Issuu on Google+

Підприємство

Технології

Паливний резерв Кременчуцький завод технічного вуглецю завдяки енергоощадним технологіям зекономив минулого року до 7,5 мільйона гривень Стор. 5

Пріоритети

Крига і полум’я Виробляти металеві виливки за крижаними моделями пропонують київські вчені Стор. 11

Автомагістраль

Наша відповідь «Сколковому»

«Індіанець», якого ми втратили

Проект української Кремнієвої долини набуває цілком реальних обрисів

Один коментатор про смерть популярної автомарки сказав, що років через 30 залишаться тільки Great Wall і Chery. дець... Провидець...

Стор. 13

Стор. 9

Щотижневик Виходить щовівторка

www.eutg.net

№ 9 (164) 15 березня 2011 року

На крилах прибутку Мала, але дуже ділова авіація обіцяє великі вигоди

Стор. 10

Сергій ДУМКЕВИЧ

Монгольський інтерес Олена ГЕРАСИМОВА Якщо в конкурсі на розробку найбільшого у світі неосвоєного вугільного родовища ТаванТолгой у Монголії переможе консорціум, створений з ініціативи ВАТ «Російські залізниці», обсяги імпорту коксівного вугілля в Україну можуть зрости.

Недавно президент «Російських залізниць» Володимир Якунін

заявив, що у випадку «взяття» цим консорціумом Таван-Толгою кількість партнерів, що входять до нього, може бути збільшена. «Ми вже ведемо переговори із представниками бізнес-кіл різних країн, зокрема Китаю, і взагалі відкриті для діалогу з усіма зацікавленими в цьому об’єкті», — відзначив Якунін. У липні минулого року Великий хурал Монголії затвердив програму експлуатації родови-

ща. Вона припускає укладання контракту зі стратегічним інвестором на розробку його західного блоку, а також приватизацію державної компанії ErdenesTavantolgoi, якій належить ліцензія на освоєння східного блоку. На початку року влада країни оголосила конкурс із продажу 30% статутного фонду ErdenesTavantolgoi, а в лютому розпочала кваліфікаційний відбір претендентів.

Стор. 4

Несправності в праві Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ Причиною найбільшого збою Gmail стала помилка в оновленій версії програмного забезпечення поштового сервісу. Компанія Google повністю взяла відповідальність за це на себе — факт, що вигідно відрізняє її від багатьох вітчизняних IT-компаній.

Наприкінці лютого службу підтримки Gmail завалили скарги

користувачів про втрату частини електронної кореспонденції й контактів. Окремі облікові записи взагалі були закриті — нібито через порушення користувальницької угоди. За попередніми підрахунками проблем зазнало 0,29% користувачів, тобто близько 560 тис. чоловік. Потім цифра зменшилася до 0,08% — близько 154 тис. акаунтів.

Стор. 12


2

№ 9 (164)

15 березня 2011 року

Тут і тепер Наука

Цитати тижня

У Ялту —проводами з комфортом Сергій ДУМКЕВИЧ

Павло Жебрівський Народний депутат

Корпорація «Богдан» повністю виконала контракт із поставки тролейбусів у Крим. А пасажири вже проголосували гривнею за відновлення парку новою сучасною технікою.

На мою думку, дефолт може статися тоді, коли ціни на нафту досягнуть 130—140 доларів за барель і коли почнеться спад світової економіки. Після цього бумерангом по Україні вдарить.

Олександр Вальчишен Керівник аналітичного підрозділу групи компаній «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) У 2011—2012 роках ми чекаємо на економічне зростання в діапазоні 4—5% на рік і поступове скорочення бюджетного дефіциту до 3% від ВВП до кінця 2012 року. Отже, співвідношення держборгу до ВВП, як одного із ключових показників кредитоспроможності країни, має стабілізуватися.

— 61 тролейбус — 31 для експлуатації в Сімферополі й 30 для гірської траси — уже передані нашому підприємству. Більша частина з них щодня курсує маршрутами. Новий транспорт сподобався кримчанам, про що свідчить збільшення касового виторгу вдвічі, — повідомив «УТГ» технічний директор КРВП «Кримтролейбус» Олександр Мороз.

Довідка «УТГ». 2 вересня минулого року ДП «Автоскладальний завод №1» ЗАТ «АК «Богдан Моторс» визнали переможцем тендера на поставку в Крим 61 тролейбуса «Богдан Т 701». Контракт між корпорацією «Богдан» і Міністерством житлово-комунального господарства автономії було укладено наприкінці жовтня 2010 року.

Життя йде на краще

Володимир Пристюк Губернатор Луганської області

Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ

Хліб — це політичне питання, однак я не допущу, щоб хтось на ньому будував політику.

Одним обзацем Абітурієнтів посадять на електронний стілець.

Міносвіти пропонує запустити систему «електронний стілець», щоб вирішити проблему черг абітурієнтів. Про це під час «Години питань до уряду» заявив міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник. Він уважає, що така система дозволить позбутися від стовпотворіння в приймальних комісіях, оскільки абітурієнти зможуть дізнаватися про ситуацію через Інтернет. У США вважають, що загроза дефолту в нашій країні, як і раніше, існує.

Експерти американського видання Business Insider включили Україну до списку18 країн, яким загрожує дефолт. «Загрозливий п’єдестал пошани» зайняли Венесуела, Греція та Аргентина. Україна в цьому списку посідає 6-те місце.

У багатостраждального Новокостянтинівського рудника (Кіровоградська область) з найбільшими в Європі покладами уранової руди відкривається друге дихання (утім, правильніше сказати, третє або четверте, але рахунок тут не має значення) і нормальна виробнича перспектива.

За протокольним дорученням Кабміну, УкрНДПДІпромтехнології й СхідГЗК, якому після «затяжних боїв» усе-таки удалося відбити Новокостянтинівську шахту й включити до своєї структури (будівництво її безуспішно триває з 80-х років), фахівці розробили й представили техніко-економічні

обґрунтування промислового освоєння цього родовища відповідно до міжнародних стандартів. До проекту ввійшли аналіз земельних і водних ресурсів району НК, місцевої інфраструктури, майнового комплексу, обсяги розвіданих запасів, проекти рішень із гірничого й переробного виробництва, календарний план відпрацювання родовища починаючи з 2011 року й на найближчі десятиліття. Документом передбачається вийти на проектну потужність із видобутку 2500 тонн урану протягом п’яти років. Загальна кошторисна вартість проекту — 6,5 млрд грн. Як основне джере-

Історичний рекорд Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Вілкул і генеральний директор ВАТ «Павлоградвугілля» Артур Мартовицький підбили підсумки роботи підприємства за минулий рік і обговорили плани розвитку на 2011-й.

— Позитивно те, що цього року на підприємстві планують створити більше 400 робочих місць, — відзначив губернатор.— У 2010-му середня заробітна плата тут становила 4901 гривню (на 24,6% більше, ніж у 2009-му). У 2011 році вона має досягти 5700 гривень. Це дуже серйозний і позитивний показ-

ник, а також сигнал для інших промислових підприємств області. Радують і серйозні обсяги інвестицій — за рік близько мільярда гривень. Ці кошти пішли на капітальне будівництво, реконструкцію, екологічні програми й на заходи з техніки безпеки. Це ті питання, над якими має працювати будь-яке підприємство, яке прагне до розвитку. Близько 4 мільйонів гривень «Павлоградвугілля» інвестувало у сферу охорони здоров’я за програмою соціального партнерства з органами місцевого самоврядування. У місті створений діагностичний центр у

Адреса редакції: Засновник і видавець — колектив редакції «УТГ»

www.eutg.net Е. пошта: info@tehnichka.com ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

Олександр Вілкул (ліворуч) і Артур Мартовицький

лікарні № 4 і придбано медичне обладнання для нього. Проведено капітальні ремонти в багатьох лікувальних установах. Соціальне партнерство набиратиме обертів. На ці потреби заплановано виділити понад 5,5 мільйона гривень. Але в мене є запитання, які необхідно обговорити.

Це й виділення земельних ділянок під розширення природних відвалів, і рекультивація земель. Обласна влада відкрита для співробітництва й охоче піде назустріч для того, щоб вирішити всі проблеми, які непокоять підприємство. Адже «Павлоградвугілля» — флагман Дніпропетров-

Головний редактор Світлана Ісаченко

04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а

тел. 044 221-06-51, e-mail: isachenkosv@tehnichka.com

91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98в.

РЕДАКЦІЯ:

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

Людмила Гречаник — редактор відділу технічної думки тел. 0642 34-72-47 e-mail: tehnomysl@tehnichka.com

Ігор Павлюк — редактор відділу промисловості тел. 044 278-42-37 e-mail: pavluk@tehnichka.com;

Іван Спасокукоцький — редактор відділу IT тел. 044 278-42-37 e-mail: ivanspas@tehnichka.com

Це найбільше придбання «Кримтролейбусу» за останні 20—30 років. Парк підприємства був у жалюгідному стані. Старим чеським тролейбусам, які досі експлуатуються, належить світовий рекорд виживання: «Шкода» возила пасажирів сімферопольськими вуличками сорок років. Працьовитому «пенсіонерові» навіть хотіли поставити пам’ятник на одній із кінцевих зупинок міста. Підприємство, до речі, має два дипломи Книги рекордів України: один — за найдовший маршрут у світі (Сімферополь—Ялта, 92 км), другий — за найстаріший рухомий склад у країні. Але, певне, тепер сумний рекорд залишиться в минулому.

ло фінансування передбачається залучити позабюджетні кошти у вигляді банківських кредитів, а також власні кошти підприємства, отримані в процесі реалізації проекту. Керівництво СхідГЗК уважає, що, беручи до уваги вартість проекту, доцільно розглянути питання погашення відсотків із кредиту за рахунок коштів державного бюджету. Саме сполучення державних, банківських і власних коштів має дозволити реалізувати програму збільшення виробництва концентрату природного урану на ДП «СхідГЗК» і з урахуванням потужностей діючих шахт цілком забезпечити потреби ядерної енергетики України в природному урані.

Експертно-консультативна група з питань розвитку уранового виробництва в Україні під головуванням директора департаменту ядерної енергетики та атомної промисловості Петра Чернова на своєму засіданні вже розглянула представлений документ, висловивши декілька пропозицій і зауважень. Підбивши підсумок плідному обговоренню, П.Чернов визначив двотижневий термін на доопрацювання всіх доповнень і підготовку ТЕО для узгодження в Мінпаливенерго України. За словами генерального директора СхідГЗК Олександра Сорокіна, освоєння Новокостянтинівського родовища дозволить компанії ввійти до п’ятірки найбільших підприємств із видобутку урану в Європі.

щини, він показує приклад ефективної роботи, — відзначив Олександр Вілкул. — Зі свого боку я вдячний губернаторові за позитивну оцінку нашої роботи, — сказав Артур Мартовицький. — Торік ми серйозно приростили видобуток і вперше в історії підприємства вийшли на обсяг у 15 мільйонів тонн, пройшли понад 110 кілометрів гірничих виробок. Цих показників удалося досягти за

рахунок модернізації виробництва. Зростання продуктивності праці підкріплене збільшенням заробітної плати, яке буде збережено. Цього року ми й надалі вкладатимемо кошти в капітальний розвиток, збільшимо обсяг інвестицій. Реалізовуватимемо заходи щодо підвищення якості життя населення міст і районів, у яких присутнє наше підприємство.

Довідка «УТГ» ВАТ «Павлоградвугілля» — єдине підприємство, яке видобуває вугілля на території Дніпропетровської області. Входить до складу вертикально-інтегрованої енергетичної компанії ДПЕК. Питома вага в загальнодержавному обсязі видобутку вугілля — 20%. Складається з 10 шахт, чисельність працівників — більше 25 тис. чоловік.

ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Ганна Шумакова — тел./факс:

Газета видається українською та російською мовами

(044) 278 42 37, тел.: (097) 534 23 04, Позиція авторів публікацій не завжди

e-mail: reklama@tehnichka.com

ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов — тел./факс:

збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.Матеріали, позначені (R),

(044) 440 82 09, тел.: (044) 221 06 50 публікуються на правах реклами.

Передплатні індекси: українською мовою — 99309 російською мовою — 99340 Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54

Любов Соловйова — тел./факс: (0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92,

e-mail: podpiska@tehnichka.com

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

НАКЛАД МІСЯЦЯ 38794 прим. Замовлення № 481


3

№ 9 (164)

15 березня 2011 року

Тут і тепер Наука СПІВРОБІТНИЦТВО Єврорегіон «Донбас» приєднається до Асоціації європейських прикордонних регіонів. «Наше завдання — приєднання єврорегіону «Донбас» як повноправного члена до Асоціації європейських прикордонних регіонів. Так ми матимемо можливість брати участь у програмах Євросоюзу, спрямованих на розвиток транскордонного співробітництва, наприклад, у програмі «Східне партнерство», — заявив спікер ради єврорегіону, губернатор Ростовської області Василь Голубєв. Він уважає, що це дозволить реалізовувати ініціативи Єврокомісії: упроваджувати інтегровану програму управління, сприяти розвитку регіональних ринків електроенергії, зміцнювати енергоефективність, співробітничати в запобіганні природним і антропогенним катастрофам і в реагуванні на них.

ПРОМИСЛОВІСТЬ Обсяг виробництва на українських трубних підприємствах у січні-лютому збільшився на 65,6% у порівнянні із січнемлютим минулого року. Загалом вироблено 348 тис. тонн труб. Справжнім лідером у цій сфері став Харцизький трубний завод: за два місяці підприємство збільшило випуск більш ніж у п’ять разів — із 19,2 до 101,3 тис. тонн. Чистий прибуток заводу торік становив 171,26 млн грн, більше половини заробленого прибутку припало на IV квартал — майже 92 млн грн. Таке зростання виробництва й прибутку на підприємстві стало можливим завдяки укладанню в 2010 році контракту з російською «Транснафтою» на поставку труб великого діаметра. Співробітництво УГМК і «АрселорМіттал Кривий Ріг» вигідне для обох сторін. У лютому Українська гірничометалургійна компанія поставила близько тисячі тонн металопрокату для «АрселорМіттал Кривий Ріг» — найбільшого підприємства гірничометалургійного комплексу України з повним металургійним циклом Сталеві молольні кулі діаметром 40 і 60 мм використовуються для подрібнення руди в кульових млинах комбінату й подальшого виділення концентрату. Крім того, був поставлений листовий прокат для ремонту обладнання. У рамках розвитку партнерства УГМК планує щомісяця поставляти криворізьким металургам металопродукцію для забезпечення виробничого процесу.

хлібопродукту» (+2,43%), у той час як папери Ferrexpo (+0,5%) зміцнилися незначно. На Варшавській фондовій біржі в четвер позитивну динаміку знову продемонструвала «Астарта» (+1,01%).

ЦИФРА Ціни на промислову продукцію українських виробників підвищуються. У порівнянні з груднем 2010 року в січні вони зросли на , у лютому в порівнянні із січнем — на , а з початку року — на , повідомили в Держкомстаті.

1,3%

4,8% 6,2%

РайфайзенБанк Аваль має можливість стати прибутковим. Із початку 2011 року акції РайфайзенБанку Аваль зросли з 0,40 до 0,425 грн, або трохи більше, ніж на 6%. На думку аналітиків, цього року банк може вийти на прибуткову діяльність після неуспішного 2010-го. Оптимізація діяльності, звільнення частини персоналу й закриття деяких відділень дозволили банку ефективно контролювати видатки, і за підсумками 2010 року операційний дохід банку до резервування становив 5,1% від активів. Відрахування в резерви на покриття кредитних втрат знизиться в 2011 році через достатній обсяг сформованих резервів — 27,5%. Таким чином, РайфайзенБанк Аваль потенційно зможе одержати цього року 1000—1200 млн грн чистого прибутку.

На залізничних переїздах побудують транспортні розв’язки. Міністерство інфраструктури України та «Укрзалізниця» розробили концепцію Державної цільової соціальної програми підвищення безпеки на залізничних переїздах, що передбачає зменшення протягом чотирьох років кількості перетинань автомобільних доріг і залізничних колій в одному рівні. До 2015 року на залізничних переїздах з інтенсивним рухом автомобілів і поїздів побудують транспортні розв’язки в різних рівнях і об’їзні колії. Також закриють малодіяльні переїзди, забезпечать підвищення

технічного оснащення й стану залізничних переїздів, установлення загороджувальних пристроїв. Обсяг інвестицій для реалізації програми становитиме близько 9 млрд грн.

Дніпропетровськ планує пересісти із трамваїв на електроавтобуси.

тонн, що на 153 тис. тонн більше плану. Порівняно з відповідним періодом 2010 року вуглевидобуток збільшився на 306 тис. тонн. Серед підприємств, які збільшили обсяги видобутку, — ДП «Ровенькиантрацит», «Макіїввугілля», «Антрацит», «ДВЕК», «Краснолиманська», «Артемвугілля», «Волиньвугілля» та інші. Також протягом лютого 2011 року в експлуатацію введено 7 нових лав із сумарною виробничою потужністю 4000 тонн на добу.

ПЕК Міністерство енергетики й вугільної промисловості України пояснює підвищення роздрібних цін на нафтопродукти в країні світовими тенденціями й діяльністю окремих імпортерів. Про це заявив міністр енергетики й вугільної промисловості України Юрій Бойко. «Зараз, на жаль, спостерігаються негативні тенденції на ринку нафти й нафтопродуктів у світі, і це позначається на Україні. У нас є істотні претензії до деяких імпортерів, які використовують, на наш погляд, цю ситуацію, їхньою діяльністю зараз займається Антимонопольний комітет», — сказав міністр. Він відзначив, що, незважаючи на світові тенденції, заходи, вжиті урядом, дозволили Україні згладити різкі стрибки цін на паливо.

ТРАНСПОРТ

ЕКОНОМІКА Нафтогазові компанії, які володіють активами в Україні, на Лондонській фондовій біржі демонструють чудові результати. Це відзначено в аналітичному огляді інвестиційної компанії Phoenix Capital. За словами аналітиків, Cadogan Petroleum (+2,99%) і Regal Petroleum (+2,63%) на Лондонській фондовій біржі в четвер взяли високий темп зростання. Також істотно підвищилися котирування JKX Oil & Gas (+1,72%). Подорожчали й акції «Миронівського

Олександр Бєляєв, голова постійної комісії міськради з питань транспорту, дорожнього господарства і зв’язку, повідомив, що Дніпропетровськ, можливо, відмовиться від трамваїв і почне використовувати електроавтобуси. За його словами, наразі на ринку з’являються електроавтобуси на акумуляторах вартістю $200 тис., місткістю 70—80 пасажирів і пробігом без зарядки 200—250 км.

Із 25 лютого по 4 березня середні по Україні роздрібні ціни на нафтопродукти збільшилися на 3,9—4,4%.

Кабмін назвав підприємства, які більше за всіх заборгували за спожитий газ. До списку найбільших боржників потрапили КП «Харківські теплові мережі» (1 млрд грн), ДП «Криворізька теплоцентраль» (722 млн грн), ОКП «Донецьктеплокомуненерго» (535 млн грн), «Донецькгіртепломережа» (485 млн грн), міські теплові мережі м. Запоріжжя (419 млн грн). За словами прем’єр-міністра Миколи Азарова, нижче середнього рівня розрахунки за спожитий газ за опалювальний сезон 2010—2011 року в Закарпатській (28%), Донецькій (37%), Луганській (39%), Кіровоградській (41%) областях. Найбільший абсолютний обсяг загальної заборгованості мають підприємства Дніпропетровської (майже 2 млрд грн), Донецької (близько 2 млрд грн), Харківської (5 млрд грн) і Луганської (704 млн грн) областей. Підприємства Міненерговугілля збільшують обсяг вуглевидобутку. У лютому 2011 року обсяг видобутку вугільними підприємствами Міненерговугілля становив 3 млн

БУДІВНИЦТВО

Останні новини будівельної індустрії свідчать про інтенсивну підготовку країни до Євро2012. У селі Пекарі Черкаської області в рамках підготовки до Євро-2012 побудують вертолітну площадку, що дозволить заощадити час гостям чемпіонату, які відвідуватимуть історичні Шевченківські місця. Будівництво площадки з терміналом на 50 пасажирів на годину й під’їзною дорогою вже почалося. Ціна проекту — 96 млн грн, 45 із яких уряд уже виділив. Завершити роботи планується до кінця травня. П’ятизірковий готель Kharkiv Palace у Харкові на площі Свободи буде добудовано в 2012 році, саме в ньому розміститься штаб УЄФА. Договір про це вже підписали президент групи Development Construction Holding Олександр Ярославський і директор турніру УЄФА в Україні Маркіян Лубківський. Експерти УЄФА оцінили прогрес у будівництві стадіону у Львові до Євро-2012. Оглядаючи будівництво, операційний директор УЄФА Events SA Мартін Каллен відзначив: «Із часу мого останнього візиту кілька місяців тому на будівельному майданчику відбулися значні зміни. Нас запевнили, що стадіон буде здано в експлуатацію до кінця вересня, на три місяці пізніше, ніж планувалося, але після сьогоднішньої зустрічі бачимо, що це реальна дата», — відзначив Каллен. Також експерти УЄФА високо оцінили рівень реалізації проектів Євро-2012 у Харкові, зокрема стадіон «Металіст» і аеропорт «Харків». У Києві скорочуватимуть території промислових зон відповідно до Генерального плану забудови міста Про це повідомив головний архітектор Києва Сергій Целовальник. За його словами, у столиці скоротять територію, відведену під невикористовувані промислові об’єкти, або реорганізують для тих об’єктів,

що функціонують. «Зовсім винести промислову зону за межі міста не можна. Вона має бути правильно розміщена, щоб люди могли комфортно переміщатися Києвом», — відзначив С.Целовальник.

АПК Найближчим часом уряд розгляне проекти рішень із підтримки аграрного сектора. Кабінет Міністрів затвердив розмір бюджетної допомоги сільському господарству. Відповідно до постанови від 2 березня, спеціальні дотації передбачені за поголів’я худоби й за реалізацію м’ясної продукції й молока. Уряд також визначить порядок використання коштів держбюджету для підтримки кооперативного руху в агропромисловому виробництві. Про це заявив прем’єр-міністр Микола Азаров на засіданні Кабінету Міністрів 9 березня. Що до інших заходів допомоги агросектору М. Азаров повідомив, що буде затверджений механізм фінансування земельної реформи, а також заходів щодо збереження, відновлення й раціонального використання земельних ресурсів. Державне агентство резерву України почне переробку зерна для виробництва соціальних сортів хліба. За рішенням уряду три державних підприємства системи держрезерву — куліндорівський КХП (Одеська область), Дунаєвецький КХП (Хмельницька область) і Ахтирський КХП (Сумська область) — перероблять 18 тис. тонн зерна держрезерву на борошно для виробництва соціальних сортів хліба. Міністерство економічного розвитку й торгівлі надасть Держагентству резерву України перелік хлібопекарських підприємств, яким реалізовуватиметься борошно із зерна державного резерву. Відповідно до

договору відпуск зерна підприємствам і переробка почнуться 15 березня.

Виробництво в Херсонській області екологічно чистої сільськогосподарської продукції становить великий інтерес для російського бізнесу. Так сказав Генеральний консул Російської Федерації в м. Одеса Юрій Антонов під час відвідування Херсона. За його словами, це саме той напрямок співробітництва області із РФ, «який може становити великий інтерес для російського бізнесу з орієнтацією на кінцевого споживача в російських регіонах».

Підготувала Анна ГРЕЧАНИК за матеріалами УНІАН, РІА Новини-Україна, ЛІГА-Новини, ІнтерфаксУкраїна, Укррудпром, АПК-інформ


4

№ 9 (164)

15 березня 2011 року

Основний ресурс

Монгольський інтерес Українські споживачі коксівного вугілля мають можливість одержати доступ до його найбільших покладів Олена ГЕРАСИМОВА

Однак потім монгольська влада передала право на освоєння Ою-Толгою альянсу австралійсько-британської Rio Tinto і канадської Ivanhoe Mines, а 49% статутного фонду компанії Erdenes-Tavantolgoi виставила на продаж. Але конкурс на останній стадії був скасований. У результаті минулого літа з’явився нинішній варіант приватизації ТаванТолгою — 50% статутного фонду Erdenes-Tavantolgoi закріплені у власності держави, 10% буде безкоштовно роздано громадянам Монголії, 10% продано на внутрішніх аукціонах, а інші 30% запропоновані на конкурс. Саме на них зараз і претендують потенційні інвестори.

Якщо розібратися Початок на стор. 1

І хоча строки проведення конкурсу досі невідомі, експерти припускають, що він відбудеться найближчим часом. Точний перелік компаній, які подали заявки, ще не оприлюднений. Немає повної інформації й про склад консорціуму. Відомо лише, що поки, крім російського залізничного монополіста, до нього входить один із найбільших вуглевидобувних концернів Росії — ВАТ «Сибірська вугільна енергетична компанія» (СВЕК), японські Sumitomo Corp, Marubeni Corp, Itochu Corp і Sojitz Corp, корейські Korea Resources і Corus, а також інші компанії. У випадку перемоги це об’єднання дійсно може розростися за рахунок як переможених претендентів (вони напевно побажають приєднатися), так і тих суб’єктів ринку, які потенційно зацікавлені в монгольському вугіллі, але поки вичікують.

Докладно

Далеко до споживача Монголія — одна з найглибинніших континентальних країн у світі. А тому вирішальну роль у розвитку її економіки відіграє залізничне сполучення. Необхідні кошти для прокладання залізниць країна може мати тільки від експорту сировинних ресурсів, а експлуатація родовищ неможлива без відповідної транспортної інфраструктури. Розірвати це замкнуте коло вона може саме шляхом об’єднання в якихось проектах того й іншого. Найкращим стартом може бути програма розробки Таван-Толгоя — одного з

останніх неосвоєних родовищ вугілля. Обсяги його запасів становлять, за різними оцінками, від 6 до 6,5 млн тонн, де приблизно 40% припадає на частку вугілля коксівних марок. До того ж воно відкритого типу — вугілля залягає дуже близько до поверхні, отже собівартість його видобутку мінімальна. Правда, Таван-Толгой розташований у пустелі Гобі, що робить його освоєння проблематичним. Необхідно створити досить дорогу транспортну інфраструктуру, вклавши в будівництво залізниць не менше $3 млрд. Навесні 2009 року ухвалене рішення про його приватизацію, що дозволило б залучити необхідні кошти для будівництва залізниці, яка сполучає родовище із країною компанії-покупця. Очевидно, що головними претендентами на нього мають бути вихідці з Росії та Китаю. «Участь РЗ у цьому конкурсі обумовлена виключно інтересами розвитку транспортної інфраструктури цього й прилеглих до нього регіонів», — відзначив Володимир Якунін. Як уточнили в компанії, у поданій заявці консорціум пропонує побудувати нову вітку, яка з’єднає Таван-Толгой з Улан-Баторською залізницею і, відповідно, Транссибом, що забезпечить можливість доставки вугілля в російські далекосхідні порти, а звідти його можна переправляти в Китай, Японію та Корею. Влада Монголії дала зрозуміти, що прагне до максимального розширення географії збуту й бачить серед своїх клієнтів не тільки азіатські або російські компанії. Це цілком відповідає ін-

тересам РЗ (вони мають намір прокладати шляхи і в західному напрямку) і вписується в багато інших суміжних проектів. Це означає, що мережа, яку планує створити російський залізничний монополіст, могла б охопити не тільки азіатських, а й європейських споживачів. Російські залізниці мають у своєму розпорядженні сильну площадку для здійснення своїх планів. У 2009 році РЗ і державні структури Монголії створили СП «Розвиток інфраструктури» для розбудови в країні залізниць. Передбачалося, що РЗ внесуть у статутний фонд підприємства $1,5 млрд, а Монголія — ліцензії на розробки ТаванТолгою й золото-мідного родовища Ою-Толгой.

Шанси для України Серед головних конкурентів РЗ консорціуму, про який ідеться, — російська En+Group, найбільший у світі сталеливарний концерн Arcelor Mittal, група азіатських компаній — консорціум японської Mitsui і китайської Shenhua, китайська Erdos, індійська Mesco Steel. А також світові сировинні гіганти — бразильська Vale, британськошвейцарська Xstrata, австралійська Fortescue Metals і американська Peabody. У найбільшому у світі неосвоєному родовищі коксівного вугілля зацікавлені як головні оператори цього ринку, так і основні споживачі цього виду сировини. І від того, кому воно в остаточному

підсумку дістанеться, багато в чому залежатиме нова структура світового ринку коксівного вугілля взагалі. Як і консорціум РЗ, En+Group у випадку перемоги на конкурсі також має намір залучити до співробітництва всі зацікавлені в Таван-Толгої компанії. Участь у тендері РЗ і En+Group потенційно окреслює нішу для групи українських споживачів. Із 20—25 млн тонн коксівного вугілля, необхідного щорічно для потреб вітчизняної металургії, приблизно половину Україна ввозить з-за кордону. При цьому левова частка його надходить саме з Росії. В останні роки російські поставки весь час скорочувалися через зростання потреби в самій РФ. А заповнювати відсутні обсяги за рахунок сировини з далекого зарубіжжя дуже складно — у країні немає повноцінних глибоководних портів. Одним словом, якщо донедавна вітчизняним металургам і вдавалося запобігати катастрофічному дефіциту коксівного вугілля, то тільки ціною неймовірних хитрощів і внаслідок зовнішніх чинників. А тому вони дуже зацікавлені якщо не в прямому співробітництві із РЗ або En+Group під час розробки Таван-Толгою, то хоча б у збільшенні кількості «вільного» коксівного вугілля на ринку Росії. Адже і те, і інше забезпечить додаткове джерело його надходження. Теоретично проект освоєння монгольського родовища може знайти відгук мало не в усіх представників українського ГМК. Починаючи із групи «Донецьк-

Стан стає до ладу Микола СТОЛЯРОВ Пробні прутки дроту-катанки отримано на Донецькому металургійному заводі. Такою буде продукція нового виробничого підрозділу підприємства — прокатного стана «100». Сьогодні на ДМЗ ведеться його налагодження й відпрацьовування режимів роботи.

У міні-агрегата ще декілька важливих завдань, які мають зробити діяльність підприємства ефективнішою. Наприклад, у технологічному процесі після прокатки металу станом «2300» залишається так звана обрізь. Досі її відправляли спочатку в копровий цех, там пакетували й потім знову везли в мартенівський на переплавлення. Завод мав

непродуктивні витрати, у тому числі і ресурсні. Учорашні відходи стануть сировиною для нового стана «100». Шматки металу, що залишаються, над якими зараз чаклують газорізальники, незабаром різатимуть спеціальні ножиці, замовлені ДМЗ Новокраматорському машинобудівному заводу. — Дріт-катанка — це тільки напівфабрикат, а потрібні готові вироби. Саме з цією метою і створювався наш новий стан, — говорить заступник начальника прокатного цеху ДМЗ, керівник проекту «Стан 100» Дмитро Кривицький. Його оснастять двома спеціальними лініями, які випускатимуть сітку-затяжку для кріплення гірничих виробок. Вона піде

на потреби гірників шахтоуправління «Покровське», яке входить до складу ЗАТ «Донецьксталь». Водночас на підприємстві ведуться й пусконалагоджувальні роботи на новому стані, створеному фахівцями дніпропетровського науково-виробничого об’єднання «Техмаш». Показово, що агрегат не має у своєму складі нагрівальних печей, їх замінять сучасні індуктори, які в лічені хвилини приготують метал до прокатки.

сталь», яка вже володіє значною частиною вуглевидобувних активів у Росії й привабливою розвинутою системою збуту, і закінчуючи корпорацією «Індустріальний союз Донбасу» і меткомбінатом «Запоріжсталь», які не мають власної сировинної бази, співвласники яких — представники російського бізнесу. Та зовсім не всі українські компанії, потенційно зацікавлені в освоєнні ТаванТолгою, можуть собі дозволити участь у цьому проекті. Насамперед — через брак коштів. Але у випадку перемоги в конкурсі росіян вітчизняний споживач може розраховувати на експорт ними надлишку коксівного вугілля, який з’явився на ринку. У тому числі й в Україну. Деякі можливості для вітчизняних меткомбінатів відкриє й придбання ТаванТолгою концерном Arcelor Mittal, що напевно розраховує забезпечити цим вугіллям свої казахстанські й українські підприємства, продаючи невикористовуваний ресурс іншим нашим компаніям. Якщо ж власником цього родовища стане хтось із представників світових гірничодобувних корпорацій або азіатської групи, ми опинимося за дужками. Китай, Японія та Корея полюють на сировинні активи в усьому світі, прагнучи зменшити свою залежність від найбільших світових постачальників руди й вугілля. Переорієнтація на Монголію їм вигідна вдвічі, оскільки поки основний обсяг сировини надходить до них з Австралії. При цьому їм було б зручно прокласти вітку від Таван-Толгою до китайської залізничної магістралі, яка проходить на півдні кордону з Монголією, і таким чином забезпечити вихід на порти Китаю в затоці Бохай. Зрозуміло, що боротьба за цей стратегічний ресурс буде дуже жорсткою. Адже йдеться не тільки про велике джерело сировини, а й модель транспортної інфраструктури, що в цілому дозволить переможцеві посісти одне з найважливіших місць на ринку й істотно впливати на його функціонування — орієнтувати вантажопотоки в потрібному напрямку, просувати свою продукцію, виступати замовником тягового й рухомого складу тощо. Зрозуміло й те, що ним буде представник країни, яка має найпотужніший політичний ресурс. А найбільше в цьому проекті зацікавлені Росія й Китай, результат їхньої боротьби або відкриє перед Україною нові перспективи, або закриє їх назавжди.


5

№ 9 (164)

15 березня 2011 року

Підприємство Транспорт

Паливний резерв Кременчуцький завод технічного вуглецю завдяки енергоощадним технологіям зекономив минулого року до 7,5 мільйона гривень Ірина ГАЛЧЕВСЬКА Тут зовсім не спалюють природний газ для обігріву заводських приміщень, а з утилізованих газів ще й виробляють до 40% необхідної електроенергії. «Використовуємо відходи виготовлення технічного вуглецю. Таким чином окрім суто економічного ефекту ще й зменшуємо шкідливі викиди в атмосферу», – розповідає Олександр Давидовський, заступник директора Кременчуцького заводу техвуглецю.

– Відхідні гази, які утворюються під час технологічного процесу, спочатку використовуємо для виробництва теплової енергії (пари), а потім для генерації власної електроенергії – у нас є генератор потужністю 2,5 мегавата, а вже відпрацьована пара йде на підігрівання води для опалення будівель та цехів заводу, — говорить заступник директора. Як відомо, хімічна промисловість – один із найбільших споживачів природного газу. Його економія — завдання актуальне, коли газ щороку дорожчає, а криза змусила рахувати кожну копійку. Хоча Кременчуцький завод техвуглецю до економії енергоресурсів серйозно ставиться вже давно. Перший крок зробили ще десять років тому. — Тоді також була криза, і наш сусід — Кременчуцька ТЕЦ — висунула нам ультиматум: або перераховувати передоплату за хімічно очищену воду, необхідну для роботи котлів й виробничих потреб, або 31 грудня вони припинять її постачання, — згадує Олександр Анатолійович. – Нам допомогли тоді з виготовленням власного об-

Олександр Давидовський

ладнання науковці Сєверодонецького інституту водного господарства. Ми, напевно, першими в енергетиці впровадили нову технологію хімічного очищення води із застосуванням протитечії й відтоді очищаємо воду від солей власними силами. Одним із секретів, які допомагають заводу зменшити експлуатаційні витрати обладнання котельні та трубопроводів, є застосування інгібітору «HELAMIN» для коригування води виробництва швейцарської фірми FABORGA S.A. Ця хімічна речовина утворює щільну суцільну молекулярну плівку, що захищає труби від агресивного середовища й значно подовжує експлуатаційні можливості обладнання котельні. За словами О.Давидовського, протягом чотирьох років зменшено експлуатаційні витрати майже на 800 тис. грн на рік, і всі трубопроводи — у хорошому стані.

Паровий «двигун» — Раніше пару, що утворюється під час випуску продукції заводу, продавали на сусідній НПЗ, — розповідає Олександр Анатолійович. — Однак були певні незручності, бо в кризові часи

завод працював неритмічно, кількість пари залежала від завантаженості виробництва. А для того, щоб постачання було стабільним, довелося б спалювати надто багато природного газу. Та пара була б золотою. Крім того, НПЗ, як і інші заводи, почав економити й більше 10 тонн пари у нас просто не хотів брати. Що робити? Не викидати ж її в повітря! Протягом 2004—2005 років на заводі техвуглецю встановили турбогенератор і замкнули виробничий цикл. А далі фахівці підприємства спільно з науковцями виготовили теплообмінники

Турбогенератор, який перетворює пару на електричну енергію

лати. Це брак коштів через неповернення ПДВ. На сьогодні держава винна заводу 35 млн грн. «Ці борги ставлять підприємство на коліна», — говорить директор ВАТ «КЗТВ» В’ячеслав Яворський. Бо не маючи коштів, завод не здатен вчасно здійснювати платежі, а через це кожного дня йому загрожує зупинення. Парадокс, але заробляти для держави валюту просто невигідно.

Тим часом

Промислові гектари

Центральний пункт заводської котельні

для використання пари, яка залишається після виробництва електроенергії. «Параметри пари, яка виходить після турбіни, значно нижчі первинних, – розповідає Олександр Давидовський. – Однак наш винахід дозволив відмовитись від споживання природного газу для підігрівання води та опалення заводу». Замкнутий цикл виробництва дозволив виробляти приблизно 40% електроенергії для власних потреб і майже припинив викиди в атмосферу шкідливих речовин.

Пісок – у пічку!

Для котлів СК-29/24 російського виробництва, установлених під час модернізації, конструктори заводу спільно з науковцями розробили пальники власної конструкції. Вони дозволили майже вдвічі збільшити обсяг утилізації відхідного газу виробництва техвуглецю. На сьогодні один котел здатен утилізувати понад 34 тис.м3 відхідних газів на годину

раз на нашій установці цей пісок пропалюється, усі масла вигорають, знову ж таки йдуть на виробництво теплової енергії, а очищена сировина вдруге використовується в технологічних процесах. Ми також власними силами переробили екранну систему, що дозволило суттєво збільшити номінальну потужність з одного котла. Колись у нас працювало 11 котлів, а тепер вистачає двох, – говорить Олександр Давидовський. Завдяки оновленню котельного господарства та впровадженню установки вдалося утилізувати відходи виробництва технічного вуглецю, що залишився ще з радянських часів. Тонни відходів треба було кудись подіти, аби не забруднювати довкілля. А з новою установкою всі проблеми вирішили просто – у пічку! Плюс електроенергія.

Другим етапом модернізації, проведеної на заводі останнім часом, було оновлення обладнання котельні. — Ми запустили установку, яка дозволяє утилізовувати заводські відходи. Скажімо, промаслений пісок. Раніше за його захоронення, як і інших хімречовин, доводилось платити великі гроші спеціалізованим фірмам. За-

Аспект

І кадри, і борги Найбільше завод на сьогодні відчуває кадровий голод. Бо спеціалізованих інститутів, які б готували працівників саме для заводів техвуглецю, в Україні немає. Ті два, що існували за радянських часів, залишились в Росії. Так само важко знайти фахівців, здатних на науковому рівні допомогти в модернізації технологічних процесів. Однак на те й перешкоди, щоб їх долати. Завод навчає кадри власними силами й співпрацює з Кременчуцьким та Львівським політехнічними університетами. Та є проблеми, які на підприємстві самотужки не здо-

Великі підприємства Кременчука стурбовані здорожчанням плати за користування комунальною землею. Представники виробничої сфери стверджують: ціна на землю не дозволить нормально вести бізнес, бо закласти її в собівартість продукції означає просто збанкрутувати. — У середньому ціна для кременчуцьких заводів підвищилася в 3—4 рази, — розповідає виконавчий директор Асоціації керівників промислових підприємств Анатолій Литвиненко. — Якщо раніше, наприклад, ВАТ «Кредмаш» платив 800 тисяч гривень на рік, то зараз йому виставили рахунок на 3 мільйони 100 тисяч. Особливо подорожчала земля для підприємств, розташованих в центрі міста або неподалік від нього, а також для тих, хто орендує великі земельні ділянки. Наприклад, автомобільний завод або нафтопереробний. — Для нас земля подорожчала більш ніж у 4 рази. Автори нової грошової оцінки щось таке понаписували... Наприклад, що земля роз-

Довідка «УТГ» ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» — підприємство хімічної промисловості, яке випускає шість марок високоякісного технічного вуглецю (N220, N330, N339, N375, N550, N650), що експортуються до Німеччини, Швеції, Канади, Чехії та інших західних країн. Замовниками заводу є всесвітньовідомі фірми Michelin, Goodyear, Phoenix, Semperit.

ташована близько до пляжу. Хіба це для заводу має значення? Це може якомусь кафе буде вигідне таке розташування, та аж ніяк не нам, – говорить Віктор Бугайчук, директор заводу «Ампер». А от Геннадій Леготкін, директор Кременчуцького колісного заводу, не переймається з приводу подорожчання землі: — Свого часу ми землю приватизували. Тому зараз платитимемо лише 1% земельного податку. Кількома роками раніше Кременчук ухвалив генеральний план розвитку міста, в якому проектанти запропонували промислові підприємства взагалі прибрати з центру, створивши на околицях так звані промзони. А центр віддати під бізнес, зокрема розважальний. Схоже, готуючи нову грошову оцінку землі, землевпорядники послуговувалися тією ж логікою. — Дійсно, нова грошова оцінка наведе лад в земельній сфері. Бо раніше за землю люди платили просто смішні гроші. А зараз вони порахують, скільки землі їм реально треба, наведуть лад у документах, правильно визначивши функціональне призначення ділянок, – пояснює перший заступник міського голови Андрій Погрібний. Представники великих заводів, які ще з радянських часів звикли брати на себе витратну соціальну сферу, тепер почали рахувати. Наприклад, керівник ВАТ «Кредмаш» уже заявив про намір продати стадіон. Про те, що найбільше потерпить від дорогої землі КрАЗ, говорить міський голова міста Олег Бабаєв. Він посилається на слова директора автозаводу, який підрахував: щоб платити за землю, йому доведеться скоротити приблизно 2 тисячі працівників. На сесії Кременчуцької міськради депутати вирішили ввести з 1 березня на чотири найближчі місяці знижувальний коефіцієнт 0,65, щоб підтримати бізнес.


6

№ 9 (164)

15 березня 2011 року

Обрій

Грузинський шлях Київським можновладцям варто звернути увагу на реформи, проведені їхніми колегами із Тбілісі Олександр ЛЕОНОВ Увесь час незалежності Україна шукає власний рецепт розвитку, у тому числі й проведення реформ. Поки що без особливих успіхів. Схоже, і уряд вже починає розуміти, що не варто винаходити велосипед. Так, Сергій Тігіпко назвав корисним досвід Грузії, яка протягом останніх п’яти років зробила якісний крок уперед. Він особливо наголосив на зацікавленості в ознайомленні з реформуванням системи державного регулювання, органів внутрішніх справ, податкової служби Грузії. Чим же так приваблює грузинський досвід?

Як це було

Із тавром «failed state» Від розпаду СРСР Грузія потерпіла ледь не найбільше. На початку 90-х років її валовий національний продукт знизився до 20% від його величини за радянських часів. На 2003 рік Грузія опустилася до найнижчого політичного, господарського та соціального рівня розвитку в сучасній історії. Як згадує керівник виконкому Київської обласної організації політичної партії «Українська платформа» Тенгіз Якобашвілі, «ще п’ять-шість років тому Гру-

зія вважалась однією із найбільш корумпованих країн Східної Європи з майже зруйнованою економікою. А за радянських часів її взагалі можна було назвати колискою хабарництва та кумівства». У середині 90-х років у Грузії панував хаос, країна була на межі втрати незалежності. Навіть у Тбілісі електроенергію подавали по 2 години на добу, а в районах і селах люди місяцями не бачили світла. Найпопулярнішими речами стали свічки, примуси та «буржуйки». Ущент зруйнованими дорогами їздити можна було хіба що на всюдиході. Пенсії та зарплати становили 15 – 20 ларі ($8 – 10), і навіть ці крихти люди не отримували роками. На дорогах через кожні п’ять-десять кілометрів працівники ДАІ зупиняли автів-

ки й вимагали по 5–10 ларі. Без хабаря навіть найталановитішим дітям годі було й мріяти про вищу освіту, а хворим – про елементарне лікування. На вулицях міст після 17.00 неможливо було зустріти перехожого, хіба що по зуби озброєних бандитів із неформальних загонів на кшталт «Мхедріоні». Розвивати бізнес за умов, коли 95% доходів йшли повз бюджет у кишеню панівної верхівки, було неможливо. А змусити іноземних інвесторів вкладати гроші в економіку такої корумпованої країни взагалі було фантастикою. Усе змінила «революція троянд» 2003 року. У кра-

їні відбулися системні економічні, політичні та соціальні реформи. Беручи до уваги короткий проміжок часу, досягнення Грузії набули значного розголосу як у самій країні, так і за її межами.

Докладно

Податкова реформа Податковий кодекс 1998 року виявився нездатним задовольнити вимоги приватного сектора: він містив велику кількість різноманітних ставок, подвійних податків і великий перелік умов звільнення від виплат державі, які сприймалися як преференції для певних бізнес-структур і приватних осіб. Населення Грузії всіма способами уникало сплати податків, а кодекс не мав у своєму розпоряджен-

ні системи притягнення до відповідальності незаконослухняних громадян. Отож, наведення ладу в податках стало пріоритетом для адміністрації президента Саакашвілі у сфері економічних реформ. Податкові зміни провели в два етапи: новий закон про оподаткування набув чинності на початку 2005 року, а додаткові поправки до нього прийняті у 2008 році. Кількість зборів скоротили з 22 до 6. Це дозволило усунути неефективні фактори, що стимулювали корупцію. Єдина ставка податку з прибутку в 12% була об’єднан�� із соціальним податком (20%) і спрощена як загальна ставка, що дорівнює 25%. У 2009 році її знову зменшили — до 20%. Скасовано збір до фонду соціального страхування та інші спеціальні стягнення, у тому числі збори на дороги, спадщину тощо. Ставка корпоративного податку була знижена з 20% до 15%, ПДВ — з 20% до 18%.

Новий кодекс також містить правило, що дозволяє будьякій компанії списати податок із повної вартості устаткування, придбаного того ж року. Митні збори викреслені з нового кодексу. Цей закон також виключив усі інші привілейовані податки й застосував однакові тарифи прибуткового податку й ПДВ до всіх економічних транзакцій. У 2007 році почали функціонувати електронні податкові декларації та оплата в системі онлайн. Усе це суттєво збільшило надходження до бюджету. Дохід від ПДВ за три роки зріс на 190% (нагадаємо, за зниженої ставки). Удосконалений закон про оподаткування також спонукав велику кількість бізнесменів і підприємств до узаконення виплати зарплати. У 2006 році розмір виплаченого соціального податку збільшив-

ся на 126%, а прибуткового — на 152% у порівнянні з 2003 роком. Ця реформа разом зі зменшенням мінімального капіталу, потрібного для відкриття бізнесу (з 2 тис. ларі до 200), допомогла створити нові виробництва і розширити приватний сектор.

Реформа громадського сектора Характерною ознакою ери Едуарда Шеварднадзе було зростання державного апарату і його функцій, що сприяло корупції. Усі бюджетні видатки вирізнялися відсутністю прозорості та марнотратством. Суттєва частка урядових фондів систематично зникала в кишенях приватних осіб. Адміністрація Саакашвілі зменшила кількість урядових чиновників на 35% у міністерствах і на 65% — у низових структурах. Кабінет міністрів запровадив швидкі й надійні процедури реєстрації: тепер громадяни могли отримати паспорти та ідентифікаційні картки за мінімальний час. Більшість державних лікарень приватизували. Громадський реєстр нерухомості став ефективнішим. Запрацювали спеціальні цільові програми для допомоги безробітним та групам соціально уразливого населення. Пенсійна система наблизилася до приватного фінансування й почала залежати від добровільних внесків. Близько 40 тис. поліцейських звільнені й замінені новим, молодим і добре навченим персоналом у кількості лише 15 тис. чоловік. Дорожня поліція — найбільш корумпована гілка правоохоронних служб — замінена поліцейським патрулем. Три роки тому запроваджено правило нульового дефіциту громадського бюджету. Рівень корупції зменшився завдяки ліквідаціі марнотратних держагентств і покарання заплямованих корупцією урядовців. Зарплати в громадському секторі збільшилися в 10, а в деяких випадках – у 20 разів залежно від рівня відповідальності посади. Ці та інші реформи посилили звітність уряду перед громадськістю й зробили його функціонування прозорим і ефективним. Суттєво зросла довіра до поліції. Відтепер, згідно з опитуванням громадської думки, яке провів Міжнародний республіканський інститут, 81% населення Грузії довіряють поліції, 57% — президенту й 56% — уряду.

Дерегуляція Навіть швидкі та ефективні зміни у податковій та громадській сферах не гарантували позитивного інвестиційного та бізнес-клімату. Тому новий уряд мав негайно спростити механізми регулювання економіки. Із цією метою парламент запровадив нове законодавство про ліцензування бізнесу. Кількість необхідних дозволів зменшилась із 944 до 150, суттєво скорочено число потрібних процедур. Це дозволило підприємцям розпочати власний бізнес у найкоротший термін. Грузія спростила візовий режим для громадян 45 країн і зробила процедуру отримання візи досить легкою. У 2005 році країна скасувала всі антитрестівські регламенти, замінивши їх законом про справедливу торгівлю, який заборонив державі перешкоджати розвитку конкуренції та вільної торгівлі. Оголошені в 2008 році нові реформи й дерегуляція фінансового сектора дозволили участь на ринках цінних паперів і кредиту для будьяких громадян або компаній із Грузії і країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Вони також дали змогу банкам цих країн відкривати філії та відділення без додаткових ліцензій від грузинського уряду. Кодекс праці 2006 року встановив прогресивні відносини між роботодавцем та працівником. Нульова вартість наймання й дуже низька ціна звільнення персоналу дозволили бізнесу стати гнучкішим. Грузія також скасувала всі спеціальні обмеження у сфері продовольчої безпеки, що викорінило тут корупцію.

Упритул

Лише захотіти Реформи сприяли помітному економічному зростанню та покращили інвестиційний клімат і умови ведення бізнесу. Із 2005 по 2006 рік реальний ВВП Грузії збільшився на 9%. Номінальний ВВП становив майже 13,8 мільярда ларі. Стрімко зросли прямі іноземні інвестиції. Міжнародні рейтинги Грузії відобразили ці позитивні тенденції. Доповідь про простоту ведення бізнесу за 2009 рік, зроблена Світовим банком і Міжнародним валютним фондом, дала Грузії 11-те місце з 183 країн, оголосивши її країною з кращими показниками у Східній Європі й Центральній Азії. Усі ці рейтинги свідчать про одне: за наявності політичної волі за дуже короткий час можна зробити неможливе. Мабуть, це і є головний урок грузинських реформ.

Тим часом Кабінет Міністрів України схвалив п’ятирічну «Стратегію розвитку системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму до 2015 року». Актуальні питання — розробка механізмів виявлення конвертаційних центрів і підприємств із ознаками фіктивності; відмова від використання готівки й збільшення безготівкових операцій; класифікація клієнтів і операцій за ризикоорієнтованою системою. У документі відзначається, що реалізація цих пропозицій дозволить Україні стати «надійним партнером міжнародного співтовариства у сфері протидії легалізації» «брудних» грошей і підвищити інвестиційну привабливість». * * * Із безробіттям боротимуться новими методами. Державній службі зайнятості доручили розглянути можливість переміщення робочої сили в ті регіони, де в ній є необхідність. Про це розповів віце-прем’єрміністр — міністр соціальної політики України Сергій Тігіпко. «Ми зараз шукаємо нові підходи до проблем працевлаштування, вивчаючи кращий світовий досвід», — відзначив Тігіпко. * * * Євросоюз виділить на розвиток української економіки 470,05 млн євро. У Брюсселі підписано меморандум про програму допомоги ЄС для України. Її загальний обсяг становитиме 470,05 млн євро. Як відзначається, документ відображає індикативні пріоритети допомоги ЄС Україні на 2011—2013 роки. Програма передбачає виділення коштів на три пріоритетні сфери: «Належне управління й верховенство права», «Сприяння набранню чинності Угодою про асоціацію між Україною і Євросоюзом» (у тому числі — створенню зони вільної торгівлі) і «Сталий розвиток» (енергетика, навколишнє середовище, транспорт, регіональний розвиток). * * * Інфляція в лютому становила 0,9% щодо січня, говориться в оприлюднених даних Державного комітету статистики України. Із початку року інфляція була 1,9%, у січні — 1%. У держбюджеті на 2011 рік інфляція закладена на рівні 8,9%. За підсумками 2010-го вона становила 9,1%.


7

№ 9 (164)

15 березня 2011 року

ПЕК Транспорт

«Не важливі», але потрібні Кабмін виключив 24 енергогенерувальних об'єкти з переліку підприємств, які не підлягають приватизації Олег ВАСИЛЕНКО Уряд оприлюднив епохальну, без лапок, постанову. Теплові енергогенерувальні компанії «Дніпроенерго» (Запоріжжя), «Західенерго» (Львів), «Центренерго» (Київська область) і «Донбасенерго» (Донецьк), 19 обласних енергопостачальних компаній і «Київенерго» виключені з переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави. Тобто їх можна приватизувати.

За словами міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Бойка, цього року планується приватизація двох генерувальних компаній і п’яти-шести обленерго. Міністр припускає, що перший конкурс буде оголошено на початку літа наступного року. На думку голови Фонду держмайна Олександра Рябченка, першими виставлять на прива-

тизацію «Дніпроенерго» і «Західенерго». Цікаво, що в 2012—2013 роках у планах уряду — розміщення на біржі акцій колись єдиного й неподільного «Нафтогазу». Утім, це поки за горами — важкими для подолання горами фінансового дисбалансу держкомпанії, з яким ще розбиратися й розбиратися. Хто б сумнівався — буквально через кілька днів Антимонопольний комітет України дозволив найбільшому в країні приватному вертикально інтегрованому холдингу ДПЕК, що входить до складу СКМ Ріната Ахметова, придбати більше 25% «Західенерго». Наскільки саме більше — поки незрозуміло, адже ДПЕК і без того володіє 24,9% держактиву. Слід сказати, досить ласого — чистий дохід підприємства торік зріс на 11,3% — до 5 млрд грн із «хвостиком».

Не залишаться осторонь й інші поціновувачі енергетичних активів. Про свою можливу участь у приватизації обленерго оголосила й глобальна міжнародна корпорація AES, яка володіє пакетами акцій «Київобленерго» і «Рівнеобленерго». За словами директора AES Ukraine Алфії Жумаєвої, до ��их підприємств у компанії «є стриманий інтерес». Така скромність спричинена серед іншого і проблемами в тарифоутворенні обленерго.

Упритул

Із новими тарифами, панове? Не треба мати мудру голову, щоб звернути увагу на дві очевидні речі. Перша. Як показав двадцятилітній досвід становлення в

Геройське опалення

чин пропіленгліколю. Для цієї системи його потрібно близько трьох кубічних метрів. — У геотермальні теплові помпи надходить розчин пропіленгліколю з отриманою від ґрунту температурою + 3—4 градуси, — пояснює голова правління ВАТ

конструйована й модернізована під спеціальні вимоги теплового пункту. Зокрема, установлені великі радіатори, які за рахунок збільшеної площі поверхні інтенсивніше випромінюють тепло. Більш того, для цієї ж мети деякі з них обладнані вентиляторами, які видувають тепло з батареї опалення в концертний зал. Звичайними радіаторами отопити таке велике приміщення нереально. До речі, улітку така «батарея із пропелером», або тепловентилятор, може використовуватися як кондиціонер.

«Кримгазбуд» заслужений будівельник України Петро Зайцев. — Насос працює за принципом «холодильника навпаки»: замість холоду акумулює тепло й віддає його в систему опалення будинку. Насос нагріває воду лише до +50 градусів, тому система опалення клубу ре-

Якщо на вулиці занадто низька температура й теплові насоси не забезпечують достатню кількість тепла в будинку, у пригоді стануть електричні котли. Потужність всієї теплопомпової установки — 40,4 кВт. Номінальна використовувана потужність — 12,5 кВт·год.

Новітні енергозбережні технології добралися до сільської місцевості Сергій ДУМКЕВИЧ Подивитися на укладання чотирьох кілометрів труб під місцевим футбольним полем приходило все чоловіче населення села. «Ні-і-і! Не працюватиме, — чухали потилиці селяни й виносили «високим технологіям» свій суворий вирок. — Ну, де це бачено, щоб обігріти наш величезний Будинок культури пластиковими трубами, закопаними в землю? Ні газу, ні дров, ні вугілля... Не може бути!»

Однак наприкінці лютого, після двох років змушеного «льодовикового періоду», до якого дітлахи так і не змогли звикнути, у Будинку культури села Геройського Сацького району Криму відкрили новий тепловий пункт. Основним джерелом тепла в ньому є дві геотермальні теплові помпи. Технологія відома як за кордоном, так і в Україні, але переходити від теорії до практики та освоювати її в промислових масштабах у нас почали не дуже давно. Тим цікавіше подивитися, як такі проекти втілюються в життя.

Тепло землі Тепловий пункт у Геройському — поки єдина в Криму альтернативна «котельня» для виробництва тепла в такій великій кількості: загальна площа опалювальних приміщень — 1000 м2. Це приблизно 10—15 сіль-

ських будинків. Проект розробили ще два роки тому, але тільки в 2010-му нова кримська влада знайшла 881,3 тис. грн субвенцій. Цікаво, що спорудження газової котельні аналогічної потужності коштувало б не менше 1 млн грн. Розробку проекту та будівництво пункту доручили місцевому підприємству — ВАТ «Кримгазбуд». У півсотні метрів від будинку на площі футбольного поля підрядники уклали ґрунтовий теплообмінник на глибину 1,5 м. Це 20 незалежних контурів із водопровідних поліетиленових труб марки «ПЕ 100» діаметром 32 мм. Загальна довжина контурів, які незалежно з’єднані із центральною трубою, що веде до теплових насосів, — 4200 метрів. Відстань між трубами-теплообмінниками лише 60 см. Як незамерзаючий теплоносій використовується 30-відсотковий роз-

країні ринкових відносин, перебування під державним управлінням кожного бізнес-об’єкта — найправильніший спосіб його зрештою збанкрутувати. Хоча б з однієї причини: зазвичай у держави немає коштів для модернізації підприємства, побудованого ще за легендарних часів загальної електрифікації та модернізації. А в чиновників — бажання й уміння знайти вихід з цієї ситуації. Саме тому в Кабміні дали зрозуміти, що пріоритет придбання обленерго й енергогенерувальних компаній буде не так у тих, хто більше заплатить, як у тих, хто зобов’яжеться більше грошей вкласти у відновлення потужностей. І це, безперечно, правильно, хоча й дає чудову тему для міркувань про можливу непрозорість конкурсу з приватизації. Адже обіцянка, як відомо, не означає появи зайвого штампу в паспорті... Друге. Вкладені фінанси в якийсь бізнес у нашій країні, як і у всіх інших, заведено «відбивати», інакше навіщо цей бізнес потрібний? Але в нас це робиться відразу через горезвісну політичну й економічну нестабільність. Бо зміниться

Думка експерта Сергій Дяченко Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова

«Ціна цих активів має вирости» — Звичайно, виключення обленерго й енергогенерувальних компаній із переліку стратегічно важливих об’єктів означає їхню наступну приватизацію. Про це раніше неодноразово заявляли представники влади. Після реформування оптового ринку електроенергії вартість цих підприємств істотно зросте. Реформа передбачає припинення формування цін за допомогою регуляторного органа й перехід на двосторонні контракти. Однак я не думаю, що за цими активами стоя-

тиме величезна черга — більшість із них уже вичерпали свій фізичний ресурс і, звичайно, потребують модернізації. Її треба проводити з огляду на європейські екологічні стандарти, а це набагато підвищить вартість робіт. Поки можна говорити лише про реальний інтерес ДПЕК. Що ж до тарифів на електроенергію, то вони будуть підвищені в будьякому разі, і це ніяк не пов’язане з можливою приватизацією обленерго.

щось «нагорі» — і доводь тоді. Або законодавчо притиснуть так, що несила буде дихати, або оголосять приватизацію незаконною і просто відберуть підприємство. Це означає, що слідом за переходом обленерго в приватні руки підуть цілком обґрунтовані (цифри в

цьому випадку — звірі, які, на жаль, дресируванню добре піддаються!) підвищення комунальних платежів. До речі, заздалегідь озвучені під приводом задоволення вимог МВФ замість кредитів, які вже розчинилися в бездонних надрах бюджету.

Якщо розібратися

динку замінити старі вікна, які свистять холодним протягом, й утеплити стіни та дах. Хоча за розумного підходу із цього й треба було починати.

Безкоштовний «Ташкент» Вигода від використання поновлюваних джерел енергії в цьому випадку очевидна. До модернізації системи теплопостачання витрати Будинку культури на експлуатацію старої теплової установки ДКВР 2,5 (двобарабанний котел, вертикально-водотрубний, реконструйований) потужністю 0,8 МВт становили завелику для місцевого бюджету суму в 181,2 тис. грн на рік. Тому такий марнотратний «вентиль» зрештою довелося перекрити. А дітям, яких у клубі більше 130, два роки доводилося займатися у верхньому зимовому одязі. Нова установка, яка в процесі будівництва викликала в місцевих «глядачів» лише саркастичну посмішку, як виявилося, заощаджує селу шалені гроші. Витрати під час експлуатації геотермальної теплопомпової установки лише 9,5 тис. грн на рік. Із такою надвигідною калькуляцією щорічна економія становитиме понад 170 тис. грн. За попередніми розрахунками фахівців, проект цілком окупить себе через 5 років, а наступні 20 років гарантованої експлуатації можна вважати безкоштовними. До речі, «котельня» може окупитися й роком раніше, для цього необхідно у всьому бу-

Тим часом

Не до жиру? За всієї необхідності та прогресивності проект установлення нового теплового пункту в селі Геройському довго не знаходив належної підтримки у колах влади. Мовляв, не час зараз піклуватися про будинки культури, нам би дитячі садки та школи забезпечити. Але річ у тім, що в цьому будинку є єдина в Україні сільська панорама, що ілюструє подвиг дев’яти героїв, які звільняли сіло від німців у 1944 році. За низьких температур зберігати величезне полотно було просто неможливо. А крім того, дитячі колективи клубу відомі на весь півострів творчими подвигами, і залишити юні таланти без тепла — недалекоглядне рішення. Можливо, за зростання цін буквально на всі види непоновлюваної енергії тільки новим технологіям, які дають надекономію ресурсів, під силу забезпечити «культурне», екологічно чисте тепло, відродити українські села й повернути додому талановитих агрономів і вчителів. Адже де тепло, там і життя.


8

№ 9 (164)

15 березня 2011 року

Підприємство

Хімічний ланцюг У роботі горлівського «Стиролу» стався позитивний поворот, він почався разом зі зміною власників концерну Олександр УСОВ

Держкомісія цінних паперів і фондового ринку восени минулого року офіційно оголосила покупцем 90,3% акцій «Стиролу» австрійський хімічний холдинг OSTCHEM Group, підконтрольний міжнародній компанії Group DF, власник якої — бізнесмен Дмитро Фірташ. Народний депутат Микола Янковський, тепер уже колишній власник «Стиролу», який керував підприємством більше двадцяти років, виявився неспроможним перед кризою й хаотичними спробами уряду вийти із глобального фінансового катаклізму без відчутних жертв для національного великого бізнесу.

Докладно

Під одним «дахом» У результаті екс-президент «Стиролу» й колишній голова правління концерну Микола Янковський, скориставшись під��ищеним інтересом Дмитра Фірташа до українських хімічних активів, пішов на «почесний відпочинок» у сферу фармацевтичного виробництва. Тихою гаванню 66-літнього бізнесмена-політика стало його творіння — компанія «Стиролбіофарм». Тепер кошти пана Янковського підуть на активізацію випуску найзатребуваніших у країні генериків. Набагато істотніші фінансові вкладення в порівнянні з 2 млн євро Миколи Янковського в «Стиролбіофарм» очікують на Дмитра Фірташа. Із придбанням горлівського концерну (слідом за яким було придбання сєверодонецького й черкаського «Азотів») мільярдер, який всіляко наголошує на своїй рівновіддаленості від основних політичних сил країни, став власником «хімічної імперії», до якої входять, крім уже згаданих, компанії «Рівнеазот», «Таджиказот» (зрозуміло, Таджикистан) і «Нітроферт» (Естонія).

Однак і на цьому Дмитро Васильович не має наміру зупинятися. Швидше за все, у найближчому майбутньому ми станемо свідками нових гучних придбань. Адже, за словами бізнесмена, він має намір максимально сконцентрувати потужності національного хімпрому у своїх руках, у першу чергу викуповуючи ті з них, які не можуть устояти в умовах світової кризи. На тверде переконання голови Group DF, тільки таким чином наша країна може стати серйозним гравцем у глобальному хімпромі. «Потрібна компанія, яка могла б представляти інтереси України на світовому ринку. Для нас важливо купити тут усе, що вийде, а потім купувати за межами країни», — заявив Фірташ.

проблем із рентабельністю виробництва. Поки, напевно, рано говорити про цілковите поліпшення підірваного кризою фінансово-економічного «здоров’я» «Стиролу». Ще не забулися і зупинення цехів і цілих виробництв, і скорочення штатів, і падіння зарплат у два й більше разів, і катастрофічний 2009 рік, який «Стирол», що завжди вирізнявся своєю прибутковістю, закінчив зі збитком більш ніж у 324 млн грн. І все-таки багато чого свідчить про те, що справи концерну налагоджуються. Передусім це стосується реанімації виробництва аміачної селітри — найпопулярнішого добрива для сільсько-

завод «Гранас», який безжалісна кон’юнктура ринку закрила в 2009 році. На той же термін намічений запуск третього агрегату з випуску аміаку — його експлуатацію було припинено ще раніше, у 2008 році. Коментуючи перспективи розвитку «Стиролу», Дмитро Фірташ відзначив, що концерн уже скоро має вийти на повну потужність. «Я думаю, до кінця 2011 року завод працюватиме на 100%», — заявив бізнесмен, визнавши, що зараз підприємство функціонує усе ще нестабільно, нерідко зупиняючись через технологічні проблеми. Нормальне завантаження двох із трьох агрегатів із виробництва аміаку дозволило «Стиролу» випускати 1 млн тонн аміаку й 1,5 млн тонн карбаміду на рік. Завершення періоду «відступу» й перехід у економічний «контрнаступ» був для горлівського виробника мінеральних добрив як рятівним щодо виживання підприємства і його багатотисячного колективу, так і своєчасним і перспективним щодо ринкової кон’юнктури.

Питання попиту Спроби відновити колишню міць флагмана українського хімпрому збіглися з підвищеним попитом у світі й піковими цінами на азотні добрива. Досягнутий рівень продажної вартості — $400

Якщо розібратися

«Пацієнт» скоріше живий... Зрозуміло, що із цим усе більшим і неспокійним «господарством» треба щось робити. Насамперед — перетворити на активи працюючі й прибуткові наполовину (а де й більше) зупинені підприємства, які не витримали підвищених цін на сировину й пов’язаних із цим

го господарства. Її випуск тут почали недавно — наприкінці січня. При цьому досягнуто повного завантаження об’єднаних аміачних заводів — агрегатів із виробництва аміаку 1Б і 1В і двох заводів із виробництва карбаміду. Нові власники «Стиролу» планують уже до літа вивести на проектну потужність

Довідка «УТГ» Публічне акціонерне товариство «Концерн «Стирол» (м. Горлівка, Донецька область) — найбільше підприємство хімічного комплексу країни. Вертикально інтегрована багатогалузева компанія. Основні напрямки діяльності — виробництво аміаку, азотних мінеральних добрив, полімерних матеріалів, хімікатів, хімічної продукції високого ступеня чистоти, лакофарбової продукції й товарів широкого вжитку. За роки незалежності України компанія дуже швидко розвивалася, перетворившись на сучасну корпорацію з розгалуженою структурою, до складу якої входять виробничі, конструкторські, транспортні, будівельні й трейдерські підприємства. У концерні працюють більше 4 тис.чоловік.

за тонну аміаку й карбаміду обіцяє «Стиролу», як і іншим виробникам міндобрив, досить високу рентабельність навіть за нинішньої високої ціни природного газу. Запуск додаткових потужностей на горлівському підприємстві може в подальшому вплинути на закупівельні ціни добрив, вироблених в Україні. Але поки, на думку експерта ІК «Драгон Капітал» Тамари Левченко, «потужності «Стиролу» затребувані, кон’юнктура досить приваблива». Як ми вже відзначали, недавньою серією покупок хімзаводів Дмитро Фірташ, швидше за все, не обмежиться. Власне, бізнесмен і не

приховує, що його компанія Group DF має намір брати участь у конкурсі з приватизації Одеського припортового заводу (ОПЗ). У підсумку стає зрозумілою й мета — завершити об’єднання в одній структурі потужностей із виробництва мінеральних добрив і їхньої перевалки на експорт. «Стирол» у середині січня домовився з ОПЗ про поставки карбамідоформальдегідних смол на суму 8,58 млн грн. Значення такого співробітництва важко переоцінити, оскільки у разі купівлі Фірташем Одеського припортового можлива негативна кон’юнктура ринку не загрожуватиме ні ОПЗ, ні «Стиролу», які ввійшли до системи міжнародного магістрального аміакопроводу Тольятті — Горлівка — порт Південний.

Упритул

У пошуках газових гарантій Утім, спільна «труба» у цьому випадку відіграє важливу, але не головну роль. Основною гарантією стабільної роботи «Стиролу» може бути все-таки газ, точніше, його ціна, бо саме вона становить до 90% вартості мінеральних добрив. Дмитро Фірташ, безперечно, саме той бізнесмен, який здатний гарантувати для своїх хімпідприємств прийнятну ціну енергоносія. Як відомо, заручившись моральною підтримкою нової української влади, Фірташ минулого літа домігся спочатку позитивного для себе вердикту Стокгольмського арбітражу, а потім і підтвердження наших судів про виконання цього рішення, відповідно до якого Україна зобов’язана повернути компанії «Росукренерго» 12 млрд кубометрів газу. Процес повернення вже стартував, і «Нафтогаз» планує завершити передачу всього обсягу на баланс РУЕ вже до кінця весни. Одержавши газ і розв’язавши, таким чином, одну проблему, Дмитро Фірташ став перед іншою — його збуту. Річ у тім, що вигідно продати газ в Україні сьогодні майже нереально. Його споживання промисловим сектором різко зменшилося — криза поки нікуди не поділася. Проте, згідно з укладеними колишнім Кабміном контрактами, ми зобов’язані закуповувати в «Газпрому» вочевидь завищені, непід’ємні для нашої економіки обсяги природного газу. Чи не єдине, що залишається для «переплавлення» палива в реальні гроші, — це саме «прив’язати» газ до виробництва мінеральних добрив.

Арматурний бліцкриг Компанія «Метінвест» завершила сертифікацію арматурного прокату Макіївського металургійного заводу для ринку Білорусі за стандартами регіону й уже з березня планує продавати 2,5—3 тис. тонн арматури щомісяця. Це дозволить наростити поставки довгомірної металопродукції на білоруський ринок до 50 тис. тонн, що вдвічі перевищить торішні обсяги продажів сортового й фасонного прокату.

Експертна комісія Білоруського інституту будівельного проектування дала високу оцінку використовуваним у «Метінвесті» технологіям виробництва арматурного прокату. Технологія передбачає застосування сталей із малим умістом вуглецю й легувальних домішок, що істотно підвищує надійність і безпеку будівельних конструкцій із використанням цього затребуваного на білоруському ринку продукту. Сертифікація арматур дозволить компанії «МетінвестУкраїна», оптовому каналу збуту групи «Метінвест», спростити процедуру контрактування й скоротити час оформлення замовлення за рахунок укладання єдиного контракту на всю продуктову лінійку. Такий підхід — продовження реалізації клієнтоорієнтованої збутової політики компанії, яка передбачає підвищення стандартів клієнтського сервісу. «Ми вважаємо принципово важливим не тільки домагатися високої якості сервісу шляхом максимального спрощення процедур та автоматизації процесів комплектації замовлень, а й розвивати клієнтоорієнтований світогляд у наших співробітників. Виробничі можливості групи «Метінвест» і нові принципи роботи із клієнтами допоможуть нам задовольняти майже будь-які потреби в металопродукції», — сказав Олег Ольшанський, генеральний директор компанії «Метінвест-Україна». «Цього року ми плануємо поставити на білоруський ринок близько 25 тисяч тонн арматури, — заявив Дмитро Ніколаєнко, директор із продажів дивізіону сталі й прокату «Метінвесту». — Разом із планами поставок іншого довгого прокату загальний обсяг поставок сортового й фасонного прокату збільшиться до 50 тисяч тонн».


9

№ 9 (164)

15 березня 2011 року

Автомагістраль

«Індіанець», якого ми втратили Один коментатор про смерть популярної автомарки сказав, що років через 30 залишаться тільки Great Wall і Chery. Провидець... Володимир ОТРОЩЕНКО На початку року виповнилося 85 років американській автолегенді — «Понтіаку». Але цей день народження став сумним святом, бо сам іменинник не дожив до ювілею якихось два роки. Така ж доля незабаром спіткала й українську «Славуту».

Реінкарнація вождя У середині «ревучих двадцятих», а саме в перших числах січня 1926 року, шикарний нью-йоркський готель «Коммодор» став блазнівським балаганом. Несподівано назву готелю змінили на «Вігвам», конференц-зал прикрасив напис «Пау-вау» — «Місце зустрічі» індійською мовою сіу. Таким незвичайним перформансом головна корпорація США General Motors презентувала запуск нового бренда, названого на честь вождя «червоношкірих» Понтіака. Він, до речі, одна з найяскравіших фігур руху індійського опору й за цитованістю в заокеанському фольклорі цілком порівнянний із нашим Чапаєвим. Ідея народження Pontiac належала тодішньому президентові GM Альфредові Слоуну, який придумав концепцію брендів-сателітів. Щоб заповнити цінові ніші між основними філіями General Motors, кожен із них мав отримати «молодшого брата» — фірму, що випускає дешевші й простіші автомобілі. Упевнене зростання Pontiac обірвала Друга світова війна: потрібні були вже не легкові автомобілі, а «Шермани», «Вілліси» і «Студебеккери». Але після короткочасного, хоча й бурхливого, збільшення продажів відразу після війни для «Понтіака» настали важкі дні. Якщо коротко — проблеми марки були кризою індивідуальності й впізнанності. На щастя, у 1956 році директорське крісло Pontiac

Найперший Pontiac - купе

зайняв амбіційний і талановитий менеджер Сімон Кнудсен. Він зробив акцент на потужні мотори, підкреслено агресивний дизайн і завжди прийнятні ціни, і буквально за кілька років «пенсіонерський» бренд став найгарячішою й молодіжною автомаркою Америки. А «Pontiac GTO» — справжня ікона сво-

Знову знайти себе на ринку, що стрімко змінювався, Pontiac так і не зміг. На те є безліч причин. Підсилилася конкуренція з боку європейських і японських брендів, а керівництво GM замість того, щоб сконцентруватися на розвитку вже існуючих марок, раптом почало створювати нові. Хто знає, якби гроші, що пішли

шим автомобілем не тільки в нашій країні, а й у Європі (останню ж «Славуту» продали за 47,5 тис. грн). Проте попит на неї неухильно знижувався, поставки на експорт були несуттєві. Ситуацію рятувало лише держзамовлення: «Славуту» охоче купувало Міністерство соціального забезпечення для інвалідів.

на запуск Geo і Saturn, які не мали успіху, витратили на ребрендинг і відновлення модельного ряду філій зі старої «джі-емівської» гвардії, то, диви, і не оплакували б зараз Oldsmobile і Pontiaс, які передчасно пішли з ужитку.

Запорізьку автокласику змінила більш сучасна модель ЗАЗ «FORZA», яка є модернізованим «китайцем» Chery A13. Авто випускатимуть за повним

Славута

го часу й первісток нового сегмента «маскл-карів» — надпотужних автомобілів. У рекордному для марки 1968-му продали 940 тисяч машин (у 1955-му — лише близько 217 тисяч). Найцікавіше, що крутих надпотужних версій того року випустили більше, ніж звичайних цивільних моделей Pontiac. На жаль, 60-ті так назавжди й залишилися найударнішими для «індіанця». Наступне десятиліття принесло із собою не тільки всесвітню нафтову кризу-шок, а й страховки на маскл-кари, які радикально подорожчали. Два цих чинники швидко знищили ринок надпотужних машин. У 80-х «індійську марку» знову спіткала криза самооцінки. Іноді компанії вдавалися цікаві новинки, але набагато більше було прохідних моделей. Ще гірше, шильдик Pontiac усе частіше клеїли на трохи тюнінговані Chevrolet, Opel і навіть Daewoo...

«Славута» спливла... Ще недавно на ЗАЗі випускалася дешева й популярна «Таврія», яку потім змінила «Славута». Але тепер жодна із цих моделей уже напевно не зійде із запорізького конвеєра. Безперечно, ці останні досягнення українського автопрому можна сприймати по-різному. Хтось уважає їх консервними банками на колесах, хтось — просто дешевим автомобілем, а для інвалідів це була межа мріянь. Адже вони не по одному року чекали (та й чекають досі) своєї «Славути» з ручним управлінням на кермі. Але в автомобіля, що випускався майже 20 років без кардинальних змін, є два параметри. Це низька ціна й... такий же рівень безпеки. В Україні черговий запорізький шедевр, як і «горбатий ЗАЗ» у 60-ті роки, швидко набув популярності завдяки універсальному кузову, п’ятидверній конструкції, компактним габаритам, низькій витраті палива, а головне — доступній ціні. Коли «Славута» з’явилася на ринку, вона коштувала близько 15 тис. грн і була найдешев-

Chery A13

циклом виробництва (штампування, зварювання, фарбування, складання) у кузовах седан і хетчбек. Але разом із відходом «Славути» закінчується ціла епоха вітчизняного автомобілебудування, коли можна було говорити, що Україна випускає автомашини власної розробки. Відтепер на берегах Славути ча випускатимуть імпортні автомобілі: АвтоЗАЗ робить ставку на Chery A13, Chevrolet Aveo. Інші виробники також сконцентрувалися на виробництві ліцензійних авто. Якою б не була «Таврія», але цей автомобіль був містком між минулим і майбутнім. А сьогоднішня жорстка реальність така, що найдоступніший автомобіль на ринку коштує 50 тис. грн, і це «ВАЗ-2107», якому залишилися лічені дні.

До речі

Не їде? Чому «Жигулі»-копійка, майже цілком клонований «Фіат124», дуже погано продавалися навіть у країнах—членах РЕВ? Річ у тім, що «Жигулі» по-італійськи звучить образливо — «жиголо». Довелося «ВАЗи» терміново перейменовувати на більш милозвучні «Лади», «Самари» й «Ниви». Схожих труднощів перекладу зазнала й наша «Таврія» наприкінці 90-х. Випустили нову, трохи модернізовану модель старої доброї «Таврії», і Леонід Кучма оголосив по всій країні конкурс на нове ім’я для авто. Пропозицій була пара сотень, але перший приз здобула жінка-інвалід: вона запропонувала примітивну ТМ «Tavria Nova». Однак «нова» тією ж італійською — «no va», тобто «не їде», і знову з експортом не задалося...


10

№ 9 (164)

15 березня 2011 року

Безмежне небо

Найперше — літаки Молодим запорізьким ученим присудили премію ВР за ідеї з поліпшення авіадвигунів Ольга БОГЛЕВСЬКА Грошову винагороду — 20 тисяч гривень на чотирьох — лауреати одержать до Дня української науки 15 травня. А поки двоє з них — Дмитро Павленко й Сергій Суботін — докладно розповідають про досягнення їхнього наукового колективу.

Роботу «Прогресивні технології й математичне забезпечення для моделювання, оптимізації та інтелектуальної автоматизації процесів виготовлення та експлуатації деталей авіадвигунів нового покоління» представили кандидати технічних наук Олександр Богуслаєв, Андрій Олійник, Дмитро Павленко й Сергій Субботін. Перший із них — провідний інженер авіамоторобудівного підприємства «Мотор Січ», інші працюють і ведуть наукову діяльність у Запорізькому національному технічному університеті — навчальному закладі, який уже понад сто років

уважається кузнею технічних кадрів регіону. — Дмитре, ваша робота являє собою цілий цикл наукових досліджень. Які його складові й головна тематика? — Це чотири наукові монографії, навчальний посібник, схвалений Міністерством науки і освіти, 28 статей у провідних спеціалізованих виданнях України й зарубіжжя, а також п’ять українських патентів і два свідоцтва про реєстрацію авторських прав на комп’ютерні програми. Основний зміст — це розроблені й удосконалені технології проектування та виготовлення деталей авіаційних двигунів, отримані моделі залежностей між властивостями виробів і параметрами виробничих процесів, методи й програмні засоби автоматизації ухвалення діагностичних рішень і побудови моделей залежностей на основі обчислювального інтелекту, нові

ефективні засоби навчання та підготовки фахівців. Наукова праця охоплює всі етапи життєвого циклу авіаційних двигунів — проектування, виготовлення, складання, випробування.

Андрій Олійник, Сергій Субботін і Дмитро Павленко

Застосування розроблених нами технологій значно скорочує час підготовки виробництва й підвищує якість готових виробів. Можна, на-

Довідка «УТГ» Премія Верховної Ради України для найбільш талановитих молодих учених у галузі фундаментальних і прикладних наук і науково-технічних розробок заснована в 2008 році. Загалом присуджується 20 премій у різних галузях знань. Процедура визначення переможців складна й багатоетапна. Подані на конкурс роботи розглядає колегія Міністерства освіти і науки й передає в профільний комітет ВР. У 2010 році комітет ВР із науки і освіти прийняв до розгляду 60 робіт. Потім, на етапі суспільного обговорення, здобувачі представляють свою працю провідним вітчизняним ученим із різних наукових центрів. Фінальний етап конкурсу — закрита незалежна експертна оцінка із залученням авторитетних фахівців Національної Академії наук України.

На крилах прибутку Мала, але дуже ділова авіація обіцяє великі вигоди Сергій ДУМКЕВИЧ Кримські парламентарії затвердили концепцію «Розвиток регіональних авіаційних перевезень у Автономній Республіці Крим». Місцева влада сподівається залучити туристів і створити якісно нову аеродромну інфраструктуру.

Відродити малу авіацію півострова автори концепції сподіваються вже до 2015 року. За попередніми економічними розрахунками, під час виконання регулярних польотів тільки двома маршрутами — Сімферополь—Керч і Сімферополь—Джанкой — вони дадуть можливість одержати річний дохід понад 3,8 млн грн. При цьому укладачі бізнес-плану врахували сезонність перевезень у Криму:

5 місяців на рік — завантаження 100%, а інші сім — 66. Однак із урахуванням операційних витрат і рентабельності (15%) прибуток «крилатого бізнесу» становитиме не більше 550 тис. грн на рік. Додатковий дохід небесним «маршруткам» забезпечить надання послуг із технічного обслуговування й ремонту авіаційної техніки на сертифікованих підприємствах Криму, а також оглядові екскурсії, ділова авіація, авіатаксі й т.д. Вигідну справу візьме у свої руки Рада Міністрів Криму, створивши єдину авіаційну компанію. Державне підприємство відновлюватиме занедбані аеродроми, відкриватиме літні школи й створюватиме паливозаправні комплекси.

приклад, заздалегідь прогнозувати режими обробки деталей і забезпечити оптимальне співвідношення параметрів якості. — Ви працювали в тісному співробітництві із флагманом вітчизняного авіамоторобудування — заводом «Мотор Січ». У чому воно полягало, як розподілялися функції? — У вирішенні цих завдань брали участь два підрозді-

З останніми, щоправда, можуть виникнути законодавчі проблеми. У АРК сертифікованих компаній із заправлення авіаційними паливно-мастильними матеріалами цілком достатньо. Однак вони не можуть забезпечити заправлення повітряних суден із поршневими двигунами авіабензином марки Avgaz 100 LL — його ввезення в Україну заборонене. Тому автори концепції хочуть ініціювати скасування цієї заборони. Треба сказати, що для польотів малих повітряних суден погодні умови в Криму найсприятливіші: літати тут можна майже весь рік. До того ж більша частина регіону являє собою рівнину, на якій зручно розвивати необхідну інфраструктуру.

ли ВНЗ — кафедра технології авіадвигунів, яку представляю я, і від кафедри програмних засобів — Сергій Субботін і Андрій Олійник. «Мотор Січ» і наша кафедра — споріднені структури, оскільки вона була спеціально створена 5 років тому як навчальна база підготовки професіоналів для цього підприємства. «Мотор Січ» допомагає університету в цілому й нам, у тому числі й матеріально, у нас є багато спільних розробок. Але незважаючи на це авіаційних маршрутів майже немає. Сьогодні мала авіація працює на чартерних, замовлених і адміністративних авіарейсах і становить лише 3,5% від загальної їхньої кількості. Тим часом на Заході регіональні авіаперевезення вже давно на висоті і є прибутковою й перспективною справою. У деяких країнах обсяги перевезень малої авіації навіть перевищують показники

— Запитання Сергію Субботіну: за розробки в цьому ж напрямку ви разом із Олександром Богуслаєвим у 2004 році вже здобули одну авторитетну нагороду від держави — Премію Президента України. Яким був внесок вашої кафедри цього разу? —Завданням кафедри програмних засобів, яка займається інформаційними технологіями, є розробка математичних методів, що дозволяють створювати моделі для виробництва, і їхня програмна реалізація. Є декілька виробничих завдань, фізика процесів у яких поки вивчена мало, і відповідальність за ухвалення рішень покладено на людей. Наприклад, під час технічного діагностування авіадвигунів і в багатьох інших сферах наукомісткого машинобудування фахівець вимірює певні параметри й вирішує, придатний виріб до експлуатації чи він має дефект і потенційно ненадійний, тобто не зможе виробити необхідний ресурс. Важливо вміти це передбачати й ухвалити діагностичне рішення, щоб за потреби запобігти негативним результатам — матеріальні втрати, вихід обладнання з ладу, не кажучи вже про більш небажані наслідки. При цьому через неуважність, утому людей, рутинність роботи негативний вплив на результати діагностування має людський чинник. Тому треба макси-

мально знизити його вплив і створити систему, яка дозволяє контролювати дії працівника. Ідеальний варіант — мати систему, у якій людина взагалі не бере участі. Але якщо обминути цей момент неможливо, система має радити, підказувати. І, крім того, брати на себе роль незалежного експерта, здатного оцінити правильність того або іншого рішення. Такі завдання можна вирішувати за допомогою методів обчислювального інтелекту. Це новий напрямок у галузі комп’ютерних наук, що бурхливо розвивається у світі. Так, сучасні закордонні літаки вже оснащені бортовими системами діагностування, які оперативно, в умовах польоту, проводять моніторинг і прогноз стану двигуна в цілому, тих або інших його параметрів і навіть мало не кожної його лопаті. Якщо система виявляє примежову ситуацію, це дозволяє відразу автоматично ухвалити рішення: приміром, навантаження на один із двигунів треба послабити. Отож, ми саме займаємося розробкою цих інтелектуальних інформаційних технологій і застосовуємо їх для вирішення завдань, поставлених перед нами колегами з «Мотор Січі». Причому застосування цих алгоритмів не обмежується авіамоторобудуванням — вони універсальні й можуть використовуватися також для вирішення завдань медичної діагностики.

регулярних авіарейсів.

зьмуть на озброєння банери, плакати й гучномовці, установлені на борту літаків і дирижаблів. Мала авіація займеться й більш корисною справою. Пілоти патрулюватимуть автомобільні дороги, газопроводи й ліси, перевозитимуть хворих і шукатимуть заблудлих туристів. А для тих, хто не любить спізнюватися, передбачені послуги авіатаксі — на сьогодні найшвидший і найзручніший спосіб подолання відстаней. Це термінові авіарейси до тисячі кілометрів на суднах малої місткості (до 8 чоловік).

комерційних

Тим часом

Реклама в хмарах Якщо авіатори реалізують задумане, то всюдисуща реклама переслідуватиме нас і в повітрі. Серед усіх видів послуг малої авіації розробники виділяють авіарекламу й авіапропаганду. Рекламні «бомбардувальники» ві-

До речі У 70—80-х роках у Криму ефективно діяла розвинена мережа внутрішніх пасажирських авіаперевезень. У багатьох населених пунктах були злітно-посадкові смуги й вертолітні площадки, з яких здійснювалися внутрішні регулярні рейси. У тому числі надавалися й послуги авіатаксі.


№ 9 (164)

15 березня 2011 року

11

Технології Транспорт

Активна інертність Анна ГРЕЧАНИК Перш ніж нова технологія вийде на фінішну пряму виробництва, на неї чекає довгий шлях через лабораторії вчених.

Єдиним ученим Луганщини, відзначеним у 2010 році комітетом із Державних премій України в галузі науки і техніки, став доцент кафедри фізики й нанотехнологій Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка (ЛНУ) Євген Горбенко. Його робота називається мудровано — «Атомні властивості стиснених кристалів інертних газів». Джерела її, як і багатьох наукових робіт, треба шукати в магістерській роботі і кандидатській дисертації молодого вченого, написаних у стінах ЛНУ та Донецького фізикотехнічного інституту ім. О.О. Галкіна НАН України.

— Саме в ДонФТІ працював класик теоретичної та математичної фізики Кирило Борисович Толпиго, який займався дослідженнями в галузі теорії твердого тіла, — пояснює Євген Євгенович, — а мій науковий керівник, доктор фізико-математичних наук Олена Петрівна Троїцька — його учениця. Тож праця ця спільна, з цієї теми працює ціла група вчених. Наука не стоїть на місці, теорія Толпига теж удосконалюється, і я сподіваюся на

подальші перспективи нашої роботи. Однак теорія йде пліч-опліч із практикою, а там інертні гази, особливо неон, аргон, криптон і ксенон, не такі інертні. Їх застосовують як холодоагенти, для передачі великого гідростатичного тиску за низьких температур і створення ядерного палива для лазерного або електроннопроменевого методу запуску термоядерної реакції, і як гранульоване тверде паливо для теплових двигунів. Але таке застосування можливе тільки в тому разі, якщо вони перебувають у кристалічному стані. Ось чому експерименти з кристалами інертних газів за все більшого тиску тривають в усьому світі: кристалічний стан можна одержати шляхом стиснення газу за дуже низьких температур. В Україні поки що

Крига і полум’я Виробляти металеві виливки за крижаними моделями пропонують київські вчені Володимир ДОРОШЕНКО, старший науковий співробітник ФТІМСу НАНУ, кандидат технічних наук Матеріалоємність і собівартість ливарного виробництва багато в чому визначають стан машинобудівної галузі. Замінити органічні матеріали для виготовлення разових ливарних моделей дозволяє ресурсозбережна й екологічно безпечна кріотехнологія, розроблена вченими Фізико-технологічного інституту металів і сплавів НАН України (ФТІМС, Київ).

Докладно

Просто додай води! Група фахівців під керівництвом професора О.І. Ши��ського запропонувала три способи виготовлення піщаних оболонкових форм за крижаними моделями шляхом одержання композицій, які твердіють, — «зв’язуюче + затвердівач». Перший варіант: крижана модель є носієм зв’язуючого, а суха піщана лицювальна суміш містить затвердівач. У другому крижана модель є носієм за-

твердівача, а лицювальний шар піску — зв’язуючого. Найбільш екологічно сприятливий варіант — третій: модель заморожується із чистої води, яка не вступає в реакції отвердіння формувальної суміші з домішками реагентів затвердівача й зв’язуючого, але без води ці реакції не відбуваються. У всіх трьох способах добирали суміші з максимальною швидкістю твердіння. Під час виготовлення оболонкової форми шляхом засипання піску в контейнер із крижаною моделлю, віброущільнення, танення моделі й просочення піску одержують піщану кірку товщиною 3—8 мм. При цьому до складу оболонки досить уводити 0,3—0,4% зв’язуючого від маси піску в контейнері, що на порядок менше, ніж потрібно в традиційних формах із холоднотвердіючих піщаних сумішей. Розробка водних композицій, що заморожуються, у яких один компонент зв’язуючого перебуває в моделі, а інший — у піщаній су-

Довідка «УТГ» Кріотехнологія машинобудування — лиття із чорних і кольорових металів за крижаними моделями — дозволяє одержувати виливки із чавуну, сталі, алюмінію, мідних та інших сплавів. Технологія захищена десятками патентів на винаходи. Сьогодні вчені ФТІМСу шукають наукових та інженерних партнерів для подальших спільних досліджень і впровадження такого виду лиття у виробництво.

міші, яка оточує її, показала досить добру технологічність одержання оболонкових форм шляхом просочення водною сумішшю від моделі, що тане. В одному з таких прикладів ми використовували крижані моделі з водяного розчину рідкого скла щільністю 1,08 г/

такі дослідження не провадяться, але наявність доброї теоретичної бази уможливлює це, тож це лише питання часу. Євген Горбенко присвятив свою роботу теоретичному опису цих процесів і створенню методів розрахунку атомних властивостей інертних газів. — Усе-таки я фізиктеоретик, — говорить учений, — тому моє завдання — зробити прогнози й розрахунки, а потім порівняти їх із результатом експериментів. У своїй роботі я ставив конкретну мету: створення методів теоретичного дослідження матеріалів у екстремальних умовах для прогнозування властивостей у основному стані у важковимірюваних галузях, а ще — обрахування енергетичних спектрів систем квазічастинок, зокрема фононів — квантів коливального руху атомів кристала у твердому тілі, а також пружних властивостей систем за механічних напруг. Звичайно, Способи одержання оболонкових форм із протипригарними властивостями навколо разової крижаної моделі сформували нову кріотехнологію лиття деталей із металів для машинобудування. Вона виключає або мінімізує використання полімерів, зв’язуючого для піску ливарної форми, заміняє органічні — пінопластові або парафіно-стеаринові — моделі на крижані. Такий процес виробництва виливків цілком відповідає екологічно чистим безвідхідним технологіям за принципом «просто додай води».

Крижані моделі

см3 за вмісту в піщаній суміші швидкотвердіючого цементу. Тривалість твердіння оболонки від початку танення моделі масою 0,2—0,5 кг становила 6 хвилин і більше, після повного розплавлення залишок модельної композиції, який не просочив навколишній пісок, виливали із затверділої оболонки, а оболонкову форму підсушували або заливали металом із невеликим вакуумуванням. Також у ФТІМСі розроблено способи вакуумного упакування крижаних моделей у синтетичну плівку для подальшого використання технології вакуумноплівкового формування.

Тим часом

То от у чому сіль! У міру розвитку своєї технології київські вчені мають намір освоювати програми наморожування моделей у тривимірних принтерах, які, використовуючи в холодильній камері краплі не чорнила, а води, поступово створюють крижані фігурні вироби. Сьогодні інтерес у цій сфері становлять розроблені канадськими фахівцями роботи. Професор Пітер Сайджпкес зі школи архітектури Університету Макгілла, Хорхе Анджелес, голова лабора-

людині, далекій від фізики, це зрозуміти важко, але під час експериментів виникає багато специфічних проблем, які вимагають спеціально розроблених теорій, над чим і працюють фізикитеоретики. Адже немає кращого підтвердження теорії, ніж її збіг з експериментом. А якщо премію дали, отже, у мене все збіглося. І все-таки головний критерій, за яким оцінюється й оцінюватиметься будь-яка вчена праця, — це наукова новизна. У роботі, присвяченій атомним властивостям стиснених кристалів інертних газів, вона є. Євген Горбенко працює в рамках неемпіричної версії моделі К.Б. Толпига, в якій кристал розглядається як сукупність n-точкових іонів і оболонок, кожна з яких складається з z-валентних електронів, які взаємодіють не тільки з іонами, а й між собою. Таким чином, будується хвильова функція, що є детермінантом (визнач-

ником), який складається з інших детермінантів. При цьому враховуються кореляції усередині валентних електронів окремого атома. Відмінність від інших моделей у тому, що оболонки взаємодіють між собою. — У рамках цієї моделі на основі неемпіричних потенціалів відштовхування ми побудували динамічну теорію кристалічних ґрат інертних газів у широкому інтервалі тиску й кількісно обчислили деформацію електронних оболонок, — пояснює автор. Луганський учений сподівається, що результати його праці стануть у пригоді фізикам-експериментаторам для подальших експериментів. Отже, буде в підсумку й практична користь від теоретичної фізики — у рамках розвиненої Євгеном Горбенком теорії обраховані рівняння стану й пружні модулі всього ряду стиснених кристалів інертних газів.

Перші виливки

торії робототехнічних систем університету, і їхні колеги витратили три роки на розробку, будівництво та налагодження незвичайних систем швидкого прототипування, названих New Architecture of Phase Change. Звичайно в таких системах «чорнилом» є різні полімери, які твердіють після розпилення. Канадці ж задіяли звичайну воду. Вона здатна радикально знизити вартість готових виробів, спростити й прискорити одержання потрібних деталей. Перший робот, який перетворився на апарат для створення «цифрових крижаних скульптур», — Fab@Home, або FAH. Від самого початку він саме й був призначений для прототипування, але управлявся зі звичайними полімерами та смолами. Тому «інструментальну» частину його довелося цілком замінити. Застосували автори системи й інші нововведення. Так, щоб вода, яка надходить у маніпулятор машини, не замерзла до випуску через сопла, ученим та інженерам довелося спорудити підігрів магістралей,

який утримує їхню температуру за плюс 10°С. Такий робот здатен вирощувати шар за шаром із криги різноманітні речі, намальовані в комп’ютері. Але головна знахідка канадців — спосіб формування тонкостінних крижаних деталей з ажурними частинами. Щоб вони не ламалися завчасно й не стікали в різні боки, поки не замерзнуть, були потрібні якісь підпірки, будівельні риштовання, які необхідно було вмонтувати безпосередньо в крижану форму, а потім прибрати. Учені вирішили робити риштовання також із води. Але не звичайної, а солоної. Додали до маніпулятора робота друге сопло — для водяного розчину хлориду калію. Саме ним, немов іншим кольором, водно-крижаний «принтер» і накреслює контури підпірок одночасно з елементами моделі. За 20—30° морозу і чиста вода, і розсіл замерзають однаково добре. А от щоб із заготівки витягти остаточний виріб, його треба акуратно підігріти до мінус 4° . Розсіл тане, а деталь із чистої криги залишається.


12

№ 9 (164)

15 березня 2011 року

IT Шпальта редактора

Машина проти людини Перемога комп'ютера на телешоу — перший крок до захоплення світу? Андрій РЕВЕНКО

Будь проcтіше! Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ Зараз тільки середина місяця, але, схоже, найбільшою подією березня (якщо не всієї весни) у сфері споживчої електроніки залишиться презентація нового планшета iPad 2 від компанії Apple. З усього видно, що звичайний iPad уже не актуальний, і політикам, які хочуть продемонструвати свою прихильність до сучасних технологій, настав час робити апгрейд. А поки стовпи суспільства гратимуться з гаджетами, ми поговоримо про нову концепцію, запропоновану головою Apple Стівом Джобсом у зв’язку з iPad 2 — еру пост-ПК. Під ерою пост-ПК мається на увазі перехід масового споживача від настільних комп’ютерів і лептопів до різноманітних комп’ютеризованих пристроїв, які не можна назвати ПК у повному значенні цих слів, — інтернет-телевізорів, ігрових консолей, планшетів, смартфонів тощо. Їхня відмінна риса в тому, що вони призначені скоріше для споживання контенту, а не для його створення. Багато експертів уважають, що зі зростанням проникнення широкосмужного доступу й розширенням кола інтернет-користувачів у Мережі стає усе більше людей, яким не дуже цікаво активно створювати нову інформацію. За єдиним винятком участі в соціальних мережах, більшість сьогоднішніх користувачів бачать себе скоріше в ролі пасивних споживачів. Та й сама Мережа змінюється слідом за попитом: YouTube стає усе більше схожим на телебачення нового покоління, мікроблогінг багато в чому витісняє багатослівні міркування в блогах звичайного формату. Якщо вважати, що ера пост-ПК справді настає, треба чекати на значне скорочення продажів традиційних комп’ютерів, особливо для домашніх користувачів. Дійсно, більшість суто розважальних функцій ПК останнім часом навіть ефективніше виконуються спеціалізованими пристроями. Утім, навіть якщо пан Джобс має рацію, планшети зможуть цілком замінити комп’ютери тільки політикам-інноваторам та іншим людям, які з комп’ютером не працюють.

Недавно компанія IBM улаштувала незвичайний показ свого нового творіння — суперкомп’ютера Watson, названого так на честь засновника IBM Томаса Ватсона. Як і в попередніх випадках (Deep Blue в 1989, 1996 і 1997 роках), для презентації новинки IBM вибрала подію, яка привернула увагу широкої аудиторії. Розробники вирішили наочно продемонструвати здатність машини перемогти в інтелектуальній боротьбі з найобдарованішими (у певній галузі знань) представниками людства.

Два десятиліття тому Deep Blue з успіхом завершив бій із геніальним шахістом Гаррі Каспаровим. Суперниками нового суперкомп’ютера стали переможці шоу «Jeopardy!» — своєрідного конкурсу знавців по-американськи. На шоу, яке триває в США вже більше 25 років, Watson здобув переконливу перемогу, хоча завдання, запропоноване учасникам програми, не дуже піддається комп’ютерному аналізу. У процесі гри ведучий програми читає запитання, складені з доволі непростих і не дуже поширених виразів, заміняючи одне зі слів займенником. Завдання трьох учасників — знайти шукане слово швидше за своїх конкурентів. Точність і швидкість відповіді — ключові моменти в цій грі, і учасники починають аналізувати інформацію вже в ті кілька секунд, коли ведучий читає завдання. Для перемоги над чемпі-

онами суперкомп’ютеру треба було протягом трьох секунд устигнути відповісти на 70% запитань (80% відповідей були правильні). Гра проходила в три етапи. Watson виграв зі значною перевагою у двох учасниківрекордсменів, один із яких, Кен Дженнінгс, — рекордсмен безперервного ланцюжка перемог (74), а інший,

го покоління з 8 ядрами на чипі. Кожне ядро, у свою чергу, здатне одночасно обробляти чотири потоки даних, що дає можливість одночасного виконання 32 потоків обчислень. Чип процесора забезпечує швидкість обміну даними на рівні 500 Гб/с, а сумарна потужність системи досягає 80 трлн операцій на секунду.

Бред Раттер, виграв максимальну суму ($3455102). На телешоу комп’ютер заробив мільйон доларів, у той час як гравці-люди —лише півмільйона на двох. Гостроти грі надала демонстрація на екрані можливих відповідей, серед яких Watson шукав правильну. Найважчими для нього виявилися короткі запитання з мінімумом слів. Проте перемога переконлива. Технічні характеристики суперкомп’ютера вражають: його електронне «серце» складається з 2880 процесорів Power7, об’єднаних у обчислювальний комплекс із 90 серверів IBM Power 750. Power7 — процесор ново-

Watson оперує 16 Тб пам’яті, використовувана ним база «людських» знань нараховує (в еквіваленті) 200 мільйонів сторінок. Комп’ютер використовує систему DeepQA (букви QA означають question-answer, тобто запитання-відповідь), що вирішує одну з найактуальніших проблем сучасних програмних комплексів — пошук інформації на підставі даних із численних і неформалізованих джерел. В основі DeepQA — архітектура паралельного імовірнісного аналізу доказів із використанням більше 100 методів для інтерпретації людської мови. У процесі роботи знаходять і генерують гі-

потези й докази, які згодом оцінюються на основі найімовірнішого сценарію, причому різні гілки пошуку (виконувані одночасно) можуть перекриватися й збільшувати як точність рішення, так і швидкість його знаходження. До виняткових досягнень створювачів Watson слід зарахувати реалізацію революційної ідеї про те, що обчислювальні комплекси можуть працювати більш успішно, оперуючи не тільки машинними, а й людськими поняттями. Але щоб вся система почала працювати — від моменту читання запитання людською мовою до знаходження вірної відповіді в людських же поняттях — необхідно було створити декілька взаємодіючих технологій. Серед них — системи аналізу людської мови, інформаційного пошуку й машинного навчання, різні елементи штучного інтелекту, і все це — у поєднанні із грандіозною паралельною обчислювальною системою. Як уже згадувалося, найвідомішим попередником Watson був Deep Blue — суперкомп’ютер, створений IBM спеціально для гри в шахи. У 1989 і 1996 роках Каспаров упевнено здобував перемоги, а в 1997-му в останній із шести партій серії за рівного рахунку чемпіон був несподівано переможений лише за 19 ходів. Згодом шахіст заявляв, що машину спроектували спеціально для гри саме проти нього, і якби Deep Blue грав у звичайному шаховому турнірі, його було б розгромлено. Крім того, Каспаров обвинуватив протилежну сторону в тому, що під час гри в управлінні комп’ютером брали участь шахісти.

Команда IBM відкинула всі обвинувачення. Як би то не було, але з того часу офіційно вважається, що протистояти суперкомп’ютеру в шахах людина не може. Після матчу з Каспаровим Deep Blue розібрали, бо він призначався виключно для розв’язання шахових завдань — його обчислювальне ядро складалося з 480 спеціалізованих шахових процесорів. Промислові процесори Power7, на яких ґрунтується Watson, мають звичайний спектр застосування, тому новий суперкомп’ютер зможе уникнути повторення долі попередника. Сервер Power 750 установлений і вже успішно використовується на тисячах підприємств і організацій в усьому світі, а отже, і Watson легко може бути адаптований для розв’язання будь-яких завдань. Як говорять фахівці IBM, його створення від самого початку мало не так «спортивну», як практичну мету. Уже зараз почалися роботи з адаптації системи для пошуку в колосальних за обсягом джерелах інформації — реляційних базах даних, Інтернеті й інтранетмережах. Перейдено новий рубіж на шляху до заповітної мрії інформатики — створення штучного інтелекту. Про близькість рішення такого завдання говорили мало не з часу появи перших ЕОМ та електронного розуму. Очікувалося це ще в 60-х роках минулого століття, але згодом ця перспектива відсувалася далі й далі. Проте перемоги комп’ютерної системи над людським інтелектом у двох видах інтелектуальної (а не виключно обчислювальної) діяльності вражають.

кументи» й «Календар», блог-платформу Blogger, мессенджер Google Talk, веб-альбоми Picasa та інші). Виникло занепокоєння, що «поштові» проблеми поширяться й на інші послуги. Але якщо про проблеми західних інтернет-компаній звичайно відомо, то вітчизняні фірми в таких ситуаціях намагаються відмовчуватися. Це не може не насторожувати, адже апаратні й програмні збої — невід’ємна частина цього виду бізнесу. Різниця в тому, що західна бізнес-культура передба-

чає відповідальне ставлення до конфіденційної інформації. Компанію, яка запускає поштовий сервіс або соціальну мережу, на законодавчому рівні зобов’язують зберігати персональні дані користувача й відповідати за їхню цілісність. Недарма Google оперативно відреагував на власну помилку, оскільки на кону були як матеріальні збитки в результаті судових позовів і виплат компенсацій, так і нематеріальні — підмочений імідж. У пострадянських країнах інтернет-користувачеві на практиці ніхто нічого не винен, тому більшість збоїв залишаються безкарними й не розголошуються. А тепер задумайтеся, скільки особистої, а у випадку злиденного вітчизняного бізнесу — ще й корпоративної, інформації зберігається онлайн.

Несправності в праві Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ Початок на стор. 1

Нарешті, згідно з останніми даними, масштаб проблеми становив 0,02%, тобто близько 40 тис. акаунтів. Інтернет-гігант досить оперативно відреагував на невеликий, здавалося б, збій (з огляду на те, що загальна кількість облікових записів перевищує 200 мільйонів). Уже наступного дня в офіційному блозі компанії віце-президент Google з інжинірингу й надійності Бен Трейнор вибачився за незручності й пояснив причини колапсу. Виявилося, провиною всьому стало планове відновлення програмного забезпечення серверів поштового сервісу, а точніше, помилка в новій версії ПЗ.

Трейнор також пояснив, що хоча Google і зберігає резервні копії даних у декількох дата-центрах, у цьому конкретному випадку помилка стосувалася всіх бекапів. Тому фахівцям компанії необхідно «відкотити» відновлення ПЗ до більш ранньої версії й перенести інформацію зі стримерів (запам’ятовувальних пристроїв на магнітній стрічці, призначених для довгострокового зберігання інформації), на яких продубльовано весь масив даних Google. Задля справедливості відзначимо, що збої сервісів, які працюють із мільйонами користувачів, трапляються досить часто. Приміром, 22 грудня 2010 року найбільший сервіс інтернет-

телефонії Skype припинив відповідати на запити більш ніж половини абонентів, а у вересні чверть користувачів соціальної мережі Facebook не змогла скористатися своїми акаунтами. Однак проблема з Google мала великий резонанс. За час роботи корпорація сформувала імідж одного з найнадійніших інтернет-сервісів: хоча пошуковик Google іноді видає помилкові пошукові результати, репутація G-сервісів досі залишалася незаплямованою. Крім того, Gmail прив’язаний до універсального «Акаунту Google», який дає можливість використовувати більшість сервісів компанії (фірмові «До-


№ 9 (164)

15 березня 2011 року

13

Пріоритети Транспорт

Наша відповідь «Сколковому»

Ще один із привабливих проектів дістав назву «Відкритий світ». На площі Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г.Шевченка, колишнього флагмана радянської космічної галузі, який нині перебуває в глибокій депресії, з’явиться сучасний цех для випуску електронних підручників. У вересні минулого року у двох школах Харкова проведений унікальний експеримент, що охопив 120 учнів старших класів. Його учасникам не треба було носити із собою в школу важкі сумки: вони безкоштовно одержали електронні книги JetBook-Lite, у пам’ять яких завантажені всі 22 підручники відповідно до державних навчальних програм і художня література російською, українською та англійською мовами. Ці пристрої зробила фірма Ectaco (США), що також заявила

Портативний пристрій важить трохи більше 200 грамів і оснащений не стандартним екраном на «електронному чорнилі», а прозоро-відбивним (трансфлективним) монохромним дисплеєм виробництва Toshiba. Задоволені нововведенням і вчителі, оскільки така індивідуальна «коробочка» надає нові можливості в організації навчального процесу, у тому числі використання мультимедійного супроводу уроків, відеолекцій та інших сучасних освітніх технологій. Не дивно, що успішність учнів, які взяли участь у експерименті, помітно зросла. У них з’явився щирий інтерес до навчання. На розробку зразка для українських школярів Ectaco витратила понад $60 млн. Для реалізації спільного проекту на заводі імені Т.Г. Шевченка планується відкрити новий інноваційновиробничий центр, модернізувати виробничу базу, створити 1400 робочих місць для висококваліфікованих фахівців. Зацікавленість у розвитку проекту висловила й компанія «МайкрософтУкраїна». Зокрема, йдеться про організацію виробництва нових електронних пристроїв для читання й комп’ютерної техніки, у тому числі для західного ринку. За підтримки Державного агентства з інвестицій і управління національними проектами в Харкові готові здійснити пілотний варіант розробки й дослідного випуску електронних підручників для школярів і посібників для вчителів лише за 9 місяців. Вартість створення одного електронного підручника разом із програмним забезпеченням і методичними матеріалами в середньому становитиме 1600 грн, термін окупності — півроку. Чи

про участь у проекті. Головна відмінність JetBook-Lite від його «старшого брата» JetBook — тип акумулятора. Замість літій-іонних джерел живлення вони оснащені звичайними батарейками типу «АА», що дозволило значно знизити ціну й подовжити час роботи до наступної підзарядки на три години.

зможе держава безкоштовно забезпечити учнів дивокнигою, адже не кожній родині по кишені електронний підручник, — це вже інше питання. Проте в Харкові підрахували, що крім підвищення якості освіти проект дає значну економію державних коштів у порівнянні з випуском друкованих книг.

Проект української Кремнієвої долини набуває цілком реальних обрисів Олена ЗЕЛЕНІНА Стали відомі деталі створення комплексу технопарків і технополісу в Харківській області. Більше півроку тому регіональний комітет з економічної реформи взяв курс на розробку й просування конкретних проектів, здатних стати каркасом нової економіки регіону й активізувати інноваційно-інвестиційну діяльність.

Інтелектроніка вилікує від... депресії? Сьогодні Україна посідає п’яте місце у світі з виробництва програмного забезпечення, а Харків — перше місце в Україні. У більшості випадків поки йдеться про віддалену, часто напівлегальну роботу українських програмістів на західні фірми. Але зараз уже є конкретні пропозиції зі створення в Харкові інфраструктури для розвитку інноваційної

високоприбуткової IT-індустрії від багатьох компаній, які займаються розробкою програмного забезпечення, створенням мікроелектронної техніки й наданям послуг у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. У відповідь місцева влада знайшла нетривіальні рішення: передати для ITпарку «Інтелектроніка» у комунальну власність частину територій депресивних держпідприємств, які щороку нагромаджують борги із заробітної плати й не мають перспектив розвитку в умовах сучасного ринку. Тут мають з’явитися дата-центр високого рівня відмовостійкості з високошвидкісним підключенням до магістральних каналів зв’язку, інженерно-технічний комплекс гарантованого безперебійного енергопостачання й модульний офісний центр для розміщення розробників програмного забезпечення й мікропроцесорних систем. Під час реалізації цього проекту передбачається за-

лучити 700 млн грн приватних інвестицій і створити більше 500 робочих місць із середньою щомісячною зарплатою на рівні 8 тис. грн. Не забуто й високоефективні підприємства з обсягами виробництва, які стабільно зростають. На харківському машинобудівному заводі «ФЕД» розпочато роботу над створенням однойменного наукового парку, який дозволить реалізувати потужний наукововиробничий потенціал під-

приємств і організацій літакобудування. У його активі, як писала «УТГ» (див. №1 (156) від 18 січня 2011 р.), уже є багато інновацій світового масштабу, які були розроблені та впроваджені у 2008 — 2010 роках.

«Слобожанщина» розсуває кордони На площадці «ФЕД» планується також розмістити українсько-російський технопарк «Слобожанщина». Його головна мета — формувати сприятливе середовище для співробітництва вчених і підприємців Харківської області й сусідньої Білгородської Російської Федерації. Треба сказати, що російське Білогір’я за останні 20 років зробило неймовірний ривок у розвитку науки та інновацій. Не без допомоги своїх харківських сусідів: у 90-ті роки тривав «відплив інтелекту» вчених із Харкова у Білгород. У сусідній обласний центр Росії відправлялися наші доценти й професори, у яких не було мож-

ливості виїхати, приміром, у США або країни Євросоюзу. Оплата праці професорськовикладацького складу в РФ, особливо в «завзяті» 90-ті, разюче відрізнялася в кращий бік. Багато в чому завдяки саме такому підживленню Білгородський державний університет став єдиним обласним ВНЗ у Центральному федеральному окрузі РФ, який дістав статус дослідного з усіма можливими преференціями у фінансуванні та розвитку. Проректор із методичної роботи і якості освіти Національного дослідного університету «Білгородський державний університет» Іван Шатохін повідомив на нараді в Харкові, що ВНЗ одержав велику кіль-

кість найсучаснішого науково-дослідного обладнання; звертаючись до ректора НТУ «Харківський політехнічний інститут» Леоніда Товажнянського, сказав: «Ми готові надати вам це обладнання для спільної роботи й підключитися до спільних проектів у галузі нано-, ITтехнологій, медичної техніки, геоінформатики та управління». За словами авторів проекту технопарку «Слобожанщина», які вже провели перше настановне засідання, парк спеціалізуватиметься на впровадженні інноваційних технологій у виробництво енергії та енергозбереження, у розвиток авіаційної промисловості та верстатобудування, а також у формування інформаційнокомунікаційних технологій. На початковому етапі його організації «ФЕД» надасть 600 м2 офісних приміщень і 1400 м2 виробничих площ для Центру розробки прототипів і колективного доступу до високотехнологічного обладнання.

Генеральний директор заводу «ФЕД» Олександр Жданов демонструє Президенту продукцію підприємства

Уже на старті технопарк почав істотно розширювати свої межі. Завод «Електроприлад» (Казань, Татарстан), який виробляє ливарні машини з гарячою камерою пресування, стрічковопильні верстати, фрезерувально-обробні центри, зацікавився можливістю участі в цьому проекті. До речі, українсько-російська «Слобожанщина» і технополіс «П’ятихатки», що створюється на території однойменного селища Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», уже ввійшли в національний проект «Енергія інновацій». П’ятихатки мають відповідну інженерну й соціальну інфраструктуру, що дозволить мінімізувати фінансові й часові витрати на реалізацію проекту. Головні напрямки інноваційної діяльності технополісу вже визначено. Це ядерні технології в енергетиці та охороні здоров’я, нові технології у виробництві енергії, в агропромисловому комплексі, приладобудуванні, біомедицині й нові матеріали. Технопарк створюється у формі публічного акціонерного товариства з початковим статутним фондом $20 млн. А на здійснення обох проектів за наступні 8 років планується залучити 2,5 млрд грн приватних інвестицій і 500 млн грн у вигляді преференцій. Усі ці проекти покладено в основу інтегрованої регіональної системи повного циклу впровадження та просування інноваційних конкурентоспроможних товарів і послуг — від ідеї до одержання комерційного результату, у тому ��ислі наукові дослідження, технологічні розробки й виробництво. Для надання процесу прискорення Харківська область в ініціативному порядку розпочала розроблення двох законопроектів — про інвестиційну діяльність і про венчурне фінансування

інноваційних проектів, які узагальнюють накопичений у регіоні практичний досвід.

Вікно у «Відкритий світ»


14

№ 9 (164)

15 березня 2011 року

Автомагістраль

Моторобудування: згадати все!

ції. А гібридне компонування дозволяє до того ж користуватися й електротягою.

Добрі ідеї не старіють, говорять сучасні винахідники й дають їм шанс на друге народження

Привіт із XVII століття

Олександр НІКОЛАЄНКО Початок ХХІ століття в автомобільній галузі нагадує загальну мобілізацію: для поповнення лав силових установок залучаються не тільки технології-новобранці, а й старі двигуни запасу, породжені в столітті двадцятому й навіть дев’ятнадцятому. На їхньому тлі цикли Отто й Дизеля все частіше йдуть у відставку.

Прагматичність по-англійськи Чули, як працює автомобільний двигун без глушника? Ревіння, що змушує затуляти вуха й від якого дриготять шибки... А тим часом це не що інше, як робочі гази, які розширюються вже поза циліндром, що не встигли відробити своє в камері згоряння. Або прямі втрати теплового ККД. Над таким розтринькуванням коефіцієнта корисної дії ще в 1886 році замислився англійський інженер Джеймс Аткінсон, який запропонував подовжити робочий хід поршня в порівнянні з ходом впускання. Робочі гази, за його схемою, розширювалися довше в самому циліндрі, підвищуючи економічність двигуна, а більш повне згоряння палива зменшувало викид шкідливих речовин. Усі чотири такти в такому моторі здійснювалися за один оберт колінчастого вала, а хід поршня під час впускання й випускання то прискорювався, то вповільнювався. Правда, досягалося це за рахунок значного ускладнення кривошипно-шатунного механізму, що з огляду на вже звичну механіку циклу Отто здавалося невиправданим. У 1947 році американський інженер Ральф Міллер розробив іншу схему роботи ДВЗ, що сполучає в собі механічну простоту двигуна Отто й усі переваги циклу Аткінсона. Американець запропонував стискати неповний заряд робочої суміші. Досягти цього можна було двома способами: закривати впускний клапан набагато раніше закінчення такту впускання (або відкривати пізніше початку) або закривати його вже після початку такту стискання. Таким чином, фактичний обсяг робочого такту виходив значно більше обсягу впускання. Практичні випробування циклу Міллера показали: двигун вийшов більш економічним і екологічним, у той же час значно втративши в літровій потужності. Особ-

ливо помітною була втрата крутного моменту «на низах», він просто глухнув під час рушання й нестійко працював на холостих обертах. Компенсувати втрати за рахунок застосування турбіни не виходило: турбонагнітач і сам підключався до роботи лише на обертах, близьких до середніх. Саме тому перший серійний двигун, створений за циклом Міллера, інженери Mazda оснастили механічним гвинтовим компресором Лісхольма. У січні 1994-го на американському ринку з’явилася Mazda Millenia, також відома як Mazda Xedos 9 або Eunos 800. Незважаючи на досить вражаючі характеристики (за робочого обсягу 2,3 л потужність двигуна дорівнювала 213 к.с., а крутний момент — 290 Н.м), досягалися вони на високих обертах, і від автолюбителів надходило багато скарг на те, що цей двигун занадто погано тягне «на низах». Століття ХХІ. На гібридах Prius, Lexus HS 250h і Lexus 450h Toyota починає встановлювати двигун, що працює за циклом Аткінсона (хоча насправді це видозмінений двигун Міллера). Успіх мотора обумовлений його економічністю та екологічністю, а низький крутний момент для гібрида,

Роторно-поршневий двигун (РПД) розроблений німецьким інженером Феліксом Ванкелем на початку 50-х років ХХ століття. Являє собою трикутний ротор, який обертається усередині статора й робить не тільки обертання навколо осі, а й еліпсоподібні (епітрохоїдальні) рухи, відтинаючи гранями змінні обсяги усередині статора. За один оберт вала двигун робить три повних робочих цикли, що й обумовлює його

який приводиться в рух електромоторами, не проблема. У той же час комп’ютерне регулювання тривалості тактів дозволяє з 2005 року встановлювати схожий мотор на «звичайний» автомобіль Ford Fusion. «Мазда» презентує двигун Miller Cycle, що працює вже без використання нагнітачів. Нова система послідовної зміни часу відкриття клапанів Sequential Valve Timing System, динамічно управляючи фазами впускання й випускання, дозволяє частково компенсувати властиве циклу Міллера зниження максимальної потужності. Підсумок: плюс 20—25% економічності й мінус 75% шкідливих викидів.

Малий червінчик, але продуктивний Усім гарний гібридний Chevrolet Volt: і реальна витрата палива не перевищує 2 л/100 км, і динамічні показники для сімейного автомобіля більш ніж достатні. От тільки дорогий: $41000. У США за рахунок держсубсидії підсумкова вартість — $33500. І однаково за такі гроші можна купити звичайний автомобіль набагато вищого класу. Керівництво концерну GM заявило, що друге покоління «Вольта»

величезну питому потужність. Деталей, які роблять зворотно-поступальні рухи, і газорозподільного механізму немає. У порівнянні із двигунами Отто й Дизеля загальна кількість деталей у конструкції менше на 40%, розміри й вага — у 2—3 рази. Наприкінці ХХ століття встановлювався на серійні автомобілі єдиною компанією у світі — Mazda Motor Corporation, та й то лише в сегменті спортивних купе (Mazda RX-8).

для здешевлення комплектуватиметься роторним двигуном Ванкеля. «Роторник» має на 40% менше деталей, удвічі меншу вагу, компактні габарити, більш низьку вартість. Літрова потужність «ванкеля»

Модель-сувенір двигуна Стірлінга

вражає: за обсягу 1,3 л він розвиває потужність близько 250 к.с., а з турбіною — усі 350. Завдяки ж гібридному компонуванню цей двигун може працювати в оптимальному діапазоні під суворим контролем комп’ютера, що дозволяє йому залишатися досить економічним і екологічним. У 2010 році на Віденському автосалоні представлений гібридний FIAT 500, у якому генератор живиться все від того ж двигуна Ванкеля. Конструктори автоконцерну пояснили свій вибір не тільки низькою вагою, невеликою матеріалоємністю й простотою виготовлення роторнопоршневого двигуна. На їхню думку, РПД має набагато менший рівень вібрації та шуму, що дозволяє зробити перемикання з електричного режиму руху на гібридний майже непомітним. Створюючи гібрид, на «ванкель» звернули увагу й китайці. Chery планує оснастити свої компактні гібриди QQ3 роторно-поршневим двигуном обсягом 0,8 л. Вибір китайських конструкторів у цьому випадку цілком зрозумілий і логічний: у надкомпактній моделі місця дійсно вистачить лише для РПД. Ну і, нарешті, модель Mazda Premacy Hydrogen RE Hybrid. Цей міні-вен є бензинововодневим гібридним автомобілем. У будь-якому іншому випадку таке сполучення неможливе: звичайний поршневий двигун, змінений для роботи на водні, уже не можна заправляти бензином. Двигун же Ванкеля легко справляється як з одним, так і з іншим видом палива без якихось змін у конструк-

У магазинах сувенірів можна зустріти цікаву конструкцію. Приплющений бочонок діаметром сантиметрів десять, тонкий шток довжиною приблизно 20 см, що стирчить посередині нього, нагорі — велике колесо. Досить поставити такий сувенір на долоню, і колесо відраДвигун Стірлінга — теплова машина, у якій рідке або газоподібне робоче тіло рухається в замкнутому обсязі. Ґрунтується на періодичному нагріванні й охолодженні робочого тіла з добуванням енергії зі зміни обсягу робочого тіла, що виникає при цьому. Недоліком «стірлінга» є велика матеріалоємність, перевагою — високий ККД, низький рівень шуму (відсутній вихлоп) й усеїдність. зу починає обертатися. Це діюча модель двигуна Стірлінга, здатного працювати від будь-якого, навіть найнезначнішого джерела тепла — аж до різниці температур між верхнім і нижнім шаром води в басейні. У цьому випадку — від тепла руки. Той же ДВЗ, але двигун не внутрішнього, а зовнішнього згоряння. Відчуваєте різницю? Зовні можна спалювати що завгодно — від бензину й мазуту до кам’яного вугілля й тирси. Можна й не спалювати, а запустити будь-яку екзотермічну хімічну реакцію. Аби тільки було джерело тепла, і двигун Стірлінга почне роботу. Альтернативу небезпечному паровому двигуну, який мав властивість частенько вибухати, вирішив створити шотландський священик Роберт Стірлінг. За основу він взяв «двигуни гарячого повітря», відомі вже з кінця XVII століття, і доопрацював їх, оснастивши регенератором. 27 вересня 1816 року винахідник здобув патент на одну з найпопулярніших в XIX столітті конструкцій — теплову машину Стірлінга. Цей силовий агрегат з успіхом заміняв парові приводи на заводах і фабриках, а його ККД уже в той час перевищував 30%. Однак дешева нафта, значна матеріалоємність і не занадто велика літрова потужність машини зробили свою справу: двигун Стірлінга так і не був застосований у автомобілебудуванні. Правда, зовсім його не забули: наразі, наприклад, усі підводні човни ВМС Швеції оснащені анаеробними (повітронезалежними) «стірлінгами», що дозволяють

субмарині рухатися під водо�� більше 20 діб не спливаючи. Енергетики теж люблять цю теплову машину за її високий ККД та із задоволенням застосовують, наприклад, під час конструювання сонячних електроустановок. А що до автопромисловості, то донедавна поняття «стірлінг» і «автомобіль» уважалися несумісними. І от новини зі США: Дін Кеймен, всесвітньо відомий винахідник одноосьового самоката з гіроскопом «Сігвей», власник технологічної компанії DEKA Research & Development Corp., створив гібрид DEKA Revolt, у якому як генераторний мотор використовується двигун Стірлінга. Він застосовує теплову машину переважно для підживлення всіх допоміжних бортових систем, дозволяючи спрямовувати електроенергію акумулятора виключно на привід коліс. У підсумку гібрид здатний проїхати на досить малопотужній батареї більше 100 км. Однак у випадку, якщо акумулятор повністю розряджений, двигун Стірлінга підключається до силової системи й забезпечує заряджання електричного накопичувача й подальший рух. Габарити розробленого Кейменом двигуна такі, що дозволяють розмістити його в ніші багажника для запас-

Дін Кеймен

ного колеса. А стірлінгівська «всеїдність» дозволяє «дозаправитися» скрізь, де є хоч що-небудь, здатне горіти. Роботи винахідника поки фінансуються приватними норвезькими інвесторами, але наразі Дін шукає глобального фінансового партнера для створення повноцінного автомобільного виробництва. І в тому, що знайде, нема сумніву — адже це Дін Кеймен! «Можна сказати, немає особливої різниці, якими будуть ціни на нафту найближчим часом. Річ не в них. Довкола нас уже зараз десятки революційних ідей, які набагато ефективніше двигуна Отто й здатні вивести нас із XIX століття в XXI. Але автовиробники загрузли в старих технологіях, як у болоті», — говорить Кеймен. І, певне, він має рацію.


№ 9 (164)

15 березня 2011 року

15

Закон збереження думки Транспорт

Презумпція здорового глузду Місце під Сонцем Святослав РИБНІКОВ

Анатолій ЛЕМИШ

За своє життя Аркадій Мігдал устиг зробити дуже багато. При цьому він нікуди не квапився, на практиці доводячи правильність свого життєвого кредо: «сенс життя не в тому, щоб прийти до мети найкоротшим шляхом, а в тому, щоб якнайбільше відчути й побачити на шляху». Днями наукова спільнота відзначає столітній ювілей видатного радянського фізика.

У житті Аркадія Бейнусовича теорія часто випереджала практику. Коли читаєш його наукову біографію, мимоволі виникає відчуття, що правильний порядок перебігу подій втрачено: відкриття резонансу в коливаннях нейтронів щодо протонів і присудження докторського ступеня — 1943-й, публікація роботи — 1944-й, експериментальне підтвердження — 1947-й... Утім, для теоретичної фізики це, напевно, типово — тут вирішення фундаментальних завдань перспективне як ніде: як говорить наукова мудрість, немає нічого практичнішого від гарної теорії. Це добре розумів Іван Курчатов — у своєму прикладному Інституті атомної енергії він довірив Мігдалу особливий «сектор 10», дозволивши займатися суто теоретичними дослідженнями. Результат «експерименту» більш ніж виправдався: побудована групою Мігдала теорія кінцевого гетерогенного реактора істотно підвищила керованість процесу одержання енергії, а вирішене завдання про поглинання випромінювання середовищем під час багаторазового розсіювання стало основою для вироблення рекомендацій із радіаційного захисту персоналу. Крім цих розробок у активі вченого — десятки видатних робіт: теорії дипольного й квадрупольного випромінювання ядер, теорія іонізації атомів, обчислення моментів інерції парних і непарних ядер, вивчення поляризації вакууму в сильних магнітних полях... Одна із найяскравіших — створена в 1954—1955 роках теорія так званого гальмового випромінювання, яке розсіює заряджена частинка в електричному полі. Окремі аспекти цього процесу на той час були досить добре вивчені: Тер-Мікаелян пояснив вплив поляризації середовища, Ландау з Померанчуком — багаторазове когерентне розсіювання. Однак усі описи мали якісний характер; побудувати ж кількісну теорію навіть не намагалися — занадто складним здавалося завдання. Мігдал вирішив його... на парі, та ще й створив для

цього новий метод — квантове кінетичне рівняння. Наука, на думку Мігдала, улаштована досить просто: факти, співвідношення між ними й тлумачення цих співвідношень. Факти незмінні, співвідношення поступово уточнюються, а тлумачення змінюють одне одного з появою нових знань. Свого часу на Мігдала справила враження метафора Альбера Камю з його нобелівської лекції про те, що мистецтво йде вузенькою стежкою між двома безоднями: порожнечею й тенденційністю. Аналогічну небезпеку фізик бачив і в науці, яка має знайти золоту середину між верхоглядством і догматизмом. Останній, як говорив учений, особливо небезпечний у тих галузях науки, що розвиваються, де кожне відкриття дає нові можливості, і прогрес безпосередньо залежить від того, чи правильно обрані напрямки подальших пошуків. Аркадій Бейнусович серйозно ставився до популяризації науки та просвіти суспільства. Особливо засмутило вченого захоплення всілякими паранормальними явищами. «Марновірство й омана — наслідок поспішних висновків із непереконливих експериментів», — говорив він і витрачав час і сили на те, щоб показати далекому від науки читачеві, яким має бути дослідження, щоб до його результатів можна було ставитися серйозно. «Я не заперечую можливості існування незрозумілих явищ, — спокійно пояснював він затятим шанувальникам НЛО, спіритуалізму та левітації. — Я двома руками за їхнє вивчення, та тільки науковими методами. Так само як юристи спираються на презумпцію невинності, здоровий глузд має спиратися на презумпцію відсутності дива. Не треба доводити, що немає дивних, незвичайних явищ, треба довести, що вони є». Багато його колег не розуміли, навіщо теоретичному фізикові світової величини писати популярні статті для пересічного читача. Він сам теж намагався відповісти собі на це запитання. Річ

Вивчена, здавалося б, уздовж і поперек Сонячна система підносить ученим нові відкриття.

Чуфут-Кале для астронавтів у тім, що серйозні фахівці рідко знайомлять широкий загал із методами своєї роботи, а потім самі засмучуються, читаючи несумлінні статті. «Як багато дивовижного дізналися б читачі, якби вчені вважали за свій обов’язок розповісти про красу своєї науки!» — говорив Мігдал, першим подаючи приклад своїм колегам і учням. А учнів у нього було багато. Фізика елементарних частинок, атомного ядра, твердого тіла, плазми, реактори й прискорювачі — список напрямків, у яких працювали й працюють послідовники вченого, можна продовжувати. Ця «школа Мігдала», як називали її самі учні, не схожа на наукову школу в традиційному розумінні: тут немає загальної тематики, яка об’єднує всіх, скоріше — загальна методологія й відданість ідеалам безстороннього наукового пошуку. Робити справжню науку складно: гіпотеза, експериментальна перевірка, відбраковування, нові гіпотези... «Це здається таким же ефективним, як вимітати калюжу мітлою, як роблять двірники, — жартував учений. — І проте, через пару змахів від калюжі не залишається й сліду». …«І академік, і герой, і мореплавець він, і тесля», — пушкінськими рядками говорили про нього учні. Ну, з «академіком», скажімо, усе зрозуміло. «Мореплавець» — це про його захоплення підводним плаванням: у спорті він був таким же сильним практиком, як у науці теоретиком — брав участь у створенні вітчизняного акваланга, організував і очолив Федерацію підводного спорту СРСР. «Тесля» — натяк на його захоплення скульптурою, різьбленням по дереву і ювелірною справою. Ну а «герой» — характеристика громадянської позиції вченого, який не шкодував сил для порятунку науки та її служителів у часи цькувань і нападок: у 1955 році підписав знаменитий «Лист трьохсот» із вимогою припинити знищення в СРСР генетики, у 1981-му допомагав урятувати життя опальному Андрію Сахарову.

Знімки з високим розрізненням підтвердили наявність принаймні однієї печери на Місяці. Зображення, отримані за допомогою камери апарата Lunar Reconnaissance Orbiter, свідчать: те, що раніше здавалося ямою серед пагорбів на місячній поверхні, насправді є входом у лавову трубу. Аналогічні утворення зустрічаються й на Землі. Отвір шириною 65 м виявлено в 2009 році. Відтоді орбітальна камера сфотографувала його чотири рази під різними кутами, із різним розташуванням джерела світла й різним освітленням. Зонду навіть удалося розгледіти інтер’єр місячної печери, її шаруваті стіни й підтвердити наявність горизонтального проходу. Підлогу печери видно завдяки руйнуванню частини стелі. Печера глибиною, як мінімум, 36 м, можливо, здатна забезпечити астронавтів майбутнього житлом і захистом від космічного випромінювання, сонячних

спалахів, метеоритів і екстремальних температур, які чекають на них на поверхні. Під час подальших досліджень належить з’ясувати, як далеко веде звивистий прохід, а також є печера частиною складної системи підземних тунелів чи це ізольоване утворення.

Сипучі піски Червоної планети Геофізики й планетологи зі США, Великої Британії та Швейцарії оцінили масштаби й швидкість зміни форми дюн на Марсі.

Дюни на Марсі

Предметом дослідження стали піщані дюни в північній півкулі планети, витягнуті уздовж межі полярної шапки. Фотографії цієї місцевості передає камера, установлена на орбітальному апараті Mars Reconnaissance Orbiter. Для

Розетський камінь у стилі Hi-tech У 1814 році великий шведський хімік Єнс Якоб Берцеліус запропонував систему найменування хімічних елементів на основі латини. До цього багато століть алхіміки користувалися особливою символікою, яка здавалася необізнаним абракадаброю.

Жовте золото називали Сонцем, біле срібло — Місяцем, рідку жваву ртуть — Меркурієм... Завдяки скандинавові хімічні формули стали зрозумілими вченим усього світу. Безліч персональних імен у різних сплавів — «силумін», «дюраль», «ніхром», «аустеніт», «бабіт» — цілком зрозумілі всім металургам майже будь-якою мовою. А от нинішні назви багатьох хімічних сполук утворюються

порівняння було відібрано знімки, зроблені за чотири роки спостережень. Ще недавно вчені сприймали марсіанські дюни як статичні утворення, які сформувалися в давнину, коли вітри на поверхні Марса були набагато сильнішими. Тепер зрозуміло, що ці судження хибні: зміну форми дюн відзначено приблизно в 40% всіх областей спостереження в північних широтах. Автори пов’язали це із сезонними процесами сублімації твердого двоокису вуглецю (сухої криги). «Рух газу провокує обвали піску й створює нові заглиблення, «прожилки» й піщані шлейфи, — пояснює учасниця робіт Кендіс Хансен. — На де-

з декількох складових за універсальною системою того ж Берцеліуса, різночитання в якій зустрічаються дуже рідко. Ці імена, які ґрунтують-

Срібло японською

ся на певних принципах, можуть досягати величезної довжини. Одне з них, яке претендує на звання найдовшого слова російської мови, «нікотинамідаденіндинуклеотидфосфатгідрин» (учасник

До речі Розетський камінь знайдений у 1799 році в Єгипті біля міста Розетта (тепер Рашид). Це плита з базальту з вибитими на ній трьома ідентичними за змістом текстами («трилінгва»), два давньоєгипетською — ієрогліфами й демотичним письмом, і третій —давньогрецькою. Зіставлення трьох текстів було відправною точкою для розшифрування єгипетських ієрогліфів.

яких ділянках лише за один марсіанський рік (два земних) перемістилися сотні кубометрів піску». Іншим дестабілізувальним чинником учені вважають вітер, швидкість якого в приполярних областях, певне, недооцінювалася. процесу фотосинтезу), складається з 40 букв. Ще більш невимовний хімічний термін, який можна тільки прочитати, — тетрагідропіранілциклопентилтетрагідропіридопіридинові — отаке слівце з 55 літер, яке описує речовину за патентом РФ №2285004. Ще складніше справи з перекладом назв із однієї мови на іншу, і зараз зазвичай для цього залучають поліглотів. Труднощі хімічного перекладу виникають через різне розміщення складових, різний регістр літер і транскрипції. Особливо це актуально для китайської та інших мов, які використовують ієрогліфи або не латиницю. Для розв’язання цієї проблеми американські вчені розробили спеціальну програму Lexichem. Як тест їй задали перекласти 250 тис. слів сімома мовами. Незважаючи на всі складнощі зіставлення, розробники заявляють, що в 98% випадків Lexichem перевів все правильно. Учені вважають, що нова розробка дозволить, наприклад, прискорити процес виробництва й написання патентів на різні ліки. Підготував Володимир ОТРОЩЕНКО


16

№ 9 (164)

15 березня 2011 року

«Віялка» від Ламборджині Однією з найгучніших прем’єр на мотор-шоу в Женеві стала демонстрація нового суперкара від італійської компанії Lamborghini, який дістав назву Aventador

жість ще з однією розробкою Lamborghini — концепткаром Reventon. Характерні особливості суперкара — різкі грані кузова й агресивний «розріз» фар.

LP700 (у перекладі з іспанської Aventador — віяльник, утім, можливі варіанти). Автомобіль прийшов на зміну Lamborghini Murcielago і навіть трохи нагадує свого попередника за стилістикою. Утім, в Aventador є певна схо-

Капот авто розташований позаду. Під ним — 6, 5-літровий двигун V12 потужністю 700 к.с. Такий же мотор установлювався в Reventon, а для нового суперкара його конструкція оновлена й перероблена. Зокрема, італійським

інженерам удалося зменшити масу силової установки. В Aventador використовується зовсім нова семиступенева секвентальна коробка передач, яка, за словами голови компанії Стефана Вінкельмана, працює на 40% швидше, ніж КПП Lamborghini Gallardo. До 100 км/год. флагманський суперкар прискорюється за 2,9 секунди, а максимальна швидкість автомобіля — 350 км/год. На автозаводах Lamborghini випустять лише 4000 суперкарів моделі Aventador LP700. Такий невеликий обсяг пояснюється тим, що ливарні форми для штампування карбонового монокока можна використовувати тільки 500 разів, після чого їх необхідно змінювати. У загальний бюджет проекту закладено кошти на придбання 8 таких форм, хоча згодом цей план можуть і переглянути. Нагадаємо, що попередня модель Murcielago була зроблена в кількості 4099 машин. Мінімальна ціна Lamborghini Aventador LP700 — 267 тис. євро. Імовірно, її можна й підвищити, адже всі екземпляри суперкара, які буде випущено цього року, уже розкуплено за попередніми заявками.

Монітор без комп’ютера Оригінальний монітор представила недавно компанія Acer. Особливість нової моделі DX241H (Web Surf Station) у тому, що з нею можна працювати навіть без використання комп’ютера. Технічні характеристики дисплея цілком стандартні для обладнання такого типу. Діагональ екрана — 24 дюйми, роздільна здатність — 1920 на 1080 пікселів (Full HD). Час відгуку матриці моніто-

ра лише 2 мс. Передбачені інтерфейси підключення D-Sub і HDMI. У новинці є також убудовані динаміки, порти USB

Пам’ять на колесах Серед продукції компанії ASUS уже є нетбуки й ноутбуки, які випускаються під брендом і в стилі Lamborghini. Днями в рамках співробітництва з легендарною італійською автокомпанією ASUS представила ще й портативний накопичувач. Нова модель відрізняється оригінальним дизайном, що нагадує обриси спортивних автомобілів. На верхню кришку пристрою нанесено логотип Lamborghini. Корпус зовнішнього жорсткого диска має розміри 135,6х79,7х18,0 мм і доступний у чорному й білому кольорі. В основі апаратної частини накопичувача — 2,5-дюймовий жорсткий диск, ємність

якого — 500 або 750 Гб. Швидкість обертання шпинделя, залежно від конкретної моделі, може становити 5400 або 7200 об./хв. Крім того, «спортивний» нако-

2.0 і сітьовий інтерфейс Ethernet. За- КЕЙВОРД вдяки цьому моніПропонуємо вам кросвордну сітку й список готових відповідей. тор можна підклюВам треба лише розставити їх по місцях. чати до локальної мережі, одержува5 літер: Образ 3 літери: ти доступ до ІнтерАбвер Обряд Гад нету й використоАбрек Огарь Ефа вувати для перегляАврам Омана Мер ду сайтів, відтворенАзарт Орден США ня аудіо й відео за Алеко Осака допомогою браузера 4 літери: Альфа Панти Google Chrome. Крім Агар Антон Патіо того, є можливість програВерф Афера Писок вати мультимедійний конГонг Гадка Подив тент із карт пам’яті та інших Гекла Ранет Ельф зовнішніх накопичувачів. Герат Ровер Зиск Данія Санки Інки не забезпечення FlexSave, Дебет Стадо призначене для управлінЛавр Джбан Табір ня файлами. На зовнішЛеда Запал Таксі ній жорсткий диск ASUS Моем Іртиш Тальк Lamborghini з інтерфейсом Муза Кермо Труна USB 2.0 уже можна офорОдяг Куток Тутсі мити попереднє замовленОтто Лампа Тутті ня за ціною близько $120 і Пара Лерка Тягло Птах Манат Узбек Франк Отаман Всесвіт Тяма Масив Узвар Фреза Ренуар Гарднер Уява Метан Уклін Ядуха Сумнів Каменяр Фрак Надра Утиль 6 літер: Татамі Ламбада Штик Назва Фінка Інтерн 7 літер: Локшина Шурф Наяда Форум Мангал Агресор Метанол Норма Фраза Недруг Ваговоз Надання Ядро

Олімпія Рудовоз Склоріз Тварина Тотошка Третина Хвалько

Склала Оксана БАЛАЗАНОВА Відповідь на кросворд, надрукований у №8 (163) пичувач поставлятиметься у двох модифікаціях, що відрізняються інтерфейсами підключення — USB 2.0 і USB 3.0. У комплекті із пристроєм поставляється програм-

$140 за моделі ємністю 500 і 750 Гб відповідно. Даних про строки початку продажів і рівні рекомендованих роздрібних цін на пристрої з інтерфейсом USB 3.0 поки немає.

Підготував Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ

ГОРИЗОНТАЛЬ: 1. Саван. 6. Павук. 9. Артмане. 10. Гонорар. 11. Склероз. 13. Звалище. 14. Рівнина. 15. Цокання. 16. Надфіль. 20. Мачете. 24. Горила. 27. Сатуратор. 28. Соліст. 29. Управа. 30. Рагу. 31. Дріб. 32. Верста. 34. Істина. 35. Донесення. 36. Старка. 39. Натовп. 43. Диктант. 47. Іграшка. 48. Обмовка. 49. Реактор. 50. Арканов. 51. Баварія. 52. Інтрига. 53. Севан. 54. Нирок.

ВЕРТИКАЛЬ: 1. Сандвіч. 2. Вердикт. 3. Нарзан. 4. Стюард. 5. Сациві. 6. Песець. 7. Волокно. 8. Куранти. 10. Гарем. 12. Заява. 17. Автогонки. 18. Фарс. 19. Лютеранин. 21. Абонент. 22. Еліксир. 23. Естрада. 24. Грубіян. 25. Раритет. 26. Ліванов. 33. Осот. 36. Стіна. 37. Абрикос. 38. Кишинів. 40. Армавір. 41. Одвірок. 42. Праля. 43. Дарвін. 44. Кварта. 45. Артрит. 46. Торбан.


Украинская техническая газета №164