__MAIN_TEXT__

Page 1

Кількість понять

Кількість понять у шкільних підручниках та підручнику ВУЗу з дисципліни "Біологія"

2000 1500 1000 500 0

1632

548

402

6 кл.

961

814

7 кл.

8 кл.

804

8-9 кл. 10-11 кл.

ВУЗ

Кількість понять

Кількість понять у шкільних підручниках та підручнику ВУЗу з дисципліни "Фізика" 400

365

300 243 200 100

134

147

85

230

124

0 6 кл.

7 кл.

8 кл.

9 кл.

10 кл.

11 кл.

ВУЗ

1


Кількість понять у шкільних підручниках та підручнику ВУЗу з дисципліни "Хімія"

Кількість понять

300

263

250 200 150

164

137

100

125

97

50 0 8 кл.

9 кл.

10 кл.

11 кл.

ВУЗ

Кількість понять

Кількість понять у шкільних підручниках та підручнику ВУЗу з дисципліни "Географія" 600

538

500

434

400 300 200

398

345 238

220

191

100 0 6 кл.

7 кл.

8 кл.

8-9 кл.

9 кл.

10 кл.

ВУЗ

2


800

700

600

Ш ил Ст о ад ни цк ий Че рн ов а Ф ед ор ов Ро за но Ст в ад ни цк ий Ко ро бк ин Би ля вс ки й

Ш ил ов ки й, Са лю Ко к рм ил иц ин Св ер гу зо ва Го ре ло в Цв Не ет ко ко с ва (І, ІІ ч ас ть ) М их ал ко Ку в че ря вы й

За по ль с

Кількість навчальних елементів

Кількість навчальних елементів у підручниках (загальна екологія)

Середня кількість 272

500

400

300

200

100

0

Автори підручників 3


* Для визначення кількості понять наявних у підручниках та у навчальних посібниках

для ВНЗ у українських та російських авторів було проаналізовано понад 20 видань з дисципліни “Загальна екологія” *В результаті проведеного аналізу визначено, що середня кількість понять у підручниках “Загальна екологія” складає 272 а у підручниках з умовною назвою “Галузеві екологічні дисципліни складає 207. * Відомий психолог Дж. Міллер веде мову про 7 одиниць в об’ємі безпосередньої пам’яті. І визначає оптимум 7 ± 2, який обмежується особливістю центральної нервової системи. * Таким чином встановлено, що за одиницю навчального часу є реальним (ефективним) засвоєння лише 34 понять. *В інших джерелах оцінюється кількість інформації, що припадає на 1 символ (букву) в усній мові дорівнює 1,5 біта, а в письмовому вигляді log2 32 = 5 біт. * Проведені дослідження та експериментальні підрахунки показали, що одне поняття в середньому містить 10,2 – 10,5 букв. Таким чином в одному понятті в усному викладі міститься 15 біт а в письмовому 50 біт інформації. * Все вище згадане надає можливість здійснити розрахунки кількості навчальних

елементів: кількість засвоєних понять за академічну годину дорівнює 3-4 (в середньому 3,5). * Розрахунки показали, що для навчальної дисципліни у 108 годин норма засвоєння складає 504 навчальних елемента ( якщо умовно рахувати 50% в аудиторному режимі (252) та 50% на самостійне засвоєння (252 поняття). *В перекладі на одиниці вимірювання інформації це означає, що засвоєння навчальної дисципліни об’ємом 108 годин має в усному режимі має 756 біт а письмовому 25 200 біт. Використання цих розрахунків дає можливість легко провести кількісне оцінювання знань у відповідності зі шкалою ECTS за традиційною шкалою. 4


Серед складових технології вищої освіти слід виділити: Нову структуру організації навчального процесу. Нові підходи до організації контролю знань та умінь студентів. Враховуючи результати психологічних експериментів та положення КМСОНП розроблено 7-рівневу систему засвоєння та контролю знань та умінь студентів. Яка складається з: 1.Консультацій 2. “усних тестів” (колоквіумів, круглих столів, диспутів тощо) 3.Письмових проміжних модульних тестових контролів 4. Аналізу тестових контролів (підведення підсумків) 5. Письмових підсумкових (екзаменаційних, залікових) тестових контролів. 6.Підсумкової діагностики під час письмового державного іспиту. 7.Підсумкової діагностики під час написання та захисту кваліфікаційної роботи.

5


ПОСЛІДОВНІСТЬ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПРОГРАМНА ЛЕКЦІЯ

ПРОБЛЕМНА ЛЕКЦІЯ

УСНИЙ КОНТРОЛЬКОЛОКВІУМ

САМОСТІЙНА РОБОТА

КОНСУЛЬТИВНЕ АУДИТОРНЕ ЗАНЯТТЯ

ПИСЬМОВИЙ ТЕСТКОНТРОЛЬ

ПОЛІПШЕННЯ РЕЗУЛЬТАТУ

АНАЛІЗ ПИСЬМОВОГО КОНТРОЛЮ

ПІДСУМКОВА ОЦІНКА

ПРАКТИКА

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

ДЕРЖАВНИЙ ІСПИТ 6


НОВІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ ФАХІВЦІВ

•Нова структура навчального плану •Самостійне формування індивідуального навчального плану студентом •Нове структурування навчального матеріалу •Комплексна оцінка навчальних досягнень студентів •Нормування навчальної інформації •Залучення студентів до наукової роботи 7


НОВА СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки

Цикл природничо-наукової підготовки

Фрактальні нормативні дисципліни

Нефрактальні дисципліни

Підфрактальні вибіркові дисципліни 8


Нове в графіку навчального процесу

9


Модернізація навчальних програм, підручників, навчальних посібників в контексті нової технології навчання.

Аспекти модернізації програм навчальних учбових дисциплін 1. Структурне впорядкування інформації у межах навчальної дисципліни. 2. Оптимізація складу понятійного апарату навчальної дисципліни. 3. Підвищення ефективності організації самостійної роботи студентів за рахунок оптимізації навчальних програм.

10


Удосконалення загальної структури програм навчальних дисциплін Структура програми навчальної дисципліни

1994 року

2004 року

Вступ

Місце і значення дисципліни

Загальний зміст лекційної частини

Загальний зміст та навчальні елементи, що підлягають вивченню

Практичні заняття

Кваліфікаційні вимоги до знань та умінь майбутніх фахівців

Література

Рекомендована література

11


ФРАКТАЛЬНІ НОРМАТИВНІ ДИСЦИПЛІНИ Вчення про довкілля Основи загальної екології (та неоекології) Моніторинг та охорона довкілля Управління в екології та природокористуванні Методи вимірювання і обробки інформації Ресурсознавство та природокористування Екологічна та техногенна безпека 12


ВЧЕННЯ ПРО ДОВКІЛЛЯ Вчення про природне середовище

Вчення про соціальноекономічне середовище

Геологія з основами геоморфології

Народонаселення

Грунтознавство

Промисловість та енергетика

Метеорологія і кліматологія Загальна гідрологія

Сільськогосподарське виробництво

Біологія

Транспорт і з`язок

Ландшафтознавство

Невиробнича сфера 13


Іновації у створенні навчальних програм нормативних дисциплін за відповідними напрямками • Структуризація програми за модулями та блоками у відповідності до змістовних модулів ГСВОУ • Наявність переліку навчальних елементів у загальному змісті програми дисципліни • Конкретизація вимог до знань та умінь студентів з урахуванням навчальних елементів • Виділення навчальних елементів, що активізуються під час навчальної і наукової роботи студента

14


Номери модулів за програмою

Кількість понять

Модуль 1

96

Модуль 2

110

Модуль 3

135

Модуль 4

25

Модуль 5

13

Всього

379

* Антропоцентризм,

* геосистема,

* абіотич. джерела,

* демекологія,

* біосфера,

* екотоп,

* біом,

* жива природа.

* біота,

* ВНЗ,

* видова структура,

* державна атестація,

* геоекологія,

15


Графік проведення тестових модульних контролів

16


ШЛЯХИ ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ПЕРЕБУДОВА ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

СТВОРЕННЯ СТІЙКИХ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ`ЯЗКІВ

17


ГОЛОВНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ`ЯЗКІВ АКТУАЛІЗАЦІЯ РАНІШЕ НАБУТИХ ЗНАНЬ ПРОВЕДЕННЯ НУЛЬОВОГО КОНТРОЛЮ АНОНСУВАННЯ МАЙБУТНІХ ЗНАНЬ РОЗРОБКА МІЖПРЕДМЕТНИХ ТЕМ ТА ДИСЦИПЛІН ЗАЛУЧЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО НАУКОВОЇ РОБОТИ ПРОВЕДЕННЯ ПІДСУМКОВОЇ ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ У ФОРМІ ІСПИТУ ТА ЗАХИСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

18


ГОЛОВНІ УМОВИ СТВОРЕННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВЯЗКІВ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ ОДНІЄЮ МОВОЮ АБО ФОРМУВАННЯ ЗНАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЛЕКСИКИ РІЗНИМИ МОВАМИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ВСІХ ПРЕДМЕТІВ СПИРАННЯ ВСІХ ПРЕДМЕТІВ (ДЕ МОЖЛИВО) НА МАТЕМАТИЧНИЙ АПАРАТ ЗВ`ЯЗОК ВИКЛАДАННЯ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ НАУК З ПРИРОДОЮ ТА ВИРОБНИЦТВОМ, А ГУМАНІТАРНИХ – ІЗ СУСПІЛЬНИМИ ЯВИЩАМИ ОБГРУНТОВАНА ОДНОЧАСНІСТЬ АБО ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ ТІСНА СПІВПРАЦЯ МІЖ ВИКЛАДАЧАМИ 19


МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ХАРАКТЕР ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ ВИЩА МАТЕМАТИКА

ЗАГАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ

ТЕОРІЯ ЙМОВІРНОСТЕЙ ОСНОВИ СТАТИСТИЧНОГО ОБЛІКУ ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

БІОЛОГІЯ

ЕКОЛОГІЧНА ТОКСИКОЛОГІЯ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ

ГІС

ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУАВАННЯ 20


Приклад навчальної програми курсу “Вступ до фаху” з навчальними елементами

Программа курса “Введение в специальность» Модуль 1. Общие вопросы – Программа учебного курса «Введение в специальность» для студентов специальности «Экология». Блок. 1.1. Общие вопросы – Цели и задачи курса; обобщённые умения и организации изучения курса. Артеприродная среда, антропоцентризм, актуальность проблем, атрибуты, аутэкология, абиотические источники, артеприродная среда, анализ и оформление работы Блок 1.2. Квалификационные требования к специалистам с экологии (знания, умения, навыки). Биосфера, биоценоз, биом, биота, биотоп, биохора, биогеоценоз биосфера, биогеохимия. Блок 1.2.1. Перечень знаний, какими должны владеть студенты-экологи первого курса вследствие изучения «Введения в специальность». Геоекология, геосистема, геоцентризм, гипотеза, геология, геохимия, география, глобальная геосистема. Блок 1.2.2. Перечень умений, которые должны быть сформированы в процессе изучения курса «Введение в специальность». Возникновение понятия, видовая классификация, виды классификаций, выбор темы исследования, видовая структура.

Блок 1.2.3. Перечень навыков, которые должны быть сформированы в процессе изучения курса «Введение в специальность». Блок 1.2.4. Перечень умений и знаний формируемых в процессе практических или семинарских занятий.

21


Приклад поточного тестового контролю з курсу “Вступ до фаху” Міністерство освіти та науки України Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Кафедра геоекології та конструктивної географії І семестр 2003-2004н.р. I поточний тестовий контроль з модулю 1 (кваліфікаційні вимоги, кадрове забезпечення, системи, понятійний апарат) (175 балів) ВСТУП ДО ФАХУ Прізвище, ім'я, по-батькові Дата контролю _________________________________ Тривалість контролю ____________________________________ Харків, 2003. Частина 1 (40 б.) Творчий і частково алгоритмічний рівень пізнання Умови виконання завдання: Дайте короткі відповіді: Приведите обобщенное определение понятия «экология» Е. Геккеля_______________________ ___ (7б.) Кому принадлежит высказывание «…такого состава не только никогда не было, но и никогда не будет…, даже когда мы с тобой будем профессорами» и к кому он обращался?_________________________(3б.) Перечислите блоки знаний по модулю 1__________________________________________________ (4б.) Перечислите авторов, которые дали определение понятия «экология» на ранней стадии развития науки?___________________________________________ (6б.)

22


Шкала оцінювання знань За шкалою ECTS

За національною шкалою

За шкалою кафедри геоекології та конструктивної географії

А

Відмінно

84-100 % „5”

ВС

Добре

74-83 % „4”

DE

задовільно

52-73 % „3”

FX

Незадовільно складання

з

можливістю

повторного

F

Незадовільно курсом

з

обов’язковим

повторним

0- 51 % „2”

FX – означає „незадовільно” – необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання. F – означає „незадовільно” – необхідна значна подальша робота. Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

23


Система оптимізації програм навчальних дисциплін дозволяє вирішити наступні проблеми:

• Підвищення якості освіти за рахунок упорядкування базового та допоміжного навчального матеріалу. • Інформування студентів про чіткі вимоги до обсягу знань та вмінь та критерії оцінки. • Оптимізація змісту модульного тестового контролю у зв’язку зі змістом програм навчальних дисциплін. •Підвищення об’єктивності тестового модульного контролю. • Структурна та змістовна оптимізація навчальних посібників у відповідності зі змістом освіти, що відображений у програмах навчальних дисциплін.

24


Таким чином, пропонується наступна градація по класам: Класс А – від 100 до 85 %; Класс В – від 84 до 75 %; Класс С – від 74 до 50%; Класс Д – від 49 до 40%; Класс F – менш 40%;

25


Узагальнені положення втілення нового механізму підготовки фахівців міжнародного рівня 1)Кредитно-модульну систему необхідно розглядати лише як черговий виток (етап) удосконалення механізму підготовки фахівця, але при цьому необхідно обов'язково уточнити – при її розумному (творчому) використанні. 2) Кредитно-модульна система не панацея, а подекуди може бути зовсім не виграшною. Сліпе, не творче її втілення не тільки не доцільне, а інколи навіть не корисне. Хоча в цілому без всякого сумніву, система може суттєво підвищити якість підготовки фахівців. 3) Головною й реальною, на наш погляд, перевагою для української освіти є формальне співставлення усього освітянського процесу з європейським та з міжнародним. Решта декларацій Болонського процесу, що називаються ключовими є часто марними . Та же “мобільність студентів й викладачів”. ВНЗ ніколи не була и навряд чи коли не будь буде масовим процесом (явищем). 4) Доцільно при входженні до загально європейського простору вищої освіти необхідно обов'язково зберегти та удосконалити вітчизняні досягнення. У зв'язку з цим необхідна розробка нової вітчизняної технології вищої освіти, яка б враховувала національні досягнення української освітянської системи й закордонної теж. 5) Необхідно керуватися чітко визначеною кількістю навчальної інформації, яка є оптимальною для формування висококваліфікованого конкурентноздатного фахівця. 6) Основою нового механізму навчання є єдиний безперервний та нерозривний процес формування знань з їх безперервною постійною діагностикою на базі чітко визначеної кількості (в балах) оцінювання кожного студента на кожному занятті. 7) У новому алгоритмі (технології навчання) досягається реальне партнерство студентів й викладачів в навчальному процесі. Це досягається спільним обговоренням усіх запитань навчального процесу. Студенти самостійно складають запитання для контроль – колоквіуму, круглих столів, диспутів і т.і. Керування опитуванням (на контроль- колоквіуму) активізують своїх колег, виставляють відповідні бали за відповідь й творчі запитання, готують матеріали для письмових тестових завдань, розробляють вимоги до наукових доповідей, задають питання, опонують й рецензують наукові доповіді, виставляють паралельно з викладачем бали у відповідності до прийнятих вимог і т.і. 26


Узагальнені положення втілення нового механізму підготовки фахівців міжнародного рівня (продовження) 8) Необхідні дотримуватися обов'язкових вимог до діагностики знань. Основні з них наступні: а) тести й контроль-колоквіуми повинні бути обов'язково за всіма рівнями пізнання: репродуктивного, алгоритмічного та творчого. Використання тільки закритих тестів з метою забезпечення комп'ютерної перевірки практично зводять поставлену мету до нуля. Успіх у досягненні безперервного засвоєння знань досягається лише за умови, що поточні діагностики знань формують лише 40% майбутньої оцінки, а підсумкова діагностика має 60% оцінки. Багато педагогічних експериментів у різних ВНЗ показали, що порушення цієї умови повністю дискредитує всю технологію підвищення якості підготовки фахівця, й фактично повертає до принципу “від сесії до сесії”. 9) Оптимально, якщо дисципліна має наприклад 108 годин, є наявність трьох поточних й одного підсумкового тесту. Графік проведення контроль-колоквіумів, письмових тестових контролів і т.і. обговорюється на першому занятті й вивішується на кафедрі. 10) Неявка за неповажної причини на діагностику або пасивна поведінка студентів (відсутність виступу) на контроль – колоквіумі веде до втрати тієї кількості балів, яким оцінено це завдання. Діагностика не повторюється. Питання щодо перездачі письмового тесту у виключному випадку вирішує кафедра, а не викладач. 11) Повний пріоритет отримує самостійна робота. Ефективність її підвищується впровадженням триместрової структури навчального процесу, де існує семестр поглибленого вивчення дисципліни, що вивчається, й студент має можливість поліпшити оцінку за рахунок додаткового самостійного вивчення й отримання додаткових балів. Цей же семестр для спеціальностей з навчальними й виробничими практиками, забезпечує об'єднання в єдину системи теоретичної та практичної підготовки. 12) Програми нормативних дисциплін спеціальності повинні бути уніфіковані. Якщо в державі існує більше сотні ВНЗ, які здійснюють підготовку даної спеціальності, та й ще з існуючою різницею в кадровому, методичному й інш. забепезпеченні, то “кивати” в бік Заходу, де кожний ВНЗ має свої програми, по крайній мірі, не доцільно. 27


28


29

Нове покоління посібників для спеціалістів екологів


30

Нове покоління посібників для спеціалістів екологів (продовження)

Profile for Serg Kvaternuk

1vze_pl_nekos  

1vze_pl_nekos

1vze_pl_nekos  

1vze_pl_nekos

Profile for s_kvt
Advertisement