Page 1

ПЕДАГОГІЧНА РАДА:

"Створення виховного простору як результат розвитку виховної системи школи"

заступник директора з виховної роботи Карпенко О.О.

2013


УКРАЇНА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ МИКОЛАЇВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ Ш К О Л А І – ІІІ С Т У П Е Н І В № 42 НАКАЗ від

м. Миколаїв

№________

Про підготовку та проведення педагогічної ради На виконання річного плану роботи школи НАКАЗУЮ: 1.Провести педагогічну раду «Створення виховного простору як результат с розвитку виховної системи школи » 28.01.2013 року о 13.40 2. Для ефективного проведення педагогічної ради : а) створити творчі групи класних керівників : б) провести засідання методичного об,єднання класних керівників; г) проаналізувати : --- діяльність органів учнівського самоврядування; --- рейтинг особистості ; --- рейтинг добрих справ; --- рівень сформованості класних колективів; --- результативність діяльності гуртків , секцій, факультативів --- стан реалізації напрямків програми «Я та оточуючий світ», « Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів ЗОНЗ України» --- участь учнів школи у діяльності позашкільних установ . 3. На засіданні методичної ради школи розробити проект рішення педагогічної ради до 26.01.2013 4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника директора Карпенко О.О. Директор школи Карпенко О.О.

Л.Л.Бондарєва


ДОПОВІДЬ "Створення виховного простору як результат розвитку виховної системи" У процесі демократизації суспільного життя виховання молодої людини як особистості, що характеризується високими моральними якостями, суспільною активністю, високою культурою праці й поведінки, є одним із провідних напрямків державної молодіжної політики. Визнаючи це, ми розуміємо, що нагальним і важливим є саме створення та удосконалення механізмів, технологій, методів виховання спрямованих на розвиток особистості. Школа готує молодь до життєдіяльності і покликана виконувати базові для цього функції – навчання та виховання. Впроваджуючи програмноцільовий

підхід

щодо

організації

навчально-виховного

процесу,

педагогічний колектив нашої школи спрямовує свої дії на втілення напрямків виховних програм і насамперед, загальнодержавної виховної програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх шкіл». На нашу думку, найбільш перспективним до розвитку і реалізації виховного потенціалу є системний підхід , поданий у вигляді виховної системи, який відображає один з найбільш фундаментальних фактів педагогічної дійсності: виховання стає функцією соціального організму – колективу

школи.

Тобто,

якщо

раніше

безпосереднім

учасником

педагогічного процесу вважався учитель-вихователь, який визначав сенс того, що відбувається у тій чи іншій педагогічній ситуації, то в умовах виховної системи оцінку сутності цих ситуацій здійснюють самі її учасники, керуючись прийнятими нормами і цінностями. Виховна система створена у школі як цілісний соціальний організм з власною логікою функціонування і розвитку дає можливість для здійснення процесів самоорганізації і саморегуляції, інтегрує і гармонізує з цією метою всі необхідні шляхи, обсяги і засоби виховання. Нашим

педагогічним колективом

виховної системи школи у 2009 році.

розглянуто

питання створення


На засіданні педагогічної ради ««Виховна система школи – шлях до розвитку особистості» проаналізована виховна діяльність школи у контексті системного підходу до змісту виховного процесу та визначено за пріоритетний напрямок для подальшої роботи створення та удосконалення виховної системи школи. Працюючи над темою педагогічної ради, ми переконалися, що виховна система школи вважається відкритою, оскільки не може плідно розвиватися, знаходячись ізольовано від соціального оточення. Це полягає в забезпеченні вихованцям широкого контакту із соціумом. Саме об’єкти соціального оточення часто стають реаліями, на основі яких створюється взаємодія школи із соціумом – природним, соціальним, екологічним, культурним. На базі взаємодії школи із середовищем створюється певний територіальний виховний простір, який сприяє виведенню виховної системи за межі навчального закладу, включенню її в педагогічне освоєння найближчого оточення й перетворенню його у чинник виховання дітей і дорослих. Таким чином, саме такий відкритий виховний простір спрямований на плекання дитини як суб’єкта власного життя й успіху, набуття нею життєвої компетенції є не тільки показником розвитку виховної системи, а і невід’ємним атрибутом сучасної інноваційної школи. Як показує досвід, виховання учнів не може здійснюватись у рамках тільки навчального закладу. Воно залежить від усієї соціально – культурної ситуації, в якій живе та розвивається дитина. Виховний простір – це соціокультурне та педагогічне (освітнє) явище, яке утворює та утворюється життєдіяльністю виховної системи заходу, взаємодією вихователів (учителів) та вихованців (учнів) у процесі залучення останніх до цінностей та сенсів соціального життя, створення умов для виникнення

та

реалізації

їх

конструктивної

соціальної

й

творчої

активності. Виховний простір школи покликаний допомогти молодому поколінню визначити своє місце в динамічному суспільстві з ринковою економікою,


скористатися можливостями, які дає суспільство, та уникнути при цьому небезпек. Тільки за допомогою створеного виховного простру як для педагогів, так і для дітей відкриваються можливості реального моделювання соціальних ситуацій, участі в них, освоєння різних соціальних ролей і моделей поведінки в суспільстві, що сприяє успішному розвитку в учнів соціальної компетентності і, в кінцевому результаті, їх життєвому успіху. Єдиний виховний простір є результатом успішного функціонування виховної системи і водночас він виступає необхідним ресурсом її подальшого розвитку. Це процес, якій відбувається постійно. Враховуючи це, сьогодні на засідання педагогічної ради ми винесли на розгляд питання щодо виховного простору школи як результату становлення та ресурсу розвитку виховної системи. Загальнодержавна виховна програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх шкіл» визначає виховний простір як простір соціальних, культурних,

життєвих виборів особистості, котра

самореалізується у різних виховних середовищах (академічному, клубному, творчих майстерень тощо). Програмою визначаються основні вимоги до створення виховного простору у контексті яких ми будемо сьогодні вести діалог. Основні вимоги до створення виховного простору: • психологізація як здатність враховувати у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на дитину й одночасно творити духовно-творче розвивальне середовище, нейтралізуючи негативні з них та посилюючи позитивні; • відкритість соціуму — діяти у співпраці з сім'єю, громадськістю; • залучення дітей до розв'язання суспільно значущих і особистісних життєвих проблем — формувати досвід громадянської поведінки; • розвиток творчого потенціалу всіх суб'єктів навчально-виховного процесу; • спонукання школярів до самостійного розв'язання власних життєвих проблем у нестабільному суспільстві;


• життєтворчість як здатність забезпечити дитині можливість облаштувати власне життя, творити колективні і міжособистісні взаємини; • педагогічна культура вчителів і вихователів, невід'ємними особливостями якої є людяність, інтелігентність, толерантність, розуміння, здатність до взаємодії; • педагогічний захист й підтримка дітей у розв'язанні їхніх життєвих проблем

та

в

індивідуальному

саморозвитку,

забезпечення

їх

особистісної недоторканості і безпеки; • самореалізація людини в особистісній, професійній та соціальній сферах її життєдіяльності. Під час підготовки до засідання педагогічної ради була організована робота творчих груп, які займалися обговоренням проблем виховного простору. Я запрошую вас, колеги , до продовження цієї роботи та плідної співпраці. Тематика творчих груп: 1. Вплив виховного аспекту уроку на виховання особистості (керівник Шеремет В.Г.) 2. Підвищення пізнавальної активності учнів засобами виховного середовища (керівник Кравченко І.М.) 3. Профорієнтаційна робота як засіб формування особистості (керівник Власова Н.В.) 4. Здоров’язберігаючий аспект виховної системи школи (керівник Стрєлкова М.О.) 5. Учнівське самоврядування як складова виховного простору школи (Кобзар Л.В.) 6. Організація позакласного та позашкільного середовища школи (керівник Сологуб О.В.) Поштовхом до створення виховного простору є робота над створенням шкільного центру дозвілля учнівської молоді та молоді мікрорайону «Сяйво», яке відбувалося в рамках одного з напрямків загальноміського


проекту «Несемо радість людям» у 2009 році. Вивчення середовища школи та мікрорайону, попередній аналіз соціальної ситуації, анкетування батьків, учнів та мешканців мікрорайону, вироблення можливих напрямків роботи з різноманітними установами та запрошення їх до співпраці в центрі надали нам можливість не тільки досягти мети проекту, а і закласти основу для створення виховного простору школи та шляхів розв’язання даних проблем. Питання створення виховного простору протягом 2010-2012 років знаходилося під постійним контролем адміністрації школи. Проводилися відповідні

заходи

функціонування:

щодо

дотримання

психолого

вимог

до

педагогічний

його

створення

семінар

та

«Соціальна

компетентність учнів.» (січень 2012 р.); виробничі наради з питань роботи педколективу над подоланням асоціальних проявів поведінки учнів через залучення їх до дозвілевої діяльності (грудень 2011 р.), організації роботи гуртків та секцій, роботи органів учнівського самоврядування (жовтень 2012 р.). На засіданнях методичної ради школи розглядалися підсумки проведення Всеукраїнських предметних олімпіад, різноманітних конкурсів, виконання програми «обдарована дитина», стимулювання в педагогічному колективі пошуку оптимальних шляхів і способів підвищення ефективності навчальної діяльності учнів; методичні об’єднання аналізували роботу гуртків і факультативів (листопад 2011р.); участь учнів у шкільних олімпіадах, конкурсах

«Кенгуру»,

«Левеня»,

«Колосок»,

«Російське

ведмежа»,

«Соняшник», «Бобер», знавців української мови ім. П. Яцика. (грудень 2011 р.). Рада школи слухала ефективність та результативність роботи з обдарованими дітьми (січень 2012 р.). Видані накази по школі «Про стан профорієнтаційної роботи в школі», «Про стан гурткової роботи», «Про результативність роботи з обдарованими дітьми та шкільного наукового товариства» ( травень 2012 р.). Контроль організовано у напрямку аналізу роботи вчителів – предметників щодо залучення учнів до науководослідницької діяльності, організації науково – дослідницької роботи учнів та роботи гуртків (жовтень 2011 р.), моніторингових досліджень щодо участі учнівських колективів у громадському житті.


Виходячи з того, що виховання учнів реалізується у результаті навчально-виховної діяльності, позаурочної та позакласної роботи ми визначили основні напрямки як елементи виховного простору. • урочна діяльність; • позаурочна та позакласна діяльність; • позашкільна освіта; • робота органів учнівського самоврядування; • взаємодія з батьками, громадськими організаціями, державними установами. Чинники виховання: • сім’я, • школа, • соціальні інститути (позашкільні заклади, психологічні служби, тощо) Першим і найважливішим чинником виховання є сім’я, яка стоїть у центрі глобальних економічних, політичних та культурних змін, які відбуваються у державі і являються тією найменшою клітиною у житті суспільства, його основою, яка через власну культуру, мову, цінності виявляє значний вплив на виховання підростаючого покоління. Значне місце відведено батькам, тому що саме вони і є найбільш близькими та не завжди підготовленими співучасниками виховного процесу. Сучасна сім’я часто неспроможна вибудовувати свій виховний простір таким чином, щоб він забезпечив формування соціально-психологічних компетентностей підлітків, як умови їх успішного входження в соціум; характер взаємодії сім’ї та школи не відповідає сучасним суспільним вимогам і потребам, відсутня координація педагогічних впливів соціуму, внаслідок чого існують перешкоди та ускладнення в процесі соціалізації підлітків. Розуміючи важливість співпраці з батьками, на засіданні педагогічної ради у січні 2012 року ми розглядали цю проблему, визначили завдання педагогічного колективу у напрямку розвитку

взаємодії школи і сім ї у


формуванні соціальних компетенцій учнів через систему цінностей та спрямували свою діяльність на їх реалізацію. Визначивши завдання для подальшої взаємодії з батьками, щодо соціального виховання підлітків, створення єдиного виховного простору (робота творчих груп, батьківських клубів, центрів, секцій педагогічного всеобучу, виявлення кращого сімейного досвіду, проведення практикумів, застосування циклограми організації роботи, залучення до реалізації виховних проектів, розвиток громадсько-державного управління закладом тощо) свою діяльність ми спрямували на організацію: 1. Просвітницької роботи. 2. Проведення спільних творчих справ. 3. Залучення до організації різноманітних форм виховної роботи, спрямованих на запобігання негативних проявів соціальної поведінки, мотивації здорового способу життя. Проведена робота сприяла позитивним змінам у свідомості батьків щодо виконання виховної функції. Підвищився рівень !!!! теоретичних знань з проблем соціалізації підлітків, поступово якісно змінюється стиль сімейного виховання, тип партнерства сім’ї та школи. В результаті цілеспрямованого педагогічного впливу сім’ї та школи в підлітків зростає інтерес

до

соціально

значущої

діяльності,

підвищується

рівень

комунікативних здібностей, налагоджуються взаємозв’язки з ровесниками, дорослими, у них з’являється потреба у визначенні особистісного статусу в соціумі, що і є ознакою їх соціального становлення. Другим важливим чинником є школа, яка сьогодні покликана, в першу чергу, стати осередком виховання, в тому числі, самовизначення і самореалізації кожної особистості. У навчально-виховному процесі головний акцент має переноситись із засвоєння певної кількості знань на виховання особистості з урахуванням її унікальної природи, і вже на цій основі формувати у неї моральні цінності, творчу і самотворчу діяльність. Мета виховання - сформувати людину з незалежним високорозвиненим розумом, людину, яка реалізує в житті свою незалежну думку. Усі діти


талановиті. Необхідно допомогти дізнатися про свої здібності. Дітям цікаво вчитися, коли вони люблять свою школу, люблять свого вчителя. Отож

першорядне

завдання нашого педагогічного колективу -

виявлення тих задатків, які має кожен учень. Знайти та здобути в кожній дитині якісь творчі здібності, навчити її працювати, допомогти зрозуміти і знайти себе, зробити перші кроки в творчості задля радісного, щасливого життя – завдання кожного класного керівника. Краще вчити, краще виховувати - потреба часу. Активність, ініціатива, творчий пошук педагога - необхідна умова для успішного вирішення тих складних завдань, які стоять перед школою. Для

забезпечення

сприятливих

умов

розвитку

дітей

широко

використовуємо первинну й поетапну діагностику, що дає можливість своєчасно виявити творчий потенціал особистості: діагностична робота зі збору, обробки та практичного застосування інформації про рівень психічного (темперамент, особливості характеру, інтереси, нахили, здібності), інтелектуального та творчого розвитку (інтереси, нахили, здібності) особистості, рівень її психічної адаптації до різноманітної діяльності у навчальному закладі, до класного колективу. Це є, на нашу думку, необхідним етапом діяльності щодо визначення конкретизованих цілей, завдань виховної роботи, створення індивідуальних програм розвитку особистості. Діагностика фізичного та психічного стану, і діагностика можливостей та творчих здібностей здійснюється за допомогою апробованих та визнаних ефективними для нашого колективу методів. Найчастіше для діагностики використовуємо різноманітні тести. Але не менш ефективним є ситуативний підхід, тобто діагностування учнів за допомогою створення спеціальних або природних виховних ситуацій. Програму спостереження, дослідження творчих здібностей вважаємо за необхідне розпочинати з перших днів перебування дитини в стінах школи. Чим раніше виявляються здібності й таланти, тим більше шансів на їх


реалізацію. Спостереження показують, що діти часто „приховують” свої здібності, якщо дорослі не оцінюють їх належним чином. (Виступ психолога) Школа — це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у цьому відіграє урочна , позаурочна та позакласна виховна робота, організації якої приділяють увагу всі педагоги школи, при цьому шукаючи оптимальні шляхи для розвитку, саме наших специфічних учнівських колективів та кожної особистості, насичуючи цим самим виховний простір закладу. Основним у школі є урок. Його виховна цінність незрівнянна. Тому при плануванні кожного уроку визначається виховна мета уроку , що дає можливість в руслі цілісного підходу впливати на процес становлення особистості і охоплює всі основні сторони виховання учнів. (виступ голови методради) Вчителі Сінченко В.В., Стрєлкова М.О., Копилова Г.П., Давіденко І.М., Козловська О.В., Оніщук С.Г., Россинська О.П., Рязанцева Н.Ю., Колода І. Ю., Кобзар Л.В. Спрямовування

навчально-виховного

процесу

на

виховання

особистості, здатної до самореалізації, професійного становлення й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства, здійснюється через профорієнтаційну направленість як уроку так і позакласних заходів. (виступ з питань профорієнтації) Для підвищення інтересу учнів до предметів, росту їх пізнавальної та творчої активності, підтримки обдарованої молоді виховний простір школі наповнює система гурткової та секційної роботи. Предметні, технічні, спортивні гуртки є позаурочними організаційними формами навчання, їх завдання — поглиблення набутих на уроках знань,


розвиток інтересів і здібностей дітей. Організовуючи роботу гуртків, педагоги не забувають про моральне, трудове, естетичне й фізичне виховання школярів; залучають до роботи гуртків якомога більше дітей; забезпечують активність і самостійність учнів під час занять. Класні керівники, через діагностування нахилів учнів, виявляють здібності кожної дитини та сприяють залученню їх до діяльності шкільних гуртків. Участь членів

предметних гуртків у масових виховних заходах,

тематичних вечорах, конкурсах, олімпіадах, тижнях і місячниках знань, випускають стіннівки та радіогазети, альманахи сприяє поглибленню знань та підвищує інтерес до навчальних предметів. У гуртках задіяно 612 учнів, що становить 76,1% від загальної кількості. Результати своєї діяльності гуртківці продемонстрували у культурно-масових та суспільно-корисних заходах, які проходили в школі, районі, місті та області. Для

підтримки

обдарованої

молоді,

надання

їй

можливості

саморозвитку та самореалізації, популяризації знань організована діяльність Шкільного наукового товариства. (виступ відповідального за роботу з ШНТ). Результатом діяльності колективу педагогів та учнів є утримання вже протягом 5 років одного з лідируючих місць у місті по кількості переможців олімпіад різних рівнів. Також спостерігається щорічне зростання кількості учасників та переможців предметних конкурсів «Левеня», «Кенгуру», «Соняшник», «Бобер», «Лелека», «Гринвіч», «Патріот».


Участь у конкурсах в 2010-2011 навчальному році

43,10%

56,90%

Приймали

Не приймали

Участь у конкурсах в 2011-2012 навчальному році

28,20%

71,80%

Приймали

Не приймали

Але мета сучасного освітнього процесу - не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.


Провідною тенденцією виховання стає формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального і природного довкілля та самої себе. Тому

виховання

учнів

у

школі

ми

здійснюємо

в

контексті

громадянської і загальнолюдської культури. Воно охоплює весь навчальновиховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяльності та поєднує інтереси особистості, суспільства і держави. Виховання громадянина – це основне завдання нашого педагогічного колективу. Тому робота класних керівників націлена на формування ціннісного ставлення до своєї Батьківщини та її історії у рамках виховних програм «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів», шкільної Комплексної програми виховання особистості «Я та оточуючий світ». Шкільною традицією стали музейні уроки, віртуальні екскурсії та зустрічі з фахівцями міських музеїв. Учні познайомилися з експозиціями Обласного краєзнавчого музею, музею підпільно-партизанського руху та художнього музею ім. Верещагіна. Підсумком цієї роботи стала презентація творчих робіт «Крокуючи по музеях міста». Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України № 286 від 06.04.2007 була розроблена тематика комплексних навчально-тематичних екскурсій з учнівською молоддю «Моя країна – Україна». Завдяки організації подорожей історичними місцями України та рідного краю учні отримують знання про героїчне минуле українського народу, що є одним з найбільш важливих шляхів формування історичної пам’яті. До цієї роботи включилися класні керівники Крутієнко О.М., Оніщук С.Г., Сологуб О.В., Гієвська З.М., Жуля М.В., Козловська О.В. Виховання молоді на кращих зразках історії рідного народу, його досвіду, традицій, освіти та культури, вищих християнських ідеалів, є важливою умовою будівництва соборної самостійної держави національного типу. Тому класними керівниками 1-11 класів проводяться спільні з батьками заходи спрямовані на виховання учнів на народних традиціях, обмін досвідом з питань сімейного виховання на засадах традицій, які передаються


від покоління до покоління. Значну роль у цьому відіграє шкільний музей народознавства «Батьківська хата» (керівник Буяр Л.К.). Створення музею – результат багаторічної краєзнавчої пошуково-дослідницької роботи всього педагогічного, учнівського та батьківського колективу. Він має велике значення для виховання учнів у нашій російськомовній школі. На базі музею проводиться народознавча робота, продовжуються дослідження історичного минулого нашого краю. Але незважаючи на це у 2012-2013 н.р. спостерігається зниження активності у роботі шкільного музею «Батьківська хата» (керівник Буяр Л.К.). Зменшення кількості екскурсій до музею, відсутність заходів спрямованих на популяризацію народознавчого напрямку у пошуководослідницькій роботі учнів, недостатня увага з боку керівника та Ради музею щодо проведення на базі музею народознавчих свят призвело до того, що зацікавленість учнівської молоді школи вивченням історії свого народу, його традицій та звичаїв знизилася. Робота музею потребує популяризації в межах виховного простору школи. І в цьому напрямку нами розпочата робота

щодо ознайомлення

вихованців дитячих садочків та шкіл мікрорайону з експозицією шкільного музею. Особливістю нашої школи є її багато національність. І досягнення високої культури міжнаціонального спілкування для нашого шкільного колективу дуже важливе. За даними соціального аналізу на третьому місці по кількості знаходяться діти – представники азербайджанської національності. Тому за ініціативи батьківської громадськості та при підтримці керівництва міста в школі розпочав свою роботу Центр азербайджанської культури. Позитивним у цій роботі ми вважаємо формування міжнаціональності, виховання поваги до культурних цінностей інших народів. Це також збагачує наш виховний простір. Ми прагнемо виховати кожного учня високоморальною, фізично здоровою, всебічно розвинутою, творчою особистістю. Основою виховної системи в нашій школі є повага і довіра до дитини, визнання її права на


життя, навчання і власний моральний вибір. Розуміючи, що здоров’я дитини – це ключ до здорового способу життя , наша школа ставить перед собою завдання формування основ культури здоров’я; зменшення захворюваності; підвищення рівня фізичної та розумової працездатності. Втілення ціннісних орієнтирів на формування свідомого ставлення до свого здоров’я, ми здійснюємо через створення Школи здоров’я та розвитку у рамках експериментальної діяльності. (виступ відповідального за експериментальну діяльність) Масштабні завдання виховного процесу, поставлені державою перед школою, можна здійснити, створивши продуктивний виховний простір, через який має простежуватися вплив чинників виховання на процес становлення особистості як суб’єкта життєтворчості. Сучасному вихованню має бути повною мірою властива випереджувальна роль у демократичному процесі державотворення, воно має стати засобом розвитку духовної культури, зупинення соціальної деградації, стимулом пробудження високих моральних якостей - совісті, патріотизму, людяності, почуття громадянської і власної гідності . Інтеграція виховних впливів освітнього середовища передбачає також превентивний характер, що включає реалізацію заходів, спрямованих на попередження злочинів і злочинності, вдосконалення способу життя учнів без порушень норм моралі. Здійснення превентивного виховання відбувається через: психологопедагогічну профілактику та корекцію відхилень у поведінці учнів, використання нестандартних форм виховання, забезпечення зайнятості та змістовного відпочинку дітей під час канікул, допомогу соціальне дезадаптованим категоріям дітей, профілактику дитячої бездоглядності, просвітницьку робота щодо запобігання протиправній поведінці, наркоманії, алкоголізму, захворюваності на ВІЛ/СНІД та хворобам, що передаються статевим шляхом; правильне статеве виховання.


Заходи психолого-педагогічної профілактики: 1. Діяльність правового лекторію «Я та закон»: «Обов’язки учнів. Загальні положення», «Твоя безпека», «Основи правомірної поведінки у громадських

місцях.

Адміністративна

та

кримінальна

відповідальність підлітків», «Бережіть себе», «Алкоголь та злочин», «Сім’я у сучасному світі», тренінгові заняття для учнів 7-х класів «Скажемо курінню – НІ!». 2. Тестування

учнів

«Чи

схильний

я

до

шкідливих

звичок?»,

«Комп’ютерні ігри, телебачення і їх вплив на здоров’я дитини», тренінг-спілкування: «ВІЛ/СНІД. Причини та наслідки стигми». 3. Впровадження курсу

«Сприяння просвітницькій роботі

«Рівний –

рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя для учнів 7-х класів. 4. Лекції за участю підліткового лікаря-нарколога, зустрічі з дитячим лікарем-гінекологом, представниками правоохоронних органів. У результаті діяльності у цьому напрямку скоротилася чисельність учнів які потребують особливого педагогічного спостереження та обліку, учнів схильних до проявів девіантної поведінки Чисельність учнів, які потребують обліку 9

8

8

7 6

6

5

5

4 3

3

2

1

0 2009

2010

2011

2012


Чисельність учнів, які потребують особливого педагогічного спостереження 25 23

20 18

15 12

10 7

5

0 2009

2010

2011

2012

Стимулювання і корекцію поведінки ми здійснюємо через залучення учнів з ще несформованим свідомим уявленням про норми поведінки в суспільстві до участі у діяльності виховних комплексів – гуртків, клубів, секцій, творчих колективів. 93 % таких учнів займаються позакласною та позаурочною діяльністю. Крім цього вони залучаються до дозвілевої діяльності. Учні активно відвідують спортивні секції, гуртки «Юний стрілець», «Зірниця». За останні 3 роки кількість учнів у цих гуртках суттєво зросла. Що є наслідком кропіткої роботи керівників гуртків Сінченко В.В. , Горбунова К.А. , Гаврилюка Д.О., класних керівників. У результаті діяльності у цьому напрямку учні мають суттєві

досягнення. Гуртківці приймали участь у

змаганнях зі стрільби з пневматичної гвинтівки,з військового багатоборства, де займали І та ІІ місця у районі. За результатами участі у міських змаганнях військово-спортивних змаганнях «Нумо, хлопці» команда юнаків школи посіла І місце і стала дев’ятиразовим призером. Фінальні змагання з військово-спортивної гри «Зірниця» пройшли в умовах наближених

до

бойових і закінчилися для команди хлопчаків та дівчат переможним ІІ місцем і почесним правом участі у міському параді до Дня Перемоги. Завдяки


зростанню зацікавленості учнів заняттями у стрілецькому тирі та у гуртку «Зірниця» спостерігається збільшення кількості залучених до роботи у гуртках серед учнів 5-7 кл., 8-9 кл. Враховуючи вікові особливості цієї категорії учнів, ми надаємо їм можливість займатися у тирі дартсом. Саме заняття у спортивних секціях допомогли гуртківцям стати одними з кращих у міській олімпіаді з фізичної культури. Але на сьогодні ще залишається проблемним матеріально-технічне забезпечення та оснащення бази школи для занять позакласною діяльністю. Основою міжвікового конструктивного спілкування, соціальної адаптації, творчого розвитку учнів у школі є створення організації учнівського самоврядування «Планета 42», діяльність якої спрямована на формування соціальної активності та громадянської самосвідомості молоді на основі демократичних цінностей. Учасники учнівського самоврядування відвідують семінари з питань організації самоврядування, беруть участь у загальношкільних конференціях, конкурсах, самостійно влаштовують свята і конкурси в школі, активно допомагають у важливих шкільних справах. Основними напрямками їх роботи є визначення питань шкільного життя, тих, що найбільше цікавлять учнів й у розв’язанні яких школа має певні успіхи, надбання. Кожен учень, маючи доручення (тимчасові, постійні) проходить школу учнівського самоврядування. У школі взаємини членів учнівського самоврядування та педагогічного колективу побудовані на довірі, співробітництві. Розвиток учнівського самоврядування в школі – процес не стихійний, а керований. Створена модель учнівського самоврядування потребує та проходить процес вдосконалення. Для визначення ефективності розвитку виховної системи в школі використовується рейтингову систему оцінювання дієвості виховного процесу. Вивчення рейтингу особистості , саморозвитку класного колективу, рейтингу добрих справ дає можливість відстежувати результативність, доцільність впровадження програм виховання та їх вплив на формування


життєвої

компетенції

учнів.

Підсумки

виховної

діяльності

класних

колективів за рейтинговими показниками демонструють покращення рівня розвитку особистості: взагалі серед учнів 1-11 кл. у % співвідношенні показник покращився на 6,3%, за рейтингом саморозвитку класних колективів на 4,5%. Участь класних колективів у Рейтингу добрих справ надалі продовжує активізувати учнів щодо участі у загальношкільних та позашкільних заходах різних рівнів. Переможцями за результатами року неодноразово ставали класні колективи , якими керують класні керівники Оніщук С.Г., Власова Н.В., Бєляєва Г.О., Кобзар Л.В., взагалі по школі покращені результати на 2,3%. Певні успіхи відображені у впровадженому у 2010 році Рейтингу «Кращий мер», що стимулює розвиток лідерських якостей учасників учнівського самоврядування. Але поки що в школі має епізодичний характер волонтерство. Для того, щоб надати волонтерському руху системність

необхідно розробити

структуру та цільові напрямки діяльності волонтерських груп. Крім цього останнім часом спостерігається зниження ініціативності у діяльності органів класного учнівського самоврядування. Причина - це низька зацікавленість класних керівників та недостатня увага з їх боку, щодо розвитку учнівської організації. Тому необхідно провести серію спільних засідань «Школи лідера» учнів самоврядування та проблемної групи класних керівників «Класний керівник – учень: партнерство» Проблемою сучасного підростаючого покоління є надмірне захоплення комп’ютерними іграми , спілкуванням у нереальному світі, відхід від дійсності, що суттєво заважає адаптації дитини у соціумі. Як один із шляхів подолання цієї перепони - залучення дітей до спілкування. І одне із провідних місць у цьому належить бібліотеці, насамперед шкільній. Тому необхідно спланувати заходи щодо активізації роботи шкільної бібліотеки не стільки у напрямку залучення учнів до читання, а й розширення можливостей міжособистісного спілкування в межах виховного простору. Актуальною є проблема творчості. Людина - це саморозвивальна система, що все пропускає через своє усвідомлення й свою душу. Виховання


творчої особистості – головне завдання школи ХХІ століття. Талант і творча обдарованість стають нині запорукою інтенсивного економічного розвитку країни і сприятливим чинником національного престижу. Інтелектуала з високим рівнем розвитку творчих здібностей не можна замінити нічим і ніким. Згідно з цим твердженням, ми намагаємося змінити ціннісні орієнтації вчителя, бо він має уявляти, що перед ним не просто діти, яких треба виховувати, а яскраві, неповторні індивідуальності, яким необхідно допомагати в засвоєнні досвіду старшого покоління, їх треба розвивати і цінувати. Завдання педагога школи

полягає у необхідності організувати

виховання відповідно до здібностей дитини, її таланту і здатності навчатись. Школа ставить собі за головну мету - дати можливість виявитися самостійним творчим силам дитини. На це спрямована робота шкільного центру дозвілля «Сяйво». В якому працюють талановиті вихователі, справжні фахівці своєї справи. Центр, створений за результатом участі у міському проекті «Миколаєву турботу юних», об’єднує творче обдаровану молодь не тільки школи, а і мікрорайону школи. Центр дозвілля «Сяйво»

Студія сучасного танцю «Шарм»

Секція туризму

Студія сучасної пісні «Соло»

Творча лабораторія «АІР»

Музичний театр «До-Мі-Солька»


Аналіз результативності участі вихованців гуртків

у творчих

конкурсах, фестивалях, змаганнях, акціях показав стабільну позитивну динаміку успіху. Вихованці мають певні досягнення на конкурсах районного, обласного і Всеукраїнського рівнів. Результативність конкурсів та змагань 70

67 56

60

Призові місця

48 50

40

30

20

10

0

2010

Р1

2011 2012

Роки

Важливим чинником у вихованні дітей виступають і соціальні інститути (позашкільні заклади, психологічні служби, тощо), які виступають суб’єктами виховання дітей і дають змогу покращити та корегувати виховання школярів. Зміст взаємодії тих чи інших закладів освіти в найближчому соціумі визначається видом, характером, напрямком діяльності, яка є провідним чинником установлення не тільки зовнішніх взаємовідносин, але й відповідає внутрішнім потребам розвитку виховної системи. У створенні єдиного виховного простору, крім загальноосвітньої школи, велику роль відіграють різноманітні інфраструктури, насамперед, позашкільні

освітньовиховні

заклади.

Базуючись

на

принципах

добровільності, особистої зацікавленості дітей, ці заклади мають великі можливості щодо створення сприятливих умов для самовизначення і саморозвитку особистості, задоволення її духовних потреб, прояву соціальної активності. Визнавши це, ми провели соціально-педагогічне дослідження


насамперед, мікрорайону школи , можливостей його використання для організації

позакласного

часу

дітей

і

підлітків,

визначили

центри

зосередження інтересів дітей і підлітків мікрорайону, місця їх стихійного групування; можливі осередки негативного впливу на них. Подальше анкетування учнів визначило їх тяжіння до різноманітних об’єктів освітньовиховної системи. Всі ці дослідження допомогли нам визначити партнерів школи та зумовити їх включення до виховного простору школи: представники ВКМСД, ДАІ, МНС, органів юстиції, нотаріату, РАГСу, БТУ Ленінського району, Палацу творчості учнів. Таким чином, зусилля нашого педагогічного колективу спрямовуються на подальший розвиток виховного простору школи, який плекає дитину як суб’єкта власного життя й успіху, веде до оволодіння нею життєвою компетентністю. Тільки за допомогою створеного простору як для педагогів, так і для дітей відкриваються можливості реального моделювання соціальних ситуацій. участі в них, освоєння різних соціальних ролей і моделей поведінки в суспільстві. І завданням подальшої нашої діяльності буде розвиток та визначення успішності виховного простору.


Рішення педагогічної ради школи від 28.01.2013 року: І. Заступникам директора школи: 1.) націлити управлінську діяльність на розвиток виховного простору школи; Постійно Відповідальні :Сапожнікова І.І. Карпенко О.О. Козловська О.В. Сологуб О.В. Рябова М.О. 2.) скласти перспективний план на період до 01.01.2015р. щодо удосконалення матеріального забезпечення та оснащення бази школи для занять позакласною діяльністю. Термін 01.04.2013р. Відповідальна Карпенко О.О. 3.) розробити структуру та напрямки діяльності волонтерських груп. Термін до 15.04.2013 р. Відповідальні : Карпенко О.О. Гісін Л.Г. 4.) узагальнити досвід роботи школи з питання становлення та розвитку виховного простору школи . Видати збірку. Термін червень2013 р. Відповідальні :Сапожнікова І.І. Карпенко О.О. Козловська О.В. Сологуб О.В. Рябова М.О. 5.) провести засідання круглого столу в рамках проекту “Наш партнер – сільська школа”. Термін червень 2013р. Відповідальні: Козловська О.В. Карпенко О.О. 6.) встановити зв'язок з вищими навчальними закладами міста щодо відкриття на базі школи курсів довузівської підготовки учнів. Термін жовтень 2013р. Відповідальна: Сапожнікова І.І. 7.) впровадити у роботу педагогів школи методичні рекомендації щодо інтеграції культури здоров’я в шкільний освітній простір. Постійно Відповідальна :Козловська О.В. ІІ. Класним керівникам 1-11 класів: 1.) проводити роботу по залученню учнів до позакласної, позаурочної та волонтерської діяльності Постійно 2.) внести корекцію у план роботи класного керівника: передбачити заходи ,які підвищують пізнавальну та соціальну активність учнів. Термін до 15.02. 2013р.


ІІІ. Психологу школи Сінченко Л.Є. 1.)презентувати учнівським колективам 7-8 кл. роботу підлітків-тренерів за програмою “рівний – рівному”. Термін травень 2013р. ІV. Зав.бібліотекою Буяр Л.К., педагогу-організатору Гісіну Л.Г.: 1.) провести на базі шкільної бібліотеки цикл зустрічей “Літературна Миколаївщина”. Термін протягом року 2.) провести фестиваль прикладного мистецтва та майстер-клас “Народні обереги” (витинанки та мотанки) за участю учнів, вчителів та батьків. Термін квітень, жовтень 2013р. Відповідальні Гісін Л.Г., БуярЛ.К. 3.) провести серію спільних засідань “Школи лідера” учнів самоврядування та проблемної групи класних керівників “Класний керівник – учень: партнерство”. Термін жовтень 2013р. – травень 2014р. 4.) провести фестиваль національної культури «Вінок дружби» Термін вересень- жовтень 2013р. Відповідальні Гісін Л.Г., БуярЛ.К.


УКРАЇНА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ МИКОЛАЇВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ Ш К О Л А І – ІІІ С Т У П Е Н І В № 42 НАКАЗ від

м. Миколаїв

№________

Про виконання рішення педагогічної ради Згідно рішення педагогічної ради від 28.01.2013 року протокол № 12 «Створення виховного простору як результат розвитку виховної системи» НАКАЗУЮ: 1.Зняти з контролю п.2 рішення педагогічної ради від 28.08.2012 року (протокол № 2). 2.Продовжити термін дії п.1; 4; 5; 6; 7 рішення педагогічної ради від 28.08.2012 року (протокол № 2). 3.Затвердити рішення педагогічної ради від 28.01.2013 року «Створення виховного простору як результат розвитку виховної системи» (протокол № 12) 3.1. Заступникам директора школи: - націлити управлінську діяльність на розвиток виховного простору школи; Постійно Відповідальні :Сапожнікова І.І. Карпенко О.О. Козловська О.В. Сологуб О.В. Рябова М.О. - скласти перспективний план на період до 01.01.2015р. щодо удосконалення матеріального забезпечення та оснащення бази школи для занять позакласною діяльністю. Термін 01.04.2013р. Відповідальна : Карпенко О.О. - розробити структуру та напрямки діяльності волонтерських груп. Термін до 15.04.2013 р. Відповідальні : Карпенко О.О. Гісін Л.Г. - узагальнити досвід роботи школи з питання становлення та розвитку виховного простору школи . Видати збірку. Термін червень2013 р. Відповідальні :Сапожнікова І.І. Карпенко О.О. Козловська О.В. Сологуб О.В.


- провести засідання круглого столу в рамках проекту “Наш партнер – сільська школа”. Термін червень 2013р. Відповідальні: Козловська О.В. Карпенко О.О. - встановити зв'язок з вищими навчальними закладами міста щодо відкриття на базі школи курсів довузівської підготовки учнів. Термін жовтень 2013р. Відповідальний: Сапожнікова І.І. - впровадити у роботу педагогів школи методичні рекомендації щодо інтеграції культури здоров’я в шкільний освітній простір. Постійно Відповідальна :Козловська О.В. 3.2.. Класним керівникам 1-11 класів: - проводити роботу по залученню учнів до позакласної, позаурочної та волонтерської діяльності Постійно - внести корекцію у план роботи класного керівника: передбачити заходи ,які підвищують пізнавальну та соціальну активність учнів. Термін до 15.02. 2013р. 3.3. Психологу школи Сінченко Л.Є. -презентувати учнівським колективам 7-8 кл. роботу підлітків-тренерів за програмою “рівний – рівному”. Термін травень 2013р. 3.4. Зав.бібліотекою Буяр Л.К., педагогу-організатору Гісіну Л.Г.: - провести на базі шкільної бібліотеки цикл зустрічей “Літературна Миколаївщина”. Термін протягом року - провести фестиваль прикладного мистецтва та майстер-клас “Народні обереги” (витинанки та мотанки) за участю учнів, вчителів та батьків. Термін квітень, жовтень 2013р. Відповідальні: Гісін Л.Г., БуярЛ.К. - провести серію спільних засідань “Школи лідера” учнів самоврядування та проблемної групи класних керівників “Класний керівник – учень: партнерство”. Термін жовтень 2013р. – травень 2014р. - провести фестиваль національної культури «Вінок дружби» Термін вересень- жовтень 2013р. Відповідальні: Гісін Л.Г., Буяр Л.К. Директор школи Карпенко О.О.

Л.Л.Бондарєва


Педрада  

з досвіду роботи Миколаївської ЗОШ №42

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you