5
NA[O MESTA
1. NOVEMBER 2013.
OBUKA МЛАДИХ З ОПШТИНИ ЖАБЕЛЬ
СХАДЗКА ВО КПД „КАРПАТИ” У ВЕРБАШЕ
НАУЧИЦ PISAЦ ДОБРИ PROWKTИ ПРЕД АМАТЕРАМИ преподавачами правели анализу. Obuka мала dva osnovni temi: пlanovanw, programovanw i prowktni menad`ment po metodolo}i< i proceduroh Evropskej уni< и or}anizovavnw i robota Kancelari< za lokаlni ekonomski rozvoj. Prepodava~e pohvalwli }rupu mladih kotri obu~eni i naдpomli `e od n<h samih zavi{i u kotrim napryme {e <h kariwra vyzana za pisanw prowktoh budza odvivac i `e taki potenciyl treba `e bi op{tina vihasnovala. Од prepodava~ох buli prisutni Zoran Pekez, menad`er А}enci< za rozvoj zoz Temerinu i prowkt menad`er “Mre`i Centroh za ro zvoj pod priwmstvoh i preй}gran<~nogo sotrudn<цtva”, Vladimir Bilqny. Na shodу bul i pred si da telq Upravnogo odboru Fondu za rozvoj polqoprivredi Op{tini @abelq, Lxp~o Stoj~evski i Jovo Bavar~i~, podpredsidatelq i Кoordinator prowktoh Op{tini @abelq. Sertifikati o zakon~enej obuki budu svyto~no dodzelwni u aprilu iducogo roku, ked obukу законча и|e штири екипи оp{tinох Temerin i Titelq zoz Serbi< i Ne}oslavci i Borovo zoz Republiki Gorvatskej. Млади зоз општини Жабель закончeли анализу проєктох S. Baranq
Pre{logo ti`ny zakon~ena i druga ~asc obuki mladih “Mre`i Centroh za rozvoj podpriwmstvoh i pre}gran<~nogo sotrudn<цtva” зоz Op{tini @abelq kotrу орґанизовал Fond za rozvoj Op{tini @abelq i А}enciя za rozvoj Op{tini Temerin. Per{a ~asc obuki zakon~ena u xnию, potim mladi podzelwni do {tiroh }rupoh, odnosno prowktoh, kotri prez lwto пририхтовали, a pre{logo ti`ny вєдно зоз
У ШИДЗЕ ДОЧАСОВИ АЗИЛ ЗА ПСИ ПРЕСТАЛ РОБИЦ
НОВИ ПРЕДПИСАНЯ ЗАВАРЛИ АЗИЛ ЗА ПСИ Пред трома роками ЯКП „Стандард” у Шидзе на перифериї городу збудовал дочасови азил за псох блукачох, прето же пси блукаче на шидских улїцох кусали гражданох хтори потим тужели општину глєдаюци очкодованє. „Стандард” теди одредзел роботнїкох и окремну превозку на улїцох же би лапали пси и одвожели их до азилу. То мало барз позитивни ефект. Медзитим, у януару того року ресорне министерство принєсло нови Правилнїк за змесценє псох блукачох, а азил у Шидзе нє сполнєл нови предписаня, та ветеринарски инспектор наказал же би ше азил заварло. По словох Милени Петко, руководительки за комуналну гиґиєну ЯКП „Стандард”, достаточни лєм факт же по нових предписаньох температура у азилу нє шме буц нїзша як 14, анї висша як 22 ступнї. – З оглядом же нам азил заварти, ми тераз, пси после шприцованя и чипованя, примушени вожиц до азилу до Шабцу, хтори виполнює нови стандарди. То нови трошок за подприємство, бо треба заплациц транспорт, а дзень пребуваня пса у шабацким азилу кошта 600 динари – забриґовано гутори Милена Петко.
U sliki i slovoh
БУДУЮ НОВУ ШОПУ
Налїванє фундаментох з бетоном
У КПД „Дюра Киш” у Шидзе у цеку роботи на вибудови новей шопи за будинку Руского дома. У добродзечних роботних акцийох участвую члени Дружтва. Шопа ше будзе хасновац за змесценє столох, лавкох и другого подобного инвентару, а будзе мац и санитарни ґузел. Як плановане, по жиму мала би буц и под закрицом. Вл. Дї.
ШТИРИ НАСТУПИ
На Вивершним одборе КПД „Карпати”, отриманим пондзелок, розправяло ше о наступох у наиходзацим периодзе, насампредз, на манифестацию „Костелнїкова єшень” и наступу у Кули, потим на Спортских бавискох „Яша Баков” у Руским Керестуре, а бешедовало ше и о наступу на фестивалу „Калїна” у Индїї. Поднєшєни звит о манифестацийох у прешлим периодзе на котрим наступало Дружтво а догварене же порядна рочна скупштина будзе 15. новембра.
За одобрени проєкт у плану купиц опрему за ошвиценє и озвученє сали КПД „Карпати”. Порадзене же би ше конкуровало на цо вецей проєкти за суфинансованє програмох и проєктох за очуванє, унапредзованє и розвой традицийней и сучасней културней и уметнїцкей творчосци националних меншинох у АП Войводини за 2014. рок хтори розписал Покраїнски секретарият за културу и явне информованє. Г. П.
ЕКОЛОҐИЙНИ РУХ ВЕРБАСУ
ПРЕПОДАВАНЯ ЗА ШКОЛЯРОХ
Активисти Еколоґийного руху Вербасу почали з преподаванями у „еко школи” за школярох пиятох класох Основней школи „Светозар Милетич” у Вербаше. По словох Ратка Дюрдєвца, предсидателя ЕРВ, преподаваня буду орґанизовани у наступних тижньох, а за початок преподаваня вибрана приповдка о Йожефови Кишови и вибудови Велького Бачкого Канала. – Животопис того велїкана нєсподзивал школярох, бо нє знали же у историї їх жил и робел таки познати чловек. У рамикох преподаваня приказани панорамно-историйни видео запис о Йожефови Кишови и вибудови Каналу, а автор видео запису Кароль Ковач, познати новосадски новинар – гварел Дюрдєвац и наявел нови преподаваня у „еко школи”. Г. П.
ANKETA:
KOCUR
ЯКЕ РУСКЕ СЛОВО БИСЦЕ ЛЮБЕЛИ ЧИТАЦ?
Вона додава же „Стандард” послал вимогу Општинскей ради же би одредзела нову локацию и дошлєбодзела будовац нови азил по нових предписаньох. Милена Петко додава же то заш будзе туньше як нєпреривно плациц транспорт и пребуванє псох у Шабцу. Вл. Дї.
У МЗ БАЧИНЦИ
КАПЛЇЧКА ИЩЕ НЄ ДОКОНЧЕНА Гоч є уж под закрицом, каплїчка на грекокатолїцким и православним теметове у Бачинцох ище нє цалком докончена и нє хаснує ше ю. По словох Слободана Лазарова, предсидателя Совиту МЗ Бачинци, треба поробиц електро-инсталациї, воду и одвод и циви за одцеканє дижджовки. Медзитим, пенєжи за тоти роботи у тим року нєт. – Ми поволали будовательного инспектора з општини же би пришол и поопатрал у яким стану будинок, а и же би преконтроловал квалитет поробених роботох. Наприклад, по нашим думаню у нукашньосци цегелки нє поробени добре и случує ше же одпадую – гвари предсидатель Лазаров. Вон додава же МЗ видвоєла 100 000 динари за ушоренє просториї хтори ха-
Слободан Лазаров, предсидатель Совиту МЗ Бачинци
сную наймладши зоз дзецинскей заградки. Покладзени ламинат на патос и ушорена нукашньосц. Лазаров додава же ше МЗ вєдно зоз Подручну школу уключела и до означованя нашого Кирбаю св. Луки з пририхтованьом културноуметнїцкей програми. Вл. Дї.
Александра Боднар (18 роки), школярка стреднєй школи: – Дома доставаме „Руске слово” и поряднє го читам. Вше єст дацо цо прицагнє мою увагу, найвецей теми зоз Коцура, окреме кед су вязани за младих и за спорт. Любела бим кед би у „Руским” вецей тексти були пошвецени младим. Окреме бим любела кед би ше писало о факултетох и условийох за Александра Боднар уписованє на кажди з нїх. Владимир Фекете (42 роки), тарґовец на пияцох: – Доставам „Руске слово” и найвецей читам тексти хтори вязани за Коцур, алє и за други места дзе жию Руснаци. Коцур и збуваня у нїм добре заступени и ту бим нїч нє менял. Любел бим кед би у „Руским” було менєй политики и койдзеякей националней стратеґиї хтора нє дава нїяки резултати. Место того, лєпше би було писац о животних проблемох наших людзох и способох на хтори ше боря за еґзистенцию. Крашнє пречитац о Руснацох хтори путую по швеце и упознац ше зоз атрактивнима ту- Владимир Фекете ристичнима дестинациями. Алє, гибайце дараз на пияц и напишце о людзох хтори, по словох держави, „зоз шиву економию” зарабяю за живот. Микола Тамаш (62 роки), пензионер: – У „Руским слове” найвецей читам о спорту, як и тексти хтори пишу о наших обичних людзох. Од кеди маме свойого коцурского новинара, Коцур добре заступени за розлику од скорей док зме го нє мали. Любел бим кед би ше писало цо робя и як жию нашо дакедишнї спортисти. Тиж так, требало би писац о польопривредних пензионерох, яки им пензиї и чи од нїх можу вижиц. Най ше розумиме, я нє польопривредни пензионер и нє гуторим то пре особни причини. Думам же ше вельо простору у новинки дава политики и културним подїйом хтори Микола Тамаш од нас обичних Руснацох мало хто розуми, а премало о проблемох хтори нас терхую. Любел бим вецей тексти яки були о историї Коцура, о Мариї Терезиї и подобни. С. Д.