Page 1

Літературний додаток до часопису творчої молоді «Смолоскип України»

3

# 

Листопад 2009

«Як тільки Жадан може любити жінку» Приємно усвідомлювати, що, попри фінансову кри­ Жадан робить кроки, спрямовані на те, щоб позбу­ живе у маленькому містечку, краде гроші з ощад­ зу, не спиняється той видавничий конвеєр, який ре­ тися все ще доволі поширеного іміджу епатажного, книжки батьків та платить їх найкрасивішій дівчині гулярно продукує нові книжки Сергія Жадана. соціального й винятково іронічного поета. Що тут містечка за сексуальні послуги. Він любить її, а вона Ось і цього року: щойно встигла з’явитися й міні­ може бути ефективнішим за збірку любовної ліри­ погоджується лише на секс за гроші. Поступово він мально прочитатись «Ефіопія», як буквально перед ки? Хай і доволі специфічної, не такої, котра ідеаль­ мало не повністю випотрошує рахунок батьків, а дів­ Львів­ським форумом вийшла друком нова поетич­ но вкладається в традиційне розуміння цього сло­ чина все отримане й собі кладе в Ощадбанк. Аж ось на збірка під назвою «Лілі Марлен», а десь на обрії восполучення. А з іншого боку, останні десятиліття одного прекрасного дня всі вклади радянських гро­ вже, схоже, назріває нова проза. Ну, до прози дожи­ дали зовсім небагато прикладів того, як нові автори мадян згорають та знецінюються, всі ці гроші зни­ вемо — побачимо, а тепер про «Лілі Марлен». розуміють цю любовну лірику. Перед нами — чи не кають, і тільки наш герой отримав з них яку-не-яку, Щиро кажучи, новою цю книжку можна назвати перший зразок тематично сконструйованої книжки але реальну користь. Справді, не кожен погодиться лише умовно. Це радше чергове «Вибране». Тільки сучасного українського поета. Дотепер були пере­ бачити за такими текстами любов, однак почуття та перший розділ — «Лесбійки» — містить десять вір­ важно або збірки нових віршів, або просто вибрані пристрасті бувають дуже різні, й у віршах Жадана шів, які, здається, раніше ніде не друкувалися. Реш­ твори з віршів, котрі на певний момент здавалися вони так само представлені дуже по-різному. Від іс­ та — тексти з попередніх збірок, вишикувані у зво­ кращими. А тут бачимо втілення «каталогізаторсь­ теричного борсання між сварками й примирення­ ротному хронологічному порядку. Ще одна но­ва­ція кого» підходу, притаманного видавництву «Фоліо». ми чи спільної щасливої замисленості до щемких має ілюстративний характер: книжка «Лілі Мар­лен» Якщо автор чи видавці справді мали на меті роз­ і безвихідних розлук. Навіть у тих творах, де замість позиціонується як спільний проект Сергія Жа­да­на та вінчати стереотипи, то для уважного читача це зав­ стандартизованого рум’яного янголятка кохання ми харківського художника Ігоря Нещерета. На кожен дання виконано щонайменш добре. Інша річ — чи бачимо щось темне й невиразне, досить поставити вірш Жадана припадає по одній фотографії Неще­ міг уважний читач вважати Жадана за, повторюся, питання: яка ще сила може рухати цими персона­ рета. Було би перебільшенням твердити, що естети­ «епатажного, соціального й винятково іронічного по­ жами, щоб вони чинили саме так? Та жодна. І навіть ка фотографій тут відповідає естетиці поезії, проте ета»? Так чи інакше, в «Лілі Марлен» справді розли­ найбрутальніші та найцинічніші речі тут насправді поєднуються вони доволі органічно й ненав’язливо, то ціле море любові, яке належить випити читачеві. наповнено ніжністю й ліризмом. А жінка, всупереч не перебиваючи одна одну, навіть попри часом на­ По-перше, це велика концентрація текстів про щас­ традиціям української любовної лірики, виразно ївні прийоми фотографа й фан­тас­ма­горійні ескапа­ ливі й нещасні стосунки різноманітних пар та біль­ по­стає суб’єктом, а не об’єктом. ди поета, котрі, здавалось би, геть неможливо спо­ ших груп людей. А по-друге — тексти, в яких любов У поезії Сергія Жадана вагому роль завжди віді­ лучити в спільному просторі. ще треба зуміти побачити. Це, наприклад, вірші про гравали наскрізні повторювані образи. Свого часу Майже на всіх фотографіях зображено жінок, контрабанду, злочинність, краєвиди, що пробігають це були, наприклад, риби, косметика, якісь смакові із більш чи менш виразним еротичним підтекстом. за вікнами. Або прозова мініатюра «Любов у часи додатки тощо. Цікаво, що коли глянути з цієї точки Суть поетичної концепції «Лілі Марлен», напевно, дефолту». Її можна розповідати знайомим як анек­ зору на новітні тексти «Лілі Марлен», серед таких теж у цьому. Ненав’язливо і недекларативно Сергій дот. Наприкінці 80-х нібито зразковий підліток, який нав’язливих образних тенденцій можна спостерегти

Харків, Фоліо, 2009 (188 с.). Ціна — 22 грн. таку штуку, як, умовно кажучи, «обмежування про­ сто­ру». У різних віршах воно виявляє себе інакше: то стискання горла або прорив крізь вузькі отво­ ри, то різноманітні ловецькі образи, то засипаність снігом і замерзання льодом, то перебування у єм­ ностях і торбах… Пристрасть і обмеження? Життя і смерть? Хай, зрештою, кожен читач потрактує для себе ці наскрізності по-своєму. А автор залишиться при власному розумінні. Що ж, загалом Сергій Жадан зумів довести, що не зовсім нову книжку «Лілі Марлен» таки варто придбати, навіть тим, хто читав усі попередні. Довів він і те, що навіть у згустках найліричнішої, найша­ ленішої, а часом і найсумнішої тематики не зник­ не його характерне здорове почуття гумору, і під кі­ нець будь-якого вірша можна зробити маленький веселий феєрверк: Виймає мені з долоні гострі скалки жалю, торкається мого тіла, ніби важкого ужинку. Ось саме тому я її і люблю, як тільки жінка може любити жінку.

Олег Коцарев

Українська книгарня «Смолоскип» рекомендує улюблені видання покупців Юстейн Ґордер Замок в Піренеях

Українські літературні школи та групи 60–90-х років XX століття

Андрій Смирнов Мстислав (Скрипник)

Переклала з норвезької Наталія Іваничук. Львів, Літопис, 2009 (244 с.). Ціна — 30 грн.

Упор. Василь Габор. Львів, Піраміда, 2009 (620 с.) Ціна — 134 грн.

Монографія. Передмова Є. Сверстюка. Київ, Смолоскип, 2009 (326 с.) Ціна — 20 грн.

Це роман інтелектуальних ідей на тлі зворушливої історії кохання, духовну глибину якого читач відна­ ходить у форматі електронного листування. Це сучасна історія одвічного конфлікту між ідеа­ ліз­мом і матеріалізмом, вірою та безвір’ям, яка спо­ нукає кожного шукати свої відповіді на не­прос­ті за­ питання про суть життя і його рушії. Сольрун і Стейн випадково зустрічаються після 30-річної розлуки, аби крізь призму прожитих літ збагнути велич і таємниці своєї молодості. Їхній вір­ туальний роман збурює вибух емоцій.

В антології вперше в Україні широко представле­ ні найяскравіші українські літературні школи і гру­ пи 60–90-х років XX століття, як-от: Київська шко­ ла поезії (В. Голобородько, В. Кордун, М. Воробйов, М. Григорів), «Бу-Ба-Бу» (Ю. Андрухович, О. Ірва­ нець, В. Неборак), «ЛуГоСад» (І. Лучук, Н. Гончар, Р. Садлов­сь­кий), «ММЮННА ТУГА» (М. Савка, М. Кі­ яновська, Н. Сняданко), «Нова деґенерація» (І. Ан­ друсяк, С. Процюк, І. Цинердюк), «Червона Фіра» (Р.  Мельників, С.  Жадан, ), «Нечувані» (О.  Галета, Г. Крук, І. Старовойт).

У монографії представлено результати комплексно­ го дослідження громадсько-політичної та церковної діяльності Мстислава (Степана Скрипника) протя­ гом 1930–1944 років. На великому джерельному матеріалі, частина якого вперше введена до наукового обігу, проаналі­ зо­вано формування суспільних поглядів, парламент­ ську, партійну, культурно-освітню діяльність Скрип­ ника у міжвоєнний період. Простежено його роль у функціонуванні видавництва і газети «Волинь» та в на­ціонально-цер­ков­ному русі.

Губер Л. М.

Качор І., Качор Л.

Марія Матіос

Гроші Чорнобиля

Середньовічний Львів

Чотири пори життя

Рівне, Волинські обереги, 2009 (368 с.) Ціна — 47,50 грн.

Львів, Апріорі, 2009 (64 с. та ілюстрації) Ціна — 47,50 грн.

Львів, Піраміда, 2009 (264 с.) Ціна — 54 грн.

У книжці йдеться про витрати коштів і матеріаль­ них цінностей на ліквідацію планетарної катастро­ фи, про людей, які були в епіцентрі лиха, зрештою, про зловживання, приховані в безладі численних рятувальних заходів. Автор книжки, на той час головний бухгалтер з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атом­ ній електростанції, займався обліком і кон­тро­лював народне багатство, яке за недолугого московського керівництва використовували здебільшого не за ці­ льовим призначенням.

У книжці в хронологічному порядку подано історію розвитку фортифікацій Львова від часу їх закла­ дення у княжу добу (ХІІІ ст.) до часу розбирання на­ прикінці XVIII ст. Показано вплив на розбудову укрі­ плень подій у Галичині, Речі Посполитій, роз­витку озброєнь, фортифікаційних вчень. Вперше опублі­ ковано 50 реконструкцій та 30 схем най­знач­ніших фортифікаційних будівель міста. Як ілюстрації використано старовинні гравюри, мініатюри, твори Я. Матейка, Ю. Коссака, Й. Бранд­ та, Ю. Нікітіна, світлини авторів та Ю. Николишина.

Упродовж усього життя людину поборюють при­ страсті. Та надходить мить — і чуттєва людина на­ віть у пристрасті стає філософом. Такий лейт­мотив книжки Марії Матіос, до якої увійшли нові редакції ранніх творів письменниці, публікованих у періоди­ ці та збірці малої прози «Життя коротке». Видання складають чотири розділи: «Ранок жит­ тя», «День життя», «Вечір життя» і «Ніч». За словами авторки, для читання цих модерних текстів варто запастися валер’янкою або корвалолом: надто вже багато тут «цвяхів у тім’я»…

1 Пітер Баррі. Вступ до теорії Київ, Смолоскип, 2008 (25 грн.) 2 Іван Безпечний. Теорія літератури Київ, Смолоскип, 2009 (25 грн.) 3 Юрій Лавріненко. Розстріляне відродження Київ, Смолоскип, 2009 (35 грн.) 4 Українське дошкілля Київ, Смоло­скип, 2009 (27 грн.) 5 Майк Йогансен. Вибрані твори Київ, Смоло­скип, 2009 (35 грн.) 6 Микола Неврлий. Минуле й сучасне Київ, Смолоскип, 2009 (50 грн.) 7 Богдан-Ігор Антонич. Повне зібрання творів Львів, Літопис, 2009 (84 грн.) 8 Лібералізм: Антологія Київ, Смолоскип, 2009 (50 грн.) 9 Юлія Стахівська. Червоні чоловічки Київ, Смоло­скип, 2009 (7 грн.) 10 Тарас Шмігер Історія українського перекладо­знавства ХХ ст. Київ, Смоло­скип, 2009 (25 грн.) 11 Націоналізм: Антологія Київ, Смолоскип, 2007 (50 грн.) 12 Український декламатор Київ, Смоло­скип, 2006 (15 грн.) 13 Всесвіт, № 7-8, 2009 (20 грн.) 14 Анатолій Бойко. Наше САЛО Київ, Видавець В. Брехуненко, 2007 (7 грн.) 15 Володимир Малкош Українська дивізія «Галичина» Івано-Франківськ, Лілея-НВ, 2007 (1,5 грн.) 16 Володимир Маслійчук. Слобідська Україна Київ, Видавець В. Брехуненко, 2008 (7 грн.) 17 Віктор Брехуненко Як Росія Україною торгувала Київ, Видавець В. Брехуненко, 2007 (7 грн.) 18 Владислав Грибовський. Конотопська битва Київ, Видавець В. Брехуненко, 2008 (7 грн.) 19 Михайло Ковальчук. Війна за незалежність з більшовицькою Росією Київ, Видавець В. Брехуненко, 2007 (7 грн.) 20 Консерватизм: Антологія Київ, Смолоскип, 2009 (50 грн.)

Адреса української книгарні «Смолоскип»: вулиця Межигірська, 21 (поруч із перехрестям Межигірської та Валів)


Павло Коробчук

Ірина Шувалова

Два ядра його географії — Луцьк і Київ. Цей поет знає, до чого призводить невиражена жіноча сексуальність, проте надто талановитий, щоби бути закинутим в історію пружинами матрасів. Кажуть, він часто закохується. Достеменно відомо, що у нього часто закохуються. Втім, важко не захопитися митцем, який не уникає публічності, а у віршах оголює приватне. Читаєш — і тьохкає: про мене. Недолюбленість, страждання, переживання, кохання — ці мотиви актуальні завжди; і так само радісно й охоче споживає читач тексти, написані кров’ю. А отже, Коробчук має всі шанси увійти до канону. Лауреат ІІ премії літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» за збірку поезій «Флейта».

Киянка. Її поезія призначена для язичницьких храмів — не справжніх, а описаних у художній літературі: сутінки, курильниці, лампади, екстаз. Або ні, не так: промені сонця крізь отвори у стінах, білий мармур і білі хітони. В обох варіантах залишається спільна деталь: хлопчики, стрункі хлопчики, до яких — зась. А в неї не буває больового шоку: бо не боїться страху й болю і тому вміє їх приручити. А потім вони, приручені, так органічно з нею зливаються, що про них так і пишеться — не трагічно, а так… як про своє. Лауреатка ІІІ премії літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» за збірку поезій «Анатоми».

 ***

2

Хотів би бути людиною, яку всі забувають — грабуєш банк, видаєш диск електронної музики, патентуєш винаходи — назавтра тобі ні листочка слави, ні жодної кримінальної справи.

ті що цілують міцно я в них не вірю сонце викочується обходить коло знов повертається хтось залишається брунатним слідом помади або садном від неголеної щоки на шкірі хтось зовсім не залишається

Щодня підступатимуся до третьокурсниці з п’ятнадцятої кімнати — згодом вона не зможе пригадати, хто позбавив її цноти. Справжнє спілкування стане можливим тільки з мимовільними знайомствами на якихось концертах чи неформальських тусівках — адже навіть батьки ніколи мене не впізнають — марна справа їм щось доводити.

 *** вірші не треба писати ними треба подмухати на поранений вечір пам’ять німб ними треба прокидатися в незнайомих обличчях розстібати ґудзики на чужому світанку або взагалі взяти і не прокинутись а снами вирощувати черепаху під язиком яка колись замулиться контурами слів на дні бібліотек

людина без чиєїсь пам’яті про себе це пасажир якому залишилося тільки споглядати дерева за вікном які постійно ті самі на цьому автобусному маршруті як і на будь-якому іншому А як щодо посмертної пам’яті? Замість надгробка замовлю собі ігровий автомат — і тоді навколо мене постійно будуть юрмитися пацани.

до чого веде невиражена жіноча сексуальність треба знати, кому дозволяти себе ґвалтувати треба знати, з ким заводити таємні зв’язки у ліфті на останньому поверсі відданості треба відчувати, коли з’являться покинуті будинки з деревами, пророслими з паркету двоє виходять із такого будинку вранці сповнені правди й мовчанки й зігрітими під повним місяцем тілами демони ваших ліжок і запахів розлетілися під кленові дерева із чорної меси навколо постелі відхрещуєшся від плям вимагаєш пояснень сама від себе поправляєш зачіску і сукню ніби монашка після нічного клубу переховуєшся від себе у фаст-фудах типу не втрачаєш зв’язку з громадськістю чорна кішка дотиків залишиться в тобі на все життя і роз’їдатиме зсередини звиватиметься щовесни по підвалах із фантастичними тиграми і цикадами а потім щоразу розпорюватимеш собі живіт ножем у формі хреста ось твої смерті випалі із розбитих колб ось перспективи загнані під нігті кохання що відсвічує тобі серед водойми відсвічує своїми гарячими маяками де спалюються тіла колишніх коханців улюблених голівудських зірок і навіть цих перехожих у яких нема берегів простір між вами циркулює як кров і грієшся капілярами і тонеш у них у перехожих нема берегів і ти б утопилася там як тонуть міжокеанські нафтові баржі з товаром твоєї єдиної але розхристаної любові якщо це можна назвати товаром на шкірі утворюється накип а під шкірою хрустка і ламка кірочка дотиків ніби смажена без жирів яєчня треба знати де щоразу втрачати терпіння як цноту і вибухати розмазуючись мізками по гардинах на внутрішніх стінках серця треба займатися відчаєм вчасно практикувати його півдня катаючись на метро притуляючись до кожного пасажира у внутрішній і зовнішній час пік ти гориш і можеш не встигнути дати посмакувати собою усім охочим кінцівки ночами розсипаються і до самого ранку ти вибираєшся з цієї пустелі сьогодні тут коли я тебе заламав у провулку і коли ти попросила піти у зручніше ніж асфальт і мільярди кроків ліжко коли ми дізналися про спільну жагу з усіма мастями на кожній окремій карті про чорну кішку яку ти кормиш щоранку молоком у під’їзді своїм молоком сьогодні слово яке буде лунати у ерогенному черепі впродовж твого життя сьогодні тут у закинутому будинку в який ми перебралися відірвавшись від асфальту у будинку з такою ж обідраною як стіни і прихованою як шрами на зап’ястях пристрастю відбиватися чуєш ридати вже не варто не щиро мета ґвалтівника і невдоволеної жінки завжди різна для неї гра у певний момент переростає у справжнє життя для нього життя у певний момент переростає у справжню гру і оскільки чуєш ти показала своє справжнє обличчя воно нижче пояса у закинутому будинку в який ти погодилася піти після ножа на горлі та прокуророві плакати не можна не можна ридати — ти ж сама погодилася на зручніші умови вдоволення занадто спекотно ми знаходимось одне від одного занадто пекельно ми розливаємо нашу нафту серед моря занадто довго ми стримували своїх демонів і котів але вона плакала не через це

Літературний додаток до часопису творчої молоді «Смолоскип України» Реєстраційне свідоцтво: КВ № 4040 від 15.02.2000

Адреса редакції: 04071, Київ, вул. Межигірська, 21. Видавництво «Смолоскип» (www.smoloskyp.org.ua) Телефон: (044) 425 23 93

(з циклу «дівчинко, …»)

знаєш якось я любила хлопчика я любила хлопчика потай я любила хлопчика з найсолодшим у світі ротом він чинив мені спротив я питала скажи скажи якби це не я а вона ти був би не проти? зрештою кожній із нас не бракує таких історій так химерно все обертає у вирі пам’ять лягаєш спати день полишаєш під ліжком як стос одягу як осоружне рам’я ми не ті про кого вони мовчать ми ті з ким вони нескінченно говорять це триватиме вічно так мені часом здається вночі носом у стінку і наново все прокручуєш наново тому що любов як вагітність по суті завжди позапланова і ліків від неї не надається

травма (для О. Л.) «из чего только сделаны девочки…» відлік почнеться натягнуту линву сіпне той хто зліпив тебе склав тебе склеїв в одне той деміург повелитель знебритвлений оккам зайве відтяв уже встиг уже схлипне тонесенькою віолончеллю вібруючий нерв ієрофант зачіпає струну ненароком це топографія тіла засвоєння меж плоть піддається дослідженню де не візьмеш равлики руху спіральки повторні потворні шрамів шовкова лиштва і судин макраме ось рукоділля мінервине може мине страх може хтось і приручить це нерукотворне так серпантинно так чинно лягають бинти загадка мусиш намацати відповісти що й на морфемному шві залишається цілим вже заїкається вже замовкає пунктир нори прорито під шкіру втім вата і спирт спинять червоних лисиць що тікають із тіла храм із кісток і пустот але все-таки храм може заплющивши очі намацає злам зліплене сліпо так само не видячи зцілить той хто тримає ключі від незамкнених брам дівчинка знає що світ це імперія зла і позначає кордони імперії білим сам себастьян уже спазм уже майже стріла гладиш себе це нова виростає кора сорому темна смола проступає на зрізах патока поту претерітум був і була дівчинка пробує пальцями певні слова дівчинка носить у тілі лозу і залізо

3 доки ще нам вагітніти ними доки лежати безсонно в темряві кліпати в ніч очима у мені ворушиться чийсь неспокій і я точно знаю від кого він чий він я мала би змовчати вагітніти значить мовчати слово тримати у роті проковтнутим наполовину діви несуть тягар непорочних зачать у них вже тремтять коліна марю як солодку ношу взявши до рук запеленавши в пелюшечку свій неспокій жадібно вдивлятимусь ловитиму кожен рух глянь-но золотоокий моя туга схожа на тебе схожа на тебе так наче ви два чоботи пара чи з однієї колоди карти скільки скажи ще носити тебе?! під серцем в утробі чи до поштової скриньки як того листа що його так страшно опустити в розверсте завтра

фаетон (з циклу «ефеби») хлопчик солодкий солоний солодкий солоний мойри лукаві ласкаві безжалісні хитрі виснеш ти падаєш виснеш ти мій фаетоне межи списами трави й гостряками повітря чадо гірке золоте тонкостанне свавільне вгору в безодню угору в безодню танцює панцирний жук колісниці пірнає повільно й вільно злітає — стріла непідвладна стрільцю. о, гнівна деметро, не рви своє пишне волосся повне пожухлої мертвої арніки пижми падає хлопчик нащадок світила що досі жодного разу не збочило рух колобіжний падає хлопчик і висне і падає. тісно тілу між посвистом вітру і полиском листя хлопчик скляніє він трісне скляніє він трісне хлопчик він практик він містик він практик він містик луком напнувши дзвінкі сухожилля прорісши омахом полум’я в темне склепіння зірвавши зв’язки ти з рук випускаєш затиснуті віжки пучки востаннє цілують розбещену замшу тіло засмагле рвонеться розпружиться стане зіркою пам’яттю зіркою кришиться тоне тоншає вищає іншає міниться тане вибухнеш згаснеш ти вибухнеш мій фаетоне

доки ти спиш постають і зникають міста спас на крові на крові але все-таки спас серця синицю без дозволу в груди зашили якір із м’яса утримує в просторі нас напнуто голос на горла химерний каркас плоть живопліт за яким уже землі пташині

Далі буде:

пальцем на тебе впритул «підведися й іди» дівчинко це лиш примарні підвиди біди привиди болю це карма ламає конструктор день починається з ночі туману води на простирадлах лисиці лишають сліди ти відчуваєш тепло їх вологого хутра

Рецензія Ольги Купріян на книжку Катерини Паньо «Полювання на сліпса». Проза Оксани Лущевської.

Редакційна колегія: Ольга Погинайко, Ростислав Семків, Оксана Щур. Думки авторів публікацій не завжди збігаються з точкою зору редакції.

Дизайн макета: Микола Ковальчук. Друк: Гарнітура «Нат Ґротеск» (Н. Васільєва, 2009). КП КОР «Друкар». 02100, Київ, вул. Краківська, 6-А. Замовлення № 324. Наклад 2500 примірників.

ЗНАК #3  

Літературний додаток до часопису творчої молоді «Смолоскип України»

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you