Page 1

СОЛОМ’ЯНКА травЕнЬ 2016 № 2 (32)

ПРАВОСЛАВНА ГАЗЕТА БЛАГОЧИННЯ СОЛОМ’ЯНСЬКОГО РАЙОНУ

Видається за благословенням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, Предстоятеля Української Православної Церкви

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України ОНУФРІЯ архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви ХРИСТОС ВОСКРЕС! Всіх Вас, всечесні архіпастирі і пастирі, боголюбиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри — улюблені чада нашої Святої Української Православної Церкви, сердечно поздоровляю з найбільшим нашим християнським Празником — з Празником Світлого Воскресіння Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа. Воскресіння Христове стало тріумфом, завершуючим спасительний подвиг Втіленого Сина Божого. У Воскресінні Христовому звершилося те, заради чого прийшов на землю Бог: спустошене пекло і відібрана влада у диявола і сила у смерті. У Воскресінні Христовому для людини відкрилися двері солодкого і прекрасного Раю, для якого людина була створена Богом, в якому людина колись перебувала, але який людина загубила — через неправду, яку людина прийняла в свою душу і яка спотворила внутрішній світ людини і зробила людину неспроможною жити в Раю. Самими щасливими у Воскресінні Христовому стали наші Прабатьки Адам і Єва, бо вони колись особисто вкусили солодощі райського блаженства, а потім загубили його. Скорбота про втрачений Рай, яка багато тисячоліть пригнічувала наших Прабатьків, була глибшою і важчою від скорботи всіх земнородних, які бачили загублений Рай тільки очима своєї віри. Тому, хоча у Воскресінні Христовому зраділо і звеселилось усе Боже творіння (Канон Св. Пасхи, п. 9), але неможливо виміряти межі радості наших Прабатьків, які вкусили колись райського життя не вірою свого серця, а живим досвідом свого особистого життя. У ті трагічні дні, коли, після Свого розп’яття руками беззаконних (Діян. 2: 23), Спаситель перебував «во гробе плотски, во аде же с душею яко Бог» (тропар часів Пасхи), важкі думки і почуття наповнили серця тих Послідовників Христових, які були очевидцями того, що звершилось на Голгофі з їх улюбленим Учителем і Господом (Ін. 13: 13). Але скоро їх смуток перетворився на радість. Спочатку Ангел сказав Жонам-Мироносицям, які прийшли до гробу Спасителя: ви шукаєте Іісуса розп’ятого? Його немає тут — Він воскрес! (Мф. 28: 5–6). Мироносиці сповістили про це Апостолам, а потім Сам Воскреслий Спаситель багато разів з’являвся Своїм Послідовникам і Учням, розмовляв з ними і показував їм руки і ноги і ребра Свої (Ін. 20: 20) як свідчення того, що страждання і смерть Спасителя на Голгофі завершилися світлим і славним Його Воскресінням. офіційне видання Солом’янського благочиння м. Києва Української Православної церкви Адреса: 03087, м. Київ, вул. Уманська, 14. тел.: 242-07-27, Факс: 255-12-32 E-mail газети: solomenka-orthodox@ukr.net

Звістка про Воскресіння Христове, як світла блискавка, облетіла спочатку Іудею, потім сусідні країни, а після — весь світ. Віра у Христа Розп’ятого і Воскреслого давала людям сили перемагати зло і духовно вдосконалюватися. Віра у Воскреслого Христа відкрила людям можливість знайти Істину, ту вічну Божественну Істину, яка робила і робить людей вільними і щасливими у повному і справжньому змісті цих слів. Христос подарував людям можливість ще тут, на землі, під час цього короткочасного життя, особисто зустріти Його як вічного Бога, реально прийняти Його в свою душу і насолоджуватися спілкуванням із Ним, як колись Адам насолоджувався спілкуванням з Богом в Раю. Ця таємнича зустріч з Христом у різних людей звершувалася по-різному. Одні зустрічали Христа в юному віці, — як ті діти, які колись супроводжували Христа як Переможця смерті і взивали Йому: «Осанна», коли Він славно входив до Єрусалима. Другі зустріли Спасителя уже в зрілому віці, як, наприклад, Апостоли, Жони-Мироносиці та інші Учні, які супроводжували Спасителя під час Його земного спасительного служіння. Інші ж, і це переважна більшість людей, зустріли Христа наприкінці свого земного життя, як це було у Симеона Богоприїмця і у благорозумного Розбійника. А чи відбулася таємнича зустріч з Воскреслим Христом у нас? Чи прийняли ми Христа у своє серце? На це запитання кожен із нас відповісти може тільки сам за себе. Якщо в душі людини палає вогонь любові до Бога і до ближнього, якщо людина в душі своїй примирилася зі своєю

совістю і совість їй ні в чому не докоряє, — це означає, що людина зустріла Христа, і Христос Господь, разом з Небесним Отцем, створив у серці цієї людини для Себе обитель (Ін. 14: 23). А що робити нам, хто ще не удостоївся честі особисто зустріти Христа? Нам треба прикладати більше зусиль і старанності для того, щоб стверджувати своє життя на заповідях Христових. Чим глибше заповіді Христові проникають в життя людини, тим більше шансів у неї особисто зустріти Христа, вмістити Його в своє серце і, в міру своєї моральної чистоти, ще за свого земного життя насолоджуватись благами майбутнього віку. Чим більше серед нас буде таких людей, які через своє благочестиве життя удостоїлись честі особисто зустрітися з Христом, тим більше серед нас буде миротворців, які своїм словом і навіть просто своєю присутністю будуть вносити в наше неспокійне і збентежене людське суспільство жадану прохолоду Божественного миру. З такими роздумами і почуттями ми зустрічаємо Празник Преславного Христового Воскресіння, і, смиренно дякуючи своєму Спасителеві за священний дар вічного життя, ми молимось, щоби Спаситель наш і Господь Іісус Христос благословив нашу Українську землю і наш народ, щоби Господь умиротворив усіх нас і навчив, як нам об’єднатися навколо Істини, Якою являється Сам Христос (Ін. 14: 6), щоби ми, об’єднані один з одним союзом Божественної любові, успішно долали труднощі і складнощі, якими наповнене земне життя людини. Ще раз сердечно поздоровляю усіх вас, дорогі брати і сестри, зі світлим Празником Преславного Христового Воскресіння, з Великим Днем Христової Пасхи. В ім’я цієї великої Перемоги Життя над смертю, обіймемо один одного, простімо один одному і всі разом — єдиними устами і єдиним серцем — заспіваймо священний Гімн переможного Христового Воскресіння: «Христос воскресе из мертвых, смертию смерть поправ, и сущим во гробех живот даровав». Амінь. ВОІСТИНУ ХРИСТОС ВОСКРЕС! Смиренний Митрополит Київський і всієї України

Шеф-редактор протоієрей Ярослав Шовкеник

редагування і коректура: Марина Бурдейна, Олена Кукуішко

головний редактор Денис Репік

верстка та дизайн: Віталій Сидоркін

Пасха Христова, 2016 р. м. Київ Підписано до друку 25.04.2016 Наклад 1000 прим.

Христос Воскрес! Знову і знову цим пасхальним вітанням християни всього світу засвідчують подію вселенського маштабу: пустий Гроб Христа став колискою нового життя. Від апостольских часів і до сьогодення Церква проповідує Воскресіння Христа, не лише, як Євангельский факт – а як знакову та доленосну подію в історії людства, яка наповнює її змістом. Воскресінням Христовим розкривається сенс буття світу та визначається ціль життя кожного з нас. Подвигом Спасителя смерть втратила свою владу над людиною. Христос Воскрес і засвідчив цим, що смерть – це не кінець життя, а перехід у життя вічне, Божий дар якого, даний був людині, але зневажений та оскверненний в Адамі, він знову дарований Христом. З вірою у Воскресіння Сина Божого, для кожного християнина нерозривно пов›язаний обов›язок піднестись над суєтою буденності, розбрату та життєвих негараздів у свому шляху слідування за Спасителем, оскільки всі ми покликані на подвиг жертовного служіння та діяльної любові до наших ближніх. Сповнюючись радістю во Христі, в цей великий і святий День, дорогі браття та сестри, прийміть моє вітання зі Світлим Христовим Воскресінням! Щиро бажаю, щоб радість цих пасхальних днів незмінно зігрівала і втішала нас, надихаючи на звершення справ богоугодного життя та допомагала завжди берегти, так особливо жаданну в сьогодення, «єдність духу в союзі миру» (Єф. 4;3). Протоієрей Ярослав Шовкеник. Настоятель храму на честь преподобного Сергія Радонезького, благочинний Солом’янського району, шеф-редактор газети «Солом’янка православна».

Редакція залишає за собою право редагувати та скорочувати матеріали, що публікуються в газеті

Газетні матеріали Ви можете переглянути також на сайті prp-sergiy.kiev.ua


2

новини благочиння

БЛАГОЧИННИЙ СОЛОМ’ЯНСЬКОГО РАЙОНУ ВІДВІДАВ ВІДДІЛЕННЯ ОНКОГЕМАТОЛОГІЇ НДСЛ «ОХМАТДИТ»

10 березня 2016 року, благочинний С олом’янського

району, заступник голови Місії соціальної допомоги дітям

Української Православної Церкви протоієрей Ярослав Шовкеник спільно з керівником Операційного центру Берлін-Веддінг доктором медицини Фіалковським А.М. та фірмою Henri Shein Medical GmbH передали відділенню о н к о г е м а т ол о г і ї НДС Л «ОХМАТДИТ» гуманітарну допомогу у вигляді необхідного медичного обладнання, медпрепаратів та речей побутового вжитку необхідних для закладу.

ВІДБУЛОСЬ ЧЕРГОВЕ ЗІБРАННЯ ДУХОВЕНСТВА СОЛОМ’ЯНСЬКОГО БЛАГОЧИННЯ 23 березня, за благословенням Блаженнішого Митрополита Онуфрія, на парафії преподобного Сергія Радонезького відбулось зібрання духовенства Солом’янського благочиння, яке очолив благочинний району протоієрей Ярослав Шовкеник. На зібранні було розглянуто ряд питань пов’язаних з говінням духовенства Солом›янського благочиння, заходами, які будуть присвячені черговій річниці Чорнобильської катастрофи та підготовкою до дня Святої Пасхи.

ВИСТАВКА «УКРАЇНА – ДІМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ» З 31 березня по 3 квітня, у нижньому храмі на честь благовірного князя Олександра Невського головного храму парафії преподобного Сергія Радонезького, відбулась благодійна виставка «Україна – дім Пресвятої Богородиці». На виставці були представлені копії 100 чудотворних ікон Божої Матері зі всієї України.

СОЛОМ’ЯНКА ПРАВОСЛАВНА ЄПИСКОП ЛЬВІВСЬКИЙ І ГАЛИЦЬКИЙ ФІЛАРЕТ ЗВЕРШИВ ЧИТАННЯ ВЕЛИКОГО ПОКАЯННОГО КАНОНУ

13 квітня, в середу 5-ї седмиці Великого посту, в нижньому храмі на честь благовірного князя Олександра Невського, головного соборного храму парафії на честь преподобного Сергія Радонезького, єпископ Львівський і Галицький Філарет звершив читання Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського. Його Преосвященству співслужили благочинний Солом›янського району та настоятель храму протоієрей Ярослав Шовкеник і духовенство парафії. Цього дня за богослужбовим уставом під час утрені

звершується читання Великого канону преподобного Андрія Критського, який також прочитується в перші чотири дні першого тижня Великого посту. Особливістю цього богослужіння є читання житія преподобної Марії Єгипетської (пам’ять звершується 1 квітня за старим стилем), яка являє собою зразок істинного покаяння, боротьби з гріхом та великого милосердя Божого. Традиція читання канону преподобного Андрія Критського з житієм Марії Єгипетської була започаткована за часів VI Вселенського собору (кінець VII ст.).

СОБОРНА ЛІТУРГІЯ ТА ГОВІННЯ ДУХОВЕНСТВА СОЛОМ’ЯНСЬКОГО БЛАГОЧИННЯ

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ 7 квітня, в день свята Благовіщення Пресвятої Богородиці, у нижньому храмі на честь благовірного князя Олександра Невського, головного соборного храму парафії на честь преподобного Сергія Радонезького, була звершена святкова Божественна літургія. Богослужіння очолив благочинний С олом’янського району та настоятель храму протоієрей Ярослав Шовкеник у співслужінні духовенства парафії. Після завершення богослужіння отець Ярослав звернувся до присутніх зі словами проповіді та привітав вірян зі святом.

№ 2 (32), травень 2016

15 квітня, в п’ятницю 5-го тижня Великого Посту, за благословенням Блаженнішого Митрополита Київського та всієї України Онуфрія, вікарний Київської Митрополії, керуючий Південним Київським вікаріатством єпископ Васильківський Миколай звершив літ ургію Передосвячених дарів у нижньому храмі на честь благовірного князя Олександра Невського, голов-

ного соборного храму парафії на честь преподобного Сергія Радонезького Солом’янського благочиння міста Києва. Його Преосвященству співслужили бл а г о ч и н н и й Солом’янсь­ кого району та настоятель храму протоієрей Ярослав Шовкеник і духовенство благочиння. Перед початком літургії священнослужителі підійшли до сповіді, яку прийняв духівник благочиння протоієрей Сергій Дегтярьов.


СОЛОМ’ЯНКА ПРАВОСЛАВНА

Свята

ПАСХА КРАСНАЯ, ПАСХА, ГОСПОДНЯ ПАСХА!

В

оскресение Христово, является главным церковным праздником, как поется в церковных песнопениях, «праздником праздников и торжеством из торжеств». Пасха всегда празднуется в воскресенье и поэтому приходится не на определенное число, а на разные даты. Евангелисты повествуют о крестной смерти Спасителя в пятницу, накануне еврейской Пасхи, и о том, как испросивший у Пилата тело Спасителя Иосиф Аримафейский, член синедриона, но тайный ученик Христа, похоронил тело Его в пещере. Но когда по прошествии субботы благочестивые жены-мироносицы пришли ко гробу Спасителя, чтобы помазать тело Его благовониями, они увидели гроб пустым, а во гробе юношу в белой одежде, который сидел на правой стороне. Он сказал им: «Не бойтесь, ибо знаю, что вы ищете Иисуса распятого; Его здесь нет – Он воскрес, как сказал… Пойдите скорее, скажите ученикам Его, что Он воскрес из мертвых и предваряет вас в Галилее; там Его увидите» (Мф. 28: 5–7). Святоотеческое богословие, посвященное Воскресению Спасителя, напрямую связано с апостольской традицией. Уже на рубеже I и II веков в древнейшей евхаристической молитве, помещенной в Дидахе, первые христиане благодарят Отца Небесного за «бессмертие», которое Он «открыл через Иисуса, Сына Своего». В это же время священномученик Игнатий Богоносец выступает против уходящего корнями в гностицизм докетизма (учения, в котором

отрицалась реальность физического тела Иисуса Христа и, соответственно, Его страдания и воскресение признавались только кажущимися). Христос, подчеркивает священномученик Игнатий, «пострадал истинно, как истинно и воскресил Себя, а не так, как говорят некоторые неверующие, будто Он пострадал призрачно». Апеллируя к евангельским фактам явления воскресшего Христа, он указывает, что Христос по Воскресении ел и пил с учениками, «как имеющий плоть, хотя духовно был соединен с Отцом». Он, по словам священномученика Игнатия, давал апостолам осязать Себя, чтобы те убедились, что Он «не дух бестелесный». Особое внимание святоотеческая мысль обращает на выражение «первенец из умерших», которым апостол Павел именует воскресшего Христа (I Кор. 15: 20). При этом святые отцы соотносят это выражение с именованием «последний Адам», данным тем же апостолом Иисусу Христу (I Кор. 15: 45). Сравнивая вслед за апостолом двух Адамов, священномученик Ириней, епископ Лионский, отмечает, что Христос как новый Адам «возглавил все человечество, даруя нам спасение, так что потерянное нами в Адаме… мы опять получили во Христе Иисусе». Размышляя над Воскресением, святые отцы задаются вопросом: какая участь ожидала бы человечество, если бы христианство не увенчалось Воскресением его Основателя? По мысли святителя Григория, епископа Нисского, человечество в таком случае лишилось

АРТОС

П

бы самого главного – высшего смысла своего существования. Если смерть не побеждена Христом и «есть предел жизни», «если нет Воскресения, то из-за чего труждаются и любомудрствуют люди», вступая в борьбу со злом и с аномалиями окружающего мира? Если мертвые не воскресают, «станем есть и пить, ибо завтра умрем!» (I Кор. 15: 32). Победа Христа над смертью в святоотеческих творениях обычно изображается через Его победу над адом. Воскресший Христос, говорит святитель Григорий Богослов, «отразил жало смерти, сокрушил мрачные затворы унылого ада и даровал свободу душам». Используя образный язык, преподобный Иоанн Дамаскин уподобляет смерть хищной рыбе, которая, подобно аду, заглатывает грешников. Ад, по мысли святителя Иоанна Златоуста, «посрамлен» сошедшим в него Господом, «умерщвлен», «низложен» и «связан». Этот же святитель и ярче других, в своем огласительном слове, которое читается на богослужении в пасхальную ночь, выразил всеобъемлющую радость, которой пронизано светлое Воскресение Христово: «Все, все войдите в радость Господа своего! И первые, и последние, примите награду; богатые и бедные, друг с другом ликуйте; воздержные и беспечные, равно почтите этот день; постившиеся и непостившиеся, возвеселитесь ныне! Трапеза обильна, насладитесь все! Телец упитанный, никто не уходи голодным! Все насладитесь пиром веры, все воспримите богатство благости!»

3

асхальное богослужение в своем чинопоследовании, священнодействиях и символике призвано передать радость Воскресения Христа и неизменность пребывания Его с Церковью, а также торжество обновленного творения. Одним из неизменных атрибутов пасхальной службы, равно как и богослужений Светлой седмицы, является артос. Это слово целиком пришло в церковный обиход с греческого языка, на котором оно обозначает «квасной хлеб». Артос в продолжении всей Светлой

и Крови Христовых, готовя обыкновенную трапезу, апостолы, первое место за столом оставляли невидимо присутствующему Господу и полагали на это место хлеб. Подражая апостолам, первые пастыри Церкви установили в праздник Воскресения Христова полагать в храме хлеб, как в видимое выражение того, что пострадавший за нас Спаситель сделался для нас истинным хлебом жизни. На артосе изображено Воскресение Христово или Крест, на котором виден только терновый венец, но нет Распятого — как знаме-

седмицы занимает в храме самое видное место, вместе с образом Воскресения Господня, а в заключение пасхальных торжеств, раздается верующим. Эта традиция очень древняя и своими истоками она уходит еще в апостольский век. В сороковой день по Воскресении Спаситель вознесся на небо. Ученики и последователи Христовы находили утешение в молитвенных воспоминаниях о Господе — они припоминали каждое Его слово, каждый шаг и каждое действие. Кроме общих молитвенных собраний, на котрых вспоминались события Тайной Вечери и христиане причащались Тела

ние победы Христовой над смертью. Освящается артос в первый день Святой Пасхи на Литургии, после заамвонной молитвы. Священник перед Царскими вратами совершает каждение артоса, после чего читает особое, составленное для этого молитвословие и окропляет его святой водой. После освящения аналой с артосом ставят на солее пред образом Спасителя, где он находится в течение всей Святой седмицы, до субботы. Тогда, после окончания литургии, священник читае т молитву на раздробление артоса и он раздается верующим при целовании Креста.

№ 2 (32), травень 2016


4

СОЛОМ’ЯНКА ПРАВОСЛАВНА

Традиції

ИКОНОГРАФИЯ ВОСКРЕСЕНИЯ ХРИСТОВА

дощечка) , хранящаяся в Британском музее. Гробница на ней изображена уже как покинутая Спасителем: одна дверная створка открыта, а из-за неоткрытой створки, украшенной львиной головой с кольцом в зубах, виднеется саркофаг. Видимо, святые жены еще не знают о свершившемся: их мягко склоненные головы и руки, поднятые к лицу, передают чувство печали. Здесь мастер показал сам факт прихода женщин ко гробу, но не получение ими вести от ангела. Совсем иной тип изображений святого гроба по форме и стилю встречается на ампулах Монцы (небольших серебрянных сосудах в которых хранились благововния или святая вода. Самое большое собрание таких ампул находится в итальянском городе Монца, пригороде Милана). Они изготавливались непосредственно в Иерусалиме и были лишены античной основы. Поскольку техника их изготовления примитивна, изображения условны, без заднего плана и деталей, то о копировании художниками внешнего облика сооружения говорить не следует. Архитектура Гроба на ампулах имеет различные варианты, но в целом сводится к тому, что сооружение представляло собой близкий к квадрату прямоугольник с треугольным фронтоном, который венчает крест. Иногда оно имело

Жены-мироносицы у Гроба Господня. (Баварский национальный музей, IV в.)

свитком в руке, а по сторонам от Адама и Евы изображаются ветхозаветные праведники. Литературной основой композиции Сошествие во ад. (Фреска в соборе Протата. Афон, XIII в.) «Сошествие во ад» являются апокрифиВоскресение Христа – величайшее нижнем углу, перед храмом Гроба ческие тексты; наиболее полное отражесобытие в истории человечества и в Господня, стоящим на груде камней, на ние в иконографии получили «Евангежизни Церкви. Это основа и содержа- которой восседает ангел в виде юноши лие Никодима» и «Слово Евсевия о ние всего христианского вероучения. без крыльев. Двери храма закрыты. В сошествии во ад святого Иоанна ПредНо это и единственное событие, из опи- целом здание восходит к античным течи». санных в Евангелии, которое не имеет образцам и можно без труда В конце XIV столетия иконоиконографического изображения. установить его связь с римскими графия Пасхи, основанная на Иконы Воскресения Христова нет! Да и мавзолеями, архитектура котоапокрифических повествовабыть ее не может, поскольку само собы- рых повлияла на христианские ниях, обогащается мотивами, тие Воскресения совершилось в тайне центрические храмы и меморипочерпнутыми из аскетической и всегда будет тайной, непостижимой альные постройки. По сторонам литературы; количество лиц на для человеческого ума. Первые из от храма стоят двое стражей. иконах увеличивается. В ореоле людей – жены-мироносицы, узнают о Один из них спит и его лица не вокруг Христа изображаются совершившемся уже от явившегося видно; а у другого стража, в ангелы со светильниками, с ангела. Евангельское описание этого характерной римской одежде, в названиями добродетелей и с события, в дальнейшем и станет ключе- левой руке находится копье – копьями, которыми они поравым сюжетом в иконографии Воскресе- напоминание о прободении жают демонов в пещере ада; над ния. ребра Спасителя после распядемонами написаны названия Образ «Жены-мироносицы у Гроба тия. Для передачи диалога пороков, побеждаемых соответГосподня» является чрезвычайно попу- между ангелом и мироносицами ствующими добродетелями. лярным во всех видах искусства – как в мастер использовал античный Следовательно, Воскресение монументальной живописи (мозаика и жест речи – поднятую руку с Христово изображается как фреска), так и в книжной миниатюре и двумя прямыми пальцами. Изо- Распятие. Жены-мироносицы у Гроба Господня. победа над смертью и ее причиприкладном искусстве. Популярность бражение жен-мироносиц зача- (Ампула. Ризница собора в Монце, VI в.) ной – грехом. сюжета обусловлена его значением во стую располагалось не только В XVII столетии получает расвсей евангельской истории: жены- вместе с Вознесением, но и с другими античные колонны с базами и капите- пространение усложненная иконограмироносицы, нашедшие гроб пустым, сюжетами, иллюстрирующими послед- лями, а иногда вход в гробницу был фия праздника, где помимо «Сошествия являются первыми свидетелями Хри- ние события в земной жизни Христа. показан в виде двустворчатых дверей с во ад» изображается «Восстание Христа стова Воскресения. Победа над смертью К ранним памятникам IV века отно- решеткой. от гроба», а также и ряд сцен от страсти радость о совершившемся, которую сится также плакетка (памятная Другим, не мение известным, иконо- ных сюжетов до Вознесения. Как и в благовествует ангел графическим сюжетом Воскресе- ранневизантийских памятниках, в этих мироносицам, – вот, что ния Христова является изображе- композициях на первый план выходит привлекало христианние «Сошествие во ад». Иконогра- историческое повествование. Христос, ских мастеров и побуфия «Сошествия во ад», как образа окруженный ореолом славы, изображаждало вновь и вновь Воскресения, получила сложившу- ется дважды: над открытым гробом с изображать это событие. юся форму к X веку. Наиболее ран- пеленами и сходящим в ад. Одним из древнейние примеры известны по миниаВ дальнейшем композиция «Сошестших сохранившихся тюрам из Евангелия от Иоанна, вие во ад» вытесняется композицией памятников, в котором читающегося на Пасху. Спаситель, «Восстание Христа от гроба». Следуя в с т р е ча е тс я с це на окруженный сиянием славы, с кре- западноевропейским гравюрным и «Жены-мироносицы у стом в левой руке, сходит в темную живописным образцам, художники Гроба Господня», являпещеру ада и выводит Адама и Еву изображают Христа без одежды, в преется пластина из слоноиз гробов в виде саркофагов. В поясании, с победным знаменем в руке, вой кости, которая датипещере ада лежат сорванные с стоящего над гробом в окружении руется IV веком. На ней петель двери, на которых стоит облачного сияния. Эта иконографичеэтот сюжет располагаХристос, часто они располагаются ская композиция получила значительется под сценой Вознесекрестообразно. Рядом со Христом ное распространение в наших храмах ния. Три святые жены изображается указывающий на достаточно поздно – в послепетровские изображены в правом Жены-мироносицы у Гроба Господня. (Слоновая кость. Него святой Иоанн Предтеча со времена. Британский музей, 420-430 гг.)

Прохання не використовувати газету з побутовою метою № 2 (32), травень 2016

Солом'янка православна № 2 (32) 2016  
Солом'янка православна № 2 (32) 2016  
Advertisement