ерехід російської війни проти України до завдання ударів тактичною ядерною зброєю зараз є найбільш ймовірним, ніж будь-коли. Якби не останні заяви колишнього директора ЦРУ Девіда Петреуса щодо виведення з ладу всіх військ рф на території України у разі здійснення росією ядерного удару, то останній був би досить очікуваним, передбаченим і логічним (з точки зору путіна та інших дегенератів), зва жаючи на всі обставини. Що могло би бути справжньою гарантією чи принаймні певним захи стом України від ядерного удару? Не відворотність ядерного удару по тери торії московії. Інших варіантів немає, угро-фіно-мордовські нащадки ан дрофагів розуміють тільки мову сили. Третій ядерний запас світу, яким володіла Україна, в неї забрали. Зусиллями більшості зовнішніх гравців та внутрішніх виродків-зрадників, по чинаючи з Кравчука і закінчуючи сексотами (скорочено від «сєкрєтний сотрудник кгб»), з розряду письменника Драча.
Варто відзначити, що коли Верховна Рада розглядала ядерне роззброєн ня України, то вважала, що ми маємо позбутись стратегічної ядерної зброї, але залишити тактичну. Чого б нам цілком і повністю вистачило, але це не влаштовувало кремль та інших «парт нерів». Тому вороги разом зі своїми сексотами і здійснили безпрецедентний злочин проти українців, які замість того, щоб винести причетних зрадників ногами вперед, нічого не зробили. В певних сенсах теперішня війна — плата українців за свою байдужість, толерастичність та відсутність покаран ня будь-кому. Адже ж ми нікого не покарали із тих, хто за 30 років довів одну з найрозвинутіших та ресурсно найбагатших країн світу до теперішнього стану. Нікого.
Півроку кривавої бійні посеред Європи не призвели до перелому свідомості глобалізованих політиків і гро мадян ЄС, США, рф. А настільки ве ликі війни припиняються лише тоді, коли відбувається значний перелом свідомості. Частина громадян Заходу все-таки реагує, спрацьовує архетипо вість, особливо в тому, що зараз ма сово ллється кров білої людини. Але глобалізаційне політиканство цим не надто переймається. Добре навчена совість ніколи не гризе свого хазяїна — так вони вважають. На сьомому місяці війни, при всіх жертвах — Бучі, Ірпені, Гостомелі, Маріуполі, Ворзелі, Оленівці, Ізюмі тощо — схиляння до капітуляційних пере мовин зі злом та єзуїтство в питанні надання реально необхідного озбро єння. Це підлість, а не перелом свідо мості. І це при тому, що є Будапештсь-
кий меморандум, виконання якого жодного разу не спробували запусти ти ані Турчинов, ані Порошенко, ані Зеленський. Жодної спроби. Західний світ та звичний для нього уклад — руйнується. Частково — він вже повністю зруйнований. Хоча страх основної маси політиків перед рішу чими діями проти рф продиктований саме бажанням зберегти існуючий стан речей, який вже зруйновано ді ями путіна. Парадоксально і законо мірно водночас. Пишу ці рядки із певної озлобле ністю щодо тих, хто зобов’язаний був би нам допомагати. Саме зобов’яза ний, адже навіть виключно вартість тактичної ядерної зброї, від якої ми відмовились в обмін на «гарантії без пеки», перевищувала 200 мільярдів доларів.
Але не це головна причина моїх емоцій. Просто банальний холодно кровний аналіз зараз каже, що ймовірність застосування ядерної зброї про ти України зараз найвища за весь час. І це точно не секрет для аналітиків на службі президента США Байдена. Власне тези колишнього директо ра ЦРУ стали першим жорстким запо біжником для путіна. Іншими такими запобіжниками стало те, що Індія і Китай, які зараз є основними партнера ми московії,
озвучив міністр оборони Великої Британії Бен Уоллес. Після цього той же Уоллес сказав, що в таких
умовах застосування ядерної зброї стає вже дуже малоймовірним, але потрібно враховувати, що путін діє ір раціонально.
У наявних умовах тільки чітка сконсолідована позиція Заходу могла б унеможливити використання крем лем ядерної зброї. І дуже добре, що нещодавно ми побачили певні кроки у цьому напрямку. «Відповідь буде дуже жорстка», «у ядерній війні не буде переможців» — не ті тези, які здатні зупинити путіна. Чергова допомога вартістю 3 мільярди — дуже добре, дякуємо, без неї ми вже б дійсно загнулись. Тільки в Афганістану, який отримав понад 1000 мільярдів доларів (1 трильйон) від США не було «Будапештського меморандуму», яким би їм гарантували захист і допомогу. А у нас є. Тільки «чомусь» не виконується, хоча це є міжнародний договір, відповідно до Віденської конвенції. Страшно і важко думати про те, як розвиватимуться події. Якщо ядерний удар відбудеться, то це майже стовід сотково буде тактична ядерна зброя. Адже бодай гіпотетичне застосування кремлем стратегічної ядерної зброї — це майже 100% гарантія початку ядер ного конфлікту. Річ у тім, що доставка такої зброї здійснюється, насамперед, за допомогою
ми зонами пусків міжконтиненталь них ракет одночасно спостерігають десятки супутників та загоризонтних радіолокаційних станцій. Найімовірніше, якщо ядерна зброя буде застосована, то московія зробить кілька ударів по ЗСУ невеликими так тичними ядерними зарядами. Якби це залежало виключно від путіна, то ймо вірність була б вже близькою до 100%. На думку москви та тієї частини Заходу, яка своєю «глибокою стурбованістю» заохочує дегенератів до по глиблення рік крові, — це має злама ти Україну. Впевнений, що цього не відбудеться. Якщо українці можуть програти, то тільки в політичній війні, але не в силовій. Так показує історія. І навіть 100 років тому полковник Міх новський, чия постать в українській історії слабо висвітлена та недооцінена, будучи представником військового з’їзду та представляючи (разом із побратимами) більше ніж 1,5 мільйона українських ветеранів 1-ої Світової війни, дозволив себе одурити соціалістам-зрадникам Винниченку та Гру шевському. Саме завдяки двом остан нім УНР залишилась без армії, маючи такий колосальний потенціал ветера нів війни та навіть ще діючі підзрозділи, а також — максимально довго збе рігала залежність від московії. Керен ський, до речі, мав дуже дружні відносини із Грушевським.
Але повертаючись до сучасності. Загибель кількох сотень бійців після кожного ядерного удару тактичною зброєю — ЗСУ звичайно ж не зупинять. І не змусять Україну капітулювати. Хоча буде надзвичайно важко у всіх сен сах. На превеликий жаль, Україна за раз не є суб’єктом на міжнародній арені. Нас зробили об’єктом, ресурсом, при нашій мовчазній згоді. Ресурс не може мати друзів. Можливо, саме тому ми проходимо такі важкі випробу вання — саме в них і народиться інша якість Українського Народу. Геополітично після використання ядерної зброї проти України може від буватись будь-що. За винятком Вели кої Британії, решта лідерів західного світу не налаштовані на ядерну відповідь московії. Але це точно не означає, що її не буде, просто, на жаль, вона може відбутися у невідомих часових межах. Ядерний статус країни давав їй можливості до політичного лідерства. Україна втратила разом із ядерною збро єю частину свого потенціалу до геопо літичного лідерства. Проте після використання московією ядерної зброї у своїй загарбницькій війні, ядерний статус більше не відіграватиме настільки важливу роль. Грізність Китаю, рф, США, НАТО погіршиться. А на перші місця вийдуть країни, які зможуть
виставити армії — цілком здатні во ювати у радіоактивній хмарі. Думаю, що ми вже здатні. Аналітики провідних країн цього не бачать. Так само, як і не бачили прав дивих прогнозів щодо сценаріїв напа ду московії на Україну. За винятком британців, звичайно. Або, можливо, політична кон’юктура не дозволяє їм це побачити. Міжнародне право майже помер ло в 2014 році — після захоплення українського Криму. Перша тактична ядерна ракета в бік ЗСУ зробить смерть міжнародного права в його теперішньому вигляді остаточною. Людство невідворотно перейде у фазу бо ротьби за ресурси, що прогнозували аналітики Римського Клубу ще в 2017 році в своїй праці «Come On! Капіта лізм, недалекоглядність, населення і руйнування планети». До цього сценарію треба морально та фізично готуватись. У грецькій міфології існувала Кассандра, яка мала пророчий дар та попереджала про прихід поганих речей. Але її проклят тям було те, що її не хотіли чути. У цьому та інших прогнозах, які ми з друзями та однодумцями вже впродовж багатьох років робимо, немає пророцтва. Це лише аналітика, яка вказувала на те, що будуть викрадати землю і надра під виглядом вільного ринку, на подальше виродження політичної си-
– прокинутись вранці
побачити в часописі на першій
стеми, на невідворотність повномасш табної війни із московією. Попри те, що Зеленський і ко постійно ствер джували протилежне — ще навіть за кілька днів до вторгнення. Багато було жартів щодо неможли вості вторгнення, «хто їх по копаному впустить, коли вже картопля буде по саджена». Зеленський казав, що «ро сіяни також люди і не хочуть війни», а колись ще раніше казав, що «ми не можемо бути проти росіян, адже ми — один народ». Це треба розуміти, пам’ятати і усвідомлювати. Як би дивно це не прозвучало за раз, але у всіх цих подіях і тенденціях, що очікують людство ближчі кілька десятиліть, ми, українці, маємо одну перевагу — до цих всіх геополітичних катаклізмів і воєн ми вже є підготов лені найкраще в світі. І наше гарту вання продовжується. «Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види ви пробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах су часного світу їй немає ціни» , — написала колись Ліна Костенко. Важ ко сформулювати це більш точно та красиво. Слава ЗСУ! Ютуб-канал Назара Мухачова:
Свого
Своє».
в такому форматі. Тому почав роз виватися в напрямку аеророзвідки і роботи з вибухівкою. Зараз веду пере мовини з ССО, щоб надалі виконувати дійсно цікаві й результативні завдан ня. Паралельно їздимо по підрозділах на передових позиціях з проектом «Культурний десант». Це має дуже високий результат. Військові кажуть, що ми — культурний HIMARS! В нашо му складі Коля Серга, Саша Чемеров, скрипаль Мойсей Бондаренко, Вова Остапчук. Ще деякі музиканти пері одично приєднуються. Так як біль шість із нас — військовослужбовці, ми маємо можливість виступати макси мально близько до лінії фронту, і ці виступи емоційно неймовірні! Хлопці просто перезавантажуються повні стю після нашої терапії. — Ви нещодавно розказували, що як тільки мобілізувалися, мали їхати по боєкомплект, але вас відмовили. Ту машину розстріляли, а військовий, який у ній був, загинув. Тобто вас врятували від смерті. Чи були після якісь схожі випадки?
— Були тільки обстріли поруч, але ми дуже хотіли спати.
— Сон — важлива складова життя. Без нього, м’яко кажучи, важко. Що для вас взагалі було і залишається найскладнішим на війні?
— Дізнаватись, що хтось із друзів або знайомих загинув. А ще гірше, коли це діти! Із останнього — знайомий
з мого рідного Борисполя Богдан Ба
кал. Просто прекрасна людина! Він чекав, що я приїду з виступом в наш Ки ївський шпиталь, а я поїхав з хлопця ми з аеророзвідки працювати на пів день і забув про цей виступ у госпіталі. Він написав, що багато хлопців дуже чекали. Через декілька днів у нього відірвався тромб, і він помер... Було дуже боляче, тому що він — один із найкращих людей міста Бориспіль. Я хочу, щоб люди пам’ятали цю прекрас ну людину та хороброго воїна, у якого залишилась маленька донечка... — Ви говорили про те, що вас змінив Майдан. Ви стали більш свідомим. А як зараз вас змінює війна?
— Я став справжнім чоловіком, більш спокійним, відповідальним і в міру хоробрим. Той найвищий стан життєвого балансу, до якого потріб но прагнути. Я відчуваю, що вже десь близько до нього. — Знаєте, я погоджуюся
кою, яку
вашою
висловлювали,
народу, як українці, більше
світі. Навряд чи хтось здатен так самоор ганізуватися та боронити свою країну, вгризаючись у кожен сантиметр землі. Що з цього приводу найчастіше вам го ворять військові? Про що ви здебільшого спілкуєтеся? — У нас завжди найтепліші розмо ви. Дуже багато хлопців, які сьогодні захищають нашу країну, виросли на
моїх піснях. Я пишаюся цими людь ми! Саме тому не можу собі дозволити підтримувати їх з Києва і намагаюсь як можна більше часу проводити в різних форматах на Сході та Півдні. — Я пам’ятаю, наприкінці березня ви записали звернення до білорусів і закли кали їх не йти на злочин і безумство, підтримуючи росіян у цій війні. Чи була ре акція — хтось із знайомих звідти вам дзвонив-писав? — Взагалі у мене завжди були чудові концерти в Білорусі і завжди роз горталися їхні прапори. Тому я вирі шив звернутись, оскільки білоруський народ своїми протестами показав: у них ще не все втрачено. Також моя двоюрідна сестра повідомила моїй мамі, що дуже болісно переносить всі ці події і шукає спосіб, як пере їхати в Україну та підтримувати нас у боротьбі.
— Чи допускаєте ви таку ситуацію, що Білорусь офіційно долучиться до росії в цій війні? Можливо таке?
— Все можливо. Ідіотів і запроданців вистачає в кожній країні. Для мене абсолютний абсурд, що велика кількість бородатих жителів Чечні на зивають себе «русскими» і воюють на боці орків, які ще 18 років тому вбили 1/10 населення народу Ічкерії. І ко жен з тих вівцепасів, які сьогодні за рашистів, в свідомому віці бачили, як нещадно вбивали їхніх близьких та
родичів — війну, яка прийшла в дім кожного «горця». Це доказ того, що завжди знайдуться ті, хто піде на всі можливі гріхи заради грошей. У березні була реальна загроза, яка могла призвести до справжньої руйнівної битви за Київ з болючими наслідками. Однак зараз чисто інтуї тивно, думаю, вже немає сенсу в участі білорусів. Це могло б відбутись у тому разі, якби русня мала серйозні успіхи на фронті.
Автор: Ольга Москалюк. Джерело: «Цензор.НЕТ» (https:// censor.net/ua/r3364326).
Степан Хмара,
від захоплення Лиману вгамувалася. Тепер виникає
запитань.
Генштаб не подає жодної ін формації, скільки московитів здалося в полон, скільки 200-х та 300-х, скіль ки знищено ворожої техніки,
Чому українська сторона дала можливість вийти без значних втрат оз броєному оточеному угрупуванню ворога? Чому замість розгромної пере моги над оточеним ворогом в Лимані наша сторона задовільнилася тактич ним успіхом? Мені це нагадує надання можливості, у свій час, бандформуванню Гіркі на вийти з оточення та безперешкод но перебазуватися в Донецьк. Я скептично налаштований почути
словами Хамади, пуски «пору шують резолюції Ради Безпеки США, і Японія рішуче засуджує ці дії». #ТРЕТЯСВІТОВАВІЙНА
Показовий нейтралітет Китаю поки що додає плюсів московії, яка очі кувано ветувала резолюцію ООН із засудженням організації псевдорефе рендумів на окупованих територіях. Постійний представник КНР при ООН Чжан Цзюнь пояснив, чому Ки тай утримався під час голосування резолюції, яка засуджує референдуми щодо входження до складу московії нових територій: «Нинішня криза в Україні є результатом нагромадження різних кон фліктів і напруженості протягом три валого періоду часу. Як свідчать фак ти, політична ізоляція, санкції та тиск лише підживлюють напруженість і блокову конфронтацію та не сприя ють зміцненню миру. Натомість вони лише погіршують ситуацію і вирішен ня питання стає все складнішим. Ки тай закликає всі зацікавлені сторони проявити стриманість, утримуватися від дій, які можуть посилити напруже ність, і залишити простір для вирішен ня через дипломатичні переговори». Характерно, що Китай, Індія та Бразилія не виступили із засудженням московії. Така позиція свідчить не стільки про підтримку росії, скільки про формування нового антизахідного блоку, на чолі якого Китай зайняв місце замість СРСР, а путінська московія стала предметом геополітичних торгів.
тривалістю та наслідками, що само по собі є злочином, але й на тлі загально світового сценарію голоду. Із 1 серпня до 1 жовтня, за два місяці роботи «зернового коридору», з України експортовано 5,5 млн т агропродукції. З портів Одещини, попри невщухаючі бойові дії, зі стратегічно важливим для країни вантажем вийшло 252 судна. Термін дії «зернової угоди» спливає у листопаді. Вона була підписана на 120 днів і набула чинності у момент підписання — 22 липня. Вже ведуться розмови про її продовження. Глава продовольчої програми ООН Девід Бізлі 15 вересня на засіданні Ради Безпеки ООН доповів, що світ зітк нувся з «глобальною надзвичайною ситуацією безпрецедентного масштабу», яка призведе «цунамі голоду». Він вважає, що війна в Україні загострила ситуацію із продовольством у всьому сві ті: у 82 країнах, де працює ООН, 345 млн людей відчувають гостру нестачу продовольства, а 70 млн вже наблизи лися до голодної смерті. Ці показни ки фактично у два з половиною рази більші, ніж перед початком пандемії. Також Бізлі заявив наступне: «Світ виробляє достатньо продук тів, щоби прогодувати всіх і кожного на планеті – понад 7,7 млрд людей. Але 50% цих продуктів ми отримуємо зав дяки добривам. Не буде добрив, не буде врожаю, який нам потрібний… Ки тай — перший у світі виробник добрив. Але на їхній експорт зараз діє повна заборона. А другий у світі виробник добрив — це росія. І вона відчуває труднощі з їхньою дистрибуцією. Тому
ли вибухи на трьох нафтових танкерах,
аеропорту Абу-Дабі.
роною лиману і не відсиджується у тилах, а зворотно — від початку вторгнення перебуває в бойових порядках сво їх військ. Хочеться вірити, що
Проте в самому Китаї, напередодні з’їзду Комуністичної партії, ситуація доволі складна. І не лише через внутрішню боротьбу між компартійними елітами. Поточне зниження юаня не має аналогів у сучасній історії країни: китайська валюта стрімко падає і дня ми втратила близько 13% своєї вартості до долара США. Для московії це зни ження означає знецінення ЗВР, вкла дених в юані, приблизно на $11 млрд. Крім втрат це також знижує конкурен тоспроможність
характеру між державами. Ці передові ізраїльські технології здатні протистояти атакам безпілотників, схожим до тих, що були проведені на початку цього року повстанцями-ху ситами з території Ємену і спричини
Тихе внутрішнє протистояння між московськими елітами загострюється на тлі підняття путіном ставок. Так, одіозний кадиров вельми різко висловився в адресу командувача ЦВО олександра лапіна в контексті відступу московитів з Лиману. Власник (насправ ді представник офіційних структур) ПВК «Вагнера» євгєній прігожин про цю заяву відізвався схвально: «Експресивна заява кадирова, зви чайно, зовсім не в моєму стилі, але можу сказати: Рамзан, красень, пали. Усіх цих ушльопків — босими і з автоматами на фронт». На захист лапіна виступили деякі військові, звинувативши кадирова у недостовірній інформації. Вони ствер джують, що лапін не командував обо
«Ми відповімо на це рішення США конкретним кроком. Якщо ви хочете викликати зростання напруги на острові, ми також зробимо те, що необхідно… Ми направимо туди більше сил для захисту кіпріотів-турків і надамо їм усе, що потрібно
Чи будемо собі засинати під такі те плі і м’які колискові від нових «проро ків-магістрів» і ковтати їхні «аресто релаксанти», запиваючи молодим вином з бульбашками з пляшки з напи сом «ботактреба»?
Чи будемо далі мліти від слухання сонцесяйних промов, написаних тими, що вміють писати, і прочитаних тими, що не вміють навіть думати, але бе руться керувати, бо ж корона на чолі так гріє?
Чи навчимося читати між рядками грубих фоліантів з промовами, бо для зручності нам вже їх пропонують у твердих палітурках, «щобинезабули» хто у нас хто, і не дай Боже не сплутали того, хто нібито керує, з тим, хто з пра пором і на коні веде у бій?.. Того, що тримається за свого «гувернера», бо самому страшно в пітьмі владних ла біринтів, а тим часом регент недорос лого владики вже і без нього ставить свої печаті на пергаментах і берестах, вправно приймає паради, дарунки від послів, ручкається з ситими купцями і веде свою гру, поки його зелений вихованець дозріє до трону, чи радше, вивчить, де його правдиве місце — збоку, там, де зазвичай стоять служки з опахалами. Або серед звабливих одалісок, що грайливо танцюють, ви блискуючи напівприкритими тілами, які можна купити за кілька монет. Бо ж безхмарне дитинство принца про
йшло власне там, не тягнуло його до справ державних і важких наук, на томість паяцтво та мандрівний театр з його манірним духом припали до душі і тішили своїм балагурством та веселощами. Чи довіримось тому правителю, що виходить «до народу» з голограмними німбами, із заморськими паяцами, що позує для лубочних зображень, роз мальованих «такщобкупили» і «так щобкрасіво», що одягає «лаштунки воїна» у своєму позолоченому і тепло му палаці, не дбаючи про лати для тих, хто йде в бій, хто мерзне в мокрих ро
вах і хто цілує руки чиїйсь матері, що під кулями несе кошик з вечерею, бо ж там її і не її сини… Чи прокинемось від амнезійного сну про «оніжебратья» і про «миже асвабадітєлі», яким задурманено пів світу, і голосно та чітко викарбуємо в граніті історії нашу мудрість, просоче ну кров’ю і відточену кайлом ворожої навали , що триває вже сотні років? Чи вистачить нам голосу, щоб від луння про нашу війну облетіло планету і принесло нам прояснення — ми боремось не лише за себе, ми грудьми закриваємо світ від страшного крива-
вого вурдалаки, що в своїх перед смертних конвульсіях ще має достат ньо чорної сили, щоб проковтнути не тільки нас.
І чи дочекаємось ми того благо словенного світанку, коли стріли на ших близьких та далеких сусідів за повнять небо, закриють сонце,
Дочекаємося. Здолаємо. Вистоїмо. Переможемо. Відродимо. Заспіваємо. Засіємо і заквітчаємо.
Бо хто ще не з нами, той буде з нами завтра.
А хто ще сліпий, той прозріє і побачить.
Хто ще глухий, той почує наш клич серцем.
Той, хто втратив надію, оживе і приєднається до нас.
Бо Україна — це назавжди!
аводи-виробники ракет «Калібр», РСЗО «Торнадо», «Град», «Смерч» та ЗРК «Стрєла-10», які росія щодня використовує для вбивств українців, досі не перебува ють під санкціями.
Про це повідомляє група аналітиків Trap Aggressor, які здійснюють мо ніторинг запроваджених санкцій про ти росії, з посиланням на реєстр НАЗК. Серед виробників ідентифікованої на території України російської зброї під санкціями Європейського Союзу, США, Великої Британії та України досі не перебувають 18 підприємств російського військово-промислового комп лексу. А саме: АТ «Дослідне конструкторське бюро «Новатор» (виробник ракет «Калібр»). Хоча у США це підприємство є у списку компаній, яким відмовляють в експорті.
ЗАТ «Спеціальне конструкторське бюро» (виробник РСЗО «Торнадо», «Град», «Смерч», САУ «Нона-СВК» та «Хоста»);
АТ «Конструкторське бюро «Точного машинобудування імені О. Е. Нудельмана» (виробник ЗРК «Стрела-10»); АТ «Іжевський електромеханічний завод «Купол» (виробник ЗРК «Тор»); ТОВ «Група імпульс» (є материн ською компанією АТ «Арзамаський машинобудівний завод», який виробляє броньовані машини БТР-82, Тигр, Тигр-М, БРЕМ-К);
нології» (виробник командних пунктів APE-5);
ТОВ «Холдингова компанія «Егохолдинг» (є материнською компанією АТ Науково-впроваджувальне підприємство «Протек», яке виробляє радар Р-330Ж «Житель»);
ПАТ «Науково-виробниче об’єднання «Стріла» (виробник радарів «СНАР10м1», «Зоопарк-1М»); АТ «Автомобільний завод «Урал» (виробляє вантажівки та джипи); АТ «Брянський автомобільний завод» (виробник шасі до ЗРК «Тор», «Бук», систем ППО).
Серед підприємств, до яких не були застосовані західні санкції, відносить ся і АТ «Казанський оптико-механіч ний завод», який виробляє радари «Ртуть БМ». Натомість Україна 14 травня 2020 року запровадила проти ньо го санкції строком на 3 роки. ТОВ «Комерційні автомобілі — Група «ГАЗ», який виробляє ванта жівки, броньовані машини Газ-Тигр, Газ-Тигр-М, не перебуває під санкці ями ЄС, Великої Британії та України. Санкції до нього запровадили лише США.
ствах, на які санкції таки були накла дені, суттєво скорочуються або взагалі припиняються. Раніше ЗМІ пові домляли, що Казанський вертолітний завод, який ще у 2014 році випустив 107 гвинтокрилів, станом на вересень 2022 року має у процесі розробки всього 44 машини. Санкції зачепили й автомобільну сферу. Протягом цього року КАМАЗ припинить своє виробни-
цтво вантажівки передостаннього покоління «Камаксор» К4, а темпи зби рання більш сучасної моделі K5 зни зяться. Російський виробник ЗРК «БУК» та «Тунгуска» Ульянівський механічний завод у зв’язку із санкціями змушений поставити на паузу вироб ництво нових російських зенітно-ра кетних комплексів. Деякі підприєм ства концерну «Калашников» припинили виробництво окремих видів ци вільної продукції. У такий спосіб санкції проти під приємств росВПК необхідні для того, щоб позбавити агресора можливості виготовляти зброю, підірвати його економічний потенціал, унеможли вивши розв’язання росією нових за гарбницьких війн у майбутньому.
Раніше Trap Aggressor повідомля ли, що 56 директорів підприємств-ви робників військової техніки Росії, яка була знищена в ході війни в Україні, уникнули потрапляння в санкційні списки України, США та/або ЄС.
Джерело: State Watch (https:// statewatch.org.ua/publications/18pidpryiemstv-rosvpk-chyia-tekhnikabere-uchast-u-viyni-proty-ukrainy-neperebuvaiut-pid-sanktsiiamy/).
АТ «Машинобудівна компанія «Ві тязь» (виробник броньованих машин ДТ-30 «Вітязь»);
ЗАТ «Заволзький завод гусенич них тягачів» (виробник броньованих машин ГАЗ-3344-20 «Алеут»);
АТ «РС-лізинг» (є материнською компанією ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Іжевські безпілотні системи», яке виробляє БПЛА «Тахіон»);
ЗАТ «Енікс» (виробник БПЛА «Елерон»);
АТ «Східна верф» (виробляє десантні катери проекту 11770);
АТ «Центральний науково-дослід ний інститут «Буревісник» (виробник 120-мм міномету);
АТ «Науково-виробниче об’єднання російські базові інформаційні тех
Загалом Trap Aggressor вдалося ідентифікувати 69 російських компаній, безпосередньо причетних до ви робництва техніки, знищеної в Украї ні з початку повномасштабного втор гнення. Натомість об’єми виробництва російської зброї на російських підприєм-
очаток бізнес-сезону пока зав стримано оптимістичну ситуацію із зарплатами. Дві третини професійних сфер або утри мали зарплати на попередньому рівні, або підвищили оклади у відкритих ва кансіях. Проте є й негативні явища. Ви сокооплачуваним спеціалістам, представникам вищого менеджменту та консалтингу, у вересні стали пропону вати на 40,6% та на 50,6% відповідно менші оклади, порівнюючи із серпнем. Найбільш затребувані працівники га лузі ритейл та менеджери з продажу отримують одні з найменших зарплат — лише 17 000 грн. Найнижчі зарплати, як і раніше, пропонують студентам та спеціалістам без досвіду роботи — в середньому 10 700 грн. Експертноаналітичний центр кадрового порталу grc.ua провів детальний аналіз динаміки середніх зарплат у відкритих вакансіях у вересні в різних професій них сферах. КОМУ ПЛАТИЛИ У ВЕРЕСНІ НАЙВИЩІ ЗАРПЛАТИ
П’ятірка професійних сфер-ліде рів за розміром середньої заробітної плати у вересні дещо змінилася. Тра диційні лідери — ІТ-сфера та вищий менеджмент утрималися на верхівці рейтингу. А от на третьому місці за роз-
міром середньої заробітної плати на початку осені опинилася сфера закупівель, витіснивши консалтинг на четверту сходинку. На п’ятій позиції га лузь мас-медіа та мистецтва. В ЯКИХ СФЕРАХ ВІДБУЛОСЯ ЗНИЖЕННЯ ЗАРПЛАТ Цікаво, що найбільш оплачувані сфери у вересні зазнали падіння заробітних плат. У сфері інформаційних технологій відбулося незначне «про сідання» окладів. Якщо у серпні медіанна зарплата ІТ-спеціалістів скла дала 92 800 грн, то на початку осені вона знизилася на 0,75% та становить 92 100 грн. У сфері вищого менеджменту у ве ресні відкривалися вакансії з набагато
нижчими окладами, тому за місяць падіння середньої зарплати директорам відбулося на 40,6% — з 81 300 грн у серпні до 48 300 грн у вересні. Консалтинг, який зазвичай був у трійці сфер з найвищими зарплатами, на початку бізнес-сезону зазнав зни ження середньої зарплати більше ніж на половину (-50,6%). Якщо у серпні у цій сфері у відкритих вакансіях се редня зарплата була 58 300 грн, то у вересні спеціалістам у сфері консал тинг пропонують в середньому лише 28 800 грн. Зазнали зниження середньої зарп лати спеціалісти сфери будівництва та нерухомості (з 27 300 грн у серпні до 25 500 у вересні), бухгалтери та спеціалісти з управлінського обліку (з 27 300 грн у серпні до 21 800 грн у вересні), представники сфери маркетинг, реклама та PR (з 26 500 грн у серпні до 21 100 грн у вересні), водії та логісти (з 19 200 грн у серпні до 17 800 грн у вересні), а також працівники б’ютісфери та галузі спорту (з 19 400 грн у серпні до 17 600 грн у вересні). Як бачимо, негативну динаміку зарплат на початку осені відчула лише третина професійних сфер. Переваж на більшість галузей не лише утримала оклади від падіння, але й дещо підвищила щомісячну компенсацію но вим співробітникам. В ЯКИХ СФЕРАХ ВІДБУЛОСЯ НАЙБІЛЬШЕ ПІДВИЩЕННЯ ЗАРПЛАТ Найбільше підвищення зарплат у вакансіях відбулося у кількох сферах.
цівникам відбулася також у сфері управління персоналом (з 20 000 грн у серпні до 27 100 грн у вересні), пред ставникам сфери мистецтво, розваги та мас-медіа (медіанна зарплата підвищилася з 20 900 грн у серпні до 27 700 грн у вересні), працівникам сфери видобутку сировини (з 17 400 грн у серп ні до 23 000 грн у вересні), а також домашньому персоналу (з 8 800 грн у серпні до 11 500 грн у вересні).
ПРОПОНУВАЛИ НАЙНИЖЧІ
У ВЕРЕСНІ Перелік сфер з найнижчими середніми зарплатами у вересні не змінився. Щоправда, у вересні у всіх цих сфе рах відбулося підвищення середніх зарплат від 18% до 31%. Найменшу зарп лату пропонують у відкритих вакансіях студентам та спеціалістам без досві ду роботи. Не зважаючи на те, що цим фахівцям стали пропонувати на 19% вищі оклади, проте середня зарплата досі залишається критично низькою — 10 700 грн. Домашньому персоналу у вересні в середньому пропонують 11 500 грн, місяць тому пропонували 8 800 грн. У сфері HoReCa середня зарплата залишилася без змін на рівні 13 900 грн. Охоронцям стали пропонувати у вересні на 21% вищі зарплати — якщо у
медіанна зарплата становила
200 грн, на початку осені її розмір
800 грн. Представникам робітни
професій
відчув підвищення
новим працівникам
49% — наприкінці літа цим спеціалістам пропонували в середньому 17 400 грн, а на початку осені їхня се редня зарплата становить 25 900 грн.
працівникам автомобільно
бізнесу
вересні стали пропонувати
40% більше
якщо у серпні меді
продажу
та
найбільш
проте
найниж
фахівцям
середньому 16 900 грн,
роботодавці готові платити
17 000 грн.
отримані в результаті ана-
вакансій кадрового порталу
більше ніж 140 унікальних
ментальних фотографій від понад 60 українських фотографів. Розміщені в хронологічному порядку, починаю чи від проголошення незалежності України й до сьогодення, фотокнига охоплює тридцятирічний період су часної історії України. «Незалежні» — це політичні, куль турні, спортивні події, трагедії, надії, гордість та радість України — не про сто репортажні фотографії, а культур на спадщина, краща Українська доку менталістика, яка до цього ніколи не була зібрана під однією обкладинкою. «Незалежні» — це унікальна збір ка, що поєднує високохудожні фо тографії найвідоміших українських документалістів сучасності з невідо мими світлинами, які ще не знайомі широкій
гого–початку третього тисячоліття — увійшли найвідоміші її вірші з різ них періодів творчості — від ранньої поезії до сьогодні, а також уривки з романів та поем. Це найповніше вибране поетеси за часів Незалежності. Книга у подарунковій твердій об кладинці під тканину з жовтим шов
Проілюстрував книжку молодий, але вже знаний художник Олександр Продан, який народився в Горішніх Плавнях, а живе в Києві. Книжечка для дітей віком від 4+. Тверда палітурка. 24 сторінки. 2018 рік. Нова. Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», м. Київ, Україна. Українською мовою.
«Малечі про інтимні речі». Психологія для батьків. Юлія Ярмоленко, Мар'яна Гілевич.
*Наприкінці 2021 року видавни цтво «Ваш автограф» (Київ, Україна), за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України та Українського інституту книги, видало фотокнигу присвячену 30-й річниці Незалежності України. Книга «Не залежні. Історія сучасної України у світлинах кращих документалістів»
«Триста поезій. Вибране». Збірка поезій. Ліна Костенко.
*До книги Ліни Костенко — улю бленої української поетеси кінця дру
Тверда палітурка. 416 сторінок. 2022 рік. Нова. Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», м. Київ, Україна.
*Ця книга розпові дає про дуже важли ві речі — органи, які ми прикриваємо бі лизною. Не тому, що вони некрасиві чи со роміцькі, а тому, що до них ми ставимося дуже шанобливо й делікатно. Їх називають статевими органами або геніталіями. Ці органи потребують особливого догляду, і саме про них ми й поговоримо. Тож на які питання відповість ця книга:
• як правильно називаються стате ві органи і як вони влаштовані;
• що таке правила інтимної гігієни
і що таке менструація;
• звідки беруться діти?
Тверда палітурка. 48 сторінок. 2021 рік. Нова. Видавництво «Юнісофт», м. Харків. Україна. Українською мовою.
озпочався активний осінній сезон діяльності українських громад по цей бік океану вда лині від Батьківщини, але близької до неї душею і ділом більшості українців, які опинились тут в останні роки. Весь світ знає про трагедію України, про її наглого ворога — рашистів і їхні наміри, про криваву війну за нашу не залежність і навіть існування. Люди доброї волі всього світу намагаються персонально чи масово допомагати нашій Батьківщині, зокрема через співпра цю з українськими громадами, через сферу доброчинності. Адже ЗСУ по требують не тільки зброю. Одягнути, нагодувати, забезпечити буденним бойовим оснащенням військових, так тичною медициною тощо лягло на плечі всього українського народу, а ще точніше — українців всього світу. Волон тери і добровольці знову, як в 2014 р., забезпечують необхідним і військо вих, і цивільних в Україні, принагідно допомагають біженцям в країнах, де є наша діаспора.
Громадська діяльність активних громад (політична, освітня, культурна) вчора і сьогодні проходить під знаком єдності з материковою Україною та пошуками шляхів допомоги їй. Спробую розповісти про епізод із життя однієї з багаточисленних укра їнських громад Сполучених Штатів в сьогоднішніх умовах. Йдеться про громаду в невеликому місті Кліфтон із населенням 84 тисяч, округ Пасейк, штат Нью-Джерсі, що розташоване на віддалі 30 км від столиці світу Нью-Йорка. Перші українці з’явилися в цих місцевостях, як і по всій Америці, в кінці ХІХ ст. Наразі це вже 4-та хвиля іммі грантів-українців. Нині в Кліфтоні, як і повсюди, існують українські інститу-
ції, як, наприклад, Рідні (суботні) українські школи та громадські організації. Але, як відомо всім, найпотужнішими, об’єднавчими центрами суспільного життя наших громад в Америці виступають українські Церкви — православні та греко-католицькі. Церкви тут не тільки духовні інституції, а й суспільнокультурні центри, обладнані для цього відповідною інфраструктурою, отже, можливостями. Одна з таких церков є Свято-Вознесенька парафія Православної Церкви України в Кліфтоні (635 Brood St, Clifton, NJ ). Із цією громадою познайомилась ближче на Фестивалі, організованому парафіянами церкви 25 вересня. Утім, про її особливу активність знала не мало через окремих парафіян. Обізнаний із ними і медійний американський світ: 23 лютого за декілька годин до повномасштабного вторгнення російського агресора на територію України аме риканський телеканал FOX5 уже був у приміщенні церкви і брав інтерв’ю у
настоятеля Церкви Святого Вознесін ня священика Олексія (Гольчука), а також група мобільних парафіян за дві години зуміла підготувати антипутінські саморобні протестні плакати... Немало суто американських медій дава ли звідсіля репортажі на тему Stand for Ukraine.
Чому ця громада добре знана в місті, околицях штату Нью-Джерсі, а го ловне — в Україні серед військових і волонтерів Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Донецької, Дніпровської, Волинської областей та міста Ки єва? Передусім масштабною, гранді озною, професійно організованою до брочинною волонтерською роботою. Показово: церква стала центром цієї допомоги не з початком вторгнення орків в Україну у лютому цього року, а п’ять років тому (2017) , коли настоятелем церкви був призначений отець Олексій — випускник Волинської духовної семінарії 2003 року). Його дружина — пані Наталі Гольчук (подруж жя із міста Нововолинська, Волинської обл.) зразу ж взялась за організа цію волонтерської допомоги Україні,
чим запалом. Парафіяни відгукнулись і почалась активна робота по збору доброчинної
та трейлери для зберіганання зібраної допомоги
інформаційного матеріалу «Фестиваль української куль тури», організований Свято-Возне
обійти
велика волонтерська пра-
тему неможливо.
проведення
Фестивалю.
Наталі, з яких
(посилок). Всього на сьогодні близько 8 тисяч пачок. Коли ще були нижчими ціни на доставку посилок літаком, їх було відправлено-надіслано велику кількість, яку ще треба порахувати. Загальноприйнятий тут, в Америці, найшвидший спосіб доставки допомоги в Україну у валізах: засоби особистого захисту, як-от бронежилети, шо ломи; тепловізори; тактичні аптечки. Волонтери оформлювали на себе декілька десятків багажів і здійснювали переліт Нью-Йорк–Варшава. Там розвантажували інші волонтери, і пош тою в Україні розсилали по конкрет них адресах волонтерів або військовослужбовців. Скільки таких валіз на віть не встигли підрахувати. Але ціна кожної — це десятки тисяч доларів. Запитала про передані нашим вій ськовим авта: «Просять — ми перераховуємо кошти перевіреним волонтерам, а ті в Європі купують їх, приво дять до справності і передають на по треби ЗСУ. Навколо нас об’єднались сотні і сотні чудових людей, і ми все це робили разом», — каже Наталі.
Потужна волонтерська праця лю дей є також причиною успішного проведення місцевого «Фестивалю укра їнської культури», організованого Свято-Вознесенською парафією. Це 35-й в цій церкві. На кожний куплений фестивальний квиток вручали ювілейні тарелі з цифрою «35» і обрисами цер кви. Два останні роки поспіль була пе рерва через коронавірус. Люди стужи лись за ним, бо це єдина можливість зібратись на просторому, зеленому цер ковному обійсті всією громадою ра зом із запрошеними гостями та друзями. Тут облаштована патріотичним оформленням сцена. А перед цим смачно пообідали толокою (столів вистачило всім), скориставшись кулінарним мистецтвом не менше десятьох госпо динь-волонтерок, які приготували сві жі різноманітні страви під керівництвом головної господині Ірини Сухої та шеф-кухарки Оксани Хань. Свою українськість відвідувачі підкреслили
розмаїттям вишиванок, нові моделі яких з України все ж проникли в аме риканські краї в ці важкі через війну часи. Фестиваль української культури характеризує кожну громаду з бага тьох аспектів: Перший: Як зберігають вони свою етнічність, своє коріння, народні тра диції, культуру, зокрема нашу неперевершену мелодійну ПІСНЮ і запаль ний сюжетний ТАНЕЦЬ. Саме ці жан ри є головними в самовираженні самобутності чи не кожної нації. Так було і на цьому — 35-му щорічному фестивалі у Кліфтоні. Це був масовий огляд в основному самодіяльності і талантів саме української громади. І це якраз найцінніше. Бо важливо продемонструвати, на що здатні наші діти, наша молодь та й дорослі, підтримати їхній національний творчий розвиток на чужині. Співав, розпочинавши концерт, дует 3-х і 4-х річних СУМенят із сусіднього дружнього м. Пасейк Соломія Сте фурак та Міла Resee піснею «Мама-матуся». А далі виступали солісти один за одним: юні, молоді, дорослі... Всі свої. І лиш на саме завершення — заслужений артист естради Віктор Сидір із кількома своїми піснями. Танцювальну програму під бурхливі оплески публіки розпочинали 3-4-х і 5-тирічні СУМенята Адріян, Райен, Калина та Христинка (всі учні Катери ни Сизоненко), які мило відтанцюва ли «Козачок». А далі феєрверк — один за одним українські сюжетні
тей та юнацтва: «Чумаки», «Гуцулка», «Волинський танок», «Гуцульська рапсодія», «Лемківський танок», «Коза чок», «Стяжечки» колективів СУМ Пасейку, «Іскра», «Сузіря», «Цвітка». Тематика концертної програми спеціально підібрана з урахуванням по дій в материковій Україні: визвольній війні українського народу за свою су веренність з проклятим ворогом. Одна з перших виконаних солоспівів «МОЯ Україна» — це освідчення в любові до своєї рідної Батьківщини. (Сл. Ю. Рибчинського, муз. Н. Петраша, виконала Оксана Токар): «Де б я на світі не була — // Ти зі мною, Україно. // Ти — моя мати що дала // Мені мову солов'їну…»
Пісня з християнськими мотивами прозвучала зі сцени як спільна молит ва всіх присутніх: «БОЖЕ, УКРАЇНУ ЗБЕРЕЖИ // Господи, помилуй нас…» виконала Наталія Левчишин.
В унісон сьогоднішній ситуації прозвучала пісня на слова і музику Анато лія Матвійчука «КЛЕНОВА БАЛАДА»: «Загриміли в полі, мов громи гармати, // Стрільця молодого виряджала мати, // Витирала сльо зи і благала Бога, // Щоб вернув
їй сина додому живого» (Виконала Івання Гуль — хористка церковного хору).
Несподіваним, захоплюючим сюрпризом для всіх стало елегантне ар гентинське танго (муз. Саrlos Gardel) у виконанні прихожан церкви Ірени Петриш та Олександра Зікуна (він же як хореограф і постановник танцю), яке присвячено нашим героям Азов цям. Родзинка в тому, що це актуальне сюжетне танго здійснене авторами як «ПОВЕРНЕННЯ АЗОВЦЯ». У військовій формі — Олександр, у вишитій сукні — Ірена. Легко прочитувався створеним ними сюжет: стан жінки, яка зустрічає з полону свого коханого чоловіка. Музика, сюжет, виконавці створили таку щемну сюїту, що защеміли серця у всіх глядачів. Це теж велика натхненна волонтерська праця цього дуету: його було створено за 2 місяці до виступу. Браво, Ірено та Олександр! Хтось із глядачів оприлюднив його в YouTube: https://youtu.be/ZrkjFF0KaeE
Другий. Організатори фестивалю
в наданні їй допомоги, щоб подолати ворога. Із таким закликом звернувся до парафіян настоятель Собору Святого Вознесіння Олексій Гольчук, надрукованим у спеціальному святковому ви пуску фестивальної брошури: «Ми мусимо і надалі єднатися при будь-якій нагоді, підтримати один одного, під тримати свою культуру, а також продемонструвати її іншим дружнім нам народам та долучити їх до підтримки України».
Ще раніше, в перші дні ворожої навали на Українську Землю отець Олек сій висловив свою позицію у пості у фейсбук: «Ми єдині з Україною неза лежно від відстані. Українець — це не просто нація, а стан душі, тому у нас є за що боротись — свободу, віру, мову. І ми разом переможемо...»
Третій. І ще одну мету переслідува ли організатори Фестивалю: віддати шану українським воїнам, які воюють, та вшанувати пам’ять полеглих за виз волення України. З такою ж місією виступила прибула група з України: Артур Липка — 22-річний азовець із Ма ріуполя, був поранений, місяць пере бував у полоні, потрапив під обмін. Катерина Прокопенко — дружина нещо давно звільненого одного з команди рів Азову, та Юля Федосюк — дружина полоненого азовця Арсенія Федосю ка. Група прибула в Штати розказати правду і сприяти визволенню полоне них азовців. Чоловік Юлі уже 4 місяці в полоні, не бачились шість… Зв’язку не мають. Ситуація невідома. І ще одна
із їхніх місій — зібрати кошти на реабілітацію наших військових-азовців. Юля закликала продовжувати надан ня допомоги. До слова, на території Фестивалю організована збірка таких пожертв.
Програму вела Лілліанна Худолій — парафіянка, народжена в Америці, батько УПіст, а сама, за її висловом «українська націоналістка», голова Спілки Української Молоді у дружньому місті Пасейк, культурно-освітня референт ка. Її досвід, запальний темперамент, розкутість, невимушені репризи ство рювали атмосферу колуарності, спіль ності, «заводили» і публіку, й артистів. А її чоловік Александр Худолій — музикант-акордеоніст, подарував всім вір
туозно виконану в’язанку українських мелодій.
До речі, чотирьохгодинну концерт ну програму готували Лілліанна Худо лій та дружина отця Олексія Наталія Гольчук. Їхня організаційно-творча робота, як і двох інших команд «Кухня» та «Господарча» — перфектні, на висоті. Оцінили це і щасливі всі: організатори, артисти, відвідувачі. Від останніх — щира подяка першим двом! Так тримати! Варто додати: громада тісно співп рацює з міською владою Кліфтона, про що свідчать гості з провладних сфер, які відвідали фестиваль і вітали громаду зі сцени, висловлювали підтримку Україні в її справедливій борні проти окупанта. Серед них і мер міста Кліфтон JAMES ANSALT, і великий, щирий друг громади, як уже згадувалось, шериф окружного департменту поліції RSCHARD H. ВERDNIK, який організував дуже високовартісні «донейшен» для наших військових і продовжує Stand for Ukraine.
Мої подробиці навмисні. Можливо, когось свято-воскресенська громада міста Кліфтон, Нью-Джерсі, надихне ко лег з інших штатів Америки. Приїздіть у гості. Ласкаво просимо! Знайомтеся, тут про нас: http://ukrcoc.org/ https://www.facebook.com/Clifton Orthodox https://www.youtube.com/playlist? list=PL5c3LvMxj2b5h37LvZ-7ILjn 9iTkse_Mq&fbclid=IwAR0nA6HZNLz qLCitPfluYwCbexXqRrU_7FML_8Ykh ZYhZ-OQkUgV4L96c3M
Фото Наталі Климчук та Олександра Зікуна.
В ітаю! Я куратор модельної школи в Чикаго «StarKids» Кате рина Грод. Модель з 7-річним досвідом і переможниця конкурсу краси «Lady of The World 2021». Будучи ще маленькою дівчинкою, я любила колекціонувати журнали з красивими фотографіями моделей, позувала перед дзеркалом, насліду чи їх, слідкувала за фешн-показами та передивилася усі випуски програ ми «Супермодель по-американськи». Стати моделлю тоді для мене, здвало ся б, було нездійсненою мрією, адже я виросла в маленьком містечку Теребовля, в Україні, де не було можливості навчитися азів моделінгу. Та й ча сто чула насмішки від батьків та роди чів: «та який там модельний бізнес» (чомусь тоді слово «модель» асоціювалося в людей з непорядною дівчиною). А бути моделлю — це насправді важ ка праця. Коли я прилетіла в Чикаго, перше, що зробила, це знайшла модельні класи, щоб хоча б трішки дізнатися, як працює модельний бізнес. Там мене навчили модельній ходьбі. Далі про все, пов’язане, з цією професією, я дізнавалася самостійно: ходила на різні покази мод, брала участь у фотосесіях, знайомилася з фотографами та дизайнерами і набиралася досвіду. Це був нелегкий шлях, щоб досягти того успіху, який у мене є тепер. І яка ж дівчинка не хоче спробува ти себе у цьому амплуа, коли ти йдеш по сцені в одязі відомого дизайнера або коли твоє фото надруковане у глянці? Модельний бізнес дуже розвинений в Америці, тож я вирішила від крити модельну школу, щоб полегшити дівчатам шлях до моделінгу і поділитися з ними своїм досвідом та допомогти стати успішними. Подібної шко-
ли в Чикаго не існує. Те, чому я навчаю дівчаток у себе в школі, це, зазвичай, окремі курси, які коштують немало грошей.
Вважаю, що кожна дівчинка є кра сивою, а тим паче — наші Українські дівчата! Та часто не усім вистачає впевненості, щоб спробувати себе у модельному бізнесі, недостатньо знань, що для цього потрібно. Саме це я і обра ла за основну мету — навчити своїх юних моделей бути впевненними, вірити в себе та любити себе. Пам’ятаю, кілька років тому в мене брали інтерв’ю і запитали, про що я мрію. «На вчити дівчат любити себе», — відповіла я. І ось зараз, завдяки «StarKids» здійснюється моя мрія. Адже модель — це не росто гарна фігура і красиве личко, це твердий стер
жень всередині і харизма, гарна поведінка і знання. Тому в навчальній про грамі модельної школи «StarKids» є не тільки практичні заняття з моделінгу, де дівчата навчаються рівно та еле гантно ходити, позувати для фото, але й багато лекційних занять. На лекції запрошую експертів із різних сфер, щоб навчити дівчаток правильному догляду за шкірою, ети кету, зоровому харчуванню, акторському та ораторському мистецтвах. Усі ці знання необхідні, якщо вони захо чуть будувати модельну чи акторську кар’єру. А якщо комусь не судилося стати моделлю, то це вже дуже хоро ша база знань для кожної дитини, та й для дорослих також, щоб бути успіш ними в житті. Гадаю, що будь-кому з дівчаток важливо пройти школу мо
делей для себе, щоб мати пряму, здо рову поставу, щоб вміти за собою до глядати, правильно харчуватися, на носити макіяж, знати секрети краси та стилю. У мене дуже багато амбіційних планів. Хочу залучити усіх дизайнерів та фотографів, яких знаю, щоб дівчатка уже під навчання відчули себе справж німи моделями та мали змогу брати участь у справжніх фешн-показах та фотосесіях. За допомогою фотосесій ми створимо їм портфоліо, і якщо вони захочуть влаштуватися в модельну
агенцію, то їм вже буде з чим туди йти. У них буде багато досвіду, що подарує їм впевненість. Пишаюся кожною, хто вже при йшов у мою модельну школу і робить свої перші кроки в світ моделінгу. «StarKids» — це не випадкова назва. Вірю, що кожна моя учениця є справж ньою зіркою, і я допоможу їм відкри ти свої таланти, для щоб вони стали успішними!
Автор: Катерина Грод — куратор модельної школи «Star Kids».
Марія
Чикаго «Сурма»
и знаєте Ви, що головну роль у формуванні музичних упо добань меломанів діаспори у 70-х роках минулого століття віді грали «Веселі Часи». Цей особливий гурт незвичайних людей, об’єднаний любов’ю до України, уже пів століття дарує Америці мелодії, які емігрували разом із батьками. Це вони першими підхопили «Червону руту» та перенесли на американський грунт «Голубівну» з «Ясенами», закохавши своє покоління у «Доню мою» та «Чорну я си чорну»… На конверті першої платівки, записаної в 1976 році, звернення слухачам — «Ба жаємо, щоб звуки награних пісень принесли власникам цієї платівки кілька хвилин розради та душевної на солоди».
«Веселі часи» прославилися в аме риканському фільмі My Life, подару вавши своїм талантом сцену україн ського весілля в Америці. Екранізація
здійснювалася голлівудськими режи серами в церковній залі катедри св. Володимира та катедрі св. Миколая в Чикаго за участю Ніколь Кідман та Май кла Кітона. Іван Стеців, Тоні Слоніна, Філ Рапала, св. п. Іван Фіняк, Стів Фрост, Вейн Годзіцький, св. п. Богдан Півторак, Джорж Кущ, Марійка Банах-Коби лецька, Куртис Бабченко, Христя Са вин Сютрик, Іван Яресько, Вікі Скочиляс, Мінґас Маткус... відкрийте для себе ці імена! Зустрінете їх у Чикаго — привітайте! Це ті, хто заслуговують найвищих визнань у пісенному світі. Веселі часи, музичний гурт, організований у 1974 році в Чикаго (США) під керуванням Івана Стеціва, у скла ді: Івана Фіняка, Стефана Фроста — нащадків українських емігрантів та двох американців — Антонія Слоніна і Філа Рапали. Життя емігрантів повоєнної хвилі не було простим. Переживши втрату свого дому та опинившись в часи «за лізної завіси» за океаном, українці спробували збудувати казковий міст між західним світом та Україною, яким пройдуть згодом діти і онуки. Коли приходили свята, батько ста вив малого Івася на крісло і просив сина заспівати для гостей. Мама навіть костюм пошила, як справжньому ар тистові, а в подарунок купила акарде он. Як згадує Іван Стеців, засновник гурту «Веселі Часи», що саме дякуючи своїм батькам він таки здійснив їхню мрію. А коли Іван підріс, то вже й сам носив, а згодом у школі організував музичний гурт, у репертуарі якого була популярна в Америці музика 60-х. Іван дуже швидко освоїв основні акор ди гри на гітарі та й інших музичних інструментах і почав писати пісні. Відслужив у війську, повернувся з дум
кою дарувати людям позитивний настрій, розважати співом і музикою. Мама не стала перечити синові, коли той вирішив, що апартамент на першому поверсі саме надається на репети ції, запросивши на кілька років мо лодшого від себе сусідського хлопця американця долучитися до гурту. Американець Вейн Годзіцький на родився і виріс в українському селі, і для нього навіть природнім було те, що він грає з українцями. «Це мої брати, моя родина. По-ін шому я ніколи не думав. Ми були дуже бідними, але мої батьки хотіли, щоб я став музикантом, і наші мами приятелювали, допомагали одна одній, я ходив на музику до того ж самого вчителя-українця, що й Іван. Багато моїх друзів у школі були українцями, я бачив, як наполегливо громада будувала церкву, і ця божа іскра робила ваших людей сильними. Якби мені довелося починати спочатку і я мав вибір між різними гуртами, я б знову обрав «Веселі часи», — каже акордеоніст та клавішник, який зріднився з братами по духу.
Разом із іншими музикантами під аранжування народних мелодій ком позитора й автора багатьох пісень Івана Стеціва грає та співає улюблені пісні, які відносяться до емігрантської класики. Із такою музикою хочеться жити, щоб люди мали приємний час. На по чатку 70-х забави, вечорниці, весілля — чи не кожного тижня, тож бути му зикантом була найповажніша профе сія. Довелося переглянути репертуар, а одного разу під час концерту в СУМі ведучий запитав в останню хвилину Івана Стеціва: «Як називається ваш гурт, мушу ж вас представити!» «Good time — і все!» — вихопилося в Івана. Ведучий озвучив: «Веселі Часи» — так має бути по-українськи!». До цього дня назва якнайкраще розкриває ха рактер американського гурту, народ женого в Чикаго.
У травні 1975 року ансамбль записав платівку «Часи», основою якої стали авторські твори Івана Стеціва у попрокових аранжуваннях. Перший ве ликий виступ «Веселих Часів» відбув ся 31 липня 1976 році на «Союзівці».
Вони започаткували нову сторінку української ансамблевої поп-музики у Північній Америці. У 1977 році «Ве селі Часи» записали свою другу пла тівку «Хвилинна Мрія». Були і такі часи, коли не зовсім весело почували ся, обставини змушували до закриття групи, але не покладаючи рук, після короткої музичної паузи, Іван Стеців та Вейн Ґодзіцький об’єднавшись із двома учасниками гурту «Акула» — Іваном Яресько та Вікторією Скочи ляс, відновили роботу. У гурті лунали голоси Марійки Ба нах Кобилецької та Христі Савин-Сю трик. Пісні у їхньому виконанні запо лонили серця багатьох. Їх знають як весільних музикантів, бо здебільшого саме від них залежить, якою буде одна з найбільших урочи стостей в житті кожного. Як тільки по-
чали грати на весіллях разом, відразу ж стали одержувати багато пропозицій — від Чикаго до Нью-Йорка, а піс ня на слова та музику Івана Стеціва «Доню моя» — стала справжнім хітом. Це перший танець молодої пари і по дяка батькам, і весільний мелос, перенесений із народного українського на американську землю. Сотні весіль та ще більше пісень, які вимірюються милями доріг, роками відданої благородної праці. Номі нанти престижної премії «ГРЕММІ» національної академії звукозапису були відзначені у двох номінаціях як найкраща авторська сучасна українська пісня та її виконання на першому конкурсі фестивалю сучасної пісні в Едмонтоні, Канада. Іван Стеців написав свою обробку до пісні на поезію українського поета Богдана Стельмаха
«Голубівна». Музика з барвами народності, що допомагають зрозуміти за гальний характер пісні, а «голубівна» — це образ жінки, що шукає свою долю, але не знає в котрий бік дивитися, куди податися, щоб нарешті зустрітися з нею. «Те, що ми разом творимо на сцені, можна охарактеризувати як world music — поєднання української, ла тиноамериканської, джазу, фольку, естради та року», — каже Іван Яресь ко, який грає на трубці та клавішних інструментах.
Майже 30 років тому Іван Яресько приєднався до групи разом із саксо фоністом і піаністом, випускником литовської музичної академії у Клайпеді Мінгасом Маткусом. Яресько заува жив, що всі музиканти дуже уважно ставляться до вибору текстів для пі
сень, вважаючи їх поштовхом до твор чості. У приватній студії Івана Стеціва (у нього вдома, на квартирі,
«Веселі Часи» у складі: Івана Стеці ва, Вейна Ґодзицького, Івана Яресько та Мінґаса Маткуса мають заслужену популярність та продовжують тішити чудовою українською музикою своїх шанувальників у Північній Америці та за її межами. Побажаймо їм успіху.
Автор: Марія Климчак — дослід ниця історії Української Америки.
Батьки і діти…
Це питання вічні З прадавніх пір, як заснувався світ… Піднесені бувають й прозаїчні…
Бо є тут щастя і душі політ, І трепет, й радість, є й круті падіння, Турбота і неспокій день і ніч… Це милість, сум і страх, та біль, терпіння, І суперечки протягом сторіч… Всі знають, виховання — це важливо, Тому й задумуються люди і не раз… Без виховання щастя неможливе, Ні для дітей, ні для дорослих нас. Бо добрі діти — це на старість ласка, Тепло й турбота діток про батьків. А діти злі — це найстрашніша казка, Яку б на старість жоден не схотів…
Народна мудрість береже ба гато ємких прислів’їв про ді тей і батьків, про те, як і коли треба виховувати дітей, щоб вони ви росли добрими, щедрими, світлими, мудрими. І за багато сторіч, здається, всі питання повинні були бути ви черпані, бо вже все основне сказане і закладене в народній мудрості, але життя не стоїть на місці, все змінюєть
ся, формується, біжить і летить… Тому виникають нові питання, нові течії і напрями, суперечки між старим і но вим, активним і пасивним… Як і протягом тисячоліть, так і сьогодні дітей виховували щоразу по-своєму і спостерігали, у кого ро сте яке дитя і що роблять батьки, щоб воно виростало гідне, хороше, добре, мудре. Ось так, спостерігаючи, люди і виробляли свою найкращу народ ну педагогіку, щоразу додаючи щось своє, індивідуальне, краще, актуаль ніше… Тому народна педагогіка фор мувалася протягом віків і несе в собі все найкраще, що виробило людство. Тож до неї завжди треба дослухатися,
бо вона не помиляється. В ній закла дена вікова мудрість народу, основні принципи виховання, вибудувані на доброті, чуйності, пам’яті, духовності. Тож які б модні і сучасні тенденції у вихованні дітей не виникали, а дотри муватись завжди слід вікової мудрості народу, бо в ній закладена сама осно ва. У вихованні, так як і в навчанні, по трібна послідовність і безперервність, приклад і поступовість. Виховання відбувається насамперед у сім’ї, в ро дині, в садочку і в школі. Неабиякий вплив на виховання робить вулиця, оточення, в якому що дня перебуває дитина, засоби масової інформації, які сьогодні доступні ді тям, як ніколи раніше… І все це накла дає відбиток на поведінку дитини, її світогляд, мову і вчинки. Тому бать кам треба про це добре знати і постій но слідкувати за тим, де ваша дитина, з ким вона, що робить, що говорить, як думає… Бо все це формує її поведінку, а потім і характер. Тому треба в дітей формувати стійкість, незалеж ність, вміння відстоювати свою думку і не вестись на слова й діла однолітків чи старших людей, а завжди спочат ку думати, зважувати, а тоді вже ви рішувати, що сказати і як вчинити... Тобто: «Сім раз відмір, а раз відріж» і «Не кажи гоп, поки не перескочив». Теоретично всі батьки це знають, але не надають однакового значення цьо му прислів’ю у вихованні своїх дітей, тому і результати різні. Треба дітям весь час наголошувати на тому, що вони повинні все життя вчитися і будувати своє життя самі, не чекаючи допомоги ні від кого, тобто рости самостійними і рішучими, щоб самі вміли справлятися з труднощами, адже життя складне і непередбачува не, у ньому є багато підводних каме нів, які спочатку не видно, але вони можуть проступати, і ці перепони їм треба буде долати в дорослому житті. Отже, у свої вісімнадцять років юнаки і дівчати повинні бути вже дорослими, самостійними і сміливими та стійкими. А батькам всі ці вісімнад цять років треба своїх дітей неусипно
виховувати, слідкувати, направляти, вчити, попереджати, наставляти і оберігати від біди та зла.
За цей час діти повинні навчитися і самі себе вдосконалювати, формувати, виробляти найкращі риси характеру, щоб іти в життя особистістю і вміти добре відрізняти добро від зла, погане й хороше і не вестися на порожні сло ва, а вміти аналізувати і вирішувати самостійно всі життєві питання. Робо та нелегка ані для дітей, ані для бать ків. Тому , коли діти стають старші, з ними треба багато розмовляти про все на світі, вчити їх встановлювати при чинно-наслідкові зв’язки, робити ви сновки і передбачення на кілька кро ків вперед. Це не завжди буває легко, адже кожна дитина інша і до кожної треба свій підхід навіть в умовах од нієї сім’ї, а що вже казати про різних дітей. Та хто ж, як не батьки, знають своїх дітей найкраще? Тому саме бать ки і повинні вести своїх дітей по жит тю, навчивши їх думати, аналізувати, робити висновки… І от стають дорослими колишні діти і йдуть у самостійне життя. Кожен обирає свою дорогу і свою поведінку в житті. І тут хтось себе ототожнює зі своїм батьком і веде себе так, як він, інший з мамою або якимось родичем, інший з людиною, яка запала йому в душу, бо дуже хотів бути схожим на нього, а хтось не хоче бути ні на кого схожим і веде свою лінію. По-всякому буває в житті, але кожна людина має перед собою певний зразок поведінки в житті, якусь модель, до якої прагне. Ось тут і проявляється характер, та поведінка, всі якості, які були закладені ще з дитинства в сім’ї мамою і та том. І добре, коли це була доброта, чуйність, тепло і світло душі, турбота про рідних і близьких людей, щи рість та щедрість, любов до людей… Воно обов’язково проявиться в люди ні, а от коли цього не було закладено з раннього дитинства, то йому просто нема звідки взятися, воно відсутнє в людському серці і не нажите самою людиною в часи юності, молодості, бо людина себе не вдосконалювала або
просто і не могла, бо не бачила в чому проявляється та любов, доброта, мудрість… І йде вона по життю злою, не доброю, лютою. Від таких людей доброго нічого і чекати не можна. Тому дітям слід вчитися і самим себе вдосконалювати та виховувати, щоб бути кращим, добрішим, адже тоді перед тобою відкривається зов сім інший світ — світ доброти і щастя, світла і радості, краси і мудрості. Само виховання — це теж дуже потрібна ро бота для кожного, бо тоді людина починає духовно зростати, ставати мудрою і жити з сонечком в душі.
Відкрий в своїй душі красу і світло Та щиро полюби цей світ. Щоб сонце у душі твоїй розквітло, Якщо тобі ще зовсім мало літ.
Лиш подивись, яка земля чудова, Яка краса у синіх небесах!
У кожну пору на Землі обнова, А ліс який! У справжніх чудесах. І закохайся серцем в землю-диво! І полюби цей веселковий світ!
Й живи на цій землі щасливо
Під синім небом між лісів і квіт!
ДАРУЙТЕ ЩАСТЯ
О! Як це легко — щастя дарувати! Не вірите? Ви просто полюбіть! Умійте слово від душі сказати
І з добротою до людей ідіть. А тепле слово людям необхідне, Бо окриляє і підносить ввись. Воно й саме до сонечка подібне, Це зараз треба, як й давно колись. Привітне слово серце зігріває, Бо в ньому доброта є і любов. А усмішка довіру викликає, І вже летиш до щастя стрімголов! Хіба ж це важко — добрість дарувати І посміхнутись щиро до людей? Чи руку вчасно людяно подати, Чи пригорнути ніжно до грудей, З людьми їх радість й горе розділити, Допомогти комусь в непевний час… Тож треба мудро в цьому світі жити, Бо щастя завжди вернеться до нас. Воно таку хорошу звичку має — Його чим більше людям віддаєш, Воно в стократ до тебе повертає І ти від щастя сам тоді цвітеш. Від позитиву й добрих дум світлійте Небесна голубінь і спокій, тиша… Почався ранок, гарно надворі… Це осінь казку нам чарівну пише, Ласкаве сонце дивиться згори І бадьорить ранкова прохолода, Бо нічка теж холодною була… Вдень буде тепла і ясна погода, Бо ж сонце не шкодує нам тепла, Воно підніметься і буде зігрівати Комах і квіти, щоб зраділо все! Воно тепло нам буде дарувати І щастя кожному в дарунок принесе.
світлійте
щасливо в просторі земнім.
Лише любов і доброта постійні, Вони прийшли з глибин віків, здаля. Для щастя людям треба небагато, Любов, здоров’я, щирість, доброта.
Тоді завжди у душах буде свято.
Це всім відома істина проста.
* * *
— щастя дарувати!
І усмішку, щоб радістю цвіла.
треба доброту у серці мати, І людяність, і трішечки тепла. І до людей нести це щиро-щиро, Сказати добре слово від душі…
Й побільшає довкіл тепла і миру, То ж подаруй всім щастя! Поспіши! І більше стане того щастя в тебе, І звеселіє світ від доброти. І усміхнеться волошково небо, Тож вчися щастя дарувати ти! ДЛЯ ЩАСТЯ ТРЕБА
Хтось прагне визнання, багатства, слави І пнеться до вершини, аж пищить… У мене ж книжка є і чашка кави, І щастя, що нічого не болить. І я умиротворена, спокійна, Бо знаю, що усе в житті мине. А жадібність, пихатість, гра подвійна Лише дивують і смішать мене. Багатство, слава — дуже ненадійні, А гріх гордині серце спопеля…
Коли є щастя — інший світ стає
Ах, щастя! Дивовижне почуття!
людини зразу виростають крила!
Вона тоді не йде — летить в життя!
міць її і сила,
сонечком освітлена стає,
і здатна всім добро творити.
стільки радості у серці в неї є,
в піднебесся хочеться злетіти.
А скрізь у світі — диво і краса!
світ чарівний, і привітні люди…
дивовижно сині небеса, Та надзвичайна казка просто всюди. Коли є щастя — інший світ стає!
Сприймається по-іншому все в ньому. І стільки ніжності у тебе в серці є, Що, наче ти у світі чарівному. Бо щастя — надзвичайне почуття! Воно людину завжди обнімає, І робить радісним усе її життя, Воно велику міць і силу має.
Автор: Надія Григорівна Кра
багато хто може похвалити ся тим, що знає справжнього художника? Знайомий з ним? Багато людей, які вміють малювати, володіють технікою. Але митець — це особливий погляд. Обернений у себе, захоплення ідеєю — і водночас уміння бачити назовні. Мені пощастило зна ти таких людей в Україні та за кордоном (про що можна прочитати в моїх попередніх статтях). А ще важливо, що зараз в Україні є митці, які чинять культурний опір. Попри все вони тво рять. Їх треба підтримувати і берег ти. Зокрема, це художниця Наталія Фесенюк. Фесенюк — рідкісне прізвище. І сама художниця — винятково цікава та рідкісна постать.
Здається, ця мисткиня вміє буквально все. Вона малює, робить вити нанки, писанки (навіть влаштовувала майстер-класи з писанкарства), роз писує валізи та інші предмети, робить монументальні скульптури, ляльок… Також вона пише цікаві тексти (про це нижче). А зараз працює як кераміст, опановує нову техніку. І ще невідомо, куди далі вона спрямує свій творчий розвиток. Пані Наталія — мисткиня, науковиця, викладачка, музейна пра цівниця — тобто має багато амплуа. Моя задача — розповісти про твор чий стиль художниці та про саму по стать. Окреслити її словесний портрет. Наталія Фесенюк — це справжня українська патріотка, яка принципова і доводить це своєю діяльністю. Сама художниця народилась у Ки єві. Дитинство, за її словами, провела у Хмельницькій області. Її творча діяльність пов’язана зі столицею, Львовом, іншими містами України, а також зарубіжжям. Зокрема, твори мисткині (картини, витинанки тощо) є в колекціях Англії, Данії (на рівні посольства), Польщі, інших країн. Іноземним гостям варто побачити ці роботи, щоб одразу виникло бажання придбати.
Яка в пані Наталії техніка? Різноманітна. Я бачила її роботи, створені олійними фарбами, акрилом, аква реллю, простим олівцем. Бачила її витинанки. Але це тільки вершечок айсберга. Що б від неї ви не отримали — кар тину (зокрема монументальну, полот но в людський зріст), просто креслен ня олівцем, малюнок фарбами (у мене досі перед очима стоять «Півонії»), розписану валізу чи інший предмет, який одразу перетворюється на деко ративний арт-об’єкт… — усе це «кра сиве і корисне», як сказав би Максим Рильський. І має велику цінність. Наталія Фесенюк була активною членкинею Мистецької сотні на Май дані. Також має офіційний документ про те, що вона художник-агітатор. До того ж у її доробку слід виокремити те, що художниця неодноразово прово дила майстер-класи, зокрема з тради ційних ремесел. З її аудиторії — воїни АТО. Благодійна діяльність (вироби спеціально для наших захисників, участь в акціях тощо) — вчинки, які промовляють самі за себе. Це й виставки-
продажі на підтримку наших воїнів, і ще багато чого.
Про мисткиню можна читати в інтернеті й бачити відеопрограми з її участю, але я хотіла б систематизува ти про творчість цієї видатної постаті, виокремити, у чому оригінальність її робіт.
Яка освіта в художниці? Вона дуже змістовна людина, в якої були серйозні вчителі. Закінчила Національний технічний університет України «Ки ївський політехнічний інститут», ви давничо-поліграфічний факультет. Її спеціальність — «графіка». (Цікаво, що в мене був зв’язок із КПІ, бо я там не раз виступала з лекціями на запрошення лінгвістів як перекладачка, і в нашому Київському літературно-ме моріальному музеї Максима Рильського ми разом організовували День Святого Патрика). Своїм учителем Наталія Фесенюк вважає майстра витинанок Василя Корчинського. Але огранка її таланту не вичерпується цим досвідом. Далі мисткиня навчалася в таких закладах: Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості
«Психологія», Київський національ ний університет культури і мистецтв «Музеєзнавство та пам’яткознавство» (тобто фахово розуміється на музей ній справі). Вона доктор філософії в галузі психології, авторка наукових пу блікацій. Її цікавить арт-терапія. Та кож художниця працювала з дітьми як викладачка образотворчого мистецтва. Загалом її аудиторія — і діти, і дорослі. Із нагород у пані Наталії — «Ме даль за жертовність і любов до Укра їни» від Філарета Патріарха Київської і всієї Руси-України (2018). Вражає кількість виставок у цієї художниці в Україні та Польщі. Експозиції були в університетах, у культурних центрах, різних музеях, школах, театрах, Національній кіностудії ху дожніх фільмів імені Олександра До вженка… Наприклад, виставки витинанок. Або виставка «Арти і факти» в Українському домі, експозиції на честь подій Майдану (у Києві), виставка «Твор чість Свободи» в музеї Івана Гончара.
у людей, які регулярно вживають каву, ризик розвитку хвороби Альцгеймера знижується на 60%. Хвороба Паркін сона є другим за поширеністю ней родегенеративним захворюванням і характеризується загибеллю нейро нів, які продукують дофамін у голов ному мозку. Вживання кави сприяє зниженню ризику та розвитку цього захворювання.
Кава захищає від ураження сітків ки ока. Один із найсильніших анти оксидантів — хлорогенова кислота. Дослідники з Корнельського університе ту виявили, що цей компонент, який міститься в каві, скорочує смерть клі
тин сітківки, викликану гіпоксією (кисневою недостатністю) або окислювальним стресом (пошкодженням клі тини в результаті окислення). Вплив хлорогенової кислоти також тестува ли на мишах із пошкодженим зоро вим нервом. Результати виявилися такими ж. Кава знижує ризик виникнення раку кишківника. У цьому випадку користь кави доведена масштабним дослідженням. Дослідники спостері гали за 489 706 учасниками і виявили, що серед тих, хто випиває по 4-5 горняток кави, ризик захворювання раком кишківника нижчий на 15%.
Знижується ризик виникнення раку шкіри. Базаліома — одна з най поширеніших форм раку шкіри. І хоч вона зазвичай не смертельна, однак призводить до незворотних фізичних вад. Дослідження, проведене амери канськими вченими, довело, що вжи вання кофеїну знижує ризик виник нення раку шкіри. Найменший ризик відзначили у жінок, які вживали три горнятка кави в день. Утім, усього має бути в норму. Ось декілька загальних рекомендацій:
1) Здорові люди можуть випивати не більше п’яти горняток Згідно з рекомендаціями багатьох міжнародних організацій охорони здоров’я, щоденне споживання кофе їну здоровими дорослими людьми не повинно перевищувати 210-400 мілі грамів, що еквівалентно приблизно трьом-п’яти горняткам кави на день.
2) Підлітки, діти та вагітні жінки: не рекомендується Підліткам, що розвиваються, і ді тям краще віддавати перевагу молоку замість кави, чаю та інших напоїв, що містять кофеїн. Вагітним жінкам краще взагалі відмовитись від кави, але якщо дуже хочеться, то, згідно з рекомендацією Американської асоціації материнства, максимальна доза не повинна пе ревищувати двох горняток на день.
3) Не потрібно захоплюватися роз
Насамперед після низки проце дур обробки розчинна кава втрачає кавовий аромат, і
що не тільки перебиває смак свіжомеленої чорної кави, а й збільшує ризик ожи ріння та серцево-судинних захворювань.
4) Не пийте каву під час куріння та прийому ліків Подвійна дія кофеїну та нікотину викликає надмірне збудження моз ку, що може призвести до мутацій у деяких тканинах, які негативно по значаться на здоров’ї. Вживання кави під час прийому лікарських засобів може вплинути на їхню ефективність або спричинити побічні реакції. Тому краще пити напої, що містять кофеїн, через дві години після прийому ліків. Кава може приносити користь здо ров’ю лише в помірних кількостях. Однак якщо у вас підвищений тиск, про блеми з сечовим міхуром або шлунком, краще відмовитись від кави зовсім. Загалом, кожен має відчувати свій організм і в разі чого обов’язково кон сультуватися з лікарем. Підготувала Діана Царук.
українській кухні є страви, які залишилися хіба що на сторінках літературних творів. Ми вирішили усунути історичну несправедливість, бо саме така доля спіткала одну з ко зацьких страв — пшоняну тетерю. Основним інгредієнтом тетері, по пулярної за доби Війська Запорізько
го, є пшоно. В автентичному варіанті, коли наближалися свята, пшоняну тетерю готували на м’ясній або риб ній юшці. У повсякденному житті вживали переважно пісною, зробле ною на воді. Готувати пшоняну тетерю можна як для родини, так і за традиціями
наших бойових предків — у колі по братимів.
ПОРАДИ Рекомендуємо добре промити пшоно, бо воно може бути гірким. Варто змінити воду кілька разів, аж допоки вона не стане прозорою, чи замочити. Обсмажуйте овочі на вершко вому маслі, або на соняшниковій чи оливковій олії. Давнього звучання пшоняній тетері надасть вижарюван ня сала, бо, вочевидь, саме сало було в арсеналі січових кашоварів.
ІНГРЕДІЄНТИ
200 г пшона
100 г вершкового масла 82,5%
1 невеличка цибулина
1 стебло селери
1 середня морквина
60 мл білого сухого вина
½ перцю чилі
2-3 зубчики часнику 150-200 мл води
30 г пармезану (для подачі)
50 г гречаних пластівців (для подачі) сіль та перець до смаку КРОК 1 Підготуйте овочі. Почистьте цибу-
лю, моркву, а потім разом із селерою наріжте дрібними кубиками. КРОК 2 Розігрійте пательню зі 100 г вершкового масла 82,5% та припустіть ово чі протягом 2-3 хвилин. Орієнтуйтеся на прозорість цибулі. КРОК 3 Пшоно може давати гіркоту, тому краще попередньо замочіть в окропі на 20 хвилин. Потім злийте та добре промийте.
КРОК 4
Висипте на пательню 200 г пшона та залийте його 60 мл білого сухого вина. Випаровуйте протягом 5 хвилин на середньому вогні. Посоліть та по перчіть до
перцю
наріжте
зубчики часнику по
додайте в пательню. Влий те 60 мл води та готуйте протягом 5-7 хвилин. Додайте наступну порцію води та повторіть процедуру ще че рез 5-7 хвилин за принципом ризото. Усього використовуйте 150-200 мл води. Якщо приготували бульйон, то використовуйте його замість води. КРОК 6
Подавайте тетерю з натертим пармезаном та гречаними пластівцями.
голубцями така ж історія, як і з ва рениками — немає канонічного рецеп та. Можна придумати різні та неймо вірно смачні начинки, експериментува ти зі спеціями, готувати в каструлі або на відкритому вогні, запікати в духовці. Як правило, голубці готують з яко юсь крупою та додаванням м’ясного фаршу. Ми ж зробили пісні голубці з картопляним пюре, доповнивши смак овочів ароматними спеціями. Заправи ли страву томатним соусом, щоб нада ти голубцям легку кислинку. Вийшло дуже смачно та просто.
ЩО ЩЕ ДОДАТИ ДО НАЧИНКИ?
У картопляну начинку ми додали цибулеву засмажку. Але за бажанням можна посилити смак страви обсмаже
ними грибами, засмажкою з моркви
пікантності начинки використо
прянощі — суміш перців, суше
сіль та перець до смаку Для заправки: 3 ст. л. томатної пасти 1 ч. л. цукру 500 мл води КРОК 1 Підготуйте всі інгредієнти для при готування пісних голубців із карто пляним пюре. КРОК 2 Приготуйте начинку для голубців. Очистьте 1 кг картоплі. Перекладіть в каструлю, додайте 3 лаврові листи, 5 духмяних перців, 3 зубчики часнику, сіль і перець до смаку. КРОК 3 Приготуйте засмажку для начинки. Цибулю очистьте та наріжте середнім кубиком. Розігрійте пательню з 3 ст. л. соняшникової олії та обсмажте цибулю до м’якості та прозорості. КРОК 4 Перевірте готовність картоплі. Видаліть із каструлі часник та спеції, повні стю злийте воду з картоплі. Що менше рідини в картоплі, то краще та щіль ніше буде начинка. До відвареної кар топлі додайте обсмажену цибулю, ро зімніть до пюре та дайте їй повністю охолонути, щоб голубці не розмокли під час запікання.
капустяні листи. Із се редньої білокачанної капусти виріж
воду
КРОК 7
Верхні капустяні листи змінюва тимуть свій колір на прозоріший, тоді їх можна виймати. Акуратно знімайте по одному листочку в мисочку. Якщо ви добре вирізали качан, то капустяні листи самі відпадатимуть. Орієнтов ний інтервал між готовністю верхніх листів — 2-3 хвилини. КРОК 8
Обов’язково зріжте жорсткі про жилки в капустяних листах. КРОК 9
Увімкніть духовку до 180 градусів і формуйте голубці. У капустяний лист викладіть невелику кількість начинки та закрутіть у рулет, загортаючи краї. КРОК 10
Готуйте томатну заправку для голу бців. У глибокій мисці змішайте 3 ст. л. томатної пасти та 1 ч. л. цукру. Залийте 500 мл води. Щоб надати більш насиченого смаку страві, використо вуйте грибний або насичений овочевий бульйон. Кількість цукру за бажанням можете збільшити до 2 ч. л. За правку добре перемішайте. Залийте голубці. Дуже важливо, щоб рідина пов ністю покривала голубці. Форму на крийте фольгою та поставте в духовку на 1-1,5 години залежно від твердості капусти за температури 180 градусів. Наприкінці зніміть фольгу, щоб голу бці зверху підрум’янилися, і готуйте ще 20 хвилин. Смачного!
Підготувала Діана Царук. Джерело: https://klopotenko.com/
Володимир Гребенюк, Жашків «Сурма»
— А ви в лісі, дядя Петя, Народилися коли? –Запитав маленький Федя, — — Що — ви «деревом» були? — Ти ж дорослий, Федя, майже! «В лісі»… це не так, синок… — То чому ж мій тато каже: «О! Прийшов старий «пеньок»?
ГНІЗДО
Онук приїхав з міста. З бабусею раненько Пішов на ферму. (Звісно Цікавість чималенька) Корівок там немало По фермі бігав, грався… Як сили вже не стало — В травичці повалявся. І там побачив диво: У затінку ромашок На купці сиротливо Від молока п’ять пляшок! Зрадівши невимовно, Прибіг до бабки Вова: — А я, бабусю, щойно Знайшов гніздо корови!..
ПОТОРГУВАВСЯ
На базарі бабка Рая Продавала сало. — Скільки? — чоловік питає — Двадцять, — відказала. Чоловік іде від неї А вона до нього: — Почекай! Ми ж на базарі! Не гніви ти Бога! Поторгуйся, так потрібно, Ціна — це не лихо! Чоловік подумав: «вірно» І промовив тихо: –Дев’ятнадцять — мій рахунок!
— Скільки?! — кричить бабка, –Та ти що?! Та це ж грабунок! Двадцять — і це «крапка»!!!
ДОТЕПНА ВІДПОВІДЬ
Перший раз у літаку… Хвилюється жіночка…
Все їй тут не до смаку, Трясеться, мов гілочка… Стюардесу допіка:
— До землі доставите?..
— В небі ще ніхто, пока, Не лишився, знаєте…
* * *
У вікно заглянув Стас. Бачить — снідає Тарас:
— Будеш пити?
— Ні. Бувай.
— А як збігаю?
— Давай…
* * *
— Крем для губ купив дружині… Роблю їй «презент»… Бо від сварок — губи сині… — Зветься як? — «Момент»!
І ЦЕ Ж ТРЕБА…
Дивиться в люстерко Ваня: Лисий, некрасивий! А живіт — «церковна баня!» Боже ж ти мій милий! — сині та тоненькі, Ще й криві до того! Голова — така маленька,
Ти вже звик до своїх злиднів…
А її це не проймає… Курка-гриль — 45 гривнів!.. ПРИВОДНЕННЯ
У лікарні поруч ліжка –Там лежать два кума. Ноги у Петра — на віжках. Іван — весь у думах… У Петра Іван питає: — Як попав, нещасний? А Петро відповідає: — З груші впав невчасно. Добре, що на сіно втрапив… — «Присінився» вдало?
Десь було три тонни, На базарі їх продав — Телевізор «SONY»!
ТРАВЕНЬ
В кабінеті психіатра пацієнт сидить:
— Який зараз місяць, друже, ви мені скажіть?
— Травень, — той відповідає, — правда ж є такий?
— Зараз вересень надворі!
А за ним який?
— Травень, — знову промовляє, наче п’яний «в дим»
Лікар дивиться на нього: — Жовтень йде за ним!
А за жовтнем який місяць? — лікар аж тремтить.
— Травень, — той відповідає, психіатр вже «кипить»!
— Листопад! А за ним грудень!
Січень! ЦЕ — зима!
Пацієнт аж здивувався: — Травня що? Нема?.. ЩО РОБИТИ?
— Ой! Алло! Пожежна це частина? Змушений я вас потурбувати!
Що робити? От «лиха година»! Куди, в біса, телефонувати?
Тут на розі площі «Перемоги»
Бійка відчайдушна — кров фонтаном, Лікаря «швидкої допомоги»
З поліціянтом-капітаном!
Ніби не від нього!.. А на ліжку — його жінка: Красива, як пава! Талія — мов сокоринка! Шкіра — колір «кави»! Подивився на дружину, Милу та хорошу, Промовляє: «І це ж треба Так любити гроші…»
— Ваше прізвище? — Ослов… — А ініціали? Га? — Будете сміятись знов… — Та не буду! Як? — І. А. …
ДИВНЕ ПИТАННЯ
На базарі для тварин: — Котик це, чи кішка? Очі витріщив Максим: Ой, ці ваші смішки! Вже обридли ви мені! Бачу таких рідко! По вухах не видно? — Ні. –Та це ж заєць, тітко! ЯКА ПРИВАБЛИВА!
Із пожадливістю
— Ноги ледве я не втратив… Вила там стирчали… А ти чому тут, Іване? — Та… летів із даху… В чан з водою, як ракета, Із усього маху!.. –Та ти ж, куме, «приводнився» У бочку з водою! — Краще б вбився… «Приводнився» — Одною ногою…
ПОДАРУНОК
День народження учора В тебе був, Оксано Що подарував Микола, Чоловік коханий?
— Бачиш «мерса» біля бару? — Класна «тачка»! Що ти! — Кольору такого ж пару Він приніс колготи… ЖАХИ КРИЗИ
Село «накрила» криза… Нічого вже немає… Іде бабуля з хмизом, Сусіда зустрічає: — Корову ти доїла? Куму сусід питає. — Корову я доїла… Телятко доїдаю… ТЕЛЕВІЗОР «SONY»
Де ти гроші, Петро, взяв? Ніде ж не працюєш! Телевізора придбав
Ти, бува, не з Жашкова, шановний?
— Ні, не з Жашкова.
— Так значить — мій земляк!?
— Та як це зрозуміти?
Нонсенс повний!
— Бо я також не з Жашкова! Он як!
— Красива дівчина твоя?
— На «Божу Матір» схожа…
Її ось фотографія…
— Ану… О, Матір Божа!
Телефонний дзвінок — неймовірно!
До декана вночі дзеленчить:
— Що, декане, спите там спокійно?
А мені ще історію вчить…
розлютився
одному:
ти запізнився?
пізно вийшов з дому
*
Дружина з базару прийшла Кіло ковбаси принесла.
–Та це ж для собак! Чуєш, Райка?!
–А ти, чоловіче, не гавкай…
попрохати Допомоги, бо не жити! Та взаємності немає…
зібрав,
