Page 1

Безперервність профільного навчання – напрямок модернізації сучасної освіти Упорядник: Ковальчук Н.М., методист з профільного навчання та моніторингу якості освіти Рецензент: Удовиченко О.О., директор науково-методичного центру

В роботі на обласний конкурс на кращу модель організації профільного навчання надано структурно-організаційну модель впровадження профільного навчання в загальноосвітніх закладах міста Миколаєва. Представлені психолого-педагогічний супровід профілізації, проект «Система діяльності педагогічного працівника профільної школи», картки « Майстри профільного навчання».

Безперервність профільного навчання – напрямок модернізації сучасної освіти / упоряд. Н.М. Ковальчук – Миколаїв, 2009 – 67с.

1


Структурно - організаційна модель профільного навчання в місті Миколаєві До знань ведуть три шляхи: перший – це шлях міркувань, що найблагородніший; другий

це

шлях

наслідування,

він

найлегший; третій – це шлях досвіду, він найважчий. Конфуцій Сучасне суспільство відкинуло модель школи ХХ століття, що готувала випускника, який володіє знаннями, але не спроможний застосовувати їх на практиці. Школа ХХІ століття вимагає переосмислення змісту освіти, модернізації освітніх технологій, зміни акцентів навчання і виховання. Суспільству ХХІ ст. потрібні випускники як освічені, так і виховані, підготовлені школою до безболісної адаптації до життя як у великому соціумісуспільстві з ринковою економікою, так і в малому соціумі – родині. Тому прогресивна освітня спільнота ставить перед собою завдання: • формування базових компетентностей, • розширення спектра реалізації індивідуальних освітніх можливостей і траєкторій учнів. У зазначеному аспекті одним із важливих напрямів діяльності навчальних закладів є подальший розвиток професійного навчання як перспективного, що володіє великим розвиваючим ресурсом як для особистості дитини, так і для системи освіти в цілому. Профілізація школи відкриває нові можливості рішення освітніх завдань при всілякому використанні накопиченого ними унікального досвіду, кадрового потенціалу й матеріальної бази. Даний внесок підтверджений результатами розробки варіативних моделей системи допрофільної підготовки й профільного навчання школярів в ряді навчальних закладів. Процес входження профільності у структуру дванадцятирічної школи відбувається поступово. У ньому можна виділити два напрями. Перший - це 2


перехід одинадцятирічної школи до навчання за допомогою перехідних типових навчальних планів (Наказ МОН України від 25.04.2001 р. № 342 «Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/022004/05 навчальні роки». Другий - дванадцятирічна структура школи, яка має концептуальний і логічний початок із 2010 року. Отже, профільне навчання у старшій школі є актуальним і вчасним. Масштабність задач переходу на профільне навчання вимагає розробки та реалізації комплексної моделі організаційно—педагогічного супроводу, яка б інтегрувала педагогічну діагностику, консультативну роботу, тренінги тощо та включала в себе всіх суб’єктів навчально-виховного процесу: учня, батьків, педагогів. Розроблена нами модель не просто має підтримувати старшокласника в його професійному виборі, але й забезпечити формування його життєвої компетентності, здатності до свідомого, відповідального вибору. Незважаючи на те, що в місті склалася система роботи щодо впровадження профільного навчання (деякі ЗНЗ більше 20 років працюють з означеної проблеми) - для модернізації цього процесу в навчальних закладах відбуваються певні зміни. У системі набору учнів до профільних класів: • введено елементи освітнього маркетингу; • зарахування учнів до 10 класу проходить на підставі конкурсного відбору з урахуванням портфоліо; • старшокласникам надається право вибору. У системі змісту профільного навчання: • орієнтація результатів навчання на вимоги та потреби ВНЗ, базового навчального плану; • здійснюється перехід у змісті навчання на компетентнісний підхід; 3


• відбувається перехід на викладання предметів на базовому, академічному і профільному рівнях, вводяться елективні курси; • учні навчаються засобам здійснення вибору (навчального плану, профільних дисциплін, курсів, завдань тощо); • відбувається

навчання

старшокласників

засобам

здійснення

самопізнання, профільного та професійного самовизначення. У педагогічній системі: • здійснено перехід від класно-урочної системи викладання до лекційнопрактичної, предметно-групової, навчання за індивідуальними планами, до дистанційного навчання, очно-заочного, екстернату; • оснащення предметних кабінетів відповідно до змістовного наповнення компоненту державного стандарту освіти на профільному рівні; • поступова інтеграція шкіл у мережу профільного навчання. У педагогічній системі: • здійснено перехід від класно-урочної системи викладання до лекційнопрактичної, предметно-групової, навчання за індивідуальними планами, до дистанційного навчання, очно-заочного, екстернату; • оснащення предметних кабінетів відповідно до змістовного наповнення компоненту державного стандарту освіти на профільному рівні; • поступова інтеграція шкіл у мережу профільного навчання. У технології навчання: • перехід до технологій, які більше враховують вікові особливості і потреби учнів старшого шкільного віку, технологій школи соціалізації: особистісно-орієнтованої,

інформаційно-комп'ютерної;

технології

диференційованого навчання; проектної, науково-дослідницької тощо; • збільшення об’єму самостійної роботи; • підвищення відповідальності учнів за результати навчання. У системі контролю та оцінки знань учнів: • здійснення моніторингу профільного навчання; • розвиток в учнів здатності до самооцінки, рефлексії власної діяльності; 4


• перехід від оцінки вчителя до аутентичного оцінювання за допомогою портфоліо. У змісті методичної роботи вчителя: • оволодіння методом реалізації компетентнісного підходу; • розробка нового варіанту календарно-тематичного планування; • оволодіння методом розробки програм елективних курсів; • впровадження інноваційних педагогічних технологій навчання. Особлива увага в місті приділяється активізації зусиль, спрямованих на оновлення структур, змісту та методів навчання, починаючи з дошкільних навчальних закладів, початкової, середньої ланки; на поліпшення взаємозв'язку між програмами середньої, технічної та професійної освіти, розробці гнучких методів навчання.

Модернізація методичної роботи

Вивчення, поширення досвіду НЗ

Просвітниц ька робота з батьками

Осучаснення змісту і форм підвищення кваліфікації педагогів

Вектори уваги щодо впровадження профілізації

Якість профільної освіти

Організація психологопедагогічног о супроводу

Формуванн я позитивної мотивації до отримання проф..

Запровадже ння моніторингу профільного навчання

Модель профільного навчання пропонуємо розглядати як систему, що складається із трьох підготовчих етапів і двох основних. Модель має свою специфіку з урахуванням того, що профільність має бути інтегрована з 5


навчально-виховним процесом. Можна назвати таку модель інтегрованою або системною. Наша модель побудована у вигляді спіралі, яка має п'ять обертів, і з кожним обертом вона «піднімає» дітей, учнів на новий рівень готовності до профільного навчання або безпосередньої участі в ньому. Першим, підготовчим етапом, є дошкільні навчальні заклади. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні передбачає розширення уявлення дітей про значення і зміст праці дорослих, суспільну і моральну користь її для людини, ознайомлення з різними професіями, характерними для рідного краю, їх зв'язок з особливостями нашої області, значенням для країни; про конкретних людей – представників даних професій. З метою реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти в Україні та Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», в місті створена розгалужена система методичної роботи з педагогічними кадрами ДНЗ. Форми методичної роботи з педагогічними кадрами щодо формування соціальної компетентності особистості МЕТОДИЧНА НАРАДА Педради КУЩОВІ М/О

ДНЗ МІСТА

Семінари – практикуми

Психологопедагогічні тренінги

Практикуми

Відео-, аудіовиставки ППД

Перегляди занять

Круглі столи

Майстеркласи

В лютому вся навчально-виховна робота в ДНЗ підпорядкована темі «Праця дорослих» і спрямована на ознайомлення дітей з різними професіями, зі змістом праці, результатом; поглиблюються знання про працю у сфері 6


обслуговування. З метою цілісного й різнобічного вивчення важливих наскрізних тем, в місті з 1994 року впроваджено на базі ДНЗ №50, 130, 132, 139, а також ЗНЗ №28, 46, 50 експериментальну апробацію (експеримент Всеукраїнського рівня) авторської інтегрованої особистісно орієнтованої технології С. І. Якименко, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена АПСН (Росія), та МКА (Україна). Весь навчально-виховний процес базується на 5 сферах життєдіяльності: «Людина і природа», «Людина і суспільство», «Людина і культура», «Людина і всесвіт», «Людина – наука і техніка». Інтегрована технологія дає можливість формувати у дітей основи світогляду і самих себе, свого місця і ролі в природі, формує життєві компетенції малят та учнів; творчий потенціал педагогів. Досвід освітян Миколаєва поширюється в навчальних закладах міста, області, України. Згідно з нашою моделлю – наступний етап – початкова школа. Зміст програми розділу «Трудове навчання: технічна і художня праця» зорієнтовано на світ професій. Під час викладання предмета та годин варіативної складової реалізуються зміст і мета з урахуванням основних напрямків життєдіяльності: природа, люди, інформаційні знаки, техніка, художні образи. З огляду на це виділено п’ять розділів: «Людина і природа», «Я сам та інші люди», «Людина і знаки інформації», «Людина і техніка», «Людина і художнє довкілля».

Важливим

компонентом

навчально-

виховного процесу є пропедевтична профорієнтаційна

робота з молодшими школярами

на

рівні

ранньої

7


профінформації про зовнішні атрибути професії, предмети і засоби професійної діяльності, мету і умови праці з різних напрямів професійної діяльності, кваліфікаційні якості працівників В місті працює творча група вчителів початкових класів «Рання профорієнтаційна робота в початковій школі», досвід якої узагальнено та поширюється серед освітян міста, студентів МДУ ім. Василя Сухомлинського, педагогічного

коледжу.

Науково-методичним

центром

видано

збірку

«Формування ранньої профорієнтації молодших школярів», в якій подано матеріал, що сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів. На третьому, теж підготовчому етапі, - пробуджується інтерес учнів до профільності: підлітки (раннього підліткового віку) намагаються знайти своє майбутнє місце в житті професій. В 65 навчальних закладах міста з 5 класу введено в навчальні програми заняття спецкурсів; учні відвідують факультативи, гуртки, що дає змогу поглибити знання з окремих предметів. Проводиться діагностика інтересів учнів, розроблено рекомендації щодо включення школярів в спеціальну галузь та критерії визначення результативності використання диференціації. Четвертий виток спіралі продовжує поступальний розвиток профільного навчання на більш високому рівні, символізуючи четвертий, допрофільний етап профільного навчання в школі. Результати моніторингового дослідження свідчать, що у всіх школах відповідно

до

Концепції

профільного

навчання,

галузевої

Програми

впровадження профільного навчання на 2008-2010 роки, обласної, міської Програм впровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах на 2007-2010 роки з метою професійної орієнтації учнів, сприяння усвідомленому

вибору

ними

напряму

профілізації

в

старшій

школі

8


педагогічними колективами створено умови для допрофільної підготовки школярів. Форми її реалізації є різними.

Позашкільні форми допрофільної орієнтації

Предметні гуртки

Олімпіади

Факультативи

Спецкурси

Курси за вибором

Профільна орієнтація

Наукові товариства

Вивчення предметів на диференційованій основі

Інформаційні проекти

Інформаційна робота ( кл. години, батьківські збори)

Форми реалізації допрофільної підготовки

Допрофільна підготовка у 8-9-х класах в більшості закладів здійснюється за тими ж основними напрямами і відповідними до них профілями, що передбачає профільне навчання в 10-11(12-х) класах. Успішний досвід наступності, відповідності допрофільної підготовки й профілів старшої школи є в І Українській гімназії ім. М. Аркаса, муніципальному колегіумі, ліцеї «Педагог», гімназіях №2, 3, 4, 41, морському ліцеї ім. професора Александрова, юридичному ліцеї, ЗНЗ № 1, 3, 10, 11, 18, 19, 20, 22, 24, 28, 29, 31, 34, 35, 39, 40, 42, 45, 48, 50, 51, 53, 56, 57. Допрофільна підготовка учнів

Найефективнішою

допрофільної підготовки, на думку

80% 75%

педагогів 56%

Курси за ФакультаГуртки тиви вибором

формою

69,6 %

Поглиблене вивчення предметів

навчальних

закладів,

є

спецкурси й курси за вибором. У порівнянні

з

минулим

роком

їх

кількість зросла на 10%. Науково-методичним

центром

створено банк програм спецкурсів, курсів за вибором, факультативів на електронному і паперовому носіях. Введено вивчення спецкурсів «Моя кар’єра», «Основи наукової діяльності», 9


«Основи педагогіки та психології», «Твоя професійна кар’єра», «Мій вибір». Розроблено робочі зошити, зошити для контрольних робіт, практикуми і практичні роботи, дидактичний інструментарій для викладання в класах різного профілю з української мови, літератури, хімії, біології, математики, які успішно використовуються вчителями ЗНЗ №57, 56, 34, 54, 51, 53, 37, 13, 42, 46, ліцею «Педагог». Проведено апробацію проекту Концепції профільного навчання в системі літературної освіти школярів, автор – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри

української

філології

і

світової

літератури

Чорноморського

державного університету ім. П. Могили, заслужений учитель України В.І. Шуляр. Успішні результати щодо впровадження технології уроку літератури в профільній школі отримано в Першій українській гімназії ім. М. Аркаса, муніципальному колегіумі, ЗНЗ № 3, 57, 52, 51, 24, 45, 43, 48, 42. За підсумками підготовлені методичні рекомендації для керівників і педагогів, пам’ятки для учнів. Проблема

впровадження

профільного

навчання

розглядається

на

різноманітних заходах за участю практиків і науковців, зокрема на науковопрактичній конференції за участю доцента педагогічних наук, професора О.І.Пометун, на заняттях школи «Діагностика і моніторинг в профільній школі» для ЗДНВР, на семінарах, майстер-класах, заняттях перших філологічних студій за участю професора МДУ ім. В. Сухомлинського Пєхоти О.М., завідуючих кафедрами, викладачів ВНЗ. Вінчає спіраль п'ятий, найбільший виток, який символізує і характеризує

Освіта понад державний стандарт

65%

74,6%

останній, найскладніший основний етап з

усією

його

35,9%

професію. Четвертий і п'ятий етапи профільного

навчання

є

основними.

Поглиблене вивчення окремих предметів

багатогранністю та спрямованістю на

Допрофільне навчання

навчання

Профільне навчання

профільного

10


Четвертий етап охоплює, на нашу думку, 8 - 9-і класи. П'ятий етап профільного навчання - 10-11(12) - ті класи. Згідно з нашою системною моделлю реалізації профільного навчання старшокласників на цьому етапі забезпечується такою формою навчального процесу, як інтегрована система, яка складається з трьох взаємопов'язаних складових: обов'язкових базових знань - рівень стандарту; обсягу змісту, достатнього для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах, які не є профільними, але базовими або близькими до профільних;

розгалужених

профільних

дисциплін

(профілів)

разом

зі

спеціальностями, а також навчально-виробничої практики в навчальних закладах ІІ рівня акредитації, на підприємстві. Учні ЗНЗ №28,29,31,35,49 оволодівають професіями офіціанта - промоутера, обліковця бухгалтерських даних, матроса, матроса-моториста на базі Миколаївського державного коледжу економіки та харчових технологій, Миколаївського ПТУ «Морехідна школа». Щодо форм роботи в єдиному навчально-виховному процесі на даному етапі, то ми віддаємо перевагу роботі всього педагогічного колективу (адміністрації школи, класних керівників, педагогів), а також психологічної служби школи з батьками та старшокласниками в напрямку визначення профілю

їх

навчання,

психолого-педагогічного

супроводу

профільного

навчання (додаток №1). Для задоволення запитів та інтересів учнівської молоді в освітньому просторі Миколаєва працюють 5 різнопрофільних ліцеїв: два економічних, юридичний, педагогічного спрямування, школа мистецтв і прикладних ремесел, морський ліцей ім. професора Александрова, дві спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов з 1 класу; 5 гімназій, колегіум, в яких профільність утілюється на практиці. Проте профільне навчання в місті не обмежується тільки цими закладами, воно стосується старшої школи взагалі. Визначені опорні навчальні заклади: в Центральному районі – 1 Українська гімназія ім. М. Аркаса, МГ №2, ЗНЗ №3, 51; в Заводському районі – ЗНЗ №57, ЗНЗ №22 з поглибленим вивченням англійської мови, ек. ліцей №2; в 11


Ленінському районі – ЗНЗ № 28, 42, 50, 56, МГ №41, ШМіПР; в Корабельному районі – МГ №3, ек. ліцей №1. Розроблено Положення про опорний навчальний заклад, мета діяльності якого – проектування і відпрацювання нового змісту освіти, розробка і впровадження інноваційних форм навчання, включаючи ІКТ; створення умов для неперервного підвищення професійної майстерності педагогічних працівників; участь в узагальненні та розповсюдженні набутого досвіду; взаємодія із соціальними партнерами тощо. Опорні НЗ виконують роль «ресурсних центрів», які кооперуються з іншими освітніми установами додаткової, вищої, середньої й початкової професійної освіти. У

2009-2010

н.р.

загальна

кількість

закладів

освіти з профільним навчанням становить 64% - 44 навчальних закладів міста,

в

яких

функціонують профільних

166 класів,

класів

з

поглибленим вивченням окремих предметів, навчається

в

яких 4351

учнів (з них - 1101 старшокласників поглиблено вивчають

окремі

предмети) – 74,6% 12


від загальної кількості старшокласників. Це свідчить про усвідомлення значимості

профільного

навчання

та

допрофільної

підготовки

учнів

керівниками, педагогічними колективами навчальних закладів, батьками. Показники охоплення профільним навчанням Кількість навчальних закладів з профільним навчанням

Кількість учнів , охоплених профільним навчанням

48

4503

46 4375

44

2007- 2008

2008-2009

2009-2010

2007-2008

2008-2009

4351

2009-2010

Якщо порівняти ці дані з минулорічними, то можна зробити висновок, що відсоток учнів, охоплених профільним навчанням, зменшився, що обумовлено демографічною ситуацією та загальною тенденцією скорочення контингенту учні. Позитивним у роботі педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів міста є збереження наступності профілів навчання та створення умов для поглибленого вивчення окремих предметів у І Українській гімназії ім. М. Аркаса, муніципальному колегіумі, ліцеї «Педагог», гімназіях №3, 4, 41, морському ліцеї ім. професора Александрова, ЗНЗ № 1, 3, 11, 19, 20, 22, 24, 28, 31, 34, 35, 39, 40, 42, 45,48, 50, 51, 53, 56, 57. Профілі, обрані учнями, різноманітні: за 35 навчальними профілями Вибір профілів навчання учнями

1830 1741 1499 1299 1173 930 502 111 44

597 105 28

439 75

навчаються

старшокласники

Суспільно гуманітарний

Миколаєва. Найбільш популярними з

Природничоматематичний

них є такі: філологічний, суспільно-

Технологічний

гуманітарний,

Художньоестетичний

математичний, технологічний.

Спортивний

Найвищий

природничопоказник

учнями профілю навчання

вибору припадає 13


на користь суспільно-гуманітарного профілю, що становить 34,5% від загальної кількості школярів профільної школи, та природничо-математичного – 21,3%. 439 старшокласників (10%) обрали технологічний профіль, 75- художньоестетичний, 28 – спортивний. Інтерес до суспільно-гуманітарного профілю, перш за все, пояснюється бажанням учнів засвоїти системні знання про мову та літературу як засіб вираження думок і почуттів та формування мовних умінь і навичок, необхідних під час обов’язкового незалежного оцінювання з української мови та складання вступних іспитів з української мови у ВНЗ. Вагомими є такі чинники, як викладання української мови у ВНЗ, бажання молоді вільно володіти державною мовою, знати історію рідного краю, своєї Батьківщини. Поширення

серед

учнів

поглибленого

вивчення

іноземних

мов

пояснюється багатьма чинниками, зокрема постійним зростанням інтересу учнів і їх батьків протягом останнього десятиріччя до вивчення іноземних мов як до необхідної умови не тільки вступу та навчання у ВНЗ, але й успішного працевлаштування, кар’єрного зростання. Одним із шляхів реалізації Концепції профільного навчання в місті є робота закладів із класами з поглибленим вивченням предметів. Поглиблено вивчаються предмети у 17 навчальних закладах. Кількість класів з поглибленим вивченням окремих предметів - 104, в них навчається всього 3067 учнів, з них старшокласників – 1101, що становить 35, 9% від загальної кількості учнів, що навчаються в класах із поглибленим вивченням окремих предметів. Найбільшого поширення

набули класи

з

поглибленим

вивченням

математики (347 учнів), фізики (263 старшокласників), основ інформатики (204), англійської мови (171), історії (71 учень). Результативність профільної освіти залежить від якісного викладання профільних предметів, що, в свою чергу, обумовлено професіоналізмом педагогів, здатних реалізувати програму вивчення профільних дисциплін і базових предметів відповідно до профілю навчання. Педагогами міста розроблено та впроваджується близько 50 авторських навчальних програм. 14


В

поточному

покращився

навчальному

кадровий

склад

році

Кадровий склад педагогів, які працюють в профільних класах

учителів

профільної школи: на 14,2% збільшилась кількість педагогів вищої кваліфікаційної категорії; на 10% - вчителів І категорії; на 18% - вчителів, що мають звання «старший вчитель».

Заслужений вчитель 0,08%

Спеціаліст

1,3%%

ІІ категорія 12,1%

Старший вчитель

31,7%

І категорія

35%

Вища категорія Вчительметодист

Аналіз підвищення кваліфікації педкадрів з орієнтацією на допрофільне і профільне навчання

2010 р.

51,6% 58%

2008 р.

10

52

25

педагоги

підвищили

рівень

фахової майстерності на курсах при

17

МОІППО з проблем «Організація НВП в профільному

2009 р.

освітньому

«Профільне система

закладі»,

навчання:

педагогічна

управління

навчальним

закладом», «Розвиток соціальної та життєвої компетентності учнів профільних класів». Модернізацію системи підготовки педагогічних працівників профільної школи розглядаємо як першочергову умову реалізації Концепції профільного навчання в старшій школі, тому в 2009-2010 н.р. НМЦ розроблено проект «Система діяльності педагогічних працівників профільної школи» ( додаток 2), і поточний рік став роком підготовчого етапу в рамках проекту. Міською владою підтримується та заохочується робота педагогів, які викладають предмети в класах з поглибленим вивченням окремих предметів й експериментальних. педагогічні

В

колективи

рамках

Всеукраїнського

профільних

навчальних

експерименту закладів:

працюють

ЗНЗ№18

«Комплексний підхід до формування екологічної культури особистості школярів у контексті комплексної програми розвитку дітей «Росток», ШМіПР – «Розвиток художньо-творчого мислення особистості засобами взаємодії різних видів мистецтв і прикладних ремесел», 1 Української гімназії ім. М. Аркаса, ММК – 15


«Художньо-естетична освіта і виховання учнів ЗНЗ у процесі впровадження інтегрованих курсів», ЗНЗ №3, 51 – «Формування інтелектуальної культури особистості

в

межах

навчально-виховного

процесу

загальноосвітнього

навчального закладу». Здійснюється 20% доплата педагогам із міського бюджету. Ефективність впровадження профільного навчання залежить від наявності відповідної матеріально-технічної бази, комп’ютеризації навчальних закладів. На обліку в ЗНЗ 1780 персональних комп’ютерів. Обладнано 87 кабінетів обчислювальної техніки, в яких 993 ПК. По два кабінети в 15 навчальних закладах, по 3 – у 18 ЗНЗ. Підключено до мережі Інтернет 78% навчально комп’ютерних комплексів, в предметних кабінетах 38 шкіл встановлено ПК, що сприяє якісному викладанню профільних дисциплін. В бібліотеках 25 навчальних закладів встановлено 57 ПК, що покращує роботу учнів та вчителів у позаурочний

час.

В

42

ЗНЗ

під

час

навчально-виховного

процесу

використовуються 72 мультимедійні установки, інтерактивні дошки. З метою інтенсифікації навчально-виховного процесу 509 електронних програмних засобів навчання впроваджуються в навчально-виховний процес в профільних класах:

в класах природничо-математичного профілю – 310,

суспільно-гуманітарного – 199. З метою поповнення банку програм елективних курсів, підвищення мотивації вчителів до розробки цих курсів науково-методичний центр, керівники навчальних закладів залучають їх до участі в обласному конкурсі навчальних програм спецкурсів, курсів за вибором і факультативів для організації профільного і допрофільного навчання: Навчальний рік

Міський етап

Обласний етап

учасники

переможці

переможці

2007-2008 н.р.

20 програм

16 програм

11 програм

2008-2009 н.р.

16 програм

11 програм

7 програм

16


Профілізація старшої школи вимагає модернізації управлінської діяльності, навчально-виховного процесу, методичної роботи, роботи всього педагогічного колективу навчального закладу. З цією метою в школах міста Миколаєва відбуваються позитивні зрушення: У ЗНЗ № 3, 11, 20, 28, 42, 50, 51, 56, 57, юридичному, в економічних ліцеях, гімназіях 2, 3, 4, 41, Першій українській гімназії ім. М. Аркаса, ММЛ ім. професора Александрова напрацьовано досвід щодо організації профільного навчання. Впроваджується технологія гнучкої диференціації в МГ №41, ЗОШ №42, ШМіПР. З метою створення адекватної системи профорієнтації школярів, яка дає змогу їм коригувати свій вибір з урахуванням потреб ринку праці та власних індивідуальних особливостей, укладено угоду про співпрацю з Миколаївською обласною службою зайнятості. Завдяки цьому протягом двох останніх років для заступників психологів

директорів, навчальних

педагогів

і

закладів,

школярів міста, проведено ряд заходів, які сприяли вдосконаленню форм профорієнтаційної роботи з молоддю. Вперше

в

за

ініціативою

науково-

методичного

центру,

Обласної

служби

зайнятості, Будинку

місті

вчителя

проведено

міського конкурс

«Ерудити професій», переможці якого

17


учні ЗНЗ №20 - будуть представляти область на Всеукраїнському етапі конкурсу. Налагоджена співпраця з районними центрами зайнятості: випускники загальноосвітніх шкіл міста відвідують ярмарки професій, Молодіжний центр “Моє майбуття”, отримують рекомендації щодо вибору професії, подальшого навчання у навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації. Крім того, в рамках проекту „Профорієнтаційний термінал” у 34 навчальних закладах міста встановлено термінали. Це дозволяє забезпечити профорієнтаційну роботу якісною інформацією; сформувати у школярів та їх батьків ефективні стратегії поведінки на ринку праці, засновані на бажанні легально працювати в Україні; змінити у молоді уявлення про ринок праці та вибір професії; збільшити рівень працевлаштування випускників професійних освітніх закладів; мотивувати учнів загальноосвітніх шкіл до усвідомлених дій щодо майбутнього професійного навчання та працевлаштування. Одним із чинників реалізації профільного навчання є розвиток соціального партнерства різних рівнів на основі співпраці школи з закладами вищої та середньої професійної освіти, підприємствами, установами. Успішний досвід такої діяльності є в ЗНЗ № 1, 7, 11, 22, 28, 56, 29, 57, 50, 35, 31, 39, 42, 46, 32, 18, Миколаївському юридичному ліцеї, Миколаївських економічних ліцеях №1, 2, МГ №2, 3, 4, 41.

18


ЗМІ, ТБ, радіо, Інтернет

МОІППО, управління освіти НМЦ,

Батьки

Облдержадміністрація

Обласний , районні центри зайнятості

«Зоря-Машпроект»

Професійно трудовий аспект

НЗ І-ІУ рівнів акредитаціії

Оздоровчоспортивний аспект

Спортивні комплекси

Інформаці йнопросвітниц ький аспект

Миколаївські міська , районні ради

Освітньовиховний аспект

ДНЗ, ЗНЗ .міста, області України, світу, школи ДОСААФ

Соціальні партнери Культурноестетичний аспект Доброволь чий аспект

ГУМНС в Миколаївській обл.. Музеї, театри, Молодіжні театри

Молодіжні центри Лікарні Рада ветеранів Великої Вітчизняної війни

Управління юстиції

Громадські організації

Корпус миру -США

Залучення

соціальних

Обласне японське товариство

партнерів

Бізнес-структури

Укр. світова спілка професійних учителів

дозволяє

створити

умови

для

забезпечення потреб школярів в отриманні якісних освітніх послуг із обраних напрямків майбутньої діяльності, серед яких:

19


- використання матеріально-технічної бази, необхідної для організації профільного навчання; - залучення кваліфікованих спеціалістів до процесу навчання у профільних класах; - спільні акції; - профорієнтаційна робота; - створення системи довузівської підготовки учнів. Отже, спільними зусиллями управління освіти, науково-методичного центру, керівників і педагогів навчальних закладів міста в цілому забезпечено процес переходу на профільне навчання, про що свідчить постійний пошук ефективних

моделей;

орієнтація

на

диференціацію,

варіативність,

багатопрофільність; напрацювання перспективного досвіду з даного питання; усвідомлення освітянами міста актуальності впровадження допрофільного й профільного навчання.

Результативність роботи Підсумком

роботи

щодо

організації

допрофільної

підготовки

та

ефективного впровадження профільного навчання є ДПА та ЗНО навчальних досягнень учнів. Результати ДПА за курс школи ІІ ступеня є показником сформованості базового рівня знань учнів, готовності до здобуття освіти на академічному, базовому, профільному рівнях. Дані свідчать, що більше 50% учнів виявили достатній і високий рівень навчальних досягнень, 30-38% дев’ятикласників мають середній рівень навчальних досягнень, 6-8% отримали бали початкового рівня. Це різний рівень адаптації учнів, різні здібності

та

ефективність

організації

навчально-виховного

процесу,

раціональність використання варіативної складової робочих навчальних планів та методичного забезпечення.

20


Результати ДПА з української мови

40% Початковий рівень

31% 23%

Середній рівень Достатній рівень

6%

Високий рівень

Результати ДПА з алгебри 40% Початковий рівень Середній рівень Достатній рівень Високий рівень

30%

13%

9%

Результати ДПА з географии

39% 34%

Початковий рівень

19% 8%

Середній рівень Достатній рівень Високий рівень

Результати ДПА з біології

37%

40% Початковий рівень Середній рівень

17% 6%

Достатній рівень Високий рівень

21


Результати ДПА з предметів за вибором учнів 9 класів 22

80 77 24

Російська мова Фізика Правознавство Зарубіжна література

2

18 26 11

5

58 36 18 19

43 38 18

Українська література

4

Французька мова

7

5 3 2

Німецька мова

8 1 3

20 17 4

Середній рівень

11

Достатній рівень

119

Англійська мова Історія України

Початковий рівень

299 203

919

8

Високий рівень

45 44 17

ЗНО є важливою складовою забезпечення рівного доступу до якісної освіти, підсумком інтелектуальної праці випускників та їхніх учителів. Результати ЗНО - один із чинників об’єктивної оцінки результатів навчально – пізнавальної діяльності учнів та показник роботи педагогічного колективу щодо профільної підготовки випускників до складних випробувань. Визначне місце у напрямі підтримки учнів допрофільних і профільних класів належить олімпіадам, творчим конкурсам, МАН, фестивалям. За три роки 492 учня старшої школи досягли високих результатів у ІІІ етапі та 68- у ІV етапі Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін. Відсоток призерів ІІ та ІІІ етапів залишається стабільним, тоді як у ІV він збільшився на 11,9% , що свідчить про цілеспрямовану та наполегливу роботу учнів та вчителів ММК, гімназій №2, 3, 41, ММЛ, економічного ліцею №2, ліцею «Педагог», 22


юридичного ліцею спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов №22 , ЗНЗ №11, 19, 53.

Результати ДПА учнів 11 класів з предметів за вибором Основи економіки Фізична культура Астрономія Всесвітня історія Хімія Людина і суспільство Основи філософії ОБЖД Інформатика Фізика Правознавство Література Зарубіжна література Німецька мова Англійська мова Географія Біологія Російська мова

2

27 62 32

2 12

73

190

2 17 33 28 2

65

1

108

36 41 2

123 116

58

165 164

7 11 15 2

2

203

495

692

41 63 73

1

40 28 13

6 17 9 1 4 8

111 140 168

6 9 3

47

136 115

33

192 245 162

27

170 90

13

Початковий рівень

62 96 48

219

Середній рівень Достатній рівень Високий рівень

23


Результати ЗНО випускників 2009 р. Хімія Фізика

13

Французька мова

2 2

Німецька мова

3 4 4

Англійська мова Географія Біологія

121 187 113

25

233 384 150

16 84 88 22 40

294 316

64

Історія України

Початковий рівень Середній рівень Достатній рівень Високий рівень

17 71 68 8

83 262

Математика

239 173

Українська мова і література

257 343

818 702 654 649 1243 1311

24


Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін

2106 2028 1943

668 669

610

258 243 239

175 163 154 52

учасники

переможці

учасники

ІІ етап

переможці

41

23

учасники

ІІІ етап 2006-2007

46

23

22

переможці ІV етап

2007-2008

2008-2009

Мала академія наук 878 775 682

400

381

377

359 297

278

280

255 212 140

162 160 86 77 83 25 20 23

учасники

переможці

міське тестування

учасники

переможці

обласне тестування 2006-2007

учасники

переможці

ІІ етап конкурсу-захисту 2007-2008

учасники

11

8

8

переможці

ІІІ етап конкурсу-захисту

2008-2009

25


Зроблено певний внесок з упровадження профільного навчання, а саме: розуміння

педагогами

необхідності

й

актуальності

введення

допрофільного й профільного навчання (89%); •

підвищення

мотивації

педагогів

до

впровадження

в

практику

допрофільної і профільної освіти елективних курсів (на 30% збільшилась кількість

програм

факультативів,

спецкурсів,

поданих

на

затвердження/погодження на відміну від попередніх років). ·

робота щодо профілізації починається з дошкільної, початкової ланки

освіти; ·

здійснюється психолого-педагогічний супровід на всіх етапах розвитку

особистості; ·

реалізуються

Програми

профільного

навчання

на

міському,

внутрішкільному рівні; ·

вчасно запропоновано методичні рекомендації з організації навчального

процесу в умовах профілізації; ·

здійснюється підготовка педагогічних, керівних кадрів до роботи у

профільних, допрофільних класах; ·

помітно посилилась увага до науково-методичних заходів із проблем

профільного навчання; ·

поширюються контакти із соціальними партнерами, зацікавленими в

якості профільної освіти; ·

методисти науково-методичного центру співпрацюють з вченими,

викладачами ВНЗ міста, України; ·

налагоджена співпраця з обласною, районними службами зайнятості;

·

створено опорні навчальні заклади з профільного навчання;

26


·

діє проект «Система діяльності педагогічних працівників профільної

школи», до якого залучені опорні навчальні заклади, керівники шкіл, заступники директорів, вчителі - предметники, які в наступному навчальному році будуть працювати в профільних класах, класні керівники, психологи; ·

методисти беруть активну участь у науково-практичних конференціях,

семінарах із проблем профільного навчання; створено творчі, проблемні групи, майстер-класи, філологічні студії з означеної проблеми; ·

створено інноваційний банк даних «Майстри профільного навчання»

(узагальнено досвід роботи педагогічних працівників, педагогічних колективів навчальних закладів міста з проблеми впровадження профільного навчання та організації допрофільної підготовки); ·

видано збірки «Запрошуємо до співпраці», «Профілізація старшої школи:

здобутки та перспективи», «Технологія організації і проведення моніторингу профільного

навчання»,

«Організація

профільного

навчання

в

умовах

загальноосвітнього навчального закладу», «Профілізація старшої школи напрямок модернізації сучасної освіти», «Класному керівнику профільних класів», «Слово методиста», інформаційно-методичні вісники: «Навчальнометодичне забезпечення профільного навчання», «Методичні рекомендації щодо розробки навчальних програм, програм спецкурсів, курсів за вибором і факультативів», серія збірок «Куратору профільного навчання». Аналіз теорії та практики запровадження профільного навчання в закладах освіти міста висвітлив коло проблем, а саме: ·

недостатність інформації про обґрунтування змісту освіти в різних

комбінаціях профільного навчання; ·

брак методичних порад з оновлення технології навчання з урахуванням

рівнів стандартів, академічного рівня та рівня профільної підготовки; ·

відсутність системних прикладних досліджень із питань, досвіду

профільного навчання з профільного предмета; 27


·

формування професійної спрямованості особистості школяра в навчанні

(історії, фізики, інформатики тощо); ·

поза увагою залишились питання корекції концептуальних підходів до

організації профільного навчання в різних умовах, впливу профільної освіти на професійне самовизначення учнів тощо. Вважаємо за необхідне визначити такі пріоритети у впровадженні профільного навчання: ·

підготовка таких категорій педагогічних працівників до запровадження

профільного навчання, як керівники закладів освіти, психологи, учителі різних категорій, керівники гуртків позашкільних закладів освіти, профконсультанти (в рамках проекту «Система діяльності педагогічних працівників профільної школи»); ·

поширення

дослідної

роботи,

що

пов'язана

з

моделюванням

загальнопредметної та профільної освіти на кожному етапі загальної середньої освіти; ·

забезпечення

оснащення

кабінетів

для

профільного

навчання

старшокласників;· ·

започаткувати на WEB-сайті управління освіти, науково-методичного

центру випуск окремого інформаційного довідника з питань змісту і напрямів профілізації загальноосвітніх навчальних закладів міста Миколаєва.

28


ПРОГНОЗ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ( 10 класи) НА 2010-2012 РОКИ

1282 3100

3099 2009-2010 2010-2011 2011-2012

29


Додаток № 1

Психологічне супроводження МО методистів і ЗДНЗ, ЗДНВР.

Співпраця з обласнимі районними центрами зайнятості

Психологічний супровід ЗПШО

Психологічний супровід учасників МАН

Психологічний супровід майстеркласу «Система діяльності вчителя профільної школи »

Психологічний супровід учасників заочної школи «Надія»

Модель психолого-педагогічного супроводу профільного навчання

Психологічна служба НМЦ Методичне супроводження профорієнтаційної роботи практичних психологів ДНЗ, ЗНЗ та соціальних педагогів

Система психологічного супроводу профільної освіти

Підготовча, старша група ДНЗ

Початкова школа (1 -4 класи)

Основна школа (5-9 класи)

Старша школа (10-11-12 класи)

30


ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ Відділ практичної психології НМЦ, вивчивши досвід роботи практичних психологів, провівши моніторинг «Психологічного супроводу профільного навчання і допрофільної підготовки практичними психологами ДНЗ і ЗНЗ», виявив наступні суперечності: · між індивідуальним запитом учнів і їх готовністю до формування цього запиту; · між безконтрольним і інформаційним потоком і виявленням освітнього запиту учнів на ранньому етапі допрофільної освіти; · між освітніми потребами учнів та їх батьків й існуючим вибором профілів. Виходячи з усіх суперечностей психологічною службою НМЦ була створена модель «Психологічного супроводу учасників освітнього процесу в період ранньої допрофільної підготовки та профільного навчання учнів » і сформульована проблема: надання всебічної допомоги практичним психологам, соціальним педагогам, вчителям-предметникам, керівникам НЗ. Об’єкт: процес психолого-педагогічного супроводу

всіх учасників НВП,

керівників гуртків позашкільних закладів освіти . Предмет: комплекс ефективних засобів психологічного супроводу для усвідомленого вибору учнями, що я «хочу» і що я «можу» . Мета: створення системи комплексного психолого-педагогічного супроводу допрофільної підготовки в умовах модернізації освітнього процесу, організація взаємодії

всіх

суб’єктів

освітнього

процесу,

підвищення

взаємної

відповідальності за його результати, створення умов, які б сприяли оптимальному, усвідомленому вибору учнями, які навчаються, подальшого професійного шляху.

31


Завдання: · здійснити підбір і розробку діагностичного інструментарію для дослідження інтересів, мотивів і цілей освітнього запиту учнів; · підбір методичної літератури «Що я хочу?» для учнів, розробку методичних матеріалів для психології раннього самовизначення; · здійснення практичної і методичної допомоги учасникам освітнього процесу в період ранньої допрофільної підготовки і профільного навчання; · консолідація зусилля адміністрації, педагогів, учнів, батьків. Очікувані результати: · орієнтація учнів в ситуації вибору; · збільшення ступеня усвідомленого вибору щодо продовження подальшої освіти; · здійснення і виявлення здібностей і можливостей учнів. Можливість врахування запитів і побажань підлітків і їх батьків в плануванні вибору профілю подальшого навчання допоможе зняти додаткові навантаження школярів і отримати в той же час глибші знання по предметах, необхідних для подальшого навчання і трудової діяльності. У підлітковому віці остаточно формується інтелектуальний апарат, який допомагає свідомо конструювати власний світогляд, індивідуальну систему цінностей і Я – концепцію. Психологічний

супровід

практичними

психологами,

соціальними

педагогами спрямований на визначення учнями ставлення до себе, до інших, складання

життєвого

плану.

Психологічний

супровід

професійного

самовизначення відбувається у кілька етапів. Перший етап – це дитяча гра, в ході якої дитина сприймає різні професійні ролі і «програє» окремі елементи поведінки, пов’язані з нею. Другий етап – фантазії, коли школярі себе вважають представником тієї чи іншої професії. Третій етап – попередній вибір професії.

32


Реалізація моделі психологічного супроводу профільної і допрофільної освіти відділом практичної психології НМЦ Організовуючи

психологічний

супровід

інформаційно-комунікативний

простору школи, практичні психологи, соціальні педагоги і батьки можуть робити позитивний вплив на розвиток професійної особистості школяра у сфері професійної свідомості. Наші учні – живі, динамічні, саме тому відділ практичної психології НМЦ активно співпрацює з позашкільними закладами освіти, обласним та міськими центрами зайнятості, практичними психологами міста надається психологічна підтримка учням заочної школи «Надія», учасникам МАН. Школярі прагнуть до цілісного гармонійного розвитку, в якому професійний шлях є лише однією з важливих, але не єдиних сторін. Мета нашої роботи полягає у створенні умов для усвідомлення суб’єктивного досвіду і здійснення оптимального вибору подальшого освітнього шляху. Робота включає: · напрацювання з практичними психологами, соціальними педагогами тренінгових програм для учнів та їх батьків; · проведення індивідуальних консультацій з практичними психологами, соціальними педагогами; · організацію круглих столів із залученням фахівців різного профілю; · інформування

практичних

психологів,

соціальних

педагогів,

адміністраторів, вчителів–предметників про особливості і завдання ранньої допрофільної підготовки учнів; · дослідження практичними психологами особистісних якостей і схильностей учнів; · індивідуальну роботу з батьками; · узагальнення передового досвіду практичних психологів міста щодо психологічного супроводу допрофільної підготовки і профільної освіти. Психологічний супровід сприяє розвитку професійної самосвідомості школярів на різних етапах їх особистісного розвитку. 33


Напрямки роботи: 1.

Інформаційно – просвітницький напрям.

Реалізовуючи цей напрям, учні отримують завдяки налагодженій роботі з адміністрацією,

психологами,

вчителями-предметниками,

класними

керівниками, батьками інформацію про різні способи тієї чи іншої професії. Мета цього супроводу - забезпечити психологічне супроводження всіх учасників НВП для того, щоб створити в учнів максимально чіткий і конкретний образ основних типів професій. Це допоможе в майбутньому зробити більш усвідомлений вибір. Цілеспрямоване інформування про реальний зміст професій, про час професійного становлення для кожної професії дозволить прийняти усвідомлене рішення, яке сприятиме розвитку особистості школярів. 2.

Діагностичний напрям:

· самопізнання, дослідження школярем своїх якостей; · оцінка своїх можливостей, визначення ступеня виваженості тих чи інших професійно важливих якостей, які зумовлюють подальший освітній шлях. 3.

Консультаційний напрям:

Це сприяння ґрунтується на обліку мотивів учня, його інтересів, схильностей, особистих проблем або особливостей світогляду. Під час проведення консультації можуть бути запропоновані додаткові дані по тій чи іншій професії, дані про навчальний заклад. 4.

Навчальне:

· уміння аналізувати світ професій; · уміння аналізувати свої можливості і обмеження в ситуації подальшого професійного самовизначення. На спеціально організованих просвітницьких, корекційно-розвивальних заняттях дошкільники знайомляться з професіями, учні навчаються компетенції в області професійного самовизначення як загальної соціальної компетенції. Зміст діяльності включає: 34


· розробку рольових ігор, просвітницьких тренінгів, класних годин; · корекційно-розвивальних занять з учнями. Основними формами є: · дискусії; · тренінги; · круглі столи; · робота з батьками; · робота з випускниками школи, студентами ВНЗ; · виставки-перегляди; · екскурсії. Організація роботи передбачає використання групових і індивідуальних форм роботи. Зміст ранньої допрофільної підготовки включає наступні теми: 1. Соціально-психологічна частина: · вимоги, які потребує професія; · індивідуальні особливості учнів; · особисті і біографічні чинники вибору професії. 2. Педагогічна частина: · елективні курси «Що «хочу?»»; · психологічні особливості підліткового вікую. 3. Загальносоціальна частина: · сучасні умови; · поява нових професій. 4. Портфоліо учнів: · дослідницька діяльність; · відгуки; · самоаналіз; · творчі завдання При реалізації програми ранньої допрофільної підготовки слід врахувати: 35


· рівень загального розвитку дітей, їх здібність до сприйняття і аналізу інформації; · зацікавленість в отриманні інформації; · індивідуальні особливості; · особливості взаємин в сім’ї; · умови, які представлені сучасним суспільством. Програма

ранньої

допрофільної

підготовки

включає

повчальний

(інформаційно-просвітницький, інструментальний) і виховний (особистісноорієнтований) компоненти, які забезпечують формування в учнів адекватного вибору подальшого освітнього шляху. Рання допрофільна підготовка доступна для реалізації в навчальному процесі. Здійснюється програма, враховуючи вікові і індивідуальні особливості учнів, їх потреби та нахили. Програма відображає специфіку сучасного суспільства, позицію учнів і їх батьків. Рання допрофільна підготовка - найважливіша сторона в професійному самовизначенні школярів. Ця модель психологічного супроводу передбачає надання всебічної допомоги в професійному самовизначенні і розвитку особистості в цілому. Інформаційно-просвітницька робота передбачає більш пасивну участь школярів, тому активні методи роботи (тренінги, рольові ігри) передбачають участь всіх учасників, хоча обмежуються кількістю (10 – 12 чоловік). Також індивідуальні консультації, де можна зіставити діагностичні дані і побажання дитини, збудувати індивідуальний “профіль”. В реалізації програми величезну роль відіграє залучення фахівців Центрів зайнятості, позашкільних закладів освіти, бібліотек та інших. На основі проведеного відділом практичної психології проектування по створенню сучасної моделі ранньої допрофільної підготовки учнів, які навчаються в загальноосвітній школі, можна зробити наступні висновки. Актуальність роботи полягає в тому, що сьогоднішні підлітки опинилися на етапі реформування освіти, невідоме інколи викликає страх, утруднює процес

36


самоідентифікації, ускладнюючи усвідомлений вибір індивідуальної освітньої траєкторії. Залучення батьків в процес вибору освітнього шляху надає можливість підвищити компетентність батьків і виховну функцію сім'ї. Рання допрофільна підготовка є базовою, допоміжною на пізнішому етапі професійного самовизначення. У вирішенні проблем вибору подальшого освітнього шляху необхідні зусилля всіх учасників освітнього процесу. Залучення

фахівців

з

різних

установ

міста

допоможуть

розширити

інформаційний простір учнів. Висновок.

Очевидно, що введення профільного навчання і допрофільної

підготовки школярів є актуальним на сьогоднішній день, оскільки ситуація вибору профілю навчання і напрям подальшої освіти виникає у випускному класі основної школи. Профорієнтаційна робота учасників освітнього процесу сприяє кращій соціалізації учнів, дозволяє значно послабити “стресогенність” ситуації вибору старшокласниками майбутньої професії. Результат.

Створено

програми

психолого-педагогічного

супроводу

допрофільної і профільної підготовки в умовах ДНЗ і ЗНЗ, надається компетентна психологічна допомога всім учасникам даного процесу. Підвищено рівень професійної майстерності і компетентності практичних психологів і соціальних педагогів. Запропонована структура дозволяє збудувати єдину систему психологічного супроводу

допрофільної підготовки й профільної освіти в ЗНЗ і ДНЗ.

Визначити орієнтири на створення такої комплексної моделі психологопедагогічного супроводу допрофільної і профільної освіти, яка б могла не просто підтримати школяра у його професійному виборі, а й забезпечити формування свідомого відповідального вибору.

37


Додаток №2 СИСТЕМА ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ Керівники проекту: О. Удовиченко, директор НМЦ, Н. Ковальчук, методист НМЦ Учасники проекту: науковці, вчені, методисти науково-методичного центру, куратори профільного навчання; вчителі, які в 2010-2011н.р. будуть працювати в 10 профільних класах, студенти, магістри. Тип проекту: За провідною діяльністю: практично-зорієнтований, творчий. За змістовими аспектами: лінгвістичний, природничо-математичний. За кількістю учасників: груповий. За тривалістю виконання: довготривалий – 2009-2012роки. Він передбачає три етапи реалізації: І – початковий – 2009-2010н.р. ІІ – основний (практичний) – 2010-2011н.р. ІІІ – підсумковий (експертний) – 2011-2012н.р. Актуальність проекту полягає в тому,. що організація допрофільної підготовки та впровадження профільного навчання в навчальних закладах міста є вимогою часу, адже стрімкий темп оновлення технологій у всіх сферах людської діяльності змушує розробляти повний диференційований зміст освіти для різних галузей виробництва. Для цього треба змінити спрямованість навчального процесу від загальних питань навчання до професійної підготовки молодої людини до майбутньої спеціальності(професії). Головне завдання школи – забезпечити збереження єдиного освітнього простору, гарантований рівень підготовки випускників, водночас передбачає навчання кожного учня відповідно до його індивідуальних особливостей та

38


інтересів, цілеспрямовано йти до обраної професії, здобувати поглиблені знання саме в тій царині, яку обрав для себе кожний школяр. На виконання цих завдань спрямоване профільне навчання як один із найважливіших компонентів модернізації сучасної школи, метою якої є рівний доступ до якісної освіти, створення умов для формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науковопрактичної,

дослідницько-пошукової

діяльності,

розвиток

їхніх

інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти; формування загальнокультурної, соціальної, комунікативної, технічної, здоров’язберігаючої компетенцій учнів на допрофесійному рівні; забезпечення наступності між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю. Головними

педагогічними

принципами

навчальних

закладів

у

впровадженні профільного навчання є такі: · принцип диференціації, варіативності та доступності: учень – це особистість, яка має право вибору змісту навчання відповідно профілю; розподіл учнів за інтересами, потребами, здібностями; · принцип об’єктивності: учень-це особистість, яка потребує розвитку; · принцип рефлексії: це особистість, яка має здатність до самоаналізу, самовизначення, самооцінки; · принцип наступності та неперервності між до профільною підготовкою та профільним навчанням, професійною підготовкою; · принцип пріоритетності творчої діяльності: особистість має розвивати свої творчі здібності; · принцип духовного освоєння світу: кожен має свої ідеали та ціннісні виміри;

39


· принцип

соціального

використовувати

ресурси

партнерства: позашкільних,

учні

мають

можливість

культурно-просвітницьких,

вищих навчальних закладів; · принцип гнучкості: учень має право змінити профіль навчання, обрати зміст і форми організації профнавчання. Перехід на профільне навчання в старшій школі, можливість вибору програм навчання потребує відповідної моделі освітньої системи, вказує на зростання вимог щодо професійної підготовки та особистісних якостей сучасного керівника, педагога, його професійної культури, удосконалення компетенцій. Особлива увага приділяється активізації зусиль, спрямованих на оновлення структур, змісту та методів навчання в середній ланці, на поліпшення взаємозв'язку між програмами середньої, технічної та професійної освіти, розробці гнучких методів навчання. Проблема максимального розкриття потенціалу кожної людини, її розвитку, самореалізації значною мірою пов'язана з якістю функціонування системи педагогічної освіти, з теорією та практикою педагогічної майстерності. Сьогодні змінилися завдання, які ставляться перед школою та педагогами. Традиційна модель освіти, спрямована на передачу майбутньому спеціалісту необхідних знань, умінь і навичок, у наш час утрачає свою перспективність, виникає необхідність зміни стратегічних, глобальних цілей освіти, перестановки акценту зі знань спеціаліста на його людські, особистісні якості, які постають водночас і як ціль, і як засіб його підготовки до майбутньої професійної діяльності. Отже ефективність профілізації залежить від рівня знань, умінь та навичок педагога, мотивації до здійснення навчальновиховного процесу, здібностей та якостей особистості, можливості забезпечити варіативність навчання й виховання, практичну орієнтацію з використанням сучасних педагогічних технологій, науково-дослідницьких форм роботи та формування в учнів необхідних для майбутньої професії знань, умінь і навичок.

40


Визначення пріоритетів роботи профільної школи

Створення позитивної мотивації до самоосвіти та самореалізації педагога

Мета та завдання проекту: Формування та творче використання специфічних умінь і навичок

Набуття й використання набутих знань окремої галузі науки з фаху

Орієнтиром для визначення можливостей системи додаткової методичної освіти у формуванні професійної готовності педагогічного працівника щодо реалізації профільного навчання старшокласників є нормативна модель його інноваційної діяльності. Нормативна модель інноваційної діяльності вчителя системи профільного навчання старшокласників передбачає такі принципи для формування професійної готовності педагога до реалізації профільного навчання:

НАУКОВІСТЬ

ПРИНЦИПИ

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ

ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ

ДІАЛОГІЧНІСТЬ ПОСЛІДОВНІСТЬ І СИСТЕМНІСТЬ

ЕЛЕКТИВНІСТЬ

АКТУАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

41


Дані принципи дають можливість визначити: ·зміст процесу системи навчання на заняттях; ·гуманітарні

технології

як

найбільш

ефективні

для

формування

професійної готовності педагога щодо реалізації профільного навчання старшокласників; ·організаційно-педагогічні умови, які оптимізують процес формування творчого використання специфічних умінь і навичок, необхідних вчителю під час роботи в профільних класах. Принципи інноваційної діяльності взято в основу побудови моделі формування готовності педагогічних працівників до роботи в профільній школі. Цільовий компонент. Модель орієнтована на досягнення конкретної мети: формування професійної готовності педагога для роботи в профільній школі. Цей компонент є системоутворюючим, він визначає зміст інших компонентів. Дана модель формулює задачі у відповідності до структурнофункціональної моделі готовності педагога до роботи в профільній старшій школі (додаток). Змістовний компонент передбачає комплекс науково-теоретичних знань про систему профільного навчання з урахуванням специфіки професійної діяльності

кожного

педагога

при

реалізації

профільного

навчання

старшокласників. Зміст, представлений в моделі, дає змогу враховувати специфіку професійної діяльності кожного педагога при реалізації профільного навчання старшокласників. Технологічний компонент містить комплекс ефективних технологій навчання педагогів основним аспектам реалізації профільного навчання: проблемні лекції, кейс-стаді, педагогічні майстерні, проектна, ігрова технології тощо. Організаційний компонент передбачає етапи формування професійної готовності педагогічних працівників до роботи в допрофільних і профільних класах: ·підготовчий; 42


·практичний (залучення педагогів до інноваційної діяльності); ·експертний (підбиття підсумків). Результативний компонент включає систему критеріїв, яка дає змогу виявити рівень професійної готовності педагога до реалізації профільного навчання старшокласників: ·елементарний; ·функціональний; ·компетентнісний. Ефективна реалізація всіх етапів моделі забезпечується сукупністю організаційно-педагогічних умов: ·урахування специфіки професійної діяльності педагога при реалізації профільного навчання старшокласників; ·систематична координація і регуляція даного процесу в навчальному закладі; ·науково-методична підтримка процесу реалізації профільного навчання учнів старшої школи. Цільовий компонент Мета: формування професійної готовності педагога до реалізації профільного навчання Задачі: Формування ціннісних орієнтацій, позитивної мотивації

системи теоретичних знань щодо

комплексу практичних умінь, необхідних для

щодо викладання в

викладання профільного

впровадження

профільній школі

навчання старшокласників

інновацій

мотиваційно-

науково - теоретичний

особистісний компонент

компонент

діяльнісно-практичний компонент

Змістовний компонент Інформація щодо інноваційної діяльності по реалізації профільного навчання

Сукупність психолого-педагогічних знань

Інформація про засоби розв’язання задач

43

інноваційної діяльності в профільних класах


Технологічний компонент Технології Побудова лекцій

Ігрова

Проектна

Кейс-стаді

Педагогічних майстерень

Організаційний компонент Етапи: підготовчий

практичний

експертний

Організаційно - педагогічні умови Урахування

Координація та

специфіки

регуляція процесу

Науково – методична

професійної

реалізації

підтримка вчителя

діяльності вчителя

професійного навчання

Результативний компонент Критерії Мотиваційноособистісний

Науково - теоретичний

Діяльнісно-практичний

Рівні Елементарний

Функціональний

Компетентнісний

Алгоритм побудови індивідуального маршруту педагога в системі навчання 1.Визначення цільової групи – оцінювання інтересів і мотивації учасників Група 1:

Група 2:

керівники НЗ, керівники

вчителі –предметники, класні керівники 9-

куратори

шкільних ка-

які в наступному

профільного

федр, м/о

навчальному році

навчання

Група 4:

Група 3:

будуть

працювати

11 класів, психологи в

профільних класах

44


2.Визначення мети навчання та кінцевих результатів, які можуть бути досягнутими кожною групою керівництво

експертиза

розробка

інформаційна

та

продуктів

програм

робота,

координація

інноваційної

курсів

системи

діяльності

факультативів;

за

профільного

викладання

навчання

профільних

вибором, профорієнтаційна орієнтація

дисциплін з використанням інноваційних технологій 3.Вибір ефективних технологій навчання. 4. Розробка та виготовлення методичних матеріалів: розробка

розробка

розробка

розробка сценаріїв

посібників,

методичних

методичних

класних годин,

методичних

рекомендацій,

посібників,

конкурсів,

рекомендацій

посібників

роздаткового

практичних ситуацій

матеріалу,

карток,

завдань, презентацій Методичний супровід профільного навчання: ·семінари, консультації; ·розробка проектів і програм, участь у міському та обласному конкурсах навчальних програм спецкурсів, курсів за вибором, факультативів; ·експериментально-дослідницька робота; ·Інтернет − конференції, Інтернет - семінари; ·виставка досягнень кращих загальноосвітніх навчальних закладів; ·презентація та схвалення ефективного досвіду роботи педагогів, навчальних закладів на засіданні науково-методичної ради; ·банки і бази даних; ·авторські навчальні програми. 45


Творча група «Викладання математики в профільних класах»

Тренінги, семінари «Психолого-педагогічний супровід профільного навчання»

Творча група «Викладання біології й хімії в профільних класах»

Майстер-клас «Система діяльності вчителя профільної школи»

Перші філологічні студії

Школа моніторингу

Творча лабораторія керівників шкіл

Форми підвищення кваліфікації педагогічних працівників

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ: Підготовчий етап – 2009-2010н.р. передбачає виявлення у педагогів основних професійних утруднень, які виникають при введенні профільного навчання. Це дасть змогу конкретизувати професійні потреби кожного педагогічного працівника при впровадженні профільного навчання й визначити індивідуальні маршрути в системі діяльності. Практичний етап - 2010-2011н.р. - дасть змогу, орієнтуючись на індивідуальні потреби кожного педагогічного працівника та враховуючи специфіку його професійної діяльності, забезпечити диференціацію груп педагогів, визначаючи конкретні цілі (результати), зміст, оптимальні технології і організацію навчання в системі методичної підтримки. На другому етапі учасники проекту будуть включені в інноваційну діяльність в загальноосвітніх навчальних закладах, в яких вони працюють. Реалізація практичного етапу забезпечить: ·включення педагога в реальну інноваційну діяльність;

46


·консультування педагогічних працівників щодо основних аспектів впровадження профільного навчання для реалізації утруднень під час роботи в профільній школі; ·індивідуальні та колективні консультації, співбесіди дадуть змогу визначити значущість інноваційних ідей, співставити їх зі своєю педагогічною діяльністю й виробити стратегію реалізації профільного навчання; ·зниження напруженості, невпевненості під час реалізації інновацій; ·адресну допомогу в осмисленні отриманих результатів інноваційної діяльності; ·поглиблення змісту фахової підготовки педагогів; ·підготовка вчителів, психологів за певним напрямом, з якого вони не мають ґрунтовних знань. На даному етапі відбудеться динамічний процес формування у педагогів позитивної суб’єктивної оцінки профільного навчання, що має вплинути на формування мотиваційно-ціннісного компонента професійної готовності. Експертний, підсумковий етап - 2011-2012н.р., включає експертизу продуктів інноваційної діяльності педагогічних працівників: авторських програм елективних курсів, програм дослідницько-експериментальної роботи, проектів. Підсумковий етап дасть змогу ·визначити динаміку професійної готовності педагога до впровадження профільного навчання; ·виявити зацікавленість в досягненнях учнів, пов’язану з якістю знань з профільних

предметів

та

якість

організації

навчального

процесу

в

загальноосвітньому навчальному закладі. У наукових дослідженнях В.Бондаря, Г.Данилової, Л.Даниленко, В. Демчука, В. Долгової, Л. Милейки, В. Пуцова, Д. Рупняк, Т. Сидоріної, В. Слюсаренка, Г. Федорова, А. Худомінського та інших розкрито питання вдосконалення системи післядипломної освіти різних категорій педагогічних працівників. Водночас проблема підготовки педагогів до профільного навчання 47


старшокласників

у

системі

підвищення

кваліфікації

є

практично

не

розробленою, насамперед, зважаючи на її новизну. У працях І. Жерносека, С. Крисюка, В. Маслова, Н. Протасової, В. Пікельної, В. Пуцова, Т. Сущенко, Є. Соф’янца та інших зазначається, що система післядипломної освіти сприяє адаптації до професійної діяльності в умовах нових соціально-економічних відносин, апробує новий зміст освіти та нові педагогічні технології, здійснює моніторинг основних показників розвитку галузі з метою визначення її перспектив. Післядипломна педагогічна освіта сьогодні вирішує важливу соціальну, економічну, культурну проблему: сприяє розвитку професійної культури, професіоналізму педагога, завдяки чому він стає конкурентоспроможним упродовж усього життя, а його діяльність загалом здатна забезпечити якісну підготовку майбутніх спеціалістів для будь-якої галузі суспільного життя. У комплексі соціально-педагогічних функцій післядипломної освіти (пізнавальна, розвивальна, діагностична, відновлювальна, інноваційна та ін.) визначальними на сучасному етапі реформування системи освіти є компенсаторна, адаптивна, прогностична і випереджувальна. Отже, педагогічна система як соціальна і спеціально організована формує освітній простір відповідно до певної моделі, яка визначає типи взаємозв’язків, очікувані результати, перспективи й механізм розвитку. Додаток № 3 ПРОФІЛЬНЕ НАВЧАННЯ ОЧИМА КЕРІВНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ, ВЧИТЕЛІВ, УЧНІВ, БАТЬКІВ Під

час

моніторингового

дослідження

щодо

впровадження

профільного навчання в закладах міста було з’ясовано думки керівників навчальних закладів стосовно того, з якого класу найдоцільніше та найефективніше

розпочинати

допрофільну

підготовку

учнів.

Більшість

керівників (95%) вважають, що допрофільна підготовка має розпочинатися з 8 класу, оскільки саме в цей період учні та їхні батьки найчастіше починають визначатися

з

напрямами

подальшої

професійної

діяльності.

65,6% 48


представників адміністрації шкіл уже в початковій школі роблять акцент на диференціацію навчання. За

даними

анкетування,

необхідність

вивчення

спецкурсів

підтвердили 79% учителів. Щодо функцій спецкурсів отримано такі відповіді: підвищений, поглиблений і розширений рівень вивчення певного навчального предмета для учнів, які найбільш ним цікавляться – 80%; реалізація допрофільних

зв’язків

з

одночасною

інтеграцією

окремих

уявлень,

сформованих у межах окремих предметів, у цілісну картину світу – 73%; задоволення пізнавальних інтересів школярів, що виходять за межі традиційних шкільних предметів – 58%; профорієнтація і проходження професійної проби на «профпридатність» (створення умов на утвердження у виборі професії або відмову від неї) – 31%; знайомство з окремими видами професійної діяльності, «входження в професію», що сприятиме успіху на ринку праці – 24%. Отже, функціям, які відповідають професійному самовизначенню, вчителі надали останні місця в переліку. Тобто спостерігається тенденція до другорядності самовизначення і соціалізації учнів в очах учителів. На думку опитаних оптимальна тривалість одного курсу за вибором – один рік (76%), 4% вважають, що їх тривалість має бути 3 місяці. Якщо врахувати офіційну установку на термін допрофільної підготовки (8-9 кл.), то стає зрозумілим, що протягом двох років учень може вивчити не менше двох-трьох курсів, що є достатнім для його профільного самовизначення. Про те, що деякі вчителі допрофільну підготовку зводять лише до факультативних занять, свідчить і відповідь на питання відносно змісту курсів за вибором, які розробили би вони. Виявляється, що 86% опитаних цей зміст переважно спрямували б на поширення і поглиблення знань з предмета, 45% – оригінальний матеріал позашкільних програм та 37% – на знайомство учнів із способами діяльності, необхідними для освоєння профільної проби.

49


86%

45% 37%

Поширення і поглибленняОригінальний матеріал поза знань з предмету шкільною програмою

Знайомство учнів із способами діяльності, необхідними для освоєння профільної проби

На питання, що дає учневі вивчення спецкурсів, відповіді вчителів розподілились таким чином: до підвищення компетентності учнів із профільних предметів – 60%; сприятиме підвищенню загальної ерудиції школярів – 20%; допоможе професійному самовизначенню – 15%; до зайвого перевантаження учнів – 5%. Отже, на професійному самовизначенні акцентує увагу лише кожен шостий з опитаних учителів, що надзвичайно мало з огляду на актуальний нині аксіологічний аспект змісту навчання, адже теперішні учні прагнуть знати не тільки, яких знань і вмінь їм треба набути, а й навіщо вони знадобляться їм у майбутній професійній діяльності. Вчителі різними шляхами прагнуть навчитись складати програми спецкурсів і придбати або взяти участь у розробці навчально-методичних матеріалів. За даними анкетування, вчителі хотіли б підвищити свою кваліфікацію для розробки і викладання таких курсів шляхом: участі у роботі проблемних і творчих груп – 40%; участі у семінарах – 23%; обміну досвідом (майстер-класи) – 30%; самостійного вивчення – 7%. 84%

вчителів

усвідомлюють

актуальність

введення

допрофільного

й

профільного навчання, 48% з них, на їхню думку, здатні працювати в профільній школі і знають, якими новими вміннями має володіти вчитель профільної школи. За результатами опитування Миколаївських випускників 2008-2009 н.р. лише

48%

вважають,

що

школа

підготувала

їх

до

професійного

самовизначення; 41% - до побудови професійного плану; 52% вказують, що 50


школа сформувала готовність до працевлаштування. На думку 56% батьків, школа створює умови для підготовки учнів до правильного вибору професії; 40% вважають, що їхнім дітям варто продовжити навчання в НЗ І-ІІ рівнів акредитації, що дасть змогу отримати професію значно раніше, ніж середню освіту. До числа основних труднощів під час проведення допрофільної підготовки учнів педагоги віднесли відсутність достатньої кількості різнопланових програм

та

навчальних

посібників,

навчального

часу

для

організації

допрофільної підготовки, обмежені можливості використання шкільних комп’ютерних класів; перевантаження учнів. Отже, як свідчать результати проведених досліджень, проблему навчальнометодичного забезпечення профільного й допрофільного навчання, яка була зазначена ще в минулому році на серпневій конференції, повністю вирішити не вдалося. Оскільки вона потребує вирішення не тільки на місцевому, а й на державному рівні. Додаток № 4 МАЙСТРИ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ КАРТКИ УЗАГАЛЬНЕНОГО ПЕРСПЕКТИВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ, ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

51


Картка обліку перспективного педагогічного досвіду Інформація про автора Адреса досвіду

Дошкільний навчальний заклад №99

Інформація про досвід Тема

Формування національної свідомості дитини шляхом використання народних ремесел

Мета

Відповідно до Базового компонента дошкільної освіти в Україні введення дитину у світ практичної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних

творчих

здібностей;

вчити

отримувати

задоволення від процесу та наслідків своєї праці, вправляти в умінні цінувати рукотворні вироби, пробуджувати цікавість до надбання національної і світової культури. Ідея досвіду

Розкриття того, що український народ з давніх давен виховує

своїх

дітей

рідною

мовою,

засобами

мистецтва, національних традицій, працею, адже праця – першооснова буття людини, нації. ктуальність

Якомога раніше виявити задатки кожної дитини, забезпечити практичні види діяльності, в яких оптимально

розвиваються

ці

задатки

і

перетворюються на здібності та обдарування дітей. Короткий зміст

Національне виховання дітей через залучення до джерел народного мистецтва; організація роботи з матеріалами та обладнаннями для виготовлення гончарних виробів; характеристика рівня сформованості знань у дітей про гончарне мистецтво. 52


Результативність

Цілеспрямована, систематична робота, спрямована через різні види дитячої діяльності, позитивно вплинула на виникнення інтересу до історії рідного народу, відчуття гордості за талановитих людей, естетичне ставлення до народних ремесел і бажання навчитись та виготовляти подібні вироби.

Форма узагальнення

Збірка «Формування національної свідомості дитини шляхом використання народних ремесел», електронні носії

Схвалено (ким, коли)

Науково-методичною радою НМЦ. Протокол від 10.02.2010 № 3.

щодо Використовується в роботі вихователів закладів

Заходи розповсюдження

освіти Миколаєва

досвіду

КАРТКА обліку перспективного педагогічного досвіду

Інформація про автора Адреса досвіду

Дошкільний навчальний заклад №99

Інформація про досвід Тема

Вплив народних ремесел на формування особистості дитини дошкільного віку

Мета

Дослідити вплив народної вишивки на всебічний розвиток дитини на засадах національної культури і духовності українського народу

Ідея досвіду

Підбір

методів

та

прийомів

для

формування

свідомості дітей через ознайомлення з народноприкладним мистецтвом України 53


Актуальність

Актуальною є проблема ознайомлення малюків з працею згідно особливостям краю, регіону, країни.

Короткий зміст

Вихователь дослідила історію української вишивки, розробила систему навчання старших дошкільників вишиванню.

Результативність

Планомірна робота, спрямована через різні види дитячої

діяльності,

виникнення

інтересу

позитивно

вплинула

до

рідного

історії

на краю,

бажання навчитись вишивати в групі, дома разом з матусею, бабусею. Форма узагальнення

Збірка «Вплив народних ремесел на формування особистості дитини дошкільного віку», електронні носії

Схвалено (ким, коли)

Науково-методичною радою НМЦ. Протокол від 10.02.2010 № 3.

щодо Використовується в роботі вихователів закладів

Заходи розповсюдження

освіти Миколаєва

досвіду КАРТКА обліку перспективного педагогічного досвіду

Інформація про автора Адреса досвіду

Дошкільний навчальний заклад №131

Інформація про досвід Тема

Виховання

працелюбності

старших

дошкільників

шляхом ознайомлення з працею дорослих Мета

Визначити

та

апробувати

систему

найбільш

ефективних методів та прийомів, форм роботи щодо ознайомлення дітей старшого віку з працею дорослих,

54


що

впливають

Формувати обов’язку,

на

мотивації

виховання (потреб,

відповідальності),

працелюбності.

інтересу,

почуття

позитивно-емоційного

ставлення до праці як до форми буття і способу самоорганізації людини. Ідея досвіду

На підставі моніторингових досліджень засвоєння дітьми знань про працю дорослих, використовуючи ефективні засоби навчання дошкільників, сформувати уявлення про світ професій.

Актуальність

Занурення в особливості праці дорослих, виховуючи інтерес до різних професій, формуючи певні трудові уміння та навички, визначені програмовими вимогами до навчання та виховання у дошкільному закладі.

Короткий зміст

Аналіз психолого-педагогічної спадщини з проблеми трудового виховання; розгляд проблеми трудового виховання на сучасному етапі; виховання

працелюбності

старших

дошкільників

шляхом ознайомлення з працею дорослих; проект по знайомленню дітей з працею дорослих; розроблено методи та прийоми ознайомлення з працею дорослих; перспективне планування роботи по ознайомлення дітей з працею дорослих; календар професійних свят в малюнках дітей тощо. Результативність

Організація зустрічей з людьми різних професій, екскурсій на виробництва, занять, формування стійкого інтересу до різноманітного світу професій.

Форма узагальнення

Збірка

«Виховання

дошкільників

шляхом

працелюбності ознайомлення

старших з

працею 55


дорослих» Схвалено (ким, коли)

Науково-методичною радою

НМЦ.

Протокол від

10.10.2008 № 1. щодо Використовується

Заходи

в

роботі

області.

вихователів

Знайомство

з

закладів

розповсюдження

Миколаївської

досвідом

досвіду

відбулося на м/о, курсах підвищення кваліфікації при МОІППО.

КАРТКА обліку перспективного педагогічного досвіду Інформація про автора Адреса досвіду

Дошкільний навчальний заклад №112

Інформація про досвід Тема

Виховання любові до праці через ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з природою.

Мета

розробка та апробація методики виховання любові до праці засобами природи.

Ідея досвіду

Пошук шляхів щодо виховання любові до праці у малюків старшого дошкільного віку.

Актуальність

Створення дієвих гуманістичних норм взаємодії дитини й оточуючого середовища, зокрема природи, враховуючи її інтереси, потреби, творчі можливості, забезпечуючи цілісний духовно-фізичний вплив на неї.

Короткий зміст

Розгляд стану проблеми в психолого-педагогічній науці; аналіз

різноманітних

трудової

діяльності

підходів в

щодо

дошкільних

здійснення навчальних

закладах; 56


виявлення та характеристика показників вихованості любові до праці; розробка перспективного планування для вихователів дітей старшого дошкільного віку щодо виховання любові до праці через спілкування з природою. Результативність

Розроблена методика роботи щодо виховання любові до

праці

через

ознайомлення

дітей

старшого

дошкільного віку з природою. Форма узагальнення

Збірка

«Виховання

любові

до

праці

через

ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з природою». Схвалено (ким, коли)

Науково-методичною радою НМЦ. Протокол від 10.02.2010 № 1.

Заходи розповсюдження

щодо Використовується в роботі вихователів закладів освіти Миколаєва, Миколаївської області

досвіду

57


КАРТКА обліку перспективного педагогічного досвіду

Інформація про автора Адреса досвіду

Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3

Інформація про досвід Тема

Рання профорієнтаційна робота в початковій школі

Мета

Сприяння проведенню профорієнтаційної роботи з молодшими школярами в тісному взаємозв’язку з їх батьками.

Ідея досвіду

Пошук заходів, спрямованих на надання учням допомоги у виборі професії.

Актуальність

Професійне самовизначення постає як серйозна проблема.

В

початковій

школі

вона

носить

перспективний характер. Саме в цьому віці можна успішно формувати почуття любові та сумлінне ставлення до праці, розуміння її ролі в житті людини. Короткий зміст

Гра як засіб формування любові і сумлінного ставлення до праці; педагогічний

супровід

пропедевтичного

етапу

профорієнтації;

58


взаємозв’язок школи і сім’ї – запорука ефективного профорієнтаційного впливу на молодшого школяра; визначені шляхи формування загально навчальних умінь та навичок як підготовчий етап до свідомого вибору в житті; подано словник назв сучасних професій; методичні

рекомендації

щодо

проведення

профорієнтаційної роботи в початковій школі; розроблені сценарії свят. Результативність

Моніторинг виявлення здібностей, нахилів у дітей; підвищення інтересу до сучасних професій.

Форма узагальнення

Збірка «Рання профорієнтаційна робота в початковій школі»

Схвалено (ким, коли)

Науково-методичною радою НМЦ. Протокол від 08.11.2009 № 1.

Заходи

Семінар для ЗДНВР на базі ЗОШ №3, досвід

щодо

розповсюдження

використовується в роботі вчителів закладів освіти

досвіду

Миколаєва.

КАРТКА обліку перспективного педагогічного досвіду

Інформація про автора Адреса досвіду

Миколаївська загальноосвітня школа № 57 І-ІІІ ступенів Миколаївської міської ради Миколаївської області

59


Інформація про досвід Тема

Впровадження в роботу педагогічного колективу комплексно-цільової програми профілізації Школи життєтворчості

через

програми

«Духовність»,

«Здоров’я», «Діяльність». Мета

Формування системи освіти, що доповнює програми загальноосвітньої

школи

за

змістом,

методами,

формами навчання учнів, а також сприяє проведенню серед

учнів

необхідної

професійно для

спрямованої

подальшого

роботи,

професійного

самовизначення особистості Ідея досвіду

У

навчальному

закладі

визнана

особистісно

зорієнтована

спрямована

парадигма,

та що

пріоритетною компетентнісно базується

на

соціокультурному підході: не програма, а учень визначає якість і кількість освіти. Проектування освітніх процесів іде від учня, від його потреб, мотивів, можливостей та здібностей. Обраний вид педагогічної

діяльності

базується

на

всебічній

діагностиці, моніторингу і корекції стану здоров’я. Актуальність

Обраний вид педагогічної діяльності базується на всебічній діагностиці, моніторингу і корекції стану здоров’я, що на сьогодні є першочерговим завданням освітян.

Короткий зміст

До управління системою профільного навчання обрано проблемно-цільовий підхід, який ґрунтується на здійсненні проблемно орієнтованого аналізу, на його основі побудована узгоджена система цілей діяльності педагогічних працівників. Створено

модель

профільної

освіти

Школи 60


життєтворчості, концептуальну систему менеджменту профільного навчання та моніторингу ефективності функціонування навчального діяльність.

профілів

плану.

та

якості

Здійснюється

Впроваджуються

викладання

просвітницька

авторські

програми

спецкурсів, курсів за вибором, факультативів. Результативність

Якісне науково-методичне забезпечення профільного навчання, глибоке оволодіння учнями визначеним обсягом

знань,

самовираження;

висока

навичками

самоосвіти,

конкурентноспроможність

при вступі до профільних вищих навчальних закладів. Форма узагальнення

Збірка «Впровадження комплексно-цільової програми профілізації Школи життєтворчості»

Схвалено (ким, коли)

Науково-методичною радою НМЦ. Протокол від 09.04.2008 № 4.

щодо Семінари для кураторів профільного навчання «Стан і

Заходи розповсюдження

проблеми

профільного

навчання

досвіду

загальноосвітньому навчальному закладі»

в

КАРТКА обліку перспективного педагогічного досвіду

Інформація про автора

Адреса досвіду

Миколаївський юридичний ліцей

Інформація про досвід Тема

«Робота педагогічного колективу Миколаївського 61


юридичного ліцею щодо впровадження профільного навчання» Мета

Досвід диференціації старшої школи, організації допрофільної

підготовки,

практика

взаємодії

з

навчальними закладами І-ІУ рівнів акредитації, громадськими установами. Реалізація концепцій «Я – дослідник», «Я – юрист», «Я – в суспільстві» або «Світська діяльність». Ідея досвіду

Робота по впровадженню профільного навчання спрямована на реалізацію особистісно зорієнтованого навчального

процесу,

розширюються

при

можливості

якому

істотно

учня

будувати

індивідуальну освітню траєкторію. Актуальність

Система профільного навчання в юридичному ліцеї визначена в його концепції. Профільне навчання в ліцеї формувалося тоді, коли ще не було Концепції з профільного

навчання,

не

було

спеціальних

навчальних планів, програм. За роки діяльності вона розвивалася, вдосконалювалася і на сьогоднішній день є чітко злагодженою системою. Короткий зміст

Рада, педагогічна рада ліцею відповідно до локальних документів систематично розглядають питання щодо організації та ефективності здійснення профільного навчання учнів старшої школи. В навчальному закладі належне кадрове та матеріальнотехнічне

оснащення

напрацьовано

профільного

перспективний

навчання:

досвід

учителів;

розроблено програми спецкурсів, курсів за вибором, факультативів, видано методичні посібники. З

року

в

рік

зростає

кількість

переможців 62


Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін. У 2007 – 2008 н. р. посіли призові місця у ІІ турі Всеукраїнських олімпіад 24 учні, у ІІІ турі – 14 старшокласників, у ІV турі – 7. В поточному навчальному році 24 учні перемогли у ІІ етапі олімпіад. Також 10 переможців І туру, 9 – ІІ туру, 4 – ІІІ туру конкурсу-захисту творчих робіт територіального відділення МАН. Це свідчить про ефективність організації профільного навчання та до профільної підготовки ліцеїстів. Родзинками роботи педагогічного колективу є правова

практика

ліцеїстів,

правопросвітницька

робота. Ліцеїсти працюють у 15-ти різних установах м. Миколаєва та області. Це міське і головне управління

юстиції,

кримінальна

міліція

неповнолітніх, прокуратура, адвокатура, місцевий суд,

Миколаївська

регіональна

торгівельно-

промислова палата, центр зайнятості. Результативність

За роки діяльності зі стін ліцею вийшло близько 660 випускників. Серед них є прокурори, судді, слідчі, викладачі вузів, юристи. Кожного року більше, ніж 70% випускників вступають до ВНЗ за обраним профілем (історія – право – політологія).

Форма узагальнення

Збірка «Досвід роботи педагогічного колективу Миколаївського юридичного ліцею з профільного навчання»

Схвалено (ким, коли)

Науково-методичною радою НМЦ. Протокол від 09.04.2008 № 4.

Заходи

щодо Семінар-презентація

для

кураторів

профільного 63


розповсюдження

навчання «Профілізація старшої школи – напрямок

досвіду

модернізації сучасної освіти», стаття в освітянській обласній газеті «Відкритий урок» «Кураторам було чому повчитися» під рубрикою «Новини освітянської родини».

КАРТКА обліку перспективного педагогічного досвіду

Інформація про автора

Адреса досвіду

Миколаївська загальноосвітня школа № 42 І-ІІІ ступенів Миколаївської міської ради Миколаївської області

Інформація про досвід Тема

«Впровадження допрофільної

профільного підготовки

навчання

учнів

в

та

умовах

загальноосвітнього навчального закладу» Мета

Забезпечення професійного самовизначення учнів з урахуванням освітніх потреб, здібностей, кадрових можливостей, матеріальної бази школи, перспектив здобуття подальшої освіти випускниками школи.

Ідея досвіду

Допрофільна підготовка та профільне створюють сприятливі індивідуальних

умови для

навчання врахування

особливостей, інтересів і потреб 64


учнів, формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої

професійної діяльності і

покликана

реалізувати

найповніше

зорієнтоване

навчання,

можливості учня

особистісно

значно

розширити

у створенні власної освітньої

траєкторії. Актуальність

З 1988 року організовано профільне та допрофільне навчання. Це правильно обраний шлях організації профільного навчання.

Короткий зміст

У 2003 році розроблена навчання

в

старшій

Концепція школі.

профільного

Вона

забезпечує

виконання закону України „Про загальну середню освіту”, постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000

року

№1717

„Про

перехід

загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12- річний термін навчання”. Кадровий потенціал школи

дозволяє

вирішувати проблеми

допрофільної та профільної освіти. Модель профільної школи охоплює три ступеня навчання: початкову школу, середню й старшу. Допрофільне навчання – не самостійна система, воно є підсистемою профільного навчання старшої школи й виконує підготовчу функцію. У кожного учня є портфоліо, це дуже важливо при обранні профілю навчання в старшій школі. Створена система навчання базується на принципах гнучкої диференціації і дає можливість учням спробувати свої сили в різних напрямках. Протягом навчального року учні 9 класів можуть ознайомитися з тим, що їх чекає на старшому ступені навчання. За 65


їх бажанням

вони можуть відвідувати заняття за

різними профілями. Система профільного навчання пройшла багато випробувань. Зараз вона базується на 4 напрямках: робота з учнями; батьками; вчителями; зв’язок з Вузами та іншими навчальними закладами Згідно до запитів учнів старшої школи організовано 3 профілі

навчання:

фізико

математичний,

філологічний (іноземна філологія), технологічний (інформаційні технології). Учні 11 класів мають свої освітні карти. Проблема профілізації школи проходить через всі підструктури методичної роботи, роботи з батьками. Питання розглядається на засіданнях м/о, методичної ради,

нарадах

при

директорі,

методичних

оперативках. Результативність

За 20 років переможцями олімпіад стали: · міських 253 учні; · обласних – 64 учні; · Всеукраїнських – 10 учнів. Випускники 2008-2009 н.р. профільними предметами для зовнішнього незалежного оцінювання обрали: · математику – 36 учнів; · фізику – 16; · біологію – 17; · історію України – 24; · англійську мову – 11; · українську мову та літературу всі 62 учні.

66


Всеукраїнський конкурс „Левеня” – відмінний та добрий результат у 52 учнів Всеукраїнський конкурс „Колосок” – золотий колосок отримали 7 учнів, особисту першість – 3 учні,срібний колосок – 17 учнів Міжнародний конкурс „Кенгуру” – відмінний і добрий результат у 76% учнів. Форма узагальнення

Збірка «Впровадження профільного навчання та допрофільної

підготовки

учнів

в

умовах

загальноосвітнього навчального закладу». Схвалено (ким, коли)

Науково-методичною радою НМЦ. Протокол від 13.05.2009 № 4.

щодо Семінар «Впровадження профільного навчання та

Заходи розповсюдження

допрофільної

підготовки

школярів

в

умовах

досвіду

загальноосвітнього навчального закладу», заняття майстер-класу.

КАРТКА обліку перспективного педагогічного досвіду

Інформація про автора Адреса досвіду

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №56

Інформація про досвід Тема

Система

впровадження

профільного

навчання

в

загальноосвітній школі Мета

Підготовка учнів до вибору професії та озброєння їх життєво необхідними вміннями та навичками через впровадження

положень

Концепції

профільного

навчання.

67


Ідея досвіду

На підставі перспективного плану профілізації школи, моніторингових прогностичній

досліджень, основі,

діагностично-

використовуючи

модульну

організацію навчально-виховного процесу, сучасні технології створення сприятливих умов для розвитку системи шкільної освіти. Актуальність

Введення

профільного

навчання

є

одним

з

найактуальніших і найважливіших кроків у розвитку сучасної школи. І цей крок максимально продуманий. Короткий зміст

Система прослідковується і в плануванні, і в науковометодичному

забезпеченні,

і

в

розподілі

годин

варіативної складової, і в кадровому забезпеченні, і в роботі з батьками, громадськістю. Визначені напрями діяльності педколективу, основні етапи організаційної роботи з підготовки профільного навчання, починаючи з 5 класів: 5-7кл.-диференціація навчального матеріалу; 8-9кл.- посилена увага до позакласної роботи, МАН, олімпіади конкурси, зустрічі з представниками НЗ міста, підприємств, центру зайнятості; 10-11 кл.-реалізація профільного навчання. Висвітлено

психолого-педагогічний

супровід

профільного навчання. Результативність

Зайнятість випускників, вступ до ВНЗ свідчать про те, що більшість обирає ВНЗ технологічного спрямування НУК-33%; Аграрний університет-27%; МДУ-13%; ЧУ ім.. П Могили – 7% Чернігівський інститут пожежної безпеки – 13%.

Форма узагальнення

Збірка «Профілізація старшої школи: здобутки та перспективи» 68


Схвалено (ким, коли)

Науково-методичною радою НМЦ. Протокол від 10.10.2008 № 1.

щодо Засідання «круглого» столу для ЗДНВР.

Заходи розповсюдження досвіду

Справжніми ерудитами професій стали… Сама нещасна та людина, для якої в світі не виявилося роботи. Томас Карлейл Бути зайнятими люди хочуть більше, Ніж бути щасливими. Ніцше

20 квітня 2010 року в Миколаївському палаці творчості учнів відбувся фінальний етап міського конкурсу «Ерудити професій», який організовано науково-методичним центром управління освіти Миколаївської міської ради, Будинком учителя, Обласним центром зайнятості. У фінал вийшли чотири команди: учні ЗНЗ №20, 24, 28, Будинку творчості дітей та юнацтва Заводського району. 69


Перед початком конкурсу в холі Палацу творчості

вихованці

базового

Миколаївського

медичного

коледжу,

Політехнічного Миколаївського економіки

та

коледжу, державного харчових

коледжу

технологій,

Миколаївського будівельного коледжу Київського

національного

університету архітектури,

будівництва коледжу

телебачення,

преси

і

Миколаївського

професійно-технічного «Морехідна

і

училища

школа»,

Вищого

професійного училища технологій та

дизайну,

промислового

Професійного ліцею,

Вищого

професійного

училища

№21,

Вищого

професійного училища №7 знайомили старшокласників не тільки зі своїми професіями, а й демонстрували свої вироби. Бажаючі могли покуштувати апетитні солодощі, виготовлені учнями професійного промислового коледжу. Всі молоді про кращу долю мріють І наближають щастя дивну мить, Хай лави трударів ростуть і зріють, І гордо гімн професії звучить! Такими словами ведучих розпочалося свято та пролунав Гімн професії (сл. Є. Печенюк, муз. О. Сичова) у виконанні Олександра Сичова, лауреата премії ім. М. Аркаса, Заслуженого діяча мистецтв України. Візитною

карткою

команд

був

конкурс

«Презентація

професії».

Дев’ятикласники представили професії еколога, археолога, турменеджера,

70


програміста. Виступи були яскравими, відповідали віковим особливостям учнів. Під час конкурсу капітанів лідери команд відповідали на відеозапитання: «Люди

яких

професій

виробляють

представлений

продукт

праці?»

Підтримували їх уболівальники. Самим цікавим та видовищним був конкурс

завдання»

«Домашнє

«Якось раз весняним ранком я професію змінив». Необхідно було перевтілитися професії

з

та

представити

інших

профілів:

професію режисера, водія міського транспорту, стиліста, журналіста. Образи

представників

цих

професій

були

дотепними,

жартівливими,

переконливими, використовувалися сценки, пародії на відомих артистів, дизайнерів, хореографів; зарисовки з повсякденного життя. На святі професій були почесні гості: представники центру зайнятості, науковометодичного центру управління освіти, люди, які досягли вершин в професійній діяльності: Горбенко К.В., директор Науково-дослідного центру «Лукоморье» Інституту археології НАН України, старший викладач Інституту історії та права МДУ ім. В. Сухомлинського; Захарченко В.Т., проректор Миколаївського державного аграрного університету; Пак І.О., Заслужений працівник культури України, керівник дитячого театру танцю «Ритми планети», Кухаренко З.С., директор міського Будинку вчителя. Гучними

оплесками

вітали

присутні

учнів

Миколаївського

Вищого

професійного училища технологій та дизайну, які демонстрували моделі одягу з колекції

«Леді

досконалість»;

студентів

театру

«Естетика»

МДУ

ім. В. Сухомлинського, що презентували професію вчителя; чарівних виконавців театру танцю «Ритми планети», лауреатів Міжнародних конкурсів.

71


Перемогу

виборола

команда

загальноосвітньої школи №20, друге місце посіли вихованці Будинку творчості дітей

та

юнацтва Заводського району, а третє місце поділили команди ЗНЗ №24 та ЗНЗ №28. Чудове свято професій завершилося піснею «Україно моя» у виконанні зразкового театру Будинку вчителя «Натхнення». Переможці отримали прекрасні призи та солодощі, тому що вони справжні ЕРУДИТИ ПРОФЕСІЙ! Професій багато у світі, мій друже, Зроби вдалий вибір і будь небайдужим! Вирішуй проблеми, себе вдосконалюй! Відшукуй стежинки, шляхи і канали, Шляхи прокладай і звершай відкриття, Дорогу торуй у прекрасне життя!

72


ЗМІСТ

Структурно - організаційна модель профільного навчання в місті Миколаєві ............................................................................................. 1-19 Результативність роботи …………………………………………………… 19-27 Прогноз впровадження профільного навчання ( 10 класи) в 2010-2012 роках …......................................................................................... 28 Психолого-педагогічний супровід профільного навчання ……………… 29-36 Система діяльності педагогічного працівника профільної школи ……... 37-47 Профільне навчання очима керівників навчальних закладів, вчителів, учнів ................................................................................... 47-50 Майстри профільного навчання …………………………………………….. 50-68 Справжніми ерудитами професій стали………………………………………68-71

73

Безперервність профільного навчання  

У роботі на обласний конкурс на кращу модель організації профільного навчання надано структурно-організаційну модель впровадження профільн...

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you