{' '} {' '}
Limited time offer
SAVE % on your upgrade.

Page 1


#4 ДАРОВАНЕ З НЕБА ЩАСТЯ СЕРГІЙ ПРИТУЛА: «СМІХ – ЦЕ ВІЧНО!» СПОКУСЛИВІ МАСКИ ВЕНЕЦІАНСЬКОГО КАРНАВАЛУ ЧЕРВОНІ ВІТРИЛА НЕСКІНЧЕННОГО СВЯТА ЖИТТЯ СУКНЯ МРІЇ, АБО СВЯТО ЧУТТЄВОСТІ. VALENTINO НОВИЙ РІК. НАЙПОТУЖНІШИЙ БРЕНД УСІХ ЧАСІВ І НАРОДІВ ДУЖЕ ОСОБИСТЕ … ЇЖА ДЛЯ РОЗДУМІВ

Головний редактор Дмитро Мiлiчiхiн dm@suitvision.com Випусковий редактор Тетяна Грукаленко tn@suitvision.com Керiвник проекту Олександр Плащенко op@suitvision.com Верстка Олександр Середа Автори Тетяна Грукаленко Марічка Алексевич Дарія Янковська Олена Андрусів Ольга Телипська Олег (Середа) Мосесов На обкладинці: Модель: Наталія Грузіна (LFW models) Фото: Андрій Гончаренко (WESEEM production) Стиль, зачіска: Олена Болдирєва (WESEEM production) Макіяж: Ольга Янковська (WESEEM production) Одяг: LSemi

Видавець Фізична особа-підприємець Плащенко О. М. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серiя КВ №22015-11915Р, видане Мiнiстерством юстицiї України вiд 18.04.2016

Адреса редакції 79005, Львiв, вул. Ш. Руставелi, 7 + 380 (50) 370 30 74 + 380 (67) 373 72 61 + 380 (97) 523 56 15 Друк Приватне підприємство «Мульти Арт» Львiвська обл., Жовкiвський район, с. Гряда, вул. Шевченка, 5 + 380 (32) 232 26 96 Наклад: 5 000 примiрникiв Журнал розповсюджується за адресами партнерських закладів, підприємств та організацій. Відповідальність за достовiрнiсть інформації несе рекламодавець. При наданні готових оригінал-макетів рекламодавець підтверджує, що даний макет відповідає вимогам законодавства України. В цьому випадку рекламодавець несе відповідальність за збереження прав третіх осіб і підтверджує, що використані в макеті знаки для товарів і послуг мають реєстрацію і дозвіл на розміщення та використання на території України, а всі рекламовані товари та послуги, що підлягають обов’язковій сертифікації і вимагають наявності ліцензії, сертифіковані і мають відповідну ліцензію. Також при наданні оригінал-макетів, що містять зображення фізичних осіб, рекламодавець підтверджує, що володіє всіма необхідними правами на розміщення таких зображень і це ніяк не обмежує прав третіх осіб. Автори публікацій вiдповiдають за достовiрнiсть фактів, власних назв та інших відомостей. Редакція може не поділяти точку зору авторів. Редакцiя залишає за собою право редагувати наданi тексти та матеріали. Передрук і будь-яке використання матеріалів можливі тільки з письмового дозволу редакції.


S.U.I.T 9

ВІД РЕДАКЦІЇ Напередодні Нового року виникає непереборне бажання говорити тільки про свято, мріяти і планувати усе під свято, до свята, для свята. Останній місяць Старого року пролітає, як один день. Бо ж попереду усе нове, усе тільки чудове, усе, що мало здійснитися ще … цять років тому – тепер точно-точнісінько станеться! Ну, і хто нам заборонить так думати і поводитись? Такі вже ми, люди – нам притаманно вірити, сподіватись, чекати, радіти, плакати і сміятися одночасно. З давніх часів повелося – вірити у чудо, і чекати на нього. Для цього ми придумали безліч свят, наділили їх неймовірними символами, прикрасили їх своїми сподіваннями, запалили своїми веселощами. І щорік ми відправляємо у Всесвіт свої ліхтарики віри, надії, любові, і чекаємо звідти взаємності. Головне, твердо знати, що Всесвіт грає на нашій стороні. З прийдешнім Новим 2017 роком, наші любі! І нехай у ваших найрідніших людей усе буде добре! … А у вас – так само, як у них!


1

|

ПОГЛЯД ЗI СТОРОНИ


S.U.I.T 12

ДАРОВАНЕ З НЕБА ЩАСТЯ Текст: Ольга Телипська

Фото: Federica Merenda


S.U.I.T 13

На календарі грудень, а на дворі сніг з дощем виборюють між собою право на зиму, бо у кожного з них своє розуміння глобального потепління. А тим часом, у розпалі цих геомагнітних баталій, ти вже на низькому старті, бо попереду вже маячать зимові свята, і у тебе подарункова гарячка! І от так, у цій спринтерській гонці, в уяві чомусь виникає фантазія на тему печерної людини. Ну, просто уявляєш того неандертальця, який цілими днями ганяється за мамонтом, молиться на блискавку, щоб та нарешті вдарила у сусіднє дерево, і подарувала йому вогонь, і раптом розумієш, що у нього все було для щастя. Так, саме для щастя! Бо у його хоч і малорозвиненій, але все ж таки голові не зародилось жодної думки про відпустку. Як на мене, це взірець ідеально здорової психіки. Можна звісно припустити, що нашого печерного пращура відволікали від ганебної думки про відпочинок позаземні цивілізації, змушуючи його вічно дивитись на воду танучих льодовиків і вогонь у його затишній барлозі. Але

факт залишається фактом: йому відпочинок навіть і не снився! А мені сниться! Вірю, і вам також! Бо тільки втомлена голова у святкові дні може думати про обділеного правом на відпочинок неандертальця! Хоча?! А чим не привід просто випити кави (над філіжанкою якої і почалися мої роздуми) і замислитись над питанням: звідки у нас взагалі взялась потреба відпочивати? Бо як розібратися, то навіть м’язи потребують релаксу між тренуваннями, вже не кажучи про усе наше тіло і звісно душу. Щоденне життя кожного з нас – це психологічна драма, останнім часом підсилена 3D сумами у рахунках. Крім того, у голові рояться безліч думок, такі собі друзі – таргани, які ніколи тебе не покинуть, бо вони істинні патріоти твого закипаючого мозку. А хочеться звичайних «метеликів у животі», і так, щоб назавжди. Одним словом, час від часу наші фізичні, психічні і психологічні ресурси організму натякають, що вони – НЕ бездонний колодязь. А себе, коханого, потрібно відновлювати. От тут і виникає у нас потреба у маленькому святі – відпочинку, а це, у першу чергу,

Фото: Hernán Piñera

Фото: Kam


S.U.I.T 14

Фото: Arian Zwegers

– емоція щастя. Це катарсис, який дарує цілий спектр переживань: від піднесеного, прекрасного до іронічного. Це відхід від буденного життя, який приносить нам очищення і полегшення. Бо коли ми присвячуємо своє життя досягненню успіху, без відпочинку, у нас є всі шанси, лише за одну мить, впасти з власного Олімпу. Комусь для розслаблення досить просто повалятися на травичці, вдивляючись у пастельну картинку, де мирно пасуться корівки. А когось хлібом не годуй – дай стрибнути з парашутом або позмагатися з акулами у швидкості реакції. Навіть шопінг існує не стільки для оновлення гардеробу, як для психологічної розрядки, щоб банан все-таки залишався просто бананом. Ну, не просто так відпочинок є національним надбанням багатьох культур, починаючи від іспанської сієсти і закінчуючи бразильським карнавалом. А в маленькому гімалайському королівстві Бутан є навіть Міністерство Щастя, яке радить своїм підданим більше спати, і більше часу приділяти своїй сім'ї, а цього на роботі явно не зробиш. У Бутані взагалі пішли далі – вимірюють економічні показники держави Валовим національним щастям. Старенька Європа теж не пасе задніх: у швейцарському Гетеборгу вирішили поекспериментувати і запровадили 6-годинний робочий день замість стандартних 8 годин. У королівстві кажуть, що за таких умов, люди відчувають усю повноту життя: у них залишається більше енергії і часу для особистих справ, вони відчувають себе в цілому більш щасливими і успішними. Взагалі відпочинок у нас у крові, бо навіть корінь самого слова – «почин», тобто – «ліжко»! А у ліжку прийнято отримувати задоволення як від сексу так і від сну, а отже – відпочивати.


S.U.I.T 15

До речі, цікаво, але одну з перших згадок про саме поняття «відпочинок» можна віднайти у давньоримського поета Квінта Еннія, а це, на хвилинку, 239 р. до н.е. Так-от, Енній розповідає про давньоримських солдатів, які нудьгували у проміжках між війнами, і найбільша їхня хандра припадала саме на зимовий період, коли уся природа шепче на вушко: «сядь, відпочинь, заспівай колядку, навіть коли християнства ще треба трішки зачекати». І от вони позначали цей період як Otium – вільний час, коли людина може насолоджуватися їжею, грати, відпочивати і звісно – споглядати. Щоправда їхній Otium був двох видів: Otium otiosum -«безглузде дозвілля», і Otium negotiosum – «зайнятий відпочинок», тобто відпочинок з приємним хобі, час коли можна владнати усі свої особисті справи. Зірки також римлянам натякали про відпочинок. Коли у розпал найспекотнішого сезону на небі з’являлася зірка Сіріус (її латинська назва – «Канікули»), римський сенат оголошував дні відпочинку. А у Стародавніх Афінах, які подарували світу демократію, відпочинок був однією з ознак афінського джентльмена. Для них це був неквапливий час для обговорень, які у подальшому дали поштовх розвитку не тільки «дискусій», а й філософських та освітніх шкіл. І тут розумієш цей алогічний підступ життя: це ж як потрібно було відпочивати, щоб у результаті придумати школу!? Загалом у кожного з нас є потреба в екстазі, а відпочинок – це святі дні, коли відкриваються небеса. До речі, про небеса. Як на мій погляд, трендовість відпочинку, нам запропонував ніхто інший, як Всевишній. Він же власним прикладом показав, що шість днів працюй, а на сьомий – спочинь. Тому усі потреби нашої душі і тіла щодо відпочинку треба скеровувати нагору, ну, хоча б у вигляді петиції…


2

|

ОСОБИСТIСТЬ


S.U.I.T 18


S.U.I.T 19

СЕРГІЙ ПРИТУЛА: «СМІХ – ЦЕ ВІЧНО!» Iнтерв’ю: Олег (Середа) Мосесов

Телеведучий, актор, автор гумористично-розважального шоу «Вар’яти Шоу», улюблений усіма актор (автор і співпродюсер) скетчшоу «Файна Юкрайна», талановитий ведучий «Нового каналу», який жодного не залишає байдужим, – і це тільки початок переліку усіх можливих і неможливих, з точки зору нас, тих, хто сидить по іншу сторону телеекрану, здобутків ще зовсім молодої людини. Сергій Притула – це людина-свято, яка двадцять чотири години на добу перебуває у хорошому гуморі, і цей гумор, як вірус, заражає і заряджає усю країну. Як можна бути таким «енерджайзером», звідки береться уся ця енергія, і що робити, щоб цей потік зовсім небанального гумору не переставав вливатися у наше, часто рутинне, життя? Про це і про багато іншого ми говорили зі Сергієм, коли мені вдалося перехопити його лише перед черговим аншлагом «Вар’яти Шоу» у Львові, за годину до початку, після тижня дзвінків, трохи втомленого від постійних недосипів, переїздів і насиченого графіка.

Я особисто зустрівся із Сергієм Притулою у 2010-му, напередодні першого виступу Першого україномовного гумористичного шоу «Вар’яти Шоу». Записували інтерв’ю у продакшн-студії півтора на півтора метра, можливо тому, це спілкування запам’яталось надовго. Притула вразив безпосередністю і суцільним позитивом, впевнено і не хвилюючись розповідав про плани, був сповнений енергії і навіть потім, на подвір’ї, під час перекуру, не припиняв фонтанувати енергією. Зараз «Вар’яти» стали, можливо, одним із провідних гумористичних шоу країни і збирають аншлаги як на Заході, так і на Сході. Після радіо «Тернопіль», після успішного телестарту у «Comedy Club Україна», створення народного скетч-шоу «Файна Юкрайна» і після того, як він став, напевно, найкрутішим ведучим на «Новому каналі», Сергій Притула наважився на крок, який виглядав (на той час, у 2010-му) з точки зору всеукраїнського масштабу, не перспективно: гумор-шоу тільки українською.


Коли ти зрозумів, що можеш дарувати людям свято? Та, певно, воно усе корінням з дитинства росте. Тому що, коли були наші родинні збіговиська, на Великдень, Різдво, інші свята, завжди була класична схема – цілий день біганина по хаті великої кількості людей, бо у нас в родині було багато дітей. Потім починалося таке розкішне, правильне, українське застілля, добра пісня. А тоді дідусь чи тато, чи мама казали: «Ну, все – давай вставай на табуретку, розказуй!» А я аудіал за своєю натурою і просто дуже легко запам’ятовую інформацію. Тоді ж, на початку 80-х, не було відео чи касетних магнітофонів, принаймні, вони не були такими доступними. Але коли я по тєлєку дивився якісь програми і чув гуморески Глазового, Сови чи Вишні, які декламували Євген Дудар, Литвиненко, Паламаренко, – то я запам’ятовував їх. Тобто не важлива була кількість куплетів: я сідав і запам’ятовував все і потім на наших сімейних збіговиськах я то все декламував. Люди сміялися, родина сміялася. І потім в школі воно вже знайшло своє продовження. Зрештою, я вважаю, що основним рушійним елементом, який скерував мене у напрям царини розваг, було те, що я помітив – дівчаткам дуже подобається, коли хлопець вміє їх розсмішити. Тобто, як рокер бере до рук гітару, щоб завоювати серце дівчини, так і гуморист діє? Як людина, яка вміє грати на гітарі і цим також вміла користуватися, можу тобі сказати, що вміння грати на гітарі корисне для завоювання жіночих сердець до двадцяти. А сміх – вічний. Починалося все з гуморесок, але ти став відомим завдяки своїм власним жартам та імпровізаціям. До цього однаково приходиш рано чи пізно. Але не так, що от – раз, і почав писати. Можливо, розмови з друзями допомогли? Так, з друзями. Я пам’ятаю, у школі, нас було три однокласники, ми могли всю перерву, яка тривала 15–20 хвилин, грати у такий собі пінг-понг словесний. Тобто ти закидуєш комусь фразу, він має її смішно відбити, перекрутити, зробити каламбур, ще що-небудь. Він тобі перепасовує – ти знову відбиваєш, щось смішне з того речення робиш, і так далі. Чесно кажучи, і по нині у щось подібне ми граємося на дозвіллі з хлопцями із «Вар’яти Шоу». Перебування «у тонусі» – ось що важливо для нашого бізнесу, для нашої справи. Я пам’ятаю, що я завжди якось намагався жартувати. З дитинства всмоктував у себе мільйони анектодів, які чув навколо себе. Мені ще так пощастило, що я завжди водився із хлопцями на п’ять-сім років старшими за мене. І я раніше за інших пізнавав …деякі теми. У тому числі заборонені. Так. У тому числі заборонені. І коли маєш якийсь об’єм гумористичної інформації у голові, хочеш чи не хочеш, мені здається, автоматично починає відбуватися якась історія власних компіляцій, спроби придумати щось смішне.

Так от воно і працювало. Потім це почало знаходити відображення у тому, що я почав писати. І, десь клас восьмий був, коли я написав велике оповідання про пригоди космічного якогось героя у лісі, у селі Вишнівець, куди він впав після того, як його підбили. Моя мама десь досі тримає ці сторінки зі зошита, на яких я то все писав. Вже в інституті почалися КВН-и, і ті мої аматорські спроби пера у гумористичній царині почали знаходити форму. Тобто, щоб не казали про КВН, – а я і сам зараз не у великому захваті від того, що із ним сталося, мені дуже прикро, що Масляков просто перетворив цю гру мільйонів, улюблену гру, якою десятки мільйонів людей захоплюються, на ще одну платформу для кремлівської пропаганди, – але КВН навчив нас всіх правильно формулювати гумор, правильно доносити його до глядача: так, щоб цей матеріал, який тобі смішний, був смішний не тільки тобі, а ще й тим, кому ти його подаєш.


S.U.I.T 21

І все ж таки, повертаючись до початку, чи пригадуєш ти перший епізод, коли вдалось зробити когось щасливим, когось розсмішити? Коли ти став людиною, яка асоціюється зі святом? Чи ці спогади загубилися у шкільних стінах? Мені просто дуже важко виділити якийсь момент, який можна назвати відправною точкою.

передавати дуже легко. Тож друзям тата було смішно, тата свого я ощасливлював тим, що я можу розсмішити його колег. Або приїхати на похорон дідуся у Вінницьку область, побачити заплакану двоюрідну сестру, яка його дуже любила, яка дуже важко переживала цей похорон, – спробувати її розвеселити. І коли тобі це вдається, і вона перший раз за три доби нарешті посміхається, – це теж якась маленька перемога. І таких моментів було безліч. Я не можу виділити щось як найважливіше.

Це було постійно і безперервно? Так. Я не назву саме такий момент. Тобто спочатку я смішив друзів свого тата, тому що, коли п’ятирічна дитина у 86-му році голосом Горбачова каже «Со мною Буш і тридцять душ. Дєржитєсь, гади!», – вони там всі угорали. Я ще міг ловити інтонації, і Горбачов дуже легко насправді пародіювався. Горбачов, Янукович – це люди, інтонації яких

Мені запам’яталася історія, яку ти колись розповідав, коли ти йшов на новорічний ефір, що не є чимось позитивним, на перший погляд – працювати у цей час, на «Радіо Тернопіль 106.1 FM» з мішечком мандаринів, і зустрів сумного хлопчика та й віддав йому всі ті фрукти, щоб той посміхнувся у новорічну ніч. От це було посвятковому.


S.U.I.T 22

Так. Він був з бабусею, а я був у костюмі Діда Мороза… У нас на радіо була така «фішка». Звичайно, проклятою вважається та людина, яка працює у новорічну ніч в ефірі. Але, у нас був дуже дружній колектив на «Радіо Тернопіль», ми завжди знаходили якийсь консенсус. Ми домовились таким чином, що вечірній ефір ведуть «старички», «старожили» нашої радіостанції. Ну а, власне, новорічний, нічний ефір, ведуть молоді, які працюють рік-два. Дідівщина (сміх). Не те, щоб дідівщина. Я закінчив вечірній ефір 31-го грудня о 22:00, і вже, здається, о третій годині ночі я вирушив знову на ефір до ранку. Просто, молоді, вони не мали сімей, не мали чим перейматися. Тому ми таким чином розподілили: ви відсидьте новорічну ніч, але зате можна не приходити на Різдво, наприклад. От, і таке – я йшов у центр, йшов пішки, від мого дому завжди треба було ходити попри набережну тернопільського ставу. Я дуже любив ці краєвиди, навіть коли вони ставали засніженими. І йшла бабця з онуком. Онук був сумненький. А я був у костюмі Діда Мороза, у мене була борода. Я ніс на радіо пляшку горілки, мисливські ковбаски і мандарини.

Я пам’ятаю! І у той момент «Валєра» дуже неочікувано прозвучало, це було дуже смішно. Потім ті ж самі автори працювали над дубляжем «Піратів Карибського моря». І Олег Михайлюта («Фагот») з гурту «ТНМК» озвучував головного героя –Джека Горобця, якого грав Джонні Депп. І от був момент у фільмі, коли Джек каже: «Був у мене колись боцман! Ох, і ж лютий пірат був! Руки не мав (щось там) ноги не мав, але як бився! Як у бій – то перший! Як з бою – то останнім!» І його питається хтось із матросів: «А як його звали? Валєра?». Всі страшенно сміялись. І цей от «Валєра» кочує тепер. Не пам’ятаю, чому ми з Сашею сьогодні цю тему підняли. Але, так ми йшли, з дівчинкою спілкувалися, дійшли до певної точки, де ми мали із Сашею розбігатися, я поцьомав дівчинку у щічку, і мені здалося, що у той момент дівчинка була щаслива. Вона провела трохи часу з тими людьми, які були їй цікаві. Вона хотіла фото, але отримала, можливо, трохи більше. Тому що спілкування, мені здається, набагато цікавіше, ніж фото. Можливо, це забулося, але я брав у тебе інтерв’ю перед найпершим виступом «Вар’яти Шоу» у Львові. Здається, у 2010-му році?

Класика! (загальний сміх).

Правда, червень місяць.

Ну, бо я ж знав, що там на радіо є DJ, якого я маю підмінити, а у нас же ж – Новий рік, чорт забирай! І той хлопчик почав смикати бабцю за рукав і казати: «Бабусю, бабусю, дивись, – Дід Мороз, Дід Мороз!». І я розумію: ось він, цей момент! Дитина бачить перед собою Діда Мороза. Вона вірить у ту казку, вона хоче у неї вірити, і я не міг не підкріпити її віру. А, позаяк, у моєму мішку, з того що я перерахував, єдине, що я міг віддати, були мандарини. І я поділився із хлопчиком. Він був дуже щасливий. То було приємно.

Як виникла ідея веселити народ українською? І чи були побоювання, що це не піде?

А який ще момент запам’ятався, коли тобі вдалося подарувати радість, подарувати свято людині? Ну, тут я так тобі скажу, друже: немає ж якогось «радостемометра», яким можна заміряти шкалу радості. До прикладу, сьогодні зустрілись ми із Сашею Педаном. У нас з «Вар’ятами» концерт, він – приїхав відкривати якийсь заклад. Ми зустрілись пообідати. У ресторані посиділи, поспілкувалися, йдемо собі по вулиці. Навпроти нас йде собі дівчинка, яка нас впізнає і підбігає з абсолютно банальним проханням сфотографуватись. Натомість я беру її під руку, і ми з нею елеґансько шпацеруємо по Львову. Ми йдемо, і я долучаю її до нашої розмови. Ну, ми з Сашею все одно спілкувались на якусь тему, і от ми долучили до розмови дівчинку. І ми з нею пройшли там хвилин 5–7, поспілкувались. Я потішив її байкою про те, як в українському дубляжі з мультика до фільму скаче ім’я «Валєра» у смішних моментах. Тобто, Євген Малуха і Олекса Негребецький, які є Богами українського дубляжу, давно-давно, коли з’явився мультик «Тачки», одному з персонажів дали ім’я «Валєра». Це був великий страшний комбайн, який гнався за головними героями.

Побоювань, що це не піде, не було. Тому що я брався, вибачте, за «Вар’яти Шоу» вже маючи за спиною певний досвід, певний напрацьований авторитет. У тому числі у тих хлопців, над якими мені довелося стати трішечки зверху і скеровувати у тому напрямі роботи у гуморі, який мені видавався правильним. Чому саме українською? Тому що станом на 2010-й рік не було у країні жодного україномовного гумористичного шоу повного циклу. Я маю на увазі не якусь команду КВН Західної України, яку, десь там, два рази покажуть по тєлєку у місцевій лізі КВН, і всі будуть казати: «Ой, какой смєшной у вас украінскій». Хотілося зробити конкурентноспроможний проект, який покаже, що українська мова і гумор українською – він так само розвивається, він так само проходить еволюцію. І що сучасний український гумор – це не тільки те, що, на жаль, уявляють собі багато людей у нашій країні: «Что єслі юмор на украінском, то ето должен бить какой-то дядька в вишиванкє, пузатий, і читать гуморєскі». Ми ламали стереотипи впродовж останніх кількох років, і то – просто в грубу. І те, що зараз у нас робиться на концертах у Харкові, у Дніпрі, в Одесі – то просто неймовірно! Зібрати в Одесі аншлаг україномовного гуморшоу у понеділок? Ну, друзі! У мене колеги, корінні одесити, приходять на шоу й кажуть, що ми робимо у тому місті неможливе. Це – найскладніше місто в Україні для гастролей. Одеса – вона страшенно розбалувана, вона – страшенно вимоглива, вона – тямить у гуморі. Наші організатори намагаються оптимізувати затрати, тому шукають зал, який можна взяти якомога дешевше: у понеділок, коли ніхто не робить концерти. І то, ми приїхали,


S.U.I.T 23

а у цей день було ще чотири інших заходи. Тим не менше, ми тримаємо марку, і в Одесі у нас – аншлаги. Це супер! А у Дніпрі цього разу, якби виступали не у будний день, – точно би зробили два концерти, бо за 10 днів до концерту вже був sold out, там залишилося якихось 18 розкиданих поодиноких місць. Далі, Харків – 1 700 місць, концертний зал «Україна» – битком забитий. От це – ті здобутки, якими я зараз пишаюся. Я не нівелюю місто Червоноград, яке дає нам ТРИ концерти в один день! Тобто ми шаленіємо просто у Червонограді. Люди нас там страшенно люблять. Я не розумію, за що вони нас так носять на руках?! Це дуже щемить серце! Це знакове для вас? Та, друже, зал там не маленький – 650 місць. Виставили концерт: Гуп! – розібрали все. Виставили другий: Гуп! – розібрали все. Виставили третій: Гуп! – розібрали. Четвертий вже фізично не тягнем! Чуєш, яким я голосом говорю? У мене із хлопцями сьогодні 119-ий концерт! За який термін? З 1-го січня (2016-го, прим. ред.). 20-го грудня у нас буде позначка – 122 концерти, на якій ми зупиняємо цей рік концертної діяльності. Тобто кожен третій день у нас виступ. А як же ж можна це відчуття свята всередині постійно підтримувати? Гастролі, переїзди, недоспані ночі?.. Вибач, я вже теж збиваюся… Усе гаразд. Насправді, недоспані ночі також є, тому що останні два місяці раніше четвертої я не лягав… Ого! Це фізично – дуже важко. Це не є дуже добре, чесно кажучи. Але це було обумовлено певними причинами: насамперед, монтажем і зведенням звуку восьми випусків «Вар’яти Шоу», які виходили з 2-го листопада по 14-те грудня на «Новому каналі». Ми цього року нарешті стали телевізійними. А потім вже


S.U.I.T 24


S.U.I.T 25

втягнувся, …і тепер у мене безсоння. А як при цьому мати настрій до того всього? По-перше, повернуся, треба завжди бути в тонусі, це – дуже важливо. Подруге, дуже легко завжди мати святковий настрій, коли ти займаєшся роботою, яку ти любиш… У мене цього року 120 концертів, у мене цього року було відзнято 67 випусків різних програм на «Новому каналі», десь близько двох десятків корпоративних заходів, витрачено Бог знає скільки ночей і діб на авторську роботу – я закінчив адаптацію серіалу одного канадського драматурга, який наступного року буде зніматися українським продакшином. Це була велика праця, і «Вар’яти» теж були туди долучені. Дехто з нас навіть буде мати там епізодичні ролі. Ще було кілька виїздів в АТО, і зараз, коли ми закінчимо цей гастрольний графік (а вже назбирали дві машини, хлопці їх вже пригнали. Чотири тепловізори у тому числі) – знову їду туди, 6 точок треба об’їхати. І я от так чесно собі порахував, що з сім’єю я 100 днів навіть не провів. У кращому випадку, може 80. І це не є дуже здоровий баланс для молодої сім’ї. І то не є дуже добре в контексті виховання малої дитини. Тому я зараз трохи спиняюся – ми робимо певні висновки. Стільки концертів, скільки минулого року і цього (минулого – 107, цього – може буде 122). Ми свідомо зараз підемо на те, щоб обмежувати кількість міст, де ми будемо гастролювати. Робиться це дуже простим способом: ми шість з половиною років ґарували, вибачте, за копійки. Нас могли собі дозволити у будь-якому місті, де є актовий зал. Зараз, коли вийшла телеверсія, я маю надію, ми зможемо собі дозволити трішки заробити. І я розумію, що деякі містечка, у яких ми гастролювали, нас просто не потягнуть фінансово. Через те, що для райцентру підняття квитка, припустимо, зі 150 грн до 200 – це вже дуже суттєво. Особливо, якщо зали невеликі, на 500–550 місць. Ну, так. А не плануєш запускати «Вар’яти – 2», «Вар’яти – 3»? Ми ж не «Ласковий Май». В нас є свій stаff (персонал – прим. ред.). (сміх) Я хотів це почути. Єдине, що я хочу – додати ще хоча б двох людей в «пачку» акторів, тому що дуже важко хлопцям вже шість з половиною років «пахати» і намагатися кожного разу вигадувати щось нове, не «ходити по колу». Бачу, шоу вже повинно починатись. Питання на останок: яка історія з твого життя, у контексті гумору, запам’яталась найбільше саме тобі?


S.U.I.T 26

Воно не банальне… (замислився). Півтора місяця тому я дуже сміявся… Я звик планувати і грамотно використовувати свій час, з оперуванням своїм часом у мене проблем ніколи не було. І, в принципі, якщо щось невдало складалось, то 24-х годин на добу вистачає, щоб перевернути гори. У мене є файлик у комп’ютері, який називається «2016». І там у мене кожен Божий день розписаний: що я роблю, чим я маю займатися.

І так в мене погодинно-похвилинно розписаний цілий день. Так от, у мене вже є файлик, який називається «2017» і який був створений у жовтні. Він є частково розписаний до листопада наступного року! Я не кажу, що розписаний кожен день, але такі місяці, як січень, лютий, квітень, травень – розписані на 99%. І єдине, що залишається, це просити Боженьку, щоб він був прихильним до того всього. І своїми намірами не попсував мені ці плани (сміється). Тому що наступний рік виглядає достатньо насиченим. У ньому буде більше телевізійної роботи, аніж концертної. Я маю надію, що ми нарешті закріпимо роботу «Вар’ятів» вже не як гастролюючого гумористичного шоу, яке має свою телевізійну версію, а будемо працювати як продакшн. Зараз маємо дуже багато запитів на співпрацю, які стосуються і авторської роботи: написання сценаріїв і, що дуже весело, адаптації сценаріїв вже готових.

Для логістики чи для пам’яті?

Те, що стосується канадської адаптації?

Для всього. Якщо це гастролі – там просто пишеться: «Вар’яти, Вінниця». Якщо це у мене робочий день у Києві, то там пише: 07:10. Встав, зібрав малого до школи. Відправив. 08:00. Спортзал. 10:00. Повернувся додому. Прийняв душ. 10:30. Я вже на «каналі».

Ні, то був такий дуже серйозний «підряд», але окремий. Це – інше. Дуже багато авторських груп, які працюють в Україні і пишуть гумор, не пишуть його українською. А зараз всі телеканали в Україні намагаються перейти на україномовний контент.

Мені доведеться переповідати 35 років свого життя. (сміх) Це теж гарна відповідь. (сміх) Кожен день – свято. Все гаразд. Тоді банальне запитання, але воно завжди всіх цікавить: які найближчі плани?

Супер!


S.U.I.T 27

Так, це – дуже добре. І люди, до прикладу, пишуть смішні серіали, але… російською. Коли вони намагаються перекласти самі – виходить «чорт зна шо». І тоді вони приходять до нас і кажуть: «Сергійко, Жошка, Владзьо, Вальончик, Віталічок, а давайте-но, хлопчики, допоможіть адаптувати наших 20-30 випусків». Ми закатуємо рукави і робимо так, щоб при адаптації з російської на українську не втратився гумор. Дружина пробачає таку зайнятість? Дружина працює продюсером «Нового каналу», і конкретно – у телевізійній версії «Вар’яти Шоу». Вона – наш головний продюсер на знімальному майданчику, людина, яка тримає нитки управління усіма процесами. Це, з одного боку, дуже добре, тому що Катя починала зі мною «Вар’яти Шоу». А я бачив її успіхи на адміністративній роботі на каналі, тому одразу долучив до формування наших робочих груп і логістики, і всього іншого, коли це все починалося у 2010-му. А з другого боку – це трошки важко, тому що ми перебуваємо з дружиною по різні боки барикад. У мене головна мета – забез-

печити якомога кращі умови праці для «Вар’ятів». Дружина представляє сторону «Нового каналу», і її справа – оптимізувати затрати на «Вар’ятів». І тому дуже весело буває, коли ми іноді сходимося вдома і, на жаль, не лишаємо роботу за дверима. І я тоді кажу своїй дружині: «Продюсер, вийди! І хай зайде назад жінка, яку я хочу любити!» Остання порада для простого українця від тебе: як створити свято, якщо на каналі тебе зараз немає, і «Вар’яти» у місто ще не доїхали? Я почну з того, що немає простих українців. Є розкішні, несамовито круті українці! Нація, яка тішить мене останніх пару років так, як не тішила ніколи! Ну а як створити свято своїми руками? Якщо ви дійсно хочете веселощів – довірте це професіоналам. Не займайтеся аматорською роботою (сміх). Якщо ви бачите, що не вмієте розповідати анекдоти, і з того що ви кажете люди сміються виключно, щоб вас не образити, – то просто не розказуйте. Можливо, ви прекрасно складаєте екібани. Вражайте людей цим мистецтвом. Ось і все.


3

|

НЕВІДОМИЙ СВІТ


S.U.I.T 30


S.U.I.T 31

СПОКУСЛИВІ МАСКИ ВЕНЕЦІАНСЬКОГО КАРНАВАЛУ Текст: Марічка Алексевич

Чи мріяли ви коли-небудь вирватись із свого усталеного способу життя, спробувати те, що ніколи не пробували, поводитись так, як від вас цього не очікують? Якщо ви директор солідної фірми – стати на мить блазнем, якщо ви веселун, то, можливо, бодай раз опинитись в образі серйозного, ба навіть похмурого чоловіка у фраку, а може настільки дістало вже божевілля, яке оточує вас щодня, що ви б не проти стати навіть і Доктором чуми? Якщо бодай одну із цих пропозицій ви вже встигли подумки приміряти на себе, то ми точно знаємо, куди вам потрібно податись після традиційних новорічних свят!


S.U.I.T 32

Тисячі і тисячі людей, які розливаються довкола вас різнокольоровими барвами своїх костюмів, заворожуючі, милі та іноді навіть відлякуючі маски на обличчях усіх перехожих, театральні дійства, виступи акробатів, клоунів, зірок зі світовим іменем. Небо повністю заступили салюти, що не вщухають ні на мить і на вас падають цілі дощі із конфетті – так перлина Італії – Венеція зустрічає своїх гостей щорічним двотижневим карнавалом. Якщо у нашому повсякденні усі так і погрожують зривати одне з одного маски, то тут навпаки – носити маску не лише можна, а й навіть дуже доречно.

КАРНАВАЛ, ЯКИЙ ВІДСВЯТКУВАВ СВОЄ 900-РІЧЧЯ Венеціанський карнавал характеризують як найелегантніший, найзагадковіший та найвишуканіший у світі. На цей час він уже встиг відсвяткувати своє 900-річчя. Започаткований як свято на честь римського бога Сатурна, Венеціанський карнавал відбувався після збирання врожаю і був втіленням щастя та веселощів у всіх їхніх проявах. У період карнавалу знімались будь-які табу та заборони і кожен піддавався усіляким втіхам життя, керуючись лише власною совістю, хоча і її, йдеться в окремих згадках, які дійшли до нашого часу, відмикали на час свята. Кожен пив і їв скільки хотів, сором’язливі раптом ставали першими коханцями, блазні по житті починали вести геть нехарактерні для них бесіди у високих колах, доходило навіть до того, що раб міг за одним столом із своїм господарем випивати і теревенити на будь-які теми. Найголовнішим атрибутом і водночас перепусткою на карнавал була маска. Саме маска дозволяла кожному робити те, чого він не міг собі дозволити у звичайний день. Маска ховала обличчя, а отже ви – інкогніто, і усвідомлення цього підживлює ваші почуття, ідеї, фантазії, ви зважуєтесь на шалені вчинки, а після свята – просто знімаєте маску і поринаєте у свій звичний ритм життя. Звучить дуже спокусливо, правда?

МАСКИ НАТЯКАЮТЬ НА РОЛЬ… Маски були вибрані головним атрибутом свята не випадково – вони дозволяли людині давати волю почуттям та бажанням, і водночас залишатись інкогніто. Але з іншого боку, виготовлення масок – це давнє ремесло в Італії, уже в 1271 році у Венеції існувала школа масок. А з 1436 року професія майстра масок була зафіксована у Конституції. З кожним карнавалом популярність цих атрибутів свята неймовірно зростала, тим самим даючи шалений виторг власникам крамниць масок. Дійшло навіть до того, що жителі Венеції почали носити маски у будні. Однак тривала така мода не довго, адже крадії та розбійники використовували їх, щоб анонімно здійснювати свої лихі справи, тож влада міста змушена була заборонити носіння масок поза карнавалом. Щоб заборона була переконливою наклали і відповідні санкції: чоловіків за носіння в повсякденному житті масок карали дворічним тюремним ув'язненням, а до цього додавали ще й немалий штраф, жінкам за непослух доводилось терпіти біль від різок, якими їх привселюдно сікли. Спочатку маски були доволі простими, основою для них слугували: шкіра, пап’є-маше, глина, борошняний клей,


S.U.I.T 33


S.U.I.T 34


S.U.I.T 35

марля та фарби. На готову основу ремісники накладали декор, і тут уже все залежало виключно від їхньої фантазії та майстерності. Пройшовши майже тисячолітню еволюцію, сьогодні венеціанська маска є, без сумніву, витвором мистецтва. Справжню маску виготовляють лише вручну, не жаліють на оздоблення ні бісеру, ні пір’я, ні мережива, ні художнього розпису, нерідко інкрустують її дорогоцінним камінням та золотом. Уже багато століть найпопулярнішими залишаються маски, які уособлюють персонажів італійської комедії дель арте: П’єро, Арлекіно, Панталоне та Коломбіна. Цікавою є історія чоловічого вбрання, яке носили під час карнавалу. Довгий час традиційним чоловічим костюмом для карнавалу залишався чорний широкий плащ у поєднанні з шовковою накидкою, трикутним капелюхом і білою маскою. Однак вже з XVIII століття костюми раптово стали яскравішими та цікавішими за своєю комплектацією. Подейкують, що цьому не в останню чергу посприяли пригоди відомого спокусника Джакомо Казанови.

ПРАРОДИЧ УСІХ КАРНАВАЛІВ СВІТУ Важко повірити, але мінялись державні устрої і правителі, падали режими, починались і закінчувались війни, однак, італійці, попри всі перепони, зберегли свою давню, сповнену магії та загадок традицію. Лише одного разу сталась довга перерва – у 1797 році Наполеон, захопивши Італію, скасував Венеціанський карнавал, і відновили свято лише через 183 роки. Більше того, вважається, що саме з Венеції карнавали поширились цілою країною, тоді перемандрували з Італії до Європи, а вже звідти взяли їх за приклад усі інші країни світу. Венеціанці ж з кожним роком примудряються дотримуватись базових традицій і грамотно доповнювати їх сучасними віяннями. Так уже з десяток років Венеціанський карнавал щоразу має іншу спеціальну тематику, виступають тут дедалі іменитіші митці, літератори, зірки шоу-бізу, своєю помпезністю вражає технічне оснащення сцен та вулиць. Коловорот зі звуків, кольорів, ароматів


S.U.I.T 36

у поєднанні із диханням міста на воді творить незабутній коктейль з вражень, емоцій та почуттів і напуває цим коктейлем кожного, хто опиняється у ці шалені два тижні у Венеції.

«ПРОЩАВАЙ, М’ЯСО» Щороку, треба сказати, ці два тижні є не в один і той самий час, дата святкувань залежить від того, коли почнеться Великий піст. Церква свого часу змінила зміст язичницького свята, якщо раніше воно було своєрідною подякою Сатурну за врожай, то тепер його можна трактувати як свято для душі і шлунку перед найдовшим у році постом. Своєрідні двотижневі запусти, як би це назвали в Україні. Навіть назва «карнавал» буквально з італійської так і перекладається – «прощавай, м’ясо». Цього року Венеція прощатиметься з м’ясом з 11 по 28 лютого. Тож у вас є достатньо часу, щоб спланувати одну

із найяскравіших поїздок у вашому житті. Тим паче, що основні дійства відбуваються просто неба, для участі у них плата символічна – маска та колоритне вбрання. Уже традиційно, Венеціанський карнавал розпочнеться давнім міським святом – Святом Марій, тобто дівчат або наречених. Свій корінь воно бере із напівлегендарної історії порятунку венеціанських дівчат від піратів. Того ж дня, 11 лютого від площі Святого Марка усією Венецією пройде величезна театралізована маскарадна хода. Ну а про справжнє відкриття карнавалу сповістить «політ янгола». З купола базиліки Святого Марка (заввишки 70 метрів) просто до натовпу на площі линвою спуститься «янгол». У янгола щороку перевтілюється спеціально запрошена, відома широкому загалу особистість. Такий ритуал є своєрідним виявом поваги та захоплення стародавніми венеціанськими акробатами, які, як відомо, виконували свої трюки без жодних страховок, і, викликаючи захват та обожнювання у публіки, нерідко ризикували власним життям.


S.U.I.T 37

Учасникам карнавалу, яким феєрії просто неба не достатньо, варто заглянути на численні вечірки, які протягом днів карнавалу влаштовуватимуть аристократи просто в автентичних міських палацах. Вхід туди буде платним, але ця плата варта того колориту середньовічних гулянь, які чекатимуть вас вже з порогу помешкань, де колись жили вершителі доль «простих смертних». Звісно, сучасні люди куди менше спраглі до їжі та видовищ, аніж їхні середньовічні пращури, які у свій час були обтяжені соціальними та релігійними догмами. Тому і сучасний Венеціанський карнавал є, перш за все, культурним явищем. Вирушаючи до Венеції, готуйтесь, що у дні карнавалу місто цілком поглине театральна хвиля. Кожен клаптик стане імпровізованою сценою, ви й самі не зрозумієте, як зі звичайних глядачів перетворитесь на талановитих

акторів, і гратимете свою роль аж до закінчення цього свята божевільної радості. Протягом цих двох тижнів вашими вірними супутниками стануть піднесений настрій, дещо фамільярна поведінка, які так і підживлюватимуть своїми виступами численні клоуни, професійні актори, аматори, жонглери й акробати, розум затьмарюватимуть найкращі італійські вина у поєднанні із пострілами петард та хлопавок. Трохи зачаїтись від цього гамірного свята життя можна у романтичній або задумливій прогулянці на гондолі, яка плавно розсікатиме води каналів, на яких і стоїть диво-місто Венеція. А вже наступного ранку, повні сил та енергії, насичені новими яскравими емоціями, ви зможете повернутись до свого звичного ритму життя. А свідком ваших шалених карнавальних вихідних залишиться… лише ваша маска.


4

|

СТИЛЬ У ПРОЯВI


S.U.I.T 44

ЧЕРВОНІ ВІТРИЛА НЕСКІНЧЕННОГО СВЯТА ЖИТТЯ Текст: Марічка Алексевич

Заклад, розповіді про відвідини якого чоловіки переповідають один одному з покоління у покоління. Заклад, у якому випивають найбільше у світі шампанського. Заклад, про який зняли щонайменше 6 фільмів, написали десятки пісень і, принаймні, один роман. Заклад, який обов’язково треба відвідати у Франції, як, наприклад, Ейфелеву вежу, а якщо доведеться обирати з двох, то сміливо жертвувати останньою, бо це – кабаре «Мулен Руж». «Хто був у Парижі і не відвідав «Мулен Руж», той не зможе до кінця зрозуміти, що ж таке Париж», – так говорять французи.


S.U.I.T 45


S.U.I.T 46

ТАНЕЦЬ, ВІД ЯКОГО БОЖЕВОЛІЮТЬ «Мулен Руж», що у перекладі із французької означає «червоний млин» – класичне кабаре у Парижі, яке уже понад століття славиться своїми неповторними танцювальними шоу. «Червоний млин» є символічною назвою, адже кабаре і справді розмістилось у затінку одного із двох млинів Монмартра, які вціліли до нашого часу. Відкриття «Мулен Руж» 6 жовтня 1889 року до дня Всесвітньої виставки у Парижі стало неоднозначною подією, що приголомшила увесь світ і повністю змінила уявлення людей про класичні нічні заклади – кабаре-вар'єте. І сьогодні «Червоний млин» залишається однією із найвизначніших пам’яток Франції, а водночас, і культурним феноменом, побачити на власні очі який щороку приїжджають тисячі, якщо не мільйони туристів з усіх куточків світу! Те, від чого божеволіли чоловіки у ХІХ столітті, і що продовжує причаровувати їх сьогодні називається одним нескладним словом – «канкан». Саме цей звабливий танець, у якому головний акцент робиться на ногах танцюристок, підкорив не одне чоловіче серце, а також, звісно, зазнав випадів не одного критикана та моралізатора. Це «божевілля ніг», як його назвала одна із

відомих танцюристок, і тепер залишається візитівкою «Мулен Руж».

МІСЦЕ БОГЕМИ І АРИСТОКРАТІВ Засновники кабаре Жозеф Оллер та Шарль Зідлер спеціально подбали про те, щоб лопасті млина були забарвлені у червоний колір, це сигналізує, що поруч є район червоних ліхтарів. Треба сказати, компаньйони загалом дуже добре продумали місце для свого закладу, адже кабаре відчинило свої двері відвідувачам якраз тоді, коли район, на території якого воно розташувалось звільнили від податків на алкоголь. Таким чином «Мулен Руж» дуже швидко став місцем для розваг, яке облюбували французькі аристократи та люди мистецтва. Так, сюди часто заглядали письменник Оскар Уайльд, художник Пабло Пікассо і навіть принц Уельський. Як правило, сильні світу сього приходили у «Мулен Руж», щоб відпочити, помилуватись та отримати натхнення від виступів вродливих дівчат-танцюристок, які, за іронією долі, зазвичай походили із соціальних низів. В одній із книг так і згадується про «Мулен Руж»: «Королівство ночі, задоволень, де багаті і могутні цього світу


S.U.I.T 47

грають з юними і прекрасними створіннями з дна суспільства».

«МУЛЕН РУЖ» – КОЛИСКА СТРИПТИЗУ? А завдяки художнику Анрі Тулуз-Лотреку до нашого часу дійшли перші картини із зображенням виступів зірок цього кабаре. Художник свого часу бував у «Червоному млині» майже щовечора. Із притаманною йому викривальною іронією, він малює розваги богеми та бідноти, його дуже приваблює темний бік життя вулиці червоних ліхтарів, тому доволі часто з-під його пензля виходять детальні зображення «буднів» повій монмартрських кабаре, яких він розглядає неначе під мікроскопом. Прикметно, що саме «Мулен Руж» приписують зародження стриптизу як розваги та своєрідного мистецтва. Ще у 1893 році дві танцівниці – Манон Лавіль та Сара Браун з’явились оголеними на публіці. Тоді таке свавілля потягло за собою судову справу і навіть людські жертви. Сьогодні ж світ обернувся так, що мало яка з країн може дозволити собі накласти заборону на цей еротичний танець з роздяганням. А коли у 1964 році на сцені закладу облаштували ще й величезний акваріум, у якому плавали оголені танцівниці зі

зміями, то публіка впала у справжній шал. 1964 рік! Сказати, що така родзинка закладу була прогресивною на той час – не сказати нічого. Варто зазначити, що попри свою шалену популярність та світове обожнювання, артисти «Мулен Руж» за весь час існування кабаре лише один раз їздили на гастролі. І не кудинебудь, а до Лондона, щоб просвітити саму Королеву Єлизавету II, що таке справжнє французьке мистецтво танцю!

ПЕРЕЛАМНІ МОМЕНТИ Бували у «Мулен Руж» і важкі часи. Так, у 1915 році кабаре згоріло, однак вже через шість років його повністю відбудували і воно знову манило численних відвідувачів. Діяльність кабаре примусово припинила ІІ світова війна, зате у повоєнний час програма закладу навіть збагатилась. У похмурі 1990-ті «Мулен Руж» геть втратив колишню популярність, аж поки Баз Лурманн не підігрів інтерес публіки до нього своїм фільмом, який вийшов у світ у 2001 році під назвою, яка так і звучить «Мулен Руж». З того часу, протягом уже 15-ти років «Мулен Руж» живе у ритмі нескінченного свята, яке не припиняється ні з ранковим сонячним промінням, ні найтемнішої ночі.


S.U.I.T 48

СЛОВО БЕРУТЬ ЦИФРИ!

ЛИШЕ ВИ ТА ВИДОВИЩЕ

Щоб розуміти масштаби усього, що відбувається у «Мулен Руж» – треба говорити фактами. Акторський склад «Мулен Руж» поставив 6 світових рекордів, до прикладу, танцівниць канкану відзначили за найбільшу кількість помахів ногами. Кабаре одночасно може вмістити 850 глядачів. У знаменитому ревю «Феєрія» артисти використовують близько 1 000 костюмів. Найдешевша вранішня вистава обійдеться вам від 100 євро. Якщо ви хочете відчути усю атмосферу французької ночі у поєднанні із виступами, які зводять з розуму своєю динамікою, кольорами, відвертістю костюмів, помпезністю головних уборів та акробатичністю самих артистів та ще й скуштувати при цьому високої французької кухні – готуйтесь викласти понад 500 євро. А коли вам захотілось VIP-обслуговування, не насолоджуватись стоянням у довжелезних чергах, натомість прийти на свято як істинна богема у супроводі дворецького – це коштуватиме від 1 000 євро. А довершить цей рейтинг число 240 000 – саме стільки пляшок шампанського щорічно випивають відвідувачі «Мулен Руж». Таким чином заклад став одним із найбільших покупців шампанського у світі!

Цікаво, що жінки нарівні із чоловіками часто зі захватом розповідають про це з нічим незрівнянне видовище. Увагу жінок приковують не тільки актори, а й красиві офіціанти, які щохвилини вправно і майже непомітно підливають у келихи шампанське. Часто у «Мулен Руж» вирушають парами, при чому інтерес тут для себе знаходять, як зовсім молоді люди, так і доволі старші. Дехто зізнається, чекав, щоб потрапити сюди десятки років! Інші – відвідують «Мулен Руж» цілими поколіннями. Так один із відвідувачів пише, що був на виставі у кабаре разом з дружиною у 2005 році, якраз тоді він взяв відпустку під час Іракської війни. Чоловік переконує, що нема у світі кращого місця, де б міг забутись солдат у час нетривалого відпочинку у ході війни. І додає, що його хрещений колись багато розповідав йому про «Мулен Руж», яким він його бачив після ІІ світової війни. І наш сучасник підсумовує – хоч акторський склад, звісно, помінявся, але зовсім не змінилась атмосфера самого закладу, яка, направду, затьмарює розум. Вас оточує приглушена, навіть інтимна атмосфера, на усі меблі та людей проливається червоне похітливе світло. Взагалі, у дизайні «Мулен Руж» поєдналось незліченно


S.U.I.T 49

багато відтінків червоного, від геть блідого, до гордого та аристократичного бордо. В інтер’єрі багато ліхтариків та настільних ламп, які лише підсилюють загальний ефект. Столи вистроєні ярусами, відділені своєрідними металевими парканцями у формі сердець. Хтозна, може ці численні серця символізують кількість серцеїдів, які вчащають до цього закладу, а може це символ сердець, які вразив Амур після побаченого на сцені? Нам залишається лише здогадуватись… Світло! Музика! Сцена! І ось ви, як і ще майже тисяча таких самих, прикипаєте очима до феєричного дійства. Дрес-код тут не строгий, однак у джинсах та футболці у кабаре йти не варто, як мінімум тому, що не лише дійство на сцені, а й ваш особистий образ колосально впливає на загальне враження від цієї феєрії. Зовсім близько одне до одного сидять геть незнайомі люди, які часто навіть мови одне одного не знають, але усіх їх поєднує жага пізнати це воістину французьке мистецтво, цікавість і бажання зрозуміти суть, яка ховається за зовнішніми проявами. І раптом, у якесь одне суцільне божевілля та свято життя і пристрасті зливаються фігури танцюристів, їхні блискучі відверті костюми, пір’яні головні убори, музика, вибух світла, повна зала та … ви. Не можна сказати, що «Мулен Руж» – це нахабне, примітивне, пошле шоу. Справді, «Мулен Руж» від ганебних закладів, здається, відділяє тонесенька моральна межа. Але уже більше 120-ти років французам вдається не переступати її, і балансують вони на цій межі доволі елегантно та зі шармом, зрештою, як і в усіх справах, які викликають щем у серці. У своїх виступах актори з одного боку начебто відкривають усе, ба навіть більше, а з іншого – дивним чином, продовжують берегти якусь таємницю. І це змушує

дивитись-дивитись-дивитись і забутись, наче під дією гіпнозу. Сьогодні, треба сказати, як і у перші роки слави цього місця, знамениті актриси вважають за честь для себе виступати у кабаре «Мулен Руж».

ЧЕРВОНИЙ МАГНІТ ДЛЯ МІЛЬЙОНІВ «Мулен Руж» – це не лише видовище, а й їжа. Тутешні кулінари переконують – кожна страва є домашньою, адже готується на місці з натуральних продуктів. Саме у цьому кабаре ви можете скуштувати справжні витвори кулінарного мистецтва і насолодитись елітним шампанським, яке, здається, тече тут ріками. Мабуть ніхто вже не підрахує ту шалену кількість вистав, п’єс, скетчів, акробатичних та танцювальних номерів і виступів відомих шансоньє, які відбувались у цьому залі, а ще пачок грошей, якими ошаленілі багаті відвідувачі засипали талановитих та спокусливих танцівниць. Та й, зрештою, навіщо рахувати? Що дадуть ці цифри? Важливо те, що більше ніж століття «Мулен Руж» у виступах своїх колективів вдається тримати планку незрівнянного культурного явища. Поєднувати еротику та мистецтво, пристрасть та загадку, екзотичні танці та відомий на весь світ канкан, і при цьому залишатись елітним закладом, який не опускається до диких низів. Сьогодні він, водночас, є символом кохання та розчарування, тілесною та духовною насолодою, натхненням для творчих душ та розбитих сердець. «Мулен Руж» щоразу розкривається перед публікою поіншому. Напевно у цьому і є його вічний червоний магніт, який притягує сюди поціновувачів краси та шукачів натхнення з усього світу.


Ліцензія АЕ №525044 вiд 25.11.2014 до 25.11.2019 р., видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Львівській обл. Декларацiя № 5-6964 от 06.08.2015 видана Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській обл.

Ексклюзивне житло та регулярний пасивний дохід – APARTHOTEL LOFT 47 започатковує нову еру у готельному бізнесі України Уявіть собі, ви є власником розкішних апартаментів у самісінькому центрі Львова. За 7 хвилин пішки добираєтесь до Львівської Опери, за 10 – до легендарної Площі Ринок. Досхочу насолодившись післяобіднім Львовом, повертаєтесь до свого помешкання, про шик і блиск якого вже подбали, поки ви гуляли. Ввечері ви збираєтесь неформально поспілкуватись із важливим бізнес-партнером і вам не доводиться намотувати круги центром міста, щоб знайти достойний ресторан, адже він у тому ж будинку, що і ваші апартаменти. Тож до зустрічі залишається кілька годин, а це означає, що у вас більш ніж достатньо часу, щоб сходити у фітнес-зал, який також тут, на місці, і налаштувати себе на правильний ритм перед вечерею. А вже завтра ви їдете у справах за кордон, і поки вас не буде, фахівці подбають про те, щоб ваші апартаменти приносили вам гарний пасивний дохід. «Казка?», – подумаєте ви. «Ні, цілком доступна реальність, яку втілює у життя проект APARTHOTEL LOFT 47», – впевнено каже керівник відділу продажу нерухомості будівельно-інвестиційної компанії СБ ГРУП – Вікторія Білько.


S.U.I.T 51

В Україні тренд на апарт-готелі лише зароджується. У США він успішно триває вже майже чверть століття. Не так давно у цьому напрямі активно почала розвиватись і Європа. То що забезпечило апарт-готелям таку славу? Чим вони відрізняються від звичайних готелів? Ключовою відмінністю і, водночас, перевагою апарт-готелів є те, що ви можете не лише винайняти, а придбати собі номер і постійно проживати у ньому. Тобто ви отримуєте ваші персональні апартаменти. А за бажання, наприклад, якщо ви часто виїжджаєте за кордон, або у вас є інше житло, ви можете свої апартаменти здавати в оренду і отримувати від цього гарний пасивний дохід. Звучить дуже багатообіцяюче. А якщо власник апартаментів довго перебуває за межами міста, то хто контролює, щоб винаймачі дотримувались умов договору та й самі апартаменти, щоб були у належному стані? Усі ці турботи бере на себе обслуговуюча компанія. У випадку APARTHOTEL LOFT 47 – це компанія СБ ГРУП. Ви вкладаєте договір із нашою компанією і від моменту відкриття апарт-готелю отримуєте на свою карту щомісячний гарантований дохід від 7% річних. Мабуть найпростіший і найбезпечніший варіант для додаткового пасивного бізнесу у Львові. Тому що багато людей зараз купляють квартири у Львові під здачу, але не знають, як правильно потрібно робити, щоб отримувати гарні прибутки і не ризикувати. Ми працюємо для того, щоб позбавити людей цих ризиків і приносити їм чистий пасивний дохід. Що вирізняє апарт-готель LOFT 47 з-поміж інших, які поступово починають з’являтись у нашій країні? По-перше, ви стаєте власником ексклюзивних апартаментів у самому центрі Львова. Ви отримуєте право власності, можете навіть прописатись просто в апарт-готелі. По-друге, ми у всьому намагались витримати власне лофтовий стиль і поєднати його зі сучасними тенденціями. До прикладу, у дизайні інтер’єру ми застосовували кладки із цегли, яка має щонайменше 100 років! Високі стелі, алюмінієві вікна, багато простору, витримані кольори дозволяють відчути свободу думки, свободу творчості та самоусвідомлення. Розташування апартаментів відкриває вам ще й чудову панораму насиченого львівського життя, ви насолоджуєтесь та, водночас, перебуваєте над нею, спостерігаєте згори. Придбавши житло у новобудові ми зазвичай отримуємо голі стіни та підведені комунікації, а що отримаємо, коли придбаємо апартаменти у LOFT 47? Ми повністю подбаємо про те, щоб у ваших апартаментах була якісна італійська сантехніка, сучасні меблі, індивідуальне опалення з підігрівом підлоги і електрорегуляторами від Vaillant та REHAU. Апартаменти будуть оснащені ІР домофоном, ІР відеонаглядом, системою припливно-витяжної вентиляції з рекуператором і кондиціонуванням, вхідними дверми у під’їзд, обладнаними Bluetooth та сканером для пальця з алюмінію. Окремо зазначу, що дизайн апарт-готелю LOFT 47 розробляв відомий дизайнер Андрій Асанов. Ви можете замовити для себе один із проектів, які ми вже спільно з ним створили. Або ж, за бажання, особисто попрацювати із дизайнером. Тобто, придбавши апартаменти в APARTHOTEL LOFT 47, ви отримуєте ексклюзивне розкішне житло у центрі Львова, повністю готове до вашого заселення та проживання. З Ваших слів, APARTHOTEL LOFT 47 намагається не лише витримати рівень дорогих готелів за дизайном та оснащенням, а й багато в чому перевершити його. А як щодо додаткових послуг, вони передбачені для власників та винаймачів апартаментів?

Дуже слушне запитання. У вирі сучасного ритму життя людина має максимально ефективно використовувати свій час, саме тому ми пропонуємо вам займатись власними справами, які приносять задоволення та доходи, у той час, коли професіонали подбають про ваші хатні клопоти. Ми забезпечуємо прибирання апартаментів, доставку їжі, послугу шофера, виклик таксі, або, якщо бажаєте, прокат авто чи велосипеда, у нас можна попрасувати речі, здати їх у хімчистку. Для ваших ділових зустрічей ми можемо надати в оренду просторий конференц-зал, робота у якому буде продуктивною та необтяжливою, за потреби, забезпечимо вас послугами перекладачів. Гармонійним завершенням вашого ефективного робочого дня стануть СПА-процедури при нашому фітнес-залі та страви від шеф-кухаря нашого ресторану із грамотно підібраними до них напоями. На скільки апартаментів розрахований APARTHOTEL LOFT 47? APARTHOTEL LOFT 47 розрахований приблизно на 60 апартаментів, кожні з яких мають площу від 45 до 63 м/кв. Погодьтесь, дуже гарне придбання у центрі міста. Коли можна буде заселятись? Ми якраз починаємо продаж апартаментів, тож у читачів S.U.I.T vision є унікальна можливість бути у числі перших власників розкішного житла у центрі міста і стати одними із тих, хто творить нову еру у готельному бізнесі Львова. Вже восени 2017 року ви зможете жити у LOFT 47. Розташований на вул. Куліша, 47, APARTHOTEL LOFT 47 дає можливість вам не лише у будь-яку хвилину потрапити в історичний центр Львова, або спостерігати за його ритмом з найвищої будівлі у цій частині міста, а й дозволяє постійно бути центром у вашому власному житті, центром, який знає собі ціну, вміє керувати власним часом та гуртує довкола себе лише найуспішніших. Адже, ваше житло – це ваше обличчя та ваш ритм життя. А найсучасніші апартаменти у Львові – це LOFT 47. Будьте у ритмі!


THOMAS SABO є одним з провідних світових брендів, що пропонує ювелірні вироби та годинники для жінок і чоловіків. Рушійними силами бренду є любов до моди з її мінливими тенденціями та неймовірне прагнення до створення інноваційних та виразних аксесуарів. Особливо прискіплива увага в дизайні трендових прикрас приділяється деталям, що робить прикраси класичними та елегантними або яскравими та різкими. Це, поряд з найвищими стандартами якості, є ключовими характеристиками світу THOMAS SABO. Виразний дизайн жіночих і чоловічих колекцій THOMAS SABO придбав культовий статус і став високо бажаним серед клієнтів по всьому світу.

Цілеспрямований, з чітким баченням стратегії та розвитку бізнесу, німець Томас Сабо заснував однойменну компанію в 1984 році. Досить швидко його ентузіазм перетворив молоду компанію на один з найуспішніших брендів срібних прикрас у німецькомовному світі. Вже на початку 1990-х років компанія представляла велику команду і зрілу концепцію бренду. Сьогодні THOMAS SABO відомий своїми неповторними колекціями стерлінгового срібла. В 2012 році THOMAS SABO вперше запрошує світових знаменитостей, таких як Кеті Перрі, Поппі Делевінь та Девід Гаррет, для своїх міжнародних рекламних кампаній. Посли представляють дві колекції: Glam & Soul (жіноча) і Rebel Heart (чоловіча). А вже в 2014 році, після запуску колекції Karma Beads, новими обличчями бренду стають топ-модель Джорджія Мей Джаггер і пілот Формули-1 Ніко Росберг. Кінець року відзначається появою вражаючої колекції прикрас із золота та дорогоцінного каміння.

Девіз “Make memories last” належить колекції Love Bridge, він закликає увічнити на браслеті або намисті особливі моменти за допомогою гравірувальної машини та зробити прикрасу унікальною та неповторною. Штаб-квартира THOMAS SABO знаходиться в мальовничому передмісті Нюрнберга в Німеччині, в сучасній будівлі, що оснащена за останніми технологіями, у тому числі і тими, що забезпечують дбайливе ставлення до природи. Переїзд компанії в 2016 році у цей офіс, збудований спеціально для THOMAS SABO, є важливою віхою для подальшого розвитку компанії.


5

|

ІСТОРІЯ БРЕНДУ


S.U.I.T 56

СУКНЯ МРІЇ, АБО СВЯТО ЧУТТЄВОСТІ

Текст: Дарія Янковська

Valentino сьогодні – один з лідерів модної індустрії, культовий бренд, що продає «сукні мрії». І хоча вісім років тому дизайнер Валентіно Гаравані залишив свою компанію і світ моди загалом, проте на успішності Valentino це не позначилося – навпаки, нові креативні директори Марія Грація Кюрі і П’єрпаоло Пічолі продовжили створювати казкові сукні, кожною колекцією демонструючи свій талант і разом з тим – традиційні красу та елегантність Valentino. Парадокс, але зміна дизайнера щоразу йде на користь модному дому – у 2016 Кюрі перейшла у Dior і над останньою колекцією Valentino працював лише Пічолі, якому вдалося максимально підняти і так високу планку модного дому.


S.U.I.T 57

Бренд Valentino був заснований у 1960 р. Валентіно Гаравані. До дизайнера приєднався Джанкарло Джаметті, на ту пору студент-архітектор, який став діловим партнером Валентіно. У 1962 р. у Флоренції в Палаццо Пітті відбувся показ колекції, у якій були сукні лише червоного кольору – саме вони згодом стали знаковими для бренду. У 1968 р. була створена знаменита колекція під назвою Collezione Bianca – на основі білого, молочного, кремового, пісочного, бежевого відтінків, у сукнях якої вперше був використаний логотип – вишита буква V. Мереживну сукню з Collezione Bianca замовила Жаклін Кеннеді для весілля з Арістотелем Онассісом. Відтоді ім’я Валентіно Гаравані стало відомим у цілому світі синонімом розкішного життя. Перша колекція Valentino Haute Couture була представлена у 1989 р. на Тижні високої моди у Парижі. Дизайнер створював одяг, у якому жінка могла бути жіночною, водночас чуттєвою і впевненою у собі. «Я не думаю, що будь-який чоловік захоче йти поруч із жінкою, одягненою як хлопчисько», – говорив Валентіно, хоча ця фраза у наші дні може вважатися неактуальною та гендерно некоректною. Весільні сукні для найвідоміших зірок, розкішні вечірні сукні для червоних доріжок, одяг у класичному стилі – «сукні мрії» стали асоціюватися саме з

Valentino. Одрі Хепберн, Елізабет Тейлор, Софі Лорен, Грейс Келлі, Джейн Фонда, принцеса Діана, Джессіка Ленг, Шерон Стоун, Джулія Робертс, Дженніфер Лопес – це лише деякі імена знаменитих клієнток культового дизайнера. За заслуги перед Італійською Республікою У 1985-му Валентіно Гаравані отримав Орден ступеня Великого офіцера, а вже наступного року – нагороду Кавалера Великого хреста, у 2006 – звання Кавалера Ордену Почесного легіону Франції. У 2007 р. Гаравані вирішив залишити індустрію моди, останнім став показ колекції знакових червоних суконь. Здавалося б, історія успіху бренду з відходом самого Валентіно мала б завершитися чи принаймні сповільнитися, але сталося навпаки. У 2006 р. генеральним директором Valentino S.p.A. став Стефано Сассі. Саме він у 2008 р. призначив новими креативними директорами Марію Грацію Кюрі і П’єрпаоло Пічолі. За вісім років Valentino трансформувався в один з найбільш успішних модних брендів, завдяки плану стратегічного розвитку Сассі і таланту креативних директорів, які вдало поєднували традиції з інноваційними рішеннями, кращі роботи віртуозних майстрів і сучасну естетику. Сьогодні бренд представлений у більш ніж 90 країнах, а на початок 2016 р.


S.U.I.T 58


S.U.I.T 59

компанія досягла обороту в 1 млрд доларів. Під брендом Valentino випускаються жіночий і чоловічий одяг ready-to-wear, аксесуари, годинники та парфуми, є окрема лінія Valentino Haute Couture та молодіжна Red Valentino. Мега талановитий дует Кюрі і Пічолі продовжив створювати сукні мрії, звертаючись до найрізноманітніших культур, творчості відомих художників та вміло використовуючи спадщину бренду. Джерелами інспірацій ставали образи з балету «Лебедине озеро», шекспірівські п’єси та єлизаветинська тематика, ренесансний, візантійський та давньоримський одяг, а колекція Haute Couture весна / літо 2015 за мотивами творчості Марка Шагала своєю схожістю на українські вишиванки викликала справжній вибух в україномовному сегменті інтернету. Колекції Кюрі і Пічолі часто визнавалися найкращими на показах Тижня високої моди у Парижі. У 2016 р. Марія Грація Кюрі була призначена креативним директором Christian Dior. П’єрпаоло Пічолі, залишившись на чолі Valentino без Кюрі, не лише виправдав, а й перевершив всі сподівання, створивши колекцію, інспіровану середньовічним та ренесансним мистецтвом і «Садом земних насолод» Ієроніма Босха. Неймовірно вишукані, прекрасні і водночас носибельні – казкові сукні залишаються головним активом бренду.


S.U.I.T 60

НАЙПОТУЖНІШИЙ БРЕНД УСІХ ЧАСІВ І НАРОДІВ


Текст: Тетяна Грукаленко

Коли ми говоримо про історію будь-якого бренду, то зазвичай називаємо рік, коли про певну марку вперше почули, або згадуємо ім’я людини, яка придумала щось таке нове і до того нечуване-небачене, чи зуміла з доволі банальної речі зробити «зірку», тому що змогла донести до великої аудиторії, що саме без цього неможливо обійтися. Ми вже призвичаїлись жити серед брендових марок, героїв-ідентифікаторів бренду, наспівуємо мотивчики, які також є частиною брендингу. Ми вже давно не звертаємо уваги на те, що наші мізки є під впливом, науковою мовою, різного роду комунікативних методів візуальної і вербальної ідентифікації, що відображають і транслюють ідею бренду. Але… краще про це не думати. Тим більше, що серед цієї лавини звуків, картинок, слоганів, відеороликів є безліч талановитих робіт. Деякі бренди просто зачаровують нас, як зачаровує усе, що відмічене творчістю – будь то мистецтво, красива гра слів, музика, блискавично доведена теорема, мотивуюча і надихаюча рекламна кампанія… І от серед цього вихору талановитого, блискавичного, віртуозного – усього того, що здатна створити обдарована людина, вирізняється один найфантастичніший бренд, який тільки здатне було виплекати людство! Новий рік! Так, саме свято Нового року, цільова аудиторія якого не багато, не мало – уся наша планета. Ви скажете – не усі країни у ніч з 31 грудня на 1 січня відзначають саме новий рік. Так, звичайно. Але ж всі про це знають! І, хтозна, може нишком і святкують. Ми ж святкуємо китайський Новий рік, який, між іншим, вже також став брендом. Увесь світ у ніч на 1 січня вибухає радістю, веселощами, передчуттям. Випивається немислима кількість літрів шампанського, вистрілюють мільйони хлопавок, з’їдаються мегатонни салатів і мандаринів, не зовсім тверезі Санта

Клауси і Діди Морози рядами і колонами розлітаються по світу, і хто через комин, хто – у вікно розносять нескінченні подарунки по домівках. Усі щасливі, усі чогось чекають, усі трошки божеволіють… Секрет такої популярності дуже простий: новорічна північ – це час, коли навіть дорослим дозволено вірити у чудеса. Цей «дозвіл» йде з такої глибини віків, яку нам і уявити складно: вважається, що Новий рік – одне з найперших свят усього людства. Найбільш ранні документальні свідчення сходяться до третього тисячоліття до нашої ери. Точно відомо, що Новий рік відзначали, наприклад, у Месопотамії. Але історики вважають, що свято ще древніше, і нашим новорічним традиціям приблизно 5 000 років. Традиція святкування Нового року була пов'язана з тим, що всі землеробські роботи починалися наприкінці березня, після того, як прибувала вода у Тигр і Євфрат. Протягом 12 днів цю подію відзначали ходами, карнавалами і маскарадами. Вже тоді було прийнято влаштовувати нічні святкування з танцями і музикою, дарувати одне одному подарунки. Під час свята заборонялося працювати і вершити суди. Поступово звичай святкувати Новий рік набував все більшого розмаху – іудеї, що перебували у вавилонському полоні, запозичили цю традицію, від них вона перейшла до греків, а вже від греків – до народів Західної Європи. Коли Юлій Цезар увів новий календар (зараз його називають Юліанським), першим днем нового року стали вважати перший день січня. Римляни у цей день приносили жертви дволикому богу Янусу, одна голова якого дивиться у минуле, а інша – у майбутнє. Римляни вважали цей день сприятливим для будь-яких починань, і помпезно його відзначали. Головними атрибутами свята були вбрана ялинка і подарунки.


S.U.I.T 62

Однак у всьому світі Новий рік, тобто початок нового року, ще багато століть відзначали або на початку весни, або в кінці осені – відповідно до сільськогосподарських циклів. Слов’яни до XV століття початок року святкували 1 березня. У 1600 році свято перенесли на осінь, а ще через сто років, приблизно у той же час, що і по всій Європі, Петро I, цар Московії, палкий шанувальник голландських і німецьких нововведень, видав указ про загальне святкування Нового року 1 січня, наказавши влаштовувати у цей день феєрверки і народні гуляння. Сьогодні Новий рік – найулюбленіше свято для мільйонів людей із різних країн. Це один з тих небагатьох днів у році, коли майже весь світ зайнятий одним і тим самим: всі стежать за годинниками, п'ють шампанське і радіють новому року так, нібито існує реальна можливість того, що він з якихось невідомих причин не настане.

ТРАДИЦІЇ РІЗНІ. АТРИБУТИКА ОДНАКОВА Новий рік святкують у різних країнах відповідно до місцевих, національних традицій і особистих вподобань. Італійці викидають із вікон старі праски, меблі та інший мотлох, тому що новий рік треба починати, звільнившись від усього старого. Жителі Панами намагаються якомога голосніше шуміти, для чого вмикають сирени своїх машин, свистять і кричать. На Еквадорі особливе значення надають кольору нижньої білизни, яка приносить любов і гроші. У Болгарії вимикають світло, тому що перші хвилини Нового року – це час новорічних поцілунків. У Японії замість 12 звучить 108 ударів дзвону, а найкращим новорічним аксесуаром вважаються граблі – щоб загрібати щастя. У Шотландії у новорічну ніч підпалюють бочки з дьогтем і котять їх вулицями, спалюючи таким чином Старий рік


S.U.I.T 63

і запрошуючи Новий. У Франції головне – обійняти бочку з вином і привітати її зі святом. На Кубі з вікон виливають воду – так усі жителі острова Свободи бажають Новому року світлого і чистого, як вода, шляху. В Угорщині у «доленосну» першу секунду Нового року вважають за краще свистіти – вважається, що саме свист відганяє від житла злих духів і закликає радість та достаток. В Англії під час ударів дзвону закохані, щоб не розлучатися у майбутньому році, повинні поцілуватися під гілкою омели, яка вважається магічним деревом. А також на Британських островах, коли годинник б'є 12, відкривають задні двері будинку, щоб випустити Старий рік, а з останнім ударом годинника відкривають передні двері, впускаючи Новий рік. І ще у них, в Англії, до новорічного столу подають індичку з каштанами і смаженою картоплею під соусом, а також тушковану брюссельську капусту з м'ясними пирогами, після чого у хід йдуть пудинг, солодощі, фрукти… Ох, аж у голові паморочиться, як уявиш усе це шаленство! Але серед усього цього розмаїття головними атрибутами свята (тобто ідентифікаторами бренду «Новий рік») є – вбрана ялинка, або інші хвойні рослини, шампанське, вогні гірлянд, бій годинника, подарунки, нестримні веселощі і доброзичливий морозний дідок з червоним носом.

БЕЗ ЦИХ ОЗНАК НОВИЙ РІК Є НЕМИСЛИМИЙ Новорічна ялинка. До 1916 року вона називалася різдвяною. У 1916 її перейменували у новорічну, проте мета залишилась тією ж – бути символом зимових веселощів.

Традиція прикрашати на Новий рік ялинку прийшла до нас із Німеччини. Перші ялинки стали прикрашати на цій землі ще у VIII столітті. Хвойна красуня з'явилася у Німеччині як символ перемоги над язичницьким ясенем Одіна. За легендою, після того, як дерево верховного германо-скандинавського бога зрубали, з нього проросла ялиця, яка могла бути замінена або сосною, або смерекою, і ототожнювалась з Різдвом. Однак перші вбрані саме під Різдво ялинки з'явилися в XVI столітті в Ельзасі (тоді ще французька територія). Як писав літописець, «на Різдво у тутешніх будинках встановлюють ялинки, а на їх гілки вішають троянди з кольорового паперу, яблука, печиво, шматочки цукру і мішуру». Цей приємний звичай скоро поширився всією Європою. Близько 200 років тому пишних красунь стали вже регулярно встановлювати у королівських і царських палацах Франції, Німеччини, Англії, Норвегії, Данії і Росії. Перша «слов’янська» ялинка з'явилася також завдяки Петру I, який своїм указом звелів прикрашати будинки сосновими, смерековими і ялівцевими гілками, за зразками, що поставлені у Гостинному дворі, і на знак веселощів обов'язково вітати одне одного з Новим роком. Після смерті Петра I новорічні ялинки ставити перестали. Лише власники трактирів прикрашали ними свої будинки, причому ці ялинки стояли у трактирах цілий рік, звідси і пішло «йолки-палки». У радянський період, ялинку як символ Різдва, внаслідок боротьби з «опіумом для народу», заборонили на цілих 17 років. Тільки у 1935 році її нам повернули, вже з новим змістовим забарвленням: святкова зустріч Нового року.


S.U.I.T 64

САНТА І МОРОЗ Прообразом Санта Клауса є християнський святий III століття – Миколай. У нас Святий Миколай відомий як Микола Чудотворець. Знаменитий він тим, що усе своє життя присвятив допомозі людям. Протягом століть образ Санти змінювався під впливом різних соціальних, політичних і релігійних чинників, Санта із поважного святого трансформувався у кумедного веселого товстуна у гномському ковпаку. Здається, що цей добрий старий з білосніжною бородою існував завжди, проте символом новорічних свят він став лише близько 200 років тому. Образ Діда Мороза складався поступово, і кожен народ вносив у нього щось своє споконвічне, але обов'язковими його атрибутами були білі вуса і борода, рукавиці та мішок з подарунками. Ось, власне, через цей самий мішок з подарунками і сталася чергова плутанина, яка призвела до того, що в Англії та Америці традиційного Діда Мороза стали називати Санта Клаус. А потім і в багатьох інших країнах так само: Санта Ніколас (у Бельгії), Святі Мікалаус (у Чехії), Сайті-Каас або Синтер Клаас (у Голландії). Всі ці імена перекладаються українською однаково – Святий Миколай. Особливе вшанування святого Ніколауса у Німеччині почалося вже c VI століття, у Римі – з VIII, а вже у Середні віки і в інших країнах Європи встановився добрий звичай: у Миколин день, 19 грудня, дарувати дітям подарунки, наслідуючи приклад святого.

Сьогоднішній Санта Клаус – спільне дітище голландців, американців і англійців. Бороду йому намалював у 1860 році американський художник Томас Найт. Потім його одягли у червону шубу, облямовану хутром. Образ доброзичливого товстуна із невід’ємним мішком з подарунками придумав англієць Тенніел. Однак той образ Санта Клауса, який ми сьогодні знаємо, – це цілком і повністю продукт іміджмейкерів «Кока-Коли». У 1931 році компанія «Кока-Кола» запустила рекламну кампанію «Санта Клаус теж п'є кока-колу!» Для збільшення продажів прохолодних напоїв у зимовий час. При цьому вона трохи «модернізувала» знайомий усім образ Санти, розроблений Хеддоном Сандбломом. Саме цьому художнику належить заслуга створення образу чарівного Санта-Клауса, впізнаваного і дуже популярного в усьому світі. Він придумав такий собі гібрид гнома з Дідом Морозом у червоному ковпаку з білою обшивкою і у червоних коротких жупані і штанях з пляшкою кокаколи, звісно. Пригадуєте свої почуття, коли за місяць до Нового року починається реклама «Кока-Коли»? Так, це безперечно, радість від передчуття свята! Він такий, кокаколівський Санта! Надихаючий радіти. Дід Мороз – це ніяк не похідне від святителя Миколая, або від Санта Клауса, це зовсім окрема фольклорна традиція. Батьківщиною Діда Мороза вважається Лапландія – регіон, який традиційно населяють саами (стара назва – лопарі, лапландці), територія, що знаходиться на північ


S.U.I.T 65

від Північного полярного кола. Тобто, це дуже морозний край! Досить довгий час Мороз (як називали його у слов'янській міфології та східно-слов'янських казках) і ялинка з Новим роком існували відокремлено. Їх об'єднання відбулося у другій половині XIX століття за царювання Олександра II, коли у Росії відзначають перші спроби створити самобутнього «різдвяного діда», який дарував би подарунки російським дітям, як Микола Угодник у їхніх західних однолітків. Дід Мороз до недавнього часу був символом Нового року у багатьох країнах світу. Кожен народ називав його по-своєму: Йолупукки (фіни), Деда Мраз (хорвати), Ноель Баба (турки), Пер Ноель (французи). Усі ці персонажі єдині в одному – вони приносять подарунки на Різдво і Новий рік. У Санта Клауса і Діда Мороза багато відмінностей і в образі, і у поведінці. Санта Клаус є товстуном у короткій шубці, смішних черевиках і ковпаку, на носі у нього окуляри, та іноді він курить люльку. Палиці у нього немає, зате він їздить на санях, запряжених оленями. Супроводжують його ельфи. Дід Мороз суворіший. Він високий, ставний, носить довгу шубу червоного, синього або білого кольору, в руках

– посох, а на голові шапка. У нього довга сива борода, ніяких окулярів і люльок. Роз'їжджає він по світу на трійці коней. Обов'язковою супутницею Діда Мороза є Снігуронька.

З НОВИМ РОКОМ, ЖИТЕЛІ ПЛАНЕТИ! Найграндіозніше, найбожевільніше, найочікуваніше, най-«вірю у чудеса», найсмачніше і найяскравіше свято! Свято, яке обросло такими «ідентифікаторами бренду», що пройшли семимильними кроками крізь століття (і не загубилися!), такими фірмовими знаками, символами, таким піаром чорним і білим, такою візуальною та аудіокомунікацією зі своєю цільовою аудиторією, що маркетологу, який усе це розпочав, повинні давати щось на кшталт Нобелівської премії систематично раз на століття! Як мінімум. Отже, вітаймо Новий 2017 рік! Українською, російською, англійською, французькою, іспанською, німецькою, італійською, фінською, японською, норвезькою, ісландською… І ще безліччю мов нашого чудового дому – Землі!


Названо найкращі ресторани України 2016 року! 3 грудня в КВЦ «Парковий» (м. Київ) відбулася церемонія нагородження переможців Національної ресторанної премії СІЛЬ® 2016. 12 кращих ресторанів України за версією премії СІЛЬ® 2016: • Найкраща кав’ярня – LONDON, Київ; • Найкращий м’ясний ресторан – BEEF м’ясо & вино, Київ; • Найкращий рибний ресторан – Ібсен, Київ. Партнер номінації – Polar Seafood Ukraine: • Найкращий ресторан української кухні – Канапа, Київ; • Найкращий ресторан національної кухні – UNDER WONDER, Київ; • Найкраща кондитерська – Цукерня, Львів; • Ресторан з найкращою винною картою – Vintage Nouveau, Львів; • Найкращий пивний ресторан – Пивна Дума, Київ. Партнер номінації – Stella Artois: • Найкращий ресторан авторської кухні – BAO, Київ; • Найкраще міське кафе – Бар мідій Kotelok, Одеса; • Відкриття року – Остання Барикада, Київ; • Найкращий бар – Loggerhead Bar, Київ. Партнер номінації – Nemiroff. Достовірність результатів підтвердив офіційний аудитор Премії – компанія RSM Ukraine.

В якості нагороди переможці отримали мідну сковорідку СІЛЬ® французького бренду deBuyer, встановлену на новій основі зі скла виробництва компанії Tiger. Загальна кількість номінантів цього року склала рекорд за 4 роки існування премії – 1 934 ресторани з 48 міст України! За свої нагороди у фіналі боролись 129 ресторанів з 13 міст. Це заклади, названі експертами Премії як кращі в своїх номінаціях, а також ресторани, які самостійно подали заявку на участь і пройшли голосування експертів. Їх оцінювали члени журі премії, до складу якого цього року увійшли як українські, так і зарубіжні ресторатори, шеф-кухарі, журналісти, топ-менеджери. Члени журі особисто відвідали ресторани (кожен – мінімум тричі) і виставили свої оцінки за 4 критеріями: «Кухня», «Сервіс», «Атмосфера», «Спеціалізація». Спонсор премії – Nemiroff, Ексклюзивний автомобільний партнер – Mercedes-Benz, Технологічний партнер – Maresto, Інноваційний партнер – Miele, Юридичний партнер – GoLaw, Ексклюзивний перевізник – «А-Транс», Флористичний партнер – Olha Dorss, Beauty-партнер – KOKO nailroom, спеціалізований партнер – «Ресторатор», Генеральний діловий медіа партнер – liga. net, Міжнародний інформаційний партнер – «Кабаре», Drinks+, Drinks.ua, Головний медіа партнер у Львові – «Афіша міста Львів». Партнери: КВЦ «Парковий», Fairmont Grand Hotel Kyiv, Johnnie Walker, World

Class, Stella Artois, ТС плюс, PepsiCo, Polar Seafood Ukraine, Mirs, ProService, Monin, Manezh, DressBox, Golets, «Одіссей», Premier Food, Deol Partners, «Реста», Vittel, Perrier, АТМ, ЕКТА, ExMoto. Головну подію ресторанної індустрії можна було дивитися в режимі реального часу: онлайн трансляція церемонії проводилася на сайті http://saltawards.com. Національна ресторанна премія СІЛЬ® – це головна професійна подія ресторанної індустрії України. Премія заснована у 2013 році Клубом готельєрів та рестораторів Hoteliero з метою визначення кращих ресторанів країни, а також розвитку галузі гостинності в цілому. Вона об’єднує українських рестораторів, структурує ринок, а також інформує гостей про якість закладів.


Названо 25 кращих готелів 8 країн Європи 2016 року! 5 грудня 2016 року в київському готелі InterContinental Kyiv, Україна, вперше відбулася церемонія нагородження премії International Hospitality Awards® 2016. У рамках премії International Hospitality Awards® у 2016 році за звання кращих боролися готелі з 8 країн: Україна, Польща, Словаччина, Угорщина, Молдова, Румунія, Болгарія, Грузія. 25 Кращих готелів за версією International Hospitality Awards® 2016: Найкраща локальна мережа – Premier Hotels and Resorts, Україна; Найкраща маркетингова кампанія – Taor Karpaty, Ластівка, Львівська область, Україна; Найкраща програма з корпоративної соціальної відповідальності – ALFAVITO hotel, Київ, Україна; Найкращий апарт-готель – Park Inn by Radisson Bucharest Hotel & Residence, Бухарест, Румунія; Найкращий бар в готелі – M1 Club Hotel / Prosecco bar P1, Одеса, Україна; Найкращий бізнес-готель 3* – NADIYA HOTEL, Івано-Франківськ, Україна; Найкращий бізнес-готель 4* – KRONWELL BRASOV HOTEL, Брашов, Румунія; Найкращий бізнес-готель 5* – Inter Continental Kyiv, Київ, Україна; Найкращий бутік-готель – Hotel Moments, Будапешт, Угорщина;

Найкращий дизайн-готель – Hotel PRIVO, Тиргу-Муреш, Румунія; Найкращий заміський готель – Verholy Relax Park, Соснівка, Полтавська область, Україна; Найкращий історичний готель – Grand Hotel Kempinski High Tatras, Високі Татри, Словаччина; Найкращий курортний готель – Radisson Blu Resort Bukovel, Буковель, Україна; Найкращий лижний курорт – Marco Polo Hotel, Гудаурі, Грузія; Найкращий медичний готель – Bristol ART & Medical SPA, Буско-Здруй, Польща; Найкращий міні-готель – Premier Geneva Hotel, Одеса, Україна; Найкращий ресторан в готелі – VOGUE Café, Fairmont Grand Hotel Kyiv, Київ, Україна; Найкращий спорт-готель – Marco Polo Hotel, Гудаурі, Грузія; Найкращий хостел – DREAM Hostel, Варшава, Польща; Найкращий етно-готель – Stara Pravda, Поляниця, Івано-Франківська область, Україна; Найкращий Green-готель – Taor Karpaty, Ластівка, Львівська область, Україна; Найкращий Luxury-готель – Fairmont Grand Hotel Kyiv, Київ, Україна; Найкращий mice-готель – KRONWELL BRASOV HOTEL, Брашов, Румунія; Найкращий SPA-готель – Grand Hotel Kempinski High Tatras, Високі Татри, Словаччина;

Відкриття року – Hotel Moments, Будапешт, Угорщина. Переможці премії отримали нагороди зі скла, розроблені компанією Tiger. Оцінка номінантів формувалася на основі думки міжнародного журі (50% результату) та на підставі даних всесвітньо відомих рейтингових компаній: Booking.com (25% результату) і TrustYou.com (25% результату). Прозорість та об'єктивність – це головні чинники, що визначають репутацію Премії і високий ступінь довіри учасників. Участь для номінантів – безкоштовна, подати заявку міг кожен готель з 8 країн. Офіційним аудитором премії International Hospitality Awards® є міжнародна аудиторська компанія RSM. Ексклюзивний автомобільний партнер премії – Mercedes-Benz, Юридичний партнер – GoLaw, Офіційний DMC партнер – BTL, ексклюзивний перевізник – «А-Транс», Флористичний партнер – Flor People, Beautyпартнер – KOKO nailroom, Генеральний діловий медіа-патнер – liga.net, Генеральний міжнародний медіа-партнер – The Financial. Партнери: Swiss Education Group, Yield Planet, TrustYou, Kärcher, Vaillant, Mirs, Villeroy & Boch, ProService, Nestlé, Deol Partners, Tiger, Manezh, ТС Плюс, DressBox, Golets, Odyssey, Premier Food, Art-hotel Bakkara, Premier Hotels and Resorts, АТМ, ЕКТА, Літер, ExMoto. Організатор заходу – Клуб готельєрів та рестораторів Hoteliero®.


S.U.I.T 68

Міжнародний конкурс дизайнерів одягу ZŁOTA NITKA – це найбільший конкурс у сфері моди, який проходить в польському місті Лодзь впродовж 23 років. Його метою є відкриття найбільших талантів серед польських та закордонних молодих дизайнерів, їх підтримка та промоція на початку кар’єри. Завдяки участі у Конкурсі молоді дизайнери мають можливість продемонструвати свої роботи і талант кращим польським і світовим дизайнерам, журналістам та редакторам у галузі моди. Молоді дизайнери представляють колекції під час професійного показу, підготованого спеціалістами. Вони мають можливість працювати з професійними перукарями, візажистами, стилістами. Режисер показу підтримує учасників, консультує, в який спосіб найкраще представити колекцію, підібрати музику, візуалізацію і світло для показу – завдяки цьому показ не відрізняється від найкращих світових шоу. Подія щороку організовується

у винятковому місці і об’єднує людей світу культури і бізнесу. Традиційно партнерами Конкурсу є мер міста Лодзь і маршал Лодзького воєводства. Молоді дизайнери завдяки участі у Конкурсі отримують досвід, цінні контакти і нагороди, які можуть значно полегшити їм професійний старт в цій галузі. Багаторічна традиція Конкурсу, склад журі і сотні колекцій, які подаються до участі, роблять його однією з найважливіших і найбільш престижних подій в Польщі. Історія показує, що дизайнери, які беруть участь у Конкурсі, не лише отримують знання щодо організації своєї праці в майбутньому, але й завдяки здобутим контактам розпочинають кар’єру у цій сфері. Щосезону видається унікальний каталог, в якому представлені колекції фіналістів. До складу журі входять відомі польські та світові дизайнери і професійні журналісти, тому конкурс здобув неабияке визнання і з року в рік збирає все більше учасників і симпатиків.

Заявки на участь приймаються до 10 березня: zgloszenia@zlotanitka.eu


S.U.I.T 69

SWOT-АНАЛІЗ ПО-СІМЕЙНОМУ Жити в соціумі досить складно: твоє оточення постійно вимагає, щоб ти брав на себе відповідальність, приймав рішення, робив вибір. Зробити ремонт чи поїхати у відпустку? Взяти кредит чи переконати себе, що гроші – це суще зло? Змінити роботу чи почати власний бізнес?

Схоже, ці проблеми вибору не давали спокою також працівникам Гарвардської школи бізнесу, які 53 роки тому розробили простий та дієвий спосіб упорядкувати свої думки – SWOT-аналіз. Більшість людей інтелектуальних професій знають про цей метод, але про всяк випадок нагадаємо. SWOT – це скорочення від Strengths (сильні сторони), Weaknesses (слабкі сторони), Opportunities (можливості) і Threats (ризики). За цією технологією слід проаналізувати внутрішнє середовище компанії і спершу виписати сильні сторони, потім – слабкі. Тоді – слід спрогнозувати вплив зовнішнього середовища – нові можливості – як наслідок розвитку сильних сторін та нові ризики – як результат погіршення слабких сторін. Геніальність SWOT-аналізу в тому, що він не тільки простий та доступний, а й може допомогти у вирішенні побутових питань. Як приклад, для багатьох непросте рішення – переїзд з одного міста до іншого. Хоча б з Івано-Франківська до Львова. Відповідно до прикладу, SWOT-аналіз виглядав би так: • сильні сторони автора аналізу: легка адаптивність, невибагливість; • слабкі сторони: відсутність бажання щось кардинально змінювати; • можливості: вищий рівень життя, невелика відстань до батьків, ментально близькі люди, можливість роботи у системних компаніях, побудова кар’єри; • ризики: велика вартість орендної плати, відсутність соціальних зв’язків.

У ситуаціях, коли важко прийняти раціональне рішення, ключовим фактором успіху є правильна систематизація інформації. У матриці SWOT важливим є розділення факторів на дві категорії: ті фактори, на які ми маємо вплив (внутрішні) та ті, на які не впливаємо або ж такий вплив є опосередкований (зовнішнє середовище). У кожній з клітинок може бути кілька позицій. Усередині кожної – слід розставити пріоритети вагомості. Чим важливіший компонент – тим більше уваги слід приділяти розвитку позитивних факторів та мінімалізації негативних. У результаті – приймемо раціональне рішення, згідно актуальних на даний момент пріоритетів. І ще – дуже важливо: SWOT-аналіз не є панацеєю. Тим паче – не єдиним методом прийняття рішень. Втім, технологія суттєво систематизовує інформацію про сам вибір.

У результаті такого аналізу його автор з легкістю зрозумів би, що можливостей у нього набагато більше, ніж ризиків. Відповідно, якби наважився, зміг би кардинально змінити власне життя.

Михайло Ткач, експерт Громадської Школи Бізнесу bc-school.com.ua +38 (096) 881 62 70

Довідка: Громадська Школа Бізнесу – перша бізнес-школа для керівників та власників малого бізнесу, заснована у 2012 році. Серед основних продуктів – програма МВА Executive Management, MBS (Make Business Successful), дводенний інтенсив «Матриця успішного бізнесу», Growing Pains (діагностика бізнесу).


6

|

ПОРТАЛ


S.U.I.T 72

ДУЖЕ ОСОБИСТЕ … Текст: Олена Андрусів

Найкращі свята – ті, що відбуваються всередині нас. (Фредерик Бегбедер)

Поширена думка – очікування свята краще за саме свято. І таки так, ми часто живемо в передчутті свята. Але мало хто задумується, звідки ж взялося усе це розмаїття празників і дат, і чому взагалі є така потреба – щось святкувати. Як це не дивно, але свята тісно пов’язані з магією та ритуалами. Ще у язичницькі часи з’явилися ритуальні танці навколо багаття. Їх влаштовували на честь вдалого полювання, після якого славили богів, поклонялися ідолам, прагнучи умилостивити їх жертвоприношеннями. Час минав, додавалися нові свята. Зібрали урожай – свято. Почався новий календарний сезон, новий цикл – свято. Народилася дитина – свято. Колись святкові дні носили характер традицій і звичаїв. Згодом вони ставали офіційними, ще пізніше – регламентованими. І на сьогодні у кожній сім’ї та країні, у кожного народу, у кожній культурі та релігії налічується сила-силенна приводів видихнути буденну напругу і відчути присутність свята.


S.U.I.T 73

Проте вернемося до витоків – буквально до власних витоків. У життя кожної окремої людини свято входить з дня її появи на світ. Власне, сам факт народження – свято. Одна з версій походження традиції святкувати день народження пов'язана з культом святкування народження індоіранського бога Сонця – Мітри. Ця традиція була запозичена римлянами, а пізніше прижилася і у нашому суспільстві. Згадуючи дитинство, від найніжнішого періоду до старшого, святкування перших дат – рочок, п’ять, десять, а далі шістнадцять, вісімнадцять.., у нашій пам’яті спливають радісні, кумедні, щасливі і веселі моменти. Але чим більше нам років, чим більше разів ми святкували свій день народження, тим звичнішим і рутиннішим стає для нас цей день. Більше того, досить часто апатія, виснаженість та легка депресія стають незмінними супутниками трьох-чотирьох тижнів, що передують радісній, здавалося б, події. Чому так відбувається? Є наукова версія, що тіло людини на підсвідомому рівні несе крізь роки пам’ять про народження «в муках». Безкінечний процес переймів та від’єднання плоду від материнської утроби, нелегкий прохід родовими шляхами, перший обпікаючий легені вдих – свято народження супроводжується справді непростими випробуваннями, які лишають свій відбиток у психіці. І саме у період дати народження ці відбитки проявляються найбільш яскраво, на що і реагують у тій чи іншій мірі чутливі люди. Існує ще одне пояснення нестабільного психологічного стану людей, чий день народження наближається. У кожного з нас є визначена життєва програма, на яку при народженні нам дається певна кількість життєвої енергії (до речі, на Сході мудреці кажуть, що життя людині вимірюється не кількістю років, а кількістю вдихів-видихів. Саме тому йоги живуть довго: вони вміють контролювати дихання, сповільнюючи його). Так от, ця енергія «видається» не вся відразу. На кожен рік життя «приходить» певна її порція для реалізації цілей, мрій і планів. І приходить вона саме у день явлення на світ. Але чим вищий темп життя, тим швидше випалює себе людина. Ближче до кінця року енергії стає менше. Якщо ми проживаємо рік дуже активно, переобтяжуємо себе стресами, виснажуємся непотрібною діяльністю, забуваючи про свої цілі, то, як правило, за два тижні або за місяць до дня народження відбувається «відкат»: слабкість у тілі, зниження імунітету, захворювання, печаль, депресія, дратівливість, хронічна втома, апатія до всього. Тобто запас енергії закінчується швидше, ніж надходить наступна порція «поповнення». Якщо ж ми раціонально користувалися цим ресурсом, то відчуваємо лише прийдешні оновлення і радість. Але що заважає нам враховувати цю циклічність надходження енергії, і правильно підготуватися до дня народження?


S.U.I.T 74

«Щороку 31 грудня ми з друзями ходимо у лазню ...». Замінивши 31 грудня на дату свого народження, а решту фрази – на те, як і з ким ми проводимо цей день, отримаємо ... прогноз на цілий рік життя! Як це зазвичай звучить? Щороку 5 березня я бігаю по магазинах у пошуках частування для гостей. Або так: кожного року 11 вересня я з жахом розглядаю себе у дзеркалі, намагаючись забути, скільки мені років. Або зовсім сумно: щороку я заливаюся шампанським так, що геть-чисто забуваю все, що відбувалося цього дня. Що маємо у результаті? Рік метушні, рік депресії або рік у повному тумані. Ну хіба це щастя? Хочеться ж зовсім іншого. Щоб нас любили і цінували, щоб відображення у дзеркалі тішило, а життя було калейдоскопом цікавих подій. І тут на допомогу може прийти одна з найдревніших систем самопізнання – астрологія. Астрологія надає даті народження великого значення. Та мить, коли Сонце займає ту ж позицію на небі, у якій воно було у момент вашого народження N років тому, вважається початком персонального року. У цей момент часу включається власний соляр. Соляр – це гороскоп, який описує картину майбутнього року. Окрім цього, астрологія розглядає гороскоп людини в контексті дванадцяти основних напрямів людського життя. Ці сфери співвідносяться з дванадцятьма домами гороскопу наступним чином:

1-ий дім: зовнішність, імідж, і все те, що людина являє собою в очах інших людей. 2-ий дім: фінанси, особисті цінності, майно. 3-ий дім: сусіди, приятелі, брати і сестри, коло спілкування, навчання, переміщення. 4-ий дім: сім'я, домашнє вогнище, будинок, батьки. 5-ий дім: діти, відпочинок, любов і розваги. 6-ий дім: робота, товариші по службі, здоров'я. 7-ий дім: партнери, шлюб, відносини з іншою людиною тета-тет. 8-ий дім: екстремальні ситуації, кризи, глибокі зміни. 9-ий дім: подорожі, вища освіта, світогляд. 10-ий дім: кар'єра, цілі, досягнення. 11-ий дім: друзі, однодумці, плани і надії, громадські ініціативи. 12-ий дім: таємниці, духовне і релігійне життя. Дванадцять домів гороскопу можна співвіднести з дванадцятьма днями, що слідують за днем народження. Знаючи це, людина має можливість у кожен з цих днів закласти сприятливу програму у відповідну сферу життя через певні символічні дії. Які саме? Прислухаймося до себе, адже у кожної людини підсвідомість розмовляє своєю системою символів, знаків та ритуалів, і приділивши цьому належну увагу, кожен точно знайде свій спосіб.


S.U.I.T 75

Але і це ще не все. Описана відповідність може також бути корисною для того, щоб зробити собі прогноз на майбутній рік. Для цього співвідносимо кожен з 12-ти днів, наступних за днем народження, з 12-ма місяцями майбутнього року. І тоді вийде, що події, які відбудуться у перший день соляру, будуть відлунням першого місяця майбутнього особистого року, другий день опише картину другого місяця і так далі. Наприклад, якщо у третій день ви стали мимовільним свідком романтичних відносин закоханої пари, то цілком ймовірно, що через три місяці ви станете учасником любовної історії. Тож незайвим буде вести щоденник і записувати всі події цих перших після дати народження днів. І коли після власноруч створеного «чуда», а насправді – раціонально продуманого на основі знань древніх мудреців та сучасних психологів плану дій, настане персональний новий рік, тоді і почнеться справжнє святкування, усвідомлене і бажане. А святкувати таки варто – підбивши підсумки попереднього року, відмітивши здійснені плани і мрії, укорінившись у своєму успіху та інтегрувавши набутий досвід, ми психологічно і душевно стаємо зрілішими, наповненішими та відкритішими до наступних не менш захопливих моментів життя. Саме у такому стані ми робимо усвідомлений вибір способу святкування: у компанії чи усамітнено, вдома чи у мандрах, танцюючи в шумному клубі чи спостерігаючи вогонь каміну у затишній оселі. Головне, що ми сприймаємо суть дати як свято, яка ж форма його – це вже вторинне питання. А є ще одна точка зору… У відомій дитячій пісеньці шкодується про те, що день народження тільки раз на рік. Але ж сам факт нашого життя – це свято. Тож може щодня просто святкувати життя?

Фото: Joaquima Casas Bo


S.U.I.T 80


S.U.I.T 81

ЇЖА ДЛЯ РОЗДУМІВ Текст: Тетяна Грукаленко

Свято і їжа – це, так би мовити, святе. Уявіть собі будь-яке празникування без цього начебто буденного, а по суті ритуального дійства. Якби це не було стародавнім ритуалом залучення у своє життя достатку, то навіщо нам було б відзначати всі свята багатими застіллями? Нормально і звично бачити на святковому столі достаток – багато смачної, незвичайної і красивої їжі, яку не те, щоб не можемо собі часто дозволити, а якось навіть і не прийнято споживати у звичайні дні. Якщо щодня їсти святкову їжу, то вона стане буденною. І як тоді відрізняти святкові дні від несвяткових? Ось як все заплуталося.


S.U.I.T 82

Але це тільки початок у роздумах про філософію святкової їжі. А якщо ви, у принципі, філософ, або прихильник здорової та корисної їжі? Або якщо відповідно до традиції, стіл повинен бути пісним, а це не вписується у рамки вашого поняття про свято? А може ви йдете у ногу зі сучасними трендами, ловите «писк» примхливої моди? А мода вона така – диктує свої правила. І ось, наприклад, на сьогодні величезна кількість не тільки окремих людей, а мало не цілих країн стають відданими адептами вегетаріанства. Таке от віяння, або скоріше навіть вихор, у модних гастрономічних тенденціях. Які продукти у моді, а які вже не актуальні? Це запитання лише на перший погляд здається дивним. Модні віяння можуть впливати не тільки на вибір одягу та зачіски або стиль оформлення інтер'єру, але і на кулінарні уподобання. Актуальні тенденції у їжі суттєво впливають на популярність тих чи інших продуктів або страв. Так ось, 2016 рік ознаменувався фундаментальними змінами харчових звичок на користь кухні, в основі якої – рослинні продукти. Страви приготовані на основі рос-

линних інгредієнтів – це модно, корисно для здоров'я і екологічно. І ці зміни, про що переконливо говорять ресторатори зі світовим ім'ям, тільки набирають обертів, отож у наступному році у полку вегетаріанців прибуватиме і прибуватиме. Веганський бургер з «кров'ю» – одна з найцікавіших гастрономічних історій року, що минає, і дуже схоже на те, що цей тренд буде актуальним і у 2017. Вегетаріанство і веганство стають усе більш популярними, тому багато кулінарів будуть шукати альтернативу м'ясу у вигляді овочевих заготовок. Замість важких начинок для пирогів із м'яса або сиру – овочеве пюре. Це також тренд, який плавно, але впевнено переходить з 2016 у 2017 рік. Овочі активно витісняють м'ясо. І тут вже у рух іде не тільки мода на вегетаріанство, але ще і турбота про правильне харчування, і особливі принципи, що не дозволяють їсти тваринну їжу. Загалом, для овочів усе складається якнайкраще – культ вегетаріанства у світі впевнено набирає обертів.


S.U.I.T 83

За останні кілька десятиліть прихильників вегетаріанства стало настільки багато, що про цей спосіб харчування знають напевно всі. І багато хто ставить запитання: це така забаганка моди, яка з часом вщухне, чи ціла філософія, яка потягне за собою не тільки інший раціон харчування людства, але і зовсім інший стиль життя? Коли з'явилося вегетаріанство, ніхто достеменно не знає. Одні джерела говорять на користь Стародавньої Індії і Китаю, інші віддають пальму першості Стародавньому Єгипту. Але навіть такі відомі вчені, як Піфагор і Платон, ще кілька тисяч років тому закликали до вживання їжі рослинного походження як основної. Сам термін «вегетаріанство» з'явився в Англії у 1847 році разом з першою вегетаріанською громадою у Манчестері. Багато хто вважає, що слово походить від англійського «vegetable» (овоч, рослина), проте насправді термін утворився на основі латинського «vegetus», що у перекладі означає «здоровий», «цілісний», і у більш глибокому розумінні характеризує людину як сильну і фізично здорову особистість. Отже, від самого початку слово "вегетаріанський" означало гармо-

нійний з філософської і моральної точки зору спосіб життя, а не просто фруктово-овочеву дієту. Відтоді і до сьогодні популярність вегетаріанства з кожним роком тільки зростає. За оцінками фахівців, близько 10% населення земної кулі віддають перевагу вегетаріанській кухні. В основі кулінарної традиції вегетаріанства лежать уявлення про те, що їжа, яка вживається людиною, впливає не тільки на її фізичний стан, а й на розумові здібності, моральні та духовні якості. Цікавим є той факт, що вегетаріанство набуло особливої популярності у розвинених країнах світу. Такий спосіб харчування асоціюється з прагненням до більш здорового способу життя, у поєднанні з духовністю і гармонією. Це вже точно не просто мода, а стиль життя. Люди відмовляються від тваринної їжі не тільки через її шкідливість (хоча і це ще дуже спірне питання), але і на знак протесту проти вбивства тварин. Багато хто вдається до узагальнень, що вегетаріанство – це відмова від м'яса і від усіх видів їжі тваринного


S.U.I.T 84

походження, у тому числі яєць і молочних продуктів. Але це не зовсім так. Насправді існує декілька видів вегетаріанства: • Класичне вегетаріанство – з раціону виключаються м'ясо, птиця, риба і навіть морепродукти. • Флексітаріанство – дозволяється вживання м'яса, риби та птиці один раз на місяць. • Песцетаріанство – виключає з раціону м'ясо і птицю, але дозволяє вживати рибу. • Лактовегітаріанство – крім рослинної їжі можна їсти молочні продукти. • Веганство – суворе вегетаріанство, повна відмова від продуктів тваринного походження, включаючи яйця, молоко, сир і навіть мед. Веганство забороняє використовувати продукти тваринного походження не тільки в їжу, але й в інших сферах життя (носити взуття зі шкіри, шуби з натурального хутра, тощо). • фрукторіанство – можна їсти тільки плоди рослин, які не вимагають знищення самої рослини.

Активна пропаганда вегетаріанства почалася у кінці XIX століття, у період, коли заможний клас практично поголовно страждав подагрою через переїдання м'ясної їжі («хвороба лордів і королів»). А посилилася ця мода вже у XX столітті, під час «лихоманки» дієт для схуднення. Ще більше підігріли інтерес до цієї теми багато знаменитостей, які стали прихильниками вегетаріанства. Безперечно, регулярне вживання рослинної їжі може позитивно позначитися як на здоров'ї, так і на зовнішньому вигляді людини. Однак, повна відмова від тваринної їжі більшістю медиків не вітається. Ця суперечка між «фізиками і ліриками» ведеться вже протягом багатьох років, і кінця їй поки що не видно. Так чи інакше, дотримання золотої середини у цьому питанні переважає. Людська цивілізація – завжди пошук. Хтось шукає істину, хтось здоров'я, хтось і одне, і друге, і третє ... Заглядаючи у далекі далечі віків, ми бачимо, що багато відомих людей вже піднімали питання вегетаріанства, звучало це навіть так: «Ніщо не принесе такої користі людському здоров'ю і не збільшить шанси збереження життя на Землі, як


S.U.I.T 85

поширення вегетаріанства», – так казав Альберт Ейнштейн. В одному таборі з ним були Піфагор, Сократ, Платон, Плутарх, Леонардо да Вінчі, Ісаак Ньютон, Вольтер, Джордж Бернард Шоу, Рабіндранат Тагор, Махатма Ганді. … Хороша їжа для роздумів … Але повернемося до сьогоднішнього «кулінарного вихору» у моді. «Гастрономічні спостерігачі відзначають появу “нової хвилі веганства” – веганство для багатих, яке вигладає красиво і коштує недешево», – пише журнал «Forbes». Шеф-кухар містер Тал Роннен відкрив престижний ресторан Crossroads («Перехрестя») у Лос-Анджелесі, на піку кар'єри ресторатора зірок. До цього він готував особливі страви під банкети та весілля для селебрітіс рівня Опри Уїнфрі. Зараз він повністю присвятив себе створенню веганських кулінарних шедеврів, таких як його славетні «устриці», зроблені лише з пюре з артишоків і глив; «Ікра» з водоростей ламінарії, або «крабові пиріжки», що складаються з серцевини пальмового дерева, яблук і буряка. Усі види імітаційних «сирів» йому вдається приготувати з горіхів (в основному, кешью). Коштує, звичайно, таке кулінарне диво теж досить «вишукано», але ж головне, що на його кухні не страждає жодна тварина. Комерційно успішний тренд підхопили й інші модні американські шеф-кухарі, такі як шеф Хозе Хубер із Amway Hotel Collection, з його популярним «стейком» із цвітної капусти, і Метью Кенні з MAKE, який відкрив цілу кулінарну школу «імітаційної» веганської кухні для всіх охочих навчитися готувати овочі та інші веганські продукти «майже точнісінько як м'ясо». Багатьом більш звично харчуватися здоровою, але простою їжею, яка не вимагає великої кількості «продуктових миль» і в процесі транспортування не викликає забруднення довкілля. Однак, безперечно, новий тренд відкриває ще одну сторінку славетної вегетаріанської історії – після того, як суспільство ґрунтовно познайомиться з вишуканою веганською кулінарією, веганство і вегетаріанство вже точно не буде асоціюватися з хіпі або китайською мискою рису. Харчуватися вишуканою, корисною і «незабійною» їжею стає гостро модно. Хоча і зовсім недешево. У прийдешньому році вегетаріанський рух стане ще інтенсивнішим, обіцяють ресторатори. Зросте кількість ресторанів і кафе, у меню яких увійде багато цікавих пропозицій з овочами. Причому, чим більше різнокольорових продуктів використовуватимуть кухарі, тим модніше. Якщо ваша тарілка з овочами-гриль або з овочевим салатом буде нагадувати веселку – ви точно у тренді. А якщо заставите ваш святковий стіл розкішними і (ду-уже) дорогими вегетаріанськими стравами від відомих шеф-кухарів, то ви будете мало того, що у тренді, у вас ще й відкриються додаткові чакри, які додадуть вам сил та енергії, щоб це свято стало усім святам святом!


НАШI ПАРТНЕРИ АВТО ТОВ ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ АВТОМОБІЛЬНИЙ ДІМ м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 8 032 251 20 23 mercedes-benz.lviv.ua ТОВ «НІКО-Захід» м. Львів, вул. Липинського, 50Б 032 298 95 55 fiat-niko.lviv.ua; mitsubishi.lviv.ua Audi Центр Львів м. Львів, вул. Липинського, 54Д 032 297 12 97 audi.lviv.ua ТОВ «Захід Моторс» м. Львів, вул. Липинського, 50Б 032 297 62 97 mazda-lviv.com.ua АВТОЦЕНТР «РIК АВТО» м. Львів, вул. Щирецка, 36 (ТВК Південний) 032 295 88 88 rikauto.com.ua Тойота Центр Львів «Діамант» м. Львів, вул. Кульпарківська, 226 032 224 42 22 toyota.lviv.ua ТОВ «Велет Авто» м. Львів, вул. Липинського, 50В 032 294 31 31 ford.lviv.ua Автомобільний центр Hyundai м. Львів, вул. Липинського, 36 032 242 49 42 hyundai-lviv.com Компанія Ярда м. Львів, вул. Володимира Великого, 1 032 255 06 06 citroen.lviv.ua SUBARU м. Львів, вул. Липинського, 36 032 2 444 900 era.lviv.ua BRP центр Львівська обл., Пустомитівський р-н, смт. Солонка, вул. Лугова, 1А 098 037 33 74; 050 965 55 57 brp.lviv.ua Peugeot Центр «Ілта Львів» м. Львів, вул. Збиральна, 2А; м. Львів, вул. Чайковського, 2А 032 229 51 61; 032 229 51 91 peugeot-lviv.com Scoda Автотрейдінг м. Львів, вул. Промислова, 52Б 032 294 92 94 autotrading.lviv.ua TESLA CLUB UKRAINE CARPOINT TO-U м. Львів, вул. Липинського, 36 tesla-club.com.ua

«Citadel Inn» Hotel & Resort м. Львів, вул. Грабовського, 11 032 295 77 77 citadel-inn.com.ua RUDOLFO HOTEL м. Львів, вул. Вірменська, 4 032 236 80 00 rudolfo.com.ua DELUXE HOTEL «КУПАВА» м. Львів, вул. Комарова, 17 032 245 05 66 kupavahotel.com VINTAGE BOUTIGUE HOTEL м. Львів, вул. Староєврейська, 25/27 032 235 68 34 vintagehotel.com.ua Готель RAMADA LVIV м. Львів, вул. Городоцька, 300 032 243 00 10; 067 320 44 77 ramadalviv.com.ua LEOPOLIS HOTEL м. Львів, вул. Театральна, 16 032 295 95 00 leopolishotel.com

КРАСА ТА ЗДОРОВ’Я Євроспорт спорткомплекс м. Львів, пл. Петрушевича, 1 032 276 33 27 eurosport.lviv.ua Стоматологічна клініка VILLA LOUISA м. Львів, вул. Пекарська, 55 098 605 44 49 villalouisa.com.ua Caramel м. Львів, вул. Героїв Упа, 72 067180 88 81 Студія краси «Mon-Real» м. Львів, пр. Чорновола, 67Б 032 243 79-49 monreal.lviv.ua Клініка естетичної стоматології «Перфект-Дент» м. Львів, вул. Ак. Тершаковців, 16 032 275 07 49 Центр естетичної косметології «Персона Люкс» м. Львів, вул. А. Богомольця, 3 032 275 11 16; 067 38 08 025 personalux.com

IBIS STYLES LVIV CENTER м. Львів, вул. Шухевича, 3 032 254 67 67 Ibis.com

Центр лазерної епіляції та косметології MEDIOSTAR Львів, вул. Городоцька, 62 032 253 05 05 mediostar.ua

KAVALIER BOUTIQUE HOTEL м. Львів, вул. Старознесенська, 70 032 242 39 99 kavalier.com.ua

ЛеоДерм дерматологічний центр Львів, пр. Червоної Калини 29 А 032 243 01 23 leoderm.ua

SWISS HOTEL м. Львів, вул. Князя Романа, 20 032 240 37 77 swiss-hotel.lviv.ua

КАФЕ ТА РЕСТОРАНИ

ASTORIA HOTEL LVIV м. Львів, вул. Городоцька, 15 032 242 27 01 astoriahotel.ua NOBILIS HOTEL м. Львів, вул. О. Фредра, 5 032 295 25 95 nobilis-hotel.com.ua NOTA BENE м. Львів, вул. Поліщука, 78А 032 234 90 90 notabenehotel.com PANORAMA LVIV HOTEL м. Львів, пр. Свободи 45 032 225 90 00 panorama-hotel.com.ua TAURUS HOTEL м. Львів, пл. Князя Святослава, 5 032 255 44 51 hotel-taurus.com

Кав’ярня GLORY CAFE м. Львів, пл. Міцкевича, 1 032 297 02 97 Домашній ресторан ГАЛУШКО м. Львів, вул. Дудаєва, 16 099 173 77 99 galushko-consulting.com ФЕЛІЧІТА ЛЬВІВ м. Львів, пл. Міцкевича, 1, готель «Жорж» 067 361 28 28 grandpersona.com.ua Tante Sopfie м. Львів, вул. Друкарська, 6А 098 095 81 29 tantesophie.lviv.ua ШЕКСПІР м. Львів, вул. Любінська, 144 032 295 52 95 shekspir.lviv.ua Ресторан побачень DEL PESTO м. Львів, вул. Костюшка, 6 032 255 00 80 delpesto.com.ua

ART-HOTEL «MODERN» м. Львів, пр. Шевченка, 28 068 709 99 33 modern-arthotel.com

КАФЕ №1 м. Львів, пл. Катедральна, 5 032 242 33 69 kumpelgroup.com

ГОТЕЛІ

LH hotel & spa м. Львів, пл. Петрушевича, 1 032 295 60 36 lhhotel.com.ua

ШТРУДЕЛЬ ХАУС м. Львів, вул. Шевська, 6 032 294 82 06 kumpelgroup.com

ATLAS DELUXE HOTEL м. Львів, пр. Шевченка, 27 032 261 47 64 atlasdeluxe.com

REIKARTZ MEDIEVALE hotel м. Львів, вул. Друкарська, 9 032 242 51 33 reikartz.com

Ресторан ГОЛОДНИЙ МИКОЛА м. Львів, вул. Стрийська, 352 (виїзд з міста) 098 229 22 22 kumpelgroup.com

Автомийка SPA Auto м. Львів, вул. Дністровська, 16Б 068 741 84 95


S.U.I.T 87

АМАДЕУС м. Львів, пл. Катедральна, 7 032 235 63 16 ЧОРНИЙ КІТ ресторан-паб м. Львів, вул. Героїв Майдану, 4 032 244 42 40 ВЕРОНІКА ресторан-кондитерська Львів, пр. Шевченка, 21 098 330 45 99 veronica.ua ВЕЧІРНІЙ ЛЬВІВ ресторан м. Львів, пр. Свободи, 26 067 321 00 77 vechirniy-lviv.com.ua Ресторан-музей «Сім поросят» м. Львів, вул. С. Бандери, 9 032 297 55 58 7piggies.com.ua Ресторан ПРАГА м. Львів, вул. Ак. Гнатюка, 8 032 260 24 42; 067 253 35 05 Ресторан імпровізацій ГРУШЕВСЬКИЙ м. Львів, вул. Шевченка, 28 098 676 46 00 cinemajazz.com.ua ЦУКЕРНЯ кондитерська м. Львів, вул. Староєврейська, 3 032 235 69 49 cukiernia.com.ua Компанійський ресторан ПАНСЬКА ЧАРКА м. Львів, вул. В. Винниченка, 3 032 235 53 91; 097 205 48 41 charka.com.ua РЕСТОРАЦІЯ БАЧЕВСЬКИХ м. Львів, вул. Шевська, 8 098 244 44 44; 032 235 71 81 kumpelgroup.com КОРОЛІВСЬКА ПИВОВАРНЯ м. Львів, вул. Староєврейська, 9 (вхід з пл. Ринок, 18) 032 236 80 80 royal-brewery.com кав’ярня СВІТ КАВИ м. Львів, пл. Катедральна, 6; м. Львів, пл. Ринок, 30 032 297 56 75 svitkavy.com ПАЛЯРНЯ «СВІТ КАВИ» м. Львів, вул. Кульпарківська, 59 032 295 20 77 svitkavy.com кав’ярня ВІРМЕНКА м. Львів, вул. Вірменська, 19 067 278 16 08 «Сімейна пекарня & кафе Пекар» Львів, вул. Гнатюка, 12а 073 023 3909 TARTUFO TRATTORIA м. Львів, вул. Під Дубом, 7Б, ТЦ Forum Lviv 063 264 04 65; 068 885 47 36 tortufo.lviv@gmail.com BUBBLE WAFFLE м. Львів, вул. Театральна, 20 bubblewaffle.com MAESTRO м. Львів, вул. Лазнева, 3А 032 255 00 16; 067 310 48 47 maestro.lviv.ua With Friends м. Львів, вул. Куліша, 31 068 465 90 07; 095 415 05 83; 032 253 41 26 Пивна ресторація Кумпель м. Львів, пр. Чорновола, 2Б 068 998 99 95; 032 229 51 77; м. Львів, вул. В. Винниченка, 6 068 998 99 94; 032 242 17 80 kumpelgroup.com

CELENTANO Ristorante м. Львів, вул. Галицька, 1 032 236 72 60 egoisty.com; м. Львів, вул. Шухевича, 3 032 254 67 55 SHOCO пекарня-кондитерська м. Львів, вул. Ак. Сахарова, 44 098 757 11 44 Кафе CENTAUR м. Львів, пл. Ринок, 34 032 235 55 12 centaur.lviv.ua Ресторан Mons Pius м. Львів, вул. Л. Українки, 14 032 235 60 60 monspius.lviv.ua

СОУС м. Львів, пл. Ринок, 29 098 936 68 58 Лаунж-бар «La Vie» м. Львів, вул. Вірменська, 4 063 43 573 43 lavie-lviv.com БІЛИЙ ЛЕВ паб м. Львів, вул. Л. Українки, 15 032 235 46 25 white-lion.com.ua КУПІЦА паб м. Львів, Бр. Рогатинців, 18 032 235 88 99

МАГАЗИНИ ТА БУТІКИ

Шампанерія X&X м. Львів, вул. Л. Українки, 29 032 235 81 63 champagneria.lviv.ua

АРТА дизайнерське ательє м. Львів, вул. Фредра, 6 067 592 77 45

Ресторан Тарон м. Львів, пл. Кузневича, 16А 032 237 70 35 taron.lviv.ua

LESIA SEMI м. Львів, вул.Гнатюка, 4 067 674 84 79 lesiasemi.com

DELICATEKA м. Львів, вул. Друкарська, 11 098 572 63 11

ТЦ «Роксолана» м. Львів, пл. Соборна, 14 098 658 57 40 roksolana.ua

ATLAS артистична кнайпа м. Львів, пл. Ринок, 45 032 235 81 88 Winston Churchill Pub м. Львів, вул. Гнатюка, 4 032 255 39 99 FASHION CLUB м. Львів, вул. Підкови, 1 032 235 87 06 MON CHEF м. Львів, вул. Городоцька, 15 050 372 82 91 monchef.com.ua Мистецько-мілітарна ресторація БРУДЕРШАФТ м. Львів, вул. Вірменська, 16 032 235 42 43, 050 822 04 12 Ресторацiя на Ринку «ЧЕСНЕ М’ЯСО» м. Львів, пл. Ринок, 28 068 439 43 96 honestmeat.com.ua JUST м. Львів, вул. Під Дубом, 7Б, ТЦ Forum Lviv; вул. Староєврейська, 6 Панська Гора Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Зубрівська, Кільцева дорога panska-gora.com.ua Кафе «Ратуша» м. Львів, пл. Ринок, 1 032 297 55 65; 097 997 55 65 ratusha-cafe.virtual.ua 44 Tarte & Flambe Bar м. Львів, пл. Ринок, 44 Libraria м. Львів, вул. Л. Українки, 12 067 726 49 24 Delizia м. Львів, вул. Л. Українки, 27 097 374 28 32 Music Lab м. Львів, вул. Братів Рогатинців, 27 032 294 87 15 Blackwood. Coffee & Burger м. Львів, вул. Л. Українки, 21 067 670 86 55

САЛОН ОДЯГУ STEFANO LOMPAS Львів пл. Соборна, 14, ТЦ «Роксолана»; вул. Під Дубом, 7Б, ТЦ «Форум» MONTBLANC м. Львів, вул. Під Дубом, 7Б, ТЦ Forum Lviv 032 295 85 88 TUMI м. Львів, вул. Під Дубом, 7Б, ТЦ Forum Lviv 032 295 85 88 tumi.com Ювелірний Бутік «Колекція» м. Львів, пр. Шевченка, 15 067 672 93 99 jbk.com.ua Food & Wine м. Львів, вул. Ак. Сахарова, 43 067 670 80 96 Країна Вин м. Львів, вул. Зелена, 48; м. Львів, вул. Героїв УПА, 78 067 373 72 23; 067 373 32 21 Винний магазин «WINETIME» м. Львів, пр. Чорновола, 45 032 244 88 00 winetime.ua Алкомаркет «Поляна» м. Львів, вул. Січових Стрільців, 2 032 240 30 03 polyana.ua Торгова галерея «Опера Пасаж» м. Львів, пр. Свободи, 27 032 245 20 36; 032 295 8812 operapassage.com

БУДІВЕЛЬНІ КОМПАНІЇ Лев Девелопмент м. Львів, вул. Хмельницького,10 097 394 00 44 Авалон м. Львів, вул. Реміснича, 37, (з пр-ту Чорновола) 032 259 00 04; 067 32 32 041 СБ груп м. Львів, вул. Героїв УПА, 73; вул. Сахарова, 7 096 952 22 22 sb-group.com.ua


Profile for S.U.I.T vision

S.U.I.T vision 04 december 2016  

S.U.I.T vision 04 december 2016  

Profile for s.u.i.t
Advertisement