Page 1

«Нам потрібна ця дорога!» На Стрийщині та Жидачівщині перекривають дороги

Наш край

№8(42), 25 жовтня 2013 р. АКТУАЛЬНО

Не пропустимо!

СЛОВО РЕДАКТОРА Може, досить терпіти?! айже тиждень без М світла прожили мешканці однієї з багатопо-

ПЕРЕКРИТТЯ У Гніздичеві також обіцяють перекривати дорогу. Однак не через її поганий стан. Навпаки, мешканці селища кажуть, що їхня дорога одна з найкращих у районі, а тому не хочуть, щоб її зруйнували. За словами селищного голови Гніздичева Івана Оліяра, із запитом щодо можливого руйнування дороги до нього звернулася громадська організація «За єдність», а також чимало небайдужих громадян. Мешканці Гніздичева занепокоєні тим, що у разі початку роботи Сулятицького кар’єру ймовірний шлях важконавантажених машин лежатиме саме через їхнє містечко, а дорога цього не витримає. Логіка у таких припущеннях є, адже дорога на Стрий у катастрофічному стані, тим більше, що її обіцяють постійно перекривати. Натомість до Гніздичева не тільки близько, але й вигідно, адже тут є залізнична станція. За словами Івана Оліяра, місцеві мешканці запевняють, що блокуватимуть дорогу через смт. Гніздичів і не пускатимуть вантажівок із гравієм. Сам селищний голова стверджує, що кар’єри району дуже потрібні. Але при умові, що вони будуть безпечними для місцевих жителів. Якщо отримані ресурси вкладати в село, то це однозначно добре. Однак небезпечною є ситуація із Подорожнянським кар’єром і новим кар’єром біля нього. Ріка Свіча є стрімкою, тому, якщо буде повінь, це може спричинити екологічну катастрофу. Продовження теми на с. 2

За 10 років українська мова змінилась на 25% СЛОВНИК За дослідженнями, активний словник української мови за останні десятиліття змінився на 25%. Може, когось ця цифра здивує. Однак, якщо врахувати не тільки виникнення нових слів і розвиток значень, а й міграцію лексики з мовної периферії до центру і навпаки, показник бачиться цілком виправданим. Про це розповіла кандидат філологічних наук, дослідник неологізмів у мові ЗМІ кінця ХХ – початку ХХІ ст. Тетяна Печончик. Слова, які раніше були на мовній периферії і фіксувалися в словниках із приміткою «архаїзм», «історизм», «дореволюційне», «застаріле», «рідковживане», нині повернулися до активного вжитку («гривня», «меценат», «казначейство», «гувернантка», «чиновник», «речник», «віче»). «Сюди ж таки належить лексика, донедавна теж периферійна, яка називала реалії «буржуазного суспільства» («страйк», «мафія», «корупція», «фермер») і яку подавали у словниках радянського періоду з приміткою «у капіталістичних країнах». Єдиної назви для таких слів у сучасному мово­знавстві немає. Їх називають відродженими (Юрій Шевельов), реактивованими (Любов Мацько), внутрішніми входженнями (Данута Мазурик) або актуалізованими (Любов Струганець)», — наголошує Печончик.

верхівок у Дніпропетровську. Можливо, ця епопея тривала б і довше, але на шостий день, коли люди зрозуміли, що звернення до місцевої влади — це як горохом об стіну, вирішили перекрити дорогу. І, о диво, подіяло! За декілька годин увімкнули в будинку світло. Пояснення відповідальних служб здивувало навіть тих, хто звик до подібних абсурдних ситуацій, мовляв, люди в будинку забагато і зачасто користуються електроприладами. «Тому, коли користуєтеся феном, — вимикайте телевізор», — публічно рекомендував один із службовців. Дивно, але щоб увімкнути світло, потрібно перекрити дорогу. Як ці речі між собою пов’язані, напевно, нормальній людині пояснити важко. Прикладів подібних знущань влади кожен із нас може назвати сотні, але терплячість і спокій, які ми проявляємо, дозволяють проводити над нами все нові й нові експерименти. Немає світла — потерпимо, не буде води — привеземо, ями на дорогах об`їдемо, відкритий люк перескочимо, заплатимо, щоб знайшлося місце в дитсадку. Чиновник послав… Ну робота в нього така! Сотні, сотні разів кажемо: «Треба потерпіти». Правда, як виявилося, не все так спокійно в нашому царстві. Адже люди вийшли і перекрили дорогу. Мабуть, вже сильно допекло, бо традиційні вмовляння та істеричне залякування не допомогли місцевій владі припинити перекриття доріг у Стрию і Жидачеві. А фраза одного з «поважних» чиновників — «Не посміють. Не на тому тісті замішане це бидло», виявилася хибною. Посміли і пообіцяли регулярно перекривати, якщо не зроблять дорогу. Можливо, тих справжніх буйних не так багато, але армія тих, які співчувають, точно назбирається. Своєї правди люди доб’ються! Лупаймо цю скалу…

Комусь новий «Мерс», а нашим дітям — лісова пустеля. Хто прикриває лісове мародерство?

АНДРІЙ КАЛЮЖНИЙ

О

станнім часом ранкові прогулянки через «зебру» на трасі стали популярним протестом проти дорожнього свавілля держави. Наприкінці минулого тижня кілька десятків мешканців Жидачева і навколишніх сіл на годину перекрили трасу державного значення Миколаїв-Жидачів-Калуш Т1419, в цей самий час стрияни перекрили трасу державного значення Стрий-Калуш (через Журавно). Нагадаємо, що влітку таким чином протестували мешканці Ходорова. Небайдужі громадяни вимагали негайно відремонтувати дорогу, пересування якою є небезпечне для життя і водіїв, і пішоходів. Люди, тримаючи в руках плакати «Верніть нам до-

рогу!», «Дорога — це життя!», «Де гроші на дорогу!», організували активний рух на пішохідному переході, зупинивши рух автомобілів. Водії та пасажири виходили з автомобілів і автобусів, приєднувалися до акції. Ситуація, що склалася на обох дорогах у напрямку на Журавно, фактично унеможливила нормальне життя населених пунктів, що знаходяться на цих дорогах. За словами протестуючих, через стан доріг нищаться авто, час добирання до роботи зріс удвічі, а рейсові перевізники відмовляються курсувати цією дорогою та зривають графіки. А найголовніше, що утруднений доїзд швидкої допомоги ставить під загрозу життя громадян. «Я, як депутат обласної ради від партії «УДАР», та мої одно-

думці підтримуємо ці акції протесту, адже на даній території склалася надзвичайна ситуація. Відсутність дороги негативно впливає на економічний розвиток обох районів», — зазначив Андрій Кіт. За його словами, районні ради не мають права виділяти кошти на дороги державного значення, а очікувати гроші з державного бюджету можна ще десятиліття. «Добре, що вже з наступного року виділяти та перерозподіляти кошти на такі дороги буде не Верховна рада, а облдержадміністрація спільно з обласною радою та обл­ автодором. Вже зараз я працюю над тим, щоб в обласному бюджеті були передбачені кошти на ремонт зазначених магістралей», — заявив Андрій Кіт у коментарі «Своєму Слову».

3

продовження теми на с.

Всі депутати ліниві? ГАЛИНА СЕНІВ, ОЛЯ КАРАЧЕВСЬКА

Ж

идачівська районна рада є єдиною у Львівській області, яка провела найменшу кількість сесій цього року. Поки що народні обранці для того, щоб вирішувати насущні питання життєдіяльності району, збиралися тричі. До того ж сесія напередодні Дня Незалежності мала більше святковий характер. На ній прийняли рішення про перейменування фракцій і затвердили бюджетні подання районної адміністрації. Перед цим депутати збиралися ще аж у червні. Це найгірший показник в області.

Стрийська районна рада збиралася тільки на один раз більше. Правда, заради справедливості варто відзначити, що 60% районних рад Львівщини також засідали 4 рази. Це пов'язано з тим, що регламент усіх районних рад

Львівщини написаний наче під копірку і передбачає, що рада збирається не менше, ніж раз на квартал. Позачергові сесії скликаються за побажаннями депутатів. Такі побажання цього року виявили депутати тільки 8-ми районів. До слова, переважно найбільш економічно розвинутих в області. І це не дивно. Адже засідання сесій зазвичай залежать від активності громадян і депутатів. Громадяни звертаються до депутатів, а ті вирішують

їхні питання під час роботи комісій. Якщо ж комісії не працюють, то і сесію збирати сенсу немає. І це ми говоримо про органи, які згідно із законодавством повинні управляти усіма справами в районі на рівні з районною адміністрацією. Натомість виглядає так, що районні ради повністю віддали ініціативу проводити місцеву політику представникам виконавчої президентської гілки продовження теми на с.

2


2

АКТУАЛЬНО

№8(42) 25.10.13

Сільський голова не зобов’язаний інформувати людей?

Техніка вже готує майданчик кар’єру.

ВІРА КОРЕЦЬКА

«А

я живу на горі». Ці слова жителя Сулятич вразили і змусили замислитись, адже в нас (не лише в Сулятичах, але й в державі) за таким принципом живе більшість. На запитання, чому ти хочеш будівництва кар'єру, адже село може затопити, і всі попливуть, цей чоловік відповів: «А я живу на горі». Це розмова односельчан, які кожного дня зустрічаються, подають один одному руку, а між іншим один готовий «втопити» іншого через примарну можливість отримати роботу на кар'єрі.

20 жовтня відбулася довгоочікувана зустріч місцевих мешканців Сулятич із дирекцією компанії «Бізнес-М», яка планує невдовзі відкрити поблизу села кар’єр з видобування гравію. Від імені компанії з громадою села Сулятич спілкувався її співвласник Андрій Сенюк. Тривала розмова не додала близько 50 особам, які прийшли на збори, впевненості в тому, що компанія забезпечить село коштами для ремонту дороги, Народного дому та школи. «Ви нас зараз кидаєте у царство. Були в нас такі вже, наобіцяли золоті гори, а вийшов з того лише пшик. Зробите свою справу і зникнете, а нам залишите яму. І ніхто не знає, чим та яма обернеться для села", – обурюється пан Ігор. Насамкінець керівник підприємства заявив, що у нього є вся необхідна документація, і дозвіл селян йому не потрібен. Люди сказали своє «ні», однак чи будуть рахуватися з їхніми думками? Як з’ясувалось, до першої публікації в нашій газеті про Сулятицький кар’єр люди взагалі нічого не знали про його будівництво. В очах сільського голови Юрія Ольшанецького ті селяни, які цю тему підняли, стали ворогами, які «баламутять людей». А сам голова, відповідаючи на численні закиди, публічно заявив, що він не зобов’язаний інформувати громаду про ситуацію щодо кар’єру. Мовляв, кожен сам повинен цікавитися. «За 12 років він вперше вийшов до людей», — ці слова одного мешканця Сулятич говорять самі про себе! Тож селяни вирішили повторно зібрати підписи проти будівництва кар’єру (кілька років тому громада вже зібрала понад 200 підписів протесту) і провести громадські слухання за участю депутатів сільради. На сьогодні громада налаштована не допустити початку роботи кар’єру на території Сулятич. Цікаво, що на території Сидорівської сільської ради проживає 300 мешканців села Сидорівка, 200 мешканців Крехова та 600 мешканців Сулятич. Однак у сільській раді представники Сидорівки та Крехова мають більшість, яка позитивно ставиться до початку роботи кар’єру на території села Сулятичі. Нагадаємо, що мешканці Сулятич протестують проти відкриття кар’єру поблизу їхнього села через можливу екологічну катастрофу, тим більше, що поряд знаходиться затоплений Подорожнянський кар’єр, який після закриття став ще більше непокоїти селян, районну й обласну влади та МНС.

ДАЙДЖЕСТ

ЄС дасть Україні ще 4 млрд грн від с\г продукції Україна може отримати понад 4 мільярди гривень додаткових надходжень від експорту сільгосппродукції. Так, від торгівлі зерновими Україна зможе додатково отримати ще понад 2 мільярда гривень. «Після підписання Угоди про Асоціацію з ЄС має запрацювати її ключова складова — поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. Це стане головним механізмом економічної інтеграції України у ринок ЄС», — зазначив Міністр аграрної політики Присяжнюк.

Кабмін розробив квоти на жінок

Кабінет Міністрів підтримав розроблений Мінсоцполітики законопроект щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків. Про це сказала міністр соціальної політики Наталія Королевська. «Мета законопроекту — подолання низки гендерних проблем. Серед них: низький рівень представництва жінок на керівних посадах в органах виконавчої та законодавчої влади, розрив в оплаті праці українських жінок і чоловіків і низький рівень економічної активності жінок та їх представництва у керівництві бізнес-структур», — сказала Королевська. Законопроектом передбачається запровадження 30% гендерних квот у виборчих списках політичних партій на виборах до парламенту та місцевих рад. Наразі у складі Верховної Ради лише 9,4% жінок-депутатів. Відповідно до даних Держстату України станом на вересень 2013 року в Україні налічується 24,4 мільйона жінок і 20,9 мільйонів чоловіків.

Депутати хочуть позбавити громадянства заробітчан

Партія регіонів під виглядом економічного закону винесла на голосування норму, згідно з якою можна позбавляти громадянства наших заробітчан. «У випадку, якщо особа має право постійного проживання на території іноземної країни, вона вважається такою, що не проживає в Україні», — йдеться у доповнені до Податкового кодексу. Тобто, якщо українець офіційно працює за кордоном і сплачує податки, то він не вважається резидентом України. Автором законопроекту є представник «Батьківщини» Ігор Бриченко.

Наш край

Всі депутати ліниві? 

ПОЧАТОК НА С. 1

влади. Проаналізувати ситуацію щодо роботи обох районних рад ми попросили самих депутатів.

Стрийська районна рада

Андрій Шимків — заступник голови фракції Європейської партії України, заступник голови постійної комісії з питань земельних відносин і екології. «На сьогоднішній день партія працює не так ефективно, як перед виборами. Звернення від людей, звичайно, є. У нас специфічні райони. Що у голови фракції Любомира Кащука, що у мене. Я проживаю в передмісті Моршина. Любомир Кащук — у передмісті Дуліб. Більшість звернень людей стосуються земельних питань. На мою думку, районна рада працює. Відбуваються постійні зустрічі, святкування, депутати працюють над вирішенням проблем. Але пасивність деяких обранців насторожує. А коли засідають депутатські комісії, немає елементарного кворуму. Степан Целюх — депутат фракції ВО «Батьківщина», голова комісії з питань культури, туризму, охорони культурної спадщини, міжнародних зв’язків. «Є й багато звернень щодо матеріальної допомоги, пошуків роботи та щодо інших приватних питань. Звісно, у межах своїх можливостей ми допомагаємо. Вважаю, що на сьогоднішній день Стрийська районна рада — це дієва рада. Щодо діяльності комісії, яку я очолюю, то вона ефективна. Нас, правда, мало. Всього четверо. Але всі активні, не оминають кожного свята, заходу, які відбуваються в районі». Мар’ян Романчук — депутат фракції Партії регіонів, член постійної комісії з питань економіки, бюджету і фінансів. «Найбільше звернень, які надходять від громадян, стосуються матеріальної допомоги. Це практично 90% від загальної кількості звернень. Зазвичай на сесіях районної ради ми зустрічаємося 4-5 разів на рік. Думаю, цього вистачає». Ростислав Тивонович — голова фракції УНП, заступник голови постійної депутатської комісії з питань культури, туризму, охорони культурної спадщини, міжнародних зв’язків. «Комісії ніхто не заважає у будь-який спосіб вирішувати проблеми людей. Що таке зібрання комісії? Це — оформлення протоколу. Якщо в телефонному режимі ти впродовж 10-ти хвилин обдзвонив 3-х членів комісії (бо 4-тий — ти), узгодив всі моменти, то нема проблеми скласти той протокол і засвідчити, що питання вирішили. Головне — це максимально швидке вирішення питання, а не паперова бюрократія.

Депутати Стрийської районної ради VI скликання.

Сесія відбувається раз на квартал. Можна збиратися і щомісяця. Але, на жаль, на даний момент і особливо цього року в зв’язку з бюрократією, проблемою казначейства, засідання районної ради, якщо часто проводяться, то зводяться до певної формальності». Євген Ладика — член Громадської ради при Стрийській РДА. «Районна рада дуже погано працює із громадськістю. До прикладу, і депутатів, і керівництво районної ради ми запрошували на засідання Громадської ради, організовували «круглі столи», інші громадські слухання. На жаль, чомусь вони жодного разу не прийшли».

Жидачівська районна рада

Роман Баліцкий — голова фракції політичної партії «За Україну», комісія з питань законності, правопорядку, боротьби з корупцією. «Нема різниці наскільки часто збирається сесія чи комісія. Головне, що вона виконує свої завдання. Мене влаштовує робота районної ради». Ігор Рібун — голова фракції «Наша Україна», комісія з питань законності, правопорядку, боротьби з корупцією. «Сесію скликають раз на три місяці. Зараз ще невідома точна дата її проведення, але, думаю, відбудеться на початку листопада». Володимир Пришляк — голова фракції «Добробут регіону», член комісії з питань сільських територій та АПК. «Завданням районної ради сьогодні є формування, прийняття бюджету і дотримання бюджетних витрат. Інші питання часто умовні. Тому скликати сесію раз на квартал — достатньо». Мирон Яворський — член фракції «Наша Україна» та член комісії з питань використання природніх

ресурсів, екології та БЖД. «Як я можу оцінити роботу районної ради, якщо наша комісія за два роки жодного разу не зібралася через відсутність кворуму?» Йосип Сенюра — член фракції «Наша Україна», голова комісії з питань роботи ради, етики та регламенту. «Комісія збирається щоквартально — як мінімум. На відміну від інших комісій, яким недостатньо збиратися раз у три місяці, регламентній вистачає». Віра Жигало — член фракції НРУ, голова комісії з питань охорони здоров’я та материнства. «Збираємось переважно перед сесією. В медицині дуже багато проблем, які вирішуються тільки через кошти, яких зараз дуже бракує. Питання, яке не потребує коштів, ми можемо вирішити на комісії, без сесії». Володимир Ревер — член фракції «Батьківщина», голова комісії з питань бюджету та фінансової політики. «Бюджетна комісія збирається і працює постійно, а перед сесіями — обов’язково». Зеновій Кіт — голова фракції «УДАР», член комісії з питань регулювання земельних відносин, просторового розвитку, архітектури, будівництва. «Як на мене, то районна рада працює у фарватері районної адміністрації. Дуже мало ініціативних депутатів. Комісії майже не працюють, ось, наприклад, наша комісія цього року навіть не затвердила порядок роботи на рік. Немає кворуму. Можливо, частіше сесію скликати і не потрібно, однак у комісіях однозначно потрібно працювати майже щотижня. Тому ударівці внесли пропозиції, щоб кожного року комісії публічно доповідали про свою роботу, а кожен депутат звітував на місцях. Ці зміни необхідно внести до регламенту роботи ради».


Наш край

КОМЕНТАР

«Нам потрібна ця дорога!» 

ПОЧАТОК НА С. 1

Начальник «Жидачівського райавтодору» Євген Бойчук: «Мене душа болить за ті дороги, які я 30 років тому сам робив. В якому вони зараз стані, бачать усі. Кілометр асфальтованої дороги коштує 1,5 млн грн. Жидачівський район має практич-

но до 500 км доріг, а нам на 2013 рік із бюджету виділили 800 тис. грн. І це разом із зар­ платою та податками», — коментує ситуацію чиновник. За його словами, за виділені кошти організація виконала ямковий ремонт дороги на Стрий-Тернопіль (ХодорівЖидачів) і дороги на село Заболотівці.

Переходимо на зимовий час ОКСАНА ПИЛИПИШИН

П

ереведення часу на зимовий відбудеться в Україні в ніч з 26 на 27 жовтня о 4:00 ранку. В цей момент всі громадяни нашої країни переведуть стрілки своїх годинників на годину назад. Вважається, що завдяки цьому у країні заощаджується понад 2% від загальнорічного споживання електроенергії. Але підрахувати це точно неможливо. Повернення України 27 жовтня на свій поясний або стандартний час — природно для довготи, на якій знаходиться держава. За даними статистики, більшість людей важко переносить переведення часу на зимовий і літній. Нашому організму доводиться перебудовуватися на новий режим, що завжди є додатковим стресом і навантаженням. Адаптація до іншого часового поясу відбувається в людини продовж 1-2 тижнів. Але ми вимагаємо від свого організму перебудови на новий час всього лише за один вихідний день. Крім того, переведення часу на зимовий змусить затримуватися на роботі і приходити додому на годину пізніше звичного для нас часу, коли на вулиці зовсім стемніє. Все вище зазначене може призвести до проблем зі сном, підвищеного почуття втоми, збільшення кількості різних захворювань, інфарктів, загострення депресій і психічних розладів. «Невже ота година відіграє таку важливу роль? Думаю, ні, оскільки, наприклад, я ще не бачив людини, яка б страждала від того, що поїхала в ін-

3 Відкрили відновлену останню криївку Петра Полтави

ЖИДАЧІВЩИНА

ший часовий пояс з різницею в одну годину від постійного часового поясу. Багато людей говорять, що їм тяжко, але думаю, вони просто звикли так говорити. Мені особисто байдуже чи буде переводитися годинник, чи ні. Я ніяких проблем, пов’язаних із цим, не відчуваю», – обурюється водій Андрій Леськів. «Переведення годинника на годину назад насамперед позначається на здоров’ї. У людей настає тимчасовий стрес, порушується ритм сну, може навіть розвинутися депресія», — вважає психотерапевт Наталія Комарницька. «Значно скорочується світловий день, сутінки настають раніше. Людина пізніше прокидається і тому недоотримує звичної кількості сонячного світла. А це впливає навіть на здорову особу. Люди частіше стають емоційно нестриманими, агресивними, погано сплять, — продовжує пані Комарницька. — Аби трішки пом’якшити стрес, до переходу на зимовий час треба готуватися заздалегідь. Головне — напередодні отримати максимум позитивних емоцій. Треба більше ходити пішки, частіше спілкуватися з друзями, готувати улюблені страви». Загалом, психотерапевт радить не перейматися змінами. Адаптаційні можливості дітей кращі, тому на них перехід впливає менше. Проблемою є те, що у зимовий період учні в школу приходять ще вночі, а температура перед сходом сонця є мінімальною. В результаті діти дихають холодним повітрям, яке не встигає нагріватися, а це збільшує кількість простудних захворювань.

У

неділю, 20 жовтня, в селі Новошино, що на Жидачівщині, відбулося урочисте відкриття криївки на місці, де загинув Петро Федун-«Полтава». Про це повідомляє пресслужба Львівської обласної організації партії «УДАР Віталія Кличка». Розпочались урочистості зі святкової літургії в храмі с. Новошино Жидачівського району, після завершення якої декілька сотень людей пройшли пішою ходою до лісу, де була відновлена криївка. До її створення долучилися також ударівці Львівщини. «Героїчна загибель «Полтави» та його побратимів є важливим прикладом самопожертви людей, які вірили в незалежність України», — зазначив у своєму виступі Герой України Юрій Шухевич. «Відновлена криївка буде музеєм, куди зможуть прийти вдячні

ки молоді, адже криївку відновлювали в першу чергу з просвітницькою метою. Ми повинні пам’ятати і шанувати своїх героїв, а молодь повинна мати приклади для наслідування», — зазначив під час виступу депутат обласної ради від партії «УДАР» Андрій Кіт. За його словами, тепер розпочнеться робота щодо закріплення криївки за одним із львівських музеїв, щоб вона мала належний догляд і фінансування на обласному рівні.

Пісні рідного краю пролунали в Баківцях

’ять хорів-представників сільських рад зібрались у селі Баківці 20 жовтня, П щоб взяти участь у осінньому фестивалі «Пісні нашого краю».

«Метою фестивалю є підтримка культури, заохочення учасників поповнювати ряди місцевих хорів, відродження та збереження традицій. Фестиваль дає можливість зустрітись, обмінятись досвідом, — розповідає голова Баковецької сільської ради Ігор Лалак. — Свято було б неможливим без допомоги працівників сільської ради, бібліотек і місцевих підприємців, а також відомого львівського політика Андрія Кота. Всі разом добре потрудились, щоб гарно прийняти гостей».

Участь у фестивалі взяв хор села Дуліби, ансамбль Новострілищанського Народного дому, зведений хор Баковецької сільської ради «Барвінок», ансамбль села Ходорківці, хор села Грусятичі. Свято вдалося на славу, а учасники висловили побажання продовжувати традицію й у наступні роки. «Такі заходи об’єднують людей. Плануємо, щоб фестиваль мандрував по сільських радах. Наступного року хочемо прийняти його у себе, — ділиться думками голова Грусятицької сільської ради Олег Гавінський. — Хочемо розширити коло фестивалю і захопити всю Новострілищанську територію». Оля КАРАЧЕВСЬКА

Собака людині: хто?.. ВІРА КОРЕЦЬКА

Д

Жидачівською районною радою створено комісію щодо обстеження моста, який знаходиться на дорозі Кнісело – Прибілля. Комісія надіслала листа начальникові філії Жидачівського райавтодору Євгенові Бойчуку з проханням вжити необхідних заходів. Саме таку відповідь отримав депутат районної ради Зеновій Кіт на своє звернення щодо аварійного стану моста. Відомо, що дане питання є на особливому контролі в заступника голови Жидачівської райдержадміністрації Володимира Пришляка. Редакція газети слідкуватиме за роботою комісії та повідомить про її результати.

Очевидці таких випадків сміються. А як потерпілому? Окрім шоку, болю, синців, це ще й переживання — а, може, пес скажений?! Випадки нападу безпритульних собак на людей частішають. За даними статистики, у містах трапляються 300-500

На міст їде комісія

нащадки, щоб віддати останню шану полеглим», — розповів співорганізатор створення криївки Володимир Мелех. Він також подякував усім небайдужим, які відгукнулися і надали допомогу у відновленні надзвичайно важливої пам’ятки визвольного руху УПА. Особливу подяку пан Мелех висловив депутатові обласної ради від Жидачівського р-ну, члену фракції «УДАР» Андрієві Коту. «Дуже добре, що сьогодні тут зібралося стіль-

ФЕСТИВАЛЬ

Львівська облрада прийняла рішення про перейменування населеного пункту Прибілля Дев’ятниківської сільської ради Жидачівського району. Громада села звернулася до обласної ради з проханням перейменувати Прибілля на Ятв’яги, оскільки такою є історична назва села. На сесії 22 жовтня за це рішення проголосували 67 депутатів.

Депутати перейменували село на Львівщині

25.10.13

ОЛЯ КАРАЧЕВСЬКА

нями спостерігала таку картину. Старший чоловік, вийшовши з банку, «весь у думках» йшов по тротуарі. Раптово, без будь-якої провокації з його боку, до нього ззаду підбіг собака. Вкусив за ногу… і втік. Чоловік зупинився і довго розгублений стояв. Здивовано оглядався довкола. Через декілька годин той самий собака вже наздоганяв велосипедиста.

КОРОТКО

№8(42)

нападів на рік. Все частіше мешканці сіл і селищ розповідають про зграї безпритульних собак, які живуть на околицях чи поблизу сміттєзвалищ. «У моїй пам’яті залишився один день, коли я йшов на поїзд о 6 ранку. Побачив неприємну картину. Вочевидь перед моїм виходом відстрілювали безпритульних тварин, бо червоні плями були по всьому місті. Плями після побоїща якогось. Це нестерильно і гидко», — згадує Олег. Державна ветеринарна і фітосанітарна служба виступила з черговою ідеєю. Заступник голови департаменту ветеринарної медицини відомства Дмитро Морозов, зокрема запропонував розміщувати бродячих тварин у притулках. І якщо за 30 днів за ними ніхто не прийде — усипляти.

Втім ветеринари з такою позицією не погоджуються і наголошують на необхідності вакцинації, а не тільки стерилізації тварин. Вбивство будь-якими засобами як метод регуляції кількості безпритульних собак веде до її збільшення і є неефективним методом, що практикується тільки в деяких посткомуністичних країнах із сильним впливом мусульманських традицій, переконані експерти. Найкраще — це відлов, стерилізація та вакцинація, ймовірно із знаходженням нового господаря. На жаль, притулків для бездомних тварин у Жидачівському районі немає. Звичайно, держава, мабуть, в останню чергу виділить кошти на їх створення.


4

СТРИЙЩИНА

№8(42) 25.10.13

Трасу Стрий-Журавно перекрили вдруге 

НОВЕ ЖИТТЯ Моршинського озера ОКСАНА ГАЙ

Ч

арівне озеро в Моршині відновили. Громадське об’єднання «Рибальський клуб «Окунь», що діє у Моршині, нещодавно за короткий час відновило гордість міста. «Посеред міста є прекрасний куточок, його гордість — озеро. На превеликий жаль, стан, у якому воно знаходилося, був жахливий. Тому ми, однодумці, вирішили відновити красу нашого водоймища», — розповідає голова об’єднання Володимир Бубнов. «Самому з бідою не впоратись. Та коли нас багато, — ми сила. До нас приєдналися й небайдужі мешканці міста. Незалежно від професії та віку гуртом взялися за прибирання озера. Результат перевищив наші сподівання. Озеро щодня ставало гарнішим. Цю справу ми робили не тільки для себе, а й для наших дітей та онуків», — каже пан Володимир. «Ми почистили плити по периметру озера. Вирізали корчі та бур’яни навколо водойми, а також прибрали з озера сухі гілки. Знищили отруйний борщівник. За допомогою коней витягнули з водойми коріння, стовбури дерев та гнилі водорості. Також прибрали територію навколо острівка, яку орендує приватний підприємець, але йому до неї байдуже. Встановили на прилеглій до озера території смітники. Регулярно вивозимо сміття, а також здійснюємо контроль за чистотою озера. Власними силами виготовили і встановили десять лавочок для відпочинку. Підсипали шість кубів глиняної суміші. За рахунок

ліквідації самовільного врізання у переливну трубу, було піднято рівень води в озері. За допомогою придбаних мотокос і газонокосарки викошуємо траву навколо озера. Гуртом стежимо та підтримуємо чистоту і порядок на прилеглій до водойми території», — зазначає Володимир Бубнов. Голова об’єднання приємно вражений, що до вирішення цього болючого питання для мешканців Моршина долучилися молоді хлопці. Це Руслан Підгородецький, Віктор Стасів, Віталій Федусів, Роман Гібель, В’ячеслав Горбунов і Віталій Єдинець. «Нарешті сюди із задоволенням приходять усі бажаючі: рибалки ловлять рибу, діти засмагають, закохані відпочивають», — діляться враженнями мешканці міста. Пан Володимир розповідає, що на даний час ще залишилися невирішені проблеми. «Люди кажуть, що з заводу мінеральних вод «Оскар» вночі по трубі спускають хімію. Вдень по ній стікають дощові води», — наголошує голова організації. За його словами, основною ідеєю об’єднання є розвиток рибальства в місті, а також залучення молоді до колективної роботи. Об’єднання також має на меті покращити та вдосконалити дитячі майданчики і дошкільну установу міста «Веселка». У його планах є влаштування турнірів, конкурсів зі спортивного рибальства. «Мешканці згуртувались навколо цієї ідеї і на цьому не зупиняться. Адже пліч-о-пліч із товаришами-однодумцями ми здатні на великі звершення. Нами керує віра у краще майбутнє», — наголошує голова.

У черзі за повітрям

жовтня відбулося за17 сідання комісії з господарсько-економічних питань Громадської ради при Стрийській райдержадміністрації. Члени комісії були вкрай стурбовані ситуацією, яка виникла у зв’язку з видачею управлінням соціального захисту населення довідок для поновлення пільг.

На засідання були запрошені керівник управління економіки райдержадміністрації Галина Чорна та заступник керівника управління соціального захисту населення Зоряна Снігур. За інформацією члена Громадської ради Євгена Ладики,

Наш край

мешканці району масово звертаються в управління соціального захисту населення. Вони простоюють багато часу в чергах, аби отримати довідку про те, що знаходяться в реєстрі пільговиків. Адже ці документи вимагає Стрийське управління по експлуатації газового господарства. Обговоривши питання порядку денного, члени комісії написали звернення до голови райдержадміністрації Володимира Бурія. Вони попросили зобов’язати управління по експлуатації газового господарства пояснити, на якій підставі вимагають дані довідки від населення. Оксана ГАЙ

ПОЧАТОК НА С. 1

«Влада повідомила, що на даній дорозі впродовж останніх двох тижнів ремонтні роботи проведені. Але це важко назвати ремонтом. Ями просто засипали щебенем, що тільки підвищує аварійність на цій дорозі. Каміння вилітає з-під коліс. Уже є кілька випадків розбитих склопакетів у житлових будинках, а також прорізання автошин. І сьогодні-завтра ми станемо свідками травматизму людей. На жаль, ми не побачили жодного представника районної державної адміністрації. Цього разу влада байдуже поставилася до протесту людей», — розповідає мешканець Дашави Юрій Дементьєв. За словами депутата районної ради Євгена Кухара, у людей вже увірвався терпець. «Упродовж двох років двічі на день мені доводиться проїжджати цією дорогою. Скло в автомобілі розбив, два рази на рік потрібно змінювати резину. Це вже переходить усі межі. Адже сплачуються великі податки. У цьому році жодного

Очевидно, плакати знадобляться для наступних пікетів.

ямкового ремонту тут не зробили. Хоча кошти на початку року були передбачені», — обурюється пан Євген. Люди кажуть, що проводитимуть подібні мирні акції протесту до того часу, поки не побачать належних ремонтних робіт на даній ділянці дороги. Нагадуємо, що перша акція протесту відбулася 4 жовтня. Автодорога державного значення СтрийКалуш знаходиться в

катастрофічному стані. «Я підтримую акцію небайдужих мешканців сіл, адже проїхати цією дорогою без мінімального травматизму практично неможливо. Тому люди в такий спосіб борються з бездоріжжям. Адже йдеться не тільки про безпеку людей, а часто і загрозу життю. Лише такими діями можна привернути увагу до жахливого стану доріг», — вважає депутат Львівської обласної ради Андрій Кіт.

«Наші діти мусять змінити цю країну» ГАЛИНА СЕНІВ

17

жовтня в книгарні «Ідея» відбулася зустріч із поетесою, лауреатом Міжнародної журналістської премії ім. Василя Стуса в галузі поезії, головним редактором «Видавництва Старого Лева» Мар’яною Савкою. До Стрия також завітали директор видавництва Микола Шейко і керівник відділу маркетингу та зв’язків із громадськістю Оксана Зьобро. Мар’яна Савка ознайомила стриян із найсвіжішими новинками видавництва, які будуть представлені на книжковій толоці 25-26 жовтня у Стрию. Любителям чуттєвої поезії вона презентувала авторську збірку «Пора плодів і квітів». А також — дебютну книгу своєї матері Ірини Савки «Осиний мед дикий». За словами пані Мар’яни, до цьогорічного Форуму видавців у Львові видавництво дуже серйозно підготувалося. З початку року вже видано понад 30 книжок. А спеціально до форуму підготовлено 20 книг. «Збірка матері є найважливішою для мене у цій двадцятці. Це той дивовижний і унікальний випадок, коли людина

починає писати в літньому віці — і це справді література. Не розумію, як стільки років вона могла все у собі тримати. Ця книжка — як родинна сага. У ній переплетено багато життєвих історій. До того ж більшість із них — реальні. Вони вихлюпнулися такими мелодійними рядками, мабуть, тому, що мама ще й музикант», — ділиться враженнями поетка. «Пора плодів і квітів» — це сім збірок та нові вірші Мар’яни Савки, які ще не друкувалися. «З одного боку — це підсумок певного періоду мого життя, — каже вона. — А з другого — саме той час, коли наше

видавництво вийшло на якийсь інший рівень. Воно почало видавати багато цікавої, потрібної та якісної літератури. «Видавництво Старого Лева» — це величезна сім’я. Нас уже 20. Маємо дуже хороший колектив. Ми намагаємося працювати заради спільної ідеї». «Наші діти мусять зміни цю країну. Я хочу, щоб у них були книгидороговкази. Ми вже їх створюємо. Ці книги повинні робити дітей не тільки добрими та емоційними, а й конструктивними, креативними людьми, які вміють давати собі раду», — пояснює Мар’яна Савка.


Наш край

ІСТОРИЧНА

№8(42) 25.10.13

У

ПЕТРО ПОЛТАВА:

Попри загальну політику ліквідації збройного підпілля ОУН та УПА, радянські органи державної безпеки особливу увагу приділяли пошуку та знешкодженню провідних кадрів національно-визвольного руху, в першу чергу — членів Проводу ОУН. На початку грудня 1951 р. співробітникам МҐБ (з рос. Министерство государственной безопасности — назва Народного комісаріату внутрішніх справ з 1946 р.) завдяки оперативним даним стало відомо, що в районі сіл Вишнів і Новошини, на межі тодішніх Букачівського району Станіславської області та Журавнівського району Дрогобицької області (зараз — територія на межі Рогатинщини та Жидачівщини) переховується хтось із членів Проводу ОУН. Зважаючи на це, управління по боротьбі з націоналізмом МҐБ УРСР спільно з місцевими управліннями в Дрогобицькій і Станіславській областях ретельно розробило план військово-чекістської операції. Передбачалося щільно заблокувати лісові масиви та населені пункти, аби не допустити втечі підпільників, а потім провести ґрунтовний пошук криївок. Район пошуку був розділений на дев’ять секторів. Керівникові кожного сектора було поставлено завдання — уважно оглянути місцевість щодо наявності підземних сховищ, розшукати повстанців і

при можливості захопити їх живими. Для проведення операції залучили 4574 офіцерів і солдатів, із них — 75 співробітників УМҐБ у Дрогобицькій області та 78 службовців УМҐБ у Станіславській області, 60 інструкторів зі 110-ма службово-розшуковими собаками, 500 курсантів навчального загону МҐБ, 230 автомобілів. Операція тривала з 21 до 28 грудня. Вранці 21 грудня 1951 р. війська заблокували згаданий район. У перший день операції одна з пошукових груп неподалік села Вишнів на теперішній Рогатинщині виявила на поверхні біля криївки трьох підпільників. Зав’язався бій, під час якого двох підпільників вбили. Серед загиблих був крайовий провідник ОУН на Західноукраїнських землях Роман Кравчук-«Петро» та референт Служби безпеки Букачівського районного проводу ОУН Богдан Паньків-«Буря». Третьому — кур’єру «Петра» Євгенові Якиміву«Богдану» вдалося втекти, проте через день він загинув у цьому ж лісовому масиві. 23 грудня об одинадцятій годині тридцять хвилин у лісі біля села Новошини тодішнього Журавнівського району Дрогобицької області курсанти навчального полку МҐБ за струменями пари з вентиляційних отворів виявили підземний бункер з учасниками підпілля всередині. На пропозицію здатися повстанці відкрили автоматний вогонь через люк криївки. Відтак, побачивши, що становище безвихідне, оборонці підпалили бункер і пострілялися.

НАШІ ГЕРОЇ

зв’язку з відкриттям відновленого повстанського бункеру біля села Новошини на Жидачівщині 20 жовтня цього року пропонуємо до уваги читачів статтю львівського дослідника Михайла Романюка про підготовку і перебіг спецоперації радянських каральних органів у цьому районі та обставини загибелі визначного повстанського ідеолога Петра Федуна«Полтави».

ФОТОФАКТ

обставини загибелі

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Петро Федун-«Полтава» Народився майбутній повстанський ватажок 23 лютого 1919 р. у с. Шнирів на Бродівщині в селянській родині Миколи Федуна та Параскевії Ящун. Освіту здобував у місцевій народній школі, Бродівській гімназії та ліцеї. З 1939 р. навчався на медичному факультеті Львівського університету та у Львівському медичному інституті. Восени 1940 р. його призвали до Червоної армії. Служив у м. Павлограді на Дніпропетровщині. На початку 1941 р. був скерований на курси командного складу в Одесі, які успішно закінчив, отримавши офіцерське звання. На початку радянсько-німецької війни потрапив у полон, з якого вирвався восени 1941 р. Відновивши старі контакти з ОУН, членом якої був ще з часів навчання у Бродівській гімназії, занурюється у вир підпільної праці. Навесні 1944 р. П. Федун повністю перейшов на нелегальне становище і працював у згаданому на сторінках нашої газети осередку «Зелений гай». Упродовж довгих років збройного опору займав безліч посад і виконував багато функцій. Напередодні загибелі обіймав посади члена Проводу ОУН, керівника Головного осередку пропаганди ОУН і заступника голови підпільного парламенту — Української головної визвольної ради. Після смерті Романа Шухевича його було обрано заступником Головного командира УПА. «Полтава» керував усією пропагандою підпілля, відповідав за видання, їх друк і поширення. Творчий доробок П. Федуна складає понад сорок праць, які підписані різними псевдами, найвідомішим з яких є «Полтава». Неодноразово підвищений у військовому званні від старшого булавного до полковника УПА. Кавалер Срібного та Золотого Хреста заслуги, Золотого Хреста бойової заслуги І-го класу, нагороджений медаллю «За боротьбу в особливо важких умовах».

Сховище розкопали солдати і з нього витягнули тіла чотирьох повстанців: референта пропаганди Журавнівського надрайонного проводу ОУН Богдана Зобніва«Миронича», провідника Букачівського районного проводу Михайла Сенюка-«Скритого», бойовика «Миронича» Григорія Ярему-«Зенка». Головною «здобиччю» карателів було тіло члена Проводу ОУН, провідного ідеолога збройного підпілля ОУН Петра Федуна-«Полтави». У той же день тіла семи загиблих підпільників вантажівкою доставили до Львова. У приміщенні Управління МҐБ у Львівській області була проведена процедура їхнього впізнання заарештованими учасниками збройного опору, під час якої остаточно встановили факт загибелі одного з керівників національно-визвольної боротьби в Україні, провідного її ідеолога Петра Полтави. Коли через кілька днів постало питання, що робити з тілами загиб­ лих, то було вирішено їх таємно поховати. Вночі 28 грудня 1951 р. співробітники МҐБ закопали тіла Романа Кравчука, Петра Федуна, Богдана Зобніва, Михайла Сенюка, Богдана Паньківа, Григорія Яреми та Євгена Якиміва у триметровій ямі з негашеним вапном на території «об’єкту № 39» УМҐБ у Львівській області. Місце розташування «об’єкту» до сьогодні не встановлено. *** Осіб, яким що-небудь відомо про діяльність Петра Федуна-«Полтави» чи його побратимів, просимо писати на електрон­ ні скриньки Михайла Романюка romanjuk_mv@ ukr.net, Жидачівської районної організації «Меморіал» ім. Василя Стуса memorial-zudech@ukr.net чи на адресу редакції газети «Своє Слово».

5

НАШІ РЕКОРДИ

Перші політичні партії Перші політичні партії на території сучасної України були засновані наприкінці ХІХ ст. Зокрема в 1882 р. у Галичині, що тоді належала до Австро-Угорської імперії, виникла перша польська партія «Пролетаріат». Русько-Українська радикальна партія — перша українська політична партія, що була заснована 4 жовтня 1890 р. у Львові. Її ідеологічною базою стали популярні в той час ідеї Михайла Драгоманова. Серед ініціаторів установчих зборів були Іван Франко, Михайло Павлик, Кирило Трильовський та ін.

СЛОВО

Назви сіл промислового походження

Серед популярних у країні назв населених пунктів виділяється категорія, яка безпосередньо пов‘язана з нашими стародавніми традиційними промислами. До таких назв належать Баня, Буда, Гута, Руда і Майдан. Найбільш зрозумілими для сучасників є, очевидно, Руда і Гута. Руда — це місце добування болотної руди, яка стала першим джерелом для виплавки металу. Понад 90 сіл України мають назву Гута, яка походить із часів Київської Русі, коли на нашій території розпочали виробляти скло та вироби з нього. Пов’язаною з Гутою є назва Буда — місце перепалення деревини для добування необхідного для виробництва скла поташу. Саме тому відомо багато випадків, коли поселення з такими назвами трапляються поруч. Малознаним є пояснення назви Майдан, яка асоціюється в першу чергу з площею. Натомість у давнину цим словом позначали також місце виробництва смоли. Тільки карпатському регіону належить термін Баня, який означає місце соляної копальні, солеваріння.

ХРОНОГРАФ

Є

дність жіночих душ. Ми не знаємо національності, віросповідання, віку чи соціального стану цих панусь, але краса порцеляни заворожує... Львів, 1931 рік.

26.10.1888 р. — У селі Гуляйполе на Запоріжжі народився керівник селянського повстанського руху 1918-1921 рр. отаман Нестор Махно. 27.10.1979 р. — У Буенос-Айресі помер громадсько-політичний діяч, журналіст, науковець, дипломат, член Української Центральної Ради, представник ОУН в Італії Євген Онацький. 29.10.1944 р. — Переможний бій сотні «Сіроманців» біля села Мелна на Рогатинщині (ІваноФранківщина). З двох сотень енкаведистів на полі бою залишилось близько шістдесяти, стільки ж поранено. Втрати сотні — троє загиблих і шестеро поранених. 30.10.1950 р. — Відкритий судовий процес трибуналу Прикарпатського військового округу

над референтом Окружної Служби безпеки ОУН на Миколаївщині, уродженцем Нових Стрілищ Мирославом Гельнером-«Ясеном» і колишнім лейтенантом НКВД родом зі Східної України, який перейшов на бік повстанців, Олександром Кальченком. Обох було засуджено до страти. 30.10.1977 р. — У німецькому місті Мюнхен помер відомий політичний діяч, публіцист, ідеолог, співзасновник ОУН, автор «Десяти заповідей українського націоналіста» Степан Ленкавський. 31.10.1853 р. — У місті Короп на Чернігівщині народився революціо­нер, член організації «Народна Воля», винахідник у галузі вибухових речовин Микола Кибальчич.


6

СОЦІАЛЬНЕ

№8(42) 25.10.13

Книга має допомагати, бо ж слово нам для того дане карпаття», «Карпатська корона», «Золотий письменник України».

НА ФОТО: Мирослав Дочинець — лауреат нагороди «Золотий письменник України» (2012).

Наш край

ОЛЯ КАРАЧЕВСЬКА

М

ирослав Дочи­ нець — відомий український пись­ менник і журналіст. Народився у місті Хуст Закарпатської області 3 вересня 1959 року. В 1982 закінчив факультет журналістики Львівського держуніверситету ім. І. Франка. Автор багатьох статей і понад десяти книг. Засновник видавництва «Карпатська вежа». Лауреат премій «Журналіст року За-

— Яка мета Вашої творчості? — Писання — елемент вічності. Я не окреслюю мети. Для мене немає мети, немає ідеї, теми. Це речі надзвичайно загадкові. Книжка має нести три речі: світло, знання та естетичне задоволення. — Як сприймаєте твердження, що Ваші твори легко читаються? — Легкість читання моїх творів — річ оманлива, бо насправді я пишу дуже важко. Пишу поволі, натужно, вимогливо. Буває, перевертаю фразу, перетасовую слова, дивлюся на неї збоку, згори, знизу. Вона мусить грати. Пишу по кілька абзаців на день, сторінка — за щастя. — Для кого пишете, на яке коло читачів розраховуєте? — Не обслуговую ніяке коло й не орієнтуюсь на жодних читачів, бо це марна річ. Це було б

мордуванням, якби я ще й думав, як хтось сприйме те, що пишу, чи воно його часом не образить. Читач настільки різний, що ти не можеш собі уявити, як йому догодити. Пишу для себе. Я єдиний редактор, який читає твір, перш ніж він вийде друком. Якщо це цікаво мені, якщо написане проходить мою особисту редакторську апробацію, то обов’язково знайдуться ще якісь читачі. Авторів не має цікавити, чого зараз хочуть читачі. Не варто опускатися до якогось одного рівня, стандарту, обслуговувати якийсь клан. — Яка Ваша думка щодо використання нецензурної лексики в творах сучасної української літератури? — У таких випадках я кажу, щоб ці автори давали такі книги читати своїм матерям, своїм дітям. Якщо вони можуть переступити через те, що найближчі їм люди читатимуть таке, то хай використовують. Але це, я вважаю, примітивний

Як побороти осінню депресію ІРИНА ТРАВЕНЬ

Ч

асто з приходом осені ми починаємо відчувати себе пригніченими, а сил і енергії вже не вистачає навіть на звичний розпорядок дня. В основі зміни настрою може лежати осіння депресія, яка часто проявляється з приходом перших холодів. Зі скороченням світлового дня організм перебудовується, збільшується вироблення гормону мелатоніну, що і призводить до погіршення настрою, але свій внесок протягом депресії вносять також наш психологічний настрій і соціальне оточення. Отже, шість практичних порад про те, як організувати свій день, дозвілля і раціон, щоб не дати осінній депресії анінайменшого шансу. 1. Більше бувайте на сонці або в яскраво освітленому приміщенні. Оскільки на погіршення настрою безпосередньо впливає гормон мелатонін, секреція якого збільшується в темний період доби, фототерапія (терапія світлом) допоможе зменшити його вироблення і помітно поліпшити емоційний стан. Якщо у вас є така можливість, вирушайте на відпочинок у сонячну місцевість.

2. Збільшіть фізичні навантаження. М'язова робота сприяє виробленню ендогенних опіатів, що викликають легкий ейфоричний стан. Якщо вам хочеться підняти собі настрій, — активніше рухайтеся! Дослідження показали, що вироблення ендогенних опіатів збільшується у тварин і людей також в ситуаціях ігрової поведінки. 3. Даруйте тілесне задоволення собі та іншим. Турбота про своє тіло і тіло інших запускає вироблення ендорфінів, тобто гормонів, що покращують настрій. Щоб потішити себе, можна зробити масаж, обійнятися з близькою людиною, потанцювати сальсу або заплести волосся. 4. Нормалізуйте режим сну. Дослідження показали, що люди, які перебувають у депресивному стані, сплять на кілька годин більше від здорових людей. Збільшується також частка швидкого сну — фази, у якій нас відвідують сновидіння. Така особливість може бути пояснена тим, що люди, які зневірилися, прагнуть сховатися від сірої реальності у світі своїх фантазій. 5. Вживайте алкоголь усвідомлено. Він здатний захистити організм

спосіб привернути до себе увагу. — Як власник видавництва скажіть, що зараз шукають видавці? — Видавці шукають імена. Якщо 5-10 років тому видати книжку було великою проблемою, автор не міг пробитися, то зараз видавці самі полюють, шукають нових, талановитих авторів. — Що можете порадити початківцям, які хотіли б видати книжку? — Насамперед потрібно робити дуже якісний книжковий продукт. Він має бути сучасним, насиченим традиціями нашої української та світової літератури, має бути на високому професійному рівні, з мовою, новою образною системою. Щоб пробитися на книжковий ринок, треба давати новий, особистісний, креативний продукт. Не варто писати того, що не дає ніякого пожитку розуму, душі і не підносить наш дух. — Що Ви думаєте про державну підтримку видавців?

— Що тут думати?! Її просто немає. Найближчим часом вона не передбачається. Найгірше, що в нас відсутня мережа популяризації книги. Виходить книжка в якомусь містечку, а завтра про неї повинна знати вся Україна. Це дуже просто, адже зараз комп’ютерна доба. Знаєте, яка має бути підтримка? Тут не треба давати живими грошима, бо хто-знає куди ці гроші підуть і що буде видано. Треба ці гроші спрямовувати на бібліотеки. В нас дуже широка мережа різних бібліотек, треба давати їм, щоб поповнювали фонди. Бібліотеки будуть закуповувати книги, а таким чином і видавництва будуть працювати, бо матимуть замовлення, і автори отримають якусь авторську винагороду. Думаю, це найефективніше. Так роблять у світі. — Які плани на найближче майбутнє? — Планую жити, радіти життю, написати гарну книжку про вічність, про любов.

«Жыве Беларусь!» ІРИНА ТРАВЕНЬ

людини від шкідливого впливу стресу, але приймати його потрібно за певними правилами. Поперше, якщо ви зіткнулися з гострою неприємною ситуацією, чарку-другу можна пропустити тільки в день катастрофічної події, але варто утриматися від алкоголю в наступні дні. По-друге, якщо ви постійно перебуваєте під тиском дрібних дратівливих обставин, вживати алкоголь у невеликих дозах можна періодично, але нерегулярно, щоб уникнути звикання. Якщо у вас вже розвинулася депресія, від алкоголю краще утриматися. 6. Правильно харчуйтеся. Мова не йде про поглинання шоколаду або будь-якого іншого продукту, що містить серотонін, який часто називають «гормоном щастя». Останні дослідження показали, що серотонін не пов'язаний безпосередньо з депресією: справа в тому, що при підвищенні вироблення мелатоніну, який і викликає погіршення настрою, в організмі зменшується кількість серотоніну, з якого мелатонін виробляється. Головне — харчуватися збалансовано, тобто споживати достатню кількість вуглеводів, жирів і білків.

П

ольська стрічка про сучасні події у Білорусі — «Жыве Беларусь!». Назва стрічки — гасло, яке взяла на озброєння білоруська опозиція, яка виступає проти режиму Олександра Лукашенка. В основі стрічки — реальні події сьогодення. І це жахає.... Нещодавно фільм транслювали у Львові. Серед ініціаторів показу — Об’єднання «Небайдужі». За словами одного з лідерів об’єднання Юрка Антоняка, для білоруських опозиціонерів репресії вже стали нормою, а відвідання КДБ — звичною практикою. Вихід — або сидіти за ґратами, або втікати в Польщу чи Україну, або погоджуватися на існування режиму. Цей фільм про тих, хто не хоче миритися з режимом «бацьки», навіть якщо ціна боротьби — власне життя. Події у фільмі відбуваються в 2009-2010 роках у Білорусі. Головний герой — 23-річний рокер Мирон Захарко. Він не цікавиться політикою. Через серцеву недостатність та інші хвороби, отримані після катастрофи на ЧАЕС, військова комісія дає йому відтермінування від армії. Дівчина Мирона Віра — прихильниця опозиції. На концерті група Мирона «ФорZа» виконує композицію про революцію, а потім один із музикантів провокує натовп на скандування гасел опозиції. Мирон намагається заспокоїти публіку, по-

переджає людей, що їхні дії небезпечні, але це не допомагає. Концерт розганяють. Мирона затримують і привозять у військомат. Медкомісія анулює його діагнози. Мирона, який опирався, вперше жорстоко б’ють. Потім відправляють на службу — у військову частину в зоні відчуження ЧАЕС. В армії Мирон разом з іншими молодими солдатами потерпає від жорстокої дідів­ щини. Потай від інших Захарко спілкується по мобільному з Вірою і розповідає їй про життя в армії, а вона, користуючись цією інформацією, веде блог від імені анонімного солдата. Блог стає дуже популярним і привертає увагу міністерства оборони та польських медіа. Мирона підозрюють, а до Віри навідуються працівники КДБ — конфіскують жорсткий диск ноутбука як речовий доказ. Під час репетиції військової присяги один із молодих солдатів відмовляється приймати присягу російською. Він, незважаючи на кпини та приниження офіцерами, намагається скласти присягу білоруською. Згодом його знаходять побитим і закривавленим. Припинення ведення блога викликає хвилювання серед опозиційної молоді. Стає відомо, що автор блога — Мирон. Люди розвішують по Мінську плакати із зображенням хлопця, роблять графіті. Влада йде на поступки — міністерство оборони випускає статут білоруською...


ДОЗВІЛЛЯ

Наш край

№8(42) 25.10.13

ФУТБОЛ

ФОТОФАКТ

СВЯТКОВИЙ КАЛЕНДАР

Львівщина. Прем’єр-ліга Приємною несподіванкою для вболівальників стала завершальна у цьому чемпіонаті гра моршинської «Скали-2», яка у домашньому поєдинку забила три сухі м’ячі ФК «Самбір». Відзначилися Семен Бродський (13), Іван Созанський (17) та Олег Домальчук (49). Ця зустріч з турнірної точки зору вже нічого не вирішувала для гостей (у будь-якому випадку вони не піднімуться вище шостого місця), а от господарі у разі перемоги переганяли львівську «Погонь», кам’янко-бузькі «Карпати» і піднімалися на дві позиції вгору, закінчивши сезон на восьмому місці.

Пам’ятник галичанину,

який навчив Європу пити каву

У

Львові на площі Данила Галицького відкрили пам'ятний знак галичанину, вихідцю з Самбірщини, Юрію-Францу Кульчицькому. Юрій-Франц Кульчицький назавжди увійшов в історію як видатний герой і рятівник Відня. За свої заслуги Ю. Кульчицький отримав щедру винагороду: всі турецькі запаси кави (майже 300 мішків). Галичанин,

який знав технологію приготування напою, започаткував у Відні, а згодом і у Львові кавову традицію. Спершу Кульчицький розносив каву на таці вулицями міста, а згодом відкрив першу кав’ярню. Напій набув такої популярності серед віденців, що через деякий час у багатьох куточках міста почали діяти подібні заклади, а Кульчицький очолив спільноту продавців кави.

ВАШЕ ЗДОРОВ’Я

Головний афродизіак на зимовому столі ІРИНА ТРАВЕНЬ

В

Для квашення використовують капусту пізніх сортів. Вона містить велику кількість цукру. Капустини повинні бути свіжі, чисті, з білими і не товстими листками. Міцні головки капусти миють у холодній проточній воді, шаткують вузькими смужками або подрібнюють сікачем на шматочки різної форми. Підготовлену капусту змішують з сіллю і приправами. На 10 кг підготовленої капусти — 200-250 г кухонної солі, 30 г почищеної моркви або 800 г яблук (краще антонівки), або 150 г журавлини, 3 г лаврового листя і духмяного перцю. На дно бочки (емальованої каструлі, великої скляної банки) кладуть промите капустяне листя і наповнюють посудину підготовленою капустою. Наповнюючи, капусту трамбують до появи соку. Зверху вкривають капустяним листям і чистою полотниною або марлею, кладуть ошпарений дерев’яний гніт. На нього ставлять щось важке, щоб вкрився соком на 3-4 см. Перші 5-6 днів капусту треба тримати в теплому приміщенні, потім винести в холодне місце.

Наш край

Засновник і видавець: Львівська обласна громадська організація «Об’єднання небайдужі громадяни» Передплатний індекс 68707

25 жовтня — Івана, Макара, Тараса, Федота. 26 жовтня — Веніамина, Злати, Микити, Трохима. 27 жовтня — Гната, Миколи, Назарія. 28 жовтня — Дениса, Єфимії, Івана. 30 жовтня — Андрія, Антона, Лазаря. 31 жовтня — Давида, Злати, Луки, Юліана.

Ж

идачівська районна історико-просвітня правозахисна організація «Меморіал» ім. Василя Стуса повідомляє про: 1. Початок прийому заяв щодо розшуку персональних відомостей політичних в’язнів, учасників збройного підпілля ОУН та УПА, створення інформаційних стендів про історію населених пунктів району. 2. Оголошуємо збір військового та цивільного одягу, предметів побуту першої половини ХХ ст. Перелік жертводавців і подарованих організації речей, як ґарантія збереження, буде опубліковано на шпальтах газети «Своє Слово». Контактна інформація: Тел.: 068.561.45.58; e-mail: memorialzudech@ukr.net

25-26 жовтня у Стрию відбудеться книжкова толока. Толока присвячена 200-річчю з дня народження Тараса Шевченка, яке ми відзначатимемо в березні 2014 року. До Стрия завітає понад п’ятдесят письменників. Заходи відбудуться в закладах культури та освіти міста.

Потрібно стежити за тим, щоб під час закисання і зберігання капусти її поверхня завжди була вкрита соком, інакше вона швидко запліснявіє. Якщо капусту правильно зберігати, до початку весни у ній залишиться до 80% вітаміну С. Її не варто всю зиму тримати на балконі, бо заморожування зменшує вміст вітаміну С на 2040%. Багаторазове заморожування-розморожування також вбиває вітаміни. Витягайте капусту з розсолу безпосередньо перед вживанням, бо через 3 години вона втрачає майже 40% вітаміну С, а через добу — до 70%. Квасити капусту радять на Молодий Місяць або на п’ятийшостий день після нього. Якщо заквасите капусту, коли повний Місяць, то вона буде несмачною, сірого кольору, м’якою, скоро псуватиметься.

Як зачнеться на Євфимку моква, то аж до морозів трива

ОГОЛОШЕННЯ

АНОНС

осени усі господині беруться квасити капусту. І не дивно. Це, по-перше, найпростіший і дуже смачний салат, який треба лише приправити олією, а по-друге — справжня скарбниця вітаміну С, мікроелементів і клітковини.

7

26 жовтня з 9.00 до 16.00 год. на майдані Ринок відбудеться традиційний фестиваль-ярмарок екологічно чистих продуктів «СТРИЙ-ОРГАНІК-ФЕСТ».

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ  Якщо жовтень студений, то і зима нетепла.  В жовтні вітер зі сходу — холодна зима.  У котрий день тижня впаде перший сніг восени, то в цей день треба весною садити картоплю — і тоді буде гарний урожай.

НАРОДНІ РЕЦЕПТИ

Кекс «Осінній»

Рецепт від стриянки Надії Монтік Склад: 3 яйця, склянка цукру, пачка майонезу, склянка борошна, порошок до печива, горіхи, родзинки, курага. Приготування: Збити 3 яйця зі склянкою цукру (спочатку збити білки з цукром, а потім додати жовтки і знову збити). Додати пачку майонезу і збити. До цієї маси висипати склянку борошна і чайну ложку порошку до печива. Знову збити. До маси, яка утворилася, додати ще склянку борошна і горіхи, родзинки, курагу. Загальна вага горіхів, родзинок і кураги, до прикладу, має бути 200 г. Форму для

випікання треба змастити олією, особливо краї. Масу викласти у форму. Пекти 35-40 хв. за температури 180 градусів до коричневого кольору. Готовий кекс не ставити на холод. Через деякий час прикрасити цукровою пудрою або шоколадною помадкою. Смачного!

УВАГА! КОНКУРС!

Конкурс на краще весільне фото Дорогі краяни!

Газета «Своє Слово» оголошує конкурс на найкращу весільну світлину. Надішліть ваше улюб­ лене весільне фото на поштову адресу редакції або на електрон­ну скриньку. Обов’язково зазначте ваше ім’я та прізвище, а також контактний номер телефону. Найкраще фото визначатиметься в кінці кожного місяця. Переможець отримає цікаві призи від редакції. Адреса редакції: а/с 1874, м. Львів, 79008 e-mail: svoyeslovo@gmail.com

Адреса для листування: а/с 1874, м. Львів, 79008, e-mail: svoyeslovo@gmail.com facebook: Своє Слово. Наш край Головний редактор: Андрій Скоп

Реєстраційне свідоцтво №1147/401 р р/р 2600501462392 в ПАТ «КРЕДОБАНК»; МФО 325365 Тираж: 10 000 примірників

НА ФОТО: Микола та Христина Зубальські (м. Жидачів)

Під час передруку посилання на газету «Своє Слово. Наш край» обов’язкове. Газету надруковано в друкарні «Молода Галичина»

Svoeslovo#08(42)  

regional weekly newspaper №8

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you