Page 1

GLASN<K PO RUSKI www.ruskeslovo.com

ROK LXX

^ISLO 23 (3580)

NOVI SAD, 6. XNIJ 2014. ROKU

CENA 30 DINARI

Фото: Г. Папуґа

ОЗНАЧЕНА 180-РОЧНЇЦА ЗДРУЖЕНЯ КЕРЕСТУРСКИХ МАЙСТРОХ

ОЛЕНА ПАПУҐА, НАРОДНА ПОСЛАНЇЦА ИНТЕРВЮИ

Здруженє ремеселнїкох и приватних поднїмательох Руского Керестура и його госци внєдзелю, 1. юния, з окремну централну програму означело 180-рочнїцу снованя и порядней роботи, здогадуюци ше на днї кед 1834. року з Бечу керестурским майстром одвитоване же ше прилапює їх молбу за доставанє Цеховскей привилеґиї.

N NA AY YV VI I

BOK 3.

ЗОРАН БУЛАТОВИЧ, ДИРЕКТОР „АБЦ ФУД”

Ювилей бул красна нагода здогаднуц ше на стотки майстрох котри ше з вредну роботу борели за свой хлєб, алє указовали и злогу, заєднїцтво и солидарносц вше кед требало, починаюци од снованя їх Здруженя.

ПРЕМИЄРА ПРЕДСТАВИ „БЕРЕМЕ ШЕ, ТАК НАМ И ТРЕБА” Пред полну салу, штварток, 29. мая, у велькей сали Дома култури у Коцуре, одбавена премиєрно представа Яна Лазорика „Береме ше, так нам и треба” у режиї Силвестера Дорокхазия, хтору витворел Руски Народни Театер „Петро Ризнич Дядя” зоз КУД „Жатва” зоз Коцура.

BOK 2.

BOK 9.

BOK 6.

НАЙЛЄПШИ У РЕПУБЛИКИ

Лю. Сопка

На 15. Републичним змаганю оркестрох, котре отримане у Земуну, медзи 18 оркестрами зоз цалей Сербиї у катеґориї возросту основней школи и спред дюрдьовскей ОШ участвовал оркестер КУД ,,Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова. Оркестер ознова оправдал обчекованя и достал Златну плакету як найлєпши оркестер Републики Сербиї BOK 9.

НАША ТЕМА

СПОРТ

Фото: АК ,,Русин”

ОЛИМПИЯДА ШКОЛСКЕЙ МЛАДЕЖИ

ОД ИДУЦОГО ТИЖНЯ НОВИНИ ,,РУСКЕ СЛОВО” БУДУ ВИХОДЗИЦ У ФОРМАТУ КОЛОР ЧАСОПИСА

Спортска олимпияда школскей младежи Войводини (СОШОВ) прешлого викенду отримана у Зомборе. На тим спортским стретнуцу школярох основних школох змагали ше 1 600 школяре, зоз 50 местох Войводини, у дзевец спортских конарох. Атлетичаре ОШ “Петро Кузмяк” зоз Руского Керестура, на атлетских змаганьох у Зомборе без сумнїву були фаворити, а призначели позарядово резултати. BOK 13.


2

TI@NQOVN<K

6. XNIJ 2014.

ОЗНАЧЕНА 180-РОЧНЇЦА ЗДРУЖЕНЯ РЕМЕСЕЛНЇКОХ И ПРИВАТНИХ ПОДНЇМАТЕЛЬОХ КЕРЕСТУРА

НА НЇХ ШЕ ВАЛАЛ ОПЕРА Пише: ма Александер МУДРИ

НАУКА НЄ ДЗЕЛЇ ЛЮДЗОХ После єдней пременки термина, мешац познєйше як

першобутно була планована, зоз почежкосцами у финансованю, концом мая на Филозофским факултету у Новим Садзе отримана ,,Друга наукова конференция младих науковцох, студентох и фаховцох” хтора представя предлужованє намаганя же би ше младим науковцом дало простор за професийну афирмацию, та же би зоз своїма виглєдованями на наукови способ спатрали швет коло себе. Пред двома роками, з нагоди означованя 40 рокох мултимедиялного часописа МАК и 30 рокох Оддзелєня за русинистику, отримана конференция ,,Улога младих у розвою рускей заєднїци”. И тогорочна конференция прешла у означованю рочнїци. Филозофски факултет у Новим Садзе того року означує 60 роки од снованя, а Оддзелєнє за русинистику ше з учасцу у орґанизованю придружело означованю рочнїци. Робота на орґанизованю конференциї почала уж початком прешлого року зоз промовованьом Зборнїка роботох з Першей науковей конференциї ,,Улога младих у розвою рускей заєднїци”, у Заводзе за културу войводянских Руснацох дзе ше зоз потенцийнима учашнїками бешедовало о темох наукових роботох. На два заводи зоз студентами були орґанизовани стретнуца, роботнї у хторих представена методолоґия виглєдованя и писаня роботи. На тогорочну конференцию ше приявели 17 учашнїки цо представя звекшанє у поровнаню на прешлу. Важнєйши од числа факт же нови учашнїки млади особи хтори нє участвовали на першей конференциї, або ище анї нє участвовали на наукових конференцийох. Тот перши викрок до наукового швета бул и єден з цильох конференциї. Млади науковци, студенти и фаховци достали простор указац свою фаховосц у одредзеней сфери науки. Найвекша часц учашнїкох докторанти хтори уж маю здобути мастер чи маґистерски ступень, штверо студенти пред законченьом мастер студийох, двойо з основних студийох и єден доктор наукох. Медзи начишлєнима и штверо наставнїки Филозофского факултета. Як госци на Конференциї свойо роботи представели ма Зузана Тирова и ма Ясна Ухларикова зоз Оддзелєня за словацки язик и литературу. Єдно зоз позитивних бокох конференциї отворена дискусия по викладаньох. Отвореносц указана и зоз вибором темох за писанє. Конференция нє була подзелєна на прихильнїкох одредзеним боком, алє стретнуце младих фаховцох заинтересованих виглєдовац и на обєктивни способ писац о темох хтори вибрали

Як и прешла, и тогорочна конференция була мултиди-

сциплинарна. Учашнїкох найвецей интересовали теми зоз руского язика и литератури, потим историї, педаґоґиї, социолоґиї и култури. Часц презентованих роботох представяю сеґменти мастер роботох студентох зоз Оддзелєня за русинистику. Представени роботи, як и на прешлей конференциї, буду публиковани у науковим зборнїку. Єдно зоз позитивних бокох конференциї отворена дискусия по викладаньох. Отвореносц указана и зоз вибором темох за писанє. Конференция нє була подзелєна на прихильнїкох одредзеним боком, алє стретнуце младих фаховцох заинтересованих виглєдовац и на обєктивни способ писац о темох хтори вибрали. Наступна конференция будзе отримана о два роки, 2016. року. Попри роботи на зазберованю младих науковцох медзи Руснацами у Войводини, орґанизаторе ше буду намагац контактовац зоз младима науковцами з иножемства хтори заинтересовани писац о темох у вязи з Руснацами. Тиж так, треба робиц на едукованю младих студентох за виглєдованя и писанє наукових роботох. Тогорочну конференцию оперативно орґанизовали особи позберани коло Виглєдовацкого кругу. Финансованє друкованя зборнїка помогнє Завод за културу войводянских Руснацох, а конференцию финансийно потримал и Одбор за науку Националного совиту Руснацох. Тиж так, институцийно и зоз своїма капацитетами, конференцию потримало Оддзелєнє за русинистику Филозофского факултету у Новим Садзе.

Здруженє ремеселнїкох и приватних поднїмательох Руского Керестура и його госци внєдзелю, 1. юния, з окремну централну програму означело 180-рочнїцу снованя и порядней роботи, здогадуюци ше на днї кед 6. марца 1834. року з Бечу керестурским майстром одвитоване же ше прилапює їх молбу за доставанє Цеховскей привилеґиї, а 23. юлия истого року Привилеґия и достата

Фото Лю. Дудаш Керестурски майстрове опрез свойого Дому

Члени Здруженя пополадню положели квеце на гроби покойних майстрох на керестурским теметове, а потим у Доме култури отримана Шветочна схадзка Скупштини Здруженя, з кратшу културно-уметнїцку програму. Госцох и домашнїх привитал предсидатель Здруженя Владимир Емейди, а медзи нїма були и предсидатель Националного совиту Руснацох Славко Рац, народна посланїца Олена Папуґа, парох керестурски о. Михайло Малацко, Драґан Стеванович спред Реґионалней привредней комори Зомбор, помоцнїк предсидателя Општини Кула Владан Кртолица, представителє Аґенциї за розвой кулскей општини, секретар Ме сней заєднїци Руски Кере стур Яким Надь, ремеселнїки и привреднїки з Кули, Коцура и Петроварадину. – Ювилей 180-рочнїца – красна нагода здогаднуц ше на стотки майстрох котри ше з вредну роботу борели за свой хлєб, алє указовали и злогу, заєднїцтво и солидарносц вше кед требало, починаюци од самого снованя Здруженя. З велїх таких прикладох през длугу историю нашого Здруженя здогаднєм лєм на вибудов Майсторского дому, хтори збудовани з добродзечнима прилогами и власну роботу керестурских майстрох, лєбо то було снованє соли-

лєсаром, пинтером, сияртовом... та по нєшкайши цалком нови файти ремеселнїкох сиґурно нє було лєгко, алє витримали през тоти роки и вони приклад як ше здушнє закладали, а так и тераз за свойо здруженє, єдно з ридких такей файти у Сербиї. – Верим же нашо приватнїки и у будучносци буду мац знаня отримац ше и успишно робиц и у тих нових, анї кус нє лєгких обставинох. Керестурске Здруженє им и надалєй будзе на розполаганю, як точка повязованя зоз шицкима институциями и орґанизациями хтори нашим приватнїком можу помогнуц у їх роботи, и як место здружованя самих привреднїкох – гварел Емейди. З нагоди 180-рочнїци роботи, Здруженє на шветочносци у Доме култури уручело и окремни Плакети – Месней заєднїци Руски Керестур, Општини Кула, Реґионалней привредней комори Зомбор и Аґенциї за розвой Општини Кула, после чого ушлїдзела кратша културно-уметнїцка програма, на хторей, през конферансу, тиж здогаднуте на дзепоєдни историйни факти з роботи Здруженя. Так, медзи иншим, визначене же здруженє майстрох єдно з наших найстарших институцийох, такой после школи и церкви, бо попри язика, школи, вири – економия тиж єден зоз слупох очуваня националного идентитету каждей заєднїци, та и рускей. Достац цех на валаПОДЗЕКОВАНЯ лє було цошка окремне, та прето сноПодзекованя з нагоди 180-рочнїци Здруженя ремеселнїкох и приватних под- ванє майсторского цеху у Руским Кенїмательох достали члени Здруженя: маляр Михайло Костелник, каменяр рестуре, седем роки пред тим и у КоВладимир Малацко, месар Янко Кирда, тапетар Тихомир Медич, муляр Ян- цуре, мало вельке значенє за Руснако Горняк и Любомир Русковски з коцурского ,,Супермиксу”. цох на тих просторох. Припознаня Здруженя ремеселнїкох и приватних поднїмательох з нагоди їх З рускима шпиванками и танцами, ювилея достали и Дом култури Руски Керестур, Школа ,,Петро Кузмяк”, ювилей керестурским майстром поНВУ ,,Руске слово” Нови Сад, Обще здруженє поднїмательох Кула и Здруже- винчовали Женска, Хлопска и Минє женох ,,Байка” з Керестура. Подзекованя им уручел секретар Здруженя шана шпивацка ґрупа, танєчна ґрупа Дюра Сабадош. ветеранох и старша танєчна дзецинска ґрупа керестурского Домa култударней майсторскей каси за помоц приватнїком, та по нє- ри, а централна шветочносц означованя рочнїци предлужешкайши часи солидарносци за помоц вилятим подручом, на у Майсторским доме, дзе ремеселнїки за тоту нагоду подзе ше виказали, як нашо тапетаре, так и велї други при- ставели и окремни шатор. вреднїки, алє и Здруженє у цалосци – гварел Владимир На шветочней вечери за домашнїх и госцох уручени и Емейди у своєй привитней бешеди на Шветочней схадзки Подзекованя за потримовку у роботи Здруженя поєдинцом Скупштини. Вон визначел же дакедишнїм майстром – ко- и установом. М. Зазуляк

ВОЙВОДИНА ШЕ ОДУПАРЛА ВИЛЇВОМ

ВИПЛАЦЕЛО ШЕ УКЛАДАЦ ДО ВОДОПРИВРЕДИ Покраїнски штаб за позарядово ситуациї концом прешлого тижня подцагнул смужку и представел резултати активносцох хтори реализовани под час охрани од нєдавних вилївох на териториї АП Войводини. На прес конференциї дзе участвовали предсидатель Покраїнскей влади Боян Пайтич, шеф Покраїнского штабу за позарядово ситуациї Ґоран Єшич хтори и подпредсидатель Покраїнскей влади и секретар за польопривреду и водопривреду, и директор Явного водопривредного подприємства Ґоран Єшич, Боян Пайтич и Марко Адїч ,,Води Войводини” Марко Адїч, Єшич оценєл же слово о най- ни за охрану од вилївох, капацитети комплекснєйшей охранєбней опера- за евакуованє жительства... Плановациї у историї Войводини, о чиїм ус- нє, укладанє и превенция заслужни пиху шведочи же людски животи нє же зме охранєли Покраїну од вилївох були загрожени, маєток углавним за- – гварел Ґоран Єшич и визначел же чувани, а на подручу одвичательно- водопривреда у Войводини ма трасци покраїнских структурох, вода нї- дицию хтору ше будує 250 роки и назберане богате искуствиє хторе тераз ґдзе нє пребила гаци: – Остатнї два роки зме уложели 80 применєне. За остатнї дзешец роки, Покраїнска милиони евра до войводянскей водопривреди и тото дало резултат. Окрем влада уложела 30 милиони евра до того, маме напредок порихтани пла- вибудови гацох на водопривредних

обєктох у Войводини, а рочнє ше уклада коло три милиярди динари до їх реконструкциї. За тот час очисцени вецей як тисяч и пол беґелї и канали рижного профилу и реконструовани 90 километри гацох. Бешедуюци о ситуациї у Шидзе, дзе ше указали проблеми у комуникациї на релациї гиєрархийно висшого Покраїнского, и подредзеного Општинского штабу, Єшич оштро критиковал политикантство у кризней ситуациї. Єшич нє коментаровал роботу других державних службох у позарядовей ситуациї, алє оценєл же на отворених схадзкох Влади Сербиї явносц чула вецей контрадикторни, як хасновити информациї. По податкох Покраїнского штабу за позарядово ситуациї, у охрани од вилївох у Сриме похасновани милион и пол мехи з писком, а вибудовани 40 километри дочасових гацох. Анґажоване було вецей як 600 чежки машини, тисячи роботнїкох и волонтерох и вецей як 1 200 водопривредних фаховцох. И. С.


ОЛЕНА ПАПУҐА, НАРОДНА ПОСЛАНЇЦА НАШ ИНТЕРВЮ

3

TИЖНЬОВНЇК

6. XNIJ 2014.

СТАТУТ ПОНЇЖУЄ ВОЙВОДИНУ

Пишe: Иван САБАДОШ Народна посланїца Олена Папуґа зоз Лиґи социялдемократох Войводини на марцовских парламентарних виберанкох треци раз вибрана до Народней скупштини Републики Сербиї. Уж на початку мандата того зволаня, на дньовим шоре була Войводина. Ваша странка, анї у републичним, анї у покраїнским парламенту нє гласала за нови Статут Войводини. Цо по Вашим думаню найвекши хиби того документа? РС

– За Статут АП Войводини зме нє гласали рушаюци од становиска же є направени по мири Уставу Сербиї зоз 2006. року, хтори гражданє Войводини на дводньовим референдуму нє потримали. Нови Статут АПВ по моїм думаню понїжує автономию и занєдзбує здобути права гражданох Войводини на автономию Покраїни у хторей жию. Таки нови Статут нє принєше лєпши живот Войводяном. Нєпохоплїве же по одлуки Уставного суда нє постоя гражданє и гражданки Войводини, же Нови Сад нє главни варош Войводини, же ше Войводина нє состої зоз Бачки, Банату и Сриму.. Алє, ище важнєйше же Статут АП Войводини виєдначени зоз гоч котрим подзаконским актом. Шицко тото гражданє Войводини церпя, а реґион у хторим жию вше худобнєйши. Понеже питанє Войводини ,,ришене”, яка вироятносц же у тим мандату Народней скупштини достанєме нови Устав Сербиї, цо у предвиберанковей кампанї бул нєвиповедзени приоритет скоро шицких политичних актерох ? РС

– Актуални Устав дефинує автономию Войводини спрам дньових потребох, бере и дава єй тельо кельо надумаю чолни людзе у покраїнскей власци або у Уставним судзе, чийо одлуки нас приведли до ище векшого проблему и векшей централизациї. Зоз новим Статутом хтори виходзи зоз такого Уставу, войводянска автономия загартушенша, алє ЛСВ будзе и надалєй робиц на тим же би ше политична система у Сербиї пременєла през вименку законох. Прешлого тижня Народней скупштини Републики Сербиї зме придали инициятиву о вименкох дзевец законох – о финансованю политичних активносцох, о виборе народних посланїкох, предсидателя Републики, о локалних виберанкох, Закона о локалней са-

моуправи, о политичних странкох, о здруженьох, о референдуме и народней инициятиви, о териториялней орґанизациї Републики Сербиї, та Закона о утвердзованю компетенцийох АП Войводини. Практична вименка шицких тих законох то пририхтованє за приношенє нового Устава Сербиї, понеже постояци нє у складзе зоз стварносцу, а анї зоз потребами гражданох. Ваша лїстина на спомнутих виберанкох єдина з гражданского корпусу зазначела лєпши резултат як ше обчековало. Як робиц у новей атмосфери дзе доминує национална и централистична опция? РС

– Борба ЛСВ за врацанє полней автономиї, процив тих хтори анї нє скриваю же би Войводину утаргли, зоз нєзменшану силу тирва уж 24 роки, то людзе препознаваю и прето нас гласаче потримали. Алє централистични Закон о виборе народних посланїкох окреме треба пременїц понеже у нїм цала Сербия єдна виберанкова єдинка, цо оможлївює лєм вельким странком же би прешли цензус. Тиж, векшина посланїкох зоз Беоґраду, та интереси гражданох хтори нє жию у тим варошу занєдзбани у Народней скупштини. РС

НАЙЛЄПШЕ ВЄДНО Окрем же сце народна посланїца, тиж сце и у Националним совиту Руснацох. По дотерашнїм искустве, хто ма векши простор зробиц дацо за свою заєднїцу – посланїца гражданскей странки, чи колеґове зоз националних странкох? РС

– Руснаци и їх политични странки сами нє можу войсц до републичного Парламента, так же партнерство медзи державу и нашу заєднїцу вше муши буц витворене вєдно з другима. У Скупштини часто видзим же ше кажде бори за себе, та и посланїки зоз националних странкох пробую помагац лєм свойому народу. Припадам реґионалней странки, припаднїк сом националней меншини та як така ,,мала капка у вельким морю” нє можем вельо поробиц, алє дакеди вецей знача слова як дїла. У Лиґи нїхто нїґда нє мал проблем пре свою националну припадносц, та анї я, так же мам полну шлєбоду у шицким цо ше дотика помаганя у витворйованю руского националного идентитета – чи то писанє амандманох, чи наступи на скупштинских зашєданьох и одборох. Алє, понеже шицки меншини у Сербиї маю исти проблеми – нєдостаток учебнїкох, положенє настави на мацеринским язику, информованє – у ствари наступам у мено шицких.

Народна посланїца сце уж у трецим мандату. На яки способ сполнїце довириє гласачох? – Як и дотераз, приоритет нам вибудов автономиї хтора будзе одвитовац потребом Войводини. Думаме же гражданом и гражданком Войводини потребне конєчне и тирваце ришенє положеня Войводини у Републики Сербиї после двох подлих уставох, омнибуса, Статута АПВ, рижних нєдочеканих законох и нєпреривних оспорйованьох єй автономиї. Прицагованє инвеститорох до Сербиї тераз централизована робота, зоз Беоґраду. Влада Републики Сербиї одлучує чи ше будзе инвестовац до Беоґраду, на юг Сербиї, лєбо даґдзе на треце место. Тото цо ше до Войводини удава прицагнуц, дзекуюци усиловносцом покраїнскей администрациї важне, алє ми за Войводину жадаме вецей. Вимагаме врацанє жридлових компетентносцох Покраїни, єй маєтку, вивершней, законодавней и судскей власци, дзе предусловиє споминана пременка Устава Републики Сербиї. Кед шицко тото знова будзе ґарантовац Устав, вец компетентносци Войводини, єй одлуки и закони нє годни буц пременєни зоз першим наиходзацим законом принєшеним у Беоґрадзе. Посланїки ЛСВ у Народней скупштини маю моци бориц ше за политични циль же би ше Войводини врацело шицко одняте. Прето же, док мала полну автономию, Войводина нє була анї худобна, анї нєрозвита, анї поганьбена, анї нєбезпечна за живот.

БОЯН ПАЙТИЧ НОВИ ПРЕДСИДАТЕЛЬ ДЕМОКРАТСКЕЙ СТРАНКИ

НЄ ДОСЦ ЛЄМ КРИТИКОВАЦ ВЛАСЦ – Нєшка нє досц Нови предсидателєм критиковац акль Демократскей туалну власц, грастранки Боян Пайжданом мушиме тич, одлучели делепонукнуц алтернаґати 18. Скупштини тиву – гварел ПайДС отриманей всотич и потолковал же боту у Београду. коло тей мисиї деДруги кандидат за мократох муша буц предсидателя бул позберани партиї дотерашнї лидер гражданского блодемократох Драґан ка, цивилни сектор, Дїлас, а на гласаню, синдикати и нєзавиу хторим участвосни интелектуалци. вали два тисячи Медзитим, тиж гва767 делеґати, ПайБоян Пайтич рел же ДС длужна тич победзел з ропребачиц ше гразлику од 184 гласи. Попри потримовки войводянских жданом за знєверени обчекованя. – Були зме найвекша надїя Пиядемократох, Пайтичову кандидатуру потримала и векшина беоґ- того октобра, а пре знєверени надїї радских одборох ДС. Боян Пайтич и нєсполнєти обецунки, тераз зме постал пияти предсидатель партиї його найвекше розчарованє – гваодкеди робота Демократскей рел Пайтич. Перши крочай ґу покладаню растранки обновена початком дзеведзешатих, а дотераз бул заменїк хункох пред явносцу мала би буц Декларация о политичней одвичапредсидателя ДС. Демократи дотерашньому пред- тельносци ДС хтору Скупштина сидательови Драґанови Дїласови странки прилапела после вибераннайбаржей зауважели же ше му нє ковей часци. Демократи вибрали и пейцох удало консолидовац странку после пораженя на виберанкох 2012, цо подпредсидательох – Борка Стефаяк пошлїдок мало и виберанкови новича, Наташу Вучкович, Ґорана нєуспих у марцу того року. За два Єшича, Маю Виденович и Ґордану роки, демократи ше ище нє надри- Чомич. За предсидателя Политичлєли як компетентна опозиция ак- ного совиту ДС знова вибрани Драґолюб Мичунович, хтори бул єдитуалней власци. У першим явним наступу як ни кандидат за тоту функцию. Тота предсидатель ДС, Пайтич наявел Скупштина ДС була остатня дзе ше же нє ма намиру буц вожд, алє ко- руководство демократох виберало ординатор хтори стабилизує по делеґатскей системи, шлїдуюци странку и надрилї єй проактивну раз о кандидатох ше на общих виулогу у политичним живоце дер- беранкох будзе вияшньовац комплетне членство странки. И. С. жави.

ПРЕМИЄР АЛЕКСАНДАР ВУЧИЧ У СРИМСКЕЙ МИТРОВИЦИ

ДЕРЖАВА ВИТВОРИ АМБИЄНТ ЗА ИНВЕСТИЦИЇ Предсидатель Влади Сербиї Александар Вучич прешлей стреди нащивел Сримску Митровицу дзе з домашнїма, городоначалнїком Браниславом Недимовичом и директором мултинационалней компаниї ,,Лувата” за Сербию Мариом Берлинийом, обишол будинок старого МИВ-у у хторим продукцию порушує спомнута компания, специялизована за обласц термореґулаторох наменєних авто и будовательней индустриї. Отверанє нових роботних местох, зменшанє числа нєзанятих и оможлївйованє вигодного амбиєнта за иножемни инвестициї оставаю приоритет Влади Сербиї, поручел премиєр Александар Вучич. Вон гварел же у Сримскей Митровици стопа нєзанятосци нєшка 20,6 одсто, а намира знїжиц ю спод 15 одсто. Же би ше витворело зарисоване, нєобходне ришиц проблеми дакедишнїх ґиґантох як цо ,,Митрос”, а ту премиєр Вучич обецал потримовку републичней Влади. Директор Александар Вучич у новим погону ,,Лувати” ,,Лувати” Марио Берлини потолковал же ше тота компания за инвестованє до Сербиї одлучела у намири формовац базу за векше присуство на тарґовищу восточней Европи, Сримска Митровица вибрана пре потримовку локалней самоуправи инвеститором и добри амбиєнт за роботу. Городоначалнїк Недимович окреме визначел вельку помоц скорейшей аґенциї СИЕПА хтора оможлївела контакт зоз ,,Лувату”, и як гварел, була добри поштреднїк у роботи, як и Влади Сербиї, окреме же принєсла хасновиту Уредбу о потримовки иножемним инвестицийом. Недимович надпомнул же приход ,,Лувати” нє конєц инвестицийного циклуса и у наступних дньох наявел отверанє ище єдней фабрики у Сримскей Митровици. Под час нащиви Сримскей Митровици предсидатель Влади Сербиї Александар Вучич бул и на Савскей гаци, дзе ше два тижнї пред тим водзело главну борбу за ратунок городу од вилятей Сави. М. А. М.


4

NA[O MESTA

ПАРОХИЯ У СРИМСКЕЙ МИТРОВИЦИ

ПОМОЦ ТИМ ЦО НАСТРАДАЛИ У ВИЛЇВУ Парохиянє у Сримскей Митровици ше уключели до акциї збераня гуманитарней помоци прейґ парохиялного Каритасу и назберали поживу хтору особнє однєсли до Шабцу. Як нам гварел парох о. Владислав Варґа окрем же однєшена помоц, була то нагода упознац и побешедовац з людзми бо у таких чежких обставинох и красне слово помага людзом у нєволї. Окрем же указали гуманосц, у парохиї у Сримскей Митовици думаю и на обнову своєй церкви. Проєкт безплатно зробел Завод за защиту памятнїкох у Сримскей Митровици. Инвестиция би мала коштац седем милиони динари. З оглядом на значни средства и на терашнї обставини, найвироятнєше же обнова будзе мушиц исц по етапох. По словох пароха Варґи, насампредз, треба санировац закрице же би церква нє премакала, а после того и други роботи. Митровчанє жадаю обновиц церкву и порихтац ше за ювилей – 110 роки як збудована церква котра будзе идуцого, 2015. року. Вл. Дї.

У ОСНОВНЕЙ ШКОЛИ „ЙОВАН ЙОВАНОВИЧ ЗМАЙ” У ДЮРДЬОВЕ

ПРОМОЦИЯ КНЇЖКИ ЗА ДЗЕЦИ Праве тих дньох чечу 57. Змайово дзецински бависка, а на лоньских представена нова, двоязична кнїжка „Чи ми верице – Да ли ми верујете”. Вибор поезиї пейдзешат найпознатших сербских поетох направела и прешпивала стихи Мелания Римар.

Антолоґия уж була представена у школох у Руским Кере стуре, Коцуре и у Вербаше, а прешлого тижня отримана промоция и у Основней школи „Йован Йованович Змай” у Дюрдьове. Шицки школяре руских оддзелєньох вєдно зоз учительками, и представнїками сербских оддзелєньох нїзших класох з увагу слухали стихи Йована Йовановича Змая, Бранка Чопича, Раши Попова, Владимира Андрича, Душана Дюрдєва, Деяна Алексича и других познатих поетох, а хто швидко и точно одвитовал на по ставени питаня вязани за пречитани писнї и їх авторох, до стал од Змайових дзецинских бавискох на дарунок представену кнїжку. М. Р.

КАНЦЕЛАРИЯ ЗА МЛАДИХ ОПШТИНИ ВЕРБАС

ЖЕНИ МАЮ КУРС ЗА САМООДБРАНУ

У Канцелариї за младих општини Вербас реализує ше широки спектер активносцох наменєни младим. Попри роботньох, семинарох и обукох у цеку и пририхтованє за уводзенє курсa самоодбрани наменєни женом до 35 рокох. Канцелария за младих представя капчu медзи младима и локалну самоуправу, т. є. механїзем хтори младим оможлївює сотруднїцтво зоз институциями же би директно вплївйовали на приношенє одлукох и уключовали ше до ришованя проблемох, же би дали свойо доприношенє у унапредзованю квалитету живота локалней заєднїци. Медзи обласцами роботи Канцелариї и активне участвованє младих, їх информованє, безпечносц, здравствена защита, образованє и участвованє у спортских, културнох и гуманитарних акцийох. У цеку запровадзованє нових змистох же би ше збогацело понукнуце Канцелариї за младих.

– У прешлим периодзе зме облапели скоро шицки тоти обласци, цо значи семинари, курси и роботнї, а остала єдна обласц хтора барз значна дружтву, а то безпечносц. Прето Канцелария за младих орґанизує безплатни тромешачни курс самоодбрани за жени. Курс ше будзе отримовац два раз до тижня, соботу и нєдзелю у просторийох Центра за физичну културу „Драґо Йовович”. З тей нагоди поволуєм шицки дзивки и жени од 18 по 35 роки же би пришли до Канцелариї за младих од 7 до 15 годзин же би ше приявели – гварел Небойша Четкович, координатор Канцелариї за младих. Млади и у наиходзацим периодзе у Канцелариї зоз понукнутих активносцох можу вибрац спрам свойого афинитету гевту, хтора им одвитує, а и наиходзацим периодзе, робота Канцелариї за младих будзе збогацена зоз ище дзепоєднима активносцами. Г. Папуґа

6. ЮНИЙ 2014.

У ШИДСКЕЙ ОПШТИНИ ПРЕВЕНТИВА ОД ДАЛЬШИХ ВИЛЇВОХ

ЯРКИ ШЕ МУШИ ПРЕГЛЇБИЦ

Пре проблеми хтори правели вельки дижджи и вельки води, у шидскей општини остатнїх рокох ше дакус вецей роздумовало о отримованю яркох и ярчкох. Як у населєних местох, так и у хотарох. Окреме тераз, после вельких вилївох. Досц поробене прешлого року, алє то ище вше нєдосц. На тото окреме спозорел предсидатель Општини Шид Никола Васич на остатнєй схадзки Скупштини општини предсидательох Совитох Месних заєднїцох. Вон гварел же ярки у валалох муша буц преглїбени и чисти. Тиж спозорел и же нє мож прилапиц же би циви за одцеканє дижджовки зоз закрицох були „пущени” до канализациї, бо ше Преглїбйованє ярку на „Вельким проґону” пред даскельома роками преполнї канализацию. Пред даскельома роками локална самоуправа фи- предсидатель Совиту МЗ Илинци. У хотаре того ванансовала преглїбйованє ярку у хотаре на таквола- лалу, ярок „Борис Блато” хтори доцека зоз подруча ним „Вельким проґону”, а того року „Води Войво- Горватскей ше вилял и вода ше виляла на коло 160 дини” уложели 7,3 милиони динари же би ше пре- гектарох польох. Ранисавлєвич припознава: на горватским боку ше глїбело три километри потока Шидини. Робело ше у Куковцох, Бикичу, Бачинцох, Беркасове и других ярок отримовало, а у нашим рошнє коровче, вирастаю аж и древка, а єст и шмеца. Же би вода вецей валалох. Приклад же яки проблем настава кед ше ярок нє нє грожела, и тот ярок муши буц ушорени. Вл. Дї. отримує нєдавно винєсол Велимир Ранисавлєвич,

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ СХОДИ ТРОХ ҐЕНЕРАЦИЙОХ МАТУРАНТОХ

ПАМЯТКИ НА ШКОЛСКИ ДНЇ ВШЕ МИЛШИ У чловековей природи уродзене же ше люби здогадовац шицкого цо було красне, а поготов того цо пребродзел у вчасних рокох дзецинства и свойого школованя. Прето озда и видумани сходи матурантох хтори вше позбераю дакедишнїх школярох, нє лєм тих цо жию у истим месце, алє поготов и тих хторих животни дражки одведли на рижни боки. Так и прешлей соботи, 31. мая у Руским Керестуре источашнє ше на свойо сходи матурантох зишли аж три ґенерациї – єдни означели 50 роки як закончели осму класу у ОШ „Петро Кузмак”, други – 45 роки, а треци 40 роки як матуровали у першей ґенерациї вербаскей Ґимназиї „Жарко Зренянин”, односно у першим єй руским оддзелєню хторе 1970. року почало робиц у Керестуре. Ґенерация народзених 1949. року на тим сходзе була досц числена, попри Керестурцох пришли и тоти цо жию у Новим Садзе, Нємецкей, у Скопю. Пейц роки младши, народзени 1954. року, на сход тиж пришли з рижних местох и у истим чишлє, а од 20 матурантох ґимназиялцох, шеснацецеро пришли означиц 40-рочнїцу матури. На стретнуце поволали и своїх наставнїкох, або класних старшинох, та ше одволали Гелена Канюхова з Ветернику и Терезка Папгаргайова з Нового Саду, як и Ма-

50 ро ки як за кон чели осму кла су, на род зе ни 1949. ро ку

рия Бодвайова и Иван Пап з Керестура. Учительом Васильови и Меланиї Мудри зоз Шиду, як и Мариї

Чакановей з Нового Саду хтори уж у рокох, нє удало ше присц. Сходи отримани у кере стурским ре сторану „Червена ружа”, дзе пред початком, з минуту цихо сци, шицки три ґенерациї ше здогадли на своїх покойних товаришох. Шицких присутних дакедишнїх школярох потим привитал єден з нїх, нєшка новосадски парох о. Юлиян Рац, а присутних наставнїкох привитала Мелания Николич. У здогадованьох и памяткох, франтованю и друженю зоз музику, час швидко прелєцел, та до нового такого стретнуца о пейц роки – довидзеня. М. Афич


НАШО МЕСТА

6. ЮНИЙ 2014.

НОРМАЛИЗУЄ ШЕ СТАН ПОСЛЕ ВИЛЇВУ У ШИДСКЕЙ ОПШТИНИ

ЛЮДЗЕ ШЕ ВРАЦАЮ ПОПОРАЇЦ ОБИСЦА

Медзи општинами у Сербиї у хторих и надалєй позарядови стан и општина Шид. Медзитим, без огляду на тото, ситуация ше нормализує у загрожених подручох, насампредз у Ямени, дзе ше людзе врацаю попораїц обисца и цалком до Моровичу и Вишнїчеве, дзе вилїви лєм грожели. Ямена ище нє ма воду за пице з водоводу, та ше воду приноши у цистернох и у фляшох. У ЯКП „Водовод” наглашую же у цеку плоканє цивох и гиперхлорованє води, после чого вода будзе анализована и кед ше достанє потвердзенє компетентних же вода

за пице, жителє буду обвисцени. Жителє Ямени и надалєй у значней мири змесцени до такволаних колективних центрох у Шидзе, у родзини и у познатих. У Моровичу и Вишнїчеве воду з водоводу мож пиц и хасновац у обисцу. Основни школи почали робиц пондзелок, а по одлуки компетентних, у тих двох валалох по конєц школского року нє будзе настави у предшколских оддзелєньох. У Червеним крижу дознаваме же ше дзепоєдни колективни центри завера, медзи хторима и пребуванє у нашей Лєтнєй влади-

Помоц и надалєй сцигує до Червеного крижу у Шидзе

ческей резиденциї дзе були змесцени коло 20 особи. После висельованя ушлїдзи дезинфикованє простору. Гуманитарна помоц до Шиду и надалєй сцигує, а Червени криж з Нового Саду послал вецей як тисяч готови пакети поживи и осем тони води хтори прешлїдзени до Ямени. На щесце у тим валалє загинуце статку було минималне, а зоз покраїнских робних резервох, компанийох и од поєдинцох присцигує статкова покарма, наглашую у општинскей Канцелариї за польопривреду. По їх словох, жителє Ямени хтори маю статок з одвитуюцим потвердзеньом ветеринара о файти и числу статку покарму можу превжац на силосу бувшого „Сточара” и на просторе бувшей „Хладзальнї”. У фрушкогорским валалє Моловин, дзе на початку моцних дижджох очкодована асфалтна драга пре шлїсканє терену, тих дньох коло 15 метери очкодованей драги санироване и прелята є з асфалтом. Же ше стан кельо-тельо нормализує гутори и тото же прешлого викенду предлужене змаганє у Општинскей фодбалскей лиґи Шид. Фодбалере Гранїчара з Ямени бавели у Бикичу и старцели од ОФК „Бикичу” 3:2. Вл. Дї.

ЯВНА РОЗПРАВА О УЧАСТВОВАНЮ МЛАДИХ У ЖИВОЦЕ ЛОКАЛНЕЙ ЗАЄДНЇЦИ

ПОРУШАЦ МЛАДИХ НА АКТИВНОСЦ Прешлого тижня оддзелєнє за Дружтвени дїялносци општинскей управи у Вербаше отримало явну розправу на тему „Активне участвованє младих у живоце локалней заєднїци”. У дебати на тоту тему участвовали числени здруженя гражданох, представителє школярских парламентох, як и нєзaнята младеж. У виробку локалного акцийного плану за младих, за наиходзаци штирирочни период, локална самоуправа приступела озбильно. Участвованє младих у рижних сеґментох барз значне, а єден зоз способох же би ше чуло глас младих то и тота явна розправа. На тренинґу орґанизованя локалней заєднїци хтори бул прешлого тижня у Вершцу, участовали и

три представнїци Еколоґийного руху Вербас, хтори и на тей розправи бешедовали о своїх искуствох. – Жадаме и на тот способ вжац до огляду потреби и обчекованя младих и положели до реалних рамикох, а оглядаюци ше на информациї хтори зме достали зоз НЗС и з анкетох, сцеме вибрац даскельо активносци зоз ключних обласцох хтори значни младим. У наиходзацим периодзе будзе нагоди жа би на рижни способи шицки млади участвовали у цо лєпшим пририхтованю локалного акцийного плана – гварела Мира Недич зоз оддзелєня за Дружтвени дїялносци. Г. П.

ЗОЗ СРЕДСТВОХ МЕСНОГО САМОДОПРИНОСУ РУСКОГО КЕРЕСТУРА

ПОЧАЛО ОПРАВЯНЄ ТАРҐОВИЩНОГО ЦЕНТРУ Вовторок, 3. юния, у Руским Ке- чох роботох вибрани подприєм- ду плановани поверхносци виасрестуре почали роботи на ушоре- ства „Еко-будовня” зоз Зреняни- фалтує за вецей як 2 милиони 700 ню тарґовищного центру, а будзе ну и „Войводина драга-Бачка 000 динари, обидва без ПДВ. пооправяна и часц центру опрез драга” Нови Сад. „Еко-будовня” Средства обезпечени з месного Дому култури. Роботи мали почац бехатон на спомнути локациї по- самодоприносу. вельо скорей, медзитим, перше пре ложи за дацо вецей як 2 милиони Попри асфалтованя часци тарґнєвигодну хвилю, потим пре поза- 155 000 динари, док „Войводина овищного центру и опрез Дому рядову ситуацию, бо машини и ро- драги-Бачка драги” з Нового Са- култури, буду виасфалтовани и ботнїки виводзачох роколо 1 500 квадратни ботох були анґажовани метери найочкодованна охрани од вилївох, ших драгох у валалє, починаю аж тераз и на длужни до 300 метери. основи контракту би Роботи будзе надпамали буц закончени за трац за тото лиценцо40 роботни днї, алє ване подприємство предпоставка же то буд„Ер инженєринґ” з зе и скорей. Червинки, хторе на Най здогаднємє, Меоснови явней набавки сна заєднїца розписала по поручебнїци вибраявни набавки за ушоне як найвигоднєйше з ренє часци тарґовищтрох понукнуцох. ного центру и центру Надпатрунок обидвох Керестура, а понеже роботох кошта коло дали найвигоднєйши 140 000 динари. Початок роботох на тарґовищним центру понукнуца, за виводзаМ. З.

5 У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

О ТИДЗЕНЬ ВИБЕРАНКИ ЗА СОВИТ МЕСНЕЙ ЗАЄДНЇЦИ О тидзень, 15. юния, у Руским Керестуре буду отримани виберанки за нови Совит Месней заєднїци, хтори, як познате, мали буц отримани 1. юния, медзитим, пре тедишню позарядову ситуацию у держави, преложени су за два тижнї. Окрем термину отримованя виберанкох, нїяки други пременки нє було, так же после кандидацийного поступку, хтори тирвал од 28. априла по 16. май, Комисия за запровадзованє виберанкох утвердзела конєчну виберанкову лїстину кандидатох, на хторей 36-еро Керестурци. Кандидати за нови Совит на виберацким лїстку пошоровани по азбучним шоре презвискох, буду написани и їх назвиска, як и адреса, рок народзеня и занїманє. Попри на огласней табли Месней заєднїци (у школско-спортскей гали), лїстину кандидатох у цалосци мож опатриц и на веб-сайту Месней заєднїци – www.ruskikerestur.org Виберанки за нови Совит будзе запровадзовац Виберанкова комисия, у хторей правнїци Марияна Колошняї, як предсидателька, та члени Ясмина Надь и Наташа Надь и їх заменїки. Гласац ше будзе на двох виберацких местох – у Доме борцох и пензионерох и у старим будинку МЗ, терашнїх просторийох ЯКП „Руском”, а члени виберацких одборох од идуцого тижня до обисцох Керестурцох порозноша поволанку-информацию о виберанкох и виберацким месце гласача. Поволанки пририхтує Општинска виберанкова комисия, а за 15 членох нового Совиту годни гласац вецей як 4 000 гражданє Керестура. М. Зазуляк

ШКОЛЯРСКИ ПОЛЬОПРИВРЕДНИ САЯМ У ҐОСПОДЇНЦОХ

ҐУ БУДУЦОМУ ЗАНЇМАНЮ

На концу школского рока школяром осмих класох найчежше. Часу за роздумованє до хторей штреднєй школи ше уписац, остало барз мало. З ким ше порадзиц, чий совит прилапиц? Озда дакому помогнє у одлучованю и проєкт „Професийна ориєнтация – пейц крочаї по одлуку о школи и занїманю”, хтори у партнерстве зоз Министер- Vladо Rac i jogo unuk Vladimir zoz Dxrdqova ством просвити, науки и технолоґийного розвою и Министерством младежи и спорта Републики Сербиї, запровадзує нємецка орґанизация за медзинародне сотруднїцтво GIZ. Циль Проєкта розвивац способносци младих же би самостойно принєсли добру одлуку о виборе школи и занїманя. Основна школа „Жарко Зренянин” у Ґосподїнцох ище вжиме, на схадзки потримовки у имплементациї проєктa задлужена орґанизовац Школярски саям польопривреди и Образовно-наукову трибину. Понеже ше велька часц жительства нє лєм у Ґосподїнцох и других местох жабельскей општини, алє и у цалим реґионє занїма з польопривреду, було ше на кого волац и направиц програму манифестациї хтора отримана всоботу, 31. мая того року у тим нашим валалє. Од рана до школи приходзели школяре – представнїки основних школох зоз Чуруґу, Жаблю, Дюрдьова, Тителю, Надалю, Сусеку, Бачкого Ярку и Туриї. Домашнї на чолє зоз директорку Школи, Таню Тот з радо-

ДЮРДЬОВЧАНЄ НА САЙМЕ У парку опрез школи була бина на хторей ше на даскельо заводи зоз часточку репертоара представяли културно-уметнїцки дружтва. Млади тамбураше зоз Дюрдьова програму збогацели з даскелїма музичнима точками, а Валентина Михняк рецитовала писню зоз хтору ше пласовала на Републичну смотру рецитаторох.

сцу привитали коло пейцсто учашнїкох и понукли им богати програми. На саямских штандох було шицкого: паприґи, печарки, квеца, заяци, живини, ручни роботи, украсни предмети... та ше нащивителє наисце мали на цо припатрац, а дацо и купиц. Хлапцох барз прицаговали макети тракторох и польопривредних машинох хтори прави бачи Влада Рац зоз Дюрдьова. Дзецом була интересантна и вистава домашнїх любимцох. Найвецей було пси, алє и заяци, голуби, когуцики, качата... У школским голу була Образовно-наукова трибина на хторей були анґажовани образовни, науково и други установи и подприємства: Польопривредна школа зоз Футоґу, Польопривредни факултет, Институт за польодїлство и заградкарство, Културно историйне дружтво „Пчеса”, Польопривредни оглашнїк... Вериме же даєден штанд лєбо фахове преподаванє на Школярским польопривредним сайме у Ґосподїнцох помогло младим опредзелїц ше за будуце занїманє. Домашнї манифестацию наисце успишно орґанизовали, а за тото вшелїяк заслужни и Тим за професийну ориєнтацию школярох у ОШ „Жарко Зренянин” Ґосподїнци, у сотруднїцтве зоз Школярским парламентом школи, як и шицки заняти у Школи, хтори на Сайме були прави госцолюбиви домашнї. Технїчну и финансийну потримовку, без хторей би нє мож було успишно реализовац проєкт, дала општина Жабель. М. Римар и С. Барань


6

EKONOMIY НАШ ИНТЕРВЮ

6. ЮНИЙ 2014.

ЗОРАН БУЛАТОВИЧ, ДИРЕКТОР КЕРЕСТУРСКЕЙ ФАБРИКИ „АБЦ ФУД”

ДАТА НАМ ШАНСА ВРАЦИЦ ДОВИРИЄ Ришенє о тим у Фабрики достали 28. априла, з чим почало стриктне применьованє прилапеного Плану реорґанизациї, хтори понукла Е.Т.Т. „Евґения трейд енд травел”, як пише у Планє – власнїца вецей як 30 одсто капиталу. Шицки свидоми значеня тей фабрики, як за Руски Керестур, так и ширше, так же „Руске” поважно провадзело шицки збуваня пред, и по уводзеню предликвидациї, а концом мая зме бешедовали з терашнїм єй директором Зораном Булатовичом, котри на тото одвичательне место поставени на основи Плану реорґанизациї. Зоран Булатович зоз свою фамелию длугши час жил у Руским Керестуре, дзе аж и робел у тедишнїм ПК „Перши май”, а до початку 2000-тих бул праве директор Хладзальнї. Свидоми є же и пред нїм и пред руководством вельки задаток – зоз сполньованьом Плану реорґанизациї отримац Фабрику, а насампредз, врациц страцене довириє добавячох сировини, купцох, занятих... У процивним автоматски шлїдзи банкрот фабрики. – За мнє План реорґанизациї вивершуюци акт и нє занїмам ше з тим як є направени, мойо же бим го почитовал и сполньовал. Тот мешац прешол у ришованю документациї, у правеню потребних правилнїкох, шицких од початку, потим буду формовани орґани управяня – Скупштина и борд директорох, як то дефиноване у Планє. Концентровали зме ше и на премосцованє празного ходу, бо преставанє предликвидацийного поступку булo 16. априла, ми од суду урядове Ришенє о тим достали аж 28. априла, а роботнїки робели. Прилапел сом же шицки поглєдованя хтори направени у тим периодзе виплациме, а тераз, на самим початку пребе-

УПЛАЦОВАНЄ ДОПРИНОСОХ РОБОТНЇКОМ – Доприноси роботнїком уплацени и уплацує ше их спрам Плану, алє нє такой. Прето людзе котри пред пензию маю проблем, понеже им, пре одход до пензиї, треба плациц доприноси за рок, а ми по Плану то маме виплациц у наступних 5-6 рокох. Виходзи же роботнїки тераз сами муша виплациц потребну суму пре здобуванє права на пензию, а спрам ПИО Фонду най направя вимогу на основи тих наших уплацованьох. То тераз єдина драга, алє радзим их и же би ше виконсултовали з адвокатами о найшвидшим и найлєпшим витвореню права на пензию.

раня роботи, опредзелєнє же би ше нє правело даяки вельки реорґанизациї, же би нє було стресни и напарти ситуациї. Дакус уводзиме и дисциплину у роботи, видзим же людзе порихтани на пременки, алє обчекую же би ше их о шицким на час пририхтало и информовало. Шицко цо предликвидацийни управнїк подогварял о услужним прерабяню – випочитуєме, без огляду чи зме з тим задовольни, чи нє, же би купци нє були очкодовани – гвари директор Зоран Булатович. Роботнїком виплацени минимални плаци

После двох рокох, 16. априла того року Фабрика змарзнутей желєняви „АБЦ фуд” у Руским Керестуре вишла з предликвидациї. Тераз ше руша од початку, треба прешириц продукцию, а найважнєйше врациц довириє и купцох, и продуковательох сировини, и занятих ченє сировини, же би ше План могло випочитовац. Тото же як далєй, сиґурно и найбаржей интересую нашу явносц... И надалєй будзе присутни постояци кадер у Фабрики, з тим же окончиме даяки прерозподзельованя роботи, а векша часц роботнїкох котрих сом застал, вироятно останє. Вшелїяк, отворени дзвери за шицких котри у сезони зосцу робиц, а котри задоволюю и почитую правила хижного шорa у Фабрики, знаю роботу и здравствено су способни. Указало ше же реално можеме робиц зоз коло 60 стаємно занятима, а як и дотераз, буду анґажовани сезонски роботнїки. Маме и єдно стаємне число сезонских роботнїкох, як цо то на пакованю, дзе су скоро цалу сезону. Нє будзе вельо одкази, лєбо приманя на роботу. Факт же маме дакус векшу старосну структуру и нїзшу фахову приготовку, та ше боїм же нє годни провадзиц ритем хтори сцеме наруциц. Прето поступнє будземе подмладзовац кадер, алє и злєпшовац образовну структуру – гварел Булатович о занятих, а вязано за продукцию наглашел же за греческу компанию Перши финансийни голдинґ уж законтрачели услужне прерабянє гращку зоз 412 гектарох и сладкей кукурици з коло 750 гектарох, хтори тот голдинґ подогварял зоз своїма кооперантами. З нїма правиме плани же би убудуце директно одкупйовали и шицки нашо тарґовищни звишки хтори випродукуєме з одкупом сировини з Керестура и ширшей околини – паприґи, карфиолу, броколи, мархви, цибулї..., а обчекуєме же будземе робиц услуги и за других партнерох хтори одкупюю желєняву, як цо було и скорей. Шицко цо може принєсц даяки пенєж, ми ше будземе анґажовац, пестовац добри одношеня з партнерами, пре вихасновйованє наших капацитетох. Фабрика може буц центер реґиону за одкуп и преробок желєняви – Фабрика нє шме препаднуц. Може буц центер того реґиону за одкуп и преробок желєняви, бо поглєдованє поживи вельке, а находзиме ше у центре сировинскей бази – ту Керестур, Лалить, Деспотово… З Керестурцами, а и шицкима другима, жадам пестовац добре одношенє и довириє. Гоч зме им остали длужни, жадам врациц тото довириє, же би знова ту контрачели и предавали свою робу. О тим зме бешедовали и з нашима партнерами, бо и вони свидоми же треба врациц страценe довириє. Порихтани су обезпечиц пенєж за виплацованє сировини, а за нїх бизме ю прерабяли. У планє же би плаценє за сировину було дзень за дзень, и накадзи то руши, рахуєм же позитивно одгукнє и прицагнє продуковательох. И то уж тей сезони за желєняву, а од

КУПИ ШЕ НОВУ ОПРЕМУ

Зоран Булатович, директор АБЦ Фуд” ”

идуцого року и за гращок и сладку кукурицу. Най знаю и Керестурци и у реґионє же им дзвери отворени за сотруднїцтво, плануєме з нїма и бешедовац о їх интересох и дальших медзисобних одношеньох. Углавним, средства за одкуп буду обезпечени – гварел Зоран Булатович.

НЄ ВАЖНЕ ХТО ШТРАЙКОВАЛ, ВАЖНЕ ХТО ЯК РОБИ – Я нє дзелїм людзох на тих котри штрайковали, лєбо нє. Но, маме єдну катеґорию людзох котри покрадли дзепоєдни ствари, котри ламали и правели чкоду и тоти роботнїки сиґурно нє буду робиц у Хладзальнї. По моїх спознаньох, буду процесуовани, же би врацели тото цо однєсли, лєбо очкодовали, а на основи документациї хтору маме и на знїмкох. Штрайк леґалне средство за витворйованє правох, алє нє леґализоване крадза и правенє чкоди. И тераз у Фабрики робя тоти цо штрайковали, аж лєпше як дзепоєдни други. Наздавам ше же ше гевти часи нє повторя, бо таки способ нє ришує вельо, алє ришую розгварки.

Но, витворйованє Плану реорґанизациї, односно обновйовaнє продукциї, насампредз завиши од обезпечованя пенєжу, дзе директор вельки надїї дава до стратеґийних партнерох, алє аж и до можлївого озбильного купца Фабрики. – Гречески партнере уж почали укладац до Фабрики, тераз як пожичку, покля нє спознаю цалу ситуацию и, можебуц, нє превежню Фабрику. Вони затераз найглавнєйши стратеґийни партнере, през одредзени дїловни одношеня нам помага и єдна фирма з Турскей, а дзвери отворени шицким заинтересованим европским фирмом, по момент док дахто нє принєше одлуку же войдзе вельо озбильнєйше, а то купованє фирми. Розположеня єст, то у тим седморочним Планє. Глїбоко верим же уж концом октобра, початком новембра, почнєме прегваряц и ми и нашо партнере, котри и єй озбильни можлїви купци, о дефинованю планох за идуци рок. Праве перши два роки, як ґрейс-период у Планє реорґанизациї нам дати за максималне пририхтованє за тото цо шлїдзи, а то найбаржей завиши од потребного пенєжу за порушованє. Так же моя надїя праве у стратеґийних партнерох, лєбо потенциялних вельких купцох Фабрики, a на нас ше добре орґанизовац и достац тоту потребну финансийну потримовку же бизме реално могли випродуковац 15 до 18 тисячи тони роби. Вец єст шанси. Озбильни стратеґийни партнере роздумую и о одкупйованю поглєдованьох, цо би значно зменшало обовязки Фабрики, бо велї поверителє заинтересовани предац свойо поглєдованя и нє чекац идуци 7 роки. То значи же бизме вец вошли до єдней новей фази – од початку. Гендикеп же нє маме жеми, за таку фабрику то ризик, бо продукователє примарней продукциї можу условйовац з цену сировини итд., алє зоз стратеґийнима партнерами бешедоване аж и о купованю жеми.

И по Закону о предликвидациї и пo Плану реорґанизациї, роботнїки були „перши виплацуюци шор” и 16. мая даке– Плануєме пошвидко купиц нови видлїчкари, предишнїм стаємно занятим роботнїком пред уводзеньом йґ партнерох плануєме обезпечиц вельки нови тунел предликвидациї виплацени минимални плаци за рок пред за змарзованє, цо значи же капацитети максимално уводзеньом предликвидациї. вихаснуєме. То би бул и одвит подозривим котри гва– Вєдно з каматами, тим роботнїком уплацени 16 милиря же з постояцима капацитетами нє можеме прероони 312 447 динари. Шицких зме контактовали, попренабиц плановани количества. То з часци и правда, алє ходзели їх рахунки и уплацели, а поєдинєчни висини одзоз звекшованьом капацитетох у технїчним смислу, редзени на основи приявох занятих предликвидацийному будзе реалне сполнїц зарисовану продукцию у Планє управнїкови, котри мал увид до шицкого. За мнє меродавреорґанизациї. не тото цо у Планє, нє можем ше занїмац з тим чи ту можебуц було даяки гришки, а прияви правел предликвидацийни управнїк. Кед же их єст – мож з доказами судски глєдац тото цо хиби. На початку зме були обовязни виплациц и „класу 2”, та Општини Кула виплацени 598 454 динари, а ЯВП „Води Войводини” 278 340 динари. Другим, котри у Планє реорґанизациї розлучни и нєобезпечени поверителє, длуство мушиме виплациц у одредзеним чаше, цо одредзене у Планє реорґанизациї – гварел Булатович. На питанє прецо терашнїм занятим пожнї плаца за април (як зме дознали, нє достали ю ище анї на початку юния), директор одвитовал же то пре преґруповйованє и пременку, алє и прето же би ше плацу обраховало по закону: – По 16. април роботнїком плаци обраховйовани без плаценя доприносох за здравство и так направени обрахунок за априлску плацу, односно од 16. по конєц априла. Медзитим, тримам же то погришне, та сом дал налог же би ше прераховйовало и по закону обраховйовало тот период. И то єдна зоз ситуацийох пре хтору идземе осторожно, покля ше нє уходзи системa. Тераз у першим планє будзе дальша орґанизация роботи и продукциї, набaвянє и контраФабрика може буц центер того реґиону за одкуп и преробок желєняви

Маме добрих роботнїкох – Фабрика ма добри кадер, добрих роботнїкох, добру технїчну опременосц, можлївосци за преширйованє капацитетох, сировинску базу – шицки ключни ствари за успишне дїлованє. Нє можем судзиц о прешлим чаше, було ту и кризи, и драги кредити, и обєктивни и други чежкосци. Убудуце, будземе ше старац о каждим трошку у каждим сеґменту, о цо лєпшим предаваню роби, почитовац и чувац дїловних партнерох... Вшелїяк, обставини у яких дїлую привредни субєкти анї кус нє лєгки, маме вельки обовязки и ґу держави, алє Планa реорґанизациї ше мушиме притримовац. Тераз сом вельки оптимиста, нє можем предвидзиц як то шицко будзе исц, алє ше наздавам же маме шансу, шицки вєдно, за лєпшу будучносц тей фабрики – гварел директор „АБЦ Фуд” Зоран Булатович. Михайло ЗАЗУЛЯК


6. ЮНИЙ 2014.

7

ДУХОВНИ ЖИВОТ КИРБАЙ У СРИМСКЕЙ МИТРОВИЦИ

ВОЗНЕСЕНИЄ ПРЕСЛАВЕНЕ З ВЛАДИКОМ

У КЕРЕСТУРСКЕЙ ПАРОХИЇ БУЛА ПЕРША СВ. ПРИЧАСЦ

ПОЖИВА ЗА ТОТ И ЖИВОТ ВИЧНИ

Церква и вирни у Сримскей Митровици 29. мая, на швето Вознесенє Господнє праславели Кирбай. Архиєрейску Службу Божу, зоз сослуженьом паноцох служел апостолски еґзарх за грекокатолїкох у Сербиї

каме Спасителя. Нашо пребуванє на жеми преходне, алє треба заслужиц пребуванє на нєбе, хторе нє будзе мац конца. Най нам Исусово вознесенє змоцнї виру и надїю – гварел у казанї кир Георгий и шицким повинчовал Кирбай, а насампредз домашньому парохови о. Владиславови Варґови. На Служби Божей Євангелию читал о. Дарко Рац, парох з Бачинцох, а шпиванє провадзел хор церкви Вознесеня Господнього. Медзи госцами хтори присуствовали Служби, були и Зоран Мищевич, помоцнїк предсидателя Скупштини городу Сримска Митровица и предсидатель месней заєднїци Латярак Деян Уметик. После Служби бул традицийни обход коло церкви з читаньом Євангелийих и на концу одшпиване „Многолїтствиє”. Домашнї о. Владислав Варґа подзековал владикови же пришол возвелїчац Кирбай, потим священїком, монахиньом, а тиж и вирним, домашнїм и госцом. Парох наглащел и же пред Службу Божу Богослуженє и обход коло церкви предводзел наш еґзарх було кресценє и же парохийна заєднїца у кир Георгий Джуджар Сримскей Митровоци достала нового макир Георгий Джуджар, а на Богослуженю було надосц вирних, як домашнїх, так и госцох. У казанї преосвящени владика наглашел же ше Исус през 40 днї зявйовал своїм ученїком, поучовал их и утвердзовал у вири, же би и вони єдного дня научовали народи тото цо их вон научовал и же буду одвичательни за ширенє Царства Нєбесного на жеми. Пред тим як ше воздзвигнул на нєбо, Христос благословел ученїкох, хтори ше прешвечели же вон наисце Бог и же ше єдного дня ознова враци на жем. – Тота подїя означела законченє Исуовей мисиї на жеми и же сполнєл шицко цо му Оцец Нєбесни зверел. То вельке порученє – же Исус Богочловек хтори ше воздзвигнул на нєбо, одкадз и че-

ПРИСУТНИ ПАНОЦОВЕ На Служби Божей хтору предводзел кир Георгий, сослужели о. Михайло Режак, парох у Шидзе и декан сримски, о. Дарко Рац, парох у Бачинцох, о. Владимир Еделински Миколка, парох у Беркасове, о. Петро Дутка, парох з Индїї, о. Никола Ступяк, парох и декан зоз Славонского Броду, о. Никола Джуджар з Италиї, о. Виталий Лотоцки з Кули, о. Роман Миз, протоєрей ставрофор у пензиї з Нового Саду и о. Едуард Шпанович, ґенерални викар римокатолїцкого сримского владичества зоз Сримскей Митровици, а домашнї парох бул о. Владислав Варґа.

ЗАКОНЧУЄ ШЕ БУДИНОК ПРАВОСЛАВНЕЙ ЦЕРКВИ У КОЦУРЕ

Вирни у церкви у Сримскей Митровици

лого члена, а то хлапчик Янко Лабаш. З тей нагоди вон здогаднул и же нарок будзе означени ювилей, а то 110-рочнїца церкви у Сримскей Митровици. Под час полудзенку двоме члени парохиї поднєсли звит о своєй роботи. Бранислав Ходоба бешедовал о обнови погореней хижи парохиянки Горняк Леони, а Ярия Никола о инициятиви за обнову церкви и оправяню пре премаканє закрица. Дзень пред Кирбайом, сримскомитровицки грекокатолїцки Каритас однєсол полни авто помоци до Шабцу, а вечар одслужени молебен до Пресвятей Богородици. Вл. Дї/М. А. М.

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ У ВОДИЦИ

ПОШВИДКО БУДЗЕ ДЗВОНЇЦ ЗОЗ ТУРНЇ Роботи на новей православней церкви у Коцуре ше приводзи ґу концу. Тераз ше планує преношенє дзвонох котри ше находза у дворе парохиї, на малу турню на церковним будинку. Преношенє финансовал Ґоран Павич, котри народзени у Коцуре, а жиє у иножемстве. Дзвони ше находза звонка церкви уж 70 роки. Досц велька робота пренєсц их и подзвигнуц на турню. Коцурец Драґан Ґак, хтори по фаху шлосер, дзечнє пристал же би окончел заварйованє и планує ше же дзвони буду дзвонїц зоз турнї пошвидко. На церкву ше того лєта положи циви за дижджовку, збудує ше малу просторию за палєнє швичкох и вец остава лєм

мальованє мурох у церкви хторе барз драге, и нє зна ше кеди будзе поробене. Нови будинок православней церкви у Коцуре функционує уж одредзени час, а прешлого року закончени и будинок хтори парохияном потребни за отримованє виронауки, як и рижних других активносцох хтори орґанизує Церква. Вибудов финансована з месного самодоприносу, медзитим, то лєм мала часц пенєжу. Векшу часц средствох парохиянє достали прейґ донацийох и спонзорох, а роботи ше углавним окончовало на роботних акцийох хтори ше орґанизовало и у хторих участвовали парохиянє. Т. Ходак

Першу Причасц того року прияли шеснац хлапци и тринац дзивчата

На шветочней дзецинскей Служби Божей, прешлей нєдзелї, на 11,30 годзин, у катедралним храму у Руским Керестуре, двацецдзевецеро школяре другей класи, першираз присупели до св. Тайни Причасци, а пред тим дзень першопричашнїки ше першираз споведали. Службу Божу служел капелан о. Игор Вовк, а о значносци того чину за християнски живот малих першопричашнїкох, у казанї бешедовал парох о. Михайло Малацко. Вон наглашел же треба буц свидоми же под видами хлєба и вина, духовно скрити живи Исус хторого у причасци примаме, або точнєйше, хтори нас прима до себе. Зоз тим шветочним чином, першопричашнїки постали подполнєйши члени парохиї як заєднїци. Парох о. Малацко потим причащал школярох, а по Служби вони шицким присутним виведли кратку програму, о значеню тей подїї за каждодньови живот. По Служби була проце сия Святу зоз св. Тайнами, у хторей з парохом Малацком участвовали и капелан кере стурски о. Игор Вовк и кулски о. Платон Салак, ЧСВВ, як и першопричашнїки. Як памятку на Першу Причасц дзеци до стали и окремни спомин хтори им на концу уручел парох о. Малацко. За тоту важну духовну подїю першопричашнїкох пририхтали ше стра Євсевия и вироучителька Златица Малацко, а тоту духовну радосц з нїма подзелєли и їх родичи и велї парохиянє. М. Афич

У ШИДЗЕ

НОВИ ДЗВЕРИ НА ЦЕРКВИ Пред Вельку ноцу у Шидзе пoложени нови уходни дзвери до церкви Преображеня Господнього. Майстор Янко Романяк з Бикичу направел красни дзвери з дубового древа, а тиж и два облачки зоз склом на хтори покладзени роштелї. После Крачуна почала акция збераня добродзечних прилогох вирних же би ше назберало достаточно средства за нови дзвери. Стари дзвери, за хтори ше дума же маю вецей як 200 роки, уж були дослужени. Вл. Дї.

Кулянски парохиянє пришли до Водици

МЕШАЦ МАЙ ПОШВЕЦЕНИ МАРИЇ У Руским Керестуре, всоботу, 31. мая, у Марийовим святилїщу Водици означене нєзаповедане швето Царици Богородици, а источашнє закончени Водицов тидзень, остатнї тидзень у маю – мешацу хтори у цалей Католїцкей Церкви пошвецени Мариї. Служба Божа и Молебен до Богородици у Водици були на 9 годзин, а попри керестурских парохиянох, на Службу пришла и ґрупа вирних з кулянскей парохиї зоз своїма паноцами о. Виталийом Лотоцким и о. Платоном Салаком, ЧСВВ. М. А.

KALENDAR POD<JOH

ЗАВИТНИ ДЗЕНЬ У ВОДИЦИ 10. ЮНИЯ На нєдзелю, 8. юния, у шицких парохийох нашого Еґзархату припада тродньове швето Сошедствиє св. Духа – Русадля, а на други и треци дзень швета, одходзи ше и до Марийового святилїща Водици на Завитни дзень. Пондзелок, 9. юния, на 17 годзин з порти катедралней церкви до Водици руши процесия, дзе на 19 годзин будзе Служба Божа. На Завитни дзень 10. юния, на 10 годзин там будзе Архиєрейска Служба Божа хтору будзе предводзиц владика Георгий зоз священїками. На Завитни дзень до Водици домашнї Керестурци обчекую парохиянох и зоз других наших парохийох. М. А.


8

KULTURA I PROSVITA У ОШ „БРАТСТВО-ЄДИНСТВО” У КОЦУРЕ

6. ЮНИЙ 2014.

14. РЕПУБЛИЧНЕ ЗМАГАНЄ З РУСКОГО ЯЗИКА ОТРИМАНЕ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ВИБРАНА НОВА ДИРЕКТОРКА МОНИКА ТАМАШ У Основней школи „Братство-єдинство” у Коцуре штварток, 29. мая, Школски одбор потвердзел вибор новей директорки, Моники Тамаш котра потераз робела як наставнїца физичней култури. Тамашова официйно на новим роботним месце од 1. юния, а у обовязки є у шлїдуюцим року положиц лиценцу за директора. З преходом Моники Тамаш на нову функцию на роботне место наставнїка физичней култури Школа будзе у обовязки найсц нового наставнїка котри будзе робиц на замени. Мандат директора школи тирва 4 роки. Потерашня директорка, Ксения Медєши, будзе робиц у школскей библиотеки. З. К.

ДВА МАНИФЕСТАЦИЇ У КОЦУРЕ

ОТРИМАНИ ГУМАНИТАРНИ КОНЦЕРТ

Пияток, 30. мая, у коцурским Етно клубе „Одняте од забуца” отримана манифестация „Ноц по Ноци музейох” хтора була гуманитарного характеру. У Етно клубе представени авдио записи радио емисийох по руски, а з нагоди 65-рочнїци Рускей редакциї Радио Нового Саду и 90рочнїци радиа. – На инициятиву МЗ Коцур, шицки културни дїяче ше зишли и обдумали програму. Ґу манифестациї додата и Ноц музейох, хтора була претаргнута пре познати причини, а вечар обдумани так же почал у Етно клубе, а предлужел ше у Доме култури зоз гуманитарним концертом – гварела Моника Гради. Предсидатель Етно клуба, Дюра Макаї, пречитал кратки увод до того же як радио робел од його патентованя, а потим ше слухало стари радио емисиї по руски. – Пре стан у держави, тоту манифестацию отримуєме аж тераз, а шицок прилог хтори назбераме пойдзе до гуманитарней помоци – гварел Дюра Макаї. По законченю менифестациї у Етно клубе, отримало ше гуманитарни концерт за помоц тим цо настрадали у вилївох. На гуманитарним концерту наступели школски дзецински хор, младша штредня и виводзацка фолклорна ґрупа „Завичайне врело”, як и побиднїки фестивала „Шпиваночка” Дарина Михняк, Марко Буила и ґрупа хтору творя Лейла Фекете, Оля Хримиш и Йована Тамаш. У другей часци наступели Руска шпивацка ґрупа, фолклорна ґрупа КУД „Жатва”, Ана Радошевич ше представела зоз рециталом, а наступела и мадярска шпивацка ґрупа КУД „Жатва”. – Мило ми же зме шицки єдногласно принєсли одлуку же бизме направели Концерт гуманитарного характеру хтори барз масовни, а шицки културни дїяче у Коцуре дали свойо доприношенє. То нє конєц, одлучели зме же би шицки манифестациї у наиходзацим периодзе були гуманитарного характеру – гварел Микола Ґубаш, член Управного одбору КУД „Жатва”. На гуманитарним концерту назберано 54 тисячи 770 динари хтори ше однєшу до општини. И коцурска ФК Искра додал 17 тисячи динари, хтори назберали на своїх змаганьох, а як порадзене чека ше же би МЗ Коцур принєсла одлуку же би и вони дали свойо доприношенє, та шицки вєдно, як гражданє Коцура, однєшу пенєж до Општини. Г. Папуґа

СКОРО ШИЦКИ ШКОЛЯРЕ НАГРАДЗЕНИ На 14. Републичним змаганю хторе 29. мая отримане у ОШ „Петро Кузмяк” у Руским Кере стуре, скоро шицки од 23 школярох учашнїкох наградзени з дипломами и кнїжками НВУ „Руске слово”, бо подзелєли перши три ме ста з истим числом бодох. У порядней настави на руским язику з Кере стура, Коцура и Дюрдьова, змагали ше 17 школяре, а у катеґориї седмей класи перше ме сто подзелєли Александра Русковски, Йована Ноґавица и Антония Монар шицки з рукокере стурскей школи. Друге ме сто подзелєли Александра Горняк и Катарина Фейди, обидва з коцурскей школи „Братство єдинство”, а треце ме сто Жарко Остоїч и Леонтина Штефанко з кере стурскей, та Ивана Цап з дюрдьовскей школи „Йован Йованович Змай”. У катеґориї осмей класи найлєпша и єдина з максималним числом бодох була Светлана Балїцки з Кере стура, друге ме сто подзелєли Лидия Горняк з Дюрдьова, Дорис Бучко и Давид Шанта з Кере стура, та Татияна Буила з Коцура. Треце ме сто освоєли Мая Медєши з Кере стура, Настася Сакач з Коцура и Кристина Горняк з Дюрдьова. Наставнїци хтори пририхтовали школярох то Андреа Медєши и Каролина Папуґа з кере стурскей школи, Снежана Шанта з коцурскей и Мария Самарджич з дюрдьовскей. У ґрупи змагательох хторим руски язик виборни предмет змагали ше ше сцеро школяре тиж зоз седмей и осмей класи, а найлєпши резултат по сцигли Мила Кишрацик з ОШ „Бранко Радичевич” зоз Савиного Села, (наставнїца

єй Леона Олеяр), Миро слав Надь з Бачинцох з оддзелєня ОШ „Бранко Радичевич” зоз Шиду, (наставнїца Златка Сивч Здравич) и Елеонора Грубеня з Нового Саду, зоз школи „Иван Ґундулич”, (наставнїца єй Оля Яковлєв). Друге ме сто у тей катеґориї освоєл Дарко Бучко з Бачинцох, док Владимир Венчельовски з ОШ „Михайло Пупин” з Ветернику треце ме сто, (наставнїца му Ана Мария Рац). Змагали ше ище и Александар Горняк з Коцура и Кристина Варґа з Кули (наставнїца Мария Стрибер). Школяре осмей класи хтори завжали перши три ме ста, до станю и осем боди хтори здаваю ґу бодом потребним за упис до штреднєй школи. Учашнїкох 14. Републичного змаганя з руского язика и язичней култури привитали домашнї директор Школи Янко Хома и його заменїца Каролина Папуґа, у мено Дружтва за руски язик Ирина Папуґа, провадзела го у мено Министерства про свити и про свитна совитнїца мр Ядранка Коїч зоз Суботици, предсидателька Одбору за образованє Националного совиту Мелания Римар, як и проф. др Юлиян Рамач, составяч тестох. Шицки вони похвалєли и потримали школярох за їх труд у виучованю мацеринского язика, и наглашели його важносц у їх живоце. У голу кере стурскей школи, з нагоди Змаганя, отворена и подобова вистава зоз Колониї „Стретнуца у Боднарова” дзе виложени витвореня з єй осмого зволаня 2012. року. Виложени и даскельо роботи покойного Петра Мояка, учашнїка и єдного зоз сновательох Колониї, а з нагоди 80рочнїци од його народзеня. М. Афич

ФЕСТИВАЛ ХОРСКОГО ШПИВАНЯ

МОТИВОВАЦ ЖЕ БИ НАРОК БУЛИ ИЩЕ ЛЄПШИ Традицийни Фестивал хорского шпиваня отримани всоботу у велькей сали КПД „Карпати”. На Фестивалу наступели шейсц хори. Фестивал хорох єдна з манифестацийох хтору НС Руснацох потримал як манифестацию од националного значеня за нашу заєднїцу на тих просторох, а орґанизує ше каждого року. Того року, попри руских хорох зоз Руского Кере стура, Дюрдьова, Нового Саду и Сримскей Митровици, наступели и госци зоз Бачкого Пе-

Хор ,,Розанов” зоз солистку Валентину Салаґ

родна по сланїца, Славко Рац предсидатель НС Руснацох и Серґей Тамаш директор Завода за културу войводянских Руснацох. – Тот Фестивал єден од фе стивалох хтори фундамент култури, бо ускладзиц, по складац гласи нє лєгко. Пе стуйце и далєй хорске шпиванє, воно вше дава одредзени мотив, и вше у чежких ситуацийох, кед хор зашпива, у людзох ше буд за окремни чувПершираз на Фестивалє наступел хор зоз Сримскей Митровици ства. Жичим вам же би тровцу, як и вербаски городски хор. пияти Фестивал бул ище лєпши и поФе стивал провад зели представнїки при шицких почежкосцох на хтори наНС Руснацох и Українцох, представи- иходзице. Будзме єдинствени и нїч телє културних институцийох и свящ- нам нє будзе чежко – гварел Славко енство, а на початку Фестивала при- Рац, предсидатель Националного сосутних привитала Олена Папуґа на- виту Руснацох.

Хор Дружтва Руснацох зоз Сримскей Митровици ма коло 20 членох, а зоз роботу почал у октобре 2013. року. – Понеже зме наймладши хор од шицких учашнїкох, мило нам же зме наступали. Барз сом задовольна зоз орґанизацию, а таки манифестациї мотивую нас же бизме ше и надалєй трудзели – гварела музични педаґоґ и дириґент хора Станислава Будишин. – Супер же сом пришол до Вербасу, бо сом ту першираз зоз хором. Пачи ше ми фестивал, а наздавам ше же придземе и нарок – гварел нови дириґент хора Дома култури у Руским Керестуре Мирко Преґун. Же на тогорочним фестивалє наступели квалитетни хори, зложели ше и госци и орґанизаторе. – Поспишело ше нам орґанизовац и того року 4. по шоре Фестивал хорского шпиваня, задовольни зме з цалу орґанизацию и зоз одволаньом хорох. Мали зме шейсц хори хтори мали одлични наступи, а можеме ше похвалїц же зме дзвигли квалитет и орґанизацию на висши уровень – гварел предсидатель КПД „Карпати” др мед. Деян Загорянски. Тогорочни Фестивал бул гуманитарного характеру, а приход од уходнїцох уплаци ше до фонду за тих хтори страдали у вилївох. После Фестивала, друженє за учашїкох и госцох предлужене у просторийох ЦФК, дзе хористи и дириґенти мали нагоду лєпше ше упознац, а аж и радзиц ше о дальшим сотруднїцтве. Г. Папуґа


9

KULTURA I PROSVITA

6. ЮНИЙ 2014.

УДАТНА ПРЕМИЄРА ПРЕДСТАВИ „БЕРЕМЕ ШЕ, ТАК НАМ И ТРЕБА” У КОЦУРЕ

ОРКЕСТЕР КУД ,,ТАРАС ШЕВЧЕНКО” ЗОЗ ДЮРДЬОВА

ЗДОГАДОВАНЄ НА ДАКЕДИШНЇ ЧАСИ

Пред полну салу, штварток, 29. мая, у велькей сали Дома култури у Коцуре, одбавена премиєрно представа Яна Лазорика „Береме ше, так нам и треба” у режиї Силвестера Дорокхазия, хтору витворел Руски Народни Театер „Петро Ризнич Дядя” зоз КУД „Жатва” зоз Коцура. У уводним слове предсидатель РНТ Сашо Палєнкаш, гварел же премиєру, як и цалу представу пошвецую упокоєному Сливестерови Дорокхазийови, а дата му чесц и зоз минуту цихо сци. На премиєри були предсидатель Националного совиту Славко Рац, директор Заводу за културу войводянски Руснацох Серґей Тамаш, предсидатель КПД „Крпати” др мед. Деян Загорянски, директорка НВУ „Руске слово” Мартица Тамаш, представителє РНТ „Петро Ризнич Дядя”, як и велї Коцурци. – Наисце сом одушевена як ґлумци то поробели. З оглядом же цо ше нам шицко случело и кельо паузи було, нє могло ше шицки емоциї позберац и указац на бини. Кажда чесц ґлумцом, наисце видно яка удатна представа – гварела Мелания Дорокхзи, супруга покойного Силвестера Дорокхазия, хтора на тей представи робела як суфлер и костимоґраф.

Дружком судьбу предрека врачарка

Представа диха зоз старима звичаями, нашо народни обичаї, а сценоґрафию украшели вецей як 100 ручнїки. Слово о двох богатших фамелийох у єдним руским валалє у другей половки 19. вику, хтори приведзени пред „закончуюцу дїю”, бо ше їх дзеци пре „уживанє” у предмалженским живоце муша побрац. Намира же би ше зоз инсценацию предсвадзебних и свадзебних звичайох и з музично-сценску и фолклорну форму указало и зачувало стари звичаї и наш традицийни културни скарб, часц красоти и драгоциносц зоз хторим нас задлужели ґенерациї пред нами. На премиєри, за старших патрачох, то було фине искуствиє пре здогадованє же як то дакеди було, а тиж представа ма и едукативни характер дзе млади можу научиц вельо и достац слику о тим як ше дакеди жило. – Нє право ми же сом нє могла патриц зоз публики представу, алє и споза кулиси барз добре випатрало, цалком ше ми пачело. Цали колектив ше трудзел максимално и думам же то було видно. Зоз представу плануєме нащивиц нашо ме ста, а и одход до Словацкей. Жадаме же бизме нащивели и пана Яна Лазорика хтори написал тоту представу – гварела Танита Ходак, орґанизатор и предсидатель КУД „Жатва”.

На свдзби лєм руски шпиванки

Мухайло Варґа, хтори ґлумел млодийового оца и хтори заменєл покойного Силвестера Дорокхазия. – Я задовольни кед публика задовольна, а видзели зме же публика наисце була задовольна. Трудзел сом ше бешедовац по „коцурски” и баш ми лєжало. Нажаь, Цики нє ту, чкода же нас нє патрел и давал свойо суґестиї. Мило ми же у Коцуре єст вельо младих талантованих людзох, хтори зоз дальшу роботу сиґурно вельо посцигню и предлужа тото цо Цики започал – гварел Михайло Варґа. Свойо задовольство пре успишну премиєру виражел и фахови сотруднїк на тим проєкту Владимир Надь Ачим. – Прешли зме вельку, чежку драгу, у хторей зме мали вельо приємни, та и нєприємни подїї, алє ми мило же то коруноване зоз таким успихом и тот успих зме подзелєли зоз коцурску публику. Тоту представу можебуц и знєєме у телевизийней адаптациї. Зоз искуствох у шицких потерашнїх проєктох до Керестура на матичну сцену приходзели нашо сотруднїки зоз Коцура, Вербасу, Кули, а вец одредзени период у одредзених сезонох зме почали робиц екстериториялну проєкцию. Тераз зме проєкт приведли до Коцура, ґлумци зоз Руского Керестура и Вербасу приходзели и зоз младима ґлумцами хторих обучел, виховал и унапрямел Силве стер Дорокхази вєдно витворели представу, а вельо и научели. Ансамбл квалитетни, нє було видно даяки осцилациї и розлики медзи старшима и младшима ґлумцами – гварел Владимир Надь Ачим. У представи „Береме ше, так нам и треба” ґлумя коцурски, углавним млади ґлумци – Михайло Горняк, Милка Фейса, Андрея Макаї, Адорян Чизмар, Емилия Чизмар, Мелания Мали, Николина Фейса, Валентина Югас, Танита Ходак и Иґор Русковски, як и нашо искусни ґлумци з Руского Керестура и Вербасу – Емил Няради, Михайло Варґа и Янко Лендєр. У представи участвую и коцурски гудаци – Михал Иван, Александар Хромиш, Яким Бе серминї и Здравко Бесерминї. Музични фахови сотруднїк у представи Юлиян Рамач Чамо, костимоґраф и суфлер Мелания Дорокхази, а за шветло и тон були задлужени Желько Пашо и Владимир Бесерминї, стаємни сотруднїк РНТ. Дизайн друкованого материялу за представу подписує Танита Ходак, а сценски роботнїк Ивица Фейса. Представа витворена з финансийну потримовку Покраїнского секретарияту за културу и явне информованє, и була гумнитарного характеру. Приход од уходнїцох КУД „Жатва” и РНТ „Петро Ризнич Дядя” пойдзе за помоц тим цо настрадали у вилївох. Гелена Папуґа

ПО ДРУГИ РАЗ ПЕРШИ У РЕПУБЛИКИ На 15. Републичним змаганю оркестрох, котре отримане у Земуну, медзи 18 оркестрами зоз цалей Сербиї у катеґориї возросту основней школи и спред дюрдьовскей ОШ участвовал оркестер КУД ,,Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова. Оркестер ознова оправдал обчекованя и достал Златну плакету як найлєпши оркестер Републики Сербиї. Тот оркестер анґажовани през цали рок на велїх концертох и манифестацийох, як у своїм месце, општини, держави и у иножемстве, а його члени постали препознатлїви на смотрох при фаховцох и жирию, котри замерковали їх вельки талант. Оркестер провадзи шицки музични секциї у Дружтве, часто надополнює оркестри зоз наших руских местох, а часто цали орке стер провад зи фолклорни секциї зоз дюрдьовского КУД ,,Бранислав Нушич” на їх наступох и смотрох. На смотри ше представели зоз трома писнями, зоз двома инструменталами – ,,Етида” и ,,Шпански танєц”, и єдну руску народну шпиванку ,,Ей млїнару, млїнару” у котрей шпивали Валентина Салаґ и Владимир Горняк, котри члени дюрдьовского Дружтва. У оркестру на смотри грали: Марко Шош, Борис Раґаї, Мирон Кухар, Дьордє Боґданов, Даниєл Кабач, Алексей Кухар, Василиє Кочиш, Иван Шош, Михайло Ґерич, Далибор Тот, Иван Салак, Кристина Горняк, Тамара Чордаш, Петро Хромиш и Лидия Горняк, под ди-

риґентску палїчку Ани Радишич. Оркестер пририхтал їх уметнїцки руководитель Михал Лїкар чию роботу и намаганє жири зоз смотрох вше похвалї, а оркестер на бини вше препознатлїви. Членох тамбурового оркестру позберал Михал Лїкар 2008. року и теди основани оркестер КУД ,,Тарас Шевченко”. На смотрох ше почали змагац 2010. року, та од теди достали седем плакети, од того два Златни плакети зоз Републичних смотрох, єдну достали прешлого, а другу того року. Достали и три златни, єдну стриберну и бронзову на Покраїнских смотрох. Орґанизатор смотри було Здруженє музичних и балетских педаґоґох Сербиї, под покровительством Министерства про свити, науки и технолоґийного розвою, а змаганє було у Земунскей ґимназиї у Земуну. У жирию на 24. Републичним змаганю хорох и 15. Републичним змаганю оркестрох 31. мая и 1. юния були: Алесандар Вуїч, порядни профе сор ФМУ Беоґрад, Борис Черноґубов, порядни професор Факултета уметносци Нови Сад, Мирослава Петров, совитнїк Министре ства просвити, науки и технолоґийного розвою, Милица Крнета, професор у Музичней школи ,,Марко Тайчевич” зоз Лазаревцу, Светислав Цветич етномузиколоґ професор Музичней школи ,,Мокраняц” зоз Кралєва и Миряна Николич, балетски педаґоґ. С. Барань

ДОМ КУЛТУРИ РУСКИ КЕРЕСТУР

РЕПУБЛИЧНЕ ЗМАГАНЄ ЗОЗ СЕРБСКОГО ЯК НЄМАЦЕРИНСКОГО ЯЗИКА

РУСНАЦИ МЕДЗИ НАЙЛЄПШИМА На Републичним змаганю зоз сербского як нємацеринского язика, хторе отримане 30. мая того року у Основней школи „Петефи Шандор” у Новим Садзе, участвовали пейдзешат пецеро школяре седмих и осмих класох зоз войводянских школох дзе ше порядна настава одвива на руским, мадярским и словацким язику. Змаганє отворел и змагательом успишне ришованє тестох пожадал директор Школи Золтан Ардєлан, а спред Министерства просвити, науки и технолоґийного розвою Републики Сербиї учашнїкох привитали просвитни совитнїци Драґана Ґлоґовац зоз Школскей управи у Новим Садзе и мр Ядранка Коїч зоз Зомбора. Медзи найлєпшима змагателями були и тринацецеро Руснаци. Школярох ОШ „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре пририхтовала наставнїца Мария Балїнт, школярох ОШ „Братство-єдинство” у Коцуре наставнїца Сне-

жана Шанта, а у ОШ „Йован Йованович Змай” у Дюрдьове наставнїки Наташа Холошняй и Оскар Пурґич. Спомедзи школярох осмих класох найлєпши успих посцигла и завжала перше место Кристина Горняк зоз Дюрдьова, а друга була Дорис Бучко зоз Руского Керестура. Треце место подзелєли школярки зоз Коцур Татяна Буила и Настася Сакач. У тей катеґориї ше змагала и Лидия Горняк зоз Дюрдьова. Зоз седмих класох найлєпши пласман посцигла Йована Ноґавица зоз Руского Керестура хтора завжала друге место, а Леонтина Штефанко и Тимеа Будински тиж зоз Руского Керестура подзелєли треце место. З нїма ше у катеґориї седмих класох змагали и Антония Монар, Михаела Еделински и Жарко Остоїч зоз Руского Керестура и Тамара Тиркайла и Ивана Цап зоз Дюрдьова. М. Римар

НАСТУП НА ПОКРАЇНСКЕЙ СМОТРИ Старша дзецинска ґрупа Дома култури Руски Керестур всоботу, 1. юния, участвовала на Покраїнскей смотри музично-фолклорней творчосци за дзеци, хтора отримана у Бачкей Тополї. На Смотри участвовали коло 40 дзецински ансамбли у младшим и старшим возросту з Войводини, а Керестурци ше на Покраїнску смотру пласовали з танцом „Строї ше черешень на белаво квитнуц”, хореоґрафки Ґабриєли Саянкович. Танєчнїкох провадзел Народни оркестер Дома култури, под фаховим руководительством Юлияна Рамача Чаму. М. З.


10

MOZA<K ТАМАРА ХРИН, ПОБИДНЇЦА НА ФЕСТИВАЛУ ПОЕЗИЇ МЛАДИХ У ВЕРБАШЕ

Д ВА Н А Й В Е К Ш И ЛЮБОВИ – ПОЕ ЗИЯ И ХЕМИЯ Н а тогорочним 46. Фестивалу поезиї младих у Вербаше перше место завжала Тамара Хрин зоз Руского Керестура. Вона победзела зоз циклусом писньох на сербским язику, а як першонаградзеней, будзе єй видрукована кнїжка, цо и традицийна награда того Фестивалу. Попри тим же пише поезию, Тамара на докторских студийох на Природно-математичним факултету у Новим Садзе, дзе є и анґажована на науково-виглєдовацким проєкту, як виглєдовач-приправнїк на отримованю студентских вежбох. Поезия и хемия єй два найвекши любови и, як гвари, нє може видвоїц и нє зна цо єй милше.

отримани програми як прешлих рокох, и дакус ми прето було жаль, алє розумела сом же так муши буц. За тот Фестивал ше посила дзешец авторски писнї и важне же би були вязани до даякого циклусу. Вец жири вибера 30 полуфиналистох хтори поволани до Вербасу, дзе вєдно препровадза три днї. Я потераз три раз конкуровала, и три раз сом була вибрана до полуфиналу, а вец и до финалу. То барз интересантне, понеже сом ше на тих програмох стретала зоз другима младима хтори пишу, чераме свойо искуства и окреме интересантне же сом обачела же иншак пишу млади зоз Сербиї, а иншак млади зоз Босней. Ми зоз Сербиї дакус завартейши, хаснуєме вецей метафори, а млади з Босней пишу барз отворено, нє ганьбя ше писац шлєбоднєйше, и то ше ми барз пачи. Тиж так, каждого року зме ше стретали з афирмованима сербскима писателями, як цо то наприклад Перо Зубац, и вони нам давали даяки суґестиї и потримовали нас. Єден дзень бул резервовани за нас, младих, та зме ишли до вербаскей Ґимназиї читац свою поезию. Можем повесц же сом на тим Фестивалу упознала велї нови особи, а мам и даскельо пайташки зоз хторима ше и тераз дружим. Чувство же припадам поезиї голєм тоти три днї до рока ме после НАЙВОЛЇМ ПИСАЦ О першого АБСТРАКТНИХ ПОНЯЦОХ участвованя на Фестивалу мотивовало Теди сом ище нє була – Послала сом писнї зоз циклусу о же бим ше заш сиґурна до своєй поешмерци. То можебуц звучи чудно, приявела. зиї, нє знала сом чи алє сом з тоту тему була инспирована • Робиш на тото цо пишем добре, понеже ми нєдавно умар дїдо за Природно-матемаи паметам же гоч сом хторого сом була барз вязана, так же тичним факултету у на велїх школских сом на даяки способ тоти писнї Новим Садзе, на програмох читала пошвецела праве йому. Найволїм Катедри за методику свойо писнї, вше сом писац о абстрактних поняцох, настави хемиї. Там ше так бала же ше ми вязаних за природу и емоциї. ши задовольна? аж руки тресли. Тот Ґу написаней писнї ше вше врацам, – Гей, уж у другим страх и трему пред бо ше дараз случи же ю треба семестру на публику сом превопречисциц, ошлєбодзиц од превельо докторских студийох зишла аж у Ґимназиї, емоцийох и субєктивносци. Дакеди сом була анґажована понеже ми ту найвекмотивацию находзим у дачим цо сом же бим тримала ша вежби зоз трох потримовка бул дожила, видзела, лєбо пречитала, предметох. Тота професор руского и од того завиши на хторим язику робота ше ми барз язика Владимир напишем писню, дараз то на руским, пачи. Од початку Бесерминї. Вон тиж а дараз на сербским язику. докторских студийох препознал мой Нє прекладам свойо писнї з єдного участвуєм на шветових талант, потримовал на други язик, бо думам же так конференцийох, ме, и посилал мойо ориґинал траци на квалитету. Лєм раз а потераз сом писнї на конкурси, а сом преложела свою писню и то за участвовала у Риме, то ми наисце помогло потреби Зонскей смотри рецитаторох, Истанбулу и же бим була сиґурна понеже ю рецитовало єдно дзивче, Финскей. Каждого до того цо робим. и то ми наисце було мило. року ми тема була • На яких ши одобрена за усне конкурсох потераз викладанє, цо барз значне. Я виучуєм тему участвовала и чи ши и скорей „Систематични приступ у настави хемиї”, достала даяку награду? хтору 2000. року основал проф. Амил – Участвовала сом на вецей з нїх, Фахми з Єгипту, зоз нїм и сотрудзуєм. алє бим окреме видвоєла Фестивал поезиї Нєдавно зме вєдно написали наукову роботу младих у Вербаше, та „Тимочка лира” у и послали ю до єдного з наймоцнєйших Княжевцу, Фестивал поезиї у Ґорнїм шветових часописох за науку. Хвильково є Милановцу, дзе сом 2011. року достала на рецензиї, цо значи же прешла перши плакету, а 2013. року освоєла другу награду, док сом 2011. року у Новим Садзе круг „филтрованя” роботох, а кед би була одобрена за друкованє у тим часопису, бул завжала друге место на конкурсу би то за мнє наисце вельки успих. „Михайло Ковач”. • Яки ци плани далєй? • Як випатра Фестивал поезиї младих – Шлїдуюцого року бим требала одбранїц у Вербаше? Понеже ши на нїм уж докторску дисертацию. Понеже сом участвовала, цо це мотивовало же задовольна з роботу, любела бим ту остац, биш знова конкуровала? робиц зоз студентами и участвовац на – На тим Фестивалу ше ми найбаржей наукових конференцийох. Швет науки ми пачи добра орґанизация, цо нє можем нє завадза же бим була и у швеце повесц за други фестивали на хторих сом литератури, бо хемия и поезия мойо участвовала. Ту ше наисце потераз вше два найвекши любови. шицко цо заплановане и виполнєло. Того Ана Римар року, пре позарядову ситуацию, нє були Фото: Г. Папуґа

– Почала сом писац ище у нїзших класох основней школи, кед сом була при учительки, и од теди сом нє преставала. Перши мойо писнї були, розуми ше, дзецински и писанє сом нє похопйовала так озбильно як тераз. Здогадуєм ше же ми у „Заградки” першираз обявена писньочка и то ми було цошка барз вельке. Кед сом була кус старша, наставнїца Мелания Сабадош препознала мой талант за писанє, потримовала ме и посилала мойо писнї на конкурси.

6. XNIJ 2014.

У РКЦ У НОВИМ САДЗЕ ОТРИМАНА ПРОГРАМА „ДЗЕ(НЬ) МЛАДОСЦ(И)?”

ЖЕНИ ЗАБЛЇЩАЛИ НА СЦЕНИ

Програма „Дзе(нь) младосц(и)? – Жени на сцени” отримана пияток,

30. мая, у новосадским Руским културним центрe, на хторей участвовали пейц новинарки з руских младежских радио и телевизийних медийох и часопису. Тиж, була отримана и промоция компакт-диску Санї Полдруги „Поведз ми”, хтори у априлу вишол з часописом „МАК”

Програму отворел єден з орґанизаторох, Мирослав Пап, хтори привитал госцох и представел учашнїци – авторки радио-емисиї „Останьце нашмеяни” Саню Полдруги и Саню Маркович, авторку радио-емисиї „Рутин” Александру Живкович, тв-емисиї „Часи младосци” Любицу Фечо и редакторку часопису „МАК” Маю Зазуляк.

У опущеней атмосфери и пред стандардну маткову публику, млади новинарки представели свойо роботи, здогадли ше своїх початкох, подзелєли зоз публику рижни интересантни дожица и анеґдоти, алє и указали на озбильносц и проблематику новинарскей роботи. Любица Фечо з тей нагоди гварела же є иншак вше з другого боку камери, а тераз єй було интересантне буц у улоги госца. – Було приємно и крашнє сом ше препровадзела. Наисце любим свою роботу. По фаху сом воспитачка, алє себе и надалєй видзим у медийох. Ище дзешка у дзецинстве сом жадала и задумовала же будзем робиц таку файту роботи, и то ше ми и сполнєло. Кед дацо барз жадаш и наисце ше намагаш, то ше и зисци – гварела вона. У рамикох програми отримана и промоция першого самостойного албума Санї Полдруги „Поведз ми”, дзе Саня представела публики свойо штири шпиванки.

– То була перша промоция мойого компакт-диску, и задовольна сом як публика реаґовала. Мам у плану и други промоциї, алє за тераз ище шицко у прегваркох. Мило ми же тота перша промоция отримана праве у РКЦ, прето же сом ту активна уж полни 12 роки. Цо ше дотика новинарства, думам же можем повесц и у мено каждей з нас, хтори зме участвовали на тей програми, же зме нє раз доказали же свойо роботи робиме з любову – припознала Саня. Нє лєм учашнїци, алє и орґанизаторе и публика були задовольни зоз програму. Упечатки рижнородни, алє мож повесц же млади новинарки пияток вечар заблїщали на сцени. – Думам же би таки дебати требало частейше отримовац. Жени нєшка вечар указали же можеме буц успишни и самостойни. Можебуц вони одшмелєли и других най ше опробую у такей, лєбо подобней файти роботи, а напевно доказали же мож шицко посцигнуц кед єст самодовирия, дзеки, шмелосци и упартосци – гварела Ива Петкович, єдна з нащивительох. Ивана Торжич, хтора пияток вечар тиж нащивела РКЦ, дума же на програми було мало младих нащивительох. – Найвекши упечаток на мнє охабело порученє хторе учашнїци дали – же треба вериц до себе и буц витирвали. Медзитим, думала сом же буду вецей бешедовац о тим дзе млади, а нє о своєй роботи и о себе. Нє задовольна сом зоз числом нащивительох, нє хибело вецей людзох, алє вецей младих – замерковала вона. Як то и звичайно у новосадским Руским културним центре, добре розположенє и друженє ше предлужело и после програми, зоз живу музику. Ася Папуґа

Нашо мастеранти Мено и презвиско: СЕНКА НАДЬ Датум народзеня и место одрастаня: 1. III 1989. року, Руски Керестур Здобути ступень, напрям, обласц, кеди: Мастер комуниколоґ; Комуниколоґия; Явни медийски сервиси; Мастеровала 9. V 2014. року на тему „Национални меншини на явним сервису Войводини: задовольованє комуникацийних потребох припаднїкох рускей националней меншини” Основни студиї: Одсек за медийски студиї; Филозофски факултет; Универзитет у Новим Садзе Штредня школа: Ґимназия „Петро Кузмяк”, Руски Керестур Роботне место: шлєбодни новинар Награди и специялизация: Фахове усовершованє на телевизийней програми Радио-телевизиї Войводини Язики: руски, сербски, анґлийски, французки Интересованя и гобиї: читанє, рекреация Контакт: senkanadj.na8@gmail.com Плани за будучносц: усовершовац ше у обласци виглєдовацкого новинарства и випробовац ше у вецей розличних медийох


11

TRINASTI BOK

6. ЮНИЙ 2014.

КОНКУРС ЗА ОСОБУ КОТРА БИ КОНЄЧНО ТРЕБАЛА РИШИЦ...” ”Влада Сербиї розписала конкурс за особу котра ствари лєм прето же би би конєчно требала ришиц...” Цо опис того робот” ного места и цо би тота особа требала ришиц? Шицко цо нє ришене: дзири на драгох, корупцию у здравстве, нєнащивеносц спортских змаганьох, огацованє рикох, фебруарски шнїги на транспортнїцох, стан желєзнїци, мерзено-трапезни пуканя wireless интернет вязи, подли урожаї, каменєц и нову ракетну систему за превенциї истого, деґрадацию авторитета учителя, а боме и до озонских дзирох и ґлобалного одпущованя би исти „хтошка”, ше баяко, требал лапиц. Новей влади, на чолє зоз ведуцим, допило, як и шицким нам слухац по народу бешеди типа: „тото би конєчно уж хтошка требал ришиц”, та и „гевто би уж требало конєчно ришиц”. Тот конкурс би требал точно тото польо дїйствованя облапиц. Важносц конкурса ше може рефлектовац и у самим факту же го нїхто други, алє сам Вучич розписал. Могли зме у вязи зоз тим чуц вияву од нового младого министра полициї Небойшу Стефановича: – Цалого живота док сом бул опозиция сом шнїл о такей особи котра би ришела тоти ствари. Ми го конєчно тераз найдземе за тоти законски петнац днї кельо конкурс розписани и ище нє цали осем днї цо будземе розпатрац вимоги цо сцигли и CV кандидатох. Политични аналитичаре шпекулую же чи можебуц сам Алекс, бувши ППВ, ше нє умишал до цалей

бе

мбль ше умил од евентуалного ку нєуспиху кед же ше му влюґ ль ! нє поспиши шицко цо обецал у своїм „новшим политичним живоце”. Но, исте тото такой на даяки способ демантоване кед бувши ППВ, а терашнї ПВ визначел же кед ше дотична особа нє пренайдзе, односно кед приявени нє задоволя критериї, та дзечнє вон особнє превежнє дату функцию и єй задачи. Кандидат, як виложене у тексту конкурса, муши мац способносци на єден окремни способ складац пальци дланьох, оштро и строго патриц и з часу на час як з пушки цитирац Вебера. Младян Динкич тиж ше озвал на задату тему и на хвильку ше витаргнул з политичней абстиненциї. Вон визначел же тота особа би вшелїяк требала буц даєдна нєпартийна особа, алє зоз заш лєм богатим политичним искуством, но, йому нє вельо таких падаю на розум, алє же, кед треба, та би тиж и вон сам подложел свой хрибет и вон би бул тота особа. Дознаваме же ше понукнул и Душан Баятович, дакедишнї ведуци зоз НИС-у. Вон, як ше дознава зоз нєофицийних жридлох, пристал би исте робиц и за плацу таку яку мал, без додатних надополнєньох. Надпомнїме лєм, гевта плаца виношела лєм тринац. Славе Ґадбожийов

РОК XXXV

ЮНИЙ 2014.

число 442

ОД БАНАНИ ДО...

ОНЛАЙН ТОВАРИШЕ НА ГЕВЕР Я. К.

МАРФИЙОВО ЗАКОНИ У ДОМАШНЄЙ ПОЛИТИКИ Прешли часи кед швинї здабали на политичарох и вец пойдзеш до гумна, а корназ у дресу ФК „Яґодини” вишол з кармика и там завар жирафу

Я. К.

Динкич ше задзекує на шицки партийски функциї и ютредзень войдзе до моди на важни функциї класц нєпартийни особи Єдна странка ше може розпаднуц на вецей фракциї як цо ма идеолоґийни нєсклади

ЯК МО ЖЕ НЄД ЗЕ ЛЬ О ВА ИДИ ЛА НА НЄ И ДИ ЛИЧ НЕ ПО ЙСЦ

Володимир Гра як и каждей нєдзелї попил раншу кафу и на мире пошол читац Чехова до гайзлу. Шедзел и пошмишковал ше ги-ги, а гиги, флаута и контрабас дзеля хижу и єден другого нервираю. Єдно дзивина, а друге ровно розйойчане и нє можу вєдно, а ги-ги. Лєм идила як идила, анї нє почнєш уживац у нєй, а уж ци ше укаже цала єй фалшивосц и погуби ше шицко. Володимирови конєц ока сцек зоз рамика кнїжки и пошол на машину за райбанє, а там чудо. Адолф Гитлер! Скурчени и имитує райбачку. А лєм цо го тот анї нє обачел. Покончел би цо мал и вишол вонка, нє руйнуюци себе идилу нєдзельового рана. Зоз тим же би нїґда нє знал же ма Адолфа Гитлера у купелї. – Но, цо ми то предали у билей технїки? – нервовал ше Гра, док Гитлерови на твари могло пречитац лєм: – Га насправди пребачце, дзе да сом сцек индзей, знаце же сом у бриґи. – Алє дармо ти то повеш чловекови котрому ши по-

губел нєдзельову идилу, а ґу тому, ме сто райбачки од трицец тисячи динари достал Адолфа Гитлера. Вибег як опарени зоз купелї наш Володимир и ище би мог остац при себе кед би случайно нє попатрел на фрижидер и видзел же там нїхто други, алє ище єден Адолф, котри прави тварову експресию до: – Цо най ци повем чловече, знам же ци нас досц, алє цо най зме... Ту ше Во лоди мир лєм сцел об ра циц гоч дзе индзей, лєм най нє патри на тото чудо котре достал место фрижидера, а (пре)плацел го двацец пейц тисячи динари. Кед вон индзей з очми, а там долу нє шпоргет, алє Адолф Гитлер треци з поглядом: – Пать, мнє горше як тебе, имитовал сом шпоргет и цо тераз? Зоз тих крочайох Володимир Гра одходзи до „билей технїки” и маю такой енки шедац до камиона и випросцац „криву Дрину”. Шлїдуюцей нєдзелї тиж була нєдзеля и ранша кафа

нєдзельова. Попил ю и гайд, на мокри ґузел почитац Чехова. Кед одразу, єдно око му сцекло зоз рамика кнїжки на райбачку, а там нїхто други до Миряна Маркович и прави ше же є райбачка. Патри на Володимира, як кед би ше сцела оправдац: – Познаце ви мойого мужа? Видно револтовани, Гра вибег з купелї и про сто на фрижидер. Кед воно нє фрижидер, алє анї вецей анї менєй – Воїслав Коштуница и то зоз твару з котрей насправди нє могло вельо почитац, або лєм нє вельо писало. Обдзива ше и виходзи з обисца. До „билей технїки”! На шпоргет ше анї нє сцел оглядац, алє по паху цалей ситуациї, мог би ше зарекнуц же за нїм, там дзе стої шпоргет, цошка бухцело на обецунку од тисяч еври за якиш, там, акциї. Алє дармо ци, Гра уж бежал там дзе рушел, и то з видлами у рук. Нєдзеля, таки красни дзень, а нє знаш цо ци горше. Велштакмор Ґорила

Число усоглашених становискох медзи коалицийнима партнерами експоненциялно народзує число нєусоглашеносцох у будучносци Кед єдна странка ма досц гласи же би формовала власц за єден дзень то вообще нє значи же то нє будзе тирвац менєй од даскелїх тижньох Кед за снованє єдней власци потребни вецей партиї, тота з найменєй гласами будзе найвекши камень у ципели котра ма направиц крочай напредок З предходного закону шлїдзи – Странка з найменєй гласами ма найвецей привилеґиї – Найлєпше ше преходзи кед ши при найглупших Роботнїк у парламенту, котри може найвецей жесц, вообще нє муши значиц же є и найвитирвалши у роботи. – Зоз того закону шлїдзи же ше у парламенту добре є и ридко хто нє наєдзени Котри посланїк нє ма у глави, та ма у шоферови, а котри нє ма анї у шоферови лєгко може остац без тей, якей такей глави

Дакеди випатра же жем нє може буц у горшей кризи, зоз горшим углядом у швеце, а потим видзиш на телевизору як Александар Вулин шеда за стол зоз Анґелу Меркел Кед вам ше после предходного закона видзи же уж насправди нє будзе горше, ви преруцице ТВ беґель, а там Вук Єремич у шедзиску УН и рихта ше „валяц” ориґинални штоси Чим ше вам поспиши вижиц од першого по перши, Министерство енерґетики по швидким поступку виходзи зоз сообщеньом о нужносци подрагшеня основних животних енерґентох


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ

12

6. XNIJ 2014.

]U OZNA^OVANX 180-RO^N<CI MAJSTORSKOGO CEHU U RUSKIM KERESTURE

MAJSTORSKE DRU@TVO EKONOMSKI SLUP VALALA Pi{e: Mihal SIMUNOVI^

Majstorske dru`tvo wdno z najstar{ih na{ih institucijoh, takoj posle {koli i cerkvi. Vipatra `e wst dva dokumenti kotri ukazux na dostavanw Cehovskej privile}i>, a voni vyzani za dva datumi: 6. marec 1834. roku dze z Be~u odvitovane keresturskim majstrom `e {e prilapxw >h molbu za dostavanw Cehovskej privile}i>, i 23. xlij 1834. roku ked Privile}iy dostata i za nx keresturski majstrove placeli 110 forinti

Keresturci, a ti` tak i cala ruska zawdn<ca ozna~ux velqki xvilej –180ro~n<cu Majstorskogo dru`tva, cehu keresturskih majstroh. Popri yzika, {koli, viri, ekonomiy {tvarti slup o~uvany nacionalnogo identiteta ka`dej zawdn<ci, ta tak i ruskej. Nw ~udo vec `e Majstorske dru`tvo u Ruskim Keresture wdno z najstar{ih na{ih institucijoh, takoj posle {koli i cerkvi. Viglwdova~ Atila Borda{ z Verbasu pisal u Kalendare za 1982. rok o valalskih cehoh, a yk `ridlo podatkoh mu naj~astej{e bul Der`avni arhiv Madyrskej. Ceh to {trednqovikovna feudalna instituciy kotra omo`l<vjovala svojomu ~lenstvu `e bi {e odbranwla od {ickih fajtoh zagro`ovany, a najvecej od konkurenci< co robela na ~arno i nw placela porcix. Spo~atku cehi buli lwm u vek{ih varo{oh

Cehi u tedi{nwj Avstro-Ugorskej buli snovani uglavnim u vek{ih varo{oh. Pred dvoma vikami najpoznat{i cehi u Vojvodini buli u Zombore, Novim Sadze, Subotici, Ver{cu... Po valaloh ih barz malo bulo. Preto snovanw cehu u Ruskim Keresture i u Kocure ma barz velqku va`nosc. Snovanw cehu po na{ih valaloh bi trebalo vyzac za tedi{n< dokument, dostavanw Cehovskej privile}i< od cara, yk tedi{nwj vlasci. Spram podatkoh do ykih do{ol A. Borda{, per{i taki dokument dostal mi{ani ceh majstroh u Kocure 1827. roku. U Ruskim Keresture u tot ~as u` bul mi{ani ceh majstroh. Vidno to z dzepowdnih zapisn<koh, spiskoh majstroh i remesloh. Wden z najpreciznwj{ih to spisok na kotrim datum 28. december 1932. roku. Tot spisok overeli valalski vlasci. U n<m nazna~eni 65 Keresturci po menu i prezvisku, majstrove, vira kotrej pripadax i <h remesla. Medzitim, keresturski majstrove dostali Cehovsku privile}ix a` poznwj{e. Privile}iy vidata 23. xliy 1834. roku i za nx keresturski majstrove placeli 110 forinti. Pravda, Joakim Grubeny Bora, ked ozna~ovana 170-ro~n<ca Majstorskogo dru`tva u valalw, konstatoval `e wst u arhivi za~uvani dokument na latinskim kotri ma datum 6. marec 1834. roku dze odvitovane keresturskim majstrom `e {e prilapxw <h molbu za dostavanw Cehovskej privile}i<. Viroytno `e bi preveric toti dokumenti i na osnovi togo utverdzic to~ni datum dostavany Cehovskej privile}i<, odnosno datum majstorskogo cehu u Ruskim Keresture. Cehovska privile}iy overena z podpisom cara Franca I. (U Der`avnim arhive Madyrskej u {tiroh zvyzkoh {e ~uva {icki cehovski pisma caroh (kralqoh) co vidati u per{ej polovki IX viku). Tekst cehovskih privile}ijoh pisani na vecej yzikoh, uglavnim na madyrskim, latinskim, nwmeckim... Z latinskogo preklad, odnosno tolkovanw togo dokumenta dal i na{ istori~ar dr Ynko Rama~. U tim dokumentu {e, uglavnim, nahodza pravila spravovany, prava i odvi~atelqnosc majstroh... [vid{i privredni rozvoj u Kuli po~ina koncom XVIII i

po~atkom XIX viku ked Kula dostava Cehovsku privile}ix, odnosno pravo formovany cehovskih or}anizacijoh. Taki prava dostavali lwm toti naselwny kotri spravdi mali barz rozvite remeselstvo. Spo~atku cehi mali naprednu ulogu, bo ohranqovali remeseln<koh i pomagali rozvoj remeseln<ctva. Zoz zyvenqom industri< <h or}anizovanw Дакедишнї керестурски майстрове: коваль Вереши и колєсар Катончик prevozidzene. U Avstro-Ugorskej cehi utargnuti 1884. roku. U tim periodze remeselstvo u Kuli i u Ruskim Keresture {are, eventualno mogli pojsc i na drugi valal, alw lwm ked tam barz rozvite, pi{e Miron @iro{ u istori< privrednogo ro- nw bulo takogo majstra. Ceh na odredzeni sposob pomagal majstrom ked {e na{li u zvox pri Rusnacoh na tih prostoroh. Zoz Popisu tar}ovcoh i remeseln<koh z 1875. roku kotri daykej nwvol<. Daval im nakratko finansijnu po`i~ku dok, pookon~eni u Ba~-Bodro}skej `upani< i podatkoh yki dava Mi- vedzme, nw ozdravy, ustupel bi im kalfu od drugogo majstra, abo ron @iro{, vihodzi `e Ruski Kerestur mal najvecej reme- viwdnal daykogo {lwbodnogo kalfu, vandrovka{a, yk {e tedi guseln<koh, Dxrdqov ]ospod<nci mali najvecej tar}ovcoh, a torelo za tih kalfoh co nw robeli u svojogo majstra. ]dovica, ked wj mu`-majstor umar, mogla predlu`ic vodzenw Kocur ka~maroh, go~ u Kocure od Rusnacoh nw bul an< wden z majstorskej robotn< i Ceh bul obovyzni wj najsc rozumnogo kaln<h. fu kotri bi kon~el {icki roboti u robotn<. Vek{ina majstroh nw mali `emi Majstrove, ~leni Cehu mali obovyzku {tiri raz do roka {e zisc, a na tim <h shodze prisustvoval i dahto zoz mesnej radi. Na O keresturskih remeseln<koh pisal i Lxbomir Medw{i, tim shodze majstrove i kalfove rozpravyli o <h problematiki, dze spomina `e u tot ~as u valalw najvecej bulo kovalqoh, ~ia isto~a{nw majstrove i kalfove uplacovali svox ~asc do ce`maroh, a pomenwj ml<naroh-drevoruba~oh, pinteroh, kolwsahladi. Majstrove forintu, a kalfove 13 krajcari. Star{ina ceroh, cimermanoh, ku{n<roh, {tran}aroh... Lwm podawden bul hu bul cehmajstor i von viberani na wden rok. Von trimal klx~ stolar, skravec, sara~... od cehladi. Vek{ina majstroh nw mali `emi, ta ih najskorej toto i nagnalo `e viu~a remeslo. [e}erti i kalfove nw mali an< hi`u, Industriy nadrosla remeselstvo a zdobuli x a` ked posle vel<h rokoh majstorskej roboti z}aMedzi dvoma vojnami u Keresture {e po~ala rozvivac i induzdovali. Mladi Keresturci remeslo najvecej u~eli pri majstroh u striy kotra z ~asom nadrosla remeselstvo. Nasampredz to bul valalw, alw u tim ~a{e nw v{e bulo dosc majstroh i ri`ni re- prerobok konopi, bo u valalw bulo tri-{tiri konoparn<, mesla htori {e scelo viu~ic, ta vec {e}erti odhodzeli i na poznwj{e ~esarny, ta ml<n, mlw~arny... Per{a gaba barz {vidkogo privrednogo rozvox u Keresture drugi valal. Naj~astej{e i{li do Kuli, Fil<pova (Ba~ki bu la dvacetih i tricetih rokoh pre{logo viku, a druga pol vika ]ra~ac), Sivcu, Od`aku, do Verbasu i do Kocura. Odhodzeli i dalwj na stranu, yk co to do Bo}owva, Idqo{u, Kalo~i, No- poznwj{e ked u valalw у составе PK „Per{i maj„ zбудована Fabrika za prerobok `elwnyvi. Na nw|esce, posle privatizaci< vogo Sadu... Hladzalqn<, proces rozvox po`ivovej industri< u valalw zastanoveni, ta }azdovanw u Keresture znova {e opera lwm na a}rar, reCeh pomagal majstrom ked {e na{li u nwvol> meselstvo i podn<matelqstvo. Ka`domu majstrovi bulo va`ne `e bi bul ~len valalskogo Ozna~ovanw 180-ro~n<ci Majstorskogo dru`tva ma furmu, a cehu, bo mu to omo`l<vjovalo `e bi svox robu predaval abo isto~asno to i nagoda `e bi {e be{edovalo i o dalq{ej perdaval uslugi i na strani, nw lwm u svo<m valalw. Majstrove co spektivi privrednogo rozvox Ruskogo Kerestura, ta vec i canw buli ~leni togo cehu, svox robu mogli predavac lwm na va- lej na{ej zawdn<ci.

ҐУ ОЗНАЧОВАНЮ 180-РОЧНЇЦИ МАЙСТОРСКОГО ЗДРУЖЕНЯ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ (1)

МАЙСТОР ШТЕФАН НАДЬ БУЛ ПЕРШИ КЕРЕСТУРСКИ ТАПЕТАР Майстор Штефан Надь-Митьов (1896-1967), сияртов (ременяр) и тапетар з Руского Керестура, виучени у кулянского нємецкого майстра хтори були на гласу, та и його виучени шеґерти тиж поставали почитовани майстрове. Таки бул и майстор Митя, бул майстор над майстрами у своїм фаху. Велї ше майстрове на вашарох у Вербаше, Пиньвиц, Новим Садзе, Србобрану, Темерину, Зомборе и Оджаку... ходзели припатрац на роботни и парадни штверци, оглавки, ременї и сици хтори виходзели зоз його мигелю, спод його рукох, и под його надпатрунком, спод рукох його числених шеґертох и калфох. З такима доберанима штверцами цо их майстор Штефан справел вожело ше ладу, вжиме ше младеж санкала, ишло ше на кирбаї, вожели з нїма зомборски и новосадски фиякеристи... – стої записане у штвартим тому обсяжного дїла Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце (1745–2001) нашого новинара и публицисти Мирона Жироша, хторе пошвецени ремеселнїцтву, тарґовини и погосцительству. Майстор Митя мал вельо шеґертох и калфох И ми ше з тей нагоди здогаднєме на майстра Митю, як на першого тапетара у Керестуре. Понеже му Перша шветова война однєсла ногу, як инвалид ше у Пешти вибрал виучиц и за тепетара. Гоч нє мал за тото праву майсторску диплому, перши скоряни сици до кочох, а познєйше и перши канабелї, зоз драгоциних желєних мадярских платнох, потим отомани, а по Другей шветовей войни и перши кавчи и други тапаци-

рани мебель, вишли праве зоз його мигелю а дзекеди ше трафело же их було и по шехтори бул єдини таки нє лєм у валалє, алє йсцме, седемцме. То поготов було у чаше од и у околїску. 1924–29. рок. Окрем керестурских хлапцох, Од 1957. року, кед майстрово роботни до майстра Митю учиц ремесло приходзели сили уж капали, мигель превжал син Влашеґерти и з околних местох, та з велїх банатдислав – Славо хтори тиж у оца виучел ских и сримских, та аж и зоз Сеґедину, и з теобидва ремесла, а тото тапетарске потим и дишнїх „пасивних” крайох зоз Далмациї и сам вельо усовершовал, та и надвишел оца Лики. у вирабяню кавчох и других тапацираних стварох. Барз го ценєли и муштериї и майстрове Древени часци у своїм мигелю вирабял майстров Штефанов младши син Любо– Майстор Штефан бул найценєнши маймир, котрого дал виучиц за столара – тистор у валалє, бул ценєни и у Здруженю, бул шлїра, и у тот час робели вєдно у коопераи у Одборе, тиж и у Комесиї. Почитовали го и циї. Тото нам потвердзує и єден з остатнїх у околїску, вшадзи дзе зме одходзели на вашашеґертох майстра Штефана, майстор Влари, по материял... Вон познал душу коня, а и димир Джуджар. душу купца. У предаваню му помогло и його – Початком пейдзешатих рокох, бул сом Майстор Штефан Надь – знанє вецей язикох та го нїхто нє мог спревесц, остатнї його шеґерт вєдно зоз покойнима бо попри мацеринского и сербского добре знал Митьов Иринейом Бучком, Владиславом Маґочом, и по мадярски, нємецки и ромски, згварел ше єдним Лалитяном и єдним Сербом з Бачкей Паланки, а ма- добре и по словацки. Гоч бул строги майстор, бул добродуйстор Славо Пашо теди бул калфа. Потим мигель превжал шни и чувствительни, та велїх своїх шеґертох окреме пойого син Владислав при хторому сом одробел свойо калфо- любел. И тераз ми вишли слизи кед ше здогаднєм як ше ванє – здогадує ше майстор Джуджар. зрадовал Душанови з Баня Луки хтори го пришол опатриц И вон потвердзел, а находзиме то и у документациї май- гет по войни, уж як официр – пребера по памяткох майстор сторского Здруженя, же у майстра Штефана Митю вше бу- Владимир. (Предлужи ше) ло найвекше число шеґертох и калфох: вєдно вше пейцох, Мария Афич


SPORT

6. XNIJ 2014.

13

VII SPORTSKA OLIMPIYDA [KOLSKEJ MLADE@I VOJVODINI (SO[OV) НАША ТЕМА СПОРТ

KERESTURCI MEDZI NAJLWP[IMA

Pi{u: Ivan SABADO[, Mihajlo ZAZULYK, Aleksandar PALAN^ANIN Strate}iy {kolskogo sportu u AP Vojvodini koncom pre{logo roku wdnoglasno prilapena u Skup{tini Vojvodini. Dokument, odnosno plan ma cilq `e bi {e nw lwm u Vojvodini i Republiki, alw u calim re}ionw unapredzelo i zlwp{alo nastavu fizi~nogo vospitany i zvonkanastavni aktivnosci, odnosno `e bi {e afirmovala sport i sportski zmagany, zdravi `ivot. Sport i ve`banw nw {me buc privile}iy i sociylna kate}oriy, alw pravo ka`dogo {kolyra – dzecka `e bi na zdravi sposob odrosnul. To wdna z osnovnih i fundamentalnih premisoh togo planu, bo od zmaganqoh za medal< i pripoznany va`nwj{e zdravw. No, va`ne nadpomnuc `e toti dva cil< nw u kontradikci< i nw viklx~ni su, alw naprociv co vecej dzeci uklx~eni do sportskih aktivnoscoh i akcijoh, lwp{i i rezultati na zmaganqoh. Profesor Dqordw Nato{evi~ za~atn>k {kolskogo sportu Tradiciy {kolskogo sportu u Vojvodini bogata. Najvecej zaslugi za uvodzenw fizi~nogo vospitany i sportu do {koloh ma vizna~ni peda}o} Dqordw Nato{evi~. Do porydnej nastavi fizi~ne vospitanw uvedzene dzekuxci jomu i|e 1853. roku. Yk nastavni predmet bul obovyzni za {ickih {kolyroh Serbskej pravoslavnej velqkej }imnazi< u Novim Sadze. Nwodluga buli nabaveni i nwobhodni }imnasti~ni spravi, a z po~atku oceni buli opisni. Potim fizi~ne vospitanw uvedzene i do vojvodynskih osnovnih {koloh. Profesor Nato{evi~ {e zakladal `e bi nastava fizi~nogo vospitany bula obovyzna, a to bulo vitvorene u` 1865. roku u {ickih osnovnih {koloh na teritori< Vojvodini. Tri roki poznwj{e tota obovyzka {koloh bula odredzena i zoz zakonskima predpisanymi i od tedi

Keresturci na SO[OV u Zombore

{e zoz fizi~nogo dostavalo oceni. Na{enw htore tedi po{al profesor Nato{evi~ {vidko dalo per{i plodi. Nw pre{lo velqo ~asu ked nastava fizi~nogo postala obovyzna u {ickih {koloh. U dzepowdnih {koloh snovani sportski zdru`eny, otvoreni sportski sali i po~alo {e or}anizovac per{i {kolski, op{tinski i medzi{kolski zmagany.

kra<nski sekretariyt za sport i mlade` po~ala akcix sanaci<, adaptaci< i nabavyny opremi za sportski obwkti htori postoy kolo {koloh. No, mladim sportistom, buducim velqkim menom na{ogo sportu to nw zavadzalo `e bi na olimpijskih terenoh u Zombore nw prizna~eli dobri rezultati. Atleti~are O[ “Petro Kuzmyk” zoz Ruskogo Kerestura, na atletskih zmaganqoh u Zombore bez sumn<vu buli favoriti. PriOlimpiyda {kolyroh zna~eli pozarydovo rezultati, go~ <m posle 25 rokoh pauzi usloviy za treniranw nwadekvatni. PLASMAN NA DER@AVNE Na zmaganx u atletiki hlapcovska ekiPER[ENSTVO Dakus vecej yk sto roki poznwj{e, pa O[ “Petro Kuzmyk” z Ruskogo Kereto~nwj{e 1969. roku, poru{ana sistura osvowla per{e mesto, a Kristina Atleti~are keresturskej [koli “Petro Kuzmyk” stema {kolskih sportskih zmaganKatona per{e mesto osvowla u skakanx do vovtorok, 3. xniy, na Medziokru`nim atletskim zmaqoh u Vojvodini, poznat{a yk SOvisoka. Mikola Papu}a, ti` u skakanx do ganx {kolyroh osnovnih {koloh, u ekipnej konkuren[OV (Sportska olimpiyda {kolvisoka, osvowl {tvarte mesto ci> osvowli per{e mesto i plasovali {e na Republi~skej mlade`i Vojvodini). U Novim Per{i dzenq zmagany, piytok, 30. may, ne zmaganw. Medziokru`ne zmaganw otrimane u Novim Sadze 1970. roku otrimana per{a otrimani zmagany u atletiki i hlapcovSadze, na stadionw “Karadqordw”. ska ekipa O[ “Petro Kuzmyk” z Ruskogo olimpiyda. U kontinuitetu otrimaHlapcovska ekipa 7. i 8. klasi pre{ve~l>vo pobedzeSany Tirkajla Kerestura osvowla per{e mesto, a Kristina ni {ejsc, a potim pre vel< pri~ini la u 7 disciplinoh, pone`e u zmaganqoh po sportoh Katona per{e mesto osvowla u skakanx do nastala pauza od 25 roki nwotrimoosvowli a` pejc per{i i dva drugi mesta. vany wdinstvenej sportskej manifestaci< {koyroh na tih visoka. Mikola Papu}a, ti` u skakanx do visoka, osvowl Der`avne per{enstvo budze 10. xniy, ti` u Novim {tvarte mesto. prostoroh. Sadze. Hlapcovsku ekipu tvoreli Andrej Katona, Daryn Belak, Dzekuxci Pokra<nskomu sekretariytu za sport i mlade`, Soxzu za {kolski sport Vojvodini, tot nwslavni xvilej Mihajlo ^izmar, Daniwl Naki~, Boyn [epinski i Ivan pretargnuti. Vracanw {kolskih zmaganqoh i olimpiydi Budinski i u sedem disciplinoh – u obegovanx na 100, po{l<dok upartosci resornih institucijoh i 300, 800 meteri i u {tafeti, skakanx do visoka i do dalwStrate}i< rozvox {kolskogo sportu u AP Voj- ka i u rucanx kul< vwdno nazberali 33 bodi, osem vecej od NAMIRA NAM VRACIC DZECI NA drugoplasovanej ekipi z Pan~eva, dok treci buli {kolyvodini. SPORTSKI TERENI Sedma Sportska olimpiyda {kolskej mlade- re z Rumi. U dzepowdnih disciplinoh keresturski atleti`i pre{logo vikendu otrimana u Zombore, u go- ~are na Olimpiydi u Zombore powdinw~no postaveli i noMihail Duda{, na{ atleti~ar, reprezentativec u dze{ecbox, rodze dze pred 25 roki otrimana ostatny. Na tim vi osobni rekordi – Daryn Belak u obegovanx na 300 mepredsidatelq Soxzu za {kolski sport Vojvodini, nw skriva zado- sportskim stretnucu {kolyroh osnovnih {ko- teri zoz 37,61 sekundi i Boyn [epinski, kotri do dalwka volqstvo `e {e olimpiyda znova po~ala otrimovac. loh Vojvodini zmagali {e 1 600 {kolyre, zoz 50 sko~el 4,99 meteri. Novi rekord postavela i {tafeta Ke– Sam fakt `e na zmaganqoh {kolskej olimpiydi u~astvovali mestoh Vojvodini, u dzevec sportskih konaroh resturcoh zoz 48,80 sekundi. vecej yk 1 600 {kolyre zoz mestoh Vojvodini, gutori dosc sam za sePopri spomnutih, yk ~asc ekipi Andrej Katona 100 (fodbalu, ko{arki, rukometu, odbojki, atletibe – gvarel Mihail. – Pred tim zme mali velqo roboti kolo rihki, }imnastiki, stolnim tenisu, {trelyctve i meteri prebegnul za 13,7 sekundi, a Mihajlo ^izmar 800 tany, a potim i prilapjovany Strate}i> {kolskogo sportu. Posle pl<vanx) na wdenac sportskih terenoh u Zombo- m za 2:25,66 minuti. Daniwl Naki~ presko~el pal<cu na velqkej upartosci resornogo Pokra>nskogo sekretariytu za sport i visini 1,60 m, Ivan Budinski kulx rucel 12,68 m, a u mlade` i sekretarki Mariniki Tepi~, udalo {e nam revitalizo- re, Apatinu, Pri}revici i Staparu. {tafeti {e obegovali [epinski, Budinski, Katona i vac totu sportsku manifestacix. Wst vecej pri~ini preco zme buBelak. Ke re stur ci osvow li dva per {i me sta li uparti u tej roboti. Per{e to `e nam namira bula `e bizme na U powdinw~nej konkurenci< Kristina Katona poscigla lokalnim urovnx prez popularizacix sporta u {koloh i {kolPo informacijoh i zvitoh o potrebi velqki uspih, pone`e per{e mesto u konkurenci< {estih skih sekcijoh vraceli dzeci na sportski tereni, a druge `e bi {e promovovalo zdravi `ivot. Bo, o~iglydnw `e dzeci u ostatn>h dva- zlwp{any osnovnih uslovijoh za sportski ak- klasoh O[ osvowla z presko~enu visinu 1,41 meter, co wj cec rokoh bulo v{e menwj na sportskih terenoh i saloh. To z wdno- tivnosci u {koloh vidno `e 50 odsto {koloh novi osobni rekord. Nw podlo skakal an< Mikola Papu}a u go boku ne}ativno upl>vovalo na zdravw mladih, a z drugogo boku Vojvodini nw max an< osnovni usloviy. Prave konkurenci< piytih klasoh, i zoz presko~enu visinu 1,30 prizna~ovani slab{i rezultati aktivnih sportistoh na zmagan- preto, Viver{na rada AP Vojvodini i Po- meteri osvowl {tvarte mesto, a nw velqo hibelo po medalx. qoh. – Rezultati htori poscigli atleti~are zoz O[ “Petro To, yk gvarel Mihail, bul ne}ativni Kuzmyk” po{l<dok upartej roboti i trenirany – gvarela trend u na{im sportu, a teraz prez maprofesorka Sany Tirkajla htora u` rokami trenira mlasovnosc mo` o~ekovac i lwp{u sliku, i dih atleti~aroh zoz Ruskogo Kerestura. – Kelqo zme uparrezultat. Preto {e instituci> sportu u ti na terenoh i zmaganqoh, telqo zme uparti i `e bi kereVojvodini budu namagac olimpiydu sturski atleti~are dostali adekvatni usloviy za treni{kolyroh otrimovac ka`dogo roku, a u ranw. Za teraz i|e v{e o~ekuwme dayki pocag resornogo seplanw `e bi {e podobni zmagany or}anikretariytu, ministerstva i institucijoh sportu. Verim zovalo i za strednqo{kolcoh. `e ked usloviy budu zlwp{ani i na{o poscignuti rezulta– Prave ked {e otrimovala olimpiyda ti budu lwp{i, a budze ih vecej. Nazdavam {e `e po iducu u Zombore, mal som zmagany u Avstri>, ta olimpiydu {kolyroh daco budze porobene i `e na{ lw{ik, som nw bul prisutni. Medzitim, po tim dze teraz trenirame, budze velqo vigodnwj{i za {ickih co som ~ul i vidzel u zvitoh, okreme me htori lxby atletiku. ce{i `e atleti~are O[ “Petro Po zakon~enx togo sportskogo stretnuca, or}anizatorom Kuzmyk” zoz Ruskogo Kerestura priznatreba pripoznac `e im {e udalo otrimac manifestacix ~eli dobri rezultati. Mu{im pripohtora dakedi bula priklad calomu {vetu yk treba or}aniznac `e me taki krasni vistki i|e barzovac taki masovni zmagany {kolyroh. Rezultati htori po`ej motivux `e bim svojo iskustva i scignuti ukazux `e sport na tih prostoroh budze mac propa}ovanw atletiki, nw lwm u Ruskim na{l<dn<koh. [koli napraveli svoj kro~aj, potenciyli Keresture, alw i indzej, i|e dze~nwj{e {e ukazali i teraz {e sportski instituci< mu{a ostarac predlu`el – gvarel Mihail Duda{. Mihail Duda{ – popularizaciy sportu va`na i u najn>z{im vozrostu `e bi toti mladn<ki virosli na radosc {ickih nas.


14

SPORT/INFORMATOR

MEDZIOP[TINSKA FODBALSKA LI]A ZOMBOR

POBIDA U DERBIJOH FK “Panoniy” (Lalitq) – FK “Rusin” 0:3 (0:1)

La litq: te ren FK “Pa noniy”, patra~oh 150, sudiy: Mitrovi~ (Od`ak). ]oli dali: Brankovi~, Kolo{ny> i B. Oros. @ovti kartoni pri Ru si novcoh nw bulo. Bavy~ zmagany: Boyn Brankovi~. Ekipa FK “Rusin” RU SIN: @. Oros, ^ap ko, Kolo{ny>, [aPavlovi~, B. Oros, Kukolq, Bukejrac, J. Gardi, Pavlovi~, B. Oros lovi~ (Nadq), Brankovi~, D. Gardi (D. Gardi), Kukolq, Bukejlovi~, (Orsa}). Brankovi~ (Nadq), Orsa} (Kolbas). U 28. kolw FK “Rusin” vnwdzelx zaU 27. kolw Ru sin pred pre {lej slu`eno, z visokim rezultatom zvladal stredi bavel lokalni derbi u Lalitx direktnogo konkurenta za 4. mesto na i lwg~ej{e yk {e dumalo zvladal do- tabl<~ki i plasman do vis{ogo stupnx ma{nx ekipu Panoni<. zmagany, FK “Dunaj” zoz Ba~kogo MoOd troh krasnih }oloh htori po- no{toru. scigli Rusinovci, okreme bul zamer[icki bavy~e na tim zmaganx dali kovani }ol Saniy Kolo{nyy, ked z svoj maksimum, a bavy~ zmagany bul Bol<vogo boku zoz 25 meteroh mocno bil ris Oros. No, okreme treba spomnuc pod gredu doma{nqogo }olmana. Ku- Damira Orsa}a htori go~ vi{ol u perriozitet togo zmagany to naviy~e Ru- {im pol~asu, dal dva }oli i Deyna sina. Od 150 naviy~oh golwm 120 bu- Nady htori vo{ol pred konwc zmagany li Keresturci. i ti` dal }ol. FK “Rusin” – FK “Dunaj” Po konwc per{enstva ostalo i|e od(Ba~ki Mono{tor) 6:0 (2:0) bavic dva kola i teraz yk nagla{el treRuski Kerestur: stadion FK “Ru- ner Rusina Zlatko Saynkovi~, {icko sin”, patra~oh 200, sudiy: Raki~ zavi{i od bavy~oh. Rusin na tabl<~ki (Apatin). ]oli dali: Bukejlovi~, od konkurenta za plasman do vis{ogo D. Gardi, B. Oros, Orsa}, dva, i stupnx zmagany sceka 4 bodi. Nadq. @ovti karton pri RusinovU iducim kolw FK “Rusin” goscuw u coh dostal Bukejlovi~. Bavy~ zma- Zombore dze bavi prociv FK “Metagany: Boris Oros. lac”, a u ostatn<m kolw do Ruskogo KeRUSIN: @. Oros, ^apko, Ko- restura prihodzi vodzaci na tabl<~ki lo{ny> (Kolbas), [arac, J. Gardi, FK “Lipar”.

MEDZIOP[TINSKA FODBALSKA LI]A VERBAS–@ABELQ–TITELQ

KOCURCI NW VIHASNOVALI NAGODI FK “Wdinstvo” (]ospod>nci) – FK “Iskra” 4:0 (1:0) ]ospod>nci: stadion FK “Wdinstvo”, patra~oh 50, sudiy: Radakovi~ (]ardinovci). @ovti kartoni pri Iskrovih bavy~oh nw bulo. ISKRA: Stupar, Mal>k, Bu}arski, Ruskovski, Drly~a, @ivkovi~, ^ur}uz, Ivan, Vay}i~, Malacko, Serdar. Kocurci predlu`eli bavic po sistemi ceple`imne, ta posle pre{loti`nqovej visokej pobidi teraz pre{ve~l<vo straceli. Na po~atku nw vipatralo `e Iskra do`iw take visoke pora`enw. Pri rezultatu 0:0, fodbalere Iskri mali

tri si}urni nagodi, alw im {e nw udalo dac }ol. Potim “nastupelo” nwpisane pravilo, `e ked {e straci tri vigodni nagodi scignw kara, bo doma{n< dali per{i }ol. Zoz rezultatom 1:0 za Wdinstvo po{lo {e na odpo~ivok. Drugi pol~as Iskra znova po~ala zoz napadami, ta napraveli i|e dva vigodni nagodi kotri nw pre{li do }oloh, a doma{n< to znova vihasnovali ta dali i drugi }ol. Posle togo drugogo }olu, kocurski fodbalere yk ked bi {e pridali i lwm ~ekali `e bi {e zmaganw zakon~elo. Fodbalere do-

ma{nwj ekipi toto vihasnovali, ta do konca dali i|e dva }oli. Iskra zoz takim rezultatom i dalwj 11. na tabl<~ki zoz 34 bodami. Na nwdzelx {e u Kocure odbavi i|e wden op{tinski derbi, bo Iskra privita ekipu Proletera zoz Ravnogo Sela. Ravnoselci tej yri u barz dobrej formi, zazna~eli 10 pobidi i lwm wdno stracene zmaganw ta kocurskim fodbalerom nw budze an< kus lwgko. Medzitim, ked Iskra budze bavic motivovano i yk zna, ~eka nas wdno interesantne i prave per{enstvene zmaganw. Z. K.

NWRI[ENE U PREDLU@ENX FK “Ba~ka 1923” – FK “Be~ej” 1:1 (0:1) Dxr dqov: sta dion FK “Ba~ ka 1923”, patra~oh 150, sudiy: ^ulum ([ajka{). Strilci: Mili~ u 90+3 za Ba~ku. @ovti karton u ekipi Ba~kej dostal Leti~, a potim dostal i ~erveni BA^KA: Mari~, D. Trivunovi~, ^irin, Kuru{i~ (Mili~), S. Trivunovi~, Erdelyn, Leti~, Markovi~, Mu{icki, Dan}ubi~ (Mari~), [anta (Rac). Zmaganw pre{lej nwdzel< u Dxrdqove po~alo zoz velqo nervozi i napartosci. Fodbalere Ba~kej mali vecej nagodi u per{im pol~asu, alw an< wdnu nw

vihasnovali. Zdobuvalo {e upe~atok `e u nagodoh htori mali doma{n< hibel efikasni realizator. To hasnux gosci i pred samim koncom per{ogo pol~asu poscigux vodzaci }ol. Go~ po konwc pol~asu ostalo i|e daskelqo minuti, goscom {e ukazala i|e wdna dobra nagoda, alw x nw vihasnovali ta per{i pol~as dostali zoz malu prednoscu. U drugim pol~a{e trener doma{n<h do baviska uvedol zmocnwnw Mili~a htoromu {e u predlu`enx od tri minuti udalo poscignuc viwdna~uxci }ol.

Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku na osnovi ~lena 29. pasus 1. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<” ~islo 135/04 i 36/09), obyvxw

OBVISCENW o prinw{enim ri{enx `e nw potrebne precenqovanw vpl>vu na `ivotni {tredok prowkta radio baznej stan>ci mobilnej telefoni> “NS2192_02 NS_Futo}_2” Podpriwmstvo “KODAR IN@INWRIN]” D.O.O. zoz Beo}radu po ovlascenx no{itely prowkta “VIP MOBILE” D.O.O., Novi Beo}rad, Mlade`skih bri}adoh 21 podnwsol tomu or}anu vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta – radio baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS2192_02 NS_Futo}_2” u ul<ci Cara Lazara 215, na katasterskej parceli ~islo 4631, KO Futo}, Gorod Novi Sad. Posle zaprovadzenogo postupku, Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku dny 28. may 2014. roku prinwsla ri{enw ~islo VI501-435/14 `e potrebne precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok i o odredzovanx obsygu zmista studi<o precenqovanx vpl<va na `ivotni {tredok. Z cilqom obviscovany zainteresovanej yvnosci tekst ri{eny obyvxw {e u calosci: Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 10 pasus 4 i 5. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~s. 135/04 i 36/09) i ~lena 192 pasus 1 Zakona o ob|im upravnim postupku (“Slu`beni novini SRX” ~islo 33/97 i 31/01 i “Slu`beni gla{n<k RS” ~islo 30/10) i ~lena 11., 34. i 36. Odluki o Gorodskih upravoh Gorodu Novogo Sadu (“Slu`beni novini Gorodu Novogo Sadu”, ~islo 52/08, 55/09 i 11/10, 39/10 i 60/10), postupaxci po vimogi no{itely prowkta “KODAR IN@INWRIN]” D.O.O. zoz Beo}radu po ovlascenx no{itely prowkta “VIP MOBILE” D.O.O., Novi Beo}rad, Mlade`skih bri}adoh 21 za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta radio baznej stan<ci za mobilnu telefonix “NS2192_02 NS_Futo}_2”, prino{i

RI[ENW 1. Utverdzuw {e `e za prowkt radio baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS2192_02 NS_Futo}_2” u ul<ci Cara Lazara 215, na katasterskej parceli ~islo 4631, KO Futo}, Gorod Novi Sad, no{itely prowkta “VIP MOBILE” D.O.O., Novi Beo}rad, Mlade`skih bri}adoh 21 (u dalq{im tekstu: No{itelq Prowkta) potrebne precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok. 2. Odredzuw {e `e No{itelq Prokwta, Studix o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za prowkt – baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS2192_02 NS_Futo}_2” u ul<ci Cara Lazara 215, na katasterskej parceli ~islo 4631, KO Futo}, Gorod Novi Sad u poglydze obsygu i zmistu, virobi u sklazde zoz ~lenom 17. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok i Praviln<kom o zmistu studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k RS, ~islo 69/05).

OBGRUNTOVANW Podpriwmstvo “KODAR IN@INWRIN]” D.O.O. zoz Beo}radu po ovlascenx no{itely prowkta “VIP MOBILE” D.O.O., Novi Beo}rad, Mlade`skih bri}adoh 21 podnwsol tomu or}anu vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta – radio baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS2192_02 NS_Futo}_2” u ul<ci Cara Lazara 215, na katasterskej parceli ~islo 4631, KO Futo}, Gorod Novi Sad. Prowkt predvidzuw postavynw trosektornaej antenskej sistemi za obsygi DCS 1800 i UMTS. Antenska sistema baznih stan<coh sosto< {e od vkupno {ejsc dual band panel anteni, i to: po wdna antena tipa Kathrein K742236 (za vitvorjovanw DCS 1800 sistemi) i wdna antena Kathrein K742215 (za vitvorjovanw UMTS servisa). Planovani azimuti antena 25 stupn<, 125 stupn< i 225 stupn<, respektivno po sektoroh za obidva sistemi. Konfi}uraciy primodava~a baznej stan<ci za sistemu DCS 4+4+4 a za UMTS 3+3+3. U skladze zoz Zakonom o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, o podnw{enej vimogi obviscena yvnosc z ogla{ovanqom u sredstvoh yvnogo informovany i MZ “Futo}”. U zoz zakonom predpisanim terminw MZ “Futo}”.doru~ela odluku Sovita MZ “Futo}” u htorej navedzene `e Sovit MZ “Futo}” na shadzki Sovita htora otrimana 22. septembra 2008. roku, prinwsol Odluku `e w }eneralno prociv vibudovi baznih stan<coh mobilnej telefoni< u naselwnim mesce u bl<zkosci bivatelqnih obwktoh i `e, po dumanx ~lenoh Sovitu, {icki anteni za mobilnu telefonix treba vimescic zvonka naselwny. Istu odluku potverdzel i {l<duxci Sovit MZ “Futo}” u xlix 2009. roku. No{itelq prowkta doru~el Informacix o lokaci< ~islo V-353190/13 od 8. aprila 2014. roku, htoru vidala Gorodska uprava za urbanizem i bivatelqni roboti Gorodu Novogo Sadu. Zoz navedzenu vimogu no{itelq prowkta prilo`el Fahovu ocenu obterhovany `ivotnogo {tredku u lokalnej zoni baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS2192_02 NS_Futo}_2” ~islo EM-2013056/SO, htoru virobela akreditovana Laboratoriy “W LINE” zoz Beo}radu. Radio bazna stan<ca mobilnej telefoni< “NS2192_02 NS_Futo}_2” ma vkupnu efektivnu zarxxcu moc od 4140,4, W (za {icki tri sektori) za sistemu DCS a za sistemu UMTS vkupna efektivna viyarxxca mocnosc 2286,3 W (za {icki tri sektori). Posle rozpatrany vimogi no{itely prowkta i podatkoh o predmetnej lokaci<, harakteristikoh i precenqovanx mo`l<vih vpl<voh navedzenogo prowkta na `ivotni {tredok, a maxci u oglydze, `e predmetna radio bazna stan<ca ma efektivnu vizarjovana mocnosc vek{u yk 250 W i mo`e mac zna~nwj{i vpl<v na `ivotni {tredok-to~ku 12. podto~ka 13. – Telekomunikacijni obwkti mobilnej telefoni< (baznej radio stan<ci) L<stini II Uredbi o utverdzovanx L<stini prowktoh za htori obovyzne precenqovanw vpl<vu i L<stini prowktoh za htori mo` vimagac precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok (“S.G. RS” ~islo 114/08), a tot or}an u skladze zoz ~lenom 10. pasus 4. Zakona o precenqovanx vpl<vu odlu~el `e potrebne precenqovanw vpl<vu. Zoz ~lenom 10. pasus 5. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, predpisane `e zoz odluku zoz htoru utverdzuw `e potrebne precenqovanw vpl<vu prowkta na `ivotni {tredok, nadpatraxci or}an mo`e odredzic i obsyg i zmist studi< o precenqovanx vpl<vu, co u tim slu~ax zrobene. Okrem rozpatrany intenziteta vpl<vu (vira`eni zoz efektivnu vizarjovanu mocnoscu po{oreny), nadpatraxci or}an u konkretnim slu~ax rozpatrel i tirvanw vpl<vu-bazna stan<ca predstavy kontinualne `ridlo zarjoavny. Primenxci na~ala prevenci< i predsotro`nosci (~len 9. pasus 1. podto~ku 2. Zakona o za|iti `ivotnogo {tredku (“S.G. RS”, ~s. 135/04, 36/09, 36/09 – dr. zakon, 72/09 – dr. zakon i 43/11 – odluka US), zoz htorim {e vimaga `e ka`da aktivnosc mu{i buc planovana iz aprovadzena na sposob `e medzi in{im predstavy najmen{i rizik za lxdske zdravw, zoz Studix potrebne dokazac `e za predmetni prowkt budze primenwna najlwp{a rozpokladuxca i dostupna tehnolo}iy, tehn<ka i oprema. Maxci u oglydze napredok navedzene, a okreme specifi~nosc lokaci< (gusto naselwna bivatelqna zona) i doru~ene dumanw MZ “Futo}”, nwobhodne virobic dokument zoz htorim {e analizuw i ocenxw kvalitet tvoritelqoh `ivotnogo {tredku na odredzenim prostoru, medzisobni vpl<v isnuxcih i planovanih aktivnoscoh i utverdzux usloviy i miri za zoperanw, zmen{anw i odklonqovanw ~kodl<vih vpl<voh na `ivotni {tredok yk i mira u slu~ax udesu i obezpe~ic provadzenw vpl<vu `ridlu zarjovany a to {e viklx~no mu{i obezpe~ic zoz Studix o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, htoru bi trebal virobic multidisciplinarani fahovi tim. Na osnovi gore navedzenogo, ri{ene yk u dispozitive. Pouka o pravnim l<ku: Prociv togo ri{eny mo`e {e viyvic `alba Pokra<nskomu sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku u ~a{e 15 dn< od dny primany ri{eny, po tim or}anu. Zainteresovana yvnosc mo`e viyvic `albu prociv togo ri{eny u ~a{e 15 dn< od dny obyvjovany u sredstvoh yvnogo informovany, po tim or}anu.

6. XNIJ 2014.

Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku na osnovi ~lena 29. pasus 1. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<” ~islo 135/04 i 36/09), obyvxw

OBVISCENW o prinw{enim ri{enx `e nw potrebne precenqovanw vpl>vu na `ivotni {tredok prowkta baznej stan>ci mobilnej telefoni> “NS – [ANTI^ – NS70, NSU70” No{itelq prowkta “Telekom Serbiy” a.d. Takovska 2, Beo}rad, podnwsol tomu or}anu vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta – baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS – [ANTI^ – NS70, NSU70”, u ul<ci Bulevar cara Lazara 73, na katasterskej parceli ~islo 3926/10, KO Novi Sad II, Gorod Novi Sad. Posle zaprovadzenogo postupku, Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku dny 28. may 2014. roku prinwsla ri{enw ~islo VI-501-370/14 `e nw potrebne precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok. Z cilqom obviscovany zainteresovanej yvnosci tekst ri{eny obyvxw {e u calosci: Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 10 pasus 4 i 6. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~s. 135/04 i 36/09) i ~lena 192 pasus 1 Zakona o ob|im upravnim postupku (“Slu`beni novini SRX” ~islo 33/97 i 31/01 i “Slu`beni gla{n<k RS” ~islo 30/10) i ~lena 11., 34. i 36. Odluki o Gorodskih upravoh Gorodu Novogo Sadu (“Slu`beni novini Gorodu Novogo Sadu”, ~islo 52/08, 55/09 i 11/10, 39/10 i 60/10), postupaxci po vimogi no{itely prowkta “TELEKOM SERBIY” a.d. Takovska 2, Beo}rad, za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta baznej stan<ci za mobilnu telefonix “NS – [ANTI^ – NS70, NSU70”, prino{i

RI[ENW 1. Utverdzuw {e `e za prowkt baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS – [ANTI^ – NS70, NSU70”, u ul<ci Bulevar cara Lazara 73, na katasterskej parceli ~islo 3926/10, KO Novi Sad II, Gorod Novi Sad, no{itely prowkta “Telekom Serbiy” a.d., Takovska 2, Beo}rad (u dalq{im tekstu: No{itelq Prowkta) potrebne precenqovanw vpl<vu zastatogo stanu na `ivotni {tredok. 2. Odredzuw {e `e No{itelq Prokwta, Studix o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za prowkt – baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS – [ANTI^ – NS70, NSU70”, u ul<ci Bulevar cara Lazara 73, na katasterskej parceli ~islo 3926/10, KO Novi Sad II, Gorod Novi Sad, u poglydze obsygu i zmistu, virobi u sklazde zoz ~lenom 17. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok i Praviln<kom o zmistu studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k RS, ~islo 69/05).

OBGRUNTOVANW No{itelq Prowkta “Telekom Serbiy” a.d. Takovska 2, Beo}rad, podnwsol tomu or}anu {orovu vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu zastatogo stanu na `ivotni {tredok prowkta – baznej stan<ci za mobilnu telefonix “NS – [ANTI^ – NS70, NSU70”, u ul<ci Bulevar cara Lazara 73, na katasterskej parceli ~islo 3926/10, KO Novi Sad II, Gorod Novi Sad. Prowkt vivedzeni i postavena trosektorna antenska sistema za obsygi GSM 900 i UMTS. Za sistemi GSM 900 postaveni tri anteni tipa APX906516L-0T6 ca azimutami 37,5 stupn< 151,4 stupn< i 269, 2 stupn<. Za sistemi UMTS postaveni tri anteni Kathrein K742215 zoz azimutami 31,2 stupn<, 147,8 stupn< i 266, 5 stupnKonfi}uraciy primodava~a baznej stan<ci za sistemu GSM 900 4+4+2 a za UMTS 2+2+2. U skladze zoz Zakonom o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, o podnw{enej vimogi obviscena yvnosc z ogla{ovanqom u sredstvoh yvnogo informovany i MZ “Liman III”, MZ “Vera Pavlovi~”, MZ “Ivo Andri~” i MZ “7. xlij”. U zoz zakonom predpisanim terminw nw doru~eni dumany zainteresovanih or}anoh, or}anizacijoh i yvnosci. No{itelq prowkta doru~el Ri{enw zoz htorima {e odobrux investitoru Podprimwstvu za telekomunikaci< “Telekom Serbiy” a. d. Takovska 2, Beo}rad, vivedzeni roboti i hasnovanw RBS “NS – [ANTI^ – NS70”, Novi Sad, na budinku po{ti u ul<ci Bulevar cara Lazara 73, na katasterskej parceli ~islo 3926/10, KO Novi Sad II, Gorod Novi Sad, htori vidalo Ministerstvo `ivotnogo {tredku, rudastva i prostornogo planovany, sektor za budovatelqstvo investici< i budovatelqna `em pod ~islom 3500-00008/2012/—07 od 23. decembra 2011. roku. Zoz navedzenu vimogu no{itelq prowkta prilo`el Fahovu ocenuobterhovany `ivotnogo {tredku u lokalnej zonibaznej stan<ci mobilnej telefoni< telefonix “NS – [ANTI^ – NS70, NSU70” ~islo 2703/14-171 LjM, htoru virobela akreditovana Laboratoriy Instituta “Vatro}as” zoz Novogo Sadu. Bazna stan<ca mobilnej telefoni< “NS – [ANTI^ – NS70, NSU70” ma vkupnu efektivnu zarxxcu moc od 1422,53 W (sektor 1 i 2) i 1419, 16 W (sektor 3) za sistemu GSM 900 a za sistemu UMTS vkupna efektivna viyarxxca mocnosc 760, 38 W (za {icki tri sektori). Posle rozpatrany vimogi no{itely prowkta i podatkoh o predmetnej lokaci<, harakteristikoh i precenqovanx mo`l<vih vpl<voh navedzenogo prowkta na `ivotni {tredok, a maxci u oglydze, `e predmetna radio bazna stan<ca ma efektivnu vizarjovana mocnosc vek{u yk 250 W i mo`e mac zna~nwj{i vpl<v na `ivotni {tredok-to~ku 12. podto~ka 13. – Telekomunikacijni obwkti mobilnej telefoni< (baznej radio stan<ci) L<stini II Uredbi o utverdzovanx L<stini prowktoh za htori obovyzne precenqovanw vpl<vu i L<stini prowktoh za htori mo` vimagac precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok (“S.G. RS” ~islo 114/08), a tot or}an u skladze zoz ~lenom 10. pasus 4. Zakona o precenqovanx vpl<vu odlu~el `e potrebne precenqovanw vpl<vu. Zoz ~lenom 10. pasus 5. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, predpisane `e zoz odluku zoz htoru utverdzuw `e potrebne precenqovanw vpl<vu prowkta na `ivotni {tredok, nadpatraxci or}an mo`e odredzic i obsyg i zmist studi< o precenqovanx vpl<vu, co u tim slu~ax zrobene. Okrem rozpatrany intenziteta vpl<vu (vira`eni zoz efektivnu vizarjovanu mocnoscu po{oreny), nadpatraxci or}an u konkretnim slu~ax rozpatrel i tirvanw vpl<vu-bazna stan<ca predstavy kontinualne `ridlo zarjovany. Primenxci na~ala prevenci< i predsotro`nosci (~len 9. pasus 1. podto~ku 2. Zakona o za|iti `ivotnogo {tredku (“S.G. RS”, ~s. 135/04, 36/09, 36/09 – dr. zakon, 72/09 – dr. zakon i 43/11 – odluka US), zoz htorim {e vimaga `e ka`da aktivnosc mu{i buc planovana iz aprovadzena na sposob `e medzi in{im predstavy najmen{i rizik za lxdske zdravw, zoz Studix potrebne dokazac `e za predmetni prowkt budze primenwna najlwp{a rozpokladuxca i dostupna tehnolo}iy, tehn<ka i oprema. Maxci u oglydze napredok navedzene, a okreme specifi~nosc lokaci< (gusto naselwna bivatelqna zona), nwobhodne virobic dokument zoz htorim {e analizuw i ocenxw kvalitet tvoritelqoh `ivotnogo {tredku na odredzenim prostoru, medzisobni vpl<v isnuxcih i planovanih aktivnoscoh i utverdzux usloviy i miri za zoperanw, zmen{anw i odklonqovanw ~kodl<vih vpl<voh na `ivotni {tredok yk i mira u slu~ax udesu i obezpe~ic provadzenw vpl<vu `ridlu zarjovany a to {e viklx~no mu{i obezpe~ic zoz Studix o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, htoru bi trebal virobic multidisciplinarani fahovi tim. Na osnovi gore navedzenogo, ri{ene yk u dispozitive. Pouka o pravnim l<ku: Prociv togo ri{eny mo`e {e viyvic `alba Pokra<nskomu sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku u ~a{e 15 dn< od dny primany ri{eny, po tim or}anu. Zainteresovana yvnosc mo`e viyvic `albu prociv togo ri{eny u ~a{e 15 dn< od dny obyvjovany u sredstvoh yvnogo informovany, po tim or}anu.


6. XNIJ 2014.

15

INFORMATOR MALI OGLA[KI

OSTATN< POZDRAV Milej maceri

OSTATN< POZDRAV Milej maceri

DIHTOVANW oblakoh i dzveroh zoz neopren-}umu. Tel. 063/8238-767. PRAVIME po meri roletni i garmonikovo dzveri. Tel. 063/8238-767 i (025) 58-27-710. *** PREDAVA {e hi`u u Ruskim Keresture, ul<ca M. Tita 119. Obyvic {e na telefon 065/63-23-669 lwbo 064/28-90-642.

U RAMIKOH OZNA^OVANY 100-RO^N>CI VIVODZENY PER[EJ PREDSTAVI PO RUSKI I 10-RO^N>CI RUSKOGO NARODNOGO TEATRA RUSKI NARODNI TEATER “PETRO RIZNI^ DYDY” NOVINSKO-VIDAVATELQNA USTANOVA “RUSKE SLOVO” ZAVOD ZA KULTURU VOJVODYNSKIH RUSNACOH NACIONALNI SOVIT RUSNACOH rozpisux

OSTATN< POZDRAV Dny 30. may 2014. roku u svo>m 60. roku zanav{e nas ohabel na{ mili suprug, ocec i d>do

AMALIY @IRO[ narodzena Pavlovi~ (1922–2014) z Ruskogo Kerestura od sina Ykima zoz suprugu Femku Spo~ivajce u mire Bo`im! OSTATN< POZDRAV Dny 31. may 2014. roku zanav{e nas zohabela na{a mila {estra i nina

AMALIY @IRO[ narodzena Pavlovi~ (1922–2014) z Ruskogo Kerestura od sina Mihala zoz suprugu L>lynu Spo~ivajce u mire Bo`im! OSTATN< POZDRAV Milej babi

KONKURS

VLADIMIR GARVILQ^AK (1954–2014) z Ruskogo Kerestura

ZA NOVI DRAMSKI TEKST NA [LWBODNU TEMU Usloviy Konkursu: – Po obsygu, tekst ma buc prispodobeni za calove~ar{e vivodzenw – za mlad{u i star{u publiku; – tekst ma buc napisani po ruski, podpisani zoz {ifru (ri{enw {ifri poslac u okremnej koverti), na pisacej ma{inki, lwbo rahunkaru; – Konkurs NW oblapy teksti za dzeci i monodrami. Konkurs otvoreni po 30. xnij 2014. roku. [icki teksti prepatri i ocen< Fahova komisiy htoru menux rozpisova~e Konkursu. Na osnovi odluki Fahovej komisi< budu dodzelwni per{a, druga i treca nagrada. Nagradi budu penw`ni, a nagradzeni teksti (u doglydnim ~a{e) budu postaveni na repertoar RNT “Petro Rizni~ Dydy”. [icki pozitivno ocenwni teksti budu obyveni u tematskim ~i{lw ~asopisu “[vetlosc” i gonorovani po Praviln<ku o avtorskih gonoraroh NVU “Ruske slovo”. Rukopisi u {tiroh prikladn<koh, treba poslac na adresu: RNT “Petro Rizni~ Dydy”, Rusinska 75, 25233 Ruski Kerestur.

*DZE CO BUDZE* „MI@O PUTUW NA ME[AC” U DXRDQOVE Na nwdzelx, 8. xniy 2014. roku, na 19 godzin u KUD „Taras [ev~enko” budze druge vivodzenw predstavi „Mi`o putuw na me{ac” M. Se}ediy, a u re`i< Ykima ^apka. Predstavu pririhtala Dzecinska dramska sekciy KUD „Taras [ev~enko” z Dxrdqova. ***

AMALIY @IRO[ narodzena Pavlovi~ (1922–2014) z Ruskogo Kerestura Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na nx budu ~uvac brat Dxra Pavlovi~ov zoz famelix Spo~ivajce u mire Bo`im!

AMALIY @IRO[ narodzena Pavlovi~ (1922–2014) z Ruskogo Kerestura od unuki Nata{i zoz suprugom Iztokom i sinom Davidom Spo~ivajce u mire Bo`im!

OSTATN< POZDRAV Milej babi

OSTATN< POZDRAV Milej babi

AMALIY @IRO[ narodzena Pavlovi~ (1922–2014) z Ruskogo Kerestura od unuka Ser}ey zoz dzivku Violetu Spo~ivajce u mire Bo`im!

AMALIY @IRO[ narodzena Pavlovi~ (1922–2014) z Ruskogo Kerestura od unuka Eu}ena zoz dzivku Moniku Spo~ivajce u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 3. xniy 2014. roku napolnwli {e {ejsc smutni roki yk nas zohabela na{a mila mac i baba, a u oktobru {e napolny {tiri roki yk nas zohabel na{ mili ocec i d>do

Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na nqgo u svo>h {ercoh vi~no budu ~uvac jogo najmil{i: supruga Mariy, sin Vladimir zoz suprugu Gelenku i sinom Teodorom i dzivka Valeriy Spo~ivaj u mire Bo`im!

NA ZDOGADOVANW U` dva roki pre{li yk {i nw z nami, alw u na{ih {ercoh i dumkoh zanav{e budze{ z nami `ic. Yk co ptica ~uva svojo pti~ki, tak i mi ~uvame svojo pamytki na tebe

VIKTORIY GORNYK (1969–2012)

Dzivki Lidiy i Kristina i mu` Vlada Spo~ivaj u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 7. xniy 2014. roku napolny {e wdenac barz `alosni roki yk {e preselwla do vi~nosci na{a mila dzivka i mac

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 5. xniy 2014. roku napolnwl {e smutni rok yk nas zohabel na{ mili suprug, ocec, d>do i prad>do

LXBKA YNKULOSKI

VLADIMIR SEMAN – Radqo (1927–2013) z Ruskogo Kerestura

OSMI RODZENI DZENQ MOTO-KLUBA “PE]ASUS” ZOZ KOCURA U Kocure, na prostore kolo stadionu, 6. i 7. xniy otrima {e osme moto-stretnuce u or}anizaci< Moto-klubu “Pe}asus”. Program obidva ve~ari po~ina na 20 godzin, a uhod budze {lwbodni. Na|ivitelqoh, okrem dvoh calove~ar{ih rok koncertoh, ~eka i ceple wdzenw i torta. ***

KONCERT HORU “GARMONIY” Na nwdzelx, 8. xniy 2014. roku u Reformatskej hristiynskej cerkvi u [afarikovej ul<ci ~islo 5 u Novim Sadze, hor grekokatol<ckej parohi< sv. apostoloh Petra i Pavla i Ruskogo kulturnogo centru Novi Sad “Garmoniy”, otrima ro~ni koncert. Na repertoare budu duhovni kompozici<, narodni ruski {pivanki i kompozici< rozli~nih `anroh na vecej yzikoh. Diri}ent Suzana ]ros Markovi~. Hor na klaviru budze provadzic Jo`ef Riter, a yk solisti nastupy Svitlana Dekar – sopran, Ana Rimar – sopran i Slavolxb Koci~ –tenor, a hor provadzi na garmoniki Vladimir Siv~. Koncert po~nw na 19,30 minuti, a uhod {lwbodni.

VERUNA SIV^ VLADO SIV^ (1934–2010) z Ruskogo Kerestura (1935–2008) Pamytku na >h lxbov i dobrotu ~uvax dzivka Mar~a zoz suprugom i sinom Kolqom, dzivka Gelenka zoz suprugom i dziv~atmi Veru i Ol}u i sin Slavko zoz suprugu i dziv~atmi Max i Ynu Spo~ivajce u mire Bo`im!

narodzena Ki{petqo z Ruskogo Kerestura Wj lxbov i dobrotu vi~no u {ercu no{a Wj najmil{i Spo~ivaj u mire Bo`im!

Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na nqgo ~uvax supruga Nataliy i sinove Ykim, Ynko i Vladimir zoz fameliymi Spo~ivaj u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW

BUDZEME PATRIC NA TV VOJVODINA 2 TV MA]AZIN 8. xnij 2014. roku na 20 godzin – Aktualnosci o zagradkarskej produkci< u Ruskim Keresture; – Ozna~eni xvilej remeseln<koh u Ruskim Keresture; – Z Noci muzejoh; – Aktivnosci Ekolo}ijnogo ruhu Verbas; – Predstavime vam i reprezentativku Serbi< u fodbalu z Ruskogo Kerestura yk i drugi aktualnosci z na{ej zawdn<ci...

SMUTNE ZDOGADOVANW Napolnwli {e dze{ec `alosni roki yk {e preselwla do vi~nosci na{a mila

SLAVKA SABADO[ (1967–2004) z Ruskogo Kerestura Slavko, naj ce u cihosci mira provadzi na{a lxbov i podzekovanw za dobrotu i pomoc kotru {i nam darovala prez tvoj kratki `ivot. O`alosceni tvoy mac Zlata i tvoy {estra Olenka zoz svox famelix Spo~ivaj u mire Bo`im!

JOV]EN KOLO[NY< (1928–2000)

Jogo najmil{i

VLADIMIR KOLO[NY< (1960–2005)

Z va{u lxbovu `ila som {teracec pejc roki, a teraz ostali lwm vi~ni pamytki i bolq u mo>m {ercu. Va{a dzivka i {estra zoz svo>ma najmil{ima Spo~ivajce u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 5. xniy 2014. roku napolnwli {e dvanac smutni roki yk nas zanav{e zohabel na{ mili suprug, ocec, d>do i {vekor

VLADIMIR PALAN^ANIN (1928–2002) z Verbasu

MARIY KOLO[NY< (1936–1999)

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 9. xniy 2014. roku napolny {e petnac roki yk nas zohabela na{a mila mac i baba

Dny 18. decembra 2014. roku napolny {e dzevec roki yk nas zohabel na{ mili ocec i d>do

LEONA TIMKO IVAN TIMKO (1945–1999) z Ruskogo Kerestura (1941–2004) Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na n>h ~uvax dzivka Tany zoz suprugom Slavkom, sin Ivan zoz suprugu Slavku i unuki Vaneska Adriyna i Olesy Spo~ivajce u mire Bo`im!


ROZVAGA

16

HOBE

ЗОЗ РУСКО СЛОВСКЕЙ РОБОТНЇ

6. ЮНИЙ 2014.

BA^I DXRA Z KERESTURA

БИЦИҐЛА

МИКОЛА М. ЦАП

НА ЖРИДЛОХ ДУХОВНОСЦИ Одвичательни редактор часописа за литературу, културу и уметносц „Шветлосц”, Микола М. Цап (1959), нашей културней явносци познати и припознати историчар литератури, култури и нашей националней историї, библиоґраф и новинар, после длугшого часу обявел зборнїк своїх наукових роботох котри ма наслов „На жридлох духовносци”. По тераз тот наш автор обявел у форми кнїжки: Церква и школа у Коцуре (Нови Сад, 1996) и, у коавторстве з Атилом Бордашом, Сто седамдесет година цеха занатлиjа у Куцури (Куцура, 1997). Рецензент, академик Юлиян Тамаш о кнїжки гутори: „Микола М. Цап нє таки части приклад автора стреднєй ґенерациї котри виражує стаємне интере сованє за историю литератури и историю. Барз скрупулозни, на шлїду добрих прикметох позитивизма, сцерпено и одмерано обявює студиї, статї и жридла за литературну историю и историю Руснацох, од критичних виданьох дзепоєдних текстох, з глїбини 18. и 19. столїтия, до преписки медзи значнима актерами рускей култури и литератури. (...) Од окремного значеня смисел Миколи М. Цапа же би на дзепоєдних такволаних детальох вичитовал литературни и историйни проце си. Тот смисел за препознаванє и опис проце сох прейґ детальох, як шифрованих знакох прейґ котрих ше сцигує до заключеньох о идентитету, тота мера таланту автора котра тельо сущна кельо, у другей ровнї, интере сованє за истих авторох и дїла гевтих котри ше занїмаю лєм з

Було то кедиш, видзи ше ми нє так давно, кед полиция у валалє сперала шицких цо ишли на бициґли. Скоро каждому єй строги припаднїки нашли даяку хибу. Поготов ґлобели тих цо на бициґлох рано и вечар ношели млєко до млєчари, а нє ридко оштрофали и даяку нину цо з кошарку ишла на пияц або з пияцу. Мой пайташ Михал праве вишол зоз карчми, дакус “подшмелєни”, бо бул якиш олдомаш. Лєм цо ошедлал бициґлу и рушел по калдерми, кед го застановела полиция.

K

– Особну карту, модлїм! – строго ше озвал полицай ґу ньому. – Нє мам. Га, вишол сом лєм ту, на валал. – Тисяч динари! А нє маце шветло. – Нє мам. Ша дзень, нє цма! – Ище тисяч динари! – Гварим же нє мам. – Нє маце анї заднє шветло. – Нє мам, ша гонїм лєм предком. – Заш тисяч динари! Анї бренчок нє маце. – Анї ми нє треба. Я гвиздам на каждим углє. – Нови тисяч динари! А то ваша бициґла? – Моя, уж пейдзешат роки! – Маце доказ о тим? – Та яки доказ? Ша шицки у валалє знаю же то моя бициґла. О єдну циву, швабска. Позберал сом ю з одпаду ище по гевтей войни и лєдво поскладал. Таки два нєт у валалє... – А пили сце дацо? – Ша... лєм два-три палєнки, з дружтвом. – Мушице дуц. Ви учаснїк у транспорту... Михал надул вецей як треба и почал ше шмеяц, аж ше за брух лапал. – Приява судийови! А цо же вам ту шмишне? – Ша, за мну идзе Микола, “наштрахмулєни”, ґарант же нє ма особну карту, анї пенєжи... А даяк нє ма анї бициґлу! Юлиян Пап

RI@ALQKA

ГОРИЗОНТАЛНО: 1. Тот цо ґлуми; 7. Иницияли войводянского поети Антича (1932–1986); 8. Инструментал; 9. Автофокус, скр.; 11. У греческей митолоґиї єдна од дзевец Музох, защитнїца комедиї и театра вообще; 14. Польопривредни алат за оранє; 16. Режисер и глумец (1946–1999), на слики; 19. Информативна технолоґия, скр.; 20. Назвиско Миколи Преґуна (1946–1999) зоз Коцура; 21. Иницияли японского филмского режисера, сценаристи и продуцента (1910–1998); 22. Рамик; 24. Пешак у шаху; 25. Карат; 26. Театрална представа хтору режирал Микола Преґун Пепси 1985. року; 34. Тот цо режира.

звиского анґлийского физичара и секретара Краляовского дружтва у Лондону (1635–1703), Роберт; 16. Цихосц; 17. Покраїнски секретарият, скр.; 18. Нота; 23. Медзинародни одношеня, скр.; 24. Применовнїк з акузативом; 25. Келвин; 27. Кирилски транскрипт хемийней ознаки за хром (Cr); 28. Заходна Европа, скр.; 29. Присловнїк; 30. Особни заменовнїк, перша особа множини; 31. Автобусна станїца; 32. Иронїчни скр.; 33. Єден дифтонґ.

ВЕРТИКАЛНО: 1. Найшвидшe бежанє коня; 2. Литра; 3. Кирилски транскрипт ознаки за ураниюм (U); 4. Нота солмизациї; 5. Енерґия; 6. Подполне; 7. Наш младежски часопис; 10. У будовательстве розмак медзи цегелками у купатилу; 11. Сатурнов мешац; 12. Изолеуцин, есенциялна квашнїна, скр.; 13. Уписац ЯАП; 14. Применовнїк з локативом, лєбо з ґенитивом; 15. Пре1 7

Кнїжкa ko{ta 400 динари, a mo` x kupic у просторийох “Руского слова” у Новим Садзе и у Руским Керестуре, як и при наших заступнїкох по местох дзе жию Руснаци, а мож и наручиц на телефон 021 6613 697 (Славко Няради), та ше кнїжкu купцови доручи прейґ заступнїкох.

Direktorka MARTICA TAMA[ *** Odvi~atelqni redaktor dr BORIS VAR]A

3

Ƈ Ƈ

11

актуалну вредно сцу проблема котри ше виглєдує. У рускей филолоґиї тото цо за линґвистику Гавриїл Г. Надь, у науки о литератури и историї доприношенє Миколи М. Цапа, з тим же Микола М. Цап може, з оглядом на роки, написац синтезу старшей рускей литератури, окреме у одношеню усней и писаней литературней традициї.”

2

12

13

16

4 8

Ƈ

5

Ƈ

РИШЕНЄ: 1. Ґлумец; 7. МА; 8. И; 9. АФ; 11. Талия; 14. Плуг; 16. Микола Преґун; 19. ИТ; 20. Пепси; 21. АК; 22. Рам; 24. П; 25. К; 26. Ноц за Марию; 34. Режисер.

6 9

10

14

15

17

19

Ƈ

22

23 26

18

20

Ƈ

Ƈ Ƈ Ƈ Ƈ Ƈ 27

28

29

30

31

24

21

Ƈ

Ƈ Ƈ 32

25

33

34

veronikavujacic@ruskeslovo.com

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ ”Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Булевар ошлєбодзеня 81/7, 21000 Нови Сад * Редакция: заменїк одвичательного редактора – Михал Симунович; редакторе/ки – Дюра Винаї, Мирон Горняк-Кухар, Михайло Зазуляк, Александар Паланчанин, Олена Планчак-Сакач, Славица Фейса; новинаре/ки – Мария Афич, Владимир Дїтко, Мая Зазуляк, Гелена Папуґа, Иван Сабадош * Язична редакторка – Блаженка Хома-Цветкович * Лекторка – Ясмина Дюранїн * Подобови редактор – Любомир Сопка * Технїчна редакторка – Люпка Цвеїч; компютерски обробок – Вероника Вуячич, Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Телефакс 021/528-083 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa 160-923244-82 * Девизни рахунок Raiffeisen BANK a.d. Београд 26 5100000002458904 * Рукописи ше нє враца * Друкує DOO Magyar SZO KFT, Друкарня ” Форум” Нови Сад * E-mail: ruske@EUnet.rs * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 300 *

23 ruskeslovo 23 3580