Issuu on Google+


У номерi: ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ Іван БОЙЧЕНКО Геннадій Михайленко: «Тільки та людина може задовольнитися плодами своєї праці, яка не прагне кращого»......................................................................................................................3

ПОДІЇ. КОМЕНТАРІ. ЗАХОДИ. День депутата обласної ради – на Глухівщині.................................................................................6 Анатолій ЧИКАЛОВ Навчання представників органів місцевого самоврядування – вимога часу.................................7 Максим ГАВРИЛЮК Доступ до публічної інформації гарантується кожному................................................................10 Наталія ВАЩЕНКО Програм багато. Але найкращі ті, що працюють для людини.....................................................17 Антоніна ДАНИЛЬЧЕНКО Самостійна бухгалтерія – контроль та якість харчування...........................................................18

ПОСТІЙНА КОМІСІЯ: СТАТУС І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Світлана АФАНАСІЄВА Щоб всі рішення працювали на благо територіальних громад....................................................19

ДЕПУТАТ – ГОРДІСТЬ ВИБОРЦІВ Наталія РОЗТОРГУЄВА Володимир Демура – це успіх у всьому: і в житті, і в спорті, і в роботі.....................................22 Любов БОЙКО Олександр Тєлєтов: «Працюю з людьми та для людей»...............................................................25 Віктор ДАВИДЕНКО Моє життєве кредо: «Кожного дня – добра справа для громади»................................................27 Л.Г. Рева: «Багатодітна родина – дар і випробування»..................................................................29

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ: ЗДОБУТКИ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ Юлія ТАРАН Взаєморозуміння та підтримка всіх жителів – запорука стабільного розвитку територіальної громади....................................................................................................................31 Григорій СІДЕНКО Сільський голова, керівники та депутати: робота злагоджена і відповідальна..........................34 Віра ПАВЛОВА Хочеш мати кращі результати – бери участь у конкурсах............................................................35 Примножуючи традиції, село крокує в майбутнє (Лебединський район)..................................40 1


СПІВПРАЦЯ ЗГУРТОВУЄ Наталія ЛУГОВА Якщо керівник органу місцевого самоврядування хоче працювати, він добивається успіхів.................................................................................................................................................42 Іван ПЕРЕРВА Працювати заради людей.................................................................................................................44 «Україна для людей! Влада для вас!» – за таким принципом працює Середино-Будський міський голова Олександр Ген........................................................................................................47 Михайло ЧЕРЕДНИЧЕНКО Коли патріотизм об’єднує................................................................................................................48 Спираючись на досягнуте, – до нових здобутків на благо наших людей (Буринський район)..........................................................................................................................50 Співпраця – запорука ефективної та якісної роботи (Ямпільський район)................................52

ХТО НАПОВНИТЬ БЮДЖЕТ? Віктор ФЕДЧЕНКО Чому водне плесо скупиться на віддачу..................................................................................................53 Іван ЯНКІВСЬКИЙ Землі потрібен не користувач, орендар на короткий термін, а господар......................................57

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО Олексій СЯБРЕНКО Проблема є. ЇЇ потрібно вирішувати...............................................................................................60 Працює комунальний позашкільний навчальний заклад районної ради (Білопільський район)......................................................................................................................64

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ Андрій СОКУРА «Діло» допомагає сумським посадовцям у роботі з документами..............................................66 Вісті з Роменської міськради Співпраця з волонтером підвищує рівень діяльності...................................................................68 Посібник «Довідник інвестора» – супровідна допомога..............................................................69

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО Консультує головне управління юстиції..........................................................................................69

НА ДОЗВІЛЛІ Ігор ЛИСИЙ Любить змінювати все на краще.....................................................................................................75 Туристські стежки Валерія Малявчика..........................................................................................76 З досвіду діяльності громадської організації «Жіночий клуб «Відрада» Очей моїх відрада.............................................................................................................................77 Пісня скликає друзів.........................................................................................................................78

2


ГЕННАДІЙ МИХАЙЛЕНКО: «ТІЛЬКИ ТА ЛЮДИНА МОЖЕ ЗАДОВОЛЬНИТИСЯ ПЛОДАМИ СВОЄЇ ПРАЦІ, ЯКА НЕ ПРАГНЕ КРАЩОГО» Іван БОЙЧЕНКО, начальник відділу інформаційно-аналітичної роботи виконавчого апарату обласної ради. Уродженець Недригайлівського району. Вищу журналістську освіту здобув у Київському національному університеті імені Т.Г.Шевченка. Працював на різних посадах в друкованих та електронних засобах масової інформації, органах виконавчої влади та місцевого самоврядування. 18 травня минуло шість місяців з дня проведення першої сесії обласної ради шостого скликання. Тоді були визнані повноваження депутатів, обрано керівний склад найвищого представницького органу Сумщини. Яким стали ці півроку для голови обласної ради? Чи вдалося організувати роботу депутатського корпусу, виконавчого апарату ради, інших органів місцевого самоврядування ефективно, з найбільшою користю для жителів області? На цю тему відбулася розмова з головою обласної ради Геннадієм Михайленком. - Геннадію Володимировичу, час летить невпинно. Минає півроку як Ви – голова обласної ради. Чи задоволені результатами своєї роботи за цей період? - Тільки та людина може задовольнитися плодами своєї праці, яка не прагне кращого. Наша ж команда, хоч уже й має чимало конкретних практичних напрацювань, завжди намагатиметься зробити якомога більше для регіону. Не люблю, коли керівники кивають на своїх попередників, мовляв, через них маємо стільки проблем. Але об’єктивно ж – спадщина дісталася далеко не найкраща. І це не тільки тому, що попередні посадовці не хотіли, не вміли працювати. На мою думку, результати діяльності органів місцевого самоврядування також значною мірою залежали від об’єктивних факторів, від тієї ситуації, що склалася в країні за останні роки. Тому ми вимушені виправляти помилки, розробляти стратегію розвитку Сумщини. - Не випадково Президент України Віктор Янукович визначив пріоритетним курс на проведення реформ? - Саме життя примусило його зробити такий крок. І ми всі, представники виконавчої влади, місцевого самоврядування, маємо підтримати

починання глави держави. Але вважаю, що всі, навіть наймасштабніші, реформи повинні розпочинатися знизу. Тут важлива думка кожного. Для нас стає правилом: порадься з людьми на місцях, потім розпочинай реформування. Саме з урахуванням цього депутати обласної ради беруть найактивнішу участь у роботі громадської ради при облдержадмініст рації. Значно більшо го значення надаємо постійним комісіям обласної ради, які до своєї роботи залучають фахівців, представників громадськості. Активізовуємо діяльність інших депутатських та громадських формувань. Це по-перше. І по-друге, не треба думати, що будь-яка реформа чи навіть найкращий закон запрацюють самі по собі. Поки кожен з нас, кожен на своєму робочому місці не намагатиметься працювати ефективніше, не вишукуватиме внутрішніх резервів, на позитивні зміни розраховувати не можна. - Продовжуючи цю тему, хочу спрямувати нашу розмову в практичну площину. В нинішньому році вельми неприємна

Інтерв’ю дає голова обласної ради Геннадій Михайленко 3


ситуація склалася в Сумах з роботою ліфтів. Як бути? Чекати на реформи? - Тільки не від Президента і не від Уряду, які до ліфтового господарства в нашому обласному центрі не мають ніякого відношення. Реформи дійсно тут потрібні. Але вони мають бути зініційовані та проведені на місцевому рівні. Ви задумувалися, чому ліфти зупиняються, працюють незадовільно? Однією з причин цього є те, що всі вони обслуговуються тільки приватними підприємствами, для яких

На першій сесії обласної ради прибуток – на першому місці. Ремонтами підйомників своєчасно не займаються, запасних частин у достатній кількості не закуповують, часто на потім залишають навіть незначне обслуговування. Ми ж практично не можемо вплинути на них, не маємо права втручатися в їх діяльність. Чекати доки всі ліфти зупиняться? Ні. Ось тут і потрібне реформування. Необхідно створити комунальне підприємство, на яке громада мала б вплив. У такому разі можна б було спитати з винних за упущення в роботі, контролювати, як витрачаються фінанси, сплачені жителями багатоповерхівок за ліфти, як використовуються бюджетні кошти, впливати на кадрову політику, на створення дійсно конкурентного середовища. Над цим питанням ми зараз конкретно працюємо, сподіваюся, що ближчим часом воно буде вирішене. Подібна ситуація склалася з роботою аптек, більшість яких – у приватних руках. Вони не бажають займатися виготовленням лікарських препаратів за рецептами, забезпеченням населення наркотичними та психотропними засобами, для них вартість ліків, їх якість, наявність часто відходять на другий план. На першому ж завжди залишається прибуток. Це проблемне питання знаходиться на розгляді депутатів. Лише в травні воно ґрунтовно було 4

обговорене на засіданні постійної комісії обласно�� ради з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства, прав жінок та соціального захисту населення, за «круглим столом», що відбувся в обласній раді. Висновок випливає один: треба створити комунальну структуру, яка була б підзвітною громаді. - Геннадію Володимировичу, може таким чином варто поборотися з іншими проблемами, скажімо, в житловокомунальному господарстві? Вам досвіду в цій справі не позичати. - Житлово-комунальне господарство – це окрема тема. І хвилююча, і болюча. Але, як знаємо, відстань долає той, хто йде. Ще кілька років тому жителі Сум молилися на ЖЕКи. Здавалося, що саме ці структурні підрозділи врятують від будь-яких негараздів. Та час змінювався, потрібні були корінні перетворювання. Якщо не помиляюся, першими в Україні на них пішли в Харкові, де міська влада одного дня наказала горезвісним ЖЕКам довго жити й створила но ве комунальне підприємство «Жилкомсервіс» як єдиний загальноміський центр. Відразу вдалося налагодити прозорий контроль за використанням коштів. Вперше за багато років підприємство почало платити гро ші робітникам і фірмам не за липові договори, не за видимість роботи, а за якісно й своєчасно надані послуги. Був створений надійний механізм взаємозв’язку і взаємовиручки всіх комунальних підприємств, що забезпечують життєдіяльність міста і яких об’єднує, координує, спрямовує роботу це головне підприємство. - Виходить, «Жилкомсервіс» ст ав своєрідним дахом для багатьох комунальних підприємств? - Я б сказав не дахом, а базовим підприємством, яке об’єднує зусилля всіх комунальників у забезпеченні стабільної роботи всього житлово-комунального комплексу. Воно працює за системою єдиного замовника, тобто, замовляє для містян комунальні послуги у інших підприємств і водночас суворо стежить за якістю виконуваних робіт. Тож у разі якихо сь непорозумінь власнику міської квартири не треба бігати по різних організаціях у пошуках правди чи тих же електриків, сантехніків. І не менш важливо, при т акій системі до управління власним житлом безпосередньо залучаються жителі квартир.


Я за такі ефективні реформи, які приносять найвигідніші зручності для людей. - Щоб їх проводити, необхідні відповідні знання. Взагалі, щоб йти в ногу з життям, пот рібно постійно підвищувати професійний рівень. Як цього можна досягти працівникам місцевого самоврядування? - А хіба «Офіційний вісник Сумської обласної ради» цьому не сприяє? Чи мало публікацій про передовий досвід самоврядних органів, діяльність депутатів вміщується на сторінках газети Верховної Ради України «Голос України», яку б я радив постійно читати всім, хто хоч як-небудь пов’язаний з діяльністю представницької гілки влади? Крім того, на курсах, що постійно діють у Сумах при державному закладі післядипломної освіти, всі працівники органів місцевого самоврядування систематично підвищують свою кваліфікацію. Вважаємо не поганою формою навчання виїзні семінари, якими в нинішньому році охопили всі райони. Ми

Засідає президія обласної ради досить ретельно підійшли до формування лекційної групи. До неї увійшли фахівці, які, на наш погляд, можуть дати вичерпні відповідірекомендації на всі запитання, що найбільше хвилюють територіальні громади. Окремо проводимо навчання з депутатським корпусом. При цьому використовуємо різні форми – від особистих зустрічей з керівництвом облради, залучення обранців народу до проведення різних семінарських занять, засідань за «круглим столом» до участі у виїзних семінарах. Наприклад, 18 травня виїзний День депутата обласної ради провели в Глухові та в Глухівському районі, де спробували узагальнити передовий досвід депутатської діяльності. Тиждень тому в Сумах відбулося навчання

помічників-консультантів депутатів обласної ради. Такі зустрічі з різними категоріями людей, основна чи депутатська робота яких пов’язана з органами місцевого самоврядування, корисні і нам. Адже ми не лише консультуємо їх, а й вислуховуємо учасників навчання. Всі ділові пропозиції намагаємося врахувати в роботі обласної ради. - Раніше доводилося чути з ваших вуст щире бажання підтримати розвиток малого та середнього бізнесу. З часом не змінилася позиція? - Не зміниться ніколи. У більшості країн світу підприємництво рухає економіку, забезпечує вагомі прибутки до бюджетів. Чим українці гірші? Нам, маю на увазі і виконавчу, і представницьку гілки влади, необхідно лише створювати належні умови для розвитку такого бізнесу, всіляко підтримувати його, тоді ряд проблем буде вирішуватися самостійно. В першу чергу проблема зайнятості населення, насичення споживчого ринку якісними товарами, послугами, продуктами харчування. Але для цього необхідно спільно владним і бізнесовим структурам виробити правила гри, об’єднати зусилля та направити їх у правильне русло. - За півроку очолювання обласної ради які питання для Вас були пріоритетними? - З головою облдержадміністрації Юрієм Чмирем, моїми заступниками, депутатами найголовнішими визначили ті питання, вирішення яких забезпечує гідне в соціальному плані життя людей. У першу чергу, звісно, це наповнення бюджету та ефективне використання бюджетних і залучених коштів. Наприкінці минулого року область одержала з державного бюджету 50 мільйонів гривень і 20 мільйонів у нинішньому році на будівництво обласного психдиспансеру. Уже вирішене питання щодо направлення 17 мільйонів гривень на добудову Охтирської центральної лікарні. Займаємося пошуком потрібних фінансів і для Конотопської та Роменської центральних районних лікарень. Майже чотири мільйони гривень спрямовано на будівництво та облаштування сучасного діагностичного цент ру в Шостці, де одержуватимуть медичну допомогу жителі північних районів Сумщини. При затвердженні бюджету-2011 передбачено 5,5 мільйона гривень на реконст рукцію т а ремонт приміщення Сумського театру для дітей та юнацтва. На 5


Представники всіх політичних партій працюють в рівних умовах черзі – обласний театр імені Щепкіна, якому вже виділено два мільйони гривень. Значні суми коштів виділяються також на енергозбереження, виконання програм у освітній галузі. Рішення щодо виділення коштів приймаємо досить прозоро. Кожен житель Сумщини при бажанні може чітко простежити, як використовується бюджет. - Наша область сільськогосподарська… - Саме тому обласна державна адміністрація запропонувала, а депутати підтримали проект про грами розвитку агропромислового комплексу Сумщини до 2015 року. Над цим документом уважно попрацювали не лише фахівці, науковці, а й депутати обласної ради. В цілому виходить досить змістовна і суперважлива програма. Сподіваюся, що на наступному пленарному засіданні ради ми її приймемо. Але хочу зазначити, що відродження села цим не закінчується, а лише розпочинається. Попереду – повсякденна і

наполеглива робота щодо її реалізації. - Ви постійно підкреслюєте: спільно з облдержадмініст рацією, разом з виконавчою владою. Повне взаєморозуміння? - На сьогодні однозначно – так. Ми не ділимо пальму першості. Кожна владна гілка опікується своїми, передбаченими Конституцією, обов’язками. Практично ми є однодумцями у вирішенні стратегічних питань області. Голова обласної державної адміністрації, його заступники, керівники деяких структурних підрозділів – депутати обласної ради. Вважаю своїм завданням допомогти їм реалізувати їхні обіцянки, дані людям у ході виборчої компанії. Якщо виборці віддали свої голоси за їхні програми, значить вони того варті. - Серед депутатів є активніші, є пасивніші. - Наше завдання – навчити їх сумлінно виконувати депутатські обов’язки. Якщо за кандидата проголосували люди, то, вважаю, йому мало бути лише добрим виконавцем, треба постійно ініціювати ідеї. Помиляється той, хто вважає: варто прийти на сесію, поставити кілька гострих запитань, провести дискусію. На моє глибоке переконання, під час сесії взагалі не повинно виникати ніяких дискусій. Не тому, що не має бути альтернативних думок, а тому, що всі проблеми слід розв’язувати задовго до початку пленарного засідання – під час роботи в комісіях, у ході особистого спілкування. На сесії ж маємо працювати як єдиний організм, бачити спільну мету, що не залежить від партійних уподобань.

ДЕНЬ ДЕПУТАТА ОБЛАСНОЇ РАДИ – НА ГЛУХІВЩИНІ На виконання плану роботи обласної ради на 2011 рік та відповідного розпорядження голови облради 18 травня нинішнього року на базі Глухівського району та міста Глухова відбувся День депутата Сумської обласної ради. Його тема – «Історична та культурна спадщина Сумщини». Мабуть, не випадково місцем проведення навчання депутатів була обрана Глухівщина. Цей край стародавньої сіверської землі овіяний легендами у віках, надзвичайно багатий на важливі історичні події, пам’ятки. Чимало з них збереглися до нині. Лише на території міста понад 50 пам’яток історії та культури взято під охорону держави. За визначенням вітчизняних та зарубіжних експертів, вони 6


мають не лише загальнонаціональне, але й міжнародне значення. Враховуючи історичне значення Глухівщини для Лівобережної України, учасники навчання віднайшли час, щоб краще ознайомитися зі славною минувшиною нашого краю. Депутати побували в монастирі «Глинська пустинь», Храмі Трьох Анастасій, музеях Ковпака та археології, біля пам’ятного знаку «Глухів столичний», пройшлися сквером Бортнянського та Березовського, відвідали Глухівський національний педагогічний університет ім. Олександра Довженка. Крім голови районної ради Володимира Цюкала та міського голови Юрія Бурлаки, на пленарній частині Дня депутата цікавими були виступи генерального директора Національного заповідника «Глухів» Сергія Слєсарєва, представників управління культури та туризму облдержадміністрації Валентини Приймак та Антоніни Ігнатченко. Вони на професійному рівні розповіли про історію міста і району, дали

об’єктивну характеристику архітектурним будівлям, визначили проблемні питання, які не вирішувалися тривалий час і лише при втручанні народного депутата України Андрія Деркача почали успішно розв’язуватися. У ході навчання неодноразово підкреслювалося, наводилися конкретні приклади, коли через байдужість владних структур знищувалися історичні пам’ятки, зокрема, храми, унікальні реліквії. Водночас робилися висновки, що і виконавчій владі, і органам місцевого самоврядування необхідно вживати наполегливих заходів задля забезпечення реалізації державної політики у галузі культури, дбайливого збереження та популяризації унікальних духовних надбань нашого народу, його історико-культурних реліквій. День депутата обласної ради на Глухівщині провів перший заступник голови облради Олег Бояринцев.

НАВЧАННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ – ВИМОГА ЧАСУ Анатолій Чикалов, заступник начальника відділу організаційного забезпечення діяльності ради виконавчого апарату облради. Уродженець села Верхня Сироватка Сумського району. Закінчив Сумський філіал Харківського сільськогосподарського інституту ім. Докучаєва та Харківський регіональний інститут державного управління при Президентові України. Був на комсомольській роботі, працював у системі агропромислового комплексу, лісового господарства, в органах виконавчої влади. Відповідно до розпорядження голови обласної ради від 04.03.11 № 13 про проведення виїзних семінарів у березні – квітні поточного року в районах Сумщини відбулося навчання сільських, селищних, міських (міст районного значення) голів та голів постійних комісій з питань бюджету місцевих рад. Виїзні семінари пройшли на базі Шосткинського, Глухівського, Конотопського, Роменського, Охтирського

районів та обласної ради. На них були запрошені визначені категорії працівників представницької гілки влади з сусідніх районів. Такі семінари обласна рада провела спільно з управлінням державної служби Головдержслужби України в області та Сумським центром післядипломної освіти. У ході їх вивчалися актуальні питання реалізації повноважень органів місцевого 7


самоврядування. Всього в навчанні взяли участь понад 500 чоловік. Переконаний, що для учасників семінарських занять корисними були виступи Віри Павлової, начальника відділу з питань аналізу обласних програм та бюджету виконавчого апарату обласної ради, кандидата еко номічних наук. Як правило, вона зупинялася на особливостях формування та виконання місцевих бюджетів в умовах дії нового Бюджетного кодексу України. Віра В’ячеславівна не тільки роз’яснювала зміни в бюджетному законодавстві, а й надавала пропозиції щодо наповнення місцевих бюджетів. В продовження фінансової теми Чернадчук Т.О., доцент кафедри адміністративного та інформаційного права Сумського національного аграрного університету, презентувала присутнім інформацію з питання щодо застосування вимог чинного Податкового кодексу. Фінансова тематика була головною і під час про ведення «круглого столу» для голів депутатських комісій на тему: «Організаційне забезпечення діяльності постійних комісій місцевих рад з питань бюджету».

Не менш цікавими були виступи щодо засад державної регуляторної політики в сфері го сподарської діяльно сті заступника начальника головного управління економіки облдержадміністрації-начальника управління розвитку підприємництва Віктора Фінашка та фахівців цього управління Ольги Кузьменко і Бо гдани Юсупової, які брали участь у проведенні цього навчання. За їхніми словами, з метою забезпечення виконання вимог чинного законодавства в сільських, селищних, міських та районних радах утворюються комісії з питань реалізації державної регуляторної політики. Здійснення регуляторної діяльності проводиться за 8

напрямками: планування діяльно сті з підготовки проектів регуляторних актів, підготовка цих проектів, їх оприлюднення, прийняття та відстеження результативності. Важливими і актуальними були виступи з питання щодо повноваження органів місцевого самоврядування у сфері використання земельних ресурсів. Доповідачі, представники головного управління Держкомзему в Сумській області, начальник відділу ринку та оцінки земель Юрій Лях, начальник юридичного відділу Олена Ст аринська, не тільки професійно і доступно розкривали сільським, селищним, міським головам зазначену тему, а також інформували про зміни в земельному законодавстві, наголошували на необхідності участі органів місцевого самоврядування в розмежуванні земель державної та комунальної власності. Крім того, була надана допомога і у вирішенні практичних питань. На практичних та теоретичних заняттях заступник начальника відділу бухгалтерського обліку, фінансової звітності та орендних відносин управління майном обласної ради Надія Карпенко інформувала про порядок приватизації нерухомого майна та об’єктів незавершеного будівництва комунальної власності, надання майна в оренду. «Реформа публічної адмініст рації: сучасний стан, проблеми та перспективи» тема лекції начальника управління державної служби Головдержслужби України в Сумській області Олени Демченко. Серед ряду важливих, як для держави, так і усього суспільства реформ однією з найважливіших, на її думку, є реформа публічної адміністрації або адміністративної реформи. Вона не була проведена з самого початку проголошення незалежної України, внаслідок чого в державі сформувався один з найбільших у Європі за своєю чисельністю державний апарат, який саме через це втратив свою ефективність. Олена Миколаївна детально пояснювала присутнім, етапи та ефективність здійснення цієї реформи.

Коментар заступника голови обласної ради Валерія Толбатова. Ознайомившись зі ст аттею Анатолія Чикалова, я хотів би, перш за все, висловити щиру вдячність керівникам Шосткинського, Глухівського, Конотопського, Роменського та Охтирського районів за сприяння в проведення


цих виїзних семінарів, за розуміння їх важливості і необхідності. По -друге, актуальність навчання визначалася тематикою, яка ретельно розроблялася з врахуванням тих змін, що відбулися в законодавчих та нормативних актах, і найзлободенніших проблем у повсякденній роботі органів місцевого самоврядування. Ми заздалегідь планували публічно порушити ті питання, на які сільські, селищні та міські голови не мали відповідей або ж гостро потребували допомоги у їх вирішенні. Буваючи практично на кожному занятті, я переконувався: люди найбільше цікавляться практичними роз’ясненнями, підкріпленими теоретичними положеннями. У чинному законодавстві інколи підготовленим працівникам, дипломованим юристам не легко розібратися, а керівникам територіальних громад, яким інколи, як кажуть, і вгору ніколи глянути, й поготів. Тому саме лекції, які мали безпосередній вихід на практичні справи органів місцевого самоврядування, користувалися найбільшим попитом. У цьому плані вигідно виокремлювалися виступи Віри Павлової. Бюджет, його наповнення, правильне використання, земельні та майнові питання – саме на них вона зо середжувала увагу присутніх. За визначенням Віри В’ячеславівни, вагомими резервами збільшення надходжень до бюджетів є створення нових робочих місць, ефективне використання землі. Адже не секрет: в частині територіальних громад й досі не в повній мірі до спільної каси надходить плата за землю. Чомусь деінде не враховується, що саме цей вид платежу стовідсотково надходить до сільського чи селищного бюджету. На семінарських заняттях особлива увага приділялася формуванню бюджету розвитку, важливим джерелом наповнення якого є єдиний податок суб’єктів підприємницької діяльності. Певною «заслугою» виїзних семінарів є те, що все більше представників органів самоврядування переконуються в можливостях об’єднання коштів місцевих бюджетів різного рівня (сільського, селищного, районного) для вирішення нагальних соціально-економічних питань у галузях охорони здоров’я, освіти, будівництва доріг, водогонів, газифікації, соціального захисту, тобто, тих питань, яких одна сільська чи селищна рада вирішити не може.

По-діловому прозвучали та позитивно були сприйняті рекомендації і сама методологія забезпечення додаткових надходжень за рахунок цільових фондів у складі місцевих бюджетів, одним із джерел н��повнення яких є кошти, отримані від підприємств шляхом укладання соціально-економічних угод на вирішення нагальних питань життєдіяльності територіальних громад. Учасники семінарських занять, враховуючи заплановані виступи фахівців, обмін досвідом представників з місць, переконувалися ще в одній добрій справі – суттєво поповнити бюджет, вирішити актуальні місцеві проблеми можна за рахунок участі територіальної громади в різних грантових програмах. Позитивний досвід в області в цьому уже є. Це участь у програмі ПРООН та Європейського Союзу «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Завдяки йому 40 сільських територіальних громад залучили додаткові джерела фінансування та реалізували проекти будівництва водогонів, ремонту ФАПів, амбулаторій, придбання шкільних автобусів, ремонту закладів освіти, впровадження програм енергозбереження та інше. Особливо активно працюють у цьому напрямку Липоводолинський, Сумський, Охтирський,

Буринський, Краснопільський, СерединоБудський, Тростянецький, Великописарівський райони. Цінними видаються й рекомендації щодо участі територіальних громад у Всеукраїнському конкурсі проектів та програм підтримки розвитку місцево го самоврядування. Він дає можливість додатково залучити до сільського бюджету до 100 тисяч гривень. Цей факт зацікавив багатьох учасників навчання. Вже 18 проектів подано для участі в цьому конкурсі, ще три готується. У тому, що користь від навчання буде, 9


сумнівів немає. Ще при проведенні виїзного семінару на базі Глухівського району головою Глухівської райради Володимиром Цюкалом було порушене питання щодо своєчасної реєстрації договорів оренди в районі. Це питання було невідкладно взято на контроль і наступного тижня воно вже було вирішене. На сьогодні затримок з реєстрацією зазначених

угод у районі практично немає. І подібні приклади непоодинокі. У роботі виїзних семінарів брали також участь голови районних рад. Вони, як і керівники територіальних громад, однозначно підтримали таку форму роботи обласної ради з сільськими т а селищними головами і висловилися за доцільність її продовження.

Огляд нового законодавства

ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ГАРАНТУЄТЬСЯ КОЖНОМУ Максим Гаврилюк, заступник начальник управління державної служби Головдержслужби України в Сумській області. Народився в м. Суми в 1983 році. Закінчив Українську академію банківської справи за спеціальністю правознавство. З 2005 року працює в управлінні державної служби Головдержслужби. 13 січня 2011 року Верховною Радою про громадянські і політичні права (ст. 18, 19) України був ухвалений, а 9 травня цього року та ін. Закони про доступ до публічної інформації введений в дію Закон «Про доступ до публічної інформації» (далі по тексту – існують у більшості демократичних держав і Закон про доступ). У ньому вперше вони виступають реальним правовим законодавчо визначено поняття публічної механізмом здійснення одного з основних прав інформації, гарант ії т а принципи людини – права на доступ до публічної забезпечення права на доступ до публічної інформації, що є, в свою чергу, вимогою інформації, порядок доступу до інформації, європейських стандартів та необхідною визначення та перелік суб’єктів у сфері умовою інтеграції України у Європейське доступу до публічної інформації з співтовариство. Прикладом держав, у яких визначенням їх повноважень та реалізація існують закони про (свободу) доступ до права на доступ до інформації за інформації, є: США (Закон про свободу інформаційним запитом. Даний доступу до інформації), Великобританія (Закон законодавчий акт врегульовує механізм про свободу інформації), Латвія (Закон про доступу до публічної інформації запитувачів свободу інформації), Естонія (Закон про інформації, якими можуть виступати свободу інформації), Словаччина (Закон про фізичні, юридичні особи, об’єднання вільний доступ до інформації), Болгарія (Закон громадян без статусу юридичної особи, крім про доступ до публічної інформації), Словенія (Закон про доступ до публічної інформації), суб’єктів владних повноважень. Основа права на доступ до інформації Угорщина (Закон про захист інформації) тощо. Необхідність прийняття закону була закріплена в ст. 34 Конституції України. Відповідно до неї кожен має право вільно зумовлена відсутністю ефективних правових механізмів реалізації зберігати, використовувати і поширювати Закони про доступ до публічної закріпленого у статті 34 Конституції інформацію усно, письмово або в інший інформації існують у більшості України права кожного на доступ до спосіб на свій вибір. Ця демократичних держав інформації, зокрема, норма Конституції України ґрунтується на положеннях публічної інформації – тієї, що знаходиться у Європейської конвенції про захист прав та володінні суб’єктів владних повноважень, та основних свобод людини, Міжнародного пакту інформації, що становить суспільний інтерес. 10


За режимом доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом поділяється на конфіденційну і таємну. До таємної інформації належить інформація, що містить відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі. Першою статтею Закону про доступ визначено поняття публічної інформації - це відображена та задокументована будь-якими Метою закону розробники ставили засобами та на будь-яких носіях інформація, забезпечення прозорості і відкритості суб’єктів що була отримана або створена в процесі владних повноважень та створення механізмів виконання суб’єктами владних повноважень реалізації права кожного на доступ до своїх обов’язків, передбачених чинним публічної інформації шляхом: визначення законодавством, або яка знаходиться у режиму доступу до неї, а саме – виключних володінні суб’єктів владних повноважень, підстав обмеження доступу до інформації, інших розпорядників публічної інформації, встановленням відповідальності за відмову чи визначених цим Законом. Задекларовано, що публічна інформація є відстрочку у наданні інформації, відкритою, крім випадків, встановлених встановленням максимально коротких строків законом. Право на доступ до публічної для розгляду запитів на інформацію тощо. Перед тим, як з’ясувати, яким чином інформації згідно із Законом про доступ Законом про до ступ визначено поняття гарантується: 1) обов’язком розпорядників інформації «публічної інформації», згадаємо, що таке надавати та оприлюднювати інформацію, крім інформація взагалі та яким чином це поняття визначено нормативно. Отже, під інформацією випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації слід розуміти документовані або публічно спеціальних структурних підрозділів або оголошені відомості про події та явища, що по садових осіб, які організовують у відбуваються в суспільстві, державі та встановленому порядку доступ до публічної навколишньому природному середовищі. У складі права на доступ до інформації інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури можна виділити такі елементи подання запиту та отримання інформації; (правомочності), які можуть бути реалізовані 4) доступом до засідань колегіальних всіма без винятку суб’єктами зазначеного суб’єктів владних повноважень, крім випадків, права: право доступу до документів та інших передбачених законодавством; матеріалів, інформаційних ресурсів та 5) здійсненням парламентського, інформаційних систем; право на звернення за інформацією до певних суб’єктів; право громадського та державного контролю за отримувати інформацію від конкретних дотриманням прав на доступ до публічної суб’єктів; право фіксувати інформацію, в тому інформації; 6) юридичною числі за допомогою за технічних засобів; Визначені основні принципи пвідповідальністю о р у ш е н н я право на відтворення забезпечення доступу до законодавства про інформації (отриманої доступ до публічної в не заборонений публічної інформації інформації. законом спосіб); право Визначені основні принципи забезпечення на доведення інформації до конкретних доступу до публічної інформації, зокрема: 1) суб’єктів через її опублікування, а також прозорості та відкритості діяльності суб’єктів поширення через мережі обміну даними (зокрема, Інтернет), передачі через засоби владних повноважень; 2) вільного отримання масової інформації в режимі повідомлень; та поширення інформації, крім обмежень, право на отримання консультації з питань встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, доступу до інформації. 11


релігійних та інших переконань, статі, запобігання розголошенню інформації, етнічного та соціального походження, одержаної конфіденційно, або для підтримання майнового стану, місця проживання, мовних авторитету і неупередженості правосуддя; або інших ознак. 2) розголошення інформації може завдати Які ж шляхи та способи забезпечення істотної шкоди цим інтересам; доступу до інформації визначені законом? 3) шкода від опр��люднення такої інформації Новий акт передбачає наступні механізми: переважає суспільний інтерес в її отриманні. 1) систематичне та оперативне Безперечним позитивом нового закону є оприлюднення інформації: усунення суперечливої конст рукції - в офіційних друкованих виданнях; «конфіденційна інформація, що є власністю - на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; держави» чинного Закону України «Про - на інформаційних стендах; інформацію», і введення замість неї категорії - будь-яким іншим способом; службової інформації із вказівкою, які саме 2) надання інформації за запитами на види інформації можуть належати до інформацію. службової (ч. 1 статті 9 Закону про доступ). Діючим законодавством України Тепер документам, які містять службову однозначно чітко не визначено, яка саме інформацію, присвоюється гриф «для інформація захищається державою. Законом службового користування» (ДСК), а переліки України «Про державну таємницю» відомостей, що становлять службову встановлюються такі грифи секретності як інформацію, не можуть бути обмежені в «о собливо таємно», «цілком таємно », доступі (ч. 3 статті 9). Це означає, що органи «таємно». Поряд з тим застосовуються такі державної влади, які закрили перелік грифи секретності, як «для службового відомостей з грифом ДСК, поставивши на користування», «опублікуванню не підлягає», нього гриф ДСК, повинні розкрити і «не для друку», «для внутрішнього оприлюднити ці переліки (а це Кабінет користування». Законодавче врегулювання Міністрів України та інші органи). Органи такого роду грифів секретно сті не влади, самоврядування, відомства тощо врегульовано, але існує реальна практика повинні переглянути складені раніше переліки застосування органами державної влади, конфіденційної інформації, що є власністю зокрема, на підставі постанови Кабінету держави, відповідно до статті 9 Закону про Міністрів України від 27.11.1998 року № 1893 доступ і розкрити частину документів з грифом «Про затвердження Інструкції про порядок ДСК. Ситуація, коли кількість позицій у обліку, зберігання і використання документів, переліках, складених обласними державними справ, видань та інших матеріальних носіїв адміністраціями, коливається від 18 (Іваноінформації, які містять конфіденційну Франківська, Київська ОДА) до 136 інформацію, що є власністю держави». (Кіровоградська ОДА), є дещо неоднозначною. Наприклад, у 2010 році з грифом «для Згідно із Законом про доступ не може бути службового користування» видано 77 обмежено до ступ до інформації про нормативно-правових актів органів державної розпорядження бюджетними коштами, влади. володіння, користування чи розпорядження Законом про доступ вперше визначено види державним, комунальним майном, у тому числі публічної інформації з обмеженим доступом, до копій відповідних документів, умови зокрема: конфіденційна інформація, таємна отримання цих коштів чи майна, прізвища, інформація, службова інформація. імена, по батькові фізичних о сіб та Обмеження доступу найменування Законом про доступ вперше юридичних осіб, які до такої інформації здійснюється при визначено види публічної інфор- отримали ці кошти або дотриманні сукупності майно. мації з обмеженим доступом наступних вимог: Законом про доступ 1) виключно в визначено, що не інтересах національної безпеки, належать до інформації з обмеженим доступом територіальної цілісності або громадського декларації про доходи осіб та членів їхніх порядку з метою запобігання заворушенням чи сімей, які: злочинам, для охорони здоров’я населення, для 1) претендують на зайняття чи займають захисту репутації або прав інших людей, для виборну посаду в органах влади; 12


Законом про доступ визначено, що не належать до інформації з обмеженим доступом декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які: 1) претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади; 2) обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії. 2) обіймають по саду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії. У попередній редакції законопроекту про доступ до публічної інформації містилася норма, яка встановлювала, що не відносяться до інфо рмації з обмеженим доступом біографічні дані та декларація про доходи осіб та членів їхніх сімей, які: 1) претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади; 2) займають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої та другої категорії. Втім у прийнятій редакції Закону про доступ, мова вже йде лише про декларації про доходи, а фраза «біографічні дані» була вилучена. Новий Закон встановлює, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо до кумент містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Цей відомий принцип свободи інформації давно вже реалізований в більшості Європейських країн. Конфіденційна інформація згідно із Законом про доступ – це інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою о сіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише

в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Таємною визначається інформація, доступ до якої обмежується та розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства т а іншу передбачену законом таємницю. До службової може належати інформація: 1) що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службово го користування». Перелік відомостей, що ст ановлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб’єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, яке вже зазначалося вище, не може бути обмеженим у доступі. Для реалізації принципів, визначених на початку Закону про доступ, закріплено, що кожна особа має право: 1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи

13


поширюються, крім випадків, встановлених законом; 2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; 3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону; 4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів; 5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

В новому законі реалізований відомий європейський принцип свободи інформації щодо захисту інформаторів, які розкривають інформацію про зловживання – так званих «свистунів» (whistleblower, дослівно – виказувач, донощик), зокрема, посадові та службові особи не підлягають юридичній відповідальності, незважаючи на порушення своїх обов’язків, за розголошення інформації про правопорушення або відомостей, що стосуються серйозної загрози здоров’ю чи безпеці громадян, довкіллю, якщо особа при цьому керувалася добрими намірами та мала обґрунтоване переконання, що інформація є Розпорядники інформації, які до стовірною, а також містить докази правопорушення або стосується істотної володіють інформацією про загрози здоров’ю чи безпеці громадян, особу, зобов’язані: довкіллю. 1) надавати її безперешкодно і Новий закон ретельно визначає обов’язки розпорядників щодо оприлюднення безкоштовно на вимогу осіб, яких інформації, визначення структурних вона стосується, крім випадків, підрозділів або відповідальних з питань запитів на інформацію, процедуру розгляду передбачених законом; запитів. Для надання відповіді на запит 2) використовувати її лише з надається лише 5 робочих днів, а не місяць, як метою та у спосіб, визначений було раніше. Більше того, закон встановлює види інформації щодо якої відповідь повинна законом; надаватися іще швидше – протягом 48 годин. 3) вживати заходів щодо Це інформація, необхідна для захисту життя унеможливлення несанкціоночи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, ваного доступу до неї інших осіб; катастроф, небезпечних природних явищ та 4) виправляти неточну та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян. застарілу інформацію про особу Проте згідно з ч. 4 статті 20 Закону про доступ самостійно або на вимогу осіб, строк розгляду запиту може бути продовжений яких вона стосується. до 20 робочих днів, якщо запит стосується великого обсягу інформації або вимагає Розпорядники інформації, які володіють пошуку її серед значної кількості даних. інформацією про особу, зобов’язані: Суб’єктами відносин у сфері доступу до 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно публічної інформації є: 1) запитувачі на вимогу осіб, яких вона стосується, крім інформації - фізичні, юридичні о соби, випадків, передбачених законом; об’єднання громадян без статусу юридичної 2) використовувати її лише з метою та у особи, крім суб’єктів владних повноважень; 2) спосіб, визначений законом; розпорядники інформації; 3) структурний 3) вживати заходів щодо унеможливлення підрозділ або відповідальна особа з питань н ес ан кц іо но вано го запитів на інформацію доступу до неї інших Для надання відповіді на запит р о з п о р я д н и к і в осіб; надається лише 5 робочих днів, а інформації. 4) виправляти Ро зп оря дни ками неточну та застарілу не місяць, як було раніше. інформації визначені: інформацію про особу 1) суб’єкти владних самостійно або на вимогу осіб, яких вона повноважень; 2) юридичні особи, що стосується. фінансуються з державного, місцевих 14


бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим; 3) о соби, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг; 4) суб’єкти го сподарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями. До розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію також прирівнюються суб’єкти го сподарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля (норма точно відповідає Оргуській конвенції; ця інформація не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, окрім відомостей про місце розташування військових об’єктів); 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією). Статтею 14 Закону про доступ визначено широке коло обов’язків розпорядників інформації: оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; вести облік запитів на інформацію; визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних о сіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації. Цікавим та багатоманітним є перелік відомостей, які згідно із Законом про доступ ро зпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати: інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм

їх витрачання тощо); перелік та умови от римання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення; плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань; загальні правила роботи уст анови, правила внутрішнього трудового розпорядку; інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень та інше. Інформація, перелічена вище, підлягає обов’язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Невідкладному оприлюдненню підлягає будь-яка інформація про факти, що загрожують життю, здоров’ю та/або майну осіб, і про заходи, які застосовуються у зв’язку з цим. Контроль за дотримання права на доступ до інформації згідно з новим Законом здійснюється Уповноваженим Верховної Ради

Контроль за дотримання права на доступ до інформації згідно з новим Законом здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради України, народними депутатами України. Громадський контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації здійснюється депутатами місцевих рад, громадськими організаціями, громадськими радами, громадянами особисто шляхом проведення відповідних громадських слухань, громадської експертизи тощо. 15


України з прав людини, тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради України, народними депутатами України. Громадський контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації здійснюється депутатами місцевих рад, громадськими організаціями, громадськими радами, громадянами особисто шляхом проведення відповідних громадських слухань, громадської експертизи тощо. Відповідно до редакції Закону про доступ від 7 липня 2010 року, з метою виконання Закону та реального здійснення парламентського контролю за забезпеченням розпорядниками інформації права на доступ до інформації пропонувало ся щоб Уповноважений з прав людини з цією метою в межах свого секретаріату та бюджету створив спеціальний підрозділ з контролю за здійсненням права на доступ до інформації. В остаточній редакціїї Закону про доступ були видалені статті, які деталізували процедуру оскарження до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини дій щодо незаконної відмови у наданні інформації, на вимогу самого Уповноваженого. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) не оприлюднення інформації відповідно до статті 15 Закону про доступ; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів. З огляду на вищенаведене можна прийти до висновку про достатню правову регламентацію доступу до публічної інформації в Україні. Оскільки, наявність законодавчого акту про доступ до публічної інформації не в кожній державі забезпечується реальним механізмом, а навпаки служить одним з способів ще більшого обмеження доступу до неї. Для прикладу, в 2002 році уряд Зімбабве по ступився багаторічній кампанії правозахисних і журналістських організацій та ухвалив закон про свободу інформації – Закон про доступ до інформації і захист приватності. 16

Новий закон надав громадськості обмежене право доступу до урядових записів, але водночас він створив численні й серйозні перешкоди на шляху до справжньої cвободи інформації: усі журналісти й видання повинні пройти ліцензування урядом; більшо сті іноземних кореспондентів може бути не дозволено продовжувати репортажі; посилено вимоги до власності, які обмежують можливо сті приватних ЗМІ залучати інвестиції; передбачено нові обмеження на репортажі з «фальшивими новинами». Прозорість механізмів доступу до публічної інформації та обмеження доступу до інформації є одними з ключових індикаторів відкритого інформаційного суспільства. Належне правове врегулювання даних механізмів шляхом прийняття відповідних законодавчих актів, зокрема Закону України «Про до ступ до публічної інформації», свідчить про розуміння публічної влади в необхідності правового врегулювання доступу до публічної інформації з метою забезпечення виконання Конституції України та взятих на себе міжнародних зобов’язань.

Прозорість механізмів доступу до публічної інформації та обмеження доступу до інформації є одними з ключових індикаторів відкритого інформаційного суспільства. Література: 1. Конституція України вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим дос��упу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0 2. Закон України «Про доступ до публічної інформації» (законопро ект за № 2763) [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: htt p://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb_n/ webproc4_1?id=&pf3511=33015 3. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992р. №2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 48. - Ст. 650 4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв


інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави» від 27.11.1998 року №1893 // Урядовий кур’єр. – 1998. - №143 5. Є.Пілат. Право на доступ до інформації як елемент правового статусу особи / Пілат Є. // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2010. – випуск №50. – С. 127-132 6. Северин О. Службове користування: підсумки року [Електронний ресурс] // Право знати. – Режим доступу : http://stop-x-filesua.org/?p=4243 7. Нестеренко О. Стислий комент ар зако нопро екту про доступ до публічної інформації [Електронний ресурс] // Право

знати. – Режим доступу : http://stop-x-filesua.org/?p=4255 8. Тацишин І. Правове регулювання доступу до публічної інформації [Електронний ресурс] // http://www.icp-ua.com/uk/node/257 9. Рекомендації Ради Європи N R (2002)2 «Про доступ до офіційних документів» від 21 лютого 2002 року [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=994_a33 10. Свобода інформації: навчальний посібник для державних службовців. [пер. з англ. Р. Тополевського] – К. : Тютюкін, 2010. – 128 с

ПРОГРАМ БАГАТО. АЛЕ НАЙКРАЩІ ТІ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ ДЛЯ ЛЮДИНИ Наталія ВАЩЕНКО, заступник голови Роменської районної ради. Народилася в місті Буринь. Закінчила Сумський державний аграрний університет. Працювали в податкових органах та в органах місцевого самоврядування. Положення нового Податкового кодексу посилили можливості органів місцевого самоврядування. Зокрема, основні податки, які раніше розподілялися між бюджетами різних рівнів (сільський, районний, обласний), тепер залишат имут ься в сільській раді. Таким чином, держава економічно підкріпила розширені повноваження влади на місцях, частково усунувши основні перешкоди між бажаннями та можливостями громад. У свою чергу це додає їм відповідальності – поскаржит ися на недофінансування можна тільки самим собі, причому, так званий, перший кошик (заробітна плата, енергоносії) гарантуют ь субвенції з держбюджету. За т аких умов постає питання використання всіх наявних на територіях сільрад джерел наповнення скарбниць територіальних громад.

захист сільськими головами перспективних планів соціально-економічного розвиту сільських рад, що пов’язані зі стратегією розвитку області «Нова Сумщина – 2015». Спочатку відбувався попередній захист програм за участі голови районної ради Сергія Хоронька, голови районної державної адміністрації Віктора Сєріка, заступників голови райдержадміністрації та керівників структурних підрозділів, а через два тижні – презент ація уточнених планів розвитку територій, які обов’язково виносилися на громадські слухання. Головними учасниками цих робочих зустрічей були представники активу сільських рад: керівники сільськогосподарських підприємств, закладів освіти, медицини, культури, депутати сільської

Уперше за останні роки сільські ради отримали можливість самостійно планувати і виконувати роботи із соціально-економічного розвитку території. Оскільки зміни передусім вносять корективи у роботу сільських рад та їх виконкомів, керівництво району ініціювало 17


ради та представники громади у районній раді. Для багатьох сільських голів, особливо вперше обраних на дану посаду, це стало своєрідним екзаменом. Оскільки з цього року формування сільських бюджетів відбувалося зовсім поновому, особлива увага під час обговорення проектів програм приділялася залученню всіх наявних джерел наповнення сільських бюджетів. Серед них, наприклад, – тісніша співпраця очільників сільських рад з сільськогосподарськими підприємствами за соціально-економічними угодами. Адже за домовленістю, ініційованою головою облдержадміністрації, допомога орендарів бюджетам сільрад має становити не менше, ніж 40 гривень з гектара орендованих площ – для сільгосппідприємств, які займаються тваринництвом, 80 гривень – для інших. Отже, резерви є. У кожному населеному пункті проводилися

зібрання громад, де обговорювалися, аналізувалися найважливіші проблеми життєдіяльності сіл і намічалися шляхи їх вирішення. Серед пріоритетів більшо сті програм – забезпечення населених пунктів якісною питною водою, газифікація, ремонт шляхів, впровадження енергозберігаючих технологій. Учасники зустрічей вносили свої пропозиції. Діяльність сільської ради не можна виміряти ні тоннами надоєного молока, ні кіломет рами відремонтованих доріг. Результати їх роботи знаходяться в іншій площині – як живуть люди в селі, як турбуються про учасників Великої Вітчизняної війни, пенсіонерів, одиноких престарілих, чи працюють школа, медичний пункт, будинок культури, як обробляється земля. В цьому і буде полягати результативність затверджених програм. На основі узагальнення напрацювань сільських рад була розроблена Програма економічного і соціального розвитку району на 2011 рік. Позитивом такого підходу до планування розвитку територій є конкретність кроків, визначення відповідальних за реалізацію задуманого. Крім того, підсумки виконання планів підбиватимуться щокварталу на сходках громадян. Це зробить ефективнішою систему самоврядування, посилить відповідальність сільських голів, депутатів за найраціональніше використання коштів сільських бюджетів.

САМОСТІЙНА БУХГАЛТЕРІЯ – КОНТРОЛЬ ТА ЯКІСТЬ ХАРЧУВАННЯ Антоніна ДАНИЛЬЧЕНКО, начальник управління освіти та науки Сумської міської ради, депутат обласної ради. Шістдесят п’ят ь закладів освіти обласного центру з 1 лютого 2010 року переведені на самостійне ведення бухгалтерського обліку. Як результат – дієвий контроль за використанням коштів та якісне харчування школярів і вихованців дитсадків. Така практика запроваджена у небагатьох містах нашої держави, а до свід Сум з організації процесу децентралізації бухгалтерій запозичили у Міністерстві освіти 18

та науки і нині впроваджують в Україні. Органи місцевого самоврядування повинні діяти, захищаючи інтереси громади, зокрема й у питаннях здобуття доступної та якісної освіти, зміцнення та розвитку матеріальнотехнічної бази, забезпечення цільового та ефективного використання бюджетних коштів. На сьогодні кожен з відокремлених закладів є юридичною особою, а значить, має свою печатку, відкриті рахунки в управлінні державного казначейства м. Суми по загальному та спеціальному фондах. Керівник установи самостійно укладає договори з постачальниками на отримання продуктів харчування, що до зволяє забезпечити якісне збалансоване харчування дітей. Вони також слідкують за термінами придатності, виготовленням продуктів та термінами їх вживання.


Таким чином, ми відмовилися від тендерних процедур, коли фактично були залежними від одного -двох по стачальників продуктів харчування. Нині можемо обирати того постачальника, який влаштовує заклад за оперативністю доставки, асортиментом та якістю продуктів. Як наслідо к - поява конкуренції між по стачальниками ст ала підставою для утримання цін на продукти харчування та покращення їх якості. Також більш гнучким і надійним стало регулювання замовлення протягом року в межах укладених договорів. Значно покращився раціон дитячих сніданків та обідів. Виконання норм харчування для школярів та вихованців дитсадків нині є найкращим у порівнянні з попередніми роками. Крім того, батьківський комітет навчального закладу от римав більш дієвий механізм контролю використання своїх коштів. Бухгалтери закладів проводять розрахунки за спожиті енергоносії та комунальні послуги, нараховують та виплачують заробітну плату працівникам своїх установ. Це дозволяє бачити на перспективу

можливо сті матеріального заохочення, преміювання працівників за добросовісне виконання професійних обов’язків, стимулювання до творчої праці, що важливо в умовах обмеженого фінансування. Водночас, більш ретельним став контроль з боку керівників за ефективним використанням енергоносіїв у кожному навчальному закладі. Освоєно комп’ютерну програму 1.С «Бухгалтерія», яка встановлена у всіх бухгалтеріях закладів освіти з постійним оновленням, які відбуваються в бухгалтерських обліках та звітах. З 1 лютого 2010 року відповідно до наказу Міністерства освіти та науки України № 414 «Про затвердження методичних рекомендацій з питань порядку формування штатів загальноосвітніх навчально-виховних закладів» введенні додаткові посади бухгалтерів у дошкільні заклади та школи міста Суми. Звісно, що в процесі адаптації та запровадженні нової системи роботи виникали проблемні моменти, доводилось проводити значну роз’яснювальну роботу з трудовими колективами навчально-виховних закладів та батьківською громадськістю. Вирішити усі ці організаційні питання вдало ся завдяки безумовній підтримці з боку міського голови Геннадія Мінаєва, виконавчого комітету та Сумської міської ради. Таким чином, децентралізація бухгалтерії управління освіти і науки Сумської міської ради вирішила питання впровадження позитивних змін в організацію харчування дітей закладів освіти, раціональне використання електричної енергії, водо- та теплопостачання.

З досвіду роботи голови постійної комісії обласної ради Ганни Богданової

ЩОБ ВСІ РІШЕННЯ ПРАЦЮВАЛИ НА БЛАГО ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД Світлана Афанасієва, консультант відділу організаційного забезпечення діяльності ради виконавчого апарату обласної ради. Народилася в смт Терни Недригайлівського району в сім’ї службовців. Вищу освіту здобула у Всесоюзному заочному інженерно-економічному інституті харчової промисловості. Працювала фінансистом в регіональних органах державної безпеки та держспецзв’язку. 19


Рішенням сесії Сумської обласної ради шостого скликання від 03.12.2011 була утворена постійна комісія Сумської обласної ради з пит ань охорони здоров’я, материнства, дитинства, прав жінок та соціального захисту населення. До її складу ввійшли депутати, які мають великий досвід, фахову підготовку та професійні знання в галузі охорони здоров’я. Головою постійної комісії обрана депутат Ганна Богданова, заступник головного лікаря Сумської обласної дитячої лікарні. З перших днів постійна комісія активно приступила до вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради. В своїй роботі постійна комісія невідступно керується Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», регламентом роботи обласної ради та положенням про постійні комісії обласної ради шостого скликання. З початку діяльності розглянуто та обговорено 61 питання, з них 13 питань, які в подальшому були внесені на розгляд сесії обласної ради. На території Сумщини вживаються заходи щодо активнішого включення в суспільноеко номічні процеси, створення гідного життєвого середовища для людей на основі оптимального використання всього наявного в регіоні економічного, управлінського та духовного потенціалу розвитку. Така спрямованість потребує нових підходів до використання економічних, людських та природно-ресурсних можливостей регіону. Враховуючи це, виникла необхідність розробки стратегії розвитку Сумської області на період до 2015 року «Нова Сумщина – 2015». Члени постійної комісії з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства, прав жінок

20

та соціального захисту населення взяли активну участь у обговоренні розділу стратегії «Реформа галузі охорони здоро в’я як інструменту покращення рівня життя мешканців області». У програмі економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» зазначено, що сучасна система охорони здоров’я характеризується суттєвою нерівністю доступу до медичних послуг та вкрай низькою їх якістю. Подолання існуючого стану можливе за рахунок кардинального підвищення ефективності управління сферою охорони здоров’я та його фінансового забезпечення, в тому числі – шляхом створення основ для переходу до моделі соціального медичного страхування, а також наближення рівня доступності та якості медичних послуг до середньоєвропейських показників. Реалізація зазначених пріоритетів має відбуватися шляхом упровадження пілотних проектів. У результаті обговорення постійна комісія надала рекомендації головному управлінню економіки, управлінню охорони здоров’я облдержадміністрації щодо спільно го опрацювання та подання узгодженого варіанту розділу «Реформа галузі охорони здоров’я як інструменту покращення рівня життя мешканців області» до проекту стратегії соціально-економічного розвитку Сумської області «Нова Сумщина – 2015». Стратегія розвитку була затверджена рішенням обласної ради 29 грудня 2011 року. Не менш важливого значення депутати приділили обговоренню розділу з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства та соціального захисту населення про екту програми економічного та соціально го розвитку області на 2011 рік. Визначена головна ціль на 2011 рік - це забезпечення населення області належною висококваліфікованою, доступною медичною допомогою; пріоритетність фінансування закладів охорони здоров’я акушерськопедіат ричної служби; підвищення ефективності галузі шляхом перепрофілізації закладів сільської мережі в сімейні амбулаторії, оптимізації мережі та ліжкового фонду; зміцнення матеріально-технічно ї бази лікувальних закладів області. Окреслені основні завдання на 2011 рік у рамках реалізації стратегії розвитку Сумської області на період до 2015 року «Нова Сумщина2015». Серед них:


- придбання сучасного лікувальнодіагностичного обладнання для операційного блоку акушерського відділення Сумського міського пологового будинку № 1, відділення інтенсивної терапії та реанімації комунальної установи «Сумська міська дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» та КУ «Сумська міська станція швидкої медичної допомоги»; для відділення інтенсивної терапії та реанімації новонароджених обласної дитячої клінічної лікарні наркозно-дихального апарату; - оснащення закладів охорони здоров’я лабораторним, діагностичним та кардіо реанімаційним обладнанням для сво єчасної діагностики та надання невідкладної допомоги хворим з серцевосудинними та судинно-мозковими захворюваннями; будівництво корпусів № 1 (терапевтичне відділення) та № 3 (хірургічне відділення) обласної клінічної лікарні (у рамках дії Угоди щодо регіонального розвитку Сумської області на 2011-2013 роки між Кабінетом Міністрів України та Сумською обласно ю радою); вирішення питання до будо ви другої черги обласного кардіологічного диспансеру, розроблення проектно-кошторисної документації для кардіохірургічного корпусу з ангіографічною лабораторією для проведення коронароангіографії серця та реабілітаційного відділення на 60 ліжок; - реорганізація закладів-підрозділів охорони здоров’я на засадах сімейної медицини; організація лікарні «Хоспіс» для хворих у термінальних стадіях захворювань на базі КУ «Сумська міська клінічна лікарня № 4»; - заходи щодо забезпечення медичних спеціалістів житлом, навчання лікарів-інтернів за угодами за кошти районних бюджетів та інше. Крім цього, комісія звернулася до облдержадміністрації щодо виділення додаткових коштів для реконструкції дитячого відділення Сумського протитуберкульозного диспансеру та Шосткинського міжрайонного протитуберкульозного диспансеру. Зазначені видатки були включені в програму економічного та соціального розвитку області на 2011 рік. Заплановано проведення капітального ремонту комунального лікувально-профілактичного закладу «Шосткинська дитяча лікарня» з обсягом фінансування у сумі 201 тис. грн., реконструкції Сумського обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів по

проспекту М. Лушпи, м. Суми, у сумі 436,9 тис.грн. Активну участь взяли члени постійної комісії у вирішенні питання щодо створення у складі комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний психоневрологічний диспансер» відділення променевої діагностики, лабораторії та фізіотерапевтичного кабінету. Депутати одностайно підтримали зазначений проект рішення та рекомендували внести його на розгляд сесії обласної ради. Також запланована добудова обласного психоневрологічного диспансеру, м. Суми (ІІ черга, з коригуванням проектно-кошторисної документації). За безпосередньою участю постійної комісії в 2011 році були затверджені рішеннями обласної ради від 25.02.2011 Регіональна програма боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року та від 15.04.2011обласна програма оздоровлення та відпочинку дітей на 2011 рік з обсягом фінансування 17270,5 грн. Крім цього, постійна комісія контролює виконання діючої обласної комплексної програми «Здоров’я нації на 2002-2011 роки», затвердженої рішенням Сумської обласної ради від 25.06.2002; обласної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках, затвердженої рішенням Сумської обласної ради від 08.06.2007; програми «Репродуктивне здоров’я нації до 2015 року» в області, затвердженої рішенням Сумської обласної ради від 14.12.2007; обласної програма «Антигепатит», затвердженої рішенням Сумської обласної ради від 21.09.2007; програми «Цукровий діабет» в Сумській області, затвердженої рішенням Сумської обласної ради від 15.10.2010; обласної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підт римки ВІЛінфікованих і хворих на СНІД, затвердженої 21


рішенням Сумської обласної ради від 15.10.2010. На вико нання зазначених програм в обласному бюджеті на 2011 рік заплановано фінансування програми «Здоров’я нації на 2002-2011 роки» в сумі 54677,5 тис.грн.; програми “Репродуктивне здоров’я нації до 2015 року” – 1068,4 тис.грн., у т.ч. виділені кошти 600 тис. грн. на створення резерву медикаментів у обласних дитячій лікарні, перинатальному центр��, центрі екстреної медичної допомоги для надання невідкладної допомоги дітям т а матерям у о бласних закладах та при виїзді у райони області. В рамках виконання програми «Цукровий діабет» на забезпечення централізованих заходів з лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет передбачені цільові видатки в сумі 11 799,6 тис. гривень, що на 2 784 тис. гривень більше проти минулого року. На виконання заходів обласної програми протидії захворюванню на туберкульоз заплановано 4870,2 тис.грн., враховані видатки на поліпшення умов оплати праці медичних працівників, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз – 778,1 тис. грн. На фінансування обласної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД передбачено 318,7 тис.грн. У результаті звернення постійної комісії до обласно ї державної адмініст рації щодо сприяння вирішення питання ремонту системи централізованого по стачання кисню комунального закладу «Обласний перинатальний центр» збільшено асигнування цій установі на 700,0 тис. грн. Велику увагу депут ати приділяють організації та проведенню на належному рівні оздоровчої кампанії. З цією метою комісія рекомендувала до розгляду на сесії обласної

ради програму відпочинку та оздоровлення дітей на 2011 рік з обсягом фінансування 2969,5 тис.грн., яка була затверджена рішенням Сумської обласної ради від 15.04.2011. Для фінансової підтримки громадських організацій інвалідів і ветеранів діє обласна цільова програма «Соціальна підтримка о сіб з обмеженими фізичними можливо стями Сумської області на 2009-2015 роки», затверджена рішенням Сумської обласної ради від 09.07.2009, хід виконання якого контролює постійна комісія з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства, прав жінок та соціального захисту населення. З ініціативи постійної комісії 12 травня 2011 року обласною радою за участі обласної державної адміністрації проведено засідання «круглого столу» на тему: «Актуальні питання удосконалення роботи комунальних аптек області». Враховуючи вимоги протоколу наради від 16.06.2010р. під головуванням Прем’єр-міністра Миколи Азарова «Про забезпечення доступності для населення якісних лікарських засобів, медичних виробів і медичного обладнання» та заслухавши і обговоривши висвітлені на засіданні актуальні питання удосконалення роботи комунальних аптек області, було прийняте рішення щодо створення робочої групи з узагальнення наданих пропозицій та розробки заходів щодо удосконалення роботи комунальних аптек області, розгляду їх на черговому засідання постійної комісії з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства, прав жінок та соціального захисту населення. Віриться, що в Ганни Валентинівни, членів профільної комісії вистачить знань, наполегливості та компетентності, щоб всі прийняті рішення були виконані, щоб всі вони працювали на благо територіальних громад Сумщини.

ВОЛОДИМИР ДЕМУРА – ЦЕ УСПІХ У ВСЬОМУ: І В ЖИТТІ, І В СПОРТІ, І В РОБОТІ Наталія РОЗТОРГУЄВА, депутат IV і V скликань Сумської обласної ради, член Національної спілки журналістів України. Народилася в м. Охтирка. Закінчила факультет журналістики Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка. Працювала на комсомольській і партійній роботі, в засобах масової інформації. 22


Володимир Демура досить відома людина на Сумщині і за її межами. З його ім’ям пов’язують відродження Сумського фарфорового заводу, товариства «Горобина», продукція яких досить знана в різних куточках України, в Росії... Володимир Олексійович – депутат обласної ради двох скликань поспіль, керівник фракції Партії регіонів, голова громадської ради при голові облдержадміністрації, президент федерації боксу в Сумській області, заступник голови обласної організації Партії регіонів. А ще... Вимогливий тато п’ятьох дітей (трьох синів і двох доньок), добрий дідусь двох славних онуків, який до сентиментальності любить побути в короткі хвилини дозвілля з родиною, подорожувати чи кататися десь у горах на лижах. Симпатичний, спортивної статури, статний чоловік, знаючий ціну собі і оточуючим... У принципі, я знала, що є такий мій колега по депутатському корпусу п’ятого скликання – Володимир Демура, і не більше. Наші шляхи, окрім, як на сесії, ніде більше не перетиналися. І хто знає, можливо, так і залишився б він для мене маловідомим «тихеньким» депутатом, «не засвічений» ні з трибуни, ні в залі засідань... Але десь на початку січня 2009 року в коридорі обласної ради зустріла колег по депутатському корпусу Валерія Толбатова і Володимира Демуру. З Валерієм Миколайовичем знайомі були давно, тож саме він і повідав, що катастрофічна ситуація на

колись знаменитому фарфоровому заводі, який переживає нині свої некращі часи, привела керівників до голови обласної ради. Я ще тоді звернула увагу на малослівність зосередженоспокійного пана Демури. Тепер думаю, що, певно, за зовнішнім спокоєм у керівника аж зашкалювали емоції – завод був на межі катастрофи. Перебої з газопостачанням, ліміт на використання голубого палива для промисловості ставили під загрозу подальшу діяльність підприємства, яке тільки – тільки почало видряпуватися з рутини. Аби відволіктись від неприємного, заговорили про нову продукцію заводу – мені саме необхідні були сувеніри до родинного свята. Отож з радістю погодилась відвідати фірмовий магазин, що діє при заводі. Мініекскурсію провів сам керівник, хоча вільного часу мав обмаль та й головний біль – через день змушені зупинити виробництво – не давав можливості відволікатися на сторонні справи. Володимир Олексійович, демонструючи новинки сумської порцеляни, був серйозним, без жодного натяку на посмішку, уважно дослухався й до моєї чисто суб’єктивної думки з приводу оформлення посуду. Тепер, хоч і наївно, але тішу себе думкою, що була тоді почута і, можливо, саме після тієї розмови з’явилися чашки, тарілочки на прилавках магазину з моїми улюбленими соняхами... Відтоді стала уважно слідкувати за діяльністю колеги, щиро радіючи, що, доклавши титанічних зусиль, сумським фарфоровикам вдалося не тільки утриматися на плаву, а й стати одними з лідерів легкої промисловості в Україні. І не остання роль у цьому успіху, безумовно, Володимира Олексійовича, бо зосереджений на вирішенні конкретної справи за відсутності панічних настроїв, переконаний, що безвихідних ситуацій не буває, уміє бачити перспективу завтрашнього дня, не боїться новизни, здатний повести за собою колектив – це, як на мене, саме і є риси сучасного успішного керівника. ...Коли, здавалось, фарфоровики запрацювали на повну потужність, у них змінився голова правління. У новинах прозвучала інформація, що Володимир Демура очолив ТОВ «Горобина». Подумала про себе: той, хто працює, того й поганяють, «підняв» одне підприємство – давай інше. Тож на черговій сесії обласної ради, зустрівшись у кулуарах, занепокоєно поцікавилась у Володимира Олексійовича причинами такого кроку. А він, незвично широко усміхаючись, 23


відповів: «Усе добре, будемо працювати! Я ж не зовсім з фарфорового пішов – залишився у наглядовій раді...» Дивно, людині доручили очолити нове підприємство абсолютно іншого профілю (що спільного між посудом і горілчаними виробами?!) та ще й без райдужних перспектив, а вона радіє. Та, мабуть, той, хто хоч трішечки знає Володимира Демуру, розумів, що це у того в крові – з ентузіазмом і надією братися до нової справи, яка примушує рухатись вперед, долати далі й перепони. Певно, як у спорті, одній з його улюблених справ, – здолав одного суперника, став чемпіоном, а на завтра – нові бої, нові й перемоги. Володимир Олексійович розмірковує так: якщо людина більше трьох років «засиділася» на одному місці (особливо це стосується керівників), вона перестає «рости», бо думає, уже на вершині, і поступово скочується у болото. А людина має шукати нові шляхи і можливості для подальшої самореалізації, застосування на практиці своїх умінь і знань. Він за те, щоб постійно і неупинно навчатися, удосконалюватися, крокувати в ногу зі світовим прогресом. Книги, курси, лекції, консультації – це, як гуру в питаннях економіки і бізнесу – глибоко переконаний Володимир Демура. А ще він відвідує виставки, багато подорожує по світу і не стільки з метою, даруйте, «розслабитись», бо і на відпочинку він, мов на роботі – занотовує почуте, фіксує на камеру побачене, щоб можна було потім продемонструвати іншим, порівняти зі своїм, повчитися, запозичити кращий досвід. Коли випадає можливість кудись поїхати, чомусь повчитися – не ґавить часу будь-де: чи то на дружній зустрічі в Курській обласній думі, чи на змаганнях з більярду (до речі, сумські депутати і цими днями здобули першість) у Бєлгороді, чи на ділових перемовинах з

24

поляками, чи під час побачень з друзями, однодумцями по життю, які також у вічному пошуці, не зупиняються на досягнутому. Своїх нинішніх колег (так було і на інших підприємствах, де довелося керувати) Володимир Демура свідомо «зриває» з насиджених місць, відправляє на екскурсії – переконаний, навіть конкуренти обов’язково поділяться досвідом, новими технологіями, ��о і наш, навіть маленький успіх примусить їх удосконалюватися, модернізовуватися. Тому, мабуть, як аксіому, й сприймаємо: не лише у спорах, а й у позитивній конкуренції народжується істина чи то пак – успіх. ... Про те, що два підприємства, які Демура вивів у флагмани обласної промисловості, мають багато спільного, можна пересвідчитись, завітавши в сумські магазини. Звичайна пляшка сумської горілки з фірмовою наклейкою «Горобинова» свого часу була такою популярною, що її возили на подарунок, не відпускали без своєрідного сувеніру гостей. А тепер це не лише висока якість, а й розширений асортимент продукції, упакований у різноманітні порцелянові статуетки – вироби Сумського фарфорового заводу. Вусатий козак, україночка, закохана пара в українському бранні, інші стильні пляшки можуть потім зберігатися і просто як сувеніри. А для пересічного обивателя це теж не остання справа! Увесь світ, здається, ліг до ніг Володимира Демури – важко сказати, у якій країні він не побував, але марить Україною, любить Суми, де черпає енергію натхнення для нових сміливих замислів. А ще опікується тим, що від місцевого виробника. Коли став депутатом обласної ради вперше, дещо оглядівшись, спільно з колегами ст ав розробником програми заходів з підтримки місцевого товаровиробника. «Сумські виробники не повинні боятися пропонувати свою продукцію. Кошти від її реалізації повернуться у свій – місцевий бюджет. А це, до речі, виплата заробітної плати у бюджетній сфері, ремонти доріг, соціальна допомога тощо, – каже Володимир Демура. – Ми, депутати, – влада, то хто ж, як не ми, й повинні захищати свого виробника? Чому в наших магазинах швидше знайдете товари з-за кордону, інших областей? Що, не здатні власними силами задовольнити попит місцевих споживачів? Ні, у нас чимало чого є і, можливо, й краще, якісніше, от тільки хто про те знає». Володимир Олексійович


говорить, що за ринки збуту треба боротися, відстоювати своє, чим збільшувати купівельну спроможність і зацікавленість. Сумська продукція повинна займати на полицях магазинів області не менше, а то й більше 30 відсотків. Сьогодні, на жаль, у магазинах, особливо у супермаркетах не маємо змоги придбати те ж саме борошно, овочі, фрукти... Уже давно повинно увійти в практику укладання угод між власниками великих торгових мереж і маленьких крамничок з одного боку і органами місцевого самоврядування з іншого. Словом, хочеш успішно розвивати свій бізнес – торгуй продукцією місцевого виробника. Як керівник підприємства, що в постійному пошуку шляхів реалізації і своєї продукції, Володимир Демура спільно з однодумцями вдався до активної її популяризації. Практично в кожному районному центрі області пройшло репрезентаційне (звичайно, з дегустацією) ознайомлення з продукцією компанії

«Горобина», провели акції в магазинах Сум, широко засвітилися у ЗМІ. І все ж успіху добитися самотужки непросто. На думку пана Демури, треба миром, громадою взятися за підтримку місцевого виробника – а відтак колеги й довірили йому бути в керівництві ради директорів промислових підприємств при облдержадмініст рації. Щоб було де «розгорнути» свої напрацювання, ідеї. ... З Володимиром Олексійовичем Демурою можна спілкуватися годинами, не помічаючи часу. В нього до всього є діло: колись працював у будівельній галузі – знається на архітектурі, відомих зодчих зі світовим іменем, з машинобудівниками на «ти», про порцеляну і не тільки сумську взагалі лекції здатен прочитати, як виготовляти високоякісну лікеро-горілчану продукцію, а головне – конкурентно-спроможну – теж знає. Ну, й звичайно, любить спорт, опікується в області боксом... І увесь час – серйозний, зосереджений. І тільки тоді, коли мова заходить про родину, не приховує посмішки, щасливих бісиків в очах. Це його віддушина, його спокій і щемна радість. Шкода, лишень, що доводиться пізно повертатися додому, а тому повз нього пробігають шкільні роки менших дітей... Він відбувся на цій землі – успішний у всьому: і в житті, і в спорті, і в роботі, але сповнений одержимого бажання удосконалюватися і змінювати світ на краще. Нехай у цьому польоті у Володимира Олексійовича будуть сильні крила і проникливий розум!

ОЛЕКСАНДР ТЄЛЄТОВ: «ПРАЦЮЮ З ЛЮДЬМИ ТА ДЛЯ ЛЮДЕЙ» Любов БОЙКО, фахівець відділу інформаційно-рекламної діяльності Сумського державного університету. Уродженка Роменського району. Закінчила Сумський державний університет. Кохається в журналістиці. Розум і совість – це риси характеру, які, здається, втрачає суспільство, але водночас воно починає найбільше їх цінувати. Наш співрозмовник – депутат Сумської обласної ради VІ скликання Олександр Тєлєтов – відомий вчений та шанований політик.

Він – доктор економічних наук (один із трьох у обласній раді), професор кафедри маркетингу Сумського державно го університету, автор 25 монографій, підручників та навчальних посібників, а також понад 500 наукових статей. Він – член депутатської фракції Компартії України в Сумській обласній 25


раді, заступник голови постійної комісії з питань розвитку місцевого самоврядування, терито ріального устрою, депутатської діяльно сті, регламенту, законно сті та правопорядку, зв’язків з громадськістю і інформаційної політики Сумської обласної ради. Здібності до науки та активна громадська позиція у Олександра Сергійовича починали проявлятися ще зі студент ської лави Харківського інституту радіоелектроніки. Після успішного закінчення навчального закладу у 1975 році юнака відправляють працювати на Сумський завод електронних мікроскопів ім. 50-річчя ВЛКСМ. Саме зі стін цього підприємства й розпочинається його громадська, професійна, наукова та політична діяльність як інженера, секретаря комітету комсомолу, начальника бюро обробки інформації відділу АСУП, заступника секретаря парткому, старшого наукового співробітника Всесоюзного науководослідного інституту електронної мікроскопії. – Певно, то був найкращий час для молоді, коли роботу поєднували із творчістю та відпочинком. Окрім і так досить великого навантаження, комітет комсомолу, до якого я входив, займався активним створенням комсомольсько-молодіжних робочих колективів, проведенням конкурсів «кращий за професією», організацією походів місцями революційної, бойової та трудової слави радянського народу. В ті часи була досить розвинута самодіяльність, КВК. Сьогодні, на жаль, залишається лише конкурс самодіяльності та КВК, але й ті проводяться виключно серед студентської молоді, – із сумом 26

на обличчі розповідає політик. Викладачем Сумського державно го університет Олександр Сергійович стає у1992 році після захисту кандидатської дисертації. Він один із перших на Сумщині читає лекції з маркетингу, навчаючи студентство спрямовувати свою діяльність на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення пот реб споживачів. З 1996 чоловік активно виступає із професійно зорієнтованими лекціями перед міськими і районними адміністраціями та керівництвом підприємств міст Суми, Шостка, Конотоп, Тростянець… В університеті йому пропонують посаду проректора з науковопедагогічної роботи, на що вчений погоджується. – Саме в той період на політику часу вистачало найменше, адже робота з громадою потребує постійної невпинної уваги та копіткої праці, – поділився Олександр Сергійович. Хоча чоловік за будь-яких обставин продовжував бити в набат, висловлювати свою думку щодо процесів, які йшли в країні, області та місті. Скоро у зв’язку із незадоволенням діями тодішнього керівництва Сумської ОДА він змушений піти з по сади проректора та продовжувати активну громадську діяльність. Сьогодні Олександра Тєлєтова поважають колеги та виборці за совісність, принциповість, дієву турботу та вміння професійно розглядати питання соціально-економічної спрямованості. Як говорить сам громадський діяч, весь свій вільний час він присвячує роботі з людьми та для людей. На запитання, що на сьогодні турбує найбільше, Олександр Сергійович відповідає відразу: робота транспорту в місті, питання незаконного продажу алкогольних напоїв та поведінки людей у нічний час, а також, що найважливіше та найвідповідальніше, – робота з молоддю. Гостра проблема Сумщини, переконаний вчений, нині у відсутно сті належних умов як для особистісного розвитку


молоді, так і для подальшого її працевлаштування. Як наслідок, «освічені та розумні люди покидають батьківський дім, що призводить до інтелектуального спаду потенціалу області». Болить серце депутата і, коли мова йде про вітчизняний мас-медійний простір. – Сумно спостерігати як хворіє здоровий глузд засо бів масової інформації, кот рі постійно розставляють акценти на свій лад. Усе купується та продається. Прикладом може послугувати зовсім свіжий факт – цинічний стиль висвітлення святкування Дня Перемоги у місті Львів одним із редакторів сумської газети, – наголошує Олександр Сергійович.

Втіхою та відрадою політика до сьогодні залишається постійна університетська робота спільно зі студентством – розробки економічних та соціальних про ектів, спрямованих на покращ��ння благоустрою міста та області. На думку депутата, він робить цю справу не лише для того, щоб доносити знання. Контакт зі студентами – це гарна можливість зацікавити майбутніх керівників області й залишити здібну людину на рідній Сумщині. Сьогодні, споглядаючи життєвий та творчий шлях професійного маркетолога, усвідомлюєш: його політична та університет ська діяльність – це гарна можливість впроваджувати наукові знання у практику, а отже бути корисним для людей. Його депутатська мрія – щоб кожна людина у XXІ столітті мала хоча б частину тих прав та можливостей, які були у неї за радянських часів – повністю безкоштовна освіта, ефективне медичне обслуговування, робоче місце за одержаною в навчальному закладі спеціальністю. А мрії, переконаний громадський діяч, обов’язково збуваються, якщо до них прикласти хоча б трішки раціональних зусиль.

МОЄ ЖИТТЄВЕ КРЕДО: «КОЖНОГО ДНЯ – ДОБРА СПРАВА ДЛЯ ГРОМАДИ» До складу Червоненської селищної ради входять 2 населені пункти: смт Червоне та с. Лужки, із загальною чисельністю населення 1536 чоловік.Вони розташовані біля витоків річки Есмані за 25 км. від районного центру. Смт Червоне – місце формування парт изанського загону, колишній районний центр, мала батьківщина історика і правознавця, мініст ра освіт и, другого президента Української Академії Наук Миколи Прокоповича Василенка (1866 – 1935рр.). На по саді Червоненського селищного голови я працюю з 2010 року. А до цього, викладаючи історію в місцевій школі, а потім протягом 10 років будучи директором школи, я вкотре переконувався, що для досягнення будь-якої мети потрібно перш за все бажання, згуртована команда однодумців і підтримка людей. Тому вивчаю досвід роботи своїх колег у

Віктор ДАВИДЕНКО, Червоненський селищний голова Глухівського району.

районі, області, в Україні. Неоціненну допомогу мені в цьому надає і, сподіваюся, буде надавати видання «Офіційний вісник Сумської обласної ради». Вирішенню багатьох соціальноекономічних проблем допомагає тісна співпраця селищної ради з органами влади, керівниками підприємств, устано в, організацій, депутатським корпусом та всіма жителями громади. Головним завданням 27


селищної ради є наповнення місцевого бюджету, пошук шляхів залучення додаткових фінансових ресурсів для розвитку соціальної інфраструктури. Бюджет за перший квартал 2011 року виконано на 113%. На початку року укладено 8 соціально-економічних угод на суму 166,6 тис. гривень. Ці кошти спрямовані на очищення доріг, благоустрій села, будівництво спортивного комплексу, проведення загально селищних та районних заходів. На території селищної ради працюють такі підприємства: ТОВ «Агрозем», ТОВ «Юнікобуд», ПАТ «Червоне ремонтне підприємство», Червоненське лісництво. Збережено всі об’єкти соціальної сфери: Червоненську ЗОШ І-ІІІ ступенів (навчається 130 учнів), дитячий садок «Чайка» фізкультурно-оздоровчого напряму (56 вихованців), Червоненський міський будинок культури, селищну лікарську амбулаторію, пункт швидкої допомоги, відділення зв’язку і ощадбанку, аптечний пункт, ППЧ – 36, бібліотеку, поштове відділення. Працюють 5 крамниць. Два рази на тиждень організовуються ярмарки. Асортимент товарів повністю задовольняє потреби жителів. Зареєстровано 36 приватних підприємств, діє 2 пилорами. Всі землі державної власності та земельні частки паїв громадян знаходяться в обробітку сільськогосподарських підприємств: ТОВ «Агрозем», ТОВ «Агропервомайськ». 13 земельних паїв обробляється самостійно власниками. Проявляю сам і заохочую ініціативу депутатів та членів виконкому на вирішення основних проблем території селищної ради. Значну увагу приділяємо благоустрою території, на який виходимо всією громадою в будь-яку пору року: - із 6 цвинтарів, які знаходяться на території селищної ради, від чагарників розчищено взимку 3; 28

- проведено формування крони дерев у центральному парку; - зроблене освітлення по вулицях Шевченка, Б.Хмельницького, Жовтневій, Червоний острів; - розчищено водоймище для великої рогатої худоби на пасовищі; - розбито по селищу 15 нових квітників і закріплено їх за конкретними організаціями; - у квітні по вулиці Миру встановлено 200 погонних метрів штахетного паркану; - розчищено від чагарників під’їзну дорогу до смт Червоне протяжністю 3 км.; - зараз іде будівництво дороги із твердим покриттям до центрального кладовища; - ведуться роботи з будівництва спортивного комплексу. У мене постійно перед очима програма, з якою йшов на вибори селищного голови. Із 42 пунктів цієї програми сьогодні уже виконано або завершується виконання 18 пунктів. Жителі громади відчули і побачили конкретні результати роботи селищного голови, депутатів, членів виконкому і, найголовніше, своєї праці. Позитивно, що наші вулиці, населені пункти стають чистішими, охайнішими. Спільне вирішення багатьох питань згуртовує жителів громади і вселяє оптимізм на майбутнє.

Особливі слова подяки хочеться висловити керівництву базового підприємства в селищі ТОВ «Агрозем» (директор Бондарчук Н.М., виконавчий директор Братущак О.П.), які допомагають технікою і матеріально. Лісництво (лісничий Гапчак В.В.) ніколи не залишається осторонь соціально-економічних питань життєдіяльності селища. Допомагає технікою і ТОВ «Юнікобуд», яке веде будівництво автодороги Кіпті – Глухів – Бачівськ і чия база знаходиться зараз у Червоному. У 2011 році в селищі буде завершено реконст рукцію водоскидної споруди,


розпочнеться газифікація селища. Ці питання на постійному контролі обласної та районної влади і особливо депутата обласної ради, заступника голови облдержадміністрації Деркача М.А. На території селищної ради працюють селищна лікарська амбулаторія та фельдшерський пункт. 4 соціальні працівники обслуговують людей похилого віку. Працюють будинок культури та селищна бібліотека. Вшановуємо людей праці тих професій, які є в селищі Червоне та селі Лужки. Селищною радою придбано 10 сценічних ко стюмів для учасниць народного самодіяльного ансамблю «Берегиня» на суму 10000 гривень. Створюємо позитивний імідж аматорів сцени в жителів громади та жителів

інших сіл району, куди ми їздимо з концертними програмами. Робота серед молоді проводиться із залученням її до спортивно-масових заходів. По стійно діють 2 волейбольні секції, відділення ДЮСШ з футболу. Уже традиційним у селищі ст ав жіночий волейбольний турнір пам’яті тренера ДЮСШ Жанни Супрунової. Наша жіноча волейбольна команда – 4-разовий чемпіон району, в цьому році – срібний призер чемпіонату. Учні Червоненської ЗОШ І-ІІІ ступенів постійні призери ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін. Педагоги забезпечують якісний показник знань учнів. Існує постійний зв’язок і тісна співпраця школи і дитячого садка «Чайка». Пожежну безпеку жителям громади та жителям навколишніх сіл забезпечує ППЧ-36, у складі якої 3 пожежні автомобілі завжди готові до бою з вогнем. Звичайно, не все ще нам вдається. Але певні результати роботи вже маємо. Моїм життєвим кредо стало «Кожного дня – добра справа для громади». Сподіваємося, що спільно всією громадою нам до снаги вирішення багатьох проблем.

Л.Г. РЕВА: «БАГАТОДІТНА РОДИНА – ДАР І ВИПРОБУВАННЯ» Людмилу Григорівну Реву добре знають не лише в Куйбишевському мікрорайоні Шостки, а й в усьому місті. Вона вже 13 років очолює ветеранську організацію КП “ШКЗ “Імпульс”, втретє обрана депутатом Шосткинської міської ради. Проте не всім відомо, що ця жінка – берегиня багатодітної родини, мати п’ятьох вже дорослих дітей з різницею у п’ятнадцят ь років між старшим та молодшим сином. Сергій, Олександр, Анна, Ярослав, Святослав – вони у неї як одне ціле, завжди разом, завжди підтримують один одного, радіють успіхам і досягненням кожного.

діти знали, що треба прибрати за собою, помити посуд, якщо батьків немає вдома –

Дітей виховували особистим прикладом, вчили справлятися з життєвими труднощами. Батько, Василь Тимофійович, змалку привчив дітей до дисципліни та порядку. Разом з батьком діти часто їздили до бабусі в село, допомагали там по господарству. З дитинства 29


приготувати вечерю. Людмилі Григорівні приємно згадати той час, коли донька вчилась куховарити і разом з братами кожного дня готували новий торт. А от суворого розподілу обов’язків в родині не було. Діти одразу після школи розбігались по гуртках та секціях. Хлопці активно займалися спортом, їздили на змагання з лижного та ракетомодельного спорту, Анна навчалася в музичній школі та виступала у складі агітбригади. Освіта – один з найважливіших пріоритетів у цій сім’ї. Людмила Григорівна як людина о свічена (із золотою медаллю закінчила середню школу, Шосткинський хімікотехнологічний технікум та Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка) завжди піклувалася про навчання, фізичний та духовний розвиток дітей. У батьківському комітеті школи № 4 вона була одна з найактивніших. З її допомогою тут створено художньо-літературний музей, придбані деякі експонати. Людмила Григорівна і сьогодні частий гість на класних годинах, де разом з ветеранами знайомить учнів з історією Шосткинщини. Ст арши�� син Сергій закінчив Шосткинський хіміко-технологічний коледж, а три сини та донька – харківські вузи різних напрямків. На запитання, чому дітей п’ятеро, Людмила Григорівна відповідає: “Була єдиною дитиною в своїх батьків, які дбали про те, щоб я виросла освіченою та непересічною людиною. І хоч я навчалася в музичній школі, займалася в гуртках, та все одно заздрила моїм двоюрідним братам і сестрам, в сім’ях яких виховувалось по троє-четверо дітей”. На долю цієї жінки випало чимало випробувань. У три місяці її віддали на виховання до бабусі, бо мама важко захворіла. В дванадцять років вона втратила матір, у чотирнадцять – потрапила на операційний стіл, щоб продовжити життя з однією ниркою. У сімнадцять – залишилась повною сиротою. Але батьківське виховання, велика сила волі зробили цю жінку такою, якою вона є сьогодні, допомогли після смерті чоловіка у 1998 році поставити дітей на ноги, і як кажуть, вивести їх у люди. Велика сім’я ніколи не заважала Людмилі Григорівні завжди бути на передовій, як в 30

трудовому, так і в громадському житті. Вже 40 років її життя тісно пов’язане з «Імпульсом». Працювала технологом, інженером відділу, старшим диспетчером цеху. Неодноразово вно сила раціоналізаторські пропозиції, постійно брала участь у громадському житті підприємства. Без відриву від виробництва працювала на вечірньому відділенні Шо сткинського технікуму, деякий час викладала філософські дисципліни у Глухівському педагогічному університеті. За свій труд неодноразово нагороджувалась Почесними грамотами та цінними подарунками. Як мати-героїня у 1986 році нагороджена «Медаллю материнства» ІІ ступеня. Сьогодні до неї щоденно звертаються ветерани підприємства та виборці зі своїми проблемами і запит аннями. І всі во ни знаходять підтримку – хто словом, хто – ділом. А на запитання, чому вона береться всім допомагати, Людмила Григорівна зазвичай відповідає «Може і моїм дітям, при потребі, хтось скаже добре слово та підтримає». Сьогодні вже два сини та донька мають свої сім’ї, підростають онуки Вадим та Іванко. Своїми успіхами тішить бабусю і внучка Аня. Сім’я любить збиратися разом, подорожувати, відпочивати на березі Десни та Кримському узбережжі. А найбільше – поєднувати приємне з корисним: рибалити, збирати гриби та ягоди. Тим більше, всі члени сім’ї дотримуються думки, що природа лікує не тільки душу, а й тіло. – На природі мені набагато краще думається, – говорить Людмила Григорівна. – Іноді питання, які неможливо було розв’язати за робочим столом, у лісі чи на березі річки знаходять водночас декілька рішень. Головне сімейне щастя – в родинній єдності. Попри нелегкі будні, в дітях тут вбачають натхнення і відраду, велику радість і надійну підтримку. За життєвою заклопотаністю багато хто з нас не звертає увагу на тих, хто живе і працює поряд з нами, звичайних на перший погляд людей. Але скільки в них іноді криється людської мудрості, доброти, розуміння, мужності. Та коли життєві шляхи перетинаються, розумієш, що це надзвичайні люди.


ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ ТА ПІДТРИМКА ВСІХ ЖИТЕЛІВ – ЗАПОРУКА СТАБІЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Юлія ТАРАН, сільський голова с. Бугрувате Охтирського району. Народилася в селі Бугрувате в родині колгоспників. Вищу освіту здобувала в Глухівському педагогічному інституті ім. СергеєваЦенського. Працювала вихователем, завідуючою колгоспним дитячим садком „Волошка”. 4 лютого 2001 року на позачергових виборах була обрана сільським головою. Нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня. Бугруватська сільська рада Охтирського району розташована на південному сході Сумської області. До неї входять два населені пункти: села Бугрувате і Восьме Березня. Сучасна назва села Бугрувате вказує на характер місцевості – горби, бугри, в різних напрямках порізана ярами. Площа території сільської ради становить 4409 км2, з яких сільськогосподарських угідь 3787 гектарів. Загальна чисельність населення – 987 о сіб. У тому числі: працездатне населення – 510 чоловік, діти – 194, пенсіонери – 283 чоловіки. У селі функціонують: Бугруватська ЗОШ ІІІІ ст. на 150 учнів, дошкільний навчальний заклад «Волошка» на 60 місць, сільський БК на 175 місць, фельдшерсько-акушерський пункт. Працюють відділення зв’язку, два продовольчі та один промисловий магазини, бар-кафе, пилорама, СТО. Після відповідної реорганізації в 2000 році базове сільськогосподарське підприємство КСП «Бугруватське» розпалося. Земля і майно були розпайовані. Нині вся земля на території сільської ради обробляється одноосібно. Цим Бугруватська сільська рада є особливою в Охтирському районі. Протягом 2007 – 2010 років проводилася рекультивація земель під сільськогосподарськими дворами колишнього КСП «Бугруватське». Тепер ці землі переведені в ріллю, засіваються і дають дохід до бюджету сільської ради. Землі сільради багаті на природні корисні копалини, зокрема, на поклади нафти та супутнього газу. «Бугруватське нафтородовище» позначене на карті природних багатств України. Видобуток нафти

на території сільської ради проводиться з 1970 року. За цей період пробурені 97 нафтових свердловин, які по стійно поповнюють державні запаси нафти. На землях сільської ради працюють три підрозділи ВАТ «Укрнафт а»: НГВУ «Охтирканафтогаз», Охтирське УБР, Прикарпатське УБР. Тому ВАТ «Укрнафта» є основним підприємством, яке наповнює бюджет сільської ради. Бугруватська сільська рада є дотаційною. Її річний бюджет на 2011 рік становить 567 680 грн.; з них 203 000 грн. - дотація. Цими коштами сільська рада повинна утримувати всі соціальні об’єкти протягом року. Зрозуміло, що на повноцінне функціонування всіх закладів цих коштів не вистачить. Тому, щоб забезпечити нормальну роботу закладів соціальної сфери та планувати соціальноекономічний розвиток території, депутатському корпусу, виконавчому комітету сільської ради доводиться інтенсивно працювати з усіма підприємствами та підприємцями, що зареєстровані та працюють на території сільської ради.

Традиції українського села передаються від покоління до покоління. 31


Майбутні артисти живуть у Бугруватому. Робота керівника з громадою полягає в тому, щоб дбати не лише про організацію якісного обслуговування населення, соціальний захист, а й про організацію якісного відпочинку та оздоровлення дорослого населення і дітей, вшанування трударів, збереження та примноження сімейних і народних традицій, покращення навколишнього природного середовища, благоустрій території. Так склалося, що з усіма своїми проблемами населення звертається до сільської ради. А проблем у громади багато: повітря забруднене промисловими викидами в атмосферу вихлопних газів великовантажної техніки, яка цілодобово протягом року курсує до своїх об’єктів; забруднений поверхневий горизонт підземних вод, тому села громади негайно потребують будівництва водогонів; значна частина родючих земель забруднена нафтопродуктами від аварійних поривів нафтопроводів; через цілодобову і круглорічну роботу нафтовиків сільські дороги перебувають у аварійному стані; аварійний стан багатьох приміщень закладів соціальної сфери та їх застаріла матеріально-технічна база; відсутнє вуличне освітлення; не вистачає кадрів у закладах охорони здоров’я; молоді спеціалісти після закінчення навчальних закладів часто-густо не забезпечуються ро бото ю; відсутні належні умови для закріплення молодих кадрів. Для вирішення цих проблем сільською радою налагоджені добрі, ділові стосунки з керівництвом підрозділів ВАТ «Укрнафта», які працюють на території сільської ради; з Охтирською районною радою та Охтирською райдержадмініст рацією; приватними підприємцями, яких на території сільради зареєстровано 28 чоловік. З кожним приватним підприємцем сільська рада уклала соціальноекономічні угоди про співпрацю. За умовами угод, спонсорська допомога місцевих підприємців використовується на проведення поточних і капітальних ремонтів об’єктів 32

соціальної сфери; покращення харчування дітей у школі та в ДНЗ «Волошка»; підвезення дітей до навчальних закладів; організацію та проведення різноманітних заходів. У 2010 році підприємцями села Бугруватській територіальній громаді було надано спонсорської допомоги в сумі близько 10 000 гривень. Особливо позитивним вважаю те, що за останні чотири роки знайдено спільну мову з найбільш потужними спонсорами – підрозділами ВАТ «Укрнафт а». На всі звернення сільської ради керівництво нафтовиків відкликається конкретною справою. Виділені підрозділами ВАТ «Укрнафта» кошти спрямовані на виготовлення проектів з будівництва водогону; на саме будівництво водогону; заміну покрівель у ДНЗ та сільському будинку культури; придбання музичного та іншого обладнання в сільський будинок культури; медичного обладнання в ФАП, придбання шкільного автобуса та забезпечення його функціонування; новорічних подарунків дітям та на покращення харчування дітей в дитячих установах. У 2010 році підрозділами ВАТ «Укрнафт а»: НГВУ «Охтирканафтогаз», Охтирським УБР та Прикарпатським УБР Бугруватській територіальній громаді було надано спонсорської допомоги на суму близько 300 000 гривень. Педагогічний колектив Бугруватської ЗОШ І-ІІІ ступенів, який очолює більше 10 років директор Павло Кляп, де навчаються 127 учнів, дає глибокі знання дітям. Учні протягом останніх 5 років постійно стають призерами районних та обласних олімпіад з різних предметів, змагань та майже всі вступають до кращих ВНЗ країни. Школа є однією з кращих в районі з навчання, виховання та матеріальнотехнічного забезпечення, має сучасні комп’ютери. Медичні працівники своєю працею, вмінням і досвідом перетворили Бугруватський ФАП у медичний заклад, який входить до трійки кращих у Охтирському районі. У ньому є всі необхідні медичні прилади і апарати, якими мають бути забезпечені заклади такого типу. ФАП має навіть деяке обладнання, якого немає в окремих лікарнях. Про забезпеченість ФАПу всім необхідним потурбувалися сільська рада, НГВУ «Охтирканафтогаз», а також в 2007 році було отримано медичне обладнання в дарунок від Президента України. ДНЗ «Волошка» очолює молодий керівник Світлана Олефіренко. Вона вміло організовує роботу колективу. В минулому ро ці


дошкільним вихованням було охоплено 43 дитини. Територіальна громада пишається своїми талановитими земляками, учасниками дитячо го т анцювального колективу «Перлинка», вокального дитячого колективу «Родзинка», чоловічого хору «Дай Боже!», жіночо го вокального ансамблю «Подруженька». Молодий директор Бугруватського СБК Роман Кульченко зумів зацікавити своїм завзяттям різновікові верстви населення, починаючи від дитячого дошкільного вокально-хореографічного колективу до клубу «Надвечір’я», відвідувачам якого за 60 років. Серед жителів немає байдужих, коли проходять в селі проводи Зими, свято Івана Купала, День села, свято врожаю, Золота осінь, Новорічні та Різдвяні вітання, і багато інших заходів. На них виходять не лише всі місцеві жителі, а й чимало бажаючих приїжджає з сусідніх сіл та міста. За досвідом до працівників культури Бугруватського СБК та за сценаріями звертаються культармійці з усього району. А все тому, що заходи готуються заздалегідь, щоразу оновлюються, виносяться на обговорення та затвердження виконкому сільської ради. Будинок культури для своєї роботи має все необхідне: сучасне музичне обладнання, теніс, більярд, настільні ігри, костюми. Але хотілося б ще мати домашній кінотеатр, відновити показ кінофільмів, придбати духові музичні інструменти. На жаль, часто культура в нас фінансується за залишковим принципом… Про блеми намагаємося вирішувати в комплексі. Ще наприкінці 2008 року сільською радою був поданий до «Фонду сприяння місцевому самоврядуванню» проект «Інноваційний підхід до організації та надання комунальних послуг шляхом залучення коштів бюджетів різних рівнів та організаційпартнерів» для вирішення головної проблеми села – забезпечення населення якісною питною водою, тобто будівництва водогону в с. Бугрувате. В 2009 році Бугруватською сільською радою було виграно гранд в розмірі 110 000 грн. на будівництво водогону. В кінці 2010 року кошти були отримані і використані. З метою залучення коштів на соціальноекономічний розвиток громади в 2011 році сільрада планує знову брати участь у конкурсі. У 2007 році Бугруватська сільська рада завдяки працелюбним і дбайливим мешканцям села, під керівництвом сільвиконкому та депутатів, посіла ІІ місце в обласному конкурсі на кращий населений пункт Сумської області. Використовуючи позитивний досвід роботи інших сільських рад району, області, країни,

Бугруватська сільрада удосконалює форми і методи організації соціально-економічного розвитку території громади та забезпечення належного функціонування об’єктів соціальної інфраструктури. Проблеми Бугруватської громади мені добре знайомі, бо я народилася і виросла в цьому селі, всі односельці знають моїх батьків, мене, мою родину. В них на очах я формувалася як керівник, працюючи протягом 16 років завідуючою ДНЗ „Волошка”. У мене є велике бажання, щоб люди в моєму рідному селі жили повноцінним життям, щоб держава краще допомагала вирішувати наші проблеми. Тому дуже хочеться у всьому допомогти односельчанам. На жаль, в сільської ради, через чинне законодавство, обмежені можливості. Саме через це часто доводиться людей підтримувати звичайною порадою чи просто „теплим” словом. Постійно тримаю під опікою найменш захищені верстви населення – дітей, пенсіонерів, одиноких ветеранів та інвалідів. Один раз в місяць відвідую їх особисто, а протягом місяця тримаю з ними зв’язок через соціального працівника. Веду особистий прийом громадян згідно з графіком, двічі на тиждень, а фактично – щоденно, коли звертаються люди. За браком часу побувати в кожного в оселі не маю можливості, але організована робота серед депутатського корпусу так, що кожен з 16 депутатів знає проблеми своїх виборців. Через обранців і намагаємося вирішувати всі проблеми громади. Щоб закріпити тісні ділові стосунки з керівниками підприємств і підприємцями не лише зустрічаємось для вирішення проблемних питань, а й вітаємо їх від імені сільської ради з професійними та державними святами, днями народження, запрошуємо на різні заходи, заохочуємо морально і матеріально. Адже взаєморозуміння та підтримка всіх жителів – запорука стабільного розвитку рідного краю.

Приміщення Бугруватської ЗОШ І-ІІІ ступенів. 33


СІЛЬСЬКИЙ ГОЛОВА, КЕРІВНИКИ ТА ДЕПУТАТИ: РОБОТА ЗЛАГОДЖЕНА І ВІДПОВІДАЛЬНА Григорій СІДЕНКО – начальник організаційного відділу виконавчого апарату Великописарівської районної ради. Народився 30 серпня 1961 року в селі Станичне Великописарівського району. В 1983 році закінчив історичний факультет Полтавського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Короленка. Працював вчителем історії та географії в місцевих школах, у відділі сім’ї, молоді та спорту РДА, обирався секретарем та другим секретарем райкому комсомолу, майже 13 років – у виконавчому апараті районної ради. Майже десять років на посаді Яблучненського сільського голови, що у Великописарівському районі, працює Микола Гавриленко. За цей час сільрада стала однією з кращих у районі. Миколу Яковича колеги обрали головою районної асоціації сільських та селищних голів. Сільська громада налічує більше тисячі чоловік, з них 109 школярів та майже півсотні дошкільнят. Село має значну соціальну сферу – школа, сільська амбулаторія, дитячий садок, дитяча музична школа, сільський Будинок культури, бібліотека, пошта, будинок побуту та інше. Основний платник податків – приватна агрофірма «Подоляка». Вона орендує більше трьох тисяч гектарів земель сільської ради та власників земельних паїв. Ще 119 гектарів орендує фермерське господарство «Апіс». Їхній внесок до сільського бюджету, який у минулому році складав 575 тис. грн. і був виконаний на 104,7 відсотка, важко переоцінити. Дієвим додатком до нього стали соціально-економічні угоди на загальну суму

З громадою спілкується сільський голова Микола Гавриленко. 34

Живі квіти – загиблим воїнам-землякам. 65 тис. грн. укладені радою з користувачами землі. Кожного року сільський голова визначає пріоритетне завдання. До його виконання залучається депутатський корпус та активна частина громади. Так, у 2006 році побудовано 4,2 кілометра сільського газопроводу вартістю 270 тис. гривень. У 2007 році прокладено півтора кілометра вуличного водогону вартістю 110 тис. гривень. Ще через рік відремонтовано опалення сільського Будинку культури, що дало змогу проводити святкові заходи у теплому приміщенні. В минулому році завдяки участі у проекті «Місцевий розвито к, орієнтований на громаду» вдалося поліпшити забезпечення селян питною водою – встановлено нову вежу Рожновського. Із загальної вартості проекту 167 тис. гривень – 10 відсотків коштів було зібрано членами громадського об’єднання «Яблучне». У рамках урядової програми розвитку сільської медицини сільська громада отримала легковий автомобіль для лікарської амбулаторії. Цього року сільська рада також бере участь у Всеукраїнському конкурсі проектів та


Під час святкування Дня села. програм розвитку місцевого самоврядування. До Кабінету Міністрів направили пакет документів щодо проекту будівництва 1780 метрів вуличного водогону. З кожним роком на території сільради все більшого розвитку набуває підприємництво. Задоволені селяни роботою швейної майстерні ПП «Артеменко А.І.», перукарні ПП «Губаренко О.М.», млинів ПП «Коваленко» та ПАФ «Подоляка». По слуги торгівлі та громадського харчування сільські жителі отримують у шести закладах. А всього у селі працюють 17 приватних підприємців. Та, як кажуть, не єдиним хлібом живе людина. Гарною традицією для наших жителів

є святкування державних та народних свят. Наприклад, у День Конституції в селі відбувається виступ одного із військових оркестрів Збройних Сил України. За це яблучани вдячні начальнику Військовомузичного управління Генерального штабу Збройних Сил України – головному військовому диригенту Генерального штабу Збройних Сил України, народному артисту України, генерал-майору Володимиру Деркачу. Він, до речі, є випускником місцевої дитячої музичної школи – найдавнішої в регіоні, яка працює і сьогодні. В ній навчається 25 дітей. Щорічно випускники школи успішно вступають до консерваторій та вищих навчальних закладів культури і мистецтва. Цікавим і велелюдним є святкування Дня села 19 серпня, коли з’їжджається багато земляків та гостей. До речі, в Інтернеті бажаючі можуть переглянути репортаж зі свята 2009 року (http://www.pulsar23.com.ua/2010-05-0709-05-23/501—310-). Можна говорити й про багато інших добрив справ Яблучненської територіальної громади, про вміння ефективно працювати і гарно відпочивати. Всі вони – результ ат організаторських здібно стей сільського голови, керівників трудових колективів та депутатів різного рівня, які працюють злагоджено і відповідально.

ХОЧЕШ МАТИ КРАЩІ РЕЗУЛЬТАТИ – БЕРИ УЧАСТЬ У КОНКУРСАХ Віра ПАВЛОВА, кандидат економічних наук, начальник відділу аналізу обласних програм та бюджету виконавчого апарату обласної ради. Народилася на Харківщині. В Сумах проживає з 1983 року, куди прибула за направленням як випускниця Харківського державного університету. Працювала в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування. Фондом підт римки місцевого самоврядування України щорічно проводиться Всеукраїнський конкурс проектів та програм підтримки розвитку місцевого самоврядування. Ідея його проведення виникла в середовищі активістів муніципального руху ще у 2002 році. Мета конкурсу полягає в тому, щоб дати можливість органам місцевого самоврядування реалізувати плани, по-перше, щодо подолання тих проблем територіальних громад, які вони без сторонньої фінансової допомоги розв’язати

не мають змоги, по-друге, сприяти втіленню у життя місцевих ініціатив і програм, спрямованих на соціально-економічний розвиток сіл, селищ, міст та районів області. Допомогти в цьому, причому насамперед фінансовими ресурсами, пропонує держава в особі Фонду місцевого самоврядування. Механізм запропоновано такий. Місцеві ради розробляють проект, спрямований на розв’язання конкретної проблеми чи на розвиток певної конкретної галузі місцевого господарства. Далі цей проект подається на розгляд компетентного журі, яке 35


після його ретельного аналізу і обговорення ухвалює рішення про те чи варто державі підтримувати реалізацію цього проекту. Фінансування проекту відбувається на умовах співфінансування: 80 відсотків вартості проекту за рахунок Фонду, 20 відсотків – за рахунок коштів місцевих бюджетів. Звісно, при цьому не може не виникнути питання: чи коректно порівнювати проекти, запропоновані місцевими радами сіл, селищ і малих міст, з програмами, які розробили органи місцевого самоврядування міст

обласного підпорядкування. Адже належать їх територіальні громади до різних категорій, мають різні можливо сті наповнення доходними джерелами місцевих бюджетів. Та й масштаби проектів різні. Щоб на рівних умовах надати можливість органам місцевого самоврядування різного рівня брати активну участь у конкурсі, проекти поділяються на 5 категорій, залежно від кількості населення, що проживає на тій чи іншій території. Ця інформація наведена на слайді 1.

Тематику проекту обирає самостійно терито ріальна громада, яка може бути найрізноманітніша і охоплювати всі сфери життєдіяльності: - організація ефективної системи надання соціальних послуг населенню (організація притулків для бездомних, створення системи обслуговування за місцем проживання інвалідів тощо); -реформування системи житловокомунального господарства (забезпечення населення питною водою, електро-, газо-, водопостачання тощо); - розвиток мережі громадського транспорту (до сягнення рентабельно сті роботи комунального транспорту, налагодження

транспортного сполучення в сільській місцевості); - удосконалення системи планування, забудови та благоустрою населених пунктів (використання нежитлових приміщень, реставрація пам’яток історії, культури, модернізація житлового фонду тощо); - розвиток туристичної діяльності (зелений туризм); - розробка про ектів ресурсо- та енергозбереження; - розвиток підприємництва; - модернізація інженерної інфраструктури (утилізація сміття, забезпечення електропостачання тощо). Та інші напрямки. Орієнтовну тематику наведено на слайді 2.

36


Територіальні громади Сумщини, починаючи з 2003 року та у наступні роки, брали участь у цьому конкурсі, залучаючи до місцевих бюджетів

додаткові фінансові ресурси. Тобто, ми постійно вчимося, про що свідчить динаміка залучених коштів у розвиток територіальних громад.

37


Прикладом активної та вдалої участі територіальних громад у конкурсі є наступні проекти.

Переможці Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування у 2003 – 2010 роках

38


39


З 1 січня по 31 травня 2011 року в черговий раз триває зазначений конкурс. Територіальні громади можуть визначитися із напрямками написання проектів, з урахуванням в першу чергу тих сфер діяльності, де потрібно додаткове

залучення фінансових ресурсів, визначити можливість участі у проекті організацій партнерів (суб’єктів господарювання), та прорахувати реальні джерела місцевих бюджетів, які можуть бути залучені до співфінансування проекту.

ПРИМНОЖУЮЧИ ТРАДИЦІЇ, СЕЛО КРОКУЄ В МАЙБУТНЄ Калюжненська сільська рада, що в Лебединському районі, впевнено йде у майбут нє, щоденно використовуючи надбання минулих поколінь. Вона була створена в травні 1920 року. На сьогодні сільрада об’єднує 10 населених пунктів, у яких проживає 687 чоловік, більшість з яких – пенсіонери. З 1998 року сільську раду очолює Павло Глудик. Завдяки його старанням на території сільради функціонують два сільських клуби (с. Калюжне, с. Ляшки). Обидва вони опалюються газом. У клубі с. Калюжне зроблено капітальний ремонт. Калюжненський ФП – один з найкращих у районі. Приміщення відремонтовано, встано влено новий газовий котел, електронасос, до Новорічних свят лікувальній устано ві зроблено подарунок – новий холодильник. Примножуючи традиції дбайливого господарювання, Павло Кузьмич добився того, що приміщення сільської ради і Калюжненського ФП опалюється газом та дровами, чим суттєво економляться кошти місцевого бюджету. Так в 2011 році газове опалення було виключено ще 15 лютого, що не позначилося на температурному режимі установ. Для опалення використовуються дрова, які заготовлюються після санітарної чистки скверів, узбіч доріг тощо. Проведено вперше в районі реконструкцію вуличного освітлення не лише по центральному селу Калюжне, але й по селу Гудимівка (загальна протяжність 4,9 км, 36 світлоточок, придбано 3 щити обліку електроенергії). Починаючи з 2006 року, на ці заходи витрачено 17620 гривень – кошти самооподаткування та спонсорська допомога господарств і приватних підприємців. На території сільської ради традиційно велике значення приділялося благоустрою сіл. Щороку це питання порушується на засіданні виконкому сільської ради, обговорюється на 40

загальних зборах жителів села. Проведена робота дає позитивні результати. Сільська рада тісно співпрацює з міськрайцентром зайнятості, який залучає на громадські роботи місцевих жителів. Ними проведено велику роботу з благоустрою території сіл: ремонт покрівлі приміщення сільської ради, Калюжненського ФП, облаштовано їх топкові; вирубку чагарників на кладовищах; ремонт колодязів. У належному стані утримується пам’ятник загиблим воїнам в роки Великої Вітчизняної війни. Сільською радою прийнято у комунальну власність: колишній комплексний приймальний пункт, незавершене будівництво 4 житлових будинків, колишній табір праці і відпочинку. Всі ці об’єкти були в аварійному стані, розібрані, охороною не забезпечувалися, а це в свою чергу порушувало архітектурну цілісність та правила благоустрою населених пунктів, викликало справедливе невдоволення жителів села. Після виконання всіх законодавчих процедур ці об’єкти були продані через аукціон – житлові будинки на розбирання, а інші – для подальшого використання. Виручені кошти використані для проведення опалення та газифікацію клубу і ФП с. Ляшки, ремонту водогону. Щодо колишнього комплексно го приймального пункту, то сільська рада зберегла


цей об’єкт. Було проведено продаж на аукціоні в м. Суми цього приміщення. Цей аукціон виграв приватний підприємець Пастушенко Л.В., який на сьогодні, незважаючи на фінансо ві т а інші т руднощі, зробив капітальний ремонт приміщення, провів освітлення, зробив опалення, підвів воду. Приміщення поступово стало окрасою для села. Таким чином, село має свій побуткомбінат. Для послуг населення уже працює перукар, виконуються замовлення на ремонт побутової техніки. В планах – відкриття швейного цеху, ремонт взуття, інші послуги. Вирішено питання з перезатарення, маркування, транспортування та знешкодження непридатних для використання та заборонених пестицидів, які знаходилися в складі отрутохімікатів на території сільської ради. На ці роботи виділено кошти в сумі 8334 гривень сільською радою, 70000 грн. державним управління екології та природних ресурсів у Сумській області. Знешкоджено 4 тонни 995 кг сипучих, 675 кг рідких, 925 кг тари пестицидів. Ці роботи було здійснено вперше в районі. Для послуг населення та суб’єктів різних форм го сподарювання обладнано сміттєзвалище для вивезення побутових і твердих відходів, яке знаходиться біля колишнього складу отрутохімікатів площею 0,7 га. При потребі проводяться роботи з його упо рядкування. Силами односельців ліквідовано несанкціоновані сміттєзвалища біля двоповерхових будинків, у окремих лісосмугах. На території сільської ради шанують свою минувшину. Біля Гудимівської школи вст ановлено мармурову плиту Якову Володимировичу Кучерову, на вулиці Руденка в с. Калюжне – пам’ятну дошку на честь Руденка С.А. Облаштовано Алею героїв (3 вихідці сільської ради були удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці: Руденко С.А., Криницький Г.О., Масько В.К.) Сільський стадіон – один з кращих у районі. Він огороджений, облаштовано місця для вболівальників (по ставлено лавочки). Придбано сітки, м’ячі та інший спортивний інвент ар. Футбольній команді пошито спортивну форму в кількості 16 комплектів. Традиційно виконкомом, сільським головою проводяться консультації з громадськістю з актуальних питань соціально-економічного розвитку території сільської ради. Так, у

минулому році жителями порушувалися питання залучення безробітних громадян до громадських робіт (12 о сіб залучено). Проводилися з депутатами сільської ради, активом села засідання «круглого столу» на тему: «Про стан навколишнього природного середовища сільської ради. Екологічні проблеми та шляхи їх вирішення», «Розвиток зеленого туризму», «Про виконання «Програми підтримки малого підприємництва». На території сільської ради налічується 4716,2 га сільськогосподарських угідь, з них розпайовано 3476,16 га, що становить 74%. 656 громадян набули право на земельну частку (пай), з них отримали державні акти на право приватної власності на землю 615 власників земельних паїв. Земельні паї громадян використовують ПСП ім. Мічуріна, ФГ «Агат», ВАТ «Лебідь», ПП Ткаченко В.І., ФГ Федорченко Г.Ф., ТОВ «Ворожбалатінвест». На всі паї укладені договори оренди з платою 3%. Вся рілля використовується повністю. На території сільської ради проживають 43 чоловік учасників війни. Сільрада щорічно двічі проводить обстеження житловопобутових умов пільгової категорії населення. Завезення балонів зі скрапленим газом, забезпечення пільгової категорії дровами і вугіллям (при його наявності) – все це повсякденна робота органу місцевого самоврядування. В 2010 році, скажімо, завезено дрова особисто сільським головою всім учасникам війни. Люди за це вдячні і проблем не виникало. Вирішено питання щодо створення Трудового архіву на території сільської ради. Документи були прийняті від ПСП ім. Мічуріна за період з 1953 по 2000 р. У відповідності до вимог облаштували приміщення, визначили людину, яка працює на громадських засадах. За ініціативи сільського голови, депутатів виконкомом сільської ради зареєстровано в установленому порядку громадську організацію Спілку громадян – співвласників “Калюжне”, керуючись ст.38 п.7 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“, Законом України “Про об’єднання громадян”, та Положення про порядок легалізації об’єднань громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року, з метою задоволення і захисту законних спільних економічних інтересів громадян, пов’язаних з 41


розпорядженням спільним майном колишнього КСП ім. Мічуріна і передачею в оренду землі. Ця громадська організація була створена на установчих зборах спілки 14.07.2006. До її складу входить 152 чоловіки. Рішенням зборів був затверджений Статут Спілки громадян, обрані її керівні органи. Спілка за своїм правовим статусом є громадською організацією з місцевим ст атусом, що створена відповідно до законодавства України громадянами України і діє на основі добровільності, самоуправління, законності, гласності, рівноправності членів Спілки з метою задоволення і захисту своїх

законних спільних економічних інтересів. Спілка не є юридичною особою. Вона – місцеве об’єднання громадян, діяльність якого поширюється на територію Калюжненської сільської ради. Завдання Спілки: допомога спілчанам при передачі майна колишнього КСП ім. Мічуріна в оренду, позику, а також його продажу, обміну, застави, тощо; вирішення питань контролю за ефективним і раціональним використанням майна і землі користувачами (орендарями), виділення майнових часток, продажу та передачі у власність та ще цілий ряд інших питань, що виникають в процесі використання спільного майна.

ЯКЩО КЕРІВНИК ОРГАНУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ХОЧЕ ПРАЦЮВАТИ, ВІН ДОБИВАЄТЬСЯ УСПІХІВ Наталія ЛУГОВА, радник голови Конотопської районної ради. Народилася в селі Бочечки на Конотопщині. Закінчила Луганський педагогічний інститут. Працювала в освітній галузі, структурних підрозділах міськради. В органах місцевого самоврядування з 2002 року. З 1991 року виконком Вирівської сільської ради Конотопського району очолює Микола Клінушин. Перебуваючи на цій посаді, він наполегливо веде пошук і впроваджує нові форми та методи організаторської роботи, які прискорюють розв’язання проблем економічного і соціального розвитку території. Вирівська сільська рада – одна з найбільших у нашому районі та географічно розташована неподалік міста. До її складу входять 6 населених пунктів, нараховується 1257 дворів, мешкає 2720 громадян, із них 1200 - молодь до 35 років. Мережа бюджетних установ сільської ради включає два дитячі садки, два сільські клуби, дві бібліотеки та виконавчий орган. Протягом останніх 3-х років бюджет сільської ради виконується за всіма показниками. Доходна частина здійснюється як по загальному, так і по спеціальному фонду. В минулому році, наприклад, виконання загального фонду за власними та закріпленими доходами склало 127,6 відсотка. Це не випадково. Адже одним із головних питань роботи сільського голови є здійснення заходів щодо наповнення місцевого бюджету. 42

При сільраді створена бюджетна комісія. З метою забезпечення надходження коштів до сільського бюджету вона працює з кожним платником податків. Постійно ведеться робота з ліквідації боргів до місцевого бюджету, в тому числі і незначних боргів. Завдяки проведеній роботі сільською радою, тісній співпраці з Конотопською МДПІ зменшилася заборгованість фізичних осіб з плати за земельні присадибні ділянки. Важливим питанням є надання в оренду земель несільськогосподарського призначення

Зустрічі сільського голови з ветеранами завжди хвилюючі і бажані.


Подобається сільській малечі в такому дитячому садку. за максимальними ставками, затвердженими законодавством. Так, у 2010 році переглянуто дві угоди використання землі, і ставки збільшені з 10 % до 12% річних. Завдяки тісній співпраці сільського голови з суб’єктами підприємницької діяльності, що діють на території сільської ради, в 2010 році легалізовано п’ять робочих місць. Це дало можливість у цьому році отримати до сільського бюджету додаткові надходження. Крім того, це є позитивним вирішенням питання зайнятості населення. Виконання сільського бюджету дає можливість забезпечувати належне утримання та ефективну діяльність закладів соціальної сфери. На території сільської ради здійснюють діяльність державне господарство «Вирівське», елеватор ТОВ «Вітчизна», загальноо світня школа І-ІІ ступенів, професійний аграрний ліцей, сільська лікарська амбулаторія, фельдшерськоакушерський пункт, відділення поштового зв’язку. Така інфраструктура, кількість населення вимагають від сільського голови значної організаторської роботи для більш повного задоволення потреб членів територіальної громади. Тому одним із пріоритетних напрямків роботи є вирішення питань реформування житлово-комунально го господарства. Завдяки зусиллям сільського голови та підтримці райдержадміністрації, депутат сько го корпусу, громадськості успішно продовжуються роботи з газифікації. На сьо годні чотири населених пункти сільської ради (Вирівка, Сарнавщина, Заводське, Питомник) повністю газифіковані.

Підведений газ до приміщення загальноосвітньої школи, дитячого садка, сільської ради, сільської лікарської амбулаторії, фельдшерсько-акушерського пункту, сільських клубів, бібліотек, навчальних корпусів та майстерень аграрного ліцею. Усі села сільської ради мають дороги з твердим покриттям. Здійснюється автотранспортне маршрутне сполучення не тільки з районним центром, а й з чотирма з шести вулицями Вирівки. Завершена робота з облаштування та відновлення зовнішнього вуличного освітлення населених пунктів. Уже 140 ліхтарів освітлюють сільські вулиці. Одним із першочергових завдань, над вирішенням якого працює сільський голова, є забезпечення населення якісною питною водою. З цією метою виготовлена проектнокошторисна документація на реконструкцію водопровідних мереж у с. Вирівка, на що було витрачено 26 тис. гривень. Цей проект наданий управлінню житлово-комунального господарства облдержадміністрації для подальшого включення в державну програму «Питна вода України». Створено кооператив з вирішення питання реконструкції водопровідних мереж. За рівнем соціальн��-економічного розвитку с. Вирівка вважається перспективним. З 1207 його мешканців – 506 молоді люди віком до 35 років, що складає основний потенціал на майбутнє. Вживаються заходи щодо створення матеріальної бази для дозвілля молоді, їх зайнятості у вільний від навчання та професійної діяльності час. У 2010 році на виконання ремонтних робіт у

Красива огорожа біля школи «виросла» під час весняної толоки 2011 року при фінансовій підтримці депутата районної ради Сергія Черевка. 43


клубних закладах витрачено майже 14 тис. гривень. Придбано світломузику та стільці для Вирівського сільського клубу (15,7 тис. грн.), світломузику для Сарнавського сільського клубу (2,4 тис. грн.). На поповнення книжкового фонду бібліотечних закладів витрачено 2,1 тис. грн. У 2011 році, в рамках програми «Бібліоміст» Вирівська сільська бібліотека виграла грант на два комп’ютери з правом підключення до мережі Інтернет. Для потреб сільської футбольної команди придбана спортивна форма та спортивний інвентар. Незважаючи на те, що загальноосвітня школа фінансується з районного бюджету і керівництво здійснює районний відділ освіти, між сільською радою, колективом школи встановлене тісне співробітництво. Про шкільні проблеми знають і сільський голова, і депутати сільської та районної рад, які допомагають їх вирішувати. Під час весняної толоки 2011 року, за фінансової підтримки депутата районної ради Черевка

С.С. було замінено стару огорожу школи на більш сучасну та красиву. Значна увага сільського голови приділяється покращенню благоустрою та наведенню належного санітарного порядку на території населених пунктів. Саме завдяки організаторським здібностям Миколи Федоровича, який майже 20 років поспіль очолює сільську громаду, його вмілому керівництву здійснена значна робота з благоустрою центру сільради – села Вирівка, що дало можливість стати переможцем районного конкурсу на кращий населений пункт, зайняти друге місце в обласному конкурсі в номінації «Село найкращого благоустрою». Це лише невелика розповідь про досвід роботи сільського голови. Але вона яскраво переконує: якщо керівник органу місцевого самоврядування хоче працювати, він добивається певних успіхів. Тому хочемо, щоб досвід Миколи Клінушина став надбанням всіх сільських територіальних громад Конотопщини.

ПРАЦЮВАТИ ЗАРАДИ ЛЮДЕЙ

Іван ПЕРЕРВА, Самотоївський сільський голова Краснопільського району. Народився в рідному селі Самотоївка. Магістр державного управління. Має великий послужний список, в тому числі й в органах місцевого самоврядування. Ще немає й року, як мене обрали сільським головою. Це сталося дещо раніше, ніж відбувалися вибори до місцевих рад по всій Україні. Здавалося б, який там досвід за такий короткий термін, але, на мою думку, досвід роботи очільника громади – це не його стаж на займаній посаді, а результати його діяльності. З перших днів зрозумів, що в цій справі, як і в багатьох інших, один у полі не воїн. Тому наполегливо і повсякденно працював над тим, щоб згуртувати, об’єднати і створити міцний колектив однодумців. Відразу цього зробити не вдало ся. Кінець скликання, більшість депутатів звикли до іншого стилю. Нові вибори практично повністю оновили депутатський корпус. Із 16 - 13 депутатів обрані вперше. Ще одна особливість та, що наші депутати за 44

віком наймолодші в районі. Середній їх вік складає 29 років. А наймолодшому – 24 роки. Молодечий запал, енергія, а головне – бажання працювати на громаду, виправдати довір’я односельців підбадьорюють їх до дій. Відчуваючи свою відповідальність за майбутню долю села, своє завдання в цій ситуації вбачав у тому, щоб спрямувати їх потяг до дій у раціональне русло. І в індивідуальних бесідах, і в розмовах на загал переконував, вислуховував, підказував, навчав і вчився разом зі своїми депутатами, з усім сільським активом, відбирав раціональне з пропозицій, що надходили. Першою справою, за яку взялися, було наведення порядку в населених пунктах. Село Самотоївка розташоване першим при в’їзді в район і враження від побаченого складеться не лише про населений пункт, а й про весь район


Депутатський корпус сільської ради. і перш за все про тих людей, які в ньому живуть. Це розуміли депутати і це накладало додаткову відповідальність за порядок на території сільської ради. Напрацювали систему: від загальних сходів громадян – до сходів на кожному виборчому окрузі, дійшли до кожної оселі, кожного жителя села. І депутати, і голова не лише організовували, а кожен своєю активною участю, особистим прикладом спонукав односельців до праці чи то біля власної оселі, чи на прилеглій території адмінспоруд за основним місцем роботи, а найбільше зусиль довелося прикласти на облаштуванні сільських цвинтарів та ліквідації несанкціонованих звалищ. Не раз і не два зачищали смітники, а на ранок на їх місці з’являлися нові. Не обійшлося в цій справі без участі адмінкомісії. До речі, її склад у цьому скликанні також повністю оновлений і очолює її принципо ва, безкомпромісна, але справедлива, порядна і авторитетна в селі людина, член виконкому Чайка В.І. Вирішуючи цю проблему, зрозуміли, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. І для цього створили умови для збору і вивезення твердих побутових відходів у відведені місця. З цією метою знову ж таки провели сходи громадян за місцем їх проживання, донесли до їх свідомості необхідність цієї справи, визначили і узгодили дні і години, коли транспорт місцевого

комунального господарства буде направлено по вулицях села для збору сміття. Сходи визначили також вартість цих робіт, а це 2 гривні з одного жителя за кожен раз збору. Цю справу започаткували зовсім недавно, тому висновки робити ще ранувато. У рамках заходів з благоустрою великий обсяг робіт провели щодо облаштування алеї Слави. Більше 45 тонн гранвідсіву завезено, щоб облаштувати близько 300 м2 алеї. Цієї ж весни в цент рі села заклали фруктовий сад. Дві сотні молодих саджанців яблунь і груш висаджено з участю депутатів сільської ради, працівників закладів соціальної сфери, учнів місцевої школи. Відрадно, що добрі справи знаходять схвалення не лише серед депутатів, а й серед жителів села. І вже з приводу належного санітарного стану і дотримання правил благоустрою надходять пропозиції відродити проведення конкурсу на кращу вулицю, краще подвір’я. Плануємо це питання розглянути на найближчій сесії. Не менш важливим питанням для сільської ради, а для мене, як для голови, справою честі є забезпечення вуличного освітлення. Певний досвід у районі з вирішення зазначеної проблеми вже є – це Мезенівська сільська рада. На одній із зустрічей з депутат ами запропонував розпочати цю справу – підтримали і почали діяти. Наразі проведено підготовчі роботи, укладені угоди з РЕМ, спонсорами, залучено кошти жителів села, вишукуються фінансові можливості сільського бюджету. На сьогодні освітленням забезпечені 2 центральні вулиці села і ще 2 – частково, до кінця року більше 50% робіт буде виконано. На початку 2010-2011 навчального року в нашому селі стояла проблема охоплення дошкільним вихованням дітей віком від 1 до 6 років. На сесії сільської ради обговорили це питання і прийняли рішення: відкрити додаткову, третю групу в Самотоївському ДНЗ. Для цього залучено кошти батьків, сільського бюджету, спонсорів. Це сприяло повному задоволенню всіх бажаючих відвідувати дитячий садок. Місцевим «ноу-хау» стало затвердження комплексної програми профілактики та запобігання самогоноварінню на території сільської ради. Авторами її стали двоє молодих депутатів – Жиленко Т.В. та Дужнікова В.О. 45


Криниця з освяченою водою в центрі Самотоївки на місці колишнього чагарника. Проект був поданий на обговорення постійних комісій, де він знайшов одностайне схвалення, і 25.01.2011 року на сесії сільської ради програма одноголосно була затверджена. Нею передбачені заходи перш за все роз ’ясн ювально- про філактичн ого спрямування, взяття на облік громадян, які постійно займаються самогоноварінням, заплановані також дієві заходи громадського та адміністративного впливу, створення атмосфери загальної нетерпимості до злісних порушників і т.п. Незважаючи на ще короткий термін дії цієї програми, ефект від її впровадження вже відчутний. Дуже серйозно підходять депутати сільської ради до роботи з населенням за місцем проживання. Головне - залучити всіх жителів до активної співпраці: чи це суботник, конкурс, свято села чи інший захід. Наприклад, проводилося свято Івана Купала. Про нього й дотепер згадують жителі. Усе до дрібниць було продумано: від святкового оформлення сільського стадіону до багаття, кулешу, Водяного і Русалок. Цікаво було не лише молоді та малечі. Дійство заворожило жителів старшого покоління. Давно в селі не проводилося подібного. А скільки нових талантів відкрилося під час святкування: вокалісти і т анцюристи, гумористи, читці і навіть акробати. За ініціативи місцевого краєзнавця Олександра Десятниченка започатковано сторінку села Самотоївка в мережі «Інтернет», що дає можливість всі події в селі невідкладно відображати на сайті. 46

Працюючи на посаді сільського голови, з кожним днем все більше переконуюсь наскільки багатогранна і відповідальна ця робота. На мій погляд, не можна навіть провести чіткої межі і виділити що сь важливіше, якийсь напрямок поставити на перше місце. Потрібно все робити в комплексі. І звичайно, краще і простіше вирішувати проблеми, коли є гроші. Тому саме на пошук нових джерел надходжень до сільського бюджету спрямована моя постійна увага. Практично не буває такого дня, щоб разом з головним бухгалтером сільської ради Кіяшко М.В. та головою постійної комісії з питань планування бюджету, фінансів, господарської діяльності та соціального розвитку села Гришко О.О. ми не збиралися для того, щоб проаналізувати стан справ з надходженнями та спланувати і узгодити кошторис витрат. За час, що перебуваю на посаді, жодного місяця не було, щоб не виконалися затверджені сесією показники надходжень. За підсумками роботи у 2010 році цей показник склав 102%, за перший квартал поточного року – 105,9%. На жаль, хоч бюджет і виконується, але незаперечний факт, що грошей багато не буває. Тому й доводиться шукати спонсорів, інвесторів, створювати кооперативи, фонди і вирішувати насущні проблеми, забезпечувати життєдіяльність громади з її ж участю.

На свято Івана Купала виходять всі місцеві жителі. Відрадно, що знаходжу порозуміння і підтримку в своїх виборців і переконаний, що зміни в їх свідомості обов’язково відбудуться, вони зрозуміють, що комфортні умо ви проживання кожна громада зможе створити лише самостійно.


«УКРАЇНА ДЛЯ ЛЮДЕЙ! ВЛАДА ДЛЯ ВАС!» – ЗА ТАКИМ ПРИНЦИПОМ ПРАЦЮЄ СЕРЕДИНОБУДСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА ОЛЕКСАНДР ГЕН Середино-Будська міська рада утворена у 1918 році. До її складу входить 8 населених пунктів із загальною кількістю мешканців 7888 чоловік. Центр – місто Середина-Буда розташоване на кордоні з Росією (Суземським районом Брянської області, на 503 км залізничної колії Київ – Москва, з/д станція Зернове). Засноване у 1638 році. До 1785 року – село, потім – містечко, з 1964 року – місто районного підпорядкування. На останніх місцевих виборах мешканці міської ради обрали 30 депутатів, які нині працюють у пяти постійних комісіях. Утворено виконавчий комітет у складі 5 чоловік. Міським головою вперше обрано Олександра Гена, 1974 року народження, який до цього працював першим заступником міського голови. Олександр Григорович у 2004 році закінчив Харківський регіональний інститут Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю магістр державного управління. Основним принципом роботи СерединоБудської міської ради є консолідація роботи депутатського корпусу і активна взаємодія з усіма ланками регіональної влади. Молодому керівнику вдалося за короткий термін активізувати роботу депутатського корпусу на вирішення першочергових питань життєдіяльності громади, залучивши до цієї роботи керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території міста, приватних підприємців.

Пріоритетами для себе, для міської ради, її виконавчого комітету визначили: соціально – економічний розвиток міста, формування та наповнення бюджету, благоустрій населених пунктів. Виконуючи пункти своєї передвиборчої програми, міський голова активно співпрацює з районною державною адміністрацією, районною радою, депутатами обласної ради, закріпленими за Середино-Будським районом – Валерієм Толбатовим та Олександром Парамошкіним. Це дало можливість в стислі строки виготовити та обладнати три дитячих майданчики, газифікувати с. Свердлове ( 70 точок), вулиці Зоря, Путейська, Лугова, Урицького, Станційне селище по м. СерединаБуда (80 точок), замовити проект газифікації с. Сорокине. Встановлено також вуличне освітлення по вул. Карла Лібкнехта, провулку Кооперативний, проведено роботи з освітлення каплички Української православної церкви. Вдалося капітально відремонтувати пам’ятник «Ходоки», провести комплекс заходів з благоустрою міського парку «Мирщина» та міського ст адіону (ліквідовано несанкціоновані сміттєзвалища, встановлено майданчик для збору сміття, на стадіоні облаштовано трибуни для глядачів). Хоч частково, та все-таки ремонтуються дороги. Протягом багатьох років проблемним питанням міста було облаштування територій для збирання сміттєвих відходів. З 90 – х років контейнери, які прослужили не один рік, проржавіли і стали непридатними для 47


використання. В 2010 році згідно з районною програмою «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» (ПРООН) завдяки налагодженим відносинам між міською, районною радами та райдержадміністрацією в місті Середина-Буда було облаштовано 21 майданчик для збирання сміття, на яких встановлено 94 контейнери. Здійснюється вивіз твердих побутових відходів не тільки біля багатоповерхівок, а й у приватному секторі, чим значно зменшено шкідливий вплив на навколишнє середовище та покращено санітарний стан міста.

КОЛИ ПАТРІОТИЗМ ОБ’ЄДНУЄ Михайло ЧЕРЕДНИЧЕНКО - начальник відділу з правової та внутрішньої політики Глухівської міської ради. Уродженець Глухова. В 1979 році закінчив Глухівський педагогічний інститут.15 років працював у школі вчителем, ще 10 – директором школи. Останні 6 років трудиться в міськвиконкомі. З великою впевненістю можна сказати, що Глухів - місто молоді, місто студентства. Адже сьогодні у Глухові функціонує 7 загальноосвітніх шкіл, а майбутні професії студенти опановують у стінах Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, коледжі Сумського національного аграрного університету, професійному ліцеї, медичному училищі, професійнопедагогічному коледжі. Тож з боку міської влади значна увага приділяється роботі з молоддю. Втілення в життя молодіжної політики в місті здійснюється шляхом реалізації відповідних програм. Серед напрямків цієї роботи - зміцнення матеріальної бази для занять фізкультурою і спортом, забезпечення функціонування закладів культури, робота гуртків і секцій, створення належних умов для ро боти і надання конкретної до помоги громадським молодіжним організаціям та інше. Прикладом плідної співпраці міської влади з молодіжними організаціями в питаннях військово-патріотичного виховання молоді є діяльність Глухівського військовопатріотичного клубу „Мужність”, який у наступному році відзначатиме своє 25-річчя (керівник клубу Віктор Ковальчук). Уже на початку свого становлення клуб 48

„Мужність” поставив своїми завданнями створення умов для фізичного розвитку молоді, підготовку її до служби в армії, пропаганду здорового способу життя, військовопатріотичне виховання молоді. За роки існування клубу „Мужність” в лавах його вихованців було більше тисячі юнаків і дівчат. Пройшовши школу гарту, багато з них стало правоохоронцями, чимало обрало професію військового, учителя, стало відомими спортсменами, до сягли успіхів в інших галузях. Немало вихованців клубу „Мужність” займають сьогодні відповідальні посади в органах влади. Серед них Олег Бояринцев – перший заступник голови Сумської обласної ради, Олег Лата – начальник управління у справах сім’ї, дітей і молоді Сумської ОДА. За сприяння міської влади вирішуються питання зміцнення матеріальної бази клубу „Мужність”. Сьогодні близько 150 членів клубу


мають можливість проводити тренування в спортивних секціях на базі кращих спортивних залів міста. Забезпечені вони форменим одягом, влада допомагає вирішувати фінансові питання, пов’язані з проведенням спортивних змагань, поїздками спортсменів клубу на різного рівня першості і чемпіонати. На сьогодні у клубі працюють секції карате, боксу, рукопашного бою. Нині клуб налічує 100 активістів, зайнятих у фізкультурноспортивних та прикладних секціях, – чемпіонів обласного, всеукраїнського та міжнародного рівня. Члени клубу „Мужність” отримують не тільки фізичну і військову підготовку, а й виховуються на ідеалах честі, взаємодопомоги, любові до Батьківщини, поваги до її героїчного минулого. Під час походів по місцях бойової слави, що проходять щорічно в рамках Вахти Пам’яті на честь Дня Перемоги, члени клубу зустрічаються з учасниками бойових дій, проводять акції з надання їм допомоги, беруть участь у впорядкуванні пам’ятників, обелісків, братських могил. Робота клубу „Мужність” носить системний характер, сповідується принцип наступності поколінь. Про Глухівський військово-спортивний клуб „Мужність”, про його вихованців відомо не тільки в Сумській області та Україні, а й далеко за їх межами. Тож не випадково нещодавно з метою вивчення і розповсюдження передового досвіду в питаннях військово-патріотичного виховання молоді на базі м. Глухова, і зокрема, на базі клубу „Мужність” пройшов обласний „круглий стіл”, в засіданні якого взяли участь відповідальні працівники Сумської ОДА, Сумської обласної ради, міські голови і голови райдержадмініст рацій, представники навчальних закладів, молодіжних організацій, представники ЗМІ. Високою оцінкою роботи

міської влади, клубу „Мужність” можна вважати слова першого заступника голови обласної ради Олега Бояринцева, сказані ним на засіданні: „Як не прикро, за всі роки незалежності т ак і не було визначено світоглядних засад держави, ідеологічного стрижня, який робить юнака повноцінним громадянином. Зараз, коли політика в цьому питанні набуває, нарешті, рис визначеності, можна, нарешті, засто сувати досвід, напрацьований тими, хто представляє здорові сили суспільства, здоровий спосіб життя, здорове мислення”. В ході „круглого столу” відбулося широке обговорення питань, що стосувалися військово-патріотичного виховання молоді в області. Беручи до уваги результати обговорення запропонованої теми, оцінку роботи клубу „Мужність”, Глухівський міський голова Юрій Бурлака зазначив, що даний захід ще раз підтвердив, що міська влада на вірному шляху, що обрані форми роботи з молоддю дають позитивні результати, що патріотизм якраз і є тим почуттям, яке об’єднує людей. За підсумками „круглого столу” ухвалено, що досвід роботи військово-патріотичного клубу „Мужність” буде використано в реалізації обласного комплексу виховних та оздоровчих проектів військово-патріотичного виховання молоді „Мужня Сумщина – надія України”, де одним із напрямків роботи стане створення військово-патріотичних клубів в інших містах та районах області. Міська влада продовжує вдосконалювати форми і методи військово-патріотичного виховання молоді. Наступним кроком стане відкриття з 1 вересня цього року кадетського класу на базі Глухівської ЗОШ №6, учнями якого стануть в тому числі і члени клубу „Мужність”.

49


СПИРАЮЧИСЬ НА ДОСЯГНУТЕ, – ДО НОВИХ ЗДОБУТКІВ НА БЛАГО НАШИХ ЛЮДЕЙ Пройдений майже двадцятилітній шлях становлення місцевого самоврядування показав, що ми на правильному шляху до справжньої демократії. Міська та сільські ради Буринського району, представляючи інтереси територіальних громад, при затвердженні програм соціальноекономічного, культурного розвитку, бюджетів та здійсненні контролю за їх виконанням, встановлюючи місцеві податки і збори, вирішуючи інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції, стали більш ефективно управляти комунальним майном, вирішувати питання розвитку та життєдіяльності населених пунктів, конкретних проблем їх мешканців в сучасних умовах. В основу оцінки діяльності місцевих рад покладено єдино правильний принцип, який полягає в тому, що конкретно робиться з розвитку відповідних територіальних громад, задоволення насущних потреб їх мешканців. Проводиться постійна системна робота з благоустрою населених пунктів району, їх газифікація, централізоване водозабезпечення, будівництво та капітальний ремонт доріг, об’єктів соціальної сфери, освітлення вулиць, тощо. Одним із кращих серед органів місцевого самоврядування району у цьому стала Чернечослобідська сільська рада, яку з 2006 року очолює Микола Андрієнко. Принести максимальну користь своїй громаді – це головне правило, зміст його діяльності і життєве кредо, керуючись яким, очолювана ним сільська рада з року в рік досягає суттєвих успіхів.

Сільський голова Андрієнко М.М. 50

Адмінбудинок сільської ради У селі завдяки участі в спільному проекті ЄС та ПРООН «Місцевий розвито к, орієнтований на громаду» в 2010 ро ці збудовано водогін протяжністю більше 5,5 км, що дозволило забезпечити водопостачанням всі заклади соціальної сфери та 4 вулиці села. За рахунок сільської ради, фермерського господарства «Віталія» (керівник Думенко В.П.), при підтримці депутата обласної ради Линника А.І. здійснено капітальний ремонт моста (який чернечани називають мостом «Дружби»), якісний ямковий ремонт доріг протяжністю 4 км, газифіковано поштове відділення зв’язку, здійснено його євроремонт. Вулична мережа села (майже 30 км) повністю газифікована. Розпочаті планові роботи з газифікації загальноосвітньої школи, відділення з надання соціально-побутових послуг населенню, яке введено в дію у минулому році, відремонтованого сільського будинку культури, сільської дільничної лікарні, у якій обладнано за останніми вимогами палату для ветеранів, закуплена на всі ліжко-місця білизна, придбане сучасне медичне обладнання.

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів


Сільський будинок культури На трьох вулицях села запрацювало освітлення. Налагоджена тісна співпраця з місцевим сільськогосподарським підприємством ФГ «Віталія», за рахунок якого планується здійснити облаштування паркану навколо об’єктів соціальної сфери села протяжністю більше 600 метрів на суму 54 тис. грн., внаслідок чого центр села набуває сучасного естетичного вигляду. На даний час вже облаштовано 122 м паркану.

Ведуться роботи з відкриття сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу із заготівлі та збуту молока з особистих підсобних господарств, бензинової автозаправної станції, що, враховуючи значну віддаленість села від райцентру, має створити для односельців значні зручності в послугах для виробничої та соціальної сфер. Активну участь взяла громада села у Всеукраїнській акції з благоустрою «За чисте довкілля». Проведена велика і кропітка робота з впорядкування пам’ятників, прилеглих до адмінбудинків та магазинів територій, узбіч доріг кладовищ, прибудинкових територій, мостів (з цією метою за рахунок сільської ради придбано косарку на суму 9800 гривень). Отриманий результат порадував усіх жителів села і ще раз підтвердив справедливість оцінки роботи громади на рівні області, яка визнала Чернечу Слободу першою серед сіл області за підсумками другого етапу Всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоуст рою і підтримки громадського порядку».

Новий паркан На території успішно діє газозаправний пункт, де, крім заправки автомобілів, є можливість придбати товари першої необхідно сті мешканцям села, жителям найближчих населених пунктів, а також проїжджаючим громадянам. Приватний сектор Дійсно, і люди, які проживають на цій благодатній землі, і сама природа Чернеччини не може залишити байдужим нікого.

Газозаправний пункт

Де плещеться ставків вода, Де тиша лагідно-зелена, Стоїть, неначе наречена, Село Чернеча Слобода. В. Осадчий 51


СПІВПРАЦЯ – ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОЇ ТА ЯКІСНОЇ РОБОТИ Успіх реформ, які запроваджуються в Україні, швидкий темп переходу до нової, більш досконалої моделі організації усіх сфер суспільно-політичного та соціальноекономічного життя, здійснення процесів реформування місцевого самоврядування, децентралізації влади, вирішення всіх питань місцевого значення та забезпечення суттєвого підвищення рівня жит т я громадян значною мірою залежить від ефективної роботи органів місцевого самоврядування та їх взаємодії. Основним інструментом, що забезпечує дієвість співпраці між цими органами, є узгодження спільних дій. Одним із головних напрямків співпраці районної ради та міської, селищних, сільських рад Ямпільського району є надання методичної та консультативної допомоги місцевим радам виконавчим апаратом райради. Розроблений графік надання методичної та практичної допомоги посадовими особами виконавчого апарату Ямпільської районної ради місцевим радам в організації їх роботи на 2011 рік. Ним передбачено охопити за поточний рік всі 16 рад району. Надання практичної допомоги розпочато в радах, де є новообрані голови та секретарі. Це дало можливість з перших днів роботи посадових осіб спрямувати їх діяльність у межах чинного законодавства, запобігти ряду порушень фінансово-господарської діяльності, успішно вирішити важливі соціальноекономічні та громадсько-політичні питання місцевого значення.

52

Враховуючи самостійність та незалежність рад, обов’язковим стало своєчасне узгодження дати і часу проведення заходу. Для більш ефективної роботи районної ради на місцях до складу комісії в обов’язковому порядку включаються фахівці, які можуть надати всебічну допомогу майже з усіх напрямків роботи ради, а саме: начальники організаційного та загального відділів, радники голови ради, які відповідають за юридичну, кадрову роботу і з комп’ютерного забезпечення. Першочергово звертається увага на формування планів роботи та контроль за їх виконанням, стан виконавської дисципліни, систему роботи з розпорядчими документами, кадрове забезпечення, практику прийняття на службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби, систему кадрового резерву, стан впровадження та функціонування підсистеми обліку посадових осіб „Картка” тощо. Особлива увага приділяється виконанню Закону України «Про звернення громадян», адже рада повинна в першу чергу служити територіальній громаді. Результатом роботи комісії є відповідна довідка, де детально проаналізовано реальний стан справ з кожного напрямку роботи, а головне – надано конкретні пропозиції та рекомендації щодо усунення наявних недоліків та поліпшення ситуації в кожній конкретній раді, яка направляється для відома та відповідного реагування міськселсільголові. На сьогодні надано реальну допомогу на місцях п’ятьом радам. У результаті цього підвищилася якість підготовки пленарних


засідань та засідань по стійних комісій міськселсільрад, проведення нарад і навчань, надання інформаційного матеріалу, оформлення протоколів, планів, розпорядчих документів тощо, зросла відповідальність за сумлінне ставлення до виконання службових обов’язків. Планується постійно продовжувати та удосконалювати цю роботу, яка забезпечує зворотній зв’язок між радами всіх рівнів. Тісна співпраця органів місцево го самоврядування району приносить позитивні наслідки, необхідні для ефективної та якісної роботи.

ЧОМУ ВОДНЕ ПЛЕСО СКУПИТЬСЯ НА ВІДДАЧУ? Віктор ФЕДЧЕНКО, начальник Сумського обласного виробничого управління водного господарства. Сумська область – край багатий на водні ресурси. Основною складовою водних ресурсів області є досить розгалужена гідрографічна мережа, до складу якої входять річки, озера, водосховища та ставки. У гідрологічному відношенні область розташована в межах лівобережжя р. Дніпра. Усі 1543 річок област і відносяться до басейнів лівобережних притоків Дніпра – Десни, Сули, Псла та Ворскли та мають загальну довжину близько 8 тис. км. Озер у Сумській області порівняно небагато і всі вони знаходяться у річкових долинах – у

Річка Сироватка в Сумському районі заплавах рік та на низьких надзаплавних терасах. Кількісно переважають заплавні озера – стариці, які утворилися в результ аті переміщення річкових русел. Більшість озер у Сумській області мають невелику площу водного дзеркала – до 10 га. Переважна більшість озер має природне

Озеро Чеха в м. Суми походження, і лише невелика частина їх є штучними водоймами. Це вироблені торфокар’єри на річкових заплавах та також заповнені водою кар’єри для видобування піску. Окрім того, в області налічується 2191 ставок та 43 водосховища загальною площею водного дзеркала (плеса) - 16040.5 га та загальним повним об’ємом - 222.91 млн.м3. В розташуванні ставків по території області є певна особливість. У північних районах області, в межах Полісся, а також у широких долинах рік Сейму та Ворскли, їх кількість значно менша, ніж на решті території області, де балкова мережа більш розвинена і умови для їх будівництва більш сприятливі. Наповнення переважної більшості водосховищ та майже всіх ставків відбувається за рахунок повеневих вод. 53


Увесь цей складний гідрографічний комплекс, як частина навколишнього середовища, має дуже велике значення для народного господарства. Води цих водних об’єктів використовуються для забезпечення пот реб населення, гідро енергетики, промислового та сільськогосподарського водопо стачання, а т акож мають ландшафтоутворююче, мікрокліматичне та рекреаційне значення. Свого часу велика кількість сільскогосподарських та інших організацій будували штучні водойми (ст авки та водосховища) для зволоження, зрошення, рибогосподарських та господарсько-побутових цілей. Із банкрутством багатьох із вищезгаданих го сподарств, водойми залишилися без господаря, і з часом їх стан по гіршується. Водоохоронні зони розорюються до урізу води. Тут розміщуються скотомогильники, звалища, літні табори для худоби, відводяться майданчики під будівництво, а передбачені природоохоронні заходи майже не проводяться. Це призводить до по силеної дії ерозійних процесів, забруднення, замулення, заболочування; іде по ступовий розмив гребель, зношення гідротехнічних споруд та загибель водних екосистем, що існували багато років. Постала велика проблема – знайти господарів, які б слідкували та підтримували у задовільному стані водні об’єкти області. Тому, починаючи з 2000 року, в Сумській області почався активний процес передачі юридичним та фізичним особам у користування на умовах оренди водойм для риборозведення та інших цілей, передбачених ст. 51 Водного кодексу України. У договорах оренди, зокрема, прописувався пункт стосовно підтримання водойм в належному стані.

Костянтинівське водосховище в Сумському районі 54

Для досягнення однозначності у вирішенні питань, пов’язаних із орендою водних об’єктів, в області був розроблений та затверджений рішенням п’ятої сесії обласної ради п’ятого скликання від 29.09.2006 р. «Тимчасовий порядок надання в оренду земельних ділянок з розташованими на них водними об’єктами та гідроспорудами (майном)» (Тимчасовий порядок). Метою прийняття Порядку було забезпечення заходів, що направлені на відтворення природного екологічного балансу в басейнах рік області, раціо нальне використання водних ресурсів, зниження антропогенного впливу на водні об’єкти, а також удосконалення правового регулювання в питаннях водного законодавства у відповідно сті до адміністративного і цивільного законодавства та виконання вимог бюджетної політики. Після прийняття Тимчасового порядку в області зменшився потік скарг від громадян у зв’язку з тим, що у договорах оренди чітко виписані всі умови загального водокористування відповідно до Водного кодексу. Згідно з Тимчасовим порядком плата за оренду земельної ділянки з розташованим на ній водним об’єктом складається із плати за оренду земель водного фонду (земельна ділянка під водою, гідроспорудо ю і прибережною захисною смугою), плати за оренду водних ресурсів (площа водної поверхні орендованої водойми) та плати за оренду гідроспоруд. Плата за оренду земель водного фонду та за оренду гідроспоруд спрямовувалася до місцевого бюджету, а плата за оренду водних ресурсів – до державного. У відсотковому співвідношенні від загальної суми платежів від оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об’єктом та гідроспорудою загальні надходження мали б приблизні співвідношення: - плата за оренду земель водного фонду – 60-65 %; - плата за оренду водних ресурсів –20-25 %; - плата за оренду гідроспоруди – 15-20 %. Протягом 2007-2010 рр. Сумський облводгосп неодноразово звертався до голів райдержадміністрацій із роз’ясненнями з приводу оформлення договорів, обов’язкового отримання орендарями дозволу на спеціальне водокористування, а також по питаннях надання інформації з кількості орендованих водних об’єктів, переукладених договорів,


перерахування платежів за оренду ставків загальнодержавного значення до державного бюджету. Але всі наші зусилля так і не привели до бажаного результату. Згідно з інформацією Управління Державного казначейства, за чотири роки нашою областю не виконані планові показники поповнення державного

бюджету за рахунок перерахувань до нього плати за оренду водних об’єктів. Тенденція використання водойм для риборозведення та надходження платежів за оренду водних ресурсів ставків загальнодержавного значення по роках була наступною:

Станом на 01.01.11 р. у Сумській області у користуванні на умовах оренди знаходяться 452 ставки, 5 водосховищ та 2 озера. Аналізуючи інформацію, яка надходила від райдержадміністрацій, можемо з упевненістю констатувати, що робота з переукладання договорів, приведення їх у відповідність до Тимчасо вого порядку і забезпечення надходження платежів від оренди водних об’єктів до державного бюджету велася дуже повільно. Практично не вирішувались існуючі про блеми з орендою водойм Великописарівською, Краснопільською, Конотопською, Лебединською, Липоводолинською, Охтирською, Роменською, Сумською та Тростянецькою райдержадміністраціями. У Шосткинському районі 6 водних об’єктів загальною площею водного дзеркала 281 га знаходяться в оренді і жодний орендар не платив орендну плату за використання водних ресурсів (14,1 тис. грн. за 6 водойм), а також за оренду шести гідротехнічних споруд. Це майно (гідро споруди) повинно знаходитися на балансі терито ріальних громад, тобто сільських рад. Залишкова вартість майна визначається експертним шляхом спеціалізованими організаціями, а орендна ставка визначена на рівні 10%. Платежі від оренди за гідротехнічні споруди (ГТС) в повному обсязі повинні зараховуватись тільки до бюджетів сільських рад. На орендоване майно повинен укладатися окремий договір оренди гідроспоруди, який є невід’ємною частиною основного договору. Всі ці вимоги часто зовсім не враховані, тому бюджети сільських, селищних та міських рад не до отримують передбачених чинним

законодавством платежів. Проблема з орендою ГТС та сплатою за її використання характерна практично для усіх районів. Голови райдержадмініст рацій та райрад не наполягають, а голови сільських, селищних, міських рад зовсім не займаються цим питанням, втрачаючи певний відсоток обов’язкових надходжень від платежів до місцевих бюджетів. Дуже складна ситуація склалася сьогодні з орендою водойм у Роменському, Великописарівському та Тростянецькому районах. Неодноразові пропозиції та звернення облводгоспу до органів влади так і залишилися без дії, а інколи й без відповідей. Тому весь безлад, що характерний для цих районів в питаннях передачі в оренду земель водного фонду, є наслідком діяльності районної влади. Навіть своєчасно проведені перевірки прокурорського нагляду додержання вимог законодавства при передачі водних об’єктів в оренду та накладені стягнення за порушення законодавства навряд чи вирішать усі накопичені проблеми з вищевказаних питань, якщо керівники районів так і залишаться осторонь цих проблем. Ситуація з поповненням місцевих бюджетів від оренди земель водного фонду до початку дії Тимчасового порядку також була вкрай невтішна. На момент прийняття Тимчасового порядку, середній відсоток орендної плати по області складав 1,5 %, а середня нормативна грошова оцінка землі була на рівні 5200 грн. Розрахунок 2006 року показує, що від оренди земель водного фонду загальною площею 5125 га місцеві бюджети отримують приблизно 400 тис. грн. 55


Згідно з рішенням обласної ради районним державним адміністраціям та районним, міським, сільським, селищним радам було рекомендовано встановити річну орендну плату за використання земельних ділянок водного фонду на рівні, не нижчому ніж сім відсотків від нормативної грошової оцінки землі. Деякі райони погодилися з цими рекомендаціями, а деякі, за рішенням районних рад, встановили менший відсоток, що також відобразилося на надходженнях до місцевих бюджетів. Очікуваний розрахунковий результат від дії Тимчасового порядку мав спрямувати надходження від оренди земель водного фонду до місцевих бюджетів на рівні двох мільйонів гривень. Але дійсність не відповідала цим планам.

Зміни, які відбулися у земельному законодавстві 2006-2007 р., передбачали обов’язкову розробку землевпо рядної документації, зміни 2008-2010 р. – обов’язкову розробку нормативно грошової оцінки для кожної конкретної земельної ділянки та проведення експертиз землевпорядних документації. Тому за рахунок змін у земельному законодавстві частко во вирішилися питання з приведенням у відповідність раніше укладених договорів оренди та відбулося збільшення відсотка орендної ставки, що трохи покращило стан з надходженнями до місцевих бюджетів. Тенденція використання земель водного фонду та надходження платежів за їх оренду загалом по області була наступною:

Із наведеної вище інформації можна зробити наступний висновок. Районні державні адміністрації, які згідно зі ст. 51 ВКУ є основними орендодавцями водних об’єктів, практично не опікуються проблемами оренди водних об’єктів. Ці органи мало цікавляться, та, у більшості випадків, і не відповідають за правильність та якісну підготовку документації, яка потім надає права орендареві використовувати, а інколи й знищувати орендовані водойми. Невідповідне ставлення деяких РДА до питань оренди привело до практично безоплатного використання водних ресурсів та ГТС. З урахуванням того, що бюджетне законодавство 2011 року передбачає 100% спрямування надходжень від оренди водних ресурсів орендованих водних об’єктів до місцевих бюджетів (передбачуване додатково - 232 тис. грн.), то очевидно, що районне керівництво у найближчий термін зіткнеться з проблемою недоотримки надходжень до місцевих бюджетів. Районним державним адміністраціям і органам самоврядування також необхідно звернути свою увагу на обов’язкові і досі не вирішені наступні питання.

Перш за все – це несвоєчасна та недостовірна інформація від керівництва районів з кількості орендованих об’єктів, погоджених нових договорів та переукладених раніше укладених договорів. Ця недостовірна інформація призводить до відсутності у деяких орендарів дозволів на спеціальне водокористування. У 2010 році 15 орендарям ставків Роменського, Великописарівського, Тростянецького районів Сумським облводгоспом нараховані збитки (загальна сума 93,0 тис. грн.), заподіяні державі внаслідок порушення водного законодавства – самовільного водокористування орендованими водоймами без дозволу на спецводокористування. По друге - відсутність балансоутримувача гідротехнічних споруд та оцінки їх вартості також призводить до недоотримання надходжень орендної плати в місцеві бюджети. По третє – раніше узгоджені договори (до 2007 року) не охоплені переоформленням землевпорядної документації, яка може виявити незбіжність у площах орендованих земель водного фонду. Також при передачі в оренду прибережних захисних смуг дуже часто порушується ст.88 ВКУ та 60 ЗКУ – зменшуються

56


площі смуг, або в оренду передаються тільки їх частини. За рахунок цього також суттєво зменшуються надходження до місцевих бюджетів. Також, у разі більш інтенсивного використання орендарем прибережної захисної смуги (влаштування місць для любительського, спортивного рибальства, масового відпочинку тощо) доцільно було б збільшити орендну ставку за її оренду.

Ставок в с. Вакалівщина Сумського району Враховуючи все вищевикладене, можна зробити висновок. Впровадження Тимчасового по рядку систематизувало законодавче забезпечення ефективності природоохоронної

діяльності з питань використання водних об’єктів на умовах оренди. Даний документ дозволив збільшити надходження до місцевого і частково до державного бюджетів. Всі поради та роз’яснення з боку обласного управління водного господарства та головного управління земельних ресурсів з питань оренди земельних ділянок з розташованими на них водними об’єктами носять скоріше рекомендаційний характер, тому поки керівники районів не змінять свого ставлення до проблем «водного плеса», досягнути бажаних результатів буде неможливо. Відповідно до змін у бюджетному та земельному законодавствах сьогодні терміново необхідно відкоригувати Тимчасовий порядок і знов затвердити його рішенням обласної сесії. Впровадження даного документа, а також увага з боку органів влади і місцево го самоврядування до водокористування сприятиме відновленню природно го середовища, вирішенню питань щодо здійснення державної екологічної політики України, удосконалення правового регулювання у сфері водних відносин та збільшенню прибутків територіальних громад.

ЗЕМЛІ ПОТРІБЕН НЕ КОРИСТУВАЧ, ОРЕНДАР НА КОРОТКИЙ ТЕРМІН, А ГОСПОДАР Іван ЯНКІВСЬКИЙ, начальник головного управління Держкомзему в Сумській області. Народився в 1977 році в с. Денихівка Тетіївського району Київської області. Закінчив Київський військовий ліцей, Київський національний аграрний університет за спеціальністю «Фінанси» та кваліфікацією економіст-фінансист. Працював на керівних посадах в м. Києві та Київській області. З липня 2010 року – начальник головного управління Держкомзему в Сумській області. «Ми не наслідуємо землю своїх батьків, ми беремо її в борг у своїх нащадків.» Антуан де Сент-Екзюпері Площа Сумської області становить 2383,2 тисячі гектарів, або 4 відсотки території України. Сільськогосподарські угіддя займають 1700,5 тис. га, ліси та лісовкриті площі – 458,5. За природно-кліматичними умовами територія області поділяється на Поліську і Лісостепову зону. Ґрунтовий покрив Поліської зони характеризується дерново-слабо і середньопідзолистими ґрунтами, а Лісостепової переважно чорноземами глибокими, малогумусними вилуженими суглинковими.

Загальна площа сільськогосподарських угідь, які зазнали згубного впливу водної ерозії, складає близько 305,1 тис. га, в тому числі 173,7 тис. га орних земель (10,2 %). Земельний фонд має сталу тенденцію до погіршення також і за іншими якісними показниками (засоленість, солонцюватість, перезволоженість). Зокрема, 611,1 тис. га (35,9%) сільського сподарських угідь складають закислені ґрунти, солонцюваті (середньо і сильно) ґрунти займають 67,0 тис. га (4,0%) сільськогосподарських угідь, а засолені 106,0 тис. га (6,2%). Крім того, 19,5 тис. га сільськогосподарських угідь, в основному сіножаті та пасовища, відносяться до перезволожених земель, а 62,2 тис. га – заболочені. 57


В цілому стан земельних ресурсів, як о сновно го засобу виробництва в агропромисловому секторі, має напружений характер, а подекуди кризовий з тенденцією до погіршення зі значними диспропорціями. Серед них – надзвичайно високий, економічно та екологічно необґрунтований, рівень сільськогосподарського освоєння території; стихійне формування нових землекористувань ринкового типу шляхом оренди земельних часток (паїв); інтенсивний розвиток деградаційних процесів значних площ сільськогосподарських земель; недостатня частка земель природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого, історикокультурного призначення; незадовільне нормативно-правове забезпечення стану використання та охорони земель. Основною формою залучення сільськогосподарських угідь є їх оренда. На таких умовах використовується 196,4 тисячі земельних паїв на площі 662,5 тис. га. Поряд з цим 9,1 тис. громадян використовують належні їм земельні паї на площі 33,0 тис. га для самостійного господарювання. Соціальній сфері села передано в приватну власність понад 40 тис. га сільськогосподарських угідь за рахунок земель запасу та резервного фондів. Стан орендних відносин характеризується позитивною динамікою щорічного збільшення загальної договірної суми орендної плати, виплати її в грошовому виразі в розрахунку на 1 га орендованих земель. Зокрема, станом на 01.04.2011 року в середньому за 1 га орендна плата становить 268,5 грн., що в порівнянні з минулим роком більше на 32 %. За оренду земельних паїв в 2010 році виплачено 158,5 млн. грн., (97,5%). Серед форм орендної плати переважає натуральна форма -

Працівники головного управління Держкомзему в Сумській області підбивають підсумки своєї роботи. 58

74,6 %, грошова - 12,5%, відробіткова - 12,9 %. Згідно з договорами оренди земельних паїв, укладених на 2011 рік, орендна плата визначена в розмірі 174,6 млн. грн. На виконання Указу Президента України від 19.08.2008 року №725 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» зі ставкою оренди не менше 3,0% від грошової оцінки укладено договорів оренди на площі 409,8 тис. га (62,0%). Незважаючи на постійне збільшення ставок орендної плати та плати за землю в цілому по області сучасний стан використання земельних ресурсів далекий від ідеального. Як забезпечити найбільшу ефективність використання землі – питання, що хвилювало не одне покоління людей нашої планети. При цьому різні фахівці на це питання відповідають з точки зору обраної ними професії, наявних знань та досвіду. Зокрема, для фінансиста – збільшення прибутку в розрахунку на 1 га, агронома – підвищення урожайно сті сільськогосподарських культур, податківця – постійне збільшення податків у вигляді фіксованого сільськогосподарського податку, плати за землю. Насправді, найбільш повну характеристику ефективного використання земельних ресурсів дають землевпорядники. Найефективніше використання земельної ділянки – фізично можливе, економічно доцільне і найприбутковіше використання земельної ділянки за цільовим призначенням без погіршення її родючості, якісних, екологічних, фізико-хімічних та інших характеристик і дотримання вимог обмежень та обтяжень, встановлених нормативно-правовими актами. Землі потрібен не користувач, орендар на короткий термін, а господар. Безперечно, найкращим господарем для землі є її власник. Проведення роздержавлення сільськогосподарських земель та їх розподіл (паювання) серед колишніх працівників колективних сільськогосподарських підприємств не стало основою сучасного розвитку аграрного сектору економіки та індивідуальних (сімейних) форм ведення сільського господарства. Крім того, постійне продовження дії мораторію на продаж земельних паїв стримує розвиток аграрного сектору економіки в сучасних умовах. Негативними наслідками продовження мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення є:


1) стримування оптимізації сільського сподарського землеволодіння та землекористування, неможливість поліпшити технологічні умови обробітку сільськогосподарських земель внаслідок нераціональних розмірів землеволодінь, черезсмужжя, вкраплення дрібних ділянок інших власників; 2) концентрація більшої частини сільськогосподарських угідь у власності найменш економічно активної частини сільського населення (пенсіонерів та осіб перед пенсійного віку), що не має належних професійних знань та фізичних можливостей займатися землеробською працею; 3) отримання земель у спадщину особами, які проживають в містах, або за кордоном та не мають наміру займатися сільського сподарським виробництвом і управляти земельними активами, що призводить до невикористання значної частини земель сільськогосподарського призначення; 4) бло кування процесів створення великотоварних господарств ринкового типу, що в умовах завершення процесів інтеграції України до COT кардинально знижує ко нкуренто спроможність вітчизняного сільського господарства на світових ринках; 5) антиконституційне обмеження прав селян – власників земельних ділянок щодо розпорядження нерухомим майно, що перебуває у їх приватній власності; 6) використання земельних ділянок на орендних умовах не сприяє заходам з її охорони, поступово виснажуючи її родючість. У той же час, введення ринку земель сільськогосподарського призначення дає можливість в межах області: - вирішити долю 48 тис. не переоформлених (не успадкованих) земельних паїв на загальній площі 176,5 тис. га, яка щорічно зростає. Окремі громадяни не поспішають вступати в спадщину і не мають наміру займатися веденням товарного сільськогосподарського виробництва. Таким чином, в області, як і в державі в цілому, складається ситуація коли, держава та органи місцевого самоврядування втрачають кошти від надходження державного мита при переоформленні спадщини, купівлі продажу земельних ділянок, надходження плати за землю, а сільськогосподарські підприємства не можуть на законних підставах орендувати земельні паї померлих власників, нащадки яких не оформляють своєчасно своє право на спадщину;

- консолідації земель навколо населених пунктів, які на початку земельної реформи надавались садівничим товариствам і приватизовані рішеннями органів місцевого самоврядування, але в даний час не в повній мірі використовуються за цільовим призначення, заростають бур’янами і за них не сплачують власники землі земельного податку; - самозаліснення понад 12,0 тис. га сільськогосподарських угідь в наслідок тривалого (8-10 років) неведення товарного виробництва; - передачі у власність та оренду земельних ділянок через аукціони, порядок яких затверджується законом України, а не тимчасовими порядками органів місцевого самоврядування та виконавчої влади. Тобто, постійне наповнення державного та місцевого бюджетів за рахунок продажу земельних ділянок та прав оренди на них на законній основі; - оновлення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь), яка виконана станом на 01.07.1995 року і не уточнювалась протягом більше 15 років. За попередніми розрахунками лише збільшення вартості сільськогосподарських земель у 1,5 рази принесе додатково до державного і місцевих бюджетів кошти в сумі понад 75,0 млн. гривень; - створення регіонального відділення державної спеціалізованої установи з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності (Державний земельний банк) та залучення інвестицій на основі іпотечного кредитування. Отже, для покращення ситуації в земельній сфері перш за все необхідно на рівні держави провести комплексну переоцінку організаційних та правових засад реформування земельних відносин. Наша держава на шляху самовизначення має сформувати власну ефективну модель управління земельними ресурсами, яка б врахувала як свій власний історичний досвід розвитку, так і досвід міжнародної спільноти. На часі – прийняття законів України «Про державний земельний кадастр», «Про ринок земель», «Про економічний обіг та консолідацію земель сільськогосподарського призначення» та ряд інших. На часі розробка нового Земельного кодексу України, що має сконцентрувати в єдиному законодавчому акті всі закони, нормативно-правову базу із земельних питань. 59


Для забезпечення формування ринку земель сільськогосподарського призначення на про зорому, цивілізованому рівні, крім законодавчого забезпечення, повинні бути реалізовані наступні заходи: 1. Повторне комплексне обстеження ґрунтів та нове бонітування земель; 2. Інвентаризації земель державної власності та оновлення нормативної грошової оцінки; 3. Проведення розмежування земель державної та комунальної власності;

4. Розроблення проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, встановлення на місцевості їх меж; 5. Підтримки на державному та обласному рівні дрібнотоварних сільськогосподарських товаровиробників, які не зможуть належно конкурувати на ринку земель сільськогосподарського призначення; 6. Вивчення досвіду країн Прибалтики, Польщі, Болгарії, Угорщини та інших з метою уникнення помилок та можливих негативних наслідків.

ПРОБЛЕМА Є. ЇЇ ПОТРІБНО ВИРІШУВАТИ Олексій Сябренко, заступник начальника управління майном обласної ради. Народився на Дніпропетровщині. Закінчив Сумський національний аграрний університет. Більше 10 років працює в органах місцевого самоврядування. На Сумщині працює 34 госпрозрахункових комунальних підприємств, що відносяться до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. Вони працюють на фармацевтичному ринку, в сфері громадського харчування, забезпечують населення та соціальну сферу твердими видами палива, займаються перевезеннями пасажирів, забезпечують збереження, відтворення лісів та

організовують переробку і раціональне використання деревини. Комунальні підприємства є платниками всіх обов’язкових платежів та податків до місцевих і державного бюджетів. Забезпечують робочими місцями більш ніж 1700 осіб. Обласна рада, як власник, зацікавлена в злагодженій роботі цих підприємств та приділяє їм значну увагу. Основні показники роботи комунальних підприємств наведені в таблицях 1 та 2. Таблиця 1

Інформація про діяльність аптечних закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області в 2010 році тис. грн

60


Таблиця 2 Інформація про діяльність комунальних підприємств спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області за 2010 рік тис. грн.

61


Протягом останніх чотирьох років було запроваджено планування фінансово – го сподарської діяльності обласних комунальних підприємств. Складання та виконання фінансових планів дозволило посилити контроль за їх діяльністю. Обласна рада, як власник цих підприємств, зацікавлена в тому, щоб всі вони працювали прибутково і не лише виплачували заробітну плату своїм працівникам, а й здійснювали всі 62

обов’язкові платежі до бюджетів та державних цільових фондів, мали можливість своєчасно оновлювати свої основні засоби, а також забезпечували додаткові надходження до обласного бюджету. З набуттям Україною незалежності мережа державних аптек області, що входила до складу виробничого об’єднання “Фармація” та була підпорядкована республіканському об’єднанню “Укрфармація”, на виконання


постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року № 311 “Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю та власністю адміністративнотерито ріальних одиниць (комунальною власністю)” була передана до комунальної власності області. З прийняттям у 1996 році Конституції України та набранням чинності у 1997 році Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, майно, що було передано в Уст ановленому порядку до комунальної власності областей набуло статусу спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. До 2004 року мережа комунальних аптек області мала підгалузевий орган управління, спочатку в особі ОВО “Фармація”, а потім – обласне фармацевтичне управління. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 17.03.2005 № 121 обласне фармацевтичне управління було ліквідовано, а його правонаступником визначено управління охорони здоров’я облдержадміністрації, у складі якого було створено фармацевтичний сектор. Але обласна рада не делегувала по вноваження облдержадміністрації по управлінню аптечними закладами. Фактично ці функції було покладено на управління майном, у складі якого немає жодного фахівця, який мав би досвід роботи в аптечній системі області. Крім того, в положенні про управління майном також не закріплено таких функцій. Незважаючи на ці обставини, останні 5-6 років відповідальність за наслідки діяльно сті комунальних аптек покладається на управління майном. За роки незалежності було зруйновано систему управління діяльністю комунальних аптек області, доведено до банкрутства обласний аптечний склад, найбільш прибуткові

аптеки обласного центру були передані в оренду господарським товариствам, створених членами трудових колективів аптек із залученням інвесторів, частка яких у статутному фонді товариств становила 9095%. Протягом короткого терміну часу ці аптеки були приватизовані. Значної шкоди діяльності комунальних аптек завдає видача дозволів приватним структурам на відкриття аптек, аптечних пунктів та кіосків в безпосередній близькості від комунальних аптек. Маємо непоодинокі приклади функціонування приватних аптек не лише в одному кварталі, будинку, а навіть в одному приміщенні з комунальною аптекою. При цьому умови господарювання комунальних і приватних аптек були на користь приватних, які працювали на спрощеній системі оподаткування, без застосування касових апаратів, мали ліцензію на роздрібну торгівлю лише готовими лікарськими формами тощо. На сьогодні в Сумській області тільки комунальні аптеки займаються виготовленням лікарських засобів в умовах аптеки, діяльністю з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Суб’єкти господарювання приватної форми власності аптечної галузі не бажають займатися цим завідома збитковим видом діяльності. До цього часу жодна приватна аптека області не здійснює діяльність з обігу наркотичних засобів та психотропних речовин (ця діяльність є планово збитковою, як і виготовлення лікарських форм в умовах аптеки). На фармацевтичному ринку області залишилось працювати лише 22 юридичні особи – аптеки спільної власності територіальних громад сіл селищ, міст області з мережею структурних підрозділів. На жаль, у 8 районах області взагалі відсутні комунальні

63


аптеки. На превеликий жаль, результати фінансово-господарської діяльності деяких комунальних аптек обласної власності викликають значну стурбованість. За таких умов управління майном облради, сама обласна рада, депут ати спільно з представниками виконавчої гілки влади

вишукують шляхи для зміни ситуації на краще. Зазначені проблеми обговорюються на засіданнях профільної постійної комісії, в депутат ських групах і фракціях, на виробничих нарадах і за «круглим столом». Сподіваюся, що незабаром буде знайдено найоптимальніший варіант.

ПРАЦЮЄ КОМУНАЛЬНИЙ ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД РАЙОННОЇ РАДИ Ірина РУЧКІНА, директор Центру дитячої та юнацької творчості. Білопільський Центр дит ячої та юнацької творчості – це комплексний позашкільний навчальний заклад, навчальновиховний процес у якому здійснюється за десятьма напрямами позашкільної освіти, зокрема: - раннім творчим розвитком дитини; - художньо-естетичним; - декоративно-ужитковим; - туристсько-краєзнавчим; - еколого-натуралістичним; - фізкультурно-спортивним; - соціогуманітарним; - соціально-реабілітаційним; - технічним; - науковим товариством учнів (НТУ). Навчально-виховний процес здійснюється як в основному приміщенні, так і в 3-х стаціонарних філіях. Творчі об’єднання створені також на базі шкіл та дитячих садків м.Білопілля, м.Ворожба та шкіл сільської місцевості. В 2010 – 2011 навчальному році діяльність

64

Центру дитячої та юнацької тво рчо сті спрямована на створення умов для креативного, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей і учнівської молоді, задоволення освітніх потреб через залучення їх до науково-дослідницької, технічноконструкторської та пошукової роботи, а також виявлення, розвиток і підтримку обдарованих дітей, організацію довузівської підготовки на базі різних форм навчання. Діяльність закладу, його мета, основні принципи, зміст навчально-виховної роботи визначені низкою законодавчих та нормативно-правових актів, здійснюється за трирівневим принципом. В поточному навчальному році в закладі працювало 160 творчих об’єднань, які об’єднували 2146 дітей міста та району. Створена система роботи з виявлення, розвитку та підтримки обдарованих дітей. Банк обдарованих дітей та підлітків на сьогодні налічує 205 особистостей.


З метою виявлення та розвитку обдарованих дітей в закладі працює наукове товариство учнів (НТУ), яке є складовою обласного територіального відділення МАН України. Освітні напрямки наукового товариства: фізико-математичний, хіміко-біологічний, історико-географічний та філологічний. Самореалізація вихованців закладу – це їх участь в районних та обласних науковопрактичних конференціях, Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України, інших конкурсах, фестивалях, турнірах, змаганнях, конгресах та інших масових заходах. Вихованці закладу працюють над науководо слідницькими та науково-пошуковими роботами за напрямами: математика, прикладна фізика, географія, історія, археологія, біологія, екологія, фольклор та етнографія, сільськогосподарського дослідництва, науково-технічне моделювання та винахідництво. Для організації науководослідницької роботи використовуються кабінети, теплиця, природні об’єкти дендрарію, парників, екологічна стежина. Ряд вихованців-випускників закладу продовжують навчання за відповідними напрямами у ВНЗ: інженерний факультет, факультет журналістики, хімія-біологія, хореографія, дизайн тощо. Слухачі секції теоретичної механіки та опору матеріалів щорічно захищаються на науково-практичній конференції в Сумському державному університеті та на ІІ ет апі Всеукраїнського конкурсу-захисту науководослідницьких робіт учнів-слухачів МАН України. По стійно розвивається база сільськогосподарського дослідництва для організації натуралістичної роботи. Заклад тісно співпрацює з районним Товариством охорони природи, проводить змістовну роботу з пропаганди охорони природи та є

переможцем в обласних конкурсах ВТОП. За високу результ ативність науководослідницької еколого-натуралістичної діяльності, за перемоги у Всеукраїнських конкурсах юні натуралісти щорічно нагороджуються путівками до табору «Юннат». 13 років поспіль є переможцями обласних конкурсів декоративно-прикладної творчості та народного ремесла школа мистецтв закладу за 8 напрямами (художнє ткацтво, різьблення, писанкарство, розпис, лозоплетіння, вишивка, художня обробка деревини, бісероплетіння). Вихованці цієї школи – неодноразо ві переможці конкурсів Всеукраїнських та міжнародних рівнів. За високі показники участі в конкурсах 14 вихованців закладу – юних майстрів народних ремесел, нагороджені путівками до міжнародного дитячого центру «Артек». А юні туристи – краєзнавці, вихованці відділу туристсько-краєзнавчої роботи закладу, активісти руху «Моя земля – земля моїх батьків», нагороджені путівками до оздоровчого табору с. Осой Закарпатської області. Білопільчани щорічно займають перші місця на захисті пошукових робіт за напрямами: археологія, геологія, екологія, народознавство, географія, історія. Зараз працюють над виконанням завдань таких експедицій: «Історія міст і сіл України», «Моя Батьківщина - Україна», про ект «Рідна Сумщина» тощо. На високому рівні в закладі ведеться робота щодо військово-патріотичного виховання учнівської молоді.

65


Центр дитячої та юнацької творчості є методичним цент ром виховної та організаційно-масової роботи в районі. Протягом навчального року проведено до 200 міських та районних масових заходів. Педагоги – постійні учасники обласних конкурсів методичних робіт та посібників. Що річно видаються матеріали, що висвітлюють діяльність роботи з обдарованими дітьми. Побачили світ ряд збірок, серед яких: «Вернісаж особистостей» І та ІІ частини, «Наша гордість», «Англійська

мова. Дошкільнятам – сучасне викладання», «Мій перший словничок з англійської мови», «Методика проведення дослідницької роботи напряму еколого-натуралістичного виховання в гуртках вищого рівня навчання», збірка поетів-початківців «Душі моєї вікна…» та ряд методичних рекомендацій. На Всеукраїнському рівні узагальнений досвід біологізації навчально-виховного простору позашкілля. На обласному рівні узагальнений досвід клубної форми навчально-виховної діяльності Центру творчості. За результатами державної атестації профільних та комплексних позашкільних закладів області Білопільський Центр дитячої та юнацької творчості отримав рівень освітньої діяльності – високий. Колектив закладу з компетентним підходом проводить роботу щодо розвитку закладу, вводячи нові форми навчальної діяльності та покращення матеріально-технічної бази. З метою забезпечення всебічного розвитку вихованців шляхом комплексного підходу розроблена модель випускника закладу, створена концепція біологізації навчальновиховного процесу, розроблені ряд навчальновиховних та наскрізних програм.

«ДІЛО» ДОПОМАГАЄ СУМСЬКИМ ПОСАДОВЦЯМ У РОБОТІ З ДОКУМЕНТАМИ

Андрій СОКУРА, начальник управління інформаційно-аналітичної роботи Сумської міської ради, депутат Сумської міської ради. Третій рік у Сумській міській раді запроваджено сучасну систему електронного документообігу «Діло», яка автоматизує систему діловодства. В 2008 році виконавчий комітет Сумської місько ї ради ухвалив рішення про впровадження програми з діловодства та автоматизованого документообігу «Діло». Система «Діло» – це комплексне промислове рішення, що забезпечує автоматизацію процесу діловодства, а також ведення повністю електронного документообігу. Ми обрали саме програму «Діло», адже вона має ряд переваг порівняно з іншими програмними комплексами аналогічного спрямування: 66

- система масштабна т а гнучка в настроюванні, легко адаптується до специфіки документообігу в організаціях будь-якого розміру; забезпечує необхідний рівень конфіденційності інформації та відповідність усім нормативним вимогам як українського діловодства, так і міжнародних стандартів (ISO 15489 «Інформація й документація - Керування документами» і ISO/IEC 17799:2000 «Інформаційні технології - Практичний посібник з керування інформаційною безпекою»); - забезпечує захищений електронний документообіг з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) і спеціальних криптографічних засобів;


- має можливості масового переводу паперових документів в електронний вид і переміщення їх у базу даних системи за допомогою опції «Потокове сканування»; - підтримує повний цикл роботи із про ектами документів, у тому числі їх маршрутизацію і версії; - дозволяє працювати з документами як у локальній мережі, так і віддалено - через Інтернет («ДІЛО-WEB»); - має відкриту архітектуру й надає можливість інтеграції з іншими програмними засобами. Система супроводжує традиційно прийнятий у нас документообіг, упорядковуючи технологію діловодства й полегшуючи рутинні операції з обробки документів. При цьому система забезпечує реєстрацію вхідних, вихідних і внутрішніх документів, контроль за виконанням доручень (резолюцій) керівництва, введення звітів виконавців за дорученнями (документам), організацію та облік руху документів між підрозділами й по садовими особами, включаючи рух паперових оригіналів і копій документів. По кожному зареєстрованому документу в системі зберігаються відомості, що описують сам документ і весь процес роботи з ним у підрозділах: від реєстрації до списання в справу, включаючи хід виконання документа й розсилання в зовнішні організації. Введення програми з діловодства та автоматизованого документообігу дозволило значно полегшити та спростити роботу з великими масивами до кументів. Вибірка, со ртування, розподіл за категоріями тепер проводиться за допомогою комп’ютера. Це дозволило значно спростити роботу працівникам управління при формуванні річних, квартальних звітів, тощо. В електронному вигляді за лічені хвилини можна переглянути весь шлях проходження документа від моменту реєст рації і до надання відповіді заявнику. Є можливість пошуку документа за ключовими параметрами реєстрації. Система дозволяє істотно

розширити рамки традиційної організації документообігу за рахунок часткового або повного використання функцій електронного документообігу й обробки документів на комп’ютері. З січня 2009 року система електронного документообігу діє паралельно з традиційною (паперовою). Таким чином, система «Діло» нині слугує своєрідним «мостом» для поступового переходу від паперової до безпаперової технології обробки документів. Впровадження системи діловодства та автоматизованого документообігу несе ряд преваг як для рядових працівників, так і для керівників. Зокрема, для посадовців, що працюють з документами: - швидка й зручна реєстрація документів за допомогою розгорнутої системи різних довідників; - відстеження ходу виконання резолюцій; - зручний і швидкий пошук за будь-якими реквізитами реєстраційної картки (РК) як документів, так і проектів (РКПД); - журнал передачі документів, внутрішні й зовнішні реєстри відправлення; - формування звітів. Для керівників різних рангів: - швидкий пошук документів; - відстеження руху документа на всіх етапах його життєвого циклу; - ефективний контроль і звітність з виконання резолюцій; - скорочення ст років підготовки й узгодження документів;

67


- зручна робота над проектами документів; - одержання зведених звітів і журналів; - можливість делегування повноважень. На даний час у нас вже охоплено основні напрямки документообігу: звернення громадян, листи організацій, кореспонденція органів влади вищого рівня та внутрішні документи (розпорядження міського голови, рішення виконавчого комітету та Сумської міської ради). Нині триває етап підключення підрозділів та комунальних підприємств. Протягом 2008-2010 років впроваджено 25 робочих місць за програмою електронного документообігу. Вони діють в управлінні інформаційноаналітичної роботи (канцелярія, відділ звернень, інформаційній відділ, відділ контролю), відділі організаційно-кадрової роботи, управлінні земельних ресурсів, відділі з о рганізації роботи ради, управлінні архітектури та містобудування, відділі з питань взаємодії з правоохоронними органами та обо ронно-мобілізаційної роботи (адміністративна комісія), управлінні підприємництва, торгівлі, побуту та захисту прав споживачів (Єдиний офіс), управлінні

житлової політики, комунального господарства та благоустрою, відділі у справах сім’ї, молоді та спорту. Визначені спеціалісти структурних підрозділів, які пройшли навчання з роботою у програмі «Діло». Одночасно із запровадженням системи «Діло» уніфіковано номенклатуру справ виконавчого комітету, що дозволяє більш ефективно відстежувати рух документів та контролю за станом їх виконання. Гнучкість настроювання системи дозволили впровадити електронну базу даних протоколів та постанов адміністративної комісії а також налагодити ведення «Книги обліку службового житла» за допомогою програми «Діло». У електронній базі станом на 15 травня 2011 року зареєстровано понад 87 тисяч документів. Досвід запровадження системи електронного документообігу був високо оцінений польськими експертами влітку 2010 року, які здійснювали аудит надання послуг населенню в рамках польсько-українського проекту «Міста, що розвиваються, – використання польського та українського досвіду в сфері будування сучасного самоврядування».

Вісті з Роменської міськради

СПІВПРАЦЯ З ВОЛОНТЕРОМ ПІДВИЩУЄ РІВЕНЬ ДІЯЛЬНОСТІ Виконавчий комітет Роменської міської ради запросив до співпраці добровольця Проекту Корпусу Миру США в Україні «Розвиток громад» Джона Ван Гаврі, щоб сприяти економічному і соціальному розвит ку малих громад через місцеві громадські проекти та програми. Час підтвердив правильність нашого вибору. В процесі роботи поліпшуються знання та навички місцевих жителів, розширюється обізнаність громадських організацій щодо вирішення важливих соціальних та економічних проблем міста. Спільно з спеціалістами управління економічного розвитку міської ради волонтер проводить робочі зустрічі для підвищення рівня діяльно сті місцевих організацій шляхом вдосконалення процесу планування та управління, оптимізації програмної діяльності, диверсифікації джерел фінансування та пошуку шляхів фінансової стабільності, розширення кола професійних та партнер��ьких контактів. 68

Так, щокварталу відбувається семінар на тему «Фандрейзинг, як джерело залучення додаткових коштів» для громадських організацій та лідерів ініціативних груп міста. Щомісячно проводяться тематичні тренінги для молоді щодо виявлення лідерів та залучення їх до проведення різноманітних

Спілкуватися з школярами завжди цікаво.


загальноміських соціальних акцій. Джон Ван Гаврі бере участь у відкритих уроках, що проходять у школах міста. На них діти мають можливість спілкуватися з волонтером, як з носієм англійської мови. Крім того, школярі пізнають особливості американської культури, розповідають гостю про українські традиції.

Планується, що результатом реалізації проекту буде визначення пріоритетних напрямків, розробка та впровадження проектних пропозицій, поширення волонтерського руху серед місцевої молоді та встановлення інтенсивної співпраці між громадськими, державними і приватними секторами на місцевому рівні.

ПОСІБНИК «ДОВІДНИК ІНВЕСТОРА» – СУПРОВІДНА ДОПОМОГА З метою створення сприятливих умов для діяльності суб’єктів інвестиційної діяльності та спрощення процесу взаємодії їх з місцевими органами влади та дозвільними органами спеціаліст ами управління економічного розвитку міської ради був розроблений «Довідник інвестора». Він включає детальну інформацію про порядок, терміни, вартість, необхідні документи для реєстрації та ведення інвестиційної діяльності. Основні розділи довідника: започаткування діяльності, реєстрація іноземної інвестиції, вибір земельної ділянки та підготовки до аукціону, будівництво об’єкту, порядок

оформлення дозволів через Єдиний дозвільний офіс. Для постійного моніторингу змін у законодавчих документах, що регулюють діяльність інвесторів, створена робоча група з удосконалення роботи із залучення інвестицій за принципом «єдиного інвестиційного вікна». Саме вона щорічно оновлює «Довідник інвестора». Але цього року процес внесення змін відтерміновано у зв’язку з введення в дію Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Запитували? Відповідаємо

КОНСУЛЬТУЄ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ До депутатів обласної ради, виконавчого апарату найвищого представницького органу надходить чимало актуальних запитань від жителів Сумщини. Який порядок засвідчення копій документів? Як правильно вести трудові книжки? Чи не могли б допомогти з формою договору про соціально-економічний розвиток території? – така та подібна інформація цікавить наших земляків. Підготувати конкретні відповіді та консультації громадянам через «Офіційний вісник Сумської обласної ради» ми попросили начальника головного управління юстиції в Сумській області Людмилу Ващенко.

Порядок засвідчення копій документів Порядок засвідчення вірності копії документів та виписок із них регулюється

статтями 75-77 Закону України «Про нотаріат» (зі змінами та доповненнями) та пунктами 255-259 Інструкції про порядок вчинення нот аріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 (зі змінами та доповненнями). Відповідно до чинного законодавства ця дія може вчинятися в будь-якій державній нотаріальній конторі, тобто діє загальне правило територіальної компетенції. Засвідчувати вірність копії документів можуть також приватні нотаріуси, а за кордоном консульські установи. В населених пунктах, де немає нотаріусів, засвідчувати вірність копій документа мають право посадові особи органів 69


місцевого самоврядування, окрім документів, призначених для дії за кордоном. Із проханням засвідчити вірність документа до нотаріуса може звернутись як сам власник документа, так і (за довіреністю) інша особа, яка повинна мати при собі документ, що посвідчує її особу, а не громадянина, чиї копії документів будуть засвідчуватись. Засвідчуючи вірність копій документів, нотаріус в обов’язковому порядку встановлює о собу громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії. При цьому для встановлення особи можуть подаватися не тільки паспорт і документи, що його замінюють, а й інші. В цілому засвідчення вірності копій документів та виписок з них є однією з найпоширеніших нотаріальних дій. Необхідність її вчинення виникає в багатьох випадках життя громадян, і насамперед, коли треба той самий документ подати до кількох організацій або коли оригінал документа буде потрібен надалі чи коли виникає небезпека його втрати. Це, в основному, стосується документів, що видаються органами реєстрації актів цивільного стану, навчальними закладами, органами охорони здоров’я, нотаріальними конторами, документів про трудовий стаж, довіреностей та інших документів, які стосуються майнових та особистих прав громадян. Вони найчастіше необхідні для влаштування на роботу, вступу до навчальних закладів, одержання спадщини, пенсії тощо. Вчинення цієї нотаріальної дії є правовою гарантією охорони прав громадян і забезпечує подальшу реалізацію важливих для громадян прав і обов’язків. Засвідчення вірності копій документів потребує додержання певних умов, за яких ця нотаріальна дія може бути вчинена, а копія документа матиме юридичну силу. Документ, з якого засвідчується вірність копії, повинен 70

відповідати вимогам закону. Це означає, що документ не повинен суперечити законові як за змістом, так і за формою. Документи не будуть відповідати вимогам зако ну, якщо,приміром, вони видані неправомочною установою, не мають підпису службової особи чи печатки, не вказано число, місяць, рік видачі документа, відсутній реєстраційний номер, документ виготовлено на неналежному бланку, тощо. Також не відповідають вимогам законності документи, в яких є підчистки, приписки, не застережені виправлення, закреслені слова, які мають неясний текст, що його неможливо прочитати, нечітку печатку, які написані олівцем, викладені на декількох аркушах, але не прошиті, не пронумеровані та не скріплені належним чином. Документ, з якого засвідчується вірність копії, повинен стосуватися прав і законних інтересів громадян, мати значення для подальшої їх реалізації, а отже, створювати певні правові наслідки для громадянина. Практично кожний документ, який стосується прав і законних інтересів громадян, має чи може мати юридичне значення. Якщо у нотаріуса виникають сумніви щодо юридичного значення документа, він може з’ясувати, для якої мети засвідчується вірність копії. Не мають юридичного значення енциклопедії, енциклопедичні словники, періодичні збірники, збірники наукових праць, книги, брошури, газети, журнали тощо, навіть у випадках, коли в них йде мова про певні події, певну особу чи про певні факти з її біографії, підтвердити які документально з тих чи інших причин неможливо. Важливою умовою при засвідченні вірності копії документа є перевірка того факту, чи може нотаріус з представленого документа засвідчити копію. Закон України «Про нотаріат» не містить повного переліку документів чи будь-яких посилань на документи, засвідчення вірності копій з яких забороняється. Частково вони перелічені в пунктах 255-259 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 (далі – Інструкція), а також Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року (який не суперечить законодавству України), де визначено перелік документів, з яких вірність ко пії не засвідчується.


Вірність копій не засвідчується з до кументів, що посвідчують особу громадянина, зокрема паспорт, а також документів, що його замінюють: довідка про втрату паспорта, видана органами внутрішніх справ, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, національний паспорт іноземця, довідка про звільнення з місць позбавлення волі. До документів, що посвідчують особу громадянина і з яких не можна засвідчувати вірність копії, належать партійні квитки, про фспілковий, військовий квитки, депутатські та службові посвідчення тощо. Забороняється засвідчувати вірність копій деяких документів, що видаються органами охорони здоров’я: довідки лікувальних установ про народження дитини, лікарняні свідоцтва і фельдшерські довідки про смерть, довідки і висновки про наявність психічних захворювань. А також засвідчувати вірність копій лікарняних листків, якщо вони були видані лікарем із затвердженням головного лікаря або спільно з ним, можна лише за умови, що їх підписали обидва лікарі. Не можна засвідчувати виписку із залікової відомості, якщо не пред’явлено диплом про закінчення навчального закладу. Не підлягають засвідченню також тимчасові посвідчення, видані технікумами замість диплома, а також довідки про закінчення інтернатури, клінічної ординатури, аспірантури, виданих замість посвідчень. Не можна також засвідчувати вірність ко пій протоколів засідань екзаменаційних комісій при проведенні кандидатських іспитів. Забороняється засвідчувати вірність копії перепусток для проходу в уст��нову, посвідчень про відрядження військовослужбовців, довідок про перебування в партизанських загонах. Не підлягають засвідченню копії трудових книжок у разі виїзду громадянина за кордон, бо трудові книжки не підлягають легалізації та вивозу за кордон. По запитах видаються архівні довідки. Копія заповіту може бути засвідчена лише після подання нотаріусу особою, вказаною в заповіті, свідоцтва про смерть заповідача і за умови, що нотаріус має документальне підтвердження того, що заповіт не скасовано і не змінено. Слід зазначити, що засвідченню підлягають копії тільки тих документів, що виходять від підприємств, організацій, установ і стосуються

особистих прав і законних інтересів громадян. Не мають права нотаріуси засвідчувати вірність копії листів одних підприємств, установ, організацій, адресованих іншим підприємствам, установам і організаціям, бо такі документи повинні зберігатись у справах установи. Їх видача або вилучення зі справи не дозволяється. Є ще деякі умови засвідчення вірності копії документ а, виданого громадянином, зокрема, справжність підпису громадянина на оригіналі документа повинна бути засвідчена нотаріусом, або посадовою особою органу місцевого самоврядування або підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина. При цьому нотаріус повинен звернути увагу на те, щоб справжність підпису громадянина на документі була засвідчена не тільки в певній установі, а й відповідною посадовою особою, і скріплена печаткою цієї установи. Крім державних та приватних нотаріусів, засвідчувати вірність копій документів відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року „Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян“, який діє в Україні відповідно до статті 3 Закону України „Про правонаступництво України“ як такий, що не суперечить законодавству України, мають право державні та громадські організації, установи, підприємства на прохання громадян. Ці документи повинні виходити від цих підприємств, організацій та установ і стосуватися прав та законних інтересів громадян, які звернулися з таким проханням. При цьому копії документів видаються на бланках цих підприємств, організацій та установ. Вірність копії документа засвідчується підписом керівника чи уповноваженою на те службовою особою та печаткою. На копії зазначається дата її видачі

71


та робиться відмітка, що оригінал знаходиться на цьому підприємстві, в установі, організації. Крім підприємств, установ, організацій, засвідчувати вірність копій документів відповідно до Закону України „Про адвокатуру“ мають право адвокати у справах, які вони ведуть. На сьогодні існує особливий порядок засвідчення вірності копії Сертифікату зо внішнього незалежного оцінювання. Пунктом 27 Порядку оприлюднення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.03.2008 N 267, до стовірність Сертифікату зовнішнього незалежного оцінювання гарантується елементами захисту його бланка та можливістю, перевірки внесеної до нього інформації на сайті Українського центру оцінювання якості освіти. Додатком 1 до цього наказу передбачений технічний опис Сертифікату зовнішнього незалежного оцінювання, згідно якого цей Сертифікат має бути скріплений підписом керівника Українського центру оцінювання якості освіти та печаткою цього центру. Можливість факсимільного відтворення підпису на такому Сертифікаті зазначеним Порядком не передбачено. Міністерством юстиції України зазначено, що за умови надання належним чином оформленого Сертифікату зовнішнього незалежного оцінювання

нотаріусом може бути засвідчено вірність копії з такого сертифікату. Одночасно Міністерством юстиції України повідомлено, що пунктом 11 Умов прийому до вищих навчальних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 25.12.2007 N 1172, встановлено, що всі ксерокопії документів завіряються за оригіналом вищим навчальним закладом, до якого вони подаються, або в установленому порядку. Використана література: 1.Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-ХІІ (зі змінами та доповненнями). 2. Інст рукція про порядок вчинення нот аріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 (зі змінами та доповненнями). 3. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року „Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян“. 4. Є.О. Мічурін «Науково-практичний посібник». Академія правових наук України. Інститут приватного права та підприємництва. Українська нотаріальна палата. Харків, 2007. А.П. Єременко, начальник відділу нотаріату Головного управління юстиції в Сумській області

Проект ДОГОВІР про соціально-економічний розвиток територіальної громади___________ «___» _________ 20__ р. ________________ ______________ сільська рада, в особі сільського голови __________________, що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з однієї сторони (Перша сторона), та_______________________________________________________________ (назва підприємства (об’єднання), організації, установи, підприємця фізичної особи - надалі суб’єкти господарювання)в особі____________________________________________________________ (посада, прізвище, ім’я та по батькові)

що діє на підставі ____________________________________________________, з другої сторони (Друга сторона), з метою поєднання зусиль щодо ефективної реалізації інтересів у сфері соціально-економічного розвитку територій, зміцнення економічних засад місцевого самоврядування територіальної громади _______________, виходячи з пріоритетності інтересів один одного, будуючи відносини на основі взаємної поваги та співробітництві, уклали цей договір про наступне: 1. ПРЕДМЕТ І МЕТА ДОГОВОРУ 1.1. Предметом цього договору є узгодження відносин сільської ради з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності територіальної громади, та участь в комплексному соціально-економічному розвитку села _________. 72


1.2. Сторони у відповідності до цього Договору діють для подальшого розвитку місцевого самоврядування, покращення умов життя територіальної громади ____________, реалізації соціально-економічних, культурних, природоохоронних проектів на території ______________. 1.3. Сторони при виконанні умов цього Договору керуються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Цивільним кодексом, Господарським кодексом та іншими нормативними актами. 2. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН 2.1. Перша сторона зобов’язується: 2.1.1. При підготовці програм соціально-економічного і культурного розвитку територіальної громади ____________ враховувати пропозиції суб’єктів господарювання по показниках щодо їх діяльності. 2.1.2. Забезпечити збалансованість соціально-економічного і культурного розвитку територіальної громади ______________; 2.1.3. Забезпечити ефективне управління об’єктами житлово-комунального господарства, побутового та торговельного обслуговування, транспорту, зв’язку, що перебувають у комунальній власності сільської ради, та надавати необхідного рівня та якості послуги населенню; 2.1.4. Вирішувати питання збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів; 2.1.5. Здійснювати контроль за станом благоустрою території _____________, організовувати озеленення, охорону зелених насаджень і водойм, створювати місця відпочинку для жителів села; 2.1.6. Вести облік нежитлових приміщень, нерухомого майна суб’єктів господарювання незалежно від форм власності; 2.1.7. Організовувати житлове будівництво за рахунок акумуляції коштів міського бюджету з коштами підприємств, організацій, установ та брати участь у будівництві житла за програмами молодіжного житлового кредитування; 2.1.8. Сприяти отриманню у власність земельних ділянок, які знаходяться під забудовами підприємства (організації, установи, підприємців); 2.1.9. Відповідно до земельного законодавства вчасно доводити до суб’єктів господарювання розміри плати за користування земельними ділянками; 2.1.10. Розглядати звернення суб’єктів господарювання щодо надання пільг зі сплати за землю. При доцільності надання такої пільги, своєчасно приймати відповідні рішення; 2.1.11. Залучати кошти на додаткові до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту інвалідів, ветеранів війни та праці, багатодітних сімей, малозабезпечених громадян міста, сімей з дітьми; 2.1.12. Виконувати заходи щодо поліпшення житлових і матеріально-побутових умов інвалідів, ветеранів війни та праці, сімей, які втратили годувальника, громадян похилого віку, які потребують обслуговування вдома; 2.1.13. Створювати необхідні умови для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації: 2.1.14. Створювати умови для медичного обслуговування, розвитку культури, занять фізичною культурою і спортом жителів територіальної громади; 2.1.15. Обмінюватися наявною в їхньому розпорядженні інформацією з пит��нь, які становлять взаємний інтерес Сторін, встановлювати необхідні зв’язки з третіми особами та інформувати один одного про результати цих контактів. 2.2. Друга сторона зобов’язується: 2.2.1. Надавати господарську допомогу у вирішенні питань соціального розвитку ______________; 2.2.2. Своєчасно сплачувати податки і збори до бюджету. 2.2.3. Брати участь у будівництві та утриманні соціально-культурних об’єктів, а також об’єктів комунального призначення та побутового обслуговування населення; 2.2.4. Економно витрачати лімітні ресурси (електроенергію, газ, воду, стоки, теплоенергію), встановлювати та своєчасно перевіряти прибори їх обліку; 2.2.5. Постійно підтримувати власними силами та засобами належний санітарний стан 73


прилеглої території. Виконувати роботи з утримання та благоустрою (озеленення, охорона земельних насаджень) прилеглої території самостійно або заключити договір з іншим підприємством на виконання цих робіт; 2.2.6. Використовувати територію підприємства у відповідності до цільового призначення, забезпечувати екологічну безпеку землекористування шляхом додержання вимог земельного і природоохоронного законодавства, норм і правил щодо використання землі; 2.2.7. Вчасно сплачувати плату за землю; 2.2.8. Брати участь у заходах сільської ради щодо ліквідації наслідків екологічних катастроф, стихійного лиха, епідемій, епізоотій, інших надзвичайних ситуації; 2.2.9. На добровільних засадах надавати спонсорську допомогу щодо впровадження міських заходів, у тому числі на додаткові до встановлених законодавством гарантії соціального захисту інвалідів, ветеранів війни та праці, багатодітних сімей, малозабезпечених громадян міста, сімей з дітьми; 2.2.10. Брати участь у підтриманні громадського порядку ____________. 3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН 3.1. За невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства України. 3.2. Невирішені шляхом переговорів спори, що виникли за цим Договором або в зв’язку з ним, вирішуються в судовому порядку. 3.3. Інші умови розглядаються на підставі додаткових угод. 4.ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ 4.1. Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання, неналежне виконання обов’язків по цьому Договору, якщо таке невиконання обумовлене настанням або дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а саме: стихійного лиха, пожеж та інших надзвичайних ситуацій техногенного або екологічного характеру, в разі їх впливу на виконання договірних обов’язків. 4.2. Сторона, для якої виконання договірних зобов’язань стало неможливим, повинна повідомити про це іншу сторону негайно, але не пізніше, ніж протягом 10 днів. 4.3. Неповідомлення або невчасне повідомлення про настання або припинення форсмажорних обставин позбавляє сторону права посилатись на них. 5. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ 5.1. Термін дії договору з_____ 20__ року по__________ 20 року. 5.2. Договір вважається продовженим на той же термін, якщо жодна із сторін за один місяць до його завершення не заявила про наміри розірвання договірних відносин. 6. ЗМІНА УМОВ ДОГОВОРУ 6.1 Умови Договору можуть бути змінені за взаємною згодою з обов’язковим складанням письмового документа, який є невід’ємною частиною цього Договору. 6.2. Жодна зі сторін не має права передавати свої права за Договором третій стороні без письмової згоди другої сторони. 7. ІНШІ УМОВИ 7.1. Договір складено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін. 7.2. У випадках, не передбачених Договором, сторони керуються чинним законодавством. 7.3. Сторони зобов’язуються при виконанні Договору не зводити співробітництво лише до дотримання вимог, що містяться в Договорі, підтримувати ділові контакти та вживати необхідних заходів для забезпечення ефективного виконання умов Договору. 8. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ І РЕКВІЗИТИ СТОРІН (Примітка: розробниками проекту договору соціально-економічного розвитку є Головне управління юстиції в Сумській області та юридична клініка СНАУ)

74


ЛЮБИТЬ ЗМІНЮВАТИ ВСЕ НА КРАЩЕ Ігор ЛИСИЙ, в. о. головного редактора газети «Конотопський край». Народився 14 травня 1967 року в селі Підлипне Конотопського району. Закінчив середню школу та Сумський державний педагогічний інститут ім. А.С.Макаренка. Викладав історію у школах № 4 та № 9 м. Конотоп, керував краєзнавчим гуртком міської станції юних туристів. З березня 2006 р. працює журналістом у редакції міської громадсько-політичної газети “Конотопський край”. У вільний час займається літературною та краєзнавчою діяльністю. Автор краєзнавчої розвідки “Народницький рух і Конотопщина” (Суми, 2005), збірки віршів “Мої пісні” (Суми, 2006), збірок нарисів “Літературні зорі Конотопщини»” (Суми, 2007) та “Зустрічі на конотопських перехрестях” (Суми, 2010), краєзнавчих видань “Погляд у минуле. Історія та культура Конотопщини” (Суми, 2008) та “Соціально-економічний розвиток Конотопщини XVII cтоліття” (Cуми, 2009) . Рядки, винесені в заголовок, взяті з вірша, присвяченого директору Конотопського інституту Сумського державного університету, депутату міської ради Віталію Бібику одним з його студентів. Погодьтеся, вже цей факт переконливо свідчит ь про авторитет Віталія Володимировича і керованого ним навчального закладу. Більш грунтовне знайомство з його життєвим шляхом підтверджує ці слова. В.Бібик народився 25 травня 1963 року в місті Конотопі в родині робітників. Із золотою медаллю закінчив загальноосвітню школу № 7 і вступив до Сумського державного педагогічного інституту (нині – університет) ім. А.С.Макаренка за спеціальністю „Фізика та математика. Навчаючись в інституті, займався науковою роботою, спортом (свідчення останньому – звання кандидата у майстри спорту з регбі, гри жорсткої, суворої, де люди зі слабким характером довго не витримують). Під час літніх канікул працював у піонерському таборі ЦК ЛКСМУ „Молода гвардія” на різних посадах. Закінчивши навчальний заклад, два роки служив у лавах Збройних Сил СРСР, отримав офіцерське звання. Потім повернувся до рідної школи. З 1987 року працював вчителем загальноосвітньої школи № 7, а в 1996 році був призначений директором цієї школи. Сьогодні словосполучення «сьома школа» одразу ж асоціюється з ошатним приміщенням та сучасним о бладнанням, побудованим і устаткованим на кошти Є.Сура, а два десятиліття тому директору школи доводилося

демонструвати неабиякі вміння, щоб «тримати марку» школи. Можна стверджувати з упевненістю – в переліку директорів ЗОШ № 7 прізвище В.Бібика посідає не останнє місце, хоча очолював школу він недовго – у 1998 році був призначений директором Конотопського політехнічного технікуму. Цей навчальний заклад, мабуть, найбільш реформований у Конотопі. Якщо інші лише змінювали назви та підпорядкування, то «політех» за останні два десятиліття пережив дві грунтовні реорганізації. Спочатку будівельний та електромеханічний технікуми об’єднались у політехнічний. Потім був створений Конотопський інститут Сумського державного університету, до складу якого ввійшли два технікуми – Політехнічний та Індустріально-педагогічний. У 2001 році Віталій Володимирович був призначений директором КІ Сум ДУ. Він вкотре виправдав вислів, винесений у заголовок – у 2004 році

Віталій Бібик любить займатися улюбленою справою. 75


за вагомий внесок в модернізацію вищої освіти інститут отримав Диплом виставки „Сучасна освіта в Україні - 2004”. Очолювати подібний заклад – завдання не з простих. Хоча б тому, що треба поєднувати обов’язки адміністратора (сьогодні в цьому контексті більше вживається модне слово “менеджер»), господарника, педагога. І одночасно вдосконалювати свій науковий рівень. Бо далеко не кожен керівник за щоденними поточними турботами встигає займатися науковою роботою. Віталій Володимирович систематично «підтримує форму» науковця. Він бере активну участь у науковій роботі інституту та базового навчального закладу, займається розробкою філо софських проблем мікросвіту та впровадженням інформаційних технологій в навчальний процес у вищій школі. У 2008 році рішенням спеціалізованої вченої ради Сумсько го державного університету Міністерства о світи і науки України присуджено науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю «Фізика твердого тіла». Ось як говорить про нього заступник

директора з навчально-педагогічної роботи, людина, яка стояла біля витоків інституту, О.Г.Шинкаренко: «Якщо вірити вислову, що люди діляться на три категорії – творці, спостерігачі та споживачі, то я б зарахувала Віталія Володимировича до активних творців. Він ніколи не залишається байдужим до того, що робиться довкола, критично осмислює будь-яку подію і прагне по можливо сті покращити оточуючий світ». Погодьтеся, наскільки співзвучне це заголовку. І ще про одну сферу діяльності треба згадати – громадську. Бібик – депутат міської ради двох скликань, сьогодні він є заступником голови депутатської комісії у справах освіти, культури, духовності, сім’ї та молоді, материнства і дитинства, фізичної культури та спорту міської ради. В складі делегації України в 2009 році представляв вищу освіту у відвідинах США за запрошенням Конгресу. Його колега по депутатському корпусу Сергій Концедал наголошує: «Віталій Володимирович – думаючий, з активною життєвою позицією депутат, не байдужий до проблем міста і його мешканців». І в цьому напрямку він прагне змінити все на краще.

ТУРИСТСЬКІ СТЕЖКИ ВАЛЕРІЯ МАЛЯВЧИКА Хтось із класиків сказав, що найвищим щаст ям у житті є збіг жит тєвого захоплення і професії. Саме ця фраза може бути ключовою у розповіді про співробітника Конотопської ст анції юних туристів Валерія Малявчика, який поєднує в житті захоплення туризмом і роботу на СЮТур. Валерій Малявчик народився 19 липня 1959 року в селі Андруші Переяслав-Хмельницького району Київської області. Послідовно закінчив середню школу та природничо-географічний факультет Луцького державного педагогічного інституту. Одержавши освіту, вісім років учителював у сільських школах Рівненської області. А з осені 1990 року безперервно працює на Конотопській ст анції юних туристів. Працює почергово на посадах керівника гурткової роботи та методиста. Але в якій би частині штатного розкладу не стояло його прізвище, все одно незмінною залишався сенс життя. Життя людини, залюбленої в туризм. Як же починався для нього шлях у туризм? “Починався він для мене ще у шкільні роки, 76

- згадує Валерій Володимирович, - пізніше був педінститут, де туризму теж приділялась значна увага. А потім так склалися обставини, що в 1990 році я почав працювати у Конотопі на станції юних туристів. Не шкодую, і тепер уже б у школу не пішов. Тут, на станції, – і спілкування з дітьми, і відпочинок, і пізнання. Пісні у тісному колі біля вогнища, гітара, щире спілкування – все це невід’ємне від туристичних походів, змагань, зльотів. Приємно також працювати у колі однодумців”. За десятиліття роботи (чи захоплення?) ним разом з колегами та вихованцями схожені тисячі кілометрів туристських стежок. Чого варта розповідь про похід у Карпати колишнього члена очолюваного Валерієм Володимировичем гуртка М.Романенка: “Дорога наша пролягла від туристичного міста Яремча на перевал, потім до села Чорна Тиса. Побували на найвищих вершинах хребта Свидовець – Малій і Великій Близниці. Декілька днів насолоджувались мінеральною водою в селі Кваси. Пройшли шлях по серпантинній старій дорозі до підніжжя гори Говерли.“


І справжньою музикою звучать лише назви місцевостей у Криму, відвіданих гуртківцями: Південна Демерджі, Лучите, Шанкайя, плато Караби-Яйла, водоспад Джур-Джур. Можна згадати і велопробіг селами Конотопщини, присвячений 50-річчю визволення України від німецько-фашистських загарбників, і змагання з лижного туризму, і… Мабуть, лише перелік усіх походів Валерія Малявчика за обсягом “потягнув” би на наукове дослідження. А у проміжку між мандрами – поточні справи. Гурткова робота, методична допомога, організація різноманітних заходів (він систематично розробляє положення традиційних змагань СЮТур “Молода Січ”, “Перша вершина” та ін.), підготовка вихованців до обласних туристичнокраєзнавчих зльотів, участь у туристських змаганнях серед працівників закладів освіти. Прискіпливі перевіряючі дуже люблять словосполучення “результативність роботи”. Мовляв, розповіді розповідями, а доведи свою кваліфікацію результатами. Що ж, і в цьому аспекті Валерію Володимировичу не доводиться червоніти – його вихованці, беручи участь у обласному туристсько-краєзнавчому зльоті та експедиціях “Сто чудес України” та “Краса і біль України”, регулярно повертаються до рідного міста з відзнаками переможців та дипломантів. Мабуть, найбільш влучно охарактеризував свого підлеглого директор Конотопської

Валерій Малявчик зі своїми вихованцями. станції юних туристів Сергій Петруша: “Це людина, яка живе туризмом. Туризм у нього в крові. Досконало володіє різними видами туризму, добре знає історію рідного краю, щедро ділиться знаннями та вміннями з колегами і вихованцями, нагороджувався грамотою управління освіти Конотопської міської ради”. Валерій Малявчик сходив немало стежок. Проте вік у нього ще не той, щоб постійно озиратися назад. Попереду – нові подорожі, щоб, як співав Юрій Кукін, “жити кілометрами, а не квадратними метрами”.

З досвіду діяльності громадської організації «Жіночий клуб «Відрада»

ОЧЕЙ МОЇХ ВІДРАДА У 2008 році на території Воронізької селищної ради Шосткинського району було створено громадську організацію «Жіночий клуб «Відрада». Очолює її колишній директор Воронізької загальноосвітньої школи, людина активної життєвої позиції Ніна Полякова. На сьогодні ця організація налічує 23 жінки, має свій статут та девіз. Засідання клубу відбуваються щомісяця. Основними напрямками діяльності «Відради» є не лише організація культурного дозвілля жінокпенсіонерів, а й підтримка волонтерського руху, тісна співпраця з селищною радою, іншими громадськими організаціями та колективами.

Жіночий клуб діє на базі Шосткинської центральної районної бібліотеки. Його члени є активними учасниками і організаторами різноманітних заходів: святкування державних свят, зустрічей з цікавими людьми, проведення тематичних вечорів та концертів. Велику допомогу в проведенні багатьох заходів «Відраді» надає Воронізький селищний голова Валерій Ястребов. Члени жіночого клубу – активні учасники волонтерського руху. Вони сприяють громадянам похилого віку, інвалідам у вирішенні соціально -побутових питань, допомагають виконувати садово-городні роботи на присадибних ділянках сво їх 77


односельців, інвалідам у придбанні продуктів харчування та ліків. Жінки «не сидять на місці» - здійснюють екскурсії по рідному краю. Останнім часом вони відвідали древні міста НовгородСіверський, Путивль, Глухів, Батурин. Члени жіночого клубу також запрошують до себе гостей з інших районів області. Так, багатьом запам’ятався концерт учасників народного колективу «Вербиченька» з села Гречкине Кролевецького району. Члени жіночого клубу беруть активну участь у святкуванні Дня селища Вороніж, що відбувається щорічно у вересні. У березні 2011 року в рамках проведення районного фестивалю мистецтв «Свята моя земля, велична Україна» жінки брали участь у виставці народної творчості. На суд глядачів майстрині представили витвори своїх рук: мальовничі вишивки, плетіння і, навіть, кулінарні вироби. Жіночий клуб «Відрада» спільно з працівниками Воронізької центральної

районної бібліотеки та Воронізької дитячої музичної школи організовує зуст річі з цікавими людьми, серед яких представники різних професій: священики, юристи, письменники, краєзнавці. «Майстер-класи» для членів «Відради» провели косметолог, дієтолог, перукар та овочівник. Жінки «Відради» охоче спілкуються не лише зі своїми ровесниками, а й з учнями та молоддю. Так, 6 травня 2011 року члени жіночого клубу завітали до Шосткинського краєзнавчого музею на відкриття виставки робіт художнього відділення Воронізької дитячої музичної школи «Крила надії», щоб підтримати та привітати юних художників смт Вороніж з цим святом. З метою патріотичного виховання молоді жіночим клубом «Відрада» спільно з Воронізькою центральною районною бібліотекою була організована і проведена зустріч трьох поколінь «Никто не создан для войны», на яку були запрошені ветерани Великої Вітчизняної війни, учасники бойових дій в Афганістані, старшокласники. За активну громадську та волонтерську роботу колектив громадської організації «Жіночий клуб «Відрада» неодноразово відзначався грамотами та подяками, а у 2010 році був занесений на районну Дошку пошани.

ПІСНЯ СКЛИКАЄ ДРУЗІВ Нещодавно з вуст одного депутата обласної ради довелося почуте дещо образливе: сучасна молодь бездарна, учні пісень не знають, співати взагалі не вміють. - А ви хоч один раз побували на обласному конкурсі сільських дит ячих хорових колективів? – уточнюю. - Як такі можуть проводитися, якщо 78

тих же хорів у навчальних закладах немає, – дивується співбесідник. Уже дев’ять років поспіль у смт Терни (селищний голова Ігор Борисовський) Недригайлівського району при підтримці виконавчої влади, органів місцево го самоврядування проходить обласний конкурс


Ямпільського, Тростянецького, Буринського, Краснопільського та інших районів Сумщини.

На сцені Анатолій Мокренко із зведеним дитячим хором Сумського району. сільських дитячих колективів. Він започаткований з ініціативи двох нині добре знаних у країні уродженців селища, людей, безмежно закоханих у пісню, – народного артиста СРСР, народного артиста України, лауреат а Національної премії імені Т.Г.Шевченка, професора Національної академії ім. Т.Г.Шевченка Анатолія Мокренка та успішного підприємця, мецената, керівника одного зі столичних будівельних трестів Сергія Осикового.

Співає хоровий колектив «Веселка» Недригайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. - Відчувається, що виконавчий рівень учасників конкурсу зростає з кожним роком. З’являються нові прекрасні хорові колективи з сільських шкіл. Все-таки пісня скликає друзів, – ділиться враженням беззмінний голова журі Анатолій Мокренко. – До 2011 року такий конкурс був єдиний в Україні. В нинішньому році подібний захід – конкурс «Співочий степ» – вперше провели кілька днів тому в Запорізькій області. За нашим прикладом подібне пісенне свято вперше заплановане на 2012 рік на Дніпропетровщині. Можливо, колись доживемо й до всеукраїнського конкурсу сільських дитячих хорових колективів.

Коровай славному землякові, голові журі Анатолію Мокренку. Спочатку конкурс мав статус районного рівня – участь у ньому брали хорові колективи навчальних закладів Недригайлівщини. Перший рік їх було лише чотири. Пізніше районне свято пісні переросло в обласне, і в минулому році його учасниками стали вже 23 дитячі хори Сумщини. Недільного дня, 22 травня нинішнього року, в Тернах, у рідному селищі Анатолія Мокренка та Сергія Осикового, проходив черговий, уже дев’ятий, конкурс сільських дитячих хорових колективів. На нього прибули любителі хорового співу сільських шкіл Роменського, Сумського, Глухівського, Конотопського,

Журі за роботою. Цьогорічний конкурс розпочався з виступу зведеного хору Сумського району, до якого ввійшли хористи з Косівщинської та Садівської дитячих шкіл мистецтв і Низівської дитячої музичної школи. А співали діти разом з світилом пісенної культури Анатолієм Мокренком. На сцені їх змінили постійні учасники-лауреати конкурсу хоровий колектив з Тернів «Дзвіночок», які не лише на 79


учнів, які навчаються в школі. Кожен колектив виконував по дві пісні. Переважали патріотичні пісні, не бракувало українських народних. Кілька пісень прозвучало, слова і музику яких написали або ж самі учасники конкурсу, або ж наші земляки. Кожен виступ хоч і досить прискіпливо, зате об’єктивно оцінювало журі. На думку професійно журі, з яким погодилися практично всі присутні, найкраще виконали дві

Переможець конкурсу – хоровий колектив «Україночка» Коровинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Недригайлівського району. належному рівні виконали пісню «Земля хлібом славиться», а й вручили голові журі, славному землякові запашний коровай. Високу виконавчу майстерність продемонстрували також представники всіх сільських шкіл, навіть найменших. Для прикладу: в хоровому колективі Комишанської загальноо світньої школи І-ІІ ступенів Недригайлівського району – половина всіх

Всі лауреати одержали премії з рук мецената Сергія Осикового.

Дипломи лауреатів вручає голова журі Анатолій Мокренко.

пісні юні таланти хорового колективу «Україночка» з Коровинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Недригайлівського району. Вони стали одноосібними переможцями конкурсу. Друге місце журі вимушене було розподілити між хоровими колективами «Дзвіночок» (Терни), «Чарівний ключик» (Свеса Ямпільського району) та «Мелодія» Краснопільського району). Третіми стали учасники зведеного хору Сумського району, «Струмочок» (с. Вільшана Недригайлівського району) та «Мелодійна живиця» (с. Полошки Глухівського району). Організатори конкурсу учасникам заходу вручили дипломи лауреатів, цінні подарунки та призи в різних номінаціях.

Офіційний вісник Сумської обласної ради. № 2, травень 2011 р. Висловлюємо вдячність за сприяння у випуску «Вісника» міським, районним радам, працівникам виконавчого апарату обласної ради. Під загальною редакцією Бойченка І.Т. Наша адреса: 40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2. Обласна рада. Тел.: 63-28-77, електронна адреса: info@oblrada.sumy.ua. Комп’ютерна верстка Хвостенка Т.Г. Віддруковано у ВВП «Мрія-1» ТОВ. Вид. № 28. Тираж 620 пр. 40030. м. Суми, вул. Кузнечна, 2. Тел.: 22-13-23, 679-215.

80


Офіційний вісник Сумської обласної ради №2 за травень 2011 року