Issuu on Google+

GLASN<K PO RUSKI www.ruskeslovo.com

ROK LXIX ^ISLO 45 (3550)

NOVI SAD, 8. NOVEMBER 2013. ROKU

CENA 30 DINARI

ПОДПИСАНЕ СПОРОЗУМЕНЄ ЗОЗ ЗАКАРПАТЙОМ

VODA ZA PICE – PO@IVA Ozda n< od ~ogo tak nw zavi{i zdravw lxdzoh yk od (nw)kvalitetnej vodi, bo x ka`di dzenq piwme. Na{o zdravstvo i der`ava tro{a barz velqki sredstva za l<~enw horotoh co nastavax pre hasnovanw nwkvalitetnej vodi, a toti sredstva bi, u stvari, trebalo ulo`ic do postavyny novej mre`i vodovodu i za dosta vanw kva li tet nej vo di za pi ce, zaklx~ene na tribini kotra otrimana {tredkom oktobra u Novim Sadze na temu “Yku vodu piwme”. Na tim shod ze be {e do va ne o problemох – yk {e boric zoz arsenom i `elwzom u Ba~kej i Banatu? Yk ri{ic problemi vodi za pice pri filtrovanx deterd`entoh i ~i gro`i kanalizaciy ~istoti vodi u Novim Sadze i vek{ih varo{oh? BOK 6.

Документ леґализує и олєгчує медзинародну черанку науковцох,

студентох и школярох, як и сотруднїцтво медзи институциями у обласци култури и видавательства зоз Войводини и Закарпатскей обласци. У наиходзацим чаше приоритет Заводу за културу войводянских Руснацох на медзинародним планє будзе подписованє подобних документох з реґиями у Словацкей, Польскей и Мадярскей дзе жиє руска заєднїца. Тоти держави членїци Европскей униї, та спорозуменя з їх реґиями понукаю можлївосц лєгчейшого приступу ґу ЕУ фондом наменєним за реґионални партнерства, як цо то Дунайска инициятива

POPULARIZACIY KONЇCKOGO KLUBU “RUSIN”

BOK 3.

N NA AY YV VI I КУЛТУРА

Почина “Костельникова єшень”

БРАЗИЛСКА ДЇЮ-ДЇЦУ – ЛЮДСКИ ШАХ Студентка Факултета спорта и физичного воспитаня Шейла Зарубица зоз Руского Керестура два роки тренира нєзвичайни борительни спорти – бразилску дїю-дїцу и ґреплинґ. Шейла репрезентативка Сербиї, на державним змаганю завжала друге место, була штварта у Европи и перша у держави. – То баржей хлопски спорти и слабо их тренираю жени. Тебе дахто дави, а ти ше мушиш опущиц и роздумовац як ше витаргац, а нє маш доток воздуху до мозґу як треба. Чуєш себе як дихаш и як ци шерцо биє и аж ше билєє пред очми, а ти мушиш роздумовац як ше вицагнуц. То таке як борба за живот – гвари Шейла.

Програма на 9. боку

НАШО МЕСТА

Спорне орезованє древкох у Дюрдьове

Ivan Medw{i predsidatelq Kon<ckogo klubu “Rusin”, a ma lwm 21 rok. ^len w Kon<ckogo klubu “Rusin” u` decenix, a u ynuare togo roku w vibrani i za predsidately. – Udalo {e mi or}anizovac taki obegovany na konqoh na htorih bulo velqo na|ivitelqoh i naisce {e nazdavam `e Klub po svowj aktivnosci postanw poznati nw lwm u Keresture. Okrem obegovanьоh, staram {e i o drugim. I gipodrom treba `e bi bul u{oreni, treba kon~ic i z dokumentacix, i starac {e o pedi}reu konqoh i <h u~astvovanx u obegovanqoh. Na{im lxdzom to nwzvi~ajne, alw lxdze na strani htori {e z tim zan<max, bar`ej {e zakladax za toto `e bi mladi buli na tih va`nih i podobnih funkcijoh – gvari Ivan. BOK 13.

BOK 4.

BOK 13.

BOK 11-12.


2

TI@NQOVN<K

8. NOVEMBER 2013.

NA[A TEMA АНАЛИЗА: ЯК ДАКЕДИ ГЛАСАЛИ КОЦУР И ВЕРБАС Пише: Иван САБАДОШ, предсидатель Одбору за информованє Националного совиту Руснацох

ЗАКОНИ СКРАЮ СУДЬБУ МЕДИЙОХ

Одбор за информованє Националного совиту Руснацох

роботне цело хторе тей чолней и ношацей институциї нашей културней автономиї помага у витворйованю зверених правох у обласци медийох. Нєполни рок назад, як нового предсидателя Одбору за информованє застал ме при кончистим єден обсяжни процес – виробок Националней стратеґиї Руснацох. У началним тексту представена ясна визия як би найдалєй по 2020. рок мало випатрац нашо информованє, алє скоро зошицким остали занєдзбани потребни технїчни, кадровски и орґанизацийни предусловия же би визия нє остала лєм красна намира. Голєм часц препущеньох одклонєна з Додатком, свойофайтову „интерну” медийну стратеґию хтори на инициятиву и зоз потримовку Одбору за информованє вєдно виробели представителє шицких наших редакцийох и Новинарска асоцияция Руснацох, а друковани є коло Националней стратеґиї. Особнє тримам же то значни успих Одбору и добра подлога, гоч ище вше нє указує конкретни резултати. Ниа чом. Уж цали рок у держави тирва напарти процес приношеня цалого пакета медийних законох хтори наклада Медийна стратеґия Сербиї по 2016. рок. У медзичаше, кулминовала криза явних медийних сервисох, окреме нашого РТВ, та и ту наявени закон хтори ма ришиц нагромадзени проблеми... Цалу тоту епопею осторожно провадзи и Одбор за информованє. Фундаментална заувага, гранїца прейґ хторей нє годно, а по моїм думаню анї нє шмеме прейсц, то нєдостаточно арґументоване инсистованє законодавца же шицки медиї муша буц приватизовани, а держава, односно єй буджет, виключени з медийней сфери. Одбор теди урядово реаґовал и спозорел же би у тим случаю перши страдали, а найскорей и скапали, локални општински електронски медиї, а потим хто зна дзе би ше погибель закончела... Роздвойованє медийох и держави наисце єден зоз сущних процесох у демократизациї дружтва, алє ше якошик вше прецихнє же и вон ма предвидзени винїмки, а нєт лєпшого прикладу як цо медиї меншинских националних заєднїцох. Скромни комерциялни

Национални совит Руснацох практично найвекши порядни финансиєр дньовей информативней аґенциї Рутенпрес, а у Одборе маме єдинствене становиско же за инфо-сервис хтори каждодньово на вислуги и широкому публикуму, вредзи опредзелїц вецей як половку рочного буджета Одбору за информованє потенциял и найчастейше нєвелька политична моц у першим шоре их кандидую до катеґориї за хтору вредзи институт позитивного дискриминованя, а хтори голєм остатнї 70 роки припознати и глїбоко укоренєни у нашей правней системи. На концу концох, очуванє уровня здобутих правох наклада и важаци републични Устав. Дараз випатра же ше законодавец, представителє фаховей явносци и меншински национални заєднїци медзи собу анї наисце, анї фиґуративно нє розумя, та заєднїцки и усоглашени становиска шицких заєднїцох заступа Кординация националних совитох як релевантни собешеднїк державних институцийох. То медзитим лєм „технїчне” ришенє, а нїяк нє значи же Одбор за информованє вецей нє дзба о тематики хтора може одредзиц обстоянє наших руских медийох. Медзитим, най нє будзе же Одбор за информованє лєм чека видзиц же кадзи бабу водза. Там дзе могло цошка поробиц, тримам же буду длугорочни ефекти. Национални совит Руснацох нєшка практично найвекши порядни финансиєр дньовей информативней аґенциї Рутенпрес, а треба визначиц же у терашнїм зволаню Одбору за информованє маме єдинствене становиско же за инфо-сервис хтори каждодньово на вислуги и широкому публикуму и шицким руским медийом, вредзи опредзелїц вецей як половку рочного буджета Одбору. Як значне тиж тримам и запровадзене блїзке сотруднїцтво Одбору за информованє и Новинарскей асоцияциї Руснацох. Факт же ше нашо медиї нєшка финансую з буджета, та им найчастейше нєдоступни пенєж з других державних жридлох, хтори у вичерпуюцей економскей кризи озда ище єдини нє цалком висохли. З другого боку, здруженя гражданох як цо нєшка НАР, а наютре можебуц ище даєдно, маю право виступац на таких конкурсох. Гоч зме шицки свидоми же то церньовита драга, заш лєм є кед нє драга, голєм дражка, та верим же у наступним периодзе подобни “симбиози” годни мац перспективу.

ПОЛИТИЧНИ РОЗЛИКИ НЄ ПОДЗЕЛЄЛИ СУШЕДОХ Pi{e: Силвестер ДОРОКХАЗИ

Одкеди у Сербиї запровадзена вецейпартийна система, уж треци раз валалска власц у Коцуре нє будзе иста як власц у вербаскей општини. Тераз у Месней заєднїци демократи, у општини напредняки, та ше велї питаю же як то будзе функционовац?

Кед початком дзеведзешатих рокох прешлого вику запровадзена вецейстранкова система, по 1996. рок Социялистична партия Сербиї мала абсолутну векши- було подзвигнуц квалитет живота у ва- заєднїци демократи знова мали векшину у општини Вербас и у шицких єй ме- лалох же би бул таки як и у самим Вер- ну. По 2008. рок отримани уровень сосних заєднїцох. Правда, у месних теди баше, насампредз злєпшац комуналну труднїцтва хтори оможлївйовал функбули совити хтори вибрани ище осемдзе- инфраструктуру – здогадує ше Рафаил ционованє валала. Теди вибудована шатих, алє у сущносци, шицки вони були Русковски – Гоч сом бул зоз Коцура, драга од Коцура по Змаєво. Правда же валал нє бул привилеґовани пре скоре- є широка лєм три метери, та за ню нє “на линиї” општинскей власци. На локалних виберанкох 1996. року йши “демократски стаж” алє фаховци достата транспортна катеґоризация и социялисти потвердзели свою домина- одредзовали дзе ше ма викопац студню дошлєбодзенє, алє затераз то єдина цию на општинским уровню и у шицких або у хторим валалє и на хторей лока- драга хтора Коцурцом скрацує путовавалалох вербаскей општини, окрем у Ко- циї треба поставиц трафо станїцу. Же у нє до Нового Саду и барз им помага. – Думам же зме и теди нє преходзели цуре, дзе теди прешвечлїво победзела тим периодзе у Коцуре поробене веДемократска странка. По 2000. рок, як цей як индзей то прето же зме вошли горше од месних заєднїцох хтори були ше теди гуторело, Коцур бул “єдина жов- до партнерства зоз АДФ-ом хтори за пето-белава точка у червеней општини”. Кед ше нєшка, зоз дистанци од 17 ро- йц роки до проєктох у кох патри на тот период, мож повесц же валалє уложел коло Коцур пре свойо политичне опредзелє- 15 милиони динари, нє нє прешол горше од других валалох цо було приблїжно як у општини Вербас. Було ситуациї кед тедишнї пейц рочни идеолоґийни розлики спомалшовали самодоприноси. У истим периодзе, и сотруднїцтво општини и валала, алє було и периоди кед шицко функционова- други валали од опло як треба. Углавним, општинска власц пре иншаке “БУДЗЕМ ГЛАСАЦ ЗА ВАС политичне опредзелєнє нє ДОК ПОБЕДЗИЦЕ!” “покарала” Коцур, и валал компатибилни з општинску дзелєл судьбу сушедох у Дзеведзешатих, Коцур и Коцурци були познати як структуру. Аж ми ше видзи же вербаскей општини. “тварди” демократи. Пред виберанками, активисти ДС зме дараз дацо достали и презоз Коцура одходзели до других валалох вербаскей општито же векшина у општини нє Часи ДОС-а ни лїпац плакати бо там нє було хто, лєбо точнєйше поведзено, нїхто нє шмел ризиковац. Коцурци тиж орґанизова- сцела же би випатрало же ше Коцурцом вимсца пре иншаке На локалних виберанкох ли и предвиберанково трибини по околних валалох. после октоберских пременНа єдней такей трибини концом дзеведзешатих рокох политичне опредзелєнє – толкох 2000. року у вербаскей у Савиним Селу, на сход пришли числени Коцурци, да- кує Русковски, и гвари же по општини победзели странки скельо домашнї активисти и ище даскельо потенциял- його искустве, функционованє ДОС, а Коцур тоту побиду ни гласаче. Присутни з увагу слухали предвиберанково валалскей власци, кед у оплєм потвердзел. Коцурец бешеди, а на дзверох сали стал єден старши челєднїк и штини иншака политична опРафаил Русковски бул ви- тиж слухал викладаня. Кед го волали най и вон войдзе ция, найбаржей завиши од брани за предсидателя Оп- нука и шеднє, лєм одмахнул з руку. Алє, у єдней хвиль- схопносци и инвентивносци особох хтори шедза у Совиту штини Вербас а на покраїн- ки и вон почал кляпкац. Актере трибини ше му питали же чи будзе гласац за Месней заєднїци. ским уровню бул меновани за покраїнского секретара за нїх и чи поможе же би демократска опция победзела? – Шицко крашнє бешедуєце и будзем за вас гласац, информованє. На чолє опЧежше без самодоприносу штини бул по 2002. рок кед, алє док придзеце на власц! – одвитовал челєднїк. Од яри 2009. та по 13. октопо законскей обовязки, вибрал остац покраїнски секретар, а чол- штинскей власци достали инвестициї бер того року, знова демократи були на не место у општини Вербас превжал як и Коцур, а нєпорозуменя на релациї власци и у општини и у коцурскей МеМилан Станимирович. У периодзе од МЗ Коцур–Општина Вербас було и те- сней заєднїци. Цо и кельо у валалє по2000-2004. рок, у Коцуре вельо поробе- ди, гоч и у општини, и у валалє на вла- робене, зна ше. О тим чи поробене досц чи могло вецей, єст процивставени дуне, а тоти штири роки сиґурно же за ва- сци були странки зоз истей опциї. маня. После остатнїх локалних вибелал, у цалей його историї “найхасноранкох, ознова розлични опциї буду витши”. Медзитим, нє було то пре приРадикали и демократи тримац власц у валалє и у општини. Девилеґовани статус валала, алє прето же На локалних виберанкох 2004. року у мократи достали абсолутну векшину, та Коцур вошол до пейцрочней програми општини победзела коалиция Сербскей маю осем од дванац членох Совиту Меамерицкей фондациї за розвой АДФ. – Кед зме 2000. року превжали оп- радикалней странки и Демократскей сней заєднїци. Алє, нє треба забуц же штину Вербас, основне опредзелєнє странки Сербиї, а у коцурскей Месней на виберанкох за општински парламент и у Коцуре прешвечлїву побиду однєсла лїстина Сербскей напредней странки, та би нове руководство Lx. SOPKA Општини Вербас тот факт вшелїяк требало мац на розуме. Ище цошка барз важне за приповедку о вербаским “локалу”. По 2009. рок, Коцурци мали запровадзени самодопринос з хторим ше ришовало валалски проблеми за хтори тедишня општинска власц “нє мала слуха”. Валал мал свой динар и нє мушел ше за шицко модлїц Општини. Алє, од 2009. року у Коцуре нєт самодоприносу цо и потераз на даяки способ очежовало, а найскорей же и надалєй будзе очежовац роботу Совиту Месней заєднїци Коцур. Kед ше будзе почитовац демократски институциї, локални интереси гражданох и кед ше будзе инсистовац на сотруднїцтве, а нє на конфронтациї, вец би Коцур нє требал церпиц политични пошлїдки прето же иншак вибрал. TRADE MARK


3

TI@NQOVN<K

8. NOVEMBER 2013.

TEMA ТИЖНЯ

STANOVISKO

СПОРОЗУМЕНЄ АП ВОЙВОДИНИ И ЗАКАРПАТСКЕЙ ОБЛАСЦИ УКРАЇНИ

РУСКА РЕҐИОНАЛНА ИНИЦИЯТИВА Пишу: M. ZAZULYK I. SABADO[

Окрем подписаного спорозуменя зоз Закарпатйом, интензивно ше пририхтує и подобни документ з Прешовским самоуправним крайом у Словацкей. На медзинародним планє приоритет у 2014. року будзе подписованє спорозуменьох з реґиями у Польскей и Мадярскей дзе жиє руска заєднїца

Найзначнєйша информация прешлого тижня у нашей явносци була же стреду, 30. октобра, Спорозуменє о медзиреґионалним сотруднїцтве АП Войводини и Закарпатскей обласци України у Ужгородзе подписал и лєнє з меншим числом школярох як закон нох як националней меншини – гвари Папуґа. предсидатель Закарпатскей обласней дер- предписує. Кед шицко будзе функционовац як Предсидатель Рускей матки и член жавней администрациї Олександр Ледида. задумане, кед голєм по двойо-тройо школяре Националного совиту ище раз повторел же После того як є 11. септембра прилапене на зоз Закарпатя приду до першей класи нашей подписане Спорозуменє барз добре, медзиВлади АП Войводини, исте Споротим, зауваги и нєдостатки у членох зуменє подписал покраїнски пре4, 6, 8 и 9 вшелїяк треба виправиц. миєр Боян Пайтич, а до закарпатСлово о одредзеньох о факултативскей администрациї на подпис ним ученю лєм українского язика, особнє го придал посланїк у Скупорґанизацийох хтори окреме спомштини Войводини и предсидатель нути у Спорозуменю и видавательНационалного совиту Руснацох ней дїялносци, тиж лєм по українСлавко Рац. ски и по сербски, а за хтори нєясно На шветочней подїї присуствовачи су пошлїдок технїчного препули и предсидатель Вивершного щеня, чи свидомого опредзелєня орґану НС Йовґен Мудри, дирекукраїнского подписнїка. тор Заводу за културу войводянских Руснацох мр Серґей Тамаш, Штредня школа лєм початок предсидатель ВАНУ и шеф Оддзелєня за русинистику ФилозофскоДиректор Заводу за културу вого факултету у Новим Садзе акадейводянских Руснацох Серґей Тамик Юлиян Тамаш, як и ректор Чолнїки Закарпатскей обласци з делеґацию войводянских Руснацох маш особнє барз заслужни же Ужгородского националного униСпорозуменє подписане. Як найверзитету Федир Ващук. Як визначел Славко Ґимназиї, то наисце будзе барз, барз добре – значнєйше у нїм, визначує факт же документ Рац, подписованє Спорозуменя наисце исто- наздава ше директор Хома. Дополнюєме же першираз дава наисце институцийни рамик рийна подїя за покраїну Войводину, бо пер- нєшка у керестурскей штреднєй школи тройо за сотруднїцтво и инициятиви у обласци кулшираз вязи и сотруднїцтво наших реґионох школяре зоз Закарпатя, було их найвецей пе- тури, образованя, науки, спорту... Опредзелєдзвигнути на официйни уровень, а ґуберна- церо, а єден у Керестуре уж и матуровал. ня з рамикового документу, яке Спорозуметор Ледида наглашел же ше рахує нє лєм на нє, буду конкретизовани у 2014. року, так же оживйованє економского сотруднїцтва, алє и би вельо скорей пред початком нового школПромоция Ґимназиї на Закарпатю на розвой културних и наукових вязох. Бешеского року мало буц познате як ше будзе оддоване о планох за конкретну акцию у облаНашо собшеднїки визначую же початком вивац черанка штредньошколцох и студенсцох хторе подрозумює Спорозуменє, а то идуцого рока заплановане отримац промоциї тох, цо наведзене як приоритетни циль кед розвой вязох у науки и образованю, култури Ґимназиї “Петро Кузмяк” у Мукачове и ше нашо институциї уключели до пририхтои уметносци, туризме и спорту. Ужгородзе, и у населєньох у їх обласцох. И ваня Спорозуменя АП Войводини и ЗакарСлавко Рац и предсидатель Рускей матки и патскей обласци. После представяня ҐимнаШветовей ради Руснацох/Русинох/Лемкох зиї на Закарпатю, обчекує ше же на рок у Приоритет Националного совиту Дюра Папуґа хтори и член НС Руснацох гва- априлу до Войводини придзе привредно-кулПредсидатель НС Руснацох Славко Рац на- рели же и дотераз, а и на шлїдуюцих презен- турна делеґация Закарпатскей обласци, а у глашел же инициятива Националного совиту тацийох Школи, помогнє и началнїк за мла- истим периодзе Ужгородски универзитет Руснацох, порушана ище 2010, после трох деж и спорт у Мукачовским реґионє, член орґанизує вельки медзинародни сход о Шеврокох конєчно зажила: Шветовей ради РРЛ Микола Бобинец, хтори ченкови, цо будзе нагода за подписованє – Треба наглашиц же окрем нашого Сови- бул и єден з найзаслужнєйших за дотерашнї ”Писма о намирох” медзи тоту академску ту, за инициятиву спочатку нє було вираже- приход тамтейших школярох до Керестура. установу и Универзитетом у Новим Садзе. не вельке интересованє анї АП Войводини, Вєдно з делеґацию з Войводини и Бобинцом, Тамаш наявює же у наступним чаше Завод анї Закарпатскей обласци. То нє бул приори- задумане же праве бувши и терашнї школяре планує подписац и єдну файту спорозуменя о тет єдней и другей влади, алє лєм нас, Русна- керестурскей Ґимназиї зоз Закарпатя буду и сотруднїцтве зоз Закарпатским народним хоцох, бо зме жадали же би нашо нєурядором – професийним музично-танєчво вязи постали официйни – гварел Рац, ним ансамблом з Ужгороду, чийо фаОЛЄГЧАНЄ И СТУДЕНТОМ и повторел прецо Спорозуменє насамховци би помогли и у квалитативним предз важне за войводянских Руснацох: Докторант на нашим Оддзелєню за русинисти- подзвигованю роботи у наших КУД, а – Же би нє були утаргнути нашо здобу- ку Александер Мудри 2008. року плановал мастер плановани и партнерства з тамтейшити права, як цо то штредньошколске студиї уписац у Ужгородзе. Медзитим, кед пошол ма музеями, театрами... образованє по руски, жадали зме тото до України, випадло же може студирац лєм як и По його словох, нєшка ше интенСпорозуменє, а подобни документи тре- кажди студент з иножемства, односно плациц пол- зивно пририхтує и подобне спорозуба подписац и зоз другима державами у ну школарину, понеже универзитети у Новим менє з Прешовским самоуправним реґиону дзе жию Руснаци. Думам же ми, Садзе и Ужгородзе нє мали урядове спорозуменє. крайом у Словацкей, хторе би могло – Поведзене ми же ситуацию годно ришиц, алє буц подписане до конца рока. Докуяк Руснаци, нє треба же бизме ше операли лєм на держави у хторих жиєме, алє аж за шлїдуюци академски рок. Нє мал сом дзеку мент хтори пририхтую Завод за кулвше баржей и на реґиони, бо перспекти- тельо чекац, та сом ше врацел до Нового Саду – бе- туру войводянских Руснацох и Пова у медзиреґионалним повязованю. До- шедує Александер Мудри. країнски секретарият за медзиреґиобре же зме спознали же так думаю и на налне сотруднїцтво и локалну самоуЗакарпатю. єй найлєпши промотере на представяню ро- праву будзе дефиновани як “Виява о намиТераз, кед є конєчно подписане, предсида- дичом и потенциялним новим школяром. рох”, понеже Влада Войводини у медзичаше тель НС наглашує же на першим месце кереПредсидатель Рускей матки и Шветовей кориґовала правилнїк о медзиреґионалних стурска Ґимназия, бо школяре зоз Закарпатя ради РРЛ Дюра Папуґа гвари же тота орґани- спорозуменьох. Но, по змисту, обсягу и правурядово, зоз їх свидоцтвом, ту цалком поряд- зация почувствовала потребу за реґионали- ней моци будзе исти як и Спорозуменє зоз но годни предлужиц школованє. Наявюує же зованьом Ґимназиї по руски ище 2008. року, Закарпатску обласцу. Совит голєм пецерим загранїчним ґимнази- так же вєдно з директором Школи Янком ХоДиректор Заводу за културу войводянских ялцом додзелї и стипендиї. Же Спорозуменє мом уж теди розпочали мотивованє младих Руснацох гвари же и у 2014. року приоритет риши велї скорейши проблеми, потвердзел и зоз Закарпатя за школованє у Керестуре. тей установи на медзинародним планє будзе директор керестурскей Школи ”Петро Ку– Дотерашнї контакти на тим планє ишли подписованє подобних документох з реґиязмяк” Янко Хома: прейґ здруженьох гражданох, орґанизацийох и ми у Польскей и Мадярскей дзе жиє руска за– Мали зме одредзени почежкосци з осиґу- з потримовку ШР РРЛ, нїяк приватно, як то єднїца, як и операционализованє уж подпираньом школярох з України у нашей Школи, хтошка гварел, алє ше складам же тото со- саних документох. поведзме, кед ше дахто з нїх похорел, та до лї- труднїцтво треба увесц и до урядових орґанох – Окрем же на медзиреґионалним уровню кара мушел исц на люцку здравствену кнї- нашей Покраїни. Важне повесц же з тим до- повяжеме шицки держави дзе жию Руснаци, жочку и картон. Нє були урядово приявени полнюєме число дзецох у нашим ґимназий- значне же то держави членїци Европскей анї у интернатскей евиденциї и були, най те- ним оддзелєню, алє и же тоти штредньошкол- униї, та спорозуменя з їх реґиями понукаю раз так повем ”на чарно” у Доме, як дочасово ци з иножемства, после студираня русинисти- можлївосц лєгчейшого приступу ґу ЕУ фонгосци – бешедує директор Хома и толкує ке- ки на факултетох у Новим Садзе, Прешове, дом наменєним за реґионални партнерства, льо Спорозуменє годно значиц за Школу: Кракове, лєбо Нїредьгази, цо тиж єден з циль- як цо наприклад и Дунайска инициятива – – Остатнї роки уписує ше мале число шко- ох їх приходзеня до нас на штредньошколске гвари Тамаш и надпомина же и Закарпатска лярох до нашого оддзелєня Ґимназиї, тераз школованє, єдного дня дома годни преподавац обласц провадзи тот шлїд, понеже уж ма подмаме лєм 11 першокласнїкох, та кажди рок русински язик. Русински язик у України уж писане спорозуменє з Прешовским самоумушиме глєдац согласносц Покраїни за оддзе- припознати, а рихта ше и припознаванє Руси- правним крайом у Словацкей.

Pi{e: Мирослав ЗАДРЕПКО

КОСОВСКИ ВИБЕРАНКИ Демократски виберанки найбаржей нє одвитую тим цо потераз могли „ловиц у мутним” Внєд зелю на Ко сове отримани локални виберанки, перши од 1999. року хтори потримали и ко совски и сербски институциї. И єдним и другим було важне же би тоти виберанки були отримани и же би ше формовало институциї котри би припознала и Сербия и Ко сово. И Приштина и Беоґрад би зоз тим до стали леґитимни институциї зоз котрима би могли комуниковац, ко совска власц би на тот спо соб могла витвориц векши суверенитет на тей часци териториї як потераз, а за сербску власц би були отворени дзвери за формованє Заєднїци сербских општинох. Зоз тим би Серби на Ко сове конєчно були „институционализовани” и зоз того би хасен мали и Беоґрад и Приштина. Окрем того, виберанки були важни и прето же су условиє за дальшу интеґрацию реґиону до Европскей униї, цо интерес и Беоґраду и Приштини. Кед на паперу шицко так крашнє випатра, по ставя ше питанє: кому и прецо нє одвитую виберанки? А одвит на тото питанє ше до станє кед ше одвитує на єдно цалком друге питанє: хто найвецей траци зоз тима виберанками? Одвит на тото остатнє питанє єдно ставни: гевти хтори потераз могли „ловиц у мутним”. А то на Ко сове скоро же нє було проблем робиц, голєм у сиверней часци. Серби нє припознавали ко совски институциї и нє сцели мац вязи зоз нїма, а Беоґрад нє мал реалну контролу на терену. Сивер коло штири роки мал повласцене положенє у порцийней системи, бо роба хтора ишла на сивер нє була опорцийована зоз ПДВ-ом. То отворело можлївосц же би дацо фиктивно, през папери було унапрямене на Ко сово, а у реално сци би тота роба була предавана на чарно у Сербиї. Лєбо кед би и пошла на Ко сово, случовало ше же би була предавана у других часцох Ко сова, без наплаценого ПДВ-а. Цо векши шлепер и ПДВ на гевто цо ше у нїм вожи, то векши заробок. Нормално же то нє робели шицки хтори тарґовали на Ко сове, алє вшелїяк же медзи нїма було и таких. Други спо соб „муляня” бул зоз помоцу хтору Сербия по силала на Ко сово. Дзепоєдни проєкти за котри обезпечени пенєж нїґда нє вибудовани, а пенєжу нєт. Одно сно єст, алє у дачиїх кишенкох. Треца ґрупа гевтих хтори би могли мац хасну од затримованя status quo, то гевти хтори доставали плацу и од косовских и од сербских институцийох, лєбо од єдних плацу, а од других даяку файту финансийней помоци. Тиж так правенє шора на Косове би могло завадзац и гевтим хтори „робя” у явних подприємствох котри ше финансую зоз буджету Сербиї, а на терену у ствари нїч нє робя, найчастейше прето же ше нє находза у местох, у хторих су формовани и єдноставно нє маю цо робиц на териториї на хтору су премесцени. Конєчно, виберанки нє одвитую анї дзепоєдним процивнїком евроинтеґрациї, понеже су, хвильково, главни услов предлужованю того процесу. Зоз отримованьом виберанкох, шицки тоти людзе дацо траца, прето же формованє институцийох оможлїви нормалну комуникацию Беоґрада и Приштини зоз людзми на терену, уведзе ше институционалну контролу терену, цо значи и контролу пенєжу, а Сербия предлужи драгу до Европскей униї. Прето праве медзи нїма и треба глєдац гевтих хтори орґанизовали гроженя и провокациї, на концу и напад на дзепоєдни виберанково места. Чи то поробя косовски, чи сербски институциї, чи вєдно – цалком нє важне. Важне же би вони були пренайдзени и же би, кед же су виновати, одвитовали, прето же на сиверу Косова кельо раз ше буду отримовац виберанки – вони нє годни буц успишни.


4

NA[O MESTA ПОДРУЧНА КАНЦЕЛАРИЯ НАЦИОНАЛНОГО СОВИТУ РУСНАЦОХ У БИКИЧУ

ПРЕПОЗНАТА ВЕЦЕЙРОЧНА АКТИВНОСЦ З одлуку Националного совиту Руснацох, у Бикичу будзе отворена Подручна канцелария НС. На тот способ Бикичаньом указана чесц и препознати їх вецейрочни активносци. Деян Бобаль, предсидатель Совиту МЗ Бикич и КПД „Иван Котляревски”, дзекує за одлуку Националного совиту хтори, як гварел, препознал активносци Руснацох у тим сримским валалє и хтори ше у наступним периодзе ище баржей потрима. – Потераз зме ище нє достали официйну одлуку НС алє ми уж плануєме же би шедзиско канцелариї було у обновеней етно-хижи.

Окрем места за етно-виставу, ту будзе места у єдней просториї и за канцеларию. Наздавам ше же на тот способ ище баржей злєпшаме културни живот у валалє, а тиж и кед слово о просвити, роботи здруженьох, та и у духовней обласци – гвари предсидатель Деян Бобаль. Вон додава же ше обчекує и урядову одлуку НС же би сцигла до Бикичу, а тиж и же би ше познєйше утвердзело и дзень отвераня канцелариї. Бикичанє обчекую же роботу канцелариї будзе провадзиц и „пенєжна потримовка”. Вл. Дї.

ЗДОГАДОВАНЄ НА ҐРАНАТОВАНЄ ШИДУ ПРЕД 22 РОКАМИ

ЖЕРТВИ НЄ БУДУ ЗАБУТИ

Зоз означованя Дня здогадованя жертвох бомбардованя у Шидзе

У Шидзе, 5. новембра означени Дзень здогадованя кед пред 22 роками горватски моци ґранатовали Шид. Теди у будинку дакедишнього Польопривредного комбинату на роботним месце погинули Дьордє Манойлович и Мирослав Шерфези з Ердевику и Слободан Михалєвич з Вишнїчева, а вецей роботнїки покалїчени. На спомин-таблу на будинку ПИК-у, венци и квеце покладли Никола Васич, предсидатель Општини Шид и др Бранислав Маукович, предсидатель СО Шид у мено локалней самоуправи, потим делеґациї СУБНОР; СПС и Одряду горякох „Лазар Бибич”. Сава Рошич, предсидатель ОО СУБНОР подзековал присутним же пришли здогаднуц ше траґичней подїї котра ше случела пред 22 роками и поволал же би з минуту цихосци була указана чесц погинутим. Потим Небойша Суботич, новинар Радио Шиду, а теди заняти у землєдїлскей задруґи, бешедовал о траґичней подїї и опитал ше прецо по нєшка нїхто нє одвитовал за злодїйство. Медзи присутнима бул и Цвєтко Ракич, помоцнїк предсидателя општини, др Крсто Куреш, предсидатель Совиту МЗ Шид, борци и гражданє. Потим шицки нащивели будинок Дзецинскей заградки ПУ „Єлица Станивукович-Шиля” дзе их привитала директорка Ясмина Варґа. Вона здогадла присутних же тиж пред 22 роками истого дня ґранати спадли и на сами будинок дзецинскей заградки и же було вельке щесце же нє було жертви анї покалїчених. Вл. Дї.

КЕРЕСТУРЦИ МАЮ ИЩЕ ЄДЕН БАНКОМАТ

ЛЄГЧЕЙШЕ ДО ПЕНЄЖУ

Концом прешлого тижня у Руским Керестуре преробел банкомат банки Поштанскей шпоровнї хтори инсталовани у Здравственей амбуланти у чекальнї дзе лаборатория и зубней амбуланти од Маковского шора т. є. Фрушкогорскей улїци. Банка Поштанска шпоровня так виполнєла обецанє же постави свой банкомат и з тим ше жительом Керестура обезпечи голєм лєгчейше дойсц до свойого пенєжу. У валалє то тераз други банкомат попри банкомату ОТП банки, котри ше находзи у ресторану „Червена ружа”. По завераню двох банкох у валалє, шицки услуги уплацованя Керестурци и далєй можу окончиц лєм на єдним шалтеру валалскей пошти, прецо там скоро кажди дзень вельки гужви. М. А.

8. NOVEMBER 2013.

ПОКРАЇНСКИ ОМБУДСМАН У КУЛИ

НАЙВЕЦЕЙ ПРИГВАРКИ НА СОЦИЯЛНИ ПРОБЛЕМИ

– Як и у других штредкох, и у Кули гражданє найвецей пригварки мали на проблеми з обласци комуналней дїялносци, на одношеня з општинску управу, на одношеня локалней самоуправу ґу здруженьом гражданох, на проблеми у обласци будовательства, а найвецей на социялни проблеми и чежке економске положенє жительох општини – гварела заменїца Покраїнского омбудсмана Даница Тодоров. Вона зоз своїма сотруднїками 4. новембра нащивела општину Кула дзе бешедовала зоз гражданами о їх проблемох и делемох вязаних за шицки обласци людских правох. Як познате, институция Покраїнского омбудсмана защицує людски права и шлєбоди кед их знєважи покраїнска и

Учашнїки розгварки з омбудсманом у Општини Кула

ПРОМОЦИЯ ФИЛМА О ВАЛАЛСКИХ ЖЕНОХ Исти дзень, пондзелок у Кули, у будинку Општини отримана промоция филму „Видзи ше ми же сом дакус иншака” хтори бешедує о доприношеню женох квалитетнєйшому животу у войводянских општинох. Филм, як резултат дворочного проєкту Покраїнского омбудсмана представела заменїца омбудсмана Даница Тодоров, а актерки у нїм и представительки Здруженя женох „Байка” з Руского Керестура, як и зоз Здруженя женох „Бикичанки” з Бикичу. На промоциї у Кули були и членїци „Байки” на чолє з предсидательку Славицу Катона, потим представительки Аґенциї за розвой Општини Кула, предсидателька Скупштини општини Снежана Мркаич, и други заинтересовани. Сход закончени зоз конструктивну дискусию у котрей жени зауважели же треба порушац роботу општинскей Комисиї за родну ровноправносц котра иснує лєм на паперу. Єден з акцентох дискусиї и заувага же ше женски здруженя у општинох поволує на рижни манифестациї лєм як прикраску, а до нїх нє доходза информациї котри важни за живот локалней самоуправи. Як було видно и на тей промоциї, керестурске Здруженє женох „Байка” єдно з найактивнєйших або аж и єдине котре ше намага робиц так як задумане участвованє женох у доприношеню живота локалней заєднїци. Як догварене, промоция филма „Видзи ше ми же сом дакус иншака” будзе отримана на пияток у Шидзе, як и у Руским Керестуре, а датум ше одредзи после.

општинска управа, або орґанизациї и явни служби хторим вони снователє. Заменїца омбудсмана Даница Тодоров по розгварки у Кули наглашела же ту єст досц людзох котри проблеми пробую ришовац и з помоцу омбудсмана, а найчастейше вязани за можлївосци як витвориц социялну помоц – На обезпечованє роботи ми нє можеме уплївовац, алє у витворйованю правох зоз социялней защити лєбо комуналних услугох, ту можеме помогнуц. После виглєдованя, до орґану локалней самоуправи даваме препоруки и способи як ришиц проблеми, а маме искуство же вони углавним поступаю по тих препорукох и виправяю нєдостатки – гварела Тодорова у Кули. М. Афич

PROBLEM ОРEZОВАНЯ DREVOH У ДЮРДЬОВСКИМ ПАРКУ

ДОК ЄДНИ НОШЕЛИ ДРЕВА, У ДРУГИХ ЗОВАРЛО torka Mariy Trti~ viПред двома тижнями zna~ela, у рozgvarki zoz у centre Dxrdqova podirektorom YKP “Ro~alo oрезованя drevkoh zvoj” doznala `e an}au parku. Акция po~alа з `ovani lxdze kotri наmirу `e bi {e orezux dreva u parku як orezalо suhi konari i плацу za toti dreva co vinylо suhi dreva koih orezali. Чlovek kotri gro`a bezpe~nosci tri rezal древа, gутоrel {kolyroм dxrdqovskej `o то jomu зверене и же osnovnej {koli, kotra би {icko orezane, sebe {e nahodzi u samim бере. Доgvarkа була – parku kadzi преходза usluga za uslugu. Tedi {kolyrе. ше medzi dzecinskima Iniciytivu poru{agombalkami moglo {e la Mariy Trti~, direkvidzic velqo poorezovatorka O[ „Йован ni konari na `emi, и Йованович Змай” у кamion, polni z drevom Дюрдьове. До помоци Дюрдьовски парк зоз порезанима и сухима и здравима конарами kotri odvo`i i vraca поволане Yvnе komu{e po ostatok. nalnе podpriwmstvо Предсидатель Mесней заєднїци у Дюрдьове Владимир Ба„Uslugi i otrimovanw”, kotre zadlu`ene za otrimovanw parkoh u op{tinskih mestoh. Шkola dostala odvit `e dxr- лоґ похвалєл директоркову инициятиву, алє исто так, критиdqovski park тераз nw prioritet и же ше за отримованє дре- ковал нєфахове орезованє. Чlen Sovitu МЗ Дюрдьов Славивох у парку анґажує людзох котри як надополнєнє за тоту ца Барань котра zadlu`ena za ekolo}ix наглашела же dreva услугу однєшу тоти порезани древа. Нєзадовольни з таким mo`e orezovac лєм toт hto {e do togo rozumi, nw напамят. Дакус кед ше змирели зли духи, нa shadzki na kotrej treодвитом, о тим urydovо информовани и predsidatelq Op{tini @abelq, и то як Apel za za|itu bezпeчносci balo поmiric обиdva boki, gevtih kotri сцу o~uvac park i {kolyroh, у котрим vira`ena zastaranosc Шkoli `e suhi gevtih kotri go dlu`ni dopatrac, zi{li {e direktorkа konari i dreva gro`a преходнїком, окреме дзецом, алє и же Mariy Trti~ i tehn<~nи direktor YKP “Uslugi i otrimoпарк важни сеґмент у Дюрдьове и же ше валал зоз нїм цеши, vanw” Ґоран Идїдов, и napraveли poradу. Пovolaна dr Ysna Kora~, pejza`ni arhitekta, котра napravi predлог dalq{oалє же го потребно допатрац. У Дюрдьове почало orezovanw prekrasnih, розкошних u` go u{orjovany parku. З оглядом же после того ушорйованя у парку будзе места buv{ih roзko{nih i dawdnih ridкih sortoh dreva. Park podzelwni zoz kri`anqom dragoh do {tiroh caloscoh, a оre- за нови древка, на тоту тему, Милица Миличевич чlen zovanє nw po~alo u gevtей часци дze {e nahodzi {kola, alw op{tinskей viver{nej radi Op{tini @abelq, котра заprej} dragи, u ~asci dze piyc, a potim u ~asci dze dzecin- длужена за еколоґию, визначела же каждого року єст у плаske bavil<|e u kotrim i zastanovene orezovanw bo, yk gvare- нє ожелєньовац општински парки. Прешлого мешаца нови la wdna gra`danka, tedi у людзох зоварло. Dzekuxci dobrej древка засадзени лєм у Чуроґу. У Ґосподїнцох сто древка заkoordinaci< Дxrdqov~anoh, kotri ked zba~eli `e {e barz садзени на концу валала у парку коло авионского кридла orezuє, нє лєм suhi, alw i zdravi konari, apelovali же тот ище прешлого року. цо то роби, нє nwokon~uw svox robotu yk treba. Яk direkС. Барань


NA[O MESTA

8. NOVEMBER 2013.

NOVOSADSKI STUDENTI OHORELI OD [U]I

NW GANQB [E POJSC DO DOHTORA Na novosadskim Univerzitetu u Novim Sadze 19 studenti ohoreli od {u}i. Tota parazitna, oberaca horota prisutna cali rok, alw horih wsat najvecej u w{enqskim i `imskim periodze. Ka`di rok {e u Serbi< re}istruw kolo 4 500, a u Vojvodini kolo 2 000 horih od {u}i. Znaki tej horoti to {verbenw vnoci htore {e pogor{uw pod d<jstvom ceploti, yk napriklad posle tu{irany. Premenki na skori zdabu na mali pir|ki htori u formi osipkoh. Zyvxx {e na megkim, na bruhu, medzi palqcami, pod pazuhami, medzi scegnami, yk i na polnih or}anoh. I toti htori ~istotni i vodza rahunku o sebe, mo`u {e zara`ic od {u}i. Medzi studentami na Univerzitetu u Novim Sadze ~islo horih, u odno{enx na pre{li pejc

roki, ro{nw. U Zavodze za zdravstvenu za|itu studentoh Novi Sad gvary `e pre{logo roku bulo zazna~eni 52 slu~a< i `e na 10 tisy~i studentoh ohory pecero co, yk gvary, nw alarmantne, alw znova prisutne. – [u}a {e preno{i prej} seksualnogo odno{eny, spany na istej poscel<, prej} dlug{ogo bl<zkogo kontaktu zoz skoru zara`enej osobi, yk i prej} zara`enej poscel<ni, {matoh i predmetoh za osobne hasnovanw. Naj~astej{e {e zyvxw u mestoh za kolektivne zmescenw, yk co to internati, studentski domi, goteli, alw i

yvni prevozki. Barz zna~ne nagla{ic `e {e {u}a nw mo`e prenwc z bo~kanqom i rukovanqom. Za l<~enw {e hasnuw kremi – sakbicidi, alw obovyzno {e treba yvic dohtorovi htori mu{i dac teANKETA: rapix, zna~i nw mo` x hasnovac samoiniciytivno – gvary u Zavodze. Ana Rimar, studentka Filozofskogo fakultetu: Ked {e {u}u po~nw l<~ic na ~as, vona Vidzela som na fejsbuk }rupi mojogo fakultetu `e wst horih od {u}i. Dumam `e {e tota horota preno{i z doti- nwstava o daskelqo dn<, alw raz zara`ena kom i `e skora zna naj~astej{e {verbic vnoci i dumam `e osoba mo`e znova ohoric. [icki {mati, bim znala prepoznac simptomi. Po{la bim do dohtora ked ru~n<ki, poscel<nu, htoru zara`ena osoba hasnovali treba virajbac na najmenwj 60 bim oba~ela daco nwzvi~ajne. Zlatko Emejdi, student na Fakultetu tehn>~nih nau- stupn<, a toto co nw mo` rajbac treba pokoh: lo`ic do me|ka, dobre zavrec i nw otveNw ~ul som `e wst horih od {u}i. Nw znam velqo o tej ho- rac najmenwj tri dn<. Treba i dobre uciroti, alw dumam `e to pe~aro~kovo ohorenw skori. Mo`e- cac tepihi i mebelq. buc {e preno{i z kontaktom. Ked bi mi daco vi{lo na skoFahovci dumax `e {e {u}a zyvxw ciri i nw pre{lo o par dn<, po{ol bim do dohtora. kli~no, u intervaloh od kolo 15 roki, go~ Nata{a Kolesar, studentka Filozofskogo fakultetu: nw posto< ob|e prilapene poy{nwnw preNw ~ula som za konkretni slu~aj, alw som vidzela na }ru- co do togo prihodzi. pi mojogo fakultetu. Nw znam velqo o tej horoti. Znam `e Zavod za zdravstvenu za|itu studentoh to oberaca horota skori i `e {e preno{i pri dlug{im realizuw prowkt „[u}a – nw ganqb {e, dohkontaktu zoz zara`enu osobu. Nw preno{i {e zoz rukovanqtorovi yv {e”, z cilqom `e bi studenti om, alw mo`e z oblapynqom, bo~kanqom. Vivoluw x mali paznali `e {u}a prisutna, yk x mo` preporazit, a per{i simptomi to {verbenw vnoci, naj~astej{e znac, yk {e {iri i co treba zrobic u tej dlanqoh, pod pazuhami. situaci<. May Zazulyk

5 P ol<n~e i K va{nyk

GN<VI PEKELQNIH VO@A^OH Informaciy `e an< wdna avto-{kola u Serbi< nw vipolnxw usloviy za robotu po novih predpisanqoh nw velqke nwspodzivanw. Na na{u transportnu kulturu naihodzime nakadzi kro~ime z dvora – dragu prehodza krista kri`om i v{e dze nam z}odnw, tajkuni d`ipi parkirux takoj oprez samih dzveroh, a zvi~ajni vo`a~e nagn<vani i lax i tih oprez, i gevtih spoza sebe. [koli vipadli yk `ertvi, alw... ozda {e oddakalq mu{elo ru{ic. I|e pre{logo roku u max prinw{eni novi praviln<ki o osposobjovanx kandidatoh, a avto-{koli {e za rok i pol trebali osposobic za <h primenqovanw. No, od 2 000 {koloh, lwm 100 dali vimogu za prere}istracix, gevti napredok odustali. Teraz {e ukazalo `e predpisani standardi nw vipolnxx an< toti sto {koli. Bo, yk zoz Komisi< za licenci MUP Serbi< nagla{ux, vel< nabaveli kompxteri, video n a d z o r i , u~alqn<, max poli}oni... alw nw i {kolovanih prepodava~oh za teorijnu nastavu. Wden ~as u avto-{koloh nw bulo potrebne na|ivjovac godzini teori<, kandidatovi dosc bulo {ednuc za kn<`ku, nau~ic i polo`ic teorijnu ~asc ispitu. Teraz zav`ate stanovisko `e bi {e buduci vo`a~e per{e dobre podkovali zoz teorix. Tu i nastal problem. Nwt ih hto u~ic – per{e treba obu~ic nastavn<koh. Go~ transportni pravila univerzalni za {icki `emi, obuka i pokladany rozli~ni. Toti zoz vek{u tradicix i co trimax do sebe, vimagax velqke znanw i shopnosc. Posle teorijnih godzinoh, velqo {e uvagi dava vo`enx na poli}onu, parkirovanx, stimuluw {e ri`ni atmosferni usloviy, i a` vec {e uklx~uw do pravogo transportu. Ked {e polo`i ispit, dostava {e do~asovu vo`acku, u kotrej vo`a~ znova na preverjovanx. Pre{logo, alw i togo lwta, na novosadskih ul<coh buli oba~l<vi avta zoz “L” oznaku. [icki co mali usloviy i penw`i namagali {e polo`ic vo`acki po starim. Cena “B” kate}ori< bula spod 20 000, po novim vona vecej yk 55 000 dinari. No, ked u ceni i rozlika u kvalitetu, vec obuka nw draga. Kara za “zvi~ajni” potupeny 5 000 dinari, osobne iskustvo (bez urahovanih ne}ativnih poenoh). Dxra Vina> vinaji@eunet.rs

РЕАҐОВАНЄ

АЗБУЧНО-АБЕЦЕДНА ТАБЛА НА КОЦУРСКИМ ШМЕЦИСКУ

Табла на фотоґрафиї ше находзи на коцурским шмециску. Як є написана, на латинки и на кирилки, значи каждому по смаку, могла би стац и у Вуковаре. Правда, на нєй хиби даєдна буква зоз

мадярскей абецеди же би були заступени шицки писма хтори у Коцуре у обтоку. Франту набок, алє думам же то озбильни проблем, або голєм манифестация озбильного проблему. Свойочасово, кед сом зоз своїма колеґами водзел Совит Месней заєднїци Коцур, мали зме нєнаявену контролу Републичней санитарней инспекциї. Кед видзели як ушорене шмециско, нїяки зауваги нє мали, алє лєм хвалєли. Нєшка шмеце на Кулянскей драги и такой коло драги а Коцурци кед приду на шмециско нє маю дзе висипац шмеце. Ґу тому, и угинути животинї шмердза на верху жеми. Випатра же Совит Месней заєднїци окрем же нє отримує шмециско як треба, вон нє кадри анї таблу виписац як треба. Прето, их модлїм, же би голєм зняли тоту таблу, бо Коцурци писмени. Рафаил Русковски

U sli ki i slovoh

ZAKLON OD DI@D@U I SLUNKA U Berkasove u [idskej ul<ci nw mo` nw zamerkovac nove postavene mesto za ~ekanw avtobusoh htore omo`l<vxw sklon<c {e od di`d`u i vitru, odnosno slunka. Mesto prikra{ene i zoz „za|itnim znakom” Berkasova, a to grozno, odnosno vino i viniyda. Na`alq, ostatn< roki avtobusi wst v{e menwj, alw gevtim kotri go ~ekax, nasampredz {kolyre, zaklon {e zda. Lwm ked {e i|e {icko za~uva a nw o~koduw... Vl. D>.

ANKETA:

NOVI SAD

ЯКЕ РУСКЕ СЛОВО БИСЦЕ ЛЮБЕЛИ ЧИТАЦ? Лидия Сабадош (30 роки), програмерка: – Любим читац рубрику „Спорт”, прето же там пише о успихох наших младших и старших спортистох и любела бим читац вецей колумни. Интересує ме рубрика „Руске слово у швеце” и збуваня по наших местох. Звишок ми вистки котри людзе патра на телевизиї, а нє вязани су за нашу заєднїцу. Любела бим пречитац дацо цо людзом осучаснює каждодньови живот. Пременєла бим кус дизайн, алє же би остал Лидия Сабадош „ретро”. Мирослав Сакач (54 роки), електротехнїчар: – У „Руским слове” ше ми пачи рубрика „З наших местох”, бо прейґ нїх мож дознац цо ше случує у наших валалох. Интересантни ми були фельтони о просвитних роботнїкох и думам же би требало вецей писац о людзох котри дацо посцигли. Любел бим пречитац даяки практични совити вязани за обисце. Пачи ше ми нова „Дикица”, бо любим гумор. Нє читам у „Руским” политику, прето же то можем пречитац и у дру- Мирослав Сакач гих новинох. Mariy ^eki~ Siv~ (48 roki), profesorka klasnej nastavi: – Najvol<m ~itac teksti htori {e odno{a na na{u pre{losc, tradicix i kulturu. Okreme bim pohvalwla temi o reli}i< i u tim kontekstu pa~i mi {e `e zme dobre povyzani zoz cerkvu, co oba~l<ve u tekstoh. Potim, z oglydom `e som prosvitni robotn<k, pa~i mi {e `e wst temi htori po{veceni mladim, a okreme teksti o uspihoh mladih talantoh u {ickih oblascoh. Moj predklad `e bi {e prez teksti i temi dakus vecej Mariy ^eki~ Siv~ uvagi dalo na{ej diyspori. Dumam `e na{o lxdze htorih wst velqo u {vece dakus zaнєдзбани. Druge, co bim lxbela `e bi vecej bulo zastupenшe u novinoh, тo aktivnoscи na{ej Matki, odnosno Ruskogo kulturnogo centru у Новим Садзе.


EKONOMIY/EKOLO]IY

6

8. NOVEMBER 2013.

[L<DOM TRIBINI “YKU VODU PIWME”

NA[A TEMA

GRA@DANW SCU PIC KVALITETNU VODU, ALW TO KO[TA Pi{e: Mihal SIMUNOVI^

Ka`di treci Vojvodyn piw nwkvalitetnu vodu. Najsi}urnwj{a voda z vodovodu, go~ i vona nw (Predlu`enw z 1. boka) barz kvalitetna. Za postavynw novej vodovodnej Zwdinwni naci< 2013. rok pregla{eli za rok kvalimre`i u Vojvodini i vibudov fabrikoh tetnej vodi za pice, a teraz {e zaprovadzuw i dekada za dostavanw kvalitetnej vodi trebalo bi (2005–2015) za|iti vodi. Prave preto fahovci {e zaulo`ic kolo miliyrdu evra kladax `e bi {e `itelqom Serbi< obezpe~elo kvalitetnu vodu za pice. Pravda `e to ko{ta, alw to za{ lwm menwj yk co {e vidvoxw u zdravstve na l<~enw horotoh kotri nastavax nasampredz pre hasnovanw nwkvalitetnej vodi za pice, zaklx~uw dr Tany Bwlovi~ zoz Zavodu za yvne zdravw.

Arsen najvek{a bri}a U Vojvodini najvek{a bri}a yk odstran<c ri`ni ~e`ki metali u vodi za pice, a nasampredz vek{e prisustvo arsenu yk co to do{lwbodzene po medzinarodnih standardoh. Arsen upl<vuw na zyvjovanw karcinomoh u ~lovekovim or}anizme, na skori, pokrutkoh i drugih nuka{n<h or}anoh.

Novosadski vodovod vodu za pice bere zoz {ejsc vertikalnih i {ejsc gorizontalnih studnqoh pri Dunax. Medzitim varo{ v{e vek{i, v{e {e vecej tro{i vodi za pice, ta bi co skorej obezpe~ic i|e golwm daskelqo studn<, yk i nove `ridlo, bo velqke raubovanw tera{n<h `ridloh spri~in< `e {e tim `ridlom barz zmen{uw vik tirvany, konstatuw dr Srdyn Ron~evi~ zoz Prirodno-matemati~nogo fakultetu u Novim Sadze. Von gvari `e {e u pod`emnih vodoh oba~l<vo zvek{uw koncentraciy vinilhloridu, co znak `e prebiva kanalizaciy. Posle bombardovany opraveni kolektor za kanalizacix kotri nwdalwko pri `ridlu na Vownim ostrove, napraveni novi kolektor na Limanu 1, alw to malo. Pasmo pisku i {lxnku zastanovxw `elwzo i man}an, alw nw mo`e prefiltrovac deterd`ent, an< l<ki. Toto efikasno mo`e zastanovic lwm drobne uglw. Na zlwp{anx vodi za pice kotru bere i preraby novosadski vodovod i viglwdovanx novih `ridloh uklx~eni bul i poznati institut “Yroslav ^erni“ zoz Zemunu, medzitim, najvek{a bri}a `e za zaprovadzovanw tih viglwdovanqoh nwt penw`i. @itelw v{e vecej pix mineralni vodi Ked nw mace kvalitetnu vodu za pice u studn< abo u vodovodu, pijce vec mineralnu. Z vodu {e nw lwm sce zaga{ic smiyd, alw voda i po`iva, vona nam zlwp{uw zdravw: pomaga u procesu troveny po`ivi u `aludku, zlwp{uw robotu pokrutkoh i drugih or}anoh. Poteraz mineralna voda bula luksuzna roba, a vona i|e yk pomaga, bo nadopolnxw dzepowdni

U vodi za pice po vek{ini mestoh u Vojvodini, nasampredz u Ba~kej i u Banatu, wst dosc i `elwza, ta i drugih ~e`kih metaloh. Nw vin<mok u tim an< mesta dze `ix i pripadn<ki na{ej zawdn<ci. Suboti~anw donwdavna pili vodu u kotrej bulo arsenu vecej yk do{lwbodzene po standardoh. Medzitim, yk napravena fabrika vodi, tot problem ri{eni, alw lwm za varo|anqoh. @itelw po men{ih mestoh kolo Subotici i dalwj pix nwkvalitetnu vodu yk i skorej. Podobni obstavini i u Od`aku, Starej Pazovi, a i po drugih varo{oh. Dosc kriti~ne po op{tinoh u Banatu, u Zrenyninu, povedzme, alw i u op{tinoh u Ba~kej yk co to u op{tini Ba~ka Palanka, ta i indzej. U Srime dakus lwp{i obstavini. [idynw pix kvalitetnwj{u vodu, bo wst velqki `ridla kvalitetnej vodi u lw{e pri Batrovcoh. Direktor {idskogo vodovodu Marko Ba<~ gvari `e voda za pice kvalitetna, bo tomu doprino{a i dva novi hloro}eni aparati kotri di}italno dozirux vodu u vodovodu zoz hlorom. Pravda, toti aparati barz dragi. Za|ita `ridloh vodi odkalq vodu bere novosadski vodovod Novosadynw po konwc pre{logo vika pili uglavnim dobru vodu. Posle yk NATO 1999. roku bombardoval dzepowdni industrijni obwkti u Novim Sadze, a nasampredz Rafinerix, `ridlo na Vownim ostrove z kotrogo novosadski vodovod bere vodu v{e zagro`en{e, bo z ~asci pod`emni vodi {e pomi{ali z ostatkami nafti co vicekla z bombardovanih bazenoh Rafineri<.

U IND<< VLWCE SMIYDNI, GO^ MAX FABRIKU VODI Per{a fabrika vodi u Vojvodini napravena 2009. roku i to u op{tini Ind>y. Investiciy ko{tala kolo 7,6 milioni evra, a z najvek{ej ~asci x finansovala Evropska uniy i Fond za kapitalni ukladany. [l>dom tej, malo {e taki fabriki vodi pravic i po drugih op{tinoh, ta tak i u kulskej. Medzitim u` na tim per{im prikladu ukazalo {e `e taka fabrika tro{i barz velqki koli~estva vodi za svoj tehnolo}ijni postupok, nasampredz za vimivanw svo>h filteroh. Tak ked pri{lo lwto, `ridla vodi z kotrih {e doti~na fabrika “napavala8 nw mogli nastar~ic davac telqo vodi kelqo bulo nwobhodne, ta fabrika stanula z robotu. O rok vikopana wdna, ta druga studny, ta vec bulo dosc vodi za `itelqoh togo varo{u, alw nw i za re}ion vosto~nogo Srimu, yk to spo~aku planovane. Ukazalo {e `e otrimovanw takej fabriki barz drage, ta `e ~koda taku kvalitetnu, a dragu vodu hasnovac u obiscu tam dze mo`e buc i obi~na tehn>~na voda. Z togo vihodzi `e bi u Vojvodini, ta i u calej der`avi trebalo napravic dva sistemi vodovodu. Wden po ~i>h civoh bi i{la lwm kvalitetna voda za pice, ~ijo prerabynw barz drage, a po drugim vodovodu bi i{la tehn>~na voda, povedzme za kupanw. Tak bi i u obiscu, u budinku ~i hi`i trebalo uvesc dva sistemi vodovodu: wden do kuhn>, a drugi do kupalqn>.

ЛАМАЧКА У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ПРИ КОНЦУ

КУКУРИЦИ НАЙВЕЦЕЙ У ЧАРДАКОХ

Ламачка кукурици и у хотаре Руского Керестура при самим концу, а як преценюю упутени, найвецей урожаю змесцене до чардакох же би ше чекало лєпшу цену котра тераз од 14,30 по 14,50 динари за килу. Керестурски парасти з тогорочним урожайом тей найзаступеншей култури у хотаре можу буц задовольни, бо ше зродзело од 5 do 8 тони по гольту. Но, як познате, цена кукурицового зарна у одношеню на лоньски рок скоро на поли менша, та нєт места за радованє пре заробок. Як дознаваме у двох керестурских подприємствох – “Ю-арбису” и “Аґрокерестуру”, пре нїзку цену, menwj od-

kupene kukurici yk {e o~ekovalo. Zарно kukurici kotra lupana takoj na polx маla kolo 14 odsto vlagi. Tого року менши поверхносци ше олупало такой на полю, bar`ej {e lamalo i vo`elo kukuricu u ~utkoh takoj do ~ardakoh. Ked bula vek{a влажносц зарна, даєдни парасти дали кукурицу на сушенє, а дзепоєдни ше одлучели урожай зохабиц u spomnutih podpriwmstvoh на лаґеру, чекаюци лєпшу цену. Кукурица и далєй найзаступенша польопривредна култура на польох керестурского хотара, но як замерковали фаховци, тото року парасти ше вецей опредзельовали и за продукцию индустrийних рошлїнох, поготов олєяркох, сої и слунечнїку. М. А.

minerali co nam nwobhodni u or}anizme, konstatuw dr Aleksandra Tubi~ zoz Prirodno-matemati~nogo fakulteta u Novim Sadze. [vetova zdravstvena or}anizaciy dala standardi o kvalitetu vodi, ta {e toti co podpisali totu Deklaracix mu{a togo i pritrimovac. Hiba u tim `e po na{ih predpisanqoh produkovatelw mineralnih vodoh obovyzni dac na fly{i sostav tej vodi, a nw obovyzni su napisac `e hto bi x nw trebal pic u velqkih koli~estvoh. U principu, treba pic raz wdnu, raz drugu mineralnu vodu, ri`nih sostavoh mineraloh. ]azovanu vodu bi nw trebali pic polo`n<ci i dzeci do sedem rokoh, bo {e im i|e nw zakon~el rozvoj <h nuka{n<h or}anoh. Aparati co n<bi pre~iscux vodu, co mo` kupic na tar}ovi|u, dobri lwm ked {e u n<h porydnw meny filteri, a voni barz dragi. U procivnim voni napravy vek{u ~kodu yk ked piwce vodu zoz ~opa vodovodu. Vodu u novosadskim vodovodu {e kontroluw na 18 mestoh. Dakedi {e to porydnw kontrolovalo na ka`dim kontrolnim mesce, teraz {e {poruw, ta {e kontrolu okon~uw periodi~no do kruga, tak `e na dlu`ej nw viostanw an< wdno mesto, alw {e ih nw kontroluw naraz. U Be}e~u, povedzme, takej kontroli nwt, bo <h vodovod nw u sistemi novosadskogo vodovodu. U Madyrskej voda najdrag{a, u Ukra>ni najtunq{a Prirovnuxci kvalitet vodi za pice i wj cenu u der`avoh co u Evropi, treba spomnuc `e `itelw Madyrskej pix najnwkvalitetnwj{u vodu u Evropi. Preto madyrska vlasc odredzela `e u iducih dze{ec rokoh barz velqo budze ukladac do sistemi i mre`i vodovodoh `e bi {e dostalo kvalitetnwj{u vodu za pice. Za toto u` dostala i sredstva zoz fondoh Evropskej uni<. Yk racionalna investiciy do vodovodu i ekonomski opravdana cena vodi za pice u {vece {e rahuw ked me{a~ni rahunok za vodu co placi fameliy {e ru{a od dva do tri odsto doma{nqogo bud`eta. Najdrag{u vodu za pice pix `itelw Madyrskej, a najtunq{u gra`danw Ukra<ni. U Serbi< kvalitet vodi za pice, a i wj cena dze{ka u {tredku. Kolo 70 odsto na{ih gra`danoh piw vodu zoz vodovodnej mre`i. Mo` povesc `e voda z vodovodu mikrobiolo}ijno dosc bezpe~na, dok hemijno nw takoj taka. Voda u artejskih studnqoh slab{ogo kvaliteta. Kvalitet vodi za pice u Serbi< z roka na rok v{e gor{i, konstatovane u` u vecej naukovih vipitovanqoh. Piwme v{e gor{u vodu i toto treba dac na {icki dzvoni, naj ~ux {icki co o tim odlu~ux, a nasampredz vlasci kotri lwm obecux, a malo preberax `e bi {e zlwp{alo kvalitet vodi, bula barz kriti~na dr Ol}a Petrovi~, citiruxci Nw}o{a `e “pokolwny d<la budu sudzic“. Medzitim, na tim sovitovanx nw bulo n<kogo od predstavitelqoh vlasci, ta toto an< nw mogli ~uc. Preto, pokus i cin<~no konstatovane `e {e u Novim Sadze vlasci i gorodona~aln<kove zmenxx, alw `e nam voda v{e gor{a, a kanalizaciy v{e polnwj{a.

У ХОТАРОХ У ШИДСКЕЙ ОПШТИНИ

УШОРЕНЄ ДИЛЬОВОХ Спрам информацийох општинскей Канцелариї за польопривреду, на подручу шидскей општини буду ушорени шейсц километри дильовох у катастерских општинох у Шидзе, Моловинє, Ямени, Ґибарцу и Беркасове. По словох Деяна Вученовича, u{orenw dilqovох budze ko{tac kolo 15 милиони динари, а средства обезпечени зоз Fонду од даваня державней жеми под аренду. Вученович нам гварел же ше дильови ровна и насiпуw з такволану “ризлу”, а роботи окончує подприємство “Карин-комерц”. Вученович додава и же ше будуw такволани “отре{иska” з бетону на vihodoh na glavni, asfaltovani dragi. У Шидзе “отре{иska” збудовани у Uлїци 12. априла и Сримского фронту, а тиж и у Беркасове na dragi за Бановину, у Ґибарцу коло Бранєвини и у Куковцох на драги за Ердевик. Вредносц роботох 2,5 милионi динари, а средствa obezpe~eni тиж од даваня державней жеми под аренду з часци хтори остава општини Шид. Вл. Дї.


8. NOVEMBER 2013.

Н

КИРБАЙ У БАЧИНЦОХ

У ПАРОХИЇ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

АПОСТОЛ ЛУКА ПРИКЛАД ХРИСТИЯНОМ

ПРИВИТАНИ КАПЕЛАН ИҐОР ВОВК

а швето Святого апостола и еванґелисти Луки 31. октобра, церква хтора пошвецена тому защитнїкови и вирни у Бачинцох означели Кирбай. Архиєрейску Службу Божу предводзел апостолски еґзарх за грекокатолїкох у Сербиї кир Георгий Джуджар, а сослужели 20 паноцове з нашого Еґзархату и Крижевского владичества, як и римокатолїцки священїки зоз суботицкого, сримского и дяковецкоосиєцкого владичества. У казанї преосвящени кир Георгий Джуджар наглашел же апостол Лука нєбесни покровитель и заступнїк церкви у Бачинцох, хтори медзи апостолами бул медзи найблїзшима Исусовима ученїками. – Апостол Лука зоз служеньом Христу приклад як треба жиц християнски живот – гварел у казанї кир Георгий Джуджар. – Свята Церква нам на нєшкайши дзень дава можлївосц достац полни одпуст и пребаченє за грихи. То праве значенє храмового швета – Кирбая. Полни одпсут то найвекша радосц, а шицко друге як цо госцини, и инше, то менєй значне. Най нас апостол Лука заступа пред Господом Богом. Служба Божа у Бачинцох була барз шветочна и пре подїю доста-

ваня чина диякона, потерашнього поддиякона Михайла Шанти зоз Коцура. Владика визначел же нас Бог благословел з новима поволанями до духовного живота. Михайло Шанта праве на Кирбаю у Ба-

Вечар пред Кирбайом у Доме култури отримана културноуметнїцка програма. Програму порихтали МЗ Бачинци, КПД „Драґен Колєсар”, школяре з ОШ „Бранко Радичевич”, оддзелєнє у Бачинцох и госци КУД „Филип Вишнїч” з Вишнїчева.

У церкви споведал о. Юлиян Рац, парох з Нового Саду, Апостол на Богослуженю читал Михайло Шанта, а Євангелию о. Владимир Еделински Миколка, парох з Беркасова. Церковни шпив предводзе-

Бачинчанє на кирбайским обходу зоз своїм владиком

ПРОГРАМА У ДОМЕ КУЛТУРИ Еґзарх кир Георгий пошвецел поддиякона Михайла Шанту за диякона

чинцох достал перши ступень священства, а як визначел владика Джуджар, Шанта тиж будзе наказовац Слово Боже и модлїц ше за цалу Церкву, а Церква то вирни.

ли о. Йоаким Симунович, парох з Миклошевцох, о. Владимир Седлак, парох зоз Петровцох и домашнї парох о. Дарко Рац. Парох о. Дарко Рац подзековал владикови же пришол возвелїчац швето, а тиж подзековал и шицким паноцом хтори пришли подзелїц кирбайску радосц з домашнїма. Вон окреме привитал о. Михайла Гардия з Метлики у Словениї, дакедишнього пароха у Бачинцох дзеведзешатох рокох прешлого вику. На Богослуженю бул и Слободан Лазаров, предсидатель Совиту МЗ Бачинци. После Служби Божей бул традицийни обход коло церкви з читаньом Євангелийох, а на концу обход закончени з „многолїтствийом”. Преславйованє Кирбаю предлужене у обисцох вирних з госцами. Вл. Дїтко

ВИБЕРА ШЕ НОВИ ЦЕРКОВНИ ОДБОР ГРЕКОКАТОЛЇЦКЕЙ ЦЕРКВИ У КОЦУРЕ

ПРЕДКЛАДАНЄ КАНДИДАТОХ ПО 17. НОВЕМБЕР Парохиянє треба же би предложели два трецини кандидатох (16 особи), а актуални Церковни одбор уж предложел єдну трецину кандидатох, односно 8 особи

П

7

DUHOVNI @IVOT

решлей нєдзелї, у шицких Службох Божих у коцурскей грекокатолїцкей церкви Успениє Пре свя тей Бо го роди ци, ви гла шени початок виберанкох нового Церковного одбору. Виберанкови процес почал зоз предкладаньом кандидатох. Понеже Церковни одбор ма 12 одборнїкох, на гласацким лїстку муши буц два раз вецей кандидатох. По церковним Статуту, од 24 кандидатох, 2/3, одно сно 16 особи треба же би предложели парохиянє, а 1/3, одно сно 8 особи уж предложел ище вше актуални Церковни одбор и у нєдзельових Службох, їх мена пречитани парохияном. Кажди парохиян, хлоп, старши од 25 рокох може предложиц єдного кандидата. Кандидат за церков но го од бор нї ка може буц хлоп, старши од 30 рокох, хтори активно участвує у церковним и християнским живоце и хтори нє окончує руковод зацу службу у

даякей установи або орґанизациї у цивилним дружтве. Кандидовани нє можу буц оцец и син, швекор и жец, браца, як и одборнїки зоз актуалного Церковного одбору. Парохиянох хтори були одборнїки у прешлих церковних одборох, ознова мож предЦерковни одбор у коцурскей церкви будзе мац вельо роботи кладац за кандидатох. Предкладанє кандидатох будзе тирвац по 17. ноОСОБИ КОТРИ вембер, през тидзень у парохиялПРЕДЛОЖЕЛ ней канцелариї, а внєдзелю и на ЦЕРКОВНИ ОДБОР швето у церковней одборнїци. Кед парохиянє предложа вецей кандиАктуални Церковни одбор датох як цо церковни Статут предпредложел 8 кандидатох и то: видзує, теди ше зоз жребом одредДюра Кирила Тимко, Юлин зи 16 кандидати. Вони вєдно зоз 8 Єфрема Кишюгас, Владо хторих предложел актуални ЦерСилвестера Маґоч, Любомир ковни одбор, буду на гласацким Силве стера Сабо, Микола лїстку. Миколи Шовш, Михал ЙовґВиберанки за нови Церковни одена Чордаш, Владо Владимибор грекокатолїцкей церкви у Кора Няради и Микола Йосафацуре буду отримани на нєдзелю, 1. та Сакач. децембра. С. Дорокхази

В

ирни кере стурскей парохиї св. оца Миколая внєдзелю, 3. новембра, урядово привитали свойого нового капелана нєдавно пошвеценого о. Иґора Вовка зоз Вербасу. СвяВовка щенїка владика меновал за другого капелана у КерестуНового капелана о. Иґора Вовка привитал парох ре, а внєд зелю о. Михайло Малацко вон и урядово ступел на свою першу душпастирску службу. Нового капелана представел и привитал парох о. Михайло Малацко, а на дзецинскей Служби привит му пририхтали и виронаучни дзеци. Капелан о. Вовк служел вельку Службу Божу, а у других наказовал и на концу шицким присутним подзелєл свой неоєрейски благослов и памятни обращики. О. Вовк наглашел же му мило буц на длужносци капелана дзе дакеди тиж так служел и його оцец Ярослав, тиж священїк, и вирним понукнул свою душпастирску помоц и старанє за цо им, як гварел, вше будзе на М. А. розполаганю.

У ЦЕРКВИ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ПОЧАЛО ПРЕРЕЗОВАНЄ МУРОХ ПРЕ ВЛАГУ

У

– Горизонталне пререзованє мурох тирвацо риши проблем влаги у тей церкви, та застанови и препаданє образох у значней мири, бо вони загрожени и пре червоточ. Ми попри основней роботи окончели и тоту файту мераня, та зме утвердзели же за тераз вецей як 70 одсто влаги у церкви, а за нами сушни период. То значи же влажносц будзе ище и векша. Гидроизолация мурох могла почац накадзи фаховци Заводу дали за тото согласносц, а вона дата на основи випитованя статичара же роботи нє загрожа стабилни будинок церкви. По словох пароха Малацка, понеже у питаню наша катедрала, пенєж за роботи на гидроизолациї мурох обезпечел Еґзархат од донаторох, у суми 19 500 еври. Шицко вєдно будзе коштац и вецей, бо потребне и обиванє мурох звонка и зоднука и други провадзаци роботи. Пре роботи, иконостас скоро по сам верх, закрити з найГоризонталне пререзованє мурох тирвацо риши лоном же би на ньго проблем и застанови препаданє образох нє шедал прах. У чазнатшого сербского маляра у осме- сци женскей церкви под коврушом од настим вику, Арсения Теодоровича. мурох поодцаговани столки и тиж су Фаховци зоз Заводу од 14. окто- прекрити з найлоном. Так и богослубра вецей як два тижнї пребували у женя у церкви тераз лєм внєдзелю, а керестурскей катедрали и випитова- вирни позбивани у штред церкви, док ли стан иконостасу и других обра- през тидзень, Служби Божо ше служи зох у церкви. Одвичательна маляр- у старей манастирскей каплїци на Кака-конзерваторка Оливера Брдарич пущаним шоре. з тей нагоди гварела: М. Афич Руским Керестуре, 30. октобра подприємство „ХПС” з Нового Саду почало роботи на гидроизолациї мурох Катедралней церкви св. Оца Миколая, а роботи би мали буц закончени за дванац днї. Як дознаваме од керестурского пароха о. Михайла Малацка, питанє пререзованя мурох на церкви пре присуство влаги було порушане ище 2006. року, алє пре други випитованя нукашньосци будинка церкви, поготов иконостасу, роботи аж тераз починаю. Як утвердзели и фаховци зоз Покраїнского заводу за защиту памятнїкох, звекшана влажносц у церкви одвичательна и за тото у яким стану драгоцини иконостас, дїло найпо-

Е

ПОВОЛАНКА НА СТРЕТНУЦЕ МЛАДИХ У СТРАЗБУРУ

вропске стретнуце младих у орґанизациї братох зоз Тезеу того року будзе орґанизоване у Французкей у Стразбуру, од 26. децембра 2013. по 3. януар 2014. року. На тото новорочне паломнїцтво поволани и млади зоз нашого Апостолского еґзархату, цо маю од 16 до 35 роки. Цена паломнїцтва 170 евра до котрих ураховани шицки трошки – костиранє, карточки за превоз, осиґуранє и друге. На драги до Стразбуру плановане нащивиц Бейч, Братиславу, Карлово Вари и Прагу. Подробнєйши информациї мож достац, а тиж ше и приявиц при Иванови Гардийовому на телефон 063 88 96 467. М. А.


KULTURA I PROSVITA

8

8. NOVEMBER 2013.

У РУСКИМ КУЛТУРНИМ ЦЕНТРЕ У НОВИМ САДЗЕ ОЗНАЧЕНА РОЧНЇЦА ДЮРИ ЛАТЯКА

НОВИ КНЇЖКИ

ЖВИРКИ ПУЩЕНИ ДО ШВЕТА (Мелания Римар, „Жвирки у азбуки”, НВУ „Руске слово”, Нови Сад, 2013) Кнїжочка „Жвирки у азбуки”, котра полна з интересантнима стищками, вишла ше спод схопней руки Меланиї Римар. На тот завод шицки букви нашей азбуки скапчала з рижнима жвирками и представела дзецом животи-

дзецом розселєним по цалим швеце. На концу кнїжочки сам змист представя и азбуку, котра и єй косцанїк, та можебуц требало и на даєдним другим месце написац цалу азбуку, преглядно и ґрафич-

ньски швет. Же би бул наисце чаривни, постарал ше зоз своїма илустрациями Любомир Сопка. Сам змист „Жвиркох” дзецом розумлїви, гоч би даєдни писньочки нє требали мац вецей як осем стищки, бо кед су длугши, вец ше увага розшеє, а ту акцент научиц букви. Кед тота кнїжочка наменєна предшколским дзецом, вец букви муша „скакац до очох”. Же „Жвирки” Меланиї Римар буду жиц нє лєм у азбуки, алє же ше их будзе хасновац и у стварним швеце, гутори и факт же у нашим видавнїцтве єст барз мало, або скоро анї нєт, така файта литератури за дзеци (нє бешедуєм о буквару). А ище яки красни и хасновити дарунок може буц нашим

но интере сантно, або, цалком сучасно, як додаток кнїжки додац означовач бокох на хторим виписана азбука. У нєшкайшим швеце компютерох, тота кнїжка пришла як праве ошвиженє. Кед же сцеме же би нашо дзеци мали добру основу за ученє руского язика (окреме там дзе го дзеци лєм факултативно уча), вец нє досц же би лєм ґрафомоторично виписовали букви, алє же би их и асоциятивно, у тим случаю през животиньски швет, паметали, у чим им тота кнїжка ище як може помогнуц. Тоту кнїжочку по квалитету видзим як першу на новей ґарадичи у видавнїцтве за дзеци, автентичну, руску и думам же ше може мерац зоз другима подобнима виданями у окруженю. Я. Дюранїн

ДЛУГОКИ ТВОРЧИ ЖИВОТ З нагоди 80-рочнїци од народзеня Дюри Латяка, редактора, публицисти, писателя и прекладателя, у Руским културним центре у Новим Садзе, пияток вечар, 1. новембра, отримана програма хтору орґанизовало Дружтво за руски язик, литературу и културу, у сотруднїцтве з НВУ „Руске слово” и Руским културним центром. Програму отворел Хор „Гармония”, под дириґенством Сузани Ґрос Маркович, а о животним и творчим ювилею Дюри Латяка, як и його сотруднїцтве з Дружтвом за руски язик, литературу и културу бешедовала Ирина Папуґа. О Латяковей редакторскей роботи у видавательней дїялносци „Руского слова” и сотруднїцтве, хторе тирва по нєшка, бешедовал одвичательни реписнї, приповедки, театрални дактор Видавательного оддзефалати, публицистични напилєня тей установи Микола си, популарни и науково сооШанта. бщеня. У часопису „Шве– За Дюру Латяка сом дотлосц” обявел вецей як сто знал ище пред тим як сом ориґинални написи и приблїпришол до „Руского слова”. жно тельо преложени твори Було то 1986. року. Теди у (писнї, приповедки, рецензиї, „Руским слове” були: Папгарнауково статї, театрални фалагаї, Канюх, Латяк, Тамаш, а ти) и то зоз сербского, горватвец пришли Надь, Шанта, ского, македонского, словенЦап, а уж ту робели Ирина ского, словацкого, українского, Гарди Ковачевич, Михал Рапольского и росийского язика – мач, Любомир Сопка, Мелагварел Микола М. Цап, одвичания Римарова... Теди, твортельни редактор часописа чосц була на цени и чесц була Хор „Гармония” у хторим од нєдавна шпива и Дюра Латяк, „Шве тлосц”, наглашуюци же приключиц ше такому друодшпивал ювилантови многолїтствиє Латяк бул єден з тих руских жтву. Я бул новинар, писал сом за шицки рубрики, а найволєл сом шансу и же зме цалого свойого робот- интелектуалцох дзекуюци котрим обза културу, та сом дзекеди и предста- ного вика од теди по нєшка, добре и новене виходзенє часописа за литеравел даєдну кнїжку. Праве теди вишла коректно сотрудзовали, и таке сотруд- туру, културу и дружтвени питаня кнїжка Наталиї Канюховей, у смуга- нїцтво, по природи стварох, приведло „Шветлосц” 1966. року. Агнета Тимко бешедовала о Латякостей едициї и я написал приказ тей и до приятельства – гварел Шанта. Ирина Гарди Ковачевич ше оглядла вей музичней творчосци и сотруднїцкнїжки за новини. А Латяк, на єдней схадзки, гуторел же ма єдну особу у на Латякову новинарску роботу и теа- тве зоз Фестивалом „Ружова заградка”. Биоґрафию и даскельо Латяково пипланє уключиц до Видавательней ре- тралну дїялносц, а Микола М. Цап бедакциї. Я ше у себе наздавал, жадал, шедовал о ключней улоги Дюру Латя- снї з тей нагоди пречитала Наташа Маже то я, гоч сом нїякей вязи, родзин- ка у обновйованю часописа „Шве- каї Мудрох, а присутним ше обрацел и скей, або партийней теди нє мал. И вон тлосц” и о його историоґрафским и сам ювилант Дюра Латяк. Як гварел, ме вибрал. Нашол сом ше на жридлє прекладательним доприношеню ру- кед видзел напис Оскара Давича и коментар же Руснаци, як национална зазбуваньох у рускей литератури, дзеку- скей литератури. – Творча литературна, публицистич- єднїца, нє маю литературу, ище док юци праве Дюрови. Було ту рижни фази у нашим сотруднїцтве, у нашей упу- на, новинарска и прекладательна дїял- рихтал свою дипломску роботу, то го ценосци єден на другого, алє родите- носц Дюри Латяка барз обсяжна. У ри- заболєло и вон зробел шицко же би Рульска релация ґу мнє, у смислу ґенера- жних публикацийох обявел вецей як снаци нєшка мали литературу хтору цийней розлики, нїґда нє преставала. сто писнї, приповедки и гуморески, ше виучує на факултету як наймладшу О. П-С. И я му на тим подзековни. Же ми дал преложел на руски язик вецей як сто славянску литературу.

ОТРИМАНА СКУПШТИНА КПД „ДЮРА КИШ” ПОКЛАДАНЄ МАЛЕЙ МАТУРИ НА НОВИ СПОСОБ

БУДЗЕ ШЕ ПОКЛАДАЦ ТРИ ТЕСТИ На малей матури 2014. року школяре закончуюцих класох основних школох окрем тестох зоз сербского язика и математики, буду покладац и композитни тест. У основних школох вербаскей општини пририхтованє школярох почало. Того школского року першираз плановане тестиранє школярох закончуюцих класох на нови способ, гвари Зорица Капша, професорка математики у ОШ „Петар Петрович Нєґош”. – Плановане жє би ше робело тест зоз математики и сербского язика алє и композитни тест хтори ше состої з пейцох предметох и то биолоґиї, хемиї, физики, историї и ґеоґрафиї. Ище нє маме урядову информацию, алє по правилнїку плановане же би число бодох остало исте, значи 40 боди зоз тестох и 60 боди зоз ОШ. У першим полрочю буду мац инициялни тест, у другим полрочю пробни тест хтори облапи питаня з математики, сербского и композитного тесту – виявела Капша. По правилнїку планованe же заступеносц тих предметох будзе по числу годзинох хтори школяре маю од пиятей по осму класу. Наставнїки у основних школох вербаскей општини каждодньово робя зоз школярами и на дополнююцих и на додатних годзинох, а будзе ше и орґанизовано робиц пририхтуюца настава. Г. П.

ПРИРИХТОВАНЯ ЗА РОЧНИ КОНЦЕРТ Внєдзелю, 3. новембра, у Руским доме у Шидзе отримана Скупштина Културно-просвитного дружтва „Дюра Киш”, хтору отворел и водзел о. Владимир Еделински Миколка, предсидатель Скупштини. На дньовим шоре були точки вязани за пририхтованє рочного концерту, поднєшени звит о роботох на вибудови помоцного обєкта, потим о збераню членарини, як и порада коло дальшей роботи Дружтва. Цо ше дотика рочного концерту, утвердзене же вон будзе отримани 14. децембра у сали Културно-образовного центру, а тиж порадзене и хтори секциї буду наступац и напра-

Предсидатель Скупштини о. Владимир Еделински Миколка, Мирослав Цирба, предсидатель и Наташа Регак, секретарка

вени и косцанїк концерту. По отримованє концерту, шицки секциї буду вредно робиц, а плановане же би 12. децембра була отримана ґенерална проба. Окрем утвердзованя репертоара, направени и план пробох, потим формовани екипи хтори буду мац одредзени задлуженя на пририхтованю концерта. Тиж порадзене же би концерт нє тирвал длужей як годзину и пол и же би на нїм наступели и госци. На концерт буду поволани КПД „Иван Котляревски” з Бикичу, СКУД „Святи Сава”, СКУД „Єднота” и ГКУД зоз Шиду. Нащивителє буду на концерту давац добродзечни прилог. Мирослав Цирба, предсидатель Дружтва, членох Скупштини обсяжно поинформовал о шицких потерашнїх активносцох на вибудови помоцного будинка, споза Руского дому, а його поверхносц будзе коло 60 квадратни метери. Цирба наглашел же ше будинок будзе хасновац за одкладанє инвентару (насампредз столи и лавки) и же будзе мац и санитарни ґузел, або кухню. Порадзене и же би ше фундаменти змоцнєло же би дакеди, кед же будзе можлївосци, понад горню плочу могло вибудовац и поверх. На потерашнїх роботох досц були анґажовани члени Дружтва зоз добродзечну роботу. На Скупштини заключене и же би члени требало цо скорей вимириц членарину у Дружтве, а вона виноши 50 динари мешачно за дзеци и пензионерох, и 100 динари за занятих. О порадох коло отримованя будинку було слова же би требало звекшац увага на отримованє будинку. Слова було и о можлївосцох же би ше жени у Дружтве орґанизовали, односно реґистровали як актив женох, цо би им дало можлївосц конкуровац за одредзени средства, потим бешедоване и о потреби набавки облєчива за жени зоз жридловей ш��ивацкей ґрупи, о госцованьох и подобне. Вл. Дї.


ТОГО ПИЯТКУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ПОЧИНА

ДВАЦЕТА, ЮВИЛЕЙНА „КОСТЕЛЬНИКОВА ЄШЕНЬ” Пред нами вельке и значне швето нашей култури, бо тераз на пияток, 8. новембра, почина уж двацета Културна манифестация „Костельникова єшень”, а будзе тирвац до 23. новембра. Як и скорейши роки, програми Манифестациї буду отримана у вецей наших местох, на тот завод у Руским Керестуре, Кули, Коцуре, Новим Садзе и Дюрдьове, а попри представяня найновших виданьох „Руского слова” їх авторох и литературно-музичних програмох, того року буду отримани и два науково трибини, односно преподаваня. Бо, идуцого тижня, на вовторок, 12. новембра, у керестурскей Школи „Петро Кузмяк” за штредньошколцох, просвитних роботнїкох и шицких заинтересованих, будзе отримане преподаванє пошвецене 260-рочнїци образованя по руски, алє и о др Гавриїлови Костельникови. Заплановане же о историї образованя по руски будзе бешедовац др Янко Рамач, а о основоположнїкови нашого язика и литератури, алє з другого аспекту (подобно як то було на нєдавней трибни з нагоди 65-рочнїци його забойства), о. мр Михайло Малацко, парох керестурски. Трибина у Школи отворена за шицких заинтересованих, а почнє на 12,15 годзин. У истим тижню, алє на соботу, 15. новембра, у рамикох „Костельниковей єшенї” будзе отримани єден ширши сход писательох и других, так же о „Улоги литератури у дружтве” буду бешедовац еминентни мена як цо то Дьордє Писарев, Зоран Дєрич, Славко Алмажан, Мартин Пребудїла, академик Юлиян Тамаш и други з рускей и ширшей заєднїци. Трибина будзе у Заводзе за културу войводянских Руснацох у Новим Садзе, од 11 годзин. Но, пред тим, як то уж узвичаєне, Културна манифестация почнє у Руским Керестуре у Школи „Петро Кузмяк”, зоз стретнуцом наших писательох, односно предствяньом їх кнїжкох школяром нїзших и висших класох ОШ и штредньошколцом (од 12,15 г.). Буду представени найновши, того ро-

ку обявени кнїжки Меланиї Римар, Юлияна Папа, Ани Тамаш, Владимира Кочиша, Штефана Гудака, та младих авторох – Саманти Рац Стоїлькович и Саши Сабадоша. Исти дзень, на пияток, 8. новембра, векшина зоз спомнутих виданьох и авторох, як и Владимира Кирду Болхорвеса, будзе представена и на Литературно-музичним вечаре у керестурским Доме култури, од 18 годзин. Ґу тому, вечарша пияткова програма будзе мац и госца з Горватскей – руского писателя и поету Томислава Мишира з Осиєку. Традицийне Стретнуце рецитаторох у Кули будзе отримане на соботу, 9. новембра, у ОШ „Петефи бриґада”, а исти дзень, од 19 г. Литературно-музични вечар и вистава малюнкох з Подобовей колониї „Коцур 2013” будзе отримана у коцурским Етноклубу „Одняте од забуца”. Промоция кнїжкох Римаровей, Тамашовей, Рац Стоїльковичовей и Сабадоша и стретнуце з нїма будзе отримане и у ОШ „Братство-єдинство” у Коцуре, на штварток, 14. новембра од 12 г., а у Дюрдьове Литературно-музични вечар и промоция кнїжкох будзе на нєдзелю, 17. новембра. Од 19 г. у просторийох КУД „Тарас Шевченко” свойо найновши твори предствя Владимир Кочиш и спомнути авторе своїх перших виданьох – Саманта Рац Стоїлькович и Сашо Сабадош. Двацета Културна манифестация „Костельникова єшень” будзе закончена у Руским Керестуре 23. октобра (собота) з Мултимедиялну програму младих „Дньовка”. Попри вистави творчосци младих творительох (од 10 г. у голу Дому култури), за цо орґанизаторе розписали и окремни Конкурс за авторску фотоґрафию, на вечар, од 20 г. у Велькей сали Дома култури будзе отримана програма младих, за цо „Дньовка” тиж поволує шицких заинтересовнаих же би презентовали свою творчосц. М. Зазуляк

ЗАКОНЧЕНЕ ФАХОВЕ ВИПИТОВАНЄ ЕНТЕРИЄРА КАТЕДРАЛИ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ОРИҐИНАЛ У СТАРТУ ПРЕЦЕРПЕЛ ОЧКОДОВАНЯ Фаховци зоз Покраїнского заводу за защиту памятнїкох котри вецей як два тижнї робели на випитованю ентериєра Катедралней церкви св. оца Миколая у Руским Керестуре, 29. октобра закончели свою роботу. Нови утвердзени факт же ориґиналне дїло уж на початку прецерпело одредзени очкодованя пре нєадекватни технолоґийни поступок. Спред екипи фаховцох малярконзерватор Оливера Брдарич за нашо новини виявела: – Попри тим цо зме уж знали о стану у яким иконостас, нашо виглєдованя у медзичаше указали ише єден факт, а то же уж под час самого мальованя образох були потенциялни технолоґийни проблеми. То значи же ше уж теди случел якиш технолоґийни ґаф, та ту очивисни пошлїдки тих нєадекватних поступкох у виду очкодованя на фарбеним пасме цо ше у конзерваторскей технолоґиї наволує алиґатор скора. Як наглашела Брдаричова тото утвердзели зоз сондами кед отворели одредзени места на иконостасу, на пристолних образох, на образох у другей зони дзе представени швета, на апостолох, а тиж и на оплати т. є. на часцох около образох. – На шицким утвердзени вецейпасмово премасцованя фарбох и то уж о 20 роки як иконостас закончени, понеже уж теди робена одредзена санация, та тераз знаме же то робене зоз причину, т. є. накадзи ше указала потреба образи префарбйовани же би ше дацо

9

KULTURA I PROSVITA

8. NOVEMBER 2013.

Шлїдза длугорочни конзерваторски роботи на образох у церкви

прикрило. Значи уж теди почало премальовйованє котре ше прецаговало през час алє континуовано, при каждей векшей обнови храму, а перша була о сто роки, 1894. року – заключела Брдаричова. Ситуацию очежує и далєй активни червоточ, а на шицки боки маме шлїди деґрадациї пре подлу климу у церкви т. є. звекшану влажносц. У медзичаше и живи шведок – валалски маляр, котри участвовал у остатнєй обнови нукашньосци церкви, пошведочел же на мурових образох и орнаментох видзели плєшнєнїну. – Кед ше ми тераз питаце за даяке преценьованє стану, зоз тим

процентом прикладнїкох котри зме обробели, барз нєподзековне поцагнуц смужку и повесц кельо би роботи на санированю коштали. Вони по своєй природи компликовани, подрозумюю длуготирваци процеси знїманя префарбених пасмох. То окреме деликатна часц роботи, алє аж теди ше будзе реално знац о якей поверхносци ше роби. На основи спомнутих виглєдовацких активносцох, Завод перше ма виробиц проєкт реставраторско-конзерваторских роботох, а як указує фактични стан, за його витворенє будзе потребни вельки пенєж. М. Афич

U FOKUSU – W[ENQ I KN<@KA Pi{e: Ирина ГАРДИ КОВАЧЕВИЧ

ЕСТРАДИЗАЦИЯ ЛИТЕРАТУРИ Нє у праву тоти цо ше скаржа же кнїжка нїґда нє була у горшим положеню як є тераз. Правда, положена є до авзлоґа и на пияц як кажда роба цо ю дахто випродуковал и сце на нєй заробиц, предац ю и врациц уложени материял и свою роботу. То указує на факт же престала буц привилеґована як цо була у социялизме, и же вецей нє може буц винїмкови продукт и за нєвитворену цену на пияцу достац од дружтва, читай, держави, тото цо воно, односно вона, дума же єй треба дац же би окончела задаток котри єй зверени. Як и тераз, нїґда тоту цену нє мож було вимерац анї з пенєжом, та анї зоз славу, алє же ше у новей системи єй вреднованя дахто знаходзи, а дахто нє, и то правда. Дакеди баржей, дакеди менєй, литературу ше вше вредновало и сцеме або нє припознац, од кеди настала давало ше єй окремне место. Дава ше єй и нєшка, гоч на перши погляд випатра же ше ю трима як дружтвене зявенє, хторе нє ма нїяку яначносц. Исти тоти цо видаваю кнїжки прето же то їх професия, поряднє муша преанализовац цо то тото цо ше трима як широкей публики атрактивна кнїжка. Класика, котру ше обявює як спомнути додаток ґу новином, зведзена на понїжуюци ценюнди рото склад, же би прилог новином цо менєй коштал, одкрива уж загартушену жажду нашого чловека же би ше виказал як купец кнїжки, од давна уж луксузней роби. Чи тота кнїжочка будзе пречитана, чи складана даґдзе до шкатули, чи до кута, (бо така нєуглядна нє за указию є на полїчкох), то уж нїкому нє бриґа. Нє було бриґа анї тим дакеди-

Цо популарнєйши автор, то його кнїжка популарнєйша. Йому ше дава безплатну рекламу, бо авторе тих кнїжкох углавним естрадни особи, з векшей часци водительки и явни особи. Як то у єдней популарней сериї поведзене, нєшка нє нательо важне хто кельо кнїжки пречитал, алє барз важне хто кельо кнїжки написал! шнїм вельочисленим аквизитером котри нащивйовали дружтвени подприємства у котрих навелько заключовали догварки з котрима ше на одплату куповало позберани дїла дружтвено жаданих класикох. Того нєт, а випатра вецей анї нє у моди, уж анї по предавальньох меблю кнїжка нє служи як декорация на полїчки, а дакеди ше ю мушело класц фалшиво, бо ше прави кнїжки крадло. Крилатица же кнїжку украднуц на вистави або на сайму нє грих у тарґовищних условийох нє важи. Саям, котри нєдавно закончени, указал же ше у швеце и у нашей жеми, и попри економскей и всеобщей кризи, нєпреривно обявює кнїжки озда у нєзменшаних тиражох и числох. Медзи нїма вельо менєй таки цо их ше купує на метер и пре фарбу платна на рамику цо швечи ґу меблю. Поєдинєчни виданя познатих писательох маю преклади по сербски озда источасно як и у швеце, а домашнї писателє вше менєй пишу дробни дїла як цо то писнї и приповедки. Шицки би буц вельки писателє, а вельки писатель ше трима лєм тот цо пише груби роман, по можлївосци кажди рок-два, а кед ше укаже успишни, такой пише нове предлуженє. О кнїжкох ше бешедує у скоро каждей забавней емисиї, дзелї ше ю найшвидшим патрачом котри ше явяю, отримує ше промоциї о котрих ше документує у висткох у найудернєйших телевизийних терминох, пише по новинох. Углавним, то шицко пре цо векши тираж, а нє пре популаризованє и упознаванє литератури, єй порукох, значеню. Цо популарнєйши автор то його кнїжка популарнєйша. Йому ше дава безплатну рекламу, бо авторе тих кнїжкох углавним естрадни особи, з векшей часци водительки и явни особи. Як то у єдней популарней сериї поведзене, нєшка нє нательо важне хто кельо кнїжки пречитал, алє барз важне хто кельо кнїжки написал! Так вирекламовани кнїжки можебуц и маю своїх читачох, живот познатей особи явни и за ньго заинтересовани широки народни пасма. Перша кнїжка познатого ґлумца дожила рекордне число виданьох, а друга на добрей драги досягнуц исте. Єдна явна особа, нїхто нє зна цо є по професиї, хвалї ше же написала понад трицец романи, та як писателька и така госцує, озда за плацу, скоро на каждей телевизиї. Аж ше и ґлумци шором лапели до писаня, та тих дньох єден ценєни ґлумец наявює свою автобиоґрафию, и уж бешедує яка то ма буц кнїжка. Цо аж будзе док видзе! Можебуц, гвари вон уж напредок, по тей кнїжки знєє филм! Хто зна чи и познати режисер по своїх двох автобиоґрафских кнїжкох нє знєє филм! Даєдни з тих дїлох наисце одкриваю и писательски таланти уж талантованих, алє то им нє ґарантує векши успих од того цо мала єдна новинарка зоз животописом кариєри єдней успишней предавачки любови, стилски на уровню тв фарми! Шорую ше писателє шпиваче, забавяче, та други уметнїки подозривей уметносци чийо мена познатши як добитнїки найвисших литературних припознаньох. Членом жирия за Нинову награду влонї сцигли озда и 150 романи, а того року годно буц и вецей. Випатра же єст вше вецей жадних петнацминутовей слави, а нє знаю бавиц фодбал, або кошарку, нє прияти су анї на єдно змаганє за даяки талант, нє знаю шпивац, а анї су нє досц атрактивни за даяки риалити, нє маю шмелосци постац славни през даяки криминал, пробую писац о своїм лєбо видуманим живоце. Аж и кед нє найду даякого спонзора же би им плацел обявйованє написаного дїла, зробя то о власним трошку. Та цо кошта лєм най ма кнїжку! З того виходзи же кед телї кнїжки написани, озда их дахто лєм чита. А тот цо чита озда лєм писмени и зна же читанє драга по образованє. Медзитим, кед ше поряднє провадзи култну емисию на державней телевизиї у котрей ше през ришованє задаткох тестира знанє, нє мож похопиц чом ше од телїх читачох нє яви даєден цо будзе знац одвитовац на питаня о литератури на уровню общого образованя. Очивисно, кнїжки ше обявює, озда и купує, бо би видавателє нє робели на свою чкоду, а то значи же єст людзох котри можебуц праве и прето же нє можу путовац, аж анї часто до театру и биоскопу пойсц, читаю. Им кнїжка особне задовольство, вони ше з кнїжками чераю медзи собу, за дарунки купую єдни другим, та скорей як их подарую, закладкаю, пречитаю, а вец одкладкаю и подарую кому ю наменєли. Док єст читача на даякей плажи, у авиону, гайзибану, аж и у городским автобусу, та гоч ше чита з таблету, кнїжка ма будучносц. А з ню и литература.


10

8. NOVEMBER 2013.

LXDZE, ROKI, @IVOT

KN<@KI PANOCA ROMANA MIZA – DARUNOK PROTESTANSKOMU TEOLO]IJNOMU FAKULTETU U NOVIM SADZE

KN<@KI ODSLIKOVXX ROZUM I [ERCO Kolo 10 000 naslovi, kn>`ki i ~asopisi privatnej biblioteki o. dr Roman Miza, nw{ka poskladani na pol>~koh Protestanskogo teolo}ijnogo fakulteta u Novim Sadze. Toto teolo}ijne blago tvory cali XX vik vsehristiynskogo vidavatelqstva na na{ih yzikoh okami panocec Roman Miz, donwdavna paroh novosadski, dokladal kn<`ku po kn<`ku na pol<ci u vlasnim obiscu. Kn<`ki bulo v{e vecej, a prostoru za n<h v{e menwj. Ked ih u` bulo telqo `e {e o n<h nw mog starac, i ked poskladani u {katuloh zakon~eli u jogo }ara`i, panocec odlu~el `e ih podaruw tim kotri voni budu najpotrebnwj{i – Protestanskomu teolo}ijnomu fakultetu. Tota, z radej du{i podarovana donaciy, ma kolo 10 000 kn<`ki i ~asopisi kotri pripadax biblicistiki, teolo}i< i primenwnej teolo}i<, a men{a ~asc kn<`kovogo fondu pripada oblasci dru`tvenih viglwdovanqoh, yk co to istoriy i umetnosc.

R

Vidavatelqne teolo}ijne blago XX viku – Specifikum tej zbirki to i wj ekumenska dimenziy, bo zazberuw vidany katol<ckej, pravoslavnej i protestanskej tradici<. Pone`e slovo o donaci< osobnej biblioteki o. Romana Miza, vona do{l<dno odslikovxw rozum i {erco jogo zazberova~a,

NAJMLAD[I FAKULTET Protestanski teolo}ijni fakultet osnovani na po~atku 2000. roku. Osem roki bul poznati pod menom Teolo}ijni fakultet – Novi Sad u ramikoh Soxzu Baptisti~nih Cerkvoh u Serbi>, a od 2008. roku w u ramikoh Reformatskej hristiynskej cerkvi u Serbi>. Snovatelw fakulteta – prof. dr Dimitriw i mr Cveta Popadi~. Po nw{ka na Teolo}ijnim fakultetu, lwm na wdnej programi diplomovali 184 studenti.

pana Miza – pionira, promotera i advokata ekumenizma na na{ih prostoroh – gvarel prof. dr Dimitriw Popadi~, dekan Protestanskogo teolo}ijnogo fakultetu, i vizna~el `e mladi fakultet yk co Protestanski bi dlug{i ~as nw mogol nazberac take vidavatelqne teolo}ijne blago XX vika yk toto htore teraz ma. – Otec Miz {ickim na{im studentom, a <h wst na daskelqo stotki i to zoz 28 cerkvoh i hristiynskih denominacijoh zoz prostoroh buv{ej Xgoslavi<, podaroval cali vik vsehristiynskogo vidavatelqstva na na{ih yzikoh – gvarel profesor Popadi~.

Kapitalna donaciy nam da sili

Aleksandra Popadi~, profesorova nwvesta, bibliotekarka na fakultetu, gvari `e o takim krasnim darunku i }estu o. Romana, na fakultetu nw mogli an< {n<c. – Ked pred 13 rokami fakultet osnovani, po~ali zme od pozitivnej nuli, i ked slovo o kn<`kovim fondu. Nw{ka mame vecej yk 25 000 naslovi, najvecej dzekuxci donaci< pana Miza. Penw`u n<}da nw dosc i mi bi na{u biblioteku nw mogli zbogacic z novima vidanymi tak yk bizme sceli. Preto go~ yka donaciy, a naj nw povem tota kapitalna, da nam sili za dalq{u robotu – gvarela Aleksandra. Skoro {icki kn<`ki na fakultetu u biblioteki klasifikovani, vek{ina obrobena, a kn<`ki od panoca zmesceni u okremnej prostori<. Ka`da Velqku ~asc biblioteki zaberax i teolo}ijni ~asopisi kn<`ka ozna~ena z okremnim {tembilqom na htorim z menom i prezviskom ZAWDN<CKI Aleksandra Popadi~:u vipisane hto x MENOVN<K biblioteki mame velqo podaroval. U dragocini kn>`ki z ^i na donacix o. Miza Teolo}ij- prostori< kn<`ka mi i nomu fakultetu mo` patric i yk na svowrodne mocnwnw sotrudn>ctva med- portret o. Romana Miza yk podzekovanw na nwsebi~zi grekokatol>cku i protestansku nim darunku. Tih dnqoh panocec obi{ol fakultet cerkvu, na ~eranku idejoh i dumkoh, i za{ol do biblioteki. – Raduwm {e `e kn<`ki budu vihasnovani i to mi profesor Popadi~ tolkuw: – V{el>yk! Tot pocag darovany bul wdini cilq ked som rozdumoval kadzi {e z n<ma dragocinej biblioteki sam po sebe podzec. Nw budu na zavadze, po {katuloh i u }arapre{ve~l>vi kro~aj Grekoka- `i, alw budu komu{ik na hasen. Y mam i|e gromadu tol>ckej cerkvi }u tim htori hri- kn<`ki, teolo}ijni, i ruski i ukra<nski, ta i na stiynw na drugi sposob. Avtenti~ni drugih slavynskih yzikoh, i do n<h {e dahto budze protestanti to nw toti co {vedo~a mu{ic vlapic – gvarel panocec Miz rozdumuxci o prociv dakogo i da~ogo, alw gevti hto- novim prostore avtorskih, alw i drugih kn<`koh. ri {vedo~a za! Etimolo}ijne slovo Starosc o kn<`koh i teolo}ijnih, alw i go~ htoProf. dr Dimitriw Popadi~ protestant zlo`ene z latinskogo slorih drugih, v{e barz va`na. Bo, ked wst tih co va pro i testare – {vedo~ic za. Greko- kn<`ku otvory i pre~itax, a` vec vona spolnxw katol>ki i Protestanti max barz velqo zawdn>cki {vedo~eny, a nia, misix pre htoru w i napisana. Tedi i bibloteki i tot diylo} kotri pred nami, a htori odpo~al, poru{al o. Roman vitvorxx totu ulogu pre htoru su formovani. Miz – gvari Dimitriw Popadi~. Slavica Fejsa

U ZNAKU 260-RO^N<CI OBRAZOVANY RUSNACOH U VOJVODINI (31)

^LOVEK AN< NW SVIDOMI KELQO OD SEBE MO@E DAC ed zakon~ela u~itelqsku {kolu u Srimskih Karlovcoh, Melani< Arvajovej {e spolnwlo davno po`adane – postac u~itelqka. Per{u robotu dostala u Kocure, alw {e na u~itelqskej roboti nw zastanovela. Nadumala predlu`ic zoz nauku i upisac {e na studi< matematiki i fiziki. – Pod ~as mojogo {kolovany, ostali mi barz upe~atl<vi godzini fiziki pri, tedi, mladomu i ambicioznomu nastavn<kovi, Mihalovi Kanxhovi. Barz som u~ela i matematiku, bo mi nastavn<k Kolwsar bul i rodzina, ta som {e nw scela poganqbic. I fizika i matematika mi nw dali mira, a` i tedi ked som po~ala robic yk u~itelqka. Odlu~ela som pojsc a` do Riwki dze wdino bulo mesta za mojo dalq{e {kolovanw. Cali rok som {porovala zoz u~itelqskej placi, a vec mi pomogla i stipendiy – zdogaduw {e na{a sobe{edn<ca. Yk absolventka Melaniy dva me{aci robela na zameni u keresturskej {koli, a po diplomovanx, {ejsc roki vikladala matematiku i u verbaskej osnovnej {koli, dze i odrobela stipendix.

K

U keresturskej {koli “Petro Kuzmyk”, yk nastavn>ca fiziki robela i Melaniy Arva>, narodzena Budinski. Rodom z Ruskogo Kerestura, Melaniy `iw Kuli, dze u` daskelqo roki preprovadzuw svojo penzionerski dn> me nw doperali za lwp{u ocenu, co nw bul slu~aj dok som robela u Verba{e. Dzeci buli barz vospitani, robotni i vredni. Barz lxbeli hodzic i na sekcix kotru zme mali sobotami, i z dzeku robeli. Yk i sama pripoznava, {vidko “prebegli” tricec roki. Nastavn<ci nw bulo ~e`ko an< ked trebalo ka`di dzenq putovac na robotu zoz Kuli. Dakedi mu{eli i dva raz na dzenq pojsc do keresturskej {koli pre obovyzni shadzki. Ked nw mala godzini, dakedi odhodzela do dawdnej kole}in< na kafu, abo do tar}u za obisce... Pameta nastavn<ca Arvajova i vel<h {kolyroh kotri {e okreme vizna~ovali z wj predmetu i u~astvovali na zmaganqoh. Dzepowdnim fizika postala i profesiy.

Cagalo me robic do Kerestura O roboti u keresturskej {koli Arvajova ma lwm krasni pamytki. – U Keresture {e mi barz pa~el kolektiv i mentalitet lxdzoh. Ked {e pririhtovalo najnov{u {kolu i ked som vidzela yki tam krasni kabineti i {icko take yk co som mala i na fakultetu, barz som {e zradovala. Mam krasni slova i za rodi~oh kotri {e trudzeli dzecom obezpe~ic {icko co trebalo, i n<}da

DZECOM POTREBNA LXBOV – Lxbim dzeci i v{e som lxbela z n>ma robic. Toto co mnw nau~ovali, i y toto dzecom preno{ela. Scela som ih nau~ic `e bi rozumeli `ivot, i `e bi {e n> od ~ogo nw bali. Dzecku mu{ic dojsc do {erca, a ka`de dzecko okremne. An> wdno nw glupe, lwm treba z n>m vecej robic. I ked vono vidzi `e go ti lxbi{, lwm tedi mo`e dac i svoj maksimum – tolkuw Arvajova svojo profesijni stanoviska. A, `e lxbela dzeci potverdzuw i wj iniciytiva `e za {kolyroh speciylnogo oddzelwny trimala godzini }azdovstva, u~ela ih varic u kuhn>. [kolyre {e barz ce{eli `e co{ka nau~eli i `e buli hasnoviti.

BUDZEM U^ITELQKA – Ked som hodzela do tera{nqogo Zamku }u u~itelqki Mari> Rama~ovej. Zadala nam opisac na{ Kerestur. Y mala odatu {estru, kotra `ila na Riska{i. Raz som {e vracala do valalu, alw som nw znala na htori dilqov mam skrucic. Zba~ela som zakrice mowj {koli i cerkvu, ta som znala kadzi mam pojsc. O tim do`icu som pisala u teki i u~itelqki {e tak pa~elo `e me samoiniciytivno odvedla do Radio Novogo Sadu `e bim robotu pre~itala u emisi>. Ked som vidzela yki trud i `ertvu ulo`ela do togo, i yk {e }u mnw spravovala, odlu~ela som – i y budzem u~itelqka – pameta nastavn>ca Arvajova dn> z dzecinstva.

– Per{i co {e okreme vizna~el bul Fedor Skubanov, potim dr Joakim Baran, Miryna Rac, Joakim Striber, Mihajlo Rac... ]u tej }rupi spada i wj na{l<dn<ca u {koli, Pavlina Rac, yk i brat i {estra Ysna i Mirko Papu}ovo. – Lwm mi barz `alq `e som za 14 roki barz malo ~asu preprovadzovala z mo<m sinom Zlatkom kotri {e v~as mu{el osamosto<c. ^asto bul sam, bo tedi i suprug robel u Verba{e. Ked {e zdogadnwm, dakedi mi ~e`ko `e som go n<}da nw mogla viprovadzic do {koli – pameta Melaniy.

U ~lovekovi skriti velqo talanti Nastavn<ca Arvajova potrimala idex Cecili< Mudrovej `e bi {e u Kuli osnovalo ruske kulturnoumetn<cke dru`tvo. I sama {e do nqgo uklx~ela yk {piva~Nastavn>ca Melaniy Arvajova ka, bo odv{e lxbela {pivac. Tam {e zdogadla i togo yk wj ocec nw dopu|el `e bi predlu`ela grac, bo dze `e to `ena budze grac z gudacami. A Melaniy u u~itelqskej {koli nau~ela grac na klavire i na tamburi bas-prim. Svox lxbov }u {pivanx nw{ka pestuw u `ridlovej }rupi, alw i to nw {icko. – Do Dru`tva u Kuli nam scigla monodrama i y {e podnyla `e x dakomu dam naj x porihta. Ked som n<kogo nw mogla pre{ve~ic, gvareli mi `e naj y totu monodramu preve`nwm na sebe, bo in{ak Dru`tvo nw dostanw penw` za robotu. – Nw mogla som veric, alw i|e menwj `e som za take daco sposobna. No, vec {e do mnw vlapel na{ poznati }lumec i re`iser Mihajlo Zazulyk, kotri i mowj {estri sin. Go~ mi {icko barz pomali i{lo, von me potrimal, alw ked trebalo i gandroval. “Teto, ti {e nw gn<vaj, alw y ci pomagam `e bi{ zrobela tak yk treba” – gutorel mi Mi`o. I, nia, teraz mi {e taka robota ucagla pod skoru – pripoveda o svo<h }lumeckih po~atkoh Melaniy Arvajova. Yk gvari, an< nw dumala `e dakedi budze u~astvovac na Festivalu monodrami u Novim Sadze. – Mi`o me tak od{melwl `e som }lumela i u ^ervinki, a vec i u [idu , ta u Kocure, Keresture i Orahove... V{adzi dze nas volali. Od{melwla som {e i bulo mi milo. Potim zme z Natku Zazulykovu adaptovali Kostelqnikovu pripovedku, a teraz za{ rihtame monodramu “@veratko”. ^lovek an< sam nw zna kelqo i co {icko mo`e od sebe dac – zaklx~ela na{a sobe{edn<ca. Mariy Afi~


LITERATURNE SLOVO

NOVEMBER

Sa{o SABADO[

2013. rok

^ISLO 11

ШVICACI VARO[ Dxra LATYK

4

сам себе купел теметовске место и подзвигнул памятнїк як символ його борби у знаку шерпа и млатка. Гроб як єдина сиґурна инвестиция. Єдина материялна база котру нїґда нє дотика епидемия инфлациї. Прето таким людзом велька ��твар кед можу повесц своїм унуком же, дзекуюци їх закладаню у локалней самоуправи, преширени теметов. Ту ше найвецей указал поднїмательни дух роботнїцкей класи. Наш ше водзач през тоту приповедку порихтал за одход на теметов у дню кед векшина його познатих з його родимого варошу одходзи там ридко, окрем у дню кед очи шицких святих ознова швица, у дню хтори велї волаю Дзень мертвих. Святи и прекляти Перши новембер! Варош нашого чловека ма єдну специфичносц у одношеню на други католїцки заєднїци южней Панониї. Там того дня воднє ше теметов рихта, а народ приходзи кед зайдзе слунко. Под ноцнима зарями цинї помартих ше так помишаю помедзи силуети живих же їх скоро нє мож розликовац. Попри слатких пуканих ґестиньох, хтори ище єден символ того дня и хтори ше предава по барз високей цени, прави лайтмотив швички. Швички коло крижа у центре теметова и швички на самих гробох од Некрополису творя Метрополис. На якишик способ оживюю розпадуюци косци и служа як швицарнїк покойним врациц ше назад зоз краткей екскурзиї медзи живима. То єден страцени варош хтори швици раз до рока и хтори ше дзекуюци своїм мертвим жительом вше баржей розвива и нїґда нє умера. А наш водзач стої осамени опрез гробох своїх наймилших, з хторима одроснул и хтори му подаровали його нєзвичайни звичаї, гласкани з боку жимного витра у тим, уж по традициї бизарним першоновемберским вечаре...

Ґу 80-рочнїци од народзеня Дюри Латяка

ПОВОЛАНКА НА СУЧАСНИ БИЗНИС В

^islo u{orel Vany Dula

Теметов як институция вше бавел якушик улогу у живоце нашого протаґонисту. Єден бок його фамелиї видзел теметов як централну и монументалну установу у їх животох. Вони патрели на мертвих яґод на тотемох и мертви були централни фиґури їх тужемского существованя. Дахто з боку би здобул погришни упечаток же смуток тих людзох у функциї дроґи, же их на одредзени способ окрипює. Медзитим, тот смуток у сущносци єдини способ за отримованє у живоце, нє лєм живих, алє и мертвих, яґод сталне спозорйованє на можлїву траґедию. У таким окруженю вообще нє було чудне же наш герой уж на шейсц роки свойого живота почал у текох и на остатнїх бокох календарох рисовац гроби и памятнїки. Могло би повесц же вон на тот способ як барз млади зошицким нєсвидомо вошол до швета ґотики, насампредз, бо тота ґотика у сущносци була манифестация парастских, вшелїяк гоч праве лєм християнских, алє заш лєм морбидних ритуалох и обсесийох старших особох з тим же чийо души пошли дзешка горе, а чийо цела гнїю у черножеми, иловачи, або у даяким другим пасму жеми. Други бок фамелиї нашого младого героя, хтори нароком нє ма мено, на други способ патрел на тоту тематику. За нїх теметов бул вредни фалат жеми, важни здобуток после деценийох трапеня у якейшик фабрики за пенєж хтори дакеди знал буц значни, а дакеди нїяки. Гроб якашик форма одпочивку и прето важне же би чловек

NOVEMBER 2013.

ерим же вам познате же реформа у нашей жеми стаємни процес котри тирва од кеди знаме за себе. Правда, то нє вше мож обачиц, бо кед нам у дружтве дацо зашкрипи – ми ше такой лапаме до новей реформи, гоч нам гевта предходна ище анї до поли нє закончена. Кед зашкрипи у просвити – власци нам уводза реформу, кед зашкрипи у здравстве – уводзи ше реформа у здравстве, кед зашкрипи у привреди – ту нам привредна реформа. А вец дознаваме же нам динар вше моцнєйши у одношеню на странску валуту. Воно, правда, з часом ше дакус и оштрамбує, алє нас прешвечую же то лєм дочасне зявенє и же нє може буц причина за повекшанє плацох. Повекшанє плацох мож витвориц зоз стимулованьом приватней инициятиви. И так, тота приватна инициятива нам у полним розмаху и барз вельо обецує! З каждим дньом по наших местох ошвитню по даскельо нови приватни предавальнї, бутики, киоски за гамбурґери, пици и хот–доґи, та вецка бифеї, карчми, ресторани, приватни аґенциї за нєрухомосци, увозно–вивозни фирми и тому подобне. И, покля ше вельки дружтвени продукцийни подприємства гартуша у длуствох и других финансийних чежкосцох, чекаюци приватизацию, приватна инициятива нам квитнє! Праве то була тема двох давних пайташох, тераз уж у узретих рокох, кед ше котришик дзень стретли на шпациру по городским парку. Пошедали на лавку и розпочали бешеду. – Читаш ти, пайташ, тоти нашо новини? – опитал ше Мирослав Дюрови. – Читам, читам. А чом? – А слухаш радио? – предлужел Мирослав. – Га, слухам, слухам, а чом? – А патриш и на телевизор? – пита ше Мирослав далєй. – Га, перше го уключим, а вец и патрим... А чом? – чомка ше упарто Дюра. – А чом же ше ти тельо чомкаш? – постал нєсцерпени Мирослав. – Ша, прето же сцем цо скорей знац же чом ше ми то питаш. – одвитовал Дюра – Питам ше прето же шио вец мушел замерковац же цо ше у нєшкайшей кризи рекламує як найважнєйша ствар. – Га, дабоме же сом замерковал. – Та, вец, цо то по твоїм найважнєйша ствар? – конєчно одкрил свою любопитносц Мирослав. – Найважнєйша ствар ожиц економию, стимуловац шлєбодну инициятиву приватному капиталу... – А як ти то задумуєш? – Ша, то проста ствар. Треба оможлївиц отверанє цо вецей

приватних карчмох, бифеох, дискачох, дискотекох, видеотекох, туристичних аґенцийох, аґенцийох за нєрухомосци и тарґовину, увозновивозних приватних фирмох, мишаних тарґовинских подприємствох котри нам буду предавац наймодернєйши странски продукти и витворйовац високи профити и плациц держави високи порциї, потим отверац цо вецей педикирски и украсительни роботнї, салони за масажу и тому подобне... Най уж раз почнє уживац и тот наш роботни народ! – Крашнє ти то задумуєш, – пригварел Мирослав, – алє одкаль же будзе пенєж тому, як ти гвариш, роботному народу? Дзе же го зароби? – А хто же ци гутори же тоти приватни фирми маю служиц роботному народу?! – зачудовано же опитал Дюра. – Га, ти! – Ба, брус! Я гуторел же най ужива тот наш роботни народ, а нє най хаснує услуги тих фирмох! Вон у нїх ма робиц и отримовац голи живот! З роботу ше у нас нїхто нє збогацел! Приватна фирма ци придзе баржей так як за гражданох, за странских туристох, за ґаст-арбайтерох и тому подобне. Вони маю хасновац услуги! – Добре: странски туристи, ґаст-арбайтере, то розумим, алє хто же ци то тоти гражданє? – Е, видзиш, то ци придзе найперспективнєйше пасмо нашей дружтвеней заєднїци и ширше... То ци, пайташ, бувши и терашнї политичаре, рижни функционере, бувши директоре вельких дружтвених подприємствох котри правочасно згарли дружтвени пенєж до своїх кишенкох и тераз го оплодзую прейґ приватних фирмох на свой особни, а нїби и на наш общи хасен. Тарґовина, брацику! Тарґовина ци з нашей жеми направи прави правучки рай! – одушевено потолковал Дюра. – А продукция? – застарано ше опитал Мирослав. – Яка продукция?! – Га, тота – материялна... Нови машини, пожива, облєчиво, била технїка, обуй, квартелї... Тота продукция у котрей роби найвекша часц роботного народу! – Е, то ци, мой брацику, нє наша ствар! То най бере под свойо тота нова Европа цо вошла до 21–го вику! Най наш роботни народ идзе там робиц. Там ше лєпше зарабя... А на урлап най тот народ приходзи дому як до раю и най троши заробени пенєж на уживанє! Нoви Сад, 1990–2007.


LITERATURNE SLOVO

Andrij LXBKA

ТАЙОМНИ ФАНТАЗИЇ

Влєце млади українски писатель Андрий Любка нащивел Сербию. На своєй драги до Македониї, на медзинародни поетски фестивал у Струґи, зашол и до новосадского Заводу за културу Руснацох дзе представел свою творчосц и зоз присутнима побешедовал о сучасним видавательстве у України, алє и о контроверзох повязаних зоз питанями националних идентитетох у України..

Биоґрафия Андрий Лю́бка (3. децембер 1987, Риґа, Литвания), українски поет, прекладатель и есеїст. Народзел ше у Риґи, дзе ше теди учела його мац. Длуго бивал у месту Виноґрадив у Закарпатскей обласци. Закончел Мукачовску воєну школу, а року 2009. українску филолоґию на Ужгородским националним универзитету. Автор є збиркох поезиї „Осем мешаци шизофрениї” (2007), „ТЕРОРИЗЕМ” (2008), „Штерацец долари плус бакшиш” (2012) и кнїжки прози „КИЛЕР” (2012). Вєдно з Dj Dimka Special-K 2012. року видал албум авдиостихох „Пред вибухом ше поцилуєме”.

***

Жено прекрасна, хлїб мой насущни,

Дзекуєм тебе нєшка, же ти иснуєш. Же полнїш кадзу з воду, Жено прекрасна, хтора знїмаш лак з нохцох, И приводзиш ме до спокуси нєпреривно, Жено прекрасна, хлїб мой насущни, Дзекуєм ци и ютре, и поютре и занавше за тото, Же иснуєш, и приводзиш ме до спокуси, жено прекрасна, И попать на мнє з лукавим поглядом, И гласно здихуй, шедаюци до горуцей води, И замодлї ме намидлїц ци хрибет, хлїб мой насущни, Жено прекрасна, и святися, односно швиц ше Чухай ше вноци з ногу, лїцом, ґамбaми Хлїб мой насущни три раз и три раз скрич Жено прекрасна, цо жиєш у моїм шерцу, Цо шпиш у моєй поезиї, цо ме будзиш зрана, Хлїб мой насущни, най будзе воля твоя, Най грає твоя облюбена музика и най горя Ароматични швички, жено моя прекрасна, Я тїло твоє, я крев твоя, хлїб мой насущни, Жено прекрасна з таким смутним меном, З таким цихим поглядом и таку малу дланю, Хлїб мой насущни, и дома, и на роботи, и кед ти блїзко, И кед ти далєко, жено прекрасна, Думам на тебе, дай ми дакус щесца нєшка Дай ми ютре, хлїб мой насущни, жено прекрасна, во имя твоє, Во имя твоє, во имя твоє – Трираз во имя твоє. (З українского прешпивал Александер Мудри) З кнїжки „Штерацец долари плус бакшиш” (2012)

Лєпше цильовац до лєва и нє потрафиц го, як до шакала и забиц го.

Индийска народна присловка

2

***

Жена, хтора бритви ноги у твоєй кадзи,

Ютре преславює свой 24. Гоч ,,преславює” – прегласно поведзено, Просто повола дома родичох И на вечар помодлї ше. Ти нє розумиш єй молитви, єй загадкови попатрунки, Мени язикох у єй телефону. Вам нє судзене буц вєдно, и лєпше, Гвариш себе, то и лєпше, У хвильки особлївей нїжносци ти гвариш Же вериш, нїби у нїх нєт нуклеарного оружя, Жадного нуклеарного оружя, и чувствуєш ше як морон. Потим ци ше шпи, єй цело Пахнє на нуклеарне оружиє, пустинї и циґански писнї. Прецо циґански? – питаш ше себе з рана, Алє одвиту на то нєт, ти нє знаш, Як прешло єй дзецинство и дзе вона учела по анґлийски, Прецо вибрала праве тебе. Ви вєдно три тижнї. З часу на час розпатраш карту швета, Оценююци пресцеранє Ирану, його сушедох, Природни и людски ресурси. Видзи ци ше, же ю розумиш вше лєпше. дзекеди ю випитуєш о Ирану, обецуєш же пойдзеш там зоз ню А вона вше пахнє на циґанске лєто и нуклеарне оружиє, И єй пустиня медзи вами, и нацагує ше вечар, И вона бритви ноги у твоєй кадзи.

***

Розпечени и превидни воздух лєта,

Твоя вислункована скора и горуци витор, Ричка, вода хтора була цеплєйша Од нашого диханя. Вноци могло чуц лєм бринєнє Суньоґох и твойо стуканя, одразу Потим ше розбовчала жирячка циґари И циха розгварка. Телефони ше випражнєли другого дня, Ми остали сами зоз древами и, Як ше указало, з мишами, котри Вноци прегризли мой ранєц и жедли Цале єдзенє: остатки хлєба, гречку, Мещок чипса, крекери, фалаток сира. Охабели лєм паклочко циґарох.

***

Путовал сом по местох, ходзел по музейох,

блукал по горох, патрел, як виходзи и заходзи слунко, видзел чудеса природи, чудовал ше малюнком, застановел ше пред скулптурами, Ужерал ше на нєбо, хмари, Нє могол сом зняц очи з океану, Алє найпрекраснєйше, цо сом видзел у живоце Два нашо щеточки за зуби, хтори стали вєдно У купатилу готела странского варошу, У хторому зме ше першираз вєдно пребудзели.

Виривок з Ю. Виничуковей рецензиї кнїжки прози „Килер”: „Приповедки котри приповеда Андрий Любка вироятно подобни гевтим котри Андрий приповеда своєй любеней – або же би ю приведол же би була любоморна и спокушена. Ту заступена страсна еротична фантазия, котра го нє охабя у живоце. Вон постава романтични и наївни, цалком пошвецени роботи и сиґурни до себе, з главу ше зачирює до писательских дискусийох а то го трансформує до килера, котри на тот способ зисцує свойо тайомни фантазиї.”

Шлєбоду нє можу поднєсц гевти народи, котри на ню нє звикнути.

NOVEMBER 2013.

Фотоґрафиї: Оксана Закович

Монтескє

3


LXDZE, ROKI, @IVOT/SPORT

8. NOVEMBER 2013.

13

IVAN MEDW[I ZOZ RUSKOGO KERESTURA

MOJ SON: KUPIM SEBE LIPICANERA Ivan zakon~el triro~nu Po`ivovu {trednx {kolu u Verba{e. Nw robi u fahu, alw ostal na valalw, i robi `em. Na polx nw robi sam, alw z ocom i d<dom, i gvari `e w barz zadovolqni. – Lxbim parastsku robotu, sadzime papri}u i drugi polqoprivredni kulturi. Ked sezona papri}i, hodzime na polqo ka`di robotni dzenq. Tedi stavam kolo {ejscoh rano. Alw, mnw to nw ~e`ko pripada, bo som u tim odmalx~ka. I|e ked som bul {kolyr, vecej som bul na polx yk u {koli.

Go~ ma lwm 21 rok, Ivan Medw{i – Nascikov, predsidatelq Kon>ckogo klubu “Rusin”. Ivan i polqoprivredn>k, lxbi kon> i psi, a u valalw w najmlad{i lovar

Zverena mu starosc o Klubu Ivan ~len Kon<ckogo kluba “Rusin” u` 10 roki. Per{e bul u podrostku, a porydni w ~len ostatn< tri roki. U ynuare togo roku w vibrani i za predsidately Kluba. – Z oglydom `e som u` dlugo u Klubu, bul som zoz {ickim upoznati, i nw bulo bri}i. Barz {e zakladam i dumam `e som za tot kratki ~as

Ivan Medw{i: Raz i y popragam lipicanera

treba `e bi bul u{oreni, treba kon~ic i z dokumentacix, i starac {e o pedi}reu konqoh i <h u~astvovanx u obegovanqoh. Na{im lxdzom to nwzviLxbi tambura{oh, mladi w, ta i|e v~as za{pivac “Kad sam bio mladjan lovac ja...” ~ajne, alw lxdze na strani htori {e z tim zan<max, dosc porobel. Udalo {e mi or}anizovac obebar `ej {e za kla dax za toto `e bi mladi bugovany konqoh htori buli barz na|iveni i li na tih va `nih i podobnih funkcijoh – naisce {e nazdavam `e Klub po sowj aktivgva ri Ivan. nosci postanw poznati nw lwm u Keresture. Pomagax mi i star{i ~leni, Upravni odbor, Ivanovi {e udalo uvesc vodu na gipodrom, alw mi very i nw mi{ax mi {e do roboti. go~ {e z totu robotu odcagovalo u` daskelqo Mo`ebuc nwzvi~ajne `e som taki mladi, a roki. Mladi, sceli, max barz velqo dobri u` na takej funkci<, alw dumam `e dobre ide<, lwm gvari `e taki ide< barz ~e`ko mo` okon~uwm svojo dlu`nosci, bo okrem obego- realizovac pre podli finansijni stan Kluvanqoh, staram {e i o drugim. I gipodrom ba.

ODPO^IVOK

Nw ~e`ko robic na polx ked totu robotu lxbi{

– Prez vikend hodzim raz na obegovany, a raz na lovi, i u tim u`ivam. Pri tim upoznavam i vel>h lxdzoh. Na varo{ vihodzim ked scignwm, a ked nw, nw hiba, y zadovolqni z tim co mam. To mi, naj povem, odpo~ivok. Ked som vistati, pojdzem do pajta{oh htori max kon>, popragame ih i u`ivame. Lwbo {e zoz psami pojdzem pre{ejtac – gvari Ivan.

Tim co lxby kon> i lovi pasirax i tambura{e Ivan velqki lxbitelq konqoh, i an< sam nw zna yk nastala tota lxbov z oglydom `e n<}da u obiscu nw trimali kon<. Lxbi {icki rasi, a wdnogo dny bi lxbel kupic lipicanera i fiyker. – Bul som mali, i ked som ~ul `e dahto na konqoh pre{ol po ul<~ki, be`al som i pital {e ~i me ve`nx na ko~. I teraz ~asto zajdzem do tih }azdoh co max kon<. Barz lxbim {e-

dlac, abo {e lwm povo`ic nafiykeru po Keresture, a kasacki obegovany i fiykeriydi nw prejdu bezo mnw – gvari von. Ivan i najmlad{i lovar. Pred troma rokami polo`el lovarski ispit i postal pravi lovar. – Z oglydom `e bivam pri Lovarskim dome, rokami, ka`dej nwdzel< som bul tam ked buli lovi, i tak som i toto polxbel. Mo`ebuc i to pokus nwzvi~ajne, bo u mowj fameli< n<hto nw bul lovar. A do lovu, zo mnu idu i mojo psi labradori htori obu~eni za lovi, ta vec vwdno u`ivame. Wden ~as som {e zan<mal i zoz predavanqom |enytoh, a rozdumuwm oznova po~ac. Lov i dzivina to wdno, a doma{n< `ivotin< calkom druge – gvari mladi lovar i dodava `e go lov, kon< i psi barz opu|ux. – Lxbim sluhac tambura{oh, co i lo}i~ne, z oglydom `e to povyzane z tim co robim. Uglavnim {e dru`im zoz star{ima od sebe, i odvituw mi <h dru`tvo. Mam y i pajta{oh svo<h rokoh, alw najvecej zawdn<cki temi mam ked {e dru`im i pripovedam zoz star{ima. [icko co robim barz lxbim i planuwm i nadalwj ostac u tim, bo {icko o ~im som be{edoval mi velqo zna~i i bez togo bim nw mogol – zakon~uw Ivan. May Zazulyk Foto}rafi>: Yroslav Pap

[EJLA ZARUBICA ZOZ RUSKOGO KERESTURA

KARATE KLUB “RUSIN”

@ADAM BUC PROFESIJNA SPORTISTKA

NA KUP ZMAGANX OSVOWNI OSEM METALI<

Studentka Fakulteta sportu i fizi~nogo vospitany [ejla Zarubica zoz Ruskogo Kerestura kolo dva roki trenira nwzvi~ajni boritelqni sporti – brazilsku d>x-d>cu i }replin}. Trenira u Kuli u Konstriktor fajt timu, a odnwdavna w i reprezentativka Serbi> Lwm posle me{ac dnqoh trenirany [ejla na der`avnim zmaganx zav`ala druge mesto, a posle roka bula {tvarta u Evropi i per{a u der`avi u svowj kate}ori<. – Per{e som hodzela na aikido do Kerestura, a vec nam trener ukazal i toti sporti i mnw {e to barz popa~elo i takoj som {e zalxbela do n<h. Go~ som bula wdine dziv~e, i{lo mi barz dobre. Potim zme po{li do Kuli na trenin}, dze i teraz treniram, i tam vidzeli u mnw potenciyl – gvari [ejla i dodava `e toti sporti nw barz zastupeni u Serbi<. – D<x-d<ca nacionalni sport u Brazilu i toto co nam folklor <m vona i kapuera. Rozlika medzi d<x-d<cu i }replin}om tota `e {e per{i sport bavi u kimonu, a }replin} u uzkej ma<ci i gelankoh lwbo {orcu. Zmagam {e i u wdnim i drugim, alw uspi{nwj{a som u }replin}u i tu robime i z pasova~ami, a u brazilskej d<x-d<ci z d`udistami i vona {e po~ina i na `emi i gore, a }replin} lwm na parteru, odnosno borba po~ina od dolu. U obidvoh sportoh podobni pravila. Ka`da runda tirva po pejc minuti. Borime {e u krugu yk pasova~e, d`udisti i vec ka`domu trener lwbo pomocn<k {edzi u uglw i suflira co naj robi – gvari vona.

Toti boritelqni sporti voob|e nw lwgki, a okreme nw za `eni. Treba mac dosc kondici<, moci, a u isti ~as mu{i {e velqo rozdumovac. – To bar`ej hlopski sporti i slabo ih trenirax `eni. Tebe dahto davi, a ti {e mu{i{ opu|ic i rozdumovac yk {e vitargac, a nw ma{ dotok vozduhu do moz}u yk treba. ^uw{ sebe yk diha{ i yk ci {erco biw i a` {e bilww pred o~mi, a ti mu{i{ rozdumovac yk {e vicagnuc. To take yk borba za `ivot. Navolani w brazilska [ejla na wdnim zmaganx yk pobidn>k d`ix-d`ica yk lxdski {ah. To barz ~e`ki sport i v{e veda reprezentativka i dodava `e w pre cej wst zainteresovanih za nqgo. toti sporti ~asto pokal<~ena. Trenin}i naparti, okreme ked som – To mi nw zavadza bo lxbim treniwdine dziv~e na trenin}u bo boric rac. Z wdnim slovom, toti sporti mi {e z hlopami nw isto yk i z `enami. zna~a {icko. Treba i fizi~nu i menZ hlopami velqo ~e`{e i impultalnu moc ulo`ic, a ked {e zlu~a tosivnwj{e, a voni na mnw patra yk na ti dva stvari nwt n<~ lwp{e. Okrem hlopa. Trenin}i mame pejc raz titogo, mam i nadosc gobi<, a to tereta`nqovo. [tiri dn< ve`bame brazilna, be`anw, gonwnw bici}li na dlugsku d<x-d<cu, a wden dzenq }replin}. Z {i dragi, salsa, or}anizovanw re}e oglydom `e na{a der`ava skoro n<~ festivaloh. Cilq mi zan<mac {e nw finansuw {icki sporti ta tak i profesijno z dawdnim sportom yk i toti, znahodzime {e sami. Okrem na moy mac, a `e bi to bulo po mo`l<vozmaganqoh u Serbi<, bula som i na sci olimpijski sport, co brazilska zmaganx u Madyrskej i to bulo mojo d<x-d<ca i }replin} na`alq nw. per{e evropske zmaganw – gvari mlaM. Zazulyk

Na zmaganx za KUP Vojvodini, htore otrimane pre{lej soboti, 2. novembra, u Verba{e, Karate klub “Rusin” mal {ternac zmagatelqoh u powdinw~nej konkurenci<, u katoh i u borboh, ka`de u svowj kate}ori<. U zmaganx katoh, Andrej D`ud`ar zav`al per{e mesto, Gelenka Novta trece, a u tim zmaganx u~astvovali i|e: Darko Nadq, Anastaziy Farka{ i Pavle Novta. U borboh powdinw~no: Andrej Duda{ zav`al per{e mesto, Sara Plan~ak ti` per{e mesto, Marina Nadq druge, Aleksandar Gardi druge mesto, a Jovana No}avica i Srefan No}avica trece mesto. U borboh i|e nastupeli: Leon Xri~, Deyn Nadq, Izabela Maka< i Stefan No}avica. Tak na Kupu Vojvodini nastupeli 22 klubi i kolo 400 zmagatelqoh, a Karate klub “Rusin” do Ruskogo Kerestura prinwsol 8 metali<. Na toto zmaganw ekipu vodzel Mihajlo Oros Laci. V. S.

VIBERANKOVA SKUP[TINA FK “RUSIN”

VIBRANE NOVE RUKOVODSTVO Na Viberankovej skup{tini FK “Rusin” htora otrimana pre{lej soboti na Lon}ove, vibrani novi Upravni odbor, direktor, sportski direktor, sekretar, kasir i Nadpatraxci odbor Klubu. U novim Upravnim odbore Mikola Hrin, predsidatelq FK “Rusin”, Tihomir Medi~, podpredsidatelq Klubu, Zlatko Saynkovi~, Kosta Kuzma, Vladimir Planko{ – star{i, Ykim Grubeny Bora, Vladimir Tirkajla – mlad{i, Vladimir Planko{ – mlad{i i Xlin Kolo{ny<. Na skup{tini za direktora Kluba vibrani Boris [ajto{, sportski direktor Aleksandar Ko~i{, sekretar Ykim Grubeny i kasir Mihajlo Kanxh. Novi Nadpatraxci odbor tvory: Ynko Pasternak, Mihajlo Nadq i Mihajlo Kanxh. Na Viberankovej Skup{tini u~astvovali fodbalere, yk i naviy~e, htori u to~ki “ri`ne” vinwsli dzepowdni zauvagi i predkladany za dalq{u robotu FK “Rusin”. V. S.


14

SPORT/INFORMATOR

MEDZIOP[TINSKA FODBALSKA LI]A ZOMBOR

MEDZIOP[TINSKA FODBALSKA LI]A VERBAS–@ABELQ–TITELQ

ZNA^NI BOD

EFIKASNI KOCURCI

FK “Dunaj” (Ba~ki Mono{tor) – FK “Rusin” 1:1 (0:0) BA^KI MONO[TOR: stadion FK “Dunaj”, patra~oh kolo 100. Sudiy: Merdanovi~ (Serbski Mileti~). ]ol za Rusin dal Denis Gardi. @ovti kartoni pri Rusinovcoh dostali: Pavlovi~ i Brankovi~. RUSIN: @. Oros, Pavlovi~ (D. Gardi), ^apko, Golik, Barna, Kukolq, B. Oros (Budinski), Orsa}, Brankovi~, Nadq (Batrovi~), Bukejlovi~. Rusin u Ba~kim Mono{toru osvowl “zlatni bod”, htori go uvodzi do dobrej seri< pred konwc per{enstva w{enqskej polusezoni. U per{im pol~a{e Rusin bavel ostoro`no, ~ekal svox nagodu za }ol, a Dunaj proboval napadac. U tim periodze baviska doma{n< mali malo ozbilqni nagodi za }ol, a najvigodnwj{u nagodu za Rusin mal Barna, posle wdnogo kornera. U drugim pol~a{e doma{n< i dalwj napadal, a Rusin bavel na kontri. Zoz wdnej takej kontri najlwp{u nagodu mal Nadq, ked vi{ol sam oprez }olmana, alw x nw realizoval. Posle wdnej akci< doma{n<h, odbrana Rusina slabo rea}ovala, doma{n< dali }ol, alw u` daskelqo minuti poznwj{e Rusin virovnal rezultat. Posle kornera Denis Gardi {e dobre zna{ol oprez }olu doma{n<h i zoz glavu dal }ol. Rusin u Mono{toru mogol i pobedzic, alw dobru nagodu prepu|el Batrovi~ ked sam vi{ol oprez }olmana doma{n<h. U predostatn<m, {ternastim, kolw w{enqskej polusezoni Rusin na nwdzelx bavi doma prociv OFK “Metalac” zoz Zombora. V. S.

DRUGA SRIMSKA LI]A – ZAHOD

PORA@ENW BA^IN^ANQOH U 11 kolw Drugej srimskej li}i }rupa Zahod, fodbalere OFK Ba~inci do`ili pora`enw na goscovanx u su{ednim ]ibarcu prociv Sindwli~a z 5:2. Napredak z Va{ici bul lwp{i od Fru{kogorca z Kukovcoh 3:1, a Omladinwc z Molovina i Wdinstvo z Morovi~u baveli 1:1. Slovo o ekipoh z podru~a {idskej op{tini htori {e od tej sezoni zmagax u novej li}i dze ekipi z podru~a op{tinoh [id i Srimska Mitrovica, a pred tim spomnuti ekipi {e zmagal u Op{tisnkej fodbalskej li}i [id. Od spomnutih ekipoh Wdinstvo na piytim mesce z 20 bodami, Omladinwc dzevyti z 13 bodami,Fru{kogorec dze{ati z osem bodami, OFK Ba~inci 11 ti` z osem bodami. Napredak na 13 mesce ma {ejsc bodi, a Sindwli~ na 14 mesce ma lwm pejc bodi. U 12 kolw OFK Ba~inci doma bavy prociv Napredku. Vl. D>.

FK “Iskra”– FK “Gajduk”(]ardinovci) 6:0 (1:0) Stadion Iskri: patra~oh kolo 150. Hvily i teren odli~ni. Strelci za Iskru: Kolwsar i Dwdovi~ po 2, Serdar i Nikoli~ po 1. ISKRA:Stupar, Drly~a, Du ki~, Kol wsar, Ru skov ski, Vlahovi~, Serdar, Damir ]uba{, Dwdovi~, Xr~uk i Nikoli~. Do baviska vo{li i Baro vi~, @elqko Mal>k i @ivkovi~ (mlad{i) U 14. kolu Medziop{tinskej fodbalskej li}i Verbas–@abelq–Titelq, kocurska Iskra na svo<m terenu do~ekala Gajduk zoz ]ardinovcoh i za zna ~e la pre {ve~l<vu pobidu od 6:0. Go~ pobida pre{ve~l<va, Iskrovim bavy~om nw bulo lwgko dojsc do nwj bo {e gosci ukazali yk mlada alw solidna i borbena ekipa. U per {e im pol ~a su, Iskra mala iniciytivu alw {e gosci dobre branwli, a na daskelqo zavodi, zoz opasnih kontranapadoh gro`eli doma{n<m. Na |esce Kocurcoh i <h naviy~oh, Nikoli~ shopno rea}oval i dal per{i }ol za Iskru, tak `e {e na odpo~ivok po{lo zoz prednoscu doma{n<h. U drugim pol~asu {icko pri {lo na svo jo me sto. Iskra za ba ve la ozbilqnwj{e i an}a`ovan{e i }oli {e po~ali {orovac. Po dvaraz Kolwsar i Dwdovi~, a raz Serdar, zatresli mre`u goscoh i na koncu rezultat bul 6:0 za Iskru. Posle 14. kola, Iskra ma 22 bodi, 23 }oli pozitivnu }ol rozliku i nahodzi {e na 7 mesce od 17 ekipoh. Idu-

cej nwdzel< Kocurci budu goscovac u Zmawve dze budu bavic prociv doma{nqogo Obili~a. S. Dorokhazi

VELQO [ANSI, A DVA ]OLI FK “Ba~ka 1923” – FK “Wdinstvo” (Ba~ko Petrovo Selo) 2:0 (1:0) DXRDQOV: Stadion FK “Ba~ka 1923”, patra~oh kolo 150, sudiy Bo`ovi~ (Verbas). Strilci: Dxrd>~ i Panti~. @ovti karton za ekipu Ba~kej dostal Rac. BA^KA: Kalajd`i~, Trivunovi~, ^irin (Markovi~), Rac, Erdelyn, Kuru{i~, Dxrd>~ (Klisara), Panti~, Mati~ (Balo}), Ynkovi~, Bo}danovi~. Fodbalere Ba~kej od po~atku zmaganw diktovali tempo. Mali vecej nagodi, alw per{u htoru vihasnovali bula u 30. minuti. Ynkovi~ shopno po l<vim boku pre{ol ohranu goscoh, htori idealno urucel labdu do karebnogo prostoru, a realizator bul Dxrd<~. To bul rezultat z htorim {e po{lo na odpo~ivok. U drugim pol~a{e Ba~ka mala i|e vecej nagodi, alw nw buli realizovani. Pol godzini {e glwdalo pravi recept za }ol, a na{ol go Panti~. Po odbavenim 14. kolw w{enqskej polusezoni, ekipa Ba~kej na {estim mesce zoz 23 bodami, a kocurska Iskra na sedmim zoz 22 bodami. S. P.

BA^KA RUKOMETNA LI]A

TRECA RUKOMETNA LI]A SRIM – X@NA BA^KA

BODI PO[LI DO “BAN<”

PRESUDZELA OSTATNY SEKUNDA

Rusin – ]rafi~ar 27:29 (12:16) RUSKI KERESTUR: stadion Stara {kola, patra~oh 100, sudijove: ^abai (^ervinka) i ]lumac (^onoply). Sedem meteri: Rusin 5–3, ]rafi~ar 2–2. Viklx~eny: Rusin 14, a ]rafi~ar 16 minuti. RUSIN: Milinkovi~, Mudri (2), Budinski, Seman (8), Boynovi~ (3), Gerbut (7), Regak (1), Vislavski, Salak (2), Homa, Piro`ek, Rac (4). Prociv ]rafi~ara zoz Bezdanu Rusin otrimoval rezultat, bavelo {e }ol za }ol. Taki rezultat bul po konwc per{ogo pol~asu (11:11), a vec {e gosci “odl<peli” i per{i pol~as zakon~eli zoz {tiroma }olami rozliki (12:16). U drugim pol~a{e gosci mali i osem }oli rozliki (19:27 i 20:28), a vec Rusin bar`ej po~al bavic na Gerbuta, rozbavel {e i Seman. Pred konwc zmagany Rusin scigol lwm na }ol rozliki (27:28), alw {e mu po konwc nw pospi{elo virovnac rezultat. U ostatn<m kolw, {l<duxcogo vikendu, Rusin goscuw u Subotici dze bavi prociv ekipi Vojput 2. V. S.

Rusin – Sonta 15:15 (6:5) RUSKI KERESTUR: stadion Stara {kola, patra~oh kolo 70. Sudijove: Jor}i~ (Novi Sad), [e{um (Ba~ka Palanka). Sedem meteri: Rusin 7–4, Sonta 2–1. Viklx~eny: Rusin 10, a Sonta 12 minuti. RUSIN: Vina>, Pavlovi~, A. Malacko, Nadq, Sabado{, Plan~ak, V. Malacko (10), N. Zori~ (5). U zmaganx prociv Sonti, Rusin nwprerivno vodzel po daskelqo }oli rozliki, a per{e viwdna~enw bulo pred konwc zmagany (13:13). Pred tim Rusin mal prednosc wdnogo }olu i labdu, alw nw vihasnovali napad i goscinski u ostatnwj sekundi virovnali rezultat na 15:15. Va`ne nadpomnuc `e na tim zmaganx }oli za Rusin dali lwm dva bavy~ki – Vany Malacko 10 i Nikolina Zori~ 5 }oli. Ti` tak Rusin bil sedem penali od htorih vihasnoval lwm {tiri. [l<duxcogo vikendu {e bavi predostatnw kolo w{enqskej ~asci per{enstva, a Rusin goscuw u Od`aku. V. S.

GUMANITARNE RUKOMETNE ZMAGANW U @ABLX

PARTIZAN I @SK BAVELI ZA MLADENA Pre{lej stredi, 30. oktobra, u Velqkej sportskej gali u @ablx otrimane rukometne zmaganw gumanitarnogo harakteru, pomedzi per{oli}a{o� @SK zoz @ablx i superli}a{om Partizanom zoz Beo}radu. Na zmaganx bulo kolo 800 patra~oh, a {icok prihod od predatih kartoh podarovani Mladenovi Bla}owvi~ovi (1985) zoz Dxrdqova kotri pred dvoma rokami stradal u transportnim nw|escu i od tedi w u ko~iku. Tota gumanitarna akciy lwm wdna z vel<h kotri zaprovadzeni za toti dva roki u {ickih mestoh op{tini @abelq, tak i u Novim Sadze dzekuxci dobrej dzeki gra`danoh i ~olnih lxdzoh Op-

{tini @abelq kotri `adax pomognuc Mladenovi. Zbera prilog za operacix u ino`emstvu za htoru potrebne 50 000 evra, posle kotrej bi Mladen trebal oznova stanuc na nogi. Na priytelqskim zmaganx, ~arno bili zvladali doma{n<h zoz rezultatom 34:35, a per{a ~asc zmagany zakon~ena16:14. Na zmaganx, na kotrim bul i }eneralni direktor Rukometnogo kluba “Partizan” Aleksandar Bla}owvi~ pozberana wdna ~asc sredstvoh, a yk zoz RK “Partizan” obecali, budu {e namagac `e bi na svo<h zmaganqoh pozberali i|e sredstva za pomoc Mladenovi kotri naviy za tot klub. S. B.

8. NOVEMBER 2013.

Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 10. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04) obyvxw

OBVISCENW o podnw{enej vimogi za odredzovanw obsygu i zmistu studi> o precenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok No{itelq prowkta NIS a.d. Novi Sad zoz Novogo Sadu, ul<ca Narodnogo fronta ~s. 12 podnwsol vimogu za odredzovanw obsygu i zmistu studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za PROWKT Valynw i odklonqovanw po{oreny perkolaci< 505 “Kva{na rafinaciy 2” u ramikoh Rafineri< nafti Novi Sad, na kp. 2555/14 KO Novi Sad III. Podatki i dokumentacix zoz vimogi no{itely prowkta mo`` dostac na uvid u prostorijoh Pokra<nskogo sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, Bulevar Mihajla Pupina 16, Novi Sad (pri`emw, kancelariy ~s. 39). Zaintereseovan yvnosc u ~a{e od 15 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dostavic svojo dumanw u pisanej formi na adresu Sekretariytu.

Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku na osnovi ~lena 29. pasus 1. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<” ~islo 135/04 i 36/09), obyvxw

OBVISCENW o prinw{enim ri{enx `e nw potrebne precenqovanw vpl>vu zastatogo stanu na `ivotni {tredok prowkta baznej stan>ci mobilnej telefoni> “NS-Jovana Du~i~a – NS23, NSH23, NSU23” No{itelq prowkta “TELEKOM SERBIY” a.d. Takovska 2, Beo}rad, podnwsol tomu or}anu vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta – baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS-Jovana Du~i~a – NS23, NSH23, NSU23” u ul<ci Bulevar Jovana Du~i~a 7, u Novim Sadze, na katasterskej parceli ~islo 7770/13 K. O. Novi Sad I, Gorod Novi Sad. Posle zaprovadzenogo postupku, Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku dny 4. novembra 2013. roku prinwsla ri{enw ~islo VI-501665/13, `e nw potrebne precenqovanw vpl<vu zastatogo stanu na `ivotni {tredok. Z cilqom obviscovany zainteresovanej yvnosci tekst ri{eny obyvxw {e u calosci: Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 10 pasus 4 i 6. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~s. 135/04 i 36/09) i ~lena 192 pasus 1 Zakona o ob|im upravnim postupku (“Slu`beni novini SRX” ~islo 33/97 i 31/01 i “Slu`beni gla{n<k RS” ~islo 30/10) i ~lena 11., 34. i 36. Odluki o Gorodskih upravoh Gorodu Novogo Sadu (“Slu`beni novini Gorodu Novogo Sadu”, ~islo 52/08, 55/09 i 11/10, 39/10 i 60/10), postupaxci po vimogi no{itely prowkta “TELEKOM SERBIY” a.d. Takovska 2, Beo}rad, za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta baznej stan<ci za mobilnu telefonix “NS-Jovana Du~i~a – NS23, NSH23, NSU23” prino{i

RI[ENW 1. Utverdzuw {e `e za prowkt baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS-Jovana Du~i~a – NS23, NSH23, NSU23” u ul<ci Bulevar Jovana Du~i~a 7, u Novim Sadze, na katasterskej parceli ~islo 7770/13 K. O. Novi Sad I, Gorod Novi Sad no{itely prowkta “TELEKOM SERBIY” a.d., Beo}rad, Takovska ~islo 2, nw potrebne precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok. 2. No{itelq prowkta {e obovyzuw `e obezpe~i periodi~ni vipitovany `ridla nejonizucogo zarjovany na lokaci<baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS-Jovana Du~i~a – NS23, NSH23, NSU23” u skladze zoz Zakonom o za|iti od nejonizuxcogo zarjovany (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~islo 36/09) i va`acima predpisanymi htori re}ulux totu oblasc i `e podatki dostati z monitorin}om doru~ovala A}enci< za za|itu `ivotnogo {tredku, Gorodskej upravi za inspekcijni roboti Gorodu Novogo Sadu – Oblasc inspekci< za za|itu `ivotnogo {tredku i Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu.

OBGRUNTOVANW No{itelq Prowkta “TELEKOM SERBIY” a.d. Takovska 2, Beo}rad, podnwsol tomu or}anu vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta baznej stan<ci za mobilnu telefonix “NS-Jovana Du~i~a – NS23, NSH23, NSU23” u ul<ci Bulevar Jovana Du~i~a 7, u Novim Sadze, na katasterskej parceli ~islo 7770/13 K. O. Novi Sad I, Gorod Novi Sad. Prowkt vivedzeni i postavena trosektorna antenska sistema. Hasnux {e tri tripleband anteni K742241 za obsygi GSM 900, GSM 1800 i UMTS. Konfi}uraciy primodava~a baznej stan<ci za sistemu GSM 900 2+2+2. Anteni budu unaprymeni zoz azimutami 9,5 stupn< (per{i sektor), 137,1 stupn< (drugi sektor) i 275,6 stupn< (treci sektor) za obsgi GSM 900 GSM 1800 i UMTS. U skladze zoz Zakonom o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, o podnw{enej vimogi obviscena yvnosc z ogla{ovanqom u sredstvoh yvnogo informovany i MZ “]avrilo Princip”. Zoz zakonom predpisanim terminw nw doru~eni dumany zainteresovanih or}anoh, or}anizacijoh i yvnosci. Zoz ~lenom 144. Zakona o planovanx i vibudovi (“S.G. RS” ~islo 72/09, 81/09, 64/10-Odluka US 24/11, 121/12 43/13-Odluka US i 50/13-Odluka US)) zoz htorim utverdzena okremna fajta obwktoh za htori nw potrebne obezpe~ovac akti kompetentnogo or}anu za vibudov, odnosno akt za okon~ovanw vibudovi, a medzi n<ma i no{a~e antenoh zoz antenami na postoycih budinkoh, dragoh, infrastrukturi i kontejneroh elektroneskej komunikaci<, yk i tipskih kabinetoh baznih stan<coh na odvituxcih no{a~oh, u skladze zoz dumanqom Ministerstva `ivotnogo {tredku, rudarstva i prostornogo planovany ~islo 353-02-01676/2011-02 od 12. xliy 2011. roku, ta no{itelq prowktu nwma obovyzku doru~ic vivod zoz urbanisti~nogo planu lwbo potverdzeni urbanisti~ni prowkt, odnosno akt o urbanisti~nih uslovijoh htori nw star{i od wdnogo roku yk an< idejne ri{enw, lwbo prowkt, lwbo vivod zoz idejnogo prowkta. Zoz uvidom do dokumentaci< htora doru~ena zoz vimogu, po zaprovadzenim postupku rozpatrany vimogi, tot or}an utverdzel `e {e prowkt nahodzi pod to~ku 12., podto~ku 13. – Telekomunikacijni obwkti mobilnej telefoni< (baznej radio stan<ci) L<stini II Uredbi o utverdzovanx L<stini prowktoh za htori obovyzne precenqovanw vpl<vu i L<stini prowktoh za htori mo` vimagac precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok (“S.G. RS” ~islo 114/08). No{itelq prowkta prilo`el Fahovu ocenu obterhovany `ivotnogo {tredku u lokalnej zoni baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS-Jovana Du~i~a – NS23, NSH23, NSU23” ~islo zvitu 1104/13-271 AP i Fahovu ocenu obterhovany `ivotnogo {tredku u lokalnej zoni baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS-Jovana Du~i~a – NS23, NSH23, NSU23-VIMENKI, ~islo zvitu 1104/13-271 AP/VIMENKI, htoru virobela akreditovana Laboratoriy Instituta “Vatro}az” zoz Novogo Sadu. Zoz fahovu ocenu obterhovany `ivotnogo {tredku u lokalnej zoni baznej stan<ci za mobilnu telefonix “NS-Jovana Du~i~a – NS23, NSH23, NSU23” i Fahovu ocenu obterhovany `ivotnogo {tredku u lokalnej zoni baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS-Jovana Du~i~a – NS23, NSH23, NSU23-VIMENKI utverdzene `e toto `ridlo nw zoz svox robotu privedze po prekro~ovanw predpisanih gran<~nih vrednoscoh. Ked no{itelq prowkta postupi u skladze zoz usloviymi htori utverdzeni u to~ki 2. dispozitiva togo Ri{eny i ked {e vipo~itux Miri i usloviy za|iti `ivotnogo {tredku htori predvidzni zoz poglavjom 7.3. Fahovej oceni obterhovany `ivotnogo {tredku, robotu baznej stan<ci za mobilnu telefonix nw zna~nwj{e zagro`i `ivotnogo {tredku, odnosno urovenq elektroma}netnogo zarjovany budze u gran<coh do{lwbodzenogo. Na osnovi gore navedzenogo, ri{ene yk u dispozitive. Pouka o pravnim l<ku: Prociv togo ri{eny mo`e {e viyvic `alba Pokra<nskomu sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku u ~a{e 15 dn< od dny primany ri{eny, po tim or}anu. Zainteresovana yvnosc mo`e viyvic `albu prociv togo ri{eny u ~a{e 15 dn< od dny obyvjovany u sredstvoh yvnogo informovany, po tim or}anu.


8. NOVEMBER 2013.

15

INFORMATOR

DZE CO BUDZE*DZE CO BUDZE*

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 6. novembra 2013. roku napolnwl {e wden `alosni rok yk nas zanav{e ohabela na{a mila supruga, mac i baba

OSTATN< POZDRAV Dny 30. oktobra 2013. roku zohabela nas zanav{e u smutku na{a mila

UMETN<CKA KOLONIY “NYRADI” Od 9. po 15. november u goscinskej hi`i Kata< u Malim Idqo{u budze otrimane 16. zvolanw Umetn<ckej koloni< “Nyradi” z Verbasu. Pod ~as otrimovany koloni< u }aleri< Doma kulturi u Srbobranu na {tvartok 14. novembra na 19 godzin, budze otvorena vistava zoz pre{loro~nogo 15. xvilejnogo zvolany Umetn<ckej koloni< “Nyradi”.

“DNQOVKA” POVOLUW MLADIH @E BI U^ASTVOVALI U PROGRAMI Or}anizatore Multimediylnej manifestaci< “Dnqovka” povolux {ickih zainteresovanih mladih `e bi {e priyveli za u~astvovanw na programi, htora budze otrimana 23. novembra u Ruskim Keresture. Mo` {e predstavic z ~itanqom prozi, poezi<, {pivanqom, tancom, kratkima filmami itd. Za priyvu i {icki informaci< pisac na fejsbuk-bok “Dnqovki”, lwbo na e-adresu pactruthenorum@gmail.com. [esnasta “Dnqovka” budze otrimana u ramikoh “Kostelqnikovej w{en<”, a or}anizux x mladi z nwvladovej or}anizaci< “Pakt Rutenorum”.

NWVLADOVA OR]ANIZACIY „PACT RUTHENORUM“ ROZPISUW

KONKURS Za avtorski foto}rafi> na temu „Moj popatrunok na {vet” I Ob|i informaci>: Multimediylna manifestaciy „Dnqovka” budze otrimana 23. novembra u Dome kulturi u Ruskim Keresture, a u wj ramikoh i vistava foto}rafijoh u~a{n<koh konkursa. II Kriterixmi Konkurovac mo`u {icki zainteresovani. Od robotoh htori scignx budu vibrani 25, voni budu virobeni i vilo`eni na vistavi, a or}anizatore zno{a tro{ki virabyny. Fahovi `iri potim vibere tri najlwp{i foto}rafi< ~ijo avtore budu nagradzeni. Dodzelqovanw budze otrimane u ramikoh glavnej programi „Dnqovki“, a nagradi {l<duxci: 1. mesto - 3 000 dinari. 2. mesto - 2 000 dinari. 3. mesto - 1 000 dinari. Budu rozpatrani lwm avtorski foto}rafi<, a na konkurs {e mo`u priyvic {icki zainteresovani. ^islo foto}rafijoh zoz kotrima mo` konkurovac nw ogran<~ene. III Yk {e priyvic Osoba htora konkuruw treba `e bi poslalo foto}rafi< i osobni podatki (meno, prezvisko, mesto prebuvany) na e-mail adresu:pactruthenorum@gmail.com zoz naslovom „Konkurs foto}rafi<“ najpoznwj{e po 17. november 2013.

Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na nx ~uvax suprug Ynko zoz unukom Aleksandrom, sin Robert zoz suprugu Oliv, sin Zvonko zoz suprugu Anitku, dzivka Natka zoz mu`om Brendanom i unuki D`esika i Marisel Spo~ivaj u mire Bo`im! SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 6. novembra 2013. roku napolnwl {e wden `alosni rok yk nas ohabela na{a mila {estra i nina

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 4. novembra 2013. roku napolnwl {e wden `alosni rok yk nas ohabela na{a mila i dobra mac

Nwt slovo z htorim mo` vipovesc kelqo nam budze{ hibic. Vi~no o`alosceni: mac Mary i {estra Nata{a [ajto{ zoz familix Naj spo~iva u mire Bo`im! NA ZDOGADOVANW Dny 6. novembra, napolnwl {e smutni rok yk vecej nw zoz nami na{a mila supruga, mac i baba

AMALIY BAJOR narodzena Besermin> (1946–2012) z Kocura MELANKA PLAN^AK narodzena Sabado{ (1951–2012) z Ruskogo Kerestura Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na nx ~uvax brat Lxbomir zoz suprugu Mar~u Sabado{ovo Spo~ivaj u mire Bo`im!

KSENIY GORNYK (1938–2012) z Ruskogo Kerestura Vi~no budze{ `ic u na{ih {ercoh. Dzivka Gelenka i `ec Jov}en Spo~ivaj u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 4. novembra 2013. roku napolnwl {e wden `alosni rok yk nas ohabela na{a mila i dobra baba

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 4. novembra 2013. roku napolnwl {e wden `alosni rok yk nas ohabela na{a mila i dobra baba i prababa

KSENIY GORNYK (1938–2012) z Ruskogo Kerestura Z lxbovu i po~itovanqom Terezka i Branimir Ivi~i~ Spo~ivaj u mire Bo`im!

PREDAVAM kvartelq pre preselwnw, 60 meteri kvadratni za 50 000 evra (mo`e i na kredit) na krasnim mesce na Novim naselwnx u Novim Sadze. Dvobo~no oriwntovani, na per{im poverhu, ukn<`eni 1/1. Volac popoladnx na 069/1357933.

OBVISCENW

KSENIY GORNYK (1938–2012) z Ruskogo Kerestura Mila babo, v{e nam budze{ hibic. Unuka Mar~a zoz suprugom Vladimirom i praunuki Martina i Sara Spo~ivaj u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 4. novembra, napolnwl {e wden rok yk zoz togo {veta do vi~nosci po{la moy mila baba

MALI OGLA[KI

Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 10. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04) obyvxw o prinw{enim ri{enx o potrebi virobku studi> o precenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, dny 24. 10. 2013. roku, prinwsol ri{enw o nw pristupanx virobku studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok PROWKTA Ba}erovanw ri~nogo nano{eny zoz korita riki Dunaj od km 1192+000 do km 1192+500, Stari Banovci, no{itely prowkta Karin Komerc MD d.o.o. zoz Veterniku, ul<ca @ivorada Petrovi~a ~s. 8. Ri{enw o odlu~ovanx o potrebi virobku Studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za predmetni prowkt mo` dostac na uvid robotnima dnymi 10 g do 14 g u u prostorijoh Pokra<nskogo sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, Bulevar Mihajla Pupina 16, Novi Sad (pri`emw, kancelariy ~s. 39). Zaintereseovan yvnosc mo`e viyvic `albu na prinw{ene u ~a{e od 15 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny.

SLAVICA IVANOV narodzena Ruska> (1957–2013) z Novogo Sadu

MELANKA PLAN^AK narodzena Sabado{ (1951–2012) z Ruskogo Kerestura

Pamytku na milu nam pokojnu i na |e{l>vi roki dok zme buli vwdno, ~uvame u na{ih {ercoh. Suprug Dxla, sin Dxlka zoz famelix i dzivka Gajnalka ]randi~ zoz famelix Naj spo~iva u mire Bo`im! SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 4. novembra, napolnwl {e wden smutni rok yk nas zanav{e ohabela na{a mila mac i baba

KSENIY GORNYK narodzena Medw{i (1938–2012) z Ruskogo Kerestura Pamytku na milu nam pokojnu zanav{e budzeme ~uvac u na{ih {ercoh. Dzivka Vera Bor|ak, `ec Lxbo i unuk Ivan zoz dzivku Sanx Spo~ivajce nam u mire Bo`im!

NA ZDOGADOVANW Dny 6. novembra napolnwl {e wden smutni rok yk zoz togo {veta do vi~nosci po{la moy mila {estra

AMALIY BAJOR narodzena Besermin> (1946–2012) z Kocura Mila {estri~ko, ti i nadalwj `iw{ u na{ih pamytkoh, zdogadovanqoh i u na{ih {ercoh. Tvoy {estra Mar~a i dzeci Slobodan i Sne`ana zoz fameliymi Spo~ivaj u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 4. oktobra 2013. roku napolnwli {e dva smutni roki yk prestalo durkac {erco na{ej milej maceri, babi i prababi

Dny 28. oktobra 2013. roku napolnwli {e tri smutni roki yk nas zanav{e zohabel na{ mili ocec, d>do i prad>do

KSENIY GORNYK narodzena Medw{i (1938–2012) z Ruskogo Kerestura Pamytki na milu babu, na wj lxbov i porozumenw, budzeme ~uvac u na{ih {ercoh i |e{l>vi zme `e zme x taku mali. Unuka Ivana Dorokhazi zoz suprugom Mikolom i dzecmi Aleksom, Andrejom i Lukom Mila babo, spo~ivajce nam u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 2. septembra 2013. roku na- Dny 7. novembra 2013. roku napolnwli {e 22 roki yk nas zanav- polnwli {e 8 roki yk nas zanav{e ohabel na{ mili ocec i d>do {e ohabela na{a mila mac i baba

MARIY narodzena Budinski (1932–2011)

VLADIMIR (1929–2010)

TIRKAJLOVO Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 10. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04) obyvxw

z Ruskogo Kerestura

OBVISCENW o podnw{enej vimogi za odredzovanw obsygu i zmistu studi> o precenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok No{itelq prowkta NIS a.d. Novi Sad zoz Novogo Sadu, ul<ca Narodnogo fronta ~s. 12 podnwsol vimogu za odredzovanw obsygu i zmistu studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za PROWKT Valynw i odklonqovanw po{reny }udron u ramikoh Rafineri< nafti Novi Sad, na kp. 2555/14 KO Novi Sad III. Podatki i dokumentacix zoz vimogi no{itely prowkta mo`` dostac na uvid u prostorijoh Pokra<nskogo sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, Bulevar Mihajla Pupina 16, Novi Sad (pri`emw, kancelariy ~s. 39). Zaintereseovan yvnosc u ~a{e od 15 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dostavic svojo dumanw u pisanej formi na adresu Sekretariytu.

CENOVN<K MALIH I POSMERTNIH OGLA[KOH – mala ogla{ka do 20 slova ko{ta 200 dinari – mala ogla{ka vecej yk 20 slova ko{ta 300 dinari – uramikovani tekst ogla{ki, abo vin~ovanki ko{ta 500 dinari – posmertna ogla{ka na wdno polqo ko{ta 600 dinari – posmertna ogla{ka na dva poly ko{ta 1 200 dinari. Cenovn<k va`i od 1. av}usta 2011. roku Ogla{ki mo` poslac na mejl office@ruskeslovo.com i uplacic na rahunok Novinsko-vidavatelqnej ustanovi “Ruske slovo” u banki Inteza ~islo 160-923244-82. Informaci< mo` dostac na telefon 021/ 6613-697.

SLAVKA SEMAN JOAKIM SEMAN narodzena [ov{ (1926–1991) z Ruskogo Kerestura (1931–2005) Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na n>h ~uvax dzivka Mar~a zoz suprugom Vladimirom, sin Mi`o zoz suprugu Terezku i unuki Mariynka zoz suprugom I}orom, Mi`o i Sofijka Spo~ivajce u mire Bo`im!

Mili rodi~i, posle va{ogo odhodu ostala lwm pra`n>na i bolq. Nwt slova z htorima mo`eme opisac kelqo sce nam zna~eli. Dobrota, scerpezl>vosc i lxbov htoru sce nam |iro i nwsebi~no darovali, vodzeli nas prez `ivot, a va{o slova zanav{e ostanx utkani u na{ih {ercoh. Vi~no vas budu pametac: sin Ynko zoz famelix, dzivka Mariy zoz famelix, sin Vlado zoz famelix i sin Mihal zoz famelix Spo~ivajce u mire Bo`im!

Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 10. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04) obyvxw

Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 10. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04) obyvxw

OBVISCENW

o podnw{enej vimogi za odredzovanw obsygu i zmistu studi> o precenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok No{itelq prowkta NIS a.d. Novi Sad zoz Novogo Sadu, ul<ca Narodnogo fronta ~s. 12 podnwsol vimogu za odredzovanw obsygu i zmistu studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za PROWKT Valynw i odklonqovanw po{oreny U 503/504 tretmana zoz kva{n<nami “Kva{na rafinaciy 1” u ramikoh Rafineri< nafti Novi Sad, na kp. 2555/14 KO Novi Sad III. Podatki i dokumentacix zoz vimogi no{itely prowkta mo`` dostac na uvid u prostorijoh Pokra<nskogo sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, Bulevar Mihajla Pupina 16, Novi Sad (pri`emw, kancelariy ~s. 39). Zaintereseovan yvnosc u ~a{e od 15 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dostavic svojo dumanw u pisanej formi na adresu Sekretariytu.

o podnw{enej vimogi za odredzovanw obsygu i zmistu studi> o precenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok No{itelq prowkta ]umins d.o.o.o zoz Novogo Sadu , ul<ca Draga novosadskogo partizanskogo odrydu ~s. 10 podnwsol vimogu za odredzovanw obsygu i zmistu studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za PROWKT Po{orenw za hlor alkalnu alektrolizu, na kp. 2237/2 KO Novi Sad. Podatki i dokumentacix zoz vimogi no{itely prowkta mo`` dostac na uvid u prostorijoh Pokra<nskogo sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, Bulevar Mihajla Pupina 16, Novi Sad (pri`emw, kancelariy ~s. 39). Zaintereseovan yvnosc u ~a{e od 15 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dostavic svojo dumanw u pisanej formi na adresu Sekretariytu.

OBVISCENW


ROZVAGA

16 NWPRE@ALWNA LXBOV ]U DER@AVI I ]U DER@AVNIM AVTOM

FOTO – DAKEDI

VECEJ NW BUDU ZAVIVAC PO DRA@E

“СИРОТА АНА” БАВЕНА У КОЦУРЕ ЗА КРАЧУН 1945. РОКУ

Vicepremiwr u Vladi Serbi> predlo`el, a na Vladi i prilapene `e {e barz reviduw pravo u transportu na hasnovanw sirenoh na der`avnih avtoh kotri doteraz mali ri`ni der`avni instituci> i funkcionere. U Serbi> wst kolo 60 000 avta kotri hasnux funkcionere. Dragi nam podli, na n>h wst va}a{i i brazdi kotri vioral i|e Kralqovi~ Marko, alw po n>h furkax besni funkcionerski avta. Hto {e im nw vistupi – zavivax. Funkcioneroh na tih avtoh vo`a >h (der`avni) {ofere, abo {e vo`a sami na n>h ked dumax `e max u dra`e daco pokon~ic co stroga der`avna tajna. Poteraz pravo na uklx~ovanw sireni dok putovali na avtu mali daskelqo stotki avta i drugi prevozki kotri hasnovali nw lwm ministerstva, alw i ri`ni der`avni slu`bi. Od togo zavivany a` nam krucelo u bruhu. Funkcionere u dra`e zavivali ked bulo na n>h barz okruglo. Povedzme, ked mu{eli ponaglyc na piyc kupic {vekri kopru do ma~anki, abo ked i{li skokom }u {valerki, bo vona na nqgo rovno odkazovala na mobilni, a` preberala z nogami. Po novim, taki avta zoz sirenu godni hasnovac lwm naj glavnwj{i ministerstva i ministrove. Zna~i, zavivac budu lwm daskel> u der`avi. Go~ konwc krizi i|e nw vidno, u` nam oddalo. Odteraz nam budze krucic i zavivac lwm u bruhu. M. Simunovi~

K

1

2

3

4

5

6

14 18 22

Ƈ

Ƈ 9

15

Ƈ

19

23

35 41

Ƈ Ƈ

28

Ƈ 36

32

Ƈ 42

46

10

11

Ƈ

16

Ƈ

13

Ƈ 21

24

Ƈ

Ƈ 29

33 37

7

12

20

Ƈ

27 31

Зоз Австра лиї, точнєйше зоз Аделаиди, явел ше нам бачи Ян ко Ва рґа. Бачи Янко зоз Коцура до жеми кенґу рох по шол пред 45 ро ка ми, алє и да лєй пре йґ “Ру ского слова” провадзи цо ше случує медзи Руснацами у старим краю. Розуми ше, найвецей го интере сую тексти о Коцуре и о Коцурцох, а окремну увагу му при ца гло означованє 100-рочнїци як у Коцуре бавена першa театрална представа п о руски. У своїм допису, бачи Янко нам послал интересантни податки о першей театралней представи хтору ше бавело у Коцуре после Другей шветовей войни, а у хторей и сам бавел. Интересантне же тота представа, як перша после Другей шветовей войни, нє спомнута у моноґрафиї хтора з нагоди театралного ювилея видата у Коцуре. По словох бачика Янка, представа “Сирота Ана” була перша представа виведзена после ошлєбодзеня, а бавена є 8. януара 1945. року. Режисер представи бул Микола Гайнал (син дзияка Силвестера Гайнала). Вон позберал коцурски дзивчата и хлапцох, орґанизовал проби и за руски Крачун (як написал бачи Янко), представу ше одбавело. Нажаль, тоту представу зоз тима актерами ше вецей нє бавело, бо уж у фебруару велї ґлумци мобилизовани. По здогадованю бачика Янка, у горнїм шоре з лїва на право стоя Михал Макаї, Леона Горняк, режисер Микола Гайнал, Юлин Дорокази, Феброна Будински и бачи Янко Варґа.

У стреднїм шоре, з лїва на право стоя Юлин Ходак, партизанка Сека (вона нє бавела алє надпатрала и мерковала на морално-политичну подобносц), Єлена Москаль, ? Арваї, ? Олеарова, Драґо Сакач, ? Дороказийова, Микола Шофран, Йовґен Барат, Янко Макаї (помоцнїк режисера) и челєднїк чийого ше мена бачи Янко нє здогадує. Шедза з лїва на право Цила Маґоч, Кирил Хромиш, Пава Кочиш, Данил Малїк, Сена Пап и Владо Сабодайко. У споднїм шоре, зоз гушлю нєпознати ґлумец и Янко Новак. По здогадованю бачика Янка, робело ше о комедиї нєпорозуменя. Вон бавел Петра хтори зоз сином пошол спитац дзивку. То му так схопно ишло же домашнї думали же пришли купиц краву! После велїх нєпорозуменьох и шмиху, млади ше побрали, а публика барз крашнє прияла представу. Од актерох тей представи живи лєм бачи Янко и Владимир Сабодайко и вони, як и тота фотоґрафия, чуваю памятку на першу театралну представу у Коцуре после Другей шветовей войни. С. Дорокхази

R I @ A L Q K A

GORIZONTALNO: 1. Fajta insekta (Vespidae); 4. Тераз у тей хвильки; 6. Drobiz}, skr., odhovjovanw drobiz}u; 7. Nota; 8, Meter; 9, Wden vitamin – tokoferol; 10. D<ylnosc,

8

8. NOVEMBER 2013.

Ƈ 43

47

49

Ƈ 48

Ƈ 26

30

Ƈ 38

25

17

39 44

34

Ƈ 45

40

d<jstvovanw; 14. Univerzitet u Novim Sadze; 16. Deminutiv, skr.; 17. Tona; 18. [kola, skr.; 19. Meno avtora teksta {pivanki “Macerova mu{katla” (1938–2012), na sliki; 22. Titula za patriyrha u hristiynskej cerkvi, pan po gre~eski; 24. Slovko; 25. @ivotiny zoz igelkami; 27. Povolanka, dovolovanw; 29. Prislovn<k, nw o{tro, npr. patric; 31. Tempo; 32. Podpolni; 34. Onomatopey brehany; 35. Nota solmizaci<; 37. ]enitiv; 38. Internet domen der`avnih kodoh za X`nu Korex; 40. Temperatura; 41. Atribut, skr.; 43. Ener}iy; 44. Fajta insekta (Phthiraptera); 46. Zbirka poezi< Teofila Sabado{a (NVU “Ruske slovo”, 1971.); 49. Fajta ptici (Otis tarda).

РИШЕНЄ KRI@ALQKI ZOZ 44. ^ISLA 1. Срим; 5. Шедлац; 7. Тил; 8. S; 9. С; 10. Надя Волчко; 15. AП; 16. N; 17. Полак; 18. Дим; 20. М; 21. ПЕ; 22. Осетени; 26. ЧР; 27. Беркасово; 29. RРА; 30. Н; 31. Ява; 33. EИ.; 34. Од; 35. Рзав; 36. Яр; 38. ЕЙ; 40. АЦ; 41. Нарвац.

ВЕРТИКАЛНО: 1. Ostrovo u Danskej; 2. Prezvsko na{ogo poeti (1938–2012), na sliki; 3. Avion; 4. Prescerac, poprescerac; 5. Vikri~n<k za vira`ovanw ~uvstvoh; 6. Dativ; 7. Naftna industriy; 8. Fajta kveca (Pelargonium); 11. Remen~ki htori {e kladze konqovi na glavu; 12. Nw blydi; 13. Nazva za bukvu u staroslavynskej kirilki; 15. Kirilski transkript oznaki za hemijni element azot (N); 20. Elektron; 21. Zbirka poezi< Teofila Sabado{a (NVU “Ruske slovo”, 1975); 23. Internet protokol, skr.; 26. Fajta osnovnej farbi; 28. Produkt za dekoracix nohcoh; 30. Oznaka za potenciylnu ener}ix; 33. Lokativ; 36. Kirilski transkript oznaki za astat; 39. Vikopina; 42. Rodzina; 43. U starogre~eskej mitolo}i< gorska nimfa odguku; 45. Avto oznaka za [id; 47. Doktor naukoh, skr.; 48. Iniciyli Olivera Forda (1939), an}lijski }lumec i pisatelq.

veronikavujacic@ruskeslovo.com

Direktorka MARTICA TAMA[ *** Odvi~atelqni redaktor dr BORIS VAR]A

* “RUSKE SLOVO” – glasn<k po ruski * Vihodzi ka`dogo piytku * Snovatelq Nacionalni sovit ruskej nacionalnej men{ini * Vidava NVU “Ruske slovo” u Novim Sadze * Per{e ~islo vi{lo 15. xniy 1945. roku u Ruskim Keresture * Adresa: NVU “Ruske slovo”, Bulevar o{lwbodzeny 81/7, 21000 Novi Sad * Redakciy: zamen<k odvi~atelqnogo redaktora – Mihal Simunovi~; redaktore/ki – Dxra Vina>, Miron Gornyk-Kuhar, Mihajlo Zazulyk, Aleksandar Palan~anin, Olena Plan~ak-Saka~, Slavica Fejsa; novinare/ki – Mariy Afi~, Silvester Dorokhazi, Vladimir D>tko, May Zazulyk, Gelena Papu}a, Ivan Sabado{ * Yzi~na redaktorka – Bla`enka Homa-Cvetkovi~ * Lektorka – Ysmina Dxran>n * Podobovi redaktor – Lxbomir Sopka * Tehn<~na redaktorka – Lxpka Cve>~; kompxterski obrobok – Veronika Vuy~i~, Mariy Gudak, Tany Salonta> * Te le fo ni: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Te le faks 021/528-083 * Predplata za cali rok: u `emi 1 500 dinari, a u ino`emstve 100 evra * @iro-rahunok u Banca Intesa 160-923244-82 * Devizni rahunok Raiffeisen BANK a.d. Beograd 26 5100000002458904 * Rukopisi {e nw vraca * Drukuw “Dnevnik” Goldin} Novi Sad * E-mail: ruske@EUnet.rs * Web site: www.ruskeslovo.com *YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Drukovani tira` 2 300 *


Ruskeslovo 45 3550