касація Караоке Тарілки Антракт Кенгуру

ГОЛОВОЛОМКА «ХРЕСТИКИ-НУЛИКИ»

Заповніть усі порожні клітинки таблиці хрестиками та нуликами так, щоб не було чотирьох однакових знаків поспіль по горизонталі, вертикалі або діагоналі. Рубрику веде Андрій ГЕРМАН

Відповідь на головоломку «ОДНАКОВА ВАГА», надруковану в №9 (113)

Відповідь на етюд, надрукований у №9 (113)

1. a1-b2!! a5:a1 2. d2-c3 d4:b2 3. a3-b4 c5:a3 4. e3-d4 e5:c3 5. e1-d2 c3:g3 6. h2:c5 ×


Украинская техническая газета №114