ПРИТЧІ ПРО РОБОТУ У КОЛЕКТИВІ
Дві доньки
О
дин чоловік мав двох доньок. І от настав час їх видавати заміж. Дівчата були і гарні, і добрі, тому швидко знайшлися і чоловіки, які їх засватали. Роз’їхалися доньки з батьківського дому і поживали собі у мирі та злагоді. З часом вирішив батько якось відвідати своїх дітей, відправився у мандри і завітав до першої доньки, що вийшла заміж за гончаря. Посиділи, поговорили про те та про се, а наостанок донька і каже: – Молися, татку, тільки щоб найближчим часом не було дощу, бо чоловік випік дуже багато глечиків і поставив їх сушитися на сонці. Якщо не випаде дощ, то ми їх добре продамо і матимемо чималий прибуток. Попрощалися гарненько, та й пішов батько до другої доньки, яка була замужем за фермером. І з тою дочкою мило побесідували про життя, а наостанок вона теж мала прохання до батька: – Молися, тату, щоб у найближчі дні випав рясний дощ, бо чоловік посадив капусту, і коли не буде дощу, то пропаде увесь урожай, а коли буде, – ми добре продамо те, що вродить, і матимемо чималий прибуток. Зажурився тоді чоловік: ех, як же так зробити, щоб і одній доньці допомогти, і другій не зашкодити? У нашому житті ми часто отримуємо ситуації, при яких і туди гаряче, і сюди боляче. Особливо це стосується колективної роботи. Бо те, що є благом для одного, стане шкодою для іншого, а те, що може створити труднощі комусь, для інших буде лише можливостями. Мабуть, грамотна робота і полягає у тому, щоб дотримуватися розумної середини і, не впадаючи у крайнощі, робити своє. Оця байка Езопа також мала би нам нагадати, що всім не вгодиш і, мабуть, і не потрібно. А ще з одного боку, дощ падатиме незалежно від нашої волі, тож немає чим перейматися – у житті достатньо робити те, що є у сфері нашого впливу, а окрім того, довіряти, що так, як буде, так є на краще.
59