Page 1

GLASN<K PO RUSKI www.ruskeslovo.com

ROK LXIX ^ISLO 50 (3555)

NOVI SAD, 13. DECEMBER 2013. ROKU

CENA 30 DINARI

NA[A TEMA

ПРОГРАМОВАНЄ НОВИ БИЗНИС НА ВАЛАЛЄ

ФЕСТИВАЛ МАЛИХ СЦЕНСКИХ ФОРМОХ „ДЮРИ ПАПГАРГАЯ”

У новосадскей Ґимназиї „Лаза Костич”, 7. и 8. децембра отримани 11. Руски фестивал малих сценских формох, хтори од того року ноши мено Дюри Папгаргая, длугорочного редактора, писателя, ґлумца и визначного руского режисера, хтори пред децению бул и идейни творец того Фестивала.

Окрем же програмере тей держави зарабяю вецей як вихвалєни малинаре, сектор информацийних технолоґийох медзи ридкима перспективнима и просперитетнима професиями хтори мож квалитетно робиц и у городзе, и на валалє. Добра информатична инфраструктура и солидни заробок у ИТ сектору хтори окреме на валалє оможлївює лагодни и квалитетни живот, дзепоєдних Керестурцох з того фаху уж прицагли назад дому, а други ше ище ламу у дилеми валал–город. То барз значни тренд, понеже по „одлїваню мозґох” односно одходу младих фаховцох до иножемства, Сербия на поражуюцим предостатнїм 148. месце. BOK 2.

ЛИТЕРАТУРНИ ВЕЧАР У ДЮРДЬОВЕ

BOK 8.

ПРОДУКЦИЯ ЛЇСКОВЦОХ СЦЕРПЕЗЛЇВОСЦ ШЕ ВИПЛАЦИ

Литературни вечар младих, треци по шоре, отримани всоботу, 7. децембра, у просторийох КУД „Тарас Шевченко” у Дюрдьове, у орґанизациї младих з того Дружтва. На тим Вечаре млади зоз Нового Саду, Коцура, Зомбора, Руского Керестура и Дюрдьова представели свойо литературни и музични твори, а була виведзена стенд-ап комедия и приказани даскельо кратки филми.

U Vojvodini wst v{e vecej parastoh котри {e opredzelxx za produkcix l<skovcoh. Пред 10 роками Маґочово з Коцура посадзели лїсковци. О тей култури нє знали вельо, алє надумали же засадза дас пол гольта. Маю жеми при валалє, та себе раховали же часто годни допатрац свой овоцнїк. Пrofesor na Departmanu za ovocarstvo dr Vladislav O}nwnov za „Ruske slovo” gvari `e u produkci< l<skovcoh treba buc scerpezl<vi, ~ekac daskelqo roki dok nw scignw per{i uro`aj, a zarobok z tej kulturi i daskelqo tisy~i evra po gektare.

BOK 9.

BOK 6.

ДНЇ МИКОЛИ М. КОЧИША

N NA AY YV VI I АВТОНОМИЯ ВОЙВОДИНИ И УСТАВ

„БИРОКРАТСКА” ДРУГА „ЙОҐУРТ РЕВОЛУЦИЯ”? BOK 3.

МИРОНОВИ КОСТЕЛНИКОВИ УРУЧЕНЕ ПРИПОЗНАНЄ ПАПИ ФРАНЦИСКА BOK 7.

23. МАНИФЕСТАЦИЯ ПО НАШИХ МЕСТОХ BOK 9.

BOK 11-12.


2

TI@NQOVN<K

13. DECEMBER 2013.

NA[A TEMA ИТ СЕКТОР ЯК НОВА ПРИВРЕДНА ПЕРСПЕКТИВА

ШИЦКИ БИ ДО ШВЕТА, ОMOЖЛЇВИЦ ЧАСТЕЙШЕ А ПРОГРАМЕРОМ ДОБРЕ И НА ВАЛАЛЄ

Пише: о. Владимир ЕДЕЛИНСКИ МИКОЛКА

СТРЕТАНЄ ДЗЕЦОХ

Записане же ше Руснаци на територию нєшкайшей општини Шид почали досельовац пред двасто дзешец роками – 1803. року. До конца XIX вику вони бивали уж у штирох населєньох: Бачинцох, Беркасове, Привиней Глави (нєшка Бикич Дол и Шид). Гоч су розширени по вецей населєньох, анї у єдним з нїх нє мали окремне место на хторим би ше могли стретац и орґанизовано пестовац свой язик и културу. Аж 1920. року у Шидзе, у будинку старей рускей школи, отворена Руска читальня. Од теди по нєшка на тим месце нєпреривно ше орґанизує културни живот. Старши члени дружтва приповедаю же ше ту вше бешедовало по руски. Медзитим, у змени ґенерацийох осемдзешатих рокох прешлого столїтия и тото ше почало меняц. Нєшка ше дружтвени живот Руснацох у општини Шид орґанизує у трох КУД-ох. То „Драґен Колєсар” у Бачинцох, „Иван Котляревски” у Бикич Долу и „Дюра Киш” у Шиду, чий будинок збудовани на фундаментох старей Рускей читальнї. У Беркасове нєт орґанизованого дружтвеного живота. За практични поради медзи членами шицких трох КУД-ох хаснує ше сербски язик. Попри власних културних центрох, руски дзеци маю нагоду образовац ше у двох основних и у двох штреднїх школох. Медзитим, настава ше у шицких штирох школох и їх подручних оддзелєньох за дзеци по штварту класу основней школи отримує на сербским язику. Точне становиско же фамелия, а нє школа, одвичательна за очуванє язика. Медзитим, вец у тим случаю нє иснує нїяки проблем – руски язик на териториї општини Шид пол крочая пред гашеньом. Нє „вимарли” Руснаци, алє вимар язик їх дїдох. Мишани малженства и ґеоґрафске положенє општини, нє хаснованє руского язика звонка фамелиї мало пошлїдки и на преставанє його хаснованя у фамелиї. Практично патрено, кед вам ше нєшка у Сриме и уда стретуц фамелию у хторей ше родичи озву ґу дзецом по руски, вельо чежше найдзеце на ситуацию же родичи одвит достаню на истим язику. Тот стан и таке розположенє пошвидшано уплївує на траценє чувства за почитованє руского язика. Пошлїдок того – домино ефект траценя и других чувствох ґу вредносцом у своєй традициї. Трацаци чувство за вредносц язика, траци ше и чувство за вредносц рускей култури котру тот язик пестовал, а то очиглядно видно по числу членох у КУД-ох. Понеже млади нє одрастаю у културним амбиєнту свойого народу, траца и чувство припадносци ґу ньому. Пошлїдок того – нєможлївосц розвою и очуваня власного идентитету, та ше прето поступнє пребера цудзи. Важне робиц на глєданю моделу як медзисобно зблїжовац наймладших з местох дзе жию Руснаци. За початок глєдац способи як oможлївиц порядне стретанє на тижньовим уровню и то у квалитеним амбиєнту и з помоцу квалитетних фаховцох. За ришованє того проблему вельо би помогла одвитуюца превозка, наприклад комби

Найлєпши идентификатор того процесу то духовни жи-

вот. Найстарши члени парохийох твердза же нащива церкви у тей хвильки найменша. Практично то потвердзує и число пошвецених обисцох. Троме паноцове у штирох местох дзе жию Руснаци нє пошвеца вецей як тристо руски обисца. Ситуация анї кус нє лєгка. Медзитим, кед ше вежнє до огляду очежуюци околносци зоз хторима ше Сримци стретали у остатнї пол вика, можебуц зме нєшка шведкове правому малому чуду же руски идентитет ище вше иснує у тим краю. Прето би робота на очуваню того цо остало могла мац окремну вредносц. У будучносци робота на тим полю би ше требала упатриц на принципи хтори би допринєсли же би ше очувало тото цо ище вше иснує. Потерашнє укладанє до живого стретаня, упознаваня и зблїжованя дала резултати. Можебуц менши як ше обчековало, алє нє треба лєм так призабуц очежуюци околносци. Мирни часи цо пред нами понукаю нам нагоду за нови способ орґанизованя. Важне робиц на глєданю моделу як медзисобно зблїжовац наймладших з местох дзе жию Руснаци. За початок глєдац способи як обезпечиц порядне стретанє на тижньовим уровню и то у квалитеним амбиєнту и з помоцу квалитетних фаховцох. За ришованє того проблему вельо би помогла одвитуюца превозка, наприклад комби, котра би превожел дзеци на таки стретнуца. Медзитим, за очуванє чувства припаданя ширшей заєднїци и свойого идентитету нєобходни квалитетни стретнуца зоз тоту заєднїцу. Конкретна ситуация указує же наступи на наших фестивалох сримским младим нє достаточни за очуванє того чувства.

Pi{e: И. САБАДОШ

Влада Войводини поволалa младих фаховцох зоз сектору информацийних технолоґийох (ИТ) хтори робя у иножемстве же би ше врацели дому и помогли у розвою тей перспективней обласци привреди. Поволанку потримали и национални совити, понеже одход до иножемства младих инженєрох достал епидемийни розмири. Медзитим, нашо ИТ фаховци после школованя дзечни врациц ше до родного места и ту жиц и робиц. Голєм кед слово о Керестуре

Можебуц даєдну апликацию на вашим андроиду направели Керестурци. Дипломовани информатичар Мирослав Надь роби за америцке подприємство “Диплой Инкорпорейтед” хторе розвива модули за вельки информацийни системи и рижни апликациї за мобилни платформи. Нєшка дукт, цо окрем же принєше заробок, фирму є уж на висших проєктних задаткох на препоручи за дальши проєкти и анґажмани. функциї технїчного лидера, а остатнї три Ище даскельо Керестурци зоз ИТ фаху роки роби з Керестура. роздумую врациц ше до валалу, а дипломо– Штири роки сом робел у Новим вани информатичар Евґениє Медєши Садзе. Кед пришол час плановац на длуМладши уж направел тот крочай и тераз ше жей, указало ше же бизме за даяки мали з фамелию; супругу Силвану и малима квартель и я и супруга Сандра мушели Ивону и Серґейом, ознова адаптує на вадзвигац длугорочни кредити, а кед фалалски живот. мелия нарошнє, знова би нам було це – Кед зме ше зраховали, на квартелїну и сно. Сцели зме обисце, двор, про стор, а комуналиї одходзела нам єдна мешачна плато мож лєм на валалє. Окреме же свою ца хтора тераз остава у обисцу – толкує Евроботу без проблему можем робиц оталь, валалски спо соб живота ми най- Мирослав Надь, шеф керестурского офису гениє алє гвари же на валалє єст и числени баржей одвитує, а ґу тому, окрем же подприємства “Диплой Инкорпорейтед” други предносци, окреме за младу фамелию з двоїма малима дзецми. На початку найживот на валалє добри, туньши є як у городзе – толкує Миро слав. На найчастейши арґументи баржей му хибело же ше нє ма зоз ким посовитовац кед ше зяви “процив” валала; же треба топиц, одруцовац шнїг, же нєт те- даяки проблем лєбо дилема, алє и ту всеможни Ґуґл и скайп. – У Новим Садзе зме ше радзели коло стола у офису, а тераз атер, био скоп, базен, концерти, понука єдно ставни одвит: – Кед чловек цошка наисце сце, нє чежко му шеднуц до авта и ше прейґ скайпу совитуєм з колегами у Новим Садзе, Нємецкей, пойсц дзе надумал. Кед почал робиц за “Диплой”, Миро слав Шпаниї... – толкує Медєши. бул пияти по шоре заняти. Нєшка подприємство ма 40 роботнїкох, од хторих ПАРТНЕРСТВО ЛЄМ У ЄДНИМ НАПРЯМЕ пецеро Кере стурци. Др Ми хайло Катона єденац роки будовал академску кариєру на новосадским – Можем повесц же зме ше шицки указаФТН дзе здобул званє доцента, а пред двома роками прешол до приватного секли як добри, квалитетни програмере. Тераз тора. Добре позна обидва аспекти партнерства медзи науку и привреду хторе ше, шицки робиме за представительство у Бео- по його словох, тераз одвива лєм у єдним напряме. ґраду, чи зоз Керестура чи зоз Нового Саду – Приватни ИТ компаниї на факултету маю богате жридло квалификованей и туИдеалне би було робиц директно з клиєнта- нєй роботней моци, школованей по їх потребох. З другого боку, факултети доставаю ми, без поштреднїка односно Беоґраду дзе, лєм рекламу за вербованє будуцих студентох же “упишце ше до нас и будзеце мац допоправдзе, остава векшина профиту хтори бру роботу”, а привреда би прейґ спонзорствох и на други способи мушела укладац направиме. Маме знанє, назберало ше и ро- вельо вецей до настави, насампредз до виглєдованя и розвойних програмох – гвари ботне искуство. Медзитим, проблем пла- др Катона, и надпомина же на длугши период окреме нє добре нєкритичне приспосман финалного продукта и доставанє но- добйованє студийних програмох ґу потребом приватного сектора, цо зужує ширину вих проєктох. Понеже векшина клиєнтох з образованя хтору би академски установи мушели понукац студентом. Америки и Канади, идея же бизме як меВодзаци арґумент же плаци у ИТ сектору оможлївюю лагодни наджера анґажовали дакого з рускей “колониї” у Канади, дзе пошли и велї квалификовани людзе – роздумує о можлївих планох и квалитетни живот на валалє, алє єст и иншаки роздумованя. Доктор технїчних наукох Михайло Катона гвари же вибор дзе Мирослав Надь. ше ИТ фаховци опредзеля жиц и робиц насампредз завиши од особних приоритетох и прихильносцох: Проблем початни капитал – Кед чловек сце добре жиц од своєй роботи, ИТ сектор му Домашнї програмере углавним робя за иножемни компаниї, як тото оможлїви и на валалє, алє кед сце посцигнуц замерковаурядово заняти, лєбо як “наднїчаре” хтори анґажовани по потре- ни професийни успих и резултати, заш лєм думам же муши би, поробиц одредзени модул лєбо часц проєкта. За розвой вла- буц у векшим центру, понеже нєшка поєдинєчни, самостойни сного бизнису барз хиби система финансованя “старт-ап” проєк- успих ридкосц, алє виходзи зоз тимскей роботи а вельки и тох хтори у розвитих дружтвох служа же би младе подприємство квалитетни проєктни тими, заш лєм у городох – гвари Катона, прежило док нє розвиє и реализує идею, и преда финални про- алє наглашує же то його искуство, цо нє значи же ше и у менших штредкох єдного дня нє годни формовац ИТ тими хтори ЗАРАБЯЮ НАМ ВЕЦЕЙ ЯК МАЛИНАРЕ направя цошка “вельке”. У Сер биї у ИТ сек то ру єст коло 6 000 фаховцох, а потреби три раз векши. Рахує ше же єдно роботне место у тей обласци отвера ище два у других конарох привреди. По податкох Войводянского ИКТ кластеру, компаниї з Покраїни творя 38 одсто вредносци националного вивоза у ИТ домену. Влонї 1 500 занятих у 28 компанийох з ИКТ кластера мали 44 милиони евра профиту, вельо вецей як цо зме заробели на славних националних брендох як цо малини.

Lx. SOPKA

Млади перши препознали шансу Дипломовани инженєр електротехнїки Тихомир Фейди заняти на позициї систем-интеґратора у углядним и єдним з найстарших керестурских ИТ подприємствох “Елком медия” чийо основни дїялносци у обласци индустрийней електронїки и тарґовини и услугох у сфери рахункарства. По його словох, информацийни сектор ма перспективу и у менших штредкох дзе тарґовище огранїченого обсягу: – У тарґовини з рахункарску опрему ше вше чежше бориц зоз конкуренцию интернет-предаваня, покля у обласци услугох роботи єст, кед понукаце и отримуєце квалитет хтори вам на длужей може затримац клиєнтох. Медзитим, у софтверским сектору, за програмерох и на валалє можлївосци скоро нєогранїчени, бо їх робота нєшка нє условена з локацию, нє муша нєпреривно буц медзи клиєнтами як ми – гвари Фейди. През каждодньово контакти з Керестурцами, замерковал же интересованє за ИТ сектор вше векше: – Часто чуєм од родичох, алє и од дзецох зоз 6-7 класи же ше планую уписац до електротехнїчней школи, а потим студирац рахункарство, так же людзе свидоми яку перспективу ма ИТ сектор – гвари Тихомир Фейди, а таки тренд мушели би розпатриц и образовни институциї. Мирослав Надь и Евґениє Медєши мл. закончели керестурску Ґимназию, и гваря же була добра основа за студиї. Медзитим, прешвечени су же би математичне оддзелєнє ище баржей одвитовало за познєйши студиї на даєдним зоз рахункарских напрямох, а у валалє би ше обновело интересованє за ґимназию.

ДИҐИТАЛНИ АНАЛОҐИЇ


TИЖНЬОВНЇК

13. DECEMBER 2013.

УСТАВНИ СУД СЕРБИЇ ОДЛУЧЕЛ:

ЧАСЦИ СТАТУТА ВОЙВОДИНИ НЄУСТАВНИ, ШЕЙСЦ МЕШАЦИ ЗА ВИПРАВКИ

3 STANOVISKO

Pi{e: Aleksandar САВАНОВИЧ

Уставни суд Сербиї одлучел же дзепоєдни точки Статута Войводини нє у складзе зоз Уставом Сербиї, а Скупштини Войводини охабене шейсц мешаци же би спорни часци Статута присподобела ґу уставному рамику

АВТОНОМИЯ У „ШИВЕЙ ЗОНИ”

Як нєуставни, оценєни часци Статута Войводини хтори, як сообщел Суд, базовани на уставно-правно нєприлаплївим концепту же то конститутивни правни акт Покраїни, по хторим АП Войводина ма право ушорйовац обласци за хтори трима же су єй од окремного значеня, без огляду чи питанє припада законскей чи уставней материї, стої у одлуки Уставного суда Скупштини Войводини тиж опохтора ма 140 боки тексту. Тиж, як зицийна Сербска напредна страннєуставни оценєни одреднїци Стака реаґовала одмеранше, з станотута чийо жридло часци Закона о виском же власц у АП Войводини компетенцийох АП Войводини хтострацела леґитимитет, а по нари пред Уставним судом влонї уж преднякох, єдини виход з такей оглашени як нєуставни у вецей од ситуациї розписованє позарядо20 точкох, як цо право Покраїни на вих покраїнских виберанкох, а як герб и заставу и представительства можлїви термин понукаю же би у иножемстве, алє и право на подпи- Покраїна почитує одлуку Суда, република най були источашнє кед и локални почитує Устав кед слово о финансованю сованє медзиреґионалних спорозувиберанки у Беоґраду. Источаменьох и снованє академиї наукох – АП Войводини – Иштван Пастор и Боян Пайтич шнє, покраїнска опозиция єдинВАНУ. Скорей як принєшена одлука ствена коло становиска же усоУставного суда Сербиї, поступок оценьованя уставносци глашованє Статута Войводини з Уставом Сербиї муши Статута Войводини облапел три пририхтуюци зашеданя буц задаток новей власци у АП Войводини, а нє истей дзе заинтересовани боки викладали арґументи за и про- хтора го принєсла. цив, як и явну розправу. Уставни суд сообщел же зоз тоПо перших реакцийох, покраїнска администрация нє ту одлуку закончени поступок оценьованя уставносци нєсподзивана з одлуку Уставного суда, алє єй чолнїки виСтатута Войводини. значую же нєт нїякей формалней вязи медзи оцену уставТочки Статута хтори оглашени як нєуставни престаню носци Статута и позарядовима покраїнскима виберанкаважиц на дзень обявйованя Одлуки Уставного суда Сер- ми у Войводини хтори вимага опозиция. биї у Службеним гласнїку. Медзитим, Суд сообщел же Предсидатель Скупштини Войводини Иштван Пастор одредзел шейсц мешаци, максимални законски период, и предсидатель Влади Войводини Боян Пайтич оценєли по обявйованє Одлуки, же би же одлука Уставного суда Сербиї Скупштина Войводини мала часу хтора нє кладзе звонка моци цали пременїц спорни опредзелєня, цо Покраїни суд влонї уж оспорел Статут Войводини алє його чапознєйше ма потвердзиц и Народ- право на герб и заставу, сци, нєдостаточна причина за на скупштина републики Сербиї. представительства у иножемстве, розписованє позарядових покраНамира Суда же би на тот способ алє и право на медзиреґионални їнских виберанкох, понеже векобкеровал правни вакуум хтори спорозуменя и академию наукох шина у Скупштини Войводини би настал з автоматским сцераньстабилна, леґално вибрана и леґом нєуставних точкох Статута итимна. Чолнїки АП Войводини оможлївел нормалне функционованє АП Войводини и тримаю же насампредз потребни вименки актуалного право єй гражданох на автономию. Конкретно то значи Устава Сербиї и нєотримуюцей политично-правней сиже шлїдуюци пол рока Статут будзе применьовани у ца- стеми хтору вон наклада. Пайтич медзи иншим спозорел лосци як и потераз. Медзитим, факт же Одлука суда уря- же держава ище нє порихтана виступиц зоз централистидово ище нє публикована, причина же явносц наисце анї чого концепта власци хтори нє одвитую европским станнє зна хтори точки лєбо поглавя Статута нєуставни, а дардом, потребом гражданох, та анї реалносци. хтори одвитую уставно-правному рамику Републики Иштван Пастор визначел же по юний шлїдуюцого року Сербиї. Прето зоз обидвох бокох политичного спектра – попри ускладзованя Статута з Уставом, треба источашнє покраїнскей опозициї и власци, мож чуц подполно ро- ришиц и питанє Закона о компетенцийох АП Войводини злични интерпретованя одлуки Уставного суда, углавним и Закона о финансованю покраїни. препущени през призму дньовей политики. Без тих трох елементох нє годно ше положиц точку на Представителє покраїнскей орґанизациї Демократскей тото цо ше одноши на нєдостаточну ришеносц, або нєдостранки Сербиї, хтора и порушала нициятиву за оцену поведзеносц статуса и положеня Войводини, заключел уставносци Статута, тримаю же одлука Уставного суда предсидатель Скупштини Войводини Иштван Пастор. представя “пляску за актуалну покраїнску власц” покля у И. Сабадош

Одвичательносц, у сущносци, на цалей политичней елити, бо 13 роки од демократских пременкох у Сербиї ше и далєй „туньо тарґує” зоз озбильним питаньом як цо то ушоренє автономиї Войводини

ПОКРАЇНСКИ ОМБУДСМАН З НАГОДИ ДНЯ ЛЮДСКИХ ПРАВОХ

ТРЕЦИНА ОПШТИНОХ НЄ ДАВА ПРАВНУ ПОМОЦ З нагоди Медзинародного дня людских правох, 10. децембра, Покраїнски омбудсман сообщел же аж 17 општини у Войводини своїм гражданом нє обезпечую нїяку правну помоц, гоч то законска обовязка локалней самоуправи Омбудсман през рок на терену окончел виглєдованє чи городи и општини у Покраїни ґу своїм гражданом сполнюю обовязки по Закону о локалней самоуправи, дзе ше указало же у 17 єдинкох локалней самоуправи жителє нє можу раховац анї на єдну форму правней помоци. Слово о општинох хтори розошати по цалей Войводини, найве-

цей у Потисю и Банату, алє медзи нїма и Кула и Город Сримска Митровица. З другого боку, 28 од 45 општинох и городох у АП Войводини на даяки способ сполнюю тоту обовязку. Помоц тей файти за два роки вихасновали вецей як 40 тисячи жительох Покраїни, а углавним слово о основних правних услугох – совитох и порадох як витвориц право, та писаню правних актох. У заключеню виглєдованя хторе обявене на сайту Покраїнского омбудсмана окреме ше визначує же у ситуациї дзе вельке число гражданох пре чежку материялну ситуацию у случаю потреби нє може анґажовац адвоката, нєдостаток услуги правней помоци представя поражуюци стан. Тиж визначене же лєм општини Апатин, Бач, Оджак и Сримски

Карловци, та городи Зомбор и Нови Сад сполнєли законску обовязку и формовали службу за даванє правней помоци гражданом. Медзинародни дзень людских правох, 10. децембер, означує ше од 1950. року, понеже того дня два роки скорей подписана Универзална декларация о людских правох Ґенералней скупштини Зєдинєних нацийох, з хтору першираз у историї ґарантоване право каждого чловека на живот, шлєбоду и безпечносц. И. С.

Нїхто нє сумнял же Уставни суд Сербиї (УСС) одустанє од оценьованя уставносци Статута Войводини. О тим як поступи Уставни суд Сербиї, могло видзиц и зоз оценьованя уставносци Закона о утвердзованю компетенцийох Автономней Покраїни Войводини, котри по значеню „старши” од Статутa. Од теди прешло рок и пол, и „нєобично” ше поклопело зоз формованьом новей републичней коалициї котра и нєшка трима дєплови Сeрбиї. Цалком було ясне кед у єдним закону „спадню” аж 22 одредби, же ше нїч лєпше нє могло обчековац зоз Статутом Войводини. У одлуки УСС, котра потолкована на 140 бокох, утвердзене же нє у складзе зоз Уставом тоти одредби Статута котри ше одноша на право Войводини же би ушорела кажде питанє за котре преценює жє є важне за єй интерес. Як толкує Уставни суд, спорни тоти часци Статута котри ше одноша на компетенциї Покраїни, а котри по предходней одлуки УСС тиж були преглашени як нєуставни. Зоз таким одлуками, ище раз потвердзени факт же ґу питаню войводянскей автономиї нїґда нє приступено з боку сущносци, алє то служело рижним политичним ґарнитуром за краткорочни проєкти котри, у зависносци од политичних обставинох у жеми, ишли на руку централистом, або поборнїком висшого ступня автономиї. Символично, або нє, алє тота одлука УСС приходзи на два и пол децениї од „йоґурт револуциї”, котра теди зоз „волю народа” „розформовала” войводянску бирократию и означела интеґрованє покраїни до тедишнєй системи Сербиї. Як пошлїдок того процесу було деґрадованє покраїнских компетенцийох и охудобньованє Покраїни у каждим смислу того слова. Року 1991. принєшени и Статут Войводини котри шицко тото урядово потвердзел. Политични елити котри за тоти 25 роки „виросли” на подручю нашей держави, або питанє Войводини нє сцели похопйовац на прави способ, або их нє интересовало, бо у держави затрепаней зоз рижнима проблемами, войводянска автономия и нє випатрала як „вельки” проблем. Праве прето одлука УСС нє може нєсподзивац. Бо, кед Суд „чува” Устав як найвисши правни акт держави, вец питанє як ше Устав одноши ґу автономиї Войводини? У ствари – яка вец улога иснованя автономиї? Прешло 13 роки од пиятооктоберских пременкох, а питанє децентрализациї жеми, у рамикох котрих и автономия Войводини, евидентно ше ришовало од случая по случай. „Омнибус закон” з фебруара 2002. року почал врацац дзепоєдни компетенциї котри Войводини припадали по тедишнїм Уставу, алє були онєможлївени зоз другима законами по нови Устав зоз 2006. року, по котрим ше автономия нє дефиновала вельо яснєйше, з тим же за ню було обезбедзене финансованє од 7 одсто зоз буджета Сербиї. Финансованє, по словох Покраїни и по нєшкайши дзень нє випочитоване з боку централних власцох, без огляду на тото яки бул состав Влади Сербиї у остатнїх седем рокох. Могло чуц и розлични методолоґиї рахованя тих седем одсто, котри ше, знова, подполно и нє преруца до войводянскей каси. Понеже потераз ясно нє профиловане становиско державней политики по питаню автономиї Покраїни, могло би повесц же авторе Статута и Закона о компетенцийох АП Войводини заблукали до „шивей зони”, дзе яґда же и место автономиї. Политични „тарґовци” пробую дацо достац, вимагаюци задзекованє войводянскей власци, бо, наводно, вони одвичательни за тото же писали документ котри у велькей часци процивуставни. Алє, одвичательносц, у сущносци, на цалей политичней елити, бо 13 роки од демократских пременкох у Сербиї ше и далєй „туньо тарґує” зоз озбильним питаньом як цо то ушоренє автономиї Войводини, а од тей политичней тарґовини гражданє нє маю нїякого хасну.


4

NA[O MESTA

РЕФЕРЕНДУМ О НОВИМ САМОДОПРИНОСУ У ШИДЗЕ

ГЛАСАНЄ У ФЕБРУАРУ После инициятиви МЗ Шид о запровадзованю нового месного самодоприносу, хтору прилапела СО Шид, зробени Нарис одлуки о самодоприносу, а по словох др Крсти Куреша, предсидателя Совиту МЗ, отримана и схадзка зоз представнїками странкох власци и опозициї у СО. Др Куреш гвари же шицки странки потримали же би бул запровадзени нови самодопринос, а явна розправа тирва по 13. децембер. – Остава же би Совит МЗ одлучел кельо ше точно днї будзе гласац з оглядом же з вименками Статута МЗ оможлївене же би гласанє тирвало найдлужей 20 днї. Тиж ше одлучи и кеди ше будзе гласац, а нашо опредзелєнє же би то було у фебруару 2014. року кед прейду януарски швета – додава предсидатель Куреш. На питанє чи правда же општински буджет длужни трансферовац МЗ средства чечуцого самодоприносу, хтори ше уплацує на рахунок буджета як явни приход, у суми векшей од седем милиони динари, предсидатель Куреш директно нє потвердзел анї нє демантовал тоту цифру, лєм додал же му обецане же средства буду преруцени на рахунок МЗ. Вл. Дї.

КОНКУРС ЗА ФЕБРУАРСКУ НАГРАДУ НОВОГО САДУ

ПРЕДКЛАДАНЄ КАНДИДАТОХ Конкурс за Фебруарску награду Городу Нового Саду, хтору ше додзелює за найзначнєйши дїла и посцигнути успихи гражданох того городу, отворени по 31. децембер. Награду додзелює Скупштина городу, а право на номинованє кандидатох маю гражданє, ґрупи гражданох, подприємства,

установи, политични и други орґанизациї, здруженя, державни орґани, як и орґани локалней самоуправи. Прешлого року, Фебруарску награду достал дохтор Дьордє Петрович, рок пред тим автор Енциклопедиї Нового Саду Душан Попов, док 2010. року награду достал новинар Бора Отич. А. А.

U sliki i slovoh

ПАХНЮ ШКВАРКИ, БУДЗЕ МАСЦИ По традициї, децембер мешац у хторим єст найвецей забивачки. Тота традиция предлужена гоч криза, бо дахто викармел свойо швинї, дахто купел уж викармени. Шкварки пахню з велїх обисцох. Так було прешлого тижня и у фамелиї Гарвильчакових у Шидзе. Покля майстрове робели коло меса, надзивали гурки и колбаси, за випражованє були задлужени Евґения Данчо и Блаженка Велїч. После даскельо годзинох масц налята до ванїчкох, а шкварки коштовали шицки. Вл. Дї.

Евґения Данчо и Блаженка Велїч випражую шкварки и правя масц

13. DECEMBER 2013.

ОЗНАЧЕНИ ДЗЕНЬ ОПШТИНИ ШИД

УРУЧЕНИ НАГРАДИ, ДАТИ ПРИОРИТЕТ РОЗВОЮ Прешлого пиятку, 6. децембра означени Дзень Општини Шид и 69 роки од ошлєбодзеня у Другей шветовей войни. Того дня дополадня отримана шветочна схадзка ОО СЗБНОВ. Схадзка почала з минуту цихосци погинутим борцом, а потим Сава Рошич, предсидатель борецкей орґанизациї, бешедовал о борбох за ошлєбодзенє Шиду и конєчней шлєбоди хтора пришла 6. децембра рано 1944. року. Медзитим, як наглашел Рошич, то нє тирвало длуго, понеже окупатрске войско 19. януара 1945. року ознова завжало Шид. О даскельо днї, партизански єдинки конєчно ошлєбодзели город цо бул и увод и початкох борбох на Сримским фронту хтори тирвали по 12. април. Борцом и Шидяньом швето винчовал и Светомир Атанацкович, предсидатель покраїнскей борецкей орґанизациї, хтори з тей нагоди гварел же борци у барз чежким положеню и од пиятей дружтвеНаградзени з нагоди Дня општини Шид, ней орґанизациї у дакедишнєй Югосламедзи нїма и Славко Загорянски, други з лївого боку виї, тераз спадли на остатнє место. Вечар у сали КОЦ-а отримана шветочна схадзка СО – Нажаль, маме вше вецей квазиисторичарох хтори знєважую и борцох и НОВ, скраваю историю як им од- Шид, хтору отворел предсидатель СО др Бранислав витує. То обачлїве и у учебнїкох з историї, а цо повесц Маукович. Вон тиж здогаднул на войново днї, алє беи о тв сериї „Равна Ґора” хтора тераз воздзвигує гевтих шедовал и о терашнєй хвильки и актуалних роботох як цо правели зло свойому народу – бул оштри предсида- цо ґазификация, планованє драги Ердевик-Визич-Нештин за цо согласносц дала Влада Сербиї. Предсидатетель Атанацкович. На схадзки присуствовали и Никола Васич, предсида- ль Маукович окреме акцентовал значносц наиходзацотель Општини и др Бранислав Маукович, предсидатель го референдума о запровадзованю месного самодоприСО Шид, а поетове Светислав Ненадович и Дьордє носу. О активносцох у 2014. року бешедовал и предсиЯнятович пречитали свойо твори. После спомнутей датель општини Никола Васич хтори спомнул значсхадзки нащивени теметов дзе на спомин-костурнїцу носц снованю инет–модалного индустрийного центра делеґациї борцох и локалней самоуправи у хторей у индустрийней зони з помоцу Влади Сербиї, а як приокрем предсидательох Васича и Мауковича бул и Срдян оритет наглашел и вибудов водоводу у фрушкогорских Малешевич, заменїк предсидателя општини покладли валалох Люба, Привина Ґлава-Бикич, потим у Соту и венци. Венци покладли и борци зоз Сримскей Митро- Моловину. Васич визначел и стипендованє студентох и вици, представнїки Одряду горякох „Лазар Бибич” як и тиж поволал на вигласованє нового самодоприносу. После того ше уручовало традицийни награди хтори делеґация СПС. ше додзелює заслужним колективом и поєдинцом з нагоди Дня општини. Медзи другима лауреатами и компоОЗНАЧОВАНЄ И У БИКИЧУ зитор Славко Загорянски, за тврочосц у рускей музики, односно култури длужей як 40 роки, а тото припознанє У Бикичу, стреду 4. децембра означени Дзень достал и учитель Мирослав Оравец. Награду „Шести ошлєбодзеня валала. У церкви служена Служба Бодецембер” достали ЯП Радио Шид, професор Душан жа а при памятнїку погинутим борцом опрез Дома Ликич и др Ваня Ґнип. култури панахида. Венци покладли представнїки У уметнїцкей часци наступели Єлица Брестовац, хтоМЗ, борцох и локалней самоуправи, а вечар у Доме ра рецитовала поему „Срим” Мирослава Антича и бракултури наймладши зоз дзецинскей заградки и школяре основней школи виведли пригодну програму. ца Теофилович хтори ше представели з венчиком стаДзень ошлєбодзеня 5. децембра означени и у Беррих народних шпиванкох зоз Сербиї. касове. Вл. Дїтко

ДОБРЕДЗЕЧНЕ ОГНЬОГАСНЕ ДРУЖТВО У ДЮРДЬОВЕ

НОВА ОПРЕМА ЗА УСПИШНУ РОБОТУ Гоч дюрдьовске Добредзечне огньогасне дружтво од држави нє достава вельки средства, за собу ма вельо успихи, и то нє лєм у своїм валалє. Тих дньох ше зводзи рахунки цо поробене, а члени Дружтва роздумую як би ище злєпшац условия за роботу. Як нам гварел ]oran Beri~, predsidatelq ognqogascoh u Dxrdqove, од средствох котри достати од Општини Жабель, обновена опрема, купени нови черева и циварвань за гашенє слами, кукуричанки и шена, як и средства за зогриванє ґазу у ґаражи дзе паркована цистерна. Пред тим Дружтво достало донацию Франца Ваґнера зоз Нємецкей чия жена родом зоз Дюрдьова – вон подаровал защитни панталони, блузни, шлеми, опасачи и ище вельо дробнїци котри ше здаю кед гори огень. Так, дюрдьовски огньогасци ше можу добре порихтац и буц ефикасни, алє лєм за дзешец членох. Хибя вецей изолацийни апарати зоз резервну фляшу за диханє, за ратованє зоз задимених просторийох. Затераз єст лєм єден таки апарат, так же би у нєщешлївих ситуацийох його нє бул хто ратовац. Як Берич гварел, ФАП 1314, камион котри огньогасци хасную добре их

Ґоран Берич зоз огньогасну опрему дюрдьовского Дружтва

служи, а направени є 1984. року. Од Моники Брукнер достали два акумулатори за тот камион и полни резервоар горива. Станко Миланов, шеф Польочуварскей служби, похвалєл добре сотруднїцство зоз дюрдьовскима огньогасцами котри вецей раз виходзели на терен нє лєм до Дюрдьова, алє и до других местох дзе палєни поля.

Берич гварел же од початку рока под час жатви и тлачидби мали шейсц интервенциї. Попри тим, мали и дванац интервенциї, гашели єдну стару и напущену хижу, як и депонию шмеца. У Општини Жабель исную штири добредзечни огньогасни дружтва, у каждим населєню по єдно. С. Барань


5

NA[O MESTA

13. DECEMBER 2013.

НА КОНФЕРЕНЦИЇ УНЕСКО КЛУБОХ СЕРБИЇ

СХАДЗКА ОПШТИНСКЕЙ РАДИ У ШИДЗЕ

ПОХВАЛЄНА РОБОТА ШКОЛИ “ПЕТРО КУЗМЯК”

ПРЕДЛОГ РЕБАЛАНСА И НОВОГО БУДЖЕТА

На Конференциї УНЕСКО клубох Сербиї хтора отримана 7. децембра у Беоґрадзе, участвовали и представителє Основней и штреднєй школи „Петро Кузмяк” зоз домом школярох, з Руского Керестура котра уж три роки член тей орґанизациї. Учашнїкох привитала предсидателька Европскей федерациї УНЕСКО клубох Даниєла Попеску, а Учашнїки na Конференциї медзи хторима и представительки керестурскей Школи, Нярадийова и Пєщичова потим презентовани кратЖе би представела свойо активносци им послали за прешли школски рок. ки историят клубох у Сербиї. Учашнїки Конференциї потим поин- у тих обласцох, без скорейшей наяви Так зме мали нагоди учашнїком формовани о напрямох роботи була поволана и керестурска Школа, Конференциї представиц и нашу УНЕСКО клубох презентованих у котру представяли педаґоґиня Любица школу и єй активносци котри застуновембру на 37 Ґенералней конфе- Няради и професорка Невенка Пєщич. пени у мисиї УНЕСКО клубох, а – Були зме приємно нєсподзивани тиж и о нас Руснацох, нашей исторенциї УНЕСКА, у обласцох толеранциї, чуваню националного з тоту поволанку, и обгрунтованьом риї и традициї. – гварела за „Руске идентитету, еколоґиї, намаганьох орґанизаторох кед похвалєли нашу слово” педаґоґиня Нярадийова. роботу на основи звитох котри зме М. Афич за мир и друге.

У АКЦИЇ ПОЛИЦИЇ „ГРОМ” НА ПОДРУЧУ СРИМУ

ШЕЙСЦ ОСОБИ ЗАТРИМАНИ У рамикох полицийней акциї „Гром” хтора запровадзена на подручу цалей Сербиї, припаднїки Полицийней управи Сримска Митровица вошли до квартельох 25 особох за хторих була основана подозривосц же тримаю або поштредую у предаваню наркотикох. Як пондзелок сообщела Полицийна управа у Сримскей Митровици, од шейсцох особох хтори пияток затримани у полицийней операциї „Гром” пре подозривосц же нєовласцено продуковали и кладли до обтоку моцни дроґи як и пре нєовласцене триманє оружия, после 48 годзинох виведзени су пред тужителя хтори одредзел гарешт до 30 днї пейцом особом. То Д. М. (24), П. П. (29) и И. Т. (46) зоз Сримскей Митровици, потим Б.Р (31) зоз Старих Бановцох

и Й. У. (32) зоз шидского подруча. Шеста особа, С.Ч (20) зоз Ириґу, пущена же би ше бранєла зоз шлєбоди. Тиж полиция наведла же пренайдзени 1 856 ґрами марихуани, 16 ґрами героину, 161 таблети за хтору ше предпоставя же є екстази и 20 ґрами билого праху за хтори ше предпоставя же є кокаїн. У спомнутей акциї, як ше далєй наводзи, полиция пренашла и вжала два пиштолї, пушкомитралєз и 288 кульки, два байонети, шейсц ножи и два диґитални мажи за меранє дроґи. Пре основану подозривосц же нєовласцено продуковали и кладлил до обтоку дроґу як и же нєовласцено триманя оружиє, подозриви особи буду виведзени пред судию. Вл. Дї.

ЛИТЕРАТУРНИ ВЕЧАР У КПД „КАРПАТИ” У ВЕРБАШЕ

ПРЕДСТАВЕЛИ ШЕ “НАШО КРОЧАЇ” Всоботу, 7. децембра, у просторийох КПД „Карпати”, отримани литературни вечар на котрим члени Клуба писательох, поетох и рецитаторох „Нашо крочаї”, Микола Шанта, Серафина Макаї, Силвестер Д. Макаї, Снежана Шанта, Славица Шовш, Мелания Мишкар и наймладша членїца Марина Кухар, читали свойо дїла. „Карпати” ше намагаю ошвижиц традицию пестованя литератури и

язика през литературни вечари и стретнуца, а наздаваме ше же нарок будзе ище вецей нагоди за друженє з уметнїцкима авторами – гварела Александра Лендєр, руководителька рецитаторскей секциї КПД “Карпати”. Клуб, хтори о два роки наполнї 40 роки, представел його снователь и предсидатель, Славомир Шанта.

– Бул сом инициятор за снованє, теди лєм секциї „Нашо крочаї”. Гоч були даскельо паузи дїялносци того Клуба пре рижни причини, ми тримаме же робиме у континуитету од 1975. року. Мам план же би ше у блїзкей будучносци направело фестивал, як наприклад Фестивал поезиї младих у Вербаше, и наздавам же ше нам то и поспиши – гварел Славомир Шанта. Г. П.

МЕСТО ВЕНЦА

ЗДЕНКА ОРОС (1940–2013)

После длугей и чежкей хороти 5. децембра упокоєла ше наша позната вокална солистка, правнїца у пензиї, Зденка Оросова. Писню полюбела одмалючка, а запаметали зме ю як члена хорскей секциї Културноуметнїцкого дружтва „Максим Горки” у Новим Садзе ище у другей половки шейдзешатих рокох прешлого вику. Пошвидко постала и вокална солистка Радио Нового Саду, дзе през вецей роки на маґнетофонску пантлїку назнїмала значне число руских и сербских народних шпиванкох. Наступала як солистка и член хорскей секциї КУД „Максим Горки” вецей роки и на Фестивалу култури „Червена ружа” у Руским Керестуре и на Швету култури у Свиднїку (Словацка). После одходу до пензиї цали свой шлєбодни час пошвецела шпиваню. Попри тим же була стаємни член новосадского хору „Гармония” Руского културного центра и Грекокатолїцкей парохиї Святих апостолох Петра и Павла, вона була и стаємни член хору новосадского КУД пензионерох „Исидор Баїч”, а остатнїх рокох и словенского и єврейского хору. Єй дискретни чисти сопран при-

крашовал созвучносц у каждим хору дзе шпивала, та єй нє ридко зверйовани и соло часци у рамикох хорских аранжманох. Зденка Оросова, народзена 20. октобра 1940. року у Новим Садзе, походзи зоз мишаного малженства. Гоч одросла у руским стредку, спочатку у Коцуре, а вец у Вербаше, дзе закончела и ґимназию, вона єднак пестовала културне нашлїдство и своєй мацери, Сербкинї, и свойого оца, Руснака. Прето знала повесц же ма назнїмано вецей сербски народни шпиванки, а менєй руски, кед ше нє урахує и тоти цо зняти зоз хором, дзе шпивала и соло и у дуету зоз Меланию Павловичову. Дзекуюци знїмком руских и сербских народних писньох, котри ше чуваю у фонотеки Радио Нового Саду, памятка на уметнїцки прилог до сербскей и рускей музичней скарбнїци, котри приложела Зденка Оросова, будзе ище длуго тирвац, а єй приємни сопран зме ище длуго годни слухац прейґ габох Радио Нового Саду. Похована є 7. децембра на Новим теметове у Новим Садзе. Дю. Л.

Пондзелок отримана схадзка Општинскей ради у Шидзе на хторей утвердзени предлог ребаланса буджета за 2013 рок. По словох Николи Васича, предсидателя Општинскей ради место планованих милиярду и 33 милиони динари, з ребалансом плановани приходи од 980 милиони динари до хторих, як обгрунтоване, вошли и 30 милиони динари краткотирваюцого кредиту. Рада тиж утвердзела и предлог буджета за 2014 рок спрам хторого ше у општинскей каси планує 1,7 милиярди динари. Васич додал же и у проєкциї нового буджета за стипендованє студентох предвидзени 15,5 милиони динари. Влонї стипендия була 5 000 динари и доставали ю 335 студенти, а того року ю буду доставац 437 (од хторих 223 уписани на перши рок), а пре звекшанє числа студентох, стипендия будзе 3 500 динари. ОР тиж прилапела и предлог членох Комисиї за запровадзованє поступку явней лицитациї за даванє державней польопривредней жеми под аренду, а тиж и Комисиї за виробок Рочней програми защити, ушореня и хаснованя польопривредней жеми. О тих предлогох ше ма вияшнїц СО Шид, а потим будзе порушани поступок лицитованя .

ВЕЦЕЙ СТИПЕНДИСТОХ, МЕНШИ СТИПЕНДИЇ Општинска рада Шид ше склада же би стипендия студентом у школским 2013/14. школским року була 3 500 динари. Таку стипендию достаню 437 студенти, з котрих 223-ойо першираз уписали академски рок. Влонї стипендию од Општини Шид, 5 000 динари мешачно, доставали 335 студенти. Предсидатель ОР Никола Васич наглашел же за тоту намену у буджету за 2014. рок опредзелєни 15 и пол милиони динари, кельо було и у буджету за тот рок.

Предсидатель Васич визначує же у тим року локална самоуправа од лицитованя жеми достала 37 милиони динари и же ше планує основац окремни Фонд за потримовку польопривреднїком хтори би доставали одредзени субвенциї. По законских предписаньох, ОР предложела и состав општинского Совиту за здравство, цела хторе ше будзе старац о правох пациєнтох. Вл. Дї.

У РУСКИМ КУЛТУРНИМ ЦЕНТРЕ У НОВИМ САДЗЕ

ПРЕДСТАВЕНИ КНЇЖКИ И ПОДЗЕЛЄНИ УЧЕБНЇКИ

У Руским културним центру прешлого тижня отримана промоция двох кнїжкох за дзеци, єдна хтору написала Мелания Римар, „Жвирки у азбуки” и єдна хтору прешпивала „Чи ми верице”, у хторей 50 сербски писателє прешпивани по руски, алє писньочки обявени и у ориґиналу на сербским язику. Одвичательна редакторка дзецинского часопису, Римарова, дзецом представела и найновше число „Заградки” . Кнїжки представела сама авторка, хтора з дзецми витворела одличну комуникацию, та научели велї руски назви за рижни животинї. Римарова визначела же мала и бриґи, бо по руски нєт животинька на букву ю, та дзеци, як и илустратор кнїжки Любомир Сопка, видумали як випатра така животинька. На тим вечаре були уручени школски учебнїки за ученє руского язика, школяром з Нового Саду хтори ходза на пестованє руского язика, а хтори обезпечує Национални совит Руснацох. О. П-С.

ОКВЕЦЕНИ ЦЕНТЕР У КЕРЕСТУРЕ

БОНИ ЗА НОВОРОЧНИ ПАКЕЦИКИ

У Руским Керестуре од прешлого викенду мож почувствовац крачунску и новорочну атмосферу, з оглядом же керестурски майстрове-електричаре всоботу оквецели центер валала. Шветлосни украси и модели исти як и прешлого року, а у квеценю найвецей участвовали роботнїки з Подприємства „Електромонтажа”, як и други, а машини за роботу обезпечел каменяр Владимир Малацко. Тото традицийне квеценє, хторе орґанизує Месна заєднїца, у Керестуре почало з новим милениюмом, 2000. року. Як и прешли, и того року Керестурци годни вєдно дочекац Нови рок у центру, валала дзе будзе орґанизовани огньомет, а Дїдо Мраз до Керестура сцигнє дзень скорей, 30. децембра. Того дня, на 13 годзин, у сали Дома култури будзе отримана програма хтору орґанизує школа „Петро Кузмяк”, „Цицибан”, Дом култури и Основна музична школа, a там дзецом буду подзелєни и пакецики. Як догварене на схадзки Одбору за преслави Месней заєднїци, цена пакецика 500 динари, а бони за ньго мож купиц на блаґайни комуналного подприємства „Руском”. Ма. З.


EKONOMIY

6 МАҐОЧОВО З КОЦУРА ПРОДУКУЮ ЛЇСКОВЦИ

ХАСЕН З ТЕЙ РОБОТИ ГОДНИ МАЦ И УНУКИ

Пред 10 роками Маґочово з Коцура посадзели лїсковци. О тей култури нє знали вельо, алє надумали же дас пол гольта засадза з лїсковцами, а другу половку охабя за другу овоц

– То машини хтори сортирую лїсковци по велькосци, ламу лупки же би випадли цале ядро, або як тота рухома пантлїка хтора потребна за фине преберанє плодох. За тоту пантлїку можу шедзиц шесцеро и робота наисце швидко идзе. Тото цо можем сам справим, а кед видзим же мож лєпше, експериментуєм там дзе мож. Я ше баржей старам и о отримованю жеми и o овоцнїку, а концом лєта, кед починаю опадовац перши плоди, баржей запратана супруга. Перших рокох зме шицко сами робели, а лїсковци предавали на пияцу. Нєшка то випатра кус иншак – припознава Любомир.

Маґочово маю жеми при ва ла лє, та себе рахова ли же часто годни допатрац свой овоцнїк. По совит пошли на По ль о при вред ни фа кул тет до Нового Саду, дзе их профе сор Владислав Оґнєнов о шиц ким по рад зел. Мед зи ин шим, со ви то вал им по сад зиц стебла лїсковцох на ца ли гольт. – Лїсковци, то култура за З єшенї єст вецей роботи, вас – гварел нам Оґнєнов кед алє є нє чежка зме пошли ґу ньому. Я теди робел у „Карнексу”, супруга Мария зарабяла з пияцох, алє Мария и Любомир Маґочово на машини Маґочово з роками прешипребераю лїсковци рйовали свой овоцнїк, а до зме и попри спомнутих обовязкох могли робиц ище дацо зоз чим пополнїме тей роботи ше уключела и цала фамелия – син, на наш буджет. Роздумовали зме и о наших дзецох, же чий предклад и почали робиц з лїсковцами, и нєвеби и вони мали якиш хасен, та можебуц аж и уну- ста, та дзивка зоз фамелию. Под тоту културу нєки, док одрошню. Видзело нам ше же профе сор ма шка вєдно маю засадзени шейсц гольти. Кед добри рок, як цо бул того року, кед по єдним древку зродправо – гвари Любомир Маґоч. Жем однєсли на анализу, и по совитох Оґнєнова, зело коло 5 кили, за тоту роботу муша анґажовац и добре ю пририхтали. Оградзели овоцнїк и по садзе- людзох з валалу. – Найвекша робота нам зберац лїсковци перши ли перши 250 стебла лїсковцох – „истарски длуги” и „римски”. Робели так як им совитоване, защицо- два-три тижнї накадзи почню опадовац и кед повали древка, орезовали их, керчели младнїки... На- льо як „завяте” з лїсковцами. Маме потрeбни йвецей роботи було коло отримованя жеми. Спо- уцицовач за нїх, алє то нє досц, та анґажуєме чатку ю обрабяли з фрезу, алє пракса указалa же людзох. Часто их воламе и кед треба „на крашнє” найлєпше кед под черяками нїзка трава. Вец ше з ядра лїсковцох попреберац. Робота векша, алє є плодами нє уцицує и грудки жеми, та робота вельо нє чежка и добре тото же можеме робиц теди кеди сцеме, а нє кед мушиме. Кед нє поробиме нєлєгчейша и чистейша. Фреза, тример, пирскачка и машина за кошенє шка, поробиме наютре, або гоч котри други дзень трави, були нєобходни у тей роботи. Кед пришли – гвари Мария, хтора лїсковци потерaз вше поперши плоди, Любомирови помогло и длугорочне предала на пияцу. Тогорочни урожай Маґочово тиж буду предавац искуство у ковальскей роботи, алє и власна креана пияцох, а порадзени су и зоз цукрарнями хтори тивносц. Сам понаправял дзепоєдни машини. одкупя векшу часц. Маю и свойо порядни мушериї хтори роками од нїх одкупюю лїсковци. Кед роба ПЕРШЕ СЦЕРПЕЗЛЇВОСЦ, квалитетна, вец нєт бриґи у пласману.

А ВЕЦ БУДЗЕ И ХАСНУ

У Войводини єст вше вецей парстох цо ше опредзелюю за продукцию лїсковцох. Поволали зме прето и др Владислава Оґнєнова котри професор на Департману за овоцарство, винїцарство, гортикултуру и пейзажну архитектуру, же би нам повед свойо искуства. – У овоцарстве, а поготов у продукциї лїсковцох треба буц сцерпезлїви. Треба чекац даскельо роки док нє сцигнє перши урожай. Познєйше будзе и хасну. Треба тиж так почитовац науку и искуства у потерашнєй пракси. На польопривредним факултету єст розсаднїк квалитетних младих древкох лїсковцох, та треба садзиц лєм тото цо ма преверени квалитет, бо квалитетни древка скорей и родза. Коло лїсковцох єст надосц роботи, алє то нє такой така чежка робота, бо можу шицки робиц у фамелиї, а виплаци ше – гвари др Оґнянов. М. С.

Овоцнїк планую наводньовац После дзешец рокох у тей роботи Маґочово гваря же су задовольни, но визначую же у тей роботи найважнєйше сцерпенє. Перших рокох нєт вельо лїсковци, а укладаня вельки, окреме кед ше сце овоцнїк добре порихтац и оградзиц. Єдине цо им хибело то наводньованє. – Лїсковцом нєобходна вода прето же маю плїтши корень, окреме кед рок сушни, прето маме у плану на яр розцагнуц систему „капка по капку”. За тото потребни векши укладаня, алє ше наздаваме же лєм так будземе мац и векши урожай, а на концу, и вельо векши хасен. Уж кед зме озбильнєйше вошли до цалей приповедки з лїсковцами, думаме у тим и витирвац – гвари Любомир хтори уж други рок свойо пензионерски днї од яри, та по позну єшень, препрепровадзує у пририхтованьох за продукцию лїсковцох. С. Фейса

КУЛА: ОКРУГЛИ СТОЛ О ИНВЕСТИЦИЙНЕЙ СТРАТЕҐИЇ РЕҐИОНУ

ПОЛЬОПРИВРЕДА И ПРЕРАБЯЦКА ИНДУСТРИЯ – НАЙВЕКША ШАНСА Польопривреда найвекша шанса заходнобачкого реґиону, алє за лєпши стандард жительства и пошвидшани розвой нєобходне будзе прицагнуц нови инвестициї, насампредз, до прерабяцкей индустриї. Тото указала студия консултансkей хижи СЕЕДЕВ котра нєдавно представена у Кули на округлим столє „Секторски анализи и инвестицийна стратеґия заходнобачкого округу”.

Тиж представена и инвестицийна стратеґия Oпштини Кула и заходнобачкого округу з акцийним планом за наступни три роки. Тоти документи часц Проєкту прейґgранїчного сотруднїцтва за промоцию инвестицийох котру витворює Национална алиянса за локални економски розвой (НАЛЕД) и Oпштина ]радиште у Горватскей у партнерстве з Oпштинами Кула, Од-

жак, Ловас, городом Илоком и Урядом за медзинародне сотруднїцтво. На округлим столє були присутни представителє учашнїкох проєкту, потим Аґенциї за розвой Oпштини Кула, фаховци з обласци польопривреди, привреднїки заходнобачкого округу, а медзи нїма з Руского Керестура представителє подприємства „Ю-арбис” и „АБЦ-фуд у предликвидациї.”. М. Афич

13. DECEMBER 2013.

ПРИ КОНЦУ КАМПАНЯ ПРЕРОБКУ ЦУКРОВЕЙ ЦВИКЛИ

ЦУ КРУ БУД ЗЕ И ЗА ВИВОЗ

Кампаня преробку цукровей цвикли при концу. Того року у Сербиї було зашате коло 60 000 гектари цукровей цвикли. Цвикла добре зродзела, од 40 до 55 тони по гектаре и вироятно же того року продукователє цвикли на нєй мали найвецей хасну. Кампаня преробку цвикли будзе тирвац ище даскельо днї, а рахує ше же будзе преробене коло 450 000 тони цвикли. – Потвердзело ше же ше продукция цвикли у Сербиї стабилизовала и по зашатих поверхносцох, и по условийох привредзованя. Цукровнї почитую контракти и нєт нєсподзиваня на концу продукциї. Кед же ше на тарґовищу обачлїво звекша цена цукру, вец и цукровнї звекшаю цену при одкупу цвикли – гвари др Олґа Чурович, директор ДОО “Индустрийни рошлїни”. Цукру будзе и за нашо потреби, алє и за вивоз. На основи одобреней квоти од вкупней продукциї цукру Сербия може до Европскей униї вивесц 180 000 тони цукру по преференциялней цени. По словох Чуровичовей, цукровнї того року прейґ “Индустрийних рошлїнох” вимагала од ЕУ же би ше звекшало вивозну квоту цукру на 225 000 тони. Тота дозвола була би вельки стимуланс и за продуковательох цвикли, а и за цукровнї. Сербия ма барз добру польопривредну жем и други условия за продукцию цукру, та мож реално очековац же ЕУ звекша тоту квоту, бо цукер потребни и жительству, а и поживовей индустриї ЕУ. Влонї у штред кампанї Влада Сербиї принєсла уредбу о забрани вивозу цвикли. Продукователє у погранїчних подручох з тим нє були задовольни, бо цукровнї у Горватскей вецей плацели за вивежену цвиклу як цо то була цена у Сербиї. Тераз така уредба нє принєшена, нє було анї потреби, бо и нашо цукровнї звекшали цени, та ше условия на тарґовищу виєдначели, гвари др Чурович. М. С.

НА СОВИТОВАНЮ ЗАГРАДКАРОХ У НОВИМ САДЗЕ

УЧАСТВОВАЛИ И КЕРЕСТУРСКИ ПАПРИҐАРЕ

Нa nwdavnim fahovim sovitovanx о желєняви na Polqoprivrednim fakultetu u Novim Sadze buli i Keresturci

На 17. фаховим совитованю “Сучасна продукция желєняви” хторе отримане 7. децембра на Польопривредним факултету у Новим Садзе, други раз участвовало и Здруженє паприґарох “Капсикум анум” з Руского Керестура. На совитованю були його тринац члени на чолє з предсидательом Владимиром Варґом. Тот традицийни сход ораґанизує Здруженє заградкарох Войводини, з основним цильом же би ше продуковательох упознало з новосцами у продукциї желєняви и на отвореним и у завартим просторе. Совитованє було и нагода же би ше спатрели и резултати тогорочней продукциї желєняви, та констатоване же випродуковани количества буду достаточни за домашнє тарґовище. З тей нагоди була орґанизована и вистава дзе свойо понуканя презентовали продукователє защитних средствох и другей опреми за продукцию желєняви. Медзи нїма ше представело и подприємство “Те-

пам” з Руского Керестура, власнїка Павла Малацка. Зоз готовима продуктами у форми жимнїци єдине наступело керестурске Здруженє паприґарох. У тим им помогли продукователє айвару, пинджуру Михайло Фейди, та Ириней Миячич зоз своїм власним специялитетом маджуном з паприґи и з паприґи и бундави, Тереза Виславски з парадичанку, понукали и мелку паприґу Миколи Виная, а тиж и рижни дунци зоз желєняву и овоcу котри пририхтали членїци Здруженя женох “Байка” . Як дознаваме од Душици Оросовей, велькu часц понукnutogo ше и попредалo, а було интересованя и за нашенє паприґи “sлоново ухо”, котру kерестурски паприґаре найвецей продукую. Попри тим, Здруженє maло и контакти з фаховцами и догварки о їх приходу до Керестура dze bi posovitovali papri}aroh o produkci< papri}i. М. Афич

BA^I DXRA Z KERESTURA

ПРАВОПИС Политичар ше рихта на отверанє фабрики, та гвари свойому младому совитнїкови: – Я напишем бешеду, а ти покладз точки, запяти и други знаки дзе треба. Най шицко будзе по правопису! – Ша, знаце ви то... Правда, мал сом петичку з язика у шицких штирох класох. Лєм, цошка нє паметам же як зме учели тоту интерфункцию, давно то було... Xliyn Pap


13. DECEMBER 2013.

7

DUHOVNI @IVOT

У ПАРОХИЇ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ НА ШВЕТО СВ. МИКОЛАЯ

ШЛЇДЗИЦ ДОБРОДЇЯ У ПОМАГАНЮ БЛИЖНЇМ О

значованє швета св. оца Миколая у керестурскей парохиї, котра ноши мено того святого, почало вечар 5. децембра, зоз всеночним богослуженьом котре служел преосвящени владика Георгий з домашнїма священїками, парохом о. Михайлом Малацком и капеланами о. Владимиром Медєшом и о. Игором Вовком. По всеночним вельке число дзецох и їх родичи дочекали Миколая котри по давней християнскей традициї, на тот дзень добрим дзецом приноши дарунки. Виронаучни школяре нїзших класох зоз ш. Євсевию з тей нагоди пририхтали програму, а Миколай им и шицким присутним дзецом подзелєл вецей як 300 дарунки. Миколайово дарунки по 400 динари финансовали сами родичи, а 80 пакецики донирали други парохиянє и достали их дзеци з фамелийох у потреби. Зоз програму з нагоди св. Миколая, виронаучни дзеци пополадню нащивели и бивательох у керестурским Доме за старих, як и старих на друженю у

У КАРИТАСУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ОТРИМАНИ ВЕЧАР ПРИЯТЕЛЬОХ

ВЕЧАР КОТРИ ПРЕБУДЗЕЛ НАДЇЮ У

керестурскей парохиї 7. децембра отримани успишни Вечар приятельох, як традицийни рочни звит о роботи парохийного Каритасу. На тварох велїх нащивительох, док виходзели з програми, видно було пребудзену надїю, а то сиґурно єден з вельких плодох нєвистатей роботи керестурских волонтерох, котра у тим року на велїх местох презентована як приклад другим заєднїцом. Спатраюци 2013. рок координатор парохийного Каритасу Янко Катона наглашел же у тим року найвецей активносци було у нащивох и дочекованя госцох з велїх местох у Сербиї и з иножемства. По його словох, тоти нащиви мали циль преглїбйовац сотруднїцтво и будовац У Каритасу ше вельо роби и з дзецми и з младима єдинство зоз шицкима людзми, през намаганя Каритасу же би конкретно помагал и материялно и потреби з нагоди крачунских и новорочних шветох. Такой ютредзень у орґанизациї Каритасу отримани духовно худобним. У тим напряме була и тема вечара „Економия заєд- и Крачунски вашар. Тогорочни активносци волонтерох Каритасу пренїцтва” котру презентовал др Домаґой Сайтер, дозентовани и през уметнїцку програму, у котрей учацент на Економским факултету у Осиєку. Тогорочни финансийни звит позитивни, бо паро- ствовали дзеци и млади, а присутне було вельке чихийни Каритас попри донацийох, починаюци од ке- сло нащивительох и з других местох. Присутни були рестурскей Месней заєднїци, прейґ добродзечних и представителє валалских институцийох, предсидаприлогох Керестурцох, и сам витворел одредзени тель нашого Националного совиту, Совиту МЗ, зоз приходи. У числох то 649 860 динари приходох и Кули, зоз Центру за социялну роботу, Сербскей Пра531 000 динари потерашнїх розходох, а остаток од вославней Церкви, полициї, Ротари клубу и других. М. Афич скоро 119 000 будзе похасновани за помоц тим цо у

КАЛЕНДАР ПОДЇЙОХ

Парохия св. оца Миколая у Руским Керестуре на соботу, 14. децембра, будзе домашня Симпозиюму з нагоди 100-рочнїци народзеня владики Гавриїла Букатку, 20-рокох Християнского часопису „Дзвони” и 10-рочнїци снованя Апостолского еґзархату за грекокатолїкох у СЧГ. З тей нагоди буду и даскельо реферати котри пририхтую пензионовани проф. Дяковского богословского факултету о. Лука Марянович, о. др Роман Миз, др Янко Рамач и о. Владислав Варґа. Симпозиюм котри ше отрима у велькей церковней сали на 14 годзин, отвори наш еґзарх преосвящени владика кир Георгий.

МИРОНОВИ КОСТЕЛНИКОВИ УРУЧЕНЕ ПРИПОЗНАНЄ ПАПИ ФРАНЦИСКА

Всеночне служел владика кир Георгий з домашнїма паноцами

Каритасу котрим Миколай тиж подзелєл скромни дарунки. Дзепоєдни дзеци у костимох ангелох зоз шестрами Служебнїцами и з Миколайом однєсли дарунки дзецом цо их пожадали у своїх писмох Миколайови, а хтори тиж донирали парохиянє. На швето св. Миколая, 6. децембра керестурски парохиянє мали нагоди и за крачунску споведз, на штирох Службох Божих – на 8 годзин, на 10, 15 и на 17 годзин. Попри домашнїх, споведац пришли и шейсцме священїки з других парохийох на чолє з владиком Георгийом котри на 10 годзин служел архиєрейску Службу Божу. Того дня висповедали ше коло 400 особи, а ютредзень крачунска споведз була по обисцох и за 80 хорих и старих парохиянох. Тоти цо ше ище нє висповедали за тото можу вихасновац каждодньово и нєдзельово Служби по Крачун, а 22. децембра будзе споведз за школярох и студентох. Миколай дзецом подзелєл вецей як тристо дарунки М. Афич

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ СИМПОЗИЮМ

НА МИКОЛАЯ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

НЄДЗЕЛЯ КАРИТАСУ БУДЗЕ ОЗНАЧЕНА 15. ДЕЦЕМБРА

У шицких парохийох нашого Апостолского еґзархату 15. децембра будзе означена Нєдзеля Каритасу. Того року вона би мала буц нови початок єдней континуованей роботи у каждей парохиї же би ше запровадзело службу хтора така значна у Церкви, и без хторей Церква нєпрепознатлїва и нє швици зоз свою красу. Тото одредзел папа Франциско котри бешедує о велькей одвичательносци и новей свидомосци хтору мушиме формовац, знаюци же Каритас нє лєм социялна, алє и мистична димензия Церкви. Мистична, бо „кажда особа, окреме тота цо на марґини, або є хора – то правдиве Цело Христово” одлучни папово слова. З нагоди Нєдзелї Каритасу, у наших парохийох даванє вирних, шицок „дзвончок” би мал буц наменєни розвою парохийних Каритасох. М. А.

К

Бачи Мирон дожил вельку чесц од цалей Церкви

ере стурскому парохиянови Ми ро но ви Ко стел ни ко ви Ґецийовому з Руского Кере стура, ви со ке при по зна нє папи Фран ци ска шве точ но при дал наш еґзарх прео священи владика Георгий Джуджар, под час архиєрейскей Служби Божей, 6. децембра, на швето св. Миколая. Припознанє – з титулу конянїк папи Сил ве стра, ви со ке припознанє Католїцкей Церкви за цивилни особи осемдзешато сем рочни бачи Мирон до стал за заслуги у длугорочним служеню и активно сцох у своєй Церкви и парохиї. За тото припознанє го предложели його сотруднїки у тих роботох, а потримали го парох о. Ма лац ко, Цер ков ни од бор и прео священи владика Георгий. При да ва ю ци ви со ке при по знанє тому нєвистатому кере стурскому парохиянови, владика здогаднул на живот св. Миколая и його безчислени дїла мило сердия и рижнородней помоци своїм ближнїм у потреби. Владика тиж наглашел же св. Миколай на чуде сни спо соб и нєшка помага вирним на цалим

швеце. Вон ґу такому животу потим прировнал и намаганя бачика Мирона же би у своєй церкви велї роки пожертвовно служел зоз своїма притоками, насампредз як майстор древо скравец, а у тим вше коло себе зазберовал и других. – Бачи Мирон у своїм длугим живоце робел добри дїла любови ґу своєй Церкви, бо и вон, як и св. Миколай, як мали остал широта, алє приял християнске вихованє и нашол свой други дом у Церкви, а особлїво у Водици – наглашел владика. Бачи Мирон на припознаню подзековал Го споду Богу, прео священому владикови котри ше по старал же би предкладанє домашнїх о його служеню дошло до папи Франциска, подзековал и шицким вирним з Кере стура, алє и з других наших парохийох з котрима ше стретал у Водици и котри го потримовали у його активно сцох. На кон цу Слу жби Божей шицки присутни бачикови Миронови вишпива ли Многая лїта, а потим його фамелия у Каритасу за шицких пририхта ла почасценє. М. Афич

ПЕРША СЛУЖБА БОЖА О. ИГОРА ВОВКА У НОВИМ САДЗЕ

ВИРА НАС СПАШУЄ

Н

ови паноцец Игор Вовк служел свою першу Службу Божу у Новим Садзе, вєдно з парохом о. Юлияном Рацом 8. децембра и тоту шветочносц зоз шпиваньом украшел хор „Гармония” з

рию и пожадал му же би славел Бога зоз своїм животом и служеньом. Дзеци о. Вовкови придали квице. У казанї по руски и українски, капелан у Руским Керестуре о. Вовк подзековал шицким и гварел же Господь Исус Христос лїкар и души и цела, хтори надпоминал людзом же их вира спашела. – Нє досц мац пацерки, алє треба вериц и модлїц ше, а посциме насампредз На концу Служби о. Игор вирним подзелєл же бизме ше свой неоєрейски благослов меняли на дириґентку Сузану Ґрос Марко- лєпше и теди нам Спаситель привич, а на памятку неоєрей достал дзе на Крачун, бо Исус треба же кнїжку „Наша Церква з народом би ше народзел у шерцу – гварел од початку – история парохиї у о. Игор. Новим Садзе” о. др Романа Миза. На концу, вон подзелєл свой На початку парох новосадски о. неоєрейски благослов и обращиРац по руски и українски приви- ки як памятку на рукоположенє и тал о. Игора и його панїматку Да- першу Службу Божу. М. Г. К.


8

KULTURA I PROSVITA

13. DECEMBER 2013.

11. РУСКИ ФЕСТИВАЛ „ДЮРА ПАПГАРГАЇ” 2013, ФЕСТИВАЛ МАЛИХ СЦЕНСКИХ ФОРМОХ

ОЧУВАЦ УРОВЕНЬ ПРЕ СИМВОЛ МЕНА – Вельо арґументи же би од тераз тоти нашо каждорочни стретнуца були под духовну защиту його мена, же би труд його шлїдбенїкох бул успишнєйши. Дзешка там, у нєбесних висотох дзе идеали поставаю белави горизонти нашим потомком, наздаваме ше, будзе призначене же зме надумани з найвекшим почитованьом врациц му длуство зоз котрим нас задлужел. Фестивал од тераз ма твардейшу обовязку же би остал на достоїнственим уровню и очувал свойо стандарди и символ мена котри достал, як шветли шлїд котри Папгаргаї за собу охабел, котри буду шлїдзиц нови драмски авторе, нови режисере и нови шмели млади ґлумци – гварела, отвераюци Фестивал, Ирина Гарди Ковачевич

П

решлого викенду, 7. и 8. децембра у новосадскей Ґимназиї „Лаза Костич” отримани 11. Руски фестивал „Дюра Папгаргаї” 2013, Фестивал малих сценских формох, хтори од того року ноши мено Дюри Папгаргая, длугорочного редактора „Шветлосци”, писателя, ґлумца и визначного руского режисера, хтори бул и идейни творец Фестивала пред 10 роками. Пред початком Фестивала, всоботу, 7. децембра, Дюра Латяк у голу Ґимназиї отворел часц фото-документацийней вистави представох хтори режирал Дюра Папгаргаї, тото цо остало зачуване од фотоґрафийох, скицох за сценоґрафию и плакатох. Як поведзене на отвераню вистави, Дюра Папгаргаї як режисер реализовал 30 сценски постановки, а як писатель написал 23 ориґинални драмски тексти и одґлумел 8 улоги як аматер. Вельо за живот у котрим Папгаргайови театер бул лєм гоби, а професия литература котру пишу други.

Фестивал привитали – Миломир Шайтош предсидатель Дружтва Руснацох Матка Нови Сад Войводина, Дюра Папуґа предсидатель Шветовей ради РРЛ и предсидатель Рускей матки, як и проф. др Золтан Хорват, член Городскей ради задлуженей за здравство и предсидатель Совиту за национални меншини Городского одбору, хтори принєс поздрави и потримовку Фестивалу од городоначалнїка Нового Саду Милоша Вучевича. З тей нагоди були уручени и припознаня тим котри нєсебично потримали Фестивал – Агнети Папгаргаї, Ирини Гарди Ковачевич, Дюрови Латякови и институцийом котри уручени Дюрови Папуґови, Золтанови Хорватови и директорови РКЦ Владимирови Сивчови. Хлопска шпивацка ґрупа „Фантє и леґинє” зоз своїм шпиваньом допринєсла святочному отвераню Фестивала, а модератор була Владислава Гарди. О. П-С.

КОЦУРСКА МАСОНКА У ИТАЛИЇ Монодрама „Масонка, а аж зоз Коцура”, Дюра Папгаргаї, у адаптациї, режиї и ґлуми Наташи Макаї Мудрох. Тота монодрама зоз продукциї Фестивала, а премиєрно є бавена пред 10 роками

Гумористични Папгаргайов текст о паломнїцтве коцурских женох до Риму, бешедує о знаходзеню наших женох у велькей кризи през котру зме прешли дзеведзешатих рокох, кед ше нам держава розпадла и подзелєла на вецей державочки. Гоч паломнїцтво подрозумює духовносц пре яку ше до Риму путує, коцурска масонка цалком стої на жеми, роздумує о тим цо прешверцує дому, цо кому у обисце хиби, а духовносц одґурює до другого плану. Розкрок помедзи духовним и материялним виволує рижни гумористични, та и сатирични ситуациї, бо живот таки, оголє-

ни и вше нагнути ґу материялизму, а духовносц остава занєдзбана, бо сурова реалносц нє охабя про стор за духовносц, муши ше думац на каждодньови хлєб насушни, та думки блукаю и вше сцигую лєм по реалносц. Наташа Макаї Мудрох одлично владала з про стором на сцени, добре ше рушала и нє була статична, одлично звладани текст, у хторим були велї италиянизми, та и руско-сербски вариянти, як Руснаци нє чуваю чистоту свойого язика, а по сербски нє знаю цалком добре, бо то жени з народу, та нє вше муша хасновац сербски язик. Лєм раз текстуално Наташа затаєла, алє єй публика, хтора уживала у тей монодрами, здушнє помогла. О. П-С.

ДВА ТУПИ И ЄДЕН ОШТРИ УГЕЛ

Ирина Гарди Ковачевич „Оштри угел”, заєднїцка продукция Фестивалу, МО Рускей матки Коцур и Етно Клуба ,,Одняте од забуца”, режия Аранка Медєши, ґлумя Матеа Браун, Борис Медєши и Моника Гарди Коцурски аматере за свою нову драму вибрали сучасни текст Ирини Гарди Ковачевич „Оштри угел”. У нїм облапени даскельо актуални теми нашого дружтва – криза хлопа штреднїх рокох, млада жена обчарована зоз своїм випатрунком и партнерову кишенку, чарна економия, дзеци зоз першого малженства котри дакус застранєли... На концу, перше приходзи винчана жена, а потим и финансийна полиция, и

шицко приходзи на свойо место и враца ше до реалного живота. Инфаркт лєм пошлїдок транзициї котра залапела цале нашо дружтво. Сучасни теми нє части у нашим театре, и Коцурци шмело крочели и закушели до велького фалата. Млада екипа би ше мушела вельо лєпше розбавиц, розрушац на бини, обрациц увагу на динамику, так як вимага и сама тема. Дю. В.

Виставу отворел Дюра Латяк, а Фестивал привитали Миломир Шайтош, Дюра Папуґа и Золтан Хорват

ПУТЕШЕСТВИЄ ДО КАНАДИ Монодрама „Жвератко” Мария Сопка, у режиї Михайла Зазуляка, а ґлумела Мелания Арваї зоз РКУД „Др Гавриїл Костельник” зоз Кули

Велї керестурски фамелиї би ше пренашли у тексту тей монодрами, бо бешедує о актуалних збуваньох, о наших селїдбох до далєкей Канади, а нашо людзе анґлийски язик нє бешедую, та путованє анї кус нє лєгке. Чежки живот на валалє, у малженстве хлоп доминує и вше по його, а швекра пристава ґу синови. Дзеци вирошню, розшею ше по швеце, пойду аж до Канади, а мац останє смутковац у валалє. Бо лєм мац люби вецей свойо дзеци як саму себе и порихтана є на шицки файти жертви. Мелания Арваї виприповедала свою приповедку чежкого живота на валалє и путешествия до Канади на емотивни способ. Мало того було гумористичне у тей монодрами, вецей виволовало слизи, алє посцигнути єден баланс, як у народней приповедки, кед хлоп останє сам дома, похопи кельо му жена значи и кельо му хиби.

Дотхнута ту и носталґия за животом яки остал дома, бо дзеци остали и дома, та мацерова розполовеносц медзи чувствами вибалансована з тим же була, видзела дзе и як жию гевти цо пошли до швета, а дому ше врацела, бо ту припада. У представи добре похасновани звучни ефекти, гоч Арвайова була дакус спомалшена и стримана у руху, на половки представи ше одшмелєла, та єй и рух бул лєпши и ґлума прешвечлївша. Удало ше єй пренєсц емоцию, цо вшелїяк найважнєйши сеґмент у тей представи. О. П-С.

ДЗИВОЦКИ ЖАЛЇ

Катарина Фейди „Дурни часи”, автор текста и режия, продукция КПД ДОК. Ґлумя Катарина Фейди (Юлка), Даринка Михняк (Юсталка) и Силвия Маґоч (Юста) Катарина Фейди шмело крочела до театралного живота – як автор текста, режисер и главна ґлумица. За тему вибрала вични дзивоцки бриґи – як найсц леґиня, одвесц го пред олтар и затримац по конєц живота. Кед ше єдней з нїх тота задумка нє удала до конца, вец шлїдза жалї, а дзивоцки вше були вельки и глїбоки. Реалносц живота ше пробовало преруциц до нєреалного, поджемного.

Три дзивки, або можебуц дзивчатка, направели одличну ґротеску на любовни теми котри их буду чекац у будучносци. У представи доминовала фляшка зоз палєнку, з котру благословели винчанє и лїчели душу, як кед би ше спатрали на старших. Док вирошню шицко их тото будзе чекац, лєм дакус иншаке. Вироятнє и сам театер, ґу котрому маю вельо прихильносци и таланту. Дю. В.


13. DECEMBER 2013.

9

KULTURA I PROSVITA

ОТРИМАНИ 3. ЛИТЕРАТУРНИ ВЕЧАР МЛАДИХ

23. МАНИФЕСТАЦИЯ ДНЇ МИКОЛИ М. КОЧИША

ДОБРА АТМОСФЕРА У НЄЗВИЧАЙНИМ АМБИЄНТУ ВИТИРВАЛИ РОБОТНЇК У ТЕАТРУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

Зоз свою поезию представели ше Ваня Дула зоз Дюрдьова и Саша Сабадош зоз Зомбора, док Александра Живкович зоз Руского Керестура пречитала свою приповедку, як и писню Саманти Рац Стоїлькович, тиж зоз Керестура. Иґор Горняк Пишта зоз Коцура, хтори рускей явносци уж познати по своїх реп писньох, и того вечара пречитал свою поезию. – Першираз наступам на Литературним вечаре и барз ми мило же ме поволали. Пачела ми ше цала програма. Плануєм и нарок наступац, кед ме поволаю – гварел Иґор. Мирко Горняк Коле зоз Руского Керестура пречитал свойо афори-

Себастиян Няради бул найлєпши у своєй стенд-ап комедиї

Писня Михаила Рамача зоз Дюрдьова того вечара була виведзена на нєзвичайни спо соб, одно сно илустрована на видео биму. Оля Раґаї ю пречитала, а Михал Раґаї змонтировал тот интере сантни знїмок. Амбиєнт бул нєкаждодньови. Патраче шедзели за столами и, док провадзели програму, могли ше по служиц зоз смачну закуску, як и зоз вареним вином. Про стор бул и креативно декоровани зоз украсами котри млади Дюрдьовчанє зоз Дружтва направели на своїх Иґор Горняк представел свою реп поезию роботньох. Єдина музична точка того вечара була точка хтору виведли УПЕЧАТКИ ПУБЛИКИ Сашо Палєнкаш и Златко Русковски зоз Кере стура. Сашо Ивана Торжич: Добре же єст вецей учашнїкох и же одшпивал и одграл на ґитари програма длужей тирва. Шицки були добри, алє Се- свойо шпиванки зоз старих и нового албума, док го Златко бов наступ ми ше найбаржей пачел. Уна Молнар: Кажди рок сом ту. Пачи ми ше же єст провадзел на буґнох. Миронь людзох хтори вше приходза, алє же єст и нових умет- Джуня зоз Нового Саду нащиви тельом пред ставел свою нїкох. Стенд-ап комедия ми ше барз пачела. Славко Бучко: Першираз сом на Литературним ве- кнїжку котра прешлого року вичаре. Бул сом на „Дньовки” и то дацо подобне. Супер шла у часопису МАК, як и кнїжку го сца зоз Польскей Милоша же ше таке орґанизує и по других валалох. Иван Канюх: Атмосфера барз добра. Мале число Валїґурского, лектора польского людзох, алє добра екипа. Себастиян охабел найвекши язика хтори роби на Филозофским факултету у Новим Садзе, упечаток на мнє. а хтори потим и сам пречитал даскельо твори. – Барз ме интере сує находзенє дачого зми, док Себастиян Няради, тиж зоз Керестура, нашмеял публику зоз виводзеньом квалитетного цо вонка з того цо нам понуйого стенд-ап комедиї и, по думаню публи- каю медиї. Намагам ше даєдни дїла по руки, його наступ бул и найудатнєйши. Себа- ски преложиц и обявиц их у Польскей, же стиян за шлїдуюци рок наявел другу часц би Поляци дознали вецей о Руснацох з Войводини. Случайно сом упознал Руснацох тей стенд-ап комедиї. Орґанизаторе, млади з КУД „Тарас Шев- пред даскельома роками и од теди ше друченко”, котри ше указали як добри домашнї, жим з нїма – гварел Милош. На програми були приказани и три кратзадовольни як прешол Литературни вечар. – Мило нам же того року було вецей фран- ки гумористични филми „Сватове”, котри ти, цо нам у початку бул и циль. Нови людзе знїмани 80-их и 90-их рокох, а у хторих були ошвиженє. З оглядом же поезия нєшка ґлумели Миро слав Кевежди и Владимир нє нательо прилапена при младих и же наша Рац. Конферансу водзели Кристина и ЛиМанифестация ище млада, задовольни зме и дия Горняк. Мая Зазуляк з числом нащивительох – гварели вони.

У БЕОҐРАДЗЕ ДОДЗЕЛЄНИ „ПЛАКЕТИ ДОСИТЕЯ” ЗА 2012. РОК

МЕДЗИ ЛАУРЕАТАМИ АНА МАРИЯ И ИВАН НЕДИЧ Пияток, 6. децембра, у палати Сербиї у Беоґрадзе отримана святочносц на хторей министер младежи и спорту Ваня Удовичич и перши подпредсидатель Влади Републики Сербиї Александар Вучич додзелєли „Плакети Доситея” за 2012. школяром стреднїх школох хтори на републичних, односно медзинародних школских змаганьох, зазначели позарядово резултати. Плакети достали Ана Мария и Иван Недич зоз Коцура, а того року достали их 1076 стредньошколци зоз цалей Сербиї. Попри плакетох, наградзени школяре достали и пенєжну часц, хтора ше рушала од 20 по 200 тисячи динари, цо завишело од места хторе наградзени школяр достал на републичним, односно медзинародним школским змаганю. Министер младежи и спорту Ваня Удовичич на уручованю плакетох гварел же

му чесц же є предсидатель Фонда за млади таланти хтори додзелює „Плакети Доситея”. Вон визначел же по числу лауреатох видно же Сербия ма вельки капацитет медзи младима и же будучносц Сербиї припада младим, високообразованим особом. На святочносци бул присутни и перши подпредсидатель Влади Републики Сербиї Александар Вучич хтори повинчовал присутним лауреатом и хтори, медзи иншим гварел же на нас старших нєшка, а на младих будзе наютре, обовязка направиц зоз Сербиї нормалну и шорову державу у хторей ше будзе вредновац робота и знанє. На самим уручованю плакетох присутни були коло 300 стредньошколци и їх професоре за хторих, у святочней сали „Югославия” орґанизовани коктел. С. Д.

Владимирови Дудашови, длугорочному дружтвеному и културному творительови, 80 роки живота, 4. децембра повинчовали представителє Дружтва за руски язик, литературу и културу на програми у Доме култури у Руским Керестуре хтора отримана йому на чесц. Програма отримана у рамикох Дньох Миколи М. Кочиша у орґанизациї Дружтва, та о тей манифестациї и о Кочишовей биоґрафиї присутних здогадла Мария Дорошки. У мено Дружтва за руски язик, ювилантови ДудаВинчованки ювилантови Дудашови шови котри и предсидатель його керестурскей секциї повинчовали Ирина Па- перше як ґлумец у шеснац улогох, по 1974. пуґа и проф. др Юлиян Рамач, потим предси- рок, а потим велї роки у його управних целох, датель Рускей матки Дюра Папуґа и директор а як директор полни 22 роки. По нєшка Дудаш РНТ Дядя Сашо Палєнкаш. Поздравне писмо активни у Дружтве и у Рускей матки, окреме и винчованки послал и предсидатель Нацио- у Шветовим конґресу РРЛ, о чим бешедовал предсидатель Папуґа. налного совиту Славко Рац. Потим представени найновши виданя ДруМихайло Зазуляк красне число присутних здогаднул на роботу и дїло Владимира Дуда- жтва, а програму з музичнима точками приша, котри попри свойого дружтвеного анґа- крашели Ивана Планчак и Павле Венчельовжману, найвекши шлїди зохабел у нашей кул- ски з керестурского оддзелєня музичней шкоМ. Афич тури. Насампредз бул активни у нашим театре ли и кантавтор Сашо Палєнкаш.

*** У НОВИМ САДЗЕ

ПРЕДСТАВЕНИ ВИДАНЯ ДРУЖТВА

На штвартей Скупштини Дружтва за руски язик, литературу и културу, хтора отримана у рамикох 23. Дньох Миколи М. Кочиша, пияток, 6. децембра, у Заводзе за културу войводянских Руснацох у Новим Садзе, представени нови виданя Дружтва. Отвераюци схадзку, др Юлиян Рамач привитал шицких присутних, а потим Анамария Рамач Фурман пречитала свой обсяжни реферат о 90 рокох Ґраматики бачваньско-рускей бешеди др Гавриїла Костельника, хтора обя-

Тогорочна Скупштина Дружтва у знаку Костельниковей Ґраматики

вена ище 1923. року и хтора фундамент и нєшкайшого сучасного руского язика. На Скупштини представени штири кнїжки, хтори обявени дзекуюци Дружтву. Кнїжку „Поезия и проза” др Гавриїла Костельника у прекладзе Мирослава Алексича и др Юлияна Рамача на сербски язик, а присутним ю представел др Юлиян Рамач. О кнїжки „Бачи Дюра з Керестура 2” Юлияна Папа, бешедовала мр Гелена Медєши, рецензент, а кнїжку любовней поезиї „Тебе гуторим” Славомира Шанти представел сам автор и пречитал даскельо писнї зоз своєй збирки. О кнїжки „Руска ,Просвита, у Бачинцох” Ирини Папуґа бешедовал рецензент Дюра Латяк, хтори гварел же публикация нє велька, алє жридла вихасновани на релевантни способ, шицко писане зоз визури Просвити, а кажде думанє и твердзенє документоване зоз жридлом. Папуґова гварела же кнїжку писала зоз слизами, бо шицко о чим писала вецей нє иснує, а Бачинцом у трох составох Националного совиту нє дати нїяки средства. О. П-С.

*** У СРИМСКЕЙ МИТРОВИЦИ

ЛИТЕРАТУРНЕ СТРЕТНУЦЕ У Сримскей Митровици, всоботу, 7. децембра, у парохиялним доме Грекокатолїцкей церкви Вознесеня Господнього, отримана 23. Манифестация „Днї Миколи М. Кочиша”. У рамикох Манифестациї однєшене квеце на гроби Михайла Ґрабанї, хтори бул предсидатель Подружнїци Дружтва за руски язик, литературу и културу у Сримскей Митровици и Верици Манько, хтора була предсидателька Секциї Дружтва у Сримскей Митровици. Паноцец о. Владислав Варґа одслужел панахиду у каплїчки на руским теметове. Друга часц програми отримана у парохиялним доме дзе було литературне стретнуце зоз школярами хтори уча руски язик у ОШ „Йован Попович” у Сримскей Митровици. Шицких присутних привитал о. Владислав Варґа, а Ирина Папуґа поведла даскельо слова о Манифестациї и поволала шицких заинтересованих же би почали учиц руски язик. Профе сорка руского язика Моника Абодї Митрович пречитала реферати о Миколови М. Кочишови и Меланиї Павлович, значних руских писательох. Анита Абодї, школярка ґимназиї у Руским Керестуре, пре-

Ирина Папуґа у Сримскей Митровици поволала шицких най уча руски язик

читала писню Миколи М. Кочиша зоз кнїжки „Дзелїме радосц и чежкосци”. Ирена Ванчик рецитовала, а Милена и Душанка Костич пречитали по писню на руским язику. У предлуженю програми представена кнїжка Ирини Папуґа „Руска ,Просвита, у Бачинцох”, а авторка и подзелєла свою кнїжку шицким присутним. Професорки руского язика подаровала Руско-сербски словнїк и ище даскельо значни кнїжки. Шицки учаснїки достали подзекованє Дружтва за руски язик, литературу и културу. M. A. M.


10

LXDZE, ROKI, @IVOT

13. DECEMBER 2013.

У ЗНАКУ 260-РОЧНЇЦИ ОБРАЗОВАНЯ РУСНАЦОХ У ВОЙВОДИНИ (34)

У

БЕЗ НЇХ БИ ШКОЛА ТАК НЄ ВИПАТРАЛА

ж постало узвичаєне же кед ше бешедує о найновшим будинку Школи „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре, велї ше чудую кед ше спомнє же є збудовани у школским 1976/77. року. То прето же будинок очувани, а так о нїм гуторя велї цо го першираз нащивя, та и актуални министер просвити др Томислав Йованович, хтори бул пред пар мешацами у керестурскей школи. Же тот будинок так крашнє випатра вшелїяк заслужни шицки цо ше о нїм стараю, од директора, та по технїчну службу, а тому доприноша и школяре. Тоти цо директно робя на отримованю цалого будинку и його околїска, то технїчна служба у котрей робя майстрове и нини, як ми воламе нашо пораячки. О тей часци роботи школи, а з нагоди тогорочного ювилея, здогадли зме ше з пензионованима – майстром Владом Надьом Митьовим и нину Еуфемию Папуґа. Майстор мушел знац сто роботи Бачи Владо до школи пришол за руководителя централного зогриваня док будинок ище анї нє бул цалком готови, отворени є концом децембра 1977. року, та уж требало пробовац топиц и на шицко мерковац. Бачи Владо, як свойочасово виучени майстор ковач и токар, за нову роботу ше оспособел на специялним курсу у Вербаше. Накратко ше на тот период здогаднул: – Нє було ми лєгко, бо сом нє мал пракси у новей роботи. Паметам же такой од початку було бриґи. Барз „брунєла” изолация прето же пумпа нє була добра. З директором Малацком зме пошли до Нового Саду и лєдво видайкали же би нам пумпу пременєли. Цали час док сом робел, а то 18 роки, трудзели зме ше же би шицко добре функционовало, гоч було и досц почежкосци. Паметам же раз пукнул главни котел котри мушел буц заменєни. Спочатку ше топело на олєй, а познєйше ше прешло на мазут, та ше мушело додац и греячи. Моя робота була зограц просториї, та сом додня рано на 4 годзин приходзел до школи, же би було цепло док приду просвитни роботнїки и школяре – памета бачи Владо. З майстром Владом познєйше робели и други, спочатку послужитель Янко Планчак, место котрого пришол Владо Гербут як електричар, котрого вец заменєл Михал Павлович. Попри їх основних роботох, з часом ше лапали до шицкого. Бачи Владо заслужни и же ше опремело прави мигель з вшелїяким потребним алатом.

LEONA GAJDUK ЛАБОШ

– Кед ми директор Малацко гварел же би требало дацо оправиц, я му одвитовал же нам потребни и алат. Наказал ми написац на папер цо шицко потребне, та зме помали куповали потребни алат. Шицко зме робели, и столки претресали, дзвери оправяли, накадзи ше дацо погубело, такой ше оправяло, а понеже школа велька, вше було роботи – памета наш собешеднїк. За 18 роки кельо робел у школи, по 1994. рок кед пошол до пензиї, дзекеди було и нєпорозуменя, так як и вшадзи, алє у паметаню остали лєм красни хвильки. На роботним месце го заменєл Дюра Папуґа, та попри Павловича, нєшка роби и Янко Шомодї котри на отримованю Замку заменєл Иринея Джуджара. „Нини”– найблїзша родзина Вецей як два децениї Еуфемия Папуґова у школох пораєла, топела, заметала, уцерала... Єдна з ридких нагодох кед нини були вєдно. Почала робиц у школи 1983. року, ище док Еуфемия Папуґа (стої при синови) ше наставу отримовало у будинкох Ґимназиї и Старей школи. зогривали воду хтора нам була потребна. Теди зме и шиц– Там були чежки условия за роботу. Топели зме до пецох ку огриву виношели горе по ґарадичох, а нє раз ше случена углє и древо у каждей учальнї окреме. Вец зме на пецох ло же ше огень нє сцел лапиц, та накурело, а школяре лєм цо нє пришли... Нє лєгко було отримовац и стародавни патоси и бориц ше зоз прахом. Но, вше ше барз давало на тото же би шицко було цо чистейше – памета Еуфемия. Кед отворена найновша школа, цалком ше пременєли и условия за роботу. Велї роботи постали „лєгчейши”, бо ше, наприклад, нє мушело топиц. На место тих, пришли нови задлуженя. – Кажди директор барз накладал добре отримовац учальнї, конки и иинтернат. Поготов ше шицко детально пораєло кед мали присц даяки госци, а то було барз часто. У авґусту пред каждим початком школского року, вше було ґенералне пораєнє цалого школского будинку. Алє нє можем повесц, було нам крашнє робиц, бо наисце шицки нашу роботу почитовали – гвари Еуфемия. Так було роками у керестурскей школи и кед слово о занятих у технїчней служби. Нє прешло ше коло майстрох, а нє поздравкало им, озвало ґу нїм. А шицки жени котри пораєли и отримовали гиґиєну у школи, од вше ше волало з меном найблїзшей родзини – нини. Владо Надь Митьов, перши з лївово боку, на роботи з колеґами, майстрами Мария Афич

НЄКАЖДОДНЬОВО СТРЕТНУЦА

И ДЕСАНКА ЗНАЛА О РУСНАЦОХ Tej w{enї u dome Leoni Gajduk Лабош, a vec i [tefana Gudaka у Новим Садзе, privиtаni нєкаждодньово госци – родзина Desanki Maksimovi~. Була то нагода здогаднуц ше на Десанку и єй дїло, алє им представиц и нашу, руску литературу xbitelw krasnogo slova znax `e tot 2013. rok prehodzel u znaku wdnogo xviley – dvacec rokoh od {merci Desanki Maksimovi~ (1898–1993), poetesi htora sebe i|e za `ivota zoz svox poezix obezpe~ela wdno z najvis{ih mestoh у literaturi u Serbi< i, takpovesc, ozna~ela dvaceti vik. Desanka nw mala dzeci, alw wj fameliy bula velqka, mala velqo bratoh i {estri. Nw{ka u Desankovim kvartelx `iw {estrina dzivka Radmila Milakara Petrovi~ zoz suprugom Dra}anom, a pamytki na tetu ~uva i Branislav Milakara zoz suprugu Bosu и велї други. Dзвери serbskej poetesi v{e bulи na|e`ar otvoreni {ickim goscom, prave tak yk co lxbela i sama Desanka, {ickih privitac, ponuknuc i pobe{edovac...

L

Були зме сушеди з поетесу Десанку Максимович Праве так и Десанкову родзину з Беоґраду тей єшенї привитали Леона Гайдук зоз приятелями, др Миколом Новтом, писательом Штефаном Гудаком и його дзивку Марию. О тим як настали тоти познанства и приятельства, Леона Гайдук приповеда: – Ище од 1982. року, на морю у Боки Которскей, у валалчику Донї Столив сом була сушеда зоз Десанку Максимович и єй фамелию. Квартелї нам у истим будинку, а сприятелєли зме ше накадзи зме ше упознали. На одпочивку зме углавним кажди рок були у исти час. Десанка ставала вчас рано прешейтац ше коло моря, гуторела ,,ходзаци медитирам”, а вец шедала за машинку и покля мала моци, писала. Интересовали ю теми о Руснацох, о Горнїци, о України... Приповедала ми о Японє и гаику поезиї котру и вона писала. О шицким мала думанє, мала барз вельке искуство, а єднак любела вислухац и обичного и образованого чловека. Так то тирвало покля бард сербскей поезиї жила, а мойо друженє зоз Десанкову фамелию ше предлужело.

Влонї, кед до Боки Которскей, до Крашичох и Столиву, на одпочивок пошли наш писатель Штефан Гудак и др Новта, упознали нових, а Леонових старих приятельох – Десанкову родзину и їх приятельох. Бешеда почала як и вше о живоце, а понеже шицки любителє красного слова, пречитани виривки на сербским язику Гудакових приповедкох ,,Вини и зради”. На розходзе догварене же ше зиду у Новим Садзе. Зишли ше любителє красного слова – Зишли зме ше тей єшенї. Пришли Радмила Милакара Петрович, Бранислав Милакара, Любица Требиняц (Радмилова и

ПРОМОЦИЯ ШТЕФАНОВЕЙ КНЇЖКИ У СТОЛИВУ – Штефанова кнїжка на руским язику вишла початком лєта, а вон вецей прикладнїки видвоєл за своїх приятельох у Столиву. Пречитала сом цалу кнїжку, вибрала змист за презентованє, преложела биоґрафию... Єдного вечара ше цале дружтво позберало на промоцию. Шицки достали свой прикладнїк кнїжки, упознала сом присутних зоз Штефановима дїлами, прекладами на други язики и вкупну роботу. Бешедовала сом о кнїжки Зайда за мирни сон и по руски и по сербски, пречитала писню Мойо винчанє... Нєсподзиванє шицких було вельке, бо почувствовали модерни поетски вираз, глїбину думки, и красу руского язика. Ниа, и ми Руснаци ше представели Беоґрадяньом, а на морю, у Столиву – цеши ше Леона Гайдук.

Госцом з Беоґраду ше пачели Дунай, Фрушка гора и друженє при кнїжкох з домашнїма

Леона Гайдук

наша нова приятелька), а од домашнїх були присутни Штефан Гудак и його дзивка Мария Тот, др Микола Новта и я. Перше зме побешедовали и вичерали дарунки. Понеже того року рочнїца од шмерци Десанки Максимович, шицки зме на дарунок достали по кнїжку Духовни завичай (2003), а я ше мала причину ище баржей радовац, бо ми подаровани комплет Десанкових Позбераних писньох – гвари Леона. Tого дня була красна хвиля, та и госци и домашнї пошли на вилєт, на Рибарске острово. Цали амбиєнт, попатрунок на Дунай и Фрушку Гору, госцох одушевели. Уж ше змеркало кед ше шицки упутели до Штефанового дому. – Штефан нам указал свою всестраносц, розвешелєл нас зоз музику граюци на клавиру, указал свой дом и заграду, вельку библиотеку, цешел ше док бешедовал о дзецох... А вец вжал свойо кнїжки, та дискусия рушела у напряме толкованя дзепоєдних руских словох и виразох. Новта прекладал виривки зоз Штефановей поезиї, а панї Рада сама читала по руски Штефанову биоґрафию и, гвари, шицко розумела. У добрим розположеню, госци ше уж поцме врацели до Беоґраду. Пририхтала С. Фейса


LITERATURNE SLOVO

DECEMBER 2013. rok

Таня БОДЯНЄЦ КОЛБАС

^ISLO 12

СТАН У РУСКЕЙ ЛИТЕРАТУРИ (3) З цильом збогациц змист ,,Литературного слова”, Редакция запровадзела кратку анкету зоз нашима писателями, хтора часточнє ма указац же чи иснує, односно яка медзиґенерацийна блїзкосц, або дистанца медзи рускима писателями, а цо индиректно ма указац и на хвилькови стан у рускей литератури вообще.

TБK: Тераз баржей уживам у прози, прето же поезия частейше абстрактна, а я як визуални тип особи, волїм конкретни ствари и ,,слику” хтору можем задумац. Хтори то вашо наймилши 5 (або вецей) кнїжки, хтори найвецей уплївовали на вашу творчосц и кратко обгрунтуйце о каждей прецо. TБK: Лєгчейше ми видвоїц авторох хторих сом любела читац у чаше кед сом писала (а було то давно...), а кельо вони уплївовали на тото кус поезиї цо сом витворела и чи вообще єст подобносци, най поведза тоти цо читаю. Нє по шоре облюбеносци/значносци: Шарл Бодлер, Халил Джибран, Рабиндранат Таґоре, Весна Парун, Наталия Канюх, Наталия Дудаш + гаику поезия. Чи ше ваш литературни смак з роками пременєл? Чи иснує дацо цо сце дакеди любели читац, а тераз нє, або обратно? TБK: Барз. Частейше читам фахову литературу и литературу за дзеци, а класиком як цо то Шекспир, Маркез, Ками, Андрич ше вше врацам, алє тераз на анґлийским язику. Нїґда сом пребарз нє уживала у росийских класикох, виглєдуєм сиверно-америцку литературу у рижних жанрох, а хвильково ше на моїм вечаршим репертоаре пред спаньом находза дра-

Druga nagrada Ivan Ki{

НАША ЛЮБОВ

гопис Вила Ферґусона, приповедки Емили Кар, романи Джека Керуака и Харуки Муракамия и гоч цо цо напише Вуди Ален. Цо иницировало вашу потребу за писаньом и яка була творча позиция писателя у чаше кед сце починали писац? TБK: Потреба виражиц становиска и чувства. Предпоставям же творча позиция нєафирмованих авторох пред 15–20 роками була вшелїяк чежша як нєшка; я нє мала амбициї обявйовац кнїжки, алє тоти цо мали, часто наиходзели на препреченя пре финансийни причини и прето же виходзели звонка поставених шаблонох и рамикох. Як видзице стан у рускей литератури у 21. вику – чи дацо и цо у нєй нєшка хиби? TБK: Щиро, нє барз провадзим, алє верим же вецей шлєбоди, пенєжи и рижнороднєйших видавательох анї єден писатель, окреме тот у розвою, нє одбиє.

^islo u{orel Vany Dula, foto}rafi> zoz Dnqovkovogo foto konkursu ,,Moj popatrunok na {vet”

Цо волїце прозу, чи поезию и прецо?

Ирина ГАРДИ КОВАЧЕВИЧ

Наша любов була така красна як найкрасши з букета вибрани квецик котрому ше нє да спрец, алє ше го кладзе випресовац, же би о роки вельо, кед ше отвори забуту теку випаднул и зоз очуванима фарбами и єднодимензийну фурму нагнал ошмих нїжносци на сциснути ґамби. Наша любов була така кратка як цинь лепетки на лїсточку ружи лєм єден погляд, лєм єден ошмих, дотхнуце як лїґнуце шампаньца, цихучке здихованє, далєки гушльов плач. Наша любов, наша любов, нє за приповедку, анї є нє за шпиванку, за ню нє остал шлїд слизи на твари и знємирене шерцо, вона нє кривоци нїкого, а же щезла, нє скрива ше до романох лєм ни-а, нашла месточко у тей писнї.

Treca nagrada Mariyna Pavlovi~

4

DECEMBER 2013.

Per{a nagrada Nata{a Gajduk

ШВЕТОЧНИ ПОЛУДЗЕНОК Конєчно зме ше шицки позберали коло святочно украшеного стола. Тото ше нам вше ридше случує. Було нас там вшелїяких: и лисих и писих, и зафарбених и вибритвених, и тих зоз билима канджурками, и тих зоз швижима фризурами, и тих цо им зуби повипадовали та себе купчи дали накласц, и тих цо чекаю най им вирошню нови и шепетлївих и бешедлївих и затинчених и опущених. Було и таких цо мерковали же би ше нє оєдли и таких за котрима ше бегало зоз ложичку бо кеди нє мали за столом шедзиц. Даєдни пре вельо єдла стукали, даєдни з дачим залївали. Було и шмиху и франти зоз жаделками, а з часу на час ше даяку шпиванку розпочало або за радийом одмурчало. Мали нас ручки до кола на єден завод позберали а вец зме ше шицки на громади фукац швичку на торти збегли. Ушло ше з нєй каждому праве тельо же би ше засладзел и пошол дому задовольни зоз твару нашмеяну, округлу як праве поєдзена торта на котрей ше швицели два швички.


LITERATURNE SLOVO

Михаил РАМАЧ

ЛЄМ ВОНА ТАК... Вона ше яґод крадош, потайнє, до стиху уцагнє кажда моя писня єй виписана

Иґор ГОРНЯК

Н А З Р АЧ И

Знала, цо ми пасира вона ше под скору уцагнє знала ми циґанїц лєпше як шицки

Пред дзверми нам правда а нам погубена клянка док зме пошли по алат празна нам цала ґайба так ту ствари стоя а и при нас Руснацох дакеди бул мочар тераз долїна дуракох хто вас є.е я ходзим доокола по сухим кратша драга зає... ша можеш вибрац длугши можеш читац других бо ту векшина лєм букви петица лєм глупим бо презвиска им шумни є..и валал и є...и предрозсуди нєбесни народ бесни а руски нє бесни єдни као вредни а нє вредза анї єдни перши као шмели а перши би нє шмели а ми яґод да гевти яґод да зме нє–ми тот цо става дацо повесц випада шалєни ма руцай камень до мнє я змуруєм дом нє руцам камень до це бо правда шпива опрез.

Кажда друга плакала лєм вона так окремно слизу пущи моїм смутним писньом кед ше препущи Кажда друга циґанєла ми алє лєм вона так очи скрива од цеплого акорду кед ше розлїва Длуго уж, за ню нє важим ниа ту сом у ноци длугей даремно я ю глєдам у даякей другей.

Руснак се.. три затри указує три пальци сконтам же є боґаль ’тардирани алє лєм у глави хто слаби як поєдинєц припої ше з маси тот патри як после индзей прикриє ше з маску уцаговац ше до задку же би длуго нє препадли та на акцию од задку же би туньо ше предали нашо проєкти склєпани лєм же би були правени рано до церкви лєм най би там були збачени будз понад тих глупосцох як наслов у Руским слове И доказ шицким шором нєт страху у Руским слове Руснаци тераз єдни од других дзвигаю руки док нє почню єдни на других дзвигац руки сцели би горе а Горняк им найгорши поета у поезиї страцена поента прето же є мертва нєшка у дружтве лєм цо нє маме крипакох кед Керестур мац двацец езром вец я биднятко.

Ник ДРЕЙК (1948 — 1974)

ФАЙТА ЗА ЖАТВУ Падаюци швидко у шлєбодним паду патриш найсц приятеля Падаюци швидко у шлєбодним паду тото може буц и кончина Падаюци швидко, застановиш ше дотхнуц квет И теди ши дозрета Файта за жатву.

Розумни ше чловек пробує прилагодзиц швету, а нєрозумни прилагодзиц швет себе. Прето кажду пременку витворел нєрозумни чловек Дж. Б. Шо 2

DECEMBER 2013.

Саша САБАДОШ ***

Кед одразу шпиш и умераш од шмиху, Кед у молги лєгчейше видзиш правду, Кед уживаш у румунским турбофолку, Кед з Мицубишийом билей фарби улєциш до поля кукурици, весели и розтерховани. Кед ши залюбени лєм до самого себе, Кед подумаш же лєм два фарби творя множество, Ти уходзиш до швета дочасового щесца и тирвацей терхи.

Ernest M. ГEMIN]VEJ (1899 —1961)

РОКИ VIMAGALИ Роки вимагали же бизме шпивали а язики нам вирвали. Роки вимагали же бизме ше розляли а з дуґовом нас заткали. Роки вимагали же бизме танцовали а до желєзних надраґох нас удзали Та на концу роки достали таку балєґу яку и вимагали.

Нє будзеш судзиц док пиєш пиво сумерска присловка

3


LXDZE, ROKI, @IVOT/SPORT

13. DECEMBER 2013.

13

STRETNUCA Z NA[IMA U^ITELYMI ZA DUNAJOM

V[E MILI PAMYTKI NA [KOLYROH kovaru nam podarovalo prowktor. Dzeci – U Petrovcoh tedi robeli dva iskudze~nw prihodzeli. A ked slovo o {kolskih sni u~itelqki, pokojna Vira Gudakova sekcijoh, moj kole}a Tomislav Ruskaj vodzel i Melaniy Plan~akova. Mala som |etamburovu i sportsku sekcix do htorih buli sca, obidva u~itelqki mi barz velqo uklx~eni vel< {kolyre. Prez rok zme z kolepomagali. Kra{nw zme sotrudzovali, a }inymi pririhtovali svyto~ni programi, dzepone`e tedi buli oddzelwnz ~islen{i ci dze~nw {pivali, recitovali, }lumeli... Teyk nw{ka, mali zme nadosc obovyzki. di {e nw moglo ~uc odvit “nw scem”. U~iGo~ som bula mlada i bez iskustva, nw telqoh {e bar`ej po~itovalo yk nw{ka – bu lo bri }i zoz {kolyra mi. Bu li do bri, Melana Dxdyr, narodzena Novta, {e narodzela 1950. rotverdzi Dxdyrova. ku u Kuli, a wj rodi~i, Ykim i Melana rodom z Ruskogo u~eli, po~itovali me i dobre zme {e Kerestura, nadumali pojsc `ic do ^ervinki. Tam dostali skladali – pameta u~itelqka. Do`ica za pametanw Po{vidko {e Melana odala za Silverobotu u tedi{n<m Industrijno-polqoprivrednim kombinatu, ta u ^ervinki Dxdyrova zakon~ela osnovnu {ko- stera Dxdyra i tak postala srimska Pod ~as vojni, u~itelqka Melana {ejsc ronwvesta. Popri {kolskih obovyzkoh, lu. ki nw robela, a oznova po~ala robic 1997. ro– Tam {e narodzela i moy, dva roki mlad{a, {estra Na- starala {e i o svo<h tro<h dzecoh – ku ked u~ela dzeci na Lwtnwj {koli Soxzu tala, kotra yk i rodi~i i teraz `iw u tim mesce – gvari Tatyni, Silvi< i Daniwlovi. U~itelqka Rusinoh i Ukra<ncoh u Za}rebe, u Velikej i v{e na{la ~asu i za dru`tvenu robotu, u~itelqka zdogaduxci {e na svox mladosc. Borove. Od tedi pre{lo dosc ~asu. Pre vojnoOdmalx~ka som `adala buc u~itelqka, ta som {e odlu- ta daskelqo roki bula ~len dramskej vo ~asi vel< sli~ki viblydli, vel< pamytki U~itelqka Melana Dxdyr ~ela upisac do U~itelqskej {koli u Zombore. Pametam `e sekci< KUD “Ykim Gardi”. U falace {e preselwli do pre{losci, zabuvax {e zme fakultativno u~eli i ruski yzik kotri nam prepoda- “Zvi~ajni ~lovek” kotri re`irala Me~e`ki ~asi. U~itelqki ostalo dva roki do zavali na{o poznati pisatelw Mihajlo Kova~ i Mikola Ko- laniy Plan~akova, bavela glavnu ulogu, a wden ~as okon~o- slu`enej penzi<, i ce{i {e `e nw ma zapisani an< wden vala i drugi roboti u Dru`tve. ~i{. dzenq horovany, okrem polo`n<ckogo. Za {icki toti roki per{i znany pri u~itelqki Melani zdobuli i wj nw{kajPer {a pred si da telq ka Dru `tva Odhod do Srimu {i kole}in<, Nataliy Gnatko, narodzena Duda{, i Ysmin“Na{o dzeci” ka Budinski narodzena Gardi, kotri obidva zakon~eli za Po zakon~enej {koli 1971. roku, mlada u~itelqka dostaSedemdze{atih rokoh pre{logo viku u~itelqka Melana u~itelqki u Ruskim Keresture. la robotu u Srime, u Petrovcoh, dze i nw{ka robi. – An< som nw {n<la `e wdnogo dny budzem robic vwdno zoz bula wdna od snovatelqoh Dru`tva “Na{o dzesvo<ma {kolyrkami. Natalki som bula i mentorka ked poci” u Petrovcoh: – Predsidatelqka Dru`tva som bula od 1975. kladala fahovi ispit i ce{im {e `e vibrali totu robopo 1983. rok, rozumi {e, na volonterskih osno- tu. Pametam brata i {estru Vladka i Lxbku Bu~kovih kovoh. Za tot ~as vwdno zoz kole}inx Miru Kuve- tri obidvojo zakon~eli Pravni fakultet. Manuela Duda`di~ sobotami zme zazberovali pred{kolski i {ova studira u Osiwku, ti` za u~itelqku, Daniwl Va{a{ mlad{i dzeci, i u {kolskim budinku otrimo- u Novim Sadze na Katedri za ruski yzik, Davor La}udza vali prowkci< risovanih filmoh. U valalw tedi predlu`el fakultet u Ukra<ni, a u~ela som i mox dzivku vel< lxdze nw mali televizori, a Dru`tvo z Vu- Silvix kotra diplomovani biolo} – vizna~ela u~itelqka. Od 1998. roku u~itelqka Melana menovana za rukovoditelqku Podru~nej {koli Petrovci, NAKRAS[I DARUNOK kotra pripada {koli “Antun Bauer” u VukovaU obiscu u~itelqki Melani Dxdyrovej u Petrovcoh, na re. Uklx~ela {e do roboti Dru`tva “Rusnak” mure nw mo` nw oba~ic barz krasni malxnok. Na{a do- kotre osnovane pred dze{ec rokami, a hvilqkoma{ny {e lwm o{mihla i po~ala be{edu: vo w ~len Nadpatraxcogo odboru. U~itelqka nw– Tot malxnok som dostala na darunok od svo>h {koly- {ka {lwbodni ~as preprovadzuw u zagradi, peroh 2009. roku ked zakon~eli {tvartu klasu. Bulo to za mnw stuw kvece, a najvol< kaktusi i orhide<. Dok buvelqke nwspodzivanw. Ked som {e im opitala `e kedi i yk la mlad{a velqo vi{ivala i geklala, a teraz to zrobeli, gvareli mi `e pri koncu roka, ka`di dzenq po- lxbi otvoric fejsbuk, abo “surfovac” po insle nastavi odhodzeli }u malyrki @ani Erdelqovej. Vona ternetu. Najvecej {e zraduw ked x na|ivy ih per{e vislikovala, a vec malqovala, ta tak nastala unu~ata Ivan, Aleksa i Lana zoz Novogo Sadu. tirvaca pamytka na mo>h 11 {kolyroh – gvari u~itelqka. U~itelqka Melana Dxdyr: v{e {e zraduwm ked ~uwm `e mojo {kolyre Kseniy L>kar

Posle zakon~enej U~itelqskej {koli u Zombore, mladu u~itelqku, Melanu Dxdyr, `ivotna draga odvedla do Petrovcoh. Tam {e odala, tam {e starala o svo>h dzecoh, a u {koli {kolyroh nau~ela per{i bukvi. U Petrovcoh u~itelqka robi i nw{ka

postali dobri lxdze

YKIM GRUBENY BORA, RUSINOVEC ODMALX^KA

MISIONER SPORTA U RUSKIM KERESTURE Ked {e Keresturec Ykim Grubeny Bora odpitoval od aktivnogo baveny zoz sportom pred skoro tricec rokami (1985. roku), na sportskih bokoh medzi in{im bulo napisane: “Bora bul poru{ova~ ri`nih sportoh. Bavel gokej na lydu i na travi, vodzel {trelyctvo i sam {trelyl. U rukometu bul }olman, a wden ~as i trener. U rukometu ostal najdlu`ej, a u Sportskim dru`tve bul wden z najaktivnwj{ih ~lenoh”. Nw{ka bizme mogli dopoln<c, `e go~ telqo ~asu pre{lo, i teraz w aktivni u Sportskim dru`tve “Rusin”. Na Yra{ pri{ol dalwkogo 1962. roku ked mal lwm 14 roki. Bival bl<zko, ta mu nw trebalo velqo hodzic `e pri{ol na teren. Fodbal mu u` bul u “krevi” preto `e i jogo ocec bavel i bul poznati fodbaler Rusina.

ZMAGANW U SONTI ZAPAMETAL – Ked som po~al bavic, trener bul Besermin>. Tedi bulo ~e`ko bran>c, nasampredz `e ekipa bula mlada i i|e nwubavena. Yk i u {ickih malih, valalskih kluboh, trenere robeli amaterski, odnosno, yk znali i mogli. Alw najfahov{i trenin}i zme mali ked za trenera pri{ol Vladimir Gardi Vili. Zmaganw u Sonti n>}da nw zabudzem. Go~ zme straceli z dvoma }olami rozliki, y tam tak branwl `e to naisce bulo za epitet “bravurozno”. To potverdzeli |iri aplauzi doma{nwj publiki htori som dostal. No, Sonta mi ostala u pametanx ked zme straceli i preto `e som posle zmagany plakal – zdogadnul {e Bora.

Ykim po~al bavic u podrostku, a za per{u ekipu Rusina startoval yk }olman i bul rezerva Tomislavovi Regakovi. Ked {e vracel z vojska, koncom {ejdze{atih rokoh, znova pri{ol na Yra{. Posle daskel<h trenin}oh poznati Rusinov rukometa{ Vladimir Gardi Vili go nagvarel `e bi pre{ol trenirac rukomet. Na Yra{u tedi bula mocna konkurenciy medzi }olmanami, ta i preto ri{el `e bi po{ol na tereni Starej {koli. Okrem togo, u tot ~as rukomet postaval v{e popularnwj{i sport u valalw. Zmagany {e bavelo v{e vnwdzelx pred poladnqom i na tribinoh v{e bulo velqo publiki. Z po~atku Ykim u rukometu daval }oli, a potim po konwc bavyckej kariwri, polni {esnac roki, bul }olman. – Nw `alq mi `e som zoz Yra{u pre{ol na teren do Starej {koli bavic rukomet –

gvarel Bora posle krat{ogo rostal trener rukometazdumovany. – Provadzim {icki {om. To bula, yk bi Rusinovo zmagany na Yra{u, ~a{e to nw{ka povedlo, sto hodzim zoz fodbalerami na wdna fajta licenci. zmagany do drugih mestoh, a yk i Tedi okrem Bori tredakedi ked som hodzel na robotni nere u Rusinu buli i akci< na Yra{, tak i nw{ka pomaVladimir Gerbut i gam dze mo`em. Vladimir Gardi. Rukometni klub “Rusin” {e teLxbov }u sportu, a di zmagal u Ba~kej rukometnej okreme rukometu, tirli}i. Ekipi buli mocni preto `e va i nw{ka. Ked zakonrukomet yk sport bul popularni. ~el bavycku kariwru, Za Rusin tedi baveli: Xlin DuBora bul u rukovodzada{ ^ale, Vlado Gerbut, Lxbo cih or}anoh. Per{e Edelinski, Xlin Regak, Dxra bul sekretar, a potim Duda{, Slavko D`ud`ar D`eko, i predsidatelq RukoVladimir, Zvonko i Xlin Mametnogo klubu “RuYkim Grubeny Bora lackovo... sin”. Osem roki bul Do Kerestura prihodzeli bavic predsidatelq Sportbavy~e zoz kulskogo Gajduku, htoskogo dru`tva “Rusin”. ri bul i|e mocn- Od 2004. roku menovani w na funkcix wj{i od Rusina, a i predsidately Fodbalskogo klubu “Rusin”. Bora bavel wdnu se- Tedi u klube bula kriza, a po dumanx vel<h zonu za tot klub. To sportskih robotn<koh u Keresture, tedi bula velqka stvar, jogo an}a`ovanw pomoglo `e bi {e klub vinasampredz `e zdo- targal i konsolidoval. buval bavycke iskuTeraz w sekretar FK “Rusin”, a robi i yk stviw. domar na Yra{u dze {e ukazal yk dobri orI|e dok bavel }anizator “trecogo pol~asu”, odnosno rukomet, Bora {e hvilqkoh za dru`enw sportistoh. zan<mal i zoz {treKonw~no, va`ne nadpomnuc `e lxbov }u lyctvom. Za sudix sportu na{l<dzel od oca. Jogo brat Vladiu {trelyctve 1975. mir Grubeny Dado, ti` bul dobri }olman. roku polo`el is- Yk Bora pripoznal, Dado bul lwp{i od pit. Za sudijski nqogo i mal nagodu i ponuknuce bavic za ispit mu{el u~ic RK “Radni~ki” zoz Zomboru. {ejsc me{aci. Bora {e u mladosci oproboval u vel<h Poznwj{e, tot su- sportoh, teraz w dobri or}anizator, a mo` dijski ispit mu povesc `e w u sportu bez pavzi. Ekipa veteranoh RK “Rusin” – per{i z l>vogo boku Ykim Grubeny pomognul `e bi poV. Se}edi Bora


14

SPORT/INFORMATOR

KARATISTI ZOZ [IDU U SE]EDINU

DAKI^ PER[I U KATOH

*DZE CO BUDZE*DZE CO BUDZE*

RNT NA SOBOTU U DXRDQOVE Ruski narodni teater “Petro Rizni~ Dydy” na sobotu, 14. decembra, budze goscovac u Dxrdqove. U prostorijoh KUD “Taras [ev~enko” RNT na 19 godzin odbavi svox najnov{u predstavu “Paciwnt dohtora Frojda”, u re`i< Vladimira Nady A~ima.

*** NA NWDZELX SKUP[TINA SPORTSKIH BAVISKOH “Y[A BAKOV”

[idynw na turnire u Se}edinu

Pre{lej nwdzel< u Madyrskej u Se}edinu, otrimani medzinarodni karate turnir u or}anizaci< tamtej{ogo KK “Virtus”. Zmagalo {e kolo 350 sportistoh zoz Madyrskej, Serbi<, Rumuni<, Gorvatskej i Bosni i Gerce}ovini. Medzi zmagatelymi buli i ~leni KK “[id” zoz [idu htori poscigli zamerkovani rezultati. Mihajlo Daki~ osvowl per{e mesto u katoh, Daniwla Vra}o~anski druge mesto, yk i wj kole}iny Svetlana Lali~. Teodora Klisuri~ osvowla {tvarte mesto, a Emiliy Milinkovi~ {este mesto, {icko u katoh. Vl. D>.

Z NAGODI DNY OP[TINI [ID

ZMAGANY U CIKLO-KROSU

Z nagodi 6. decembra, Dny op{tini [id, bici}listi MTB “Wdnota” zoz [idu dali svojo sportske doprino{enw u ozna~ovanx togo dny. Bici}listi or}anizovali na ciklo-dra`ki u [idze zmaganw u ciklo-krosu dze u~astvovali bici}listi zoz Serbi<, Gorvatskej i Bosnej i Gerce}ovini. Pri senioroh pobidn<k bul Aleksa Mari~ zoz ^ervenej gvizdi. Doma{n< bici}listi mali odli~ni rezultati. Violeta Trifkovi~ bula per{a pri xniorkoh, a Emiliy Dy~anin zav`ala trece mesto u spomnutej kate}ori<. O}nwn Dxra{inovi~ bul per{i pri poletarcoh, a Slobodan Radovanovi~ osvowl per{e mesto u kate}ori< masters, a jogo kole}a Aleksandar Surud`i~ bul {tvarti pri kadetoh. Slobodan Radovanovi~, htori i predsidatelq MTB “Wdnota” nam gvarel `e ih potera{n< uspi{ni ~len bici}lista Aleksandar Roman {e od teraz budze zmagac za bici}listi~ni klub u Novim Sadze. Vl. D>.

Na nwdzelx, 15. decembra, u Ruskim Keresture budze otrimana Skup{tina Sportskogo zdru`eny Sportski baviska “Y{a Bakov”. Skup{tina budze u prostorijoh Sportskogo dru`tva “Rusin” na 11 godzin (budinok Starej {koli), a rukovodstvo Baviskoh ~lenoh Zdru`eny povoluw `e bi za Skup{tinu pririhtali predkladany za or}anizovanw turniroh u ramikoh SB “Y{a Bakov” u iducim roku. [icki potrebni informaci< o Skup{tini mo` dostac na tel.: 063/88-75-429, lwbo na e-adresu: papiving@sbb.rs

POBIDN<KOVI TRISTO TISY^I DINARI U Sportskim centru u [idze u ceku tradicijni `imski turnir u malim fodbalw. U kate}ori< senioroh priyveni a` 28 ekipi nw lwm zoz {idskej op{tini, alw i zoz Srimskej Mitrovici, Ba~kej Palanki, Novej Pazovi, Iloku ( Republika Gorvatska) i Biwl<ni (Republika Serbska BiG). U kate}ori< veteranoh {e zmagaLI osem ekipi, a pri pioniroh {tiri. Finalni zmagany budu otrimani 15. decembra. Po slovoh Miodra}a Markovi~a, direktora Sportskogo centru, per{oplasovana ekipa pri senioroh dostanw 300 000 dinari, drugoplasovana 80 000, a treceplasovana 30 000 dinari. – Bogati penw`ni nagradi budu i u drugih kate}orijoh. [icki u~a{n<ki dostanx pogari i diplomi. Ti` budze pregla{eni i najlwp{i bavy~ turnira, yk i fodbaler htori poscignul najvecej }oli i najlwp{i }olman – gvarel direktor Markovi~. Vl. D>. Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 14. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04) obyvxw

OBVISCENW o podnw{enej vimogi za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl>vu zastatogo stanu na `ivotni {tredok prowkta No{itelq prowkta “Telekom Serbiy” a.d. Takovska 2, Beo}rad, podnwsol vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu zastatogo stanu na `ivotni {tredok prowkta baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS – VETERNIK – NS32, NSH32, NSU32” u ul<ci Mlade`ska 24, na katasterskej parceli ~s. 1299/2 KO Veternik, Gorod Novi Sad. Podatki i dokumentacix zoz vimogi no{itely prowkta mo` vidzic u prostorijoh Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu, Ul<ca Rumenacka 110, Novi Sad, robotni dn< od 10 do 15 godzin. [icki zainteresovani, u ~a{e 10 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dac svojo dumanw u pisanej formi na adresu Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu.

Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 14. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04) obyvxw

OBVISCENW o prino{enx ri{eny o obsygu i zmistu studi> o precenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {treku, dny 3. 12. 2013. roku, prinwsol ri{enw o obsygu i zmistu Studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za PROWKT Valynw i sklanynw po{oreny }udron u ramiku Rafineri< nafti Novi Sad na kp. ~s. 2555/14 KO Novi Sad III. No{itelq prowkta NIS a.d. Novi Sad, Blok Prerobok zoz Novogo Sadu, ul<ca Narodnogo fronta ~s. 12. Ri{enw o obsygu i zmistu Studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za predmetni prowkt mo`dostac na uvid robotnima dnymi od 10 do 14 g u prostorijoh Pokra<nskogo sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, Bulevar Mihajla Pupina 16, Novi Sad (pri`emw, kancelariy ~s. 39). Zainteresovana yvnosc u ~a{e od 15 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dostavic svojo dumanw u pisanej formi na adresu Sekretariytu.

Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 14. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04) obyvxw o prino{enx ri{eny o obsygu i zmistu studi> o precenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {treku, dny 3. 12. 2013. roku, prinwsol ri{enw o obsygu i zmistu Studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za PROWKT Valynw i sklanynw po{oreny U 503/504 tretmana zoz kva{n<nu “Kva{na rafinaciy 1” u ramiku Rafineri< nafti Novi Sad na kp. ~s. 2555/14 KO Novi Sad III. No{itelq prowkta NIS a.d. Novi Sad, Blok Prerobok zoz Novogo Sadu, ul<ca Narodnogo fronta ~s. 12. Ri{enw o obsygu i zmistu Studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za predmetni prowkt mo`dostac na uvid robotnima dnymi od 10 do 14 g u prostorijoh Pokra<nskogo sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, Bulevar Mihajla Pupina 16, Novi Sad (pri`emw, kancelariy ~s. 39). Zainteresovana yvnosc u ~a{e od 15 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dostavic svojo dumanw u pisanej formi na adresu Sekretariytu.

Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 14. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04) obyvxw

OBVISCENW o prino{enx ri{eny o obsygu i zmistu studi> o precenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {treku, dny 4. 12. 2013. roku, prinwsol ri{enw o obsygu i zmistu Studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za PROWKT Valynw i sklanynw po{oreny atmosferskej destilaci< AT500 u ramiku Rafineri< nafti Novi Sad na kp. ~s. 2555/14 KO Novi Sad III. No{itelq prowkta NIS a.d. Novi Sad, Blok Prerobok zoz Novogo Sadu, ul<ca Narodnogo fronta ~s. 12. Ri{enw o obsygu i zmistu Studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za predmetni prowkt mo`dostac na uvid robotnima dnymi od 10 do 14 g u prostorijoh Pokra<nskogo sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, Bulevar Mihajla Pupina 16, Novi Sad (pri`emw, kancelariy ~s. 39). Zainteresovana yvnosc u ~a{e od 15 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dostavic svojo dumanw u pisanej formi na adresu Sekretariytu.

OBVISCENW o podnw{enej vimogi za odredzovanw obsygu i zmistu studi> o precenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok No{itelq prowkta NIS a.d. Novi Sad zoz Novogo Sadu, ul<ca Narodnogo fronta ~s. 12 podnwsol vimogu za odredzovanw obsygu i zmistu studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za PROWKT Komplwks po{oreny za produkcix baznih olwjoh – rekonstrukci< ~asci isnuxcih po{orenqoh (U100 atmosferskih destilacijoh i U-200 vakuum destilaci<) i vibudov novih po{orenqoh (HDT – po{oreny za gidropre~iscova~i, HDW/HF – po{orenw za gidrodeparafinacix i gidrofini{in}, ARU – po{orenw za aminsko ~iscenw }azoh od sumpor vodonika, SWS – po{orenw za obrabynw sulfidnih vodoh i kva{na bakly) na k.p. ~s.255/14 KO Novi Sad III. No{itelq prowkta NIS a.d. Novi Sad, Blok Prerobok zoz Novogo Sadu, ul<ca Narodnogo fronta ~s. 12. Podatki i dokumentaciy zoz vimogi no{itely prowkta mo`u {e dostac na uvid do prostorijoh Pokra<nskogo sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, Bulevar Mihajla Pupina 16, Novi Sad (pri`emw, kancelariy ~s. 39). Zainteresovana yvnosc u ~a{e od 15 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dostavic svojo dumanw u pisanej formi na adresu Sekretariytu.

BUDZEME PATRIC NA TV VOJVODINA 2 TV MA]AZIN PO RUSKI

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 8. decembra 2013. roku napolnwl {e rok yk nas zanav{e zohabel na{

Nwdzely, 15. december, na 20 godzin Dze{ec roki E}zarhatu, komunalni aktivnosci u Ruskim Keresture, ro~ni koncert u [idze, aktualni temi z polqoprivredi, aktualnosci z na{ej zawdn<ci.

LXBOMIR ROMAN (10. VIII 1929 – 8. XII 2012) z Ruskogo Kerestura Von `iw u na{ih {ercoh, dumkoh, zdogadovanqoh. Nazdavame {e `e {e raz uvidzime... u vi~nosci. Pamytku na nqgo ~uvax rodzini, su{edi, kole}ove, priytelw i poznati

NA ZDOGADOVANW Dny 15. decembra 2013. roku napolny {e 8 smutni roki yk nas zanav{e zohabela na{a mila mac, baba i prababa

Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu na osnovu ~lena 10. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04 i 36/09) obyvxw

OBVISCENW @IMSKI TURNIR U MALIM FODBALW U [IDZE

13. DECEMBER 2013.

Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 14. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04) obyvxw

OBVISCENW o prino{enx ri{eny o obsygu i zmistu studi> o precenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {treku, dny 4. 12. 2013. roku, prinwsol ri{enw o obsygu i zmistu Studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za PROWKT Valynw i sklanynw po{oreny separatora API-1 u ramiku Rafineri< nafti Novi Sad na kp. ~s. 2555/14 KO Novi Sad III. No{itelq prowkta NIS a.d. Novi Sad, Blok Prerobok zoz Novogo Sadu, ul<ca Narodnogo fronta ~s. 12. Ri{enw o obsygu i zmistu Studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za predmetni prowkt mo`dostac na uvid robotnima dnymi od 10 do 14 g u prostorijoh Pokra<nskogo sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, Bulevar Mihajla Pupina 16, Novi Sad (pri`emw, kancelariy ~s. 39). Zainteresovana yvnosc u ~a{e od 15 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dostavic svojo dumanw u pisanej formi na adresu Sekretariytu.

IRINA KATRINA (1921–2005) z Ruskogo Kerestura Pamytku na nx ~uvax dzivka Mariy Duda{ova zoz Novogo Sadu zoz famelix, sinove Ynko i Vladimir zoz Ruskogo Kerestura zoz fameliymi Spo~ivajce u mire Bo`im! SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 13. decembra 2013. roku napolnwli {e 50 roki yk nas zanav{e zohabela na{a mila baba

PAPGARGA< JOZEFINA – PEPA (1889–1963) z Ruskogo Kerestura Bula mudra, odlu~na, vredna i pravedna. U Per{ej {vetovej vojni ostala bez mu`a, a takoj posle Drugej {vetovej vojni i bez wdinej dzivki. Preto {icku lxbov vilyla na svojo unuki, co voni dobre po~uvstvovali. Wj nwsebi~nu lxbov i dobrotu do konca `ivota u svo>h {ercoh budu ~uvac wj unuka Mariy z mu`om Mironom Spo~ivaj u mire Bo`im!

Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu na osnovu ~lena 20. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04 i 36/09) obyvxw

OBVISCENW o yvnim uvidu, yvnej prezentaci> i yvnej rozpravi o Studi> o precenqovanx vpl>vu prowkta na `ivotni {tredok No{itelq prowkta “NAFTNA INDUSTRIY SERBI>” A.D. zoz Novogo Sadu, Narodnogo fronta 12, podnwsol vimogu za davanw soglasnosci na Studix o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta – Vibudov benzinskej stan<ci “Novi Sad I” u ul<ci Maksima Gorkogo ~islo 1, u Novim Sadze, na katasterskej parceli ~s. 889, K.O. Novi Sad II, Gorod Novi Sad. Podatki i dokumentacix zoz vimogi no{itely prowkta mo` vidzic u prostorijoh Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu, Ul<ca Rumenacka 110, Novi Sad, robotni dn< od 10 do 15 godzin po 6. ynuar 2014. rok. U skladze zoz ~lenom 6. Praviln<ka o postupku yvnogo uvida, prezentaci< i yvnej rozpravi o studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~islo 69/05) zaintersovani or}ani, or}anizaci< i yvnosc pod ~as tirvany yvnogo uvida mo`u podnwsc zauvagi i dumany na studix o precenqovanx vpl<vu u pisanej formi Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku. Yvna rozprava i prezentaciy otrima {e 8. ynuara 2014. roku u prostorijoh Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu, Rumenacka 110, Novi Sad z po~atkom na 12 godzin.

Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 14. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04) obyvxw

OBVISCENW o prino{enx ri{eny o obsygu i zmistu studi> o precenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {treku, dny 2. 12. 2013. roku, prinwsol ri{enw o obsygu i zmistu Studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za PROWKT Po{renw za hlor alkalnu elektrolizu, na kp. 2237/2 KO Novi Sad III. No{itelq prowkta ]umins d.o.o.o. zoz Novogo Sadu, ul<ca Draga novosadskogo partizanskogo odrydu ~s. 10. Ri{enw o obsygu i zmistu Studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za predmetni prowkt mo`dostac na uvid robotnima dnymi od 10 do 14 g u prostorijoh Pokra<nskogo sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, Bulevar Mihajla Pupina 16, Novi Sad (pri`emw, kancelariy ~s. 39). Zainteresovana yvnosc u ~a{e od 15 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dostavic svojo dumanw u pisanej formi na adresu Sekretariytu.

Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 14. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04) obyvxw

OBVISCENW o prino{enx ri{eny o obsygu i zmistu studi> o precenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {treku, dny 3. 12. 2013. roku, prinwsol ri{enw o obsygu i zmistu Studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za PROWKT Valynw i sklanynw po{oreny perkolaci< 505 “Kva{na rafinaci< 2” u ramiku Rafineri< nafti Novi Sad na kp. ~s. 2555/14 KO Novi Sad III. No{itelq prowkta NIS a.d. Novi Sad, Blok Prerobok zoz Novogo Sadu, ul<ca Narodnogo fronta ~s. 12. Ri{enw o obsygu i zmistu Studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za predmetni prowkt mo`dostac na uvid robotnima dnymi od 10 do 14 g u prostorijoh Pokra<nskogo sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, Bulevar Mihajla Pupina 16, Novi Sad (pri`emw, kancelariy ~s. 39). Zainteresovana yvnosc u ~a{e od 15 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dostavic svojo dumanw u pisanej formi na adresu Sekretariytu.


13. DECEMBER 2013.

15

INFORMATOR

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 15. decembra 2013. roku napolny {e {ejsc `alosni i ~e`ki me{aci yk nas zohabel na{ mili suprug i tato

OSTATN< POZDRAV Dny 7. decembra 2013. roku, prestalo durkac tvojo {erco i po{ol {i do vi~nosci, na{ mili {ov}re

OSTATN< POZDRAV 8. decembra 2013. roku zanav{e nas zohabel sin i brat

MIHAJLO MOLNAR (1943–2013 ) zoz Sidnex ZVONIMIR EDELINSKI (1966–2013) zoz Kanadi narodzeni u Ruskim Keresture ^as prehodzi, a nam ~e`ko bez Tebe i v{e nam budze{ hibic. Tvojo najmil{i: supruga Vesna i sinove Mirko i I}or Spo~ivaj u mire Bo`im! SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 15. decembra 2013. roku napolny {e {ejsc `alosni i smutni me{aci yk nas nwspodzivano zohabel na{ mili

ZVONIMIR EDELINSKI (1966–2013) z Ruskogo Kerestura

Tvoy `ivotna sudqba odvedla ce zoz tvox famelix do dalwkej Avstrali>. Nazdavali zme {e `e {e dakedi vracice do svojogo rodzenogo Dxrdqova. Na`alq, ti Mi`u po{ol na drugu dragu do vi~nogo spo~ivku. Pamytku na tebe budu vi~no ~uvac teta Serafa Dorokhazi zoz dzivku Slavicu, `ecom Vladimirom i unu~atmi Sandru i Borisom Baranq zoz Dxrdqova Spo~ivaj u mire Bo`im! OSTATN< POZDRAV Dny 8. decembra 2013. roku zanav{e nas zohabela na{a mila mac i baba

OSTATN< POZDRAV Na{omu milomu pajta{ovi

Pamytku na jogo lxbov i dobrotu naviki ~uvax jogo najmil{i: mac Irina i brat Miroslav zoz suprugu Terezku i dzecmi Denisom i Tonijom zoz Kanadi Spo~ivaj u mire Bo`im!

IRINA NADQ (1936–2013) z Ruskogo Kerestura Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na nx ~uvax dzivka Slavka, `ec Slavo i unuki @elqko i Nena Spo~ivajce u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 15. decembra 2013. roku napolny {e {ejsc smutni me{aci yk nas zohabel na{ mili

SMUTNE ZDOGADOVANW Napolnwl {e `alosni i bolyci rok yk po{ol do vi~nosci na{ mili suprug, ocec, d>do i prad>do

CVANQOVI

YNKO Ivanov DUDA[ (1951–2013)

Podzekovni `e zme ce mali, za {icko co {i nam dal i dzelwl zoz nami. O`alosceni mac Melana, brat Lxbo i {estra Femka zoz famelix OSTATN< POZDRAV 8. decembra 2013. roku zanav{e nas zohabel moj ba~i

YNKO Ivanov DUDA[ (1951–2013)

Od ]eni, Kseni> i Yroslava

Spo~ivaj u mire Bo`im!

Zanav{e podzekovni za {icko co som od ce dostal i nau~el, podzekovni za lxbov kotru zme v{e mali i dzelwli... Vladimir Guzderov OSTATN< POZDRAV Na{omu milomu

OSTATN< POZDRAV Na{omu milomu

VLADIMIR KOSTELNIK (1930–2012) pisatelq, novinar i d>y~ kulturi

ZVONIMIR EDELINSKI (1966–2013) z Ruskogo Kerestura

YNKOVI DUDA[OVI Ivanovomu (1951–2013) z Ruskogo Kerestura od nini Mar> Ruskajovej zoz suprugom Vladimirom i dzecmi Spo~ivaj u mire Bo`im!

^as prehodzi, a pamytki na tebe ostavax naviki u na{ih bolycih {ercoh. O`alosceni {vekra Melana zoz suprugom Ykimom Spo~ivaj u mire Bo`im!

Sciha i nwspodzivano ohabel {i nas u ~e`kej `alosci. Barz nam hibi{, alw i dalwj `iw{ u na{ih {ercoh. Tvoy supruga Nataliy, dzivka Lxbka i Natka zoz suprugom Vladimirom, unuka Larisa zoz suprugom Vladimirom i tvojo praunuki Pavle i Marina. Dzekuwme {ickim, a okreme dobromu su{edstvu, htori go buli viprovadzic. Spo~ivaj u mire Bo`im!

YNKOVI DUDA[OVI Ivanovomu (1951–2013) z Ruskogo Kerestura od nini Natali Bu~kovej zoz suprugom Ykimom i dzecmi Spo~ivaj u mire Bo`im!

NA ZDOGADOVANW Dny 11. decembra 2013. roku napolnwl {e `alosni rok yk nas zanav{e zohabel na{ sin, brat i ba~i

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 11. decembra napolnwli {e tri smutni rok yk nas zanav{e zohabel na{ mili

Pre{li tri dlugi roki yk vecej nw z nami na{ Vladko

KIRIL L<KAR (1956–2012) zoz Miklo{evcoh

VLADIMIR PALAN^ANIN (1953–2010)

VLADIMIR PALAN^ANIN (1953–2010)

Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na nqgo ~uvax mac Mariy i brat Dxra zoz famelix Spo~ivaj u mire Bo`im!

Jogo podobu u svo>h {ercoh v{e budu ~uvac mac Amaliy i brat Sa{a zoz suprugu Tanx Spo~ivaj u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW na famelix ]UBA[, ANDRIY i MARIX Dny 15. decembra 1973. roku preselwla {e do Dny 20. ynuara 1983. roku preselwl {e do vi~novi~nosci mac i baba sci ocec i d>do

U velqkim smutku htori ~as nw l>~i i z lxbovu htoru {merc nw pretarguw, zanav{e ostava{ u na{ih {ercoh Supruga An}ela i dzeci Kristina, Andrej i Emil

SMUTNE ZDOGADOVANW Napolnwli {e tri roki yk nas zanav{e zohabel na{ po~itovani kole}a i direktor

VLADIMIR PALAN^ANIN (1953–2010) z Novogo Sadu ANDRI (1886–1983) Umar u 97. roku `ivota

MARIY narodzena Fejsa (1891–1973) Umarla u 82. roku `ivota z Kocura

U mal`enstve per{e {e narodzel sin Jov}en~o i na 2 roki {e upokowl. Andri po{ol do Ameriki pre robotu, i vracel {e zoz Baltimoru i Akronu a` 1920. roku Roku 1921. narodzela {e PAVLINA odata HROMI[-IVAN

Upokowla {e 21. marca 1912. roku u 91. roku `ivota. Pohovana w na Katol>ckim temetove.

Roku 1923. narodzela {e IRINA odata TAMA[

Upokowla {e 19. xniy 2009. roku u 86. roku roku `ivota.

Z velqkim po~itovanqom ~uvame pamytku na Vas, na na{u zawdn>cku robotu i tvor~e sotrudn>ctvo i na Va{o doprino{enw rozvox su~asnogo informovany na ruskim yziku. Kolektiv NVU „Ruske slovo” Vi~na mu pamyt, po~itovanw i slava!

Roku 1925. narodzela {e FEBRONA odata SAKA^

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 14. decembra 2013. roku napolny {e dva smutni roki yk nas zanav{e ohabel na{ mili

MIHAL GRUBENY (1939–2011) Pamytku na jogo lxbov i dobrotu vi~no budu ~uvac supruga Nata, dzivka Lxbka, unuki Ivan i unuka Sany Spo~ivaj u mire Bo`im!

NA ZDOGADOVANW

Upokowla {e 28. oktobra 2013. roku u 88. roku `ivota.

D>do Andri i baba Mariy, yk i >h dzivki Irina i Febrona, pohovani na “Velqkim ruskim temetove” pri svo>h mu`oh Pamytku na n>h ~uva unuka i Irinova dzivka Leona Tama{-]awr co `iw u Novim Sadze Spo~ivajce u mire Bo`im!

YKIM GOLIK (10. HII 1984 – HII 2013)

LEONA GOLIK (16. HII 1995 – HII 2013)

YKIM GOLIK (17. IV 2001 – HII 2013)

z Ruskogo Kerestura <h najmil{i


ROZVAGA

16

HOBE

КОЦУРСКИ БЕНД “ДЕМИҐОД”

ЗОЗ РУСКО СЛОВСКЕЙ РОБОТНЇ

ДО НОВИХ ПОБИДОХ

Юлиян Пап БАЧИ ДЮРА З КЕРЕСТУРА

ПРАВДА ИСТА, НЇКОМУ НЄ ГУТОР

До бра за ба ва. Со бота вечар. Адре са – Зомбор „Café de Sol”. У финалу фестивала „Млади то музика” наступели три бенди: Дефект Ґлория з Оджаку, Здружена псевдо-система зoз Зомбора и Демиґод з Коцура. У ревиялней часци наступали уж познати бенд Нєозбильни песимисти хтори попри представительох Канцелариї за младих з општинох Вербас, Оджак и Зомбор були и члени жирия.

тво медзи коцурским бендом и Едукативним центром зоз Зомбора. – Нови людзе, нова публика. Барз нас интересовало чи нас прилапя и як нас прилапя. Чудне и инспируюце чувство знац же ше пачиме дакому хто обєктивни. Уж зме почали робиц на нових „стварох”, маме три авторски пи-

Кед живот чежки, а бриґи скрити, цо би повед наш поет, вец найлєпши лїк чловекови – гумор. Праве на тоту тему тей єшенї вишла кнїжка, друга по шоре у тей сериї, “Бачи Дюра з Керестура – ПРАВДА ИСТА, НЇКОМУ НЄ ГУТОР” автора Юлияна Папа. У нєй ше на гумористични способ описує нови актуални подїї у валалє и дружтве, алє и таки цо ше збули у блїзшей и дальшей прешлосци.

О таких подїйох людзе приповедали кед шедзели на драже под хижу, у дружтве при машини кед ше тлачело, або вжиме под пецом. Гумор зачувал наш здрави дух, аж и теди кед ше дахто найдзе увредзени и кед ше “препозна” у тим викривеним жвератку. Найчастейше то наша власц, а часто и зявеня у дружтве, або власни хиби: суєта, галавосц, лєнївосц, глупосц... Пред нами интересантна кнїжка у хторей автор на лєгки и гумористични способ описує дзепоєдни подїї дожица у Керестуре, углавним у першей половки прешлого вику. Описує и неґативни зявеня, алє тиж з благим гумором и благу иронию. Бачи Дюра з Керестура традицийни, конзервативни Руснак хтори ше зочує з огромну пременку у остатнїх двох-трох деценийох у своїм окруженю. Окремну увагу заслужує авторова язична енерґия, збита до простих алє ядровитих висловох, котри сиґурно заплюшню з язиком и даяки други побрежя. То чисти, ясно розумлїви автентични руски язик. То язик наших предкох, язични перли яки праве ґу таким текстом и швеча, хтори у тей кнїжки зачувани од забуваня. Читаюци тоту кнїжку, дакеди маме упечаток же з нєй прегваряю нашо народни приповедаче чийо твори представяю праву скарбнїцу краси нашого язика. Кнїжку видало Дружтво за руски язик, литературу и културу. Видаванє кнїжки финансовала Руска фондация. Кнїжка кошта 200 динари, а мож ю купиц при заступнїкох “Руского слова” и у кнїжкарньох по наших местох.

Direktorka MARTICA TAMA[ *** Odvi~atelqni redaktor dr BORIS VAR]A

Же ше финалисти добре представели гутори и факт же бул полни клуб, а найвецей симпатиї публики и самого жирия мал бенд Демиґод з Коцура. – Возбудлїве чувство пойсц даґдзе далєй и наступац пред подполно нєпознату публику. Мали зме трему, нє знали зме як нас прилапя, алє кед зме вишли на бину шицки обаваня нєстали – гварела Танита Ходак хтора шпива у побиднїцким бенду. Же су задовольни з наступом и же би сцели ище, гутори факт же уж порадзене дальше сотруднїц-

снї, а до конца рока сцеме поробиц ище два. Амбиция нам же бизме до конца 2014. рока видали голєм демо-албум, алє будземе робиц на тим же би то бул студийски албум – виявел Оливер Лондрович, басиста и фронтмен бенда “Демиґод”. Проєкт „Активованє младих зоз Зомбора, Оджаку и Вербасу за креативне лєто 2013” реализовал Зомборски едукативни центер у партнерстве зоз Канцеларию за младих Зомбора, Оджаку и Вербасу, а зоз потримовку Министерства младежи и спорта Републики Сербиї. Г. П.

K RI@ALQKA

ГОРИЗОНТАЛНО: 1. Напой без фарби, смаку и паху; 5. Индонезийска рупия, скр.; 6. Ритем; 7. Оптични системи дизайну (Optical Systems Design), скр.; 9. Вдеренє; 12. Доокола, наоколо; 14. Овчар, тот цо чува овци; 16. Учителька зоз Дюрдьова (1921–2004), на слики; 19. Meтa; 20. Осєцке Дружтво тенисерох, скр.; 21. Универзитет у Беоґраду; 22. Тото цо ше шнїє; 23. Присмачка и минерал у людским костираню (NaCl); 25. Чуло слуха, множина; 26. Мегки знак; 27. Вредно; 28. Авто ознака за Рашку; 29. Мера за поверхносц; 1

Ƈ 7

2

3

5

8

Ƈ Ƈ

12

4

13

16

9

Ƈ

6

10

14

17

19

Ƈ

22

Ƈ 26

Ƈ

23

Ƈ

20

24

Ƈ

27

29

Ƈ Ƈ

32

33

30

Ƈ

31

Ƈ

Ƈ

34

13. DECEMBER 2013.

PRAVDA ISTA Ba~i Dxra z Kerestura

Пише: Юлиян Пап Була раз у валалє єдна справди барз вредна нєвеста. Гварели же є у тим на мацер, а же єй и баба така була. У шицким була точна. Кресцанка! То ше видзело уж накадзи ше вошло до їх двора. Заградка була як намальована, кажди квецик, кажди конарчок допатрени. Заграда чиста, окопана, шори прости, дражки позаметани. Обисце попораєне, вшадзи шор як у апатики... Знала и увариц, упечиц, та и ушиц. А кед ше прибрала, кажде ше за ню огляднул. Озда ище єдна така анї нє була у валалє. Чловек єй тиж бул вредни, алє баржей ше старал о полю и статку, а о шору у обисцу нє барз дзбал. Нє мал нїч процив того, алє гнєтка поталябал по керпарох у преднєй хижи, лєгнул у шматох на засцелєну посцель, або вшадзи наплюскал кед ше умивал у лаворе. Жена го прето нє гандровала, алє нє було єй право. Старала ше о нїм як жена, аж и нато, алє волєла кед єй чловек – нє дома. Єдного лєта, по косидби и тлачидби, жена почала нагваряц мужа най идзе даґдзе до купелї або до горох, одпочинуц. Як гуторела, вон то заслужел кед тельо роби, а до ламачки и так ище було далєко. Мужови ше пачела идея одпутовац даґдзе, алє му було подозриве же чом го жена посила самого з дому. Аж себе почал думац же чи його винчана нє ма даяки нєчесни плани! Алє на концу пристал пойсц, голєм так гварел. Жена му спаковала куфер и любезно го випровадзела. Чловек пошол до першого места, побул там до змерку, а вец ше ноцну годзину врацел до валалу. Пришол блїзко ґу свойому дому. Патри, шицко погашене. Пробує капурку, замкнуте. Дурка на облак, нїхто нє отвера. Справди, подозриве. Дзе же му жена? Вошол чловек до двора през заграду од сушеда, дурка на вонкашнї дзвери. Отвори му жена, облєчена, алє як зоз спаня. Лєжала у удзверйох на заглавку, закрита з покровцом! – Га, добре, цо робиш ту? – пита ше єй. Лєдво потолковала чловекови же попораєла обисце, та ше сцела науживац у нїм. Жаль єй було посцель губиц, та ше скруцела на прагу же прешпи ту до рана, а вец ше знова наприпатра на шор яки вечар зохабела. Прето и послала мужа до купелї. А вон єй погубел план... – Справди ши кресцанка! – гварел єй. Цо знал инше. О тей подїї ище длуго приповедали жени на праткох док предли, а єдна пред другу баржей твердзела же то було – правда иста.

30. Освоїц, забрац (беш.); 32. Автобусна станїца, скр.; 34. Енерґия. ВЕРТИКАЛНО: 1. Орудиє за хаснованє у загради; 2. Применовнїк; 3. De pres sion Re se arch Unit, скр; 4. Ампер; 6. Реготанє, прегласне шмеянє; 7. Тот цо ма вельки очи; 8. Часц меблю на хторим ше шедзи, назва турского походзеня; 10. Место дзе ше народзела у хторим робела и дзе похована учителька Агафия Провчи; 11. Regional Arts Victoria, скр.; 12. Горенє; 13. Иницияли 11 писателя и учителя, Олєяр 15 (1914–1998); 15. Посцерац; 16. Авро-мото союз, 18 скр.; 17. Нє празна; 18. Important Bird Area, скр.; 21 23. Нота солмизациї; 24. Ƈ Орґанизация ловарских 25 здруженьох, скр.; 25. University Research Admini28 stration, скр.; 27. Префикс у значеню: пред, скорей; 29. Атом; 31. Злучнїк у зависних виреченьох; 33. Скакач у шаху.

РИШЕНЄ KRI@ALQKI ZOZ 49. ^ISLA: 1. Пат; 4. ТЕ; 5. АЗ; 7. Янко Рац; 10. Образ; 11. Гад; 13. СЛ; 14. Розриц; 16. МУ; 17. КН; 18. А; 19. Икра; 21. Удац; 24. OА; 25. МКР; 26. Круна; 29. Або. veronikavujacic@ruskeslovo.com

* “RUSKE SLOVO” – glasn<k po ruski * Vihodzi ka`dogo piytku * Snovatelq Nacionalni sovit ruskej nacionalnej men{ini * Vidava NVU “Ruske slovo” u Novim Sadze * Per{e ~islo vi{lo 15. xniy 1945. roku u Ruskim Keresture * Adresa: NVU “Ruske slovo”, Bulevar o{lwbodzeny 81/7, 21000 Novi Sad * Redakciy: zamen<k odvi~atelqnogo redaktora – Mihal Simunovi~; redaktore/ki – Dxra Vina>, Miron Gornyk-Kuhar, Mihajlo Zazulyk, Aleksandar Palan~anin, Olena Plan~ak-Saka~, Slavica Fejsa; novinare/ki – Mariy Afi~, Silvester Dorokhazi, Vladimir D>tko, May Zazulyk, Gelena Papu}a, Ivan Sabado{ * Yzi~na redaktorka – Bla`enka Homa-Cvetkovi~ * Lektorka – Ysmina Dxran>n * Podobovi redaktor – Lxbomir Sopka * Tehn<~na redaktorka – Lxpka Cve>~; kompxterski obrobok – Veronika Vuy~i~, Mariy Gudak, Tany Salonta> * Te le fo ni: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Te le faks 021/528-083 * Predplata za cali rok: u `emi 1 500 dinari, a u ino`emstve 100 evra * @iro-rahunok u Banca Intesa 160-923244-82 * Devizni rahunok Raiffeisen BANK a.d. Beograd 26 5100000002458904 * Rukopisi {e nw vraca * Drukuw “Dnevnik” Goldin} Novi Sad * E-mail: ruske@EUnet.rs * Web site: www.ruskeslovo.com *YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Drukovani tira` 2 300 *

Ruskeslovo 50 3555  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you