29 травня 2013 року, №1 (1340)
Флагман вузівських бібліотек Луганщини
До 40-річчя Методичного об’єднання бібліотек ВНЗ Луганської області
У кожної події, у кожної організації завжди є своя історія. Є своя історія й у методичного об'єднання бібліотек вищих навчальних закладів Луганської області. Ще за роки СРСР з числа бібліотек вищих навчальних закладів виділялися бібліотеки - зональні методичні центри, а всередині зони - обласні методичні об'єднання бібліотек на чолі з кращими бібліотеками, які набували статус методичних центрів. Створення методичного об'єднання вузівських бібліотек Луганської області припало на 70-і роки минулого століття. До складу методичного об'єднання увійшли:
•Бібліотека машинобудівного інституту м. Луганська (нині Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля); •Бібліотека педагогічного інсти-туту м. Луганська (нині Луганський національний університет імені Т.Г. Шевченка); •Бібліотека медичного інституту м. Луганська (нині Луганський державний медичний університет); •Бібліотека сільськогосподарського інституту м. Луганська (нині Луганський національний аграрний університет); •Бібліотека Комунарського гірничо-металургійного інституту (нині Донбаський державний технічний університет, м. Алчевськ). За роки незалежності України до складу об'єднання увійшли: бібліотеки Луганського державного університету внутрішніх справ України імені Е. Дідоренка та Луганської державної академії культури й мистецтв. В 1973 році наказом Мінвуза СРСР методичним центром вузівських бібліотек Луганщини була призначена бібліотека машинобудівного інституту м. Луганська (нині НБ СНУ ім. В.Даля). З цього часу науково-методична робота ведеться не тільки в бібліотеці–методичному центрі, але й серед бібліотек вищих навчальних закладів Луганської області. Стали проводитися наради керівників вузівських бібліотек, семінари для
провідних спеціалістів, методичні наради, консультації, допомога з різних питань бібліотечної справи на місцях. Сфера методичної допомоги поширювалась на область довідково-бібліографічної та масово-виховної роботи, готувалися методичні розробки з організації роботи, з проведення масових заходів у бібліотеці. Першими методистами об’єднання були Селіванова А.Є., Дроздова Т.І., Ляшенко Р.П. З 2006 року методичний відділ очолює Чорна Р.І.- молода, енергійна, з організаторськими здібностями. Допомагає їй Холод В.Д.–директор бібліотеки в минулому, людина з багажем знань і досвідом роботи. Основна мета методичного центру і в минулому, і тепер - допомогти бібліотекам ВНЗ більш раціонально, ефективно організувати свою роботу, впроваджуючи в практику нові бібліотечні технології, узагальнюючи кращий вітчизняний і закордонний досвід. Очолювати методичне об'єднання – почесно, але й відповідально. Необхідно чітко, ясно і правильно розмежувати (або об'єднати) обов'язки бібліотек, усунути дублювання в роботі, організувати доцільний розподіл сил, щоб в результаті одержати злагоджену роботу декількох колективів бібліотек, співпрацю, розуміння професіоналів і бажаний результат, тому координація діяльності бібліотек і раніше й зараз виділяється як основний напрямок роботи методичного центру. Як методичний центр Наукова бібліотека СНУ ім. В.Даля виконувала й виконує наступні функції:
•надання консультативної й методичної допомоги по запитах бібліотек; •аналіз і узагальнення матеріалів про діяльність бібліотек; •складання зведених статистичних звітів, інформацій про роботу об’єднання; •складання річних планів роботи методичного об’єднання, організація їхнього виконання; •інформування бібліотек про нові документи в області бібліотечної справи; •узагальнення відомостей про документи, що готуються бібліотеками, інформування про них; •виявлення й поширення передового досвіду роботи бібліотек, інформування про нього. Зусилля об'єднання спрямовані на розробку єдиних методичних рішень щодо вдосконалення якості бібліотечного сервісу, впровадження інформаційних технологій у практику роботи бібліотек; співпрацю та обмін досвідом з питань інноваційної діяльності з бібліотеками інших систем та відомств; удосконалення системи безперервної професійної освіти бібліотечних працівників; розвиток корпоративної діяльності бібліотек методичного об’єднання; адвокацію бібліотечної діяльності, підтримку позитивного іміджу бібліотек методичного об’єднання серед бібліотечного співтовариства та в засобах масової інформації. В методичному об’єднанні створена чинна система підвищення кваліфікації різних категорій бібліотечних
працівників. Система передбачає удосконалення змісту підвищення кваліфікації та забезпечення його випереджального характеру, а також удосконалення методики організації і форм проведення заходів. Перш за все в бібліотеках ВНЗ методичного об'єднання функціонує система самоосвіти. З метою обміну досвідом та підвищення кваліфікації співробітників бібліотек ВНЗ працюють міжвузівські секції „Вдосконалення бібліотечної майстерності”: „Інноваційні технології” (керівник секції Єпіфанова О.В. - директор НБ СНУ ім. В. Даля); „Довідковобібліографічна робота бібліотеки ВНЗ” (керівник секції Рябова С.В. - завідувач ДБВ НБ СНУ ім. В. Даля); „Формування та збереження бібліотечних фондів” (керівник секції Стасик Л.І. – директор бібліотеки ЛДМУ); „Обслуговування користувачів і виховна робота” (керівник секції Фесечко В.М. - директор бібліотеки ЛНАУ); „Робота бібліотек з фондами рідкісних і цінних документів” (керівник секції Марфіна Ж.В. - директор наукової бібліотеки ЛНУ ім. Т. Шевченка). Завдяки злагодженій роботі всіх бібліотек методичне об'єднання здобуває вагу в професійному співтоваристві України. Бібліотеки вишів Луганської області активно співпрацюють із бібліотеками України та Росії. Налагоджені тісні взаємини з Українською бібліотечною асоціацією та її Луганським обласним відділенням Методист Наукової бібліотеки Руднік Юлія
Бібліографічній службі Наукової бібліотеки – 50 років
Бібліографічна робота – стрижень і один з найскладніших напрямків діяльності вузівської бібліотеки. Тому початок цієї роботи було покладено майже відразу після організації бібліотеки Ворошиловградського машинобудівного інституту. У 1963 році в штаті бібліотеки з’явилася посада бібліографа і було виділено сектор довідковобібліографічної роботи. Першим бібліографом сектору призначили Валентину Миколаївну Слєпухіну. Випускниця Московського бібліотечного інституту, Валентина Миколаївна в бібліотеці на той час була єдиним фахівцем з вищою спеціальною освітою і практичним досвідом бібліотечної роботи. Саме під її керівництвом в бібліотеці почали створювати бібліотечні каталоги та картотеки на належному організаційному і методичному рівні. Основним завданням сектору була видача довідок, кількість і складність яких зростала щодня. Тоді ж розпочалося й формування довідково-бібліографічного апарату бібліотеки, без якого видати кваліфіковану довідку дуже складно. Через декілька років в структурі бібліотеки почав функціонувати Довідково-бібліографічний відділ (ДБВ),
що свідчило про необхідність розвив ати бібліогр афі чне обслуговування як окремий напрямок роботи. Під керівництвом завідувачки відділом В. М. Слєпухіної почалося систематичне забезпечення викладачів і студентів бібліографічною інформацією. Згодом особливу увагу було надано довідково-бібліографічному обслуговуванню професорсько-викладацького складу, інформаційному забезпеченню керівництва інституту з проблем вищої школи та науково-дослідної роботи. Постійно вивчався і впроваджувався найкращий практичний досвід бібліографічної роботи бібліотек провідних вузів Радянського Союзу. З 1966 року вузівські бібліотеки стали базою для навчання своїх читачів (викладачів і студентів) основам бібліотечно-бібліографічних знань: умінню працювати з книгою, бібліотечними каталогами і картотеками, володіти основами інформаційного пошуку в бібліотечних каталогах, бібліографічних покажчиках, довідковій літературі, правильно використовувати можливості бібліотеки для пошуку і добору інформаційних джерел і т.п. Пропаганда бібліотечнобібліографічних знань стала новим напрямком роботи ДБВ. Саме бібліографи займалися організацією і проведенням навчальних занять для студентівпершокурсників і студентів третього і четвертого курсів. Поступово склалася організаційна структура підрозділу, який спеціалізував-
ся на довідково-бібліографічному та інформаційно-бібліографічному обслуговуванні читачів бібліотеки, сформовано фонд довідкової літератури і бібліографічних джерел, довідковобібліографічний апарат (ДБА) , головною часткою якого були Систематична картотека статей з соціально-економічних і гуманітарних наук, Картотека праць вчених, Країнознавча картотека (створена, коли в інституті почали навчатися студенти з зарубіжних країн), налагоджено систему методичного забезпечення бібліографічних процесів, форми та методи роботи. Була спроба складання бібліографічного покажчика наукових видань інституту зі дня заснування до початку 70-х років, проте підготовлений рукописний варіант не зберігся. Всі напрямки роботи здійснювалися співробітниками на належному професійному рівні. Штат відділу в основному поповнювався кваліфікованими спеціалістами з вищою професійною освітою, або освіченими співробітниками з досвідом роботи в бібліотеці – Л. О. Дубченко, Л. М. Юхнова, О. Д. Куракова, Р. М. Краснокут, К. В. Горбачова, Н. І. Міхеєнко, І. С. Шумакова та іншими. Високий рівень організації і ведення бібліографічної роботи забезпечив надання у 1973 році бібліотеці Ворошиловградського машинобудівного інституту статусу Методичного центру для вузівських бібліотек області, а Довідково-бібліографічний відділ став методичним центром з бібліографічної роботи. Ситуація змінилася на початку 90-х років ХХ століття. У 1993 році інститут став університетом. Зміна статусу навчального закладу поставила перед бібліотекою нові задачі. Перед ДБВ основним завданням стало забезпечити читачів інформацією про джерела, відсутні в фонді бібліотеки, і можливості доступу до них. Недостатнє фінансування впродовж двох десятиліть, зміна поняття
Засновник і видавець: Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. Реєстраційне свідоцтво серії ЛГ №31 видано Луганським облуправлінням з питань друку 24.12.1993. Адреса редакції: кв. Молодіжний, 20а, корпус 1, к. 306, Луганськ, Україна, 91034. Редакційна колегія, т.: 41-42-67.
4
«документ», яким століття оперувала бібліотека, на поняття «ресурс» зумовило переглянути принципи формування Довідково-бібліографічного апарату, змінювати форми і методи роботи, створювати умови для роботи з цифровими документами. На сьогоднішній день пошукові можливості ДБА бібліотеки розширено завдяки створенню Електронного каталогу, значною часткою якого є масив статей з періодичних і продовжуваних видань, що наповнюється бібліографами (більше 44 тис.), ресурсів Інтернет, серед яких особливо важливі ресурси інших бібліотек та інформаційних організацій, повно текстові бази даних, у першу чергу повнотекстові версії періодичних видань. Особливу увагу було зосереджено на продовження розпису наукових праць вчених університету в електронному вигляді – база даних «Праці вчених» ведеться з 2005 року і створенні проблемно-орієнтованих баз даних з окремих напрямків наукових досліджень – база даних «Екотехнології і ресурсозбереження» ведеться з 2007 року. Разом с цим зосереджено увагу на єдиному методичному забезпеченні процесів пошуку інформації, зокрема розробки інструкцій по роботі з Електронним каталогом і базами даних, навчанню читачів роботі з електронними інформаційними джерелами (основними формами є групові і індивідуальні консультації). В кінці 90-х років завідуюча відділу С.В. Рябовою започатковано складання бібліографічних покажчиків наукових книжкових видань університету. Першим був покажчик «Друковані праці професорів, викладачів та співробітників Східноукраїнського національного університету 1961-2000 рр.», виданий у 2002 р. Наступні покажчики підготовлено за період 2001-2005 рр. і 2006-2010 рр.; підготовлено також бібліографічний покажчик дисертацій, захищених виклада-
Редактор: А. Приходько. Над випуском працювали: спільно з бібліотекою СНУ ім. В. Даля Д. Севостьянова Дизайн та верстка: О. Сєрова. Обсяг: 1 друк.арк. Наклад: 1000 прим.
чами і співробітниками університету за 1981-2009 рр. Доповненням до них є біобібліографічні покажчики, зокрема «Олександр Леонідович Голубенко (до 70-річчя від дня народження)» (2012 р.) і біобібліографічні списки наукових праць видатних вчених університету, що складаються до ювілеїв. Останні п’ятнадцять років виявилися тим часом, коли відбувалися значні зміни у довідково-бібліографічному і інформаційному обслуговуванні читачів бібліотеки. Вони вимагали зміни як форм обслуговування, так і змін та удосконалення професійного рівня і майстерності бібліографів. Співробітники ДБВ продовжують використовувати базові методи роботи, але завдяки самоосвіті і самонавчанню засвоюють нові знання, вміння і навички. Інформаційне і довідковобібліографічне обслуговування – стратегічний напрямок розвитку бібліотеки, що обумовлено організацією навчальної і наукової роботи університету, його орієнтацією на самостійну роботу студентів і активну участь викладачів у дослідних проектах. Активна позиція бібліографів сприяє своєчасному наданню інформації, скороченню терміну її отримання, дозволяє одержувати інформацію у режимі реального часу. С. В. Рябова, зав. ДБВ.