Issuu on Google+

GLASN<K PO RUSKI www.ruskeslovo.com

ROK LXX

^ISLO 9 (3566)

NOVI SAD, 28. FEBRUAR 2014. ROKU

CENA 30 DINARI

ТИЖНЬОВНЇК

N NA AY YV VI I

ВИБЕРАНКОВА СКУПШТИНА РУСКЕЙ МАТКИ

BOK 3.

ТИЖНЬОВНЇК

СУБОТИЦА ПОТРИМУЄ РУСНАЦОХ

МЛАДИ

BOK 2.

I

10.

ХТО БУДЗЕ НОВИ ПРЕДСИДАТЕЛЬ ПАКТУ?

BOK 3.

НАША ТЕМА

ЕКОНОМИЯ

ФЕЛЬТОН

СТО РАЗ ВЕКШИ ЗАРОБОК ЯК ЗОЗ ЖИТА

РУСНАЦИ И ЖЕЛИМИР ЖИЛНИК

Фото: И. Букатко

Фото: И. Торма

Жилник знял филми ,,Перше тромешачє Павла Хромиша” (1983) и ,,Друга ґенерация” (1984), котри ше занїмаю з животом Павла Хромиша, трилинґвалного тинейджера зоз руско-сербского малженства хтори одроснул у Нємецкей и хтори, по дзеки родичох, приходзи до Югославиї на школованє. Тоти два филми провадза його животни фази и процес одрастаня у новим штредку хтори за ньго спочатку абсолутно странски. За ньго руски язик средство комуникациї зоз старшима, а нє средство креативного виразу и то вше ширше зявенє у нєшкайшим дружтве, з тим же аж и число тих хтори по руски комуникую лєм зоз старшима членами своєй фамелиї ище менше.

BOK 12.

Же би ше вижило зоз польодїлства, ґаздовство муши мац даскельо дзешатки гектари жеми, добру механїзацию. Кед сцеце мац продукцию желєняви, вец ту мож мац вельо менєй жеми, а и механїзациї. – Пре длугорочну нєсиґурносц у аґраре нашо парасти продукую з шицкого по дакус: робя у заградкарстве, польодїлстве, статкарстве, та и овоцарстве. То нє добре. Так лєм розсипую и енерґию и час, а нїґдзе нє посцигню прави резултат. Треба ше специялизовац. У Голандиї уж зажила специялизация, та кажде роби у узшей обласци и напредує – гвари за ,,Руске слово” др Жарко Илин, професор на Польопривредним факултету у Новим Садзе.

ФЕЛЬТОН

ПЕРША ИНТЕЛИҐЕНЦИЯ САКАЧОВИХ З ДЮРДЬОВА

BOK 6.

Пред Першу шветову войну Сакачова фамелия була єдна з найбогатших у Дюрдьове. Векшина нашлїднїкох постали перша интелиґенция, а найвецей ше вишколєли за дохторох медицини. Петро ше зоз фамелию 1920. Др Радмила Шовлянски, року одселєл до Америки, до народзена Сакач Нюйорку, а ту остал його найстарши син Александер котри предлужел лозу Сакачових у тих крайох. Векшина з нїх ше школовали у Бечу, Заґребе, Беоґрадзе, а преподаваю на факултетох у Новим Садзе. Гевти у Америки жию у Калифорниї, а дзепоєдни зоз Сакачового роду преподавали на универзитетох у Лос Андєлесу и Морґантауну. BOK 13.

УКРАЇНСКИ ЧАРНИ ТИДЗЕНЬ Українска влада у новембру 2013. року застановела процес евроинтеґрациї, цо порушало тромешачни протести. Демонстровало ше спочатку мирно, алє после того як держава применєла терор процив власних гражданох, протест прероснул до улїчних зраженьох котри резултовали з дзешатками людских жертвох и сцеканьом предсидателя Януковича и його найблїзших сотруднїкох. BOK 11.


2

TI@NQOVN<K

28. FEBRUAR 2014.

виберанки, виберанки, виберанки, виберанки, виберанки,

Пише: Владимир ЧИЗМАР, бувши предсидатель орґанизацї Пакт Рутенорум

ПАКТУ ТРЕБА НОВИ ИДЕЇ Пришол час же бим задзековал на функцию предсидателя Младежскей орґанизациї Пакт Рутенорум, зоз Руского Керестура. Вєдно зо мну задзекованє дал и подпредсидатель Пакту Славко Пап. Задзекованє сом дал насампредз пре причини приватней природи, прето же бим ше у будучносци сцел вецей пошвециц приватним обовязком. Друга причина – то же сом почувствовал же под час моїх трох мандатох на чолє Пакт Рутеноруму вельо того поробене и же тераз роботу треба препущиц новим людзом, односно младшим ґенерацийом. А треца причина мойого задзекованя – политичней природи. Тиж так, жадам шицким сотруднїком подзековац на дотерашнєй роботи. Основни и вельки проєкти Пакту були Дньовка, Волонтерски камп, алє заш лєм найвекши и найзначнєйши – Водова фест. Попри тих проєктох, реализовани и други активносци, углавним у Руским Керестуре, як цо: каждорочне ушорйованє валала, орґанизация дочека нових рокох, орґанизованє рижних концертох, як ,,Панк револуция”, скрита камера, участвованє у орґанизованю Дня паприґи у КеБез огляду на чежку финансийну ситуацию вообще, кажди рок Водову фест ше дзвигало на висши уровень рестуре, а од 2011. року направене и значне доприношенє младих зоз Пакту у орґанизованю фестивала ,,Червена ружа”, активне участвованє у Совиту Месней заєднїци Руски Керестур, у Националим совиту Руснацох, и вообще – активне участвованє у дружтвеним живоце Руснацох. На поволанку туристичного напряму штреднєй школи ,,Петро Кузмяк”, отримане преподаванє на тему ,,Афирмация туризма Руского Кере стура през фестивал Водова фест”. Пакт Рутенорум од Националного совиту Руснацох достал припознанє ,,за доприношенє и афирмованє рускей националней меншини”. Пакт Рутенорум промововал фестивал Водова фест на Еґзиту, ,,Концерту ґодине”, при Волонтерским центру Войводини и у шицких векших городох Войводини, а тиж и при предсидательови Привредней комори Сербиї. За шейсц роки зме дали вельке доприношенє у промовованю Руского Керестура и Руснацох, з оглядом же манифестация Водова фест постала медзинародного характеру, а тиж прицагла и вельке число младих зоз Сербиї. Медийна промоция реализована у емисийох: ,,Ютарнї програм РТВ”, ,,Разґледнице”, ,,Ґруванє”, на велїх руских емисийох, на Радийох ,,Ас”, ,,202”, ,,Радию Нови Сад”, ,,Вуковар”, ,,Кула”, ,,Руски Керестур”, а тиж и у дньово новинох Блиц, ,,24 сата”, ,,Руске Слово”, итд. После шейсцрочного орґанизованя Водовей, думам же охабям моцни темелї за очуванє того фе стивала и шицких других активно сцох у будучно сци. Без огляду на чежку финансийну ситуацию вообще, кажди рок Водову фест ше дзвигало на висши уровень. Сцел бим поручиц новому предсидательови и йоги заменїкови же би ше нє бали нї од чого. Треба робиц зоз цо менєй ризику, мушели би буц креативни и мушели би зачувац континуитет Водова фесту, Волонтерского кампу и Дньовки. Тиж так, було би барз добре кед би нови людзе до Пакту принєсли нови идеї и проєкти.

СТРАНКА ДЕМОКРАТСКЕЙ АКЦИЇ САНДЖАКУ

НОВА ДЕМОКРАТСКА СТРАНКА И ЛИҐА СОЦИЯЛДЕМОКРАТОХ ВОЙВОДИНИ

ГЛАС ЗА СДА ПОМОГНЄ БОШНЯКОМ

АЛТЕРНАТИВА

Лїстина Странки демократскей акциї Санджаку (СДА) под назву ,,СДА Санджаку – др Сулейман Уґлянин” дзешата по шоре хтору Републична виберанкова комисия (РИК) преглашела за участвованє на позарядових парла-

И ВЛАСЦИ, И ОПОЗИЦИЇ Лїстина коалициї формованей коло Новей демократскей странки (НДС) Бориса Тадича и Лиґи социялдемократох Войводини (ЛСВ), будзе под числом єденац на гласацким лїстку за парламентарни виберанки 16. марца, а член предсидательства ЛСВ Олена Папуґа з Руского Керестура на лїстини на високим трецим месце. Ношитель лїстини под назву ,,Борис Тадич – Нова демократска странка – Желєни, ЛСВ – Ненад Чанак, Вєдно за Сербию, VMDK, Вєдно за Войводину, Демократска лївица Ромох” Борис Тадич, перши на нєй Миодраґ Ракич, други лидер ЛСВ Ненад Чанак, потим Олена Папуґа, а медзи першима дзешец кандидатами и предсидатель ,,Вєдно за Сербию” Душан Петрович. Медзи кандидатами за народних посланїкох и предсидатель Демократскей заєднїци войводянских Мадярох (VMDK) Арон Чонка. Тадич, Чанак и Петрович поручели же їх блок гражданских странкох хтори потримали и вецей политични орґанизациї мен-

10

ментарних виберанкох 16. марца. Ношитель тей меншинскей лїстини хтора ма 32 кандидатох за народних посланїкох лидер СДА Сулейман Уґлянин, котри гварел же намира кандидатури обезпечиц Бошняком у Сербиї же би могли гласац за себе. – Дотераз ше Бошняки кандидовали на цудзих лїстинох, та другим будовали хижу, а сами остали подквартельоше – потолковал Уґлянин. Вон здогаднул же СДА найстаршa политична партия Бошнякох у Сербиї, хтора ше полни 23 роки заклада за права припаднїкох тей националней заєднїци, а приоритетни задатки єй обезпечиц правну безпечносц и европску будучносц своїх сонароднїкох. Прето поволал шицких гражданох Сербиї най буду солидарни з Бошняками, хтори як национална меншинска заєднїца ище нєдосц еманциповани, зоз гласаньом за лїстину СДА. У виберанковей платформи, попри за подполне витворенє меншинских правох Бошнякох, СДА ше заклада за децентрализованє и реґионалне орґанизованє державних орґанох – полициї, судства и здравства, и векше уключованє припаднїкох меншинских националних заєднїцох до їх роботи. Попри Бошнякох, на лїстини СДА и представителє румунскей националней заєднїци, хтори сами нє сцигли назберац 10 тисячи подписи гражданох за самостойне кандидованє. И. С.

11 шинских националних заєднїцох, природна коалиция медзи познатима и преверенима партнерами, и же фокус їх предвиберанковей кампанї будзе на економских темох. Борис Тадич скорей гварел же тота лїстина гражданом Сербиї понука алтернативу на политику актуалней власци, алє и опозициї. Медзитим, у поствиберанковим периоду, порихтани є сотрудзовац зоз шицкима политичнима опциями хтори опредзелєни за сущни реформи, а на тей лїстини кандидати котри порихтани превжац одвичательносц за пременки у Сербиї, як цо то робели и у предходним периодзе. – Понеже у Сербиї маме яки-таки национални консензус о евроинтеґрацийох, у наступним периодзе потребна нам и дружтвена догварка о економских и социялних реформох – гварел Тадич. И. С.

ЛЇСТИНА ,,КОАЛИЦИЯ ГРАЖДАНОХ ШИЦКИХ НАРОДОХ И НАРОДНОСЦОХ” ЗБЕРА ПОДПИСИ

АФИРМОВАЦ АВТЕНТИЧНИ МЕНШИНСКИ СТРАНКИ На наиходзацих парламентарних ��иберанкох 16. марца вєдно наступя Русинска демократска странка и Словацка демократска странка як лїстина националних меншинох под назву ,,Коалиция гражданох шицких народох и народносцох”. Ношитель лїстини предсидатель РДС др Мирослав Бесерменї, а по його словох, зберанє потребного числа подписох за придаванє лїстини уж при концу. Медзи кандидатами попри Руснацох и Словацох и представителє Словенцох, Горватох, Мадярох, Муслиманох и других нацийох у Републики Сербиї, як и кандидати зоз шорох векшинского сербского народу. Кандидат за народного посланїка зоз опВИПРАВКА штини Вербас будзе др У прешлим чишлє Руского слова у Будимир Сабо-Дайко. тексту о снованю Антикорупцийного – Циль коалициї афиртима у Општини Вербас обявене нє- мовац автентични странточне виреченє: ,,На наиходзацих вики националних меншиберанкох Русинска демократска странка наступи у коалициї зоз СНС, нох. З уходом до парлаа Бесерменї поволал гражданох же би менту коалиция будзе инвишли на гласанє.” Предсидатель Ру- систовац же би ше конєчсинскей демократскей странки Миро- но уведло шора у обласци слав Бесерменї реаґовал же наисце по- правох и обовязкох нациволал гражданох же би вишли на гла- оналних заєднїцох, застасанє, алє же друга часц виреченя нє новело злохаснованє поточна, понеже РДС на виберанки нє зитивней дискриминациї, виходзи у коалициї зоз СНС. же би ше нєвладови, нєпартийни сектор баржей уключел и витворел правдиви простор за активованє квалитетних ресурсох и особох од интеґритету знука националних заєднїцох – гварел ношитель лїстини предсидатель РДС др Мирослав Бесерменї и надпомнул же значни сеґмент будзе закладанє и увага ґу меншинским и марґинализованим ґрупом и витворенє права на достоїнствену роботу и живот у гражданским дружтве. Г. Папуґа

ЧЕДОМИР ЙОВАНОВИЧ У КУЛИ

ТЕРАЗ ЧАС ЗА ПРЕМЕНКИ

У рамикох виберанковей кампанї за позарядово парламентарни виберанки 16. марца, вовторок, 25. фебруара до Кули зашол караван Либерално-демократскей партиї, на чолє з єй предсидательом Чедомиром Йовановичом, котри опрез будинку општини бешедовал з гражданами. Медзи иншим, Йованович гварел же найдинамичнєйши розвой у швеце бул за остатнї 18 роки, и кед ше цали швет менял, ми ту сами себе знїщовали, валяли швет хтори створели ґенерациї пред нами. – И тераз зме ту дзе зме. Я за тото най ше догвариме о цилю и способе доходзеня до ньго. То виберанки на хторих ше наша странка бори, нпр. зоз СПС, хтора прейґ Кркобабича виплацує 1,7 милиони пензиї, та ше манипулує зоз здравством з полицию, зоз шицкима котри примаю надополнєнє як нєзаняти, лєбо социялно загрожени, бо то ресори хтори контролує СПС. А то резервоар од 3 милиони людзох, котри директно завиша од держави – потолковал Йованович и предлужел у истим тону: – И вец Кркобабич гвари: ,,Кед приду либералє, нє будзе пензиї.” И то вам гутори чкодлївец котри з Милошевичом 90-тих окраднул Пензийни фонд. Така жем ше нє може длуго отримац, муши ше меняц – уж час! Кеди будземе, кед нє тераз, бо кед так предлужиме, о 100 роки нє будземе анї на уровню з осемдзешатих – гварел Чедомир Йованович у Кули. Дь.Б./М. З.


3

TИЖНЬОВНЇК

28. FEBRUAR 2014.

РОЧНА И ВИБЕРАНКОВА СКУПШТИНА РУСКЕЙ МАТКИ

СУБОТИЦА

ОШВИЖИЦ БИ МАТКУ У СРИМЕ За предсидателя Рускей матки (РМ) ознова вибрани Дюра Папуґа з Руского Керестура, котри и предсидатель Шветовей ради Руснацох/Русинох/Лемкох/ Шветового конґресу, а понеже Управни одбор Матки предложел же би єден з подпредсидательох бул и заменїк предсидателя, на тоту функцию вибрани Миломир Шайтош з Нового Саду

Руснаци з городоначалнїком Суботици

Дюра Папуґа достал нови мандат на чолє Рускей матки

Вибор нового руководства окончени на рочней и виберанковей Скупштини Рускей матки (РМ) хтора всоботу, 22. фебруара отримана у просторийох Месней заєднїци у Руским Керестуре, а присуствовали коло 30 члени Матки з єй месних одборох у Керестуре, Коцуре, Вербаше и Кули и Городского з Нового Саду, покля на Скупштини нє присуствовали члени Реґионалного одбору за Срим. Подпредсидателє Матки, котри и предсидателє єй фахових одборох, у наступним периодзе буду Владимир Дудаш з Керестура, задлужени за видавательну дїялносц и информованє, Миломир Шайтош, задлужени за културу, Владимир Бучко з Кули, задлужени за економски питаня и Ксения Мученски з Коцура, за-

Делеґати на Скупштини Матки

НАПРАВИЦ ЗАЄДНЇЦКУ ЛЇСТИНУ Скупштина Рускей матки предложела же би на тогорочни виберанки за нови Национални совит (НС) Руснацох подписнїки Протоколу о акциї очуваня руского язика вишли вєдно, зоз заєднїцку лїстину своїх кандидатох за членох НС. У Сербиї спомнути протокол до тераз подписали шейсц здруженя – попри РМ то КПД ,,ДОК” з Коцура, ,,Матка-Дружтво Руснацох Войводини – Нови Сад”, Фондация ,,Бесерменї” зоз Сримскей Митровици, Етно-клуб ,,Одняте од забуца” з Коцура и КПД ,,Дюра Киш” зоз Шиду. Тото предкладанє тераз будзе винєшене подписнїком Протоколу, а за дальши активносци о тей инициятиви, з подписнїками Протоколу у мено РМ овласцени бешедовац предсидатель и його заменїк, як и подпредсидателє Рускей матки. На схадзки Скупштини РМ наявене же ґу Протоколу приступя ище дзепоєдни нашо здруженя и орґанизациї.

длужена за образованє, цо єдина пременка у одношеню на дотерашнїх, понеже Мученскова заменєла Ксению Медєши з Коцура. Попри спомнутих, до Управного одбору (УО) РМ по функциї вошли и предсидателє одборох по местох – Моника Гарди з Коцура, Деян Загорянски з Вербасу и Владислава Гарди з Нового Саду. З Руского Керестура до УО вибрани Владо Джуджар Реґе, спред Форуму младих РМ Давор Сабо, а за секретара вибрана Мария Дорошки з Керестура. За портпарола Рускей матки Скупштина вибрала проф. др Михайла Фейсу з Коцура, а до Надпатраюцого одбору Наташу Шайтош, Владимира Бильню и Янка Голика. Звит о роботи у прешлим року, наволани ”Рок заєднїцких акцийох Руснацох”, на рочней Скупштини Матки поднєсол єй предсидатель Дюра Папуґа, у хторим поведзене же, попри активносцох у нашей жеми, окремна увага РМ була пошвецена пририхтованю и участвованю на 12. Шветовим конґресу Руснацох/Русинох/Лемкох (ШК РРЛ), хтори прешлого року отри-

О ЗНАЧНИХ ПОДЇЙОХ НА ПРИКЛАДНИ СПОСОБ – Перше прешлорочне число глашнїка РМ ,,Руснак” у подполносци пошвецене збуваньом и подїйом на 12. Шветовим конґресу РРЛ, а друге активносцом членох РМ и найзначнєйшим подїйом у живоце Руснацох у нашей жеми, хтори прицагли окремну увагу читачох, а индзей су нє презентовани на прикладни способ. Тото ше окреме одноши на активносци дзепоєдних установох, орґанизацийох и асоцияцийох у нашей жеми и других державох у хторих жиєме, унапрямених на неґированє постояня Руснацох у нас и РРЛ у шицких других жемох, на їх прекресцованє, або преводзенє до других нєпостояцих националних ґрупацийох – гвари ше, медзи иншим, у Звиту о роботи РМ у прешлим року.

мани у України, на Подкарпатю, у Мукачеве, Ужгородзе и Сваляви. Як наглашене у Звиту, бул то треци Конґрес за шором хтори у подполносци змистово обдумали и водзели представнїки Матки, така активносц би мала буц запровадзена и по наступни Конґрес 2015. року у Румуниї, а члени Матки участвовали и у других активносцох, фестивалох и манифестиацийох членїцох ШК РРЛ у иножемстве. И Матку нащивйовали з иножемства, понеже прешлого року була домашня 12 студентом Оддзелєня ру си ни сти ки на ПедаґоґийБУДЖЕТ МАТКИ ним факултеМатка прешлого року розпола- ту у Кракове, гала з коло 344 тисячи динарами, у Польскей, а дзе 175 000 достати од АП Войво- у звиту поведдини, 96 000 од Националного со- зене же почавиту Руснацох, 60 000 од Општини ли и пририхВербас, 10 000 з месного самодо- тованя за виприносу, односно кере стурскей даванє ,,АнтосучаМесней заєднїци, а 2 400 була єдна лоґиї донация. До того року пренєшени сней русинкус вецей як 10 000 динари. скей поезиї”, з на гла ше нь ом на младих авторох, цо би мала видац Орґанизация Русинох у Мадярскей. У Звиту о роботи визначене и же после одредзеней паузи прешлого року знова вишли два числа глашнїку РМ ,,Руснак”, у тим року плановани штири, а у планє и видаванє першей кишенковей кнїжки у Едициї ,,Зоз сатиру у кишенки”. Плановане витвориц и шицки активносци одборох по местох, чийо звити и плани тиж винєшени на Супштини, єдно з главних опредзелєньох у роботи Матки будзе запровадзованє заключеньох з остатнього ШК, та Форму русинскей младежи (хтори прешлого року отримани источашнє з Конґресом), а на Скупштини предложене витворйованє векшого сотруднїцтва и заєднїцких активносцох младих з одборох по местох. Члени Матки буду активно участвовац на зашеданьох ШР, комисийох Конґресу, на манифестацийох и фестивалох у жемох дзе жию РРЛ, а єдна з тогорочних активносцох будзе и участвованє Матки на виберанкох за нови Национални совит Руснацох. На Скупштини тиж одлучене же би ше, пре нєактивносц терашнього, у Реґионалним одборе РМ за Срим отримало виберанкову схадзку, хтору звола Управни одбор Матки. За дзепоєдни зоз спомнутих активносцох РМ конкуровала до Покраїнского секретарияту за културу и явне информованє, до Министерства култури и информованя РС, будзе конкуровац и до Покраїнского секретарияту за образованє, управу и национални заєднїци, а на Ску��штини наглашена потреба за сотруднїцтвом месних одборох з локалну самоуправу. Прето би месни одбори, Городски и Реґионални, до локалних самоуправох по 15. марец мали придац плани роботи за 2014. рок, пре обезпечованє средствох за їх витворенє. М. Зазуляк

ГОРОД ПОМОГНЄ ДРУЖТВУ РУСНАЦОХ Понеже по Закону о реституциї простор у хторим нєшка роби Дружтво Руснацох у Суботици будзе мушиц буц врацени дакедишньому власнїкови, прешлого тижня о тим проблему з городоначалнїком Суботици Єнеом Маґлаийом бешедовали предсидатель Националного совиту Руснацох Славко Рац и чолнїки Дружтва Руснацох у Суботици Городоначалнїк Суботици Єне Маглaи обецал же проблем змесценя Дружтва Руснацох будзе ришени у наиходзацих мешацох, а же город ма и други можлївосци помогнуц. На стретнуцу у городскей управи спред Дружтва Руснацох були предсидатель и подпредсидателька Дружтва Иван Гарди и Ксения Па-

тици нє вельке, алє є барз активне и важне за руску заєднїцу, алє пре нєдостаточни финансийни средства хтори достава виключно прейґ проєктох, вше чежше запровадзує свойо активносци. Здогаднул же у рамикох Дружтва роби и Канцелария Националного совиту Руснацох, та и за тоту активносц Руснацох, як националней заєднїци у Суботици, тиж потребна финанМАЛЕ ДРУЖТВО, сийна помоц од Городу на ме шачним, лєбо рочним КРАСНИ РЕЗУЛТАТИ уровню, цо влонї було догваДружтво Руснацох у Суботици основа- рене з городскима чолїками не 2001. року. Циль Дружтва пестованє, же ше почнє применьовац од популаризованє и очуванє руского язи- того року, алє у медзичаше ка, литератури и култури медзи Русна- пременєна локална власц.

цами у Суботици. Дружтво ма окреме успишну драмску секцию, бабкарску, рецитаторску и спорт ски секциї, жридлову шпивацку ґрупу, пестованє руского язика зоз елементами националней култури за предшколски дзеци, а фолклорна секция була активна даскельо роки. Дружтво Руснацох у Суботици орґанизатор културней манифестациї ,,Яр др Мафтея Виная”, спортских змаганьох у рамикох ,,Яши Бакова”, стретнуцох руских школох, а тиж отримує вистави, литературни вечари, трибини, промоциї, прадки, стретнуца зоз другима дружтвами зоз наших местох и Суботици. Здруженя других националних меншинох у Суботици часто наводза Дружтво Руснацох як приклад же малочислена заєднїца може робиц успишно и посциговац красни резултати. По попису жительства зоз 2011. року, у Суботици єст 159 Руснацох.

латинус, як и предсидателька Управного одбору Наташа Ґрунчич, а тиж бешедоване и о можлївосци же би локална самоуправа финансовала Дружтво Руснацох. Понеже перши два роки було госц у про сторийох Бунєвацкей матки, Город Суботица 2003. року Дружтву Руснацох на хаснованє додзелєл просториї у Штросмаєровей 8, дзе є и нєшка. По Закону о реституциї, Дружтво Руснацох може ище три роки хасновац тоти просториї под истима условиями яки мало и потераз, алє представнїки Дружтва Руснацох инсистовали при городоначалнїкови же би нови просториї за роботу требало достац цо скорей, а нє чекац конєц законского термину од трох рокох. Таке становиско Дружтва наишло на порозуменє городоначалнїка Маґлaия. Предсидатель Националного совиту Славко Рац у розгварки наглашел же Дружтво Руснацох у Субо-

– Городоначалнїк Маґлаи гварел же и тота локална власц порихтана сполнїц пораду, окреме же наша вимога нє будзе превельке обтерхованє за городски буджет – гварел предсидатель Националного совиту Славко Рац и надпомнул же потримовка хтору нашо дружтва и канцелариї НС Руснацох до ставаю у других штредкох як цо Жабель лєбо Бачка Тополя, тиж була препорученє же би подобни модел прилапела и Суботица. Нєдавно вибрани нови предсидатель Дружтва Руснацох у Суботици Иван Гарди потолковал же рускей заєднїци у Суботици барз важне же би достала нови просториї и предлужела свойо порядни активносци. – Наздаваме ше же достанєме адекватни просториї як цо зме мали потераз, або и дакус векши, же би зме, попри порядних активносцох, могли мац сталну поставку народного облєчива и старих предметох хтори нашо предки хасновали у каждодньовим живоце – визначел Гарди. Городоначалнїк Маґлаи виявел же Город ма можлївосци и дзеку помогнуц и догварене най Национални совит Руснацох и Дружтво Руснацох у Суботици придаю городу урядово вимоги за додзельованє нових просторийох и за финансийну потримовку Дружтву. К. Палатинус


NA[O MESTA

4

28. FEBRUAR 2014.

ЛЄПША ЗАЩИТА ПАЦИЄНТОХ У ШИДСКЕЙ ОПШТИНИ

ГУМАНИТАРЦИ ЗОЗ ГОЛАНДИЇ

ЛЇЧЕНЄ НА ВИСШИМ УРОВНЮ

Прешлого тижня Општинска рада у Шидзе меновала члена ОР Деяна Лоґарушича за совитнїка права пациєнтох на основи предписаньох з хторима ше и на тот способ вецей водзи рахунка о пациєнтох. По законских предписаньох, совитнїк будзе на помоци пациєнтом же би витворели и защицели свойо права, та же би здравствена защита була на ище висшим уровню. Пред тим меновaни и општински Совит за здравство на чиїм чолє одборнїк Александар Петрович, як другоступньови орґан хтори будзе ришовац по пригваркох на одлуки совитнїка пациєнтох. Александар Петрович ище прешлого року порушал питанє же би у Швидкей помоци Дома здравя дежурал ище єден дохтор и тото питанє позитивно ришене. То значи же кед дежурни дохтор пойдзе до хижней нащиви у городзе або на валал, пациєнти нє муша длуго чекац же би же врацела назад, алє их приме други дохтор. Члени Совиту за здравство нащивели шицки амбуланти у валалох, а тиж и Дом здравя дзе констатовали яки стан у тих здравствених установох и як ришиц проблеми, а нєодлуга будзе поднєшени и писани звит предсидательови општини Николови Васичови.

ПОМОЦ ДОСТАНЮ Школяре єдней основней школи зоз Лирдаму, зоз Голандиї, каждого пондзелку ше одрекаю ужини, а тот пенєж кладу до окремней каси и збераю го за спортски терен у Дюрдьове Од 7. по 14. фебруар, лаицки пастор Євангелскей церкви у Коцуре Александар Суботин бул у Голандиї, и нащивел вароши и вирски заєднїци хтори остатнї роки на рижни способи помагаю ромским националним заєднїцом у Коцуре, и у тей часци Войводини. После нащиви, зоз Суботином до Коцура пришла и малженска пара Йохан и Тинике Хет Лам, зоз варошу Хардервайк при Утрехту. Йохан Хет Лам священїк Реформаторскей церкви у тим городу.

УЧИМЕ МЛАДИХ ЖЕ БИ ЖИЛИ ЄВАНГЕЛИЮ

Будинок Дома здравя у Шидзе

Ґу тому треба додац же уж мешац иснує и функция защитнїка права здравствених осиґуранїкох, хтору окончує Никола Кртинич, руководитель РФЗО у Шидзе хтори ше тиж стара о правох осиґуранїкох же би ше витворел на хасен пациєнтох. У першим мешацу були менши пригварки хтори ше ришовало без векших проблемох. А на хасен пациєнтох будзе и нова превозка фиат „пунто” хтори Дому здравя додзелєло Министерство здравя. Як визначує др Крсто Куреш, директор Дома здравя, тота превозка ше будзе хасновац за одход дохтора и медицинских шестрох до нащиви чежко хорим пациєнтом, хтори муша доставац медицинску услугу и допатранє у хижних условийох. Вл. Дї.

ОТРИМАНА 30. СХАДЗКА ОПШТИНСКЕЙ РАДИ У ШИДЗЕ

ПРИЛАПЕНИ ПЛАНИ МЕСНИХ ЗАЄДНЇЦОХ На схадзки Општинскей ради у Шидзе, хтора отримана 20. фебруара, прилапени Финансийни плани шицких 19 месних заєднїцох на подручу општини. Плани прилапени так як су понукнути, без огляду же нєдавно у МЗ Морович, а по-

Никола Васич, предсидатель Општинскей ради Шид

тим и МЗ Бинґула, нє вигласани нови месни самодоприноси. У Шидзе ше гласало заключно з 27. фебруаром, а у Ямени референдум о новим самодоприносу треба же би ше запровадзело тих дньох. Як гварел Никола Васич, предсидатель ОР, и у општинским буджету за 2014. рок виплановани средства з месного самодоприносу хтори перше „лєгаю” на рахунок буджету, а познєйше ше преруцую МЗ. ОР тиж прилапела и програми роботи установох чий снователь локална самоуправа. З тей нагоди

потримовку достали програми роботи Културно-образовного центру, Установи за физичну културу и спортску рекреацию „Партизан”, Народней библиотеки „Симеон Пищевич”, Ґалериї малюнкох „Сава Шуманович” – установи култури од националного значеня и Музею наївней уметносци „Илиянум” и Предшколскей установи „Єлица Станивукович – Шиля”. Рада нє розпатрела програму Туристичней орґанизациї, бо свойо становиско нє дал Управни одбор. З тей нагоди прилапена програма роботи ЯКП „Водовод”, бо ше о нєй пре одредзени причини нє розправяло на прешлей схадки ОР. Одлучене же би совитнїк правох пациєнтох бул Деян Лоґарушич, член ОР, хтори будзе окончовац и тоту нову длужносц, а скорей уж сновани Општински совит за здравство як другоступньови орґан. Розпатрани и вимоги за додзельованє средствох, та так на вимогу Дружтва за руски язик, литературу и културу одобрени 50 000 динари за орґанизованє ювилейних 20. Стретнуцох руских основних и штреднїх школох хтори буду отримани у Бачинцох. ОР потримала и же би ше општина Шид побратимела з општину Косовска Каменїца на Косову и Метохиї, а тиж прилапени предлог же би Драґана Шинка була менована за директорку Установи Центра за социялну роботу о чим конєчне слово даю одборнїки СО Шид. Вл. Дї.

Як ше голандским гуманитарним активистом удало заинтересовац младих же би и попри шицких интересантносцох високо розвитого дружтва яке голандске, мали часу и дзеки за г��манитарни активносци? – Євангелиї и Исусових словох ше тримали нашо стари, тому научели нас, ми научели и учиме нашо дзеци и наших младих и єдноставно поведзено, помагац людзом у потреби постал стил живота велькей векшини нашей младежи. Млади сами вимагаю од нас же бизме им орґанизовали одход до крайох дзе людзе нє жию так лагодно як цо ше жиє у нас. Сцу видзиц и други бок живота и сцу помогнуц кельо то у їх моци. Кед раз спознаю таки искуствия, кед почувствую радосц тих хторим помогли, доставаю ище векшу дзеку помагац, а з другого боку, вецей почитую тото цо маю и поставаю рационалнєйши у каждим погляду.

– До Войводини ище дзеведзешатих рокох приходзела моя шестра и приношела помоц, та сом од нєй чул же ту жию добри и чесни людзе хторим треба помогнуц. Року 2008. сом упознал Александра Суботина, и од теди сом, у моєй парохиї дзе сом священїк, и у моїм варошу почал зберац гуманитарну помоц. Истого року зме першираз орґанизовано принєсли помоц до Коцура и од теди тирва нашо сотруднїцтво – гварели Хет Ламово. И шлїдуюцих рокох Хет Ламово до Коцура приходзели влєце зоз младима и активно участвовали у роботних кампох кед ше будовало будинок Євангелскей церкви, спортски терен, а участвовали и у билєню коцурскей и других школох у вербаскей општини. Окрем того, вше кед були у Коцуре, зоз активистами Євангелскей церкви розношели помоц по обисцох найзагроженшим фамелийом. – У Голандиї на високим уровню свидомосц о потреби помогнуц загроженим, а помоц ше збера нєпреривно. Окрем того, наша младеж барз заинтересована за, такволани, роботни одпочивок. Вони цали рок збераю пенєжи а вец, влєце або под час ярнього розпусту, о своїм трошку одходза там дзе думаю же їх помоц найпотребнєйша. Сами одноша назберану помоц, робя дружтвено–хасновити роботи и тримаю едукативни роботнї зоз тамтейшима младима. За приход до Коцура вше ше барз интересую, як млади, так и старши. Зоз каждим нашим приходом видзиме позитивни пременки при ромскей популациї хторей на тих просторох треба найвецей помагац. Видзиме же наша помоц пошла тим дзе була потребна и то нас „цага” знова приходзиц до Коцура и далєй помагац – гварел Хет Лам за „Руске слово”.

У КУЛСКЕЙ ОПШТИНИ

ПОЧАЛИ БЕЗПЛАТНИ ЗДРАВСТВЕНИ ПРЕПАТРУНКИ

Гужва у керестурскей амбуланти под час препатрункох

З препатрунками у здравственей амбуланти у Руским Керестуре, Дом здравя Кула всоботу, 22. фебруара, почал орґанизовану акцию безплатного превентивного препатраня гражданох у шицких местох кулскей општини хтора викендами, без заказованя, будзе тирвац по 9. марец. На препатрунку у Керестуре од 11 до 15 годзин були 125 заинтересовани гражданє, дзе ше им мерало кревов прицисок и цукер у креви, орґанизовани препатрунки при кардиолоґови и ЕКҐ, препатрунок з ултразвуком, рижни други консултативни препатрунки, мерало ше чежину и висину, а на услуги за препатранє дзецох бул и педиятер. Препатрунки окончовали 15 медицински роботнїки з Керестура и других местох општини, на чолє з директором Дома здравя Кула др Жарком Шевином. М. З.

У КУЛСКЕЙ ОПШТИНИ

СТИПЕНДИЮ ДОСТАНЮ 76 СТУДЕНТИ

Зоз 76 студентами шицких профилох з местох кулскей општини, хторим найменша штредня оцена 9, предсидатель Општини Кула Драґан Трифунович всоботу, 15. фебруара, подписал контракт о стипендованю з општинского буджету у тим академским року. Стипендия виноши 6 000 динари, виплацована будзе у 10 мешачних ратох, як поведзене на шветочносци з нагоди подписованя контрактох, и попри чежшей финансийней ситуациї Општина за стипендованє найлєпших студентох у тим року виЧасц студентох котри на пригодней шветочносци подписали двоєла 4,6 милиони динари. контракт о стипендованю Медзи стипендистами у тим академВелибор Милоїчич и руководителька Оддзелєня ским року и дзешецеро студенти з Руского Керестура. На подписованю контрактох зоз студентами за дружтвени дїялносци Општини Драґана ПотМ. З. присуствовали и заменїк предсидателя Општини пара.


ОРҐАНИЗАЦИЙНИ ОДБОР ДНЬОХ КЕРЕСТУРСКЕЙ ПАПРИҐИ

У КОЦУРЕ

ЛЮДЗЕ У ПОТРЕБИ Школяре основней школи зоз Лирдаму у Голандиї, каждого пондзелку ше одрекаю ужини. Пенєж за хтори би купели ужину, збераю до каси и планую по април назберац тельо же би було досц и могло купиц шицко цо потребне за спортски терен у Дюрдьове. У априлу зоз Лирдаму до Дюрдьова придзе шлепер гуманитарней помоци, а приду и 15 особи хтори вибудую спортски терен. До помоци ромскей популациї на тих просторох уключели ше и други вароши зоз Голандиї, помоц преширена и на околни места, а окреме є интензивна у Дюрдьове. У тим месце Хет Ламово и Александар Суботин рихтаю гуманитарни пакети у ромским населю вибудовани – У Голандиї свидомосц о потреби помогнуц обєкт за вирски потреби Євангелскей церкви, купена порта на хторей ше у априлу вибудує спортски дакому кому хто у нєволї на високим уровню, а терен, а гуманитарна помоц, кед сцигла до Коцура, окреме є виражена при припаднїкох вирских заєднїцох. Тримаме ше Исусових словох зоз Єванвше була дистрибуована и до Дюрдьова. гелиї по Матею, 25. глава, дзе наш Спаситель гвари же гладного треба накармиц, смиядного напоїц, голого облєчиц. Кед таке зробиме дакому, исте як кед бизме то поробели Исусови. Тоти слоБАНКИ ПОЖИВИ ва нас инспирую и намагаме ше зоз нашима гумаУ голандских варошох исную такволани нитарнима активносцами тоти слова реализовац „банки поживи”. До нїх кажди тидзень свойо у пракси – гварел священїк Йохан Хет Лам. Уж даскельо роки до Коцура приходза числепродукти донирую шицки компаниї, подприни млади зоз Голандиї хтори зоз власну роботу ємства и приватнїки хтори продукую поживу. и едукациями помагаю євангелскей заєднїци, Волонтере правя пакети поживи и тиж так ромскей популациї алє и ширшей дружтвеней раз тижньово их дзеля тамтейшим особом, або фамелийом у потреби. По словох Алек- заєднїци. Хет Ламово у Коцуре були тидзень, обишли насандра Суботина, тоти пакети богати, зоз рийзагроженши фамелиї и особнє им уручовали пожнородну и квалитетну поживу и цалком су моц у поживи. На одходзе гварели же им шерцо достаточни за квалитетне костиранє. полне и обецали же ше на лєто знова увидза. С. Дорокхази

ЗА НОВИ ВОЖАЦКИ ДОЗВОЛИ

ТЕРМИН ПРЕДЛУЖЕНИ Початком того тижня Министерство нукашнїх дїлох до ро бо ти пу щ е ло елек тронску систему за заменьованє старих вожацких дозволох, а концом прешлого державни секретар у Министерстве Ваня Вукич гварел же термин за пременку папе ро вих до елек трон ских до зволох буд зе пред луже ни. Час за пременку дозволох по 10. юний того року, мед зитим, Вукич наявел вименки и дополнєня Закона о безпечно сци у транспорту, з хторима термин буд зе предлу же ни на й ви роят нє й ше по важенє дотичней паперовей дозволи. Пущанє електронскей систе ми значи же гра жда нє пре йґ ин тер не ту, пре йґ е–управи, можу дац вимогу за замену старих вожацких дозволох, а єдине предусловиє же би уж ма ли електрон ску ле ґ и ти ма цию, з хторей годно вжац фотоґрафию за нову вожацку дозволу. Такси за видаванє тих документох нє подрагша, та анї за заменьованє вожацких дозволох. М. З.

5

НАШО МЕСТА

28. FEBRUAR 2014.

ШТРАЙК У КУЛСКИМ „КУЛАТРАНСУ” ЗАТЕРАЗ ЗАСТАНОВЕНИ

УКЛЮЧЕНЕ И МИНИСТЕРСТВО ПРИВРЕДИ Заняти у Автотранспортним подприємстве у реструктуованю „Кулатранс” з Кули 11. фебруара почали штрайк спозореня, дзе штрайковали два годзини дньово – од 8 до 10 годзин рано, и у тим чаше автобуска станїца у Кули була блокирована и за транспорт других автотранспортних фирмох котри превожа путнїкох през Кулу. Штрайкаче почитовали минимум процеса роботи по законских предписаньох, так же школярох и роботнїкох „Кулатранс” превожел по розпорядку автобусох, а мали и „Кулатранс” у вельких проблемох – превоз вельку потримовку путнїкох вше чежши гражданох. Но, штрайк застановени 19. фебруара, кед на поштредованє чолнїкох Општини Кула, штрайкаче у Кули бешедовали з министром у Технїчней влади Иґором Мировичом, котри задлужени и за привреду. Теди догварене же того тижня у Беоґрадзе ознова буду розгварки з министром Мировичом, алє и з представителями Аґенциї за приватизованє, Министерства транспорту и шицких службох хторим ресори транспорт и социялне положенє, а главна тема – можлївосци обстояня того подприємства. После того будзе познате чи штрайк будзе радикализовани, лєбо цалком претаргнути. Стан у „Кулатрансу” наисце барз нєвигодни – роботнїки вимагаю 16 нєвиплацени плаци, як и повязованє роботного стажу и подписованє социялней програми. Як гварел директор „Кулатрансу” Ференц Козма, Подприємство у барз чежким положеню, насампредз пре подле приватизованє хторе Аґенция за приватизацию и понїщела, односно претаргла купопредавацки контракт з Милетом Єрковим ище 2009. року. Вон зохабел милионски длуства, пре хтори рахунок фирми блокировани, як и пре поглєдованя занятих на основи правомоцних судских пресудох. У Подприємстве тераз єст 98 занятих, а од превозкох 9 автобуси штреднє стари 30 роки, а з нїх лєм 6 у возним стану. М. Зазуляк

ПЕРШИ ДЗЕНЬ БУДЗЕ У ШКОЛСКО-СПОРТСКЕЙ ГАЛИ

Днї керестурскей паприґи того року буду 16. и 17. авґуста. Перши дзень манифестациї будзе у новей школско-спортскей гали и доокола нєй, а други дзень на гиподроме Леї – догварене на першей схадзки Орґанизацийного одбору манифестациї 18. фебруара. И тогорочни Днї паприґи буду мац подобни змисти як и влонї, а то преподаванє фаховцох з виходом на поля, догварка з прерабячами, предавацка вистава паприґи, єй преробкох и другей желєняви як и продуктох старих ремеслох. Планована и културна програма и дефиле Конїцкого клубу, варенє єдзеня у котлох и забавни вечар, а други дзень манифестациї буду конїцки обегованя и други провадзаци змисти. Ношитель орґанизациї Дньох керестурскей паприґи и того року Здруженє паприґарох „Капсикум анум”, з потримовку Месней заєднїци, а до орґанизациї буду уключени шицки валалски здруженя, орґанизациї и институциї. М. А.

СЕЗОНА БАЛОВАНЯ И У КОЦУРЕ

ОСМОМАРЦОВСКИ БАЛ ПОД МАСКАМИ

Нє так давно, у Коцуре, у жимских мешацох були даскелї бали и шицки мали своїх стаємних госцох а уходнїци ше набавяло аж и „прейґ вязи”. Надалєко були познати Ловарски бал, Огньогасни бал, Младежски бал, Бал активу женох, Бал КУД „Жатва”... а и дзепоєдни организациї або здруженя гражданох, периодично отримовали свойо бали. Остатнїх рокох бали у Коцуре так повесц щезли, окрем балу Активу женох хтори ше отримує каждого року. Влонї Мадярска шпивацка ґрупа КУД „Жатва” отримала удатни бал, медзитим того року им ше то, пре хвилю яка була першого фебруара, нє удало. Же би Коцур заш лєм нє остал без балу, постарали ше три коцурски наставнїци – Моника Тамаш, Бояна Петрович и Славица Байор. Вони надумали за осми марец орґанизовац бал, алє таки яки потераз у Коцуре нє отримани.

– Плануєме орґанизовац Осмомарцовски бал под масками. Кельо знаме, таки бал у Коцуре ище нє отримани и наздаваме ше же зацикави Коцурцох. Бал ше отрима на пияток 7. марца у Пелейовей сали и почнє на 20 годзин. На балу будзе грац оркестер „Дюла и товарише” и окрем добрей музики за шицки смаки, у цени уходнїци госци достаню аперитив, богату вечеру и нєсподзиванє за каждого госца. На уходзе до сали госци достаню и маски – понукнєме вецей файти женски и хлопски маски и кажди госц годзен себе вибрац маску по своїм смаку. Цо ше дотика томболи, обезпечиме богати награди, наздаваме ше же нам поможу и коцурски подприємства, а уходнїца на бал будзе источашнє и томбола. Уходнїци буду коштац 1 000 динари и мож их наручиц при нєй (060/024–01–72), при Петровичовей (064/181–72–96) и при Тамашовей (063/694–695). С. Д.

ТРАДИЦИЙНИ БАЛ КПД „КАРПАТИ” ЗОЗ ВЕРБАСУ

АЖ ДО РАНА БИЛОГО Уж двацец штири роки КПД „Карпати” зоз Вербасу єдну соботу у фебруаре резервую за бал. Прешлого викенду бул отримани у Центру за физичну културу „Драґо Йовович” и на нїм було вецей як 100 госцох, найвецей зоз самого Вербасу, алє и з других местох. Медзи другима госцами на балу була и Маряна Мараш, предсидателька Скупштини општини Вербас, котра виражела задовольство зоз сотруднїцтвом локалней самоуправи и нашого Дружтва. Предсидатель Национално совиту Українцох Йозо Сапун наявел тогорочни

Бал у Вербаше бул барз весели

фестивал „Калина” хтори ше отрима у КПД „Карпати”, а предсидатель Националного совиту Руснацох Славко Рац, у своїм привитним слове, гварел же Национални совит Културно-просвитному дружтву „Карпати” з Вербасу додзелї средства за купованє новей опреми, понеже їх украднута. Першу награду на популарней томболи, аспиратор за кухню, достала солисткиня София Мученски, а Владимир Няради даровал єден свой малюнок хтори достали Славко и Мелания Джуджарово. За штимунґ були задлужени „Старовербаски гудаци”. Финансийно Бал потримали спонзоре – Центер за физичну културу „Драґо Йовович”, СТР „Трио, СТР „Ити”, д.о.о „Гела” Руски Керестур, НВУ „Руске слово” и други. Г. П.


6

EKONOMIY ПРОДУКЦИЯ ЖЕЛЄНЯВИ У ПЛАСТЕНЇКОХ

НАША ТЕМА

ЄСТ РОБОТИ, АЛЄ З ТОГО МОЖ ДОБРЕ ЖИЦ

Пише: Михал СИМУНОВИЧ

Продукция у пластенїку ше виплаци кед ше у нїм до рока запровадзи голєм два шатви и кед випродуковане мож предац сиґурному купцови, а то углавним у городох, нє оддалєнших вецей як сто километери У Сербиї ше нагло меня структура польопривредних ґаздовствох. Вше єст вецей таких цо маю, або обрабяю на сто-двасто гольти жеми, алє и гевтих цо маю лєм по дватри, та з такого фалата чежко мож вижиц. Виход за таких цо маю мало жеми могла би буц и продукция желєняви у пластенїкох. Кед ше добре шицко посклада у тей продукциї, вец зоз пластенїка од коло 2 000 квадратни метери може вижиц цала фамелия. Заробок зоз продукциї у пластенїкох коло 150 раз векши як зоз жита У Сербиї тота продукция вше заступенша, рахує ше же єст коло 6 000 гектари под пластенїками. У Войводини половка

ция пластенїка виноши 8 до 12 еври по квадратним метеру. Гевти барз сучасни пластенїки зоз Голандиї вельо драгши. Учиц ше на искустве познатих продуковательох Поради у тей продукциї дава дипл. инж. Желько Лїкар з Миклошевцох, котри роками уж посцигнул барз добри резултати хаснуюци и науку, алє и власне искуство. Ниа, цо вон препоручує. За тих чийо искуствиє у тей роботи нє вельке, добре би було рушиц од културох чийо допатранє єдноставнєйше без огляду же ше тоти култури тиж ховаю зоз пресади. Першенствено ту думам на капустарки (капусту, броколи, кель, шалату, карфиол и други). Кед бим ище розчланєл спомедзи тих пейцох културох, видвоєл бим капусту, карфиол и броколу. Нєшка ше на тарґовищу може найсц пилиране шаце цо олєгчує шатву. Тиж доступни и контейнери зоз стиропору зоз розличним числом дзиркох. Шатву до

28. FEBRUAR 2014.

ЕДУКАЦИЇ ПАРАСТОХ У КОЦУРЕ

ПИРСКАЧКИ МУША БУЦ АТЕСТОВАНИ У жимских мешацох, у просторийох Месней заєднїци Коцур ше отримує Жимски едукациї за парастох У Месней заєднїци каждого тижня ше отримує преподаваня за парастох хтори орґанизує Одбор за польопривреду Совиту Месней заєднїци и задруґа „Либела”. Окрем представительох компанийох хтори продукую або предаваю нашенє польопривредних културох и польопривредну хемию, и хтори свойо продукти презентую и препоручую коцурским парастом, на тих преподаваньох участвую и фаховци зоз вербаскей Фаховей польопривредней служби хтори коцурских парастох упознаваю зоз новинами у польопривредней продукциї, як и зоз новима предписанями у аґрару.

ЯК ТО РОБЯ ГОЛАНДЯНЄ Лидер у продукциї желєняви у пластенїкох – Голанданє. Вони вше баржей место жеми хасную субстрати: камену волну, лупку зоз кокосового ореха, перлит, тресет и друге. Така подлога зменшує преношенє хороти на рошлїни. Кед ше ґу тому дода и добра биолоґийна контрола чкодлївцох, вец нє чудо же ше там хаснує вельо менєй пестициди як у нас.

У Дюрдьове Буилово звекшали продукцию под пластенїками

ЗОГРИВАНЄ У ПЛАСТЕНЇКУ Зогриванє у пластенїку вельки трошок. Найтуньше топиц до пеца сламу и кукуричанку. На заходзе ше вше баржей запровадзує обновююци жридла енерґиї, насампредз соларне. Зогриванє на ґаз, струю, древо и углє вельо драгше, а найдрагше на нафту и олєй за топенє.

з того. Найпознатша фамелия Возар зоз Кисачу почала продукцию желєняви у пластенїкох, а тераз ше дали до орґанскей поживи. Окрем нїх барз вельку продукцию ма Ян Богуш зоз Ґложану, або Лазар Дюкич зоз Ґосподїнцох. У Дюрдьове Буилово звекшали продукцию под пластенїками, бо тераз маю и нови сорти рошлїнох присмачкох, а тото ше барз добре предава на Лиманским пияцу дзе вони маю свойо место. Углавним, продукция у пластенїкох ше найлєпше виплаци кед ше желєняву однєше и преда на пияцу, евентуално на велько на кванташу. Тоти цо робу давали до маркетох маю подле искуство, бо часто за пенєжми чекали и длужей як пол рока. Заробок зоз продукциї у пластенїкох по гектаре коло 150 раз векши як цо ше достанє зоз жита. Же би ше вижило зоз польодїлства, ґаздовство муши мац даскельо дзешатки гектари жеми, добру механїзацию. Кед сцеце мац продукцию желєняви, вец ту мож мац вельо менєй жеми, а и механїзациї. – Пре длугорочну нєсиґурносц у аґраре нашо парасти продукую з каждого по дакус: робя у заградкарстве, польодїлстве, статкарстве, та и овоцарстве. То нє добре. Так лєм розсипую и енерґию, и час, а нїґдзе нє посцигню прави резултат. Треба ше специялизовац. У Голандиї уж зажила специялизация, та кажде роби у узшей обласци и напредує – гвари др Жарко Илин, професор на Польопривредним факултету у Новим Садзе. Найвекши укладаня у тей обласци то купованє пластенїка, алє нє треба занєдзбац анї трошки зогриваня. ИнвестиПЛОДОРЯД ɋɈɊɌȺ

ɉɊȿȾɄɍɅɌɍɊȺ ɞɨɛɪɚ

ɦɨɠɥʀɜɚ

ɉɚɪɚɞɢɱɚ, ɉɚɩɪɢʉɚ

ɰɢɛɭɥɹ, ɲɚɥɚɬɚ, ɤɚɪɮɢɨɥ

ɤɚɩɭɫɬɚ, ɦɚɪɯɜɚ

ɒɚɥɚɬɚ

ɩɚɪɚɞɢɱɚ, ɰɢɛɭɥɹ,

ɦɚɪɯɜɚ

Ʉɚɩɭɫɬɚɪɤɢ

ɩɚɪɚɞɢɱɚ, ɲɚɥɚɬɚ, ɲɩɢɧɚɬ

ɩɚɩɪɢʉɚ

Ɉɝɭɪɤɢ, ʉɟɪɟʉɢ, ɞɢɧʀ

ɰɢɛɭɥɹ, ɲɚɥɚɬɚ

ɤɚɩɭɫɬɚɪɤɢ

контейнерох, хтори зме наполнєли зоз субстратом, можеме окончиц на столє, на шедзаци, кажде нашенє до єдней дзирки. Потим залїваме зоз кантичку зоз густим решетком же би ше шаце нє вимило. Як заляц, з яким количеством води? З оглядом же субстрати сами по себе нє сухи, алє умерено влажни, досц би було 5–6 литри води по квадратним метеру. Тоти култури ключкаю и сходза на температури коло 15–20 ступнї Целзиюсово, так же за їх посцигованє нє потребни вельки укладаня до жридлох енерґиї. Кед рошлїни починаю сходзиц, теди зменшац температуру спод 10 ступнї. То хвилька кед велї продукователє гриша. Кед би ше то нє зробело, млади рошлїни би през ноц виросли и 2–3 центим��тери, а такой пошвидко придзе и до їх полєгованя. При вчасней продукциї капустаркох треба мац на розуме же їх пресада будзе квалитетна кед маю надосц шветла, природного лєбо штучного. У тей фази розвою дзень тирва коло 10 годзини та потребне дополнююце ошвиценє, а при роснуцу би нє требало допущиц векшу температуру од коло 18 ступнї през дзень (кед слунко може и вецей), а вноци отримовац лєм дакус понад 10 ступнї. Сама защита при хованю пресади тих културох єдноставна. Вельо можеме зробиц сами зоз превитрованьом, нїґда нє залївац на ноц, алє з рана, же би ше млади рошлїни уж истого дня осушели, кед нє осушели вец голєм пресушели. Третированє од хоротох за тоти рошлїни нє потребне, бо субстрат достаточно дезинфиковани. Од инсектох знаю ше зявиц блихи капустаркох котри, кед их нє збачиме на час, вицицаю веґетацийни верх, а ми то анї нє замеркуєме, алє аж после кед пресадзиме даєдни рошлїни нє формую главку. Но то у вчасней продукциї ридкосц прето же тих чкодлївцох ище нєт. Заш лєм треба примерковац, бо хто зна. Зоз хторим инсектицидом третирац найлєпше ше посовитовац зоз фаховцом. Значне и тото же хованє пресади тих културох нє тирва 70 днї як цо случай зоз парадичу у вчасней продукциї, алє коло 40 днї. Зоз шатву до контейнерох виостава и пикиранє, прето ше вредзи потрудзиц и померковац на ноцни температури. Плодоряд заградкових рошлїнох у пластенїку При интензивней продукциї заградкових рошлїнох у завартим просторе барз мушиме водзиц рахунку о плодоряду, бо кажда рошлїна под час росту ма свойо специфичносци хтори ше одноша на виношенє рижних микроелементох зоз жеми, звекшанє токсинох, розвой коровча, вистатосц жеми у пасму дзе ше розвива кореньова система, а пре применьованє подобних аґротехнїчних мирох, насампредз наводɧɽɞɨɛɪɚ ньованя, структура жеми у велькей мири ɩɚɩɪɢʉɚ, ɩɚɪɚɞɢɱɚ, погоршана. Дзепоєдни култури нє подноша моноɲɩɢɧɚɬ, ɤɪɨɦɩɥʀ, културу (односно нє толерантни су на ɨɝɭɪɤɢ шатву зашором, кажди рок иста култура ɩɟɬɪɭɲɤɚ, ɰɟɥɟɪ на истей поверхносци) и реаґую на споɨɝɭɪɤɢ, ɛɭɧɞɚɜɤɢ, соб же им пороснуце слабше, векша можлївосц за розвой рижних хоротох и чкоɤɚɩɭɫɬɚɪɤɢ длївцох, та на концу и урожаї зменшани ɩɚɩɪɢʉɚ, ɩɚɪɚɞɢɱɢ, (окреме паприґа). Прето у шлїдуюцей таблїчки приношиме податки о котрих проɪɟɬɯɜɨɱɤɚ дукователь муши водзиц окремну повагу.

Фаховец зоз Фаховей польопривредней служби Вербас Милан Косовац бешедовал о пирскачкох

Предпрешлей стреди отримана едукация на тему польопривредней хемиї за охрану рошлїнох, як и упознаванє парастох зоз предписанями о исправносци пирскачкох. Фаховец зоз Фаховей польопривредней служби Вербас Милан Косовац бешедовал о пирскачкох. Вон визначел же шицки пирскачки буду мушиц мац атест же су исправни, и з такима пирскачками парасти годни висц до хотара. Атест подрозумює же пирскачка будзе мушиц мац и „дозер” хтори будзе точно одредзовац преписане количество гербициду, фунґициду або инсектициду за одредзену польопривредну културу. – Одредзованє количества пестициду таке исте як кед пиєме лїки од даякей хороти. Пиєме тельо раз кельо на дзень лїкар пове, бо кед попиєме менєй лїки, нє будзе ефекту, а кед попиєме вецей, будзе нам чкодзиц. Так исто и у польопривреди. Точно ше зна кельо хторого гербициду идзе по гектаре на одредзену файту польопривредней култури – гварел медзи иншим Косовац. Косовац бешедовал и о найчастейших гришкох при пирскачкох, и визначел же нашо парасти муша буц порихтани на нови предписаня у аґраре хтори ше ускладзи зоз европскима стандардами, а у Европскей униї правилне хаснованє пестицидох – обласц хтора строго реґулована зоз законами и предписанями хтори ше строго применює. Истого вечара о файтох пестицидох и їх хаснованю, о защити парастох хтори робя зоз нїма и о одкладаню амбалажи од пестицидох бешедовали и Катарина Радонїч и Влада Ранков, тиж так фаховци зоз Фаховей польопривредней служби Вербас. На концу преподаваня парасти покладали писмени тест зоз обласци хтору слухали и то им будзе потвердзенє при доставаню атесту за пирскачку, бо попри исправней пирскачки, фахово оспособени будзе мушиц буц и тот хтори будзе робиц зоз ню. Пред початком польопривредней сезони, Фахова польопривредна служба зоз Вербасу у Коцуре орґанизує технїчни препатрунок пирскачкох и будзе давац атести за нїх, а о термину препатрунку пирскачкох, парастох обвисци коцурска Месна заєднїца и задруґа „Либела”. С. Дорокхази

BA^I DXRA Z KERESTURA

АКЦИЯ Єден тарґовец у своїм дутяну ровно ма роби на ”акциї”. Аж на даєдних артиклох написал же их предава ”спод цени”. – Як же ше вам то виплаци? – питали ше му. – Га, мушим и я з чогошик жиц! – одвитовал тарґовец. Xliyn Pap


28. FEBRUAR 2014.

7

DUHOVNI @IVOT

ПРИРИХТОВАНЄ ЗА ШВЕТОВИ МОЛИТВОВИ ДЗЕНЬ

МОЛИТВУ РИХТАЮ ЖЕНИ ЗОЗ ЄГИПТУ На стретнуцу ше радзело, черало искуства и совитовало як найлєпше обдумац програму за тот дзень. Рихтало ше заєднїцки писнї, робело ше по роботньох и ґрупох у хторих ше през драмски слички презентовало теми зоз Библиї, а тераз то було Стретнуце Самарянки зоз Исусом при жридлу. Було вецей ґрупи и кажда мала обдумац свою часц молитви, хтори ше вец обєдинєло до єдней заєднїцкей. Тогорочна тема Дня, „Потоки у пустинї”, праве и вязана за жридло. Понеже того року молитву за помоц другим рихтаю жени зоз Єгипту, зоз облєчивом, предметами, єдлами и видео-презентацию представени живот людзох, богатства и проблеми яки єст у тей африцкей держави. На тим стретнуцу були и пейц жени зоз Сербиї, представнїци методистичней, римокатолїцкей, грекокатолїцкей и православней Церкви, а представнїци нашей Церкви були Злата Надь и Блаженка Хома Цветкович. Шветови молитвови дзень того року будзе 7. марца у Новим Садзе, у Грекокатолїцкей церкви св. Петра и Павла, и тота заєднїцка молитва у духу зблїжованя християнских женох швета, з намиру помогнуц им, и дац им моралну, алє и материялну потримовку. Источасно ше спознава нє лєм їх проблеми и борбу за їх розришованє, алє и їх културу, обичаї и способ на яки жию и своїх жемох. Окрем хасновитей едукациї и друженю, жени уживали и у прекрасним жимским амбиєнту Марийового двора хтори припада шестром Милосерднїцом св. Винка Паулского од 1925. року. Драмска сличка – стретнуце Самарянки и Исуса Б. Х- Ц.

И того року, пред тим як ше отрима Шветови молитвови дзень у вецей як 180 жемох швета, у Едукацийним центру Марийов двор у Лужници при Заґребe од 24. по 26. януар отримане Реґионалне стретнуце женох, з намиру же би ше представнїци зоз своїх церквох цо лєпше пририхтали и орґанизовали за тот дзень. Окрем предсидателькох швета и Европи ШМД, як и домашнїх зоз Горватскей, були и представнїци и орґанизаторки зоз Словениї, Македониї, Австриї, Французкей, Нємецкей, Албаниї и Сербиї зоз рижних Церквох, та на тим стретнуцу було коло 40 жени.

LAUREAT NAGRADI „ДОСИТЕЙ ОБРАДОВИЧ” АКАДЕМИК ВЛАДЕТА ЄРОТИЧ ПОЗНАТИ И НАШИМ ГРЕКОКАТОЛЇКОМ

ПРИПОЗНАНЄ У ПРАВИХ РУКОХ

Награду „Доситей Обрадович” прешлого тижня достал психиятер и теолоґ академик Владета Єротич, хтори нашим грекокатолїком познати, бо преподавал на Теолоґийно-катехетским институту у Новим Садзе. Його тексти обявйовани у „Дзвонох” и у християнским календаре, а о його преподаваньох и творох писане и у „Руским слове”. У медийох, з тей нагоди, перши лауреат награди „Доситей Обрадович” нє бешедовал узвичаєни фрази и подзекованя, алє вихасновал можлївосц поучиц людзох о дзепоєдних важних животних темох. Так, наприклад, вон наглашел же образованє и просвитительство нє вредза кед ше нє полєпшуєме у процесу образованя. Треба пестовац сердечносц, велькодушносц и душевносц, а нє допущовац неґативносци медзи хторима себичносц, деструктивни национализем, односно шовинизем. Академик гварел же правда же жиєме у чежкей ситуациї, алє нє и у найчежшей, бо през историю було и подлєйши часи, а у каждим случаю нє треба ше препущиц розпуки, очаяню, хторе єден зоз седем смертельних грихох. Интересантни и Єротичов совит родичом же би мерковали же би интелиґентне трирочне дзецко нє

ПАТРИЯРХ ВАРТОЛОМЕЙ СЦЕ ОТРИМАЦ ВСЕПРАВОСЛАВНИ СОБОР 2015.РОКУ

ВЕЛЬО ВАЖНИ ТЕМИ ЗА РОЗГВАРКИ Патриярх константинопольски Вартоломей сце предложиц датум отримованя собора у 2015. року поглаваром православних Церквох, як обявели медиї прешлих дньох у нас и у швеце, з нагоди стретнуца вирских представнїкох початком марца того року у Истанбулу. Поглаваре воПатриярх Вартоломей сточних Церквох, о отримованю Всеправославного собора, першого после аж 12 викох, нєформално бешедовали влонї на означованю 1700-рочнїци од Миланского едикта у Нишу и 1025-рочнїци од покресценя Руси у Києву. Єст вельо важни теми за розгварки, медзи нїма питанє єднообразносци календара и проблем коло диптиха (урядового рядошлїда) православних Церквох, з оглядом же Москва и Царгород розлично ранґую дзепоєдни Церкви. Проблем и число Церквох, з оглядом же єст заєднїци у православю на хторих ше розлично патри. Спорни статус маю, насампредз, Финска, Естонска, Америцка, Японска и Китайска православна Церква. За часц ортодоксного швета вони автокефални (цалком самостойни), док им други припознаваю лєм статус автономних. Медзи питанями и одношеня з Римокатолїцку Церкв��, положенє православних на муслиманским востоку, тренд числа вирних, заєднїцке славенє шветох и православни дияспори. Єст и инициятива же би поглаваре православних Церквох на тим Соборе требали дац ясни одвит на проблем леґализациї гомосексуалних малженствох у Европи. Вшелїяк же треба обрациц увагу и на актуални проблеми хтори реално бриґую людзох.

ПРЕДЛУЖЕЛО ШЕ РОБОТИ НА ПОМОЦНИМ БУДИНКУ ПАРОХИЇ У БАЧИНЦОХ

КРАСНИ КУЦИК ЗА ПАРОХИЯЛНИ ПОТРЕБИ Академик Владета Єротич

претворели до любопитлївого хторого интересує цо ше вари у сушеда и чи панїматка ма красшу сукню як дахто други. Ґу тому можеме лєм додац же совит о (нє)банализованю любопитлївосци хасновити шицим, а окреме треба обрациц увагу на тренд фундаментованя свойого живота на улїзованю другим и огваряню других. М. Г. К.

ПОЧАЛ ЦИКЛУС ЗАДУШНИХ СОБОТОХ

МОЛИТВА ЗА ПОКОЙНИХ НАЙВЕКШЕ ДЇЛО МИЛОСЕРДИЯ У шицких парохийох пред шветом Сонашого Апостолского шедствиє Св. Духа – еґзархату всоботу, 22. Русадля. фебруара почал тогорочМодлїц ше за жини циклус пейц Задувих и покойних єдшних соботох хтори но зоз Седем дїлох представяю молитвене милосердия до дуздогадованє на покойши ближнього хтоних, а циклус вязани за ри препоручує и нашвето Пасхи, хтора того ша Церква. Познате року исти дзень по обиже покойни папа, двох календарох. блажени Йоан ПаНа Задушну соботу вло Други, наглашослужи ше окремну „гравал же молитва за У парохиї у Руским Керестуре грамотална Служба була моталну” Службу Божу покойних то найвеквсоботу рано, а пред тим вечар служени и парастос зоз панахиду на хторей ше Дїло милосердия. за шицких записаних покойних ше парохиянє модля за Як толковал папа, своїх покойних, а їх мена молитва за покойних дали записац до окремней, грамоталней кнїжки. остатнє средство хторе ище маме на розполаганю Шлїдуюци три Задушни соботи буду у марцу – помогнуц ближньому цо скорей досягнуц вични 15, 22. и 29. марца, а остатня, пията, аж 5. юния живот. М. Афич

Роботи на помоцним будинку у пароихиї у Бачинцох, пре вигодну хвилю ше предлужело и у тим року, а потераз покончена єдна часц роботох. Як нам гварел парох о. Дарко Рац, омалтеровало ше, покладло патоси и цегелки и санитарни ґузел. Од скорей Помоцни будинок у парохиї у Бачинцох уж роби централне будзе функционални зогриванє у спомнутим будинку и котловнїца, а у функциї и ґаража и менши такволани лєтнїковец. – За потреби вирних маме салу од 40 квадратни метери, а маме и госцинску хижу дзе можу преспац госци кед приду до парохиї. Плануєме ушориц и двор и пременїц уходну капуру до двора и на тот способ ше закончи спомнути роботи – гвари парох о. Дарко Рац. Вл. Дї.

НЕРВИ НАМ ВШЕ ЦЕНШИ

ЛАЦА МЕСТО ЗДРАВКАНЯ Преходзи єдна елеґантна 25-рочна дзивка зоз ташку по Булевару ошлєбодзеня у Новим Садзе, кед ю случайно заквачел єден хлоп штреднїх рокох зоз мещками у рукох, а дзивка ше нараз обрацела и нагнївано скричала „Марш до... !”. Потим обидвойо предлужели по своєй драги, нє обрацаюци ше. Тота подїя од прешлого тижня илуструє велї други у остатнїм чаше, хтори шведоча же нам нерви вше ценши и же бесно, аґресивно, такповесц неуротично реаґуєме уж и пре нєзначни причини. Досц лєм опатриц нєсцерпезлївосц, трубенє и лаца у каждодньовим транспорту. У нас нагромадзени нєзадовольство, напартосц и фрустрациї хтори витресаме зоз себе. Медзитим, з другого боку, неґативносц продукує неґативносц у истей лєбо иншакей форми и так до круга, то може тирвац и постац хронїчне зявенє, стил живота. М. Г. К.


8

KULTURA I PROSVITA

28. FEBRUAR 2014.

ДЗЕНЬ МАЦЕРИНСКЕЙ БЕШЕДИ РЕПУБЛИКА ГОРВАТСКА

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

„ХТО ШЕ ОДРЕКА МАЦЕРИНСКОГО ЯЗИКА – ОДРЕКА ШЕ СЕБЕ”

ПЕСТОВАЦ ЯЗИК

У Подручней школи Миклошевци з пригодну програму 20. фебруара означени Дзень мацеринского язика (21. фебруар), хтору зоз школярами од 1. по 8. класу пририхтала учиУчашнїки на програми у Миклошевцох телька Ле ся Мудри. Дзеци рецитовали стихи на уровню цалого городу, у орґаМихала Ковача, Мариї Будински, низациї Городскей и универзитетМитра Надя и Меланиї Павлович. скей библиотеки. На сам Дзень, Школярки висших класох одшпи- 21. фебруара, у про сторийох вали вецей народни шпиванки, а „Шокачкей ґрани” отримана занїзших класох виведли драмску кончуюца манифестация з меном сличку „Рукавичка”, по мотивох „Фестивал язика”, на хторей участвовали дзевец здруженя – седем народней сказки. Школски гол, дзе отримана спред националних меншинох, програма, бул украшени з виставу медзи нїма були и Руснаци, а два з векшинского народу. Попри културней програми представени и тра ди ци й ни єдла, у чим уча ство ва ли и члени КУД Руснацох Осиєку, за цо ше остарала його новоо Етно-секция КУД Руснацох снована Етнона Дзень мацеринского язика у Осиєку секция. Спред КУД Руснацох, як його руских вишиваних роботох, а тогорочне порученє Дня мацерин- госц, у културно-уметнїцкей проского язика глаши: „Нє шмеме ше грами участвовали дзеци з КУД ганьбиц своєй мацеринскей беше- „Яким Ґовля” з Миклошевцох, коди, бо вона як наша власна мац, а три наступели з 12-минутовим хто ше мацери одрека – одрека ше блоком. Виведли драмску сличку, рецитациї, писню и танєц и наисамого себе.” Попри родичох школярох, на шли на барз добри приєм публипрограми присуствовали дирек- ки. Руснаци з Осиєку на своїм торка ОШ Чаковци Анамария Зулич, предсидатель Месного одбо- штанду согражданом приказали и ру Миклошевци Дюра Бики, специфични букви руского язика, предсидатель Рускей ради Оп- як и даскельо найпоплурайнєши штини Томповци Мирослав Лїкар и найчастейши вирази и здравкаи миклошевски парох о. Яким ня по руски, та ше нащивителє могли часточно упознац и з наСимунович. Медзинародни дзень мацерин- шим язиком. К. Лїкар/А. Балатинац ского язика означени и у Осиєку,

Медзинародни дзень мацеринского язика, 21. фебруар, того дня означени и у Основней и штреднєй школи „Петро Кузмяк”, як и на схадзки Активу наставнїкох руского язика Дружтва за руски язик, литературу и културу, хтора там отримана. У керестурскей Школи, тот дзень означени на годзинох мацеринского язика у шицких класох основней школи и у руских оддзелєньох Ґимназиї, о тей теми у школским голу пририхтана и окремна вистава. На схадзки Активу о тим дню бешедовала Ирина Папуґа хтора здогадла же ше тот дзень означує од 2000. року, понеже го рок пред тим установела Ґенерална скупштина УНЕСКО-а. Дзень мацеринского язика установени пре зоперанє нєставаня язикох, понеже податки указую же рочнє одумераю даскельо дзешатки язики од 6 000, на келїх ше тераз бешедує у цалим швеце. Як спозорюю фаховци, темпо одумераня язикох вше швидши, та Медзинародни дзень мацеринского язика на

Вистава о Дню мацеринского язика

шветовим планє ма циль здогаднуц на права яки исную у хаснованю и пестованю мацеринского язика, як и на потребносц превозиходзеня проблемох у тей обласци. АП Войводина специфична по службеним хаснованю язикох националних заєднїцох у шицких сферох живота, медзи нїма и нашого, руского. М. А.

У ШИДЗЕ

ПОЕЗИЯ И ПО РУСКИ И того року Ґимназия писню „Моя ровнїна”. „Са ва Шума но вич” у Як визначел профе сор Шидзе означела 21. феЗденко Лазор, и на тот бруар, Мед зи на род ни спо соб Ґимназия указадзень мацеринскей бела на значносц пе стошеди з пригодну прованя мацеринскей бегра му чи йо по ру че нє шеди, а праве у Ґимна„Чу ва й ме ма це рин ску зиї ше отримую факулбешеду, бо вона нє ма тативни годзини русконїкого окрем нас”. Як го и словацкого язика з на гла ше не у увод них елементами националсло вох, мед зи на род ни ней култури, а означодзень мацеринскей бева нє Мед зи на род но го шеди ше означує од дня мацеринскей беше2000. року, а рок пред ди, праве нагода же би тим Ґене рал на скуп ше указало цо ше през штина ОУН установела рок научело и як ше Означени Медзинародни дзень мацеринскей бешеди спомнути дзень. Хвильпе стує мацеринску беу Ґимназиї у Шидзе ково ше у швеце бешешеду. дує на 6 000 язикох, а преценює визначени Гавриїл Ко стельник На програми присуствовали др ше же по конєц 21. вику велї хтори 1923. року витворел ґрама- Бранислав Маукович, предсидащезню. Пе стованє мацеринскей тику бачванско-сримских Русна- тель СО Шид, Славко Цупер, бешеди вельке богаство, а окре- цох и гоч, як наглашене, руски про свитни инспектор, Деян Приме ви значе на мул ти кул ту рал - язик у катеґориї микро-язикох бичевич, директор Ґимназиї, наносц и вецейязичносц у АП Вой- вон ше урядово хаснує у АП Во- шо паноцове о. Михайло Режак и водини праве як єдно вельке бо- йвдини и општинох у хторих у о. Владимир Еделински Миколвекшей часци жию Руснаци. гаство. ка, право славни и словацки еванШколяр ки Ґим на зиї, хто ри ге лиц ки па но цо ве, школя ре и През поезию, прозу и писню представени сербски язик, потим пририхтал профе сор Зденко Ла- профе соре Ґимназиї. По сле проанґлийски, словацки, русийски, зор, Ґордана Мишевич и Тамара грами було пригодне по служенє нємецки и на концу руски язик. Орещанин, гуторели стихи Анґе- за хторе ше остарали профе соре За кажди язик дати основни по- ли Прокоп и Ирини Гарди Кова- и Здруженє женох „Бикичанки”. няца, а кед слово о руским язику чевич, а хор Ґимназиї одшпивал Вл. Дї.

ДОМАШНЯ ТОГОРОЧНИХ ЗМАГАНЬОХ З РУСКОГО ЯЗИКА БУДЗЕ ШКОЛА „ПЕТРО КУЗМЯК”

У КОЦУРЕ

МЕДЗИОКРУЖНЕ ЗМАГАНЄ ПИЯТОГО АПРИЛА

ЦУДЗИ СЛОВА У РУСКИМ ЯЗИКУ

У Основней школи „Петро Кузмяк” 21. фебруара отримана схадзка Активу наставнїкох руского язика Дружтва за руски язик, литературу и културу о отримованю тогорочних змаганьох з руского язика и язичней култури. Як констатоване, пo календаре змаганьох у тим школским року Министерство просвити, науки и технолоґийного розвою, медзиокружне змаганє з руского язика и язичней култури будзе отримане 5. априла, а републичне 23. мая. Обидва змаганя того року буду у керестурскей школи „Петро Кузмяк” – котра на шоре як орґанизатор по розпорядку о шорованю школох, яки одредзел Актив наставнїкох. На схадзки у керестурскей Школи, на хторей бул и єй директор Янко Хома, порадзене о шицких подробносцох у орґанизациї змаганьох. По Правилнїку змаганьох школяре од пиятей по осму класу ше буду змагац у штирох катеґорийох – у єдней катеґориї зоз трох школох – керестурскей, дюр-

дьовскей и коцурскей, дзе порядна настава на руским язику, а у другей зоз дванац местох дзе ше руски язик учи як виборни предмет. Як предвидзене, на медзиокружним змаганю будзе коло 50 школярох хтори виборя пласман на школских змаганьох котри ше окончую тих дньох, а по календаре маю буц отримани по конєц фебруара. На схадзки Активу спред Дружтва за руски язик, литературу и културу були Ирина Папуґа и проф. др Юлиян Рамач, хтори и того року пририхтує тести за змаганя. Присутни бул и директор керестурскей Школи Янко Хома и наставнїци руского язика зоз тей школи, а тиж и зоз школох у Коцуре и Кули. У шветочней часци схадзки професор Рамач присутним до школских библиотекох подаровал по єден прикладнїк виданя вибраних творох Гавриїла Костельника „Поезия и проза” на сербским язику, хторе влонї видало Дружтво за руски язик, литературу и културу. М. Афич

Медзинародни Дзень мацеринского язика, означели и школяре руских оддзелєньох у висших класох Основней школи „Братство-єдинство” у Коцуре. Вони зоз свою професорку руского язика Снежану Шанта виробели пано на хторим написали вецей приклади хаснованя цудзих (нє руских) словох у руским язику, а такой обок, правилно написали исти тоти виреченя дзе место цудзого, похасноване адекватне руске слово. По словох Шантовей, у руским язику ше часто, без по-

треби хаснує слова других язикох, а занєдзбує ше нашо слова цо приводзи до „губеня” мацеринского язика и до його охудобньованя. Прето, вшадзи дзе то мож, у настави, алє и звонканаставних активносцох, треба инсистовац на чистоти рускей бешеди, бо лєм так чуваме наш мацерински язик. Пано зоз прикладами нєправилно и правилно написаних виреченьох по руски, находзи ше у валалскей Читальнї, а познєйше будзе пренєшени до школи. С. Дорокхази


9

KULTURA I PROSVITA

28. FEBRUAR 2014.

РНТ „ПЕТРО РИЗНИЧ ДЯДЯ” И КУД „ЖАТВА” РИХТАЮ ПРЕДСТАВУ „БЕРЕМЕ ШЕ, ТАК НАМ И ТРЕБА” У КОЦУРЕ

РУСКИ ОБИЧАЇ НА ГУМОРИСТИЧНИ СПОСОБ Представа „Береме ше, так нам и треба” друга представа хтору РНТ „Петро Ризнич Дядя“ реализує звонка матичней сцени. Премиєра планована за вельконоцни швета у Коцуре. Того року, перши проєкт нашого професийного театрa будзе представа „Береме ше, так нам и треба” по тексту Яна Лазорика, хтору режира Силвестер Дорокхази, а реализує ше у копродукциї зоз драмску секцию КУД „Жатва” зоз Коцура. – За копродукцию зоз нашима културнима здруженями зме ше одлучели пре оживйованє театралней дїялносци по наших местох, там дзе постоя одвитуюци предусловия – сала и бина на хторей би представа була поставена як и ґлумецки, режийни и други кадри хтори потребни за реализацию квалитетней театралней представи. Перши проєкт бул представа „Далєко гвизда Габура” по тексту Дюри Папгаргая, хтору режирал Янко Лендєр, а поробели зме ю 2012. року у копродукциї зоз КПД „Карпати”. Влонї зме сцели, з нагоди означованя 100-рочнїци першей театралней представи по руски, исте таке реализовац и у Коцуре. Нажаль, то ше нам нє удало, алє зме од задумки нє одустали. Партнера за копродукцию зме нашли у КУД „Жатва” и обчекуєм добру и удатну представу на задовольство насампредз Коцурцох, алє и цалей рускей културней явносци – гварел директор РНТ „Петро Ризнич Дядя” Сашо Палєнкаш. – Велька чесц, алє и обовязка, режирац представу нашого про-

Заводу за културу войводянских Руснацох. Помагам у сеґментох дзе ше ми видзи же помоц потребна и можем повесц же зоз тим ансамблом праве уживанє робиц. Маме добру комбинацию искусних ґлумцох и младих ґлумцох, и шицки даваю шицко од себе же би ше витворело удатну представу. Окреме ми мило же робиме ансамбл представу зоз Добра атмосфера на проби у Коцуре вельо ґлумцами и зоз тематику зоз жифесийного театра. Шмел сом ше вота Руснацох. Приємно ме нєприлапиц режиї пре два причини сподзивали млади ґлумци и ду– як перше, знал сом же будзем мам же их зоз обдуману и педаґмац фахову помоц од нашого єди- оґийну роботу треба унапрямоного дипломованого режисера вац же би и после тей представи Владимира Надь Ачима, а друге, остали у театралних водох – гваверим до ґлумецкей екипи хтору рел фахови сотруднїк Владимир сом позберал. Думам же о квали- Надь Ачим. тетох Емила Нярадия и Янка ЛенХвильково, у цеку поставянє дєра, хтори дзечнє пристали уча- другей часци представи, а початствовац у проєкту, нє треба беше- ком идуцого мешаца ше почнє довац. Цо ше дотика ґлумцох зоз робиц и шпивацка часц предстаКоцура, гоч то млади особи, добре ви. У представи обробени руски ми познати їх квалитети и можлї- обичаї вязани за питанки и привосци, бо сом зоз шицкима на да- рихтованє свадзби, алє на гумояки способ уж сотрудзовал и ро- ристични и франтовлїви способ. бел – векшина з нїх бавели у дзеОкрем Емила Нярадия и Янка цинских представох хтори сом ре- Лендєра, єдну од улогох бави и жирал и теди зме посциговали за- сам режисер Силвестер Дорокмерковани резултати. Нєшка то хази, а бавя ище Милка Фейса, одроснути особи, полни елану и Михал Горняк, Адорян Чижмар, сцелосци указац свойо таланти и Андреа Макаї, Танита Ходак, Вапрешвечени сом же представа лентина Югас, Емилия Чижмар, будзе добре прията и од публики, Николина Фейса, Меланка Мали и од критики – ґварел нам режи- и Иґор Русковски. У представи сер Силвестер Дорокхази. буду участвовац и гудаци, а су– До реализациї представи флерка будзе Мелания Дорокха„Береме ше, так нам и треба” зи. Премиєра будзе у Коцуре под уключени сом як фахови сотруд- час вельконоцних шветох. нїк за театралну дїялносц опрез Г. П.

СООБЩЕНЄ ПОКРАЇНСКОГО ОМБУДСМАНА

УЧИЦ И ЯЗИКИ НАЦИОНАЛНИХ МЕНШИНОХ Инсистуция покраїнского омбудсмана 21. фебруара, з нагоди Дня мацеринского язика, у сообщеню за явносц наведла же би у Войводини школяром сербскей народносци требало понукнуц можлївосц ученя язикох националних меншинох у мултиетнїчних штредкох. Як поведзене, парадоксалне же у Войводини мож уписац школярох до билинґвалних оддзелєньох на анґлийским, нємецким и французким язику, а нєт таки оддзелєня на руским, мадярским, словацким, румунским, горватским, лєбо даєдним другим язику хтори у слу-

жбеним хаснованю на териториї одредзеней єдинки локалней самоуправи. Омбудсман ше у сообщеню заклада и за пременку методики настави сербского язика як нємацеринского, наводзаци же виглєдованя указую на вельку социялну дистанцу медзи школярами розличних националносцох хтора виволана пре нєзнанє язика - як сербского, так и доминантних язикох у одредзених локалних штредкох хтори ше, попри сербского, тиж службено хаснує.

У ШКОЛИ „ПЕТРО КУЗМЯК” ПРОМОЦИЯ КНЇЖКИ „РОБОТА, ПОНАД ШИЦКОГО”

О КУЛТУ РОБОТИ

У Школи „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре, 24. фебруара отримана промоция кнїжки „Робота, понад шицкого” др Тихомира Петровича, порядного професора на Учительским факултету у Зомборе, хтору нєдавно обявела Городска библиотека Зомбор. О кнїжки надихнуто бешедовали писателє и критичаре Давид Дака Кецман зоз Зомбора и Владимир Бесерминї з Керестура. – Кнїжка „Робота, понад шицкого” есеїстична студия збогацена з емоциями, написана з богатим язиком, лєгка за читанє, а автор роботу спатра комплексно зоз угла вецей дисциплинох; праве прето же є чловек нєзвичайней ширини, а нє лєм фаховец за теорию дзецинскей литератури. У нєшкайшим чаше поремецених вредносцох, кед важнєйше „мац” як „буц” професор Петрович спатрел тото цо би требали социолоґове. Роботу спатрел як феномен у функциї отриманя чловека и цивилизациї, а його кнїжка и ошвижи и поцеши и вибави – наглашел критичар Кецман.

Попри своїх импресийох о кнїжки за хтору гварел же го позитивно нєсподзивала, Бесерминї здогаднул и на вязи професора Петровича зоз студентами з наших руских штредкох. О мотивох за свойо дїло у хторим спатрал култ роботи, бешедовал и автор др Петрович, хтори потолковал свойо мотиви пре хтори настала тота кнїжка и процес єй твореня. На промоциї читани и виривки зоз представяней кнїжки, зоз свою музику вечар прикрашел и кантавтор Сашо Палєнкаш, а модератор и орґанизатор промоциї бул професор класней настави Славко Надь. Попри школярох и наставнїкох на промоциї були и други заинтересовани Керестурци, а зоз Зомбора, попри авторовей супруги бул и Миланко Йовичич, родом Коцурец, а ��єшка пензионовани директор Дома школярох у Зомборе и вельки приятель Руснацох. И тота промоция пошведочела яке важне наш национални литературни облак отвориц и до швета, насампредз и до сушедства дзе тиж єст вельо хасновитого чуц и дознац. М. Афич

ФЕСТИВАЛ НОВЕЙ РУСКЕЙ НАРОДНЕЙ ШПИВАНКИ У НОВИМ САДЗЕ

„РУЖОВА ЗАГРАДКА” НА НЄДЗЕЛЮ Тогорочни Фестивал новей рускей народней шпиванки „Ружова заградка” будзе отримани на нєдзелю, 2. марца, на 20 годзин у новосадским Студию „М”. Пред Фестивалом на 19,30 годзин у Голу Студия „М” будзе отворена вистава малюнкох нашей познатей подобовей уметнїци Гелени Канюх. Ґенерална проба зоз шпивачами и Вельким тамбуровим оркестром будзе отримана на штварток, 27. фебруара, матрици уж зняти, а у цеку знїманє вокалох. Уж видруковани пропаґандни материял, як цо то плакати и поволанки, а видруковани уж и гласацки лїстки, у новим дизайну, а дизайнерка того року була Симона Долинґа. Того року на Фестивалє буду виведзени 15 композициї, хтори ше буду змагац за награди, а шпивац буду побиднїки зоз „Червеней ружи” Ана Римар и Константин Чордаш, цо постала пракса того Фестивала. Наступя и дебитанти, як и уж познати квалитетни руски шпиваче зоз велїх наших местох. Шпивачох будзе провадзиц Шпивацка провадзацка дзивоцка ґрупа, а грац будзе Вельки тамбурови оркестер Радио Ново Саду под дириґенством Зорана Дракули.

О квалитету композицийох будзе одлучовац жири у составе: Сузана Ґрос Маркович, Весна Кесич, Олена Пушкаш, Оленка Сеґеди и Ирина Гарди Ковачевич, а свойо думанє пове и публика у Студию „М”, хтора будзе гласац прейґ гласацких лїсткох, як и шицки хтори „Ружову заградку” буду провадзиц прейґ РТВ и интернета. Гласац ше годно на фиксни и мобилни телефони, з тим же зоз СМС годно гласац пейц раз зоз єдного числа. Одвичательна редакторка Рускей редакциї Радио Нового Саду Златица Няради гварела: – У ревиялней часци наступи наша позната солистка Мирослава Даждиу зоз своїм богатим репертоаром. Як и каждого року, будзе обявени и компакт диск зоз новима композициями, Фестивал ше будзе преношиц прейґ, Радия, ТВ и интернета, а програму будзе водзиц наша позната и искусна ТВ водителька Марина Сабадош. Обезпечели зме и коктел после Фестивала – гварела Нярадийова, и поволала шицких най приду на нєдзелю 2. марца до Студию „М”, бо Фестивал будзе наисце квалитетни. О. П-С.

ШПИВАНКИ НА „РУЖОВЕЙ ЗАГРАДКИ” 01. ПРЕ ПАЛЄНКУ – Александра Колбас (Музика: М. Горняк Лелас‚ Текст: М. Римар‚ Аранжман: Б. Тубич) 02. РУСКЕЙ ПИСНЇ – Ивона Гнатко (Музика: М. Костелник‚ Текст: Лю. Гаргай‚ Аранжман: П. Попа) 03. КАМЕНЬ ЛЄСОВИ – Ана и Гелена Бучко (Музика: А. Бучко‚ Текст: А. Папгаргаї‚ Аранжман: Ф. Ковач) 04. ДОК ЗМЕ ИЩЕ МЛАДИ – Марко Радишич (Музика и текст: В. Надьмитьо‚ Аранжман: З. Дракула) 05. ДЗИВКА СОМ НА ОДАЙ – Лидия Кухар (Музика: С. Медведь‚ Текст: Дю. Латяк‚ Аранжман: Ф. Ковач) 06. БУДЗ МОЯ МИЛА – Михайло Будински (Музика: М. Будински‚ Текст: Т. Будински Дротар/ М. Будински‚ Аранжман: Д. Исаков) 07. ШПИВАНКА ЛЇЧИ – Ана Римар (Музика и аранжман: Ю. Рамач‚ Текст: М. Римар) 08. ЧАРНИ КОНЇ – Борис Маґоч (Музика: М. Еделински‚ Текст: Лю. Рац‚ Аранжман: П. Попа) 09. ПАМЯТКА – Ивана Привизер (Музика: С. Загорянски‚ Текст: К. Палатинус‚ Аранжман: Дь. Планянин) 10. КРАСАВИЦА – Бранислав Станков (Музика и текст: А. Тимко‚ Аранжман: Й. М. Йованович) 11. НЇҐДА ШЕ НЄ ПИТАЙ – Мирослава Даждиу (Музика и аранжман: М. Пап‚ Текст: М. Даждиу) 12. ДО БИЛОГО РАНА – Алексей Сивч (Музика и аранжман: М. Сивч‚ Текст: В. Дудаш) 13. РОЗМАРИЯ И ЛЕЛИЯ – Саня Полдруги и Мирела Мали (Музика: А. Тимко‚ Текст: С. Полдруги‚ Аранжман: Й. М. Йованович) 14. ЗНОВА МЕ ПОГЛЄДАЙ – Танита Ходак (Музика: Т. Колесар Ґвоїч‚ Текст: М. Даждиу‚ Аранжман: Дь. Планянин) 15. ХИЖА СТАРА – Йовґен Надь (Музика: Д. Ґлувня Бабич‚ Текст: В. Дїтко‚ Аранжман: Д. Исаков) Гласац мож на телефони 021 /525-492 и 425-588. Гласац мож и прейґ СМС порученьох на телефон 5555, найвецей мож послац пейц порученя, по цени 50 динари по єдним порученю без ПДВ.


10

MOZA<K

28. FEBRUAR 2014.

КОНКУРС ЗА ЧОЛНЇКОХ „ПАКТУ РУТЕНОРУМ” ОТВОРЕНИ ПО 5. МАРЕЦ

ИНТЕРВЮ ЗОЗ ТАТЯНУ ВЕНЧЕЛОВСКИ

Т ОЛ К О ВА Ц Ш В Е Т Я К П И САТ Е Л Ь К А И ҐЛУМИЦА З

нїманє нового филма, хторе заказане за перше тромешачє того року, одношеня з явносцу, алє и писанє поезиї и прози, то професиї у хторих Татяна Венчеловски активна. Татяна закончела ґлуму на Факултету драмских уметносцох у Беоґрадзе 1988. року, а дипломска робота єй була „Климанестра”, од хторей и походзи жаданє и мотивация за виглєдованьом о моцних женох, о хторих пише и у кнїжки „Исидорин шал”. У новинарстве робела штири роки, после чого прешла до обласци одношеньох з явносцу, зоз активну пошвеценосцу ґу писаню и подаєднима главнима улогами у театре. Улоги по хторих є запаметана у своєй ґлумецкей кариєри то Вера у сериї „Заборављени” и Мала у сериї „Доме, слатки доме”

• После успишних ґлумецких активносцох прешли сце на телевизийне новинарство. Ознова сце були опрез камери, алє прецо сце ше обрацели ґу новинарству? То бул єден сплєт обставинох гевтих шалєних ’90. рокох, кед сом пожадала направиц кратшу паузу од ґлуми. Була сом дакус засицена и сцела сом ше одпочинуц. На театер и ґлуму сом патрела як на храм. Теди, кед сом одходзела, нє видзела сом вельо таки места и чувствовала сом ше погришно, осамено у тим моїм спатраню. Можебуц и я идеализовала шицко тото. Медзитим, живот написал свойо сценария, так же ше тота пауза претворела аж до 11-рочней паузи. Зоз преходом до Нового Саду концом ’90., после бомбардованя, указала ше ми нагода у новинарстве. Потим, 2004. року, док сом ище була на телевизиї Аполо, понукли ми же бим бавела, после длугей паузи, главну улогу у Сербским народним театре, у представи „Сигурна кућа”. Так сом злучела тоти два ствари, а у истим року сом видала и збирку писньох „Тамо у животу”. Новинарство ме научело велї ствари. То на прагу моїх интересованьох за виглєдованє. И ґлума то на свой способ виглєдованє себе и психолоґиї других людзох, а зоз новинарством сом вошла до кутох до хторих сом нє сцигла, або мала потреби войсц як уметнїца. • Тема кнїжки „Исидорин шал” то жени и їх споведаня. Особи углавним зоз швета уметносци, гоч вони наисце и творели, або су характери зоз литератури, музики, филма. Чи кнїжка автобиоґрафска през приповедки о тих женох, хтори нє були конвенционални, а велї творели у периодзе од ’20. до ’40. рокох прешлого вику? Вона автобиоґрафска у смислу вибору. Я их виберала на основи своїх афинитетох. Вше ме фасциновали моцни и страсни жени. Векшина тих женох наисце зоз того периоду медзи двома войнами, кед ше жена почина бориц за свойо „Я”, свою шлєбоду и право же би ше виражела. Тот период то нїтка женскей шлєбоди, и ероса и танатоса, а у исти час и червена нїтка хтора вяже шицки 11 жени у кнїжки, алє и жену хторей там нєт, алє по хторей кнїжка ноши назву, Исидори Данкан. Єй уметносц лайт мотив кнїжки.

Шал символ єй уметносци, алє и єй шмерци. Як жиєш, од того и страдаш. • Як сце роздвоєли ґлуму, новинарство, одношеня з явносцу и писанє, з оглядом же тоти професиї досц повязани? Новинарство и одношеня з явносцу ту же бим розумела як швет функционує. Єден рационални способ роздумованя. А од ґлуми єдноставно нє

Татяна Венчеловски и Никола Койо

можем сцекнуц, аж анї у писаню. Так и настала кнїжка „Исидорин шал”, а така и идея за другу кнїжку прози хтору будзем писац. То ше опера на толкованє особох. Лєм же я нє можем толковац як писатель, або дахто хто то патри з боку, бо просто зоз своїм єством толкуєм и як ґлумец. Новинарство и одношеня з явносцу маю єден свой язик. Поезия и ґлума вельо етеричнєйши. Так же новинарство и ґлума преширели мой дияпазон виражованя и писаня, а источашнє и попатрунок на ствари. • После вецей як дзешец рокох врацаце ше ґу ґлуми. Знєєце и нови филм того року. Прецо сце ознова „закукли” до тей професиї? У плану єден филм, хтори бизме могли наволац „ґаражни”, прето же нє постої класична продукция, так же то проєкт филмских ентузиястох. Будзе мелодрама, у хторей будзем мац єдну з главних улогох. Углавним заступени женски улоги, так же мнє то будзе єдна радосна нагода же бим ше врацела ґу филму и филмскей пантлїки и после телїх рокох знова „опахам” и тот швет. Фина екипа, пачи ше ми и текст, алє понеже зме ище нє почали знїмац, бо то заплановане за початок марца, нє сцем вельо одкривац. Александра Живкович

Нашо мастеранти Мено и презвиско: ИВАНА БУДИНСКИ Датум народзеня и место одрастаня: 10. VIII 1987. року, Руски Керестур Здобути ступень, напрям, кеди: Дипломовани биолоґ – мастер, модул зоолоґия, 30. IX 2011. року Основни студиї: Департман за биолоґию и еколоґию, Природно-математични факултет, Универзитет у Новим Садзе Штредня школа: Ґимназия „Петро Кузмяк”, Руски Керестур Роботне место: як докторант у званю виглєдовач сотруднїк на Оддзелєню за ґенетични виглєдованя, на Институту за биолоґийни виглєдованя „Синиша Станкович” у Беоґрадзе; Фахови сотруднїк на семинарох биолоґиї у виглєдовацкей станїци Петница Награди и специялизация: Стипендия „Доситея”; Факултетски и универзитетски награди за успих за шицки роки студираня Язики: руски, сербски, анґлийски и покус русийски Интересованя и гобиї: виглєдованє пергачох, спелеоло��ия, филателия Плани за будучносц: закончиц започати докторски студиї, уписац „пост-док”, предлужиц з науково-виглєдовацку роботу, путовац

„БАРЗ ЗНАЧНЕ ЖЕ БИ ПАКТ ПРЕДЛУЖЕЛ З РОБОТУ”

К

онкурс за предсидателя и подпредсидателя младежскей нєвладовей орґанизациї „Пакт Рутенорум” розписани 15. фебруара, а отворени є до стреди, 5. марца. Конкурс розписани прето же дотерашнї предсидатель Владимир Чизмар и подпредсидатель Славко Пап дали задзекованє на свойо функциї За место на тоти функциї, хтори на волонтерскей основи, можу ше приявиц млади Керестурци од 18 по 30 роки. Кандидати нє муша буц дотерашнї члени „Пакту Рутенорум”, алє нє шму буц активни члени политичних странкох. Владимир Чизмар, котрому би треци мандат вишол у марцу того року, задзекованє обгрунтує з особнима причинами и гвари же му тото шейсцрочне искуство у Пакту останє лєм у красним паметаню. – То велька обовязка, алє препоручел бим кандидатом най ше нє боя. Охабяме им Пакт у добрим станю, єст кадри, нєт длуства и шицко дзвигнуте на єден високи

уровень, за розлику од того як було кед я приходзел на тоту функцию. Почал сом барз млади и нє бул сом пред тим член Пакту. Барз значне же би ше тот ланєц предлужело и же би ше млади дружели и робели цошка хасновите за дружтво – наглашує Чизмар. Кандидати треба же би свою биоґрафию и кратке мотивацийне писмо послали на е-адресу pactruthenorum@gmail.com, а по законченю Конкурсу, члени орґанизациї на своєй схадзки виберу нового предсидателя и подпредсидателя. Предсидатель представя орґанизацию, алє и младеж Руского Керестура, и вон одвичательни за проєкти хтори орґанизує „Пакт Рутенорум” – Музични фестивал „Водова фест“, Медзинародни волонтерски камп и Мултимедиялну манифестацию „Дньовка“. Мая Зазуляк

„ДЗЕНЬ З” У НОВОСАДСКИМ РКЦ

ГИП-ГОПЕР ОДУШЕВЕЛ ПУБЛИКУ ЗА ДЗЕНЬ ЗАЛЮБЕНИХ

На програми з назву „Дзень З”, хтора 14. фебруара отримана у

Руским културним центре (РКЦ) у Новим Садзе, участвовал млади писатель Саша Сабадош, рецензент його кнїжки „Потаргани червени цверни” Ваня Дула, а особа хтора вшелїяк найбаржей одушевела публику бул перши руски гип-гопер Иґор Горняк Пишта. Як то звичайно у Матки, млади ше после програми дружели до самого рана

Початок того вечара, хтори орґанизовал РКЦ, зазначела промоция кнїжки Саши Сабадоша зоз Зомбора, дзе нащивителє дознали як настали „Потаргани червени цверни”, яки були авторово думки док творел тоту кнїжку, и цо планує у будучносци. – Окреме ми мило же сом отримал промоцию у Матки, прето же ту ходзим од кеди сом почал студирац. Мило ми же було тельо людзох, а наздавам ше же дахто и пречита тото цо сом написал – гварел Саша. После краткей паузи, у Матки одгукли звуки гип-гопу, чий автор Иґор Горняк Пишта зоз Коцура. Гоч його писнї нє

Саша Сабадош

нательо любовни, цалком ше уклопели до того вечара з назву „Дзень З”, дзе кажде могол задумац и закончиц його назву. Та так бул Дзень залюбених, Дзень заяцох, Гудаци „зезнутих”... – Мнє було феноменално на наступу. Лєм єст мало дзивчата, а знаме же су сами и же нє маю леґиньох. Други раз их порадзим же би пришли, бо ше найдзе и дзепоєден романтични хлапец – гварел „хвостер” Иґор Горняк. Журку ше предлужело зоз уж стаємнима гудацами на забавних вечарох у Матки – Мирославом Папом, Александром Човсом и Стеваном Савичом. Нащивительох було вельо, як тих хтори стални члени РКЦ, так и тих хтори нє барз розумя по руски, алє вше любя ту присц. – Барз ми ше пачело, а окреме сом задовольни же сом чул Пиштов наступ, лєм ми криво же було мало младих. Треба же би приходзели, же бизме ше вєдно дружели – гварел нащивитель Иван Канюх. Александра Живкович


28. FEBRUAR 2014.

11

RUSKE U [VECE У К РА Ї Н А

FEBRUAR 2014

ROK IX

^islo 2 (104)

ДЗЕНЬ ПОБИДИ И ДЗЕНЬ ЖАЛОСЦИ У України ше у прешлих трох мешацох случовали драматични подїї – од терору власци ґу власному народу, до державного преврату у Верховней ради України

Ш

тредком прешлого тижня власци у України, де факто з боку министра нукашнїх дїлох и предсидателя Виктора Януковича, розпочали такволану антитерористичну акцию процив демонстрацийох котри ше зоз Києва преширели и на други обласци України. Под вигварку же ше окончує „борба процив екстремистох”, специялни єдинки українскей полициї „Беркут” и нукашнього войска почали операцию скланяня главней точки демонстрацийох на централней площи и улїцох у главним городзе Києву котри ше ище вола Майдан, односно популарно Евромайдан. Сили безпечносци процив демонстрантох похасновали огньове оружиє, а у зраженьох, котри тирвали од вовторку по пияток, погинули вецей як 80 особи, векшина цивилох, алє и полицайох. Вецей стотки особи були ранєти.

европским. Процив такого ришеня була Русия и ище вяри 2013. року уведла царински бариєри за дзепоєдни українски продукти. Такволана руско-українска „тарґовинска война” резултовала зоз отвореним процивеньом Русиї же би Україна подписала спорозуменє зоз ЕУ. Предсидатель Янукович пред Самитом ЕУ концом прешлого року гварел же ше одустало од Спорозуменя о асоцияциї пре „прицисок зоз Русиї”. Русия тиж планує 2015. року створиц свою политично-економску унию, котру ище наволую Евроазийски союз, а до котрей тераз уходза держави Царинского союзу (Русия, Билорусия и Казахстан), а Москва барз раховала же ше єй у тим проєкту приключи и Києв. Драматични подїї мож було директно провадзиц прейґ интернету

Санкциї После драматичних кадрох на києвских улїцох, котри прейґ интернету директно могол провадзиц кажди поєдинєц, а котри здабали на гражданску войну, Европска уния ришела увесц санкциї поєдинцом зоз власци, одвичательним за масовни страданя демонстрантох. Док ше на улїцох водзело бой зоз огньовим оружийом и молотовлєвима коктелами, министри вонкашнїх дїлох ЕУ (Французкей, Нємецкей и Польскей) водзели прегварки зоз предсидательом України Виктором Януковичом. Пияток вечар, українски парламент (Верховна рада) почал зоз роботу, формована векшина котра потримала одлуки о застановйованю державней „антитерористичнией акциї”, после чого шлїдзели велї одлуки и закони котри приведли до полней пременки политичней клими. Вибрани дочасово орґани власци, котри треба же би успоставели мир нє лєм у Києву, алє и по обласцох України дзе ше тиж водзели зраженя медзи демонстрантами и полицию за будинки локалней самоуправи. Вигласане задзекованє предсидателя України, врацени Устав зоз 2004. року, зоз котрим ше огранїчує компетенциї предсидателя, розписани предсидательски виберанки за 25. май, вибрани окончователь длужносци предсидателя України. Тиж так, на шлєбоду пущена и бувша премиєрка Юлия Тимошенко, котра була „политично” осудзена пре злохаснованє службеного положеня 2011. року на седем роки гарешту. У таких околносцох, дотедишнї предсидатель України Виктор Янукович просто – сцекол. Предпоставя ше же ше находзи на востоку або на югу держави (на Криму), а нови „револуцийни” власци у Києву го обтужели за масовне забойство и оглашели його полицийне приводзенє. Економия Мирни демонстрациї у Києве почали 21. новембра прешлого року, кед Влада України одлучела же би нє подписала плановане Спорозуменє о асоцияциї зоз Европску унию. Зоз тим Спорозуменьом фактично би тота держава зоз двовекторней политики, „и ЕУ, и Русия”, почала глїбшу интеґрацию зоз Бриселом, цо подрозумює шлєбодну тарґовину и прилагодзованє українских предписаньох ґу

Хованє жертвох „чисценя” Евромайдану

ТЕРИТОРИЯЛНА НЄСТАБИЛНОСЦ Україна барз подзелєне дружтво по историйней основи, язику, цивилизацийним опредзелєню и конфесийно вирским. Найбаржей видно розлику медзи заходом и юговостоком держави, праве там дзе преходзи гранїца историйского подзелєня. Заходни часци були углавним под Польску и Австроугорску, а восточни часци под Русию. Крим бул припоєни ґу України пейдзешатих рокох, а поволанки за сепаратизем скорей могло чуц и з боку дзепоєдних орґанизацийох на Закарпатю. Прето велї аналитичаре оценюю же иснує ризик же ше Україна може „розпаднуц”. Динамика тих подїйох будзе найбаржей завишиц од нукашнїх факторох, односно схопносци нових „револуцийних” власцох прешириц свой уплїв и на юговосток, як и од українских милиярдерох, тайкунох, котрим териториялна стабилносц тиж потребна. Нєпознате як ше у тей ситуациї будзе справовац Русия, алє ше вери же ше лєгко нє помири зоз траценьом ґеополитичного уплїву на Україну.

Власци применєли терор на демонстрантох

Тераз нєпознате як ше буду одвивац политично-економски одношеня медзи Бриселом и Москву по питаню України. Найвекши проблем у тим же українскей економиї хвильково потребна велька потримовка. Ище концом прешлого року, Русия понукла України кредит од 15 милиярди долари, як свойофайтову компензацию за одреканє од нєподписаного Спорозуменя о асоцияциї зоз ЕУ. Тераз, кед ше ситуация дияметрално пременєла, ЗАД и ЕУ, вєдно зоз Медзинародним монетарним фондом, порихтани України у 2014-15. року дац, у форми пожичкох и инвестицийох, до 35 милиярди долари. Проблем и у тим же українска привреда и вонкашня тарґовина скоро єднак, по 30 одсто, ориєнтовани на европске и на русийске тарґовище. Русия прешлей яри огранїчела свойо тарґовище (углавним зоз царинами), наводно пре жаданє України же би возпоставела шлє-

бодну тарґовину зоз ЕУ (цо предвидзує Спорозуменє о асоцияциї зоз ЕУ). Тедишнї українски премиєр Азаров виявел же русийске тарґовище после подписованя Спорозуменя о асцияциї будзе ище огранїченше и же ше страца велї роботни места у фирмох котри ориєнтовани на русийске тарґовище.

УТАРГНУТИ ЗАКОН О ДЕРЖАВНЕЙ ЯЗИЧНЕЙ ПОЛИТИКИ Внєдзелю, 23. фебруара, Верховна рада України понїщела Закон о державней язичней политики, котри бул усвоєни початком юлия 2012. року. Зоз тим законом ше реґуловало статус урядовосци меншинских и реґионалних язикох у України. Так реґионални постали – мадярски и румунски на Закарпатю, молдавски румунски на Закарпатю и Чернївецкей обласци. Велї медиї на русинским язику преношели же и русински язик у процесу поставаня реґионалного. Русийски язик так постал реґионални у векшини юговосточних часцох України и на таки способ фактично вошол до службеного хаснованя, обиходзаци Устав. Велїх гражданох 2012. року вифрустрирало контроверзне усвойованє того закону, пре пошлїдки котри мал виковни процес „русификациї” України, котри приведол до ситуациї же у тей жеми велї нє знали, або нє сцели научиц державни язик – українски. Народни посланїк партиї „Свобода” и єден зоз лидерох Евромайдану Олег Тягнибок виявел же Закон о державней язичней политики понїщени лєм прето же бул „потупени процедурални поступок у парламенту и же народни посланїки вєдно зоз националнима меншинами робя на новим закону о язикох, котри оможлїви їх розвой и поставянє на достоїнствени уровень язикох шицких националних меншинох на териториї України”.

Слизи жалю и радосци У України ше концом прешлого тижня скоро источашнє случовала преслава побиди и днї жалосци, кед ше на главних площох випровадзало тих цо свой живот положели за очуванє Евромайдану и фактично демократского и проевропского курсу України. Драматична ситуация у України виволала вецейнїсте нєсподзиванє за шицких єй актерох. Перше, обични людзе у України нє обчековали же їх Влада нараз и нєсподзивано нє подпише Спорозуменє о асоцияциї зоз ЕУ (котре плановане од 2010), и од котрого ше гражданє наздавали же застанови корупцию и злєпша економску ситуацию у держави. Режим Януковича ше тиж нє наздавал же ше народ так барз побунї и же людзе буду порихтани на жими 90 днї стац и дац свой живот за идеали. Тиж так, українски народ ше нє наздавал же власна держава применї процив нїх терор и же погинє тельо людзох. На демонстрациї виходзели велї млади, та вец вельо младежи и страдало... Европска уния и ЗАД тиж нєсподзивани зоз динамичним розвойом збуваньох у України, днями були стримани и патрели як полиция биє демонстрантох котри ношели застави ЕУ. Пререзало уводзенє санкцийох за українских политичарох и функционерох одвичательних за терор, бо значна векшина свойо маєтки винєсли до Европскей униї. Б. Варґа


12

LXDZE, ROKI, @IVOT

ФЕЛЬТОН

28. FEBRUAR 2014.

РУСНАЦИ НА ФИЛМУ – ФИЛМ О РУСНАЦОХ (4)

РУСНАЦИ И „ЧАРНА ГАБА”: НАШ УХОД ДО АЛТЕРНАТИВНЕЙ КИНЕМАТОҐРАФИЇ Пише: Саша САБАДОШ

О

тим филме мож читац лєм у литератури, а трима ше же є страцени. Мож повесц же найвекша часц знятей филмскей документациї о Руснацох на тих просторох або чисто информативного типу, або є у служби пестованя стереотипу „карпатскей оази” на югу Панониї хтора обстава дзекуюци твардоглавому притримованю традицийним нормом живота.

Полумитске перше зявйованє бачванско-сримских Руснацох на филме ше вироятнє случело коло 1914. року у филме „У кральовстве Терпсихори”, зомборского пионира кинематоґрафиї Ернеста Бошняка, у хторим були зазначени народни танци рижних националних заєднїцох з Бачки, та и Руснацох нє лєм же нє дошлєбодзена явна проєкция, алє нє дошлєбодзена анї його монтажа. Под час його пребуваня у СР Нємецкей, штредком седемдзешатих рокох, Жилник прави филми хтори гуторя о проблемох заходнонємецкого дружтва, як цо то наприклад одношенє ґу екстремно лївих орґанизацийох, цо спричинєло Жилникови проблеми и на (релативно) либералним Заходзе. Вшелїяк найзначнєйши Жилников филм „Вчасни роботи” („Rani radovi”) зоз 1969. року хтори гутори о утопизме Марксових идейох и нєможлївосци применьованя истих. Тот филм освоєл Златного медведза на Берлинским филмским фестивалу, цо з єдного боку винервирало югославянски комунистични власци, алє з другого боку обезпечени заробок з предаваня филма на заходне тарґовище.

„Чарни филм” Аж по штредок шейдзешатих рокох XX вику, кинематоґрафия бувшей Югославиї була раб чарно-билей слики швета хтору афирмовали партийни структури прейґ уметнїцких филмох о Народно-ошлєбодительней войни з єдного, и документарних филмох о успихох и здобуткох под час теди ище младого социялистичного дружтвеного ушореня з другого боку. Тоту слику розбива ґенерация младих филмских авторох, вихованих у традициї аванґардней французкей кинематоґрафиї, алє и з искуствами совєтских авторох як цо то Серґей Ейзенштейн, або Дзиґа Вертов. Тоти млади авторе уноша до югославянскей кинематоґрафиї у своїх Плаката за Жилников филм „Вчасни роботи” („Rani radovi”) документарних и уметнїцких филмох по теди нє споминани теми як цо то самота, нєприлапеносц у дружтве, худобТрилинґвални Хромиш дружтве, з тим же аж и число тих хтори по руски комуниство, малолїтна делинквенция, криминал, проституция, алє У своєй познєйшей фази, Жилник знял филми „Перше кую лєм зоз старшима членами своєй фамелиї ище менше. и нє виглєдовани историйни подїї чийо пошлїдки теди бу- тромешачє Павла Хромиша” (1983) и „Друга ґенерация” Тоти два филми на одредзени способ афирмую музику тели ище вше швижи. Резолуция Информбироа и случованя (1984). Обидва филми провадза живот Павла Хромиша, дишнєй „новей габи”, та ше ту по першираз на филме зяпод час примушуюцого одкупу польопривредних продук- трилинґвалного тинейджера зоз руско-сербского малжен- вює и млада новосадска ґрупа „Обоєни проґрам”. тох у Войводини такой после Другей шветовей войни, ро- ства хтори одроснул у Нємецкей и хтори, по дзеки родиВрациме ше тераз на кратко до зениту „чарней габи”, зуми ше, нє прилапени з боку комунистичних власцох. Дзе- чох, приходзи до Югославиї на школованє. Тоти два фил- до 1971. року, кед Карпо Ачимович Ґодина, филмски авшка на марґинох того културного руху, як цо то углавним и ми провадза його животни фази и одрастанє у новим тор зоз Словениї и части „Здрави людзе за розвагу”. Нєбул случай з Руснацами, наш народ як єден з мотивох бул штредку хтори за ньго спочатку абсолутно нє познати. аналитичному оку би тот филм бул лєм єден симпатични часц того окреме важного зявеня Йому руски язик средство филмски препатрунок националних заєднїцох Войводиу европскей кинематоґрафиї, покомуникациї зоз старши- ни. Медзитим, вибор сонґох и лайтмотив националних ЖЕЛИМИР ЖИЛНИК знатого под меном „чарна габа”. ма, а нє средство креатив- фарбох приведол до того же тот филм пошол „до бункеЖилник народзени 1942. року у концентрацийним ного виразу и то вше ширРуснаци и руски язик були ру”. Хаснованє термина „Руси” хтори Серби-старобивачасц двох филмох Желимира лаґре „Червени криж”, од родичох припаднїкох антифа- ше зявенє у нєшкайшим телє роками хасновали за Руснацох у вельо ширшим конЖилника, єдного з найзначнєй- шистичного руху хтори нє дожили конєц Другей тексту, або стих „алє нєбо нє желєне” при ших авторох „чарней габи”– шветовей войни. Його оцец бул Словенєц, зоз дапредставяню Мадярох, лєм приклади моц„Перше тромешачє Павла Хро- лєкима и забутима рускима коренями, хтори, кед ного порученя филма о рижнопасмовей дознал за нїх, зацикавели го. Мож повесц же Жилмиша” (1983) и „Друга ґенераВойводини. никово правнїцке образованє у велькей мири ция” (1984). Правда, то ше слуРуснаци у югославянскей култури, чи алчело уж у периодзе кед тот рух уплївовало на його попатрунки на дружтвени и тернативней, чи мейнстриму, бавели марґиполитични теми. Його филми ше занїмаю зоз тенє бул припознати як активни, налну улогу, подобну улоги югославянскей мами як цо то безроботносц, бездомносц, малолїталє Жилникова особа у велькей култури у шветовим културним живоце. на проституция и други животни теми, як и премири символизовала „чарну га- випитованє социялистичного скарбу у його остатМедзитим, зявеня як цо то „чарна габа” и бу”, так же у одредзеней мири и нїх филмох. други провокативни зявеня у югославянскей тоти два филми мож спатрац як Так, наприклад, Жилник у „Чарним филме” зоз уметносци нєшка важна часц европского часц того напряму у филмскей 1971. року прима ґрупу людзох без обисца до свойокултурного скарбу. Можебуц праве тот ексуметносци. Тот текст праве на- го квартелю и на тот способ виходзи зоз филмскей периментални и провокативни вираз способ писани пре „Шлєбода, лєбо дескрипциї и уходзи до дружтвеного анґажману. виходу рускей култури на ширшу сцену. Млади режисер Желимир Жилник стрип” зоз 1972. року хторому Желимир Жилник одроснул и жиє у Новим Садзе. (Предлужи ше) на знїманю филма

НАШО ГОСЦИ: ФАМЕЛИЯ ДЇТКО ЗОЗ ЗАҐРЕБУ

ПАВЛИНКУ ЛЮБЯ ШИЦКИ РУСНАЦИ О

ксана доктор українского язика и уж тринасти рок роби як професор на Катедри за українски язик и литературу у Заґребе. Виклада даскельо предмети, а з часу на час одходзи до України, найчастейше пре литературу. Звонимир робел у фирми хтора нажаль препадла, та свою роботу глєда у даєдней приватней фирми. Нє лєгко, гваря обидвойо, алє нє поносую ше. Пейциполрочна Павлинка тераз їх цали швет. – Длуго зме чекали на шор же би Павлинка була прията до даєдней з державних предшколских установох, алє зме ше нє могли дочекац. Прето уж длугши час ходзи до

Тих дньох до „Руского слова” зашла и фамелия Дїткових зоз Заґребу: Оксана, Звонимир и мала Павлинка. Пришли обисц найблїзших, родзину хтора розошата од Керестура, по Дюрдьов, Шид и Вуковар. У краткей розгварки дознаваме як ше им удава зачувац наш язик и нашу културу

єдней приватней оводи, и то ше указало як барз добре. Пачи ше нам як там робя з дзецми, уча их два странски язики, нємецки и анґлийски, шпиваю, танцую и наисце нє маме цо зауважиц ТАК ЯК НА ШВЕТО – гвари мац Оксана. Звонимир уж штири роки – Наша Павлинка ма нагоду других слухац по руски теди кед у нас, у Заґребе, госцує даєдно Дружтво. Кед шпива у Грекокатолїцкей церПетровчанє пришли до Заґребу зоз представу як кед би кви у Заґребе, у хлопским було даяке швето, шицки зме ше на концу дружели. церковним хору „Кирило и Пришли дзивчата зоз представи, нашли ше при нас и Методиє”. Люби шпивац, а гудаци, та ше шпивало и танцовало. Кажде ше Павлин- обачел же и Павлинка випаки випитовал же як єй мено и кельо ма роки. Понеже тра будзе добра шпивачка, и Звонко пре роботу нє могол присц, накадзи зме ше вра- вона ходзи на хор, та ше цецели дому, Павлинка прибегла ґу оцови и гварела му: ши, бо гоч вон сам з фамелиї – Мнє, тату, шицки Руснаци любя! – приповеда Оксана хтора була майсторска, у куло дожицох своєй дзивочки. тури, односно музики, шлїди

Фамелия Дїткових зоз Павлинку чуваю руски язик

зохабел нє лєм Звонимиров оцец, алє аж и дїдо. У спомнутим хору шпиваю людзе рижних националносцох, алє и Михайло Тимко и його пейцме хлапци, та Звонимир гвари же половка хору – Руснаци. – Раз мешачно у церкви шпиваме лєм ми, хлопи, дакеди шпива и мишани хор, а охабяме же би и народ шпивал у церкви, бо то людзом хтори ходза до Служби барз важне. У церкви Службу маю и Українци, мали и ми Руснаци, алє уж длугши час нє маме, нє могли зме ше назберац, и нє бул хто шпивац – гвари Звонимир. У розгварки з Дїтковима дознаваме же буц Руснак у Горватскей, окреме у Заґребе, анї кус нє лєгко. Гоч там Руснацох нєт ве-

льо, тримаю же би ше могли частейше сходзиц, бо за тото, окрем добрей дзеки, нє треба вельо. И Дїтковим, алє и другим фамелийом, було би лєгчейше нашо обичаї пренєсц на дзеци. – Добре кед обидвойо родичи Руснаци и кед ше дома бешедує по мацерински. Ми ше того тримали, алє ище док жила Оксанова мац, вона з Павлинку бешедовала, учела ю по руски. Вона уж барз добре розуми же як ше и дзе ма озвец, нєт ту бриґи. Ми ю зоз собу водзиме аж и на бал и єй ше то пачи, шпива з гудацми... Но, сиґурно би и єй було лєгчейше кед би мала зоз ким прегвариц на мацеринским язику. За тераз є єдине пейциполрочне дзивче у Заґребу хторе бешедує по руски. Славица Фейса


LXDZE, ROKI, @IVOT

28. FEBRUAR 2014.

13

PEJC ]ENERACI< SAKA^OVIH ZOZ DXRDQOVA (1)

ФЕЛЬТОН

SUDQBA IH ROZO[ALA PO CALIM [VECE Pi{e: Mihal SIMUNOVI^

Pred Per{u {vetovu vojnu Saka~ova fameliy bula wdna z najbogat{ih u Dxrdqove. Vek{ina na{l>dn>koh postali per{a inteli}enciy, a najvecej {e vi{kolwli za dohtoroh medicini red Per{u {vetovu vojnu Saka~ova fameliy u Dxrdqove, ocec Petro i mac Melana, narodzena ]uba{, mali {tvero dzeci: Aleksandra, narodzeni 1895. roku, Korneliy (1898), Febronu (1901) i Mikolu (1907). Rodi~i, Petro i Melana Saka~ovo, u stvari, rodom z Kocura. Petro narodzeni 2. xniy 1864. roku, od oca Ynka i maceri Ani, dzivocke Rac. Mac Melana, dzivocke ]uba{, narodzena 25. aprila 1877. roku od oca Ynka i maceri Mari<, dzivocke Besermin<. Ked Petro Saka~ pri{ol do Dxrdqova bul poznati ku{n<r, mal ku{n<rsku robotnx i po~atkom dvacetogo viku barz dobre }azdoval. Ked {e 1904. roku priselwli do Novogo Sadu, jogo ku{n<rska robotny bula na najlwp{im mesce, u Ku{n<rskej ul<~ki, yk {e tedi volala, prej} dragi Sobornej cerkvi. Robotny bula poznata u calej Vojvodini, a Petro mal d<lovnih partneroh a` i u Lajpci}u. Bul }azda, ta mogol dac dzeci na {kolovanw. >h sin Korneliw umar mladi, alw gevti trojo dzeci zakon~eli visoki {koli, {kolwli {e u Bej~u i u Za}rebe. Ked po~ala Per{a {vetova vojna, obstavini `ivota naglo pogor{ani u calim {vece, ta tak i u Evropi. Mac Melana rovno nagvaryla supruga Petra `e bi {e viratovali z tih vownih strahotoh i po{li `ic do Ameriki, bo {e tam dobre `iw – pripovedali lxdze. U tot ~as bulo dosc Rusnacoh co po{li do Ameriki za hlwbom.

P

Fameliy Saka~ovih: Aleksander, najstar{i sin, ocec Petro, na karscelx {edzi najmlad{i Mikolka, mac Melana, >h dzivka Febrona i sin Korneliw (slikovane 1909. roku)

PETRO GLASAL NA VELQKEJ SKUP[TINI Petro bul an}a`ovani i u politiki, na dva zavodi bul u Novim Sadze viberani za op{tinskogo odborn>ka. Ti` tak Petro bul wden zoz 23 (21) Rusnacoh, dele}atoh kotri na Velqkej narodnej skup{tini u Novim Sadze 25. novembra 1918. roku glasali za prisowdinwnw Vojvodini }u Serbi>. Na Velqkej skup{tini z Novogo Sadu buli dele}ovani 56 dele}ati, a Petro bul wden z tih uglydnih Novosadynoh.

Dzeci {e u Ameriki lwg~ej{e zna{li. Uklopeli {e do dru`tva, zakon~eli {koli, postali poznati fahovci. Rodi~om ostalo lwm smutne zdogadovanw na stari kraj, na Dxrdqov, Novi Sad i na <h najstar{ogo sina Aleksandra kotri tam ostal `ic. Najmlad{i Petrov sin Mikola, dobre {e zna{ol u Ameriki. Barz dobre znal po francuzki, bul wden z najlwp{ih u tamtej{ej {koli. Poznwj{e zakon~el petrohemix i bul predstavn<k “Dipona” za Zahodnu Evropu. Wden ~as `il nw lwm u Ameriki, alw i u @enevi. Dzivka Febrona ti` tam zakon~ela tar}ovecku akademix, alw robela yk frizerka. Nw odavala {e.

dicina. Ked {e z Beo}radu preselwli do Turi<, Sofiy yk l<kar robela u Dxrdqove po 1941. rok, ked po~ala vojna, a Aleksander robel ti` yk l<kar u Turi<. – Mac Sofiy posle vojni robela u Dykove, a poznwj{e u Podravskej Slatini, ta vec u Verba{e. Pod starosc oznova {e vracela robic yk l<kar do Dxrdqova, dze robela po penzix. Barz bula uparta i to~na u roboti, ked trebalo, i{la na ko~u l<~ic lxdzoh po sala{oh, porodzovala mladi nwvesti. Ked po{la do penzi<, kupela kvartelq u Novim Sadze. Y x dotrimala, a mac umarla 1989. roku – gvari Radmila, wj dzivka. Aleksander {e rozvedol od Sofi< u` ked po{ol do penzi<, 1953. roku i o`enwl {e z Ivanku ^itlu (1917–1980), nastavn<cu muzi~nogo vihovany. Voni dostali dvojo dzeci – dzivku Vesnu, l<kara-balneolo}a i sina Stanislava, medicinskogo tehn<~ara. Vesna {e nw odala i `iw u Ro}a`skej Slatini, a Stanislav {e o`enwl, ma sina, `iw u Srimskej Mitrovici.

Aleksander studiral medicinu u Bej~u

Aleksander barz potrimoval ruh preporodu slavynstva, na tim {l<du ostal po konwc svojogo `ivota. Speral {e madyrizaci<, ta ked u vojni do Ba~ki pri{lo madyrske vojsko, von {e vec zoz famelix preselwl do ]orynoh pri Dykove, alw i tam mal pokus bri}i z tamtej{u vlascu Gorvatskej, ta vec o daskelqo roki po{ol do penzi< i vracel {e nazad `ic do Ba~kej, do Kocura, a potim i do Srimskej Mitrovici, dze 28. xliy 1970. roku umar. [tredkom tricetih rokoh ked na tih prostoroh osnovani Kulturno-prosvitni Novini “Ruska zary” 1936. roku soxz xgoslavynskih Rusnacoh (KPSXR), Aleksander vo{ol do togo Soxzu i bul wden z jogo najaktivnwj{ih ~lenoh. Soxz spo~atku vidaval novini “Zary”, poznwj{e pod nazvu “Russka zary” i “Russki kalendar Zary”, ta preto totu }rupu ruskih intelektualcoh co {e zberali kolo novinoh “Zary”, navolovali “Zary{e”. “Zary{e” buli nwzadovolqni z ulogu grekokatol<ckogo svy|enstva u Ruskim narodnim prosvitnim dru`tve (osnovane 1919. roku) i zakladali {e za tvardej{i vyzi zoz Rusix, a nw zoz Ukra<nu, yk co to pre{ve~ovali “Prosvita{e”. Novina “Russka zary” propa}ovala na vracanw pouniycenih Rusnacoh na pravoslavw ta, za{ lwm, Aleksander nw pre{ol na pravoslavw, ostal grekokatol<k. U tim periodze dzepowdni ~leni togo ruhu premenwli svojo prezviska, yk co, povedzme, Paro{kai na Paro{ki, Papynka na Popovicki, a Aleksander Saka~ }u svojomu prezvisku tedi dodal – Budi{in. “Zary{e”, nasampredz inteli}enciy, trimali za sebe `e su na {l<du {vetovogo sociyldemokratskogo ruhu i preporodu slavynstva, a to Aleksandrovi bulo barz bl<zke. Mo`l<ve `e na take jogo opredzelwnw vpl<vovala i rodzinska vyza. Aleksandrova mac, bula rodom ]uba{ova, a jogo bratnyk dr Milutin ]uba{ bul per{i glavni redaktor “Russkej zar<”, od aprila 1934. po av}ust 1936. roku. (Predlu`i {e)

Najstar{i Petrov sin Aleksander {e narodzel 2. ynuara 1895. roku u Dxrdqove. Ked mal pejc roki, rodi~i go upisali do {koli u Dxrdqove. ]imnazix zakon~el u Novim Sadze, a Medicinski fakultet upisal u Bej~u 1912. roku. Na po~atku vojni Petra verbovali do avstrougorskogo vojska, von pretargnul studiranw, a u vojsku bul sanitetski podporu~n<k. U {tred vojni {e pridal ~ervenoarmijcom i priklx~el Xgoslavynskomu dobrodze~nomu batalqonu. Zoz SSSR (Rusi<) {e vracel 1922. roku i takoj predlu`el studi< u Bej~u. Diplomoval 1929. roku, sta`iral u Beo}radze, a yk op{tinski dohtor robel u Turi< po po~atok Drugej {vetovej vojni. Roku 1941. narukoval do Gorvatskej, i vec tam i ostal. Per{e `il u ]orynoh pri Dykove, a vec i u Dykove dze robel yk srezki l<kar. Suprugu Sofix upoznal na studijoh u Bej~u

Radmila i Miroslav [ovlynski najvolwli svojo penzionerski dn> preprovadzovac na vikendici, na Fru{kej gori

Ocec Petro {e tomu spo~atku speral, bo {e vojna u` i zakon~ela, ta rahoval `e dok {e u nas, u dru`tve, zagoy {icki rani co nastali u vojni, za{ godno kra{nw `ic. No, naostatku za{ lwm posluhal svox vin~anu. Tak 1920. roku po{li `ic do Ameriki, do Nxjorku. Po{li prej} okeanu, alw nw cala fameliy, bo <h najstar{i sin Aleksander u` mal 25 roki. Bul zarabrovani u vojni na vosto~nim frontu, ta i ostal u rodnim krax. A u Ameriki treba ~e`ko robic... Ked Saka~ovo scigli do Ameriki, po{vidko spoznali `e {e tam nw `iw yk u rax, yki tu buli pripovedki. Petro pohopel i|e wdnu `ivotnu pouku: `e {e na pejdze{at roki nw po~ina `ivot calkom odpo~atku. [a, tu, u Dxrdqove, a vec i u Novim Sadze mali bogatstvo. Alw nazad u` nw moglo.

Ked studiral medicinu u Bej~u, tam upoznal svox buducu suprugu Sofix Rajhel, Sonx, yk x volali. Sofiy narodzena 1901. roku u Ri}i, u Litvani<, dze zakon~ela osnovnu {kolu i }imnazix, a vec studirala medicinu, wden rok u Wni, vec u Bej~u. U medzi~a{e {e odala za Aleksandra, narodzela dvojo dzeci, ta a` vec diplomovala u Za}rebu, 1934. roku. Ked {e pobrali, Aleksander i Sofiy, dostali dzivku Radmilu (1930) i sina Borislava (1932). I voni dvojo predlu`eli lozu Saka~ovih yk {kolovanih lxdzoh ~ij Radmila [ovlynski fah u {ir{im smislu ti` me-

“Zary{” po opredzelwnx


14

SPORT ZAKON^ENI 22. @IMSKI OLIMPIJSKI BAVISKA

DOMA[N< OSVOWLI NAJVECEJ MEDAL< Zoz spektakularnu {veto~nu ceremo- pihu i ~islu medalqoh posle Rusi< nix u So~ix zakon~eni 22. @imski {l<dza Norve`ska zoz 26 i Kanada zoz 25 Olimpijski baviska. Na Baviskoh {e medalymi. Yk u` pisane, baviska ko{tazmagali 3 000 sportisti zoz 88 `emoh li 51 miliyrdu dolari, a gorod na ^ar{veta, a na{u `em predstavyli 8 sportisti. Na KANADSKI GOKEY[E {veto~nosci prisustvoval ODBRANWLI TITULU predsidatelq Rusi< Vladimir Putin, predsidatelq Gokey{e kanadskej Reprezentaci> odbranwli tiMedzinarodnogo olimpijskogo komitetu Tomas Bah i tulu olimpijskogo {ampiona na turnire u So~ix. U finalnim zmaganx voni pobedzeli reprezenta~isleni gosci. cix [vedskej zoz rezultatom 3:0 i zoz {ejscoma Doma{ny Rusiy ma vecej pobidami scigli po dzevytu zlatnu olimpijsku mepri~ini za slavenw. Na per- dalx. Gokey{e poteraz na olimpijskih zmaganqoh {im mesce `e osvowla naj- osvowli i {tiri striblovo i dva bronzovo medal>. vecej medal< – vkupno 33 od Zlatni }oli poscigli D`onatan Tovs, Sidni Krohtorih 13 zlatni, 11 stri- zbi i Kris Kunic. blovo i 9 bronzovo. Po us-

28. FEBRUAR 2014.

POSLE PER[ENSTVA SERBI< ZA MLAD[I KATE]ORI<

RUSIN MA I\E WDNU [AMPIONKU SERBI< U ATLETIKI Mlada atleti~arka AK “Rusin” Kristina Katona osvowla per{e mesto u skakanx do visoka na Per{enstve Serbi< za mlad{ih pioniroh, htore vsobotu, 22. februara, otrimane u atletskej gali na Novosadskim sajme u Novim Sadze. Katonova, {kolyrka {estej klasi O[, presko~ela 1,38 meteri i pre{ve~l<vo postala {ampionka der`avi u svowj kate}ori<, a z tim vitvorela i svoj novi osobni rekord. U konkurenci< mlad{ih xnioroh, atleti~ar z Kerestura, ~len “Vojvodini” Deyn Budinski {ampion Serbi< u skakanx do dalwka, z dosko~enu dlu`inu 6,54 meteri. U skakanx do visoka osvowl 2. me-

Kristina Katona na pobidn>ckim postolx

nim morx – So~i pretvoreni do prekrasnogo olimpijskogo kompleksa. Osmero serbski sportisti htori u~astvovali na Olimpijskih baviskoh nw vitvoreli o~ekovani rezultati, a prehodnu ocenu mo`u dostac lwm Nevena I}nytovi~, htora bula medzi 30 najlwp{ima zmagatelymi u veleslalomu.

Reprezentaciy Serbi> na zaveranx Olimpijskih baviskoh

NA @IMSKEJ OLIMPIYDI U SO^IX

I RUSINI NA OLIMPIJSKIH BAVISKOH OSVOWLI ZLATO? Uvaga lxbitelqoh sportu calogo {veta do konca pre{logo ti`ny bula uparta na So~i u Rusi<, dze {e odvivali @imski olimpijski baviska (@OB), odkalq do Pre{ovskogo krax u Slovackej scigla i wdna radosna vistka: potomok dakedi{n<h `itelqoh togo krax, Ala Cuper, 14. februara za Bilorusix osvowla zlatnu medalx u akrobatskim skiynx, pi{e slovacki elektronski portal “RusinFORUM”. Yk spomnuti portal poinformovala {estrin<ca olimpijskej pobidn<ci Mariy Varynova zoz Hmelqovej, ocec uspi{nej sportistki pohodzi z Beherova u Bardejovskim okrugu. Otamalq {e zoz svox familix i drugima 12 000 viselwncami z vosto~nej Slovackej 1947. roku preselwl do Sovwtskogo Soxzu, do Ukra<ni. Ala narodzena u mesce Rivne, 16. aprila 1979. roku, a na Hlomskim der-

PRIRIHTOVANY KOCURSKEJ ISKRI

POBEDZENA TATRA, ZOZ RUSINOM NWRI[ENO

Ala Cuper

`avnim univerzitetu u Bilorusi< zakon~ela za trenera-peda}o}a. Po{vecela {e atletiki i skiy{skim disciplinom, a na @OB 1998. roku u Na}anu, dze predstavyla Ukra<nu, osvowla 5. mesto. Na poznwj{ih olimpiydoh vitvorjovala skromnwj{i uspihi, alw {e wj teraz spolnwlo `adanw postac olimpijska pobidn<ca. Ala Cuper `iw u Minsku, odata w, ma wdnoipolro~ne dziv~e i otrimuw kontakti z rodzinu u Slovackej. M. Z./Dx. L.

FODBALERE FK “RUSIN”

PO^ALI KONTROLNI ZMAGANY Pririhtovany fodbaleroh FK “Rusin” za yrnx ~asc per{enstva po~ali 2. februara. Trenin}i {e otrimovalo kombinovano – u fizkulturnej sali i na Yra{u, pejc dn< ti`nqovo. Od po~atku pririhtovanqoh trenin}i buli dobre na|iveni, a n<hto zoz ekipi htora {e zmagala u w{enqskej ~asci per{enstva nw po{ol do drugej ekipi. Rusinovi {e priklx~eli daskelqo bavy~e zoz podrostku, a ked slovo o iskusnih fodbaleroh do ekipi {e vracel Joakim

Mladi atleti~are Rusina na ostatn>m zmaganx u Novim Sadze

sto, z presko~enu visinu 1,85 m, alw lwm z wdnogo razu, pone`e mu{el prejsc na zmaganw u skakanx do dalwka. Spred AK “Rusin”, Mikola Papu}a u skakanx do visoka osvowl 4. mesto z presko~enu visinu 1,25 m, a Deyn Nadq z dosygnutu visinu 1,05 m bul {esti. Toni Pa{o u rucanx kul< u svowj kate}ori< zav`al 5. mesto, zoz 6,42 meteri, kelqo dorucel trikilovu kulx, a Dayna Sabo osvowla sedme mesto u obegovanx na 60 meteri. Na spomnutim per{enstve za AK “Rusin” zmagali {e i Tereza Budinski u skakanx do visoka, yk i Nemany Stojkov, ta David Nadq u obegovanx na 60 meteri. M. Z.

Gardi zoz FK “Zadru}ar” zoz Serbskogo Mileti~u, a zoz Kuli pri{li Robert [ipo{ i Milo{ [arac. Aktivoval {e znova i Sani Kolo{ny<. Rusin pred dvoma ti`nymi po~al bavic i kontrolni zmagany za yrnx ~asc per{enstva. U per{im zmaganx u Ruskim Keresture FK “Rusin” – FK “Polwt” (Karavukovo) 1:1 , a }ol dal Damir Orsa}. Potim Rusin bavel zmaganw u Dironx: FK “Omladinwc” – FK “Rusin” 2:1, }ol za Rusin zoz penalu dal Sani Kolo{ny<, a vnwdzelx u Ru-

skim Keresture bavela “obnovena” kocurska Iskra: FK “Rusin” – FK “Iskra” 2:2. }oli za Rusin prociv Kocurcoh dali Joakim Gardi i Boris Oros. Predvidzeni i|e kontrolni zmagany u Kocure zoz Iskru, zmaganw prociv ^ervinki, a “}eneralka” pred po~atkom per{enstva odbavi {e u Keresture prociv Omladinca zoz Dironx. Per{enstvo u Medziop{tinskej fodbalskej li}i Zombor po~ina 16. marca, ked u Keresture budze goscovac ekipa Aleksa [anti~. V. S.

Iskra {e i dalwj pririhtuw za yrnx ~asc per{enstva po zaplanovanej dinamiki. Pondzelok, vovtorok i stredu bavy~e max trenin}i, {tvartok {lwbodni dzenq, piytok znova trenin}, a za vikend {e bavi dva kontrolni zmagany Pre{logo vikendu kocurska Iskra bavela dva mocni kontrolni zmagany u ramikoh pririhtovanqoh za yrnx ~asc per{enstva u Medziop{tinskej fodbalskej li}i Verbas–Titelq–@abelq. Vsobotu u Kocure goscovala Tatra zoz Kisa~u, ekipa htora {e zmaga u vis{ej li}i od Iskri. Odbavene interesantne zmaganw, go~ cali ~as padal di`d` i teren bul nwvigodni za bavisko. U per{ej ~asci zmagany, Kisa~anw buli lwp{i i na odpo~ivok {e po{lo zoz rezultatom 1:0 za Tatru.

U dru gim pol ~a su Iskra zabavela an}a`ovan{e, zoz }olami Ivana i ^ur }u za pre o bra ce la rezultat i na koncu, zmaganw zakon~ene zoz rezulta tom 2:1 za ko cur sku ekipu. Vnwdzelx Iskra goscovala u Ruskim Keresture dze x do~ekal tradicijni ri val Ru sin. An< vnwdzelx hvily nw odvitovala bavy~om, alw i popri tim, na keresturskim Yra{u {e nazberalo krasne ~islo publiki htora nw pobanovala `e po takej hvil< pri{la na stadion. Zmaganw bulo borbene i interesantne i okrem daskel<h drobnwj{ih incidentoh, bulo u ramikoh fer plex. U per{ej ~asci zma gany, Ru sin bul lwp{a ekipa i zoz }olami Ykima Gardiy i Borisa Orosa totu ~asc zma gany za kon ~el zoz prednoscu od 2:0. U drugim pol~asu lwp{i buli Kocurci. Per{e Toni

[ICKO IDZE PO ZAPLANOVANEJ DINAMIKI – Pririhtovany idu po zaplanovanej dinamiki. Zadovolqni zme yk pririhtovany ~e~u yk i zoz pozitivnu atmosferu u Klube i ob~ekuwme krasnu fodbalsku yr u Kocure – gvarel predsidatelq Iskri Viktor ]re{ak. Pre{logo pondzelku {icki bavy~e Iskri buli na speciylisti~nim l>karskim prepatrunku, a nastupnih dnqoh taki isti prepatrunok budu mac i bavy~e mlad{ih selekcijoh.

Predsidatelq Iskri Viktor ]re{ak

Ivan zmen {al re zul tat a, nwodluga, Anton Mal<k viwdna~el na 2:2 i to bul konw~ni i realni rezultat. Tre ne re obi dvoh eki poh, [ajto{ i Stanimirov, dali na go du ba vic {ic kim bavy~om na htorih rahux u nastupnej sezoni. Si}urno `e obidvome max co povipravyc u baviskoh svo<h ekipoh alw, zoz za kla dan qom svo<h bavy~oh, na osnovi togo co moglo vidzic na Yra{u, mo`u buc zadovolqni. Iducej soboti isti rivali znova odmerax moci, alw teraz u Kocure, a iducogo dny, na stup nej nwdzel<, Iskra budze goscovac Tatri u Kisa~u. S. Dorokhazi


28. FEBRUAR 2014.

15

INFORMATOR MALI OGLA[KI

*DZE CO BUDZE*

SKUP[TINA RUSKOGO DRU@TVA U KULI Na piytok, 28. februara, u Kuli budze otrimana porydna ro~na Skup{tina Ruskogo KUD “Dr Gavri<l Kostelqnik”. Skup{tina budze otrimana na 18 godzin u prostorijoh Dru`tva, a povolani {icki ~leni i drugi zainteresovani. ***

BAL U BIKI^U Kulturno-prosvitne dru`tvo “Ivan Kotlyrevski” z Biki~u i togo roku or}anizuw tradicijni ruski bal. Bal budze 1. marca u Dome kulturi i po~nw na 19 godzin. Popri sma~nej ve~eri i napox, budze or}anizovana i tombola, a goscoh budze zabavyc “Miks bend” z Ruskogo Kerestura. Uhodn<ca ko{ta 1 000 dinari, a treba {e priyvic najpoznwj{e po 25. februar pri Deynovi Bobalqovi na telefon 022/739-117. ***

DIHTOVANW oblakoh i dzveroh zoz neopren-}umu. 063/8238-767. PRAVIME po meri roletni i garmonikovo dzveri 063/8238-767. *** PREDAVAM u Kocure `em Gornyk-Kuhara, vkupno 8,5 golqti: 1 golqt u valalw, pri sala{u Gornyk-Kuhara 2,5 golqta, na Rikovim bregu pri sala{u 4 golqti i 1 {tvarcina golqta, }u Kuli tri {tvarcini golqta. Telefoni 069/ 673-305 i 064/144-1702. OGLA[UJCE U “RUSKIM SLOVE” SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 24. februara 2014. roku napolnwl {e rok yk nas zanav{e zohabel na{ mili ocec, {vekor i d>do

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 4. marca 2014. roku napolny {e {teracec `alosni dn> yk {i nw z nami Mendo

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 4. marca 2014. roku napolny {e {teracec `alosni dn> yk nas zanav{e zohabela na{a Menda

MELANKA VAR]A (1966–2014) z Kocura Po{la {i do vi~nosci. I|e {i mi u bolycim {ercu. Pamytku na tvox podobu i dobrotu budze ~uvac teta Amala Spo~ivaj u mire Bo`im!

MELANKA VAR]A – Ci}o (1966–2014) z Kocura Mila na{a Mendo, ohabela {i nas u velqkim smutku. Zanav{e ostanw{ u na{ih bolycih {ercoh. O`aloscena {estrin>ca Slavka zoz mu`om i dzecmi Milicu i Ivanu Spo~ivaj u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 1. marca 2014. roku napolny {e {teracec dn> yk nas zanav{e zohabel na{ lxbeni suprug, ocec i d>do

AKCIY O@ELWNQOVANY KOCURA Odbor za sotrudn<ctvo zoz nwvladovima or}anizaciymi Mesnej zawdn<ci Kocur or}anizuw sadzenw obezpe~enih sadn<coh (oreha, sibirskogo bresta, tu<, verbi i dr.) na vecej lokacijoh u Kocure. Akciy o`elwnqovany inicirovl @elwni percenq z Ruskogo Kerestura (preds. prim. dr L<lyna Sokolova), a realizuw {e u sotrudn<ctve zoz Ekolo}ijnim ruhom Verbasu (preds. Dra}ana Tepav~evi~) i {ickima instituciymi i or}anizaciymi Kocura, htori {e odvolax na povolanku predsidately Odbora prof. dr Mihajla Fejsi. Po~atok akci< 1. marca 2014. roku na 8 godzin. Zainteresovani za u~astvovanw u o`elwnqovanx mo`u {e yvic do Mesnej zawdn<ci (sekr. Wlena Besermin<, 727–068) abo predsidatelqovi Odbora (063/806-12-60, fejsam@gmail.com). ***

MUZI^NI VE^AR U DXRDQOVE Na sobotu 1. marca na 19 godzin u prostorijoh KUD “Taras [ev~enko” u Dxrdqove otrima {e Muzi~ni ve~ar u kotrim okrem sekcijoh togo dru`tva budze u~astvovac i goscinska {pivacka }rupa zoz Sn<ni zoz Slovackej kotra 2. marca budze u~astvovac na “Ru`ovej zagradki”. ***

OSMOMARCOVSKI BAL POD MASKAMI U KOCURE Bal {e otrima na piytok 7. marca u Pelejovej sali i po~nw na 20 godzin. Cena uhodn<ci 1 000 dinari, a grac budze orkester „Dxla i tovari{e”. Goscoh ob~ekuw maska nwspodzivany i dobra zabava.

POVOLANKA KERESTURCOM

TIRVA AKCIY PODPISOVANY PRISTUPN<COH DO “ERSTE BANKI” Pone`e za prihod “Erste banki” do Ruskogo Kerestura potrebne nazberac 1000 pristupn<ci, penzionere, parasti, zanyti u valalskih i drugih podpriwmstvoh, ta drugi zainteresovani, pristupn<cu do “Erste banki” ka`di dzenq mo`u podpisac u Dome borcoh i penzioneroh od 14 do 18 godzin, a cali dzenq u Polqoprivrednej apatiki “Xarbisu”. Zanyti u mesnih podpriwmstvoh i ustanovoh pristupn<cu mo`u podpisac u svo<h firmoh, dze su podzelwni, a mali bi x prisc podpisac i toti kotri {e skorej priyvjovali do Polqoprivrednej apatiki `e scu prejsc do “Erste banki”. Od ~isla pristupn<coh zavi{i ~i tota banka tu otvori svojo predstavn<ctvo, ta potrebne co masovnwj{e odvolanw Keresturcoh!

BUDZEME PATRIC NA TV VOJVODINA 2

TV MA]AZIN Nwdzely 23. februar 2014. roku na 20 godzin U terminu TV Ma}azina i [irokogo plana na nwdzelx 2. marca, od 20 godzin budzeme direktno preno{ic 24. Festival ruskej narodnej {pivanki “Ru`ova zagradka”. *** Na{o emisi< mo`ece provadzic direktno, prej} interneta, na adresi www.rtv.rs, ked u gorn<m pravim kuce viberece opcix “Program u`ivo”. Stredovi termin od 10 godzin i 10 minuti rezervovani za emisix “Paleta”, titlovanu po serbski, htoru mo`ece patric i odlo`eno ked na www.rtv.rs viberece opcix “Odlo`eno”, a zn<mki na{ih emisijoh najdzece i na youtube: RTV Vojvodini i facebook: Radio Televiziy Vojvodini.

IRINEJ D@UD@AR (1944–2014) z Ruskogo Kerestura

JOV]EN KI[PETQO (1943–2013) z Ruskogo Kerestura Mili ocec, ~as prehodzi alw nw zmen{uw bolq i pra`n>nu u na{ih {ercoh. Pamytku na Tvox lxbov i dobrotu vi~no ~uvax tvoy dzivka Miryna, `ec Aleksandar i unuki Aleksandar, Stefan i Valentina Spo~ivaj u mire Bo`im!

^as prehodzi, alw `alq za Tobu nw. U {ercoh ~uvax pamytku na ce supruga Nata{a, sin Vlado zoz suprugu Sanx i unu~ku Klaru i dzivka Kay zoz suprugom Mirkom Papu}ovo Naj ce Angeli ~uvax!

SMUTNE ZDOGADOVANW Napolnwli {e u` dva `alosni roki yk vecej nw z nami na{ mili suprug, ocec, {vekor, d>do i prad>do

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 23. februara 2014. roku napolnwli {e {ejsc smutni me{aci yk {e preselwla do vi~nosci na{a mila mac i supruga

MELANIY GRUBENY narodzena Katona (1952–2013) z Ruskogo Kerestura

VLADIMIR EDELINSKI (1933–2012) z Ruskogo Kerestura Z lxbovu i po~itovanqom na ~asi preprovadzeni zoz Vami pamytku ~uvax Va{o najmil{i Spo~ivajce u mire Bo`im!

^as prehodzi, alw bolq za Tobu u na{ih {ercoh ostava. Z lxbovu i po~itovanqom tvojo najmil{i sin Mihajlo i suprug Dxra Spo~ivaj u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 3. marca napolny {e 11 smutni roki yk nas zanav{e zohabel na{ mili tato, suprug, sin, brat i {ov}or

NA ZDOGADOVANW Dny 28. februara 2014. roku napolnwli {e pejc roki yk nas zohabel na{ suprug, ocec, d>do i prad>do

NA ZDOGADOVANW Dny 2. marca 2014. roku napolny {e 20 roki yk nas zanav{e zohabel na{ suprug, ocec, d>do i prad>do

VLADIMIR VAR]A YNKO REGAK (1961–2003) z Ruskogo Kerestura Pamytku na jogo lxbov i dobrotu vi~no budu no{ic u svo>h {ercoh jogo najmil{i Spo~ivaj u mire Bo`im!

NA ZDOGADOVANW Dny 1. marca 2014. roku napolny Dny 23. oktobra 2014. roku na{e 10 smutni roki yk nw z nami polny {e 25 smutni roki yk nw z na{a mila mac, baba i prababa nami na{ mili ocec, d>do i prad>do

(1932–2009) z Ruskogo Kerestura Pamytku na nqgo ~uvax supruga Mariy, sin Vladimir, dzivka Mariy zoz suprugom Vladimirom i dzecmi Valerix i Vladimirom zoz suprugu Gelenku i praunukom Teodorom Spo~ivaj u mire Bo`im!

YKIM KOLO[NY< – Vodicki (1929–1994) z Ruskogo Kerestura Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na nqgo ~uvax supruga Amala, dzivka Melanka i sin Mihal zoz fameliymi Spo~ivaj u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Na DOROKHAZIJOVIH Na milogo brata i milih dobrih rodi~oh

VERUNA BUDINSKI MIHAL BUDINSKI narodzena [imko (1926–1989) (1927–2004) z Ruskogo Kerestura <h milu podobu i mili glas, n>}da nw zabudzeme. <h najmil{i Spo~ivajce u mire Bo`im!

NA ZDOGADOVANW Dny 28. februara 2014. roku napolny {e dvacec tri roki yk nas zohabel na{ mili

Dny 15. may 2014. roku napolny {e dvacec tri roki yk nas zohabela na{a mila

ZVONIMIR (1947–2003)

AMALIY (1927–2012)

JOV]EN (1928–1994)

z Dxrdqova

YNI [EPINSKI (1991–2014)

SLAVICA [EPINSKI narodzena Kolevska (1991–2014)

Pamytku na n>h naviki budu ~uvac dzivka Jovana i {estra Slavica Spo~ivajce u mire Bo`im!

Pre{li `alosni roki yk sce vecej nw z nami. Mojo najmil{i rodi~i i mili bratu, za sobu sce zohabeli velqku pra`n>nu. Ostalo mi lwm zdogadovanw na va{u lxbov i dobrotu htoru n>}da nw zabudzem. Zanav{e o`aloscena va{a dzivka i {estra Zdenka zoz famelix Spo~ivajce u mire Bo`im!


ROZVAGA

16

K

ДЗЕЦИ У МИКЛОШЕВЦОХ

RI@ALQKA

ГОРИЗОНТАЛНО: 1. Екипни жимски спорт, хтори олимпиєц Яша Баков промововал у Руским Керестуре, Сараєве, Новим Садзе... 6. Интернет домен за Норвежску; 7. Реомир; 8. Заход; 9. Жимски спорт на корчольох; 14. Наш атлетичар, учашнїк на берлинскей олимпияди 1936. року, любел корчолянє и гокей на ляду; 15. Єгипетска мерна єдинка за волумен; 17. Понд; 18. Атом; 19. Народни новинки, скр.; 21. Обща болнїца Майданпек, скр.; 24. Город у хторим отримани Жимски олимпийски бависка 1984. року дзе Яша Баков од 1952. по 1956. рок порушал и запровадзел гокей на ляду, после чого пошвидко основани и сараєвски гокейски клуб; 29. Новинска аґенция Руснацох; 30. Енерґия; 31. Инструментал; 32. Шветова тарґовинска орґанизация, скр.; 33. Кралїца спортох; 37. Животиня, дробни цицар (Lepus); 38. Иницияли сербскей ґлумици (Арнерич, 1953); 39. Национална банка, скр.; 40. Женски род, скр. ВЕРТИКАЛНО: 1. Криви хрибет, згорбени; 2. Оксиґен; 3. Крочай; 4. Єден витамин – токоферол; 5. Йод; 6. Национална обсерватория Атина, скр.; 8. Зєдинєни нациї, скр.; 9. Авто ознака за Крушевац; 10. Опитни заменовнїк на чакавскей бешеди; 11. Авто ознака за Лозница; 12. Нє тайна; 13. Иницияли бувшей шпивачки популарней сплитскей ґрупи Маґазин”, Розґа (1977); 14. ” Островска держава на востоку; 16. Острово; 20. Нєшкайши дзень од рана до вечара; 22. Иницияли канадского рок шпивача, Адамс (1959); 23. Жимске паданє; 24. Житель на валалє; 25. Акузатив; 26. Rochester Institute of Technology (Рочестерски институт за технолоґию), скр.; 27. Women’s Tennis Association, скр.; 28. Обєктивне ориєнто1 2 3 4 5 ванє, скр.; 34. Туристична аґенция, скр.; 35. Европска централна 6 7 8 банка, скр.; 36. Инженєр.

Ƈ

9

Ƈ Ƈ

10

11

12

14 17 21

13

Ƈ Ƈ Ƈ 22

23

29

33

18

Ƈ Ƈ

Ƈ Ƈ Ƈ 24 30

34

25

Ƈ

31

20

15

Ƈ Ƈ 27

Ƈ

16

28

32

36

Ƈ 39

19

26

35

37

28. FEBRUAR 2014.

Ƈ

38

40

РИШЕНЄ КРИЖАЛЬКИ ЗОЗ 7. ЧИСЛА: 1. Сочи; 5. Набосо; 7. С; 8. НСКС; 9. Т; 10. А; 11. ТК.; 12. ДИС; 14. Биатлон; 18. К; 19. Жорно; 20. Боди; 22. ОБ; 23. Є; 24. И; 25. УЯ; 26. Б; 27. Н; 28. Оса; 30. ЙН; 31. Корчолянє; 34. Сок; 35. И; 36. Гокей.

veronikavujacic@ruskeslovo.com

МАЛИ СВОЙ БАЛ ПОД МАСКАМИ Дружтво “Нашо дзеци” з Миклошевцох внєдзелю, 23. фебруара пополадню, у Дружтвеним доме орґанизовало барз нащивени дзецински маскенбал, а дзеци и їх родичох привитала предсидателька Дружтва Мария Папуґа. И єдни и други ше наисце потрудзели, бо маски були рижнородни, богати и цифровани, уж як то зна здумац дзецинска мрия (а, вера, и мрия родичох, кед би ше знова могли врациц до дзецинства). На маскенбалу орґанизовани рижни бависка, хтори обдумали и водзели волонтерки Дружтва, Леся

Мудри и Рената Алекса. Найудатнєйши маски наградзени з окремнима дарунками, скромни дарунки достали и шицки учашнїки, а погосцели ше и з бухтами хтори мацери зготовели за тото друженє. К. Лї.

НА БАЛУ У ВЕРБАШЕ

З ПЕРШИМ ТАНЦОМ НАЙМЛАДША ПАРА ОТВОРЕЛА ВЕШЕЛЄ Вербаске КПД Карпати” всоботу отримало традицийни бал, на хторим присуствовали жителє з”Вербасу, алє и госци з других местох, насампредз з Коцура. Медзи госцами були и предсидатель Националного совиту (НС) Руснацох Славко Рац, предсидатель НС Українцох Йозо Сапун, як и предсидателька Скупштини општини Вербас Маряна Мараш. Присутних на початку привитал предсидатель Дружтва др мед. Деян Загорянски, а з першим танцом бал отворела наймладша пара – Ирена Скубан и Неманя Чирич. Госцох забавял орхестер Старовербаски гудаци”. ”

FOTO – DAKEDI

ҐАРДИСТИ З КЕРЕСТУРА 1933. РОКУ Служиц войско у ґарди вше була чесц, та так и далєкого 1933. року. Тоту чесц – служиц у ґарди краля Александра Карадьордєвича у касарнї на Топчидеру у Беоґрадзе, мали двоме Кере стурци – Михал Рамач Ilqkov и Симеон Джуня, обидвоме народзени 1912. року. Кед их з єдней нагоди пошли нащивиц їх двацец рочни супруги, вшелїяк же то требало овиковичиц и з тоту фотографию. У штредку шедзи вояк Михал Рамач, а при ньому стої и за руку го трима супруга Веруна, народзена Сабадошова. За нїма стої вояк Симеон Джуня зоз свою супругу Леону народзену Кишпетьо. Нєшка су уж шицки покойни, а фотоґрафию чуваю потомки з Рамачовей фамели< котри нам ю дали обявиц. На Джуньових Керестурцох ище здогадує и їх хижа на Вельким шоре у самим центру валала, a потомки Рамачових и нашо познати културни дїяче. М. Афич

Direktorka MARTICA TAMA[ *** Odvi~atelqni redaktor dr BORIS VAR]A

* “RUSKE SLOVO” – glasn<k po ruski * Vihodzi ka`dogo piytku * Snovatelq Nacionalni sovit ruskej nacionalnej men{ini * Vidava NVU “Ruske slovo” u Novim Sadze * Per{e ~islo vi{lo 15. xniy 1945. roku u Ruskim Keresture * Adresa: NVU “Ruske slovo”, Bulevar o{lwbodzeny 81/7, 21000 Novi Sad * Redakciy: zamen<k odvi~atelqnogo redaktora – Mihal Simunovi~; redaktore/ki – Dxra Vina>, Miron Gornyk-Kuhar, Mihajlo Zazulyk, Aleksandar Palan~anin, Olena Plan~ak-Saka~, Slavica Fejsa; novinare/ki – Mariy Afi~, Silvester Dorokhazi, Vladimir D>tko, May Zazulyk, Gelena Papu}a, Ivan Sabado{ * Yzi~na redaktorka – Bla`enka Homa-Cvetkovi~ * Lektorka – Ysmina Dxran>n * Podobovi redaktor – Lxbomir Sopka * Tehn<~na redaktorka – Lxpka Cve>~; kompxterski obrobok – Veronika Vuy~i~, Mariy Gudak, Tany Salonta> * Te le fo ni: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Te le faks 021/528-083 * Predplata za cali rok: u `emi 1 500 dinari, a u ino`emstve 100 evra * @iro-rahunok u Banca Intesa 160-923244-82 * Devizni rahunok Raiffeisen BANK a.d. Beograd 26 5100000002458904 * Rukopisi {e nw vraca * Drukuw “Dnevnik” Goldin} Novi Sad * E-mail: ruske@EUnet.rs * Web site: www.ruskeslovo.com *YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Drukovani tira` 2 300 *


Ruskeslovo09 3566