Issuu on Google+

 

 

 

koloszal@inbox.ru Інтернет-версія: http://zal.te.ua/  

     СПIВЗАСНОВНИКИ: Залiщицька районна рада, Залiщицька райдержадмiнiстрацiя, Залiщицька міська рада, трудовий колектив редакції  

Виходить з 24 лютого 1940 року

№ 33-34 (8023) Цiна вроздрiб -1 грн.

  ШАНОВНІ КРАЯНИ! Прийміть найщиріші вітання з нагоди Великодня – одного з найбільших християнських свят, якого з нетерпінням чекає кожна віруюча людина. У ці дні в наших серцях оселяються піднесення та радість, адже світові явлено перемогу добра над злом, світла над темрявою. Великодні свята наповнюють наше буття особливим змістом, бо й ми своїми добрими справами і помислами стаємо причетними до творення цього дива. Радіючи Воскресінню Христовому, ми духовно зміцнілими і удосконаленими морально зустрічаємо його з почуттям щирої любові до ближнього і чистою вірою в прийдешню благодать. Образ Сина Божого нагадує нам про духовну першооснову буття, а заповіді Господні вчать милосердю і благодійності, надихають на злагоду і єднання. Тож щиро вітаючи вас, шановні краяни із цим світлим християнським святом, бажаємо, щоб Господь наділив кожного своїми ласками, і щоб всі ми долучилися до розбудови та становлення України. До Великодніх свят оновилися наше місто і села. Люди впорядкували свої вулиці, подвір’я, сквери і площі. Відрадно, що цьогоріч проходили акції по озелененню в багатьох населених пунктах. Ми намагалися прикрасити свою землю, очистити її і наповнити світлом Великодньої радості. Нехай ця радість завжди панує у ваших родинах! Нехай добро, здоров’я, достаток та злагода стануть супутниками нашого життя, віра, надія та любов осяють душу кожного, а великодні дзвони радісно сповіщають світові звістку Христос воскрес! Воістину воскрес! Олег БАРЧУК, Іван ДРОЗД, Володимир БЕНЕВ’ЯТ, голова Заліщицької голова Заліщицької міський голова районної держадміністрації районної ради Заліщиків

ШАНОВНІ КОЛЕГИ, ДОРОГІ ВИБОРЦІ! Прийміть найщиріші вітання з великим і радісним святом світлого Христового Воскресіння! Пасхальної вам радості, весняного оновлення, погожих днів і хороших урожаїв. Хай ваші серця повняться вірою, душа – любов’ю, а дім – добробутом і взаємоповагою. Нехай всі ваші задуми і бажання здійсняться. Бажаємо вам Божого благословення, гарного настрою, писанкового розмаїття, міцного здоров’я і щастя кожній наддністрянській родині. З повагою - Любомир СИНОВЕРСЬКИЙ, депутат обласної ради, заслужений лікар України, кандидат медичних наук, головний лікар Більче-Золотівської лікарні

ЗІ СВЯТОМ! З наближенням пасхальних днів всі ми очищуємось духовно, стаємо благороднішими душею і серцем, освячуючись воскресінням Ісуса Христа. Щиро вітаючи вас, шановні колеги-медики району з Великодніми святами, бажаємо, щоб вони принесли у кожну вашу родину злагоду і любов, щастя, Божу благодать і духовну мудрість, доносячи знання і світогляд наших предків своїм нащадкам. Будьте щасливі і здорові в колі своїх рідних і близьких людей. І нехай всіх вас об’єднує любов один до одного, вміння прощати. Нехай ваші душі будуть багаті на добро, як святковий стіл, чисті, як великодній рушник і веселі, як українська писанка, а малинові дзвони Великодня принесуть у кожну оселю радість, віру, надію і любов. Василь ОСКОРІП, виконуючий обов’язки головного лікаря Заліщицької районної комунальної лікарні, Микола КОЗІЦЬКИЙ, голова профкомітету працівників медичних установ району

ШАНОВНА ПЕДАГОГІЧНА РОДИНО ЗАЛІЩИЦЬКОГО НАДДНІСТРОВ’Я! Прийміть найщиріші вітання з нагоди найвеличнішого християнського свята- Воскресіння Христового. Щиро бажаємо вам і вашим родинам здоров’я, щастя, окриленого настрою та непохитної віри у кращий завтрашній день! Для кожного з нас цей день сповнений особливого змісту. Ми святкуємо його з відкритою душею і чистим серцем, з глибокою надією на Боже благословення. І, замислюючись над глибинною сутністю життя, традиційно звіряємо свої вчинки з безсмертними заповідями, які вчать милосердя і благодійності, наповнюють серця любов’ю і добротою, надихають на злагоду і єднання. Нехай щасливою буде кожна освітянська родина і вся Україна! Павло МИРОНЧУК, завідувач відділом з питань освіти РДА, Олексій ПРОГОДЮК, голова райпрофспілки працівників освіти

ДОБРА, МИРУ І ДОСТАТКУ! У житті кожного християнина Великдень – улюблене й шановане свято. Усвідомлюючи його, ми підносимо до Всевишнього наші молитви, дякуємо йому за милість та заступництво. Це величне свято спонукає ще раз замислитись над вічними цінностями християнської моралі, дає добру нагоду наповнити наші серця любов’ю і добротою. Депутати фракції районної ради «Наша Україна» вітають всіх наддністрянців з Великодніми святами. Нехай воскреслий Ісус оновить наші духовні сили на добрі справи, благословить щастям, здоров’ям, добробутом. Зачерпнімо з глибокої духовної криниці терпіння, мужності, всепрощення, мудрості. Щиро бажаємо, щоб із світлим Воскресінням Христовим до кожної наддністрянської родини увійшли мир, спокій, достаток і добро. Зичимо всім Божого заступництва, віри, оптимізму, світлового святкового настрою. Нехай лунає з ваших уст і лине понад рідною землею величне Христос воскрес! Воістину воскрес! Павло ЛЕСЮК, голова фракції «Наша Україна» районної ради

ЛЮБОВІ, ЗЛАГОДИ, ЩАСТЯ! Шановні працівники культури району! Вітаємо вас із найсвітлішим весняним святом, що є символом перемоги життя над смертю, добра над злом – з Воскресінням Христовим. У ці дні, замислюючись над глибинною сутністю життя, ми звіряємо свої вчинки з безсмертними заповідями Господніми, які вчать милосердю і благодійності, наповнюють наші серця любов’ю і добротою, надихають на злагоду і єднання. Бажаємо всім здоров’я, миру, Божої благодаті, достатку. Нехай ваші душі будуть багаті на добро, як святковий стіл, чисті, як великодній рушник, веселі, як українська писанка. Воскресіння Господнє несе нам духовне оновлення. Хай Боже благословення буде запорукою миру на нашій землі, здійснення найзаповітніших сподівань. Христос воскрес! Воістину воскрес! Оксана БЕЗУШКО, заввідділом культури і туризму РДА, Ярослав ГРИНИШИН, голова профспілки

ЗІ СВІТЛИМ ВОСКРЕСІННЯМ! Велике свято радості йде до всіх українців, дзвонять дзвони Великодні, сповіщаючи, що Христос воскрес, благодать Христова йде до кожної оселі. Районна організація Народного Руху України щиросердечно вітає всіх жителів району із світлим днем Христового Воскресіння. Бажаємо всім радісних свят, чудових великодніх гаївок, запашних пасок, яскравих крашанок та писанок. Великоднє свято подарувало нам віру у торжество правди та справедливості. Вірмо у перемогу світла над темрявою, добра над злом, життя над смертю, наповнившись Божою благодаттю. Хай Великдень стане для нас джерелом життєвої наснаги, мудрості й оптимізму, впевненості у добрих намірах і справах. З настанням Пасхальних днів пробуджується не тільки земля, а й людські надії і сподівання на кращу долю. Нехай малинові дзвони Великодня, принесуть у кожну оселю радість, віру, надію і любов. Веселих і радісних всім свят! Христос воскрес! Степан НАВОЛЬСЬКИЙ, голова районної організації НРУ

ШАНОВНІ ОДНОСЕЛЬЦІ, ДОРОГІ ВИБОРЦІ! Вітаю усіх вас з Великодніми святами і бажаю щиро кожній родині Божого благословення, злагоди, здоров’я міцного, достатку, радості. Нехай серця ваші будуть багаті на добро, любов, милосердя, повагу один до одного. У житті кожного з нас це свято особливо шановане та величне. Воскресіння Христове спонукає замислитися над цінностями християнської моралі, зміцнює кожного з нас духовно, змушує бути милосердним і благородним у своїх вчинках. Нехай духмяна паска і великодні дзвони нагадують нам про велике диво, що сталося задля спасіння нашого. Христос воскрес! Воістину воскрес! Депутат районної ради по Кулаківському виборчому округу Роман ВЕРХОЛА

ШАНОВНІ КОЛЕГИ! Щиро вітаю вас із світлим і радісним святом Воскресіння Христового! Нехай Великдень осяє ваші домівки світлом любові, добра, щастя, наповнить достатком, а воскреслий Христос подарує спокій та впевненість у сьогоднішньому і майбутньому. Міцного вам здоров’я, писанкового розмаїття і Господнього благословення. Нехай лунає з ваших уст і лине над рідною землею великоднє привітання. З повагою - Роман ВЕРХОЛА, директор Заліщицького житловокомунального підприємства

ВЕСЕЛИХ ВЕЛИКОДНІХ СВЯТ! Шановні працівники райспоживтовариства, ветерани та пайовики споживчої кооперації! Щиросердечно вітаємо Вас з Воскресінням Христовим! Жити в радості й любові від душі бажаєм! Запашною нехай буде великодня паска, і до віку буде з Вами світла Божа ласка! Хай Божа матір Вас охороняє, а дух святий здоров'я посилає. Господь дарує Ангела з небес! Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Михайло САВЧАК, голова правління Заліщицького райСТ Ярослав БОДЬО, голова райпрофспілки


2

 

№ 33-34 (8023) ШАНОВНІ ПРАЦІВНИКИ РАЙОННОГО БУДИНКУ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ ТА КЛУБНІ ПРАЦІВНИКИ РАЙОНУ!

ШАНОВНІ КОЛЕГИ! Прийміть найщиріші вітання із світлим святом Воскресіння Господнього! Від щирих сердець зичимо доброго здоров’я, душевного тепла, родинного затишку, вселенської любові до ближнього, чистих пом��слів. Нехай у душах ваших оселяться Божа ласка і благодать! Нехай Великдень стане для кожного з нас джерелом життєвої наснаги, мудрості й оптимізму, впевненості у добрих намірах і справах, зміцнює кожного з нас духовно. Поспішаймо робити добро, і не тільки для рідних та близьких, будьмо чисті помислами і бажаннями. Нехай кожен прожитий день буде наповнений щастям, добром, радістю, оптимізмом, а Господь Бог допомагає в реалізації всіх мрій та задумів. Веселих і багатих вам Великодніх свят! Хай звеселяться ваші серця та просвітяться душі, а Господь благословить на добрі діла! Віктор СТОЯК, директор Заліщицького вищого професійного училища, Наталія ДЕЙКАЛО, голова профспілкового комітету

u

Прийміть найщиріші вітання з Великим Днем Світлого Христового Воскресіння! Бажаємо всім Вам у ці весняні дні відчути повноту життя, щедроти української землі та родинне тепло. Щастя і радості Вам, віри і благополуччя , душевної чистоти і гармонії, миру та спокою в сім’ях. Нехай Чудо Воскресіння Христового надихає нас на добрі та праведні справи, а Боже благословення буде запорукою миру на нашій землі, духовного відродження нашої держави, здійснення найзаповітніших сподівань! Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Володимир ГИРИЛЮК, директор РБНТ, Ганна НАВІЗІВСЬКА, голова профспілки

ХАЙ АНГЕЛЬСЬКІ ХОРИ СПІВАЮТЬ З НЕБЕС! Шановні колеги Заліщицького обласного дитячого комунального санаторію, ветерани праці, медики району, приміть найщиріші привітання зі святом світлого Христового Воскресіння! Святий Великдень несе нам довгоочікувану радість перемоги Сина Божого, дарує надію та впевненість у завтрашньому дні, вселяє спокій у серцях, укріпляє віру та живить душу. Тож нехай Божа милість та благословення оросять ваше життя, а мир, любов та злагода запанують в оселях. Зичимо вам гарного настрою, здоров’я, сімейного затишку, незмінного успіху та здійснення усіх задумів! Чому на землі так святково сьогодні? Бо з неба зійшло Воскресіння Господнє І ангельські хори співають з небес Надходить Великдень! Син Божий Воскрес! Петро БУРИНЮК, головний лікар Заліщицького обласного дитячого комунального санаторію, Галина ТАРНАВСЬКА, голова профкому

НЕХАЙ ЗАПАШНОЮ БУДЕ ВЕЛИКОДНЯ ПАСКА Шановні працівники Товстенської районної комунальної лікарні, колеги-медики, ветерани медичної галузі! Від усього серця щиро вітаємо із найсвітлішим весняним святом – Великоднем! Воскресіння Христове спонукає кожного із нас ще раз замислитися над вічними цінностями християнської моралі, дає нам добру нагоду наповнити свої серця любов’ю і добротою, зміцнює кожного із нас духовно. Щиро бажаємо добра, радості, благополуччя, миру і спокою в душі, Божого благословення. Нехай запашною буде Великодня Паска І до віку буде з Вами світла Божа ласка! Хай Божа Матір Вас охороняє, А Дух Святий здоров’я посилає. Господь дарує Ангела з небес! Христос воскрес! Воістину Воскрес! Степан БОЛІБРУХ, головний лікар Товстенської РКЛ, Сергій БІЛИК, голова профспілкового комітету

  БЛАГОДАТІ ВАМ І МИРУ!

ДОБРОБУТУ І ВЗАЄМОПОВАГИ!

ТВОРІМО ДОБРО НА РІДНІЙ ЗЕМЛІ!

Знову у наші оселі завітало світле, радісне свято Воскресіння Господнього. Готуючись до нього, ми стаємо духовно багатшими, душевно чистішими. Вітаю працівників районного центру зайнятості, всіх роботодавців району із Великодніми святами. Пасхальної вам радості, весняного оновлення. Хай ваші серця наповнюються любов’ю, а оселі добробутом і взаємоповагою, хай всі задуми і бажання здійсняться. Бажаю вам Божого благословення, писанкового розмаїття, міцного здоров’я і гарного настрою. Нехай кожен прожитий день буде наповнений добром, радістю, оптимізмом. Нехай Великдень осяє ваші домівки світлом любові, добра і щастя, наповнить достатком, а воскреслий Христос подарує впевненість у сьогоднішньому і майбутньому. Веселих Великодніх свят! Михайло ГНАТИШИН, директор районного центру зайнятості

Нині серця кожного християнина сповнені великою радістю, осяяні світлом Воскресіння Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа. Радіючи Великодню, ми зустрічаємо його з почуттям щирої любові до ближнього і чистою вірою у прийдешню благодать. Слова нашої молитви разом з Великодніми передзвонами доноситимуться до небес, переповнюючи душу кожного почуттями радості, всепрощення, любові. Районна організація ВО «Свобода» щиро вітає всіх жителів району з Великодніми святами. Бажаємо, щоб у домівках завжди панували мир і злагода, здоров`я всім, щастя, благополуччя. Нехай Господь осяє ваші серця світлом своєї премудрості, зміцнить наші сили творити добро на рідній землі, на благо краю, в ім`я щасливої долі України. Василь МАШЕРА, голова районної організації ВО «Свобода»

БОЖОГО БЛАГОСЛОВЕННЯ! Вітаю всіх побратимів-вояків районного братства ОУНУПА з найбільшим християнським святом – Великоднем. Воскресіння Господнє несе нам духовне оновлення, Божу благодать, перемогу життя над смертю, добра над злом. У ці дні ми прагнемо стати милосерднішими і терплячішими, відкриваємо серця для любові до ближнього свого. Хай Господнє воскресіння очистить наші помисли, наповнить серця любов’ю і теплотою. Бажаю всім добра, радості, Божого благословення. Нехай Великодній день принесе у кожну сім’ю мир і благодать. Христос воскрес! Воістину воскрес! Михайло БІЛАВЧУК, голова районного братства ОУН-УПА

Греко-католицька громада масиву «Сонячний» м.Заліщики поздоровляє о.Ярослава Шмиглика з світлим святом Христового Воскресіння. Дорогий наш Отче! Прийміть від нас найщиріші побажання – доброго здоров’я та всіляких гараздів. Нехай Воскреслий Христос вповні і по достатках зішле на Вас дари Святого Духа, за молитвами Пречистої Діви Марії, для добра ближнього і на прославу Божу. Ви є добрий пастор, який не жаліє ні сил, ні часу, і навчає нас правди віри та веде дорогою добра та любові. Низько кланяємося Вам за ревну молитву, за доброту, співчуття, невтомну працю у Христовому винограднику.

РАДОСТІ ВАШИМ ОСЕЛЯМ! Найщиріші вітання з нагоди найбільшого християнського свята - Воскресіння Христового засилаємо благодійникам нашого храму братам Навольським – Миколі, Івану, Степану, Ярославу а також Володимиру Бедриківському за пожертву на розбудову церкви від громади масиву «Сонячний» м.Заліщики. Нехай Ваші душі будуть багаті на добро, як святковий стіл, чисті як Великодній рушник і веселі, як українські писанки. Хай малинові дзвони Великодня принесуть у Вашу оселю радість, віру, надію і любов. Христос Воскрес! Воістину воскрес! Громада масиву «Сонячний» м.Заліщики

НА СЕСІЇ РАЙОННОЇ РАДИ

 

итання реформування галузі медицини, робота територіального центру соціального обслуговування, ряд районних програм були розглянуті на черговій тринадцятій сесії Заліщицької районної ради шостого скликання. Відкрив сесію голова райради І.П.Дрозд. Депутати першим розглянули питання «Про створення комунального закладу «Заліщицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Заліщицької районної ради». Як інформував голова постійної комісії райради з питань освіти, культури, охорони здоров’я та соціального захисту населення П.П.Буренюк, дане питання було підняте на сесії ще в січні, але оскільки тоді не було установчих документів з Міністерства, його відклали. Ці документи на-

П

реформування медицини і тернопільський, обласний проект навіть кращий. Депутати проголосували за створення комунального закладу «Заліщицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Заліщицької районної ради на базі майна, яке є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Заліщицького Виступає депутат В.М. Оскоріп. району та знаходиться на балансах Заліщидопомогу. Особливий акцент цької центральної районної – на забезпечення нею сі- лікарні і Товстенської ральських жителів. У зв’язку з йонної комунальної лікарні. На сесії розглянуто програтим, що дещо збільшиться фінансування на первинну му приватизації об’єктів спіланку, буде можливість льної власності територіамедпрацівникам у селі льних громад сіл, селища, отримувати повну ставку. міста Заліщицького району Щоб провести реформу- на 2012-2014 роки (інформування медичної галузі, потрі- вав керуючий справами рабно здійснити ряд організа- йонної ради В.В.Кулачкоційних заходів, зокрема, ут- вський). Головна мета прогворити відділ охорони здоро- рами – створення умов для

продажу об’єкта приватизації, провести інвентаризацію майна. Про роботу територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Заліщицького району звітувала на сесії його директор О.В.Стець. Вже два десятки літ працює ця служба, необхідна одиноким людям, які потребують допомоги. Працівники територіального центру забезпечують соціальне обслуговування громадян похилого віку, інвалідів та хворих людей, які не здатні до самообслуговування. У Товстому працює геріатричне відділення, у кожному селі надають допомогу одиноким

тобудівної документації Заліщицького району на 20122015 роки. Доповідаючи з цього питання, начальник відділу містобудування, архітектури та індустрії будівельних матеріалів О.І.Кидановський звернув увагу на те, що 50% вартості про-

сприяння підвищенню ефективності діяльності підприємств, закладів, установ, організацій, залучення інвестицій у підприємства, що приватизуються, сприяння подальшому розвитку інфраструктури району, наповнення бюджету податками та зборами. У програмі визначено перелік об’єктів спільної власності територіальних громад, що підлягають приватизації у 2012-2014 роках: комплекс нежилих приміщень у Заліщиках по вул. С.Бандери,5 (терапевтичний корпус райлікарні), жилий будинок у Зозулинцях, де проживає медпрацівник, жилий будинок у Касперівцях (проживає педагог), гаражі районної ради по вул. Ольжича,5А. Депутати дали згоду на відчуження включеного у програму приватизації комплексу нежилих приміщень і споруд по вул.С.Бандери,5 м.Заліщики шляхом продажу на аукціоні. Виконавчому комітету райради доручено визначити початкову ціну

людям один-два соціальні робітники: допомагають по господарству, купують ліки, продукти. Завдяки спонсорам району для одиноких людей організовують подарунки до Різдвяних та Великодніх свят. І зараз проходить у районі благодійна акція, до якої заступник голови районної ради В.Ф.Лопушняк закликав прилучитися всіх керівників, депутатів. Начальник управління праці та соціального захисту населення О.М.Лучик, взявши участь в обговоренні даного питання, відмітила, що робота у сфері соціального захисту ніколи не була легкою і працівники намагаються сумлінно її виконувати. Разом з тим запропонувала залучити до співпраці громадські організації, зокрема, Червоний Хрест, волонтерський рух, вела мову про створення соціального центру дитячої реабілітації інвалідів. На сесії депутати затвердили районну програму розроблення (оновлення) міс-

ектних робіт готовий виділити державний бюджет, якщо сільські ради гарантують оплату других 50 відсотків в.о. начальника Заліщицького відділення Борщівської МДПІ М.В.Николин ознайомив присутніх із програмою покращення адміністрування платежів до бюджетів усіх рівнів на 2012-2014 роки, яку депутати затвердили. Про хід виконання рішення районної ради від 13.05.2010 р. «Про районну програму «Ветеран» на 2010-2014 роки» інформувала начальник управління праці та соціального захисту населення РДА О.М.Лучик. Сесія надала погодження районній організації УТМР на продовження терміну надання в користування мисливських угідь до 2020 року згідно матеріалів мисливського впорядкування. Також надано погодження на проведення робіт з розмежування земель державної та комунальної власності в межах населеного пункту села Угриньківці на території Угриньківської сі-

льської ради. Громадській організації «Вікторія. Заліщики» надано в безплатне користування підвальне приміщення Товстенської РКЛ (для занять молоді спортом). Надано дозвіл Заліщицькій ЦКРЛ на списання електрокардіографа.

Голосують депутати.

 

дійшли у лютому. Розроблений обласний проект реформування охорони здоров’я – недавно в медуніверситеті у Тернополі відбувся «круглий стіл», у якому взяли участь представники медицини Заліщицького і Борщівського районів. Згідно запропонованих аспектів медичних реформ будуть створені територіальні округи. П.П.Буренюк висловив пропозицію – від сесії надіслати клопотання в область, щоб був створений Заліщицький округ, а окружну лікарню розмістити у Заліщиках. Для цього є матеріальна база, райцентр розміщений на міжнародній трасі, а віддаль від обласного майже однакова як до Борщова, так і до Заліщиків. Розмову про реформи у галузі медицини продовжив в.о. головного лікаря центральної районної комунальної лікарні В.М.Оскоріп. Василь Михайлович наголосив, що реформи у медицині дадуть можливість наблизити до населення первинну медико-санітарну

в’я (у нашому районі він вже є), централізовану бухгалтерію та інформаційно-аналітичний відділ. Лікарня у Заліщиках має всі шанси стати окружною. Завдяки коштам нашого земляка Д.В.Фірташа проводиться реконструкція приміщень, буде сучасна апаратура. «А хто фінансуватиме її придбання?» - цікавилась депутат Надія Підгреб’я. Висловивши вдячність Д.В.Фірташу за допомогу медицині, В.М. Оскоріп повідомив, що і тут буде допомога Дмитра Васильовича. Вже є 70 комп’ютерів, м’який, твердий інвентар, привезли наволочки, простині. А в травні надійдуть 6 машин-реанімобілів. «Ми маємо повне право претендувати на Заліщицький, а не Борщівський центр, - підкреслив голова районної ради І.П.Дрозд. – Завдяки реформам у медицині зможемо допомогти селу». Депутат Пилип Глібов, який побував на конференції в Тернополі, зауважив, що є проект Кабміну на

Депутати підтримали звернення директора гімназії О.Д.Войчишин про присвоєння Заліщицькій державній гімназії імені братів Гнатюків. На сесії розглянуто і кадрове питання: І.С.Мамалигу, який працював заввідділом у справах молоді і спорту РДА, призначено на посаду директора Заліщицького районного комунального фізкультурно-спортивного товариства «Колос». Депутати затвердили також порядок передачі в оренду об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Заліщицького району; порядок проведення конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальних громад району та порядок списання такого майна. Затверджені розпорядження голів райради та РДА.

Галина КОРЧЕВСЬКА


№ 33-34 (8023)  

 

  мистецькій вітальні «Літературні зустрічі» Заліщицької центральної районної бібліотеки відзначили Всесвітній день поезії, організувавши поетичну ікебану «Літературне сузір’я краю». Всесвітній день поезії в Україні відзначається з 2004 року. На цьогорічному поетичному святі люди пера і слова Наддністрянського краю представили гарні взірці своєї поезії. На книжковій виставці були представлені поетичні збірки Петра Мельника, Василя Дрозда,

У

що вони ввійдуть до нової його збірки «Бліки вітражів», яка незабаром побачить світ. Василь Григорович Дрозд – знаний у нашому районі поет, історик, публіцист, член НСЖУ. У його творчому доробку є 7 книг, понад 35 поезій стали уже піснями, які створили у співавторстві поет В.Дрозд і композитор І.Федірко. Наш краянин - добрий пасічник, тому вручив у дарунок бібліотекарям запашний мед із власної пасіки. Декламуючи поезії, їх автор сказав: «Пишу про те, що відчуваю, творю й тематичні вірші – про природу, рідний край, про людей і про родину, є у доробку й присвяти муж-

«Балада про любов», «Без тебе не жити мені».Наш краянин – автор поетичної збірки «У стремені Дністра». Лейтмотивом до знайомства з цим літератором звучали його авторські рядки, які декламували читці: І постає новий казковий день, Вгортаючи мене в свої турботи: У серці розгортається огень, Поезії, натхнення і роботи. У народі кажуть, що поезія – це музика душі. А коли душа не байдужа до світу, до тривог його мешканців, то неодмінно хочеться поділитись своїми думками і почуттями.

  Івана Стронського, Олега Вістовського, Михайла Вершигори, Ганни Рибцуник, Оксани Кушнір, Мирослави Ковальчук, Світлани Леськів, Юрія Війтика, Богдана Луціва. Молоду парость авторів представили на виставці книги - поетичні збірки Тараса Середюка, Наталії Царук, Наталії Бежук, Тетяни Рикуник, Христини Буринюк, Ірини Хомишин, Катерини Кузьменко, Ірини Вікирчак, Надії Сасанчин. Про тих, хто дарує оточуючим тепло серця, добрий настрій, хто словом доносить до нас красу і велич рідного краю, збуджує замисли і почуття, розповідали працівники бібліотеки – Марія Рудик і Лілія Вонс. Марійка Якубів і Світлана Кривко – учні Заліщицького вищого професійного училища декламували поетичні рядки із творчого доробку місцевих поетів, які, на думку організаторів, найбільш влучно доповнювали інформації про їх авторів. Так, наприклад, перед виступом П.М. Мельника – поета, журналіста, колишнього редактора, члена НСЖ У, звучали авторські слова: Я не хочу слави, як милостині, Я не прошу од хвалебних, чи пісень, Не забути б тільки, мені Вчора й Нині, Як і двері навстіж – у прийдешній день. Петро Миколайович – автор трьох поетичних збірок, читав власні поезії, які народились недавно, ділився своїми присвятами Слову, рідним Заліщикам, декламував вірші про світлі людські почуття. Людську душу порівнює з калейдоскопом, що усе віддзеркалює. Декламуючи вірші «Бліки вітражів», «Повернення», «Моя осінь», «Поклич», поет повідомив,

u  

 НАПИСАНО СЕРЦЕМ

нім синам і дочкам України, учасникам буремних воєнних подій і змагань». Читав ліричні поезії, ділився поетичними роздумами-відгуками на сучасні політичні події в країні, внутрішні проблеми. При цьому наголошував Василь Дрозд на важливості визнання і поваги України на світовому рівні, висловивши загальноукраїнське бажання: «Нам би хотілось із сусідами у дружбі жить». Щиро ділився автор і своїми відчуттями у весняну пору, яка навіває в душі спогади, бентегу – про це почули ми у віршах: «Вже над нами йде весна», «Любов чесно треба пронести» та інших. Тепер В.Г. Дрозд працює над прозовою книгою про родину Ковчів на Заліщанщині і готує ще одну поетичну збірку. Епіграфом до розповіді про В.Г. Дрозда ведучі обрали віршовані рядки поета: О Боже мій, Тебе благословляю, За кожну мить, даровану мені, І щиру дяку я Тобі складаю, За кожен крок, що роблю на землі. Олег Володимирович Вістовський – поет, журналіст, член НСЖУ, Всеукраїнської творчої спілки «Літературний форум» та крайового літературного об’єднання при Тернопільській обласній організації Національної спілки письменників України, читав авторські поезії, які написав недавно. Зокрема, вірші: «Тарасова любов», «24 серпня – День Незалежності», «Про час», «Другові», «Романс»,

Саме так і народжуються вірші й проза. Хто ж починає писати для себе, той пише, щоб не забути цікаву думку, зафіксувати тривожний настрій або просто для естетичної насолоди. Катерина Кузьменко – авторка збірки «Дві тисячі десята ностальгія», студентка Заліщицького аграрного коледжу ім. Є. Храпливого, член клубу творчої молоді центральної районної бібліотеки. Авторка декламувала власні поезії, у яких молода душа часто бунтує, шукаючи свої шляхи, ідеї, відкриваючи давно відкриті істини… Своїми думками, декламуючи власні вірші, ділилась Мирослава Львівна Ковальчук, педагог, авторка збірки «Побережжя», та Марійка Тракало – студентка Заліщицького агроколеджу. Присутні у залі - студенти та викладачі агроколеджу, училища, читачі бібліотеки, ознайомились також із книгами місцевих літераторів, почерпнули відомості про талановитих людей району, переглянувши підготовлене бібліотекарями слайд-шоу «Заліщанщина поетична», завершальними рядками якого були закличні слова: Живіть Заліщики! Цвітіть Для України веселково, Як квітне наше рідне слово, На радість завтрашніх століть Цвітіть, Заліщики, цвітіть!

учням школи, що зі Степана Сапеляка має вирости велика людина, яка сягне високих вершин. Степан товаришував із хлопцями свого класу Степаном Кобісом, Василем Машерою та іншими. Приходив і до нас у гуртожиток. Читав свої вірші, співав з нами пісні. Дуже любив пісню про Дністер. Пригадую її слова: Де між горами несе свої води Дністер, Там ми з тобою стрічали ранкову зорю, Там залишив я і щастя, і долю свою. Цю пісню я виконувала навіть в «Артеку», коли вже працювала старшою вожатою у Ворвулинській восьмирічній школі. Про Степана Сапеляка можна чимало розповідати, писати рядки з його біографії, читати вірші. Та про нього знають не лише в нашому районі та Чортківському, а й у Тернополі, Харкові, з ним підтримували дружні зв’язки Євген Безкоровайний, Богдан Мельничук, Микола Ткачук, Богдан Ткачик, Богдан Хаварівський та ін. У Тернопільському вищому профе-

сійному училищі №4 працює його колишній друг Роман Півторак. Після закінчення Заліщицької середньої школи ім.О.Маковея мені пощастило тільки один раз побачити Степана Сапеляка. Я їхала в Чортків, а він сів у автобус на зупинці біля Росохача. Ми зраділи зустрічі, розмовляли аж до Чорткова. Степан розповідав мені, що вступив у вуз, а до району їде по справах. Це було два роки після закінчення школи. Ми, колишні однокласники, схвильовані звісткою про передчасну смерть Степана Сапеляка. Сумують його вчителі – української літератури І.О.Ковальчук, класник керівник Г.В.Симотюк, вчитель фізики Г.С.Лубкович, вчителька географії Г.М.Малашенко, вчитель фізкультури А.Г.Небоженко та ін. Сумують усі, хто знав його в Заліщиках. Від них, педагогівнаставників, отримав наш однокласник гарну путівку в життя, яке, на жаль, дуже рано обірвалося…

Ольга ТРАКАЛО, директор ЦБС

Орися ГОШОВСЬКА (Крашевська), с.Гиньківці

 

Пилат від крові руки вмив, Христа на муки засудив. В багряницю Його вбирають, Святу голову терням вінчають. Icyсе, Господи святий! За що терпиш Ти біль такий? За наші тяжкії провини, За зло - гріхи, що ми вчинили. Ти хресний шлях свій подолав, З хреста Отця за всіх благав: «Прости Ти їм їхні провини, Не знають, що вони вчинили!» Ісусе, Боже наш святий, Ти спас весь світ від мук тяжких. Життя нам вічне дарував, А Сам своє за нас віддав.

Пилат засуджує Ісуса – Цей шлях тяжкий пройти Він мусить. Спаситель хрест на себе взяв, Дорогу хресну розпочав. Ісус упав - нестерпний біль, І чути крики звідусіль: «Розпни Його! Розпни Його!» Втішається диявол-змій. Ісус терпить тяжкії болі Для нашого добра і долі. Пробачив нам наші гріхи. Пробачимо ж чужі і ми!

Наталія ЛЕВИЦЬКА, учениця 9 класу школи с.Бедриківці

Андрій КОЗЬМУК, учень 7класу школи с.Бедриківці

 

 

1 лютого відійшов у Вічність поет Степан Євстахович Сапеляк. Я мала честь навчатися разом з ним у 9 класі Заліщицької середньої школи ім.О.Маковея. Степан Євстахович родом із села Росохач Чортківського району. У своєму селі він закінчив восьмирічну школу, а в середню вирішив піти у Заліщиках, оскільки тут була ще й музична школа. Його мама хотіла, щоб син освоїв ще й музичну грамоту. У середній школі Степан добре вчився, багато читав художньої літератури. У вільні хвилини також писав вірші, які ми завжди любили слухати. За розум, ерудицію його поважали і однокласники і вчителі української мови та літератури І.О.Ковальчук, М.Ф.Лубкович, Л.К.Юрійчук. Ми завжди з цікавістю слухали його відповіді на уроках літератури про творчість українських письменників та поетів, він знав набагато більше, ніж у підручнику. Навіть вчителі дивувалися: звідки цей невисокого зросту хлопчина так багато знає? А педагог М.Ф.Лубкович казав нам,

3

 

Ростуть до неба діти, Піснею сповиті, Люблячи дорогу, Люблячи життя, Люблячи навчання, Шануючи знання. Виростуть та й підуть У дорослу путь: Будуть перешкоди. Будуть - не забудь!

Але як забудеш, Що життя важке, Отоді згадаєш рідне і легке. І згадаєш школу, І згадаєш клас, І тихенько скажеш:

«Повернись хоч раз!» Та вже не повернеш Дорогі ті дні. А підеш у школу Там дітки малі А малеча-учні Це маленькі ми, Що ростуть до неба, Як і ми колись...

Роман ФЕСТИГА, Заліщицьке вище професійне училище

 

Книга - невичерпне джерело знань, яке отримує кожен, хто перегорне її сторінки. Духовно багатшими допомогли стати школярам заходи, організовані протягом тижня дитячої та юнацької книги Заліщицької школи І – ІІІ ступенів ім. О.Маковея. Відкрили тиждень виставкою дитячих малюнків “За сторінками прочитаних книг”. Кожен із школярів любить казки. Тож для них була підготовлена виставка “Мої улюблені казки”. Для тих, хто недавно сів за парти, запам’ятається дитячий ранок “Посвята першокласників у

u

 МИ - УКРАЇНЦІ

Тиждень рідної мови цього року в нашій школі був проведений по-особливому. Це було і свято рідної мови, і 825-річчя написання давньоруської перлини «Слова…», і 860річчя від дня народження князя Ігоря. Цікавий усний журнал про шляхи «Слова» і таємниці імен його авторів підготували учні 9 класу. Присутні мали можливість ознайомитися з «кирилицею» і «глаголицею», почути уривки твору мовою древніх слов’ян, у зал завітала сама Ярославна (Н.Мельник). Роман Понюк продекламував вірш П.Тимочка «Слова» і перед глядачами вже стояли руські воїни… Від мови давньоруської любителі рідного слова звернулися до мови Сковороди. Тоді завітали у гості до І.П.Котляревського і зустрілися з героями його п’єси «Наталка Полтавка», де й

читачі бібліотеки,” проведена класоводом О.Б. Рацин та учнями 4-А класу. Класовод Н.М. Скорейко разом із своїми вихованцями – учнями 3- А класу підготувала дитячий ранок “Книги – вірні друзі”. Діти декламували вірші, розповідали про правила поведінки з книгою, виконали сценки. Про важливе значення книги в житті людини розповіла завбібліотекою школи О.Й. Гресик. Учні 2- Б класу взяли участь у районному святі “ Під українським небозводом книгу люблять і читають”. Інсценування казки підготувала класо-

вод С.М. Шароварко. Цікавою була інформаційна година для учнів 5-7 класу. Школярі зустрілися із дружиною письменника П.І. Ковальчука Іриною Олексіївною, яка розповіла про життєвий, творчий шлях Петра Івановича. Детальніше зупинилась на книгах, написаних них. А на закінчення тижня дитячої та юнацької книги актив бібліотеки здійснив перевірку зберігання підручників учнями школи. Олександра ГРЕСИК, зав.бібліотекою Заліщицької школи ім.О. Маковея

 

прозвучала наша народна розмовна мова. Своїм голосом зачарувала Уляна Караїм, яка виконала пісню «Віють вітри, віють буйні», а через хвильку до неї підійшов пан Возний, роль якого зіграв надзвичайно талановито Роман Понюк. Прозвучали твори М.Шашкевича у виконанні учнів 7 класу – «Вірна» (Ю.Мельник), «Любимому отцю» (М.Бадлюк), «Цвітка» (Н.Савчук). Інсценівку до твору «Галичанка» Я.Головецького виконали Х.Баб’юк, У.Караїм, Я.Стасюк. На завершення рідне слово звучало новою літературною мовою. Під мелодію пісні «Вишиванка» вийшла Мова (М.Мохнач) в українському одязі, а з нею 6

хлопчиків – 6 частин мови (А.Дутка, В.Страмик, П.Маціборко, О.Похила, Я.Репа, В.Іваненко), тримаючи Мову за стрічки. Учні 8 класу інсценізували поезію В.Сосюри «Любіть Україну» (М.Собків, У.Караїм, Х.Баб’юк, Я.Стасюк). Прозвучала пісня «Україно» у виконанні ансамблю. Ведучі Ю.Мельник та М.Бадлюк згадали імена В.Стуса, В.Симоненка, І.Білозіра, В.Івасюка, Н.Яремчука, котрі пішли у вічність, борючись називатись українцем, бажаючи, щоб наша мова розцвітала пишною квіткою серед інших. Віра РОМАНЮК, вчитель-словесник Хмелівської школи


4 u

 

№ 33-34 (8023)

 ЗВИЧАЇ Й ОБРЯДИ

u  

Про невід’ємну частину Великодня – писанку говорили четвертокласники Заліщицького обласного багатопрофільного навчально – реабілітаційного центру у клубі вихідного дня (педагог Олександра Леонівна Бенев'ят – вихователь вищої категорії ). У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважалось оберегом. З крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній оселі. Назва «писанка» походить від слова «писати». Крашанки однотонні, а писанки «писані малюнками, орнаментами». Існує багато легенд про те, чому на Великдень фарбують яйця. Із захопленням слухали учні всі легенди про святкування Великодня, які розповідали Володимир Гайдаш, Денис Орел, Ольга Миронюк. А Тамара Вейван (уч. 7–А кл.) переказала легенду про

   

те, як з’явилася писанка. Діти грали різноманітні ігри: розвагу «ходить курка по риночку», забаву «Музична писанка», гаївку «Ой, зацвіли фіалочки, зацвіли!», підготували уривок з Великодньої казки «Як курка яйце не впізнала». Чудово зіграли ролі Курки, Яйця, Песика, тітки Ганни, Бабусі та Хлопчика – Василина Івасишин, Марія Сеньків, Сергій Львівський та інші. Діти організували розмаїту виставку писанок, зроблених власноручно (бісероплетіння, розмальовка, наліпка), тематичну виставку малюнків, Великодніх кошиків, вишитих рушників, серветок з написами «Христос Воскрес!» Всім вихователям у залі вихованці подарували писанку, гілочку верби з промовлянням «Шутка б’є, не я б’ю, за тиждень Великдень!» Напрочуд гарне свято

підготувала О.Л. Бенев’ят разом із своїми підопічними. Олександра Леонівна виховує у молоді повагу до традицій та звичаїв нашого народу, формує цікавість до історичного минулого людства, його легенд і вірувань, прищеплює любов до народного мистецтва, формує навички виготовлення писанок з бісеру, розвиває учнівську творчість, узагальнює знання дітей про писанку, як твір декоративно – прикладного мистецтва; розширює і поглиблює знання учнів про народну символіку про цикл весняних свят.

Стефанія ПІДКОВА, вихователь вищої категорії обласного багатопрофільного навчальнореабілітаційного центру

 

  На світле Христове Воскресіння відзначають ювілеї від дня народження Володимир Петрович Чухрій та Ольга Петрівна Мельник – уродженці села Угриньківці. Брат і сестра народились в один день, в один рік і поява на світ одночасно двійнят – і сина, і доньки – стала справжнім святом, радістю, великим душевним піднесенням, надією на майбутнє для батьків. Дорогих дітей-ювілярів у такий урочий день сердечно вітає не тільки найдорожча для них людина – їхня матуся Ганна, котра щиро вдячна Богові за таких чудових дітей, за надійну опору і підмогу свою, а й численна родина із Угриньківців і Заліщиків. Вони бажають їм міцного здоров’я, поваги від людей, радості від життя. В красі, достатку та у мирі Нехай квітує кожна мить, У долі радісному вирі Життя хай щастям променить. Хай оптимізм не залишає, Удача завжди поруч йде, Фортуна всюди Вам сприяє Та щедрі успіхи дає.

 АКТУАЛЬНО

Державний заклад «Заліщицька районна санітарноепідеміологічна станція» щодо заснування набуває історичного відліку часу 1 травня 1944 року. За цей значний та перевантажений професійними викликами час, районна служба вирішувала безліч питань, пов’язаних із забезпеченням санітарного та епідемічного благополуччя населення не тільки нашого регіону, але брали участь у ліквідації наслідків епідемічної нестабільності в Одесі, Чорнобилі, Спітаку. З честю, про що свідчать подяки та грамоти, колектив ДЗ «Заліщицька райсанепідемстанція» виконав свій професійний обов’язок при ліквідації наслідків повені 2008 року. У своїй діяльності санепідслужба керується 38 законами України. Проте, у зв’язку із змінами, які відбулися в сучасному законодавстві, назріла потреба провести реформування як функцій, а тим більше штатних розкладів, так і мережі закладів державної санітарно-епідеміологічної служби в цілому. Слід зазначити, що протягом 2005-2008рр. була розпочата робота і була розроблена концепція розвитку державної санітарноепідеміологічної служби. Саме на колегії Державної санітарно- епідеміологічної служби України, присвяченій її 55-річчю, була схвалена концепція розвитку служби на 2009-2013 роки. У розвиток цієї концепції Кабінет Міністрів України видав розпорядження від 25.11.2009р. №1685-р «Деякі питання розвитку та переоснащення установ і закладів державної санітарно- епідеміологічної служби України на 2010-2012 роки», яким були затверджені план заходів щодо розвитку та переоснащення установ та закладів держсанепідслужби України на 2010-2012 роки та перелік сучасного лабораторного обладнання, необхідного для проведення бактеріологічних, молеку-

u

лярно-генетичних, вірусологічних, санітарно-хімічних, радіологічних досліджень з урахуванням міжнародних вимог. На привеликий жаль, зазначене розпорядження, як і інші положення концепції, не були реалізовані. Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну санітарно-епідеміологічну службу України та 6 квітня затверджено Положення про нашу службу. Визначені основні завданняреалізація державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення та внесення пропозицій щодо її формування. Наразі, до 01.04.2012р. в ДЗ «Заліщицька райсанепідстанція» було передбачено 62,5 посад. Проте, на виконання нових соціальних ініціатив Президента України, окрім покладання нових завдань на санепідслужбу, які до цього часу виконували інші центральні органи виконавчої влади, Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2011р. №1184 «Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади», визначена гранична чисельність працівників держсанепідслужби в районі, яка шляхом скорочення протягом 2012 року буде доведена до 24,5 посад, у т.ч. державних службовців-2. Окрім цього, починаючи з 2013 року, центр санітарноепідемічного обслуговування Заліщицького району буде перенесений до Борщівського району, як того

вимагають Положення адміністративнотериторіальної реформи в державі. Про послідовність розпочатих соціальних змін свідчить цьогорічний Указ Президента України, яким був затверджений Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2012-2014 роки та аналогічних реформ на 20102014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», в якому також піднімається питання подальшої реорганізації діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби. У процесі реорганізації служби стіни закладу покинуло 8 працівників, паралельно із завідувачами відділів Дорошенко О.М., Бабій Н.Я., головою профспілкової організації Брусяк Г.Д., забезпечено вжиття відповідних заходів з метою мінімізації можливих негативних наслідків цього скорочення. Звісно, ми розуміємо, що скорочення служби в районі (38 працівників протягом року) може призвести до погіршення санітарно-епідемічної ситуації, що, найвірогідніше, може відбутися на першому перехідному етапі. Але, незважаючи на таке реформування, Державна санітарно-епідеміологічна служба району повинна забезпечити реалізацію державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення в районі за будь-яких обставин. Ми розуміємо, що сфера діяльності держсанепідслужби - одна із складових національної безпеки держави. Валерій КРАСНІКОВ, головний державний санітарний лікар Заліщицького району, головний лікар райсанепідемстанції

 СВІТ НАВКОЛО НАС

  Трудовий колектив ЗОШ І-ІІ ст. с.Блищанка від щирого серця надсилає теплі вітання ювіляру Петру Миколайовичу Мирончуку, в недалекому минулому директору нашої школи, а зараз завідувачу відділом з питань освіти РДА. Ми пишаємося і гордимося тим, що нам випала можливість працювати пліч-о-пліч з вами десятки літ і досягати разом професійних висот. Знаємо Вас хорошим організатором, принциповим керівником, мудрою і впевненою в собі людиною. Бажаємо, щоб доля і надалі посилала Вам, Павле Миколайовичу, міцне здоров’я, невичерпну енергію, оптимізм, духовні і фізичні сили. Нехай роки залишають тільки світлі спогади, а майбутнє дарує ще багато добрих справ, нових звершень і щасливих літ, сповнених радості, благополуччя, надії.

 

  На велике свято – Воскресіння Господнє святкує день народження наша подруга Юлія ПЕПРИК із Заліщиків. Вітаємо її з юним ювілеєм – 20річчям з дня народження, з прекрасною порою юності, мрій, кохання. Будь завжди такою ж красивою, доброю, щирою, як зараз, хай щастить тобі у житті! Всіх земних благ зичать тобі подруги дитинства – всі ми проживаємо на вул.Стуса у Заліщиках, вчилися у школі ім.О.Маковея. Нехай трояндами цвітуть літа прекрасні, Нехай здійсняться тисячі бажань, Тобі ми зичим тільким щастя, Та здійснення всіх мрій і сподівань. Хай серце зігрівається любов`ю, Хай радує веселий добрий світ, Натхнення, радості, здоров`я, Добробуту, кохання, довгих літ. Щоб вічно ти була вродлива, Ніжна, мила, молода, Весела, радісна, щаслива, Як та чаруюча весна. З найкращими побажаннями – твої подруги Іванк�� і Христина

  Без дерев, квітів, трав, природи загалом неможливе життя, адже сьогодні відбувається масове знищення лісу. За останні 100 років кількість лісів в Україні зменшилась на 75 відсотків. На уроках біології та природознавства, під час виховних заходів учителями та класними керівниками нашої школи завжди говоримо про стан екології на всіх рівнях, і зокрема в нашому краї. Критична інформація стає стимулом для наших учнів у проведенні щорічної акції «Посади дерево». Активним спонсором в цій благородній справі є лісничий Заліщицького лісництва Василь Йосипович Фреяк. З цією людиною в нашій школі налагоджена тісна

співпраця. Василь Йосипович забезпечує нас саджанцями, ми ж допомагаємо їх висаджувати. Посадка молодих дерев – це запорука озеленення нашої місцевості, це очищення повітря, зрештою це благотворно впливає на здоров’я людей. Учнями школи спільно з їхніми педагогами-наставниками було висаджено восени минулого року 1000 саджанців ялини, весною – 3000 саджанців дуба. Це вагома праця і внесок школи в озеленення нашого краю. Найбільше цих дерев посаджено в лісі, решту – прикрасили

територію нашої школи. Ми віримо в те, що це багатство не посміє знищити чи пошкодити жоден учень, адже вони їх садили із світлими думками. Діти не лише дружно працювали, а й гарно відпочили. У лісі це виходить найкраще, коли збагачуєшся ароматом чистого повітря, коли навколо співають птахи, коли брунькують дерева. Краса неймовірна!

Ольга ДОБЕЛЬ, вчителька біології школи І-ІІ ступенів с.Угриньківці


№ 33-34 (8023) u

5

ГОЛОС   СЕЛА

«Якщо є господарка – житиме село». Ці слова любить повторювати керівник приватно-орендного підприємства «Золота нива» Микола Долотко, наче грунтуючи свою думку на висловах односельців, як би важко не доводилось йому свою господарку витягувати з біди. І ні в кого це гасло не викликає спротиву. «Великі холдинги нас не нагодують, блага в селі не створять і проблеми наші залишаються незадоволені», - так думають сільські трударі Буряківки.

зети весняно-польові роботи в господарстві. Накрапав дрібненький дощик, холодний вітер завивав з усіх сторін на окраїні села і нам видалося, що не вчасна наша поїздка. Але тут, на тракторній, механізатори копирсалися в по-

шої сівалки в поле, на якій працює Василь Атаманчук із батьком. Микола Михайлович дуже гордиться цією хліборобською династією, бо вони весною сіють, влітку хліб збирають, а восени – на цукро-

Кучерка, і механізатора Михайла Курчака, шанує і свого заступника Ярослава Якимця. Кожен з них тягне свого хліборобського воза з повною самовіддачею і працею доводить, на що вони здатні. Хоча нерідко опиняються й у

вого розвитку через своїх менеджерів подбало про закупівельників зерна у виробника по нормальних цінах, створили базу для мінеральних добрив – це те, що хвилює сьогодні багатьох фермерів, приватно-орендних

вих та кукурудзяних плантаціях. Вся техніка їм підвладна, в кожній розбираються, і за трудовим внеском вони переважно перші. Бригада механізаторів нагадує великий дружний мурашник, де кожен знає своє місце. Відрадно, що на підмогу, нарешті, приходять молоді люди. Серед них Олександр Іванов та Сергій Панасюк. Після закінчення школи юнаки в Товстенському ліцеї освоювали професію механізатора, а при Заліщицькому коледжі підвищували свій професійний рівень на курсах. А повернулись в село, прийшли на тракторну бригаду. Микола Долотко завжди радий, коли в хліборобську родину вливається нове пагіння, бо, за його словами, ці люди не деградують, не спиваються, вони заробляють собі на прожиття. «Тому якщо людина хоче працювати, вона і в селі знайде собі зайнятість з користю справи, а там навчиться господарювати і будуть з них люди», - розмірковував вголос. Техніка і високі темпи, в яких проходить посівна, потребують зібраності та цілковитої самовіддачі. До трударів, які цінують роботу, в Миколи Михайловича особливо поважне ставлення. Він дорожить досвідом і працьовитістю кожного: і бригадира тракторної Миколи

«глухому куті». Маю на увазі умови кредитування, реалізацію продукції, і найголовніше – цінову політику на неї. А в таких умовах й починає кожен замислюватися над своїми перспективами. Як конкурувати з потужними агрохолдингами? «Зрозуміло, що нам з такими не по дорозі. Найперше, холдинги призводять до безробіття, немає надходжень в бюджет, всі вони користуються сучасною імпортною могутньою, великоваговою технікою, а дрібний інвентар невдовзі нікому не буде потрібним», розмірковував Долотко. Тому, здається, правильною є політика і районної влади, і нашого земляка Дмитра Фірташа щодо створення МТС, власне послугами її скористаються невеликі підприємства, приватні господарі. Але землю не можна віддавати холдингам. Бо вони не завжди дбають про соціальну структуру села. Невеликі землевласники допоможуть і бюджет наповнити, і культуру та освіту підтримають. А найголовніше – кожна людина має працювати. Потрібно й відтворювати діяльність занедбаних підприємств, які виробляють матеріальні засоби. І влада повинна бути в цьому також зацікавлена. Якби крім створення МТС управління агропромисло-

підприємств», - розмірковував керівник «Золотої ниви». Дізнаюся згодом, що минулого року завдяки господарству в Буряківці відремонтовано клуб, школу, медамбулаторію, проведено вуличне освітлення. Тут надають послуги на водозабезпечення, частково облаштовано сільські дороги. Придбали комп’ютер до бібліотеки і телевізор до школи. Безкоштовно виділили приміщення для сільської ради (передали їм у власність), а також газифікували і сільраду, і контору. Тому господарка має працювати в селі, як і мають право на життя отакі малі господарства, як «Золота нива». Власне, вони дадуть можливість розвиватися підприємствам, котрі виготовляють малу сільськогосподарську техніку. Ігнорувати дрібного виробника не можна, навпаки – треба розвивати міні-ферми, займатись вирощуванням садівництва і ягідництва. І на підтвердження моїх думок Микола Михайлович зізнався, що на виконання обласної та районної програми садівництва на стадії реєстрації його фермерське господарство, виготовляються документи на посадку 10 гектарів саду. Великими надіями ділиться Микола Долотко, розуміючи, що ілюзіями не варто тішитися – ними ситий не будеш, хоча з науковим забезпеченням та вирощуванням саджанців майже не

   

Люди добре пізнали і своїх, і чужих. І переконані, які б вітри буйні не віяли, але треба триматися свого. «На більшості сільгоспугідь в нас хазяйнують аграрні імперії, офіси яких розташовані в столиці або в офшорах і куди йти по допомогу? Більше нікуди, лиш до свого. Бо він тут живе, бо пів села – його родичі. Він і хворого відвезе в лікарню, і грошей позичить на прикрий випадок». Отак і стала вимальовуватися справжня роль місцевих господарств та їхніх керівників. Вони – основа села, його найактивніша мисляча частина. До таких у Буряківці належить і Микола Долотко. Господарство його середнє за

сівних агрегатах, було їх близько тридцяти осіб. А Микола Михайлович вже й на полі побував - готувалася площа до посіву, отож вирішив пересвідчитись, чи, бува, не мокро, чи не стрягнутиме техніка. Обвітрений, жвавий і енергійний він повернувся на тракторний стан, де на його вирішальне слово чекали селяни-механізатори. «Ну як, можна вирушати?», - запитували. Хочеться вже ті невеличкі шматки засіяти, отоді хай би і вперіщив дощ. Відповідь від керівника була ствердною і не змінила бажання тих людей, які прагнули того дня позасівати невеликі клапті. Хоча, якби й відсіялися, клопотів не поменшає. На черзі - сівба кукурудзи, гречки, цукрових буряків», - розмірковували вго-

площею орної землі та економічною потужністю, але уціліло під шквалом реформ і тримається завдяки авторитету та ентузіазму Миколи Михайловича, довірі до нього селян і, мабуть, найголовніше – він, образно кажучи, зубами вгризся у землю і не дає себе зрушити з неї. Відрядження до Буряківки припало на суботу. Мета його – висвітлити на сторінках га-

лос трударі, котрі на хліборобстві, як кажуть, зуби з’їли. У Буряківці виручає набір необхідної техніки. Микола Долотко щороку намагається потрохи оновлювати його. Оце розжився на зернову сівалку. Технічне регулювання її перевіряли перед самим виходом в поле Василь Леськів, Іван Блащук, Іван Правецький. Логіка підказувала правильність підготовки ін-

 

  Наша подруга Зоряна Василівна ЛИПКА із Заліщиків відсвяткувала свій ювілей. Ми щиро вітаємо Тебе. Хай у цю весняну днину, дорога подруго, любов і щастя до Тебе прилинуть, хай весняний сонця промінь зігріє серце добротою! Радій життю і будь коханою! Ти сама, наче сонце, у будні і свята, Зігріваєш усіх добротою своєю, і красою, і щирістю завжди багата. Хай у житті Твоєму горя не буває, на устах усмішка розквітає. Хай крокують поруч вірність і кохання, Збудуться всі мрії, задуми, бажання. Хай світлою буде життєва дорога, Опіка і ласка від Господа Бога. Хай доля буде завжди доброю і прихильною до Тебе, рясно родить щастя! А у житті Твоєму все буде прекрасно! З найкращими побажаннями – Твої подруги по роботі

u  

виникає проблем і труднощів. Існують дер��авні програми підтримки та заохочення аграріїв. Отож, берись за діло і дерзай! Сади – це прекрасно, це прибутково. Хоча у віддаленій перспективі, досить проблемно. Але ж яке моральне задоволення від вирощеного саду! Від перших отриманих плодів. «Як бачите, ми не вигадуємо нічого нового, - каже керівник, - просто треба до землі ставитися, мов до живого організму, і не ображати її, не завдавати болю. Саме такі люди і є, як мовиться, сіллю землі, надійною опорою її. Працюють механізатори у режимі жорсткої економії. Ніхто й трактор не заведе без потреби, - розповідав Долотко. Кожну машину, готуючи до весни, перебрали по гвинтиках, щоб не “з’їдали” зайве пальне. Люди намагаються економити, бо знають, що за підсумками ефективної та якісно виконаної роботи вони отримають премію. І в Буряківці це реально спрацьовує. Кожен вдалий весняний день дає буряківчанам надію на добрий врожай. Тримати таку планку вони налаштовані й тепер. «З осені посіяли 250 гектарів озимих, а цієї весни вже заробили насінням 540 гектарів, а 250 – підготовлено під посів кукурудзи і гречки. Підприємство сіє всі види культур. На манну небесну не сподіваємось, а цілком і повністю покладаємось на власні мозолі», - щиро зізнався. Для Миколи Михайловича поле – то своєрідний подіум, на якому він намагається продемонструвати себе якнайліпше перед хліборобами навколишніх сіл. Найкращі якості свої і тих культур, які вирощує як добрий господар. І, можливо, тому, що керівник по-щирому з відкритим серцем ставиться до всіх, він і почувається впевнено, ніколи не скиглить, хоча самокритично оцінює те, що міг би зробити сьогодні, а не вдалось… …Навесні погода змінюється часто: то віють пронизливі сухі вітри, то гріє лагідне сонце, то ллють дощі, то клубочаться тумани. Та безпомилково вгадують сприятливу годину хлібороби. І особливо радіють дрібному дощику і туманам, бо помічено, що зерно в таку пору краще «звикає» до землі. А якщо так, значить проросте рясно на врожай. Хай їм сіється, хай їм родиться, Хай додається їм, хай їм множиться! Ольга ЛИЧУК

 ПРИРОДА ТА МИ

З приходом весни появились першоцвіти. Тільки у лісах ії залишилось зовсім мало. Тепер можна прикрасити свою оселю за невеликі гроші – 5 гривень. На квітах економлять і закохані. Не зважаючи на те, що підсніжники занесені до Червоної книги, багато хто хоче заробити. Як продаж, так і купівля є порушенням Законів України «Про Червону книгу», «Про охорону навколишнього середовища», «Про рослинний світ». Порушників очікує адміністративна відповідальність у формі штрафів: за зривання будь-яких весняних квітів – від 51 до 117 гривень; за зривання кожного підсніжника – 9 гривень; за продаж квітів, що занесені до Червоної книги – від 340 до 510 гривень. Люди не замислюються, що оселю першоцвіти прикрашатимуть 3 дні, а ліс – набагато довше. Не нищіть природу! Вона дає нам життя! Олена БОДНАР, студентка ТНПУ ім. В. Гнатюка


6 u

 

№ 33-34 (8023)

ПРЯМА МОВА (Р)

 

иттєва дорога Івана Матієшина – це шлях українського патріота, який може слугувати еталоном для співвітчизників. Не випадково його повсякденне кредо «Моє сьогодення – це справджені мрії родом з Тернопілля». Для тернополян Іван Семенович відомий свою благодійницькою діяльністю, зокрема допомогою у поповненні та відродженні бібліотечних фондів, історичних пам’яток та духовних святинь, проведенням різноманітних культурно-мистецьких фестивалів. У сьогоднішньому інтерв’ю Іван Матієшин поділився з читачами «КОЛОСА» про свої традиції святкування Великодня.

Ж

щоб його можна було бачити і в сусідніх селах. Для цього вогню вважалося добрим зрізати в лісі або в леваді сухий дуб чи суху вербу — «бо в сухому дереві нечиста сила ховається». А ідучи до церкви, кожний дорослий чоловік або жінка брав з собою по кілька крашанок, якими обмінювалися з тими, з ким доводилося вітатись «Христос Воскрес!». Моя бабуся зберігала свячені крашанки з року в рік , бо вірила, що як трапилася б пожежа, то перекидаючи їх через вогонь, можна було її загасити. Як тільки приходили з церкви, то перше вносили в хату кошик зі свяченим, а пізніше намазували свяче-

- Розкажіть про своє дитинство. Які спогади з дитинства про Великоднє свято у Вас залишилися? - Моїх батьків ще дітьми разом із сім’ями було вивезено з Тернопільської області до Крайньої Півночі. Обидвоє - і мама, і тато - родом із села Пілатківці Борщівського району. В ті важкі радянські часи подібна доля спіткала багато українських сімей. Ганебне тавро «ворога народу» навішували на кожного господаря, який жив у охайному будинку, обробляв землю та мав у господарстві декілька корів. Тоді для таких був один шлях – Сибір. Але ці випробування не завадили долі розпорядитись так, щоб тато з мамою познайомились саме на Півночі, одружились, і народили шістьох дітей (важко згадувати, але дві мої сестри померли через хвороби ще зовсім маленькими). Ось чому я народився в селищі Пасьва Архангельської області В Україну наша сім’я повернулася в часи хрущовської відлиги, в шістдесятих. Мені на той час виповнилося десять років – я був найстаршим серед дітей. Пам’ятаю, як у день святкування Великодня дзвони церков лунали із усіх кінців села і народ рухався до церкви. Чи то пішки, а хто й возом. Дітей також брали із собою, вдома ніхто не залишався. Тоді у селах України парубоцтво мало звичай в ніч під Великдень розпалювати вогонь. Вогонь розпалювали десь на горбі за селом або на майдані біля церкви, щоб вогнище було видно звідусіль, а ще краще —

родження національної науки, культури та духовності. Як Ви починали свою благодійну діяльність? - Я шаную українську культуру, ціную духовні та культурні цінності. І тому,

- Як Ви, Іване Семеновичу, святкуєте Великдень? - З дитинства Великдень для мене — світле свято. Мама дуже добре пекла паски, дуже смачні. Це ціле мистецтво, я вважаю. Цьому треба вчитися, щоби випічка вийшла такою, як треба. Я завжди намагаюся святкувати з родиною на батьківщині – на Тернопільщині, тут, де народилися мої батьки. Бо для мене сім’я і Батьківщина, якби це пафосно не звучало, – це те, заради чого я із задоволенням і щастям вранці прокидаюсь, живу, працюю, досягаю успіхів і прагну стати кращим.

(дата написання Пилипом Орликом цього, я б сказав маніфесту українців). Видання , здійснене нами українською та латинськими мовами, ми передали до бібліотек та вищих навчальних закладів по всій країні. - Тернополянам запам’яталося свято, організоване Вашим Фондом - другий етап Фестивалю мистецтв, який з успіхом пройшов у лютому в Театрі імені Олеся Курбаса. Розкажіть, будь ласка, чим взагалі займається Благодійний фонд - що вже вдалось зробити, що в планах? струкції, аби не зникли вони з лиця землі. Приміром, в одному лише рідному мені Борщівському районі знаходяться руїни замку 17 століття - в селі Висічка, руїни замку, датованого 1650-м роком - у селі Кривче, а ще

- Звісно, ос обливою нашою гордістю став Всеукраїнський фестиваль мистецтв, який стартував минулого жовтня в Національному палаці культури «Україна», а в лютому нинішнього року пройшов у Тернополі.

Тернополі, на моїй батьківщині, і пройшов не менш барвисто й урочисто, ніж у столиці. Зараз ми вже розпочали підготовку до третього етапу Фестивалю, який запланували провести влітку в Криму. - Окрім культури, я знаю, Ви, Іване Семеновичу, опікуєтесь спортом… - Так, я очолюю гандбольний клуб "Динамо– Полтава", є головою Полтавської обласної громадської організації "Гандбольний клуб "ДинамоПолтава". І в минулому спортивному сезоні наша команда, без перебільшення, вийшла на світовий рівень. Сезон 2010 – 2011 рр. був для нас дуже

 

ним салом губи, ніс і усе обличчя, щоб у літі не боліли і не тріскалися від вітру та сонця. - В чому Ви вбачаєте свою місію, своє призначення в житті? - Після закінчення Дрогобицького нафтового технікуму я за направленням поїхав працювати до Тюменської області. Одночасно навчався на заочному відділенні Івано-Франківського інституту нафти і газу, який закінчив у 1977 році, отримавши диплом гірничого інженера. Вже понад 40 років працюю в Тюменській області за фахом. З 1992 року почав займатись приватним бізнесом, створивши Нафтову Компанію «Красноленінськнафтогаз». Ця назва не має ніякого відношення до комуністичного минулого. Красноленінськ – це назва території, де розташовані родовища. З початку заснування компанія займається наданням сервісних послуг з будівництва і обслуговування нафтових та газових родовищ. Близько 10% діяльності припадає на власний видобуток нафти. Майже 80% робітників – українці, які працюють за вахтовим методом, згідно з російським та українським законодавством, всі мають ліцензії на роботу в Росії. Моє серце і душа завжди прагнуть робити добро, допомагати людям, своїм землякам - приносити хоч якусь користь і радість в їхньому нелегкому житті. Я переконаний, що це може робити кожна людина, якщо тільки захоче. Інколи не тільки коштами можна допомогти, але й просто розмовою, розумінням, співчуттям. - Вас було нагороджено почесною відзнакою "Свята Софія" за особистий внесок у від-

коли я зрозумів, в якому занедбаному стані знаходяться більшість визначних пам’яток культури та архітекту��и України, старовинних церков, я поставив собі за мету долучитися до збереження нашої самобутньої історії. Заради молодого покоління, яке повинно знати, які традиції шанували та як жили наші діди-прадіди. Тому у 2008 році я заснував Всеукраїнський благодійний фонд «Україна – Свята Родина». - Власне, ми й хотіли поговорити про Вашу благодійність. Адже Ви, Іване Семеновичу, знаний в країні меценат. - Так, до заснування Благодійного фонду мене підштовхнули часті поїздки Україною - адже я ніколи не поривав зв'язок з Батьківщиною. І під час таких поїздок я, на жаль, спостеріг, що у нас існує величезна кількість духовних, історичних та культурних пам’яток, які необхідно рятувати. Ось і Тернопільщина край, наділений Божою благодаттю. Тут збереглося чи не найбільше в Україні пам'яток сакрального мистецтва. Однак наші духовні святині потребують термінової рекон-

– замок в селі Кудринці 16 століття! А Львівська та Камянецька брами, датовані 1692-м роком у селі Окопи! Так само в руїнах лежить замковий палац та замкова башта 16 ст. в селі Скала-Подільська. Скажіть, чи десь в Україні ще є стільки пам’яток історії лише в одному районі! Я гадаю, із місцевою владою ми будемо разом думати, як не допустити, аби ці пам’ятки зникли назовсім. Наша історія, наша багата культура має лишитися для прийдешніх поколінь. До речі, за підтримки нашого Фонду завершується відбудова однієї з унікальних святинь Полтавщини – Горбанівської церкви. За легендою, селище Горбанівка виникло на місці, де козак Горбань випадково знайшов у траві Образ Богоматері. Думаю, й на Тернопільщині Фонд допоможе у реставрації та відбудові древніх пам’яток, архітектурних перлин краю. А ще нашим Фондом здійснено видання без перебільшення видатної пам’ятки української державної думки - "Конституції Пилипа Орлика". Це документ, який засвідчив існування Української держави ще в 1710 році –

Дійство, яке пройшло у Національному палаці мистецтв «Україна» і називалося "На землі ми – велика родина", було присвячене 20-й річниці Незалежності нашої Держави. Дійство це, без перебільшення, стало справжнім святом українського духу, святом талановитої української душі. До палацу «Україна» з’їхалося тоді понад три тисячі гостей зі всієї країни, в ньому прийняли участь більш ніж 70 професійних та аматорських фольклорних колективів і виконавців, а з корифеїв виступили Національний хор ім. Г.Верьовки та Національний ансамбль танцю ім. П.Вірського. Я гордий, що наш фестиваль відвідали численні представники дипломатичного корпусу України: повноважні посли Бельгії, Вірменії, Єгипту, Індії, Іраку, Канади, Кувейту, Мексики, Сирії, Сербії, Угорщини, Хорватії, співробітники авторитетних міжнародних організацій. Так а увага до нашої роботи, до пропагування української самобутньої культури підштовхнула нас до думки, що Фестиваль має пройти всіма містами України. Звичайно, не випадково, що другий етап Фестивалю відбувся у

складним: буквально на марші довелося залучити нових гравців, вибудувати наступальну тактику. Однак стрімкий злет із передостаннього на друге місце у турнірній таблиці гандбольної суперліги України став можливим, насамперед, завдяки максимальній віддачі гравців і тренерів, нашій спільній клопіткій роботі на єдину мету... А взагалі я хочу зазначити, що Україна має великий спортивний потенціал. Окрім того, спорт – це не лише змагання професійних спортсменів. Спорт – це формування здорового способу життя в усіх українців, особливо - у молодого покоління. Власне, саме на це я спрямовую усі свої зусилля – наша нація має бути здоровою і духовно, і фізично.. - Що Ви, Іване Семеновичу, хотіли б побажати нашим читачам? - Бажаю усім добрим людям отримати на Великодні свята щось світле, тепле, приємне. Нехай у кожного буде можливість відчути себе маленькою дитиною, аби безмежно радіти цьому святу, забути про щоденні клопоти і турботи. Хочеться, щоб кожен із вас почував себе щасливим, щоб у кожного на Великдень "виросли крила". Усім вам, дорогі читачі, бажаю душевної чистоти і гармонії, миру та спокою в сімейних оселях. Нехай Чудо Воскресіння Христового надихає нас на добрі та праведні справи. Нехай цей Великий День дарує всім вам щастя, здоров’я, любов та непохитну віру в кращий завтрашній день! - Дякую, Іване Семеновичу, за цікаву, змістовну розмову. - І Вам спасибі.


u

ОРІЄНТИРИ  СОЦІАЛЬНІ метою подаль-

шого підвищення ефективності програми житлових субсидій Кабінет Міністрів України ухвалив низку урядових рішень, які спрощують процес надання населенню субсидій на житлово-комунальні послуги, а також підвищують соціальні гарантії в оплаті житлово-комунальних послуг для сімей з дітьми або інвалідами. З 1 січня 2012 року у разі призначення житлової субсидії сім'ї, до складу яких входять діти або інваліди І та II груп і дохід на одну особу не досягає прожиткового мінімуму, сплачуватимуть за житлово-комунальні послуги 10 відсотків середньомісячного сукупного доходу (за існуючих умов такі сім'ї сплачують 10 відсотків, якщо дохід на одну особу не перевищує 50 відсотків прожиткового мінімуму). Перерахунок розміру субсидій, враховуючи зменшені відсотки обов'язкової частки плати для сімей, які отримуватимуть субсидії станом на 1 січня 2012 року, буде проведено автоматично, без додаткових звернень громадян. Запроваджено подальше спрощення умов призначення житлових субсидій та врегульовано деякі найбільш проблемні питання, які впливали на можливість малозабезпечених родин оформити субсидію. Зокрема, надано право громадянам, які мають нереструктуризовану заборгованість з оплати житловокомунальних послуг, що утворилася до 1 грудня 2006 року, отримувати субсидії. Комісіям при місцевих органах виконавчої влади

7

 

№ 33-34 (8023)

БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ

 

З

КРЕДИТИ - ДЕПОЗИТИ Кредити надаються без довідки про доходи дозволено приймати безстрокові рішення про призначення житлово-комунальних субсидій на загальну житлову площу сім'ям, які складаються з непрацездатних осіб, до зміни обставин у таких сім'ях (зміна складу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, їх сімейного стану, працевлаштування таких осіб або виникнення в них інших джерел доходів). Це дозволить запобігти зайвому обстеженню таких сімей при кожному зверненні за призначенням субсидій та спростити роботу комісій. Врегульовано питання щодо призначення субсидій сім'ям, в яких члени родини відсутні тривалий час (працюють або навчаються в іншому регіоні, перебувають на лікуванні чи в місцях позбавлення волі). Відтепер кількість осіб, виходячи з якої призначають субсидію за наявності засобів обліку комунальних послуг, визначають з урахуванням підтверджуючих документів про тимчасову відсутність зареєстрованих осіб, у деяких випадках — на підставі обстеження умов проживання. Спрощено також питання щодо врахування майнового стану громадян. Зокрема, при призначенні субсидій не враховуватимуть транспортні засоби вітчизняного виробництва, які перебувають в експлуатації більш як 10 років з дати випуску, та інші транспортні засоби, що перебувають в експлуатації

більш як 15 років з дати випуску. З метою забезпечення своєчасного прийняття рішень про призначення житлових субсидій у випадках, коли необхідно зібрати додаткову інформацію про сім'ю, установлено 15-денний строк для надання такої інформації органами БТІ, ДАІ, ДПС тощо у відповідь на запити органів праці та соціального захисту населення. Розширено можливість призначення житлових субсидій на опалювальний період, коли плату за опалення нараховують за двоставковим тарифом. Це зробить більш доступним і прозорим механізм призначення субсидій у таких випадках. Слід зазначити, що громадяни, які звертаються за призначенням субсидій, відповідають за достовірність поданої інформації про доходи та майновий стан, які впливають на право призначення та розмір субсидій. У разі виявлення факту приховування або свідомого подання недостовірних даних про доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на призначення субсидій і визначення їх розміру, внаслідок чого було надміру перераховано суму субсидії, її надання припиняють. Олександра ЛУЧИК, начальник управління праці та соціального захисту населення

Адреса: м.Заліщики, смт.Товсте, вул.Українська, вул.С.Бандери, буд.68, буд.38, оф.15, тел.:(03554) 2-32-08 тел.:(03554) 3-52-43

е-mail: samopomich@ukr.net

 

“САТУРН” ВИГОТОВЛЯЄ МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ (А ТАКОЖ АЛЮМІНІЄВІ) ВІКНА ТА ДВЕРІ З ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО НІМЕЦЬКОГО ПРОФІЛЮ КОМПАНІЇ “ W I N T E C H ”.

ПРОДАЄМО В КРЕДИТ Найкраще співвідношення ціни та якості. Наша адреса: м.Заліщики, вул. С.Бандери, 102, магазин “Торговий центр”, тел.: (03554) 2-13-44, 4-15-62, 2-25-52.

 

10 зни %  жка !

 

   

 

НАША АДРЕСА: м.ЗАЛІЩИКИ, вул. 40 років Перемоги, 31 а, ТЕЛ.: (03554) 2-32-56; 099 6089406. ПРОДАЮТЬСЯ В МІСТІ ЗАЛІЩИКИ по вул. 40 років Перемоги,6: 2 і 3-кімнатні квартири у новозбудованому житловому будинку; гаражі. Звертатися за тел.: 2-32-56 або моб. 0996089406.  

ВИГОТОВЛЯЄ: - ворота гаражні, брами - двері металеві до підвалу - тамбурні двері до під’їзду - секції огорож, гойдалки - лавки та інші металоконструкції

ПРОДАЄ: - та розпилює хвойний ліс - металопрокат в асортименті - вапно г��шене – біле - кільця для криниць та вигребів - цемент М-500, білий цемент - блоки фундаментні. Надаємо послуги: - автокраном, екскаватором. ЗВЕРТАЙТЕСЯ : тел.2-12-54, 2-13-54, 0972838725, м.Заліщики, вул.40 років Перемоги, 4, СТ “АГРОБУД”.

*У селі Дзвиняч продається кам’яний будинок. Є газ, вода, цегляний сарай, підвал. Біля будинку - 10 сотих городу. Тел. 050 6718086. *Продається 3-кімнатна квартира в м.Заліщики, вул.С.Бандери,85а, ІІ поверх. Тел. 098 7908900. *Продається однокімнатна квартира в центрі м.Заліщики. Недорого. Тел. 067 9862079. *Продається квартира в центрі м.Заліщики, загальною площею 36 кв.м з ремонтом. Тел. 098 4075749. *У м. Заліщики по вул.С. Бандери, 85а/37 (біля райлікарні) продається 3-кімнатна квартира (у старому фонді) Звертатися: 2-11-14, моб: 0980034803. *Продається будинок з усіма зручностями по вул. Садовій, 4. Є літня кухня, гараж, присадибна ділянка 0,06 га. Ціна договірна. Тел. 2-21-12. Моб. 0679267146. *Продається 3-кімнатна приватизована квартира (ІІ поверх) у центрі міста. Тел. 067 3078722. *У м.Заліщики, провулок В.Стефаника,56, поблизу Дністра, продається двокімнатний особняк. Є необхідні господарські будівлі (кухня, підвал, гараж, кладовка). Вода централізованого постачання та з власної криниці. Город – 13 соток. Телефон для довідок: (03722) 3-20-82. ВТРАЧЕНЕ свідоцтво про право власності на будинковолодіння, яке знаходиться за адресою: с.Синьків, вул. Тиха, 23, видане Синьківською сільрадою 24.06.2003 року на ім’я Сторощук Ганни Михайлівни, важати недійсним.

*Продається дев’ятикульковий проектор, масажер «Друге серце», турманієвий пояс, які сприяють циркуляції крові, знімають роздратування, втому і стрес, допомагають схудненню, лікуванню захворювання суглобів та хребта. Тел. 097 0343224.

У м.Заліщики по вул.С.Бандери,74 на другому поверсі, продається однокімнатна квартира загальною площею 27,6 кв.м. Тел. 098 5845281.

26, 27, 28 квітня

*Втрачене свідоцтво про право власності на майновий пай серії ТР №009295, видане 2001 року Городоцькою сільською радою Заліщицького району на прізвище Матвій Іван Васильович, вважати не дійсним.

м.Заліщики, вул. Стефаника, 17в, тел.0675081956

«К О Л О С»

- Заліщицька районна газета. Видається українською мовою щоп’ятниці koloszal@inbox.ru Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплачені згідно з чинним законодавством України.

Наш р/рахунок 26004198767 у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ),

МФО 380805, КОД 02475256. Адреса: Редакція газети “Колос”, вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600 Реєстраційне свідоцтво ТР №313, 16.10.2001р. Наклад 2680 прим. Передплатні індекси: 61356, 91090

м.Заліщики, районний Будинок народної творчості, вул. С.Бандери, 66.

ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ:

Редактор О.І. ДЯКІВ

Ольга МЕЛЬНИК, заступник редактора відповідальний секретар ......................2-18-69 Галина КОРЧЕВСЬКА, заввідділом суспільно-політичного життя................2-11-42 Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент 2-12-43 Бухгалтерія..................................................2-18-69

Висловлювані авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Про пресу в Україні” редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати подані текстові оригінали, які не рецензуються і не повертаються. Листування з читачами - лише на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Рекламодавці самостійно відповідають за зміст рекламних блоків, за збереження авторських прав та прав третіх осіб.

*Продається в місті Заліщики, вул.Подільська,84, Сонячний масив, кафе, сауна «Соната». Тел. 067 7663838. *Продається продуктовий магазин у м.Заліщики, вул.Бандери,112б/1. Тел. 067 8101500.

Газета видрукувана у друкарні ТОВ “Буковинський видавничий дім” (м.Чернівці, вул.Прутська, 29, тел. 52-20-77). Чергова по номеру

Галина КОРЧЕВСЬКА . Комп’ютерна верстка Євгенія МУРЗА. Комп’ютерний набір - Марія РЕХТЕЦЬКА. Коректор - Ірина ІВАНСЬКА.


8 u

 

№ 33-34 (8023) u

 ОЙ РОДЕ НАШ КРАСНИЙ

Останнього березневого дня виповнилось 100 років Євдокії Матвіївні Ванджурі із Поділля. Осягаючи розумом цілий вік, так і хочеться запитати, що найголовнішим було в неї за століття? Звичайно, найбільше щастя і найбільший клопіт кожної жінки-матері – її діти. У цієї матусі – єдиний син Василь і невістка Ольга, яка є найкращою донькою їй, бо народила бабусі трьох внуків, які привели на світ шістьох правнуків. Ольга Миколаївна – велика трудівниця в сім’ї,

добропорядна людина. Для Євдокії Матвіївни він – надія й опора найдорожча. «…Як дивно влаштоване життя! – розмірковував син. – Мені минуло шістдесят. Доля подарувала мені неабияке щастя, бо

турботлива опікунка старенької матусі, щира порадниця їй, сизокрила ластівка, яка, впадаючи біля неньки, щиро клопочеться про її затишок, здоров’я і таке запізніле щастя… До ювілярки ми завітали заздалегідь – дуже хотілося встигнути, поки не зійшлися до неї родичі і гості на ювілей, поговорити з Євдокією Матвіївною, дізнатись про її долю, про сумні і світлі сторінки її життя. Ювілярка, здається, була в той день схвильована як ніколи: незнайомі люди звідкілясь взялися, розпитують про далеке минуле, про пережите. Сльози повернулись на очі при перших спогадах. «Наша мати минуле краще пам’ятає, ніж сучасне, - почала Ольга Миколаївна і натрудженою правицею погладила ювілярку, поправила їй хустинку тернову на голові і попросила пригадати щось зі свого життя. Цікаво було: які найяскравіші миті вберегла її пам’ять. З тих неквапливих тихих спогадів у моїй уяві почав ткатися рушник її долі… «Усякого на віку було, - поринула в спогади бабуся, а їй допомагала Ольга Миколаївна. – Вийшла заміж, а через три місяці забрали чоловіка до армії, звідти, зразу в 1939 на фінську війну. І в останній день закінчення її (березень 1940) отримала похоронку… Не повернувся він, а я залишилась одна, в старенькій батьківській хатині. В одній половині ми проживали з мамою, а в іншій – брат з сім’єю. Совєтсько-фінська війна фактично все життя моє змінила. Та, зрештою, я пережила й австрійську, і польську і, нарешті, радянсько-німецьку війну, хоча зазнала багато горя. Дитинства в мене не було: рано подорослішала, бо треба було тяжко робити і на пана на власній господарці, а коли організували в 1947 році колгосп – пішла в ланку». «Мама до цих пір зберігає ту маленьку сапку, якою на колінах прополювала буряки рядочками. То як можна не шанувати таку людину, як наша мати? Для всіх нас вона була і помічником, і порадником у житті, - втручається невісточка. – Вона виняньчила наших трьох дітей, вона доглядала за господаркою. Все було завжди доглянуте, нагодоване, город висапаний, їсти наготовлено і хліб спечено смачнющий… Всюди ми відчували материну турботу і присутність. Вона, наче бджілка, - трудолюбива.У багатьох життєвих справах я завдячую їй. Бо й сама зранку до вечора на полі працювала бригадиром огородної, потім рільничої. Отож першою приходила на роботу і останньою залишала її”. Пишається мама своїм сином. Василь Васильович, з першого погляду видно, -

є до кого – найріднішого – звернутися: «Мамо! Матусю…» Дивлюся в мамині очі й не можу осягнути, як одне людське серце може вмістити в собі стільки пережитого». Мати сильно бідувала, поки не підняла на ноги свого сина. Він навчався у профтехучилищі, освоїв професію комбайнера-механізатора. Змалку як пішов на роботу в колгосп, так і сорок років віддав механізаторській справі – хліб збирав комбайном, буряки, орав поле. Колись люди з колгоспних заробітків і будинки будували, і дітей навчали – вистачало всього. Роздумуючи над цим, розумієш, що саме з таких життєвих спогадів, окремих випадків, ситуацій – таких зворушливих і дуже особистих – складається історія і доля людей, справжнє життя – близьке і зрозуміле, що викликає то сльози, то усмішку, то змушує серце обливатися кров’ю, то холодить душу. Слухаєш і уявляєш, як ця колись тендітна дівчина з маленької дитини працювала тяжко, щоб вижити, оберемки хмизу з лісу носила, корову доглядала. У селі був фронт, доводилось на собі переживати кривду і горе війни. Підіймалася країна, колгосп, відбудовувалося село, а разом з іншими – наша матуся», - каже Василь. Син почав самостійно працювати, згодом одружившись, задумав хату будувати. У 1974 році перейшли до неї разом з матір’ю. Життя розправило її стан, з’явилися внучата. А заради них кожна мати-бабуся здатна гори перевернути, аби дітям лише краще жилося. Тому трудилася, не покладаючи рук, а ще материнське серце прагнуло єдиної мети – жити із своїми найріднішими людьми в домашньому затишку та родинному теплі, потішитися своїм родинним щастям. Цьому й присвятила всі свої наступні роки, поки її діти-внуки не вступили в доросле життя здоровими, добрими, освіченими. Бабуся намагалася пригадати історії з минулого, і сльози втомлювали її серце й душу. І лише внуки та правнуки додавали їй душевної снаги, оптимізму та радості на обличчі. Ольга Миколаївна розповідала, що бабуню у свій час спіткали прикрощі зі здоров’ям: у 82 роки її довелося оперувати – складна була ситуація з апендицитом. Тоді хірурги не вірили, що вона виживе, бо все було ненадійно- апендикс тріснув. «Ми готувалися до найгіршого, але Бог дарував життя», - мовила жінка. Уже 13 років ювілярка пересувається на інвалідному візку, бо пережила ще одну операцію – перелом бедра. Одна нога стала коротшою за іншу. Вперше візок для бабусі подарував

 НАША Д��ХОВНІСТЬ

Всепоглинаюча любов... Корінь її сутності сягає глибини віків, від початку створення світу до сьогодення. Вона - у великій силі Божого милосердя , яке діє зі світом. Кожен із нас отримав від милосердного Творця якісь дари. Одним дісталось їх багато, іншим - лише один, але навіть із цим одним даром справді можна пройти «через терня до зірок». Головне , щоб ми розвивали ці дари, примножували і славили ним Господа. Саме із такими дарами з усіх куточків нашої України зустрічала V Всеукраїнська олімпіада « Юні знавці Біблії» учнів-переможців у різних

Переможцями стали Баран Василь - учень І кл, Іване-Золотівської ЗОШ І-ІІ ст. (на світлині вгорі) (Диплом III ст.), Роман Копичинський - учень 4 кл., с.Дзвиняч, (Диплом II ст..), Гр а б о в е ц ь к а Марина, учениця 8 класу с. Бедриківці (Диплом III ст.), а також учасниця конкурсу Свіченюк Ірина, учениця 9 кла-

  номінаціях 1-11 класів, яка проводилася нещодавно в Національному університеті «Острозька академія» в м. Острог Рівненської області. Свою Любов до Бога у щирих серцях зуміли донести і учні Заліщанщини разом із директором школи №2 м. Заліщики О.І.Винницьким.

u

су ЗОШ І-ІІІ ст. м.Заліщики. Для дітей було організовано цікаву екскурсію. Вони відвідали Наукову бібліотеку, де зберігається перша копія Святого Євангелія, студентсько-викладацький храм преп.Федора Острозького та інші історичні місця. В дарунок переможці і

учасники олімпіади одержали багато книг, з них - по три Біблії і Благодатну свічку з Єрусалима. Так нехай кожен із нас знайде у своїй душі дар,що дав Господь, прославляє ним Всевишнього. Надія ЗВАРИЧ, вчитель початкових класів Іване- Золотівської школи І-ІІ ступенів.

 ВДЯЧНІСТЬ

 

лікар з Чикаго, уродженець Поділля Мирослав Семкулей, а згодом новий надало управління праці. Нинішня зима також була нелегкою для ювілярки – стан її здоров’я погіршився, але діти вкотре рятували матір. «Ми усвідомлюємо, що глибока старість прийшла до Євдокії Матвіївни, але Бог дарує їй життя, і ми за те, щоб вона з нашою допомогою долала болі, адже більша частина прожитого і пережитого були дуже важкими. То нехай старість хоч буде легшою і доглянутою сповна. Того дня у родинному колі найближчих іменинниці людей ми почули розповідь про долю людини. У рідній хаті було багатолюдно і гамірно. Все мамине і бабусине багатство зібралося під одним дахом. Для кожного в неї вистачало любові, уваги, тепла. А діти, внуки та правнуки зверталися до ювілярки з привітаннями й побажаннями, щирими словами розради. Бабуся для них усіх – святе слово. Линули до бабуні з найтеплішими словами внуки Маруся і Юрій, Микола і Світлана, Іван та Галина, їхні діти, а бабусині правнуки – Наталочка і Василько, Ліля і Юра, Назар і Маруся. Це було справжнє материнське щастя. Ніяких скарбів світу не вистачить, щоб віддячити матусі за її відданість. Але є один подарунок, якому вона завжди рада – це звичайна тернова хустка, згадка про її дівочу мрію, коли так хотілося загорнутися у квітчастий візерунок, та ще й з китицями по краях і піти на вечорниці: бо не довелося у дівоцтві поносити таких хусток. Тепер уже бабуся не шкодує ні про що, але колишні хустини її дбайливо складені одна до одної, перебирає їх, милується. Потім вибирає то чорну, то вишневу та світленьку, а пов’язують на гол ову найкращу, і, здається, ніби не хустку, а літа свої молоді на себе одягнула ювілярка. «Ідіть, бабусю, й далі з нами по життю, біля вас так тепло і затишно! Щиро дякуємо Богові за кожний прожитий день, не втомлюючись повторювати «Спасибі за сьогодні, за завтра – помолимось!», лунало на ювілеї поважної в літах жінки. Ми залишали багатолюдне родинне коло, в якому радістю зоріли мудрі очі материнські Євдокії Матвіївни, а хустка тернова цвіла на її срібній сивині. Залишали збагачені її віковим досвідом, ласкою і добротою. До 100-річчя в Поділлі не доживав ніхто. Було 96річні довгожителі – вони також із роду Ванджурів. Нехай літа матусині не будуть нікому тягарем, хай мудрість її літ передається з покоління в покоління.

Ольга ЛИЧУК

Професія вчителя потребує особливого таланту від тих, хто вирішив присвятити себе дітям. Бо це не тільки вміння навчити, дати глибокі і міцні знання, а й дар душі, щоб довірились тобі хлопчики і дівчатка, які сидять за шкільними партами, щоб зуміти знайти стежину до їхніх сердець, таких чистих і щирих. Нам – батькам та учням 7-А класу Заліщицької державної гімназії, пощастило на такого педагога, висококваліфікованого спеціаліста, людину щедрої душі. Це наш класний керівник Наталія Анатоліївна Грушко. Уроки математики та інформатики, які вона проводить, завжди цікаві, учні пізнають на них багато нового. Наталія Анатоліївна зуміла переконати своїх вихованців, що математичний талант є у кожного, треба тільки вміти розвинути його. Педагог постійно працює над підвищенням свого фахового рівня, дбаючи про

u

  найширше впровадження у навчальний процес всіх новинок, ділиться досвідом з іншими вчителями і сама вчиться у них. Н.А.Грушко дбає не тільки про те, щоб школярі мали міцні знання, а й щоб зростали духовно багатими, ерудованими. Цьому сприяють різноманітні заходи, які Наталія Анатоліївна проводить разом з учнями і до яких залучає батьків. Школярі часто відвідують драмтеатри у Чернівцях, Тернополі, прилучаючись до прекрасного світу мистецтва, побували також у Львові, Києві, в місті Яремче. Класний керівник зі своїми вихованцями побувала у Польщі, Німеччині, звідки вони повернулись, сповнені незабутніх вражень. А в скількох цікавих туристичних походах брали участь! Активності та

ентузіазму нашої Наталії Анатоліївни можна тільки щиро позаздрити, скільки добрих справ зроблено нею протягом семи років, відколи вона стала нашим класним керівником! Вдячні Вам, Наталіє Анатоліївно, за глибокі знання, які передаєте вихованцям, за професіоналізм, вміння відкрити серця юних, збагатити їх добротою, щирістю, щедрістю. Вітаємо Наталію Анатоліївну та її родину з Великодніми святами, нехай Господь щедро наділить її своїми ласками. А кожен прожитий Вами день буде наповнений щастям, добром, радістю, і Всевишній допомагає у реалізації всіх мрій та задумів! З повагою і вдячністю батьки та учні 7-А (11) класу Заліщицької державної гімназії

 ДОБРІ НОВИНИ

У черговий раз допитливі очі школярів Зеленогайської школи засвітилися радістю, коли на порозі їхньої альма-матер з’явилася невелика делегація Заліщицького коледжу ім.Є.Храпливого. І на цей раз гості завітали не з порожніми руками. Розпочалася весна, тож для урізноманітнення занять спортом школярі отримали в подарунок від ради колективу фізкультури коледжу м’ячі: футбольний, волейбольний, баскетбольний, тенісні і бадмінтонні ракетки,

  скакалки, гімнастичні круги. Вручили подарунки активісти студентського спорту – чемпіонка України з легкоатлетичного кросу Галина Федірко, переможець обласних змагань з волейболу та футболу Борис Солтис та депутат районної ради, керівник фізвиховання агроколеджу Б.І.Шипітка. А у відповідь прозвучали слова вдячності директора школи О.Д.Шипітка за черговий

прояв благодійності від колективу ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім.Є.Храпливого» і запевнення, що школярі не підведуть, а стануть успішними спортсменами і фізкультурниками. Юрій ВІЙТИК, викладач ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім.Є.Храпливого» Фото автора.


Газета "Колос", № 33-34 від 13 квітня 2012 року