Page 1

Миколаївська гімназія №3 Миколаївської міської ради

МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ ЗАСОБАМИ ІКТ У МОВНОЛІТЕРАТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

МЕТОДИКА


Укладачі: Литовченко О.М.

вчитель української мови і літератури

Рецензенти: Огіренко О.М

заступник директора з навчально-виховної роботи

Відповідальні за випуск: Коваль І.І.

заступник директора з науково-методичної роботи

Рекомендовано науково-методичною радою МГ №3 (протокол № 2 від 22.02. 2009)

Модель формування навчальної мотивації засобами ІКТ у мовнолітературному середовищі.- Миколаїв, 2010. – с. 20 До збірника увійшли матеріали з досвіду роботи вчителя української мови і літератури Миколаївської гімназії №3 Миколаївської міської ради Литовченко О.М.

Комп’ютерний набор Т. Калуцька Технічний редактор С. Зінченко

2


Модель формування навчальної мотивації засобами ІКТ у мовно-літературному середовищі (з досвіду роботи вчителя української мови та літератури Литовченко О.М.)

3


Сьогодні, коли знання стають основним стратегічним ресурсом, виникає нагальна потреба здатності людини функціонувати в глобалізованому інформаційно насиченому суспільстві, вчитися впродовж усього життя, користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності.

У заповненні мотиваційного вакууму , формуванні позитивного ставлення школярів до навчання, уміння самостійно вчитися, поновленні дефіциту постійної мотивації до вивчення української мови і літератури

засобами

Віртуального спілкування в блогах, інтернет-олімпіадах, семінарах, конкурсах, проектах

Програмних педагогічних засобів навчального призначення

Офісних додатків (PouerPoint, Publisher, Excel, Word)

Сайтів мережі Інтернет та Он-лайнових освітніх середовищ

Інформаційно – комунікаційних технологій з використанням

Через … систему уроків української мови і літератури

Факультативні заняття, гуртки

Виховний процес: свята, кіно, театр, музеї, мистецтво

Конкурси, олімпіади, МАН

Мовно-літературне інтегроване навчальне середовище

Актуальність теми

Литовченко О. М.

Людство, досягнувши величезних технологічних успіхів, опинилося перед фактом виникнення так званого “феномену мотиваційного вакууму”, який характеризується зниженням, регресом мотивації. Завдання освіти – сформувати компетентно розвинену особистість з критичним мисленням, здатну до самоосвіти, самооцінювання та орієнтації у сучасному інформаційно-комунікаційному середовищі на основі навчальних мотивацій. Ми висунули гіпотезу: якщо створимо інтегроване мовно-літературне середовище з метою формування навчальних мотивацій і уміння вчитися засобами інформаційно-комунікаційних технологій та Інтернет-ресурсів, то в учнів сформуються мотиваційні компетенції, які підкріпляться мотиваційними компонентами: ситуаціями успіху, педагогічною підтримкою та психологічним комфортом. 4


Якщо Створене навчальне мовно-літературне середовище

Формування навчальної мотивації та уміння вчитися

То

+

=

Засоби

Інформаційно-комунікаційні технології та проектні методики

Результат

Мотиваційна компетентність

Підкріплена мотиваційними компонентами Створенням ситуації успіху

Створенням психологічного комфорту Педагогічною підтримкою учнів Литовченко О. М.

Ідея досвіду – створити модель інтегрованого мовно-літературного середовища для формування мотиваційної сфери на технологічній та традиційній взаємодії вчителя та учня. У центрі моделі діє учень - особистість із власною семискладовою концепцією розвитку у мотиваційній площині. Діаметрально у діяльнісній площині формуються життєві компетентності, невід’ємною складовою яких є мотиваційна компетентність. Очікуваний результат – уміння учнів ставити мету і досягати її, виявляти ініціа-тиву, бути психологічно готовим до постійного самостійного пізнання, уміло, раціонально та креативно використовуючи технічні засоби та ІКТ. Новизна провідної ідеї досвіду полягає у створеній моделі формування мотиваціїйних компетенцій із відповідним інструментарієм у мотиваційній та діяльнісній площинах інтегрованої системи мовно-літературного середовища, що забезпечує принципово нову якість формування навчальної мотивації та процесу пізнання.

5


Створена модель формування мотиваційних компетенцій засобами ІКТ у мотиваційній та діяльнісній площинах інтегрованої системи мовнолітературного середовища

Новизна провідної ідеї

Учень соціум

проблеми зовнішні

мотиви внутрішні

чинники

власне рішення самоаналіз

нові навчальні мотивації

результат

самооцінювання

Мотиваційна компетентність

П Р И Н Ц И П І Н Т Е Г Р О ВА Н О С Т І Структурування змісту навчального матеріалу з української мови і літератури на основі власне мотиваційного, цільового, емоційного, пізнавального, інформаційно-комунікаційного блоків на різних етапах виниклої, вихідної, наявної, завершальної мотивації через педагогічні та інформаційні комунікації, навчальні ситуації , самоаналіз, самооцінювання, самореалізацію, систематичний контроль та стимулювання

Підбір мотиваційних прийомів, методів і технологій використання ІКТ у мовнолітературному інтегрованому навчальному середовищі, які виконують такі функції: інформативно-перетворювальну; соціалізаційно-адаптивну; організаційно-консультативну; інформативно-візуальну

Використання інтегрованих матеріалів із зарубіжної літератури, фольклору, живопису, театру, кіно

Модель формування навчальної мотивації – це інтегроване технологічне мовно-літературне середовище, в центрі якого знаходиться учень, а формування триєдиної мотивації (навчальної, розвивальної та функціональної) здійснюється через зміст освіти засобами технологічного інструментарію (Інтернет-ресурсів, он-лайнових освітніх середовищ, інформаційно-комунікаційних технологій, програмних педагогічних засобів навчального призначення), що сприяють розвитку універсальних компетенцій (прогностичних, візуалізаційних, риторичних, мотиваційних, когнітивних, проектувальних).

6


Мовно-літературне інтегроване навчальне середовище Навчальна мотивація

Навчальне середовище

Інструментарій

Концепція Я - особистість

Нормативна база Навчально методичний супровід

Інформаційнокомунікаційні технології Програмні педагогічні засоби навчального призначення

Учень

Навчально-виховний процес Набір універсальних компетенцій

прогностична візуалізаційна

риторична

Інтернет-ресурси, он-лайнове освітнє середовище проектувальна

когнітивна

мотиваційна

Концепція мовно-літературної освіти Литовченко О. М.

Навчальний процес здійснюємо в інтегрованій системі формування мотиваційних компетенцій через урочну співпрацю, позашкільну активність , позакласну роботу, виховну діяльність. Формуємо навчальну мотивацію, опираючись на зони найближчого розвитку. Проблема формування навчальної мотивації та мотиваційних компетенцій підкріплена нормативно базою. Висвітлені в досвіді проблеми відтворили у своїх працях дидакти, психологи, практики.

7


Інтегрована система формування мотиваційних компетенцій Мотиваційний компонент

Мовно-літературне середовище Урочна співпраця Проблемність Проблемні та ситуативні завдання

Інтернетконференції, семінари, блоги

Позакласна діяльність Варіативна складова

Науково дослідницька Творчі завдання Літературно мистецька творчість

Рольові ігри, інсценізації

Оціннопозиційні завдання

Позашкільна діяльність Творчі роботи

Демонстрація, бесіда, диспут, ігри Кросворди, ребуси

Творчі роботи за проблемою

Методи, технології, засоби

Змістовий компонент

Комп'ютерне моделювання, презентації Литовченко О. М.

Інформаційно комп'ютерна креативність Інтернетолімпіади, Інтернет-конкурси

Навчальні проекти

Факультативи, консультації

Творчі проекти

Курси за вибором Гурток - студія “Прометей” Літературно музичні вечори, свята Персональний веб-сайт “Наша мова”

Соціальні проекти Дослідницькі проекти МАН

Компетентність - загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню

Концепція загальної середньої освіти – 12-річна школа Концепція мовно-літературної освіти

Національна доктрина розвитку освіти України в XXІ столітті

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Освітня галузь “Мови і літератури” Програма з української літератури

Програма з української мови

КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ Соціальні

Мотиваційні

Функціональні

Технологічні

Опора на зони найближчого розвитку та реальний досвід дитини Литовченко О. М.

8


Мотиваційнокомпетентнісний підхід А. К.Маркова, С.Л.Рубінштейн М.І.Алєксєєва, Г.О.Балл, М.Й.Боришевський С.С.Занюк, І. П. Підласий, Є. А. Пасічник

Інтегроване навчання Є.С.Барбіна, К.І.Волинець, С.У. Гончарова, І.А.Зязюн, Т.С.Яценко

Проектне моделювання Т.Н.Нанаєва, Н.В.Морзе, Н.П.Дементієвська

Технологізаці я навчання С.Г. Григор’єв, В.В. Гриншкун, В.І. Шуляр, А.Л. Ситченко Ю.І. Машбиць, О. М. Пєхота, Т.В.Тихонова

Литовченко О. М.

На етапі навчальної мотивації створюємо проблемну ситуацію шляхом евристичної бесіди, яка супроводжується мультимедійною презентацією з фрагментами кінофільмів, фотографіями, репродукціями картин, текстами. Учні комплексно, візуально сприймають навчальний матеріал, усвідомлюють власну спроможність діяти, яка підкріплюється стимулюванням. Наприклад, під час вивчення теми «Групи слів за вживанням: діалектні, просторічні слова, жаргонізми» (6 клас) використовуємо фрагмент із кінофільму «Сто тисяч» за однойменною трагікомедією Івана Карпенка-Карого і ставимо запитання: «Якою мовою спілкуються герої?», «Чи всі слова у мовленні дійових осіб можна віднести до загальновживаної лексики?». На етапі посилення та підкріплення виниклої мотивації створюємо навчальне середовище, де учень стає суб’єктом навчальної діяльності (може обирати послідовність вивчення матеріалу, визначати міру і характер допомоги, темп навчання), де запрограмовані ситуація успіху, миттєвий зворотний зв'язок, за допомогою педагогічних програмних засобів (ППЗ).

9


Зачин або гіпотеза

Основна частина

Рефлективнокорективна частина

Завершальна частина

Проблемна ситуація: евристична бесіда+мультимедійна презентація (відеоматеріали, ілюстрації, текстова інформація)

• Робота з ППЗ • Робота з електронним словником • Робота на основі матеріалів презентації

• Тестові завдання (ППЗ)

Варіативне домашнє завдання: • використання інформаційних ресурсів Інтернету, персонального вебсайту “Наша мова”

Ігрові ситуації (ППЗ)

• Перегляд кінофільмів • Віртуальні екскурсії (ППЗ)

• Презентація результатів роботи над проектом

• виконання тестових завдань, • створення кросвордів, вікторин

Лексична робота

• Використання мережі Інтернет

• Інтерактивне спілкування у блогах, чатах, живих журналах Live Journal, ICQ

• Інтернет-спілкування

Литовченко О. М.

Наприклад, на уроці з використанням ППЗ «Написання слів іншомовного походження» п’ятикласники, працюючи за комп’ютерами, виконують такі завдання: вставити пропущені букви, встановити відповідність, розподілити слова на дві колонки, пояснити фразеологізм (робота з електронним словником), визначити синтаксичну роль слів у реченні. Використання матеріалів медіапосібника «Культурна спадщина України» на уроці розвитку зв’язного мовлення «Твір-опис пам’яток історії та культури за картиною у публіцистичному стилі» (8 клас) дало змогу учням здійснити віртуальну екскурсію пам’ятками архітектури Києва, зануритися у культурний простір столиці, поглибити відомості з історії і, як наслідок, вдало написати творчу роботу. На уроці вивчення біографії письменника «Життєвий і творчий шлях Євгена Маланюка, або поет високої години» (11 клас) лекцію вчителя доповнюємо широким спектром наочності у вигляді слайдів (портрети письменника, його друзів, однодумців; схеми, що допомагають розкрити тематику, стильові особливості творчості митця). Організовуємо дослідно-пошукову роботу з вивчення життєпису письменника, використовуючи ППЗ, Інтернет-ресурси. Таким чином, зростає інтерес учнів до широкого вибору джерел інформації та форми її представлення.

10


ТЕХНОЛОГІЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДОСВІДУ

УРОКИ повторення та узагальнення матеріалу з використанням ППЗ “Посібника–конструктора з української мови” , електронних “Навчальних таблиць” 7 клас та персонального сайту “Наша мова”

На етапі створення навчальної мотивації відбувається комплексне візуальне сприйняття, усвідомлення, формується інтерактивна спроможність діяти, яка підкріплюється На етапі посилення та стимулюванням підкріплення виниклої

мотивації спрацьовує соціально-адаптивна функція, коли учні залучаються до співпраці та самоаналізу, які підкріплюються самооцінкою

На етапі завершальної мотивації формується уміння вчитися, яке посилюється спонуканням до пошуку, ситуаціями успіху та особистим досвідом дітей у технологічному лінгвосоціумі

Литовченко О. М.

Навчаємо гімназистів правильно використовувати наявне інформаційне середовище, критично оцінювати Інтернет-джерела. Для цього використовуємо такі завдання: підготувати повідомлення про цікавий епізод із життя письменника на основі 2-3 паперових та електронних джерел(5-8 кл.), розкрити зміст висловлювання критиків про життєвий і творчий шлях письменника, основні ознаки історико-культурної доби на основі 2-3 паперових та електронних джерел (9-11кл.) (http://www.ukrcenter.com/library/, http://www.ukrlib.com.ua/), виконати технічний переклад тексту українською мовою, запропонувати шляхи його удосконалення (http://pereklad.online.ua/), підготувати повідомлення на лінгвістичну тему «Уникаймо мовленнєвих помилок» (Короткий словник антисуржику, http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=1968&read=true). Таким чином, зростає мотивація до опанування процесами пошуку та створення інформації, а здобута самостійно інформація вже усвідомлена, відібрана, структурована і засвоєна. На етапі рефлективно-корективної частини уроку проводимо тестові завдання (ППЗ), навчальні дискусії за підготовленими учнями домашніми мультимедійними презентаціями у рамках роботи над проектом. У процесі вивчення творчої спадщини Тараса Шевченка дев’ятикласники створили навчальний проект «Моя доля – доля України», це дало можливість не лише глибоко вивчити й узагальнити відомості про життєвий і творчий шлях Кобзаря, а й дослідити, як вшановано пам'ять Шевченка у нашому місті, розкрити роль поета в житті країни і своє бачення взаємозв’язку «Я і 11


Україна». У дослідницькому проекті «Україна очима українців ХХ і ХХІ століть» учні 11-х класів проаналізували образ рідної землі у творчості Остапа Вишні, Володимира Сосюри, Євгена Маланюка і висловили свої погляди на досягнення і проблеми сучасної України. Таким чином, формуємо мотивацію не лише до свідомого закріплення, а й самооцінювання, логічного, змістовного викладу самостійно здобутої, опрацьованої та оформленої інформації, мотивацію до розвитку творчих здібностей і креативності, підкріпленої особистим успіхом. Дискусію «Чи заговоримо нарешті українською?» десятикласники продовжили в он-лайновому освітньому середовищі (у блогах, чатах, на форумах). А вивчення думок користувачів Інтернету щодо змін у новому українському правописі стало частиною наукової роботи «Проблеми сучасного українського правопису», за яку учениця Дідух Христина посіла ІІ місце в конкурсі-захисті робіт МАН (обласний етап). Гімназисти беруть участь у різних телекомунікаційних проектах, зокрема в конкурсах творчих робіт «Хто для мене Іван Мазепа?», «Ідеї гуманізму у сучасному молодіжному середовищі» тощо. На етапі завершальної мотивації формуємо уміння вчитися, яке підкріплюється спонуканням до пошуку, ситуаціями успіху та особистим досвідом дітей у технологічному лінгвосоціумі. Закріплення мотивації здійснюємо шляхом виконання учнями тестових завдань (ППЗ), розгадування кросвордів, ребусів (презентація), визначення варіативного домашнього завдання, що передбачає роботу з Інтернетджерелами. Домашнім завданням до вступного уроку «Книжка в житті людини» визначаємо проведення опитування «Улюблена книжка моєї родини» і виклад результатів (за бажанням) на форумі персонального веб-сайту «Наша мова». Напрямками роботи веб-сайту «Наша мова» є співпраця з обдарованими дітьми (підготовка до олімпіад, конкурсів); робота з дітьми, що довго хворіють; підготовка до уроків позакласного читання, літератури рідного краю, ЗНО; інтерактивне спілкування з батьками (поради психолога, ознайомлення з нормативними документами, проведення родинних свят, сімейних проектів тощо). Таким чином, Інтернет-простір сприяє інтеграції процесу виховання любові до рідної мови, популяризації української книжки. Слід пам’ятати, що використання ІКТ у процесі навчання виправдане у тому випадку, коли іншими шляхами отримати відповідний результат важко або неможливо.

12


Мотиваційно-компетентнісний підхід реалізується на таких етапах педагогічної діяльності: Етап прогнозування: • виявлення мотиваційної сфери учнів щодо сформованості пізнавальної, розвивальної, дослідницької, комунікативної функцій; • виявлення психологічної готовності та уміння вчитися: кваліфіковано діяти, самостійно та свідомо пізнавати, аналізувати, оцінювати __________________ Анкетування, колективні та індивідуальні бесіди, творчі завдання

Змістовно – пошуковий етап:

Етап моніторингу

відстеження рівня сформованості мотиваційних • добір оптимальних засобів, комтентностей учнів, педагогічних прийомів і методів ефективності формування інформаційно-комунікаційних навчальної мотивації засобами ІКТ, технологій, ППЗ навчального динаміки росту призначення; якості навчальних досягнень школярів та їх життєвих • відбір змісту навчального компетенцій матеріалу із врахуванням рівня __________________ мотиваційної сфери Аналіз продуктів діяльності: кожного учня тести, творчі роботи,навчальні _______________________ проекти, презентації, публікації, Диференціація завдань; результати пошуку та створення індивідуальних обробки інформації, он-лайнове творчих проектів спілкування та обговорення навчальних проблем на персональному сайті Литовченко О. М.

Мотиваційно-компетентнісний підхід здійснюємо у три етапи. На етапі прогнозування виявляємо мотиваційну сферу учнів щодо сформованості пізнавальної, розвивальної, дослідницької, комунікативної функцій, виявляємо психологічну готовність та уміння вчитися: через анкетування, колективні та індивідуальні бесіди, творчі завдання. Дослідження шкільного психолога на етапі прогнозування “Рівень внутрішньої мотивації вивчення української мови і літератури учнів 6-х класів” показало, що низький рівень виявили 5 % учнів, середній – 81%, високий – 14%.

13


Експериментальна частина: анкета “Рівень внутрішньої мотивації вивчення української мови і літератури учнів 6-х класів”

Литовченко О. М.

На змістовно-пошуковому етапі структуруємо зміст навчального матеріалу з української мови і літератури на основі власне мотиваційного, цільового, емоційного, пізнавального, інформаційно-комунікаційного блоків; добираємо мотиваційні технології, методи і прийоми використання ІКТ; інтегровані матеріали із зарубіжної літератури, фольклору, історії, живопису, театру, кіно. У результаті цього позитивно змінилася динаміка росту навчальної мотивації, а саме: низький рівень зменшився на 3 %, відповідно збільшився середній рівень навчальної мотивації на 9%, а високий – на 12%.

14


Експериментальна частина: констатуючий етап (анкета “Види роботи на уроці, що викликають пізнавальний інтерес”) 60%

54%

74%

80%

40%

60%

26%

20%

20%

40%

26%

20%

0% Найбільший інтерес викликає інформація, подана через:

0% Готуючи повідомлення до уроку літератури, я буду використовувати ресурси:

розповідь учителя (учнів) з використанням МТ; бесіду за проблемним питанням;

Інтернету;

бібліотеки.

самостійну роботу з підручником. 80% 100% 80%

60%

79%

40%

60% 40%

20%

21%

20%

62%

22%

16%

0% Я обрав би таке індивідуальне завдання:

0% Якщо мені треба дослідити лексичне значення слова, я скористаюся: електронним словником;

вправа, пов'язана з використанням комп'ютера; вправа творчого характеру;

паперовим словником.

вправа дослідницького характеру.

Литовченко О. М.

На етапі моніторингу відстежуємо рівень сформованості мотиваційних і життєвих компетенцій учнів, ефективність формування навчальної мотивації засобами ІКТ, динаміку росту якості навчальних досягнень школярів. Психолого-педагогічне дослідження за результатами анкетування “Види роботи на уроці, що викликають пізнавальний інтерес” констатує: найбільший інтерес учнів викликає розповідь учителя з використанням ІКТ – 54%, готують повідомлення до уроку літератури, використовуючи ресурси Інтернету, - 74%, звертаються до електронних словників – 79% гімназистів, обирають індивідуальні завдання, пов`язані з використанням комп`ютера, – 62% учнів. Рівень внутрішньої мотивації вивчення української мови і літератури зріс на 12%. Результативність досвіду підтверджується динамікою росту рівня навчальних досягнень школярів, результатами участі гімназистів в олімпіадах, конкурсах, МАН та ЗНО.

15


Висунута гіпотеза доведена тим, що в інтегрованому мовно-літературному навчальному середовищі засобами ІКТ в учнів сформовані як навчальна мотивація, так і мотиваційні компетенції, що є необхідною складовою життєвих компетенцій в інформаційному лінгвосоціумі. Сформована психологічна готовність, бажання та вміння самостійно вчитися Литовченко О. М.

Проблеми та шляхи їх подолання: Проблеми Шляхи їх подолання Періодичний доступ до НКК, Складаємо гнучкий графік навчальних мультимедіа та Інтернету занять у мультимедійному класі. Співпрацюємо в цьому напрямку з метоОбмежені можливості у виборі, дистами, колегами, батьками. придбанні якісного мультимедійного продукту Допомагають учні, яких зацікавило таке Періодичне розміщення інформації на персональному доручення. веб-сайті «Наша мова» та його вдосконалення

16


Якщо Створене навчальне мовно-літературне середовище

Формування навчальної мотивації та уміння вчитися

То

+

=

Засоби

Інформаційно-комунікаційні технології та проектні методики

Результат

Мотиваційна компетентність

Підкріплена мотиваційними компонентами Створенням ситуації успіху

Створенням психологічного комфорту Педагогічною підтримкою учнів Литовченко О. М.

Висновок: висунута гіпотеза доведена тим, що в інтегрованому мовнолітературному навчальному середовищі засобами ІКТ в учнів формуються як навчальна мотивація, так і мотиваційні компетенції, що є необхідною складовою життєвих компетенцій в інформаційному лінгвосоціумі. Комп’ютер стає потужним засобом формування мотивації, підвищення інтересу до оволодіння знаннями за ступенем їх складності; формує в учнів рефлексію своєї діяльності, дозволяє побачити результат своїх дій, відчути успіх інтелектуальної активності, колективної співпраці. Засобами ІКТ створюється мотиваційне мовне середовище під час телекомунікаційних контактів із носіями мови.

17


18


19


20

Литовченко О  

МЕТОДИКА Миколаївська гімназія №3 Миколаївської міської ради Огіренко О.М заступник директора з навчально-виховної роботи Рецензенти: Литовч...

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you