70 Рідна мова
ком, у своїй творчості й громадській діяльності виявив досить прозорі наміри відірвати Україну від Росії, за що й був репресований. На жаль, державницька політика Якима Сомка зазнала поразки. Значною мірою вона зумовлена самовпевненістю гетьмана, яка пояснюється відривом його від реальної ситуації в країні, коли навіть відставному полковнику Шраму були більше помітні її тривожні явища. Головне, що гетьман і запаніла козацька старшина даремно скинули з рахунку голос простого народу, зверхньо вважаючи його нікчемним. Такої помилки далеко пізніше припустилася, як відомо, і Центральна Рада. Звичайно, зміщений гетьман виявив благородство, відхиливши самовіддану пропозицію Кирила Тура, але ціна його вчинку падає в очах читачів, які знають, що характерник і так не пропав би, маючи чудесний перстень. Мабуть, не про благородство Сомка свідчить цей епізод, а про відсутність у нього належної волі до перемоги, до боротьби вже не за гетьманство, а за всю Україну через гетьманство. Відсутність цієї волі в багатьох гетьманів після Хмельницького, їхнє схиляння перед обставинами, а частіше – пристосування до них, викликає справедливі нарікання з боку Шевченка і Куліша. Безвіллям, пристосуванством, відсутністю належної відповідальності лідерів перед народом здебільшого й пояснюється той розлад, який здавна ведеться серед українців і став уже вигаданою про них ознакою національного характеру. Наприкінці розмови на уроці корисно розгорнути полемік у з питання актуальності твору. Учні в змозі міркувати про те, як і через кілька століть, на порі свого національного відродження Україна невільна від багатьох застарілих при-
кмет свого нещастя. Зарадити їм можна тільки завдяки згуртованому суспільному поступу на захист своїх національних інтересів, бо жодна з розвинутих країн світу не має інших. Переконує в цьому і роман Пантелеймона Куліша Чорна рада, який не лише оживляє наше історичне минуле, а й дає змогу його осягнути серцем і розумом, взяти до уваги під час осмислення сьогоденних питань і вічних проблем народного життя. Нинішній конституційний лад в Україні дає всі можливості для реалізації вікових сподівань нашого народу на гідне просування вперед і почесне місце серед інших держав і народів. Але здійснення цих можливостей знову залежить від кожного зокрема і всіх загалом. Залишаючи юного Шрама жити, письменник і нам дає надію на невмирущість таких людей, від яких залежить майбутнє батьківщини. Бо обрав Пантелеймон Куліш собі за мету «... словом правди розбудити любов у душах юнаків до своїх предків та їх діянь, що роблять честь всьому людству; вселити віру в майбутнє відродження і славу України...»4. І наша душа міцніє, коли в ній оживає сила і духовна велич предків.
ПРИМІТКИ 1
2
3
4
Є. Сверстюк, На святі надій: Вибране, Київ 1999, с. 209. Г. Токмань, Екзистенційно-діалогічні особливості поглибленого вивчення української літератури [у:] «Українська література в загальноосвітній школі», Київ, № 1, с. 24. Українська література. Імена і долі письменників. Методичні поради. В 3-х частинах, Київ 2000, с. 20. А. Гуляк, Становлення українського історичного роману, Київ 1997, с. 71.