Page 1

СОЛОМ’ЯНКА СЕрПЕнЬ 2014 № 7 (19)

ПРАВОСЛАВНА ГАЗЕТА БЛАГОЧИННЯ СОЛОМ’ЯНСЬКОГО РАЙОНУ

Видається за благословенням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, Предстоятеля Української Православної Церкви

28

августа по новому стилю Православная Церковь отмечает праздник Успения Пресвятой Богородицы. Успение Богородицы – праздник, посвященный событию, которое не описывается в Библии, но о котором известно благодаря Преданию Церкви. Пресвятая Матерь Божия после вознесения Иисуса Христа, осталась на попечении апостола Иоанна Богослова. Когда царь Ирод подверг гонению христиан, Богородица удалилась вместе с Иоанном в Эфес и жила там, в доме его родителей. Кончину Божией Матери Церковь называет успением, а не смертью, потому что обычная человеческая смерть, когда тело возвращается в землю, а дух – Богу, не коснулась Матери Божией. Она лишь уснула, чтобы в то же мгновение пробудиться для жизни вечной и после трех дней с нетленным телом вселиться в небесное жилище. Апостолы похоронили Богородицу в погребальной пещере ее родителей, праведных Иоакима и Анны, в которой покоился и прах Иосифа Обручника, у самого подножия Елеонской, или Масличной горы, возле Гефсиманского сада, где так любил беседовать с учениками Христос и где Он был взят под стражу. На этом месте сейчас подземный православный греческий храм. На Руси Праздник Успения П р е с в я т ой Б ог о р од и ц ы издревле стал одним из самых почитаемых. В «Повести временных лет» преподобного Нестора Летописца рассказывается о том, что в 866 году русские языческие дружины, под предводительством киевских князей Аскольда и Дира, потерпели поражение под Константинополем. Это произошло следующим образом. Поначалу русские корабли потопили множество греческих кораблей, и город был осажден. Император вместе с Патриархом Константинопольским Фотием всю ночь молились во Влахернском храме. Затем с песнопениями

УСПЕНИЕ ПРЕСВЯТОЙ БОГОРОДИЦЫ

вынесли погребальную ризу Богоматери и омочили ее в море, после чего внезапно поднялась буря и разметала корабли. Для первых русских христиан это событие знаменовало победу христианства над язычеством и потому стало одной из причин особого почитания ризы Богоматери и Ее Успения на Руси. Изначально праздник Успения оказался связанным с почитанием Пресвятой Богородицы во Влахернском храме (Влахерна – пригород Константинополя).

офіційне видання Солом’янського благочиння м. Києва української Православної Церкви Адреса: 03087, м. Київ, вул. Уманська, 14. тел.: 242-07-27, Факс: 255-12-32

Шеф-редактор протоієрей Ярослав Шовкеник головний редактор Денис Репік

Этому празднику посвящались многочисленные храмы и на Руси. В Киево-Печерском патерике есть сказание об основании преподобными Антонием и Феодосием Успенского храма в созданной ими обители. В последующие времена киевские монахи, основатели монастырей, по примеру Киево-Печерской Лавры, посвящали их главные храмы Успению. Успению Пресвятой Богородицы посвятил святой великий князь Владимир деревянный храм во Владимире (992 год), на его месте в XII веке

верстка та дизайн: Віталій Сидоркін

был построен Успенский собор князем Андреем Боголюбским. Успению были посвящены соборы XII века в Смоленске и Суздале. Успенским стал главный собор Московского Кремля, основанный в 1326 году при князе Иоанне Калите святым Митрополитом Петром. Успению посвящены также соборы Почаевской и Троице-Сергиевой лавр, Переяславльский храм, соборы Псково-Печерского монастыря и множество других больших и малых храмов Русской земли.

Підписано до друку 14.07.2014 Наклад 1000 прим.

На Руси издревле чтутся чудотворные иконы Успения, среди которых следует назвать Киево-Печерскую, две иконы Московского Успенского собора, а также Псково-Печерскую, с которой связано спасение от поляков Пскова и Печерского монастыря в 1581 году. Празднику Успения Пресвятой Богородицы предшествует Успенский пост – один из четырёх многодневных постов церковного года, который начинается с 14 августа и заканчивается днем Успения.

Редакція залишає за собою право редагувати та скорочувати матеріали, що публікуються в газеті

Газетні матеріали Ви можете переглянути також на сайті prp-sergiy.kiev.ua


2

новини благочиння

У СОЛОМ’ЯНСЬКОМУ РАЙОНІ СТОЛИЦІ ЗІБРАНО КОШТИ ТА ГУМАНІТАРНУ ДОПОМОГУ ДЛЯ МИРНОГО НАСЕЛЕННЯ СХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ 12 липня в парку ім. М. Островського духовенство та парафіяни Солом’янського благочиння провели благодійну акцію зі збору коштів та гуманітарної допомоги для мирного населення східних областей України. Під час акції було зібрано 18 597 гривень, а також продукти харчування і товари першої необхідності. 14 липня гуманітарна допомога та кошти були відправлені до єдиного центру збору гуманітарної допомоги при Київській Митрополії УПЦ для подальшої цільової передачі жителям Донецької та Луганської областей. Особливу подяку за сприяння висловлюємо виконуючому обов’язки голови Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації

А. Г.  Лапаню, депутату Київської міської ради М. М. Негричу, настоятелю СпасоПреображенського храму протоієрею Сергію Дегтярьову та компанії «Острів Скарбів»

(batut.com.ua) за надання дитячих атракціонів. Дякуємо також волонтерам, парафіянам та всім, хто не залишився осторонь і взяв участь у проведенні благодійної акції.

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ПРЕПОДОБНОГО СЕРГІЯ РАДОНЕЗЬКОГО 18 липня, в день пам’яті преподобного Сергія, ігумена Радонезького, у храмі на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість» парафії в ім’я преподобного Сергія Радонезького була звершена Божес твенна літ у ргія. Святкове богослужіння очолив вікарій Київської Митрополії єпископ Васильківський Миколай. Його Преосвященству співслужили: бла г оч и н н и й Солом’янсь­кого району і настоятель храму протоієрей Ярослав

Шовкеник, благочинний Київської єпархії у справах монастирів архімандрит Іларіон (Каменський), благочинний СпасоПреображенського монастиря (смт Пісківка Бородянського

р-ну Київської обл.) архімандрит Яків ( Га л а н д з о в с ь к и й ) , духовенство храму та Солом’янсь­кого благочиння. Під час Літургії була піднесена молитва за мир в Україні та виголошена заупокійна єктенія за новопрес т авленого Блаженнішого митрополита Володимира. По завершенні богослужіння відбувся хресний хід навколо храму, після якого єпископ Миколай привітав настоятеля й усіх присутніх із престольним святом.

СОЛОМ’ЯНКА ПРАВОСЛАВНА ЄПИСКОП ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МИКОЛАЙ ПРОВІВ ЗБОРИ ДУХОВЕНСТВА ПІВДЕННОГО ВІКАРІАТСТВА

21 липня, з благословення Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія, єпископ Васильківський Миколай, вікарій Київської Митрополії, провів збори настоятелів храмів Південного київського вікаріатства. У зборах взяли участь: секретар Київської єпархії по м. Києву протоієрей Віктор Іващук, голова Синодального відділу з благодійності та соціального служіння УПЦ архідиякон Сергій Косовський та голова Відділу з благодійності та соціального

служіння Київської єпархії протоієрей Владислав Діханов. З духовенством було обговорено низку питань щодо соціального служіння на парафіях, зокрема організації благодійної допомоги східним регіонам України: вимушені переселенці, які залишили свої домівки, перебувають у складному становищі. Мирне населення, що безвинно постраждало від активних бойових дій, украй потребує допомоги. Владика у своєму слові закликав усі парафії вікаріатства надати посильну матеріальну допомогу та не припиняти молитов за мир в Україні. Наприкінці зустрічі єпископ Миколай разом з духовенством звершив заупокійну літію за новопреставленим Блаженнішим Митрополитом Володимиром на місці його поховання.

БЛАГОЧИННИЙ СОЛОМ’ЯНСЬКОГО РАЙОНУ ПРОТОІЄРЕЙ ЯРОСЛАВ ШОВКЕНИК ВЗЯВ УЧАСТЬ У БОГОСЛУЖІННЯХ З НАГОДИ ДНЯ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

27 липня, напередодні дня пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира, на Володимирській гірці у Києві був звершений молебень, який очолив Місцеблюститель Київської митрополи-

№ 7 (19), серпень 2014

чої кафедри митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій. За богослужінням молилися собор ієрархів Української Православної Церкви та духовенство Київської єпархії.

28 липня на Соборній площі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври було звершено святкове богослужіння з нагоди Дня Хрещення Київської Русі та дня пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира. Божественну літургію очолив Місцеблюститель Київської Митрополичої кафедри митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій, якому співслужили намісник СвятоУспенської Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павло, Керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, собор архієреїв УПЦ, а також духовенство Київської єпархії. По завершенні Літургії священнослужителі та миряни

пройшли хресним ходом до чернечого кладовища на Дальніх печерах, де біля могили новопреставленого Блаженнішого Володимира, митрополита Київського і всієї України, була звершена заупокійна літія.

У богослужінні також взяв участь благочинний Солом’ян­ ського району та настоятель храму в ім’я преподобного Сергія Радонезького прото­ ієрей Ярослав Шовкеник разом із духовенством благочиння.


СОЛОМ’ЯНКА ПРАВОСЛАВНА

Свята

ПРЕОБРАЖЕНИЕ ГОСПОДНЕ

В

этот день Церковь вспоминает о событии, имевшем великое значение и связанном с земной жизнью Иисуса Христа. Незадолго перед крестными страданиями, Господь, взяв с собой троих из учеников — Петра, Иакова и Иоанна, вышел из города Капернаума и направился на север к горе Фавор, возвышающейся над холмами Галилеи. Накануне этого дня Учитель поразил их, обратившись к ним с необыкновенным словом. На этот раз Он говорил о том, что вскоре Ему предстоит много пострадать от первосвященников и старейшин, быть убитым и в третий день воскреснуть. Ему, три года проповедовавшему о любви, о милости и подтверждавшему истину Своих слов множеством исцелений, изгнанием нечистых духов и воскресением умерших от болезней людей! Это последнее Его откровение о Самом Себе не вмещалось в сознание Его учеников. Возможно ли было принять то, что Он, Спаситель Израиля и искупитель грехов человеческого рода, долгожданный Царь, о котором древние пророки извещали, что «Царствию Его не будет конца», может быть убит руками людей? Апостол Петр, самый близкий ко Христу из учеников стал прекословить Ему: «будь милостив к Себе, Господи! Да не будет этого с Тобою!». Ученики Христа еще не понимали, что значит «воскреснуть». Они были свидетелями того, как Учитель возвращал к жизни умерших больных, и не понимали, зачем Ему умирать, чтобы снова вернуться к жизни? И вот тогда апостол Петр, знавший об особенной любви Христа к нему, получил от своего Учителя неожиданно резкий ответ: «Отойди от меня, сатана! Ты мне соблазн, потому,

Икона из Спасо-Преображенского собора в ПереславлеЗалесском. Круг Феофана Грека. Ок.1403г. ГТГ, Москва

что думаешь не о том, что Божие, но что человеческое». Христос знал, что диавол, искушавший Его прежде в пустыне за Иорданом, и на этот раз пытался отклонить Его от предназначенного Ему крестного пути через уста Его любимейшего ученика. Апостол Петр и другие апостолы, разделявшие с Иисусом Христом тяготы странствий и труд Евангельской проповеди, до Воскресения Господа из мертвых были еще младенцами в вере: они видели великую силу Его слова и творимые Им явные чудеса, но не знали тайн Божиих. Учитель был для них самым дорогим человеком, подобным одному из проро-

ков, хотя и превосходящим их в деле и слове. И вот тогда Иисус отделил троих из них и повелел за Собою на Фавор. На вершине горы произошло нечто настолько потрясающее, что ученики, не выдержав открытого им явления, в первую минуту упали на землю, закрыв головы одеждами. Господь открылся им таким, каким Он был в Царстве Своего Отца, откуда исшел и куда доложен был вернуться после своего распятия и воскресения. Нет таких земных понятий, не было в языке таких слов, какие могли бы передать красоту и славу этого явления. Позднее ученики записали свидетельство об этом бедным

человеческим языком, прибегая к сравнению с земными вещами. «Просияло лицо Его как солнце», «одежды Его сделались белыми как свет». Знакомый и новый для них, Он стоял перед ними как источник света, превосходя сиянием земное Солнце, как молния, блистающая среди ясного дня, как истинный Царь мира, излучающий великую неиссякаемую любовь. Тишина поглотила все звуки, и лучи Его света озарили, высветили каждый листок, каждую травинку на вершине Фавора, омытого этим дивным сиянием. Когда глаза привыкли к яркому неземному свету, распахнувшемуся неведомо откуда, ученики увидели две фигуры, стоявшие рядом с Ним, и узнали в них пророков Илию и Моисея, с ним беседующих. И тогда из сердца апостола Петра излились слова: «Господи! Хорошо нам здесь быть; если хочешь, сделаем три кущи: Тебе одну, и Моисею одну, и одну Илии». Душа, вкусившая рая, желала только одного, чтобы …было так. Апостолу хотелось побыть здесь как можно дольше, задержать этот миг чуда, продлить это блаженство полноты жизни и общения с Богом. Но явление кончилось. В обычной своей одежде, опаленной израильским солнцем, обветренной приморским воздухом, кроткий стоял перед ними Учитель. Впереди был последний отрезок Его земного пути, связанный с его искупительной жертвой. От Него не было сокрыто и то, что скоро радостное приветствие, которым будет встречать Его Иерусалим, ликование народа, крики «Осанна!» (Спасение) сменятся громовым ответом толпы прокуратору Понтию Пилату: «Распни! Распни Его!», так, что и язычник Пилат, пораженный Его безмолвием, скажет только: «Царя ли вашего распну?» Для чего же Христос явил ученикам Свою славу? Слова

3 Его о том, что он должен быть замучен в Иерусалиме, вызвали у апостолов изумление и страх. Он предвидел, что вид Его, пригвожденного к кресту, мог вызвать у учеников чувство отчаяния, мысль о том, что все безвозвратно потеряно. Тайна искупления могла представиться им как поражение, бессилие Учителя перед злом. В те скорбные часы после Его распятия, часы уныния и сомнений, свидетельство трех апостолов о Его Преображении должно было укрепить в вере остальных… Праздник Преображения отмечается у нас в конце лета, поскольку реальное событие, положенное в его основу, было связано с порой сбора урожая. Неслучайно апостол Петр на Фаворе говорил Господу о кущах. Кущи — это шалаши из ветвей и зелени, которые в древнем Израиле по Закону Моисея полагалось сооружать при начале сбора плодов в память о том, что в шалашах жили предки израильтян, когда Господь вывел их из Египта, где они пребывали под гнетом фараона. Для Христа это время имело и более глубокий смысл: пора сбора урожая — это пора окончания Его земного служения, Его трудов, пора перехода от сеяния Евангельского Слова к жатве. И вместе с тем, время, когда Он, подобно Моисею, должен вывести народ и за ним человечество на свободу из плена греха и зла. Преображение — всегда радостный, мирный праздник. Духовная радость находит продолжение в повседневных событиях. Щедрые приношения земли, последнее тепло летних месяцев напоминают о том, что Господь печется о своих созданиях и здесь на земле. Вслед за этим Церковь совершает освящение плодов нового урожая: меда, яблок и винограда с тем, чтобы верующие принимали пищу с благословением от Бога, и она приносила здоровье и радость.

ДЕНЬ ШАНУВАННЯ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ «ВСІХ СКОРБОТНИХ РАДІСТЬ» 5 серпня, в день, коли Православна Церква шанує образ Божої Матері «Всіх скорботних Радість», парафія в ім’я преподобного Сергія Радонезького відзначає престольне свято. У дерев’яному храмі на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість» Божественну літургію очолив благочинний Солом’янського району та настоятель храму протоієрей Ярослав Шовкеник у співслужінні священика Костянтина Вовченка та диякона Димитрія Сидоренка. По завершенні богослужіння був відслужений молебень перед іконою Божої Матері «Всіх скорботних Радість», після якого настоятель привітав усіх присутніх зі святом.

№ 7 (19), серпень 2014


4

СОЛОМ’ЯНКА ПРАВОСЛАВНА

Літургіка

БОЖЕСТВЕНА ЛІТУРГІЯ — СЛАВОСЛІВ’Я ПРЕСВЯТОЇ ТРІЙЦІ

В

ідвідуючи богослужіння, ми можемо почути дуже багато різних літургійних текстів, молитов, пісноспівів, які славословлять Святу Трійцю. В Цій хвалі благодать і благословення Святої Трійці охоплюють собою Церкву, її творять, оновлюють і підтримують в незмінності. Свята Православна Церква живе в Царстві Пресвятої Трійці. Тому богослужіння є прекрасним джерелом для пізнання окремих сторін православного віровчення. Богослужіння - наповнене богослов’ям; воно виражає його на своїй власній мові. «Церковний хор є кафедра богослов›я», говорив архімандрит Кипріан ( Керн ), професор л і т у рг і й н ог о богослов›я і патрології. Не тільки літ ургійні тексти, молитви, піснеспіви, єктенії, читання і проповідь передають багате богословське вчення і висловлюють віру Церкви, а й самі літургійні дії, символіка і обряди, висловлю богословську реальність за допомогою сакраментальних жестів і дій тих, хто молиться. Богослужіння виявляє, з одного боку, Божу присутність, церковне переживання Троїчного Царства ( «в храме стояще Славы Твоея, на небеси стояти мним»), а з іншого боку є спільним славослів›ям Бога. Найважливішим богослужінням Православної Церкви є Божественна Літургія, яка сповнена славослів’ям Пресвятої Трійці, під час якої здійснюється святе Таїнство Євхаристії, встановлене Господом нашим Ісусом Христом, напередодні Хресних Його страждань. Звернемо нашу увагу на Божественну Літургію, саме, як на славослів’я Святої Трійці. Перед початком Літургії священик робить три поклони з молитвою: «Боже, очисти мя, грешного» і піднісши руки до верху, він молиться, закликаючи Духа Святого: «Царю Небесный, Утешителю, Душе истины, Иже везде сый (що всюди є) и вся (все) исполняяй (наповняєш), Сокровище благих и жизни Подателю, прииди и вселися в ны (в нас), и очисти ны от всякия скверны (нечистоти), и спаси, Блаже, души наша». Після закінчення цієї молитви,священик молиться словами ангельського славослів’я: «Слава в вышних Богу, и на земли мир, в человецех благоволение» (Лк. 2, 14), висловлюючи благий свій намір прийняти мир Божий, що дарується через Втілення і Хресні страждання Спасителя. Також

він молиться про дарування благодатної молитви: «Господи, устне мои отверзеши, и уста моя возвестят хвалу Твою» (Пс. 50, 17). Потім священик промовляє початковий виголос: «Благословено Царство Отца и Сына, и Святаго Духа, ныне и присно, и во веки веков». Вже перші слова Божественної літургії говорять нам про те, що місце, куди ми входимо, щоб принести словесну службу, - благословенне Царство Святої Трійці. Про це також свідчить троїчність багатьох частин літургії: виголошення, єктенії, антифони, Трисяте або Ангельська пісня, спів Прокімна і Алилуарій, і т. д. Після початкового вигуку священика, хор співає «Амінь» (істина, правда). Після чого диякон, стоячі на амвоні, обличчям до царських воріт, зображає собою ангела, спонукачи людей до молитви, виголошує «Миром Господу помолимся» - цими словами починається велика, або мирна, єктенія. В ній диякон закликає всіх п ри с у т н і х з д і й с н юв а т и молитви в мирі, тиші і спокої духу, з чистим сумлінням, в однодумності і взаємній любові. Церква просить миру від Господа, який за апостолом Павлом є: «вищий від усякого розуму» (Флп. 4, 7), просить допомоги в наших щоденних потребах, просить духовної досконалості, щоб слідувати за Владикою Христом, Котрий

сказав: «Будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний» (Мф. 5, 48). Вході Божественної Літургії священик читає таємні молитви, які в древній Церкві читались в голос і всі присутні за богослужінням чули їх. З плином часу в ході формування богослужіння вони стали читатись про себе, але не втратили свого глибокого догматичного змісту. Підчас проголошення дияконом великої єктенії, священик у таємній молитві просить Господа про дарування милостей всім присутнім: «...Сам, Владыко, по благоутробию Твоему призри на ны и на святый храм сей, и сотвори с нами и молящимися с нами, богатыя милости Твоя и щедроты Твоя», і закінчує молитву славослів›ям Пресвятій Трійці, виголошуючи: «Яко подобает Тебе всякая слава, честь и поклонение, Отцу, и Сыну, и Святому Духу, ныне и присно, и во веки векав». Після виголошення починається спів антифонів, тричасну структуру - на честь Пресвятої Трійці. У святкові дні співаються антифони зображальні псалми 102, 145 і заповіді євангельських Блаженств (Мф. 5, 3-12), з тропарями канонів. Церква виконує заповіт апостола Павла (Кол. 3, 16) прославляти Господа, Який очищає і зціляє наші немочі, виконує благі наші жадання,

визволяє від істління життя наше, — і не забувати всіх Його благодіянь; Господь - щедрий, милостивий і довготерпеливий; Він зберігає істину навіки, творить суд ображеним, дає їжу голодним, визволяє ув›язнених, любить праведників, приймає сиріт і вдів і карає грішників... Назва антифони (від грец. поперемінно) походить від способу їх виконання. В давнину всі стрічки, цих псалмів виконувалися поперемінно на двох крилосах. В дванадесяті Господні свята зображальні псалми (антифони) не співаються: замість них співаються особливі стихи з інших псалмів, які відповідають події, що святкується. Молитовно осмислюючи слова цих псалмів, слухачи підготовлюються до наступного високобогословського піснеспіву «Единородный Сыне», в якому викладено церковне вчення про Втіленні Бога – Слова. Цей Гімн вважається тропарем Константинопольського храму Святої Софії, Премудрості Божої, побудованого візантійським імператором святим Юстиніаном († 565). Авторство якого належить вище згаданий піснеспів. «Єдинородний Сину і Слово Боже, Безсмертний Ти, і зволив ради нашого спасіння тіло прийняти від святої Богородиці і Приснодіви Марії, неприложно ставши чоловіком; розп’ятий був, Христе Боже,і смертю смерть подолав; Ти один у святій Трійці, співпрославлюваний з Отцем і Духом, спаси нас». У цьому гімні викладено православне вчення про другу Особу Святої Тройці - Сина Божого, Ісуса Христа; Єдинородний (єдиний за природою) Син і Слово Боже, Христос Бог, будучи безсмертним, став людиною, не перестаючи бути Богом, не змінившись, став чоловіком, прийнявши людську плоть (тіло) від Святої Богородиці і Приснодіви Марії; і, будучи розіп›ятим, Він Своєю смертю переміг нашу смерть, «смертю смерть подолав», Він один з Трьох Осіб Святої Тройці і прославляється нарівні з Отцем і Святим Духом. Гімн «Єдинородний Сину і Слово Боже» вважається тропарем Константинопольського храму Святої Софії, Премудрості Божої, побудованого візантійським імператором святим Юстиніаном († 565). Він же і автор цього тропаря. Під час першої малої єктенії, після співу антифона, священик читає таємну молитву про збереження Святої Церкви і

чад її, про освячення люблячих красу храму – дому Божого. Під час другої малої єктеній він читає молитву згадуючи обіцянку Спасителя перебувати там, де тільки два або три християнина зберуться разом для молитви (Мф. 18, 19, 20). Тільки в Ім’я Христа збираючись в любові і єднанні в храмі, християни можуть гідно прославляти Бога, приносячи Йому в Жертву Святі Дари. «О, Дары Христовы! – пише святитель Іоанна Златоуст. - На небе славословят ангельские воинства; на земле люди, в церквах составляя лики, подражают такому их славословию; на небе серафимы взывают трисвятую песнь; на земле множество людей возносит ту же песнь; составляется общее торжество небесных и земных существ, одно благодарение (Евхаристия), один восторг, одно радостное ликостояние. Оно устроено неизреченным снисхождением Господа; оно составлено Духом Святым; гармония звуков его согласована благоволением Отца» Третій антифон - Блаженні починаються словами розсудливого розбійника: « Во Царствии Твоем помяни нас, Господи, егда приидеши, во Царствии Твоем ». Згадаймо, що Господь відповів йом у : «Істинно кажу тобі, нині ж будеш зі Мною в Раю» (Лк. 23, 42, 43). І ми, оспівуючи це розсудливе сповідання, сподіваємося бути з Господом. До цього блаженства і ведуть дев›ять головних євангельських заповідей, преподаних Спасителем в Його Нагорній проповіді (Мф. 5, 2-12), виконання яких приводить людину до досконалості духовного життя у Христі. Істинний учень Господа, що просить у Нього милість для себе, повинен бути смиренний духом, лагідний, справедливий, милосердний, терплячий у випробуваннях, вірний Господу до самопожертви.

Публікацію підготовив протоієрей Валерій Коваль, кандидат богослов’я, настоятель храму святого великомученика Пантелеімона при Київській міський клінічній офтальмологічні лікарні «Центр мікрохірургії ока».

Продовження в наступному номері Прохання не використовувати газету з побутовою метою № 7 (19), серпень 2014

Солом'янка православна № 7 (19) 2014  
Солом'янка православна № 7 (19) 2014  
Advertisement