Page 1

Управління освіти Миколаївської міської ради Миколаївська гімназія №41

Миколаїв 2011


Укладачі: Хріненко Н.Г., заступник директора з виховної роботи

Поради батькам – Миколаїв, 2011. – 28 с. У збірці подані рекомендації батькам щодо виховання дітей та спілкування з ними.

Поради батькам

2


Золоті правила виховання в сім’ї 1. Повага до індивідуальності дитини (врахування бажань, інтересів, потреб), її самостійності, допомога у пошуку шляхів виходу зі складних ситуацій/ 2. Формування системи цінностей та збереження в сім'ї емоційного комфорту. 3. Підвищення психологічної освіти батьків, набуття знань, урахування індивідуальних та вікових особливостей дитини. 4. Забезпечення тісного взаємозв'язку і взаємодії зі школою та іншими дитячими колективами. Лише дружні, відкриті стосунки дитини з батьками, взаємодопомога, турбота та увага забезпечать добрі відносини в сім'ї, бажаний результат виховання.

Десять заповідей батькам 1. Не навчайте тому, у чому ви самі не обізнані. Щоб правильно виховувати, треба знати вікові та індивідуальні особливості дитини. 2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. 3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти. 4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена в своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість. 5. Будьте терплячими. Ваша нетерплячість — ознака слабкості, показ вашої невпевненості в собі. 6. Будьте послідовними у своїх вимогах, але пам'ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю. 7. Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них. 8. Замініть форму вимоги «Роби, якщо я наказав!» на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це корисно для тебе і твоїх близьких». 9. Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви невдоволені, а й про те, що вас радує. Не порівнюйте її з сусідською дитиною, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше набути батьківської мудрості. 10. Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити. 11. Завжди пам'ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля. Тож давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо їх і бажаємо їм щастя. Не викликає сумніву, що правильно встановленими, цілими, міцними, безпечними сходами можна кого завгодно вивести на будь-яку висоту.

3


Десять кроків, щоб стати кращими батьками 1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності. 2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. 3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень. 4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді. 5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися, коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли з Вами чинили несправедливо. 6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку. 7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини. 8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня. 9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні, намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється. 10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся. 4


Рекомендуємо батькам • Радійте вашому сину, дочці. • Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорливим тоном. • Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перебиваючи. • Встановіть чітко визначені вимоги до дитини. • Ваші пояснення повинні бути простими і зрозумілими. • Говоріть чітко, ясно. • Будьте терплячі. • Спочатку запитуйте "Що", а потім "Навіщо і чому". • Заохочуйте цікавість, допитливість і уяву вашої дитини. • Частіше хваліть дитину. • Заохочуйте ігри з іншими дітьми. Піклуйтеся про те, щоб у дитини були нові враження, про які вона могла б розповісти. • Намагайтеся, щоб дитина разом із вами щось робила вдома. • Намагайтеся виявити цікавість до того, що їй подобається робити (колекціонувати, малювати та ін.) • Регулярно водіть дитину в бібліотеку. • Будьте прикладом для дитини: нехай вона бачить, яке задоволення ви одержуєте від читання газет, журналів, книг. • Не втрачайте почуття гумору. • • Чимось займайтеся разом усією родиною. •

Не рекомендуємо • Не перебивайте дитину, не говоріть, що ви все зрозуміли, не відвертайтеся, поки дитина не закінчила розповідати, іншими словами, не дайте їй запідозрити, що вас мало цікавить те, про що вона говорить. • Не ставте занадто багато запитань. • Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова. • Не змушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона крутиться, втомилася, засмучена. • Не слід постійно виправляти дитину, постійно повторюючи: "Не так, перероби". • Не треба критикувати дитину віч-на-віч, тим більше не слід цього робити в присутності інших людей. • Не треба встановлювати для дитини безліч правил: вона перестане звертати на них увагу.

5


Вислови, яких ніколи не повинна чути ваша дитина: «Підеш в школу - ще довідаєшся...», «Може там з тебе людину зроблять !...» «Мені такий хлопчик (таке ледащо...) не треба ...!» « Вчитель не такий», «Клас не підходящий, – не такий, як сусідній», «Школа взагалі гірше, ніж та (якась!)» «Перестань! Сядь і посидь! Набрид, мотаєшся отут перед очима!» «Дай здачі, чого сидиш?», «Вдома ти он яка швидка, а як без мене, то нічого не варта...» «А чого від нього чекати гарного? Він же...» , «То й що, що вчителька казала писати ось тут, а я тобі кажу...», «Хай собі каже вчителька, а в нас немає часу ходити на вулицю, дивитись на ту берізку... Ще чого!..» «І що ти за дитина така! Он у інших діти як діти...» «Поклади на місце! Пам’ятаєш, як минулого разу... Втомилася я вже прибирати після тебе...» «І коли ти вже... До тебе треба п’ять няньок, щоб витримати...», «Скільки це може продовжуватися...» «Ти в мене найкраща, найгарніша, не те що та Тетянка... Ніколи нічого в неї нема: ні фарб, ні клею.. Не дружи з нею...»

Вислови, які хотіла б почути ваша дитина: «Ти мені дуже допоміг!» «Ти нас так порадувала! Ми знаємо, що ти нас не підведеш!» «Я подумала, а що як нам зробити отак... Знаєш, а в бабусі виходить саме так, як ми хочемо, але вона робить трохи інакше...» «Я тебе так люблю... Ти нам дуже потрібна...» «Ми з татом хочемо, щоб ... , тому, що....» «Я в тебе вірю...», «Подумай ще раз,... я теж колись зробила таку саму помилку...» «Якщо вчителька саме так просила написати, то звичайно, звісно ж...» «А ти подякувала Сергійку за фарби ?... А чому ти не запропонував Толі свою допомогу.... Я зробила б так...» «Колись давно я теж була у схожій ситуації... Знаєш, я подумала, може й тобітак зробити...» «Давай з татом порадимося... Разом ми вигадаємо найкращий вихід...» «Мені було б приємно, якби ти... А бабуся мені вже давно казала, що дуже зраділа б, якби..» «У тебе сьогодні такий войовничий настрій... То може оголосимо війну бруду й пилу ... Допоможеш мені...» «В тебе таке непросте домашнє завдання. Ти розумний хлопчик, впорався, але додавши ще й охайності, вийде ідеально... Що, як ми зробимо так...» «Пам’ятаєш, як минулого разу я тебе хвалила, мені так сподобалось. Зроби й цього разу так, щоб я тебе похвалила...» 6


Правила батьківської поведінки в організації навчання Сприяйте дитячій автономності (самостійності). Що більше ви вимагаєте її (самостійності) в усіх сферах повсякденного життя, то більше зможе ваша дитина працювати з почуттям відповідальності в соціумі. Автономне (самостійне) навчання є тією метою, в напрямку якої ви маєте працювати, тому що самостійність є найважливішим елементом ефективного й тривалого процесу навчання. Хваліть свою дитину за самостійні дії, наприклад, за самостійне розпізнавання помилок. Якщо ваша дитина потребує допомоги, спонукайте її до того, щоб вона сама знайшла шляхи розв'язання. Але не додавайте саме розв'язання. Не спонукайте свою дитину тільки до одного шляху розв'язання. Визнайте здобутки дитини. Надавайте перевагу похвалі (заохоченню), а не докорам. Похвалою й заохоченням ви досягнете чогось набагато легше та краще, ніж повчаннями, нагадуваннями та іншими покараннями.. При похвалі звертайте увагу на те, щоб не обмежувати її критикою (дев'ять, звичайно, чудово, але без двох дурних помилок це могла б бути справжня дванадцятка). Будьте обережними із заохоченнями (винагородами) як визнанням здобутку (ефективності). Не ставте перед своєю дитиною надмірні вимоги. Не робіть їх суворішими, ніж вимоги вчителів. Будьте як вихователь – зразком у поведінці. Вимагайте від своєї дитини не більше, ніж від себе самого. Дитина, яка, наприклад, бачить своїх батьків читаючими, швидше сама потягнеться до книжки, ніж дитина, батьки якої часто сидять перед телевізором. Говоріть якомога позитивніше про школу, вчителів та предмети. Вашій дитині досить того, що вона бореться зі своїми власними упередженими думками.

Пам'ятка батькам обдарованих дітей • Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач. • Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини. • Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими. 7


• Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість. • Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов'язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями. • Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні. • Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі незрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс. • Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей. • Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного. • Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.

Поради Девіда Льюіса щодо розвитку обдарованої дитини 1. Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно, серйозні запитання дитини сприймайте серйозно. 2. Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. Не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи. 3. Відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять. 4. Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення. 5. Надавайте дитині можливість у виявленні турботи. 6. Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення. 7. Показуйте дитині цікаві місця. 8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї оселі. 9. Ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей. 10. Ніколи не карайте дитину приниженням. 11. Купуйте дитині книжки за її інтересами. 12. Привчайте дитину самостійно мислити. 13. Пробуджуйте уяву та фантазію дитини. 14.Уважно ставтеся до потреб дитини. 15. Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці. 16. Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету. 17. Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки. 18. Хваліть дитину за навчальну ініціативу. 19. Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими. 20. У заняттях дитини знаходьте гідне похвали. 21. Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно. 8


22. Допомагайте дитині бути особистістю. 23. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей. 24. Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини. 25. Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих. 26. Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд.

Пам’ятка для батьків 1. Тільки разом у співпраці зі школою та громадськістю можна досягти бажаних результатів у вихованні й навчанні ваших дітей. 2. Обов’язково постійно цікавтесь розвитком, навчанням і поведінкою ваших дітей. Для цього відвідуйте заняття, батьківські збори, зустрічайтесь із класним керівником і вчителями школи. 3. Щоденно цікавтесь навчанням дитини. Радійте її успіхам, допомагайте узагальнювати, співставляти, аналізувати вивчене, прочитане, побачене. Не дратуйтесь через кожну невдачу, що спіткає дитину, не карайте й не ображайте її гідності, а допоможіть зрозуміти й усвідомити помилки, недоробки, загартуйте її силу волі своєю допомогою й розумінням. 4. Привчайте дитину до самонавчання й самоконтролю у виконанні домашніх завдань і обов’язків. Надавайте розумну допомогу в їхньому виконанні. Важливо викликати інтерес до навчання, але не муштрою й силою, а добрим словом, підтримкою, порадою, терпінням і ласкою. 5. Сприяйте тому, щоб дитина сформувала в собі активну життєву позицію: брала участь у всіх класних, шкільних заходах, концертах, щоб не боялася декламувавти, співати, танцювати, виконувала б сумлінно шкільні доручення. Для цього необхідно бути в курсі шкільного життя, цікавитися планами дитини щоденно, допомагати готуватися до уроків, підтримувати в дитині впевненість і сміливість.

Поради батькам п’ятикласників Будь - які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних учбових знань, дій, навичок. Процес звикання до шкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як адаптація. Адже дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах. 1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

9


2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей. 3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів. 4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси. 5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога. 6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. 7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння. 8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності. 9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі. 10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям. 11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання. 12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним. 13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети. 14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо. 15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

На допомогу батькам під час ЗНО 1. Враховуйте стан нервової системи своїх дітей: ступінь його збудженості та врівноваженості, сили та рухливості (порушення нервової системи призводять до швидкої стомлюваності дитини й негативно впливають на кінцевий результат). Створюйте вдома сприятливі умови для підготовки до тестування. 2. Не перенавантажуйте дитину домашніми турботами. Забезпечте її раціональним харчуванням. Слідкуйте за правильним розподілом часу на роботу і відпочинок при підготовці до тестування. 3. Перед тестування налаштовуйте свою дитину на позитивні емоції. Це допоможе їй впоратися із хвилюванням у перші хвилини тестування. 10


Поради психолога батькам випускників

Для кожного з Вас та Вашого сина чи доньки цей рік дуже важливий :потрібно остаточно визначитися з планами на майбутнє та зробити відповідальні кроки у напрямку їх здійснення. Зовнішнє тестування, ДПАсерйозне випробування для знань кожної молодої людини та для її здоров′я. Важливо підготуватися самим до хвилюючих ситуації та знати, як допомогти своїй дитині. Сподіваємось, що наведені нижче рекомендації стануть Вам в нагоді. З’ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Проблема, витягнута з підсвідомості, уже наполовину вирішена. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви доберетеся до кореня своїх проблем і набагато швидше знайдете вихід із ситуації. Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу. Упоратися з перевантаженнями елементарно: розпишіть свої дії, розподіливши за ступенем важливості, і виконуйте свій план - допомагайте своїй дитині також чітко планувати роботу з підготовки до тестування, екзаменів. Не згущуйте хмари. Люди, схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему роздувають до маштабів всесвітньої катастрофи. Насправді жахливі обставини в нашому житті трапляються нечасто. Тому викиньте з голови надумані проблеми, а також ті, які ви не в змозі вирішити - Ваша допомога випускнику в такому позитивному аналізі ситуації тестування, здачі екзаменів буде актуальною. Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющіть очі й подумки перенесіться на берег моря, лісову галявину тощо. Підніміть руки вгору і розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на іншу в ділянці пупка (ліва знизу). Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, збагатити мозок киснем і заспокоїтись. Не забувайте хвалити себе і свою дитину щоразу, коли вам удається впоратися із хвилюванням . Наприклад, купіть собі що-небудь у подарунок. Причому робити це потрібно не тільки заради себе, скільки заради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу. Усміхайтеся, навіть якщо вам не сильно хочеться. Сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості. Робіть самі та пропонуйте дитині фізичні вправи не менше 30 хвилин на день. Замість того, щоб відлежуватись у ліжку, бігайте. За твердженням лікарів, найантистресовіші види спорту – біг і спортивне ходіння. Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. Він міститься в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і волоських горіхах. 11


Порадник для батьків щодо трудового виховання дітей 1.Залучати дитину до трудових справ сім'ї якомога раніше. 2.За дитиною старшого дошкільного віку закріпити постійні обов'язки, за виконання яких вона має бути відповідально. 3.Не допускати відхилень від встановлених дорослим вимог, щоб не давати дитині приводу до ухиляння від своїх обов'язків. 4.Не карати дитину працею: праця має приносити радість та задоволення; учити дитину працювати, прищеплюючи їй елементарні навички культури трудової діяльності. 5.Раціональні прийоми праці, правильне використання знарядь праці, планування та завершення трудового процессу. 6.Не давати дитині непосильних доручень, але доручати роботу з достатнім навантаженням. 7.Не підганяти дитину, чекати, поки вона закінчить роботу сама. 8.Завжди дякувати дитині за допомогу чи старанно виконане доручення. 9.Не забувати хвалити дитину за ту роботу, яка вимагала від неї особливих зусиль.

Сім порад лікаря про те, що треба і чого не треба робити в канікули Порада перша - заздалегідь продумайте, як будуть організовані канікули. Якщо у вас є можливість поїхати з дитиною в будинок відпочинку або санаторій - це здорово!Нагадую, що тривалість безперервного заняття за комп'ютером для дітей у віці з 7-12 років складає 20 хвилин, а старше - не більше півгодини. Порада друга - прогулянки, ігри і спортивні заняття на свіжому повітрі ось кращий відпочинок після шкільних занять. Перебування на свіжому повітрі як можна далі від проїжджих доріг, транспорту, промислових підприємств. Порада третя - постарайтеся зробити все від вас залежне, щоб уберегти дитину. Пам'ятайте, що в канікули збільшується ризик не лише вуличного, але і побутового травматизму. Поговоріть з дитиною про це. Порада четверта - необхідно дотримувати режим дня, але можливі деякі відхилення від режиму. Чим молодше за віком дитина, тим більше часу вимагається його мозку і всьому організму, щоб повністю відновити працездатність. Тому потреба уві сні в зимовий час - збільшується. Порада п'ята - щоб канікули стали часом відновлення і накопичення сил вашої дитини, необхідно, щоб в його раціоні була достатня кількість молочних і м'ясних продуктів, овочів, фруктів Порада шоста - скористайтеся канікулами, щоб проконсультуватися у педіатра, окуліста, стоматолога, ортопеда. Часто дитині, яка хворіє незайве буде провести курс лікувальних процедур, комплекс вправ для корекції постави. Порада сьома - канікули - самий відповідний час для екскурсій, відвідування музеїв. Проте у всьому потрібна міра 12


Пам’ятка для батьків: „Діти, Інтернет, мобільний зв’язок” Шановні батьки! Змістом державної політики у сфері захисту суспільної моралі є створення необхідних правових, економічних та організаційних умов, які сприяють реалізації права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, морально-психологічному стану населення (ст. 5 Закон України „Про захист суспільної моралі”). З метою реалізації та додержання вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, обігу продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, продукції, що містить пропаганду культу насильства, жорстокості і порнографії, створено Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі (далі - Національна комісія). Відповідно до статті 17 Закону України „Про захист суспільної моралі” Національна комісія є постійним позавідомчим державним експертним і контролюючим органом, який діє відповідно до цього Закону та чинного законодавства України і є відповідальним за утвердження здорового способу життя, належного стану моральності суспільства, контролює обіг продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру. Рішення Національної комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для розгляду центральними і місцевими органами влади, засобами масової інформації всіх форм власності, а також фізичними та юридичними особами. Відповідно до статей 2, 6 Закону України „Про захист суспільної моралі” виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються. Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв. Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством. Забороняються виробництво та розповсюдження продукції, яка: - пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України; - пропагує фашизм та неофашизм; - принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою; - пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь; - принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей; - пропагує невігластво, неповагу до батьків; - пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.

13


З високими темпами розвитку науково-технічного прогресу, зокрема електронної техніки та можливостей обміну інформацією, постало питання захисту дітей від інформації, яка несе загрозу морально-психічному здоров’ю. Працівниками Національної комісії проводиться робота щодо виявлення цієї інформації у засобах масової інформації на будь-яких носіях, в тому числі, розповсюдження її за допомогою мобільних телефонів та всесвітньої мережі Інтернет. Мобільний телефон та порнографія Порнографія стає одним з локомотивів розвитку мобільного зв’язку, так як і раніше вона допомогла розповсюдженню відеомагнітофонів та Інтернету. В Європі продаж розваг для дорослих, які можна отримати в мобільні телефони, вже став бізнесом, що приносить мільйони доларів. Користувачі стільникового зв’язку вже витрачають десятки мільйонів на рік на „контент для дорослих”. У числі розповсюджувачів порнографії опинилися такі компанії, як гігант мобільного зв’язку Vodafone (Водафон) – названий однією з британських газет „Vodafilth” (filth – „розпуста”). На думку експертів, до 2009 р. статки „мобільного” порно у всьому світі склали $2 мільярди. Індустрія мобільного телебачення вражена тим, що 30 відсотків відеоконтенту, відтворюваного на мобільних пристроях, є порнографічними. На території СНД, за даними деяких провайдерів, еротика і порнографія складає не менше третини всього ринку мобільних картинок. Еротика користується великою популярністю у всіх сферах індустрії розваг і мобільний контент не є винятком. Найбільш популярними залишаються WAP-сайти порнографічного змісту. При цьому аналітики відзначають, що типовим споживачем мобільного порноконтенту є молодь та діти. Батьки мають вміти те, що вже роблять діти! Передача контенту Контент (з англ. – зміст, вміст) – будь-яке інформаційно-значиме наповнення інформаційного ресурсу (тексти, ігри, графіка, мультимедіа). Мобільний контент – це цифровий контент, адресований власникам мобільних пристроїв. Є декілька способів: MMS повідомлення; За допомогою Bluetooth® (блютус); ІЧ- порт, IrDA (Інфра червоний порт). Bluetooth — це технологія бездротового зв’язку, створена у 1998 році. Основне призначення Bluetooth - забезпечення економного (з точки зору спожитого струму) і дешевого радіозв’язку між різноманітними типами електронних пристроїв, таких як мобільні телефони та аксесуари до них, портативні та настільні комп’ютери. Можливості Bluetooth дозволяють передавати будь-яку інформацію у вигляді файлів на відстань до 100 метрів.

14


Тому будь-який файл підліток може прийняти/передати за допомогою Блютус. При цьому підлітки можуть бути незнайомі і не бачити один одного та знаходитись у різних приміщеннях. MMS - послуга мультимедійних повідомлень (англ. Multimedia Messaging Service, MMS) — стандарт, який дозволяє пересилати між мобільними пристроями повідомлення з мультимедійним змістом (зображення, звук тощо). Але, на відміну від Bluetooth, ця послуга надається оператором мобільного зв’язку, є платною та має обмеження, які встановлюються оператором, а саме: ціна, кількість повідомлень та максимальний об’єм даних. IrDA - Інфра червоний порт (англ. Infrared Data Association) є одним із стандартів передачі даних на малі відстані за допомогою інфрачервоного випромінювання. Тобто, ІЧ-порт є аналогом Bluetooth, але на відміну від останнього, має малий радіус дії, не більше 10-20 сантиметрів. Замовлення контенту через SMS 1. Абонент відправляє SMS з кодом контенту на короткий номер оператора (компанії, які надають послуги мобільного зв’язку). 2. Оператор (без аналізу вмісту) перенаправляє отримане SMS до контент-провайдера (компанія, яка займається розповсюдженням контенту – картинки, музика, ігри, фото, кліпи тощо) згідно з укладеною угодою. Договір включає ряд додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається. 3. При вдалій передачі SMS від оператора до контент-провайдера відбувається тарифікація (з абонента знімаються гроші). Деякі оператори знімають гроші при передачі зворотного SMS від контент-провайдера до оператора. 4. Контент-провайдер опрацьовує отримане SMS та, згідно з вказаним кодом, відкриває відповідне WAP-посилання на вказаний контент. Посилання відправляється у зворотному SMS від контент-провайдера до оператора. 5. Оператор отримує SMS і відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові. 6. Абонент заходить на вказане в SMS WAP-посилання та закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу). Замовлення контенту через IVR (в основному звуковий контент) 1. Абонент телефонує на короткий номер. 2. Оператор перенаправляє дзвінок до контент-провайдера (або підрядчика контент-провайдера) згідно з укладеною угодою. Договір включає ряд додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається. 3. Система контент-провайдера відповідає на виклик (з цієї миті починається тарифікація. Тарифікується або з’єднання, або тривалість, або те і інше). Абонент через IVR-меню вибирає потрібний контент. 4. Контент-провайдер, посилаючись на вибраний в IVR-меню контент, формує відповідне WAP-посилання на цей контент. Посилка відправляється через SMS від контент-провайдера до оператора. 15


5. Оператор отримує SMS та відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові (інколи оператор знімає додаткову плату з контент-провайдера за відправлення SMS, оскільки таке відправлення часто відбувається як рекламна розсилка, і дуже рідко є офіційно оформленою відповіддю на IVR-запит). 6. Абонент заходить на WAP-посилання, яке вказане в SMS, і закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу). Закачування контенту з WAP-порталу 1. Абонент заходить на посилання WAP-порталу. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу). 2. Вибирає потрібний йому контент. 3. Закачує вибраний контент. Як захистити дітей від закачування контенту з небажаним змістом. 1. Оператори надають можливість перегляду всіх витрат певного мобільного номеру. Варто домовитися з дитиною, що ви будете переглядати ці дані або включити цю послугу без її відома, але для цього вам буде потрібний телефон дитини. 2. Вияснивши, що дитина використовувала послуги контент-провайдера, слід зателефонувати в call-центр оператора і довідатися: - якому контент-провайдеру належить цей короткий номер або WAPпортал; - якого роду інформація надається через даний сервіс; - чи є на цьому порталі інформація еротичного чи порнографічного характеру; - контактну адреса call-центру контент-провайдера. 3. У call-центрі контент-провайдера Ви можете з’ясувати, який контент був замовлений з номера вашої дитини, при цьому не варто інформувати, що це не ваш особистий номер. Контент-провайдер може відмовитися надати таку інформацію. 4. Одночасно з’ясуйте, яку інформацію можливо замовити за даним коротким номером (зателефонуйте на цей номер або зайдіть на WAP-портал). Подивіться в телефоні дитини, чи збереглося SMS з номером замовленого контенту, або зворотне SMS з WAP-посиланням, або перевірте історію сторінок, які відвідувала дитина, в браузері телефону. Якщо ви переконалися в тому, що сервіс, яким користувалася ваша дитина, містить інформацію еротичного, порнографічного чи іншого небажаного характеру, і цю інформацію дитина вже отримала (що буває найчастіше), потрібно звернутися до call-центру оператора. Вибір за Вами. Діти в Інтернеті Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро. Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи 16


незалежності, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та своїх товаришів. Що роблять підлітки в он-лайні В он-лайні підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в он-лайнові ігри. За допомогою пошукових серверів підлітки знаходять інформацію будь-якого змісту та якості в мережі Інтернет. Більшість підлітків реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які теми, видаючи себе за дорослих. Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри, еротичні та порно сайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати провокаційні фото, вони схильні на фривольні розмови, видаючи себе за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань. Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги: - розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати вашої дитини; - поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в онлайні, довідайтесь, як вони проводять дозвілля і чим захоплюються; - цікавтесь, які веб- сайти вони відвідують та з ким розмовляють; - вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows*; - наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без Вашого відома; - навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів; - контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо); - цікавтесь, чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом; - навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в онлайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій; - переконайтеся, що діти консультуються з Вами щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу; - інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будьяких іграх та розвагах; - розмовляйте як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль. Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте: Інтернет, це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації. 17


Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а, насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти. *Батьківський контроль у Windows Vista З появою нової операційної системи Windows Vista, до складу якої увійшли засоби батьківського контролю (Parental Control), з’явилась можливість легко контролювати отримання дітьми інформації і забезпечити їх захист під час роботи на комп’ютері. За допомогою засобів батьківського контролю є можливість встановити: - обмеження часу, який дитина проводить за комп’ютером; - обмеження часу, протягом якого діти можуть входити у систему, зокрема, дні тижня і години, коли доступ дозволено (в інший, не зазначений Вами час, діти не зможуть користуватися комп’ютером. Якщо дозволений час закінчиться, а дитина ще працює за комп’ютером, відбудеться автоматичний вихід із системи; - обмеження доступу дітей до мережі Інтернет за допомогою веб-фільтра батьківського контролю. Завдяки спеціальному веб-фільтру Ви одержуєте можливість встановити низку обмежень на доступ дітей до мережі Інтернет, зокрема: - заборонити доступ до окремих ігор (ви можете блокувати ігри на підставі вікової категорії та оцінки вмісту, а також заборонити доступ до певних ігор); - обмежити активність в мережі Інтернет (ви можете блокувати доступ до веб-сайтів, обираючи рівень обмеження об’єму інформації; вказати, яку інформацію за тематикою та змістом фільтри пропускатимуть, а яку блокуватимуть; заблокувати або дозволити доступ до окремих веб-сайтів; заборонити або дозволити завантаження файлів); - заборонити використання окремих програм. Більш детально з можливостями веб-фільтра батьківського контролю можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Майкрософт. З приводу порушень законодавства України у сфері захисту суспільної моралі звертайтесь до Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.

18


Поради виховання важких підлітків Як упоратись з підлітком? Що ж трапилось з цією милою маленькою дитиною, яка була в нас кілька років тому? Підлітки можуть бути дуже складними, і це не має дивувати вас з огляду на всі зміни перехідного віку, з якими їм доводиться зіштовхуватися. Вам доведеться бути дуже терплячими, щоб упоратись з цим. Попри те, що ви колись самі були підлітками й, можливо, складними для своїх батьків, від вас, проте, потрібно буде багато праці, щоб зрозуміти, через що доводиться проходити вашій дитині. Ви маєте налагодити зв’язок із нею. Це завжди непросто, і вам доведеться дуже постаратися під час цих двох важливих періодів у житті ваших дітей – юності й молодості. Вашим дітям знадобляться всі настанови і все ваше розуміння, які ви можете їм дати. Спілкування й розуміння протягом складних періодів можуть задати тон для життєвих рішень, які доведеться робити вашій дитині. Нижче наведено кілька корисних порад, які знадобляться батькам при вихованні підлітків і налагодженні зв’язку з ними: 1. Інтерес З’ясуйте, що подобається вашій дитині. Коли ваш підліток був дитиною, можна знайти щось, чим можна було б з ним займатися. Але коли вони дорослішають, вам доведеться докласти додаткових старань, аби довідатись, що подобається вашим дітям. Можливо, це буде непросто, але здатність співвідносити схильності й антипатії вашої дитини є важливою частиною побудови відкритих стосунків з нею. Пам’ятайте: щоб бути гарним батьком, вам також потрібно бути гарним другом. 2.Строгість Чимало підлітків пручаються правилам і обмеженням. Вони думають, що вже дорослі, що можуть про себе подбати. Хоча це почасти й так, підліткам усе ще потрібні обмеження. З новими бажаннями вони можуть заподіяти собі значної шкоди, якщо не стримуватимуть себе відповідальністю. Дайте зрозуміти вашій дитині, що в неї буде більше волі, але при цьому й більше відповідальності. Воля без відповідальності безглузда. Вам варто допомогти своїй дитині навчитися планувати події наперед. Ви не повинні робити це за підлітка; просто спрямуйте його. 3.Спілкуйтеся щодня Щоденне спілкування є важливим для підтримки відкритості між вами. Ваша дитина буде розкутішою, довірятиме вам, якщо ви спілкуватиметеся з нею щодня. Довіра ґрунтується на практиці. Її можна збудувати тільки на багатогранних відносинах, на гарному спілкуванні. Навчіться пізнавати світ, у якому живе ваш підліток, поставте себе на його місце, і ви зможете не тільки досягти довіри у стосунках, але й краще зрозуміти його поведінку. Щоденне спілкування покаже вашій дитині, що ви дбаєте про неї. Це дуже важливий фактор, тому що підлітки почуваються комфортніше з батьками, які активно залучені в їхнє життя. Інакше підлітки можуть звернутися до 19


ненадійний однолітків за порадою або настановами. Дуже важливо, щоб батьки надавали їм керівництво й турботу, що їм так потрібно. Виховання важких підлітків ніколи не було й не буде легким завданням. Різні батьки користуються для його розв’язання різними підходами. Безперечно, важливо вчинити так, як ви вважаєте правильним, але є деякі рекомендації, яких краще дотримуватися, щоб допомогти собі пройти через усе це, а також зрозуміти, що ви не єдиний у такій ситуації. Підлітковий вік триває не вічно, тому не треба зациклюватися на ньому, що ваша дитина завжди залишиться важким підлітком. Натомість сконцентруйте свої сили й увагу, допоможіть дитині впоратись з її проблемами і стати відповідальним дорослим. Ви ж мріяли про це, коли дитина була маленькою?.. 4. Терпіння Коли йдеться про виховання важкого підлітка, ваше терпіння дуже важливе. Бути терплячим важко, тому ви захочете побачити результати негайно. Але у більшості випадків вашій дитині просто необхідно перерости таку поведінку. Можливо, варто відправити дитину у спеціальний центр виправного впливу, і це також потребуватиме від вас терпіння, поки програма не почне давати результатів. Загалом, якщо зможете знайти в собі терпіння, то керуватимете ситуацію значно краще. 5.Упереджувальний підхід Тільки-но ви помітили що в дитини з’явилися проблеми, вам необхідно починати діяти негайно. Можливо, вам необхідно подумати про спеціальну виправну установу для неповнолітніх ще до того, як ви вважатимете відправлення дитини туди необхідним. Негайний початок дій покаже підлітку, що ви не збираєтесь сидіти, склавши руки, й дозволити йому уживати наркотики, алкоголь або займатися іншими речами, яких ви не схвалюєте. Упереджувальний підхід може скоротити глибину і тривалість проблем вашого підлітка. 6.Єдиний фронт У багатьох випадках батьки не сходяться в думках про те, яке рішення їм необхідно прийняти щодо ситуації, в яку потрапила їхня дитина. У жодному разі не розказуйте про це своєму синові чи доньці. Ви маєте завжди демонструвати «єдиний фронт». Коли дитина зрозуміє, що ви дієте спільно, однією командою, і вона не зможе втекти під захист одного з батьків, ваші плани допомогти матимуть більші шанси на успіх.

20


Ні виховній агресії в сім’ї! Виховуючи дитину, ми частішe використовуємо метод «агресії» і спрямовуємо на дитину потік нищівної енергії з величезним негативним зарядом. Ми зриваємося на дитині, не розуміючи, що цим «заряджаємо» її. А вона, не в змозі розрядитися, як ми з вами, накопичує агресію в собі. І рано чи пізно ця агресія дасться взнаки — дитина хворіє (від легких колік до серйозних психозів). Своєю нищівною словесною агресією батьки зазвичай намагаються наївно припинити імпульсивну агресію дитини, не замислюючись над тим, що дитина, коли стане дорослою, апробує такий урок на батьках. Ще один вид виховної агресії — тілесна: биття, ляпаси. Будь-яка дія бере реванш протидією. Ляпас колись може відгукнутися насильством, а биття — злочином. Вихована такими методами дитина дзеркально спрямує потік агресії на своїх дітей. Вона не забуде гніт батьківських емоцій і сама стане пригнічувати. Своїми методами виховання ми позбавляємо дитину права на виявлення негативних емоцій, хоча самі їх провокуємо. Дуже важливо, щоб ми використовували симпатію та усмішку, підтримку, співчуття та навіювали доброту, бо всі негативні емоційні вияи позначаються на психічному стані дитини. Змініть тактику виховних впливів і полюбіть її, свою дитину. Якою б вона не була. Адже обов'язок батьків — зробити свою дитину щасливою. Тільки батькам під силу прокласти правильний шлях взаємин. Виявіть розуміння й любов, і дитина відплатить вам тим самим — любов'ю та розумінням!

Виховання без покарання Покарання породжує страх. Ви можете так налякати дитину, що в результаті вона відразу ж перестане поводитися погано. Але це лише видимість того, що покарання принесло бажаний ефект. Уважно спостерігаючи за поведінкою дитини після покарання, ви помітете, що вона намагатиметься знайти способи, щоб звести рахунки зі своїми кривдниками. Дитина може дражнити молодших братів, сестер або домашніх тварин, отримувати погані оцінки в школі, псувати свої або ваші речі, тікати з дому й забувати про свої домашні обов'язки. Цей перелік негативних реакцій на покарання можна продовжувати ще довго. Караючи, ви підмінюєте внутрішній контроль дитини за своєю поведінкою необхідністю контролю з боку інших людей. Дитина стає залежною від дорослого, одна присутність якого може викликати в неї страх. Покарання не робить ніякого впливу на розвиток навички відповідати за свої вчинки. Навпроти, караючи, ви встановлюєте такі норми поведінки, при 21


яких винні діти намагаються вийти сухими з води. А це в жодному разі не сприяє вдосконалюванню їх власних моральних принципів. Коли ви караєте, дитина стає або надто поступливою, або занадто впертою, а найчастіше й мстивою. Вона зосереджується на тім, щоб звести рахунки з тим, хто її покарав, і не думає про наслідки своєї поганої поведінки, про те, який урок необхідно винести для себе. Прямою протилежністю поведінки, контрольованої впливовою особою, є самоконтроль, заснований на ціннісних орієнтаціях самої дитини. Вона вчиться відповідати за свої вчинки сама і поводиться так, як вважає за необхідне. Покарання також несе в собі й інші побічні ефекти. Це заниження почуття власної гідності або поводження, продиктоване почуттям страху; це змішане почуття образи, нанесеної вам людиною, на любов якого ви розраховували; це зміцнення віри в те, що діяти з позиції сили - єдиний спосіб домогтися того, чого хочеш. Крім того, покарання робить дитину недовірливою і спонукає приховувати свої помилки. Чому ви вирішили покарати дитину? Задумайтеся, чи робите ви це зі зла, від образи, бажаючи помститися або почуваючи свою безпорадність? Потім зупиніться, заспокойтеся й спробуйте переосмислити вашу реакцію. Запитаєте себе: "Так чому ж насправді я хочу навчити

Як запобігти негативним наслідкам покарання 1. Відокремлюйте свої почуття від дій. Не засуджуйте дитину. Вона має відчувати, що її люблять, але її дії в конкретному випадку можуть бути неприйнятними. Пам'ятайте: щоб змінити вчинки дитини, треба навчитися розуміти її. Суворі слова мають стосуватися тільки неправильних дій дитини, але не її особистості. Брутальність, моралізування, нетактовність свідчать про педагогічну непридатність, а дитину роблять невпевненою, знервованою, тривожною. 2. Уважно вивчайте свою дитину. Обов'язковою умовою у виборі форм покарання є знання індивідуальних особливостей дитини: її темпераменту, характеру, особливостей реагування на певний вид покарання. Ви маєте знати стан її здоров'я, нервової системи. Дії дитини у стані нервового розладу є симптомами емоційних ускладнень через критику, звинувачення або покарання, напружену сімейну атмосферу. Зрозуміло, що витончений, вразливий меланхолік сприйматиме покарання зовсім не так, як енергійний, товариський сангвінік, вибуховий холерик чи врівноважений, спокійніший флегматик. Дівчаток теж треба карати не так, як хлопчиків. Дівчинка взагалі потребує особливого виховання, заснованого більшою мірою на ніжності й ласці. Вона більш чуттєва й емоційна, глибше переживає з приводу зроблених помилок. Часом одного суворого слова, навіть докірливого погляду, досить, щоб вона припинила небажані дії. Необхідно взагалі відмовитися від тілесних покарань, від яких шкоди більше, ніж користі. 3. Треба враховувати емоційний стан дитини. Якщо видно, що дитина засмучена і дуже переживає, то чи потрібно додавати негативу, використовуючи покарання? Але водночас треба пам'ятати, що змінити 22


поведінку дитини можна тоді, коли активізується її почуттєва сфера. Відчувши всю повноту негативних переживань, дитина навряд чи захоче повторити подібний вчинок. Потрібно, щоб вона набула цього негативного досвіду, але тут не можна перестаратися. А дорослий у цей час повинен бути поруч, зі схваленням поставитися до рішення дитини виправитися і всіляко підтримати її. Відповідайте на почуття дитини. Давайте їй виговоритися, щоб негативні емоції знайшли вихід у словах, а не в діях. 4. Перш ніж карати, треба обов'язково з'ясувати мотиви вчинку. Якщо без покарання не можна обійтися, нехай дитина вибере його сама. Практика показує: діти здебільшого вибирають суворіше покарання, ніж батьки. Але в таких випадках вони не вважають його несправедливим і не ображаються. 5. Караючи дитину, впевніться у тому, що вона розуміє причину, щоб вона звинувачувала себе, а не того, хто карає. Якщо ж дорослий змушений застосувати покарання, то при цьому йому не можна використовувати образливі слова, принижувати гідність маленької людини, акцентувати увагу на слабких сторонах, фізичних вадах дитини. 6. Дайте зрозуміти синові чи доньці, що дисциплінарні проблеми дітей стосуються не тільки дорослих, а є спільними для всіх. 7. Навчайте дитину норм і правил поведінки в різних місцях і різних життєвих ситуаціях ненав'язливо та без моралізування. 8. Накладіть обмеження на небезпечні та руйнівні дії. Допоможіть дитині спрямувати свою активність у дозволене русло. У цьому полягає основна формула динамічного підходу до проблеми дисципліни дитини. 9. Будьте самі прикладом культурної поведінки з іншими людьми, з предметами та довкіллям. 10. Треба пам'ятати, що вся відповідальність за наслідки покарання цілком покладається на дорослого. Слід пам'ятати, що міра покарання повинна відповідати важкості провини, тобто не треба застосовувати серйозне покарання за несерйозну провину.

6 життєво важливих повідомлень, які дитина повинна отримувати щодня 1. Я вірю в тебе! 2. Я довіряю тобі! 3. Я знаю, що ти можеш дати раду життєвим проблемам! 4. Тебе чують і поважають! 5. Тебе люблять! 6. Ти важливий і унікально особливий! 23


Як передавати ці повідомлення: 1. Очима. 2. Тоном голосу 3. Рухами. 4. Ритуалами сім’ї чи класу. 5. Дотиком. 6. Щирими компліментами. 7. Вашими питаннями про їхнє життя. 8. Вашими емоціями. 9. Вашим вмінням працювати. 10. Вашим власним прикладом. 11. Заохоченням.

Декілька порад про виховання внуків і внучок 1. Свою любов і відданість до дітей не перетворюйте на ділі на послужливість і рабську покору. 2. Не беріть на себе дитячі турботи, які потрібні їм самим для самовиховання. 3. Не балуйте їх безглуздим: безліччю дарунків і доставленям задоволень. 4. Не проявляйте по відношенню до них дріб'язкової опіки. 5. Розповідайте їм частіше про себе, про своє дитинство, про свою роботу. 6. Розкрийте їм свою душу, довіряйте їм свої сумніви, жаль, переживання. 7 Не забувайте, що ваш образ повинен виховувати їх і після того, як вас вже не буде в живих 8. Показуйте їм приклади сміливості, чуйності, працьовитості. 9. Давайте їм працювати поряд з вами. 10. Говоріть з ними як з дорослими. 11. Не нагадуйте їм, що вони ще маленькі. 12. Прагніть залучати їх до справ, в яких вони відчують себе дорослими. 13. Піклуйтеся про те, аби у них створювалося яскраве уявлення про вас як про нову людину. Будьте, будь ласка, послідовні у вашому спілкуванні з внуком і внучкою!

24

Поради батькам у вихованні дітей  

Поради батькам у вихованні дітей

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you