Page 1

БЕЗКОШТОВНО

№ 19-20 (144-145) від 29/10/2011

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

БЮРОКРАТ ЯКІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ TWINNING як запорука успішності інструменту

Зустріч щодо підготовки контракту проекту Twinning «Підтримка розвитку державної служби в Україні», бенефіціаром якого виступає Національне агентство України з питань державної служби, 5 вересня 2011 року, м. Київ

В

провадження інструменту Twinning в Україні розпочалося з 2005 року. Допомога, що надається в рамках цього інструменту має ­ха­рактер гранту і передбачає співпрацю двох аналогічних органів державної влади від України та країни-члена ЄС, а також відповідальність обох партнерів за досягнення завдань проекту. З одного боку, реалізація проектів Twinning вимагає від органу-бенефіціара мобілізації значних людських ресурсів, залучення спеціалістів зі знанням іноземної мови, володіння навичками ведення переговорів, здійснення комунікації з партнерами проекту на постійний основі та ін. З іншого боку, інструмент Twinning дає можливість органу-бенефіціару отримати необхідну експертну оцінку та консультування у відповідній сфері державного управління; розробку, перегляд, вдосконалення чинного законодавства; розробку * Twinning – інструмент технічного співробітництва Європейського Сою­зу, у рамках якого відбувається співпраця між аналогічними ор­га­нами державної влади держав – членів ЄС та України щодо впровадження елементів дер­жавного управління, необхідних для адаптації національного законодавства до зако­нодавства ЄС. Пріоритетна мета Twinning – сприяння впровадженню законів і норм ЄС, що є ключовими для інтеграції у спільний внутрішній ринок Європейського Союзу та закріп­лення демократичних прин­ ципів уря­дування.

www.center.gov.ua

відомчих документів (програм, регламентів, процедур); зміцнення власної інституційної структури; навчання працівників; проведення конференцій, круглих столів. Робочий план проектів Twinning в Україні наразі нараховує 53 проекти, включаючи й ті, що вже закінчилися. За цей час ми отримали гарний досвід щодо особливостей впровадження інструменту, але не завжди проекти були реалізовані якісно. Оскільки саме поняття «якість» багатогранне, доцільним є визначення критеріїв успішності проекту Twinning, які в своїй сукупності дадуть підстави говорити про якість імплементованого проекту. У цьому ракурсі пропонуємо розглянути критерії успішності проектів Twinning на різноманітних етапах: підготовки, імплементації та сталості проекту (після його завершення) і прислухатися до порад представників органів державної влади, які вже мають досвід реалізації проектів.

Етап підготовки проекту Підготовка проекту розпочинається із подання проектної пропозиції на затвердження. Саме на цьому етапі для бенефіціара важливо усвідомлювати особливості інструменту Twinning та його ­можливості. Особливу увагу варто приділити плануванню проблематики майбутнього проекту Twinning, що має базуватися на основі стратегічного та середньострокового плану відповідного органу влади. Під час підготовки ТЕМАТИКА НОМЕРА: детального технічного ЄВРОПЕЙСЬКІ ІНСТРУМЕНТИ завдання проекту ІНСТИТУЦІЙНОЇ РОЗБУДОВИ Twin­ning (Fiche) слід TWINNING i TAIEX зосередити увагу на чіткому плануванні Лаура ГАРАНЯНІ: заходів майбутнього АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА проекту до найдрібніяк передумова поліпшення ших деталей. співпраці у майбутньому


2

БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

Важливим елементом належної підготовки є визначення керівника проекту, партнера постійного радника та учасників робочої групи щодо підготовки та реалізації проекту. Валерій Іванович ЦАПЛІН,

собою ціль та послідовно йдуть до її реалізації, долаючи при цьому певні сумніви та перешкоди». [Міністерство інфраструктури України є бене­фі­ціа­ром трьох проектів Twinning у сферах цивільної авіа­ції, дорожніх перевезень та транспортної по­літики].

начальник управління стратегічного планування та роз­ витку стратегічних ринків Національної комісії регулю­ вання енергетики України

Сергій Олександрович МАЛЬЦЕВ,

«Наш досвід свідчить, що передумови успішної реалізації проектів Twinning закладаються на етапі їх підготовки. Насамперед необхідно чітко визначи­ ти цілі проекту, вони мають бути не надуманими, а випливати з пріоритетних завдань, які стоять перед організацією. Треба також попередньо зорієнтува­ тись, який досвід за основними компонентами проекту є в країнах ЄС, і враховувати наявність такого досвіду при підготовці детального технічно­ го завдання Project Fiche. При виборі партнерів проекту Twinning основ­ ним критерієм має бути наявність у претендентів від­повідного досвіду. Оптимальним варіантом мож­­на вважати вибір у ролі партнера консорціуму ор­ ганізацій зі «старих» та «нових» країн-членів ЄС. Критичним є вибір постійного радника проекту Twinning, від професійних і людських рис якого великою мірою залежить успіх усього проекту. При підготовці Twinning-конт­ракту слід чітко розподі­ лити функції та відпові­дальність між представ­ никами ор­га­нізації-бене­фі­ціа­ра та експертами з країн-членів ЄС».

«1. При підготовці проекту особлива увага звер­ тається на розробку детального технічного завдан­ ня (Project Fiche). Оскільки залучення європейських експертів до підготовки Fiche не завжди є ефектив­ ним, адже вони не знають українських реалій та нюансів, а напрями (компоненти) майбутнього проекту мають бути максимально деталізовані; 2. Ретельний добір постійного радника проекту; 3. Якщо орган влади України (бенефіціар) є ре­ жимним об’єктом – необхідно заздалегідь продума­ ти варіанти розміщення постійного радника проекту. При неможливості виділити для роботи офіс на території органу влади, слід передбачити оренду офісу».

[НКРЕ з 2007 року є бенефіціаром двох проектів: щодо регулювання елект­роенергетичного та газового сектору, розпочата робота за третім проектом, який є логічним про­дов­ женням попередніх].

Не менш важливим є залучення до підготовки належних людських ресурсів органу-бе­нефіціара.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮ­ЛЕТЕНЬ „БЮРОКРАТ” Керівник проекту: Максим ІВАНОВ Підготовка матеріалів: Олеся ЦИКАЛЮК, Світлана РЕПІК, Сергій КОПАНЬ. Індекс видання: 91644 Засновник-видавець: Центр адап­ тації державної служби до стан­дартів Європейського Союзу Наклад: 200 примірників Номер і дата виходу: № 19-20 (144145) від 29/10/2011 Адреса редакції, видавця: 01601, Київ, вул. Прорізна, 15, тел. 278-36-50 Свідоцтво про держреєст­ра­цію ЗМІ: КВ № 14433-3404ПР від 24.09.2008 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи: ДК № 3280 від 17.09.2008 publication@center.gov.ua www.center.gov.ua Видання здійснене коштом Державного бюджету України

Антоніна Воло­ди­ми­­­ рівна КУЗЬМЕНКО,

старший офіцер відділу міжнародного співробітництва апарату командувача внутрішніх військ МВС України

[Внутрішні війська є бенефіціаром двох проектів Twinning щодо забезпечення якісного управління в українській міліції та охорони громадського порядку].

Етап імплементації проекту Імплементація проекту є найбільш відповідальним періодом для партнерів. Тому на цьому етапі важливо забезпечити участь відповідних керівників органу-бенефіціара та працівників, відповідальних за реалізацію проекту. Також рекомендовано за можливості зменшити навантаження поточною роботою на партнера постійного радника з метою його більшої залученості до імплементації проекту. Валерій Іванович ЦАПЛІН,

начальник управління стратегічного планування та роз­ витку стратегічних ринків Національної комісії регулю­ вання енергетики України

заступник директора де­ партаменту розвитку та координації систем транспорту та зв’язку Мі­ ністерства транспорту та зв’язку України

«У ході реалізації проекту керівники та радники проекту з обох сторін мають якомога швидше до­ сягти взаєморозуміння, уникати переростання не­ порозумінь, неминучих у силу різних менталітетів та бюрократичних традицій, у конф­ліктні ситуації».

«Задачі які став­ ляться під час реалі­ зації проектів Twin­ ning, направлені на отримання пев­ного кінцевого продукту, і цей продукт можна отримати за умови спіль­ної роботи одно­ думців (як з українсь­ кої сторони, так і євро­пейських експер­ тів), які ставлять перед

До реалізації проекту залучати якомога ширше коло зацікавлених сторін з метою всебічного обговорення проблематики, на розв’язання якої спрямований проект. А гарний рівень комунікації між партнерами проекту Twinning дасть змогу оперативно розв’язувати нагальні питання. Петро Іванович КРАЙНІК,

заступник начальника управління міжнародного співро­ бітництва Національної академії державного управління при Президентові України

«Незважаючи на зміну керівництва проекту, команда виконавців має залишитися незмінною;

№ 19-20 (144-145) від 29/10/2011


3

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ БЮРОКРАТ

важливим є добра політична воля та наступність щодо взятих зобов’язань керівництвом проекту; гарний рівень комунікації та взаєморозуміння між основними партнерами та всіма зацікавленими сторонами проекту; достатня публічність проекту та залучення ши­ рокого кола зацікавлених осіб до обговорення всіх аспектів» [НАДУ є бенефіціаром проекту щодо розвитку та вдосконалення системи підготовки державних служ­бовців в Україні].

Сталість проектів Twinning Не менш важливим етапом впровадження інструменту Twinning є забезпечення сталості досягнутих результатів після завершення реалізації проекту. Це може бути реалізовано шляхом: – підтримки зв’язків із партнерами Twinning з країн-членів ЄС після завершення проекту; – подальшою роботою над досягнутими результатами (прийняття зако­нодавчих актів, введення в дію підготовленої ­стратегії);

– використанням рекомендацій, наданих експертами у звітах проекту; – подальше залучення допомоги, зокрема використання інструментів Twinning, ТАІЕХ та програми SIGMA. Дмитро Георгійович БАБЕЙЧУК,

директор департаменту аеронавігації та зовнішніх зв’язків Державної авіаційної служби України

«Основними критеріями успішної реалізації проекту Twinning після закінчення імплементації вважаємо: наявність розроблених настанов та про­ цедур, які можна було б використати у майбутньо­ му процесі роботи; створення До­рожньої карти для подальшої імплементації інст­ру­ментів, розро­ блених під час реалізації проекту». [Державіаслужба виступає бене­фіціаром двох проектів щодо гармонізації законодавства у галузі цивільної авіації та реалізації норм та стандартів ЄС щодо аеропортів та аеродромів].

Як бачимо, кожен етап впровадження проекту Twinning є важливим і має свої передумови, виконання яких забезпечить якісну реалізацію проектів українськими органами та їх партнерами.

ІНСТРУМЕНТ TAIEX: практичне втілення пріоритетів діяльності органів державної влади України

І

нструмент технічної допомоги для обміну інформацією (TAIEX) заснований Генеральним директоратом Європейської Комісії з питань розширення у 1996 році як програма, що покликана допомогти країнам-кандидатам в стислі терміни розв‘язати питання впровадження законодавства ЄС (acquis communautaire). Офіційне рішення 206/62/EC, ухвалене в лютому 2006 року, створило правові засади для розширення дії інструменту TAIEX на країни Європейської політики сусідства. У 2006 році Україна першою серед країн Tacis стала бенефіціаром інструменту зовнішньої допомоги Європейської Комісії – TAIEX (Technical Assistance Information Exchange), що забезпечило надання короткострокової технічної допомоги з питань наближення національного законодавства до норм і стандартів ЄС та його подальшої результативної реалізації. Таким чином, уже п’ять років поспіль державні органи України успішно використовують інструмент інституціональної розбудови ТАІЕХ. Аналіз залучення зовнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках TAIEX у 2006 р. – І півріччі

№ 19-20 (144-145) від 29/10/2011

жовтень 2011 року

76

2010 рік

31

2009 рік 2008 рік

14

2007 рік

14

2006 рік

9

55

2 8

13

16 16 19

проведені за ініціативи Європейської Комісії проведені за ініціативи державних органів України

Динаміка проведення заходів ТАІЕХ протягом 2006–2011 рр.

2011 р. свідчить про позитивну динаміку використання інструменту. Україну визнано лідером серед країн Європейської політики сусідства у використанні інструменту ТАІЕХ. Упродовж 2006 р. – І  півріччя 2011  р. 5599 українських державних службовців взяли участь у 247 заходах, організованих в рамках інструменту ТАІЕХ, серед яких 76 захід організовано за ініціативи Європейської Комісії, 171 – за ініціативи України.


4

Заходи TAIEX проводились в таких сферах: – свобода, безпека та юстиція (47); – фінанси та внутрішній ринок (106); – транспорт, навколишнє середовище та енергетика (56); – сільське господарство та безпека харчових продуктів (38). Найбільше зростання темпу використання інструменту ТАІЕХ досягнуто в 2010 та 2011 роках. Протягом 2010 року 2737 українських державних службовців взяли участь у 89 заходах ТАІЕХ, станом на жовтень 2011 року – у 64 заходах взяли участь близько 1500 державних службовців України. Збільшення як показника кількості проведених заходів ТАІЕХ, так і показника кількості залучених до них учасників свідчить про підвищення обізнаності державних органів про можливості та переваги використання інструменту та зацікавленість у проведенні заходів ТАІЕХ. Леся ШАФРАНСЬКА,

начальник відділу з питань міжнародних відносин департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення Державного агентства земельних ресурсів України

На користь вибору інструменту зовнішньої до­ помоги у рамках ТАІЕХ свідчили такі фактори: ви­ зна­чення питань порядку денного семінару ук­раїн­ ською стороною; одночасне залучення екс­пертів з різних країн ЄС і, звісно, повне логістичне і фінан­ сове забезпечення з боку європейської сторони. Визначальними рисами інструменту TAIEX є сфокусованість на розв’язанні конкретних проблем розвитку та інтеграції і мобільність. Перша риса вимагає від адміністрацій країн-бенефіціарів ініціативності, самостійного визначення своїх потреб, підготовки і подання заявок; натомість мобільність дає змогу використовувати інструмент для вирішення нагальних питань. ТАІЕХ є безкоштовним ­інтелектуальним ресурсом, що забезпечує обмін інформацією стосовно законодавства ЄС, націо­наль­ ного законодавства та інституційної/адміністративної практики, а також набуття професійного та особистого досвіду. Інна ТИХОМИРОВА,

заступник начальника відділу міжнародних зв’язків департаменту організаційної роботи Державної фінансо­ вої інспекції України

Державна фінансова інспекція України зверта­ ється до інструменту TAIEX при необхідності вирі­ шення нагальних питань у сфері європейської інте­ грації, тому що це дає можливість: – вчасно вирішувати вузькі конкретні питання, які стоять на порядку денному, оскільки рішення щодо надання відповідної допомоги приймається досить швидко; – диференціювати форму заходу залежно від аудиторії та практичності проблеми, яка потребує розв’язання;

БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

– уникати затримки у розгляді організаційних питань на різних бюрократичних рівнях, оскільки все вирішується шляхом переписки електронною поштою; – обрати експерта, виходячи з його професій­ ного досвіду. Участь у заходах ТАІЕХ, зокрема семінарах, сприяє обміну думками та досвідом з експертами Європейського Союзу, що значно сприяє вдосконаленню чинного законодавства України. Світлана СИНЕЛЬНИК,

начальник відділу організації медичного забезпечення ЄВРО-2012 Міністерства охорони здоров’я України

Інформацію, отриману під час проведення с­ емінару «Адаптація Директиви 98/10/ЕС та Кон­ сульського Рішення 91/396/ЕЕС для запровадження єдиного європейського екстреного те­ле­­фонного номеру «112»», було використано Мі­ністерством охорони здоров’я для розробки проекту Закону України «Про загальнодержавну систему надання екстреної медичної допомоги», що визначає правові, організаційні та інші засади функціонуван­ ня та розвитку загальнодержавної системи надання екстреної медичної допомоги, а також включає в себе положення щодо єдиного телефонного номера «112» на території України. Впровадження системи сприятиме реа­лізації дер­жавної політики щодо оперативного залучення, організації взаємодії та координації дій державних і комунальних аварійно-рятувальних і спеціальних служб, призначених для надання екстреної допомо­ ги населенню. Впровадження єдиного екстреного телефонного номеру «112» є також важливим в кон­ тексті підготовки до Чемпіонату Європи з фут­бо­лу UEFA Євро-2012 з огляду на необхідність забезпе­ чення гостей, вболівальників чемпіонату і населен­ ня вчасною та адекватною допомогою в разі потреби виклику і реагування підрозділів екстреної допомоги під час проведення заходів Чемпіонату. Проведення заходів ТАІЕХ підвищує кваліфікацію державних службовців України та сприяє використанню досвіду, здобутого у ході проведення заходів, у науково-освітній діяльності. Леся ШАФРАНСЬКА,

начальник відділу з питань міжнародних відносин де­пар­ таменту інформаційно-аналітичного забезпечення Дер­ жавного агентства земельних ресурсів України

У ході проведення семінару «Ринок земель у контексті забезпечення вільного руху капіталу» українські фахівці збагатилися знаннями, які стали в нагоді при проведенні широкомасштабної інформаційно-роз’яснювальної роботи серед насе­ лення щодо запровадження ринку земель сіль­ ськогосподарського призначення. До участі в семінарі, окрім фахівців центрально­ го апарату Держземагентства України, ми ­запросили представників регіональних управлінь, громад­ ських організацій, науковців та ас­пірантів. Учасни­

№ 19-20 (144-145) від 29/10/2011


5

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ БЮРОКРАТ

ки заходу скористалися шан­­сом озвучити питання, які турбують їх та землевласників і землекористу­ вачів на місцях, і отримати обґрунтовані відповіді від європейських екс­пертів-практиків. Іншим до­ сягненням семінару можна вважати доопрацюван­ ня проекту За­кону України «Про ринок земель», прийняття якого очі­кується на поточній сесії Вер­ ховної Ради України. Особисто для мене захід дав поштовх для ініцію­ вання проекту Європейської Комісії Twinning «Допо­ мога у створенні та розвитку вільного ринку земель в Україні шляхом перегляду нор­мативно-правової бази земельної сфери та посилення інституційного потенціалу Держземагентства», що стане логічним продовженням ура­­хування європейського досвіду щодо ринку земель та сприятиме розвитку співро­ бітництва у сфері земельних відносин. Набутий під час проведення заходів ТАІЕХ досвід може бути використаний для вдосконалення функціонування державних органів та впровадження розробки нових методів роботи. Інна ТИХОМИРОВА,

заступник начальника відділу міжнародних зв’язків де­ партаменту організаційної роботи Державної фінансової інспекції України

З моменту запровадження інструменту TAIEX Державна фінансова інспекція неодноразово ініці­ ювала проведення відповідних захо­дів. Одним із них стала навчальна поїздка «Застосування про­ грамного забезпечення при плану­ванні та консолі­ дації звітності з контрольно-ревізійної роботи». Досвід португальських колег, отриманий в рамках проведеного заходу, використовуватиметь­ ся при створенні інтегрованої інформаційноаналітичної системи управління державними фі­ нансами. Запровадження процедури отримання Держфінінспекції актуальної інформації про під­ контрольні установи знизить кількість дріб’яз­кових та малоефективних контрольних заходів, підвищить їх результативність, послабить фіскальний тиск на суб’єктів господарювання і зменшить втручання держави у їх діяльність, а також значно удоскона­ лить процес планування конт­роль­­но-ревізійної роботи шляхом якісного відбо­ру об’єктів для про­ ведення заходів державного фінансового контро­ лю на основі оцінки ризиків. Такий підхід дає змогу покращити фінансову дис­ ципліну в державі та зменшити трудозатрати на проведення контрольних заходів. Проведення заходів ТАІЕХ також сприяє налагодженню двосторонніх зв’язків та встановленню основи для подальшої співпраці. Наталія ТАРАТАСЮК,

головний спеціаліст-юрисконсульт відділу міжнародноправового забезпечення Державного агентства з енер­ гоефективності та енергозбереження України

За результатами проведеної навчальної поїздки з метою вивчення досвіду держав – членів ЄС щодо

№ 19-20 (144-145) від 29/10/2011

Семінар ТАІЕХ «Ринок земель у контексті забезпечення вільного руху капіталу», 17 березня 2011 року, м. Київ, Україна

запровадження економічної мотивації підвищення ефективності використання альтернативних та від­ новлюваних джерел енергії, представники Австрій­ ського енергетичного агентства (АЕА) висловили високу зацікавленість у розвит­ку співробітництва з українською стороною. Метою співпраці передба­ чалася адаптація українського законодавства до за­ конодавства Європейського Союзу, впровадження спільних проектів, створення навчальних центрів підвищення рівня обізнаності громадян у сфері енергоефективності та енергозбереження, органі­ зація спільних семінарів, тренінгів та конференцій. Так, Державним агентством з енергоефективнос­ ті та енергозбереження України та АЕА спіль­но ор­ ганізовано семінар з метою об’єднання українських і австрійських експертів для започаткування обміну know-how та досвідом між країнами. Представники Австрійського енергетичного агентства, на запро­ шення Держенергоефективності, взяли участь у роботі Міжнародного інвестиційного бізнесфоруму з питань енергоефективності та альтерна­ тивної енергетики, що сприяло розвитку співробіт­ ництва, обміну досвідом і найкращими практиками у сфері енергозбереження та енергоефективності між Україною та Австрійською Республікою. Така співпраця з провідними австрійськими уста­­­новами, урядовими та приватними організація­ ми, детальне вивчення передових технологій сприяли формуванню державної політики, у тому числі удосконаленню законодавства і впроваджен­ ню необхідних нормативно-правових актів в Україні. Отже, за час реалізації інструменту ТАІЕХ в Україні вдалося досягти високого рівня обізнаності представників державних органів про специфіку інструменту, зарекомендувати його як дієвий та ефективний механізм співпраці з європейськими партнерами у сфері інституціональної розбудови, державного реформування, наближення і впровадження стандартів ЄС. Враховуючи позитивну динаміку використання інструменту ТАІЕХ, доцільним є подальше нарощування темпів співробітництва, збільшення доступних ресурсів, підвищення ефективності впровадження цієї форми допомоги ЄС та розши­рення можливостей її використання в Україні.


6

БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

Лаура ГАРАНЯНІ:

АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА – передумова поліпшення співпраці у майбутньому – Протягом тривалого часу Ви жили і працювали в Україні. За цей період мали можливість проаналізувати внутрішню ситуацію у країні у ролі як інсайдера (інсайдер (від англ. Insider) – особа, яка має доступ до внутрішньої інформації), так і зовнішнього спостерігача. З огляду на це, на які проблеми Уряд України має звернути увагу в першу чергу? Також, Ви маєте можливість порівняти Україну з іншими країнами перехідної економіки. Які, на Вашу думку, особливості має Україна?

Слід розпочати з історії. Кожна країна має свою власну спадщину. Я думаю для України найбільшим викликом є удосконалення її системи державного управління та прийняття чіткого вибору щодо моделі державного устрою – або наполягати на моделі минулого, або слідувати іншим прикладам, які ґрунтуються на міцній демократичній формі правління. ЄС може запропонувати свій досвід у цьому. Ми працюємо в цьому напрямі з того часу, як Україна підтвердила свій намір щодо поглибленої інтеграції (deep intergation) з ЄС. Питання демократичного управління є першим, на якому українському Уряду варто зосередитися. Сучасна ситуація в країні далека від ідеальної, і я це кажу не як керівник програм допомоги Представництва ЄС в Україні, а як людина, яка живе серед українців і дослухається до думок пересічних громадян. Більшість українців не сприймають державу як інститут, що існує аби слугувати їм. Насправді ж, термін республіка походить від латинського слова «Res Publica», що означає «суспільне благо». Забезпечення суспільного блага є політичним питанням і в той же час культурним, оскільки зачіпає основні суспільні цінності. Саме тому принципово важливим є реформування інституцій з огляду на забезпечення суспільного блага. Незалежно від того, які уряди чи президенти знаходяться при владі, Україна та ЄС завжди залишатимуться сусідами. І ми не маємо іншого вибору, ніж бути добрими сусідами. Це гарна можливість для нас обох. Україна є великою країною зі значним людським потенціалом та матеріальними ресурсами, а також є одним із найбільших партнерів ЄС у торгівельно-еко­номічному аспекті, вкрай важливим партнером. Більш того, мільйони українців працюють у Європейському Союзі. Сьогодні ЄС є найбільшим донором України, так було і, ймовірно, залишиться. На найближчі роки фінансова допомога для України становитиме близько 330 млн. євро, в той же час є й інші джерела фінансування, які можна було б залучити. Проте європейська допомога – це не лише гроші. Процес «розбудови ЄС»  – це цінний досвід, який ми можемо запропону-

Лаура ГАРАНЯНІ, керівник Управління програм допомоги Представництва ЄС в Україні

вати Україні. Ви маєте можливість отримати кращих фахівців та доступ до професійних мереж в ЄС у тій чи іншій сфері, які допоможуть підтримати Ваші зусилля у посиленні спроможності інституцій, удосконаленні законодавства, проведенні реформ та іншого. Наразі ЄС як країна-сусід розвиває з Україною дуже глибокі взаємовідносини – це процес асоціації, що базується на підготовці Угоди про асоціацію. Угода незабаром буде укладена, у той час як Порядок денний асоціації вже впроваджується в Україні. Поряд з цим, здійснюється суттєва технічна та фінансова співпраця за допомогою наявних інструментів Європейської політики сусідства. Крім цього, ініціатива ЄС «Східне парт­нерство» допомагає зосередити політику сусідства саме на країнах Східної Європи та їх регіональному вимірі. Тож наразі ми маємо інструменти співпраці та політичні домовленості, але нам необхідно їх втілювати в життя – лише декларацій про дружбу недостатньо. Не можу сказати, що я задоволена виконанням зобов’язань, взятих українською стороною, і тим, як використовуються наявні ресурси європейської допомоги. У нас попереду ще багато роботи. І «споруда» має бути приведена до ладу, перш за все, шляхом створення ефективної та дієвої системи координації, яка б дала змогу повною мірою використовувати технічну та фінансову допомогу, яка надається не тільки ЄС, але й іншими донорами та міжнародними фінансовими установами.

№ 19-20 (144-145) від 29/10/2011


ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ БЮРОКРАТ

– Ваша думка близька до позиції експертів Організа­ ції економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Коли ми звернулися до ОЕСР за порадою щодо впрова­ дження реформ в Україні, то нам рекомендували на­ самперед звернути увагу на корупцію – не як економіч­ ну, а як політичну проблему. Цілком згодна. Якщо ми запитаємо українських громадян, то вони скажуть, що корупція є однією з основ­ них проблем в Україні. У той же час, вона є і наслідком наявної державної структури. Якщо у Вас є система стримувань і противаг, якщо є система органів виконавчої влади, в якій чітко визначено повноваження та завдання, існує виважена політика гідної оплати праці державних службовців та дієва система покарання зловживань – корупція зменшиться. Явище корупції існує у тій чи іншій мірі в усіх країнах світу, навіть у країнах з усталеною традицією демократичного управління. Але Україна посідає низьке місце у рейтингу оцінок, які проводяться міжнародними організаціями, такими як Transparency International*. Причиною цього є поєднання в Україні застарілих проблем, наприклад, у сфері правосуддя, що в свою чергу перешкоджає притоку інвестицій, яких Ви так потребуєте. Я згадала сферу правосуддя, але говорячи про інституції, я не можу оминути адміністративну реформу, яка впроваджується в Україні. Безумовно, ця реформа є надзвичайно потрібною, але в нас є певні занепо­ коєння щодо шляху і засобів, якими ця реформа провадиться. – Наразі Україна є одним з найбільших отримувачів до­ помоги від ЄС серед країн Європейської політики сусід­ ства, зокрема, через впровадження інструментів інсти­ туційної розбудови Twinning, TAIEX і Програми всеохоплюючої інституційної розбудови. На Ваш погляд, які кроки необхідно зробити для оптимізації цього процесу зі сторони України та ЄС?

Перш за все, ми повинні дивитися на цілі, а вже потім на інструменти. З 2007 року ми розпочали використовувати новий інструмент співпраці – Європейський інструмент сусідства та партнерства (ЄІСП) для країн-сусідів ЄС. Однією з основних особливостей ЄІСП є перехід від проектного підходу, який використовувався програмою ТАСІS, до галузевого. Використання проектного підходу було корисним, проте він мав багато мікро-успіхів без дієвого впливу на реформи в Україні на макрорівні. Тому було вирішено перейти на галузевий підхід. На практиці українським органам влади виявилося дуже важко змінити своє розуміння суті допомоги та спробувати міркувати у рамках галузевого підходу. Такий підхід передбачає існування різних отримувачів допомоги та відповідних зацікавлених сторін, які співпрацюють для досягнення спільної мети, зокрема через впровадження спільних стратегій. В цьому розрізі проблемою для України є те, що державні органи звикли працювати швидше вертикально, аніж горизонтально. Як наслідок стає дуже складно працювати скоординовано. На відміну від минулого періоду, коли ми працювали над окремими питаннями, які потребували вирішення, сьогодні прагнемо підтримувати впроваджен* Transparency International («Міжнародна прозорість») – неурядова міжнародна організація по боротьбі з корупцією, яка проводить дослідження рівня корупції у світі.

№ 19-20 (144-145) від 29/10/2011

7 ня певної стратегії, зокрема стратегії Уряду України, а не «нашої» стратегії. На цій основі ми можемо спільно вирішувати, яка галузь потребує європейської допомоги найбільше. Варто зауважити, що для України доступний повний набір ­інструментів допомоги, починаючи з технічної допомоги, яка надається консультантами, і закінчуючи програмами бюджетної підтримки. У цьому розрізі, інструмент співпраці Twinning, на мій погляд, є дуже цікавим, оскільки передбачає спільну роботу в рамках проекту партнерів від європейської та української сторін на рівних умовах: українські держслужбовці, з одного боку, та державні службовці з однієї або декількох країн ЄС, які виступають у ролі партнерів проекту, з іншого боку. Ця форма співпраці є не тільки більш ефективною, але й відкриває перед партнерами можливості для довгострокової співпраці. Ви можете також використовувати інструмент TAIEX для короткострокових потреб. Програми галузевої бюджетної підтримки застосовуються у разі необхідності залучення значних інвестицій при умові, якщо Ви маєте чіткі показники досягнень і змін. Таким чином, це не питання вибору одного чи іншого інструменту, а питання правильного їх поєднання для підтримки галузевих реформ та інвестицій. Зважаючи на це, особливого значення набуває дотримання органами-бенефі­ціа­рами своїх зобов’язань щодо співпраці з європейськими партнерами в рамках відповідного проекту, який фінансується ЄС. Наразі в Україні ми маємо декілька програм галузевої бюджетної підтримки, які знаходяться на початковій стадії. У рамках впровадження такої програми в сфері енергетики ми отримали важливі уроки і сподіваємося, що Уряд України також візьме їх до уваги. Сьогодні Україні доступна безповоротна допомога ЄС (ґранти) на розвиток громадянського суспільства та місцевого самоврядування. Хотілося б відзначити, що ґранти, надані органам самоорганізації громад, мали величезний успіх та результативність. – Як Ви думаєте, галузевий підхід працюватиме в Ук­ раїні? Адже часто стратегії з різних причин не працю­ ють в Україні (брак ресурсів, зміна пріоритетів тощо).

Система прийняття рішень має стати більш прозорою та передбачуваною в Україні, стратегії більш реалістичними та здійсненними. Нам краще було б приділяти більше часу та бути більш розважливими у покроковій розбудові наших спільних програм, аніж поспіхом та під політичним тиском надавати значні ресурси, коли немає належних умови для їх використання. Політична зацікавленість завжди є передумовою успіху так само, як і чітке бачення цілей, які мають бути досягнені. – Чи складно координувати програми допомоги ЄС в Україні?

Ми працюємо в Україні протягом багатьох років і бачимо, що стає дедалі важче координувати допомогу. Ми не можемо сказати, що не було досягнуто результатів, але головне питання стосується ефективності, результативності, впливу та сталості наданої допомоги. Так, наприклад, численні проекти законів та підзаконних актів були розроблені за участі європейських експертів, сотні державних службовців


8 пройшли навчання у рамках проектів. Проте висока плинність кадрів у органах державної влади, відсутність сталості в державних установах і неприйняття Верховною Радою України законопроектів, які відповідають принципам ЄС, зводять нанівець результативність програм допомоги. Рекомендації експертів програми SIGMA та фахівців інших проектів допомоги щодо проектів важливих нормативних актів надто часто не беруться до уваги. Проекти допомоги готуються відповідно до потреб українських державних органів, але їх ресурси не використовуються у повній мірі. Не кажучи вже про труднощі, які виникають через відсутність офісних приміщень для експертів, нездоланні бюрократичні перешкоди при реєстрації іноземних фахівців і т.п. Це є перепоною для реалізації проектів. Ми сподіваємось, що українські партнери зможуть залучити до впровадження проектів кваліфікованих фахівців, забезпечать експертів офісними приміщеннями та іншими необхідними ресурсами для впровадження у повній мірі технічної та фінансової допомоги ЄС. Я особисто сподіваюся, що у майбутньому допомога буде більш тісно пов'язана з потребами, які необхідні для реалізації цілей, зазначених в Угоді про асоціацію. У цьому зв’язку, першочерговим завданням є створення системи моніторингу, оскільки ви потребуєте інструменту, який би спрямовував процес європейської інтеграції, впровадження Угоди про асоціацію, включаючи відповідну допомогу ЄС. Для розв‘язання цього завдання адміністративна реформа є вкрай необхідною. Нам шкода, що на даному етапі експертний супровід цієї реформи здійснювався приватними консультантами, а не експертами ЄС, які мають великий досвід у цій сфері. Я думаю, що це були неефективні дії. Щоб виправити ситуацію, ми продовжуємо працювати над галузевою програмою бюджетної підтримки у сфері реформування адміністративних процедур та державної служби. Ми хотіли б продовжити наш діалог з українською владою у цих двох дуже важливих аспектах реформи. Як висновок хочу зазначити, що адміністративна реформа є передумовою для кращої співпраці у майбутньому. Поки в Україні не відбудеться комплексне удосконалення системи державного управління та не буде покращено систему координації органів влади та відповідних галузевих політик, доти всі наші програми матимуть обмежений ефект. – За час Вашого перебування в Україні, які тенденції Ви помітили у впровадженні інструментів інституційної розбудови Twinning, TAIEX (якість, сталість, політична підтримка)?

Ми впровадили велику кількість проектів в Україні й досвід щодо цього у нас різний. Якщо отримувач зацікавлений і є певна стабільність у відповідних державних установах, то шансів на успіх у такого проекту більше. Проте, я не можу бути позитивною у своїх оцінках щодо загальних тенденцій, зважаючи на реформу системи органів виконавчої влади. Зокрема, протягом цього перехідного періоду ми відчували тривалий спад у роботі системи та брак інституційної пам’яті в органах державної влади, що є однією з ключових характеристик ефективного функціонування державного управління.

БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

– Чи слід нам вдосконалити співпрацю, можливо, пере­ нести її на більш високий політичний рівень?

Нам не вистачає в Україні певного стратегічного форуму, де всі донори могли б обговорити з Урядом основні напрями необхідної підтримки. Такого форуму немає. В ідеалі хороша система координації діяльності донорів повинна включати стратегічний рівень та галузеві рівні (робочі групи). У всіх країнах, де я працювала, ця система існувала. В Україні національним ­координатором міжнародного співробітництва є Мі­ ніс­терство економічного розвитку та торгівлі України. Протягом багатьох років ми намагалися створити дієву систему координації донорів, але безрезультативно. Це є неприйнятним фактом. ЄС працює не тільки з центральними органами виконавчої влади, але й все частіше звертається до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, до представників громадянського суспільства та громадських організацій. Більш того, ми бачимо великий потенціал у співробітництві з місцевою владою та громадськими організаціями. Регіональний розвиток – це та сфера, де ЄС може запропонувати великий досвід. У майбутньому ми плануємо продовжити роботу з центральними органами за ключовими реформами, приділяючи особливу увагу впровадженню Угоди про асоціацію. Але, безумовно, підсилимо нашу допомогу на рівні областей України. – Погоджуємося з Вами. Ми завжди говорили, що регіо­ нальний розвиток потребує підтримки ЄС, і тому ми можемо застосовувати на цьому рівні такі інструмен­ ти, як Twinning і TAIEX.

Роль Вашої нової установи, Національного агентства України з питань державної служби, було посилено, і наразі ви охоплюєте всю країну. Ви можете відіграти вирішальну роль у підтримці процесу удосконалення системи державного управління. В  цілому, у Вас потенційно є 250 тис. державних діячів (загальна кількість державних службовців), щоб вести країну «у краще майбутнє». Я сподіваюсь, що це інтерв‘ю читатимуть державні службовці, і тому хотіла б звернутися до цих людей, які щодня намагаються якісно виконувати свою роботу. ЄС дуже сподівається на їхню ініціативу, на те, що вони допоможуть підтримати амбіції України. Коли я кажу «ЄС», це не абстрактне об’єднання. Ми теж розвиваємося завдяки роботі державних службовців, які виборюють «краще місце» для ЄС. Це, звичайно, спільна мета. – Що Ви можете порадити українським бенефіціарам?

Визирніть у вікно, спробуйте більше цікавитись ­ аявними можливостями і не втрачайте їх. Молодим н людям я б радила вивчали іноземні мови та розширювати свої професійні здібності. Адже це є дуже важливим. Без особистої відповідальності та активного залучення нічого не може бути зроблено. Можливо, умови праці не є ідеальними і немає заохочення, але ви можете бути вмотивовані можливостями, які ми пропонуємо в рамках нашої співпраці. Я закликаю державних службовців України, які мають можливість працювати з нашими проектами, щоб вони повною мірою використовували їх для свого власного розвитку, і, врешті-решт, для українського народу.

№ 19-20 (144-145) від 29/10/2011

Бюрократ  

twinning, TAIEX, CIB

Advertisement