Page 41

ПОГЛЯД ІЗ СЕРЕДИНИ КОНТИНГЕНТУ З початку 2011 року світова спіль! нота з тривогою спостерігала за тим, як стрімко розгорялося по! лум’я «арабської весни». Увесь Близький Схід водночас перетво! рився на роз’ятрений вулик: рево! люційні хвилі охопили нібито ста! більні до цього часу Туніс, Ємен та Сирію. Багатотисячні натовпи, під! бурювані революційними гаслами, громили міста у туристичному Єгипті. Блискавично спалахнула кривава громадянська бійня у Лівії. Ця подія сколихнула й Ірак, який ще не оговтався від військових дій на власній території. Економіка постсадамівської країни перебува! ла у суттєвій залежності від інозем! ної допомоги. Не вщухали релігій! ні чвари та сепаратистські настрої. На хвилі нестабільності в сусідніх країнах, великими містами Іраку миттєво прокотилася низка анти! урядових виступів. Знову почали піднімати голови різноманітні іс! ламістські терористичні рухи. Аль! Каїда, шиїтські й сунітські бойові загони побачили можливість швидко дестабілізувати та змінити на свою користь політичний роз! клад сил. Щоденно у Багдаді гримі! ли вибухи, що забирали десятки життів мирних іракців, під обстрі! ли потрапляли робітники інозем!

Íåîáõ³äíî áóëî «ç íóëÿ», â óìîâàõ ïðîòèñòîÿííÿ òåðîðèçìó, ñòâîðèòè 䳺çäàòíó àðì³þ них гуманітарних та військових місій, продовжувалися викрадення людей... Єдиною силою, здатною протис! тояти насиллю і терору, стали мо! лоді іракські армія та поліція. Зага! лом до складу національних сило! вих структур увійшли збройні си! ли (270 тисяч осіб) та підрозділи МВС (530 тисяч осіб). Силові структури, що існували всього сім років, ще перебували на стадії роз! витку і мали безліч внутрішніх проблем. Проте, у порівнянні із минулими роками, численні теро! ристичні організації отримали серйозного противника, тренова! ного за сучасними провідними ме! тодиками. Поліцейські та військові нового «призову» вже могли не гір! ше, ніж їхні колеги з розвинених країн, передбачати дії терористів, знешкоджувати вибухові пристрої, визволяти заручників. З кожним днем, з кожною успішно проведе! ною операцією вони завойовували все більшу довіру та прихильність власного суспільства. У зміцненні іракської армії була частка успіху й

українських миротворців, які впродовж довгих шести років до! помагали цій країні, передаючи свій досвід і знання іракським ко! легам. Çàâäàííÿ — ñòâîðèòè àðì³þ Нова історія іракських силових структур розпочалась у 2004 році. У цей період перед новообраним демократичним урядом Іраку пос! тала болюча проблема — необхід! но було «з нуля», в умовах протис! тояння тероризму, створити дієз! датну армію, систему військового управління, систему підготовки військових кадрів. Зрозуміло, спе! ціалістів, спроможних виконати таке завдання у повоєнній країні просто не було. Ірак звернувся по допомогу до країн НАТО. Так була створена невелика за чисельністю Тренувальна місія НАТО — Ірак, до складу якої невдовзі увійшов і пар! тнер Альянсу — Україна. Близько ста п’ятдесяти військо! вослужбовців виконували страте! гічно важливі для Іраку завдання. Військові професіонали з 14 країн

"Військо України"  

Журнал "Військо України"

Advertisement