Issuu on Google+


2

Студентський телеграф

2013 рік у деталях

Традицією нашого університету стала «Студентська весна – 2013». П'ять інститутів змагались за перше почесне місце і Кубок ректора – Сергія Борисовича Бєлікова.

З 20 по 24 березня пройшов XV фестиваль СТЕМів «Студентські жарти-2013».

24 квітня наш університет розквітнув справжньою красою і талантами, адже за сприяння профкому студентів ЗНТУ відбувся грандіозний конкурс «Міс Весна ЗНТУ–2013»!

27 вересня за підтримки профкому студентів, аспірантів та докторантів ЗНТУ відбувся урочистий концерт на честь першокурсників.

Цього року завзяті футболісти нашого університету знову зійшлися у відчайдушній боротьбі за «Осінній кубок студмістечка–2013». У змаганні з міні-футболу брали участь 6 команд-представників гуртожитків Запорізького національного технічного університету, а саме «Зброд», «Титан», «BMS», «Africa», «Черезос» та «Золотая девятка».

10 та 11 жовтня в актовій залі ЗНТУ відбулися перший та другий чвертьфінали молодіжної ліги КВН на Кубок ректора ЗНТУ. 6 грудня в приміщенні актової зали Запорізького національного технічного університету відбулася заключна гра веселих та кмітливих на Кубок ректора.

У нашому університеті пройшло чимало заходів, присвячених 113-річчю ЗНТУ, – це конкурс талантів, нагородження студентів і викладачів коледжів, нагородження сертифікатами студентів – лауреатів стипендії міського голови. Свято з нагоди річниці “Машинки” продовжилось на урочистій конференції трудового колективу ЗНТУ, що відбулась 29 листопада в актовому залі університету.

У

ЗНАЙ НАШИХ!

листопаді відбулися традиційні змагання з міні-футболу серед студентів ЗНТУ. Почесне перше місце дісталося студентам факультету Управління фізичною культурою та спортом. Окремо було проведено змагання з футболу серед першого курсу. Переможцями стали студенти кафедри фізичної реабілітації і рекреації. 17 грудня проводилися змагання за кубок факультету з волейболу. Перше місце посіла збірна першого та другого курсів УФКС. 20 грудня пройшов волейбольний матч між студентами та викладачами Запорізького національного технічного університету. Команда викладачів перемогла з рахунком 3:0. Владислав СЕМИВОЛ, ГП-412


Випусники–2013

3

Шановні магістри!

Завершився один із найкращих періодів у вашому житті. Ви познайомилися з досягненнями провідних наукових шкіл, отримали навички і знання, які допоможуть вам стати першокласними фахівцями і знайти своє місце в житті. Пам’ятайте, де б ви не були, на які соціальні висоти не заносило вас життя, ви є вихованцями Запорізької "Машинки". Несіть високо прапор університета. Знайте, у вашій альма-матер завжди будуть раді вас бачити. У добру путь!

З любов’ю, ректор ЗНТУ Бєліков Сергій Борисович

Магістри! Саме тут, у стінах ЗНТУ, протягом останніх 5 років – ви навчалися, дружили, разом раділи і засмучувалися, набували життєвого досвіду, а головне – вчилися самостійно долати труднощі, застосовувати отримані знання. Бажаємо вам, щоб і надалі на шляху вас супроводжували творчі та наукові перемоги. Хай багатство і щирість ваших душ зігрівають оточуючих, натхнення підносить до вищих щаблів духовності, а сила любові захоплює! Успіхів і досягнень! Зі святом вас! Директор Інституту управління і права, Зайцева Валентина Миколаївна

ГП-418м FOREVER!


Інтерв’ю

4

Таисия Гайворонская:

“Рядом с Вами молодыми чувствуем себя и мы”

Д

екан гуманитарно-правового факультета Таисия Гайворонская поделилась воспоминаниями о студенческом прошлом, ярких моментах в жизни преподавателя и планах на Новый год. – В студенческие годы Вы были тихая застенчивая девушка-отличница или активная во всех направлениях студентка? – Нет, только не тихая студентка-отличница (смеется). Тая, как в одном фильме – комсомолка, красавица, спортсменка, то есть, действительно, человек очень активный. Я была комсоргом моей группы в течении трех лет. Организовывала со своими одногруппниками различные конкурсы. Да и количество студентов в группе позволяло это: 15 юношей, 15 девушек. Были конкурсы эпиграмм между двумя этими командами, КВН, танцевальный конкурс, конкурс поэзии. Все это не было проблемой. Также участвовала в большинстве мероприятий, которые проводились как на факультете, так и в университете, тем более, что сама и танцевала, и пела. – Ясно. А скажите пожалуйста, Вы начали преподавать… а как Вы стали деканом? – Ой, как тебе сказать, Дима? Легко (смеется)! Я всегда мечтала преподавать в вузе, поэтому после школы поступила в Московский государственный университет им. М.В. Ломоносова на философский факультет. Там же окончила очную аспирантуру, защитила кандидатскую диссертацию и приехала в Запорожье. Я оказалась в нужном месте и в нужный момент, рядом с Валентиной Николаевной Зайцевой. – Насколько трудно совмещать Вашу преподавательскую деятельность с руководящей? – Не так уж и просто. Работа декана отнимает очень много времени. Без преподавания я себя вообще не представляю. Я люблю входить в аудиторию, здороваться, общаться со студентами не как декан, а как преподаватель. На науку остается довольно-таки мало времени. Ею я могу зани-

маться во время студенческих каникул или отпускных дней. – Каким должен быть идеальный студент, по Вашему мнению? – Идеальный студент... Ну идеал никогда не воплощается (смеется). На самом деле, это студент, который, безусловно, стремится к знаниям, уважает преподавателя, хорошо воспитан. Это активный студент, который обязательно участвует во всех мероприятиях, которые проводятся в вузе, ну и студент, который хотя бы раз проспал и не пришел на занятия, потому что в ночь перед этим писал стихи любимой девушке. Это студент, которому ничто человеческое не чуждо, но который на самом деле решает все задачи, стоящие перед ним. А еще хотелось бы пожелать всем студентам прожить свою студенческую жизнь так, чтобы можно было с удовольствием рассказать об этом своим детям и внукам. – Ваше хобби – какое оно? – Если честно, хобби у меня как такового нет. Во-первых, на него зачастую не хватает времени¸ а во-вторых, если свободная минутка появляется, то предпочитаю ее посвятить домашним заботам. Вообще я люблю музыку, в основном классическую и джаз. У меня дома есть диски со всеми этими записями, поэтому по возможности наслаждаюсь мировыми шедеврами. Безусловно, люблю читать философские книги. – Новый год будете встречать дома, в кругу семьи? – Для меня Новый год – семейный праздник, и традиционно встречаю его дома со своими родными и близкими. Мы иногда придумываем что-нибудь неординарное, чтобы разнообразить и провести празднование интересно и весело. – Какими для Вас были самые яркие моменты уходящего года? – Уходящий год для меня был сложным. Он был трагичным – ушла из жизни моя мама, но жизнь так многообразна, что рядом с болью очень часто идет что-то хорошее. Были и яркие моменты. Самый запоминающийся – «встреча» с Сикстинской Мадонной Рафаэля – одним из самых знаменитых произведений мирового искусства. Мне посчастливилось побывать в Германии. Конечно же, первым делом я посетила

Дрезденскую картинную галерею. Эта картина произвела на меня просто неизгладимое впечатление. Видела достаточно много шедевров живописи, скульптуры, но Сикстинская Мадонна превзошла все мои ожидания. – Вы любите путешествовать? – Обожаю. Если есть возможность, в том числе и в финансовом плане (а то это не всегда доступно), то обязательно стараюсь посетить какую-нибудь страну. – И напоследок: Ваши пожелания студентам гуманитарно-правового факультета. – Я желаю быть всегда молодыми, веселыми и жизнерадостными. Понятное дело – успешно сдать сессию, которая приближается семимильными шагами. Желаю приятно провести зимние каникулы, с новыми силами и свежей головой вернуться в аудитории любимого университета. Счастья, хорошего настроения, надежд, ожиданий, и пусть все-все сокровенные желания сбываются. Будьте бодры и задорны. Ведь рядом с Вами молодыми чувствуем себя и мы! Александр ПрохороВИч, Дмитрий ГерАщеНКо, ГП-411


Добрі справи

Дякуємо!

5

Дякуємо всім, хто взяв участь у зборі коштів для благодійного заходу, присвяченого дню Святого Миколая! На зібрані гроші було придбано іграшки та набори для творчості вихованцям дитячого закладу «Сонечко». У понеділок 16 грудня студентський актив разом з викладачами кафедри УПіЕП відвідали діточок та влаштували їм справжнє свято з конкурсами та призами. Завдяки Вашій чуйності ніхто не лишився без подарунка! Діти з радістю брали участь в іграх і конкурсах та запрошували до себе в гості ще ра


6 1. Памятные елочные игрушки – фотошарики

в праздничную Отличный новогодний подарок, который всегда будет кстати я игрушка. елочна это – ром сувени ночь, а в последствии останется памятным нужно все этого Для . афией фотогр с А память двойне – это елочная игрушка провнутрь их ить полож и афий лишь распечатать несколько своих фотогр тогда и семьей всей со вы где зрачных шариков. Можно взять фотографию, ведь они такие этот подарочек особенно понравится бабушкам и дедушкам, сентиментальные.

Новий рік 4. Оленьи рожки

В новогоднюю ночь все люди, как правило, хотят надеть на себя какой-либо атрибут этого праздника. Обычно это или ушки зайчика, которые давно перестали быть актуальными, или же шапка бедного Деда Мороза, состояние которой еще хуже. В противовес этому выступают «оленьи рожки». Ну чем не оригинальный подарок? Для этого нужно вырезать на коричневой ткани форму самих рогов, взять обычный обруч и обшить вокруг него вырезанную ткань, затем вставить в рога картонку или какой-либо другой материал, способный держать форму. Идеальный подарок для бывших парней готов :)

Виктория АРТАМАНОВА, ГП-412

Готовим новогодние подарки

Ïðåäëàãàþ ïÿòü èíòåðåñíûõ èäåé íîâîãîäíèõ ïîäàðêîâ è ñóâåíèðîâ, êîòîðûå ìîæíî ñäåëàòü ñâîèìè ðóêàìè. Íåáîëüøèå ñèìïàòè÷íûå àêñåññóàðû è ïðèÿòíûå ïðàçäíè÷íûå ìåëî÷è – âîò òî, ÷òî ïîìîæåò ñîçäàòü ïðàâèëüíóþ àòìîñôåðó â ýòó ñàìóþ âîëøåáíóþ íî÷ü â ãîäó.

2. «Одежда» на чашку

Если включить фантазию, то отличные идеи новогодних подарков своими руками можно рассмотреть даже в самых обычных вещах. Вот серьезно, в подарок можно превратить любую мелочь в доме, при этом правильно определив ее функции и соответствующе украсив. Так, например, в яркий и красочный подарок может превратиться обычная чашка. Не верите? А вот свяжите для них чехол, который вам хочется или возьмите в руки клей и краски, и дальше ваша фантазия все сделает за вас. Вот увидите, книгоманы, которые любят почитать книжку с чаем в руках, или же просто любители утреннего чая или кофе безумно обрадуются такому сюрпризу.

3. Вкусные новогодние подарки

нно под Ох! Это такие подарки, которых много не бывает. Особе нии! елкой. Особенно в большой компа ли кто-то смоНапеките вкусного имбирного печенья, от которого вряд коробку или же однюю новог вую краси в жет отказаться. Его можно упаковать развесить на потом чтобы , ленты ить добав заранее сделать в нем дырочки и елке. – они уже стали своеP.S: На западе очень популярны имбирные человечки нных человечков товле Приго года. о Новог образным символом Рождества и добавить бомер, напри иков, руппн одног можно сделать прототипом своих ить Нанаряд или Ольки ницы отлич у как роду, как у студента Антона; очки, :) зии фанта вашей ташку во все зеленое. Это уже дело

7

5. Объятия по почте

ей и с кем повидаться нет возможности) друз Для самых дальних (в смысле для тех, ! рьте пове ные объятия. Это возможно, родных готовим и отправляем собствен им друга обвести свои распахнутые для Ложимся на большой лист бумаги, прос во! Теперь осталось только сложить объя объятий руки, вырезаем по контуру. Гото олюб с ины еское пожелание – «из Укра тия в яркий конверт и добавить романтич ятия дружеские, согревающие, 1 шт. «объ вью», ну или что-то повеселее – д ное количество раз». Это отличный пово Использовать по назначению бесконеч находится вдали от вас. показать свою любовь человеку, который

Ãäå îòìåòèòü Íîâûé Ãîä?

Новый Год по праву считается самым волшебным праздником в году. Именно в это время всегда присутствует какое-то ожидание чуда, словно наша жизнь превращается в сказку и непременно сбываются все желания. Конечно, Новый год – это семейный праздник, и большинство людей желает встретить его в кругу самых близких и родных людей. Вариантов его проведения может быть большое количество – важно включить фантазию. Где встретить Новый год? Можно и дома. Для этого достаточно пригласить близких людей, красиво украсить дом. Праздничную ель обязательно нарядите блестящими шарами и гирляндами: это поддержит ваше праздничное настроение. Можно приготовить множество интересных блюд, оригинально накрыть новогодний стол, подобрать развлекательную программу – и считайте, что ваш праздник обречен на успех. Еще есть идея встретить Новый год на курорте. Это облегчит заботы хозяйки, ведь не придется стоять у плиты, чтобы порадовать родственников праздничными блюдами. Можно просто расслабиться и получать от праздника удовольствие. Недостатком такого варианта можно считать разве что отсутствие снега, красивой елки в доме и прочей праздничной новогодней атрибутики. Если нет возможности уехать в другую страну, можно обойтись столиком в развлекательном заведении родного города. Вкусная еда, праздничная атмосфера, готовая программа с профессиональными ведущими и много друзей. Обойдется это удовольствие в сумму от 350 до 650 гривен с человека (в среднем). Новый год за городом – это одна из интересных идей проведения праздников. При отсутствии собственного загородного жилища можно арендовать на новогодние праздники прекрасный и уютный домик подальше от суеты. Только подумать об этом необходимо заранее, ведь многие захотят попариться в новогоднюю ночь в бане или посидеть у камина. Вариантов празднования Нового года огромное множество. Главное, чтобы вам было весело и интересно, а часто это зависит от компании, поэтому в первую очередь нужно решить, с кем вы встретите Новый год! Анна Конкина, ГП-411


8

М

ені пощастило святкувати Різдво в місті Лева. Я безмежно вдячна долі за цю подорож. Самі вулиці Львова вже розповідають історію не тільки міста, а й всього українського народу. Стара частина просто сповнена справжніми витворами архітектурного мистецтва – пам’ятники Т. Шевченку, М. Грушевському, А. Міцкевичу, С. Бандері та багато інших прикрашають місто і розповідають нам про великих митців та діячів України. Та не тільки пам’ятники виділяють Львів. Місто є рекордсменом за кількістю левових зображень. Зображення цієї тварини почали використовувати в геральдиці міста з ХIV століття. І відтоді безліч левів окупували старі львівські будинки. Десята частина них знаходиться на трьох вулицях. Саме на проспекті Свободи під номером 11 стоїть непоказний будинок, який насправді є найбільшим «лев'ячим» будинком міста, бо на ньому левів аж 99. На церквах тварини зображені знизу, оскільки їх вважали символами демонічної сили. Інша річ – кладовища. Так, на Личаківському цвинтарі, на могилі одного з колишніх міських голів вартує лев-гаркун. Варто зазначити, що леви у місті дуже різноманітні. Вони бувають мудрецями, спостерігачами і мрійниками, грізними і лагідними. Є навіть такі, що жують виноград, і такі, що літають. Серед них знайшлися й царі звірів з жіночим тілом, але таких небагато.

Найкраще нову та стару частини міста видно з найвищої точки Львова, що знаходиться у парку Високий Замок. До речі, у січні в парку є навіть трошки зелені та маленьких весняних квіточок. Парк Високий замок розташований на Княжій горі і є найулюбленішим місцем для романтичних прогулянок львів'ян та гостей міста. Звичайно, Львів дуже багатий на монастирі, собори та церкви. Місто є осередком переважно католицького віросповідання, і це дає можливість познайомитися з готичним стилем храму Святої Ольги та Єлізавети, Успенською церквою у стилі раннього ренесансу, «бароко-

Святкові подорожі

На каву до Львова

вим» храмом Св. Юра та маньєризмом Бернардинського монастиря. Смачно та недорого пообідати ви зможете в ресторанах та кафе Львова. Одним з найпопулярніших місць серед туристів є «Криївка». Страви тут готують виключно українські, тому суші і піцу ви тут не знайдете, натомість посмакуєте картоплею в горщиках чи варениками. Взагалі, дуже цікаве кафе: офіціанти тут вдягнені у форму УПА, а щоб зайти до кафе, ви повинні знати гасло «Слава Україні! Героям слава!». Львів'яни люблять говорити, що «все починається з кави – ранок, справи, любов ...». Вміння пити каву – це ціле мистецтво, яке вимагає відповідного антуражу. Маленькі затишні кав'ярні Львова, ароматна кава і все до неї – це візитівка міста. Кавувати почали тут ще в XVIII столітті, коли відкрилася перша кав'ярня. Минуло багато часу, але місто досі тримає марку кавової столиці України. Львів налічує декілька сотень кав'ярень, тому відпочити від насиченого дня можна саме за філіжанкою ароматного напою. Сьогодні в більшості львівських кав'ярень вам запропонують від 10 до 40 видів кави. До неї можна додати алкогольних напоїв, або випити її з пилком золота. Хай хтось скаже, що Львів – занадто театралізоване місто, але навіть, якщо це і так, чи це погано? Різдво тут святкують феєрично. Приємно вражають вертепи, як живі, так і лялькові. Це додає святкового настрою та особливої атмосфери. Колядки, різноманітні дійства на площі Ринок, привітання від незнайомих людей, запах гарячих пампушок, глінтвейну та кави пробуджують несамовите задоволення та роблять з тебе частинку Львова. І, буду відвертою, це прекрасно. Місто творять та підтримують його мешканці. Думаю, що мешканці

Львова виконують на відмінно свою роботу. Їх менталітет зовсім інший. Їх норов не схожий на характер запоріжців, киян, кримчан чи полтавчан. Львів’яни – особливий народ: кожен вітає тебе усмішкою, ласкавістю, бажає всіляких благ на свята. Побажання ці справді щирі, і не заради додатково купленого вами сувеніру – даруються вони просто так, від душі. Тут доречно вжити слова Ліни Костенко: «Віддай людині часточку себе, за це душа поповнюється світлом». Мені здається, саме за таким принципом люди живуть у Львові. Тут на вузеньких вуличках пахне кавою та шоколадом; тут п’ють глінтвейн не заради алкогольної ейфорії, а для того, щоб зігрітись; тут ніколи не відчуєш їдкого запаху диму від заводів; тут ти наповнюєшся культурою та традиціями свого народу; тут ти розумієш, наскільки крутою є твоя рідна мова; тут варто повчитись ввічливості та поваги. Ні, це не якесь утопічне місто, це культурна столиця, серце України. Це – Львів. Галина СУБОТА, ГП-420

Любите подорожувати? Заведіть собі тревел-блог на сайті studpol.at.ua. Найкращі матеріали будуть опубліковані в газеті.


Святкові подорожі

9

різдвяНа Подорож до Міста Лева …Потяг прибув. Нарешті! Ми їхали цілу добу і, здавалось, ось він – чарівний Львів. Але зустрів він нас не дуже люб’язно. Навіть якось неввічливо, з певною недовірою, боязкістю. Похмура погода та холод – ось як зустріло нас місто. Але так було лише спочатку. Ми розташувалися у гуртожитку, а потім пішли у місто і побачили те, що змусило забути про непогоду. Це – Львів! Ми приїхали сюди на Різдво, тому атмосфера свята відчувалась усюди. А головне – люди тут доброзичливі, щирі, завжди усміхнені.

У

перший день ми вирішили просто погуляти вулочками міста. Одразу стало зрозуміло, чому Львів називають одним з найкрасивіших місць не лише України, а й усієї Європи. Краса його нікого не залишає байдужим. Львів вважається перлиною Східної Європи. Буквально через декілька хвилин після того, як розпочалась наша прогулянка, ми побачили палац Потоцьких. Як можна було пройти повз нього? Фасади цього триповерхового палацу прикрашені фігурними обрамленнями вікон, ліпними консолями і балюстрадами. Парадний вхід оформлений арочним портиком з ліпниною. Усе так вишукано, що неможливо відвести очей! Потім був Бернардинський монастир – давня історико-архітектурна пам'ятка XV століття, яка до сьогодні не перестає радувати око львів'ян та гостей міста. Вежа виконана в стилі бароко, силует дуже складний, порізаний, але поряд з тим витончений і гармонійний. Це було моє перше знайомство зі Львовом, яке назавжди закарбувалося в пам’яті. Наступного дня ми не переставали дивуватися Львову. Розпочали ми свою подорож з площі Ринок. Це своєрідний музей під відкритим небом, де відчувається дух середньовічного Львова, а кожен будинок є пам’ятником

архітектури і оповитий власною легендою. А потім були Оперний театр, Домініканський собор, Собор святого Юра, Латинський кафедральний собор, безліч музеїв – забути це все неможливо. Які ж тут гарні, граційні, величні та загадкові будівлі міста… Яка витонченість смаку майстрів, що проектували всі ці споруди. Що не будинок, то пам’ятка архітектури. Мета львів’ян – зберегти старовинне місто, реконструювати пам’ятки культури та архітектури. Саме тому тут так багато театрів, пам’ятників, музеїв, монументів та місць, що мають назву «визначні». Невеличкими кроками до нас підкралося Різдво. У цей час тут фантастична атмосфера. До речі, тут був дивовижний Різдвяний ярмарок, де можна було придбати будь-що, починаючи з національного одягу, закінчуючи кухлями, медальйонами та магнітиками із зображенням міста. Хто був голодний, мав змогу гарно перекусити: медяники, тістечка, пампухи, пиріжки, запашна кава. Передноворічний настрій був усюди: на центральній площі, на вуличках містах, у трамваї, у крамничках, а головне – у думках і душах людей. Після святкування Різдва в нас залишилося небагато часу і ми вирішили присвятити передостанній день парку Високий замок. Це – най-

вищий пагорб Львова, що віддавна манить до себе туристів. Зійшовши на цю гору, ми побачили місто з висоти пташиного польоту. Звідси видно Старе місто з ратушою в центрі, величні будинки львів’ян, храми, збудовані у різних стилях. І, звичайно, біле покривало, що встеляє старі кам’яні вулиці. Останній день у Львові – весела подорож по кав’ярнях та шоколадних майстернях. Тут справжнісінька кавова феєрія! Терпкуватий аромат щойно перемелених зерен і естетика приготування напою руками справжнього поціновувача мистецтва кавоваріння – цього забути неможливо. Як би сумно нам не було, але настав час повертатися додому. Ми поїхали, але присмак запашної вишуканої кави та неймовірні спогади залишаться з нами назавжди. Федорова Христина, ГП-420


Історична довідка

Èñòîðèÿ åëî÷íîé èãðóøêè 10

Е

Новый год — это праздник, окруженный легендами. Привычные традиции приобретают совсем новое звучание, когда мы знакомимся с их происхождением. пажи, а также животные – слоны, олени, медведи, лягушки...

ще в глубокой древности европейцы украшали дома к празднику Нового года. Довольно странно, что в то время власти строго запрещали устанавливать хвойные деревья в домах. Это считалось незаконным увеселительным мероприятием. Но несмотря на это, люди все же приносили в дома елки, делали это тайно. Такая традиция победила, окрепла и прижилась. Уже в XVI ст. елка в доме стала модной тенденцией. Стало популярно украшать жилище в канун праздника, соседи соревновались между собой – кто в этом году красивее и вычурнее украсил свой дом.

Елки под запретом

Съедобные украшения

Время шло, традиции развивались. Люди стали украшать верхушку елки звездой, а по всей высоте дерева развешивали яблоки, олицетворявшие библейский запретный плод. Позже эти яблоки эволюционировали в новогодние елочные шары. Люди также украшали елку свечами – сегодня им на смену пришли гирлянды и дождики. Обычай вешать на дерево печенье и сладости дошел до наших дней. Кстати, до середины XVIII ст. украшения были исключительно съедобные: выпечка, орехи, фрукты и конфеты. К концу века на новогодней елке закрасовались еще и бумажные игрушки, шишки, пустые яичные скорлупки и фигурки из латуни.

Свинцовые шары

Первые елочные шары появились в Германии, в 1848 г. изначально они были мало похожи на современные – первые игрушки делали из прозрачного или цветного материала, внутрь заливали слой свинца, а снаружи украшали блестками. Спустя 20 лет, в том же городе открылся газовый завод. Изначально шары выглядели немного не так, как их современные аналоги – игрушки делали из прозрачного или цветного материала, внутрь заливали слой свинца, а снаружи покрывали блестками. Уже через 20 лет в том же городе открылся газовый завод, где мастера с помощью горелок и пламени с высокой темпе-

ратурой научились «надувать» игрушки любого размера. Позже свинец заменили на нитрат серебра. Елочным шарикам оставили их название, несмотря на то, что они могли быть совсем не круглой формы – появились стеклянные ангелочки, рыбки, птицы, Санта Клаусы, феи, эльфы, шишки... В ХХ веке такие же заводы появились в Чехии, Польше, США и Японии и многих других странах. Тогда начала активно развиваться индустрия елочных игрушек.

В период Великой отечественной войны игрушки, по мнению советских властей, превратились в олицетворение борьбы с правительством и были запрещены. К счастью, с годами мода вернулась, хотя и тут не обошлось без политики. Популярными стали игрушки в виде серпа и молота, красной советской звезды, а также героев того времени – ученых, космонавтов, артистов. Встречались также звери неопределенной породы (не то медведи, не то белки, не то собачки). Но самыми популярными оставались традиционные новогодние елочные игрушки: простые шарики, пирамидки и сосульки. Именно их штамповали по всему Союзу и Европе, под Новый год елки в разных странах мало отличались друг от друга.

Меньше цвета, господа!

Мода на украшения стремительно менялась. Сначала считалось, что елка должна быть яркой и броской с красочными игрушками всех цветов и форм. Затем лидирующие позиции занял «минимализм», и шарики в строгих (в основном, серебристо-белых тонах) заменили красные и синие украшения. Позже появились золотистые и другие разноцветные дождики, а также соломенные звездочки. Мастера Дрездена и Лейпцига придумали игрушки в стиле техно: разнообразные дирижабли, паровозики, машинки, эки-

Все на украшения

Спустя несколько лет на пике популярности оказался дождик. Своеобразная гирлянда с колкими ворсинками настолько распространилась по всему миру, что порой люди завешивали серебристыми, золотистыми, оранжевыми, красными и синими украшениями все дерево, и шариков вовсе не было видно. В 2000-х годах в тренде были самодельные украшения для новогодней елки: фигурки из соломы, бумажные снежинки, картон, белая вата вместо снега, плюшевые животные и ангелочки. Мода на елочные украшения уверенно шагает по земному шару. Сегодня на новогодних ярмарках можно найти все, что угодно – шарики, звери, фигурки. Согласно статистике, в среднем американцы тратят несколько миллиардов долларов только на украшения для хвойной красавицы. Европейские жители, конечно, немного сдержаннее, но эксперты предвещают, что в скором времени европейцы догонят своих западных друзей. Т. ГАПОНЕНКО, ГП-421


Конкурс

11


Новорічні забобони

12

Позитивні забобони, поширені серед українців:

10 новорічних прикмет

У

час, коли настінний календар суворо віщує нам кінець грудня, ми перетворюємося на дітей. Радіємо морозним малюнкам на вікнах, прикрашаємо ялинку, майже з криміналістичною безкарністю витягаємо з шафи заховані до свята цукерки. Вважається, що саме в цей час Дід Мороз вирушає у велику мандрівку на своїх оленя��, щоб подарувати кожному з нас маленький шматочок щастя. Перетворюються на дітей серйозні в буденні часи викладачі. Як же хочеться тупнути ніжкою на студентські борги і заявити: «Не хочу, не буду приймати. Хочу дивитися мультики»! Або й взагалі театрально розридатися через перевантаження напередодні сесії та заїсти свою біду шоколадним зайцем… Студенти також перестають вирізнятися «дорослою поведінкою».

1. Першого дня не братися ні за яку роботу, бо весь рік доведеться тяжко працювати. 2. Не починати Нового року з боргів, аби не розплачуватись весь рік. 3. У ніч на Новий рік зробити подарунки тим, хто потребує допомоги. Тоді доля віддячить тобі. 4. У ніч перед Новим роком спати без подушок, щоб цілий рік не боліла голова. 5. Коли б'ють куранти, треба встигнути на папері написати бажання, спалити його, а попіл висипати в келих із шампанським та випити до дна. Тоді бажання здійсниться. 6. Перед святом треба прибрати домівку та викинути весь непотріб. У такий спосіб ви звільняєтесь від усього непотрібного і неприємного, створюєте простір для нового. 7. На кожен удар курантів треба подумки промовляти найзаповітніше бажання. Встигнете це зробити, – у новому році воно обов'язково здійсниться. 8. У новорічну ніч треба одягнути щось нове. Це символізує те, що наступний рік буде успішним. 9. Ялинку треба прикрасити монетами і купюрами. Це принесе у дім гроші. 10. Повісити на ялинці маленьку підкову. Вона символізуватиме вдалий наступний рік.

Здавати усе разом в останню хвилину – це справді дитяча безпосередність. Робити курсовий проект за одну ніч замість трьохсот – ну чим вам не талант справжніх індиго?

вдань. Зробімо все, щоб печені пиріжки у четвертому корпусі залишалися й для студентів другої зміни. А чому б і ні? Наш університет зі своїми заплутаними коридорами,

«Усі ми родом із дитинства», – казав А. де Сент Екзюпері. Тож пам’ятаємо це і вступаємо в новий рік із чистим серцем та світлими надіями. Давайте вірити, що наступного року викладачам підвищать зарплатню, а на кожного без винятку студента під ялинкою буде чекати «відмінна» заліковка. Давайте загадаємо бажання, щоб зиму 2014 -го зустріли в теплих аудиторіях зі смачним какао замість тестових за-

крутими сходами та містичною атмосферою масових перездач під кафедрами не гірший за «Хогвартс». Тож хто знає, можливо, на нас чекають справжні дива. Прогулював весь семестр – завітай в таємну кімнату з готовими письмовими роботами. Утомився від ледачих студентів – випий «чарівного» зілля. Вірте в дива!

Ðîäîì ç äèòèíñòâà

Укладачі: Г.М. Волинець, В.Л. Погребна,  С.А. Панченко, О.Ю. Пода, Н.В. Островська. Навчально-методичні матеріали: Студентська газета “Студпол” Випуск №5 (30) 26 грудня 2013

 E-mail: studpol@ukr.net  Наш сайт: studpol.at.ua  ВКонтакте: vk.com/studpol

рецензент: О.В. Юферева.

Журналісти: Н. Авілова, В. Артаманова, С. Бесараб, Т. Гапоненко, В. Кушнір, Д. Геращенко, А. Конкіна, А. Левченко, В. Семивол, Г. Субота, А. Прохорович, Х. Федорова та ін.

Наталя АВІЛОВА, ГП-419с

Комп’ютерна верстка: Богдан Герасименко Затверджено на засіданні кафедри журналістики Протокол №7 від 17 грудня 2013

Телефон кафедри: 769-8-463

Редакція газети “СтудPOL” бажає Вам веселих свят!  До зустрічі у новому 2014 році.

просканируй телефоном


СтудPOL №5 (30)