Page 1


Daniel Wellington – годинники, в які можна закохатися

того, завдяки постійному вдосконаД ленню своїх творінь Daniel Wellington постійно поповнює свою колекцію наД ручних годинників.

Зручність Daniel Wellington

Незважаючи на те, де ви працюєте, які захоплення маєте та на яку подію збираєтеся, ваш образ якнайкраще доповнить годинник від Daniel Wellington. Адже це аксесуар, завдяки якому ви точно будете вирізнятися серед інших і який підкреслить ваш індивідуальний смак та стиль.

сять як чоловіки, так і жінки, які ціД нують елегантний стиль та уважні до всіх, навіть найдрібніших деталей. Ідеально кругла форма та змінД ні ремінці роблять годинники Daniel Wellington універсальними та водночас унікальними для різних днів тижня. До вашого годинника ви можеД Особливості годинників те підібрати стильні ремінці з NATO чи зі шкіри. Тим самим доповните буденД Daniel Wellington ний чи класичний образ. Наші колекції вразять вас своєю Годинники Daniel Wellington обиД рає широке коло людей. Адже їх ноД елегантністю та вишуканістю. Крім 3

Перший годинник Daniel Wellington було продано у травні 2011 року, і відД тоді бренд пройшов великий шлях розвитку. Розробники переконані, що колекції Daniel Wellington непідвладД ні часу. Це елегантний дизайн з помірД ними цінами.

Виробник ставить собі за мету, щоб годинник був продовженням ваД шої руки, утворюючи єдине ціле. Тим самим не заважав вам на зап’ясті і сидів просто ідеально. Годинник Daniel Wellington – це прекрасний поД дарунок для коханої людини чи для доброго друга, знак поваги та підтримД ки для батьків та рідних або ж втіленД ня своєї власної мрії.

Тепер придбати годинник Daniel Wellington можна і в м. Рівне. В магазині "АВГУСТ 21" вам не тільки допоможуть підібрати годинник, який чекав саме на вас, а й доведуть, що в цей аксесуар можна закохатися з першого погляду.


Ортопедичний ефект спального місця забезпечений матрацом, створеним за технологією "Венето" та ламельною основою Пружинний матрац з піною "EcoFoam", що надає багаторівневу підтримку всьому тілу, та з матеріалом MemoryFlex з ефектом "пам'яті" Простора ніша для білизни Зручний поворотний механізм, легкий в експлуатації Надійний механізм фіксації

Здоровий сон в кожен дім ТМ "Здоровий сон" представляє лінію сучасних, зручних та компактних диванів, що створені на основі ортопедичних матраців. Кожен з восьми моделей диванів “Здоровий сон” має свої привабливі особливості та характеристики. Для виробництва диванів ТМ “Здоровий сон” використовуються лише якісні, сучасні та екологічно безпечні матеріали. Всередині диванів знаходиться матрац, створений за технологією “Венето”. Матраци мають ортопедичні та анатомічні властивості та сприяють Вашому здоровому, комфортному сну.

Особливість диванів ТМ “Здоровий сон” полягає в тому, що при розкладенні диван перетворюється на двоспальне зручне спальне місце з ортопедичним ефектом. Для кожного дивана застосовані лише сучасні, легкі та безпечні механізми трансформації. Основа дивана складається з каркасного блоку: пружних букових ламелей та металевого каркасу. Всередині кожного дивана передбачена містка ніша для зберігання білизни. Високоякісні букові ламелі, з яких виготовлено каркас, дозволяють збільшити ортопедичний ефект спального місця та відрізняються довгим строком експлуатації.

м.Рівне, вул. Кіквідзе, 24 (привокзальна площа),

тел. 26Н37Н03, 40Н00Н99 4


ВІТАЄМО! Спецвипуск “Рівненської газети” Свято щодня! №6 (19), 2015

НАД ЖУРНАЛОМ ПРАЦЮВАЛИ: Головний редактор Ольга ДАНИЛЮК Дизайн та верстка Сергій ШАГОФЕРОВ Роман ЦВИНТАРНИЙ Автори текстів Ольга ДАНИЛЮК Віталій ГОЛУБЄВ Валерія ЦУКАНОВА Оксана ФЕДАС Коректор Галина ЦУКАНОВА Фотограф Ліна ЯРІШ Валерія ЦУКАНОВА

НА ОБКЛАДИНЦІ: Талановиті вихованці ТМ ARTmodels ®

Рекламний відділ Олена КОПИЦЯ Світлана СТЕПАНЮК Ольга ЛОШКАРЬОВА 6

Яна СТІБИШ Мирослава СТРОЧИНСЬКА Олена ШЕРЕМЕТ Ігор КУЛЬЧИЦЬКИЙ Марина КУШНІРУК Ірина ЛАВРЕНЮК Ольга ПАСІЧНИК Засновник, видавець ТОВ "Видавничий дім "ОГО" 33028, м.Рівне, вул. Шкільна, 2 тел. (0362) 433я777 Друкарня ТОВ ВКП "СТядрук" 03179, м.Київ, вул. Львівська, 55 Свідоцтво про реєстрацію СВ №378 від 03.02.2004р.

Тираж відповідно до замовлення. Розповсюджується безкоштовно.


Місто мого щастя! Кажуть, що треба побачити багато різного, щоб зрозуміти, що є воістину твоїм! Ця теза підходить до практично всіх сфер нашого життя. Щоб навчитися цінувати мир, треба побачити війну, щоб вміти помічати добро, треба не раз "наступити на граблі" від лихих людей, щоб вірити у щирість, варто навчитися знімати з інших ганебні маски… Для того, щоб відчувати щастя та передавати його іншим, треба мати внутрішній стан спокою, світла та любові. Адже зовнішні чинники можуть змінюватися, а от сонце всередині здатне осяяти не тільки власВ ний шлях, а й тих, хто вас оточує. І навпаки. Їх сяВ ючі очі, щирі емоції та трепетні почуття змушуватиВ муть вас посміхатися щодня і дарувати натхнення на кожен день. Кожен з нас будує своє місто щастя… Яке почиВ нається з нашого особистого будинку, з того, на якому фундаменті він споруджений. В основі його сипучий пісок чи міцний камінь, лунає у вашій оселі щирий сміх чи ллються сльози?! Далі від будинку йде дорога віри в майбутнє, яка поєднує вас з іншими людьми та розбудовує різноманітні сфери життя. У місті щастя є також мости любові, які з’єднують серця тих, хто має щирі почуття одне до одного. Є у місті й церква віри, яка виступає орієнтиромВповодирем упродовж житВ тя. Багато місць для розваг, атракціонів та затишних кафешок і кав’ярень… Місто щастя наповнене посмішками, щирістю, сонВ цем, творчістю, натхненням та щирим коханням… А ще живуть там незвичні люди, які не шкодують про минуле, цінують кожну хвилинку сьогодення та впевВ нені у щасливому завтра. Вони не зневажають, не принижують, не заздрять, не проклинають. А навпаВ ки — вірять, надіються, люблять, поважають, розвиВ ваються, мріють. Така картинка витає в рожевих мріях, таким, заВ звичай, бачать життя діти і таким його бачу я. Адже для мене наше місто, МОЄ РІВНЕ, є містом щастя, в якому я народилася, виросла і живу донині. Це місВ то, в яке хочеться повертатися, куди хочеться запроВ шувати друзів і яке хочеться відкрити для світу. ДоВ бре знаємо про те, що і у нас є чимало проблем, які потребують негайного вирішення, є купа планів, які хотілося б зреалізувати саме у нас і є віра у те, що Рівне буде справжнім європейським містом. І не тільВ ки я, а й усі рівняни називатимуть наше місто — МісВ том свого щастя! Головний редактор журналу “Вітаємо!”

Ольга ДАНИЛЮК. 7


Відкриємо Рівне разом! Журнал "ВІТАЄМО!", який ви зараз тримаєте у руках, присвячено Дню незалежності України, а також Дню міста Рівне. Саме тому “родзинкою” цього випуску буде те, що в різй них частинах журналу ви зустрінете чимало цікавих фактів про наше місто. Ви дізнаєтеся, де у Рівному були Америй ка та Африка, до якої Ольги приїжджав у Рівне сам імперай тор, а ще почитаєте про мрії маленьких та дорослих рівнян.

Рівне — це центр і Ювілейний, райони льонокомбінату і автовокзалу, Північний і Золотіїв, Новий Двір і Боярка... Це вулиці і будинки, пам'ятники і парки, людські долі й рей корди. Це минуле і сьогодення, які тісно переплелись у різй них куточках міста в неповторні візерунки людських доль. Саме це все ми намагалися поєднати для вас. Автори матеріалів проекту “Відкрий Рівне” — Ольй га Данилюк та Віталій Голубєв, у підготовці статей викой ристовувалися матеріали сайту "Вiртуальне мiсто Рiвне" © www.rivne.org.

Дві колони Божої Матері у Рівному Чи знаєте ви про те, що нині у Рівному є дві колони Божої Матері? Одна з них знаходиться в центрі міста, інша — в районі мототреку. Втім, про все по порядку! Колону Божої Матері, що поблизу Святой Воскресенського собору, встановили у Рівному під час епідемії чуми 1770 року. Згодом відреставрувай ли, коли у місті лютувала холера — і заступництво Божої Матері, за переказами, врятувало місто від мору і вперше, і вдруге. Про колону згадує у своїх творах видатний письменник Володимир Короленй ко, який з 1866 по 1871 рік навчався у Рівненській гімназії. У той час поряд із колоною ще не висой чів СвятойВоскресенський собор, і стояла вона трой хи далі, ніж нині — приблизно на місці нинішньой го кіоску з пресою. У 1952 році, 22 квітня (тогоріч на цей день прий падали і найбільше православне свято — Великй день, і день народження В.Леніна) комуністичй на влада її зруйнувала. Відновили колону в 2003 році, до 720йріччя Рівного, за старими фотографіяй ми. Автори — скульптор Володимир Стасюк та арй хітектор Леонід Закревський. Про другу колону, меншу за розмірами, але пой дібну за виглядом, знають не всі — вона і встановй лена порівняно нещодавно, позаторік, і знаходитьй ся не в центрі міста. "Колона №2" височіє на вулиці Курчатова, поблизу кругового перехрестя в районі мототреку, де знаходиться кінцева зупинка тролейй бусів №1 та №3. Не так давно там збудували торгой вий центр "Максима", і саме його власник Олег Півй ень є автором ідеї встановлення колони. Цікаво, що ця людина є священнослужителем — він протой ієрей із с.Бармаки, що поряд із Рівним. — Під час будівництва торгового центру у мене виникла мрія, щоб на цьому перехресті стояла скульптура Покрови Богородиці, — розповів Олег Півень. — Здавна існувала традиція, щоб на перей хрестях доріг стояли символічні хрести, ми ж вий рішили, щоб тут стояла колона Богородиці. Її було освячено у середині травня позаминулого року. 8


Африка й Америка у Рівному "Варшавська", "Версаль", "Берлінська", "СанРемо" — це про Рівне і про Рівне сто років тому. Саме такі готелі були в місті на межі ХІХ та ХХ століть.

ПРИБЛИЗНО ТЕ САМЕ МІСЦЕ 100 РОКІВ ТОМУ. ЯСКРАВИЙ ПРИКЛАД ПОЄДНАННЯ РІЗНИХ КУЛЬТУРНИХ, ІСТОРИЧНИХ ТА РЕЛІГІЙНИХ ТРАДИЦІЙ У РІВНОМУ: ЛІВОРУЧ — РЕКЛАМА АМЕРИКАНСЬКОЇ ЇЖІ, ДАЛІ — БІЗНЕС-ЦЕН ТР З "АМЕРИКАНСЬКОЮ" НАЗВОЮ, ПРАВОРУЧ — ДІЮЧИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ СОБОР І КОЛИШНІЙ КАТОЛИЦЬКИЙ КОСТЕЛ, ПЕРЕБУДОВАНИЙ ПІД ЗАЛ ОРГАННОЇ МУЗИКИ

Як бачимо, не лише зараз рівнян тягне називати заклаВ ди торгівлі та відпочинку красивими іншомовними назваВ ми — ніщо, як то кажуть, не нове в цьому світі... Сто років тому в Рівному були вулиці Африканська та Американська! Обидві — в районі пивзаводу: АфриканВ ською була нинішня Петра Могили, а Американською — теВ перішня Маяковського. Район, де нині розташована заВ гальноосвітня школа №3, у народі звали "Америкою". Окраса рівненської "Америки" — невеликий ошатний будинок загальноосвітньої школи №3. А поряд з "Америкою" була "Воля". Таку назву мав раВ йон Рівного, що знаходиться за мостом у напрямку кінотеВ атру "Космос" (зараз у приміщенні колишнього кінотеатру розміщується нічний клуб "Лагуна"). Таку назву тоді ще пеВ редмістя Рівного мало вже у XVIII столітті. Назва "Воля" є похідною від поняття "земельний наділ, що тимчасово не оподатковується". Нині "американський" колорит має зовсім інший кутоВ чок Рівного — ледь не від початку існування мікрорайон Північний, певно, через щільну забудову майже виключно багатоповерхівками, молодь охрестила "НьюВЙорком" або ж просто "Йорком". А ось "Кавказ" у Рівному і нині залишається там, де і був сто років тому — про його розташування промовисто свідВ чить назва вулиці Кавказької, що біля облдержадміністраВ ції. "Кавказом" тутешню місцевість назвали з огляду на її рельєф — відразу за рівненським "білим домом" починаВ ється підвищення, на якому розташована загальноосвітня школа №5, та й в інший бік, там, де Кавказька переходить у вулицю Міцкевича, дорога теж стрімко забирає вгору. Нині "американський" колорит має зовсім інший кутоВ чок Рівного — ледь не від початку існування мікрорайон Північний, певно, через щільну забудову майже виключно багатоповерхівками, молодь охрестила "НьюВЙорком" або ж просто "Йорком". Що ж було "французького" на нинішній вулиці гетьмана Мазепи, що веде від Симона Петлюри у бік продовольчого ринку та вулиці Шевченка — сказати важко. Але факт заВ лишається фактом: у минулому столітті ця вулиця, що згоВ дом носила назву Комсомольської, чомусь гордо іменуваВ лась Французькою! 9


#ARTmodels #нашіталановитідіти

Ми різні — маленькі та дорослі, терпеливі і галасливі, слухняні й не дуже, щирі, добрі, красиві.. і надзвичайно талановиті!!! Ми мріємо про мир у рідній Україні і хочемо, щоби життя кожної людини грало яскравими фарбами. Ми вже сьогодні наповнюємо кожен свій день гарними емоціями, творчістю і розвитком власного таланту. Нас спонукають гарно вчитися, багато читати, постійно вдосконалюватися та бути ініціативними. Нас надихають тут і зараз насолоджуватися кожною хвилиною життя. Наші перемоги не тільки у здобутих титулах, а ще у тому, що нас оточують хороші люди: люблячі батьки, мудрі педагоги, добрі друзі. Тільки так ми вчимося сприймати світ загалом і кожну людину зокрема. Нам весело щиро драйвово яскраво і незабутньо на нашій території краси, гармонії і добра, ім’я якій ARTmodels®! То хто ж ми? МИ — талановиті вихованці цієї особливої території! Ми постійно у вирі найцікавіших подій нашого міста, області та України!!! "А що ж ми?" — запитаєте Ви? А ВИ — ПРИЄДНУЙТЕСЬ!!!

Триває набір!!! Новий навчальний сезон 2015-2016!!! Запис на співбесіду за телефонами: 067 383 50 06, 067 360 51 22 10

Глєб БОРБОЛЮК, 8 років випускник Школи моделей та модель Агентства ARTmodels® • Володар титулу ПРИНЦ КРАЇНИ Національного конкурсу краси і талантів "Принц та Принцеса країни 2013" (Полтава) • Фіналіст регіонального фестивалю "Мініміс та Міні-містер Рівненщини 2013" • Обличчя Х сезону Першої у Рівному модної події FASHION TIME • Переможець ІІ та ІІІ Конкурсу модних луків "Best of Style" • Обличчя ІІІ Конкурсу модних луків "Best of Style" • Переможець ІІ та ІІІ Конкурсу талантів торгової марки ARTmodels® • Учасник Всеукраїнського патріотичного проекту "Діти за майбутнє країни" (Київ) • Перше інтерв’ю для журналу ARTMODELS #1(9), 2015 • Вихованець Школи сучасної хореографії РМПДМ Найяскравіший спогад: "Це участь у конкурсі "Best Of Style"! Дворазова перемога!.. Коли я виходив на подіум, я повністю перевтілювався у той образ, який представляв.. Від французького джентльмена і крутого байкера до патріотичного бізнесмена!"


#ARTmodels #нашіталановитідіти

Валерія БОРКОНЮК, 11 років випускниця Школи моделей та модель Агентства ARTmodels® • Володарка ГРАН-ПРІ Обласного фестивалю краси і талантів "Перлинка Рівного 2014" • Фіналістка Всеукраїнського конкурсу моделей "TOP POINT 2014" (дві ІІ премії у номінаціях "Фотомодель" та "Подіумна модель", Полтава) • Переможниця у номінації "Міс Перспектива" Всеукраїнського фестивалю-конкурсу "Міні світ краси України 2015" (Чернівці) • Перше інтерв’ю і спеціальна фотосесія для журналу ARTMODELS #1(8), 2014 • Вихованка Дитячої музичної школи №2 Найяскравіший спогад: "Фотосесія для рекламної кампанії ARTmodels® сезону 2012 року у білих сукнях із великими гульками)).." Заповітна мрія: "Хочу стати всесвітньо відомою співачкою і щоб завжди був мир на землі!"

Марта БЛАЖКОВА, 10 років випускниця Школи моделей та модель Агентства ARTmodels® • Переможниця у номінації "Оригінальна перлинка" Обласного фестивалю краси і талантів "Перлинка Рівного 2012" • Постійна учасниця Першої у Рівному модної події FASHION TIME • Учасниця І Конкурсу модних луків "Best of Style" • Переможниця ІІІ Конкурсу талантів торгової марки ARTmodels® • Лауреат І премії Всеукраїнського фестивалю "Юні таланти України" • Лауреат І премії Всеукраїнського конкурсу вокального мистецтва "Весняний первоцвіт" • Вихованка Студії вокалу Марії ЗЛАТИ У Школі моделей я..: "... навчилася позувати перед фотокамерою, давати інтерв’ю, стала впевненішою у собі і, головне, відкрила вокальний талант!" 11


#ARTmodels #нашіталановитідіти

Мурад ГУСЕЙНОВ, 10 років випускник Школи моделей та модель Агентства ARTmodels® • Володар титулу ПРИНЦ КРАЇНИ Національного конкурсу краси і талантів "Принц та Принцеса країни 2013" (Полтава) • Володар титулу ГРАН-ПРІ Міжнародного конкурсу-казки "Різдвяний Янгол 2013" (ІваноФранківськ) • Переможець у номінації ГРАН-ПРІ Міжнародного конкурсу моделей "TOP MODEL INT." (Харків) • Переможець проекту "Міні-містер Найстильніший Українець" (Житомир) • Учасник Першої у Рівному модної події FASHION TIME • Учасник І та ІІІ Конкурсу модних луків "Best of Style" • Переможець, а також володар спеціальної номінації "Глядацька симпатія" ІІ та переможець ІІІ Конкурсу талантів торгової марки ARTmodels® • Учасник Всеукраїнського патріотичного проекту "Діти за майбутнє країни" (Київ) • Обличчя обкладинки та Перше інтерв’ю для журналу ARTMODELS #1(8), 2014

• Переможниця у номінації "Міс Perfect Woman" Міжнародного конкурсу моделей "TOP MODEL INT." (Харків) • Учасниця Першої у Рівному модної події FASHION TIME • Учасниця ІІ Конкурсу модних луків "Best of Style" • Перша публікація у рубриці ІМЕНА журналу ARTMODELS #1(8), 2014 • Учасниця ексклюзивної фотосесії для журналу ARTMODELS #1(9), 2015 • Волонтер Народного Клубу "Верес" Рівне

Улюблений предмет у ARTmodels®: "Хореографія. А найкращим вчителем у моєму житті був Андрій Андрійович Чаплик (соліст золотого складу LIGHT DANCE COMPANY" — авт.) Він був першим у ARTmodels®, хто навчив мене танцювати. А ще він — справжній чоловік!"

У Школі моделей я..: "... навчилася бути істинною леді!" Найяскравіший спогад: "Атмосфера підготовки до V ЮВІЛЕЙНОГО Обласного фестивалю краси і талантів "Перлинка Рівного" та до першої гри Народного Клубу "Верес" Рівне 08.08.2015! Це було просто супер!!!" 12

Іванна ГЕРАСИМЧУК, 15 років випускниця Школи моделей та модель Агентства ARTmodels®


#ARTmodels #нашіталановитідіти

Ангеліна ДАВИДЧИК, 11 років випускниця Школи моделей та модель Агентства ARTmodels® • Переможниця у номінації "ІІ Віце-Перлинка" Обласного фестивалю краси і талантів "Перлинка Рівного 2012" та "Енергійна перлинка" сезону 2014 • Володарка титулу "Артистичність" Всеукраїнського фестивалю-конкурсу "Міні світ краси України 2013" (Чернівці) • Переможниця у номінації "ІІ Віце-міс" Всеукраїнського конкурсу "Найкрасивіша україночка 2014" (Житомир) • Постійна учасниця Першої у Рівному модної події FASHION TIME • Переможниця ІІ Конкурсу талантів торгової марки ARTmodels® • Вихованка Студії вокалу Марії ЗЛАТИ Найяскравіший спогад: "Участь у FASHION TIME, різноманітних конкурсах краси і талантів, виступи на благодійних концертах, усі фотосесії, майстер-класи і заняття у Студії вокалу Марії ЗЛАТИ!"

Іванна КОШИЦЬКА, 15 років випускниця Школи моделей та модель Агентства ARTmodels® • Переможниця у номінації "І Віце-Перлинка" Обласного фестивалю краси і талантів "Перлинка Рівного 2013" • Постійна учасниця Першої у Рівному модної події FASHION TIME • Публікація у рубриці ІМЕНА журналу ARTMODELS #1(8), 2014 • Учасниця рекламної фотосесії колекції вечірніх суконь світового бренду DOLLORIS • Учасниця рекламної фотосесії для магазину MONICA RICCI (публікація ARTMODELS #1(8), 2014 • Волонтер Народного Клубу "Верес" Рівне Улюблений предмет: "Теорія модельного бізнесу та дефіле" Заповітна мрія: "Я мрію, щоб закінчилася війна!" 13


#ARTmodels #нашіталановитідіти

Єва ОСТАПЧУК, 6 років учениця Школи моделей ARTmodels® • Переможниця у номінації "Ніжність Фестивалю" Всеукраїнського фестивалю краси і талантів "Бурштинова корона. Найкрасивіші діти України 2014" • Володарка титулу СРІБНИЙ ЯНГОЛ Міжнародного конкурсу-казки "Різдвяний Янгол 2014" (Польща) • Володарка титулу ГРАН-ПРІ України Всеукраїнського фестивалю-конкурсу "Міні світ краси України 2015" (Чернівці) • Володарка титулу "Симпатія ARTmodels®" та переможниця у номінації "Вишукана перлинка" Обласного фестивалю краси і талантів "Перлинка Рівного 2015" • Учасниця ІІ та ІІІ Конкурсу модних луків "Best of Style" • Учасниця Всеукраїнського патріотичного проекту "Діти за майбутнє країни" (Київ) • Обличчя обкладинки, учасниця ексклюзивної фотосесії та Перше інтерв’ю для журналу ARTMODELS #1(9), 2015 • Вихованка акторсько-режисерської студії Оксани Ігас Найяскравіший спогад: "За час співпраці з ARTmodels® мені найбільше запам`яталась інтенсивна підготовка до Всеукраїнського фестивалю краси і талантів "Бурштинова корона України 2014" — екскурсії, розваги, майстеркласи, а головне — спілкування з іншими учасницями та дружба з ними!" 14

Валерія ПАНАСЮК, 7 років учениця Школи моделей ARTmodels® • фіналістка четвертого та володарка ГРАН-ПРІ П’ятого ЮВІЛЕЙНОГО Обласного фестивалю краси і талантів "Перлинка Рівного" • ІІ віце Найкрасивіша Україночка 2014 (Житомир) • Володарка титулу СРІБНИЙ ЯНГОЛ Міжнародного конкурсу-казки "Різдвяний Янгол 2014" (Польща) • Переможниця ІІІ Конкурсу модних луків "Best of Style" • Учасниця Всеукраїнського патріотичного проекту "Діти за майбутнє країни" (Київ) • Перше інтерв’ю для журналу ARTMODELS #1(8), 2014 • Учасниця ексклюзивної фотосесії для журналу ARTMODELS #1(9), 2015 • Вихованка акторсько-режисерської студії Оксани Ігас У Школі моделей я..: "...навчилася правильно висловлювати свої думки, гарно ходити, вільно почувати себе перед об`єктивом камери" Найяскравіший спогад: "Найбільше сподобалась участь у Церемонії Відкриття першої гри Народного Клубу "Верес" на своєму полі, коли велика кількість глядачів — понад 4 тисячі — дивилися і слухали тільки нас!"


#ARTmodels #нашіталановитідіти

Олександра ПИСАК, 9 років випускниця Школи моделей та модель Агентства ARTmodels® • Фіналістка третього та володарка ГРАНПРІ четвертого Обласного фестивалю краси і талантів "Перлинка Рівного" • Переможниця у номінації "Грація Фестивалю" Всеукраїнського фестивалю краси і талантів "Бурштинова корона. Найкрасивіші діти України 2014" • Володарка титулу "Міні-міс Країни" Національного конкурсу краси і талантів "Принц та Принцеса країни 2015" (Полтава) • Переможниця, а також володарка спеціальної номінації "Глядацька симпатія" ІІІ Конкурсу модних луків "Best of Style" • Учасниця промофотосесії "Перлинки 2013 for 2014" ( в т.ч. публікація у ARTMODELS #1(8) 2014 • Публікація у рубриці ІМЕНА журналу ARTMODELS #1(8), 2014 Найяскравіший спогад: "Обожнюю фотосесії. З приємністю згадую найулюбленішу — та, що була під час дощу. Незапланованого дощу).. Але фотографії просто неперевершені!"

Валерія РАТНІКОВА, 7 років учениця Школи моделей ARTmodels® • Володарка титулу ГРАН-ПРІ четвертого Обласного фестивалю краси і талантів "Перлинка Рівного" • ІІ віце Найкрасивіша Україночка 2014 (Житомир) • Володарка титулу "Міні-міс Країни" Національного конкурсу краси і талантів "Принц та Принцеса країни 2015" (Полтава) • Актриса 2-ої категорії Рівненського обласного академічного українського музичнодраматичного театру Заповітна мрія: "Стати Народною артисткою України, мати свій власний ресторан, де за сумісництвом бути шефкухарем!" 15


#ARTmodels #нашіталановитідіти

Анастасія СИРОТЮК, 13 років випускниця Школи моделей та модель Агентства ARTmodels® • Фіналістка Першого Обласного фестивалю краси і талантів "Перлинка Рівного" • Володарка титулу ГРАН-ПРІ України Всеукраїнського фестивалю-конкурсу "Міні світ краси України 2012" (Чернівці) • Постійна учасниця Першої у Рівному модної події FASHION TIME • Учасниця ексклюзивних фотосесій для журналу KIDS.ua #17, 2012 (Київ), ARTMODELS • Інтерв’ю для спецпроекту ARTfuture рубрики ARTvision журналу ARTMODELS #2(7), 2012 • Інтерв’ю для журналу ARTMODELS #1(8), 2014 • Ведуча заходів торгової марки ARTmodels® • Вихованка акторсько-режисерської студії Оксани Ігас Найяскравіший спогад: "В ARTmodels® я прийшла дуже сором’язливою, а через деякий час стала більш відкритою для спілкування і нових знайомств, перестала боятися сцени та подіуму. Я пам’ятаю абсолютно всі дні і проекти ARTmodels®, в яких брала участь, тому що кожен з них був грандіозною подією! Але найбільше мені запам’ятався мій перший вихід на подіум. Це був ІІ сезон FASHION TIME і проводився він в Автограді. Перед виходом я дуже хвилювалася, а під час виступу отримала просто неймовірні емоції, які хочеться відчувати знову і знову!" 16

Христина СТАРЕНЬКА, 13 років випускниця Школи моделей та модель Агентства ARTmodels® • Переможниця П’ятого ЮВІЛЕЙНОГО Обласного фестивалю краси і талантів "Перлинка Рівного", переможниця відеоінтернетголосування та володарка титулу "ЧаРівна перлинка" У Школі моделей я..: "... стала більш комунікабельною, впевненою, для себе дізналась багато цікавого та нового, позбулась деяких комплексів та знайшла нових друзів" Найяскравіший спогад: "Підготовка до Фестивалю "Перлинка Рівного", фотосесії, майстер-класи, відеозйомки, заліковий день та випускний у Школі моделей. Це все — просто незабутні враження!!!"


#ARTmodels #нашіталановитідіти

Валерія ТОПЧІЙ, 9 років випускниця Школи моделей та модель Агентства ARTmodels®

Валерія СТЕПАНЕНКО, 12 років випускниця Школи моделей та модель Агентства ARTmodels® • Володарка титулу ГРАН-ПРІ П’ятого ЮВІЛЕЙНОГО Обласного фестивалю краси і талантів "Перлинка Рівного" • Учасниця Першої у Рівному модної події FASHION TIME ARTmodels® — це ..: "... територія краси, гармонії і добра! Бути доброю, привабливою, чутливою, гармонійною і поєднувати це все в одній людині я навчилася, відвідуючи заняття у Школі моделей ARTmodels®" Найяскравіший спогад: "Найбільше запам’яталась участь у Ювілейному фестивалі краси і талантів "Перлинка Рівного"! Це найпозитивніший дитячий фестиваль, це світлі щирі емоції, добрі посмішки та сяючі очі. Це позитивні зміни, які відбулися зі мною під час підготовки до фіналу"

• Володарка титулу "Симпатія ARTmodels®", переможниця у номінації "Енергійна перлинка" третього та переможниця у номінації "Ніжна перлинка" четвертого Обласного фестивалю краси і талантів "Перлинка Рівного" • Володарка титулу СРІБНИЙ ЯНГОЛ Міжнародного конкурсу-казки "Різдвяний Янгол 2013" (Івано-Франківськ) • Переможниця у номінації "Глядацька симпатія" Міжнародного конкурсу моделей "TOP MODEL INT." (Харків) • Володарка титулу ГРАН-ПРІ Кришталевий ЯНГОЛ Міжнародного конкурсу-казки "Різдвяний янгол" (Польща) • І Віце-міс Найстильніша Україночка (Житомир) • Міні-міс Юна Супер Модель України, володарка ГРАН-ПРІ, а також 1 місце у номінації "Театральне мистецтво" Фестивалю "Діти індіго" (м.Житомир) • Учасниця Першої у Рівному модної події FASHION TIME • Переможниця ІІ Конкурсу модних луків "Best of Style" • Учасниця Всеукраїнського патріотичного проекту "Діти за майбутнє країни" (Київ) • Учасниця ексклюзивної фотосесії для Всеукраїнського журналу COSMOLADY (Київ) • Преше інтерв’ю для журналу ARTMODELS #1(8), 2014 Найяскравіший спогад: "Я обожнюю новорічне свято, яке щороку проводить торгова марка ARTmodels®. За ці всі роки ми стали великою родиною" 17


#ARTmodels #нашіталановитідіти

Анастасія ЧИКАЛЮК, 13 років випускниця Школи моделей та модель Агентства ARTmodels® • Фіналістка третього та володарка титулу "ІІ Віце-Перлинка" четвертого Обласного фестивалю краси і талантів "Перлинка Рівного" • Володарка титулу "Грація" Всеукраїнського фестивалю-конкурсу "Міні світ краси України 2013" (Чернівці) • Фіналістка Всеукраїнського конкурсу моделей "TOP POINT 2014" (Полтава) • Переможниця Всеукраїнського фестивалю краси і талантів "Бурштинова корона. Найкрасивіші діти України 2014" • Учасниця Першої у Рівному модної події FASHION TIME • Учасниця ексклюзивної фотосесії для журналу KIDS.ua #18, 2013 (Київ) • Учасниця рекламної фотосесії для магазину MONICA RICCI (публікація ARTMODELS #1(8), 2014 • Учасниця ексклюзивної фотосесії для журналу ARTMODELS #1(9), 2015 • Перше інтерв’ю для журналу ARTMODELS #1(8), 2014

• Володарка титулу ГРАН-ПРІ П’ятого ЮВІЛЕЙНОГО Обласного фестивалю краси і талантів "Перлинка Рівного"; • Володарка ГРАН-ПРІ у номінації "Хореографія" ІІІ Конкурсу талантів торгової марки ARTmodels® • Перше інтерв’ю для журналу ARTMODELS #1(9), 2015

Найяскравіший спогад: "Мені запам’яталися усі дні в ARTmodels®, але найбільше конкурс, у якому я перемогла. Я дуже довго йшла до цієї перемоги, пройшовши участь у багатьох проектах, де не вдавалося здобути головну корону. На Бурштиновій короні моя мрія здійснилася — я перемогла і була дуже щаслива!!!"

Мій улюблений предмет у Школі моделей: "... це візаж! Тому що кожна дівчина має вміти доглядати за собою і знати, де і який мейк-ап буде доречний і як його правильно зробити" Найяскравіший спогад: "Найбільше запам’яталась участь у великій кількості фотосесій. Це дуже весело і цікаво!"

18

Софія ШАРАПА, 12 років випускниця Школи моделей та модель Агентства ARTmodels®


Ми

ARTmodels !.. ®

19


Обласний контактний центр — міст між владою та громадою У новому випуску програми "Ранкова кава" ми розповімо вам про те, як жителі Рівненщини можуть оперативно вирішувати свої питання за допомогою Рівненського обласного контактного центру та "гарячої лінії" Рівненської ОДА. Співрозмовник ведучої Ольги Данилюк — директор Рівненського обласного контактного центру, керівник "гарячої лінії" облдержадміністрації Микола ШУСТОВ. — Рівненський обласний конХ тактний центр працює з 2012 року. За цей час вам вдалося допомогти багатьом жителям області. РозкаХ жіть про алгоритм: від звернення людини до вас, як проходить розХ гляд питання? — Рівненський обласний контакТ тний центр обслуговує “гарячу лінію” Рівненської ОДА. На “гарячу лінію” можуть звертатися люди з будьТяких питань. Громадяни телефонують при надзвичайних ситуаціях, якщо хоТ чуть поскаржитися на роботу правоТ охоронних органів, скаржаться також на надання медичної допомоги. Дуже часто люди звертаються через некваТ ліфіковану роботу диспетчерських та житловоТкомунальних служб. Ми праТ цюємо за системою “єдиного вікна”. Тобто людина до нас телефонує, наші фахівці її вислуховують, опрацьовуТ ють питання і скеровують тому органу, який має вирішити ті чи інші проблеТ ми. Якщо звернення потребує негайТ ного реагування, то наші фахівці не витрачають час на реєстрацію зверТ нення, а відразу ж зв’язуються з ексТ треними службами. — Впевнена, що всіх цікавить той факт, чи є “гаряча лінія” безХ коштовною. Адже бувають випадХ ки, коли на телефоні немає грошей, а про проблему треба повідомити вже зараз. Чи зможе в такій ситуації житель області вам додзвонитися? — Наша “гаряча лінія” з листоТ пада 2013 року є безкоштовною для усіх жителів області. У нас у шлюТ зах програмноТапаратного комплекТ су є всі мобільні оператори. Тим саТ

мим ми працюємо з функцією зворотТ ного зв’язку (call back). Вам говорять, що ви зателефонували на гарячу лінію і повідомляють, що зараз вам переТ дзвонять. Після цього наші оператори перетелефонують до вас і ви зможете розповісти про свою проблему. — Вже чотири роки працює конХ тактний центр. А як питання громаХ дян вирішувалися до цього? ПотрібХ но було обов’язково приїжджати в Рівне та особисто йти на прийом до голови чи його заступників? — Впродовж усього часу, відповідТ но до Закону про звернення громадян, який прийнятий у 1996 році, було пеТ редбачено, що всі організації повинні були мати структурний підрозділ зверТ нень громадян. Якщо ж це була малоТ чисельна структура, то має бути хоча б одна людина, яка обробляла б зверТ нення громадян. Тому, як і в обласній державній адміністрації, так і в районТ них державних адміністраціях були підрозділи звернень громадян. Але вони працювали тільки за принципаТ 20

ми письмових звернень та особистих прийомів громадян. З лютого 2011 року по травень 2012 року я очолював відділ звернень гроТ мадян Рівненської ОДА і побачив, що потрібно змінити існуючу схему зверТ нення громадян. Адже люди хаотично приходили, мусили займати черги для особистого прийому з 4Т5 години ранТ ку. І залежно від ситуації таких осіб могло назбируватися навіть до 200, а то і 300. Для того, щоб цього уникнуТ ти у лютому 2011 року змушений був ввести систему запису на особистий прийом. Тим самим, якщо людина не була у голови райдержадміністрації, а як правило, більшість питань мають координуватися саме на рівні району, то ми пропонували людині звернутиТ ся до районного керівництва. Якщо ж громадянин був незадоволений робоТ тою на рівні райдержадміністрації, то людина приходила на прийом до проТ фільного заступника і якщо вже й там не вирішили питання, то можна запиТ суватися на прийом до голови. Тим саТ


мим відсіялося багато людей, які йшли на прийом просто, щоб поскандалиТ ти чи поговорити з людьми, а не виріТ шувати проблеми. Спочатку до інноваТ ції віднеслися насторожено, але потім повірили і перевірили, що це на краТ ще. З сотень залишалося 20Т30 зверТ нень, які потребували негайного виТ рішення, і тоді ці громадяни приходиТ ли на особистий прийом. А вже у травТ ні 2012 року ми створили Рівненський обласний контактний центр, на базі якого запровадили "гарячу лінію". — З якими проблемами найчастіХ ше звертаються громадяни? — Цього року найбільше людей зверталися з проблемами, що стосуТ ються транспорту та зв’язку. Люди не погоджувалися з підвищеннями варТ тості проїду, також скарги були на саТ мих перевізників, відсутність маршТ руток за розкладом. Крім того, люди нарікали на грубу поведінку водіїв. Щодо проблем зі зв’язком, то мова йде про те, що тривалий час у багатьох раТ йонах не працювали радіоточки. БуТ вали і подяки у сфері транспорту, коли учасники АТО дякували за те, що водії за київським напрямком йшли їм назуТ стріч. Друге місце, з трошки меншим відсотком, займають проблеми комуТ нального господарства. Завжди раніТ ше саме вони були на першому місті. Люди телефонували на “гарячу лінію”, щоб повідомити про відключення світТ ла, води, а зараз люди часто скаржатьТ ся на відсутність скрапленого газу. Третє місце за зверненнями займає соТ ціальний захист, чимало питань у нас щодо пенсійного забезпечення, і заТ раз дуже часто дзвонять, бо мають пиТ тання щодо отримання субсидій. — Після того, як ми з вами окресХ лили тематику звернень громадян, варто сказати і про те, звідки саме, з яких міст та районів області, найХ частіше звертаються до РівненськоХ

ки “гарячій лінії” ми можемо допомогТ ти людині тут і тепер. — У зв’язку з ситуацією на сході нашої країни, на Рівненщину приХ їжджають чимало переселенців. Чи звертаються вони до вас? А також родини чи самі Герої АТО скаржилиХ ся з якихось питань до вас на “гаряХ чу лінію”? — Для людей, які приїхали до нас з окупованого Криму чи з зони АТО, наша “гаряча лінія” працює цілодобоТ во. Ми працюємо з переселенцями ще з березня 2014 року, коли було окупоТ вано Крим. “Гаряча лінія” працюваТ ла для мешканців окупованого Криму, Севастополя, жителів Донецької та ЛуТ ганської областей. І з 21 березня 2014 року графік роботи було продовжено до 20 години. А з 20 липня 2014 року ми вже працюємо цілодобово. За весь період ми прийняли більше 500 зверТ нень від переселенців і допомогли їх вирішити. Найчастіше переселенці звертаються з проблемами житла, наТ вчання дітей та забезпечення медикаТ ментами. А з лютого 2015 року ми поТ чали роботу з мобілізованими. Також було рішення обласної ради щодо заТ провадження спеціалізованої “гаряТ чої лінії” при обласному контактноТ му центрі, і ми це зробили. А з квітня відповідно до розпорядження голови ОДА, ми працюємо з учасниками АТО та членами їх родин. Для цього у нас є спеціалізована “гаряча лінія”.

го обласного контактного центру? — Майже 45% звернень, це найТ більший відсоток — місто Рівне. Далі у нас йде Рівненський район — майже 16%. Найменш активні — це ДемидівТ ський та Млинівський райони, від них менше 1% звернень. ВолодимирецьТ кий, Рокитнівський та Сарненський — в районі 5% від усіх звернень. Варто зазначити, що громадяни з усіх райоТ нів також звертаються на урядову “гаТ рячу лінію”, яка є теж безкоштовною. Потім усі ці звернення скеровують до нас і ми їх розглядаємо. — Хотілося б дізнатися про те, скільки за перше півріччя 2015 року вже надійшло звернень? — В цілому до Рівненської ОДА наТ дійшло більше 7,5 тисячі звернень. 6,5 тисячі з яких надійшли саме на “гаТ рячу лінію”. Ми намагаємося взяти на себе функцію місточка, який проТ кладено між владою та громадянами. www.rrcc.gov.ua Адже завдяки швидкому реагуванню, Пн. — Пт. 9.00 до 20.00 без необхідності їхати з району до РівТ Сб. — Нд. 10.00 до 16.00 ного і без записів чи зустрічей, завдяТ Цілодобово для переселенців

0 800 500 078

21


Аналізувати і діяти, щоб бути європейцями! Начальник Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області Світлана БогатирчукщК ривко поділилася з читачами журналу "ВІТАЄМО!" сокровенними думками про те, що її найбільше хвилює в сучасному суспільстві. А також висловила думки щодо кроків, якими нам слід розбудовувати європейську державу. — Мені найбільше болить те, що українці знову і знову наступають на одні й ті ж граблі. Час минає, і люди, напевБ но, забувають про минулі помилки, не вчаться на них та доБ пускають нові. Найкраще можна це побачити на прикладі того, як наші громадяни обирають депутатів місцевих, обБ ласних рад та народних депутатів. Свої рішення люди приБ ймають під впливом чи то власної наївності, чи просто на емоціях, і в результаті ми приводимо до влади не лише заБ конотворців, але й популістів. Виборці віддають свої голоси за тих, які одного разу наБ дали матеріальну допомогу, збудували до виборів дитячий майданчик чи поставили лавочку, і зовсім не замислюютьБ ся про те, чи зможе така людина представляти та відстоюБ вати інтереси тих, хто за них проголосував. Нам простіше 22

повірити місцевим “оракулам”, які багато і гарно говорять, аніж проаналізувати реальні дії того чи іншого кандидата. Недарма і соціологічні дослідження доводять, що люди більше вірять чуткам від сусідів і рідних, аніж об’єктивним джерелам інформації. Нас відучили аналізувати те, що чиБ таємо і бачимо з засобів масової інформації. Як депутат, якого обирають вже третє скликання, можу сказати точно, що серед усіх депутатів невелика кільБ кість тих, які розуміють проблеми свого округу (якщо це депутатиБмажоритарники) і ще менше тих, хто знають проБ цедуру формування і можуть перевіряти виконання бюБ джету. Болить підхід, коли чесних людей часто не допускаБ ють робити якісні зміни. І знову до влади приходять депуБ тати, які нічого не роблять для міста та області. А найгірше те, що це повторюється від виборів до виборів. Потрібно подивитися на кандидата і відповісти на запитання: чого вже досягнула ця людина? Проте наше суспільство чомусь не любить людей успішБ них, не важливо у яких сферах: бізнес, управління чи інші галузі. Часто звертають увагу на тих, хто “в житті гвіздка ще не забив”. Легше віримо тому, хто критикує, а не тому, хто має конструктивні пропозиції, як можна покращити становище і досягнути успіху. Краще допускати до влади людей з досвідом, які на власному прикладі знають, що не


можна чогось досягнути, не докладаючи для того зусиль. Варто щодня ставити собі питання: як я можу покращити власне життя?. Це можна зробити, здобуваючи хорошу освіту, перекваліфікацію, участь у конкурсах, написання грантів. Тепер честь людині робить не те, що вона пропрацювала сорок років на одному місці, а те, що вона йде в ногу з часом і може адаптуватися та змінюватися. Світ навколо нас зазнає щодня все нових метаморфоз, і ми, щоб бути успішними, теж повинні бути завжди готовими сприймати щось нове і незвичне. Треба щоденно вчитися і не губитися у щоденному океані інформації. Переконана, що у містах має бути сильна громада, як у Рівному, яка контролювала б усі дії влади. І люди повин­ ні бути готові, що зміни відбуваються не в один момент. Для того, щоб щось змінилося, потрібен не рік і не два… Згадую приклад Маргарет Тетчер, яку за всі її революційні реформи спочатку ненавиділи, але тільки з часом суспільство прийняло те, що ці радикальні кроки були необхідними. Через 15 років британці оцінили внесок цієї жінки в історію країни. Дуже часто для того, щоб було піднесення, потрібно пережити падіння в глибоку яму. Але в той же час треба всім серцем вірити і все робити для того, щоб стати свідком цього розквіту та піднесення. Часто чуємо, що Україна — це Європа, і всі ми хочемо рухатися саме в європейському напрямку, але що ми для цього робимо? Потрібно вже зараз бути європейськими людьми в своїй країні. Не буде такого, що зараз я посиджу на дивані, а коли ви все за мене зробите, то я стану істинним європейцем. Ніхто нам нічого не принесе, ми самі повинні це здобути. І не треба думати відразу про глобальні зміни, адже вони починаються вже тут і зараз. Розпочніть з власного будинку, двору, вулиці, а потім і міста. Саме від таких малих кроків починається новий шлях рідної країни.

23


Рівне мріє про Музей фотографії Наше місто часто називають столицею фотомистецтва. Проте прикро, що у Рівному досі немає Музею фотографії, де б постійно діяли б виставки, а також була школа фотографії. Фотохудожник Олександр ХАРВАТ про мрію тисяч рівнян: “Музей фотографії тривалий час є в моїй студії. Мої двері відкриті, але все ж хотілося, щоб більше людей мали можливість це все побачити. Адже з приходом цифрових технологій ми забуваємо про те, якими фотокамерами люди користувалися раніше. Але багато в кого ці старі камери ще залишилися і виникла ідея, щоб це все колекціоУ нувати. Нині у моїй колекції є 150 фотокамер. А також поУ над три сотні фотоспалахів та багато дуже цікавих, стаУ рих, архівних фото. Я не стверджую, що все це тільки моя власність і це мої надбання. Тому закликаю усіх бажаючих ставати спіУ ворганізаторами Музею фотографії. Люди можуть попоУ внювати колекцію фотокамерами дідів, прадідів і тим саУ мим зробити так, щоб вона не просто лежала десь на поУ лиці, а стала частинкою історії. У моїй підбірці є камери з різними історіями. НайстаріУ ша — кінця 20Ух років. Я переконаний, якщо ми все це надУ бання відкриємо для міста, то колекція поповниться ноУ вими експонатами. Тим паче кожна камера буде підписаУ на: чия вона і кілька слів про неї. Такий музей не унікальний

для України і тим паче для світу. Подібні музеї вже є в БерУ ліні, Стокгольмі, якщо говорити про Україну, то подібний музей вже працює у Хмельницькому. Водночас якби приміУ щення нагадувало фотокамеру, то це було би брендом місУ та Рівне і підтвердженням того, що наше місто — стоУ лиця фотографії. Переконаний, що музей сам себе забезпечить, адже там працюватимуть і фотошкола, і постійно діюча виставкова зала, що зможуть стати візитною карткою Рівного”.

24


Редакція "ОГО" вітає креативну команду телеканалу "Рівне 1" на чолі з директором Віктором Даниловим

з 20-річчям! Перший Місцевий був і залишається Першим!


Відвоюємо нашу НЕЗАЛЕЖНІСТЬ Депутат Рівненської обласної ради, голова спостережної ради групи компаній "УкрТехноФос" Юрій Супрунюк з нагоди Дня незалежності поділився з читачами журналу "Вітаємо!" особистими, професійними та суспільно-п олітичними змінами, які відбулися в його житті та розумінні впродовж 24-о го, чи не найважчого року нашої незалежності.

Якщо підводити певні підсумки, то почну з того, як нині живе моя родина. Приємно, що маю людей, які завжди мене розуміють та підтримують. А найбільша моя радість — це дивитися, як на моїх очах підростає онук Захар. Дивлячись за тим, як він дорослішає, вимовляє вже недитячі слова і реченГ

ня, я розумію, що повинен працюваГ ти далі і робити все, щоб наше молоГ де покоління мало щасливе майбутнє. Ознака щастя нашої родини — це те, що ми працюємо і відпочиваГ ємо всі разом. Душа радіє тому, що діти приїжджають до нас вже зі своїГ ми сім’ями. Що може бути краще, ніж 26

коли вся родина збирається разом. Попри складну економічну ситуаГ цію в країні нам спільно вдається розГ вивати наші підприємства. Група комГ паній “УкрТехноФос” не просто збеГ рігає свої лідерські позиції на ринГ ку мінеральних добрив, а й відкриває все нові і нові напрямки. Ми не зупиГ няємося на досягнутому і вже навіть сформували стратегію закривати ніші тих, хто злякався кризи і “втікає” з ринку. У нас відбувається якісне зросГ тання через збільшення об’ємів вигоГ товлення мінеральних добрив, робоГ та над їх якістю, а також відбуваєтьГ ся і кількісне розширення нашого коГ лективу. “УкрТехноФос” одне з небагатьох підприємств Рівненщини, яке постійГ но пропонує роботу молодим і перГ спективним, а також старшим людям, які готові перекваліфікуватися і маГ ють бажання навчитися. НайголовніГ ше, щоб у людини було бажання праГ цювати і вдосконалювати свої вмінГ ня та навички. У групі компаній нараГ зі працює близько 500 осіб. Середній рівень заробітної плати у 2015 році склав 3000 гривень. Від діяльності компанії “УкрТехноФос” у 2014 році сплачено 5 мільйонів 614 тисяч гриГ вень податків до бюджетів усіх рівнів, з них — 4 мільйони 400 тисяч — подаГ ток на прибуток. Особливість нашого колективу — ми віримо в те, що все вийде, і внемиГ нучість спільного успіху. Нам не хаГ рактерна українська риса — вірити в гірше. Адже часто українська сутність виявляється в тому, що ми говоримо й акцентуємо на тому, що все у нас дуже погано. Економіка не розвиваГ ється, бізнес занепадає, хабарництво процвітає… Звісно, чимало негативГ них моментів існує, але це погана риса говорити, що “все пропало”. Не треба акцентувати на негативі, адже так не варто чекати того, що молодь повірить у реальність змін. На “УкрТехноФоГ сі” ми такого настрою не дозволяємо, і якщо виникають будьГякі непорозуГ міння, то відразу ж збираємося і все вирішуємо. У свій час у нас була велиГ чезна проблема. Адже майже 90% сиГ ровини ми отримували з Донеччини і коли все це почалося, то ми не знали, що робити. Проте з часом налагодили співпрацю з Білоруссю. Приємно бачити і знати, що наші продукти допомагають людям отриГ мувати кращий врожай. Раніше ми обГ дзвонювали аграріїв самі і запитуваГ ли їх відгуки. А зараз люди телефонуГ ють самі і дякують нам за нашу робоГ


ту. Це і є найбільше визнання — знаГ ти, що наше добриво “U•Phos” дає раГ зючі результати. Якщо ж говорити про зміни у світоГ розумінні за цей рік, то хочу наголосиГ ти, що традиційно ми відзначали День незалежності як день нашого єднанГ ня і ще один привід зібратися разом та вдягнути святкові вишиванки. І тільки останні два роки ми, українці, сповна зрозуміли, що для нас насправді ознаГ чає наша свобода і незалежність. І попри те, що суспільство пережиГ ло чимало розчарувань, ми в той же час багато і здобули. Звісно, ми і далі нарікаємо на корупційні схеми, які поГ чинаються від шкіл та лікарень, до обГ ласних рад та правоохоронних оргаГ нів, але в той же час — бачимо чиновГ ників, які готові ламати старі схеми і жити справді поГновому. Я не бачу нічого поганого в тому, кладі Одеської області ми бачимо, що щоб у нашій країні на посади признаГ одна людина все ж може стати рушієм чали людей з закордону. Адже на приГ ламання системи. Нам потрібно розруГ бати ті корупційні зв’язки кумаГбратаГ свата, які лишаються на рівні багатьох селищ, міст та областей, і почати все з нової сторінки. Серед тих моментів, якими можГ на пишатися — це феномен волонГ терства, який народився в Україні впродовж цього року. Ми бачимо люГ дей безкорисливих, щирих, які праГ цюють вдень і вночі, щоб допомагати військовим. Ці люди жертвують своГ їм особистим часом, щоб допомагати нашим Героям, переселенцям та тим, хто живуть на окупованих територіях. Приємно спостерігати за змінами люГ дей, які приїжджають з Луганщини та Донеччини напівсепаратистами, і як

27

вони змінюються на наших очах. І ці зміни можливі тільки завдяки нашим людям, які не просто звикли допомаГ гати іншим, а й роблять це не на слоГ вах, а реальними вчинками. Нашу незалежність у 1991 році баГ гато хто і, напевно, ми самі, не сприйГ мали як справжню, адже її нам проГ сто подарували. Ми її в той час не здоГ були. А зараз щоденно ми бачимо, як наші мужні захисники оберігають наш спокій та воюють там, щоб нога окуГ панта не ходила по нашій святій земГ лі. Вірю і навіть впевнений, що перГ ший серйозний ювілей, 25Гріччя наГ шої незалежності, ми святкуватимеГ мо всією Україною, в наших історичГ них кордонах, і збудуться слова нашоГ го гімну: “Запануєм і ми, браття, у своГ їй сторонці”.


Роман Яворський:

"Коли Рівне практично не відвідували артисти, ми поклали масу зусиль, аби привезти їх сюди" За останні кілька років Рівненщину почали відвідувати музичні зірки всеукраїнського рівня. А все тому, що у нашому краї розгорнула активну діяльність івент- агенція "Мегаподія" на чолі з рівнянином Романом Яворським. Він організовує, гучні події та заходи, попри це, сам дуже рідко з’являється у публічній площині. Саме тому ми запросили Романа Яворського на бесіду, щоб розповісти рівнянам про цю непересічну особистість. — ІвентЧагенція “Мегаподія” з Рівного, але організовує концерЧ ти за участю зірок по всій Україні. Як виникла ідея створення такоЧ го об’єднання і наскільки довго ви йшли до своєї мети? — “Мегаподія” створювалася не один рік, і навіть не два. Все почалося ще у 2006 році. Тоді для молоді майє же нічого не проводилося. Талановиє ті люди не могли показати, на що вони здатні. Виконавці, які пишуть музику, не знали куди податися. І тоді я виє рішив проводити щорічний музичний фестиваль “Атмосфера”. Прописалиє ся ми в рівненському аеропорту. Далі ідеї для розвитку пішли самі собою. Я сам родом із Демидівщини, а там є хороша екологічна зона та веє лике водосховище. І вже в 2010 році я вперше провів музичний фестиваль “Аквасфера”. Тоді ми закликали всіх охочих послухати якісну музику і зає

одно прибрати береги Хрінницькоє го водосховища. Ідея вдалася, і фесє тиваль ми проводимо донині. Кожноє го року шукаємо нові ідеологічні зає сади, аби підтягнути та “розшевелити” більше молоді. Було багато і виключно благодійє них проектів. Найгучніші з них — фестиваль дитячої та учнівської молоє ді “Ми талановиті” та соціальний проє ект “Збережи життя”. “Ми талановиті” — це був грандіозний проект, спрямоє ваний на дітей. Ми в кожному районє ному центрі проводили відбірні конє курси, відбирали кращих і давали діє тям можливість проявити свої таланє ти. Найгучнішим успіхом стала Юлія Бойко. Вона у свій час потрапила до фіналу відбору дитячого “Євробаченє ня” і у підсумку вирішила своє життя пов’язати з музикою. “Збережи життя” — це вже була програма, спрямована в зовсім інший 28

бік. Організував я цілу серію зустріє чей з місцевими зірками, які пропагує вали здоровий спосіб життя. Дітей акє тивно інструктували з правил дорожє нього руху. Організували також і шкоє ли плавання в Рівному, і знову ж таки на Хрінниках. А ще було багато чого, що і не згадаю. — З ким із відомих артистів за цей час вдалося попрацювати і як часто організовуєте виступи зірок? — Буду говорити коротко. Три роки тому ми починали з двох концерє тів. Тепер у місяць можемо проводити по двієтри події різного масштабу, від клубу до стадіону. Працював із зіркає ми різного ґатунку. Спочатку слід згає дати Скрябіна та DZIDZIO. Також оргає нізовували концерти гуртів “Антитіє ла”, Вова зі Львова, “Бумбокс”, “Тік”, “Армія”, “Нікіта”, “Гайдамаки”. Активє но велася робота і з виконацями Макє сом Барскіх, Ярмак , Тіна Кароль, Онує


ка. І це я точно когось забув (посміє хається). Окремо хотілося б відмітити, що саме завдяки нам Рівне відвідала Ніна Матвієнко. Дуже гарно працюває лося і з Волинським хором. Дуже пиє шаюся тим, що щорічно організовуємо фестивальєреквієм “Герої Гурб”. Такі події ми маємо пам’ятати і вшановує вати пам’ять героїв, які поклали своє життя за Україні. Сьогодні, а особлиє во в переддень Дня Незалежності, це дуже актуальне питання. Ми дуже любимо місто Рівне. Тому на кожний свій День народження стає раємося дарувати містянам свято. Так, спочатку був організований концерт “Скрябін+ДЗІДЗЬО”. У минулому році для рівнян виступали гурт “Антитіла”, Вова зі Львова та знову ж таки “ДЗІє ДЗЬО”. А до свого третього Дня нароє дження ми вирішили провести таке, чого до нас не робив ніхто. Вперше у стадіонному форматі 13 вересня на “Мототреці” виступить “Студія Квартал 95”. Знаю, що багато людей хотіло поє бачити та почути головних жартівників країни. Раніше вони виступали лише у закритих залах, що напряму впливало на вартість квитків. А виступ “Студії Квартал 95” у стадіонному форматі це, по суті, реалізація їхньої мрії, як глядає чів, і нашої, як організаторів. Про останні три роки це дуже коє ротко. Може здатися, що така праця не є важкою. Насправді буває, що тижняє ми сплю по 4 години на добу. — Зроблено дуже багато, але одЧ ній людині з таким навантаженням справлятися непросто. З вами поЧ стійно працюють люди. Який він, колектив “Мегаподії”? — На сьогоднішній день нас є дев’ятеро. Це Михайло MC Gonibez, Анатолій DJ XєRAY, Наталія Лозовє ська, Олександр “Дядько Пол” Поліє щук, Людмила Трофімук, Марія Поє корська, Олександр Хролець, Миросє лава Адах та Олександр Страхонюк. З цими людьми я проводжу дуже бає гато часу. Кожен з команди “Мегапоє дії” є людиною неординарною, працеє любною і фахівцем у своєму напрямє ку. В кожного є свої сильні сторони. За великим рахунком, ми є такою собі сім’єю. Разом працюємо, разом відпоє чиваємо, а часто робимо і те, і друге одночасно. Немає такого, що хтось коє гось може покинути. У будьєякій ситує ації ми підтримуємо та підстраховуємо один одного. От в цьому і є наш успіх, що ми ставимося до нашої діяльності не як до роботи. Ми живемо тим, що робимо. — При такій активності завжди

є ситуації, коли щось пішло не так. Якщо ж брати організацію захоЧ дів, то завжди є моменти, які йдуть не так як слід. Який момент є найЧ яскравішим за останні три роки? — Ви праві, проблемних і разом з тим смішних ситуацій у нашій сфері є багато. Бували моменти, що за дві гоє дини до старту фестивалю пропадає ло повністю світло, по дорозі пробиє валися колеса і ми нікуди не встигає ли. Але як не крути, з такими проблеє мами завжди мусиш знайти вихід. А з такого, що запам’яталось і навряд чи коли забудеться… Минулого року рає зом з гуртом “ДЗІДЗЬО” ми робили тур єдності “СхідєЗахід разом”. І під час нашого концерту в Харкові захоплює вали адміністрацію. Уявіть, концерт українською мовою в підтримку єдє ності України, а за 300 метрів від нас сепаратисти захоплювали будівлю. Ми вистояли і концерт не відмінили. Які емоції нас переповнювали, то важко

29

описати словами. Такі події не забуває ються ніколи. — Чим плануєте займатись найЧ ближчим часом, які проекти плануЧ єте реалізувати — Насправді ідей є багато, бракує часу на їхнє втілення. Щось виходить, щось ні. З найближчого — восени плає ную привезти музикантів гурту “Скряє бін” у Рівне із безкоштовним концерє том. Ми з Кузьмою разом неодноразоє во працювали, він дуже харизматичє на особистість, тому хочемо вшануває ти його пам’ять саме таким чином. Деє талі поки розголошувати не хочу, але маю надію, що це таки мені вдасться. З глобальних планів ще є задумє ка започаткувати проведення в Рівноє му якогось великого музичного фестиє валю. Від цього виграє все місто. Ну і ніхто не відміняє проектів, спрямоває них на молодь. Щось ми вже робили, але завжди хочеться чогось більшого та цікавішого.


Cправжній

"СОБАЧИЙ РАЙ" у Рівному

30


У попередньому випуску журналу "ВІТАЄМО!" ми познайомили вас з грумером Наталією Філінською, яка розповіла про особливості своєї улюбленої роботи. А у липні пані Наталія здійснила свою мрію — відкрила у центрі Рівного справжній "Собачий рай", перший грумерський салон для чотирилапих улюбленців. Саме тут ваш чотирилапий прияБ тель може відчути себе у справжньоБ му раю! Вичісування та стрижка переБ творюється на справжнє свято для пеБ сиків, у той час як господарі можуть відпочити на терасі, чекаючи на своБ го пухнастика. Наталія Філінська, власниця саБ лону, дипломований грумер, улюблеБ ною справою займається вже третій рік. Спочатку обладнала маленьку пеБ рукарню в себе вдома, але чотирилаБ пих клієнтів ставало з кожним разом все більше і більше, а тому вирішила створити справжній “Собачий рай” у центрі Рівного: — Собака повинна почувати себе як у раю. Ті песики, яких я стрижу змаБ лечку, вони як мене бачать, то стають

31


такими радісними, стрибають навкоБ ло мене і з нетерпінням чекають стриБ жечки. Я завжди дуже радію, коли кліБ єнти та їх улюбленці залишаються заБ доволеними. Обличчя людей, які проБ сто світяться від задоволення, і вигуБ ки хазяїв “О Боже, який він гарний!” — це все робить мене дуже щаслиБ вою, — розповідає про свою роботу грумер. Більшість господарів звертаються до грумерів влітку, восени та навесні, проте зовсім забувають про це взимку, зазначає Наталія: — Всі чомусь помилково вважаБ ють, що собаку стригти взимку не баБ жано, бо їй буде холодно. Але це не так. Коли ви вдягаєте своїх улюбленБ ців в різноманітний одяг взимку, то довга непідстрижена шерсть під одяБ гом куйовдиться і тоді доводитьБ ся довго вичісувати собаку, завдаюБ чи їй масу дискомфорту. Тому я б раБ дила навпаки не забувати про стрижБ

ки взимку — і вам легше, і собаці так буде комфортніше. У салоні “Собачий рай” працюють зі всіма породами песиків, починаючи від маленьких та непосидючих йоркБ ширських тер’єрів, пекінесів та кокерБ спаніелів, закінчуючи великими лаБ брадорами та доберманами. Працівники салону радять стригБ ти декоративні породи собак з періоБ дичністю в 1,5 місяці. Такі породи, як йоркширський тер’єр, мальтійська боБ лонка, шиБтцу, померанський шпіц поБ 32

требують постійного догляду, купанБ ня, вичісування, стрижок. Вони волоБ діють м’якою структурою шерсті, тому шерсть дуже швидко сплутується, а процедура вичісування після цього дуже болюча для пухнастиків. В основному собакам великих поБ рід необхідне регулярне вичісування і купання. Звичайно ж, зручніше це роБ бити в салоні — собаку зможуть поБ купати, добре промити шерсть після косметичних засобів та висушити за допомогою професійного обладнанБ


ня набагато швидше, не пошкоджуюБ чи шерсть. У салоні “Собачий рай” є все неБ обхідне, що зведе до мінімуму час для купання, стрижки, вичісування і доБ даткових процедур, а це, у свою черБ гу, позбавить господарів зайвих турБ бот, пов’язаних зі стрижкою чотириБ лапих “на дому”. Також до всіх салонних процеБ дур собачок потрібно привчати з диБ тинства, щоб вона сприймала це не як знущання, а як обов’язковий та приємБ ний ритуал. Щоправда, звісно, є собаБ ки, які не люблять приходити на груБ мінг і завжди насторожено ставляться до всього, що відбувається. Це якраз є результатом роботи недобросовісних майстрів, що у своїй роботі можуть прикрикнути на собаку, підняти на неї руку або якось її поранити: — Ось коли я вчилася у Польщі, — розповідає власниця салону Наталія, — був такий випадок, що до нас приБ вели собаку, якій колись гореБмайстер випадково підрізав подушечку на лапБ ці. Собачка після цього стала завжди пов’язувати звук ножиць із болем. Для того, щоб ця собачка знову не боялась стрижок, її хазяйка кожного дня приБ водила її в салон і ми просто водили над нею ножицями, щоб вона звикала й перестала асоціювати похід до груБ мера з чимось поганим. У “Собачому раю” ми гарантуємо, що з вашою собаБ кою подібного не станеться і вона виБ йде від нас задоволена та ціла й неуБ шкоджена. Майстри салону “Собачий рай” працюють тільки з якісною продукціБ єю та інструментами для догляду за собаками. У салоні розпоБ відають, що всі засоби гіБ поалергенні, а тому у вашого песика не буде ні дерматиту, ні лупи, ні алергії:

— У нас є навіть парфуми для тваБ рин. Там не міститься спирт, і вони для алергіків. Це все входить у вартість послуг, і ваш песик потім божественБ но пахне мінімум чотири дні. До речі, у салоні розповідають, що вони хочуть радувати не тільки песиБ ків, а й почати працювати з котами, адже ті теж заслуговують на райські послуги: — У мене є ученицяБстажист Маша, яка зараз починає практикуватися працювати з котами. І якщо в нас все буде добре, почнемо працювати з коБ тами. Звісно, з котами складніше праБ цювати — вони не люблять, коли їх заБ йвий раз чіпають, коли їх стрижуть, а тим паче миють. Якщо для собаки люБ дина її господар, то у випадку з котаБ ми — це він ваш хазяїн, — жартує НаБ

САЛОН "СОБАЧИЙ РАЙ" вул. Г.Мазепи, 12/4 тел.: 096-578-89-31 33

талія. У салоні враховують індивідуальБ ність кожного пухнастика і ніколи не нав’язують їм те, що їм не до вподоБ би. Грумери підбирають форми стриБ жок так, щоб вони дійсно личили соБ баці і їй було комфортно. Якщо в саБ лон приходить собачка непосидюча чи агресивно налаштована, майстри проБ сто дають їй час, щоб вона освоїлась, звикла до нової обстановки, до нових невідомих звуків, все обнюхала. ГруБ мери салону “Собачий рай” ніколи не кричать на чотирилапих, а ставляться до них з любов’ю та працюють завжди з посмішкою, говорить власниця салоБ ну Наталія Філінська: — Люди, які працюють грумерами, не просто повинні добре володіти ноБ жицями, але й повинні все робити акуБ ратно, з любов’ю. Саме цим ми і керуБ ємось — наші клієнти завжди почуваБ ють себе наче у раю!


Богдан Масовець:

“Людина сама несе відповідальність за те, що відбувається в державі. Треба починати з себе”

Молодий політик, управлінець і менеджер. Начальником Рівненського обласного центру з гідрометеорології Богдан Масовець став у 28 років. І вже п'ять років керує колективом з 80 людей. У 2006 році очолив “Молоді Регіони”. Зараз думає над тим, щоб стати місцевим депутатом. Журнал “Вітаємо!” поцікавився, чи змінилися погляди екс- регіонала після революції. — Колишні члени Партії регіонів зізнаються, що “регіонал” — це вже свого роду клеймо. Що ви думаєте з цього приводу? — Я пішов у “регіони” за власним переконанням. Там було багато моїх друзів, високопрофесійних людей, і баж гато хороших ідей, які хотілося реаліж зувати. Клеймо в суспільстві зараз чеж рез те, що партію прив'язують до якож їсь конкретної людини. Я не думаю, що більшість людей йшло в “Партію регіж онів” тільки через те, що там був Віж ктор Янукович. Я одразу очолив Рівж ненську обласну організацію “Молож ді Регіони” і займався цим досить дож вгий час. У нас була команда молодих людей, які хотіли роботи і робили важж ливі справи в цій країні. Ми реалізовуж вали різні проекти, багато їздили, багаж то бачили, дитячими будинками опікуж вались, займались ветеранами, провож дили футбольні турніри за здоровий спосіб життя. Це була громадська орж ганізація, яка займалась соціальними напрямками. Ми реалізовували навіть проекти, про які не писали засоби маж сової інформації. Це просто приносило задоволення, коли люди телефонували і дякували за допомогу. — Де зараз ці люди з вашої коЗ манди? — Перед революцією я їм всім пеж

редзвонив, сказав, що на даному етаж пі процес завершився. Я розумію, що у кожного є сім'я і близькі, за яких вони переживають. Але ми підтримуємо стож сунки, вони завжди можуть до мене пож дзвонити, якщо виникають якісь питанж ня. Під час революції активісти запиж тували, чи я не втікаю, бо ж таке рож биться, з пістолетами бігають... Я пож яснив людям, що перш за все треба заж спокоїтись. І чого я маю втікати? Втікаж ють ті, які щось зробили і відчувають за собою вину. — Як ставитесь до політичних “перебіжчиків”? — В житті треба розуміти, що люж дина живе в соціумі. І треба бути готож вим до того, що всіх нас використовуж ють. Я знав, що багато людей, які були в організації, мене використали в якійсь мірі. Звісно, це проблема, що люди так себе поводять, не мають якоїсь чіткої позиції. Це пристосуванці. Але риба шукає, де глибше, а людина — де краж ще. Якщо їм там краще, куди вони пішж ли, якщо вони там себе реалізовують, то я бажаю їм успіхів. Але не розумію, коли, попрацювавши в нашій команж ді, потім кажуть, що ми погані. Ну ти ж тут працював! Треба казати: “Все було класно, це був певний етап життя, який закінчився, і тепер ми тут”. Тоді це не 34

була б неповага. — Ви б таких назад взяли? — Я не засуджував би, але назад би не взяв. Спілкувався б з ними, але без довіри. — Колишнє керівництво області посуті “здали” свої посади. — Людям, які більш авторитетні, мають значний досвід в житті і в роботі, то їм це, мабуть, було “не з руки”, штовж хатися з тими молодими хлопцями. Вони хотіли вирішувати все толерантж но, в рамках закону, пожєвропейськи. — У них посада була в рамках ЗаЗ кону... — Просто тоді вже був якийсь загальножнаціональний психоз, ствож рений політиками, за допомогою люж дей, які щиро вірили. — А скільки часу вони сесії облЗ ради не відвідували... — Це питання кожного. Хоча судиж ти повинні виборці а не… пару чолож вік з мусоркою… які далеко не святі… — Данильчук (заступник голови обласної ради, — авт.), наприклад, підняв собі рейтинги, коли його вкиЗ нули в смітник. Я його заповажала. — От скажіть! Він нормально себе повів, підняв рейтинги (Сміється, — авт.). — А з рейтингами опозиції зараз як? — Зараз всі відчувають на собі, що жити стало набагато гірше. Раніше деж путата цінували за те, що він зробив. Людина йшла в депутати, зробила міст, дорогу, церкву, хай навіть перед самиж ми виборами, і її підтримали. А тепер людина приходить, щоб зробити собі “картинку”. Зараз дуже маніпулюють суспільством. У нашій області багато політиків їздять у Київ, щоб навчитись говорити. Вони не їдуть, щоб зробити, а щоб навчитись говорити! Вони знають, що зараз така тенденція, що резульж тат залежить від того, як ти гарно скаж жеш, заведеш публіку, емоцію вклюж чиш. І це людям подобається. “Колишж


ні” наберуть відсоток, люди скучили за хорошим життям. Хоча люди ведуться на бренди. У нас зараз партії лідерів. Якщо лідер “розкручений”, то у нього і партія має рейтинги. Як тільки лідер пропаде, зразу впаде рейтинг партії. — До регіоналів можна поЗ різному ставитись. Але ці люди, які при владі зараз, хто вони? — Я звик до чіткості. Щоб чітко були поставлені завдання і чітко виж конувались. Раніше збирали наради, давали “прочуханки”, вказівки робиж ти для людей і кожен ніс відповідальж ність, а зараз списують на все, тільж ки визнати, що мізків не вистачає, ніхж то не хоче. Я цілком підтримую очиж щення влади. Я за те, щоб всіх набраж ли нових. А що ми маємо? Яценюк хваж лив Азарова. На його дні народження казав: “Ви мій кумир, наставник”. Пож рошенко “Партію регіонів” створював. Та можна всіх перерахувати. То яке це очищення? Це просто йде перерозподіл влаж ди, держави, кожен намагається урваж ти собі якийсь шматок. От чому люди погано живуть, коли влада міняється? Бо бізнес від одних переходить до інж ших, а люди при цьому страждають. І будуть страждати, поки цей процес не пройде, поки все не устаканять. От як у Порошенка збільшились доходи? Бізж нес він не продав. То як? На зарплаті? Є багато режисерів, які режисують карж тинки для людей, знімають сюжети, рож блять провокації. Якби Янукович зрож бив “Мінстець” (Міністерство інформаційної політики, — авт.), то ким би він був? Сказали б, що хоче захопиж ти всю владу. А ці зробили, і люди норж мально сприйняли. Контролюють що кому писати, що кому дати. Тільки на “Фейсбук” бідкаються, що там не вихож дить контролювати. Туди теж хотіли дож братися — Київський офіс зробити, але не вийшло. Це все взагалі в голові не вкладається. Це менталітет такий у людей. От тож рік я вийшов у День незалежності під офіс: все обгажено, сміття валяєтьж ся. Яка Європа? Я завжди казав: Єврож па має бути в голові, в роботі, в сім”ї... Коли ти сміття в урну викидаєш, толеж рантно себе поводиш… За що люди стояли? Як майдан наж зивався? Євромайдан. За те, щоб Україж на була в Європі. То чого ми зараз туди не входимо? Чого та Європа, яка “пеж ченьки роздавала” на майдані, нас туди не бере? Уже кажуть, що до 2020 року почекайте. Ну то виходьте тоді знов, ви ж за це стояли! Людей знову “розж вели”.

— Який ви бачите вихід, щоб люЗ дей не обманювали? — Людиною найлегше маніпулюваж ти, коли вона бідна. Зараз люди дуже злі, бідкаються, що тяжко жити. Думаж ють, де взяти гроші на хліб, заплатиж ти за комунальні послуги. Їм не до пож літики. І владі це вигідно. Такі люди контрольовані, їм можна кинути пару гривень. Якби вони жили в нормальж них умовах, то замислювалися б і голож сували б не емоціями. А вся революція пройшла саме на емоціях. От оглядаючись назад, примітно, що кожну п’ятницюжсуботу перед віж чем щось траплялося. Це спеціальж на технологія, щоб завести людей і щоб щонеділі на вічі були емоції. Але емоції — це класно в сексі, в дружбі, в стосунках. А в політиці це маразм. Тому перш за все треба міняти ментаж літет людей. — Як? — От наприклад, ловлять хабарниж ків. У Законі прописано, що винуваж тий і хто дає, і хто бере. Перший спож сіб це покарання того, хто дає цей хаж бар. А у нас менталітет такий, що “моя хата скраю, мені дочку в школу, треба відправити, то заплачу тих пару гриж вень”. А потім ця людина — основний борець з корупцією. Треба людині пож казати, що вона сама несе відповідальж ність за те, що відбувається в держаж ві. Вони самі повинні виконувати те, що просять від політиків. І садити треж ба обох. Або от продають свої голоси, а пож тім плачуться, як у державі все погано. Ну ти отримав своїх 200 гривень, прож пив, то чого тепер кричиш? Це треба з садочка виховувати. А то потім і вихож дить, що у Верховній Раді коханки, вож дії, кухарі... Чи співачка що там рож бить? Ну вона гарно співає, але в Верж ховній Раді що робить? Взагалі, на мою думку, було б добре, якби там було 50 відсотків науковців. А не… Хороший хлопець — це не професія. Там пож трібно закони писати для громадян, держави, а не бути фоном чи прислужж ником. — Якщо ви підете в депутати, то з ким? — Я вагаюся зараз, чи займатись депутатською діяльністю. Колись хож тів, а потім подумав, чи треба те деж путатство? Мабуть, треба, бо хочеться зробити для людей. Бо є ідеї. Але норж ми закону такі не європейські, що ми йдемо до узурпації влади. З багатьма говорю, люди зневірились, життя важж ке, тому я перш за все в опозиції до тих речей, які нас роблять бідними і т.д. 35

— Який ви керівник? — Я людину можу послухати, але рішення сам прийму. Мені важливо, щоб робота робилася. Якщо комусь треба кудись піти — йдіть, але робож ту маєте зробити вчасно. Керівник має бути менеджером, налаштувати робож ту так, щоб кожен гвинтик крутився і без нього. — Як підбираєте колектив? — Дивлюсь, чи людина має баж жання працювати, чи горять в неї очі, чи мислить тактично, стратегічно хоч трішки. Люблю ініціативних працівж ників. У мене немає такого, що “ініціаж тива наказуєма”. В керівництві у мене демократичність переважає, але люж блю дисципліну і чіткість. — За що можете звільнити? — Я завжди даю шанс. На помилж ку можу не прямо сказати, а натякнуж ти, щоб людина сама до цього дійшла. — Як ви відпочиваєте? — Люблю ліс, природу, готувати їсти. Спортом займаюся — спортзал релаксує. — Що цінуєте в людях? — Щирість. Вірність і доброту дуж шевну. — Що для вас дружба? — Я завжди кажу, що друг — це той, який тебе сприймає таким, який ти є. Щоб не за статус цінував, і щоб підж тримував у будьжякій ситуації. Важлиж во знати, що навіть якщо оступився, то тебе підтримають, якщо підтримка пож трібна. — Чого б ніколи не пробачили? — Підстави, зради у всьому. — Чого боїтеся? — Втратити здоров'я настільки, щоб лежати і комусь довелося мною опікуватись. — Це досить розповсюджений страх серед політиків. Що б зміниЗ ли в житті? — Змінив би своє ставлення до дож віри людям. Дуже багато довіряв, коли не варто було. — Про що мрієте? — Переважно політики мріють “за мир во всем мире”. Бо це актуально, а для цього треба робити кроки, а не мріж яти. Я мрію про безліч речей, і важлиж во, щоб мої рідні та близькі були здож рові, тоді мрії здійснюються швидше. — Є у вас якась найвища планка, якої хочеться досягнути в житті? — Планку не можна ставити найвиж щу. Бо її можна досягнути і в 45 років. А далі що? Коли людина не розвиваж ється, то деградує. Кожну планку треж ба сприймати як певний етап і йти далі до іншої планки.


Разом до зміни системи Лідер “Правого сектора” на Рівненщині — про ті питання, які насправді хвилюють суспільство сьогодні. Роман КОВАЛЬ поділився з читачами журналу “ВІТАЄМО!” своїми роздумами про дії “Правого сектору” та докорінну зміну системи. Ми відчуваємо високу довіру і виправдаємо її — “Правий сектор” послідовП но відстоює необхідність повного деП монтажу старої системи влади. Поки цього не відбулось, а статися це може лише завдяки нашим спільним зусилП лям, “Правий сектор” не хоче ставаП ти частиною корумпованої, деградоП ваної, прогнилої пострадянської сисП теми влади. А саме така система збеП рігається в Україні всі 24 роки незаП лежності. Разом зруйнуємо систему — “Правий сектор” заявивив, що не йде на вибори, бо спочатку — руйП

нування старої системи влади і докоП рінна її зміна, а потім вже — участь у владі. Зрештою, для наших активісП тів нинішня ситуація теж стане своєП рідною перевіркою на міцність переП конань: побачимо, скільки людей заП лишаться з нами, усвідомлюючи, що “Правий сектор” не бере участі у виП борах 25 жовтня. Діємо зараз, щоб не втратити Україну — Ми розпочинаємо інформаП ційну кампанію під гаслом “Геть влаП ду зрадників!”. Починають працюваП ти революційні комітети, будемо проП водити марші соціальної і національП 36

ної справедливості в кожному місті й навіть великому селищі. Все для того, щоб гуртувати національно, патріоП тично мислячих людей, привертаючи їхню увагу до необхідності зміни сисП теми влади. Це — цілий комплекс дій, і ці зміни можуть бути достатньо радиП кальними і багатьом не сподобатись. Вони можуть бути і незрозумілими для багатьох. Але не зробивши спочатку саме цього, можемо втратити державу. Україна в полоні олігархів — З одного боку, маємо агресоП ра на сході, а з іншого — своєрідного внутрішнього агресора, який роз'їдає державу зсередини не менше, якщо не більше. Це — корупція, це містечковоП олігархічні клани, які приватизуваП ли все, не залишивши державі нічого, і сьогодні вони диктують свою волю державі. Волонтерство виснажується без підтримки — Збройні Сили зміцнились наП самперед завдяки небаченому і нечуП ваному досі заряду патріотизму молоП дих людей, які стали і стають на захист України. Але треба говорити і про те, що нині волонтерський рух виснажуП ється. Лише одиниці підприємців проП довжують так само активно допомагаП ти армії, як на початку. В той же час величезна кількість грошей, які виП діляються на потреби Збройних Сил України, десь дівається. Сьогодні ми бачимо чимало негативних, корупційних процесів, які не припинилися в нашій країні. Проте я і мої побратими віримо у світле майбутнє нашої країни. Переконаний, що до влади прийдуть ті, хто працюватиме для створення української держави і на благо кожного українця! Ми обов’язково вийдемо з цієї війни переможцями і доведемо насамперед собі і всьому світу, що ми сильні і справді незалежні! Вірю, що попри всі перешкоди, ми будемо мати сильну державу. І 25 рік незалежності стане початком нашої щасливої історії, в якій країною керуватимуть істинні патріоти. Мирного неба! Міцного здоров’я! Разом до перемоги!


Культурно-мистецька традиція Рівного –

“Фотовернісаж на Покрову” Наше місто має чимало цікавих традицій. Мова йде про ті заходи, без яких вже просто не можна уявити місто Рівне. Одна з таких культурною мистецьких традицій – "Фотовернісаж на Покрову", який у 2015 році пройде вже десятий раз. Ідейний натхненник та організатор заходу – фотохудожник Олександр Харват. Завдяки його зусиллям Рівне стає столицею фотографії і до міста з’їжджаються гості не тільки з усієї України, а і з багатьох країн світу. — В далекому 2006 році була перша виставка і за десять років нами вже набуто величезний дощ свід. Тепер наші традиції хочуть переймати люди з інших країн, — розповідає Олександр ХАРВАТ. – Щороку на наш Фотовернісаж приїжджають предщ ставники близько 60 країн. Тим самим цей захід — популяризація України, Рівного і області на міжнащ родній арені. Роботи для участі у “Фотовернісажі на Покрощ ву” приймали до 24 серпня. А завдяки зручній сисщ темі розміщення фото учасники самі з легкістю пощ давали свої світлини на конкурс. Переглянути інщ формацію про конкурси і завантажити власні світщ лини можна за посиланням http://www.ukrfoto. org/?pg=newsAll&newsAllOne=29. Завдяки новій системі кожен учасник може переглянути відгук журі про свою роботу, тим самим вчитися на пощ милках, удосконалюватися та порівнювати з іншищ ми митцями. Наприкінці серпня журі у складі представнищ ків України, Індії, Чехії та Італії обере переможців “Фотовернісажу на Покрову”. Краща світлина отрищ мує нагороду, яка є неповторною у своєму роді. Нащ города “Птах, що летить” — це бронзова статуетщ ка, яка спеціально розроблена як нагорода за кращ щу світлину. Є багато учасників, які брали участь у Фотовернісажі неодноразово, є такі, що надсилають фото з року в рік. Організатори обіцяють, що цьогощ річ проаналізують і відзначать тих, хто наполегливо бере участь у заході й вірить у власні сили. “Фотовернісаж на Покрову” дійсно став святом для Рівного. Адже на захід збирається все місто, а також приїжджають запрошені гості. Це свято фощ тографії у поєднанні з культурнощмистецькою прощ грамою. Олександр Харават запевняє, що все, що допомагає розвитку мистецтва – працює проти віщ йни. 38


Кубок Рівного з фотомистецтва

“Я люблю своє місто, я люблю свій край!”

Цей конкурс вже має певну історію. Цьогоріч він пройшов вчетверте і зібрав фотомитців з різних куточків країни. Кубок Рівного з фотомистецтва має патронат Міжнародної федерації фотомистецтва. Як і минулого року, відчуваючи проблему територіальної цілісності та неподільності нашої держави, потребу в єдності нашого народу, проект скасував усі територіальні обмеження! На Четвертий Кубок Рівного з фотомистецтва надсилали кращі світлини з усієї території України від Заходу до Сходу, від Півночі до Півдня! Фотографія, з усіх видів візуальних мистецтв, має найбільшу документальну та пізщ навальну силу. Фотомистецтво об’єднує людей з усього світу! І в Україні воно стало частинкою об’єднуючої сили. Журі Салону: Олександр Харват, Рівне, EFIAP, НСФХУ; Гарік Аванесян, Чехія MFIAP та Андрій Чекановський, Київ, НСФХУ. Нагородження переможців Кубка Рівного з фотомистецтва відбулося 23 серпня. Володар головної нагороди отримав ГранщПрі – ексклюзивний кубок – оздоблений бурштином, авторська робота рівненського скульптора Лещ оніда Гринбокого. А авторам кращих світлин вручили золоті, срібні та бронзові медалі, дипломи. Кожен учасник, незалежно від того звідки він приїхав, отримав альбом кращих світлин конкурсу.

ГРАНбПРІ КУБКА Рівного з фотомистецтва – Анжела Надєжда (Одеса), «Перший бій» КРАЩИЙ АВТОР Олег Жилін (Рівне) — 17 акцептів Золота медаль клубу «Простір Фото» – Олександр Шахманцір (Рівне), «В думках з пощ братимами» У НОМІНАЦІЇ «МІСТО» Золота медаль – Олег Жилін (Рівне), «Найгощ ловніше щздоров’я» Срібна медаль – Дмитро Петрина (Іванощ Франківськ), «Бігти» Бронзова медаль – Адріана Довга (Львів), «Самотністьщ1» Бронзова медаль Кубка Рівного з фотомисб тецтва в номінації «Природа» – Володимир КАРАБАЧИНСЬКИЙ (Рівне) «Ранок» Наймолодший автор – диплом – Марта Грищ цанюк (Підбірці) 39


ГранЧпрі Кубка Рівного з фотомистецтва Анжела НАДЄЖДА (Одеса) “Перший бій” Бронзова медаль Кубка Рівного з фотомистецтва у номінації “Природа” Володимир КАРАБАЧИНСЬКИЙ (Рівне) “Ранок”

24


Золота медаль клубу “Простір фото” Олександр ШАХМАНЦІР (Рівне) “В думках з побратимами” Диплом у номінації “Діти” Андрій МАТВІЇВ (Рівне) “Перемога”

24


Фотопроект –

“Ми – рівняни” Цього року наша країна відзначає 24Іту річницю своєї незалежності. За цей час країна і самі люди пережили чимало. Так КОЖЕН З НАС є маленькою частинкою історії великої держави, історії нашого міста. Саме тому журнал "ВІТАЄМО!" спільно з фотографом Ліною Яріш провів фотопроект "Ми — рівняни!". Разом з нами родини, закохані та дітки змогли зробити професійну фотосесію, отримати 10 оброМ блених фото від рівненського фотографа Ліни Яріш та побачити своє фото на сторінках рівненського глянцевого журналу “ВІТАЄМО!” (який ви зараз триМ маєте у руках). Якщо ви шкодуєте, що не змогли взяти участь у цьому нашому фотопроекті, то не хвилюйтеся, ми маємо для вас ще купу цікавих та креативних ідей. Якщо бажаєте, щоб ваше фото було на сторінках наМ шого журналу і ваші світлини побачило все місто, то вже у новому випуску “ВІТАЄМО!” ми підготуємо ідею саме для вас! Всю інформацію можна дізнатиМ ся за телефоном — 097 183 13 99 Ліна.

Ольга Шустик

за освітою медик і саме в цьому бачить своє покликання, щоб допомагати іншим людям. — Рівне для мене — це місто мого щастя, натхнення, любові, підтримки! Я навчалася в Полтаві, проходила інтернатуру в столиці, але серце моє завжди було у Рівному, — говорить Оля. — Щаслива, що тут живуть мої рідні та близькі! Це місто, де здійснюються мрії і де щирі та привітні люди!

42


Олександр та Ольга

живуть поза межами Рівного, але працюють і більшу частину свого часу проводять і віддають саме цьому місту. - Ми вирішили взяти участь, щоб отримати класні світлини. Адже вже не раз бачили і самі фотографувалися в Ліни Яріш, яка є воістину професіоналом своєї справи, — розповідає Олександр. А також,звісно, молоді люди тішаться тому, що стали зірками рівненського глянцевого журналу "ВІТАЄМО!" і зможуть подарувати примірник з фото своїм рідним та друзям.

Мене звати

Іванка Піковська,

в цьому році піду до четвертого класу. Моє улюблене хобі — вишивання бісером. А ще люблю співати та гарно граю на бандурі. Маю велику мрію — як стану дорослою, то буду телеведучою програми для діток.

43


Ми сім'я Левченків,

яка складається з чотирьох осіб: тато Іван, мисливець зі стажем, в душі музикант, любить вирощувати на нашому городі, фрукти та овочі. Мама Таня, весь час піклується про нас з братиком, вишиває дуже гарно бісером та гарна господиня. А також мій старший братик, Іванко, який ходить до садочка і любить гратися машинками. Ну і , звісно ж, я — Артем, найменший із Левченків, татів помічник та мамина втіха, а найбільше, що я люблю — це гризти печиво.

Мене звати

Даринка Чижевська.

Мені вже 5 років, але я зовсімзовсім не хочу виростати і ставати великою. В нашій сім'ї я найменша. Ще я маю братика Віталіка і сестричку Наталю. Дуже люблю всю свою сім'ю. А найбільше мені подобається, коли вся сім'я збирається разом. Мама мене називає "найріднішенька ріднуся, а тато — маленьким котенятком". Я люблю танцювати, малювати і слухати "Казку про фей і принцес". І навіть сни мені сняться чарівні і казкові".

44


Фотограф Ліна Яріш:

"Закарбовуйте миті щастя!" Якби мені колись сказали, що я буду професійно займатися фотографією, то я б, напевно, в це не повірила. Або, принаймні, це мені здалося б чимось на грані фантастики. Хоча ще з дитинства були миті, які пророкували, що так може статися. Мій перший фотоапарат подарував мені тато. Тоді мені було років 13. Він був чорнохбілий, плівковий, але щастю мох єму в той момент не було меж. Перх ші фотосесії проводила будучи підх літком. Сама проявляла плівку, друх кувала фото. Далі був період навчанх ня в училищі, потім — інститут. А коли вже вчителювала, то побачила оголох шення про набір на курси фотографії. Їх проводив Купчинський, я приходила у “Сальвадор Далі”, дивилася виставх ки і пригадувала свої спогади юності. Далі — навчання у фотошколі Олекх сандра Харвата, приватні уроки з Євгех ном Фіщуком, і так фотографія увійшла

в моє життя. Нині я просто не уявляю свого житх тя без погляду через об’єктив. У моєму випадку краще слів Ліни Костенко й не скажеш: “Тепер я не можу пробути без тебе й хвилини. А якось жила ж я усе попереднє життя!“. Ця теза прекрасно підходить до моїх стосунків з фотоках мерою :) Переконана, що захоплення люх дини так чи інакше впливають на її сприйняття світу. Так і я тепер дивлюх ся на перехожих людей не як на прох сто тих, хто кудись поспішають, щось роблять, чогось прагнуть, а приміряю для них різні образи. Приємно відкривати в людях ті риси характеру, ті якості, які в повсякх денному житті для них не дуже то і хах рактерні. Бувало, що стримані в прох фесії жінки на фото виглядали палких ми і пристрасними коханками, а драйх вові дівчатахшибайголови з радістю перевтілювалися в образ ніжності, дох машнього затишку та тепла.

Для мене, на фото найголовніше зловити емоції людей, адже саме в цьому і є покликання фото. Світлини зберігають наші безцінні емоції, які ми відчували в той конкретний момент. Пам’ять має здатність забувати, а серце почуттів не стирає ніколи. Тому своїми роботами намагаюся дарувати людям зупинку миті щастя, радості та любох ві. А найкраща похвала — це одна за одною фотосесії клієнтів. Ті, хто фотох графувався сам, через трохи часу прих ходить з дівчиною на loveхstory, згох дом фотографую їх весілля і тим самим стаю сімейним фотографом. А чом би й ні? Сімейні ж лікарі існують:) То ж усім читачам “ВІТАЄМО!” хох тілося б побажати навчитися цінух вати кожну мить життя, не шкодувах ти про те, що минуло, радіти й шуках ти натхнення у кожній миті та посмішх ці. І як фотограф, не можу не побажах ти — закарбовувати миті щастя на гарх них фото, які будете показувати дітям та правнукам!

т.: (097) 18-31-399


46


ПОРАДИ

весільного організатора

Фотопроект

“КОЛЬОРОВЕ ВЕСІЛЛЯ”

Як організувати

ДІВИЧ-ВЕЧІР 24


Як організувати

ІДЕАЛЬНЕ ВЕСІЛЛЯ

У новому випуску програми “Ранкова кава”, яка виходить на рівненському інформаційному порталі OGO.ua, ведуча Ольга Данилюк поспілкувалася з керівником весільного агентства Олександрою СТОРОЖУК. Адже весілля — це не просто свято кохання, а й чимало клопотів, яких допоможе уникнути весільний організатор. — Хотілося б, щоб кількома словами ви розказали про себе, а також пригадали, з чого все починалося. — Я весільний організатор, якщо говорити про профеД сію, а ще я — любляча дружина і мама. Все розпочалося з того, що в моєму житті був період, коли дуже багато моїх друзів та знайомих виходили заміж, одружувалися. ПробуД вала спочатку бути ведучою на весіллях, а після того, як за рік відвідала майже десять свят кохання, то і почала замисД люватися над тим, як багато деталей у собі поєднує кожне весілля. І для того, щоб організувати весілля, треба врахоД вувати всі, навіть найменші деталі. Наречені не повинні баД чити якісь недопрацювання, і часто немає людини, яка моД гла б усе це передбачити і виправити. Я ставила собі питанД ня, як це можна зробити, щоб свято було ідеальним, і так, як я за освітою менеджер, то шукала, як застосувати цей меД неджмент. І саме так почалася справа мого життя. — Як починається робота молодят з вами і які запиф тання насамперед виникають в нареченого і нареченої? — Моє найперше завдання як організатора — зрозуміД ти, що хоче пара. Для цього я дізнаюся більше про молоД дят, як зародилося їх кохання, які вони мають захоплення, про що мріють. На базі цієї інформації ми вже тоді починаД ємо думати, як все зробити так, щоб усім сподобалося, і збеД регти атмосферу тепла, затишку та щирих почуттів. ОбговоД рюємо дату весілля, разом обираємо заклад, де можна його провести, щоб усе відповідало задумам та тематиці. Адже ключове питання — це чи буде це класичне, чи тематичне весілля. Відповідно від цього йде вся організація, щоб усе було в стилі: починаючи від ресторану і аж до останнього маленького бантика. — Я думаю, що багатьох наречених цікавить питанф ня: за скільки часу варто починати підготовку до весілф ля — за рік до свята чи вистачить і кількох місцяів? — У кожного буває поДрізному. Оптимальний варіант — це триДчотири місяці, є такі пари, що готуються за півроку, за рік, але — це швидше виняток, ніж правило. Пари, з якиД ми ми працювали, коли підготовка починалася за півроку, то ці люди почували себе комфортно, робили все без поспіД ху і знали, що все йде за планом. У нас є достатньо часу, щоб розпланувати весь процес і підготувати кожен етап. — Ми говорили про те, що ключові моменти — це 48


стиль весілля та заклад, де його прводити. Водночас, які ще моменти треба першочергово планувати? — Дуже важливо вчасно підібрати послуги фото та віД део, адже хороших спеціалістів замовляють заздалегідь. Також треба подбати про декор весілля. Радію тому, що заД раз набуває популярності оформлення живими квітами, і це теж треба передбачити на весільний день. Інші деталі моД жуть вирішуватися згодом, і для цього поспіху непотрібно. — У Європі весільні агентства і організація весіль — це правило, а не рідкість. В Україні ж це тільки набуває популярності, і тому існує чимало стереотипів. Один з яких — це те, що послуги весільного організатора — це дуже дорого. Як ви це прокоментуєте? — Насправді організація весілля — це не є дорого, це економія вашого часу, зусиль. Весільний організатор — це професіонал своєї справи, який знає, що краще порадити і куди звернутися. Тим самим ви відразу закриваєте кільД ка питань і уникаєте багатьох проблем. Крім того, моє гасД ло — відпочивай на власному весіллі, і так справді повинно бути. Контролювати всі процеси не мають наречені, батьки, дружки, всі вони повинні відчувати себе щасливими гостяД ми на весіллі. Тому без організатора тут ніяк. — У розмові ми вживали такі слова, як організатор та координатор весілля. В чому різниця між цими проф фесіями? — Координатор — це вужча сфера і координатор потріД бен кожному весіллю. Він займається всіма деталями веД сільного дня. Ми складаємо таймінг і слідкуємо за його виД конанням, щоб все було на своїх місцях. Тим самим роботу тут можна починати за два тижні до нього. А організатор веД сілля починає свою роботу з першого дня після пропозиції. Це робота, яка враховує всі деталі, як я вже казала — від ресторану і до найменшого бантика. — За той час, коли ви працюєте, певно, були казуси, про які не знали наречені, але бачили і помічали ви?! — Одного разу у нас було класичне весілля, а ведучий прийшов на свято охайно одягнутий, але в спортивному взутті. Тим самим він зовсім не відповідав стилю весілля. Коли молодята вже мали під’їжджати до ресторану, ми поД просили ведучого швидко поїхати додому і перевдягнутися. Він зробив це за 15 хвилин, і наречені цього навіть не поміД тили і були задоволені. Бувають моменти, щоб жодний моД мент не набував критичності. Весільний організатор чи коД ординатор має зробити все, щоб молодята бачили на весілД лі ту картинку, про яку вони мріяли. — Зараз набувають популярності тематичні та стиліф зовані весілля. Скажіть, чи були у вас такі цікаві, можф ливо, навіть екзотичні замовлення? — Серед неординарних весіль можу згадати весілля у стилі казки “Білосніжка”. У нас не було семеро гномів, але наречена була в образі Білосніжки. Елементами декору були яблучка, які ми довго розшукували. А елементом фоД тозони було дзеркало і у всьому світі проглядалася ця теД матика. Хочу, щоб ви були завжди коханими. Бо кохання надихає. Нехай ваші освідчення будуть оригінальними, весілля будуть незабутніми, а очі завжди сяють від кохання. тел.: (063) 600-7 8- 93, (098) 02-0 09- 33 vk.com/rivneweddingplanner weddingrivne.professionalwedding.org 49


Фотоконкурс

“КОЛЬОРОВЕ ВЕСІЛЛЯ” OGO.ua спільно з журналом “ВІТАЄМО!” провели цікавий конкурс для наречених, які не просто вже відсвяткували своє весілля, а ще й розфарбували його своїм кольором. Три найкращі пари, які стали фіналістами нашого конкурсу, ви зможете побачити на сторінках нашого глянцю. Кажуть, що найскладніше при підготовці до весілля — визначитися з нареченим! Ще складніше, напевне, визначитись з кольором весілля! Сукні, костюми, гості, ресторан — все це величезний шмат роботи, який нівелюється тоді, коли ти забуваєш про

стиль та колір визначного дня. Якими мають бути бокали, свічки, бантики та квіти у залі — до кольору до вибору, але — щоб пасувало і вражало. Кольорове весілля — це уособлення стилю молодят, їх характеру та індивідуальності.

ЗНАЙОМТЕСЯ З ФІНАЛІСТАМИ НАШОГО КОНКУРСУ!

Дмитро та Катерина 3 липня 2015 року село Повча, Рівненська область Колір весілля — Бордовий

24


Богдан та Аліна

1 травня 2015 року Тематика весілля — Весняні барви

Андрій та Ольга

9 серпня 2015 року Колір весілля — Смарагдовий у поєднанні з золотим

24


Як вибрати ВЕСІЛЬНІ КВІТИ Квіти доповнюють або зовсім замінюють слова, любовні зізнання, пом'якшують смуток, невдачі, розставання, висловлюють повагу і доводять почуття однієї людини до іншої. Які квіти вибрати в подарунок? Як підібрати букет нареченої до весілля? Кажуть, квіти — найкращий поє дарунок на всі часи. Такий подарує нок навряд чи здатен викликати здиє вування на кшталт “А навіщо мені це потрібно?” І тим більше байдужість. Скільки б не говорили, що цей подає рунок банальний, його все одно дарує вали, дарують і будуть дарувати кохає ним та близьким. А також всім жінкам. А якщо ще опанувати мистецтвом прає вильного вибору й підношення квітів в якості подарунка, то це ніяк не буде сприйнято як щось “банальне”. Всі жінки, особливо молоді дівчає та, впевнені, що квіти, подаровані лює диною із щирим почуттям, будуть стоє яти дуже довго. І щоб вони дійсно рає дували володаря як мінімум один тижє день, слід дуже уважно ставитися до вибору квітів. Отже, якщо вам потрібно купити квіти на ваше весілля, скористайтеся нашими порадами: 1. Найголовніше, чим треба керує ватися при виборі квітів, — це смаки й переваги людини, якій ви підбираєє те букет. 2. Молодим дівчатам підходять квіє ти світлих пастельних тонів: білі, роє жеві, кремові, блакитні, бузкові. Їм не прийнято дарувати яскравоєчервоні квіти. Солідним дамам прийнято дарує вати квіти глибоких насичених тонів — бордові, жовті, лілові і сині. 3. Чоловікам прийнято дарувати довгі квіти. Маленький букетик конває лій у міцній чоловічій руці, погодьтеся, буде виглядати досить комічно. Букет, призначений чоловікові, вертикальє но витягнутий, в ньому обов'язково повинна відчуватися напруженість форм і ліній. Жіночі букети, навпаки, мають більш округлу форму, включає

ючи невеликі квіти пастельних тонів. Чоловіки не дарують один одному фіє алки. Не прийнято, щоб жінка даруває ла квіти чоловікові, за винятком виє падків, коли чоловік набагато старє ший або є іменинником або ювіляром. 4. Якщо на кінчиках пелюсток є темна смужка, то, швидше за все, квіє ти стоять уже давно. Якщо явні дефекє ти є у центральних пелюсток, то з веє ликою часткою ймовірності квіти зає сохнуть вже через день. 5. Пробуйте бутони квітів на доє тик. Вони повинні бути твердими. 6. Зверніть увагу на зріз стебла. Якщо він світлий — квіти зрізані неє давно і простоять довго. 7. Вибираючи квітку, візьміть її за кінчик ніжки. Якщо квітка сильно “нає хиляється”, значить у неї знесилене стебло, і квітка вже в'яне. 8. Квіти з короткими і товстими ніжками “п'ють” більше води і, відпоє

52

відно, довше стоять. 9. Звертайте увагу на температує ру повітря, де ви купуєте квіти. У приє міщенні може бути занадто холодє но або дуже жарко. І після різкої зміє ни температури кімнатна квітка може зів'янути швидше. Для довгого зберіє гання більшості квітів підходить темє пература +4є8° С. 10. Для того, щоб квітам було комє фортно і вони довго стояли, потрібно зовсім небагато — відносний холод, чистота і правильна підрізка стебел. 11. З обережністю купуйте готові букети та кошики. У них часто вкладає ють те, що, як правило, йде на смітник — квітки зі зламаними ніжками, обє різки нижніх гілок аспарагуса, дрібні гілочки гіпсофіли і т.д. 12. Ніколи не беріть троянди, хриє зантеми та гвоздики неприродного сиє нього, зеленого, яскравоєоранжевого кольору.


Дівич-вечір по-рівненськи: поєднання традицій та модерну Літо спекотне і палке. Жарке воно для самотніх, які шукають тіні, прохолоди та затишку, а палке — для закоханих, які своїми почуттями підвищують градус повітря... А яке весілля мислиться без дівич-в ечора? Абсолютно правильно: ніяке! Отож, любі друзі, гайда за мною! У жінок є одна риса характеру, яку я б назвала саме так — “жіночотовариськість”. Коротко кажучи: жінкам потрібні жінки. Хоча не раз вони “обпікаються” жіночою дружбою, не раз самі проходять через заздрощі та ревноА щі, проте інтуїтивно вони прагнуть спілкування з собі поА дібними. На кожному етапі життя таке спілкування різне: у дитинстві — про іграшки, ляльки, вчителів, однокласА ників… у підлітковому та юнацькому віці — вбрання, зоА внішність, чоловіків, забави, розваги… приблизно від 20 років — + до “вбрання, зовнішність, чоловіків, забави, розА ваги” додаються розмови про заміжжя, матеріальну стаА більність, майбутніх дітей, добробут, роботу… коли ствоА рюються сім’ї — то до вищеперерахованих тем приєднуА ються теми про народження, вигодовування, догляд за діА тьми, проблеми та труднощі в сім’ї; коли йдуть на роботу — про кар’єрний ріст і підвищення по роботі, керівників, колег, родичів керівників та колег… Згодом приєднуються теми про здоров’я, лікування, правильне харчування, госА подарські майстерності та тонкощі… Цей список приблизА ний, виходжу з того, що сама пережила із собі подібними. Не можна оминути і той факт, що жінки до розмов приА єднують поради, настанови, розповіді, плітки, обговоренА ня, нарікання, сльози, різного походження емоції, розваА ги, відпочинок… А якщо у вас друзі вищого класу (як мої), то частину вище перелічених балачок замінять розмови на такі теми (не повністю жіночі): освіту, політику, економіА ку, мистецтво, музику, театр, хобі, науку, творчість, дизайн, дитячі спогади… ДрузіАжінки і є основою будьАякого дівичАвечора. Тому ваш дівичАвечір повністю залежить від ваших друзів. НеА даремно є приказка : “Із ким поведешся — того й наберешА ся”. Якщо мої друзі життєрадісні, модниці, творчі, неордиА

54


нарні, талановиті, розумні, винахідливі — таким був і мій дівичАвечір. Ось цьому доказ — фото. Все продумано до дрібниць (жінки взагалі більше зверА тають увагу на дрібниці, ніж на основне): від вбрання, коА льорів, прикрас, місця проведення, страв… Все зроблено своїми руками. Ми часто з друзями заА ймались хендАмейдом. Але такого класу, навіть, я не очіА кувала! Торт — це взагалі окрема тема. Він був неперевершеА ним: красивим та смачним — прототип сімейного життя, яким воно повинно бути: зверху — гарним, а всередині — солодким. Оскільки було четверо подружок — то чотири червоні наречені, а посередині — біла наречена (зверніть увагу: скільки ще гоподинь незаміжніх… Багато кульок …і куди без шампанського! Фотограф та гарантована фотосесія — щоб кожна житА

тєрадісна мить була зловлена із виру безперервного буття та збережена на світлинах… Жінки не можуть бути не паА фосними) — тому куди без машиниАжигуля. А головне ж на дівич вечорі — настрій! Посмішки, приА ємні розмови, жарти, конкурси, подарунки — атрибути щасливого свята! Кажуть, що в українських традиціях дівичАвечір асоціюА вався з жалем, з прощанням з дівоцтвом, оплакуванням моА лодості… Постійна українська трагікомедія. Хотілось щось змінити, хоч трошки. Відійти від вульгарності, необдумаА них вчинків, від сліз… Хотілось радості, бо якщо новоствоА рена сім’я — це мініАдержава, то хай вона починається з життєлюбства, людинолюбства і … “Алюбства” у всьому ! Щастя вам та вдалого проведення дівичАвечора! Юлія НОВАК-Г ОЛУБЄВА.

55


100 років тому в Рівному з'явився перший автомобіль Перші автомобілі у Рівному з'явилися приблизно сто років тому. Принаймні є відомості, що у 1914 році в місті було... три легкових авто. А трьома роками раніше Рівненська міська дума прийняла спеціальні правила руху автомобілів містом. "Лицо, желающее получить биВ лет и ярлык на право езды автомобиВ лем по г.Ровно, должно подать ГородВ ской Управе заявление о том и внеВ сти сбор в пользу города... ПредваВ рительно выдачи разрешительного билета и ярлыка Управа может через уполномоченных ею лиц произвести испытание в умении шофера управВ лять автомобилем, а равно удостовеВ риться в надежности автомобильных тормозов и в зависимости от результаВ тов испытания, выдать билет и ярлык или отказать в выдаче таковых", — заВ значалось у документі. "Обязательная езда по правой стоВ роне улицы; скорость движения авВ томобилей и автобусов по городу не должна превышать 5 верст в час", — наголошували тодішні міські чиновниВ ки. У документі привертає увагу важВ ливе попередження: "В случае беспоВ койства лошадей при движении автоВ мобиля, последний обязан немедленВ но остановиться и прекратить работу мотора". Тобто гужовий транспорт сто років тому беззаперечно сприймався як головний. Якщо у 1914 році в Рівному було три автомобілі, то шістьма десятилітВ тями пізніше, в 1974Вму — трохи більВ ше 2 тисяч. Зараз у Рівному зареєстроВ вано близько 60 тисяч авто. Ось вони, темпи технічного прогресу! А перший автобусний маршрут з'явився у Рівному в 1910 році. На поВ чатку від нашого міста до Житомира автобус йшов... 19 годин! НалагодиВ лись перевезення від Рівного до КорВ ця — у 1911Вму німецький автобус доВ лав цю відстань за дві з половиною години, розповідається у книзі Андрія Лисиці "Місто Рівне. Сторінки історії". До слова, сто років тому в РівноВ му всерйоз обговорювали ідею запусВ ку... трамвая. Передбачалося ствоВ рити акціонерне товариство "РівненВ

НИНІ ПРИВОКЗАЛЬНА ПЛОЩА У РІВНОМУ У БУДЬ-ЯКУ ПОРУ ДОБИ ЗАПОВНЕНА ТРАНСПОРТОМ. А У ПОВОЄННІ РОКИ, КОЛИ БУЛО ЗРОБЛЕНЕ ФОТО, ВОНА ВИГЛЯДАЛА ПРОСТОРІШОЮ — В МІСТІ ПРОСТО НЕ БУЛО СТІЛЬКИ АВТОМОБІЛІВ І АВТОБУСІВ ський трамвай", існувала попередня домовленість з англійським банком про фінансування робіт. Трамвай мав діяти на засадах концесії (договір про передачу природних багатств, підприВ ємств, інших господарських об'єктів, що належать державі чи місцевим орВ ганам влади, в тимчасову експлуатаВ цію іншим державам, іноземним фірВ мам, приватним особам). Місто отриВ мувало право викупити міську частиВ ну трамвая після 15 років експлуатаВ ції за 65% витрат на його будівництво, після 20 років — за 45%, після 25 роВ ків — за 30%, а після 30 років — трамВ вай переходив у міську власність безВ коштовно. Але почалась Перша світоВ ва війна і "трамвайні" плани залишиВ лись планами. До слова, на початку 90Вх років миВ нулого століття в Рівному знову загоВ ворили про будівництво трамвайної лінії. Ось як згадує про це у книзі "РівВ не. Назад до капіталізму" Микола НеВ сенюк: "Повернувшись взимку 1990В 1991 років із чергового закордонного відрядження, голова міськвиконкому представив сенсаційний проект, який мав вирішити всі транспортні питання Рівного. Нагадаю, що приватних переВ візників тоді ще не було й близько, а старенькі державні автобуси і тролейВ буси їздили вкрай нерегулярно. Новий проект Івана Федіва передбачав оргаВ 56

нізацію у Рівному руху... трамваїв. Мали бути побудовані трамвайні депо, а лінії нового виду транспорту мали обплутати місто довкола та всередині своїми маршрутами по нових дорогах, мостах і транспортних розв’язках... За розробку проекту трамвайних ліній у Рівному було заплачено одній іноземВ ній фірмі кругленьку суму. Казали, що гроші пішли з каси “Азоту”. Пішли та й пішли. Ніхто й не думав нічого будуваВ ти, а проект трамваїв поступово переВ творився на анекдот". Нині громадський транспорт РівВ ного щодня перевозить близько 200 тисяч пасажирів — 130 тисяч маршВ рутками і 60В65 тисяч — тролейбусаВ ми. До слова, перший у місті тролейВ бусний маршрут з'явився близько чоВ тирьох десятиліть тому — 5 грудня 1974 року. Дата, вочевидь, була обраВ на невипадково — до 1977 року саме 5 грудня відзначався День КонституВ ції — на честь ухваленого ще в 1936 році "сталінського" основного закоВ ну). Маршруток у місті 350, тролейВ бусів — 44, а зупинок громадського транспорту — аж 196! Найдовші у Рівному маршрути — 35Вй і 65Вй: якщо рахувати дорогу в обидва кінці, вийде по 30 кілометрів! Трохи коротший маршрут №42 — 28 км. А найкоротші рівненські маршрути — 32Вй (11 км), та 55 і 56 (по 12 км).


До якої Ольги приїжджав у Рівне останній імператор? Від початку Першої світової війни в Рівному працювала сестрою милосердя... рідна сестра останнього російського імператора Миколи ІІ, молодша донька імператора Олександра ІІІ та імператриці Марії Федорівни велика княгиня Ольга. Вона доглядала поранених у місцевому військовому госпіталі. Сучасники писали, що руки Ольги творили дива. Лікарі спеціально кликали її, коли пораненому треба було зробити особливо складну перев'язку. Братжімператор під час війни не раз бував у Рівному і зустрічався тут з Ольгою, разом з нею оглядав поранених у госпіталі. Про це свідчать щоденникові записи Миколи ІІ, які дійшли до наших днів. "В половине первого ночи выехал из Ставки и в 9 час. утра прибыл в Ровно, — писав у своєму щоденнику Микож ла ІІ 24 вересня 1914 року. — С большою радостью встреж тил Ольгу и Сандро на станции. Поехал с ними в лазарет, в кот. Ольга ухаживает с начала войны в качестве сестры миж лосердия, а затем в местный лазарет, где обошел более тяж жело раненых. Все нашел в порядке и чистоте. Завтракал с Ольгой, Сандро и Дмитрием у себя и в час с четвертью уеж хал в БрестжЛитовск..." 29 жовтня того ж року останній російський імператор знову відвідує Рівне. "В 10 час. чудным теплым утром приж ехал в Ровно, — занотовує Микола ІІ у щоденнику. — Ольж га и Сандро встретили меня; поехали вместе в ее лазарет. Теперь раненых было гораздо больше прошлого раза. Верж нулись в поезд к завтраку. В 2 часа отправился с ней в два военных госпиталя, в кот. я тоже был. Видел много авж стрийских раненых. В половине пятого пили чай в поезде. Читал. Погулял немного на станции. После обеда посидел с Ольгой. Простился с нею и Сандро около 10 час. Затем пож играл с теми же в домино". А ось запис за 1915 рік — 26 січня: "В 9 час. прибыл в Ровно. Ольга вошла в вагон. Поехали вдвоем в ее лазаж рет. Он был полон ранеными 220 чел. Побывал в помещеж нии сестер и в ее комнате. Завтракали в поезде в час. Погож МИКОЛА ІІ І ЙОГО СЕСТРА ВЕЛИКА КНЯГИНЯ ОЛЬГА ОБХОДЯТЬ ПОРАНЕНИХ У РІВНЕНСЬКОМУ ВІЙСЬКОВОМУ ГОСПІТАЛІ

57

да была солнечная, мы выехали за город и оттуда хорошей дорогой вернулись на станцию. После чая посидели вдвож ем до моего отъезда в 7 час. Вечером поиграл в домино". До речі, саме в той час Ольга розлучилась із першим чож ловіком — принцем Ольденбурзьким — і вийшла заміж за офіцера Миколу Куліковського, стосунки з яким тривали до того 13 років. Від Куліковського Ольга народила двох синів (у першому шлюбі княгиня не мала дітей) і провела з ним усе подальше життя. ...Сучасники розповідали про велику княгиню Ольгу як про скромну в побуті людину, талановиту художницю — вона залишила після себе близько 2 000 картин! Кошти від їх продажу допомагали їй займатись благодійністю. Цікаж во, що велика княгиня Ольга — одна з небагатьох членів імператорської сім'ї Романових, яка уникнула більшовицьж ких переслідувань. Після жовтневої революції 1917 року вона виїхала в Данію, згодом — до Канади, де прожила до 1960 року.


Журнал «Вітаемо», №6, серпень 2015  

Журнал «Вітаемо», №6, серпень 2015

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you