Page 1

Круглий стіл стор. 3

Ювіляри

стор. 6

На «золотому» човні стор. 8

«Золоте перо» 2006 рік

№2 (172) · лютий 2013 Гімназії біотехнологій – 50!

Міжнародний день рідної мови

МОВА ПОЧУТТІВ Писати про Мову – що писати, як писати… — нелегке завдання. Мовою треба розмовляти, мову треба відчувати, зрештою, мовою треба думати, коли немає мови, слів, то й немає в людини думок. Любити мову… Що це? Можна любити батьків, природу, кохану людину, а мову? Запитань безліч. Рідко ми над ними задумуємось і розмовляємо теж не задумуючись, так, аби зручно, аби не виділятись із натовпу, а мова?.. Мова стерпить, їй не боляче, вона, як і повітря, невидима, але і така ж необхідна. Рішенням ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, починаючи з 2000 року 21 лютого, у всьому світі відзначається День рідної мови. А в кожного вона рідна – своя. Та найближча, най-

потаємніша, мова серця. 20 лютого, напередодні Міжнародного дня рідної мови у бібліотеці ім. М. Реріха (вул. Єреванська, 12) відбулось свято лірики, поезії, романсу «Рідна мова – мова почуттів». На свято зібралися люди, душа яких прагне чути живе слово через поезію, пісню від людей, які в цьому кохаються, які цим живуть, – до нас гостинно завітали заслужені артисти України Лариса Недін та Ігор Якубовський. Ларису Недін широка аудиторія знає як надзвичайно обдаровану людину: актриса, артистка, неперевершена радіоведуча та одна грань її таланту часто залишається в тіні – пані Лариса пише поезію, і саме в якості поетеси ми і мали ексклюзивну нагоду чути цю чарівну жінку. Читала небагато, але так влучно,

так щемливо, слова лилися, поезія різножанрова та наповнена щирістю і світлом, – це дуже яскравий приклад того, що можна створити, коли пишеться рідною мовою – мовою почуттів. А пан Ігор, котрого із великою вдячністю та повагою можемо назвати другом нашої бібліотеки, виконуючи в супроводі гітари справжні перлини співаної поезії, підняв рідну мову до таких вершин, що в залі не залишилось жодного байдужого серця. І це знову довело: рідна мова – це мова почуттів.

А завершити хочу тим, із чого вечір почався – декілька хвилин, в які вмістила свій виступ громадська діячка Валентина Литвинова, були ніби мандрівкою в часі, починаючи з періоду, коли зароджувалась наша мова, зупиняючись на найболючіших місцях, коли вона заборонялась, і закінчуючи сьогоденням, коли в кожного із нас є право і можливість думати і розмовляти тією мовою, яка кожному із нас рідна – а саме мовою серця, мовою почуттів. Якось по-особливому її берегти не треба, просто спілкуймось нею, це і буде найбільшим проявом нашої любові до рідної мови. «Мова зникає не тому, що її не вивчають чужинці, а тому що нею не розмовляють ті, хто її знає»… Іванна ЩЕРБИНА

БУТИ ПЕРШИМИ Вони всюди намагаються бути першими. І в навчанні, і в конкурсах, і в спорті. Перше місце у конкурсі за найкращу класну кімнату, 1-ше місце за найкращий шкільний дворик, 1-ше місце… отримує гімназія біотехнологій №177. Ці слова вже стали звичними для цього навчального закладу, який відзначив свій півстолітній ювілей. Ще задовго до урочистостей відчувався піднесений настрій гімназистів і педагогів. Радо зустрічала гостей директор гімназії заслужений вчитель України, відмінник освіти України Ірина Сташевська. До актової зали прибули й поважні гості: міністр культури і туризму України Леонід Новохатько, радник прем’єр-міністра, перший проректор Національного авіаційного університету Максим Луцький. Районну владу на святі представляли голова Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації Іван Сидоров, начальник районного управління освіти Галина Лазарєва, заступник голови Олена Савицька. Участь у ювілейному заході взяли представники освітянської та медичної громади міста Києва. На святі також були присутні перший віце-прем’єр-міністр України 2005-2006 років, народний депутат України IV-V скликань Станіслав Сташевський, радник керівника апарату Верховної Ради України Валерій Кир’ян, Герой України Петро Шилюк, перший віце-президент холдингової компанії «Київміськбуд» Дмитро Гуленко, директор Центрального проектного інституту Олег Приймачук та професор-архітектор Олег Слєпцов. На святі пролунали теплі слова про роки заснування гімназії, становлення

й досягнення педагогічного колективу, нинішні успіхи його учнів та випускників, які передав заступник директора департаменту, начальник відділу забезпечення діяльності міністра Андрій Марченко від заступника міністра освіти і науки, молоді та спорту України Бориса Жебровського. Присутній на святі Герой України Петро Шилюк зазначив, що у гімназії дуже високий рівень знань. З вітальним словом на урочистому вечорі виступив директор Централь-

ного проектного інституту Олег Приймачук. Від імені холдингової компанії «Київміськбуд» перший віце-президент Дмитро Гуленко вручив плазмовий телевізор та подарунковий набір «Сім чудес світу». Радник керівника апарату Верховної Ради України Валерій Андрі-

йович Кир’ян передав поздоровлення від керівника апарату Верховної Ради України Валентина Зайчука. Розділити радість з ювілярами завітав представник підшефної військової частини №3030 полковник Роман Леонович. Приємно було бачити на святі і меценатів гімназії – родину Соколовських. На ювілейних урочистостях у виконанні учнів та вчителів гімназії прозвучало чимало пісень. Наталка СРІБНЯНСЬКА

Честь і слава вам, наші за хисники! 23 лютого в Україні відзначається День захисника Вітчизни. Країна вшановує тих, хто їй служив і служить. Тих, хто за неї загинув. Солом’янський район пишається тим, що на його території сконцентрований потужний потенціал «захисників» Вітчизни. Тому це свято тут особливе: вранці в армійських частинах – святкові військові лави, біля пам’ятників полеглим – церемонії покладання вінків. У нашому районі такі урочистості традиційно відбулися на Солом’янському меморіалі за участю керівництва райдержадміністрації, районної спілки ветеранів, районної громадської організації інвалідів війни та збройних сил, Національної академії внутрішніх справ, Національної академії оборони, ветеранів військової служби та громадськості району. Особливий дарунок для ветеранів Великої Вітчизняної війни, Збройних Сил України, військовослужбовців та інших поважних захисників Вітчизни підготувала Солом’янська райдержадміністрація. Відчути щиру вдячність, визнання та повагу за їхні подвиги ветерани змогли на святковій концертній програмі.

Редакція «Солом’янки» вітає з Днем захисника Вітчизни усіх, хто з честю носить погони, або носив їх, можливо, вже давно, усіх, у кого в родині є воїни, ветерани війни і бойових дій, хто дружить з ними і поважає героїв. Бажаємо всім щастя, здоров’я, успіхів і самоповаги!


2 Ярмаркуємо

1 березня — вул. П. Козицького 2 березня – вул. Комарова 7 березня — вул. Освіти 15 березня — вул. П. Козицького 16 березня — вул. Героїв Севастополя 22 березня — вул. Освіти 23 березня — вул. Стадіонна 29 березня — вул. Козицького 30 березня — вул. Комарова

До уваги громадян! Особливості декларування 2013 року

Якщо Вам нараховувались (виплачувались, надавались) доходи двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна річна сума такого доходу перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2012 р. – 128 760 грн. (1073 грн. х 120)), необхідно завітати до податкової інспекції за місцем реєстрації та подати декларацію про майновий стан та доходи до 1 травня 2013 року! З ЮВІЛЕЄМ! 5 лютого виповнилось 100 років Марії Гуценко. Народилась Марія Олексіївна на Смоленщині. Пережила дві революції і три війни – громадянську, Першу світову і Велику Вітчизняну. З дитячих років знала, що таке праця. Свого часу працювала на ткацькій фабриці, але, на жаль, в буремні роки необхідні документи загубились і Марія Олексіївна не може довести свою трудову діяльність. Утім, вона має найкращий здобуток свого життя: виростила трьох дітей, має трьох онуків і четверо правнуків. З нагоди ювілею районна влада привітала іменинницю й побажали «Многая лєта!».

Со­ло­м’ян­КА Засновник: Со­ло­м’ян­ська районна в місті Києві державна адміністрація www.solor.gov.ua Видавець ТОВ «Медіа-Промінь» Головний редактор Наталія Капустянська Адреса редакції: 03151, м. Київ, вул. Донецька, 8/10 Телефон: 245-14-50; 245-24-13 e-mail: solonews@ukr.net З питань розміщення реклами звертайтеся за тел.: 360-47-74 Редакція може не поділяти позицію автора. При підготовці до друку редакція має право редагувати та скорочувати всі матеріали, які надходять до газети. Рукописи редакція не рецензує і не повертає. Редакція залишає за собою право листуватися з читачами лише на сторінках газети. За зміст рекламних публікацій відповідає рекламодавець. Матеріали позначені Р друкуються на правах реклами Надруковано у друкарні ТОВ «Камертон», м. Гайсин, вул. Південна, 18. Наклад 121 900 примірників. Свідоцтво про реєстрацію 574-212 ПР серія КУ від 01.02.2011. Розповсюджується безкоштовно у кожну поштову скриньку в Со­ло­м’ян­ському районі.

лютий Під дахом

ЗА ЯКІ ГРІХИ ЦЕ ПОКАРАННЯ? Ох, як же людям з верхніх поверхів деяких будинків часом не хочеться повертатися «под крышу дома своего»! Причина тому одна: дах, що протікає, позбавляє елементарного почуття психічної рівноваги. Справді, як можна почуватися, коли після ремонту, в який було вкладено стільки сил і засобів, твоя квартира з «лялечки» перетворюється на жахливу потвору? Така невесела історія трапилася з Галиною Михлик – власницею квартири №11 по вул. Глінки, 3. Не встигла жінка надивитися на сяючу, рівнесенько відшліфовану стелю, як на ній після дощу з’явилися потворні коричневі плями діаметром більше метра… Косметичний ремонт нічого не дав, бо після чергового дощу все повторилося… В її квартирі сиро, відчувається запах плісняви. Галина Романівна – астматик, а, отже, такі умови є небезпечними для її здоров’я. Скільки разів жінка-пенсіонерка не зверталася до місцевого комунального підприємства «Чоколівське», та мало чого добилася, хіба що кличку «скаржниці» отримала. Щоправда, декілька разів робітники ЖЕКу намагалися провести частковий ремонт

даху, але та «частковість» проблеми не розв’язала: дах продовжує протікати. Кепські справи і у її сусідів з квартири № 9. — В минулому році це лихо обходило нас, – розповідає Аліна Лабзюк. – А цього року, як тільки настала відлига, з люстри почала капати вода, ми підставили посуд. Та найстрашніше чекало попереду: від короткого замикання заіскрило. Звернулися до комунального підприємства, а там нам відповіли: «Нічим не можемо допомогти. Скрізь заливає…». Ці муки тривали два тижні, поки не змінилися погодні умови. Мені дуже боляче за нашого дев’ятирічного сина, на ліжко якого капає вода, а в кімнаті, де він спить, стоїть запах плісняви. А яких мук на початку зими зазнала літня жінка Ніна Андріївна Миловидова з квартири № 12! Вода текла по стінах її оселі, по балконних дверях, в результаті чого вони набрякли й не зачинялися. Не один день 86-річна жінка просиділа в холоді, поки нарешті від тих мук її не

порятував столяр, який підігнав двері, аби вони змогли зачинитися.. Невесело живеться впродовж цих декількох років і молодій господині з квартири № 10 Ганні Геращенко. Дівчина зі смутком говорить, що соромиться запросити до себе в гості друзів. Отакі страждання випали на долю жителів цього будинку. Місцеве комунальне підприємство «Чоколівське» на їхні звертання відповідає стандартними фразами: мовляв, ремонт даху не входить в квартплату, для цього мають виділятися кошти цільовим призначенням. На щастя, світ не без добрих людей. І в тому ж комунальному підприємстві вони є. Так, Галина Михлик з приємністю розповідає, що не так давно вона звернулася до головного інженера КП

«Чоколівське» Анатолія Євчука і цей посадовець уважно і співчутливо поставився до проблеми їхнього будинку й пообіцяв зарадити. Буквально на наступний день машина зі спеціальною «люлькою» стояла під їхніми вікнами, а робітники КП ретельно розчищали металеві жолоби від льоду. — Ті оперативні дії комунальників врятували нас від можливих великих неприємностей у першій декаді лютого, – розповідає Галина Романівна. – Вода поступово стікала в жолоби і стеля лишилася сухою. Так у мешканців будинку з’явилася надія, що нарешті їх почнуть розуміти і докладуть зусиль, аби відремонтувати старий дах не частково, як досі робилося, а капітально. Справді, скільки ще можуть терпіти бідні люди? До речі, в середні віки застосовувався схожий вид тортур: на людину впродовж тривалого часу капала вода. Нерви не витримували, зупинялося серце... Зрозуміло, що такий будинок у районі не один. Тож чи не час організувати акцію з порятунку людей верхніх поверхів, які потерпають від цих пекельних мук? Тетяна ОЛІЙНИК

Почуй голос природи

ОДНА ТОННА МАКУЛАТУРИ ЗБЕРІГАЄ 17 ДЕРЕВ Метою акції є: ДП «Фірма Альтфатер Київ», яка є частиною Підвищити рівень обізнаміжнародного концерну Veolia, здійснює вивіз твердих побутових відходів у м. Києві з 1997 ності молодого підростаюроку та є основним перевізником відходів чого покоління у сфері збеСолом’янського району. реження ресурсів планети, Протягом декількох років компанія ДП «Фірма Альтфатер Київ» активно розробляла план реалізації соціального проекту для освітніх закладів м. Києва. І наразі, зважаючи на актуальність тематики екологічної освіти серед молодого покоління, успішно реалізувала дану програму у школах Солом’янського району у 2012 році. Освітня програма дозволила поглибити знання учнів загальноосвітніх шкіл у сфері поводження з відходами та екології в цілому. Також протягом курсу школярі здобували практичні знання про правильне використання цінних ресурсів. Проект включив в себе впровадження європейської системи поводження з відходами (роздільний збір відходів) на території шкіл Солом’янського району.

Робота, яка була проведена за час проекту: — проведені 287 освітніх уроків для цільової аудиторії (школярі 3-6 класів, всього 7400 учнів); — впроваджена система роздільного збору на території освітніх закладів, що були учасниками проекту; — встановлені контейнери для роздільного збору на кожний об’єкт (всього 86 контейнерів різного об’єму); — забезпечений системний вивіз роздільно зібраних відходів після проведення програми. Враховуючи успішність реалізованого проекту та зацікавленість учнів, ДП «Фірма Альтфатер Київ» продовжує свою ініціативу у співпраці з молодим поколінням нашого району. А саме в школі №31 Солом’янського району.

шляхом правильного поводження з відходами та практично допомогти у збереженні довкілля, шляхом збору макулатури силами кожного учня. Цілі цієї акції: — зменшити об’єми відходів, що підлягають утилізації; — зберегти природні ресурси; – підвищити рівень екологічної культури НАШИХ ДІТЕЙ; — дати ДРУГЕ ЖИТТЯ ВІДХОДАМ! Економія природних ресурсів (1 тонна паперу з макулатури зберігає: 17 дерев, 30000 літрів води, 2000Квт/г електроенергії) за рахунок здачі у вторинну переробку макулатури. Дана акція буде проводитись на конкурсній основі за підтримки РУО Солом’янського району та

дирекцій шкіл-учасниць. По кількості зібраної макулатури будуть визначатись переможці та буде проведене їхнє нагородження цінними призами від Veolia Environmental Services ДП «Фірма Альтфатер Київ» Те, що ми робимо – це лише крапля в океані, але без цієї краплі океан буде ставати меншим (сл. Матері Терези). Збережемо природні ресурси РАЗОМ!!! Детальнішу інформацію можна отримати у ДП «Фірма Альтфатер Київ» за тел.: 50159-13, 501-59-14. Інформація «СОЛОМ’ЯНКИ»

Питання дня

РЕЙДЕРСТВО ЧИ ПІКЛУВАННЯ? Цілий тиждень у засобах масової інформації, особливо в Інтернеті, рясніють заголовки: «У Києві закрито реабілітаційний центр для дітей», «Дітей виганяють на вулицю» і таке ін. Наш кореспондент побував на прес-конференції, організованій Солом’янською райдержадміністрацією з метою з’ясувати, що відбувається насправді. Нагадаємо суть скандалу, що розгорівся. Річ у тім, що Рішенням Київської міської ради від 1 листопада 2012 р. № 235/8519 створено Центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними об-

№ 2 (172) • лютий 2013

меженнями Солом’янського району міста Києва зі статусом юридичної особи, об’єднавши дві бюджетні програми Солом’янського районного у м. Києві Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, що дозволи-

ло збільшити фінансування закладу майже в 10 разів. У новоствореному центрі будуть продовжувати надавати послуги психолога, вчителя-реабілітолога, логопеда, масажиста, соціального педагога та чергового адміністратора. Утім, статус новоствореної юридичної особи вимагає здійснення певних юридичних процедур і відповідних договірних відносин з громадською організацією «Родина», яка фактично веде свою благодійницьку діяль-

ність за тією ж самою адресою (бульв. І. Лепсе, 15-А). До речі, Громадська організація «Родина», зареєстрована за однією адресою, а фактично діяла протягом 11 років у приміщенні, орендованому Центром соціальних служб Солом’янського району. І як повідомив на прес-конференції голова Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації Іван Сидоров, інформація, яка «висить» на поважних сайтах щодо закриття

ПРЯМІ ЛІНІЇ 207-09-98, 15 0 0 -17 0 0 14 березня

САВИЦЬКА

Олена Володимирівна заступник голови райдержадміністрації з гуманітарних питань

21 Березня

ГЛОТОВ

ВІТАЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ заступник голови райдержадміністрації з житлово-комунального господарства

28 березня

ЛАПАНЬ

Андрій Григорович перший заступник голови райдержадміністрації

Вакансія УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації Оголошує конкурс на заміщення вакантних посад : — провідний спеціаліст відділу прийому громадян за єдиною технологією; — державний соціальний інспектор відділу контролю; — головний спеціаліст відділу обробки документів за єдиною технологією (на час відпустки для догляду за дитиною до шести років). Вимоги до конкурсантів: громадянство України, повна вища освіта відповідного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра (юрист, економіст), досвід роботи за фахом не менш як три роки, досконале володіння державною мовою, основами діловодства, знання законів України та нормативних документів щодо встановлення статусу пільгових категорій громадян та надання пільг на житлово-комунальні послуги та зв’язок, знання ПК. Документи приймаються протягом 30 календарних днів з дня опублікування оголошення конкурсу за адресою: Повітрофлотський проспект, 40, кім. 215; тел.: 207-39-00. районного Центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями за адресою: вул. І. Лепсе 15-а, не відповідає дійсності. «За останні роки як місцевою, так і районою владою зроблено чимало для дітей з функціональними обмеженнями, залучались і народні депутати. Ніколи ці діти не залишались поза увагою», – резюмував очільник району. Наразі у райдержадміністрації створено робочу комісію з метою урегулювання спірних питань. Наталя КИР’ЯНОВА


3

важлива тема Круглий стіл

15 лютого – День вшанування учасників бойових дій

«СЕРЦЕ РАЙОНУ»

ЛЮДИ ОБОВ’ЯЗКУ

Темою Круглого столу, що відбувся у приміщенні райдержадміністрації, стало обговорення підсумків програми «Серце району». Нагадаємо читачам, що 13 грудня 2011 року була підписана Угода про співпрацю між Солом’янською районною в місті Києві державною адміністрацією та Національним інститутом серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова, метою якої є поліпшення надання якісної медичної допомоги, в першу чергу кардіохірургічної, мешканцям району. За словами головного лікаря Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова Олега Сіромахи, цей Проект є і унікальним, і соціальним. Унікальний тим, що таких ініціатив зовсім мало. Соціальний – незважаючи на те, що є бюджетною організацією, ми надаємо пацієнтам екстренну допомогу. Скажімо, у рамках цього проекту мешканцям району за час дії Угоди було виконано 31 операцію з шунтування за бюджетні кошти. Але вражає інше, те, що люди із серцевосудинними захворюваннями, маючи таку можливість, як безкоштовне обстеження неохоче йдуть до нашої клініки. Мовляв, чого йти, коли до-

роге обстеження. Хочу ще раз зазначити, що кожна людина за направленням кардіолога може пройти в нашій клініці безкоштовне обстеження. Від часу впровадження Програми рівень захворюваності в районі, наприклад, на гострий інфаркт міокарда є найнижчим по місту Києву. В обговоренні взяв участь директор Інституту академік Геннадій Книшов, який зазначив, що сьогодні потрібні радикальніші підходи в лікуванні людей із серцево-судинними захворюваннями, оскільки за останні 5 років питома вага смертності від серцево-судинних захворювань залишається незмінною і складає 63% від загальної

Серед нас були і є люди, які виконували свій обов’язок – інтернаціональний. Це люди героїчні, відважні, сміливі. Можна підібрати багато епітетів до слова «героїзм», але головним означенням є ось це: вони – люди обов’язку. За статистичними даними, в Афганістані загинуло 3280 українців, повернулись інвалідами 3660, пропали без вісти 80 людей. Всього з України брали участь 150 тисяч людей.

смертності. «У кожної людини має бути медична культура», — резюмував академік. Перші підсумки з реалізації програми підбила заступник начальника з охорони здоров’я райдержадміністрації Олена Мельниченко. Вона, зокрема, зазначила, що лікарями поліклінік було направлено на консультації до спеціалістів Інституту 1153 дорослих та 493 дітей; проконсультовано майже 2 тисячі мешканців району: 1012 дорослих та 917 дітей; направлено на амбулаторне лікуван-

ня 780 дорослих та 137 дітей. Під час обговорення були надані пропозиції щодо подальших шляхів реалізації програми. Загалом, як відзначили учасники Круглого столу, ця програма дає можливість мешканцям Солом’янського району пройти високоспеціалізоване та дороге обстеження і лікування хворих, а при потребі оперативне лікування, яке неможливо отримати у поліклініках району та міських лікарнях. Наталія КИРИЧЕНКО

Благодійність

Кращий навчальний заклад профтехосвіти

СИЛА ГУМАННОСТІ

ЕСТЕТИ СВОЄЇ СПРАВИ

Повені, надзвичайні ситуації, засніжені й люті зими – і поруч вони, сестри милосердя. Така у них благородна місія – прийти на допомогу. У Солом’янському районі є районна організація Товариства Червоного Хреста (вул. Волинська, 2), яку очолює Лариса ГЕРНЕГА (на знімку). Їй слово.

Нещодавно у Київському Будинку вчителя відбулася церемонія нагородження представників професійнотехнічної освіти. У номінації «Найкращий навчальний заклад» нагороду здобуло Київське вище професійне училище швейного та перукарського мистецтва (вул. Єреванська, 12-А). У цьому училищі твориться справжнє педагогічне диво: і ремеслу навчать, і пораду дадуть, і до мистецтва залучать. Наш кореспондент зустрівся з директором навчального закладу Наталією ГОРБАТЮК.

— Ларисо Михайлівно, то якими принципами керується Товариство? — Тими, які давно відомі: добро, милосердя, гуманність. Основним напрямком нашої роботи є патронатна служба – допомога самотнім людям, інвалідам, малозахищеним. Другим напрямком є донорство – залучення людей до гуманної справи: «Здав кров – врятував життя!», допомога людям, які постраждали від стихійного лиха, і просвітницька робота серед молоді. Допомагаємо самотнім людям й інвалідам одягом, медикаментами, адже вони найбільше її потребують нашої допомоги. Турбуємось і про безхатченків. Щороку з приходом холодів відкривається пункт обігріву. Цьогоріч він був розгорнутий на вул. Уманській, 10. Намет був забезпечений медикаментами, теплим одягом і взуттям та предметами першої необхідності. Щодня чергувала патронажна медична сестра. А молодь навчаємо вести здоровий спосіб життя. — Сьогодні, мабуть, нелегко виконувати свою гуманну місію? — У кожного періоду своя історія, яка пишеться впродовж 95 років. Зараз звертаюсь до різних інстанцій – так залучаю небайдужих до придбання марки Товариства Червоного Хреста. Адже нам потрібні кошти для виконання нагальних програм, за якими працює районне Товариство.

— І як відгукуються? — Відгукуються і студенти, і волонтери. А ще багато років поспіль нам допомагають меценат Олексій Шереметьєв, директор компанії ДП «Фірма Альтфатер Київ» Ростислав Мартиняк, президент клініки «Евролаб» Олександр Бобровніков та бізнесмен Андрій Пальчевський. — Ларисо Михайлівно, Ви маєте найвищу відзнаку Товариства Червоного Хреста – «Почесну відзнаку». Напевно, зобов’язує? — Ще й як! За моєю спиною колеги, яким я потрібна: вони виконують місію добра. У цьому і сила гуманності. Наталія КИРИЧЕНКО P.S. Після зустрічі наш кореспондент отримала з рук голови районного Товариства Червоного Хреста членський квиток за номером … із наклеєною маркою у п’ять гривень. Вже чотири тисячі небайдужих…

— Наталіє Аркадіївно, Ваше училище отримало диплом II ступеня як найкращий заклад профтехосвіти міста. У чому ж секрет успіху? — Напевне, в тому, що ми йдемо у ногу з часом. Зберігаючи сталі професії, ми вивчаємо ринок праці й запити молоді. А головне – розвиваємо мережу освітніх послуг. І це важливо сьогодні. Перший етап навчання учні проходять у виробничих майстернях навчального закладу, а другий – на виробництві чи у сфері послуг. Тобто усі форми навчально-практичної підготовки учнів здійснюємо у тісному поєднанні з виготовленням корисної продукції та наданням послуг. Ми приділяємо увагу не лише професійному розвитку, а й розкриттю творчих здібностей нашої талановитої молоді. І таке поєднання дає свої результати. Так збіглося, що у минулому році нами була ініційована низка заходів, направлених на підвищення іміджу училища. Зокрема, на запрошення Міжнародної школи стилістів в м. Рига ми брали участь у конкурсі фантазійних образів «Гравітація інших світів», який передбачав створення зачіски, виконання візажу та драпіювання моделі одягу (три в одному). На цьому конкурсі ми зайняли третє місце. Потім була участь у фестивалі краси «Невські береги» (Санк-Петербург). Представлений образ сучасної нареченої, створений на народними мотивами, відзнчений дипломом журі. — Хто є Вашими патрнерами по «цеху»? — Незважаючи на труднощі, керівники підприємств,

з якими ми підтримуємо тісні контакти, цікавляться організацією нашого навчального процесу, надають допомогу, зокрема у проведенні конкурсів, у створенні учнівських колекцій одягу. Більше того, залучають практикантів до виготовлення авторських моделей та показів у програмах Українських тижнів моди. Скажімо, за підтримки ВАТ «ШФ Воронін» десять років поспіль проходить конкурс юних дизайнерів одягу серед школярів міста Києва «Ситцева рапсодія». За сприяння компанії «Котті – льон України» була створена колекція вишитого одягу з льону та представлена на конкурсі «Льон-фест», що проходив у рамках Всеукраїнського фестивалю відродження льонарства та народних художніх промислів в Україні. У сфері перукарської справи партнером училища є Спілка перукарів України. — Чи правда, що Ваше училище закінчував відомий дизайнер одягу Михайло Воронін? — Так. Свою першу швейну кваліфікацію нині всесвітньо відомий Михайло Воронін набував саме у нашому училищі. Тоді воно називалось училищем міськпобутуправління. Михайло Львович неодноразово відвідував урочистості училище, навіть головував у журі у конкурсі «Ситцева рапсодія». Наталіє Аркадіївно, коли отримували диплом, яким було перше відчуття? — Відчуття великої відповідальності і перемоги й радості за своїх учнів і колег. Розмову вела Наталія КАПУСТЯНСЬКА

Моїм одноліткам випало нести цю ношу: ми їхали вступати в інститути, а їх забирали служити в армію – багатьох до «Афгану». Цій війні і політиками, й істориками давалася різна оцінка. Це – їхня оцінка. А для пересічних людей «афганці» – це люди, які захищали честь воїна. Наш обов’язок – пам’ятати про подвиги цих людей. У спеціалізованій школі №318 (вул. Івана Пулюя, 3-Б) є шкільний музей, де серед експонатів історії школи зна-

кальних війнах та конфліктах більш ніж в 10-ти країнах світу – Югославії (Косово), Анголі, Ефіопії, Кубі та ін. А очолює організацію полковник запасу Віктор Кашин. На долю Віктора Івановича випала служба і в Київському окрузі, і в Афганістані. Після ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС його направляють нести службу в Афганістан, в провінцію, де йшла війна, – Кандагар. — Це був червень 87-го. У тіні термометр показував

йшлось місце й експонатам про ту війну. Зібраний матеріал про воїнів-афганців, а це особисті речі, фотографії та книги, нагадують ще про одну сторінку історії – (афганську). Серед експонатів і перший випуск газети «Третій тост», газети про мужніх військових, які несли свою службу за межами країни. Засновником і редактором цієї газети був Василь Парфьонов. За словами завідувача музею Олександри Кириченко, у музеї проходять уроки мужності, зустрічі з воїнами-інтернаціоналістами. Саме такі зустрічі виховують пошану до людей у військовій формі, враховуючи, що більшість дітей, які навчаються в школі – це діти і вже навіть онуки військовослужбовців. У цьому мікрорайоні «Турецького містечка» діє і Первинна організація Київської міської Спілки ветеранів Афганістану «Кадетський Гай», яка налічує 130 учасників бойових дій. Всього в мікрорайоні проживає 385 учасників бойових дій. Це воїни-миротворці, які брали участь у ло-

60 градусів, – згадує Віктор Кашин. І хоча тоді бойових дій поменшало, саме керівництво вирішувало продовжувати військові дії чи ні. Утім, ризик життя залишався. Я був на посаді радника бригадира танкової бригади, і моя «голова» оцінювалась душманами у 1400 мільйонів афганів. Звісно, вони за мною полювали, як і за багатьма офіцерами. Я знаходився в Кандагарі до травня 1988 року. Потім війська вивели на північ – умови стали ще важчими. Постійні обстріли… Офіцер Кашин залишав афганську землю майже останнім. За бойові заслуги має нагороди як з афганської сторони, так і з радянської. Та найдорожча «Червона Зірка», яку отримав за операцію в Кандагарі, де живими повернулись не всі. Щороку 15 лютого збираються воїни-побратими згадати недалекі події, які вже стали сторінкою нашої історії. Шкода, що немає власного приміщення, де могли б зустрічатися частіше… Наталя КИР’ЯНОВА

До уваги водіїв! Державтоінспекція інформує водіїв, що при сплаті штрафів за порушення правил дорожнього руху у квитанціях необхідно обов’язково вказувати не лише код платежу, прізвище, ім’я, по батькові платника, а й серію та номер протоколу про адміністративне правопорушення. Такі зміни пов’язані з поліпшенням контролю за надходженням коштів і допоможуть уникнути непорозумінь. Штраф можна сплатити у будь-якій установі банку України. При цьому необхідно мати при собі до-

кумент, який засвідчує особу, індивідуальний ідентифікаційний номер платника податку, екземпляр протоколу про адміністративне правопорушення. ВДАІ Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві

№ 2 (172) • лютий 2013


4

об’єктив Солом’янка мистецька

Людина з Со­ло­м’ян­к и

ГОСТИНЕЦЬ СОЛДАТАМ Цей успіх дає команЧотирирічний син командира військової частини щодня передає вітання його підопічним, а під час дирові впевненість, що нановорічних свят зібрав для них гостинець... ступного 2014 року вдасться Мабуть, ще довго триватимуть дискусії про доцільність чи недоцільність роззброєння, яке трапилось в період розпаду могутньої радянської імперії. Невдовзі після того психологи відмітили: навіть хлопчики почали менше гратися у війну. А згадайте, якими популярними в радянський час були військові іграшки: револьвери, рушниці, військові машини, танки, літаки... Розмовляючи з командиром військової частини №3030 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України Володимиром Шелефостом, я запитала: «Якою улюбленою була ваша дитяча гра?» Чомусь була впевнена, що цей солідний військовий обов’язково відповість: «Любив гратися у війну». Натомість він із захватом розповів про іншу гру – футбол. – У селі Жуляни, де проходило моє дитинство, найпопулярнішою була саме гра у футбол. Я мав немало обов’язків – і лад у домі навести, і молодшу сестричку із садочка забрати – і старався якомога швидше з ними впоратися, аби якомога швидше податися на місцевий стадіон... Тож хлопчаки його покоління, ще задовго до роззброєння, почали забувати про війну. І це, звісно, є доброю прикметою. Футбол – колективна гра, для якої характерне здорове змагання і конкурентність, у якій надто багато важить почуття ліктя, взаємопідтримки. На війні – смерть, горе... Нині Володимир Шелефост – командир найбільшої в Україні військової частини Міністерства внутрішніх справ України, що нараховує 1300 військовослужбовців. Головне завдання цього військового підрозділу полягає в забезпеченні громадського порядку під час масових заходів: політичних, спортивновидовищних, культурно-видовищних. Молодий лейтенант Во-

лодимир Шелефост був розподілений у цю військову частину для проходження подальшої військової служби одразу по закінченню факультету внутрішніх військ Національної Академії Внутрішніх справ України. З тих пір ці стіни стали для Володимира Павловича рідними. Свідченням цього є лірична деталь: привезені з батьківської хати квіти, які росли у різних кабінетах, де він служив на різних посадах, тепер виросли і стоять у просторому кабінеті начальника частини. Якщо людина, командуючи найчисельнішою у Внутрішніх Військах Міністерства Внутрішніх Справ України частиною, встигає ще й доглядати за квітами, це про щось-таки говорить... Він з гордістю розповідає про те, про те, що за підсумками служби у внутрішніх військах у 2012 році його частина зайняла перше місце в державі. — Такого високого результату вдалося досягти завдяки поєднанню вимогливості й людяного ставлення до своїх підопічних, – зауважує Володимир Шелефост. – Ці два фактори допомогли згуртувати найбільший в Україні колектив такого підрозділу.

розв’язати подальші завдання, які уже поставлені перед колективом. Найперше мова йде про реформування внутрішніх військ МВС України і Збройних Сил нашої держави загалом, а конкретно – про перехід на військову службу за контрактом. — Минулого року нам вдалося досягти найбільшої комплектації військовослужбовців за контрактом, створити для них належні побутові умови, – розповідає Володимир Шелифост. – Поки що у нас є труднощі і в розміщенні, і в забезпеченні житлом, і в фінансуванні. Але ми маємо надію, що подолаємо їх. Якщо командири всіх рівнів ставитимуться до своїх підлеглих по-батьківськи, поєднуючи процес виховання з процесом навчання, то все у нас складеться якнайкраще. ...Мабуть, найбільше він не любить ось цього слова – «криза». І як тільки мова заходить про неї, одразу згадує професора Преображенського з відомої повісті Булгакова. Той казав, що криза буває лише в ...голові. Отже, успіх людського життя залежить від того, чи вміє людина справлятися з отією «кризою» у власній голові. «Ми станемо краще жити лише тоді, коли відповідально працюватимемо над собою», – зауважує командир найбільшої в Україні частини внутрішніх військ, щомайже 47 років поспіль дислокується на території нашого району. ...А вечорами на нього чекає дружна родина. Володимир Павлович так і лишився жити в рідних Жулянах. У тому дворі, де ранньої весни оживає родюча земля, біля якої трудяться невтомні руки і мами, і дружини. А по стежках його дитинства сьогодні бігає таткове сонечко – чотирирічний син Володя. Добрий душею хлопчик щоразу передає вітання його солдатам. А в новорічні свята маленький Володя навіть пакунок цукерок зібрав і попросив: «Тату, передай солдатам!». Тетяна НЕТУДИХАТА

Слава визволителям України!

ГЕРОЇ ПОРЯД З НАМИ Євген КУЧЕРЕНКО — учасник бойових дій. Народився в м. Бахмач на Чернігівщині. У 1940 році вступає до Київського авіаційного інституту. На той час інститут мав статус воєнізованого, і студентів молодших курсів з перших днів війни мобілізують до винищувального батальйону, де Євген Трохимович бере участь в роботі військових формувань: охорона важливих громадських об’єднань, будівництво мосту через Дніпро. У 1942 році був направлений до Харківського вій-

ськового авіаційного училища, після закінчення якого служить в авіаційному полку. Бере участь у звільненні м. Києва, проходить шляхами війни всю Україну, Кавказ, Росію, дійшов до Східної Пруссії. Має низку нагород: ордени «Червоної Зірки», «Вітчизняної війни» I і II ступеня, «За мужність», «За оборону Києва», «За оборону Сталінграда» та понад 20 медалей. У повоєнні роки Євген Трохимович закінчує з відзнакою Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, захищає дисертацію на кафедрі фізичної електроніки та

№ 2 (172) • лютий 2013

«ЗАКОХАНІ У МИСТЕЦТВО» Під такою назвою у бібліотеці з питань мистецтва ім. Миколи Бажана (Червонозоряний проспект, 37) експонується ювілейна виставка Київського міського об’єднання художників-аматорів «Творчість», приурочена до 20-річчя його заснування. Членами «Творчості» є люди різних професій, яких об’єднує одне – любов до пензля. За всю історію існування об’єднання було проведено безліч виставок у кращих залах Києва та зарубіжжя. Не винятком стала і наша бібліотека, яка завжди гостинно відкриває двері для всіх талановитих людей. Так, 20 років поспіль бібліотека проводить як спільні виставки членів об’єднання, так і персональні. На нинішній виставці представлені роботи одних з кращих представників художників-аматорів, це – голови клубу Василя Тарасюка та його членів Віри Зубрицької, Валерія Кисильова, Леоніда Кузьменка, Марії Лисенко, Наталії Бучі, Миколи Карпюка. Всього у клубі 36 чоловік, яких консультує художник- шістдесятник Олександр Туранський. В експозиції виставки представлено близько 35 робіт, різноманітність жанрів яких не залишать нікого байдужими. Картини знайомлять нас з різними містами, прекрасними пейзажами нашої України, а натюрморти радують око своїми яскравими фарбами та сюжетом, а квіти, немов живі, дивляться на нас.

Звичайно, талановиті люди – талановиті у всьому. На урочистому відкритті виставки була чудова можливість побачити й інші таланти художників. Зокрема, пані Вікторія Тітова виконала чудові українські та російські романси під прекрасні звуки гітари, які заворожували слух. Родзинкою вечора стало артистичне виконання гуморесок Павла Глазового, прочитаних Миколою Карпюком, що сприймалися під бурхливі оплески залу. Не дивлячись на те, що Київське міське об’єднання художників-аматорів «Творчість», на жаль, не має свого приміщення для творчості, мистецтво не чекає. І слова «Ми закохані у мистецтво» яскраво свідчать про те, що бажання творити, навчати та просувати таланти подолає всі перешкоди та негаразди. Як зазначив голова клубу образотворчого мистецтва Василь Тарасюк, люди, які багаті духовно, багаті у всьому, і тому запрошує приєднатися всіх, хто хоче навчитися малювати, до свого клубу на Літературна читальня

БУТИ ЛЮДИНОЮ Протягом січня в Україні на різних рівнях проходили заходи із відзначення 75-ти років від дня народження Василя Стуса. Було сказано багато високих слів про цю велику людину. Дійсно, для переважної більшості з нас Василь Стус був і залишається таким великим, далеким, – і, на жаль, не дуже зрозумілим. Отож, щоб ще хоч на крок приблизити ім’я Василя Стуса до нас сьогоднішніх, бібліотекою ім. М. Реріха (вул. Єреванська, 12) було проведено вечір спогадів, поезії, музики «Поет. Громадянин. Людина. СТУС – інший». Жодною мірою не применшуючи того, що Стус був державником, він насамперед був Людиною. Вся його життєтворчість пронизана тим, що близьке кожному з нас, – хто б що не говорив, та світ тримається на таких поняттях, як порядність, справедливість, дружба, мужність, – і Стус писав саме про це. А для того, щоб показати Стуса такого, якого ми практично не знаємо, вечір

проводили люди, для котрих ім’я Василя Стуса має особливе значення: це дисидент, правозахисник Василь Овсієнко, котрий, перебуваючи у тюрмі, знаходився у одній камері із Стусом, там спізнав ціну справжньої дружби, справедливості, з цими загостреними відчуттями він йде по життю, щедро ділиться з нами живими спогадами про Василя Стуса, що й знаходить відгук в серцях людей, особливо молодих. Родзинкою вечора став бардівський дует «Простір музики», який, пропустивши через власні серця Стусові поезії, створив на них таку музику, таку пісню, що змогла зачепити найтонші стру-

ТЕХНІЧНИЙ ЛІЦЕЙ НТУУ «КПІ» ОГОЛОШУЄ

набір учнів до 5, 6, 7, 8, 9, 10 класів

квантової радіофізики. Має низку державних нагород: відмінник народної освіти, винахідник СРСР, одержав 16 авторських свідоцтв, 8 патентів України.

безкоштовне навчання, яке буде проводитись у бібліотеці ім. М. Бажана. Можна ще багато говорити про цих цікавих, талановитих людей, про їхні роботи, але, як-то кажуть, краще один раз побачити. Тому запрошуємо всіх бажаючих до бібліотеки відвідати виставку та навчитися самому. Ласкаво просимо… Лариса КОНДРАТЮК, завідувач бібліотеки ім. М. Бажана

Це заклад для тих, хто має сміливі плани та надії, сповнений настрою пізнавального романтизму, прагне оволодіти системою знань та навичками наукової, дослідницько-експериментальної роботи. Ліцей виділяється високим фаховим рівнем викладачів, фундаментальною фізико-математичною підготовкою, гармонійним циклом гуманітарних предметів, єдністю навчання та виховання, сучасною комп’ютерною технікою. Ліцей увійшов до 50 кращих шкіл України (журнал «Фокус» №17 від 27 квітня 2012 р.). ¯õàòè: àâòîáóñîì ¹69, òðîëåéáóñàìè ¹¹21, 22, 42 äî çóïèíêè «Êàðàâàºâ³ Äà÷³»; òðîëåéáóñàìè ¹¹17, 19 äî çóïèíêè «ªðåâàíñüêà».

Àäðåñà: âóë. Óìàíñüêà, 39 Òåë.: 242-77-78, 243-08-73 www.tl-kpi.kiev.ua

ни людської душі і показати нам Стуса – лірика, Стуса – чоловіка, Стуса – батька. Цікавим і змістовним був виступ Надзвичайного та Повноважного Посла України у Вірменії Олександра Божка (на знімку). Пан Посол прикладами розповідей про взаємодопомогу політично засуджених різних національностей, про дружбу між в’язнями Василем Стусом і Паруйром Айрікяном, про пошанування Василя Стуса сучасними вірменськими видавцями показав, що незважаючи на те, до якої нації кожен з нас належить, найголовніше – бути чесним з самим собою, бути Людиною. Ці слова стали камертоном вечора, вони кому вкотре підтвердили, а кому відкрили: – Василь Стус не заполітизований борець, а Поет, Громадянин, Людина. Іванна ЩЕРБИНА, завідувач бібліотеки ім. М. Реріха


5

громада Алея педагогічної слави

Наше опитування

ПЕДАГОГ – ЯК АКТОР НА СЦЕНІ

СКОРО ВЕСНА. ЧОГО ОЧІКУЄТЕ?

На Алеї педагогічної слави (сквер ім. Д. Ушинського) розміщене фото людини, яка пройшла всі педагогічні сходинки: від вихователя до директора. А ще порівнює свою роботу з роботою актора… Народилася Галина Сарапулова в невеличкому селі на Луганщині. З дитинства завжди була лідером, і всі сусідські діти збиралися навколо неї. Утім, про кар’єру педагога навіть не думала, тому що мріяла стати акторкою. Під час шкільного навчання відвідувала театральний і танцювальний гуртки, співала в хорі. Проте цього було недостатньо, бо під час вступу до театрального вузу з’ясувалось, що сільська дівчинка не володіє сценічною мовою, голос не поставлений, зобразити перед журі певний образ не вміє. І коли на телевізійному екрані вийшов в ефір фільм «Карнавал», де головну героїню зіграла Ірина Муравйова, вона бачила себе, адже її сценічна доля була дуже схожа з нашою сьогоднішньою героїнею. Отримавши фіаско, зрозуміла, що треба шукати себе в чомусь іншому. І знайшла! В освіті… Педагога можна порівняти з актором, який

щодня виходить на «сцену» і дітей-«глядачів» навчає, виховує, розважає, застосовуючи свої акторські здібності. Своє кар’єрне зростання розпочала з посади помічника вихователя дошкільного навчального закладу. Крок за кроком пройшла всі сходинки: від вихователя, вихователя-методиста до директора. Зараз Галина Анатоліївна очолює відділ дошкільної освіти районного управління освіти і несе відповідальність за ввірену їй справу – розвиток дошкілля району. «Безпосередня робота з дошкільнятами, – поділилась зі мною педагог, – приносила мені більше задоволення, ніж робота з паперами. Але, незважаючи на це, принцип мого життя полягає в тому, що будь-яку справу треба виконувати якісно, з повною віддачею, професійно зростати, не зупинятись на досягнутому і постійно займатись самоосвітою». У своїй роботі вона надто

Знайомтесь: Галина САРАПУЛОВА – керівник відділу дошкільної освіти Солом’янського управління освіти. вимоглива до себе і до своїх підлеглих, адже намагається досягати високих результатів і будь-яку розпочату справу доводити до кінця. Інколи нападає втома, в цей період виникає бажання усамітнитися і нічого не робити, лише зануритися в звуки природи. За душевним покликом належить до тієї категорії людей, які віддають іншим частку свого життя і ні крапельки не жалкують за цим. Можливо, трохи банально, але Галина Анатоліївна завжди готова

допомагати іншим і з великим бажанням робить це. Були часи, коли на волонтерських засадах вишукувала та надавала благодійну допомогу, вивозила на оздоровлення по Україні та за кордон дітей соціально незахищених верств населення. У неї чудова родина: чоловік і два сини, якими вона пишається. Щоправда, в сім’ї інколи буває жорсткою, капризною... «Так, я не ангел, – говорить пані Галина, – але наразі я їх щиро кохаю, хіба цього мало…» . Галина Сарапулова любить активний відпочинок, рафтинг, особливо по гірських річках. Їй цікаво пізнавати світ, звичаї та культуру інших народів. Особливо вабить Італія – країна зі своїми традиціями, архітектурою. Перечитує Пауло Коельо, Шарлотту Бронте, Сандру Браун, Жорж Санд, Сергія Єсеніна. Її захоплення поповнюються відвідуванням концертних залів, де можна насолодитися звуками органа чи «розчинитися» в опереті. І приємно, що чоловік розділяє її захоплення. І це – головне… Наталія КАПУСТЯНСЬКА

Наше здоров’я

МЕДИЧНИЙ БЮЛЕТЕНЬ: АРТРИТ На сьогодні існує два види хвороб суглобів: артрози і артрити. Причому кількість хворих на ці недуги щороку зростає. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в Україні тільки на артрит налічується 350 тисяч хворих. Сьогоднішня наша розмова – про артрити. Про це розповість завідувач ревмо-кардіологічним відділенням Київської клінічної лікарні №6 Галина ІВАНОВА (на знімку). — Передусім, Галино Петрівно, з’ясуємо, що за хвороба артрит? — Неспецифічний біль при захворюваннях опорно-рухового апарату (ОРА) – одна з частих причин звернення за медичною допомогою. Біль, котрий пов’язаний з ОРА турбує 20–45 відсотків населення земної кулі, частіше жінок та людей похилого віку. В структурі патології виділяють механізми виникнення, можливо, це – запальні ураження суглобів та периартикулярних тканин (артрит, тендосиновіт), дегенеративні ураження суглобів (остео-

артроз), травматичні – посттравматичний. — Чи виліковний артрит? — Сьогодні сучасна медицина пропонує різні форми лікування артриту. Однак хронічний характер болю в більшості дегенеративно-запальних захворювань ОРА потребують постійного зняття больового синдрому. Тому потрібно об’єднувати і медикаментозне, і фізіотерапевтичне лікування. Застосовувати нестероїдні протизапальні препарати, мазі або гелі, проте слід пам’ятати про побічну дію ліків, а також фі-

зіотерапевтичні процедури (ультразвук, магнітотерапію, масаж), санаторно-курортне лікування в стадії ремісії. На жаль, артрит вилікувати не можна. — Якою має бути дієта при артриті? — Жодна дієта не може вилікувати цю хворобу, але потрібно її дотримуватись для кращого самопочуття.

Варто знати, що зайві кілограми збільшують навантаження на суглоби. У добовому раціоні повинно бути більше овочів, фруктів, ягід, оскільки вони містять харчові волокна, вітаміни та оксиданти. Більше споживати молочних продуктів, багатих на кальцій. Не зловживати гострими, солодкими, солоними стравами, обмежити алкоголь та паління, оскільки хронічне аутоімунне захворювання суглобів потребує систематичної базової терапії. — Галино Петрівно, що б Ви порадили людям, які потерпають від цієї хвороби? — Діагностика артриту є сигналом про необхідність поміняти життєві стереотипи, що склалися, і правильно використовувати рекомендації лікаря. Розмову вела Наталка СРІБНЯНСЬКА

Здоровий спосіб життя

СОНЯШНИКОВИЙ МЕД – ЗАСІБ ВІД БАГАТЬОХ НЕДУГ Соняшниковий мед відрізняється терпким присмаком і має слабкий аромат квіток соняшника. Заряджений теплом літнього сонця цей мед – чи не найсолодший серед інших медів і має прекрасні лікувальні й властивості. А ще його використовують як ефективний загальнозміцнюючий засіб. На жаль, в Україні недооцінюють соняшниковий мед, тому пропоную прислухатись до порад науковця Яна Гаєка зі Словаччини. Соняшник – відома лікувальна рослина, але досі належно не оцінена людьми. Більшість із нас не знають про цілющі властивості соняшника, і тому на ринку такий мед оминають. І шкода… Тому його здебільшого експортують у зарубіжні країни, де

соняшниковий мед користується заслуженим попитом. Гадаю, Україна втрачає дуже цінний натуральний продукт. Його особливістю є те, що він містить велику кількість простих цукрів – глюкози 52,057,0% і фруктози 37,6-44,1%, і посідає перші місця за кількістю глюкози. А ще бджоли додають до нектару речовини, які мають бактерицидну дію, тому соняшниковий мед є ще й добрим антисептиком.

А зернята пилку в меді, невидимі неозброєним оком, містять ще й цінні вітаміни. В організмі людини глюкоза необхідна для безперебійної роботи серцевого м’яза. Тому саме соняшниковий мед корисний для людей, які мають проблеми з серцем. Серцеві м’язи працюють вдень і вночі, без перерви на обід і без вихідних, спалюють величезну кількість калорій і перекачують тисячі літрів крові за добу. Така робота вимагає постійного живлення, безперебійного і якісного. Найкращим джерелом енергії для серцевих м’язів є цукор. Але не той цукор, який ми звикли купувати в магазині – цей

цукор називається сахарозою, і його наш організм вимушений розщеплювати до простішого цукру – глюкози, яка і використовується для роботи серця. Але в природі є доступніше джерело глюкози, саме соняшниковий мед. Перевага глюкози меду в тому, що після його споживання вона швидко переходить в кров без енергетичних втрат організму людини, адже мед не потрібно розщеплювати. Особливо корисний він для дітей і людей похилого віку. Олексій БУБЕЛА, член Громадської організації «Товариство бджолярів «БАЛЬЗАМ»

Наталя, безробітна, бульвар Івана Лепсе: — Сподіваюсь на радість і щастя. А ще мрію нарешті отримати орден матері-героїні. Я ж виховала п’ятеро дітей: трьох дочок і двох синів. Щороку на свято 8-Березня чи в день Матері чекаю: а, може, цього разу дадуть мені медаль? Минають роки, а мене ніхто не помічає...Я сама виросла у багатодітній сім’ї. Добре пам’ятаю той день, коли наша мама повернулась додому з медаллю. Як ми були раді, що нарешті в державі її помітили! І це ще не всі мої мрії – сподіваюсь нарешті влаштуватись на роботу. Євгенія, пенсіонерка, Чоколівський бульвар: — Очікування мої найзвичайнісінькі: дуже хочеться, щоб вчасно настало тепло, розтанули сніги... А якби до весни ще й серйозно підвищили пенсію й не підвищували ціни на товари найпершої необхідності. Гарно тоді було б жити на рідній землі. На жаль, я – реалістка, і добре розумію, що цього не трапиться навесні і влітку і ми знову будемо чекати кращих часів, нової весни. Тільки не потрібно думати, що я песимістка, ні, я – реалістка! Володимир Федотович, пенсіонер, вул. Пироговського: — Сподіваюсь на тепло. І не лише на фізичне, а й на душевне. Весну чекаю як пору, коли знову відродиться життя: прилетять птахи, розпустяться дерева, люди збадьоряться, повеселішають. А ще я сподіваюся на нові маршрути. От минулого року ми, студенти університету третього віку, стільки міст об’їздили! Нарешті познайомилися й з київськими музеями. Я такий радий, що у цьому віці мені відкрилось так багато нового й цікавого... Ганна, студентка-практикантка училища перукарського мистецтва, вул. Героїв Севастополя: — Понад усе для мене важливо досягнути успіхів у своїй професії. Я так хочу стати майстром, до якого хочуть потрапити багато людей. У цій ролі почувалася б справді щасливою, адже мені так приємно, коли люди щоразу спостерігають диво перетворення: був один образ перед тим, як сідав у крісло перукаря, і раптом у дзеркалі з’явився більш привабливий власний «портрет». Дмитро, менеджер з продаж, вул. Ушинського: — Люблю весну, бо це «найрідніша» для мене пора: народився ж бо я у квітні... Сподіваюсь, що цієї весни таланитиме, і я без ускладнень зможу вступити на факультет маркетингу, де серйозно займуся вивченням реклами. Звісно, навесні всі люди оживають, стають привабливішими, цікавішими. А як розквітають дівчата! Я був би радий, аби моє особисте життя складалося щасливо... Микола, електромеханік, вул. Антонова: — Я так хотів би, щоб міські служби встигали за поступом весни! Все буде оживати, розквітати, набувати особливих фарб. Так хочеться, щоб цей благодатний процес супроводжувала чистота наших вулиць! А ще хотілося б, щоб у весняному оновленому місті зникли пробки, щоб люди були спокійними і впевненими. Нехай влада отямиться і всерйоз подбає про інтереси громадян: це ж її обов’язок! А у нас поки що все навпаки: владники поводять себе зверхньо, підвищують ціни, позбавляють людей радості жити! Опитування провела Тетяна НЕТУДИХАТА

№ 2 (172) • лютий 2013


6

ювілеї

МІЖ НАМИ, ЖІНК АМИ ЩАСТЯ – ЦЕ КОЛИ ТЕБЕ РОЗУМІЮТЬ… У лютому Спілка жінок району відзначає свій ювілей – 20 років з дня заснування. Це чи не єдина в районі організація, яка опікується проблемами жінок. Якими саме? Про це розкаже голова Спілки жінок Солом’янського району кавалер «Ордена Княгині Ольги» ІІІ ступеня, «Киянка року-2006» Ніна НОВІКОВА (на знімку). — Передусім, Ніно Григорівно, скільки у Вашій спілці первинних організацій? – Сьогодні Спілка жіночих організацій Солом’янського району об’єднує 52 первинних осередки. Сучасні жінки стали рівноправними партнерами сильної половини людства – у професії, бізнесі, а іноді досягають і значно вагоміших здобутків. Жінки Солом’янки не виняток. Вони – педагоги і лікарі, підприємці й водії, військовослужбовці та економісти, шановані ветерани і соціальні працівники. Щодня їм доводиться розв’язувати безліч проблем. А допомагають їм у цьому жіночі організації, об’єднані у первинні осередки на підприємствах, в установах, навчальних закладах та за місцем проживання. — Які питання найбільше турбують спілчан? — Напрямки роботи Спілки різнопланові та багатогранні.

родзинку в своїй роботі. У районній жіночій Спілці ніколи не буває затишшя, адже головні її завдання – соціальний захист солом’янчанок і залучення їх до культурномистецьких проектів. У Спілці створено банк одягу і взуття та

постільної білизни, на громадських засадах консультують юристи. — У Вас насичене культурне життя. Кого запрошуєте щосереди на свої «посиденьки»? — За 10 років існування

Насамперед Спілка піклується про професійну підготовку активу. Цьому сприяють щоквартальні семінари голів жіночих рад, де розглядаються актуальні теми життєдіяльності району. Нещодавно виїзні семінари з вивчення досвіду роботи та проблем гендерних відносин були проведені на заводі №410 цивільної авіації, в Національній академії МВС, в мікрорайоні «Грушківський». А в 2011 році ми перейняли цікавий досвід роботи жіночого об’єднання Національного університету біоресурсів і природокористування України, в 2012 році відбулася змістовна поїздка до Житомирського військового інституту Національного авіаційного університету, історія якого сягає початку ХІХ ст. І ви знаєте, набутий змістовний багаж нас не обтяжує, навпаки – допомагає кожній організації знайти особливу

ТАКЕ ВАГОМЕ, ЖІНОЧЕ СЛОВО… Сьогодні Спілка жіночих організацій Солом’янського району об’єднує 52 первинних осередки. Всі ці роки біля ї ї «керма» стоять дві жінки: голова Спілки Ніна Новікова та ї ї заступник – Марія Волошина. Саме від їхньої наполегливої праці та координації роботи залежать здобутки первинних осередків. А їхня робота спрямована на поліпшення добробуту та допомоги в організації дозвілля працівників прекрасної статті і членів їхніх сімей. Які питання розв’язуються зараз, ми почуємо від голів жіночих рад первинних осередків. Галина Суслова, про- дітей і самотніх людей. Молофесор НАУ, член Президії дих сюди приводить бажання Спілки жінок району: отримати безцінний досвід, а всіх разом об’єднує одна активна життєва позиція – творити добро. Складно перелічити всі цікаві події, організовані жіночою Радою, серед яких подорожі цікавими місцями Київщини, театральні зустрічі, конкурси, допомога самотнім. І найголовніше, напевне, полягає в тому, що після цих зустрічей жінки йдуть з радісними обличчями від спілкування, від того, що ти не одна, що тебе розуміють. – У цьому складному вирі Посміхніться і ви. Своєму подій цього світу залишати- сусідові, перехожому, дитині, ся жінкою, цікавою людиною колезі. І зникне важка буденнам допомагають різнома- ність, напруженість нашого нітні соціальні заходи. Се- життя, і це буде найбільшим ред них – Жіночі ради, які досягненням Жіночої Ради з великою користю працю- Солом’янки. ють у районі. Я завжди беру участь у багатьох заходах, Маргарита Козицька, ініційованих Радою, та за- голова жіночої ради ВАТ вжди по-доброму дивуюсь «Меридіан» ім. С. П. Короневичерпному ентузіазму льова: Ніни Новікової та багатому – Тільки-но у 1957 році досвіду Марії Волошиної. Го- я переступила поріг затовності прийняти на себе воду, як почала займатися організаційні питання Га- громадськими справами. А лини Менжерес та завжди коли мене обрали головою активному відгуку жінок профспілки, очолила і жіночу будь-якого віку і статусу від- раду, у якій на той час налічувідати ці події. Цих різних жі- валось понад чотири тисячі нок об’єднує бажання жити жінок. Питання, які доводиактивним соціальним жит- лось розв’язувати, різноплатям, навіть у похилому віці нові: від умов праці і побуту перейняти на себе турботи до оздоровлення дітей. І

№ 2 (172) • лютий 2013

сьогодні приділяємо багато уваги жінкам, які працюють у важких і шкідливих умовах праці. Намагаємось частіше збиратися, де ділимося кулінарними рецептами, вишиваємо, садимо квіти. Саме за найкраще оформлення території підприємства наша жіноча рада була визнана міською спілкою жінок переможцем конкурсу «Мій квітучий район». Світлана Остапець, голова жіночої ради Національного університету оборони: – Робота нашої жіночої ради різнопланова. Адже, окрім співробітників, ми дбаємо про сім’ї військовослужбовців і рядових солдатів. Головною нашою турботою є діти, для яких і організовуємо різні свята і конкурси, огляди художньої самодіяльності. До Дня захисту дітей з офіцерами університету провели акцію «Творімо милосердя разом», і у клініці імені М. Амосова (дитячому відділенні) брали участь у заборі крові. Для Червоного Хреста району було зібрано іграшки, дитячий одяг. До Дня Перемоги та захисника Вітчизни члени жіночої ради відвідали казарми

солдатів строкової служби, пригощали воїнів солодощами і чаєм. На базі університету відбувся одноденний семінар, на якому всі голови жіночих рад району ознайомились з досвідом роботи жіночої ради університету. Наталія Шевчук, голова жіночої ради бібліотек району: – Пріоритетним напрямом нашої діяльності є соціальний захист працівників і членів їхніх сімей, допомога у підвищенні кваліфікації та організація дозвілля. Так, працівники бібліотек можуть отримати консультації юриста, вивчити англійську чи польську мови, оволодіти комп’ютерною грамотою. Дозвілля в бібліотеці стало вже доброю традицією: святочні посиденьки, свята з нагоди Нового року, Різдва, Великодня, Дня Матері збирають багато працівників з їх родинами. Присутні охоче демонструють свої мистецькі і кулінарні таланти. Й без подарунків не залишається ніхто. А на Масляну вже кілька років поспіль відбувається конкурс на кращу господиню. Загалом сьогодні бібліотеки пропонують свої послуги мешканцям району понад

літературно-музичну вітальню відвідали відомі народні артисти України, письменники, композитори, героїчні особистості, зокрема Наталія Сумська і Анатолій Хостікоєв, Олександр Василенко і Тамара Луценко, Ганна Антонова і Герой Радянського Союзу Юрій Курлін, Тамара Стратієнко. Асоціація вчителів-ветеранів впроваджує проект «Не дай зачерствіти душі», підписавши угоду з колективом вчителів та учнів гімназії «Ерудит». Реалізуючи проект «Наш рідний край», спілчанки залишили свої записи в музеях Трипілля, Полтавської битви, відомого садового парку Качанівка, замку Радомишля, садиби Андрія Малишка, Івана Козловського в селі Мар’янівка, в Київському музеї ім. Лесі Українки, де їхні твори натхненно читала Лариса Кадирова. Спілкуючись зі своїми колежанками по Спілці жінок у регіонах, ми звернули увагу на збіднілий бібліотечний фонд. Проявивши ініціативу, голови первинних організацій району зібрали більше тисячі книжок художньої літератури та відправили в сільські бібліотеки Чернігівської та Житомирської областей. В контексті проекту «Солдату материнська турбота» активістки Спілки брали участь у

проведенні військової присяги у військових частинах району, в Національному університеті оборони України, в межах можливого ознайомилися з особливостями сучасної військової доктрини. — Що входить у Ваші плани на майбутнє? — Мріємо і намагаємося відновити роботу кінолекторію в одному з кінотеатрів району, повернутися до проведення «Дня сім’ї» в трудових колективах, «Дня солдата» у військових частинах. Плануємо залучати до Спілки нові колективи жінок. — Ніно Григорівно, який зміст Ви вкладаєте в поняття «щастя»? — Я пишаюсь і щаслива тим, що є послідовницею яскравих жінок, які стояли біля витоків Спілки жінок району у 80-ті роки ХХ ст.: в Залізничному районі – Ірини Мариніної та Євдокії Летунової, а в Жовтневому – Людмили Клімової. Я щаслива, що поруч зі мною Марія Волошина, яку ми називаємо районною мамою, і її невичерпна енергія є запорукою успішності Спілки жінок Солом’янського району. Переконана, що щастя – це коли тебе розуміють… Розмову вела Наталія КИРИЧЕНКО

Велика увага приділяється роботі з дітьми і внуками наших працівників, зокрема, щодо літнього відпочинку та оздоровлення. На підприємстві діє постійна виставка творчих робіт не тільки дорослих, а й дітей. Приміром, влітку відбулась виставка вишитих рушників. Не забуваємо й про наших ветеранів, запрошуємо їх на свята та вітаємо з ювіз 25 послуг з реалізації їхніх леями. творчих бажань, талантів, ціСвітлана Шевченко, кавого і змістовного дозвілля. Зокрема майстер-класи голова жіночої ради ДВНЗ з вишивки, рукоділля, петри- «Київського коледжу буківського розпису, плетіння, дівництва, архітектури та дизайну»: в’язання тощо. Члени жіночої ради бібліотек району беруть активну участь у заходах Спілки жіночих організацій району, приміром, у літературно-музичній вітальні: «В середу о 15-й». Наталія Доротько, голова жіночої ради «Заводу 410 цивільної авіації»:

– На сьогодні на заводі працює близько 600 жінок, у тому числі й багатодітні матері. Керівництво заводу всіляко підтримує жіночу раду заводу. Так, до щомісячної відпустки наші жінки мають ще один додатковий вихідний, відкрилась перукарня, на черзі – пункт хімчистки та ремонту взуття.

– Основне наше завдання ми вбачаємо у тому, щоб наші студенти вели здоровий спосіб життя. Для цього організували Школу здоров’я. По можливості надаємо допомогу співробітникам та студентам із малозабезпечених сімей. Проводимо екскурсії до театрів та музеїв міста. Продовжуємо традиції нашого навчального закладу: проводимо літературно-музичні композиції до знаменних дат, запрошуємо до коледжу випускників минулих років та викладачів-ветеранів. А ще облаштовуємо та оздоблюємо не тільки аудиторії, а й прилеглу територію.


7

правова сторінка Варто знати

Прокуратура інформує

ЗРУЧНІШЕ І ПРОСТІШЕ

ЦІЛЕ ОЗЕРО ВОДИ домобудівний комбінат викачав з-під Києва.

Саме так можна розв’язати питання, що стосуються реєстрації за місцем проживання та отримати інші послуги міграції чи імміграції. Наразі повноваження Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб по видачі закордонних паспортів громадянам, які постійно проживають в Україні в перейшли до компетенції Державної міграційної служби. Редакція газети запросила до розмови начальника Солом’янського районного відділу ГУДМС України в м. Києві Василя ОСЄЧКІНА (на знімку). — Василю Миколайовичу, декілька слів про Вашу нову службу? — Сьогодні, відповідно до Указу Президенту України від 06.04.2011 року №405/2011, створено Державну міграційну службу України. В столиці функціонує Головне управління ДМС України в місті Києві, якому підпорядковується і Солом’янський районний відділ. Тож нам перейшли повноваження попереднього департаменту та внесені зміни до законодавства. — То Ви тепер будете виконувати «паспортні» повноваження? — Відтепер документи на отримання паспорта чи ре-

єстрації потрібно подавати в територіальний відділ міграційної служби. Нагадаю, що Солом’янський районний відділ знаходиться по вул. Єреванській, 25. — Тобто, оминаючи ЖЕКи відразу із «паспортними» питаннями до Вас? — Так. До нас перейшли повноваження від Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб щодо видачі паспорта громадянина України; тимчасового посвідчення громадянина України; свідоцтва про належність до громадянства України; реєстрація місця проживання фізичних осіб;

Служба 102

«Здрастуйте, наш дільничний!» Знайомтесь: ваш дільничний Сергій Кривошея, міліцейська дільниця знаходиться за адресою: вул. Урицького 27/5; телефон 248-63-38. Будинки, що обслуговуються цією дільницею, розташовані в середині прямокутника, обмеженого вулицями Митрополита Липківського (непарна сторона), Кудряшова, Механізаторів та Солом’янською. На дільниці проживає близько 12 тисяч громадян. Всі житлові будинки багатоповерхові. Багато офісних центрів. Виконує обов’язки старшого дільничного інспектора міліції (ДІМ) капітан міліції Сергій Кривошея, інспектори – Наталія Вершигора і нещодавно призначений Вадим Іванов. Сергій Кривошея розпочав службу в органах внутрішніх справ у 2004 році. Спочатку служив у внутрішніх військах. Шість років Сергій Васильович охороняв спокій громадян на вулицях району, заступаючи на патрулювання і вдень, і вночі. За відмінну працю, добрі показники, ініціативність наприкінці 2011 року його запросили на посаду дільничного інспектора міліції. Наталію Вершигору призначили дільничним інспектором майже в той час – на початку 2012 року. І хоча Наталія Анатоліївна – представниця прекрасної статі, вона виконує рівнозначні зі своїм напарником обов’язки, лише дільниця у неї трохи спокійніша: біля Солом’янської площі, на якій розташовані офісні центри. За рік служби на дільниці частина мешканців мікрорайону встигла познайомитися з Сергієм Васильовичем та Наталією Анатоліївною. І на-

разі не лише вітаються, а й телефонують, аби отримати відповіді на різноманітні питання. Адже хто ще зможе надати безкоштовну юридичну консультацію та допомогу, як не дільничний міліціонер. Ця адміністративна зона загалом спокійна. Заяви про бійки, конфлікти, хуліганства надходять не часто. Єдине, що додає клопоту, це зловмисники, які чатують пізніх покупців біля супермаркету, що працює цілодобово. Згодом, на спокійних нічних вулицях, вони грабують жертву, на яку «впало око» у магазині. Інші, не маючи спершу наміру скоїти злочин, приходять докупити ще пляшку, яку розпивають неподалік, а згодом їх «тягне на подвиги». Як результат – скоєння правопорушення. Тому, помітивши невідому компанію, ліпше змініть свій маршрут чи затримайтеся на кілька хвилин, ніж «поспілкуватися» з хуліганами та грабіжниками. У разі, коли ви змушені повертатися додому пізньої пори, попросіть близьких вас зустріти чи скористайтеся послугами таксі. Безкоштовний номер 102 працює цілодобово. Ірина БІБА

надання дозволу на імміграцію в Україну; видача посвідки та постійне проживання та на тимчасове проживання; видача запрошення для отримання української візи; продовження терміну перебування іноземцям та ОБГ; скорочення терміну тимчасового перебування; прийняття рішення про добровільне та примусове повернення, примусове видворення та заборону подальшого в’їзду, оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. — Читачам газети буде цікаво дізнатися про ново-

введення у Вашій роботі. Зокрема щодо зміни місця реєстрації? — Справді, відбулися зміни в законодавстві, які спрямовані на суттєве покращення процедур реєстрації місця проживання фізичних осіб та оформлення паспортів громадян України. Раніше мешканцю потрібно було їхати у своє місто чи район, де він був зареєстрована, писати заяву, приїздити назад, де він мав зареєструватись. На це тратились і кошти і час людини. Зараз все інакше – простіше і доступніше. Реєстрація місця проживання, відповідно до ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього проживання. — Василю Миколайовичу, і насамкінець, в які години і дні працює Ваша служба? — . Приймальні дні: вівторок, четвер, з 10.00 до 16.00, субота з 10.00 до 13.00.

Кримінал

«ВІДЧИНЯЙТЕ ДВЕРІ! Я — ПРАЦІВНИК ЖЕКу!» Останнім часом почастішали випадки, коли до мешканців вночі телефонують невідомі, називаються міліціонерами та вимагають гроші за звільнення сина чи чоловіка. Затриманий у Соло– м’янському районі Києва підозрюваний отримав від старенької жінки гроші за «звільнення» її чоловіка, який нібито потрапив до відділення міліції за бійку. Наступного дня цей зловмисник пограбував бабусю, проникнувши у квартиру під виглядом ЖЕКівця. Її чоловіка саме не було вдома, коли задзвонив телефон. Невідомий приголомшив 73-річну жінку звісткою, що її чоловік затриманий міліціонерами за бійку, нібито він до півсмерті побив якогось хлопця. Але той, хто телефонував (нібито слідчий райуправління), зазначив, що може допомогти «вирішити питання» за три тисячі гривень. Подружжя відкладало гроші «на смерть» в американських банкнотах й тому старенька повідомила, що таку суму має лише в доларах. Домовилися. За десять хвилин «правоохоронець» отримав 400$ й пообіцяв, що дід скоро повернеться. Чоловік старенької і справді повернувся через 20 хвилин, але виявилося, що він в бійку не потрапляв і міліціонерів не бачив. Одурили! Наступного дня невідомий повідомив телефоном, а слухавку якраз взяв чоловік, що районний депутат у будівлі сусідньої школи безкоштовно роздає продуктові пайки. Дід поспішив за подарунком. І відразу до них у гості завітав працівник житлово-експлуатаційної служби. Службовець не показував ніяких посвідчень, лише розпитував про проблеми. Старенька впустила його до

квартири. На кухні, розповідаючи про труби та крани, при яскравому денному світлі жінка впізнала у гостеві вчорашнього «міліціонера» й підняла крик. Зловмисник штовхнув жінку, забіг на секунду у кімнату, забрав гроші, які зберігалися просто у серванті, й зник. Працівники 4-го територіального відділу міліції доклали всіх зусиль, аби розкрити цей зухвалий злочин. І хоча таких злодіїв дуже важко встановити, оперативники зуміли затримати нахабу. Потрапивши у руки міліціонерів, підозрюваний відразу почав каятися. Згодом постраждала визнала у затриманому свого кривдника. За кілька днів, коли старенька випила не одну пігулку заспокійливого й остаточно прийшла до тями, при спілкуванні зі слідчими вона пояснила: «Я знала, що мій дід не може побити людину», – «А чому ж віддали гроші?», – «Всяке у житті буває!». На цей час затриманому висунута підозра у скоєнні злочинів, передбачених двома статтями КК України: шахрайство – ст. 190, та грабіж, пов’язаний з проникненням у житло – ст. 186 частина 3. Тривають слідчі дії. Таких випадків чимало. Утім, більшість громадян, почувши чи прочитавши у ЗМІ попередження, не потрапляють на гачок шахраїв. У подібних випадках телефонуйте до чергової частини районного управління за номером 275-33-00. Ірина БІБА, помічник начальника Солом’янського райуправління міліції

Прокуратура Солом’янського району Києва відкрила кримінальне провадження стосовно посадовців ПАТ «Домобудівний комбінат №3», котрі самовільно видобули з артезіанських свердловин ціле озеро прісної підземної води вартістю майже мільйон гривень (ч. 2 ст. 240 КК України «Порушення правил охорони або використання надр», ч. 2 ст. 367 КК України «Службова недбалість»). На території ПАТ «Домобудівний комбінат № 3», який спеціалізується на виготовленні залізобетонних і бетон-

них конструкцій, знаходяться 2 артезіанські свердловини глибиною понад 300 м, що експлуатують юрський найглибший водоносний горизонт. Прокурорською перевіркою встановлено, термін дії дозволу на спеціальне водокористування ПАТ «Домобудівний комбінат №3» закінчився 30.11.2011. Натомість, товариством упродовж 6 місяців самовільно видобуто для технологічних потреб майже 22 тис. м3 прісної води. Прес-служба прокуратури Солом’янського району міста Києва

Податкова консультує Які об’єкти нерухомого майна оподатковуються? Які не оподатковуються? Об’єктами оподаткування на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є житлова нерухомість, а саме: будівлі, віднесені, згідно нормативно-правового поля, до житлового фонду, дачні та садові будинки. Зокрема, вони поділяються на такі типи: житловий будинок, житловий будинок садибного типу, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах. Не є об’єктами оподаткування на нерухомість, відмінну від земельної ділянки – нерухомість, яка перебуває у власності держави та територіальних громад, об’єкти, які розташовані в зонах відчуження, будівлі дитячих будинків сімейного типу та об’єкти, які належать багатодітним та прийомним сім’ям, а також гуртожитки. Також не є об’єктом оподаткування один (не більше) садовий або дачний будинок платника податку.

ЮРИДИЧНА КЛІНІКА «ЮСТИНІАН» На базі навчально-наукового інституту права та психології при Національній академії внутрішніх справ працює юридична клініка «Юстиніан». Клініка, пропонує надання безкоштовної юридичної допомоги для малозабезпечених, багатодітних осіб та пенсіонерів, а також для осіб які не мають матеріальної можливості звернутись за платною юридичною допомогою. Попередній запис за тел.: 0936162471; Понеділок– п’ятниця (10.00–17.00) субота-неділя – вихідний. Адреса: м. Київ вул. Кудряшова, 8.

Оголошення Пожеж но-рят у ва льна служба Солом’янського району запрошує молодь віком від 17 до 25 років (які мають повну загальну середню освіту) на державну денну форму навчання до вищих навчальних закладів МНС України (м. Черкаси, м. Харьків, м. Львів). З питань оформлення документів звертатись до Управління цивільного захисту у Солом’янському районі ГТУ МНС України у місті Києві, вул. В. Липківського, 33 (2-й поверх, кабінет №14). Телефон для довідок: тел.: 248-23-71. Втрачений диплом Київського електромеханічного технікуму серія АТ №593814 від 28.06.1977 р., виданий на ім’я Розенблата Якова Хаімовича вважати недійсним.

ЗАХИСТИМО ПРАВА КОЖНОГО ПІДПРИЄМЦЯ Останнім часом прокуратура приділяє особливу увагу дотриманню прав підприємців, зокрема незаконному втручанню контролюючих та правоохоронних органів у їхню діяльність. Тому для всіх підприємців, які вважають, що їхні права порушили, нагадаємо, що у прокуратурі Солом’янського району Києва працює телефон «гарячої лінії». Кожен підприємець, який зазнав утисків, може звертатися у робочі дні за номером телефону: 408-00-28, а у вихідні та святкові дні – за номером: 404-23-04. За повідомленнями постраждалих організовуватимуть відповідні перевірки та вживатимуть заходів щодо поновлення порушених прав. Прес-служба прокуратури Солом’янського району міста Києва

Проводиться набір

в ініціативну групу по будівництву гаражів на Караваєвих Дачах Тел. (050) 28-48-001

№ 2 (172) • лютий 2013


8

про все Солом’янка мистецька

Солом’янка спортивна

на півтори секунди обіграла чемпіонів світу тоді ще з колишньої Німецької Демократичної Республіки. — Коли отримували нагороди, яке було відчуття? — Коли стоїш на п’єдесталі і грає гімн твоєї Батьківшини, то ці відчуття важко передати. Переймаєшся не тільки гордістю… — Сьогодні династію Довгодьків продовжують Ваша донька і син. Є успіхи? — Є. У минулому році донька стала олімпійською чемпіонкою з академічного веслування. Жіноча четвірка з академічного веслування у складі Анастасії Коженкової, Яни Дементьєвої, Катерини Тарасенко, Наталії Довгодько стали «золотими» медалістами у Лондоні на ХХХ іграх Олімпіади. Це найбільше досягнення веслувальників за всю історію незалежної України. Якщо у такому виді спорту, як байдарка і каноє, були великі досягнення, то з веслування академічного ще не було олімпійського чемпіона. Це – перша перемога. Син Іван у 2011 році став чемпіоном світу серед молоді, дворазовий призер чемпіонатів світу. Моя дружина теж працює у спорті. Тож тепер у моїй

Всі на МАСЛЯНУ!

В

цьому році свято Масляної відбудеться 16 березня. Відзначатимуть його в парку «Супутник» (вул. Уманська, 14) на території храмового комплексу Преподобного Сергія Радонезького з 11 до 16 години, та у парку «Відрадний» (вул. Героїв Севастополя, 39) відбудеться районний мистецький захід «Дорослим на радість, дітям на втіху». Ліц. МОЗУ АВ №539410 від 28.05.10

Медичний центр «УРОМЕД»

ультразвукова діагностика •УРОЛОГ •ГІНЕКОЛОГ •ЕНДОКРИНОЛОГ •ГАСТРОЕНТЕРОЛОГ

родині є два майстри спорту України і два міжнародних майстри спорту. Ось така династія Довгодьків. — До речі, Ваша донька Наталія Довгодько – наймолодша олімпійська чемпіонка України. — Так, дійсно. Цікавий ще і той факт, що для України це була сота за ліком Олімпійська медаль за часи незалежності. — Розкажіть, будь ласка, чи багато у Вас вихованців? — Вихованців чимало, адже практично все своє свідоме життя я присвятив нашому виду спорту. Сьогодні багато веслувальників представляють Збройні Сили України на змаганнях. На Трухановому острові ми маємо сучасну водно-веслувальну базу, яка приваблює багато спортсменів. — Ваші побажання читачам газети? — Бажаю солом’янчанам здоров’я і частіше долучатись до спорту. Розмову вела Наталія КАПУСТЯНСЬКА

З ЮВІЛЕЄМ! Щиро вітаємо директора спеціалізованої ШДС 1ст. «Сяйво» відмінника освіти України Вікторію Камінську! Бажаємо міцного здоров’я, щастя, душевної рівноваги, творчого натхнення та щоденної наснаги на звершення нових задумів і мрій, талановитих учнів, творчих педагогів! Колектив ШДС «Сяйво», батьки, учні

А нжеліка Магазин

СПІДНИЦІ*БРЮКИ Вул. Щербакова, 64 тел. (066) 021-65-26

Просп. Повітрофлотський, 58

пл. Севастопольська, 5/7, ринок «Севастопольський»

Пн.— пт. — з 8.00 до 20.00, сб. — з 9.00 до 15.00

(зі сторони бульв. Чоколівського, галерея, №3)

тел.: (044) 331-98-84, (044) 246-00-77

САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ’Я

тел. (095) 55-29-724

РЕМОНТ, ПЕРЕТЯЖКА, ВИГОТОВЛЕННЯ МЕБЛІВ, ШАФИ КУПЕ, КУХНІ, ВІТАЛЬНІ

КАФЕ «КОМБАТ» На постійну роботу потрібні

кухарі з д/р

продавець В магазин 271-13-93, 093-718-82-09, (067) 242-62-13

Âóë. Êóðñüêà, 13-À,

Знижка 20%

2 7 5 - 16 - 6 3 2 3 2 -7 1 - 6 3

РЕМОНТ ПЛАСТИКОВИХ

ВІКОН ДВЕРЕЙ

(063) 059-45-77

№ 2 (172) • лютий 2013

ятися. Якусь вікову градацію визначити важко, бо справжнє в людині залежить не від віку, а від стану душі. Якщо душа жива і відкрита, то ми завжди знайдемо спільну мову на концерті. — Ваші творчі плани? — С. М. Про творчі плани не прийнято говорити, якщо хочемо, щоб вони здійснилися. Можу лише сказати, що в доробку зараз два альбоми

— Пане Сергію та пане Ігорю, читачам газети буде цікаво знати, як виник ваш дует? — І. Я. Наш дует виник у 1999 році. Сергій тоді працював на радіо «ЗЕТ»-104,6 FM, де вів авторську передачу «Співочі діалоги». Формат цієї передачі – співати вживу. Одного разу Сергій зателефонував мені й запросив на передачу. Після цієї зустрічі його зацікавили романси, які я виконував, і він запропонував співати в дуеті. — С. М. Так. У передачі брали участь не тільки співці – барди, але й поети, композитори, музиканти, письменники і просто цікаві люди. І формат передбачав спілкування зі слухачами в ефірі упродовж години. Предметом спілкування була творчість митця, запрошеного на чергову програму. Сама ж назва дуету – «Простір музики» – була взята від тріо, що не відбулося: Євген Іщук, Вадим Білько та Сергій Мороз. Так виник дует «Простір музики». — Ваш дует заворожує слухача. Як Вам це вдається, адже, повірте, це не так легко? — І. Я. Дуетом співати цікавіше – різноманітніша палітра голосу й звучання, дві гітари. У Сергія був досвід співу дуетом. — С. М. Якщо щось робити від душі та з натхненням, то це не може не подобатися іншим людям – слухачам. Адже працює серце. А там де серце, – завжди поруч Гармонія і Краса цього світу. — Ваша перша пісня, яку заспівали в дуеті?

– «Пісні Тризубого Стаса» і «Музичні світлини». Перший – пам’яті нашого друга Станіслава Щербатих, який залишив цей світ у 2007 році і над творами якого ми працюємо ось уже другий рік. Другий – це інструментальні композиції – світлини наших близьких і друзів, – такі собі звукові портрети, зіткані з наших вражень і почуттів до цих, дорогих нашому серцю людей. А в планах надалі ще багато чого є цікавого і живого як за змістом, так і за формою. — Ваші побажання читачам газети «Солом’янка»? — С. М. Ніколи не губити себе у світі і завжди бути переконаними, що життя набагато цікавіше, ніж воно виглядає з екранів телевізорів і зі шпальт газет та журналів, а також удачі у всьому справді Світлому і Доброму. — І. Я. Не зраджувати самому собі і ніколи не піддаватись на якісь моменті скороминущі спокуси. Йти до самого себе, слухати свого серця, і повсякчас у молитві радості та любові впізнавати цей світ і себе у ньому. Розмову вела Наталка СРІБНЯНСЬКА

КУПИМО КАРТИНИ

будь-який живопис, старовинні речі, посуд, фарфор та меблі

229-72-63 (098) 928-98-95

КАФЕ «КОМБАТ»

Весілля Дні народження ДНІ ПАМ’ятІ

Весiлля Днi народження Поминальнi обiди

Недорого!!! Смачна домашня кухня!!! Âóë. Êóðñüêà, 13-À,

Амурська площа, дом 2 (на закритій території Академії оборони) (по вул. Трутенка) 271-13-93, (093) 718-82-09, 228-11-25, (066) 199-12-35 (067) 242-62-13

— С. М. Це «Рожевий квіте» на вірші Богдана Лепкого, муз. І. Якубовського, з якої починається наш перший альбом «Подих», що вийшов у 2003 році. Загалом у нашому творчому доробку п’ять випущених альбомів. — «Простір музики» – це … — І. Я. Філософське поняття, яке не звужує нас як творців. У творчому процесі має бути свобода, це стан вічності. Якщо немає свободи, то це вже не мистецтво, а ремесло. Слухач це добре відчуває. Люди в залі – співтворці. Людина зливається з мистецтвом, а це вже почуття магії. Треба співати серцем… — С. М. Найперше, найрізноманітніша жанрова палітра: тендітний вальс, темпераментний рок-н-рол, лірична мініатюра, сповідальний романс, а ще блюз, бароко-рок, балада і ще багато чого, що не має поки що конкретної жанрової назви. Але основою є певний стан душі. Ми його називаємо станом Любові і Радості. — Хто є прихильниками Вашого таланту? — С. М. Слухачі, які ще не втратили здатності відчувати, співчувати, думати і смі-

UVR-REALTY

— Вікторе Івановичу, як прийшли у великий спорт? — У цей вид спорту я потрапив зовсім випадково. У 70-ті роки на Трухановому острові функціонував спортивний клуб «Енергетик», і в цей клуб мене запросив тренер Анатолій Майстренко. Моя мама навчала його у школі. Заради цікавості я зі своїм однокласником пішов подивитися, що ж відбувається на тому острові. І став відвідувати спортивний клуб. І, як бачите, надовго… Навіть після завершення спортивної кар’єри я працюю в Управлінні спорту Міністерства оборони України. — Які міжнародні змагання запам’ятались Вам найбільше? — Олімпійські ігри у Сіднеї, Москві, Афінах, Лондоні. Велич цих ігор вражає. — Де здобули найдорожчу Вам нагороду? — (Посміхається). Напевно, на Спартакіаді народів, яка проходила в Москві в «Крилацькому». Саме на цій Спартакіаді я 19-річним юнаком став чемпіоном Спартакіади СРСР. В рамках цих змагань проходив передолімпійський тиждень, де брали участь найсильніші веслувальники. І наша команда

Дует «Простір музики», створений понад 10 років тому, вирізняється своєю простотою та глибиною почуттів. У репертуарі артистів пісні, написані на вірші Олександра Олеся, Василя Симоненка, Богдана Лепкого, Василя Стуса, Ліни Костенко, Анатолія Тарана, Василя Слабчука, Ростислава Радишевського та інших поетів. Вони часті гості в бібліотеках району, де проводять свої творчі вечори. Їхня музика несе вселенську любов і спокій. Сьогодні композитори і виконавці власних пісень під акомпонемент гітари Сергій МОРОЗ та Ігор ЯКУБОВСЬКИЙ (на знімку) завітали і в редакційну вітальню.

ювр-реалті

За свою спортивну кар’єру з академічного веслування Віктор Довгодько був двічі призером Чемпіонату світу, багаторазовим чемпіоном СРСР. Був першим віце-президентом Федерації академічного веслування України, майстер спорту міжнародного класу. У минулому році удостоївся ордена Данила Галицького. Донька – олімпійська чемпіонка, син – срібний призер чемпіонату Європи. Про свою спортивну сім’ю розповідає гість нашої редакційної вітальні Віктор ДОВГОДЬКО (на знімку).

ДВА ТАЛАНТИ ПОМНОЖЕНІ НА ДВА

Допоможемо

PROДОМ www.pro-dom.kiev.ua

швидко продати, купити, здати, зняти будь-яку нерухомість.

МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ

Вул. Донецька 8/10, тел.: 229-23-11, 221-04-64 (097) 954-36-34

КРЕДИТИ Ліц. НБУ №07 від 10.10.2011р.

«ОЛІМПІЙСЬКИЙ» ЧОВЕН ДИНАСТІЇ ДОВГОДЬКІВ

НА ВИГІДНИХ УМОВАХ

(067) 984-05-61 (095) 407-03-12 (093) 405-69-13 (066) 433-78-81 РЕСТАВРАЦІЯ ШКІРЯНИХ ТА ХУТРЯНИХ ВИРОБІВ

ВІКНА

БАЛКОНИ «ПІД КЛЮЧ»

обшиття, утеплення зварювальні роботи (винос) iдах, винос підлоги iпроти москітні сітки Знижка iпідвіконня «Данке» iвідкоси i i

25%

РОЗСТРОЧКА 0% 331-62-23

без довідки про доходи 332-62-23

МАГАЗИН «ОПТИКА» Ïіäáèðàííÿ îêóëÿðіâ

hВідновлення структури (пропитка) hРемонт тріщин і розривів (рідка шкіра) hФарбування hЗаміна підкладу hШапки, х/ч дублянок Ремонт одягу будь-якої складності

ÊÎÍÑÓËÜÒÀÖ²ß ÎÊÓ˲ÑÒÀ

245-87-20

çíèæêà íà ñ/ç îêóëÿðè

МАРТИРОСЯНА, 12

âóë. Âèáîðçüêà, 69,

òåë. 458-17-95

працюємо без вихідних

Газета «Солом'янка» №2 (лютий 2013 року)  

Районна газета Солом'янського району м. Києва «Солом'янка» №2 (лютий 2013 року)

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you