Висновок Національної юридичної академії імені Я.Мудрого

Page 1

СУДДЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ НІМЧЕНКО Василь Іванович 01033, м.Київ-33, вуя. Жилянська, 14

тел. 238-10-37, факс 244-40-11

Ректорові Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого В.ТАЦІЮ

Шановний Василю Яковичу!

У зв'язку з підготовкою до розгляду Конституційним Судом України матеріалів справи за конституційним поданням 53 народних депутатів -України про офіційне тлумачення частини третьої статті 103 Конституції України прошу Вас висловити свою думку відносно питань, поставлених у конституційному поданні.

Додаток:

конституційне подання та додані до нього матеріали на 40 арк.

З повагою В.Німченко

G:\2OO3\Suddi\Lirt\J54.doc


^5~

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

00 6 3 4 6

61024, м Харків-24. вул. Пушкінська, 77 телефон (0572) 19-12-93, факс (0572) 47-58-25______________

//, На № З Ж ' /6//с>^3

/3 ?3 Судді Конституційного Суду України В. І. Німченку

Шановний Василю Івановичу!

На Ваш запит № 309-16/1043 від 15.10.2003 р. надсилаємо висновок з питання, порушеного у конституційному поданні 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення частини 3 етапі 103

Конституції, підготовлений директором Інституту державного будівництва

та місцевого самоврядування АПрН України, членом-кореспондентом

АПрН України, професором Битяком Ю.П. та доктором юридичних наук, професором кафедри теорії держави і права Національної юридичної

академії України імені Ярослава Мудрого, членом-кореспондентом АПрН України Петришиним О.В.

Додаток: вказане на 4 сторінках.

З повагою,

Проректор з наукової роботи

М.І. Панов


/// Судді Коне гиту цій ного Суду України В. І. Німченку

ВИСНОВОК з питання, порушеного у конституї^йному поданні 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення частини 3 статті 103 Конституції

1. Стаття 24 Конституції України встановлює принцип рівності конституційних прав і свобод громадян та їх рівності перед законом. І тому

ніхто не може бути обмеженим в правах, які закріплюються цією Конституцією.

Серед них - право

громадянина бути

обраним

Президентом

України,

’ передбачене ст. 103 Конституції. Водночас з моменту набрання чинності

Конституції України починає діяти й конституційне обмеження щодо кількості

повторних строків перебування однієї і тіє ж особи на посаді Президента України (ч. 3. ст. 103 Конституції). Інше тлумачення ч.З ст. 103 призвело б до вилучення із принципу рівності конституційних прав

окремих

осіб, що є

неприпустимим з огляду на засади демократії, верховенства права та закону.

2.

Оскільки Розділ ХУ „Перехідні положення” Конституції України

1996 року не містить будь-яких конкретних обмежень щодо строків повноважень вищих органів державної влади України, норма Конституції 1996

року, яка встановлює неможливість для однієї особи бути Президентом більше

ніж два строки підряд починає діяти з моменту набрання чинності Конституції

України і не може мати зворотньої сили (ст. 58 Конституції). Зворотню силу мають лише ті нормативно-правові акти, які скасовують або пом’якшують

юридичну відповідальність.


2

3.

Ч.З

ст.

чинної Конституції

103

оскільки

попередня Конституція

прийнята до утворення незалежної української держави,

може

була

нинішньої системи

а тому й закріплювала інше місце

органів державної влади,

не

Президента України за

вважатися такою, яка розповсюджується на обрання Конституцією УРСР 1978 року,

України

Президента

в

системі поділу влади. Зокрема відповідно до ст. 114-1 Конституції УРСР 1978 року

Президент вважався “главою держави і главою виконавчої влади”,

приймав

при

присягу

здійсненні

повноважень

Президента

Української

Радянської Соціалістичної Республіки додержуватися Конституції і законів Української РСР. Згідно основоположних засад конституціоналізму саме конституція

виконує

установчу

функцію

щодо

юридичного

утворення

держави,

формування системи органів державної влади і закріплення їх статусу,

і

тому юридично некоректним буде встановлення відносин правонаступництва між Конституцією 1978 року та Конституцією 1996 року, а тому й ототожнення

конституційних статусів Президента УРСР, обраного до прийняття Конституції

України 1996 року, та Президента України за Конституцією 1996 року.

4.

Закону УРСР від 5 липня 1991 року „Про Президента

Норми

Української РСР” не можуть розповсюджуються на особу, обрану Президентом 1996 року

України за Конституцією

частину системи

тому, що цей закон складав органічну

законодавства іншої держави - Української Радянської

Соціалістичної Республіки,

закріплював принципово інший правовий статус

Президента, його повноваження та взаємовідносини в системі органів державної влади. Зокрема відповідно до статті 1 Закону УРСР від 5 липня 1991 року „Про

Президента Української РСР” Президент Української Радянської Соціалістичної

Республіки вважався “найвищою посадовою особою Української держави і главою

виконавчої

влади”,

Конституцією Української РСР”.

повноваження

якого

“визначаються

.


з 5.

Посилання на те, що статус Президента

України

регулюється

в

частині заборони одній і тій же особі бути Президентом України більше двох строків підряд чинним Законом УРСР від 5 липня 1991 року „Про Президента Української РСР” є необгрунтованим ще й тому, що конституційна норма про можливість для однієї й тієї ж самою особи бути Президентом України

два строки підряд має найвищу юридичну силу, є нормою прямої дії (ч. ч.

2,3 ст. 8 Конституції) і тому її дія не залежить від того, чи вона додатково

закріплена (продублювала)

у поточному законодавстві.

конституційних норм означає, що при Конституції України у

відтворенні

Принцип прямої дії окремих

поточному законодавстві, джерелом

положень

права

має

вважатися саме конституційний текст. Саме тому за нинішніх умов внаслідок

відсутності окремого Закону України „Про Президента України” його правовий статус та повноваження регулюються безпосередньо Розділом У Конституції

„Президент України”, відповідно до ч.З статті 103 якої одна й та сама особа може бути Президентом України не більше двох строків підряд.

6.

Аналогічним чином

була вирішена справа Конституційним Судом

Російської Федерації по перевірці конституційності положень пункту 5 етап і 18

і статті 30.1 Федерального Закону “ Про загальні принципи організації законодавчих (представницьких) і виконавчих органів державної влади суб’єктів Російської Федерації”, статті 108 Конституції Республіки Татарстан, статті 67 Конституції (Основного Закону) Республіки Саха (Якутія) і частини третьої

статті 3 Закону Республіки Саха (Якутія) “Про вибори Президента Республіки Саха (Якутія)” (Див.: Постанову Конституційного Суду Російської Федерації від 9 липня 2002 р N 12- П).

Отже, положення ч. З ст. 103 Конституції України слід тлумачити таким чином, що вони не розповсюджуються на обрання особи Президентом України до набрання цією Конституцією чинності, тобто під час дії Конституції УРСР


w

4

1978 року та Закону УРСР від 5 липня 1991 року „Про Президента Української

РСР”.

Директор Інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України, член-кореспондент АпрН України, професор Битяк Ю.П.

Доктор юридичних наук, професор кафедри теорії держави і права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, член-кореспондент АПрН України

Петришин О.В.


Millions discover their favorite reads on issuu every month.

Give your content the digital home it deserves. Get it to any device in seconds.