__MAIN_TEXT__

Page 1

H U

O

ІГНС

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

C

Sr Cs

ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК ”Про результати комплексного екологічного обстеження зони впливу Ташлицької ГАЕС у період підняття рівня Олександрівського водосховища до проектної відмітки 14,7 м, який забезпечує введення в експлуатацію першого пускового комплексу двох гідроагрегатів” ЛИСИЧЕНКО Г.В. член – кореспондент НАН України, доктор технічних наук u-risk @ naverex. kiev. ua


H U

O

ІГНС C

Sr Cs

СКЛАД ЕКСПЕРТНОЇ ГРУПИ:

Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України – академік НАН України, д.г.-м.н. Соботович Е.В. (науковий керівник робіт), член-кореспондент НАН України, д.т.н. Лисиченко Г.В. (керівник експертної групи), к.ф.-м.н. Забулонов Ю.Л., к.б.н. О.Г.Мусич, к.г.н. Тищенко Ю.О.; Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України - к.б.н. Новосад В.В., к.б.н Крицька Л.І.; Інституту гідробіології НАН України - к.б.н. Ляшенко А.В.; Державного науково-інженерного центру систем контролю та аварійного реагування Мінпаливенерго України - д.ф.-м.н. Литвинський Л.Л., к.х.н. Масько О.М., к.ф.-м.н. Пшеничний В.А.; Біологічного факультету Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка - д.б.н. Серебряков В.В., к.б.н. Алексеєнко В.Р. Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем Мінприроди України - к.т.н Варламов Е.М.; Міжнародної академії морських наук - д.т.н. Рижков С.С.; ТОВ ”Геотехнології” - к.г.-м. н. Бухарєв С.В. .

Роботи з обстеження проводились з січня до липня 2006 р.


H U

1. Южно-Українська АЕС 2. Ташлицька водойма-охолоджувач 3. Тишлицька ГАЕС 4. Олександрівський гідровузол 5. Олександрівське водосховище 6. Прибузьке водосховище

O

ІГНС C

Sr Cs

2

1 4

3 5

Межі “виклинювання” Олександрівського водосховища за різних відміток заповнення

6

Південно-Український енергетичний комплекс складається з 3-х блоків АЕС, Олександрівської ГЕС та Ташлицької ГАЕС


МЕТА ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ –

H U

O

ІГНС C

Sr Cs

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ФАКТИЧНИХ НАТУРНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ВИЗНАЧИТИ ЕКОЛОГІЧНУ СИТУАЦІЮ, ЩО СКЛАЛАСЯ В ЗОНІ ВПЛИВУ ОВ У ПЕРІОД ПІДНЯТТЯ ЙОГО РІВНЯ ДО ПРОЕКТНОЇ ВІДМІТКИ 14,7 М, ПРИ ЯКІЙ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ПЕРШОГО ПУСКОВОГО КОМПЛЕКСУ ДВОХ ГІДРОАГРЕГАТІВ ТГАЕС, ТА ВСТАНОВИТИ НАСЛІДКИ ВІД ЦЬОГО ДЛЯ ТВАРИННОГО І РОСЛИННОГО СВІТУ.

ЗАПОВНЕННЯ НИЖНЬОЇ ВОДОЙМИ ГАЕС (30 ТРАВНЯ 2006 Р.)


H U

O

ПІД ЧАС ВЕСНЯНОЇ ПОВЕНІ 2006 Р. НА Р. ПІВДЕННИЙ БУГ БУЛО ЗДІЙСНЕНО ЗАПОВНЕННЯ ОВ ДО ВІДМІТКИ 14,7 М, ЩО ПРИЗВЕЛО:

ІГНС C

Sr Cs

- до збільшення площі акваторії водосховища на 770 га ( у порівнянні з відміткою 8 м) і вона стала складати 1025 га; - до акумуляції 52,0 млн. м3 водних мас зі стоку річки П.Буг; - до зменшення (у цей період) в створі Олександрівської середньодобових витрат води приблизно на 10 м3/с.

ГЕС

Q, куб.м/с 500 450 400 350 300 250 200 150 100 50

місяці 0 01.01.2006 01.02.2006 01.03.2006 01.04.2006 01.05.2006 01.06.2006 01.07.2006 01.08.2006 м. Первомайськ смт. Олександрівка

ГІДРОГРАФ СТОКУ ДЛЯ Р. ПІВДЕННИЙ БУГ ( за січень-липень 2006 р. )

ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД ЗОНИ ОЛЕКСАНДРІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА ТА ТАШЛИЦЬКОЇ ГАЕС (СУПУТНИКОВИЙ ЗНІМОК)


H U

O

ІГНС

ПРИКЛАДИ РЕЗУЛЬТАТІВ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ C

Sr Cs

С

12

10

8

6

4

Q m a x , м3/с 6000

1994

1984

1974

1964

1954

1926

1916

1906

1896

0

1886

2

р ок и

Q m in , м 3 /с

м а кс им а ль ні

70

М ін ім ал ьн і 60

5000

50

4000 40

3000 30

2000 20

1000

10

0

0

1918

1928

1938

1951

1961

1971

1981

1991

Роки


ОЛЕКСАНДРІВСЬКЕ

H U

O

ІГНС C

Sr Cs

ВОДОСХОВИЩЕ ВИГІДНО ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ІНШИХ ВОДОСХОВИЩ УКРАЇНИ ЗНАЧНОЮ ГЛИБИНОЮ ТА ВІДНОСНО НИЗЬКОЮ ПИТОМОЮ ЗЕМЛЕЄМНІСТЮ, ЩО ОБУМОВЛЕНО СПЕЦИФІКОЮ РЕЛЬЄФУ ДОЛИНИ Р. ПІВДЕННИЙ БУГ ТА ГЕОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНИМИ УМОВАМИ ТЕРИТОРІЇ, ЗАВДЯКИ ЯКИМ СУТТЄВО ОБМЕЖЕНІ ЗОНИ ПІДТОПЛЕННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ БЕРЕГІВ.

Панорамний вигляд зони впливу ТГАЕ на Олександрівське водосховище нижче по течії після підйому до рівня 14,7 м. (30.05.2006 р.)


РЕЗУЛЬТАТИ ГІДРОЛОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА ПЕРШЕ ПІВРІЧЧЯ 2006 РОКУ БУЛИ ВИКОРИСТАНІ ДЛЯ ПОБУДОВИ ГІДРОДИНАМІЧНОЇ МОДЕЛІ ВПЛИВУ ТГАЕС НА ОЛЕКСАНДРІВСЬКЕ ВОДОСХОВИЩЕ У СКЛАДІ ОДНОГО ТА ДВОХ АГРЕГАТІВ ПРИ ЇХ РОБОТІ У ТУРБІННОМУ ТА НАСОСНОМУ РЕЖИМАХ

H U

O

ІГНС

Р, Па

C

Sr Cs

0

5

10

15

Интенсивность турбулентности, %

20

25

30

0

25

50

75

100

а

а

0

50

100

150

200 б

250

300

0

350 l, м

12

24

36

48 а

ЗА ПРОВЕДЕНИМИ МОДЕЛЬНИМИ РОЗРАХУНКАМИ ТЕХНОГЕННІ ГІДРОДИНАМІЧНІ НАВАНТАЖЕННЯ ( ВЕКТОРИ ШВИДКОСТІ, РОЗПОДІЛ ГІДРОДИНАМІЧНОГО ТИСКУ, ВИЗНАЧЕННЯ КІНЕТИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ПОТОКУ ТА ЗОН ТУРБУЛЕНТНОСТІ ТОЩО)., ЩО ВИНИКАТИМУТЬ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОДНОГО ТА ДВОХ АГРЕГАТІВ ТГАЕС Є ПРИЙНЯТНИМИ З ЕКОЛОГІЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ. З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ЗАХИСТУ ІХТІОФАУНИ В ЗОНІ ВИТОКУ СКИДНИХ ВОД ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГАЕС НА ПОВНУ ПОТУЖНІСТЬ НЕОБХІДНО ПЕРЕДБАЧИТИ РОЗМІЩЕННЯ СУЧАСНИХ СИСТЕМ РИБОЗАХИТУ.


H U

O

ІГНС C

Sr

ГІДРОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СКЛАДУ ВОДИ, ЗА ВИНЯТКОМ ВМІСТУ НІТРИТІВ, У МЕЖАХ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ЧАСТИНИ Р. ПІВДЕННИЙ БУГ, У ТОМУ ЧИСЛІ В МЕЖАХ ОВ, ВІДПОВІДАЮТЬ ВСТАНОВЛЕНИМ НОРМАТИВНИМ ВИМОГАМ ДО ПИТНОЇ ВОДИ.

Cs

РЕЗУЛЬТАТИ КОНТРОЛЮ РАДІОЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ ТА ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОРІЙ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ В ЦІЛОМУ ЗА ВСІМА КОНТРОЛЬОВАНИМИ ЗАДОВІЛЬНУ ОБСТАНОВКУ ПОКАЗНИКАМИ ТА ВІДСУТНІСТЬ ЗА ДАНИМ НАПРЯМКОМ МОНІТОРИНГУ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ВІД РОБІТ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАВЕРШЕННЯМ БУДІВНИЦТВА ТГАЕС. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИЙ СТАН ВОДИ ВІДКРИТИХ ВОДОЙМИЩ У ЗОНІ ВПЛИВУ ТГАЕС В ЦІЛОМУ МОЖНА ОХАРАКТЕРИЗУВАТИ, ЯК ПОМІРНО НЕБЛАГОПОЛУЧНИЙ. ПРОТЕ СЛІД ЗАЗНАЧИТИ, ЩО ЗАВЕРШЕННЯ БУДІВНИЦТВА ТГАЕС, ТАК САМО ЯК І ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЮУ АЕС, НЕ Є ФАКТОРАМИ, ЯКІ ПОМІТНО ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ ТАКОГО СТАНУ. НАЯВНИЙ ВМІСТ У ҐРУНТІ І РОСЛИННОСТІ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НЕ ЧИНИТЬ ІСТОТНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ВІДПОВІДНІ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ВОДИ.


H U

O

ІГНС C

Р се ре д. г./куб.м. 60,0 50,0 40,0 30,0 20,0 10,0

21-31.05

11-20.05

01-10.05

21-30.04

11-20.04

01-10.04

21-31.03

11-20.03

01-10.03

21-28.02

11-20.02

01-10.02

21-31.01

11-20.01

Cs

01-10.01

Sr

ПІДНЯТТЯ РІВНЯ ВОДИ У ВОДОСХОВИЩІ, З ОДНОГО БОКУ, ПРИЗВЕДЕ ДО ДЕЯКИХ ЗМІН ЩОДО ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ВОДИ, А З ІНШОГО БОКУ, СПРИЯТИМЕ ПОСИЛЕННЮ ПРОЦЕСІВ САМООЧИЩЕННЯ ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ЧЕРЕЗ СЕДИМЕНТАЦІЮ РЕЧОВИН, У ТОМУ ЧИСЛІ І РЕЧОВИНЗАБРУДНЮВАЧІВ, ЩО АДСОРБОВАНІ НА ПОВЕРХНІ ЗАВИСЛИХ ЧАСТОК, А ТАКОЖ ЗА РАХУНОК ЗМЕНШЕННЯ МУТНОСТІ ПРИ ГАСІННІ ШВИДКОСТІ ВОДНОГО ПОТОКУ У ВЕРХОВІЙ ЧАСТИНІ ВОДОСХОВИЩА.

місяці 2006р.

смт. Олександрівка с. Підгір’я

ДИНАМІКА ЗМІН СЕРЕДНЬОДЕКАДНОЇ МУТНОСТІ ВОДИ В Р. ПІВДЕННИЙ БУГ У ПЕРЕРІЗІ СТВОРІВ ( ЗА СІЧЕНЬСІЧЕНЬ-ЛИПЕНЬ 2006 Р. ) У ЦІЛОМУ В РІЧЦІ ПІВДЕННИЙ БУГ НИЖЧЕ СТВОРУ ОЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ ГЕС ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ НЕЗНАЧНЕ ПОЛІПШЕННЯ РЯДУ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ВОДИ.


ЗА

H U

O

ІГНС C

Sr Cs

ДАНИМИ

ГІДРОБІОЛОГІЧНИХ

СПОСТЕРЕЖЕНЬ

ВИДОВИЙ СКЛАД ІХТІОФАУНИ ЗА ОСТАННІ ДЕСЯТИРІЧЧЯ, ВНАСЛІДОК РОЗВИТКУ ЧИСЕЛЬНОГО ГІДРОБУДІВНИЦТВА НА Р. ПІВДЕННИЙ БУГ, В ТОМУ ЧИСЛІ І ПІСЛЯ СТВОРЕННЯ ОЛЕКСАНДРІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА, ЗНАЧНО СКОРОТИВСЯ, В ПЕРШУ ЧЕРГУ ЗА РАХУНОК ЦІННИХ РЕОФІЛЬНИХ ПРОХІДНИХ (ОСЕТРОВІ, ЛОСОСЕВІ ТА ВУГРОВІ) І НАПІВПРОХІДНИХ (РИБЕЦЬ, ЧЕХОНЯ, СУДАК ТОЩО) РИБ.

У ПЕРІОД ЗАПОВНЕННЯ ОЛЕКСАНДРІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА СПОСТЕРІГАВСЯ ІНТЕНСИВНИЙ НЕРЕСТ БАГАТЬОХ ВИДІВ РИБ, ЗОКРЕМА ЩУКИ, ОКУНЯ, ПЛІТКИ, ЛЯЩА, ПЛОСКИРКИ ТОЩО ТА АМФІБІЙ (ЗЕЛЕНИХ І БУРИХ ЖАБ, КУМОК, КВАКШ ТА ІНШИХ). НА ЗАТОПЛЕНИХ ВОДОСХОВИЩЕМ МІЛКОВОДНИХ ПЛОЩАХ СТВОРИЛИСЯ СПРИЯТЛИВІ УМОВИ ДЛЯ НЕРЕСТОВИЩ, НА ЯКИХ ВІДМІЧЕНО ІНТЕНСИВНИЙ РОЗВИТОК ТА ПІДВИЩЕННЯ ВІДНОСНОЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ КОРМОВОЇ БАЗИ ЛИЧИНОК РИБ – ГІЛЛЯСТОВУСИХ (ДАФНІЇ, МОЇНИ ТОЩО) ТА ВЕСЛОНОГИХ (ЦИКЛОПИ) РАКОПОДІБНИХ, ЩО ВПЛИНУЛО НА ЗБІЛЬШЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ МОЛОДІ БАГАТЬОХ ВИДІВ РИБ.


H U

O

ІГНС C

Sr Cs

У НАЗЕМНИХ ЕКОСИСТЕМАХ, ПРИЛЕГЛИХ ДО РАЙОНУ ГІДРОБУДІВНИЦТВА ТГАЕС, СУТТЄВИХ ЗМІН НЕ ВІДБУЛОСЬ. ЗА ОСТАННЄ ДЕСЯТИРІЧЧЯ ЗАРЕЄСТРОВАНО БЛИЗЬКО 40 ВИДІВ НАЗЕМНИХ МОЛЮСКІВ, БІЛЬШЕ 6700 ВИДІВ КОМАХ ТА 303 ВИДИ НАЗЕМНИХ ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН, З ЯКИХ НАЙБІЛЬШ ЧИСЕЛЬНОЮ ГРУПОЮ БУЛИ ПТАХИ (211 ВИДІВ), А НАЙМЕНШ ЧИСЕЛЬНОЮ – ЗЕМНОВОДНІ (9 ВИДІВ) ТА ПЛАЗУНИ (13 ВИДІВ). ПРОМІЖНЕ МІСЦЕ ЗА ВИДОВИМ ПОСІДАЛИ ССАВЦІ (70 ВИДІВ).

РІЗНОМАНІТТЯМ

ОСНОВНІ ГРУПИ НАЗЕМНИХ ТВАРИН: НАЗЕМНІ МОЛЮСКИ, КОМАХИ, РЕПТИЛІЇ ТА ССАВЦІ, ЯК І ПІД ЧАС ПОВЕНІ В ПОПЕРЕДНІ РОКИ, ЗМІСТИЛИСЬ ІЗ ЗОНИ ЗАТОПЛЕННЯ НА СУХОДІЛ. ЗАПОВНЕННЯ ОЛЕКСАНДРІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА ДО ВІДМІТКИ 14,7 М НЕ ПОЗНАЧИЛОСЬ НА ЇХ ВИДОВОМУ СКЛАДІ ТА ЧИСЕЛЬНОСТІ.


H U

O

ІГНС C

Sr Cs

З ПІДВИЩЕННЯМ РІВНЯ ВОДОСХОВИЩА ПРОСТЕЖУЄТЬСЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ІЗ ЗМІНАМИ ВИДОВОГО СКЛАДУ ТА ЧИСЕЛЬНОСТІ ПТАХІВ. ДЛЯ ПЕРЕВАЖНОЇ БІЛЬШОСТІ ПЕРЕЛІТНИХ, КОЧОВИХ ТА ОСІЛИХ ПТАХІВ (ХИЖІ, ГОРОБЦЕПОДІБНІ, КУРОПОДІБНІ, ДЯТЛИ, ЖУРАВЛЕПОДІБНІ ТОЩО), У ЗВ’ЯЗКУ З ЇХ ВИСОКОЮ РУХЛИВІСТЮ, ЗАПОВНЕННЯ ВОДОСХОВИЩА НЕ МАЄ СУТТЄВОГО ЗНАЧЕННЯ І НЕ ПРИЗВЕЛО ДО ЗМІН ВИДОВОГО СКЛАДУ ТА ЧИСЕЛЬНОСТІ. З ІНШОГО БОКУ, ДЛЯ БАГАТЬОХ ПРЕДСТАВНИКІВ ВОДОПЛАВНИХ І НАВКОЛО ВОДНИХ ПТАХІВ (ГУСИ, КАЧКИ, ЧАПЛІ, КУЛИКИ ТОЩО) УМОВИ ДЛЯ ІСНУВАННЯ ПІСЛЯ ЗАПОВНЕННЯ ВОДОСХОВИЩА ЗНАЧНО ПОКРАЩИЛИСЬ, ЩО БЕЗСУМНІВНО ПОЗНАЧИТЬСЯ НА ПІДВИЩЕННІ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ ТА ЗБАГАЧЕННІ ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ.


H U

O

ІГНС C

Sr Cs

ПЕРШІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА СТАНОМ ТВАРИННОГО СВІТУ ПІСЛЯ ЗАПОВНЕННЯ ОЛЕКСАНДРІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА ДО ВІДМІТКИ 14,7 М ПОКАЗАЛИ, ЩО СУТТЄВИХ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ ТА ЧИСЕЛЬНОСТІ ТВАРИН НЕ ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ. НАВПАКИ, ДЛЯ БАГАТЬОХ ГІДРОБІОНТІВ, АМФІБІЙ ТА ПТАХІВ УМОВИ ДЛЯ ІСНУВАННЯ ЗНАЧНО ПОКРАЩУЮТЬСЯ, ТОМУ МОЖНА ПЕРЕДБАЧАТИ ЗБІЛЬШЕННЯ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ.


H U

O

ІГНС C

Sr Cs

Двадцять раритетних видів рослин потрапляють під вплив Олександрівського водосховища: ГВОЗДИКА ПІВДЕННОБУЗЬКА, ГОЛОНАСІННИК ОДЕСЬКИЙ, КОВИЛА ВОЛОСИСТА, КОВИЛА РЯБЧИК РУСЬКИЙ, СОН БОГЕМСЬКИЙ, РЯСТКА БУШЕ, СМІЛКА ГРАНІТНА, ПІВДЕННОБУЗЬКА, ТЮЛЬПАН ДІБРОВНИЙ, ВАЛЕРІАНА ПАГОНОНОСНА, ВЕРОНІКА ГРИНЯ, ВИНОГРАД ЛІСОВИЙ, ГОРИЦВІТ ВЕСНЯНИЙ, ОМАН ВИСОКИЙ, ОЧИТКА БОРИСОВОЇ, ПІВНИК СОЛЕЛЮБНИЙ, СМІЛКА ПРИЗЕМКУВАТА, ЮРИНЕЯ ПАЧОСЬКОГО, БУРАЧКА САВРАНСЬКОГО, ЖОВТОЗІЛЛЯ ДНІПРОВСЬКЕ.

Для збереження фітогенофонду рідкісних та зникаючих видів і зниження рівня збитків, розроблені природоохоронні та реабілітаційні заходи: ОХОРОНА ПОПУЛЯЦІЙ РАРИТЕТНИХ ВИДІВ В МІСЦЯХ ЇХ ПРИРОДНОГО ЗРОСТАННЯ; РЕПАТРІАЦІЯ ТА ІНТРОДУКЦІЯ РОСЛИН ШЛЯХОМ ПЕРЕНОСУ ДІАСПОР ІЗ ЗОНИ ЗАТОПЛЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ З АНАЛОГІЧНИМИ ЕКОЛОГОЦЕНОТИЧНИМИ ПАРАМЕТРАМИ ЕКОТОПІВ; ОПТИМІЗАЦІЯ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОЇ МЕРЕЖІ РЕГІОНУ; МОНІТОРИНГ ПРИРОДНИХ І ВІДТВОРЕНИХ ПОПУЛЯЦІЙ РАРИТЕТНИХ ВИДІВ РОСЛИН.

Смілка південнобузька (Silene hypanica )

Гвоздика південнобузька (Dianthus hypanicus Andrz)

Голонасінник одеський - релікт третинної тургайської флори


H U

O

ІГНС C

Sr Cs

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ОЛЕКСАНДРІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА ДО ВІДМІТКИ 14,7 М, ЗА СПРИЯЄ ЗМЕНШЕННЮ ПРОЦЕСІВ ПОПЕРЕДНІМИ ОЦІНКАМИ ЕКСПЕРТІВ, СИНАНТРОПІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ, У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЗМЕНШЕННЯМ ПЛОЩ ДЛЯ ПОШИРЕННЯ АДВЕНТИВНИХ ВИДІВ, ЩО В СВОЮ ЧЕРГУ В ЦІЛОМУ ВИСТУПАЄ СПРИЯТЛИВИМ ПРИРОДООХОРОННИМ ЧИННИКОМ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПОПУЛЯЦІЙ РАРИТЕТНИХ ВИДІВ РОСЛИН.

Рівнинна частина долини р. Південний Буг під час повені

Масові проростки чорнощира нетреболистого після повеневі

Рівнинна частина долини р. Південний Буг після повені

Нетреба ельбська дає понад 500 проростків на 1 кв. м

Масове експансивне поширення нетреби ельбської та конопель рудеральних

Схема синантропізації флори, що супроводжується заносом та експансією адвентивних видів і відбувається внаслідок щорічних весняних повеней на р. Південний Буг


H U

O

ІГНС C

Sr Cs

ВИПИСКА З РІШЕННЯ II МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА: ПРОБЛЕМИ Й ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ» ВІД 15 ВЕРЕСНЯ 2006 р.

1. СХВАЛИТИ КОНЦЕПЦІЮ ДЕРЖАВНОЇ ЦІЛЬОВОЇ ПРОГРАМИ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ОБ’ЄКТІВ ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ НА 2007-2015 РОКИ (ДАЛІ - ПРОГРАМА), ЯКА РОЗРОБЛЕНА У ВІДПОВІДНОСТІ ДО РОЗВИТКУ ПОЛОЖЕНЬ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ ДО 2030 РОКУ І СПРЯМОВАНА НА РЕАЛІЗАЦІЮ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ, А ТАКОЖ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТЕРИТОРІЙ І НАСЕЛЕННЯ, ЩО МЕШКАЄ В БАСЕЙНАХ РІЧКОВИХ СИСТЕМ В ЗОНАХ ПОТЕНЦІЙНОГО ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ З ГІДРОЕНЕРГЕТИЧНИХ СПОРУД, ВКЛЮЧАЮЧИ КАСКАДИ ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ (ГЕС) ВОДОСХОВИЩАМИ, ГІДРОАКУМУЛЮЮЧІ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ (ГАЕС) І МАЛІ ГЕС.

2. ПРИСКОРИТИ ДОБУДОВУ ТАШЛИЦЬКОЇ ТА ДНІСТРОВСЬКОЇ ГАЕС ІЗ ДОТРИМАННЯМ НОРМ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ, ЯК ОБ'ЄКТІВ СТРАТЕГІЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ, ЩО ВІДІГРАВАТИМУТЬ ВАЖЛИВУ РОЛЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ НАДІЙНОЇ РОБОТИ ОБ'ЄДНАНОЇ ЕЛЕКТРОСИСТЕМИ (ОЕС) УКРАЇНИ, ЗАБЕЗПЕЧУЮЧИ ПОКРИТТЯ ПІКОВОЇ ЧАСТИНИ ГРАФІКА НАВАНТАЖЕНЬ, ШВИДКОДІЮЧИЙ АВАРІЙНИЙ І ЧАСТОТНИЙ РЕЗЕРВ ЕНЕРГОСИСТЕМИ. У РОБОТІ II МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА: ПРОБЛЕМИ Й ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ» БРАЛИ УЧАСТЬ 170 ПРЕДСТАВНИКІВ МІНІСТЕРСТВ І ВІДОМСТВ, НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ІНСТИТУТІВ, ВИРОБНИЧИХ І КОМУНАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, ВУЗІВ, НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ З УКРАЇНИ ТА РОСІЇ.


H U

O

ІГНС C

Sr Cs

Дякую за увагу!

16.09.2006 16 09.2006

Profile for Serg Kvaternuk

1vze_s1_lysychenko  

1vze_s1_lysychenko

1vze_s1_lysychenko  

1vze_s1_lysychenko

Profile for s_kvt
Advertisement