Грудень 2020 | №27 |
BW CLUB МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ #ОЗЕЛЕНЕННЯ КОЛЕКТИВНА ІСТОРІЯ УСПІХУ УКРАЇНЦІВ ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА УМОВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ
ОЛЬГА СТЕФАНІШИНА – ЦЕ ВІДКРИТТЯУРЯДОВЕЦЬ МІЖНАРОДНОГО КОМАНДНА РОБОТА BUSINESS WOMAN CLUB
|| зміст
Грудень, 2020 Випуск №27
Ольга Трофімцева ..... 6 «Розвиток підприємництва – найголовніша передумова зростання та посилення держави» Ольга Стефанішина ..... 10 «Урядовець – це командна робота!» Оксана Дмитрієва ..... 14 «Донорство – це найблагородніший прояв людяності» Ало Стрейман ..... 18 «Я вибрав – продаж екофрендлі технологій»
ТОП-ТЕМА: Висадження одного мільйона дерев за одну добу в Україні ст.66
У чотирьох українських школах запустили міжнародну освітню програму «Навчання миру» (UA/Eng) ..... 42
«Business Woman Club» відкриває міжнародні можливості співпраці ... 20
Пак Йонг Сук..... 48 Щоб допомогти іншим людям, не обов’язково робити щось величезне, а треба бути разом і мати емпатію (UA/Eng)
Сергій Позняк ..... 22 «Якщо дерева вирубуються, треба, щоб їх хтось саджав»
Вікторія Балахонцева ..... 52 «Разом ми розбурхаємо Лондон!»
Vector-VS – лідер на ринку електротехніки ..... 24
Леся Кічура ..... 54 «До кожного видавничого кроку мене спонукали читачі»
Юрій Шинкарчук ..... 26 «Найближчими роками Китай покаже хто лідер всьому світу»
Ольга Саманчакова: Життєва позиція ..... 58
Маленькими кроками до Наталія Яроменко ..... 28 «Тренди миттєво розповсюджу- великої мети. Активність ються в будь-який куточок світу» змінює країни ..... 60 Анна Шульга ..... 30 «Великий бізнес – велика соціальна відповідальність»
Олеся Сіргі ..... 62 «Час брати все до своїх рук!»
Олена Чепіль ..... 34 «Мій успіх – це мій колектив»
Відпочинок у Стамбулі. Мрія чи сьогоднішня реальність? (UA/Eng) ..... 64
Наталія Галич ..... 38 «Найголовніше: вірити в себе. Ніколи не здаватися!»
В Україні стартувала загальнодержавна акція «Нагодуй птахів взимку» ... 72
Про українські екологічні маски «ABIFARM» ..... 74 Універсальні солдати: системи відеоспостереження для дому та бізнесу ..... 76 Антон Процюк ..... 78 «Українська Вікіпедія має додану важливість» У медіапросторі України бракує жіночих inspiring історій ..... 80 Про жінок ядерної сфери України ..... 82 Мережа клінік «Лазеріні»: допомогти кожному .... 85 Відбувся форум«Будівництво та девелопмент 2.0» ..... 86 Про III Міжнародний виноробний конгрес ..... 88 Олександра Русецька ..... 92 «Починати можна в будь-якому віці» Конференція «Роль жінки в зоні ООС» ..... 94 Сергій Позняк ..... 96 «Гроші гарні слуги, але погані командири»
від редакції || Засновник журналу: Ганна Крисюк Генеральний директор: Тетяна Розвадовська Головний редактор: Анастасія Яковенко Іноземні представництва: Марта Барандій (м.Брюссель, Бельгія) Ольга Горбенко-Намік (м.Лондон, Великобританія) Діана Горбатюк (м.Варшава, Польща) Марія Захарченко (м.Сеул, Пд.Корея) Надія Яшан (м.Торонто, Канада) Ольга Семанчакова (м.Сміжани, Словаччина) Уляна Княгинецька (м.Будапешт, Угорщина; м.Малага, Іспанія) Олеся Сіргі (м.Кишинів, Республіка Молдова) Віта Михайлова (м.Анталья, Туреччина) Журналісти: Анна Любима Анастасія Баклан Лілія Боднарчук Олег Береснев Руслана Данилів Мар‘яна Зеленюк Контент-менеджер Юлія Скарлат Дизайн, верстка: Bychai Branding Studio Журнал «Business Woman» Свідоцтво про реєстрацію серії ІФ 580-226Р від 07.08.2014 р. №1 від 27 серпня 2014 р. Тираж 15 000 примірників Друк: ФОП Паламар Ю. П. Періодичність видання: раз у два місяці З питань розміщення реклами: Телефон: +38 (050) 663-01-32, +38 (095) 056-91-80 Email: businesswoman.if@gmail.com Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з думкою редакції. Редакція залишає за собою право на листування з читачами тільки на сторінках журналу. Рукописи не рецензуємо та не повертаємо. За достовірність поданої у матеріалах інформації відповідають автори матеріалів. За зміст і достовірність інформації в рекламних та інших повідомленнях, за якість рекламного товару відповідає рекламодавець.
|| exclusive
Ольга Трофімцева
«Створення умов для розвитку підприємництва – найголовніша передумова економічного зростання та посилення держави»
Ольга Трофімцева тривалий час була першою заступницею Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції, у лютому 2019 стала виконувачкою обов’язків однойменного Міністра. Про ліквідацію Мінагро та плани Ольги на майбутнє України – у щирій розмові з «Business Woman». Ви досить довго прожили в Берліні. Чим схожі між собою німецька й українська столиці, а в чому вони відмінні? Так, тринадцять років у Берліні стали важливим етапом формування мене як особистості та професіонала. Київ і Берлін схожі своєю динамічністю, великою кількістю молоді, щораз більшою популярністю для туристів, особливо молоді, і швидким розвитком. 6 | BusinessWoman
Суттєва різниця, на жаль, передусім полягає в якості життя в цих двох містах. Мова йде про адаптованість міської інфраструктури для людей з обмеженими можливостями, про розвиток громадського транспорту, підхід до планування міста та його забудови, екологічних аспектів. Окрім того, нам у Києві, і в цілому в Україні, ще треба повчитись у німців справжній толерантності та свободі особистості, яка закладається змалечку. Берлін – надзвичайно мультикультур-
exclusive ||
не місто з великою кількістю мігрантів з усього світу, і життя в такому середовищі виховує як терпимість, так і вміння дивитися на себе через більш «широку» призму світосприйняття. Який європейський досвід, з Ваших власних спостережень, пішов би Україні на однозначну користь? Насамперед це вміння формувати суспільний договір таким чином, щоб держава, країна могла ефективно функціонувати та розвиватися, але при цьому вся система цінностей і принципів залишалася б людиноцентричною. Це надзвичайно важлива відмінність побудови всіх політик у країнах як ФРН чи Канада. Верховенство права, як би банально це не звучало, є першим й основним фактором успішності держави. І тільки забезпечення цієї умови дасть нам можливість вплинути на негативні тренди щодо міграції з України та повернути тих заробітчан, які вже сьогодні живуть і працюють у країнах ЄС. Якщо ви їх спитаєте про основну причину виїзду з України, то часто на першому місці будуть не гроші, а бажання гарантувати собі та своїй сім’ї безпечні та прогнозовані умови життя. Знаєте, є жарт, який лише частково, як мені здається, є жартом, про те, що українці, виїжджаючи за кордон, стають відразу набагато більш законослухняними. А чому? Тому що відчувають робочу систему верховенства права, у якій вигідніше дотримуватися встановлених правил. Протягом 6-ти місяців Ви виконували обов’язки Міністра аграрної політики та продовольства України. Чи могли б Ви трохи розкрити діяльність однойменного Міністерства? На жаль, станом на сьогодні цього Міністерства не існує, воно було фактично ліквідоване Постановою КМУ ще восени 2019 року. Я відкрито критикувала та продовжую критикувати це рішення уряду Олексія Гончарука та вважаю його однією з найбільших помилок. Міністерство аграрної політики та продовольства України займалося формуванням і реалізацією аграрної політики в країні в усіх галузях АПК – від рибного господарства до земельних відносин. Практика
існування профільних аграрних міністерств є в більшості країн світу, і це виправдано щонайменше надзвичайною важливістю тих питань, які ці міністерства вирішують. Без зайвої скромності скажу, що АПК – це не лише надважливий і супертехнологічний сектор національної економіки, який формує понад 40% валютних надходжень, це передусім про продовольчу безпеку країни. Тому спектр наших завдань у Мінагрополітики був досить широким – від участі у формуванні законодавчої бази роботи сектору до заходів з підтримки розвитку органічного сільського господарства. Окрім того, важлива частина нашої роботи була спрямована на розвиток експортних ринків збуту для української агропродовольчої продукції, а це означало активну роботу з нашими торговими партнерами по всьому світу – від Азії до Африки. До яких наслідків призвела реорганізація? Реорганізація, а фактично ліквідація Мінагро призвела, на мою думку, до негативних наслідків для сектору АПК. Останніми роками Міністерство стало «точкою входу» для всіх представників агросектору, від малих фермерів до експортоорієнтованих виробників продовольства, і було орієнтоване на формування сталої та системної аграрної політики в Україні, якій український агровиробник міг би довіряти. З іншого боку, ми були дійсно успішні в міжнародному напрямку, і багатьма нашими економічними партнерами ліквідація Мінагро була сприйнята не дуже позитивно, тому що це означало зникнення для них контрагента у веденні перемовин, напрацюванні програм співпраці в АПК тощо. Більшість країн світу, і якраз ті, на які ми рівняємося з боку економічних політик, є прибічниками сталості та прогнозованості в усьому, особливо в питаннях державного управління в стратегічно важливих секторах, як-от в аграрному. Яким є портрет українського аграрія? Ви знаєте, цей портрет останнім часом змінюється, як змінюється й сам сектор. Я радію страшенно появі великої кількості нової генерації фермерів-підприємців в Україні, завдяки яким і зберігається оптимізм щодо майбутнього BusinessWoman | 7
|| exclusive
не лише аграрного сектору, але й всієї країни. Це нове покоління фермерів є дуже прогресивним. З одного боку, такі агропідприємці вміють рахувати та підходять до свого аграрного бізнесу з економічною прагматикою. З іншого – вони орієнтовані на нові агротехнології, підходи у веденні сільського господарства та часто надають велике значення охороні навколишнього середовища та сталості агробізнесу. Цікавою тенденцією підприємництва в АПК останніми роками є також те, що сільським господарством – вирощуванням спаржі, ягід чи розведенням равликів і кіз – починають займатися молоді люди, які взагалі не були дотичними до аграрного сектору. На додаток, сільське господарство часто стає свого роду реабілітацією для наших захисників, які воювали на Сході України та повертаються до мирного життя, шукаючи своє місце в суспільстві. Що болить українцям і як державі це вирішити? Сьогодні таких больових точок стало забагато: від збереження територіальної цілісності держави до питань соціальної нерівності та захисту ось тих незахищених верств населення, які залежать від держави. Сильна держава у сучасному світі – насамперед про економіку. Тому створення умов для розвитку підприємництва, для малого та середнього бізнесу, зокрема на сільських територіях, – це найголовніша передумова економічного зростання та відповідно посилення держави як такої. Ну й, звичайно, найперше – це вже згадане мною верховенство права, яке є об’єднувальним елементом для всіх інших складових соціально-економічного успіху країни. Які головні проблеми зараз бачите в аграрному секторі України? Найперше це відсутність стратегічно побудованої та сталої аграрної політики, яка була б спрямована на досягнення певних цілей. Серед загроз для нашого АПК я також бачу невідворотні кліматичні зміни умов виробництва, до яких сектор має адаптуватися. Без комплексної політики управління природними ресурсами, які так чи інакше залучені у виробництві (земельними, 8 | BusinessWoman
водними, лісовими), буде важко не лише адаптуватися до змін погодно-кліматичних умов, але й залишатися конкурентними на світовому ринку. Окрім того, на мою думку, все більш критичною стає проблема кадрів для галузі, професійної та вищої освіти. Але це, знову ж, комплексна проблема, яка вимагає уваги до питань демографії, абсолютно нових підходів в аграрній освіті та науці. «Недовирішене» питання ринку землі та поспішні кроки в реформуванні системи управління земельними ресурсами, яке накладається на процеси децентралізації, теж є одним з викликів для сектору на сьогодні. Чим Ви займаєтеся зараз? Зараз я продовжую працювати в агросекторі як громадський діяч, а також співпрацюю з Торгово-промисловою палатою України як радник її президента на громадських засадах. Якими вбачаєте свої наступні кроки впродовж 5 років? Мене часто питають після закінчення моєї роботи в уряді Гройсмана, чи не планую я повертатись у Німеччину. Моя відповідь «ні», я впевнена, що можу бути більш корисною моїй батьківщині тут, в Україні. Тому в наступні 5 років планую не менш активно займатися не лише аграрною тематикою. Чи буде це політика, чи громадська діяльність, чи бізнес – час покаже. Хотілося б свої здібності використати для України якнайкраще. Гендерна нерівність жінок у сучасному підприємництві – міф чи реальність? Ситуація набагато покращилася за останні роки. Це очевидно. Все менше перепон ми, жінки, маємо в будь-яких сферах суспільного життя – від політики до бізнесу. Однак, я вважаю, що питання гендерної рівності – це про рівні можливості. А рівні можливості починаються з дитинства, зі школи, де дівчата мають як невіддільну частину своєї освіти отримувати інформацію про те, що вони можуть самостійно обирати свій шлях у житті та вирішувати, ким їм ставати в майбутньому – пілотом, вихователькою чи
exclusive ||
дипломатом. Освіченість і вміння відповідально підходити до власної фінансової незалежності дадуть можливість жінкам більш вільно приймати рішення щодо вибору свого життєвого шляху. З усім тим, хоч і багато чого змінилося на краще в цьому питанні, багато роботи ще залишається попереду, і це робота не лише для держави (яка має створити передумови для рівного доступу до ринку праці чи дати можливості отримувати декретний час не лише жінкам, а й чоловікам), а скоріше для нас, для жінок. Я завжди говорила, що чим більше дитячих кімнат у державних установах, включно з міністерствами, у нас з’явиться, тим більше буде з’являтися жінок на топпосадах і в політиці, і в бізнесі.
щоб залишатись «агрооптимістом», як мене часто називають колеги та друзі.
Як багато жінок залучені наразі в аграрний бізнес? Немало. Лише в понад 10 000 фермерських господарств жінки є власницями або керівницями. А ще ж є і багато підприємств у харчовій промисловості, де також «рулять» жінки. Окрім того, мене страшенно радує серйозна жіноча присутність і в агрономії, і в агротехнологічній сфері, і в біотехнології. Це все також є підставою для того,
Розмову вела Тетяна Розвадовська, для журналу Business Woman
BusinessWoman | 9
|| гість номера
Ольга Стефанішина
«Урядовець – це командна робота!» Ольга Стефанішина, віцепрем’єрміністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, єдина серед віцепрем’єр-міністрів та одна з нечисленних жінок в українському уряді. Вона сильний юристміжнародник, фахівець з права Європейського Союзу. Сьогодні в Кабінеті Міністрів України пані Ольга ефективно координує процес інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО. Як жінці працювати в уряді, де більшість – чоловіки? Система державного управління, державна культура та бюрократія ще з радянських часів містять ознаки певного патріархального устрою в стилі «man’s world». Хоч і реформуємо цю систему, але жінки на керівних посадах, зокрема на військових позиціях, це нове явище. Як казала Кондоліза Райс, be twice as good (вислів з її книги про те, що батьки вчили бути вдвічі кращою в усьому через те, що вона жінка – ред.). На відміну від чоловіків, які досягли певного успіху, щодо жінки поки нечасто застосовується принцип «professional by default». Навіть після успіху жінка має продовжувати доводити свою професійність у суспільстві та колективі, щоб до неї дослухалися. Але можу запевнити, що особисто мені пощастило з командою в уряді. Бо урядовець – це набагато більше, ніж питання, за які ти відповідаєш за посадою, це командна робота. Як у футболі, де грають не лише ті, хто на полі, а й вболівальники. У політиці така гра включає президента, парламент, громадянське суспільство та бізнес. Це широкий світогляд і філософія. Ви з липня цього року ведете консультації з українським бізнесом щодо оновлення Угоди про асоціацію між Україною та Євро10 | BusinessWoman
пейським Союзом. Наскільки це оновлення реальне? У січні 2021-го виповниться п’ять років з початку дії поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. За цей час Європейський Союз став найбільшим і найважливішим зовнішнім торговельним партнером України з часткою понад 40%. І з часу попередніх переговорів про Угоду (у 2008-2010 роках) у ЄС та в Україні відбулися відчутні внутрішні зміни. Україна зазнала агресії з боку Росії, втративши тисячі людських життів і контроль над частиною територій. Зазнала змін і структура української економіки. ЄС тим часом рухається шляхом глибшої інтеграції: з’явилися нові ініціативи, як-от Зелений курс, Єдиний цифровий
гість номера ||
ринок та інші. Сьогодні український бізнес краще розуміє, чим для нього є, а особливо може стати 500-мільйонний ринок Євросоюзу. Тому так важливо, що підсумкова декларація Саміту на початку жовтня вказала на принципову готовність ЄС у 2021 році до проведення спільної оцінки цілей з перспективою оновлення Угоди про асоціацію. Це відкриє можливості для українського бізнесу, зокрема завдяки розширенню торговельно-економічного співробітництва між партнерами ЄС, а також дозволить розвивати інвестиційну привабливість України. Нагадаю, що Угода про асоціацію УкраїнаЄС не передбачає квот, які б кількісно обмежували ввезення товарів до ЄС. Українські експортери можуть постачати до ЄС будь-які обсяги товарів європейської якості. Натомість зона вільної торгівлі передбачає використання тарифних квот для частини товарів. Коли квота з нульовим митом вичерпується, то торгівля продовжується з використанням стандартних ставок ввізного мита. Тому в процесі оновлення Угоди ми ставимо більш амбітні завдання – зняття обмежень щодо участі українських компаній з товарами, виробленими в Україні, у державних і муніципальних закупівлях ЄС. А також зняття обмежень, пов’язаних з технічною відповідністю товарів, вироблених в Україні, не лише у сфері агропромислового комплексу, але й насамперед у сфері промисловості. Отже, оновлена Угода про асоціацію дозволить Україні активніше використовувати можливості для торгівлі й інвестиційної співпраці з ЄС. Україна, на рівні Комітету асоціації, уже отримала позитивні сигнали від ЄС про те, що вони готові почати консультації щодо оновлення. Відповідь на ваше питання більш ніж позитивна.
Чи передбачаєте в переговорах щодо оновлення Угоди про асоціацію збільшення квот для українських експортерів? Квоти – це чи не одне з основних питань порядку денного, що стосується оновлення Угоди. Бо, до прикладу, станом на середину серпня 2020 року вже повністю були використані 8 тарифних квот на: мед, ячмінну крупу та борошно, оброблені томати, оброблений крохмаль, виноградний і яблучний соки, кукурудзу, продукти переробки солоду та крохмалю, цукор. Також використовувалися тарифні квоти на: оброблену продукцію із зернових (81,2%), яйця та альбуміни (75,0%), м’ясо птиці (73,4%), крохмаль (73,3%), солод і пшеничну клейковину (72,2%), яйця та альбуміни додаткова (60,4%), висівки, відходи та залишки (55,2%), м’ясо птиці додаткова (53,1%), овес (45,3%), пшеницю (40,2%) та інші. Тому так, питання квот одне з пріоритетних. Чи може Україна розраховувати на “промисловий безвіз”? Україна веде переговори з ЄС щодо підписання Угоди АСАА, інакше кажучи, «промисло-
вого безвізу», що знімає необхідність проходити додаткову дороговартісну сертифікацію на території українських товарів у ЄС. У такий споBusinessWoman | 11
|| гість номера
сіб українські виробники матимуть доступ до 500-мільйонного ринку ЄС, і це створить практичні передумови організації в Україні підприємств з виробництва технічно складних товарів. Також можна очікувати інвесторів з ЄС і з інших юрисдикцій, які прагнуть зменшити собівартість продуктів і зацікавлені в експорті на ринок ЄС. Тож є великий потенціал для приросту, який можливий завдяки експорту продуктів з високою доданою вартістю. Україна наразі виконала всі необхідні умови, щоб ЄС надав позитивну оцінку з трьох секторів промислової продукції: низьковольтне електричне обладнання, електромагнітне обладнання, машини та механізми. Ще одним вікном можливостей є залучення України до формування Європейського зеленого курсу, а також участь у пов’язаних з ним міжнародних Альянсах. Це відкриє для країни та бізнесу можливість стати важливим гравцем у новій економічній парадигмі Європейського Союзу, тобто інвестори мають змогу обрати пріо-
учасником цього курсу?
ритети напрямків проєктів, що фінансуються, і залучити співфінансування цільових фондів.
нашу Дорожню карту взаємодії на правильному балансі між амбітними завданнями та часовими рамками, у яких наша країна може цього досягти. Це двосторонній процес, у якому Україна має поділяти амбітний порядок денний Євро-
Європейський зелений курс та Україна. Чи може третя країна стати повноправним 12 | BusinessWoman
Під час Саміту Україна-ЄС ми чітко підтвердили європейським колегам, що Україна поділяє стурбованість ЄС стосовно питань кліматичної зміни й уважно аналізує ініціативи, які розробляють у межах Європейського зеленого курсу (European Green Deal) щодо зменшення використання викопного палива та впровадження зелених технологій для досягнення кліматичної нейтральності в Європі. У серпні цього року ми вже передали ЄС позиційний документ, де зафіксували бачення України щодо участі в ініціативі Європейського зеленого курсу. Ба більше, ми запропонували дати старт структурованому діалогу високого рівня Україна-ЄС з цього питання та розробити відповідну Дорожню карту з урахуванням пріоритетів Цілей сталого розвитку до 2030 року та реалізації Паризької кліматичної угоди. Водночас виходимо з реальної спроможності української економіки та будемо формувати
exclusive ||
пейського Союзу, а Європейський Союз повинен враховувати зобов’язання в межах Угоди про асоціацію під час формування політик Європейського зеленого курсу.
Дуже багато ініціатив з боку Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Тут ми з
У чому полягає позиція українського уряду? Позиція українського уряду полягає в тому, щоб механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment mechanism) та інші нетарифні інструменти регулювання торгівлі не створювали жодних нових перешкод для інтеграції українських виробників у промислові виробничі ланцюги ЄС і для розвитку торгівлі між сторонами, як це передбачено Угодою про асоціацію та зобов’язаннями України та Євросоюзу в межах СОТ. А ще ЄС виділить 10 млн євро в межах програми «Кліматичний пакет для стабільної економіки: (САSЕ) в Україні», що дозволить нам профінансувати додаткові проєкти з розвитку ресурсоефективної економіки України, скорочення викидів парникових газів, стимулювання переходу до кругової економіки. Відповідна угода також підписана під час саміту та є безумовним здобутком, включаючи додаткові можливості для залучення інвестицій в економіку українських регіонів і посилення спроможності уряду для розробки дружніх для довкілля політик. Крім того, Україна зацікавлена долучитися до водневих ініціатив Євросоюзу. Йдеться про Водневу стратегію ЄС, а також про Європейський альянс чистого водню, який ми вважаємо перспективним проєктом, і до роботи якого Україна готова приєднатися. Та відповідно сприяти впровадженню водневих технологій і створенню водневої екосистеми в нашій країні.
міністром Романом Абрамовським on the same page. Пріоритетним є запуск так званого «ринку сміття», який дозволить будувати заводи з механіко-екологічної обробки відходів і створити нові робочі місця для українців. У такий спосіб ми очистимо країну від сміття та убезпечимо від екологічної катастрофи регіони, де переповнені сміттєзвалища та полігони, розпочнемо озеленення країни, масштабуємо нову екофілософію та змінимо ставлення людей до природи в цілому. Бо в Україні на сьогодні переробляється максимум 6% відходів, все інше потрапляє на полігони чи на стихійні сміттєзвалища. А це можна пояснити лише нашим ставленням до навколишнього середовища. Я хотіла окремо подякувати проєкту «Озеленення України», у якому взяла участь, за те, що цей масштабний проєкт з багатьма екоакціями й активностями зі свого боку підкреслює український вектор до Європейського зеленого курсу. Разом з українцями впродовж доби ми висадили майже два мільйони дерев! А скільки ми ще можемо зробити, об’єднавши зусилля влади та громадськості. Тож попереду ще багато цікавого, що активніше інтегруватиме Україну до ЄС.
Що зараз роблять в Україні в напрямку Зеленого курсу? BusinessWoman | 13
|| політика
Оксана Дмитрієва
«Донорство – це найблагородніший прояв людяності» Оксана Дмитрієва, медик, народна депутатка України, заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань сучасних медичних технологій та розвитку трансплантології Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Пані Оксана вже понад рік своєї діяльності у ВРУ активно бореться за розвиток трансплантації в Україні. Про результати цієї роботи читайте в новому інтерв’ю нашого глянцю! Яким був Ваш досвід боротьби з COVID-19? Які поради можете дати тим, хто переживає хворобу прямо зараз? Скажу відверто: так склалося, що з початку карантину, ще з березня, лише один тиждень я була вдома на самоізоляції. Потім, і до сьогодні, весь час активно працювала. Багато роботи було (та й зараз є) у Штабі для боротьби з коронавірусом щодо підготовки важливих законопроєктів на цю тему. Також щодо трансплантації в умовах пандемії було багато робочих питань. Щодня, повертаючись з роботи, я хвилювалася, що могла захворіти. За перших симптомів чи контактів йшла здавати тест. І коли в жовтні хвороба торкнулась і мене, першим, про що я подумала, була робота. Можна сказати, що мені пощастило: все обійшлося без пневмонії чи інших ускладнень. Проте були сильні головні болі, болі в ногах, слабкість. Втрата нюху та смаку – теж дуже не14 | BusinessWoman
приємні симптоми. Що хочеться порадити тим, хто зараз бореться з недугою: не лікуйтеся самотужки, не приймайте антибіотики, якщо немає для цього підстав, і не піддавайтеся паніці. Тут дуже важливо не «запустити» хворобу, контролювати свій стан і рівень кисню в крові. Я здала тест, після позитивного результату звернулася до лікаря. Лікар не виїжджав на виклик, а я їхала до лікарні. Усі необхідні аналізи робила та ви-
політика ||
конувала призначення. Зараз уже отримала негативний тест і повернулася до звичного життя, чого й бажаю всім, хто бореться з недугою. Які питання зазвичай потрапляють на порядок денний засідань Комітету здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, заступницею голови якого Ви є? Які основні досягнення на рахунку Комітету? Основна частина порядку денного засідань – це розгляд законопроєктів, які стосуються системи охорони здоров’я. Друга частина – обговорення проблемних питань галузі та прийняття рішень. Як це працює? Є проблема, наприклад, не забезпечені ліками якісь категорії пацієнтів. Ми приймаємо рішення про розгляд цього питання на засіданні Комітету, запрошуємо всіх учасників процесу, заслуховуємо всі сторони та приймаємо рішення. Це може бути ініціювання перевірки, звернення до правоохоронних органів, звернення до Кабінету Міністрів тощо. Головне, щоб унаслідок цього рішення, проблема була озвучена та почався процес її розв’язання. Це контрольна функція Комітету. Наш Комітет дуже активно працює, уже багато законодавчих змін напрацьовано, і багато вже прийнято. Медична галузь є дуже проблемним напрямком, вона з року в рік, вже понад 20 років, недофінансована. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, національна система охорони здоров’я будь-якої країни має фінансуватися не менше, ніж на 5% ВВП. Якщо ця цифра менша (а в нас вона завжди на рівні 2,7-3,5%), держава не може належним чином забезпечити надання якісної медичної допомоги населенню. Наш Комітет подав правки до Проєкту Закону «Про Державний Бюджет України на 2021 рік», де передбачив фінансування галузі на рівні 5% ВВП. Це дуже важливо для розвитку та роботи системи загалом, особливо в умовах боротьби з COVІD-19. Легалізація канабісу з медичною метою – Ви «за» чи «проти»? Чи полегшить це життя українцям? Легалізація канабісу – дуже дискусійне питання. Я розумію страхи тих, хто «проти», і знаю
аргументи тих, хто «за». Моя думка є суб’єктивною, бо я медик. І легалізація медичного канабісу для мене є питанням доступу до ліків тих, хто їх потребує. І як медик я завжди на боці пацієнтів і завжди буду за те, щоб пацієнти отримували необхідне лікування в повному обсязі. Інше питання – це питання контролю. Ми маємо бути впевненими, що цим не будуть зловживати. Тому до цього процесу мають бути залучені як медики, так і правоохоронці, усі питання мають бути врегульованими. Це як з трансплантацією: ми залучаємо до всіх обговорень і рішень правоохоронні органи, прокуратуру, судмедекспертів. Які проблеми з трансплантацією органів існують в Україні зараз? Чому це питання є важливим? Яким чином це врегульовано на законодавчому рівні? І як складається ситуація з трансплантацією в міжнародному досвіді? Рік тому, коли я почала займатися цим питанням, я зібрала лікарів, пацієнтів, представників громадськості для того, щоб почути, що нам заважає проводити трансплантації в Україні. Ми обговорили проблеми, знайшли варіанти їх розв’язання та підготували зміни до закону. І це стало початком. Ми за цей час уже провели 7 трансплантацій серця (які в Україні не проводили 15 років), ми зробили першу трансплантацію підшлункової залози, ми вперше за всі роки незалежності розпочали робити неродинні трансплантації кісткового мозку, уже 5 таких трансплантацій проведено з квітня. За початку цього року уже проведено більше 80 трансплантацій нирок, 13 трансплантацій печінки. Для пацієнта трансплантації у 25 закладах охорони здоров’я, які долучилися до пілоту є безкоштовними. Ці трансплантації оплачує держава. Трансплантації почали робити в Черкасах, Ковелі, Сумах, готуються в Хмельницькому, Тернополі, Херсоні, Чернігові – там, де їх ніколи не було. Ми не говоримо «зверху», що тільки в конкретних лікарнях (як це було раніше) може проходити трансплантація. Ми дали змогу лікарням самим вирішувати чи хочуть вони розвивати в себе цей напрямок. Звісно, ми поставили вимоги. Але хто хоче, той отримує ліцензію, підBusinessWoman | 15
|| політика
тверджує наявність необхідного обладнання та лікарів і працює. Нам вкрай важливо розвивати цей напрямок у нас, в Україні. І фінансувати його. Бо цікава цифра – на трансплантацію в Україні з бюджету виділено 112 млн гривень, а на лікування громадян за кордоном – понад мільярд гривень. Більше ніж мільярд ми щороку вивозимо на лікування, у більшості випадків це трансплантація, а на розвиток у країні виділяємо в десять разів менше. Ще одна сумна статистика: на рахунках за кордоном знаходяться сотні мільйонів гривень, які держава направила в попередні роки на лікування за кордоном, а пацієнти не отримують лікування, хоча кошти за них заплатили. Чому так? Бо в кожній країні є своя черга на трансплантацію, і пріоритет – свої громадяни. Без розвитку системи трансплантації в нас, наші громадяни, які потребують трансплантації, змушені роками чекати на донорський орган за кордоном. В Індії зараз чотири наших українських пацієнтів чекають майже два роки на трансплантацію. Величезна черга й у сусідній Білорусії. Я подала свої поправки до бюджету щодо збільшення фінансування програми з трансплантації. Колеги з Бюджетного комітету їх підтримали, сподіваюся, що уряд теж до другого читання їх врахує. Це дасть змогу пролікувати в нас у рази більше пацієнтів. Але при цьому маємо ще одну проблему, вирішити яку можете допомогти саме ви, засоби масової інформації! Це популяризація донорства. Чим більше ми будемо про це говорити, тим більше людей задумається про цю проблему. Іван Павло ІІ говорив: «Не забирайте органи на небеса, вони потрібні на землі живим». Донорство – це найблагородніший прояв людяності. І я щиро вдячна кожній сім’ї, яка в найважчий момент, втрату близької людини, дала шанс на життя інших. 16 | BusinessWoman
Хто може бути донором органів? І як це зробити зараз в Україні? Ми зараз працюємо над запуском єдиної державної інформаційної системи трансплантації, де буде міститися інформація про згоди на донорство, де буде міститися інформація про тих, кому потрібна трансплантація. Там буде й інформація про тих, кому вже проведено трансплантацію, і ця система автоматично, без людського фактора, шукатиме пару донор-реципієнт. Ми плануємо (і я думаю, що з 2021 року це вже працюватиме), що в цю систему кожен охочий зможе внести свою згоду чи незгоду на посмертне донорство. Як це буде відбуватися: за-
ходите в особистий кабінет, заповнюєте згоду та ставите цифровий підпис. І про те, що людина
політика ||
дала згоду на донорство, можна буде дізнатися лише за умови, що цій людині буде поставлено діагноз «смерть мозку». До того часу ніхто (якщо людина сама про це не скаже) не буде знати згодні ви чи ні стати донором. Зараз же, до запуску цієї системи, лише родичі померлого можуть дати згоду на донорство. Тому дуже важливо кожному в себе в сім’ї говорити про це. Щоб рідні знали позицію один одного. Адже приймати таке важке рішення в момент втрати близького дуже складно… І ще: не кожен з нас може стати донором. Онкологія, перенесені гепатити, ціла низка інфекційних захворювань є протипоказаннями. До того ж донором може бути лише той, у кого внаслідок травми чи хвороби діагностовано смерть мозку. І життєдіяльність підтримують лише завдяки апаратам. Наш талановитий український кардіохірург Борис Тодуров колись сказав цікаву річ, що в нас більше шансів стати реципієнтом (тим, кому потрібна трансплантація), ніж донором. Бо навіть ускладнення грипу можуть призвести до відмови нирок чи необхідності в трансплантації серця. Якими Ви бачите фактичний та ідеальний образи українського лікаря? Яких практичних заходів повинна вжити держава, аби покращити життя лікарів і систему охорони здоров’я загалом? Для мене лікарі є супергероями. Особливо зараз, коли у світі пандемія коронавірусу, це стало помітним для всіх. Ви знаєте, попрацювавши в державній лікарні якийсь час, я пішла працю-
вати в приватну клініку. Потім я відкрила власну клініку та зробила її такою, якою повинна бути хороша сучасна клініка. І створила умови для лікарів, для їх роботи. Бо це запорука якісної медичної допомоги для пацієнта.
Зараз свій досвід і бачення я хочу використати для змін у галузі. Бо медична допомога має бути якісною та доступною в будь-якому куточку країни та для кожного громадянина країни. Потрібно змінювати підходи до медицини, потрібно залучати додаткові кошти для галузі, а не закривати лікарні. Для цього потрібно запроваджувати державо-приватне партнерство в медицині, працювати над запровадженням медичного страхування. А головне, потрібно хотіти змін і їх робити. У мене багато напрацювань, і крок за кроком я їх втілюю. Трансплантацію розпочали, далі працюю над побудовою якісно нової системи реабілітації в країні, над покращенням медичної освіти та безперервного професійного розвитку лікарів. Це все важливі елементи, які разом і створюють нову систему охорони здоров’я!
БІЗНЕСWOMAN | 17
|| бізнес та економіка
Ало Стрейман
«Я вибрав – продаж екофрендлі технологій» Ало Стрейман – естонський емігрант, який понад 13 років тому перебрався назавжди до України. Ще бувши маленьким хлопчиком, він мріяв конструювати великі та величні човни, надихнувшись іконним американським серіалом «Поліція Маямі». Нині Ало Стрейманн є засновником «E-Mobile Group» – компанії, яка робить щасливішими бізнесменів з усієї Європи, представляє їм найсучасніші та найякісніші яхти. Редакції «Business Woman» випала чудова нагода поспілкуватися з Ало про досягнення мрії, його життєвий шлях та рідну Естонію. Добрий день, Ало! Розкажіть звідки Ви та як прийшли туди, де зараз знаходитесь. Я виріс у Північній Естонії, у радянські часи в нас була маленька перевага – можливість дивитися фінське телебачення з американськими фільмами. Тоді по телебаченню йшов культовий серіал «Поліція Маямі», який багато хто пам’ятає й досі. Я там побачив дуже красивий катер. Потім, вже коли виріс, дізнався, що його виготовила фірма «Wellcraft». Я побачив його й одразу вирішив, що коли виросту, робитиму подібні катери. Життя пішло трохи по-іншому, у дев’яностих я працював менеджером у різних компаніях. Але мрія залишилася. І от, в один момент, я опинився випадково за столом, де обговорювали потребу в керівникові виробництва катерів і яхт. Я запропонував себе, люди погодились, але нічого з того не вийшло. Тоді я почав сам їздити на виставки катерів, шукати когось, для кого я б міг їх виготовляти. Завжди мене запитували про досвід у цій справі, а коли я казав, що його поки нема, казали: «До побачення». Я вирішив, що зможу зробити все сам, сконструював перший катер. Коли все було готово, прийшов до свого роботодавця та повідомив про звільнення, бо тепер 18 | BusinessWoman
хочу займатися власною справою. Так у 2003 я опинивсь у виробництві катерів і потихеньку почав переїжджати з виробництвом до України. Згодом люди почали питати чи нема в мене яхт трошки більших за розміром, і я почав шукати варіанти, став як агент з нерухомості, тільки з яхт. У якийсь момент мені здалося, що було б краще стати представником певного бренду. У журналах, де публікуються новинки сфери, я знайшов фірму «Greenline». Вони виходили на ринок з ідеєю, що яхта має бути електричною. А тоді, у 2010, ще навіть «Тесли» не було. Справи йшли добре до 2014, відбулася революція, війна… У нас ніхто нічого не купував, тому я вирішив спробувати продавати човни в інших країнах. Таким чином народилася торговельна мережа, яка сьогодні існує в Україні, Швеції, Франції, в Балтиці та на Кавказі.
бізнес та економіка ||
Що Ви ще продаєте, окрім яхт? Десь 3 роки назад до мене прийшов клієнт зі Швеції, сказав, що хоче американський електричний пікап. Я почав дивитись у гуглі, що за машина. Вияснилося, дійсно крутий якісний продукт – електромобіль. Він був до останнього не дуже популярним, бо без постійної підзарядки можна було добиратися лише на короткі дистанції. А цей автомобіль, виявилось, може проїхати 700 км. І коштував удвічі дешевше, ніж «Тесла». Його можна було замовити лише в Америці, тож бувши одним з перших покупців, я отримав запрошення на презентацію машини в Нью-Йорку. Познайомився з президентом компанії, звідтоді й став їхнім амбасадором, оскільки офіційного представництва компанії в Європі немає. Як бачите, у певний момент я вибрав собі, що продаватиму екофрендлі технології. Почалося все з яхт, потім електричні американські автомобілі… Наскільки в принципі важливо зараз піклуватися про навколишнє середовище та думати про майбутнє планети? Чи помічали колись, можливо, у морі наслідки людського втручання в природу? Вкрай важливо. У морі пластикових пляшок я не бачив поки, але далеко йти не треба. Кілька разів бачив, як біля мого будинку приїжджають люди та викидають сміття в ліс, у кущі, а коли питаєш у них навіщо це робити, кажуть: «А що?» Другий момент – у нас дуже швидко почали розвиватися технології, порівнюючи з попередніми століттями. Умови стають кращими, медицина якіснішою, дітей народжується більше та більше. А ресурсів для того, аби люди жили комфортно, стає менше. Я не заглиблювався в розслідування щодо глобального потепління, але бачу його зараз на власні очі. Раніше, коли я був у бабусі під час зимових канікул, середня температура була -20, падав сніг. Зараз сніг рідко можна побачити. Візьмімо тварин, зараз у Києві живе стільки видів отруйних павуків, які раніше тут не жили. У якийсь момент різко можуть проявитися всі ці процеси, з якими людству буде складно впоратися.
Яким було Ваше естонське дитинство з огляду на те, що Естонія є однією з найбільш проєвропейських країн на пострадянській арені? Що є відмінним між Україною та Естонією? Прекрасним. Особливість Естонії полягає в тому, що вона знаходиться в дуже важких кліматичних умовах. Є така приказка національна, коли людина питає іншу: «А в цьому році була хороша погода в Естонії?» й отримує відповідь: «Була, але я цей день провів на роботі». Кияни кажуть, що 30 градусів – дуже спекотно, а мені це дуже подобається. Я виріс там, де холодно та темно. Йдеш до школи – темно, повертаєшся – знову темно. Люди, які в цьому ростуть, більш замкнуті, живуть у будинках далеко від одного. В Україні всі будуються поруч. У цьому є навіть історичний сенс: так було простіше захищатися від атак. В Естонії понад 700 років були німці, тому захищатись особливо було ні від кого. Якщо хтось починає вирощувати картоплю в Естонії, це дається дуже складно. Результати досягнути значно важче, ніж, скажімо, в Україні з її родючими ґрунтами. Тому естонці звикли кожен день постійно робити якусь роботу. В Україні ж, багато речей роблять протягом якоїсь кампанії. Роблять щось раз на рік, тому що після виборів прийде інший начальник, який скаже: «Не будемо цим займатися. Будемо робити щось інше!» У цьому й полягає основна різниця. Естонці трудоголіки, а українці, українці більш максималісти. Хочуть максимум усього. Автомобіль максимальної комплектації, максимально красиво виглядати завжди. Естонцям це неважливо, вони йдуть купувати машини з базовою комплектацією, бо машина – просто засіб для пересування. На початку 90-х, коли розвалився Радянський Союз, люди прийняли рішення йти в Європу. Дійшли через 14 років, у 2015 році. Ось так завдяки щоденній кропіткій праці, без усіляких кампаній, естонці досягли той рівень, який є. Усі боролися однаково, за те, щоб йти, неважливо хто при владі. Україна підписала Угоду у 2014. Пройшло лише 5 років переговорів. Буде чудово, якщо Україна ввійде до ЄС у 2030. Але може пройти й більше часу, і це нормально.
BusinessWoman | 19
|| бізнес та економіка
«Business Woman Club» відкриває міжнародні можливості співпраці для своїх учасниць
«Business Woman Club» – це закритий жіночий бізнес-клуб, який об’єднує успішних жінок зі сфери бізнесу для консолідації, розвитку та спілкування. Протягом останніх 2-х місяців «BW Club» вдалось організувати для своїх учасниць значну кількість заходів і зустрічей з впливовими людьми, а також підписати Меморандум про співпрацю з державною установою «Офіс із залучення та підтримки інвестицій». Метою Меморандуму є визначення основ для співпраці між сторонами щодо поліпшення інвестиційного клімату та залучення інвестицій в економіку України. Серед заходів «Business Woman Club» зустріч з Борисом Шестопаловим, успішним підприємцем, CEO «HD-group» – національної компанії з філіалами, представленими в більшості регіонів України, почесним консулом Австрії в Запоріжжі. Ще однією знаковою подією була зустріч з Віталієм Мілентьєвим, ментором клубу, представником Торгово-промислової палати провінції Альберта (Канада). Під час спілкування сторони обговорили можливості співпраці українського та канадського бізнесу, залучення іноземних інвестицій в економіку України, а також домовилися про конкретні напрямки взаємодії. 20 | BusinessWoman
Об’єднання управлінців і власників – звичний інструмент для розвитку та проведення дозвілля. Найбільшим в Україні бізнес-клубом є «CEO Club Ukraine» – закритий бізнес-клуб, що об’єднує 180 генеральних директорів і власників середнього та великого бізнесу для розвитку, спілкування та співпраці. Президентом клубу є Сергій Гайдайчук. Також Сергій Анатолійович є ментором «BW Club», він провів дискусійну зустріч з учасницями на тему: «Цінності та сенс нашого життя». Успішні жінки ділилися своїми думками про сенс життя, цінності, принципи, а також ставили одна одній запитання. Цікаві тези та думки, які озвучили: «потрібно жити в гармонії з навколишнім світом»; «бути тут і зараз»; «сприймаймо світ просто»; «кожен день бути найкращою версією себе»; «більшість речей у житті ми не можемо контролювати»; «твій час – це і є твоє життя»; «більшість людей помирають, так і не народившись»; «йти своїм шляхом і за своїм призначенням»; «якщо світ створений вищим розумом, значить він благий»; «синхронізує-
бізнес та економіка ||
мося зі світом навколо». Важливою є і співпраця на міжнародному рівні. «Business Woman Club» спільно з Торговопромисловою палатою України (Ukrainian CCI) і дипломатами різних країн зацікавлені в міжнародній фінансовій дипломатії, а також у відстоюванні національних інтересів України, пріоритету прав і свобод людини та громадянина, демократизму та законності, гуманізму та соціальної справедливості. Саме з таким наголосом відбулась онлайнзустріч дипломатичної групи бізнес-клубу в ТПП України за участі Надзвичайного та Повноважного Посла Хорватії в Україні Аніци Джамич, Посла Чорногорії Драгіци Понорац, Почесного консула Угорщини в Тернопільській області Тетяни Чубак й учасниць «BW Club» Ганни Крисюк, Юлії Бичай, Ілони Бовенс, Ярослави Бояркіної, Анни Коршунової, Аліни Скоморохової та інших. Упродовж години учасники зустрічі презентували можливості та цікаві ініціативи, які вже з наступного місяця будуть втілюватись у життя – проведення телемостів і налагодження співпраці між жіночими міжнародними бізнес-клубами; проведення дискусійних зустрічей з менторами клубу; розвиток культурної дипломатії; створення групи допомоги, консультування під час пандемії тощо. Прагнення миру, очікування миру стали головною мрією країни. Але мир не приходить сам по собі. Його потрібно будувати. Його потрібно зберігати й укріплювати. Потрібно вивчати й аналізувати ситуацію. Будівництво миру – це не лише справа політиків, військових і дипломатів. Їх діяльність, без сумніву, є важливою. Але участь суспільства робить процес успішнішим, розширює базу вивчення ситуації та прийняття рішень, дає розуміння важливості досягнених результатів. Президент «Business Woman Club» Ганна Крисюк, а також учасниці клубу Аліна Скоморохова та Анна Коршунова, крім того, що є успішними бізнесвумен, також Посли Миру. Відбулась онлайн-розмова між жінками з України та Кореї на тему: «Жінки та мир».
Учасниці розмови поділилися своїми напрацюваннями у відповідній тематиці та домовилися про подальшу співпрацю. Мир – це не тільки відсутність збройної акції між народами чи країнами. Мир – це також стан душі, щире бажання шукати для себе та для інших справедливості, правди, добра та краси. Нашому народові сьогодні необхідна зброя для захисту своїх прав перед чужою агресією, але ще важливіше зараз творити атмосферу щирої любові, щирого бажання, побудованого на довірі, блага для всіх. Втілити бажання загального добра – це нелегке завдання. Це не станеться само по собі. За це треба боротися.
Учасницями «BW Club» можуть бути тільки жінки! Водночас клуб відкритий для партнерства з організаціями та приватними особами, які поділяють цінності та місію клубу.
BusinessWoman | 21
|| бізнес та економіка
Сергій Позняк
«Якщо дерева вирубуються, треба, щоб їх хтось саджав»
Сергій Позняк, підприємець із досвідом, генеральний директор найбільшого в Україні заставного сервісу «Cronvest», що успішно функціонує на ринку вже понад 20 років. Саме «Cronvest» є яскравим прикладом соціально відповідальної компанії, адже вона надає фінансування для різних суспільно важливих проєктів, як-от «Promprylad.Renovation» і «Veterano Group». Дізнайтеся більше про Сергія в ексклюзивному інтерв’ю! Сергію, як почали власну справу? 15 січня «Cronvest» святкуватиме свій 21-й день народження. Хоча я дуже люблю свою роботу, дійсно не можу пригадати той момент, коли у 26 років я вирішив перетворити життя на пекло. Я просто захотів стати бізнесменом і почав до цього йти. Пам’ятаю, як власноруч, десь на ксероксі, десь на комп’ютері, розробляв наш перший статут. Він у мене досі зберігся, але без сліз на нього поглянути не можна. Тоді ще, аби зареєструвати статут, потрібно було пройти приблизно 30 інстанцій. Я все це робив сам. «Cronvest» є компанією, головним надбан22 | BusinessWoman
ням якої є цінності – як духовні, так і професійні. У нас є сильний корпоративний дух, який дозволяє досягати неможливого, чим ми дуже пишаємося! Ви є членом найбільшого українського бізнес-клубу «CEO Club Ukraine». Що особливого в такому бізнес-об’єднанні? «CEO Club Ukraine» – спільнота з цінностями на першому місці. Харизматичний Сергій Анатолійович Гайдайчук, як клей, об’єднує всіх учасників клубу навколо та тримає все на дуже високому рівні. «CEO Club» – те саме ядро, на-
бізнес та економіка ||
вколо якого крутяться інші бізнес-об’єднання. Я вважаю, що це взірець репутаційно сильного бізнес-клубу. Це територія суцільної довіри та позитиву. Саме за таких умов можлива плідна співпраця для переходу на вищий рівень. Також Ви є партнером проєкту «Озеленення України». Який особистий досвід став каталізатором Вашої в ньому участі? Якщо дерева вирубуються, треба, щоб їх хтось саджав. Коли Сергій Гайдайчук запропонував мені доєднатися до проєкту, я не задумувався ні на хвилину, бо розумію, що таке кліматичні зміни. Цього року я здійснив перехід на парусному човні в Антарктиду як повноцінний учасник екіпажу. Я бачив наслідки людської діяльності – температуру +20, китів, які припливають туди в величезній кількості, бо в інших місцях їм надто жарко, бачив траву там, де колись і бактерій не було. Керівник експедиції пів ночі розповідав нам про всі кліматичні зміни, відчутні на континенті. Я хочу показати приклад як можна допомогти планеті, щоб інші теж це робили. Якщо це стане загальносвітовою практикою, ми зможемо разом поліпшувати клімат. Нам ще тут жити. Як казав один індіанський вождь: «Коли ви зрубаєте останнє дерево, вб’єте останнього звіра, тоді зрозумієте, що гроші не можна з’їсти». Людина достатньо шкодить навколишньому середовищу, відтак повинна її компенсувати. Якими способами, окрім висадки дерев? Поліпшувати екологію потрібно на глобальному рівні, впроваджуючи законодавство, направлене на оптимізацію процесів, що шкодять планеті. Це й сортування сміття, і взагалі його перероблювання, і використання природних ресурсів, і заохочення до переходу на альтернативні види енергії та транспорту. На жаль, зараз ці проєкти не є пріоритетом для нашої держави. Сподіваюся, що ситуація скоро зміниться. Я розумію інвесторів альтернативних енергоджерел, які зараз йдуть з України, бо їх просто кинули. Але ці питання необхідно розв’язувати на державному рівні, при чому негайно, поки ми не купаємось у власних відходах.
Що можете сказати про соціальну відповідальність бізнесу? Наскільки важливою вона є в умовах глобалізації? Соціальний клімат потребує постійного покращення для того, щоб той соціум, у якому ми всі живемо, ставав все більш щасливим. Навіть якщо взяти чисто з прагматичного боку, більш щасливий соціум – це адекватні контрагенти, які тебе не дуритимуть і будуть відповідальними. Це також перспективні проєкти, у які можна інвестувати й інвестуватимуть багато грошей. Це банально краще життя. Чим більше береш участь у розширенні цього острівку добробуту, тим щасливішими будуть діти, люди похилого віку. Це буде країна, де всі один одного поважають, піклуються, людям легше працювати, приємніше вести свої справи. Але кажучи з глобальної перспективи, сьогодні дійсно вік похилих людей стрімко зростає. А допомога для цієї категорії населення, як мені здається, практично не передбачена. Знову ж, це питання до уряду. Але якщо він не справляється, то хоча б локально бізнеси повинні брати цю відповідальність на себе. Бо якщо ми не стимулюватимемо зростання цих островів добробуту, якщо вони постійно зменшуватимуться, нам скоро доведеться вести свої бізнеси серед суцільного криміналу, у соціально проблемних місцях, де не буде ні доріг, ані цінностей. Нам доведеться писати договори на сотні сторінок, аби передбачити кожний нечесний вчинок наших партнерів. У таких умовах бізнес іде дуже повільно, через це складно конкурувати з іншими державами в розвитку економіки та підприємництва. Дуже важливо брати участь у різних соціальних проєктах, спрямованих на підтримку вразливих верств населення. У нас, наприклад, є програма навчання для ветеранів-бізнесменів. Перше заняття пройде вже 21-го листопада в «CEO Club Ukraine». Нашими інформаційними партнерами є Міністерство у справах ветеранів України, Київська школа економіки, Спілка учасників, ветеранів, інвалідів АТО та бойових дій. Для нас соціальна відповідальність полягає у тому, щоб допомагати іншим зростати.
BusinessWoman | 23
|| бізнес та економіка
Vector-VS – лідер на ринку електротехніки
Яким сьогодні має бути справжній лідер українського ринку? Справжнім професіоналом, а не аматором у своїй сфері, добрим знавцем специфіки власної продукції та послуг. А ще – далекоглядним і надійним, всебічно розвиненим, з міркуваннями на перспективу та з поважним ставленням до кожного клієнта. Саме такі якості дозволили компанії Vector-VS зайняти лідерські позиції на ринку електротехніки та міцно утримувати їх впродовж багатьох років. Характерною рисою сучасної економіки як на національному, так і на світовому рівні став розвиток енергетичної галузі. Але без використання технологічних інновацій і впровадження сучасних технологій він є неможливим. Щоб зберігати баланс між отриманням, розподілом і споживанням електроенергії, а також забезпечити її високу якість, потрібно постійно шукати нові рішення. Більш того – електротехнічне обладнання повинно бути бездоганної якості з високим рівнем надійності та безпеки, модернізованим і зручним у використанні. Саме такі високі цілі ставила собі компанія Vector-VS на момент створення. Коротко про історію створення та розвитку Компанію Vector-VS було засновано у 2003 24 | BusinessWoman
році. За 17 років діяльності вона зарекомендувала себе як надійний постачальник та отримала бездоганну репутацію. Було реалізовано понад 1000 проєктів всередині країни та за кордоном. На сьогодні компанія займає топові позиції на електротехнічному ринку України. До цього додаються гарне знання галузевого ринку та вдале впровадження нестандартних і комплексних рішень. Електрообладнання повністю відповідає національним вимогам екологічної та пожежної безпеки, отримало схвальну експертну оцінку від Міністерства палива та енергетики. Компанія знаходиться в стадії динамічного розвитку, постійно збільшуючи асортимент продукції та вдосконалюючи рівень якості послуг. Зараз її регіональні представництва присутні у всіх великих містах України (Львів, Рівне, Вінниця, Харків, Одеса, Кременчук, Запоріжжя, Маріуполь, Дніпро).
бізнес та економіка ||
Про послуги Найвища оцінка роботи та найкраща рекомендація – це спільнота партнерів, з якими компанія пов’язана тісними відносинами протягом тривалого періоду в часі. Обладнання Vector-VS використовують найбільші промислові підприємства (Полтавський ГЗК, Арселор Мітал Metinvestholding, МХП, Bunge, ТІС, Kernel), атомні електростанції (Южноукраїнська АЕС, Рівненська АЕС, Хмельницька АЕС), різноманітні об’єкти інфраструктури (Unit.City, аеропорт Бориспіль, НСК Олімпійський), найбільші торгові центри (Lavina Mall, ЦУМ, River Mall, Ocean Plaza), а також житловий фонд (Бульвар Фонтанів, Новопечерські Липки, Jack House, ЖК Chicago Concept House, Tetris Hall). Сьогодні компанії довіряють реалізацію найсучасніших проєктів різного рівня складності та масштабу. Таємниця такого успіху складається з кількох компонентів. По-перше, це вдало підібраний персонал, що надає технічний консалтинг і професійну допомогу клієнтам на час підбору обладнання. По-друге, це зважений підхід до вибору брендів: тільки перевірені, надійні рішення, що залишатимуться актуальними й завтра, і через рік. По-третє, це високий рівень порядності та відповідальності перед клієнтами. Партнер, що чітко дотримується своїх зобов’язань, веде відкритий діалог, надає оперативний сервіс і логістику, пропонує конкурентоспроможні ціни – це справжня знахідка в наші дні, чи не так? З турботою про бізнес і не тільки Окрім професійної діяльності, Vector-VS піклується й про навколишній світ. Одним з останніх заходів стала безпосередня участь у
соціальній політиці. Серед ідей, втілених у життя – екологічний проєкт «Озеленення України». Висадка нових дерев знайшла гарячий відклик і підтримку серед низки великих компаній країни, серед яких і Vector-VS. Команда Vector-VS вважає, що сучасний бізнес повинен різними способами підтримувати соціальні ініціативи: не тільки матеріально, але й морально та власним прикладом. Кожна людина, з’явившись на нашій планеті, повинна щось зробити власними руками, щоб змінити навко-
лишній світ на краще. Вона повинна залишити після себе дещо більше, аніж було до її появи. А процес висаджування нових дерев – це не тільки спосіб покращення екології, це вагомий вклад у щасливе майбутнє всієї держави. BusinessWoman | 25
|| бізнес та економіка
Юрій Шинкарчук
«Найближчими роками Китай покаже хто тут лідер всьому світу»
Юрій Шинкарчук, генеральний директор «Укр-Китай Коммунікейшин» – компанії, яка вже понад 15 років допомагає українським бізнесменам успішно вести справи з Китаєм, супроводжуючи їх у питаннях логістики, а також фінансуванні закупівель. «Укр-Китай Коммунікейшин» високо цінує своїх клієнтів і завжди щиро відкрита для допомоги, полегшуючи життя тисячам українців. Спеціально для наших читачів, ми взяли інтерв’ю в пана Юрія, щоб поговорити про подібності та відмінності між такими далекими Україною та Китаєм. Що з цього вийшло? Читайте нижче! Юрію, коли та в чому побачили перспективу співпраці з Китайською Народною Республікою? Ми починали бізнес ще в далекому 2005 році, коли Китай не був таким комфортним і розвиненим як зараз. У ті роки, великою проблемою був контроль якості та кількості продукції. Тоді не було людей, які допомагали розв’язувати бізнеспроблеми, наприклад, з браком товарів. Ми спочатку взялися розбиратися зі своїми труднощами, а потім, побачивши попит на ринку, почали допомагати іншим підприємцям. Поступово бізнес у Китаї ставав більш цивілізованим, почали 26 | BusinessWoman
з’являтися онлайн-майданчики для торгівлі, якот «Alibaba», які допомагали комунікувати закупникам і продавцям. І хоч частина наших послуг стала непотрібною, комплексний супровід задач українських бізнесменів залишився актуальним. Як світова криза, спричинена COVID-19, вплинула на Ваш бізнес? Під час кризи ми стали згуртованішими, тепер співробітники добираються разом на роботу, не користуючись громадським транспортом. Жодний процес не був зупинений ані в Китаї, ні тут. Карантин проходив із закоченими рукавами:
бізнес та економіка ||
нам довелося працювати, певно, разів у п’ять більше, ніж зазвичай. Улітку все більш-менш стабілізувалося. Я радий, що моя команда з цим справилася попри маленьку кількість сну та короткий відпочинок. Ми звикли завжди працювати на 100% і відповідати за свої результати! Чи навчив чомусь COVID-19 людство? Це вірус, а вірусів у нашому житті багато. Треба займатися своїм здоров’ям та імунітетом, це відповідальність кожної людини. А лікарі можуть нам лиш допомагати. Чи навчив чомусь людство? Звісно. Під час першої хвилі, коли люди мало що знали, було багато негативу. А ті, хто хворів, взагалі вважались «ізгоями». Хочу вірити, що люди стануть більш толерантними. Також було багато банкрутств. Хтось вистояв, але не вийшов на позитивні показники. Світова економіка гальмується. З позитивного боку, криза завжди чистить ринок від слабких бізнесів і неблагонадійних партнерів. Люди не можуть багато подорожувати, але мають класну можливість провести час із сім’єю. Тут немає однозначної відповіді. Ми розглядаємо кризу з перспективи китайської філософії – або проблема, або можливість. Друге цікавить нас більше.
Вже довго ведуть дискусії щодо посилення впливу Китаю на міжнародній арені. Якими є Ваші прогнози? Я думаю, що точка неповернення вже досягнута. Мені навіть здається, що розподілу на «хто сильніший» як такого не буде. Китай уже попереду, він має величезну швидкість. При чому не тільки в економіці. Так, там є питання з добробутом людей, якщо порівнювати зі Сполученими Штатами. Але давайте тоді порівнювати їжачків з їжачками. Споживче кредитування в Китаї почалося десь у 2009-2010 роках. В Америці – у далеких 50-тих. Там беруть кредит усі та завжди. У Китаї такого немає. Це теж впливає на добробут. Я думаю, що найближчими роками Китай покаже хто тут лідер всьому світу. І зауважте, скільки китайської молоді отримує освіту за кордоном. У Штатах університети заповнені китайцями, у деяких навіть квоти є, щоб
не було так багато. Частина з них повертається, частина запускає бізнес, підтягує родичів, знайомих. Або інвестує в Китай, бо якщо ти чимось займаєшся, виробництво все одно буде потім у Китаї. Такий експорт людського ресурсу дає Китаю ще й величезний імпорт благ. Після того, як його громадяни набираються досвіду в інших країнах, вони повертаються, а потенціал Китаю збільшується. Поки що мені здається так, а далі подивимось. Чи схожі Китай та Україна в питанні екології? Колись я жахнувся, бо на вулиці в Китаї додаток з погодою видав мені температуру, а біля повітря було написано «небезпечно для життя». Тоді я зрозумів чому багато людей носять маски, хоч вони не дуже рятують. У той день мені захотілося посидіти в готелі, а не гуляти на вулиці. Водночас в Україні, де не так сильно розвинене виробництво, влітку був один з найвищих рівнів забруднення повітря у світі. Ми начебто нічого такого не робимо, а дихати нічим. Тому веселіше щось робити. Екологія – це велика відповідальність, але одночасно з цим людям потрібно прищеплювати також особисту відповідальність. Коли її немає, результату не буде. Багато хто закриває очі на шкоду природі, коли їхні підприємства працюють і приносять великий прибуток. Потрібно змінювати це насамперед у головах людей. Зрозуміло, що в майбутньому природа не буде такою, як зараз. Тому що ми на неї впливаємо. Як розв’язати це питання? Не знаю, тут не можна сказати напевне. Думаю потрібно починати з себе. У нас величезні можливості поліпшувати вплив на природу. Ми навіть не сортуємо сміття. Отак з кожної голови, з кожної квартири, будинку, мікрорайону починаються великі зміни. Один з варіантів як допомогти планеті – проводити глобальні акції, як-от «Озеленення України». Величезна подяка людям, які взяли на себе організацію такого масштабного проєкту, провели всі зустрічі, змогли залучити однодумців. Найскладніше – почати. Ми готові надалі долучатися до подібних проєктів. Просто зазвичай бізнес сфокусований на іншому. Але коли з’являється можливість взяти участь у таких проєктах, я впевнений, що багато залюбки нею користуються! BusinessWoman | 27
|| бізнес та економіка
Наталія Яроменко
«Світ настільки маленький, що тренди миттєво розповсюджуються в будьякий куточок світу»
Наталія Яроменко – мама двох відомих брендів декоративної косметики «Lamel ProFessional» і «LN Pro London», розроблених у партнерстві з англійською компанією «International Cosmetic Group». Станом на сьогодні, продукція брендів представлена на понад 5500 торговельних точках у шести країнах світу, а вже цього року з’явиться на американському ринку. В інтерв’ю говоримо про соціальну місію брендів, підприємництво, а також особливості діджитал-маркетингу. У чому полягає місія Ваших брендів? Я вважаю, що всі дівчата є природно красивими, але проявитися цій красі часто заважає внутрішня скутість, невпевненість у своїх силах. Я сама такою була, коли приїхала з маленького містечка до Києва. Мабуть, це й допомогло мені знайти ідеальний напрямок для бізнесу. Косметика є чудовим стимулом повірити в себе. Впевнені дівчата більше мріють, ставлять більше цілей, досягають більшого. Тому місія моїх брендів – допомагати дівчатам реалізовувати мрії. Для цього ми даруємо їм найкрутіші новинки індустрії краси, які вони бачать у дорогих брендів, за доступною ціною. А зекономлені гроші вони використовують на власний розвиток або ж благодійність. Чи маєте якісь дієві поради щодо створення бізнесу? Як починали Ви? Починала з застави квартири, машини, ще й 28 | BusinessWoman
на восьмому місяці вагітності. Підприємці вони такі. Аби створити бізнес, насамперед потрібно розуміти, що це ваша справа, а не гонитва за трендами. Є люди, які круто реалізують себе як наймані працівники, а рівень відповідальності підприємця просто паралізує всю їхню життєдіяльність. Треба відчувати, що інакше ти не можеш, і бути готовим до ризиків, оскільки підприємництво – це робота 24/7, без відпусток. Далі, коли шукаєте з чого саме почати, необхідно подивитися на ринок і потреби людей. Є два класичних шляхи. Перший – задовольнити власну потребу. Припустимо, ви любите смачний хліб, але не можете знайти подібного в
бізнес та економіка||
усьому районі. Розумієте, що задачу, окрім вас, ніхто не вирішить. Починаєте пекти хліб, це подобається людям і поступово переходить у бізнес. Другий – розуміти тренди світового ринку, створювати продукт, який є популярним за кордоном, але ще не має попиту в нас і може бути успішним. У будь-якому разі необхідно розуміти потреби людей. Банальне копіювання чужого досвіду, бо просто комусь вдалося, зазвичай є шляхом невдачі. Наостанок, пам’ятайте, що окупність бізнесу є різною. Припустимо, ви хочете відкрити заклад і підрахували, що оренда приміщення коштує х, ремонт – y, зарплата персоналу – z. Ви бачите, що відповідна сума в вас є, або ж позичаєте її та одразу відкриваєте заклад. Це хибний підхід. Починаючи бізнес, ви маєте прорахувати витрати не лише на перший місяць його роботи, а до етапу, коли він почне приносити дохід. Це може зайняти кілька місяців, а то й років. Багато молодих підприємців не враховують цей факт. Вони роблять усе правильно, а в один момент у них закінчуються гроші. Дуже практичні поради. Коли у Вас всетаки з’являється вільний час, якому виду занять зазвичай надаєте перевагу? Я дуже люблю читати, але на це часто не вистачає часу. Два роки тому я почала бігати, тож тепер бігаю та слухаю аудіокниги. Рік тому пробігла свій перший марафон у Нью-Йорку. Це гарний спосіб для розрядки, а також можливість провести час наодинці. Люблю також бути з сім’єю. Хоча насправді не розділяю час на «робочий» і «для відпочинку». Я кайфую від своєї справи, тому робота дає мені великий заряд енергії. Ви казали, що не так давно вийшли на європейські й американські ринки. Яку специфіку іноземних ринків Ви виявили? Ми вийшли на «Amazon» і вже дуже скоро запускаємо перші продажі. Під час аналізу ринку стало видно, що навіть за відмінностей у потребах аудиторії, світ настільки маленький, що тренди миттєво розповсюджуються в будь-який куточок світу. Специфіки дуже багато, напри-
клад, колір шкіри. Америка є лідером серед продукування новинок у сфері мейку. Але ми маємо багато що їм запропонувати. Глобалізація відіграє велику роль у розвитку нових маркетингових стратегій. Ви надаєте перевагу діджитал-маркетингу? Зараз багато суперечок щодо того чи помер телевізор як метод просування бренду. Нам, звісно, ближче діджитал. Дуже круто, коли блогер отримує твої продукти та дійсно захоплюється ними. Це відчуття передається людям навколо, усі починають купувати твої продукти, роблять мейки, знімають відео. Ми постійно намагаємося дивувати свою аудиторію новим якісним продуктом, за це блогери нам платять своєю любов’ю. Часто, коли ми запускаємо лімітовані продажі, блогери купують у нас щось і потім вже ловлять хайп на нас. Це свідчить про правильність шляху, який ми обрали. І я дійсно вважаю, що сьогодні люди більше довіряють живій людині, яка тестує продукт і виражає свою думку. Звичайно, не всі блогери є професійними візажистами, і ця думка часто буває суб’єктивною. Назвемо це особливостями цього каналу просування. Але загалом ми дуже любимо блогерів, а вони – нас. Чому вирішили взяти участь у проєкті «Озеленення України»? Для наших брендів, екологічність – це не те, що диктує мода, а одна з ключових цілей. Ми не тестуємо свої продукти на тваринах, а всі наші упакування мають мінімальний термін обробки. Більшість наших продуктів ми намагаємося робити багатофункціональними: це дозволяє купувати менше, а досягати більшого. У зв’язку з цим, наша участь в акції «Озеленення України» є цілком логічною. Любити природу означає владати зусилля, робити реальні справи. Люди часто говорять про якусь екологічність, на ділі показуючи щось зовсім інакше. «Озеленення України» – суперпроєкт, завдяки якому протягом одного дня вдалося висадити майже 2 мільйони дерев. За один день ми зробили величезний крок до покращення майбутнього наших дітей. BusinessWoman | 29
|| бізнес та економіка
Анна Шульга
«Великий бізнес – велика соціальна відповідальність» Ексклюзивне інтерв’ю з Анною Шульгою на тему фасіліті-менеджменту та його нагальної необхідності саме в нинішній час, управління бізнесом, суть якого не зовсім зрозуміла для клієнтів, про життя в бізнесі та вплив на оточення власним прикладом. Вітаю, пані Анно! Розкажіть, будь ласка, чим взагалі є фасіліті-менеджмент і чому Ви вважаєте, що саме зараз той час, коли ця послуга принесе найбільшу користь для бізнесу? Фасіліті-менеджмент набув популярності під час рецесії 1980-х років через необхідність підтримувати підприємства в робочому стані та постійний пошук можливостей для скорочення витрат, необхідність збільшення продуктивності виробництва та посилення конкурентної переваги продуктів, а також збереження фінансового прибутку компаній в умовах падіння економіки. У фасіліті-менеджменті є два підходи щодо організації послуг: перший, більш розповсюджений в Україні, це надання комплексу різноманітних послуг з обслуговування нерухомості й обладнання, що дає можливість клієнту заощадити час на адмініструванні процесів. Інший підхід, той, якого дотримується компанія «SHEN», це надання інтегрованого сервісу, котрий забезпечує комфорт усередині будівлі, безперебійну роботу промислових потужностей, підвищує вартість виробничих засобів і продовжує їхній життєвий та економічний цикл, як результат оптимізує ресурси клієнта. Слоган нашої компанії, «Сфокусуйся на головному!», акцентує увагу партнерів на вивільненні часу на розвиток бізнесу, а непрофільні послуги, пов’язані з обслуговуванням осно30 | BusinessWoman
вних засобів і засобів виробництва, «SHEN» організовує за допомогою команди своїх експертів і спеціально навченого персоналу. У 2021 році компанії «SHEN» виповнюється 15 років, і протягом цього часу ми завжди дотримувалися нашої місії – бути надійними партнерами. Ми постійно тримаємо у фокусі місію та цінності клієнта та розуміємо, як наші послуги впливають на зростання прибутковості його бізнесу та збільшення вартості активів. «SHEN» створює комфорт та енергію для розвитку своїх клієнтів.
бізнес та економіка ||
Одне з найактуальніших питань сьогодні: як пандемія коронавірусу вплинула на Вашу діяльність і як Ви організували безперервне обслуговування стратегічних об’єктів в умовах повного карантину? Насправді цей рік показав важливість організації безпечного середовища для життєдіяльності людей і здійснення виробничих процесів. Наша команда – це фахівці з організації різних послуг з обслуговування, зокрема клінінгу, дезінфекції та вентиляції. Тож на початку пандемії ми дуже швидко впровадили заходи безпеки для запобігання розповсюдженню вірусу на територіях наших клієнтів. Звісно, карантин вніс корективи в наші плани розвитку: повне закриття країни, а потім зменшення потоків відвідувачів ТРЦ та аеропортів, перехід на віддалену роботу офісів. Але ми продовжуємо працювати в повну силу, лише дещо змістивши акценти. Наприклад, гарантія безпечної роботи продуктових магазинів, як і зниження ризиків розповсюдження інфекцій на комерційних і виробничих об’єктах, наша зона відповідальності. Що стосується організації внутрішніх процесів роботи в умовах карантину, то для компанії «SHEN» це не стало проблемою, оскільки, маючи величезну мережу надання послуг в Україні та за її межами, наша компанія організовує всі свої процеси на базі IT-платформи «Prengi». Це дає змогу працювати всім без винятку працівникам з мобільних пристроїв, а нам, керівникам, контролювати процеси ефективності онлайн. Ви запускаєте подібний сервіс у США. Чи можете щось розповісти про специфіку американського ринку? Які кейси з боку підприємництва, законодавства в цій сфері могли б стати в пригоді для України? Американське податкове законодавство та конкуренція жорсткіші, ніж українські, і з цим потрібно навчитися працювати. Нам є чому повчитися в закордонних колег, але й українські компанії мають, що показати ринку Америки. Ми використовуємо різні технології в здійсненні послуг і вдале об’єднання знань, що дає змогу впроваджувати новітні технології для наших клієнтів в Україні та розвивати закордонні ринки.
Роль держави в бізнесі як України, так і США – підтримувати однакові законодавчі умови для всіх. Звичайно, є вагомі ризики, пов’язані з державним регулюванням, сплатою податків і прозорою діяльністю. Наша компанія обрала модель чесної гри. Ми розуміємо, що заробляємо на іншому: на репутації, якості. І якщо клієнт іде до нас, то для того, аби отримати якісний сервіс. Що стосується рівних можливостей, як представник великого бізнесу я не схвалюю ідею підтримувати малий бізнес через скасування податків. Великий бізнес – велика соціальна відповідальність. Ми платимо величезні податки, забезпечуємо роботою людей по всій Україні, несемо відповідальність не лише за наших працівників, а й за їхні родини. Від нас залежить і настрій, і самопочуття, і можливість забезпечувати родинам гідне життя. Я вважаю, що податкові преференції потрібні для того, аби надати можливість для росту, наприклад, закупити сучасне обладнання, організувати профільне навчання співробітників і використовувати екологічні матеріали. Якщо розвивати тему соціальної відповідальності бізнесу, у чому вона має проявлятися. Чому Ви вважаєте, що власний приклад, постійне навчання персоналу – запорука змін? Соціальна відповідальність для нашої компанії – це не заміщення якихось функцій держави, а щоденна праця в напрямку, де маємо вплив, а це створення додаткових робочих місць і можливостей для співробітників, адресна допомога, тим, хто потребує підтримки. Скажімо так, де держава не в змозі якісно виконувати свої обов’язки, бізнес має підставити своє плече та допомогти. Розуміючи відсутність кваліфікаційного персоналу, ми активно розвиваємо Академію фасіліті-менеджменту як простір для професійного навчання та особистого розвитку наших співробітників і партнерів. В Академії спеціалісти мають змогу створити собі професійне середовище, компанія ж таким чином підтверджує свій статус професіоналів, які постійно розвиваються. Компанія «SHEN» – це насамперед люди. Це спільна робота покоління 50+ і міленіалів, це BusinessWoman | 31
|| бізнес та економіка
люди з різним віковим і географічним менталітетом, це одночасна робота некваліфікованого персоналу та професіоналів високого рівня, і це покладає на нас як роботодавців відповідаль-
32 | BusinessWoman
ність за формування принципів толерантності один до одного. Ми постійно дослухаємося до порад фахівців та експертів з великим досвідом обслугову-
бізнес та економіка ||
вання та експлуатації, розуміючи, що їхні знання перевірені роками та водночас ми відкриваємо для них нові горизонти для розвитку. Ми надихаємо наших співробітників власним досвідом і сучасним світоглядом наших дітей. Наприклад, наш старший син, Ілля, закінчує навчання в закордонному виші. У процесі навчання один семестр він провів в австралійському університеті, де сформував звичку працювати з «зовнішнім світом» в умовах, де все навпаки: влітку – зима, а вночі – день. Сьогодні це молода людина з повністю сформованим світоглядом і розумінням, що у світі немає нічого неможливого. Його досвід ми транслюємо для нашого оточення – не ставити собі умовних кордонів під час визначення цілей. Наша донька, Ангеліна, завдяки шкільній програмі розвитку особистості та навчанню в інтернаціональній школі сформувала для себе життєву позицію – усі ми різні, але ми самі відповідаємо за свої рішення, тому повинні робити свої помилки та робити свої висновки. Її світогляд є для нас основою під час навчання менеджерським звичкам в Академії. Ще одним з прикладів соціальної відповідальності нашої компанії є залучення працівників до участі в благодійних заходах. Наприклад на честь річниці компанії у нас проходить марафон «Створи добро», де наші співробітники, у залежності від особистих цінностей, роблять внесок у благодійність бігаючи в марафоні, збираючи іграшки для дітей чи перераховуючи кошти на благодійність. Протягом 2020 року ми брали участь у проєкті «Озеленення України», який повністю відповідає нашим принципам, саме тому ми взяли в ньому участь. І як власники бізнесу, посадивши дерева на першому його етапі в парку «Добробут», ми запропонували співробітникам компанії взяти участь у марафоні «1 мільйон дерев за 1 день» 17 жовтня. Так збіглося, що 17 жовтня – день народження нашого молодшого сина, Матвія, який дуже захоплюється темою збереження природи. Тому коли ми запропонували йому вибір – провести день народження з друзями чи взяти участь у марафоні, він обрав, звичайно ж, марафон і сказав, що це буде кращий його день народження. Не зважаючи на величезну зливу, ми садили де-
рева зі співробітниками нашої компанії, потім у компанії друзів з «CEO Club», а ввечері брали участь у посадці мільйонного дерева. Як керівнику Вам потрібно постійно бути в тонусі, розв’язати питання, пов’язані з персоналом, надихати компанію рухатися вперед. Як Ви справляєтеся з емоційним вигоранням? Основна причина емоційного вигорання – це бажання досягти максимуму в усіх сферах життя: у роботі, особистому житті чи відпочинку. Ми працюємо разом з моїм чоловіком, Сергієм Шульгою, тож маємо можливість спільно будувати наші плани та контролювати свій стан. Звичайно, у нас бувають складні моменти й, працюючи разом, ми вигораємо одночасно. І складність відновлення в тому, що ми потребуємо підтримки одночасно. Тож ми маємо золоте правило: якщо розуміємо, що втрачаємо сили, натхнення чи ефективність, просто сідаємо в літак або машину та їдемо відпочити на вихідні. Це можна назвати перезавантаженням, тому ми обираємо ті місця, де емоційно чи професійно ростемо, у залежності від причини вигорання. Які це місця? Абсолютно різні – традиційний Лондон чи сучасний Сінгапур, європейські міста чи Австралія та Нова Зеландія. Кожна подорож надає нам нові напрямки для вдосконалення. Наприклад, нещодавно ми літали в Єгипет на кайт-серфінг і покататися на SUP-бордах і на власні очі побачили, що означає втрата заробітку для персоналу. Готелі закриваються, і сім’ї залишаються без коштів для існування. Ми завжди були сфокусовані на вдосконаленні послуг для клієнта, після поїздки ми розширили точки контролю в бік піклування про наш персонал, про його емоційний стан і впевненість у завтрашньому дні.
BusinessWoman | 33
|| Україна і світ
Олена Чепіль
«Мій успіх – це мій колектив»
Олена Чепіль – успішна адвокатка та підприємиця, турботлива мама та справжня бізнеследі. Надихнувшись культовим американським серіалом, мавши запальну мрію, одразу після закінчення Дрогобицької гімназії, на межі тисячоліть дівчина майнула підкорювати зовсім новий і такий далекий континент – Північну Америку. Детальніше про життя пані Олени за кордоном, її професійні успіхи та душевні переконання – у неймовірно цікавому інтерв’ю для «Business Woman». «Жінка може все або й більше», – такий девіз нашого журналу та, здається, Ви, пані Олено, підходите для цього вислову найбільше. Ви дуже багато працюєте, чи вдається серед тої робочої метушні знайти час для родини? Найперше хочу подякувати Вам, пані Надіє, за запрошення до журналу, а також за Вашу надзвичайну роботу для підтримки жінок у бізнесі. Те, що Ви робите для жінок нашої громади, насправді є унікальним. Ми живемо в Канаді, де треба багато працювати, й інколи не встигаємо навіть зупинитися на хвилинку, щоб насолодитися яко34 | BusinessWoman
юсь мірою своїми успіхами. Ви робите акцент на тому, що варто зупинятися, похвалити себе та йти далі, уже з новими силами. Мені приємно читати про чужі досягнення, вони також мене надихають на мої подальші кроки. Мене часто можна побачити в офісі далеко після 6-ої години вечора. Бувають дні, коли справи не відпускають допізна. І знаєте, час – найцінніше, що в нас є. Я намагаюся якомога більше його виділити для родини. На жаль, його не так багато, як би нам всім хотілося – такі реалії життя. Але коли ми разом, це найщасливіші хвилини. Ми стараємося влаштовувати собі подорожі, на-
Україна і світ ||
віть якщо вони й короткі. Інколи готуємо разом вечерю, дивимося якийсь сімейний фільм, що розслаблює, чи просто любимо посидіти за келихом червоного вина та подискутувати на якусь тему або разом помріяти про майбутнє. У будь-якому разі бути з родиною – це найщасливіші для мене хвилини. Мати диплом юриста та бути юристом – то дві великі різниці, як кажуть в Одесі. Розкажіть про своє навчання. Це ж довготривалий процес. Чи не хотілося на якомусь етапі зупинитися? Що саме Вас спонукало до продовження та долання проблем чи навіть страхів? Бути юристом – найбільша моя мрія, яка мусила здійснитися. Саме ця мрія і давала мені сили боротися з усіма труднощами на шляху до її здійснення. Я вступила відразу в 5 вишів в Англії. Вибір серед них був нелегким, адже університети мали різні пропозиції. Важко було обрати найкращий серед кращих. Зрештою я зупинилася на Кентському університеті, який знаходиться неподалік від Лондона. Окрема вдячність викладачам за цікавий підхід до викладання. Навчальний процес видавався дуже неординарним. Практично не було відчуття важкості, просто того матеріалу було дуже багато. Тому вільного часу практично не було, бо треба було багато вчити. Сам університет, особливо юридичний факультет, має репутацію «критичного мислення», і цей елемент навчання був мені до вподоби. Важливо, що це була не тільки суха теорія та юридична термінологія, як зазвичай це буває. Там навчальна програма формує студента як особистість і професіонала одночасно. Ви дуже швидко вийшли з декретної відпустки. Чи не хотілося себе трохи побалувати, посидіти дома? Все вірно. Моя відпустка тривала тільки 5 днів після народження сина Домініка. У Канаді ми з чоловіком одні, оскільки батьки живуть в Україні та Литві, сестричка в Америці. Розпочинаючи свій бізнес, ми вклали дуже багато ресурсу. І тут зараз навіть не про фінансову сторону. Я не можу просто все зупинити та піти. Є колектив, який збирався не за один рік. Я дуже ціную все, що в мене
зараз є та не можу просто поставити на паузу. Від мене залежить не тільки моя родина, а й інші люди, з якими я працюю. І мої клієнти! Вони також чекають на мою допомогу. Тому довготривала відпустка навіть не розглядалася як варіант. Перші три місяці за сином доглядав мій чоловік, а потім прилетів батько з України, і це нам суттєво допомогло. Домінік навіть «приходив» у офіс та відвідував лекції зі мною. Зараз Домінік відвідує дитячий садочок. Йому дуже подобається бути з дітками, і він з радістю щодня біжить туди. До речі, він не наймолодший у групі. Є дівчинка, яка з 8 місяців почала відвідувати садочок, наш син – з 11 місяців. Зараз Ви досить відома юристка в громаді, а як шукали своїх перших клієнтів? Моїми першими клієнтами були мої друзі. Пізніше це були друзі друзів, а потім коло розширилося ще більше. Внаслідок цього в громаді з’явилася ще одна україномовна юристка. Людям краще ходити до своїх, а я з радістю працюю з українцями. Тут два важливі моменти для мене: розуміння, що я можу допомогти, і що допомогти саме землякам. Це мене направду дуже тішить. Також у пошуку нових клієнтів не менш важливим був той факт, що внаслідок гарних стосунків з одним з агентів, я, можна так сказати, «успадкувала» практику адвоката John La Berge з понад 35-річним досвідом. Ще через рік наша юридична фірма об’єдналася з відомим адвокатом у Торонто Орестом Осмаком. На сьогодні він практично завершив свою практику, однак він разом з дружиною досить серйозно нам підставили плече у свій час, і я це дуже ціную. Розкажіть про свій колектив. Ви вимогливий керівник? О, це запитання, мабуть, до моїх асистенток. Однак хочу відзначити, що мені дуже пощастило з колективом. На сьогодні в мене 3 асистентки, Таня, Адиля та Шарнелль. Наша робота буде успішною, якщо ми вкладемося в терміни. Найголовніше в нас – це строки виконання. Але є ще робота з клієнтами, яка вимагає неабиякого зосередження. Тут треба вміти аналізувати, швидко приймати важливі рішення. Дівчата виконують свої обов’язки дуже старанно, віддано та навіть з BusinessWoman | 35
|| Україна і світ
насолодою. Я це бачу та дуже тішуся з того. Бо в роботі має велике значення чи ти її любиш. Зовсім нещодавно Шарнелль впровадила новинку, яку ми жартома поміж собою навиваємо ритуалом «Еhe Wall Street Bell». Після кожної купленої або проданої нерухомості, яка зареєстрована в Земельному кадастрі, лунає дзвін. Його, мабуть, чують усі організації, які розташовані по сусідству (посміхається). Для нас цей дзвін є офіційним завершенням роботи над проєктом.
ки. Залишивши вдома родину, друзів і багатенько спогадів, я летіла на зустріч новому. Життя в Америці виявилося не таким гламурним, як у серіалі. Я залишилася зовсім одна за тисячі кілометрів від рідної домівки. Однак, не було часу сумувати, я поринула в навчання та роботу. Життя студента – це постійна нестача грошей і водночас велике збагачення, адже в мене з’явилися нові друзі. Я закінчила коледж, знайшла першу серйозну роботу, ще й моя однокласниця з Дрогобицької гімназії
Колись чула такий вислів: «Якщо хочеш іти швидко – іди сам. Якщо хочеш іти далеко – ідіть разом!» Це про нас. Мій успіх – це мій колектив.
переїхала до Нью-Йорка. Життя почало налагоджуватися.
Звідки Ви родом? Чи не важко було освоюватися в новій країні? Здається, Ви навчалися в США? Я народилася в Маріуполі, але коли була ще маленькою, батьки переїхали до Дрогобича, що на Львівщині. У гімназії пролетіли мої шкільні роки. Несамовите бажання відвідати Америку з’явилося, коли я захопилася серіалом «БеверліГіллз, 90210». Емілі Валентайн моя улюблена акторка. Я хотіла бути як вона: жити в країні, де завжди сонце, пальми та величезні можливості. У 1999 році моя мрія здійснилася, і я була на 7-му небі від щастя, уже сидячи в літаку до Амери36 | BusinessWoman
У якому напрямку Ви працюєте? Знаю, що допомагаєте з реєстрацією нерухомості. З яких питань до Вас можна ще звертатися? Так, все вірно! Наша фірма спеціалізується на праві нерухомості: оформлення купівлі-продажу нерухомості, землі, котеджів (дачні будиночки), комерційні об’єкти, оформлення фінансування, зокрема приватних позик. Ми також оформлюємо перепис майна та готуємо заповіти. Олено, зараз, попри постійні розмови про гендерну рівність, жінок при владі чи на керівних посадах, чи в судах не так багато. Як Ви вважаєте, чому? Де ми програємо? Жінкам не вистачає впевненості в собі чи часу для са-
Україна і світ ||
мовдосконалення, чи наполегливості до здійснення своєї мрії? Яка причина тому? І як це змінити? Гендерна нерівність – це глобальна проблема та результат складних процесів упродовж довгого часу. Сам факт, що ми можемо розмовляти на цю тему, уже є прогрес. Однак, назагал цей процес не є глобально однаковим. Сара О’Коннор була першою жінкою-суддею Верховного Суду Америки, призначеною на цю посаду в 1981 році. Берта Вілсон – перша жінка-суддя Верховного Суду Канади, призначена в 1982 році. Коли суддя Берта Вілсон вирішила вступити до університету на юридичний факультет, то декан сказав їй: «Поверніться додому та займіться в’язанням». У 2007 році Ненсі Пелосі стала першою жінкою-спікером Палати представників США. Ця позиція, до речі, існувала понад 200 років. Як бачимо, проблема довговічна та була ще гіршою, ніж тепер. Колись навіть у законі було прописано, що «зґвалтування не існує в подружніх парах», і сексуальне насильство чоловіка проти жінки не несло кримінальної відповідальності. Сьогодні нас це просто вражає, а тоді це було за правило. Згідно із законами в Англії, жінка донедавна вважалася власністю чоловіка та, виходивши заміж, давала безповоротний дозвіл на сексуальні стосунки, по суті дозволяючи подружні зґвалтування, і звільняла чоловіка від кримінальної відповідальності. Лише в 1991 році в Англії було перше рішення внаслідок слухання справи «R v R», яке скасувало цей абсурдний закон. У штаті Міннесота, що межує з провінцією Онтаріо, закон, який дозволяв подружнє насильство, був скасований тільки у 2019 році! Усі ці приклади чітко висвітлюють проблему нерівності, яка була та продовжує бути санкціонованою урядом, судовою системою, відсутністю належної освіти та часто досвіду, щоб отримати керівну посаду. Легендарна суддя Америки Рут Бейдер Гінзбург якось сказала, що «жінки досягнуть справжньої рівності, коли чоловіки розділять з ними відповідальність за виховання наступного покоління». До речі, про чоловіків! Чи допомагає Вам чоловік і чи сприймає Вашу жіночу незалежність і постійну зайнятість?
Мені дуже поталанило з моїм чоловіком. Так, він нормально сприймає мою нескінченну зайнятість, хоч інколи нагадує, що я повинна мати час для нього та для сина. Також він дуже допомагає мені у вихованні дитини. У його родині цим займалася мама, і мені трохи забрало часу переконати його, що доглядати за сином може так само й батько, як і мати. Перших 3 місяці після народження дитини він добре справлявся зі своїм завданням. Звісно, було важко всім: і морально, і фізично. Але потім прилетів тато з України та суттєво нам допоміг. Так що, як бачите, чоловіки в моєму житті мені багато допомогли. Добре кажуть, що за спиною сильної жінки завжди стоїть сильний чоловік, і навпаки. Дуже допомагає «дивитися» однаково на речі. Він змінився, одружившись зі мною, і я також. Не побоюся бути нескромною та скажу, що зміни відбулися в кращу сторону як у нього, так і в мене. Порадьте нашим читачкам, де брати сили та впевненість у собі? Як не боятися? На моєму прикладі, сили треба знаходити в позитиві та відпочинку. Не можна заганяти себе роботою, бо ресурс вичерпається, і людина не зможе отримувати насолоду від життя. І працювати, до речі, також не зможе. Тому користі від того мало. Силу мені дає моя сім’я, а натхнення я черпаю з кожної справи, над якою працюю. Головне все правильно збалансувати. Тоді й насолоду будете отримувати від роботи, життя, і будете почуватись абсолютно щасливими. Про що Ви мрієте? Насправді мрій багато. Якщо конкретно, тепер мрію, щоб закінчилася коронавірусна пандемія. Хочеться повернутися до звичного, нормального життя. Хочеться, щоб у нашій громаді продовжувала зростати кількість бізнесу, яким володіють жінки, і, звісно, успіху всім нам! Автор: Надія Яшан, директор закордонного представництва журналу «Business Woman» в Канаді (м.Торонто)
BusinessWoman | 37
|| Україна і світ
Наталія Галич
«Найголовніше: вірити в себе. Ніколи не здаватися!» Директор Нової української суботньої школи, викладач ESL і засновниця мовної школи «Language House», зірковий консультант з краси компанії «Mary Kay», активна в українській громаді, – все це про Наталію Галич. Сьогодні запрошую її до слова поділитися з нашими читачами своєю історією успіху. Пані Наталія народилася в Борщеві, що на Тернопільщині. Уже понад 10 років проживає в Торонто. Знаю, що Ви й у Борщеві та Тернополі були вчителькою. Ваші уроки були ще тоді неординарними, цікавими та творчими. Ви віднайшли свою особливість у викладацькій діяльності: переглядали разом з дітьми англомовні фільми, робили тематичні вечори та вікторини, організовували спілкування англійською навіть у позаурочний час. Тобто, справді, прищеплювали дітям любов до вивчення англійської мови. Про таких людей кажуть: народжена бути вчителем. Навіть у чужій країні Ви продовжили цю діяльність. Пані Наталю, розкажіть, звідки з’явилась ідея відкриття Нової школи? І що це за школа? Я завжди мріяла про свою школу, але ідея створення Нової школи виникла спонтанно. Декілька років поспіль я працювала в одній із суботніх шкіл вчителем. Це не була основна моя робота. На той час я працювала в одному з магазинів модного одягу. Однак, працювати з дітьми, розвивати їх і себе в тім числі, було завжди моєю мрією. Я люблю творчу роботу. Тому в суботній школі я знаходила саме ту віддушину, якої мені дуже не вистачало. Але минулого року та школа закрилася. Було багато розчарувань як з боку батьків, так і вчителів. Чому б не відкрити нову школу? І батьки, і вчителі були одностайні в бажанні продовжувати навчання. До нас приєдналися інші діти. Забурлило цікаве шкільне життя, насичене різноманітними подіями та зустрічами з відомими людьми. Дітям було цікаво, бо ніхто не пропускав жодних занять. Для мене це було тим лакмусовим папірцем, що ми все робимо правильно. Важливо не тільки навчити дітей, а і щоб вони з радістю мо38 | BusinessWoman
гли використати один зі своїх вихідних, щоб це не було для них «треба йти», а «хочу тут бути». Ви ще ведете курси з вивчення англійської мови. Хто Ваші студенти? Що це за така цікава методика Каллана? Чим вона відрізняється від інших? Я б назвала це міксом двох методик: Каллана та Галич (посміхається). Методика Каллана побудована на постійному спілкуванні англійською. Вже з першого заняття студенти говорять і вчаться думати англійською. Спочатку прості питання, прості відповіді, поступово матеріал ускладнюється. Найголовніше – побороти страх говорити. Чим швидше людина долає цей бар’єр, тим раніше вона починає говорити. Методика побудована на легкості спілкування. Підручники, за якими навчаються студенти в цій школі, створені на основі British English. Я, разом зі своєю колегою Алексою Ґобош, яка народжена в Канаді, до речі, додаємо північноамериканську та канадську лексику, а також притаманні цим регіонам вирази. Це і є наша особливість. Студенти – в основному новоприбулі українці, яким треба якнайшвидше опанувати мову. Людина потрапляє в середовище, де без знання мови надзвичайно складно адаптуватися, не говорячи вже про пошук роботи. Тому ця школа і є тією «швидкою допомогою» до здійснення мрії про гарну роботу, пошук нових друзів. Тай взагалі, людина себе зовсім інакше відчуває, знаючи мову. Вона здобуває впевненість і смак спілкування. Життя дуже цікаве та сидіти вдома через брак мови не варто. Це тільки один з наступних
Україна і світ ||
BusinessWoman | 39
|| Україна і світ
етапів у житті. І тут питання віку взагалі не стоїть. Можна починати вчити мову як в молодому віці, так і в зрілому. Завжди щиро радію успіхам своїх студентів, їхній впевненості в собі, і все завдяки тому, що їм відкривається світ спілкування. Як вони кажуть: «Це ніби відкриваються очі, і ти вже не з таким страхом дивишся на людину, яка просто на вулиці може тебе про щось запитати. Ти з радістю їй допомагаєш, а не ховаєш очі та не кажеш: «I don’t speak English, sorry». Це якраз дуже схоже з Вашим девізом журналу:
А який він, London, the capital of Great Britain?», то я завжди ніяково відповідала, що не була. От тоді я і вирішила, що за першої нагоди маю туди поїхати. Так і сталося. У Лондоні я вдосконалювала свою англійську та працювала в аеропорту «Хітроу». Після повернення працювала в Тернопільському національному економічному університеті та Спеціалізованій школі №3, яка є однією з найкращих шкіл у Тернополі.
«Жінка може все!» Навіть вивчити англійську. У нас, звісно, вчаться і мужчини, і вони також стараються жити за принципом: нема нічого неможливого!
Згодом з’явився шанс поїхати в ОАЕ здобути менеджерські навички та досвід. Це дало мені можливість більше взнати про цю незвичайну країну, та, знову ж таки, – вдосконалювати англійську. Але не тільки я в них вчилася, а ще й розповідала багато про Україну.
Ви працювали в Лондоні та Арабських Еміратах. Розкажіть про цей час і досвід. Коли я вчителювала в рідному місті, намагалася ще в 90-ті розповідати дітям про світ, зокрема про Великобританію, США та Канаду. Всіляко заохочувала їх вивчати мову Шекспіра та Байрона. Та коли мої учні питали: «А Ви там були? 40 | BusinessWoman
Ви дуже активна в громаді. Розкажіть про свою участь у житті української діаспори в Канаді. Я намагаюся брати участь у багатьох подіях і проєктах, націлених на допомогу Україні. Я вва-
Україна і світ ||
жаю це своїм обов’язком, завжди радо допомагаю Конгресу українців Канади, відділ Торонто. У Канаді, справді, діаспора дуже активна, завжди багато імпрез, виставок, концертів, заходів. Навіть тут, за океаном, дуже багато України, і за це я надзвичайно вдячна попереднім поколінням українців. Бо саме вони побудували та створили тут церкви, школи, магазини, фінансові установи, музичні та танцювальні школи, театр, місцеве телебачення, газети та велику кількість різноманітних організацій. Останніх 5 років поспіль я була ведучою Виставки українсько-канадських бізнесів, а також ведучою різноманітних заходів – Свята книжки, концертів на пошану Шевченка, дуже люблю Вишиванкову ходу, Український фестиваль на Блурі та багато-багато інших, всього і не загадаю на раз. Пані Наталю, Вас знають ще і як представницю косметичної компанії «Mary Kay». Як Ви все встигаєте? Що дає Вам участь у цій компанії? В Україні я була лідером бізнес-групи, зараз у Канаді також розвиваю свою «Mary Kay» команду. Жінка має виглядати гарно та впевнено, її шкіра має бути доглянута. Мені подобається в «Mary Kay» те, що ця компанія уже понад 50 років виробляє якісну косметику, але головне – мотивує та підтримує жінок у жіночому бізнесі. Крім того, пропонує чудову якість за прийнятну ціну. Досить часто мої подруги цікавляться, якими засобами я користуюсь, і я радо рекомендую. Потім мої подруги радять уже своїм подругам. Так у нас зібралася досить немаленька команда. Інколи ми влаштовуємо собі вечірки, запрошуємо візажиста, ділимося новинками. Це ще й час для себе. Багато жінок зіткнулися з проблемами після переїзду в чужу країну, у когось це призвело навіть до депресії. Поділіться досвідом, як акумулювати свої сили та подолати такі труднощі? Насамперед треба бути відкритим до спілкування, вважаю, що треба знайти таке коло спілкування, яке б надихало, оточувати себе
успішними та позитивними людьми. Звісно, вчити мову. Та й, взагалі, вчитися, бо ж нова країна, нові закони, інша культура. Обов’язково подорожувати цією країною. Важливо знайти друзів, однодумців. І найголовніше: вірити в себе. Ніколи не здаватися! Чого Ви боїтеся? Як долаєте свій страх? Якщо відверто, я й не задумувалася над цим питанням. Чи то часу не було боятися?... Найбільший страх за 10 років у Канаді був, коли купила нове авто з салону. На той час я була не дуже досвідченим водієм, от тоді-то коліна трусились. А так, справді, Канада бере тебе у вир, і ти просто не маєш часу на страхи. Ти знаєш: я – мушу, я – зроблю це, я – зможу! І... вперед! Які маєте плани на майбутнє? Я дуже хочу розвивати свої дві школи. Хочу працювати для громади, об’єднувати та мотивувати наших чудових жінок. Вони мене також мотивують, і я від них також «підзаряджаю свої батарейки». Ще мрію опанувати бальні танці, і в планах є вивчити французьку мову. Питання в іншому: як знайти на все це час? Нехай і не все, але максимум з того я маю зробити, я буду намагатися. Пані Наталю, Ви справді сильна жінка, і Ваші здобутки тільки підтверджують це. Що б Ви хотіли побажати читачам? Читайте, думайте та творіть! Пам’ятайте, що ваше життя та ваше щастя – тільки у ваших руках! Ви – творець свого найкращого майбутнього! «Never, never, never, never give up!» – як казав Вінстон Черчилль. І, традиційно, бажаю здоров’я, натхнення, кохання та процвітання! Автор: Надія Яшан, директор закордонного представництва журналу «Business Woman» в Канаді (м.Торонто)
BusinessWoman | 41
|| Україна і світ
У чотирьох A Peace EDucation українських школах Program LauncHeD in запустили програму 4 UKrainian ScHools «Навчання миру»
У жовтні 2020 року чотири українські школи у Волинській, Івано-Франківській і Луганській областях започаткували безпрецедентну програму «Навчання миру», яка має на меті виховання молодого покоління в дусі миру. «Миру не досягають за допомогою зброї чи ножів. Я вірю, що навіть у конфліктному світі, де немає любові чи миру, його можна досягти за допомогою освіти. Замість того, щоб винаходити нову зброю для воєн, ми повинні вивчати мир», – заявив Лі Ман Хі, голова міжнародної організації за мир «Небесна культура, мир у всьому світі та відновлення світла» (HWPL) під патронатом ЕКОСОР ООН і ветеран Корейської війни. Відповідно до цього бачення та запиту викладачів, 2016 року HWPL запустила проєкт «Навчання миру». Програма «Навчання миру HWPL» складається з 12 уроків і містить такі універсальні цінності як мир, любов, подяка та повага. Уроки 42 | BusinessWoman
In October 2020, 4 Ukrainian scHools in Volyn, Ivano-Frankivsk, and LuHansk oblasts launcHed tHe unprecedented Peace Education program For tHe First time in Ukraine to educate tHe younger generation in tHe spirit oF peace. “Peace is not achieved through guns or knives. Even in a world of conflict where there is no love or peace, I believe that peace can be achieved through education. Rather than a study on scientific weapons for wars, we should do a study on peace,” said Lee Man Hee, Chairman of the international peace organization “Heavenly Culture, World Peace, Restoration of Light“ (HWPL) under the patronage of the UN ECOSOC and veteran of the Korean War. In line with this vision and the request of educators, HWPL launched Peace Education in 2016. The HWPL Peace Education program consists of 12 lessons and teaches such universal values as peace, love, gratitude and respect. Peace lessons in Ukrainian schools will be taught free
Україна і світ ||
миру в українських школах викладатимуть безкоштовно вчителі HWPL через онлайн-телеміст протягом 2020-2021 навчального року, співпрацюючи зі школами, регіональними громадами та «ВГО «Поруч». Марія Тищенко, доцентка, виконавча директорка ГО «ВГО «Поруч» підкреслила: «Міжнародний досвід побудови мирних, безконфліктних взаємин між дітьми дає надію, що вже нині вони поступово навчаться спілкуватися тактично, поважати іншу думку й аргументовано висловлювати власну. А все це сприятиме тому, що в майбутньому ми отримаємо суспільство, у якому права людини будуть на першому місці». У 2021 році ще більше шкіл у різних регіонах України планує приєднатися до цієї програми миру.
of charge by teachers of HWPL through an online teleconference during the 2020-2021 school year in collaboration with schools, regional communities and NGO “Poruch“. Maria Tyshchenko, Associate Professor, Executive Director of the NGO “Poruch“ said: “International experience in building peaceful, conflict-free relationships between children gives hope that they will now gradually learn to communicate tactfully, respect other opinions and express their own arguments. And all this will contribute to the fact that in the future we will have a society in which human rights come first.“ In 2021, even more schools in different regions of Ukraine plan to join this Peace Education program.
THe First two scHools launcHed tHe International Peace Education program in Ukraine
Перші дві школи започаткували міжнародну програму «Навчання миру» в Україні
On October 15, two schools in the village of Smolyhiv and Khorokhoryn, Volyn oblast, opened a
15 жовтня одночасно у двох школах сіл Смолигів і Хорохорин, що на Волині, провели відкриття семимісячної програми «Навчання миру». У заході взяли участь представники Смолигівської сільської ради, директори шкіл, вчителі, 24 учні 8-11 класів, «ВГО «Поруч» і журналістка суспільної телерадіокомпанії «Волинь». Директори шкіл Віталій Марушко й Оксана Луцюк виразили сподівання на плідну співпрацю: «Надіємося, що це принесе багато користі нашим дітям, тому що зараз цінності здоров’я та миру на першому плані». «Мені дуже сподобався сьогоднішній урок. «Навчання миру» – вельми потрібний предмет, особливо для українців, оскільки в Україні на Сході військовий конфлікт», – поділилася учениця 11-го класу Марія, а також запропонувала залучити до на-
seven-month Peace Education program. The event was attended by Smolyhiv Village Council, principals, teachers, 24 students of 8-11 grades, NGO “Poruch”, and journalist of the public TV and radio company “Volyn“. BusinessWoman | 43
|| Україна і світ
вчання миру батьків. Світлана Андрійчук, начальниця гуманітарного відділу Смолигівської сільської ради: «Ми – агенти змін, які можуть повернути освіту в іншому напрямку. Уроки миру повинні стати основним складником навчання в закладах освіти. Ми можемо будувати мирне майбутнє, лише навчаючи миру змалку. Я думаю, що це буде не просто пілотний проєкт, а повноцінне навчання миру».
Івано-Франківський ліцей запустив пілотний проєкт навчальної програми миру
School principals Vitaliy Marushko and Oksana Lutsyuk expressed hope for fruitful cooperation: “We hope that there will be many benefits for our children because now the values of health and peace are at the forefront.” “I really liked today’s lesson, it was very cool. Peace Education is a very necessary subject, especially for Ukrainians, because there is a military conflict in Ukraine in the East,” shared Maria, a student of the 11th grade, and suggested the idea of parents participating in Peace Education. Svitlana Andriychuk, Head of the Humanitarian Department at Smolyhiv Village Council: “We are agents of change who can change the direction of education. Peace lessons should be a major component of education. We can build a peaceful future only by teaching peace since childhood. I think it will not be just a pilot project, but a full-fledged Peace Education.”
I va n o - F r a n k i v s k Lyceum Has launcHed a pilot proJect oF a peace curriculum
19 жовтня в спеціально обладнаному «класі миру» П’ядицького ліцею ім. С. Мельничука, Івано-Франківська область, відбулося відкриття семимісячної міжнародної програми «Навчання миру HWPL» для учнів 7-х класів. У відкритті навчальної програми взяли участь виконавча директорка «ВГО «Поруч», а також директор, класні керівники та 37 учнів ліцею. Директор ліцею Віталій Костюк зауважив: «Все органічне в природі взаємопов’язано. І люди не виняток. Вони мають органічно взємодіяти як з навколишнім середовищем, так і між собою. Від взаємовідносин людей залежить майбутнє нашої планети. Саме такий меседж дали перші уроки миру учням нашого ліцею». 44 | BusinessWoman
On October 19, in a specially equipped «peace class» at Pyaditsky Lyceum in Ivano-Frankivsk region opened a seven-month HWPL International Peace Education program for 7th-grade students. The opening of the curriculum was attended by the executive director of the public organization NGO «Poruch «, as well as the director, class teachers and 37 students of the lyceum. The director of the lyceum, Vitaliy Kostyuk, remarked: “Everything organic in nature is interconnected. And people are no exception. They must interact organically with both the environment and each other. The future of our planet depends on human relationships. This is the message given by the first lessons of peace to the students of our lyceum.“
Україна і світ ||
«Навчання миру» в українській прифронтовій школі
29 жовтня відбулася конференція-презентація «Навчання миру HWPL» для 27 педагогів Рубіжанської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №2 в Луганській області. Місто Рубіжне розташоване неподалік від лінії фронту, а 2014 року воно перебувало в зоні АТО. Директор школи Олександр Ошнек підбив підсумки конференції: «Дуже цікава була тема уроку, «Первісний стан природи». У природі все гармонійно та збалансовано, і це повинно транслюватися й на людське суспільство. Якщо ці механізми поєднувати, то можна в будь-якому суспільстві побудувати конструктивні взаємини. Це потрібно доносити й до дітей на шкільному рівні, показувати їм алгоритм побудови людських стосунків, ґрунтуючись на природних балансах різноманіття та співпраці. Треба прищеплювати культуру миру дітям, щоб ці зерна в майбутньому перетворилися на гарні паростки миру». Семимісячний курс «Навчання миру» для учнів школи почався в листопаді. Карен Кім, директор Департаменту освіти миру філіалу HWPL у Південному Сеулі та провінції Кьонгі відмітила: «У стані світової кризи, через пандемію COVID-19, навчання миру є ключовим стратегічним інструментом для досягнення Цілей сталого розвитку ООН, включно із забезпеченням якісної освіти та
Peace Education in the Ukrainian frontline school On October 29, the conference-presentation of HWPL Peace Education for 27 teachers of Rubizhne school in Luhansk region took place. The city of Rubizhne is located near the front line, and in 2014 the city was in the antiterrorist operation zone. Oleksandr Oshnek, the director of the school, summed up the results of the conference: “The topic of the lesson «Initial state of nature» was very interesting. In nature, everything is harmonious and balanced, and this translates to human society. If these mechanisms are combined, it is possible to build constructive relationships in any society. This should be communicated to children at the school level, to show them the algorithm for building human relationships, based on the natural balance of diversity and cooperation. We need to instill a culture of peace in children so that these grains will turn into good sprouts of peace in the future.” A seven-month peace course for school students begins in November. Karen Kim, Director of Peace Education Department of HWPL Southern Seoul and Gyeonggi Branch, said: “In the global crisis of the COVID-19 pandemic, Peace Education is a key strategic tool to achieve the UN Sustainable Development Goals, including the provision of quality education and the promotion of a peaceful society for sustainable development.”
Recognition of the importance of Peace Education worldwide, the case of the Philippines The impact of the Peace Education begun in Ukraine is expected positive with precedent in the Philippines. On 18 September 2020, the HWPL Peace Education Development Forum was held online in the BusinessWoman | 45
|| Україна і світ
Можна очікувати позитивний вплив розпочатого «Навчання миру» в Україні, взявши до уваги досвід Філіппін. 18 вересня 2020 року на Філіппінах в онлайн-форматі відбувся Форум з розвитку «Навчання миру HWPL», до якого долучилися близько 400 учасників: Комісія вищої освіти, директори, викладачі та студенти, а також вчителі з інших країн. Представники освітніх кіл із Мінданао – регіону,
Philippines attended by about 400 participants: Commission on Higher Education, principals, teachers, and students, as well as teachers from other countries. People in educational circles from Mindanao, a region that has suffered from the war until recent time lasting for around 40 years, presented specific implementation goals for peace education. The Commission on Higher Education of the Philippines signed an MOA on Peace Education with HWPL and approved the inclusion of peace lessons at each university. The Commissioner, Dr. Ronald Adamat delivered a speech, “We are preparing our students to be equipped with knowledge and skills in conflict resolution and peace works. If values of peace such as unity,
який донедавна страждав від 40-річної війни – презентували конкретні цілі реалізації «Навчання миру». Комісія вищої освіти Філіппін підписала з HWPL меморандум (MOA) про освіту миру та схвалила включити уроки миру до програм кожного університету. Голова комісії Рональд Адамат виступив: «Ми
love, harmony, and understanding are embedded in them, then criminality will be minimized, corruption, addiction and conflicts will be addressed.” Around 140,000 people are estimated who have died in the 40-year conflict in Mindanao. To end the war, in 2014, HWPL Chairman Lee
сприянням побудові миролюбного суспільства в інтересах сталого розвитку».
Визнання важливості «Навчання миру» в усьому світі: досвід Філіппін
46 | BusinessWoman
Україна і світ ||
навчаємо наших студентів вирішенню конфліктів і роботі за мир. Якщо в них будуть закладені такі цінності миру як єдність, любов, гармонія та взаєморозуміння, то злочинність буде мінімізована, а корупція, наркоманія та конфлікти будуть вирішені». За оцінками, близько 140 тисяч людей загинули в 40-річному конфлікті в Мінданао. Щоб покласти край війні, у 2014 році голова HWPL Лі Ман Хі як посередник підписав громадську Мирну угоду разом з представниками сторін конфлікту в Мінданао. Сьогодні на Філіппінах широко впроваджується навчальна програма миру як у школах, так і в університетах. Досвід мирного врегулювання збройного конфлікту в Мінданао привертає увагу України та багатьох інших країн, які стикнулися з проблемою конфліктів, війн і тероризму. Нині 214 навчальних закладів у 26 країнах були призначені Академіями миру HWPL, а Міністерства освіти дев’яти країн підписали меморандуми (MOA) про співпрацю в області освіти миру. Автор: Марія Захарченко, директор закордонного представництва журналу «Business Woman» в Південній Кореї (м.Сеул)
Man Hee as a mediator signed a public peace agreement with the representatives of conflicting parties at Mindanao. Today, the peace curriculum is widely implemented in the Philippines in both schools and universities. The experience of a peaceful settlement of the armed conflict in Mindanao has attracted the attention of many countries that have faced conflict, war and terrorism, including Ukraine. Up to now, 214 educational institutions in 26 countries have been appointed as the HWPL Peace Academies, and the Ministries of Education of 9 countries have signed MOA in the field of Peace Education. Author Mariya Zakharchenko, Director of Business Woman Magazine in South Korea (Seoul)
BusinessWoman | 47
|| Україна і світ
Щоб допомогти іншим людям, не обов’язково робити щось величезне, а треба бути разом і мати емпатію Пак Йонг Сук, голова Корейської жіночої медіаасоціації, поділилася в інтерв’ю досвідом Південної Кореї у XX і XXI-му століттях. Корейська жіноча медіаасоціація – група людей та організацій, які мають на меті створити щасливе громадянське суспільство та загальнонаціональну мережу (яка охоплює також і бізнес). Нині Асоціація працює над тим, щоб забезпечити потужний соціальний вплив і, зрештою, допомогти суспільному розвитку та створити зріле суспільство. 48 | BusinessWoman
WHat I can Do to Help otHer people is not an enormous tHing but being WitH tHem WitH empatHY Park Young-sook, President oF tHe Korean Women Media Association, sHared tHe eXperience oF SoutH Korea in tHe 20tH and 21st centuries tHrougH an interview. THe Korean Women Media Association is a group oF people and organizations tHat create a Happy civil society and aim to establisH a nationwide network tHat encompasses businesses as well. It is currently working to secure a strong social inFluence and ultimately aid in societal development and create a mature society.
Україна і світ ||
Яка ціль створення Корейської жіночої медіаасоціації?
What is the purpose of the Korean Women Media Association?
Під лозунгом «Морально правильна нація разом зі щасливим світом», Асоціація працює задля залучення громад у допомогу вразливим верствам населення, а через медіапослуги сприяє розвитку справедливого та прогресивного суспільства. Я прагну «дати все необхідне» усім жінкам і дітям у світі. Пам’ятаю, давно, коли я випадково відвідала дитячу установу, побачила добрі очі та наївні обличчя дітей, мені захотілося дати їм надію. Тоді я подумала, що хочу нести позитивний вплив на жінок і дітей, а потім заснувала цю організацію.
Under the banner of ‘Morally Upright Nation, Together with Happy World’, the Association works for community involvement that offers public services to the disadvantaged people and through media fosters a society that is fair and forwardfacing. I want to ‘give the bare necessities’ to all women and children around the world. A long time ago, visiting a child welfare institution by chance and seeing kind eyes and naive faces of children, I wanted to give hope to them. It made me want to be a good influence on women and children someday, and then I founded this institution.
Якими видами діяльності зазвичай займається Корейська жіноча медіаасоціація?
What activities does the Korean Women Media Association usually perform?
Наша організація щороку проводить токконцерт під назвою «Hwa Salon» (що означає «місце для спілкування»). Тема ток-концерту – комфорт. Насамперед захід має на меті допомогти любити та втішати себе, а потім об’єднати людей, щоб принести любов і затишок усім. На ток-концерті є спеціальна програма. Він починається з вимкнення світла в залі та ввімкнення музики, і протягом п’яти хвилин кожен може вголос плакати. Це час зосередитися виключно на собі та пожаліти самого себе, не звертаючи увагу на оточення. Ті, хто відвідав захід, кажуть, що це був новий досвід. Крім того, нещодавно організація розпочала проєкт з надання масок, який допомагає подолати COVID-19.
Our organization holds a Talk Concert every year under the title of “Hwa Salon” (which means a place of communication). The theme of the Talk Concert is ‘comfort’. First of all, it helps people to love and comfort themselves, and then unites them. So, there is a specific order for the Talk Concert. It begins by having the lights in the room turned off, and music turned on, so everyone can cry it out for five minutes. It is a time to focus solely on you and console yourself without having to be conscious of others. Those who have attended the event say it was a very refreshing experience. Also, the organization has recently started a mask-sharing project to help overcome COVID-19.
Чому Ви розпочали свою роботу в медіа? Насправді я не професійний журналіст. Але я вважаю, що я також виконую журналістську роботу. Згадана мною журналістика означає медіа, інакше кажучи, це культура. Все, що ми робимо у світі, зрештою, стосується спілкування та конвергенції, а це схоже з роллю та контекстом ЗМІ. Я вже давно пишу статті та видаю журнали, щоб розповідати історії тих, хто відчужений від суспільства. І я це роблю, аби «продовжувати спілкуватись із суспільством і допомогти багатьом людям».
I would like to know why you started your career in the media? I am no professional journalist. But I believe that I also do my job as journalism. Journalism referenced here means media. In other words, it is the culture. Everything we do in the world is, after all, about communication and convergence, which is of the same role and context as the press and media. For a long time, I have been writing articles and published magazines to tell stories of those alienated from society. And I continue to do this work with the goal of ‘continuing to communicate with society to help many people’. BusinessWoman | 49
|| Україна і світ
Які є характеристики й особливості корейської культури та загалом жінок у Кореї?
Could you introduce the characteristics of Korean culture and women in Korea?
Я думаю, що корейці традиційно добросердні, і корейські жінки особливо мають сильний інстинкт материнської любові. Це доводить випадок фінансової кризи 1997 року, пов’язаної з Міжнародним валютним фондом. За поганого стану економіки, як не дивно, кількість перукар-
I think Korean people are warm-hearted in tradition, and Korean women especially have a strong maternal love instinct. The financial crisis in 1997 that is associated with the International Monetary Fund comes as proof. With the poor state of the economy, strangely, the number of
ських салонів, майстерень з ремонту одягу, домробітниць зросла більш ніж у сто разів.
hair salons, clothing repair shops, housekeepers increased more than a hundred-fold.
Ви знаєте причину? Більшість з тих, хто працює в таких видах бізнесу, жінки. Коли внаслідок кризи чоловіки були звільнені та не могли займатися економічною діяльністю, корейські жінки не сумували. Жінки не побоялися бути годувальниками своїх сімей та опанували нові професії, хоча ніколи раніше цього не робили. Як правило, корейські жінки є 50 | BusinessWoman
Do you know the reason? As you may know, most of those who work in these types of businesses are female. When the men were fired and not able to engage in economic activity by the crisis, Korean women did not stay in sorrow. They were not reluctant to be the breadwinners of their families by mastering the skill even though they had not ever done it before. Like
Україна і світ ||
делікатними, але в кризовій ситуації вони стають дуже сильними.
this, Korean women usually have soft hearts, but they are stronger than any other in hardship.
Що Ви думаєте про жіноче лідерство, яке необхідне в корейському суспільстві?
What kind of female leadership the Korean society needs today?
Як ми знаємо, Корея переживає «старіння нації». Старше покоління має багатий досвід і соціальну мережу, проживши життя в мінливі часи. Це, очевидно, велика перевага. Я думаю, що жінки-лідерки повинні допомогти їм нести позитивний вплив на суспільство. Тому я пропоную побудувати «школу для людей старшого віку», щоб вони збирались і ділилися своєю мудрістю. Я хочу допомогти людям старшого віку зіграти свою роль «тих, хто передає соціальні цінності нащадкам» у суспільстві. І зараз я готуюся до цього проєкту.
As we know, Korea is experiencing ‘an ageing society’. The elders have a lot of experience and social networks living in ever-changing age. It is a huge advantage they have. I think female leaders need to help the elders to influence society positively and to draw their strengths. Thus, I suggest building a “seniors’ school” for the elders to gather and share their wisdom. I hope to help the elders to play their role as ‘the one who transfers the social values to descendants’ in society. I am preparing for this project little by little.
Наостанок скажіть, будь ласка, Ваші побажання українським жінкам. Я хотіла б побудувати всесвітню мережу, яка охоплює жінок, дітей і вразливі верстви населення, не зважаючи на кордони країн. Я сподіваюся, що жінки з Кореї та України зможуть зібратися разом і поспілкуватися протягом декількох днів. Особливо як матір я хотіла б, щоб жінки двох країн вибудували тісні стосунки та поділилися досвідами про культуру шлюбу та виховання в сім’ї. Я організовувала такого роду заходи з жінками в Монголії та Камбоджі для спілкування й обміну досвідом, ми тоді відчули впевненість, що жінкам все під силу. Тому я сподіваюся поділитися цим досвідом і з жінками в Україні. Автор: Марія Захарченко, директор закордонного представництва журналу Business Woman в Південній Кореї (м. Сеул)
Lastly, please give a message to the women in Ukraine. I want to build a worldwide network embracing women, children, and the under-privileged transcending nationality. I hope to have an opportunity for women from Korea and Ukraine to gather in one place and communicate for a few days. As a mother, I especially desire the women of two nations to build a close relationship with sharing about marriage culture and upbringing. I have hosted this kind of event with the women in Mongolia and Cambodia, which was a great experience to feel the fellowship by interacting and confidence that women can do everything. That is why I hope to share this experience with the women in Ukraine. Author Mariya Zakharchenko, Director of Business Woman Magazine in South Korea (Seoul)
BusinessWoman | 51
|| Україна і світ
Вікторія Балахонцева
«Разом ми розбурхаємо Лондон!» Вікторія Балахонцева – саме та жінка, яка робить наших дівчат, що живуть у Лондоні, красивішими та щасливішими. У нашому неймовірно емоційному та натхненному інтерв’ю читайте про наповнену різними подіями життєву дорогу Вікторії, а також її наполеонівські плани на майбутнє, які не залишать байдужими нікого! Вікторіє, дякуємо, що погодилися розповісти нам власну історію. Ми знаємо, що вона є неабияк цікавою. Яким було Ваше життя за кордоном? Я народилась і виросла в Україні. Шістнадцятирічною переїхала до Португалії. У цій чудесній країні я мала щастя проживати 11 років. Усе відбулось у 2003 році, на той час моя мама вже три роки працювала в Португалії. Батьки розлучилися, і ми з братом жили з бабусею. Мама вирішила, що все-таки разом нам буде краще. Так і було! Я швидко освоїлась і вивчила мову, набула багато друзів. Там я провела незабутні роки юності, закінчила школу. Ще пам’ятаю, як у шкільні часи прибирала квартиру нашої сусідки поверхом нижче, бо дуже хотіла закінчити школу водіння. То була моя мрія! І я завзято двічі на тиждень після школи прибігала поверхом нижче та прибирала. А потім ще запропонували прибирати під’їзд, у якому ми жили. Звичайно ж, я погодилася, бо уроки водіння були недешеві. Нарешті я могла водити машину, далі освоїла справу медсестринства. Вчилась і продовжувала прибирання, оскільки потрібно було платити за навчання, а я не хотіла звалювати все на плечі мами. Мені хотілося хоча б якось допомогти. Практикувалась у стоматологічній клініці. Мені це сподобалося, і я вирішила працювати в цьому напрямку. Якщо розмовляючи з вами, я постійно дивлюся на ваші зуби, сприймайте це спокійно: інакше я вже не можу. Насправді зуби 52 | BusinessWoman
– це один з перших моментів, на які я звертаю увагу. Вважаю, що хороша гігієна грає велику роль. Профілактичний похід до лікаря хоча б раз на рік є вже запорукою красивої посмішки. Потім я отримала контракт у дуже хорошій клініці та пропрацювала там 5 років. Португальську мову, як ви вже зрозуміли, я знаю добре, з усіх сторін – діалекти, не дуже хороші слова, навіть розумію їхній гумор. Наразі Ви надаєте дівчатам послуги майстра з краси. Як прийшли до цього рішення? Медицина була мені вже відома, а душа бажала творчості. Тому я вирішила навчитися візажу. Навчалась у дуже відомій академії Лісабона. Власник запропонував пройти практику у його
Україна і світ ||
салоні в центрі міста. Хіба не мрія? Це був салон «люксового» класу. У нас були відвідувачі з місцевого шоу-бізнесу – музиканти, телеведучі, актори. Вже на той час я мала практику роботи з зірками. Сама не помітила, як моя мрія здійснилася. Й ось я вже їздила на роботу, як на свято, ходила тими вуличками, що були в мріях. Головне – їх правильно загадувати. Скільки себе пам’ятаю, я любила красиву картинку. Я мала величезний приклад в образі моєї мами, яка попри всі життєві труднощі (а їй інколи було надто важко з двома дітками на руках і без чоловічої підтримки) завжди доглядала за собою. Зачіска, легкий мейк, охайний і стильний одяг – це не могло не вплинути й на мої вподобання. У Лондоні я працювала одразу медсестрою. Два роки. А потім вагітність. Після народження донечки вирішила, що не хочу повертатись у рутину медицини з її нескінченними годинами роботи допізна. Це мене гнітило, адже мамою я стала у 29, і мені максимально хотілося проводити час з дитиною. Тому виникла ідея сходити на курси з видалення волосся воском. Сама була частою клієнткою цієї процедури та часто була невдоволена результатом. Подумала, що зі своїм перфекціонізмом зможу робити набагато краще. Так і вийшло. Я закохалась у цю справу. Трішки освоївшись, зрозуміла, що можу йти далі та пропонувати більше послуг клієнтам. Опанувала ще декілька цікавих направлень. Дівчатам все більш і більш подобалося те, що я їм пропонувала та як я це подавала. Тому я почала вдосконалювати свою техніку та сервіси. Пізніше вирішила вести свою інстаграм-сторінку як блог і поєднувати особистий образ і робочий стиль життя. Це почало приносити певні плоди. А потім стався карантин 2020, і всі плани бе-
резня почали руйнуватися. На жаль, було важко рухатись уперед, коли всіх закрили вдома. За порадою подруги я почала ділитися своїм досвідом онлайн. Вирішила проводити онлайн-уроки, де розповідатиму про мінімальні знання у сфері макіяжу, оформлення брів у домашніх умовах, а також про необхідні матеріали для відповідних процедур. Дівчатам подобалося, і мені теж! Знаємо, що у Вас є одна цікава ціль. Поділитеся? Плани на майбутнє у своїй справі в мене грандіозні. Я вірю, що в мене вийде створити унікальний сервіс для жінок Лондона. Адже моя ідея – не просто створити другорядний салон краси, а місце, де відпочиватиме не тільки тіло, а й душа. Це буде не тільки про красу, а й про організацію багатьох важливих подій у житті. Місце сили! Моєї сили й енергії. Салонів краси зараз дуже багато, і я часто їх відвідую. Але в кожному я б щось відняла, щось би додала. Тому в моїй голові є фантастичний план, і ні одна жінка Лондона не зможе встояти перед нашими відкритими дверима. Ідеї щодо синхронного обслуговування, затишної атмосфери та ще дечого цікавенького залишу на потім. Вірю в те, що обов’язково зустріну правильних людей, з якими зможу втілити в життя свою мрію. Об’єднаю однодумців у команду, і разом ми розбурхаємо Лондон! Автор: Ольга Горбенко-Намік, директор закордонного представництва журналу «Business Woman» у Великобританії (м. Лондон) BusinessWoman | 53
|| Україна і світ
Леся Кічура
«До кожного видавничого кроку мене спонукали читачі»
Леся Кічура – письменниця та журналістка, провідна редакторка Національного театру ім. М. Заньковецької (м. Львів), кандидатка наук із соціальних комунікацій, у минулому викладачка Львівського національного університету ім. І. Франка, а ще багатодітна мама. Саме з народженням першого сина на світ з’явилася її перша казка. Нині вона авторка понад сотні історій, які читають по всьому світу, де живуть українці, а також засновниця соціально-книжкового проєкту «Добрі мамині казки», який популяризує читання в молодшому, шкільному віці через особисті зустрічі з автором. Про казкотворення та її казки у світі нам вдалося поспілкуватися в ексклюзивному інтерв’ю з казкаркою Лесею Кічурою. В інтернеті дуже багато інформації про Ваші казки, з чого все розпочалося? Звісно ж, з першої казки. Вона народилася невдовзі після появи мого первістка. 15 років назад. Колихаючи маля на руках, я придумала історію про турботливу корівку, яка стала моєю першою казкою. Через декілька років її надрукували на сторінках всеукраїнського журналу «Малятко» та виплатили мені перший казкарський гонорар. Я тоді була на 7-му небі від щастя та 54 | BusinessWoman
знала, що рано чи пізно казки займуть особливе місце в моїй творчості. Минуло ще 3 роки після народження донечки, казок у мене стало в рази більше. Стало шкода писати їх «у шухляду», і я з чоловіком вирішила заснувати власний соціально-книжковий проєкт «Добрі мамині казки» для того, щоб діти знайомилися з історіями обов’язково через особисті зустрічі з автором. Частенько бачила здивовані очі малечі, коли заходила до класу на зустрічі з дітьми: «То це вона? Така молода? Ми думали, що всі пись-
Україна і світ ||
менники вже померли…». Власне, після цих слів захотілося показати дітям іншого письменника – молодого, активного цікавого, веселого… живого врешті (усміхається – прим. автора). За 3 роки Ви видали у світ 6 авторських збірок, як Вам працюється в такому ритмі? До кожного мого видавничого кроку мене направду спонукали мої читачі. Перша книга, яка мала однойменну назву з моїм проєктом «Добрі мамині казки», вийшла у світ 1 червня 2017 року накладом 2000 примірників. Коли я її видавала, то думала: «Ну от, видам збірку, роздарую друзям і матиму ще одну здійснену мрію». Проте, не так сталося, як гадалося (усміхається – прим. автора)! Наклад книги закінчився всього за 2 літні місяці, а діти запрошували на зустрічі та просили ще й ще привезти їм збірок. Тож довелося ще двічі додрукувати тираж. Відтак наклад моєї дебютної книги сягнув 6000 примірників, для автора-початківця це дуже гарна цифра! А вже після другої книги діти запитували: «То коли нам чекати нової збірки?» Ось так і вийшло, що за такий короткий час я видала у світ 6 авторських збірок. Нещодавно в мене народився третій малюк. І щоразу, коли вкладаю його спати, вигадую якусь нову казкоісторію. Тому попереду моїх історій буде ще багато!
вперше видали україномовну дитячу книгу, надруковану шрифтом Брайля! І туди увійшла моя казка про ображену гумку! Я неймовірно щаслива, що цю історію прочитають особливі діти за кордоном. У Вас сотня авторських казок, чи є улюблена? Так! І ця казка ймовірно об’єднує всіх матусь світу! «Як Бог немовлят роздавав» – казкопригода, написана в рекордні 5 хвилин часу (хоча деякі казки пишу місяцями, а ця просто «вилилася на папір»). За кілька місяців перебування в соцмережах і на моїй сторінці в ютубі казка набрала понад 2 мільйони переглядів! І це мене
Знаю, що Ваші казки також видавали шрифтом Брайля. Як з’явилася ця ідея? Мені дуже хотілося, щоб проєкт «Добрі мамині казки» мав велику соціальну місію. Тож в Україні я звернулася до Оксани Потимко (директорка Ресурсного центру НУ «Львівська політехніка»). У співпраці з нею на сьогодні вже 4 мої збірки видано шрифтом Брайля з тактильними малюнками, які можна оглянути на дотик. Ці книжки також мають аудіоверсію в новому поданні – через QR-код. Тексти начитані моїм голосом. Усі примірники книг безкоштовно передані до спеціалізованих закладів. Також я дуже радію, що мала змогу долучитись і до міжнародного видавничого проєкту. Адже нещодавно в Угорщині
неймовірно вразило. Властиво після цієї казки ми почали отримувати перші замовлення на наші книги з-за кордону! BusinessWoman | 55
|| Україна і світ
У чому Ваш секрет успіху, поділіться порадами для письменників-початківців? Аби бути успішним автором в Україні, людина має поєднувати в собі дуже багато вмінь. Це за кордоном відомі автори мають літературних агентів, які займаються всіма питаннями пов’язаними з редагуванням, виданням і просу-
ванням книги на ринку. Натомість в Україні автор сам має володіти навичками менеджера, маркетолога, блогера та журналіста. Яким би гарним не був ваш проєкт, якщо про нього не пишуть на сторінках газет і журналів, не знімають сюжети для телебачення та не пишуть радіоефіри, про нього знатиме обмежене коло осіб. Тож перша складова успіху – повсякчасна підтримка ЗМІ. Кожна нова збірка автора, кожна презентація чи нагорода мають бути помічені журналістами та камерами. Дуже багато залежить від самого автора – він має бути доступним до спілкування та головне вміти комунікувати цікаво, динамічно та неординарно. Я знаю багато авторів, які пишуть чудові книги, проте губляться на публіці та ніяк не погоджуються виступити перед мікрофоном 56 | BusinessWoman
чи камерою. Ніхто краще за автора не знає його книги й аудиторії, для якої вона розрахована, тож найкраще, коли він сам про неї розповідає, напряму спілкується з читачами. І ще один момент – книга, що лежить на полиці та чекає на читача і книга, яку автор з автографом і побажанням передає до рук своєму читачеві – це дві різні книги!
Де зараз читають Ваші казки? Простіше, мабуть, перелічити ті місця, де їх немає (усміхається – прим. автора)! На Північному полюсі ще немає! Проте є в Австралії, Новій Зеландії, Іспанії, Італії, Канаді, Польщі, Угорщині, Німеччині. Нещодавно перша посилка дісталася до м. Сантьяго, столиці Чилі, що в Латинській Америці. Для мене було звично надсилати книги до штатів Огайо, Іллінойс і Коннектикут. Неодноразовими були посилки до Парижа, Мадрида та Неаполя. Проте, до Латинської Америки книжкова бандероль з моїми казками полетіла вперше! Дуже тішуся, що частинка моєї казкової магії відтепер житиме й там.
Україна і світ ||
Світлана Кметик, доктор філософії в галузі освіти, директор української школи «Наше майбутнє» в місті Мадрид про казки Лесі Кічури: «Наші учні захоплюються читанням. Вони маленькі, але дуже цікаві та допитливі. Кожного суботнього ранку ми розпочинаємо день з трав’яного чаю та нової художньої книги. Особливо дітворі подобається живе спілкування з казкарями. Ще б пак! Досвід у них є. Одного разу мій брат, заслужений актор Національного театру імені Марії Заньковецької Ігор Гаврилів, який зачаровує нас казками онлайн, і діти від нього в захваті, запропонував мені познайомитися з львівською казкаркою Лесею Кічурою. Її книжечки закохують у себе ілюстраціями з першого погляду. Та прочитавши зміст казочок, малюки ще більше захоплюються ними через їхній повчальний характер. І головне – казкові герої підібрані фантастично. Після чудової зустрічі в скайпі з казкаркою Лесею та цілою колекцією її книжок, які ми з нетерпінням чекаємо та купуємо в перший день виходу нової збірочки, малеча ще міцніше прив’язалася до читання українською, хоча більшість з них народилися в Іспанії».
цеглинки розмаїтої нашої мови, традицій, барв і форм у світобудову дитини. Через казку, з її ненав’язливим світом подорожей, уявних персонажів, домашніх тваринок, диких звірят, дитина отримує матрицю української культури. Львівська казкарка Леся Кічура своїми дивовижними книжками причетна до такого формування. Її казки живуть на поличках американських українців вже кілька літ. Батьки пильно слідкують за плідною творчістю молодої авторки та чекають нових і нових посилок з цими дивовижно ілюстрованими книжками». Автор: Уляна Княгинецька, директор закордонного представництва журналу «Business Woman» в Іспанії (м. Малага) та Угорщині (м. Будапешт)
Галина Угрина, вебплатформа www.uapost.us (Чикаго): «Сполучені Штати Америки – велика територія, та немає куточка, де б не жили українці. Лотерея «Green Card» посприяла приїзду й осілості молодих людей з дітьми. Багато з них народили американських українців вже на новій землі. Чужина не швидко стає милою: навіть з найкращою англійською мовою потрібно звикати до американського акценту, синонімічних рядів, які використовуються тільки в Америці. Маленькі українці почуваються органічно в дитячих садках вже за короткий час, і батьки з жахом помічають, що рідна мова «випаровується» з маленьких голівок на очах! Рятівним кругом стає література з рідного ДОМУ, яка вкладає BusinessWoman | 57
|| Україна і світ
Ольга Саманчакова: Життєва позиція
На фото:
Ольга Саманчакова,
Директор закордонного представництва журналу «Business Woman» у Словаччині (м.Сміжани)
Є мало факторів, котрі підтверджують наявність життєвої позиції. Багато що ми отримуємо в спадок, саме це й задавало вектор нашим незрілим думкам, мріям і вчинкам. Усім нам хотілося, щоб мрії здійснювалися швидко, хотілося дива. Які ж наступні фактори? Що з нами стається далі? Насправді, віддаючи у своєму житті перевагу тим чи іншим людям: колегам, однодумцям, друзям – ми планомірно формуємо своє оточення. Воно ж зі свого боку має велику силу, формує наші думки, спонукає до перегляду мрій, значною мірою впливає на зміну пріоритетів. Якщо попри вищевказане, людині вдається зберегти особисті погляди та переконання, а на їх основі будувати щось абсолютно нове, то це й говорить про наявність життєвої позиції. Постійне навчання та підвищення кваліфікації, вдосконалення особистих навичок теж не пасе задніх у переліку прогресивних факторів. Рушійною силою є поєднання мрійливих злетів з прагматичним мисленням, наполегливістю та вмінням здійснювати наплановане. Я особисто люблю створювати нові проєкти та займатися їхньою реалізацією, люблю організовувати колективи однодумців і натхненних 58 | BusinessWoman
спільною метою людей, умію навчати мислити по-новому. Тренінгова робота мене надихає, бо істина народжується та живе саме під час корисних спілкувань, а креативність мислення є їхнім продуктом. Уже багато років я є представником двох великих міжнародних холдингів з продажу інвестиційного золота та діамантів. Ця робота дозволила мені вийти за рами обмежень і стати частиною гарної та дуже корисної справи. Дуже багато часу приділяю навчанню людей цим захопливим темам і маю задоволення від результатів. Уміти відрізнити купівлю від інвестиції, збагнути чим відрізняються короткострокові від довготривалих вкладень – цього всього та багато чого іншого в цій галузі я навчаю під час презентацій, семінарів і фахових форумів. Раніше пересічній людині ця тема була зовсім не знайомою та властиво й не доступною. Останнім часом усе змінилося, світ змінився, а світогляд людей розширився. Протягом багатьох років у моїй сім’ї відбувається симбіоз двох напрямків: медицини та бізнесу. Мабуть, буду не популярною, коли скажу, що всього нас навчали з дитинства, окрім як бути здоровими та багатими.
Україна і світ ||
Саме тому всі проєкти, котрі ми разом з чоловіком започатковували, були абсолютно непересічними та далеко не простими для реалізації. Усе задумане вимагало креативу, немалих зусиль, постійного знаходження компромісу та навчання. Словаччина є країною з прекрасними можливостями для втілення нових проєктів. Люди тут живуть помірно консервативні та люб’язні, а все ж з великим здивуванням слухали нас з чоловіком Василем під час презентацій наших перспективних планів. Підхоплювали нашого непереборного духа підприємництва та допомагали втілювати наплановане, раділи успіхам і здобуткам. 22 роки тому, у мальовничому підніжжі Татр, разом з чоловіком ми заснували діагностичний центр, уже понад 90 тисяч пацієнтів пройшли в нас обстеження та лікування. Наш центр працює за методами класичної китайської медицини з поєднанням знань ендокринології, дієтології. Доктор Василь, так часто називають мого чоловіка, є діагностиком і фахівцем у цьому центрі. Він має багато особисто напрацьованих методів лікування, котрі успішно використовує в практиці. Люди до нього приходять з непідробною зацікавленістю взнавати нові, непересічні методи діагностики та лікування. Скільки життєвих історій тут прозвучало, скільки сліз розчарування, а потім сліз неймовірної радості з великих і малих успіхів у лікуванні. Пропагуючи здоровий спосіб життя, лікування препаратами на органічній основі, з впевненістю можемо говорити, що кожна сучасна людина здатна мати хороше здоров’я та жити довго навіть у цьому світі, переповненому негативними впливами довкілля та штучної їжі. Розширюючи кордони розуміння важливості справжнього здоров’я, ми започаткували у 2015 році міжнародну програму «Здорова нація». Цей
проєкт триває, у ньому можуть взяти участь усі, хто прагне здоров’я сьогодні. Мова йде про розповсюдження для вживання кожною людиною занадто важливого продукту, органічного йоду. Його вдалося винайти завдяки кропіткій праці багатьох науковців і дослідників, фахівців в області органічної медицини. Саме йод є життєво необхідною речовиною для нормального функціонування людського організму. Регулярне його вживання є запорукою того, що людина сповнена сил, бадьора та життєрадісна, він вкрай необхідний дітям для нормального розумового розвитку. Вагітним жінкам рекомендований під час усього періоду вагітності для формування здорової розумово повноцінної дитини. Людям у похилому віці допомагає зберегти відмінний стан пам’яті. Впливає на опірність організму щодо бактерій і вірусів.
До проєкту «Здорова нація» вже долучилося близько 25 тисяч учасників з 10 країн світу. Дуже хочу, щоб саме українська нація була здоровою, бо незламного духа вона має споконвіку. Зараз як ніколи гостро стоїть питання відповідальності за себе та своїх близьких. Життя моє та моєї сім’ї схоже на калейдоскоп з дитинства з чудовими кольоровими скельцями. І я впевнена, що ті найкращі його орнаменти ще тільки попереду.
BusinessWoman | 59
|| Україна і світ
Маленькими кроками до великої мети. Активність змінює країни
Голова громадської організації «Українська родина» в Туреччині, активна красива жінка, гідна представниця свого народу за кордоном – Віта Михайлова дванадцятий рік поспіль працює в громадському секторі. 2009 року вона зареєструвала спілку в місті Анталія, і це була перша українська громада, офіційно зареєстрована в країні з мусульманським віросповіданням. Тепер пані Віта має десятки успішно реалізованих кейсів соціально-культурних програм і консолідовану команду. І цього року, попри неймовірну кількість перепон, спілка реалізувала один з наймасштабніших і пріоритетних проєктів. Улітку, у турецькій Анталії, на території парку української культури відбулась урочиста церемонія відкриття барельєфа Тарасу Григоровичу Шевченку – українському мислителю, поету, художнику та просвітителю. Новий парк «Ukrayna kültür parkı» у туристичній Анталії розкинувся неподалік Середземноморського узбережжя, у найбільшому районі міста – Муратпаша. У парковій зоні є дитячий майданчик, затишні альтанки для відпочинку в тіні дерев, спортивний майданчик. За підтримки адміністрації району Antalya Muratpaşa Belediyesi й ініціативи громадської організації «Українська родина» його було відкрито ще минулого року. І наступним кроком планувалося встановлення погруддя Тараса Шевченка. 60 | BusinessWoman
Ескіз бюста було узгоджено заздалегідь. Дозвіл на встановлення надала адміністрація району Муратпаша міста Анталія, а створив барельєф турецький скульптор Саліх Акбулут. Проте пандемія коронавірусу внесла свої корективи в усі плани, і дату урочистого відкриття переносили декілька разів. Врешті 4 липня захід відвідали почесні гості: Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, Посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга, голова адміністрації району Муратпаша Уміт Уйсал, Генеральний консул України в Стамбулі Олександр Гаман, Консул України в Анталії В’ячеслав Хоменко, лідери та представники українських і кримськотатарської спілок. Встановлення барельєфа відбулося за ініціа-
Україна і світ ||
тиви спілки та за особистої фінансової підтримки голови громади Віти Михайлової. За патронат громада вдячна Світовому конґресу українців, за консультації – шевченкознавцю Руслану Теліпському, а за художній переклад тексту вірша, розміщеного на монументі (з української мови на турецьку) – пані Тудорі Арнаут. Святковий настрій створили Хор української народної пісні «Берегиня» під керівництвом Олесі Мерджан і вірші Шевченка, виконані діточками української суботньої школи громади «Українська родина». Як символ дружби та турботи про довкілля Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та голова адміністрації району Муратпаша Уміт Уйсал висадили в парковій зоні дерева. З нагоди довгоочікуваної події на свято завітало багато гостей. Серед них були очільники організацій з багатьох куточків Туреччини: Наталія Хоржевська, представник Благодійного фонду «Я майбутнє України» в Туреччині; Людмила Шимко, голова Чорноморської асоціації українців з міста Самсун; Олена Озбек, голова Об’єднання українців Ізміра, і її заступник Катерина Найдух; Діана Осипенко, лідер Організації українців в Егейському регіоні з міста Бодрум; Юлія Білецька, голова Української спілки в Анкарі; представники Кримськотатарського товариства міста Манавгат; Олеся Мерджан, керівник Товариства української культури та мистецтва в Анталії; Олена Топчу, голова Української громади міста Мармарис та актив діаспори. Голова спілки подякувала всім присутнім: «Тільки в єдності наша сила! Відчуваючи підтримку, ми здатні створювати та реалізовувати такі вагомі проєкти», – сказала вона. Пізніше, у серпні, у межах фестивалю «Зо-
лотий острів талантів» за поданням Товариства «Україна-Світ» голові громади було вручено міжнародний сертифікат «Рекорд у Туреччині за перший монумент українському поету, художнику та просвітителю Т.Г. Шевченку».
Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься в пам’яті нащадків, і ми будемо згадувати його заповітні слова: І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом. Фото: Ганна Ходацька та Юлія Гуч BusinessWoman | 61
|| Україна і світ
Олеся Сіргі
«Час брати все до своїх рук!» Олеся Сіргі, муніципальна волонтерка, нагороджена дипломом мера міста Кишинів, справжня запальна активістка, яка бере участь в просуванні українських традицій і культури за кордоном. Олеся є співорганізаторкою Днів українського кіно в Молдові, членкинею української організації «Злагода». І це не все! Більше про діяльність Олесі читайте в інтерв’ю! Олесю, як життя пов’язало Вас із Молдовою? У Молдові я опинилася ще дитиною, батьки були тоді ще молодими спеціалістами, отримали направлення до Кишиніва та привезли мене з собою. Я тут вчилася, отримала освіту в Академії поліції «Штефан чел Маре», там же закінчила магістратуру. Потім продовжила освіту вже в Академії державного управління при Президентові Республіки Молдова, курси митного брокера, попрацювала на митниці. І, нарешті, повернулася на історичну батьківщину. У Києві продовжила освіту та професійну діяльність вже в приватному секторі як стартапер, організатор проєктів, зокрема й у сегменті «HoReCa». Час минув, і було прийняте рішення повертатися до Молдови через стан здоров’я членів сім’ї. Отже, переїздів було багато, але я впевнена, що не має значення, у якій країні ти знаходишся. Життя все одно йде, воно не зупиняється. Життєві обставини змінюються, не зважаючи на наші плани. Важливо пам’ятати про своє коріння, знати свою історію, і важливо пишатися тим, що ти робиш. Пишатися своєю країною та тією, де живеш. І я пишаюся! І своєю роботою, і своєю країною, і своєю сім’єю. Зокрема, моїм свекром, Івановим Ігорем Євгенійовичем, яким для мене є прикладом і як бізнесмен, і як громадський діяч. Людина, яка пише та видає книги, ставить вистави, бу62 | BusinessWoman
дує церкви, пише наукові роботи. Мені є до чого прагнути! Я намагаюся ставити собі завжди таке запитання: не що я хочу, щоб зробили для мене, а що я можу зробити для свого майбутнього, майбутнього своїх дітей, батьків, суспільства в цілому. Ви волонтерка. Якою саме волонтерською діяльністю займаєтеся? Чому? Волонтерство для Вас – важлива соціальна місія чи відпочинок для душі? Допомога іншим, робота заради добробуту інших людей, заради суспільства – це для мене важливий засіб спілкування зі світом і з собою, засіб самореалізації та самовдосконалення. Це діяльність, яку я виконую добровільно, не розраховуючи на грошову винагороду. Вона спрямована насамперед на допомогу нужденним,
Україна і світ ||
тим членам суспільства, які не можуть допомогти собі власноруч. Складно сказати, яким саме різновидом волонтерської діяльності я займаюся. Якщо говорити про вже реалізовані проєкти, то це робота в різних сферах, починаючи від допомоги притулкам для тварин, допомоги церкві, до проєктів з підтримки соціально незахищених прошарків населення, багатодітних сімей, пенсіонерів, «дітей сонця», жінок, що постраждали від домашнього насилля, онкохворих, проєктів з висадки дерев і прибирання парків. З початком ковід-пандемії долучилася також до проєктів допомоги лікарям. Проєктів багато. Якби ви попросили зараз назвати точну кількість, я не змогла б. Це вже як маятник, який неможливо спинити. Та й не хочеться спиняти. Я хочу стати прикладом для інших, хочу продемонструвати, що це потрібно, і що кожний здатен на це. Що ми можемо розв’язати ці проблеми, кожен змінюючи по краплинці. Саме так, крок за кроком, світ стає кращим. І в цих проєктах ми не просто «даємо рибу голодному», ми даємо «вудочку», вчимо рибалити самостійно. Я називаю це «конструктивним волонтерством». Я є учасницею багатьох жіночих організацій, як-от Міжнародний жіночий клуб (IWCM), Upgrade Women тощо. Це складно назвати відпочинком, навпаки, це тяжка праця, психологічна – бо несеш відповідальність за життя людей. Це мотивує, організовує, дає додатковий сенс жити. Бо «хто, як не я»! Що таке «PACE», яку діяльність здійснюєте в її межах? Чому зараз важливо бути соціально та політично активним? «PACE» дослівно перекладається з румунської як мир, злагода. Водночас це є абревіатурою від «Partiul Acasă Construim Europa» (Партія Будуємо Європу Вдома). Ми впевнені, що люди, які народилися та живуть у Молдові, здатні створити в себе вдома гарні умови для життя. Покращити стан сфер медицини й освіти, зробити дороги та ЖКГ європейського рівня, реформувати соціальні послуги, змінити на краще принципи робити державних інститутів. Гарантувати людям достойні умови життя. Щоб наші співгромадяни, які поїхали за кордон, хотіли повернутися додо-
му. Щоб сім’ї знову були разом, а молодь залишалася тут, вносила свій внесок у розвиток країни. Я думаю, багато моїх співвітчизників це розуміють, і саме тому цього року була така висока явка на президентські вибори в діаспорі. «PACE» – це політична партія нового формату. Ми зареєстрували її 25 серпня цього року, і вже зараз стає зрозумілим: вона розвивається динамічніше, ніж будь-яка інша партія Молдови. Бо за ці декілька місяців ми відкрили територіальні осередки на 70% території Республіки та в 11 країнах світу. Тут зібралися люди, які раніше не працювали в політичній сфері. Більш того, ми принципово не приймаємо до лав людей, які раніше були депутатами чи міністрами. Символічно, що ми заснували цю партію посеред пандемії – бо саме тоді прийшло усвідомлення, що не варто чекати допомоги від влади. Час брати все до своїх рук. Що можете сказати про українську діаспору в Молдові? Який внесок до її розбудови зробили особисто Ви? Протягом багатьох років я є членом Асоціації української молоді Молдови «Злагода». Разом з її очільником, Дмитром Лекарцевим, та іншими учасниками організації, ми проводили заходи з просування культури, традицій українського народу, проводили конференції та проєкти різних форматів з розвитку бізнес-зв’язків, міжнародної співпраці між нашими країнами. З останнього, цікаво було брати участь у проведенні перших Днів сучасного українського кіно в Молдові. Їх організовувала моя колежанка з Асоціації, Дар’я Руссу. Це був великий захід міжнародного рівня за підтримки Посольства України в Молдові. Приїжджали режисери та сценаристи з України, гості з усієї Молдови, були майстер-класи та покази фільмів у національному кінотеатрі. Я займалася освітньою частиною та спілкувалася з гостями показів. Роботи було багато, але коли ви не просто організація «на папері», а справді спрацьована команда, то все можливе. Ще спадає на думку святкування Івана Купала, яке ми робили декілька років поспіль. І, авжеж, наші міжнародні наукові та бізнес-конференції, створені «Злагодою» за підтримки інших організацій української спільноти Молдови. BusinessWoman | 63
|| Україна і світ
Відпочинок у Стамбулі. Мрія чи сьогоднішня реальність?
HoliDaYs in Istanbul. Is it a Dream or toDaY’s realitY?
Політ у Стамбул з України й інших країн світу відкритий з літа 2020 року. Через COVID-19 готелі й авіакомпанії рекордно знизили ціни, тому відпочинок у Туреччині зараз є найдоступнішим на континенті! Туреччина приймає українських туристів без проходження самоізоляції та тестування на коронавірус, але з дотриманням норм безпеки авіаперевізниками. Здається, про це місто чув кожен українець. Проте справжнє захоплення Стамбул викликає, коли бачиш його наживо. Це найбільше місто Туреччини, яке розташовується на широких берегах протоки Босфор, що розділяє його на дві частини – Європейську та Азійську. За всю свою історію Стамбул був центром чотирьох імперій – Римської, Візантійської, Латинської та Османської. Це, ясна річ, не могло
THe FligHt to Istanbul From Ukraine and otHer countries is open For tHe summer oF 2020. Due to COVID-19 Hotels and airlines Have reduced prices at a record. So Far, Holidays in Turkey are now tHe most aFFordable on tHe continent! Turkey receives Ukrainian tourists witHout selFisolation and coronavirus testing, but in compliance witH saFety standards by airlines. It seems that every Ukrainian has heard about this city. However, Istanbul is adorable when you see it live. It is the largest city in Turkey, located on the broad shores of the Bosphorus, which divides it into two parts – European and Asian. Throughout its history, Istanbul was the center of four empires – Roman, Byzantine, Latin and Ottoman. Thus, of course, could not but be
64 | BusinessWoman
Україна і світ ||
не відбитися на історичній спадщині міста. Удень туристи подорожують, усі екскурсійні програми працюють, практично всі музеї відкриті. Тільки в Стамбулі закрили три музеї. Лише ті, які знаходяться під землею, і де немає циркуляції повітря. Тож рекомендуємо вам відвідати Палац Долмабахче, Блакитну мечеть, Галатську башту, Парк Гюльхане, Палац Топкапи! Прогулянка Босфором також доступна. Це ж унікальна нагода відвідати найвидатніші місця та архітектурні пам’ятки без натовпу туристів, адже виглядатиме як приватна екскурсія. Цікаво, що під час епідемії в Стамбулі відбулися важливі історичні новини: собор Святої Софії перетворили з музею в мечеть, тепер вхід туди безкоштовний. Переліт, проживання, харчування на 4 дні з Києва, Одеси, Львова, Харкова обійдуться приблизно в 130-150 євро на людину. Ресторани на території готелю за системою «все включено», тераси з видами, міський транспорт і все інше працюють у звичному режимі. Медичні маски в Туреччині потрібно носити у всіх громадських місцях, зокрема в магазинах, у парках, на вулиці. Останні карантинні обмеження стосуються карантину вихідного дня, коли заклади харчування працюють на доставлення, а торгові центри та ринки відкриті до 20 години вечора. Також на вихідних введений комендантський час, який передбачає перебування вдома після 20 години вечора до 10 ранку. Це єдине, на що варто звернути увагу! Свої кордони для громадян України відкрили повністю або з певними умовами 45 країн світу. У МЗС рекомендують перед поїздкою вивчити правила перетину кордону тої чи іншої країни. Це можна зробити на інтерактивній карті українського Міністерства або на сайтах МЗС інших країн. Стамбул – місто, яке вразить навіть найдосвідченіших туристів. Нехай вас не лякає епідемія коронавірусу, дотримуйтесь норм безпеки та бажаємо безпечних поїздок! Автор: Діана Горбатюк, директор закордонного представництва журналу «Business Woman» в Польщі (м.Варшава)
reflected in the historical heritage of the city. During the day, tourists travel, all excursion programs are open, almost all museums are working as usual. In Istanbul alone, three museums were closed. Only those that are underground and where there is no air circulation. So we recommend you to visit Dolmabahçe Palace, Blue Mosque, Galata Tower, Gulhane Park, Topkapi Palace! A walk along the Bosphorus is also available. Overall, it is a unique opportunity to visit the most beautiful places and architectural monuments without the crowds of tourists. Just imagine how will look like a private tour. Interestingly, significant historical news took place during the epidemic in Istanbul: St. Sophia Cathedral was turned from a museum into a mosque. So, now admission is free. Flight, accommodation, meals for four days from Kyiv, Odesa, Lviv, Kharkiv will cost about 130-150 euros per person. All-inclusive restaurants, terraces with views, public transport and everything else work as usual too. Medical masks in Turkey should be worn in all public places, including shops, parks, on the street. The latest quarantine restrictions apply to weekend quarantine when catering establishments are open for delivery, and shopping centers, markets are inviting tourists until 8 pm. Also on weekends, the curfew is introduced, which provides for staying at home after 8 pm until 10 am. However, this is the only that worth your attention! 45 countries of the world have opened their borders for the citizens of Ukraine in full or with certain conditions. The Foreign Ministry recommends studying the rules of a specific country while crossing the border. For your benefit, use the interactive map of the Ukrainian Ministry or the websites of the Ministries of Foreign Affairs of other countries. Istanbul is a city that will impress even the most experienced tourists. Don’t be intimidated by the coronavirus epidemic, follow safety rules and wish you safe travel! Author Diana Horbatiuk, Director of Business Woman Magazine in Poland (Warsaw) BusinessWoman | 65
|| соціум
Колективна історія успіху українців через об’єднання у висадженні дерев
17 жовтня 2020 року стало днем створення колективної історії успіху українців. Це день, коли всі області змогли об’єднатися заради збереження екосистеми України та висадження понад 1 000 000 дерев за одну добу (24 години), у такий спосіб встановивши рекорд України. Акція «1 000 000 дерев за 24 години» проходила в межах глобального екологічного проєкту «Озеленення України». Ініціатива проєкту «Озеленення України» належить президенту «CEO Club Ukraine» Сергію Гайдайчуку та генеральному директору Книги рекордів України Ганні Крисюк. Реалізовано за підтримки Романа Абрамовського, Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, та Василя Кузьовича, голови Державного агентства лісових ресурсів України. 66 | BusinessWoman
THe UKrainian collective success tHrougH tree planting
October 17, 2020, became a day wHen tHe Ukrainian collective success story was created. It is tHe eXact day wHen all regions Joined togetHer to preserve tHe ecosystem oF tHe country and plant more tHan 1,000,000 trees in one day (24 Hours), setting a Ukrainian record. 1,000,000 Trees in 24 Hours Action was held within the Greening of Ukraine global ecological project. The initiative of the Greening of Ukraine belongs to Serhii Haidaichuk, president of the CEO Club Ukraine, and Hanna Krysiuk, CEO of the Ukrainian Book of Records; implemented with the support of Roman Abramovskyi, Minister of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine, and Vasyl Kuzovych, Head of the State Forest Resources Agency.
соціум ||
Цілі проєкту – привернути увагу до проблем екології та відновлення екосистеми країни; сформувати позитивний імідж України у світі через першу колективну історію успіху українців. 17 жовтня о 8:30 ранку в Національному природному парку «Голосіївський» оголосили про початок акції та висадили перші дерева ініціатори проєкту Сергій Гайдайчук, президент бізнес-клубу «CEO Club Ukraine», і Ганна Крисюк, генеральний директор Книги рекордів України, а також головні координатори Надія Чистяк, Юлія Бичай, Тетяна Розвадовська та Вадим Парасочка. Станом на 12:00, у межах акції «1 000 000 дерев за 24 години», понад 700 000 саджанців були висаджені в усій Україні. Найбільшу кількість посадкового матеріалу висадили в наступних областях: Львівській, Чернігівській, Вінницькій, Рівненській і Житомирській. До участі в акції долучилися державні та приватні установи, асоціації, бізнес-клуби, навчальні заклади, міністерства, дипломатичні установи, військові, міські й обласні адміністрації. Основне висадження лісосмуг у Київській області відбувалось у смт. Клавдієво-Тарасове та смт. Козин. У смт. Клавдієво-Тарасове висадження проходили під головуванням Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Романа Абрамовського, за участі заступника керівника Державного лісового агентства України Юрія Болоховця, співорганізаторки «Озеленення України» у Київській області Ілони Бовенс, а також дипломатів Міністерства закордонних справ України, представників політичних партій, координаторів, партнерів та учасників екопроєкту, серед яких: Юлія Давидова, Анна Коршунова, Ярослава Бояркіна, Ірина Янковська. Висадження лісосмуги в смт. Козин відбувалося за організації найбільшого бізнес-клубу в Україні «CEO Club Ukraine», президентом якого є ініціатор «Озеленення України» Сергій Гайдайчук, за участі членів «CEO Club Ukraine» і їхніх родин, а також всеукраїнських партнерів: Юрія Шинкарчука, Наталії Яроменко, Ало Стрейманна, Наталії Філіпчук, Ірини Іванової, Віктора Ма-
The project aims at drawing attention to the problems of ecology and restoration of the Ukrainian ecosystem; forming a positive image of Ukraine in the world through the first Ukrainian collective success story. At 8.30 am, October 17, the initiators of the project Serhii Haidaichuk and Hanna Krysiuk, along with chief coordinators Nadiia Chystiak, Yuliia Bychai, Tetiana Rozvadovska and Vadym Parasochka, have planted first trees and announced the beginning of the Action in Holosiivskyi National Nature Park. As at noon, more than 700,000 seedlings have been planted in Ukraine within the 1,000,000 Trees in 24 Hours Action. The most abundant amount of trees was planted in the following regions: Lviv, Chernihiv, Vinnytsia, Rivne and Zhytomyr. Public, private, educational and diplomatic institutions, ministries, military, city and regional councils joined the Action. In the Kyiv region, tree planting took place
mainly in Klavdiievo-Tarasove and Kozyn. In Klavdiievo-Tarasove, the planting was led by Minister of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine Roman Abramovskyi; in the process participated Deputy Chairman of the State Forest Resources Agency of Ukraine Yurii Bolokhovets, co-organizer of the Greening of Ukraine in Kyiv region Ilona Bauwens, representatives of political parties, coordinators, partners and participants of the project, including Yuliia Davydova, Hanna Korshunova, Yaroslava Boiarkina, Iryna Yankovska. BusinessWoman | 67
|| соціум
ковенка, Костянтина Войтова, Сергія Позняка, Сергія Шульги. «Сьогодні ми з родинами, друзями та партнерами висаджуємо дерева, щоб підтримати першу колективну історію успіху українців, яка розвиває екокультуру, прищеплює любов і шанобливе ставлення до природи та показує на глобальному рівні, що ми, українці, вміємо об’єднуватися, кожен може зробити свій вклад у відновлення екосистеми планети. Глобальні виклики не дають можливості думати, а підштовхують до того, щоб діяти. Об’єднуватись. Берегти природу. Своїми вчинками показувати правильний приклад молодому поколінню. Тому зараз ми висаджуємо 1 000 000 дерев за добу, щоб привернути увагу світу та кожного українця до глобальних ековикликів», – звернувся Сергій Гайдайчук.
Кожна область вибрала для себе певні види дерев, які притаманні саме їхнім регіонам, і присвятила їх висадження героям війни, темі миру, 68 | BusinessWoman
The planting in Kozyn was organized by the largest business club in Ukraine – CEO Club Ukraine – the president of which is Serhii Haidaichuk. In the event took part members of the CEO Club Ukraine and their families, as well as national partners Yurii Shynkarchuk, Nataliia Yaromenko, Alo Streimann, Nataliia Filipchuk, Iryna Ivanova, Victor Makovenko, Kostiantyn Voitov, Serhii Pozniak, and Serhii Shulha. ”Today, we are planting trees with our families, friends and partners to support the first Ukrainian collective success story. It develops eco-culture, instils love and respect for nature, and shows others that we, Ukrainians, know how to unite. Furthermore, everyone can contribute to the restoration of the ecosystem of the planet. Global challenges do not make us think but push to act, consolidate and protect nature! With our actions, we have to show a good example for youth. For this reason, we plant 1,000,000 trees now – to draw both attention of the world and Ukrainians to international ecological challenges,” stated Serhii Haidaichuk. Each region has chosen certain types of trees considering its specifics. They were dedicated to war heroes, peace, friendship, family, and the restoration of abandoned recreation areas. A total of 33 species of trees have been planted in Ukraine, most of which are Scots pine, European fir, oak, birch, apple tree, paulownia, walnut tree, maples and willows. In Kyiv region, the central location for planting named trees of diplomats, organizers and national partners was in Holosiivskyi National Park. Among guests who participated in planting named trees, the diplomatic and partnership alleys were: Viktor Yushchenko, the third President of Ukraine; Olha Stefanishyna, Deputy Prime Minister for European and Euro-Atlantic Integration of Ukraine; Roman Abramovskyi, Minister of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine; Oleksandr Tkachenko, Minister of Culture and Information Policy of Ukraine; Natacha Díaz Aguilera, Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of
соціум ||
дружби, родині та відновленню занедбаних зон відпочинку. Загалом в Україні висадили 33 види дерев, серед яких найбільше сосни звичайної, ялиці європейської, дуба звичайного, берези, яблуні, павловнії, горіхів, кленів, верб. У Київській області основна локація з висадження іменних дерев дипломатів різних країн, організаторів і національних партнерів проєкту «Озеленення України» розміщувалась у парку «Голосіївський». Серед присутніх гостей на висадженні іменних дерев, а також дипломатичної та партнерської алей були: Віктор Ющенко, третій президент України; Ольга Стефанішина, віцепрем’єрміністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України; Роман Абрамовський, Міністр екології та природних ресурсів України; Олександр Ткаченко, Міністр культури України; Натача Діас Агілера, Надзвичайний і Повноважний Посол Куби в Україні; Сергій Гайдайчук, ініціатор проєкту «Озеленення України», президент бізнес-клубу «CEO Club Ukraine»; Ганна Крисюк, ініціаторка проєкту «Озеленення України», генеральний директор Книги рекордів України, президент «Business Woman Club»; Юрій Болоховець, заступник голови Держлісагентства та інші. І вже о 17:00 організаторами «Озеленення України» Сергієм Гайдайчуком і Ганною Крисюк, разом із Міністром екології та природних ресурсів України Романом Абрамовським, було висаджено знакове мільйонне дерево, яке стало символом об’єднання українців. Мільйонним деревом був дуб, подарований власником розплідника декоративних рослин «Гарді» Андрієм Погрібним. Десять років тому Андрій Михайлович перебував у діловій поїздці в місті Беверлі-Гіллз, США. На одній із зустрічей колега з університету Орегона подарував Андрію на пам’ять жменю жолудів дуба болотного. Після повернення в Україну він посіяв ці жолуді в розпліднику «Гарді». З декількох жолудів вижив і проріс лиш один. Протягом 10 років за цим дубом доглядали, і що вищим і міцнішим він ріс, то швидше розвивався розплідник «Гарді»!
the Republic of Cuba to Ukraine; Serhii Haidaichuk, initiator of the Greening of Ukraine, president of the CEO Club Ukraine; Hanna Krysiuk, initiator of the Greening of Ukraine, CEO of the Ukrainian Book of
Records, president of the Business Woman Club; Yurii Bolokhovets, Deputy Chairman of the State Forest Resources Agency of Ukraine et al. At 5 pm Serhii Haidaichuk and Hanna Krysiuk – together with Roman Abramovskyi – have planted an iconic millionth tree. It became a symbol of Ukrainians uniting to create a collective success story. The millionth tree was an oak donated by the owner of the Hardy ornamental nursery Andrii Pohribnyi. Ten years ago, Mr Pohribnyi was on a business trip in Beverly Hills, USA. At the meeting, a colleague from the University of Oregon presented Andrii with a bunch of pin oak acorns. After returning to Ukraine, he sowed these acorns in the Hardy. Only one survived and sprouted. For ten years this oak had been nurtured; the higher BusinessWoman | 69
|| соціум
19 жовтня під час пресконференції організатори оголосили підсумки проведення акції «1 000 000 дерев за 24 години». Тривала акція з 09:00 17 жовтня до 09:00 18 жовтня. Протягом доби у 24 областях України висаджено 1 831 333 дерев. Також, на знак солідарності до екопроєкту й України, у 10-ох країнах світу було висаджено 115 дерев. Результати внесено в Книгу рекордів України як першу в Україні колективну історію успіху українців. Категорія: «Екологія. Масові заходи». «Сьогодні ми вітаємо всіх українців із встановленням нового рекорду України та ство-
ренням першої колективної історії успіху через об’єднання у висадженні дерев задля збереження та відновлення екосистеми країни. Ми показали гідний приклад для наслідування не тільки своїм дітям, а й дорослим з усього світу. Впевнені, це тільки початок», – ділиться ініціаторка проєкту «Озеленення України», генеральний ди70 | BusinessWoman
and stronger it grew, the faster Hardy nursery developed! On October 19, during a press conference, the organizers declared the results of 1,000,000 Trees in 24 Hours Action. It lasted since October 17, 9 am till October 18, 9 am. In one day 1,831,333 trees were planted in 24 Ukrainian regions. The number of tree species: 33. Also, in solidarity with the ecological project and Ukraine, 115 trees were planted in 10 countries. These results were marked in the Ukrainian Book of Records as the first Ukrainian collective success story. Category: Ecology, mass events. ”Today we are celebrating the new Ukrainian record, as well as the first Ukrainian collective success story. People united in planting trees to preserve and restore the country’s ecosystem. We have set a worthy example not only for our children but also for adults throughout the world. And it is just the beginning,” said Hanna Krysiuk, initiator of the Greening of Ukraine, CEO of the Ukrainian Book of Records. More than 50,000 people took part in the Action. Most trees, seedlings and bushes were planted in the following regions: Zhytomyr, Rivne, Volyn, Lviv, Vinnytsia, and Chernihiv. Vinnytsia region was the only one able to consolidate all its towns and villages to participate in the Action. The largest number of locations for planting trees was in the Donetsk region: 70. Regional organizers and coordinators of the project are: in Lviv – Ihor Dulyn and Iryna Hvozd; Donetsk – Dmytro Lubinets, Mariia Honcharova; Odesa – Maksym Kutsyi, Olha Vanda; Khmelnytsk – Alina Skomorokhova; Harkiv – Mariia Mezentseva, Anastasiia Maiboroda; Ternopil – Tetiana Chubak; Ivano-Frankivsk – Lesia Aronets, Tetiana Rozvadovska; Vinnytsia – Hanna Davydenko, Olha Malynovska; Herson – Yurii Husiev, Olha Filina; Luhansk – Valentyna Ahafonova; Kyiv – Ilona Bauwens, Sofiia
соціум ||
ректор Книги рекордів України Ганна Крисюк. Участь в акції взяли понад 50 000 людей. Вінницька область єдина змогла об’єднати всі міста та села свого округу для участі в проєкті. Найбільше локацій для висадження дерев було в Донецькій області: 70. Обласними організаторами та координаторами проєкту є: у Львівській – Ігор Дулин та Ірина Гвозд; Донецькій – Дмитро Лубінець, Марія Гончарова; Одеській – Максим Куций, Ольга Ванда; Хмельницькій – Аліна Скоморохова; Харківській – Марія Мезенцева, Анастасія Майборода; Тернопільській – Тетяна Чубак; Івано-Франківській – Леся Аронець, Тетяна Розвадовська; Вінницькій – Ганна Давиденко, Ольга Малиновська; Херсонській – Юрій Гусєв, Ольга Філіна; Луганській – Валентина Агафонова; Київській – Ілона Бовенс, Софія Омельченко; Рівненській – Ірина Теслюк, Катерина Євушко; Закарпатській – Ганна Мелеганич; Полтавській – Ольга Макєєва, Олександр Колосовський; Сумській – Дмитро Кулібабін; Запорізькій – Борис Шестопалов, Світлана Ванюхіна; Дніпропетровській – Юрій Остап’юк, Ірина Черниш; Миколаївській – Роман Буров, Тетяна Чекалюк; Волинській – Юлія Вусенко, Сандра Міненко; Черкаській – Сергій Шмиголь; Чернівецькій – Ольга Бауер, Павло Колядинський; Чернігівській – Сергій Охонько, Іннва Кривенко; Житомирській – Ліліана Дмітрієва; Кропивницькій – Тетяна Котенко. Всеукраїнські партнери: «А-Банк», компанія «Абіфарм», «Business Woman Club», «Укр-Китай Коммунікейшин», бренд «LAMEL Professional», «Rivian Owners Club», компанія «VIATEC», ТОВ «ТВК ВЕКТОР-ВС», група компаній «FGK Financial Group», компанії «Cronvest» і «FinStream», компанія «SHEN», компанія «Agrii Ukraine», компанія «EVA LAB», ГО «Біла птаха», ТОВ «Брусвяна», ГО «МОЖУ».
Omelchenko; Rivne – Iryna Tesliuk, Kateryna Yevushko; Zakarpattia – Hanna Melehanych; Poltava – Olha Makieieva, Oleksandr Kolosovskyi;
Sumy – Dmytro Kulibabin; Zaporizhzhia – Borys Shestopalov, Svitlana Vaniukhina; Dnipro – Yurii Ostapiuk, Iryna Chernysh; Mykolaiv – Roman Burov, Tetiana Chekaliuk; Volyn – Yuliia Vusenko, Sandra Minenko; Cherkasy – Serhii Shmyhol; Chernivtsi – Olha Bauer, Pavlo Koliadynskyi; Chernihiv – Serhii Okhonko, Innva Kryvenko; Zhytomyr – Liliana Dmitriieva; Kropyvnytskyi – Tetiana Kotenko. National Partners: A-Bank, Abipharm, Business Woman Club, Ukr-China Communications, LAMEL Professional, Rivian Owners Club, VIATEC company, TVK VECTOR-VS LLC, FGK Financial Group, Cronvest FinStream, SHEN company, Agrii Ukraine, EVA LAB, NGO White Bird, Brusviana LLC, NGO I CAN.
BusinessWoman | 71
|| соціум
В Україні стартувала загальнодержавна акція «Нагодуй птахів взимку»
Час добрих справ. У Києві 8-го грудня, у Всесвітній день клімату, стартувала загальнодержавна акція «Нагодуй птахів взимку». Символічно перша годівничка була розміщена в парку «Голосіївський» на мільйонному дереві, яке, поряд з іншими, було посаджено 17 жовтня в рамах проєкту «Озеленення України». Загалом у цей день по всій Україні висадили понад 2 мільйони дерев. Морозним ранком до заходу з розміщення годівничок долучилися: 3-й Президент України Віктор Ющенко; Посол Чорногорії в Україні Драгіца Понорац; президент «CEO Club Ukraine» Сергій Гайдайчук; ініціатор проєкту «Озеленення України», генеральний директор Книги рекордів України Ганна Крисюк; генеральний директор «Тін Імпекс» Аліна Скоморохова; в.о. начальника управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Савченко; заступник начальника управління Андрій Вагін; керівник пресслужби Держлісагентства Юлія Давидова разом з працівниками агентства; і представники КП УЗН Голосіївського району. Понад 100 «пташиних їдалень» розташували в Голосіївському парку. 72 | BusinessWoman
3-й Президент України Віктор Ющенко під час спілкування з пресою розповів: «Найбільше, чого б мені хотілося – щоб з України брали приклад. Дуже позитивно, що преса сьогодні відгукнулася на такий чудовий захід і, сподіваюся, що розкажете кожному, як важливо дбати про природу та навколишнє середовище. Закликаю кожного посадити дерево та розвісити в себе на подвір’ї годівнички та допомогти птахам. Я не хочу, щоб волонтери з Європи приїжджали з-за кордону та розчищали Боржаву від сміттєвих заторів і не хочу, щоб моє покоління мало борги перед природою». Прессекретар Держлісагентства Юлія Давидова: «Сьогодні стартувала масштабна акція, а з
соціум Україна і світ ||
нею і флешмоб «#Нагодуй_птахів_взимку», ініційовані Державним агентством лісових ресурсів України за підтримки голови Держлісагентства Василя Кузьовича. Дата обрана не випадково – саме сьогодні в усьому світі відзначають День клімату. Відтак це привід задуматися кожному над своїми вчинками та ставленням до природи, довкілля. Адже зміни клімату, які ми спостерігаємо зараз, у переважній більшості є наслідками людської діяльності. Годівнички, зроблені маленькими рученятами вихованців учнівських лісництв під мудрим і чуйним керівництвом викладачів, деревообробників і лісівників, «розлетілися» як птахи по всій країні. Загалом до кінця грудня буде розташовано 15 000 годівничок, які допоможуть пернатим вижити в холодну пору року. Адже за статистикою 90% птахів через голод не доживають до весни. Врятуємо птахів – врятуємо ліс, наші парки та сквери!» Президент «CEO Club Ukraine» Сергій Гайдайчук від-
значив: «Природа була завжди, а люди були не завжди на цій планеті й, коли двісті років тому ми почали будувати міста, то природа їх не помічала. Але сьогодні ми побудували глобальне місто, яке охопило всю планету. Сьогодні ми
займаємося бізнесом, забуваючи про природу. Такі заходи, як-от сьогоднішній, не лише сприяють збереженню біорізноманіття, допомагають птахам і тваринам пережити холодну зиму, а й залишають у душах людей приємний спогад і відчуття відповідальності перед планетою. Сьогодні ми продовжили загальноукраїнську акцію «Озеленення України» і показали, як можна заради добрих справ об’єднати українців різних поколінь. А весною плануємо продовжити про-
єкт і висадити дерева в 100 країнах світу за один день». Державне агентство лісових ресурсів закликає кожного долучитися до збереження лісових масивів, а відтак популяцій птахів. Птахи – справжні друзі лісу. Наприклад, родина синиць за літо знищує приблизно 4 тисячі гусениць. За період годування своїх пташенят синиця знищує 24 мільйони яєчок комах. Для відомства, відповідального за захист лісу від шкідників і хвороб, птахи є вірними помічниками. Лісівники вбачають свій обов’язок допомогти їм перезимувати, не загинути від голоду. Допомога птахам також є важливим профілактичним заходом, спрямованим на поліпшення якості лісових насаджень. BusinessWoman || 59 73 BusinessWoman
|| соціум
Українські екологічні маски «ABIFARM» – захищають від інфекцій і турбуються про планету МЕДИЧНІ МАСКИ «ABIFARM» – ЦЕ ВИСОКОЯКІСНИЙ ПРОДУКТ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД БАКТЕРІЙ, ВІРУСІВ І ПИЛУ УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА. КОЖНА МАСКА СКЛАДАЄТЬСЯ З ТРЬОХ ЩІЛЬНИХ ШАРІВ. В ОСНОВІ ВИРОБУ – ФІЛЬТРАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ МЕЛЬТБЛАУН. ЙОГО ВОЛОКНА, У 100 РАЗІВ ТОНШІ ЗА ЛЮДСЬКУ ВОЛОСИНУ, УТВОРЮЮТЬ НАНОСІТКУ. ВОНА НАДІЙНО ВБИРАЄ МІКРОЧАСТИНКИ БРУДУ РОЗМІРОМ 3-5 nm І ВІРУСИ ТА НЕ ПРОПУСКАЄ ЇХ ДАЛІ. МАТЕРІАЛ МЕЛЬТБЛАУН ВИГОТОВЛЯЮТЬ ПІД ВПЛИВОМ ЕЛЕКТРИЧНОГО РОЗРЯДУ, ЩО НАДІЛЯЄ ЙОГО ЕФЕКТОМ ЕЛЕКТРЕТНОСТІ. ЦЕ ПІДВИЩУЄ РІВЕНЬ ФІЛЬТРАЦІЇ. МЕЛЬТБЛАУН ВИКОРИСТОВУЮТЬ У БАГАТЬОХ ГАЛУЗЯХ, ВІН Є ПОВНІСТЮ БІОРОЗКЛАДНИМ.
74 | BusinessWoman
соціум ||
ЩОДНЯ В УКРАЇНІ ФІКСУЮТЬ ТИСЯЧІ ХВОРИХ НА COVID-19. СИТУАЦІЯ ЗМУСИЛА ЗАСНОВНИКІВ МІЖНАРОДНОЇ meDia-TeCH КОМПАНІЇ «AIR MeDia-TeCH» СЕРГІЯ БЄЛОУСОВА ТА СТЕПАНА МИХАЙЛОВА, А ТАКОЖ ЗАСНОВНИКА КОМПАНІЇ «AVisione» АНТОНА КОНОВАЛОВА ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА ПРОБЛЕМУ ЗАХИСТУ ВІД ХВОРОБИ. ПРОДУКТ «ABIFARM» З’ЯВИВСЯ ЯК ЕФЕКТИВНА РЕАКЦІЯ НА ПОШИРЕННЯ COVID-19. КРІМ ТОГО, ЛЮДСТВО ПОСТІЙНО АТАКУЮТЬ ПИЛ, СЕЗОННИЙ ПИЛОК І НЕБЕЗПЕЧНІ ІНФЕКЦІЇ, ЯКІ ПЕРЕДАЮТЬСЯ ПОВІТРЯНО-КРАПЕЛЬНИМ ШЛЯХОМ (ГРИП, ГРВІ, КІР, ВІТРЯНА ВІСПА, КРАСНУХА, ТУБЕРКУЛЬОЗ). ПРО ЗДОРОВ’Я ВАРТО ПІКЛУВАТИСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКІСНИХ, БЕЗПЕЧНИХ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ
ЛЕГКО ТА КОМФОРТНО ДИХАТИ Й УНИКАТИ ПОДРАЗНЕНЬ НА ОБЛИЧЧІ. ТОВАР МОЖНА ЗАМОВИТИ ОКРЕМО ПО 10 ОДИНИЦЬ АБО В СПЕЦІАЛЬНОМУ БОКСІ ПО 100. РЕКОМЕНДОВАНИЙ ЧАС НОСІННЯ – НЕ БІЛЬШЕ ДВОХ ГОДИН, ОСОБЛИВО В ПЕРІОД КАРАНТИНУ Й АКТИВНОГО ПОШИРЕННЯ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ. ПІСЛЯ ДВОХ ГОДИН ВИКОРИСТАННЯ МАСКУ ВАРТО ЗАМІНИТИ НА НОВУ. ПРОДУКТ ПОВТОРНО НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ТА ПІДЛЯГАЄ УТИЛІЗАЦІЇ. «НЕ ЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, ЩО ПРОДУКТ З’ЯВИВСЯ НА РИНКУ ЛИШЕ НА ПОЧАТКУ ЧЕРВНЯ, У БЕРЕЗНІ МИ ВЖЕ АКТИВНО ГОТУВАЛИСЯ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЄКТУ. ВИРОБНИЦТВО БУЛО ОРГАНІЗОВАНО У ВІДПОВІДЬ НА ДЕФІЦИТ
«ABIFARM»: БЕРЕЖЕМО ПЛАНЕТУ ТА ЗДОРОВ’Я ВСЬОГО ЛЮДСТВА ЗАСОБІВ. ТОМУ ПІДПРИЄМЦІ ВПЕВНЕНІ: ЦЯ РОЗРОБКА НЕ ВТРАТИТЬ АКТУАЛЬНОСТІ Й ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇ. НА ВІДМІНУ ВІД ІНШИХ МЕДИЧНИХ МАСОК, ПРОДУКТ «ABIFARM» ПОВНІСТЮ БІОРОЗКЛАДНИЙ І НЕ ШКОДИТЬ ПРИРОДІ. НАРАЗІ В ПРОДАЖІ ОДНОРАЗОВІ МЕДИЧНІ МАСКИ М95 І БАГАТОРАЗОВІ, ЗІ СПІНЕНОГО ПОЛІУРЕТАНУ, ABi-MasK. КОЖНА СКЛАДАЄТЬСЯ З ТРЬОХ ШАРІВ І НАДІЙНО ЗАХИЩАЄ ВІД БАКТЕРІЙ І ВІРУСІВ. УСЯ ЛІНІЙКА ТОВАРІВ «ABIFARM» СТВОРЕНА ВІДПОВІДНО ДО НОРМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ТЕСТУВАННЯ НА ПОКАЗНИКИ PFE (PaRTiCLe FiLTRaTion EFFiCienCY) НІМЕЦЬКИМ ПРОФЕСОРОМ, ЯКИЙ ПРАЦЮЄ З NASA, ЯКІСТЬ ФІЛЬТРУ СТАНОВИТЬ 99.9987%. ПРОДУКТ ОТРИМАВ СЕРТИФІКАТ SGS ДЛЯ ВИХОДУ НА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РИНОК. ЕФЕКТИВНІСТЬ БАКТЕРІАЛЬНОЇ ФІЛЬТРАЦІЇ (BFE) СЯГАЄ 99,8%, ЩО ПРИРІВНЮЄТЬСЯ ДО РЕСПІРАТОРІВ ВИЩОГО КЛАСУ. ЦЕ ДОЗВОЛЯЄ КОРИСТУВАЧУ
МЕДИЧНИХ МАСОК В УКРАЇНІ. МИ ХОТІЛИ ДОПОМОГТИ СПІВВІТЧИЗНИКАМ. ЗАХИСНИЙ МАТЕРІАЛ ПРОДУКТУ, MeLT BLoWn, МАЄ ВИСОКИЙ СТУПІНЬ ФІЛЬТРАЦІЇ ТА БАКТЕРІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ. ТОМУ В МАЙБУТНЬОМУ МОЖЕМО ПРОПОНУВАТИ БІЗНЕСАМ І ВИРОБНИКАМ СИРОВИНУ НАЙВИЩОЇ ЯКОСТІ», – ГОВОРИТЬ СПІВІНВЕСТОР ПРОЄКТУ, СПІВЗАСНОВНИК «AIR MeDia-TeCH» СЕРГІЙ БЄЛОУСОВ. НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ РОЗРОБНИКИ ПЛАНУЮТЬ ВИЙТИ НА МІЖНАРОДНИЙ РИНОК І РОЗШИТИ ТОВАРНУ ЛІНІЙКУ. ЗОКРЕМА, ВИПУСТИТИ АРОМАМАСКИ З ЕФІРНИМИ ОЛІЯМИ, ЧОРНУ ЗАХИСНУ МАСКУ З ВУГІЛЬНИМ ФІЛЬТРОМ І ЧОТИРИШАРОВУ ХІРУРГІЧНУ МАСКУ З ІНДИКАТОРОМ ВОЛОГОСТІ. МАЙБУТНЯ ЛІНІЙКА ТОВАРІВ МАТИМЕ ІНДИВІДУАЛЬНЕ ПАКУВАННЯ ТА ПРОХОДИТИМЕ СТЕРИЛІЗАЦІЮ. У ПРОДАЖІ БУДУТЬ ДОСТУПНІ НАБОРИ МАСОК ПО 25 ОДИНИЦЬ У КОРОБЦІ.
BusinessWoman | 75
|| соціум
Універсальні солдати: системи відеоспостереження для дому та бізнесу Торговельний центр чи салон краси, банк, школа, аеропорт – нас всюди оточують камери відеоспостереження. У мегаполісах впроваджують систему «розумне місто», коли відео з камер, встановлених на вулицях, інтегруються з даними в комп’ютерах правоохоронних органів. Камери вміють розпізнавати обличчя й, наприклад, визначати, чи вдягла людина захисну маску. «Відеоняні» транслюють мамам кожен рух малюка. Системи відеоспостереження стали справжнім трендом, їх застосовують як у бізнесі, так і в приватному житті – для охорони власності та задля безпеки родини.
Мій дім – моя безпека
Точніше «моя фортеця» – бо ж де, як не вдома, ми прагнемо почуватися найбільш захищеними? Бренд «IMOU» від «Dahua», провідного світового постачальника відеоспостереження, робить акцент на системі «розумний дім» і пропонує відеокамери різноманітних конфігурацій для забезпечення спокою власникам квартир і приватних будинків. Камери з датчиками руху, двостороннім аудіозв’язком, інфрачервоною підсвіткою, системою активного сповіщення тощо інтегруються з мобільним додатком. Ви можете контролювати все, що відбувається у вашому домі, у будь-який час і з будь-якої точки світу, отримуючи зображення в реальному часі, а також керувати камерами дистанційно. Багато камер оснащені додатковими корис76 | BusinessWoman
ними функціями. Розумна камера «Turret», наприклад, має звукову та світлову сигналізацію. Зовнішні камери «Floodlight Cam» з підсвіткою можна використовувати замість ліхтарів. Встановлені у дворі, вони не тільки освітлюють його, але й здатні відлякувати небажаних гостей прожекторами та сиренами, паралельно відправляючи сповіщення на смартфон. «Bullet 2E» передає кольорове зображення навіть уночі. Функція «виявлення людей» завдяки високоефективній технології обробки зображень здатна ідентифікувати людей, щоб запобігти помилковому виклику охорони. Відомі випадки, коли завдяки камерам «IMOU» власники отримали сигнал і live-відео вторгнення зловмисників у квартиру та встигли вчасно викликати поліцію. Функціонал продуктів «IMOU» базується на найновіших технологічних досягненнях, система використовує хмарне зберігання даних. Простота встановлення та демократичні ціни роблять їх доступними практично для кожного. Офіційним дистриб’ютором «Dahua» є компанія «VIATEC», що вже понад 10 років постачає в Україну системи безпеки від перевірених закордонних виробників. Звернувшись до спеціалістів компанії, ви отримаєте розгорнуту консультацію стосовно відеосистем «IMOU», гарантію та подальше професійне техобслуговування.
соціум ||
Стережися, нервова няня!
Учені провели дослідження серед людей, які в курсі того, що за ними стежать. З’ясувалося, що їх ставлення до власної поведінки та поведінки оточення стає більш критичним, люди поводяться стриманіше. Тож прибиральниця, скажімо, не залишить пилу за диваном, а санітарка проявлятиме більше чуйності до літньої людини знаючи, що за нею стежать. Встановлена в дитячій, камера гарантовано змусить няню двічі подумати перед тим, як проявити нестриманість щодо дитини. Ба більше, сучасні системи дозволяють отримувати відеозображення зі звуком у режимі онлайн просто на ваш мобільний, а також підтримують двосторонній аудіозв’язок: можна з роботи поговорити з персоналом або дитиною, які знаходяться вдома. На українському ринку представлений бренд «Ezviz» китайської корпорації «Hikvision», світового лідера серед постачальників систем відеоспостереження. Ці Wi-Fi камери прості у встановленні та використанні. Вони інтегруються з мобільним додатком, що дозволяє дивитися відео в режимі реального часу з мобільного чи записувати на карту пам’яті або в хмару та переглядати пізніше, а також дистанційно керувати пристроєм. Камери підтримують двосторонній аудіозв’язок, дозволяють вести фільмування проти джерела світла (наприклад, вікна) і в темряві. Камери «Ezviz» є частиною до системи «розумний дім», яка працює комплексно. Наприклад, під час спрацювання датчика руху камера може надсилати тривожний сигнал і паралельно передавати зображення на мобільний чи комп’ютер. Компанія «VIATEC» є офіційним дистриб’ютором відеосистем «Hikvision» в Україні. Будь-які питання стосовно відеосистем «Ezviz» можна з’ясувати з менеджерами компанії.
Нічого особистого, просто бізнес Системи відеоспостереження – один із найдоступніших і найефективніших засобів запобігання
загрозі. Наразі розробники навіть інтегрують камери зі штучним інтелектом – тож їх робота стає все ефективнішою. Це дозволяє застосовувати відеоспостереження практично в будь-якій сфері життя. Та якщо говорити про бізнес, то функціонал систем відеоспостереження виходить за рами запобігання загрозі. Встановлення камер в офісах, наприклад, стимулює працівників раціональніше використовувати час, не займаючись сторонніми справами на робочому місці. Відеоспостереження все частіше розв’язує задачі бізнес-аналітики в ритейлі, зокрема й у режимі реального часу: для виявлення вподобань покупців, раціоналізації розміщення товарів на поличках, контролю часу, проведеного відвідувачами біля вітрин та в чергах. Воно стає інструментом підвищення прибутковості бізнесу. Існує низка спеціальних відеосистем для касових зон, обмінних пунктів, банків, які контролю-
ють проведення фінансових операцій: з касових терміналів зчитується інформація, яка вбудовується в відеозапис. Це прекрасний захист від махінацій чи помилок касира. Організувати відеоспостереження в офісі чи вдома нескладно. Менеджери «VIATEC» допоможуть обрати саме той варіант, який забезпечить вам спокій за персонал, бізнес, майно, а особливо – за родину. BusinessWoman | 77
|| соціум
Антон Процюк
«Українська Вікіпедія має додану важливість для розвитку українського інформаційного простору й української мови загалом»
На фото:
Антон Процюк,
адміністратор української Вікіпедії Авторка фото: Олена Ангелова
Проллємо трошки більше світла на дещо досить буденне та не менш від цього важливе, те, чим ви точно користувалися бодай один раз у житті – Вікіпедію. Антон Процюк, адміністратор української Вікіпедії, автор текстів, історик та американіст розповість про механізми роботи одного з найпопулярніших сайтів на просторах інтернету, а також про головний виклик української Вікіпедії. Заінтриговані? Нове інтерв’ю чекає на Вас! Розкажіть, як Ви прийшли до роботи у Вікіпедії? Я став активним користувачем Вікіпедії у 2012 році. Моя головна мотивація бути волонтером-дописувачем Вікіпедії – 1) це цікаво особисто для мене; 2) це приносить користь тисячам людей. По-перше, написання статей у Вікіпедії дозволяє краще розібратись у певній темі. Моєю 78 | BusinessWoman
першою статтею була «Атеїстична держава». Я цікавлюся політичним устроєм, і мені хотілося краще розібратися в цій темі. З того часу я написав близько 300 статей, особистий інтерес до теми завжди був головною мотивацією. Крім того, Вікіпедія є одним з найпопулярніших сайтів в інтернеті, тому твій внесок приносить реальну користь тисячам людей. Наприклад, мою статтю зі списком президентів США переглянули понад 400 тисяч разів за останні
соціум ||
п’ять років. Це дуже мотивує. Чому на Вікіпедію не можна посилатись у наукових роботах? Хто контролює сторінки та перевіряє правдивість тексту? Як фінансують мережу? На Вікіпедію не можна посилатись у наукових роботах, бо Вікіпедія не є (і не призначена бути) науковим джерелом. Це лише енциклопедія – стартова точка для ознайомлення з певною темою. Хоча статті у Вікіпедії перевіряє спільнота волонтерів-дописувачів, Вікіпедія не має такого суворого контролю якості, як, скажімо, наукові рецензовані журнали (тільки так можна написати енциклопедію, у якій понад 50 мільйонів статей понад 300 мовами). Щодо того, хто перевіряє сторінки – це роблять дописувачі Вікіпедії: користувачі зі статусом «патрульних». Його можуть отримати волонтери-дописувачі, які добре знають правила онлайн-енциклопедії та дотримуються їх. Вони перевіряють і редагують статті, слідкуючи за тим, щоб ті відповідали нормам Вікіпедії. Таких учасників в українській Вікіпедії наразі понад 450. Вікіпедія є некомерційним проєктом, який фінансується з пожертв читачів. Вона принципово не розміщує рекламу та не бере грошей за доступ, але завдяки своїй популярності (Вікіпедія стабільно входить у десятку найпопулярніших сайтів в інтернеті) проєкту вдається зібрати достатньо пожертв на підтримання своєї роботи. Як написати статтю у Вікіпедії? Скільки аналітики потребує? Цікаво дізнатися про всю технічну сторону. Щоб написати статтю у Вікіпедії, потрібно спочатку витратити трохи часу на ознайомлення з правилами ресурсу. Кількість аналітики, яку потрібно проробити для створення самої статті, залежить від теми й обсягу цієї статті – це може бути від двох годин до двох тижнів. Поширеним способом почати редагування Вікіпедії є переклад статей з іншомовних розділів, це допомагає спростити процес. Технічно створити статтю у Вікіпедії нескладно; прочитати про те, як це робиться, і почати
створювати на вебсторінці w.wiki/nXn. Детальніша довідка про те, як редагувати Вікіпедію – у посібнику «Редагуємо Вікіпедію» (w.wiki/FXr). Чим особлива українська версія Вікіпедії? Які челенджі перед собою має? Українська Вікіпедія є однією з понад 300 мовних розділів Вікіпедії та поділяє з іншими розділами загальні принципи своєї роботи. Думаю, основний виклик перед українською Вікіпедією – розвиток української мови загалом. Чим більше людей знатимуть українську мову та говоритимуть нею в повсякденному житті, тим більше волонтерів-дописувачів матиме українська Вікіпедія. Зважаючи на активний розвиток соціальних мереж, наш інформаційний потік зараз переповнений, як ніколи раніше. Як мислити критично й обробляти інформацію, що лунає звідусюди? Обрати кілька надійних джерел інформації та дотримуватись інформаційної гігієни – соціальні мережі варто залишити для спілкування та фотографій весіль друзів, а не для отримання новин. Читати Вікіпедію, але не довіряти Вікіпедії сліпо та перевіряти інформацію за першоджерелами:) У чому полягає важливість вашої роботи саме зараз? Важливість роботи Вікіпедії полягає в тому, що вона створює найбільшу в історії базу вільних знань. В епоху, коли журналістика та ширша інформаційна сфера страждає від низки проблем – від фінансових негараздів до обмеження свободи слова, складно переоцінити, наскільки важливою є наявність безкоштовної бази вільних знань багатьма мовами, якою безкоштовно може користуватися кожен. Звісно, українська Вікіпедія конкретно має додану важливість для розвитку українського інформаційного простору й української мови загалом.
BusinessWoman | 79
|| соціум
ДУМКА ЕКСПЕРТА
У медіапросторі України бракує жіночих inspiring історій
Автор: Дар’я Мустафіна, директорка ГО «Інститут партнерства та сталого розвитку», засновниця програми «INSPIRING WOMEN»
80 | BusinessWoman
Сьогодні жінки, на рівні з чоловіками, воюють на передовій, щодня здобуваючи незалежність нашій країні; рятують життя та долі; працюють у правозахисній царині; опікуються міжнародною політикою та дипломатією; пишуть законопроєкти; засновують підприємства, виробляють якісну продукцію та надають послуги, створюючи робочі місця та підтримуючи економіку України в часи світової кризи; жінки роблять унікальні відкриття та займаються наукою; розвивають і впроваджують високотехнологічні й інноваційні рішення у всіх сферах нашого життя. Але більшість українців про них не знає, бо в медіапросторі України бракує жіночих історій, які надихають… взагалі, бракує хорошого контенту про те, як комусь вдалося створити щось вартісне.
Ми, з командою громадської організації «Інститут партнерства та сталого розвитку», започаткували ініціативу «INSPIRING WOMEN» – комплексну програму підтримки жінок України, спрямовану на поліпшення життя громадян в Україні шляхом просування рівності, подолання гендерного дисбалансу в публічному просторі та бізнесі, а також стереотипів щодо ролі жінки в суспільстві, розширення прав і можливостей жінок у соціально-економічному та політичному житті країни, врівноваження представництва жінок і чоловіків на ключових позиціях заради пришвидшення створення справді європейської моделі демократичного суспільства. Програма має на меті стимулювати жінок ставати активними учасницями соціально-економічного та політичного розвитку України, ініціаторками соціальних, освітніх, бізнесових, інвестиційних проєктів; популяризувати професійних та успішних жінок України, а також їхні досягнення в різних сферах; сприяти мережуванню активних жінок України. Програма «INSPIRING WOMEN» має комплексний системний підхід. Системні освітні заходи з розвитку жіночого лідерства та підприємництва підсилені медійною кампанією про жінок, які надихають. На порталі ЖІНОЧА СПРАВА (zhinochasprava.com.ua) ми розповідаємо про звичайних українок, які створюють, рятують, допомагають, надихають; які є фахівчинями своєї справи, підприємницями, засновницями соціальних і волонтерських ініціатив; ламають стереотипи й ідуть проти течії; часом падають, але завжди підіймаються та йдуть до своєї мрії. У розгорнутих відеосюжетах можна дізнатися про досягнення та виклики, експертизу та вплив жінок у різних галузях; торкнутися внутрішнього світу та ціннісних орієнтирів, які визначають життєвий шлях і поступ до успіху. Запрошую й тебе, читачко, поділитися своєю історією або
соціум ||
розказати про жінку, яка тебе надихає! ЖІНОЧІ INSPIRING ІСТОРІЇ, ми на вас дуже чекаємо! Освітня складова програми «INSPIRING WOMEN» включає Академію для жінок-підприємниць (AWE: Academy for Women Entrepreneurs, www.wmnpower.org). Академія покликана допомогти українським жінкам і дівчатам розкрити свій лідерський потенціал і стати успішними бізнеследі. У межах комплексної програми жінки з різних регіонів України дізнаються як започаткувати та розвинути власну справу. Це потужна міжнародна ініціатива, яка охоплює понад 60 країн світу та має на меті зміцнити економічний потенціал 50 мільйонів жінок до 2025 року. Нарешті Україна долучається до цього масштабного світового руху підтримки жінок-підприємниць! 4 місяці бізнес-інтенсиву – це: • перевірка бізнес-ідеї на життєздатність; • створення ефективної бізнес-моделі; • бізнес-план міжнародного зразка в межах курсу «DreamBuilder»; • поєднання онлайн-навчання та бізнес-таборів у столиці; • індивідуальна менторська підтримка; • пітч перед інвесторами та журі; • призовий фонд у 100 000 гривень на розвиток власної справи; • середовище натхнення, успіху, взаємної підтримки. Незалежно від того з міста ти чи з села, якого соціально-економічного статусу, чи маєш кошти на бізнес-школу – ти можеш отримати безкоштовну навчальну та менторську підтримку, а також реалізувати свою креативну бізнес-ідею, адже навчання в Академії безкоштовне. Щоправда, учасниці проходять ретельний відбір, який базується на оцінці бізнесідеї, а конкуренція участі дуже висока. Наша академія – це простір свободи та розвитку, інновацій і підприємництва. Це точка призначення сміливих ідей і переконань. В аудиторії завше панує дружня атмосфера, творчий динамізм і поклик до успіху. Учасниці потрапляють у середовище натхнення та взаємної підтримки жінок у бізнесі. Це унікальна можливість розвинути осо-
бистий талант і самостійно визначати свій життєвий шлях. *Програму «INSPIRING WOMEN» здійснено в межах проєкту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. AWE здійснено в межах проєкту за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США / Program INSPIRING WOMEN supported by the Democracy Commission Small Grants Program of the U.S.Embassy to Ukraine. AWE supported by PAS of the U.S.Embassy to Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
BusinessWoman | 81
|| соціум
«Жінки ядерної сфери України» шукали рішення до гострих питань галузі та нагороджували найкращих професіоналок ІІ щорічна конференція «Women in Nuclear Ukraine», яка відбулась у Києві 27.11.2020, об’єднала понад 50 представників держави й уряду, промисловості, бізнесу та науки, світових експертів, лідерів міжнародних організацій.
У межах заходу були обговорені питання з національної спроможності України щодо забезпечення кадрового резерву в ядерній сфері; гендерної рівності в ядерній енергетиці; науки, технологій та інновацій у ядерному секторі; а також актуальні виклики для системи національної безпеки в межах гарантування екологічної, ядерної та кібербезпеки. За словами представництва «WiN Ukraine», головна ідея конференції – підкреслити важливу роль жінок у суспільстві, особливо у сфері ядерної енергетики, яка довгий час стереотипно вважалася виключно чоловічою. Це голос жінок про своє існування та компетентність. «Згідно з міжнародними дослідженнями, на долю жінок у ядерній енергетиці в усьому світі 82 | BusinessWoman
припадає лише 22,4%. В Україні відсоткове співвідношення частки чоловіків і жінок теж значно відрізняється (близько 20%). Проте, жінки успішно підкорюють генерацію, поводження та безпеку цієї галузі, по-материнськи піклуючись якістю її функціонування. Тому, щоб підтримати та мотивувати жінок, поруч з державними ініціативами в Україні та світі, заплановано проведення аналітичних досліджень соціального положення, здоров’я жінок і культури безпеки, а також розроблення програм-стимулів для молодого покоління», – акцентують у «WiN Ukraine». У межах конференції «Women in Nuclear Ukraine» відбулася церемонія вручення першої Премії «WiN Ukraine Award» як початок доброї традиції для мотивації та розширення можли-
соціум ||
востей жінок, що працюють у ядерній сфері України. У результаті попереднього конкурсу серед жінок, які працюють у різних сферах ядерної енергетики, мають відповідні компетенції, досвід і досягнення, визначено переможниць за такими номінаціями: «Лідерка» - Амосова Тетяна Володимирівна, директорка з проєктів та інвестиційних програм ДП «НАЕК «Енергоатом»; - Савастру Анжела Вікторівна, заступниця генерального директора з економіки та фінансів ВП «ЮУАЕС»; - Тріпайло Руслана Федорівна, заступниця головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України.
заступниця начальника відділу військово-технічного співробітництва й експортного контролю Департаменту міжнародної безпеки МЗС. «Працівниця» - Кутузова Тетяна Яківна, начальниця відділу аварійної готовності та радіаційного захисту Департаменту з питань безпеки ядерних установок Державної інспекції ядерного регулювання України; - Яресько Рената Сергіївна, начальниця відділу роботи з громадськістю ДП «НАЕК «Енергоатом».
«Менторка» - Синиця Галина Орестівна, начальниця відділу розвитку персоналу ВП «РАЕС». «Освітянка» - Синовець Поліна Андріївна, керівниця Одеського центру з питань нерозповсюдження, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. «Професіоналка» - Кузнєцова Тамара Юхимівна, начальниця відділу фізичного захисту Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут»; - Зінкевич Любов Іванівна, начальниця Державного агентства України з управління з питань зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та поводження з радіоактивними відходами; - Біла Катерина Олегівна, BusinessWoman | 83
|| соціум
Спецномінацію від «WiN Ukraine» «За вагомий внесок у розвиток ядерної енергетики» було присвоєно Наталії Клос, головному спеціалісту відділу з питань координації політики у сфері захисту критичної інфраструктури та ядерної безпеки головного управління з питань стійкості сектору безпеки та захисту критичної інфраструктури Директорату стратегічного управління та європейської інтеграції Міністерства внутрішніх справ України. Церемонія пройшла в оточенні представників держави й уряду, громадських і політичних організацій України, США, Швеції, Норвегії, Канади, Великобританії. Заходи організовано українським представництвом всесвітньої мережі «Women in Nuclear Global», «WiN Ukraine», за підтримки шведського та норвезького регуляторних органів і Посольства США.
84 | BusinessWoman
Фахівці мережі клінік «Лазеріні» знають, як допомогти кожному Мережа клінік естетичної медицини «Лазеріні» – це не лише місце, де кожен клієнт може розраховувати на кваліфіковану допомогу, а й місце, де Вас розуміють. Адже місія нашої команди – оздоровлення, відновлення та підтримка краси, молодості кожного, хто нам довірився. У наших філіях, розташованих у Харкові та Києві, працюють фахівці, які мають високу кваліфікацію, прагнуть постійно вчитись і розвиватися, щоб запропонувати клієнтам безліч косметологічних, лазерних, ін’єкційних, апаратних та інших процедур для шкіри обличчя та тіла. Ми знаємо, як поєднувати сучасні косметологічні послуги, професіоналізм, інноваційне обладнання та комфортні обставини. Водночас ми ретельно дотримуємося санітарних норм, адже Ваша безпека для нас вкрай важлива. Серед послуг, що їх ми надаємо в нашому центрі, відзначимо наступні: • Лазерна епіляція. • Лазерне шліфування шкіри. • Інтимне омолодження лазером. • Апаратне видалення новоутворень. • Ін’єкції краси (ботулінотерапія, біоревіталізація, мезотерапія, плазмоліфтинг).
• Догляд за шкірою обличчя за допомогою професійних косметологічних засобів. • Апаратна косметологія (SMAS-ліфтинг, ультразвукове очищення шкіри, мікродермабразія, карбоксітерапія та ін.). • Корекція фігури різними способами. • Нігтьовий сервіс. • Послуги подолога, хірурга, терапевта, дерматолога, трихолога. Вартість послуг відповідає якості їх надання й ефективності, а регулярні акційні пропозиції допомагають заощадити на тій чи іншій процедурі. Ми знаходимо індивідуальний підхід до клієнта, а значить, якщо Ви звернетеся до нас за допомогою, неодмінно отримаєте послуги високої якості та гарантований результат. Фахівці мережі клінік «Лазеріні» знають, як допомогти кожному. Офіційний сайт: lazerini.com.ua
BusinessWoman | 85
|| соціум
В Києві відбувся форум «Будівництво та девелопмент 2.0» 29 жовтня 2020 року в престижному готелі «Hilton Kyiv» пройшов форум «Будівництво та девелопмент 2.0» – масштабний захід, що став платформою для спілкування всіх, хто залучений у сферу нерухомості та будівництва. На заході зібралися забудовники та представники будівельних компаній, виробники будматеріалів, архітектори, інженери, консультанти, спеціалісти суміжних сфер, які працюють на будівельному ринку, а також представники банків і фінансових установ. Обговорювали законодавчі ініціативи, аналітику міжнародних експертів щодо всіх секторів нерухомості, заслухали доповіді від лідерів галузі та провідних фахівців. У межах форуму також пройшли вузькопрофільні семінари з найбільш актуальних питань. З огляду на карантинне обмеження, частина учасників долучилася до онлайн-трансляції заходу. Форум розпочався з виступу заступниці голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк і голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та 86 | BusinessWoman
митної політики Данила Гетманцева. Далі учасники перейшли до дискусії щодо найбільш проблемного питання – реформування Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ). Модератором став Лев Парцхаладзе, президент Конфедерації будівельників України (КБУ) – профільного об’єднання українського бізнесу, що відстоює інтереси будівельної галузі та гравців ринку. Андрій Міма (ЛУН) представив свіжі дані, пов’язані з аналітикою житлових новобудов столиці. Компанія «ЛУН» провела опитування, згідно з яким 2/3 респондентів цікавилися купівлею житла в новобудовах, причому 23% відповіли, що воліють купити власне житло протягом року. У рейтингу лідирують забудовники передмістя, оскільки квартира аналогічної площі там коштує іноді вдвічі дешевше, аніж у Києві. За останні 12 місяців вартість одного квадратного метра зросла з 24 тис. грн до 26 тис. грн, у доларовому еквіваленті, під тиском курсу, впала з $1000 до $950.
соціум ||
Володимир Мисак (Cushman & Wakefield) розповів про комерційну нерухомість. За його словами, цей рік відзначивсь унікальною ситуацією: і падінням, і зростанням. На ринку інвестицій зараз панує стратегія вичікування, це стосується як українського, так й іноземного капіталу. Інвестори поки бачать не надто позитивну картину, але інвестиційних «спекуляторів» це не стримує. Курс гривні до долара має велике значення, оскільки впливає на заробіток інвесторів. Що стосується об’єму інвестицій, у порівнянні з двома останніми роками, вони впали. Станом на сьогодні можна говорити про завершення до кінця року інвестиційних угод на $60-70 мільйонів. Радомир Цуркан (CBRE Ukraine) розповів про стан справ у сегменті офісної нерухомості. Кінець офісам, як багато хто пророчив, не настав. І це чудово, але кількість квадратних метрів, спожитих на ринку, впала майже вдвічі. Нова пропозиція збільшена на 50%, очікуємо ще більше до кінця року, вакантність – до 13% з початку року (у порівнянні з 4,3% у 2018). Отже,
пропозиція перевищуватиме попит. Серед основних трендів: • уповільнення темпу прийняття рішень серед орендарів;
• суборенда; • оптимізація витрат.
Віталій Бойко (NAI Ukraine, Urban Experts & Leslie Jones Architecture) розповів про тренди в торговельній нерухомості. В Україні великий роздрібний ринок, один із найбільших у Європі. Через коронакризу в ритейлі ледь не сталася катастрофа: зменшення товарообігу на 15%, порівнюючи з минулим роком. У травні товарообіг відновився, а коли Київ «відкрився», темпи його зростання перевищили тогорічні. Спрацювали відкладений попит і закриття кордонів. До відома, минулого року українці витратили за кордоном $8,5 мільярдів. І хоч орендні ставки в ТРЦ знижують, будівництво великих об’єктів триває. Товарообіг до кінця року очікуємо на рівні $45 мільярдів. ПАРТНЕРИ ФОРУМУ: Офіційні партнери: ІнтергалБуд і група компаній DIM Стратегічний партнер: ЛУН Юридичний партнер: Asters Digital партнер: DimDim Інноваційний партнер: #GreenHub Консалтинговий партнер: Visotsky Consulting Kyiv Організатори: Ukrainian Real Estate Club і Конфедерація будівельників України.
BusinessWoman | 87
|| соціум
У Києві відбувся III Міжнародний виноробний конгрес «Сучасні підходи у виноградарстві та виноробстві» 4 листопада 2020 року в Києві, у межах виставки «Wine & Spirits Ukraine», провели III Міжнародний виноробний конгрес «Сучасні підходи у виноградарстві та виноробстві». Головний організатор заходу – громадська спілка «УКРСАДВИНПРОМ». Основною ідеєю конгресу є об’єднання провідних виноробів, виноградарів України та світових експертів задля пришвидшення технологічного прогресу виноробної галузі в Україні, підвищення якості продукції, розширення ринків збуту та створення успішного українського бренду. Відкрили захід головний організатор Володимир Печко й організаторка винної виставки «Wine & Spirits Ukraine» Вікторія Агромакова. З вітальним словом до учасників звернувся заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький. Про стан виноградно-виноробної галузі у 2020 році розповів Сергій Ченуша, головний спеціаліст відділу управління садівництва, виноградарства та виноробства департаменту аграрної політики Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. На заході були представлені доповіді іноземних експертів. Дарко Якшич, експерт проєкту Європейського Союзу «Географічні зазначення в Україні», розкрив основні вимоги та стандарти ЄС у виноробному секторі. Пауло Розалес, чилійський експерт з просування вина, розповів про політику країни щодо сприяння розвитку виноробної галузі й експорту вина. Давід Уфер, незалежний міжнародний експерт з імпорту вина, проєкт «Agritrade Ukraine», розкрив особливості успішного імпорту вина на ринок Європи. Також з цікавими доповідями виступили: 88 | BusinessWoman
• Юлія Булаєва, кандидат сільськогосподарських наук, Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова», «Перспективи та можливості створення автентичної виноградно-виноробної продукції України»; • Наталія Каменєва, кандидат сільськогосподарських наук, доцентка Одеської національної академії харчових технологій, «Сучасні підходи в виноградарстві в умовах глобальних кліматичних змін»; • Владислав Разкевич, директор компанії «Евкаліпт Р», «Вплив зміни клімату. Зрошення як важливий фактор для виживання виноградника»; • В’ячеслав Гаркавий, міжнародний експерт з виноградарства, «Якість винограду – запорука якості вина»; • Віктор Костенко, кандидат сільськогосподарських наук, Інститут садівництва НААН, «Вина з плодів та ягід. Конвенція винограду в сад»; • Оксана Ткаченко, доктор технічних наук, професорка Одеської національної академії харчових технологій, «Сенсорний аналіз як інструмент впливу на якість вина»; • Ольга Ромашко, головний технолог «Beykush Winery», «Помаранчеві вина Beykush Winery: роз-
соціум ||
криваємо секрети»; • Юрій Кепканов, директор СП ТОВ «КОНТ2», «Новації у виноробстві»; • Вікторія Алексович, ТОВ «ВУД ІНТЕРНАЦІОНАЛ», «Витримка алкогольних напоїв: міфи та реальність»; • Павло Макогон, співзасновник виноробні, студії крафтових ідей «WINEIDEA», «Сучасні тенденції в оформлені та пакуванні виноробної продукції»; • Оксана Аккерман, PR-директорка компанії «Шабо», «Корпоративна соціальна відповідальність як інструмент маркетингових комунікацій»; • Наталія Павлович, юридична та патентна агенція «Павлович і компанія», «Особливості охорони торгових марок та технології виробництва на виноробних підприємствах»; • Ольга Ходаківська, заступниця директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», «Зміна споживчих вподобань на ринку винопродукції». • Наталя Лебедєва, директорка ТОВ «Вайн Плюс», «Шлях формування моди на українське вино»; • Оксана Буячок, співвласниця компанії «Father’s wine», «Етикетка як інструмент розповіді про вино». На закінчення заходу відбувся дегустаційний конкурс «Ukraine Wine & Spirits Awards 2020», вручення нагород, розіграш подарунків і святкування першого Національного дня виноградаря та винороба. Модерували захід Володимир Печко, голова ГС «УКРСАДВИНПОМ», Юлія Булаєва, кандидат сільськогосподарських наук, Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова», Оксана Ткаченко, доктор технічних наук, професорка Одеської національної академії харчових технологій, і Євгенія Ніколайчук, співвласниця винних барів «Like a locals». У конгресі взяли участь понад 70 представників великих і малих виноградних компаній,
органів влади та місцевого самоврядування, державних і приватних установ, асоціацій та організацій зі сприяння експорту виноробної продукції. Партнерами заходу виступили: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; Київська обласна державна адміністрація; «Wine & Spirits Ukraine»; U-Food Association; проєкт «Agritrade Ukraine»; Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова»; Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»; Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України; Одеська національна академія харчових технологій; юридична та патентна агенція «Павлович та компанія»; СП ТОВ «КОНТ-2»; ТОВ «ВУД ІНТЕРНАЦІОНАЛ»; компанія «Wine idea»; компанія «Евкаліпт Р». Інформаційні партнери: інформаційне агентство «Інтерфакс Україна»; Agro FM; інформаційне агентство «Інфоіндустрія»; журнал «Business Woman»; журнал «Напої. Технології та інновації»; рекламно-виробнича компанія «Тенета».
Дегустаційні партнери: равликова ферма «Maxi Snail»; компанія «Еко Чіпси»; крафтова сироварня «СИРОМАН»; «Вітамінна коробка»; компанія «Savin Product», натуральні ковбаски.
BusinessWoman | 89
|| соціум
94 | BusinessWoman
соціум ||
BusinessWoman | 95
|| соціум
Олександра Русецька
«Починати можна в будь-якому віці» Олександра Русецька, чемпіонка Європи з джиу-джитсу, срібна призерка чемпіонату світу з джиуджитсу, володарка коричневого поясу, інструкторка однойменного бойового мистецтва. Щоб дізнатися детальніше про джиу-джитсу, а також вмотивуватися займатися спортом, читайте наше інтерв’ю з Олександрою! Олександро, вітаю! Для початку, що таке джиу-джитсу? Джиу-джитсу – змішаний стиль боротьби, у якій можна використовувати майже всі можливі больові й задушливі прийоми. Окрім того, під час змагань, наприклад, є певні позиції, за які дають бали. Щобільше балів, то більше шансів виграти. Заборонені лише прийоми, які є травмонебезпечними для хребта та деякі прийоми на коліна. Чому почали цим займатися? На перше тренування мене привів мій найкращий друг. Мені було 16 років, ми посперечалися, і я програла суперечку. Тоді він попросив мене прийти на тренування. Мені сподобалося, я почала регулярно туди ходити. Перший мій бій був у категорії 60 кілограмів, коли я була взагалі 40. Він був не надто осмисленими. Тоді я програла, не дуже розуміла, що там і до чого. Але дуже хотіла виступити ще раз, займалася ще місяць чи два. На третій раз прийшла певна відповідальність. Потрібно було повірити в себе – ти працювала, старалася, тепер покажи, що можеш. З часом друг справу покинув, а я лишилася. Що означає коричневий пояс? 92 | BusinessWoman
У бразильському джиу-джитсу є різні пояси, які відповідають твоєму рівню. Загалом їх 5. Білий – базовий, синій – майстер спорту, потім пурпурний, який визнають у всьому світі, він дає можливість бути інструктором. У мене коричневий пояс – це вже досить високий рівень, особливо в нашій країні. Останній пояс – чорний, до якого я зараз прагну. Немає якогось конкретного екзамену, під час якого вирішується чи отримаєш ти новий пояс чи ні. За це відповідає наставник, який стежить за твоїми досягненнями. У кожного тренера свій погляд на це питання, але в основному всі див-
соціум ||
ляться саме на досягнення. Зазвичай у кожного різна мета, хтось хоче стати чемпіоном України та зупинитися на цьому, а в когось вищі цілі – стати чемпіоном Європи, зайняти певні місця. Є багато федерацій. Наприклад, я виступаю з національною збірною, а є арабські, американські, які також влаштовують свої чемпіонати світу та Європи. І вони трошки різні за рівнем престижу. Які у Вас амбіції? До карантину я проходила відбір на Всесвітні ігри, на які може потрапити лише одна людина з країни. Ці ігри – другі після Олімпійських. Вони проходять в Америці. Зараз карантин, і плани трохи зіпсувалися. Але я вірю, що через рік зможу туди потрапити. Карантин трохи вплинув на мою діяльність, насамперед тому, що в мене були якісь конкретні цілі, а зараз я не можу їх реалізувати. Це залежить не від мене, я ж не можу організувати змагання, провести їх. На жаль, на ситуацію у світі вплинути не можна. Тому зараз стоїть питання навіщо тренуватися, якщо не можеш себе реалізувати. Ти до чогось готуєшся, чогось очікував. Зараз трохи складно тренуватися, коли не йдеш до чогось конкретного. Як спортсменка скажіть чому людям потрібно займатися спортом? Мені спорт допоміг розкласти у своїй голові все по поличках – життєві цілі, цінності. Він навчив мене поважати людей, їхню працю. Для кожного це індивідуально, кожному спорт дає щось своє, важливе. Дехто займається задля самозахисту, хтось просто хоче стати сильнішим, хтось відпочити морально. У спорті я постійно відчуваю свій розвиток, мені це подобається. Немає такого моменту, щоб я відчувала, що я вже все вивчила та більше тут робити нема чого. Завжди є куди рости. У нашому залі займаються люди абсолютно різного віку. Приходять 50-річні новачки. Починати можна в будь-якому віці. Взагалі, хотілося б побажати кожній людині знайти себе, справу, яку любитимеш.
Які стереотипи виникають у людей щодо спорту? Є такий стереотип, що всі дівчата, які займаються єдиноборствами, ні про що не думають. Бразильський джиу-джитсу – це такий вид спорту, коли думати потрібно багато, постійно продумувати свою гру наперед, вибудовувати тактику. Задача якраз у тому, щоб обманути опонента, аби він не зрозумів, що ти зараз робитимеш. Ти не можеш бути дурним апріорі. Є такі спортсмени, яких дуже оберігають їхні тренери, і вони нічим не займаються, окрім як тренувань. У них немає часу читати чи розвиватися в інших напрямках. Вони просто ходять на тренування, мають задачі та виконують їх. У бразильському джиу-джитсу тренер не займає такої великої частини життя, ти маєш сам прагнути, сам маєш хотіти цим займатися, а тренер просто тобі допомагає. Ще є такий момент, що коли в спортсменів беруть інтерв’ю, вони часто дуже втомлені, не завжди виходить швидко зібрати свої думки докупи. Які емоції відчуваєте під час боротьби? Зазвичай емоції є перед тим, як виходиш на килим. Коли ти там, емоцій ніяких немає. Твоя задача – боротися. Ти не можеш думати більше ні про що, окрім як що потрібно зробити в цей момент. Перед виходом – от там емоції. Не те щоб страх, а якесь почуття відповідальності, що тобі потрібно викластися на всі 100%. Іноді можна програти, але відчувати, що зробив усе, що міг. А іноді виграєш і думаєш, що міг би зробити краще. Чи часто трапляється емоційне вигорання в спорті? Багато хто про це говорить, на щастя, у мене такого не було. Я знаю людей, у яких були серйозні травми, після чого вони вже не змогли нормально тренуватися. Колись я теж отримала травму, вивих плеча, тоді трохи почала себе жаліти, але з часом це пройшло.
BusinessWoman | 93
|| соціум
«Майбутнє України – у жіночих руках!»: у Волновасі відбулася конференція «Роль жінки в зоні ООС»
Три роки поспіль громадська організація «Жіноча рада Донбасу» за сприяння народного депутата України Дмитра Лубінця, міжнародного журналу «Business Woman», Донецької обласної державної адміністрації, Волноваської районної державної адміністрації проводила масштабний Всеукраїнський форум «Роль жінки в зоні операції Об’єднаних сил», який об’єднував небайдужих жінок з різних сфер діяльності. Цього року через карантинні обмеження 20 листопада захід відбувсь у форматі конференції з підключенням спікерів онлайн. Почесними гостями та спікерами форуму стали: Дмитро Лубінець, народний депутат України; Юлія Костюніна, заступник голови Донецької облдержадміністрації; Ольга Сидоренко, заступник голови Волноваської райдержадміністрації; Ірина Суслова, голова підкомітету з питань гендерної рівності та недискримінації Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин; Ганна Крисюк, засновник міжнародного журналу «Business Woman»; Лілія 94 | BusinessWoman
Золкіна, начальник управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання Донецької облдержадміністрації; Аліна Скоморохова, генеральний директор ТОВ «ТІН ІМПЕКС»; Яніна Лубінець, засновниця благодійного фонду «Я – Волноваха»; Дар’я Мустафіна, директорка ГО «Інституту партнерства та сталого розвитку», засновниця Академії жіночого лідерства та підприємництва «Inspiring Women» та порталу «Жіноча справа»; представники райдержадміністрації
соціум ||
та членкині «Жіночої ради Донбасу». Ці успішні жінки поділилися власним досвідом і секретами досягнення успіху в різних сферах діяльності. Учасниці конференції обговорили тему глобальних викликів сьогодення та ролі жінки під час пандемії, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV. Попри складнощі життя в умовах операції Об’єднаних сил, жінки Донеччини зацікавлені в особистісному розвитку та в розвитку рідного краю. «Навіть карантинні обмеження не стали на заваді традиційного проведення заходу. У тяжких умовах сьогодення активні жінки продовжують досягати значних успіхів у різних сферах життєдіяльності. Цілеспрямовані, завзяті, компетентні, вони завжди займають активну громадянську позицію та доводять, що майбутнє України в жіночих руках!» – наголосила під час заходу Ольга Сидоренко. Слухачі форуму мали можливість задати найбільш бентежні питання спікерам та отримати на них відповідь. Зустріч пройшла у теплій і дружній атмосфері. Дорогі жінки, не бійтеся мріяти, вірте у свої сили та прямуйте до цілей, і успіх завжди буде з вами!
BusinessWoman | 95
|| ментор номера
Сергій Позняк
«Гроші гарні слуги, але погані командири»
Постійна рубрика «Ментор номера». У цьому випуску генеральний директор найбільшого в Україні заставного сервісу «Cronvest» Сергій Позняк ділиться своїми думками щодо важливих питань, які викликають багато роздумів і є актуальними протягом усього існування людства.
Життя людини – яким воно є та яким має бути для досягнення повноцінного щастя?
вашим теперішнім і майбутнім сенсами, настане стан щастя.
Життя людини могло б бути зовсім простим. Бо мозок працює таким чином, що його влаштовує забезпечення всього двох ключових потреб – безпеки та задоволення. Але в людини все «псує» свідомість, яка потребує задоволення цих потреб через сенси. Тобто не просто їжа – необхідний набір білків, жирів і вуглеводів, а гарний посуд, вишуканий смак, подача з полуницею. Тож для досягнення щастя достатньо знайти свій смисл. Дуже яскраво цей процес описано в книжці В. Франкла «Людина в пошуках сенсу». Але це робота. Зосереджена робота над собою, чесні відповіді самому собі на питання: «Навіщо я живу?» та визначення сенсу у відповіді на ще одне питання: «Для чого більшого?». І приведення цих понять у відповідність зі своїми цінностями. Тільки тоді, коли ваші цінності збіжаться з
Самоосвіта в сучасному світі: тренінги, вебінари, книги чи живе спілкування? Що насправді дає знання та розум?
96 | BusinessWoman
Тренінги, вебінари, книги та живе спілкування. Усе це – ваші інструменти на шляху до самовдосконалення. Потрібно використовувати їх усі. Тренінги для застосування психологічних методик засвоєння матеріалу, якими володіють досвідчені коучі – це специфічний засіб набуття знань. Він дуже ефективний під час розв’язання вузькопрофільних задач отримання спеціалізованих навичок та освіти. Вебінари, бо вони вже стали невіддільною частиною нашого життя та обов’язковим засобом освіти в умовах пандемії. Ви можете отримувати освіту будь-яких вишів, навіть знаходячись на відстані. Але тут потрібно бути уважним,
ментор номера ||
бо деякі програми набагато ефективніші саме під час офлайнового спілкування. Якщо ви хочете тренувати свій мозок для прийняття складних стратегічних рішень, що потребують суттєвої розумової аналітики, вам не обійтися без обробки великих масивів даних своїм розумом. А це що? Правильно, читання! Причому в якомога найбільших обсягах! І чим складнішим для розуміння є текст, тим краще! Я, наприклад, суміщаю читання 2-3-х книг одночасно. Приблизно в такій пропорції: 1 духовна книга в паперовому форматі + 1 художня (паперовий або аудіо) + бізнес/ мотивація в аудіо. І, звісно ж, потрібно з однодумцями обговорити результати вашого навчання та здобуття нових скілів. І бажано, щоб вони пройшли справжній «краш-тест» розгляду з різних боків, з позицій різних думок. А краще, ніж в живому спілкуванні, це зробити важко. Тож спілкуйтеся «наживо», отримуйте швидкі фідбеки й енергію натхнення від своїх живих співбесідників.
вам регенеруватися після важких днів, складної роботи, стресу та навантажень. Тут ви отримаєте любов і підтримку, як би не було, що б не сталося. Це важливе місце, яке важко переоцінити, тому що такі речі не купити ні за які кошти. Яким має бути справжній відпочинок? Справжній відпочинок повинен бути різним. У залежності від того, що ви від нього хочете. Якщо бажаєте перезавантаження, то повинен бути далеко та без зв’язку. Якщо ви хочете екшену та драйву – активний, а якщо ви відпочиваєте як я, у потоці – то в компанії однодумців, щоб мати можливість у режимі відпочинку робити щось корисне для своєї справи. Загальна
Гроші як інструмент сили та влади. Як не втратити себе, маючи багато коштів? Гроші й насправді дуже дивна субстанція. Вони як вогонь. Можуть зігріти, освітити, приготувати їжу. Але за необережного поводження перетворюються на небезпечну пожежу. Не раджу ставити гроші в «голову кута». Гроші гарні слуги, але погані командири. Тож самі командуйте ними. Я особисто визначив, що гроші для мене – це одиниці виміру моєї ефективності. То як же не втратити себе, маючи багато грошей? Тут допоможе принцип стоїцизму. Усе тимчасове на цьому світі. І гроші теж. Тому зосереджуйтеся на здобутті знань, душевній гармонії та забезпеченні користі людям навколо вас і середовищу. І гроші прикладуться. Якими є місце та значення сім‘ї та дружби в житті людини? Це ваш тил. Це ті поняття, які дозволяють
обов’язкова умова одна: вам повинно подобатися. І все повинно бути в кайф, весь час поліпшуючи настрій.
BusinessWoman | 97