Issuu on Google+

Міністерство аграрної політики та продовольства України Стрийський коледж Львівського національного аграрного університету

Методичні вказівки до виконання курсової роботи З дисципліни Трудове право

Стрий 2014 5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Зм. Арк.. № документа Розробив Шабан Р.Р. Арк. . рк. . Перевірив Левкович І.С

Борис Н. Контр. Затв.

Підпис Дата «Перспективи працевлаштування дітей-інвалідів,вихідців школиінтернат села Підгірці Стрийського району Львівської області»

Літера

Аркуш

Аркушів

95 50

СК ЛНАУ гр. П-31 стст


Завдання проектування Завдання курсової роботи– закріпити і систематизувати знання студентів з фундаментальних дисциплін та дисциплін професійної підготовки, навчити їх самостійно працювати і практично застосовувати теоретичні знання при вирішенні питань виробничо-технічного характеру. Курсова робота повинна сприяти закріпленню, поглибленню і узагальненню знань, одержаних студентами під час навчання. Оформлення текстової документації Курсові роботи оформляють шляхом підшивання аркушів паперу формату А4 в папку. На папку наклеюється аркуш з рамкою (160  100), яку рекомендується розміщувати на відстані 90 мм від верхньої границі формату і на відстані 25 мм від правої границі формату В папку підшивають такі аркуші: 1) титульний аркуш (див. додаток Б); 2)

завдання на проектування (додаток В);

3) зміст ,який виконується на аркушах з рамкою і основним написом форми 2 (відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 2.104-68) 4) аркуші текстової частини з рамкою і основним написом форми 2а (відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 2.104-68) До дипломного проекту додається подання голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту дипломного проекту .

Побудова текстової частини Текстова частина пояснювальних записок курсових робіт виконується українською мовою (відповідно до державного стандарту України ДСТУ 300895) на одній стороні аркуша паперу білого кольору формату А4 (210  297 мм). Студентами усіх спеціальностей використовуються аркуші, на яких виконують рамку на відстані: 5 мм від краю аркуша зверху, знизу та справа; 20 мм на підшивку – зліва. У нижній частині аркуш має основний напис форми 2 або 2а (відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 2.104-68) (див. додаток Д). Текст виконують одним із зазначених способів:

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

4


 рукописним – з висотою літер і цифр не менше 2,5 мм, які потрібно писати чітко, акуратно пастою чорного кольору. Кількість рядків на аркуші записки при такому способі повинно бути від 28 до 32, відступ в абзаці повинен дорівнювати п’яти знакам;  машинописним – при цьому шрифт повинен бути чорного кольору, висотою не менше 2,5 мм, рекомендована кількість рядків на сторінці – 35…40 рядків;  з використанням друкуючих пристроїв ЕОМ та використанням текстового редактора Microsoft Word, шрифту «Times New Roman» розміром 14пт. Вписування в текст документів, які виготовлені нерукописним способом, окремих слів, формул, літер, цифр, знаків дозволяється тільки пастою чорного кольору з висотою літер або цифр, що відповідає висоті шрифту тексту. Під час написання тексту слід дотримуватись відстаней:  від рамки до границі тексту потрібно залишати: з початку рядка – не менше 5 мм, в кінці рядка – не менше 3 мм;  від верхнього і нижнього рядка тексту до рамки – не менше 10 мм. Під час виконання текстової частини пояснювальних записок дипломних і курсових проектів (робіт) необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж усієї текстової частини. Всі лінії, літери, цифри та інші знаки мають бути чіткі, нерозпливчасті. Окремі слова, формули, знаки, які вписують у надрукований текст, мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту має максимально наближуватись до щільності основного зображення. Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою (коректором) і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлене повинно бути чорного кольору. Пошкоджені аркуші, аркуші з помарками і слідами не повністю видаленого попереднього тексту потрібно замінити. Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у текстовій частині наводять мовою оригіналу. Скорочення слів і словосполучень у текстовій частині – відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

5


Текстову частину при необхідності поділяють на розділи і підрозділи, а при необхідності – на пункти і підпункти, які повинні мати заголовки і коротко виражати суть їх змісту. Заголовки структурних елементів текстової частини і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Структурні елементи текстової частини повинні бути такими: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ ПРОЕКТУВАННЯ», «ОРГАНІЗАЦІЙНА (РОЗРАХУНКОВА) ЧАСТИНА», «ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА», «ЕНЕРГОЕФЕКТИВНА ЧАСТИНА», «КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА», «ОХОРОНА ПРАЦІ», «ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА», «ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» Структурні елементи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» не нумерують. Заголовки підрозділів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнювати п'яти знакам (15…17 мм). Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділів не допускається. Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути: — за рукописного способу – не менше ніж два рядки; —

за машинописного способу – не менше ніж три інтервали.

Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою ж, як у тексті. Розділи та підрозділи текстової частини слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті текстової частини і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад: 1 , 2, 3 і т. д. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

6


розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 1.1 , 1.2 і т. д. Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад: 1.1.1 , 1.1.2 і т.д. Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами. Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад: 1.1.1.1 , 1.1.1.2 , 1.1.1.3 і т.д. Після номера підпункту крапку не ставлять. В текстовій частині не допускається:  розміщувати назву розділу або підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту;  застосовувати для одного і того ж поняття різні науково-технічні терміни (синоніми), а також слова і терміни іншомовного походження при наявності рівнозначних слів і термінів в українській мові;  скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони застосовуються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин в таблицях і в розшифровках буквенних позначень, які входять в формули;  застосовувати індекси стандартів (ДСТУ, ГОСТ, СТП і ін.) без реєстраційного номера. Оформлення таблиць Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць (див. додаток М). Таблиці розміщуються після першої згадки про них у тексті записки або на наступній сторінці. Таблицю розміщують таким чином, щоб її можна було читати без повороту записки або з поворотом за годинниковою стрілкою. Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, які розміщені у додатках. Номер таблиці

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

7


складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад: «Таблиця 1.1» - перша таблиця першого розділу. Таблиця має назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і розташовують над таблицею. Назва має бути стислою і відображати зміст таблиці. Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик. При поділі таблиці на час��ини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово «Таблиця » вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці » з зазначенням номера таблиці. Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині. Висота рядка таблиці повинна бути не меншою ніж 8 мм. Графу «№ п/п» в таблицю не включають. При необхідності нумерації, номер вказують в боковику таблиці перед найменуванням рядка. Якщо цифрові або інші дані в якомусь стовпці відсутні, то в ній ставлять прочерк. Якщо текст, що повторюється в стовпці таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати на знак повторення ( – // – ), якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж» і далі знак повторення. Ставити знак повторення замість цифр, типів, марок, математичних знаків, хімічних та інших символів, які повторюються, не допускається. На всі таблиці мають бути посилання в текстовій частині, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть повністю (якщо таблиця не має номера) і скорочено (якщо має номер), наприклад: «в таблиці», «в табл. 1.1». Інші вимоги до виконання таблиць – відповідно до чинних стандартів на технічну документацію.

Оформлення посилань

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

8


Посилання в текстовій частині на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: «... у роботах [1-7] ...» Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера. Наприклад: Цитата в тексті: «... у загальному обсязі робочого часу частка інформаційної роботи перевищує 70 % [6]». Відповідний опис в списку використаних джерел: 6. Автоматизація робіт в установах // ТПЕР. - № 4. - М.: Мир, 1983. - С. 66-76. При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. При посиланнях слід писати: «... у розділі 4 ...», «... дивись 2.1 ...», «... за 3.3.4 ...», «... відповідно до 2.3.4.1 ...», «... на рис. 1.3 ...» або «... на рисунку 1.3 ...», «... у таблиці 3.2 ...», «... (див. 3.2) ...», «... за формулою (3.1) ...», «... у рівняннях (1.23) - (1.25) ...», «... у додатку Б ...»

Оформлення списку використаних джерел Слова «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» записуються зверху посередині сторінки великими літерами. Назва джерел записується малими літерами (крім першої великої) (див. додаток Р). У списку використаних джерел в алфавітному порядку подається перелік підручників, довідників, методичних вказівок і ін., які використовувались під час виконання дипломних та курсових проектів (робіт). Джерела, включені до списку, повинні бути представлені на мові оригінала. Відомості про джерела повинні включати: прізвище автора, заголовок, місце видання, рік видання, кількісну характеристику (обсяг сторінок). Прізвище автора слід вказувати у називному відмінку. Якщо підручник написано кількома авторами, то їх прізвища з ініціалами вказують в такій послідовності, в якій вони надруковані у підручнику. Заголовок книги потрібно писати так, як на титульному аркуші. Назву місця видання необхідно писати скорочено, поставивши в кінці крапку і двокрапку. Назву видання пишуть повністю, поставивши в кінці кому, після якої записують рік видання і кількість сторінок, розділених комою.

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

9


Оформлення додатку Слово «ДОДАТОК» записується зверху та посередині сторінки великими літерами. Додаток містить матеріал, що не увійшов до основного матеріалу пояснювальної записки: ілюстрації, таблиці і ін. Додатки слід оформляти як продовження розрахунково-пояснювальної записки на її наступних сторінках, або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у текстовій частині. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово «Додаток » і велика літера, що позначає додаток. Якщо додаток (додатки) оформлять окремою частиною, такий додаток повинен мати титульний аркуш. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ,Є,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад: додаток А, додаток Б і т.д. Додатки повинні мати спільну з текстовою частиною наскрізну нумерацію сторінок. За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять означення додатку (літеру) і крапку, наприклад: А.1 - перший розділ додатку А. Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад: рисунок Г.1 - перший рисунок додатку Г; таблиця А.2 - друга таблиця додатку А; формула (А.1) перша формула додатку А. Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад: рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1). В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «... на рисунку А.2 ...», «... на рисунку А.1 ...» – якщо рисунок єдиний у додатку А; «... в таблиці Б.3 ...», або «... в табл. Б.3 ...»; «... за формулою (В.1) ...» , «... у рівнянні Г.2 ...». Джерела, що цитують тільки у додатках, повинні розглядатися незалежно від тих, які цитують в основній частині розрахунково-пояснювальної записки, і повинні бути перелічені наприкінці кожного додатку в переліку посилань. Форма цитування, правила складання переліку посилань і виносок повинні бути аналогічними прийнятим у основній частині проекту. Перед номером цитати і відповідним номером у переліку посилань і виносках ставлять позначення додатку.

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

10


Якщо в проекті як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документу даного виду, його копію вміщують у звіті без змін в оригіналі. Перед копією документу вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово «ДОДАТОК » і його назву (за наявності), праворуч у нижньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документу нумерують продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок текстової частини (не займаючи власної нумерації сторінок проекту).

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

11


Курсова робота 5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Група П - 31 Шабан Роксолани Романівни 2013

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

12


Міністерство аграрної політики та продовольства України Стрийський коледж Львівського національного аграрного університету Циклова комісія Правових дисциплін «Допускаю до захисту» зав. відділенням ________ М.А Здирок «___» ________ 20__ р. КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Трудове право» на тему: «Перспективи працевлаштування дітей-інвалідів школиінтернату села Підгірці Стрийського району Львівської області».

Пояснювальна записка до курсової роботи 5.001.008.020.00.00.000.ПЗ

Студентки третього курсу, групи П-31 Спеціальності 5.03040101 «Правознавство» Шабан Р.Р. Керівник: викладач Левкович І.С. Оцінка: ___________ Члени комісії: ______ ______ ______ м. Стрий – 2013 рік

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

13


Міністерство аграрної політики та продовольства України Стрийський коледж Львівського національного аграрного університету Відділення «Економіки, права та туризму» Циклова комісія Правових дисциплін Освітньо-кваліфікаційний рівень «Молодший спеціаліст» Спеціальності: 5.03040101 «Правознавство»

«Затверджую» заступник директора з навчальної роботи _________ С.П. Лесюк «___» ________ 20___р.

ЗАВДАННЯ на курсову роботу з дисципліни студентці

«Трудове право України» 3 курсу, групи П – 31 Шабан Роксолані Романівні

Тема роботи: «Перспективи працевлаштування дітей-інвалідів школиінтернату села Підгірці Стрийського району Львівської області» Керівник роботи Левкович Іванна Стефанівна Затверджені наказом №___ від «___» _______ 20__ р. по Стрийському коледжі Львівського національного аграрного університету Строк подання студентом роботи: «___» ______ 20___р. Вихідні дані до роботи:

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

14


Вступ 1 Загальні теоретичні відомості про перспективи працевлаштування інвалідів 1.1 Соціальні аспекти працевлаштування людей з особливими потребами 1.2 Зайнятість і працевлаштування людей з інвалідністю: проблеми та шляхи їх вирішення 2 Перспективи працевлаштування дітей-інвалідів у Львівській області 2.1 Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на Львівщині 2.2 Регулювання працевлаштування інвалідів на Львівщині 3 Дослідження перспектив працевлаштування дітей-інвалідів,вихідців школиінтернату села Підгірці 3.1 Аналіз діяльності школи-інтернату села Підгірці та її сприяння інтеграції дітей-інвалідів в суспільство 3.2 Проблеми та перспективи працевлаштування дітей-інвалідів,вихідців школи-інтернату села Підгірці Висновок

Розглянуто на засідання циклової комісії Правових дисциплін спеціальності «Правознавство»: Протокол №___ від «___» ________ 20___р. Голова циклової комісії: __________ С.Я. Яцентюк

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

15


Календарний план № п/п

Назва етапів курсового проекту (роботи)

Строк виконання етапів проекту (роботи)

Примітка

Студент: __________ ____________ (підпис)

(прізвище та ініціали) Керівник проекту: __________ ____________

(підпис)

(прізвище та ініціали)

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

16


ЗМІСТ Вступ

4

1 ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНВАЛІДІВ

8

1.1 Соціальні аспекти працевлаштування людей з особливими потребами

8

1.2 Зайнятість і працевлаштування людей з інвалідністю: проблеми та шляхи їх вирішення

15

2 ПЕРСПЕКТИВИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ-ІНВАЛІДІВ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

24

2.1 Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на Львівщині

24

2.2 Регулювання працевлаштування інвалідів на Львівщині

33

3 ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ-ІНВАЛІДІВ,ВИХІДЦІВ ШКОЛИ-ІНТЕРНАТУ СЕЛА ПІДГІРЦІ

42

3.1 Аналіз діяльності школи-інтернату села Підгірці та її сприяння інтеграції дітей-інвалідів в суспільство

42

3.2 Проблеми та перспективи працевлаштування дітейінвалідів,вихідців школи-інтернату села Підгірці Висновки

47 58

Список використаних джерел Додатки

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

17


ВСТУП

В будь-якій соціальній державі соціальний захист – це один з найважливіших напрямків її розвитку. Рівень цивілізованості держави та суспільства визначається ставленням до найменш захищених та найбільш вразливих членів, які потребують соціального захисту, у першу чергу до дітей-інвалідів. В умовах реформування економічної системи України у зв’язку з переходом до ринкових відносин, діти-інваліди опинилися в найбільш

тяжкому

становищі. Виділення дітей - інвалідів в окрему

самостійну групу є життєво необхідним у зв’язку з їх беззахисністю, важкістю соціальної адаптації в суспільстві, що пов’язане з особливими умовами, в яких відбувається формування особистості

дітей - інвалідів. У

вирішенні такої найважливішої проблеми, як забезпечення соціального захисту дитини-інваліда, зацікавлене все світове співтовариство. Жодна держава у світі не може бути зразком у сфері додержання прав дитиниінваліда. У будь-якій державі, навіть економічно розвинутій, спостерігається ріст захворювання серед неповнолітніх, погіршення стану здоров’я серед дітей, наявність сімей з невисоким рівнем життя. Все це свідчить про те, що вирішення проблеми забезпечення соціального захисту дитини-інваліда не можна досягнути тільки національними засобами, а потрібна допомога всього світового співтовариства

в

цілому.

Нагляд

за

динамікою

дитячої інвалідності та пошук шляхів впливу на неї, удосконалення чинного законодавства

щодо

соціального

захисту

дітей-інвалідів

одне

з

найважливіших завдань сучасної правової держави. Однак в Україні відсутня єдина система обліку дитячої інвалідності, що викликає складності у вивченні цієї проблеми та необхідність прийняття заходів щодо її вирішення.

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

18


Правове дослідження соціального захисту дітей-інвалідів є актуальним як у загальнотеоретичному, так і у прикладному плані. З одного боку, незважаючи на значні економічні труднощі, держава не перестає турбуватися про права інвалідів, законодавчо їх закріплюючи та визначаючи. При здійсненні економічного та соціального планування враховуються переважно потреби дорослих інвалідів, а не дітей-інвалідів. З іншого боку, головною проблемою дітей-інвалідів та сімей, в яких виховуються такі діти, є те, що на рівні

органів

виконавчої

влади,

органів

місцевого

самоврядування,

підприємств, установ, організацій ці нормативно-правові акти не завжди виконуються, а відтак на практиці діти-інваліди нерідко позбавлені прав та гарантій, передбачених чинним законодавством.

Сьогодні

соціальна

політика держави зорієнтована на реалізацію конституційних вимог щодо соціального захисту інвалідів, створення їм сприятливих умов для повноцінної діяльності, праці, лікування, побуту, культури, спорту та реалізації їхніх потенційних можливостей в усіх сферах суспільного

життя.

Захист прав людини, у тому числі і дитини, – це один з важливих принципів правової держави. Необхідно прийняти нові нормативно-правові акти, привести чинне законодавство у відповідність до міжнародних стандартів, впровадити цивілізовані стандарти, реальні та дієві соціальні програми. І тільки тоді, коли самі діти-інваліди або їх сім’ї відчують позитивні наслідки здійснення цих заходів, можна стверджувати про реальні зрушення у справі захисту

дітей-інвалідів.

Мета мого дослідження полягає у тому, щоб на підставі аналізу чинного законодавства про соціальний захист дітей-інвалідів та юридичної літератури з’ясувати основні проблеми правового регулювання і фактичної реалізації соціального захисту дітей-інвалідів та запропонувати шляхи їх вирішення. Для досягнення зазначеної мети в курсовій роботі ставляться та вирішуються такі основні завдання:

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

19


1.

проаналізувати правове регулювання порядку встановлення

інвалідності дітям; 2.

дослідити фактичний стан соціального захисту дітей-

інвалідів в Україні; 3.

визначити складові механізму соціального захисту дітей-

інвалідів; 4.

дослідити

правові

аспекти

матеріального,

соціально-

побутового та медичного забезпечення дітей-інвалідів; 5.

охарактеризувати права та гарантії дітей-інвалідів у сфері

освіти та праці; 6.

розробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо

вдосконалення правового регулювання соціального захисту дітейінвалідів. Об’єктом дослідження в курсовій роботі є суспільні відносини у сфері

соціального

захисту

дітей-інвалідів

та

перспективи

їх

працевлаштування. Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання правового забезпечення соціального захисту дітей-інвалідів в Україні та в

селі Підгірці,

зокрема.

Методологічну основу дослідження складає діалектичний метод пізнання правових явищ. В курсовій роботі використовувались наступні методи: історичний (сучасний стан регулювання соціального захисту дітей-інвалідів розглядається як результат розвитку національного законодавства, простежується розвиток понять «інвалід», «соціальне забезпечення», «соціальний захист»); соціологічний (при проведенні дослідження було опитано кількох осіб, які виховують дітей-інвалідів з метою виявлення актуальних проблем, з якими зіштовхуються такі сім’ї); формально-логічний; системно-структурний, за допомогою яких здійснюється аналіз усієї системи соціального захисту дітей-інвалідів та

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

20


визначаються загальні ознаки та специфічні риси видів соціального захисту. Усі методи дослідження використовувалися у взаємозв’язку для досягнення всебічності, повноти й об’єктивності дослідження та істинності кінцевих результатів.

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

21


ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПЕРСПЕКТИВИ

1

ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНВАЛІДІВ

1.1

Соціальні

аспекти

працевлаштування

людей

з

особливими потребами

Проблема осіб з обмеженими фізичними можливостями має не тільки медичний (медична допомога, догляд, реабілітація), а перш за все соціальний характер. А це передбачає необхідність забезпечення можливостей набуття освіти, професійного навчання і, врешті-решт, працевлаштування.

Вирішення

проблеми

інвалідності

передбачає

розв’язання в комплексі низки таких напрямів: 1.

правове регулювання соціальної політики щодо цієї

категорії громадян; 2.

матеріальне, соціально-побутове та медичне забезпечення;

3.

створення

реабілітаційної

медичної,

соціальної

та

професійної інфраструктури; 4.

забезпечення освіти та фахової підготовки;

5.

працевлаштування та зайнятість;

6.

інформаційне забезпечення.

Для комплексного вирішення означених проблем необхідно соціальний захист та безпеку людей з особливими потребами розглядати як систему взаємодії органів державної та місцевої виконавчої влади і місцевого самоврядування, а також недержавних інститутів соціальної політики. Особливого значення соціальна політика у сфері роботи з

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

22


людьми з особливими потребами набуває саме на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Це обумовлене, перш за все, тим, що Україна намагається досягти відповідних стандартів життя, які притаманні розвинутим європейським своєрідні

критерії,

які

країнам.

відображають

ступінь

У

світі

склались

розвиненості

та

цивілізованості країни. Одним з найважливіших таких критеріїв є рівень зайнятості людей з обмеженими фізичними можливостями. Склалося так, що в передових країнах світу рівень працевлаштування інвалідів складає половину від їх загальної кількості. В Україні, за даними Фонду соціального захисту інвалідів, нараховується близько 2,5 мільйони людей, які через фізичні чи психічні вади здоров’я потребують державної підтримки, але сприятливі умови оплачуваної роботи створені лише 378 тисячам із них, що становить трохи більше 15%. Тому урядом поставлено завдання створити 1 мільйон робочих місць, причому в 20132014 роках планується створити додатково 10 тисяч робочих місць. Законодавство про соціальну захищеність людей з особливими потребами в Україні складається із Закону "Про основи соціальної захищеності людей з особливими потребами в Україні" та низки відповідних

законодавчих

актів.

Слід

зауважити,

що

чинне

законодавство постійно удосконалюється. Загалом соціальний захист людей з особливими потребами з боку держави полягає: 1.

у наданні грошової допомоги;

2.

наданні засобів пересування , протезування, орієнтації і

сприйняття інформації; 3.

забезпечення пристосованим житлом;

4.

встановленні опіки або стороннього догляду;

5.

пристосуванні забудов населених пунктів, транспорту,

засобів комунікації і зв’язку до особливості людей з особливими потребами.

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

23


Хотілося б відзначити, що соціальний захист інвалідів не обмежується переліченими вище заходами, а відповідна законодавча база потребує вдосконалення. Вбачається доцільним, щоб в основу принципу соціального захисту інвалідів було покладено не соціальне забезпечення, яке по своєму змісту виконує пасивну функцію соціального захисту, а створення такої системи захищеності інвалідів, яка б забезпечувала відповідні умови і рівні можливості для реалізації життєвих потреб, здібностей та творчого потенціалу особистості. Одним з пріоритетних напрямів політики щодо соціального захисту інвалідів є їх реабілітація. З метою реалізації творчих і виробничих здібностей

інвалідів

реабілітації

їм

та

з

урахуванням

забезпечується

підприємствах(об’єднаннях). професійної

реабілітації

право

Питання

інвалідів

індивідуальних

в

програм

працювати

на

соціально-трудової

та

Україні

набуває

особливої

актуальності. Це пов’язано з тим, що в Україні відмічається тенденція до постійного

зростання

частки

людей

з

обмеженими

фізичними

можливостями у загальній кількості населення. Так, якщо на початку 90х років ХХ сторіччя в Україні питома вага інвалідів становила майже 3% чисельності населення, то на 1 січня 2013 року – 5,3% чисельності населення. Ситуація ускладнюється і тим, що серед осіб, які вперше визнані інвалідами, більшість (80%) складають особи працездатного віку, зростає контингент дітей-інвалідів( на початок 2013 року налічувалось понад 168 тис. дітей-інвалідів). Саме тому державна політика соціального захисту осіб з обмеженими можливостями спрямована на створення системи їх соціально-трудової та професійної реабілітації. Особливе значення у цій справі приділяється Державній службі

зайнятості,

її

сприянню

працевлаштуванню

інвалідів

з

урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертизи. Державною

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

24


службою зайнятості багато зроблено до залучення осіб з інвалідністю у сферу соціально-трудових відносин: укладено

1.

багатосторонні

угоди

з

інституціями,

які

працюють у сфері соціального захисту населення; налагоджено взаємодію обласних центрів зайнятості з

2.

громадськими організаціями інвалідів; 3.

більшість центрів зайнятості обладнано пандусами;

4.

у

центрах

зайнятості

здійснюється

інформаційне

забезпечення та облік інвалідів, створено банк даних інвалідів, які бажають працювати. Такі заходи сприяли збільшенню звернень інвалідів до Державної служби зайнятості України за останні 6 років у 2,5 рази. У 2013 році в центри

зайнятості

звернулось

17,4

тис.

осіб

з

обмеженими

можливостями. В той же час, у цій важливій справі існує певна кількість проблем. Так, квотування державного певного відсотка робочих місць на підприємствах, в установах та організаціях(норматив становить 4%) не приносить бажаних результатів. Кількість підприємств, які подають звіти

стосовно

працевлаштування

інвалідів,

становить

71,4%.

Співвідношення кількості підприємств, на яких дотримується виконання 4-відсоткового нормативу, до підприємств, які подали звіти, становить 83,1%. Наразі не всі країни світу вдаються до практики квотування. А деякі, що вдаються до подібної практики, встановлюють нижчі відсотки. Хоча це не заважає, наприклад, Італії, при нижчих нормативах працевлаштовувати до 55% інвалідів своєї країни (проти

15% в

Україні). Друга проблема полягає в тому, що, відповідно до нормативних

актів,

працевлаштуванню

Державна

тільки

тих

служба осіб

з

зайнятості

обмеженими

сприяє фізичними

можливостями, які до неї звертаються. Тож певна кількість інвалідів вирішує

проблему

працевлаштування

самотужки.

По-третє,

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

при

Арк.

25


працевлаштуванні інваліди стикаються з підвищеними вимогами роботодавців, необхідністю виконувати роботи при невідповідних умовах праці, непристосованому робочому місці, низькому рівні заробітної плати або її несвоєчасній виплаті, інших соціальних негараздах. В той же час більшість інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, шукають роботу з надомними

умовами праці, без

психологічного навантаження, зі скороченим робочим днем, без фізичного навантаження, без навантаження на зір або слух, з обмеженням ходьби тощо. Центри зайнятості, безумовно, намагаються тих інвалідів, які звертаються, працевлаштувати на спеціально створені та пристосовані для них робочі місця. Але за браком потрібної кількості таких робочих місць змушені надавати інформацію про звичайні, непристосовані робочі місця. Четвертою проблемою є наявність такої важливої перешкоди у працевлаштуванні осіб з обмеженими фізичними можливостями, як невідповідність між професійно-кваліфікаційним складом вакансій та медичними показниками і станом здоров’я шукачів роботи. На жаль, певній кількості інвалідів присутній соціальнотрудовий нігілізм, пов'язаний з такими психологічними проблемами, як небажання, страх, розпач від необхідності перенавчатись, отримувати нову спеціальність, кваліфікацію або взагалі працювати. Також існують значні відмінності між можливостями працевлаштування осіб з фізичними вадами в містах та сільській місцевості, в різних регіонах країни. У світі відомі близько 180 видів робіт, які люди з особливими потребами

можуть

вдосконалення

виконувати

системи

вдома.

залучення

Подальший

інвалідів

до

розвиток

і

підприємницької

діяльності також є перспективним напрямком щодо покращення працевлаштування осіб з обмеженими можливостями. Інвалідність

-

це

соціальний

феномен,

уникнути

якого

неспроможне жодне суспільство. За даними Організації Об’єднаних

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

26


Націй, у світі нараховується приблизно 450 мільйонів осіб з порушеннями фізичного та психічного розвитку, що становить майже десяту частину загальної кількості населення нашої планети. Всесвітня організація охорони здоров’я нараховує кількість таких людей у межах 13%, причому наявна тенденція до зростання цієї цифри. Кожна держава відповідно до рівня свого розвитку формує соціальну та економічну політику по відношенню до інвалідів. Одним із основних критеріїв ефективності цієї політики має бути орієнтація на досягнення повної реабілітації - зняття статусу інваліда, або часткової реабілітації переходу у більш легку групу інвалідності. Актуальним є вирішення питання забезпечення для осіб з обмеженими можливостями здатності на рівних конкурувати на ринку праці завдяки медико-соціальній, професійній, трудовій реабілітації. Згідно з Конституцією України[1], кожному громадянину держави гарантовано право на працю, вільне обрання професії та можливість заробляти собі на життя працею. Інваліди відносяться до уразливих категорій соціальної

захищеності

через

те,

що

населення, потребують їм

важко

досягти

конкурентоспроможності на ринку праці в сучасних економічних умовах. Загальна декларація прав людини, прийнята резолюцією 217А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН[3], проголошує, що кожна людина має право на освіту, працю, вільний вибір, справедливі та сприятливі умови праці та на захист від безробіття; технічна та професійна освіта повинні бути загальнодоступними, а вища освіта має бути однаково доступною для всіх відповідно до здібностей кожного. Декларація про права розумово відсталих осіб, проголошена резолюцією 2856 (ХХVІ) Генеральної Асамблеї ООН[4], засвідчує, що розумово відстала особа має право на освіту, навчання, відновлення працездатності і підтримку, які дозволять їй максимально розвивати свої здібності і можливості. В Декларації про права інвалідів[5], проголошеній резолюцією 3447 (ХХХ)

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

27


Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що інваліди мають право на освіту, ремісничу професійну підготовку та відновлення працездатності, на допомогу, консультації, на послуги з працевлаштування та інші види обслуговування,

які

дозволять

їм

максимально

проявити

свої

можливості та здібності і прискорять процес їх соціальної інтеграції або реінтеграції. В Резолюції 48/96 Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 1993 р.[6] говориться про необхідність організовувати професійне навчання інвалідів, визнання державами принципу рівних можливостей в сфері початкової, середньої та вищої освіти для дітей, молоді та дорослих, які мають інвалідність. Наголошується на тому, що освіта інвалідів має бути невід’ємною частиною загальної освіти, до неї необхідно забезпечити адекватний доступ і допоміжні послуги для задоволення потреб осіб з різними формами інвалідності. Особливу увагу треба приділяти такій категорії, як дорослі інваліди, особливо жінки. Закон України «Про освіту»[7] проголошує, що громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від будь-яких обставин, в тому числі стану здоров'я. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів»[8] стосується, зокрема, законодавчого забезпечення освіти і професійної підготовки інвалідів. Закон «Про реабілітацію інвалідів в Україні»[9] визначає умови для відновлення або здобуття трудових навичок, отримання освіти, професійної підготовки і перепідготовки, працевлаштування з урахуванням функціональних можливостей осіб з інвалідністю. Закон України «Про соціальні послуги»[10] зазначає послуги з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями – комплекс медичних, психологічних, інформаційних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для реалізації права інвалідів на професійну орієнтацію та підготовку, освіту,

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

28


зайнятість. Закон України «Про професійно-технічну освіту»[11] проголошує, що держава гарантує інвалідам професійно-технічну освіту на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям, надаючи переважне право на зарахування до професійно-технічних навчальних закладів. Як показав багаторічний досвід існування людського суспільства, люди з обмеженими чи то фізичними, чи то розумовими можливостями здатні бути повноцінними членами суспільства, незважаючи на свої вади. Обмеження руху не заважає використовувати свої інтелектуальні здібності і працювати саме в цій сфері. Хворі з розладами психіки, розумовими обмеженнями здатні до фізичної праці. Головне – знайти своє місце. Навіть для здорової людини інколи вирішення цього питання викликає неабиякі труднощі, тим більше – для інваліда. Тому завданням як державних установ, так і окремих осіб, є допомога цим людям у професійній самореалізації.

1.2

Зайнятість і працевлаштування людей з інвалідністю:

проблеми та шляхи їх вирішення

Правовий статус і соціальний захист інвалідів в Україні визначені спеціальним Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 р. (зі змінами)[8]. Цей Закон гарантує інвалідам рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі у різних сферах життя суспільства, створення необхідних умов, щоб додержувати повноцінного способу життя. Діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні умов для

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

29


задоволення їхніх потреб у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій і громадській діяльності.

Соціальний

захист інвалідів полягає у наданні грошової допомоги, житла, у встановленні опіки або стороннього догляду, а також пристосуванні до потреб інвалідів забудови населених пунктів, громадського транспорту, засобів комунікацій і зв'язку. Види й обсяги соціального захисту інваліда надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціальнотрудової реабілітації та адаптації. Ця програма є обов'язковою для виконання державними органами, підприємствами, установами й організаціями. Фінансування роботи щодо соціальної захищеності інвалідів здійснюється українським фондом соціального захисту інвалідів. З метою здійснення заходів щодо соціального захисту створюються

громадські

організації

інвалідів.

Підприємства

та

громадські організації інвалідів мають право на пільги зі сплати податків і зборів. Задля реалізації здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право на роботу на підприємствах зі звичайними умовами праці. Працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади. Під час навчання,

професійної

підготовки

або

перепідготовки

інвалідів

допускається застосування альтернативних форм навчання. Інваліди мають переважне право на зарахування до вищих навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів. Під час навчання стипендія та призначена пенсія виплачуються у повному розмірі. По закінченні навчального закладу інвалідам надається право вибору місця роботи. Органи

державної

влади

зобов'язані

створювати

умови

для

безперешкодного доступу інвалідів до жилих, громадських і виробничих будинків, споруд, громадського транспорту, для вільного пересування в населених пунктах, які мають бути обладнані спеціальними засобами і пристосуваннями. Працевлаштування людей з особливими потребами є

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

30


складним процесом в усіх країнах світу. Крім фізичних бар'єрів, що перешкоджають пошуку роботи особам з інвалідністю, різноманітні положення, а також ставлення суспільства створюють певні проблеми для

професійної

інтеграції

людей

з

обмеженими

фізичними

можливостями. Україна приєдналася до Соціальної хартії[12], якою визначено право громадян з інвалідністю на незалежність, соціальну інтеграцію та участь у суспільному житті. При цьому соціальний захист — це не лише система соціальних виплат, послуг у доборі роботи, виплати допомоги по безробіттю, а насамперед система гідних умов праці та заробітної плати,

легальної зайнятості.

Важливою

передумовою забезпечення зайнятості інвалідів є їхня професійна реабілітація, до якої входять психологічна підтримка, професійна орієнтація (переорієнтація) інвалідів та їхнє професійне навчання. Психологічна підтримка сприяє оптимізації психоемоційного стану людини. Професійна орієнтація — це комплексна науково обґрунтована система форм, методів і засобів впливу на інвалідів з метою сприяння їхньому професійному самовизначенню, яка розроблена на основі стану здоров'я,

обдаровань,

здібностей,

професійного

освітньо-

кваліфікаційного рівня, психофізіологічних особливостей, бажань, можливостей — з одного боку, та потреб ринку праці — з іншого. Економічним підґрунтям, що може забезпечити підвищення рівня працевлаштування, а в результаті — зайнятості інвалідів, є реальне зростання обсягів виробництва продукції в усіх сферах та галузях економіки. Лише за таких умов є можливим істотне збільшення як загальної кількості робочих місць, так і кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємствах. Ураховуючи досвід інших країн щодо створення ефективного механізму фінансовоекономічної

зацікавленості

роботодавців

у

найманні

інвалідів,

стимулювання об'єктів господарювання до працевлаштування та

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

31


забезпечення зайнятості інвалідів, для України є два основні напрями: надання кредитів, субсидій роботодавцям з метою компенсації заробітної праці для інвалідів; пільгове оподаткування підприємств, установ, організацій усіх форм власності та відомчого підпорядкування, де

працюють

інваліди.

Взаємовідносини

працівника-інваліда

з

роботодавцем перебувають у сфері особливої уваги як з боку держави, в особі органів, що виконують її функції, так і суспільства загалом. Сумлінні роботодавці прагнуть виконати покладені державою обов'язки щодо працевлаштування інвалідів, але перешкодою досить часто стають неврегульовані

законодавством

питання

у

цій

сфері

відносин.

Фінансування актуальної проблеми працевлаштування інвалідів повною мірою покладено на підприємства, установи й організації. Саме вони під загрозою

застосування

безпосередньо

до

них

штрафних

санкцій

працевлаштовувати

інвалідів.

Так,

вимушені

розширенню

зайнятості інвалідів шляхом залучення їх до підприємництва, різних форм самозайнятості, у тому числі індивідуально-трудової діяльності, сприятиме прийняття на державному рівні нормативно-правових актів щодо допомоги в організації підприємницької діяльності, самозайнятості інвалідів

та

надання

їм

фінансової

допомоги.

Починаючи з березня 2006 р., громадянам з особливими потребами, які зареєстровані у Державній службі зайнятості як шукачі роботи, надається статус безробітного. А з січня 2007 р. вони мають право на отримання

матеріальної

допомоги

по

безробіттю.

Станом на кінець 2012 р. в Україні налічувал��ся близько 2,5 млн. осіб з інвалідністю. Проте в складі усього зайнятого населення України інваліди становили лише 1,5-1,6%, а від загальної чисельності інвалідів працювало близько 15%. Такий стан речей зумовлює потребу у всебічному дослідженні проблеми зайнятості осіб з особливими потребами та виробленні конкретних рекомендацій щодо розв'язання

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

32


цієї

проблеми. Люди з обмеженими фізичними можливостями часто

стикаються з проблемами на ринку праці, тому завданням держави є реалізація політики зайнятості інвалідів з метою залучення даної категорії громадян до сфери соціально-трудових відносин. Правові аспекти зайнятості інвалідів визначаються низкою чинних нормативноправових актів. Ці нормативно-правові акти становлять підґрунтя соціальної політики щодо інвалідів у сфері праці, закріплюючи їхнє право на працю як умову повноцінної інтеграції у суспільство. Проте формування сприятливих умов для життєдіяльності інвалідів у суспільстві,

зокрема

їх

працевлаштування,

потребує

великих

матеріальних витрат. У результаті інваліди, маючи законодавчо визначені права, не мають реальних можливостей для їх реалізації. В Україні державна політика працевлаштування інвалідів здійснюється через квотування, тобто резервування певного мінімуму робочих місць на підприємствах (в установах, організаціях) усіх форм власності та господарювання. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»[8], для підприємств, установ, організацій встановлено 4%-й норматив для забезпечення робочими місцями інвалідів, а якщо на підприємстві працює від 8 до 25 осіб, то резервується одне робоче місце. Невиконання означеного нормативу тягне за собою сплату штрафних санкцій суб'єктами господарювання до Фонду соціального захисту інвалідів. Тим часом у зарубіжних країнах, окрім квотування, широко застосовують фінансовоекономічні роботодавців.

та

соціально-психологічні Фінансово-економічними

механізми важелями

стимулювання заохочення

роботодавців до працевлаштування інвалідів виступають різного роду пільги, дотації, субсидії. Соціально-психологічний механізм заохочення полягає

у

всебічному

сприянні

зайнятості

інвалідів

шляхом

впровадження мотиваційних заходів, відзначення роботодавців, які

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

33


створюють спеціально обладнані робочі місця для працевлаштування осіб з обмеженими можливостями понад встановлений законодавством норматив. Ураховуючи зарубіжний досвід, у перспективі підвищенню рівня зайнятості інвалідів в Україні сприятиме розроблення й упровадження механізмів стимулювання вітчизняних роботодавців. Ними, зокрема, можуть бути: 1. створюють

матеріальне стимулювання (дотації) роботодавців, які робочі

місця

для

інвалідів

понад

встановлений

законодавством норматив; 2.

дотації роботодавцям з метою компенсації заробітної плати

працівників з інвалідністю в разі, якщо продуктивність праці таких працівників

нижча

порівняно

з

дотацій

та

продуктивністю

праці

інших

працівників; 3.

надання

облаштування

та

технічне

субсидій

обслуговування

роботодавцям робочих

місць

на для

працівників з інвалідністю; 4.

надання податкових пільг три сплаті внесків на соціальне

страхування підприємствам (установам, організаціям) усіх

форм

власності та господарюванню, де працюють інваліди; 5.

відзначення роботодавців, які перевиконують нормативи з

працевлаштування інвалідів і створюють належні їм умови для роботи; 6.

інформування громадськості про творчі здібності та трудові

можливості інвалідів з метою подолання негативних стереотипів щодо них. Нагальним завданням соціальної роботи з людьми, що мають особливі потреби, щодо їх професійної самореалізації на ринку праці є також підвищення рівня розуміння проблем інвалідності та бажання надавати всіляку можливу підтримку і допомогу цій категорії громадян з

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

34


боку широкої громадськості, формування сприятливої громадської думки. Для цього, на мій погляд, необхідно: 1.

шукати дієві форми впливу на громадську думку через ЗМІ,

соціальну рекламу, виступи відомих людей, відеосюжети (враховуючи специфіку такої роботи на загальнодержавному і на регіональному рівнях); 2.

інформувати широку громадськість та місцеві громади про

нові передові підходи до вирішення проблем людей з особливими потребами, інноваційні соціальні послуги для цієї категорії клієнтів соціальної роботи; 3.

підвищувати обізнаність громадськості стосовно того, яким

чином можна допомогти людям з особливими потребами; 4.

популяризувати і піднімати суспільний статус інституту

благодійництва в Україні в цілому і на регіональному рівні зокрема; 5.

заохочувати підприємців до меценатства на користь людей

з особливими потребами для покращення якості їх життя, висвітлення такого досвіду у ЗМІ, вшанування меценатів на спеціальних заходах; 6.

пропагувати творчі здібності, успіхи і здобутки людей з

особливими потребами, як засіб протидії їх стигматизації і соціальному виключенню у громаді та з метою формування позитивної громадської думки шляхом організації виставок та ярмарок їх робіт, організації концертів та фестивалів творчості людей з особливими потребами, а також змагань з інваспорту. Нормативно-правова база, що слугує забезпеченню реалізації прав, потреб та інтересів інвалідів, налічує близько 50 законів України, постанов Верховної Ради України, указів та розпоряджень Президента України, понад 40 постанов Кабінету Міністрів України та низку відомчих нормативних актів. Серед найбільш значимих слід зазначити такі:

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

35


1.

Закон України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" від

06.10.2005 № 2961-ІV; 2.

Закон України "Про соціальні послуги" від 19 червня 2003

р. № 966-ІV; 3.

Закон України

"Про основи

соціальної

захищеності

інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 р. № 875-ХІІ; 4.

Закон

України

"Про

державну

соціальну

допомогу

інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" від 16 листопада 2000 р. № 2109-ІІІ; 5.

Закон України "Про державну соціальну допомогу особам,

які не мають права на пенсію, та інвалідам" від 18 травня 2004 р. № 1727-ІV; 6.

Положення про Фонд соціального захисту інвалідів,

затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 р. № 1434; 7.

Положення про виплату інвалідам компенсації на бензин,

ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 1998 р. № 296; 8.

Порядок

забезпечення

інвалідів

автомобілями,

затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. № 999. Щодо доопрацювання нормативно-законодавчої бази, то назріла необхідність розробки стандартів якості соціальних послуг, що були б закріплені у відповідних офіційних документах. Зокрема, державних мінімальних стандартів для послуг, які надаються людям з особливими потребами у реабілітаційних установах та закладах з метою зменшення або подолання їх фізичних, психічних розладів або інтелектуальних вад.

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

36


Розробка стандартів якості соціальних послуг, у яких були б реалізовані норми Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", та які б працювали на виконання Закону України "Про соціальні послуги" та Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", сприяла б забезпеченню якості соціальних послуг та більш чіткому регулюванню надання соціальних послуг відповідно до групи клієнтів, мети надання послуги і типу закладу, що їх надає. Підводячи підсумок вищезазначеного, слід зауважити, що соціальна робота з людьми, що мають особливі потреби, щодо їх професійної самореалізації на ринку праці, повинна проводитись комплексно, на всіх рівнях (як на державному, так і на регіональному), включати різні форми і напрямки роботи (обов’язково включати інформаційний, психологічний і правовий напрямки) і проводитись з усіма учасниками, задіяними у цьому процесі: як з самими людьми, що мають особливі потреби, так із тими керівниками і працівниками закладів і організацій, де можуть бути працевлаштовані люди з особливими

потребами,

а

також

із

громадськістю

в

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

цілому.

Арк.

37


2 ПЕРСПЕКТИВИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙІНВАЛІДІВ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

2.1 Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на Львівщині

При працевлаштуванні будь-якої людини роботодавець (чи уповноважена ним особа) намагається зрозуміти, чи зможе претендент виконувати певну роботу. Це сповна стосується й оцінювання здатностей людей з інвалідністю. Під час співбесіди із людиною з інвалідністю слід також з’ясувати фізичні здібності людини, що є дуже важливим для визначення потенційних умов праці. Впродовж бесіди не доцільно додатково відзначати ту чи іншу ваду співрозмовника, проте варто ознайомитися із рекомендаціями МСЕК, зокрема, індивідуальною програмою реабілітації людини з інвалідністю, у якій має бути зазначено всі необхідні умови її трудової діяльності. На жаль, індивідуальна програма реабілітації найчастіше містить лише загальні відомості, які не повно висвітлюють інформацію щодо конкретних можливостей людини на конкретному робочому місці, або малоінформативні для роботодавця висновки на кшталт «Рекомендується полегшений режим праці» або «Рекомендується надомна робота». Отже, роботодавцю потрібно звернути увагу на ті розділи індивідуальної програми реабілітації, де описано бажані умови праці, та поспілкуватися з потенційним працівником. Також варто визначити, в чому саме полягають обмеження для конкретної людини, які проблемні ситуації можуть виникати унаслідок захворювання, що спричинило інвалідність, хто з колективу

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

38


має знати про ці труднощі. Важливо визначити, чи є інвалідність претендента набутою внаслідок трудової діяльності – нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. В цьому разі людина має право отримувати пенсію з інвалідності та інші виплати Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд також має оплатити заходи зі сприяння працевлаштуванню людини з інвалідністю: забезпечення спеціальними засобами, відновлення працездатності, організацію робочого місця людині з інвалідністю, професійне навчання тощо.

Проводячи

співбесіду

з

потенційним

працівником

варто

пам’ятати, що люди з інвалідністю можуть мати певні психологічні перешкоди щодо працевлаштування (невпевненість у собі, відсутність навичок проходження співбесіди, особистісні якості тощо). Крім того, наявність інвалідності створює особі життєві перешкоди, формує деякі психологічні особливості, які можуть негативно впливати на особистість на етапі її професійного самовизначення, і знижувати її і без цього низьку конкурентоспроможність на ринку праці. З іншого боку, частина людей з інвалідністю – у намаганні справити позитивне враження на потенційного роботодавця – можуть завищувати, перебільшувати свої можливості, соромитися сказати про певні власні обмеження або потребу в умовах праці, що відрізняються від умов праці людей без інвалідності. Під час співбесіди важливо з'ясувати всі обставини особистої ситуації претендента: 1.

Освіта.

2.

Професійна кваліфікація, трудовий досвід (зокрема до та

після набуття інвалідності). 3.

Характер

інвалідності

(вроджена,

набута,

нещасний

випадок на виробництві тощо).

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

39


4.

Рекомендації, що містяться в індивідуальній програмі

реабілітації щодо професійної та трудової реабілітації особи. 5.

Очікування від майбутнього робочого місця стосовно умов

праці, режиму праці, відпочинку тощо. 6.

Особливості стану здоров'я претендента, які заважають

йому працювати, та можливі шляхи їх подолання. 7.

Умови праці, які є непідходящими для претендента, та

відомі претенденту способи їх нейтралізації. 8. подоланням

Особливі потреби, пов'язані зі станом здоров'я, зокрема із обмежених

можливостей

(наприклад,

необхідність

обладнання приміщення пандусами, періодичність і тривалість перерв у роботі, тривалість робочого часу тощо). 9.

Побажання та можливі обмеження претендента щодо

розташування місця роботи з погляду транспортної доступності тощо. При спілкуванні з працівниками, які мають інвалідність, не треба робити акцент на розгляді «діагнозу» або «групи інвалідності», слід аналізувати конкретні робочі функції, під час виконання яких майбутній співробітник може мати ускладнення,та способи їх компенсації або ліквідації.

Роботодавець

має

уникнути

стереотипів

стосовно

співробітників-інвалідів. Він має сприймати особу з інвалідністю не як «співробітника-проблему», а як «співробітника з обмеженням певної функції, який при цьому зберігає всі інші здібності». Тобто варто зосереджуватися не на порушеннях, а на особі претендента, ставити тільки ті запитання, що стосуються виконання робочих обов’язків, а не історії його інвалідності чи перебігу хвороби. Роботодавцю не доцільно уявляти себе на місці людини з інвалідністю і міркувати, як він виконував би роботу. У людей з інвалідністю часто розвиваються компенсаторні здібності. Водночас можна запитати співрозмовника, як він бачить виконання своїх робочих завдань, попросити його детально

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

40


це описати. У закордонній практиці поширено проведення невеличкого тестування, яке передбачає виконання реального чи умовного завдання (зазвичай, таке тестування проходять усі претенденти, незалежно від наявності чи відсутності у них інвалідності). Для проведення співбесіди можна запросити представників інших організацій, які можуть надати кваліфіковану консультацію і допомогти у спілкуванні: 1.

служби зайнятості населення, які опікуються питаннями

працевлаштування людей з інвалідністю; 2.

громадські організації людей з інвалідністю.

Якщо роботодавець вирішує не наймати на роботу людину з інвалідністю, то варто продемонструвати, що відмова зумовлена виробничими

чинниками. Наприклад, підприємство заявило

про

вакансію сторожа для працівника з інвалідністю. Доклавши певних зусиль, центр зайнятості підібрав на цю вакансію людину з інвалідністю (з гіпертонічною хворобою). Проте під час проходження співбесіди на підприємстві

виявилось,

що

серед

функціональних

обов’язків

працівника є регулярний обхід великої території, підйом пішки на верхні поверхи тощо. А отже, робота не підходить претенденту за станом здоров’я, але це зумовлено не особою претендента, а виробничими завданнями. Обмеження для конкретної людини з інвалідністю може бути зафіксовано в її індивідуальній програмі реабілітації, складеній у МСЕК. При підборі роботи роботодавці мають ознайомитися із програмою реабілітації. Слід зауважити, що індивідуальна програма реабілітації має рекомендаційний характер (п.5 Положення про індивідуальну

програму

реабілітації

та

адаптації

інвалідів,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 р. №83)[13]. Інвалід може відмовитися від тих чи інших видів, форм і обсягів реабілітаційних заходів або від реалізації програми в цілому. Водночас, якщо за висновком МСЕК пропонована робота

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

41


протипоказана конкретній людині з інвалідністю, то укладати з нею трудовий договір власник або уповноважений ним орган не має права (ч. 6 ст. 24 КЗпП)[2]. У цьому разі не ураховується навіть згода самого працівника виконувати цю роботу. Невиконання зазначеної норми розцінюється як порушення законодавства про працю і є підставою для накладення адміністративного штрафу на винну посадову особу в розмірі від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення)[14]. Тому при прийнятті на роботу інваліда останній обов’язково має подати висновок МСЕК. Якщо роботодавець має сумніви, чи може людина працювати на певному робочому місці, то він може спрямувати особу до МСЕК для відповідного

висновку.

Раціональне

працевлаштування

особи

з

інвалідністю означає: 1.

відповідність умов праці функціональним можливостям

особи, зокрема й тим, що пов’язані з інвалідністю; 2.

відповідність професійно значимих якостей, що необхідні

для успішного виконання роботи, особистісним якостям, бажанню та уподобанням особи з інвалідністю; 3.

відповідність змісту виконуваної роботи професійній

підготовці й навичкам (освіті, професії, досвіду роботи), наявним у особи з інвалідністю. Вид роботи, до якої придатна особа з інвалідністю, може визначатися тим, якого типу ваду вона має: розумову, фізичну, сенсорну, порушення психічного здоров’я або поєднання цих проблем. Проте, коли справа доходить до виконання роботи, це менш важливо, ніж знання, навички й загальні здібності такої людини. Для

успішного

працевлаштування

людей

з

інвалідністю

необхідно робити акцент не на загальних медичних висновках, а на інформації, що безпосередньо відображає продуктивність працівника на

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

42


робочому місці, його знання та навички, а також необхідні для нього спеціальні умови для ефективної роботи. Справедливим є твердження, що не існує двох людей з однаковими функціональними обмеженнями внаслідок інвалідності, оскільки значна частка обмежень не є прямими наслідками інвалідності. Проте для успішного працевлаштування людини необхідно враховувати всі наявні обмеження. Працевлаштування людини з інвалідністю відбувається з урахуванням: 1.

індивідуальних схильностей і здібностей людини;

2.

рекомендацій

медико-соціальної

експертної

комісії

(МСЕК); 3.

рекомендацій спеціалістів служби зайнятості;

4.

можливості роботодавця адаптувати у разі потреби робоче

місце для працівника із інвалідністю. Під час працевлаштування на конкретну посаду необхідно визначати конкретні обмеження людини. Наприклад, той факт, що людина не чує, сам по собі нічого не означає. Це лише конкретне обмеження особи, пов’язане з інвалідністю. Водночас людям, яким із певних причин тяжко спілкуватися, не слід пропонувати роботу, пов’язану з постійним спілкуванням. У деяких випадках людям, після погіршення здоров’я і настання інвалідності, доводиться повністю змінювати спосіб життя та фах, здобувати нову освіту. Загальні особливості, які необхідно враховувати при працевлаштуванні людини з інвалідністю: 1.

Індивідуальний режим прийому медикаментозної терапії;

2.

Індивідуальний режим харчування;

3.

Потреба в індивідуальному темпі виконання роботи;

4.

Обмеження в пересуванні.

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

43


5.

Можливість використання спеціальних допоміжних засобів

та пристроїв, що частково компенсують функціональні обмеження або покращують умови праці (кондиціонер, ортопедичне крісло, посилення освітлення,

лупа,

протишумові

вкладиші,

навушники,

шоломи,

клавіатура зі шрифтом Брайля тощо). Більшість з людей з інвалідністю здатні виконувати роботу на такому самому рівні, як і інші працівники. Вони будуть чудовим активом для своїх роботодавців, якщо виконуватимуть виробничі функції, що відповідають їхнім навичкам, здібностям, інтересам та можливостям.

Працевлаштування

особи

з

інвалідністю

може

(за

відбуватися(див. додаток А): 1.

на

звичайному

робочому

місці

потреби

із

застосуванням певних заходів з його адаптації), якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використане для його працевлаштування; 2.

на спеціальному робочому місці як на відкритому ринку

праці, так і в межах захищеної зайнятості (на підприємствах громадських

організацій

підприємствах,

трудових

інвалідів, майстернях

для

соціально-економічних осіб

із

психічними

захворюваннями та розумовою відсталістю, «транзитні»,«модельні» робочі місця тощо. Спеціальне робоче місце інваліда – окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, які потребують вжиття додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей,

зумовлених

інвалідністю,

шляхом

пристосування

основного й додаткового устаткування, технічного обладнання тощо. Спеціальне робоче місце може бути створено вперше або шляхом адаптації наявних умов праці на вже діючому робочому місці для працевлаштування особи з інвалідністю. Необхідність у створенні

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

44


спеціальних умов може виникнути за різних обставин: наприклад, коли приймають нових працівників, або коли працівники, які працювали раніше, повертаються до роботи після отримання виробничої травми, набуття інвалідності. Організація робочого місця для людини з інвалідністю

може

відбуватися

за

рахунок

раціональнішого

перерозподілу наявних виробничих функцій. Останній спосіб може бути привабливий тим, що він відносно простий і дає змогу обійтися без проходження складної процедури одержання державних дотацій. Сутність методу у тому, щоб за рахунок перерозподілу обов’язків у вже існуючому

виробничому

середовищі

позбавити

працівників

від

виконання певних операцій і, у такий спосіб, виділити окрему посаду для працевлаштування людини з інвалідністю. При цьому виграють всі: інші працівники можуть зосередитися на виконанні своїх основних завдань, роботодавець отримує підвищення продуктивності праці, а люди з інвалідністю – роботу. Створення спеціальних умов праці для людей з інвалідністю може бути пов’язане, як з адаптацією умов праці, так і зі зміною технологічного процесу. При створенні спеціального робочого місця необхідний індивідуальний підхід до конкретного працівника. Процес створення спеціальних умов починається з оцінки ситуації. Для цього необхідно визначити, які конкретні бар’єри або інші фактори створюють для працівника з інвалідністю перешкоди в доступі до робочого місця, заважають виконувати покладені на нього обов’язки або почувати себе нарівні з іншими співробітниками. Бар’єром визнається неможливість виконувати ті чи інші дії або виконувати певні службові обов’язки внаслідок відсутності для цього умов. При цьому в жодному разі не можна ставити потреби конкретної людини у залежність від категорії інвалідності. Наприклад, для працівників з інвалідністю по зору необхідний один перелік спеціальних умов праці, а для людей, які пересуваються в інвалідних візках, інший. Це виправдано

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

45


під час створення та забезпечення доступності інфраструктури організації для вільного пересування, але при оцінці потреб у спеціальних умовах праці безпосередньо на робочому місці на перший план висуваються зовсім інші фактори. Так, недостатньо знати, що у претендента на робоче місце цукровий діабет, оскільки цей факт сам по собі ще нічого не пояснює. Необхідно довідатися, чи потрібні людині спеціальні перерви у роботі для контролю рівня цукру або прийому їжі упродовж робочого дня. Важливо з’ясувати, чи потребує працівник чіткого графіку роботи, розробленого спеціально для нього відповідно до його індивідуального режиму дня (з метою контролю стану здоров’я). Можливо таке, що вакансія є загалом підходящою для людини з інвалідністю, але вона за станом здоров’я не може виконувати деяких посадових обов’язків, які не є основними. В цьому разі треба вивчити можливість перекладення певних функцій на інших працівників(що працюють на таких самих, або інших посадах). Часто такий перерозподіл є несуттєвим для виробничого процесу, проте дуже важливим для конкретного працівника. Наприклад, у канцелярію, де працюють кілька службовців, можуть працевлаштувати людину з порушенням слуху та мовлення, якщо її буде звільнено від обов’язків відповідати на телефонні дзвінки. Натомість цей працівник може виконувати додаткову роботу з підшивання й ксерокопіювання документів, введення даних у комп’ютер тощо. В багатьох випадках непідходящі умови праці може бути компенсовано пристосуванням робочого місця до особливостей конкретної особи. Для деяких видів інвалідності таке пристосування є обов’язковою умовою трудової діяльності взагалі (наприклад, для людини, яка пересувається на візку, необхідні пандуси на всьому шляху до робочого місця). Щодо деяких професій пристосування необхідні лише за наявності на цьому робочому місці негативних факторів праці. Для отримання кваліфікованої

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

46


консультації щодо переобладнання робочого місця роботодавець може звернутися до: 1.

центру зайнятості (спеціалісти яких можуть додатково

звернутися за консультацією до лікарів МСЕК); 2.

громадських організацій людей з інвалідністю;

3.

спеціальної літератури на тему професійної реабілітації

людей з інвалідністю, нормативної бази тощо.

2.2 Регулювання працевлаштування інвалідів на Львівщині

На Львівщині питанням працевлаштування інвалідів займаються Товариство «Зелений хрест»» та Львівська обласна асоціація інвалідів Всеукраїнської

організації

інвалідів

«Союз

організацій

інвалідів

"України"» (ЛОАІ ВОІ СОІУ). Партнером проектів є Львівський міський центр зайнятості. Центр зайнятості реєструє людей з інвалідністю і допомагає їм у пошуку роботи, готує їх до працевлаштування, надає інформацію про вільні вакансії, нараховує і виплачує допомогу з безробіття тим, хто має на неї право, у разі потреби – організовує навчання тощо(див. додаток Б). Роботодавцям, які мають намір працевлаштувати людину з інвалідністю, ЦЗ може допомогти у: 1.

підборі кадрів та тестуванні претендента, щоб визначити

його відповідність вакантному робочому місцю; 2.

навчанні претендента адаптації в новому колективі,

розвитку у претендента комунікативної навичок;

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

47


аналізі умов праці та виробничих завдань в межах

3.

вакантної посади; створенні спеціального робочого місця або адаптації робочого місця до потреб особи з інвалідністю; організації зустрічі (співбесіди) претендента на роботу з

4.

роботодавцем; організації

5.

професійного

навчання

безробітних

на

замовлення роботодавців під конкретні робочі місця як у навчальних закладах, так і безпосередньо на виробництві; отриманні інформації щодо наявних спеціальних стимулів

6.

при працевлаштуванні людей з інвалідністю; наданні дотацій роботодавцям, які працевлаштовують

7.

безробітних осіб з інвалідністю, на оплату їхньої праці. Завданням Львівської обласної асоціації інвалідів ВОІ СОІУ є: 1.

сприяння

створенню

інвалідам

рівних

з

іншими

громадянами України можливостей для участі у всіх сферах суспільного життя (інтеграція інвалідів у суспільство); 2.

сприяння формуванню державної соціально-орієнтованої

економіки та участь у створенні ефективних механізмів соціального захисту інвалідів; 3.

виявлення,облік, об’єднання інвалідів в організації;

4.

сприяння в організації соціальних наукових досліджень з

проблематики життя інвалідів та участь в них; 5.

сприяння створенню умов дл�� безперешкодного доступу

інвалідів до соціальної інфраструктури; 6.

співпраця з органами державної влади у реалізації прав

інвалідів і їх громадських організацій, вирішенні питань соціального захисту і реабілітації інвалідів; 7.

сприяння інвалідам у розвитку творчих здібностей, заняттях

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

48


фізичною культурою та спортом, створення умов для спілкування, духовного і культурного збагачення, активного відпочинку; 8.

відстоювання інтересів та прав інвалідів в державних,

правоохоронних, профспілкових органах, прокуратурі, судах та інших органах і організаціях; 9.

пропаганда

активного

способу

життя,

соціальної

повноцінності інвалідів; 10.

трудова реабілітація та працевлаштування.

Львівська

обласна

асоціація

інвалідів

Всеукраїнської

організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (ЛОАІ ВОІ СОІУ) створена у вересні 1989 року як неприбуткова громадська організація і є однією з перших створених громадських організацій інвалідів

України,

яка

опікується

інвалідами

загального

захворювання. Основною метою діяльності ЛОАІ ВОІ СОІУ є задоволення та захист законних соціальних, економічних, вікових та інших спільних інтересів своїх членів відповідно до Конституції України, Конвенції ООН про права інвалідів, Закону України «Про основи соціальної захищеності

інвалідів

в

Україні»,

інших

законодавчих

та

нормативних документів стосовно інвалідів. Сьогодні ЛОАІ ВОІ СОІУ

є

найчисельнішою

громадською

організацією

інвалідів

України. Вона об’єднує 35 міських, районних асоціацій і товариств інвалідів, що є юридичними особами, до яких входять понад 70 тисяч інвалідів Львівської області, крім того до складу асоціації входять Дрогобицький центр «Реабілітація інвалідів» та Благодійний фонд допомоги інвалідам гірських районів. В структурі обласної асоціації працює організаційний, інформаційно – аналітичний, юридичний

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

49


відділи. ЛОАІ ВОІ СОІУ забезпечує методичну допомогу і підтримку, а також координацію дій її районних і міських асоціацій і товариств у питаннях забезпечення інвалідам їх конституційних прав та реалізації законних інтересів. Для більш ефективної роботи по реалізації соціальних програм стосовно інвалідів при Львівській обласній асоціації інвалідів ВОІ СОІУ створені профільні комітети за напрямками діяльності:

1.

Комітет законодавчої ініціативи;

2.

Комітет по роботі з жінками - інвалідами;

3.

Комітет в справах молодих інвалідів;

4.

Комітет з питань спортивної роботи серед інвалідів;

5.

Комітет з виробничих питань;

6.

Комітет міжнародних відносин;

7.

Комітет по культурі;Комітет доступності. Львівська

обласна

асоціація

інвалідів

ВОІ

СОІУ

є

засновником 11 підприємств, на більшості з яких працює понад 50% інвалідів. Львівська обласна асоціація інвалідів ВОІ СОІУ надає великого значення поліпшенню законодавчої та нормативної бази стосовно інвалідів. Вона була одним із ініціаторів прийняття в березні 1991 р. Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та інших законів і нормативних актів стосовно інвалідів. Обласною асоціацією інвалідів систематично аналізується стан дотримання чинного законодавства, нормативних актів щодо захисту прав та реабілітації інвалідів. Асоціація неодноразово ініціювала перед Президентом України, Кабінетом Міністрів України та Верховною

Радою

України

вирішення

питань

покращення

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

50


соціального захисту та реабілітації інвалідів а також захисту прав інвалідів відповідно до Конвенції ООН про права інвалідів. При

безпосередній

участі

обласної

асоціації

інвалідів

підготовлена та прийнята в 1991 році Львівською обласною Радою перша в Україні довготермінова обласна Комплексна програма соціального захисту і реабілітації інвалідів, якою були затверджені заходи по реалізації конституційних прав і законних інтересів інвалідів Львівщини. На 2011-2014 роки при безпосередній участі ЛОАІ ВОІ СОІУ розроблена чергова довготермінова обласна Комплексна програма соціальної підтримки і реабілітації інвалідів, до якої включені заходи по реалізації конституційних прав і законних інтересів інвалідів та їх громадських організацій. За ініціативою і при безпосередній участі міських і районних осередків ЛОАІ ВОІ СОІУ відповідні програми розроблені і прийняті всіма районними радами та радами міст обласного підпорядкування. Львівська обласна асоціація інвалідів ВОІ СОІУ та її осередки проводять щорічні громадські слухання того, як виконуються затверджені Комплексні програми. У вересні 2010р. та в серпні 2011р. в рамках впровадження Конвенції ООН про права інвалідів комітетом законодавчої ініціативи Львівської обласної асоціації

інвалідів

представників

підготовлена

громадських

і

організацій

проведена інвалідів

конференція області

з

керівництвом області, представниками Головного управління юстиції, громадських правозахисних організацій на тему: «Забезпечення виконання на Львівщині вимог Конвенції ООН про права інвалідів». Обласна асоціація інвалідів приділяє велику увагу роботі з молодими інвалідами. В лютому 2013 року комітетом ЛОАІ ВОІ СОІУ у справах молоді проведений семінар – тренінг «Роль

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

51


громадських організацій інвалідів в інтеграції молодих інвалідів в суспільство». Участь в заході взяли керівники обласних управлінь і служб, чия робота пов’язана з молоддю, а також представники осередків ЛОАІ ВОІ СОІУ, інших громадських організацій інвалідів Львівщини та інших областей. Значна кількість серед інвалідів обласної асоціації є жінки, тому питанню вирішення проблем жінок і дівчат інвалідів, дотримання при цьому гендерної політики в ЛОАІ ВОІ СОІУ приділяється значна увага. В березні 2013 року комітетом по роботі з жінками - інвалідами було проведено засідання круглого столу на тему: «Інтеграція в суспільство жінок – інвалідів», в якому були використані елементи тренінгу. Представники Львівської обласної асоціації інвалідів є членами і активними учасниками комітету в справах жінок Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України». Спортивно - фізична реабілітація інвалідів – один з найважливіших чинників їх соціальної реабілітації, якнайшвидшої адаптації в суспільство. Для забезпечення соціальної і спортивно – фізичної реабілітації інвалідів Львівська обласна асоціація інвалідів проводить щорічні спортивні змагання серед інвалідів. В 2012 році проведена

ХХІV

Спартакіада

інвалідів

Львівщини.

Змагання

проходять поетапно: на рівні районів і міст області, переможці беруть участь в щорічних Спартакіадах інвалідів Львівщини. Переможці цих Спартакіад беруть участь у Всеукраїнських спортивних змаганнях з рекреаційних видів спорту. У Львівській обласній асоціації інвалідів активно працює комітет по культурі, який кожного року організовує фестивалі пісні і творчості інвалідів. Під час проведення обласних спартакіад проходить перший відбірковий тур фестивалю. Заключний

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

52


тур фестивалю – обласний фестиваль «Радість життя», який традиційно проходить в Львівському національному академічному театрі опери і балету, присвячується Міжнародному дню інвалідів. Творчі колективи і окремі інваліди неодноразово були лауреатами різних всеукраїнських і міжнародних фестивалів і конкурсів. Львівською обласною асоціацією інвалідів ВОІ СОІУ, а також її міськими і районними асоціаціями і товариствами впроваджуються нові прогресивні методи роботи. Такі осередки ЛОАІ ВОІ СОІУ, як Стрийська міська асоціація інвалідів, Бродівська, Сокальська, Буська, Пустомитівська районні асоціації інвалідів та Жовківське районне товариство інвалідів стали переможцями ряду соціальних проектів. Неодноразовим переможцем соціальних проектів була і обласна асоціація інвалідів, яка надає постійну допомогу у створенні соціальних

проектів

міським

і

районним

осередкам.

В

Пустомитівській, Сокальській, Жовківській районних, Стрийській і Моршинській міських організація інвалідів створені і працюють центри соціальної, фізичної і трудової реабілітації інвалідів, працює також Дрогобицький центр «Реабілітація інвалідів». Налагодили і розвивають зв’язки з організаціями інвалідів інших держав та міжнародними Буська,

організаціями

Пустомитівська

інвалідів

районні

Бродівська,

асоціації

Сокальська,

інвалідів

а

також

Жовківське районне товариство інвалідів, Дрогобицький центр «Реабілітація інвалідів» та Новороздільське міське товариство захисту дітей –інвалідів та інших інвалідів «Промінь життя». В полі зору обласної асоціації інвалідів постійно перебувають питання навчання активу районних і міських осередків , обмін досвідом та вивчення нових методів роботи. Систематично з залученням спеціалістів та представників влади проводяться семінари, засідання

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

53


«круглих столів», збори активу тощо. Львівська обласна асоціація інвалідів ВОІ СОІУ проводить велику роботу по інформаційному забезпеченню інвалідів. У вересні 1991 року асоціація створила і почала

видавати

першу

всеукраїнську

газету

для

інвалідів

«Благовіст», а у серпні 2000 року - телепрограму для інвалідів «Береги надії». Львівська обласна асоціація інвалідів ВОІ СОІУ має сучасне технічне обладнання: шість комплектів комп’ютерів, систему Інтернет зв’язку, електронну пошту, факс, телефонний зв’язок, ксерокс тощо. Комп’ютерна техніка впроваджена в десяти осередках ЛОАІ ВОІ СОІУ. З 2011 року обласна асоціація інвалідів має свою ВЕБ сторінку на сайті «Співтовариство» і свій ВЕБ сайт (Портал). Все це підвищує ефективність роботи по соціальному захисту інвалідів області, їх реабілітації та захисту прав, дає можливість розширення географії спілкування організації. Керівники та активісти Львівської обласної, міських та районних асоціацій і товариств інвалідів є представниками від громадських організацій інвалідів в радах, комітетах, колегіях, інших структурах, створених в системі органів влади. Зокрема, голова Львівської обласної асоціації інвалідів ВОІ СОІУ Леонід Тарасенко є членом Координаційної ради у справах інвалідів при голові ОДА, членом Комітету доступності, створеного при

ОДА,

членом

регіональної

комісії

з

питань діяльності

підприємств та організацій громадських організацій інвалідів у Львівській області, членом колегії головного управління праці та соціального захисту населення ОДА. Аналогічно голови міських та районних асоціацій і товариств інвалідів ЛОАІ ВОІ СОІУ є представниками у відповідних структурах місцевих органів влади. За значний вклад в питання соціального захисту інвалідів ряд керівників обласної, міських та районних асоціацій і товариств інвалідів

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

54


нагороджені

державними

та

урядовими

нагородами.

Голова

Стрийської міської асоціації інвалідів Дарія Корінець та голова Стрийської районної асоціації інвалідів і Моршинського міського товариства інвалідів Зіновія Кецик нагороджені орденом Княгині Ольги III ступеня, голова Львівської обласної асоціації інвалідів ВОІ СОІУ Леонід Тарасенко – орденом «За заслуги III ступеня», головам Бродівської та Золочівської районних асоціацій інвалідів Анатолію Шнайдруку та Марії Семенчук присвоєно звання «Заслужений працівник соціальної сфери». Ряд керівників міських та районних асоціацій і товариств інвалідів нагородженні Почесними Грамотами Кабінету Міністрів України, Міністерства праці та соціальної політики, а часопис «Благовіст» є володарем головного призу Всеукраїнського

фестивалю

журналістики

«Милосердя»

і

дипломантом Всеукраїнського конкурсу «Барви життя».

3 ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ-

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

55


ІНВАЛІДІВ,ВИХІДЦІВ ШКОЛИ-ІНТЕРНАТ СЕЛА ПІДГІРЦІ СТРИЙСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3.1

Аналіз діяльності школи-інтернату села Підгірці та її

сприяння інтеграції дітей-інвалідів в суспільство

Педагогічний колектив КЗ ЛОР Підгірцівської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату 1-3 ступенів для дітей із зниженим зором працює над проблемою «Особистісно-орієнтоване навчання-це основа діяльності дітей із зниженим зором». На всіх етапах навчальновиховного процесу через спеціальні методики, корекційно - розвивальні заняття основна увага звертається на комплексне психолого – медико педагогічного вивчення кожної дитини, на визначення перспектив використання збережених аналізаторів,на врахування індивідуальних можливостей та потреб школярів, що і забезпечувалось досягненнями учнями загального рівня освіченості,розвитку загально навчальних умінь і навичок. На основі комплексного психолого – медико педагогічного вивчення кожної дитини формувались компенсаторні способи діяльності з одночасною корекцією первинних і вторинних відхилень

у

розвитку,

враховуючи

потенційні

можливості

особистості,заповнення прогалин попереднього навчання, здійснення охоронно-педагогічного режиму. Праця дитини, праця педагога, співпраця з батьками допомагали своєчасно виявляти факти, які сприяли чи гальмували виявлення здобутків чи прорахунків у навчально-виховному і корекційно -

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

56


компенсаторному процесі у спеціальній школі – інтернаті. У школіінтернаті досконалий системний підхід в організації методичної роботи,розвитку творчої активності та фахової майстерності кожного педагога,

впровадженню

інноваційних

технологій,підвищенні

ефективності урочних і позаурочних занять. У Підгірцівській школіінтернат навчається 210 дітей; з них 18 сиріт,11 дітей позбавлених батьківського піклування, 40 дітей з особливими потребами (дітейінвалідів), 72 дітей з багатодітних сімей, 41 дитина-напівсирота. Впродовж усіх років існування педагогічний колектив школиінтернату вирішує найголовніше завдання-надання допомоги дітям з особливими потребами щодо підготовки та адаптації їх до самостійного життя, спеціальна організація навчання на основі індивідуальних особливостей та потреб. Новий

етап

у

розвитку

спецшколи

розпочався

у

роки

незалежності України. За цей період значно змінилася матеріальнотехнічна база школи,проведено капітальний та поточний ремонти приміщень,

закуплено

матеріально

-

технічні

блага,

медичне

обладнання, меблі, м`який та твердий інвентар. Сьогодні є практично всі можливості для виконання державних стандартів якості освіти, щодо належного забезпечення організації спеціальної освіти. У 1995 році школа була нагороджена Грамотою Міністерства освіти і науки України за вагомий внесок у справу навчання та виховання учнівської молоді, впровадження передового педагогічного досвіду. За роки незалежності школу закінчили і здобули середню освіту-378 учнів,класи зі складними вадами розвитку-98 учнів. Серед випускників старших класів 125 вступило у ВНЗ: 34-у ліцеї, коледжі; 98в училища; 125-працевлаштувалися, з них 43-масажистами.На даному етапі школа-інтернат є обласною комунальною власністю і фінансується

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

57


з обласного бюджету. Навчально-виховний процес здійснюють 102 педагоги із вищою освітою (51-учитель,51-вихователь) ,їм встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» - 42 педагогам, «спеціаліст 1 категорії» - 17 педагогам, «спеціаліст 2 категорії» - 10 педагогам,

«спеціаліст»

-

22

педагогам;

присвоєно

звання:1-

«вихователь-методист», 15- «старший учитель», 23 педагогів мають, окрім вищої основної освіти, ще й спеціальну дефектологічну. Приміщення

школи

типове:

навчальний(24

кабінети)

і

спальний(22 спальні) корпуси, їдальня, методична частина, 4 майстерні, комп`ютерний клас, кабінети соціально-побутового орієнтування та корекції вад розвитку, 2 спортзали, актовий зал, гаражі, склади. У столярній,

слюсарній,

швейній

майстернях

школярі

здобувають

початкові відомості про професії, набувають елементарних професійних навичок швеї, столярів, слюсарів тощо. Випускники Підгірцівської спецшколи працюють педагогами, лікарями, адвокатами, масажистами в багатьох установах Львівської області. Серед них слід виділити: Підлужного Степана - поета, автора кількох збірок поезій, Савінську Надію - срібного призера Чемпіонату світу

з

настільного

тенісу,

Загороднюк

Тетяну

-

кандидата

психологічних наук, братів Мазурів - срібні призери Чемпіонату світу по легкій атлетиці тощо. Школа нагромадила великий досвід організації навчальновиховного процесу, впровадження інноваційних форм і методів роботи. У школі проводиться плідна праця щодо впровадження сучасних інноваційних форм і методів навчання та виховання дітей із обмеженими можливостями. В педагогічному колективі багато робиться щодо створення належних умов для успішної праці вчителів і вихователів. Керівництво школи вбачає успіх педагогічних працівників у творчій співпраці з ними. І це дає хороші результати. Абсолютна більшість

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

58


педагогів успішно справляється із своїми завданнями, працює творчо і результативно. Кращі вчителі та вихователі представляють інтереси школи на районних,обласних заходах: «круглих столах», науковопрактичних конференціях, конкурсах. Згідно наказу МНіОУ від 03.08.2010р. №785 «Про підсумки Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращий рівень фізичного виховання в навчальних закладах системи освіти України» школа-інтернат посіла 2 місце серед спецшкілінтернатів України. Школа тісно співпрацює з науковими установами, зокрема, укладено договір про співпрацю і спільні обов`язки з кафедрою тифлопедагогіки інституту колекційної педагогіки та психології НПУ ім.М.П.Драгоманова. Для покращення умов виховання та відпочинку учнів школи за власні кошти встановлено дитячий ігровий майданчик, за кошти

братів

Кличко

-

спортивний

майданчик.

Співпрацює

Підгірцівська спеціальна ЗОШ з медичними установами, громадськими організаціями, фондами. Вся робота в інтернаті носить реабілітаційний характер. Шкільна система реабілітації дітей включає комплекс медичних, психологічних, педагогічних, соціально-економічних заходів, спрямованих на ліквідацію обмежень життєдіяльності, спричинених порушенням стану здоров`я. Виховна робота в школі організована на основі педагогічно - обгрунтованого вибору змісту форм і методів навчання,які забезпечують одержання учнями необхідних знань і умінь,корекцію вад їхнього психофізичного розвитку і підготовки до життя. Епіцентром виховної роботи школи є: 1.

Турбота педколективу про дитину;

2.

Виховання творчої особистості з багатим духовним світом;

3.

Прагнення донести до учнів загальнолюдські моральні

цінності; 4.

Розвиток

і

підтримка

інноваційних

педагогічних

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

59


технологій; 5.

Демократизація шкільного життя;

6.

Інформаційно-методичне

забезпечення

навчально-

виховного процесу. Діти-сироти

та

діти,позбавлені

батьківського

піклування

перебувають у школі-інтернаті на повному державному утриманні відповідно до встановлених законом норм. Основними напрямками роботи з дітьми-сиротами та дітьми,позбавленими батьківської опіки: 1.

Профілактика і корекція зору;

2.

Профілактика

і

корекція

порушень

опорно-рухового

апарату; Оздоровчі заходи щодо підвищення імунітету.

3.

Для навчання та виховання у спецшколі працюють спортивний та тренажерний зали,кабінети медичної допомоги,стоматологічний кабінет,кабінети ЛФК,ОБЖД.В школі обладнано кабінети корекції вад розвитку,соціально-побутової орієнтації, комп`ютерний клас, бібліотека, ігрова та сенсорна кімнати, кабінет масажу. В школі проводяться індивідуальні, групові заняття, факультативи, додаткові позакласні заняття,

функціонують

танцювальний,

хоровий,

драматичний,

спортивний гуртки, фотогурток. У навчальному закладі споруджено капличку Божої Матері, де діти мають можливість щоденно молитися. Отець Богдан, настоятель церкви святого Духа с.Підгірці проводить дитячу Службу Божу, привчає дітей читати псалми, провадити службу. У Піст проводиться Хресна дорога. Отці церков м.Стрия проводять у школі лекції, діти-сироти брали участь у нічних чуваннях в селі Воля Довголуцька, є учасниками школи християнського аніматора м.Львова (зустрічі «Українська молодь Христова»). На базі школи працював літній

духовний

табір.

Щорічно

вихованці

школи-інтернату

відпочивають в горах,на узбережжі Чорного моря в м.Одеса, в

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

60


санаторіях м.Трускавця. Учні забезпечені одягом, взуттям, предметами особистої гігієни, іграшками, підручниками, навчальним приладдям, матеріалами для організації гурткової роботи. Учні отримують здорове п`ятиразове харчування.

Значна увага звертається на лікувально-

профілактичну, корекційну роботу. Учні проходять поглиблений медичний огляд, забезпечені медикаментами, окулярами. Для корекції вад зору закуплено і встановлено збільшуване електронне телевізійне обладнання,лупи,синоптофор,апарат ОЛТК, щілинну лампу, апарат для тренування корекції рухів «Струмок», медичні офтальмологічні сканери, комп`ютерні програми, створено Центр ранньої допомоги дітям. В школі-інтернаті розроблено та затверджено заходи з питань організації правоосвітницької, правовиховної роботи, профілактики злочинності. Постійно проводяться лекції на правову тематику, на них запрошуються представники

міліції,

суду,

прокуратури.

Створено

правовий

консультативний пункт для старшокласників. Проводяться місячники профілактики дорожньо-транспортного травматизму.

3.2 Проблеми та перспективи працевлаштування дітейінвалідів,вихідців школи-інтернату села Підгірці Стрийського району Львівської області

Дослідно-експериментальну

частину

курсової

роботи

я

організувала у вигляді соціологічного дослідження проблеми соціальної адаптації,здобуття освіти та перспектив працевлаштування дітейінвалідів(див. додаток В). У процесі дослідження я провела низку

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

61


інтерв'ю для підтвердження актуальності проблем, їх складності та можливих шляхів вирішення. У процесі аналізу результатів інтерв'ю мені вдалось зробити певні узагальнення та висновки. Так, зокрема, з інтерв'ю № 1 ( з директором Підгірцівської школи-інтернат) випливає, що проблема соціального

захисту

сім'ї

з

дитиною-інвалідом

є

надзвичайно

актуальною, складною і комплексною в її вирішенні.

Фахівці

класифікують дитячу інвалідність двох типів: вроджену та набуту; серед головних причин дитячої патології названо: 1.

екологічні проблеми, зокрема наслідки ЧАЕС;

2.

післяродові та інші травми;

3.

спадкові хвороби, захворювання на генному рівні;

4.

інші ( як, наприклад, наслідки перенесеного грипу тощо).

Частина

сімей

з

дітьми-інвалідами

отримують

згідно

законодавства ще й соціальну допомогу. З 1 січня 2013 року державна допомога дітям-інвалідам: 1.

1 гр. 380+50%від 380 = 570грн.;

2.

2 гр. 80% від 380=304грн.;

3.

3 гр. 60% від 380=228грн.;

4.

надбавка одиноким інвалідам 2 і 3 гр. - 15% від 380=57грн.;

5.

діти-інваліди до 6 років 70% від 380 + 50% від 434=

483грн.;( постражд. ЧАЕС 70% від 380+ 50% від (70% від 380)+ надбавка на догляд 50% від 434= 616 грн.; 6.

діти-інваліди

від

6

до

18

р.

70%

від

380+50%від558=545грн.;по ЧАЕС - 678 грн. У процесі інтерв'ю я також з'ясувала,що у Львівській області є 44 сім'ї,в яких двоє дітей-інвалідів і 23 сім`ї з трьома дітьми-інвалідами. Безумовно, серед найболючіших проблем соціального захисту таких сімей є: недостатня матеріальна допомога ( насамперед на лікування таких

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

62


дітей), відсутність належної соціальної реабілітації дітей ( очевидною є їх соціальна ізольованість, дезадаптація ). Як свідчать дані інтерв'ю № 3 (з методистом Підгірцівської школи-інтернат) реабілітаційна робота з дітьми-інвалідами та їхніми сім'ями є надзвичайно складною і потребує високої фахової компетентності, глибоких інтегрованих психологопедагогічних знань, комунікативних умінь і навичок. І в цьому випадку я зіткнулася з тією ж проблемою - недостатнім фінансуванням, що в свою чергу породжує ускладнену діяльність з клієнтами та їх батьками, відсутність можливостей

належного

обладнання,

застосування

комп'ютерного

відповідних

нових

обстеження,

технологій

у

реабілітаційній діяльності. Інтерв'ю з мамою дитини-інваліда і самою дитиною-інвалідом свідчать про те, що соціальний захист не є достатнім. При чому наголошується не лише на матеріально-економічному аспекті проблеми ( мізерності пенсії, матеріальної допомоги, страшній дорожнечі лікування тощо), але й на соціально-реабілітаційному аспекті. Йдеться насамперед про розрізнення різних напрямів реабілітації, неузгодженість дій медичних закладів і психолого-педагогічних установ, про відсутність комплексних реабілітаційних програм, що й створює соціальну ізоляцію сім'ї дитини - інваліда, її відчуження від суспільного життя. Перехід України на нові стандарти життя обумовлює нові підходи до вирішення проблем зайнятості та працевлаштування дітей-інвалідів. У державній політиці щодо осіб з інвалідністю останнім часом пасивні заходи, спрямовані на виплату їм грошової допомоги, замінюються активними, пов`язаними із забезпеченням їхнього права на працю через надання рівних можливостей на ринку праці, створення сприятливих умов оплачуваної роботи. Україна як член Ради Європи приєдналася до Соціальної хартії, яка визначає право громадян з інвалідністю на незалежність, соціальну інтеграцію та участь у суспільному житті. Держава зобов`язалась активно сприяти зайнятості інвалідів, професійно

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

63


орієнтувати їх, залучати до роботи та створювати для них спеціальні робочі місця. Особливої актуальності проблема зайнятості інвалідів,за словами опитаних вихователів та методистів, набуває у зв`язку з постійним зростанням їхньої чисельності та низьким рівнем зайнятості, що викликає соціальну напругу в суспільстві, оскільки для інвалідів мати роботу - це можливість підвищити соціальний статус, свою значущість, поліпшити добробут. Для суспільства працюючий інвалід - це розв`язання багатьох соціальних проблем. За даними сьогодні в Україні: не сформована державна політика з питань реалізації активних заходів інтеграції інвалідів у суспільне життя; недостатньо створюються робочі місця для працевлаштування інвалідів; залишається низьким рівень працевлаштування

інвалідів;

масштаби

залучення

інвалідів

до

підприємницької діяльності залишаються незначними; тільки починає формуватися безбар`єрне середовище для інвалідів як головний засіб прискорення їх інтеграції в суспільне життя; не забезпечується дотримання стандартів рівня життя для людей з інвалідністю через відсутність умов для ефективної реалізації їхнього права на трудову діяльність. Подолання наявних проблем має ґрунтуватися на створенні сприятливих соціально-економічних, організаційних та правових умов для реалізації права особи з обмеженими фізичними й розумовими можливостями

на

добровільну

і

посильну

працю.

Протягом останнього десятиріччя в Україні за зменшення наявного населення домінує тенденція зростання інвалідності. На початку 1990-х років загальна чисельність інвалідів в Україні становила близько 3% усього

населення,

або

1,5

млн

осіб.

Питаннями

працевлаштування інвалідів переважно займаються:

зайнятості

та

органи соціального

захисту населення, державна служба зайнятості України,

центри

професійної реабілітації інвалідів. Невисокий рівень працевлаштування інвалідів органами соціального захисту населення обумовлений тим, що

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

64


значна частина поданих вакансій залишається незадоволеною через те, що інвалідам пропонуються робочі місця, які не потребують кваліфікації (наприклад, прибиральниці, охоронці, підсобні робітники), тим часом серед

осіб

з

обмеженими

фізичними

можливостями

багато

висококваліфікованих працівників із вищою освітою. Крім того, на цих робочих місцях здебільшого пропонується заробітна плата на рівні мінімальної. Варто також зазначити, що завдяки державній службі зайнятості інвалідам забезпечено вільний доступ (усі центри зайнятості обладнані пандусами) до джерел інформації: описів професій, відео- та аудіофільмів, листівок, буклетів, довідників, переліків рекомендованих професій і навчальних закладів, медичних протипоказань до опанування певних професій, паспортів підприємств та організацій. Для інвалідів також

проводяться

цільові

ярмарки

вакансій

та

семінари,

вони

запрошуються до участі в аукціонах претендентів. Постійно оновлюється банк даних вакансій професій, на які можуть бути працевлаштовані інваліди. На виконання Указу Президента України «Про вдосконалення державного регулювання у сфері зайнятості населення на ринку праці» та з метою підвищення рівня зайнятості інвалідів укладено п`ятисторонню угоду між обласним центром зайнятості, управліннями праці та соціального захисту населення, відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів, центрами професійної реабілітації інвалідів та Підгірцівською спеціалізованою

загальноосвітньою

школою-інтернатом.

Головними

проблемами працевлаштування інвалідів — випускників школи-інтернату можна вважати такі: невисокий показник працевлаштування випускників-

1.

інвалідів унаслідок невідповідності напрямів підготовки потребам ринку праці; 2.

недостатня кількість спеціалізованих та відсутність

надомних робочих місць;

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

65


низька

3. сучасному

ринку

конкурентоспроможність праці

внаслідок

інвалідів

недостатньої

на

професійної

підготовки, відсутності необхідного виробничого досвіду; невідповідність

4.

між

заявленими

роботодавцями

вакансіями та кваліфікацією інваліда, медичними показаннями та станом здоров`я шукачів роботи з числа інвалідів; відсутність практичного сприяння з боку працівників

5.

центрів професійної реабілітації інвалідів у працевлаштуванні своїх випускників. Варто зауважити, що чисельність інвалідів, працевлаштованих після проходження професійного навчання, дещо завищена за рахунок чисельності тих, хто продовжує навчання в навчальних закладах різних типів.

Такий

підхід

штучно

завищує

вказаний

показник.

Найбільший відсоток працевлаштування інвалідів,випускників школи-інтернату спостерігається за професіями: "секретар керівника", "перукар", "слюсар з ремонту автомобіля" - більше половини тих, хто пройшов професійне навчання за вказаними професіями. Окремо слід виділити такі професії, як "оператор комп`ютерного набору", "секретар керівника" та "соціальний працівник". Варто зазначити, що показник навантаження на одне вільне робоче місце на ринку праці має неодмінно враховуватися під час визначення напрямів професійного навчання інвалідів, і центри професійної реабілітації інвалідів повинні коригувати напрями

підготовки

інвалідів

з

урахуванням

цього

показника.

Стосовно практичного сприяння працевлаштуванню випускників школи-інтернату

позитивно

зарекомендував

себе

Львівський

Міжрегіональний центр професійної реабілітації інвалідів «Пролісок», де

працюють

фахівці,

які

ведуть

облік

робочих

місць

працевлаштування інвалідів — випускників спецшколи

для

і надають

консультації інвалідам з питань працевлаштування, умов та оплати

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

66


праці, можливостей навчання, інформацію про наявність вільних робочих місць на підприємствах. Фахівцями з питань працевлаштування, для інваліда, який бажає працювати складається резюме, яке разом із рекомендаціями надається роботодавцю; проводиться анкетування інвалідів з метою отримання інформації про бажання інвалідів навчатися та працювати за окремими професіями; створено банк даних інвалідів, які бажають працювати. Досі низьким залишається загальний рівень охоплення інвалідів підприємницькою діяльністю. З метою сприяння підприємницькій діяльності інвалідів: у деяких регіонах організовано та проведено низку семінарів-тренінгів щодо підприємницької діяльності осіб з інвалідністю; у деяких регіонах підприємці-інваліди за рішенням місцевих органів звільняються від податків, що сплачуються до місцевих бюджетів; реабілітації,

створюються що

бізнес-центри

сприяють

особам

для з

інвалідів

та

інвалідністю

центри

займатися

підприємництвом. Отже, незважаючи на значні кроки у сприянні особам з обмеженими фізичними можливостями у підприємницькій діяльності, необхідні подальші значні зусилля в цьому напрямі з боку держави, роботодавців, громадських організацій інвалідів, інших зацікавлених сторін.

З

метою підвищення

рівня

зайнятості

на перспективу

передбачається: створити Єдину інформаційну базу даних інвалідів, яка складається з трьох взаємозв`язаних складових: єдиного банку даних інвалідів, який містить кількісні та якісні характеристики контингенту інвалідів, які бажають працювати; банку даних робочих місць для працевлаштування інвалідів, який акумулює інформацію про кількісний та якісний склад робочих місць, на яких можна використовувати працю інвалідів;системи постійного моніторингу процесів зайнятості та працевлаштування інвалідів з метою інформаційного й аналітичного обслуговування вказаних процесів; посилити співпрацю при вирішенні

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

67


питань професійної реабілітації інвалідів та їх працевлаштування між МСЕК, органами праці та соціального захисту населення, Фондом соціального захисту інвалідів, службою зайнятості, громадськими організаціями інвалідів, роботодавцями з метою координації та консолідування спільних зусиль на вирішення завдань щодо створення дієвої

системи

сприяння

працевлаштуванню

інвалідів,

особливо

випускників навчальних закладів з числа інвалідів; узгоджувати заходи з професійної реабілітації та працевлаштування інвалідів з місцевими (річною та п`ятирічною) програмами зайнятості населення; розробити цільові місцеві програми щодо забезпечення зайнятості інвалідів із залученням різних джерел фінансування; збільшити за рахунок установленого нормативу кількість робочих місць фахівців з вищою освітою та кваліфікованих робітників для працевлаштування інвалідів; розробити методику атестації робочого місця інваліда та типових документів, які видаються в процесі атестації робочого місця, призначеного для працевлаштування інваліда; розробити та запровадити податково-кредитний

механізм,

спрямований

на

стимулювання

створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, у тому числі додаткових, понад установлений норматив; реалізовувати політику ефективної підтримки надомної праці та самозайнятості інвалідів; розмежувати розмір установленого нормативу для працевлаштування інвалідів окремо для державних підприємств та приватного бізнесу; надавати

інвалідам,

консультативну,

які

бажають

організаційну,

відкрити

власну

фінансово-економічну

справу,

допомогу

з

питань відкриття та підтримки власного бізнесу, розробити механізм надання інвалідам безпроцентних позик із Фонду соціального захисту інвалідів на відкриття ними власної справи та підтримку власного бізнесу; передбачати в подальшому створення і збереження робочих місць

для

працевлаштування

інвалідів

на

спеціалізованих

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

68


підприємствах, збільшивши їхню кількість, удосконалити механізм державної підтримки підприємств громадських організацій інвалідів шляхом збільшення державної допомоги у вигляді кредитування та розміщення державного замовлення; розвивати підприємництво і малий бізнес, у тому числі у сфері послуг (з урахуванням регіональної специфіки) з метою розширення сфери прикладання праці інвалідів; розширити регіональні банки вакансій за рахунок повнішого надання роботодавцями даних про вільні робочі місця для інвалідів у територіальні служби зайнятості. Стосовно практичного сприяння працевлаштуванню випускників Підгірцівської

спеціалізованої

загальноосвітньої

школи-інтернату

позитивно зарекомендували себе такі організації, як Мальтійська служба допомоги, Приватне акціонерне товариство «Стрийська швейна фабрика Стрітекс», Благодійний Фонд «Карітас СДЄ УГКЦ», «Центр лікування ДЦП (дитячий церебральний параліч) та порушень функцій ОРА (опорнорухового апарату)» та інші. Впродовж років Мальтійська служба допомагає інтернату вирішувати нагальні проблеми (ремонти спалень, кухонь, санвузлів, класів; навчальне обладнання та інвентар; подарунки дітям). Перевага надається проектам, що мають характер «Допомога для самодопомоги». Важливим напрямком роботи є залучення дітей з інтернату до спілкування з ровесниками (відвідання волонтерами, екскурсійні виїзди з інтернату, спеціальні розважально-пізнавальні акції). Більше 10 років у грудні в школі проводиться масштабна акція «Святий Миколай – дітям з інтернату». Основними напрямками діяльності організації є: 1. допомога дітям з інтернатів і сиротинців; 2. допомога малозабезпеченим потребуючим особам похилого віку; 3. допомога особам з особливими потребами. Мальтійська служба допомоги тісно співпрацює з: Malteser

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

69


International, Malteser Hospitaldienst Austria, Rotaria International. Осередки Мальтійської служби допомоги є у Києві, Луцьку, Берегово, Мукачево та Івано-Франківську. Кожним осередком сформовано власну структуру МСД, а напрямки діяльності відповідні до потреб часу і населення. Продовжуючи українські традиції меценатства, МСД залучає національних донорів до проектів допомоги потребуючим. Серед них основним партнером

та

жертводавцем

для

спецшколи

є

ВАТ

«Концерн

Галнафтогаз». Наступим підприємством, що працевлаштовує осіб з обмеженими можливостями є Приватне акціонерне товариство Стрийська швейна фабрика «Стрітекс». Підприємство працює з датською фірмою «Канзас» та французькою фірмою «Ляфонт», які також роблять вагомий внесок у вирішення проблеми працевлаштування інвалідів на Стрийщині. Благодійний Фонд «Карітас СДЄ УГКЦ» з метою працевлаштування неповносправних

створив

Підприємства-об’єднання громадян для

неповносправних «Оперативна поліграфія А4», яке спеціалізується на наданні поліграфічних, дизайнерських та рекламних послуг. Саме там зараз працевлаштовані 20 дітей-інвалідів, що навчалися в інтернаті. Ще однією організацією,де реалізується право інвалідів на працю є «Центр лікування ДЦП (дитячий церебральний параліч) та порушень функцій ОРА (опорно-рухового апарату)». В інтернаті проводяться курси масажу, де учні можуть безоплатно здобувати навички масажитів та після їх закінчення продовжувати навчаня на пільгових основах, а згодом і працевлаштовуватись в даний центр. Випускники спецшколи надають такі послуги,як: масаж, ЛФК (лікувальна фізична культура), мануальна терапія, рефлексотерапія, компютерограма, розробка суглобів - при лікуванні ДЦП (дитячий церебральний параліч) та захворювань ОРА (опорно - рухового апарату). Варто також відзначити діяльність Міжрегіонального центру професійної реабілітації та працевлаштування

інвалідів «Поділля», де

працюють фахівці, які ведуть облік робочих місць для працевлаштування

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

70


інвалідів — випускників Підгірцівської спецшколи для дітей із зниженим зором і надають їм консультації з питань працевлаштування, умов та оплати праці, можливостей навчання, інформацію про наявність вільних робочих місць на підприємствах, установах, організаціях. Фахівцями з питань працевлаштування центру «Поділля» для осіб з обмеженими можливостями складається резюме, яке разом із рекомендаціями надається роботодавцю; проводиться анкетування інвалідів з метою отримання інформації про бажання інвалідів навчатися та працювати за окремими професіями; створено банк даних дітей-інвалідів, які бажають працювати в майбутньому та реалізовувати свій творчий потенціал. Активну допомогу дітям-інвалідам надає Євангельська церква, організація «Українська молодь — Христові». Адміністрація спецшколи активно співпрацює з представниками німецьких благадійних організацій м.Клоппенбурга, які прикладають колосальні зусилля для інтеграції українських дітей з обмеженими

можливостями

в

суспільство.

ВИСНОВКИ

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

71


На підставі дослідження проблем правового забезпечення соціального захисту та перспектив працевлаштування дітей-інвалідів в Україні можна зробити такі висновки та пропозиції: 1.

З

урахуванням міжнародних

стандартів, позитивного

досвіду зарубіжних країн у національному законодавстві доцільно застосовувати замість терміну “дитина-інвалід” термін “дитина з обмеженими можливостями”. Останню можна визначити як дитину зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності, порушення в розвитку, труднощі в самообслуговуванні, спілкуванні, навчанні, оволодінні в майбутньому професійними навичками, яка потребує особливої

турботи

та

першочергового

забезпечення

необхідною

соціальною допомогою і захистом. Дитину-інваліда відрізняють від дорослих інвалідів наступні ознаки: 1.1.

можливість захворювання та інвалідизації дитини внаслідок

невдалих пологів матері, превентивних заходів (щеплення тощо); 1.2.

можливість повного або часткового вилікування внаслідок

розвитку та росту дитини; 1.3.

потреба дитини-інваліда в особливому та першочерговому

захисті і підтримці через свій вік та певні обмеження розумового або фізичного розвитку. 2. та

Соціальний захист дітей-інвалідів економічних, соціальних

правових

заходів,

що

забезпечують

дітям

з

обмеженими

можливостями умови для подолання та компенсації існуючих у них обмежень

шляхом

надання

необхідної

допомоги,

матеріального

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

72


обслуговування, соціально-побутового, медичного забезпечення, та створюють умови для отримання ними освіти, професійної підготовки, забезпечення зайнятості, з метою створення рівних можливостей у суспільному житті з іншими громадянами. 3.

Складовими механізму соціального захисту дітей-інвалідів

3.1.

матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення

є: дітей-інвалідів; 3.2.

створення умов для здобуття освіти на рівні, що відповідає

їхнім здібностям і можливостям, професійній підготовці; 3.3.

розробка та реалізація державних програм із соціального

захисту дітей-інвалідів; 3.4.

створення умов для безперешкодного доступу дітей-

інвалідів до соціальної інфраструктури. 4.

Необхідним є прийняття Закону України «Про соціальний

захист дітей з обмеженими можливостями», в якому передбачити право дітей-інвалідів на соціальний захист та механізм забезпечення державою такого захисту. Пріоритетними сферами суспільного життя, в яких дітиінваліди повинні отримувати державну підтримку та допомогу, повинні стати охорона здоров’я, соціальні послуги, освіта, зайнятість. У Законі потрібно передбачити форми соціального захисту дитини-інваліда, гарантії права дітей-інвалідів на соціальний захист, відповідальність за невиконання чи неналежне виконання положень Закону. 5.

Важливою

гарантією

державного

захисту

дитини

з

обмеженими можливостями при її соціальному забезпеченні повинен стати судовий захист порушених прав. У зв’язку з цим необхідно забезпечити поінформованість сімей з дітьми-інвалідами про їх права та доступність звернення представників дітей-інвалідів до суду за захистом конституційного права на соціальний захист. Доцільно вилучити з

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

73


Переліку видів підприємницької діяльності, яка підлягає ліцензуванню, професійну діяльність при наданні соціальних послуг. 6.

У нормативно-правових актах, які регулюють встановлення

інвалідності у дітей, необхідно передбачити обов’язкову розробку індивідуальної програми реабілітації дітей-інвалідів при винесенні рішення про встановлення їм інвалідності. В цій програмі слід передбачати заходи з медичної, соціальної і професійної реабілітації, у тому числі раннє проведення профорієнтаційних заходів, а також контроль за реалізацією призначених реабілітаційних заходів для кожної конкретної дитини-інваліда. 7.

Основними формами соціального захисту дітей-інвалідів є:

грошова допомога (допомоги, пенсії, компенсації та інші виплати); натуральна допомога, а також надання різного роду соціальних послуг особам, які є об'єктом соціального захисту. 8.

Для забезпечення ефективного контролю за дотриманням

прав дітей, в тому числі дітей-інвалідів, та забезпеченням їхнього захисту доцільно прийняти Закон України «Про Уповноваженого з прав дитини», яким запровадити функціонування загальнодержавного і регіональних уповноважених з прав дитини. 9.

З метою повного та всебічного забезпечення соціального

захисту дітей-інвалідів державі необхідно збільшувати функціонування мережі неурядових організацій, які надають підтримку та допомогу дітям-інвалідам, стимулювати діяльність таких організацій шляхом надання їм різного роду пільг та компенсацій. 10.

Для забезпечення достатнього життєвого рівня дітей-

інвалідів, додержання їх прав і свобод необхідно вжити наступних заходів: 10.1. рівень прожиткового мінімуму для різних категорій

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

74


населення слід затверджувати не на цілий рік, а переглядати декілька разів на рік;вважаю за доцільне призначати державну соціальну допомогу дітям-інвалідам, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, закріпленого законодавством для дітей у віці до 6 років, та для дітей у віці від 6 до 18 років; 10.2. довести рівень соціальної допомоги спочатку до рівня прожиткового мінімуму, а потім підняти вище. Неприпустимим є положення, при якому розмір соціальної допомоги для дитини-інваліда визначається у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму, що фактично дискримінує дитину-інваліда; 10.3. передбачити надання соціальної допомоги дітям-інвалідам залежно від важкості інвалідності, соціальних факторів, ступеня потреби у соціальному захисті; надання допомоги на догляд за дитиноюінвалідом залежно від важкості захворювання дитини-інваліда та майнового становища сім’ї; 10.4. передбачити в Законі України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» розмежування демографічних груп «діти до 6 років» та «діти від 6 до 18 років». 11.

Матеріальне забезпечення дітей-інвалідів можна визначити

як грошові виплати або допомогу у натуральній формі, які виплачуються (надаються) з державного бюджету або з інших джерел дитині-інваліду або її сім’ї, з метою забезпечення достатнього життєвого рівня, подолання та компенсації існуючих обмежень. 12.

Види матеріального забезпечення, яке надається дітям-

інвалідам, можливо класифікувати залежно від: періодичності виплати, форми надання, суб’єкта отримання, джерел фінансування, юридичного факту, при настанні якого надається забезпечення. 13.

У Житловому Кодексі необхідно передбачити право сімей,

які виховують дітей-інвалідів і потребують поліпшення житлових умов,

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

75


на отримання житла поза чергою. 14.

З

метою

забезпечення

виконання

норм

чинного

законодавства щодо можливості власника на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, необхідно внести зміни до ст. 32 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», згідно з якими залишити за дитиноюінвалідом правом власності на його житло на весь час перебування в установах соціальної допомоги. Отже, ст. 32 зазначеного Закону доцільно викласти у наступній редакції: «За інвалідами, влаштованими у будинки-інтернати

або

в

інші

установи

соціальної

допомоги,

зберігається житлова площа на протязі усього терміну їх перебування в будинках-інтернатах. Нагляд за житлом інваліда на весь час утримання його в установах соціальної допомоги здійснюється особою, яка призначається органом праці та соціального захисту населення. Уразі передачі такого житла в оренду, отримані кошти передаються інваліду». 15.

Пріоритетними питаннями у сфері соціально-побутового

забезпечення дітей-інвалідів є: 15.1. доступність для дітей-інвалідів громадських об’єктів і споруд, повітряного, наземного, морського транспорту; 15.2. забезпечення сімей з дітьми-інвалідами належним житлом; 15.3. забезпечення дітей-інвалідів індивідуальними технічними засобами реабілітації; 15.4. транспортне обслуговування дітей-інвалідів. 16.

Соціально-побутове забезпечення дітей-інвалідів можна

визначити як комплекс заходів, що надаються державними органами та недержавними організаціями дітям-інвалідам, та спрямованих на задоволення їх потреб, на підтримку активної життєдіяльності нарівні з іншими дітьми, на збереження соціальних і набуття професійних навичок.

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

76


17.

Необхідно скористатися досвідом Республіки Молдова та

закріпити в Основах законодавства України про охорону здоров’я положення про те, що якщо батьки відмовляються від медичної допомоги хворій дитині, вона надається поза їх бажанням за рішенням консиліуму лікарів, яке прийняте у присутності представників влади. 18.

Заборонити

приватизацію

і

перепрофілювання

спеціалізованих дитячих санаторно-курортних установ для інших потреб; 19.

Медичне забезпечення дітей-інвалідів можна визначити як

комплекс медичних заходів, спрямованих на лікування і оздоровлення дітей з певною втратою здоров’я, що здійснюється з метою відновлення порушених функцій організму дитини та набуття ними працездатності. 20.

З метою реалізації конституційного права на освіту

необхідно прийняти Закон України «Про освіту осіб з обмеженими можливостями здоров’я (спеціальну освіту)», який надасть можливість дітям-інвалідам отримувати освіту на рівні, що відповідає їхнім здібностям і можливостям. 21.

Важливим питанням є фінансове та матеріально-технічне

забезпечення державних програм із соціального захисту дітей-інвалідів у сфері освіти, тому необхідно передбачити їх фінансування в Законі України «Про Державний бюджет». 22.

Найважливішими питаннями у сфері освіти, що потребують

негайного вирішення, є: гарантованість доступності та безоплатності освіти для учнів і студентів, які є інвалідами; створення належних умов для їх інтегрованого навчання, медичного й соціально-психологічного супроводу в загальних освітніх закладах. 23.

Необхідно внести зміни до ст. 21 Закону України «Про

основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та передбачити можливість безкоштовно навчатися музиці, образотворчому, художньо-

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

77


прикладному мистецтву всім дітям-інвалідам без обмеження, а не лише обдарованим дітям-інвалідам; 24.

В Законі України «Про основи соціальної захищеності

інвалідів в Україні» та в Умовах прийому до вищих навчальних закладів слід передбачити можливість зараховувати дітей-інвалідів до вищих навчальних закладів лише за співбесідою, але за умови, що ця дитина дійсно зможе надалі навчатися і таке навчання не зашкодить її здоров’ю. 25.

Необхідно встановити заходи стимулювання роботодавців

до працевлаштування дітей-інвалідів: надавати державні субсидії для обладнання

робочого

місця

для

дитини-інваліда;

пільги

щодо

оподаткування, внесків в фонди соціального страхування; залежно від важкості захворювання, приймаючи на роботу дитину-інваліда, може вважатися, що роботодавець заповнює не одне, а два або три місця у рахунок встановленої квоти. 26.

В Законі України «Про основи соціальної захищеності

інвалідів в Україні» необхідно передбачити механізм працевлаштування інвалідів, порядок проведення атестації робочих місць, а також встановити обов’язок роботодавця щодо працевлаштування інвалідів у межах встановленої квоти робочих місць. 27.

Необхідно внести доповнення до Закону України «Про

відпустки», згідно з якими закріпити право на надання щорічної відпустки для працюючих дітей-інвалідів віком до 18 років у зручний для них час тривалістю 40 календарних днів та відпустки без збереження заробітної платні тривалістю до 60 календарних днів щорічно. 28.

Працевлаштування дітей-інвалідів можна визначити як

забезпечення осіб віком до 18 років, що досягли працездатності та мають встановлену медичним органом інвалідність, роботою, яка відповідає їх бажанням і не є шкідливою для здоров’я, з метою набуття ними професійного статусу.

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

78


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

79


1.

Конституція України. – К.: Велес – від 28.06.1996 р. З наступними

змінами і доповненнями. 2.

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р.

3.

Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» від

21 березня 1991 р. 4.

Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII.

5.

Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 6

листопада 2005 р. 6.

Закон України «Про соціальні послуги» від 19.06.2003 № 966-IV.

7.

Закон України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 №

103/98-В. 8.

Болотіна Н.Б. Трудове право України. – К.: Вікар, 2004.

9.

Бойко М.Д. Трудове право України. – К.: Атіка, 2006.

10. Ю. Розмежування правового регулювання законодавства про працю та законодавства про зайнятість населення // Право України. – 1994. 11. Білоблоцький М. Сучасний стан ринку праці та перспективи його розвитку //Україна: аспекти праці. - 1997. - № 1. - C. 3-7. 12. Бущенко

П.А.,

Вєтухова

І.А.

Трудове

право

України.

Законодавство та практика застосування. – Х.: Консум, 2002. 13. Венедиктов В.С. Трудовое право Украины. – Харьков.: Консул, 2004. 14. Декларація про права розумово відсталих осіб, проголошена резолюцією 2856 (ХХVІ) Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 1971 р. 15. Декларація про права інвалідів, проголошена резолюцією 3447 (ХХХ) Генеральної Асамблеї ООН 9 грудня 1975 р. 16. Європейська соціальна хартія від 03.05.1996 № ETS N 163.

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

80


17. Загальна декларація прав людини, прийнята ре��олюцією 217А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН 10 грудня 1948 р. 18. Кодекс

України

про

адміністративні

правопорушення

від

07.12.1984 № 8073-X. 19. Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 р. №83). 20. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 1993 р.

ДОДАТКИ Додаток А

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

81


Варіанти пристосування робочого місця до потреб працівників з інвалідністю Напрям пристосування робочого місця

Заходи

із

Приклади

пристосування

Скороченн я

тривалості

робочого Коригуванн Процедурна адаптація

дня,

надання

я графіку роботи,

додаткових перерв

послідовності

для прийому ліків,

виконання

робіт

тощо

робота на дому, використання комп’ютерної комунікації замість усної

Коригуванн я Змістовна адаптація

та

адаптація

функціональних обов’язків, робочих тощо

зміна завдань

Перерозпо діл функціональних обов’язків працівниками

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

між

Арк.

82


Облаштува Адаптація Фізична адаптація,

не

пов’язана зі зміною технологічного процесу

на

звичайному

пандусів,

середовища

туалетів

та

створення

душових

для

відповідних

інвалідів,

санітарно-

перегородок

гігієнічних умов та

приміщеннях, які

умов

дають

відпочинку

під

підприємстві

ння

час

у

працівникам змогу

регламентованих

прийняти

перерв тощо

зробити

ліки, собі

ін’єкцію тощо Застосуван Фізична

ня

адаптація,

Модифікаці

спеціальних

технічних засобів,

пов’язана зі зміною

я чи пристосування

спеціального

технологічного

наявних

обладнання

інструментів,

робочих

обладнання тощо

встановлення

процесу

на

звичайному підприємстві

та меблів,

необхідних опор і кріплень

Організація індивідуального супроводження на звичайному робочому місці Організація індивідуального

Застосуванн

Впровадже

я праці асистента,

ння

майстра

посад – приміром,

чи

наставника

помічника кухаря

Застосуванн я праці асистента,

відповідних

Впровадже ння

відповідних

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

83


супроводження на

майстра

спеціальному

наставника

чи

посад – приміром, майстра,

який

робочому місці у

наглядає

за

загальному

роботою

виробничому

працівників

середовищі

інвалідністю

із

Додаток Б Динаміка працевлаштування інвалідів

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

84


органами соціального захисту населення у 2009–2013 роках на Львівщині

2

Показники

Кількість

2

2

2

0

0

0

0

0

0

1

1

1

1

9

0

1

2

3

р

р

р

р

р

.

.

.

.

.

інвалідів,

2

2

1

1

які перебували на обліку в

8

4

8

9

8

органах соціального захисту

1

7

2

2

8

населення, осіб

0

7

1

7

4

7

3

4

4

7

Кількість

інвалідів,

6

5

5

0

7

2

0

0

соціального

6

5

9

3

1

9

8

7

1

9

населення, осіб Рівень

2

2

2

1

3

9

6

6

органами

,

,

,

,

,

6

2

1

1

6

захисту населення, %

5

2

працевлаштування інвалідів соціального

1

5

працевлаштованих органами захисту

2

2

Додаток В

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

85


Соціологічне опитування вихователів, методистів школи-інтернат села Підгірці Стрийського району Львівської області Інтерв'ю 2 Директор Підгірцівської школи-інтернату. Запитання: 1.

Скажіть, будь ласка, наскільки гострою є проблема

соціального захисту сімей, які виховують дитину-інваліда? Якщо можна, наведіть, будь ласка, статистичні дані по Львівській області, по Стрийському районі та у Підгірцівській школі-інтернат. 2.

Що, на Вашу думку, найбільше впливає на поширення

інвалідності серед дітей? 3.

Чи є сім'ї на Львівщині, в яких народжуються двоє і більше

дітей-інвалідів? 4.

Який аспект соціального захисту є найбільш болючий для

таких сімей? 5.

Як

організаціями

співпрацюють у

вирішенні

державні цієї

органи

проблеми?

Чи

з

громадськими поширеним

є

благодійництво саме для цієї категорії населення? 6.

Яка проблема на сьогодні, на Вашу думку, є найбільш

гострою у вирішенні соціального захисту сімей з дитиною-інвалідом? Інтерв'ю 2 Методист Підгірцівської школи-інтернату. Запитання: 1.

Скажіть, будь ласка, в чому специфіка діяльності Вашого

закладу? 2.

Які основні принципи, на Вашу думку, комплектування

груп у закладах для дітей з порушенням зору?

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

86


3.

Скажіть, у чому Ви вбачаєте можливість інтегрувати дітей з

вадами зору в суспільство? 4.

Які проблеми, на Вашу думку, є найбільш гострі у

вирішенні проблеми соціалізації таких дітей? Інтерв'ю 3 Андрій В., 14 років, дитина-інвалід,навчається в школі-інтернат с.Підгірці. Запитання: 1.

Андрійку,

скажи,

будь

ласка,

чи

подобається

тобі

відвідувати школу? 2.

Що найбільше тобі подобається тут?

3.

В якому класі ти навчаєшся?

4.

А чим ти займаєшся вдома?

5.

Як часто ти граєшся з мамою? Татом?

6.

Чи бував ти в ляльковому театрі?

7.

Що тобі подарував Дід Мороз?

8.

А чи є в тебе друзі? Хто вони?

9.

А яке твоє улюблене заняття?

10.

Яка твоя заповітна мрія ( щоб ти найбільше хотів)?

Інтерв'ю 4 Мама дитини-інваліда ( хлопчика 6 років) , 27 років, освіта вища, тимчасово не працює, вже 2 роки виховує сина сама, офіційно не розлучена. Запитання: 1.

Коли Ви дізналися про діагноз у Вашої дитини?

2.

Які прогнози лікарів?

3.

Яку допомогу отримуєте від держави? Чи достатньо цього?

4.

В чому головна проблема Вашої сім'ї?

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

87


5.

Що, насамперед, треба зробити в масштабах держави аби

полегшити Ваше становище ( й інших аналогічних сімей)? 6.

Вибачте за некоректність, чому Ви самі виховуєте хвору

дитину? 7.

Чи вірите Ви в майбутнє свого сина? Яким Ви його бачите?

8.

Ваші особисті плани на майбутнє?

Додаток Г

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

88


Інваліди,що змінили світ Людвіг ван Бетховен (1770 - 1827)

«Музика повинна викрисати вогонь з людських сердець» - ці слова належать відомому німецькому композитору, одному з найбільш шанованих світових музикантів Людвігу ван Бетховену. Тому, хто хоча б раз чув його геніальні твори, майже неможливо повірити у те, що більшість з них Бетховен написав в умовах повної втрати слуху. Рано виявивши свої музичні здібності, юний композитор був позбавлений звичайних радощів дитинства. Вже з 8 років Бетховен почав виступати в концертах. Та попри неабиякий музикальний талант, Людвіг мав і інші захоплення, зокрема, активно цікавився історією, літературою та філософією. Орієнтиром для юнака завжди виступали такі постаті, як Глен Міллер, Вільям Шекспір та Йоган Вольфганг фон Гете, саме з їхньої творчості композитор черпав наснагу та нові ідеї для власних творів. Різноманітність робіт, які виконував Бетховен, сприяла широким знайомствам композитора у колах боннської інтелігенції. А зустріч з Моцартом, який вже здобув неабияку славу на той час, була доленосною. Почувши, як грає Бетховен, Моцарт захоплено вигукнув: «Зверніть увагу на цього юнака! У майбутньому увесь світ заговорить

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

89


про нього!». І він не помилився. Переїхавши до Відня, культурної столиці Європи на той час, Бетховен підкорив місто своєю багатою фантазією, стрімкою музикою та незвичною манерою виконання музичних творів. Однак

благополуччя

талановитого

композитора

незабаром

порушується важкою недугою. З 26 років Бетховен почав втрачати слух . Курс лікування, який був змушений пройти Бетховен, не допомагав, хвороба загострювалась. Композитора охоплює відчай, Людвіг усе частіше задумується про смерть, а біль від того, що він не здатний чути власну музику, переростає у бажання вчинити самогубство. Проте любов до життя, думки про те, що він може принести іншим радість, перемагають особистий біль та відчай. Композитор вражає публіку новим геніальним твором із символічною назвою «Героїчна симфонія». Одна за одною виходять його нові музичні твори, з'являється найграндіозніша з фортепіанних сонат композитора «Апасіоната», а особисту драму – нерозділене кохання до своєї учениці композитор втілює у знаменитій п’єсі - багатель «До Елізи». Палким прихильником таланту Бетховена стає не менш відомий німецький композитор Франц Шуберт, який захоплювався сміливістю та незалежністю поглядів композитора. За три роки до смерті Бетховена друзі організували концерт з його творів, у якому були виконані 9 симфонія і уривки з «Урочистої меси» - твору, який Бетховен написав під час свого тимчасового одужання. Успіх був величезний, проте Бетховен не чув аплодисментів та захоплених вигуків публіки. Непохитний у відстоюванні своїх переконань, як музичних, так і політичних, ні перед ким не згибаючи спини, з високо піднятою головою, пройшов свій життєвий шлях Людвіг ван Бетховен. Німецький

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

90


композитор, який зміг побороти численні сумніви, біль і відчай, є втіленням перемоги життя над смертю. Франклін Делано Рузвельт (1882 - 1945)

Франклін Делано Рузвельт вважається найвидатнішим та найбільш результативним політиком Сполучених Штатів Америки 20 ст. Коли у 1921 році він важко захворів на поліомієліт, то тільки непохитна віра в себе, закладена завдяки величезній любові батьків до своєї єдиної дитини, їхньому теплу і родинному затишку, а також чудовій освіті, яку отримав майбутній президент, допомогли йому залишитися цілеспрямованою, вольовою та впевненою у собі людиною. Незважаючи на активні спроби побороти хворобу, Рузвельт залишився паралізованим та прикутим до інвалідного візка. Він не міг стояти без допомоги сталевих шин, вагою 10 фунтів, а пересуватися міг лише на милицях. Це завдавало неймовірного болю та страждань майбутньому Президентові, однак, він проявляв залізну силу волі: присвятив себе щоденним тренуванням, а також відвідував лікувальні курорти. Це допомогло Франкліну зміцніти і відновити працездатність, однак, самостійно пересуватися він так і не зміг. Отримавши

блискучу

освіту

у

Гарвардському

та

Колумбійському університетах, Рузвельт рано залучився до активної політичної діяльності. Спочатку він був обраний у сенат штату НьюЙорк, потім став помічником морського міністра в уряді Президента

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

91


Вудро Вільсона, проте згодом, після невдалих спроб стати віцепрезидентом США від Демократичної партії повернувся до приватної юридичної практики та підприємництва. Однак, вже у 1932 році під час президентських виборів, що проходили на фоні біржового краху, тотальної економічної кризи та розпалу Великої депресії у США, демократ Франклін Рузвельт обійшов свого суперника Герберта Гувера, якому не вдалося зменшити масштабів економічної кризи та запропонувати ефективної стратегії виходу з Великої депресії. Це були часи Біржового краху у США у 1929 році – повального спаду цін на акції, що набув катастрофічного масштабу. Колосальних розмірів досягло безробіття, лише у Сполучених Штатах Америки 14 млн. працівників залишилися без роботи. Заступивши на посаду, Рузвельт закликав країну до «сміливих і наполегливих експериментів», до пошуку «нових способів подолання труднощів». Президент негайно вніс і дістав схвалення 70 законодавчих актів, направлених на порятунок грошово-кредитної та банківської системи, оздоровлення промисловості, сільського господарства і торгівлі. Також Рузвельт запровадив соціальну програму, а саме – встановлення мінімальної заробітної плати, максимального робочого тижня, введення пенсій працівникам, які досягли 65 років. Чітко дотримуючись обраного політичного курсу, Франклін Рузвельт блискуче виграє президентські вибори 1936 та 1940 років. Останні ускладнилися тим, що проходили на фоні світової війни і виходу Сполучених Штатів Америки з Великої депресії. Тим не менш, Рузвельт втретє стає Президентом Сполучених Штатів Америки, залучившись підтримкою виборців у великих містах, етнічних меншин і традиційних демократів Півдня. Саме прийняття 22-ї поправки до Конституції США зробило ці вибори єдиним випадком в американській історії, у який кандидат був обраний на третій термін в якості

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

92


президента (у поправці передбачено положення про те, що виконання повноважень Президента США протягом хоча б 2 повних строків прирівнюється до повного президентського терміну). Франкліну Рузвельту варто віддати належне заякісно новий стрибок у значенні інституту президентства. У часи його правління Білий будинок став енергетичним центром усієї управлінської системи Америки, джерелом нових ідей, рушійною силою соціальних змін, і, на думку, самого Рузвельта, втіленням загального блага. Таких вагомих змін Президент досягнув, поступово вивівши країну із світової економічної кризи та з найбільшої в історії війни. Рузвельт був першим Президентом засобів масової інформації, він домінував у газетних заголовках. Паралізований нижче пояса, Президент з року в рік двічі на тиждень збирав біля свого письмового столу журналістів, а його конференції були шедевром того, як треба спілкуватися з вільною пресою. Рузвельт завжди залишався прагматичним політиком. На президентських виборах 1944 року він учетверте був переобраний на пост президента (що являє собою рекорд в історії США), проте у з’язку з серцевою недостатністю Рузвельт не міг більше виконувати свої президентські обов’язки. Вирішальним у його політиці було те, що він зміг вселити у зневірену націю надію на зміни, віру у краще майбутнє. Тридцять другий Президент Сполучених Штатів Америки став прикладом для багатьох, адже був уособленням невичерпного оптимізму та залізної сили волі, віри у те, що навіть попри власну фізичну неспроможність можна змусити світ аплодувати стоячи.

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

93


Альберт Ейнштейн (1874 - 1955)

Основоположник сучасної фізики, автор теорії відносності, лауреат Нобелівської премії у галузі фізики, і у той самий час людина, яку спіткали постійні розчарування: прихована образа на батька, відсутність розуміння і підтримки з боку найближчих людей, і нарешті, хвороба, яка, мов лезо бритви, постійно нагадувала про себе. Попри свої надзвичайні досягнення, геній змалечку страждав від дислексії, що є специфічним вибірковим порушенням процесу навчання та письма при збереженні загальної здатності до навчання. Альберт Ейнштейн – автор понад 300 наукових робіт з фізики, а також близько 150 книг та статей у галузі історії та філософії науки, публіцистики. Він розробив кілька значних фізичних теорій, як-от: загальна

та

спеціальна

теорії

відносності,

теорія

індукованого

випромінювання, статистична теорія броунівського руху тощо. Через вже згаданий недуг дислексії, хлопчик настільки повільно навчався говорити, що мати Ейнштейна схилялася до думки про розумову відсталість сина. Через хворобу Ейнштейн ніколи не був серед перших учнів класу (винятками були лише математика та латина). У дитинстві його майбутня геніальність зовсім не проявлялася: він довго вчився говорити,а у 7 років міг лише повторювати короткі фрази. Навчаючись у школі, Ейнштейн був абсолютним нездарою у оволодінні не лише базовими предметами, у тому числі і у вивченні грецької мови.

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

94


Це настільки дратувало викладача, що той вів заняття у класі так, ніби Альберта там взагалі не було. У 10 років, вступивши до гімназії, Ейнштейн без особливих досягнень у навчанні переходив з класу у клас. Викладачі не звертали увагу на точність та глибину відповідей Ейнштейна, адже той говорив занадто повільно. Байдужий до шкільного життя, не маючи друзів, Альберт Ейнштейн мав намір залишити гімназію, отримавши довідку від психіатра про необхідність відпустки за станом здоров’я. Однак керівництво гімназії випередило його, запропонувавши за рік до закінчення гімназії її залишити. Проблеми Ейнштейна з читанням та письмом, викликані хворобою, однак, не завадили йому написати листа тогочасному Президентові США Франкліну Делано Рузвельту. Лист, написаний напередодні Другої світової війни, звертав увагу Президента на те, що нацистська Німеччина проводить активні дослідження, у результаті яких може застосувати атомну бомбу. Бажання втекти від гнітючої дійсності, почуття образи на батька, хвороба, навіть попри всесвітнє визнання та захват знайомих та колег, науковців з усього світу, порушували душевний спокій геніального науковця. Попри те, що друзі та колеги цінували

виключну

обдарованість фізика, Альберт постійно залишався у тіні свого батька. За словами асистента Ейнштейна, він ніколи не розповідав про нього,а душевний відпочинок віднаходив лише у розмовах про музику та парусний спорт. У

свідомості

більшості

Ейнштейн

залишився

втіленням

ексцентричного генія, котрий сміливо показує язика фотографам і носить взуття на босу ногу. Проте не менший подив та нерозуміння викликала його зовсім дитяча прив’язаність до дівчини, яку у листах він ніжно називав «своєю Доллі». Так, ця зворушлива історія кохання між сербкою за походженням, маленькою, скромною та трохи замкнутою, до

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

95


того ж кульгавою Мілевою Марич та красенем Альбертом, розпочалася з дружби, а закінчилась пройнятими ніжністю та палким коханням листами. Вона ласкаво називала його «мій милий Джонні», а він її своїм маленьким кошенятком, подумки бажаючи її розцілувати. За зовнішньою безтурботністю Ейнштейна часто приховувалися душевний біль та розчарування, а ключ до розгадки багатьох сімейних таємниць, залишився лежати у нього вдома, у Берклі, штат Каліфорнія, на кухонній полиці, у коробці з-під взуття. Саме там зберігалася сімейна переписка з кінця минулого століття, у тому числі любовні листи Ейнштейна до коханої Мілеви та синів. Протягом усього життя Ейнштейн майстерно приховував той відбиток, який накладав на нього тягар вродженої хвороби; зустрівшись з нерозумінням та абсолютною байдужістю викладачів у ранньому віці, геній не зупинився у пошуках свого призначення у житті. Альберт Ейнштейн досягнув колосальних вершин у науці, довівши всім, що навіть попри хворобу можна вибороти собі право називатися людиною з великої літери. Федір Михайлович Достоєвський (1821 - 1881)

«Що таке пекло? – Це страждання через те, що не можна більше кохати»

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

96


Ці слова н��лежать людині, вклад якої у розвиток як вітчизняної, так і світової літератури важко переоцінити. Федір Михайлович Достоєвський, попри те, що страждав на важкий недуг - епілепсію, став одним з найвидатніших літераторів та знавців людської душі. Він захоплювався театром, музикою і балетом, та вирішив реалізувати свій талант саме на поприщі літературної діяльності, і не помилився. Ще з дитинства юний письменник був залучений до літературних читань, які нерідко проводились у сім’ї Достоєвських. Особливим інтересом

користувалися

твори

Миколи

Карамзіната

Василя

Жуковського, однак, сам письменник найбільше цікавився працями історичного плану і романами, а орієнтиром для нього завжди виступав Олександр Пушкін. Прикрою втратою у житті письменника стала смерть батька, який користувався неабияким авторитетом у сім’ї Достоєвських. Саме у той час він відчув перші прояви епілепсії, що переслідувала письменника аж до смерті. За словами лікаря, у Достоєвського епілепсія проявлялася у формі «судорожних» нападів, які вперше спіткали письменника чи то на каторзі, чи то після втрати батька. Ще у підлітковому віці Достоєвський кілька разів втрачав свідомість. Один такий випадок стався з ним під час знайомства з відомою петербурзькою красунею. Хвороба поступово загострювалася: спочатку були головні болі, боязнь летаргії (стан хворобливого (патологічного) сну з послабленням усіх функцій організму – нерухомість, зниження обміну речовин, ослаблення або відсутність реакцій назвукові та больові подразники), а потім хворобливі напади. Лікар згадував, що перший сильний напад епілепсії спіткав Достоєвського у 1847 році. Він супроводжувався страшним приливом крові у голову і неймовірним збудженням усієї нервової

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

97


системи письменника. Достоєвський кричав, що помирає, голову прижимав до потилиці, у нього починались конвульсії. Окрім цього, хвороба проявлялася і у характері письменника. Часто він був нестриманим, виливав власну злість на інших, а ще Достоєвський мав неймовірно сильний потяг до азартних ігор. Коли вийшов перший самостійний твір письменника – «Бідні люди», його схвально оцінили класик світової літератури Н.А. Некрасов та російський письменник, літературний критик та публіцист В.Г. Белинський. Останній назвав Достоєвського «новим Гоголем», а твір після публікації зустрів захоплену реакцію читачів та критиків. Пізніше письменник стає автором інших не менш відомих творів – «Хозяйка», «Ідіот», «Злочин і кара», «НеточкаНезванова». З

характерною для

хворих

на епілепсію педантичністю

Достоєвський вів щоденник, у якому записував дати нападів хвороби і власні відчуття при цьому. Водномуз таких записів письменник говорить про перерваність думок, мрійливість, заглиблення у події з власного минулого. Тому не дивно, що багато хто з літературних героїв письменника був наділений певними рисами, притаманними хворим на епілепсію. (князь Мишкін із твору«Ідіот», Смердяков із «Братів Карамазових» тощо). Однак попри хворобу та відчутну нестачу грошей, письменник пише глави свого геніального твору «Злочин і кара». Новий літературний витвір Достоєвського був дуже добре оплачений, але щоб гроші не забрали кредитори, письменник виїхав за кордон зі своєю помічницею Анною Сніткіною, яка і стала його новою дружиною. Саме з нею Достоєвський вийшов з боргів, з нею написав найкращу свою книгу – «Брати Карамазови», з нею нарешті здобув власну, ні в кого не позичену, любов. Аня, молодша за письменника на 26 років, змусила чоловіка забути про хворобу, подарувавши йому 4 дітей, а сам

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

98


Достоєвський зізнавався, що не зраджував своїй молодій дружині навіть подумки. Останні роки життя письменника були дуже плідними, він пише найкращі свої твори – «Ідіот», «Біси», «Братья Карамазови», . Тоді ж у його житті відбуваються 2 значні події: імператор Олександр Другий запрошує Достоєвського до себе, щоб представити його своїй сім’ї, а у 1880, лише за рік до смерті, письменник виголошує знамениту промову на відкритті пам’ятника Пушкіну у Москві. Таким насиченим було життя генія світової літератури, людини, яка усім серцем прагнула кохати і бути коханою, йшла до поступу у відстоюванні своїх політичних переконань, приносячи в жертву найцінніше - власну свободу. У письменникові поєднувалися дві, здавалося б, зовсім несумісні людини – дитячий у своїй безпомічності чоловік, хворий на епілепсію, і спраглий до життя бунтар, володар непересічного літературного таланту.

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

99


Додаток Е Успішні історії працевлаштування інвалідів «До мети крокуємо разом!»

Героїня цієї статті, жителька м. Львів Шевчук Ольга Миколаївна, на останньому місці роботи працювала на посаді електромонтажник схемник. Колеги по роботі знають її як відповідального, кваліфікованого працівника, відзначають її гарні особисті якості, адже привітність, чуйність, доброзичливість Ольги Шевчук відчували всі хто з нею працював. Сталося так, що в квітні 2011 року, з певних причин, Ольга Миколаївна втратила роботу. З початку спробувала здійснити пошук роботи власними силами. Але самостійний пошук роботи позитивного результату не дав – взнаки давалася отримана в 1999 році друга група інвалідності. Нажаль реалії сьогодення невтішні, адже багато хто з роботодавців, почувши про інвалідність

працівника,

не

бажають

в

подальшому

з

ним

співпрацювати. «Через проблеми зі здоров’ям, - ділиться пані Ольга – мені було важко підшукати роботу. Вирішила звернутися за допомогою до Львівського міського центру зайнятості.» Звернувшись, в квітні 2011 року до центру зайнятості, Ольга Шевчук отримала інформацію про актуальні вакансії, взяла участь в

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

100


інформаційному семінарі з загальних питань зайнятості та стану ринку праці, семінарі з техніки пошуку роботи, опрацьовувала всі можливі джерела інформації про вільні робочі місця, брала участь в міні ярмарках вакансій, спілкувалась з роботодавцями. А крім того, як зазначила сама пані Ольга, послуги їй надавав кваліфікований, відповідальний, тактовний спеціаліст центру зайнятості, який

не

байдуже відносився до виконання своїх обов’язків. Саме в цей час в Львівському міському центрі зайнятості розпочалася апробація Моделі працевлаштування та забезпечення зайнятості людей з інвалідністю в Україні, яка була розроблена в рамках Проекту Програми розвитку ООН, Міжнародної організації праці та Державного

центру

зайнятості

«Соціальна

інтеграція

людей

з

інвалідністю шляхом забезпечення доступу до зайнятості». Робота центру зайнятості відповідно

до зазначеної

Моделі передбачає

індивідуальний підхід до кожної особи з інвалідністю, яка звертається з метою пошуку роботи, а також тісну співпрацю усіх інституцій, що мають певне відношення до проблем працевлаштування людей з інвалідністю. Результатом такої співпраці стало працевлаштування Ольги Шевчук за професією «електромонтажник-схемник» на ТОВ «ПреттльКабель Україна». Сьогодні колеги пороботі з найкращої сторони відзначають особисті та професійні якості Ольги Шевчук, яка із задоволенням виконує свої посадові обов’язки. «Робота за професією, легальна праця, легальна заробітна плата – це саме те, що потрібно кожній людині для упевненості у завтрашньому дні та професійному рості – каже пані Ольга, а допомогу в цьому можуть надати в центрі зайнятості!».

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

101


«Звернутися доцентру зайнятості - отримати дотацію й нового працівника.»

Формування розвинутого суспільства вимагає дотримання прав людини та недискримінації для усіх його членів. Особливої уваги при цьому потребують громадяни, які з певних причин не можуть почувати себе на ринку праці на рівні з іншими. Нині серед соціальних груп, які належать до найменш конкурентоспроможних на ринку праці, саме особи з інвалідністю мають найбільші труднощі, пов’язані з реалізацією формально рівного права на працю, і тому потребують особливої уваги та відповідних дій з боку держави. Допомога Державної служби зайнятості у цьому напрямку є системною і дієвою. Насамперед це працевлаштування безробітних на дотаційні робочі місця. Дотація дозволяє забезпечити безробітним, працевлаштованим за направленням служби зайнятості, гідні умови та оплату праці, а також підтримати роботодавця, стимулюючи його до розширення виробництва та створення нових робочих місць. Прикладом такої успішної співпраці є працевлаштування Наталії Зайцевої, яка після отримання інвалідності вимушена була звільнитись з підприємства і стати на облік до Львівського міського центру зайнятості для пошуку та підбору підходящої роботи. В той же час керівник нещодавно створеної і єдиної в Україні „Асоціації об’єднання

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

102


співвласників житла та допоміжних приміщень в гуртожитках” підшукував собі коменданта до гуртожитку. Це, певною мірою, повинен бути і дипломат, і пс��холог, і педагог. Переглянувши анкети безробітних, зупинився на кандидатурі Наталії, для якої, до речі, згідно медичних рекомендацій така робота могла бути підходяща. У квітні 2011 року центр зайнятості направив її на стажування, після його успішного проходження Наталія була працевлаштована на дотаційне робоче місце коменданта гуртожитку до „Асоціації”. Роботодавець був задоволений, бо його влаштовувала і освіта безробітної, і досвід роботи, і місце проживання, адже Наталія проживає поряд із гуртожитком і має можливість у будь - яку хвилину бути на роботі. Таким

чином

працевлаштовано

були

безробітну

вирішені людина,

одразу яка

не

дві може

проблеми: на

рівних

конкурувати на ринку праці, і підприємством створено нове робоче місце, яке воно не могло собі дозволити без допомоги служби зайнятості. До речі, коли в „Асоціації” через деякий час виникла потреба в паспортистові, у керівника не було сумніву, де знайти спеціаліста. В центрі зайнятості йому відразу було запропонована кандидатура безробітної Любові Д., яка за своїми професійними якостями та досвідом відповідала всім вимогам майбутньої роботи. Залишається

тільки

побажати

цим

людям

здоров’я,

наполегливості, успіхів в роботіта оптимізму!

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

103


«Коли прагнути означає-отримати»

Молода львів`янка Олеся Колодяжна – одна з тих людей, про яких говорять «вона знає, чого хоче від життя». Дівчина ніколи не стоїть на місті, прагне розвиватись та професійно реалізовуватись. Свій трудовий шлях Олеся почала, ще навчаючись в Національному технічному

університеті

«Харківський

політехнічний

інститут».

Отримуючи диплом економіста, працювала продавцем, лаборантом, кур'єром, табельником. В майбутньому дівчина планувала реалізувати себе у фінансовоекономічній сфері, але різке погіршення стану здоров'я внесло корективи в її професійні плани. Нелегко знайти роботодавця, який візьме нароботу спеціаліста без досвіду роботи, тим більше, якщо кандидату на працевлаштування потрібна додаткова увага в організації його робочого місця у зв’язку зі станом здоров’я. Через два місяці безуспішних самостійних пошуків роботи Олеся звернулась до Львівського районного центру зайнятості. Фахівці центру зайнятості її уважно вислухали, дізналися про її професійні очікування, оцінили

навички

та

визначили

здібності,

ознайомилися

з

рекомендаціями висновків МСЕК та почали сприяти працевлаштуванню дівчини. В рамках співпраці з центром зайнятості Олеся відвідала семінар з техніки пошуку роботи, опрацьовувала всі можливі джерела інформації про вільні робочі місця, брала участь в міні-ярмарках

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

104


вакансій, спілкувалася з роботодавцями. Під час однієї з таких зустрічей представник

підприємства

ТОВ

«Торгово-виробниче

об'єднання

«Східбуд» запропонував Олесі, на умовах попереднього стажування, посаду менеджера з логістики. Дівчина охоче прийняла пропозицію роботодавця, а центр зайнятості виділив кошти на стажування молодого фахівця. Як стажерка вона добре себе зарекомендувала, опанувала навичками користування сучасними засобами оргтехніки та зв’язку та цілком адаптувалася на новому робочому місці. Сьогодні робота, яку виконує Олеся, приносить їй задоволення. Дівчина вже володіє діловими якостями та може самостійно приймати управлінські рішення. «Інтернет-портал служби зайнятості допоміг знайти роботу»

Олександр Садовець - юрист за освітою, близько 10 років пропрацював оперуповноваженим в органах внутрішніх справ. На важкій та небезпечній роботі втратив здоров’я й отримав інвалідність, проте не сидів склавши руки, продовжував працювати столяром, водієм автомобіля, який власноруч і ремонтував. Та життя склалося так, що для

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

105


пошуку нової роботи довелося звернутись у Рівненський міський центр зайнятості. Поки спеціалісти центру зайнятості підбирали підходящу роботу, Олександр Ілліч сам також продовжував пошуки. Почувши на семінарі з техніки пошуку роботи про Інтернет-портал державної служби зайнятості

«Труд»

www.trud.gov.ua,

вакансії. І ось удача -

почав

щоденно

переглядати

вакансія слюсаря-ремонтника з ремонту

інвалідних візків, яку пропонувало Підприємство об’єднання громадян «АВМіК» Львівського міського товариства інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату. Такий варіант зацікавив Олександра Ілліча. Адже на цьому підприємстві, окрім вкрай необхідної роботи, він знову отримає змогу надавати допомогу тим, хто потрапив у біду. Директор новоствореного підприємства «АВМіК» Володимир Дехтярук звернувся у Львівський міський центр зайнятості за допомогою у пошуку працівників, які зможуть ремонтувати інвалідні візки,

оскільки

саме

отримали

замовлення

від

Національного

параолімпійського комітету України на виконання ремонту техніки. На зустрічі безробітного і роботодавця, влаштованій спеціалістами центру зайнятості, кандидатуру Олександра Ілліча як потенційного працівника підприємства «АВМіК»

було погоджено. Проте деяких знань та

навичок, необхідних саме для роботи з інвалідними візками, у претендента на робоче місце не вистачало. І тоді було прийнято спільне рішення про організацію для безробітного професійного навчання за індивідуальною формою. Навчання пана Садовця відбувалось на базі Рівненського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, який має відповідні ліцензії на здійснення освітньої діяльності, сучасні майстерні та залучає до роботи з безробітними досвідчених викладачів і майстрів. Роботодавець теж брав активну участь в організації і проведенні

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

106


навчання свого майбутнього працівника: вносив корективи у навчальний план та програму підготовки, запропонував кандидатуру інструктора виробничого навчання, надавав необхідну для навчання техніку. Також, за проханням роботодавця, частину виробничої практики Олександр Ілліч проходив у Києві, на одному з вітчизняних підприємств, де виготовляють інвалідні візки, – Державній акціонерній холдинговій компанії «Артем». Завдяки спільним зусиллям спеціалістів, які працюють на різних ланках роботи в Львівській обласній службі зайнятості, Олександр Ілліч Садовець успішно пройшов професійне навчання, а головне – отримав гідну роботу, де буде допомагати людям, які потребують особливого ставлення. До речі, у 2010 році за направленнями центрів зайнятості Львівській області професійне навчання проходили 165 безробітних осіб, які мали інвалідність, у січні-червні 2012 року – 85 осіб. У більшості випадків навчання безробітних людей з інвалідністю було організовано відповідно до замовлень роботодавців, тому рівень працевлаштування людей цієї категорії становить майже 100 відсотків.

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

107


Додаток Ж Фотографії учнів школи-інтернату села Підгірці Стрийського району Львівської області

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

108


«Додаток И» Слабозорі учні школи-інтернату села Підгірці в реабілітаційному кабінеті

5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

109


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

110


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

111


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

112


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

113


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

114


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

115


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

116


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

117


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

118


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

119


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

120


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

121


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

122


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

123


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

124


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

125


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

126


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

127


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

128


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

129


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

130


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

131


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

132


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

133


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

134


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

135


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

136


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

137


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

138


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

139


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

140


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

141


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

142


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

143


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

144


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

145


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

146


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

147


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

148


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

149


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

150


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

151


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

152


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

153


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

154


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

155


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

156


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

157


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

158


5.001.008.020.00.00.000.ПЗ Вим. Арк.

№ докум.

Підпис Дата

Арк.

159


Методичні вказівки до виконання курсової роботи 157