Issuu on Google+

Київський Державний Економічний Університет На правах рукопису

Хорошковський Валерій Іванович Відтворення Валового Внутрішнього Продукту в Умовах Перехідної Економіки України

Спеціальність 08.01.01 - політична економія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Київ - 1997


2

Дисертація є рукописом. Робота виконана на кафедрі політичної економії обліковоекономічних факультетів Київського державного економічного університету. Науковий керівник: доктор економічних наук Врублевський В.К. Офіційні опоненти: академік НАН України, доктор економічних наук, професор Чухно А.А. кандидат економічних наук, доцент Стаховський В.І. Провідна установа: Інститут економіки НАН України Захист дисертації відбудеться 20 березня 1997 року о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.01.53.01 у Київському державному економічномууніверситеті за адресою: 252057, м. Київ-57, проспект Перемоги, 54/1. аудиторія 317. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського державного економічного університету.

Автореферат розісланий 18 лютого 1997року.


3

Загальна Характеристика Роботи Актуальність теми та стан її розробки. Кардинальні зміни, що відбуваються в економічній системі України, вимагають теоретичного осмислення як загальних закономірностей суспільного відтворення, так і дослідження його особливостей в період ринкової трансформації економіки. Соціально-економічні перетворення безпосередньо впливають на відтворення суспільного продукту, всіх його конкретних форм. Необхідність дослідження категорії валового внутрішнього продукту (ВВП) визначається її помітним місцем в економічній теорії, значимістю наукової розробки для збагачення сучасної концепції суспільного відтворення і методологічного обґрунтування ефективного виходу України з економічної кризи. Проблеми відтворення завжди знаходились в центрі вітчизняної економічної науки. Це обумовлено тим, що відтворення зачіпає найглибші основи розвитку продуктивних сил, реформування соціально-економічних відносин, перспективи розвитку суспільства в цілому. Актуальність поглибленої розробки цих проблем визначається в теперішній час, на наш погляд, такими моментами: - зміною пріоритетів у формах суспільного (національного) продукту; - формуванням нової економічної системи країни; - становленням у розвинених країнах нової моделі розширеного відтворення. Все що вносить в процес відтворення якісно нові риси, породжує низку теоретичних і господарських проблем. УСВІДОМИТИ ці нові явища, дати наукове трактування, передбачити закономірності їх розвитку, - це сьогодні одне а найважливіших завдань економічної теорії. Необхідність дослідження визначається також тим, що у вітчизняній економічній науці така форма суспільного продукту як валовий внутрішній продукт по суті не досліджувалася. Вважалося, що суспільний продукт створюється тільки у сфері матеріального виробництва. Тепер ставлення економістів! до цих проблем, які мають вагоме теоретико-методологічне значення, істотно змінилося. Це вимагає нового підходу до розгляду проблем розширеного відтворення як взагалі, так і в аспекті дисертаційного дослідження. Кардинальне переосмислення стереотипів, які склалися в економічній науці в радянський період, є необхідною ланкою переходу України до нової господарської системи, більш ефективної і сучасної.


4

Про актуальність теми дисертації свідчить і сучасний рівень розробки проблем, які порушуються в ній. Мова йде не тільки про те, що категорія ВВП у вітчизняній науці досліджена недостатньо, оскільки перші роботи з цього приводу з'явилися лише декілька років тому. Проблеми відтворення належать до тих, які ніколи не можна розв'язати остаточно. Економічне життя знаходиться в постійному русі, внаслідок чого виникають нові соціально-економічні форми, нові фактори відтворення тощо. Це безпосередньо стосується і України, яка будує нову економічну і соціально-політичну систему. Теоретичні аспекти категорії валового внутрішнього продукту були порушені, досліджені і сформульовані західними економістами у 30-ті роки і наступні десятиріччя нього століття. Найбільш відомими дослідниками цих проблем є Дж. Кейнс, К. Кларк, А. Маршалл, Е. Хансен, Р. Фромм, П. Самуельсон, Р. Стоун та інші. Серед [українських] економістів помітний внесок в розробку теорії відтворення та проблем валового внутрішнього продукту зробили Ф. Дубовнков, А. Іванченко, Б. Кваснюк, К. Кривенко, В. Литвинов, І. Лукінов. В. Медвєдєв, Ю. Ніколаєнко, Б. Панасюк. В. Поповкін, Б. Ракитський, А. Ревенко, О. Романюк, А. Савченко, В. Федосов, В. Черняк, А. Чухно та інші. Проте далеко ще не всі проблеми відтворений валового внутрішнього продукту досліджені повністю. Потрібен, зокрема, глибший теоретичний аналіз його змісту. До сьогодні, наприклад, немає робіт, в яких би висвітлювались особливості відтворення ВВП в сучасних умовах. Причому, на наш погляд, і методологічний підхід до виявлення сутності цього процесу вимагає певного поглиблення. Як відомо, проблеми суспільного відтворення були в центрі уваги багатьох радянських економістів, які розглядали їх переважно з марксистських позицій. Внесок К. Маркса в теорію суспільного відтворення не викликає сумніву. Але він негативно ставився до визнання сфери послуг як продуктивної, пріоритетне значення в аналізі економічної діяльності надавав категорії сукупного (валового) суспільного продукту. Тому відчувається певне відставання у вітчизняній економічній науці досліджень з питань відтворення валового внутрішнього продукту саме на методологічних підставах, які розробили західні економісти. Об'єктом дослідження є валовий внутрішній продукт та актуальні проблеми його розширеного відтворення. Предметом дослідження є закономірності відтворення валового внутрішнього продукту і особливості їх прояву в умовах формування


5

перехідної економіки України. Перехідна економіка постсоціалістичних країн послідовно проходить три етапи, а саме: стан формаційної кризи, етап стабілізації, етап піднесення і розвитку. В дослідженні увага приділяються з'ясуванню особливостей відтворення ВВП на першому і другому етапах перехідної економіки та висвітленню тих завдань, які стоять перед країною у формуванні нової моделі розширеного відтворення. Основною метою дисертаційного дослідження є аналіз суті та особливостей формування ВВП, обґрунтування шляхів переходу до його розширеного відтворення, розробка рекомендацій щодо удосконалення окремих елементів економічної політики держави. Для реалізації мети дисертації були поставлені і розв'язані такі наукові завдання; - дослідити концептуальні положення економічної природи ВВП, виявити його місце в системі інших форм суспільного продукту; - розкрити сфери створення ВВП, зокрема, значення в цьому процесі матеріального і нематеріального виробництва, сфери послуг; - обґрунтувати необхідність державного контролю та регулювання виробництва ВВП, створення умов для продуктивної роботи вітчизняних товаровиробників; - дослідити вплив податкової системи на хід відтворювального процесу в економіці України та розробити деякі рекомендації щодо удосконалення окремих податків та відрахувань; - розкрити напрямки послідовного і цілеспрямованого формування соціально-економічних, фінансових та інших умов і факторів, що необхідні для переходу вітчизняного виробництва на нову модель розширеного відтворення. Теоретичною та методологічною основою дослідження є праці класиків політичної економії, широке коло вітчизняних та зарубіжних наукових джерел. Дисертаційна робота ґрунтується на теоретичному осмисленні умов і особливостей економічного відтворення в постсоціалістичній Україні. В процесі дослідження використовувались методи аналізу та синтезу, системно-ситуаційних підходів, економічного моделювання, наукового прогнозу. Статистичну і фактологічну базу дослідження становлять матеріали Міністерства статистики. Міністерства економіки України, інформаційні бюлетені, статистичні збірники, вітчизняна і зарубіжна монографічна та періодична література. Робота виконана в рамках комплексної наукової теми "Проблеми оновлення економічної системи суспільства та підвищення ефективності її функціонування" (державний реєстраційний №


6

UA01002100Р), що розробляється кафедрою політичної економії обліково-економічних факультетів Київського державного економічного університету. Наукова новизна запропонованої до захисту дисертаційної роботи та особистий внесок автора в розробку порушених у ній проблем полягає у наступному: - проаналізовано особливості відтворення пазового внутрішнього продукту в умовах перехідної економіки, обґрунтовано роль у цьому процесі споживання, приватних інвестицій та державних витрат (ст. 2831. 68-70, 108); - виявлені переваги використання в умовах України категорії валового внутрішнього продукту порівняно з категорією пазового суспільного продукту. Методологічно обґрунтовано, зокрема, положення про те. що ВВП є універсальним показником національного виробництва і основною відтворювальною категорією (ст. 31-35). Запропоновані напрямки удосконалення моделі кругообігу і відтворення ВВП (ст.64-67); - доводиться необхідність становлення в Україні нового технологічного способу виробництва і відповідної моделі відтворений на першому і другому етапах перехідного періоду, визначені їх основні риси (ст. 70-79). Розкрито значення для подолання економічної кризи та переходу до нової моделі розширеного відтворення, удосконалення процесу роздержавлення і приватизації форм господарювання (ст. 80101); - обґрунтовано актуальність посилення ролі держави в суспільному відтворенні, в тому числі в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності, інвестицій. макро- мікропроцесів. Зокрема, розкрито основні напрямки реалізації сучасної інноваційної політики (ст. 101-103, 108-124); - розкрито шляхи удосконалення податку на додану вартість (ПДВ) і податку на прибуток. Доводиться, що в сучасних умовах безпосередніми платниками ПДВ мають бути підприємства (організації), які реалізують кінцеві матеріальні блага та послуги. Пропонується встановити прогресивні ставки податку на прибуток, зроблена спроба обґрунтувати методику їх обчислення (ст. 132-161). Практичне значення дисертації полягає у тому, що низка її методологічних положень може бути використана у подальшій науковій розробці проблем виробництва і відтворення валового внутрішнього продукту, а також у практичній діяльності відповідних' державних інституцій. Теоретичні узагальнення та висновки, які зроблені в роботі, можуть знайти застосування у навчальному процесі


7

з курсу економічної теорії, таких її складових, як політична економія, мікро- та макроекономіка, у підготовці окремих спецкурсів. Апробація роботи. Основні положення, висновки, пропозиції, отримані в результаті дослідження, обговорювались на засіданнях кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів Київського державного економічного університету, використовувались в лекційній та практичній роботі. По темі дисертації опубліковано монографію і дві статті загальним обсягом 14,8 друк. арк. Структура роботи Вступ Розділ 1. Економічна природа валового внутрішнього продукту (ВВП) і сфери його відтворення. 1.Валовий внутрішній продукт як основна відтворювальна категорія. 2. Концепції виробництва, сфер формування та відтворення ВВП. 3.Загальна модель відтворення і кругообігу ВВП. Розділ 2. Формування соціально-економічних умов розширеного відтворення ВВП в Україні. 1. Економічна реформа і перехід до нового типу розширеного відтворення: проблеми взаємозв'язку. 2 Шляхи посилення ролі державного регулювання відтворення ВВП. 3. Необхідністьудосконалення податкової системи в контексті розширеного відтворення ВВП. Висновки. Основні положення дисертації. Соціально-економічні перетворення, що здійснюються в Україні з початку 90-х років, мають своєю мстою формування принципово нової і високоефективної економічної системи суспільства. Формаційна перебудова економіки постсоціалістичної країни - це довгостроковий процес, який охоплює тривалий час. В цьому процесі суспільне відтворення взагалі, як і відтворення валового внутрішнього продукту, зокрема, акумулюють певні особливості перехідного періоду. Перехідна економіка в своєму діалектичному розвитку проходить декілька етапів. Перший етап характеризується тим, що він являє собою процес ломки основних елементі адміністративно-командної системи


8

(загальнонародної власності, державного управління, директивного планування, планової! системи цін тощо) та глибокої економічної кризи, різкого звуження обсягів відтворення валового внутрішнього продукту. Другий етап перехідного періоду - це етап стабілізації економіки, поступового переходу її від звуженого до розширеного відтворення. Цей етап почнеться в той історичний момент, коли виробництво обсягів валового внутрішнього продукту досягне рівня 1990 р. При цьому його структура буде орієнтована на задоволення потреб людей і принципово вирізнятиметься від тієї, що мала місце в докризовий період. Тривалість цього періоду передбачити дуже важко, але не виключено, що за несприятливих умов і при прорахунках в економічній політиці вона може становити в Україні навіть 15-20 років. Третій етап перехідної економіки буде являти собою такий її період, коли масштаби виробництва валового внутрішнього продукту перевершать докризовий рівень, економіка розвиватиметься по висхідній, а глибокі соціально-економічні і структурні перетворення підходитимуть до свого завершення, що створить необхідні передумови для подальшого піднесення народного господарства і добробуту людей. Треба відмітити, що внаслідок причин об'єктивного і суб'єктивного характеру теоретичні проблеми відтворення валового внутрішнього продукту в умовах перехідної економіки вітчизняною економічною наукою вивчені недостатньо. А це певною мірою гальмує перетворювальні процеси в країні, затримує вихід національної економіки з кризовою стану. Досліджуючи в дисертації економічну природу валового внутрішнього продукту, автор приходить до висновку, що його сутність найповніше характеризує формула, за якою: ВВП = С + Іп + Д. Саме в цій формулі найповніше проявляється політико-економічний зміст суспільного відтворення. По-перше, розкривається, що вихідним елементом, а значить і орієнтиром суспільного виробництва є особисте споживання, задоволення потреб людей у найрізноманітніших матеріальних благах і послугах. У символі C об'єднуються всі види факторних доходів - заробітна плата, земельна рента, відсоток, прибуток. По-друге, вона наголошує на вагомому значенні у суспільному відтворенні та зростанні ВВП приватних інвестицій (Іп). По-третє, виключна роль у цій формулі належить компоненту Д державному споживанню. Він фіксує той факт, що держава виконує важливі функції в суспільному відтворенні, у визначенні соціального


9

змісту системи розподільчих відносин та інших сторін суспільного життя. В дисертації досліджується взаємозв'язок і місце в системі відтворення форм суспільного продукту - валового суспільного продукту, валового внутрішнього продукту та валового національного продукту. Здобувачем обґрунтовується, що оскільки ВВП, на відміну від валового національного продукту і, особливо, сукупного суспільного продукту втілює в собі всі кінцеві результати суспільного виробництва в межах країни, то саме він є універсальним синтетичним вимірником обсягу виробництва і основною відтворювальною категорією. В теорії відтворення велике теоретико-практичне значення має виявлення сфер формування валовою внутрішнього продукту. Радянські економісти, наслідуючи в цьому питанні відповідні положення А. Сміта та К. Маркса, обґрунтовували звужену концепцію виробництва, згідно якої народне господарство країни поділяється на дві сфери - виробничу (матеріальне виробництво) і невиробничу сферу. В своїй праці здобувач виходить з того, що політична економія вивчає суспільне відтворення незалежно від сфер його функціонування. Критерієм формування суспільного продукту є су спільно корисна праця. Така праця водночас є і продуктивною. Невиробнича сфера складається із певної сукупності галузей, які виробляють корисні послуги та нематеріальні блага. Одні з них задовольняють індивідуальні, а інші - колективні потреби суспільства, забезпечуючи зростання добробуту людей. Звідси випливає, що створення послуг слід розглядати як виробничу діяльність. Нематеріальна сфера не стримує, а навпаки, сприяє швидкому піднесенню матеріального виробництва. Сфера послуг корисними результатами своєї діяльності сприяє ефективному відтворенню особистого фактора виробництва - самого трудівника. Саме до сфери послуг відноситься важлива продуктивна сила суспільства - наука та органічно пов'язані з нею освіта, інформатика тощо. Наука і освіта забезпечують технічний прогрес в усіх галузях людської діяльності , появу і випереджаючий розвиток наукомістких виробництв, високих технологій, оновлення продукції, підвищення продуктивності суспільної праці. Важливим є і те, що складовими сфери послуг є фінансово-кредитна система, управління, охорона порядку, суспільнопрофесійна та інші форми діяльності, які створюють умови для нормального функціонування всіх процесів суспільного відтворення. В сучасних умовах важливе значення має державне регулювання економіки, послуги фінансово-кредитних установ, органів


10

правопорядку, інформаційне забезпечення виробництва та споживачів. В дисертації робиться висновок, що в умовах науково-технічної революції закономірністю є випереджаючим розвиток сфери послуг порівняно з матеріально-речовим виробництвом. Проте в Україні ця закономірність проявляється ще недостатньо. Автор пропонує конкретні шляхи, що спрямовані на прискорений розвиток сфери послуг та підвищення її ефективності. В теорії відтворення суспільного продукту значиме місце посідають абстрактні моделі (схеми) запропоновані Ф. Кене, К. Марксом та іншими економістами. Віддаючи їм належне з методологічної та теоретичної точки зору дл�� розуміння самої суті відтворення і реалізації суспільного продукту, не можна не відзначити, що вони не придатні для розуміння сучасних відтворювальних процесів. Західні економісти, виходячи з принципів системи національних рахунків, розробили модель кругообігу і відтворення валового внутрішнього продукту (валового національною продукту). Значення цієї моделі для розуміння сутності відтворення суспільного продукту незаперечне. Проте, як показали наші дослідження, вона має і певні недоліки. Так. у моделі кругообігу національного продукту підприємства не диференційовані на дві підгрупи: на ті. то виробляють предмети споживання, і ті, що виробляють засоби виробництва - проміжні засоби виробництва і кінцеві засоби праці. У зв'язку з цим не розкривається повною мірою рух кінцевої і проміжної продукції, процес заощадження та нагромадження. Тому пошуки більш досконалої моделі (схеми) руху і відтворення національного продукту є одним з актуальних завдань економічної теорії. Виходячи з цього, здобувач виклав своє бачення шляхів розробки більш досконалої моделі простого і розширеного відтворення ВВП (ВНП) і прийшов до висновку, що підвалини її формування повинні закладатися на практиці вже сьогодні, ще на кризовому етапі розвитку української економіки. Відтворення повного типу формується, насамперед, завдяки тому, що випереджаюче зростання сфери послуг порівняно з матеріальноречовим виробництвом є закономірним процесом, що почав формуватися ще в кінці XIX ст. До основних стимулів прискореного розвитку сфери послу в 50-60 роках - поглиблення суспільного поділу праці, зростання доходів населення, розширення потреб в кредитних ресурсах і т.п. - тепер додались нові, які наповнюють виробничообслуговуючу економіку новим змістом. У зв'язку з цим відбувається докорінна зміна моделі економічного зростання, заснованої на функціонуванні науки, як безпосередньої продуктивної сили, сучасної


11

освіти, інформаційних сфер, розпитку інноваційних процесів. Досвід показує, що інтелектуальні, науково-технічні фактори розпитку практично безмежні. Для нової моделі відтворення характерним є розвиток виробництва за рахунок випереджаючого розвитку інтелектуально- інформаційних сфер суспільства, особливо інформаційних технологій, заснованих на комп'ютерній та телекомунікаційній техніці. Саме ці технології здійснять інформаційну, технологічну революцію і забезпечать створення нового способу виробництва як цілісної і досконалої системи, що повністю витіснить технологічні уклади XX ст. Створення нового способу виробництва має здійснюватися планомірно, для чого пропонується розробити широкомасштабну програму технологічної перебудови країни на довгостроковий період, яка повинна здійснюватися під керівництвом держави. Центральною ланкою цієї програми має бути розвиток науки, створення та прискорений розвиток наукомістких галузей. В роботі обґрунтовується, що формування ВВП і нової моделі розширеного відтворення залежить значною мірою від змісту та структури економічної системи суспільства, таких її складових, як відносини власності, розподілу і обміну, трудових відносин, господарського механізму, податкової системи. Автор виходить з теоретичної концепції згідно з якою кожному етапу розвитку продуктивних сил суспільства має відповідати певна сукупність економічних відносин, яка відкриває цим силам простір для вільною і швидкого розвитку. Україна, як і більшість постсоціалістичних держав, здійснює реформу виробничих відносин і, перш за псе, реформу відносин власності на засоби виробництва. В роботі показується, що перехід до альтернативних державній формам власності є суттєвим стимулом розвитку продуктивних сил і науково-технічного прогресу. У відповідності з особливостями роздержавлення та приватизації утверджуються і різні форми власності: приватна, комунальна, акціонерні (відкриті і закриті) товариства, асоціації, кооперативи, колективні сільськогосподарські підприємства тощо. З'ясовуються шляхи перетворення нових форм господарювання в прогресивноінноваційні, з розвинутими потребами до заощадження та нагромадження. Забезпечення стабільного зростання ВВП, перехід до нової економічної системи та сучасної моделі відтворення вимагає державного регулювання макроекономічних параметрів, а в окремих випадках і локальних, мікроекономічних процесів. Завдяки цьому


12

створюються належні економіко-правові і ринкові умови для активізації в країні інвестиційної та інноваційної діяльності, проведення глибоких структурних перетворень, розвитку конкурентного середовища і підприємництва, формування ефективною великого, середнього і малого бізнесу в сферах виробництва товарів і послуг. Щоб економічна система України вийшла на траєкторію розширеного відтворення, важливо модифікувати неоліберальну концепцію розвитку, відновити на нових засадах позиції держави в господарському процесі, застосувати в окремих галузях заходи врівноваженого протекціонізму. Це відкриває додаткові можливості для розвитку вітчизняного виробництва та реалізації виробленої продукції та послуг як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Пріоритетним об'єктом державного врегулювання суспільного відтворення є інвестиційна сфера. Інвестиції, які здійснюються в Україні, не дають належного ефекту, бо в основному спрямовуються на приріст виробничого потенціалу в його традиційних формах. Тим самим відтворюються застарілі технологічні уклади в багатьох галузях народного господарства. Значні бюджетні ресурси спрямовуються на підтримку тих державних підприємств, які є хронічно збитковими, тоді як підприємства перспективних галузей не мають достатніх ресурсів дія здійснений технологічного переозброєння на базі новітніх досягнень науки і техніки. Як фактор зростання ВВП, пропонується суттєво поліпшити інвестиційну політику, активізувати її, а інвестиційні ресурси спрямувати на реалізацію інноваційних проектів у відповідності з національною програмою технологічної перебудови, насамперед на розвиток високих технологій. Важливим об’єктом інновацій є низка галузей, які працюють на добробут населення, але в період кризи майже повністю занепали і потребують цільової державної допомоги. Це, насамперед, легка промисловість, деякі галузі харчової промисловості, сільського господарства, транспорту. Крім захисту цих галузей від напливу на внутрішній ринок товарів іноземного виробництва, важливо здійснити заходи щодо запровадження в них нових технологічних процесів. З метою стимулювання розвитку виробництва і збільшення ВВП дисертант розглядає також деякі проекти щодо реформування податкової системи України. В роботі досліджуються шляхи удосконалення податку на додану вартість, податку з прибутку та надання підприємствам податкових пільг. Сучасна практика сплати податку на додану вартість негативно впливає на виробництво, головним чином, внаслідок недосконалого механізму його


13

нарахування. Зокрема, для кожного підприємства-товаровиробника ціна, в основі якої лежить середньогалузева собівартість плюс середній прибуток, зростає на величину ПДВ, що сплачується до бюджету. З одною боку, це підвищує ціну реалізації на кожному етапі виробництва на величину ПДВ, а з іншого- вимагає від підприємств додаткових витрат оборотних коштів. Крім того, в сучасних умовах, коли неплатежі стають хронічними, збут товарів у більшості випадків не означає їх оплату покупцями у визначений термін. Це ще більше посилює дефіцит оборотних коштів. З часом виникає платіжна криза, яка охоплює основну частину підприємств і організацій країни. це явище, спочатку- властиве мікроекономіці, посилює кризу всього народного господарства і набуває макроекономічного значення Виходячи з цього, в дисертації пропонується удосконалити діючий порядок обчислення і сплати ПДВ з тим, щоб суб'єктами цього податку були підприємства та організації, які реалізують продукцію кінцевому споживачеві. це означає, що платниками ПДВ мають бути підприємства торгівлі та підприємства, які реалізують продукцію за межами країни. В роботі обґрунтовані також пропозиції щодо вдосконалення податку з прибутку підприємств. Доводиться, зокрема, що пропорційний податок з прибутку не враховує тяжке фінансове становище низькорентабельних підприємств, а з іншою боку, він в багатьох випадках є заниженим для високорентабельних підприємств. Автор дисертації поділяє думку тих економістів, які пропонують запровадити ставки податку з прибутку, що диференціюються в залежності від рівня рентабельності. Отже, принципи оподаткування прибутку громадян варто використати і в розробці механізму оподаткування прибутку юридичних осіб. В дисертації запропоновані диференційовані ставки податку з прибутку в залежності від рівня рентабельності. Прогресивні ставки податку з прибутку, кожна з яких "закріплена” за кожним граничним рівнем рентабельності, допоможуть розв'язати проблеми, які мають важливе значення для зростання ВВП в умовах сучасного пригніченого стану економіки: -враховують незадовільне фінансове становище низькорентабельних підприємств та відносну надлишковість фінансових ресурсів у високорентабельних і надвисокорентабельних підприємствах; - дозволяють відмовитись в окремих галузях народного господарства від запровадження диференційованих ставок прибуткового податку - більш високих чи низьких;


14

- сприяють певному вирівнюванню фінансового становища слабких і процвітаючих підприємств, а разом з тим і умов розширеного відтворення. В роботі пропонується дещо звузити частину прибутку, що оподатковується, а саме ту частину, що спрямовується на формування фонду безнадійних боргів; фонду компенсації втрат по кредитах: фонду компенсації втрат, що викликані коливанням курсів валют; резервного або аналогічних за призначенням фондів. Розглядаючи фактори зростання ВВП, дисертант обґрунтовує необхідність запровадити для підприємств низку податкових пільг, які б стимулювали їхню інвестиційну та інноваційну діяльність. Так, для посилення зацікавленості в проведенні реконструкції та модернізації виробництва, пропонується суми податку з прибутку зменшувати, зокрема з урахуванням витрат підприємств на реконструкцію і модернізацію активної частини основних фондів, що були здійснені в оподатковуваному періоді (при умові повного використання на цю мету амортизаційних відрахувань і залишків фонду розвитку виробництва та інших аналогічних фондів, що створені за рахунок прибутку минулих періодів). Запропоновано також запровадити податкові пільги для інновацій. Надаючи пільги в оподаткуванні прибутку, держава тимчасово зменшує надходження до бюджету. Але оскільки податкові пільга надаються з метою розвитку суспільного виробництва, то надалі одночасно позитивно вирішуватиметься і фіскальна мета: доходи до бюджету зростатимуть внаслідок зростання величини об'єктів оподаткування - доданої вартості, прибутку, заробітної плати тощо. ••• У висновках дисертаційного дослідження підкреслюється, що на сучасному етапі економічна реформа, зокрема, процеси роздержавлення і приватизації досягли в Україні такого рівня, який дозволяє визнати за нею статус держави з перехідною економікою і ставить в практичну площину проблеми зростання ВВП. Отже, формування нових соціально-економічних відносин, диференційоване визначення ролі держави в процесі відтворення на етапі перехідної економіки, активізація її соціально-економічних функцій є необхідними і важливими чинниками виходу економіки України з глибокої кризи і переходу до наступною етапу - стабілізації та піднесення, на якому звужене відтворення змінюється розширеним відтворенням і відповідним зростанням валового внутрішнього


15

продукту. А для цього важливо, щоб вже в сучасних умовах підприємства та державні органи послідовно формували в країні принципово нову модель відтворення з відповідною системою економічних відносин. Аналіз теоретичних проблем відтворення валового внутрішнього продукту в умовах перехідної економіки дозволив розкрити його особливості, які зумовлені трансформаційними процесами, а також розробити відповідні рекомендації щодо усунення соціальноекономічних перешкод, що стоять на шляху до економічного зростання. В процесі дослідження доведені також переваги категорії валового внутрішнього продукту стосовно категорії валового національного продукту і сукупного суспільного продукту. Досліджено роль сфери послуг як в суспільному виробництві, так і в формуванні ВВП (ВНП). Розгляд тенденцій розвитку економіки постсоціалістичних країн показує, що процес приватизації передбачає своєю основною мстою не стільки заміну власника, скільки здатність останнього забезпечити високу ефективність виробництва і зростання ВВП. Це обумовило необхідність розкриття методологічних основ, конкретних шляхів регулювання соціально-економічних перетворень, корекції політики зовнішньоекономічної діяльності, удосконалення діючої податкової системи тощо. Водночас реформування форм власності створює базу протистояння інтересів різних соціальних груп, породжує виникнення неоднорідних потреб та можливість соціальних конфліктів. Це обумовлює актуальність суспільного прогнозу, регламентування доходів. забезпечення функцій соціально-орієнтованої економіки з метою захисту прав малозабезпечених верств населення в розподілі ВВП. Ставлячи завдання аналізу ВВП, системного розгляду тісно пов'язаних з цим процесів ринкової трансформації економіки України, в дисертаційному дослідженні розглянуто також деякі морально-етичні аспекти проблеми, в центрі яких - людина, виробник.


16

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях: 1. Чи можливе "українське чудо?" Економічні підвалини національного відродження. - К.: Українські Пропілеї, -1996. (14,5 д.а.). Див. реценз.: "Ділова Україна", 5 лютого 1996 р. та інш. 2. Прибуток: стимул та критерій ефективності // Наука і суспільство. - Листопад 1995, (0.2 д.а.). 3. Розвиток економічної науки в Україні // Збірник аналітичних матеріалів (додаток до міжнародного наукового журналу "Наука та наукознавство"). Випуск 1 (9). - К.: 1996 (0.3 д.а., у співавт. з В. Гулєватим, В. Хоревіним. особисто автору належить 0.1 д.а).


17

Анотація Хорошковський Валерій Іванович Відтворення валового внутрішнього перехідної економіки України.

продукту

в

умовах

Дисертація є рукописом. Дисертація на право отримати звання Кандидати Економічних Наук за спеціальністю 08.01.01 - політична економіка. Київський державний економічний університет. Київ, 1997 рік. У цій дисертації представлене теоретичне обґрунтування та методологічні рішення низки проблем, пов'язаних з процесами відтворення внутрішнього валового продукту в умовах перехідної економіки. На остові аналізу сучасних тенденцій економічного розвитку, аргументується нагальність проблеми та обґрунтовується основні напрямки формування в Україні нової моделі розширеного виробництва. Виходячи з цього, у дисертації розроблені поради по подальшому покращенню відносин власності та форм господарювання, ролі держави у регулюванні економічних процесів виробництва, суттєвому покращенню податкової системи аби посилити зацікавленість суб'єктів господарювання в розвитку вітчизняного виробництва. Ключові слова: валовий внутрішній продукт, відтворення, споживання, нагромадження, інновація, податки.


18

Annotation Horoshkovskyi Valeriy Ivanovych The Reproduction of the Internal Cross Product under Transitional Economic Conditions in Ukraine. This dissertation is a manuscript. The dissertation for a Candidate's degree in Economics; by specialty 08.01.01 - political economy. Kyiv State Economic University. Kyiv, 1997. The dissertation contains theoretical basis and methodological solutions of problems connected with the reproduction of the internal gross product under transitional economy. Necessity and main directions of extended reproduction's new model formation in Ukraine are substantiated on the basis of economic development’s modern trends analysis. Proposals on further improvement of property relations, methods of management. State's role in economic reproduction's regulation, taxation policy are presented in dissertation. Key words: internal gross product, reproduction, accumulation, innovation, taxes.


Хорошковський В.І.- Відтворення Валового Внутрішнього Продукту в Умовах Перехідної Економіки України