Issuu on Google+

29 травня 2013 року

№1 (1340)

Бібліотека СНУ ім. В.Даля відзначає своє 90- річчя Шановні співробітники та читачі наукової бібліотеки СНУ ім. В. Даля! Щіро вітаю вас з Днем Народження нашої бібліотеки! З давніх часів людина накопичувала свій досвід у книгах, адже в них збережено інформацію про світ і людське життя, культуру, історію, духовність тисяч поколінь. У всі часи бібліотека була джерелом отримання різноманітних знань, накопичених людством. Книга і сьогодні залишається джерелом інформації, а бібліотекар – хранителем і двигуном людської культури. Бібліотеки, як і раніше, є соціально значущими установами, затребуваними всіма верствами населення, включаючи нові покоління читачів. Бібліотеки виконують в суспільстві високу місію – вони забезпечують доступ до знань, розвивають культуру. Вся діяльність бібліотекарів спрямована на людину, на розкриття її духовних і творчих сил, і тому важко переоцінити її необхідність і значимість. Професія бібліотекаря була і залишається однією з найбільш затребуваних суспільством. Бібліотека нашого університету – унікальне за наповненням і багатством видань книгосховище, справжній духовний культурний центр. Фондами нашої бібліотеки щорічно користуються десятки тисяч читачів, студентів, викладачів, науковців Луганщини. У цей святковий день бажаю всім співробітникам і читачам бібліотеки, нашим друзям – письменникам, видавцям, студентам святкового настрою. Прийміть мої найщиріші побажання здоров'я, благополуччя, уваги рідних і друзів. Від усієї душі бажаю нашій бібліотеці і надалі залишатися теплим вогнищем культури і наснаги, щастя, добра і процвітання. Подальших вам творчих успіхів, яскравих подій і виправдання всіх ваших надій! З повагою, ректор СНУ ім. В. Даля Голубенко О.Л. Сучасну епоху характеризує нова роль інформації, яку раніше людина отримувала через книги, журнали та інші друковані матеріали, а тепер і через аудіо- та відеозаписи, мікрофільми, лазерні диски, CD-ROM та Інтернет. Інформація є життєвою необхідністю. За такого розвитку подій ми стикаємося із станом неспокою людини при величезній різноманітності інформаційних ресурсів. І тільки одна група людей усвідомлює всю важливість цієї проблеми. Саме бібліотекарі споконвіку займалися збиранням, організацією і розповсюдженням записаних знань. Небагато професій присвячено благородній ідеї сприяння людині в пошуку знань та інформації. Головною метою бібліотек було і є задоволення інформаційних потреб суспільства. Щоб відповідати в сучасних умовах усезростаючим інформаційним потреба, щоб бути затребуваними суспільством, бібліотеки можуть і повинні розвивати свої інформаційні ресурси і служби. Роль бібліотек набуває і соціальний сенс, коли ми говоримо про цей історично сформований демократичний інститут, що забезпечує, як правило, безкоштовний доступ до інформації будь-якого громадянина незалежно від його положення в суспільстві. Бібліотекар – добра і потрібна професія, адже бібліотекарі несуть людям найголовніше – просвіту. Робота бібліотекаря безцінна для кожного з нас! Бажаю вам, колектив наукової бібліотеки СНУ ім. В. Даля, у це знаменне свято терпіння, натхнення і благополуччя. Нехай Храм знань поповниться новими читачами. Нехай книжковий фонд не збідніє. І нехай у вашому житті все буде на висоті! Щастя, посмішок, радості! Цікавих книг і вихованих читачів! З Днем бібліотекаря! Проректор з науково-педагогічної роботи СНУ ім. В. Даля Дядичев В. В. З часів виникнення університету бібліотека була тим осередком, навколо якого концентрувалися наукові ресурси (люди та інформація), здійснювалося навчання молоді. Образно кажучи, вищий навчальний заклад починається з бібліотеки, а рівень її діяльності та оснащення багато в чому характеризує стан розвитку і авторитету вишу. Наукова бібліотека СНУ ім. В.Даля була і залишається головною лабораторією університету. Незважаючи на всі труднощі, що існують сьогодні, вона намагається створити комфортні умови для самостійної роботи в кожному читальному залі, надає доступ до електронних ресурсів, створених власноруч, та ресурсів Інтернету. Адже бібліотека, об’єднана у розгалужену інформаційну мережу, має стати основним джерелом доступу студентів, викладачів, науковців до науково–освітніх надбань світу, інших інформаційних ресурсів. Дослідження в галузі бібліотечної науки та інформатики, що проводяться колективом Наукової бібліотеки, дозволяють активно впроваджувати новітні інформаційні технології в практичну діяльність не тільки своєї бібліотеки, але й всіх бібліотек ВНЗ Луганщини. У зв’язку з 90–річчям Наукової бібліотеки Інститут прикладної механіки і матеріалознавства бажає колективу бібліотеки творчих успіхів у справі забезпечення університетської спільноти знаннями та інформацією. Директор Інституту прикладної механіки і матеріалознавства професор Соколов В. І.

Хороша книга, да начётчики плохи В.И. Даль


29 травня 2013 року, №1 (1340)

Наукова бібліотека – гордість нашого університету „Якщо ви хочете, щоб молодь тягнулася до знань, турбуйтеся про головні, найважливіші джерела духовної культури – бібліотеки” (Василь Сухомлинський)

Наукова бібліотека – один з основних підрозділів університету і повною мірою розділила його долю, пройшла разом з ним непростий, але досить успішний шлях становлення, розвитку і модернізації. Бібліотека завжди жила повнокроним життям, чутливо реагувала на все, що відбувалося в стінах університету, забезпечувала професорсько-викладацький склад і студентів необхідним обсягом сучасної інформації. За роки своєї діяльності вона не раз доводила, що працює для читача і разом з ним. Багатьом аспірантам, науковцям вона допомагала у пошуку необхідних джерел інформації для наукової роботи. Чимала заслуга Наукової бібліотеки і в бібліографуванні та популяризації творчого доробку науковців університету. Коли приходиш сьогодні в цю висотну будівлю, важко уявити, що колись і книжковий фонд, і читальна зала розміщувались в одній кімнаті. Але вже тоді керівники інституту розуміли, що без повноцінного бібліотечного

фонду, належного бібліотечнобібліографічного обслуговування не буде навчального процесу. Тому комплектування фонду, приміщення та обладнання книгозбірні були під їх постійною опікою. А починалося все навесні 1923 року, коли вечірній робітничий технікум (звідси йдуть джерела сучасного вузу) одержав перші книжки: 30 книг з інженерних та 7 книг з математичних наук, 25 книг з загальноосвітніх дисциплін. Спеціального приміщення і штату бібліотеки не існувало. Штатним розкладом була передбачена одна одиниця бібліотекаря. З 1926 року на посаді „бібліотечного рахівника” працювала Катерина Львівна Акулова. У липні 1945 року було створено Ворошиловградську філію Харківського механікомашинобудівного інституту. Формування фонду бібліотеки в цей час відбувається за рахунок надходжень літератури з фондів бібліотеки цього закладу. Штатним керівником бібліотеки була призначена Антоніна Яківна Голяєва. У 1947 році книжковий фонд налічував 3867 примірників. З них навчальної – 1515, наукової – 2207, художньої – 135 примірників. Штат працівників бібліотеки – сім співробітників. Великий вклад у розвиток бібліотеки внесла директор бібліотеки Таїсія Григорівна Смирнова, яка завідувала нею з 1961 по 1979 рік. Бібліотека одержала окреме приміщення з читальним залом площею 132 м2 За цей період значно зріс штат бібліотеки і налічував вже понад 20 осіб, почав працювати міжбібліотечний абонемент. Започаткована картотека праць вчених інституту. Бібліотечний фонд становив вже понад 43 тисячі примірників, обслуговувалось понад 2000 читачів, серед них 160 викладачів і співробітників закладу. Видача літератури становила понад 57000 примірників.

лубенко Олександр Леонідович. Без його допомоги і підтримки успішна робота бібліотеки була б неможливою. Почався етап автоматизації всіх бібліотечно– бібліографічних процесів, входження у світовий інформаційний простір. До сьогоднішнього дня в бібліотеці живі гарні традиції, закла-дені колишніми директорами, але сучасний етап розвитку нашої бібліотеки характеризується зміною основних пріоритетів її діяльності. До традиційних завдань збереження і примноження літературних зібрань додалась функція інформаційного центру. Наша бібліотека сьогодні - це : • динамічний сучасний освітній центр, універсальний ресурсний потенціал, що відповідає завданням високого рівня підготовки спеціалістів; • інформаційна база науководослідницької роботи вчених, аспірантів і студентів університету; • авторитетний центр з інноваційними бібліотечними технологіями, не т р а д иц ійни м и формами обслуговування, різноманітними інноваційними послугами; • гарант збереження розвитку культурної спадщини та формування інформаційної культури студентства. • методичний центр бібліотек вищих навчальних закладів Луганської області. Наукова бібліотека СНУ ім. В.Даля сьогодні М и н у ле десятиліття в діяльності нашої 24 вересня 2001 року бібліотеці бібліотеки незважаючи на всю складність університету надано статус Наукової. Першим почесним чита- економічної ситуації – це шлях від лочем Наукової бібліотеки став ректор кальних автоматизованих робочих місць до функціонування автоматизованої Східноукраїнського національного систеуніверситету імені Володимира Даля Го- бібліотечно-інформаційної З 1979 року бібліотеку очолює Холод Віра Дмитрівна. Значне зростання фонду, розгортання роботи з вітчизняними та іноземними студентами, науководослід ницька робота вимагали додаткових приміщень для бібліотеки. Піднімаючись сьогодні мармуровими сходами бібліотеки, неможливо уявити собі, що це приміщення було збудовано за 2 роки, 1985-1986, ударними темпами і зусиллями всього інституту: студентами, викладачами, співробітниками структурних підрозділів. У новій споруді почалося нове життя. Штат поповнився 20 новими співробітниками, відкрились 6 читальних залів на 450 посадкових місць. Відкрились 3 абонементи – навчальної, наукової та художньої літератури. Розгорнув роботу новий відділ культурнопросвітницької роботи. Фонд поповнювався новою літературою, почав надходити обов’язковий примірник авторефератів дисертацій вчених ВНЗ України.

ми (АБІС). Широке використання в бібліотечній практиці комп'ютерів, нових інформаційних технологій докорінно змінило бібліотечну працю, підняло на новий рівень обслуговування читачів, відкрило необмежений доступ до світових інформаційних джерел. Сьогодні обличчям Наукової бібліотеки у світовому інформаційному просторі є її сайт. Забезпечення вільного доступу до інформаційних ресурсів, інформування користувачів про всі аспекти діяльності, про цілі, завдання, роботу, структуру Наукової бібліотеки університету – ось головні завдання, які ми ставили перед собою при його створенні. Звичайно, найбільший інтерес для наших користувачів представляє електронний каталог, який налічує сьогодні понад 180 тисяч записів документів, та бібліографічні бази даних, що генеруються бібліотекою. Створення повнотекстових ресурсів електронної бібліотеки, вільний доступ до них також сприяє розвитку бібліотеки як ресурсного центру дистанційної освіти, що співвідноситься з тенденціями і стратегіями розвитку університету. Наше перспективне завдання – інтеграція електронних освітньоінформаційних ресурсів, забезпечення ефективної навігації в їх межах і доступу до них незалежно від місця знаходження користувача. Нові технології дозволили змінити сутність процесу обслуговування, взаємини з користувачами, запропонувати їм принципово нові послуги. Сучасна Наукова бібліотека Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля – це гордість нашого закладу. Вона буде вдосконалюватися завжди і буде виконувати свою високу місію – служити суспільству, прагнучи задовольнити духовні та просвітні потреби університетської спільноти. Директор Наукової бібліотеки СНУ ім. В.Даля к.т.н., доц. Єпіфанова О.В.

29 травня 2013 р. виповнюється 90 років Науковій бібліотеці університету

Наукова бібліотека Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля відзначає свій 90річний ювілей. Інститут юриспруденції та міжнародного права СНУ ім. В. Даля щиро вітає весь колектив Наукової бібліотеки з 90-річчям від дня її заснування. Наукова бібліотека нашого університету пройшла великий шлях, внесла вагомий вклад в розвиток науки, культури та освіти на Сході нашої країни. Зараз вона стала однією з найбільших наукових бібліотек на Луганщині. Також слід відзначити й те, що Наукова бібліотека Далівського університету є методичним центром бібліотек вищих навчальних закладів Луганської області. Історія бібліотеки нерозривно пов’язана з історією університету. Складно уявити забезпечення ефек-

тивного навчального процесу без повноцінного бібліотечного фонду, належного бібліотечнобібліографічного обслуговування. Розвиток університету неможливий без функціонування такої бібліотеки, що відповідає сучасним вимогам у галузі забезпечення постійного та всебічного доступу до інформаційних джерел. А тому важко недооцінити ту величезну роль, яку наукова бібліотека відіграє у загальноуніверситетському науководослідницькому та навчальному житті. Інститут юриспруденції та міжнародного права завжди радий співпрацювати з Науковою бібліотекою. Вже не один рік поспіль в рамках проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції науковців, викладачів, аспірантів та студентів «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід» молоді вчені збираються у Науковій бібліотеці університету за круглим столом на тему «Роль сучасних інформаційних технологій та ресурсів Інтернет в науковому пошуку молодих юристів». Щорічно в таких заходах беруть участь понад 100 молодих науковців, студентів з усіх куточків України. Гарячою темою обговорення стають питання правового регулювання Інтернету та проблеми визначення його в якості об’єкта правовідносин. Зокрема це стосується проблем захисту права інтелектуальної власності.

У науковій бібліотеці молоді вчені мають чудову можливість познайомитися з засобами продуктивного використання інтернет-ресурсів в науковому пошуку юриста-дослідника. У режимі он-лайн вони працюють з електронною бібліотекою, базами даних і електронним каталогом, сайтом наукової бібліотеки, можливостями і сервісами, що дозволяють ефективно використовувати інформаційні ресурси. Особливо хочеться згадати Міжнародну науково-практичну конференцію науковців, викладачів, аспірантів та студентів «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід», що відбувалась наприкінці квітня 2011 року. Тоді друга частина конференції також зібрала молодих вчених у Науковій бібліотеці університету за круглим столом на тему «Розвиток відкритого доступу до наукового надбання в умовах інформаційного суспільства». Гарячі дискусії викликало обговорення питань навколо наукометричних баз даних, створення баз відкритого доступу авторських трудів юристів – «Репозитарію». Обговорювались й проблеми стосовно захисту права інтелектуальної власності. У науковій бібліотеці молоді вчені познайомилися з рейтингом наукових досліджень, індексами цитування, базами даних Scopus та Web of Science. У режимі он-лайн вони працювали з електронною бібліотекою і каталогом, сайтом наукової бібліотеки, випробували нові можливості сервісів на предмет ефективного використання інформаційних

2

ресурсів відповідно до сучасних потреб. Інститут юриспруденції та міжнародного права постійно намагається робити свій внесок в покращення кількісного та якісного складу фонду бібліотеки. Так, Інститут забезпечує надходження до бібліотеки багатьох наукових видань: збірників наукових праць «Актуальні проблеми права: теорія і практика», підручників та навчальних посібників, авторами яких є вчені Інституту, матеріалів Міжнародних науково-практичних конференцій науковців, викладачів, аспірантів та студентів тощо. До фондів Бібліотеки передаються й твори Л.І. Лазор, в яких йде мова про високі духовні начала життя, про віру й моральне вдосконалення. Бажаємо колективу бібліотеки вдало реалізувати важливі на сьогодні завдання діяльності бібліотеки – накопичувати та надавати читачам поряд з традиційними паперовими джерелами й інтерактивну літературу, постійно розширювати можливості бібліотеки за рахунок використання засобів мережі Інтернет, здійснити перспективні плани щодо переведення в електронний вигляд весь бібліотечний фонд. Також бажаємо подальшого налагодження міжнародних контактів з бібліотеками вищих навчальних закладів зарубіжних країн з метою організації книгообміну та електронної доставки документів, обміну досвідом роботи та проведення спільних заходів у майбутньому. Східноукраїнському на-

ціональному університету ім. В. Даля як провідному науково-навчальному центру України для свого подальшого неухильного розвитку необхідно мати потужну та ефективно функціонуючу інформаційну базу науково-дослідницької роботи вчених, аспірантів, студентів з багатогалузевим фондом науково-технічної, довідкової та навчальної літератури. Саме на Наукову бібліотеку університету й покладається таке важливе та відповідальне завдання як забезпечення функціонування відповідної інформаційної бази. Отже, ще раз вітаємо колектив Наукової бібліотеки з визначним ювілеєм та бажаємо вам подальших творчих успіхів у вашій шляхетній діяльності. Л.І. Лазор, директор Інституту юриспруденції та міжнародного права, Заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор


29 травня 2013 року, №1 (1340)

Бібліотека між минулим і майбутнім

або як використовуються інформаційні технології в університетській бібліотеці

Сучасний світ дуже швидко змінюється і розвивається. Ці зміни стосуються всіх областей нашого життя: культури, соціального життя, науки і, звичайно ж, освіти – області, від якої безпосередньо залежить всебічне становлення членів нашого суспільства. Я вважаю, багато хто погодиться, що роль бібліотеки вищого навчального закладу в інформаційному забезпеченні навчального процесу, наукової та виховної діяльності ніколи не втратить своєї актуальності. Проте, слід зазначити, що принципи роботи сучасних вузівських бібліотек істотно відрізняються від роботи вузівських бібліотек навіть 10 років тому. Наша бібліотека, як і багато інших бібліотек, поступово еволюціонує зі звичайного сховища книг в університетський інформаційно-освітній

центр. Така трансформація тісно пов'язана з впровадженням нових інформаційних технологій. Аналізуючи 13-річний досвід впровадження їх в роботу наукової бібліотеки СНУ ім. В. Даля, хотілося б зупинитися на деяких етапах докладніше. По-перше – це автоматизація бібліотеки – встановлення комп'ютерів у 2000 році, організація бібліотечної комп'ютерної мережі та придбання АІБС «УФД/ Бібліотека». Потім була «епоха» освоєння спеціального програмного забезпечення, створення електронного каталогу – основного помічника бібліотекаря. Створювались бібліографічні бази даних, такі як «Праці вчених СНУ ім. В.Даля», «Дисертації, захищені на базі СНУ ім. В.Даля», проблемно-орієнтовані бази. Наступний крок інноваційного розвитку бібліотеки – створення в 2003 році бібліотечного Web-сайту та надання доступу до електронного каталогу через Web-інтерфейс. Бібліотека стала доступна 24 години на добу 7 днів на тиждень. Паралельно освоювався та впроваджувався процес автоматизованого обслуговування читачів. З 2008 року поступово створювалася електронна база читачів бібліотеки з електронним формуляром, що дозволяє зосередити всі необхідні відомості про читачів в одному місці, значно прискорити процес книговидачі, поліпшити якість обслуговування та розширити бібліотечні сервіси. Ми розуміли, що сучасний стан інформатизації суспільства вимагає від бібліотек абсолютно нових підходів як до формування фондів, так і надання

інформації користувачеві. Як справедливо зазначає академік О. С. Онищенко, «сучасна бібліотека не повинна зациклюватись на одному виді інформації – друкованої, книжкової. Оскільки перетвориться в музей…», тому поряд з традиційними бібліотечними процесами надання інформаційних послуг, ми впроваджуємо інноваційні процеси обслуговування і використовуємо електронні інформаційні ресурси, як придбані, так і генеровані власноруч. Ще однією віхою в процесі трансформації бібліотеки в інформаційно-освітній центр стало створення в 2009 році Електронної бібліотеки СНУ ім. В. Даля. Електронні навчально-методичні матеріали надходили до бібліотеки і раніше, але це було безсистемно і документально не регламентовано. Із створенням електронної бібліотеки повнотекстові документи були впорядковані і систематизовані. Доступ до них був організований в мережі університету. З часом для обслуговування віддалених користувачів (студентів заочників, студентів структурних підрозділів університету) був організований авторизований доступ до повнотекстових баз даних. Сьогодні електронна бібліотека має ієрархічну структуру, дозволяє проводити багатоаспектний пошук повнотекстових документів, доступна в Internet і користується неабияким попитом у наших читачів. У результаті постійної роботи, багаторазових оптимізацій структури сайт набув сучасний інтерфейс, багаторівневу структуру, має чималі функціональні можливості і надає користувачам набір необхідних сервісів. З 2009 року через сайт бібліотека надає он-лайн послуги з електронної доставки документів і віртуальної бібліографічної довідки,

інформує про нові надходження, надає доступ до електронної бібліографічної продукції бібліотеки, популяризує фонд за допомогою віртуальних виставок. Створені нові розділи – «На допомогу освітньому процесу» і «На допомогу науковцям» – де зібрані необхідні документи, згруповані ресурси та посилання на Інтернет-ресурси. У 2011 році з метою накопичення, систематизації та зберігання в електронному вигляді інтелектуальних продуктів університетської наукової спільноти, інтеграції їх в світовий науковий інформаційний простір, надання відкритого доступу до них за допомогою Інтернет-технологій, популяризації якісних досліджень університету, був створений інституційний репозитарій (електронний архів) відкритого доступу. Зараз інституційний репозитарій (електронний архів) Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля займає гідне місце серед світових наукових електронних архівів. Якщо у квітні 2012 року репозитарій посів 1278 місце з 1438, то у липневому рейтингу репозитаріїв – 954 місце з 1520, а в січні 2013 року – 904 місце серед 1654 репозитаріїв світу. Отже, на мій погляд, впровадження нових інформаційних технологій є єдиною можливістю в даний час забезпечити інформаційну підтримку як навчального, так і наукового процесів в університеті. С ь о г о д н і спостерігається тенденція до зменшення кількості відвідувань читачами безпосередньо бібліотек. При цьому ж роль

бібліотечної роботи не знижується, вона видозмінюється, трансформується, адже ресурси все одно відбираються, комплектуються, систематизуються і стають доступними завдяки бібліотекарю. При цьому зміцнюється залежність від бібліотечного сервера, як акумулятора ресурсів, а також зміцнюється зв'язок бібліотекар-користувач за допомогою нових бібліотечних сервісів. Бібліотека сьогодні виступає як досвідчений «посередник», «провідник» між майже безмежним потоком інформації і користувачем. У той же час, якою бути університетській бібліотеці в майбутньому багато в чому залежить від того, яким буде університет, тому що бібліотека – один з найважливіших підрозділів вузу, що сприяє навчально-виховному процесу і науково-дослідній діяльності студентів, аспірантів, професорсько-викладацького складу. Заступник директора НБ з науково–інноваційної роботи. Савельєва Вероніка Владиславівна

Кадровий склад наукової бібліотеки СНУ ім. В.Даля (2002 та 2012 рр.)

«…нельзя видеть в библиотекаре простого помощника ученого. Библиотекарь сам ученый. Но только он работает не над одной и притом своей темой, а над многими чужими темами. Это ученый, целиком отдающий себя другим». Х.Ортега-и-Гассет, испанский философ и публицист (1883-1955)

Бібліотека – це система, що складається з чотирьох компонентів – фондів, матеріально-технічної бази, бібліотекаря і користувача, організм, який підкоряється загальним законам життя. Навіть якщо буде прекрасна будівля бібліотеки, багатий універсальний фонд, оснащена найновішою технікою і програмним забезпеченням, а працюватимуть в ній байдужі, малоосвічені співробітники, то на високому рівні свої функції така бібліотека не виконуватиме. Бібліотекар за будь-яких умов визнається найціннішим ресурсом бібліотеки. Це пояснюється й тим, що кадри – найбільш адаптивний вид ресурсів. Завдяки своїй пристосовності бібліотека

здатна швидко змінюватись у відповідь на несподівані вимоги зовнішнього середовища, зберігати керованість у несприятливих умовах нестабільності, тимчасових обмежень і нестачі інших видів ресурсів. Ефективність роботи будьякої бібліотеки в першу чергу залежить від якісного складу персоналу: рівня освіти і стажу роботи в даній області діяльності. Порівняння і аналіз штату співробітників наукової бібліотеки проведені на основі статистичних даних по найбільш значущих показниках: •загальна кількість співробітників бібліотеки; •рівень освіти; •стаж роботи в бібліотеці університету; •віковий ценз; •кількість співробітників, що звільнились. При порівняно однаковій загальній кількості співробітників наукової бібліотеки у 2002 та 2012 році вищу освіту мали 71% та 79% відповідно, в т.ч. бібліотечну 52% та 33%; початкову вищу (неповну вищу) 26% та 14%, в т.ч. бібліотечну 93% та 100%. Дещо зменшилась кількість бібліотекарів із вищою спеціальною освітою та останнім часом стан покращується. Завдяки випускникам Луганської державної академії культури і мистецтв штат бібліотеки поповнився трьома спеціалістами, навчаються ще два. Не менш важливим показником, який суттєво впливає на ступінь професійної майстерності, є стаж робо-

ти на бібліотечній ниві (а значить отриманий досвід). Розглядається не загальний стаж роботи в бібліотеках, а саме в науковій бібліотеці університету. При аналізі цього показника були виділені наступні часові блоки: від 3 до 9 років, з 10 до 20 років та понад 20 років. Отже, від 3 до 9 років у науковій бібліотеці працювало 38% у 2002 році і 36% - у 2012. З 10 до 20 років – 8% і відповідно 26%. Понад 20 років – 54% і 38% загальної кількості працюючих. Необхідно зазначити, що у 2002 році звільнилось 12 співробітників і було прийнято нових співробітників 12, а в 2012 році відповідно 3 і 1, що свідчить про значне скорочення плинності кадрів. Як правило звільняються співробітники пенсійного віку та у зв’язку зі зміною місця проживання. Останні дослідження щодо складу штату бібліотеки за віком проводились у 2008 році, тому порівняння даних проводилось 2008 та 2012 року. Так, у 2008 році число молодих співробітників (до 35 років) становило 23% від загальної кількості працюючих та 16% - у 2012 році. Від 36 до 45 – відповідно 25% і 28%, від 46 до 55 років – 23% і 34% та 56 – 75 відповідно 29% і 22%. Отже, сьогодні в бібліотеці працює половина співробітників віком до 45 років, що говорить про дуже високий потенціа, бо молоді співробітники в силу своїх вікових особливостей легко оволодівають сучасною технікою і технологіями, пристосовуються до змін. Таким чином, останні десять років для бібліотеки університету характеризувалися: •стабільністю штатної чисельності; •високим освітнім рівнем за раху-

3

нок переваги співробітників з вищою освітою; •скороченням числа професіоналів, і особливо з вищою бібліотечною освітою; •рівновагою вікових пропорцій груп молодих бібліотекарів і ветеранів; •понад третину колективу складають співробітники нового поповнення, тобто пропрацювали до 10 років у бібліотеці університету; •скороченням плинності кадрів. Бібліотечне життя дуже різноманітне, робота в бібліотеці дозволяє спілкуватись з багатьма людьми, допомагати багатьом людям, знаходити нових друзів і цінувати старих, і це, мабуть, те головне, що тримає нас в цій професії, тому що ми потрібні людям, потрібні нашому суспільству. Відомий бібліотекознавець сьогодення Шрайберг Я.Л. на Кримській конференції 2012 року сказав: „Мы достаточно отчетливо видим свою роль в будущем обществе – роль библотекаря в изменяемой, модернизированной, современной, но библиотеке, а не роль системного администратора или конвентконсультанта в Інтернет-библиотеке”. Бумага, компьютер придет и другое… Да, разве в носителях суть! Сходились и сходяться вечно маршруты Един человечества путь! Истории ток, как река – бесконечен. За веком идет новый век... Но факел познания – радостно ВЕЧЕН! И вечен мир БИБЛИОТЕК! Щербина К.І., заступник директора наукової бібліотеки з організаційно-методичної роботи

Твой возраст подсчитать не просто, Но принимаем всё, как есть: Душе твоей уж девяносто, Стенам - всего лишь двадцать шесть. В просторном и красивом зданьи Достойный обрела приют, Как монолит, как глыбу знаний Тебя все любят, ценят, ЧТУТ! Ларец, бездонный кладезь мыслей, Сосредоточие идей, Слов, выражений, формул, чисел, Гипотез, фактов и вестей… В зной летний даришь всем прохладу, Зимой - поделишься теплом, Мы постоянным встречам рады, Спешим к тебе, как в отчий дом… Ты, приоткрыв завесу тайны, Даешь постичь явлений суть, Поделишься сакраментальным, На истинный направишь путь Прими, ВНУ-Далевская Мекка От верноподданных и чад Поклон. Тебе, БИБЛИОТЕКА, Многоголосое ВИВАТ! Сотрудник университета Цигановская Алла


29 травня 2013 року, №1 (1340)

Флагман вузівських бібліотек Луганщини

До 40-річчя Методичного об’єднання бібліотек ВНЗ Луганської області

У кожної події, у кожної організації завжди є своя історія. Є своя історія й у методичного об'єднання бібліотек вищих навчальних закладів Луганської області. Ще за роки СРСР з числа бібліотек вищих навчальних закладів виділялися бібліотеки - зональні методичні центри, а всередині зони - обласні методичні об'єднання бібліотек на чолі з кращими бібліотеками, які набували статус методичних центрів. Створення методичного об'єднання вузівських бібліотек Луганської області припало на 70-і роки минулого століття. До складу методичного об'єднання увійшли:

•Бібліотека машинобудівного інституту м. Луганська (нині Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля); •Бібліотека педагогічного інсти-туту м. Луганська (нині Луганський національний університет імені Т.Г. Шевченка); •Бібліотека медичного інституту м. Луганська (нині Луганський державний медичний університет); •Бібліотека сільськогосподарського інституту м. Луганська (нині Луганський національний аграрний університет); •Бібліотека Комунарського гірничо-металургійного інституту (нині Донбаський державний технічний університет, м. Алчевськ). За роки незалежності України до складу об'єднання увійшли: бібліотеки Луганського державного університету внутрішніх справ України імені Е. Дідоренка та Луганської державної академії культури й мистецтв. В 1973 році наказом Мінвуза СРСР методичним центром вузівських бібліотек Луганщини була призначена бібліотека машинобудівного інституту м. Луганська (нині НБ СНУ ім. В.Даля). З цього часу науково-методична робота ведеться не тільки в бібліотеці–методичному центрі, але й серед бібліотек вищих навчальних закладів Луганської області. Стали проводитися наради керівників вузівських бібліотек, семінари для

провідних спеціалістів, методичні наради, консультації, допомога з різних питань бібліотечної справи на місцях. Сфера методичної допомоги поширювалась на область довідково-бібліографічної та масово-виховної роботи, готувалися методичні розробки з організації роботи, з проведення масових заходів у бібліотеці. Першими методистами об’єднання були Селіванова А.Є., Дроздова Т.І., Ляшенко Р.П. З 2006 року методичний відділ очолює Чорна Р.І.- молода, енергійна, з організаторськими здібностями. Допомагає їй Холод В.Д.–директор бібліотеки в минулому, людина з багажем знань і досвідом роботи. Основна мета методичного центру і в минулому, і тепер - допомогти бібліотекам ВНЗ більш раціонально, ефективно організувати свою роботу, впроваджуючи в практику нові бібліотечні технології, узагальнюючи кращий вітчизняний і закордонний досвід. Очолювати методичне об'єднання – почесно, але й відповідально. Необхідно чітко, ясно і правильно розмежувати (або об'єднати) обов'язки бібліотек, усунути дублювання в роботі, організувати доцільний розподіл сил, щоб в результаті одержати злагоджену роботу декількох колективів бібліотек, співпрацю, розуміння професіоналів і бажаний результат, тому координація діяльності бібліотек і раніше й зараз виділяється як основний напрямок роботи методичного центру. Як методичний центр Наукова бібліотека СНУ ім. В.Даля виконувала й виконує наступні функції:

•надання консультативної й методичної допомоги по запитах бібліотек; •аналіз і узагальнення матеріалів про діяльність бібліотек; •складання зведених статистичних звітів, інформацій про роботу об’єднання; •складання річних планів роботи методичного об’єднання, організація їхнього виконання; •інформування бібліотек про нові документи в області бібліотечної справи; •узагальнення відомостей про документи, що готуються бібліотеками, інформування про них; •виявлення й поширення передового досвіду роботи бібліотек, інформування про нього. Зусилля об'єднання спрямовані на розробку єдиних методичних рішень щодо вдосконалення якості бібліотечного сервісу, впровадження інформаційних технологій у практику роботи бібліотек; співпрацю та обмін досвідом з питань інноваційної діяльності з бібліотеками інших систем та відомств; удосконалення системи безперервної професійної освіти бібліотечних працівників; розвиток корпоративної діяльності бібліотек методичного об’єднання; адвокацію бібліотечної діяльності, підтримку позитивного іміджу бібліотек методичного об’єднання серед бібліотечного співтовариства та в засобах масової інформації. В методичному об’єднанні створена чинна система підвищення кваліфікації різних категорій бібліотечних

працівників. Система передбачає удосконалення змісту підвищення кваліфікації та забезпечення його випереджального характеру, а також удосконалення методики організації і форм проведення заходів. Перш за все в бібліотеках ВНЗ методичного об'єднання функціонує система самоосвіти. З метою обміну досвідом та підвищення кваліфікації співробітників бібліотек ВНЗ працюють міжвузівські секції „Вдосконалення бібліотечної майстерності”: „Інноваційні технології” (керівник секції Єпіфанова О.В. - директор НБ СНУ ім. В. Даля); „Довідковобібліографічна робота бібліотеки ВНЗ” (керівник секції Рябова С.В. - завідувач ДБВ НБ СНУ ім. В. Даля); „Формування та збереження бібліотечних фондів” (керівник секції Стасик Л.І. – директор бібліотеки ЛДМУ); „Обслуговування користувачів і виховна робота” (керівник секції Фесечко В.М. - директор бібліотеки ЛНАУ); „Робота бібліотек з фондами рідкісних і цінних документів” (керівник секції Марфіна Ж.В. - директор наукової бібліотеки ЛНУ ім. Т. Шевченка). Завдяки злагодженій роботі всіх бібліотек методичне об'єднання здобуває вагу в професійному співтоваристві України. Бібліотеки вишів Луганської області активно співпрацюють із бібліотеками України та Росії. Налагоджені тісні взаємини з Українською бібліотечною асоціацією та її Луганським обласним відділенням Методист Наукової бібліотеки Руднік Юлія

Бібліографічній службі Наукової бібліотеки – 50 років

Бібліографічна робота – стрижень і один з найскладніших напрямків діяльності вузівської бібліотеки. Тому початок цієї роботи було покладено майже відразу після організації бібліотеки Ворошиловградського машинобудівного інституту. У 1963 році в штаті бібліотеки з’явилася посада бібліографа і було виділено сектор довідковобібліографічної роботи. Першим бібліографом сектору призначили Валентину Миколаївну Слєпухіну. Випускниця Московського бібліотечного інституту, Валентина Миколаївна в бібліотеці на той час була єдиним фахівцем з вищою спеціальною освітою і практичним досвідом бібліотечної роботи. Саме під її керівництвом в бібліотеці почали створювати бібліотечні каталоги та картотеки на належному організаційному і методичному рівні. Основним завданням сектору була видача довідок, кількість і складність яких зростала щодня. Тоді ж розпочалося й формування довідково-бібліографічного апарату бібліотеки, без якого видати кваліфіковану довідку дуже складно. Через декілька років в структурі бібліотеки почав функціонувати Довідково-бібліографічний відділ (ДБВ),

що свідчило про необхідність розвив ати бібліогр афі чне обслуговування як окремий напрямок роботи. Під керівництвом завідувачки відділом В. М. Слєпухіної почалося систематичне забезпечення викладачів і студентів бібліографічною інформацією. Згодом особливу увагу було надано довідково-бібліографічному обслуговуванню професорсько-викладацького складу, інформаційному забезпеченню керівництва інституту з проблем вищої школи та науково-дослідної роботи. Постійно вивчався і впроваджувався найкращий практичний досвід бібліографічної роботи бібліотек провідних вузів Радянського Союзу. З 1966 року вузівські бібліотеки стали базою для навчання своїх читачів (викладачів і студентів) основам бібліотечно-бібліографічних знань: умінню працювати з книгою, бібліотечними каталогами і картотеками, володіти основами інформаційного пошуку в бібліотечних каталогах, бібліографічних покажчиках, довідковій літературі, правильно використовувати можливості бібліотеки для пошуку і добору інформаційних джерел і т.п. Пропаганда бібліотечнобібліографічних знань стала новим напрямком роботи ДБВ. Саме бібліографи займалися організацією і проведенням навчальних занять для студентівпершокурсників і студентів третього і четвертого курсів. Поступово склалася організаційна структура підрозділу, який спеціалізував-

ся на довідково-бібліографічному та інформаційно-бібліографічному обслуговуванні читачів бібліотеки, сформовано фонд довідкової літератури і бібліографічних джерел, довідковобібліографічний апарат (ДБА) , головною часткою якого були Систематична картотека статей з соціально-економічних і гуманітарних наук, Картотека праць вчених, Країнознавча картотека (створена, коли в інституті почали навчатися студенти з зарубіжних країн), налагоджено систему методичного забезпечення бібліографічних процесів, форми та методи роботи. Була спроба складання бібліографічного покажчика наукових видань інституту зі дня заснування до початку 70-х років, проте підготовлений рукописний варіант не зберігся. Всі напрямки роботи здійснювалися співробітниками на належному професійному рівні. Штат відділу в основному поповнювався кваліфікованими спеціалістами з вищою професійною освітою, або освіченими співробітниками з досвідом роботи в бібліотеці – Л. О. Дубченко, Л. М. Юхнова, О. Д. Куракова, Р. М. Краснокут, К. В. Горбачова, Н. І. Міхеєнко, І. С. Шумакова та іншими. Високий рівень організації і ведення бібліографічної роботи забезпечив надання у 1973 році бібліотеці Ворошиловградського машинобудівного інституту статусу Методичного центру для вузівських бібліотек області, а Довідково-бібліографічний відділ став методичним центром з бібліографічної роботи. Ситуація змінилася на початку 90-х років ХХ століття. У 1993 році інститут став університетом. Зміна статусу навчального закладу поставила перед бібліотекою нові задачі. Перед ДБВ основним завданням стало забезпечити читачів інформацією про джерела, відсутні в фонді бібліотеки, і можливості доступу до них. Недостатнє фінансування впродовж двох десятиліть, зміна поняття

Засновник і видавець: Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. Реєстраційне свідоцтво серії ЛГ №31 видано Луганським облуправлінням з питань друку 24.12.1993. Адреса редакції: кв. Молодіжний, 20а, корпус 1, к. 306, Луганськ, Україна, 91034. Редакційна колегія, т.: 41-42-67.

4

«документ», яким століття оперувала бібліотека, на поняття «ресурс» зумовило переглянути принципи формування Довідково-бібліографічного апарату, змінювати форми і методи роботи, створювати умови для роботи з цифровими документами. На сьогоднішній день пошукові можливості ДБА бібліотеки розширено завдяки створенню Електронного каталогу, значною часткою якого є масив статей з періодичних і продовжуваних видань, що наповнюється бібліографами (більше 44 тис.), ресурсів Інтернет, серед яких особливо важливі ресурси інших бібліотек та інформаційних організацій, повно текстові бази даних, у першу чергу повнотекстові версії періодичних видань. Особливу увагу було зосереджено на продовження розпису наукових праць вчених університету в електронному вигляді – база даних «Праці вчених» ведеться з 2005 року і створенні проблемно-орієнтованих баз даних з окремих напрямків наукових досліджень – база даних «Екотехнології і ресурсозбереження» ведеться з 2007 року. Разом с цим зосереджено увагу на єдиному методичному забезпеченні процесів пошуку інформації, зокрема розробки інструкцій по роботі з Електронним каталогом і базами даних, навчанню читачів роботі з електронними інформаційними джерелами (основними формами є групові і індивідуальні консультації). В кінці 90-х років завідуюча відділу С.В. Рябовою започатковано складання бібліографічних покажчиків наукових книжкових видань університету. Першим був покажчик «Друковані праці професорів, викладачів та співробітників Східноукраїнського національного університету 1961-2000 рр.», виданий у 2002 р. Наступні покажчики підготовлено за період 2001-2005 рр. і 2006-2010 рр.; підготовлено також бібліографічний покажчик дисертацій, захищених виклада-

Редактор: А. Приходько. Над випуском працювали: спільно з бібліотекою СНУ ім. В. Даля Д. Севостьянова Дизайн та верстка: О. Сєрова. Обсяг: 1 друк.арк. Наклад: 1000 прим.

чами і співробітниками університету за 1981-2009 рр. Доповненням до них є біобібліографічні покажчики, зокрема «Олександр Леонідович Голубенко (до 70-річчя від дня народження)» (2012 р.) і біобібліографічні списки наукових праць видатних вчених університету, що складаються до ювілеїв. Останні п’ятнадцять років виявилися тим часом, коли відбувалися значні зміни у довідково-бібліографічному і інформаційному обслуговуванні читачів бібліотеки. Вони вимагали зміни як форм обслуговування, так і змін та удосконалення професійного рівня і майстерності бібліографів. Співробітники ДБВ продовжують використовувати базові методи роботи, але завдяки самоосвіті і самонавчанню засвоюють нові знання, вміння і навички. Інформаційне і довідковобібліографічне обслуговування – стратегічний напрямок розвитку бібліотеки, що обумовлено організацією навчальної і наукової роботи університету, його орієнтацією на самостійну роботу студентів і активну участь викладачів у дослідних проектах. Активна позиція бібліографів сприяє своєчасному наданню інформації, скороченню терміну її отримання, дозволяє одержувати інформацію у режимі реального часу. С. В. Рябова, зав. ДБВ.


may newspaper