__MAIN_TEXT__

Page 1

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ П В С Ш П С Н

7 29 15 22 1 8 16 23 30 2 9 17 24 31 3 10 18 25 4 11 19 26 5 12 20 27 6 13

19 2 5 12 20 27 6 13 21 28 4 1 7 15 22 1 8 16 23 2 9 17 24 0 1 3 4 1 19 26 5 12 20 27 6 13 21 28 7 14 22 29 15 1 8 16 23 30 2 9 17 24 31 3 10

ИЛ 2 29 АПР1 5 2 1 8 16 23 30 9 2 7 24 1 3 10 18 25 4 11 19 26 5 12 20 27 6 13 21 28 7 14 27 МАЙ 13 20 8

Торма Ивана Фото:

П В С Ш П С Н

6 21 2 7 14 22 29 15 1 8 16 23 30 2 9 17 24 31 3 10 18 25 4 11 19 26 5 12

П В С Ш П С Н

П В

СТ

5 12 6 13 19 26 20 27 7 1 8 14 21 28 2 9 15 22 29 3 10 16 23 30 4 11 17 24 31 18 2 5

ЕПТ П Е 2 9 МБЕР В 3 10 16 23 30 С 17 2 4 4 1 Ш 1 5 12 18 25 П 6 13 19 26 С 2 0 Н 1 7 14 21 27 8 15 2 22 2 8 9 ОК Т П ОБ В 7 14 ЕР 1 2 1 28 С 8 2 9 15 22 29 Ш 3 10 16 23 30 П 17 2 4 4 1 3 С 1 5 12 18 25 1 Н 6 13 19 26 20 2 7

П В С Ш П С Н

Й 24 С ЮНИ 10 17 Ш

АВҐУ

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

НОВ

ЕМБ

4 11 ЕР 5 12 18 25 6 13 19 26 20 27 7 1 8 14 21 28 2 9 15 22 29 3 10 16 23 30 17 2 4

ДЕЦ Е 2 9 МБЕР 16

3 10 23 3 4 11 17 24 3 0 3 18 25 5 12 18 25 1 4 11 19 26П 1 9 6 13 2 7 5 12 20 2С 20 2 6 7 8 1 8 14 21 2 7 6 13 21 2Н 8 15 2 7 14 22 29 2 2 9 15 1 8 16 23 30 9 2

У ШЛЇДУЮЦИМ ЧИШЛЄ ДАРУНОК: МУРОВИ КАЛЕНДАР ЗА 2019. РОК

ОГЛЯД НУ ЦЕ НА ПРЕ ШЛОСЦ

Фотоґрафия: 0198P

Фотоґрафия: 0276P

оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548-421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

П

■ БИКИЧ: КОЛЯДИ ЗОЗ СТАРОГО КРАЮ

а Торм а

m y

k

П В С Ш П С Н

2019

Фото: Иван

П В С Ш П С Н

c

С

ЕЦ МАР 1 18 25

k

П В С Ш П С Н

П В С Ш П С Н

РУА1Р 8 25 ФЕБ 6 4 11

c m y

2019

П В С Ш П С Н

РОК LXXIV ЧИСЛО 51 (3816) НОВИ САД, 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

ЮЛ

1 8 ИЙ 2 9 15 22 29 3 10 16 23 30 4 11 17 24 3 5 12 18 25 1 6 13 19 26 7 14 20 27 21 2 8

Фото: Мария АФич

А Р 1 28 ЯНУ1 4 2

■ ДОМ И ФАМЕЛИЯ: ШВЕТА, ШВЕТА ТРАДИЦИЯ И СУЧАСНОСЦ


ВИНЧОВАНКА

ЗМИСТ

■ Тижньовнїк 4–5. Отримана друга схадзка Националного совиту Руснацох

■ Нашо места 8. Локални виберанки у општини Кула

■ Духовни живот 12–13. Миколай у наших парохийох

■ Култура и просвита

Благословени крачунски швета и щешлїви Нови 2019. рок, вельо здравя и особного щесца жичи Вам Новинско-видавательна установа „Руске слово”

16. „Бикичанки” представели крачунски компакт-диск

■ Дом и фамелия 19–21. Швета у городзе – медзи традицию и сучасносцу

■ Мозаїк 24–25. У Дюрдьове Литературни вечар младих

отримани

■ Економия 26–27. Шнїг чува єшеньски шаца

■ Людзе, роки, живот 30–31. Наш госц: Томислав Рац зоз Петровцох

■ Информатор

34–37. Мали оглашки и In memoriam

■ Спорт 38. Одлична полусезона рукометашох керестурского „Русина” На насловним боку: Швета пред нами Авторка фотоґрафиї: Мария Афич

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ ”Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Булевар ошлєбодзеня 81/VII, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторe – Славица Фейса, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох – Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Олена Планчак-Сакач, Вероника Вуячич * новинаре/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Ана Маркович, Сандра Саламун, Златко Колєсар, Марина Джуджар * лекторка – Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка – Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки – Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Телефакс 021/528-083 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a.d. Beograd 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Д ру ку є Д ру ка р н я graf” П е т р о ва р а д и н * ”Maxima E-mail: redakcija@ruskeslovo.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор др БОРИС ВАРҐА *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

2 РУСКЕ СЛОВО

21. ДЕЦЕМБЕР 2018.


ВИНЧОВАНКА

ХРИСТОС РАЖДАЄТСЯ! Вертепе привитай, бо Правда пришла, цинь прешла и Бог од Дїви ше зявел людзом, приял нашу подобу и обожествел цело. Прето ше Адам зоз Еву обнавяю, шпиваюци: змилованє Боже ше зявело на жеми, же би спашиц род наш. (Тропар, І Час, Вилїя Рождества Христового) єшка торжествує цала Церква, дочекуюци и преславююци Рождество Христово и у тей Н подїї ше чудує премудросци, любови и благово-

лению Бога до цалого людского роду. Радую ше ангели на нєбе и людзе на жеми, радує ше шицко створенє пре народзеного у Вифлеєме Спасителя Господа. Святи апостол, євангелист и богослов Йоан пише же ше любов Божа до нас указала у тим, же Бог Сина свойого єдинородного послал на швет, же бизме прейґ Нього мали живот вични (І Йо. 4,9). Господь Бог видзел же людзе гиню у грихох и жадаюци спашиц людски род, прихилює нєбо и сходзи на жем, отїлотворює ше од Духа Святого и Мариї Дїви, прима людску природу, обнавя ю и враца людзом страцене синовство Боже и вязу з Богом. У крачунскей ноци ангел сповисцел цалому швету вельку радосц: „Нєшка ше вам у Давидовим городу народзел Спаситель, котри Христос Господь” (Лк. 2,11). Вон нєприступне шветло и блїск Оца, приял на себе людску природу, постал доступни людзом и приведол их до живоносного шветла. Благодатне злученє зоз Христом обнавя богоподобносц людзох, яки одпадли од божественого живота; обнавя полноту людского живота до першобутного стану щесцa и радосци. Швето Рождества Христового – то священи и божествени дзень. Же бизме го достойно дочекали треба ше пририхтац з очисценим шерцом прияц Христа, же би ше дух божественей любови дотхнул до нашого шерца и препородзел го до живота полного ласки. Рождество Христово – народзенє Бога у людским целу ше одноши на сенс нашого живота: Бог створел чловека зоз безсмертну душу! Вичне иснованє души нє завиши од вибору и од волї каждого з нас. Людски живот почина ту на жеми, а предлужує ше и тирва у вичносци безконєчно. Яка будзе вичносц визначує кажди сам за себе, примаюци або одруцуюци Бога. Бог приходзи на жем, Вон нєшка приходзи до живота каждого з нас. А ми, чи ми го сцеме при21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

яц, дошлєбодзиц му пременїц наш живот? Чи, як жителє Вифлеєму, виганяме го зоз наших шерцох, зоз наших биваньох? З превелькей и за нас нєпохоплївей любови Бог жадал злучиц ше зоз людску природу у другей Особи Божей: Син Божи постава чловек и нє престава буц Бог. Тоту правду ми визнаваме у молитви Вирую: „Верим … до Сина Божого, котри пре нас и пре нашо спашенє зишол з нєба, и отїлотворел ше од Духа Святого и Мариї Дїви, и постал чловек”. Пре нашо спашенє, нам подаровац полноту живота и отвориц радосц; зробиц чловека щешлївим, Бог приходзи до нашого швета, до живота каждого окреме. Тоту подїю народзеня Сина Божого – Рождество Христово ми нєшка славиме. Син Божи ше народзує прето же би ошлєбодзел чловека зоз рабства, же би победзел у людскей природи грих и шмерц. Най у наших шерцох ше найду тоти скромни яшелька, котри порихтани прияц новонародзеного Христа, и тоти драгоцини дари, котри принєшеме Йому – то вира и дзецинске довириє до Бога; то мир, жиченє добра шицким и каждому, жертвене служенє ближньому и любов, котра облапя шицких. Подзекуйме Господу за шицки Його ласки и дари, даровани нам у прешлим року и модлїме Його милосци на будуци рок. У тим шветочним чаше винчуєм шицким Рождество Христово и Нови рок! Мир Божи най наполнї и ошвици нашо шерца. Тиж вичуєм шицким членом нашей Церкви подзвигнуце нашого Апостолского Еґзархату на Епархию Святого Миколая. Най подзвигнуце Еґзархату на Епархию будзе на славу Божу, а нам на роснуце у духовим живоце, на укрипенє у вири и на спашенє! Христос раждаєтся! Славите Єго! Ваш Владика + Георгий

РУСКЕ СЛОВО 3


ТИЖНЬОВНЇК ОТРИМАНА ДРУГА СХАДЗКА НАЦИОНАЛНОГО СОВИТУ РУСНАЦОХ

СТАТУТ ПРИЛАГОДЗЕНИ ҐУ НОВОМУ ЗАКОНУ Друга по шоре схадзка нового зволаня Националного совиту рускей националней меншини отримана пияток, 14. децембра у просторийох Дома култури Руски Керестур, а присуствовали шицки члени

Пише: Mарина ДЖУДЖАР

С

хадзка була преважно пошвецена прилагодзованю Статута Совиту ґу новому Закону о Националних совитох котри принєшени того року. Пред тим як прилапени вименки у Статуту, котри ше одноша и на нукашню структурну орґанизацию, нарис Статуту бул придати до ресорного Министерства на консултативне препатранє, же би ше у урядовей процедури, у случаю евентуалних препущеньох у нарису документа, после нє трацело час котри може буц и даскельо мешаци. Як поведзене, предложени нарис Статуту сполнює законски предписаня, та го як таки прилапели и члени Националного совиту. Найвекши пременки у Статуту ше одноша на дефинованє Националного совиту и його овласценьох, односно компетенцийох, а потим прилапени и пременки котри ше одноша на функционованє, односно нукашню орґанизацию Совиту. Попри тим, детальнєйше реґуловани и дефиновани овласценя предсидателя Совиту, Вивершного одбору, фахових одборох, пододборох и роботних целох. Нови Закон о националних совитох приноши и значну вименку котра утвердзена и зоз новим Статутом, же предсидатель Совиту и члени и предсидатель Вивершного одбору нє можу буц члени руководзацих орґанох политичней странки, анї вибрани и поставени функционере у державних и покраїнских орґанох, як и у локалних самоуправох. На идуцей схадзки предвидзене верификованє Статуту, а потим и менованє членох и предсидательох орґанох Совиту. СЕДМЕРО У ВИВЕРШНИМ ОДБОРЕ Попри предсидателя, Совит будзе мац трох подпредсидательох, цо исте число як и у прешлим зволаню, а Вивершни одбор буду твориц седмеро члени, цо за двойо вецей як потераз. По новим Статуту, Одбор за образованє будзе найчисленши, у його составе буду 12 члени и предсидатель, Одбор за културу будзе мац 10 членох и предсидателя, а Одбор за информованє и Одбор за урядове хаснованє язика и писма буду составени зоз по осем членох и предсидателя.

4 РУСКЕ СЛОВО

Прешле зволанє Националного совиту мало Одбор за културу зоз єдним членом вецей, а Одбор за информованє и Одбор за урядове хаснованє язика и писма мали по шейсц членох и предсидателя. Структурно ше патрело же би ше направело ефикасни и функционални одбори, понеже як констатоване у розправи, з дотерашнїх искуствох заключене же превельки одбори часто були нєоперативни.

СРЕДСТВА ЛЄМ ПО КОНКУРСОХ Национални совит розпатрал и вимогу з Бачинцох котру на адресу Совиту доручели о. Дарко Рац, Владислав Папуґа и наставнїца руского язика Златица Сивч Здравич, а з котру вимагаю же би Совит видвоєл дополнююци средства у висини 120 000 динари, з котрих би купели лаптоп рахункар и проєктор. Як заключене, Совит нє ма можлївосц видвоїц средства на основи вимогох, понеже єдна зоз значнєйших пременкох у Статуту же Совит може розподзельовац свойо средства лєм по конкурсох за проєкти, а нє яка була пракса дотераз, же могло позарядово помогнуц и на послату вимогу.

Спатрене и питанє ровноваги и териториялней заступеносци у будуцих одборох, як и по вертикали. Так у Одборе за образованє направене места же би ше уключели особи котри ше занїмаю зоз образованьом у шицких местох дзе єст Руснацох, алє и особи котри приходза зоз шицких уровньох системи образованя – од предшколского та по високошколске. Цо ше дотика Одбору за културу, ту направени компромис. У одношеню на прешли є зменшани, алє члени прилапели же попри Одбору буду формовани и пододбори до котрих буду уключени вецей особи зоз шицких сферох култури. У розправи о спомнутим Одборе, член Совиту Зденко Лазор вимагал же би гоч котре ришенє облапело и Срим, и же би ше до одборох и пододборох уключело и представнїкох зоз сримских валалох и городу Шиду. Звекшане число членох Одбору за информованє и Одбору за урядове хаснованє язика и писма, предсидатель Борислав Сакач обгрунтовал зоз фактом же лєпше назначиц векше число особох такой, бо кед би ше зявела потреба за звекшаньом, така можлївосц вецей нє будзе доступна. У розправи дискутоване же то одбори котри треба же би були активнєйши, а як поведзене, Одбор за урядове хаснованє язика и писма ше у прешлим зволаню зишол лєм раз на конститутивней схадзки, а потим робел електронски, нєвихасновани средства розподзелєл пред конєц рока, углавним так же их преунапрямел дзе то було потребне. 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.


tiznjovnjik@ruskeslovo.com

Як Сакач потолковал, тот Одбор убудуце треба же би бул активнєйши, же би отримовал контакти зоз Покраїнску власцу, Европску унию и шицкима локалнима самоуправами з цильом злєпшаня ситуациї и витворйованя меншинских правох у тей сфери. ВЕКШЕ ОСОБНЕ АНҐАЖОВАНЄ ЧЛЕНСТВА Єдна зоз вименкох Статуту гвари же шицки члени Националного совиту муша буц и члени даєдного спомедзи штирох одборох, цо нє було обовязне скорей. Попри тим, штверо предсидателє одборох можу буц лєм члени Совиту, цо у прешлим зволаню нє було обовязуюце, алє лєм исновало огранїченє же меновани предсидателє фахових целох хтори нє вибрани на виберанкох до Совиту, нє могли буц и члени Вивершного одбору. Зоз горе спомнуту вименку Статуту направени ище єден викрок напредок ґу дзвиганю на висши уровень тей нашей рускей институциї – овласценя членства буду векши, алє ше обчекує, односно Статут наклада, и їх векшу одвичательносц. З новим Статутом часточно огранїчени овласценя одборох, вони годни приношиц лєм думаня и предкладаня, без одлукох и заключеньох, яка була скорейша пракса. У новим Статуту першираз точно дефиноване и число членох одборох, способ вибераня членох и їх обовязки. Гласало ше и о можлївосцох розришованя членох одборох, а прилапене предкладанє же члени одбору котри нє участвую у роботи одборох длужей як 12 мешаци, можу, а нє муша буц розришени своєй длужносци. Як поведзене, под нє участвованьом у роботи ше подрозумюює нєактивносц, цо нє и нужно нєприсутносц на схадзкох котру мож оправдац, понеже ше будзе спатрац цалосни анґажман членох одбору. Здогаднїме, и мандат члена Националного совиту тиж престава важиц после 12 мешаци його нєучаствованя у його роботи. На схадзки Националного совиту дата и Согласносц на Правилнїк о систематизациї роботних местох у Заводу за културу войводянских Руснацох, цо була обовязка Совиту як його соснователя. Систематизация роботних местох у ЗКВР административни задаток котри остал нєзакончени ище од снованя Заводу 2008. року, пре тедишнї нєдостаток адекватних покраїнских актох. Углавним, тераз Правилнїк о систематизациї Заводу урядово усоглашени зоз висшима предписанями. По тей систематизациї, у Заводу можу буц лєм два роботни места, на одредзени час директор Заводу, односно директор покраїнскей установи култури, а друге роботне место опредзелєне за руководителя финасийно-рахунководительних роботох, цо и терашня структура занятих у ЗКВР. Гласанє о точки дньового шора з котру було предвидзене прилапйованє Предкладаня за даванє согласносци на назви улїцох у општини Вербас одложене, понеже термин за даванє одвиту 7. януар 2019. року, а у назвох улїцох єст и дзепоєдни з котрима ше нє склада Совит. У догварки зоз Националним совитом Мадярох заключене же єст спорни назви, окреме на менянє назвох улїцох котри уж маю мена, та ше у поради будзе глєдац ришенє же би нє було очкодованих, понеже, як поведзене, єст понукнути назви улїцох котри прилаплїви, алє и тоти котри национални совити абсолутно нє потримую. На початку схадзки прилапени и Записнїки зоз першей схадзки котра отримана после конститутивней, як и зоз електронскей схадзки котра отримана медзи тима двома. Констатоване и задзекованє на мандат Марини Джуджар, котре служба Националного совиту прешлїдзела Републичней виберанковей комисиї.■ 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

STANOVISKA Пише: Александар САВАНОВИЧ, новинар

ЧУВАР ПАМЯТКОХ Живот, хтори нас иншак часто ламе и ведзе по драгох по хторих бизме нароком нїґда нє рушели, за мнє од Миколая по Богоявлєнє вше ма якишик одредзени ритем. Гоч кельо у тим чаше да єст роботи и профе сийни обовязки, я функционуєм у „шветочним моду”. На концу, тельо ше красного случело у моїм приватним и нашим духовним календаре, же тот шветочни мешац наисце муши буц окремни. Од того року мам и нови арґумент же чом швециц починам уж од 6. децембра, Миколая по новим календаре. Од того року наша церква и териториялно, и административно заокружена до Епархиї Св. Миколая – Руски Кере стур. Зоз тим, читанка духовного живота грекокатолїкох у Сербиї почала виписовац перши шорики нового поглавя. Препущел сом привилеґию присуствовац преглашеню тей радо сней вистки у катедралней церкви, алє ше наздавам же нарок, док на дзень велького святителя ширцом нового владиче ства будзе означована перша його рочнїца, будзем там. Ище док сом бул дзецко, анї єден одход до баби и дїда до Дюрдьова през викенд нє прешол без служби внєдзелю. Ишло ше додня до Малей служби. Нормално, як и кажде дзецко, нєбогзна цо сом розумел, було ми жимно, длуго и допито, алє дїдо и баба були добри педаґоґи – кед сом заспал и одправел Малу, мушел сом до Велькей хтора гет длукша... Углавним у Дюрдьове сом розвил рутинске звикнуце же ше внєдзелю става скорей и идзе до Малей, же би ме „обишла” безконєчна Велька Праве тот децемберски период, патраци по старим календаре, вше ми бул окреме важни. Од Миколая, кед зме коло руского пеца шицки вєдно шпивали прекрасну шпиванку „О кто, о кто”, та по Крачун, коляди и далєй. Анї сом нє штудирал чом ше лєм на тот дзень шпива Миколайови, лєбо чом ше лєм теди колядує, алє сом одвше знал же праве прето тоти днї окремни и иншаки. Мушим припознац же сом мал окремну привилеґию – дїдо бул дзияк, ґу тому точни и наисце музикални, та сом шицки тоти шпиваня научел як треба, у полней їх красоти. Чкода же зме ше нїгда нє здогадли зазначиц тоти хвильки на дїдовим касеташу. Медзитим, и без того документу, памятки ше у тот жимушнї час вше зобудза. Гоч до хторей церкви войдзем през швета, вше ми на розум придзе дюрдьовски иконо стас, и горуци руски пец, и оквицени ядловец и под нїм слама и колядованє як одгукує под конком. Церква ми так од нєдзельовей дзецинскей обовязки, през одрастанє по стала чувар найкрасших памяткох. Як цо уж виками чува народне паметанє своїх вирних. Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5


ТИЖНЬОВНЇК 100 РОКИ ОД ВЕЛЬКЕЙ НАРОДНЕЙ СКУПШТИНИ И ПРИСОЄДИНЄНЯ (V)

ИСТИ НАРОД, РОЗЛИЧНА СУДЬБА Положенє и статус русинского жительства на просторе хтори воламе Горнїца, а то простор тедишнєй сиверовосточней Угорскей, у рокох пред початком Першей шветовей войни у обласци културного и политичного розвою було досц нєзавидне. За розлику од бачванско-сримских Руснацох, Русини на Горнїци анї после войни нє барз просперовали

Пише: Сашо САБАДОШ

У

найвекшей мири населєни у руралних штредкох, без векшого гражданского и маєтного пасма, Русини у културним и образовним поглядзе найбаржей завишели од грекокатолїцкого священства позбераного коло Мукачевского и Прешовского владичества. Руководзаце пасмо тих епархийох було зависне од мадярских власцох хтори робели на пошвидшаню асимилациї и акултурациї русинскей популациї до мадярского народу. Так 1912. року на сиверовостоку нєшкайшей Мадярскей, з часцох уж спомнутих двох владичествох, формована Гайдудороґска грекокатолїцка епархия у хторей богослужбени язик нє бул церковнославянски, алє мадярски. З другого боку, у австрийскей Ґалициї, русинске и українске жительство було под прициском моцней полонизациї доминантних Полякох. У тим контексту, факт же по 1918. рок скоро шицки Русини и Руснаци жили у истей держави – Австро-Угорскей, у националним смислу заправо нє значел вельо. БАВИСКО ИМПЕРИЙОХ Русини на Горнїци источашнє жили на просторе дотику двох империйох – Габсбурґскей и Русийскей, и углавним од того мали лєм чкоди. Початком двацетого вику под вплївом царскей Русиї приходзи до зявйованя руху за преход до православя, а найвекши одгук тот рух мал у валалох у околїску Хусту, а окреме у валалє Иза. Єден зоз предводнїкох православного руху у тих крайох бул монах Алексий Каба-

Будинок шедзиска Ужгородского жупанату

6 РУСКЕ СЛОВО

люк, познєйше з боку Русийскей православней церкви преглашени за святого. Тоти тенденциї були досц неґативно прияти з боку власцох Габсбурґскей монархиї, хтори проправославни рух видзели як намиру Русиї же би прейґ релиґиї зберала прихильнїкох своєй териториялней експанзиї. Прето початком 1914. року у Мармарошсиґету порушани судски процес процив тих Русинох хтори прияли православиє и хтори го ширели по Закарпат’ю за акт зради держави. Бранїтелє обвинєтих були троме адвокати з Южней Угорскей: Серби Йован Лалошевич и Коста Хаджи старши, и Словак Людовит Мичатек. Шицки троме познєйше мали замерковану улогу коло просоєдинєня войводянских обласцох Сербиї. По вибиваню Першей шветовей войни, простор Галичини и сиверовосточней Угорскей постал обласц интензивних воєних операцийох, боїско на хторим живот страцело вельке число воякох и цивилох. На тей териториї, а окреме у Галичини и Буковини, коло два тисячи особи русофилней ориєнтациї були интернировани до лаґрох медзи хторима найпознатши бул Талергоф при Ґрацу, дзе велї зоз нїх и страцели свойо животи. ПОВОЙНОВИ ПЕРИОД Розпад Австро-Угорскей вєшенї 1918. року принєсол турбулентни часи за єй сиверовосточну часц. У Галичини формована Заходноукраїнска народна република (ЗУНР) хтора на концу заш лєм постала часц обновеней польскей держави як и Лемковина, дзе у єдним моменту аж и формовани краткотирваци републики з шедзисками у валалох Флоринка (такв. Заходнолемковска република формована з боку русофилох) и Команча (такв. Восточнолемковска република формована з боку людзох українскей ориєнтациї предводзених з грекокатолїцким священством, з намиру приключеня ґу ЗУНР), Буковина приключена ґу Румуниї, а простор на хтори ше у народзе на наших просторох найчастейше патри як на Горнїцу, тє. нєшкайшу Закарпатску обласц України и восточну Словацку, дзе тиж нє була удатна краткотирваца Гуцулска република зоз шедзиском у валалє Ясиня, вошол до составу новоформованей Чехословацкей Републики. Такому ришеню у велькей мири допринєсла и дїялносц карпаторускей емиґрациї у ЗАД, чий 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.


tiznjovnjik@ruskeslovo.com

єден зоз найзначнєйших представительох, бул питсбурґски адвокат Григорий Жаткович. Вон обдумал териториялну автономию за Русинох у рамикох Чехословацкей под меном Подкарпатска Рус, и праве вон бул єй перши ґубернатор. Медзитим, под час скоро двацецрочного иснованя Подкарпатскей Руси у рамикох Чехословацкей, правдивей автономиї нє було. Гоч медзивойнови период Першей републики наисце у значней мири допринєсол розвою инфраструктури нєшкайшого Закарпат’я, автономия на тим просторе, поправдзе, була у рукох централней власци. Ґубернаторе нє були виберани, алє були меновани з Праги, а велї административни чиновнїки були Чехи. Аж зоз формованьом Карпатскей України концом 1938. року одредзени автономни статус бул посцигнути, алє на барз кратки час. Период медзи двома шветовима войнами за русински, лєбо українски народ на тим просторе утвердзел политични и национални дилеми хтори ше отримали аж по нєшка. Углавним, Русини на Горнїци после Велькей войни нє могли ше еманциповац як народ у нових повойнових националних державох, анї вихасновац право на самоопредзелєнє хторе пропаґовал предсидатель ЗАД Вудро Вилсон на Мировней конференциї у Паризу. Анї нє мали достаточно капацитету, анї обставини у реґиї нє були вигодни за меншински питаня. Млади держави борели ше за утвердзованє националного суверенитету, лєбо за голе отриманє. Польска войовала з Совєтску Русию, на українских територийох була гражданска война большевикох и националистох, у Мадярскей револуция. Як зме видзели, часточни винїмок була лєм чехословацка Перша република. НАЦИОНАЛНИ ПРОСПЕРИТЕТ Медзитим, Руснаци на такволаней Долнєй жеми нову ситуацию вихасновали за консолидацию. О руских представительох на Велькей народней скупштини у Новим Садзе нєдавно у „Руским слове” писал др Дюра Гарди, и читательом представел потераз найподполнєйши податки. Повториме лєм же зоз участвованьом и вираженим становиском у тей подїї Руснаци потвердзели свою прихильносц ґу новей держави Южних Славянох. Далєй, уж концом 1918. року дюрдьовски парох о. Дюра Биндас пише писмо у хторим поволує Руснацох же би формовали свою першу културно-просвитну орґанизацию з главним задатком видававаня новинох, календара и кнїжкох насампредз народно-просвищуюцого и християнского характеру. После вецеймешачних пририхтованьох, зволана сновательна схадзка 2. юлия 1919. року у Новим Садзе. На тей схадзки найзначнєйши були два одлу21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

ки: прилапйованє народней бешеди за литературни язик по концепту др Гавриїла Костельника, и снованє Руского народного просвитного дружтва, як першей културнопросвитней орґанизациї Руснацох на тих просторох хтора у наступних рокох положела фундаменти културного живота рускей националней заєднїци за наиходзаци ґенерациї. Медзивойнови период бул час у хторим установени руски литературни язик и уметнїцка литература на нїм, алє и час у хторим ше по першираз у векшим чишлє млади Руснаци образовали и звонка священїческей и учительскей професиї. За тото огромни заслуги ма праве РНПД и його руководителє, грекокатолїцки священїки Михайло Мудри и Дюра Биндас. Ту даваме лєм риси и главни здобутки РНПД у националним живоце бачванско-сримских Руснацох у новей держави, а вецей нагоди и простору писац о тим будземе мац нарок, у року його златного ювилея. Док поцагуєме смужку на тот сериял написох з нагоди 100-рочнїци Велькей народней скупштини у Новим Садзе и присоєдинєня, можеме вицагнуц дакус и претенциозне заключенє же би без 1918. року нє було анї нашого народу, односно нє було би нас таких яки зме тераз – конституована национална заєднїца з припознатима културнима правами и ровноправна. Гоч можебуц тото твердзенє звучи „нацагнуто“, воно нє без основи. Ище 1917. року етноґраф Володимир Гнатюк предвидзел бачванским Руснацом релативно швидку асимилацию до мадярского народу. Тоти обаваня були вшелїяк оправдани кед нєшка опатриме етнїчну мапу сиверовосточней Мадярскей. Єдна славянска етнїчна ґрупа, гоч нєвелька, у тим периодзе вельо векши шанси за отриманє и просперитет мала у держави у хторей доминовал славянски елемент. Ґу тому, малочислена заєднїца хтора физично оддалєна од матичного простору и сонароднїкох, з боку векшинского народу анї нє спатрана як евентуално загрожуюци фактор. Указало ше же у такей держави було можлїве установиц национални идентитет. Нє ишло то без почежкосцох, и нє вше було зоз полним порозуменьом власцох, алє ше тиж так Руснаци у наступних деценийох нїґда анї нє зочовали зоз репресию держави по тим питаню. Югославянскей и сербскей держави треба абсолутно припознац же Руснацом дала вельо векши простор за националну афирмацию як цо би го наприклад Мадярска гоч кеди дала. И гоч ше часто спомина цалком точни факт же бачванско-сримски Руснаци 1918. року престали жиц у истей держави зоз своїм матичним простором, вельке питанє чи би, голєм по националним питаню, даєдна з алтернативних опцийох длугорочно спатрано, була лєпша од тей хтора витворена 1918. року.■ (Конєц)

кир Дионизий Няради

ДУХОВНИ ОБСТАВИНИ Цо ше духовного живота на Горнїци по концу Першей шветовей войни дотика, значне спомнуц же промадярски ориєнтовани прешовски и мукачевски владикове напущели свойо катедри, а вшелїяк треба зазначиц же двацетих рокох у єдним периодзе администратор Прешовскей епархиї бул крижевски владика кир Дионизий Няради. Треба надпомнуц же и православни рух на жемох Горнїци змоцнєл у тим периодзе, а вельку улогу мала Сербска православна церква и єй мисионере, медзи хторима були и тедишнї епископ бачки Ириней (Чирич) и архимандрит Юстин (Попович), нєшка почитовани у СПЦ як святитель и єдна з ключних особох сербскей православней теолоґиї ХХ вику, такой после владики Николая (Велимировича).

РУСКЕ СЛОВО 7


НАШО МЕСТА ЛОКАЛНИ ВИБЕРАНКИ У ОПШТИНИ КУЛА

УПЕЧАТЛЇВА ПОБИДА СНС Локални виберанки у општини Кула були отримани внєдзелю, 16. децембра. По перших нєурядових резултатох у цалей општини зазначена виходносц од 49,72 одсто, а победзела и дотераз владаюца коалиция Сербскей напредней странки и Союзу войводянских Мадярох „АЛЕКСАНДАР ВУЧИЧ – ПРЕТО ЖЕ ЛЮБИМЕ КУЛУ” зоз 61,78 одсто У Руским Керестуре право гласац мали 3 933 гражданє, а гласали 1 610, цо 40,88 одсто. Лїстина „АЛЕКСАНДАР ВУЧИЧ – ПРЕТО ЖЕ ЛЮБИМЕ КУЛУ” освоєла найвецей, 1 005 гласи, цо виноши 66,25 одсто, потим лїстина „СОЦИЯЛИСТИЧНА ПАР ТИЯ СЕРБИЇ – ИВИЦА ДАЧИЧ” 177 гласи, односно 11,67 одсто. Лїстина „ҐРУПА ГРАЖДАНОХ КРИТИЧНА МАСА” у Руским Керестуре освоєла 146 гласи, цо 9,62 одсто, потим шлїдзи лїстина „РУХ ЗА ОБНОВУ КРАЛЬОВИНИ СЕРБИЇ – МАРКО КОШУТИЧ” з 74 гласами, односно 4,88 одсто. „РУХ СОЦИЯЛИСТОХ – АЛЕКСАНДАР ВУЛИН” у валалє освоєл 45 гласи, цо виноши 2,97 одсто, а „ПАРТИЯ ЗЄДИНЄНИХ ПЕНЗИОНЕРОХ – МИЛАН КРКОБАБИЧ – И КУЛА СЕРБИЯ” достала 43 гласи, односно 2,83 одсто од вупного числа. Лїстина „РУСИЙСКА СТРАНКА – ДУШАН ГАЙДУКОВИЧ – КЕКОВО ПРИНЦИПИ” освоєла 1,45 одсто зоз 22-ома гласами, а найменєй достала „СЕРБСКА РАДИКАЛНА СТРАНКА – ДР ВОЇСЛАВ ШЕШЕЛЬ”, лєм пейц гласи, цо 0,33 одсто у Руским Керестуре.

ВИБЕРАНКОВИ ДЗЕНЬ БЕЗ НЄПРАВИЛНОСЦОХ На штирох виберацких местох − 34. у Ловарским доме „Ярабица”, 35. у Доме борцох и пензионерох, 36. у ЯКП „Руском” и 37. у школским Замку, було вкупно аж 91 нєважаци лїсток, алє цали виберанкови дзень прешол без нєправилносцох и инцидентох, як у валалє, так и у цалей општини. Вкупни резултати у цалей општини ше од рускокерестурских розликую у ниянсох, лїстина под числом 1

„АЛЕКСАНДАР ВУЧИЧ – ПРЕТО ЖЕ ЛЮБИМЕ КУЛУ” освоєла 61,78 одсто, лїстина число 2 „СОЦИЯЛИСТИЧНА ПАРТИЯ СЕРБИЇ – ИВИЦА ДАЧИЧ” достала 11,67 одсто, а лїстина число 3 „РУХ ЗА ОБНОВУ КРАЛЬОВИНИ СЕРБИЇ – МАРКО КОШУТИЧ” 6,99 одсто. Лїстина число 4 „РУСИЙСКА СТРАНКА – ДУШАН ГАЙДУКОВИЧ – КЕКОВО ПРИНЦИПИ” ма 2,26 одсто, число 5 „РУХ СОЦИЯЛИСТОХ – АЛЕКСАНДАР ВУЛИН” 4,02 одсто, а шеста по шоре на гласацким лїстку „СЕРБСКА РАДИКАЛНА СТРАНКА – ДР ВОЇСЛАВ ШЕШЕЛЬ” освоєла 1,72 одсто. Седма була преглашена лїстина „ПАРТИЯ ЗЄДИНЄНИХ ПЕНЗИОНЕРОХ – МИЛАН КРКОБАБИЧ – И КУЛА СЕРБИЯ” вкупно достала довириє 2,09 одсто гласачох, а осма лїстина „ҐРУПА ГРАЖДАНОХ КРИТИЧНА МАСА” 9,48 одсто.

З ПЕРШЕЙ КОАЛИЦИЙНЕЙ ЛЇСТИНИ НАЙВИРОЯТНЄЙШЕ 26 ОДБОРНЇКИ Спатраюци тоти нєурядово резултати, локални парламент од 37 одборнїкох буду твориц найвироятнєйше 26еро з першей коалицийней лїстини СНС и СВМ, пецеро зоз СПС, штверо ҐГ „Критична маса” и двойо зоз РОКСу, а по шицким же други штири лїстини нє освоєли достаточне число гласох за цензус. У такей ситуациї, найменєй тройо Керестурци буду у составе Скупштини општини Кула, спред побиднїцкей коалицийней лїстини СНС и СВМ – Мария Шепински и Владимир Олеяр, и Весна Макаї спред лїстини СПС. Понеже тоти резултати ище вше нєурядово и нєконєчни, мож обчековац и пременки, понеже мож обчековац и задзекованя, як ше случовало и на скорейших виберанкох. М. Джуджар

8 РУСКЕ СЛОВО

21. ДЕЦЕМБЕР 2018.


mesta@ruskeslovo.com

ПРЕМИЄРКА АНА БРНАБИЧ НАЩИВЕЛА КУЛУ

НАЯВЕНИ НОВИ РОБОТНИ МЕСТА Премиєрка Влади Сербиї Ана Брнабич нащивела новоотворену италиянску фабрику обуї „Еуро ин” у кулскей индустрийней зони у котрей тераз заняти коло 70 особи, а у планє и прешириц погон, та и отвориц нови роботни места. Предсидатель Дочасового орґану Општини Кула Велибор Милоїчич зоз другима представителями Општини Кула 12. децембра дочекал предсидательку Влади Сербиї котра з тей нагоди обишла погон фабрики „Еуро ин”, а потим вихаснована и нагода за заєднїцку схадзку зоз руководством Општини. У новоотвореней фабрики, трецей по шоре у индустрийней зони, державних и општинских функционерох дочекал и директор фабрики Антонио Кадяро. Затераз у фабрики „Еуро ин” заняти 70 роботнїки, по законченей першей фази би требало буц 200, а по конєц 2021. року у планє аж 600 роботни места, виявел за Милоїчич за „Ку медию”.

Брнабичова вихасновала нагоду повесц же є задовольна же ше зоз отвераньом фабрикох у новей индустрийней зони дава нагода за роботу и за нови роботни места. М. Дж.

ЗОЗ АКТИВНОСЦОХ РУСКЕЙ МАТКИ

ДРУГА ЧАСЦ ФИЛМА „АКЦИЯ ВИСЛА” На заєднїцкей схадзки УО Рускей матки (РМ) и Редакцийного одбору глашнїка РМ „Руснак”, хтора отримана 15. децембра у просторийох Руского КУД „Др Гавриїл Костельник” догварени наступни активносци РМ и подручних одборох

Єдна з активносцох Рускей матки то емитованє филма Здруженя Лемкох зоз Польскей „Акция Висла” часц II, у режиї Андрея Копчи. Тема другей часци филма початок врацаня Лемкох хтори були на силу розселєни до заходней часци Польскей после Другей шветовей войни. – Тиж порадзене же у януару будзе тематска Скупштина РМ пошвецена тому же цо и на хтори способ РМ може допринєсц роботи Националного совиту Руснацох, односно у шицких тих активносцох зоз хторима ше занїмаме и ми и НС. Тиж догварене по вимоги НС же бизме спред виберанковей лїстини РМ дали предкладаня за членох Одборох, и то окончиме на шлїдуюцей схадзки у Вербаше 22. децембра – дознаваме од предсидателя РМ Дюри Папуґи. 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

После схадзки УО у Кули було перше емитованє спомнутого филма „Акция Висла” часц II, 22. децембра будзе проєкция у Вербаше, у КПД „Карпати”, 29. децембра у Месней заєднїци у Руским Кересуре, а нарок у фебруару у Шидзе и Сримскей Митровици. Шицки проєкциї буду на 18,15 годзин. Вовторок 11. децембра, Руски Керестур нащивел доктор историйних наукох Григорий Миронов зоз Ростова на Дону у Русиї, котри роби на проєкту знїманя документарного филма о Руснацох у Горватскей и Сербиї. Филм знїма з намиру же би приповедку о Руснацох могол указац у Русиї. Потераз водзел розгварку зоз Руснацами у Горватскей и Сербиї. У Керестуре на тоту тему бешедовал зоз предсидательом Рускей матки Дюром Папуґом, наставнїком Славком Папом, Юлияном Лазором, Марию Дорошки и Олену Папуґа. У голу Основней и штреднєй школи „Петро Кузмяк” 18. децембра отворена вистава „Русийски емиґранти и їх потомки у Сриме и Сримскей Митровици”. Вистава превжата од Историйного архиву „Срим” у Сримскей Митровици зоз хторим РМ сотрудзує, а у Керестуре виставу представел директор Архиву Деян Уненич. Отворел ю аташе за културу русийскей амбасади у Беоґрадзе Александар Конанихин. О вистави бешедовал и член русийско-сербского приятельства зоз Кули Ґавра Веселинович зоз Кули. У своєй бешеди Конанихин здогаднул школярох на вязи Русиї и Руснацох у прешлосци, а поволал их и же би учели русийски язик, з чим буду мац вельки вигляди за роботу, як и же би вихасновали стипендиї за студиранє у шицких обласцох у Рускей Федерациї. Вистава у керестурскей школи будзе отворена за шицких заитересованих нащивительох по 21. децембер до 20 годзин. М. А./М. Дж

РУСКЕ СЛОВО 9


НАШО МЕСТА У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ПАКЕЦИКИ ЗОЗ ШКОТСКЕЙ У Велькей сали Дома култури на пригодни способ, 13. децембра, коло 150 дзеци зоз керестурского оддзелєня „Цицибан” ПУ „Бамби” достали пакецики з нагоди наиходзацого Крачуна, хтори им подзелєли шесцеро волонтере Християнскей гуманитарней орґанизациї „Блейсвуд” зоз Шкотскей.

У пригодним скечу зоз Дїдом Мразом, дзецом, присутним їх родичом и воспитачком повинчоване наиходзаце швето народзеня Исуса Христа, а кед достали дарунки шицки цицибанци госцом на бини одшпивали даскельо новорочни и крачунски шпиванки. Тоту гуманитарну акцию орґанизовала Протестантска баптистична церква, а по словох єй службенїка Йовици Ґецана, „Блейсвуд” з нагоди Крачуна дзелї дарунки дзецом у велїх державох, та и у Сербиї, а першираз и у Керестуре. Присутни були волонтере, представнїки шицких цо тоту активносц розпочали ище влєце, односно пририхтовали пакецики дзецом возросту од рока до седем рокох, окреме за хлапцох, а окреме за дзивчата. Як наглашел Ґецан, им найвекше задовольство кед их можу и сами подзелїц, та прето и шесцеро волонтере зоз Шкотскей у Сербиї пребуваю уж цали тидзень. М. А.

У ВЕРБАШЕ ОКРУГЛИ СТОЛ О ЗОПЕРАНЮ НАСИЛСТВА

НЄПРЕРИВНА БОРБА З нагоди традицийней кампанї „16 днї активизма”, Комисия за витворйованє родней ровноправносци општини Вербас прешлого тижня орґанизовала округли стол на тему зопераня насилства у фамелиї. Свойо искуства, податки и активносци у борби процив того зявеня, и як санировац пошлїдки хтори церпи жертва насилства, винєсли представителє Полицийней станїци, Суда, Тужительства, Центра за социялну роботу, здравствених и образовних установох и других. По податкох Центра за социялну роботу, у 11 мешацох 2018. року евидентоване 114 случаї насилства у фамелиї, цо менєй у одношеню на 2017. рок. Як визначене, слово углавним о вецей файтох насилства: физичним, психичним и сексуалним, а од вкупного числа случайох насилства, 17 повторене. Тенденция числа случайох насилства евидентованих з боку лїкарох у пороснуцу, так же 2016. року були 22 случаї, 2017. року 25, а под час 2018. то 27 случаї насилства хтори евидентовали и приявели дохторе.

10 РУСКЕ СЛОВО

Як и вше, найвекше число фамелийного насилства евидентовали фахово тими Полицийней станїци, хтори по 10. децембер зазначели 186 случаї насилства. Як сообщене зоз Полицийней станїци, у 141 случаю вирекнути швидки мири, а у остатнїм мешацу за аж пейц особи одредзени притвор. – Спрам числа евидентованих случайох насилства, Вербас ше нє розликує од других городох у Сербиї. Як приклад добрей пракси другим городом може служиц добре сотруднїцтво медзи институциями хтори ше занїмаю з тим проблемом. На схадзки було надосц конструктивни предклада-

ня, а єдно з нїх же би жертви насилства мали предносц кед глєдаю роботу, же би економски змоцнєли, як и же би ше роботодавательом обрацело увагу на додатне порозуменє жертви кед є занята. Заключенє сходу же превентивне дїйствованє процив насилства у фамелиї нєобходне, и же ше мушиме намагац за нулту толеранцию ґу гоч хторей файти насилства – визначела предсидателька Комисиї Маряна Мараш. Єдно зоз предкладаньох хторе винєшене на схадзки и тото же би ше локална самоуправа анґажовала за обезпечованє квартельного простору за жертви насилства. А. М. 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.


mesta@ruskeslovo.com

ВОДОВОД У БИКИЧУ И ПРИВИНЕЙ ГЛАВИ ДАТИ НА ХАСНОВАНЄ

ВЕЛЬКА ПОМОЦ ГРАЖДАНОМ На Дзень ошлєбодзеня Шиду, 6. децембра, кед ше означує и Дзень општини, покраїнски секретар за польопроивреду, водопривреду и лєсарство Вук Радоєвич у обисцу пензионера Николи Єшича у Привиней Глави, шветочно придал на хаснованє водовод у тим валалє, як и у Бикичу. Ресорни секретарият за тоту намену опредзелєл 20 милиони динари, а 21 милион обезпечени зоз буджета локалней самоуправи у Шидзе. Водоводна мрежа длугока коло шейсц километри. Радоєвич у провадзеню предсидателя Општини Предраґа Вуковича, його заменїка Зорана Семеновича, предсидателя Дочасового цела МЗ Бикич Деяна Бобаля и МЗ Привина Глава, предсидательки Дочасового цела МЗ Привина Глава Катарини Митрович, як и Александра Йовановича, директора ЯКП „Водовод” обишол студню хтора ше находзи у Привиней Глави. У Бикичу ше за прикапчованє на водовод приявели 70 обисца од 100, а у Привиней Глави 35 од 50. Цена при-

капчованя 36 000 динари и годно ю виплациц на 10 рати. Вук Радоєвич нависцел же Секретарият будзе софинансовац и водовод у Люби у 2019. року, а остало ище обезпечиц водоводну мрежу у Моловину. Вл. Дї.

ЗВЕКШАНЕ ЧИСЛО МИҐРАНТОХ НА ПОДРУЧУ ОПШТИНИ ШИД

ОТВОРЕНИ И ЦЕНТЕР У ГОРОДУ У одношеню на лєтнї мешаци, кед на подручу општини Шид було реґистроване коло 400 миґрантох у двох прилапююцих центрох, тераз їх число вецей як 1 000 и меня ше з дня на дзень. Деян Коїч, поверенїк за вибеженцох и миґрациї општини Шид нам гварел же зоз приходом жимней хвилї єдна часц нєреґистрованих миґрантох глєдали змесценє у прилапююцих центрох. – Одпочатку децембра з одлуку републичного Комесарияту за вибеженцох и миґрациї, ознова отворени прилапююци центер у Шидзе у просторе дакедишнєй клальнї просто гайзибанскей станїци. Ту змесцени коло 180 миґранти зоз фамелиями и тот капацитет затераз пополнєти. Опредзелєнє таке же би ше у Шидзе тот центер пополнєло зоз миґрантами хтори маю фамелию и дзеци, а вешлїяк же єдна часц мушела остац и у прилапююцим центре „Адашевци”. У прилапююцим центре „Принциповец” остали миґранти без фамелиї и дзецох – надпомнул Деян Коїч. Наш собешеднїк додал и же добре же ше донєдавна нєреґистровани миґранти реґистровали, бо так буду мац одвитуюци условия змесценя, костираня и здравственей защити и баржей буду под контролу, цо у значней мири до21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

поможе же би була векша безпечносц шицких гражданох шидскей општини. Здогаднїме на случаї же миґранти робели каребни дїла, крадзи и очкодованя маєтку, та ше єдна часц гражданох побунєла и протестовала, окреме кед двоме миґранти вошли до двора и обисца єдней фамелиї, а у обисцу було малолїтне дзивче и єй пайташка хтори ше прето барз позлєкали. Отримане и протестне шейтанє и подписана петиция же би ше миґрантох вимесцело зоз прилапююцого центру у Шидзе, цо на концу и поробене, а прилапююци центер при гайзибанскей станїци длугши час бул без миґрантох. Попри уж спомнутого числа од коло 180 миґрантох хтори змесцени у Шидзе, и далєй ше их найвецей находзи у прилапююцим центре „Адашевци”, коло 550, и коло 330 на „Принциповцу”. Дохтор Крсто Куреш, главни координатор здравствених службох за миґрантох гварел же гиґиєнско-епидемиолоґийни стан медзи миґрантами задоволююци и же нєт даяки векши здравствени проблеми. – Добре же маме векшу контролу їх здравственого стану кед су у прилапююцих центрох як цо то було кед єдна часц их спала и блукала на нєгиґиєнских местох – гварел др Крсто Куреш. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО 11


ДУХОВНИ ЖИВОТ

ПРЕСЛАВЕНЕ ШВЕТО МИКОЛАЯ НОВИ САД

У полней церкви св. апостолох Петра и Павла у Новим Садзе, Миколай подзелєл 68 пакецики дзецом внєдзелю, на читаней Служби Божей, хтору служел парох о. Юлиян Рац. У своєй казанї, вон гварел: – Най вам святи Миколай умножи любов до Створителя, Бога, хторому треба буц подзековни за шицко. Зоз своїм прикладом, святитель нас поучел же треба буц дарежлїви. Робме и ми другим, ближнїм, добре, та ше нам вец так и враци, зоз подзековносцу. Дзеци у церкви привитали Миколая и подзековали му зоз пригодну програму, за цо их пририхтали вироучительки ш. Винкентия и Мелания Римар. Як парох о. Рац виглашел, од шлїдуюцей нєдзелї нє будзе виронаука, по друге полрочє. Парох тиж предложел уводзенє читаней, дзецинскей Служби Божей, як гварел, на розумлївим язику, на 11,30 годзин, одприлики

Фото: В. Вуячич

ДОБРЕ ШЕ З ДОБРИМ ВРАЦА

до 12 годзин, после хторей би була кратка виронаука, и апеловал на родичох же би ше з тей нагоди явели як заинтересовани, и порадзели. М. Г. К.

У ДЮРДЬОВЕ

ВЕРБАСКИ ПАРОХИЇ

ЦЕРКВА БУЛА ПОЛНА

ДЗЕЦИ ШЕ МОДЛЄЛИ

У церкви Рождества Пресвятей Богородици у Дюрдьове, вочи швета Святого oца Миколая, вовторок 18. децембра було саночне, з початком на 17 годзин, хторе служел о. Михаил Холошняй. После саночного и мированя у парохийним доме була орґанизована пригодна дзецинска програма за присутних, котру виведли виронаучни дзеци, а пририхтала их вироучителька Лидия Кухар. У орґанизациї Церковного одбору дзецом подзелєни 100 пакецики. И попри жимней хвилї, церква була полна зоз дзецми, їх родичами и вирнима. L. K.

12 РУСКЕ СЛОВО

Вочи швета св. оца Миколая, внєдзелю у старовербаскей парохиї Покрова Пресвятей Богородици, после велькей Служби Божей, була орґанизована пригодна дзецинска програма. Виведли ю виронаучни дзеци и дзеци хтори ходза на руски язик при учительки Славици Мали, од першей по шесту класу, хтора их и пририхтала. Дзеци участвовали з рецитациями о Миколайови и зоз шпиванками „О, хто, хто” и „Ноц чаривна”, а у музичних точкох програми на гармоники грал Любо Скубан. Парох о. Алексий Гудак з тей нагоди подзековал учительки Славици Мали, шицким присутним, а дзеци здогаднул же би док вирошню и вони помагали другим, як и тото же зме пред Богом шицки єднаки. – Слава Богу на нєшкайшим Швету, красне число ше назберало, а маме ше зоз чим радовац. Сиґурно да була красша хвиля, та би нас було и вецей, а подзелїме 62 пакецики. Ище раз, дзекуєм вам же уписуєце дзеци на виронауку и на руски язик – визначел парох о. Гудак. Истого дня и у нововербаскей парохиї Святого Владимира була Служба Божа, после хторей Миколай дзецом подзелєл пакецики. Миколай побешедовал з дзецми, а велї од нїх му указали як ше знаю прежегнац, модлїц и духовни писнї. З тей нагоди у тей парохиї подзелєни 26 пакецики. А. М. 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.


duhovni@ruskeslovo.com

ПРЕСЛАВЕНЕ ШВЕТО МИКОЛАЯ У КОЦУРЕ

СВЯТИТЕЛЬ ЗАСЛУЖЕЛ СЛАВЕНЄ У грекокатолїцкей церкви Успения пресвятей Богородици у Коцуре швето Святого oцa Миколая преславене зоз мированьом, 19. децембра и з дзецинску програму дзень пред тим. Тото вельке християнске швето наймладши преславели после Всеночного котре служел коцурски парох о. Владислав Рац, котри у казанї присутних здогаднул на живот св. Миколая и прецо заслужел же би ше го так славело. Наймладши парохиянє з тей нагоди отримали пригодну музично-рецитаторску програму котру з нїма пририхтали вироучителька Ксения Бесерминї и монахиня Михаїла Воротняк. Школяре шицких возростох през шпиванки и рецитациї велїчали Миколая котри им по законченю програми подзелєл пакецики. Члени Церковного одбору з тей нагоди порихтали 200 пакецики, котри були подзелєни дзецом у церкви. З. К.

У ШИДСКЕЙ ОПШТИНИ

У СРИМСКЕЙ МИТРОВИЦИ И БЕОҐРАДЗЕ

ДАРУНКИ У ЖИМСКИМ АМБИЄНТУ

ВЕЛЇ ШЕ ОДВОЛАЛИ ПОМОГНУЦ

Того року Миколай обрадовал з дарунками дзеци у наших трох парохийох у шидскей општини, дакус скорей як на його швето, стреду. Миколай ище внєдзелю вечар нашивел церкви у Беркасове, Шидзе, а потим и у Бикичу подзелєл пакецики добрим дзецом. У Беркасове подзелєл 16, у Шидзе 55, и на концу у Бикичу 30 пакецики. Привити Миколайови з пригодну програму порихтали школяре хтори факултативно уча руски язик з елемeнтами националней култури, а хтори порихтала наставнїца Златка Сивч Здравич. Тиж участвовали у програми и виронаучни дзеци хтори порихтали о. Михайло Режак и о. Владимир Еделински Миколка. То г о р о ч н и привит Миколайови и дзелєнє пакецикох було у правим жимским амбиєнту з полно шнїгу и температуру спод нули, алє то нє зопарло добрe розположенє и радосц шицких дзецох. Вл. Дї. 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

Дзеци и їх родичи, зоз кратку програму, привитали св. Миколая у Сримскей Митровици и Беоґрадзе. У Митровици Миколай подзелєл 105 пакецики, а у Беоґрадзе 26-еро дзеци достали дарунки. Програму у Митровици пририхтали учительки Славица Канюґа и Моника Абодї, котри привитали Миколая по українски и по руски. Велї вирни ше одволали помогнуц св. Миколайови и дзецом зоз аж штирох штирочлених фамелийох. То була нагода же би пришли и дзеци котри кресцени у нашей церкви, алє дотераз нїґда нє приходзели. Окрем присутних, Миколай и його помоцнїки рознєсли дарунки и дзецом з окремнима потребами котри нє могли присц до церкви. о. В. В.

РУСКЕ СЛОВО 13


ДУХОВНИ ЖИВОТ ВИФЛЕЄМСКИ ОГЕНЬ У НОВИМ САДЗЕ И РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

СЦЕМЕ ЗЛОГУ И ЛЮБОВ Скаутох провадзел о. Михайло Шанта, а вони гварели же им мило же пришли и же шицким жадаю щешлїве Рождество Христово, у мире, радосци и любови. Ростислав Добош, Андри Ребрик, Василь Карабин и Иван Гоманюк принєсли огень хтори ше у запалєней швички зоз Вифлеєму з места Исусового народзеня розноши по велїх жемох Европи. Вирни го превжали зоз своїма швичками. Внєдзелю українски скаути Вифлеємски огень принєсли и до Руского Керестура, алє го до Катедралней церкви капелан о. Михайло Шанта однєсол аж пондзелок вечар, 17. децембра, после Служби Божей и крачунскей дзевятнїци. Присутни вирни го зоз своїма швичками превжали и однєсли до своїх домох же би там швицел през наиходзаци швета Рождества Христового. А годно то зробиц и наиходзацих дньох, понеже швичка зоз Вифлеємским огньом будзе стац у штред церкви цали час. М. Г. К./М. А.

РУСКИ КЕРЕСТУР

МЕДЗИРЕЛИҐИЙНИ ДИЯЛОҐ У БАНЇ ВРУЙЦИ

КРАЧУНСКИ ВАШАР

ЖЕНИ ЯК НОШИТЕЛЄ МИРА

У Велькей виронаучней сали парохиї св. оца Миколая у Руским Керестуре, внєдзелю, 16. децембра, отримани тогорочни Крачунски вашар у орґанизациї парохийного Каритасу, хтори з оглядом на жимну хвилю, бул добре нащивени. На Вашаре було коло 20 викладачох, попри домашнїх було и з Коцура, и поєдинцох з Кули и Вербасу, медзи нїма и представнїки коцурского Каритасу и млади з керестурского, Здруженє женох „Байка”. По словох орґанизаторох, волонтерки Ясмини Надь, нащивительох було дакус менєй як влонї, алє ше на Вашаре заш лєм досц тарґовело: рижни крачунски прикраски, колачи, бобальки и друге.

Форум женох у рамикох „МАХ–Клуба почитовательох часу”, хтори предлужує традицию Медзирелиґийного центра, у сотруднїцтве зоз Здруженьом женох „Мейрем” Исламскей заєднїци у Сербиї, з финансийну помоцу Екуменского форума християнкох Европи, у Банї Вруйци, од 14. по 16. децембер орґанизовали традицийне медзирелиґийне стретнуце.

Фото: В. Вуячич

После пребуваня у Бечу у Австриї, до „Руского слова” у Новим Садзе, пондзелок, сцигол Вифлеємски огень хтори уж штварти рок приноша представителє Скаутскей орґанизациї „Пластуни” зоз Закарпатя у України.

Так витворени єден з цильох вашара же би викладаче зоз своїм трудом могли дакус и заробиц. Єден з цильох Вашара то и назберац добродзечни прилог за фамелиї у потреби, хтори будзе похасновани з нагоди наиходзацих шветох. На тот завод назберане 2 900 динари, цо кус менєй як влонї. М. А.

14 РУСКЕ СЛОВО

Жени християнки и муслиманки вичерали искуства, а на Конференциї було слова о сучасних спокусох и факту же жени ношителє воспитаня и пременкох у дружтве. Прето, женом важна емпатия, мир и любов медзи людзми, цо ше посцигує и з медзирелиґийним упознаваньом. На тим сходзе були и грекокатолїки з Нового Саду и Беоґраду, зоз новосадскей ЕГО, як и представнїки ЕФЕК зоз Горватскей, потим з „Вили” Любовиї и „Живот и здравє” з Нового Саду. М. Г. К. 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.


duhovni@ruskeslovo.com

ПАЛОМНЇЦА РОЗАНА БРУСА ДЕЛИ ЗАШЛА И ДО РУСКОГО КЕРЕСТУРА

КРАЧАЮЦИ ДО ЄРУСАЛИМУ ЗА МИР И ДИЯЛОҐ На своїм нєзвичайним паломнїцтве — пешо до Єрусалиму, Розана Брусадели зоз Швайцарскей початком новембра нащивела и Руски Керестур. Була госц на стретнуцу „Слова живота” дзе подзелєла искуство о своїм нєзвичайним паломнїцтве. У розгварки з ню нам помогнул Дане Макаї як прекладатель

Р

озана шейд зешатпейцрочна пензионерка зоз Швайцарскей, по фаху медицинска ше стра, алє остатнї 40 роки роботного вику препровад зела у центру Марийового дїла у Баару нєдалєко од Цириху. Духовносц Марийового дїла упозна ла на єдним друженю у своєй парохиї. О тим гварела: – Кед зме були мали оцец нам часто бешедовал о живоце святих, алє нєодлуга, кед пришли велї спокуси пубертету, питаня, подума ла сом се бе, дзе тоти святи нєшка, и же то лєм прешлосц? На тим сход зе єд на дзивка под зелєла свойо искуство о тим як купела нову ленийку и нє сцела ю пожичиц нїкому, алє знаюци же би Исус так нє поробел, превозишла себе и дала. То єдна банална ствар, алє сом себе такой подумала же так вироятно робели и тоти святи о хторих нам оцец бешедовал – здогадує ше Розана. И так почина єй духовни живот вше у служби других виполнєти з виру. А о терашнїм путованю нам потолковала: УПОЗНАВАНЄ НАРОДОХ И ДЕРЖАВОХ – На тото паломнїцтво до Єрусалиму сом ше одлучела ище скорей, бо ми то нє перше. Потераз сом ишла пешо до Сантияґу ди Компо стела (Шпания), и зоз Швайцарскей до Риму. Паломнїцтво до Єрусалиму ищe у розвиваню, потераз сом штварта хтора провадзи тоту драгу, так же тиж участвуєм у його креированю. Перши паломнїк на тей драги бул єден зоз Австриї, а намира му була направиц мед зинародну драгу хтору би могло предложиц и другим. Циль же би зоз

МАЮ МАЛО, А ДАЛИ БИ ШИЦКО На своєй драги, у єдним ресторану, кед сцела виплациц, Розани одвитовали єй же шицко ґратис, прето же є паломнїцка. Тиж, єдна стара жена ю прияла преноцовац, дала єй вечеру и фриштик, а кед одходзела, порихтала єй єден пакет и дала 500 динари. – Мушела сом вжац, нє допущела ми иншак. Барз зме зворушело, кельо мало маю, а дали би шицко – гварела Розана. 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

преходом през рижни держави могло их баржей упознац, и на таки спо соб твориц мир и любов. СПОЗОРЕНЄ ПРЕ БАЛКАН На драгу до Єрусалиму Розана рушела 26. мая того 2018. року. Прешла цалу Австрию, часц Братислави, Мадярску, сцигла до Беоґраду, дзе ше затримала дакус и предлужела далєй на юг. Планує прейсц Македонию, Греческу, Турску, по Сирию, дзе пре обставини у держави до Єрусалиму препутує на авиону. – Рушаюци ше, сама себе сом гварела же тото паломнїцтво ма буц паломнїцтво мира, диялоґу и любови – приповедала Розана. – А през драгу наисце сом мала полно стретнуца з велїма особами дзе сом могла жиц шицки три ствари хтори сом себе визначела. Нїґда сом нє почувствовала же сом сама, прето же чувстуєм Божу присутносц и мой сопутнїк Бог. Кед бим верела лєм 99 одсто, нє було би достаточно, бо лєм 100 одсто вира „бави”. Кед мойо познати чули же преходзим през Балкан, гварели ми же най меркуєм, най будзем осторожна, понеже думанє о Балкану нє найлєпше. Одвитовала сом же нє идзем стретнуц Балканцох, вибеженцох, народи, алє особу як єдинку. У каждей особи намагам ше видзиц Исуса и любиц го. То ми наисце дава шлєбоду исц вочи ґу каждей особи. Потераз сом стретла вельо особи и мала их нагоду баржей упознац. Окреме у Сербиї, почувствовала сом вельку госцолюбивосц, дарежлївосц и любов велїх нєпознатих – потвердзела наша собешеднїца, хтора и на своїм блоґу за шицких у Швайцарскей написала же Сербия нє така як ше о нєй бешедує на ТВ и медзи собу. ■ М. Афич

РУСКЕ СЛОВО 15


КУЛТУРА И ПРОСВИТА У БИКИЧУ ПРЕДСТАВЕНИ КОМПАКТ ДИСК КРАЧУНСКИХ ШПИВАНКОХ

КОЛЯДИ ЗОЗ СТАРОГО КРАЮ У правим жимским амбиєнту, у Бикичу прешлей соботи у Доме култури отримана промоция ЦД зоз колядами и крачунскима винчованками под назву „Радуйте ся вси людиє” у вивод зеню шпивацкей ґрупи „Бикичанки” КПД „Иван Котляревски”. Як визначел Деян Бобаль, предсидатель Дружтва, слово о подняцу, понеже ношач звука видало КПД з єдного малого валалу як цо Бикич, а Бикичанє и на тот спо соб ждаю зачувац свою духовну традицию и зоз колядами и винчованками ище зоз старого краю. По сле премиєрней промоциї у Бикичу, у плану и промоциї ЦД у Сримскей Митровици и Новим Сад зе. Промоция праве и почала зоз винчованку хтора ше винчує пред початком Вилїйовей вечери у интерпретациї Митра Боцка, а потим „Бикичанки” з провад зеньом Бояна Бабича на гармоники, одшпивали и першу коляду „Радуйте ся вси людиє” по хторей ЦД и ноши назву. Промоцийни вечар бул преткани зоз колядами и винчованками, а на видео биму нащивителє мали нагоду патриц документарни филм хтори руска редакция РТВ зняла у Бикичу 2010. року з нагоди Вилїї и обичайох, хтори Бикичанє зачували по нєшкайши днї и далєй их пе стую. Крачунски винчованки гуторели и Марина Шолтис, Дора Боцко и Деян Бобаль. Як го сцински на промоциї наступела и женска шпивацка ґрупа словацкого СКУД „Єднота” зоз Шиду хтора ше предстаавела зоз венчиком словацких народних шпиванкох, а на гармоники их провад зел Владислав Хован. По сле промоциї нащивителє на етно столє мали нагоду коштовац традицийни єдла хтори ше рихтаю на Вилїю. Бикичанє ЦД зняли у студию „Жежель” у Новим Саде и з єдней часци и у Радио Шид зе. Коляди шпивали

Невенка Бобаль, Єлена Гнатко, Драґица Романяк, Желька Лазор, Олґица Лукач, Верунка Надь, Ґенка Сорочко и Драґана Ґлувня Бабич, руководителька шпивацкей ґрупи, а з музичним провад зеньом Бояна Бабича. Винчованки хтори зняти на ЦД гуторели дзиячка Любица Роман, Марина Шолтис, Зденко Лазор, Митро Боцко, Дора Боцко и Деян Бобаль, а тиж зняти и тропар „Рожде ство твоє”. Помоц и потримовка им бул и парох Владимир Еделински Миколка. – Шпиваме и винчуєме так як зме научели од наших предкох хтори штредком 19 вику зоз старого краю пришли до Сриму дзе основали валал Бикич. Зачували зме и коляди зоз старого краю и нє забули зме одкаль нашо поход зенє и коренї. Вериме же ЦД поцеши шицких наших краянох и род зину розошату по цалим швеце – гвари Деян Бобаль. Вл. Дї.

ЗОЗ ОШ „ПЕТРО КУЗМЯК”

ШКОЛЯРЕ НАЩИВЕЛИ ФРАНЦУЗКИ ИНСТИТУТ Школяре шестей класи Основней школи „Петро Кузмяк” з Руского Керестура, 12. децембра нащивели Французки институт у Беоґрадзе, на поволанку професора Стевана Йокича. З тей нагоди презентовали свой проєкт „Робот чистач” хтори обдумали на секциї роботики, а у корелациї зоз школским предметом „Чуваре природи”. Школяре зоз професорками мр Наталию Будински и Єлену Миркович мали нагоди участвовац у числених цикавих роботньох и преподаваньох на тему защити животного штредку. На тей подїї бул присутни и його екселенция амбасадор Французкей у Беоґрадзе Фредерик Мондолини, та керестурски школяре вихасновали нагоду представиц и свою Школу, як и тото цо научели на секциї роботики хтору водзи професорка математики Будинскова. М. А.

16 РУСКЕ СЛОВО

21. ДЕЦЕМБЕР 2018.


kultura@ruskeslovo.com

ВИБЕРАНКОВА СКУПШТИНА ДРУЖТВА ЗА РУСКИ ЯЗИК, ЛИТЕРАТУРУ И КУЛТУРУ

ВИБРАНЕ РУКОВОДСТВО И ПРЕДСТАВЕНИ НОВИ ВИДАНЯ На виберанковей Скупштини Дружтва за руски язик, литературу и културу, котра отримана пияток, 14. децембра, вибране нове руководство на штиророчни мандатни период. Предсидатель Скупштини Дружтва и надалєй будзе др Юлиян Рамач. У Надпатраюцим одборе за предсидательку вибрана Мария Канюх Йозанов, хтора економиста по фаху. За предсидательку УО Дружтва вибрана Блаженка Хома Цветкович, а секретарка-заступнїца Дружтва и надалєй будзе Ирина Папуґа. На схадзки прилапени Финансийни звит, а тиж так и Програма роботи за идуци 2019. рок. Як визначела Ирина Папуґа, проблеми зоз финансиями исную, алє Дружтво ма своїх вирних донаторох, хтори помагаю друкованє кнїжкох, а тиж так ту и членарина хтору уплацую члени Дружтва.

ДНЇ МИКОЛИ М. КОЧИША Як сообщене Дружтво за руски язик, литературу и културу, од 28. априла, кед отримане Медзиокружне змаганє з руского язика и язичней култури, тирваю Днї Миколи М. Кочиша, у рамикох хторих отримани вецей подїї. Активносци предлужени 14. децембра зоз представяньом тогорочних виданьох Дружтва и розписованьом Литературно-подобового конкурса за дзеци, школярох и студентох руского язика и литератури под назву „Литературна творчосц Миколи М. Кочиша”. Конкурс будзе тирвац од децембра по фебруар 2019. року.

Фото: В. Вуячич

У Заводзе за културу войводянских Руснацох Дружтво за руски язик, литературу и културу отримало схадзку Управного одбору и виберанкову Скупштину Дружтва на котрей вибране руководство, а представени и нови виданя

Присутним представени пейц нови кнїжки, хтори опубликовало Дружтво у тим року. То кнїжка др Михайла Фейси „Бешедуйме по руски/Говоримо русински”, Владимира Сабодайка „Вибрани писнї и проза”, Мишел Парвенски „Русински древени церкви”, хтора обявена двоязично (по руски и по анґлийски). Потим представена кнїжка Миколи М. Кочиша „Писнї и приповедки за дзеци”, як и сликовнїца за предшколски дзеци „У нашим краю птички шпиваю”. Тиж так представене и перше число часопису „Нови мост”, а пошвидко з друку видзе и друге число того мултикултуралного часопису, у котрим обявюю и нашо авторе. Дружтво планує промоцию виданьох и у Вербаше, Новим Орахове и на Сайме кнїжкох у Новим Садзе. О. П-С.

У КОЦУРСКИМ ЕТНО КЛУБЕ

ВИСТАВА МАЛЮНКОХ ГОЛАНДСКЕЙ УМЕТНЇЦИ Прешлого штвартку, 13. децембра, коцурски Етно клуб „Одняте од забуца” бул домашнї голандскей подобовей уметнїци Риї Вармсбехер, котра мала виставу своїх малюнкох. Вистава наволана „Любим Израїл”, а нащивителє Етно клуба мали нагоду опатриц наисце красни малюнки котри настали зоз инспирацию Израїла. Малюнки були на релиґиозни мотиви, а робени су зоз подобову технїку акрил. – До Коцура приходзим уж вецей як 10 роки и жадала сом ту предста21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

виц свою роботу. Прешлого року сом водзела єдну ґрупу людзох до Израїлу и там сом до стала инспирацию за роботу. Малюнки робени зоз технїку акрил и окрем нїжних фарбох, котри найвецей любим хасновац, хасновани и други материяли, як цо то наприклад писок – гварела Риї Вармсбехер. Голандска ум етнїца до Ко цу ра пришла зоз ґрупу волонтерох зоз голандского городу Хардервийк, котри прейґ Євангелскей церкви принєсли камион гуманитрней помоци до Коцура. З. К.

РУСКЕ СЛОВО 17


КУЛТУРА И ПРОСВИТА У КПД „ДЮРА КИШ” У ШИДЗЕ ПРИРИХТУЮ НОВУ ДЗЕЦИНСКУ ПРЕДСТАВУ

СКАЗКА О КРАСАВИЦИ У Културно-просвитним дружтве „Дюра Киш” у Шидзе рихтаю нову дзецинску представу. После велького успиху представи „Али баба и 40 збойнїки” убавена ґрупа ознова порихта нову представу. Вєшенї почали пририхтованя и тераз у цеку читаци проби. Праве на єдней такей проби зме и нащивели малих ґлумцох аматерох. Дознаваме же пририхтую сказку „Заспана красавица” по тексту Цветина Аничича хтори и режисер представи. На руски язик текст преложели паноцец Владимир Еделински Миколка и Далибор Болдиш хтори вєдно зоз наставнїцу Златку Сивч Здравич и роби зоз дзецми у пририхтованю представи. Далибор Болдиш представел малих ґлумцох з хторима ше пририхтує представа од нїзших и висших класох основней школи по штредню школу. Окрем ґлумцох зоз Шиду у представи участвую и ґлумци зоз Беркасова и Бачинцох. Екипу творя Сара Єрґич, школярка штвартей класи зоз Шиду, Йован Радакович зоз Беркасова, школяр першей класи ТШ „Никола Тесла”, Никола, школяр трецей класи и його шестра Аня Гнатко, школярка першей класи зоз Шиду, Уна Шеремет, штварта класа зоз Шиду, Срна Аничич, шеста класа зоз Шиду, Давид Гирйоватий тиж шеста класа и його шестра Сара Гирйоватий, седма класа зоз Шиду, Дарко Бучко зоз Бачинцох, школяр штвартей класи ТШ „Никола Тесла”, Милица Авакумович зоз Бачинцох, школярка осмей класи, Ана Еделински, школярка другей класи Ґимназиї „Сава Шуманович”. Мая Фурик зоз Беркасова, штварта класа ТШ „Никола Тесла”, Александар Девич, штварта класа зоз Шиду, Милан Гарвильчак, седма класа зоз Шиду и Николина Горняк зоз Беркасова, школярка трецей класи Ґимназиї. Далибор Болдиш на комбию, хтори достати на хаснованє од Националного совиту Руснацох, привожи на проби и враца дому школярох зоз Бачинцох и Беркасова. Як дознаваме представа ше рихта за Драмски мемориял

Петра Ризнича Дядї у 2019. року, а пред наступом на Мемориялє, будзе отримана и премиєра у Шидзе. Давид Гирйоватий мал удатни ґлумецки наступ у лоньскей представи и задовольни є зоз нову представу. – У прешлей представи зме ше як екипа добре знашли так же тераз нє чежко. Покончим школски обовязки, а проби драмскей секциї маме тераз раз тижньово и шицко посцигнєм – кратко нам гварел Давид Гирйоватий. Мая Фурик ше тиж уключела до роботи драмскей секциї, а поволала ю пайташка. Надпомина же нє ма даяку векшу улогу, алє ше добре знашла и язик єй нє препреченє. Медзи ґлумцами и Срна Аничич, хтора ґлумела и у прешлей представи и барз є задовольна. – У прешлей представи зме ше поупознавали и тераз лєгчейше робиц вєдно. Язик ми нє препреченє, бо сом го звладала, а помага ми мац. У тей представи мам векшу улогу як у „Алибаби”, бавим злу вилу, нє мам вельо тексту, алє сом на сцени док тирва представа – гварела нам Срна Аничич. Вл. Дїтко

У НОВИМ САДЗЕ

„КАРПАТИ” НАСТУПЕЛИ НА „ВИНТЕР ФЕСТУ” Културно-просвитне дружтво „Карпати” зоз Вербасу и того року наступело на новосадским „Винтер фесту”, цо им було друге госцованє на тей манифестациї. Орґанизаторе „Винтер фесту” их поволали же би виведли полгодзинови крачунски репертоар на ядловцу у центре городу. „Карпати” на манифестациї наступели прешлого тижня, а представела ше Хорска секция, хтору провадзел оркестер Дружтва. – На тот завод Хор шпивал нашо традицийни коляди, а можем повесц же зме мали успишни наступ пред вельочислену публику, а и хвиля нас потримала – гварел з тей нагоди подпредсидатель Дружтва Деян Загорянски. А. М.

18 РУСКЕ СЛОВО

21. ДЕЦЕМБЕР 2018.


РОК XVII ЧИСЛО 11

Наша тема: КРАЧУНСКИ ОБИЧАЇ

Число ушорела: Вероника ВУЯЧИЧ

ТРАДИЦИЯ ОТРИМАНА И У ВАРОШУ

Д

ецембер при концу, тераз уж и жима почала сцискац, а у городских гаусторох вше частейше пахнє на варене вино, цимет, лєбо ванелию. Почали пририхтованя за найрадоснєйше християнске швето – Крачун, з хторим ше означує народзенє Исуса Христа. Обичаї и традицию найвецей ше очувало у менших стредкох, док ше у городох вше баржей обачує уплїв модерного и Заходу. Купує ше рижни прикраски зоз хторима ше прикрашує обисце, квеци ядловец, палї ше електрични швичочки и шицко ше швици як у найвекших метрополох. На Вилїю ше посци, ґаздинї рихтаю капушнїки, а за вечеру фамелия вєдно коло святочно порихтаного стола на хторим порихтана печена риба на тепши, осух, бобальки, орехи, лєбо лїсковци и мед, сухи смокви и шлївки, лєбо компот зоз шлївкох. После вечери ше радуєме винчовачом, лєбо ходзиме по шпиваню.

21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

РУСКЕ СЛОВО 19


famelija@ruskeslovo.com

Наша тема: КРАЧУНСКИ ОБИЧАЇ

НА ШВЕТА НАЙКРАСШИ ЯДЛОВЕЦ У ЧЕРЕПУ

ЯК НОВОСАДЯНЄ СЛАВЯ КРАЧУН Обичаї, яки почитуєме на Крачун нам даваю надїю очековац добре – же будзе добри урожай у Новим року, же зме годни напредовац и мац добре здравє

Ж

нок. Там винчую Крачун, а за полудзенок звичайно порихтана юшка и печене месо, рижни шалати, сарма, торта, бобальки. После полудзенку одходза винчовац Крачун до родзини у Дюрдьове. Блаженка зоз Сримскей Каменїци на Вилїю рихта потьку на тепши лєм зоз рискашу, вец бобальки з медом, алє и чесницу до хторей кладзе динарчок. После вечери одходзи до Саночного до нашей церкви Святих апостолох Петра и Павла, дзе ше после Служби колядує и шпива крачунски шпиванки. Олґица зоз Ветернику на Вилїю рихта капущанїки, а за вечеру рибу на тепши, алє и печену рибу, кромпльову шалату и обовязно бобальки з медом. До церкви иду на перши дзень, бо им церква нє барз блїзко, чекаю винчовачох и ходза по винчованю. За полудзенок на Перши дзень рождества у нїх на столє печене месо, колбаса, реберка у масци на тепши и рижни шалати. Александра з Нового Саду рихта рибу на тепши, гвари же после вечери дзеци ходза по винчованю, а вона дома чека шпивачох. Бобальки рихта у мацери. На Перши дзень Крачуна су у Дюрдьове у родзини на полудзенку, дзе на святочним столє порихтана юшка, и варене и печене месо, и сарма, рижни шалати, колачи – торта и покераї, бобальки... На вечери су вєдно у мацери, а вона за вечеру чека найблїзших з порихтану юшку и вареним месом, мачанку, печеним месом и квашену капусту.■

Фото Б. Хома-Цветкович

елєне житко символ плодносци, нового живота и обнови. Дзеци колядую, винчую, ходза з бетлегемом, закукую до пакецикох и радую ше дарунком. Руснаци цо жию у Новим Садзе найчастейше маю блїзких у менших наших местох, та з нїма преславюю Крачун. Алє и у городзе ше на Вилїю почитує шицки обичаї. Важне же би цала фамелия була на святочней вечери, а вец ше ходзи до родзини по шпиваню. До церкви велї воля пойсц на Перши дзень Крачуна. Зоз нашей малей анкети хтору зме направели видно же ше и у городзе Крачун слави весело и святочно, та гоч су и окружени зоз иншакима обичаями, Руснаци у Новим Садзе ше тримаю свойого, праве так як научели од власних родичох. Марияна з Нового Саду вше рихта вечеру на Вилїю. На столє риба на тепши, бобальки, сухи смокви, очисцени орехи и мед. После вечери дзеци ходза по шпиваню, а вона чека шпивачох. До церкви пойдзе зоз фамелию звичайно на Перши дзень Крачуна, а после Служби одходза на полудзенок до єй родичох. Наташа з Нового Саду дзень пред Крачуном пражи капушнїки, а вилїйову вечеру рихта вєдно зоз швекру. На столє рибова юха и риба на тепши зоз рискашу и кромплями, а обовязно єст и бобальки, и покераї. По вечери родичи одходза до церкви, а вони з дзецми ходза по шпиваню. На Перши дзень зоз фамелию су у церкви, а после Служби пойду до Наташовей мацери на полудзе-

20 РУСКЕ СЛОВО

21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

Роками ше апелує на людзох же би нє куповали резани ядловци, алє ядловци з кореньом, хтори после шветох мож посадзиц до загради. Алє и таки ядловци нє тирваю длуго у цеплих хижох, бо нє барз церпя пременки температури. У центре Нового Саду у рамикох Манифестациї Новосадски „Winter fest”, хтори тирва по 29. децембер, Городске желєнїдло ше остарало же би Новосадянє могли купиц ядловец з кореньом. Цени завиша од файти древка и велькосци, а найменше древко 1 600 динари. У бешеди зоз Александром хтори предава древка, дознаваме и як мож отримац ядловец през швета, та и после шветох. Ядловцом завадза цепле место. Так же скорей як ше древко унєше до хижи дзе будзе стац, треба го тримац нука, алє на жимним же би розлика у температури нє була нагла.

У квартельох би ядловец нє требало тримац коло радиятору и коло облака. Од цеплоти ше древко швидко висхнє и спреє, а добре би було на радиятори положиц судзини з воду. Кед ядловец з кореньом, треба го посадзиц до черепа и поряднє залївац. Так будзе длужей желєни, а добре го и з воду пирскац. Рижни лампочки, цо любиме кед нам швица на ядловцу, правя окремну атмосферу, алє зогриваю древко и воно швидше преє. Треба мац на розуме же ядловци любя воду, та кед су нука у цеплим, треба их кажди дзень добре залївац. Одрезани конари з ядловца можу тирвац штири до шейсц тижнї, а же би тирвали цо длужей и же би им нє одпадовали игелки, лєпше их тримац у судзини з воду.

КРАЧУНСКИ СИМВОЛИ Кед ше спомнє Вилїйову ноц, перши слички, яки нам на розуме то завята драга, хижка под шнїгом, з комина ше кури, а цепле шветло ше розлїва през облак. Нєбо прекрасне з вельо гвиздами. Велїм на розуме и крачунске древко, клїпкаци швичочки, шветочна вечера, и цала фамелия коло богато порихтаного стола. Тим старшим, можебуц и тераз под столом розруцана слама, а на столє душу огрива швичков пламень. Крачунски памятки ше нє вельо розликую од тих нєшкайших, и шицки маме голєм єден крачунски символ хтори вяжеме лєм за Крачун. И вон обовязна часц у нашим доме. Обичаї преношиме нашим нашлїднїком и учиме их же би их почитовали. Конари жимжелєного древка оддавна ше уношело до обисцох бо здогадовали на рошлїни хтори ознова нарошню док оцеплї. А традиция прикрашованя крачунского древка тиж нє ма гранїци. Як прикраски ше хасновало и овоци, и орехи, швичочки, лампочки, прикраски з паперу, склєняни ґомбулї... Дахто найволї прикраски хтори сам направел, та их вец роками чува и лєм з тей нагоди и з окремним чувством кладзе на древко. Слама тиж часц традициї и до обисцох ше ю уноши на Вилїю. Домашнї ю кладу под стол, алє даскельо сламки и на стол под парток. Символика слами повязана з народзеньом Исуса, кед го родичи, Мария и Йосиф, положели на сламу до яшелькох кед ше народзел. Розуми ше же нєшка нє практичне тримац сламу под столом, а ище менєй и на нєй спац як цо було дараз, 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

алє з нєй мож справиц красни прикраски, и вец их заквачиц на ядловец. Желєне житко тиж длугорочна традиция хтору окреме почитуєме, а символизує обнову живота и плодносц. Дахто гвари же го треба посадзиц у децембру на Миколая, лєбо на Ани. Вериме и до того же яке нам житко на Крачун, таке будзе и на полю. Вери ше и тото же кед житко густе, вельке и желєне, у обисцу у наиходзацим року будзе здравя, успиху и щесца... Ангели нам означую гласнїкох, защитнїкох, а яшелька коло ядловца означую место Исусового народзеня. Дзвончки символ зоз хторим ше наявює важну вистку, а швичка то радосц и шветло. Крачунска гвизда, квеце вше частейше у наших обисцох на Крачун. То квеце у черепу хторе ма червени и желєни лїсца, а здабе на гвизду и прето ше вола „Крачунска гвизда” (Euphorbia pulcherrima єй ботанїцке мено, а у прекладзе би було барз красна). По мексиканскей леґенди, худобна дзивочка жадала на Вилїю однєсц дарунок до церкви, на чесц Дїви Мариї. Но, понеже нє мала цо, през драгу ше єй зявел ангел и гварел єй же най старгнє траву коло драги. Дзивче послухало и однєсло коровче, хторе ше претворело до красного квета зоз червенима и желєнима лїсцами. Медзитим, тото квеце нє люби цепле место, лєм до 18 ступнї, та нє може длуго витримац нука у цеплих хижох, праве лєм тельо же би нам прикрашело швета. Пририхтала: Вероника Вуячич

РУСКЕ СЛОВО 21


famelija@ruskeslovo.com

Наша тема: КРАЧУНСКИ ОБИЧАЇ

НА ШВЕТА НАЙКРАСШИ ЯДЛОВЕЦ У ЧЕРЕПУ

ЯК НОВОСАДЯНЄ СЛАВЯ КРАЧУН Обичаї, яки почитуєме на Крачун нам даваю надїю очековац добре – же будзе добри урожай у Новим року, же зме годни напредовац и мац добре здравє

Ж

нок. Там винчую Крачун, а за полудзенок звичайно порихтана юшка и печене месо, рижни шалати, сарма, торта, бобальки. После полудзенку одходза винчовац Крачун до родзини у Дюрдьове. Блаженка зоз Сримскей Каменїци на Вилїю рихта потьку на тепши лєм зоз рискашу, вец бобальки з медом, алє и чесницу до хторей кладзе динарчок. После вечери одходзи до Саночного до нашей церкви Святих апостолох Петра и Павла, дзе ше после Служби колядує и шпива крачунски шпиванки. Олґица зоз Ветернику на Вилїю рихта капущанїки, а за вечеру рибу на тепши, алє и печену рибу, кромпльову шалату и обовязно бобальки з медом. До церкви иду на перши дзень, бо им церква нє барз блїзко, чекаю винчовачох и ходза по винчованю. За полудзенок на Перши дзень рождества у нїх на столє печене месо, колбаса, реберка у масци на тепши и рижни шалати. Александра з Нового Саду рихта рибу на тепши, гвари же после вечери дзеци ходза по винчованю, а вона дома чека шпивачох. Бобальки рихта у мацери. На Перши дзень Крачуна су у Дюрдьове у родзини на полудзенку, дзе на святочним столє порихтана юшка, и варене и печене месо, и сарма, рижни шалати, колачи – торта и покераї, бобальки... На вечери су вєдно у мацери, а вона за вечеру чека найблїзших з порихтану юшку и вареним месом, мачанку, печеним месом и квашену капусту.■

Фото Б. Хома-Цветкович

елєне житко символ плодносци, нового живота и обнови. Дзеци колядую, винчую, ходза з бетлегемом, закукую до пакецикох и радую ше дарунком. Руснаци цо жию у Новим Садзе найчастейше маю блїзких у менших наших местох, та з нїма преславюю Крачун. Алє и у городзе ше на Вилїю почитує шицки обичаї. Важне же би цала фамелия була на святочней вечери, а вец ше ходзи до родзини по шпиваню. До церкви велї воля пойсц на Перши дзень Крачуна. Зоз нашей малей анкети хтору зме направели видно же ше и у городзе Крачун слави весело и святочно, та гоч су и окружени зоз иншакима обичаями, Руснаци у Новим Садзе ше тримаю свойого, праве так як научели од власних родичох. Марияна з Нового Саду вше рихта вечеру на Вилїю. На столє риба на тепши, бобальки, сухи смокви, очисцени орехи и мед. После вечери дзеци ходза по шпиваню, а вона чека шпивачох. До церкви пойдзе зоз фамелию звичайно на Перши дзень Крачуна, а после Служби одходза на полудзенок до єй родичох. Наташа з Нового Саду дзень пред Крачуном пражи капушнїки, а вилїйову вечеру рихта вєдно зоз швекру. На столє рибова юха и риба на тепши зоз рискашу и кромплями, а обовязно єст и бобальки, и покераї. По вечери родичи одходза до церкви, а вони з дзецми ходза по шпиваню. На Перши дзень зоз фамелию су у церкви, а после Служби пойду до Наташовей мацери на полудзе-

20 РУСКЕ СЛОВО

21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

Роками ше апелує на людзох же би нє куповали резани ядловци, алє ядловци з кореньом, хтори после шветох мож посадзиц до загради. Алє и таки ядловци нє тирваю длуго у цеплих хижох, бо нє барз церпя пременки температури. У центре Нового Саду у рамикох Манифестациї Новосадски „Winter fest”, хтори тирва по 29. децембер, Городске желєнїдло ше остарало же би Новосадянє могли купиц ядловец з кореньом. Цени завиша од файти древка и велькосци, а найменше древко 1 600 динари. У бешеди зоз Александром хтори предава древка, дознаваме и як мож отримац ядловец през швета, та и после шветох. Ядловцом завадза цепле место. Так же скорей як ше древко унєше до хижи дзе будзе стац, треба го тримац нука, алє на жимним же би розлика у температури нє була нагла.

У квартельох би ядловец нє требало тримац коло радиятору и коло облака. Од цеплоти ше древко швидко висхнє и спреє, а добре би було на радиятори положиц судзини з воду. Кед ядловец з кореньом, треба го посадзиц до черепа и поряднє залївац. Так будзе длужей желєни, а добре го и з воду пирскац. Рижни лампочки, цо любиме кед нам швица на ядловцу, правя окремну атмосферу, алє зогриваю древко и воно швидше преє. Треба мац на розуме же ядловци любя воду, та кед су нука у цеплим, треба их кажди дзень добре залївац. Одрезани конари з ядловца можу тирвац штири до шейсц тижнї, а же би тирвали цо длужей и же би им нє одпадовали игелки, лєпше их тримац у судзини з воду.

КРАЧУНСКИ СИМВОЛИ Кед ше спомнє Вилїйову ноц, перши слички, яки нам на розуме то завята драга, хижка под шнїгом, з комина ше кури, а цепле шветло ше розлїва през облак. Нєбо прекрасне з вельо гвиздами. Велїм на розуме и крачунске древко, клїпкаци швичочки, шветочна вечера, и цала фамелия коло богато порихтаного стола. Тим старшим, можебуц и тераз под столом розруцана слама, а на столє душу огрива швичков пламень. Крачунски памятки ше нє вельо розликую од тих нєшкайших, и шицки маме голєм єден крачунски символ хтори вяжеме лєм за Крачун. И вон обовязна часц у нашим доме. Обичаї преношиме нашим нашлїднїком и учиме их же би их почитовали. Конари жимжелєного древка оддавна ше уношело до обисцох бо здогадовали на рошлїни хтори ознова нарошню док оцеплї. А традиция прикрашованя крачунского древка тиж нє ма гранїци. Як прикраски ше хасновало и овоци, и орехи, швичочки, лампочки, прикраски з паперу, склєняни ґомбулї... Дахто найволї прикраски хтори сам направел, та их вец роками чува и лєм з тей нагоди и з окремним чувством кладзе на древко. Слама тиж часц традициї и до обисцох ше ю уноши на Вилїю. Домашнї ю кладу под стол, алє даскельо сламки и на стол под парток. Символика слами повязана з народзеньом Исуса, кед го родичи, Мария и Йосиф, положели на сламу до яшелькох кед ше народзел. Розуми ше же нєшка нє практичне тримац сламу под столом, а ище менєй и на нєй спац як цо було дараз, 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

алє з нєй мож справиц красни прикраски, и вец их заквачиц на ядловец. Желєне житко тиж длугорочна традиция хтору окреме почитуєме, а символизує обнову живота и плодносц. Дахто гвари же го треба посадзиц у децембру на Миколая, лєбо на Ани. Вериме и до того же яке нам житко на Крачун, таке будзе и на полю. Вери ше и тото же кед житко густе, вельке и желєне, у обисцу у наиходзацим року будзе здравя, успиху и щесца... Ангели нам означую гласнїкох, защитнїкох, а яшелька коло ядловца означую место Исусового народзеня. Дзвончки символ зоз хторим ше наявює важну вистку, а швичка то радосц и шветло. Крачунска гвизда, квеце вше частейше у наших обисцох на Крачун. То квеце у черепу хторе ма червени и желєни лїсца, а здабе на гвизду и прето ше вола „Крачунска гвизда” (Euphorbia pulcherrima єй ботанїцке мено, а у прекладзе би було барз красна). По мексиканскей леґенди, худобна дзивочка жадала на Вилїю однєсц дарунок до церкви, на чесц Дїви Мариї. Но, понеже нє мала цо, през драгу ше єй зявел ангел и гварел єй же най старгнє траву коло драги. Дзивче послухало и однєсло коровче, хторе ше претворело до красного квета зоз червенима и желєнима лїсцами. Медзитим, тото квеце нє люби цепле место, лєм до 18 ступнї, та нє може длуго витримац нука у цеплих хижох, праве лєм тельо же би нам прикрашело швета. Пририхтала: Вероника Вуячич

РУСКЕ СЛОВО 21


ДОМ И ФАМЕЛИЯ

женоблоґ

Пише: Ясмина ДЮРАНЇН

ВАЛУШНА, БОМЕ ВАЛУШНА

email: jasmina.djuranin@gmail.com www.zenoblogija.com

22 РУСКЕ СЛОВО

я

и

О

статнї днї у остатнїм мешацу у тим року – преходза. Док ше обрациш, уж ознова швета. Нє лапам ше за главу и нє скаржим ше, бо любим тоту атмосферу. Вецей нє чекам еуфорично червени датуми, бо ми тераз наисце постало важне препровадзиц их у мире. Цо сом старша, иншаким стваром ше радуєм. Швета вше дочекам пририхтана. Знам цо уварим, хтори колач упечем, и зоз чим послужим наймилших. До шицкого цо пририхтуєм укладам вельо любови, сцерпеня, и звичайно ми шицко пойдзе од рук. Лєм ме дакус мучи тот мой нєсмисел за естетику. Нє мам у пальцох тоти фини рухи цо попреплєтаю рижни материяли, полїпя, поскладаю, офарбя, попредзиваю шпарґи и одразу настанє прави предмет ручней роботи. Нє так же сом нє пробовала. Прешлого року, наприклад, надумала сом правиц ґомбулї зоз шпарґи рижних фарбох. Покупела сом, гей, шицко цо треба, за вообще нє

мали пенєж, и наздавала ше прекрасному конєчному продукту. Ище сом и дзецом обецала же направим вецей, та можу однєсц на Новорочни вашар до школи. Ба, купак. Балони хтори сом купела були таки тварди як тоти ґуми за трактор, та сом их нє могла надуц. Нє купела сом анї добре лїпкаче, а анї шпарґу. Кед мойо видзели як ше после ролеркостеру, од занєшеносци по очай, кури зо мнє, дзеци пошли до своєй хижи „читац кнїжки”, а мой пробовал вицагнуц ствар. Дул вон до тих балонох, дул, аж му шлїна випирсковала доокола. Гоч цали счервенєл, балон нє бул векши од кайси. Но, пристала сом и на тоти пильки. Ша, то и ґомбулї єст рижних велькосцох. Вец сом крохмалєла шпарґу, котрей вец требало часу же би ше осушела. Била була добра. Алє червена и белава нє барз. Постали „шатирани”. Потим, кед сом ю почала лїпиц на балон, видзела сом же з тим лїпкачом нє залїпим анї марку на коверти. Уж цалком поражена, зоз смутним попатрунком сом видзела мойого як обува жимски ципели и по курняви бежи купиц друге лїпкаче. И добре купел. Так моцно лїпи же ми окрем шпарґи на ґомбулї остали злїпени и пальци. Вец сом шицко вєдно руцела до шмеца. Так. То було остатнє пробованє направиц даяки DIY. Того року сом себе твардо обецала: Джеси – нїч. Нїч! Кед ци ше дацо пачи – куп! Охаб ше креацийох. И можем вам повесц же ми лєгчейше. А и туньше. Понеже ми од гевтого року койцо пооставало, нє мушела сом нїч купиц. Цалком ми досц и тото цо мам. А швета пришли и так, и так. Крачун оквицени, шицко за пакецики покупене. Знам цо приготовим за Нови рок, знам цо за Крачун. Рецепти за колачи видвоєни з громади, и шицко на час будзе пририхтане. Зоз задовольством, а без розчарованя до своїх нєлапшних рукох хтори дзекеди нє заслужа анї преходну оцену, розуми ше – за креативносц. За шицко друге су за дзешатку. ☺■

21. ДЕЦЕМБЕР 2018.


kultura@ruskeslovo.com

НОВА КНЇЖКА У ЕДИЦИЇ „ИНОВАЦИЇ ВЛАДИМИР ҐАРЯНСКИ”

ВИГЛЄДОВАНЄ О ВИТАЛНОСЦИ РУСКОГО ЯЗИКА По резултатох виглєдованя хтори публиковани у кнїжки „Етнолинґвистична виталносц руского язика у Сербиї”, наш язик ище нє загрожени, алє єст причини буц застарани. Насампредз го треба приблїжиц ґу младшей популациї, а попри школи, найефикаснєйше средство сучасни средства комуникованя и интернет

просторийох Заводу за културу войводянских Руснацох у Новим Садзе, штварток, 13. децембра представена публикация „Етнолинґвистична виталносц руского язика у Сербиї” авторки Биляни Дражович, хтора друкована як седма по шоре кнїжка у едициї „Иновациї Владимир Ґарянски” наменєней за обявйованє академских мастер роботох чия тематика ше одноши на историю, културу, язик и вообще национални живот Руснацох. Мастер робота Биляни Дражович за публикованє вибрана на тогорочним конкурсу Заводу за културу войводянских Руснацох хтори тота институция розписує кажди рок з цильом промововац науково-виглєдовацку роботу младих членох академскей заєднїци. „ПОПАТРУНОК ЗВОНКА” У роботи хтору Биляна Дражович одбранєла у септембру того року на Филолоґийним факултету Беоґрадского универзитета, виглєдоване положенє руского язика по параметрох Скали виталносци язикох УНЕСКА (Орґанизация Зєдинєних нацийох за образованє, науку и културу), на основи хторей ше описує кельо єден язик „живи” и яка му перспектива у ґлобализованим швеце, дзе вше швидши процес вимераня малих язикох пред геґемонию вельких. Як гварела Биляна Дражович, факт же язична рижнородносц єдна з найвекших богатствох колективней култури чловечества, бул єй наукови мотив же би виглєдовала тоту тему. Руски язик Дражовичовей постал предмет виглєдованя скоро случайно, дзекуюци особом з єй приватного окруженя. Понеже є родом з Ужица, з язично абсолутно гомоґеного штредку, а анї по основним академским образованю є нє слависта, алє романиста – закончела Иберийски студиї на Филолоґийним факултету дзе дипломовала шпански язик, а потераз ше з руским язиком нє стретала. Як на промоциї визначел проф. др Янко Рамач, єден з членох редакторскей комисиї Едициї, попри дошлїдней науковей методолоґиї и других фахових квалитетох тей роботи, праве тота дотерашня дистанца авторки од теми як резултат ма обєктивни, нєутрални и реални „попатрунок звонка” на руски язик нєшка, без прикрашованя реалного стану. Медзи иншим, то допринєсло же би Комисия тоту роботу вибрала за друкованє. ПАРАМЕТРИ И ОЦЕНИ Кед слово о самей теми, по достатих резултатох, руски язик у Сербиї авторка оценєла зоз просекову оцену 3,88 на скали од 0 по 5, цо солидни резултат, алє дзепоєдни параметри накладаю осторжносц и вимагаю акцию. Насампредз, ризични стан кед слово о демоґрафским опа21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

Фото: В. Вуячич

У

даню бешедней популациї. З остатнїх пописох обачлїве нє лєм же ше руска популация числено зменшує, алє обачлїве и стаємне зменшанє хаснованя мацеринского язика при Руснацох – по остатнїм попису, скоро штварцина особох вияшнєних як Руснаци, нє наведла руски як мацерински язик, односно перши бешедни. Проблем и у малим присустве руского язика у сучасних средствох комуникациї, цо го оддалює од младих ґенерацийох. По тих параметрох, руски оценєни зоз тройками. Стан лєпши кед слово о институцийней потримовки и формалним статусу руского язика (образовна система, медиї, потримовка держави) дзе є оценєти зоз штверку, а найвисши оцени руски язик достал по параметрох медзиґенерацийного трансферу – односно хаснованя и преношеня мацеринского у фамелиї, и одношеню припаднїкох рускей националней заєднїци ґу мацеринскому язику, дзе го учашнїки виглєдованя углавним препознаваю як нєрозривни елемент власного идентитету. Углавним, публикация „Етнолинґвистична виталносц руского язика у Сербиї” дава добри початни прегляд обставинох кед слово о будучносци руского язика на тих просторох, и дава хасновити напрямки за афирмативни акциї. Медзитим, могла би послужиц и як модел за даяки обсяжнєйши и глїбши виглєдованя хтори би ширше облапели руску заєднїцу, шлїдом хторого би ше могло виплановац ефикасни мири за охрану нашого язика. На добре нащивеней промоциї, дзе попри фамелиї и приятельох авторки були и нашо фаховци з обласци линґвистики и филолоґиї, о роботи бешедовали мср Биляна Дражович, мр Гелена Медєши хтора роботу преложела на руски язик, и проф. др Янко Рамач у мено редакторскей Комисиї, а у дискусиї розпатрани можлїви мири за очуванє и витализацию руского язика. На першим месце то класични инструменти – школа, односно настава по руски, лєбо гоч факултативна настава хтора дзеци одмалючка сензибилизує и зблїжи з мацеринским язиком и литературна продукция на мацеринским язику, гоч нєобходне и векше хаснованє сучасних средствох комуникациї и интернет-платформох наменєних младим.■ И. Сабадош

РУСКЕ СЛОВО 23


МОЗАЇК У ДЮРДЬОВЕ ОТРИМАНИ ОСМИ „ЛИТЕРАТУРНИ ВЕЧАР МЛАДИХ”

НОВИ АВТОРЕ И ПОРЯДНИ УЧАШНЇКИ Воботу, 15. децембра, у Дюрдьове отримани осми по шоре Литературни вечар младих хтори традицийно орґанизую младши члени КУД-a „Тарас Шевченко”. На поволанку орґанизаторох одволали ше млади авторе зоз Руского Керестура, Коцура, Зомбора и Дюрдьова хтори ше публики представели зоз свою литературну творчосцу по руски, як и з стенд-ап комедию, авдио-визуелнима роботами, музику и фотоґрафию Пишe: Лидия КОСТЕЛНИК

Н

а початку програми, „пребил ляд” и перши ше публики представел уж добре познати литерата и гумориста младшей генерациї Себастиян Няради зоз Руского Керестура хтори на бини виведол свою стенд-ап комедию, лєбо, як вон гвари, можебуц и траґедию. Себастиян ше представел як божество, чий задаток бул виприповедац перстективу Всевишнього у одношеню на жительох Керестура и Коцура, односно їх дробеньки розлики хтори дараз векши од самого живота. Гоч тоти „вельки правди” чежко розумиц дакому хто нє Керестурец, лєбо Коцурец, Себастиянови ше удало уж на самим початку вечара забавиц и нашмеяц дюрдьовску публику. Други наявени учашнїк бул Жарко Остоїч зоз Руского Керестура, хтори нажаль пре други обовязки нє могол присц до Дюрдьова, алє послал два писнї хтори пречитала Валентина Салаґ, водителька конферанси. Нєшка ґимназиялєц, Жарко почал писац поезию ище на концу основней школи, а як гвари о себе, зоз своїм писаньом жада приблїжиц свойо чувства ґу читательови и з нїм направиц даяку файту комуникациї. Часто му, музика хтору слуха давала инспирацию за виражованє чувствох на паперу. Визначує же вельки уплїв на його поезию ма поезия Джима Морисона и Шарла Бодлера.

ОДДИХ ЗОЗ ҐИТАРУ И ЖЕНСКИМ ВОКАЛОМ Же би публика одпочинула од литературней програми, орґанизаторе ше остарали и за интермецо – музични точки за хтори була задлужена дебитантка на

Литературним вечаре у Дюрдьове, Марина Роман зоз Руского Керестура. Як и сама гвариела, Марина нє памета час кед нє була окружена зоз музику. Шпиванє и танєц то цошка цо ю одмалючка провадзи. Закончела музичну школу, напрям клавир, а коло того учела грац ґитару. Зоз часом ше опробовала и у компонованю и писаню писньох, а єй талант пошвидко и обачени, та достала припознанє, насампредз кед освоєла награду за найкрасши глас и авторску писню на „Ружи” – Я ше представела зоз штирома писнями, трома по руски и єдну по сербски. Патрела сом же би то були писнї на руским язику, прето же думам же треба хасновац кажду нагоду шпивац свойо шпиванки на мацеринским язику и популаризовац их медзи младшима генерациями. А тоти писнї цо сом их шпивала на Литературним вечаре, мнє окреме мили, бо их уж длуго интерпретуєм – толкує Марина Роман.

ПОРЯДНИ УЧАШНЇКИ Порядни учашнїки на Литературним вечаре у Дюрдьове то вшелїяк Сашо Сабадош зоз Зомбора и Михаил Рамач зоз Дюрдьова хтори ше и того року представели зоз своїма новшима творами. – Пречитал сом два писнї и єдну кратку приповедку. Задовольни сом зоз тим цо робим. Писнї наставаю так же аж кед „дозрею”, теди найлєпши час най их положим на папер, а цо ше прози дотика, ту плански каналуєм шицки свойо думки, проблеми и рефлексиї, и зоз того пробуєм направиц даяку фабулу, даяки корпус хтори бим

СЛОВО ОРҐАНИЗАТОРОХ – Того року мали зме єденац приявених учашнїкох. Нажаль, нє шицки могли присц, насампредз пре хвилю, бо нас през викенд наисце завяло. Медзитим, нашли зме способ же би ше шицки представели, чи сами, чи даяк поштредно. На концу, задовольни зме зоз вечаром и як шицко прешло. Кажди Литературни вечар на свой способ добри, иншаки и розликує ше од предходного же на каждим новим маме и нових учашнїкох – заключує єдна зоз орґанизаторох Литературного вечара младих у Дюрдьове, Тамара Салаґ.

24 РУСКЕ СЛОВО

21. ДЕЦЕМБЕР 2018.


mozajik@ruskeslovo.com можебуц даєден дзень могол зложиц до єдней кнїжки. Инспирация ми приходзи зоз даяким здогадованьом зоз дзецинства, вец особни дожица, мойо чувства, алє и ствари хтори обачуєм коло себе а то людзе, одношеня, приповедки... – гвари Сашо Сабадош. Други порядни учашнїк Литературного вечара, Михаил Рамач зоз Дюрдьова, свойо становиско о руских манифестацийох и поетох виражел у пририхтаним прилогу нєзависней радио-продукциї емисиї „На вязи”. Ище єден учашнїк хтори тераз першираз участвовал на Литературним вечаре бул Кристиян Сопка зоз Руского Керестура, чийо тексти, часто критични, дружтвено анґажовани и зоз ясним особним становиском, обявйовани и у младежским часопису МАК, як и у „Литературним слове”. Кристиян бул присутни, алє його твори пречитала Мария Хромиш зоз Дюрдьова. – Мойо пречитани тексти на тим вечаре були „Стварносц” и „Риялити”. Други текст приповеда о риялити програмох, критики и случованьох хтори ше одбуваю опрез телевизора, а нє „у” телевизоре. Найволїм писац о дружтвених проблемох и случованьох о хторих нє треба буц цихо, алє им треба дац важносц. Думам же кажде хто жада писац, насампредз млади, ма можлївосц и обявйовац , вше ше може явиц писаним медийом и думам же за таке вше будзе места – заключує Кристиян.

АКЦИЯ „РУСКОГО СЛОВА”

КОМУ МАК, КЕД НЄ РУСКИМ ҐИМНАЗИЯЛЦОМ

Ш

Тиж так, того року першираз ше на Литературним вечаре у Дюрдьове представела и Емилия Чижмар зоз Коцура. Єй активнєйше писанє почало 2015. року зоз снованьом блоґа „Студентски кухар” чийо тексти виходзели и як рубрика у часопису МАК, потим порушала „Сплєтки и мервеня” и „Роздумованє наглас”, а член є и креативного тиму „Квитки мудросци”. Емилия з тей нагоди нє була присутна, алє послала свойо твори у презентациї хтори пречитала Валентина Салаґ. У своїм представяню за Литературни вечар гварела же ю инспирує каждодньови живот и збуваня, спатрени зоз гумористичного боку. Пестує шлєбодну форму хтора углавним спонтано провадзи тренди у онлайн писаню. Остатнї учашнїк тогорочного Литературного вечара бул Иґор Пушкаш зоз Коцура, хтори пречитал даскельо свойо писнї по сербски. Як и прешлих рокох, и того року у Дюрдьове попри литератури и музики, заступена були и други форми творчого виражованя, та нащивителє мали нагоду опатриц виставу фотоґрафийох чия авторка Наташа Хромиш зоз Дюрдьова. За сам конєц орґанизаторе пририхтали и „коктел” на хторим ше шицки учашнїки и публика вєдно дружели и нєформално уживали през картанє и бавенє рижних дружтвених бавискох. ■ 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

коляре котри шe од септембра 2018. уписали до єдиней на швеце по руски Ґимназиї „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре, под час штрирорчного школованя буду безплатно доставац мултимедиялни часипис за младих МАК. Таку одлуку принєсли руководзаци орґани НВУ „Руске слово” з цильом же би ше виданя тей Установи могло хасновац и як приручне средство у настави, алє и же би ше млади могли активно як авторе уключиц до роботи того младежского часописа. Школяре Ґимназиї „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре уж вецей роки доставаю прикладнїки часописа МАК, алє тото питанє тераз и формално правно ришене. Слово о широкей акциї промовованя и дарованя виданьох НВУ „Руске слово” дзецом предшколцом, школяром штреднїх школох и студентом котри ше школую у порядней системи по руски у Републики Сербиї. У рамикох тей акциї, каждому студентови основних студийох, мастер и докторантом Оддзелєня за русинистику Филозофского факултета у Новим Садзе, НВУ „Руске слово” од септембра 2018. року оможлївело безплатни прикладнїки часописа „Шветлосц” и нови кнїжки видавательней дїялносци. Часопис „Шветлосц” и нови кнїжки видавательней дїялносци студенти основних студийох годни доставац по здобуванє статусу абсолвента. Р. П.

РУСКЕ СЛОВО 25


ЕКОНОМИЯ РОБОТИ У КЕРЕСТУРСКИМ ХОТАРЕ

ПОСЛЕ ДИЖДЖОХ ШЕ ПОЧАЛО ОРАЦ Пише: Марина ДЖУДЖАР

Прешли уж два тижнї як спадли перши озбильнєйши дижджи котри парастом олєгчали єшеньско-жимске оранє. Одкеди до хотара вошли трактори, тераз гоч и шнїг нападал, з роботами ше нє стануло

Я

к цо то календар парастских роботох наклада, та и вецейрочне искуство, векшина польопривреднїкох звикла же ше по конєц новембра законча роботи на полю. Медзитим, пре винїмково длугоку сушу, оранє мушело почекац по перши озбильнєйши дижджи. Правила применки аґротехнїчних мирох накладаю же после єшеньскей шатви житаркох, парцели котри остали шлєбодни треба поорац глїбоко, а пред тим погноїц чи зоз штучним або, тераз уж ридко зоз хлївским гнойом. Понеже керестурски парасти озбильно похопели забрану палєня жатвових остаткох, у хотаре зазначене релативно мале число огньох, а по препорукох фаховцох, хасновало ше и велї природни препарати за пошвидшане розкладанє остаткох. РОБЕЛО ШЕ И ВНОЦИ Зоз єшеньским, односно жимским ораньом ше посцигує вельо лєпша структура жеми дзекуюци мразом, потим ше у жеми акумулує векше количество влаги котре доприноши минерализациї жатвових остаткох, а ту и идеални водно-воздушни режим. – Понеже и я нєдавно закончел оранє, можем повесц же ше орало нєпреривно, без огляду на сушу и зменшане присуство влаги Славко Малацко у жеми. Механїзация

26 РУСКЕ СЛОВО

котра моцнєйша, зоз велькима плугами була ровно єднак у хотаре, орало ше плїтше на глїбину од 22 до 24 центиметри, алє парасти нє чекали. Найвигоднєйши условия за оранє булипосле паданьох, остатнї два тижнї. Теди могло обачиц же ше парасти нє патрелио анї на швета, анї на нєдзелю, робело ше и по цалу ноц. Орало ше, нє идеално, алє релативно добре, а по моїм прерахунку остало сиґурно ище и коло 20 до 30 одсто поверхносци нєпоробени. Но, и то нє проблем, гоч нападал и шнїг мож орац, лєм проблем координатох меджох, а знам же велї уж у хотаре. Думам же хвиля дошлєбодзи, нє таке важне чи ше пооре до конца децембра, чи то будзе у януару, алє будзе пооране сиґурно – толкує инжинєр польопривреди Славко Малацко, и додава же шнїг котри нападал тих дньох, висини коло 20 центиметри на отвореним, допринєше же би структури жеми була лєпша, бо ше розпущи, а жима вимражи оранїни. У фебруару ше будзе заверац оранїни, же би цо вецей влаги остало у жеми, бо нє знаме яки нам будзе рок. Дакеди було нормалне у априлу заверац пред самим садзеньом, алє понеже ше зоочуєме з озбильнима климатскима пременками, барз важне заврец оранїну скорей. Позитивни бок єшеньско-жимского ораня и же ше на поверхносц вируцує коровча чий корень вимарза, а ту и порихтана жем, цо основа же би ярня шатва була закончена на час. Парц21. ДЕЦЕМБЕР 2018.


ekonomija@ruskeslovo.com

ели котри поорани вєшенї, нїяк нє треба орац ознова на яр, понеже ше на таки способ страци значне количество влаги. ЖИТО ЗИДЗЕ ПОД ШНЇГОМ Жита котри пошати вєшенї з векшого добре випатраю, алє єст надосц и таки котри прецерпели вельку чкоду од суши, та тераз видно же барз подло посходзели. − Жито ше того року почало начас шац, медзитим проблем було пририхтованє и забрана палєня жатвових остаткох. Нормално же ше зоз палєньом губи структуру, знїщує микроорґанизми, алє тей сезони би ше помогло у пририхтованю кед би було попалєне, гоч рационално патрене, то наисце чкодлїве. Жита хтори начас пошати випатраю релативно добре, а з мойого прикладу и искуства, мам жито пошате до соянки, до слунечнїку, значи нє оране. Алє предшатвово сом танїрал, та можебуц сом и погришел бо сом танїрал два раз, а вироятно же требало лєм раз же бим зачувал и тото кус влаги цо було у жеми. У соянкох жита досц добри, потим су красни и после кукурицох у копачох, а найгорши су на парцелох после слунечнїку, дзе було прешвечлїво найменєй влаги – толує Малацко. Наш собешеднїк наглашує же гоч у хотаре єст и жита котри досц подло посходзели, то нє катастрофалне и мож обчековац же посходза после тих паданьох. – Єст жита цо подло зишли. Знова сцем пренєсц зоз свойого искуства же тоти жита зиду, нє треба преорйовац, посходзи воно под шнїгом, алє нє годно раховац на максимални урожай. Жито и ярец ше нє раз шало у барз сушним периодзе, и одредзени процент поверхносцох барз чежко поднєсли период сходзеня без влаги –д ознаваме од Малацка. КЕРУЄ ШЕ ДОМАШНЇ СОРТИ Вшелїяк же жито котре будзе сходзиц под шнїгом у децембру, нє годно парирац тому котре зишло на час, и розроснуте дочекало тоту жиму, алє зоз адекватнима аґротехнїчнима мирами, мож обчековац яки-таки резултати. – Будзе ше требац потрудзиц, бо преважно шеєме сучасни иножемни сорти, а керуєме нашо домашнї, и ту ше, по моїм думаню, гриши, бо домашнї файти правени на нашим терену и одвитує им тото поднєбє, аж лєгчейше подноша и шицки хороти и климу. Потребни, голєм два або три пирсканя зоз фунґицидами док руши веґетация, а пред тим и обовязно два прикармойованя зоз ґранулованима штучнима азотнима гноями. Перши третман зоз урею треба зробиц уж концом януара, початком фебруара, бо ше урея розклада дакус познєйше, а идуце зоз аном, каном, або подобнима азотнима штучнима гноями треба погноїц уж кед руши веґетация, у марцу, початком априла – наглашує Славко Малацко. Фаховци спозорюю же би польопривреднїки требали пообиходзиц свойо парцели и препатрели и потровели глодарох зоз одвитуюцима родентицидами, и пред шнїгом, и накадзи оцеплї и шнїг ше розпущи. Понеже житарки чежко сходзели, и минимална чкода од мишох годна буц велька.■ 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

НА КОНЦУ ПРОДУКЦИЙНОГО РОКА У ДОО „РУСКИ ДВОР” У ШИДЗЕ

ПРЕДАВАЛИ ГРОЗНО, МАЮ ВИНА И ПАЛЄНКИ Наоберане 88 810 килограми грозна, з чокотох предате 29 410 килограми, а з того цо остало випродуковане 19 800 литри вина и 2 300 литри палєнки У ДОО „Руски двор” у Шидзе на концу того продукцийного року подцагую смужку кельо у винїци „Руски двор” зродзело, кельо грозна предате, а кельо у винариї випродуковане вина и палєнки. Винїца „Руски двор” засадзена 2011. року на 9 гектарох и того року, у седмим року веґетациї, була у фази полней родносци. Директор ДОО „Руски двор” Мирослав Иван гвари же грозно лєпше зродзело як прешлого року, алє є подлєйшого квалитета, бо того року було менєй слунечни днї. Патраци прейґ числох, випродуковане 88 810 килограми грозна, з чокотох предате 29 410 килограми, а з того цо остало у винариї випродуковане 19 800 литри вина и 2 300 литри палєнки. Патраци по файтох грозна, такой у винїци предате 7 950 килограми грозна „каберне”, наоберане ище 2 200 килограми и з того випродуковани 1 000 литри вина „каберне”, а з 900 килограмох ище и 300 литри вина „розе”. Кед слово о „франковки”, предати 1 000 килограми, з 9 000 килограмох у винариї направени 3 000 литри вина „розе” и з ище 6 200 килограми випродуковане 2 000 литри вина и 1 000 литри сладкого вина. Од „шардонеа” предате 13 460 килограми грозна, а зоз наобераних ище 900 килограмох випродуковане 400 ли-

Мирослав Иван

три вина. Од файти „морава” наоберане 2 300 килограми и випродуковане 1 000 литри вина, а зоз „райнского ризлинґу” од 9 000 килограмох було 4 000 литри вина. Зоз „италиянского ризлинґу“ предате 7 000 килограми, а зоз ище 13 000 килограмох випродуковане 6 000 литри вина и ище 65 000 килограми вихасновани за палєнку. Тиж було и 1 000 литри вина зоз мишаного грозна, хотре тримане три тижнї под бобками. – На самим концу оберачки ище зоз шицких файтох наоберане 6 000 килограми хтори вихасновани за палєнку. Першираз у тим року зме мали и крадзу грозна. Покраднути два шори „кабернеа”, односно коло 1 200 килограми и штири шори „франковки”, односно коло 2 500 килограми – гвари директор Мирослав Иван. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО 27


ЕКОНОМИЯ КРАВИ ШЕ У КОЦУРЕ ТРИМА УГЛАВНИМ ПРЕ МЛЄКО

ЄСТ ХАСНУ, АЛЄ ЛЄМ ЗОЗ СУБВЕНЦИЯМИ Нєт вельо статкарох котри ше одлучую тримац крави, гоч держава помага през субвенциї, а маю и першенство при закупу державней жеми

Д

а кеди стат кар ство у валалох, та и у Коцуре, було барз розвите и ридко хторе обисце нє мало хлїв и у нїм голєм єдну кра ву. По при по вед кох старших люд зох, дакеди у Коцуре було вецей як 1 600 крави, а нєшка их єст коло 200. У нєшкайших часох нєт вельо статкарох котри ше одлучую тримац крави гоч им и держава кельо тельо помага през субвенциї, а маю и першенство при закупу державней жеми. У валалє єст да ске льо обисца котри ище вше у своїх хлївох маю крави. Вони ше углавним ориєнтую на продукцию млєка и млєчних продуктох котри предаваю. ЗАРОБОК БАРЗ МАЛИ Мичо Васич у своїм хлїве тераз ма коло 30 крави, а зоз тоту роботу ше занїма уж 15 роки и гвари же скорей було вельо лєгчейше и було вельо вецей рахунку тримац крави. – Одкеди ше я занїмам зоз статкарством и одкеди тримам крави, було и добри, и подли роки. Нєшка, з економского боку, вид зи ше ми же

Микола Колєсар

єст хасну кед ше повяже статкарство, зеЕКСТРА КВАЛИТЕТ млєдїлство и державни субвенциї, цо у пенєжу цо у жеми. Кед би ше патрело ПО ДОБРЕЙ ЦЕНИ лєм на триманє кравох, вец ми ше вид зи Вельки млєчарнї глєдаю же ту нєт рахунку. Держава дава субвенмлєко екстра квалитету и циї 25 000 динари по крави и 10 000 за при одкупу, попри млєчней карменє целятох и то по моїм думаню домасци и протеинох, млєко бре, алє вше може буц и лєпше. Роками ше випитує на бактериї, со- ше уж занїмам зоз тим, паметам и добри матски клїтинки и афлаток- и чежки часи, алє у тей сом роботи и посин и од того завиши яка кля мам рахунку я крави буд зем тримац. будзе конєчна цена млєка. На щесце мам надосц и своєй жеми, та Кед шицки параметри барз покарму за крави нє мушим куповац – добри, вец ше за одкупене гвари Мичо. млєко достава и добру цену. Продукция млєка главна робота статкарох котри тримаю крави. Заробку би було кед би ше шицко млєко могло предац приватно, „на мало”, мед зитим лєм єдна мала часц ше може так предац, та вельки статкаре примушени млєко предавац вельким млєчаром по нїзшей цени. – Цена млєка уж даскельо роки менєй-вецей иста, а трошки векши так же зоз про сту математику мож заключиц же кельо нєшка чежше як поведзме пред даскельома роками. Тримам крави раси Холштайн, а од крави до крави завиши кельо млєка дава. Дакеди ше найлєпше укаже тота крава од котрей ше нє очекує, а подруци гевта котра ма барз добри педиґре. У сущносци найважнєйше им обезпечиц квалитетну покарму и теди мож очековац же буду мац и вецей млєка. Мойо крави просеково даваю коло 20, 21 литру млєка по крави. Меншу часц млєка предам, нашим людзом зоз Коцура, углавним Мичо Васич

28 РУСКЕ СЛОВО

21. ДЕЦЕМБЕР 2018.


ekonomija@ruskeslovo.com

сушедом. Тото цо останє предавам до млєкарнї „Имлек” зоз котру маме контракт – гвари Васич. Вон женски целята охабя и на тот спо соб преширює статок, окрем млєка предава и буячки, а понеже ше остатнїх рокох пре звекшани поверхносци под паприґу, карфиолом и капусту вше вецей глєда и хлївски гной, у сезони преда и вельке количество хлївского гною. ШИЦКО ПОПРЕДА У ВАЛАЛЄ

ВИВОЗ ГОВЕДЗИНОВОГО МЕСА ДО ТУРСКЕЙ У 2019. РОКУ

КВОТИ ВЕКШИ ЗА 40 ОДСТО Субвенция за продукцию буячкох у 2019. року будзе звекшана зоз 10 000 на 15 000 динари

Микола Колєсар тераз трима 2 крави и нє планує мац вецей. Млєко предава лєм „на мало ”, з обисца, а з оглядом на тото же шицки у фамелиї любя продукти з млєка, тото цо ше нє преда, з нього справи сир и шметанку. – Крави тримам найвецей пре обисце, за нашо домашнї потреби. Предавам лєм „на мало”. Єдноставно сцем знац яке млєко пиєм и з якого млєка ми домашнї сир и шметанка, понеже нє мам довирия до млєчних продуктох у дутяну. Тримам тельо кельо попри землєдїлства можем сам постарчиц поробиц. Нє роздумуєм о тим же бим на велько почал ховац статок бо думам же цена млєка по котрей млєчарнї

З ЛИТРИ МЛЄКА БУЛО ТРИ ЛИТРИ ДИЗЕЛУ По словох Мичи Васича, кед почал тримац крави, за три литри млєка предатого до млєчари, и то без премийох, могол купиц литру дизелу, а тераз, кед преда три литри млєка до котрих ше урахує субвенциї, анї блїзко нє мож купиц литру того горива. Скорей було и также ше за литру млєка могло купиц килограм концентрату у дутяну, а и ту цена млєка опадла у одношеню на концентрат, та мож заключиц и же заробку єст менєй як прешлих рокох.

одкупюю млєко барз нїзка и нє мож закриц шицки трошки. Кед ше ґу тому дода же полни хлїв велька обовязка, же ше муши мац роботнїкох и дзе нєт анї нєдзелї анї швета, бо статок муши єсц и крави ше муши подоїц, вец ясне же на такей роботи заробок муши буц вельо векши як цо є тераз. Я уж пред пензию и у тих рокох нє мам у плану прешириц хлїв – гвари Микола Колєсар, польопривреднїк и статкар зоз Коцура.■ З. Колєсар 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

Бекир Пакдермирли и Бранислав Недимович

Министер польопривреди Бранислав Недимович догварел у Анкари же би ше терашню квоту од 5 000 тони за вивоз говедзинового меса до Турскей, звекшало за 40 одсто. Вон о преширеню сотруднїцтва и тарґовини з польопривреднима продуктами бешедовал зоз турским министром польопривреди Бекиром Пакдермирлийом. Як сообщело Министерство польопривреди Сербиї, квота за вивоз говедзинового меса до Турскей за 2018. рок од 5 000 тони виполнєта за штири мешаци и вредносц тей роботи виноши 25 милиони еври. Зоз звекшаньом квоти у 2019. року рахує ше на вивоз вредносци 35 милиони еври. Як гварене, нови розгварки о дальшим звекшаню квотох и преширеню сотруднїцтва у аґраре буду штредком 2019. року. Министер Недимович наявел же у 2019. року субвенция за продукцию буячкох будзе звекшана зоз 10 000 на 15 000 динари. Вон гварел же Сербия отвори нови тарґовища, же

руши вивоз буячкох до Израелу, Єгипту, Либану и же ше месо з говедзини вивожи и на тарґовище Китаю. Продукция буячкох и говедзинового меса интересантна за наших продуковательох, окреме же одкупна цена на тарґовищу скочела за 30 одсто. И Покраїнска влада стимулує продукованє говедзинового меса и млєка. Предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович 5. децембра уручел Контракти 206 хасновательом хтори витворели право за безповратни средства. Тоти хаснователє безповратни средства витворели по Конкурсу за розподзельованє средствох зоз рочней програми мирох за запровадзованє продукованя статку и по Конкурсу за злєпшанє статкарскей продукциї на польопривредних ґаздовствох и уводзенє ЕУ стандардох до обєктох у хторих ше продукує и прерабя млєко. За софинансованє тих проєктох Покраїнски секретарият за польопривреду, водопривреду и лєсарство видвоєло 59 милиони динари. М. Т.

РУСКЕ СЛОВО 29


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАШ ГОСЦ: ТОМИСЛАВ РАЦ З ПЕТРОВЦОХ

ЛЮБИМ СВОЙ НАРОД Пише: Агнетка БАЛАТИНАЦ

ЛЮБОВ ҐУ КРАСНОМУ СЛОВУ Понеже Томислав добри рецитатор, єден час робел и з дзецми, учел их рецитовац. Жаль му же нєшка нєт вельо дзеци у валалє и нє мож обчековац же вони буду и рецитовац, и шпивац, и танцовац, и ґлумиц, и фодбал бавиц... Шицко розуми, гоч му жаль же интерпретованє поезиї при школярох нє приоритет. – Любел бим кед би учительки учели дзеци рецитовац, та аж и кед би ше отримовала змаганя, а я би потримал и припомогнул кед би требало – гвари вон. Томислав свойофайтови рецитаторски бренд Дня Руснацох у РГ, бо вєдно з Владимиром Дудашом каждого року интерпретує найкрасши стихи наших познатих поетох.

30 РУСКЕ СЛОВО

Нєшка вше ридше мож видзиц ентузиястох хтори ше наисце закладаю же би обстал наш язик, култура и обичаї. У векших валалох, дзе єст вецей Руснацох, звичайно су нє осамени и робя то з душу. Нє лєгко им, алє ше тримаю. У малих валалох то ище чежше, алє мож, а Томислав Рац з Петровцох у Горватскей праве тото потвердзує

Т

омислав Петровчань хторому ше оцец Звонимир и мац Люпка зрадовали у фебруаре 1971. року. Основну школи закончел у Петровцох, а други штири у Вуковаре. После стреднєй польопривредней школи пошол до войска, а накадзи ше врацел, почал робиц. А вец пришла война и шицко стануло. После мирней реинтеґрациї, єден час робел у тарґовини зоз поживу, а вец прешол до польопривредней апатики и там, у Петровцох, роби уж 18 роки. Велї би поведли – идеалне, таку паньску роботу, а у валалє, крашнє мац... – Правда, гвари Томислав – мам добру роботу, задовольни сом, а праве през роботу стретам велїх людзох, слухам їх приповедки як дакеди було у валалє, та поровнуєм з часом у прешлосци и записуєм. УЧИТЕЛЬКА ВЕРЕЛА ДО НЬГО Векшини наших людзох, окреме за Дунайом, Томислав познати як ґлумец лєбо режисер, но його перши крочаї у Дружтве наставали у фолклорней секциї. Танєц му и нєшка актуални. – По законченю мирней реинтеґрациї, формовали зме єдну старшу ґрупу танцошох, осем пари, и даскельо роки ше робело, а вец ше пре рижни причини, престало

робиц. Та, заш лєм, змогли зме, моци ознова ше позберац – гвари Томислав и предлужує же то так при аматерох, роби ше теди кед мож. Дахто муши пойсц даґдзе пре роботу, дахто ше похори, або одселї, та потамаль док нє приду нови аматере, дакеди ше аж и претаргнє з даєднима активносцами, но Дружтво роби у вецей секцийох, та и попри тим ма континуитет. Ґлумецки искуства Томислав здобул ище у основней школи. Гвари же теди учительки провадзели своїх школярох и у шлєбодних активносцох, нє лєм у ученю, и то була барз добра пракса. – Любел сом и рецитовац и ґлумиц, а учителька Меланка Планчакова ме замерковала як талантованого, та ми вше давала таки задлуженя. Анї єдна Академия нє прешла безо мнє – приповеда Томислав о своїх школских дньох. Яким Ерделї 2000. року формовал драмску секцию у Петровцох, та ше ґу нєй приключел и Томислав. Прешол скоро шицки фази, од шептача по ґлумца, а вец як гвари, кед Яким нє мал вецей часу за, вон ше прилапел тей роботи. Од 2000. року, та по нєшка, нє прешол рок а же би ше нє порихтало драмски фалат, монодраму або дуодраму. У сотруднїцтве зоз Ивану Колбасову и зоз Звонком Колбасовим, вше ше радзели 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.


ljudze@ruskeslovo.com

и патрели же би драмскей секциї у Петровцох робели. ПЕРША РЕЖИЯ – „Панї министерка” була моя перша представа хтору сом режирал, та ми озда прето приросла ґу шерцу. Там дзе зме госцовали, вшадзи зме доставали позитивни критики. У Керестуре на мемориялу „Петра Ризнича Дядї” наступаме од 2001. року, а я барз почитуєм керестурску публику, бо знаю препознац квалитет, алє су ґу нам Сримцом, дакус стриманши, вше кляпкаю аж на концу. Но, кед зме бавели „Панї министерку”, кляпкали нам 6-7 раз, цо нам було окреме мило – щири Рац. После „Министерки” робел сом текст Фадила Хаджича „Пирскаци жирячки малженства” котри ґлумели Ивана Колбасова и Владимир Дудаш, а я ше зявйовал як судия котри шедзи у публики и змирює тих двоїх кед ше почню вадзиц. И тот фалат виволовал позитивни критики. Людзе ше шмеяли аж черчало у нїх. У Новим Садзе зме освоєли перше место на Фестивалу моно и дуо драми – гвари наш собешеднїк хтори активни и у хлопскей шпивацкей ґрупи. – Любим нашу писню, танєц, писане слово, шицко цо нашо. Любим свой народ, нашу руску прешлосц и прешлосц валала – Петровцох. Дакеди бул полни валал людзох, осемдзешатих рокох ше у Петровцох мушело вичитац векши пенєж же би ше купело порту за хижу. А нєшка, ниа, маме пол валала празни хижи, а у велїх жию лєбо сам дїдо, лєбо сама баба. Кед я ходзел до школи, 1977. року, у першей класи було 23-ойо школяре, а нєшка у штирох класох маме двацецеро дзеци – гвари Томислав котри и предсидатель месного одбору у валалє, та му тоти податки барз добре познати. И КУЛТУРА, АЛЄ И ПОЛИТИКА – Кед були перши виберанки за меншински ради, предложели ме же бим бул член Општинскей меншинскей ради, а потим ме и до жупанийскей предложели. Понеже то нєпо стредни виберанки, до стал сом досц гласи, та сом бул вибрани, и ниа, уж треци мандат сом там. Дзешка 2010. року, предложели ме же бим вишол на виберанки за Општинску раду як член СДП (Социялдемократска партия). Понеже мойо опредзелєнє баржей лїво ориєнтоване, пристал сом и у тей Ради сом уж треци мандат. У Општинскей ради по предписаньох заступени и национални меншини, та од 11 членох двойо маю буц 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

Руснаци, єден Українєц и єден Серб – толкує вон. Як предсидатель Месного одбору Томислав задовольни же од кеди маю нового началнїка, ситуация вельо лєпша. Ушорело ше центер валала, закрило Соколану, зробело кельо могло... – Општина Боґдановци, дзе припадаю Петровци, барз мала општина, та и буджет мали, алє заш лєм, кед ше видзи же ше роби, людзе задовольнєйши. Нє мож повесц же ше скорей нїч нє робело, робело ше, асфалтовало ше дзепоєдни улїци, ушорене валалске ошвиценє, ушорени фодбалски терен... робело ше алє, помали. Нєшка то так, док ше напише проєкт, та док ше дочека чи вон „прейдзе” чи нє, док ше дацо почнє реализовац, прейду и даскельо роки. У месним одборе єст 7 членох, и нє важне им хтора странка ма векшину, важне им порадзиц ше о тим цо найнужнєйше. Буджет скромни – 15 000 куни, и Рац толкує же є наисце мали за даяки векши проєкти, алє и попри тим ше роби. – Уключуєме ше и до проєктох котри поруша ширша дружтвена заєднїца як цо то проєкт дзе запошлєни 13 жени з валалу котри служа старим. Задовольни людзе, а задоволольни и жени бо робя у валалє, дома су, а заш цошка привредзую – приповеда Томислав. ПРОБЛЕМ ВИСЕЛЬОВАНЯ – Валал нам ше зменшує нє лєм прето же людзе умераю, алє прето же млади одходза. Ми нєшка уж маме енклави у Ирскей, Нємецкей, Анґлиї... Дакеди оцове одходзели робиц, а мацери з дзецми оставали дома, нажаль, нєшка одходза цали фамелиї. Нашо дзеци там ходза до школи, гевтот язик им постава каждодньови, а мацерински з часом цалком забуду. Уж и ту, у нас дзеци часто нє приповедаю по руски. Наисце сом застарани же кельо нас будзе на идуцим попису жительства – застарани Томислав Рац.■

И шпиванє му идзе

СОТРУДНЇК „ДУМКИ” Наш собешеднїк пише и до „Новей думки” о живоце у прешлосци валала, о обставинох таки яки су нєшка... Пише о людзох, о тим цо робели и як ходзели на польо ламац кукурицу аж и теди кед за нохци заходзело, а вец ишли рубац кукуричанку же би накармели статок, и натопели з вигрисками... Сце зачувац од забуца, пренєсц на младших... – Можебуц нєшка млади нє можу анї похопиц як то дакеди було кед дзеци уж одмалючка робели, а верим же так. Мой оцец вше гуторел же нє люби крави, бо од шейсцох рокох мушел кравом хвости умивац, а то було важне пре гиґиєну статку при доєню – толкує Томислав.

РУСКЕ СЛОВО 31


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ З ЄЛЕНУ КОЛБАС ПУТАНОВ З НОВОГО СА ДУ

У МАЛИМ КРАСА

Пише: Славица ФЕЙСА

Кед ше тей єшенї у новосадскей Матки ознова позберали ветеранє у фолклорней секциї, Єлена Путанов анї нє подумала же будзе єдна з нїх, и же после вецей як трицец рокох ознова почнє танцовац. После нєдавно отриманого Концерту РКПД, поприберани у бунєвацким народним облєчиве, праве ветеранки були замерковани. Наша собешеднїца прето нє криє задовольство – Ище вше нє можем вериц же сом вишла на бину после телїх рокох, а з того би нїч нє було кед бим пред даскельома мешацами цалком случайно нє стретла Янка Михальовского з хторим сом давно танцовала у Матки. У бешеди зме дотхли дакедишню „нашу” Матку, та ми ше опитал же чи ходзим... Та дзе ходзим, я 32 роки нє крочела до Матки, нє знам анї чи там єст дакого... А вон ми спомина Миломира Шайтоша, нашого парняка, колеґу з фолклора, хтори роками роби з фолклорашами, и надпомина же исти наш познати роби и з ветеранами. Корцело ме, нє дало мира, и єдного вечара сом ше вибрала и пошла на

Памятка на єден Крачун (оцец и син)

32 РУСКЕ СЛОВО

пробу – почина Єлена о танцу после велїх рокох, о приємним друженю на хторе там наишла, алє и о своєй фамелиї и одрастаню на Адицох у Новим Садзе. ТАК МАЛО БУЦ Микола Колбас, Єленов оцец родом з Коцура, ище як млади пришол до Нового Саду за лєпшим животом. Мац Ґизела зоз Медюмурскей обласци, з варощика Коториба у Горватскей. А стало ше так же ше мацерова шестра Анастасия одала и пришла жиц до Нового Саду, а Єленова мац з часу на час приходзела ту, до нєй, та ше ту и з Миколом упознали. У новосадским „Кабелу” и пензию дочекала. – Мац була весела, оптимистична и нїч єй нє було чежко, а часто знала и зашпивац. Була „окретна”, док оцец бул одмеранши, та ше озда так надополньовали. У Адицох справели хижу, а паметам же и дїдо Дюра жил з нами. Барз сом го любела... Були зме зложна фамелия, и я и моя младша шестра Мария запаметали веселе дзецинство. Славели зме швета и по мацеровим и по оцовим обичаю, одходзели до родзини до Коцура... – приповеда Єлена хтора мала 13 роки кед на оцов предклад хтори ше згварел з приятельом, почала 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.


ljudze@ruskeslovo.com

ходзиц до Матки на фолклор. Гоч по руски шицко розумела, нє барз знала бешедовац, алє ше нє однїмала лєпше го научиц и знац. – Марча, теди Латякова, ми наисце помогла коло язика, уж кед сом була штредньошколка. Вше ме опоминала най лєм бешедуєм по руски, а вона ме виправяла. И наисце, злєгка сом го научела, а иншак бим у Дружтве анї нє могла, ша гоч дзе зме з фолклором госцовали, лєм зме шпивали, аж черчало у нас – предлужує Єлена и спомина Боґдана Виславскового хтори бул теди хореоґраф, як и Милета Баньца хторого волали чика Миле, Жарета, Клявина, Мимия, алє и велїх других – Сашу Поповича хтори им на пробох грал док нє почал грац з „Лепу Брену”, квалитетни оркестер и нину Марчу Сопкову хтора им часто после пробох варела чаю... ПОЧАЛА ЯК НАЙМЛАДША, ПОШЛА НАЙСТАРША Дванац роки Єлена, Гена Колбасова танцовала у новосадским КУД „Максим Горки”, хтори бул теди єден з наших найквалитетнєйших Дружтвох. За гоч котри наступ були порихтани 15-16 пари за танци, робело ше, алє ше и дружтвовало. На пробох наставали моцни приятельства, любови и малженства, а барз добре запаметани путованя по цалей „Юґи” и иножемстве, як и наступи з познатима: Звонком Боґданом, Михайлом Онещуком, Предраґом Цунетом Ґойковичом... Почала танцовац як наймладша, а пошла теди кед по рокох була найстарша. Уж ше Єлена и одала, кед ище вше заходзела до Матки, а супруг Йован єй давал вельку потримовку. Нєодлуга пришло до змени ґенераций-

И СИНИША БУЛ ФОЛКЛОРАШ – Мой син раз пришол зоз школи и гварел ми же ше перши записал же будзе ходзиц на танєц. Танцовал у КУД „Вила” хторе робело у рамикох КУД „Соня Маринкович”. Нїґда сом нє прицискала же би бул танцош, то було його жаданє. Та заш лєм ми мило же и вон дожил тоту красу друженя и путованя по Мадярскей, Кипру, Болгарскей... Танцовал 10 роки, и наисце ми мило же бул на Концерту потримац ме – гвари Єлена. 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

ох, вше частейше думала на фамелию и на танєц вецей нє пошла. Народзел ше и Синиша, зоз супругом робели у „Победи” и живот достал иншаку красу. – Мали зме красни, скромни живот, без тензийох и у поради – так о заєднїцким живоце зоз супругом и сином приповеда Єлена. Нажаль, єй Йован нє длуго пожил. Остала сама з дзешецрочним Синишом, и гвари же ше на то нє люби анї здогадац. Кед пред 10 роками остала и без роботи, анї сама нє зна як шицко прегирмела. – Од 3 650 роботнїкох, у „Победи” у хторей сом робела 27 роки, 3 500 роботнїки остали без роботи. Требало ми часу же бим могла шицко перше у своєй глави положиц там дзе треба, и аж вец рушиц напредок. Требало ми дацо цо ме порозбера и з якуш иншаку, ве селшу фарбу „обилї” мой живот. Театер и кнїжки були мойо любови, почала сом и дзеци чувац, и ниа, Єлена зоз сином роки прешли, док Синишом сом нє спознала же ознова тот живот красни – гвари Єлена. На Матковим Концерту, хтори отримани у новембре у Ґимназиї „Лаза Костич”, Єлена вишла на бину после вецей як 30 рокох. До истей школи почала ходзиц пред пол вика, та емоциї були помишани. Роздумовала о тим же як ше у живоце шицко посклада. – То нє лєм розвага и друженє и єден способ рекреациї, алє вельо вецей – полна душа – гвари на концу наша собешеднїца.■

На госцованю у Заґребе 1977. року (Єлена друга з лївого боку)

ИЩЕ ЄДНА ПРИЧИНА ЗА ВЕШЕЛЄ – Нови рок ше дакеди дочековало у Матки, и нє могли зме го лєм дочекац. Ґаздинї напекли колача, порихтало ше єдла и вше була полна сала, з томболу и музику. Ша, на єден дочек нашо приятелє, малженска пара, пришли, а наша пайташка пред породом. Так и було, коло 10, 11 годзин вечар ю однєсли до породзилїща, та зме славели и Нови рок и нови живот!

РУСКЕ СЛОВО 33


informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Милому синови и братови

МИРОСЛАВОВИ ПЕТКОВИЧОВИ (1960–2018) з Вербасу У вельким болю и жалосци посилаю родичи Леона и Милоє и шестра Миряна зоз єй фамелию ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 15. децембра, занавше нас зохабел и пошол до вичносци

инґ. МИРОСЛАВ ПЕТКОВИЧ (1960–2018) з Вербасу У вельким болю и смутку, красни памятки на його помоц и доброту, навики буду чувац Дуличово и Баряктаровичово

НА ЗДОГАДОВАНЄ

ИРИНА ВЕНЧЕЛЬОВСКИ ЙОВҐЕН ВЕНЧЕЛЬОВСКИ тарґовец народзена Будински (1933–1998) (1934–1995) з Руского Керестура

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Нашей мацери, баби и швекри Дня 13. децембра занавше нас зохабела

МЕЛАНА Иванова ДУДАШ народзена Бодваї (1931–2018) з Руского Керестура Тирвац будземе покля нас паметаю. Шицки ми ю будземе паметац лєм по добрим. Запаметаме єй ошмих, благе слово и по шицким цо нам нєсебично и щедро даровала. Син Любо, дзивка Фемка зоз супругом Елемиром и унук Владо зоз супругу Ванесу ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ КУМОВИ

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 13. децембра 2018. року охабела нас наша мила андя

МЕЛАНА ДУДАШ (1931–2018) з Руского Керестура МИРОСЛАВОВИ ПЕТКОВИЧОВИ Занавше нам останю красни па(1960–2018) мятки на Вас, вашо мили слова и з Вербасу доброту. Владимир, Александер и Мария Ожалосцена андя Натала Бучкова Бульчик зоз фамелию Спочивай у мире Божим! Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

МАРИЯ НАДЛУКАЧ ИҐОР НАДЛУКАЧ народзена Венчельовски (1977–2008) (1955–2014) з Нового Саду Преходносц часу нє зопера боль, любов и пожертвовносц хтору сце занавше усадзели до наших шерцох. Вашо наймилши: супруг и оцец Владимир, син и брат Борис Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ На рочнїци наших милих

МАРИЯ НАДЛУКАЧ ИҐОР НАДЛУКАЧ народзена Венчельовски (1977–2008) (1955–2014) з Нового Саду У наших шерцох чуваме Вашу любов, порозуменє и пожертвовносц хтору сце нам нєсебично даровали Вашо наймилши Спочивайце у мире Божим!

34 РУСКЕ СЛОВО

ИҐОР НАДЛУКАЧ МАРИЯ НАДЛУКАЧ (1977–2008) народзена Венчельовски (1955–2014) з Нового Саду З любову и почитованьом памятку на нїх чуваю Надлукачово, Михайло, Мария и Синиша зоз Руского Керестура, и Соня зоз Нємецкей Спочивайце у мире Божим!

21. ДЕЦЕМБЕР 2018.


informator@ruskeslovo.com

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 17. децембра 2018. року занавше нас зохабел наш мили супруг, оцец, дїдо и прадїдо

МИРОН ГАРГАЇ з Нового Саду (1929–2018) Памятку на ньго чуваю супруга Вида, дзивки Наташа и Тамара, унуки Ирина, Ивана, Небойша и Боян и праунука Алексия Поховани є на Новосадским теметове 19. децембра 2018. року. ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 17. децембра 2018. року занавше нас зохабел наш мили бачи

Памятку на ньго чуваю Владко и Мартица Гаргайово зоз дзецми СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 18. марца наполнєл ше 21 рок, а 1. децембра наполнєло ше два мешаци як ше преселєл до вичносци

АНА БАЛОҐ народзена Михальовски (1928–2018) з Дюрдьова Зоз любову и почитованьом здогадую ше на вас и буду чувац памятки шестра Маря Хромишова, Влада и Драґа зоз Катю Спочивайце у мире Божим!

ЙОАКИМ БАЛОҐ (1927–1997)

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 23. децембра наполнєли ше 16 роки як нас занавше зохабела наша мила мац, баба и прабаба

ЯНКО ПАСТЕРНАК МЕЛАНИЯ ПАСТЕРНАК (1927–1989) (1928–2002) з Руского Керестура Памятку на їх любов и доброту навики буду чувац син Янко и дзивка Марча зоз своїма фамелиями Спочивайце у мире Божим!

21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

Дня 22. децембра наполня ше два роки як нє з нами

ЕЛЕМИР МЕДЄШИ СЛАВКА МЕДЄШИ (1940–2017) (1941–2016) з Руского Керестура Красни памятки на Вас чуваю син Йоаким зоз супругу и унуком Борисом Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 29. новембра наполнєл ше рок як нє з нами

Дня 22. децембра наполня ше два роки як нє з нами

ЕЛЕМИР МЕДЄШИ СЛАВКА МЕДЄШИ (1940–2017) (1941–2016) з Руского Керестура

МИРОН ГАРГАЇ з Нового Саду (1929–2018)

Дня 26. децембра наполня ше 29 роки як нас занавше зохабел наш мили оцец, дїдо и прадїдо

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 29. новембра наполнєл ше рок як нє з нами

Красни памятки на Вас чуваю унук Иван зоз супругу Виолету, и праунуки Алекса и Лука Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 8. децембра наполнєли ше пейц роки як нє з нами наша мила мац, швекра, баба и прабаба

ИРИНА НАДЬ (1936–2018) Мила наша, роки преходза, а нам остали лєм найкрасши памятки на Вас, на вашу доброту, щиросц и пожертвовносц. Вашо наймилши, дзивка Славка, жец Славо, унук Желько, унука Нена зоз супругом Деяном и праунук Урош Спочивайце у мире Божим! НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 27. децембра наполня ше петнац смутни роки як нас занавше зохабел и зармуцел наш мили

ЯКИМ ПАПУҐА (1934–2003) з Нового Орахова Час преходзи, алє ми це нїґда нє забудземе. Памятку на це чуваю твоя супруга Мелания Папуґова, син Яким, дзивки Геленка и Вирка, шицки з фамелиями Спочивай у мире Божим!

РУСКЕ СЛОВО 35


informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 19. децембра наполнєл ше смутни рок як ме занавше охабел

СИМЕОН СЕҐЕДИ (1940–2017) з Дюрдьова

З любову и почитованьом памятку на ньго навики будзе чувац супруга Леона Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 19. децембра наполнєл ше смутни рок як нас занавше охабел

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Наполнєли ше седем смутни роки як нас занавше зохабела наша мила супруга, мац, баба, шестра, андя

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 21. децембра наполня ше два роки и штири мешаци як вецей нє з нами наш мили оцец, швекор, дїдо и прадїдо

Дня 22. децембра наполнї ше рок як вецей нє з нами наша мила мац, швекра, баба и прабаба

МЕЛАНА ГЕРБУТ ЯКИМ ГЕРБУТ народзена Сопка (1931–2016) (1932–2017) з Руского Керестура Памятки на їх любов и почитованє у шерцох буду ношиц дзивка Мария, жец Йовґен, унук Златко зоз супругу Ясмину, унук Сашо зоз супругу Сандру, и праунуки Филип, Ивана, Тони и Тадей Спочивайце у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 18. децембра наполнєли ше 4 роки як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец и дїдо

ВЛАДИМИР СЕНДЕРАК (1939–2014) з Коцура

КСЕНИЯ ПАВЛОВИЧ СИМЕОН СЕҐЕДИ народзена Надь (1940–2017) (1943–2011) з Дюрдьова З любову и почитованьом памятку на ньго навики буду чувац супруз Руского Керестура Красни памятки на ньго чуваю синове Владимир и Мирослав зоз Красну памятку на єй подобу у своїх га Йоска, дзивка Єленка, жец Силва, дзивка Славка, жец Мирослав шерцох чуваю єй наймилши и унуки Ванеса, Дамир, Андрей, Лена и Яна фамелиями Спочивай у мире Божим! Спочивайце у мире Божим! Спочивай у мире Божим!

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 14. мая 2018. року наполнєли ше двацец роки як нас зохабел наш мили

Дня 17. децембра 2018. року наполнєли ше пейц смутни роки як нас зохабела наша мила

ЮЛКА ШЕПИНСКИ народзена Роман (2013–2018)

ДЮРА ШЕПИНСКИ (1998–2018)

Памятку на нїх навики буду чувац дзивка Славица и унука Йована Спочивайце у мире Божим!

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. новембра 2018. року наполнєли ше 7 роки як нас занавше зохабела наша мила

Дня 1. януара 2019. року наполня ше 26 роки як нас занавше зохабел наш мили

ВЛАДИСЛАВ ЮГАС (1938–1993) з Нового Саду

МАРИЯ ЮГАС (1937–2011)

Красни памятки на вас чуваю фамелиї Югас, Иґрачки и Кнежевич Спочивайце у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 21. децембра 2018. року наполня ше 15 роки як нас зохабел

ЯКИМ БУЧКО (1914–2003) з Руского Керестура Памятку на ньго чуваю його наймилши Спочивайце у мире Божим!

36 РУСКЕ СЛОВО

OGLA[OVANW 021/6613-697, 021/ 6624/708 e-mail: ruske.redakcija@gmail.com

21. ДЕЦЕМБЕР 2018.


informator@ruskeslovo.com

ВИШЛО ДЕЦЕМБЕРСКЕ ЧИСЛО „ЗАГРАДКИ” Остатнє тогорочне число часописа „Заградка” читаче достаню пред жимским розпустом, же би могли на мире опатрац, читац, вифарбйовац и такой писац и рисовац за шлїдуюце, януарске число. На рамику фотоґрафия зоз промоциї Антолоґиї приповедкох за дзеци „Драга до швета”, хтора отримана у у Школи у Руским Керестуре у рамикох манифестациї „Костельникова єшень”. Рубрика „Фото памятки” шведочи о участвованю новосадских школярох на Рочним концерту аматерох Руского културного центру у Новим Садзе, и о представи „Маша и медведз” за предшколски дзеци у кулскей општини, та и у Руским Керестуре. Литературна часц „Заградки” и цала „Мала заградка” пошвецени радосним жимским шветом, а наймладши, будуци читаче маю надосц илустрациї хтори треба повифарбйовац. И боки пошвецени школярским литературним и подобовим роботом инспировани зоз шветом святого Миколая, Крачуном, Новим роком и розпустом, а же би розпуст, кед будзе шнїгу, бул креативни, на 19. боку идея як направиц пинґвина. Шветочни, новорочни и Забавни боки и рубрика „Най, най…” на предостатнїм боку часописа. М. Р.

РУСКИ ХРИСТИЯНСКИ КАЛЕНДАР ЗА 2019. РОК

Тогорочни Календар мож купиц за 500 динари у просторийох „Руского слова” у Новим Садзе, у нашей онлайн кнїжкарнї и при заступнїкох „Руского слова” – у Руским Керестуре у дописовательстве и при Ксениї Оросовей (025/703-757, 064/0666-884); у Коцуре при Меланиї Шантовей (Петефи Шандора 47, 021/727-049); у Дюрдьове при Звонкови Салаґови (Светозара Милетича 25, 021 838 055); у Вербаше при Миронови Нярадийови (Сивч Йовґена 86, 064/120-2607); у Новим Орахове при Любомирови Рацови (Руски дом, 024/723-584); у Шидзе (Беркасово, Бачинци, Бикич Дол) при Владимирови Гарвильчакови (062/440-974); у Петровцох, при Желькови Гаргайови (Матиї Ґубца 1, 00385-32-554-152).

21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

* дзе цо будзе * дзе цо будзе *

ГУМАНИТАРНИ КОНЦЕРТ „ЗА НАШО ДЗЕЦИ” На соботу, 22. децембра, у Велькей сали Дома култури Руски Керестур будзе отримани 2. Гуманитарни концерт „За нашо дзеци”. На нїм наступя дзеци и млади, а концерт почнє на 18 годзин. Уход 100 динари, за дзеци безплатни, а кажде годзен дац и добродзечни прилог. Зоз назбераного пенєжу буду направени пакецики за Крачун керестурским дзецом хторим то найпотребнєйше, а НВУ „Руске слово” до каждого пакецика подарує кнїжку за дзеци, а креативка Тияна Бандич медовнїки. Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду, на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о принєшеним ришеню же нє потребне преценьованє вплїву застатого стану на животни штредок проєкта „Станїца за обезпечованє зоз горивом моторних превозкох”, у Новим Садзе, у улїци Приморска 90, на катастерскей парцели число 2342, К. О. Нови Сад IV, Город Нови Сад Ношитель проєкта „Неопланта” а.д. Приморска 90, поднєсол тому орґану вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву застатого стану на животни штредок проєкта „Станїца за обезпечованє зоз горивом моторних превозкох”, у Новим Садзе, на катастерскей парцели число 2342, К. О. Нови Сад IV, Город Нови Сад После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 17. децембра 2018. року принєсла ришенє число VI-501-698/18 же потребне преценьованє вплїву застатого стану на животни штредок и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин, на сайту Городскей управи за защиту животного штредку www. environovisad.org.rs. Заинтересована явносц може виявиц жалбу процив того ришеня у чаше 15 днї од дня його обявйованя у средствох явного информованя, по тим орґану.

МАЛИ ОГЛАШКИ ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох з неопрен ґуму. Щицки од витру, жими, праху и шпорує на зогриваню. Монтираме и оправяме ролетни, гармониково дзвери, пантлїково фиронґи, мрежи од суньоґох. 060/5088-433 и 025/5827-710 ***

ПРЕДАВАМ два гольти жеми керестурским хотаре. Тел: 064/18-99-392 и 021/633-45-25. *** ПРЕДАВАМ мед зоз баґрену, слунечнїку и олєйовей цвиклочки. Контакт Мирослав Варґа и Любица Кнежевич, Беґельска 16, Руски Керестур, 065/8704834.

РУСКЕ СЛОВО 37


СПОРТ ТРЕЦА РУКОМЕТНА ЛИҐА СИВЕР „СИВЕР”

ПЛАСМАН РК „РУСИН” ЛЄПШИ ЯК ОБЧЕКОВАНЕ Спортисти Рукометного клубу „Русин” закончели єшеньску часц сезони 2018/2019. року на другим месце на таблїчки у Трецей рукометней лиґи „Сивер”, зоз бависком котре було чежко звладац шицким процивнїком

З

оз посцигнутима резултатами у прешлих седем колох, рукометаше направели прави викрок за свою екипу и Клуб у позитивним смислу. На початку сезони вшелїяк же сиґурно ришели буц добри, алє чи було у планє така позиция на таблїчки, нїхто нам нє могол потвердзиц. Шоруюци побиду за побиду, сцигли до маґичного числа од шейсц побидох и єдного пораженя у ґрупи. Поражени були лєм од першопласованей екипи РК „Зомбор”, на домашнїм терену, зоз барз малу розлику 22:24, a за щиру публику и тота побида була спорна, понеже як гваря найвирнєйши, яґда же и одлуки судийох могло ище раз розпатриц. ДОБРИ У НАПАДУ, ИЩЕ ЛЄПШИ У ОДБРАНИ Но, вшелїяк резултати вецей як фантастични, дали 204, а прияли 152 ґоли, и освоєли 12 боди, цо лєм за єден бод менєй од першопласованих, аж треба наглашиц же ше їх мрежа затресла 15 раз менєй як РК „Зомбор”. Успиху сиґурно же допринєсол квалитетни состав екипи, до котрого уложени вельки труд руководзацих, односно страших рукометашох котри мали дзеку робиц зоз младшима, а котри тераз уж наступали за перши тим. Попри подмладку котри приступел, ту остали и старши искусни бавяче без котрих би анї єдно змаганє нє було таке добре, и єдноставно, злучели ше млади, вредни и сцели хлапци, зоз старшима и искуснима. Млади Югик, Тома, Варґа и Микита першираз ше опробовали тей сезони у першим тиму. − Постава старших бавячох, гоч наисце убавена, мала заш лєм и слабши точки котри процивнїки знали виха-

ОЗНОВА ШЕ БУДУ ЗМАГАЦ И ДЗЕЦИ ДО 14 РОКОХ У катеґориї М 14 прешлей сезони ше озбильно змагали и участвовали млади Русиновци, одкаль ше вибрало нових бавячох першого тиму. Нажаль, пре проблеми коло виплацованя средствох зоз буджету Општини Кула котри були наменєни за спортски клуби, спомнути средства виплацени аж у октобру, цо було позно же би ше змагали рукометаше тей катеґориї. За тот проблем виостало порозуменє и РСВ, а то була и причина за нєзаинтересованосц дзецох за бависко. На початку идуцого року ше почнє формовац екипи котра ше такой почню и змагац.

38 РУСКЕ СЛОВО

сновац, и праве тоти млади хлапци ускочели до бависка, дзе зме комплетовали квалитет бависка и постали екипа на яку нє звикли процивнїки у лиґи. Дзекуюци тому зме на шицких змаганьох давали ґоли зоз шицких позицийох, були зме убавени, моцни у нападу, а ище лєпши у одбрани − толкує у мено Русина Звоно Планчак. СРЕДСТВА МИНИМАЛНИ, А ПЛАСМАН ФЕНОМЕНАЛНИ Плани за успих нє оставаю на тим, и надалєй буду робиц на формованю квалитетних младих бавячох, з котрима ше екипа будзе константно подмладзовац. − Чи запровадзованє професийносци и у тей сфери спорта будзе резултовац позитивно, то уж укаже час. Роздумуєме о тим же як розвивац наш Клуб, алє ту и страх же Рукометни союз Войводини (РСВ) роби на запровадзованю професионализма, цо приводзи под знак питаня рукомет у нашим аматерским Клубу, понеже нашо хлапци бавя у Трецей лиґи, котра єдина нєпрофесийна лиґа − толкує Планчак. Зоз таким успихом, потребне роздумац и о тим цо понука висша лиґа, а то такой поцагує и обовязку транзициї Клуба, односно з єдним словом, вельо вецей средства и озбильни пременки Клуба и його орґанизациї. Висша, односно професийна лиґа вимага векши критериюм цалей орґанизациї, ту домашнї терен у Спортскей гали котри сполнює предписаня, алє найбаржей будзе требац робиц на винаходзеню ришеня же як и одкаль обезпечиц средства за котизациї, лиценци и др. У тих лиґох ше змаганя бавя и през тидзень, а то значи же будзе потребне бавиц за пенєжи, а нє лєм за любов ґу рукомету.■ М. Джуджар 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.


sport@ruskeslovo.com

ДЗЕВЯТЕ КОЛО БОКСЕРСКЕЙ РЕҐИОНАЛНЕЙ ЛИҐИ ВОЙВОДИНИ

ВЕРБАЩАНЄ ВИТВОРЕЛИ ЗАМЕРКОВАНИ РЕЗУЛТАТИ У дзевятим колу Реґионалней лиґи Войводини у боксу, хторе нєдавно отримане у Зомборе, члени вербаского Боксерского клубу „Чарнок” зазначели замерковани резултати. На програми були 22 борби у шицких возросних катеґорийох. Боксерски клуб з Вербасу на змаганю у Зомборе представяли Даяна Ґрмуша, Стефан Цамович, Душан Дринчич и Дамир Яїч. – Цамович и Яїч витворели побиди, а то було барз значне змаганє за наш клуб, понеже зме нє участвовали у остатнїх трох колох, та зме зоз другей прешли на пияту позицию на таблїчки. Тото змаганє нам обезпечело пласман на треце место – гварел предсидатель БК „Чарнок” Желько Жмукич. По конєц рока, окрем змаганя у Кикинди, вербаских боксерох очекує участвованє на Мемориялним турнире „Душан Божанич Треджа” у Новим Садзе. – Пре нєдостаток пенєжу, нє участвовали зме на шицких змаганьох у тим року, алє и попри тим, задовольни зме з посцигнутима резултатами. За боксерох нє постоя новорочни швета, понеже у цеку интензивни пририхтова-

ня за Куп нацийох у боксу за жени, хтори заказани за 10. януар – заключел Жмукич. Иншак, у 2019. року „чарноковцох” очекує и орґанизация Трецого купу нацийох у боксу за юниорох и юниоркох, кед до Вербасу поприходза боксере зоз шицких часцох швета. А. М. IN MEMORIAM

56. „ДНЕВНИКОВ” ТУРНИР У МАЛИМ ФОДБАЛУ

БАВИ ШЕ У ПЕЙЦОХ КОНКУРЕНЦИЙОХ

Традицийни 56. „Дневников” турнир у малим фодбалу почина 23. децембра, а стретнуца ше буду бавиц у сали у Спортско–дїловним центре „Войводина” у Новим Садзе. З оглядом на тото же по конєц того тижня ище мож приявиц екипу, конєчне число учашнїкох ше нє зна. Медзитим, познате же ше на турнир приявели екипи хтори фаворити, а то: „Каза Бянка”, „Денсинґ бар Хоґар” и други. Як и потераз, будзе ше бавиц у пейцох конкуренцийох, а до змаганя нє уключени екипи ветеранох. Пропозициї змаганя исти як и потераз: екипи маю пейцох бавячох и єдного ґолмана, а екипа може мац дзешец фодбалерох. За кажде стретнуце екипи сами формую состав бавячох на терену, а 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

бавяче можу бавиц лєм за єдну екипу. На турнире наступя екипи сениорох, кадетох (2002. рок и младши), пионирох (2004. рок и младши), младши пионире (2006. рок и младши) и когуцики (2008. рок и младши). Котизация за сениорох 10 000 динари, за кадетох 9 000, за пионирох 8 000, младших пионирох 7 000 и за когуцикох 5 000 динари. Плановане же би першопласована екипа як награду достала 400 000 динари, алє под условийом же будзе приявене 100 екипи у шицких катеґорийох. Награди, як и потераз, достаню и екипи хтори освоя друге и треце место. За младши катеґориї предвидзени пригодни награди и припознаня. А. П.

ИРИНЕЙ КИШ (1931–2018)

Пре шло го тижня, 11. децембра у 87. року умар єден од найстарших Искрових навиячох, И р и н е й Киш зоз Коцура. Народзени є 1931. року у Коцуре. Цали свой живот бул вирни навияч коцурскей Искри, а гоч нє бул уключени до Управи ФК „Искра”, вше бул порихтани помогнуц. На стадиону бул порядни, покля му то здравє дошлєбод зовало. Остатнє Искрово змаганє патрел того року у септембру кед Искра у Коцуре бавела процив Пролетеру зоз Нєґошава. Руководство ФК „Искра” му подзековна на потримовки котру давал коцурскому фодбалу през цали свой живот. З. К.

РУСКЕ СЛОВО 39


ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ П В С Ш П С Н

7 29 15 22 1 8 16 23 30 2 9 17 24 31 3 10 18 25 4 11 19 26 5 12 20 27 6 13

19 2 5 12 20 27 6 13 21 28 4 1 7 15 22 1 8 16 23 2 9 17 24 0 1 3 4 1 19 26 5 12 20 27 6 13 21 28 7 14 22 29 15 1 8 16 23 30 2 9 17 24 31 3 10

ИЛ 2 29 АПР1 5 2 1 8 16 23 30 9 2 7 24 1 3 10 18 25 4 11 19 26 5 12 20 27 6 13 21 28 7 14 27 МАЙ 13 20 8

Торма Ивана Фото:

П В С Ш П С Н

6 21 2 7 14 22 29 15 1 8 16 23 30 2 9 17 24 31 3 10 18 25 4 11 19 26 5 12

П В С Ш П С Н

П В

СТ

5 12 6 13 19 26 20 27 7 1 8 14 21 28 2 9 15 22 29 3 10 16 23 30 4 11 17 24 31 18 2 5

ЕПТ П Е 2 9 МБЕР В 3 10 16 23 30 С 17 2 4 4 1 Ш 1 5 12 18 25 П 6 13 19 26 С 2 0 Н 1 7 14 21 27 8 15 2 22 2 8 9 ОК Т П ОБ В 7 14 ЕР 1 2 1 28 С 8 2 9 15 22 29 Ш 3 10 16 23 30 П 17 2 4 4 1 3 С 1 5 12 18 25 1 Н 6 13 19 26 20 2 7

П В С Ш П С Н

Й 24 С ЮНИ 10 17 Ш

АВҐУ

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

НОВ

ЕМБ

4 11 ЕР 5 12 18 25 6 13 19 26 20 27 7 1 8 14 21 28 2 9 15 22 29 3 10 16 23 30 17 2 4

ДЕЦ Е 2 9 МБЕР 16

3 10 23 3 4 11 17 24 3 0 3 18 25 5 12 18 25 1 4 11 19 26П 1 9 6 13 2 7 5 12 20 2С 20 2 6 7 8 1 8 14 21 2 7 6 13 21 2Н 8 15 2 7 14 22 29 2 2 9 15 1 8 16 23 30 9 2

У ШЛЇДУЮЦИМ ЧИШЛЄ ДАРУНОК: МУРОВИ КАЛЕНДАР ЗА 2019. РОК

ОГЛЯД НУ ЦЕ НА ПРЕ ШЛОСЦ

Фотоґрафия: 0198P

Фотоґрафия: 0276P

оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548-421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

П

■ БИКИЧ: КОЛЯДИ ЗОЗ СТАРОГО КРАЮ

а Торм а

m y

k

П В С Ш П С Н

2019

Фото: Иван

П В С Ш П С Н

c

С

ЕЦ МАР 1 18 25

k

П В С Ш П С Н

П В С Ш П С Н

РУА1Р 8 25 ФЕБ 6 4 11

c m y

2019

П В С Ш П С Н

РОК LXXIV ЧИСЛО 51 (3816) НОВИ САД, 21. ДЕЦЕМБЕР 2018.

ЮЛ

1 8 ИЙ 2 9 15 22 29 3 10 16 23 30 4 11 17 24 3 5 12 18 25 1 6 13 19 26 7 14 20 27 21 2 8

Фото: Мария АФич

А Р 1 28 ЯНУ1 4 2

■ ДОМ И ФАМЕЛИЯ: ШВЕТА, ШВЕТА ТРАДИЦИЯ И СУЧАСНОСЦ

Profile for ruskeslovo2015

Ruske slovo 51  

Ruske slovo 51  

Advertisement