Issuu on Google+


2

Вітаємо!

Вкотре прийшло радісне свято — 8 Березня! Повертає тепло, повертає весна, й символічно, що найперше свято при-

свячене Вам і осяяне Вами, мов сонцем. Любі жінки, дозвольте привітати Вас із цим чудовим днем та висловити

слова глибокої вдячності, адже на Вашій мудрості, силі та терпінні тримається світ. У буднях сьогодення ми часто не помічаємо, скільки прекрасних, розумних, добросовісних, самовідданих жінок працює серед нас. Здавна повелося, що жінка в сім’ї — берегиня. Незважаючи на жодні пе-

рипетії життя, жінки народжують дітей і кохають чоловіків, шукають суджених, завмираючи у передчутті щастя... Дбають про тепло і світло,

добробут і красу в своїй оселі. І як добре, що у Вас є світле весняне і бажане свято — свято надії, краси та мрій. Нехай цей весняний день завжди дарує

Вам тепло сонячних променів та ніжність перших весняних квітів. Бажаємо Вам, дорогі наші колеги і подруги, мами і сестри, дружини, ба-

бусі, онучки і доні, міцного здоров’я, невичерпної творчої енергії, добра й упевненості у своїх силах, розуміння, кохання та вірності Ваших близьких. Редакція газети “СтудPOL”

Запрошуємо відвідати наш оновлений веб-сайт - studpol.at.ua


Жiночий день

В

3

Без женщин никуда...

канун 8 марта принято поздравлять любимых женщин, делать им уйму комплиментов и приносить завтраки в постель. Однако даже при всей этой волнительной атмосфере праздника находятся «экземпляры», считающие женский день пустой тратой денег и времени. Настало время реванша, господа мужчины. Закройте глаза и представьте, что случилось бы, исчезни с лица Земли женщины. Сами бы вы не справились…

Кто бы удивлял нас своей изобретательностью? Только ленивый представитель сильного пола никогда не отпускал колкости по поводу того, что место женщины на кухне. Что греха таить, прекрасная половина человечества прекрасно орудует кастрюлей, однако не только в рамках плиты. Да, в руках женщины она не всегда служила только лишь ёмкостью для приготовления вкусных борщей. Парой веков ранее кастрюля выступила своего рода светилом в царстве несправедливости и ущемления гендерных прав. 8 марта 1857 года отмечено в истории как дата «Марша пустых кастрюль». Работницы текстильной промышленности и фабрик по пошиву одежды в Нью-Йорке провели его в знак протеста против неприемлемых условий труда и низкой заработной платы. Участницы создавали жуткий шум, ударяя в пустые кастрюли и другую домашнюю утварь. Основными требованиями марша были десятичасовой рабочий день и равная с мужчинами зарплата.

Кто бы создавал уют? Думаете, опечатка? Но-но! Формулировка «мастер на все руки» как-то безосновательно применяется исключительно по отношению к мужчине. Вы исправно вкручиваете

лампочки и ремонтируете электропроводку, однако не стоит забывать о наличии серьёзной конкуренции. И не от соседа слева, а, быть может, от соседки. Посудите сами. Никаких ночей напролёт за сетевыми играми, никаких футбольных онлайн-трансляций и заказов пиццы по Интернету, если бы не восхитительная Хэди Ламарр. Именно она в 1941 году запатентовала секретное средство связи, которое было способно динамически изменять частоту вещания и планировалось разработчицей как устройство с технологией помехоустойчивой радиопередачи по борьбе с фашизмом. Но в 1962 году это устройство использовалось в американских

быстрее теряет ориентацию, чем женщина. Так что ну их, эти мальчишники. Испить бокал-другой безопаснее в компании женщины. Желательно, своей.

торпедах, а позднее, в 1991 легло в основу такого привычного для нас Wi-Fi. Да-да, выходит, что Wi-Fi изобрела женщина! Живи бы она сейчас и видя своего полусонного кавалера за «Дотой» в три часа ночи, сто раз пожалела бы…

следований (около 15 тысяч американцев в общей сложности) и выяснил, что те родители, чьи фотографии оценивали, как фотографии привлекательных людей, имеют на 26% меньше шансов завести сыновей. Канадзава также определил, что привлекательные люди чаще становились родителями симпатичных детей. Кто бы заботился о детях? Ученые справедливо считают, что рождение детей большим грузом ложится на плечи матерей и мешает их карьере. Они побеседовали с семьями, где оба родителя работают, и выяснили, что, пока ребенку не исполнится год, 32% матерей жалуются на ночные пробуждения. В то время как у мужчин этот показатель всего 11%. Поразительно, что этот процент почти не снижается даже в том случае, если женщина обеспечивает свою семью в одиночку (28%). А вот мужчина-добытчик больше заботится о своем сне (всего 4%). Подобных вопросов миллионы и перечислять их можно до бесконечности. Так что, дорогие мужчины, отбросьте свой скептицизм и поздравьте своих дам. Они вам ещё пригодятся.

Кто бы восхищал сердобольностью? Ни для кого не секрет, что женщины – существа эмоциональные, нестабильные, способные легко расплакаться и через минуту рассмеяться. Однако, повышенная женская эмоциональность и чувствительность всегда встречалась с недоумением сильных мира сего. Порой она имела очень даже практическую ценность. Сострадательная Мэри Андерсон пожалела своего водителя, которому приходилось постоянно останавливать автомобиль, чтобы очистить лобовое стекло от снега, и в 1903 году она придумала «дворники».

Кто бы продолжал «видеть пароль, видеть ориентир»? Вера Брежнева, сама того не подозревая, спела пророческие слова в одной из песен. А ученые из университета Кентукки тем временем выяснили, что при равном уровне алкогольного опьянения мужчина в три раза

Кто был бы красивым? То, что мужчина должен быть чуточку красивее обезьяны утверждение спорное, но популярное. Тем не менее, как бы он ни старался не ударить в грязь лицом, женщина всё-равно красивее. Сатоси Канадзава из Лондонской школы экономики выяснил, что более привлекательные родители чаще становятся родителями именно дочерей. Он проанализировал данные двух лонгитюдных американских ис-

Наталія АВІЛОВА, ГП-419с


Студентська весна – 2014

4

У

кожного з нас прихід весни асоціюється з різним. Для когось це любов, романтика, спів пташок, для когось – привід почати нове життя; хтось уже в передчутті приходу канікул, чекає літа-літечка. Для студентів гуманітарно-правового факультету весна починається насамперед з підготовки до університетського фестивалю талантів.

! я с о л а д нам в

«С

тудвесна» наприкінці зими – досить символічна подія в житті нашого університету. В актовій залі ЗНТУ 28 лютого стартувала перша «Студентська весна – 2014», підготовлена студентами Інституту управління та права. Організатори вирішили взяти за основну тему концерту спектакль Ніла Саймона «Босоніж по парку». Глядачі із захватом спостерігали за любовними перипетіями молодої пари на сцені, адже акторська гра Дарини Деркач та Дмитра Сухацького була на висоті. Цього року я долучилася до нашої університетської команди і мала змогу спостерігати за кропіткою працею людей, що готують цей захід, та підготувати власний номер. Усі хвилювання компенсував результат – концерт пройшов на «ура!». Журі відзначило найвищими балами сценарій, режисуру, звукове та світове оформлення залу, народну та естрадну хореографію, драму та багато інших номерів. Ті глядачі, які регулярно відвідують такі концерти, знають, що «Студвесна» збирає найрізноманітніші таланти. Гості фестивалю мали

змогу насолодитися чудовим співом вокально-інструментального ансамблю, солістів-вокалістів, хору, танцями різних напрямів (від українських до сучасних), оригінальним жанром у вигляді світлового шоу, пластичністю та силою акробатів з гімнастами. Найбільше враження як на мене, так і на глядачів, справили танцювальні колективи. Особливо хореографія Марини Сахно у яскравому танцювальному номері з джамперами та виступ Євгена Тонкошкурика. Вибухав зал сміхом під час виступу наших СТЕМів, КВК у виконанні команди «Порт 777». Незабутнє враження залишили мелодійне виконання авторської пісні Анни Денисової та оригінальний жанр Дарини Мартовицької зі стрічками, що світились в ультрафіолеті. Бурхливі оплески від глядачів та відмінні бали від журі отримали талановиті гімнасти Владислав Шеховцов і Володимир Науменко. Фінальна пісня концерту у виконанні хору і побажання конферанс’є «Любити один одного, здійснювати божевільні вчинки заради коханих, дарувати добро світові» гармонійно закінчили концерт. Всі студенти, що брали участь

у підготовці «Студвесни», прощались зі своїми глядачами, аплодували, а коли закрилася завіса, радісно обіймали один одного і дякували за все. Зрештою, це далеко не все, що приготувало цьогорічне свято студентських талантів. Навпроти актової зали присутні мали змогу відвідати музей нагород, кубків і медалей наших студентів, а також чарівний куточок незвичайних подарунків. Не можна було пройти повз величезного ведмедя і власноруч намальованих портретів. Оце так гідні подарунки! Що ж, залишається тільки подякувати організаторам, усім тим, хто допоміг та підготував такий прекрасний концерт! Я чула схвальні відгуки глядачів і приймала похвалу особисто. На вустах усмішка, очі повні щастя, а внутрішній голос стверджує: «Нам вдалося!». Залишилось чекати на наступні виступи інститутів та гала-концерт «Студентської весни – 2014» в ЗНТУ. Пройшло зовсім мало часу, а вже не вистачає бурхливої діяльності та відчуття свята. Все знову повернулося на свої місця. Але не зовсім. Ми стали ближче і дружніше, і я вважаю це головною перемогою. Анастасія МАРОТЧАК, ГП-411


Студентська весна – 2014

5


6

Ф

Культпросвiт

Цікаві відеопроекти про життя та творчість Тараса Шевченка “Мій Шевченко” в уяві Юрія Макарова

ільм Юрія Макарова «Мій Шевченко» є нешаблонною спробою показати справжнього, живого Кобзаря, і при тому без втрат пошани й любові до нього. Протягом чотирьохсерійного документального фільму його творці ведуть глядача від невеличкої хати в Моринцях, де народився, до Чернечої гори біля Канева, де похований. Від загальновідомих фактів біографії нікуди не дінешся, однак авторам вдається знайти в кожному епізоді з життя Шевченка невідомий нюанс і подати це по-новому. Причому погляд авторів суголосний сприйняттю сучасної людини, бо він не лише об’єктивний, фактографічний, а й емоційний. Вдалий у фільмі «поліекран»: справжні документи, картини і стара кінохроніка чи фільми про Шевченка (використано картини Ігоря Савченка і Станіслава Клименка). А телевізійна візуалізація придатних до реального показу фактів, місць подій — взагалі річ безпрецедентна. «І все ж краще один раз побачити...» — тут як стовідсоткова істина. Вільнюс, Петербург, Арал — це вже не якісь загальні назви, а конкретні місця, де бував поет. Там і сьогодні живуть люди. І хоча в цьому немає нічого незвичайного, живуть собі, як і сто чи двісті років тому, але в контексті мало не міфічної постаті Шевченка. Ходив цими вулицями чи степами, жив у цих кімнатах, страждав, любив, вірив, сумнівався, сподівався — усе справжнє. Авторам фільму вдалось уникнути й іншої крайності — надмірного, сказати б, оживлення міфу. Фільм доступний у відкритому доступі на сайті: http://www.ex.ua/1731838

“Розслідування” каналу 1+1

Д

о 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка команда Департаменту журналістських розслідувань «1+1» під керівництвом Максима Шиленка готує документальний фільм. Прем’єра фільму про Великого Кобзаря відбудеться у Шевченківські дні. Автором ідеї та сценарію документального фільму про Тараса Шевченка стала журналістка та ведуча Світлана Усенко. Вона за кадром і в кадрі буде вести розповідь про життя поета. До фільму були залучені експерти-шевченкознавці та дослідники біографії поета. Життєвий шлях Шевченка досліджували й нестандартними методами: через графологічні експертизи, астрологічні прогнози та ідентифікацію осіб за фізіогномічними ознаками. «Ідея зняти документальний фільм про Шевченка прийшла мені ще навесні минулого року. Для мене — це надзвичайно важливо робота. По-перше, саме ім’я Шевченка та дата зобов’язують; а, подруге, я вже скучила за серйозною журналістикою. Відтоді я перечитала біографії Шевченка, написані різними біографами, в різні часи — від дореволюційного до радянського, вкотре перечитала та проаналізувала творчість самого Шевченка. І мушу сказати, що попри нашу загальну вседоступність до Шевченка сьогодні, ми його зовсім не знаємо... Ми й досі живемо в полоні ще радянських ілюзій про життя цієї людини», — розповіла автор фільму Світлана Усенко. Зйомки докуфільму відбувались у Санкт-Петербурзі, Москві, Оренбурзі, Ізраїлі, Люксембурзі та Казахстані. Знімальна група проїхала місцями заслання Тараса Шевченка — узбережжям Аральського моря та місцями, де колись розташовувалось Новопетрівське укріплення. Нагадаємо, у березні на каналі «Інтер» виходитиме спецпроект «Шевченко. 200 років самотності». За матеріалами сайту «Телекритика»


Презентація нової книги “Художник” Культпросвiт

У

центрі сюжету роману-біографії «Художник» — історія життя великого українського поета та художника Тараса Шевченка, а саме той доленосний момент, коли кріпак-підмайстер зміг стати вільною людиною. У 1836 році з Італії до Росії повертається відомий митець Карл Брюллов, і в одному селі бачить портрет дівчини роботи невідомого майстра. Так доля звела цих людей, щоб відкрити світові Тараса Шевченка — великого художника і поета. Знайомство з видатними діячами української та російської культури — художником Сошенком, поетом Гребінкою, мистецтвознавцем Григоровичем, участь Брюллова і самого Жуковського і, нарешті, знакова лотерея, що дала можливість зібрати необхідні для викупу кріпосного художника гроші, — ці справжні історичні події і формують сюжет роману. Книга демонструє інший, не хрестоматійний погляд на особистість Шевченка, живу людину, а не статтю з підручника. Це історія про те, як нікому не відомий малярчук із майстерні Ширяєва перетворився на модного столичного художника. Шевченко, на думку критиків і рецензентів, постає у романі творцем з багатогранним світоглядом, молодим романтичним живописцем і поетом, що підкорив столицю імперії лише завдяки своєму таланту. Власне, як і було насправді. Цікаво, що авторами роману стали

7

кіносценаристи — Костянтин Тур-Коновалов і Денис Замрій, які вже подарували українцям образ українського героя в кіноепопеї «Той, хто пройшов крізь вогонь». «Власне, нам нічого не треба було вигадувати чи придумувати. Шевченко у романі такий, яким він був у свої 24 роки — життєрадісний, оптимістичний, з романтичними поглядами на світ. Ми хочемо передати читачеві історію його блискучого злету, історію його кохання, історію взаємин з передовими людьми своєї епохи. За жанром ми написали кінороман — твір, гідний екранізації», — говорить один із авторів книги Костянтин Тур-Коновалов. «Шевченко, зверніть увагу, не був простим малярем. Шевченко був художником-академістом, його долею цікавились Карл Брюллов, Василь Жуковський, члени імператорської родини, не кажучи вже про мільйони співвітчизників. Наш роман — це ще й історія простих людських взаємин, без яких неможливий жоден твір. Читач, який зверне свою увагу на наш роман, дізнається багато чого нового для себе — ми створюємо якісну сучасну історичну белетристику, наповнену подіями, деталями, історичними постатями. Це проза, на яку давно вже чекає наш читач і глядач», — наголошує автор книги Денис Замрій. За матеріалами сайту 1tv.com.ua

Оксана Забужко: «Шевченко у ХХІ столітті: спроба перезавантаження»

У рамках 11-лекційного курсу «Історія літератури в авторах і текстах», створеного освітньо-громадською організацією «Культурний Проект», 1 лютого Оксана Забужко прочитала лекцію «Шевченко у ХХІ столітті: спроба перезавантаження».

Оксана Забужко: "…Тема Шевченка належить в Україні до вічних тем. Шевченко був важливий не лише у 90х роках ХХ століття. Питання, що робити із Тарасом Шевченком, залишається в українській культурі актуальне і надалі. Україна після 1991 року з цим питанням також не впоралася. Шевченко є таким центром, навколо якого без упину точаться дискусії й суперечки, важливі для сучасної української ідентичності…" "…Годі оцінити те, що Шевченко зробив для літератури, для поезії, міру революційності його поезії – я говорю тут про контекст суто літературний, це була титанічна праця. Наприклад, те, що йому одному вдалося досягнути у поезії, російській поезії вдалося досягнути лише у 20-х роках ХХ століття, і – а я не ставила би цього на останньому місці – також, значною мірою, під впливом Шевченкової поезії. В епоху романтизму і постромантизму у цьому просторі у такий спосіб ніхто інший не писав, так почали писати лише у ХХ столітті, це була чиста асоціативна лірика, що читається з акцентом на інтонації й голосі. У російській поезії це вдалося лише Владіміру Маяковському, який, зрештою, за походженням був українцем і виріс на "Кобзарі"..." "…У його біографії були всі елементи, з яких можна прекрасно сконструювати міф. Своєю біографією він влучав якраз у ті всі найважливіші нервові вузли епохи, в яку йому випало жити. Він "зшив" їх своїм життям, а також дав їм назви і впровадив до публічного дискурсу. Його біографія і творчість вписувалися у три

основні віхи світогляду ХІХ століття: демократизм, антиколоніалізм, націоналізм. Усі ці три складові можна знайти у Шевченка, і у своїй цілісності вони значною мірою і надалі залишаються непрочитаними…" "…На 2014 рік припадає 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. За двадцять років незалежності небагато зроблено, щоб очи-

стити образ Шевченка від усіх колоніальних радянських схем, від сприйняття його як "сільського генія"…" Із книжки "Український палімпсест. Оксана Забужко у розмові з Ізою Хруслінською", "КОМОРА", 2013. Переглянути лекцію можна сайті BeTV: http://betv.com.ua/culturalproject/


8

В

Запорiзька Шевченкiана

Дні Шевченка в обласній бібліотеці

обласній універсальній науковій бібліотеці ім. О.М. Горького відбулось відкриття виставки «Свята пора Кобзаря», присвяченої 200-річчю від дня народження видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка. У відкритті виставки взяли участь представники Департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації, громадських організацій, письменники, працівники культури, науковці. Для огляду відвідувачам пропонують близько 300 видань, що згруповані за розділами: «Вдивляючись в рядки пророчі», «Шевченко – апостол правди», «Поет-художник», «Лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка», «Шевченко і Запоріжжя», «Нам треба голосу Тараса». Особливо цікавими є книги з фонду цінних та рідкісних видань, зокрема, поезія Тараса Шевченка 1936 року видання, а також книги, подаровані Канадським товариством друзів України. Родзинки експозиції – сучасні видання, серед яких є «Усі твори в одному томі», «Дитячий Кобзар», «Національний музей Тараса Шевченка». Окрасою виставки стали роботи запорізької майстрині Валентини Харлової «Шевченко у вишивці». Експозиція працюватиме до 15 березня 2014 року.

Заходи, організовані ЗОУНБ у березні до юбілею Шевченка:

• Вулична акція «Запоріжжя читає Шевченка»; • Виставка живопису, присвячена 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка; • Книжково-ілюстративна виставка «Нескорений Прометей»; • Книжкова виставка «Шевченкіана у книжкових пам’ятках»; • Шевченкове слово і слава: Твори Т. Г. Шевченка іноземними мовами; • Шевченківські читання: Читаємо Т. Г. Шевченка різними мовами.

Ювілей Кобзаря на Хортиці

Щ

ороку у перші березневі дні колектив Національного заповідника «Хортиця» вшановує пам’ять співця козацької історії Тараса Григоровича Шевченка. Влітку 2013 року минуло 170 років, з того часу коли Шевченко під час першої подорожі Україною 1843р. побував на Хортиці, а уже цьогоріч, у Кобзаря ювілей — 200 років з дня народження. Як і вся країна, Національний заповідник «Хортиця» готується до ювілею великого поета. 6 березня співробітники установи організовують захід присвячений українському поету. В його програмі виступ ансамблю «Пернач», відкриття тематичної виставки «Шевченкіана Національного заповідника „Хортиця“», презентація картини В.Булата «Кобзар на Хортиці», демонстрація фільму «Стежина до себе», шевченківські читання та виступ хору музичного училища. Початок о 14-00 в кінолекційній залі музею на острові Хортиця. Крім того для всіх небайдужих до творчості та життя Кобзаря у заповіднику розроблені і діють екскурсії «Тарасова стежина» та «Кобзар на Хортиці», а також лекції «Шевченко і Запорозький край», «Тарас Шевченко — автограф крізь життя» та «Етнографія у творчості Шевченка».

У

200 дубів до 200-річчя Тараса Шевченка

Запоріжжі на честь 200-річчя Тараса Шевченка планується висадити 200 дубів, – повідомляє Запорізьке обласне об’єднання «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка. «Головною метою та завданням акції є долучення дітей до духовних джерел українського народу, екологічно-естетичне виховання підростаючого покоління та виховання у дітей духовної краси, загальної культури, колективної злагодженості», – йдеться у повідомленні. «Просвітою» погоджено проведення акції серед навчальних закладів нашого краю з департаментом науки і освіти, молоді та спорту Запорізької облдержадміністрації. Акція розпочалась у жовтні 2013 року і закінчується 25 листопада 2014 року. Ще не вмерла Тарасова груша... А тим часом, стоїть собі пожурившись Тарасова груша! Обнесли її злісні забудовники великим парканом та й гадають, що з нею робити, поки всі забули... А колись, у 1843 році вкривала вона собою молодого Тараса, який проїздом зупинився переночувати у Прокопа Булата. Та не зберіглися ті біленькі вознисенівські хатинки. Прийшли їм на змніну багатоповерхові новобудови. Древину огородили та й повісили табличку “Стара груша, вік 170 років”. Кординати: 47°49'45"N 35°7'51"E.

Тарасова груша за парканом біля Вознесенівського ринку


Запорiзька Шевченкiана

9

Шевченкіана у Запорізькому художньому музеї

Д

о 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка в Запорізькому художньому музеї відбулося відкриття виставки живопису і графіки з музейної колекції «Шевченкіана». Музейна «Шевченкіана» налічує близько 250 творів живопису, графіки, скульптури і декоративно-прикладного мистецтва. Однак на ювілейній виставці представлена лише половина з них. Почесне місце в колекції займає один з останніх офортів Тараса Шевченка, виконаний в 1860 році — «Автопортрет у шапці та каптані», який є найбільш популярним зображенням поета. У графічній шевченкіані представлена збірка творів, виконаних на початку 1960-х років: «Безсмертна творчість Кобзаря. Альбом ліногравюр київських художників» і «Ілюстрації до поезії Тараса Шевченка. Офорти київських художників». Окреме місце займає ювілейне видання. Воно включає роботи, що розповідають про місця, де він бував, які освячені ім’ям Кобзаря. Серед них — «Шевченківські місця. Альбом естампів київських художників» (1964), де зібрано офорти, ліногравюри, дереворити та літографії. На виставці також представлені наступні роботи: «Будинок, де жив Т. Г. Шевченко в Москві у М. Щепкіна» В. Якубича (1927), «Вид на Замкову гору Кремінці» і «Острозький замок» В. Масика (1917— 1996), «Форт Шевченка. Землянка» і «Верба, яку посадив Т. Г. Шевченко» Р. Зубковського (1921) та ін. Частину виставки становлять ілюстрації до «Кобзаря», створені в 1960-ті роки.

Шевченко в ефірі!

Цікаві факти

З

апорізька ОДТРК започаткувала новий телевізійний проект під рубрикою «Запоріжжя читає Шевченка». Шевченківські рядки лунають у виконанні не лише телеведучих та авторів передач, але й відомих людей Запоріжжя, студентів, школярів. На сьогодні до циклу входить понад два десятки віршів Т. Г. Шевченка, що виходять в телеефірі щоденно по кілька разів. Крім того, в рамках Плану заходів з нагоди відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка Запорізька ОДТРК підготувала низку передач «Суботні зустрічі», «Легенди Запоріжжя», присвячених життю і творчості Великого кобзаря.

Малою академією наук України розробляється навчально-освітній портал «Тарас Григорович Шевченко», для його наповнення департаментом направлено фотоматеріали пам’ятників Великому Кобзарю, розташованих на території області, зокрема восьми населених пунктів, названих на честь Тараса Шевченка. Оцифровані рукописи Тараса Шевченка можна буде почитати на інтернетпорталі, присвяченому українському Кобзареві, «Погляд крізь час».

Акція «Запоріжжя читає Шевченка» проводиться з метою популяризації творчості великого українського поета. У ній беруть участь публічні, відомчі, спеціалізовані бібліотеки області, їх партнери, жителі регіону. Вона стартувала 15 січня і проводиться в усіх бібліотеках області. Читацький марафон і вуличні акції відбудуться 6 березня. - Серед найбільш цікавих заходів, запланованих районами області, - культурно-мистецька акція «Віршами твоїми натхненно творимо» в Оріхівському районі. В її ході буде створено книгу, на сторінках якої майстрині-вишивальниці з території кожної сіль-

ської ради вишиють уривки творів Тараса Шевченка, - зазначила Наталія Паращук. Мелітопольські майстрині також готують сюрприз: вони вишивають «Рушник Шевченка», який також буде презентовано 9 березня. Національна премія ім. Тараса Шевченка, яка щорічно вручається 9 березня, в день народження письменника є найвищою в Україні. Творчу відзнаку за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва заснували у 1961 році. Минулого року розмір премії становив приблизно 300 тис. гривень.


Love Story

10

Шевченківські музи Оксана, Амалія, Дуня, Варвара, Ганна, Феодосія, Агата, Катруся, Ликера — кожна з них відіграла особливу роль у долі поета.

П

ерше кохання торкнулося серця Тараса в дитячому віці. Оксані Коваленко він присвятив «Мені тринадцятий минало», «Ми вкупочці росли», «Не молилася за мене». Крізь пута кріпацтва линули ніжні почуття Шевченка до вільної і прекрасної Дуні Гусаківської. У студентські роки Тарас закохався у натурницю Амалію Клоберг. Вона не стала частиною його життя, але зайняла місце у повісті «Художник» під ім’ям Паші. Російськомовну поему «Тризна» поет присвятив доньці російського державного діяча Варварі Репніній. Дівчина закохалась у талановитого поета, називала його геніальним, незважаючи на прірву між нею — заможною панянкою та бідним хлопцем. Почуття Тараса до Варі були позбавлені пристрасті, нагадуючи більше любов до сестри. Шевченко подарував Рєпіній свій автопортрет. Ганна Закревська була у шлюбі із полковником Платоном, коли у неї закохався Тарас Шевченко. «Ганна вродлива», «Свято чорноброве» вона залишилася у шевченкових віршах і поемі «Слепая». Після отримання посади в Київському університеті Тарас сподівався створити свою справжню родину. Він мав намір подарувати руку і серце донці попа Феодосії Кошиці. Потенційний наречений завітав до батьківського дому коханої

під час церковного свята. Однак, сватання не мало успіху. Мама і тато Феодосії не побачили в Тарасові чоловіка, гідного своєї доньки. Набожна дівчина скорилася волі батьків. Будучи у засланні поет закохується у заміжню жінку — дружину коменданта Новопетровського укріплення Агату Ускову. Таємницею своїх почуттів поет ділився у листах до свого приятеля Залеського. Взаємне кохання переросло у дружні почуття. Повертаючись із заслання, Шевченко зупинився у Нижньому Новгороді. Тут поет зустрівся із Катрусею Піуновою. 16-річна артистка полонила серце поета, але його знов спіткала невдача. Мати юної красуні не готова бул�� віддати дочку за старшого чоловіка. Самотній митець все ще не втрачав надії знайти свою другу половинку. Ликера Полусмакова, що була наймичкою і кріпачкою, отримала пропозицію руки і серця від відомого поета. Але згодом стала дружиною перукаря. Слово «Муза» має два символічних значення: це творче натхнення, його джерело, або творчість та мистецтво поета в цілому. Жодна із коханих жінок Тараса Шевченка не стала його другою половинкою, але кожна була для нього джерелом натхнення. У цьому доля справжнього поета. Анастасія ІЛьєВА, ГП-419м


Свiт Кобзарiв

У

Найменша книга в світі – це Кобзар!

11

мільці багатьох країн створили цілу низку мініатюрних книжок. Та найменша книжка у світі — це мікромініатюрна книжка "Кобзар", створена українським майстром Миколою Сядристим: її площа — 0.6 кв. мм. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

Кобзар Миколи Сядристого і звичайна голка. Книга менше аніж макова зернина!

У

Тернопільський Кобзар-бандура

нікальну книгу у вигляді бандури створили у Тернополі. У такий "музичний інструмент" працівники Тернопільської бібліотеки №4 для дорослих помістили поезію Кобзаря. Свій оригінальний артбук "На струнах Кобзаревої душі" присвятили 200-річчю з дня народження великого поета. Грати на цьому незвичному музичному інструменті не зможе ніхто. Він не має справжніх струн, виготовлений із фанери та бамбуку. А от зазирнути у його середину дуже просто. В артбуці із розмірами 64 на 41 см є не тільки вірші Шевченка, а і його вишитий портрет, портрет із кавової гущі та ще багато цікавинок.


12

Шевченко на Хортицi

Картина Костянтина Трутовського «Тарас Шевченко з кобзою над Дніпром»

У

Запоріжжя і Тараса Шевченка є своя спіль перевозив гостя на острів і з часом розевакуації Запорізького краєзнавчого музею у історія. Вона починається у 1843 році, повідав, де саме пролягла основна «Тарасова 40-х роках минулого сторіччя). У супроводі Росаме тоді нога великого Кобзаря стежка» (ночував Шевченко у Булатів у плетемана Булата Кобзар відвідав ярмарок — чи не вперше ступила на Хортицю. Зараз це достоній бесідці під грушею, яка збереглася донині! основне місце тодішнього спілкування мешвірно відомий факт, а ще колись запоріжці пеРозповіді саме цього Романа Булата викориканців Олександрівська. Ця обставина спонуредавали спогади про подорож поета на острів став Яків Новицький, систематизуючи легенди кала міську думу до вельми прогресивного, з с покоління в покоління, щоб не загубити такі про козацькі скарби в урочищі Сагайдачне). огляду на час і постать Шевченка, рішення: Ярцінні відомості у вирі подій. Років двадцять тому онук Романа, член Геограмаркову площу 17 травня 1905 року було пеДо Катеринослава (нині — Дніпропетровськ) фічного товариства АН України Дмитро Булат, рейменовано на Шевченківську! молодий Тарас приплив Сьогодні з’явилокораблем, а далі йшов ся багато легенд пішки. За версією істощодо історії подоБув я уторік на Україні — був у Межигорського Спаса. Був рика Юрія Вілінова, рожі Великого поета і на Хортиці, і скрізь був і все плакав: сплюндрували нашу Шевченко ночував у на Хортицю. селі Августинівка, читав Запоріжці кепкуУкраїну катової віри німота з москалями, щоб вони перека«Катерину» селянам, ють із художників, зилися” які зібралися на гостини які малюють кар(З листа Тараса Шевченка до його друга Якова Кухаренка). у хатині Сербиненків (за тину прибуття Шевіншою версією — Серченка на острів зобинових). Наступного всім спотворено: біранку він пішов далі і надвечір, здолавши Кічпоказував журналістам місце, де стояла халя човна — не Тарас, а вже Тарас Григорович, каську переправу, зупинився біля вітряків на тина його діда, а також знамениту грушу. з розкішними вусами і такою ж вражаючою лиоколиці села Вознесенівка. Там він і зустрів У 1843 році Тараса Шевченка також присиною. А насправді, він побачив запорізький Прокіпа Булата, у сім’ї якого Тарас Шевченко ймала сім’я Яценків. Шляхетним олександрівострів у 29 років! гостював наступні дні. цям поет подарував свого «Кобзаря» з Син господаря, Роман Булат, кілька днів поавтографом (на жаль, раритет пропав під час Олександра НЕМИКІНА, ГП-419м

Навчально-методичні матеріали: Студентська газета “Студпол” Випуск №1 (31) за 3 березня 2014

E-mail: studpol@ukr.net Наш сайт: studpol.at.ua ВКонтакте: vk.com/studpol

Укладачі: В.Л. Погребна, С.А. Панченко, О.Ю. Пода, Н.В. Островська, О.В. Юферева. Рецензенти: В.П. Беломорець,  Г.М. Волинець

Редколегія: Н. Авілова, Б. Герасименко, А. Ільєва, А. Кешко, О. Немикіна, А. Маротчак, М. Сахно, І. Плішак

Дизайн обкладинки та комп’ютерна верстка: Герасименко Богдан

Затверджено на засіданні кафедри журналістики Протокол №9 від 25 лютого 2014 Телефон кафедри: 769-8-463


СтудPOL №1 (31)