Issuu on Google+

GLASN<K PO RUSKI www.ruskeslovo.com

ROK LXX ^ISLO 1 (3558)

NOVI SAD, 3. YNUAR 2014. ROKU

CENA 30 DINARI

N NA AY YV VI I

U KOCURE D<DOVE MRAZOVE NA MOTORKOH BOK 4.

“^ERVENE PUP^E 1969–2012” U ZAVODZE

BOK 7.

Foto: M. Afi~

PROMOCIY KAPITALNOGO VIDANY

BOK 11.

POSTANQME Y[ELQKA @E BIZME PRIYLI ISUSA

radicijni Kra~unski koncert zoz kotrim parohiynw zoz svo>ma goscami preslaveli najradosnwj{e hristiynske {veto, otrimani 25. decembra u Velqkej sali Doma kulturi u Ruskim Keresture. Zoz tradicijnima kolydami {erca publiki ograli doma{n> Mi{ani hor Doma kulturi i Katedralnej cerkvi sv. oca Mikolay, a potim i @enska i Mi{ana `ridlova }rupa. Na koncertu nastupeli i gosci – Hor “Garmoniy” Grekokatol>ckej parohi> svytih apostoloh Petra i Pa-

T

BOK 10.

vla z Ruskogo kulturno centru zoz Novogo Sadu. Scenski prikaz u cerkvi i na Kra~unskim koncertu “Ro`destvo” vivedli vironau~ni {kolyre ri`nih }eneracijoh. Narodzenomu spasitelqovi {e z dalwka pri{li poklon>c trome carove, a }rupa {piva~oh {icko provadzela zoz kolydami. Mali }lumci zoz ruhom i kratkima diylo}ami, u kra{nw obdumanih prigodnih kostimoh, publiki podarovali hvilqki zdogadovany na totu velqku pod>x. BOKI 8 I 9.

\E[L>VI KRA^UNSKI I NOVORO^NI [VETA Slavko Rac, predsidatelq Nacionalnogo sovitu

NOVORO^NI INTERVXI

PRED NAMI DINAMI^NI ROK

BOK 2.

Co ozna~elo rok za nami, co porobene, co rozpo~ate, a co i|e ostalo zakon~ic, za “Ruske slovo” be{eduw predsidatelq Nacionalnogo sovitu Rusnacoh Slavko Rac. – Dobre zme odi{li u oblasci medzinarodnej aktivnosci. Podpisane Sporozumenw medzi AP Vojvodinu i Zakarpatsku oblascu u Ukra>ni, na yr ob~ekuwme podobne sporozumenw zoz Pre{ovskim krajom u Slovackej. Mame okreme velqki mo`l>vosci za sotrudn>ctvo, bl>zki zme, dobre {e pozname, nw dzel> nas yzi~na bariwra...

Mihal Rama~, novinar i pisatelq

DRAGA DO EU VODZI PREZ VOJVODINU Za seriyl htori rozpo~al z istorijnim 1989. rokom, Mihal Rama~ koncom 2013. roku dostal uglydne pripoznanw “Slavuj Had`i~” htore RTV dodzelxw za calosne d>lo u oblasci televizijskogo novinarstva. – Osnovne avtorski pristup, dze y yk avtor odredzuwm i viberam co i na yki sposob predstavime u seriylu, a dalwj timska robota `e bi {e po arhivoh na{lo adekvatni zn>mki z htorima podkripime namiru. To ~asto ~e`ko, bo velqo materiylu potracene, zn>|ene, abo pod>> an> nw zn>mani ked {e slu~ovali...

BOK 6.


2

TI@NQOVN<K

НОВОРОЧНИ ИНТЕРВЮ

3. YNUAR 2014.

СЛАВКО РАЦ, ПРЕДСИДАТЕЛЬ НАЦИОНАЛНОГО СОВИТУ РУСНАЦОХ

ПРЕД НАМИ ДИНАМИЧНИ РОК Актуалне зволанє Националного совиту Руснацох того року закончує мандат. Цо означело рок за нами, цо поробене, цо розпочате а цо ище остало закончиц, за читательох Руского слова” бешедує предсидатель Националного сови”ту Руснацох Славко Рац.

РС

Уж рок маме Националну стратеґию Руснацох. Покля ше одишло у єй примени? – Стратеґия порушала голєм три-штири активносци значни за нашу заєднїцу. Перше и найважнєйше, у нєй виражене єдинство Руснацох. Кед зме з еґзархом Георгийом були при покраїнскому премиєрови Пайтичови, представели зме му тот документ у хторим стої же зме єдинствени, бо нам шицким приоритет вибудов Дома школярох у Новим Садзе, понеже ше руски живот у городу, дзе пошвидко буду бивац найвецей нашо людзе, єдноставно загаши кед ше цошка пошвидко нє пременї. Добре зме одишли у обласци медзинародней активносци. Тиж, розпочали зме планованє и обдумованє Музею, Архиви и шицких институцийох хтори нам хибя, а предвидзени су у Стратеґиї. Пошвидко то буду барз важни установи за очуванє нашого идентитету и свидоцтва о животу на тих просторох, понеже асимилация вше присутнєйша. Шицко у тей обласци треба институционализовац и видзвигнуц на професийни уровень, бо аматеризем часто и попри найлєпших намирох дараз направи вецей чкоди як хасну. Розпочали зме оспособйованє людзох – однєдавна маме архивисту зоз положеним фаховим испитом, тераз глєдаме библиотекара. Тиж глєдаме шедзиско тих институцийох, а у явносци потримана идея же би то бул будинок Старей ґимназиї у Керестуре.

Як оценюєце уровень сотруднїцтва з державнима орґанами, а як зоз другима националнима заєднїцами, насампредз прейґ Координациї националних совитох? – Мушим повесц же бизме нє мали анї слово од култури без институцийох АП Войводини, бо нас у тей обласци у живоце отримує Покраїна. Република декларативно припознава и потримує права меншинских заєднїцох, алє имплементация законох пожнї, а пенєжи нїґда нєт. На локалним уровню, ситуация иншака од општини по општину. Добре там дзе єст чувство локалней самоуправи, або дзе єст традицийне добре сотруднїцтво наших дружтвох як цо Карпа” ти” у Вербаше, лєбо Тарас Шевченко” у Дюрдьове зоз оп” штину. Препознали нас и у Шидзе, насампредз дзекуюци

РС

хтори би полни роботни час могол буц аниматор у шицким цо вязане за живот нашей заєднїци.

РС

Канцелария за людски и меншински права нєдавно похвалєла роботу Националного совиту Руснацох, же успишно функционує, гоч у нїм представителє шейсцох лїстинох. Яки ступень демократичносци знука” Совиту? ” – Нїхто нам на початку нє давал длужей як пол рока – рок же витримаме вєдно... Думам же добре функционуєме, бо зме уж у старту на здравей основи формовали принципи роботи. Маме квалитетни фахово одбори дзе каждому дата нагода же би ше уключел и тримам же нїхто нє остал занєдзбани. Велї критиковали же нач нам ище два одбори попри штирох обовязних, за младих и за науку, алє кед бизме нє уключели младих, такой би тоти цо заинтересовани остали на другим боку, як єдна файта опозициї. И науковци тиж так. Широка и толерантна платформа понукнута шицким, дзе кажде достал можлївосц уключиц ше и робиц, а нє припатрац ше з боку. Но, указало ше же лєм поєдинци дзечни поцагнуц...

РС

Цо причина такей пасивносци? – Людзе маю свойо бриґи. Я нє видзим нїяку другу причину. Материялна ситуация подла, людзе барз чежко жию и вец руснацтво” нє у верху животних приоритетох. Дараз, ” зе вельо лєпше жили, мали зме активни дружтвени, кед люд културни живот, людзе вечарами мали часу за културу, театер... нєшка кажде ма свойо бриґи. Тиж, кед ше лєпше роздума, видно же при Руснацох ище вше присутни страх. Нє так давно на тих просторох були войни, а людзе нє забуваю. Кед ше у даякей дискусиї дотхнєме вири лєбо нациї, часто обачуєм же ше людзе поцагую, воля остац цихо...

РС

А у хторих обласцох Стратеґия ище нє зажила? – Найменєй поробене у образованю, прето нам воно будзе приоритет у 2014. року. Окреме предшколске образованє, дзе треба уложиц найвецей материялни ресурси и часу. Кед нє позбераме дзеци до оводи по руски, вони за нас найчастейше занавше страцени.

РС

Проєкт вибудови Дома школярох у Новим Садзе у Мелодийом”. У Кули кеди як, як ше власц меня, так и дия”лоґ осцилує. Тераз, наприклад, кулска општина зменшала нашей явносци углавним ше повязує директно з вадаваня за роботу Националного совиту Руснацох зоз 500 на ми особнє. Нє обаваце ше же сце ше влапели до чогошик 300 тисячи динари, планую утаргнуц єдно роботне место у цо можебуц нє годно сполнїц? – Так сом нароком и сцел, же би цошка тирваце остало после Цо можеме обчековац од Спорозуменя АП Войводини Доме култури, а источашнє у комуналней дїялносци место того зволаня Совиту. Упарти сом у роботи кед ше дачого доладакедишнїх 6, тераз маме 14 занятих... зоз Закарпатску обласцу? – Там людзе у нас ище вше видза Европу. Можеме им буц Координация националних совитох нам шицким єдини адут пим и то сом сцел наглашиц. Як приклад може послужиц и у прегваркох з державу. спортска гала у Керестуре хтора би нїґда у валалє нє була да атрактивни за школованє, насампредз у руПравда, вельки национал- сом ю нє розпочал кед сом ище бул у кулскей Општини. У поским оддзелєню керестурскей Ґимназиї цо би Дом школярох у Новим Садзе ни заєднїци маю свойо ин- литики, як и у живоце, цо ше розпочнє, муши ше и закончиц. була велька помоц у алармантней ситуациї нам приоритет, бо кед ше цошка тереси и становиска, алє и Кед нє ми, вец тоти после нас, алє Дом будзе вибудовани. Барз же того року маме уписаних лєм єденац шко- пошвидко нє пременї, руски живот ми други коло нїх посцигу- важне дойсц до фази кед нє годно назад, а лєм зме на крочай до лярох. На ярнї розпуст вєдно зоз школярами у городу дзе пошвидко будзе єме пласовац власни по- тей точки. Мило ми же зме тераз и зоз Церкву єдинствени, и же хтори уж у нас, плануєме там презентовац найвецей наших людзох, треби, бо коло ключних после декларативней порихтаносци, после стретнуца з Бояном Ґимназию, же би потим, за Дзень школи у Пайтичом и достатей потримовки од Влади Войводини и Фонпитаньох маме консензус. маю, заинтересовани дзеци з родичами уж єдноставно ше загаши да за капитални укладаня, ствари пошвидшани, Церква ше и могли присц и прешвечиц ше до условийох Посланїк сце у Скупштини Войводини. Кельо Вашо конкретно уключує и ствари доставаю цалком добру перспекяки понука школа у Керестуре. Треба визначиц и перспективу политичне анґажованє помага, а кельо одмага Наци- тиву. Ище маме маєтно-правни проблем, алє то єдино-єдне културного сотруднїцтва. Закарпатски национални хор хтори нам бул госц на ювилейней 50. Червеней ружи”, заинтересова- оналному совиту, окреме после пременки власци у вецей препреченє. Тримам же у нашим мандату дойдземе по фазу же ” же то институция з вецей як штредкох дзе жию Руснаци? далєй годно лєм напредок и же Дом будзе закончени. Нє видни помогнуц нам, а надпоминам – На покраїнским уровню политични вязи нам помагаю же зим же будзе даяки векши турбуленциї у покраїнскей власци, 100 професийно занятима фаховцами шицких профилох хтори нам ту потребни. Їх фахова помоц може ошвижиц наш култур- бизме достали потримовку за проєкти хтори нам длуго були нє- прешвечени сом же закончиме мандат и же у тим периоду дони живот, бо ше стретаме зоз ситуацию же маме основани фе- доступни. Покраїна потримала паприґарох, Байку, Туристич- йдземе по конкретни резултат за Руснацох у Новим Садзе. стивали на хторих ше зменюю вше исти програми, цо вшелїяк не здруженє... У велїх ситуацийох дзвери лєгчейше отвераме, Цо нас як заєднїцу обчекує у 2014. року? а процедури кратши кед треба цошка покончиц за Национални одбива публику. – Тот 2014. рок будзе барз динамични рок, велї ствасовит. Кед слово о локалу, мам коректни одношеня и комуниНаявени и други реґионални инициятиви зоз кацию зоз шицкима предсидателями општинох дзе жию Русна- ри ше маю случиц. Чекаю нас виберанки за национални совит. ци, без огляду чи зме иста, чи розлична политична опция. З Обчекуєм же ше велї буду кандидовац цо добре, лєм бим люнашима” краями у Европскей униї? ” обчекуєме спорозуменє зоз Прешовским крайом. другого боку, ми нєвелька национална заєднїца, општину нє ко- бел же би виберанки прешли на уровню, у медзисобним почи– Наяр Тримам же там маме окреме вельки можлївосци за сотруднїц- штаме вельо, а заш лєм приношиме поени” кед слово о почи- тованю и без бридких словох. Можебуц наяр буду и републич” ни виберанки. Думам же и коло Статво, блїзки зме, добре ше познаме, нє дзелї нас язична бариє- тованю меншинских правох у лотута Войводини проблеми буду прера... Перспективна можлївосц черанки и школских нащивох калних штредкох. Нєшка, нажаль, Любел бим кед бизме до виберанкох возидзени з компромисом, нє же ми дзе би практични знаня могли здобувац и їх и нашо штреднь- найгорше стоїме у Городу Новим за нове зволанє Совиту у Покраїни таки моцни, алє бо Евроошколци зоз туристичного оддзелєня у Керестуре. Ми на Саду. Праве ше почало ришовац сипа так пове. Алє, можебуц и найваштред драги кед ше зоз Словацкей идзе на морйо, видно же то- туацию коло длуствох РКЦ, а тераз обезпечели шедзиско, жнєйше, у 2014. року обчекує нас ната держава напредує у ЕУ, а дзе людзе лєпше материялно обез- власц зменшала дотациї за 700 ти- же би Национални совит конєчно исце чежка материялна ситуация. Уж печени, частейше путую... Наздавам ше, з того би конєчно сячи динари, так же нє знам анї сам достал свой маєток и ґрунт ше зна же Национални совит будзе требало висц и привредне сотруднїцтво, а на Дньох керестур- як обстанєме у 2014. року. мац менєй пенєжи, и прето обчекуєм од особох у шицких наскей паприґи направени перши крочаї. Алє, главна намира Яка улога подручних канцеларийох Националного ших институцийох най ше огутаю же чежко, же потребна одтих спорозуменьох же бизме конєчно вєдно могли почац пивичательносц и солидарносц ґу тим хтори за Руснацох робя на совиту, праве кед слово о таких проблемох? сац медзинародни проєкти. Указує ше же финансийна помоц – Подручни канцелариї и задумани же би у локалним аматерским уровню. од держави будзе вше менша, а кед сцеме розвивац културу, годно ше операц лєм на медзинародни, европски фонди. Ту и штредку одменьовали Национални совит, бо ми заш лєм Цо би тото зволанє Националного совиту мушело наука, бо без контактох и сотруднїцтва науковцох зоз рижних нє старчиме шицко и на час попровадзиц. Нє мож повесц закончиц по конєц мандата? наукових центрох, нєт анї солидней основи, анї розвою, алє же канцелариї нє робя, порядни активно сци ше отримує, – Як цо зме на початку мандата ришели питанє шедзиска Зашицко останє на нєформалних дружтвованьох. Треба ше стре- медзитим, нє мож повесц анї же шицки заслужую похвалу. тац, кажда нащива нас збогацує, видно же то нашим култур- Єст вельо импровизациї, а нє досц инициятиви, и вец зно- вода за културу, любел бим кед бизме ришели Стару ґимназию, же би Национални совит достал маєток, ґрунт и шедзиним дружтвом дава и отримує позитивну енерґию през цали ва без Националного совиту нєт резултати. ско. Пенєж будзе обезпечени зоз судских процесох хтори ришлїдуюци рок. Алє, наукове партнерство дава тирваци резулКерестурец сце, а у вашим мандату вельку увагу до- шени на хасен Совиту, та ше наздавам же мандат закончиме на тати и потвердзенє заєднїци. ставали други нашо штредки – Дюрдьов, Нови Сад, прикладни и достойни способ, як цо зме го и почали. Срим... Чи стої оцена же занєдзбани остал пристолни ва” ТАМ ДЗЕ ШИЦКО ПОЧАЛО Будзеце ше кандидовац за други мандат? лал” войводянских Руснацох? – Завиши од судьби проєктох Старей ґимназиї у Кере– Ми лєм у Керестуре маме професийни институциї хто– Нащива Закарпатскей обласци, щиро най повем, ри муша робиц свою роботу. Национални совит би нє шмел стуре и Дому школярох у Новим Садзе. Кед же предлужа у доотворела ми очи. Скорей сом там нїґда нє бул, алє тераз фаворизовац Керестур, гоч нам там шедзиско, кед у валалє брим напряме як цо рушели, любел бим их закончиц, бо поправкед сом пошол першираз, прешвечел сом ше же то там маме Дом култури лєбо Школу у хторих вєдно єст вецей од дзе, у тим моменту нє видзим хто би то други могол довесц ґу наш народ. Кед зме пошли до Червенова и околних место занятих. Шицки заняти, чи у култури, чи медийох, концу так упарто як цо их я дрилям. Барз швидко ше укаже кадстох одкаль нашо стари з Мункачийом пришли до Бачшколстве, треба же би у своїх обласцох поцагли за свой ва- зи тоти нашо, твердзим, капитални проєкти иду, прешвечени сом кей, подумал сом себе, чом би то нє могло и тераз. Полал. Национални совит муши помагац там дзе нєт хто дру- же о пол рока будзе видно дзе зме. А кед же нє будзе резултати, требне нам демоґрафске ошвиженє, бо препаднєме, нє ги. Кед бизме мали векши буджет, було би добре кед би ка- лєм вельо одупераня, наисце нє думам дриляц камень до брега. пре других, алє пре себе самих. И. Сабадош жда подручна канцелария мала голєм по єдного занятого

РС

РС

РС

РС

РС

РС

РС

РС


3

TИЖНЬОВНЇК

3. YNUAR 2014.

ҐУ ПРЕГВАРКОМ О СТУПАНЮ СЕРБИЇ ДО ЕВРОПСКЕЙ УНИЇ

ОЧ ДО ОЧ О НАЦИОНАЛНИХ ПРАВОХ Даскельо днї пред тим як потвердзене же у януаре почню прегварки о приступаню Сербиї до Европскей униї, два днї у нашей жеми препровадзел звитодавец Комитета за єднакосц и сперанє дискриминациї Парламентарней скупштини Совиту Европи (ПССЕ) Ференц Калмар. Европска делеґация хтору приведол нащивела Беоґрад и Нови Сад, з намиру же би ше з першей руки упознала зоз станом у обласци почитованя правох припаднїкох традицийних националних меншинох. Насампредз, яка реална ситуация на терену и у живоце, чи єст розлики у одношеню на тото цо пише у законох. Зоз европскима парламентарцами бешедовали урядово представителє державних орґанох, як и чолнїки националних совитох. Даєдни сходи були протоколарного характеру, а даєдни заварти за явносц. У Беоґраду привитала их Шеф стаємней делеґациї Народней скупштини Сербиї при ПССЕ Александра Дюрович, а представителє европского Комитету за єднакосц окреме бешедовали и зоз народнима посланїками зоз шорох меншинских националних заєднїцох, и членами скупштинского Одбору за людски и меншински права и ровноправносц полох.

ру за людски и меншински права европских парламентарцох поинформовала о институцийних препреченьох з хторима ше стрета руска заєднїца. – Гварела сом же держава роками нє може обезпечиц пенєж за друкованє учебнїкох по руски, а тиж же факултативна

Чежко до явней служби Кед слово о пригваркох и проблемох з хторима ше стретаю припаднїки меншинских националних заєднїцох, мож замерковац даскельо доминантни теми. Енис Имамович, Балинт Пастор и Риза Халими, народни посланїки хтори у явносци препознати як заступнїки векших националних заєднїцох – Бошнякох, Мадярох и Албанцох, спозорели же їх припаднїки нєдостаточно заступени у державних службох, насампредз полициї, а тиж дзепоєдни поступки держави и медийох чувствую як дискриминативни. З другого боку, народна посланїца Олена Папуґа, хтора предсидателька Роботней ґрупи за национални меншини у Одбо-

Pi{e: др Борис ВАРҐА

ДО 2014. ЗОЗ ВЕЦЕЙ СКРОМНОСЦИ И МЕНЄЙ СКАРЖЕНЯ За нами досц успишни рок. У наиходзацих числох „Руского слова” годни сце пречитац же у 2013. року у Войводини oпубликоване вецей як 20 кнїжки углавном по руски, алє и по сербски о Руснацох. То шумне число з оглядом на присутносц економскей и политичней кризи у жеми и на „старим континенту”. Єст ту и додатни продукти култури як театрални представи и компакт диски, котри додатно збогацели руску културу. Рок пред нами годзен буц финансийно слабши и политично чежши. Пред нами мири шпорованя котри одредзела Влада Сербиї и котри годни нє лєм зменшац число продуктох рускей култури у 2014. року, алє годни зменшац и число гонорарних сотруднїкох институцийох зоз префиксом „руски”, котри ше финансую зоз буджета. То значи же требац будзе вецей ентузиязму и глєданя ришеньох котри економски нє вязани за державни средства. Приклад „Интернет радия Руски Керестур”, здруженя „Байка” и „Водова фесту” ту вшелїяк драгоцини.

Руски язик „ключ” до векшини славянских язикох и можеме го шлєбодно бешедовац, а же би нас зрозумели у Братислави, Праги, Варшави, Києве, а хто сце и на Балкану

Сербия мултинационална держава, а нє маме министерство за меншински национални заєднїци, спозорела Олена Папуґа

ПРОБЛЕМИ НЄ ТАЙНА Звонка предвидзеноґо протокола, на вимогу звитодавца Ференца Калмара у Новим Садзе орґанизована схадзка з представителями войводянских националних совитох, без присуства явносци и державних функционерох. Предсидатель Националного совиту Руснацох Славко Рац гвари же директно и отворено бешедоване о шицких проблемох хтори очежшую сполньованє меншинских правох, а хтори на концу концох, одскорей познати и явносци и власцом. Тиж гвари же звитодавец Ференц Калмар нїч нє коментаровал, анї нє обецал, лєм призна��овал шицко цо чул.

Lx. SOPKA

И ДО РОКА О ПОЛ БОКА

настава мацеринскоґо язика деґрадована, понеже ше нє оценює и нє рахує до школского успиху. Спозорела сом на приклади же приватизованє локалних медийох загашело информованє на язикох меншинских националних заєднїцох, та же пременки у орґанизациї судох у нашим случаю загрожую право на службене хаснованє язика и писма – толкує Олена Папуґа хтора на стретнуцу зоз делеґацию Комитета за єднакосц и сперанє дискриминациї ПССЕ окреме надпомла же Сербия як мултинационална держава нєшка нє ма ресорне министерство за меншински национални заєднїци. По єй словох, госци зоз ПССЕ добре познаю ситуацию у Сербиї. – Найбаржей их интересовало чи єст асимилациї и сеґменти дзе ше меншински национални права нє почитує, алє и одношенє медзи Горватами и Бунєвцами, та Румунами и Влахами – толкує народна посланїца Олена Папуґа. Деполитизовац национални совити Ференц Калмар повторел оцену же Сербия ма добру законску реґулативу у обласци почитованя меншинских правох хтора припознава колективни права и право на особни идентитет поєдинца, алє же у вецей обласцох єст препреченя кед треба сполнїц тоти права. Подобне становиско виражел и предсидатель Одбору за людски и меншински права Мехо Омерович. По його словох, меншинским заєднїцом асимилация нє грожи директно, алє су виключени з дзепоєдних обласцох явного живота, и нєт их досц у явних службох. Кед слово о деполитизациї тей обласци, звитодавец Калмар наглашел же политични партиї муша остац звонка националних совитох. У Новим Садзе звитодавец Калмар бешедовал зоз предсидательом Скупштини Войводини Иштваном Пастором и шефом покраїнского Совиту националних заєднїцох Шандором Еґерешийом. Калмар наглашел же звит хтори о стану меншинских националних правох пририхтало тото цело Скупштини Войводини, вшелїяк будзе хасновани кед делеґация ПССЕ будзе оценьовац уровень правох традицийних националних меншинох у Сербиї. Дводньова нащива Комитета за єднакосц и нєдискриминацию Парламентарней скупштини Совиту Европи до Сербиї, часц пририхтованя звиту о стану и правох традицийних националних меншинох у Европи. У контексту доставаня датума о початку прегваркох з ЕУ, мож обчековац же звит хтори Комитет пририхта будзе хасновани як на дньови шор прегваркох приду точки у хторих слово о зашити правох националних меншинох. Тиж треба надпомнуц же у подобних ситуацийох звитодавец окрем анализи формално правного рамика и фактичного приказа стану, презентує и оцену одношеня держави ґу националним заєднїцом, як и препорученя базовани на здравим розуме, добрей пракси и чесней намири. И. Сабадош

У 2014. року нас чекаю „рижни” виберанки. На яр, або єшень порядни до националного совиту, котри за руску заєднїцу од ключного значеня. Мож обчековац и позарядово парламентарни и локални, односно покраїнски виберанки. Позарядово виберанки годни пременїц постояцу политичну слику Войводини и Сербиї, прето треба буц осторожни. Партийна политика у Сербиї ище вше моцнєйша од институцийох и гражданского дружтва. Медиї уж надосц професийно деґрадовани и сполитизовани. Од политики нє сцекнєме, алє нє треба же би културна самоуправа Руснацох и руски медиї постали вазали дньовей политики. И попри тим же маме Стратеґию по 2020. рок, треба уж помали ослуховац цо о своїх проблемох гуторя руски лидере младшей ґенерациї по местох дзе жию Руснаци. Прето зме од октобра 2013. у рубрики „Анатомия нашого часу” мали нагоду пречитац цо гваря дзешец млади предсидателє и директоре руских институцийох. Так у предходних рубрикох „Анатомиї” могли зме дознац же у местох дзе нєт порядна настава по руски потребене стаємне анґажованє националного совиту же би ше образованє нє загашело. Тиж, же нам у култури потребне подєднаке пестованє аматеризма и професионализма, а же треба напущиц дилетантизем и знуканационални подзелєня. Плацени роботи у култури будзе вше менєй, цо приклад зоз „професийним” Руским народним театром. Значи, треба ше одрекнуц високих додатних гонорарох у култури. Авторе „Анатомиї” тиж писали о тим же би ше младши ґенерациї Руснацох, поведзме зоз Сриму и Бачкей, требали вецей стретац, нє лєм под час фестивалох, же би почувствовали припадносц заєднїци, єй култури и язика, за цо нєобходни додатни средства и превозка. Окреме привредне здружованє по наших местох може мац позитивни уплїв же би младши ґенерациї, котри то жадаю, остали на валалє и вивожели свойо польопривредни продукти до ЕУ. Ту и етно-валалски туризем, котри би поєдинцом у заєднїци могол принєсц одредзени средства и популаризовац руску културу. Тото цо бизме требали пременїц и у наиходзацим и у идуцих рокох то – престац ше скаржиц и йойчац над „свою руску долю”. Нїхто нє сце участвовац у тиму котри ше з рока на рок поносує як „нас єст вше менєй” и як „вше менєй бешедую по руски”. Асимилация природни процес при велїх народох и треба ше бориц за каждого припаднїка рускей заєднїци. Кед вельо бешедуєме о тим же „зме ше до Войводини приселєли пред 260 роками”, вец, чи ми то сцеме або нє, заш лєм будзиме обще чувство же – „ми ту госци”. То стваря култ селєня, та вец аж и природни миґрациї, поведзме до Канади. З другого боку, тим цо нє вельо путую по Горнїци треба пробовац потолковац же руски язик „ключ” до векшини славянских язикох и же го можеме шлєбодно бешедовац и же нас зрозумя у Братислави, Праги, Варшави, Києве, а хто сце и на Балкану. Хто по руски нє сце бешедовац и його треба облапиц и прияц, бо перше бизме требали буц гуманисти, а вец гевто шицко друге.


4

NA[O MESTA КОЦУРСКИ БАЙКЕРЕ ОБРАДОВАЛИ КОЦУРСКИ ДЗЕЦИ

ДЇДОВЕ МРАЗОВЕ НА МОТОРКОХ Члени Мото клуба „Пеґазус” коцурским дзецом подзелєли вецей як 400 пакецики Прешлого пиятку, члени коцурского Мото клуба „Пеґазус”, пооблєкани до Дїдох Мразох и на моторкох, пририхтали вельку радосц коцурским предшколским и школским дзецом. Перше нащивели дзецинску заградку „Герлїчка”. Дзе их зоз шпиванками и танцами дочекали радосни дзеци зоз своїма воспитачками. Ґу писнї и танцу наймладшим ше приключели и Дїдове Мразове и пошвидко направена приємна атмосфера, а шапутраком окреме импоновало руковац ше и особнє ше упознац зоз госцами зоз „сиверного полу”.

Дарунки коцурским дзецом сцигую на моторкох

На концу програми Дїдове Мразове подзелєли дарунки шицким дзецом и їх воспитачком, а охабели и за гевти дзеци хтори того дня, пре даяку причину, нє були у дзецинскей заградки. Зоз дзецинскей заградки, Дїдове Мразове ше на моторкох пошли повожиц през Коцур а вец, на поладнє, як и остатнї пейц роки, пришли пред школу дзе их дочекали школски дзеци. И ту було шпиваня и танцованя, а кед почало дзелєнє лакоткох, Дїдове Мразове швидко випражнєли свойо мехи. Од главного Дїда Мраза, предсидателя Мото клуба „Пеґазус” Дюли Байора, дознали зме же байкере коцурским дзецом подзелєли вецей як 400 пакецики. Гоч финансийна криза велька, коцурски моторкаше нє сцели знєвериц дзеци хтори их чекали, и зоз власнима средствами финансовали купованє лакоткох за пакецики. С. Д.

ПАКЕЦИКИ ЗА ДЗЕЦИ У ДЗЕЦИНСКИХ ЗАГРАДКОХ ДЮРДЬОВЕ

ПАКЕЦИКИ ЗА ШИЦКИ ДЗЕЦИ После представи „Червена Шапочка и Дїдо Мраз”, котру пририхтали воспитачки зоз жабельскей и дюрдьовскей дзецинскей заградки, Дїдо Мраз дзецом подаровал пакецики. Родичи нє мушели видвоїц средства же би обрадовали свойо дзеци, алє ше зато постарала Скупштина општини. У цалей општини за дзеци зоз дзецинских заградкох подзелєни 588 пакецики, а у Дюрдьове 125. Предсидатель општини Чедомир Божич пообиходзел шицки дзецински заградки и помагал Дїдови Мразови же би их подзелєл дзецом.

3. YNUAR 2014.

СКУПШТИНА ОПШТИНИ КУЛА ПРИЛАПЕЛА БУДЖЕТ ЗА 2014. РОК

БУДЖЕТ РЕСТРИКТИВНИ И СОЦИЯЛНИ Буджет кулскей општини за 2014. рок барз рестриктивни, алє є з часци и социялни – гварене на схадзки Скупштини општини Кула стреду, 18. децембра, на хторей прилапени главни план прилїву и трошеня средствох Општини у идуцим року. Плановани приходи и розходи виноша милиярду 187 милиони 557 000 динари, з тим же, як поведзене, пре обчекованє же рок будзе чежки, можлїви ребаланси буджету. Найвекши прилїв плановани з порциї на заробок, коло 315 милиони динари, трансферни средства з висших уровньох власци плановани на 260 милиони, од даваня державней жеми по аренду очекує ше 100, прилїв до месних самодопри носох предвидзени на 75, а з порциї на маєток коло 68 милиони динари. Буджет и социялни, понеже за рижни социялни даваня у 2014. року Општина Кула опредзелї вецей як 76 милиони 300 000 динари, и за розлику од

НАЦИОНАЛНИМ СОВИТОМ 900 ТИСЯЧИ Националним совитом националних меншинох чий язик ше службено хаснує у кулскей општини, у буджету Општини Кула за 2014. рок заплановани вєдно 900 тисячи динари. Того року Национални совит Руснацох з кулского буджету мал достац 500, а як дознаваме, до конца рока уплацени 300 000 динари. За вирски заєднїци у кулскей општини у новим буджету заплановани милион динари.

других хасновательох, за тоту намену нє зменшани плановани средства. Интересантне же крем Ненада Трбовича зоз Сербского руху обнови, опозиция, а на остатнєй схадзки були лєм 6 одборнїки з тей опциї, мало критиковала тот найзначнєйши ��кт за

Зоз индустрийну зону заинтересує ше инвеститорох

локалну самоуправу. Як гварел Трбович, буджет нєинвестицийни, без визиї и барз рестриктивни, бо 70 одсто буджету предвидзене за плаци и чечуци трошки, так же є баржей плановани за „преживйованє”. Предсидатель Општини Кула Драґан Трифунович наглашел же з Министерства за реґионални розвой Општина ма достац 46 милиони динари за опреманє другей часци индустрийней зони у Кули, та тераз на шоре прицагованє инвеститорох, док його заменїк Велибор Милоїчич потолковал же буджет направени за нормалне функционованє локалней самоуправи, за порядну роботу шицких установох и подприємствох, а же за инвестицийни роботи плановани вецей прейґ 177 милиони динари. На критики з опозициї же нєт укладаня до нових роботних местох, предсидатель Одборнїцкей ґрупи владаюцей Сербскей напредней странки у СО Кула Перица Видеканїч одвитовал же скорейша власц на тим планє мало поробела, а же тераз, з опреманьом индустрийней зони, кулска општина єдна з найперспективнєйших у реґионє за прицагованє инвеститорох. За розлику од буджету, длугу полемику одборнїкох виволала Одлука о ви-

СРЕДСТВА З БУДЖЕТУ ИНСТИТУЦИЙОМ У КЕРЕСТУРЕ Спрам прилапеного буджету Општини Кула за 2014. рок, за Основну школу „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре плановани 3 милиони 300 000 динари, а за штредню школу 3 милиони 825 000. У консолидованим општинским буджету виказани и шицки приходи месних заєднїцох, та плановане же Месна заєднїца Руски Керестур у идуцим року витвори 16 милиони 100 000 динари. За Дом култури Руски Керестур нарок у буджету Општини Кула предвидзени 5 милиони 460 тисячи динари. За фестивали хтори орґанизує Дом култури у буджету заплановани вєдно 900 000 динари, алє то вєдно пенєж хтори ше очекує з уровню републики, покраїни и Општини Кула.

РЕБАЛАНС „РУСКОМУ” Скупштина општини Кула 18. децембра прилапела ребаланс финансийного плану ЯКП „Руском” з Керестура, хтори за тот рок тераз виноши 21 милион 662 тисячи динари. Найвецей є звекшани за трошки амортизациї основних средствох пренєшених з Месней заєднїци, за милион 50 000 динари, алє и за трошки за резервни часци з 200 на 250 000 динари, як и за надополнєнє членом Надпатраюцого одбору зoз 320 на 342 000 динари, пре звекшанє ПИО доприносу. За 10 000 звекшани и средства за други доприноси, док з 30 на 20 000 динари зменшани трошки за рекламу и пропаґованє.

менкох надополнєня за защиту и унапредзенє животного штредку, бо од 1. януара подприємства у општини за ткв. еколоґийну таксу буду плациц двараз вецей, бо стопа з 0,2 звекшана на 0,4 одсто на добиток на рочним уровню. Звекшане и надопoлнєнє за хаснованє дїловних будинкох и дїловних просторийох, та по тей основи привредни субєкти мешачно буду плациц 3 динари по квадратним метеру, а пол динари за хаснованє жеми, крем польопривредней, та дзе лєси и лєсовита жем. На схадзки пригваряне и на вименки Одлуки о надополнєню за участвованє у роботи у орґанох Општини Кула и єй роботних целох, бо попри професийней роботи и функционерскей стаємней плаци, предсидателька СО Кула и єй заменїк буду доставац ище по 10 тисячи динари за присуствованє на схадзкох СО и єй целох, кельо припада и одборнїком. М. Зазуляк

ОТРИМАНА СКУПШТИНА ДОО „РУСКИ ДВОР” У ШИДЗЕ

ГЛАВНИ ОДЛУКИ У ФЕБРУАРЕ

Руске оддзелєнє зоз вопитачками Марину Сабадош и Олю Балїнт

Тиж и Центер за социялну роботу „Солидарносц” зоз Жаблю, у сотруднїцтве зоз Фондацию АДРА, шицким дзецом до 15 роки, чийо фамелиї доставаю социялну помоц, додзелєл пакецики. Тоти дарунки прейґ проєкту „Дзеци помагаю дзецом” сцигли зоз Нємецкей. С. Б.

Всоботу у Лєтнєй владическей резиденциї у Шидзе отримана Скупштина доо „Руски двор” на хторей спатрени активносци у 2013. року, а тиж найвецей бешедоване о активносцох у 2014. року. Скупштину отворел предсидатель Мирон Сабадош, а потим донєдавни директор Петро Сокол поинформовал присутних о тим же положени слупи, зацагнути дроти и покладзени кольчки, а слово о роботох хтори требало покончиц у 2012. року. Тиж поинформовал и о урожаю грозна у єшеньскей оберачки. Зродзело коло 15 000 килограми грозна од хторого часц попредана до Ердевику, Рускиого Керестура, Дюрдьове и Шиду, а заробок би мал буц коло 723 000 динари. Сокол вираховал и же укладаня у наступним року буду 2 300 евра по гектаре винїци, а тиж нависцел и кельо ше обчекує нарок випродуковац грозна. Славко Рац бул думаня же би ше ище два-три роки требало базовац на продукцию грозна и стабилизовац а вец роздумовац и о продукциї вина. Вом предложел и же би ше сотрудзовало з єдну познату винарию хторей би ше придавало грозно. Мирослав Чакан бул думаня же ше треба унапрямиц на продукцию власного брендираного вина

кед же ше за то сполня условия, а єдну часц предавац и другима. Розгварка ше водзела и коло набавки механїзациї и оценєне же нєобходно набавиц трактор и атомизер за пирсканє, а чи ше вежнє кредит або ше купи з других средствох, о тим Дружтво одлучи познєйше. Тиж порадзене и же би бул направени план роботох у 2014. року и одлучене у хторих роботох би акционере и члени їх фамелиї могли участвовац и на таки способ зашпоровац. Тиж би требало спатриц сотруднїцтво з даєдну винарию коло пласману грозна, треба робиц и на ришованю правних питаньох зоз церкву о хаснованю пиньвици и владическей резиденциї до чиєй адаптациї уж уложени значни средства. На концу порадзене же би нова Скупштина була отримана у фебруаре, кед будзе порихтани и закончуюци рахунок за 2013. рок, же би була добре напредок порихтана и же би ше принєсли значни одлуки хтори унапрямя роботу доо „Руски двор”. Члени Скупштини потим нащивели и пошорену пиньвицу. Вл. Дї.


5

NA[O MESTA

3. YNUAR 2014.

ОТРИМАНА СХАДЗКА ОПШТИНСКЕЙ РАДИ У ШИДЗЕ

ПРОГРАМА У ШКОЛИ „ПЕТРО КУЗМЯК”

СОВИТНЇК ЗА ЗАЩИТУ ПАЦИЄНТОХ

ВЕСЕЛО НА КОНЦУ ПОЛРОЧЯ

На схадзки Општинска рада у Шидзе, на схадзки прешлого тижня утвердзела Предлог Одлуки о Совитнїку за защиту правох пациєнтох. По нових законских предписаньох, слово о новей институциї хтора ше у першим ступню будзе старац о правох пациєнтох, а у другим ступню то будзе робиц Совит за защиту правох пациєнтох хтори СО Шид, меновала на прешлей схадзки. ОР утврдзела предлог одлуки о совитнїкови алє затераз нє одредзене хтора особа будзе окончовац тоту длужносц. Општинска рада тиж дала согласносц же би пейц гектари пасовиска у Куковцох уступела „Аґропапук”–у, а спомнута клалня ма намиру вибудовац два рибалови у вреносци коло 500 000 евра и заняц коло 20 роботнїкох. Рада розпатрела и предлог ЯП „Спортски центер” хторе од скорей ма намиру „пререґистровац” ше до установи, як то и у

других городох и же на тот споособ олєгча дїлованє „Спортского центру”. Рада утвердзела и предлоги одлукох о розписованю референдумох за вияшньованє о будуцих самодоприносох у Шидзе, Бинґули и Моровичу и о формованяю комисийох за запровадзованє референдумох. Рада прилапела и прешлїдзи СО Шид Програму комасациї у катастерских општинох Батровци и Морович, а як обгрунтовал Никола Васич, предсидатель ОР, тота робота предусловиє ше би ше могло конкуровац за рижни проєкти, насампредз о локацийох блїзко при авто-драги Беоґрад – Заґреб. Вимога КПД „Дюра Киш” о финансийней помоци за вибудов помоцного будинку коло Руского дому нє ришена позитивно, а як гварел предсидатель Васич, таки вимоги ше ришує по иншаким поступку и предписаньох. Вл. Дї.

НАРОДНА КУХНЯ У ШИДЗЕ

ПОЛУДЗЕНОК ЗА 350 ОСОБИ

Народна кухня у Шидзе хтора роби при Червеним крижу, а финансую ю републични Червени криж и локална самоуправа, хвильково ма 350 хасновательох хтори доставаю варене єдзенє роботни днї. Як визначую у Червеним крижу, затераз єст поживи за рихтанє полудзенок и у януаре. З оглядом же жима ище нє так моцна, єдзенє ше вари пре робот-

ни днї, а кед же жима сцишнє, у Народней кухнї ше будзе рихтац єдла и соботами. Кажда помоц зоз Народней кухнї ше добре зда. Так, на початку новембра єден продукователь капусти зоз Соту подаровал 1 000 килограми, а други зоз Моровичу ище 600 килограми капусти. Вл. Дї.

МЕСНА ЗАЄДНЇЦА У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ШИЦКИ ЗДРУЖЕНЯ НА ЄДНИМ МЕСЦЕ Месна заєднїца Руски Керестур у школско-спортскей гали обезпечела и єдну заєднїцку просторию за роботу шицких здруженьох гражданох у валалє котри нє маю дзе робиц, а тиж и технїчну потримовку у їх роботи. Нови просториї здруженя ше годно хасновац накадзи будзе уведзени ґаз за зогриванє. Тоту одлуку 19. децембра, на схадзки зоз коло 12 представителями рижних валалских здруженьох винєсол предсидатель Совиту Месней заєднїци др Дюра Мученски и секретар Йоаким Надь. Попри заєднїцкей просториї, здруженя годни хасновац и технїчну опрему як цо телефон, компютер и другу опрему котри им потребни у роботи, а тиж и помоц коло провадзеня конкурсох и писаня проєктох. Понуканє барз крашнє привитали представителє шицких здруженьох, поготов тоти цо нє маю свойо просториї, як цо Здруженє женох „Байка”, Туристичне здруженє, Здруженє Ромох. Идею привитали и шицки други, бо тото ришенє видза и як нову можлївосц за частейши стретаня и сотрудзованє медзи здруженями,

Заєднїцка схадзка керестурских здруженьох и Месней заєднїци

та и зоз саму Месну заєднїцу на потерашнїх и будуцих манифестацийох и проєктох котри важни за Руски Керестур. На схадзки представительох Месней заєднїци и керестурских здруженьох похвалєна численосц и активносц валалских здруженьох з чим и медзисобне сотруднїцтво на

заєднїцких манифестацийох. Висловена и добра дзека же би ше и надалєй вєдно глєдало нови идеї, и вєдно наступало у їх витворйованю, а тото сотруднїцтво треба прешириц и на жеми дзе жию Руснаци котри з нами порихтани сотрудзовац. М. Афич

МЕСТО ВЕНЦА

ЛЮБКА ҐНИП (1929–2013) Дня 16. децембра 2013. року, у 85. року живота у Новим Садзе ше упокоєла Любка Ґнипова, народзена Шайтош, учителька у пензиї. Любка ше народзела 23. септембра 1929. року у Дюрдьове, дзе закончела и основну школу. Нїзшу ґимназию з малу матуру закончела у Руским Керестуре, а учительску школу у Зомборе. Любка спада до шорох першей ґенерациї школярох першей рускей ґимназиї, основаней 1945. року. Такой после законченя учительскей школи 1951. року, почала робиц як учителька у Дюрдьове. По угляду на своїх колеґох, и вона ше уключела и до роботи Културнопросвитного дружтва „Тарас Шевченко“. У 1952. року режирала театрални фалат „Власц“ од Бранислава Нушича. У исти час вона и соло шпивачка и член дуета, а тиж и член хорскей секциї.

Нєодлуга потим як ше одала за Якима Ґнипа, тиж визначного дюрдьовского културного дїяча, обидвойо ше преселєли жиц до Нового Саду, дзе Любка кратки час робела у Радио Новим Садзе, а вец предлужела робиц як учителька на Детелинари, алє на сербским наставним язику. Та заш лєм, нє претаргла вязу зоз своїм народом. Свойо богате педаґоґийне искуство уткала, як автор, до руского Буквара, обявеного 1978. року. Тот буквар и наградзени на беоґрадским Сайме кнїжкох. У новосадскей школи на Детелинари Любка остала робиц аж по одход до пензиї. Похована є 18. децембра 2013. року на Новосадским теметове.

(Дю. Л.)

Школяре зоз музичней секциї направели добру атмосферу

У школи „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре, штварток, 19. децембра, отримана програма з нагоди законченя першого полрочя и крачунских и новорочних шветох. На програми участвовали школяре нїзших класох зоз музичней, подобовей и еколоґийней секциї, а нащивел их и Дїдо Мраз. Члени музичней секциї одшпивали и одграли даскельо шпиванки пошвецени жими, Дїдови Мразови, а вєдно з публику одшпивали и даскельо коляди. Тиж, вони пречитали и писньочки и приповедки о красним справованю. Школяре з подобовей секциї у першим полрочю були креативни, та на програми представели свойо роботи – новорочни шапки, винчованки, а пречитали и свойо новорочни жаданя. Дзеци з еколоґийней секциї направели украси з рециклираного материялу з хторима оквецели ядловец у школским голу. На концу програми, Дїдо Мраз побешедовал з школярами и подзелєл им лакотки. Ма. З.

У ПАРOХИЇ У ШИДЗЕ

ЦЕРКОВНИ ЖИВОТ ПРИЗНАЧЕНИ У АРХИВИ

Окрем порядного водзеня такволаней Хронїки парохиялней заєднїци у Шидзе, парох о. Михайло Режак водзи и други кнїжки у хторих призначени активносци у парохиї Преображеня Господнього. У єдней з нїх написи з „Руского слова”, алє и сербских медийох хтори ше одноша на подїї у парохиї о хторих вони писали. Парох Режак водзи и окремну кнїжку од початку снованя винариї доо „Руски двор”, а тиж и од снованя здруженя „Отворене шерцо”. – Подобни архиви Парох Михайло Режак водзи кнїжку о подїйох на парохиї сом водзел и кед сом бул парох у Беркасове и познєйше у Сримскей Митровици. Окрем новинских написох евиденцию ше дополнює и з фотоґрафиями хтори сом и сам направел. Так на єдним месце позберани шицки активносци и лєгко ше здогаднуц цо ше кеди случело.То и богатсво за парохию, бо остава тирваци шлїд о активносцох – гвари о. Михайло Режак. Вл. Дї.

У ЦЕРКВИ У ШИДЗЕ

АКЦИЯ ЗА НОВИ ДЗВЕРИ На церкви Преображеня Господнього у Шидзе уходни дзвери уж дослужели, бо дески препадли, през нїх уходзи жима, та порушана акция збераня добродзечних прилогох же би ше купело нови квалитетни дзвери хтори, по словох пароха о. Михайла Режака, буду з дубового древа и прето буду драги. Парох о спомнутей акциї обвисцел вирнїкох и тераз помали сцигую средства. У церкви у Шидзе уж други рок на средства чекаю и Дзвери на церкви у Шидзе роботи малтерованя мурика опрез Лєтнєй владическей резиденциї. Пред тим фундаменти подрезани и изоловани од влаги, а тераз остало омалтеровац и обилїц мурик. Нажаль, локална самоуправа затераз нє одобрела средства за тоту намену. Бувша општинска власц за тото средства опредзелєла, алє нє уплацела, так же мурик ище чека... Вл. Дї.


KULTURA I PROSVITA

6 NOVORO^NI INTERVX

3. YNUAR 2014.

MIHAL RAMA^, HRON<^AR NA[OGO ^ASU

AN< WDEN DZENQ U NOVINARSTVE NW BULO MI DOPITO a Radio televizi< Vojvodini prave {e zakon~uw dokumentarni seriyl “1993 – rok htori powdli nuli” Mihala Rama~a. To piyti ciklus istorijno-dokumentarnih emisijoh u htorih avtor i|e raz, teraz zoz dvacecro~nej distanci, analizuw co {e nam slu~elo 90-ih. Za seriyl htori rozpo~al z istorijnim 1989. rokom, Mihal Rama~ nwdavno dostal uglydne pripoznanw “Slavuj Had`i~”, htore RTV dodzelxw za calosne d<lo u oblasci televizijnogo novinarstva. Nwt lwp{ogo sobe{edn<ka za be{edu o novinarstve, Vojvodini, nas samih.

N

Yk tirva proces napravic take obsy`ne i ambiciozne d>lo, dze u daskelqo godzinoh treba roz}u`l>c gromadu istorijnih zbuvanqoh zoz “rokoh velqkih lamanqoh”? – Osnovne avtorski pristup, dze y yk avtor odredzuwm i viberam co i na yki sposob predstavime u seriylu, a dalwj timska robota `e bi {e po arhivoh na{lo adekvatni zn<mki z htorima podkripime namiru. To ~asto ~e`ko, bo

RS

Novinar nw mo`e lwm prisc na robotu, odrobic svojo osem godzini i pojsc domu

stvovala i vistupala yvno prociv togo co {e rihta, a ked re`im prev`al medi<, obyvjoval som u paralelnih nwzavisnih medijoh... Z drugogo boku, toti co {e skladali, v{e dostavali dosc prostoru za potrimovku re`imu vojni, mer`n<. Tak i nw{ka, alw an< bl<zko nwt telqo zlej krevi yk dzevedze{atih... Buli sce wden z ridkih intelektualcoh z Vojvodini htori yvno potrimali “Ko{tunicov” Ustav 2006. roku. Yk tolkuwce situacix `e {e nw{ka za tot dokument najbar`ej trimax toti co za nqgo nw glasali? – Tot Ustav som potrimal preto `e mi gevtot Milo{evi~ov bul velqo, velqo gor{i. Tedi som tverdzel, a i nw{ka tak dumam `e posle gevtogo n<~ nw mo`e buc gor{e. Dvacec roki som pod Milo{evi~om ustavom i jogo zakonami `il i bul novinar, i dobre znam o ~im be{eduwm. An< o nw{kaj{im Ustavu nwt velqo krasnogo povesc, ked bi {e moglo napisac lwp{i, potrimal bim i toto probovanw, alw obstavini taki `e an< toti co buli na vlasci 2006, an< nw{kaj{i, an< toti medzi n<ma, nw sposobni napisac go lwp{e.

RS

Yk sce osobnw do`ili yrn> “Jo}urt 2.0” mitin} u Novim Sadze? – Nwt co in{e povesc, lwm `e {e pod<< zoz 1988. i 1989. nw{ka povtorxx yk farsa. Deklarativno, nw{ka {e i toti co or}anizovali mitin} zakladax za Vojvodinu. Scu menyc pokra<nsku vlasc, htora n<bi nw ma le}itimitet, a isto~a{nw lokalnu koalicix u Novim Sadze zlo`eli z tima istima co ih kus skorej obvinqovali `e, n<bi, kupovali glasa~oh... a su|nosc `e kompetenci< AP Vojvodini natelqo skoromni, `e gra`danw zapravo nw max hasnu, bez oglydu hto na vlasci.

RS

velqo materiylu potracene, zn<|ene abo pod<< an< nw zn<mani ked {e slu~ovali. Skoro polovka dokumentaci< RTV pred 2000. rokom zn<|ena, an< {l<du z nwj nw ostalo posle bombardovany. Toto co wst, z velqkej ~asci nwu{orene, vel< pantl<ki nw ozna~eni, scerani... nw pre cenzuru, alw preto `e {e {porovalo i znova zn<malo prej} starih zapisoh. Velqka ~asc istori< RTV viscerana, nw lwm informativni, alw i kulturni, dramski program, dragopisi, reporta`i, {icko toto bez ~ogo ozbilqni yvni servis nw mo` an< zadumac... Yk {e Vam vec uda pripovedku podkripic zoz sliku? – Co nwt u Novim Sadze, uglavnim dostavame zoz Beo}radu, dosc materiylu sciglo zoz HRT, dakus zoz Studiy B. Prepatric i selektovac materiyl velqka robota htora vimaga dn< i dn< u arhivoh, bo u dokumentarnim filme sama pripovedka bez efektnej sliki i zn<mka i co vecej `ridlovih {vedo~enqoh z tedi{nqogo ~asu nw vredzi n<~. Preto ked zn<mki nwt, mesto ilustraci< hasnuwme i “Politiku”, “Borbu”, novosadski “Dnevnik”, “NIN”, “Vreme”...

RS

Nau~eli zme daco z tih dokumentarnih seriyloh, ~i ih do`ivxwme lwm yk TV rozvagu. Pitam {e, pone`e nw{ka na vlasci demokratski vibrani {e}erti htori povihodzeli spod {inwla akteroh tih seriyloh? – Nw dumam, an< som nw taki ambiciozni `e bim verel `e wdna tv emisiy mo`e tak vpl<vovac na yvnosc. To zdogadn<k na toto co {e nam slu~ovalo, hto sce vicagnuc zaklx~enw, von go v{el<yk vicagnw. Na yvnosc nw{ka vek{i vpl<v max ri`ni riyliti emisi<, rozvaga, kvazi-kultura, `ovta presa i tabloidi, yk co max moc ozbilqni, analiti~ni medi<. Najva`nwj{e mi `e seriyli dobre priyti, a meranw patrenosci ukazuw `e ih provadzi krasne ~islo patra~oh.

RS

Patra~ mu{i oba~ic `e, go~ su kompetentni u~a{n>ki i {vedkove pod>joh 90-ih, Va{o sobe{edn>ki u seriylu uglavnim osobi zoz vojvodynskih prostoroh. – Seriyl {e emituw na RTV ta mi normalno `e akcent budze na pod<joh htori {e dotikax najbar`ej tih prostoroh, a lxdze otadz najbar`ej znax co {e tu slu~ovalo. Medzitim, kedi }od mi trebal sobe{edn<k zoz Beo}radu, n<}da som nw mal problem privesc go pred kameru.

RS

Mogla Va{a }eneraciy dayk zoprec toto co {e nam slu~elo 90-ih, a ~ijo po{l>dki i nw{ka `iwme? – \iro dumam `e zme n<~ vecej od togo co zme porobeli, nw mogli zrobic. Per{e, nw mo` be{edovac o wdinstve, }eneraciy bula roz|ipena, wdni na wdnim, drugi na drugim boku, zbunwti, zlwknuti. Vel< po{li do ino`emstva, {ircom {veta, dawdni ohabeli profesix. Pripadam tej nwvelqkej }rupi htora me{acami 1991. roku prote-

RS

SALA[ U PAMYTKOH I PISNQOH Napisali sce dzepowdni z najkras{ih stihoh po ruski, zoz {koli okreme pametame toti o sala{oh. Kedi sce buli doma, u Keresture, na Seli|u? – Do Kerestura hodzim ~asto, a na Seli|u som bul vlon>, ykba~u raz. Bul som poopatrac poly, poobihodzic dze i|e `ivi sala{i. Nw{ka {icko in{ake, vecej nwt sala{a dze som rosnul, a toto yk daraz bulo, ostalo lwm u pametanx i u pisnqoh.

^om vipatra `e avtonomiy farsa? Ustavni sud, Statut, z roka na rok nacagovanw kolo bud`eta i famoznih sedem odsto... ^i to obdumani prowkt `e bizme postali siverna Serbiy, yk na meteorolo}ijnej pro}nozi? – Realnu avtonomix Vojvodina mala lwm od 1974. po 1988-89. rok. Zoz tim spominanim Milo{evi~ovim ustavom {icko toto utargnute, a tera{n< x an< pribl<`no nw obnovel. U serbskej politi~nej tradici< i|e zoz 19. viku prisutne namaganw zbudovac strogo centralizovanu der`avu, naj {icka vlasc budze na wdnim mesce, u rukoh wdnej parti<, a i|e lwp{e wdnogo ~loveka. Toto namaganw i nw{ka wden z osnovnih postulatoh serbskej politiki.

RS

KRATKA BIO]RAFIY MIHALA RAMA^A Mihal Rama~ istori~ar po fahu, novinar po opredzelwnx, poeta po ~uvstvu. Ti` prekladatelq, poli}lota, publicista, kolumnista, pripoveda~, lxbitelq prirodi. Yk novinar robel u “Ruskim slove” i u “Dnevniku”, pisal i u{orjoval lwm co nw {icki zna~nwj{i gra`danskoopredzelwni novini na tih prostoroh, yk co “Nwzavisni”, “Na{a borba”, “Vojvodina”, “Danas”. Robel yk {lwbodni novinar i dopisovatelq ino`emnih medijoh. Od 2009. roku w na Radio televizi> Vojvodini.

vek robi u novinarstve, nw mo`e {e izolovac i lwm prisc na robotu, odrobic svojo osem godzini i pojsc domu. Mu{i u~astvovac u `ivoce svowj zawdn<ci. Ked go nwt u kulturnim, dru`tvenim, lwbo w nw an}a`ovani u dawdnej drugej formi yvnogo `ivota, yk da mu ~itatelq veri `e von naisce uputeni i zainteresovani za svox nacionalnu zawdn<cu, okru`enw, za svoj valal.

Ostalo nw{ka i|e daco od “Vojvodini starej”, ~i lwm tak `iwme wdni kolo drugih i nw dzbame za su{eda? – Duh wdnogo prostoru nw mo` zn<|ic, bez oglydu co {e tu slu~ovalo i yki zla {e tadzi prekotulyli. Lxdze osta- Najlwg~ej{e slu`ic politiki, li lxdze bez oglydu na premenki vlascoh, der`avoh i bo vam vec nw potrebni an< talant, gran<coh, tak `e y za{ lwm ~uvstvuwm co{ka co bi bul do- an< znanw, lwm dzeka bri duh Vojvodini, co nam go tu Dunaj prino{i zoz Evropi. Draga zoz Serbi< do Evropi v{e vedla prez Vojvodinu i nwt politiki an< sili htora to mo`e zn<|ic. Wst tu coNw barz sce prisutni u ruskim yvnim `ivoce. {ka co nas trima za okremnih yk kulturnu, istorijnu, ta Prerosli sce x ~i Vas zawdn>ca nw sce? i civilizacijnu calosc. – An< wdno, an< druge. Kedi }od potrebne, y pomo`em i u~astvuwm. Alw nw lxbim {e drilyc do per{ih {oRobeli sce i u medijoh na vek{inskim yziku i u roh, bo {e to u mo<h rokoh u` naisce nw {ve~i. Prostor tih po ruski. Yk vi vidzice ulogu novinkoh na treba davac mladim. Ti`, nw estradni som ~lovek, nw ~uvmen{inskih yzikoh? stvuwm potrebu buc v{adzi i slikovac {e na ka`dej – Nw slu~ajno na{o predki i|e ked osnovali RNPD, ta- shadzki i shodze, okreme dze {e barz velqo be{eduw o tekoj sebe za cilq postaveli snovanw ruskih novinkoh. U` ori<, a nw teoreti~ar som, alw prakti~ni ~lovek. tedi ~uvstvovali `e novini potrebni, `e popri obrazovany i prosviti, an< bez novinoh z nas n<~ nw budze. I koNovinarske meno sce budovali u wdnopartijnej munisti~na vlasc prepoznala <h va`nosc, ~im dzela ucisistemi, u dzevedze{atih sce o~uvali inte}ritet. hli, po~ali vihodzic novini... V{e zme ih poru{ovali ^om {e novinarstvo po{pocelo prave u demokrasami, na{o intelektualci nw ~ekali z Beo}radu abo Novo- ti>? go Sadu `e bi to dahto porobel mesto n<h. – Politika v{e hasnuw medi< za svojo cil<. Na`alq, u naOgromna va`nosc ruskih medijoh za na{ kulturni i {im dru`tve ~lovek tuny roba – profesor, pisatelq, ta i nodru`tveni `ivot, bo, co bizme pametali zoz tih ~asoh, ked vinar. Lxdze mu{a `ic, i ked nw mo` in{ak, vec zarabyx bi nw ostalo zazna~ene na bokoh na{ih novinoh, bo to zoz slu`enqom politiki. A to i najlwg~ej{e, bo vam vec nw okrem nas samih n<hto drugi nw poprovadzi. Bez svo<h me- potrebni, an< talant, an< znanw, lwm dzeka. U hudobnej i zaodijoh, u wdnej }eneraci< bi nas asimilaciy prel<}la i |e- statej der`avi ~e`ko ostac ~lovek i profesionalwc. zli bizme. Slovo mudrosci za konwc, nasampredz mladim koPer{u }eneracix na{ih novinaroh najbar`ej le}om. ^om nw{ka vredzi buc novinar? ozna~el entuziyzem. Va{u, {trednx }eneracix – Mnw osobnw tota robota ka`di dzenq bula inteprervali dzevedze{ati. ^i novinar ma pravo resantna, i ked som mal 25 roki, a i nw{ka w. I|e n<}da som ostac lwm u ramikoh svowj profesi>, ~i mu{i buc an}a- nw pri{ol na robotu z pitanqom `e co nw{ka budzem ro`ovani i u drugih oblascoh yvnogo `ivota ruskej bic, v{e lwm z namiru `e dok porobim co som planoval, zawdn>ci? rozpo~nwm i|e daco. N<}da mi nw bulo dopito, abo da som – To individualne opredzelwnw, od osobi do osobi, alw na robotu pri{ol `e, nia, nw{ka {e budzem pripatrac mnw v{e bulo cesno lwm na wdnim polx. Proboval som ro- prez oblak... I. Sabado{ bic i ocenqovac {e u vecej oblascoh. Trimam `e ked ~loFoto V. Vuy~i~

RS

RS

RS

RS

RS

RS


3. YNUAR 2014.

KULTURA I PROSVITA

U ZAVODZE ZA KULTURU VOJVODYNSKIH RUSNACOH U NOVIM SADZE

^ARIVNI KALEIDOSKOP U Zavodze za kulturu vojvodynskih Rusnacoh u Novim Sadze, 17. decembra, otrimana promociy kapitalnogo vidany “^ervene pup~e 1969–2012”, htore vi{lo na xvilej, 45-ro~n<cu yk {e u Ruskim Keresture, pod ~as “Ru`ovogo” {veta, otrimuw dzecinski festival “^ervene pup~e” i promovuw novu muzi~nu tvor~osc za dzeci. Spred wdnogo z vidavatelqoh prisutnih privital direktor Zavodu za kulturu vojvodynskih Rusnacoh Ser}ej Tama{, a o kn<`ki be{edovali redaktor vidany Dxra Latyk i fahovi sotrudn<k Irina Oleyr. Yk vizna~el Latyk, u kn<`ki zazna~eni 459 kompozici< za dzeci kompono-

d<la, bo nw predstavy vibor, alw skoro {icki novi kompozici<, vivedzeni na manifestaci< “^ervene pup~e” u periodze od 1969. roku po 2012. rok. Na`alq, za 12 vivedzeni kompozici< noti {e zatraceli, ta u uvodnim tekstu ostali zazna~eni lwm <h naslovi i avtore muziki i tekstoh – gvarel, medzi in{im, Latyk. Irina Oleyr gvarela `e to bula dlugotirvaca i obsy`na robota, `e do togo vidany ulo`eni velqki trud, bo za 45 roki velqo togo i nw za~uvane, okreme per{i roki “^ervenogo pup~a”, ked to robene na amaterskej osnovi. U roboti na zazberovanx materiylu pomogli Muzi~na redakciy Radio Novogo Sadu, Studio “Plan~ak” zoz Ruskogo Kerestura, yk i powdinci. – Pred nami nw{ka kapitalne vidanw, mame rezultat z htorim {e mo`eme ce{ic, bo toti co znax yk pisac noti na kompxteru, kelqo to vimaga scerpeny i trudu, znax `e to yk vi{ivanw. Tota kn<`ka budze va`na za robotu u {koloh i pred{kolskih ustanovoh, yk i u kulturnoumetn<ckih dru`tvoh. U muzi~nej {koli u Ruskim Keresture godno zamen<c etidu zoz U Zavodze predstavene kapitalne vidanw na{u kompozicix za dzecinskej muzi~nej tvor~osci “^ervene pup~e 1969–2012” dzeci, a tota kn<`ka po vani za 45 roki, a per{i upe~atki o svo<m zmistu bogata, yk ~arivni kaleidokn<`ki `e w zrobena na evropskim urovnx skop – gvarela Oleyrova i podzekovala i – to naisce bogati skarb htori zohabyme predhodnim direktorom Zavodu – Mirobuducim pokolwnqom. Popri Zavodu, vida- slavovi Keve`dijovi i Ynkovi Bu~kovi, vatelq kn<`ki i Dom kulturi Ruski Kere- kotri ti` potrimovali tot prowkt, yk i stur, a vidanw potrimal i Pokra<nski se- nw{kaj{omu direktorovi Tama{ovi, u kretariyt za kulturu i yvne informovanw ~i<m mandatu prowkt vitvoreni. Vladi Vojvodini. Na realizaci< tej kn<`ki robene timski. – Tota kn<`ka vi{la yk treci tom i oprez Lidiy Pa{o bula lektor i korektor notdrugogo tomu novih kompozicijoh u zabav- nogo materiylu. Muzi~ni materiyl prinim duhu, htori u` pririhtani do druku, rihtala }rupa u sostave: Xliyn Rama~ ^apone`e togo roku “^ervene pup~e” ozna~e- mo, Miron Siv~, Lidiy Pa{o, a koordinalo i svoj xvilej, 45-ro~n<cu od snovany. torka }rupi bula Irina Olear. Redaktor Tota kn<`ka barz va`na, bo Rusnaci do te- vidany i avtor uvodnogo i provadzacih raz mali lwm dva obyveni kn<`ki z dzecin- tekstoh bul Dxra Latyk. Recenzent vidany skej muzi~nej tvor~osci – “Mali solovej” bula Lidiy Pa{o, a za vidavately podpii “^erveni pup~a”. Kn<`ka “^ervene pup~e sani mr Ser}ej Tama{ i Joakim Rac. 1969–2012” no{i prikmetu kapitalnogo O. P-S.

7

KRA^UNSKI KONCERT U RUSKIM KERESTURE

HVILQKI HTORI OGRALI [ERCA U polnej Velqkej sali Doma kulturi u Ruskim Keresture, 25. decembra, otrimani tradicijni Kra~unski koncert zoz kotrim parohiynw zoz svo<ma goscami preslaveli najradosnwj{e hristiynske {veto. Na koncertu bul prisutni i preosvy|eni vladika kir Georgij D`ud`ar kotri povin~oval {veto, po`adal {ickim duhovnej radosci i mira u naihodzacim roku, a publiki `e bi u`ivala u na{ih gl<bokih kolydoh z kotrima Novosadski Hor “Garmoniy” doma{n>m podaroval kolydi preslavxwme narodzenogo na latinskim, ukra>nskim, ruskim i an}lijskim yziku Isusa Hrista. Okrem Hrista, radosnu pod<x pavladiki na koncertu stirom ogla{eli angeli. buli prisutni i paroh Narodzenomu spasitelqovi keresturski o. Mihaj{e z dalwka pri{li polo Malacko, predsidaklon<c trome carove, a }rutelq Nacionalnogo sopa {piva~oh {icko provitu Rusnacoh Slavko vadzela zoz kolydami. MaRac, narodna poslan<ca li }lumci zoz ruhom i kratOlena Papu}a, ta predkima diylo}ami u kra{nw stavitelw valalskih obdumanih prigodnih koinstitucijoh i or}astimoh publiki podarovanizacijoh, monahin< i li hvilqki zdogadovany na vel< gosci. totu velqku pod<x u istori< Zoz na{ima tradilxdskogo rodu. cijnima kolydami A potim, yk vislovel {erca publiki ograli Vladika kir Georgij D`ud`ar povin~oval konferansiw, – Kra~un, to doma{n< Mi{ani hor {veto Ro`destva Hristovogo ~as radosci i darovany. Totu ~asc koncertu daruwme na{im goscom – Horu “Garmoniy” Grekokatol<ckej parohi< svytih apostoloh Petra i Pavla i Ruskogo kulturno centru zoz Novogo Sadu”. @e zme wdni drugim naisce dar potverdzeli gosci z Novogo Sadu, bo voni doma{n<m podarovani ~as zbogaceli z naisce udatnim vivodzenqom vecej kolydoh, po latinski, potim na{ih tradicijnih po Doma{n> Mi{ani hor Doma kulturi i Katedralnej cerkvi ukra<nski i ruski, i na koncu popularnih kra~unskih {piper{iraz zoz diri}entom Mirkom Pre}unom vankoh na an}lijskim yziku. Zoz horom diri}ovala Suzana ]ros MarDoma kulturi i Katedralnej cerkvi sv. kovi~, a na klaviyturoh go provadzela Sneoca Mikolay na ~olw z diri}entom mr Mir`ana ]alovi~. Keresturskej publiki kratkom Pre}unom, a potim i @enska i Mi{ako predstavena i kratka osobna karto~ka na `ridlova }rupa pod rukovodstvom i novosadskogo horu. provadzenqom na garmoniki Xlina Rama~a Or}anizator Kra~unskogo koncertu bul ^amu. Dom kulturi u Ruskim Keresture, a proScenski prikaz “Ro`destvo” vivedli gramu pririhtali: diri}ent – ma}ister vironau~ni {kolyre ri`nih }eneracijoh Mirko Pre}un, muzi~ni rukovoditelq htori pririhtali {estri Slu`ebn<ci Xliyn Rama~ ^amo, ~esni {estri SluNDM. Po~inaxci od Blagovi|eny, prej} `ebn<ci i or}anizator Mihajlo Bodynec, a poznatogo popisu i pod<< ro`destva Isusa voditelq bul Andrej Oros. M. Afi~

U [IDZE LITERATURNI VE^AR PO[VECENI VLADIMIROVI BESERMINQOVI I VLADIMIROVI KO^I[OVI

SLOVO ZA [ICKI ^ASI U Ruskim dome u [idze pre{lej soboti, 21. decembra, otrimane literaturne stretnuce po{vecene tvor~osci profesora Vladimira Beserminy z Ruskogo Kerestura, po pohodzenx zoz [idu i Vladimira Ko~i{a z Novogo Sadu. Vladimir Ko~i{ gvarel `e od profesora Beserminy u~el yk vojsc do {veta literaturi, a z tej nagodi predstavel svox dzevytu kn<`ku u vidanx “Ruskogo slova” – “Lydova trava” u htorej 15 ciklusi po {ejsc pisn< i vibor pisnqoh zoz skorej{ih ~asoh. Ko~i{ nadihnuto pre~ital dzepowdni tvori, a ti` be{edoval i o tvoroh profesora Beserminy dze pisal recenzi<. Predstaveni kn<`ki “Rozgvarki samim zoz sobu” htora yk gvarene, putovanw prez `ivot i ~as, odnosno profesorova bio}rafiy, a na naslovnim boku profesorov portret htori zrobel jogo {kolyr ]imnazi<. I sam profesor Besermin< vizna~el `e “slovo” to daco co isnuw nwprerivno prez {icok ~as i nw mo` go zn<|ic, go~ prez istorix bulo i takih diktatoroh co toto probovali

zrobic. Predstavena i jogo kn<`ka “Kritiki, recenzi<, oglydi”. Profesor Besermin< gvarel `e {e v{e dobre skladal zoz {kolyrami i dal priklad yk jogo buv{i {kolyr zarobel dawden dinar~ok htori mu bul barz potrebni. Von uno{el do kompxtera teksti profesorovej kn<`ki. Ti` predstavena i jogo kn<`ka “Zoz pisnx povedzene” htora drukovana u U`gorodze i ka`da pisny no{i odredzeni datum kedi w vitvorena. Profesor Besermin< {e zdogadnul dakedi{nwj Ruskej {koli dze i von bul aktivni, pisatelqoh zoz [idu, a ti` i yk gvarel “jogo krayna” u~itely Mihajla Kova~a htori, yk i von, `il u Doln<m {ore yk [idynw navolux Ul<cu Savi [umanovi~a. Profesor Besermin< i nadalwj tvori i nwodluga z druku ma visc kn<`ka poezi< “Slovo Boyna dvokrayna” dze zlu~eni i Karpati i Fru{ka gora. Na literaturnim stretnucu {e predstavel i poeta Dxrica Edelinski zoz [idu, ~len Literaturnogo klu-

Otrimane literaturne stretnuce u [idze

ba “Bla}oy Ystrebi~” htori po ruski pre~ital pisn< “Rusnak som” i “Ti i y”, a po serbski pisnx “Angel”. Stretnuce z pisnx zbogacela Mlad{a {pivacka }rupa KPD “Dxra Ki{”, htora od{pivala pisn< “Ve`n< zajdu”, “Yvor, yvor” i “[alwna y bula”. Moderator ve~ara bul profesor Zdenko Lazor. Vl. D>.


DUHOVNI @IVOT

8

3. YNUAR 2014.

[VETO MIKOLAY PO NA[IH MESTOH

RO@DESTVO HRISTOVO KRA^UN U RUSKIM KERESTURE [ID

OBRADOVALI [E 45 DZECI

Z vladikom kir Georgijom slu`eli dzevecme svy|en>ki z na{ih parohijoh

Na Mikolay, 19. decembra pred ve~arom, do cerkvi Preobra`eny Gospodnqogo u [idze, pozberali {e dzeci zoz svo<ma najbl<z{ima privitac dobrod<y, a `e bi von bul dobre rozpolo`eni, ostarali {e vironau~ni dzeci htori {pivali, recitovali, tancovali i grali. [ickih privital paroh o. Mihajlo Re`ak, a dzecom podzelwni 45 pakeciki.

POSTANQME Y[ELQKA @E BIZME PRIYLI ISUSA

BIKI^

PRIVIT ZOZ PISNX Najmlad{i z Biki~u i Privinej Glavi pre{logo {tvartku ve~ar u cerkvi u Biki~u per{e z molitvu privitali svytogo Mikolay, a vec mu i {pivali. Za programu {e ostaral paroh o. Vladimir Edelinski Mikolka vwdno z vironau~nima dzecmi, a vec podzelwni pakeciki. Mikolaj u tej na{ej parohi< bul rozpolo`eni i podzelwl ka`domu dzecku po dva pakeciki. Okrem takvolanih “porydnih”, Mikolaj dzelwl i pakecik htori scignul z Evropi u akci< “Od dzecoh dzecom”. U Biki~u darunki dostali 34 dzeci.

nami Bog! [pivali zme u Vil<jovej noci i slaveli pod<x ked Isus Bog postal ~lovek. Tota pod<y Ro`destva, `e Isus pri nas, u nas, medzi nami – to najvek{a radosc togo {veta, a nwt vek{ej pod<< u istori< lxdskogo rodu. Mi postanqme y{elqka, otvorme svojo {erca `e bizme priyli Isusa narodzenogo. To poscignwme ked budzeme mac `ivu viru i |iru lxbov

i doma{n< svy|en<ki paroh o. Mihajlo Malacko i kapelanw o. Vladimir Medw{i i o. Igor Vovk. Arhiwrejsku litur}ix zoz {pivanqom vozvel<~al i doma{n< Mi{ani katedralni hor pod rukovodzenqom Lidi< Pa{o i Mirka Pre}una. Po Slu`bi Bo`ej, vironau~ni dzeci u cerkvi vivedli scenski prikaz “Ro`destvo” kotre z n<ma pririhtali {estri Slu`ebn<ci NDM. Na kra~unskih bogoslu`enqoh bulo velqo parohiynoh i goscoh, a na Vil<x, Keresturci u svo<h okvicenih domoh, zoz tradicijnu ve~eru, do~ekovali {piva~oh i vin~ova~oh yk doma{n<h tak i z drugih mestoh. Tri Slu`bi Bo`o Na kra~unskih bogoslu`enqoh bulo velqo buli i na drugi dzenq parohiynoh i goscoh Kra~una ked {e oznawdni }u drugim. Tedi po~uv- ~uw Sobor Bogorodici i sv. Jostvuwme kra~unsku radosc i mir sifa, a togo dny Slu`ba bula i Bo`i, kotri naj budze u na{ih u manastire Isusovih malih {ercoh, famelijoh, parohijoh, {estroh za star{ih parohiynoh u na{im narodze – vozkliknul dze bulo i mirovanw. Kra~unske preosvy|eni vladika kir Geor- mirovanw za {ickih parogij D`ud`ar u kra~unskej ar- hiynoh bulo na treci dzenq hiwrejskej Slu`bi Bo`ej u ka- Kra~una, ked okrem troh bula i tedralnim hrame sv. oca Miko- dzecinska Slu`ba na 11,30 godla u Ruskim Keresture, na per- zin htora bula barz na|ivena, a {i dzenq {veta Ro`destva Hri- togo dny {e Cerkva zdogaduuw i stovogo, 25. decembra. per{ogo hristiynskogo muZ vladikom slu`eli dzevecme ~en<ka sv. [tefana. svy|en<ki z na{ih parohijoh – [veto Ro`destva Hristovogo z Kocura o. Vladislav Rac, zoz keresturski parohiynw i <h go[idu o. Mihajlo Re`ak, z No- sci na per{i dzenq ozna~eli i z vogo Sadu o. Xliyn Rac, z Kuli tradicijnim Kra~unskim kono. Vitalij Lotocki, z Verbasu certom htori otrimani u Velqo. Aleksij Gudak, z Berkasova o. kej sali Doma kulturi. Vladimir Edelinski Mikolka M. Afi~

Z

BERKASOVO

VESELO U CERKVI Go~ u Berkasove parohiylna zawdn<ca nw ~islena, na {veto sv. oca Mikolay dzeci zoz rodi~ami, babami i d<dami pri{li do cerkvi svytogo arhangela Mihaila privitac svytitely vwdno zoz svo<m parohom o. Vladimirom Edelinskijom Mikolkom. Privitali go viro nau~ni dzeci z pisnx “O kto, kto”, a potim i recitovali i tak ukazali co nau~eli na godzinoh vironauki. Mikolaj bul zadovolqni co mu porihtali i yk go privitali, ta podzelwl darunki. U Berkasove 12 dzeci dostali ti` po dva pakeciki, bo togo roku i na Berkasov~anoh dumali dzeci z Evropi u akci< “Od dzecoh dzecom”. Vl. D>.

U NOVIM VERBA[E

NOVI SAD

UKAZALI @E I MIKOLAJ DAKEDI BUL MALI U polnej cerkvi u Novim Sadze, vnwdzelx, 22. decembra, dzeci do~ekali Mikolay u ve~ar{ej Slu`bi Bo`ej htoru slu`el paroh o. Xliyn Rac, apostol ~ital {kolyr Mihailo Pap, a prigodnu programu zoz dzecmi htori hodza na {kolsku i parohiylnu

SRIMSKA MITROVICA

VWDNO Z AMBASADOROM KANADI U Srimskej Mitrovici, vnwdzelx, 22. decembra, u cerkvi Vozneseniw Gospodnw, posle Slu`bi Bo`ej kotru slu`el paroh o. Vladislav Var}a, dzeci na ukra<nskim i ruskim yziku privitali Mikolay zoz pisnx i recitacix. Dzeci kotri u~a ruski yzik, Teodora i Irena Van~ik, Aleksandar Nu`di~, Milena Kosti~ i novi ~len Milica Stankovi~, recitovali pisn< Gavri<la Kostelqnika, Melani< Rimar i Gavri<la G. Nady. Dzeci kotri ukra<nski yzik {pivali svyto~ni pisn< po ukra<nski. Programu vodzela Mariy Lyhovi~ na troh yzikoh. Posle programi Mikolaj podzelwl pakeciki {ickim u~asn<kom i {ickim dzecom kotri buli u cerkvi. Programu provadzel i ambasador Kanadi Roman Va|uk zoz svox familix. M. A.

ZAWDN<CKA PROGRAMA U cerkvi Svytogo Vladimira u Novim Verba{e z nagodi {veta sv. oca Mikolay, na Slu`bi Bo`ej htoru slu`el o. Zinovij Vovk bulo velqo parohiynoh, a posle Slu`bi otrimana prigodna programa. Programu vivedli vironau~ni dzeci htorih porihtala {. Veronika, wdna zoz {estroh Slu`ben<coh z Manastira Za~aca Pre~istej D<vi Mari< i dzeci htori hodza na dramsku sekcix do KPD “Karpati”. Na koncu, Mikolaj dzecom podzelwl 28 pakeciki. Posle programi u cerkvi, u prostorijoh parohi< bula zakuska. G. P.

vironauku pririhtali {. Georgiy i virou~itelqka Melaniy Rimar. Kolo dze{ec {kolyre vivedli interesantnu pantomimu o Mikolajovi ked von bul dzeci, co pricaglo uvagu i star{ih i mlad{ih, htori pri{li napredok, bl<`ej }u ikonostasu, `e bi lwp{e vidzeli i ~uli programu obogacenu zoz scenskima i zvu~nima efektami. Na koncu, dzecom Mikolaj podzelwl 88 pakeciki. M. G. K.


DUHOVNI @IVOT

3. YNUAR 2014.

[VETO MIKOLAY PO NA[IH MESTOH

9 [VETO NEPORO^NE ZA^ATIW PRESVYTEJ BOGORODICI U KOCURE

U BEO]RADZE

PRIVIT ZOZ P I S N X I R E C I T A C I Y M I U cerkvi sv. Kirila i Metodiy, vnwdzelx u Beo}radze, posle Slu`bi Bo`ej na 17 godzin, htoru slu`el paroh o. Vladislav Var}a, Mikolaj, htori bul barz svyto~no oblw~eni, podzelwl 15 pakeciki. Dobrod<j po ukra<nski i po serbski po`adal dzecom `e bi buli dobri, a voni mu podzekovali zoz programu u htorej recitovali Mihailo Kahan i Boris Pitka, a Valentina Nyradi na garmoniki odgrala daskelqo pisn<. Na koncu bula zakuska. Za pakeciki {e ostarali parohiynw u Beo}radze. O. L. R.

[estri Slu`ebn>ci zoz kocurskogo manastira {e zavitovali

OBNOVELI OBITI

IND<Y

[VETO MIKOLAY U DXRDQOVE

SVYTO^NO U CERKVI

PODZELWNI 120 PAKECIKI

U Ind<< Mikolaj kolo poladny podzelwl dvacec pakeciki vnwdzelx, 22. decembra, posle Slu`bi Bo`ej na 10 godzin i posle molebena htori slu`el paroh o. Petro Dutka. Prigodnu programu Mikolajovi u cerkvi Uspeniy Presvytej Bogorodici otrimali dzeci htori fakultativno u~a ukra<nski yzik, yk i drugi dzeci virnih, htorih pririhtala <h profesorka ukra<nskogo yzika vwdno z wdnu parohiynku. M. G. K.

U Dxrdqove, pred {vetom sv. oca Mikolay, stredu, 18. decembra, Vseno~ne slu`el kapelan o. Mihail Holo{nyj, a o tim poznatim svytitelqovi i dobrod<jovi u polnej cerkvi dzecoh pou~el dekan ba~ki i paroh dxrdqovski o. Joakim Holo{nyj. Yk nam gvarela dipl. teolo} Nata{a Holo{nyj, dzeci, od beboh po osmu klasu, posle mirovany takoj dostavali pakecik i tak podzelwni 120 darunki, a o {ickih tih bezplatnih pakecikoh {e ostaral dxrdqovski Cerkovni odbor. M. G. K.

NOVE ORAHOVO

PISN< PODZEKOVNOSCI SVYTITELQOVI U Novim Orahove vnwdzelx, 22. decembra, paroh o. Vladislav Rac na 14 godzin slu`el Slu`bu Bo`u u cerkvi Hrista Odkupitely, a potim kolo 30 dzecom Mikolaj podzelwl pakeciki. Yk nam gvarel Mihajlo Edelinski, pred{kolski i {kolski dzeci svytitelqovi podzekovano recitovali i {pivali, a pririhtala ih u~itelqka htora otrimuw godzini fakultativnogo u~eny ruskogo yzika u O[ “^aki Lajo{” u Ba~ej Topol<. M. G. K.

U KULI

TRADICIJNA PROGRAM A [veto sv. Mikolay 19. decembra i u grekokatol<ckej parohi< sv. Josafata u Kuli, preslavene na bogoslu`enqoh, a tradicijno {e or}anizuw i prihod sv. Mikolay za najmlad{ih parohiynoh. Togo roku za pakeciki sv. Mikolay, kotri obezpe~eli rodi~i, {e priyveli a` 120 dzeci ri`nih vozrostoh. Na 16 godzin u cerkvi, dzeci i <h rodi~i do~ekali prihod sv. Mikolay, a prigodnu programu – dramsku sli~ku i {pivanki, pririhtali mlad{i vironau~ni dzeci zoz {estru Slu`ebn<cu Veron<ku. M. A.

U MANASTIRE NEPORO^NOGO ZA^ACA PRE^ISTEJ D<VI MARI< U NOVIM VERBA[E

[ESTRI SLU@EBN<CI PRESLAVELI KIRBAJ [estri Slu`ebn<ci z Manastira Za~aca Pre~istej D<vi Mari< u Verba{e, pre{lej nwdzel< preslaveli svoj Kirbaj. Svytu Litur}ix predvodzel paroh o. Vitalij Lotocki zoz Kuli, soslu`el o. Platon Salak, ti` zoz Kuli. Doma{n< paroh o. Zinovij Vovk spovedal parohiynoh, a na Slu`bi bul i diykon Mihajlo [anta. U kazan< o. Lotocki vizna~el `e ka`dogo dny, ka`dej godzini i ka`dej hvilqki Cerkva preslavy Svytu Macer, i nw isnuw an< wdna Slu`ba u na{ej cerkvi, an< wdna Svyta Tajna, an< Bogoslu`enw u htorim bizme nw zagadovali Pre~istu D<vu Marix. Na toto {veto, {estri Slu`ebn<ci u Slu`bi Bo`ej obnoveli svojo obiti, a u molitvi u~astvovali vel< parohiynw. Posle Litur}i< u prostorijoh Manastira bul svyto~ni poludzenok za doma{n<h U {veto~nosci u~astvovali vel> parohiynw i goscoh. G. P.

VO^I KRA^UNSKIM [VETOM

VIFLEWMSKI OGENQ U KOCURE

U KOCURE

DOBROD<J DUMAL NA [ICKIH Pre{lej stredi ve~ar, posle ve~urn<, kocurski dzeci u grekokatol<ckej cerkvi do~ekali Mikolay. U prigodnej programi, dzeci {pivali i recitovali dobrod<jovi, a von ih pohvalwl `e su dobri {kolyre i `e porydnw hodza do cerkvi. Dzecom podzelwni kolo 250 darunki, a Mikolaj ohabel darunki i dzecom z okremnima potrebami u Karitasu. Programu porihtali virou~itelqka Kseniy Besermin< i ~esna {estra Miha<la, a dzelwnw da-

DZECI DOBRI, ALW MAMI... Yk i ka`dogo roku, pred dzelwnqom darunkoh, Mikolaj apeloval na maceri i modlwl ih `e bi {e trimali {ora pri dzelwnx darunkoh, bo darunki wst za {icki dzeci i {icki dostanx. Medzitim, {ora bulo dok nw po~alo dzelwnw darunkoh, a vec mami napraveli nalogu, bo ozda ka`da scela `e bi wj dzecko medzi per{ima dostalo darunok.

U Kocure vnwdzelx preslavene {veto Neporo~ne za~atiw Presvytej Bogorodici, u narodze poznate yk Ani, htorogo okreme preslavxx {estri Slu`ebn<ci htori {e zavitovali slu`ic Presvytej Bogorodici. U manastire u Kocure, u ran{ej Slu`bi Bo`ej voni obnoveli svojo obiti, a u molitvi u~astvovali ~isleni parohiynw. U kazan< z tej nagodi, o. dr Ykov Kuli~ vizna~el zna~nosc monahinqoh za `ivot kocurskej parohi<, vin~oval im {veto i po`adal i|e velqo roki mona{eskogo slu`eny. S. D.

runkoh dobre or}anizovali odborn<ki starogo Cerkovnogo odboru. Iducogo dny, na {veto Mikolay, u {ickih Slu`boh Bo`ih bulo velqo virnih i u ka`dej Slu`bi bulo mirovanw. S. Dorokhazi

Vnwdzelx, 22. decembra, do Kocura scignul Viflewmski ogenq, {vetlo dobra i zlagodi, kotre do togo na{ogo mesta prinwsli predstavn<ki “Plastu”, Nacionalnej skautskej or}anizaci< Ukra<ni, na ~olw z wj vizna~nim aktivistom AnGosci z Ukra>ni prinwsli [vetlo dobra drijom Rebrii zlagodi do Kocura kom z U`gorodu. Viflewmski ogenq tradicijno, tot zavod tot simvoli~ni ogenq pred kra~unskima {vetami, obi- do Kocura scignul u ve~ar{ih hodzi {icki `emi Evropi i {ve- godzinoh, nw bulo nagodi or}anita, a togo roku ru{el z Bej~u, u zovac dayku prigodnu programu, Avstri<, i u` obi{ol skoro {ic- ta toto zohabene za iduci rok. Viflewmski ogenq scignul z Teki der`avi u kotrih {e Kra~un slavi po Grigoriynskim abo mi{varu, u Rumuni<, a dragu predlu`el do Slovackej, dze mu u Xliynskim kalendare. [vetlo dobra i zlagodi po Pry{ove doma{n< buli preddiyspori no{a aktivisti “Pla- stavn<ki tamtej{ogo “Plastu” i stu” z Ukra<ni i u` po drugi raz predstavn<ki Grekokatol<ckej i na|ivxx Serbix, alw pone`e na Pravoslavnej Cerkvi. M. M. C.


10

RUSKE U [VECE

3. YNUAR 2014.

СЛОВАЦКА

НА “МАКОВИЦКЕЙ СТРУНИ” НАСТУПЕЛИ ДЮРДЬОВЧАНЄ

У Бардейове отримана змагательна часц Фестивалу “Маковицка струна” – 41. Смотра народних писньох, док ютредзень у Прешове, у Театрe “Йонаш Заборски” отримана ревиялна часц Фестивалу. Як госци з иножемства того року були шпивач Марко Радишич и Тамбурови оркестер КУД “Тарас Шевченко” з Дюрдьова

ROK VIII

НА “ДРАВСКИХ ГАБОХ” И КУД РУСНАЦОХ ОСИЄК Делеґация зоз Сербиї у Бардейове

Вечарши финални концерт у Бардейове провадзели и предсидатель парламенту Прешовского самоуправного краю Петро Худїк, домашнї городоначалнїк Борис Ганущак, началнїца за културу Ева Арваи, делеґация Закарпатскей обласци України з Ужгороду, на чолє з началнїком за културу Юрийом Глебом, ґенерални конзул України у Прешове Олґа Бенч, делеґация Союзу Руснацох Українцох Сербиї, предсидатель Вивершного орґану Националного совиту Руснацох Йовґен Мудри, директор керестурскей Школи “Петро Кузмяк” Янко Хома, поднїматель з Дюрдьова Маринко Дудаш и други. После прешлорочного ювилейного фестивалу, того року участвовали вельо млади, алє барз квалитетни шпиваче, подмладзени жири, вибрани нови Орґанизацийни одбор, та можебуц и прето фестивал бул єден з найлєпших за остатнї роки. Шпивачох провадзел Оркестер народних инструментох Юлиюса Селчана, котри и дириґовал, а делеґация зоз Сербиї му подаровала кїжку нотних записох “Червена ружа 1962–2011”. Успишносци Фестивалу допринєсли и госци зоз Сербиї и України. На шицких трох концертох вельки аплаузи (и на отвореней сцени), та овациї од вельочислених патрачох после наступу достали Марко Радишич и млади тамбураше з Дюрдьова. Радишич и тамбураше ”а капела” одшпивали писню “Поме хлапци”, а потим и шпиванки “Черешенки”, “Пила би ше палєночка”, “Весели обиМарко Радишич и тамбураше КУД “Тарас Шевченко” чай”, “Грали, грали музиканти”, “Чия то заградна “Маковицкей струни” ка” и “Там на гори фиялочка”, а дзепоєдни прилапела и публика. Марка Радишича и тамбурашох за тот наступ присидатель Союзу Русинох-Українцох Словацкей, учашнїкох и госцох Фестивалу у шветочней сали городо- рихтал музични руководитель у КУД “Тарас Шевченначалнїка Бардейова, приял началнїк за културу Мар- ко” Михал Лїкар, а аматере “Шевченка” нє лєм же протин Хома. У делеґациї госцох були и предсидатель фесийно наступели на концертох, алє зоз своїм граньСоюзу Руснацох Українцох Сербиї Боґдан Виславски, ом, шпиваньом и справованьом, були иницияторе друЙоаким Грубеня спред Союзу и Ана Радишич, як женя з домашнїма младима шпивачами после наступредставнїца госцуюцих уметнїкох з иножемства, дзе пох. Под час госцованя у Словацкей, директор керестурвона “а капела” одшпивала писню “Бетяр дзивочка”. Фестивал “Маковицка струна” змагательного ха- скей Школи Янко Хома мал успишни розгварки з дирекрактеру за домашнїх шпивачох, котри були найлє- торами штреднїх школох у Бардейове и Перемишлю, у пши на реґионалних змаганьох. У Бардейове отри- Польскей, о починаню нових сотруднїцтвох школох. Одход членох КУД “Тарас Шевченко” на “Маковицку мани два концерти – змагательни и финални, на хторим преглашени и побиднїки, та у соло-шпива- струну” орґанизовал Союз Руснацох Українцох Сербиї, а ню победзела Доминика Шутякова, а у дуетох Ми- з материялну помоцу Националного совиту Руснацох. Й. Грубеня колай Демочко и Петро Лабаш.

Як у Интернет-новинох Академиї русинскей култури у Словацкей пише др Ана Плишкова, на Институту русинского язика и култури Прешовского универзитету акредитовани докторски ступень високошколских студийох русинского язика и литератури. Одлуку о акредитованю у октобру принєсла Акредитацийна комисия Словацкей Републики, а докторски студий почнє академского 2014/15. року. Докторска програма ма назву Славистика - русински язик и литература, а єй ґаранти професоре ПУ др Юлия Дудашова, др Едита Коминарецова и др Ана Плишкова. Докторски студиї годни студирац студенти зоз Словацкей и з иножемства. Ґу тей информациї треба додац и же нарок, 27. януара, будзе 19 роки як у Словацкей кодификовани русински язик. М. З.

^islo 12 (102)

ГОРВАТСКА

У Бардейове, хтори за остатнї три роки три раз преглашени за найкрасши город у Словацкей, пред мешацом, 30. новембра, отримана змагательна часц Фестивалу “Маковицка струна” – 41. Смотра народних писньох, док ютредзень у Прешове, у Театрe “Йонаш Заборски” отримана ревиялна часц Фестивалу, на хторей наступели реґионални побиднїки зоз Словацкей, алє и госци з иножемства. Як госци з иножемства того року були шпивач Марко Радишич и Тамбурови оркестер КУД “Тарас Шевченко” з Дюрдьова, та млади Олександар Попович и Петро Матїй (заслужни народни уметнїк України, нашим патрачом познати и як учашнїк ювилейней 50. “Червеней ружи”) з України. Фестивал официйно почал ище пияток, 29. новембра, кед предсидателя Орґанизацийного одбору Фестивалу, на чолє з Павлом Боґданом, котри и подпред-

ПОЧАТОК ДОКТОРСКИХ СТУДИЙОХ

DECEMBER 2013

У Осиєку 7. децембра, у ткв. “Шечеранским доме”, у орґанизациї КУД Руснацох Осиєк отримани 9. “Дравски габи” – манифестация на хторей участвую хори и шпивацки ґрупи Руснацох з цалей Горватскей. Того року на манифестациї означена и 30-рочнїца снованя КУД

КУД “Яким Ґовля” з Миклошевцох, хор КУД “Осиф Костелник” з Вуковару, КД Руснацох и Українцох з Винковцох, Дружтво Руснацох “Руснак” з Петровцох, Hлопска шпивацка ґрупа КУД “Яким Гарди” з Петровцох, та хор и тамбурови оркестер КУД

Аматере КУД Руснацох Осиєк

Руснацох Осиєк, а програма отримана з финансийну потримовку Совиту за национални меншини Републики Горватскей, Осиєцко-бараньскей жупаниї и Городу Осиєк. Манифестацию привитали домашне КУД и його предсидателька Агнетка Балатинац, котра источашнє и Представнїца Руснацох Осиєцко-бараньскей жупаниї. “Дравски габи” отворел подпредсидатель Совиту за национални меншини РГ Никола Мак, а медзи визначнима госцами були и член Совиту за национални мешини Звонко Костелник, висланїца жупана Осиєцко-бараньскей жупанiї Силва Вендлиґ, предсидателька Союзу Русинох и Українцох РГ Дубравка Рашлянин, парох парохиї Христа Царя о. Любомир Стурко, делеґация з Пишкуревцох, та представителє КУД. Пред значним числом патрачох наступели осем дружтва – КД Руснацох “Цвелферия” з Райового Села, @енска шпивацка ґрупа

Руснацох Осиєк. Госци були представителє Матици Словацкей з Осиєку. Трицецрочнїцу осиєцкого Дружтва возвелїчали и члени фолклорней секциї КУД “Осиф Костелник” з Вуковару, програму водзели Мануела Дудаш по руски и Иван Будимчич по горватски, а конферансу написали Агнетка Балатинац и Блаженка Будимчич. После урядовей часци програми за шицких орґанизована вечера и друженє з писню и танцом и таки медзисобни друженя и стретнуца барз значни за городски дружтва, окреме за патрачох, бо нє маю нагоду часто чуц руски шпиванки, а анї затанцовац руски танци. Асимилованє присутнєйше у городских штредкох, алє Руснаци у Осиєку ше цеша же и попри тим, та прицагуюцих других городских програмох, ту ище вше живе руске слово и руска шпиванка, же ше отримує нашу бешеду. А. Б.

ДАСКЕЛЬО ГОСЦОВАНЯ МИКЛОШЕВЧАНЬОХ Вочи крачунским и новорочниум шветом, КУД “Яким Ґовля” з Миклошевцох у децембру госцовало и у местох дзе уж єст менше число Руснацох – у Райовим Селу и Пишкуревцох. У Райовим Селу внєдзелю, 8. децембра, у Подручней ОШ отримали заєднїцку програму з домашнїм дружтвом “Цвелфериї”, а привитуюци госцох и домашнїх, предсидатель ”Цвелфериї” Звонко Грубеня подзековал Миклошевчаньом же малочисленим Руснацом у тим месце оможлївели програму на мацеринским язику. Члени подростку КУД з Миклошевцох виведли драмску сличку “На Вилїю”, хтору порихтали з руководительом Жельком Лїкаром, а потим рецитовали крачунски и писнї руских поетох. Дзивоцка шпивацка ґрупа одшпивала вецей коляди и народни шпиванки (на гармоники их провадзел Иван Лїкар), док дзецин-

вецей народни шпиванки, а после того було и заєднїцке друженє. Пред програму, госци з Миклошевцох нащивели обисце Грубеньовей фамелиї, котра у своїм дворе ушорела окремни простор як свойофайтови хижни музей, а у Райовим Селу нащивели и руску Церкву св. Йосафата. О тидзень, 14. децембра, як госци КУД “Зора”, Миклошевчанє участвовали на 5. Дзецинскей манифестациї “Свята Луция” у ПишкуревМиклошевчанє у Райовим Селу, у обисцу Грубеньових цох, дзе приказали руски ска фолклорна секция одтанцовали “За крачунски обичаї, а драмску сличку “На нашу Ганїчку”, у хореоґрафиї Желька Лї- вилїю” 16. децембра одбавели и у ценкара, з помоцу Славици Гайдук. У про- тралней Дзецинскей заградки у Вуковаре, грами участвовали и домашнї, понеже дзе єст и дзеци руского походзеня. тамбурови оркестер “Цвелфериї” одграл К. Лїкар


11

TRINASTI BOK

3. YNUAR 2014.

ИНТЕРВЮ З ДЇДОМ МРАЗОМ Мал Миколай зауваги же сце без тендера вибрани за рекламованє такого моцного бренда як ,,Кока-кола”? – Нє розумим о чим бешедуєш. Айд, так лєм за ,,Руске слово”, яка була цифра? Яки ци чежки гонорар понукли ,,кокаколаше”? – Хех, хех (нацагує ґалєр униформи своєй), нє, я би наисце нє о тим тераз... Кельо пиєце, видзим, нос вам червени як рогова з першого обераня? – Слухай ти, робим дзень до рока, цо ти себе думаш, тот час треба забиц даяк. Видзел бим тебе новинарчино! И брущок вам цошка нє мали, оталь по Небраску кед патриш з профила, цо єце? – Ирваси єм и допито цали рок! Нїч нє робим, длобем до кабловскей и опатрам ангелки на нету, як и кажде, га да! Могли бизме поцагнуц аналоґию зоз латентну гомосексуалносцу и твоїм уходзеньом до цудзих през комин? – Нє розумим, пребачце!? Бул ши дакеди член Союзу комунистох, чом червена фарба, гутор!? – А цо ти себе думаш же сом на красни очи достал тоту роботу? Но, нє дали ми ю прето же сом и бул, я познати як Дїдо Мраз, алє праве презвиско ми Кркобабич. Агей, таку роботу, таки нагоди як ,,Кока-кола”, агам, лєм у сказкох... Яй, га чи ви нє Палмов брат, коалицийни партнер Кркобабичов? – Гей, сам сом Палма, шицки власи и бради з фамелиї сом побрал, нє сплєтай глупосци! – Добре, свидоми ти же кед на слики ти, за тобу шицко биле, шнїговне, у руки ци фляша, на нєй пише ,,кока” же ти у ствари фиґура котру масонерия уруцела до медийного простору и обичайох лєм же би ше дзеци подсвидомо звиковали на трошенє кокаїну? – Добре, ти нє нормални? Зна ше же у бради скриваш! – Цо? Нолє дзеци поцагнїце го. – Нєєєє, дзеци, нєєє... Но, цо же нє даш кед там нєт нїч, ха, ха, ха! На тим месце ше интервю претагрнул пре технїчни причини. интервю вершел Аґамемнон Биялошов

И ИЯЛН Ї Д Е М МУЛТИ АНАТОМИ Ц И В НЕЙ РПА ТИ? ЯК НА З КОМПЛЕТ ЗА 5 МИНУ А ПРИКАКОГО ЄСТВ ии Парт и С д з Д и в Г ЛЮ цова йох а накру з дерби

бемб льк -влю уль ґ!

Число ушорел: Аґамемнон Биялошов

ROK HHHV

YNUAR 2014.

^islo 436

МАЛА ШКОЛА НОВИНАРСТВА

Вежбайце свою новинарску схопносц на нєживих стварох и животиньох.

Два райбачки: Добре, ище сом вам нє поставел питанє, а уж преврацаце з очми!? Дзирава вареха: Опитам ше вам дацо, алє уж видзим же приповедка нє будзе тримац воду. Буква (древо): Агей же абсурдне, гоч цо най поробиш у живоце кеди-теди закончиш як пняк? Радио приємнїк: Маш дакеди днї кед ше чувствуєш же ши єдноставно нє на правей фреквенциї з другима и лєм ци сущи, сущи и нє може престац. Або и кед ши на фреквенциї, та таке як кед би ци до глави поуходзели и допиваю? Септична дзира: Маш дакеди чувство же лєм лїґаш, лїґаш и лїґаш “цудзе” и тому нєт конца? Айд, помали, запаль себе циґар док бешедуєме.

Муров календар: Мал ши дакеди чувство же ци робота допита? Качка (на видиху у авионским пропелеру): Агей, же закончиц як нєдзельови полудзенок анї нє така траґедия? Цибзар на клїну: Маш дакеди чувство же дакому робиш о главу? Рухоми гайзл на Водова фесту: Мали сце дакеди чувство же ше над вами окончує мобинґ? Латочка на елеватору: Обаваш ше дакеди, кед дойдзеш по конєц, же ше вецей нїґда нє врациш горе? А яке було чувство кед ши першираз дошла по конєц и одаразу гопа долу, а назад,. Вау, ма буц страшне, приповедай ми о тим? Щипалька на паньващику: Маш дакеди чувство же нїґда нє будзеш ,,унапредзена”?

Рецепт котри источашнє и поука

ЯК ШЕ НЄ ПРАВИ ТУРШИЯ И ЦО НЇЯК НЄ КЛАСЦ 4.

1. Нє класц старого сушеда бициґлара; 2. Визу за Канаду, а нє добре анї мадярски пасош; 3. Оцово роботни шмати;

Фалат паперу на котрим сце дакому толковали принципи биквадратних єдначинох; п о у з у р ґ н ч е а и Депресивну поезию о чловечей и Руснаковей преходносци; г єд ованов а и дру и на да е пошл ас видзи и єдн па Чедомир Й оґ и филанм з Два фалати клїщох тиж нїяк нє класц; и б е ґ и в Треба ж ьце даяк най нтузиязмом т ведзце: Я педа Припаднїк . н е ) о а ” п з т зану. С им рушце зо ня странки. И тарту купели розлика, алє Шицко робиц з умитима руками, а добре и кед ше у процесу имитує гуркот сови страценей у децемт с а ”нє будзе о в у П о х . м и х е зоз р о е о ш ч ц ф у с берскей могли, бо шицки ми то покус. Ласло Толстолобик о к и и т з д б е а й ф тр на же вчасней Войводини ( ду, алє гайде райме и на ш ну роботню о о з д д троп зо шинского нар йде ше випен де, поробме є о шерца и гаа й ш н г е а а , Г н м и . ши. е е м м м а о їм и н с вор шей ду одзи ретн т а е т о н с м м и и к и ж м и й а и ук й ос йх , на мосц енима р особох. Гайде ику у дньове ї думанє о ґе шох, ц с о р п н ец й ви ри е преме а при п ваню ґе их това почито авме им мест с нє лєм же ш оїх найлєпш ожебуц и сам р а св йде нап е, велїм зоз в рилапице за ую зоз тим же ! Модлїм вас, е ц п н ц и и х з й ц д а и с б и а ц Ув ло друебу ак ф де ги т ж й о а е Г м ш дни ко ї. є є и и л бох, а уши, а даєдн БТ популац изме шедли х шора и миҐ д б о зродни ду до шорох Л це огради же аднїком моц аз лєм треба п й ер и щ е т р у р , п п п Е с . и ш м нсталообя) тори р у г є ( н дтим и адани х ч е е и р з г п д о и т ш ж у ри ра, кот камеру котр е и достанєш роятнєц и ц уключи езпечним мес о єства. Найв б ог еи вал на атомиї людск нґлованя. Ян Мез а н а п з у а д к о и т е р п йше з м

5.

6.

КОРАБЕЛЬ

Цо вшелїяк поробиц и спомнуц кед ше до амбасади Канади пойдзе модлїц емиґрацийну визу:

1. Стань до кута, зобуй єдну ципелу и ботошу, розшир пальци на лаби, розшир и руки, пальци, на нїх и констатуй ,,можем буц ваш фоґаш кед нє зосцеце визу дац. Пала, тото нїзше то за младих, а будзем цихши од правого, як най ме нєт!”; 2. Розбий ляд и мур у комуниkациї. Винь зоз торби пластични пиштоль и поведз: ,,Ал Каида, Ал Каида ма таки, лєм тот пластични, га! Розумице фазон, стари я дурак, га!”; 3. Инсистуй видзиц самого амбасадора и предлож му: ,,Пать, кед ми будзеш жирант за стан, вообще нє мушим до Канади”; 4. Опитай ше: ,,Поведзце ми модлїм, я мам и мадярски пасош, та годзен сом даяк за двох социялу зберац?”; 5. Похваль им ше: ,,Знаце, нє бул сом волани до анї єдней зоз тутейших войнох, алє сом сам пошол и до вчера сом оцицовал цо сом наґрабал, а тераз лєм єдно ми остава – Канада. Обецана жем”. П.С: После того можебуц вам будзе ище лєм требац помоц од адвоката. Кед ше йому поспиши вас послац прейґ ,,бари”, знайце же тот вредзел кажду пару. Кшиштоф Макарска

Я. Колбас


12

3. YNUAR 2014.

LXDZE, ROKI, @IVOT ЄЛЕНА ТАТИЧ, СУПЕРВИЗОР НА НАЙЛУКСУЗНЄЙШЕЙ ТУРИСТИЧНЕЙ ЛАДЇ

ОШМИХ, ЛЮБЕЗНОСЦ И ВИРА ДО СЕБЕ Є

лена на туристичних – Мойо жаЄдна з найвекших туристичних компанийох на швеце „Princess Cruises” ладьох роби од 2008. данє же бим у юнию того року представела найновшу и найсучаснє��шу туристичну ладю. року. Пред штирома роками на яр на ладю Британска принцеза Кейт єй дала мено „Royal Princess”, а посада оформена була єдна з келнерох у реприведла и од найлєпших и найискуснєйших роботнїкох компаниї. сторанох на ладьох компамоїх родичох. Медзи нїма и Єлена Татич зоз Коцура ниї „Princess Cruises”. Од Брат Деян и теди по нєшка ше вельо того пременєло. у каждей компаниї єст тих хтори провадза рам ше же би були задовольни. У исти його дзивка були мойо госци на ладї док – Случели ше велї позитивни пременки. роботу каждого роботнїка, и кед же вон час ше презнавам чи су алерґични на да- зме три днї були у Венециї. Мнє найважнєйше тото же сом напредова- вредни, одвичательни и хасновити за ком- цо, чи су на диєти, чи су веґетариянци... ла у служби, а то на заходзе єден з основ- панию, напредує у служби, а ту вец и пенє- Док бешедуєм з госцами, мушим буц люИЩЕ БУДЗЕМЕ НА ЛАДЇ них параметрох успишносци даєдней осо- жна стимулация. Даскельо раз сом прегла- безна з ошмихом на твари. Мото нашей би. Спочатку сом була келнер-початнїк, шена за найлєпшого роботнїка компаниї у компаниї же госц зоз ладї нє шме зисц На ладї мож добре заробиц, алє мож алє после каждого одробеного контракту мешацу, и так сом „доґурала” по менадже- нєзадовольни. добре и потрошиц, а цо ше дотика роЗ фотоґрафийох видно же на ладї панує сом напредовала. Як? Нє прейґ вязох, ку- ра ресторану. А вец, у маю того року, случездумованя о приходу дому и снованю прави мултинационализем. По Єленових фамелиї, нє гварим же о тим нє роздумовствох, або подплацованьох. На заходзе ло ше цошка цо ме окреме обрадовало. словох, найвецей єст Филипинцох, Индимуєме, алє дзе ше врациц? Чи до Даниєловей Сурдулици, чи до мойого йцох, Индонежанох и Тайландянох, алє и Була сом на списку ЧУДО ЛАДЯ Европянох. Наша компания купела – Вше вецей єст УкраїнЛадя „Royal Princess” длугша як 300 метери и ма 19 свою 17. ладю, найлуксузнє- цох и Румунох, а окрем мойповерхи. Може прияц 4 200 туристох и то у високей, луксузней класи. На ладї єст дискотеки, биоскопи, те- йшу и найсучаснєйшу тури- ого леґиня Даниєла, на ладї атер, концерти рок и озбильней музики, рижни клу- стичну ладю на швеце. Руко- ище даскельо особи зоз Серби, спортски терени, „теретани”, базени, сауни... Ту и водство компаниї одлучело биї. Госцох маме зоз цалого меґамаркети зоз асортиманом шветових артиклох, бу- же посаду и занятих за нову швета и уж знаме яки менладю оформя з найлєпших талитет хторих госцох. Чатики, специялизовани ресторани шветових кухньох. Цени таких путованьох за богату клиєнтелу барз роботнїкох компаниї, же би сто нас приємно нєсподзиприлаплїви. Наприклад, 10 днї путованя на ладї по вони зоз своїма схопносца- ваю Американци хтори зоЕвропи кошта 2 600 долари по особи, так же капаци- ми и искуством цо скорей хабяю шумни бакшиш – „розробели” нову ладю. Мо- приповеда Єлена. тети на ладї напредок розпредани. єй радосци нє було конца Єлена 5 роки у тей роботи кед сом и свойо мено вид- и гвари же єй ище вше нє дозела на списку занятих– садзела. Дньово ше роби 10гварела Єлена. 12 годзини, а шлєбодни час хаснує хто як сце. На ладї нєт цо нєт, и ище Госци зоз ладї нє шму Ладя така велька же Єлена ище нє сцигла обисц сом нє обишла шицки места зисц нєзадовольни шицки места за забаву за забаву, а кажди вечар зоз У юнию 2013. року, но- дружтвом виходзиме. Окрем того, на каКоцура? Мой фах – просвита, а кед ву ладю по старих моряц- ждим путованю даскельо днї ше застаносом чула же яки стан у нас и келї чеких обичайох, покресце- виме на даякей атрактивней локациї, та каю на роботу, думам же ище єден час ла британска принцеза теди зиходзиме з ладї порозпатрац интебудземе на ладї – гвари Татичова. Кейт и дала єй мено ресантносци. „Royal Princess”. Истого дня, ладя прияла перших Єлена и єй леґинь одпутовали на ФлориЛюбела бим на ладю туристох и рушела по ду. Пред нїма нови путованя, перше по привесц родичох шветових океанох и моКарибох, а после Нового року „Royal Prinрйох. Обишла сом велї краї, алє найкрасши cess” сцигує до Европи, плївац по Сканди– На ладї єст 5 главни наш Медитеран, односно Стредожемне навиї и Балтику. А на ладї будзе и наша ресторани, а я суперви- морйо. Кариби атрактивни, людзе спонта- Єлена, зоз виру до своїх схопносцох и зоз зор у єдним з нїх. Я бе- ни и опущени, алє там окрем прекрасней нєзаобиходним ошмихом. На ладї єст 1 350 занятих вєдно зоз посаду шедуєм з госцами и ста- природи, нєт цо видзиц. Силвестер Дорокхази

У ЗНАКУ 260-РОЧНЇЦИ ОБРАЗОВАНЯ РУСНАЦОХ У ВОЙВОДИНИ (36)

НЄТ КРАСШЕ А ОДВИЧАТЕЛЬНЄЙШЕ ЗАНЇМАНЄ Слободанка Настасич професорка сербского язика зоз Кули векшину свойого роботного вику препровадзела у школи „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре. Путовала на роботу 35 роки и за тоти роки прешла даскельо дзешатки тисячи километри. Робела и у Зомборе, у Оддзелєню Министерства просвити, a 2006. року ше врацела назад до Керестура, дзе остала по одход до пензиї 2012. року. Велїм керестурским школяром була облюбена професорка – Зоз драгоциним искуством у роботи зоз школярами, мой швецена шицким. Водзела их до театру и до ґалерийох, на роботни вик подполнєйши. Тот круг ше завар праве так як вилєти, гонєли вєдно бициґли по Керестуре, шпацирали треба – зоз школярами хтори уж дзеци моїх дакедишнїх шко- ше, славели родзени днї, а каждому школярови остатнєй лярох – гвари професорка Слободанка. – Робела сом и у шко- ґенерациї професорка виштрикала шал. ли у Кули, алє видзи ми ше же ме шиц– Було добре кед сом почувствовала ки драги, якош судьбоносно, водзели до же ше ми одлично преклопюю улоги Керестура. Аж у дзевец оддзелєньох сом оддзелєнского старшини и професора, и була класна, у даєдних, лєм рок. Шицки кед сом нашла миру за „бависка без гравони ми окремни, паметам их по добрим нїцох”. Научели зме же щесце у путоваи мило ми кед поведза „раз класна, заню, а нє лєм на цилю, же мало, у ствари навше класна!”. Алє, як нє визначиц вельо, же кажде може кельо може, и ґу першу ґенерацию прекладательного натому ище дакус вецей...” пряму, лєбо, цо повесц о нєвироятних – Чежко видвоїц цо ми було найшейсцох рокох зоз тогорочнима, окремкрасше у тей роботи. Чи то вельки уснима, винїмковима матурантами. Думам пихи школярох на змаганьох зоз сербже за кажди наставни предмет вше значского язика, числени явни годзини на добра атмосфера на годзини, як и хтори сом отримала, сотруднїцтво и елементи активней настави, у хторей потримовка у колективе, чи то прошколяре мотивовани субєкти, а нє обєквадзенє школярового одрастаня, доти воспитно-образовного процесу. Сцем зреваня, або числени путованя. Нє вериц же сом, у тим смислу, допринєсла шмем вихабиц, приятельске, а плодне же би ше школяре заинтересовано сотруднїцтво зоз родичами шицких уключовали до роботи на моїх годзинох, ґенерацийох, а окреме остатнєй. Тото и же сом порушовала їх нукашню мотисотруднїцтво обновйовало мою енерґвацию, цо, розуми ше, анї кус нє єдноию хтора уж була при концу. Розуми ставне – гвари Настасичова. ше, було и велї чежки ситуациї, заш Професорка зоз першу ґенерацию Велї школяре хторим профе сорка лєм то живот. Нє мож описац тото прекладательного напряму, Слободанка преподавала, гваря же им чувство кед вид зим сво їх бувших на концу школского 1978/79. року була наймилша професорка. Була пошколярох як задовольних родичох, (друга з лївого боку)

Професорка зоз свою остатню ґенерацию ґимназиї, руске оддзелєнє IV/1, школски 2012/13. рок

витворених людзох у вибраним занїманю. У роботи ме вше водзела любов ґу поволаню и дзецом, людзом вообще – гвари Настасичова хтора була и длугорочна селекторка на ме сних смотрох рецитаторох у кулскей општини. Свойо днї у пензиї препровадзує так же чита, нащивює подобово вистави, промоциї кнїжкох. Провадзи и спортски и културни збуваня на телевизиї, а интересує ю тота обласц у култури з хтору ше занїма єй дзивка у Норвежскей. Вихаснуєм стихи Де санки Максимович: „Потребне ми примирє медзи шерцом и памятками...” Потребне ми, наисце, и ноцна цихосц и ранша самота. Зоз велїма школярами ше стретам и дописуєм. Вельо часу пошвецуєм тим стретнуцом, з вельо любови их обдумуєм, а добре же ме мой супруг, бувши про свитни роботнїк, розуми и потримує у тим. Нє по стої красше, а анї одвичательнєйше занїманє. Закончела бим з писню „Вредзело пожиц” Дюри Папгаргая, чийо стихи сом одрецитовала по руски своїм школяром на розходзе. Видзело ше ми же тоти рими прешвечлївше дочарую мойо одпитованє. Зоз нїма сом шицким моїм школяром, колеґом, родичом, пренєсла праве тото цо я чувствуєм, думам и сцем повесц – гварела на концу Слободанка Настасич. Мая Зазуляк


SPORT

3. YNUAR 2014.

13

SPORTSKA FAMILIY – DXRA, MARIY, IVAN I MIHAIL DUDA[OVO

ATLETIKA I SPORT IM U ]ENOH Rezultati na velqkih {vetovih atletskih zmaganqoh htori poscignul na{ Mihail Duda{ u svowj disciplini dze{ecbox, {ickih nas ce{a. Nasampredz `e {e u na{ej malo~islenej zawdn<ci na{ol wden htori postal ~len der`avnej reprezentaci< i zmaga {e zoz ~islenima poznatima menami {vetovej atletiki yk co Bolt, Kipketer, Kiptanui i ~isleni drugi. Medzitim, va`ne nadpomnuc `e pred n<m dobri rezultati u sprinterskih disciplinoh na atletskih terenoh poscigoval i jogo brat Ivan, a i|e pred n<ma zamerkovani rezultati poscigovali i <h rodi~i – mac Mariy i ocec Dxra. – Pripadam }eneraci< htora svoj {lwbodni ~as najdze~nwj{e preprovadzovala na sportskih terenoh – gvarel Dxra. – Rukomet som po~al bavic u Keresture, u sedmej klasi osnovnej {koli. Tedi {icki zvonkanastavni aktivnosci buli oblapeni po sekcijoh. Rukometnu sekcix vodzel profesor Vladimir Besermin<. Tota {kolska ekipa bula barz dobra. U nwj bavel, go~ bul dakus star{i, Slavko D`ud`ar D`eko, von bul najlwp{i. No, {icki zme dobre baveli tak `e zme {e plasovali za Pokra<nske {kolske zmaganw. Z po~atku, yk ~len {kolskej ekipi som bul }olman. U {kolskej ekipi okrem Dxru i D`eka baveli: Vladimir Likov, Mihal D`uny, Zvonimir Bodnar, Ynko Regak, Mihal Bu~ko, Mihal D`uny (zoz osmej klasi), Slobodan Kosti~, Miron Medw{i, Lxbomir Sopka (zoz sedmej klasi) i Mihal D`uny ({esta klasa). To bula ekipa O[ “Petro Kuzmyk” zoz Ruskogo Kerestu-

VER[INSKI REZULTATI IVANA I MIHAILA Poscignuti rezultati Ivana i Mihaila Duda{a o~iglydno potverdzux >h prihilqnosc i velqku lxbov }u atletiki. Ivan (1983) po~al trenirac atletiku ked mal dze{ec roki i u` na po~atku kariwri bul uspi{ni tedi u pionirskej selekci>. Be`al sprinterski disciplini (100, 400, 100h4 i 400h4). Na per{enstvoh Vojvodini , Xgoslavi> i Serbi> i ^arnej Gori na otvorenih i zavartih terenoh osvowl velqo medal> . U pionirskej selekci> bul per{i u Xgoslavi> u disciplini be`anw na 300 meteri 1998. roku. Yk ~len xniorskej selekci> {teafeti 400h4 u Ankari 2009. roku osvowl bronzovu medalx... Bul ~len xniorskej reprezentaci> Xgoslavi> i ~len seniorskej reprezentaci> S i ^G. Jogo najlwp{i rezultat na 100 meteri bul 10,99 sekundi, a na 400 meteri 49,60 sekundi. Poznwj{e (2007. roku) bul ~len reprezentaci> Serbi> u americkim fodbalw. O Mihailovi zme vecej raz pisali, alw va`ne nadpomnuc `e w aktualni rekorder Serbi> u dze{ecbox i sedemobox. Der`avni rekord u spomnutih disciplinoh oborel 12 raz. Osvowl bronzovu madalx na Evropskim per{enstve u gali togo roku u ]etebor}u, a na [vetovim per{enstve u Moskvi zav`al 14 mesto u de{ecbox zoz novim nacionalnim rekordom. Svox lxbov }u atletiki od togo roku preno{i na dzeci u novosadskih ovodoh i u [kolici atletiki “Mihail Duda{”.

ra htora, yk pisane na sportskih bokoh, “napravela barz priwmne nwspodzivanw, pone`e {e plasovala na pokra<nske zmaganw u ramikoh zmagany Trecej sportskej olimpiydi {kolskej mlade`i Vojvodini”. Pred tim otrimane op{tinske zmaganw u ^ervinki na htorih pobedzeli {icki ekipi htori {e zmagali. Na zonskim zmaganx, htore otrimane u Adi, udalo {e im pobedzic ekipi zoz Savinogo Sela i doma{n<h zoz Adi i plasovac {e na zmaganw {kolskej olimpiydi. Supruga Mariy, narodzena Gornyk-Kuhar, ti` bula sportista. Bavela rukomet, i tak povesc {icki drugi sporti htori buli or}anizovani u {kolskih sekcijoh. – U fameli< zme skoro {icki buli uklx~eni do sportu. Moj ba~i bul atleti~ar, brat bavel stolni tenis, {estra {trelyla – gvarela Mariy. – U {koli bulo sportski sekci< do htorih zme {e dze~nw uklx~ovali preto `e nw bulo velqo viboru za rozvagu yk nw{ka. Z po~atku som bavela i rukomet, alw atletika prevagla. Po~ala som trenirac ked som mala dvanac roki. U AK “Rusin” tedi bul trener Vladimir Fa. Opredzelwla som {e za obegovanw na sto, dvasto i tristo meteri. Na sto meteri mi bul 13,6 sekundi. Na tristo meteri som mala rezultat 47,7 sekundi na Powdinw~nim per{enstve Vojvodini u Zrenyninu htore otrimane 1977. roku. U istej disciplini som na zmaganx u Senti zav`ala trece mesto. To buli dobri rezultati htori me kvalifikovali na [kolsku olimpiydu u Subotici 1978. roku, a u~astvovala som i na vel<h zmaganqoh u calej tedi{nwj Xgoslavi<. U tedi{nwj ekipi atleti~aroh AK “Rusin” buli: Mariy Nadqova, Vesna Homova, Lxbomir ]ovly, Senka Duda{ova, Xliyn Berek, Ykim Rac, Vesna Mudri, Slavka Vislavski. Na tabl<~ki od dze{ec mocnih kluboh, medzi htorima buli Vojvodina, Srem, Proleter, Spartak, Senta, Dinamo... AK “Rusin” bul u {tredku. Ked o poscignutim uspihu slovo, va`ne nadpomnuc `e ih i Dxra mal dosc. Epitet sportista roka Ruskogo Kerestura za 1986. rok, pripadla prave jomu. Prizna~uxci totu pod<x na

Mihail Duda{ na Olimpijskih baviskoh u Londonu 2012. roku

Mariy i Dxra Duda{ovo – sport va`na n>tka u >h fameli>

sportskih bokoh pisane: “jogo majstori< i }oli poznati {ickim lxbitelqom rukometu. Nw lwm pre{logo roku, alw u` 9–10 roki, kelqo w aktivni rukometa{. Ma {icko co kra{i dobrogo rukometa{a: visinu (1,90 centimetri), {melosc i borbenosc... Najmocnwj{e jogo oru`iw to skok-bice po kotrim go zapametali vel< }olmanw”. Vel< klubi go sceli na svo<m terenw, medzitim opredzelwl {e za RK “Rusin”. Po zmaganx daval skoro dze{ec }oli, a u sezoni 1985-86. na 38 zmaganqoh dal 320 }oli. – Alw, i y mam vyzi zoz atletiku – nadpomnul Dxra. – Ked som bul u vojsku, zmagal som {e na armijskim per{enstve u disciplini voycki pejcboj. To disciplina htora oblapyla obegovanw na 100 i 1 500 meteri, skok do dalwka, rucanw kul< i rucanw bombi. U atletskim pejcbox mesto bombi {e ruca koplw. Na tim zmaganx som bul drugi, a pobedzel me atleti~ar zoz beo}radskogo “Partizanu” htori ti` slu`el vojsko. Mal som lwm dva bodi menwj od nqogo. Tak zme do{li po fakt `e Ivan i Mihail predlu`eli sportsku familijnu dragu. Lwbo, dobre stratovali na kolyjoh po htorih i{li <h rodi~i. Dzekuxci dobromu oku i sportskomu instinktu per{e Ivana, a potim i Mihaila do atletiki uvedol <h nastavn<k Nedelqko Dqord<~. Ivan be`al na {tiristo meteri (52,71) i {tiristo zoz prepre~enymi 1,0016). To rezultati hori poscignul u konkurenci< mlad{ih xnioroh i tedi (1999. roku) bul medzi najlwp{ima u Xgoslavi<. Bul ~len reprezentaci<, a yk tedi, tak i nw{ka w u sportu. Pokus u atletiki i americkim fodbalu u or}anizaci<. Mihailovi dragu do atletiki prepravel brat Ivan tak `e odhodzel z n<m na trenin}i. Per{e zabegoval za n<m, a posle po~al i be`ac. Za 14–15 roki, kelqo pre{lo od tedi, {vedkove zme jogo pozarydovih rezultatoh na velqkih {vetovih zmaganqoh u atletiki, ta i na Olimpiydi o~ekuwme `e ih budze i|e, nasampredz `e na{l<dzel najzna~nwj{i predispozici< u fameli<. [icki drugi, obwktivni elementi toti uspihi mo`u Ivan Duda{ po~al trenirac lwm zvek{ac na radosc {ickih nas. A. Palan~anin atletiku ked mal dze{ec roki

PRED KOCURSKU ISKRU “VELQKE PORAWNW”

ISKRA NW MA EKIPU ZA VISOKI DOSYGI Go~ w{enqska ~asc per{enstva u {ickih fodbalskih li}oh zakon~ena, rukovodzaci kocurskej Iskri nw max kedi za odpo~ivok. Pravy plani – co zrobic `e bi {e vecej nw povtorela taka sezona yka bula tota htora zakon~ena. Wdna od opcijoh tota `e treba oznova an}a`ovac daskel>h bavy~oh zoz strani W{enqska ~asc per{enstva u Medziop{tinskej fodbalskej li}i Verbas–@abelq–Titelq ukazala `e velqo togo u kocurskej Iskri nw u porydku i rukovodzaci Kluba svidomi `e {e do yri mu{i daco porobic `e bi {e nw povtorela taka, na ganqbu, polusezona. Od sedemnac ekipoh Iskra pre`imuw na 10. mesce, co spod ambicijoh Kluba. Ked vlwce pre{logo roku konw~no zakon~eni zoblwkalqn< i ked {e u Kocure vitvorelo odli~ni usloviy za trenin}i i fodbalski zmagany, ambici< upravi Kluba, bavy~oh i calej kocurskej fodbalskej yvnosci buli `e bi {e Iskra uklx~ela do borbi za sam verh tabl<~ki i `e bi vitvorela plasman do vis{ogo ran}u zmagany. Kocurcom odvitovalo i togoro~ne pre{irenw li}i, bo bi {e na koncu per{enstva, a` pejc per{oplasovani ekipi mali presel<c do vis{ogo ran}u.

Medzitim `adany wdno, a realnosc, ukazalo {e, calkom in{aka – Iskra nw ma ekipu za vek{i dosygi od plasmanu u dolnwj ~asci tabl<~ki u najn<z{ej fodbalskej li}i. Istoriy Iskri ukazuw `e v{e ked kocurski fodbalski Klub zazna~oval uspihi i plasoval {e do vis{ih ran}oh zmaganqoh, u svo<h {oroh mal, daraz vecej, daraz menwj, i daskel<h kvalitetnih bavy~oh zoz strani. Medzitim, i popri uspihoh, u valalw v{e bulo i prigvarki `e bavy~e zoz strani nw potrebni, `e zaberax mesto kocurskim hlapcom htori bi isto tak dobre baveli yk i “dodqo{e”, a` bi {e i vecej zakladali bo

HTO TREBA @E BI [E GANQBEL PRE ^E@KI PORA@ENY? Na ostatn>h troh zmaganqoh htori Iskra katastrofalno stracela, }olman Kalini~ (htori nw zoz Kocura) i daskelqo iskusni bavy~e davali {icko od sebe i nervirali {e pre podle bavisko, nwzakladanw mlad{ih bavy~oh i na ostatku, pre pora`enw. Mlad{im bavy~om yk ked bi bulo {icko wdno, a` {e i {meyli na yki sposob Iskra dostala }oli. Posle zmagany, na ve~eri, Kalini~ i iskusni bavy~e {edzeli zarmuceni, nw bulo im an> do wdzeny, an> do pica, an> do be{edi, za rozliku od mlad{ih, htori sebe i za{pivali!

su Kocurci, lwm ked bi dostali nagodu bavic. Preto, alw i pre zmen{anw tro{koh, rukovodzaci Iskri pred dvoma sezonami odlu~eli `e {e Klub budze operac lwm na bavy~oh zoz valalu, zoz vin<mkami dvoh, troh bavy~oh zoz strani. Medzitim, posle togoro~nej w{enqskej sezoni, ukazalo {e `e tot pocag nw bul najlwp{i, a upravu najvecej bol< `e prave toti hlapci zoz valalu htorim data nagoda bavic, ukazali menwj scelosci, entuziyzmu i zakladany od bavy~oh zoz strani. Vek{ina Kocurcoh htori baveli za Iskru {vidko straceli dzeku za baviskom, v{e vecej po~ali hibic na trenin}oh i hasnovali ka`du nagodu kerovac bavenw, okreme odhod na goscovany. Pogar {e prelyl posle troh ostatn<h koloh tej w{en< u htorih Iskra do`ila tri katastrofalni pora`eny, na htorih Kocurci dostali 21 }ol, a dali lwm wden! Tracela Iskra u svowj istori< i skorej zoz visokima rezultatami, alw n<}da tri zmagany za {orom, i na`alq, tota }eneraciy Iskri ostanw zapametana po tim. Pri~ina tih pora`enqoh nw superiornosc procivn<koh alw viklx~no nwzakladanw vek{ini bavy~oh i <h indolentne odno{enw spram baviska, Kluba i valalu.

Ekipa FK “Iskra” zoz Kocura

Pre {icko toto, rukovodzaci Iskri nayveli “velqke porawnw” u Klubu. V{e vecej {e {tudira o tim `e {e zadzekuw bavy~om htori nw zaslu`eli no{ic Iskrov dres, a an}a`uw {e kvalitetnih bavy~oh zoz strani. U Klubu svidomi `e taki pocag budze bolyci, alw to wdine mo`l<ve ri{enw ked {e sce ru{ic napredok i ked {e sce, u doglydnim ~a{e, konkurovac za uhod do vis{ogo ran}u zmagany, bo u tim per{enstve prepu|eni {icki gajzibani. Co i yk budze i yk rukovodzaci Iskri ri{a totu krizu kvalitetu baviska i rezultatoh, vecej {e budze znac na Ro~nej skup{tini htora {e ma otrimac koncom ynuara iducogo roku. Uglavnim, vipatra `e “metla za velqke porawnw” porihtana. S. Dorokhazi


14

SPORT/INFORMATOR

RO^NA SKUP[TINA KARATE KLUBA “RUSIN”

DEYN DUDA[ I SARA PLAN^AK NAJUSPI[NWJ[I Pre{lej soboti, 21. decembra, otrimana Ro~na Skup{tina karate kluba “Rusin” na htorej za najuspi{nwj{ogo karatistu u 2013. roku vibrani Deyn Duda{, a za najperspektivnwj{u karatistkinx pregla{ena Sara Plan~ak. Voni buli u reprezentaci< Serbi< u svo<m vozrostu, na [vetovim KUP– u (Koha<) u Novim Sadze dze Deyn osvowl per{e mesto. U pre{lim 2013. roku Karate klub “Rusin” mala dvanac nastupi i to: 1. [vetovi KUP (Koha<) u Novim Sadze – 1 medaly 2. KUP Vojvodini u Verba{e – 8 medal< 3. KUP Serbi< u Rumi – 6 medal< 4. Per{enstvo Serbi< u Despotovcu – 4 medal< 5. Per{enstvo Vojvodini u Apatinu – 6 medal< 6. Internacionalni EMPI KUP u Subotici – 6 medal< 7. Open u Novim Sadze – 6 medal< 8. Open u ^a~ku – 2 medal< 9. Velqkonocni turnir u Ba~u – 18 medal< 10. “Zlatna pesc” u Od`aku – 14 medal< 11. Turnir NOKA^I u Novim Sadze – 4 medal< 12. Turnir Marko Peri{i~ u Kuli – 15 medal< Na urydovih zmaganqoh (per{enstvo, KUP, i [vetove per{enstvo) osvowli 26 medal< – zlatni 10, striblovo 8 i 21 bronzovu.

U 2013. roku vwdno osvowna 91 medal<. Per{iraz odkedi posto< Klub jogo ~leni nastupeli i na {vetovim zmaganx u Novim Sadze. Z oglydom `e nastupeli za reprezentacix Serbi<, obidvojo zmagatelw mali pejcdnqovi seminar u Verba{e. Deyn Duda{ na [vetovim KUP-u u~astvoval u konkurenci< 16 zmagatelqoh. Pobedzel {icki pejc borbi, ta zav`al per{e mesto. Sara Plan~ak bula u konkurenci< 15 zmagatelqoh i to star{ih od sebe, ta na`alq nw mala vek{i uspih. Prez calu zmagatelqnu sezonu Deyn osvowl 11 medal< i mal 33 pobidi, a Sara mal 13 medal< i 18 pobidi. Na Skup{tini KK “Rusin” yk gosci u~astvovali Nedelqko Mrka<~ i Sa{a Kne`evi~. Mrka<~ dalwkogo 1976. roku po~al robic zoz karatistami u Kuli. A 1977. roku re}istroval KK “Gajduk”, htori {e roka i zmagal u Per{ej karate li}i i bul velqo roki {ampion der`avi. Sotrudn<ctvo KK “Gajduk” i KK “Rusin” v{e bulo barz dobre. Na koncu Skup{tini nagla{ene `e u 2013. roku trenirali 34 ~leni. Trenere buli Mihajlo Oros, Veronika Xri~ i Stefan No}avica. Na shadzki okreme vizna~ena pomoc rodi~oh {ickih zmagatelqoh, najbar`ej kolo odhodu na zmagany, a najvecej {e an}a`ovali Plan~akovo i podpriwmstvo “Elektromonta`a”. V. Se}edi

Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu na osnovu ~lena 10. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04 i 36/09) obyvxw

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 24. decembra 2013. roku, napolnwl {e rok yk {e do vi~nosci preselwl na{ mili suprug, ocec, d>do i prad>do

Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 20. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04) obyvxw

Sciha i nwspodzivano sce nas ohabeli. ^as prehodzi, a nam i dalwj ~e`ko bez Vas i budzece nam hibic dok zme `ivi. Pamytku na Vas, u svo>h {ercoh ~uvax supruga Gelena, dzivki Senka, Melanka i Serafka zoz fameliymi i sin Mikolka Spo~ivajce u mire Bo`im! SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 4. ynuara 2014. roku napolny {e tri smutni roki yk zanav{e po{ol od nas moj barz lxbeni suprug i na{ mili ocec i d>do

MIHAL SABADO[ (1933–2011) z Novogo Sadu

Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku na osnovi ~lena 29. pasus 1. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<” ~islo 135/04 i 36/09), obyvxw

*DZE CO BUDZE*

NOVORO^NI AKUSTI^NI KONCERT “DEMI]OD”

RO^NI KRA^UNSKI KONCERT KUD “@ATVA”

Na piytok 27. decembra, Kocurska Rok }rupa “Demi}od” otrima u Kocure Novoro~ni akusti~ni koncert. Repertoar budze prilagodzeni lxbitelqom rok muziki od 4 po 104 roki. Koncert budze otrimani u Dome kulturi, po~nw na 21 godzin, a uhod 9,99 dinari.

Osmogo ynuara 2014. roku, KUD “@atva” zoz Kocura otrima svoj tradicij ni Ro~ ni kra ~un ski koncert na htorim ve`nx u~asc {icki sekci< Dru`tva. Kon cert {e otri ma u Dome kulturi, a po~nw na 19,30 godzin.

BUDZEME PATRIC NA TV VOJVODINA 2 TV MA]AZIN PO RUSKI Nwdzely, 29. december, na 20 godzin Oglydnuce na stan u polqoprivredi, na kulturni zbuvany u 2013. roku, oglydnuce na sport, z kulturnej programi pod nazvu “Maceri ruskin<”, prilog zoz Kra~unskogo koncetu zoz Ruskogo Kerestura, yk i drugi aktualnosci zoz na{ej zawdn<ci. Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu na osnovu ~lena 10. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04 i 36/09) obyvxw

OBVISCENW o prinw{enim ri{enx `e nw potrebne precenqovanw vpl>vu na `ivotni {tredok prowkta “Obwkt za reciklovanw vitro{enih toner kasetoh zoz laserskih {tampa~oh” No{itelq prowkta EPC d.o.o. Slavka Rodi~a 49, Srimska Kamen<ca, podnwsol tomu or}anu vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu zastatogo stanu na `ivotni {tredok prowkta “Obwkt za reciklovanw vitro{enih toner kasetoh zoz laserskih {tampa~oh”, u ul<ci Slavka Rodi~a 49, u Srimskej Kamen<ci, na katasterskej parceli ~islo 4162/8 K. O. Srimska Kamen<ca, Gorod Novi Sad. Posle zaprovadzenogo postupku, Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku dny 16. decembra 2013. roku prinwsla ri{enw ~islo VI-501-470/13, `e nw potrebne precenqovanw vpl<vu zastatogo stanu na `ivotni {tredok. Z cilqom obviscovany zainteresovanej yvnosci tekst ri{eny obyvxw {e u calosci: Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 10 pasus 4 i 6. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~s. 135/04 i 36/09) i ~lena 192 pasus 1 Zakona o ob|im upravnim postupku (“Slu`beni novini SRX” ~islo 33/97 i 31/01 i “Slu`beni gla{n<k RS” ~islo 30/10) i ~lena 11., 34. i 36. Odluki o Gorodskih upravoh Gorodu Novogo Sadu (“Slu`beni novini Gorodu Novogo Sadu”, ~islo 52/08, 55/09 i 11/10, 39/10 i 60/10), postupaxci po vimogi no{itely prowkta EPC d.o.o. Slavka Rodi~a 49, Srimska

OBVISCENW o podnw{enej vimogi za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl>vu na `ivotni {tredok prowkta No{itelq prowkta “TELENOR” d.o.o, Mlade`skih bri}adoh 90, Novi Beo}rad, podnwsol vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS Plo|a Mari< Trandafil” u ul<ci Plo|a Mari< Trandafil ~islo 14, u Novim Sadze na katasterskej parceli ~s. 9663, K.O. Novi Sad I, Gorod Novi Sad. Podatki i dokumentacix zoz vimogi no{itely prowkta mo` vidzic u prostorijoh Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu, Ul<ca Rumenacka 110, Novi Sad, robotni dn< od 10 do 15 godzin. [icki zainteresovani, u ~a{e 10 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dac svojo dumanw u pisanej formi na adresu Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu.

Kamen<ca, za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu zastatogo stanu na `ivotni {tredok prowkta – “Obwkt za reciklovanw vitro{enih toner kasetoh zoz laserskih {tampa~oh” prino{i

RI[ENW 1. Utverdzuw {e `e za “Obwkt za reciklovanw vitro{enih toner kasetoh zoz laserskih {tampa~oh”, u ul<ci Slavka Rodi~a 49, u Srimskej Kamen<ci, na katasterskej parceli ~islo 4162/8 K. O. Srimska Kamen<ca, Gorod Novi Sad nw potrebne precenqovanw vpl<vu zastatogo stanu na `ivotni {tredok. 2. No{itelq prowkta {e obovyzuw `e – prowkt viviedze u skladze zoz prilo`enu dokumentacix; – obezpe~i usloviy i zaprovadzi miri za zoperanw, zmen{anw i odklonqovanw ~kodl<vih vpl<voh na `ivotni {tredok na sposob htori opisani u Vimogi a okreme obezpe~i upravynw zoz odrutkami u sklazde zoz Zakonom o upravynx zoz odrutkami (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~islo 36/09 i 88/10) i drugima va`acima predpisanymi htori re}ulux totu oblasc.

OBGRUNTOVANW

No{itelq Prowkta EPC d.o.o. Slavka Rodi~a 49, Srimska Kamen<ca, podnwsol tomu or}anu vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu zastatogo stanu na `ivotni {tredok prowkta “Obwkt za reciklovanw vitro{enih toner kasetoh zoz laserskih {tampa~oh”, u ul<ci Slavka Rodi~a 49, u Srimskej Kamen<ci, na katasterskej parceli ~islo 4162/8 K. O. Srimska Kamen<ca, Gorod Novi Sad. U skladze zoz Zakonom o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, o podnw{enej vimogi obviscena yvnosc z

GELENA ^ORDA[ z Ruskogo Kerestura Pamytku na nx ~uvax dzivka Ol}ica zoz famelix z Kotoru, sin Dxra zoz dzecmi i sin Ivan Mamo, naj ce angeli ~uvax!

OSTATN< POZDRAV Dny 10. decembra 2013. roku prestalo durkac {erco na{ej milej nini i teti

GELENI ^ORDA[ z Ruskogo Kerestura Po{li sce sciha i nwspodzivano. Budzeme vas ~uvac u na{ih {ercoh. Brat Tomislav zoz famelix Spo~ivajce u mire Bo`im!

NA ZDOGADOVANW Dny 30. decembra 2011. roku po{ol do vi~nosci moj mili suprug

SVYTOSLAV-SYTKO NADQ (2011–2013) z Novogo Sadu

Pamytku na nqgo budu ~uvac supruga Slavica, dzivki Slavka i Tany, `ecove @ivko i Teodor i unuki Vlado, Du{an, I}or i Sara Vi~nay mu pamyt!

OGLA[UW yvni uvid studi> o procenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok No{itelq prowkta NIS a.d. Novi Sad, ul<ca Narodnogo fronta ~s. 12 zoz Novogo Sadu, podnwsol vimogu za davanw soglasnosci na studix o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok PROWKTA Rekontrukciy rezervoara i tehnolo}ijnih sistemoh htori namenwni za transport nafti u RNS, na kp. ~s. 2498/18 i 2555/14 K.O. Novi Sad. Podatki i dokumentacix zoz vimogi no{itely prowkta mo`u {e dostac na uvid robotnim dnqom od 10 g do 14 g u prostorijoh Pokra<nskogo sekretariyta za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, Bulevar Mihajla Pupina 16, Novi Sad (pri`emw, kancelariy ~s. 39), do 21. 01. 2014. roku. Pod ~as tirvany yvnogo uvida zainteresovana yvnosc mo`e u pismenej formi podnwsc zauvagi I dumany na vilo`enu studix o precenqovanx vpl<vu na adresu Sekretariytu. Yvna rozprava i prezentaciy, otrima {e 22. 01. 2014. roku u budinku Vladi AP Vojvodini (pri`emw, kancelariy ~s. 39) na 14 godzin.

OSTATN< POZDRAV Dny 10. decembra 2013. roku zanav{e nas zohabela i preselwla do vi~nosci na{a mila mac i baba

SOFRON FEJSA (1945–2012) z Kocura

OBVISCENW o podnw{enej vimogi za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl>vu zastatogo stanu na `ivotni {tredok prowkta No{itelq prowkta “TELENOR” d.o.o, Mlade`skih bri}adoh 90, Novi Beo}rad, podnwsol vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu zastatogo stanu na `ivotni {tredok prowkta baznej stan<ci mobilnej telefoni< “Be}e~” na katasterskej parceli ~s. 666, K.O. Be}e~, Gorod Novi Sad. Podatki i dokumentacix zoz vimogi no{itely prowkta mo` vidzic u prostorijoh Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu, Ul<ca Rumenacka 110, Novi Sad, robotni dn< od 10 do 15 godzin. [icki zainteresovani, u ~a{e 10 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dac svojo dumanw u pisanej formi na adresu Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu.

3. YNUAR 2014.

ogla{ovanqom u sredstvoh yvnogo informovany i MZ “Srimska Kamen<ca”. U zoz zakonom predpisanim terminw nw doru~eni dumany zainteresovanih or}anoh, or}anizacijoh i yvnosci. Lokaciy i namena prowkta, u skladze zoz Informacix o lokaci< ~islo V-353-1038/13 od 14. novembra 2013. roku, htori vidala Gorodska uprava za urbanizem i kvartelqni roboti Gorodu Novogo Sadu. Prowkt predvidzuw ma}azionovanwi tretman vihasnovanih toner kasetoh za laserski {tampa~i. Tretman podrozumxw rozklapanw toner kasetoh zoz ru~nim alatom (aku alat za odkrucovanw lwbo {rafci}er). Produkcijni proces odviva {e u zavartim prostore . Pod ~as porydnej roboti nwt emisi< prahovej materi< do vozduhu (toner prah), voda {e u produkcijnim procesu nw hasnuw tak `e odrutnih tehnolo}ijnih vodoh nwt. Zoz prilo`enej dokumentaci<, utverdzene `e prowkt nw predstavy zna~nwj{ogo za}adzova~a `ivotnogo {tredku i `e zoz primwnqovanqom miroh za|iti `ivotnogo {tredku htori predvidzeni u Vimogi, budze obezpe~eni predpisani kvalitet `ivotnogo {tredku i `e nw potrebni virobok Studi<. Ked no{itelq prowkta postupi u skladze zoz uslovijom zoz utverdzenu to~ku 2. dispozitiva togo Ri{eny, u ceku redovnej roboti prowkta, nw zyvi {e ne}ativni efekti htori bi zna~nwj{e vpl<vovali na `ivotni {tredok. Na osnovi gore navedzenogo, ri{ene yk u dispozitive. Pouka o pravnim l<ku: Prociv togo ri{eny mo`e {e viyvic `alba Pokra<nskomu sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku u ~a{e 15 dn< od dny primany ri{eny, po tim or}anu. Zainteresovana yvnosc mo`e viyvic `albu prociv togo ri{eny u ~a{e 15 dn< od dny obyvjovany u sredstvoh yvnogo informovany, po tim or}anu.

Pamytki na nqgo ~uva supruga Melaniy Vi~nay mu pamyt! SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 1. ynuara 2014. roku napolneli {e tri roki yk nas zohabel na{ suprug, ocec, {vekor, d>do i prad>do

NA ZDOGADOVANW Dny 1. ynuara 2014. roku napolneli {e tri roki yk nas zanav{e zohabel na{ mili brat i ba~i

YKIM KOZAR (1942–2011) z Ruskogo Kerestura Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na nqgo ~uvax supruga Melaniy, sin Boris i dzivka Tatyna zoz fameliymi Spo~ivaj u mire Bo`im!

YKIM KOZAR (1942–2011) z Ruskogo Kerestura Pamytku na tvox lxbov vi~no ~uvax brat Mihal zoz suprugu Ksenix i dzecmi Mikolom i Vericu zoz fameliymi Spo~ivaj u mire Bo`im!

NA ZDOGADOVANW Dny 28. decembra 2013. roku napolnwli {e dzevec `alosni roki yk nas zanav{e zohabel na{ najmil{i

JOV]EN PAPU]A (1957–2004) z Ba~incoh Zoz velqku lxbovu i po~itovanqom vi~no budzeme pametac tvox milu podobu i dobrotu. Tvojo mac ]enka, supruga Gelenka i sinove Yroslav i I}or, {estra Martica zoz suprugom Vladimirom i dzecmi Anu i Andrejom Spo~ivaj u mire Bo`im i naj ce angeli ~uvax! NA ZDOGADOVANW U tim roku napolnwl {e 21 rok yk vecej nw z nami

VLADA ]UBA[ (1937–1992)

U tim roku napolnwl {e rok yk vecej nw z nami na{a mac

LEONA ]UBA[ (1942–2012)

Pamytku na rodi~oh budu ~uvac sinove Miroslav i Ykim Spo~ivajce u mire Bo`im!

NA ZDOGADOVANW Dny 31. decembra 2013. roku napolnwli {e dze{ec roki, `alosni i bolyci, yk nas zanav{e zohabel na{ mili

ZVONIMIR DOROKHAZI z Dxrdqova Zdogadovanw na tvox milu podobu, lxbov i ceplotu, zoz htoru {i vipolnqoval na{ dom, ostanw vi~no u na{ih {ercoh i dumkoh. Naj ce u cihosci vi~nogo mira provadzi na{a lxbov mocnwj{a od zabuca. O`alosceni dzivki May i Kseniy i supruga Dra}ica Spo~ivaj u mire Bo`im!


3. YNUAR 2014.

OSTATN< POZDRAV Na{ej and>

MARI< BRU]O[OVEJ (1931–2013) z Ruskogo Kerestura Od Leontina i Nati zoz dzecmi i >h fameliymi z Kanadi Spo~ivajce u mire Bo`im!

15

INFORMATOR OSTATN< POZDRAV Na{ej and>

MARI< BRU]O[OVEJ (1931–2013) z Ruskogo Kerestura Od Vladu i Mar~i zoz [vajcarskej zoz dzecmi i >h fameliymi Spo~ivajce u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 1. ynuara 2014. roku napolny {e {ejsc `alosni me{aci yk nas zanav{e zohabela na{a mila mac

MARIY NYRADI narodzena Vina> (1943–2013) z Ruskogo Kerestura

OSTATN< POZDRAV Dny 23. decembra 2013. roku preselwl {e do vi~nosci na{ mili suprug i ocec

OSTATN< POZDRAV Dny 17. decembra 2013. roku zanav{e prestalo durkac {erco na{ej maceri i babi

XLKA [EPINSKI narodzena Roman (1928–2013)

MIKOLA VISLAVSKI (1951–2013) z Ruskogo Kerestura Sciha i nwspodzivano ohabel {i nas u ~e`kej `alosci. Barz nam budze{ hibic, alw i dalwj budze{ `ic u na{ih {ercoh. Tvoy supruga Irinka i sinove Sa{a i Mirko Spo~ivaj u mire Bo`im!

OSTATN< POZDRAV Dny 23. decembra 2013. roku preselwl {e do vi~nosci na{ mili sin, brat i ba~i

Pamytku na milu nam pokojnu, na wj lxbov i dobrotu zanav{e budzeme ~uvac u na{ih {ercoh. O`aloscena dzivka Slavica i unuka Jovana Naj spo~iva u mire Bo`im! SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 28. decembra 2013. roku napolny {e {teracec dn> yk nastradala na{a mila

KSENIY JOST zoz Nwmeckej narodzena Nadq, u Ruskim Keresture (1952–2013)

MIKOLA VISLAVSKI (1951–2013) z Ruskogo Kerestura

Z lxbovu i po~itovanqom naviki budzeme ~uvac pamytku na nx u na{ih {ercoh. Dzivka Slavka zoz suprugom Ynkom Mari~ovo Spo~ivajce u mire Bo`im!

Podzekovni zme `e zme ce mali, za {icko co {i nam dal i dzelwl zoz nami. O`alosceni mac Mary, brat Ykim zoz suprugu Marix i >h dzeci Vesna zoz famelix, Vladimir i Miroslav Spo~ivaj u mire Bo`im!

Z lxbovu i po~itovanqom u {ercoh ce budu ~uvac suprug Paol, sinove Xlinko, Kristiyn i Niki zoz fameliymi, {estra Gelena i braca Xlin i Dxra zoz fameliymi Spo~ivaj u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 1. ynuara 2014. roku napolny {e {ejsc `alosni me{aci yk nas zanav{e zohabela na{a mila mac

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 1. ynuara 2014. roku napolny {e {teracec dn> yk nas zohabela na{a mila mac, baba i prababa

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 26. decembra 2013. roku napolnwl {e `alosni rok yk nas zanav{e zohabel na{ mili sin, brat i ba~i

MARIY NYRADI narodzena Vina> (1943–2013) z Ruskogo Kerestura

Z lxbovu i po~itovanqom naviki budzeme ~uvac pamytku na nx u na{ih {ercoh. Dzivka Natka zoz suprugom Velimirom Homovo Spo~ivajce u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 1. ynuara 2014. roku napolny {e {ejsc `alosni me{aci yk nas zanav{e zohabela na{a mila baba i prababa

MARIY NYRADI narodzena Vina> (1943–2013) z Ruskogo Kerestura Z lxbovu i po~itovanqom naviki budzeme ~uvac pamytku na nx u na{ih {ercoh. Unuka Sanela zoz suprugom @elqkom i praunuki Kristiyn i Valentina Plan~akovo Spo~ivajce u mire Bo`im! NA ZDOGADOVANW Dny 28. marca 2013. roku napolDny 21. decembra 2013. roku nanwli {e dva roki yk nas zohabepolnwli {e 20 roki yk nas zala na{a mac, baba i prababa nav{e zohabel ocec, d>do i prad>do

IRINA TIRKAJLA narodzena Mudri MIHAL TIRKAJLA (1928–2011) (1926–1993) z Ruskogo Kerestura Pamytku na n>h ~uvax sin Dxra, unuki Olenka i Tany zoz fameliymi Spo~ivajce u mire Bo`im! NA ZDOGADOVANW Dny 23. decembra 2013. roku naDny 26. decembra 2013. roku napolnwli {e 11 roki yk nas zapolnwli {e 24 roki yk nas zanavnav{e zohabela na{a mila mac, {e zohabel na{ mili ocec, d>do i baba i prababa prad>do

MELANIY PASTERNAK YNKO PASTERNAK (1928–2002) (1927–1989) z Ruskogo Kerestura Pamytku na >h lxbov i dobrotu ~uvax sin Ynko i dzivka Mariy zoz fameliymi Spo~ivajce u mire Bo`im!

AMALIY MEDW[I narodzena Papu}a (1925–2013) z Ruskogo Kerestura Z lxbovu pamytku na nx ~uvax dzivka Mariy zoz suprugom Du{kom, sin Ynko, unukove Dzvonko zoz suprugu Miru, Nenad zoz suprugu Kristinu, unukove Xlinko zoz suprugu Vitu i Kristiyn zoz suprugu Katle z Nwmeckej i praunuki Danilo, Teodora, Oliver, Atina, D`uliyna, Melina, Ynis, D`astin i @olina Spo~ivajce u mire Bo`im! SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 26. decembra 2013. roku napolnwl {e smutni rok yk nas zohabel na{ mili

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 26. decembra 2013. roku napolnwl {e smutni rok yk vecej nw z nami na{

DXRA KREN<CKI (1965–2012) z Ruskogo Kerestura Budzeme ce ~uvac u krasnih pamytkoh. O`alosceni andy Gan~a Var}ova zoz dzecmi Dzvonkom i Romkom i >h fameli> Dxri, spo~ivaj u mire Bo`im!

DXRA KREN<CKI (1965–2012) z Ruskogo Kerestura Pamytku na nqgo ~uvax ba~i Lxbo Kren>ckogo zoz suprugu Elzu i {estrin>ci Nata{a i Lxbica zoz fameliymi Spo~ivaj u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 21. decembra 2013. roku napolnwli {e {ejsc `alosni roki yk nas zanav{e zohabel na{ mili suprug, ocec i d>do

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 27. decembra 2013. roku napolnwl {e `alosni rok yk me zanav{e zohabel moj mili brat

SILVI ^AKAN z Ruskogo Kerestura Jogo mila podoba i dobrota ostanx vi~no u na{ih {ercoh, yk i {icki pamytki. O`alosceni supruga Leona, dzivka Nada, `ec Mihal i unuki Boyn i Mariyna Spo~ivaj u mire Bo`im!

NA ZDOGADOVANW Dny 21. decembra 2013. roku napolnwli {e dze{ec roki yk nas zohabel

YKIM BU^KO z Ruskogo Kerestura Pamytku na nqgo ~uvax sin Ykim zoz suprugu Natalu i unuk zoz suprugu i dzecmi Spo~ivajce u mire Bo`im!

DXRA PASTOVN<CKI (1935–2012) z Ruskogo Kerestura Pamytku na nqgo ~uva {estra Melana Spo~ivaj u mire Bo`im!

DXRA KREN<CKI (1965–2012) z Ruskogo Kerestura

Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na jogo podobu i dobrotu vi~no ~uvax u svo>h {ercoh ocec Ykim, mac Irina, {estra Zlatka i wj dzeci Sa{o zoz suprugu Sanx i dzecmi Mineu i Saru, May zoz suprugom Bobanom i Kimo Spo~ivaj u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Napolnwl {e rok yk vecej nw z Napolnwli {e pejc roki yk venami na{a mila mac, baba i cej nw z nami na{ mili ocec, d>do i prad>do prababa

LXBOMIR RAC NATALIY RAC (10. V 1921 – 16. X 2008) (9. VII 1926 – 30. XII 2012) z Ruskogo Kerestura Pamytku na >h lxbov i dobrotu naviki ~uvax <h najmil{i Spo~ivajce u mire Bo`im!

NA ZDOGADOVANW Prehodza `alosni roki, yk vecej nw z nami na{o mili kotri nas zanav{e zohabeli i po{li do vi~nosci

YNKO KANXH (1947–2009)

MARIY KANXH narodzena Duda{ (1919–2003) z Ruskogo Kerestura

MIHAL KANXH (1915–1998)

Va{u lxbov i dobrotu budzeme naviki ~uvac u svo>h {ercoh. Va{o najmil{i Spo~ivajce u mire Bo`im!


ROZVAGA

16

HOBE

ЗОЗ РУСКО СЛОВСКЕЙ РОБОТНЇ

BA^I DXRA Z KERESTURA

ШИЦКО ШЕ КРУЦИ КОЛО ПЕНЄЖУ Пенєж то ци велька бриґа – и кед го маш, ище векша кед го нє маш

VI[OL RUSKI HRISTIYNSKI KALENDAR ZA 2014. ROK

Пише: Юлиян ПАП

Видрукована najpopularnwj{a i najtira`nwj{a ruska kn<`ka – RUSKI HRISTIYNSKI KALENDAR 2014. I togo roku von zawdn<cke vidanw NVU “Ruske slovo” i Hristiynskogo ~asopisu “Dzvoni”. Obsyg ma kolo 260 boki, {icki boki u farbi, tak `e mo` povesc `e Kalendar pravi ruski suvenir. Cena kn<`ki 500 dinari. У Календаре маме статї о 1700-рочнїци Миланского едикту, статю о преслави 250-рочнїци приселєна Руснацох до Коцура, як и о 260-рочнїци образованя при

Руснацох. Календар приноши напис о потреби твореня руского архиву, як и есей о медиокритетским духу хтори гамує пременки у култури. Потим даскельо тексти о нашей прешлосци, зоз польопривреди, о активносцох младих у року за нами, о спорту, а нашо писателє обявюю свойо литературни и гумористични прилоги. Kalendar mo` kupic u NVU “Ruske slovo” u Novim Sadze, pri zastupn<koh “Ruskogo slova”. U Ruskim Keresture u dopisovatelqstve i pri Darinki Var}ovej (Partizanska 34, 025/703-904); u Kocure pri Zdenki Fejsovej (Dxri Bilqn< 11 b, 021/727-103); u Dxrdqove pri Ykimovi Gardijovi (Nikoli Tesli 51, 021/838-216); u Verba{e pri Mironovi Nyradijovi (Siv~ Jov}ena 86, 064/120-2607); u Novim Orahove pri Lxbomirovi Racovi (Ruski dom, 024/723-584); u Ba~kej Topol< pri Nikolovi Se}edijovi (065/64-785-27); u Kuli pri Elemirovi Mudrogo (Blok 6/a, 025/721-404); u [idze (Berkasovo, Ba~inci, Biki~ Dol) pri Владимирови Гарвильчакови (062/440-974) у Петровцох, пri @elqkovi Gargajovi (Mati< ]ubca 1, 99386-32-554-152).

Direktorka MARTICA TAMA[ *** Odvi~atelqni redaktor dr BORIS VAR]A

3. ЯНУАR 2014.

Вимкнул сом ше хториш дзень з дому, бо ме Ганя ровно гандрує. Уж ше кури з пеца, релна добока пече, юшка єй збегла, забудзе дзе цо одложи, нє довидзує... А за шицко тото, верце, вше я виновати. И кед поталябам по керпари, и кед приведзем паноца на по єдну”. ” А кед пойдзем зоз шовґром Миколом до карчми, то моєй Ганї таке як кед швиня вивраци валовок и заградку розриє. Кед так, гварим, идзем я дакус до вандрох, до варошу. По вонку и так нє мож бог-зна цо робиц, та цо будзем и дома. ПОШОЛ СОМ до мойого пайташа Михала, цо зме вєдно до школи ходзели. Лєм ше вон после виучел за тарґовца, та тераз роби дзешка у платняри. А мнє мой оцец винял зоз шестей класи, бо гварел же кед вельо кнїжки пречитам та змудреєм, та зо мнє нїґда параст нє будзе. Чул сом же тот исти Михал однєдавна отворел и приватни дутян, таке як бутик, та його Феброна предава у нїм найлонки з увозу, рендочки и койяки пахнячки, углавним шверцовану робу. Феброна, иншак, єдна ровень з мою Ганю, вєдно на танєц ходзели, лєм ше вона вец одала за Михала, та такой зруцала пасово сукнї и почала ше ношиц погоре”, як права панї ” тарґовкиня з варошу. – Но, та цоже ви ту робице, варощанє? – питам ше кед зме пошедали. – Штрайкуєме! – гвари Михал нєвольно. – Цо, и ви? Та чом? – питам ше заинтересовано. – Ша, ище зме – гвари – октоберску плацу нє достали. – А дутян? – питам ше далєй. – Та нє барз идзе – гвари Феброна. – Нє ма народ пенєжи. А вдерели нам и таку порцию же мушиме робиц дзень и ноц, а заробку нєт. Лєгко вам на валалє, маце двор, заграду... ТУ МЕ ЦОШКА таргло. – Е-е, – гварим о хвильку Михалови – знаш ти, пайташ, же ми ище нє достали пенєж за лоньску паприґу, анї за цвиклу и слунечнїк з того року, а за буячки цо сом их у авґусту вивезол нє знам анї кеди, анї чи их вообще достанєм! Та ше ми нє питай же як и з чого жиєме. Озда з того жита цо нас лєдво викапкали. Нїхто ци тераз у валалє динара нє ма. Анї задруґа, анї банка, випатра анї держава. Слухаю вони, а я им далєй: – Видзиш, пайташ, ми на валалє думаме же лєгко вам у варошу кед вас каждого першого плаца чека. А ви, заш, думаце же нам лєгко на валалє, же ше нам само родзи. Ми думаме же вам добре, а ви думаце же нам. – А випатра – озвал ше Михал – таки часи пришли же нєшка нїкому нє лєгко. – Кажде ма свою бриґу, а кажде иншаку! – додава Феброна. – Так ци то, пайташ! – здихує Михал. – Га, озда раз лєм будзе лєпше – гварим, так вецей за себе. НО, ТА ЗМЕ ШЕ швидко набешедовали. Видзим же Михал нє у дзеки, шицок ошивел и побляднул, окляпнул и згербел ше. А Феброна, цо вше була така пишна, вертка и облєсна же аж чвиринкала, шицка ше зморщела и зранцовала. Пробовал я их ублагац же, реку, вецей днї як колбаси, же дораз пукнє яр та шицко окраши, та озда задую и даяки нови витри”... Вец сом даскельо раз пре” помнул Михалови же чи нє зна дзе єст доброго сримского вина, алє видзим же йому нє до того. – Но, ша добре – гварим. – Видзели зме ше, та идзем я дому. Ганя сиґурно ма бриґу же дзе сом. И док сом путовал дому, штудирам себе же – шицко ше ту, у ствари, круци коло пенєжу. Пенєж то ци велька бриґа, и кед го маш, ище векша кед го нє маш. Кед сом сцигол до валалу, думам себе: Нє пойдзем такой дому, бо ше Ганя видудре на мнє. Та сом зашол до шовґра Миколи, а вец зме пошли, зна ше – до карчми. Там, реку, озда єст дацо бистрейше. Нє знам чом, алє ровно ше ми ведзе тота наша давна: Шицким добре...” ” Видзим же каждому його бриґа найвекша. А у люцкей руки векши фалат.

* “RUSKE SLOVO” – glasn<k po ruski * Vihodzi ka`dogo piytku * Snovatelq Nacionalni sovit ruskej nacionalnej men{ini * Vidava NVU “Ruske slovo” u Novim Sadze * Per{e ~islo vi{lo 15. xniy 1945. roku u Ruskim Keresture * Adresa: NVU “Ruske slovo”, Bulevar o{lwbodzeny 81/7, 21000 Novi Sad * Redakciy: zamen<k odvi~atelqnogo redaktora – Mihal Simunovi~; redaktore/ki – Dxra Vina>, Miron Gornyk-Kuhar, Mihajlo Zazulyk, Aleksandar Palan~anin, Olena Plan~ak-Saka~, Slavica Fejsa; novinare/ki – Mariy Afi~, Silvester Dorokhazi, Vladimir D>tko, May Zazulyk, Gelena Papu}a, Ivan Sabado{ * Yzi~na redaktorka – Bla`enka Homa-Cvetkovi~ * Lektorka – Ysmina Dxran>n * Podobovi redaktor – Lxbomir Sopka * Tehn<~na redaktorka – Lxpka Cve>~; kompxterski obrobok – Veronika Vuy~i~, Mariy Gudak, Tany Salonta> * Te le fo ni: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Te le faks 021/528-083 * Predplata za cali rok: u `emi 1 500 dinari, a u ino`emstve 100 evra * @iro-rahunok u Banca Intesa 160-923244-82 * Devizni rahunok Raiffeisen BANK a.d. Beograd 26 5100000002458904 * Rukopisi {e nw vraca * Drukuw “Dnevnik” Goldin} Novi Sad * E-mail: ruske@EUnet.rs * Web site: www.ruskeslovo.com *YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Drukovani tira` 2 300 *


Ruskeslovo01 3558